Нарьяна нгэрм 6 2015

Page 1

2005 - 2015г.г.

№ 6 (4707) 2015 поS февраль ирыS 7 яля СУББОТА Российская Федерация Ямало - Ненецкий автономный округ

•Си”ив яляхана

Едэй школа Надымской районхы Ныда хардахана едэй школам’ мимби”. Вэба ирыхана aацекыдо’ едэй школахана тохолко пэaгудD. Тедариs школандо’ мюйм’ сулурпи”. Aаволава, сёбарd ненэциетоs лохо таняaгуD. Тохолко мэта лохоD aули” таaгоs aэaгуD. Тедариs тохолковамдо’ aацекыдо’ невхы школаханандо’ минредо’.

Тасалкурaаць Хэвы си”ив яляхана Тазовской районхана aэрм’ тер” серо” минрена управленияхана ерводо’ тасалкуць. Пыдо’ нядdмадамдо’ пюни” ненэцие” серо” тасламбиць. Районханандо ’ aэрм’ терхат тарця ненэй ненэцяD aока” aэвыD. Тарем’ Aоя выaгана илена” aобD мядs терхана ея мядS хамедяр” таравыD. Понs тэхэdна мэвы”, халядавыD ненэцяaгаdна ерводоS едэй харад мядоs, мерета «Буран» ваторaаць. Aэдя вымна мюсертаd тыD пэртяхаdна еся нядdма таравысь. Aэрёs я’ мядота тыда хутдавысь. ХанодоS тэйdмысь. УправленияханандоS няндо’ паднавыd ненэцяaгат хибяхартамдо’ нядdмасипойd ниць aэдара”. Aани’ ненэцяaг” табцма”, бензин миdaаць. Тыдо’ aокавна хадаравэхэ” aобтикы мяд’ тер” няdмаaгуD. Тикы хавна aармы ненэцяaг”, тандаяs aобтs тэввы мяд’ терха” мядотоs еяaэ хоб” ваторaаць. РайонханандоS хойхад харданS илеванзь туртаD aокмаD. Тикыd ненэцяD луца манзаянS тебвандоS нерня лекарD манэсаръядоS. ТаремS пыхыдмS манэDлабтава няюS aаниS еся салдамба тара. Тандаяs хойхад хаDамвыD ненэциеD таaок есядоS яaгу. Aадьбята тарця ненэцяaгD управлениядо’ есь aадимдембаaгу. Хусувэй тасалковаханандоS иле харад нямна хонаркода” пили” aокаD. Выaгана илена” ненэцяD факторияхана aэда иле хардадамдо’ хаaа”. Небоs тарця харад” ю” няхар” мяд’ тер” ня”маць. Теда няхар” ненэця’ падвы падарм’ тасламбиваць. Пыдо’ нитоS нерцюна тарця иле харад мита”. Тикы хавна мерета «Буранадамдо’», генератордамдо’ ханда” таняD.

Нобель премиян’ нэкалпидо’. Ненэй ненэциеD паднана нява” Анна Неркагим’ Нобель премия нямна нерняs мэван’ харвадо’. Пыда паднани” ненэцие” помна минда. Анна Павловна aэрм’ тер” илаs нямна паднава, нерня минреванда е”эмня Нобель премиям’ ня”мувнзь падвэдо’.

ТюaгуD Пуровской районхана хэвы си”ив яляхана ерводоS ты” пэртитоs хэбидя яляD ханзер” ядабтавам’ тасламбиць. Тикыдо’ нюдякоs хардахаdна, факторияхаdна мэтыдо’. Нерде Харампур выaгана иленаD ненэцяD Кар-Нат факторияхана нидо’ ядабтаaгуD. Таняна яраs ирыS сидя ю” нябимдей яляхана маDлёдаD. Сидя яляs сянаковамS мэтаD. Ты” пэртя” хано” санарпаaгу”, ярколаaгу”, тарота”. Тикы хавна тэхэdна пирдырта”. Кар-Натхана тюaгуD.НемS валтаD. Илаaгы ненэцяaгаюдо’ небоs тыD пэрти” сянакова яляхана ниди’ торамдавэхэнзь. М.Яр падвыd

Тазовской районхы халям’ хадабада предприятий ООО «Тазагрорыбпром» ненэця” невхы потоs тотревs ёльце aока халям’ ватавы”. Aавна 1987 похона aани’ таaок халям’ aыдавыць. Небоs ненэциедо’ си”ив юр” сидя ю” тонн сэврим’ ватавыць. Тикы хавна тамна юр” няхар” тоннм’ общинахана мэна” ненэцяaгат, вэльaэ ватаaгуртахат халэ” тэмдавыць. Предприятияндо’ ерв Сергей Саньков тарем’ лахана: - Планаханана” ёнар” тет юркад вата халям’ aыдабана” тарась. Теда ненэциена” aоб” ёнаркад вата сиднтет юр” тоннм’ ватаць. Тинханана” тет юркад вата тонн халява”. Предприятияваd по’ пудана яляхана ена” таславы есьна” мал’ aэдабтэйдонзь. Тикынаd нядdмяць ненэциена” недбидо’ мал’ няdмыдонзь. Тикы хавна яраs ирыхана тамна недбиЯмальской районхы СёЯхаs харад ерв, Игорь Николаевич Окотэтто хэвы понаd пудана ирыхана яs, тоd, есиd савовна ханивоdмахад вындs тет мэбета трактормs туs пиd хана табедась. Таняaы яхана, Итя Aабтеня явs вархана, туs пяs хоита яaгу. Сыра ямбанs тракторd факторияхаd пэхэрэйd тэврамбаaгуd. Тет луца Александр Малинов, Александр Ершов, Евгений Горобец, Андрей Фальков малs хынибэйd.

*Халямs пэрма

Ватаaгурaа” до’ aокамдаaгудоS. Небоs районана” aэрм’ тер” управленияхад сидя ю” моторм’ няDмаваць. Тикыдоs ненэциена” тэри aанохотоs aабтэйдонзь. Тазовскойхана пулхана aамгари aыдабада кранм’ aабтаваць. Пред-

приятияханана” по’ ямбан’ aока сава серм’ сертаваць. AобтоS халядана” ненэциена” иле мят мимбива”. Тюку поs самбляaг мяд’ терваD иле харадD ня”маць. М.Яройs падвы

•Ненэцяs илs

Тундоs пя таня Мэта трактордоs таминандоs сулурпидоs. Aокханда вындs матадs ханdaаць. Иван Мальсивич Яунгад мутра вадавна таремs мась: -Харdнаd иленяaэ мядонаd хэвувна тракторd aоб ханdaаd. Тунаd пяd хосая пэръянаd. Пэхэрэйd тэвабада aэдарамбада ервd Яр-Саля-

хана aамдыd. Вадинаd няндоs тэвормы aэбd, мандаваць, aэсынаd хэвувна мимбdнандоs, еняd aэдаd тунаd пяd тюкохона хаебыдоs. Газетахана манзаранаaэ Яр-Салянs мутра вадавна лаханаваць. Иван Мальсивич Яунгад вадиd таняs тэврэйнаць. Х.Сэръяламдикs падвы


2

2015 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 7 ЯЛЯ

НЯРЪЯНА AЭРМ

Инда ядэробцомs нерня минреда.

•Тыd пэрма

Помдо’ мададо’

Тазовской районхы ты” пэртя”, халядана” предприятий” по’ ямбан’ ханзер” манзараdмамдо’ тасламбиць. СПК «Тазовской» предприятий ерв Алексей Рожков вадида тарцяць: - Небой пова” предприятийханана” тоенась. Сэрдась. Маня” сидя ёнар” тэваD хась. Та-

мальaгана aахакуд тэмдавы комбикормаваD тына” нядэйдась. Яраs ирыхана лаха тынаD aавламба пяйнаць. Хартоs илена” ты” пэртя”, община” тер” aани’ нядабинаць. Яханава нерцюs тынаD aокадм’ aамгэ мянувна aокамдаваць. Та’ ханзо aэсь тына” aамзидо’ сававна мийдонзь. Aэрёs яханавана мальaгана планаваD томдаваць. Тет ю” самбляaг тонн aамзамS aыдаваць. Халядава нямна серона” aани’ саваd. НенэциенаD планахаданаD aока халям’ ватаць. Юр” самбляaг ю” тет тонн е”эйaэ сидя юр” тонн пир халям’ aыдаць. Ненэциена” та ямбан’ aули” тяхасовна манзараць. Ненэйвана сэври” сававна мима мальaгана тидd поaгарaаць. М.Ярs падвы

Пырерко Майя Омдювна Салехард маркана aацекыd сероS маниенаaэ, лэтрамбадаaэ манзара. Выaгад паaгдёда ненэць aэванда еDэмня харта тэнзD ненэциета нямна ида ядэрaа. Ненэй ненэциеD лахана вада, мэсыдоS, иринатоS невхы иламs aацекыD юрыбабтоS вэва. Тикы серd еDэмня паднанаD нида, ненэй вадавна aацекы тохоламбди, ненэциеD хуркариD организацийхат aарка лабэкана маdлэйдась. Вадада тарцясь: - Таремs хамедавась, aацекэниs хэвхана aамдёваниs мальaгана лавоdлаванs харвавась. Пыда нянанда aодd хуркари ехэрана aамгэмs манэdма нюрцямзь. Таддикахад хуркари юнD, невхы ирината иламs намдаaгу. Тикахана выaгад aэвамда хамедамбаaгуда. Несэй илаaгана Интернет саирd мюня хуркари пюня сермS хось пиррыd. Яs тиaгывна ядэртиd юнD тикахад хоaгуд. Танямна ядэрпs хусувэй тарана серкат теневаaгун. ТохолкодаD aацекыD ИнтернетмS хулцопавамs харвабтадоS. ВадёданаD ненэцяD таняд aани тохолкуD. Таняна ненэй ненэциеD иламs aацекэхэниs манэdлабтаванs харвадамзь. Тад манэць тикыD ненэциеD нямна aамгэхэрт толавнда, манэdманда, намдуванда яaговы. Тамальaгана тарця сайтмS серта тасладмs. Таняs мятюва мальaгана aэрмS терD ненэциеD мэсыdмана, мадавыD танябтоS сероdaа. Етя aолепиD манзаятаaэ манзарана ненэць сэвD маймбавамs хамедамбида. Тамальaгана яs ханярид тюня ненэць хамедаaгуда, ненэйD ненэцяD мятs тювэваD. Тикахана тарця ненэциеD танявамs ханярина намдаaгудоS.

Aамгэмs пэрмаваd, вадеdмаваD, сёнаD, илмаD тандаяs нам- даaгудоS. СиднаD тотревs aэрмS aаниD яхаdна иленяD няхаdнанаD тикы серd aани тараaгу. Ня- нандоS лахана пиртаваD. Таддикахад aани яs вадамs мэтаD ненэцяD толаaго пиртадоS. Aэрм терD ненэциеD Интернетхана хуркариD ненэциеD едs юн таняaгу. Ниня тохолкодаD aацекыD толаaго яdмадоS. Пыдоs лаханакуD манэць пиртыдоS. Таремs янамбовна хардахана иленяD aацекыD нюдя aэдахандоS хартоS иламдоS тохоламбаaгудоS. Пуна илаaгана ниD сабанаaгуD. Тохолко пэвыD aацекэхэdна пыдоS етёD миндя юнмs, тохолко программы хомбаaгуD. Aобтаремs намдортадоS aока aэaгу. Хусувэй серd ханзерd aэвамs таняд тюхултадоs. Ваaуцяaэ хэdмяхадандоS иринатоS aамгэмs пэрмамs теневаaгудоS. Хацяs намдdмахадандоS, тамна тяхаs хартоS тохолко лабцеaгудD. Выs терD нямна aэда урокмS мэdмамдоS нидоS хамедаaгуD. AаркаD ненэцяD нянандоS тарана сермS хоaгудоS. Тамна савовна мэта вадаваD намдаaгуда. НевхыD вада хэтырd лаханакохоdна, ярабцахаdна сюраaгуd. Aарка ненэциеD хэтвы, тавы вадиD хариD серs лаханакодаD. Инзелебd, тэри хайнаaгу. Тамна хибяри харта вадавнанда падна тохода. ВэсакоS, пухуцяD ваданаd нямна лэтрамбада теневабцмS пилиd aэдарабтабdнаd ни серосd. Пуна aацекэхэd вадеdмандаваD, манэdлабтавандаваD яaгода. МаняD aаркаaэ харdнаD aоковна ненэй вадавна толаaгобdнаD, лаханакурпанаD сава. Тохоламбадаd aацекынаD нянаD сыраць сиднаd пыдаaгуd. Теневабцоваd савовна мипнаD, пыдоS тамна тяхаs aани панаць митадоS. ВэсакоS, пухуцяD ИнтернетмS мэць теневаD. ХаняaыD манэdманандоS

танябd, мерs тоходаD. Теневана aамгэмдоS вадетадоS, маняd таняд намдаaгуваD. Таремs ханярид юнD, паднаdмаd хартоS aадибертаD. Нянда пуд лаханавы, ненэй ваданs понs aацекы тохоламбвы Янгасова Анна Максимовна. Пенсийхана мэванда серs лаханакуD, ярабц книганs падыбида. Минревы манзаямда сяхаaгартs нида юрыбюd. Манзь ханада: - Вадета сермаd aарка падарs ня aэaгу. Хусувэй сермS тикахана хось пиртыd. Хибяри тынзя нямна хонаркобта, харта вадада – тынзя, тынзь вадахад хэвы. Няби хэвда, тыs хобахад паaгалмы ямб иня. Выaгана иленяD хасаваD мэdманда тыдоS няDмарпа мэDэйдоS. Санокая тэнs момбидоS. Танянанда тыD нямдахаd теберaа. Ханяaы саноS нямд тяхамна ханда. Тарем тыD ереберaаD. Тынзяs няaота ты хобахад паaгалпада. Нюртей няна итs пакле тара. Икня aэдаханда хоба нялиртыd. Саdнюй aэдаханда матортыd. Пуна тырабтаaгуd. Тынзяs саD тыраdмахадандоS пиделць тараD. Тандаяs паaгалпада. Хусувэй aамгэ нямна падбата сава. Яs ханярина иленя ненэць хамедаaгуда. Понs лаханавы Няруй Валентина Нёлёковна . Пыда «Управление образованияхана» манзара. Таремs мась: - Тикы пяна серd сава. AацекыD ханзерd тохолковамs ханяaыd нинаD няs тасламбиваD. Тохолко мэта книгыD хурка aэвамs тидхалембиваD. МанзаяваD теневаваD. Минрена серd ёльце савовна серта сероdaа. Сертаdмахад, хуркариD учёнойD таняs тюaгаaгуd. МанэсартадоS. Вэванда яaгова еDэмня aобкана тидхалебанаD сава. ХусувэваD инда ядэрабцомs вадета. Ханярид салмрабdнаd сава. В.Пыриркоs падвы


3 Тюку илеdмя aэвани мюд ни хаdморD. Aавна aобD теневана нямиS вадеDaадась. Лахарёмда таремS пядась. - Маня” нядэваць. Пи’ тяхаs мяdна” хэван’ ты” пэртина” мядd aэсовыць. Тамальaгана тидяхананда хасава aацекы нями’ мэсь. Хубтахана юркdмахадани’ нисяни няs, я’ тяхамбавы папами’ вэдеDманзь ятнолыни.’ Сяйвоdмахадани’, aэни’ харто я’ лаaган’ сидни’ тэвравыd. Яхам’ вэра”махадани’, мядодо’ тамна хубтамбой яхана aэвыd. Нисяни’ ня’ тидd яданиs. Лаханакурaани’. Хуркари мэкад илеdми ваде”aа. Мань нянда тохолко манэ”мыни’, торамдавы нини” хуркари” ненэця” aэвамS вэроладм’. Лаханакуртахани’ вэрм’ мю’ хаDмыни’. Aамгэ пиркана нисями’ паромбари нултада. Ма: - Пяйне, Пачо вэрман’ тутнакы? -Aацейs, Пачо тюку вэрм’ мюня aамгэм’ пюaгу? - Ханзер” ни тутd? Юрар? Седако ядхана хибямдо’ сюрцава”? Тикыd илеdмини” тензебтемба мань мунзялмадм’. Нисями’ лахарёмда тамна пэрaада. - Харт хибям’ яраць я’ aылs такалцади’? Тикы вадида мэтахани’, седако ядан’ тэвыни’. Тикарихина ивхалaав. - Aаа, - мань мадма,- парисе Хуaглява” тюкохона сюрынёd. Нисяни’ няs aобкана мунзялмани’. Вэнеко хаdмаS хэвхана мале понS aамдыни’. Нисями’ манма: -Вэнекомди’ ёльце сяaаринзи’. Ёльце ярaадинзинё’. Мась, хэхэниs, Пачо мале тыда ОкругнаD прокуратурахана манзарана Евгений Губкин халя нямна таремs лахана: - ХахаядаD яляхаdна Тасу яS, Надымской район хэвхана сидя хан мюня сюмбакмS ховаць. СиDив юркад вата халяD савовна хурёвыD. Aопой законанаD серd, тарця халямs няDмарпа вэва. НенэциедоS нинаD манэсD. ХибяхаS aэвамдиS ханзеркартs хамеда яdмаваD. Тикы сермS тасламбвыd палытанаD хадкэвы сермS нивыD нэd. Падарциd сибдамба пявэдоS. Надымской район терd прокурорD

2015 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 7 ЯЛЯ

Хуaгаля (ИлеDмя) мяканда тэвравыда aэaгуда. Мунзиs ядани’. Хусувэми’ харта имдя лаханако няDaа. Мань ими’ невхы Хуaгляни’ нямна ядэлыd. Теда тасла мале тет поми’ aэвы aэaгу. МякнаD вэнекомда aацяваD макананда тэврадась. Aодьs aэта ниня нусь. Aули” моdнэрaась. Парисе нюкця вэнеко хуaгляхаюда сэркs aэвэхэнзь. Мань тамини’ Хуaгляaэ нюмдевась. Пачо тамальaгана вэнеконда тотревs aэта ни’ тандаяs нулаaгась. Нид сяра сярнэрта хани вэнекомда павэхэданда нэкалaадась. Aацява” мась: - Сяхариs aобкана малковандаха’. Пачо вэнекомда нядмяць тыда ма”ламбаaгу. Хани вэнеко тикы вади aатенадревs, ервамда мадарць пядась. Пачо тарцям’ намда письм’ aадартаcь. Тарем’ вэнековаd мякнана” aадимясь. Пэвсюмя няна ханива” хонаванда нерня Пачо ебц мю’ вансетыd. Мюсебdна” aани’ aобкана мэсетыхы’. Тарем’ ниди’ сянакуць вадёдаaаханзь. Хуaгля тэхэdна ёльце савась. Нисяваd малко aобdaэ мэцетыда. Ненэйвана ервданда ПачомS пэрaась. Ханокохонда подерпабта ханзеркартs ни aэсетуd. Нёлёко тюрхана мосаaгаханда ладыбабта, пуня’ ни aарнасетуd. Aаркаd ненэця” Хуaгля едs тарем’ манзеты”, ненэцялха, вадам’ хэтри нида пирасd. Тарем’ вэнековаD нянана” илесь.

Сян по хэвакы, Пачо мале aаркамбоясь. Мань школахана тамна нидамзь тохолкуd. Aобaгуна тидява” няниs маdнивs, яхана мэdмы парасинамдиs меaгахана халтэйди’. Мани’, Пачо ня’ паромбари идS няю’ сюрбыни’. Aацекы aэвани мальaгана икад маям’ нини’ aатеs. Идs хэван’ тэвdмахадани’ вэясавэй парасин нямна вадами’ aоб яaгу. Меaгаs сидя хэвувна сюрбелыни’. СаdневахаданиS aоб юрани’. Сюрберць пэдаdмахадани’, меaгамS ёрдамба пями’. Aамгэ пиркна Пачо мамонда: - Манзьван тобаркаюни’ икад панdaахаS. Саdнюй aэя, aэни’ халтёдаd. Мань намдортами’ яaгу. aамгэ пиркана тёрейв’: - Пачо, тюкохана aатен’! Мань неро” пондs, ваaган’ хандадм’. ИдS хэвхана тэри нуd. Нями’ вадини” намдвакыда, нивакыда, неро” понд’ сюрбывd. Пон’ таняна мэвакэдм’, серони” ёльцеdмяхадани’, пырдари’ пяв. Aамгэ aэса, нями’ яaгу. Нерцила мадм’: - Пачоя, ваaгхана мэнахани’ мяканда хунвыd! Парасинм’ халтамбван’ нинякы харваd. Тамна мале сян’ тёрейвd: - Пачо, таляs, си”ми нядаd. Мале понs нудм’. Нись харваd мяdни’ няю’ хэсь таслав. Хэвани’ нерня меaган’ сылыв. Aамгэ пиркана меaга еркана хатакарта Пачом’ манэ”aадм’. Мальцянда панD тэри хулыD. Пындерцетыd, лясасетыd. Си”ми ни намдорd. Тарцям’ манэкава, яркосавэйs нянда тёрейвd: - Пачо, таляs! Aамгэм’ таняна пэрaан? Мякни’ хэхэни’.

Сюмбак хадаба сянда ерв манзаранида тидхалевыда. Хусувэй поS падарциd халямs хадабадаd ненэцяd aокмаD. 2013 похона самбляaг юd матd сермS манэdaаваць. Таддикахад 2014 похона матd юd сиднтет вэва илеdмямS толаваD. Хусувэй поS тале халямs хадабадаD aокворaаD. Тарця серD сибдамба ёльце тоенаD. ХалэD лэтрамбадаaэ манзараниD това серs, панта ханоs минреняD хибяD саaгомдоS

хаебидоS. ПумнандоS минзь тарода яaгу. ПыдоS мерs aэдалё пэрaаD. Aани серd, Тазовской район няна пядада поaгD ховаць. Чугорь, Трехбугорный саля хэвхана ямбададоS aопой километрахад вата поaгаd пядвыD. Aока халя еремы. ТикыD поaгана сидя юd сидя ехэна поaганS таркавыдD. ИленахандоS пуняs, итs aэдарэйнаць. ПоaгD ервмS хось выдараваD. Сян aатенабd, тарода яaгу.

НЯРЪЯНА AЭРМ

Мале идS aылна мэвы aамгэ вадам’ мэта. Мань нянда aули” тёрыdaадм’. Aамгэ пиркана мяdни’ няю’ сылывd. Сюдбя Хуaгля мята няюмд aули” нявоты. Нид нявота таминда меaга ертs пюлкада. Пачом’ aамгэхэданда сякалмакэда, лаaган’ ервамда тэврада. Небяни’, нисяни’ товам’ нивэв хамедаd. Мякад aаркаd нини” мал’ товы”. Нисями’ ханзер” мэвакэда, Пачо икня хатакароdмахаданда подёдамда нэкалaа. Вэнекоми’ ёльце aоберaа. Пуна мале сян яляs хэdмяхад небями’ тарем’ ваде”aадась: -Мякна сярда Хуaглява” лакри’ мадлыць. Aоберaась. Инямда синяри’ нэкалпидась ВэнекомS паромбари aэдавась. Таминда синяю’ вырнарида хэвы. МяdнаD тер” мал’ пумнанда сюрбыдаць. Тарем’ парисе ХуaгляваD Пачо ервамда икад тедадась. Пуна вэнекода пили” пумнанда ядэрцеты. Хуaглява” вэсэйманда ёльцяндs параaодадаревs мякна илесь. Хибяхарт вэва вадахана нида пэрцетуd. Aаребтёда хан нид aамза ютермS ханабата ниваD тэдорпасетуD.

Aобaгуна пэвсюмя няна мяканда нись туd. Пачо няркомась. Вэнекомда синёхана aобкана пюминзь. Вэрм’ мю’ хаммахадани’, седа ядхана парисе aамгэм’ манэ”aани’. Хуaглякоеми’ седа ядхана харта вэсэймзь хавы. Пыянда мал тамна ядембавысь. Папани’ няs aобкана сэвни’ хаял” хаdмыдаць. Нями’ си”ми мяканда небяхаюни’, нисяхаюни’ хоdманзь aэдарась. Харта вэнеконда хэвхана хаись. Харвобта ситя илебтевы вэнеконда хэвхана aобdaэ мэван’ харвавакы. Пуна нисяна” ня’ aобкана хаdма яханда седа ядан’ яхана тондаваць. Теда тарем’ мунзипойs aацяниs няs яднаханиS ты” пэртина” мяд’ нимня aадимянинзь. Пачо малко”махаданда сидни’ хананда хэвхана ядабтась. Я’ тяхамба”махаданда, нерде пыда вахалъйd: - Хуaгляs седавна тосади’? Мань евани’ мальaгана мале таняs тэворaадамзь. Вэнекони’ седан’ нултаaгадамзь. Тикы вадита пуд aобтs мунзялмаваD. Няхаdна” сылынаD. Хусувэва” хамедамбида, aамгэ сэхэ ялямS тензебтева”. М.Ярs падвы

МаняD манзаравахаданаd тенева пэрaаD. Нюртей еремыD ненэцяD няхатоS юнмS aэдарамбиD. Таремs

ханяaыдоS хамедё пэрaаD. В.Пыриркоs падвы Сидяaг М.Ярs тадтавы


НЯРЪЯНА

2015 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 7 ЯЛЯ

AЭРМ Мякни’ хаядм’. Aарка Ха”ма Не’ едда пивы aэвы. Aулиd пэдавэдм’, aаворць лабцейвd. Мань тарем’ мадм’: - Такы Сюхунени’ ню ханяна мэса? Aамгэ яхананда вадёвакы? Пыда тарем’ ма: - Наaэдя юдs по’ хонёсь маканани’ вадабивась. Хава’ мальaгана макани’ паклевась. Тикым’ вадаба хоныдамзь. Тикамбой хара’ та’ валакада. Тад хонавани’ наaэдя си”ив яля’ хоныдм’. Немами’ малесь мань тарем’ мадм’: - Нябако’, еддами’ пире”. Сюхунени’ Ню выдаранакы? Едми’ aамами’. Пин’ тарпывd. Тарем’ сырпани’ папани’ муро”мита ваaг” хэмга”на панаaгалвыд”. Мань тарем’ мадм’: - Мяканд хань”, хар”ни’ пэркав! Мале торомдавэми’. Мят’ ханя хань”. Наaэдя си”ивни’ aани’ ладами’. Муaго’ лемб” ниня едартархадм’. Наaэдя сиdив яля’ aани’ енерaани’. Си”ив aэсоaгана нё пахабтэй”. Aарка Сюхунени’ ню пин’ тарпы”. Тикы нянда пуд aани aоб” сэрd сёбя пин’ тарпы”. Теда’ вадёвы aацекы Нюдя Сюхунейни’ ню aэвы. Сидя сэрd сёбя тюковна тоaаха’. Пыди’ тарем’ маaаха’: - Нябако’, мани’ пэрками’! Нылан”, тедари’ aавор”, хонад”! (Пеляда тад тованда номеркана толараd) Н.Вэнгоs падвы

Сидя Ха”ма Не (Ярабц)

УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○ ○ ○

○ ○ ○ ○

ГЛАВНЫЙ РЕДАКТОР

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)

○ ○

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)

○ ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

4-53-32, 3-08-69 ○

ТЕЛ. (349 22)

○ ○ ○ ○ ○

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

○ ○

ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0079 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 6 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 05.02.2015 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 07.02.2015 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

○ ○

УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)

«НЯРЪЯНА НГЭРМ» ○

- Си”ив Сюхунеймs нисяр хадая! Тикыд мани’ нини’ aэ”нисямs. Едядо’ сэя я”мась. Нисяр тарем’ минтысь. Тедари’ aатенd, Нюдя Ха”ма Не aавормадавэй. Тёр”, вади” намдхава юрка пяв. Хабт Париденя’ Ню вадо’ хан’ ниs та aамды”. Няхар” юдs тер” нянанда нивы” ту”. Пыда мамакы – сидя нехавм’ aамгэ пон’ хадабаaгухуюн. Aаворма’ aэсонд’ хури” таaга таня aатена. Мани’ aани’ таaга aаворaани’. Aавороdмахад емб”толывd. Ембаць малесь пин’ тарпывd. Нойдёни’ мюд яaгаця’ ямбам’ вэрдав. Вадо’ хано” ня’ ялъявd. Мань тарем’ мадм’: - Хабт Париденя’ Ню, пондар ёльце”! Хано” пяи” тяха’ пыда санэй”. Енелыни’. Муaго’ лемб” ниня едартархадм’. Наaэдя си”ив яля’ енерaани’. Си”ив aэсоaгана нё пахабтэй”. Тора сэрd парка’ пыв’ хо”ма яaгу. Пыянда aылы тидермадавэй. Aацекы aэвы, мал еся aынм’ ядцие”aада. Няни’ яда. Тюкуехэвами’ Aарка Сюхунени’ ню. Нисямда нена’ пыдавэда. Aамгэ яха”ната вадёвакы? Нивэв манэцету’. Пыда тарем’ ма: - Нябако’, aаворманзь хань”. Пэртямд мань пяхарцяв.

Не’ няку’ пыда тансума, манзь ханада: - Тюку ярин’ aэсохава”. Мюдни’ сюртени’. Сидя ямб мюдм’ aэд”aахаюда. Мани’ сидяaэ мя”ми’ мярами’. Хабт Париденя сидя парисе”эмs нихиюда aэда”. Не’ някурка’ aани’ тансума. Пыда тарем’ ма: - Aарка Ха”ма Не, мэ”манда вадами’ таня. Мядо’ няку’ хэбян’ харвадм’. - Aарка Ха”ма Не, мэ”манда вадами’ таня. Мядо’ няку’ хэбян’ харвадм’. Хэб”ни’ сава aэбтав’? - Тикахав хань”ма – пыдрир сел aэ”нив’. Мя”ни’ тахаё хар”ни’ мэaгуни’, ханони’ яхандо’ aабтаaгуни’. Хабт Париденя сидя парисе”э иням’ вэрда. Мядо’ ня’ aэдалэй”. Aарка Ха”ма Не латда лехэбта. Мань сябу’ нин ни’ aамдыв’. Мяк” хэня’ пумна сэврини’ мэ”aадм’. Неры хэвэни’ тарем’ сырпани’ нё’ няюмд минда aэвы. Вэн” тёрейд”. Ерь aарка мяд’ нё пахабтэй”. Мякы мякад тацьда луци” не aадимя. Хамбка” панэри” лабабты”. Паныда тату” повавыдо’. Aэда- лёдам’ манэць луци” не пухуця мят’ сакада. Пой’ aутокана aопой хасава. Пыянда aылы теда’ тидермы. Нимнянда ханта пу”лёха” сырaа. Хабт Париденя сидя парисе”эм’ пой’ aуто”лин’ нултаaахаюда. Ханамда сярада. Вары парисеdэмs aэдаба пяхава мякад пухуця aадимя. Луци” не пухуця еся яaгацямда ядцие”aада. Ханм’ aэдабада’ хэван’ тэвхава, яaгаць’ aэваханда ладада. Лад”махаданда ва-

(Нерденада 5 номеркана толараd)

- Ваданд таняхавабd, мэпат саванё”. - Вада тям’ aэда: яни’ хобацян’ харванисядам’. Наaэдя юдs по’ сит минтесь тюкохана мэва”. - Инд харваб”, ямдабана” саванё’. Тедахав’ aэ”ни’ ни’ хаядм’. Тюку ялярихив’ таросяда aамгарина” тасламбахава”. Мэ”манда” ханона” хурабахава”. Ямдава серри’ ханона” хамедахана”. Пин’ тарпына”. Aарка Ха”ма Не таросяда aамгарида манэсарaа. Хаёванда” aамгарида тэра”махаданда, сёванда ханхата хурэйда. Хабт Париденя харво” паaго” ни’ сёванда” ханода aабтэйда. Мюдна” хано” aани’ хамедэйна”. Едва” aаво”махадана” хонэйна”. Aаркта Со”омта тидхалкава ямданолына”. Aарка Ха”ма Не мята сиди”мана сидямбой’ хая. Хабт Париденя тыда мят’ тэвра. Ёркала”махад ялриндо’ сэрка”на aарка не няни’ мюдм’ пуйда. Мань, Нюдя Ха”ма Не’ мюдми’ ялринда падвы ты” пуйдада. Сидя ямб мюд’ ты” мал’ подеръяда. Aуто”ми’ хурами’. Aарка Ха”ма Не пыда тарем’ ма: -Теда’ таныртава” яaгува, ты” пуняна мань таныртадм’. Пыдари’ нерняна мюсеиди’. Тад мюселмана” сыра’ ямбахана мюсевари сер’. Хабт Париденя’, пуд хае я”мав. Мюсенахана” нумда нарэйма. Нердана” ня’ няхар” ю” мяd aадимя”. Мядо’ aадьда ян’ нерденава” нултада. Ты” пуняд Aарка Ха”ма Не ханя ту”.

Газета

дида пуцей’ мэ”эйда: - Хабт Париденя, сидя Ха”ма Нем’ няр манэцяда aэвынанё”. Нем’ минте сян’ по’ яaгун? Параaода’ ян’ хэсь тарась : паныни’ тату” сидеръядо’. Пивасялмадм’, панэсялмадм’. Aаха”на ханяна тобат тарась. Тюку’ тендs параaода’ мят’ хэвдавэйва”. Вары парисеdэм’ aэдада. Луци” не пухуця нябимдей’ aани’ ладада. Хабт Париденя’ мунда яaгу. Нерэ парисе”эм’ aэдабадаханда еся яaгаць’ aани’ марновэдада. Няхаромдэй’ ладвахана ладвы нянда aэда тэри лябтара”. Пэртямда та’ хадада. Aамдёда хасава манзь ханада: - Небя, нена’ вэвананё’, нисями’ aамгэ хадар? Сава” лахарюда, вэва” лахарюда мэ”мадавэйханда ханё”. Пыда тарем’ ма: - Тарця палкахав таня хая. Нем’ минте наaэдя юдs по’ яaгусь. Нерэ парисе”эм’ нюдя aэдада. Хабт Париденям’ мэта хан’ ни’ тэри иладо’. Сид” сябу” понд’ aабтадо’. Мядм’ сертабава’ нямна вада вуни таня’. Такы мядо’ ня’ сэврини’ мэdaадм’. Aарка Ха”ма Не мята харта сертада. Едни’ пихива мят’ мятюдм’. Aаворо”махад ханяни’ хона”. Нум’ ялэмы. Нябакомиs едамда пиремби. Aамгэ’ пирхана aоб” саaговота хано” малрин’ ялцедаванонда. Ха”амма минда тёрда aадимя, пыда тарем’ ма: - Сидя Ха”ма Не, тю”уня’ aади’! Пыдри’ серк”нанди’ небями’ нисями’ хада. Наaэдя юдs по’ нянанди’ марембери’. Aарка Ха”ма Не панота aэсонд’ пин’ поркабтэй”. Хабт Париденя’ ню’ сидя нянда вар мунзи’ та”мамъяха’: - Aарка Ха”ма Не сядо’мынё”. Небями’ нисями’ хадава. - Мани’ вуньсяни’ ман”:

4

Яунгад Хабэча Хываревич


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.