Нарьяна нгэрм 8 2015

Page 1

2005 - 2015г.г.

№ 8 (4708) 2015 поS февраль ирыS 21 яля СУББОТА Российская Федерация Ямало - Ненецкий автономный округ

•Си”ив яляхана

Aани сянда халя aадимя Хэвы си”ив яляхана халядава нямна aани aоб” юнм’ намдаваць. Маdним’, яраs ирыs ю” самлянзимдей яляхад округханана” сявта халя хадаба aани вэва. Ехэнаs, сюмбакs тотревs сянда халяaэ тасладо’. Aэрм терaэ нянанаd ватаба сявтам’ aобтикы нидо’ aэдарамбю”. Учёнойри” халя нямна сероs тохоламбабатоs сявтам’ ватаба пиртадоs. Cявтамs ватавы ненэцьs няю’ aоб” ёнар” сидя юр” самбляaг есям’ салдаaгу.

Нядdма есь” aадимдемби” Округна” ты” пэртя” , халядана” ненэциеd сероs минрена департаментхана манзарана” хусувэй по’ еся” нядdми aадимдемби”. Тюку поs округва” халядани”, ты” пэртиd, няньмs ябцыбадиd, хорови” вадабади” едs миллиардхад вата есям’ ватормы. Тикахад юр” няхар” ю” миллион еся «Ямальские олени» предприятий нядdмаaэ хандаd. Теда лабкахана aамза aоб” кыламда сидя юр” самбляaг ю” есявна тэмдабива”. Нядdмасипойd ты aамзамs лабкахад тет юр” самбляaг ю” есявна тэмдабаaгуваць. Миртя пелям’ округна” aадимдембада есяхат салдамбидо’.

Тамна сидя хэбидя я Округханана” хэбидя ёнаd сидя я пирувна aокмаd. Нум то хэвхана тамна сидя хэбидя ям’ ненадумдавыd. Канто, няби Тояй-шу. Теда теневана” ненэця” хэбидя я’ ханяд паaганда aэвамs, aамгэ я’ хэванs ёльцеaгавамдоs таславэдоs. Маdним’, тикы сидя хэбидя я сидя юр” по’ тяхана aадимэхэ’. М.Яройs падвыd

Саць мэё солдат Шурышкарской районхы Горкиs хардахана Алексей Степанович Марков иле. Вэсакоs 97 пода. 1938 похона, халямs пэртя хасава aацекы Разино хардахад Астраханской областьхана aэдахад солдатaэ хэвы. Дальний Востоканs тэввыd. Танкмs мэць тоховы. Няхарd поs еdэйaэ матад

поs солдатамбавы. Монголияхана, Халхин - Гол яхаs тиреd ниня Алексей Степанович сайнорць пэвыd. Тамальaгана парахэй порхаs aабтмs тюневэда. Сяхартs пуняs нивы ёaганd. Сайнороdма пота мальaгы няdамвы орденада, медаляда cидя явыкананда тодана турхаd. Aопой орденда Георгий Жуков, Советской Союз маршал мэта мантанда Алексей Степановичанs миdмэдась. Солдат иланда нямна таремs лахана: -Мань aавнаниs тохолкованs харвадамзь. Сероs нюртей сайнорць еремядмs. Саюd пуняs мардаdмахаданаd тохолко aаниs ни еревd. Мань хавнаниs небяхаюнаd нисяхаюнаd тамна 11 aацекэдинзь. Нядаaго тарась. Нита aарка ненэцяaэ хэdмяхад Ямаланs халямs пэртиd нядабаванзь тось. Едэй яхана, aэрм тер ненэциеd поaгана Алексей Степанович ненадо aэсь пэрмы. Инда яданs манзаравы. Aадьбята луца ириваd понs иле. Мэdмыd пода сита саць пэвдавыd. Няваd саць мэё солдат. Тюку тадтавы сидяaгахана Алексей Степанович Марковмs маниедаd. Александр Бейфусs падвэвна

Aацекынаd вадамs тохолаaгудоs Евгения Моргун Приуральской районхана тохолкова сермs минрена управленияхана манзарана, биологической наукd кандидат таремs лахана: -Тюку поs 44 сертабаванда таслироs няdмаваd. Небой поход тет пирувна aока. Aокаюмs пелядоs ила нямна aаd. Aанидоs aэрм яваd тохоламбава нямна aаd. Таддикад сёбарd ненэциеd тидd иле таравамs вадеd aаd. Aопой проект «Клуб ненецкоанглийско-китайского языка». Пирця хардахана манзараaгу. Таняна ялриндоs ненэй ненэцяd илеd. Школандоs директорs английской, китайской вадахаs тенева. Тохоламбада aацекыта няs aани ёd параaодиd ваданs ненэй ненэциеd лаханакоs, ярабцd, сюдвабцd, хынабцd тэврамбаaгуd. Яs сярs ниня иленяd ненэцяd культураваd намдаaгуd.

Теда шерпы тэнзмs мэта ненэциеd ханярина теневыдоs. Пыдоs Восточной Непалхана, Индияхана илеd. Пыдоs ёльце выдыбэйтана хибяd. Aобкад пере aавормадавэйs, иципойs Пэd Сядоs нимня ядэрць пирdaадоs. Ненэй ненэциеd теневана сабе яaгу. Шерпd тотревs иландоs саць тецьда яхана миaа. Aобтаремs манэdма, намдава пирd - Евгения Моргун лахана. Комиссия 12 проектмs иландs тидхалеванзь таслась. Тамна матадмs небой поход минрейдоs. Неноховавна тикыd проектd aацекыd сенз aэва нямна aаd. Белоярск хардахана «Брусничка» садикхана вабцдоs вэва, ниня лаханана aацекыd савумдамбиd. Хусувэй хардахана проектd манзараd. Н.Рыбьяковаs падвэвна

Дорогие ямальцы! От всей души поздравляю вас с Днём защитника Отечества! Ямальская история наполнена примерами мужества и героизма наших солдат, доблести и отваги, преданности Родине. Сменяются эпохи, но славные традиции защиты родной земли бережно хранятся и передаются из поколения в поколение. Наши земляки верны историческим традициям своих отцов и дедов. Они достойно выполняют свой гражданский долг, защищая суверенитет и национальные интересы страны. В каждом дне мира и спокойствия на нашей земле, прежде всего, – их заслуга. Желаю всем защитникам Отечества крепкого здоровья, счастья, благополучия, мира и добра! С праздником вас, дорогие земляки! С.Н. Харючи,председатель Законодательного Собрания ЯНАО

Aарка яля Хусувэй яхана хасаваd солдатaэ таравамs саць мэнедоs. Пыдоs aулиd хамедамбидоs, неd, aацекыd, ириd, хадаd хынёсиd илебатоs тара. Неноховавна маняd Россия яхананаd 18 потнаd, теда тюdу миндя илаaгы хасаваd ямдоs aэдабавамдоs пирдалембидоs. Aэрёs, нараs aамгэ мян ненэциенаd сюрпадяндоs яaго солдатaэ ханaа. Пыдоs етёd маняd «Ямал нюdнаd яs!» ассоциациянаd правления терd сейхад миндя вадиd хэтыбиd. Янаd ниs aобкарт вэва имs мэта ненэць нёямдs танхалd. Солдатнаd лэтыd. Яваd aэда пирdaадоs. Маняd илаs пананs таaга манзарахаваd, хонёхаваd, нюdнаd вадабахаваd. Эдман Неркаги, «Ямал - нюdнаd я!» ассоциациянаd президент


2

2015 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 21 ЯЛЯ

ЯS си Хэвы похона Ямалхана, Бованенко харадS хэвхана яs си aадимясь. Нюртей няна тиртя aанохана миндяd лётчикD манэdмэдоS, тадтавэдоS. ЯS тиaгывна юнмS aэдаравыd. Маниебd, aылняд сюртявaэ я пендвыd. Таб тодоS яхана тирць хэвы. Тарсиd вархананда aоны. Пендdмада мэкадавна салмуй. Пяs хархана ясьdмы тоdолха. Нюртей няна ёрдада юрd тибя пир aэвы. Янамбовна табхана, икня панвы. Тедарихивs терси. Мюсертаd ненэциеD вадиdмана, тикы яS ваaг мале aахана aадимы. Яs индадмS нэкалпадиD серD aэванaгабя. Яs aыламна пыдоS хулцоторaаD. МюсертиD ненэциеD мэсыdмана, я яебтамба вэва. Хэвы. ЯмS тэри сабкабахарта aаркаD ненэцяD писядедоS. ЯS си ханзерd aадивоdмамS учёнойD теда лахана ненадовна хэта яdмадоS. Екар яS индs пендревэда, екар нув няд манябэ мантэвыd, aаниD планетахаdна илениD серD aэбтавs? ТаминдоS «Научный центр изучения Арктики» организацийхад манзаранаD таняна хаяць. Учёнойd поaгад археолог Андрей Плеханов лахана: - Яs индакад, метанхад пендвыd. 2012 – 2013 похона саць ибась. Aылняна паклавы яS индS ядеманда сер тамна латвормы. Нинянда aэда яS хоба холмванда серS, нюлмы. Aамгэ пиркана тарпотана индадмS яs хоба нивэда

пирдалеd. Пендвыd. ТохоламбвандоS мальaгана хамедавэдоS, яS сиS мюня, aылдахананда тамна яS индS танявы. Тад нерняs нумаD ибема серs тарцяD пендертаD яD aадибелыдD. Ненэцяaгаdна саць вэва. Тикы сермS тохоламбиваD. AаниD ханяaыD учёнойD вадеdмы сертs ниD пунрюD. Сидя ядембавы таaгS таремs ямs нидиS ядемдаaгуs. Ясавэй яхаs сядоS тир ниня хэхэD я «Яs Си» таня. AаркаD ненэциеD вадиdмана, aавна синёs помна aэсы мюсевы. Пуняна миндя не няхатата хаёвы. Недахад таяравамда нивэда хамедаd. Миндаханда Яs Синs мэта тыда мантэвыдD. Мюдs aэва aыльняs хэdмяхад, ябцода пумнанда сакадавы. Таняд aамгэхэрт пуняs нивы aадивd. Aани сюртяв яs си. Сядода сапвыd тоDолхаD. Теда лахана тикы яs сихиня париденя иd хатра. Ендата яaгу. ТюDуд сырапd пилкабты. Тюку тендs хэхэD яaэ хэвы. НенэцяD таняs ханмS тэволаD. ИринанаD ярабцахаdна тарця яS си Aа Вэсакоs макода сиaэ тара. Таремs мюйда сяхариs париде. Тумда пятабата якэда тикавна aадимда. Макода синs мантэна, пинна еданда мюs мантэaгуd. Пиdмяхаданда aамдада. Aамдёванда серs синёмs, сарёмs, сата хадмS сертаби. Aаворманs харва. Таремs ненэй ненэциеD невхы вадиdмана, яS сиD aахат танявыD. В. Пыриркоs падвы

Алмаз aэдакы? AаркаD ПэD малхана, Итя Aабтеня вархана ТосавэймS нюбета aарка aо таня. ЯS вар серs вэaгалёда aо. Ямs тохоламбада, теневана учёной Владимир Душин таремs лахана: - ЯмалмS тохоламбванаD мальaгана яв вархана, идs aылна яaгана табмS ховаць. Тарця яs хобахана саць тарана, миретя алмаз таня пэрaа. Тедариs алмаз танявамs хэта яdмаваD. Таддикахад яaговамда ниваD вадетd. Тарця яхана алмаз таняваримs теневаваD. Теда Екатеринбург маркад, «Горной университетхад» тарця сероS хамедамбада ненэцяD тохолаaгудоS. ТаранаD алмазD танявамs тамальaгана иртs вадетадоS. Россия яхананаD няхарd яхад алмаз хомбиваD. Архангельской областьхана, Уральской пэхэdна, Якутий яхана алмазd таняD. Есяхад, манябэхэд тоена. Матора мэdэйдоs. В.Пыриркоs падвы

НЯРЪЯНА AЭРМ

Д.Тибичи

ХарdнаD пирdaаваD «Ямальской многопрофильной колледжхана» Тибичи Дарья самлязимдей поS лекар манзаямS тохоламби. Малеварида хаи. Пыда Еръ яхаS хардахана вадёвы. Школахана лекар манзаямs хамзахалмы. Нида выaгана илеD. Пыда таремs лахана: -Нюдя aэваниs мальaгэхэд хуркари сава илеdминиs тамна тенейн. Сисьда пэдараs поaгана мядонаD паласетыD. Aопойs, хасаваD, неD ниниD сиDмиs техэ пэдаранs хаaаць. ВадавнадоS, таняна aодя aока aэдараха. Тад таняs тэвванаD, aарка пяD тяхад парнэко не aадимя. Тамальaгана сейнаD саць хаяць. Пырдариs, мядонаD aэсондs сюрамбиваць. ХахаядаD мякD тэвынаць. ПарнэнаD сядмS тамна савовна ниваць манэсD. ТёрваD яDавлысь. AаркаD ненэцяD сиднаD мунзялмдаD. Манзетыd: «Тёрена хэвы!» Тикы вади мерs хамедэйнаD. Хэбёбата – хэвы. МундS инзелесетываD. Теда таслахава, aаркаD няхатанаD хибяхав мяльцямда няби няS сядхалавы. Aахаs ниванаd ядэрманаD еDэмня, сейнаD харевыD. Пуна таняaы ямS пилюцетываD. Тосарка сылаaгасетываD. ШколаниS пуд имиS ядэрaась. Лекараaэ манзаравамS сава серdaэ таславась. Тикы манзая яхананаD aодd тара. Недбяда aани сава. Тандаяs манзара пэвы лекарD янаD ервD нядабидоS. Мерs мядоS няDмарпиD. Небой

поS нябакомиs лекарd тохоламбади академиймS малесь. Нюдяко aацекыD савумдамбаaгу. Тедариs Тюмень маркана тамна тохолавыда мэйрамбида. Aобтаремs aарка лекараaэ тохолкованs харвадмS. Тарсиd хамедамбив. Лекар сермS тэравы ненэцьs сяхариs хамедёбта сероdaа. Хуркари лекарs сёнзянда мюй лата aэбта тара. Савумдамбада ненэциедоS хуркариD aэсь пэрaаd. Тикарихина лекар манзаямs нерня минре пиртав. Хусувэй яляs хаaгуртамS савумдамбава нензелd ни aаd. Тикы сероs хамедамба сиднаD тохоламбиD. ХарданаD ядхана тохоламбадаd падронанаD нювd aыдыD. Тикыs хавна лекар мякна ненэй хаaгурти ханзерd савумдамбавамs манэце-

тыв. Таняна ненэциеD яaгабасетыдмS. Ертанахаdна мэсетыдмS. Тибичи Дарья тохолкованда хавна aодякохот хуркари тарана aамгэри сертаби. Пыда таремs лахана: - Тохолкодаaэ нянанаD еся сяхариs тара пэрaа. Тохолкодаd ниниD хуркариD манзаяхаdна тэтнаD. Мань тодоS тэнзd aодяко паaгалпидмS. Aацекы aэвани мальaгана манзара небямиs сиDми тохолась. Нянда сырцетыдмS. Нюртей няна малевдавэй манзаямда манэDaадамзь. Мань тамна тяхаs сертаваcь. Тамальaгана aодяко паaгалпа савовна тухудамзь. Школахана тохолкованиs мальaгана aани кружоканS ядерцетыдмS. Таняна aудахаdна манзара сиднаD тохоламбасетыD. Телефонниs aэсянд паaгалaадамзь. Тохолкованиs ирмня манзарасетыдмS. Самлязимдей поs тохолко тоенавы. Етриs тохолко сероdaа. Вата яля яaгу. Таремs манзаямиs сидя сиDив хэdмяхад малевась. Лабкахана тарця aамгэмs нин хоaгуd. Ханяaэхана ныланава яляхаdна яебтёсетыдмS. Сертабадиниs ниD, мадавыD. Aамгэнs харвадмS, тарцямs сертабидмS. Харdниs сертавыd aамгэриниs няхаdниS мядонзэйaэ мипсетын. В.Пыриркоs падвы. Сидяaгахаs пыда тадтавэхэюда


3

2015 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 21 ЯЛЯ

мале aахана aарка ненэцяaэ хаяць. Aока хибя” нянда сыраць aацекы” тохоламбава манзаям’ тэравы”. Лаханакурмани’ мальaгана тарем’ хонравась: -Ненэй вадамs минренаaэ сянраd? Тазовской школахана aэрм тер” aацекыдаd вадамдо’ тохоламбван’ харва”? Мария Хилидивна мась: - Школахананаd ненэй вадам’ минренаaэ мале сянва”. Малs aэбdнаd aарка образованийм’ Яра’ ирыs 21 яляхана яна” тиaгывна «День родных языков» ялям’ мэтава”. Вадана” едs сертавы ялям’ ю” самбляaг по’ тяхад ядабтамбива”. Тянё тэнз” мэта” ненэцие” культурам’, илам’, вадам’ лэтрава е”эмня ЮНЕСКО ватовна сертавы. Aавна маня” aэрм’ терaэ луца вадам’, падарм’ ехэраваць. Вадамдо’ юр” по’ тяхана тохоламба пяваць. Нюрте ненэй вадавнана” хэхэ нямна aэда книгына” 1826 по’ пиркана aадибелыдаць. Тамальaгана хэхэ луца” няндо’ сидна” сюртевандо’ е”эмня, вадава” падартs тэврадонзь. Неновна 1926 поход aэрм’ тер” ненэциеd вада нямна луцаd учёной” манзара пэйдаць. Ленинград маркна Восточной институтхана aэрм тер” илам’ тохоламба пяць. 1931 похона наркомпроса РСФСР, няби ВЦК НА aэрм’ тер” едs aопой алфавитм’ серта таславыць. Теда лахана тикы буквавна тохолкурaава”. Тюку илаaгана харdнаd вадава” тамна сававна тохолавана” е”эмня хуркари тарана серо” минре”. Ненэй вадава” толаба газетахана пирdaава”. Помнанаd лаханакурaава”. Вадаваd телевизоркад, радиохад намдорaава”. Харdнаd вадавнана” паднава”. Aацекына” вадамдо’ тамна сававна мэdмандо’ е”эмня ненэй вадавна падна школахана тохоламбидо’. Сиддо’ етёd таславы яхана тохолковы” aарка нидо’ тохоламби”. Aоб” урокахана хахаяда яляs мэдамзь. Мария Хилидивна Салиндер Тазовской школахана сидя юкад вата поs манзара. Ненэй aацекы” хартоs вадамдо’ мэdмандоs еdэмня тохоламбидоs. Нюртей по’ тохоламбвы aацекыда

AЭРМ

помна конкурс” пэрaава”. Ненэй вадавна стихотворений” ваде”aава”. Теда Россияханана” aэрм тер” вадан’ aацекы” тохоламбадаaэ тоенана серона” aобтоdлас”. Ханярина нини” манзеты”, си”ив яляхана вадан’ таславы урокана” тянёd. Маня” округханана” aодd aани тарця. Си”ив яляхана сидямбой час саць тянё. Aопой урок грамматикам’ пэрaава”, нябихана толаaгува”. Тянё урокахана вадам’ ехэранаd тохоламб-

Вадава” мэква” мэdaава”. Сяни’ по’ ямбанs aацекы тохоламбдаaэ aоб” серм’ хамедаваць. Хусувэй по’ турта” aа- цекына” ненэй вадамдо’ ехэрадо’. Мякнандо’ небянадо’, нисянадо’ хартоs вадавнандо’ ниd лаханd. Пуна aобкана таславаць. Aацекына” нюдя aэдахандоs вадамдоs тохоламбабатоs тара. Сидя юнета няхаюна”, Вера Александровна Саблина, няби Галина Дмитриевна Талеева садикхана aацекыd ненэй вадан’ тохоламба пяaаханзь. Тамальaгана Вера Александровна программам’ сертась. Тет, мат” потнаd aацекыd ненэй вадам’ минхандо’ тохоламбидо’. Вадава” нид сянакохоя тохоламбива”. Садикхана, школахана aацекына” Тасу яв’ тер” вада харавна тохоламбина”. -Ханзерd вадамдаd тохоламбираd: -Школаханана” ненэй ненэцяaэ вадава”, илна” саирм’ aоб” ирмня’ пили” тохоламбихиюна”. Aоб” си”ив яляхана ненэй вадана” нямна лаханава”. Няби си”ив яляхана илна” нямна мэкад aамгэ” ваде”aава”. Aацекына”

НЯРЪЯНА

выдо’ юрыбидо’. Мань тарем’ сертавась, вадам’ ехэрана”, лахана пирта aацекэхэ” aабтамбин. Нидо’ помнандо’ тарем’ нядабидо’. Хусувэй по’ вадамдо’ ехэрана” aокворaа”. Ты” пэрти” нюd лахана пирdaадоs, ненэй вада урокадо’ харвобтэйдо’. Хардахана илена” aацекэхэвd вадамдо’ нидо’ намдор”. Хасьдарха”. Мякнандо’ небянадо’, нисянадо’ ненэй ненэця” aэбтоs aод”, нюхуdнатоs ненэй вадавна ниd лаханакур”. Aадьбятоs aацекыдоs урокаханандо’ тэри маяндорaа”. Aавна тарця яaгусь, луца манзаям’ минренахарт” нюдоs вадамдо’ мэцетыдо’. Тарця ненэцие” ню” таремs лахана”, ненэй вада aамгэхана тара. Ихинани’, пыдо’ ненэй вадандо’ таравам’ тамна нидо’ хамедамбю”. Aаркамбой ненэцяaэ хэdмяхадандо’ хамедаaгоданакэдоs. Теда ненэй вадава” aани’ тэнзм’ мэтаd ненэцяaгартd тохоламбидо’ . Илна” саирм’ aани я’ параaода ненэця” торамдамбидо’. Вадетиниd aацекыниd вадам’ ехэравандо’ хавна выaгана илена” нитоs илам’ нидо’ хаме-

дамбю”. Aадьбяниs aарка ян’ тэворпани’ aэрм тер” ила нямна aэда кино” тэмдабасетыдм’. Урокахана манэсарцетына”. Хойхад товы” aацекэхэбиниs варемдо’ мэцеты”. Aэрм тер” вадавна олимпиада сертаdмахадандо’, aацекыниd нерняs хаdмолыд”. Мале тянакуна округханана” Инна Тибичи, Михаил Тибичи ненэй aацекы” поaгана нерня хаdмыханзь. Тедариs тарцякоцина” танянахаван’ ненэй вадава” тамна лэтра пиртава”. Сяни’ по’ ямбан’ aоб” серм’ тасладамзь. Мундs ниня намдорта aацекы ненэй вадавна пуняs мэб”, намдорaа”. Луца вадавна сяни’ лаханабd, мерs ни

намдаaгу”. -Хареs вадамs лэтрамбавамs ханзерd тасламбир? -Ненэй вадаваd лэтрамбавана” няю’ , теда хусувэй aамгэва” тас. Телевизоркана передача” таняd. Газетына” aадиберaа”. Харdнаd вадаваd мэ”мава” нядна” пере. Хэвняд хибяхарт нядаaго ни тутd. Ихинани’, тедариs выaгана иленина” танянахаван’ вадава” тамна пон’ мэтава”. Тына” сусабd, ненэй ненэциена” харданs тэвбатоs, тикахана вадава” юраaгува”. Маня” ненэй ненэцяaэ илна”, вадана” нямна няркнабdна”, тикарихина нюхуdна”, нюна” нюху” вадава” тэвра пиртава”. М.Яройs падвы


НЯРЪЯНА

2015 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 21 ЯЛЯ

AЭРМ я”амбат – мань нянд aамгэхартм’ нидм’ тат”. Сибдахавабат aамгэхавм’ татадама. - Aэя, сибдахав! Пэбтёда поaгар тад! Поaгам’ сибдамба пя. Едхартада ни пи”, поaгам’ мале сибдада. Сава Тобъява ма: - Aамгэм’ тасламбин? - Aамгэхарт тасланами’ яaгу. - Ёнэй васкуй, са”лан aэвэн! Мят нюд мэdaамдо’! Aэванда таркад нэкалaада – няaганда мода. Хэрнарида хая. Тикахавад нюдя васкуйнда мяд’ няна хая. Сава Тобъява ма: - Серони’ таняци”, aамгэм’ тасламбин? - Манзьван aамгэхартм’ нидм’ тасламбю”. Хабця’ си”ми пя, aамгэхартам’ тасла си”ми ни aэдарамбю”. - Хабцял aамгэ? Ханяна aа? - Пуняна мунота, мань aэдараaгув. Ня”амхавабат сава aэись: aамдарава. Тикахавад нюдя васкуй пи”мямда табиде. Тад пэркадаванда Сава Тобъява aамгэхартм’ ни ня”ам”. Пеaгана иб’ таладась. Сюдбяда ма: - Тарсиd вэвако хабця’ aэвы. Aамгэхарт ня”амнами яaгу. Тиканда хавна aабтевы. Тад сит aам- ба”нани’, мань сёнзяни’ мюй aани’ тарцяaэ ханд”нив’. Хаaгулавэнанё’, aамгариком’ нён таd. Тедарихав’ aамэми’ танява. Нема’ юдэхана нини’ хомбаини’. Нюдя васкуй мякнанда иле хаи. Индя aу’ aарка aэвы. Сава Тобъява aылека сисьда пэдараханда хая. Танянанда ямб пянда ни’ танэй”. Несэй aаврадамда пюла. Нюдя васкуй’ мяд’ тер” таaга илелъяд”. Няндо’ харвана яaгу. Aаврадо’, есядо’ aока. Несэй мятамдо’ ми”. Параaода’ харад” вархана таня иле”. Лаханакона” малда ти. Валакада. Лаханаком’ ваде”мы Елена Токливна Лаптандер. Тэлтаaговы, паднавы, сидяaг тадтавы Няё Ейкович Вэнго.

Няхар” пебяс васкуй” (Лаханако)

○ ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○

○ ○ ○

ГЛАВНЫЙ

○ ○ ○ ○

○ ○

РЕДАКТОР ○

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)

4-53-32, 3-08-69 ○

ТЕЛ. (349 22)

○ ○ ○ ○ ○

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0081 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 8 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 19.02.2015 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 21.02.2015 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

○ ○

«НЯРЪЯНА НГЭРМ» ○

ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)

Газета

ханаaгуда”. Тамна aахат есьда” мань нянда” тана есяха”нани’ пуня’ тэмдаaгуда”. Есьда” ханэйда”. Няхар” сян пом’ мэсо”махаданда” мань тутадм’. Aамгэкохавм’ няни’ татадаdма. - Тикына” ваданд сер’ мэхэваб”на”, aамгэком’ ханява” та”. Няхар” васкуй пуня’ хая”. Мядодо’ ханя’ мирда”махадандо’ теневавы”. Нердехэва мядодо’ тэмда”. Пуна мядото’ тер, нюдо’, недо’ малs няндо’ нэкалъядо’. Илевандо’ ямбан’ недва”мы есьдо’ aани’ няндо’ тэврэйдо’. Параaода’ тотрев’ несэйвана илелъяд”.

накы”? Нерандо’ няна пэдара’ пыя танявы. Хэвханда тэвхава пя” aули” пойвы”. Пи” вархана aарка”я пя танявы. Пи” мал” нимня aади. Няхар” васкуй пян’ тэвыд”. Васкуй” ян’ нюдя” сяха’ aэвна”, пям’ няхар” севолaадо’. Няхар” севобтяв пя aэвы. Мада тасладо’. Серм’ пэртя aарка нядо’ ма: - Тодо’ aопой ютеро илбана”- aока пяaэ ханда. Aамгэмда пон’ пэрмана”- пямдо’ маторaадо’. Няхар” ютерм’ мадахава пя’ ёнэвна aопой ядна aадимя. Мэта савада тобъява. Хэвхандо’ тэвы”, ма: - Aацекые”, нидя” вов”? Сылава пякоцями’ мада-

Няхар” пом’ мэ”aа”. Няхар” васкуй aани’ aобт’ тэвыд”. Пыдо’ тарем’ ма”: - Сава Тобъявана” това ёльцьaэ хая. Aамгэм’ митнакэва”? Aарка васкуй ма: - Манзьван яв’ мрахад пэ ма”лаaгудм’. Aопой сяй’ ед’ пинвахана нибта тола”- aамгэхартм’ нидм’ мит”. Ёнэй васкуй ма: - Мань тарця иaудм’ хомбидм’: поaгам’ ёльце сяротав. Aоб’ пэбтертав. Сяй’ пинван’ нибта сибда”- aамгэхартм’ вунидм’ мит”. Нюдя васкуй ма: - Манзьван aамгэхартм’ нидм’ хамедамбю”. - Сит тэри тарем’ aамда? - Ханя, хар”ниs вэвадм’ aэ”нидам’. Лаханакурмамдо’ мале”мяхадандо’ мякто’ хая”. Ся”ны aэбта aод” Сава Тобъява то. Aарка васкуй’ мят’ мятю. Пыда тарем’ ма: - Серокоцями’ таняси”, ханзер” таслар? Aарка васкуй манзь ханада: - Пэкоцини’ таня”. Еданд пинван’ пэни’ тола”. Тола я”амбат aамгэхартм’ вунидм’ тат”. - Aэя! Пэкоцид толахан! Яв’ мра’ няна хая. Пэ” толаба пя. Aарка васкуй’ едда тамна пихирта ни пи”, Сава Тобъява мале то. Пыда тарем’ ма: - Aарка васкуй, пэкоцид толэйн. Aамгэхартм’ тасла я”амвэн - си”лимд aамгадм’. Aацекэхэбид мято’ харто’ мэтадо’. Aарка васкуймда нянда син’ мода. Тэри мялкада. Ёнэй васкуянда мяд’ няна хая. Мят’ мятю, Сава Тобъява ма: - Таславанда” серони’ таняци”? Aамгэм’ тасламбин? Ёнэй васкуй ма: - Пэбтёда поaгами’ таня. Поaгами’ сибда

- Пэкава”! Тикахавад тыбци нэхэда”, пэдаран’ поёрманзь хая”. Пэдаран’ тэвыд”. Сырaа”: пя” aулиd ябта”. Пыдо’ ма”: - Сян пям’ мадабана” сяха’ малеaгуна”? Няaотаркамбой пядва” пюркава”. Тад ялмандо’, сяндs яд-

Няхар” пебяс васкуй тодо’ мяцавэй”. Пухуцидо’, нюдо’ таня”. Сямян” мядото’ тер” тарана” aамгаридо’ aока”. Параaода’ пирувна сававна иле”. Aоб” илевадо’ вуни aаd- aобт’ тэвыд”. Тасалко пэяд”. Aаркадо’ ма: - Aаволава мяд’- кабак’ няку’ мяди”мярманзь хэхэва”. Хахаяда похона aобкана нылана”мава” яaгусянё’. Кабак мят’ тэвыд”. Сяркы” пэ тэмда”. Тад ябилмандо’, ялэ” ябе пэяд”. Параaода’ пирувна сававна иле”мяхадандо’ есьдо’ малs aэръядо’. Есьдо’ aэро”махадандо’ мядодо’ мирда”aа”. Тикы есяха”на сяркы” пэ aани’ тэмда”. Ханя’ мо”нэйд”- таняна юсида”. Мядодо’ aэро”махадандо’ мядото’ тер, нюдо’, недо’ малs есявна мирда”айдо’. Ябевари сер’. Aамгэ ябевамдо’ мале”мяхадандо’ сэвдо’ aадимя”. Aобт’ aамдыд”. Aарка васкуй нядо’ ма: - Теда’ ханзер” aэaгува”? Aулиd aамгэхартава” нинё’ хаю”. Параaодахана” ханданакэва” - манзаядва” пюркава”. Параaода’ мят’ ялъяд”. Мятю”, параaода ма: - Няхар” васкуй, aамгэ вада? - Aамгэ вада aэaгу, ябе пэйна”- мядона” тер aэрaава”. Есьна” суса”. Манзараб”на” саванё’ – aаворць aани’ тара”нив’. Параaода ма”нив’: - Манзаранахав нянани’ тара. Пядми’ пэтада”?

ра”? -Ханява”, маня” параaодаs пям’ пэртява”. Мядона” тер aэрaава”. Aамгэхарт еся хаёдава” яaгу. Aаворць aани’ тара. Сава Тобъява ма: - Есядамда” мань таидм’. Я”амна сыраць мэта пями’ вэтахава”. Неры матормы ютеро” тад сабцяръяда - aобт’ ивтейда. Тад тикахад палаць тара”нив’, юсидана пя’ aыламна няби aудамда aэдара. Сабцяхананда ивтехая, пям’ aобтикы яханда пал”aада. Се”вобтяв пя’ aахат aыданда хая. Сава Тобъява ма: - Пякоцями’ тикахана палая, нянани’ таранами’. Есяхавадамда” татадм’, мядода” пуня’ тэмдаaгуда”. Нюда”, неда”

4

Яунгад Хабэча Хываревич


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.