Мэбета вадаваd илаs пананs етриs мэкваd!
№ 5 (4758) 2016 поS февраль ирыS 6 яля СУББОТА Российская Федерация Ямало-Ненецкий автономный округ
* Сиdив яляхана
Ненэцяндамдо’ пюd
20
16
Мале танякуна aэрм’ тер” департаментханана” общественной советава” aадимясь. Небоs таняна мэна ненэцие” тэраaговадо’ яaгамась. Советхана ервd мэсь нидо’ пирас”. Хахаяда яляs общественной советахана мэван’ харванахат падро” ня”марпа пяць. Таняs aэрм’ тер” тэнзари” ю” сиднтет пондо’ таняни тэраби”. Aаниd маркат, районхат общественной палатахана мэни няdмарпи”. Падродо’ яраs ирыs няхаромдэй яля aэсондs ня”марпаaгудо’. Пыдоs aэрмs терd илаs нямна тасалкодаd.
Сергей Саньков
Яхаdнатоs мэсь пиртадоs
Aэваконда ни’ ёмзяли тэсая!
Я.Н.Вэнго
Хахаяда яляs Государственной Думанаd депутатaэ таранахад Григорий Ледковхад сава юнмs намдаваць. Армиянs ханаць ниня пиртаd илебейd хасаваd яхаdнатоs хаюрць пирdaадонзь. Пыдоs Армияндоs поs мима ямбанs таславы яхана лекарd мякна, почтахана, тамна aаниs манзаиd минресетыd. Таремs хаюртаd aобd поs пирувна понs манзараць. Хахаяда яляs сава юнмs намдаваць. Тыd пэрма aаниs тикы манзаянs нятаaгу. Тад нерняs Армиянs хэсь ниня пиртяd aэсыd тэхэdна хаюрць пиртадоs.
Олег Омдёвич Окотэтто МОП «Ямальскойхана» иланда ямбан’ ты пэртяaэ манзара. Aэсыда хусувэй по’ планамда нюртей ян’ тэволада. Советской илам’ мэ”мана” мальaгана самбляaг пон’ таславы планамда томдабаванда е”эмня медаль” ня”марпасеты. Пыда мале сидя юкад вата сидя похонанда харта ты пэрти” aэсы’ ервотаaэ таралъяць. Янамбовна тикы серм’ тохолада. Ненэцяндs лаханава, табекова тоена. Олег Омдёвич нида харе” нядревs ня”айда, манзеты:
Aэсыхыd тэворaась Тандаяs Государственной Думанаd депутат ненэй ненэць нява” Григорий Ледков Ямальской, Надымской районхаs няна иленя ты” пэрти” aэсыха” тэворaась. Нерде «Ярсалинской» совхоз ненэциеd ядабтась. Ты ” пэртя” тад мэ”манда ялэтоs нямна хонаркуць. Я’ тебтм’ тамна тарпрамбава, тытоs я нямна намдраць. Aаябад халядамдо’ ватабава нямна aока вадам’ хэтаць. Григорий Ледков мась: - Ява” лэтравана”, илева халэтинаd мэ”мана” е”эмня нюрте aэрм’ теран’ нятванаd нямна закон ня”ма тара. Маня” тодо’ тэнз” ненэциеd комитетхана манзарана депутатaэ вареваd мэdaава”. Aобнзерs манзара пэdмахадана” , тикарихина харdна” яхананаd таaга илелтына”. Законаваd сиднаd нядабаaгу.
Выs терхаd ханdaась Хэвы си”ив яляхана Законодательной Собранияна”aэвахана мэна Сергей Ямкин вымна aэдалёрaась. Приуральской районхы ты” пэртяхаd тэворaась. Факторияха” нулаaгась. Ядабтавы ненэцяaгата ханзер” округхананаd депутатна” манзаравам’ ваде”aась. Aамгэ то”олха закон” танявам’ хэтась. Тикы хавна, ненэця” иландоs хурка aэвамs ваде”aаць. Иландоs aамгэ мянувна сибемя еdэмня факторияхана aоди”, мараaгы” ня”марпавам’ хэтаць. Тарем’ нядэна”, тэхэdна мэна” ненэциена” есядамдо’ недвапа пирта”. Тарабата таминдоs факторияd лабкахаdна тэмдортаd. М. Ярs падвыd.
- Ты” aэвтоs серs харасиd танабада” ниd aа”, ты” хасекада хадырпато’ нылаaгуд”. Тандая’ ни”мы” яхадей” суюто’ мэберма aэсондs aани” тэхэт яaгарембада”. Вэнекохона яебтамба вэва. Таремs манзаранахандо’ aэсында тер” етриs нюртей ям’ хэвняs нидё” aэдарамбю”. Олег Омдёвич теда’ aарка ненэць. Харта нюта ня’ aопой aэсыхана ты” пэртяaэ манзара”. Нюда нисяндо’ тотревs иле”. Табекуда нёда”. Aэрёs хабарпада” тыто’ aамза” aайцеты”. Олег Омдёвич Окотэттоs тюку” яляхаdна матd юd поданда ханда. Пыда етя сейхад aэда вади” мэ”aава”. Невхы ирината, хаданата ервы илаs саирмs етриs минремда. Сенз aэя, иландs маймбая! Илаaгананда сэхэ яaгоя! Вадёдана” тыда маниея. Aэваконда ниs ёмзяли тэсая! Майя Окотэтто’ падвы. Сидяaг” Хабэча Яунгадs тадтавы”
Нядабаaгудоs Ямална” правительства тюку поs ты пэрти, халядани aани’ пота пирувна есяхана нядабаaгуда. Мэтаваd похонанаd хабарпада тына” aамзам’, хорови” молока aокамдаaгудо’. Халямs хасаваю” ёнар” тоннм’ ватаaгуd. Aокдада
небой пондоs пир. Тикы хавна сиднтет ю” сидяхад вата миллион есям’ округна” тиaгывна комплекс” мимбава няю’ aэдараaгуd. Тюку похона яхана мэта комплекс Тазовской районхы Антипаютахана aадимда. Крас-
носелькупской районхана Толька хардахана парась”, тамна aани’ вадабада” сармик” комплексад aабтаaгу”. Аксарканs ханибтеaго мэта aавэd тэвраaгу”. М.Яройs падвы
2
НЯРЪЯНА AЭРМ
2016 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 6 ЯЛЯ
Округанаd тиaгывна халямs пэртяd предприятияd едэй 2016 понаd нерденя яляхаdна хэвы понаd ямбанs ненэциетоs манзараdмамs манэсарaаць. Aокханда 7890 тонн халямs ватавыd. Тюку ялянs тасла сямян нита нерня ООО «Тазагрорыбпром» миaа. Ненэциетоs ватавы 1600 тонн. Тикы сававна манзарана предприятияs пумна ЗАО «Горковской халяs завод» О.Е.Яптунай миaа. Ватавэдоs – 730 тонн халя. Няхаромдэйaэ МП «Аксарковской
* Халямs пэрма
Явs халямs, сэвримs ватабиd РПП» халямs пэртяd хаdмыдd. Сельскохозяйственной предприятияd поaгад Красноселькупской районхана aэда ООО «Агрофирма «Приполярная» тюdу aадиберaа. Ненэциеда 294 тоннs пир халэ aыдавыць. ООО «Гыдаагро», таддикад МП «СалеЭ.Х.Яунгад мальский» халяs завод тидd манзарана няндиs пуs хаdамвэхэs. Сидябтыs
aобнзерs 500 тонн халямs ватавэхэнзь. Пудана похоdна маняd округхананаd сюмбак хадаба вэва. Тиканда париденя халяs тэнзари хадаба сероdaа. Иландоs ямбанs халямs пэртяd ненэцяd етёd таславы планадоs етриs томдабидоs. Тад таслабd, 2009 похона париденя халямs 44 процентs пирувна ватаба халямs пэртяd пя-
донзь. 2014 похона тикы халяндоs aокад 60 процентs пирaэ хаясь. Теда мэта похонанаd париденя халяs тэнзмs 70 процентs пирувна ненэциенаd ватабидоs. Тикыs тарця aэсь халяs манзаямs минрена ервонаd тад нерняs халэd ватабавамs вадеdлаd. Округхананаd хуркариd тоd таняd. Сероd нюртейs Харпs хардахана халэd вадабюлва заводмs aабтаванзь округаваd мэ. Aопой похона Ямалхана aэда тохоs, яхаd, парададоs итs юрd миллион етёd вадавы халэd нюd aэдарамбаaгуd. Хусувэй поs заводмs aарамдамбаaгудоs. Тикыs хавна мале таняна халясавэй тоd хавна, тамна халэтадваd етёd манзаранаd учёнойd пюртаd. Тарця идеd Итя Aабтеня явs няна, Саля явs няdав мюня, Aэдя явs няdавхана пюртаd. Тамальaгана хане aарка ту
С.П.Хороля, К.П.Макарова
Яраs ирым’ мэ”лава”. Хаермаd aадимя. Ялянда сэв тю”уна ханdaа. Ялэда ямбума”. Тевs ёльцьaгана aэрм’ терaэ сянакова ялэна” aатева”. Хэвы си”ив яляхана округна” тиaгывна сяхаs, ханяна сянакова яля” aэва пуномась. Няхар” иры’ ямбан’ тикы сермаd минда. Нердена сянакова яляd ядембада яs няд пэaгудd. Aавэд aэрм’ я няю’ тэваaгуд. Мале яраs иры’ сидя юдимдей яляхана Пуровской районхы Кар-Нат факторияхана ты” пэртя” ма”лёда”. Aобтикы тамбиркана Приуральской районхана
Лаборовойхана, Щучье факторияхана aэрмs терd aобтs тэваaгудd. Ты” сапо”лана ирыхана Ямална” тиaгывна хусувэй си”ив ныланава яляхана сянакова ялэ мэта”. Aарка маркdна: Салехардахана, Новой Уренгойхана, Надымхана aобтикы тыd сапоdлана ирыхана пирдырма” aэaгуd. Сямянхат пуда сие ниць иры’ пудана яляхана Ямальской районхы Тамбей факторияхана ненэй ненэця” ма”лёда”. Тедариs ты” пэртя” тэри хамеку”. Пирдыраць мэ”мандаd тыдо’ пахаламби”. Ныхыдырмандаd aэсоaодо’
высылпи”. Ярколавандаd тынзеaодо’ таaга вэнпи”. Неd aобтикы тэри ниd aамдю”. Пыдо’ вар мадавы паныдоs, сибеd падротаd пибидо’ aылаби”. Ян aамгэхэрт” тэри ниd aамдю”. Aарка няхататоs хаюрман’ ниd харва”. Хардахана тохолкода нидо’ ядабтаванзь няркомби”. Таславы яляхана aэсы’ тер” aобкана хардан’ нэкалтадо’. Выaгана иленахаdна нараs хардан’ тэвва мянувнанда ненадо серd. Пыдо’ по’ тяхамбавы” нидоs ядабтаaгу”. Школахана мэна” aацекытоs ханзер” тохолковам’, илевам’ манэта”. Лабкахат тарана aамгэдамдо’ тэмдаaгу”. Тарем’ округханана” ты” пэртя” сянакова яляха” хамеку”. Сидяaгахана пирдырта ненэцие маниедаd. Марина Яройs падвы. Сидяaг пыда тадтавэда.
Хабэча Яунгадs падвы
Нядаaгуd
* Ненэциеd илs
Сянакова яляd миндаd
aаноd тараaгуd. Мале тикы серd тальняs миaа. ООО «Гыдаагро «Нум» ту aаномs халямs хадаба мэdaа. Халямs пэртяd ненэцяd ханесэйдоs таняs мипидоs. Ту aаноs мюня халэd сэротамбидоs, ханибтембидоs, сямдрамбидоs. Таддикахад Салехардахана aэда заводанs тэврамбидоs. Aэдяs терd пудана похоdна 500 тоннs пирувна aокавна явs халямs хадаба пяd. Aавна таaок ханесэйдоs яaгосеты. Тад тованда похона Тазовской район aани aопой ту aаномs няdмаaгу. Сельской хозяйствомs минрена ервонаd таремs тасламбидоs, М.О.Окотэтто тарця aаномs халямs хадабари нидоs мэтd. Нараs, aэрёs ненэциедоs ханелавахатоs мерs тэволаaгудоs. Тиканда Тазовской районs терd тад тованда похоdна явs халямs, сэвримs неновна хадабаaгудоs.
Aэрмs терd хартоs иландоs нёданаd, нядаaгода есьd няdамарпиd. Хэвы похона aопой ненэць сидя ёнарd есямs ирыхана хомбись. Теда aопой ёнарd пирувна есьда aокмаd. Таремs хомбада есьдоs ёльце нядаaгуd. Округнаd aэвахы ервd выs тер ненэциеd нидоs юрыбюd. Етриs нядаaгуd. Тасу яs няна ненэциеd сероd нерняs мима еdэмня хуркариd программыдоs таняd. Пудана тет похона няхарd юркад вата сидя юкад вата хасаваюd ненэць иле мятамдоs ховыd. Факторийхаdна иле мэта мядоs сулорпидоs, тэмдабидоs. Таддикахад лекарd мядоs таняs aабтамбиd. Нянёd ябцыбюлва мядоs, тинd сертабиd. Тованда похоdна едэй лабкыd харад aабтаванзь тасламбиd. Н.Н.Ядне, Е.Н.Того
Иле мядоs нямна Ханяaы хардахаdна иленяd ненэцяd иле мэта мядодоs государствахад няdмарпидоs. Падаркаdна пыдоs aамгэдандоs ниd падуd. Приватизацийs нямна aэда закон aахаdна манзара пэяць. Тикы законs ватоs серd государственной мядмs есясиd хареd aамгэaэ пада пиртыd. Ненэцяd мядотоs падроs тидхалембидоs. Нябимдей поs тикы сермs ервонаd пакалманs харвадоs. Законs малеdмяхад мале хибяхарт мядмs нянда сюрте нида пиратd. Тандаяs мядо няdамвыd, падаркат яноларавы ненэциеd еdэмня ервонаd aани aопой поs тикы ватомs манзара табедадонзь. Таремs aока ненэць харта мятамда хоaгу.
Нямдd Aэдяs выaгад Тазовск харданs малкода хасава нултавэда. Нямдоs маdламбавы. Нямдs миреdмамs теневавэда. Ханамда нямдрихиdна пэмэда. Самляaг сабвы пад саaговоdмыd. Харданs понs aэдалё пэдавыd, ханимы. Хахаяда нита мятs нултавэда. Ханамда сярвэда. Пуна хананда терd мирдаdманзь пэрмыда. Едамдоs aавоdмахадандоs пинs тарпвыдd. Aэдалёвы хасава сярда ханамда нивэда манэсd. Нямдоs терта ханамда хибяхав хэвняs нюхулевэда. Понs aэдалёdмахаданда серода яs пондs табdмыдd. Недваdмы есяхаdната лабкахад тэмдорманзь пэрмы. Ханамда панда тасламбавэда. Самбляaг нямдоs падмs нёракуць малтанаd палытанаd хэвыd. Манзаямдоs теневанаd, законd лэтрамбадаd ненэцяd вэвавна илевэхэs мерs ховэхэюдоs. Сидя aацекы ненэць ядэлабиd мюмня ядвандиs серs нямдхана панта ханмs манэdмэхэs. Тикы серd малхана палытаниd хадахаd еремэхэs. Малкода хасаванs нямдода пуняs миdмыдоs. Aамдё Вэнго
В.Пыриркоs падвыd.
3
НЯРЪЯНА
2016 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 6 ЯЛЯ
AЭРМ
* Ямалнаd aарd ненэцяd
Иланда таруdaа Лар яхаs мал няна сисьда пэдараs поaгана ненэциеd мядd нидоs севолпадарахаd. Ненэцяd aодьs ялэмдадs aэваs тарпdмахад ханелавахатоs паромсетыd. Севобтав хадыd, хоd, харвоs мал ниs aамдортаd лукd нидёd яебтамбюd. Пыдоs иaгней, тён ханесэйaэ мэdaаd. Aэсындоs евротаs Гавриил Климовs сидя недя Майя Окотэтто aэвы. Нюдяюмs тадри aацекымs хованзь мэвы. Aаркаюмs нендя нюда яaгувормыd. Aамгэ пирхана харта aодd вэs хэвы. Нюмs хованда немда нядаба харта санармы. Сероs нюртей ед мюня идмs ядемдавы. Aацекэндиs ебцада яaговы. Хабтs хобахад хобамs сертавы. Aэсындоs ервота харта aацекэмда няdамвэда. Халтавэда. Едэй хоба мюs мэвэда. Сидя яляs aэсоaгана сиддиs нядабаванда хадакэхэs тэввэхэs, мамэхэs: - Aацекэваd ханяна хая! Едя ниня мэвы не мамы: - Тайкуй ти мэна. Нинаaэ нюмдеваць. Не aацекы нямбара aацекэaэ вадёдавы. Aулиd харбё aэвы. Мале самбляaг похонанда харта aэдалё тоховы. Небянда пирувна хусувэй серкана нядабавэда. Таремs сайнороdма поd мунзиs ядабтавыдоs. Нина ханева сермs саць харвобтавэда. Мяканда тарехаd, тёнd, носиd тадdмы. Тикыда таминанда мюлебавыда. Сайнорма сермs хабтаба ханесэйта хобаd таравыd. Aодьs тунимs няdамба пиртя хасевd солдатaэ ханабавыдоs. Нюдямбойдоs халямs пэрмыd, ханевыd. Пэдараs терd ханесэйтоs aамзиd aавормыd. Пыдоs сямыдоs. Aулиd саць тарарибта хабарпавыдоs. Самбляaг сайнороdма поs таремs хэвыd. Колхозd aадивоdмахад Нина Гавриловна Пуйковской халяs заводанs манзаралмыd. Небяда не нюмда таняs нивэда aэдарамбюd. Ервd саdмыd: - Ханзерd aарка не мякнанда мэaгу. Тюку похоdна саць манзара тара. Выaгана иле тохобэй не,
харад манзаямs, халямs пэрмамs таюdмэда. Янамбовна сэротаaго, сямдаркоs, сортатоs серs халэd тасламба тоховы. Сидя поs ямбанs халяs заводахана манзараdмахаданда aарка некада мядs терсавэй товы. Ханзерd манзараdмамда таслаdмахаданда , некада не нямда вындs тандавэда. Поs пеляs хэdмяхад Нина хаюпа хэвы. Хасавада Токча Анагуричи тэсавэй ненэцяs ню выaгана илевы. Тыd пэрмамs нюдя aэбыханда тохолавэда. Хусувэй поs мюсермэхэs. Хасаванда хэвнямна ядэрпs, Нина Гавриловна харта малковы. Тыd пэрма ихинанда пойвы. Aацекыдиs aадимыd. Aокханда 14 нюмs вадавэхэs. Тамальaгы похоdна тыd пэртиd неd недбямs нивыd няdмарпюd. Токча Анагуричи няdамбада aэсы етриs тюdуриs пявэда. Хасава нюдиd aармыd. Небяхаюдоs, нисяхаюдоs нядаба пявыd. Илевандиs ямбанs мэdмы сехэрэдиs aадьвы. Вэсэйвоdмахадандиs Кутопьюгананs хаdамвэхэs. Едэй мивы харданs тювэхэs. Aопой едэй хардадиs саць тецьвы. Латd сиd помна мерцяри вывармы. Хартиs есяханандиs харад мятиs сулурпавэдиs. Ханюй мята мюня хасавада яaгумы. Нина Гавриловна aодd лыда еделмы. Aобd не нюдя, Любовь Токчевна теда небямда маниеда. Нина Гавриловна илеванда ямбанs хибяхартахад нядdмадамда нивы хайd. Саaговота манзаямда харта пэрмэда.Нюда, нюта нюd хадэкэхэндоs етриs турaаd. Невхы илеdмямда лаханакодаревs вадецеты. Илs ненэцямs ханзериs сюртембида. Нина Гавриловна aахат сехэрэмда тамна нёдада. Тад нерняs aэванда ниs ёмзяли тэсая. Никита Александрович Анагуричиs падвэвна , ненэй ваданs Хабэча Яунгад пададась
Хасаваня Вэнго
* Ненэця илs
Няхатоs тэворaаd Тевs ёльцьaгана Тазовской районхы Aэдя вымна мюсерта” ненэй ненэця” таaгамсетыдd. Халядамдо’ нянзико салаба aыламна ватаць. Aамзадамдо’ aэрёs тыто” хэва сава aэван’ хабарaаць. Тундо’ пяaэ – паёd мэ”aа”. Тикадо’ сывs ямбанs мась aэaгу. Сыра’ aылад паё” малd тэри лемзёвна лехэбты”. Сирна ни тараd. Тэри маторпидо’. Ты” пэртя” таaга иле”. Етриs нерняs ниd мюсе”. Мале aарка пэвдей ирыs пудана яляхаdна Ярэй яханs тэвсетыд”. Тикадо’ Ензя’ яванs нявота. Теда таняна aод” хаерадs сэв янамбовна ну яданs танта. Тецьбата aод” яля aавэдs ямбума. Ненэця” я’ тяхамбавы” нитоs мяк” aэдалёлыдd. Aэдя’ вымна мюсерта” выs терd Ензя няю’ ядэрaа”. Мал’ перенясавэй”. Aадьбятоs мюсе Ярэй яхаs няю’ тэворaа”. Хаюпадаd не” мядиманзь ядэрaа”. Тындана” хасава” тэдамдо’ хосая турaаd. Ханяaыдоs ехэрана” нидо’ торамдамби”. Тадaоs таняна лабкыдо’ хахаи”. Хусувэй тарана aамгэдамдо’ таняд тэмдаби”. Миредо’ aод” саць aаркаd ни”aа”. Есясяда ненэць миртанда тэмда хабарць пирdaа. Ты” aамзам’ луца” мирциs нидо’ ханdла”. Тыдо’ aока” ненэця” лимбяs ирыхана хабарта”.Тюку илаaгана ханярина нина” ханзер” илевам’ телефонувна намдоръяна”. Тарем’ хахаяда яляs Ензя няaы Ярэй яха мюня ханзер” илевамдо’ Марюй Елена Пядёвна ваде”aадась. Мась: - Маня” невхы иринана” мэлван’ aахана тэвынаць. Ярэй яха мюня ты” сапо”-
лана иры ёльцяндs мэaгува”. Таaгава”. Нядада ёря. Тына” мякдандо’ aыхы ян’ ниd ядэр”. Теда тёняaы вэсакори aэвады. Тыда лэтамби. Aани хасава” хахаяда мядо”мана aэдалёрaа”. Таняд сояdмина” мядоs ханяна aэвам’ намдаaгу”. Тандаяs маня” поёрманаd серd aэсы неaэ aани’ мяк” тэворaаваць. Ензя’ тер” нина” aэсыхы” aокаaэ aэдалёрцетыва”. Тыd aэхэна, мерета «Буранахана» ядэрцетыва”. Яна” пойм’ мале торамдаваць. Нина” тевs ёльцьaгана сидна” мале aате”. Тадри Ензя’ тер” мяdамнана” aадибелаaгудd. Сяхари’ маня” нюрте няндо’ ханцетыва”. Пуна пыдо’ тосеты”. Хойхана ненэй ненэцяaэ помнана” ехэрана нява” яaгу. Хибяри aэя, aодьs сава иaудм’ нёданахавм’ етриs мядолабтамбасетына”. Сензаваd aэхэвабdна” хусувэй поs Ензя’ тер” няхаdна” тэвортава”. Тюку яхана ненэся таaгава”. Маня” илева пясьда яхана иле тохо”махадана” ту пямs ниваd маaгус”. Пили” тодава”. Хибяриd турaая”, aобкартамдо’ тусипойd ниваd aэдарамбю”. Тикы хавна телефонувна лахана ханяриs пирdaава”.
Пуна Елена Пядёвна газетава” толаба вы’ терха” вадам’ aэдарась. Тарем’ мась: - Тазовской районхы Aэдя’ ты” пэртяaэ Ярэй яхаs мюня таaга илева”. Пыдо’ aод” aобтикы сензd aэяd! Маня” тэхэdна мэнаaэ малs Нумs ирина” ватовна илева”. Тыдо’ лэтамбаяd! Вэва по яaгоя! Тарем’ Aэдя’ терaэ Ензя няю’ тэворaава”. Сидяaгахаdна вымна aэдалёрта ненэцие маниеда”. М.Яройs падвы.
Планамдо’ томдавэдоs СПК «Тазовскойхана» тытоs aамза нямна планамдо’ томдавэдо’. Тет ю” самбляaг тонн aамзахад самбляaгамдо’ Новой
Уренгоян’ мирдаdмыдоs. Aанидоs Хальмер Седехана aаd. Тад нерняs хабарпада тыто” aамзи хэвняs нидо’ aэдарамбаaгу”. Хартоs хар-
даханандо’ иленяd ненэця” ты” aамзам’ таaга aавортаd. Я.Марининаs падвы
(Нердена пеляда 1, 2, 3, 4 номеркаdна толараd)
Хардяaгd Тэтаs нявды
Мятs мятюниs. Едмs пире. Туs хэванs юваниs серd тикамбомиs хая. Тянюкоцявна евэймs aамадмs. Мань таремs мадмs: - Пыдар хибян aэбат? - Манзьван Ямбаdя Хэноs нядмs. Ябта Хэномs нюмaэ мэdaав. Хэноd Ябта Хэно пыхыдамиs тямs. Тедахавs ниниs хойнима. Няхаdтаниs ханяхартs ниниs хандd. Нисяхавамд пыдар хадавэр. Нисяр мамынёd: «Пинs нён сырd!». – Пинs сырмэннёd. Нисямд тедахавs мале хадарава. Пармасаaэ хэбямиs, ниниs ховаримиs сава. Aобкав поховs толиниs вэaгалыd. Aобd поs aэсонзь томиs ёнэлць aамда пяв. Мань таремs мадмs: - Хэноd Ябта Хэно, едар пирехарd. Ваеs Сэв Не aариd хэхэва нёхарaая ханьd! Нюдя Санэреdэм aылэда яханда манэць харвав. Хэноd Ябта Хэно пыда таремs ма: - Нядхаваданд вунидмs хаёдd! Пыдар хабат – маньaоs хаaгудмs. Пыдар илебат – aаниs илеaгудмs. Хурка хабат aодd – мань aаниs илеaгудмs. Сит илебтеaгудмs. Няданд нидмs хаёдd. Едмиs aамамиs. Ябта Хэно тыда маdла. Aариd aока тэда яaговы – няхарd ёнреdэaэ томдаd. Мамбdнанда ма: - Самбляaг вэлцко тыдd мэтан. Манзьван тет падвымs харdниs тыниs мэтадмs. Ханониs подерць aэдалэйниs. Нерни няна сидя мядs нимня нямдолабтамиs. Няби мядs сиaганя сидяри aамдёда. Нюдя Санэреdэ, няби Тасуs Сюдбя aэaгоданакэхэs. Вэнd тёрейдd. Няби aарка мядs нёда тядара. Тюкохав Ваеs Сэв Не небямиs aэвы. Едэйd ладвэd - вэидоs тэсаd. Aаdиd ладвэd - хадедоs тэсаd. Сэванда яляко еdниs ялкабтэйd. Сидя нянда вар мунзиs таdмамъяхаs, пыда мандараха: «Тэри тикахартахана иле сиdми тосараванава. Таровна хаванзь то-
(Ярабц) вэн». Тёняaы мядs нё тядара. Нярк Не Хэной пинs aадимя. Едэйd ладвэd - вэидоs тэсаd. Aаdиd лад-вэd - хадедоs тэсаd.Сидя нянда вар мунзиs таdма-мъяхаs, пыда мандараха: «Хэноd Ябта Хэно, тэри тикахартанs сиdми нивэнанёd тосаd. Таровна хаванзь товэн». Нюдя Санэреdэ пыда таремs ма: - Хардяaгs нявдэ aаниs товэнанёd? Сит aаниs хадаaгудмs! Няниs яда. Нюдя Санэреdэ сиdми няdма. Хэноd Ябта Хэномs Тасуs Сюдбя няdмада. Тад пёлманаd няхаркав яляs aодьриниs перениs. Тетимдей яляхана ялямs юрвэниs.
Aэвариниs серs хэбdниs тара. Тикари яхад сидd aарвэниs нёракуланиs. Яднаханиs пэдарата яхаd маниs тэвыниs. Пэдараs варанs aамдыбтэйниs. Хэноd Ябта Хэно пыда таремs ма: - Вадамиs таня. Мань мадмs: - Вадахав мэтва. - Тюку пэдариd поaгана Ёнэ Хардяaгs татында нюd – няхарd Хардяaгd пыдоs илеd. Ёнэ Хардяaг хацяs индканда хынибэй aэдараха. Тыраs хэвaэ тикы нямиs хамбаниs хурка aэбта? Тюку яхана янамбовна хось тосав. - Тикы няхарd хаваниs нерня мань няниs aамгэ нисян манd? Няхарd Хардяaгd танявынёd?
○
○
○
○
○
○
○
УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○ ○ ○
○ ○ ○ ○
○ ○ ○ ○ ○
ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул. Ямальская, 14)
ГЛАВНЫЙ РЕДАКТОР
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г. Салехард, пр-кт Молодёжи, д. 9)
○
○ ○
E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU
○
○
○ ○ ○ ○ ○
(349 22) 4-53-32, 3-08-69 ○
ТЕЛ.
○
○
○
ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0077 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 5 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 04.02.2016 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 06.02.2016 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г. САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17
УЧРЕДИТЕЛЬ ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г. САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д. 9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА
○
○
○
○
манзь ханамиs: - Епдя тудмиs пюрaаниs. - Епдя тухавмs ходиs. Лахарёd хуркариd aэяd! Хахаяда ялэй мяцялмэдиs нинярахадиs aаd. Пыда мятs тёрибтейd: - Едхаd пия! Маяндортахаs тоaахаs! Ёнэ Хардяaгs мятs тюваd. Мякы мякна ед пинвы. Ваdванs aамдынаd. Ёнэ Хардяaг пыда таремs ма: - Хибя aэвамдиs тэри намдахавава? Ханяд ядэртадиs? Мань таремs мадмs: - Манзьван Хардяaгd Тэтаs нюдмs aэдарахадмs. Пыда таремs ма: - Нисяр ханяна хэса? - Хардяaгd Тэта нисяхавамиs хась. Нюдя Санэреdэ хададась. - Нисямд пыдар хадаволсянёd! Ханяaэхэвd малs теневаaгуd. Пыдар нивы aэбат хадаd – хаванда нись aаd. Тикы ненэць маняd aокаaэ нисяваd. Харт пинs сырaансянёd. Хуркавна aамзасяхартабта хаванда ни aаd. Техэ пэртямда янамбовна пирдалеaгуда. Ямбаdя Хэно aаниs aобтикы – еaгаханда ховы. Пыдар хадавэхэюд! Тарця вадиd пуд мумиs вуни таняd. Тикамбониs хэdмяхад мань мадмs: - Тарцяd серd танянархаць. Пивня ядэрманs харбилыдамзь. Нисяханиs сылыдамзь. Сэвниd сыртанs нисямиs aыланда мэдась. Ямбаdя Хэномs (Пеляда тад aадиманда номеркана толараd) Сидяaгd тадтавы, паднавы Н.Вэнго.
○
○
«НЯРЪЯНА НГЭРМ»
Пэдариd помна ядэлыниs. Таремs ядэртаханиs няхарd aарка мядмs манэdaаниs. Ты илебядоs няхарd ёнреdэ. Няхарd Хардяaг сиaганя aамдёвыd. Ёнэ Хардяaг ти aэдакы: няхаюта няд ненадорка ненэць aэвы. Няхаdниs маниs яданиs. Ёхомs вадець, ниdниs хэвринss сыранs aамдыниs. Выдаaганиs, aамзаd вуниs таняd. Маниs aобкана
Сэвниs aадимяd: сырахана юсидавэниs. Сидя хэвхад aэрмs парандэйd сидниs нелвыd. Aавадыs понхавs нирхавэниs хамбюd. Мяd вада яaгу. Тад сававна сылаваниs сидя сюдбяs мядодиs aадьда янs aэсовыd. Aамгэда aэвна няхарd мэваs мякs няs тэвыниs. Няхарd сидниs хадаaахаs. Хан вуни таняs. Тетимдэйхана Хэноd Ябта Хэно таремs ма: - Aаниs хэбdнаниs сидниs aаниs хадаaгухуs.
○ ○
○
Газета ○
НЯРЪЯНА AЭРМ
2016 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 6 ЯЛЯ
○
4
Яунгад Хабэча Хываревич