Няръяна нгэрм №8, 2016

Page 1

Мэбета вадаваd илаs пананs етриs мэкваd!

№ 8 (4761) 2016 поS февраль ирыS 27 яля СУББОТА Российская Федерация Ямало-Ненецкий автономный округ

•Ненэця илs

20

Хыaгартеdэ Саля ядхана Начо Яптович Вануйтоs матd юкад вата сиднтет пода. Илеванда ямбанs Хыaгартеdэ Саляs ядхана иле. Сидя сэванда сылаdмахад тыd пэрaа. Теда пинs тарпыd. Няaотарка хасава aэвы. Aэванда тарd, муноциеда юснакоaэ ялмвыдd. Няби aуданда таркахаdна тийда. Яdамна сырaа. Вэрмs тяханяaы ядувна aокая тыd мякандоs няхарd aэвавна хаdмотаd. Вэсакоs идя таaга. Сиaганя aамдёда aэдалёсянда ниs aамдыd. Саaгомaганда ханда тэри иркадарaа. Aобтаремs ервамда ядабтана тоdолха. Хусувэй хубтахана Начо Яптович мякданда пинs тарпорaа. Aэсыханда миндя тыда мание, идя таaгаворaа. Тыd тяхад малкода хасаваs тёр со. Вэнекомда мадарпаванода. Сидя поs тяхана Начо Яптович Александр Иванович Ивановмs, едэйвана Тазовской район ервaэ тэравы ервмs лаханако няdaась. Тамальaгана мась: -Мань 400 тэмиs совхозанs мирдатын. Тэхэнатоs тыd пэртяaэ тарабтаванs хасава нюниd харвадмs. Тедамбой aамгэхартмs ниd пэрd. Александр Иванович

aобтаремs Паютехана соявы луца. Ненэй ненэциеd теневыда. Нянда лаханана вэсакомs нидя ехэраd. «Антипаютинской» совхозанs, едэй манзаралмы ервханда Роман Хасавович Яндонs, Алексей Иликович Салиндеранs aарка тыd лекаранs падармs падaахаs. Тиканда совхозханандоs aани aопой сибимдей aэсымs сертаd. Харта тэхэнатоs Начо Яптович нютя няs тыd пэртяaэ таралъядd. Теда вадета ненэцямаd хибя aэбта? Яs aавнанда мале падыбивациd, Хыaгартеdэ Саля ядхана, Тасу явs няв саляхана соявы. Сидя яв ендs хэaэ сюрaахаs. Сывы тецьдяхана ханивортахаs нихиs aаd. Сиdив пота aацекэaэ aани нита тотревs тохолко пявэда. Хасава aацекы тэхэdна саць парё aэвы. Aобaгуна нисяда мамы: -Пыдар нянанд тохолко мэсь aэбта савараха. Мань хэвхананиs тарор таняaгу. Мяцавэн, тэсавэн, хансавэн, вэнякосавэн. Тыd ненэцяaэ хэбат сава. Таремs 1968 похона совхозхана тыd пэртяaэ тохоламба пядоs. Сидя поs aэсоaгана тамна тет нямда няць Норильск мартs теда тюdу миндя тыd пэртяaэ тохолкованзь хэвы. Таняд тоdмахаданда та-

минанда aэсыs ервaэ таралмыd. Коммунистической партиянs минхалёда хасавамs няdамвэдоs. Тыd пэрманда хавна, хуркари партийной конференцияхаd, семинархаd, совещанийхаd aэдалёлвыd. Луца вадавна лахана савовна тоховы. Немs мэвы. Нендя нюмs Татьяна Пирковна Лапсуй, 13 aацекэдиs. Тохолковыдоs, выaгана иленидоs таняd. Aарка хасава нюда Олег Вануйто мядs терсавэйaэ хэdмяхаданда, нисянда сехэрымs нёдалмы. Пуняна миндя aэсымs няdамвы. Сян поs aэсоaгана нерденя яхаd тэвравэда. Олег тыd пэрманs няхарd хасава нюмда тохоламби. Тикы тарця aэсь, Начо Яптович хусувэй тыd пэртиd хэбидя яляхаdна Почётной грамотыd няdмарпа пя. Трудовой Славаs няхаромдэй степенянда орден тедаs няби явыкананда тодана турха. Харта Тазовской районхананда юнета ненэцяs нюмs мэdaа. Тыd пэрмамда тамна нёдада. Пудана похоdна тэхэтоs париденя варкd тэволыдd. Малкодаd, еняd хасаваd тикы сармикd ханзеркартs табdла яdамыдоs. Тыd пондs манэпатоs, тёррихина сейдоs харе-

16 бидоs. табdламбасетыдоs. Хаерадs Тыd пэртиd aамгэхарт aылад Саля яв, Тасу яв тунидоs яaгу. Пуровской тыдоs нярхаламбидиs. районхана aопой еня (Пеляда 4 стр. хасавамs варкd aамэдоs. толараd) Нюта вадёdмяхад Начо Яптович тыd пэрма сермs тамна aарамдавэда. Aацекыда нисяндоs табекохоs инзелеd. Сыв Тазу явмs сятаняюs мадасетыдоs. Aобаaгуна Начо Яптович няда яaгацяaгана ямs хорпа пя. Сыра aылна aабтеня табороd хо. Aодьs яхандоs aэсондs хэбяндоs тохова, таминандоs нарэй мэлвахатоs мюселмыдd. Тикы нарахана тыдоs aокавна хавыd. Тад тальняюs Хыaгартеdэ Саляs павэхад хэвняs ханаць aэвадавыдd. Нерденя неняaгd тёребd хорd морd маторпа пясетыd. Хасаваd aацекэсавэйd тынзяaота санарцетыd. Таддикад пилёd ирыхана тыдоs мяциd aэдарасетыдоs. Хой няд


2

НЯРЪЯНА AЭРМ

2016 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 27 ЯЛЯ

Тыда ёdмы Приуральской район Харп харад хэвхана тыd пэртиd мядd aаd. Aобd aэсы ерв сидя тэмда ёdмы. Таминда палытанахаd хэвы. Понs нивыдоs пюd. Талей ненэцямs ховэдоs. Харпs харад тер aэвы. Тэхэs мале хадавэхэюда. Мерета «Бурананда» мюs пэмэхэюда. Теда талеймs палытанаd тасламбаaгудоs. •

Факторияdмана aэдалёрмыd Тазовской районхана округнаd Aэвахы Ервхад aобd няваd Леонид Иванович Худи манзара. Хэвы сиdив яляхана СПК «Тазовской» ерв Алексей Рожков няs Мессо яхаs факториянs aэдалёрaаханзь. Факториядоs Хальмер Седехад юd aэдалава пиркана aа. Лабкыдоs, матлава хардадоs, тамна aаниs мядотоs манзаравамs манэdaаханзь. Таняна илена ненэцяaгаdна лаханакурaаханзь. Aамгэ нянандоs таравамs хэтаць. Маdнисямs aаварd, пяd хавна выaгана тарана aамгэd тэврамбабатоs сероdaа. Парасинd, нойd, ламп пэd,тобъявадоs лабкаханандоs яaгу. Хусувэхана тарцяd танябd, aарка харданs хибяхарт ни aэдалёдd. Тикы хавна факторияхана бензиндоs яaгу. Теда мерета «Буран» мэтаd aокмаd. Тасалкоdмахадандоs факториямдоs Мудуй яха няюs тэвраaгудоs. Тэхэdна мэнаd мюсьлава я ниs aабтаaгудоs Тикы хавна Тэсида Даниил aэсынs тэвормэхэнзь. Тыd пэртиd вадавна тюку поs сыра нюлак. Няда ёря. Aадьбятоs aодd тытоd хэва сава. Небоs Тэсида мядs терd тыдоs aокавна сэрдахад хавыd. Сиддоs райондоs ервd сававна нядавыd. Таремs aэдалёроdмандоs пуд, райондоs ервоd няs тасалковыць. Тад нерняs факторияхатоs aоб тэвортаd. М.Яройs падвы

Мэ”мандаd ялэнаd

Хэвы си”ив яляхана aэрм’ тер” серо” минрена департаментна” ерв Инна Сотруева паднани ненэцие” лаханако ня”aась. Округханана” ты” пэртина” сянакова ялэ” мэ”мава” ваде”aась. Маdнисявs, мале яраs ирыs сидя юдимдей яляхана Пуровской районхы Кар Нат

факторияхана ты” пэртя” ма”лёда”. Сямянхат пуда Тазовской районхы Aэдя няна мюсерта” ненэцяd aобтs тэваaгудd. Тэхэdна мэниd хэбидя ялэдоs aани’ похотатоs ниd яaгаaгу”. Мале мядонзэйдо’ хамеды”. Aока aамгэм’ тэмдава няю’ газмs тарпрамбада” предприятий” есям’ aадимдеaгу”. Паднана” aэрм’ терхаd нятна закон” нямна хонаркуць. Инна Васильевна маdнисявs, хусувэй едэй aадиберта” табеко”, закон” ты” пэртяха” сянакова яляхаdна вадецетына”. Едэй законм’ сертабава ёльцьaгана сиддо’ хонрамбасетыва”. Ты” пэрти” нямна aэда законм’ ма”ламбавана” мальaгана aока таранам’ ты” пэртя” хэтаць. Пыдо’ тикы закон” нядdмяць иландо’ минре”. Сидяaгахана Инна Сотруевам’ маниедаd. М.Ярs падвы

•Тедаs тюdу миндя ненэциеd илs

Едэй aудонданадоs Хэвы сиdив яляхана Салехардахана «Ямалнюdнаd я!» ассоциацияхад паaгдёда, илаaгы ненэциета организациянда правление тасалкуць. Пыдоs едэй aудонданадамдоs тэрабиць. Мандалавахандоs aаркаd нидоs товыць. Госдуманаd депутат Григорий Ледков, «Ямал – нюdнаd я!» ассоциация ерв Эдуард Яунгад, aэрмs тер департаментхана манзаранаd ненэцяd мэць. Нюрте aарка нидоs вадамs хэтаць. Aэрмs терaэ aарка Ассоциациянаd ерв Григорий Ледков товыd илебей ненэциеd едs сейхад aэда вадиd мэdaась. Хартоs организациямдоs нерня минревамдоs вадеdaась. Маdнисявs, ситя aар нита поaгана мэdманда яляханаd хамекудаd. Няхаdнатаd лаханако, серодаd тасламба тохолкудаd. Тарця организациянs ядэрмыd илаaгы ненэцяd aарвоd махадандоs тас хибяaэ ханdaаd.

«Ямал-нюdнаd я!» ассоциациянаd ерв Эдуард Яунгад aобтикы вадамs мэdaась. Пуна поs ямбанs илаaгы ненэциеd организациямs нерня минревыd ненадумдась. Aарка нита пуд aудонданадандоs таравы Александра Худи вадамs мэdaась. Сидя поs ямбанs ханзерd манзаравамдоs вадеdaась. Организацияханандоs мэнаd нита няs иландоs нерня минре, нидоs нядаба, табедамба варемдоs мэdмыd. Санаторнолесной школахана тохолкодаd папанатоs едs хуркариd мэкад aамгэd сертабавыd. Хэбидя яляханатоs няндоs ядэрмыd. Лекарd мякна юсиданаd aацекэхэd aаниs ханdмыd. Маaгтыd ирыs нюртей яляхана – aацекытоs хэбидя яляхана мядонзэйсавэйd тэврамбавыдоs. Папанадоs сиддоs теневаd. Aатенаd. Хартоs помнандоs aэрмs терd нидоs етёd таславы лохохана ядабтамбидоs.

Aобтs тэворпатоs серодоs, нерняaы мэdманда ялэдоs тасламбиd. Тикы хавна aэрмs терd илаaгы ненэциенаd организацияs терd aаниs яхана иленаd нидоs ядабтамбиd. Таремs aэрёs Москванs тэвормыd. Тасалковыd. Тодоs яхана иленаd нидоs торамдавыd. Няхатоs сыраць серодоs тасламбиd. Aаниs параaодиd яхаd aэдалёрaаd. Таняна илебей ненэциенаd aобтикы хартоs иландоs манэdлабтамбиd. Тэраaговахана няхарd ненэцямs хэтаць. Пыдоs малs тодоs яхана тохолкурaаd. Хусувэдоs ханзерd манзаямдоs минревамs вадеdaаць. Тикыd нитоs поaгад Олеся Яптикмs тэраць. Пыда многопрофильной колледжхана тохолку. Поs ямбанs «Ямалнюdнаd я!» ассоциация илаaгы организацияхана aудондаaгу. Мале яраs ирыs пудана яляхаdна минрена организациянда нямна Москванs тохолкованзь ханда. Сидяaгахаdна «Ямалнюdнаd я!» ассоциация илаaгы ненэциеd маниедаd. Марина Яройs падвы


3 Яраs иры сэванs aадивоdмахад Арсарка мартs aэрм терd ненэциеd сероs минреня департамент, «Ямал - нюdнаd я!» ассоциация правления, Аксаркахана тыd пэртяd, халямs хадабадаd тасалкованзь aобтs маdлыць. Нерня округнаd ерв aэрмs терd едs aадимдембадаd, савумдамбадаd законd нямна лаханакуць. Пуна Приуральской районхана тыd пэртиd хэбидя ялямs ханзерd мэdмамs вадеdaаць. Пуда «Ямал- нюdнаd я!» ассоциацияs тад нерняs ханзерd манзаравамs хэтаць. Aарка совещаниймs «Ямал - нюdнаd я!» ассоциация едэй ерв Яунгад Эдуард нэдась. Сава вадахаdна нида хомбидась. Пыда пуданда aэрмs терd департамент ерв Сотруева Инна вадам хэтась: -Aадибертаd, танянаd законанаd ненэциеd вадахат aадимдембинаd. Гу-

НЯРЪЯНА

2016 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 27 ЯЛЯ

AЭРМ

Яраd иры сэванs aадимя бернаторханаd, ерваханаd миндяd падарd малs тасламбинаd. Таддикахад ненэциеd ханзерd илевамd манэdманзь aани ядэрaаваd. Aамгэ манзаямs пэрмаваd ниданда маниеваd. Тикы хавна aамгэ законs ханзерd манзаравамs aани ниваd aуямламбюd. Тандаяs aадимдембада законахананаd мюсертаd ненэциеd нядабиваd. Хуркариd падаркаdна ненэй ненэциеd хацяs хомбсетынаd. Законd ватовна нядаaгода падарd aокаd. Теда aадимдембада законахаdна aэрмs терd ненэциеd законd aобкана aэaгуd. Сяхариs ненэць хэвнямна ни малтаaгуd. Выaгад тоdмахад падарd тикаривна хамедава тоdолха ниd aаd. Выaгы илs

нямна aопой падаркана падаaгуd. Тикы закон округнаd серs юкад вата сиdив ёнарd ненэцямs нядаaгу. Поaгадандоs самбляaг ёнартоs выaгана мюсерaаd. Aэрмs терd департамент ерв марцьхы Пяк Ринат манзь ханадась: -Aадимдембадаd серкdнанаd выaгана иленяd нинаd нядабиваd. Падаркаdна тодоs яхат мэйрамбинаd. Aадя иландоs тамна савумбата сероdaа. Тикы хавна мядd aамгэрисавэйd таславыd. Мюйкоs, хорd, тумs aадимдембадаd электростанцийd малs таняaгуd. Выaгад лахана мэта телефон, пардонсавэй падаaгуd. Приуральской «Ямалнюdнаd я!» отделхана

В.Окотэтто

мэна, «Центр изучения Арктики» манзарана Зуев Сергей таремs ма: -Теда aадимдембада законаваd ёльце сава aэaгу. Выs термs ханзерd нядабававаd aопой падаркана падаaгу. Cероs минреняaэ манзарана ненэць таняриs сырта. Аксарка хардахана Ассоциацияхана манзарана Серасхова Евдокия лаханась: -Хусувэй ненэць нядаба сероdaа. Хэвы похона

Хэбидя яляваd

Тохолкова сиднаd нядаaгу Лабытнанги маркана ПУ21 манзаиd тохоламбадиd aацекэхэd мятюдмs. Ядне Владимирмs ядабтадамзь. Тохолко мята мюмня ядэсумба иланда вадеdaа. Хуркаd лабэкана aамгэмs тохоламбвасавэйd манэdлабтэйда. Таремs ма: -Мядоs сертабадаaэ тохолкудмs. Иле мяdмаd таня. Сиднаd aавламбиd. Хусувэй тохоламбада aамгэмs хамедамбидмs. Харdниs пыхыдамиs нерняs пэрaав. Тохолко малеdмяхаданиs манзаямиs савовна теневаванs харвав. Тикы хавна тохолко мэта мяdнаd вэкна строительной институт таня. Мань таняs ятнадмs. Манзаямs тохоламбава салдамба тара. Тикы серd сиdми табdламби. Яхананаd мядоs сертабадаd таросавэйd. Недбямиs aарка aэaгу. -Тыd пэрманs нин харваd? -Харвабцомиs ни яaгуd! Aопой, тыd пэртиd иландоs яaгама. Тэндоs яs тянюмя. Манзараванзь товыd ненэцяd хардадоs, сехэрыдоs ханярина aаd. Итя Aабтеня яв салабахартмs тахабтамбиd. Тикы серd нув сармикахаdна вэва. Халяваd сусана пэйd. Ханяaыd яхаdна aоб яaгу. Несэй иландs лабцеaга сероdaа. Сабанава ёльць ниaаd! -Мят терd нид ханяна

илеd? -Нисямиs, небямиs тэсавэйхаs. Хартиs иленя ненэцяaгs. Сиднаd вадабихиs. Aарка некамиs Тазовск хардахана иле, манзара. Илдамда таняна хось. Няби некамиs выaгана нисямда нядаби. Тикы хавна няхарd не нямиs. Мань тохолко таславась. -Нид ханяaыd яdамна мюсерць пэрaаd. - Сыв ёльцьaгана Aэдя харад някуs хэсетыd. Нумда нарэйвоdмахад яля aылs мюсесетыd. Пензьd яха мюs хасерцетыдd. Таaэ хэdмяхаданда Юрибей яха минваd нярхаласетыда. Таs ханодоs таняна aаd. Поaгдоs пядсетыd. -Студентaэ aабцата aамгэнs харвадаd? -Синиs тотревs тохолкода нямиs aока. Ханяaыd мань яниs терd. Округ серs маdлёваaэ aокаваd. Малs тамна aарка манзаядваd тохоламбаван харваваd! Москва, Санкт -Петербургхана, Америкахана, Германийхана, Францийхана тохолкованs харваваd. Есясиs профессиональной училищахаd турaаваd. Округхананаd есясиs aани ханяхартана нин тохолкодd. Выaгана иленяd нинаd тохолкова едs есядаваd хось яdмаd. -Aарка манзаямs няdамбат aамгэ яaгамда? -Тохолковани ямбанs aэвамиs сибдаaгув. Ехэраниd

ханяaыd тикыd серкат ехэраць. Aацекынаd юрыбабdнаd ни тараd. Евакунаd выaгана илеванs харвабатоs, иле мэdманда тэдамдоs митаваd. Aани ненэй ненэцие сероs нямна манзарана Тоголя Александр мась: -Таремs нядаaгова тара! Хартоs тыдоs мэтаd нинаd юрыбабdнаd ни серосd. Тикы нямна тасла сава. В.Пыриркоs падвы. Сидяaг пыда тадтавэда

ненэциеd иламs манэтадмs. Пыхыдамиs манэdлабтаaгудмs. Хусувэй aамгэхэд теневаaгудмs. Ханяна манзаравамиs харdниs таслаaгув. Ехэрана иландs ниниd тохолаaгудамзь. Хуркари серкана хибяхартахад нидмs хонаркодd. Тарана юнмs харdнs хоaгув. Законd теневаaгудмs. Aэрмs терd ненэцяaэ aулиd aамгэхэртахат, падаркат, законахат ехэранаaэ толываd. Харdнаd пыхыданаd таремs манэdлабтамбинаd. Вадиd малхаdна малs письaэ тараваd. Тохолковани ямбанs тарця вади намдорaадмs. Ихиня aулиd вэва. Масиs едэй илs това серs, малs тохолкодаваd. Тикарихина пыхыданаd мэйраaгунаd. В.Пыриркоs падвы. Сидяaг пыда тадтавэда

Яраs ирыs сидя юd няхаромдэй яля маняd aарка янаd тиaгывна хэбидя яляaэ толы. Ханярина хасевd тензебтембиd. Пыдоs поaгадандоs иле ямдоs лэтрамба сяхариs ядэрaаd. Потоs тоdмахад aацекыd ненэцяd теда лахана солдатaэ тараd. Хэбидя яляхана малs ныланаваd. Киномs маниеванзь ядэрaаd. Иринатоs илеdмямs манэсарaаd. Хусувэндоs сёнзянда мюй мэйворaа. Харад терd сайнормы ненэциеd едs aабтавыd памятникхаd ядэрaаd. Нидоs тензебтембиd. Вадёдана нюхутоs илеdми вадеdaаd. Хэбидя яляваd таремs aадимы. Маняd луцинаd 1918 похона Нарва, Псков харад aылна сайнормыd. Тикы похона В.И. Ленин хэбидя яля нямна законмs падвы. 1922 поход неновна мэць пяваць. Нерня «День Красной Армии», пуна «Днём Советской Армии и Военно морского флота» нюмдеваць. Таддикахад яраs ирыs юдимдей яляхана 1995 похона законмs «О днях воинской славы» законмs aадимдеваць. Тикы яляхана невхы сайнороdми тензебтембиваd. Яваd наaэдяaэ хаюрaа. Невхы иринанаd ямs ханярина теневадоs. «Руссмs» нюбеdмы. Самблязимдей век ёльцьaгана византийской параaода манэdмы руссd нямна таремs мамы, падартs падвэда: «Руссd инзелеванs ниd харваd! Хартоs aэвамдоs мэdaаd. Сайнорць теневаd. Хартоs яханандоs тамна aылекаd. Мэбеdaаd. Тецьдамs, ядембадамs Е.Г.Зленко пирдалембидоs. Хасаваd мирвдоs мэць теневаd.» Тад пуна иландоs ямбанs солдатaэ таравы ненэциеd параaодаваd дворянaэ нюмдебавыда. Саюd тобd, нерняна мэсетвыd. Нитоs aэвахана мимыd. Теда мал хасевнаd хэбидя яляхана тензебтембинаd. Саваd вадахаdна хомбинаd. В.Пыриркоs падвы.


НЯРЪЯНА AЭРМ

2016 ПО, ФЕВРАЛЬ ИРЫS 27 ЯЛЯ

мэбцямиs мякниs хэрхаванонда. Нёмs тядэда, манэтада яaгодакы, няхата ма: -Aацекыеd, мядо хадаdмамиs - няхарd Враd па-

Тыd маdлаванондоs. Тавысеdэя мюдмиs ханяда пуйдаd. Сиdми валмонда. Сянадs мюсенакэваd? Тавысоd мядоs вэнd тёревондоs. Нултаваd. Мюд-

вэва мумиs яaгу. Неd сянs тодакыd? Сиdми тябибтанакыd – мякандоs хэбяндоs. Ив ядэлыd: ханрихинаниs илs вуни таняs. Етs aоs мякниs тюхудмs. Сюнзавэй Вра aацекымs евэйкохана aэрабтамбив. Сиdивхав пиs aацекы ненаs ярaа. Хувы юркыкана нёмиs тя-

памs немиs хадасараd? Aэсыs aацекыd няaодоs тоdноd, масиd: -Тарцямs хадаdмаваd яaгу. Тавысеdэя мань няюнаниs торхаванода. Ной писоd aэв тюdу хабаръяда. Сиdми манэтакы, писоd тасиs мэйда. Саюd ервота ма: -Тыd маdладаd!

миs сюртеванонда. Пыда таремs тёрейd: -Няхарd юd не, ханяна хаядаd? Няхарd Враs папаs мята мярараd! Няхарd юd не мяdмиs aамгэ понs мярыбавнодоs. Нянаниs тоd, пыдоs таремs маd: -Едамд пиреваць, мяканд мятюd. Манзьван сава мумиs,

дара. Тюкохав Тавысеdэя aэвы. Сюнзавэй Вра aацекыs aэd малринs aудада сарвары. Aэd малхад нэкалaада. Няби хэвхад мань няdмав. Тавысеdэ ма: -Враs aацекы немамs ни тамбюd. Aулиd хадабаниs сава aэдараха. Тавысеdэя пыда сахамбата - нёs сыранs сидниs

(Нерденада 1 стр. толараd)

Хыaгартеdэ Саляs ядхана

○ ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○

○ ○ ○ ○

○ ○ ○ ○

○ ○ ○ ○

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул. Ямальская, 14)

ГЛАВНЫЙ РЕДАКТОР

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г. Салехард, пр-кт Молодёжи, д. 9)

Хабэча Яунгадs падвы. Нердена страницахана маниенидаd Н.П.Вануйтоs мядs терd.

○ ○ ○ ○ ○

(349 22) 4-53-32, 3-08-69 ○

ТЕЛ.

ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0080 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 8 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 25.02.2016 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 27.02.2016 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г. САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

○ ○ ○ ○

«НЯРЪЯНА НГЭРМ»

УЧРЕДИТЕЛЬ ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г. САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д. 9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

Начо Яптовичмs хонрав, aамгэ серd нид Салехарданs тэвсян? Пыда ма: -Мань небямиs сайнормы ненэцяaгd пирамдевы. Aармы не выaгана иле нида пирасd. Хардахана, ядембада мяд мюня илебата тара. Сергей Николаевич Харючинs, депутатханаd падармs пададамзь. Пыда тамна тяхаs Анатолий Иванович Саканs, маняd округахананаd неaэциеd aэдабада организация ерванs

Aани aэсыхат сита хосая турaаd. Манзетыd: -Тикы няваd ёльце пирdaада. Харкванаd «Бурананаd» aопой яхана юсидаaгуць. Марат тандаяs недя Салехардахана aацекымs хось. Тиртя лекарd мэта вертолёт няхарd ирыхана Салехардахад Хальмер Седенs aопой ханdaа. Ямальской районхана aодьs ханяна хаaгуртамs намдбатоs, таняs тиaгаd. Сёяха хардахана мэсянд яда таславы.

Aобтоs малко мэdaадоs, Нябихинандоs aаdи яdамна aэдалёрaаd. Няхаромдэйханандоs тундоs пяд, итамдоs тэвабиd. Нисядоs нюхута манзеты: -Мале мэdмы буран хэвняs мирдапа ни серосd. Ханяцейs сулоdмаaэ тарая. Хэвхы нидаd нядаванs харвабатаd, есядада миdaадаd. Начо Яптовичs aобd хасава нюда, Марат саць хуркари буран тенева. Таминанда сулорцетыда.

Тыd пэртяd хабтанда пэсетыдd. Мэднидоs яaгабасетыd. Начо Яптович едэй иs aудмs няdамвы. Тыd вадабавахана яхадей тэнз aокамбовна хаеба таравы. Инда ядэробцомs «Антипаютинской» совхозандоs aобd манзаравы ерв Василий Григорьевич Чипарук савуdмэда, 250 хабтхат няби пелямдоs хабарць таславыда. Aэсыхана 1200 яхадеймs хаевы. Сидя похона Начо Яптович тыда сидя пирувна aокмыd. Cуюd саць таравыd. Тыd пэрмахана няхарd «Профессионалмs» нюбета aани яs буранd мэdaаd.

Газета

aани падармs aэдарась. Тадри тикы ненэць Тазовской районанs ядэрта, Паютенs тэворта. Начо Яптовичs тасламбада сермs тидхалеaгуда. ...Начо Яптович хананда нид нулъйd. Тэхэd хэбянs харвана вэнекомда нарде. Сэрd aавкада мале тюкохана товы. Ерванда тюнs пыянда седеaо ихида. Тэмда севолaада Мятs тёрибтейd: -Нянь тара! Тэмиs aамлавыd. Тёрханда мякат ненэцяd aадимяd. Едэй яля то.

•Ненэця илs

(Ярабц)

тэвола. Мань сахамбаниs – туниs иртs тэврасетыв. Тарэнзяда aулиd париде. Aамгэs пирхана тарэнзяда нявриs ялмыd. Aацекымs aэдарада, манзь ханада: - Няхарd Враs папа, едар пиред. Aавортаваd. Aацекымs ваdванда ниs aабтав. Aацекымs няdмада, ниндdмянда ниня манзабтамбида. Ед ханя пиd. Aаволынаd. Тавысеdэ ма: -Няхарd Враs папа, тюсэйкодмиs сяхаs хадаaгуниs? Мань таремs мадмs: -Харт теневананёs, хуs хэсяндамиs яaгунёs. Aацекы хэвхаданд хурцаaгуdнив. Нямиs aариs aармая. Хумнанд таремs aодd вунидмs мыd. Тавысеdэя aабцата aодd aобd не нюмда мядоdциеdмы. Не aацекы екар aэбта, сябуs ладанs пибида тэввыd? Екар нябтуd? Aардада тарця aэдараха. Таs илелъяниs. Хувы юркыкана Тавысеdэя минханда тосеты. Пайдыs aыламна aудада тута. Пыда таремs турцеты, манзеты: -Еванзахаюниs едриs пиредиs. Тедаs aаворкаваd. (Пеляда тованда номеркана толараd) Н.Вэнгоs падвы

Сюнзавэй Вра

Няхарd тэта Вра таня илеd. Aарка Враs не – неaэй Мандойs. Няхарd тэта Враs aобd не нядоs. (Ярабцамs вадетаaэ пыда тара). Aобd таханадоs – Ябтако Сёхой няхарd поs таха. Сяdны aэбта неaэй Мандой неs сермнянда едяда aадимя. Нанакомs няdма. Aацекэваd няdаммахаданаd тикы пихиваваd ханяваd мэсd. Aарка Врахана мань мядоdaадмs. Хонэйнаd. Пиs сава ерня ярхаd саюd мядонаd талаd. Саюd ервотаs aобриs хэвриs тёрда ниде. Инзелебdнаниs Тавысеdэя aэрхаванонда. Наaэдя пихивs енетоs пиdнариd. Ялэма няна сыaгусялмондоs. Нувs ялэмзь Мандой нябамиs пюла пяв. Нябамиs муaгd мадавэдоs. Сюнзавэй aацекы иле хаёвы. Маканиs паклев. Aацекыs aопой ярда. Евэйкохана ибd aэрабтамбив, палакоцяхаdна aавламбив. Няхарd яляs ямбанs сюнзавэй aацекымs таремs aавламбив. Мань таремs мадмs: -Тад нерняs сюнзавэ aацекэ нюмданд танамиs Сюнзавэй Вра. Хуна яs хадкэбd Сюнзавэй Врамs нюмданд мэтар. Хабэй хальмермs мание ненаs ихиняниs вэва. Сюнзавэ aацекымs маканиs паклев. Нойдёниs мюs пакалъявs. Сяdны aэбтоs саюd товондоs. Тавысеdэ

4

Яунгад Хабэча Хываревич


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.