Nariyana ngerm49 2014

Page 1

2005 - 2015г.г.

№ 49 (4698) 2014 поS декабрь ирыS 6 яля СУББОТА

Ассоциациянаd 25 поданда хая

Д.Н.Кобылкин

Советской властянаd выдараdмахад, едэйвана таралмы ервонаd несэй сехэрэвна илмаd нерняs минре пядонзь. Ямалхананаd aэрм терaэ тэринаd маниеваць. Aамгэ тоdолха иламs пяваваd пунсись. Совхознаd, халяs заводанаd aылняриs пядонзь. Тамальaгана Сергей Николаевич Харючи, aани нита няs илнаd нямна тасалко пэяць. Тёняaы Ханты-Мансийской автономной округахана мале

няхарd ирыs хаби тэнзмs мэтаd ненэцяd «Спасение Югрымs» нюбета ассоциациядамдоs сертавыць. 1989 похона, хорd ирыхана Ямалхананаd «Ямалнюd на яs!» ассоциацияваd aадимясь. Aудонданаданаd Сергей Николаевич Харючимs нюртей съездахана тэраваць. Пуданда тамна тет хынибэй хасава президентaэ тараць. Нюбедоs тиd: Хатяко Езынги, Александр Евай, Роман Яндо, Эдман Неркаги. Пыдоs сюрпадяндоs яaго сиднаd нерня минрець. Теда лахана илаaгы хасевd, пирибтиd нядабидоs. Нерd мадамзиd, ассоциациянаd 25 поданда хая. Ханярид танярид мядондаd тоць. Тиканда Ямальской многопрофильной колледжанs aобтs маdлываць. Дмитрий Кобылкин, Ямалнаd Aэвахы Ерв, Сергей Харючиs округанаd Законодательной Собранинда председатель, Григорий Ледков, РФ Государственной Думаs де-

Делегатd

путат, Россия янаd aэрм терd, Сибирь, Дальний Востокхана тэнзадоs тянё ненэциеd ассоциация президент. Маdлёвы делегатd нерад сейхад миндя вадиd хэтаць. Дмитрий Кобылкин Ямалхана илена ненэциеd нямна таремs мась: -Маняd округахананаd иленя ненэциенаd тад мэdманда ялэтоs нямна таaгаd. Хусувэй тетюмдейваd, aацекы. Пудана похоdна aэрм терd aадя aокамданаd. Aацекэсавэй aэбdнанаd, яваd мэбета. Ямалхананаd aэрм терd ненэциенаd яндоs ниня мэёвна нуd. Сергей Харючиs вадида тарцяць: -Тюку яляхаdна «Ямал нюdнаd яs!» ассоциацияваd саць aарка таромs хаdаврамби. Хуркари серd тидхалемба тараd. Маняd ассоциацияханаd яs сярs ниня иленяd ненэцяd сырaаd. Неноховавна aамгэ тоdолха законd таравамs ассоциацияваd саць савовна хамедамбида. Тикы серкана ненэциеd нядабида. Григорий Ледков aобтаремs вадамs ханась: -Aэрм яхананаd, Сибирьхана, Дальний Востокхана aарка ассоциацияваd тартамда «Ямал-нюdнаd яs!» ассоциацияхад хомби. Маняd депутатaэ aэрм яхананаd тарана законd тюdу aадимдембиваd. Россия яхананаd манзарана ервоd нядабинаd. Ханяaэхэна тамна табедамбинаd. Россия янаd ассоциация aани параaодиd яхана aэда общественной организация торомдамби. Маняd aодd тарана таслироs ханабиваd. Няхарd aарка ненэць «Ямал - нюdнаd яs!»

Самбляaг президент

ассоциацияханаd хуркари мядонзэйd миdaаць. Тикарихана «Ямал нюdнаd яs!» ассоциациянаd манзаяда ниць aэвадаd. Няхарd юd делегатмs сидя янs тяръядонзь. Нябимдей секцияхана тыd пэрма, халямs хадабава, яs, иле мэта мядоs нямна aэда сероs тасламбиваць. Эдуард Яунгад, aэрм тер ненэциеd сероs минрена департаментs ервs нюртей марцьхы вадамs ханась: -Выaгана илена ненэциенаd иламs тидхалембавамs 2015 похона тамна нерняs минреaгуваd. Ханяaы сероs теда вадетадмs. Хусувэй мяд терd пардонсавэйd aэaгуd. Тикы сермs aэрм тер ненэциеd лекар манзаямs минрена департамент няs aобнзерs минреваd. Тад тованда похона 300 мюсярта ненэцяндs нюдяко электростанцияd тэмдаaгуваd. Тикы хавна, ханяaыd инзеленаd

ненэцяd теневавангабяd, маняd департаментаваd спутниковой телефон выs терхаd миdaась... Татьяна Макарова, АПКахана тэмдорма, aаварd нямна манзарана департаментхана манзарана таремs мась: -Маняd департаментаваd aобтаремs aэрм терd ненэциеd ила нямна саць няркомби. Манзаядамдоs aадимдемби. Округанаd агропромышленной комплексахана 14 ёнаркад ватамбойd ненэцяd манзараd. 80 процентадоs ялриндоs aэрмs терd. Тикы хавна 3000 хартоs иленя aэсываd, тадтикахад 90 общинаваd. Ервонаd выaгана илена ненэциенаd нямна саць нярканаd. Есяs тарабd, есяхана нядабидоs. Aодьs тыd пэрмадоs, ханевадоs, халямs хадабавадоs тидd миaая. Халямs хадабадиd манзаямs тидхалембава еdэмня 700 миллион есямs, aобнзерs мэта есяхатанаd aэдарамбиваd. (Пеляда 2 стр. толараd)


2

2014 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 6 ЯЛЯ

НЯРЪЯНА AЭРМ

Ассоциациянаd 25 поданда хая

М.Яр, С.Н.Харючи (Нерденада 1 стр. толараd)

И.Ламдо

С.Хороля

В.Няруй

Таддикахад сеaг носи вадабавахана, aодиd маdламбавахана, ханева серкана aамгэ мян есьd aани aадимдембиваd. Округанаd законd саирмана aэрм терd ненэциеd общинаd нядабиваd. Тюку поs округваd общинахаd 50 миллионхад ватамбой есямs вадёдавандоs едs миdaась. Aамза едs 48,3 миллионs еся. Халя едs 4,7 миллионs еся. Тюку ялянs тасла 500 тонн тыd aамзамs община хамедамби. Округахананаd самбляaг едэй яханалваваd. Тазовской, Надымской районхаs няна тарця хабарталва aобтаремs сертаaгуваd. Округанаd тиaгывна aэда факторийd нинаd юрыбюd. Хусувэй поs таняs тарана aавэ тэваба 200 миллион есямs мэцетываd. Ямалнаd ервоs ватовна 2015 похона факторияd нядаба мэта есьнаd сидяs пирувна aокамдаd. Тет поs ямбанs 19 факториямs сертаваць. Тамальaгана 500 миллион есямs мэdaаваць. Нюдякоs хардахаdна иленаd aэрм терd ненэ-

циенаd тэри нинаd маниеd. Иле мэта хардадоs сулурпинаd. Теда 1640 мяд терсавэй хибяd едэй хардахаdна илеd. Няби пелядоs малs aэрм терd. Тамна 263 мядs терd тюку похона мэта мядодоs сулуртыдоs. Aоб выaгана иленидоs таддикахад нядэ хаюртидоs aобтаремs есь няdмарпиd. Яков Андреев вадамs ханась, таремs мась: -Мань Красноселькупской районхана иледмs. «Ямал - нюdнаd яs!» ассоциация районной отделенияндоs председательaэ тарадмs. Мань яs, пэдараs, халяs, яs сармикd нямна лаханаванs харвадмs. Тюку ялянs тасла законанаd aопой яхана нуd. Салехардахана Россиянаd aэрм тер ненэциета, Сибирь, Дальний Восток ассоциация съездамда мэdaась. Тикахана РФ ГД депутатd мэць. Тикарихивахана aопой ерв мась, aэрм терd ненэцяd хартоs ямдоs ядандоs мэтадоs. Нерd мадамзиd, законанаd ниd манзараd. Хибяхав няниs манзь пирпата, ханяaы законанаd манзадаd. Красноселькупской районхана илена тасу хаби пэдараs поaгана хардадамда aабта ни пирасd. Яда aарханда Россиянs толы. Тиканда aэрм терd хартоs яханандо законанs ниd инзелеd. Ясиd. Халя нямна aаниs тарця. Мюсерта ненэць халямs хадаванда еdэмня, харданs хэбтя тара. Выaгад сяхаs ханда. Падарта харта aудахананда падбата сероdaа. Aопой ненэць похона 60 килограмм

Паднана ненэцяd

сэрd халямs ватабата сава. Тадддикахад ханеваs серs пайaэ ереберaа. Ибs падаркана пады, aэрм терd хартоs aамандоs пирувна илебц, хаборта хадаба сава. Тикы законаваd aани ни манзараd. Мань теда намдванs харвадмs, харdнаd яхананаd, ненэцяндревs илеaгобнамs? Тарсиd савовна илеваваd падаркана пады. Тикы нянда пуд Вячеслав Желудёв вадамs ханась: -Нерни няна лаханавы ненэць aарка тарана сероs aадимде. Мань харdниs пэртя манзаяниs пирувна лаханаaгудмs. Тикы ханева, халямs хадабава, ямs сяма. Имиs таремs ядэрaа, выaгана иленя ненэцяs aани aамданда яaгобd, ханедамs ханя хадаd. Хане мэта падроs нямна сян вадамs хэтванs харвадмs. Хусувэй поs квотыd нянаd тамбиd. Маняd тикы падроs aэрм терхаd мипинаd. Aопой ёнаркад тикы падарd тет ёнарd пирувна aокмаd. Салехардахана иленаd ненэцяd турaаd. Пыдоs хусувэй ирыхана недбямs няdмарпиd. Тиканда неновна квотамs мэdмандаd aамгэхэртасиd хаюрaаd. Татьяна Макарова, АПКахана манзарана, тюку поs Ямальской, Тазовской, Приуральской районхана тыd сэрдахана хаdмамs нидясь такалпюd. Хавы тыd нямна таремs мась: -Ненэсянда тюку сыраs 88000 тэваd хаць. Маняd департаментаваd тикы сермs ненземдава еdэмня 41 миллион есямs aадимдесь. Тикы есьd ненэциетоs помна тяръядонзь. Ненэциенаd бензиндамдоs, пардондамдоs тэмдаць. «Буранd», тыd малs то-

лаdмахаданаd тэмдабаaгунаd. Николай Неркаги, ассоциациянаd Тазовской районхана манзарана отделениянда председатель таремs мась: -Маняd районхананаd aэда Мессо яхаs сидя тириdмана aэда сянда яs тет лицензионной яхана aа. ООО «Газпромнефть» тикы я aокаюмs пелямда ханаванs харвадась. Теда хурка? Вячеслав Желудёв мась: -Aахат пирдя aэaгу. Николай Неркаги aани вади хэтась: -Тазовской районхананаd тюку поs нефтьs янs няхарd вабтомась. - ООО «Роснефтегаз» 300000 есямs салдась. Ервдоs 20000 есямs сепадна мюд вэрдась. ОАО «Уралсибгидрострой» - 10000 есямs салдась. Ервдоs - aопой ёнармs салдась. Нефть янs вабтовоdмамs мань ховась. Ямs лэтамбадинаd ханяна мэd. Aэрм тер ненэць халэd падмs мяканда миненяханда манэпатоs, 100000 есямs салда табедаaгудоs. Тикы aамгэ? Вячеслав Желудёв мась: - Тарця сероs aадимбd, Москвахад ямs сяндаd хонрамба тараd. Маdлёвыd ненэцяd aэрм яхананаd илеванаd нямна лаханаць. Aамгэ тоdолха законd тамна няdма таравамs вадеdaаць. Нябимдей яляхана делегатd Горно-Князевскахана тад нерняs яs сярs ниня илаs пананs илеванаd еdэмня aарка Ну едs няхарd тымs хадаць. Хабэця Яунгадs падвы

Делегатd


3

НЯРЪЯНА

2014 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 6 ЯЛЯ

Мале танякуй похоdна тамна округна” aэвахы ервaэ Юрий Неёлов тарава мальaгана хусувэй aэрёs вадамда мэцеты. Нюдя пэвдей ирыхана тодо’ районхат ерво”, понs Ямална” едs таром’ хаdавравы”, юнетаd ненэциеd мал’ aобтs маdласетыда. Тад нерняs по’ ямбан’ ханзер” илевава” вадецеты. Хусувэй товы ненэцьs нянанда тарана вадамда намдсеты. Тарем’ едэй aамгэ” сидна” aатевам’ aэрёs намдсетына”. Маня” aэрм’ терaэ aани’ енаd лаханасеты. Харта aод”, Юрий Васильевич aэрм’ тер” едs лаха вадада танясеты. Теда Ямална” ервs яaгвоdмахад, aэрёs вадамда aани’ минреда. Aопой, маня” aэрм’ терaэ тарем’ енаd лаханана яaгу. Небоs округна” ерв вадида мэ-

Намдвыда ваде”aа со”махаданда, ханзер” тад нерняs илевана” нямна кином’ манэ”лабтась. Кинохонанда хуркари” труба”, газм’ тарпрамбада” манзарана” таняць. Тикыd поaгана aопой aэхэна танdма пирувна aэда яхана мядико”, тэкоци манэ”aаваць. Тикы пуд хэвхананиs нуна ненэй ненэць нямиs мась, тарем’ илна” хэхэвабd, маня” хойхана илена ненэциена” пили” тэмзаaгудd. Тюку поs округна” ерв aани’ вадамда мэ”aась. Инзелевыd поaгана aэрм’ тер” aани’ таняць. Тюку поs aамгэ савам’ намдвамдо’ нядандо’ хонрэйнась. Девяткова Зинаида Митрофановна, Си”ив Харв маркна «Ямал-ню”на” я!»

ассоциация отделений aэвахана мэ. Тарем’ мась: - Округнаd Aэвахы Ерван’ инзелеdмяхадани’ тарем’ таслав, мэdманда пова” нензел” ни aэaгуd. Ямалхана мэ”мандаd ялэна”, Россияхадана” лаха тасламба ниd серосd. Теда aани’ параaода яхаdна Россияна” нерцюs нёдо’ талыби”. Ямална” Ерв маdнисявs, тарця aэбта, яханана” харdнаd вабада aаврана”, тамна aани’ aамгэна” aадимбатоs тара. Тикы ты” пэртяхаdна, халядана ненэцяaгаdна нятна вада”. Илева минрена манзаяханандо’ нядdма еся” aадибелаaгудd. Тикы хавна хэбидя похона сайнормы” вэсако”, пухуци” нямна сава вадам’ Дмит-

•Теда тюDу миндя ненэциеd илs

Aысми” ян’ aэдалёрaа” Хубтахана манзаяхани’ мимани’ ёльцьaгана еся сехэры хэвувна хэсетыдм’. Хахаяда яляS яднахани’ илаaгы ненэцие” манэ”aадмS. Сидядо’ хэвнякуна нусь помнанди’ aули” лаханакурмэхэS. Хэвувнанди’ хэсь, ненэй вадам’ намдадмS. Ненэй aацекы aэвамдиS тасла, хонраaахаюн. -Ханяs пяриS? -Сыктывкаран’, aысмиD янS пямиS – пирибтяюмS ма. Илаaгы ненэцие” организацияхад таняs миaани’. Тарцям’ намдхава серокутиS сер’ хибя aэвамди’, aамгэм’ пэрмам-

ди’ хонрамба пядмS. Пирибтяюм’ няхаданда нямбара aэвы. - Мань Лидия ЯройдмS. Лекараaэ тохолкудмS. Нямиs Поёрта Окотэтто. Мани’ aэрм’ тер” илаaгы ненэцие” организацияхад aысми” республиканs aэдалавандяни’. Aобнзерs сямбляaгва”. Нянани’ aысма пирибтяхаs, тамна aопойва” Сыктывкар маркна aатена. Таняна тодоs яхат товы” илаaгы ненэцяaэ «FUROR - 2014» нюбетя форумамs мэтава”. Тикаваd сидя ялянs таславы. Сыктывкархад тамна тяхаs ню-

AЭРМ рий Николаевич хэтась. Aани тованда похона саю” пуняs мардаdмахад” си”ив ю” поaэ ханда. Сайнормы” ненэця” юрыба ниd серос”. Поaгнана” илена” иринана”, хаданана” ханзериd нядабабdнаd тара. Хадеромбада”, евакоs aацекы” aани’ тензебтейдась. Округханана” илна” сава aэва е”эмня пудана поs aаябэй aацекэва” aокма. Мяд’ тер” таaга иле ”. Иле мяд”, школа”, культура харад” тад нерняs округханана” aани’ aадиберта”. Тадaоs мэdманда пова” ненадо по aэaгу. Округна” сиднтет ю” поданда ханда. Aадьбянаd мал’ aэбdнаd сававна манзарабdна” сероdaа. Ихиня, нянда инзелеванзь турта”, хусувэдо’ харта нянанда тарана вададамдо’ aате”. Мань

дяко aэсынs Помоздиномs нюбетанs хандава”. Сидна” мядоs помна тярта”. Таремs илеaгува”. Форуманs вадамs теневана илаaгы ненэцяндамдоs хаaаd. Маниs Поёрта няs сидябтыs харdниs вадавнаниs лаханакурaаниs. -Aамгэмs тасламбаaгуда”? - Сидя яля ямбан’ aамгэмs пэрмава” мале таславы. Aамгэ сидна” ма”ламби”? Маня” тодоs яхана илена aэрм терaэ, илаaгы ненэцяaэ харdнаd илна” саирмs нёдаванаd еdэмня организациява” сертавы. Тад нерняs aобкана манзаравана” е”эмня нина” ядабтамбина”. Тикы хавна вадава”, культурава” лэтрамбаванаd нямна лаханакуртава”. Aоб” яляs няхар” толь тяхана тасалкодава”. Маниs ямs сяма, лекар манзая нямна лаханакурти тэранинзь. Aамгэ вадеdмамиs мале тасламинзь. Тикы хавна aысма” ханзер” хардахаdна илевамдоs манэ”лабтаaгу”. Aани параaода яхат товы нина” лаханакурць нятава”. Маниs ханзер” округханана” ненэй ненэциенаd илевамs вадетаниs. Сидяaгахаdна манэdлабтаaгумиs. Ненэй паныниs нянаниs ядэланиs. Тасалкурманаd ёльцьaгана мэтыниs. Маниs финноугорской тэнз” илаaгы организация форуманs нюрте ядэрaаниs. Тамна ханзер” тасалковава” таняд тоdмахаданиs вадетын. Сидяaгахана Поёрта Окотэттамs, няби Лидия Яроймs маниеда”. Я. Марининаs падвы.

З.М.Девяткова

aэрм’ тер” ненэцяaгdнани” тарана вадам’ ты” пэрма, халядана” хавна aамгэхэрт нидм’ намдs. Вадида хэвнякумна хаdморaаd. Маня” хардахана иленахаваaэ нямнанаd намдвы” вадида тасd. Тамна сававна илевана” е”эмня нерняs aэбdнаd тара. Марина Яройs падвы

Конкурс пэй” Округханана” стихотворений толаба теневанаd aацекы” поaгана конкурс пэяць. Нюмда «Моя малая Родина». Таремs Леонид Лапцуй ирина” падвы” aани aэрм’ тер” паднани” теневава е”эмня минрена конкурсадо’. Тикадоs няхар” янs тярмы. Нерде aацекы” харто’ тохолкова яха”натоs ва”лёймдоs тэрабаaгу”. Тарцяd нидо’ aарка пэвдей иры’ сидя юдимдей яля ёльцяндs пынумдаd. Тамна тяха’ тэравы нидо’ ты” сапо”лана иры ёльцянд’ Интернетвана aани’ пирдырта”. Толавыдо’ Салехардан’ aэдарабто’ тара. Тикы” поaгад aани aацекы тэраaгу”. Няхаромдэй’ яaорэйs ма”лавы” нитоs поaгад сямянхат сававна стихотворений” толабадамs пюaгу”. Тикы минрена конкурсадо’ Леонид Васильевич Лапцуй ирина” ю” сиднтетимдей толаaгован’ минрейдо’. Тикы’ хавна округна” сиднтет ю” самбляaг по’ ед’ миaа.

Ты” тэмда” Самбляaг юр” тым’ aысмиd республикахана Княжпоготской районхана иленаd ненэцяd aате”. Тикыd тыдо’ Ямалхадна” тэмдаaгудо’. Республикандо’ сельской хозяйстваs ервs, Владимир Мальцевs вадавна, тыдо’ пэдараs поaгана вакна лэтамбаaгудо’. Усть –Коин харадs aэвахана еся вадм’ мале сян aэдала пиранs вэaгаламбидоs. Самбляaг юр” тым’ няхар” миллион пир есявна тэмдавыдоs. Тыдо’ aарка пэвдей ирыхана ты” пэртидоs танаба ханаaгудоs. Техэ яхандо ты” сапо”лана ирыхана тэваaгудd. Республикаханандо’ 2017 по’ aэсондs тыдоs aокамдаванs харвэйдоs. Тыдоs вадабаaгудоs, aавортыдоs, мирдапаaгудоs. Ихиняндо’ самбляaг по’ ямбан ты” тэмдаба мэdмы” есьдо’ пырдариs нэкалтыдо’. Республикаханандо’ 1960 по’ пиркана тыдо’ танявыd. Пэдараs поaгана лэтамбавыдоs. Aобd мальaгана тыдо’ хадавыдоs. Теда aысмаd невхы иландо’ тензебтеd. М.Яройs падвы


○ ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○ ○

ГЛАВНЫЙ

○ ○ ○

○ ○ ○

○ ○

РЕДАКТОР ○

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)

○ ○ ○ ○ ○

4-53-32, 3-08-69 ○

ТЕЛ. (349 22)

ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0822 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 49 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 04.12.2014 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 06.12.2014 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

хана aабтеня варd танянакы. ЯнS тэвdмахаданда, тиворта aамгэ ниaаd. Я, иd хаaгу. Ту юрмS хабтомдаdмахад трубиD серs ханяриs ханdaа. Заводахана бензинмS сертабиD. AаркаD ту aанохана aаниs яхаD ханабидоS. Яв икна ту юрмS хобdнандоS, aани таремs тэтнаaгуD. Таддикахад ханзерd хабтовна манзараdмамдоS хибяхарт нида маниеd. СиDмы буровойs нэкалпадада aоб сусабата, тикахана aани ямs сипа пяaгуD. Ханяна нэкалпададоS aока, тикы я саваaэ толы. В.Пыриркоs падвы.

УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ) ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

ня иS хабэйaэ ханда. Тикы вэва серs aани таславы. Парэмs сидя хэвувнанда яхад малрамбидоS. Таремs сиdмы сидоS варувнанда мэйрамбидоS. Мюндя aамгэхэрт ни тэворS, пиняS aамгэхэрт ни ханасd. Тамна тяхана саць aаркаD манябэD минда ниня aадимдаD. Сяdны aэбта aодd парэs мал ту юртs тебаaгу. Тикавахад, aока aэванда нид хамедёда сивня харта яS ниS вэрна пэaгуd. Сусаdма- хаданда, таняs идмS наdволпиD. Панdмахаданда, ицавэй нэкалпидоS. Сивня

хобамs мадаби. Пуна саць няaота таб поaгана манябэD aадиберaаD. Тамна тяхана, яS aылна латрёда яS индS таня пирdaада. ТюDуд, aылняд яS наdволпида. ХаняхартS нензла яdмада. Тикахана лыaгарёдаханда лакриs парэs нямнанда турaа. Aобтs манмы индS лакриs тюDу санаaга. Миманда серs хуркари саaговота aамгэри наdволпи. Тамальaгана манзараниD хамедяродоS тахаaгаD. Яaга сивня тюDу индадмS aэдарамбидоS. Буровойхаdна тутаD туD тиD aэдаD. Тянёaэ тоса парадамбидоS. Савовна манзаранаD тикы газмS aани яaга aэся мюs сабньлембидоS. Пуна туs пя еDэйaэ мэdaадоS. Парэs тамна тяхаs миaа. Юдs мян aэдалавиD я aылs хэdмяхаданда тоенана табанS теберaа. Aамгэ пиркана я aыламна вэрнана идеD, салабиD маторпи. ТюDуна тохоS, яхахаD хаdморaа. Тамальaгана ту юрd итS тебабата вэва. Иле-

○ ○

танаdмахаданда трубиD мюмня aарка aэся мюs тэворaа. Понs aамдёdмяхаданда итя тэраaга. Тэравы aамгэхэS яaга хартиS aэся мюs вэрнаaахаS. Итя нуdмахаданда тамна тэрабидоS. Ту юрмS хасероdмахаданда aани тэрабидоS. ХуркариD химийхана манзаяdaадоS. Токхана хорпидоS. ЯдемдамбидоS. Тамальaгана ту юрd савовна хабтуворaа. Я ниS тэвраdмахад манзаяда aарка. Хабтумдамба, aадимыD aабтеняD варd яS aылна сюрда табороS aэсяндs сюрпадаD. Aэсяs панdмахаданда, савовна сюрпада. Нимнанда я хобахана синдабада. Хибяхарт ни мандS, тика-

ГазмS, нефтьмS нэкалпава

хуркариD ненэциеD нядаба акцийD aадимдембаaгуD. НенэциеD нядабадаD организацийD савуDянаD. Тикы серd ненэцяaгаdна ёльце тара. МанзаядоS aопой яхана ни нуd. Тандаяs тюDу миндяD ненэциеD едS сертабада манзаяваD aока. Тохолко aэдарамбинаD. Пуна тюку яхананаD манзаядамдоS aадимдембиваD. Тарана манзаянs хаDамвыдоS мяцавэй томдабинаD. ОкругнаD сояdма ялянS сава иламS мэць тэвынаD. Таддикахад пуда товыD саюD мардаdмаваD сиDив юd поданда ханда. Тованда 2015 поваD, ямдоS aэдабавыD, солдатD, сайнормыD ненэциеD поaэ толёда. Россия янаD поaгад, aэрм

янамбовна няханда миDaадась. ОкругнаD ерв Кобылкин Дмитрий Николаевичs aадимзь ненэцяD юркыдаць. Aобтs маdлёваваD савуdaадась. Манзь ханадась: - Хэвы похонанаD aока сава сермS сертаваць. ИлмаD нерняs тидхалембиваць. ЯхананаD ту юрмS нэкалпадаD манзаямдоS саць минредонзь. Таремs aарка янаD есяд хомбиваць. Теда aаниD яD терD aэвахыD ервD пай нянаD сылаaгаD. Тоса серонаD минрейнаD. Тад нерняs яs индадмS манзаятаD етриs варемдоS мэтаD. Cехэры сертабаaгуD. Едэй харадD тамна aабтамбаaгуD. Тикы хавна едэй манзаяD aадимдаD. Таддикахад

«НЯРЪЯНА НГЭРМ»

яваD серода тидd минренаaэ толы. Сава иленаaэ толываD. AацекынаD ва- дюданаD. Едэй школахаD, садикахаD ядэрaаD. Ман- заяваD нерня минре есьнаD таняD. НенэциенаD сава недби, пенсийD няDамарпиD. Социальной программаваD ненэциеD нядаби. ХибяхартмS ни- ваd юрыбюd. Сайнормыd хадёйd, хаaгуртаD нядаaгода есьD няDмарпиD. Aока aацекэсавэй ненэциеD ханзелиd нядабинаD. Тад нерняs нядаaгованзь, тованда похона сидя миллиард еся пирмS мэdманзь тидхалеваць. ХаaгуртаD нинаD мэбетаD пардонхаdна лекаратам-

баaгунаD. ЛекарD мядD манзаямдоS нерняриs минреaгудоS. ЛекарD савовна манзарава, илева нерня таславы. Тамна выaгы мякD манзараванзь хантаD. Ненэцие таняна нядабаaгуD. Харdнаd яхананаD манзаиD aоб минреaгунаD. Поs иба aэва мальaгана вадюданаD aаварD яхад вадабаaгуваD. Халямs яaга икня вадабаaгуваD. ХоровиD пэртаваD. Тованда похона тарця серонаD минре милиардхад вата есямS мэтаваD. Тикы хавна ханярина иле мядоS сертабиваD. Невхы мядоS тахабтамбинаD. Едэй мядоS aабтамбиваD. МинреняD манзаинаD сертаба, яs тиaгывна хаёвыD табороS 2025 поs aэсондs хабтомдамбаa– гунаD. В.Пыриркоs падвы.

Манзаямда ерваваD вадеDaась

Мале aахакуйD хэвыD похоdнаD ту юрмS я aылад нэкалпада манзаямдоS сабе савовна ехэрадонзь. Aылняд тюхулпавандоS мальaгана aабтеня aамгэD ханяриs вабтвормыD. ЯS хоба хаaга. Aамгэхэрт тиканS ни вадёдS. Aамгэ пиркана манзаранаD манзаямдоS хамедамба пявэдоS. Хабтовна манзара таславэдоS. Тамальaгана ямs малриs сипвэдоS. Ту юрмS едепатоS сава. AамгэхэртS яaгобd, тикахана мэdмы есьдоS нув едS хаяD. Тедахавs хуркари техногийD хамедяркана нусь, яS aылымs маниедоS. Тарана aамгэ едs таминдоS сипидоS. Мятревs ямб палада еся, буровой aарка парэмs сюртемби. Малда aулиd тоенана пэ манябэсавэй. Aылняs миманда ёльцьaгана хэбилеребта, тюDуд aани вэтабидоS. МанзаранаD парэндоS ханзерd мимамs етриs маниедоS. AамгэндоS тахарабd, мерs сулорпидоS. МанзаядоS писавэй миaа. ПарэндоS aэвэйцьs юдs мянD aэдалавиD тяхана, я aылна ханdaа. Нюртей няна иленя яS

Газета

AЭРМ

Хусувэй поS округнаD Aэвахы Ервs сертавы, пяванда манзаямда вадецеты. Aобтаремs тюку поS нюдя пэвдей ирыs юкад вата хасаваюдимдей яляхана aамгэ мян ненэцие маDлась. AэрмS янаD тиaгывна тасламбвы сероS малs хэтыдась. ЯмалнаD Законодательной Собранихана манзаранахаD, хуркариD харадD ервахаD, хэхэ мядоS aэвахэхэS, общественной, ветеранской организацияD, паднанахаD понs лаханась. AэрмS тер ненэциеD сероS нерня минреня департамент, ассоциация терD инзелець. Тад нерняs илнаd ханзерd мимамS хамедамбиваD. Сергей Николаевич Харючи, округнаD Законодательной Собранинда председатель тасалкоd маваD нэдась. Малs нянда инзелеваць. Вадамда

НЯРЪЯНА

2014 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 6 ЯЛЯ

4

Яунгад Хабэча Хываревич


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.