Ng 22 2014

Page 1

2005 - 2015г.г.

№ 22 (4671) 2014 поS май ирыS 31 яля СУББОТА

*Си”ив яляхана

Пяко” ян’ тэворaась Пуровской районвана ты” пэрти” серо” минрена департаментs aэвахана мэна Вячеслав Кучеренко Тарко-Салянs тэворaась. Пуровской районs aэвахы ерв Евгений Скрябин ня’ факторияdмана aэдалёрaаханзь. Быстринкамs, Кар- Натмs, Хадутэймs манэdaаханзь. Тикы хавна «Пяко - Пуровской» община’ тер” Ханымей хардахана ядабтаaаханзь. Тарем’ ханзер” факторияd манзаравам’ манэ”aаханзь. Aамгэ нянандоs таравамs хонрамбихинзь. Тикы хавна Тарко -Саляхана ты” пэрти”, халямs хадабадиd предприятияхана манзарана” ненэцие лаханако няdaаханзь.

Халям’ хадаби” Округханана” халям’ хадабада ненэциеd предприятий” ёнар” тет юкад вата тонн халям’ aыдавы”. Тикадо’ небой походандоs юр” самбляaг ю” тонн пирувна aока. Сямянхат савовна Тазовской, Приуральской район тер” ватаaговыць. «Тазагрорыбпром» ненэця” юр” си”ив тонн халям’ aыдавыць. Приуральской районхы ООО «Святогор»aобтикы тамбирм’ хадавы. Тикадо’ няхар” ю” тонн пирувна небой походандо’ aока. Шурышкарской районхы Горковской халязавод сиднтет ю” тоннм’ aыдавы”. Верхне – Пуровской совхоз’ тер” самбляaг ю” самбляaг тонн халям’ ватавы”. Теда ёртя” ненэця” иdмня поaгармахандоs хамеку”.

Хоровой флешмоб вывел коллективы из забвения

Все смотрят на часы… 13.59…тик…бом… все затихают, а на время даже замирают. Причём в движении, в позах, в которых их настигли последние доли секунды перед 14.00 по местному времени. Ровно в 12.00 по Москве в разных городах страны в унисон запели сводные хоры. В Салехарде на сцене Новой Портан’ тэворaась ОЦНК – местные творческие коллективы. В репертуХэвы си”ив яляхана округна” aэвахы ервхад Ямаль- аре композиции Пахмутоской районвана манзарана Лидия Вэлло Новой Пор- вой, Добронравова и всеми тан’ тэворaась. Пыда нерде Новопортовской халя- любимые хиты 50-70-х гозаводахана манзарани лаханако няdaась. Халязаво- дов. В зале – любители петь дахана юр” самбляaг ю” ненэць манзараd. Aокаюмs большой компанией. пелядоs aэрм’ тер”. Тадри таняна едэй ёлова ё” На уличных экранах вывехорпаaгу”. Aарка тохоdна халям’ хадабаaгу”. Тарем’ дены слова песен. Подпемэбdнандоs aани’ манзаясьда ненэцие няdма пирта”. вай, не стесняйся. Многие Тикы хавна Лидия Патьевна aацекы” садиканs тэ- так и делали. Хотя «сводвормысь. Едэй мимбада садикм’ нянда манэ”лабта- ный» и не перепели. В освыць. Едэй садикандо’ тецьдахана сидерото’ пэd новном мурлыкали для седелараaга”. Тыраdмадандо’ тасехэйaэ ханdaа”. Ли- себя и соседей по ряду. Но дия Вэлло харад” мимбади” департаментхана манза- и так уже хорошо! рана” ервхаd падарм’ aэдараaгу. Поaга панdaа Хор – объединяющая сила, Лидия Патьевнан’ ненэця” лаханакурманзь уверена дирижер Надежда турaаць. Пыдо’ иле хардатоs, сэрдахана хаaгана тыто” Прыжанкова. Утверждение нямна хонаркуць.

Aэрм’ тер талевы Надым маркана aоб” хасавам’ судеd. Танякуй похоdна aэрм’ тер” мальци, паным’ талевы. Сидя ю” няхар” потна илебей ненэць’ aахат серd ниня мэвы. Сярвы. Яберка харад” помна ядэртаханда мерета «Буран» хан ниня мальцям’, паным’ манэ”мы. Таминда талевыда. Тад таслабd, aэрм’ тер” паныдоs юр” мат” ю” ёнар” есям’ миреdмыd. Талейм’ няхаркад вата понs сярвэдо’. М.Яройs падвыd

подкрепляет личным примером. Её академический поёт уже более 30 лет. Собираются в свободное время, и даже в отпуск иногда отправляются вместе. Так однажды собрались и проехались по Золотому кольцу. В субботу, в составе сводного хора приняли участие во флешмобе, который прошел по всей стране: от Москвы до Камчатки. В зале ОЦНК не было свободных мест. Галёрку отдали школьникам. На концерт, в качестве поддержки из зала, пригласили участников «Битвы хоров», которую в этом году устроили учащиеся школы №2. - Может мы не очень громко пели, это потому что первый раз, – отмечает Арина Коваленко. – У нас были листочки со

Евако aацекыd нядабиd Тюмень маркана aэда евако aацекыd харданs маняd округахаданаd тохолкодаd теда тюdу миндя хасаваd, пирибтяd тэвыдаць. Тикы хардахана иленяd aацекыd ханяaыдоs хануйd, небянатоs, нисянатоs хаевыd. Алсу Абдулина Ноябрьск маркад товы пирибтя aацекыd aани яs ваданs тохоламбида. Серодоs савовна

миaаd. Сергей Вануйто, «Ямал - нюdнаd яs!» ассоциациянаd» теда тюdу миндя ненэциета Тюменяхана aэда отделмs минренаaэ тара. Тазовской районхы Паютеdэ харад тер. Нюдякоs aацекыd няs хартоs ненэй ненэциеd вадамдоs тохоламбиd. Пыда таремs лахана: -Мань тамна евако

словами, но мы чаще смотрели на экран. Песни очень понравились. Пели их в школе, репетировали. Под занавес в ОЦНК зазвучал гимн России. Ребята, не сговариваясь, встали. Спеться со всей страной тюменцам не помешал даже дождь. Никто не знал, когда он кончится, а время поджимало, поэтому влиться в сводный российский хор артисты готовы были и под ливнем. Не понадобилось. На празднике славянской письменности – Дне памяти святых Кирилла и Мефодия – не могло быть иначе. Дождь прекратился, и концерт прошел как по нотам. Несколько сотен детей из всех районов Тюменской области на специально выстроенной в честь этого праздника сцене перед драмтеатром исполнили известные мелодии. Екатерина Золотарёва aацекыd харад танявахад ехэрадамзь. Сидяaэ, aобd няниs няs, aамгэхэв тарана сермs харdниs минреванs харванинзь. Тедахавs яниs тер хониs. Маниs варемиs мэтаниs. Таремs Тюменяхана тохолкодаd aацекынаd манзаядамдоs хартоs хомбиd. Х.Окотэттоs падвы


2

2014 ПО, МАЙ ИРЫS 31 ЯЛЯ

Тынаd, ты” пэртина” нямна

Тедаs округханана” ты” пэртина” саць тэтна”. Суюндаaговандо’ паaо. Ханяaы яхана сырада тамна холкавдавэй. Сывs сававна хадырмадавэйd тыдо’ тамна ныхысиd. Округна” ерв” сэрдахад хавы” тытоs хаdми ханзер” мэвам’ тасламби.” Тытоs хаdма” ма”ламбаaгудо’. Парадамбувнзь тасламбидо’. Aоб” тым’ парадава самбляaг ёнар” еся. Хусувэй район ерв” ханзер” тытоs хаdма” мэвамs хартоs тасламбаaгудо’. «Байдарацкой» совхоз’ тер” тикы тоенана серто’ сававна таславэдоs. Хавы” тыто’ aамзи вадабада носитоs, тёньтоs aавраaэ маdламбаaгудо’. Ты” лекар” маdним’, тарем’ пэраць aани’ сава. Сэрдахад хавы” ты” хабцяндо’ яaгу. Ямалханана” хавы” тыдо’ маaгты” иры ёльцяндs мал’ парадаaгудо’. Ямалханана” тына” aокадм’ вадавана” е”эмня юкад вата самляaг по тараaгу. Ты” пэрти” серо” минрена департамент aэвахана мэна Вячеслав Кучеренко таремs

ОкругнаD ервD тыD хаaгава едs программамs сертабиD. Сяхартs тарця aарка вэва серd яaгусь. Техэ малда хэвы ядембада таaгад паaгады. Паранана яS якэ няданs подаaга. Тандерd тэхэdна саць вэва. Пуна

мась: - Теда тына” лэтравана”, вадавана” е”эмня едэй программам’ сертабива”. Тюку’ по’ си”ив ю” ёнар” тымs сэрдахана ёdaаваd. Тамна aока aэсь пиртада. Юр” ёнар” ты aэaгу. Ямальской районхана хавы тэваd aока. Самбляaг ю” ёнар” aэaгу. Ханяaыd мядо’ тер” юпой тэхэна хаиd. Тарця ненэця” есяхана, манзаядамдо’ хось няда тараd. Районs aэвахана мэна” сэрдаaэ хэdмяхаданда, aахакуд ты” пэртидо’ нядаба пявыдонзь. Комбикорм’, сэрм’ тэмдабавыць. Мале танякуна, 1998 похона Приуральской районхана aани’ тарцясь. Районханандо’ ю” си”ив ёнар” тэхэд, мат” ёнар” тэдо’ хаёвысь. Округханана” aани’ aоб” хабця aадимя. Тикы исялворма. Тюку’ поs тарця хабцям’ мэта” тыd aадимы”. Хабцям’ нохо”, тёня” тэхэd палабтамбидо’. Aарка пэвдей ирыхана Сабетта харад няна исялмбада нохо сидя хасавам’ сятормы. Ненэцяaг’ Новой Уренгоянs aэдаравэхэюдоs. Исялмбадаd нохоd, тёняd

сейдоs aамгэхэртанs ниd пинd. Aадьбята ненэцьs нянда ядна носи, тён нямзелемба, aавламба пэръядо’. Лакриs ненэцямs cякалтада. Тазовской районхана aани’ исялвортаd тыd aадиберaа”. Aоя выaгана харто’ илена ненэцие” сидя тэдo’ исялмэхэs. Няби’ Тасу’ яв няна СПК «Тазовской» нюртей aэсыхана тарем’ хавы” тыдо’ таня”. Aокханда ю” тэдо’ хавыd. Ты” лекарадо’ выaгана яaганаd. Ты” хавна, вэнеко” яaгабиd. Исялмы” тытоs хаdми парадамбидоs. Тазовской районхана ервd сэрдахад тыто’ хаaгава нямна тасалковыd Юр” мат” ю” ты” пэртя” мяд’ тер” нядdмаaэ есьd няdамвыd. Aокханда сидя миллион есямs няндо’ миdмы”. Aани’ сидя юр” мяд’ тер” нядdмадамдо’ aатенаd падаркаdна еркарадоs падыd. Районханандо’ ю” ёнаркад вата тэдо’ хавы”. Округваd комбикорм’, сэрмs тэмдавы. Ты” пэртидо’ таремs нядабидоs.

AЭРМ

Манзара пирdaадо’ Тюку поs «Ямал – ню”на” я!» ассоциациянаd сидя юd самбляaг поданда ханда. По’ ямбан’ пэртяd серодо’ хэбидя яляндо’ едs вадеdядо’. Харта aод”, ассоциациява” aэрм’ тер” нядабава е”эмня сертавы. Aарка нитоs ватом’ тамна нёдадо’. Округна” районхаdна, маркdна «Ямал – ню”на” я!» ассоциацияна” пелда таня”. Минрена манзаямдоs хартоs тасламбидоs. Хахаяда яляхаdна Тазовской районан’ тэворaадамзь. Газм’ тарпрамбада предприятий” aокаd. Ассоциациянs серодо’ таславанзь луца” пили” турaа”. Мань хэвняд товаaэ няндо’ сыраць тарем’ таслав. Хусувэй районхана aэдаd отделений” ненэцяd ситтоs

М.Лапсуй

тотревs манзаравы” aэбтоs, aэрм’ терaэ илма” сибемдась. Тасалко пэвандо’ нерня, хонаркованзь товы” луца” пихиня aатена пэрaаd. Нитоs пуд aобdладd тюaга”. Правления’ тер” ям’ сяма, лэтрава нямна хонрамбдидо’ саць мэёd. Луца” мунзьбатоs, aэрм’ тер” пидтеdмидо’ падартs нидо’ aабтамбюd. Aани’ пырдари’ aэдарамбидо’. Пуна падродоs сававна сертаdмарихадандо’ aаниs турaа”. Нядdма есядамдоs пюна” aэрм’ терхавd етриs таня”. Aобкартамдо’ терсиd ни aэдарамбю”. Сидяaгахана «Ямал нюdна” я!» ассоциация Тазовской отделенийхана мэни” маниеда”. М.Марюйs падвы

А.Лырмин

З.Полякова, А.Рожков

М.Марининаs падвы

МаяндS еремяD

○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○

ханимадавэй ямs ёмзя тондадась. Таддикахад сарюмя. Саdнюй сыра ханимя, aани ни холкаd. Сыв aобкад пере хад. Сыра ёрма. Нара няна ёря сыра

НЯРЪЯНА

хацяs холкаdмахаданда, aаниs ханиворaась. Вынхалутанаd тыD aаворць яdмадонзь. Тамна сатаd хадd, тецьда тыD танарэйда. Яs тиaгывна aэсыD тыD мандала хаD.

НыхысядаD хабтD нюта яdмадоS, мантырaаD. ХаняaыD мядd малs тыдоS хавыD. Мюсе нидоS пирасd. Таs мэта ханхатоS нидd тэвD. НянандоS тикы серd aулиd вэва. ОкругхананаD aопой юрd ёнарd ты хавыD.

Тэсиd хаёвыd ненэциеD нямна ервd ибедорaаD. ТэсьдиD ненэциеD тыD пэртиD aэсыхыD манзара aэдара харвобтэйдоS. Есяхана хацяs нядаaгудоS. В.Пыриркоs падвы


3

•Ненэциеd илs

«Сэрd ИриконS» тэвормыD Ненэй ненэциеD сероS нерня минреня департаментхана манзарана Худи Юрий СэроковичмS лаханако няs aавась. Пыда Ямал няs манзаянда серs ядэрмы. Выaгана aэда лабкыD ханзерd манзаравамS манэсармы. ТыD пэртяхаD тэвормыD. Намдортида падыбавыда. Ядэроdмамда таремs вадеDaада: - Хэвы ирынаd пудана яляхаdна Сё - яха нямна aэдалёрaадамзь. НенэциеD ханзерd илевамs манэdманs харвадамзь. СиDми aэдараць. Тиртя aанохана Сё - яха харад хубта ниaаd. Ясавэй ненэциеD няS еся ханхана вындs aэдалэйнаD. Нумда нарэйвоdма нись соs. Выaгана aамгэхэрт парм яaгу. Сыра хойриD мадабиваD. ТоS ваaгахаD хаDморaаваD, aани танаaгаваD. Понs миёdмахаданаD НёйD тоS нимня aадимяваD. Тикахана ТомS нюбета фактория танявы. «Илебц» община терD няDамбавэдоs. Aэвахана мэнадоs Окотэтто Николай Лачевич. ЛабкадоS ялэd манзара.

Езынги Сава Салехард мартs нюдя хардахад тось. Иланда нямна таремs лахана: -ШколамS малеdмяхаданиS aарка манзаямS тохоламбdмамиs яaгу. Таремs нись еревd. Харад терадмS. ТэмиS яaгу. Aамгэ пиркана сантехник манзаямs тохоладамзь. Котельнойхана манзаядмиS ходамзь. Сян манзарабdнаниS недбямиs aоб тянё. Ириниs мякна иледмS. ХарdниS илмиS нив хамедамбюd. МятмиS тэмда яdмадмS. ПыхыдамиS aарка манзаянS тохола aани нив пирасd. Тикы манзаяниS хавна нумs тецьва ёльцьaгана сыраs сехэры серs машинахананиS ненэциеD ядэласетыдмS. ХаняaыD хибяD Яр-СалянS, СалемаланS, ПанаевсканS, АксарканS, СалехарданS тэврасетын. Таремs ядэрмамдоS салдамбидоS. Нара aэсондs aэдалёрцетыдмS. Aани саць тоенана манзая. Хонёриванзь мякниS тэвсетывd. Aока наланамиS яaгосеты. Няниs машинмS

НЯРЪЯНА AЭРМ

2014 ПО, МАЙ ИРЫS 31 ЯЛЯ

Едэй балокD тэвравыD. AаварD хавна ненэць ту пямs пэнзь пирdaа. Ямал няна вадёдана пя яaгу. ПюaгакоцяриD таняd. ТаS явS варанs харьвы пэхэрэйd хибяриd маdламбиd. ЛабкадоS савовна манзаравы. Хусувэй aамгэмS сыраs машинахаdна таняs тэвабиD. Поs иба aэва ёльцяaгана ту aанохана тэванаD. Сё - яха хардахад лабкытоS aэсондS aани машинахаdна, еся ханхана ядэрaаD. ЕрвандоS вадиdмана, хахаядаD яляхаdна поездхана aани aаварd тэвравандаD. Таремs хахая aэдаD мядD терD тэмдорaаD. -Aани ханяs тэворaадаd? -Тамбей харданs aэдалэйнаD. Тикахана факторий «Тамбей» манзаравы. Вануйта Леонид Сомдерович няDамбида. Хусувэй aамгэхана панdмы. Лабка aэсь хардахана ту юрмS тюхулпадаD ненэцяd едэй мядоS сертабиD. AаdиD хардадоS тахабтамбидоS. Тованда нара aэсондs мядодоS малs миaгудоS. Таддикахад

бензинS мядмS aабтамбиD. Aахат бензинмS ниD хосаяaгуD. Лабкахана яaгода aамгэмs вадесоdмахад, манзаранаd хартоS тэвраaгудоS. Таняна мэванаD мальaгана хэбидя ялянS еремяваць. ХахаядаD ненэцяD малs маdлыць. Aобтs тэвdмахаданаD тасалкуваць. Тидхалевндаd серодоd выs терd малs вадеDядонзь. Сабе вэва серs яaгу. ТыдоS саваD. -Ханяs тикы яхад aэдалэйдаd? - Aани aэдалэйнаD. Яхады яха мюня «ЯхадыЯхамs» нюбета факториянs тэвынаD. МОП «Ямальское» aэвахы Вануйто Тимофей Aэкович няDамбида. ХарадD пирця хой ниня aэвыD. ПарондэйD aылна хаёвыD. Лабкахана самбляaг манзарана. Лекар танявы. Тиртя aанохана aаварD тэволавыD. Тикы хавна мирдапувандаD aамгэри тамна тэвраaгуD. Едэй балокD aатеD. МанзаранаD манзаямдоS савовна минредоS. -«Сэрd ИриконS» ханяд хаядаd? Тэри aабцата «Сэрd Ирикомs» нюбета хэхэd я Сэрd aоs маханяaы хэвхана надоs сюмбs ниня aа. Сабе таняs тэворта ненэць

Иринда вади тензебтевы мэтаханиs харdниS машинадмиs недваdaадмS. Харад илаaгана мэта хансиs aобтаремs вэва. Aавна иримиS манзеты: «Илаaгана таремs сероdaа, ненэць ханярина манзарабdнанда, aарка недбямs няDмарпабта тара. Иле мятамда сертая, тэмдая. Aацекыда вадабая, тохолковамдоS салдая. Хаaгуртанда танябd, савумдамда. Хадамда, иримда лекарахана мэdмамs салдамбая. Харта пыхыдамда нёя хамбиdлеd. Хасаваs недбя ханяриs тэворпата сероdaа. Мята терD таaгбатоS тара. Сава иламS тэвадава еDэмня, яs сярs ниня иленяD ненэцяaэ ервдаваD, серонаD нерняs минреванзь тэрабиваD». Таремs лаханакурцеты. Мань aарвоdмахаданиS вадида хамедамба пяян. Инда ядэроdми серs aа. Aопой тэравынаD сероS минренахандоS ненэцяaгат хоaгараaгаD. ТюDу

тэвdмахадандоS серодоS ханзерd минревадоS aыльняд ни aадюd. ПыхыдаридоS тасламба пэрaаD. ЗаконD сепетоS мюня aаD. Ханзерd нянандоS тара, таремs ярабидоS. Хусувэй закон пыдоS нянариндоS сава. МипдадоS саць тянё. ИландоS ямбанs ненэцяD мяциD, недбядоS манорd ниaаd. ВадамS ервхаd хэта яDмаD. Тэри тарцяD ваaгхана иландоS ямбанs хулцоторaаD. ПыдоS пудандоS нюдоS aани таремs илеD. Таддикахад тюDуна таaгарабтёдаD ханзеркартs мэнанаD ниaаD. ХартоS нюдоS лимбякаD яхаD aабтамбидоS. ВадамS хэтыба пябd, aобS манзаясиs хаё пиррыd. Пыдоs поaгандоS пакалць пихид мятювы яDмада. ЗаконD серs ханабададоS aока. ХартоS недбямдоS ёльце aокамдамбидоS. Aопой ирыхана aопойндоS няDмарпада недбяхад

яaго пэрaа. Хартоs иленяd Лаптандерd мякат пародадмs мада aэдалэйнаd. Миндяханаd хадума. Лакриs халs помна минзямаd яваd aадимя. Хэвханда нултаваd. Ханмs хабарaаваd. Тумs пятаваd. Тад нерняs ненэй ненэциеd

илева еdэмня сейхад миндя вадиd хэтаваd. Пуняs aэдалаванаd серs хаерадs сэв тиреd тяхад aадимя. Иняd савумаd. Мякнаd пэврё манзадаваd. В.Пыриркоs падвы

Ханонданаd

«Сэрd Ирико»

aыльняна иленя ненэць мята терсавэй мале сян поS нись манзараs илеaгу. Саць тяхабтамбидоS. ВадарихинатоS манзаямдоS, хурка сава сермS минревамдоS ёльце вадеdaадоS. Тэри сырапS, хибяхарт ненэциеD нямна ида ни ядэрd. ХаняaынаD иландоS ямбанS иле мятамдоS aатеdмяхадандоS хаaгаD. AоякD хибяD няdамвыD мядодоS яaгувоdмахадандоS пуняs ханабидоS. НюдоS aаниs иландоS ямбанs мядоS aатеD. Ныхысяда вэсакоS нидоS хабцяaгат савумда aани яDмыдоs. Таремs aэрмS терD ненэциеD мякна вэсакомs нин манэтS. Пыдоs aодd вадабада aацекыдоS aарка манзаянS тохоламбавамs салда яDмадоS. Едэй илаaгана манзаясиs санъёрaаваD. Aопой едхана пиренанарахаваD. ХаняaынаD юхурaаD. Няби пеляваD сяролава мякна сярыD. ХарdнаD яхананаD серцавэйD ненэцяD сиднаD нись хонрамба aэвнаD

нимня, сялнаD aыламна хаяD. Васарць хаиваD. Закон серS хибяхаванS aамгэри серопата, тикаривна нида няDмаaгу. Тикамда тэваданаханда хуркари сероs сехэрэнда ниня хоaгу. Пуна харта выдараaгу. Сава манзаядмиs пюсь Салехарданs тодамзь. МанзаяниS хавна тохолкудмS. Саваaэ манэdaав. Aарка манзаямS тохолаdмахаданиs илмиs сибя aэaгу. Иле мяdмиS няни няS салдамбимиS. Нюдя хардахаdна манзая яaгу. ХалямS хадаба aани вэва. Пэрманда серs aоб яaгу. AацекыD ненэцяD ябеваринs моdнаaгаD. МирбидоS ёпидоS. ХанзеркартS тикы серd мэнана ни aаd. Сояdма яхаданиS хунана тоDолхадмS. Езынги Сава тоенана ненэць. Иланда харта тидхалембида. Хуркари манзаяхаD тебермы. Aарка харадS иламS тохоламби. Институтхана тохолко пэйd. Выдараванда ни aаd. В.Пыриркоs падвы


○ ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○ ○

РЕДАКТОР

○ ○ ○ ○

ГЛАВНЫЙ

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)

○ ○

ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0287 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 22 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 29.05.2014 Г. ПО ГРАФИКУ: 17.00, ФАКТИчЕСКИ: 17.00. ВЫШЛА В СВЕТ 31.05.2014 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

4-53-32, 3-08-69 ○

ТЕЛ. (349 22)

○ ○ ○ ○ ○

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

○ ○

ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)

«НЯРЪЯНА НГЭРМ» ○

мербяри пядмS. НёмS няDмадмS, сялниS aыламна нябакоDяв aэдарабтав. Падвы ХэaоD мякна aаниS сиDив яляS сеaгадмS. ХэaоD мякад aаниS хаядмS. Няръяна ХэaоD мятS нултав. Иняв сярувдавэйS мов. МятS сюрбывS. НябакоDями мякад aадимя. СялниS aыламна хандавакы: сидя сюдыS пондS aэдарав. НябакоDямиS тасий сяDмэй яханда мантэйD. AыльняS минзь нярхалцетыD, тидхалцетыD. ХораS Aэва подS сохо aадьвы. СохоS aэваS ниS нябакомиS тидхалембида. СохоS пахаaгана Няaу Тярукэй вэсакоцяDяS нялида няaгары. Сядэй пондS нябакоDямиS сядэйкоaэ вырэйбталъйD. Няaу Тярукэй вэсакоцяDяS нянда хэванS, яляS няS сядоць сядэйкоaэ aаниS aамдыD. Няръяна ХэaоD мякна сиDив яляS aаниS мядоaадмS. СеaгаDмахаданиS СиDивмS ПыялётамS aаниS харев. ХораS AэваS подS седахана янS хаDмывS. Ханав сярав. НарониS aылад НувS ЕрвS тыбкамS aадимдев. ТыбкамS минарць ХораS AэваS сохоS aэваS ниS выцьдав. СядэймS aэванда нид aыльняS ладорaав. Мань таремS мадмS: -Нябаков, нерцькабтынась! ТирS сивня сырпат сиDмиS нинсянёS нядаD. ТедахавS сядэйкоaэ тикахана выраюD. Няaу Тярукэй вэсакоцяDямS aэванда сянзинS aаниS тойдав. НиретиD aэсондs тыбкаS сюмбахана ладорaахаюн. Сядэй нитиS пондS сядэцяaэ пилибтS палDяхаS.

моцяDнёD. Салаба яaгусиS, ханS aар сэрмS aыланд aадимдедамсиD. ХалэS няS сивня сэрd хаясянёD. Тикахад мансянёD: «ХалэS пыяS ниS санэйвS». ХалэS пыяS ниS ялъехэванд ханзерd санаaгосян? Мань сит тюDу модамзь. ТикыS пуд СиDивмS ПыялётамS нянд aэдарадамзь. МансянёD: «Хан ниS санэйвD». Ялрихиванд aаниS вуньсян санаD. Хан ниS мань сит иладамзь. Тадхава мунмS нидмS сояD. Вэсако aаниS таремS ма: -Ханар подеры. СиDивмS Пыялёта aатена. Париденя ХэaоD нёS сивня минар aэaгу. ТикыD мякна сиDив яляS сеaгаин. Тикахад хэбянд Падвы ХэaоD мядS нёS сивня минар aэaгу. ТикыD мякна aаниS сиDив яляS сеaгаин. Тикахад хэбянд Няръяна ХэaоD мядS нёS сивня минар aэaгу. Няръяна Хэaот мякна aаниS сиDив яляS, aаниS сеaгаин. Мякваханд СиDивмS Пыялёта харта тэвраaгу. ЯS aавнанда НисьреDэ НемS меякодниS пэрaадамзь. Aарка нябакор я мядоDмана тюaгалыць. Тарця ненS маниS вуниниS харваD. Нябаконд ханS хэвхана ваDанвы ты, тедаS мэтар ти. ТэмиS нётлевэминзь. Тикахад ситя волта, тэмиS пырдариS ханавась. Мяканд тэвDмахаданд ёльцямд малеDмяхаданд харт тутанава. ЛатD нимня ядэрта нюмиS aодD нюдянёD. СиDивмS ПыялётамS мэта ханханд подертарава. МякниS харта сит тэвраaгу. Тадхава ваданиS валак. Полката ханS мюS пакалъявS. ТиканиS aэдалэявS. Париденя ХэaоD нёS сивня минмиS aэвы.

(Ярабц)

ЛаптеDэ тебD параaодаDямS таS тебарaадоS. ТикыD серониS малеDмяхаданиS aаврадмиS пэaаниS. ХанмиS хурахава мякниS aэдалэйниS. Сянад хунад aэдалёдакэниS – мякниS тэвыниS. Aамгэ aавормаваD малехава хона пяваD. ХубтаS няна едваD пяваD. AаворманаD серS мань таремS мадмS: - НувS ЕрвS пухуця сиDмиS хаaа. НябакоDямиS нётлевы не aэвынёD. ЯS мядоDмана тюaгалавыць. ТедахавS судевась, ненаS нерцькабтысь. ХораS AэваS подхы сохоS aэваS ниS, сядэйD пондS сядэцякоaэ тиканS палDaавась. ХораS AэваS подS ерв, Няaу Тярукэй вэсакоцяDя нянда хэванS сядэйaэ aаниS выребтэяць. Пирцяко Нинека пыда таремS ма: -Сит хамбатоS хэбат саванёD. НувS ЕрвS вадахавмS ханзерd мадаaгур? -НувS Ерв сиDмиS aокаD нядась. Не Езаaгы, ханониS хуранD. НекамиS нябаниS няS ханониS хурэйдиS. Пирцяко Нинека мюдниS си хабтониS пуйдэйда. СиDивмS ПыялётамS инянда сянанS сяндада. ХабтеDэмиS подеркава, некамиS паробтахая сиDмиS aэдара. НувS ЕрвS ты тюDуриS пяда. МюдмиS пудниS солы. ХэaоD нёS сивня минмиS aэвы. МякD нив нултаD, aобS aэдалыдмS. НувS ЕрвS ханоD маланS нултаDмахаданиS, сиaганя aамдёда хасава aэда хаDавра. НяниS яда. ИнямиS сёвна няDмада. НувS ЕрвS ню тедаS aармы. МюдмиS мядS ядувна сюртеда. ТыниD aэдэйда. Небяда пухуця ваDавниS тер мятS тюлейда. ВаDавдамиS синяS серта. Пыда таремS ма: -НувS ервaэ пыдриS тарадиS! МаниS aарманиS. Пирцяко НинекаS не ня НувS ЕрвS нюD няS таS илелъяхаS. Вэсакохоs, пухуцяхаS вэсэймзь луцаS хэхэaэ хаяхаS. ЯрабцанаD валакада. Тюку ярабцмS вадеDмы Елена Токливна Лаптандер. ПанаевскS няaы вымна нюдаD няць мюсерaа. Пенсийхана мэна не ЯрабцамS мутранS падыбавы, падартS падвы Няё Вэнго.

Тикы серониd малехава aаниS aэдалэявS. Пирцяко Нинека неканиS мядS, пой aутосS яданS СиDивмS Пыялёта нултада. ЯнS санэйвD. Мань таремS мадмS: -Пыдамбоховар таaгъяхавэн. Мань маяaо ходамзь. Мунзьвоaгаданда пыда таремS ма: - Не aацекы, маямS хонава. Иле тэввар тикарида мась. НеS Езаaгы нябар мякна мэ. Ханамд мань aэдахав. МятS мятюдмS. Не Езаaгы пыда таремS ма: -Не aацекы, тохоявэн. ПонаркаS яaгун. Пирцяко Нинека некамиS aаниS мятю. AавороDмахад мань таремS мадмS: -Параaодахана наaэдя няхарD поS сит aатедамзь. ПараaодаS янS aулиD нин турD. Пыда таремS ма: -Мань ехэра еремядамзь. ПараaодаS янS хэбDниS тара. Параaода ненаS нерцькабты, мань судеaгув. Хуняaы яляS параaодаS мятS неканиS няS aэдалэйниS. ПараaодаS мятS мятюдмS. Параaодахана мэваниS мальaгана луцаS вадавна лахана тохудамзь. Мань таремS мадмS: -ПараaодаDя, хуркасиd харасиd ЮD Ёaг ТармS табеданасиD. ЛаптеDэ тебD харадS латанS сиDмиS тебарaациD. ЛатD нид хаядамзиD. Aэва Еся Луца aаниS сиDмиS нисиS хадаD. ЕндадиD ПадертянS тэвDмахаданиS aаниS хаядамзиD. Хэбяхасавэй ненэць тарця яхат ханзерd хандаса? Параaодаaэ тара ёльце саDлан. Сит ваDлаaгуваD. Суде таран. СюрмяS ваaганs ЮD Ёaг ТарD сит моaгуD. ЛаптеDэ тебед манэпат aаниS сава. Параaодаaэ нюр тараaгу. ПараaодаDя сидя хайлада мунзиS хаDамъяхаS. Пыда таремS ма: - Ненэсянда aодD саDладмS aэвэдмS. Хэбяхасавэй ханзерd илеaгу? Мань таремS мадмS: -СиDмиS минармыD, ЮD Ёaг ТарD, ханяна хаядаd? Мань лясёDмя яханиS лаптеDэ тебD параaодаDямS тебарaараD. ЮD Ёaг ТарD пыдоS таремS маD: -ПараaодаваD ненэсянда саDла.

Пирцяко Нинека

Газета

СиDивмS Пыялёта инямда тана. ХанмиS сярав. МятS ядадмS. Нё пахабтэй. ТюкоехэвамиS НисьреDэ Не нябакоDямиS aэвы. Харасяда янS сюрба пяда. Aэдарабтав. Париденя ХэaоD мякна сиDив яляS сеaгадмS. Тикы яхад aаниS aэдалэявS. СиDивмS Пыялёта Падвы ХэaоD ханоD малринS инямда тана. МядS няюS aэDниS

санабтадамзь. Нябимдей тараDмамиS ти. Тамна нябат пунрёD, Aэва Еся ЛуцаS пулS маланS сюралъянасиD. Мякаданда aадимясиD, сит aаманзь пэрaасиD. Сиaгы ханS нид Aэва Еся ЛуцамS ядавась. ТахараванS харвана aэвамда aобтS aыбкадасиD. Мань тараDмадниS нир пэрD? Тамна нябат пунрёD- ЕндадиD ПадертянS ЮD Ёaг ТарD сит

AЭРМ

(Нерденада 19,20,21 номеркана толараd) -НеканиS янS хэбянS харвадмS. Вэсако масьнёD: -Хэбат саванёD. Ханар тедаS подеры. Пухуця масьнёD: -МэDманда вадамиS танясь. ВадS мэцакэв. Мань таремS мадмS: -Мань маяндортаaэ еDэмняниS вадS мэDманда вадар хурцаaгу. Ихинянд aобD aадяaгу. Некацяев илеехэрта илеебтавD? Вэсако масьнёD: -Некахавар тяханяaы пелейS нямна такы ти aадьда. ПелейS няS саaов хэвы. ТаремS сырпаниS: яднаD ядаD, мюсенаD – мюсеD, минанаD – минаD. НекахавамиS ханS aэнда едS aэмда сянакуDaа. Пыдамбоховада невхэнда серS илесетвы. Сямян яS терD тасиняна маламбойS aадиD. Пухуця масиD: -МэDманда вадамиS танясь. Мань манзь ханав: - Вадахав тедаS хэтдава. - ВадS вадеDив. -ВадS вадеDмахав хубта, мань хумбанзиS aобD имиS ядэрта. Вэсако масьнёD: -МэDманда ваданд таняхавабS, тедаS хэтбат – мяDал нюдимдед. AувоD пахамана инзеленя хуркари таняaгу. Пухуця мята ханзерd нюдимденакэда? Мята aобтS сюркарaада. Манзь ханада: - НюниS неaэ сит харвабтадамзь. МаниS еDэйданиS тараaгудиS. Мань таремS мадмs: - СеняS маяндорпаDнаниD ири яaгусянёD, хада яaгусянёD. НяхармS aэта ханхад пяDларыдамзиD. Вэсако масьнёD: -НяхармS aэта ханхад пяDларёбDнанд, aамгэхэт илен? Ялринд вуньсян илеD. МаняD сит нядаба иленась. ТараDмахавамиS ненаD нисиS яaгуD. Тад тикахад няхарD поS ямбанS харадS латахана лясынасиD. ЛаптеDэ тебD сит тебарaациD. Мань сит нядабидамзь. НёS няaгара мансянёD: «Самбляaг тебмS aопой пеaганиS мэян». Пыдар вуньсяд нялкэсD. НяхарD поS хамбавыD aамгэ ныхыда таняaгу? Мань сит

НЯРЪЯНА

2014 ПО, МАЙ ИРЫS 31 ЯЛЯ

4

Хабэча Хываревич Яунгад


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.