Pavilion78 (ukrainian)

АРХІТЕКТУРНА РЕЗИДЕНЦІЯ “ПАВІЛЬЙОН78” ІВАНО-ФРАНКІВСЬК, 12-22 ЛИПНЯ 2016

Є СКВЕР...

...Є ПРОБЛЕМИ...

...А ЯК ЖЕ ЛЮДИ?

Занедбана площа перед Друкарнею турбує не лише містян і гостей Станиславова, але і створює негативний імідж Івано-Франківська, як туристичного міста. Оцінивши можливий потенціал території як майбутнього громадського простору, майданчику для проведення мистецьких заходів, а також принаду туристичного маршруту, ініціативна група франківців (Уляна Федик та Роман Рудий) із представниками архітектурної спільноти ініціювала проведення хакатону з метою подальшої реорганізації занедбаного простору перед друкарнею у сучасний міський сквер. Захід відбувся 14-15 травня за підтримки платформи “Тепле Місто” та гранту, наданого громадським рестораном “Urban Space 100”. Результатом роботи 18-ти учасників хакатону стали детальний аналіз простору та формування кількох можливих варіантів реорганізації території перед Друкарнею. Особливість такого підходу пов’язана з тим, що ініціатива є громадською і втілюється “знизу догори”. Подальший розвиток проекту відбувався спільними зусиллями ініціаторів проекту та платформи "Тепле Місто" за підтримки Івано-Франківської міської ради, Майстерні міста від GIZ, проекту Comixans та багатьох компаній і приватних осіб, що так само сприяли процесу. Після проведення хакатону відбувався процес отримання дозволів на облаштування території, створення вуличних меблів, обмеження зони парковки, а також відкриття арт-простору LITORALIS на території сучасної Друкарні (в рамках Porto Franko GogolFest). На місці майбутнього скверу було створено спеціальний павільйон, призначений для проведення відкритих подій, та який виступив майдачиком для проведення архітектурної резиденції. 12 липня група із 10-ти запрошених архітекторів та урбаністів за участю небайдужих франківців почала роботу в “Павільйоні78”. Цей проект є абсолютно унікальним для Івано-Франківська, адже дозволив поєднати в одному місці громаду міста, лекторів, учасників та представників міської адміністрації для спільної роботи над створенням концепції скверу.

Команда архітектурної резиденції “Павільйон78” у складі Анни Пашинської, Антона Сухаря, Володимира Дідюка, Дани Антонишин, Дениса Козака, Людмили Андреїв, Марії Целік, Маргарити Дідіченко, Марти Гладкої, Назара Тушинського та Юлії Зінов’євої після 10-денного перебування у Івано-Франківську та дослідження ділянки створила концепцію та своє бачення вирішення проблематики громадських просторів міста на прикладі проекту “Сквер перед Друкарнею” на вулиці Січових Стрільців, 78. Запрошеними експертами резиденції виступили: • архітектор та урбаніст Віктор Зотов (Київ), • архітектор GIZ Міхаель Енгель (Львів), • архітектор Володимир Гайдар (Івано-Франківськ), • письменник Тарас Прохасько (Івано-Франківськ), • представники команди BigggIdea (Київ), • представники департаменту житлової, комунальної політики та благоустрію Назар Рогів, Мирослав Федорків (Івано-Франківськ), • експерт з планування трафіку, архітектор Андрій Коман (Івано-Франківськ), • куратор мистецького проекту LITORALIS Дар'я Кольцова (Київ), • архітектор та урбаніст Анастасія Пономарьова (Київ), • представники компанії Laminam архітектор Юлія Шемчук та менеджер з продажу Ян Бурбо (Львів), • стріт-артисти Kickit Art Studio Віталій та Сергій Грєх (Івано-Франківськ). Куратор резиденції - Ярослав Яковлев, архітектор, урбаніст із Харкова, співзасновник проекту Comixans "Франек, добрий ранек!" та випускник першої студії CANactions School for Urban Studies, що працювала над урбаністичною конституцією Івано-Франківська у 2015 році.

ІСТОРИКО-СОЦІАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Робота над створенням майбутнього скверу проводилася у тісній співпраці з мешканцями навколишніх житлових будинків, які безпосередньо зацікавлені у розвитку території та є її цільовою аудиторією. Резидентами був проведений соціальний аналіз думок та побажань містян, котрий став вагомою складовою проекту. Для того, щоб зрозуміти проблематику і варіативність використання простору в залежності від цільового використання будівлі, була проведена робота з історичними документами, починаючи з моменту відкриття друкарні як діючого поліграфічно-виробничого елементу 1964 року до моменту закриття, переведення приміщень у торгівельну експлуатацію та створення 2016 року арт-простору LITORALIS.

Спершу були визначені користувачі, які сьогодні взаємодіють з простором перед друкарнею. На презентацію-відкриття були запрошені ініціативна група, "Тепле Місто",

ПРИЙОМ ІДЕЙ

місцеві жителі, представники муніципалітету та експерти з міського розвитку для відкритого діалогу у баченні майбутнього скверу. Наступні дні йшла робота з місцевими мешканцями: архітектори слухали ідеї, спілкувалися з жителями та розпитували про те, що їм подобається тут, а що - категорично не подобається. Для тих, хто соромився висловити свою думку, були зроблені плакати для анонімного збору ідей та пропозицій. За цей час у павільйоні пройшло кілька лекцій від експертів. Виступи допомагали зрозуміти, яким чином це місце може наповнюватися людьми та подіями.

ПРИЙОМ ІДЕЙ

Також сквер тестувався культурними заходами. Одним з них, наприклад, була “тиха арт вечірка”

з

виступами

інструментальних

груп,

виставкою

картин,

кінопоказом.

Експериментальним аспектом для цієї локації та привабливим для транзитної зупинки став масштабний відеоарт на фасаді будівлі, що наповнив супер-урбаністичний простір контекстом природнього середовища (ліс, гори, небо, живі текстури та організми тощо). Таким чином, це стало цікавою спробою показати можливості скверу як арт-майданчика.

ЛЕКЦІЇ

ВЕЧІРКА

ВІДЕО АРТ

КОРИСТУВАЧІ

Всі зібрані матеріали, ідеї та пропозиції були ретельно проаналізовані архітекторами та систематизовані. Таким чином, було виявилено, що цим простором

КУРАТОРИ ТА МИТЦІ

СПРАГЛІ ДО ЗНАНЬ

МАМИ З ДІТЬМИ

ХІПСТЕРИ

КОРИСТУВАЧІ ЗУПИНКИ

ТУРИСТИ

СОБАКИ З ХАЗЯЯМИ

ЛІТНІ ЛЮДИ

користуються 8 ключових груп: • куратори та митці, що прагнуть поділитися своїми проектами; • спраглі до знань, що приходять послухати і побачити кураторів та митців; • мами з дітьми з навколишніх будинків, адже поблизу майже немає місця для прогулянок; • хіпстери, які хочуть відпочити у зеленій зоні, читаючи книжку; • користувачі зупинки, які стрімголов намагаються • туристи,

які

випадково

звернули

сюди

зі

"Стометрівки" та блукають у пошуку цікавинок;

ПОДІЄВІ КУРАТОРИ ТА МИТЦІ

≈ 50-60%

СПРАГЛІ ДО ЗНАНЬ

• Собаки та їхні господарі; • Літні люди, які бажали би користуватися цим простором, але поки що оминають його.

РЕГУЛЯРНІ ≈ 30-35% МАМИ З ДІТЬМИ

ХІПСТЕРИ

ТРАНСФОРМОВАНИЙ ПРОСТІР

встигнути на автобус;

ЛІТНІ ЛЮДИ

Проаналізувавши, що саме роблять ці користувачі у сквері, стало зрозуміло, що частина з них задіяна у відобразилось на подальшому зонуванні ділянки.

ТРАНЗИТНІ ≈ 10-15% КОРИСТУВАЧІ ЗУПИНКИ

ТУРИСТИ

СОБАКИ З ХАЗЯЯМИ

ВИЗНАЧЕНИЙ ПРОСТІР

активних процесах, а частина - у пасивних. Це

Для того, щоб зрозуміти, який простір є необхідний цим групам користувачів, їх умовно поділили на категорії: • подієві - ті, що приходять з певною ціллю та на певний час; • регулярні - ті, що бажають використовувати цей простір постійно; • транзитні - ті, що швидко проходять повз, але наступного разу можуть залишитися на довше. Приблизний розподіл категорій за кількістю користувачів виглядає таким чином: подієві - близько 50-60%; регулярні - 30-35% та транзитні - близько 10-15%. Завдяки цьому аналізу стало зрозуміло, що є потреба у двох типах простору: визначений - для транзитних та регулярних користувачів і трансформований, що задовольнятиме потребам як подієвих користувачів, так і регулярних.

СТЕЙКХОЛДЕРИ ІНІЦІАТИВНА ГРУПА

ТЕПЛЕ МІСТО

СУСІДИ

ЖИТЕЛІ МІСТА

Окрім питання "Хто є користувачами цього простору?", досліджувалося також інше - “Хто у ньому зацікавлений?”. Це дослідження допомогло виділити кілька категорій: • ініціативна група, яка підняла питання занедбаності скверу; • платформа "Тепле Місто", які підтримала ініціаторів та допомогла організувати архітектурну резиденцію, оскільки її метою є активізація громадських ініціатив;

МУНІЦИПАЛІТЕТ

ВЛАСНИК

АРТ-ОРЕНДАР

АВТОРИ ПРОЕКТУ

• сусіди, які прагнуть користуватися цим простором; • мешканці міста в цілому, адже це - великий пішохідний та транспортний вузол; • муніципалітет, який підтримав "Павільйон78", адже вони прагнуть змінювати місто на краще; • власник друкарні, який, очевидно, зацікавлений у пошуку успішного орендаря; • арт-орендар - мистецький куратор Дар'я Кольцова, що протягом

2-х

років

планує

перетворити

друкарню

в

арт-кластер. І цей варіант дійсно допоки що найкращий; • і, власне, автори концепції - архітектори, які хочуть зробити цікавий проект сучасного громадського простору.

ПІШОХІДНА ДОСЯЖНІСТЬ ДІЛЯНКИ В МІСТІ

ПОТЕНЦІЙНІ ПУБЛІЧНІ ПРОСТОРИ В МЕЖАХ ЦЕНТРУ МІСТА

Матеріал наукової роботи Зоряни Лукомської

ПРОСТОРОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Сквер знаходиться в центрі міста в пішохідній доступності від основних точок тяжіння: залізничного вокзалу, основних пішохідних вулиць. Це робить його потенційним місцем розвитку, враховуючи те, що теперішнє історичне ядро міста перевантажене і потребує нових векторів розвитку. Наближеність до "Стометрівки", активної транспортної і пішоходної вулиці Січових Стрільців, розташування комерційних закладів та житлових будинків створюють умови для трансформації території перед Друкарнею у новий, якісний простір.

СХЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ РАЙОНУ: ЖИТЛО

СХЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ РАЙОНУ: БІЗНЕС

Однією із особливостей громадських просторів міста є традиційність та спадковість планування, оздоблення й експлуатації. На думку архітекторів, сучасний Івано-Франківськ гостро потребує нових тенденцій у формуванні, дизайні і використанні громадських місць. Тому ця проектна пропозиція – це спосіб на прикладі однієї перспективної громадської зони продемонструвати взаємодію сучасних форм урбаністичної культури і нової візуальної естетики.

СХЕМА РУХУ ТРАНСПОРТУ ТА ЗОНИ ПАРКУВАННЯ

1,00

4.9

9,00

5.38 7.17

5.40

3.1

L =1 0 1.12 ,5

1.18

L= 1. 55 1

1.18

L=21 1.8

1 5.64.18 34 3.

(5.35.2) 5.35.11 .

L= 11 8 5.

10

1.18

1 L= .7 10

1.1 L=8,5

1.1 =22

5.35.

1(5.3 5.2)

5.38 5.44

1.18

L=22 1.7

1.8 L=14 L 1.7 L=15

L=8 1.14.2

5.2) 5.35.1(5.3

5.12 5.41.2

5.41.1

50,00

7.8

ȘȭȓȤȞȭȊ

8,00

4,50 3,50 8,00

7,00 3,50 3,50

50,00

5.39 7.7.4 7.6.4 7.14

1.16.1

ȝ ǹȚ Ȋțȓ. ǹȭȟȖȊȐ

50,00 50,00

2,5 L=11

НОВИЙ ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНОГО РУХУ 5.35.1 (5.35.2) ПО ВУЛИЦІ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ

Ȋțȓ. Ǵ ȍȓȤȕȐ

ȒȈ

5.38 5.44 ǯȊȍȌȍȕȈ ȚȈȉȓȐȞȧ ȌȖȘȖȎȕȤȖȮ ȘȖȏȔȭȚȒȐ ȕȖȔȍȘ ȏȋȭȌȕȖ ȏ ǬǹǺǻ 4100-2002 1.1

ǟȕȊ. ȹ ȖȘȐȋȭȕ.

ǷȭȌȗȐș ȭ ȌȈȚȈ

ǪȏȈȔȭȕ ȭȕȊ. ȹ

1.5

ȒȭȓȤȒȭșȚȤ ȔȭșȞȤ, ȠȚ.

ȗȓȖȡȈ ȒȖȓȤȖȘț, Ȕ2. ȌȖȊȎȐȕȈ, Ȕ.

ȉȭȓȖȋȖ

СХЕМА ШУМОВОГО 59,85 ЗАБРУДНЕННЯ 598,5 ТЕРИТОРІЇ 86

2,8

1.7

41

2,05

1.8

304

20,1

1.10.2

30

1.12

18

ȎȖȊȚȖȋȖ

Серед

13.8 7,2

1.14.1

27,5

68,0

1.14.2

57

13,6

1.14.3

17

100,9

26

67,39

1.15

2

1.16.1

1 33

24,49

1.24

12

11,78

1.28

9

2,96

1.29

2

1,18 456,17

які

ускладнюють

його

ǬȖȋȖȊȭȘ ȹ ______ǨǬ транзитність площі, використання ділянки не за цільовим 5,0

1.18

місця,

високий рівень трафіку та шумового навантаження,

75,3 50

1.17

особливостей

використання, виділено: близьке розташування дороги,

1,57

1.13

ȊșȤȖȋȖ

șȐȕȤȖȋȖ

призначенням (стихійна парковка), а також розроблений ǯȔ.

DzȭȓȒ.

ǨȘȒ. ȹȌȖȒ.ǷȭȌȗȐș

ǫǟǷ департаментом житлової, ǸȖȏȘȖȉȐȊ

ǬȈȚȈ

ǯȈȔȖȊȕȐȒ: комунальної

політики ǹȚȈȌȭȧта ǨȘȒțȠ

ǵ/DzȖȕȚȘ.

ǸǷ

благоустрою проект можливого перенесення зупинки

18,8

громадського транспорту у зону майбутнього скверу.

ǨȘȒțȠȭȊ

СХЕМА ІНСОЛЯЦІЇ ТЕРИТОРІЇ 22 БЕРЕЗНЯ

АНАЛІЗ СЕЗОННИХ ВПЛИВІВ

АНАЛІЗ ІНТЕНСИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДІЛЯНКИ

Проаналізовано та побудовано інсоляційну схему ділянки, яка визначила, що друкарня утворює зону затінення, де можна ховатися від сонця у найспекотніші години теплого періоду року. Аналіз сезонних впливів підкреслив важливість створення укриття від дощу, вітру та сонця, які домінують на ділянці протягом року. Аналіз інтенсивності використання ділянки наявно показав, що найбільш завантажені денні години - з 8:00 до 20:00. Ранкові та вечірні години відкривають можливість проведення "тихих" заходів. Перебування на ділянці щодня під час архітектурної резиденції допомогло встановити 3 головні точки розкриття панорами простору. Це важливе для сприйняття ділянки зовні та з середини.

ПАНОРАМИ В БІК СКВЕРУ

ПАНОРАМИ В БІК СКВЕРУ

ПАНОРАМА З ТЕРИТОРІЇ СКВЕРУ

КОНЦЕПЦІЯ Дослідження

показало,

що

частина

вулиці

Незалежності

("Стометрівка") - активна пішохідна вулиця - не знаходить свого продовження

на

перехресті

вулиць

Січових

Стрільців

-

Незалежності. Як результат - комфортне пішохідне середовище ЗВ’ЯЗОК ТЕРИТОРІЇ З МІСТОМ

переходить у загазовану, шумну дорогу. Ця концепція пропонує збільшити пішохідний простір шляхом зменшення проїзної частини перехрестя, тим самим об’єднавши історичний центр, зелений острів на розі Січових - Вагілевича, і сквер перед Друкарнею в єдиний громадський простір. В роботі над проектом скверу команду архітекторів надихнуло саме місце. Насамперед те, що цей громадський простір розташовано перед будівлею колишньої друкарні. Образ друкарні є, на погляд учасників резиденції, дуже важливим символом у

ЗВ’ЯЗОК ТЕРИТОРІЇ З МІСТОМ

культурному сенсі. Адже друкарня – це місце, куди приходять нові ідеї і звідки вони згодом поширюються, стаючи загальним культурним надбанням. Тому не випадково в історії цієї будівлі з’явилася така подія, як Porto Franko GogolFest. Зважаючи на це, найперші переконання резидентів полягають в тому, щоб у майбутньому сама будівля і площа перед нею функціонували насамперед як арт-простір. До цього слід додати, що на сьогоднішній день у Івано-Франківську немає жодного достатньо потужного центру сучасного мистецтва, і загалом немає жодного громадського простору, пристосованого для сучасного відкритого арт-майданчика.

КОНТЕКСТОМ

ВНУТРІШНЬОЮ ФУНКЦІЄЮ

Концепція розглядає територію перед друкарнею і саму друкарню як нерозривні речі, які мають розвиватись як єдиний культурний простір. Автори проекту вважають, що будівля друкарні має велику цінність як історичної спадщини, так і фізичного простору, який може легко адаптуватись під різні потреби. Таким чином, сквер, з одного боку, має отримати гнучку структуру, яка зможе адаптуватися під різні функції, а з іншого - має стати єдиним просторовим цілим з будівлею. Просторова концепція полягає у "накладанні" сітки будівлі на площину скверу. Таким чином, цей “відбиток” формує модульну структуру, яка включає 3 основні зони: транзит, активна зона та зона відпочинку. Наступним кроком є фізичне об’єднання будівлі і скверу шляхом демонтажу ґрат у вікнах. Це сформує нові зв’язки між друкарнею і простором. Тераса

-

ще

один

важливий

елемент проекту, задача якого поєднати

сквер

друкарню,

а

і

входи

також

в

стати

важливим місцем тяжіння людей та

ініціатив.

складається

Простір зі

скверу

статичних

і

динамічних елементів. Статичні тераса,

зупинка,

дитяча

зона.

Динамічні - вуличні меблі, характер мощення, озеленення.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

СЦЕНАРІЇ ВИКОРИСТАННЯ Проектом передбачено та змодельовано декілька сценаріїв використання простору скверу перед друкарнею: Будній день. Цей сценарій характеризує ординарне використання простору людьми, що СЦЕНАРІЇ ВИКОРИСТАННЯ: БУДНІЙ ДЕНЬ

чекають на зупинці, та тими, що просто проходять повз. Це звичайний день, коли у сквер можна прогулятися з дітьми або вийти на каву під час обідньої перерви. Вечір. Кінопокази. У

разі

використання

скверу

для

перегляду

відеоматеріалів

він

вдало

трансформується під це призначення. Зважаючи на зворотню стіну зупинки та сходи-амфітеатр, створюється атмофера вуличного кінотеатра. Ця атмосфера так само може підсилюватися при використанні мобільних меблів для більш широкої аудиторії під час перегляду. СЦЕНАРІЇ ВИКОРИСТАННЯ: КІНОПОКАЗ

Мистецькі інтервенції. Простір є достатньо адаптивним для встановлення як малих мистецьких інсталяцій, так і габаритних тимчасових конструкцій, що перетворює площу у спільний виставковий простір. Використовується формат відкритої галереї, де можливо поєднувати в собі майстер-класи та готові інсталяції.

СЦЕНАРІЇ ВИКОРИСТАННЯ: МИСТЕЦЬКІ ІНТЕРВЕНЦІЇ

Ігрові заходи. Це сценарій, який може відбуватися під час вихідних, свят, подій або фестивалів, коли простір вміщає і поєднує в собі різні типи активностей для дорослих і дітей. Зимові розваги. Важливим для простору використання його можливостей у певні сезони або години доби. Тому було розглянуто і зимовий сценарій з можливими сезонними СЦЕНАРІЇ ВИКОРИСТАННЯ: ІГРОВІ ЗАХОДИ

арт-інсталяціями, теплими напоями та невеличкими гірками у дитячій зоні. Є також можливість використовувати вікриту зону як льодову арену. Концерт. Вистава. Перформанс. Простір може надбати функції сцени, до того ж різного типу: глибинна, трьохстороння чи центральна, і вміщати велику кількість глядачів.

СЦЕНАРІЇ ВИКОРИСТАННЯ: ЗИМОВІ РОЗВАГИ

СЦЕНАРІЇ ВИКОРИСТАННЯ: КОНЦЕРТ. ВИСТАВА. ПЕРФОРМАНС

ЕЛЕМЕНТИ БЛАГОУСТРОЮ: ТЕРАСА

ЕЛЕМЕНТИ БЛАГОУСТРОЮ «Тераса» За своєю будовою ця структура є не лише східцями, а, ймовірно, і найбільшою лавою в місті. Кожні з трьох сходинок зі стандартним співвідношенням проступів і підсходинок продовжуються лавами амфітеатру. Також до структури включено зону «сцени» і пандус для маломобільних груп населення. За конструкцією тераса є металевим каркасом з дерев’яним покриттям. ЕЛЕМЕНТИ БЛАГОУСТРОЮ: ЗУПИНКА ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ З ТОЧКОЮ ТОРГІВЛІ

«Зупинка» Зупинка - це структура, що поєднує зону очікування, точку торгівлі, а також поверхні для розміщення інформації про майбутні культурні заходи. Їй притаманні риси простоти, напіввідкритості, напівпрозорості, довжини форми. Окрім того, стіна, яка виходить у бік тераси, є проекційною поверхнею для будь-яких медіа трансляцій під час реалізації сценарію вечірніх кінопоказів. «Простір, дружній до дітей» Це зелена зона зі штучним рельєфом і мінімальними «іграшками» у вигляді труб для

ЕЛЕМЕНТИ БЛАГОУСТРОЮ: ЗЕЛЕНІ ПАГОРБИ ПРОСТІР ДРУЖНІЙ ДЛЯ ДІТЕЙ

лазіння та «пеньків», по яких можна стрибати. У вечірній час ця зона може ставати місцем для відпочинку дорослих. Зелені пагорби, так само як і інші зелені ділянки території, мають стати експериментальним майданчиком для впровадження

ɫɬiɥɟɰɶ

принципу “New perennial wave” або міських ландшафтів «Нової хвилї». За цим принципом всі зелені зони міст повинні відповідати критеріям сталості та самовідновлення.

ЕЛЕМЕНТИ БЛАГОУСТРОЮ: МОБІЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Мобільні елементи ɫɬiɥɟɰɶ

Мобільними елементами міських меблів у проекті є стільці та лави. Зарахунок

ɥɚɜɚ

модульності всі ці елементи можуть збиратися у варіативні структури будь-яких форм. В основі цих елементів - полегшений металевий каркас з дерев’яним покриттям. Захисний бар’єр Проблему фізичного захисту скверу від автомобілів, що заїжджають з дороги, ЕЛЕМЕНТИ БЛАГОУСТРОЮ: ЗАХИСНИЙ БАР’ЄР

вирішено зарахунок встановлення бар’єру-паркану. Бар’єр складається зі стовпчиків у вигляді пластин. Щільність розташування пластин визначається способом використання тієї чи іншої зони скверу. Таким чином, бар’єр має найбільшу щільність в дитячій зоні і найменшу - в зоні зупинки громадського транспорту. Смітники та велопарковки Важливо

позначити,

що

всі

елементи

благоустрою,

навіть

смітники

та

велопарковки, повинні мати єдиний дизайн і продовжувати стилістику, закладену в інших елементах проекту. Кожний елемент благоустрою може нести на собі ЕЛЕМЕНТИ БЛАГОУСТРОЮ: СМІТНИК ТА ВЕЛОПАРКОВКА

ɫɦɿɬɧɢɤ

ɜɟɥɨɩɚɪɤɨɜɤɚ

елементи прийнятого графічного брендінгу Івано-Франківська.

МАТЕРІАЛИ ПЛИТКА ЕКСТЕР’ЄРНА

ПЛИТКА ЕКСТЕР’ЄРНА

ПЛИТКА ЕКСТЕР’ЄРНА

ГАЗОННА РЕШІТКА

Для формування композиції мощення у проекті використано п’ять видів оздоблювальних матеріалів: три види екстер’єрної

плитки, газонна решітка,

декоративний газон. Окрім цього, додатково проект передбачає зону фонтанів. ВОДА

ДЕРЕВИНА

ТРАВ’ЯНИСТА РОСЛИННІСТЬ

ГАЗОН ДЕКОРАТИВНИЙ

Всіі матеріали, використані у мощенні та оздобленні елементів, переважно місцевого виробництва та походження, є екологічними, атмосферно- та вандалостійкіми, відповідають вимогам використання у громадських просторах.

ПАРТНЕРСЬКА ПІДТРИМКА Організаційно та фінансово цей громадський проект вже підтримується: Івано-Франківським Міськвиконкомом, GIZ, Майстерня Міста (Львів), Comixans. Але для його вдалої реалізації необхідно додаткове софінансування від інших бізнесів і мешканців міста.

Наші партнери, що фінансово долучились до проекта:

Також зробили свій внесок: Іван Вітенко, Володимир Мірчук, Сергій Фіцак, Ірина Слободян, Надія Варгола, Євген Вершинін, Тарас Цюпа, Ярослав Повх, невідома жіночка; Назар Максимів разом з командою волонтерів, які реанімували парклети.

Сторінка проекту “Ініціатива сквер перед друкарнею” у соцмережі www.facebook.com/groups/printery