PRACTICE
“ПРОМПРИЛАД”: ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРОМПРИЛАД: ТЕРИТОРІЯ: 1,5 га в радіусі 1 км від центра міста (5,45 га загальної площі території району промприладу)
ПЛОЩА: 27 000 м2 приміщень
ГАРНИЙ СТАН жилої та комерційної забудови
ТРАНСПОРТНА ДОСТУПНІСТЬ: автобусні зупинку по вулиці Мелникова та Сахарова
ПІШОХІДНА ДОСТУПНІСТЬ: 10-15 хвилин від центра міста
ПОРУЧ МІСЬКИЙ ПАРК (Меморіальний сквер)
ЗАЦІКАВЛЕНІ СТОРОНИ Власником земельної ділянки та існуючих споруд є приватна компанія Кінто: згідні на продаж земельної ділянки або на креативний розвиток ділянки без передачі прав власності. Університет ім. Короля Данила: зацікавлені у розвитку свого сценарію на території промприладу. Займають окрему позицію. IT компанія SoftServe: (пасивний) інтерес у локації/ розміщенні на одній територіальній платформі з креативним об’єктом.
Тепле Місто: ініціатор робочого процесу зі створення знакового об’єкту, що сприятиме якісно новому розвитку міста. Місто (адміністрація Івано-Франківська): займає обережну позицію з огляду на нещодавні вибори та ризики прийняття невигідних рішень для репутації. Найбільш імовірна регулятивна, рекомендаційна функція цієї сторони щодо розвитку об’єкта та більш предметна підтримка після перших результатів. Відсутність громадських активістів, митців які могли б виступити ініціаторами “залюднення” об’єкту.
ПОТЕНЦІАЛ МІСТО
Промприлад
житло лікувальні заклади школи / дитячі садки зелень університети / коледжі спорт промислові квартали
Близькість території до історичного центру міста Близькість території до таких головних транспортних артерій міста – вул. Євгена Коновальця, та вул. Незалежності Сусідство з Університетом ім. Данила Галицького та Інститутом мистецтв Прикарпатського Національного Університету. Пішохідна доступність до Педагогічного інституту ПНУ 1км, Прикарпатського факультету Національної академії внутрішніх справ 1.5км, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника 1 км, Івано-Франківського національного медичного університету 1.2 км, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу 2.5км.
Близькість до Спортивного комплексу «Електрон» 200м і «Олімп» з тенісними кортами 350м Сусідство з Меморіальним сквером На віддалі одного кварталу починається промислова зона міста 500м В пішохідній доступності: Парк Шевченка 1.2км, Міське озеро 1.7км, Залізничний вокзал та автобусна станція на відстані 1.5км
КРАЇНА Івано-Франківськ стає “flagship” містом з урбаністики в Україні. Пілотний майданчик для урбаністичних програм (Код Міста, студія урбан школи СANactions, круглі столи, UrbanSpace100). Створення “outsource резиденції” для відділень українських компаній в Івано-Франківську. За прототипом львівського SoftServe. Впровадження на системній основі проведення тематичних івентів у Івано-Франківську, що сприятиме росту кількості унікальних відвідувачів. Супутнє запрошення лекторів, тьюторів. Підготовка грунту до синергії. За прикладами RestoCamp, Design Village. Використання прототипу Гогольфесту за яким ІваноФранківськ стає пілотним проектом з регіональним культурним фестивалем PORTO FRANKO. Це є передумовою до перманентно функціонуючої культурної резиденції , що працює 365 днів на рік в гуманітарних сферах і де існує освітній і виробничий проект Cтворення робочого центру що стане “Карпатським посольством”, функцією якого є організація, розробка і проведеня спеціалізованих івентів у Карпатах (ІваноФранківській області).
Умовне НГО Культурний Проект - що ініціює накопичення українського досвіду на базі ІваноФранківська. Проведення тематичних стратегічних робочих сесій із постійною квотою франківських участників, що забезпечить акумуляцію досвіду у місті. Зважаючи на перше місце з внутрішнього туризму в Івано-Франківську область є запит на диверсифікацію туристичного профілю області з належним сервісом умовна компанія, що розвиватиме різні напрямки туризму в Карпати (Туристичні походи, катання на лижах, екстремальні види відпочинку, спортивні збори). Можливе розташування на базі Промприладу. Використання потенціалу доступного авіасполучення з Європою і Америкою. Повноцінне розкриття нафтогазового потенціалу в довгостроковій перспективі - транзит - нові сенси у використанні інфраструктури (реверс, LNG-термінали на морі та ін.) - видобуток - впровадження нових технологій (горизонтальне буріння, гідророзрив та ін.) Даний пункт актуальний в довгостроковій перспективі при досягненні критичної маси попиту, інвестицій та сприятливого інвест- і законодавчого клімату.
ТРАНСКОРДОННИЙ РЕГІОН Наявний потенціал ініціатив ЄС з транкордонної співпраці співпраці (East Partnership (Neighbourhood policy), Ukraine-Poland-Belarus, Ukraine-SlovakiaHungary-Romania) Культурна та громадянська програма проектів, що включає східноєвроейський регіон (TandemUA, MIT OST) Потенціал економічної, культурної, соціальної взаємодії міст побратимів на прямій муніціпальній взаємодії Процеси грантування з Євросоюзу (приклади УКУ, CANactions)
Нетворкінг з подібними об’єктами, що відновилися з індустріального минулого Транскордонний карпатський туризм синергетичний розвиток транскарпатського туризму з сусідніми країнами Приклад European Energy Award - коли через розвиток ефективної системи енергетики міста на прикладі платформи Промприладу можна промотувати Івано-Франківськ в європейській системі EEA та отримувати локальне фінансуваня
СВІТ Співіснування двох паралельних світів - франківців та іноземців. Можлива умовна кристалізація взаємодії в рамках об’єкту Потенційна участь підприємства Промприлад у розробці нового обладнання при умовному відкритті LNG-терміналу на Чорному морі Можливість іноземного аутсорсингу в IT сфері на базі об’єкту
Виробничий аутсорсинг іноземних компаній в Україну - відкриття відділів іноземних компаній Аеропорт і міжнародні перельоти Активізація міста, як лабораторії міжнародної організації (GIZ, WNISEF, Boell Foundation, British Council, Promise, etc.) Проведення міжнародних робочих зустрічей (European Architecture Students Assembly, etc.)
РИЗИКИ ТА ПОТЕНЦІЙНІ БАР’ЄРИ Можливе незадоволення навколишніх участників величиною навколишнього проекту
Відсутність достатнього контенту для наповнення об’єкту у Івано-Франківську
Ризик того, що модель краудфандингу не буде ефективною в рамках Івано-Франківська в масштабах об’єкту Промприлад
Забруднення грунтів на Промприладі може стати ризиком для розвитку житлових та офісних об’єктів
ПОТЕНЦІЙНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ДЛЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА Створення умов для взаємодії між різними соціальними та культурними групами розвиток позаінституційної, інноваційної освіти розвиток міждународних зв’язків на різних рівнях розвиток культурно-мистецького життя та інтеграція мистецтва у розвиток міста
стале використання ресурсів зв’язок між освітою, бізнесом і промисловістю створення економічних і освітніх можливостей для соціально незахищених соціальних груп
КЛЮЧОВІ ТРЕНДИ ВАЖЛИВІ ДЛЯ ПРОЕКТУ ГЛОБАЛЬНІ Економіка спільного використання Філософія спільного використання приходить на зміну консьюмеризму та набуває розповсюдження у різних галузях життя. Цей підхід лежить в основі створення нових інноваційних видів бізнесів, серед яких є вже всесвітньо відомі такі як: airbnb, uber. Мультикультурні міста Співіснування вихідців з різних культур в одному місті створює умови для культурного обміну та діалогу, сприяє налагодженню зв’язків між різними групами, зниженню соціальної напруги та відчуження. Реновація індустріальних просторів Внаслідок розвитку технологій багато промислових об’єктів застаріли та вже не використовуються для індустріальних потреб. Ці території мають великий потенціал і можуть набути нових функцій у структурі міста. Колишні промислові об’єкти перетворюються на привабливі житлові приміщення, публічні простори, культурні кластери та коворкінги. Інноваційна освіта У сучасному світі навчання не обмежується інституційною освітою. Навчання відбувається з застосуванням нових технологій та триває протягом всього життя.
Креативні міста Креативні індустрії: медіа, дизайн, література, музика, гастрономія - сприяють економічному розвитку міста. Згідно з дослідженнями ці індустрії показують зростання навіть в умовах економічної кризи. Краудфандінг Альтернативна модель фінансування, що передбачає грошові внески великої кількості людей для втілення певного проекту. Використання принципів сталого дизайну Застосування принципів сталого дизайну у міському розвитку дозволяє зменшити споживання енергії через відновні технології та ефективність конструкцій, зберегти наявні природні ресурси, зменшити шкідливий вплив на якість повітря. Інтеграція природних рекреаційних ресурсів у тканину міста Максимальна інтеграція та використання природних ресурсів, таких як річки та зелені зони, у життя городян.
ЛОКАЛЬНІ ТРЕНДИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА Децентралізація Курс на децентарлізацію затвердженно на законодавчому рівні. Це передбачає передачу значних повноважень від центральних органів влади до місцевих, що зробить останні більш незалежними у прийнятті рішень, які стосуються життя регіону. Соціальне сирітство Економічна ситуація в місті та у країні в цілому спонукає багатьох мешканців Івано-Франківська виїжджати на роботу за кордон. Часто люди працюють за межами країни і роками не повертаються додому, це породжує соціальне сирітство серед дітей, батьки яких виїхали на заробітки. Міграція з села в місто Відбувається як маятникова міграція: мешканці навколишніх сіл щоденно приїжджають в ІваноФранківськ на роботу, так і регіональна міграція, що передбачає переїзд з села в місто.
Фрустрація молоді Внаслідок відсутності вибору навчальних закладів та напрямків для навчання, молодь їде в інші міста та країни для здобуття освіти. В більшості випадків молоді люди не повертаються в Івано-Франківськ, тому що в місті немає компаній та бізнесів, де вони могли би застосувати свої знання. Прірва між різними поколіннями Різниця у культурному і соціальному бекграунді викликає напруження та нерозуміння між поколіннями.
ВИСНОВКИ Потенціал зручної локації об’єкта в центрі міста нівелюється складністю, спричиненою неузгодженістю позицій зацікавлених сторін. Більшість виявленого потенціалу об’єкту лежить в площині масштабу країни та транскордонного співробітництва. Більшість ризиків лежить в площині необхідності активізації внутрішнього діалогу в місті Необхідність збалансованого наповнення об’єкту - соціальна, економічна, природна (грунт, повітря, вода, енергоефективність будівель) складові. Точкою відліку багатьох кейсів стало залучення мистецької спільноти до початкового освоєння об’єкту на знижених умовах оренди з подальшою можливістю залишатись на змінених, але вигідних умовах. Люди повірили і ризикнули
Необхідність грамотного підбору співвідношення учасників на об’єкті комерційного та некомерційного спрямування Переважне використання короткострокового планування із подальшим реактивним, а не проактивним підходом Незважаючи на кардинально інші реалії західноєвропейських проектів, все одно є спільні точки дотику Необхідність змішаних систем фінансування. Потенційні дрібні учасники не в змозі охопити шестизначні суми у доларах. Комбінувати комерційну та соціальну складові Специфікою східно-європейського контексту є невелике залучення державних коштів у фінансування ревіталізації промислових об’єктів. Це спричиняє залежність від зовнішнього фінансування, зокрема європейських фондів або меценатів [хочеш чи не хочеш - буде арт-кластер]
СВІТОВІ ПРАКТИКИ
WESTERGASFABRIEK
WUK
АМСТЕРДАМ, НІДЕРЛАНДИ
ВІДЕНЬ, АВСТРІЯ
Розвиток подій/ініціатори: Виробництво було зупинено у 1967 році, а на початку 90-х фабрика перестала використовуватися і для зберігання газу. - Westergasfabriek відкрили для тимчасового використання митців, одночасно працюючи над довгостроковою моделлю роботи. - При запрошенні тимчасових орендарів використовувався жорсткий відбір з участю жителів району аби досягнути максимальної різноманітності культурних ініціатив. - Після двох років стало зрозуміло, що і без основного орендаря, простір може функціонувати, надаючи місце різним галереям, бізнесам і ініціативам. - Фаза тимчасового використання тривала 7 років, в цей період там знаходилися близько 100 тимчасових орендарів. - У 2000 році розпочалось очищення забрудненої ділянки об’єкту, у зв’язку з цим більшість тимчасових орендарів покинули Westergasfabriek. - Після закінчення робіт в приміщеннях зробили ремонт, залучивши крупного девелопера, та почали здавати в оренду.
Цілі/візії: ВУК виступає за соціально і економічно справедливе, екологічно чутливе та культурно багате суспільство. Важливою основною умовою для такого суспільства є демократизація, що виходить за звичні політичні форми. Для цього ВУК створює соціальні простори свободи і поля експериментів, в яких може розвиватись креативний формуючий суспільство потенціал і випробовуватись на практиці. ВУК поєднує взаємодоповнюючі синергетичні моделі соціокультурного центру та інтернаціонального культурно-мистецького центру: - З точки зору соціокультурного центру найголовнішим є підсилення та просування вивільнюючих процесів, самозайнятість і спонукання до самодопомоги, локально сфокусована культурна робота, а також самоуправління, самоорганізація та автономія. - Як центр мистецтва і культури увага зосереджується на розвитку, продукуванні та презентуванні інновативного, експериментального, міждисциплінарного та критичного мистецтва та культури на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях.
Форма власності: приватне підприємство з обмеженою відповідальністю Westergasfabriek BV. Фінансування: Перехресне субсидування прибуткової та неприбуткової діяльності. Економічна модель: 60% - постійні орендарі, 40% здаються в оренду для проведення різноманітних заходів. Більшість постійних орендарів входять в Асоціацію розвитку Westergasfabriek. Актуальні тренди: креативний бізнес, реновація індустріальних просторів, економіка спільного використання. Ризики: забруднення території промвідходами.
Організаційна модель: Самоорганізація і самоадміністрування, що передбачає активне залучення користувачів, демократія на нижньому рівні. Юридичною особою є «Асоціація для створення відкритої культури і будинків майстерень». Рада директорів з 6 членів очолює асоціацію і вирішує стратегічні напрямки. Нинішні 600 членів ВУК всі мають право голосу. Фінансування: Безприбуткова модель, дотується державою Економічна модель: Благочинні внески, субсидії від міста Відень. Форма власності: громадська власність Зацікавлені сторони: громадськість, держава
СВІТОВІ ПРАКТИКИ
DISTILLERY DISTRICT
LEIPZIG COTTON MILL
ТОРОНТО, КАНАДА
ЛЕЙПЦІГ, НІМЕЧЧИНА
Розвиток подій/ініціатори: Після 150 років робити даного винокурного комплексу, що знаходиться в самому центрі Торонто місто, в чиїй власності знаходився об’єкт розпочало процес підготовки передачі його приватному девелоперу. Зважаючи на ряд адміністративних обмежень, що торкалися функцій, дозволів на перебудову, висотність об’єкта муніціпальна влада прийняла всі неохідні рішення незважаючи на громадські протести та обурення певних об’єднань. Після цього викупленням девелопера почався проект ревіталізації фабрики. Основними рішеннями стали: - акцент на житлову складову в короткій перспективі - залучення митців на спрощених орендних умовах в старий фонд - розвиток немережевого роздрібного бізнесу із культурним, артовим та креативним фондом - нелінійність процесу управління, іншими словами надання учасникам широких рамок для розвитку об’єкту
Розвиток подій/ініціатори: Адміністратор фабрики Регіна Ленк здавала приміщення паралельно із залишками виробництва, у 2000 році закрилась остання лінія виробництва, у 2001 році 4 людини (включно із Регіною) викупили у тодішнього власника фабрику. На той момент здавалось всього 6000 кв метрів площ, було 60 орендаторів: 30 митців, решта – інженери, майстри, вело-воркшоп та Kunstraum B/2. Вони і сформували критичну масу креативного потенціала. Нові власники поступово робили легкий ремонт приміщень (без перебудови) і відкрили кафе.
Цілі: “Our vision was to combine the romance and relaxing atmosphere of European walking and patio districts with the hip, cool dynamic of an area like New York City’s SoHo or Chelsea, where creative minds get together and you feel as if anything could happen.” Нашою метою є скомбінувати романтичну та релаксову атмосферу європейських пішохідних двориків з класною, надихаючою динамікою як в Сохо або Челсі, Нью-Йорк, де збираються креативний народ і ти відчуваєш, що можливо абсолютно все. Власник: Cityscape Holdings Inc./DREAM Економічна модель: прибуткова Девелопер: приватний
Локація у місті: 4 км від центру, в центрі Форма власності: приватна власність Площа території: 10 га (натепер 7 га в оренді) Площа забудови: 23 будівлі в оренді Функції: різноманітні орендатори, але є арт-вектор Фінансування: без дотацій, саме заробляє Економічна модель: недорога оренда Організаційна модель: приватне підприємство Leipziger, Baumwollspinnerei, Управління товариства з обмеженою відповідальністю
СВІТОВІ ПРАКТИКИ
WERKRAUM WARTECK LXFACTORY БАЗЕЛЬ, ШВЕЙЦАРІЯ
ЛІСАБОН, ПОРТУГАЛІЯ
Розвиток подій/ініціатори: Соціокультурні ініціативи та девелоперські проекти не мають бути взаємовиключними, а можуть навпаки доповнювати один одного. В проекті було скомбінувано два підходи, щоб досягти ситуації Він-Він. Така модель була розроблена в коллаборації з міською адміністрацією. За підтримки асоціації та endowment фонду, простір складається з групи різних проектів, кампаній і протагоністів зібраних під одним дахом. Комбінація ринково-орієнтованих та безприбуткових проектів, бажання взаємодії та колаборації, з користю для всього міста.
Розвиток подій/ініціатори: За планом закинуту текстильну фабрику мали знести для того, щоб стати креативним центром в Лісабоні. Але процес зупинився в силу останніх економічних обставин. В цій ситуації приватними власниками території був створений тимчасовий проект LXFACTORY, як проміжне рішення. Утворилось містечко в місті з великою кількістю і різноматністю користувачів. Більше 80 компаній наповнили цю територію: митці, креативні індустрії, виставкові простори, ресторани, коворкінги, магазини. Почали відбуватися різні події, барахолки, концерти, виставки. За рахунок низьких орендних плат попит перевищував пропозицію. Оператори внесли лише незначні поправки в існуючу сібстанцію, при цьому користувачі мали можливість виконувати дизайн своїх просторів відповідно до потреб. Індикатором успіху став рівень зайнятості приміщень, уваги медіа та цілодобової життєдіяльностіоб’єкту. Вплив проекту виходить далеко за його територію, він показує наскільки важливим є відкритий підхід, що може призвести до сталого урбаністичного розвитку.
Менеджмент: Ендовмент Культурраум Вартек (власник), зареєстрована асоціація Веркраум Вартек (оператор) Власник: фонд Фінансування: За підтримки асоціації та фонду Економічна модель: безприбуткова Девелопер: приватний
Менеджмент: приватна компанія Mainside Investments SGPS Власник: приватна власність Catumbel Lda. Економічна модель: прибуткова Девелопер: приватний
СВІТОВІ ПРАКТИКИ
SULZERAREAL
EXROTAPRINT
ВІНТЕРТУР, ШВЕЙЦАРІЯ
БЕРЛІН, НІМЕЧЧИНА
Розвиток подій/ініціатори: Від індустріального району до міського кварталу змішаного використання. Після представлення масштабного плану нового будівництва на постіндустріальній території розгорівся сильний спротив в місті, що призвів до громадських дебатів, щодо майбутнього ареалу та вирішення питань постіндустріальних просторів. Це все стало приводом до глобальних досліджень і архітектурних конкурсів. Паралельно з цим, менш публічно в цій зоні виникла безліч інновативних рішень і вже дуже швидко більше половини території було зайнято тимчасовими користувачами, які створили більше 400 робочих місць. В 2009 пенсійний фонд Abendrot pension fund виступив інвестором, бажаючи зберегти на постійній основі характер локації і існуючих користувачів. Зрозумівши успіх тимчасового використання, власники змінили стратегію і сфокусувались на менших проектах і стали оперувати меншими одиницям нерухомості. Такий тип проекту показує важливість часу, попиту і пропозиції. Постійний обмін інформацією між усіма стейкхолдерами, паралельно з процесо-орієнтованим розвитком привело нарешті до того, чого дійсно хотілось - створення житлового та урбаністично активного району. Пропорція житла та громадського використання визначена містом стала важливим базисом для цього.
Розвиток подій/ініціатори: Кориcтувачі підняли питання “Як користувачі можуть стати власниками”. Вони хотіли мати простори під їхньою відповідальністю на довгий період часу. Провівши PR кампанію з цільовою аудиторією їм вдалось переконати місцевих політиків та міську адміністрацію в свому плані. Як минулі користувачі і теперішні оператори вони мали сильні і довготермінові зобов’язання. У процесі переговорів було встановлено домовленість з двома благодійними фондами для фінансування такого проекту. План використання включав модулі роботи, мистецтва і соціальних можливостей. Проект фокусується саме на формуванні локального середовища і внеску в район міста з планом перетворити територію на активний інтегрований елемент району.
Фінансування: Abendrot pension fund Менеджмент: Шульцер Іммобіліен АГ, як маркетолог, декілька приватних власників території, девелопери зареєстрована асоціація Веркраум Вартек (оператор) Власник: приватна власність Економічна модель: прибуткова Девелопер: приватний
Використання: бізнес, соціальні організації, креативні індустрії Власник: фонд Фінансування: два благодійні фонди Економічна модель: безприбуткова Девелопер: приватний
СВІТОВІ ПРАКТИКИ
SANTRALISTANBUL
MELKWEG
СТАМБУЛ, ТУРЕЧЧИНА
АМСТЕРДАМ, НІДЕРЛАНДИ
Розвиток подій/ініціатори: Конвертування електростанції в навчальни, арт і культурний центр, не закритого самого в собі, а націленого швидше на створення живої відкритої локації для користувачів і використань. Проект ініціювався з боку молодого підприємця і засновника університету Огюз Озердена. Університет був в пошуках локації в центральних постіндустріальних районах міста, з однієї сторони через фінансову привабливість території, а з іншої через можливість синергії міста і університету. Приміщення були надані університету містом на 20 років. Територія була розроблена в колаборації з приватними, публічними, інституційними учасниками і спонсорами.
Розвиток подій: Все почалося у 1970, коли літній проект культурної молоді проходив в порожній молочній фабриці. Мельквег був тимчасово відкритий як культурний центр з 1973 та сильно змінився за 40 років: будівля була адаптована під нову функцію, було добудовано великий концертний хол.
Програма: На додаток до університетських інституцій тут знаходиться також публічна бібліотека, музей енергетики, і перший турецький музей сучасного мистецтва. Ресторани, галереї, і студї для гостьових митців доповнюють програму. Для локального населення проводяться воркшопи в сфері науки, мистецтва, технологій і культури для різних вікових груп.
Площа забудови: Дві будівлі з двома концертними холами, виставковим простором, кінотеатром, театром, які можуть функціонувати окремо або разом.
Власність: фундаційна. Девелопер: приватний/публічний. Економічна модель: змішана.
Локація у місті: центр міста. Кількість відвідувачів: > 400,000 на рік. Кількість постійних учасників: більше 200 співробітників.
Функції: концертний майданчик. Фінансування: має річний бюджет 12 млн євро, 7% на субсидії, переважно з Муніціпалітетом Амстердама. Більше 90% бюджету генерується з власного прибутку. Організаційна модель: Мельквег є неприбуткова організація, фонд культурних та соціальних ініціатив. Організація під керівництвом генерального та артдиректорів, також виконуючого та фінансового директора. Директорат керує командою промоутерів, відповідальних за складання программ, та 3 менеджерів, відповідальних за операційний менеджмент. Наглядова рада складається з 7 осіб.
СВІТОВІ ПРАКТИКИ
ПRОЕКТ_FАБRИКА МОСКВА, РФ Локація у місті: 5 км від центру, ст.м. Електрозаводська (відомий історичний індустріальний район міста). Форма власності: ВАТ фабрика технічних паперів «Октябрь» під керівництвом ідеолога Асі Філіпової, яка спочатку була директором виробництва паперів, а потім вирішила відкрити арт кластер. Зацікавлені сторони: Державний центр сучасного мистецтва (ГЦСИ), Мультимедіа арт музей, Московський музей сучасного мистецтва. Кількість відвідувачів: > 15 000 / рік. Кількість постійних учасників: 15 співробітників. Площа території: 0,8 га. Фінансування: приватний бюджет. Площа забудови: 17 000 кв.м (експозиційно-виставкова площа 1000 кв.м, тимчасові виставки 300 кв.м).
Цілі: створити незалежний простір для співіснування артистів, запропонувати унікальний спеціалізований воркплейс на відміну від звичайних коворкінгів. Функції: друк техпаперів; междисциплінарний простір; освітня Міжнародна програма «Художник в резиденції». Економічна модель: комерційне виробництво + некомерційні творчі проекти. Більша частина коштів - від оренди і невелика від виробництва. Організаційна модель: некомерційна автономна культурно-масова художня організація; член міжнародної мережі незалежних культурних центрів Trans Europe Halls (2008). Актуальні тренди: арт-кластер, арт-резиденція. Мінуси: немає програми грантування та фондів, майстерні орендують на строки від 4 місяців, немає резиденції для місцевих.
БІЗНЕС МОДЕЛІ КУЛЬТУРНИХ ЦЕНТРІВ Наведені нижче графіки є частиною звіту організації Trans European Halles (http://teh.net). ТЕН - мережа культурних центрів, ініційованих митцями та активістами і налічує 58 мультидисциплінарних інституцій та 17 асоційованих організацій з усієї Европи.
Рис.1 Юридична модель
Рис.3 Орендна плата
Рис.2 Тип власності
Рис.4 Сервіси
Рис.5 Площа приміщень
Рис.6 Представлені види мистецтв
Рис.7 Послуги що надаються клієнтам та учасникам
Рис.8 Джерела доходу
Рис.9 Типи приміщень що здаються в оренду
Рис.10 Типи працевлаштування Повний звіт можна знайти за адресою: http://teh.net/wp-content/uploads/2015/12/Creative-Business-Models-Report.pdf
22B MIKHAILIVSKA STR. KYIV, UKRAINE +38 073 437 90 08 info.canactions@gmail.com canactions.com