СІЧЕНЬ 2006
М
аючи зараз це видання перед очима, Ти мо жеш бути зосередженим геть на іншому — нап риклад, на своїх пробле мах. На проблемах, які
Тобі голову завтра, мільйони невизначеностей гратимуть надривний акорд на Твоїх нер вах усе Твоє життя… Зупинись на мить і припини думати! Залиш свої проблеми осторонь. Пам'ятай: чим мен
мій суперник опинився на землі, а я йому ще під впливом адреналіну трохи настукав по голові. Після цієї події я з ним провчився ще два роки — аж до одинадцятого класу включ но, і жодного образливого
НЕ БЗДО В КАНІСТРУ! декілька слів редактора
Тебе супровод жують у школі, універі, вдо ма, на роботі, у транспор ті, на вули цях без межного земного світу. Проб лемах, які відстежують Тебе навіть уві сні… Більшість з них просто надумані — вони існують у Твоїй уяві, мізках, думках. Ти думаєш, як краще списати шпору на іспиті, Ти уявляєш, що Тобі скаже шеф на ро боті за запізнення, Ти тремтиш непомітно пе ред початком бійки із тим, хто Тебе образив, Ти боїшся реакції батьків вдома, адже повер таєшся туди пізно і під впливом алкогольного інтоксикозу. Тобі стає страшно, Ти починаєш хвилюватись та вигадувати про довження влас них страхів. Сотні ду мок про орють Твої мізки сьогодні, тисячі страхів продірявлять
ше думатимеш про свої невиз наченості — тим менше боліти ме Твоя голова, адже вони (не визначеності) мають звичку вирішуватись самі собою — за плином часу. Натомість пропоную Тобі, друже, відпочити від остогидлої буденності і прочитати новий номер "Бійцівського Клубу"! Дай волю своїм почуттям — виплес ни весь свій негатив, позитив, душевні страхи та піднесення прямо тут — на Бійцівському рингу! Влаштуй бійку самому собі — дай по голові своїм проблемам! Я три роки мучився із влас ним страхом — не наважувався нокаутувати свого однокласни ка, який ледь не щодня кидав у мій бік образливі жарти чи пог рози. Я пішов на спортивне самбо, він теж почав туди хо дити. Я його не чіпав, а він періодично діставав мене своїми в'їдливими словами. Так ми прозаймались разом майже рік. Він пішов з спортив ного гуртка першим, я ж ходив на тренування ще два роки. Настав дев'ятий клас. Мій колега по класу продовжував смоктати мою енергію. І на решті я не витримав — назна чив йому після уроків дуель. Він, видно було, захвилювався і поставив відразу умову: прийоми самбо не застосову вати! "Та пішов ти…" — поду мав я, і почалась бійка. Вже після перших секунд двобою
жарту чи погрози у мій бік з тих пір! Він, здоровий бугай, ви щий за мене на голову, ста вився до мене з повагою та по дружньому. Щоб змінити його ставлення, мені знадоби лась одна хвилина!... І три ро ки внутрішнього страху. Аналогічна ситуація і з на шими "добросусідськими" від носинами з Російською Феде рацією. Вона така велика і войовнича, а ми щирі та незлі. Натура у нас така — позитивна, гостинна. Вони нас постійно провокують, перевіряють на міць. Росіяни можуть дозво лити собі в особі свого міністра оборони робити гучні заяви відносно денонсації угоди про віднесення Криму до України, ми ж мовчимо на те. І ніхто з українських дипло матів не заявляє голосно у відповідь про приєднання до наших земель, наприклад, Ку бані. Спецназ РФ катається під нашими маяками на БТРі, а ми гав ловимо. І у відповідь не висаджується наш десант, скажімо, десь під Брянськом. Що? Нові проблеми дода лись на Твою бідну голову? Свої невизначеності поверну лись, та ще й геополітичні зва лились. Не скигли, друже, а просто відкинь їх, або ще кра ще — дай їм усім по голові! І не забудь перегорнути цю сторінку… Редактор — боєць Руссо.
СТ 2
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
ПЕРЕДОВА
Сотні людей вийшли на вулиці столиці Монголії — Улан Батора. Вони вимагають відставки пре зидента та розпуску парламенту. А головне — обіцяних змін, які жодна з партій так і не запровадила. Поп ри снігову погоду та сильний мо роз, мітингувальники щедрі на
шені грішми. Політична криза у країні почалася минулого тижня, після того, як із коаліційного уряду вийшли 15 міністрів, що представ ляють Монгольську народно рево люційну партію. Згодом уряд Мон голії на чолі із прем'єром пішов у відставку. Нині представники народ
У Л А Н – Б А Т О Р 13.01.2006 16 людей загинули та 6 зазнали поранень у Колумбії внаслідок сутичок Сутички стались між бойовиками угруповання "Революційні збройні сили Колумбії" та військовими. У районі сутичок солдати проводили спецоперацію з пошуку та знешкод ження бойовиків. Військові переко нані, що від цього залежатиме успіх наступної операції зі знищення план тацій коки. За оцінками колумбійсь кої влади, угруповання "Революційні збройні сили Колумбії" нараховує по над 12 тисяч вояків, які переважно займаються тим, що оберігають ко каїн, якими вони потім травлять дітей американських буржуїнів.
критичні виступи. Їм не подобаєть ся відставка уряду, що сталась у п'ятницю. Люди вважають, що чиновники хочуть уникнути відповідальності, а тому намагаються накивати п'ятами. Монголи проти того, щоб новий уряд формували ті ж самі політики. Правляча Монгольська народно революційна партія працювала в уряді на себе. Вони набили свої ки
но революційної партії оголосили про свій намір створити новий Кабмін. Цього разу знову обіцяють подолати бідність, безробіття та ко рупцію, яка поширилася у країні. Монголи — спокійна нація, на відміну від своїх агресивних предків. Довгий час усе відбувалося доволі мирно. Через два тижня постійних акцій протесту відбулися масові бійки з міліцією.
15.01.2006 — 22.01.2006
14.01.2006 У Таїланді поліція розігнала мітинг опозиції Тамтешні поліцаї застосували ме тод провокації. Будинок уряду посиле но охоронявся, але поліція вночі вирішила підпустити мітингувальників до урядової будівлі. Щонайменше 40 демонстрантів заарештували. Поліція стверджує, що вночі сотні мітингу вальників силою прорвали кордони поліції і увірвалися на майданчик пе ред будинком уряду Таїланду,. Після чого правоохоронці вимушені були розігнати мітинг. Однак опозиція цю версію заперечує. Нині офіс прем'єр міністра країни оточений поліцією
У Непалі гаряче. Фактично за декілька днів у них відбуло ся чимало веселих подій пов'язаних з маоїстами. Чесно кажучи, я навіть не уявляю, як можна воювати, коли навколо така краса. 15.01.2006 Щонаймен ше дванадцять поліцейських загинули та вісім поранені внаслідок сутичок із маоїстськими повстанцями у столиці Непалу — Катманду. За даними місцевої влади маоїсти одночасно здійсни ли п'ять нападів на поліцейські та адміністративні об'єкти столиці. Нещо давно повстанці оголосили про припинення перемир'я з владою. Непальські маоїсти з лютого 1996 року боряться за ліквідацію монархії в країні. Упродовж десяти років унаслідок подібних сутичок у Непалі заги нули понад дванадцять тисяч людей. Чинна влада вважає діяльність маоістів терористичною. 21.01.2006 Щонайменше 50 людей поранено у сутичках демон странтів із поліцією у Непалі. Для розгону мітингувальників у столиці Непа лу Катманду правоохоронці та військові застосували сльозогінний газ та гу мові палиці. Більш як 200 людей заарештували. Таким чином правоохоронці вирішили попередити проведення мітингу, на який зібралися опозиційні партії країни. 22.01.2006 20 людей загинули внаслідок сутичок між маоістськими бойовиками та поліцією у Непалі. Інцидент стався на півдні країни.
ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
РОСІЙСЬКИЙ СКІНХЕД РІЗАВ ЖИДІВ
Із бадьорими криками "Хайль Гітлер!" та "Я вас уб'ю!" 21 річний російський скінхед Кобцев Алєксандр вдерся до синагоги на Большой Бронной в Москві під час служби. Озброєний ножем скін по чав хаотично різати жидків. Серед поранених було багато різних інородців: громадяни США, Ізраїлю і Таджикистану. Головний равін Росії Адольф Шаєвич закликав посилити покарання скінхедів, щоб попередити в майбутньому напади на синагоги. А скінхеди дуже пере пугались, відростили довгі коси і по
чали курити коноплю під реп. При наймі, так думав равін. Після випадку на Большой Брон ной прокуратура ГУВС Москви поси лила охорону ще однієї столичної синагоги, розташованої в районі Мар'їної рощі. Раніше равін цієї си нагоги повідомив, що неодноразово звертався до МВС та ФСБ з прохан ням про посилену охорону жидівсь кого молитовного дому, та дій цих відомств не було. Зараз російський патріот пере буває в ізоляторі тимчасового утри мання. Згідно із доповідю ізраїльського уряду, Росія посідає третє місце у списку країн, які особливо сильно виявляють антисемітські настрої. Поступається Росія тільки Франції та Великій Британії. Зараз москалі приймають низку законів проти антисемітизму. В Дер жавній Думі змусили усі політичні си ли підписати меморандум, що вима гає позбавляти членства в партії за шовіністичні заклики. Не підписала цей меморандум лише КПРФ (Ко муністична Партія Російської Феде рації), яка минулого року навпаки вимагала заборони жидівських ор ганізацій будь якого спрямування. Правда ці всі меморандуми оче видно будуть до сраки, оскільки ніхто виконувати їх не збирається. А якщо збираються, то як зрозуміти шовіністичні закиди різних російсь ких політиків щодо України. Давайте тоді може Лужкова нахрєн виженем, додому, в Лужки. :)
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ СТ 3
ПЕРЕДОВА 19.01.2006
57 людей постраждали в резуль таті сутичок поліції зі студентами в Еквадорі 23 мітингувальників заарешто вані. Студенти протестували проти підвищення цін за проїзд у гро мадському транспорті. Щоб угаму вати надто агресивних протесту вальників, поліції довелося стріляти сльозогінним газом. Зі свого боку деякі студенти мали в арсеналі па лиці, каміння та саморобні вибухові пристрої.
23.01.2006
21.01.2006 В Конго знову війна На сході Конго зно ву спалахнула грома дянська війна Повстанці захопи ли чотири міста. Так вони прагнуть зірвати президентські та пар ламентські вибори, призначені на квітень. Для їхньої підготовки до провінції, де трива ють бої, має прибути президент Демокра тичної Республіки Конго Жозеф Кабіла. Вибори мають стати першим демократич ним волевиявленням у цій країні за останні сорок років. Цікаво, що наразі ДРК розділена на дві час тини, обидві з яких контролює ООН, але які не признають одна одну. Усі доро ги в країні заміновані і пересуватися можна виключно повітрям, або річками.
У Стамбулі сталися сутички між урядовими військами Туреччини та курдськими бойовиками Прихильники лідера Курдської робітничої партії Абдалли Оджала на в масках вийшли на вулиці Стамбула. У такий спосіб вони виступали проти ув'язнення свого лідера. У 99 році його засудили за сепарати стську діяльність до смертної кари. Згодом вирок замінили на довічне ув'язнення. Збройне протистояння між урядовими військами Туреччи ни та курдськими бойовиками, які вимагають для своєї області авто номії, триває з 1984 року. Діяльність Курдської робітничої партії Стамбул називає терористичною.
СТ 4
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
ХАМАС VS. ФАТХ 25.01.2006 Веселі палестинці, що стріляють у повітря з дахів будівель, облетіли усі телеканали світу. Все таки уміють там веселитися. Нам би так весело вибори проводити. Хоча, хто зна.. У Палестині відбувся парламентсь кий двобій. Сорок відсотків голосів от римує партія ФАТХ, а ХАМАС — лише на десять відсотків менше. Цифри не певні, оскільки кожна сторона називає свої. На вулицях уже почали збирати ся зі зброєю прихильники обох партій. Ізраїльським лідерам відверто не до вподоби те, що ХАМАС бере участь у парламентських виборах. Ще більше Тель Авів боїться перемоги ХАМА Су — адже в нього багато прихиль
ників. Вибори у парламент Палес тинської Автономії відбуваються впер ше за десять років. Люди в чорному та в зелених хуст ках на шиях голосують за ХАМАС. Во ни не вважають це агітацією — і гово рять, що не бояться показати свою симпатію до воєнізованого угрупо вання. Таких симпатиків, з огляду на кількість людей у схожому спецодязі, в ХАМАСа достатньо. Вперше за со рок років у ФАТХа, який очолював свого часу Ясер Арафат, з'явився гідний конкурент. ХАМАС не збирається складати зброю і буде боротися всіма засоба ми — і політичними також — стільки, скільки буде тривати окупація, скільки
утримуватимуть Єрусалим і в'язнів па лестинців у ізраїльських тюрмах. Єрусалим, точніше його східна — арабська частина — найболючіше пи тання для палестинців. Тут мешкає сто тисяч виборців, утім, голосувати на те риторії міста дозволили лише шістьом тисячам. Все це через заходи безпеки. І ХАМАС, і ФАТХ обіцяють за свого па нування в парламенті вирішити проб лему Єрусалима і перенести туди сто лицю майбутньої держави Палестини. Правда, якщо ФАТХ обіцяє, то ХАМАС може і зробить, чого бояться в Ізраїлі. Лідерам ФАТХу так і не вдалося пе реконати більшість палестинців учер гове їх підтримати. Мешканцям Авто номії не до вподоби корупція, якою об росли всі відомства палестинського керівництва. Лідери руху не прихову ють, що побоюються власного прова лу — того, що вони не посядуть більшість місць у парламенті. Усього ж в новому законодавчому органі будуть засідати 132 парламентарії. Зараз у Палестині тривають по чергові виступи прихильників обох партій. Хамасівці збирають свою роз логу мережу терористів у єдину бойову одиницю. В той час фахівці вдерлися в парламент озброєні АК. Перестрілки поки що не виникало, проте хлопці в обох таборах наст роєні дуже серйозно.
Докери зібрались у Страсбурзі
В Європі в Стасбурзі відбулися масові протести працівників євро пейських портів, обурених новими планами Євросоюзу з лібералізації портів. Розташований у Страстурзі Європейський парламент запропо нував дозволити іноземним суднам самостійно розвантажуватися. То бото припливають тридцять ки тайців, самі розвантажують свій то
вар, нікого не питаючи. Що, на дум ку профспілок докерів, знищить їхню професію. До цього, днем раніше, масови ми сутичками з поліцією закінчила ся маніфестація працівників євро пейських портів у Франції. У Страсбурзі докери також дали ментам прочуханів. Сльозогінний газ із боку поліцейських, — пляшки, каміння, шматки арматури з боку демонстрантів. Уже перші хвилини маніфестації засвідчили: акція не буде мирною. На щастя, виступи докерів під стінами Європарламенту у Страс бурзі, закінчаться перемогою про летарів. Про це свідчать численні заяви депутатів, які попереджають, що в середу голосуватимуть проти нового законопроекту. Загальний страйк паралізував роботу низки європейських портів.
Взагалі, дивуюсь європейцям. Нас кільки вони класно вишколили свої уря ди, що варто тільки зібратися і дати прочуханів поліції, як їм відразу йдуть на поступки. Тепер я починаю розуміти, чому шахтарям в Україні на початку 90 х років не платили гроші. Мирні марші і стуканням касками перед Верховною Радою нічого не зміниш. Так що, запа сайтесь напалмом!
ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ СТ 5
Війна по американські........ мали участь?". Очевидно у них це дуже поважно служити в армії. І це не диво. Адже США постійно веде переможні війни, тому захищати Батьківщину, навіть так далеко, для них є святим. Це вбивається їм з молоком матері. На ра хунок патріотизму у них необхідно повчитися. Країна, яка не має єдності нації, може виховувати таке в своїх синах. Але після багатьох місяців, проведених у жахливих умо вах пустелі Кувейту (час початок 90х, перша іракська кампанія США), де можна зійти з глузду і не помітити цьо го, а Різдво, всупереч американським канонам, це чо ловіча вечірка з бухлом, після вичистки гівна з туалетів, після усього, що довелося пережити цим хлопцям, війна
З
амість епіграфа: "Мені пропонували або в'язниця, або армія... І знаєш, що найсмішніше? Якби я обрав в'язницю, то уже б вийшов..." цитата з розмови двох піхо тинців. І справді, краще б він обрав в'язницю...
Загін морських піхотинців (читай: снайперів...), а се ред них "випадковий" рядовий Ентоні Суоффорд (якщо вірити його словам заблукав по дорозі до коледжу...), екс ув'язнений Алан Трой, суворий старший сержант Сайкс та ще компанія дивакуватих та безстрашних хлопців, проходять тяжку школу американської армії. Для кожного з них найзаповітніша мрія бути в морській піхоті, як це робили їх батьки. І когось обов'язково цими пострілами вбити. В Америці в Армію, принаймі в такі елітні війська, не йдуть випадкові люди. Особливо вразив той момент, коли вони почали наперебій відповідати на такі питання, як "коли були сформовані?", "де і коли прий
для них 4 дні, 4 години і 1 хвилина. І при цьому жодно го пострілу. Але саме ця війна змінила їхні життя. Саме вона змусила одних після всього поспішити до теплого родинного затишку, а іншим не дала ніякого іншого вибо ру, аніж залишитися на цій війні. І залишитися до остан ньої хвилини, до останньої секунди їх життя. "Що ти бу деш робити там вдома? Буду знову продавати героїн." Один з кращих фільмів про війну. Проте, коли в таких культових як "Апокаліпсис сьогодні", "Взвод" та "Тонка червона лінія" переважно змальовувалася боже вільність та жорстокість війни, тут йдеться дещо про інше. Це фільм про розчарування дитячих мрій. Усі морпіхи хотіли понюхати тієї слави, які мали їх батьки та діди у В'єтнамі, Кореї, Нормандії тощо. А вийшло, що 4 дні і 4 години вони просто прокрокували слідом за авіацією, не зустрівши жодного ворога. Як казав їх ко мандир, коли двом снайперам давав спец завдання, на якому можна було хоч когось убити: "За таке завдання будь який морпіх продасть свою бабусю!" Я точно не скажу, що хотів сказати режисер цим фільмом. Але мені здається, що основна ідея була в тому, що навіть, якщо сильно захотіти, у наш час неможливо стати справжнім героєм. Таким, які були колись... Фільм сповнений справжніми чоловічими почуттями: вбивати, знущатися з слабких, веселитися, пити, знову знущатися, матюкатися і обговорювати дівок. Особливо сильною є фінальна частина фільму, коли морпіхи повертаються додому. Там їх зустрічають як ге роїв. Але, коли в їх автобус вбігає видно ветеран В'єтнаму і починає кричати на радощах щось у славу морської піхо ти, ніхто не може подивитися йому в очі, оскільки усі чудо во усвідомлюють ту різницю, що пережив він і що вони. Jarhead
СТ 6
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
Щ
о ви робитимете, якщо потрапите у міліцейсь кий відділок? В першу чергу намагатиметеся повідомити про це близьких. На мою заувагу, що маю право на телефонний дзвінок,
певні, описане тут не середньовічні каземати, а сучасні камери чи "хати", як по домашньому називають їх в'язні. Кімната 2,5 х 7 метрів. 8 нар у 2 поверхи на ... 17 чоловік! тюрми пере повнені. Сплять позмінно. Такому до
В українських в'язницях, регулярно змінюючись, постійно перебуває понад 200 тис. людей. Фактично в кожній п'ятидесятій родині хтось побував за ґратами.
один із доблесних правоохоронців просичав: "Шо, сільна умний?", і зап шикав "обєз'яннік" — першу камеру затриманого — сльозогінним газом. Сусід по "щастю" Андрій уже звик до подібних міліцейських розваг — його термін подачі апеляції вже минав, проте права на дзвінок і на написання апеляційної скарги він ще не добив ся. Думаю така ситуація типова для будь яких міліцейських застінків. Після кількох діб психологічного тиску в "обєз'янніку" (КПЗ якраз ре монтувалися) твій життєвий досвід збагачується новою істиною: мєнт — це "мусор", сміття. Процес форму вання неповаги до держави і суспіль них механізмів зрушує з місця. Хоча і серед них був один виняток. Нарко мана, котрий примудрився перед тим кілька разів утекти, якийсь офіцер серед ночі, на власний страх і ризик, на плечах тягнув до лікарні — у хлопчини в паху, куди він коловся, абсцес загрожував зробити вну трішній вилив гною. Подальші прєлєсті нашого право суддя пізнаються в СІЗО. Ще одним засобом тиску і вибивання з людини не лише здоров'я, а усього людського є створені тут побутові умови. Будьте
бовому розпорядку сприяє освітлен ня "хати": кілька прошарків щільної сітки і ґрат з нерухомим залізним жа люзі "баяном" із зовнішного боку пе решкоджають не лише доступ повітрю, але й сонячному світлу. А 40 ватна лампочка "сонце", вмурована в стіну і заґратована, створює химер ний цілодобовий напівморок. Однак, тут уже є відчутна перевага — в кутку стоїть "параша" і не треба зайвий раз принижуватися, по півдня просячись
до туалету. Щоправда не виводили навіть на положену за законом що денну прогулянку. Між зеками побутує приказка: "Попал в тюрму мєняй жену". Либонь мало кого з них дочікуються їхні об раниці. Але це вони сприймають з гу мором. Як казав рецедевіст із Біло русі: "Я їх розумію. Молоді, веселі, не вмирати ж їм!" У нього вже четверта дружина. І шоста судимість. Без гумору там люди мабуть би не витримували. Зі смішком розповіда ють навіть про "маски шоу" — ще один широкопрактикований спосіб виховання: до в'язниці заїжджає спецзагін міліції у повному споряд женні і в масках (аби бува потім не впізнали). Поміж двох колон спец назівців пускають зеків, які повинні пробігти повз них. Завдання право охоронців — завдати якомога більше пошкоджень пробігаючим. Більших і міцніших б'ють сильніше. Хто ж сидить у наших переповне них тюрмах. Більшості в'язнів від 18
до 30 років. На 2/3 це люди, які в іншій країні розрахувались би за скоєне штрафом чи вийшли би під заставу. У нас же: украв мішок кар топлі — 3 роки, за спробу (!) вкрасти велосипед — 3,5 роки, за несплату аліментів і ще якусь дрібничку — 3 ро ки... Ви ще не забули дитячу пісеньку про собаку? Щоб вижити в таких умовах зеки змушені допомагати один одному. Я був щиро вражений, коли при заїзді в
ТЮРМИ НЕ ЗАРІКАЙСЯ!
ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ "хату" мене запитали: "Ти чогось потребуєш? Мило, шкарпетки, ста нок для гоління є?" І відразу ж дода ли: "В нашій хаті "людской" рух". Тобто, "хата" живе за "воровськими" поняттями і має "общак" для допо моги "малозабезпеченим". Зони та кож, відповідно до того, які закони там панують — злодійські чи офіційні "мусорські" — поділяються на чорні та червоні. Як ви думаєте, куди всі хочуть потрапити? На чорні, там легше дихається. Окрім масок шоу є у зеків й інші розваги: боксерські турніри (сам брав участь — сподобалося!), шахи, шашки і нарди (дотепер зберігаю ліплений із хліба комплект фігур), а якщо вистачає фантазії влаштову ють і справжні дискотеки — видови ще незабутнє! Рецепт простий: як що є фінансові ресурси, можна до мовитися за радіо. Далі, берете дві різнокольорові пластмасові тарілки (якщо "хата" велика і в ній є два "сонця"), ставите двох людей, щоби почергово і в певному ритмі затуля ти "сонця", вмикаєте музику і — вперед! На київській Лук'янівці чомусь заборонено передавати в'язням літературу (окрім Біблії). А за два місяці, котрі я там провів, тюремна бібліотека з'явилася лише одного разу. На руки видали: 1 кришнаїтсь ку книгу, 3 книги а ля "Павлік Моро зов і Червона армія" та 7 екземп лярів одного номера газети "Столи ця" п'ятирічної давнини з передви борчими програмами кандидатів у депутати міської ради. Щоправда на Київському централі, як ще назива ють Лук'янівку, вже було дозволено мати телевізор і радіо (звичайно за наявності певних ресурсів). Лук'янівські старожили розповіда ють, що коли Юлія Тимошенко звіль нялася із цієї в'язниці, в кожну вели ку "хату" вона подарувала по те левізору. Та вони відразу ж кудись зникли. Мабуть треба пошукати в тюремного персоналу по домівках. Далі Лук'янівки мій шлях в'язня дякувати долі не продовжився. Вий шов у зимовому одязі із суду в са мому центрі Києва. Цвіли каштани, повівав вітерець, пригрівало сонеч ко. А незадовго перед цим у судово му боксі (ящик метр на метр де зеки чекають засідання) я перетнувся зі смертником. Ніби людина як люди на. Давши мені кілька порад як по водитися на суді він сказав: "Не пе реживай, життя ніде не закінчуєть ся. Головне знайти себе". Я побажав йому щастя. Брат Хрін
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ СТ 7
ВЛАДА БОЯГУЗІВ 18 жовтня поблизу узбережжя Со малі піратами було захоплено судно під ліберійським прапором Рападіа, екіпаж якого складався з 22 громадян України. Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк не виключає можливості звертання по збройну до помогу до інших країн. Такі повідомлення з'являються в Інтернеті майже щомісяця. Але ре акції з боку держави майже ніякої. Якийсь там зам міністра телефонує кудись, потім усі замовкають. Американці пишаються тим, що вони є громадянами Сполучених Штатів, французи, німці, англійці, італійці, і навіть жителі якоїсь "банано вої" республіки горді своїм громадян ством. І ми, якийсь час, особливо після Помаранчевої революції, були горді, що ми — українці, що ми — гро мадяни України. Та, на жаль, лише якийсь час. Неспроможність влади захистити своїх громадян, хай і у да леких морях, викликає запитання: "Не можемо, чи не хочемо?" Якщо перше — то навіщо нам збройні сили з усіляки ми спец підрозділами? Якщо друге — то навіщо нам така влада, що прини жує власний народ, даючи йому ляпа са, по жебрацькому випрошуючи до помоги у НАТО та Америки. Сполучені Штати завжди дбали про своїх громадян. Так, наприкінці XVIII сторіччя, коли США ще не були мо гутньою країною і мали слабенький флот лише з чотирьох фрегатів, вони спромоглися так притиснути беїв Бер берійського узбережжя Африки, що ні туніські, ні алжирські пірати не чіпали суден під смугастозірковим прапором. А коли терористи викрали із раїльський пасажирський літак і втек ли до Уганди, маленький Ізраїль спромігся провести, незважаючи на
чималу відстань і прихисток, що його надав терористам президент дикта тор Ідій Амін, блискучу спецоперацію. До речі, чудовий фільм про ці події нам неодноразово демонстрували різні телеканали. А як би повели себе Росія чи Аме рика, хіба вони пасивно більш як тиждень чекали б "у моря погоди"? Дехто скаже: "Вони — великі держави", бо ще не подолав у собі комплекс меншовар тості. А, може, цей комплекс в собі має збороти влада? Чи, може, вона хоче закріпити його в нас? Адже людьми, що сповідують психологію раба, керувати набагато легше. Та годі! Народ остаточно позбувся цих комплексів, вийшовши на майдани минулої осені! Дехто скаже: "Немає можливостей та засобів. Далеко", але ж від Ізраїлю до Уганди не набагато ближче, ніж від України до Сомалі, а літаки за трид цять з гаком літ гіршими не стали. Та ще не треба забувати про велику кількість транспортних ІЛ 76, що на орендних засадах працюють в різних частинах Африки. А хіба отаману Сіркові від України до французького Дюнкерка було ближче, чи дорога легша була, та ще й у XVII сторіччі? А він його таки взяв, вкривши славою українське козацтво. То хіба переве лись на Україні звитяжці, чи, може, в провідників бракує волі прийняти рішення і дати наказ? Та ні, нащадки козаків не перевелись і підтверджен ня цьому — заява "альфівців" про го товність і спроможність до штурму піратського корабля. Просто владі бракує наснаги прийняти рішення. Бракує волі. Ганьба боягузам! РЄПІН
СТ 8
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
РИВОК ВПЕРЕД! Óêðà¿íñüêèé
У
країна — велика країна, яка без сумнівів стане однією з найпотужніших країн світу. Історія сама допомагає нам. Ну подумайте самі, Україна мабуть єдина країна, яка змогла сформувати велику частину своєї території за допомогою інших народів — своїх відвертих ворогів. Я не можу ніяк зрозуміти, як так вийш ло, що Російська імперія відвоювала нам увесь південь України, засели ла їх українцями, а потім тихенько звалила. Такі речі ніколи не трапля ються просто так. Це прямий натяк на те, що сама Доля підкидає ук раїнцям шанс. Єдине, що зараз стоїть на пе решкоді українців до могутності —
ôîðìàò
це мир і спокій в країні. Парадокс! Але правда, давайте разом поду маємо. Країна, що мала величезну промисловість (не пам'ятаю, чи то 12 чи то 15 місце в світі) на початку перебудови, отримує незалежність. Звісно майже уся промисловість була спрямована на війну, тому ми стикнулися з економічними пробле мами, поки ставали на мирні рейки і переробляли нашу промисловість. Хоча мені здається, що якщо у нас уся економіка працювала на війну, то треба було не її переробляти, а починати переробляти Світ. Об'яви ти війну Молдавії, або ще щось. Ну да ладно. І з тих пір ми отримали та кий “застой”, який почав негативно впливати на наш рух до могутності.
Було спокійно, як у могилі. Розпло дилися клани приближені до влади і всілякого виду бюрократизм. Але ніякого поступу. Точніше він був, проте таким поступом ніколи світ не завоюєш. У кращому б разі ми змогли б вирулити на рівень се редньо розвинутих країн. А це нас не влаштовує. В світі усі великі країни починали з криз. США отримала могутність після того, як Великобританія програла війну, а на величезних територіях штатів Америки майже не було ману фактур і заводів. Довелося власним потом і кров'ю тисяч мігрантів буду вати країну з нуля. Факт самотності у Світі озлобило населення нової країни і вони побудували її! Інший
ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ приклад Японія — все життя вони бо ролися з жорстокою природою своїх островів і таким чином виховали у се бе корпоративний дух і велику праць овитість. Проте усі життєві сили нації завжди спрямовувалися на війну. Спочатку між собою, потім — на ве лику Японську імперію — бідну, але велику. І не було у Японії сил вирвати ся з цих пут. Найкращі люди помира ли у битвах, або робили собі харакірі. Парадокс, але допомогли японцям їх американські вороги. Поразка Японії після війни тільки допомогла їм стати ще могутнішими. Пригнічена нація, у якої забрали усі її колонії і навіть роз формували військо, зціпивши зуби взялася з роботу. Тепер, коли на військові цілі не потрібно було витра чати ні матеріальних ні людських ре сурсів, Японія за дуже короткий час відтворила могутність і стала другою країною у світі за економічними по казниками! Насправді, які б пробле ми не трапилися з японцями — вони завжди будуть виходити з ситуації ще сильнішими. Така ж ситуація склала ся і у післявоєнній Німеччині. Якщо повернутися до українців, то ми бачимо дещо сумну картину. Наші давні нащадки зайняли тери торію чорноземів, де можна гілку вткнути в землю, і вона починала рости. Ми дуже випещені нашою природою, нам не доводилося ніде докладати зусиль. Наші землі були плодовиті, а ліси — повні здобичі. У той час, коли нещасні єгиптяни і вавілоняни з останніх сил будували дамби і зрошувальні канали, ук раїнці спокійно розмальовували тарілочки і горщики. В результаті Єгипет і Вавілон стали могутніми країнами з розвитою цивілізацією та письмом, а українці так і залишили ся на рівні сільських громад. У нас, ще досі президент в часи кризи їде на Франківщину і вирізає там тарілочки. Ех! Уміємо вирішувати проблеми, бля! Єдиною стійкою ознакою ук раїнців усіх часів була особливе відношення до влади. У політиці (як що так можна було назвати тогочасні розборки між племенами) українці знаходили віддушину своїй нерозт раченої енергії. Громадянська війна в Україні триває з тих пір, як українці прийшли на цю землю. І ця війна закінчувалася лише тоді, коли нас за хоплювали чужоземці. Вперше, відо мо, громадянську війну припинили скандинавські війська Рюрика, які, убивши головних гравців цієї війни — полянських князів Аскольда і Діра, швидко і криваво припинили граж данку в країні. Побудувавши найбіль шу країну в Європі і роздавши звіздюлей усім сусідам, вони не
помітили, як почали асимілюватися з українцями. І уже починаючи з Воло димира та Ярослава в Україні знову підняли стяг повстанці. Удільні князі об'єднувалися, роз'єднувалися, вою вали один з одним, проте ціль була одна — захопити централізовану владу в країні! Тобто захопити столи цю Київ. Наш військово героїчний епос — "Слово о Полку Ігоревім" увесь побудований на ідеї припинен ня громадянської війни. Проте ця війна не тривала довго, бо з Монголії прийшли веселі і кровожерливі мон голи разом з такими самими татара ми. Без зайвих запитань вони розг ромили князівства один за одним. Однак часи Монгольського іга пок риті темрявою, тому переходимо до наступного періоду. Литовські війсь ка при підтримці місцевих повстанців в суху розбивають монголів. Наста ють часи Литовського панування. По свідченням історії — це був очевидно найкращий і найспокійніший період існування України, оскільки війська Литовського князівства не давали ук раїнцям можливості розпочати їх улюблену справу: громадянську війну. В той же час уся енергія нації йшла на добробут і благоустрій. Процвітала культура і економіка. Різко зріс товарообмін з іншими країнами. Але не на довго. Польща з своїми католицькими замашками поступово почала приєднувати Ук раїну до себе. Її методи управління країною були неприйнятні українцям, тому повстання розпочалися маже відразу після того, як литовці були змінені поляками. Тепер давайте відмітимо ту різни цю, яка викликала цей спротив: Коли скандинави і литовці просто були ко ординаторами українських справ, а усю безпосередню владу здійснюва ли ми самі, то поляки забажали собі усіх прав на управління країною. А це було неприйнятно. Тому починаючи з
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ СТ 9
Кшиштофа Косинського країною прокочувалися повстання, а на півдні країни сформувалася бойова сила, що отримала назву козаки. Козаки довго воювали хто зна з ким і хто за за що (вважається, що з татарсь кими ісламістами), і лише під прово дом Богдана Хмельницького відвою вали у Польщі частину своїх земель. Росія вдало скористалася моментом і заключила договір з Хмельницьким, відкривши новий виток громадянсь кої війни, яку історики називають Руїна. Три сусідні країни дали ук раїнцям можливість пограти у свою улюблену гру, спустошуючи країну і змінюючи кордони ледь не кожен рік. Лише з послабленням Польщі Росія змогла анексувати більшу час тину України і цим самим припинити виснажливу "гражданку". І знову ук раїнці взялися до справи. За корот кий період Україна стає однією з най багатших регіонів Російської Імперії. А з поваленням феодалізму і настан ням капіталізму Україна отримує та кий розвиток, що дозволяє нам екс портувати агро продукти і кормити усю Європу. В країні будуються заво ди за останнім словом техніки тощо. Але централізована влада імперато ра під час Першої світової війни заз нає краху. А в Україні розпочинається знову Громадянська війна. На цей раз вона ведеться з розмахом і рево люційним угаром. Лише через шість років колишня Російська імперія в новому вигляді СРСР відновила владу над не покірною країною. Ідеолог нової імперії ясно усвідомлював, що ук раїнці будуть вчиняти такий самий спротив, який вони робили полякам, якщо контролювати їх старими імперськими методами. Тому влада була віддана УРСР, була також впро ваджена українізація. На таких заса дах українці могли б залишатися в складі СРСР мабуть дуже довго. Але
СТ 10
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
шовіністична політика наступних після Леніна "таваріщєй" змусила ук раїнців задуматися над одвічною те мою влади. Правда думали вони по різному. Українські комуністи завжди мали високий відсоток у керівництві імперії. Багато керівників відверто підкреслювали своє українське по ходження — Хрущов, Брежнєв, Чер ненко. Українці проміняли неза лежність на сумнівну заможність. І коли ця заможність почала барах лить, коли з магазинів зникла ковба са і алкоголь, думки українців знову сколихнули нові ідеї. Правда, роз мовляючи з людьми, які творили Ук раїнську державу, часто можна почу ти, що реально ніхто з тогочасних ук раїнців навіть не міг чітко пояснити що є національна держава. Створен ня цієї держави було простою ре акцією на події у Москві, просто знайшлися люди, які змогли це все спрямувати у потрібне русло. Після боротьби 20 х, 40 х ОУН УПА, в 90 х ми відокремилися і стали суверенни ми. На диво, українці не почали відразу громадянську війну, навіть не було бажання. Фактично це перший доказ того, що з українцями трапило ся щось дивне. Таке, що вони самі не можуть пояснити. Єдиний висновок, який я можу знайти: українська нація — це абсолютно не та нація, що була на початку ХХ сторіччя і сотні років до того. А метаморфози, які відбулися з українцями просто колосальні. Є декілька факторів, що вплинули на це. По перше, українці втратили традиційну культуру замінивши її на бутафорську "шароварщину" + за гально світова культура. По друге, українці перестали бути такими релігійними фанатиками, якими во ни були протягом тисячоліть. Як наслідок 70 річного атеїзму. По третє, українці перестали бути сільськими жителями, якими вони були, і стали урбанізованою нацією з більш ніж 75% населення, що про живає у містах. В українців навіть зникла та безмежна любов до землі, яка була характерна раніше. Зараз багато полів в Україні просто зарос тають бур'янами і це нікого не бенте жить. По четверте, як показали події "Помаранчевої революції", уже не працює принцип "моя хата з краю, нічого не знаю". Ці всі кардинальні зміни в ук раїнській нації не можуть нас не раду вати. Якщо раніше ми крутилися за тиснені між Азією та Європою, періодично розпочинаючи війну самі проти себе, то зараз українці — це величезна урбанізована освічена нація без жодних моральних обме жень, без непотрібного вантажу істо
ричної пам'яті, і має величезні по тенції до самоорганізації. Необхідна тільки якась цементуюча ідея, яка б дала поштовх до розвитку. І ця ідея повинна бути спровокована кризою. Якщо аналізувати можливі ідео логії, які можуть суттєво штовхнути націю вперед, то перше, про що хотілося сказати, це те що націоналізм у сучасному його фор маті (тобто формат 20 х (пет люрівці), 40 х років (бандерівці) є абсолютно неприйнятний для країни по декільком причинам: по перше, української нації, яка витво рила цей націоналізм уже не існує. Є нащадок цієї нації, який лише схо жий зовні на неї, але зовсім відмінний внутрішньо. По друге, ідея класичного націоналізму ба зується на образі ворога, що також не актуально в сучасній Україні, де найбільший ворог добробуту країни — це самі українці. Неможливо збе регти ідею військового підпілля у мирний час. Тому націоналізм у тра диційній формі, якщо і існує, то ли ше як традиція. 2) Ідея європейського націонал патріотизму. Ця ідея є набагато не безпечніша за ідею націоналізму, оскільки вона може спрацювати. Фактично уся її ідея зводиться до вислову: "хочу, щоб було як у Європі". Тобто, ми вирівнюємо наші закони з європейськими і всту паємо до ЄвроСоюзу. Ідея суперо ва, і має багато позитиву, але за надто небезпечна. Над українцями знову з'явиться така координуюча влада, яка з Брюсселя буде стриму вати в нас деструкцію і відроджува ти найпозитивніші риси нашого ха рактеру. Українці легко зможуть влитися в європейське суспільство і пахати на їх заводах і фермах, зба гачуючи як свою країну, так і країни Європи. Але найбільша небезпека у тому, що ми станемо знову, одними з середніх країн. Ми досягнемо рівня Польщі, Греції, Мадярщини, а далі нам ніхто не дасть змогу розви ватися, оскільки тільки той хто керує процесом, збагачується. 3) Ідея єдності з Росією. Ще одна небезпечна ідея, що може призвести до повторної втрати суверенітету. Повної єдності з Росією прагнуть ли ше росіяни, яких в Україні десь 20%, та й ті не усі. Українці ж, навіть ру сифіковані, чудово усвідомлюють чим “пахне” Російська Федерація, і “пахне” вона застінками КДБ. Тому під єдністю мається на увазі лише економічна та культурна співдружба. Що не так уже й страшно. Якщо відібрати від цих ідей найк раще, то ми можемо отримати ціка
вий коктейль. У ідей націоналізму ми беремо український вектор, у європеїзму можна взяти технології та закони, у Росії візьмемо безмежні ресурси. Погодьтеся, маючи такі ко зирі в руках, гріх не скористатися ними. Але українці ними не спішать користуватися. Жоден з цих козирів не був пущений у гру після здобуття незалежності, так і після "помаран чевої революції". Все таки, українці лишилися такими самими ледачи ми, як і були. Єдине, що може вивести нас зі ступору це криза. Будь яка серйоз на криза зможе підхльоснути націю до дії, і повірте, якщо ми розкочега римося, то нас уже не зупиниш. Криза має бути викликана зов нішніми факторами, оскільки, якщо вона буде викликана внутрішніми — то очевидно це буде початком ще однієї громадянської війни. А під час кризи українська Жанна д'Арк обов'язково поведе нову націю на штурм Орлеана. Кінець.
Думки і оформлення думок — Редактор Пташка
ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
Побутовий націоналізм
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ СТ 11
приїздять на 2 3 дні. Тільки вони запідозрили що ти хочеш, не дай Бог, залишитися у них. Посмішка перет ворюється у призирливу гримасу. Я ні в якому разі не призиваю до расової нетерпимості. Це справа особиста. Але в кінці кінців не можна ж так не поважати самого себе як ук раїнця. Ми купуємо овочі в азейбард
Багато слів і мало діла або як справи з українським націоналізмом. Нарис про різницю між Нідерландами та Україною.
Я
часто чую такі слова — "Потрібно підтримувати наці ональні питання на законо давчому рівні, куди дивиться влада — он понаїхало чорних всяких, а міліція нічого не робить". Відверто кажучи я і сам таке казав до того часу як не по жив в Нідерландах. Скажете що ти мелеш! Голландія одна з самих чор них країн Європи, гоміки, тюльпани, марихуана, толерантність та все інше. Який націоналізм!? Махровий ось який. При чому лю тий. Голландське слово "Апартеїд" увійшло у всі мови світу як крайній про яв расизму, фашизму разом взятих. А справа от в чому. Законодавча підтримка національної ідеї — це бред сивої кобили. Вона ніколи пра цювати не буде доки не підтримуєть ся населенням. Не треба нічого писа ти. Потрібна лише тверда позиція громадянина. Так званий побутовий націоналізм. Маленький приклад який гарно відкриває очі. Сиджу з голландськими друзями в ресторані в Амстердамі і чекаємо коли до нас прийде офіціантка. Друзі чудово володіють ще й англійською, німецькою і французькою. Коли під ходить до нас дуже симпатична офіціантка, мулатка ( я не знаю як на зиваються ці острівні раси з азійськи ми коренями) . Англійською привіта лася і запитує що будемо заказувати. Мої друзі привіталися вже голла ндською і запитали чи розмовляє во на їхньою мовою. Відповідь – Погано. Але Ви ж розмовляєте англійською, я чула. На що їй було сказано — приведи будь ласка офіціанта який розмовляє голландською. Ми хочемо в своїй кра@ їні замовляти своєю мовою! Крапка.
І що ви думаєте — вона заговори ла голландською, з акцентом, не так швидко, але голландською. Ось тобі і толерантність. Нею і не пахне. У будь яких суперечках підтримується голландська сторона. Навіть коли вона неправа. Усі ці нег ри, китайці, араби працюють на чор них роботах. Я ніколи не бачив їх на керівних посадах. Жодного разу. Ке рують білі голландці і відразу вказу ють іншим націям на їхнє місце в квітучому раї під назвою Королівство Нідерланди. Вся їхня гостинність та посмішки призначені для туристів які
жанців, ходимо до грузинських рес торацій, їмо їхню шаурму , купуємо кросівки у китайців і в той час во лаємо куди дивиться влада. До речі в Нідерландах всі прояви расової нетерпимості дуже жорстко караються. Але це не допомагає то му, що це настільки массове явище і не будуть же вони саджати у тюрму всіх голландців. Робіть висновки. Поки не пізно. Щиро Ваш Голландець Що Відлітався
СТ 12
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
БУДЬ ДВІЄЧНИКОМ!
Н
асправді, усі ми поділяємося не на білих і чорних, чоловіків та жінок, жидів та антисемітів. Ми поділяємося на відмінників та двієчників. І між ними уже не одне тисячоліття триває класова боротьба. Відмінники прокидаються рано, і не завжди тільки того, що вони "жайворонки". Вони прокидаються рано, тому що їм потрібно. Якщо вранці їм випадково проки датися не потрібно, вони встають пізно. Пізно — це 10 годин ранку. Ну ладно — 11. Самий край — 12, зі слова ми "ну скільки можна спати". Відмінникам взагалі при таманно задавати собі риторичні запитання. Наприк лад: "якщо не сьогодні, то коли я буду це робити?", "скільки я ще буду нічого не робити?" і "невже ти не ро зумієш, що...?" "Невже ти не розумієш?" — основне за питання відмінників. Вони не розуміють, як так можна не розуміти. Двієчники не розуміють.
Відмінники працюють в системах. Для них це важливо. До того ж, в системі, де вони працюють, важливо щоб їх цінили. Якщо в системі, де вони працюють, їх не цінують, відмінники шукають іншу роботу. Найбільша нагорода для відмінника — коли система їх спочатку не цінила, а тепер цінує. Найстрашніше покарання — провалитися в очах системи. Якщо відмінника запитати "хто ти?", він відповість: "Інженер технолог". Якщо запитати "хто ти?" двієчника, він чесно відповість: "Вася". Головна причина усіх дій відмінника — впевненість, що так потрібно. Потрібно гарно навчатися, потрібно отриму вати хороші оцінки на іспитах, потрібно знайти хорошу роботу (а як же інакше?), а на цій хорошій роботі зробити кар'єру, оскільки кар'єру потрібно робити. До речі, по цій же причині вони миють брудний посуд. Двієчники теж ми ють брудний посуд. Коли закінчується чистий. Первинне розділення проходить в школі. Відмінника впізнати легко, і зовсім не по окулярам і розумному вигляді. Відмінник — це той, що робить уроки. Кожен день. Приходить додому після школи, перевдягається в домашню одежу, гріє обід, обідає — і сідає за уроки. Один відмінник швидкий, тому сідає за уроки на півго дини і скоро у нього все готово. Інший відмінник впер тий і послідовний, тому його уроки робляться цілий вечір. Є навіть такі, що роблять щоденно уроки на післязавтра. Але це взагалі особлива категорія людства, і не про них сьогодні мова. Зробив уроки, відмінник посміхається і потягується. Якщо він — Справжній Відмінник, то після цього він по винен зібрати портфель. Але це не обов'язково — я знав одного відмінника, за якого всі 11 шкільних років портфель збирала мама. А тепер швидко підніміть руку ті, хто постійно стро чив домашнє завдання з математики на перерві перед уроком! З вами все зрозуміло. На маленькій перерві — маленьке домашнє завдання. На великій — велике, або два маленьких. Правда, щоб передрати домашнє зав дання не потрібна ніяка перерва. Щоб спокійно перед рати домашню потрібна остання парта і урок українсь кої літератури. Або біологія. Але передирати — це дитячий садок. Вищий піло таж двієчника — зробити домашнє завдання самому, на тому ж уроці на який це завдання задане. Зробити блискуче, бажано на першій парті, з креативом, і виз ватися відповідати. В процесі відповіді доробити кінець завдання, відповісти блискуче, отримати п'ятірку і, сівши на місце, продовжити читати "Захід Європи" Освальда Шпенґлера, заради якого, ти влас не і визвався відповідати, щоб тебе більше не чіпали. На таке спроможний лише справжній, глибокий і, не побоюся цього слова, духовний двієчник. Якому власне все рівно, чим займатися, аби було цікаво і не чіпали. Нажаль "цікаво" і "не чіпали" в житті зустрічається дуже рідко, тому заради цього двієчнику доводиться працювати набагато більше аніж відмінни ку. Якщо він достатньо працьовитий для цього. Оцінки не говорять ні про що. На дошці пошани ви сять вперемішку як фотографії відмінників, так і двієчників. І у останніх ніскільки не менше хороших оцінок, похвальних грамот і перемог на олімпіадах з історії та хімії. Оскільки вся суть не в оцінках, а в підході до їх отримання.
ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
Відмінник на будь яке "Навіщо?" відповідає "Треба!" Двієчник на будь яке "Треба!" відповідає "Навіщо?" Після закінчення школи відмінники і двієчники виру люють у велике життя. Відмінникам там легко, слово "потрібно" веде їх по життю. Двієчникам важче. Їм до водиться зі всіх сил думати, як би викрутитися так, щоб нічим не поступитися. Поступатися двієчники не люб лять. Це, мабуть, друга суттєва різниця між цими кла сами: відмінник знає, що потрібно, і чим потрібно пос тупатися, щоб досягти того, що потрібно. Двієчник аб солютно впевнений, що поступатися будь чим немає сенсу, тому поступається лише тим, що йому неважли во. А йому багато що неважливо. Власне йому важли во, знову ж таки, щоб було цікаво і не особо чіпали. В слові "особо" проявляється та остання скидка, яку двієчник робить суспільству. Відмінник працює як трактор: рівномірно оре, ли шаючи за собою рівну пашню. Двієчник працює як атомна бомба: нема, нема, не ма і в дамках. І відмінники, і двієчники бувають талановитими. І відмінники, і двієчники бувають удачливими. З удачли вих відмінників бувають мільйонери та президенти, а з удачливих двієчників — письменники поети, прог рамісти дизайнери, революціонери та інша творча сіль землі, не обтяжена лишньою соціалізацією. З нормальних та здібних відмінників бувають хороші фахівці з гарною зарплатнею. З нормальних та здібних двієчників бувають люди творчі, що працюють на себе і отримують то штуку в день, то дулю в місяць. До того ж, в будь якій системі харчується багато двієчників, які час від часу вкидають парочку геніальних ідей, за що їм крізь зу би прощають постійні спізнення на роботу, загули, запої, липові лікарняні та екстравагантну поведінку. З відмінників невдах все рівно виходять непогані фахівці з нормальною зарплатою — оскільки абсолют них невдах серед відмінників не буває. Так вже вони влаштовані. А що виходить з двієчників невдах — ніхто не знає, бо хто ж тобі признається, що він невдаха. Двієчник скаже, що так йому просто більше подобається. Два класи, як завжди буває, відчувають щодо один одного класову ненависть. Відмінники вважають двієчників везучими ледарями, які отримують подарун ки життя "за крисиві глазки". Якщо ж у двієчника щось не складається у тих сферах, що здаються відмінникам найбільш пріоритетними (наприклад постійно немає грошей, бо не хоче працювати в системі, або щось не складається в особистому житті, бо вітер знову подув не в той бік), то відмінники відносяться до таких більш позитивно. Але якщо двієчник живе повноцінним розпіздяйським життям — працює по дві три години на день, отримує багато грошей, та ще й закоханий — то відмінники будуть такого ненавидіти лютою ненавистю. Найкраще двієчнику бути алкоголіком — тоді його бу дуть любити відмінники. Тому що тільки в цьому випад ку вони зможуть утвердитися в думці, що їх спосіб жит тя єдино істинний. Двієчники, зі свого боку, впевненні, що відмінники — примітивні зануди, що не вміють жити не по указці. Згладити їх нелюбов може тільки явна відраза відмінника до своєї роботи. Або невелика депресія. А ще краще нервовий зрив. Або принаймні усвідомлення відмінником сірості своєї стежинки перед неосяжними
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ СТ 13
вершинами горної дороги вільного двієчника. Якщо ж відмінник здоровий, займається цікавою роботою, от римує за це великі гроші і не розуміє чим його життя гірше за життя Ван Гога без вух — двієчники будуть та кого зневажати. Це зневага схожа на ту, якою обливає пацан в кепці і з фінгалом під оком іншого — з акурат но розчесаними косами і носовичком в кишені. Зате, цей в кепці може бігати по калюжам, залазити на недо будовані будівлі, курити цигарки без фільтру. А цього з носовичком, йому постійно ставлять за приклад. Десь глибоко, два класи заздрять один одному, оскільки те, що вміє один, не вміє інший. Відмінниця заводить дітей, бо вона жінка, виховує їх, бо вона мати, і допомагає батькам, бо вона донька. Двієчниця заводить дітей, бо цікаво, які у них вий дуть мордочки, не виховує їх взагалі, оскільки і так нор мально, і допомагає батькам, тому що жалко. Відмінниця слідкує за модою, фігурою, вагою та ре путацією сім'ї. А двієчниця не може повірити, що слово "оргазми" буває в однині. Двієчники люблять відмінниць, бо в домі буває постійний порядок. Відмінники люблять двієчниць, бо з ними не так скучно. Існують також і ідеальні пари. Двоє відмінників побудують великий, просторий будинок і за ведуть купу причесаних діток з носовичками у кишені. А двієчники вигадають вічний двигун, побудують з нь ого літак і полетять к чортовій матері. Вони заростуть брудом по самі вуха і будуть помирати від голоду, бо ніхто не захоче прокидатися раніше, щоб піти і отримати па тент на вічний двигун. Точніше, один погодиться, але проспить. А друга пообіцяє його розбудити, але забуде.
СТ 14
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
STRAіGHT EDGE В
80 і роки в США склалася ситуація, коли вживан ня наркотиків у світському середовищі стало модним. У відповідь консервативні політики не придумали нічого кращого, ніж проводити кампанію "просто скажи ні" ('Just Say No'). Вона була зовсім не ефективною і, зрештою, провалилася. Саме тоді молодь почала формувати групи, які сповідали життя, вільне від наркотиків, пояснюючи свій вибір тим, що їхнє вживання не тільки небезпечно, але й аморально. Так виникла філософія Straіght edge (дослівно "чітка межа"), що проголошує ідею чистоти розуму й тіла. Тих факторів, які негативно впливають на думки й поведінку, її прихильники намагаються позбу тися. Straіght edge — єдина молодіжна субкультура, що активно відговорює молодь від уживання наркотиків, алкоголю й тютюну. Існує дві легенди, що пояснюють походження назви straіght edge, обидві пов"язані, як це не парадоксально, з панковим гуртом "Mіnor Threat", які проповідували ідею "будь панком, будь чистим" ("stay punk, stay clean"). Згідно з першою, Jeff Nelson, ударник "Mіnor Threat", ма
лював плакат для майбутнього концерту. При цьому він використав лінійку й порівняв її твердий і чіткий край зі стилем життя, що ведуть учасники групи. Так з'явилася назва цього напрямку. Інша легенда говорить, що першим був Іan McKaye, соліст "Mіnor Threat", що викрикнув зі сцени слова "straіght edge" на концерті в липні 1980 року. Пізніше він сказав: "Я не курю, не п'ю, не вживаю наркотиків і не зай маюся сексом з усіма підряд — я чітко підходжу під визна чення straіght edge". Рух sXe є вкрай непопулярним на пострадянських те ренах. Не дивно, зважаючи на слоган No meat, No drugs, No sex. Якщо з двома першими все ясно, то остання фра за вас мабуть дещо здивувала, спокійно. Тут мається на увазі відмова лише від нерозбірливого сексу, що заохо чує до ретельнішого вибору партнерів. Символ straіght edge — це хрест на руці ("X"), тому англомовна абревіатура straіght edge виглядає як "sXe". З'явився цей символ в 70 і роки, коли неповнолітнім, що приходили в клуби на концерти, при вході малювали хрест на руці, щоб, побачивши його, бармени не прода вали їм алкоголь. Досягши повноліття, учорашні підлітки продовжували малювати хрест на своїх руках (тепер уже з ідеологічних міркувань), а також із солідарності з тими, кому 21 рік ще не здійснився. Якщо основним гаслом ру ху 80 х років було "ні — наркотикам, палінню, з і не розбірливому сексу", то в 90 і straіght edge уже містив у собі вегетаріанство, політичну й екологічна активність (яка розуміла боротьбу за права тварин, кампанії проти абортів, і агресивного просування реклами). І все таки що ж таке Straіght edge — молодіжна суб культура, філософія або щось більше? Straіght edge, ува жають його прихильники, це ти сам, це те, яким ти себе відчуваєш. Щоб бути sXe — не обовязково триндіти про це всюди і весь час, достатньо бути ним. Це знаходження контролю над собою й своїм життям. Це вміння не підда ватися думці більшості й не плисти за течією. Це самопо вага й повага інших людей. Це особистісний розвиток, власна філософія, самостійний вибір способу життя. Це контроль над тілом і свідомістю, це виключення якого не будь зовнішнього впливу на свій організм. Straіght edge — не етап, а вибір назавжди. Ацетон
ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ СТ 15
БАТЬКО МАХНО — БУВ ПАНКОМ! ²íòåðâ'þ ç ë äåðîì ãóðòó "Ìîíãîë Øóóäàí" Âàëåð ºì Ñòàðîäºäîì. зросту метра два, і ходив завжди в довгому шкіряному плащі, — Медика. (Привіт, Медик, якщо читаєш це!) Він дав мені касету, яку я переписав собі. Але по п'яні, я майже відразу цю касе ту віддав комусь, і так і вона пропала. Нарешті в часи загальної комп'ютери зації та інтернізації я отримав на ро боті доступ до виділеного каналу Інтернету і уже звідти скачав їхню му зику. "Нє желєй врага! Тєбє он нє рад ной! Просто прістрєлі! І тогда герой!" Не ясно, як так трапилося, що одній з найяскравіших гуртів російської панк сцени прив'язали ярлик "гурт однієї пісні". За плечима "Монгольської Пош ти" (а саме так перекладається "Могол Шуудан") уже 13 років постійних анш лагів, 10 альбомів, купа рознесених концертних залів і любов публіки.
Н
е знаю, як там у вас, а у мене під домом в часи перебудови була така собі "качалка". Це таке місце, щось схоже на клуб для чо ловіків, які там пили пиво, качалися на тренажерах і штангах (які вкрали з шкільного спортзалу), били боксерсь ку грушу, вирішували якісь питання, курили і грали в карти. Хіба що дівчата там бували рідко. Вже сильно в ка чалці смерділо чоловічим потом від тренувань. А так — просто кайф! Тоді ще такого поширення ганделики не набули, і молодь замість того, щоб пи ти горілку під Вєрку Сердючку, — ка чалися. Підбіркою музики, яку слухали в "качалці", на величезному магніто фоні "Весна", займалися двоє весе лих чуваків, які були найстаршими і відповідно найсильнішими чуваками в цій тусовці. Смаки у них були, як і в усього тогочасного молодого насе лення розваленого СРСР, відповідні. Слухали переважно Єгора Лєтова, Дягілєву, Братів Гадюкіних та Монгол Шуудан. Закінчивши школу, я перес тав цікавитися спортом, та й запарило воно, кожен вечір збиратися і Лєтова слухати. І ось, років п'ять назад на ме не напливла якась тоска за тим без турботним часом, і я вирішив купити собі усі ті записи, які грали тоді в "ка чалці". І якщо про Лєтова і Гадюкіних знали усі. Принаймі Лєтова можна бу ло прикупити у будь якому кіоску, де він поряд з Шафутінским у розділі "Русскоє" лежав. То Шуудан я не міг знайти ніде. Я навіть, коли в Москву їздив спеціально заходив у музичні магазини, де намагався купити Мон гол. Але ніфіга. Ніде їх не було. Одного разу я зустрів старого панка, що мав
Валерій Скородєд — головний "монгол" і анархіст. — Скажи, у тебе якийсь дивний статус. Ти ніби і в шоубізнесі, он пісню "Москва" по всіх радіос@ танціях крутять, а ніби і ні. — Шоубізнес — це закрита і страш на організація, особливо в Москві. А я ж все таки підламую традиції етичні і моральні... Мені інколи кажуть, ти, тіпа, зірка, можеш диктувати свої умови. Ще б сказали: "легенда панк року"! Справжня легенда має мати рахунок в банку і не рублях, щоб спокійно можна було зі сцени відматюхати кого зав годно, хоч королеву Британії. — От тобі і безкомпромісний російський панк... — Ха ха! Який же у нас панк? Ну хо дять до нас люди на концерти, нази вають себе панками, молоді, до речі. Але насправді російські панки існува ли лише тоді, в 20 ті роки — рево люція, громадянська війна, Махно і всі діла... Справжній російський панк — це волоцюга і авантюрист. Можливо це і притягує до нас молодь — розгул, анархія, воля, десь між Сєнькой Разіним і (куди ж без нього) Нестором Махно. Наше життя дуже скучне, а тут такі герої! За 13 років ні разу не чув, щоб кричали мені: "А ну злізай зі сце ни, тваю мать!" Ми популярні у вузь ких колах. За таких умов я можу і шо убізнесу не продаватися. — А молоді команди тільки сплять і бачать контракт з якимось звукозаписуючим лейблом. — Москва забита таким гімном. Я б особисто поїхав і розігнав би їх в поло вину. Грають вони непогано, але таку
убогу музику, що страшно стає. Хо четься інколи сказати їм: "Чуваки, про кинтесь! Молоді потрібний відрив, а не ваші сопливі вірші про кохання!" Треба щоб чіпляло з першої фрази — атака, удар — ось секрет успіху. — Це мордобой тіпа? — Ну нафіг відразу мордобой! Ну зали інколи розносили, ну і що? Це ж не після футболу, коли ледь не все метро розгромлене. А по друге, при ходять до нас там різні в уніформах, тіпа, панків не люблять. Ми їм таких звіздюлін викатуєм! — І це по твоємому добре? — Це не добре, не погано. Це нор мальні конфлікти, як на будь якій дис котеці, або на базарі. Може я трошки цинік, але в Москві без цього неможли во. Треба виховувати в собі цинізм, а то в Москві тебе за ганчірку вважатимуть. Эх, напою я коня водой И скручу себе махорочки И в деревню вольется строй Неторопливо, с горочки. Слухайте, люди, я дам вам указ: \"Комиссаров больше нема, Воля, земля и поля Пусть у наших, а им ни хрена\". Лишь бы был бы бой. Вот она, жизнь моя! Стой! Кому сказали? Стой! Что на шапке у тебя? Портупея у тебя Офицерская. Ну, слезай с коня! Слезай, рожа мерзкая! Ты есть диверсант. Мы тебя к околице За твой красный бант. Пулею распорется.
СТ 16
БІЙЦІВСЬКИЙ КЛУБ ГАЗЕТА НОВОЇ МОЛОДІ
Дупа
Д
упа Світу — це місце ро мантичне. Це якщо воно, за вашим уявленням ,зна ходиться десь там на Екваторі чи навіть поблизу із Полюсів. Туди завжди хочеться "поєхать, забіцца, убежать ат суєти". Інша штука ,коли Дупа світу це цілком реальна місцина, що знаходиться ,скажімо, від Києва, на відстані 5 годин поїзда тої їзди. Ця дупа часто густо яв ляється Батьківщиною модних пєрців, що вдають із себе СТА АЛІЧНИХ ПАЦАНОВ ТА ДЄВЧЬО НОК, які засоромлено прихову ють місце проживання своїх батьків і просто переходять на
Редакція не несе відповідальність не лише за метеріали, що друкуються в нашій газеті, але й за думки, які виникають під час прочитування її, а також не відповідає за неадекватні дії деяких наших читачів. Наша Інтернет адреса www.bklub.org.ua Наш e0mail: bklub_tk@ukr.net
Світу
"гарадской русскій", навіть якщо вилізли з діри під Коломиєю. Ос таннє мене особливо смішить — немає нічого безглуздішого за е кальний акцент українця а ля "масковскій акцент" (бо в Україні російська це піджен), в якого аж зуби зводить від комплексу мен шовартості і якнайшвидшої пот реби асиміляції. Останнє — спра ва не хитра. Київ вимагає свіжої крові, а отримавши її, перетво рює не надто сильні особистості на уніфіковану масу, але це проб лема не мегаполісу, а неспро можність індивіда протистояти дії колективу. Провінція втрачає кров, мегаполіс жере її і, після чо
го, як результат, плавають фекалії перероблених не зрілих свідо мостей. Все просто. Кар'єра понти парасолі машини дівки дорогі гроші їх витрачення їх потреба їх заробляння. Це нор мально, зрештою, бо останнє є законом. Блін, захопилася я зі своїми філософськими роздума ми про життя буття. Так підведе мо підсумок: пизди дав тату то зара й дядькі дам — жартую, так мій френд каже. А , власне ,пе реглянувши верхнє, це все про вас с т а а л і ч н и х д з я в ч о н о к та м у ч а ч е с і в. Igor