#8_2008
СВІТ КОМУНІКАЦІЇ
Любов ондего!
picture by Trever Pack
Зміст МТВС..........7 1
4..........Екзотичне редакторство
10..........Про #лен чіченцав Клубочок світла..........18 14..........Трохи пітьми Містерія чи істерія?......... 21 20..........Кілька запитань про... 41 Журналіська весна буде.......... 22 26..........Поради редактору початківц ю Віртуальний .......... 24 редактор видавець. Міссія в інтернеті
Свідоцтво про реєстрацію КВ №4300 Засновник Київський національний університет Інститут журналістики
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
Інтерв'ю з .......... 12 Ірен Роздобудько
Світ комунік ації #8 2008 Шеф редактор: Володимир Різун Куратор: Ніна Вернигора Головний редактор: Інна Ніколайчук Випусковий редактор: Саша Балюта Дизайн і верстка: Павло Салига Коректор: Марина Троценко Над випуском працювали: Віта Євтушина, Олександр Вернигора, Альбіна Безроденко, Тетяна Гущина, Вікторія Ковальчук
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО 2
стати кращим, це те, що підносить і не дозволяє зупинятися, змушує творити і робити світ досконалішим. Вікторія Ковальчук || Любов — це небайдужість і важка робота, це неабияке вміння жити. Гущина Тетяна || Любов — це бажання щастя іншому. Євтушина Віта || Любов — спалах серця, запаморочення розуму і світло душі. Альбіна Безроднеко || Любов — це найкращі хвилини життя, заняті улюбеною справою та піклуванням за близькими людьми Олександр Вернигора || Любов — світло, тепло, доброта. Олександра Балюта || Любов — це небайдужість і важка робота, це неабияке вміння жити. Гущина Тетяна || Любов — це турбота, це розуміння без слів, постійне прагнення стати кращим, це те, що підносить і не дозволяє зупинятися, змушує творити і робити світ досконалішим. Вікторія Ковальчук || Любов — це бажання щастя іншому. Євтушина Віта || Любов — спалах серця, запаморочення розуму і світло душі. Альбіна Безроднеко || Любов — це найкращі хвилини життя, заняті улюбеною справою та піклуванням за близькими людьми Олександр Вернигора || Любов — світло, тепло, доброта. Олександра Балюта || Любов — це турбота, це розуміння без слів, постійне прагнення стати кращим, це те, що підносить і не дозволяє зупинятися, змушує творити і робити світ досконалішим. Вікторія Ковальчук || Любов — спалах серця, запаморочення розуму і світло душі. Альбіна Безроднеко || Любов — це небайдужість і важка робота, це неабияке вміння жити. Гущина Тетяна || Любов — це бажання щастя іншому. Євтушина Віта || Любов — це найкращі хвилини життя, заняті улюбеною справою та піклуванням за близькими людьми Олександр Вернигора || Любов — світло, тепло, доброта. Олександра Балюта || Любов — це турбота, це розуміння без слів, постійне прагнення стати кращим, це те, що підносить і не дозволяє зупинятися, змушує творити і робити світ досконалішим. Вікторія Ковальчук || Любов — це небайдужість і важка робота, це неабияке вміння жити. Гущина Тетяна || Любов — це найкращі хвилини життя, заняті улюбеною справою та піклуванням за близькими людьми Олександр Вернигора || Любов — це бажання щастя іншому. Євтушина Віта || Любов — спалах серця, запаморочення розуму і світло душі. Альбіна Безроднеко || Любов — світло, тепло, доброта. Олександра Балюта || Любов — це турбота, це розуміння без слів, постійне прагнення стати кращим, це те, що підносить і не дозволяє зупинятися, змушує творити і робити світ досконалішим. Вікторія Ковальчук || Любов — це небайдужість і важка робота, це неабияке вміння жити. Гущина Тетяна || Любов — це бажання щастя іншому. Євтушина Віта || Любов — спалах серця, запаморочення розуму і світло душі. Альбіна Безроднеко || Любов — це найкращі хвилини життя, заняті улюбеною справою та піклуванням за близькими людьми Олександр Вернигора || Любов — світло, тепло, доброта. Олександра Балюта || Любов — це турбота, це розуміння без слів, постійне прагнення стати кращим, це те, що підносить і не дозволяє зупинятися, змушує творити і робити світ досконалішим. Вікторія Ковальчук || Любов — це небайдужість і важка робота, це неабияке вміння жити. Гущина Тетяна || Любов — це бажання щастя іншому. Євтушина Віта || Любов — спалах серця, запаморочення розуму і світло
Любов до...
3
Ніколайчук Інна
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
Мої вітання. Ти тримаєш у руках новий номер "Світу комунікації", який готують студенти редактори Інституту журналістики. Ми доклали усіх своїх зусиль, аби він вийшов таким. Та подарували всю свою любов до видавничої справи, щоб читати його було цікаво як небайдужим спеціалістам, так і студентам різних інших спеціальностей. У номері ми поговоримо відверто про історію та сучасність ІЖ. Сподіваємось, тобі буде цікаво почитати, що думають викладачі про любов та професіоналізм — обіцяли відповідати щиро. Цей журнал має провідну тему — любов. Але не кохання, а справжню любов, вияви якої можна бачити щодня. Кожен із нас любить місто, де живе; любить справу, якою займається; любить приховувати щось від батьків, або розповідати їм свої останні приколи, щоб побачити реакцію; любить посидіти наодинці та помріяти або помріяти великою гамірною компанією; любить лопати бульбашки на поліетиленових пакетиках або будити когось зранку холодною водою… Ми ще й любимо робити наш журнал. А ти любиш читати? Тільки у цьому номері знайдеш підказки, як зробити газету самому та що варто робити редактору в інтернеті, також дізнаєшся про нові спеціальності професії редактора. Зацікавили? Люби читати все, що пропонує Велике Життя… Кожна прочитана дурничка чи серйозний роман може внести зміни в твій світогляд. А зміни — це розвиток, розвиток твого я, яке щось любить…
Екзотичне редакторство
4
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
Отже
Усміхнений редактор, який пригощає цукерками, намагається напоїти вас смачною кавою, та ще й розповідає анекдоти… Повірте, таке в природі існує. Щоправда, журналістові такий образ редактора уявити досить складно.:
гостьовий редактор
Отже, перед вами його величність гостьовий редактор. Звісно, це не звичайний редактор. Його можна зустріти тільки на телебаченні (ніби в певному ареалі якусь тв арин ку). В Україні така про ф есія з'яв ил ася на початку 90 их років. Сьогодні во на посідає нал еж не місце у штатних розкладах вітчизняних телеканалів, якщо говорити офіційно. Гостьовий редактор — професія не з легких. Перш за все, претендент на цю посаду має бути нап о ле гл и вим і вп ертим, генієм спілкування та природженим дипломатом. А ще... мати величезний записник з усіма можливими контактами. Чому? Тому, що на плечі такого особливого редактора лягає важке завдання — дістати з під землі бу дь ко го, почин аючи від політи ка, закінчуючи зіркою естради, які ніколи не мають часу для "спілкування з пресою". Тож, перед усім, гос ть о вий редактор — перший, хто спілк уєть ся з май бу тнім героєм, проводить своєрідний кастинг, щоб визначити, чи впишеться гість до формату про грами. Так ож цей редактор повинен відчувати ен ерге ти ку люди ни, ад же поганий настрій гостя відразу передається глядачеві (настрій падає, людина бере в руки пульт... і гаплик рейтингам, а хто винен?). Звідси й звичай — приг о щ ати цу к ерками, щоб підняти, так би мов и ти, "то нус" гос тя до спілкування. Тепер кілька секретів тим, кому припала до душі така професія. Для початку, варто розуміти, з ким ти матимеш справу. Більшість із них — це
знаменитості, а це — окрема тема... Хоч не обов'язково знати особисто кожну зірку, але важливо підтримувати контакти з тими, хто оперативно попередить тебе, коли саме артист або потрібний гість буде в Києві. Тоді треба добряче подумати, як зробити популярну особистість органічною для ефіру програми, навіть якщо вона відома тільки як скандаліст, а це не на руку. Тож, якщо знаменитість капризує, будь готовим до будь якої розмови. А найкраще — вибудуй у собі "звичку" правильної поведінки, адже тоді можна уникати конфліктів. Якщо зірка дійсно скандальна, і на неї не діє вихованість та інтелігентність, налякай її прямим ефіром. Бо це, як відомо, дуже дисциплінує, тоді все у твоїх руках. Але краще, аби у руках гостьового редактора ніколи не закінчувалися цукерки, а в голові — цікаві запитання. Так життя видається простішим! Ще один специфічний редактор — музичний. Професія музичний редактор з'явилася з розвитком радіо і телебачення. У радянські часи музичний редактор займався тільки відстеженням музичного змісту програми. Сьогодні спектр його діяльності набагато розширився. Але для початку, трішки історії. Основне коріння цієї професії сягає XVIII століття. Адже "музичні програми" існують із давніх давен: трубадури, що ходили містами й селами, мали свої концертні програми, які складали самостійно; для високопоставлених осіб, таких, як королі та царі, музичні програми складали придворні; а в театрах цим займався, як правило, сам директор театру... Звідси
музичний редактор
все, повинна володіти гарною музичною пам'яттю, смак та музичним слухом. Звісно, і без ерудованості, спритності та енергійності тут теж не обійтися. А взагалі, щоб зрозуміти, чи ти дійсно маєш талант до цієї професії — пропонуємо психологічний тест.
5
засновником радіостанції. Як правило, на радіостанціях із програмованим мовленням, музичний редактор складає щоденний список музичних творів призначений до ефіру, який називається плейлістом. Людина, що хоче стати музичним редактором, перш за
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
витоки професії музичного редактора. Музичний редактор — це людина, яка відповідає за дотримання музичної політики радіостанції, телеканалу, або окремої передачі. Він слідкує за реалізацією музичної політики, визначеної
Ти — музичний редактор? тест Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
1. Чи кажуть тобі, що в тебе гарний смак? А) Це всі оточуючі помічають, я і сам такої думки. Б) Ніхто не каже. В) Інколи кажуть. 2. Ти вмієш грамотно висловлювати свої думки? А) Інколи мені буває важко сформулювати свої думки. Б) Так, для мене це не проблема. В) Мені часто буває досить важко правильно формулювати свої думки 3. Твоїй групі доручили зробити концерт. Що робитимеш ти? А) Візьму на себе відповідальність і координуватиму дії одногрупників. Б) Мабуть, не братиму участі. В) Мабуть буду брати участь, але організатором бути не хочу.
6. Тобі подобається читати? А) Так, читаю багато й із задоволенням. Б) Читаю дуже рідко. В) Час від часу читаю цікаві книжки і журнали. 7. Ти прийшов на вечірку, де немає жодного знайомого. Що робитимеш? А) Піду додому. Б) Знайду собі кількох кандидатів для спілкування, а інших просто проігнорую В) Перезнайомлюся з усіма і весело проведу час у новій компанії. 8. Чи маєш ти музичну освіту? А) Не маю, але в мене гарний музичний слух. Б) Так, маю. В) Ні й не хочу. 9. Тобі подобається ходити на дискотеки? А) Звичайно, це гарний спосіб весело провести час! Б) Краще відпочити вдома... В) Ну, якщо немає більш цікавої альтернативи...
4. Тобі часто доводиться виступати на сцені? А) На жаль, я ніколи не виступав на сцені. Б) Іноді. В) Так, майже завжди звертаються саме до мене.
10. Який темп роботи тобі притаманний? А) Я все роблю дуже повільно. Б) Все залежить від характеру роботи. В) Я все роблю дуже швидко.
5. Продовж рядок: "В музиці мені подобається..." А) Мені музика взагалі не подобається. Б) ...лише певний напрямок. В) ...всі напрямки і стилі.
А тепер підіб'ємо результати: Якщо твоя кількість балів від 25 до 30, то ти — природжений музичний редактор. З
№ пита-
легкістю зможеш не тільки прослуховувати нові музичні надходження, але й складеш плей аркуш і загальний список пісень радіостанції, музичної передачі, каналу. Не варто панікувати, якщо не вмієш цього робити. Спочатку навчись вибирати пісні для ефіру, знімати старі композиції і додавати нові. Але з упевненістю варто відзначити, що ти маєш класні комунікативні навички, організаторські здібності та тонке музичне чуття. Від 15 до 25 балів — побільше впевненості! Ти можеш, але тв оя віра — не стовідсоткова. Ти — креативний та творчий, але позбавлений здатності переносити власні музичні смаки на аудиторію, а це дуже гарна риса для про ф есії му зичний ред ак тор. Мо жл иво, на перших етапах, тобі буде важк ув ато ви бу до ву ва ти му зичний ефір, відповідно до му зично інформ аційн ого формату й аудиторії радіостанці. Але варто попрацювати у сфері організації концертів та ви ступів артистів на радіостанціях. І нарешті, якщо ти набрав 15 балів, музика — не твоє. Не варто опускати руки. Не біда, якщо ти тільки любиш її слухати. Цього достатньо для того, аби вона спонукала тебе до пошуку нових ідей. Тож, відганяй від себе пасивність, агресивність, замкнутість і розвивай комунікативні та організаторські здібності та читай побільше книг.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
3 1 2
2 3 1
3 1 2
1 2 3
1 2 3
3 1 2
1 2 3
2 3 1
3 1 2
1 2 3
6
ння
А Б В
нами колективу. Він має бути організованим, швидко реагувати на зміни обставин. Все це у журналіста з'являється, коли він хоче віддатися цій про ф есії повністю. То бто рано чи пізно у людей, які зацікавлені у цій професії все це виникає. Окрім зовнішності, звичай но. Хоча зо внішність, у більшості випадків, теж можна покращити, принаймні для екрану. 3. Коли ж ти зрозумів, що хочеш бути випусковим редактором? Насправді, я менеджер організатор телевізійного процесу. В тому числі це включає і обов'язки випускового редактора. Ще зі школи ми з моїм колегою Дмитром Федоровим марили телебаченням, але все, що на той час відбувалося на українському інформаційному просторі, наше амбітне сприйняття не влаштовувало. Тобто ми не хотіли стати журналістами вже якоїсь існуючої програми. Ми хотіли створити щось своє. Чому? Тому, що просто не було такої програми, в яку б ми хотіли сісти в кадр чи створити сюжет. Саме тому, ми ще 11 класу почали принаймні активно мріяти про це. Коли я вчився на першому курсі, у нас вже вийшла власна програма, і можна сказати, що ми були випусковими редакторами. Але і авторами і журналістами і менеджерами. З того часу, з певними перервами,
ми працюємо на телебаченні вже 15 років. 4. Що ти цінуєш у своїй роботі? Можливо, це виявиться дивним, але цікавими є ті думки, які не співпадають із моїми. Адже у кожного журналіста є свій погляд на те чи інше питання. Загалом, мені цікаво вислуховувати ці думки, мені цікаво їх досліджувати, намагатися їх сприйняти. Й хоча мої підлеглі журналісти думають, що я їх пригнічую, намагаюся цього не робити. Прагну, щоб був певний баланс між тим, чого не треба робити й тим, чого я не розумію. Те, чого не розумію, має право на життя, але є речі, які заборонені на телебаченні. 5.Тобто ти як редактор, даєш своїм журналістам право на самовиявлення? Я собі постійно намагаюся пояснити, що я маю це робити. Незважаючи на те, що я маю досвід, що у мене є власна думка. Незважаючи на те, що я сам набивав синці, розумію, що по перше, кожен має право набивати свої вл асні синці, а по друге, дуже рідко, але трапляється і таке, що речі, яких я не розумію, зрештою виявляються геніальними. 6.Пригадай найвеселіші моменти, що траплялися у роботі. Те, що можна пригадати, це наші спец проекти. Мені зараз спало на думку, як ми
7
лужби!") телевізійної с
1. То як створюються випуски телепрограм? А: Створюються шляхом колективного мозкового штурму. За участі як нашого керівництва, тобто управління у справах сім'ї та молоді Київської міської державної адміністрації, так і журналістів. Як вища ланка бере у цьому участь, так і нижча.. Якщо є певне завдання від органів, що стоять вище, то журналісти обговорюють із режисером, випусковим редактором, яким чином краще втілити це завдання. Якщо конкретного завдання немає, то звертаємося, скажімо, до вічних тем, таких, які покликана висвітлювати "Молодіжна телевізійна служба". Таких, які турбують всю київську молодь і не тільки київську. Це працевлаштування, навчання, статеве виховання, це планування сім'ї, створення власного бізнесу. Єдине, що вони мають висвітлюватися не сухо, а так, а так, як молодь хоче їх сприймати, так, як молоді подобається це сприймати. 2. А ти, як випусковий ред ак тор, які ви м оги ст ав иш перед журналістом? Журналіст повинен непогано виглядати в кадрі. Він, принаймні, не повинен виклик ати нег ат и вн их ем оцій. Краще звичайно позитивні. Журн аліст пов и н ен до бре співпрацювати з іншими чле-
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
одіжної едактор "Мол випусковий р (продюсер та
Мт вс Антон
8
Дмитро
ої служби ")
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
ий та ш еф редакт о р " М о л о д іжної теле візійн
робили пародію на висвітлення Помаранчевої революції. Дуже вже політизований був 2004 рік. Саме тому під Новий рік ми зробили пародію, назвали її "2005 й канал." Ми спародіювали ведучих 5 го каналу. У нас була битва між Дідом Морозом і Санта — Кл а у сом. Але врешті решт перемогла дружба. Це було досить смішно. В цьому проц есі я брав бе зп ос еред ню участь. Я був у авторському колективі, й сам зіграв такого собі Антіна Січня — це Мик о ла Вере сень. І Діда Моро за, на кшт алт Яну к овича. Насправді, було досить цікаво, досить творчо... 7. Що для тебе важливіше любов до професії чи кохання близької людини? Чи міг би ти зробити вибір між коханням та улюбленою справою? Це питання з ряду, коли гральними картами не грають на шаховій дошці і навпаки. У мене ці речі ніколи не перетиналися. Був час, коли одне одному заважало, але питання не стояло таким чином, щоб проміняти одне на інше. Кожен чоловік має прагнути досягти у своїй професії висоти. Жінка має поважати чоловіка за це. Чоловік, який досягнув у професії чогось, чим може пишатися, саме він є цінним для неї. Якщо вона мудра, а саме така жінка має бути зі мною, зможе зрозуміти прагнення робити роботу. Знову ж таки робота це не лише спосіб самовиявлення, але із засіб для існування, тому.... я б не хотів ці речі протиставляти, навіть ставити їх на один рівень.
1. Дмитре, які деталі повинні залишатися незмінними від випуску до випуску? Ми виходимо з того, яка в нас програма, яке фінансування, і в які рамки нас поставлено. Ми, як люди з досвідом (маю на увазі себе та Антона), з 1993 року працюємо на телебаченні. З 1993 року робимо лише молодіжну програму. З різним фінансуванням, будуть різні програми. Якщо говорити про "Молодіжну телевізійну службу", ми не маємо можливості запрошувати досвідчених журналістів. "Молодіжна телевізійна служба" — це школа молодого журналіста. Ми набираємо молодих людей і навчаємо їх тому, чому самі навчилися у досвідчених журналістів. Головне в нашій програмі, щоб у журналіста було бажання щось зробити. 2. Розкажи, з чого ти сам починав. В 1993 році, коли ми навчалися у ліцеї "Економіки і бізнесу", до нас прийшов Костянтин Грубич, який набирав студентів у тодішню програму "Class Union Business". Це була така собі економічна гра. Три команди змагалися одна з одною, щось вигравали. Я увійшов до нашої ліцейської команди. Три дні тривали зйомки... Я ніколи не думав, що буду працювати на телебаченні. Економіка, бізнес — ось, що було моє. Сподобалося телебачення, і я почав добивати Костю проханням взяти нас (мене й Антона)
Отж
9
4. Чи потрібен тобі, ведучому програми, літературний редактор? Безумовно, тому що я Федоров. Виріс в російськомовній родині. Думаю російською мовою, потім перекладаю на українську. В цьому і є моя проблема. Я дуже боюся прямих ефірів. Тут я можу помилитися чи ще щось. Редактор має бути обов'язково. 5. Чи буде коли небудь продовження "Молодіжної телевізійної служби"? Звичайно, щось має бути. Та ще не було людини, в якій би я побачив ведучого цієї програми. Людина, яка б запропонувала, щоб ведучими були усі 5 журналістів, для прикладу. Молодіжна програма — це абсолютно складна річ, можу сказати напевно. Людина, яка пропрацювала в молодіжній
програмі, ніколи не зможе вести політичні новини й навпаки. Хочеться, щоб щось змінилося в "Молодіжній телевізійній службі". Можливо, це буде якийсь переформат. Та це вже буде без мене в кадрі. Тобто я звичайно залишуся тут, оскільки є співвласником цього проекту. Це, звичайно не комерційний проект, але це теж моє. Хочу, щоб ця програма жила і якось розвивалася. 6. Чи проміняв би ти кохання на улюблену справу і чи доводилося тобі робити такий вибір? Кажуть, що для людини завжди важливіше кар'єра. Всі жінки так кажуть у фільмах, в книжках, в житті. Кар'єра — це дійсно важливо. Та у мене завжди складається так, що ті, кого я кохав, завжди зі мною працювали.
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
тже
працювати. Він сказав: "Та ви що, хлопці, здуріли?! УТ 1 — це такий консерватизм. Сюди мають прийти люди лише з вищою освітою, журналісти. Та на канал просто не можна пройти, ось через цю охорону." Ми добивали, добивали, добивали. Врешті решт, Костя Грубич надав нам таку можливість, запропонував знімати рубрику в тодішній молодіжній програмі. Ми не маємо спеціальної освіти, просто дивилися, як це робить Грубич Костя, інші журналісти молодіжної редакції. Просто якийсь певний час ми постійно "тусувалися" на телебаченні. Через деякий час, я зрозумів, що мені там нецікаво. Тоді ми почали робити щось своє. Пішли на комерційний канал ТЕТ і почали робити програму "Крутий релакс". Саме тут, без підтримки, ми зіштовхнулися з деякими проблемами. Я пішов на курси підвищеної кваліфікації працівників телебачення. З тим багажем, який у нас тоді з'явився, ми почали робити власні телепроекти. Зараз я можу сказати, що рано пішли у "вільне плавання". Тобто тоді, коли нам було по 17 18 років, ми робили власну програму — це було круто, але зараз ми нікуди не розвиваємося. 3. Як шеф редактор молодіжної програми, як ведучий, що ти вимагаєш від своїх журналістів? Я хотів би, щоб журн алісти ви хо ву ва ли в собі самостійність і креативність. Я за те, щоб журналіста взяти і кинути в море, нехай пливе. За такої ситуації одразу стає зро зумілим, що люди на вміє, а чого вона не вміє. Врешті решт, журналіст має ви п ли сти і почати ро би ти щось своє, цікаве.
10
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
Усім
ПРО"#ЛЕНЧІЧЄНЦАВ"
"Усім зрозуміло: обмовки та помилки в ефірі — це погано. Запевняю Вас, що ніхто навмисно їх не робить. Зауваження взяв до уваги — врахую. Зрозумійте просту річ: ми, як пілоти — чим більше годин у повітрі (ON AIR:), тим стабільніший політ. Страшнувато перед величезною аудиторією працювати (принаймні, мені). А коли відчуваєш тривогу, коли сам у мікрофона, важко сконцентруватися. Тому повторюю: помилки ніяк не пов'язані із рівнем освіченості/неосвіченості ведучих!"
чи поведеться. Подавай "видовищ", чи то пак "слуховищ"! Дехто з ведучих навмисно додає спецій до своєї наживки. Не гребують нецензурним слівцем зіграти чи вдало зіронізувати. Скажімо, на постійно актуальну тему політики й політиків, які сидять на валізах і на яйцях:. Часом пікантні ноти до словесної страви радіокухаря рибалки потрапляють випадково. І тоді починається кльов. Наше вухо вхоплює нетипове, "гріховне", особливо, коли воно там таки є:
Це фрагмент із форумного виправдовування одного зі столичних ді джеїв за те, що його піймали на гарячому, так би мовити, зловили випорхлого горобця й поселили його у простору, хай не золоту, клітку під назвою Інтернет. А горобець той — він же обмовка під час ефіру — почувається комфортно. Навмисно не казатиму, де його місце, аби не компрометувати вітчизняного виробника радіоефіру. Натомість нагадаю, певно, резонансну справу про "дєвачєк, каториє папалі в #лен чічєнцав..." — словом, із провини диктора потрапили не туди. Загалом, чи часто наші "мікрофони" співають нам кумедні дифірамби? І наскільки серйозні наслідки випадкового гострого слівця? Взяти для прикладу ведучих лінійного ефіру... Їхній безпосередній обов'язок ляпати язиками, запускати живців для наших вух. Прогноз погоди, оголошення наступного виконавця і чергова розповідь із серії "науковці порахували" або "ну, ці американці й диваки, таке утнули". Наш аналізатор, як риба (німий, тільки не дурний): на стандартну балаканину про пісеньки та про цікавинки навряд
"Це Сандра та її Еверлестінг лав, тобто Вічне кохання. А от я не вірю, що буває любов без КІНЦЯ". "Я вас вітаю, юначе! Ви маєте ОЧКО!" Пс и хо ло гам нел ег ко по яс н и ти цей фе н о мен. Одна з версій: ми краще зап ам'ят о вуємо ефірні по м ил ки, аніж норм ал ьне що де н не мов л ен ня. Ефір, більшою мірою, — це рутина. Щойно в ньому сталася НС, буденність перетворюється на гарний і яскравий спогад. Тому обмовками соромлять ведучих, про них теревенять на форумах. Підприємливі слухачі водночас на цьому роблять бізнес: пишуть на ПК ефіри і виловлюють ді джейські проколи чи вульгарності. Відтак для мобілок з'являється чергова фішка, на кшталт "звантаж Приколи прямого ефіру". Причому видовий ряд химерних аудіофайликів найрізноманітніший: еротика, іронія, випадковий гумор. Для любителів гостроязиких ведучих — список 1 ("...років тому народився Фалос... Так у мене написано. Я думала Фалес, а написано фалос"),
для випадкових приколів — реєстр 2 ("Ракам цього тижня буде нелегко..."), для обмовок — свій перелік ("І чим, на Вашу думку, Мерая Кері обклала свою ванну?"). Зрештою, не забуваймо про новини. Тут із помилками суворо. Проте людина — не робот, прочитати текст бездоганно не кожен зможе. І добре, коли замість "шахтарів" — "шатхарі", невідомий "Бердибєрдиєв" перетворюється на "Бердирдирдиєва" або ні в чому не винний "КалОв" стає "КАловим". Адже в історії словесних огріхів трапляються й складніші випадки. Американський радійний шоумен Дейв Леніхан утратив роботу, коли в ефірі замість coup ("ку:" — везіння) прочитав coon ("ку:н" — негр). Усе б минулося штрафом чи доганою, якби мова не йшла про Кондолізу Райс, Держсекретаря США... Що ж настає за помилкою? Відповідь на поверхні — черго ва по м ил ка. Від них, повторюю, не подітися. Ведучі на цьому наголошують постійно, коли стоять на килимі в головного редактора чи програмного директора. На деяких станціях України запро ва дж ено си ст е му штрафів — гарний стимул до уважної роботи. З часом доп о ма гає про ф есіоналізм. Ма ститі ве дучі втрачають страх перед непередбачуваними, технічними чи словесними оказіями. Головне, наголошують, потрібна голова на плечах. І тоді дівчата таки опиняться в чеченському полоні.
© Олексій Доан, 2007
11
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
1.Що для Вас означає любити свою професію?
Це означає — йти на роботу з посмішкою. Якщо ж вона зникає — це перший сигнал до того, що роботу чи рід діяльності треба міняти.
12
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
2.В якому жанрі вам працювати найцікавіше?
Я люблю писати психологічну прозу. Але мені цікаві всі жанри — від сценарію до лібрето. Головне, в кожному з жанрів доходити до суті, і все писати на професійному рівні. 3. За яким принципом Вы купуєте книжки.
По перше, купую своїх улюблених і перевірених часом авторів. А якщо автор незнайомий — просто читаю перші десять рядків — якщо захоплює, то купую книжку. 4.А взагалі, якою має бути книжка, щоб ви змогли її полюбити?
В ній має бути щось нове для мене, якісь свіжі думки, емоції, внутрішня енергетика слова, добрий стиль і фантазія. 5. Що вплинуло на формування вашого літературного смаку. Прочитавши яку книжку Ви відчули, що зможете писати самі?
Я пишу з дитинства, не зважаючи на прочитані книжки. А взагалі я читала те, що зарxаз відійшло ніби то на другий план — Паустовського, Буніна, Чехова...
7.Хто для Вас найсуворіший критик?
Я сама. 8.У всіх ваших творах прослідковуэться тема любові. Що є справжньою любоввю для Вас?
Любов — це гармонія. Якщо між двома людьми існує гармонія — вона розповсюджується і на ставлення до світу.
13
Їх багато. Дуже любила "Пепі Довгу панчоху" Астрід Ліндгрен.
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
Інтерв'ю з Ірен Роздобудько 6.Ваша улюблена книжка у дитинстві?
м
Трохи пітьм
14
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
Просвіта через донесення самих ли Ситуація плачевна... Доки теоретики сперечаються щодо першості у започаткуванні видавничої справи на теренах Київської Русі, ринок сучасний переповнюється вщент російськомовною продукцією. Доки двовікторна політика сперечається про доцільність в Україні двомовності, багато видавців вирахували математично, що українська книжка збиткова по суті. Поки нам наголошують на патріотизмі, в Києві закривають книжкові магазини на Хрещатику, які багато в чому були візиткою й культурними осередками. Звичайно необхідно мати загальнодержавну стратегію, випрацювати певний план розвитку... Та спочатку треба чітко розуміти суть проблем, що обійнялись із книжками
Проблема перша. Читання стало немодним, тиражі зменшились через непопулярність літератури. Можна сказати, що про традицію ведення домашніх бібліотек взагалі говорити дарма. На щастя, українці давно масово "знають грамоту". Тепер це стандарт для семирічних діточок, які закінчили перший клас. Але стандарту любові до читання, схоже не виробилося. Що з цим усім робити? Дошукуйтесь вад у собі… Коли в останнє читали книгу з цікавості, коли купували, коли і як часто сперечаєтесь із друзяками про видання? Мало таких, хто без винуватого виразу обличчя відповідатиме на ці запитання… Навіть серед, здавалось би, спеціалістів, студентів ІЖ. Я не маю на увазі, що лише цим треба жити, стати черв'яком буквоїдом. Просто, якщо є проблема, треба її вирішувати, починаючи з себе. Ніхто не зможе людину силою залюбити в книгу, не нав'яже позитивного враження про літературу диктаторськи, але у кожного має бути розуміння, що "Книга ? морська глибина, і хто пірне в ній до дна, той дивнії перли виносить". Тобто, що збагатитись можна духовно, інтелектуально завдяки читанню, хай навіть електронному. Якби ви читали, так, як треба… надіюсь, ні в кого не постає питання "а як треба?"… то й не нарікали б на те, що
цей світ котиться в нікуди, що ми втрачаємо сенс буття, що щастя ? в цигарках, а істина ? в вині. Як так закрутила? Пояснення прості ? часу не вистачало б! Досить уже агітації "за!"… не силую! Тоді дуга проблема… якісно нова. Хто б міг подумати, що книгарні заважатимуть у центрі міста? Кому вони стали зайвими, той точно читав Маркса "Капітал", але десь у школі обміняв совість на булочку з маком. "Планета" (вул. Хрещатик, 10) зникла з небосхилу продажу світової літератури в Україні, натомість чекатимемо на новий магазин чи банк. "Знання" та "Сяйво" ще жевріють, вибухнувши вчасно хвилею протесту. Або загребуща рука не така довга, або інша рука пальчиком на неї посварила... Невже можна перенести чудовий світ усієї багатогранної літератури на одичавілу Петрівку? Вибачте, може, але інакше не повернеться язик сказати. Весь той гармидер кіосків та яток не можна назвати світом книги. Чому прекрасна душа літератури повинна бути обов'язково у тілі непричесаного, невмитого чудовиська? Я не проти існування ринку із своєю конкуренцією, з усім різноманіттям орієнтування, але не в такому стихійному варіанті. Адже одежу купувати уже звикли в теплих магазинах із великими дзеркалами та
blacK
C
м M
привітними консультантами, а шукаючи потрібну книжку, чомусь маємо штовхатись. Проблема суголосна, як на третю, то надто розмита у плані, кого більше стосується. У Києві не вистачає точок роздрібної торгівлі літературою. Цього чомусь ніхто не помічає. А чи не тому, що продаж книг є комерційно непривабливим? Зате яким привабливим бізнесом є гральні автомати… От вам і суголосність із першими двома: хто чим цікавиться… Читати ? нецікаво, краще позабавлятися! А те що з одноманітною, простою за своїм програмуванням машиною, яка не вчить думати, а вигрібає гроші з кишені ? навіть не в змозі припустити. Так швидше за все у всій країні, адже розвиваються мережі "Книга поштою" та "Книжковий клуб", які приносять сій товар покупцеві додому. Якщо це працює, то, відповідно, багатьом людям нікуди піти по потрібне видання. Отже, країні не вистачає конкуренції з продажу книг... Прикро, чи не так, що про нас судити можна за кількістю забігайлівок із яскравими вогниками, а не бібліотек та книгарень. Не тіште себе думкою про можливість утілити Лас Вегас в Україні.
м
Y
проблем проблемі відкритих і відкритихзапитань запитань
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
ише
15
ми
м
16
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
Cyan — 12%, Magenta — 0,4%, Yellow — 100%, blacK — 23%
Точно четвертою проблемою є перенасиченість під саму зав'язку російськими книгами. При цьому часто альтернативи українською мовою і днем з вогнем не знайдете. Ця величезна проблема й породжує покручів, що рідною називають українську, а котра година питають російською і навіть думають російською. Створюємо державу унікальних двомовців, які не знають і не дотримуються по суті норм жодної. І скільки б анекдотів самі не складали, всеодно шокатимемо, а чужоземні продавці везтимуть нам своє рідне чтиво й збагачуватимуть свою країну. А з іншого боку, хай би й везли, якби наші могли протистояти й конкурувати. Так маємо ж інше ? українці надто часто пристосовуються до русифікації й самі ж її провадять. Тільки порахувати кількість російськомовних видавництв на території Батьківщини! Чиї інтереси вони відстоюють, за кого борються? Чи не є вони уже результатом отого покручення, бо мама не навчила по українськи думати, бо й маму не навчили, а прабабусю таки переучив хтось чужий думати на свій лад. Маю на увазі, що не завжди було так багато російськомовного населення, яке вважає себе українцями. А переучили давно, коли насильницьки впроваджували навчання в школах російською змалечку, а українську вважали недостойним наріччям. Книга творить Людину. А хто ж тоді творить книгу? П'ята точка спотикання ? власне в науці про книжки... Теоретики видавничої справи затіяли суперечку, хто із постатей в українській історії є першодрукарем, коли засновано друкарську справу на території України і т. д. Ко-
лись оприлюднення Орестом Мацюком невідомих важливих матеріалів з Центрального архіву Львова стало снігом на голови радянських дослідників (два документи латинською мовою, які однозначно вказували на існування в цьому місті друкарні ще в 1460 році, тобто за 112 років до прибуття Івана Федорова; та третій документ ? інвентар книг Словітського монастиря, за яким було в наявності шість книжок українською мовою, виданих до "Апостола" 1574 року). Кожен із дослідників якось по своєму бачить питання. Але найгарячіші пристрасті розгорілись саме зараз на сторінках преси між С. Сокуровим Величком, М. Низовим, О. Мельниковим та М. Тимошиком. Звичайно, добре, що вчені продовжують найкращі традиції наукових конфліктів та "чубляться" публікаціями. Але справді реакції серед "простого українського народу", (а ще краще ? серед непростого) на реальні факти, що називають ім'я першодрукаря Степана Дропана немає ніякої. Кому пам'ятники? ? Федорову, чиї першодруки у музеях? ? Федорова, яка книжка видана першою за допомогою друкарського верстата в Україні? ? "Апостол", у якому році? ? 1574... То навіщо старання і докази?! Було б смішно, якби не було так гірко. Люди(!), на могилі Федорова ж є слова, що він "занедбане друкарство обновив"! Хіба тільки з цього не варто робити висновки? Не варто писати нові підручники й змінювати хоч написи на експозиціях у музеях? А що ж робити для покращення? Добре, якщо таке питання у вас постає в лабіринті нарікань. Це означає, є цікавість, що за суттю ? позитивно.
Читати, купуватии книжки, бо знань за плечима не носити. Краще українською мовою, бо ми українці. (Так буде голосування власним гаманцем для змінипріоритетів.) Відстоювати свої права на вільний доступ до будь якої літератури. Всі ті, хто причетний до видавничої справи мають усвідомлювати важливість своєї місії про це уже сказано й повторено сотні разів. Вимагати розробки програм підтримки українських книжок й підвищення мита на імпорт. На рівні держави домогтись крапки в питанні варіантів ходу історії з розвитку книговидань. Самим із цікавістю, але тільки, якщо така є, долучатись до творення книжок у реальному часі і просторі.
Ніколайчук Інна
2008
17
Íèæå ï ðåäñòàâëåí à êàðòèí êà â åå ï åðâî í à÷àëüí î ì âèäå í à ñòðàí èöå
?
ukrainskyj translit
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
м
Ñïðàâà!
ЧОКСВІТЛА
18
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
КЛУБО
Vse Присвячується Наталці Федоровій, студентці 4 го курсу нашого Інститут
"Фотографуючи, ти відображаєш свій внутрішній світ"
Все почалось, мабуть, років у десять, коли Наталка попросила татка придбати їй "мильницю". Фотоапарат "Зеніт" видався їй не модним. Якби тоді батько не переконав доньку — вона б точно ніколи не стала професіоналом. Через це вважає, 3% відсотки фотографки в ній, від нього, але не більше. Що ж було далі? Той "немодний Зеніт" навчив її витримки та експозиції. Вона читала багато літератури та намагалась спілкуватись із "живими" фотографами. Та не обходилось і без кумедних фотографій чи то самої себе у дзеркалі, чи то власних ніг. Мабуть усі з цього починають;) Своє перше професійне сходження здійснила не повірите де! — в Іжі, коли 2004 року виграла стипендію імені Херше Чада — 450$. Із того часу її фотоальбом значно поповнився новими цікавими образами, роботами із відомими зірками, наприклад, Іриною Білик чи то гуртом ТАРТАК. Головне тут завжди бути щирою. Не можна вдавати відкритість на одну — дві години, нічого все одно не вийде, це відчувається.
19
ЧОК СВІТЛА
КЛУБО
нтролювати власноруч. На закиди прибічників "чистої" фотографії, має вагомі аргументи: на фотокартці ми бачимо людину в обмеженому форматі, й часом, щоб не зіпсувати образ, потрібно користуватись редактором. Але не можна забувати про відчуття міри. І ще, Наталка особливо ставиться до світла. Адже з його допомогоюможна досягти неперевершених ефектів. Чому зараз і вчиться. У її голові — безліч фантазій, які так хочеться втілити у життя, та інколи ще не вистачає досвіду та ресурсів. Але, те що вона творить, творить заради гармонії, світла, радості та ЛЮБОВІ. Балюта Олександра
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
Свій стиль окреслює таким, як любовний. Ні, не у вузькому розумінні цього явища, на зразок, між чоловіком та жінкою чи любов матері до дитини, це щось схоже на вселенську любов. Скрізь є краса, усе пронизане божественною любов'ю. Любов — внутрішнє відчуття, що повсякчас росте, дуже світле, воно характерне тобі, як людині. І тут неважливо, яким буде об'єкт. І якщо у тобі багато цього почуття — будеш бачити його навколо себе. Серед багатьох жанрів, все ж надає перевагу постановочним фото ("вилизаним" та опрацьованим у Photoshopi). Це не означає, що їй не подобається репортажна зйомка, просто прагне усе ко-
?
Кілька запитань про... Рябічев
20
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
Тимошик Микола Степанович Любов — це те, що вивищує людину, те, що спонукає робити якісь високі, благородні, красиві речі, це те, що перероджує людину, робить її кращою, величнішою, спонукає її жити, радіти життю. Це якщо так — філософськи. Професіоналізм — це власне набір певних чинників або набір певних професійних складників, які дають можливість виконувати будь яку справу на високому рівні. Це те, що протилежне рутині, одноманітності та сірості. Це те, що вивищує людину над її колегами в тій чи іншій сфері діяльності і це, очевидно, набір тих складників, які дають можливість робити будь яку справу професійно, краще, величніше, благородніше, результативніше.
Онкович Артем Дмитрович Професіоналізм — це бути в темі, розуміти, що ти робиш, отримувати від цього не лише гроші, а і задоволення. Любов — це слово надзвичайно широке по своєму семантичному полю. Через те дуже складно знайти якесь конкретне пояснення цьому станові, цьому почуттю, цьому баченню світу. Одне з визначень, можливо звучатиме так: любов — це бути в гармонії з тим, хто є об'єктом цієї любові.
В'ячеслав Львович Про фесіоналізм — це вміння робити все правильно і швидко. Любов до професії — бажання займатись своєю справою у вільний від роботи час. Любов — це любов, це бажання щось робити, постійне бажання, яке не проходить і постійно тебе дістає
му розумі, який існує, оцей космос, хтось може казати, що це Бог, хтось, що це згусток розуму. Ось, напевно, там має бути ця любов, яка є більше, ніж те, якою ми собі її розуміємо
Михайлюта Людмила Петрівна Професіоналізм — коли людина на своєму місці, коли вона знає свою роботу, коли вона відповідає за свою роботу, коли ця робота корисна іншим людям. Любов — це коли тобі хочеться комусь робити добро, і, в першу чергу, віддавати, а не брати, тоді можна говорити про любов. Турбота — це вияв любові. Любов професійна — це теж коли хочеться віддавати, коли хочеться ділитися тим, що ти знаєш.
Данильчук Афанасьєва Катерина Олександрівна Професіоналізм — це, безумовно, складові чесності та старанності в тому числі. Любов до себе — дуже важлива, тому що ти починаєш бажати і нести з собою позитив і відповідно впливати позитивно на людей. Дуже важливо ставитися з любов'ю до того, що ти робиш. Все треба робити з любов'ю, до всього з любов'ю: до того, що ти робиш, до себе. В різних площинах. Це якась така субстанція, тобто це не чоловік і жінка це точно, це така субстанція, яка є в отому загально-
Дмитро Васильович Професіоналізм — це, по перше, любов до професії, але доведена до нестями. Любов може мати різні градуси, ну а це найвищий. Любов кожен розуміє по своєму. Логічно пояснити слово дуже важко. Це відчуття, а відчуття не можна викласти. Є визначення у словниках на цілий абзац. Це відчуття ефемерне, його можна відчути, але не пояснити. Якщо починаєш пояснювати, що любов — це те то те то, або ми любимо когось чи щось за якісь конкретні речі, — це не любов, це симпатія, позитивне ставлення. Гущина Тетяна
Дехто навіть не зрозумів, то хто ж таки з дівчат виграв конкурс... Одні поспішали привітати Валерію, інші вітали відверто пригнічену Марину. От вам і двозначність. А чи не поїхати обом дівчатам на університетський конкурс краси і там, можливо, з'ясується, хто таки Міс? Звичайно, можна довго сперечатись на тему, хто з них краща... але ми не будемо — це і так уже дозволив собі кожен, кому не ліньки. Хочемо підняти питання про судійські рішення... То хто ж їх виносить таки, якщо з'являються такі зауваження? Маємо те, що маємо... В ІЖ є Королева і Міс. А на них обох один Містер. Чи буде так і наступного року? Побачимо ще… Адже не просто так директор подарував Марині телевізор і заявив про започаткування нового титулу. Організатори подбали про цікавий динамічний сценарій аби розважити гостей, зібрали десять претендентів, потурбувались про апаратуру і так далі... За це їм, Сітнік Катерині та Радзівіл Ользі, звичайно велика подяка. Вміємо і можемо, якщо захочемо... Нудно не було, навпаки — такі емоції закипали у залі! Ніколайчук Інна
21
Усі конкурси краси природньо суб'єктивні, але про це розводити теревені не збираємося. Поговоримо про "наболіле" і близьке. Цьогорічне дійство із такою двозначною назвою "Містерія" видалось справді двозначним. Хоч обрати красеня і красуню Інституту знову зійшлося чимало студентів і викладачів, долю конкурсантів вирішували усе ж судді. В їхньому складі з'явились нові імениті члени, що і стало причиною двозначності, як нам здалось. Спробуємо розібратись у всьому разом. Усе закрутилося завертілося довкола десятки... Грабська Аніта, Кіріндясова Ксюша, Леонова Лєна, Лопушнян Марина, Почко Вікторія, Мамосов Богдан, Бригінець Володимир, Малик Сергій, Наумчук Ярослав, Овакінян Арам. Не секрет, що багато студентів із са мо го по чат ку прийш ли по ди ви тись на Кіріндя со ву Ксю шу, а сам конкурс їх не так і цікавив... Інші ж щиро прагнули побачи ти рідни ми очи ма, хто ста не Міс Інсти ту ту жур налістики й захищатиме надалі його честь на університетському рівні. У чому ж двозначність "Містерії — 2008"? Ні не в причині, хто й чому прийшов. Копаємо глибше... Завдяки журі титул Містер носитиме Амосов Богдан, а Міс — Почко Валерія. Але як заявив один із членів, Юрій Рибчинський, він не вирішував нічого у такому виборі й хоче, аби Лопушнян Марина була Королевою Інституту журналістики. Завдяки такому конфузу на сцені й у залі замість "Містерії" — істерія.
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
Mістерія чи істерія? стерія чи істерія
Усi
..41 22
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
Журналіська весна буде!!
41 рік — чи не забагато? Минулого року від випускників поширилася непідтверджена інформація, буцім журналіська весна не така вже і стара, як говорять. І закрались сумніви... Оскільки ця інформація суспільно важлива для нашого інституту, її потрібно було перевірити. Усі сумніви розвіялись, коли до моїх рук потрапив один цікавий документ: Протокол № 11 "Засідання ради факультету журналіститки від 23.01.67", де було чітко зазначено рік заснування свята. І вся пітьма відступила.
Своєю появою Журналіська весна завдячує декану факультету Прилюку Д.М., який 1967 року заснував "День журналіста" на факультеті. Журналіська весна — свято всіх студентів, хто навчається, так і тих, хто уже випустився. Незважаючи на те, що промайнуло вже чимало часу, сенс цього дня залишився таким же й по сьогодні — головне — згуртовувати студентів. Проводять це дійство в останню суботу травня, коли навчальний рік закінчується, а іспити ще не почались. Раніше, як засвідчує старожил нашої альмаматер Трошина Неля Петрівна, "День журналіста" проводили в приміщенні Червоного корпусу, де святковий концерт готували студенти. В будь який час цей день завжди був і, думаю, буде особливим для нашого Інституту. Що ж нище, подаємо копію протоколу. І можете не сумніватись, 41 журналіська весна буде саме 41 ю! Балюта Олександра
23
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
000101010
*І.З.І.Ж.Б.К. Трі дєвіцьі под окномъ Смотрітєлі інстітута благородньіх дєвіцъ Модераторьі сообщєства в полномъ составє нашлі время собраться і сформуліровать правіла повєдєнія участніковъ. Ітакъ, вкушайтє, братіє і сєстріє:
Віртуальний редактор видавець:
1. Своїхъ нє обіжать: ні злимъ, громкімъ словомъ, ні добримъ тіхімъ матомъ.
24
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
Місія в інтернеті
2. Нє флудіть, нє флейміть, нє спаміть Нє растєкаться мьісію по дрєву, ібо каждоє поганоє дрєво будєтъ нємєдлєнно вьікорчєвано, вьісушено, сожжено і развєяно.
3. Рєшенія модераторовъ нє обсуждать. Да і зачєм іхъ обсуждать?.. 4. Нє пазоріть почьотноє званіє фофудьїста тупимі жидобандеровскімі шуткамі. 5. І ГЛАВНОЄ СВЯТОЄ ПРАВІЛО: ПРОСНУЛСЯ, УМЬІЛСЯ, СЄЛЪ ЗА КОМПЬЮТЕР: ПРОПІАРЬ ФОФУДЬЮ!!!
Редактор он лайн Редактор працює за кадром, його прізвище рідко з'являється в титрах, робота важка, відповідальна, можливо, деколи навіть невдячна. Проте скиглити ми не будемо, потішені витребуваністю і життєвою необхідністю обраної нами професії. Без редактора ще не обійшлося жодне успішне видання у світі. Не обходиться без них і Всесвітня мережа. Як все починалося. Електронна газета "Українська правда". Георгій Гонгадзе. Віртуальний андеґраунд. Група журналістів та редакторів створили електронну газету, сайт на базі технології Web 1. 0, за принципом якої редакція (модератори та адміністратор) суворо та ретельно правили статті, аби ті не суперечили концепції видання. Спочатку коментування мат еріалів так о го сай ту не було. Це була суто ви да вничо ред ак торська цари на. Відвідувачі, тобто потенційні читачі, запрош у ва лися і переглядали сторінки "Української правди" миттєво та безкоштовно. Все тече, все змінюється, як сказав колись один розумний чоловік. Читач прагнув
виявити власну ініціативу, хотів взяти участь у модераторському процесі. Аж прийшов і його час. Технологія Web 1. 0 розвинулася у технологію Web 2. 0. Відтоді кожен, хто має таке бажання, може стати видавцем: вести свій блог, тематичний сайт, спільноту. Проте недоліки технології виявилися незабаром. З насиченням блогосфери спамерами, рекламними агентами, програмами автоматичного флуду і просто графоманами звівся нанівець фактор редагування. Дописи швидко втрачають актуальність, і рідко хто редагує їх — хіба редактори за фахом або ж ті люди, які не можуть спокійно читати тексти з помилками. Адже неграмотна писанина є також виявом неповаги до читача. У світлому майбутньому (точно не відомо, близькому чи да л ек о му) про грамісти обіцяють інт ерн ет кори сту вачам нову технологію, яка була б позбавлена надмірної це нтралізо ва н о сті першої і ба га т о слівн о сті та невірогідності другої технологій ел ек тро н н их ви да нь. Проте наразі така панацея ще не винайдена. Які ж вакансії є на сайтах електронних видань? Найпотрібніші — технічний редактор, веб дизайнер та верст-
http://community.livejou r
/fofudja/profile Прінятиє сокращєнія:
І.З.Т. — ізвінітє за тавтологію В.В.П. — Вождь Всєх Патріотовъ Н.П.Е.С. — нє побоюсь етого слова І.З.І.Ж.Б.К. — ізвінітє за іспользованіє жидобандеровской клавіатурьі
Правіла вступают в дєйствіє с момєнта опублікованія, і нинє, і прісно, і вовєкі вєковъ,
rnal.com/fofudja/profile Видавець он лайн Що робити, коли вже є видавничий оригінал журналу, але немає грошей, щоб йо го ви друк ув ати? Тут на до п о м огу при хо ди ть... (не повірите!) інтернет! Електронні журнали, так звані езіни (від ан гл. elec tron ic mag a zine — "електронний журнал"), сьогодні ще не набули такої популярноті, як в інших країнах, як приклад можна нав е сти кул ь то вий ам ериканський езін "Bаstard", чес ь кий ви да вничо ред ак -
Я (Редактор)
Нехай вас не засмучує те, що робота редактора часто залишається непоміченою. Проявіть ініціативу. Якщо вас не задовольняє співвідношення українськомовної і російськомовної продукції на українському ринку, не сидіть склавши руки. Врешті, якщо "нічого читати", напишіть щось своє. Більшість людей звертається до творчості, найчастіше словесної, у вільний від роботи час. Опублікуйтеся. Просто дійте! Адже ви маєте такі ж можливості. І якщо ваше прізвище не вказали у титрах, бо повважали таку інформацію несуттєвою, не засмучуйтесь, зазначте на головній сторінці власного сайту, що авторське право належить вам, і потіште свій редакторський гонор!
Таня ГУЩИНА
View All Archives Tags web2.0 виставки думка звіт новини прес конференція творчість фото З кожним роком все більше українців переходять в ранг користувачів мережі Інтернет. Диму без вогню не буває. Преса, телебачення та радіо потихеньку перебираються у світове Всемережжя з розрахунком на додаткову аудиторію, до того ж така трансляція не вимагає великих фінансових витрат. Хостинг, домен, кілька дрібних додаткових сервісів — ось і готовий сайт; з реклами — лише кілька банерів і зручний пошук інформації на додачу. Потужна альтернатива ЗМІ у їх первозданному вигляді! Проте не все так просто. Інтернетне новосілля газети, журналу чи радіостанції вимагає повторної верстки видання. І навіть якщо ресурс створюється одразу в інтернеті, не обійтися без ключових дійових осіб — редакторів. Декілька думок що до продажності... [+1] lily_banks : (no subject) [+16] lars_vontrier : Реформа авторських прав [+0] lars_vontrier : American Society of
25
торський езін "TYPO" та інші. В Україні ж у вигляді езіну пош ирюва л ася, приміром, газета нової молоді "Бійцівський клуб". Завдяки безкоштовним хостингам та доменам кожен може долучитися до видавничої інтернет справи, а при великому бажанні чи захопленні і при серйозних намірах — купити для свого сайту хостинг, домен і оплатити рекламу. Проте остання також може здійснюватися і без жодних затрат — лише завдяки зусиллям і витраченого часу автора сайту чи його помічників з PR. Якщо видання треба терміново розрекламувати, можна вдатися до вкрай неетичного, але дуже ефективного спаму, рекламних розсилок поштою чи використовуючи інтернет пейджер.
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
альник. Також є багато запитів на ви пу ско вих ред ак торів. Про коректорів переваж но не йд ет ь ся взаг алі. Існує ліберал ьна си ст ема правки "Orphus", за допомогою якої читач вк а зує адміністраторові чи модераторові на граматичну помилку в тексті натисненням клавіш Shift i Enter, тому така вакансія не розглядається. Сумна реа л ьність — по сада коректора не окупається. Але навряд можна знайти роботу редактора в інтернеті на сайтах вакансій. Набагато ж реальніше виходити безпосередньо на власників або адміністраторів видань і пропонувати свої послуги. Робота технічних редакторів добре оплачується, і дуже часто, не зважаючи на те, що технічний редактор працює он лайн, вона не є дистанційованою. Якщо ви знаєте принаймні дві мови програмування та обов'язково мову розмітки документів HTML, а також почуваєте себе вільно як в інтернеті, так і за комп'ютером, у вас є всі шанси знайти роботу на віртуальних просторах Всемережжя.
journ_vsr journ_vsr Latest Month April 2008 SMTWTFS 12345 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Поради редактору початківцю мознатована . Вони х орієн давцям юди, на яки її в конол ть ють, щ ама, побача ідповідно л к е , р ко а в є їхня радує о помітити їхн о щ і, т ів ч а текс т вхне чи підшто ємо: ення. почина оголош от з чого ми истий і Отже, зети, ч е зайн га у, має велик и ш д ь й іл и б д н є а р ю н л а а г й о а ш диз икра ений д Гарний ним, ніж пр ть в жертпривед . ь и л с а о ня н іон значен функц ніколи не при ний зміст для ис ін чим, в лістику і кор ити рівень а н и р в у під щ изайн ву ж ки, аби ти. Гарний д ь іл т о подачу зе тог ення га ну і приємну йн — л м р о оф иза зум ації. Д ечує ро забезп іншої інформ , і він повикт та новин с, а не проду е ц це про непомітним. ься з уважти у наєт б н не ес почи стіших елец о р п ро Цей колону найп іли між графії озгляд б р о о р г п о н аких як т, фото азвати ентів, т ловки й текс ки читачі м к ожна н ю. Уся я , м ір ь о и г п т іл а е х к з з с Га ами ками, ратуро них. О сті З тих с еса, "слоою літе ється на иси до ми від стало ж бун п с а ід р ч п п у с я а т с о и ду з'явила володарем. залежн ети, вони так предстура бу азах. Отже, а ь т р е ю іт а т л з с р у ло ення га вності них об ентом гаво" ста ературні тра формл вати послідо дувати словес іт о м и л е і р л н о е ь в ст им бу ифт. іку Сил Варто товосновн изайну є шр о омогли хотіли дуть оч . ш п н о о и к д в о ії ш од іль ні н диц люди азує, щ зетног тавлен тачів — найб огою уважхти, які ня пок ни н е и м ж ч о г ід ти газе авіть у найпо п у и л ди та в а до Дос довір ко ,н око лю е укт — з того, як газе д ш г о е р читати і в історії дру л п о засічка най ний , дн ення д ифт із л р в а ш ж д т є с о муріші ова. Для того О а к чит ного х баний. сл зайн та а не ру инкови ний ди ю і роє. ваного , а р а и н д у ажли я о м и к л т и не жи танн ільш в ино в и б ін ч й а м у н ь м ід т щоб ви она повинна і В в іс ко нак ,в айні як ьш лег ором у ле ияє біл азетному диз а, якщо не вим факт у для осумовах ормувати, а р п с інф рифт дні ре ю. У г е варт і вцілотільки борі ш тексту є чита зумінн ння нічого н . Сього ути о и т к а д в и у в г е о н я г л ш р к т о е м у и н в р р ію р в з о ц д п но то оф форма у, ні . Якщо ам вар вигляд ажає ін немає ні час айнерські бельність ьр дактор а зовнішній и іл в в о я диз езад ачів ан єтьс т н я и н и т л и у ч а в т г в а е У а т з . ю в р у р о стога дс му перебо римання інф ів викори що пре зайн. я , о н т и т , ін е й п з т и га н із ер тер яо ї ди шрифт еть родизайн ння дл м, на ї н вувати читача ори починаю ого ди- хитрува ота газетних егшити жите д у иб ії. Роб Редакт ідність гарн січкам об пол . Добре ц х а а щ з и м , к у а т є м ити існу о. У в то еобх н н е є н д н а м а г и , у л я з я іт к ж л с о с м о р у осупо м зу єть . ах заст ів, а не н відкриває ле, зда ого питання к ч а а д м т , а у и и п н н ч и й й й в тя ого за за ча з ць ш красив ту ний ди призу. Незви іжий а думки ин з найбіль , я н ї н о о н к н а и и в в єд од сюр зет фія, св ція о шриф Гарсіа, изайнерів га о- ливість для отогра а убаног нятр ф р т а с н Маріо н ю д а т і іл е із чна обр ес- буде прий х у світ ь у газ чином к чи драмати вною н відоми висока якіст і и е д н т а о а ч в р а о т о щ чи аку тати ним. загол пише, ти для е буде повер ні — це ксту з візуй а н т е с л ь т м н у р Єдини е а ц т о ж д е о я ф и м н о м в иа н , о С а г м му . н о о д ю визнач ваш поє нко рифт іб а о е с ш д н ів и о с : д т у п и и у о в с б п м м о нав юстента ову і зн більше овинен и елем вими іл ти най ний його зн ний дизайн п емент сюрпальним ією, кольоро графікою ль ет об ел аф ою читабе ля осня. Газ чким, щ . фотогр інформаційн що це у д н г т ь ф т по ий и, І як шри доси ожлив ручна газета раціям и плямами". м чим и о тексв г н у о б ж н е м ал та з нов ризу жива а о в п и с л ксб та "біли я виконане н іш елеи Прива ться не тільк ле і рекла- ту — це е нн су м і д о т а є ів , т а , поєдна н ном ме доб чам периі приитачів ільш увагу ч рмацію найб е н р е в о сть інф переда о. вн ефекти
26
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
— це н й а з Ди все наше
Що но, б і р т о п зеа г и б а али т и ч у т
ич о п е Ус лос і з я с наєть бу гаю ва. Я л наю піз в у т е з фтом и р ш за
овах с ж А що ині? д е р е с лося в
, Вужче як е. А ш р и ш о? н б і р т по
27
ія: ф а р г о Фот азег о л а дзерк ти
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
бою мент баіж ті, малих овинще вше, н різних иких і енти, п і більша. Це ну им ь е л л а е гато до аються з вел і добір огм и іч ують ч т в м п д и о в р и т д т и з а о т а с л у й р ів к к те ки об кі на б що с зразк нтир, я ться, я овного бхідно а ин оріє ясно показує бою, які ер. Нео онок для осн 'яти сантид іт о л ляду н со ко і ко п у кол і можтачі. Чіт пов'язані між ють статтю і ширин кладає близь , що набрано технічн руи у т с се ід елемен ії супроводж носяться. ту вона 12 цицеро. У ати. ливост жна аф т ід — р и о г и ч т ів о М т о и р о неї в фо мет ажк роб в о , карні. т о р г а овки д о в л ь о у и ц г т к а е и у н з ч ц н о і вуж розгля шу кол ів — 25 ко як надруайшир 12 сантиметр в Н и важ к з а зр но в ті і впчики з е о з и т с а л г і б к и о пр кованій , який ш шир ийняття буде и о. Біль т р пр и е де с ц с іш е р ви итач бу ова, проц Ч і . и й т и а є н т сл не чи шрифт чітким. окремі жаповіль с и т о а н в ч ш а ю ь ба зн пл найбіл ористоий охо дночасно. Не яють н е ш к у и в зм слів о афій розділ Варто фотогр ити иний тів, е групи и лінійки, що д я н н є н е а н и м а т о т а с м ш х го вув лят Викори ити чи погір гатком ти для поділу ля всьо у. но встав я д н т и ф ш в и і за ліп , як шр ріал оже по ня газети. Те , лонки, очно потрібн ійки між о мате ь о м г к о н т т е лен газ афії чит они і. Лін оформ іщує фотогр альті, коли в ів на сторінц ть смугу, итач ба м з л Коли ч рифт тексю о ш у іа р аж шій п зета матер ш завант овувати білі на пер иком рои о м в а и певний знає, що чик л т о особ колон ін новног икорис показн айну ніше в олонками ос ту, то в и. азним ь р іл и ц в пів диз о є и д н к ц и н в и іж о р м ьки яп ри вка тає н зумінн ублікуйте тіл ть заголо тий: просто ь л и т С П аю прос газети. ографії. Був отексту. н бути т о ф а і повине фт чи, можн ога ф гарн ри коли п іж її , ії ц а один ш . За бажання у н сит ва раще, ливо, д рати різні рафія к але подібних г о т об ів ість, можна ля заголовк е відсутн не багато. начно з и д т Ц у и . б т лие у моментів ети шриф це мож ти мож ете особлив ілів газ , е о з д з а щ г к о я р н н , и Дизай , якщо звер статей нтирів у" гаЗавжд іщайте фотог н з оріє ам. Таким ий ітектур а х н и м . е з р д а о о ш ію р е д ю іп , н щ н во тач пол містять нутріш рядок ся, ний чи гу на "в створити по но постафії, що ому показаідають а а в створе в р о у д и и, , вон ожна уваж на як що чином з заголовкам Фото, зети. М орінці, якщо ібних детаі боліст, т т р т с т м у д а у и т ф ь , не ій к н с н іт д й д в я о ж ни щ ко , на ми о ає м'яч упор іх и м с о н и в а н р в в о т а о о д просто ве в надрук , це новини, ілів витеся бхідно послід . Акуратні а м и д о т о з е е т о з Н р ф а . г и о и й таке цік ні з тим, де ле шр ьии ріал о пр л е р т а п а п и н м ш т я і и — ений порівн вати ус будуть свідч аміри і викіншим зображ кь н и і ц к н е . ін з о в и р о т а щ е о й р к г ст при газ .Я сер міці, на е зармації алізм, а о н н о ф и іо в с т ін д с е у ф гн до та ий пра довіру то газе лад, як . ликати ься порядок, аження диле л р ит бити го ва фотогпоруш е негативне в недбалості с і, м т а и с Кр и но рюват а буивіаль р т , а повинн в т ія ї с ф т о а ь н . р а н т м тів внутріш інуючи но фак ти дом м на стосов лі — це блоки нізація мао е Моду и. Орга ою лемент но буд ал и газет х за допомог за- е рінці. Варто еобхід в р н р у , е т т к о е н ін сто архіт Імовір отити орінка лення статей увати у на ст чи скор відстань зам л и а р іа т к о р и а врахов ташуе ф Т т ш о і. о о ц г щ ін о ь збіль к р н Я оз ит ут то квами. авпаки, дос та- прямок місце р и макеок на с чам легко д я р о п н між бу и ч и, ує енти, вання пр альяє чита мала ч а буде важко ви- безпеч дозвол тті та всі елем надто а о в і шп в н о о ь л д с іл у туванн , то о Доц і ста поб т а . н к р и іб а и іт р в л т м і е і о у л в рінка п у ал оз ти. Сто ся знайти з ними. Мод ьно на идко р рописні та м ть в ш і и л і т н та ип зую ли верстаєть пов'яза ати горизон овуват ках. Як пока ості бу т в с и и л р ж о в о фок о ю ов навкол . Є вирівн ак, щоб по м і. в загол дина читає й ьки и р е т т іт ій л і ті ос лю і тіл тограф рюшпаль ні всі нерівн окремлює вс ження, , надрукован укваід л с а о во ід в д а б сенс ст диліквідо ідстань, що в в'язані між ає слов оловковими , нам й и р о В сп заг ми неп совати
для зайн вжбсавних о ічно люди за у до и и т т ь а л г а е н шп ихолог я в напрямк им чизів. Пс а р і ди атис ме так огуть рух ряви. Газетн ати у що ф д м у ін о б т и , т и а м д в ном стовув іти з те истову ємо, викори статті. Для по вітла й ожуть викор лення гас о н ь ми зна о поіл рм им Доц трації леба,щ зайнер мен для офо їх свіжиля ілюс ихованих те перше тачі д у о ю ік н р е я ф о в чи ра бл чи . ів, ств цей ф льт, ро ивабливими бачать а ея читач ери повинні з п н а ш г о ін і с л х ц и о р и в к п н н ін т р й ь а е т а о т з т з , ди на с відаю асними виченням ти, що відпо фотогльним ми, суч а у із е з в ти — це о є а і вати г ійним Якщ ормац рафії. тогф атін м и к о це дод і — а ік . ф гарна ф доцільнн могам маційна гра створе то и р п р а о р рафія, ти її веІнф изайне омогою би Це ковий засіб д зети. За доп проно зро . у ір м роз ої га о су ликого читачів до приваблив иць, карт, щ пел ь б т р може ьно а е и т ч н , у й м л а е а а з с з о і, ди інал діагр и і безп ь статт рінки в ориг сторінк о статті. джуют о о т в с і д . ити сір редньо знімок буретвор ний матеріал відомі й и в е и но л с в н м а а е р р д К покаом офо стіші та е карти, що вним м коо о р л п о й г а ц е Н сь д — одзайнер оботи цезнах и р іс і д н м у іч е м н ф то точ гра ні. ев рмлен итачам а про яке йд для му офо ичайно важують ч в з о ц м да ій ії, ня под екомен афіки. Надзв ти н р а е а із ж к р ь б міло о им чиОсь кіл рмаційної гр на буливо у статті. о ин ак Т . ії ф а ння інф . ом пов створе чим елемент е художність фотогр а посередню н н ю ж у и а о р , ін а м ь о н м т в До ніс ном о во ерет а, якщ рматив афію п ти інфо графіка марн внює статті. фотогр , вдало її о а рну Складн няє чи не доп е повинна пе ти в га и. Потрібно с н 'я а .В вш не роз е — вон ленню тексту обріза ливішу ж іш а н в в й о в а н ти та гол знайти німка, виділи а- Най джати предс инен з іці пов атеріал о р к у б ф н а а ш з е р и г , р у ій м част н о ь ий м цій ію на н е, особлиформа есь необхідн ло зроін саме д н іб ся в а бу непотр остори. містити щоб її можн атті. Гарна ти усе р п , і" о г н у ож од ст недля то супров ма за себе. во "пор і фотографії з е а б н и са щ ати міт Найкра икористовув істи- зу іка говорить ф в м а з о р о н г обхід кщо р смузі. Я першій ій ш р е п на упзнімки ти такі навіть якщо с укор і, д ц а сторін таття буде н е викс ц а , ровідн едині газети с до ер вана ус иякий інтере нути б а е то звер р а личе н в ї т е о з е тонк ації. рам га стори — публік омогою дуж фотогизайне гу на білі про ентів. Д п и о т За д ву ува х елем алюва особли айкорисніши користовува на нам акий спосіб ж о м ії т н и в У із лін о а . і н н і р щ и ж , од конту торінц ливіше ори мо рафіям іляються на с зм. і прост ено. Найваж приваблиіл Б д и т и нню бмеж вони в ьший драма оліпшенти нео ияють створе п іл б є я ь и т р р ю ія п ти. сп ма вони с зеті. Лін ої газе живі істоти, ехніка а т н г е а у л н м ів іб р а к Под знім ви нн во офо аємо, що всі уться до сті всіх афії по а. раню яко ення фотогр Ми зн людей, тягн к знім . У літе у ю іл в а и я д р ч р и к ю в м а о для но п ру між включ ідкидають те світле та ити точ просто ів х ують . проход кати білого ю світла лініє стосов ня позитивни а и ю з н о о у н т р с о у а х н т ч о е н і п р о р і Варт о к у т і не ств афією , а чор уре — те для ів и з р а к р фотогр ід б в о м
тір с о р п Білий дит н е м як еле зайну
Ь Ц Е Н ...КІ
28
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО
Цікасне и р о к ве та
А тепер пару слів про кохання:
На проводах в Стецишина Миколи Ти шейк зі мною танцювать пішла І тут мені повіла откровенно Же влюблена в Безкоровайного Петра І я напився і пішов до клубу І цеглою побів всі ліхтарі По 206 й, частині другій Народний суд два роки дав мені Брати Гадюкіни
АЦІЇ СВІТ КОМУНІК
Я знав тебе пацанкою малою І ноль вніманія на тебе обращав А як прийшов із армії додому Тебе побачив і на дух упав Ти розквіла як маковиння на городі Я від кохання чисто звар'ював Я за тобою їздив на мопеді Неоднократно погляд твій лапав
#8
Ї І Ц А К І Н У М СВІТ КО