Savor3 by Tania Zahaykevych

Spa Zone

Турецька баня «Хаммам» Римська баня Сауна, масаж тел. +38(099) 142 67 67

м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 43 б (площа Шептицького ТЦ « Зебра»)

Reception

тел. +38(095) 308 45 45 тел. +38(067) 10 20 600

Над номером працювали ЗАСНОВНИКИ: Ірина Куриляк Тетяна Крохмалюк ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР: Наталія Галань ЗАСТУПНИК ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА: Наталя Давиденко ЛІТЕРАТУРНІ РЕДАКТОРИ: Оксана Семенюк Галина Моторна

ФОТО: Тетяна і Сергій Деркачі Тетяна Заєць Ярина Гречаник Йордана Дранчук Юля Яницька Юля Паньків (disgraficapankiv) ЖУРНАЛІСТИ: Марина Садова Лілія Звончук Анна Завітневич Алла Кравченко Анастасія Устінова Уляна Маляр ДИЗАЙНЕР: Таня Загайкевич ІЛЮСТРАТОР: Ірина Ватаманюк

Фото: Юлія Паньків Візаж: «Студія візажу Лілії Шершун» Одяг: магазин стильного одягу «Коктейль»

Наталія Галань, головний редактор

МЕНЕДЖЕР З РЕКЛАМИ: Надія Маківничук

БУХГАЛТЕР: Надія Деркач

СЛОВО ВІД РЕДАКЦІЇ

ЮРИСТ: Вікторія Григорів

Серпнево-передвересневий настрій незмінно сповнений квапливими мурашками-думками про літо, яке, поспіхом натягнувши кокетливий капелюшок від сонця, втікає від зрілої, серйозної і такої поважної осені.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14

Відділ реклами: тел.: (096) 950 12 66; (066) 303 98 53

savor.if.ua

Свідоцтво про державну реєстрацію ІФ №580-235Р від 3 листопада 2014 року Друк: Друкарня «ВОЛЬФ»: м. Львів, вул. Городоцька, 4/17 тел.: (032)290 10 12 Загальний наклад: 5000 примірників Редакція видання не несе відповідальності за точність і вірогідність опублікованої інформації, за наслідки, пов’язані з опублікованими матеріалами, а також за помилки, допущені в макетах, які надані замовниками. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець. Усі права на статті, ілюстрації та інші матеріали, а також художнє оформлення і дизайн належать редакції журналу.

Кожен з нас, змивши засмагу і знявши всі ліміти з кредитки, підбиває підсумки «свого» літа — короткого, наче захват курортного роману, довгого, як ниючий біль «вже ніколи...», чи флюоресцентно-відчайдушного, як екстаз марнославства, коли лишень подумай — і здійсниться все. Ми вже подумки там, у «новому» літі, де ми заможніші, коханіші і просто щасливіші. Залишилось перейти лишень осінь і зиму та трошки весни. І все буде. Зовсім трішки. Але, можливо, варто зупинитись, пошурхотіти листям під осінню меланхолію і згадати? Можливо, варто накинути плед, трішки змерзнути і загадати? Можливо, варто повеснувати так, ніби то ваша остання весна? Варто жити, щоб не чекати того «літа»! Адже календар життя не знає «зробили б» і «якби»! Лишень тут і зараз! Підбиваємо маленькі підсумки і ми. Це третій номер журналу «SAVOR», і ми з радістю святкуємо цю подію, яка б не була можливою без вас, дорогі читачі! Кожну статтю, кожну замітку і кожні картинки та світлини ми вирощували для вас у садах натхнення і любові, у зустрічах із неймовірними людьми, у ранково-денно-вечірньо-нічній роботі під стукіт клавіатури і в бурхливих дискусіях в режимі «он-лайн». Випили багато кави для ясної голови і вклали багато тепла для вашої насолоди хорошим чтивом. Смакуймо життя разом із «SAVOR»!

ОСОБИСТОСТІ

СТИЛЬ

14. Дарія Чумичкіна 18. Ірена Карпа

54. Одягнись в українське! 56. Чоловіче осіннє взуття

INSIDE 25. Який твій префікс кохання?

САМОРОЗВИТОК На фото: Дарія Чумичкіна Фото: Йордана Дранчук

34. Власний бізнес із нуля

Візаж: Марина Садова Зачіска: перукарня-кав’ярня

САМОРОЗВИТОК

«Felicita»

66. Татові університети 70. Кавовий бізнес в Івано-

(м. Івано-Франківськ, вул. Пулюя, 1) Мсце зйомки: інтер’єрна фотостудія «Фотопростір»

Франківську

(м. Івано-Франківськ, вул. Молодіжна, 55) www.fotoprostir.net

INSIDE

Дизайн обкладинки: Таня Загайкевич

72. Марс і Венера на полі бою 76. Чого ти боїшся?

FASHION 4. Дизайнерські look’и

франківських модниць

6. Як обрати спідницю-міді?

МАНДРІВКИ 40. Непал

СМАК 44. Обери сир правильно!

СТИЛЬ 8. Тренди ХХІ століття 12. Як обрати термозахист

для волосся?

EVENTS 48. Презентація книги Надії

Кушнірик «Серце на долонях» 52. Відкриття «Студії візажу Лілії Шершун»

МАНДРІВКИ 78. Здивуй її!

ЧТИВО 84. Історичні цікавинки 86. Записки щасливої жінки

MADE IN UKRAINE:

дизайнерські look’и франківських модниць «Навесні минулого року компанія «Tykafurlux» і відомий український дизайнер Оксана Караванська проводили показ спільної колекцїї, де я і побачила цю вишиванку. А примірявши її, я зрозуміла: вона створена для мене! Соковиті барви і авторський стиль — це ті особливості, на які я раджу звернути увагу українським жінкам для створення неповторного образу».

Оксана Мельник, директор з маркетингу будівельної компанії «Мельник», ресторатор, засновниця журналу «Like» Патріотична сукня від Лєни Васенко Оксана Іванишин, заступник директора з маркетингу і продажу компанії «Tykafurlux» Яскрава вишиванка від Оксани Караванської 4

FASHION

«На одному із «Франківських подіумів» мені дуже сподобалась колекція Лєни Васенко. І я не могла втриматись, щоб не замовити собі та донечці таке красиве вбрання, виконане, до того ж, у національних кольорах. Його беззаперечний плюс — універсальність, адже воно буде доречним для будь-якої урочистої події. Українське — в тренді!»

Лілія Шершун, власниця мережі «Студія візажу Лілії Шершун» Авангардна сукня від Манани Богачевської «Вона незвичайна, неординарна і зовсім не схожа на інші сукні. Колекції Манани Богачевської впізнавані, адже вона має свій почерк. З Мананою ми знайомі вже давно, та щоразу, переглядаючи її чергові шедеври, хочеться придбати щось нове. Ця сукня була куплена просто так, під настрій! І це точно не остання річ у моєму гардеробі від цього талановитого дизайнера!»

фото: фотостудія «КРЕК дизайн» візаж: Тетяна Дульська

Катерина Говера, ведуча, громадський діяч, державний службовець Фантастичне пальто від Любці Чернікової «Побачивши неймовірне пальто глибокого фіолетового кольору, я просто не змогла пройти повз таку красу ! Воно одразу приваблює погляди інших, а контрастні вставки підкреслюють мій оригінальний молодіжний стиль. Окрім того, в речах у стилі «етно» живе Україна. Приємно носити часточку Батьківщини із собою».

фото: Тетяна Деркач

Чи варто шукати кращого на стороні і чи завжди DIOR ліпше, ніж Made in Ukraine? Найкрасивіші жінки Івано-Франківська впевнено стверджують: одяг від вітчизняних дизайнерів підкреслить вашу жіночність і відчуття стилю. Погляньте лишень на цих красунь і переконайтесь самі! SAVOR

У ФОКУСІ СПІДНИЦЯ-МІДІ ІДЕАЛЬНИЙ ВЕРХ: • класичні сорочки «чоловічого» крою; • вкорочені і (або) облягаючі чи вільні топи; • прості водолазки.

«ЗОЛОТА» довжина спідниціміді — до найтоншої частини щиколотки зробить ноги візуально стрункішими

FASHION

АКСЕСУАРИ І ЗАЧІСКА: • короткі або середньої довжини стрижки ― «каре», «каскад», або зібране в «балетний» пучок волосся; • різноманітні клатчі або сумочки невеликої форми на довгих ремінцях.

АЛЬТЕРНАТИВА ― РОЗШИРЕНІ ШТАНИ-КЮЛОТИ ДОВЖИНОЮ ДО СЕРЕДИНИ ЛИТКИ

ВАРТО УНИКАТИ: МОДНА МІДІ МАЄ СКЛАДНИЙ КРІЙ І ВИГАДЛИВИЙ ОРНАМЕНТ

• низьких підборів і спортивного виду взуття; • порушених пропорцій, що приховують талію; • підкресленого new look ― надто вираженого силуету пісочного годинника.

ВЕРХНІЙ ОДЯГ — пальто, плащі тієї ж довжини або жакети довжиною до середини стегна в стилі 50-х SAVOR

НА ГРЕБЕНІ МОДИ:

тренди ХХІ століття, про які ви точно не знали! Ми твердо увійшли в епоху, коли слова «модно» і «зручно», «модно» і «корисно» перестають бути несумісними. А тренд на здоровий організм і красиве тіло задають світову моду. У цьому сучасному трикутнику «здоров’я ― краса ― мода» складно собі уявити одне без іншого. Тому сучасним модницям доводиться діяти одразу в трьох напрямках. Складно? Зовсім ні, адже це сві-

домий вибір, а не данина моді. А ти займаєшся спортом? Ми свідомо зробили вибір на користь здорового способу життя. Настільки, що сьогодні, якщо ти не в спортзалі — ти несучасний. За підрахунками спеціалістів, інтерес українців до спорту збільшився вдвічі. Для багатьох фітнес давно перетворився на стиль життя плюс задоволення від відчуття гнучкості граціозного

Натуральність: життя під знаком «ЕКО» Ступивши на шлях до здорового життя, ми перестали їсти, що заманеться і як заманеться, ― заговорили про роль води і корисність різних продуктів, стали рідше звертатися до лікарів і зайнялися профілактикою. Цигарка сама по собі стала несучасною, такий собі атрибут минулого століття. Порошкові, хімічні за своїм складом напої, майонези і спреди, жуйки, чипси, вершки з балончика — все це залишилось у вчорашньому дні. Відмотуючи в пам’яті час назад, думаєш: «Невже це було?» Зараз все частіше офіціантів запитують, чим заправлений салат і на якій воді заварюється кава. Все більшої уваги надають зворотній стороні етикетки продукту, де вказані його склад і виробник. Ми навіть навчилися крутити носом біля хлібних полиць у супермаркеті, вишукуючи позначку «еко». Це ж стосується одягу, косметики й усіх інших необхідних нам речей. Відповідно і сам виробник, орієнтуючись на покупця, пропонує вибір: «натурально і дорого» або «штучно і дешево». Мода на «хенд-мейд» — ще одна сторона «екоманії», адже для виробів ручної роботи зазвичай використовуються натуральні матеріали.

СТИЛЬ

тіла. Немов ти зі звичайної людини раптом перетворюєшся на супергероя, як у коміксах. З кожним тренуванням ми стаємо досконалішими, стрункішими, плавніше рухаємось, зовсім по-інакшому на нас сидить одяг. Відкриваючи для себе, що це не тільки корисно, але й красиво, люди втягуються у здоровий спосіб життя. Очевидно, що ця тенденція збережеться на довгі роки.

ВУЛИЧНИЙ СПОРТ — ТРЕНД ХХІ СТОЛІТТЯ

Ранкові пробіжки Додатковою мотивацією до ранкового моціону можуть стати новенькі New Balance чи будьяка інша придбана вами спортивна екіпіровка. Ви ще тоді, в магазині, уявили собі, як воно «інстаграмно». Невід’ємний елемент для першого разу: селфі-розминка перед пробіжкою, щоб друзі підтримали ваші починання й оцінили ваш модний спорт-look. І обов’язково хтось напише в коментарях, що ви молодець, а він уже другий місяць збирається... А хтось, навпаки, від початку весни бігає таким же маршрутом, і можна бігати разом. Може вийти ціла фотопригода, якщо на другому кілометрі ви зустріли Володю і Аню, а наступного ранку, вже втрьох, вибігши на перетині вулиць Х і Y, раптом наштовхнулись на Віталія, який вирулював на свій ранковий біговий маршрут. Тож не забудьте взяти ваш смартфон із собою :). Та якщо відсунути гумор убік, подумайте, це ж наcправді прекрасний початок ранку і неабиякий заряд бадьорості на цілий день! Спорт «open air» Вже нікого не дивують спортивні флешмоби на площах міста. Для клієнтів спорткомплексів це слушна нагода вирватися з душного залу на свіже повітря і продемонструвати жителям міста свої фітнес-досягнення. Ще одне ноу-хау — фітнес-вечірки у нічних клубах, покликані одночасно додати спортзакладу відвідувачів і показати завсідникам клубів альтернативний і не менш драйвовий спосіб проведення часу.

Модний look «вело-леді» Велопаради як модно-спортивні події, часто з дрес-кодом, з кожним роком збирають все більше дівчат. На V-му Івано-Франківському велопараді дівчата були сучасним віддзеркаленням моди 70-х — етно-мотиви, яскраві принти, бахрома, круглі окуляри та квіти.

Зручність і спортивний шик Відтоді як думки про здоровий спосіб життя захопили свідомість модниць, зручний спортивний одяг — кросівки і кеди, спортивні куртки і легінси — впевнено увійшли в сучасний гардероб. Цілком прийнятно надіти чорні брюки-дудочки і блузу зі стильними кедами та курткою-бомбером. Або ж взути кросівки до сукні. І якщо раніше доводилося вибирати між модно і зручно, то зараз зручні речі — це частина моди.

SAVOR

Життя у ритмі новин Якщо у твоєму житті щось відбувається і про це не знають соцмережі, — значить, нічого не відбувається. Піддаючись загальній тенденції, ми кожного дня ведемо репортаж власного життя, а деякі речі і зовсім робимо «для вдалого поста». А що модно у соцмережах? Звернімося до рейтингу 100 головних трендів 2015 року від фотохостингу Pinterest, який склали на основі найпопулярніших «пінів» і думок представників цієї популярної соцмережі. Центральне місце в цьому списку відведено їжі (зокрема, цвітній капусті), також у першій десятці свіжовичавлені соки як символ здорового способу життя. В одязі найбільше «пінів» здобули класичні кеди-конверси (символ епохи грандж) і одяг в стилі нормкор (зручні непримітні речі, в яких ми не виділяємось у натовпі) як суспільна реакція на перенасичення модою. Навряд, чи нас чекатиме «повний нормкор», але зручність в цілому збережеться, як тренд.

СТИЛЬ

Бути в тренді: як? Розвивайтесь, удосконалюйтесь і рухайтесь уперед. Додайте тренування у свій графік на тиждень. Виберіть вид занять, який приноситиме вам задоволення. Подумайте, де ви себе бачите — у фітнес-залі чи тренажерці, на ранковій пробіжці чи велопрогулянці? Спробуйте різні спорт-активності, інвентар, уніформу. Виберіть свій темп: для когось це будуть щоденні заняття, а для когось — раз на тиждень. Головне не кількість, а регулярність занять. Звісно, якщо йдеться про зміцнення здоров’я і покращення фізичної форми, а не змагання за кубок України. Хочете чогось нового? Зробіть собі нові брови. Що це і як — читайте в колонці візажиста. Поекспериментуйте з гардеробом, знайдіть для себе цікаві

поєднання спортивного стилю з повсякденним, діловим, чи круїзним. Приміряйте кросівки до плаття, бланкову футболку до чорних брюк, спустіться з каблуків, якщо ви досі цього не зробили і підберіть собі на кожен день зручне взуття, в якому можна обійти півміста, не відчувши втоми. Орієнтуйтесь на дзеркало і власне почуття стилю. Декілька спроб — і ви в тренді! Згадується порада, яку за обідом місіс Ервін дає маленькому Вуді: «Живи у своєму часі, дитя, співай про свій час». (Вуді Гатрі — так називає себе одинадцятирічний хлопчик, що символізує дитинство Боба Ділана у біографічній драмі режисера Тодда Хейнса «Мене там нема» (англ. I’m Not There — авт.). Мабуть, найбільшим протестом сучасності сьогодні будуть не секс, рок-н-рол і наркотики, а не піддатись Apple-манії, не носити бренди, здолати страх перед ГМО і видалитись із соцмережі. Марина Садова

БРОВИ — ДЕТАЛЬ №1 НА ОБЛИЧЧІ ТЕНДЕНЦІЇ

Епоха впізнається за бровами. Якщо посмішка Джоконди досі притягує погляди, то брови, видалені за модою Раннього Відродження, погодьтеся, виглядають дико. Широкі та натуральні, у стилі Брук Шилдз та Кари Делевінь — ось однозначний тренд. Ця мода тримається вже не один сезон. Спостерігається відмова від різкого зламу, прагнення до більш горизонтальної і м’якої форми. У макіяжі і татуажі брів зараз кажуть «так» чіткій формі і «ні» чітким лініям (усі лінії м’які і розтушовані — так звані smoky brows). Мода на широкі брови збільшила попит на різноманітні «бровні» сервіси з відновлення, корекції і вдосконалення форми. Сучасні Мони Лізи, прагнучи повернути втрачене, усе частіше звертаються до майстрів-бровістів.

ВИДИ ТА СПОСОБИ КОРЕКЦІЇ

КОРЕКЦІЯ: такі «цікавинки» на ринку послуг, як видалення волосків ниткою та воском, дозволяють швидко позбутися пушкового волосся; якщо ж ви хочете сформувати саму брову, не зачепивши зайві волоски, краще обрати традиційний спосіб — пінцет. ФАРБУВАННЯ: усе більше клієнтів обирають стійке фарбування брів хною як еко-альтернативу промисловій фарбі. Процедура більш копітка для майстра, і клієнтові потрібно трохи довше пробути в салоні. Проте хна дозволяє краще промалювати шкіру і

не завдає шкоди волоскам, навпаки, зміцнює та стимулює їх ріст. МАКІЯЖ: незалежно від форми продукту, колір вибирайте таким чином, щоб його відтінок збігався з відтінком вашого волосся і був на один-два тони світлішим (орієнтуйтесь на тінь від волосків, саме її ви домальовуєте). На початку брови волоски ростуть рідше, тому збережіть цей перехід, щоб брова виглядала натурально. Нанесіть олівець у цій частині, ледь торкаючись шкіри, та розтушуйте, створивши напівпрозору тінь, або використовуйте два відтінки: світліший на початку і темніший для середини і хвоста брови. Олівці, гелі, пудри, помади для брів — чого тільки не придумали виробники, але через лінь та брак часу багато жінок вдаються до більш стійких методів корекціі.

ТАТУАЖ: у випадках, коли вернути втрачену форму іншими методами не вдається, присутні сильна асиметрія або шрами, брови не відростають по всій довжині або «падають» вниз — рішенням може стати татуаж. Найбільш популярними зараз є т.зв. мікропігментація брів і 6D біотатуаж. Цей метод зарекомендував себе як сучасний та менш травматичний, адже майстер вручну за допомогою надтонкого леза вводить пігмент у верхні шари епідермісу, імітуючи ріст волосків. Така корекція виглядає досить природно і може підійти навіть для консерваторів, які думали, що ніколи на це не наважаться.

Візажист: Марина Садова

Візажисти жартують, що найбільше помилок жінки допускають не з чоловіками, а з бровами. Ця маленька, на перший погляд, деталь насправді є визначальною. «Обличчя обличчя» — так називає брови популярна б’юті-блогер Олена Кригіна. Вони врівноважують лице, відповідають за симетрію, підкреслюють характер та стиль. За допомогою правильно підібраної форми брів можна відкрити погляд, зробити його виразнішим. Натомість, невдала форма може додати обличчю похмурого і втомленого вигляду, підсиливши наявні недоліки. Тому про корекцію брів і говорять як про міні-пластику обличчя.

РОЗПОВСЮДЖЕНІ ПОМИЛКИ:

— занадто сильно піднята брова відкриває бровну кістку, і це виглядає як опухлість під бровою; — занадто різкий, немов «вигризений» перехід від початку брови до її найвищої точки; — «ефект татуажу», або занадто чіткий початок брови; — занадто вузькі або ж короткі брови як результат постійних невдалих корекцій. Якщо так сталося, що форму зіпсовано, не поспішайте вдаватись одразу до радикальних методів. Дайте бровам шанс відрости. А до того часу домальовуйте олівцем чи помадкою, вибудовуючи правильну форму. Складно? Тоді пофарбуйте хною, і лінія хни буде тією межею, за яку не варто заходити пінцетом. Самостійно важко розібратись, яким має бути шлях до вдосконалення саме ваших брів. Краще звернутись за порадою до досвідченого майстра-бровіста, і вже разом приймати рішення. Вибір SAVOR Топ-5 модних аксесуарів для брів: • Помади для брів від NYX $7.00 • Олівець ARTISTRY 15.05 $ зі змінними стрижнями (по 13.55 $) • Пудри для брів від Anastasia Beverly Hills 23 $ • Гель для брів Billion Dollar Brows 6.00$ • Щітка для брів від makeup2makeup 3.00$

SAVOR

«ПІД ЗАХИСТОМ»:

хіт-парад термозахисних засобів для волосся Прагнучи розбавити одноманітні зачіски, ми часто вдаємося до послуг різноманітнхи плойок, фена, «праски»... Зі своїми функціями вони справляються на «відмінно», але завдають нашому волоссю великої шкоди. Проте існують засоби, які допоможуть нам вберегти його від згубного впливу температури.

1. Estel Professional Airex захи-

щає волосся, забезпечує легку фіксацію, при цьому не обтяжуючи його. Можна застосовувати як на вологе, так і на сухе волосся.

2. CHI 44 Iron Guard спрей підхо-

дить для щоденного застосування й призначений для всіх типів волосся. Робить його блискучим і захищає при укладанні гарячими інструментами.

СТИЛЬ

3. Сиворотка Osis + Flatliner Foam, Schwarzkopf Professional

захищає від термічного впливу при температурі до 2000C, дарує волоссю гладкість, блиск, м’якість і шовковистість.

4. Термозахисний флюїд Logo F7 Proteсtive Fluid

зволожує волосся. Застосовується безпосередньо перед використанням фена або плойки, зволожуючи волосся та захищаючи його від теплового впливу.

5. MATRIX Design Pulse Thermal Styling Mist

спрей захищає від впливу високих температур (до 2040C). Дозволяє зберегти зачіску протягом 24 годин, не склеює волосся, надає блиску і гладкості волоссю.

7. Спрей Paul Mitchell Hot of the Press підходить як

для створення кучерів, так і для випрямлення волосся. Можна використовувати для фіксації після моделювання. Завдяки цьому спрею волосся стає еластичним і слухняним.

6.Спрей Kapous Invisible Care, вміст

протеїнів у якому додає об’єму і сили, підтримує гідроліпідний баланс, запобігає вицвітанню фарбованого волосся. Підходить для щоденних укладок.

8. Спрей Moroccan Oil Heat Styling Protection створює на волоссі термостійку вуаль, яка протистоїть впливу високих температур. Захищає від ламкості і посічених кінчиків, допомагає пофарбованому волоссю довше зберегти насичений колір.

SAVOR

ДАРІЯ ЧУМИЧКІНА:

принцеса ХХІ століття фото: Йордана Дранчук

ДОВІДКА Дарія Чумичкіна Дата народження: 03.11.2005

Сфера інтересів: вокал,

бальні танці, малювання.

Досягнення і відзнаки:

численні нагороди всеукраїнських та міжнародних конкурсів із бальних танців та вокалу (І місце в Ukrainian Open Cup Lviv, призові місця у турнірах TATRY CUP DANCE FESTIVAL, Grand Prix Dance Kiev Waltz) та інші.

Даринко, у свої десять років ти досягла вже чималих висот. Як тобі вдається поєднувати стільки занять? Чесно кажучи, я ніколи про це не задумувалась. Справа в тому, що потрібно просто хотіти встигати все і всюди. Мені подобаються і танці, і музика, і малювання. Не можу вибрати одне із занять. Але завдяки чіткому режиму дня і моїм батькам, які сприяють моїм захопленням, поки вдається все поєднувати. У свої 8 років ти вже мала перший сольний концерт. Чи не боялась ти співати такій великій кількості людей? Відчуття страху було, але не перед повним залом людей. У мене в репертуарі є пісня про маму. І щоразу, коли я співаю її, то починаю плакати, адже вона про найдорожчу у світі людину — маму. Під час концерту я постійно бачила свою маму, яка дивилась на мене, вболівала за

Кажуть, що час принцес давно уже минув. «Зовсім ні — заперечимо ми. Так, сучасні принцеси не носять пишних кринолінів і не сидять у високих вежах. Вони — неймовірно активні і харизматичні, справжні і щирі, відкриті і чарівні, — підкорюють світ за допомогою власних краси та розуму, працелюбності і цілеспрямованості». З однією із таких принцес нам вдалось поспілкуватись. Дарія Чумичкіна — призерка всеукраїнських конкурсів із бальних танців, юна співачка і автор власних пісень, а ще вона неймовірно малює. У свої десять років вона випромінює таку енергетику успіху і перемоги, що їй можуть позаздрити й дорослі. Вона — не по роках серйозна дівчинка, яка не грає у «зірковість», і вражає своєю щирістю кожного. Як їй вдається поєднувати стільки справ водночас і про що мріють, чим живуть і як відпочивають принцеси ХХІ століття — читаймо далі.

мене! Я не могла її розчарувати. Тому все пройшло добре. Як ти проводиш свій вільний час? В мене досить мало є часу, не зайнятого нічим. Ось зараз, наприклад (наша розмова відбувається наприкінці липня — прим. авт.), я із десятої години ранку і до десятої вечора відвідую літній танцювальний табір. Але коли маю пару вільних хвилинок, люблю конструювати сукні для своїх ляльок на планшеті, спілкуватися з друзями. Окрім того, маючи вільний час, обожнюю підбирати одяг для себе. Я думаю, що кожна інтелігентна дівчинка повинна виглядати гарно, вміти поєднати одяг і аксесуари. А ще люблю упорядковувати колекцію ляльок Monster High — в мене їх безліч. Про що мріє Дарія Чумичкіна? В мене є три мрії, і я розповім вам про кожну з них. По-перше,

я мрію стати дизайнером одягу. Для своїх ляльок я сама конструюю і шию одяг, вигадуючи ексклюзивні фасони. По-друге, хотілось би стати відомою співачкою. Мені подобається творчість Ані Лорак, Тіни Кароль. Вони такі яскраві і талановиті! І, звісно, мені б хотілося стати чемпіонкою світу із бальних танців. Ось такі в мене мрії, і я хочу, щоб вони реалізувались! Що б ти хотіла побажати усім твоїм ровесницям, які мріють стати справжніми принцесами? Старанно вчитись і працювати над собою, усвідомлювати свої помилки і вчасно виправляти їх! І слухатись батьків, звісно. А ще хочу побажати всім тепла, любові і здоров’я! Якщо тебе попросили б розповісти про себе, то ти відповіла б, що ти... ...у двох словах — принцеса!

SAVOR

ЯК ВИХОВАТИ ТАЛАНОВИТУ ДИТИНУ? Коментує мама Дарії Чумичкіної, Юлія Чумичкіна:

«Діти — дзеркало сім’ї». фото: Йордана Дранчук

Коли ви зрозуміли, що ваша дитина — талановита? Мабуть, із перших серйозних занять танцями. Справа в тому, що Даринка з тих дітей, які буквально «схоплюють на льоту». Досить тренеру чи вчителю з вокалу показати щось нове — і вона вже повторює це майже ідеально. Окрім того, Дарія — дуже активна і комунікабельна дівчинка. Тому мені, як мамі, зовсім не дивно, що вона успішно реалізує себе в декількох сферах одночасно.

ОСОБИСТОСТІ

Як ви ставитесь до дуже модних сьогодні систем раннього розвитку? Мені здається, що кожні батьки повинні вирішувати це самостійно. Найголовніше, мабуть, створити умови для розвитку здібностей та талантів ваших дітей. До прикладу, наша Даринка з 2-3 років вже відвідувала клуби раннього розвитку, з 4 — активно займалась танцями. Свого часу були і уроки у школі моделей «Ювента», і ще безліч інших гуртків. Я вважаю, що дуже важливо, щоб батьки давали своїм дітям можливості для розвитку. А яким шляхом піти — нехай вирішують самі.

фото: Йордана Дранчук

Чи не боїтесь ви зіркової хвороби Даші? Зізнаюсь вам — не боюсь зовсім, адже, дякувати Богові, моя донька — проста, скромна і хороша дівчинка. Не знаю, як буде далі, в підлітковому і юнацькому віці, але хочеться вірити, що ми заклали правильні цінності нашій доні. Талановита дитина — це дар Божий чи заслуга батьків? Точно — не заслуга батьків. Вірніше, не тільки їхня. Велику роль у цьому відіграє і характер дитини, і спеціалісти, які займаються з нею. Інколи досить народитись під «щасливою» зіркою. В будь-якому випадку треба пам’ятати, що діти — це дзеркало сім’ї, тому, як казав класик, «виховувати потрібно насамперед себе самих».

Наша Даринка з 2-3 років вже відвідувала клуби раннього розвитку, з 4 — активно займалась танцями 3 речі, необхідні для розвитку талантів вашої дитини: — увага і любов батьків; — активні мандрівки всією сім’єю; — свобода вибору заняття для душі самою дитиною. Наталія Галань SAVOR

Ірена Карпа: «Життя — це лотерея, в якій ніколи не можна ставити фінальну крапку»

Хтось з великих сказав: «Чим більш наповнена людина, тим легше із нею спілкуватись». Наше довгочікуване інтерв’ю з однією із наяскравіших постатей українського культурного простору було домовлене і проведене менше ніж за добу. У міні-подрожі з відвертою і справжньою Іреною Карпою ми легко і невимушено розмовляли про щастя й кризу, про те, як виховувати дітей і чоловіків. А ще, звісно, про хорошу літературу і хороших людей. Щирі зізнання однієї із найяксравіших вітчизняних жінок-митців — читайте далі.

Найгірше в провінції — це обмеження свободи іншого Яремче — як з класичного гуцульсько-провінційного середовища вийшла нестандартна Ірена Карпа? Адже, коли дивишся на Вас, читаєш Вас, слухаєш Вас, уявляєш зовсім інші вихідні умови формування... Відчуття спротиву, напевно. Завжди вважала, що найгірше в провінції — це обмеження свободи іншого, нав’язування стереотипів на зразок «так має бути...», «що люди подумають», «всі так живуть» і т.д. Така собі мораль подвійних стандартів: в неділю в церкві свічки ставимо, а виходимо і сусідів обговорюємо. Я, скільки пам’ятаю себе, противилась цьому. Тому саме оце глибинне відчуття того, що я не хочу бути «як вони» і стало одним із головних факторів моєї «неяремчанськості».

ДОВІДКА: Ірена Карпа, 34 роки. Закінчила Київський національний лінгвістичний університет (спеціальність ― «французька мова та література»). Письменниця, фронтвумен гурту «QUARPA», мандрівниця. Автор 9 книг, найвідоміші з яких «Фройд би плакав» (2004), «Перламутрове Порно (Супермаркет самотності)» (2005), «Bitches Get Everything» (2007), «Піца «Гімалаї»» (2011), «Baby travel. Подорожі з дітьми, або Як не стати куркою» (2014). Виховує двох донечок — Кору і Каю.

фото: Кеті Вотерсел

Напевно, уявляли, що було б, якби залишились в Яремчі... ...важила б 80 кілограмів мінімум (сміється — авт.), працювала б «поважною» тітонькою на одній із посад у податковій чи райдержадміністрації і, звісно, здійснила б мрію всіх порядних західноукраїнських жінок — вийшла заміж за стоматолога. Що стало вашою точкою біфуркації, яка безповоротно змінила ваше життя? Знову-таки, комплекс факторів. Напевно, початком стало хоча б те, що ми тісною компанією слухали не поп-музику, а досить альтернативні, як для соціуму навколо нас, пісні гурту «NIRVANA». Я дуже вдячна за підтримку моїй матері, завдяки якій я таки вступила до столичного вузу, оточенню гламурненьких дівчат в університеті, завдяки яким я гостріше відчула, що трохи інша...Ну і, звісно, моє знайомство з Олегом Артимом, з яким ми і створили гурт «QARPA». Свого часу гурт «QARPA» виступав на розігріві у «страшного і жахливого» Мерліна Менсона? А хто чи що може розігрівати Вас? Та нам ніколи не потрібно розігріву! Ми ніколи не прагнули «розпашілих» залів чи готової аудиторії. Насправді, це найлегше — виступати, коли людям вже, в принципі, байдуже, хто виступає. Значно важче зуміти розігріти і змусити відриватись «холодну» публіку. Сприймаю це, як своєрідну буддистьку вправу: змусь людей почути і відчути твою музику, твій настрій. Чим швидше ви зрозумієте це, тим яскравіший успіх чекає на вас.

Книга «Волонтери», упорядницею якої Ви виступили — це данина моді чи свідома потреба бути ближчою до народу? В жодному випадку не модна фішка. Справа в тому, що ця книга цінна не тільки своїм змістом — чи не вперше в сучасній українській літературі ми говоримо про бійців невидимого фронту, які допомагають тим, кому це необхідно, — але й своїми, так би мовити, практичними наслідками. Адже, купуючи книгу, а за перші два дні цьогорічного «Книжкового Арсеналу», де вона була презентована, було продано весь тираж, — кожен допомагає армії. Всі кошти з проданих книг ідуть на благодійність.

природженим пацифістом. Але тобі ніщо не заважає організувати якийсь захід — концерт чи літературне читання. Туди прийдуть люди, куплять квиток і матимуть подвійну сатисфакцію: від того, що долучились до прекрасного і допомогли тим, кому це потрібно. Війна — це завжди боротьба. З чим чи ким воює Ірена Карпа? Ірена Карпа воює, напевно, з власними лінню, агресією та егоїзмом. Недарма кажуть, що війна із собою — найважча.

Жахливі смерті на Майдані були потрібні не для того, щоб хтось і далі давав хабара і казав: «Та все у нас, як завжди, — нічого не змінилось

Коли ви були на Майдані, чи не промайнула думка, що може трапитись все, а вдома — діти? Зізнаюсь вам: якби я не була мамою двох дітей, то давно би вже була в АТО. Просто я розумію, що діти — це величезна відповідальність і було б, напевно, дуже інфантильно втілювати свої юнацько-героїчні фантазії.

Ви активно допомагаєте нашим бійцям в зоні АТО. Зокрема, ви продали свій розкішний кабріолет. Чи може взагалі письменник бути осторонь, бути в контексті мистецтва для мистецтва? Мабуть, це залежить від самої людини, від того, що їй «болить». Якщо війна «болить» — вона так чи інакше з’явиться в творах письменника, художника і т.д. Якщо ні — то, відповідно, теми, сюжети будуть іншими. Не можна писати і не пропускати через себе. Мені здається, що митець повинен щось робити. О’кей, ти не хочеш йти на фронт чи є

Політична кар’єра Ірени Карпи — це фантасмагорія чи, можливо, заповітна мрія? Так, я була б прекрасним диктатором (сміється — авт.), і в мене була б така собі диктатура розвитку. Адже, на мою думку, чимало людей в Україні, зокрема, не можуть (не вміють, не хочуть) жити по-людськи, по-європейськи і взагалі цивілізовано. Жахливі смерті на Майдані були потрібні не для того, щоб хтось і далі давав хабара і казав: «Та все у нас, як завжди, — нічого не змінилось». Вважаю, якщо людина не здатна керувати своїми діями, чітка система «різки і пряника» повинна виправити

SAVOR

це: кинув папірець — штраф у півзарплати, виніс посортоване сміття — маєш пільги і т.д...Тільки так, напевно, можна добитись певних результатів. Страшний я диктатор, правда?

Бути bitch і мати все — це насампед означає бути мудрою і думати наперед Від «Фройд би плакав» і «Перламутрового порно» до «Волонтерів» — це Ваш шлях особистого зростання-дорослішання? Чесно кажучи, більшість із своїх ранніх творів я не пам’ятаю. Зараз працюю над своїм першим великим романом, в якому повинно бути, як в доброму класичному романі, все — і любов, і ненависть, і війна. Мабуть, це і є однією зі сходинок мого літературного і особистісного дорослішання — перехід до великих літературних форм, які вимагають роботи і над собою, і над текстом. Свій шлях у літературі Ви почали з небаченого для початку 2000-х епатажу. Це був спосіб заявити про себе, чи просто інакше не можете? Мене дивує, коли вже скільки років чую на свою адресу епітет «епатажна». Величезна частина сучасних українських письменників не відзначається цнотливістю у творах. Так, я вживаю ненормативну лексику. Так, те, що я пишу, говорю і співаю, — максимально чесно по відношенню до світу. Я не розумію, що поганого в тому, щоб чорне назвати чорним, а біле — білим. Взагалі вважаю, що краще бути щирою й неідеальною, ніж ідеальною, але з гнилизною всередині.

ОСОБИСТОСТІ

Що порадити всім, хто хоче писати — літературні конкурси, просто писати, стукати у всі двері видавництв? Насамперед — читати, читати і ще раз читати. Відвідувати хороші семінари від літературних асів, де реально можна навчитись і писати щось толкове, і правильно презентувати це. Взагалі, навіть людину з мінімальними здібностями можна навчити писати. Це дуже добре репрезентує відомий на Заході поділ всіх, хто пишуть на writer і author. Перший — творить оригінальний інтелектуальний продукт, другий — може просто якісно писати: від рекламних слоганів до книг у м’якій палітурці.

Готувати чоловікові вареники нон-стоп — найлегший спосіб втратити його «Життя прекрасне, як відро олів’є», — каже Ірена Карпа. А що робити, якщо воно не прекрасне і йде інколи у, як Ви пишете, відомому всім напрямку? Та у всіх є криза, це треба пам’ятати! Навіть ті люди, які в момент вашої кризи здаються вам прекрасними, багатими, коханими, теж інколи стикаються з тим, що й ви. Знаєте, в мене недавно на плечі ридав чувак, який скаржився на те, що він нещасний, в нього нема грошей. Все б ніби нічого, але у його активах було близько 200 тисяч доларів :). Зрозумійте, що завжди є люди, яким ще гірше — у різних значеннях цього слова, ніж вам. У когось помирає дитина від раку, і це справді горе. А решта.... Ну, є у вас ця нещасна

любов... Ну, поплач, як можеш і живи далі...Життя — це така лотерея, де ніколи не можна ставити фінальну крапку. «Bitches get everything» — стверджуєте Ви заголовком однієї зі своїх книг. Чи має ось цей everything Ірена Карпа? Хорошою, поганою чи просто мудрою дівчинкою потрібно бути для цього? Мудрою, напевно. Я вчуся бути нею. Вчора по радіо почула хороший вислів: «Треба вчитись керувати своїми емоціями, адже, хто вміє робити це, той керує світом». Я дуже емоційна й імпусьсивна людина, тому вчуся сама і вчу своїх доньок цій хорошій рисі. Гримнути дверима можна завжди, значно важче — подумати перед тим, як гримнути. Тому бути bitch і мати все — це насампед означає бути мудрою і думати наперед. Наприклад, помилка чималої кількості українських жінок — віддати все дітям і чоловікові. Але мені здається — і мій досвід та досвід моїх подруг і знайомих це підтверджує, — ніколи не потрібно бути надто жертовною. Ваші жертви не потрібні нікому. Що змінило у вас народження дітей? Чи легко бути контркультурною мамою, уникнувши памперсних стереотипів? Мабуть, я стала більш відповідальна. Окрім того, як я вже говорила, я вчусь контролювати свої емоції, адже діти вчаться цього у нас. Вчусь бути більш витриманою і врівноваженою. Ну і все, мабуть. До прикладу, я як подорожувала по світу до вагітності, вагітною, так і подо-

рожую досі вже з двома донечками. Всі стереотипи живуть у нашій голові. Скажу як мама двох активних дівчаток з маленькою різницею у віці: не зійти з розуму допомагає лише робота, яку любиш. Так що перший крок до виходу з післяпологової депресії — йти потрохи працювати. Нехай навіть декілька годин на тиждень.

Жінка повинна бути наповнена енергетично, а наповнює її творча робота Що порадите молодим мамам — їсти, читати, робити? Їсти — хорошу білкову їжу (бажано не свинину — вона досить важка для шлунка), свіжі овочі і фрукти, наприклад, печені яблука. Якщо хочеться — не відмовляйте собі у чорному шоколаді. Читайте те, що вас наповнює, якусь правильну літературу. Рекомендую читати щось про виховання дітей, для власного розвитку і, звісно, для власного задоволення. Рекомендую дві ідеальні книги: «Правила мозку для вас і дитини» Джона Медіни і «Та, що біжить з вовками» Клариси Пінколи Естес. Знаходьте час на себе, для свого задоволення! Малюйте, фотографуйте, пишіть! Дітям потрібна щаслива мама, а не ідеальна мама. Розкажіть трішки про Ваших «янголів у кедах» — Ваших донечок. О, вони явно не ангели, вони складні і цікаві діти. Вони дуже різні. Старша більш подібна на мене, відповідно, і конфліктів у нас з нею виникає більше (сміється — авт.).

Молодша — дуже хитра, цікава і завжди добивається свого, такий собі маленький танк. Я люблю їх понад усе і дуже хочу, щоб вони виросли щасливими і внутрішньо вільними людьми. Улюбленець усіх вчительок української літератури І.Франко писав про те, що любов йому являлась тричі. А скільки раз вона являлась вам? Являлась вона мені двічі. Дуже хочеться, щоб вона з’явилась і третій раз. Але так, щоб назавжди. Мені здається, що справжня любов перевіряється часом. Інколи лише після того, як прожили трохи чи, як часто буває, коли втратили, розуміємо, що це була вона. Кохання, як добре вино, повинне відстоятись. В «Перламутровому порно» ви пишете про жінку, яка робила наче все, навіть «погоду в доме», але все одно набридла своєму чоловікові. Як уникнути цього? Мати власне життя. Адже, повірте, готувати чоловікові вареники нон-стоп — найлегший спосіб втратити його. Жінка повинна бути наповнена енергетично, а наповнює її творча робота. Бути постійно «біля чо-

ловіка» і такою собі «ідеальною домогосподаркою» неправильно, бо швидко йому набриднете. Додасте надто багато емансипації та інших розумних «-ацій» — також втече, бо й інтелектуалки не у фаворі. Має бути баланс. Чи планує свою старість Ірена Карпа, як Ви плануєте старіти? Мабуть, у якомусь тихому і безлюдному місці (сміється — авт.). Я взагалі людина контрастів: якщо мешкати, то або у мегаполісі з його шаленим ритмом, або у геть неокультурених місцях.

БЛІЦ ДЛЯ SAVOR Три речі, необхідні для щастя: свобода, рух,

натхнення.

Що Ви б хотіли, щоб ми у Вас запитали, а ми не запитали? «Карпо, хочеш зараз стейк із кров’ю?» Наталія Галань

SAVOR

; ЩАСЛИВЕ ЗАВТРА ТЕТЯНИ ТЕРСЕНОВОЇ

(директор модельної агенції «Ювента»)

СЬОГОДНІ ЗДОРОВ’Я

Ставлюсь серйозніше, займаюсь самолікуванням, в чому вельми допомагає лікарська освіта.

20 РОКІВ ТОМУ ЗДОРОВ’Я

Легковажно-скептичне ставлення: була здорова і думала, що так буде завжди.

ЛЮБОВ

Часто плутала любов із пристрастю.

ЛЮБОВ Ставлення до любові шанобливе — з повагою і трепетом.

ГРОШІ Це спосіб досягнення мети, а не засіб самовираження. Немає більшого задоволення, ніж вміння заробити завдяки власному досвіду.

СІМ’Я ГРОШІ

Ставлення до грошей було споживацьке: витрачала їх на одяг, їжу, розваги і т.п.

СІМ’Я

Це — святе. Це немов гніздо, яке потрібно нести в дзьобі — обережно, ніжно…

КАР’ЄРА

Не була кар’єристкою. Ніколи не стояв вибір: кар’єра чи найближчі? Без вагання обирала останнє.

ГАРМОНІЯ

Дисгармонія в житті, брак підтримки, окреслені рамки, які перешкоджали дихати вільно…

ДЖЕРЕЛА НАТХНЕННЯ

Мама. Вона — творча

людина.

фото: Сергій Горічок

Це — найважливіше, найцінніше. Розуміння сім’ї з часом ніяк не змінилось.

КАР’ЄРА

Не люблю цього слова. В моєму розумінні — це передовсім успіх, моральне задоволення, кайф від роботи, якість роботи.

ГАРМОНІЯ

Гармонія є, і вона у всьому! Це комплекс таких понять, як любов, душевний спокій, достаток, однак, найголовніше — впевненість у завтрашньому дні.

ДЖЕРЕЛА НАТХНЕННЯ

Зараз — все! Я — творча людина і все, що роблю, надихає мене: співаю чи малюю, реалізую проекти чи пишу сценарії. Черпаю натхнення з успіху своєї сім’ї, дітей, внуків, дівчат.

20 РОКІВ ТОМУ ЗДОРОВ’Я

Мало уваги приділяв спорту, частенько переїдав, оскільки здоров’я дозволяло, а рід діяль ності передбачав численні вечірки і фуршети...

ЛЮБОВ

Подобалось проводити час в оточенні красивих жінок, зрештою, цьому сприяв мій рід діяльності.

СЬОГОДНІ ЗДОРОВ’Я

Стараюсь (правда, не завжди вдається) підтримувати форму. Полюбляю плавати, грати в настільний теніс, ходжу пішки (10 тисяч кроків ― щоденна норма). Ставлення до їжі також змінилось: надаю перевагу здоровій домашній їжі, п’ю лише джерельну воду.

ЛЮБОВ

Моя дружина Олена, з якою ми вже 30 років у шлюбі.

ГРОШІ ГРОШІ фото: Ярина Гречаник

ЩАСЛИВЕ ЗАВТРА ІГОРЯ БОЙЧУКА

(Викладач Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького, директор радіо 101,3 FM (до 2008 року), засновник ТзОВ «Медіа-Холдинг») Хто з нас не мріє про щасливе завтра? У його пошуках, невпинно трудячись, ми зводимо мости, якими крокуємо до омріяного завтра. Час ― скульптор… Наш проект «Щасливе завтра» про час. Про те, як він змінює, формує, творить наше світосприйняття та цінності. Про те, як, озираючись на вчора, своєю невидимою рукою з трепетом та надіями ліпить каркас сьогодення, щоб у монументальності завтра відображалось щастя.

Герої нашого проекту ― Тетяна Терсенова та Ігор Бойчук ― мудрі, успішні та впевнені ― охоче розповіли нам про свій шлях до щасливого завтра.

Витрачав відповідно до пріоритетів: прогодувати сім’ю, забезпечити її житлом, дати освіту синові, купити хорошу книгу, згодом ― автомобіль, пізніше вкладав кошти у студію, нерухомість, бізнес і т.п.

СІМ’Я

Взірцем були мої батьки, їхня сім’я. Вони за фахом вчителі, з дитинства прищепили мені пошану до сімейних цінностей. Так, протягом 25 років на Святвечір зі своєю сім’єю я завжди був у них в селі… Не пропустив жодного разу, поки були батьки живі...

КАР’ЄРА

Завжди знав: хочу бути журналістом. Закінчив факультет журналістики, працював на радіо, телебаченні, в газеті. Двічі ― у 1994 і 1998 роках ― вигравав вибори до обласної ради, тому здобув ще й професію юриста.

Витрачаю чимало на подорожі, створення комфорту. Давно мріяв мати власну сауну. Кілька років тому задум реалізував. Наприклад, маю таку традицію: святкувати щороку свій День народження в іншій країні в компанії друзів. Цьогоріч, правда, з огляду на непросту ситуацію в суспільстві, залишився в Україні. Святкував у Буковелі.

СІМ’Я

Розуміння сім’ї таким і залишилось. Тепер я передаю ці сімейні цінності своєму синові (у нього вже своя сім’я). На Святвечір, інші сімейні свята збираємося завжди разом.

КАР’ЄРА

Свобода творчості ― головне в моїй кар’єрі. Створення власної студії дало цю свободу. Трохи несподівано для себе зайнявся будівництвом і став науковцем: нині вже третій рік працюю викладачем на кафедрі реклами та зв’язків з громадськістю в Івано-Франківському університеті права імені Короля Данила Галицького. Захистив дисертацію. Мрію реалізувати цікавий телевізійний проект. Наталя Давиденко SAVOR

Ідеальна жінка, прокинувшись зранку, не будить свого чоловіка, а йде готувати його улюблений, смачний і духмяний сніданок, від аромату якого він і прокидається.

Ідеальна жінка не вимагає від чоловіка виносити сміття і прекрасно розуміє, що сміття в квартирі спільне, і виносить його сама без зайвих докорів на твою адресу.

Ідеальна жінка навіть під страхом смертної кари не розповість про сварки з коханим чоловіком мамі, сестрі, чи навіть подругам. Для них у вас все завжди добре.

Ідеальна жінка періодично ставить у холодильник пляшку безалькогольного пива, щоб ти міг випити його зранку та спокійно сісти за кермо і їхати на роботу.

Ідеальна жінка відмінно водить машину, не потрапляє у ДТП і сама відганяє машину на плановий техогляд.

Ідеальна жінка вміє красиво одягатися, і у неї завжди є що «вигуляти у світ».

Ідеальна жінка любить твою маму і твою сім’ю такими, які вони є, і не забуває про дні народження всіх родичів, і навіть іноді нагадує тобі про них.

ознак ідеальної жінки

Ідеальна жінка може приготувати вечерю з усього, що є в домашньому холодильнику, і у вас вдома завжди є чим перекусити.

Ідеальна жінка приносить у дім гроші. Саме приносить, а не півзарплати і туфлі на суму, що залишилася.

Ідеальна жінка не нарощує нігті, у неї все натуральне: груди, губи, вії, волосся та інші частини тіла.

Ідеальна жінка не питає, коли ти приходиш додому, де ти був ― вона цінує і поважає твій вибір, твій вільний час і твоє право на відпочинок, у тому числі й від себе.

Ідеальна жінка вірить у твої мрії і допомагає їх реалізувати. І тому, коли ти мрієш стрибнути з парашутом, вона дарує тобі на День захисника Вітчизни цей стрибок, а не нові шкарпетки.

Ідеальна жінка не нишпорить у твоєму телефоні і не зламує твою пошту, тому що їй це просто нецікаво, адже її чоловік поруч, а хто йому там пише і що ― це неважливо.

«Що може бути легше, ніж зайнятись сексом?» — запитаєте ви. Ну, не так, щоб прямо зайнятись — еректильні дисфункції і всілякі там стреси ніхто не відміняв, не забуваймо! А саме, що цікавого може бути у прелюдії? Там погладив, там притиснулась, там торкнулась ніжкою чи чимось іншим… Ось і все! «Клієнт дозрів», — скажуть аматори... «Ну як вам сказати... Нащо вам недостиглих сливок, себто не доведених до крайньої межі пристрастей партнерів, споживати?» — питає журнал «SAVOR» і пропонує вам трішки зупинитись, перевести подих і.... Зробити ЦЕ так, щоб інтимний апетит прийшов не тільки під час любощів, але й задовго до їхнього формально-маятникового характеру. ЧОМУ ЦЕ ТАК ВАЖЛИВО?

ПРЕФІКСИ КОХАННЯ,

або Прелюдія, про яку

ви не знали ― прелюдія — чудовий спосіб отримати задоволення ще «до» «основної дії»; ― попередні пестощі — хорощий показник того, як ви ставитесь до вашого партнера чи партнерки; ― прелюдія — прекрасний спосіб словами, діями, дотиками і всіма можливими підручними засобами сказати, врешті, найголовніше: «Я люблю тебе!» ПОЧАЛИ?

«ЧУЙ ― НЕ ЧУЙ ― ПОЧУЙ», АБО СТАДІЯ «ВБИВАЙ МЕ НЕ НІЖНО» ― поекспериментуйте зі звуковою атмосферою: спробуйте зробити «це» в повній тиші або, навпаки, під гучну чи/або нестандартну музику — від німецьких «-штайнів» до українських весільних музик. У першому випадку мегачуттєвість вам гарантована, у другому вашим пестощам буде, як мінімум, задано новий ритм; ― спробуйте спокусити свого

партнера чи партнерку в найбільш непідходящій для цього часовій і територіальній локації: у переповненому маршрутному таксі шляхом додому, під час приготування вечері чи за переглядом вечірніх новин. Важливо! Не практикуйте спонтанність під час транслювання довгоочікуваного футбольного матчу, чи коли ваша кохана «чистить пір’ячко» у ванній. Адже тоді «залюбленість» вашого мозку, на відміну від «залюбленості» тіла, вам гарантовані.

SAVOR

«Я-НЕ-Я», АБО СТАДІЯ «ЗДИВУЙ МЕНЕ» ― спробуйте поекспериментувати з відомими усім рольовими іграми. Так-так, ми знаємо, що костюм пірата чи медсестри здатен навіяти зовсім не еротичний, а радше, злегка сміхово-істеричний настрій. А що, коли спробувати трішки інакше? Уявіть, що може зробити коханий, побачивши вас у ролі «улюбленої» шефині? Чи як палахкотітиме пристрастю ваша половинка, якщо раптом на рандеву до неї завітає «омріяний фізрук Ігор Іванович»? Ви навіть не уявляєте, яку силу мають нереалізовані фантазії... ― змініть сценарій звичної для вас прелюдії, почавши її не з традиційного «поцілункового» верху, а з несподіваного низу. Зніміть її взуття, розщепіть його ремінь. Врешті, почніть ніжності начебто з кінця, дару-

INSIDE

ючи пестощі у «зворотньому» порядку. Ще цікавим варіантом для пар, які не бояться експериментів, стане зміна ролей: партнер стає «партнеркою», а партнерка — «партнером». Або просто пестіть одне одного у «дзеркальному» порядку, повторюючи одне за одним те, що не потребує слів.

«ГАРЯЧЕ ― ГАРЯЧІШЕ», АБО СТАДІЯ «ЗАПАЛИ ВОГОНЬ ПРИСТРАСТІ» ― потанцюйте разом або, як варіант, станцюйте для партнера еротичний танець. Цей спосіб налаштує вас на чуттєвий лад і дозволить все більше зануритись у вир почуттів. Найцікавіше, що вид і звуковий супровід танцю не мають жодного значення. Дозвольте тілам рухатись під чутну лише для них мелодію; ― зірвіть одяг з вашого партнера/партнерки в буквальному значенні слова. Щоб ґудзики його сорочки — по підлозі, а бюстгальтер — на люстрі. Суттєвою перевагою є підвищення градусу еротичної напруги буквально в декілька разів. Однак є й невеличкий мінус: речі інколи не підлягають відновленню, тому з її білизною вартістю у півзарплати чи улюбленою сорочкою коханого не варто експериментувати. Хоча чи варто думати про такі дрібниці в ТАКІ моменти?

«СТАРА ДОБРА КЛАСИКА», АБО СТАДІЯ «НУ ЩО ТИ ЩЕ МОЖЕШ ПРИДУМАТИ...» ― масаж — must-have чи не кожної прелюдії із позначкою «якісна». Тому спробуйте урізноманітнити його: придбайте еротичну олію з розігріваючим ефектом чи, навпаки, поставте біля ліжка вазочку із льодом. Цікавим варіантом «дотикової» прелюдії стануть різноманітні варіації тайського масажу для нього та ніжні пір’ячка-шалики для неї.

Зробіть це для НЬОГО! Попестіть його тіло кінчиками пальців на ногах

Зробіть це для НЕЇ! Потіште її масажом голови

Ідеальна прелюдія триває в середньому 17 хвилин ― не можна уявити процес «до» без поцілунків. Пристрасний «французький», ніжний «ескімоський» чи просто несподіваний — у передпліччя, чи під коліном, здатний, як мінімум, не погіршити вашу прелюдію. Цікавим варіантом цього «обов’язкового» пункту стануть тривалі поцілунки! Цілуйтесь, у буквальному значенні, до знемоги, цілуйтесь із закритими очима! Варіант для веселих і голодних: спробуйте при поцілунку передавати одне одному шматочок шоколадної цукерки або смачного фрукта. Віолетта Нічна

SAVOR

фото: Іванна Погребенник

ПЕРЕЖИТО!

КАЗКА. ПОЧАТОК. Треба ж було таке!? Народитися саме зимою? Мало того, навіть не дочекатися Нового року. На самого Миколая вперше спробувала шампанського. Ото весело було, лоскітно, аж до гикавки! Тож я щосили гамселила мамусю зсередини і так тішилася, коли вона зі сміхом гепнулася на лід. Моя прабабця Ганя сказала: ― Ади! Галюсько! Та ти вже родиш! А мамі й далі було смішно: ― Та де, бабцю? Ще два тижні! Але, видко, бабця таки більше прожила на світі, аніж інші. Отож, зранку моя мамуська замість пари «Оперативна хірургія»попрямувала на пару «Акушерство і гінекологія», аби перевірити засвоєну теорію на практиці. У мене на той час було трошки якої-не-якої власної нерухомості. Така собі невеличка хатинка у червоно-оранжевих тонах. Файна була, тепла, охайна, якраз на мій смак. Так ні ж! Кляті дорослі вирішили позбавити мене права на власність, аргументуючи: «Замала ще!» Йой! Хитро спланували! Сказали мамі, аби голосно закричала, я й вилізи й подивися, що то вони там роблять з моєю мамуською! Ех! Витягнули мене назовні у щось таке срібно-біло-голубе... Як же ж тут зимно!!!!! Ви собі уявити не можете! Ну я чесно так, прямо їм у

INSIDE

вічі виказала своє невдоволення. Всі почули!!! Виносили мене геть з того срібно-біло-голубого в інше срібно-чорно-синє... Зі свого, тим-часового, помешкання-голубця, в якого мене замотухали так, що лиш кавалок писочка стримів, де очі (та й ті затулені щоками!), я могла вбачити тільки шматок зоряного неба. Ото диво так диво! Певне, перше, що мені тут сподобалося. Бабця Ганя взяла мене на руки і пильно-пильно так глянула: ― Файно танцюй свій танець, онучко! А тоді ― до маминої циці (ну й смачно, я вам скажу!). А потім ― у колиску біля грубки. Колише, співає якусь співанку... А вогонь у грубці тихо так «шурх-шурх» та «блиск-блиск». Аж тоді я зрозуміла, що то я вже знову ВДОМА...)))) Русана Гордієнко Так от, як писати про себе, не дуже уявляю, тому писатиму так, як потече з душі. Бо впевнена, що тільки такі щирі слова здатні досягнути до сердець інших людей. Лише відкритість спонукає до відкритості, лише віра породжує віру, лише живе може оживити.

РОДИЛАСЯ я у Станіславові, бо звідси мій батько. Шкільні роки провела у Стрию, бо звідти моя мама. Але нутро моє завше прагнуло повернутися сюди, щось наче тягнуло. Кажуть, що по-хорошому людина має жити не далі, як за 200 км від місця, де народилася, бо тоді енергетичний зв’язок із землею міцний настільки, що людина відновлюється швидше, ніж деінде.

Живу майже під роддомом, тому часом жартую з цього приводу))). І не з чужих слів розумію вислів: «Цілувати рідну Землю». Іноді дуже хочеться, особливо, як приїжджаєш з мандрівки.

ВЧИЛАСЯ у школі, в інституті, на курсах, у людей, з книг, з досвіду, у себе, в Бога, в місця, у дітей, у чоловіків, у часу, в Життя, в Смерті… У мене золота медаль та чотири «вищі». За першим папером, я медик ― лікар-психіатр. Страшенно не хотіла вступати до медичного. Хотіла бути журналістом. Та Доля і батьківські бажання ― досить примхливий коктейль. Зараз я вдячна мамі, що вона настояла на своєму, бо «мед» неабияк відточив одну з граней моєї сутності і додав щось таке ледь

фото: Іванна Погребенник

вловиме в моєму усвідомленні життя/смерті. Мабуть, позбавив страху, додав інший кут зору. За другим ― я психолог-педагог. Що тут скажеш? Психологічу і педагожу!))) На повну!!! Третя освіта ― Європейська Школа психотерапії ― психодрама і дитяча. Я випадково пройшла співбесіду і, коли потрапила на перше заняття в 19 років, зрозуміла: «Я ж народилася для цього!!!» Велике Щастя пізнати Призначення в юності! Четверте ― нетрадиційна медицина, біоенергетика та травництво. Та, чесно кажучи, папірці папірцями, а люди і Бог ― найліпші вчителі. Ніколи б не стала тим, ким є зараз, якби не зазирала в дзеркала очей інших і не шукала б там істини, яка б зрезонувала з моїм серцем… Я таки стала тим,

ким мріяла, і зараз пишу, і, певне, так ліпше, бо тепер маю про що писати, маю що сказати, аби не впусту. Бо Слово ― то Скарб. Бо найперше, що було, ― Слово. І я пишаюся, що Бог вибрав мене як посередника.

ЖИТТЯ ― цікава штука. Жива. Весела. Непередбачувана. Зараз я Живу і Життя моє – прекрасне! Я Живу і Вірю в Дива. Іноді навіть занадто наївно та по-дитячому. Часами геть відриваючись від землі та реальності. Та в цьому, як на мене, полягає моя унікальність. І я впевнена, що така Віра живе у кожному серці і кожного робить унікальним. Віра, яка може творити Дива. Вона не раз рятувала мене під час життєвих екзаменів, всупереч безнадійним діагнозам, посеред найтравматичніших подій. Вона вела мене за руку і була поруч, коли мені доводили, що я неадекватна, без рамок і місце моє ― подалі від людей, а я отримала чотири вищі освіти, пізнала своє Призначення і зараз допомагаю іншим; коли мені казали, що я бездарність, сіра миша і ніхто, а зараз я пишу, малюю, творю власний простір і маю видані три книги; коли лікарі поставили страшний діагноз ― безпліддя, а я зараз мама поки що трьох діточок і мрію подарувати своє тепло ще кільком сиротам; вона стискала мої пальці, коли мене знищували, топтали, принижували і кричали, що Любові не існує, не вір світу ― він жорстокий! А зараз я все ще закохана і кохана, щодня ніжусь у міцних обіймах свого найріднішого Чоловіка і довіряю Всесвіту; SAVOR

вона співала мені колискову, коли моя донечка народилася без серцебиття і не дихала і ніхто не давав їй шансу на життя, на перший крок, на перше слово, на першу любов, а зараз це дворічне золотоволосе, блакитнооке Диво примушує посміхнутися кожного, хто її бачить; моя Віра по-материнськи тепло обіймає мене завжди, коли я зустрічаюся зі зневіреним, зболеним, сплаканим серцем, яке б’ється об байдужі стіни матеріального світу і доводить мені, що Див не буває! Бувають! Просто Ви забуваєте, що Ви ― Всесвіт, що Ваша Душа ― це Любов, що Дива трапляються там, де у них вірять. Ось у такі миті моя Віра перемагає, і людина невпевнено посміхається і… відкривається… назустріч Дивам.

ШЛЯХ. ПРИЗНАЧЕННЯ. ВІДКРИТТЯ.

Коли відкриваєш себе, тобі трапляються речі, на які ніколи не сподіваєшся. Випадковості не випадкові. Мама читала заборонену в СРСР книгу Івана Білика «Меч Арея» і тому дала мені старослов’янське ім’я Русана. Не хотіли записувати в метрику, доки мама не привезла «Словник забутих імен». Хрещена ― Анна. В 29 років я зрозуміла, що Бог один і він живе в нашому серці і не потребує релігії як такої. Якоюсь мірою я язичниця, бо всім серцем прагну до Лона Великої Матері ПриРоди, бо спілкуюся з Предками, бо Живу в Потоці, бо люблю Життя. Бабця казали: «Не роби і не

INSIDE

думай ніц поганого ― будеш файно виглядати», ― і в сні передали мені усю свою мудрість, вміння та знання для зцілення себе та інших... Це велика Радість і велика Відповідальність, тому й зобов’язує зберігати своє серце Чистим та не сходити зі свого Шляху.

ТУТ І ЗАРАЗ. Я щаслива закохана і кохана Жінка. Мій Чоловік Вогнедар ― найбільша моя нагорода від Бога ― бо з ним пізнаю цей світ і вчуся бути новою, текти та просто Жити довіряючись, обмінюватися енергією, насолоджуватися кожною миттю, радіти і Йти Разом. Я Мама поки що трьох дітей ― Ївги, Огнезара та Веданки. Ми хочемо ще і хочемо дати шанс ще комусь і всиновити/ вдочерити діточок. Я Духовна Мати кожної людини, душі котрої я торкнулася хоча

на фото: Вогнедар Гордієнко ― чоловік, діти ― Ївга , Огнезар, Ведана фото: Катерина Москальчук

б раз. І це ― велике Благословення, коли крізь мене перетікає Любов до інших, спраглих чи зневірених. Цього не поясниш словами. Це просто чується. Я Вогонь. Я мрію, і мрії мої здійснюються. Я йду, а коли обертаюся, то бачу, що, виявляється, за мною йдуть))). Це бентежить, хвилює і запалює. Я Земля. Я вростаю корінням і чую минуле. Я народжую і народжуюсь. Я збираю трави і зцілюю душі. Я на деякий час стаю комусь опорою, і це Дивовижно. Я Вітер. Я легка. Я вмію і хочу молитися. Я вірю і хочу передавати та множити Віру. Я пишу і читаю. Я відкриваю. Танцюю і Вию на Місяць. І це щиро і по-дитячому. Я Вода. Я течу… Тому все, що написане вище, є саме таким ))). РайДійте!!! Ваша Русана Гордієнко

4 сценарії в стосунках з партнером: ЯК ДОСВІД З ДИТИНСТВА КЕРУЄ НАШИМ ВИБОРОМ У ДОРОСЛОМУ ЖИТТІ? (початок статті — в журналі «SАVOR» №2)

В дитинстві ми приймаємо безліч рішень, які керують нами вже у дорослому житті. Вони несвідомо диктують: як варто поводитися, що казати, кого обирати, що любити, які почуття переживати. Ця стаття про те, як сценарії проростають в чоловічо-жіночі стосунки. Якщо у вас є діти ― ви зможете простежити, як саме ваша поведінка може вплинути на вибір партнера дитиною в майбутньому.

Ключові ідеї про несвідоме в партнерстві 1. Несвідоме ― це набір висновків та рішень, які були зроблені в минулому, збереглися в теперішньому і можуть транслюватися в майбутнє. 2. Ми їх не пам’ятаємо, оскільки їх зберігає підкірка мозку як досвід та «беззаперечну правду». 3. Сценарій ― це комплекс прийнятих в дитинстві рішень, які визначають спрямування і «течію» в житті, відповідно, вони активно діють на прийняття важливих рішень. 4. Стосунки чоловіка та жінки ― емоційно унікальні, значущі та насичені почуттями, тому вплив сценарію на них добре видно. 5. Дитина копіює все, що бачить, і повторює в дорослому житті. Копіювання побаченого закарбовується в сценарій надійніше, ніж те, чого навчали дорослі словами.

«Не виховуйте дітей, вони і так будуть подібні на вас. Виховуйте себе» 6. На модель чоловічо-жіночих стосунків впливає копіювання, в першу чергу, ставлення батьків одне до одного. 7. Сценарії проявляються зазвичай всі чотири або кілька з них одночасно, проте в різному співвідношенні, один чи два можуть домінувати. 8. Сценарій ― це певний алгоритм, який виправдав себе в дитинстві, тому і закріпився. Коли людина дорослішає, змінюються обставини, поведінка теж вимагає змін, оскільки старі моделі вже не працюють. 9. Щоб вийти за межі цієї канви та проживати своє життя, необхідно помічати прихований (внутрішній) зміст вчинків, ідей та рішень, усвідомлювати їх, приймати нові, які часто є третім варіантом ― не так, як було вдома, не так, як навпаки.

Стаття психолога, психотерапевта. Анна Шийчук, автор блогу про психологію стосунків dvoe.if.ua, працює в методах: гештальт-терапія, позитивна психотерапія. Наука психотерапії Термін «життєвий сценарій» ввів Ерік Берн у своїй теорії трансакційного аналізу та виділив три найпоширеніші типи сценаріїв. Проте зараз розуміння цього феномену розширили і трактують як комплексне явище взаємодії дитячого досвіду та рішень в дорослості. В цій статті подано 4 сценарії, опираючись на теорію позитивної психотерапії Н. Пезешкіана, а саме – стадії взаємодії в стосунках.

Сценарій 1. «Я без тебе ніхто» «Вони весь час разом, все спільне, ніколи не розлучаються, інколи таке враження, що вони одне ціле», ― так кажуть про пари, які перебувають на початку стосунків, і це надзвичайно важливо, оскільки така близькість на початку встановлює емоційний фундамент майбутнього. Також так можна

SAVOR

сказати про пари, які живуть за першим сценарієм. Якщо обом так добре, то проблеми немає, проте труднощі виникають, коли хтось з партнерства починає потребувати певної міри свободи, індивідуальності та самостійності, що є природним шляхом розвитку стосунків. Тоді в хід можуть іти: образи, маніпуляції, ревнощі, заборони, ультиматуми ― все, щоб «втримати поруч», зберегти солодке відчуття: «ми як одне ціле». Бажання бути тільки разом руйнує обох, оскільки в одного воно спричиняє панічний страх ― «Я без тебе ніхто», «Я не виживу, якщо тебе не буде поруч», що за своєю природою неприємне почуття та деструктивний стан, а в іншого партнера ― відчуття втрати свободи, обмеження, прагнення втекти та «дихати вільно». Як це виникає? Перші роки життя дитина перебуває у злитті з мамою, і цей чудесний союз приносить почуття захищеності, близькості та неймовірної радості, хочеться бути поруч весь час. І це прекрасно! Саме цей період дуже необхідний дитині, щоб виростити любов до себе та довіру до світу. Разом з цим, він має завершення, яке починається приблизно в три роки з активністю «Я сам». Якщо ж злиття продовжується, і дитину не відпускають в самостійне життя, не дають їй можливостей приймати свої «дрібні» рішення, вона залишається разом з батьками і не може уявити свого життя, коли поруч немає нікого. Така перспектива лякає та заморожує, оскільки немає досвіду життя без гіперопіки збоку. Хочеться знайти партнера, який замінить в певній мірі ці

INSIDE

почуття, поверне бажаний стан близькості та захисту.

«Ти ― моя друга половинка!», – а як різати: вертикально чи горизонтально? В здоровій парі зустрічаються дві цілі особистості, а не дві частини Що робити? Помічати свої бажання «тримати» партнера поруч, усвідомлювати страхи перед невідомістю, самостійністю і вчитися жити з певною мірою автономії в стосунках. Повірте, це буде цінним досвідом для вашої пари. Контакт зазвичай покращується, якщо є можливість мати життя і в інших сферах, окрім стосунків, тоді хочеться повертатися додому, є спраглість бути вдвох.

Сценарій 2. «Я мушу бути ідеальною дружиною/чоловіком»

«Вона ― ідеальна дружина, жодного кривого слова, ніколи не сваримося, з нею ніколи немає проблем», ― так відгукується чоловік, це помічають близькі, а жінка приходить до мене на психотерапію і плаче про відсутність щастя в житті, про неможливість розслабитися навіть удома, про постійну тривогу, що необхідно виконувати очікування інших людей, про неможливість бути собою, про те, що вона зручна для всіх за рахунок своїх потреб, свого життя. Ця ситуація може стосуватися і чоловіка, просто приклад з моєї практики про жінку. Ці почуття з’їдають ізсередини, оскільки запускають глибокі та болючі переживання: «страх бути покинутою/-тим» та «сором

за неідеальність». Людині з ними важко ― це таємний душевний тягар. Партнеру теж несолодко, оскільки ідеальна зовнішньо людина вимагає/потребує/очікує ідеальності від чоловіка/дружини. В парі витає заборона на промахи, невдачі, слабкості, важко прийти додому і розслабитися, навіть тут треба «тримати марку», «навіть тут я на роботі». Як це виникає? Батьківська гіперопіка замінюється вимогливістю та необхідністю послуху замість близькості та батьківської любові. Це ― діти-відмінники: розумники, спортсмени, ідеальні вдома, в школі, всюди вони чемні, ґречні, з ними ніколи немає проблем, вони часто поводяться доросліше, ніж на свій вік, інколи ще й батькам допомагають. Та все ж це не повна правда про них. В їхньому житті теж достатньо труднощів чи негараздів, проте вони воліють справлятися з ними самотужки, навіть таємно. Як це підтримується батьками? Моралізаторство, засоромлення за помилки звучати може так: «Ти ж наш ідеальний розумничок!», «Ти ― обличчя сім’ї!», «Хто ж, як не ти?», «Ми на тебе розраховуємо!», «Ти маєш справлятися сам!». В дитини вирощується почуття: «Мене люблять лише тоді, коли я зручна/зручний, коли виконую очікування інших, а не свої».

Якщо партнер каже: «Кава несмачна», ― то це про каву, а не про ставлення чи про любов Що робити? Універсальний перший крок ― помічати та усвідомлювати. Вчитися любити себе без всіляких умов, роз-

межовувати любов та вчинки. Важливо розвивати в собі вміння чути свої бажання і потреби, саме свої, а не оточуючих. Можна починати з дрібного: страв, одягу, фільмів, музики, шукаючи те, що подобається і смакує саме вам. Вчіться проявляти агресію та відстоювати власні межі: не робити те, що некомфортно, робити те, що хочете.

вантаження гостроти переживань. Вчитися жити в певній мірі нудної стабільності, знаходити драйв ще десь окрім стосунків. Виробляти власні правила життя та дотримуватися їх, навіть тоді, коли хочеться полінуватися/викрутитися. Домовлятися з собою про прийняття одного рішення, а не «однією дупою на двох стільцях».

Сценарій 3. «Стій тут, іди геть»

Сценарій 4. «Я можу справитися сам/сама і разом з цим хочу бути саме з тобою»

«Вони то разом і все прекрасно, то скандалять і розходяться», ― є пари, в яких сторінки в паспорті для штампів одруження-розлучення вже закінчилися, в яких пристрасна і ніжна любов вмить змінюється ненавистю та стражданням. Комусь так добре, життя має смак, яскраві емоції, драйв, хтось виснажується та перегорає. Якщо пара не має дітей, і обом так добре, то проблеми немає. Труднощі виникають тоді, коли одному з партнерів стає нестерпно або коли є діти. Для маленьких дітей значимою цінністю є стабільність і зрозумілість тієї системи, в якій вони живуть. В даному випадку ― це розкіш, оскільки емоційний фон та яскравість почуттів у таких парах зашкалює. Як це виникає? З непослідовного виховання: то дитину безумовно люблять і все прощають, то карають за найдрібніші огріхи. Хочете виховати таку дитину? Не пояснюйте правил, очікуйте, що малюк сам зрозуміє «як правильно», а «як не можна» поводитися, буде діяти розважливо, по-дорослому і водночас повністю слухатиметься вас. Що робити? Помічати свої спалахи емоцій, стишувати напруження, шукати методи роз-

«Зрілі», ― кажуть про такі пари. Це найздоровіший зі сценаріїв, той, що приносить найменшу кількість душевного болю та найбільшу міру внутрішньої свободи. Він характерний для пар, які вступають в партнерство свідомо, часто це «пізні шлюби». Люди вже більш-менш знають себе, свої вподобання, мають власну систему цінностей і бачення майбутнього. Вибір пари здійснюють відповідно до поклику серця та аналізу розуму. Партнерство ― це свідоме рішення. Як це виникає? Із вміння чути свої потреби, опиратися на прийняття себе і довіру до світу.

У вихованні ― це достатня порція безумовної любові від значимих близьких та вимогливості щодо виконання обов’язків. Що робити? Вирощувати власну самостійність: емоційну, фізичну, побутову, фінансову, ціннісну. Коли людина може жити окремо від батьків, давати собі раду і будувати своє життя без залежності від інших. Ключове завдання батьків тут ― відпустити і при цьому залишатися поряд, бути опорою, щось на зразок Pit Stop. Ключове завдання молодої людини ― наважитися і зробити крок із зони комфорту у власну відповідальність. Розумію, що змінюватися складно, це копітка робота над собою, оскільки зміни стосуються тих стереотипів поведінки, які плекаються роками і підтримуються оточенням. Разом з цим, це точно можливо! На допомогу вам психотерапевти, коучі, групи, тренінги, рефлексивні книги, духовні практики. Шукайте свій шлях і все вдасться! «Якщо хочете мати те, чого ніколи не мали, ― необхідно робити те, чого ніколи не робили» Н. Пезешкіан

SAVOR

ТИ О Щ ІТИ, ІН: М М У З З О РО ЯК З ТОВИЙ Д ГО

Х, И Т Я Л Д И У К Н Т С А НОТ ПРО ВЛА ВУ А Є Р І Р П С М ХТО

Будь-яка людина хоч раз в житті задавала собі запитання: «Що і для чого я роблю у своєму житті? Що я залишу після себе, покинувши цей світ? Чи повністю я реалізовую свій потенціал? Які таланти я можу реалізувати в житті і як це зробити?» Важливі запитання, правда? Знайомий сценарій? В якусь мить всі ми жадібно починаємо шукати сенс життя. Нам потрібно відчути свою значимість в цьому світі. Робота, якій ми віддали 34

САМОРОЗВИТОК

значну частину свого життя, перестала приносити нам задоволення. Щоб уникнути залежності від власної роботи і відчувати себе не тільки працівником, але й людиною, варто кілька разів на день ставити собі запитання: «Чого я зараз дійсно хочу?» Людина, яка дізналася, чого вона хоче в даний момент, виходить на інший рівень: вона сама формулює питання і відповідає на них, стаючи господарем самому собі.

Автор статті: Оксана Пашко

КОЛИ ВАРТО ВСЕРЙОЗ ЗАДУМАТИСЬ ПРО ВЛАСНИЙ БІЗНЕС? Важливо зрозуміти, навіщо вам відкривати свою справу і яку мету ви при цьому досягаєте. Це мотивуватиме вас інаправлятиме у потрібному напрямку. Усвідомлення цих причин поряд зі спонукальними мотивами і допоможе вам почати свій бізнес. Ось деякі з них: у вас вже розвинулося стійке невдоволення поточною роботою (роботодавцем), ваші особисті амбіції не реалізовані; ви розумієте, що бізнес-ідея, яку ви виношували декілька місяців, а то й років, повинна бути реалізована зараз. Інакше, якщо втратити цей шанс сьогодні, потім буде набагато складніше реалізувати його, оскільки конкуренти можуть зайняти вашу нішу; просто одержувати зарплату фіксованого розміру, відпрацювавши 8-годинний робочий день, ― не для вас, тому що ви не маєте можливості розвиватися на своїй роботі; у вас недостатній, на ваш погляд, рівень заробітної плати, і ви розумієте, що досягти чогось більшого можна, тільки почавши свій бізнес; у вас відсутня робота взагалі, а отже, і достатні засоби до існування, а ви утримуєте дружину й дітей, яких потрібно нагодувати, або ще серйозніше – у вас кредит, який вже неможливо повертати. В такому випадку ви усвідомлюєте, що свій бізнес — єдиний шанс нормального існування для вас і вашої родини. Цей випадок ― найбільш

мотивуючий для початку своєї справи; і, найголовніша: ви дозріли до того, щоб самостійно керувати своїм часом й одноосібно приймати рішення, що і коли слід робити. Ви відчуваєте потребу у незалежності, свободі і самореалізації. Коли все це є справедливим для вас, то які ознаки того, що ви справитесь із розвитком вла сного бізнесу? Першою ознакою того, що ви готові почати власний бізнес, є бажання вирішувати справи самостійно і робити те, що цікавить тільки вас. Зрозумійте одне: коли ви відчуваєте, що не можете виконувати роботу, яка йде не на благо вашого життя, значить, ви вже дозріли для створення власної справи.

пір ви не можете терпіти факт роботи на когось. Ваша душа всіма своїми фібрами рветься на волю. І коли вам видасться нагода покинути місце роботи, то ви повністю радієте життю і щасливі, коли займаєтеся улюбленою справою.

Другою ознакою можна вважати те, що ви отримуєте задоволення від управління всією системою бізнесу. Ви вже настільки розібралися у всьому, що вам відомо, як і що потрібно робити. І ви на своєму робочому місці робите все без помилок, проте керівники вважають інакше. Тоді ви втрачаєте впевненість у собі і перестаєте розвиватися.

Можливо, у вас є свої причини для старту власної справи ― тоді дійте. А інакше ― усвідомте, що ви продовжуєте обманювати себе, тішити своє самолюбство різними відмовками й знаходити докази, щоб продовжувати працювати на «дядька». Однак причина ваших відмовок і доказів найчастіше криється зовсім в іншому. Певній частині людей, до речі, найчастіше це ― грамотні фахівці, що мають всі передумови для відкриття свого бізнесу, сильно заважають лінощі. Почати свій бізнес також заважає звичка і страх змінити щось у своєму житті. Ставши підприємцем, ви у повній мірі берете відповідальність за організацію свого часу, своєї праці і кількості зароблених коштів на себе. І ви повинні прекрасно це розуміти. Та в такому випадку у вас є мож

Третьою ознакою можна вважати те, що вам не подобається розмір отримуваної зарплатні. Ви знаєте собі ціну, усвідомлюєте, що ваша робота коштує набагато більше. І ваша внутрішня самоповага підказує вам, що це правильний шлях ― відкрити власний бізнес і заробляти самостійно. Четвертою важливою ознакою вважається і те, що з деяких

І насамкінець: п’ятою ознакою є один із принципів коучінгу, який стверджує: коли у людини виникає бажання життєвих змін, наприклад, змінити свою діяльність, стати кимось, ким вона раніше не була, значить, в неї є всі ресурси, достатньо внутрішнього потенціалу для того, щоб цього досягти. ЧОМУ МИ ВСЕ ЩЕ НЕ ПОЧИНАЄМО ВЛАСНУ СПРАВУ?

SAVOR

ливість звернутися за допомогу до друга чи наставника, який вже досягнув у цьому певних результатів. ЯК ОМИНУТИ «РИФИ» І ЗЛОВИТИ ЗОЛОТУ РИБКУ УСПІХУ? Спершу ви повинні відповісти для себе на запитання: «Навіщо мені потрібно розпочинати свою справу? Яку мету я переслідую?» Усвідомлення цих відповідей буде вас мотивувати, дисциплінувати і направляти в потрібну сторону. Ваш бізнес повинен базуватися на чіткій і зрозумілій бізнес-ідеї. Звичайно, потрібно все детально продумати й виважити.

САМОРОЗВИТОК

Та пам’ятайте про основні по зитивні моменти свого бізнесу, які випливають із названих вище причин: ви одержуєте більшу свободу й незалежність, можливість керувати своїм часом самостійно: коли працювати, а коли бути із сім’єю; у вас є більше шансів реалізувати себе й свої особисті амбіції; рівень вашого доходу необмежений і буде залежати повністю від вас. Однак відзначимо, що свій бізнес ― це не тільки свобода і задоволення, важливо також врахувати такі моменти: ви повинні усвідомити, що як тільки ви перестанете працювати і почнете будувати, створювати власний прибутковий бізнес, то будете відповідальні не тільки за створення свого бізнесу, а й за його кінцевий результат. Свій бізнес найчастіше несе в собі спочатку проблеми, витрати, а лишень потім ― доходи, свободу, незалежність і все інше. Напочатку вам потрібно буде наполегливо працювати, приділяючи майже всю увагу своїй справі. Адже бізнес на початковому етапі вкрай нестабільний та схильний до банкрутства. Тому дуже важливо створити для себе так звану «фінансову подушку» ― капітал в розмірі від шести до дванадцяти ваших обов’язкових місячних витрат; успіх вашої справи насправді залежить тільки від вас. У всіх невдачах ви зможете звинуватити тільки себе. Тому відкиньте лінь, робіть все можливе для успіху свого бізнесу, адже тільки від цього залежить ваш добробут та добробут вашої родини;

у вас майже ніколи не буде тієї впевненості в прийдешньому дні, яка завжди була на старому робочому місці. Тільки ви будете відповідальні за формування вашого місячного фінансового прибутку; якщо у вас є свій бізнес, ― вам завжди буде не вистачати грошей, скільки б ви не заробляли. Працюючи на найманій роботі, ви не сподівалися на значне збільшення доходів і жили «на одну зарплатню» (скільки вам платили ― на таку суму і жили). На початковому етапі також ви можете працювати тільки на інвестиціях. І вашому бізнесу буде дуже далеко до тих показників ідеалу, які ви хотіли б бачити у своєму бізнесі, коли планували його. Адже своя справа вимагає постійного вдосконалення й розширення, а також постійних вливань додаткових засобів на обов’язкові витрати і платежі. Та головний плюс у цьому: у вас буде постійне бажання заробляти ще більше і більше. Тепер, якщо вас не злякали ці незначні перешкоди, ― пора діяти! Будьте рішучі! Багато хто втрачає свій напрямок розвитку у житті тому, що легко відволікається або піддається сторонньому впливу. ЯКЩО ВАМ ЗРОЗУМІЛА ВАША МЕТА, ЖИТТЯ НАПОВНЮЄТЬСЯ СЕНСОМ Ставлячи перед собою мету ― відкрити власний бізнес і досягаючи її, ви тим самим визнаєте, що у вашому житті є щось більш важливе, ніж задоволення повсякденних потреб.

ЛАТЕРАЛЬНЕ МИСЛЕННЯ, або Мистецтво мислити НЕ ТАК Вважається, що здатність мислити закладена в людині природою й спеціально цьому вчитись непотрібно. Чому ж тоді так часто важко вирішувати, здавалось би, такі прості проблеми? Намічені цілі виявляються недосяжними, а бажаний успіх показує нам свою спину? Все це ми зазвичай списуємо на випадковості, невезіння, несприятливі обставини. І навіть не здогадуємося, що причина в помилках нашого мислення.

Едвард де Боно ― видатний британський психолог, дос лідник механізмів мислення і творчості, розробив систему розвитку навичок розумової діяльності, яка гарантує успіх всім нашим починанням. Його концепції та методи ― це справжній виклик стереотипному, шаблонному мисленню. Вони вчать мислити нестандартно, творчо. Таке мислення ще називається латеральним. Давайте подивимось, як воно працює.

Є ЩОСЬ ЦІКАВЕНЬКЕ? МЕТОД PMІ: ПЛЮС – МІНУС – ЦІКАВО Все просто: «плюс» ― хороші аспекти, «мінус» ― погані аспекти, «цікаво» ― цікаві аспекти. Останнє звучить багатообіцяюче. Отже, перед вами чистий аркуш, у верхній частині якого впевнено зазначаємо ідею чи проблему, які потрібно оцінити або вирішити. Шкалу оцінювання можете визначити на свій смак. Рахуємо бали, робимо висновок. Головна перевага даного методу прийняття рішень ― це швидка оцінка. SAVOR

ОЦІНИТИ: НАЯВНІСТЬ ОСОБИСТОГО АВТО

―

цікаво

Економія часу (+8)

Витрати на паливо і ТО (-6)

Це круто! (+2)

Свобода, без прив’язаності до г/т (+10)

«Друзі» з чарівними паличками (-5)

Відпочинок за містом (+6)

Підвищення статусу (+4)

Заздрість оточуючих (-8)

Адреналін (+4)

Покупки в с/м (+10)

А раптом вкрадуть? (-10)

Давно мріяв/-ла (+10)

Ніде ставити (-6)

+32

-35

+22

ВИСНОВОК: 32 - 35 + 22 = +19. Купую авто! АЛЬТЕРНАТИВА Є! МЕТОД APC ― АЛЬТЕРНАТИВИ, МОЖЛИВОСТІ, ВИБІР

Скажімо, вас турбує проблема заторів на дорогах. Ви вважаєте, що міська влада повинна вирішити її. Однак ви можете трансформувати вашу проблему, змістити акцент її сприйняття і почати думати, як особисто вам уникнути її. Наприклад, шукати об’їзд, користуватися громадським транспортом, ходити пішки, їздити на велосипеді або мотоциклі, перебудувати графік роботи так, щоб не їздити в години пік, знайти роботу, що дозволяє працювати вдома. Зміщуючи акцент, ви розглядаєте ситуацію з усіх боків. Чим ширший підхід застосовуєте, тим більше альтернатив знаходите. У підсумку цей пошук може привести вас до вельми несподіваного рішення, про яке ви і не думали, але яке виявиться для вас важливим і потрібним. Так, вирішуючи проблему автомобільних заторів, ви приходите до висновку про необхідність міняти роботу. Неочікувано, правда ж?

БЕЗ МЕТИ В БІЙ КРАЩЕ НЕ ЙТИ. МЕТОД AGO ― ЦІЛІ, СПРЯМУВАННЯ, ЗАВДАННЯ

Запишіть свою ціль на чистому аркуші паперу. Наприклад, ви записали «Хочу бути щасливим/-ою». Ого, як глобально! А чи насправді це так? А тепер напишіть те саме ще раз, але іншими словами, варіантами. Спробуйте свідомо конкретизувати вашу мету: подумайте, що робить вас щасливими? Можливо, уїк-енд на природі з друзями або відпустка на морі чи в горах? Відчуваєте, як ваша мета стає ближчою і реальнішою? Помалу зникає хаос думок навколо чогось неконкретного. Мета одягається в плоть і кров. Тепер ви можете спрямувати ваше мислення в певному руслі: планування відпустки. Спитайте себе: Куди я хочу поїхати у відпустку? Коли? З ким? На яку суму грошей я розраховую? Послугами якої турфірми мені краще скористатись? і т.д. Це вже менш глобально і цілком досяжно.

САМОРОЗВИТОК

НЕВИПАДКОВА ВИ ПАДКОВІСТЬ. МЕТОД RI ― МЕТОД ВИПАДКОВОЇ СТИМУЛЯЦІЇ

Якщо у вас вичерпалась фантазія, а мозок відмовляється генерувати нові ідеї, й ви просто не уявляєте, що робити далі, ― діставайте з полиць словники, журнали, книги. Хай слова стануть вашими стимуляторами. Відкрийте їх навмання і випишіть будь-які слова (найкраще іменники). Якщо вам здається, що знайдене слово нічим вам допомогти не може (а спочатку вам буде так видаватись), не поспішайте відкидати цей метод як алогічний. Уявіть, що ви власник магазину і думаєте, яким асортиментом зацікавити покупця. Натрапляєте на слово «якість». Аналогії занадто прямі, а тому нецікаві: нічого, крім ідеї продавати якісний товар, вам, скоріш за все, в голову не прийде. Інша річ: вам трапилось слово «крокодил». Ось тут і відкривається простір для уяви: вироби з крокодилової шкіри, іграшкові звірі, товари для полювання, опудало крокодила у вітрині (чому б ні?). А, можливо, кумедний крокодильчик

буде рекламувати ваш товар? Можуть виникнути менш прямі, а тому більш цікаві, аналогії: крокодил небезпечний, він усіх відлякує ― це наводить на думку продавати засоби для самозахисту, безпеки, відлякування зловмисників. Або: крокодил зубатий ― звідси ідея бізнесу з інструментами стоматології, а також засобів для зміцнення, очищення, відбілювання зубів. Якщо ви не бачите прямих, очевидних взаємозв’язків, це не означає, що їх немає. Шукайте непрямі взаємозв’язки, різноманітні асоціації, а мозок н е о д мінно їх знайде.

БАГАТОКОЛІРНЕ МИСЛЕННЯ. МЕТОД ШЕСТИ КАПЕЛЮХІВ МИСЛЕННЯ В основі методу ― ідея паралельного мислення. Кожній розумовій дії умовно відповідає якийсь колір капелюха мислення. Приміряємо? Припустімо, вам потрібно збудувати дім: Білий ― збір об’єктивних фактів, об’єктивної інформації: «Вартість будматеріалів складає в середньому…»; «Властивості різних матеріалів за міцністю, теплопровідністю, звукоізоляцією і т.д. ось такі…» (вказуємо конкретні цифри). Цей капелюх вчить безпристрасної об’єктивності. Червоний ― емоції, почуття, інтуїція: «Я в захваті, що у нас буде новий дім!»; «Як страшно приступати до нової справи… Щось мені тривожно»; «Відчуваю, що скоро ціни поповзуть

вгору. Треба поспішати!». Якщо ви правильно проведете роботу в червоному капелюсі, то у вас з’явиться почуття задоволення. Отже, ваші емоції виражені вірно, і надалі вони вам не заважатимуть. Жовтий ― пошук позитивних сторін, переваг: «Зараз найкращий час для будівництва ― сезон низьких цін!»; «Недалеко є артезіанська свердловина, ми можемо провести водопровід»; «Цілком імовірно, що наш будинок буде виділятися своїм розміром і яскравістю. Нас помічатимуть». Чорний ― пошук негативних сторін, недоліків: «Цей дах може протекти вже після першого ж дощу!»; «У нас нічого не вийде ― сусіди надто близько і вони проти»; «Звідки ці дані про ціни? Вони не об’єктивні!». В чорному капелюсі ви маєте право піддавати сумнівам абсолютно все, навіть факти! Зелений ― творчий пошук, «зелене світло» креативності: «А може, стилізувати будинок під корабель? Кімнати-каюти, сходи-трапи?»; «А може ми самі будемо виготовляти будматеріали, наприклад, з пінобетону?». Синій ― планування, визначення цілі та висновків: «Ми повинні чітко окреслити терміни будівництва»; «Потрібно об’єктивно оцінити всі плюси і мінуси різних видів будматеріа-

лів»; «Важливо обрати найкращий варіант пристрою стелі, який відповідатиме нашим уподобанням та бюджету». Так, крок за кроком, ви зможете без хаосу та метушні поєднати всі хороші аспекти свого задуму й прийняти правильне рішення. 5 причин використовувати латеральне мислення в повсякденному житті: 1. Не думати шаблонно в стандартних ситуаціях. 2. Ніколи не опускати руки. 3. Використовувати нетривіальний спосіб вирішення проблеми. 4. Поява нових ідей покращує життя. 5. Вивчення структури завдання спрощує його вирішення. Творчість доступна кожному. З нею не народжуються, їй вчаться. Виходьте за рамки, руйнуйте фіксовані стереотипи, заяложені ідеї, абстрагуйтесь від моделей-кліше, поверніть свої думки догори дригом ― і ви відкриєте в собі когось нового. А це може бути дуже цікаво… Більш детально читайте: • Едвард де Боно, Думати по-новому: латеральне мислення, 1967. • Едвард де Боно, Шість фігур мислення, 2008. • Едвард де Боно, Паралельне мислення, 1994. • Едвард де Боно, Шість пар взуття образу дії, 1991. • Едвард де Боно, Шість капелюхів мислення, 1985. • Едвард де Боно, Механізм розуму.

Наталя Давиденко

SAVOR

НЕПАЛ:

Коли Бог дарував народам землі, для Непалу Він приберіг щось дуже особливе ― те, чого немає ніде більше. Здається, непальці до цього часу не до кінця усвідомлюють, яку цінність і скарб мають перед очима. Чого лише варті Гімалаї ― найвищі гори світу ― окраса, заради якої люди з усієї планети щороку вирушають сюди. Пролітаючи над Непалом, лише краєм ока можна побачити всю їхню силу та могутність. Наприкінці зими ми мали нагоду побувати в цьому магічному та контрастному місці. На жаль, ми не були в трекінгах, не під-

МАНДРІВКИ

коряли високі вершини. Однак, Непал залишив по собі неоднозначний та яскравий слід у наших серцях. Коли ми перебирали сотні фотографій для статті, нам було прикро усвідомлювати, що половини тих старовинних храмів та вулиць вже немає: вони зруйновані внаслідок одного з найбільших землетрусів за останні декілька сотень років, що стався цієї весни в Непалі. І, можливо, саме наші фотографіїї ― це остання пам’ятка того, як все було колись. Хочеться вірити, що ті бідні, однак щасливі, усміхнені люди на фото, ― живі й з ними все гаразд.

У ПОШУКАХ СЕБЕ

ЯК ДІСТАТИСЬ? Найкраще добиратись у Непал через Індію. Наш маршрут пролягав через Гоа потягом (і це, звичайно, дуже цікава та окрема історія) до столиці країни Делі, звідти ― літаком до Катманду (всього за 70$.) Звісно, з України до Непалу можна долетіти чартерними рейсами, хоча ціна в такому випадку буде трішки кусатись.

ДОТОРКНУТИСЬ ДО ІСТОРІЇ

Непал ― маленький шматок землі, що простягнувся вздовж Гімалаїв, розташований між таємничим Тибетом та багатогран-

ною старовинною Індією. Він увібрав у себе знання та стиль життя цих двох країн, однак, створив щось своє, самобутнє. Більшість населення Непалу сповідує індуїзм та буддизм. Саме тут народився Гуатта Будда ― напівбог, одна з найяскравіших постатей буддизму. Тут також розташована найголовніша буддійська ступа ― Боднатх. Найвідоміша легенда розповідає, що ступа була збудована в V ст. за часів правління раджі Мандевіз з династії Ліччхаві. Прибувши сюди, обійшовши cтупу (обов’язково зліва направо), ми відчули присутність чогось вищого та божественного. Це неймовірне місце, наповнене якоюсь світлою та теплою енергією. Побувши тут хоча б недовго, сповнюєшся благо даттю та спокоєм, немов ті паломники, котрі тисячами приходять сюди, щоб помолитись Будді. Катманду ― столиця Непалу, розташована в однойменній долині на висоті 1337 км над рівнем моря. Внаслідок такого специфічного розташування (в долині) в місті накопичується багато пилу та бруду. 10 хвилин надворі ― й ми вже просякнуті пилом настільки, що на наших сонцезахисних окулярах можна малювати візерунки. Електрика, як і гаряча вода чи душ ― розкіш для цього міста: щодня електрику вимикають на 6 годин. Непал ― дуже бідна країна. Це відчувається навіть у столиці: лише декілька центральних доріг зроблені з асфальту, всі інші ― ґрунтові. Впадають в око неохайні й занедбані вулиці. Шокувала аптека в центрі міста, розташовна в старовинному храмі, якому понад 500 років. Люди наче не бачать чи не хо-

чуть бачити, як вони руйнують та стирають пам’ять про свою історію, про могутнє, красиве королівство Непал, яким воно було кілька сотень років тому.

НА ЗАМІТКУ ТУРИСТУ

Місцем, де найкраще зупинитись туристу в Катманду, є район площі Дурбар, Фрік-стріт та Тамель. Вони контрастують з усіма іншими в Катманду. Тут є кав’ярні, ресторанчики, магазини одягу, хостели та готелі на будь-який смак і, звісно ж, лавки з сувенірами. Люди Непалу дуже люб’язні, щирі та охочі поспілкуватись. Протягом декількох днів нашого перебування в Тамелі мешканці районів вітались з нами, спілкуватись на різні теми, завжди звертались на ім’я або ж радісно вигукували «Хелло, Юкрейн!» Вулицями Непалу гуляють шукачі пригод з усього світу, для яких Катманду є проміжним пунктом перед сходженням в гори. Їхні голоси звучать тисячами різних мов, переплітаючись з тибетськими мантрами, що лунають навкруги. Вночі тут працюють різні бари, де можна послухати ірландський фольк, мелодійні канадські балади під звуки гітари, а вранці поснідати майже французькими круасанами та справж-

SAVOR

ньою гімалайською кавою. Опісля обов’язково завітайте в магазинчик з листівками, придбайте декілька для найближчих друзів та одразу ж відправте їм. Дурбар ― старовиннна частина міста, в якій розташовані Храмова площа та Старий Королівський палац. Безліч старовинних храмів ― маленьких та великих, довкола яких було цікаво погуляти або ж просто посидіти на сходах, милуючись пам’ятками тисячолітньої давнини.

МАНДРІВКИ

ЩЕДРО, СМАЧНО, НЕЗВИЧНО

Погулявши досхочу, можна й перекусити. Найпопулярніша непальська страва ― момо. Це такий різновид пельменів з начинкою з 3-х видів м’яса або ж овочів. Момо подають запеченими або звареними з бульйоном чи гострим соусом. Страва дуже ситна та смачна, але трішки важка для шлунку. Є далбат, що завжди подається на великому залізному підносі. В нього входять такі компоненти, як тушковані овочі з гострим соусом, панір зі шпинатом, червона чечевиця чи нут з пряними соусами, паляниця замість хліба, проте ключовим є, звичайно, рис. Замовивши цю страву, ви можете без вагань просити добавки, й ви отримаєте її, скільки забажаєте ― це така непальска традиція. Порції такі великі, що ми вдвох не могли з ними справитись. Якщо спочатку Індія вразила нас низькими цінами на їжу, житло чи відпочинок, то Непал, мабуть, просто шокував. Їжа, житло, прикраси з дорогоцінних

матеріалів, вироби з натуральної шкіри, шарфи з шерсті ― все це кошутє в Непалі копійки. Більшість місцевих в житті не бачили купюри у 100$. За цю суму тут можна прожити цілий місяць, ні в чому собі не відмовляючи. Номер в п’ятизірковому готелі на схилі гори, з неймовірним видом на Гімалаї обійдеться в 35$ на добу за двох, а вечеря в хорошому ресторані 10-20$. Отже, навіть туристи з обмеженим бюджетом тут аж ніяк не пропадуть.

НА ВЕРШИНАХ СВІТУ

Покхара ― неймовірно мальовниче містечко біля підніжжя одного з найвищих масивів світу Аннапурни, на березі чудового озера Феви. Першовідкривачами Покхари були хіпі, які заповнили Непал в 60-70-х рр. в пошуках нових відчуттів. Тут туристи можуть відпочити після важкого трекінгу або ж, навпаки, набратись сил перед сходженням. Покхара є стартовою точкою для безлічі трекінгів. В центрі міста ― безліч кафешок з китайською, італійською, французькою і, звичайно, непальською кухнями; магазинів, де може можна придбати все гірське спорядження ― від теплого верхнього одягу до рукавичок чи шерстяних шапок. В туристичних агенствах можна купити маршрут-трекінг від 2 до 10 днів. Усі сходженя в гори є платними, й будь-яке само-

вільне сходження вважається незаконним. Трекінги на будьякий смак та витривалість. Саме заради них більшість туристів приїжджає в Непал. Адже саме тут розташовані 8 з 148-тисячників світу. Найвищий з них ― Еверест, чи Джомолунгма, що по-непальськи означає «мати богів» ― наймогутніша вершина світу. Вперше вона була підкорена лише в 1953 році британськими учасниками експедиції в Гімалаях. Сходження в гори цього разу не входило в наші плани. Взявши напрокат велосипеди, ми об’їздили центральну частину міста і берег озера, яке має дивовижний відтінок аквамарину. З гори відкривається незвичайний краєвид на озеро Фева та гори Аннапурни. Тут перехоплює дух, паморочиться голова, коли за хмаринками в небі,

бачиш вершини гір і відчуваєш всю їхню велич та могутність. Самостійно можна вибратись на невелику гору Сарангкот, звідки можна побачити всю Покхару і вершини гір, якщо пощастить з погодою. Обов’язково захопіть декілька цукерок чи шоколадок із собою. Піднімаючись на цю вершину, ви зустрінете маленьких діток, що галасливо вітатимуть вас фразою «ґів мі а чоклад». Зробивши свій вибір на користь Непалу, кожен з нас знайде щось своє. Десь на вершині Сарангуту чи на березі Феви, в трекінгах Аннапурною чи руфтопі хостела в Катманду ми знайшли те, що губиться в мегаполісах Європи чи містах України. Те, що вчить тебе цінувати кожну мить свого життя. Ми знайшли себе. Сергій та Тетяна Деркачі фото: Сергій Деркач posmishka-photo.com SAVOR

СИРНА тарілка Вони існують уже більше тисячі років. Ніжні та пряні, французи та італійці... Століттями їх подавали на королівських трапезах, а технології виробництва досі приховують за сімома замками. Сир ― продукт, без якого сьогодні не обійдеться жодна кухня світу. Подейкують, що винахідниками корисного смаколика були бедуїни, а завдяки кочівному способу життя звістка про появу нового продукту за кілька десятиліть облетіла увесь світ. Сьогодні налічується близько двох тисяч видів сирів. Щоб не заблукати у «сирному царстві», пропонуємо вашій увазі десяток фаворитів, які без проблем можна знайти на вітринах українських магазинів.

БРІ

ФЕТА

Ніжна консистенція та легкий горіховий присмак ― ось що відрізняє сир брі від інших сирів. В оригіналі його виготовляють вручну з непастеризованого коров’ячого молока. Брі не їдять у холодному вигляді. За годину до вживання рекомендується вийняти його з холодильника та потримати при кімнатній температурі близько години. Як і усі французькі сири, ідеально смакує зі свіжою випічкою. Брі та багет ― ось як, на думку його винахідників, виглядає ідеальний сніданок. Для тих, кому така лаконічність не до вподоби, пропонуємо комбінувати брі з полуницями, виноградом чи волоськими горіхами.

Рецепт виготовлення цього сиру вперше з’явився на сторінках Гомерівської «Одіссеї». До овечого молока греки додавали смолу з гілок смоківниці. Фета сумісний, практично, з усіма овочами та зеленню, м’ясом та морепродуктами. Добре смакує і тоді, коли його куштувати з гарячим хлібом. Незважаючи на солоний смак, ідеально поєднується з грушею та кавуном.

КАМАМБЕР Французький м’який сир із білою пліснявою ― улюбленець гурманів. Чи не найважливішою особливістю камамберу є його різкий специфічний запах. Виготовляють його з коров’ячого молока. На дозрівання потрібно близько трьох тижнів. Оригінальний камамбер продають у дерев’яних коробочках, адже термін його придатності всього тиждень. Найкраще смакує з грушами, інжиром та у поєднанні з пряними травами. Запивати рекомендується червоним сухим вином. 44

СМАК

РІКОТА Традиційний італійський сир, котрий, на відміну від традиційних, виготовляють не із молока, а з сироватки. Завдяки своєму солодкому присмаку, рікота ― незмінний складник італійських десертів. Маючи м’яку консистенцію, ідеально підходить для приготування равіолі, лазаньї та навіть входить до складу традиційного італійського пасхального хліба.

МАСКАРПОНЕ Вершковий сир, який не має аналогів у світі. З високим вмістом жирів, він схожий на масло. На його батьківщині, в Італії, маскарпоне став основою багатьох вишуканих десертів. Зокрема, всіма улюбленого десерту «тірамісу».

ГАУДА

ЧЕДЕР

Гауда ― гордість Голландії. Твердий сир із коров’ячого молока має приємний фруктово-вершковий смак. Цінова політика коливається в залежності від витримки сиру. Гауда з витримкою більше шести місяців вважається елітним сиром. Його вживають із різними видами дорогого білого вина. Сир із меншим часом дозрівання набув широкого використання у приготуванні різноманітних закусок, зокрема сандвічів.

Традиційний англійський сир із коров’ячого молока. З часу свого існування чедер став настільки популярним, що сьогодні його виготовляють під різними торговими марками практично у кожній країні світу. За оригінальним рецептом, перед тим, як потрапити на прилавок, чедер повинен визрівати не менше року, замотаний у спеціальну тканину. Відрізняється пряним присмаком з притаманною лише йому кислинкою. Вживати чедер найкраще з пивом або нерізкими видами червоного вина.

КАНТАЛЬ Канталь ― сир для перфекціоністів. У нього бездоганно рівна скоринка та однорідна консистенція. Особливість цього сиру полягає в ідеальній технології приготування. При дотриманні усіх норм, справжній канталь зберігає запах трав та має приємний горіховий присмак. Французька еліта ласувала лише тим сиром, котрий мав витримку більше шести місяців. Ідеально смакує з шампанським та сухими винами.

МОЦАРЕЛА З незапам’ятних часів італійці виготовляли моцарелу із молока буйволиць. Кисле молоко у теплій воді ставало еластичним та розпадалось на волокна. Опісля, потрапляючи в гарячу воду, згорталось у кульки. Саме такі кульки сьогодні прийнято називати моцарелою. На сучасному столі цей сир знайшов своє місце серед закусок та салатів. Ідеально поєднується із помідорами, базиліком та оливковою олією.

ПАРМЕЗАН Пармезан ― італійська класика. Твердий сир із зернистою структурою жовтого або оранжевого кольору та гостро-солоним смаком. Приготування справжнього пармезану вимагає десятиліть праці. Величезні шматки сиру зберігають у спеціальних приміщеннях на дерев’яних полицях. Щотижня пармезан протирають та перевертають на протилежний бік, а перед продажем сир повинен пройти справжній іспит. Експерти перевіряють якість пармезану спеціальними срібними молоточками, таким чином випробовуючи його міцність. Пармезан чудово смакує з пастою, м’ясом та різноманітними винами. Лілія Звончук

Складно уявити, як збідніла б світова кулінарія, якби люди не винайшли цей унікальний продукт. На святковий стіл, романтичну вечерю чи просто до сніданку ― сучасний асортимент сирів вражає своєю різноманітністю. Головне ― правильно поєднати смаки, і на вашій тарілці оживе тисячолітня традиція. SAVOR

Всевишній настільки довіряє нам із чоловіком, що подарував можливість утретє стати батьками для маленької душі. Коли я дізналася, що в нас буде дівчинка, подумала: це не випадково. Адже це можливість виховати справжню жінку, майбутню дружину і матір. Це важлива місія, завдання, яке потрібно виконати на всі сто, без права на помилку. Під час вагітності я продовжувала жити звичним життям: займалася спортом, доглядала за собою, дотримувалася певної дієти з обмеженням солодкого і мучного, дбаючи про свою вагу. Коли я була на восьмому місяці вагітності, моя подруга

НАЙГОЛОВНІШЕ ПОКЛИКАННЯ КОЖНОЇ ЖІНКИ ― ДАРУВАТИ НОВЕ ЖИТТЯ Мирослава Молитовник ― фотограф ― запропонувала мені цікавий проект під кодовою назвою «ВСЕРЕДИНІ І ЗЗОВНІ». Ми хотіли донести цим проектом просту думку: навіть під час вагітності жінка не втрачає жіночність, а, навпаки, посилює її в рази! Не потрібно змінювати спосіб життя, переставати почуватися привабливою і бажаною для чоловіка. Відчуття йдуть десь із середини. Коли жінка впевнена в собі, це відчувають інші люди. І захоплення своїм тілом передається малюкові. Потрібно любити себе в цьому прекрасному стані! Адже всередині твого красивого животика мирно спить маленьке СОНЦЕ…

фото: Мирослава Молитовник

ФОТОПРОЕКТ «ВСЕРЕДИНІ І ЗЗОВНІ» За чотири тижні після фотосесії на світ з’явилася наша третя донька. І щойно їй виповнилося 13 днів, ми провели другу частину фотосесії, де замість животика вже була крихітна моделька. Завдяки вагітності жінка омолоджується і стає прекраснішою. Я щиро бажаю всім жінкам хоча б раз у житті відчути це дивовижний стан! фото: Мирослава Молитовник

З любов’ю і побажанням добра, сім’я Грейс фото: Мирослава Молитовник

фото: Мирослава Молитовник

SAVOR

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ

«Серце на долонях» Надії Кушнірик

25 липня в антикварному ресторані «ШпиндеL’» відбулася презентація віршів молодої поетеси Надії Кушнірик «Серце на долонях». Утім, то був не стільки літературний захід, скільки тепла зустріч родини, старих і нових друзів. Затишну атмосферу створив і антураж антикварні, і неймовірний французький шарм самої авторки (Надія вже кілька років мешкає в Парижі). Надія Кушнірик відкрила презентацію власною піснею «Люби мене таку, як є…», розповіла про творчий шлях та подякувала своєму головному критикові ― мамі ― за любов та розуміння. Також поетеса висловила свою підтримку українським воякам, долучившись до збору коштів волонтерського штабу «Свій за Свого». Тож кожна гривня, виручена за книжки, була передана на потреби нашої армії. Надія ― цільна, відкрито-експресивна поетеса, що не розділяє життя і творчість: ― Вся я у цих віршах, мої душевні переживання, радощі і розчарування! ― розповідає авторка. Тетяна Зарецька 48

EVENTS

Хочеш для тебе стану весною? Хочеш візьму десь далеко з собою? Хочеш..? Не хочеш… Не хочеш нічого! Я вже втомилася від монологу!!!

SAVOR

Всеукраїнська народна премія

«ГАЛИЦЬКИЙ ШЛЯГЕР — 2015»: захистимо

Україну піснею!

Справжнє мистецтво — завжди актуальне. В цьому міг переконатись кожен любитель якісної музики, відвідавши концерти в рамках Всеукраїнської народної премії «Галицький шлягер — 2015». Усі гості заходу не лишень насолодились останніми хітами народних улюбленців, але й узяли участь в інтерактивному голосуванні.

EVENTS

Колектив журналу «SAVOR» щиро вітає заслуженого артиста України Ярослава Боруту з присвоєнням звання народний артист України! Нехай ноти завжди складаються у правильні мелодії, а пісня ллється душею! Нехай щира любов слухачів дає натхнення для подальших злетів, а віра в Україну — силу для боротьби! Наснаги, тепла і щирості!

фото: Андрій Шустикевич

SAVOR

Де живе краса? Віднедавна відповідь на це питання знають усі місцеві модниці. Адже 28 серпня в неймовірно теплій атмосфері пройшло відкриття оновленої «Студії візажу Лілії Шершун». Затишна локація привабила десятки гостей, а вікторина і міні майстер-класи потішили справжніх поціновувачок останніх трендів у сфері beautу.

EVENTS

Відкриття студії візажу

ЛІЛІЇ ШЕРШУН (м. Івано-Франківськ)

фото: Тетяна Деркач

SAVOR

DRESSCODE — це чоловічі сорочки та

краватки вітчизняного виробника. Сорочки в клітку, смужку, однотонні, фактурні, з довгим і коротким рукавом, рукавом під запонку. Для колекцій сорочок підбираються кращі європейські тканини.

Syndicate Original — провідна українська марка повсякденного чоловічого одягу, яка черпає натхнення з українського фольклору, скандинавського мінімалізму та американської спадщини — симбіозу багатьох культур. Співпраця з відомими художниками, ілюстраторами та дизайнерами дає змогу Syndicate тлумачити вуличний стиль у своєрідній манері. Heyday — це український бренд одягу,

який надихає молодь ставити перед собою великі цілі та змінювати світ навколо себе. «Зараз зростає нове українське суспільство у всіх своїх проявах, і ми дбаємо про те, щоб українці носили вітчизняний одяг», ― така філософія бренду.

Arber — бренд, який давно й добре знайомий багатьом українцям. Виробник чоловічого ділового одягу Arber має велику мережу магазинів по всій Україні. Основна концепція бренду — запропонувати продукцію, яка поєднуватиме в собі креативний дизайн, високий рівень якості й доступну ціну.

Churchill — молодий бренд чоловічих аксесуарів ручної роботи. Своєю назвою підкреслює данину поваги великому шанувальнику краваток–метеликів Уїнстону Черчиллю, чиїм улюбленцем був блакитний метелик у білий горошок. Крім метеликів і краваток, бренд виготовляє підтяжки, шкіряні гаманці, портмоне та сумки.

Staff

― ще зовсім молодий, заснований тільки у 2013 році, але вже дуже перспективний бренд. Пропонує повсякденний та спортивний одяг, взуття та аксесуари, зроблені згідно зі всіма технологічними стандартами та на високоякісному обладнанні. В планах у засновників – підкорення не тільки українського ринку, а й європейського.

Компанія Time of Style займається виробництвом чоловічого одягу з натуральних тканин. Одяг бренду представлений у магазинах Києва та Одеси і відмінно підходить для повсякденного життя.

ED-Ge brothers — український виробник чоловічого взуття. В інтернет-магазині виробника є взуття на всі сезони: зимові черевики, літні в’єтнамки, мокасини для весни та кросівки на осінь. Сьогодні компанія Ed-Ge brothers займає лідируючі позиції у виробництві чоловічого взуття в Україні.

КУПУЙ УКРАЇНСЬКЕ: топ-12 вітчизняних виробників чоловічого одягу 54

СТИЛЬ

CLAN-P — дизайнерські та авторські речі, які виготовляються виключно під замовлення. Це означає, що товар не має у своїй ідентифікації поняття «масовий», а всі речі бренду індивідуальні.

Нюкрейн — якісний одяг сучасної молодої людини, яка усвідомлює власну українську неповторність та знає свою культуру. Ідея створення бренду Нюкрейн прийшла до його автора ще у 2009 році. З того часу він вже встиг випустити декілька колекцій у співпраці з відомими українськими дизайнерами та художниками, такими як Володимир Подолян та Ілля Стронговський, а також взяти участь в Ukrainian Fashion Week.

Te-Shoes — молодий український

взуттєвий бренд. Спеціалізується на виготовленні ексклюзивного персоніфікованого взуття. Майже всі процеси виробництва відбуваються вручну. Кожна пара виготовляється за старими традиціями, таким чином, щоб нею можна було пишатися. «Той, хто одного разу приміряв взуття, зроблене особисто для нього, — стає його поціновувачем назавжди», ― стверджує виробник.

Marani — один з найвідоміших брендів модного чоловічого одягу в Україні. Головний дизайнер марки — Марта Геєць. Вартість речей варіюється від 200 грн і вище. Алла Кравченко SAVOR

У ФОКУСІ ОСІННЄ ЧОЛОВІЧЕ ВЗУТТЯ «ДЕРБІ» Чоловічі туфлі з відкритою шнурівкою.

Де/як: всюди/з костюмами, класичними брюками, джинсами.

NB! Must-have будь-якої взуттєвої шафи.

«МОНКІ»

Оригінальні туфлі з однією чи двома пряжками.

Де/як: творчий настрій/вкорочені або завужені брюки чи джинси. NB! Модна фішка — розстебнуті застібки.

«ОКСФОРДИ» Класичні чоловічі туфлі із закритою шнурівкою.

Де/як: офіційний стиль/класичний костюм, смокінг, фрак (тільки лаковані «оксфорди»). NB! Не одягайте з джинсами! 56

СТИЛЬ

ШВИДКИЙ ВИБІР:

• шнурівка, відсутність візерунків — офіційний дрес-код; • відсутність шнурівки, перфорації, декоративні елементи — casual.

«ЧЕЛСІ» Чоловічі черевики із заокругленим носком і резинками по боках.

Де/як: завужені джинси, класичний костюм (до чорних гладких «челсі»), традиційний верх (пуловери, піджаки, водолазки). NB! Обов’язково — тонкі високі шкарпетки чи гетри!

КОЛІР:

• найофіційніший — чорний; • найуніверсальніший — коричневий; • яскраві кольори — неформальні.

«БРОГИ» Туфлі з нашивним миском і перфорацією.

Де/як: неформальна атмосфера/вельветові штани, твідовий піджак. NB! Чим більше «дірочок», тим більш неформальний «лук».

«ЛОУФЕРИ» Туфлі без шнурівок і застібок.

Де/як: відрядження або нестрогий дрес-код/джинси, вельвети. NB! Будьте обережні з декоративними деталями на «лоуферах».

SAVOR

СЬОГОДНІ НА ПОЛИЦЯХ МАГАЗИНІВ ШИРОКИЙ ВИБІР НАЙРІЗНОМАНІТНІШИХ ДЕЗОДОРАНТІВ: СПРЕЇ, АНТИПЕРСПІРАНТИ, ПАРФУМОВАНІ, ГЕЛЕВІ, КРЕМОВІ... ЧИСЛЕННІ КОСМЕТИЧНІ ФІРМИ ОБІЦЯЮТЬ ЧУДО-ДІЮ ПРОТЯГОМ 24 ГОДИН! ТА ЧИ ДІЙСНО ЦЕ ТАК? ЗВИЧАЙНО, ТАКІ ЗАСОБИ ДОПОМАГАЮТЬ ПІДТРИМУВАТИ ЧИСТОТУ ТА СВІЖІСТЬ, АЛЕ ЧИ БЕЗПЕЧНІ ВОНИ? А ЧИ ДІЄВІ? ДАВАЙТЕ СПРОБУЄМО РОЗІБРАТИСЯ.

Дезодоранти: ОБРАТИ І НЕ ПОШКОДУВАТИ Антиперспіранти Містять у складі солі алюмінію та цинку, що призводять до потовщення епідермісу. Ці дезодоранти закупорюють пори, таким чином блокуючи діяльність потових залоз. Але це не означає, що вони дієві на 100%! Антиперспіранти скорочують виділення поту всього на 40%. Користуватися ними щодня не можна. На ніч їх обов’язково треба змивати.

КРАСА І ЗДОРВ’Я

Стіки Ці тверді дезодоранти у формі олівця дуже зручні у подорожах. Досить дієві, повільно витрачаються і легкі у використанні, проте іноді можуть згортатися на шкірі, викликати сухість при надмірному використанні. Та й білі сліди на одязі вам гарантовані.

Спреї Спреї діють поверхнево, після нанесення вони швидко випаровуються. Ними рекомендовано користуватися при підвищеній пітливості, адже спирт, що міститься в них, може пошкодити чутливу шкіру, викликати сухість і подразнення. Вони не економічні та залишають білі сліди на одязі.

Кулькові Кулькові дезодоранти діють максимально ефективно, захищають за рахунок емульсії, текстури. Їх зручно наносити, вони добре підходять для чутливої шкіри. Часто до їх складу входять протизапальні компоненти. Ідеально підходять тим, хто веде активний спосіб життя.

Парфумовані Дарують розкішні фруктові та квіткові аромати, адже містять у собі такі ж домішки, як і парфуми. Та, на жаль, не захищають від виділення поту надовго. Не залишають білих слідів на одязі. Варто купувати такі засоби однієї серії з парфумами.

Цікаві факти

* Прапрадідом сучас-

ного антиперспіранту був дубовий відвар. Його властивості зменшувати потовиділення людство помітило багато століть тому.

* Перший дезодо-

рант-антиперспірант з’явився в аптеках США в 1903 році. У ньому було стільки кислоти, що споживачі скаржилися — продукт роз’їдав рукави одягу під пахвами.

Гелеподібні Економічні засоби з тривалою дією, які добре всмоктуються в шкіру. Можна підібрати гель із протизапальною і навіть ранозагоювальною дією. За своєю консистенцією ці дезодоранти досить вологі, тому добре підходять тим, у кого суха шкіра. Вони, як правило, без запаху, а їх прозора текстура не залишає на темному одязі жодних слідів. Алла Кравченко

SAVOR

ПЕТРО ГРИЦЮК: «У творчих планах — лише ЖИТТЯ»

фото: Ярина Гречаник

Він руйнує всі стереотипи про художників. Яскравий, відвертий і вельми харизматичний Петро Грицюк поєднує в собі дві, здавалось би, непоєднувані іпостасі: професійного судді й успішного художника. Та відчуття оксюморону зникає, щойно ви починаєте розмовляти. Без пафосу і стандартних відповідей за філіжанкою кави ми бесідуємо про все: професійну освіту і заробітки, про те, що надихає, і про те, що б ніколи не малювалось. Цікаво? Читаймо далі!

Почнемо, мабуть, із традиційного запитання... Художниками, певне, народжуються... Усі люди творчі. Головне, напевно, знайти ту сферу, де ви розкриєтесь найкраще. З т. зв. професійно-творчої освіти у мене за плечима — лишень художня школа. Потім — навчання у юридичному вузі, десятирічна робота на посаді прокурора, а після цього і донині уже протягом п’яти років працюю суддею. І в якийсь момент Ви... ...цілком неочікувано для себе почав знову малювати. Це дало змогу реалізуватися через написані роботи, відкрити щось нове у собі. Чи не почуваєте себе білою вороною серед професійних художників? Зовсім ні. Скажу вам навіть більше — почуваюся більш розкуто у творчості. Адже коли ти професіонал, ти завжди трохи скутий рамками «правильно ― неправильно». У випадку художньою творчості — це рамки мистець-

ОСОБИСТОСТІ

«Не пітьма» 30х20, полотно, олія, жовтень 2014 року Полум’я свічі виграє яскравими барвами по периметру полотна, символізуючи магнетичне світило на духовному шляху. Мерехтливі промені від воскового ґнота немов сплітаються в ритуальному танці, де кожен рух ― це розповідь про премудрості світу, велич предків і неосяжні істини. Свічка відтворює зв’язок поколінь через культ вогню, його значення і надприродні властивості. За лічені секунди те несміливе мерехтіння здатне загорітися яскравим полум’ям і освітити все навкруги та сумлінно вести через густий морок земних пороків, неосквернивши чистоту першопочаткових намірів. Або ганебно згаснути, так і не проливши жодного променя світла в пітьмі.

ких кліше. Окрім того, великий плюс «непрофесійності» — спокійно, без звичної для митців ображеної гостроти реакції ставлюсь до критики.

БУТИ ТВОРЧОЮ ЛЮДИНОЮ — ЦЕ ЗАВЖДИ БУТИ ВОЛОНТЕРОМ Ваші картини буквально насичені складними філософсько-екзистенційними метафорами. Не боїтесь, що пересічні відвідувачі виставки можуть Вас не зрозуміти? Насправді не боюсь. Бо, по-перше, мистецтво багатогранне у своєму тлумаченні. А по-друге, кожну зі своїх робіт я супроводжую місткою анотацією, за допомогою якої намагаюсь донести зміст картини. Але завжди залишається можливість для кожного знайти свій унікальний варіант тлумачення. Якби Вас запитали про те, що саме малює Петро Грицюк, Ви б відповіли, що... ...Петро Грицюк малює прості речі, події, явища, відчуття. Адже саме у простоті, у вмінні побачити і знайти суть у буденності і полягає, як мені видається, одне із завдань художника, митця. Серія виставок моїх картин неспроста називається «На гранях суперечностей». Наше життя — не що інше, як боротьба чорного і білого, добра і зла. Суперечності породжуються внаслідок боротьби протилежностей. А ось ці символічні «грані» ― це вміння бачити протилежності, відчувати й усвідомлювати їх.

«ЄДНІСТЬ В СИМВОЛАХ» 45х35, полотно, олія, червень 2014 року Задум роботи виражає специфіку національної свідомості ― об’єднання навколо візуальних, графічних, історично затверджених та загальноприйнятих символів, значення яких містить особливий стихійний характер та емоційно-чуттєвий зміст. Зображена українська символіка у вигляді синьо-жовтого стягу та тризуба. При цьому стяг наче попередню розірваний, а потім зібраний з клаптиків та зшитий знаковими для української нації червоними і чорними нитками, що уособлює можливе об’єднання держави тільки завдяки патріотичності. Особлива увага прикута до зображеного в центрі тризуба, який символізує весь український народ. Як і саме полотно, він розбитий на деталі, що є частинами однієї конструкції. Лише коли знову з’єднати їх докупи, вийде цілісний символ. Таким способом відображено на полотні ідею консолідації народу заради спільної мети.

У Вас є табу у творчості? На мою думку, табу в принципі не потрібні. Що значить «не написав би, не намалював би»? Інша справа у формах художнього виразу тих чи інших табу. Але це цілком і повністю залежить від таланту і рівня культури митця.

Бути художником в Україні — це хобі, спосіб заробітку чи марнославство? Може бути всім і чимось одним із перерахованого Вами списку (сміється — прим. авт.). Я знаю чимало художників, які талановиті, але бідні. Знаю новаторів, але вже популярних.

«Палітра буття» 50х40, полотно, олія, квітень 2015 року Площина у Всесвіті призначена для змішування фарб митцем-людиною при роботі над картиною чи ескізом життя. Де саме від вибраних кольорів, майстерності їх змішування, добре відтвореного запланованого сюжету та способу письма буде залежати успіх творчого замислу. Знайти свій стиль, свої відтінки фарб непросто. Заповнюючи полотно свого буття індивідуальними, інтуїтивно знайденими кольорами, ми, ймовірно, отримаємо бажаний результат. Однак, враховуючи плинність і мінливість нашої сутності, не завжди все виходить, як замислено. То полотно, то фарби не такі, то сюжет не достатньо чіткий, а буває й бажання не має творити. Та, зрештою, не завжди все залежить від нас.

SAVOR

«Календар душі» 50x35, полотно, олія, жовтень 2014 року

Зображення на полотні показує внутрішні перетворення духовного світу внаслідок зміни зовнішнього чинника. Кольори ― це наслідки реакції надприродних тіл з явищами природи, таким чином формуючи своєрідний календар всупереч Сонячній системі. Біологічний час не підлягає математичному обчисленню. А розрахунок фізичних величин вимірюється сенсорними чуттями. Гра відтінків на полотні символізує мінливість настроїв. Коли стрілки циферблату втрачають значення, заповнивши часовий простір відчуттями яскравих літніх барв, осінніх жовтогарях чи прохолодних синіх тонів.

звісно, відіграє моя кохана дружина Наталя, яка своєю вірою в мене і підтримкою ні на хвилину не дає засумніватись у собі. Я тішусь і своїми двома прекрасними синами, завдяки яким я стараюсь бути сьогодні кращим, ніж учора, адже для них важливий батьків приклад. Ми почали з традиційного питання і схожим, мабуть, завершимо: які у Вас подальші творчі плани? Ви мрієте й надалі розвиватись у мистецькій сфері? Можу вам сказати лишень одне: у творчих планах — лише ЖИТТЯ. Можливо, одного ранку я прокинусь і не захочу брати пензля до рук. Наталія Галань

Врешті, можу сказати одне: бути творчою людиною — це завжди бути волонтером. Та це не означає, що потрібно нести лише світло своєї творчості. Насамперед це означає нести добро, людяність у всіх формах. Зокрема, мною започатковано проект «У нас єдина доля — ім’я їй Україна», у рамках якого проведено ряд благодійних концертів та мистецьких заходів. Мета проекту проста: довести самими собі, українцям, та показати всім, що ми єдині у прагненні жити, жити вільно, жити на своїй землі. Хочеться вірити, що ця діяльність дасть свої позитивні результати. Щоб стільки всього встигати, звісно, необхідна муза... Ну як же оминути питання про музу? (сміється — прим. авт.). Насправді, спеціальних «надихаючих» речей у мене нема. Навіть не так: надихнути може будь-що! Та велику роль у моїй творчості,

ОСОБИСТОСТІ

«Протилежності» 55х35, полотно, олія, серпень 2014 року

В центрі роботи відтворені силуети чоловіка і жінки ― два начала. Вони обидва символізують активні сили. Домінування однієї призводить до послаблення відповідної ознаки в іншої. Таким чином, визначення стану та внутрішнього конфлікту кожного силуету прямопропорційно залежить від протилежного образу, які служать своєрідними індикаторами. Такий полярний характер відображає розвиток протилежностей, які гармонічно доповнюють одна одну. Асиметрична проекція почуттів насичує силуети емоційними якостями-зарядами. Їх взаємодія призводить до створення уявної струмопровідної лінії в просторі. Чим ближче тіла знаходяться один від одного, тим вищим є рівень напруги.

«QUATTRO CORDE»

запрошує друзів

ДОВІДКА: СТРУННИЙ АНСАМБЛЬ «QUATTRO CORDE» ― лауреат III Міжнародного конкурсу інструментальних ансамблів ім. Д. Бортнянського (м. Київ) та II Міжнародного інструментального конкурсу Євгена Станковича (м. Київ).

Склад ансамблю:

Перші скрипки ― Анжела Приходько і Оксана Мельничук. Другі скрипки — Мирослав Федина і Тарас Гундер. Альти — Наталія Фіголь та Олена Рибак. Віолончелі — Галина Орлова та Надія Сопків. Художній керівник ― Анжела Приходько, лауреат ІІ Всеукраїнського конкурсу ім. Б. Лятошинського (м. Київ). В цьому році струнний ансамбль «Quattro Corde» святкує свій 15-річний ювілей, на який запрошує друзів. Під ритми легкої класики, в обіймах багряної осені давні друзі зустрінуться, щоб вкотре відчинити глядачам двері у світ музики, яка захоплює, хвилює, зачаровує… Хочеться, щоб і наші читачі доторкнулись до прекрасного. 64

ОСОБИСТОСТІ

Розкажіть трішки про назву. Чи має вона для вас якесь символічне значення? «Quattro Corde» в перекладі з італійської означає «чотири струни». Це музична складова, оскільки струнний інструмент має чотири струни. Є й духовна, філософська складова назви, яка нас об’єднує. Число чотири уособлює віру, надію, любов та мудрість. 15 років тому струнний ансамбль «Quattro Corde» був створений з ініціативи тодішнього директора Ярослави Собко. На сьогоднішній день нас восьмеро в ансамблі ― парний квартет. Тому четвірка, як бачите, супроводжує нас із самого початку і, справді, є для нас символічною. Як виникла ідея експериментувати в інших музичних напрямках, окрім класичного? Концертні програми нашого ансамблю охоплюють найрізноманітнішу палітру музики. Ми не боїмося експериментів і намагаємось задовольнити смаки будь-якої публіки, відкриваючи нові горизонти академічної музики. Одним з перших таких експериментів був спільний концерт з рок-гуртом «Фліт», в якому поєднали класику та рок. Далі були «Карнавал» К. Сен-Санса ―

музично-мультиплікаційне дійство для дітей та батьків, цикл концертів-лекцій для майбутніх мам «В очікуванні дива» та багато іншого. За період творчої діяльності ансамбль мав більше тисячі концертів. Чи був такий, який запам’ятався вам найбільше, і чим саме? Кожен концерт запам’ятовується, оскільки кожен має різну програму. Ми завжди стараємось зробити щось нове. Мабуть, наш ювілейний концерт, присвячений 10-річчю ансамблю, має для нас

МУЗИКАНТ ЗАВЖДИ ПОВИНЕН ВИГЛЯДАТИ НА ВСІ 100%. АДЖЕ ГЛЯДАЧ СПЕРШУ ЙОГО БАЧИТЬ, А ПОТІМ ВЖЕ СЛУХАЄ особливе значення. Тоді ми записали наш перший CD-диск, який назвали «Jubilee Album» («Ювілейний альбом»). Яскравими для нас (сподіваємось, що й для публіки також) є концерти, на яких ми виконуємо твори Астора П’яцолли. До цього композитора в нашого ансамблю

особлива любов. Окрім того, така музика подобається людям, вони її розуміють. Запам’ятався виступ у Колонному залі Національної філармонії України на заключному концерті Лауреатів ІІІ Міжнародного конкурсу інструментальних ансамблів ім. Д. Бортнянського. Адже це була наша перша перемога! Також особливими для нас є концерти з такими видатними музикантами як Володимир Зубицький (Італія), Денис Северін (Швейцарія). Свою особливість мають і концерти на гастролях: нові враження, відчуття, знайомства, інші зали ― все це надовго закарбовується в пам’яті. Що найважливіше в колективній роботі? Взаєморозуміння, особливо музичне. І, звичайно, дружелюбність. Співпраця має бути злагодженою. Не завжди перша скрипка веде, інколи це може бути мелодія для другої скрипки, інколи для альта чи віолончелі. Тому ми повинні прислухатись один до одного, вчасно зорієнтуватись, підтримати. Стосунки у вашому колективі… Дуже дружні. В теперішньому складі ми разом вже 15 років. Знаємо одне одного ще зі студентських часів. Це давня та міцна дружба, яка ще більше сприяє нашій злагодженій співпраці. Ваш керівник строгий? Так, наш керівник строгий, відповідальний, працелюбний, виможливий. Анжела Володимирівна справжній професіонал своєї справи. Вона вимагає високого рівня від себе і від нас також. На роботі вона керівник, поза роботою ― подруга. Чи є у вас якийсь колективний ритуал перед виходом на сцену? Ми не є забобонними, хоча є у нас певні традиції, яких ми дотримуємось перед концертом. Наш керівник завжди підбадьорює нас

словами «Ви молодці, у вас все вийде!» Все так і виходить. Хто є генератором ідей у вашому ансамблі? Наш художній керівник. Однак всі наші ідеї та пропозиції, які ми спільно висловлюємо та обговорюємо колективно, ніколи не залишаються поза увагою.

НАША РОБОТА ― ЦЕ НАШЕ ЖИТТЯ Де черпаєте натхнення? Наше натхнення – в нашій роботі. Добре, коли робота і хобі співпадають. В нашому випадку це саме так. Ми не уявляємо себе за якоюсь іншою роботою. Ви співпрацюєте з багатьма музичними виконавцями, артистами. Чи є ще хтось, з ким би вам хотілось попрацювати? Нам хочеться працювати з усіма. По-перше, це цікаво. По-друге, це завжди незабутній досвід та багато нових вражень. Виконання джазу, класики, романтики, співпраця з вокалістами, віолончелістами, баяністами, бандуристами, контрабасистами, гітаристами, флейтистами, скрипалями ― далеко не весь наш список. Розширювати його все далі й далі ― одне задоволення! Успіх ― це… Повний зал глядачів, їхні задоволені обличчя. Це коли ще не погасли софіти після концерту, а глядачі вже запитують про наступні проекти і щиро дякують за емоції, які вони пережили під час концерту. І, звичайно, успіх ― це наші досягнення на міжнародних конкурсах. Ви популяризуєте творчість прикарпатських композиторів за кордоном? У нашій творчості особливе місце займає цикл концертів «Музика Івано-Франківська» (перший концерт був приурочений 350-літтю нашого міста). Ми із задово-

ленням виконуємо твори композиторів нашого міста та області: Івана Фіцаловича, Сергія Орла, Віталія Маника, Євгена Боднаренка, Ярослава Бабинського. Таку музику приємно і виконувати, і слухати. Якраз восени плануємо виконати в Польщі твір когось з франківських композиторів. Своїх треба популяризувати. Наша музична культура Галичини, наш фольклор цікаві. Потрібно, щоб нашу прикарпатську самобутність знали. В якому музичному жанрі вам подобається працювати найбільше? Подобається музика в стилі Астора П’яццоли. Його музика дуже філософська, глибока, емоційна… Особливо його «нове танго» (ісп. nuevo tango) ― новаторське танго для слухання. Всі звикли до танго, як до танцю. А його танго ― для душі. В чому ваша самобутність, унікальність? В неординарному складі. Подібного ансамблю з таким складом немає в жодній іншій філармонії України. Це має багато переваг: ми можемо грати і квартетну музику, і музику, яка написана для

СЦЕНА ДЛЯ МУЗИКАНТА ― ЦЕ МІСЦЕ ДЛЯ СПОВІДІ… більшого складу. А завдяки Анжелі Приходько, її перекладам та аранжуванням, у нашому репертуарі з’являються справжні шедеври. Про що ви мрієте? Хотілось би ще брати участь у конкурсах. Оскільки саме конкурси дають можливість підвищити свій технічний рівень. Також виступи на різноманітних фестивалях як в Україні, так і за кордоном. Зараз в планах ювілейний концерт, поїздка в Польщу (Ополе) на честь 25-річчя співпраці між нашими містами та ще багато інших цікавих проектів. Наталя Давиденко

SAVOR

ТАТОВІ УНІВЕРСИТЕТИ Кажуть, матерями народжуються, а татусями — стають. І справді, роль батька часто обмежується традиційним зароблянням грошей і вечірнім «мі-мі-мі» з малюком. Але тільки не в наших татусів! Ми довго, ретельно і вдумливо шукали найкращих татусів Івано-Франківська. Вони всі різного віку і з різним татусевим досвідом, батьки донечок і синочків. Та тільки для журналу «SAVOR» вони поділилися своїми секретами і порадами. Почитаємо?

ДЕ НАРОДЖУЄТЬСЯ БАТЬКІВСТВО? Коментує психолог, психотерапевт Олена Тараріна: Чи змінюється зовнішньо, духовно й емоційного чоловік, у якого народжується дитина? Звісно, що так! Народження нового члена сім’ї — це завжди стан оновлення і переходу в нову епоху життя як у мами, так і в тата. Зміни новоспеченого татуся часто не мають зовнішніх проявів, а відбуваються у його внутрішньому стані. Для молодого батька характерним є підвищення відповідальності, інколи — страх перед майбутніми труднощами, але найчастіше тати відчувають величезну радість і гордість. Це не найбільша риба на риболовлі, це не реалізований на «відмінно» фінансовий проект і навіть не купівля житла. Дитина — це те, що створене душею батька! Немовлята завжди відчувають стан не тільки мами, але й тата. Більшою мірою вони реагують на те, у якому стані перебуває мама після спілкування з татом. Саме на мамі

САМОРОЗВИТОК

в основному і має зосереджувати свою увагу батько, тому що через мамині любов, довіру і захват зовсім скоро буде прокладений такий важливий шлях до батька в серці дитини! Мами часто запитують: «Як делегувати обов’язки щодо

виховання дітей батькові?» На це запитання легко знайти відповідь за допомогою трьох кроків. Крок перший: чи сформувала мама у тата попередній досвід виконання дрібних доручень, хвалила чи сварила його? Крок другий: чи хоче батько брати на себе обов’язки? Крок третій: ще в період вагітності вчимо тата найрізноманітніших способів піклування про вас і малюка. У тата нема «вбудованої» функції — йому необхідні тактовні і ненав’язливі поради, які підвищуватимуть його самооцінку. Мама — це чарівний міст, який прокладає дорогу від серця дитини до серця батька. Тут недоречні ревнощі! Справа в тім, що в духовному просторі дитини роль батька полягає в особливій підтримці впевненості в собі й у формуванні внутрішньої відповідальності за свої дії. Дорогі мамусі і татусі, бажаю вам мудрості у вихованні, і нехай батьківство стане захопливим творчим конструктором.

1. Що змінилось у вас після народження дитини? Нас стало більше, і це дуже класно!

2. Про що ви подумали вперше, побачивши немовля?

3. Що порадите всім татусям?

Чомусь усі діти народжуються синіми і зморщеними, а наша одразу красунечка.

Найважливіше, найпростіше і найскладніше водночас: любити своїх дітей! фото: Тетяна Заєць

Найсмішніший випадок із «татусевого» досвіду. Одного разу я довго і старанно запускав бороду. Але «бородатий» період рано чи пізно закінчується. І одного чудового вечора, коли моя донечка гралась із дідусем, я вирішив тихцем зголити бороду. Катруся постійно підбігала до зачинених дверей ванної і питала: «Татку, де ти?» І коли я вийшов, дитина була не просто здивована — вона була шокована. Особливо нас насмішило, коли вона півгодини ходила всюди з дідусем і боялась підійти до мене. Тепер знаю точно, що зміни в іміджі треба узгоджувати не лишень із дружиною, але й з донечкою.

Must-have кожного татуся — це... ...гроші! А ще — витримка і фантазія для цікавого і корисного проведення вільного часу зі своєю сім’єю.

СЕРГІЙ ЦАРЕВИЧ, БАТЬКО КАТРУСІ (3 роки) SAVOR

ВОЛОДИМИР ТВАРДОВСЬКИЙ, БАТЬКО ТРЬОХ ДІТЕЙ (ОЛЕКСАНДР, 6 років, НІКІТА, 2 роки, ВЕРОНІКА — 2 місяці) 1. Що змінилось у вас після народження дитини? Кардинально змінилися погляди на життя. Мені тепер є заради чого жити!

2. Про що ви подумали вперше, побачивши немовля? Щоразу думаю: «Моя копія!»

3. Що порадите всім татусям? Ангельського терпіння до дитячих вибриків — без них нікуди! — і, звісно, взаєморозуміння з дружиною, адже їй ваша підтримка просто життєво необхідна.

Найсмішніший випадок із «татусевого» досвіду. З кожною дитиною таких випадків було безліч. Але найбільше згадуються ті моменти, коли дітки тільки починають розмовляти і плутають звуки.

Must-have кожного татуся — це... …спільні інтереси з дітьми. Дуже важливо бути на одній хвилі зі своїми малюками! У нас це — велосипеди, на яких катаємось усією сім’єю.

САМОРОЗВИТОК

фото: Тетяна Заєць

1. Що змінилось у вас після народження дитини? Враховуючи, що батьком я став, коли мені було 18 років, то є відчуття, що все змінилось. Новий статус — це, перш за все, відповідальність!

2. Про що ви подумали вперше, побачивши немовля? Це більше про емоції, ніж про думки, коли вперше бачиш свою дитину. Відчуття щастя, однозначно, переживаєш саме в такі моменти життя!

3. Що порадите всім татусям? Планувати час для дітей, спілкуватись, обійматись! Але насамперед пам’ятати, що діти будуть подібні на нас, батьків, тому треба виховувати самих себе!

Найсмішніший випадок із «татусевого» досвіду. Якось моя дружина вирішила прийняти ванну, поки наша Дана спала, і заодно випробувати кимось подаровану маску з глини. А я вирішив, коли вже Дануся прокинулася, сказати дружині про це. Дані тоді було десь півтора року. Коли вона побачила маму (хоч маска вже підсохла, мама все ще не була схожа на себе), її реакція була дуже кумедною, а вираз обличчя ще довго смішив нас. Довелося терміново змивати маску і заспокоювати донечку.

фото: Ярина Гречаник

Must-have кожного татуся — це... ...визначення пріоритетів! Також варто працювати максимально ефективно в робочий час і йти додому вчасно, адже там вас чекає ЩАСТЯ! Анна Завітневич

МАКСИМ МУРЗОВ, БАТЬКО П’ЯТЬОХ ДІТЕЙ (ДАНА, 17 років, КАРОЛІНА, 12 років, БЛИЗНЯТА ДАЛІЛА І ДОМІНІКА, 6 років, ДАНИЇЛ, 8 місяців) SAVOR

«Справді смачна ― це СВІЖООБСМАЖЕНА

кава.

І ми її такою робимо»

ТМ «KAFFEE KULTUR» Чим відрізняється Ваша кава від кави, купленої в супермаректі чи на ринку?

з локальними обсмажувачами, щоб забезпечувати клієнту найкращий і найсвіжіший продукт.

На перший погляд — нічим. Але варто тільки спробувати ― і різниця стає очевидною. Відомо, що кава вважається свіжою протягом 3-4-х тижнів після обсмажування. Після цього терміну зерно суттєво втрачає в смаку та ароматі, на поверхню зерна просочуються ароматичні олії, які, окислюючись, формують гіркуватий смак. Через 3 місяці після обсмажування кава стає абсолютно посередньою, стирається різниця між дорогими і дешевими сортами. Сучасна упаковка може тільки сповільнити, але не зупинити процес втрати свіжості. Розуміючи це, провідні кав’ярні міста й України працюють виключно

Підніміть завісу, будь ласка, як відбувається обсмажування кави? Сам процес кавового смаження — це ціле мистецтво, яке потрібно опанувати, щоб відчувати кожну зернинку. Щоб отримати справді добре кавове зерно, потрібні досвід, чуття і, звісно, хороше обладнання. Я навчався цьому ремеслу у провідних іспанських фахівців, також постійно консультуюсь із львівськими майстрами, які набагато раніше запровадили культуру свіжообсмаженої кави в себе вдома і передають досвід далі. Для мене було дуже важливим здобути фахову освіту за напрямком обсмажування кави,

САМОРОЗВИТОК

щоб мати змогу виробляти якісний кінцевий продукт. Наскільки складний процес обсмажування? Процес обсмажування можна поділити на декілька стадій, кожна з яких є надзвичайно важливою, і те, як вони проходять, має великий вплив на кінцевий результат. Значним ризиком є те, що ти не можеш відмінити або почати спочатку процес, якщо допустив якусь помилку. Тому знання і навики є тут надзвичайно важливими. Крім того, кожен сорт кави має свої особливості і поводить себе по-різному при обсмажуванні. Знання і розуміння цих нюансів приходить, безумовно, з практикою. Залежно від інтенсивності теплової обробки існують чотири стилі обсмажування, кожен з яких

Невід’ємною частиною кожного столу є кава, адже вона не тільки тонізує, а й залишається атрибутом хорошого спілкування. За філіжанкою запашного напою обговорюються новини, вирішуються ділові справи. Слід визнати, що якісна і смачна кава стає хорошим доповненням ідеального ресторану, завершальним акордом кожного свята. Існує помилковий стереотип, що найкраща кава — імпортна. Але насправді найсмачніша кава – свіжообсмажена, і це добре розуміють в Європі. Саме тому смажать каву мало не в кожному місті. Локальний виробник — дуже хороша європейська традиція. У багатьох містах Європи є не тільки місцеві броварні, а й палярні – мануфактури обсмажування кави, що забезпечують свіжою продукцією навколишні заклади громадського харчування.

фото: Йордана Дранчук

Місцевий обсмажувач більш відповідально ставиться до якості своєї продукції навіть не тому, що всі знають, хто посмажив ту каву, а через те, що він щиро любить свою справу. Ми вирішили не відставати від Європи і принести в Івано-Франківськ частину доброї кавової культури, даючи змогу насолоджуватися смачною, ароматною та свіжою кавою. Торгова марка «Kaffee Kultur» ― це локальна кавова мануфактура в Івано-Франківську, місцевий виробник якісної свіжообсмаженої кави. Про Каву з великої літери розмовляємо з Андрієм Сав’юком, співзасновником ТМ «Kaffee Kultur».

має своїх шанувальників. Американський, або скандинавський, стиль — це легке обсмажування, при якому зберігаються більшість квіткових ароматів зерна, а кислинка та солодкість найбільш виражені. Віденський стиль позначає середнє обсмажування, при якому кава набуває шоколадних і горіхових нот, а кислинка стає меншою. Французький стиль — темний, аромати стають важчими, карамельно-шоколадними, з’являється інтенсивна гірчинка, з вигляду зерно ― темно-коричневе, з’являються жирні плями на зернятках. Італійський стиль — дуже темне обсмажування, в смаку ― палений цукор, виражена гіркота, димний аромат. Kaffee Kultur свідомо вибрала світлий та середній стилі, адже саме так зберігається най-

більше аромату, а смак стає надзвичайно багатим — в горнятку можна розпізнати все багатство фруктових та квіткових ароматів! Кава справді починає смакувати по-іншому. Багато людей просто не вірять, що таке можливо! А чи може звичайний пересічний клієнт знайти свіжообсмажену каву в нашому місті і придбати її додому? Звичайно, не тільки можна, але й треба! Тому шукайте нас за нижчевказаними контактами та відкривайте для себе нові сторони цього чудового напою. Також ми доступні для співпраці із кав’ярнями та ресторанами. Анна Завітневич

www.kaffeekultur.com.ua www.facebook.com/kaffeekulturua тел.: (050) 356 70 73, (067) 124 78 09

SAVOR

Марс і Венера на полі бою Хочеш стати дружиною генерала ― вийди заміж за лейтенанта! Усім добре відома фраза, однак, я впевнена, не всі добре розуміють її суть. Наші страхи керують нами і спонукають постійно скаржитися на своє життя, бачити скрізь негатив і причину своїх нещасть. У відносинах із партнером це особливо поширено. На кожному кроці лише й чути: «Мій мало заробляє», «Мій не приділяє мені уваги», «Мого не цікавить нічого, окрім друзів і телевізора…» і т.д. Робити зауваження, скаржитися, помічати недоліки вміють усі без винятку. Але давайте розберемося, який вплив це має на наше щасливе чи не дуже сімейне життя. Мудрі люди давно довели, що всі ми випромінюємо неабияку енергію, та ще й здатні впливати з її допомогою одне на одного і на навколишнє середовище. Іншими словами, це ― основа всім відомої теорії про матеріалізацію думок. До прикладу, згадаємо славнозвісну історію, яка недавно поширилася просторами Інтернету, про американського президента. Коли Барак Обама вирішив пожартувати стосовно колишнього залицяльника своєї дружини, який став власником ресторану, він сказав: «Ось бачиш, якби ти вийшла за нього заміж, ти б стала власницею цього прекрасного за-

INSIDE

БІЙ №2: ЖІНКА: МУЗА ЧИ МЕДУЗА?

кладу». На що Мішель йому відповіла: «Та ні, якби я вийшла за нього заміж, він став би президентом». Отож, дорогі жіночки, варто задуматись: чим більше ми «пиляємо» своїх чоловіків і оцінюємо їх негативно, тим гіршими вони стають. Чим частіше ми будемо ними невдоволені, тим пасивнішими, злішими і байдужішими невдахами вони ставатимуть. Доведено, що в жінок більш розвинута сила творчого мислення. Саме тому їхня здатність випромінювати позитивну чи не дуже енергію значно перевищує чоловічу. У нас, так би мовити, природний талант надихати чоловіка і спонукати його до все більших злетів і досягнень. Але не слід забувати і про натхнення прекрасної половини людства, яким наділяють її якраз все ті ж чоловіки і їхня любов. Природа кожному роздала його роль. Навіть серед новонароджених відзначають різницю в поведінці. Хлопчики спостерігають більше за предметами, а дівчатка ― за людьми. Так і в дорослому житті: чоловік ― завойовник, його завдання пізнавати і підкорювати світ. Призначення жінки ― пізнавати і підкорювати чоловіка. Мудрі чоловіки не забувають про гарне ставлення

до своєї половинки, регулярно нагадують їй про її прекрасні риси і свої безмежні почуття, а взамін отримують колосальне джерело живлення, підтримку й успіх усієї сім’ї. Для підсумку зауважу, що щасливі стосунки ― це замкнуте коло взаємовпливу, взаєморозуміння і підтримки. Це результат безперервної праці обох партнерів, їхня мудрість і щире бажання. Отже, наступного разу, коли вам захочеться зробити коханому зауваження, зупиніться, а краще навіть похваліть. Ця інвестиція в ідеальні стосунки не змусить довго чекати результату! Ваша Венера

ДОРОГІ ЖІНОЧКИ, ВАРТО ЗАДУМАТИСЬ: ЧИМ БІЛЬШЕ МИ «ПИЛЯЄМО» СВОЇХ ЧОЛОВІКІВ І ОЦІНЮЄМО ЇХ НЕГАТИВНО, ТИМ ГІРШИМИ ВОНИ СТАЮТЬ

Мудрі люди кажуть: «Істина десь посередині». А що можна знайти у світі більш полярне, ніж чоловік і жінка? Спеціально для наших улюблених читачів ми продовжуємо нову рубрику, де щономеру наші експерти розмірковують про найгарячіші проблеми, які виникають між НИМ і НЕЮ. А кому дістануться лаври ― нехай вирішує кожен із нас.

Жінки, невже вам хочеться думати, що ви надихаєте чоловіків? Натхнення... Як багато в цьому слові! Коли чуєте його, з чим у вас асоціації? З жінкою? Облиште. Жінки, невже вам хочеться думати, що ви надихаєте чоловіків? Воно вам треба? Подивіться на все, що створили чоловіки за довгий час свого існування, і подумайте, з чим би ви хотіли себе асоціювати з цього. Коли я про це задумався, я не міг повірити, що на таке може хтось надихнути. Уявіть собі жінку, яка потенційно могла надихнути Казимира Малевича на написання «Чорного квадрата»... Чи жінку, яка надихає Зураба Церетелі? Та то не жінка має бути, а Халк! А ті жінки, які надихають на написання пісень наших поп-співаків? Святсвят, мені тепер будуть снитись кошмари! Єдиний більш-менш вдалий союз «жінка+натхнення» часом трапляється в літературі, і то більшість муз загнали своїх залицяльників на той світ раніше відпущеного їм терміну, а ті, шо дожили до похилого віку, користувались послугами багатьох муз і славно розбавляли це діло різноманітним алкоголем. І хотілось би вам, щоб ви увійшли в історію як одна з муз письменника Такого-то чи як «та жінка, через яку покинув

цей грішний світ поет Такий-то»? Або ж коли Цей-ось художник клеїв на стіну обгортки від презервативів на двосторонню клейку стрічку, він не тільки хотів, щоб до його твору мухи поприлипали, а ще й думав про любу його серцю красуню. Ви ще хочете надихати? Я б, напевне, не хотів. Інша справа ― мотивація і підтримка. Скільки славних чоловіків робили неймовірні речі, падали і вставали сотні разів завдяки жінкам. Якби не жінка Генрі Форда, то ми б досі їздили на конях і я б носив вуса як у Д’Артаньяна, і не питайте мене чому. Якби не Раїса Горбачова і Ненсі Рейган, то мільйони людей досі б томились у в’язниці народів, яка звалась СРСР. Мільйони жінок щодня сіють зерна великих та малих починань у своїх чоловіках, змінюють їхнє життя на краще, а, разом з тим ― і своє. І не важливо, які це починання: забити цвях у стіну чи шукати ліки від раку ― головне, щоб від цього в самого чоловіка і в тих, хто поряд, життя стало кращим. І нехай з мене сміються холостяки ― жертви власної «свободи», ― але самотніх успішних чоловіків не

І НЕХАЙ З МЕНЕ СМІЮТЬСЯ ХОЛОСТЯКИ ― ЖЕРТВИ ВЛАСНОЇ «СВОБОДИ», ― АЛЕ САМОТНІХ УСПІШНИХ ЧОЛОВІКІВ НЕ ТАК ВЖЕ Й БАГАТО так вже й багато. Чомусь самотні чоловіки зазвичай неголені, непопрасовані і пахнуть пивом. А чому? Бо нема для кого голитись, прасуватись і пахнути парфумами. І взагалі самотній чоловік ― це спартанець-вампір: їсть що-небудь, спить де-небудь і з ким-небудь, і тікає до світанку. Зак Галифарнакіс (це той бородатий з «Похмілля у Вегасі) сказав: «Життя ― не зебра з чорних і білих смуг, а шахова дошка. Тут усе залежить тільки від твого ходу». А я б доповнив цей вислів, бо, як на мене, то легше грати в парі: коли ти став на чорне, то твій партнер стоїть на білому, та й у дамки удвох дорога легша. Головне, пам’ятайте: не намагайтесь зійтися з вищими фігурами, адже вони розмінюють нижчі. Ваш Марс

SAVOR

ознак ідеального чоловіка

Ідеальний чоловік не відмовиться погуляти із собакою своєї коханої, навіть якщо ця собака породи йорк або щось із дрібної породистої зграї.

Ідеальний чоловік любить тещу так само, як свою маму.

Ідеальний чоловік може прибрати за собакою і змінити підгузок дитині без сліз і розмов про дискримінацію.

Ідеальний чоловік їздить у відпустку зі своїми рідними людьми: з коханою жінкою або родиною, а не з бандою хлопців, від яких на вухах стоять навіть трансвестити у Таїланді.

Ідеальний чоловік не тільки пустить за кермо автомобіля свою жінку, але й навчить її водити, щоб йому за неї не було соромно перед друзями-чоловіками.

Ідеальний чоловік завжди знає, де його футболки, шкарпетки, джинси, шорти, ділові костюми. Тому що він не розкидає свої речі по квартирі і не грає зранку в гру: який комплект першим зберу по квартирі, в тому піду на роботу!

INSIDE

Ідеальний чоловік вміє визнавати свої помилки і замість «так вийшло», скаже: «Вибач, я був не правий».

Ідеальний чоловік знає, як відкривається пральна машина і що робити, щоб зранку на нього чекали чисті шкарпетки, навіть якщо дружина у відрядженні.

Ідеальний чоловік завжди цілує свою другу половинку перед тим, як піти на роботу, навіть якщо вони у сварці.

Ідеальний чоловік хоче дітей. Але тільки запланованих, а не так: «Давай, дорога, без презерватива, я дуже серйозний, і, хоч ми сьогодні вперше познайомилися, я вже готовий».

Ідеальний чоловік вміє підтримати у важку мить не фразою «я ж казав тобі, що нічого не вийде», а фразою «все буде добре», навіть якщо насправді перша фраза крутиться у нього в голові і хоче зірватися з язика.

Ідеальний чоловік може підібрати колір своєї краватки до вечірньої сукні своєї половинки так, щоб усі бачили, що вони пара.

Ідеальний чоловік знає як мінімум кілька способів, як влаштувати жінці свято і не згадує про них тільки 8 Березня, на Новий рік і в її День народження.

Ідеальний чоловік не згадує своїх колишніх, бо колишні для нього не існують.

...Ми віримо, що кохання триває вічно. І після його і її «Згодні!» не траплятиметься жодних перепон, а спільне життя буде казкою, яку ви напишете вдвох... Аж раптом чуєте: «Давай, зайчику, договір шлюбний укладемо…» Мільйони думок одразу: а чи варто з ним/нею, такими користолюбивими, під вінець йти?

фото: Юля Яницька

ЛЮБНИЙ ДОГОВІР: ВАРТО ЧИ НІ?

Григорів Вікторія, юрист

ЯК УКЛАСТИ ДОГОВІР ПРАВИЛЬНО? значаються їхні майнові права та Стосовно порядку укладення, то обов’язки, а також майнові права Основним законодавчим ак- та обов’язки подружжя як батьків. варто звернути увагу на те, що том у цій сфері є Сімейний коШлюбний договір не може ре- цей договір повинен бути укладедекс України. гулювати особисті відносини по- ний у письмовій формі та нотаріВідповідно до нього шлюбним дружжя, а також особисті відноси- ально посвідчений. А у випадку, договором визнається угода між ни між ними та дітьми. Тобто цей якщо стороною договору є неособами, які або подали заяву про договір регулює відносини тільки повнолітня особа, то необхідна реєстрацію шлюбу, або уже є по- стосовно майна подружжя. На- згода батьків або піклувальника дружжям. Відтак, укладати цей дого- приклад, може бути встановлено, цієї особи на укладення такого вір можна як до моменту реєстрації що певне майно, яке належало договору, якщо він укладається до шлюбу, так і після прожитих у шлюбі одному з подружжя до шлюбу, піс- моменту укладення шлюбу. КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО? місяців, років. ля шлюбу стає спільною сумісною На практиці шлюбний договір в Побутує думка, що шлюбним дого- власністю подружжя. Або може вором можна врегулювати будь-які бути визначено розмір часток по- першу чергу укладають ті, кому подробиці сімейного життя, аж до дружжя у праві власності на майно, є що ділити. Його переважно задомашньої форми що буде надбане стосовують не для регулювання СЕРЕДНЯ ВАРТІСТЬ УКЛАДЕНодягу чи кількості НЯ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ ― за час шлюбу. спільного проживання і користуразів миття посуТакож може бути вання майном, а на випадок розВІД 700 ГРН І ВИЩЕ ду. Однак, ця думка п е р е д б а ч е н о лучення. «ПЛЮСИ» І «МІНУСИ» ШЛЮБНОГО є помилковою. Такі питання можна умови поділу спільного майна в регулювати, наприклад, у США, там ця разі розірвання шлюбу і т.д. Мож- ДОГОВОРУ Проте, незважаючи на дещо практика є досить поширеною ― по- на також передбачити, що певне над 70% шлюбів увінчуються шлю- майно, придбане під час шлюбу, скептичне ставлення до такого блним договором, тоді як в Україні не буде об’єктом спільної сумісної виду договорів, певні психологічнабереться заледве 10%. Однак власності, а буде належати комусь ні, емоційні застереження, шлюбукраїнське законодавство це за- одному із подружжя. Єдиним обме- ний договір виконує важливу вибороняє. Виникає питання: чому в женням є те, що за шлюбним до- ховну та дисциплінуючу функцію. Можна припустити, що, якби заінших країнах можна, а у нас ― ні? говором ви не можете, наприклад, Тут варто зважати в першу чергу подарувати дружині/чоловікові конодавець дав можливість таким договором на менталітет, а також на можли- майно, оскільки З ПОЧАТКУ РОКУ В ІВАНОрегулювати не вість забезпечити контроль за до- такий правочин ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ тільки майнові, а триманням тих чи інших положень потребує державБУЛО УКЛАДЕНО ВСЬОГО 3 й певні особисті договору. Якщо для американців ної реєстрації. ДОГОВОРИ відносини, якби умови договору є беззаперечними Сімейним кодекдо виконання, то для українців це сом передбачено, що шлюбний до- забезпечив механізм контролю та абсолютно не так. говір не може зменшувати обсягу відповідальності за порушення, Сімейним кодексом України пе- прав дитини, які встановлені цим ― таких договорів було б більше. редбачено, що шлюбним догово- кодексом, а також ставити одного з Саме тому розширення практики ром регулюються лише майнові подружжя у надзвичайно невигідне укладання таких договорів заслуговує на підтримку. відносини між подружжям, ви- матеріальне становище.

ЩО ХОВАЄТЬСЯ ЗА ТЕРМІНОМ «ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР»?

SAVOR

ЧОГО БОЯТЬСЯ ЧОЛОВІКИ?

28% ВИСОТИ

Походження. Ми народжуємось з відчуттям висоти, але не зі страхом, тому акрофобія має швидше соціальний статус і починається з криків бабусь і мам в стилі «не лізь-впадеш-розіб’єшся». Як подолати? Крок за кроком піднімати «планку висоти». Спочатку навчіться без страху дивитись вниз з вікна третього поверху, потім піднімайтесь вище. Коли зможете спокійно дивитись на землю з вікна — переходьте на балкон.

28% КАЛІЦТВА 25% ЗМІЙ

Походження. Вчені вважають, що страх перед зміями має суто еволюційне походження: наші предки завжди боялися змій, перебуваючи в умовах дикої природи, адже тут мав місце справжнісінький механізм виживання.

Як подолати? Почніть з відео та картинок, погортайте «National Geographic», сходіть у тераріум, а щоб остаточно позбутись фобії, зайдіть до зоомагазину і спробуйте торкнутись предмета свого страху руками.

21% СТОМАТОЛОГА 11% ПАВУКІВ НЕЗДОЛАННИЙ СТРАХ: страх смерті

Нав’язливою фобією смерть стає в тих випадках, коли людина не може викинути думки про неї з голови. Мабуть, це єдиний страх, з яким варто змиритися. Найкращий спосіб його подолати — подумати про щось важливе та цінне. Зрештою, коли смерть настане, вас вже не буде? Так яке вам до неї діло?

Страх — це нормальний для людини стан, який насамперед пов’язаний з інстинктом самозбереження. Саме він зупиняє нас перед необдуманими вчинками, які можуть призвести до трагічних наслідків. Але деякі страхи серйозно обмежують наше життя. Це фобії, які гризуть нас на підсвідомому рівні і не дозволяють зітхнути спокійно.

ЧОГО БОЯТЬСЯ НАЙСИЛЬНІШІ 76

INSIDE

5 НЕЙМОВІРНИХ, АЛЕ РЕАЛЬНИХ ФОБІЙ АГМЕНОФОБІЯ — страх того, що черга, до якої приєдналися ви, рухатиметься повільніше, ніж сусідня. КИБЕРФОБІЯ — може здатися дивним або смішним, що в наше століття складних і розвинених технологій є й ті, хто панічно боїться комп’ютерів. ПАРАСКЕВІДЕКАТРІАФОБІЯ — страх перед п’ятницею, 13.

НОМОФОБІЯ — страх

через відсутність пристрою мобільного зв’язку.

ХРЕМАТОФОБІЯ — страх

дотику до грошей.

«Здивуй її!»,

або Короткий путівник найкращими подарунками для НЕЇ Чого ХОЧЕ жінка? Над цим запитанням чоловіки мізкували з незапам’ятних часів. Відтак, не знайшовши відповіді, та щоб якось виправдати свої невдачі, придумали заповідь: «Головне не подарунок, а увага». Жарти жартами, але свята не за горами... Таємницю ідеального подарунка можна розгадати, змінивши всього-навсього одне слово у ключовій фразі ― «Чого ПОТРЕБУЄ жінка?» Відпочинку, романтики чи гострих вражень? Втім, про все по порядку. ІНВЕСТУЙТЕ У ЗДОРОВ’Я Незважаючи на постійні стреси та втому, які є невід’ємними супутниками сучасного життя, все більше жінок забувають про відпочинок. Щоб допомогти коханій людині повернути душевну рівновагу, відведіть її у СПА-салон. Різноманіття процедур, які пропонують сучасні салони, вражає.

«Обгорни мене» Усі, хто колись робив цю процедуру, переконані: ефект приголомшливий! Залежно від потреб організму, спеціалісти підберуть для вашої коханої відповідний тип обгортування. Після сеансу зникнуть зайві сантиметри, а шкіра стане м’якою та шовковистою.

МАНДРІВКИ

«Симфонія дотиків» Не здає своїх позицій і масаж. Біль у м’язах та суглобах та розщеплення солей ― лише невеликий перелік проблем, які можна усунути завдяки якісному масажу. Та й грайливо-розслаблений настрій вашій половинці гарантований!

«Камінна богиня» Ще одна популярна та ефективна процедура. Гарячі та холодні камені впливають на потрібні точки в організмі. Сеанс стоунотерапії не лише допомагає розслабитись, але й позитивно впливає на здоров’я.

«Спасіння? У воді!» Сауна ― одна з найдавніших процедур очищення організму. Під дією високих температур відкриваються пори і тіло позбувається шкідливих речовин та омолоджується. Відтак, як наслідок, ― прекрасне самопочуття та зниження ваги.

мріє, ― мінімальна. Щоб зменшити кількість жіночих розчарувань, завбачливі підприємці в усьому світі придумали подарункові сертифікати. Більше ніяких безцільних вдивлянь у вітрини магазинів, з надією обрати щось для Неї, незручних запитань, а головне ― ніякої готівки в конверті, яка в більшості випадків сприймається не як подарунок, а як неприємна «відмазка» і сумна часом відповідь на запитання «скільки я коштую?»

ДАЙТЕ ЖІНЦІ ВИБІР! Навіть якщо жінка натякнула на те, який подарунок вона б хотіла отримати, не думайте, що ви на коні, особливо, якщо мова йде про парфуми, декоративну косметику, прикраси, білизну чи одяг. Ймовірність того, що ви придбаєте саме те, про що вона

Якщо Вашу обраницю уже не здивуєш ні дорогою косметикою, ні парфумами, ― підійдіть до проблеми творчо. Подаруйте їй сертифікат на фотосесію чи на запис пісні у професійній студії звукозапису. Такий сюрприз обов’язково запам’ятається на усе життя!

ДЛЯ ТИХ, У КОГО Є ВСЕ Коли у жінки є все, її не здивуєш ні новими прикрасами, ні дорогими парфумами. В такому випадку ставку потрібно робити на емоції. Романтичні вихідні у цікавому місці ― ідеальний варіант. Ось кілька неймовірних місцинок, які зовсім поруч, а ви про них, можливо, почуєте вперше. «Італійський дворик» (місто Львів) Шматок Ренесансу прямісінько у центрі великого міста. Збудований у 17 столітті, він досі приваблює туристів та закоханих. Він є типовим для Флоренції та Рима двориком. Як і в Італії, тут актори грали свої вистави. Тепер же у серці Львова розташовані безліч романтичних ресторанів та вулична сцена. Якщо робити пропозицію руки і серця, то чому б не тут?

SAVOR

«Долина нарцисів» (Закарпатська область) Подарувати коханій ціле поле нарцисів можна лише один раз у рік, у травні. Звичайно ж, у такого романтичного місця є і своя, не менш романтична легенда. Княжа донька святкувала свій день народження. Привітати іменинницю прийшло все місто. Разом зі всіма прийшов і бідний гончар. Він приніс у подарунок іменинниці горщик для квітів, на якому, наче живі, мерехтіли квіти білого нарциса. Князь розлютився такій зухвалості і викинув горщик у долину, а доньці заборонив виходити із дому. А на ранок величезне поле було всіяне квітами диких нарцисів.

МАНДРІВКИ

«Тунель кохання» (Рівненська область) Цей ботанічний феномен виглядає романтично в будь-яку пору року. Зовні ― це зелений тунель у лісовому масиві, утворений заростями дерев, кущів, які сплелися між собою та утворили дивовижний щільний тунель точної арочної форми. Подейкують, що колись тут жили українські Ромео і Джульєтта, чия безмежна любов закінчилася трагедією, а на місці загибелі закоханої дівчини виник «Тунель кохання» як символ прекрасного почуття, довжиною у вічність.

І остання порада: як би це не прозаїчно звучало ― не забувайте любити жінку щодня! І тоді навіть неідеальний подарунок вам пробачать :) Лілія Звончук

SAVOR

«П’ять четвертинок апельсина» Автор: Джоанн Харріс Цитата: «Чомусь очікування інколи буває нестерпним, жахливим, ніж сам біль. Воно, увірвавшись у чоло, метушилось у мізках, наче щур у пастці, проганяючи сон». Про що: Приготування їжі було для неї єдиною формою творчості, а найвищим проявом материнської любові став дозвіл вилизувати каструлі або зішкрябувати з дна варення, що пристало. У невеличкому селі Ле-Лаве було лише дві прибуткові справи ― смерть або харчі. Сім’я виживала завдяки фермі, урожаю із саду та кулінарним здібностям матері. Після смерті батька правила в домі стали ще жорсткіші: кожен із трьох дітей мав свої обов’язки, які повинен був виконувати вчасно. Наймолодшу доньку Фрамбуазу мати, здавалось, любила найменше, називаючи її бридким худющим жабеням. І наче у доказ своєї неприязні у спадок їй залишила, на перший погляд, мізер ― свій альбом з рецептами і незрозумілими записами та банку оливкової олії, в якій плавав один трюфель. Для кого: для поціновувачів суперечливих почуттів.

«Всі нові казки» Автор: Ніл Гейман Цитата: «Немає значення, звідки ти. Якщо йдеш до істини ― ти досягнеш її, який би шлях не обрав». Про що: Книга представляє собою збірку моторошно-вишуканих історій від цілого колективу авторів (Джоанн Харріс, Ніл Гейман, Джоді Піколт, Чак Паланік та інші), антологію сучасного хорору і фентезі. Укладачі Ніл Гейман та Ел Саррантоніо зібрали близько трьох десятків захоплюючих історій, від яких просто неможливо відірватись! Тривожне очікування невідомого, світ з небаченого досі боку і ще купа мурашок по шкірі ― гарантовані. Боротьба сили і розуму, помста через холодний розрахунок, демонічні сили та пізнання самого себе ― саме таким недитячим змістом наповнені ці казки. Для кого: для любителів очікувати і отримувати неочікуване.

ЧТИВО

5 КНИГ

ОКСАМИТОВОГО СЕЗОНУ «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» Автор: Ан’єс Мартен-Люган Цитата: «Все вийде, тому що вибору у мене немає». Про що: Колен прожив 33 роки, а Клара не встигла відсвяткувати своє п’ятиріччя. Їх життя закінчилось в автокатастрофі. Немає більше папок з паперами, дзенькоту ключів у замку, тупотіння ніжок по паркетній підлозі. Діані важко було відчувати себе вдома, адже нічого тут не нагадувало про її минуле життя. Вуличні ліхтарі не порушували нічної темряви, а галас міста не оживляв її. Нарешті вона таки вирішила повернутися у світ живих. Навмання обрала найменше село на карті Ірландії і за деякий час опинилась у Малларанні сам на сам зі своїм горем, намагаючись самотужки подолати труднощі. Для кого: для тих, хто вважає, що життя триває за будь-яких обставин.

«Пляж» Автор: Алекс Гарленд Цитата: «Є золоте правило: перше, що треба зробити, коли потрапляєш в якесь місце ― це дізнатися, яким чином ти можеш звідти вибратись». Про що: В 1990 році у Таїланді на невеличкому острові була заснована комуна вільних людей, які намагаються знайти місце, що ніколи не перетвориться у типову зону відпочинку. Люди на острові ловлять рибу, займаються городництвом, готуванням їжі та теслярськими роботами. Здавалося б, що ще треба для щастя в цьому безликому світі, який занепадає морально весь просякнутий духом розкладання? Річард зі своїми двома друзями дивом потрапляють на цей таємничий острів і швидко пристосовуються до його життя, стираючи з пам’яті абсолютно все, що з ними відбувалось у минулому. Та що це за загадкова амнезія панує на острові і чи дійсно так добре там, де нас немає? Для кого: для поціновувачів «дикого» відпочинку.

«Літній ранок, літня ніч» Автор: Рей Бредбері Цитата: «Кохання погано впливає на вестибулярний апарат. Від цього дівчата падають прямо в чоловічі обійми». Про що: Це третя частина автобіографічної трилогії Рея Бредбері, яка містить 27 невеликих історій. Структура книги ідеально підходить для читання під час відпочинку, адже можна часто відволікатись на сонце і море, не втрачаючи при цьому сюжетної лінії. Кожна розповідь огортає читача прозорою, ледь помітною напругою. В книзі простежується конфронтація дитячого та дорослого світів, які за своєю природою тісно співіснують та водночас такі далекі. Не оминув автор і дивакуватість поважного пенсійного віку. Тримаючи в руках «Літній ранок, літня ніч» Рея Бредбері, вам точно не вдасться засумувати, незважаючи на те, скільки вам років. Для кого: для любителів легкого, приємного читання. Анастасія Устінова, засновник книжкового форуму byblos.in.ua SAVOR

УРОКИ ІСТОРІЇ: вибори в Галичині сто років тому КОГО ОБИРАЛИ

Колись вибори в Галичині були тісно пов’язані із соціальним та національно-визвольним рухом. Вибирали як центральні, так і місцеві органи влади. Прообразом австрійського парламенту був Становий сейм 1817 року. Наступний парламент зібрався у Відні 10 липня 1848 року. Із 96 галицьких депутатів тільки 35 були українцями. Галичани самоусунулися від виборів, боячись, що посли разом із цісарем повернуть кріпацтво. Після анексії західноукраїнських земель польською державою вибори до Законодавчого сейму довго не проводилися, а представництво здійснювали діючі делегати. У 1922 році польський

уряд провів вибори до сейму та сенату, проте галичани, протестуючи проти польської окупації, ці вибори проігнорували. Найбільше українських парламентарів було у парламенті Польщі 1928 року: 46 осіб — у сеймі, 11 — у сенаті. У Австрії до 1848 року місцеві вибори не проводилися, оскількине всі міста мали свої статути. З 1866 року у Східній Галичині органи громадського самоврядування почали обирати жителі, які понад рік сплачували податок. Виняток становили духовні особи, службовці, офіцери у відставці, адвокати, учителі, які автоматично мали право вибирати. Не допускалися до участі у виборах: військовослужбовці; засу-

Наталія Храбатин, член Національної спілки краєзнавців України

джені за вчинені злочини; особи, що знаходилися під слідством; ті, хто одержував допомогу із суспільних фондів; поденні робітники. За жінок голосували їх чоловіки чи уповноважені. Від 23 березня 1933 року право обирати отримав кожен громадянин, якому виповнилось 24 роки та який рік проживав на виборчій території. Не мали виборчого права військовослужбовці строкової служби. Право обиратися надавалось кожному громадянину, якому виповнилось 30 років і якому не заборонялося брати участь у виборах. Органами громадського самоврядування були громадська рада (8-36 осіб) і громадське пpавління, що складалося з війта і щонайменше 2-х присяжних (асесорів). Усі вибори у громадські (1927), міські (1933, 1939), повітові (1935) ради були невтішними для українського населення.

ЯК ФАЛЬСИФІКУВАЛИ ВИБОРИ

Як за «австрійців», так і у «польські» часи влада маніпулювала виборцями та фальсифікувала результати волевиявлення. Деякі сучасні виборчі маніпуляції були започатковані ще сто років тому. Адміністрація організовувала групи так званих «агітаторів» — попередників сучасних «тітушок». У газеті «Галичанин» від 4 квітня 1897 року читаємо: «У нас організовуються всюди виЗасідання австрійського парламенту 84

ЧТИВО

борчі шайки в користь урядового кандидата. Збираються 40-50 бродяг, платять їм, дають їсти й пити, ті нападають на людей по вулицях, б’ють їх палками та п’ястуками, а жандарми служать їм як помічники-асистенти. Жандарми ще й арештовують побитих виборців». «Агітатори» в день голосування відбирали у виборців бюлетні, без яких неможливо було проголосувати. Поширеною була фальсифікація виборів. Використовуючи неграмотність виборців, старости видавали вже заповнені бюлетені й під конвоєм жандармів вели виборців на дільниці. Особливого поширення ця технологія набула в гірських повітах — Надвірнянському і Косівському. Застосовувалися технології підкупу виборців. Ціна за виборчий лист в «австрійські» часи була від 25 до 80 золотих ринських — майже місячна зарплата кваліфікованого робітника. Але частіше пропонували цигарки, горілку, ковбасу. І знаходилися такі виборці, які були ладні продати голос. З легкої руки гумориста Осипа Шпитка, відомого своєю «Хруніадою», таких запроданців і досі називають «хрунями». Полюбляли польські чиновники перекручувати годинника на дільниці, нахабно обдурюючи виборців, що час голосування закінчився. Інколи влада взагалі без жодних пояснень не пускала виборців на дільницю. «Комісар з війтом дивляться на бідних людей через вікно і сердечно сміються», — писала тогочасна преса. Активних українців арештовували під надуманими приводами і тримали їх у «криміналі» аж до завершення виборів. Звичайною практикою було залучення війська до виборчого процесу. За підрахунками посла до галицького сейму д-ра Т. Окуневського, у виборах до віден-

ського парламенту 1897 року військо було задіяне у 40 місцевостях Галичини і, як результат — 800 арештованих, 7 — вбитих, більше 20 поранених! За «польських» часів додалися нові виборчі технології. Ввійшли в практику т. зв. «клонування». Напередодні виборів владою створювалися нові нібито українські партії та виборчі комітети, які в основному апелювали до найменш освіченого виборця-хлібороба. Так розпо-

лицях» в газеті «Діло» від 18 лютого 1928 року надрукував «виправлену» біографію якогось кандидата Н.Н.:

«Народився в селянській сім’ї, тим дав доказ, що все і всюди з трудовим народом. Іван Франко посилав його до гімназії. Це значить, що будучий кандидат на посла вивчив був раз так гарно Франковий вірш, що дехто рішив, що з хлопця будуть люди. Будучи в гімназії, пізнав душу твердих лемків, м’яких бойків і таких «на середньо» гуцулів.

Будинок галицького сейму (тепер -головний корпус Львівського університету), побудований у 1877-1881 рр.

рошувалися голоси виборців. Про виборчі зловживання українські посли у Сеймі 14 грудня 1935 року склали запит до міністра внутрішніх справ Речі Посполитої. Серед виборчих порушень депутати відзначили: призначення виборів у незручний час або під час сільськогосподарських робіт, неповідомлення про дату голосування, визнання недійсними виборчих списків, абсолютну перевагу поляків у виборчих комісіях, позбавлення права голосу активних українських громадських діячів, змушування до складання компромісних списків та ін.

…І ЯК СМІЯЛИСЯ НАД КАНДИДАТАМИ І ВИБОРАМИ

Сміх теж був зброєю на виборах. Підмітивши бажання деяких кандидатів використати майбутній депутатський мандат для покращення свого матеріального становища, Р. Купчинський, більш відомий як Галактіон Чіпка, у фейлетоні «Вибори в

Від сієї хвилі будив, де міг, селянські маси, а навіть під проводом одного адвоката і через одного посла причинився до переведення одного урядника-шовініста, чим започаткував зміну режиму в Галичині. Це мало колосальний вплив не тільки на його автобіографію, але й на цілу Сонячну систему. В часі світової війни загнала його хуртовина з Руси на Україну, де під проводом швагра тестя кревника Михайла Драгоманова і під впливом рідної сестри мамки знайомого Лесі Українки, провів курс для українських вчительок, з чого обидві сторони були дуже вдоволені і з чого потім вийшло багато добрих синів і доньок України. Вернувшись в Галичину, перейшов стільки само таборів, скільки партій. Перебування у партіях дало йому можливість оцінити всі шанси, і він нарешті опинився в тій партії, яка згодилася поставити його кандидатуру. «Праця з народом для [власної] канцелярії» — ось девіз і зміст життя ставленика трудових мас, поставлених перед доконаним фактом!»

Ось так — кров’ю та сміхом галичани вчилися вибирати. Вчимося дотепер… SAVOR

Записки щасливої жінки «Дорогі дівчата, жінки! Прошу вас, не дурійте, не фанатійте від того, хто нагло вбиває ваші почуття. Будьте гордими, знайте собі ціну! Кожна з вас заслуговує бути щасливою», ― так починалася перша промова лікаря–психолога, панни Сюзанни Бочкаренко. Таке їм’я їй дала мати, яка просто його обожнювала. Ідеальна порода: Сюзанна була високою, величної зовнішності. Гострі риси обличчя, які ще більше підкреслювали її строгість і зверхність, і чорне волосся, що спадало з плечей чорними зміями, які наче обплітали всю Сюзанну майже до колін. Глибокі чорні очі магнетизували кожного, мовби ніч, пронизуючи гострим кинджалом швидкого погляду. Її руки були зовсім не жіночні: здавалось, саме такими руками і душив Отелло Дездемону. У свій бальзаківський вік вона розуміла чи не розуміла але принаймні щиро намагалась зрозуміти проблеми всіх осіб жіночої статі: і дівчаток зі своїм ще дитячим максималізмом, і поважних «прокурених» дам, і статечних жіночок, і навіть добрих, просвітлених життєвою мудрістю бабусь. Добрішою Сюзанну робив лишень її приємний, м’ який та теплий тембр голосу. Той, хто слухав її лекції, ― 100 умовних одиниць за курс, не забуваймо!, ― сидів на стільці наче приворожений. Здавалось, що

ЧТИВО

своїм голосом вона вводила весь присутній люд у колективний гіпноз. Чари розсіювались лише тоді, коли курс закінчувався, окрилені знаннями жіночки із вогнем в очах бігли «ставати щасливими», а вона прямувала підкорювати інше місто, «в якому жили нещасливі або просто дурні жінки» ― саме так думала сама Сюзанна, слухаючи всі історії знедолених жінок... «Я люблю бути самою собою. Хоча мушу бути більш фальшива», ― ледве вимовляючи слова, написані на листку, стверджувала перша жертва чоловічого цинізму і перша на спасінні у Сюзанни. «Я люблю в глуху ніч дивитися на зорі, вдихати запах повітря після літнього дощу, люблю аромат кави і жасмину, люблю довіряти людям, не задумуючись, що вони можуть зробити щось погане…» ― так ще дуже довго розказувала перша пацієнтка Оксана у сукні від Chanel (не питайте, чи справжньої) і туфлях, придбаних на ринку. В такі моменти, коли кожен описував себе, Сюзанна просто відключала свій мозок, вдаючи, звісно, що вона всіх уважно слухає, а насправді… насправді всередині міцно спала. Напевно тому ніколи близько до серця нічого не брала. Та й професійне вигорання ніхто не відміняв. Вона спала. Головною метою її навчання було ― «підвищити самооцінку цих жінок і довести, що

жінки варті тільки найкращого». Зазвичай проблеми у тих жінок, які приходили до неї на курси, були однакові або майже однакові. «Дешеві мелодрами і годі», ― так думала Сюзанна. У її житті не було глобальних мелодрам чи великих романів, у її житті були: один невдалий шлюб, маршрутка і насичене життя жінки-психолога. Колись, у свої 20 років, вона вийшла заміж за однолітка Бориса, а через кілька років подружжя переїхало зі Львова мешкати в село Набік, у зв’язку з дисонуючо-пролетарською професією Бориса ― лісника. Все було чудово ― жили, як то кажуть, душа в душу. Та одного пречудового вечора, повертаючись пізно зі Львова від батьків, Сюзанна застала свого голого чоловіка, що танцював ламбаду біля п’яної сусідки Лариси. Завершилась та історія тим, що чоловік був зв’язаний ― не забуваймо про руки Сюзанни! ― і сидів до ранку в комірчині голий, а Лариса завдяки Сюзанні зажила репутації місцевої дівчини за викликом. Принаймі так про неї на сайті для знайомств написала наша Сюзанна: «Недорого і якісно, масаж всього тіла, жриця дня і ночі ― Малена»! Єдине, що з того часу-спогаду Сюзанна ще пам’ятала ― її поїздка з Набока додому, до Львова. По дорозі, у напіврозваленій маршрутці з кількома валізами, жінка зрозу-

міла аж тепер, що вона у «повній алярмі», то так з місцевого говору перекладається тривога. Адже, як вона тепер без чоловіка буде, що скажуть батьки, родичі, друзі?! Та врешті-решт із зрадником жити Сюзанна собі не дозволила б, та й люди жили у тому селі «дуже альтернативні», якщо бути політкоректними. І чоловік Борис не був винятком. Коли на курсах її запитували, ким був її колишній чоловік, вона, уважно вдивляючись кожній із пань в очі, красиво говорила: «Якщо б у мого колишнього чоловіка був кінь, а у нього тоді були лиш кури і свиня, я була б з його конем. Він був і залишається донині рідкісним антикваріатом тупості». «Любов зла, полюбиш козла», ― збоку якась жіночка, схлипуючи сказала. ― «Щоб не любити козла, не треба бути козою!», ― хтось вигукнув із заднього ряду. ― «Тихо! Панянки, зберігаймо субординацію! Без образ! А зараз не про мій «скарб» йдеться! Я Вас слухаю!» ― так різко Сюзанна переводила тему на інших. Так, всі скиглення про «скарби» тривали по 3 години кожного дня, окрім суботи і неділі, протягом 2 тижнів. Була надія, що за цей невеликий термін всі вилікують свої зболілі душі! Свою ж душу Сюзанна швидко вилікувала тією ж епохальною мандрівкою-втечею маршруткою з Набока до Львова 15 років тому. Поки всі по черзі розказували про себе і свої біди, Сюзанна чомусь пригадала і свою трагікомедійну історію. А було діло так: Зранку Сюзанна розв’язала свого донжуана. Зібрала речі. І наостанок Борису сказала ― трохи пафосно, звісно, але інакше і бути не могло: «Всі документи надіш-

ле мій адвокат, і скоро ми будемо вільні!» Як не вмовляв чоловік і не просив пробачити «дурня, на якого вона сама скочила», Сюзанна не бажала чути ні слова. Швидко одягнулася і вийшла з дому. До зупинки було рукою подати. Швидко до автостанції прибула стара, синьо-жовта маршрутка. Жінка квапливо зайшла до неї, тягнучи за собою дві великі валізи. Поки їхала, сусід Мишко все розпитував, куди то так Сюзанна зібралася і чому вона Ларису ― кохання всього його життя так вчора гнала по селу всіма земними і неземними матюками. Сюзанна мовчала, як партизан. Мишко зрозумів, що допитатись щось в неї буде просто неможливо, тому й затих, бідолаха. Коли маршрутка проїхала кілька сіл, а пісня Наталі «Ветер с моря дул» грала вже по третьому колу, до салону зайшов п’яний, як ніч, чоловік. Чорна кепка, потерті джинси, голий, волохатий верх, брудні руки й зношені кеди фірми Adidas зовсім не надавали йому привабливості. Рвучко всівся на сидіння перед Сюзанною і почав балакати про сенс буття. Скаржився на владу, на дороги, на своє холостяцьке життя, і все би нічого…Та коли чоловік розмовляв, вся його слина летіла прямо на обличчя Сюзанни. Потерпівши кілька хвилин, жінка зробила зауваження: слухаючи вже по третьому кругу пісню Пане, я перепрошую, ви би могли прикривати ру-

кою рота, коли розмовляєте, ваша слина летить прямо мені на обличчя. Сказала і відвернулась до вікна. ― А слина тепла чи студена? ― ледве вимовив чоловік. ― Тепла-студена і бактеріальна ― відказала Сюзанна. ― Неправда, я сьогодні дизинфі…, дизи.., дж…, короче, я вбив сьогодні бактерії, ― відповів той. ― Головне, щоб потім ця бактерія не вбила вас! ― зухвало відказала Сюзанна. ― Шо? Шо ти сказала? І нахилився до неї. Мимра ти з намальованими губааааами! ― прошепотів чоловік. ― Ах так! Алкоголік! ― Мимра! ― кричав на весь салон чоловік. ― Алкоголік! – верещала вона. ― Я не алкоголік, я вільний поет Вася! ― Вася-алкоголік, ― насміхаючись, відказувала жінка. ― А... а ти все одно мимра! ― Придурок! ― А це обідно... Дура! ― Неандерталець! ― Я цим, може, і горжусь! Дура! ― Ви, ви ніхто! ― Шо, та я…я тобі зараз докажу, хто тут ніхто! ― і накинувся на свою жертву. Півмаршрутки реготало, а друга половина боронила Сюзанну від Василя. Чоловік вчепився у волосся жінки і повторював: «Я Вася, син Божий», а жінка, вчепившись за ремінь штанів, кричала: «Придурок!» Завершилась ця імпровізована битва гладіаторів висадкою обох наших героїв ― Сюзанни і Васі.

SAVOR

До наступної зупинки треба було йти далеко, отже, трохи втихомирившись, ще півгодини тому двоє запеклих ворогів вирішили примиритися. ― Значить так, ти допоможеш мені донести речі до наступної зупинки, і на цьому наше помилкове знайомство завершиться, ― твердо сказала Сюзанна. ― Мимрочко, а може ти все сама донесеш? Га? ― просив Василь. ― Вася, не тойво! А то я зараз кину у тебе каменем! ― О’кей, мимрочка. Я тобі допоможу! ― Ще би! І не називай мене мимрочка! Я ― Сюзанна, ― гордо сказала вона. ― Ха! Мимрочка тобі більше пасує! ― засміявшись, мовив Вася. ― Неси! А то… ― замахнувшись, крикнула Сюзанна. ― Не хвилюйся! Я ж мужик! Ішли довго ― 2 години у супроводі майже всього репертуару Цоя у виконанні Васі. За цей час Сюзанна по-новому глянула на край, де колись вони прожили у шлюбі з Борисом. Високі, похилі від жолудів дуби, ошатні смереки, стрункі, мов пави, смерічки, розкішні й мовчазні верби й осокори. Стрімка і рвучка змієподібна річка. Тиха і красива природа панувала серед зовсім не тихих і приязних людей. Прийшовши на зупинку, Василь швидко кинув валізи і побіг щодуху з криком «Па–па, мимро Сюзанно»! Після цього моменту Сюзанна зрозуміла, що всі чоловіки, які мають хоч якесь наближене відношення до села Набік, у них не все в нормі, здавалося, їхній мозок функціонував на один бік. Особливо, після того випадку, як помітила, що Вася викрав її копію паспорта і фотографію, де вона

ЧТИВО

у піжамі. Після цієї пригоди жінка вирішила зайнятися психологією і допомогати тим жінкам, яких образили Бориси і всякі Васі. Так, за короткий термін Сюзанна стала чи не найкращим доктором-психологом у країні. Вона розуміла всіх і все, знаходила потрібні слова, щоб допомогти кожній жінці. Вона свято вірила в те, що їй чоловік не потрібен, допоки у її квартирі не пролунав дзвінок, а перед нею постав він, з букетом троянд і словами: «Вибач, люба Сюзанно». Крига скресла. Сюзанна знову була з чоловіком і навіть щаслива. Поки Сюзанна була у своїх роздумах, лекція на тему «Історії жінки з темним минулим» мало-помалу від спеки ― «світлішала». У переповненій аудиторії не було нічим дихнути. Всі уважно слухали і водночас задихались. Сюзанна зрозуміла, що потрібна перерва, отже, треба було зробити невелику промову для своїх пацієнток. Вона піднялася зі стільця, поправила декольте своєї зеленої оксамитової сукні і промовила: «Для жінки нестерпною є самотність, іноді здається, що вона не мине. Самотність приходить тоді, коли не відчуваєш внутрішнього спокою, відчуваєш духовне зубожіння або ж взагалі іноді нічого не відчуваєш… Здається, падаєш у прірву, але падаєш не тому, що безсила, а тому, що десь переоцінила свої сили, можливості. Жінкам не властиво бути завжди сильними і розумними, жінці потрібно бути просто коханою! ― тут у цей момент в натовпі всі почали підтакувати: «Так,

коханою!» «Здається, заплуталась в лабіринті, коловороті свого маленького життя, ― продовжувала Сюзанна. ― Ви не замислювались, може, це депресія? А може, це какофонія думок стомленої жінки! Або ж це вічно триваюче почуття на літеру ― «К»!!! Вам треба самим зрозуміти, що з вами насправді відбувається! Витримавши театральну паузу, Сюзанна сказала: «Оголошую перерву». Пролунали оплески. Всі швидко зірвались зі своїх місць, обговорюючи, що насправді діється у глибинах жіночих сердець. Пролунали варіанти і стомленої жінки – треба на Кіпр, і почуття на літеру «К» ― треба їй повернути Степана, але трішки перевиховати, і навіть «депресняк»… «Треба терміново на шопінг до Італії!» ― казала жінка місцевого мера. Всі пригощалися тістечками, пили каву, курили цигарки, хтось посміхався, а хтось просто вдивлявся у чужі сережки ― справжні Swarovski! і по-тихому заздрив. Сюзанна була задоволеною, все йшло як по маслу ― всі були задоволені і потребували її порад і настанов. Не допивши і півфіліжанки кави, була змушена відповісти на мобільний дзвінок: «Алло! ― ніжно сказала Сюзанна. ― Так, Васю, я зрозуміла. Твоя мимрочка ще працює. До вечора. Ага! Цілую!» «Шановні дами, через півгодини продовжимо наше заняття. Знайте, ми варті кращого! Вірте у свої сили! Хай краще буде у голові какофонія думок, ніж їх відсутність!» ― це була ще одна улюблена, «геніальна» фраза Сюзанни, принаймі так сама вона і думала. Уляна Маляр Ілюстрації: Ірина Ватаманюк