6
УКРАЇНА МОЛОДА СЕРЕДА, 20 ЧЕРВНЯ 2012
ЕКОНОМІКА
■ ЗВ’ЯЗОК Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ, Катерина ХОМЕНКО
Реформи, як і будь-які зміни, потребують багато оптимізму. Новий очільник «Укрпошти» Оксана Плотнікова демонструє цю тезу з особливою наполегливістю: вона не просто вірить у здійсненність своїх перебудовчих задумів, а й щиро ображається, коли у них не вірять інші. Надто, коли при цьому хтось ще й тиражує свої сумніви. Не схильна до негативу, Плотнікова зізнається: «Мене, наприклад, шалено обурює, коли пишуть негатив про «Євро-2012». Це ж стільки праці вклали наші люди у цю подію!» і ще раз закликає бачити у житті тільки добре. Інша її риса — уміння переконувати. І в сім’ї («Своїй дитині я кажу: якщо вчителька тебе не почула, піди і обґрунтуй свою точку зору ще раз»), і на роботі. Ці дві риси, які одразу впадають в око при розмові, вона прагне використати, аби зробити із старої-доброї пошти, яка для багатьох уже стала мало не анахронізмом із бабусиних розповідей, такий собі кредитно-депозитно-страхувально-філателістичнологістичний супермаркет. Не обов’язково з супермодним фасадом, але надійний, зручний і доступний у кожному селі.
Газети колами вже не ходять Оксано Миколаївно, для журналіста пошта — це насамперед доставка періодичної преси. Погляд, звичайно, суб’єктивний, але все ж... Років п’ять тому ми писали про реформування шляхів доставки періодичної преси споживачам. Звучали й нарікання з боку медійників. Сьогодні цей процес завершено чи реорганізація триває? — Процес реорганізації пошти закінчити неможливо, адже технології не стоять на місці — процеси нашого оновлення обумовлені й розвитком економіки. Можливо, ми допустили помилку — недостатньо рекламували себе і не пояснювали населенню, що цей процес допоможе якісніше і швидше доставляти пресу, пенсію та супутні товари до пунктів призначення. Саме тому цей процес продовжується і вдосконалюється. У цьому контексті ми, до речі, аналізуємо міжнародний досвід і користуємося його надбаннями. Приємно, що ми не відстаємо від європейських компаній і рухаємось у правильному напрямі. «Укрпошта» старається, щоб кожен лист, кожна посилка проходили якомога меншу кількість рук, щоб існували якомога коротші ланцюжки обробки. Поки що нам це вдається. ■ Коли процес реформування тільки розпочався, редактори газет, особливо районних, скаржилися: їх видання йде із райцентру до села, роблячи велике коло — подекуди із заїздом в іншу область. Вдалося усунути ці проблеми? — Я збирала за «круглим столом» видавців і звертала їхню увагу на порядок доставки періодичних видань, сортування та проблеми, які виникають у ході роботи. Нині нам вдалося досягти такої схеми: районні й обласні газети виходять із видавництв о третій годині ночі і вранці вони вже в обласних сортувальних центрах. Процес сортування триває годину — тож споживачі отримують газети того самого дня. Із республіканськими виданнями складніше: всі вони друкуються в Києві і надходять до нас упродовж дня, найпізніше о 22-й годині. Відповідно, наші машини доставки починають виїжджати в усі обласні центри з 20.40 до близько опівночі. У центри віддалених регіонів — Ужгород, Крим, Луганськ, Донецьк — ці машини приходять ввечері, адже дорога до місця призначення займає в середньому 14 годин. Ми ж не можемо змусити машину їхати з порушенням дозволеної швидкості чи зменшити відстань між містами. Аби сьогоднішня газета, яку друкують у Києві, потрапляла ■
■ ІЗ ДОСЬЄ «УМ» Оксана Плотнікова Народилася 13 серпня 1971 року в місті Путивль Сумської області. Закінчила Харківську державну академію технології й організації за спеціальністю «Облік і аудит». Друга вища освіта — у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, за цією ж спеціальністю. Має сертифікат аудитора України. Член Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів. Із 1994 року займає керівні посади на провідних підприємствах України. В 2009 році працювала заступником міністра транспорту і зв’язку, в 2011-му — відповідно — міністра інфраструктури. З березня 2012-го — генеральний директор «Укрпошти». до закарпатського чи луганського читача того ж дня, видавництва мають надати нам періодику до другої години дня. Тоді о третій годині ночі газети будуть в обласних центрах, і вже вранці листоноші принесуть їх у кожну домівку. Можливий і інший варіант — у регіонах, куди машина їде більше десяти годин, друкувати тираж на місці. Тоді ми зможемо розповсюдити його у цей самий день. До речі, через такі неузгодження листоноші змушені розносити пошту в другій половині дня — чого немає в жодній іншій країні світу.
«В усьому має бути здоровий глузд» ■ Читачі «УМ» пишуть: у деякі села нашу газету приносять п’ять разів на тиждень, в деякі — чотири, в інші — три, два і навіть один раз. Чи можете ви навести статистику: в якій кількості населених пунктів вдалося досягти щоденної доставки, а у якій вона неможлива через віддаленість чи низьку кількість населення ? — Районні та обласні газети «Укрпошта» доставляє день у день, у віддалені населені пункти — наступного дня. Про загальнодержавні ЗМІ ми вже говорили. Якщо в селі мешкає 20 людей, то щодня доставляти туди пресу економічно невигідно. Треба переформатувати вихід видань, щоб сьогодні не везти газету, яка виходить у понеділок і ще одну, яка виходить у вівторок, — краще привезти обидві газети у середу. В усьому має бути здоровий глузд. Існують також економічні розрахунки, які варто враховувати. У деяких районних центрах, де встановлені такі графіки, я вважаю, вони є оптимальними, хоча і потребують реорганізації. Назагал доставка у нас здійснюється п’ять разів на тиждень. Працюють також 424 поштові машини
❙ Фото надане прес-службою «Укрпошти».
Оксана Плотнікова: Листоноша у селі — для багатьох, мов член сім’ї Гендиректор «Укрпошти» — про своєчасну доставку преси, тарифну політику, можливість взяти на пошті кредит та побачити власне обличчя на поштовій марці (так звані пересувні поштові відділення), що обслуговують найвіддаленіші куточки нашої країни, де населення іноді не перевищує й 20 людей. Ці машини привозять продукти, пропонують весь набір наших послуг. Такий підхід практикується в усьому світі. Адже чому ми маємо у збиток самим собі робити невигідні речі? Ми чітко керуємося стандартами, встановленими всесвітньою конвенцією. Нас перевіряють міжнародні організації, які неодноразово констатували, що ми не порушуємо відповідних нормативів, прийнятих у всьому світі. Не варто забувати, що ми, окрім преси, також розносимо пенсію, а, до речі, у жодній країні листоноші не носять при собі великих сум. При цьому варто не забувати про вагу сумки листоноші, відповідальність і навіть ризики, пов’язані з носінням при собі готівки. Іноді спрацьовує людський фактор, коли наш працівник, який просто фізично не може підняти такий вантаж, домовляється з передплатником: «Сьогодні я принесу вам пенсію, а газету вже завтра»... Ми обслуговуємо 7 млн. пенсіонерів, гроші для них розносять 40 тисяч працівників. Цю працю не назвеш легкою, але не варто говорити про недобросовісність листонош через буцімто низьку зарплатню. Як для Києва це, може, і не
великі суми, але у регіонах ми платимо на рівні з іншими підприємствами. Також безпідставними є звинувачення, що ми іноді приносимо гроші із запізненням. Не забуваймо, що у період кризи, коли багато банківських установ припинили видачу грошей, «Укрпошта» чи не єдиною своєчасно і у повному обсязі розносила пенсійні кошти. Люди в селі знають: що б не сталося, ми завжди принесемо пенсію: копійка в копійку. До того ж наш працівник у невеликому населеному пункті — для багатьох його мешканців, мов член сім’ї. Мені розповідали історію, коли листоноша приніс людині пенсію, а та у цей час саме потрапила до лікарні. Поштар тоді не полінувався, знайшов цього отримувача у його лікарняній палаті, віддав гроші — щоб людина мала чим розрахуватися за ліки. Хоча службова інструкція не змушувала його чинити саме так...
«Гроші на зарплату маємо заробити самі» ■ Щоб зацікавити людей професією листоноші, на вашу думку, треба підняти заробітну плату чи втілити якісь методи моральної підтримки? — У структурі собівартості продукції «Укрпошти» 72% становить заробітна плата і лише 28% — транспортні витрати, утримання відділень, оплата податків і електроенер-
гії. Говорити про збільшення зарплат недоцільно й економічно не коректно. Моєю основною задачею як керівника, крім підтримки мікроклімату в колективі, є збільшення доходів компанії. Якщо цьогоріч нам вдасться цього досяги, відповідно зростуть і зарплати. Нині повним ходом триває зростання переліку наших послуг, у тому числі і фінансових, доставка кур’єрської пошти, розвиток філателії тощо, також ми активно розвиватимемо весь спектр послуг, пов’язаних із роздрібною торгівлею. Тому я вважаю за необхідне розробляти нові стратегії та втілювати їх у життя. Важливим напрямом ми вважаємо співпрацю з великими корпоративними клієнтами і періодичними виданнями, банками, державними організаціями. Ми заручаємося підтримкою «губернаторів» у кожній області, тому що пошта і держава виступають єдиним блоком. ■ Як підприємство, яке виконує стратегічні для держави завдання, ви задовлені тим рівнем підтримки, який сьогодні отримуєте від неї? — Щоб вас підтримали, потрібно чітко формулювати, що саме ви хочете. Тож ми перебуваємо у постійному контакті з головами обласних держадміністрацій, пенсійним фондом, місцевими адміністраціями, мерами — і у кожному
ЕКОНОМІКА Олександр Гудима член Комітету із паливно-енергетичного комплексу Верховної Ради України випадку чітко обумовлюємо, що саме нам необхідно, щоб ми краще надавали наші послуги. «Губернатори» не просто йдуть назустріч, вони активно сприяють роботі поштарів. Держава каже: «Робіть — ми підтримаємо». Сказане стосується і тендерів, які відбуваються в областях, на яких, буває, конкуренти випереджають нас за допомогою не зовсім чесної боротьби. Назагал там, де ми просимо, — нам йдуть назустріч завжди. Головне: правильно сформулювати своє прохання. ■ Понад третини відділень «Укрпошти» знаходиться у сільських районах. Вони прибуткові, збиткові — і чи не плануєте ви змінювати їх кількість? — Я категорично заборонила зменшувати кількість поштових відділень. Навпаки, плануємо збільшувати їх чисельність. ■ Чи буде збільшено тарифи на доставку періодичної преси? — Виходячи з цілої низки економічних параметрів, тарифи, встановлені три роки тому, необхідно переглянути. Щоб до цього питання підійти серйозно, створено робочу групу за участю, у тому числі, представників засобів масової інформації. Адже не можна підвищити ціну просто так. Я виступаю за правильне й обґрунтоване встановлення тарифів. Вони мають задовольнити населення, періодичні видання і пошту.
Усі послуги — в одному вікні ■ Доставка періодики для вас збиткова. А які послуги є прибутковими? — Всі інші. ■ Повертаючись до нових послуг, які запроваджує «Укрпошта», — які з них, на вашу думку, найперспективніші? — Класичне відділення пошти моїми очима — це місце, де людина може отримати будь-яку послугу. Починаючи зі страхування, кредитування, депозитних вкладів, де ми виступатимемо агентами банків, і аж до видачі паспортів, отримання візи, оплати штрафів і «комуналки». Загалом це весь блок фінансових послуг. Щоб кожна людина змогла прийти у відділення «Укрпошти» і в єдине вікно подати соціальну анкету на пенсію, соціальні виплати тощо. Пошта має ці документи оформити і доставити клієнтові. Ми як державне підприємство хочемо створити єдиний реєстр усіх громадян України. Маючи таку базу даних, держава зможе встановити жорсткіший контроль за платниками податків, простежити, хто отримує соціальні пільги, хто сплачує за надані йому послуги. Це, у свою чергу, дозволить пошті отримати додаткові заробітки. Наші ж клієнти отримають додаткові послуги, адже у деяких випадках люди матимуть вільний доступ до послуг і навіть не будуть змушені йти до відділень: усю підготовчу роботу за них проведе наш працівник.
Ну і, звичайно, наші пріоритети — це доставка кореспонденції. Скажімо, пріорітетна пошта — термінова доставка будь-якому споживачеві. Велику увагу приділяємо філателії, яка є нашою національною гордістю. Мене непокоїть, що наші діти розучилися колекціонувати. Скажімо, якщо я спілкуюся зi своїми ровесниками, то вияляється, що майже кожен із нас у дитинстві збирав марки. А що колекціонують наші діти? У кращому випадку фантики. Але ж марки, на відміну від наклейок, мають ще й історичну та художню цінність. Безумовно, ці напрями треба розвивати, рекламувати свої послуги. Якщо ми йтимемо цим шляхом, то замість двох мільйонів листів у день, які у нас пошта обробляє, матимемо 80 мільйонів щодня — як у Німеччині. Ви ніколи не замислювалися, чому така різниця? Адже мультимедіа в Німеччині розвинуті не гірше, ніж в Україні, та при цьому залишається потреба людей писати одне одному листи. ■ Свого часу багато говорилося про «єдиний електронний квиток». На якому етапі він перебуває нині? — Ця послуга активно працює. Вона може бути не в усіх відділеннях, але при цьому за день продається близько тисячі квитків: залізничних, авіа тощо. ■ Новою є послуга «Власна марка». Як вона працює? — Кожна людина хоче залишити після себе слід в історії, одним це вдається через грандіозні справи, а іншим — ні. Ми ж надаємо таку можливість усім. Для цього треба лише принести у відділення свою фотографію або необхідне вам зображення — і за 34 години ви будете на марці. Офіційній, з номіналом. Вартість такої послуги становить близько 120 гривень. Українську пошту переважно асоціюють iз доставкою листів, преси і пенсій. Але ми хочемо бути цікавими і для молоді, тож запроваджуємо багато нововведень спеціально для них: кур’єрська доставка, фінансові послуги, різноманітні он-лайн сервіси, у нас є свій поштовий міні-маркет, де можна придбати філателістичну продукцію і її доставлять вам за місцем призначення. Все дуже просто і, головне, зручно! А ще ми надаємо повний комплекс послуг і для корпоративних клієнтів — послуги з розміщення реклами, конвертування та доставка рекламної чи інформаційної продукції, різноманітні супутні сервіси, включаючи послуги з митного оформлення. Зараз ми докладаємо величезних зусиль, аби інформувати людей про наші нові послуги. Адже часто трапляється так, що людина, маючи поблизу власного будинку поштове відділення і не знаючи, які проблеми можна у ньому вирішити, їде за цим на інший кінець міста, витрачаючи кошти та час. Ми вже стаємо ближчими до людей у прямому і переносному значенні. ■
УКРАЇНА МОЛОДА СЕРЕДА, 20 ЧЕРВНЯ 2012
7
«Без «Укртрансгазу» та «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» коштуватиме втричі дешевше. Не зрозуміло також, що влада планує робити із 10 млрд. доларів боргів «Нафтогазу».
■ СЕКТОР ГАЗУ
Під уламками «Нафтогазу» НАК ділять на три частини. У зону ризику потрапляє українська «труба» Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ Український газовий ринок уже ніколи більше не буде таким, яким він був раніше. Роздержавлення, про яке так довго говорили експерти та якого вимагала Європа, стартувало. Позавчора Кабмін ухвалив рішення про перетворення двох дочірніх компаній державного «Нафтогазу України» — «Укртрансгазу» та «Укргазвидобування» — у публічні акціонерні товариства. Перша, як випливає з її назви, займається переважно транспортуванням палива нашою територією та стала відомою, коли під час україноросійської газової війни зуміла переключити українську ГТС на реверсний режим використання та врятувала від замерзання східні регіони України. «Укргазвидобування» має у своєму розпорядженні бурові вишки та з різним успіхом виконує державну програму зi збільшення видобутку власного газу. Таким чином, на газовому ринку нашої держави з’являться два самостійні гравці, корпоративними правами яких управляє «Нафтогаз» за погодженням з Міністерством енергетики. Це означає, що 14-рiчна монополія «Нафтогазу» формально завершується, а про реформи у галузі вже не тільки говорять, а їх навіть почали здійснювати. Саме цього, до речі, вимагала і продовжує вимагати від нас Європа задля виконання вимог своїх енергопакетів. Із вимогами яких формально погодилася Україна. Тепер, до речі, зникають перепони для отримання обіцяних ЄБРР 308 млн. доларів на модернізацію нашої газотранспортної системи. Банк заморозив видачу цих коштів, мотивуючи свої дії відсутністю системних реформ.
❙ «Мозок» «Укртрансгазу» — диспетчерська — невдовзі перейде у приватні руки. ❙ Фото з сайту gasunion.org.ua. Із бюрократичної точки зору обидві компанії зараз зможуть вирішувати свої питання напряму — не через «Нафтогаз», а одразу звертатися до профільного міністерства. Але найголовніше, що вони зможуть залучати кредитні кошти для своєї діяльності. І, наприклад, на оплату російського газу. З одного боку, це плюс, адже йдеться про розвиток бізнесу. «З іншого — така перспектива не є оптимальною, адже вона може привести і «Укртрансгаз», і «Укргазвидобування» до залежності від кредиторів. І, як наслідок, вони виявляться у тій самій борговій ямі, у якій сьогодні опинився «Нафтогаз України», — каже експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. Іншими словами, не виключений сценарій, за яким компанії зможуть відійти до сфери інтересів сильніших гравців світового ринку, одним iз яких є російський «Газпром». Але найбільше занепокоєння у експертів викликає небезпека для української
ГТС. Якою вже давно, хоча й безуспішно цікавиться Москва. «Нині є можливість розглядати питання участі «Укртрансгазу» — оператора магістральних газопроводів та підземних сховищ — у майбутньому консорціумі з управління нашим газогоном», — каже Корольчук, додаючи, що для цього все одно треба буде рішення Верховної Ради. Яке, знаючи реалії нашого парламентаризму та фізичну силу депутатів із провладної коаліції, отримати буде зовсім неважко. Якщо для цього буде пряма вказівка. На думку аналітика, приватизація «Укртрансгазу» й задумувалася як підготовчий етап до створення газового консорціуму. Який може стати як благом для нашої держави та її паливно-енергетичного комплексу, так і фактором втрати нашої енергетичної незалежності — у залежності від того, як буде розставлено акценти під час підготовки документів. Тим часом доля «Укргазвидобування» у цій стрункій схемі залишається під
багатьма знаками питання. Поперше, приватизувати її забороняє діюче законодавство. «Для цього роздержавлення треба спочатку скасувати заборону на приватизацію всіх газових активів держави», — каже народний депутат, член комітету із ПЕК Верховної Ради України Олександр Гудима. «Якщо компанію таки приватизують, то це протирічитиме планам влади збільшити видобування газу, — каже Корольчук. — Адже після приватизації держава може не дорахуватися частини видобутого газу. Приклад «Укрнафти», яка не виконує закон і не постачає видобутий природний газ для потреб населення, є доволі показовим». І, нарешті, останнє питання — а що ж буде із «Нафтогазом України». «Певний час ця компанія існуватиме, адже у її активах залишився «Чорноморнафтогаз» та контрольний пакет акцій «Укрнафти», — каже Гудима. — Втім, не виключено, що останні події можуть стати підготовчим етапом на шляху приватизації НАКу». ■
■ ОГОЛОШЕННЯ Ліквідатор АТЗТ «Консул» та Товарна біржа «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська» проводять відкриті торги у формі аукціону з продажу на конкурсних засадах майна, що належить АТЗТ «Консул» Назва об’єкта: Лот №1. Нежилий будинок загальною площею 2565,3 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 1403,00 кв. м (договір оренди до 05.04.2021 р.,) Об’єкт розташований по вул. Верхній Вал 28/12 (літ. А.) у м. Києві. Початкова ціна продажу: 2 308 770,00 грн. без ПДВ (два мільйони триста вісім тисяч сімсот сімдесят гривень 00 коп. без урахування ПДВ) Разом з об’єктом до переможця аукціону переходять усі зобов’язання, які мав АТЗТ «Консул» при придбанні об’єкта незавершеного будівництва. Власник об’єкта: АТЗТ «Консул» (м. Київ, вул. Володимирська, будинок 78, к. 2, ЄДРПОУ 23317159) З об’єктом можна ознайомитись за місцем його знаходження по вівторках та четвергах з 13.00 до 14.00. за попередньою домовленістю з організатором аукціону за тел.: (044) 227 35 20. Детальну інформацію про порядок продажу об’єкта, зобов’язання, що переходять до переможця аукціону, можна отримати в організатора аукціону за тел.:(044) 227 35 20. Аукціон буде проведено 11 липня 2012 р. об 11-й годині в торговому залі Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська» за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19. Учасник аукціону зобов’язаний внести реєстраційний внесок у розмірі 17,00 грн. без ПДВ (сімнадцять гривень 00 коп. без урахування ПДВ) та гарантійний (заставний) внесок у розмірі 10% від початкової вартості, а саме: 230 877,00 грн. без ПДВ (двісті тридцять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 00 коп. без урахування ПДВ) на рахунок Біржі за наступними реквізитами: одержувач платежу — Товарна біржа «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська», р/р: 26007002009949 в АТ «Дельта Банк», МФО банку 380236, код ЄДРПОУ 35249588 Реєстрацію учасників проводить Товарна біржа «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська» за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19 в робочі дні з 10.00 до 13.00 та з 14.00 до 17.00, тел. (044) 227 35 20. Кінцевий термін прийняття заяв для участі в аукціоні — три дні до початку його проведення.