20_ustimenko by Serge

Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: матеріали четвертої Міжнародної науково–практичної інтернет–конференції. – Полтава, 14-15 травня 2015 р.

УДК: 615.07 Устименко О.В. , директор Дослідна станція лікарських рослин ІАП НААН, Березоточа Полтавської обл., Україна Грищук А.В., канд. вет. н., начальник Управління Управління ветеринарної медицини в Лубенському районі Полтавської обл., Україна СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОПРЕПАРАТІВ У ВЕТЕРИНАРНІЙ ПРАКТИЦІ Ключові слова: лікарські рослини, фітопрепарати, застосування, поширення Сучасні умови, коли особливо помітна дія таких антропогенних чинників, як забруднення навколишнього середовища, недостатня і неповноцінна годівля, порушення умов утримання, вирішення проблем пов’язаних із збереженням метаболічного гемостазу організму сільськогосподарських і домашній тварин для забезпечення їх ефективної життєздатності і продуктивності є надзвичайно актуальним [1, 2]. Останнім часом все відчутнішою є тенденція втрати популярності системи захисту здоров’я людей і тварин, що базувалася на вакцинації та використанні антибіотиків [2, 3]. Широке застосування антибіотиків, стимуляторів росту призводить також до виникнення багатьох побічних негативних явищ в живому організмі [4]. Оскільки ефективність дії і популярність антибіотиків поступово втрачаються, настає необхідність пошуку ефективних засобів для їх заміни. Не аби яку вагу набувають дослідження присвячені вивченню фізико-хімічних та фармакологічних характеристик біологічно-активних субстанцій природного походження з доступної рослинної сировини [3-6]. Джерелом цілющих речовин для лікування і профілактики захворювань людини і тварин здавна були лікарські рослини. Сучасна медицина використовує близько 300 лікарських рослин та близько 700 фітопрепаратів, в той час як ветеринарна – 150 видів лікарських рослин та до 350 фітопрепаратів [2, 4]. В країнах ЄС офіційно дозволені до використання близько 700 лікарських рослин, перелік яких постійно оновлюється у реєстрі Регламенту ЄС 1831/2003 «Кормові добавки для використання в годівлі тварин» [7]. В останні роки у зв’язку із ростом числа хронічних захворювань людини і тварин, виявлені закономірності між частотою захворювань і незбалансованим харчуванням, що сприяло поширенню нового напрямку – функціонального харчування. Спостерігається стійке зростання об’ємів виробництва і споживання продуктів функціонального харчування та оптимального, збагаченого раціону годівлі тварин [3]. Функціональні корми, до складу яких входять комплекси біологічно активних речовин природного, переважно рослинного походження – це ефективний не медикаментозний комплекс, що має яскраво виражені лікувально-профілактичні і оздоровчі властивості. Особливої ваги заслуговують дослідження з розробки фітопрепаратів, функціональних добавок і збагачувачів кормів на основі лікарської рослинної сировини та відходів фармацевтичного виробництва і лікарського рослинництва. Основним завданням проведеної науково-дослідної роботи було підібрати ефективні рослинні компоненти для розробки нових фітопрепаратів, функціональних кормів та кормових збагачувачів із доступної рослинної сировини. З широкого асортименту дозволених до використання у ветеринарній практиці і кормовиробництві лікарських рослин видів для подальшого вивчення обрано види родини Asteraceae: ехінацея пурпурова, деревій звичайний, ромашка лікарська, великоголовник сафлоровидний, злинка канадська, полин гіркий та інші, які разом з явно вираженою лікувально-профілактичною дією мають добрі і задовільні кормові 256

якості, смак і запах, входять до переліку офіцінальних видів, зростають, культивуються чи перспективні для культивування в Україні. Вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду використання лікарських рослин у тваринництві свідчить, що з величезної кількості видів загальнозміцнюючої дії, серед яких до родини Айстрових належать: ехінацея пурпурова та великоголовник сафлоровидний перевага у використанні надається саме ехінацеї пурпуровій [4]. До переліку лікарських і кормових рослин входять ехінацея пурпурова Echinacea purpurea (L.) Moench., яка містить полісахариди, ефірну олію, алкалоїди, глікозиди, кумарини, похідні кофейної кислоти, дубильні речовини, смоли, вітаміни: А, В, С, К, РР, незамінних амінокислот – лізину, валіну та інших, надає ехінацеї статус незамінної і необхідної для використання уветеренарії і тваринництві, як лікувальнопрофілактичної комплексної кормової добавки, яка не поступається синтетичним за ефективністю, але разом з тим має ряд переваг – натуральна і значно дешевша. Вирощується в ехінацея пурпурова у спеціалізованих господарствах сорт селекції ДСЛР ІАП НААН – Чарівниця. До складу профілактичних і лікувальних фітопрепаратів, а також до збагачувачів кормів часто включають сировину великоголовнику сафлоровидного Rhaponticum carthamoides у складі кореневищ та коренів і надземної маси міститься – фітоекдистероїди, інулін, органічні кислоти, солі фосфорної кислоти, каротиноїди, ефірні олії, флавоноїди, камеді, смоли, незначна кількість алкалоїдів, близько 0,1% вітаміну С, каротин та близько 5,0% дубильних речовин. Застосовують великоголовник сафлоровидний, як загально тонізуючий засіб при пригніченні ЦНС, як антагоніст снодійних засобів, для підвищення артеріального тиску, м’язовому перевтомленні, виснаженні, зниженні функцій окремих органів. Випускають фітопрепарати у формі спиртової настоянки (Tinctura Leuzeae) і рідкого екстракту (Extractum Leuzeae fluidum), входить до складу збагачувачів кормів та біодобавок. Вирощується інтродукований вид у спеціалізованих господарствах. У ветеринарній практиці застосовують листя та квіти мати-й-мачуха Tussilago farfara, як відхаркувальний і пом’якшувальний засіб у настоях, грудних і пітливих зборах при захворюваннях дихальних шляхів, бронхітах, спастичному кашлі, а також при захворюваннях шлунка, нирок і жовчовивідних шляхів, для стимуляції росту шерсті. У літературних джерелах відзначається протипухлинна, протизапальна, антисептична, ранозагоювальна, спазмолітична, жовчогінна дія мати-й-мачухи. Широкий спектр застосування пояснюється вмістом у сировині – вуглеводів, стероїдів, алкалоїдів, ефірної олії, вітамінів, дубильних речовин, флавоноїдів, ліпідів, тритерпеноїдів, сесквітерпеноїдів, органічних кислот, жирних кислот, каротиноїдів, вітамінів, тощо [3-6]. Застосовують зовнішньо у формі припарок, в середину – у формі слизового відвару. Поширена мати-й-мачуха по всій території України. Полин гіркий Artemisia absinthium один з традиційних засобів у ветеринарній практиці. У траві полину містяться ефірна олія – абсинтол (0,5-2%), до складу якої входять туйлоїловий спирт, туйон, кадинен, феландрен, пінне, каріофілен, енпінен, бізаболен, хамазуленоген, глікозиди абсинтин, анабсинтин, яблучна і янтарна кислоти, дубильні речовини, вітамін С і каротин. Основною діючою речовиною полину є гіркий глікозид абсинтин, який стимулює функцію залоз травного тракту, а також підвищує секрецію панкреатичного, шлункового соку і жовчі. Багатий хімічний склад рослини обумовлює гемо статичну, діуретичну, спазмолітину, потогінну, анти фунгіцидну, афродізіатичну, ранозагоювальну, бактерицидну дію. Застосовують у вигляді настоянок і відварів, зовнішньо, у вигляді припарок і ванночок при маститах, опіках, обмороженні, фурункулах. Поширений по всій території України. Як кровоспинний засіб з успіхом використовують траву деревію звичайного Achillea millefolium, що обумовлене вмістом у сировині алкалоїду ахілеїну, ефірної олії, флавоноїдів, дубильних речовин, вітамінів К, С, А., мінеральних солей, органічних 257

кислот, каротину і фітонцидів. До складу ефірної олії входять вуглеводень азулен (проазулен), цінеол, борнеол, борніл ацетат, пінне, лімонен й ізомер камфори туйон. Застосовують деревій у вигляді 0,5% настою, який ефективніший ніж кальцій хлорид. Протизапальну дію деревію обумовлює вміст дубильних речовин і ефірних олій. Ефективним є застосування фітопрепаратів при лікуванні захворювань шлунка, а також проносів і дизентерії. Використовують суміш деревію і ромашки при запаленні верхніх дихальних шляхів, як відхаркувальний та бактерицидний засіб. Деревій посилює секрецію і підвищує тонус мязів шлунково-кишкового тракту, діє кровоспинно, протибродильно, протизапально і проти спазматично. Застосовують для збудження апетиту, покращення травлення, при атонії і каратах шлунка і кишківнику, при здутті, шлунково-кишкових і маткових кровотечах. Призначають у формі настою або згодовують разом з кормом. Поширений по всій території України. Серед надзвичайно широкого спектру рослин, що використовуються у ветеринарній практиці традиційно використовують ромашку лікарську Matricaria recutita. Квітки ромашки містять ефірну олію (хамазулен, сесквітерпеновий спирт бісаболол, аліфатичний терпен міоцен та інші), флавоноїди, органічні кислоти, лактони, кумарини, гіркоти, терпен, сексвітерпен, кадинен, піїн, лактон-матрикарин, ефірну олію (0,1-0,6%), цукор камедь, глікозиди, білкові речовини, слизи, спирти і кислоту (каприлову, нонілову, антемісинову), вітамін С, холін, каротин тощо. Ромашка застосовується як спазмолітичний, жовчогінний, бактерицидний, протизапальний і дезінфікуючий засіб застосовують при спазмах кишківника, інтоксикаціях, запаленні шлунку і кишківника, здутті шлунка і передшлунків. У формі настою (Infusum florum Chamomillae) призначають при стоматитах, гінгівітах, фарингітах, вагінітах, а також у складі фітопрепаратів «Ромазулан», «Ротокан», «Гербогастрин», «Фітон», «Гастроліт», у складі фітозборів та біодобавок [3-6]. Поширена по всій території України, культивується в спеціалізованих господарствах сорт селекції ДСЛР ІАП – Перлина Лісостепу. Суцвіття цмину піскового Helichrysum arenarium (L) Moench. Містять вуглеводи, органічні кислоти, стероїди, флавоноїди, глікозиди, кумарини, ефіри, вітамін К, дубильні речовини, гіркоти, вітамін С, каротин. Препарати цмину піскового збуджують роботу печінкових залоз, посилють жовчоутворення, підвищують тонус жовчного міхура, стимулють секреторну функцію шлунка і підшлункової залози і підвищує діурез. Застосовується як жовчогінний при захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчних протоків, а також кровоспинний і протизапальний засіб, посилює секрецію шлунка і підшлункової залози. Рекомендують застосовувати у формі настою, екстракту, зборів, а також зовнішньо у вигляді 1% аренаринової мазі («Аренарін»), для лікування очей при хімічних і термічних опіках. Поширений по всій території України, вирощується у спеціалізованих господарствах сорт селекції ДСЛР ІАП – Золотистий. Оман високий Inula helenium L. містить вуглеводи, ефірну олію, тритерпеноїди, стероїди, сапоніни, ліпіди, каротин, органічні кислоти, кумарини, флавоноїди, вітаміни. Фітопрепарати на основі оману високого проявляють протипухлинну, відхаркувальну, жовчогінну, тонізуючу, діуретичну, жарознижуючу, протизапальну, загальнозміцнюючу дію, зокрема «Аллатон», нормалізує функцію кишківнику і шлунку, прискорює регенерацію тканин. Зовнішньо використовують оман при важко заживаючих ранах, екземі, нейродермітах, при запаленні ротової порожнини. Поширений по всій території України, вирощують у спеціалізованих господарствах сорт селекції ДСЛР ІАП – Гулівер. Сухоцвіт багновий Gnaphalium uliginosum L. містить флавоноїди, до 4% дубильних речовин, ефірну олію, 16% смол, біля 30мг% каротину. Використовують фітопрепарати на основі сухоцвіту як в’яжучий,ранозагоювальний та протизапальний засіб, у вигляді мазей для лікування ран і опіків, які стимулюють грануляцію і 258

епітелізацію пошкоджених тканин тварин, входить до складу шлункових зборів при виразковій хворобі. Поширений по всій території України. Традиційно у ветеринарній медицині використовували маруну цінерарієлисту Pyrethrum cinerariifolium L. для одержання інсектицидного порошку з сухих квітів (Pulvis pyrethri), що вміщує цинерини, піретрини (ефіри), які хімічно не стійкі і розкладаються під дією світла, кисню і лугів. Піретрини і цинерини швидко діють на нервові клітини комах і викликають параліч і загибель бліх, вошей, блощиць, тарганів, мух. Для ссавців малотоксичний, у птахівництві застосовують дим від спалювання сухих квіток, при ураженнях поголів’я пухоїдами порошок використовують на дорослих птахах Культивується у спеціалізованих господарствах сорт селекції ДСЛР ІАП – Ювілейна. Лопух справжній Arctium lappa L. у підземній і надземній частині містить вуглеводи, органічні кислоти, флавоноїди, альдегіди, ефірну олію, жирні кислоти, алкалоїди. Використовують фітопрепарати з лопуха справжнього як діуретичний, потогінний, жовчогінний, протизапальний, протипухлинний засіб, фітопрепарати лопуха покращують обмін речовин, їх призначають також при алегріях, зовнішньо настій коренів на олії – для лікування кругової чи гніздової плішивості, висівкового лишаю, зрідження шерстяного покриву. Поширений по всій території України, культивується у спеціалізованих господарствах. Ефективним засобом при багатьох захворювань людей і тварин є нагідки лікарські Calendula officinalis L., яка відрізняється різноманітним хімічним складом сировини (квіток): каротиноїди, трирерпеноїди, флавоноїди, ефірна олія, смоли, слиз, саліцилова кислота, алкалоїди, гірколи, дубильні речовини. Застосовують фітопрепарати з нагідок при хворобах кишково-шлункового тракту, серцевих хворобах, що супроводжуються набряками, при диспепсичних явищах, кашлях, збуджених станах, запаленнях інфекційного характеру тощо. Призначають препарати «Настойка календули», «Кафедрин», «Калефлон», «Ротокан», настої і відвари квіток. Широко культивується у спеціалізованих господарствах. Череда три роздільна Bidens tripartite L. у траві містить ефірну олію, сапоніни, вітамін С, каротин, дубильні речовини, вуглеводи, органічні кислоти, кумарини, флавоноїди, ліпіди. Фітопрепарати проявляють діуретичну, потогінну, тонізуючу, жарознижуючу, імуностемулюючу, протипухлинну дію. Призначають при застудних захворюваннях, гепатиті, пенкреотиті, порушеннях обміну речовин, нейродермітах, алергіях, шкірних захворюваннях. Поширена по всій території України, вирощується у спеціалізованих господарствах сорт селекції ДСЛР ІАП – Монастирська. Квіти волошки синьої Centaurea cyanus L. застосовуються при захворюваннях шлунка, набряках серцевого і ниркового походження, хронічних захворюваннях сечо- і жовчовивідних шляхів, печінки, зовнішньо при захворюванні очей. Хімічний склад волошки відрізняється різноманіттям: тритерпеноїди, дубильні речовини, кумарини, флавоноїди, антоціани, вуглеводи, алкалоїди, органічні кислоти, жирна олія, тощо. Поширений по всій території України, вирощується у спеціалізованих господарствах. У народній медицині і ветеринарній практиці застосовується злинка канадська Erigeron canadensis L., яка містить вуглеводи, ефірну олію, тритерпеноїди, дубильні речовини, сапоніни, алкалоїди, фенокарбонові кислоти, стероїди, вітаміни, тощо. Використовують як гоместитичний, діуретичний, жарознижуючий, болевтамувальний та протизапальний засіб. Призначають у вигляді настоїв, при розладах кишківника фітопрепарат «Ерікан» та додають до кормів. Поширена по всій території України, бур’ян. Дослідною станцією лікарських рослин разом з Лубенським державним підприємством ветеринарної медицини і Харківським інститутом експериментальної ветеринарії розроблено ветеринарний антидіарейний засіб «Фітовет», що захищений патентом України (Патент UA21742 А ). 259

Фітовет – збір для профілактики і лікування шлунково-кишкових захворювань, містить набір біологічно-активних речовин з широким спектром фармакологічної дії на організм хворих і ослаблених тварин. Збір містить переважну більшість рослин родини Айстрових: ромашку лікарську, кору дуба, звіробою звичайного, деревію звичайного, полину гіркого, злинки канадської. Даний збір містить дубильні речовини від 0,62 до 0,83%, сухого залишку - від 2,37 до 2,40%, а також флавоноїди, ефірні олії, сесквітерпеноїди, алкалоїди, гіркоти, вітаміни С, РР, групи В, К, Р і каротиноїди, полісахариди, цукри і хлористий натрій. Проводиться робота з розробки збагачувачів кормів («Фітомін»), біологічних добавок тощо. Рослини родини Asteraceae невичерпне джерело біологічно активних рослинних компонентів для розробки нових фітопрепаратів, функціональних кормів та кормових збагачувачів із доступної рослинної сировини. Бібліографія. 1. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків: підручник: у 2-х томах/ За ред.. І.М. Перцева, Ш.А. Зупанця – Х.: УФА, 1999.- 464 с. 2. Косенко М.В. Ветеринарні фітопрепарати (довідник)./М.В. Косенко, О.Т. Малик.Львів:Сполох,- 2001,-228 с. 3. Устименко О.В. Перспективні лікарські види для розробки вітчизняних кормових збагачувачів / О.В. Устименко, А.В. Грищук // Матер. ІІ Міжнарод. Наук. конф. Лікарські рослини: традиції та перспективи досліджень (с. Березоточа, 4-5 червня 2014 року) /ДСЛР ІАП НААН.- Лубни: Комунальне видавництво «Лубни», 2014.- с.187-193. 4. Авакаянц Б. Лекарственные растения в ветеринарной медицине /Б. Авакаянц.- М.: Аквариум, 2001.- 334 с. 5. Кацюбас І.Я. Проблема віддалених наслідків дії препаратів у ветеринарній медицині/І.Я. Коцюмбас, І.П. Патега, О.М. Малик. // Матеріали 5-го Нац. З’їзду фармацевтів України «Досягнення сучасної фармації та перспективи розвитку у новому тисячолітті.- Харків: УФА, 1999.- С.387-388. 6. Середа О.В. Перспективи використання лікарських рослин і фітопрепаратів у тваринництві / О.В. Середа, Л.А. Глущенко, А.В. Грищук //Ветеринарна медицина України - №11 (201).2012. – С.40-41. 7. Community Register of Feed Additives pursuant to Regulation (EC) No1831/2003(Register:http://ec.uropa.eu/comm/food/food/animainutrition/feedadditives/registera dditives_en.htm) 8. Самородов В.Н. Изучение видов рода эхинацея как лечебно-кормовых растений / В.Н. Самородов, И.С. Лебединский, Н.В. Ищенко // Проблеми лікарського рослинництва: тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 80-річчя Інституту лікарських рослин УААН. Лубни, 3-5 липня 1996 р. – Полтава, 1996.- С.281-283. 9. Хоменко В.С. Лекарственные растения в ветеринарной, медицинской и народной практике. /В.С. Хоменко, Н.Р. Хоменко.- К.:Урожай,-1994.-168с. 10. Середа О.В. Розробка технічних вимог до рослинних компонентів збагачувача «Фітомін» / О.В. Середа, С.В. Філенко // Звіт про науково-дослідну роботу ДСЛР ІА УААН -2008.- 20 с.

260