9_kolosovich

УДК: 633.88: 631.527: 633.822 Колосович М.П., вчений секретар Дослідна станція лікарських рослин ІАП НААН, Березоточа Полтавської області, Україна ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКІВ М’ЯТИ ДОВГОЛИСТОЇ Ключові слова: м’ята довголиста, колекційні зразки, продуктивність, стійкість М’ята довголиста (Mentha longifolia (L.) Huds.– багаторічна трав’яниста рослина родини губоцвітих, що має повзуче кореневище та пряме стебло заввишки 30-100 см, яке гостро чотиригранне та густо-опушене. Листки сидячі, нижні на дуже коротких черешках, від яйцеподібно-продовгуватих до продовгувато-ланцетних і ланцетні, завдовжки 5-15 см, завширшки 1,5-3,0 см, часто гострі і загострені, рідше тупуваті, по краю нерівно пильчасто-зубчасті. Квітки розміщені несправжніми кільцями, зближених на кінцях стебел і гілок у густі без листків колосовидні циліндричні суцвіття завдовжки 3-5 см. Віночок рожевобузкового або лілового кольору завдовжки 4-6 мм. За літературними даними цей вид найбільш поліморфний в роді Mentha [6]. В структурі базової колекції ДСЛР масова частка зразків цього виду складає 19,5 %. Цінність колекційних зразків м’яти довголистої у селекційній роботі полягає у високій імунності до хвороб і більшості спеціалізованих шкідників. Вони є джерелами та донорами вмісту карвону та ліналоолу. Протягом 2008 - 2010 рр. була проведена оцінка колекційних зразків м’яти довголистої за комплексом господарсько-цінних ознак. Визначали продуктивність сухої надземної маси, сухого листя, сирого кореневища; висоту рослини та діаметр куща, стійкість до шкідників та хвороб. Зразки порівнювали з національним сортом стандартом - Посульська ліналоольна. Досліди закладали у відповідності з методикою наведеною в посібнику Б.О. Доспехова [1]. Фенологічні спостереження, біометричні виміри, оцінку продуктивності та стійкість проводили у відповідності з методиками М. І. Майсурадзе [2], О. А. Поради [5], Омелюти В.П. [4] та методиками Державного випробування [3]. Продуктивність зразків визначали з 1 рослини. Серед вивчених зразків за продуктивністю сухої сировини виділилися зразки: ILR 01040 –128 г, ILR 01075 – 119 г, ILR 01111- 114 г ; за продуктивністю сухого листя: ILR 01075 –54 г, ILR 01040 – 45 г, ILR 01111 – 35 г, ILR 01027 – 34 г; за продуктивністю сирого кореневища: ILR 01092– 350 г, ILR 01111 – 327 г, ILR 01091 – 325 г, ILR 01023 – 323 г, в порівнянні з національним стандартом (сорт Посульська ліналоольна), який мав продуктивність сухої сировини – 91 г, листя – 34 г, сирого кореня – 275 г. По висоті рослин виділилися зразки: ILR 01110 – 84 см, ILR 01040 – 83 см, що на 25 та 24 см вище від стандарту. Великий діаметр кореневищ спостерігався у зразків: ILR 01182– 7.0 мм, ILR 01040, ILR 01170– 6.4 мм, ILR 01023 – 6,2 мм, які перевищили національний стандарт за даною ознакою на 1.4, 0.8 та 0.6 мм відповідно. Великий діаметр куща встановлено у зразків ILR 01040 – 99 см, ILR 01111 – 76 см, ILR 01110, ILR 01077, ILR 01070 – 75 см. Найнижча продуктивність сухої сировини виявлена у зразків ILR 01174 – 41 г, ILR 01112 – 44 г, сухого листя – ILR 01112 – 14 г, ILR 01147 – 18 г, сирого коріння – ILR 01197 та ILR 01151 – 70 г. Найнижчим по висоті виявився зразок ILR 01145 – 38 см. Найменший діаметр кореневищ спостерігався у зразків ILR 01108, ILR 01093,– 3.6 мм, куща - ILR 01093 – 44 см. Проведена оцінка стійкості зразків до хвороб і шкідників м’яти довголистої показала, що найвища стійкість (9 балів) виявлена у всіх зразків щодо антракнозу (Sphaceloma menthae Jenk) та борошнистої роси (Erysiphe cichoracearum D.C. f. Menthae). У 20 116

зразків спостерігалась найвища стійкість (9 балів) і у 5 – стійкість 7 балів до іржі (Puccinia menthae Pers.). Найвища стійкість (9 балів) до септоріозу (Septoria menthae Ond. ) відмічена у 16 зразків, стійкість – у 8. Таким чином, проведені дослідження з колекційними зразками м’яти довголистої показали, що найвища продуктивність сухої трави виявлена у 3 зразків, листя – у 4, кореневищ – у 4, найбільша висота – у 2, великий діаметр кореневищ – у 3, великий діаметр куща – у 5 зразків. Найвища стійкість до антракнозу та борошнистої роси виявлена у всіх 25 зразків, до септоріозу – у 16 зразків, іржі – у 20, цикад – у 4 зразків. Цінні для селекційної роботи зразки будуть залучатися до схрещувань. Бібліографія.

1. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта.– М.: Колос.1985.–336 с 2. Методика исследований при интродукции лекарственных растений /Майсурадзе Н.И., Киселев В.П., Черкасов О.А. и др.-М.: Центральное бюро научно-технической информации. Сер. Лекарственное растениеводство,1980.-33с.

3. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів квітково-декоративних, ефіроолійних, лікарських та лісових рослин на придатність до поширення в Україні. – К.: Державна служба з охорони прав на сорти рослин, 2007.– С.1-80.

4. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур /Омелюта В.П., Григорович І.В., Чабан В.С. та інші //За ред. Омелюти В.П. - К.: Урожай 1986. -246 с.

5. Порада О.А. Методика формування та ведення колекцій лікарських рослин. – Полтава: ПП ПДАА, 2007.– 50 с.

6. Шелудько Л.П. М’ята перцева (селекція і насінництво).– Полтава: ВАТ „Видавництво „Полтава”, 2004.– 200 с.

117