1
Тема 8 "Організаційно-правові основи міжнародних комерційних угод" Лекція 9 1. Форми та методи укладання угод. 2. Основні етапи комерційної угоди. 3. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. 1. Форми та методи укладання угод. Зовнішньоекономічні угоди можуть укладатися в двох формах: o усній; o письмовій. Більшість країн передбачає можливість укладання угод в усній формі. У писемній формі угода може укладатися шляхом: o ведення переписування (пошта, телекс, телефакс і інші засоби зв'язку); o підписання контракту. 2. Основні етапи комерційної угоди. Основні етапи зовнішньоекономічної комерційної справи: 1) Вивчення закордонного ринку. 2) Установлення ділового контакту із закордонним партнером. 3) Пророблення умов угоди. 4) Оформлення замовлення покупцем. 5) Виконання замовлення продавцем. 6) Розрахунки за виконання постачання. Процес установлення контакту з партнером може включати стадії: o Запит покупцем відомостей про товар (запит про пропозицію товару), послузі;
2
o Пропозиція постачальника з інформацією про запропоновану угоду; o Перевірка при необхідності платоспроможності покупця. Офферта являє собою пропозиція на продаж товару, відправлений продавцем (офферентом) потенційному покупцю, що містить основні умови майбутньої угоди. По суті офферта являє собою ініціативний лист, що направляється з метою пропозиції товарів і послуг без чекання одержання запиту. Розрізняють 2 види офферт: o Тверда офферта; o Вільна офферта (лист про продаж). 3. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Укладання угод за допомогою оферт регулюється Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу, прийнятої в 1980 році. Конвенція була вироблена Конференцією ООН по договорах міжнародної купівліпродажу товарів, що відбулася у Відні в період з 19 березня по 11 квітня 1980 р. Набрала сили 1 січня 1988 р. У набрала сили з 1 січня 1988 р. Україна приєдналася до Конвенції з 1 лютого 1991 р. Документ складається з 4 частин: o Сфера застосування і загальні положення. o Укладання договору. o Купівля-продаж товарів. o Заключні положення. Конвенція застосовується до договорів закупівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах (Ст. 1.). При цьому не має значення ні їхній цивільний або торговельний статус, ні характер договору. Конвенція не застосовується при наступних видів продажів (Ст. 2.):
3
o товарів, що купуються для особистого, сімейного або домашнього використання; o з аукціону; o у порядку виконавчого виробництва; o фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів і грошей; o судів водного і повітряного транспорту; o електроенергії. Конвенція регулює тільки процес укладання договору купівлі-продажу і тих прав і зобов'язання продавця і покупця, що виникають з такого договору (Ст. 4.). Конвенція не регулює питання дійсності самого договору, а також наслідків договору у відношенні права власності на проданий товар і відповідальності за заподіяний товаром збиток (Ст. 5.). У частині, що відноситься до укладання договорів, Конвенція охоплює лише випадки, коли воно відбувається шляхом обміну офертой і акцептом. Не регулюється укладання договорів у результаті проведення переговорів і підписання єдиного документа, що містить угоду сторін. Товар не відповідає договору, якщо він: o не придатний для тих цілей, для яких товар звичайно використовується; o не придатний для будь-якої конкретної мети, про яку продавець безпосередньо або побічно був повідомлений під час укладання договору; o не має якості товару, представленого продавцем покупцю як зразок; o не затарований або не упакований звичайним для таких товарів способом, а при відсутності такого - способом, що є належним для збереження і захисту даного товару.