Додаток до наказу Головдержслужби від 28.01.09 № 22
Політика Головдержслужби України на 2009 рік Місія Головдержслужби: Створення умов для подальшого розвитку професійної державної служби, підвищення соціального статусу державних службовців відповідно до європейських стандартів.
Пріоритети діяльності: • • • • • •
розроблення законодавства з питань державної служби та підготовка до його впровадження; забезпечення доброчесності державної служби; запровадження сучасних методів управління персоналом у системі державної служби; формування нової інституціональної спроможності для професійного навчання державних службовців та розвитку вищого корпусу державної служби; розвиток єдиної інфраструктури інформатизації системи державної служби; реформування системи центральних органів виконавчої влади та посилення їх інституціональної спроможності, необхідної для адаптації національного законодавства до законодавства ЄС.
• • • •
законність і верховенство права; орієнтація на потреби наших клієнтів; відкритість та прозорість діяльності; орієнтація на стандарти європейського адміністративного простору.
При реалізації пріоритетів ми дотримуємося таких принципів діяльності:
Реалізація пріоритетів досягається через: • •
• • • • •
• • •
•
розроблення нормативно-правових актів з питань удосконалення регулювання державної служби, спрямованих, в тому числі, на підтримку політичної нейтральності державних службовців; врегулювання конфлікту інтересів на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування, унормування правил доброчесної поведінки; запобігання проявам корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування; взаємодія з громадськістю з питань функціонування та розвитку державної служби; розроблення нових підходів щодо оцінювання результатів діяльності державних службовців на основі здобутків та заслуг; реформування класифікації посад у зв’язку із системою оплати праці; розвиток Школи вищого корпусу державної служби, модернізація наявних інституцій та створення конкурентного середовища у сфері надання послуг з професійного навчання державних службовців; впровадження сучасних інформаційних технологій в систему управління державної служби, в тому числі Національної бази електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, системи інтегрованого електронного документообігу, удосконалення веб-ресурсів та використання ІР-технології; використання інструментів інституціональної розбудови ЄС Twinning, TAIEX, SIGMA та розвиток мережі груп аналізу політики; внесення пропозицій Уряду України щодо удосконалення структури системи органів виконавчої влади на основі реєстру їх функцій; поглиблення двостороннього міжнародного співробітництва та посилення ролі України у міжнародних організаціях.
Начальник Головдержслужби
Т. Мотренко
ЗМІСТ І.
РОЗРОБЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ПІДГОТОВКА ДО ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . 7 1. 2.
Створення сучасної системи організації та діяльності державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Розроблення проектів нормативно-правових актів з питань удосконалення регулювання державної служби відповідно до чинного Закону України “Про державну службу” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
ІІ. ЗАПОБІГАННЯ ПРОЯВАМ КОРУПЦІЇ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ ТА СЛУЖБІ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПРОЗОРІСТЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13 3. 4. 5.
Здійснення заходів щодо забезпечення відкритості та прозорості в роботі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування . . . . . 13 Здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про державну службу та боротьбу з корупцією у державних органах . . . . . . 15 Підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань боротьби з корупцією відповідно до рекомендацій GRECO . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
ІІІ. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ЗАХОДИ, НАДАННЯ РОЗ’ЯСНЕНЬ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.
Робота зі зверненнями громадян, юридичних осіб, народних депутатів України та депутатів місцевих рад . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 Діяльність колегіальних і дорадчих органів з питань державної служби. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 Проведення інформаційно-рекламної соціальної кампанії, запровадження тематичної рубрики в друкованих засобах масової інформації, створення теле- та радіопередач. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції у сфері державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Випуск друкованих видань з питань функціонування та розвитку державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 Проведення семінарів та тренінгів щодо забезпечення переходу органів державної влади на безпаперові технології документообігу . . . . 31 Всеукраїнський конкурс “Приязна адміністрація” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Всеукраїнська спартакіада серед збірних команд державних службовців Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
ІV. ЗАПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .34 14. Запровадження сучасних методів управління персоналом у системі державної служби стосовно добору та вступу на державну службу, її проходження, оцінювання результатів діяльності державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34 15. Розроблення нової моделі класифікації посад державних службовців. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 16. Утворення та діяльність Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
V. ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ТА РОЗВИТКУ ВИЩОГО КОРПУСУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38 17. Розвиток та забезпечення діяльності Школи вищого корпусу державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 18. Підготовка фахівців у галузі знань “Державне управління” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 19. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
VI. РОЗВИТОК ЄДИНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .60 20. Створення телекомунікаційної IP-інфраструктури державної служби для забезпечення сучасними програмно-технічними засобами взаємодії державних службовців та обміну даними інформаційно-аналітичних систем. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 21. Впровадження у системі Головдержслужби України інтегрованого електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 22. Модернізація інформаційних ресурсів офіційного веб-сайту Головдержслужби з урахуванням розвитку веб-ресурсів територіальних органів для надання інформаційних послуг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62 23. Розвиток системи автоматизованого кадрового обліку та накопичення в системі “Картка” даних про державних службовців . . . . . . . . . . 65 24. Створення національної бази електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, системи обліку та заміщення вакантних посад державних службовців. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
VII. ПОСИЛЕННЯ В ОРГАНАХ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .68 25. Застосування інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX і SIGMA та забезпечення діяльності Адміністративного офісу програми Twinning . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 26. Виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008–2011 роки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 27. Інституціоналізація та розвиток мережі груп аналізу політики у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади . . . . . . . . . 74
VІІI. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРИКЛАДНИХ РОЗРОБОК У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА З ПИТАНЬ ЇЇ АДАПТАЦІЇ ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .77 28. Організація дослідження історії державної служби в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
ІХ. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ТА СТРУКТУРИ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .80 29. Ведення реєстру державних функцій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80 30. Проведення секторних функціональних обстежень у сфері соціальних послуг та реєстраційно-дозвільної системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 31. Розроблення пропозицій щодо удосконалення системи і структури центральних органів виконавчої влади на основі результатів горизонтального функціонального обстеження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
Х. ПОГЛИБЛЕННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ . . . . . . . . . . .84 32. Виконання планів співробітництва і проведення спільних заходів у рамках міжурядових та міжвідомчих договорів про співробітництво у сфері державної служби з питань державного управління та адміністративної реформи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85 33. Посилення ролі України у міжнародних організаціях, що беруть участь у вирішенні питань державного управління та державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88 34. Організація Міжнародної конференції “Політична нейтральність на державній службі: від теорії до практики” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91 35. Організація Третьої щорічної конференції з питань інструменту Twinning . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
XI. ОКРЕМІ ПИТАННЯ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ НЕЮ . . . . . . . . . . . . .93 36. 37. 38. 39. 40. 41.
Продовження терміну перебування на державній службі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93 Присвоєння рангів державним службовцям . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96 Погодження кандидатур для призначення на окремі посади державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 Залучення молоді до державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98 Забезпечення методичного керівництва з питань проходження державної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99 Функціонування інституту кадрового резерву . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
XIІ. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ГОЛОВДЕРЖСЛУЖБИ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 42. Управління персоналом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 43. Використання коштів Державного бюджету України у розрізі економічної класифікації видатків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112 44. Система внутрішнього фінансового контролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 45. Удосконалення системи управління якістю в Головдержслужбі України та її територіальних органах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 46. Забезпечення моніторингу та контролю виконавської дисципліни в апараті Головдержслужби України та її територіальних органах . . . . 117
ХІІІ. ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ НА 2010 РІК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .119
І. РОЗРОБЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ПІДГОТОВКА ДО ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ Головним внутрішньополітичним пріоритетом державної політики України є побудова сучасної правової держави європейського типу, де особлива роль відводиться державній службі, яка забезпечує законність політичних рішень, цілісність держави як інституту, якісний рівень реалізації конституційних гарантій громадян шляхом стабільного і безперервного надання їм публічних послуг. Основна роль тут відводиться імплементації загальноприйнятих у Європі стандартів в усіх сферах суспільного життя, у тому числі в державному управлінні та державній службі. У такій моделі державна служба забезпечує законність політичних рішень, що приймаються; цілісність держави як інституту, тобто внутрішню безпеку держави; стабільне і безперервне надання громадянам публічних послуг, гарантованих державою. Саме тому одним із пріоритетів діяльності Головдержслужби у 2009 році було розроблення та оновлення законодавства у сфері державної служби та його адаптація до законодавства Європейського Союзу, зокрема щодо здійснення реформи системи державного управління та професійного навчання, підготовки та перепідготовки державних службовців, розроблення і впровадження заходів щодо протидії та запобігання корупції у діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, запровадження в життя суспільства європейських норм і стандартів, що є визнаними в більшості країн світу, тощо.
1. Створення сучасної системи організації та діяльності державної служби Державна служба є ключовим елементом державного управління, від ефективного функціонування якого залежить додержання конституційних прав і свобод громадян, послідовний і сталий розвиток країни. З огляду на важливість реформування державної служби Головдержслужба продовжила роботу над доопрацюванням проекту Закону України “Про державну службу” (нова редакція), розробленого на виконання Програми розвитку державної служби на 2005–2010 роки, Плану дій Україна — ЄС та Указів Президента України, зокрема: від 05.03.04 № 278 “Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу”; від 05.01.05 № 1 ”Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу”;
Проект Закону України “Про державну службу”(нова редакція) — базовий законодавчий акт, що регулює правовідносини в галузі державної служби та ґрунтується на новому, європейському розумінні професійності державної служби, яка полягає в незалежності професійної позиції державного службовця від впливу політичних чи приватних інтересів, відданості інтересам суспільства, лояльності до держави та її легітимного політичного керівництва.
Основні положення проекту Закону України “Про державну службу” (нова редакція) спрямовані на: 1. Забезпечення конституційного права громадян на рівний доступ до державної служби Пропонується встановити єдину умову для вступу на державну службу шляхом проведення відкритого конкурсу на всі категорії посад за деякими винятками, визначеними у законі. Передбачається, що інформація про вакансії та перелік питань для перевірки знань кандидатів на зайняття посад державної служби направляються до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби та розміщуються на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади. Інформація про результати конкурсу на посади державної служби усіх категорій оприлюднюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби шляхом розміщення відомостей про переможця у його офіційному друкованому виданні та на його офіційному веб-сайті із щотижневим оновленням. 2. Розмежування політичних та адміністративних функцій і посад в органах виконавчої влади Законопроект пропонує механізми розмежування політичних посад та посад державної служби як одного з основних принципів побудови системи державної служби в країнах Європейського Союзу. По-перше, шляхом запровадження посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України, державних секретарів міністерств, в інших центральних органах виконавчої влади адміністративні функції виконує керівник відповідного органу (керуючий персоналом). По-друге, шляхом гарантування політичної нейтральності державних службовців, їх правового захисту від звільнення з політичних мотивів з відповідним механізмом відповідальності за порушення цієї норми. 3. Деполітизацію і департизацію державної служби Законопроект пропонує конкурсний порядок відбору та призначення державних секретарів, що повинно гарантувати їх політичну незаангажованість та захищати від звільнення з політичних мотивів. Для апарату міністерства така вища адмі-
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
7
ністративна посада відіграватиме роль “захисної парасольки”, оскільки саме державний секретар, а не міністр, наділятиметься повноваженнями щодо усіх питань управління державною службою у міністерстві включно з питаннями призначення та звільнення державних службовців. Також вводяться додаткові обмеження для державних службовців щодо участі в утворенні політичних партій, блоків та членства у них; встановлюється заборона на участь у передвиборній агітації та страйках. 4. Побудову сучасної системи управління персоналом на державній службі Законопроектом запропоновано посилити роль суб’єктів управління персоналом на державній службі з метою формування повноцінної системи управління державною службою, яка забезпечить можливості для створення ефективної та професійної державної служби: Кабінет Міністрів України — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної служби — керівники державної служби в органах виконавчої влади — підрозділи з питань персоналу. Таким чином, передбачається, що: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної служби подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо формування державної політики у сфері державної служби та забезпечує її реалізацію. До його повноважень належить, зокрема: координація роботи підрозділів з питань персоналу; погодження призначення та звільнення з посади керівників підрозділів з питань персоналу; встановлення єдиних стандартів послуг з підвищення кваліфікації державних службовців; внесення пропозиції державному секретарю щодо скасування його рішення з питань державної служби, якщо воно суперечить законодавству; державний секретар забезпечує управління персоналом у відповідному органі або в його апараті і є відповідальним перед суб’єктом призначення за забезпечення функціонування державної служби органу державної влади; підрозділ з питань персоналу є експертом з питань управління персоналом та виступає в ролі радника державного секретаря, який, зокрема забезпечує стратегічне планування розвитку персоналу на державній службі, оцінювання результатів діяльності державних службовців та визначення потреб у їх навчанні. 5. Справедливу систему оплати праці державного службовця Законопроектом пропонується встановити, що розмір посадового окладу державного службовця разом з надбавкою за ранг та надбавкою за вислугу років становитиме не менше як 80 відсотків місячної заробітної плати, а мінімальний посадовий оклад — не менше двох розмірів мінімальної заробітної плати. Така норма забезпечить прозорість оплати праці державних службовців, усуваючи дискримінацію за міжвідомчим та територіальним принципами, а також додатковий захист від суб’єктивізму керівника. 6. Посилення юридичної (дисциплінарної) відповідальності державних службовців Новим законопроектом визначається система дисциплінарної відповідальності державних службовців, яка передбачає вичерпний перелік підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності та порядок накладення стягнень за дисциплінарні проступки. Крім того передбачено матеріальну відповідальність державних службовців — державі надається право зворотної вимоги (регресу) до державного службовця, що заподіяв їй шкоду. 7. Запровадження дієвих механізмів запобігання проявам корупції та конфлікту інтересів Загальною тенденцією нового Закону є передбачення норм, які попереджують можливі прояви корупції та конфлікту інтересів, що дасть змогу не лише зупинити корупцію, а й побудувати професійну державну службу, зокрема:
8
— обов’язкове декларування державними службовцями не лише доходів, а й видатків; — обов’язкове оприлюднення декларації вищими державними службовцями; — можливість відставки вищих державних службовців через етичні перешкоди для перебування на державній службі; — заборона прийняття на державну службу осіб, що будуть безпосередньо підпорядковуватися особам, які є їх близькими родичами. Законопроект у 2009 році пройшов узгоджувальні процедури із заінтересованими органами відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, після чого 30 червня 2009 року в установленому порядку був внесений до Кабінету Міністрів України. Разом із Секретаріатом Кабінету Міністрів України його було доопрацьовано, але принципові позиції законопроекту залишилися без змін. Розгляд проекту Закону України “Про державну службу” (нова редакція) рішеннями Урядового комітету з питань правової політики, оборони та правоохоронної діяльності від 22 грудня 2009 року та 12 січня 2010 року відкладено з метою забезпечення одночасного системного розгляду його з проектом Закону України “Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади” і пропозицій Головдержслужби щодо оптимізації структури та системи органів виконавчої влади, розроблених за результатами горизонтального функціонального обстеження. На підтримку нового Закону України “Про державну службу” було проведено ряд заходів. Так, 3–5 вересня 2009 року Головним управлінням державної служби України у рамках виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Урядом Канади щодо реформування управління персоналом у системі державної служби України було проведено міжнародну щорічну конференцію “Професійна державна служба: перспективи розвитку”. 18 грудня 2009 року Головдержслужбою за підтримки ПРООН та спільного українсько-ірландського проекту “Підтримка реформи державної служби в Україні” організовано засідання круглого столу з питань політичної нейтральності вищого корпусу державної служби. У ході заходу висловлено позицію, що без створення ефективної системи організації та діяльності державної служби неможливо досягти підвищення рівня суспільної довіри до держави та запустити “урядову машину”, здатну забезпечити розвиток нашої країни (див. Фото 1.1). У ході обговорення учасники круглого столу розглянули інституційні та правові механізми забезпечення політичної нейтральності державних службовців в Україні; питання становлення та правового врегулювання статусу вищого корпусу державної служби в Україні, зокрема у контексті роботи над проектом Закону України “Про державну службу” (нова редакція); роль вищого корпусу у дотриманні політичної нейтральності державних службовців; шляхи інституціоналізації вищого корпусу державної служби в Україні; можливості й ризики застосування міжнародного досвіду країн — членів ОЕСР щодо розвитку вищого корпусу державної служби в Україні. Під час зазначеного круглого столу директор Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу при Головному управлінні державної служби України Сергій Кучерук презентував брошуру “Новий закон “Про державну службу”: п’ять запитань із приводу створення дієздатної держави”, розроблену Головним управління державної служби України за підтримки спільного українсько-ірландського проекту “Підтримка реформи державної служби в Україні”. Проведені Головдержслужбою заходи із залученням міжнародних партнерів засвідчують, що взятий нами курс на ре-
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
ни — 2 (2007 рік — 3, 2008–1), постанов Кабінету Міністрів України — 22 (2007 рік — 29, 2008–36), розпоряджень Кабінету Міністрів України — 8 (2007 рік — 12, 2008–14) (див. Діаграма 2.1). 70
2009 60
60
54
2008 50 2007 40
36
34
29
30
22 20
10
12 14
9 9
8
Фото 1.1. Учасники круглого столу 18 грудня 2009 року
3
2
1 2
го
дж ен н
ня
Вс
КМ
ьо
У
У КМ ря Ро зп о
По
ст
ан
Ук а
ов и
зи
За ко н
формування державної служби дасть змогу побудувати сучасну правову державу європейського зразка.
ПУ
и
0
2. Розроблення проектів нормативно-правових актів з питань удосконалення регулювання державної служби відповідно до чинного Закону України “Про державну службу” Одним з основних завдань Головдержслужби є забезпечення функціонального управління державною службою. Виходячи з цього, протягом 2009 року проводилася активна робота щодо підготовки проектів законодавчих та нормативно-правових актів, проведення правової експертизи актів, розроблення пропозицій, спрямованих на реалізацію державної політики та здійснення в Україні реформування державного управління відповідно до покладених на Головдержслужбу завдань. У 2009 році Головдержслужбою опрацьовано 46 проектів нормативно-правових актів, з яких розроблено 34 (2007 рік — 54, 2008–60). Розроблені проекти нормативно-правових актів спрямовані на вдосконалення нормативно-правової бази щодо підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та осіб місцевого самоврядування, удосконалення матеріальної і навчально-методичної бази навчальних закладів, які здійснюють підготовку та підвищення кваліфікації, приведення обсягів і змісту підготовки та підвищення кваліфікації працівників державних органів до вимог сьогодення, формування нового змісту навчання виходячи із сучасної потреби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, віднесення посад керівних працівників і спеціалістів центральних органів виконавчої влади та їх територіальних підрозділів, місцевих органів виконавчої влади та інших державних органів до відповідних категорій посад державних службовців тощо. Зокрема з числа підготовлених у 2009 році проектів нормативно-правових актів розроблено: законів України — 2 (2007 рік — 9, 2008–9) Указів Президента Украї-
Діаграма 2.1. Проекти нормативно-правових актів, розроблених у 2007–2009 роках
У звітному році прийнято 24 нормативно-правові акти (2007 рік — 29, 2008–27) (див. Діаграма 2.2). 29
30
27 22
20
9
24 8
2
3
10
0 2007 рік
2008 рік
2009 рік
Діаграма 2.2. Прийняті у 2007 — 2009 роках нормативно-правові акти
Розроблені нормативно-правові акти, спрямовані на вдосконалення діючого законодавства Серед найважливіших проектів законодавчих актів розроблених та опрацьованих Головдержслужбою відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.07 № 950, є проекти законів: “Про державну службу” (нова редакція) — базовий законодавчий акт, що регулює правовідносини в галузі державної служби і ґрунтується на новому, європейському розумінні професійної державної служби; “Про внесення змін до ст. 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” — спрямований на
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
9
врегулювання питання щодо віднесення посад керівників виконавчих органів міських рад (міст з районним поділом), утворених у районах міст, до відповідних категорій посад в органах місцевого самоврядування; “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо прийняття на державну службу та службу в органи місцевого самоврядування” — стосовно законодавчого врегулювання питання щодо прийняття на державну службу на посади третьої — сьомої категорій державних службовців та на службу в органи місцевого самоврядування випускників вищих навчальних закладів, які здобули вищу освіту за спеціальностями галузі знань “Державне управління”, у ті державні органи та органи місцевого самоврядування, які направляли зазначених осіб на навчання за державним замовленням з посад державних службовців або посадових осіб органів місцевого самоврядування без конкурсного відбору; “Про внесення змін до Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” — стосовно збереження існуючої системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, врегулювання правовідносин щодо необхідності участі у процесі підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників, досвідчених працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Крім того, Головдержслужбою України у 2009 році були розроблені проекти: Указу Президента України “Про внесення змін до Положення про Національну академію державного управління при Президентові України” щодо визначення Академії науковометодичним центром, що забезпечує надання методичноконсультативної допомоги викладачам, які проводять підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад; постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового положення про Регіональну раду по роботі з кадрами” щодо визначення основних завдань, функцій, особливостей організації роботи Регіональної ради; постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування” щодо забезпечення якісного професійного навчання державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування; постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку діяльності груп аналізу політики у системі центральних органів виконавчої влади” щодо підвищення професійної спроможності державних службовців керівної ланки з питань аналізу політики та демократичних процедур ухвалення урядових рішень на основі кращого європейського досвіду, виконання розпорядження Кабінету Міністрів України “Про забезпечення діяльності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої влади та Секретаріаті Кабінету Міністрів України” від 07.02.07 № 32 та п.27 протокольного рішення від 23.02.09 Української частини комітету з питань співробітництва між Україною на Європейським Союзом; постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до пункту 11 Положення про Головне управління державної служби України” щодо введення до складу колегії членів правління всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування; розпорядження Кабінету Міністрів України “Про підписання Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Данія щодо технічної підтримки реформ державного сектору в Україні” та проекту Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Данія щодо технічної підтримки реформ державного сектору в Україні” щодо проекту “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні”, який виконується відповідно до Угоди стосовно технічної підтримки реформ державного сектору в Україні;
10
розпорядження Кабінету Міністрів України “Про віднесення посад керівників управлінь, відділів у складі департаментів міських (міст — обласних центрів) рад та їх заступників, заступників керівників відділів у складі управлінь міських (міст — обласних центрів) рад до відповідних категорій посад в органах місцевого самоврядування” стосовно врегулювання питання щодо віднесення посад керівників управлінь, відділів у складі департаментів міських (міст — обласних центрів) рад та їх заступників, заступників керівників відділів у складі управлінь міських (міст — обласних центрів) рад до відповідних категорій посад в органах місцевого самоврядування; розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів щодо посилення впливу науки на вдосконалення системи державного управління та державної служби на період до 2012 року” щодо підвищення ефективності комплексних наукових досліджень у сфері адміністративного менеджменту, проведення адміністративної та адміністративно-територіальної реформ, реформи державної служби, унормування та удосконалення системи надання адміністративних послуг; розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження Плану заходів з інформаційно-роз’яснювальної кампанії “Роз’яснення основних норм Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції: правозастосовчі та організаційні аспекти” щодо проведення інформаційнороз’яснювальної кампанії для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування стосовно ефективного впровадження нового антикорупційного законодавства, яке є результатом використання Україною світового досвіду протидії корупції, відображеного у таких міжнародних документах, як конвенція ООН по боротьбі з корупцією, Кримінальна Конвенція Ради Європи по боротьбі з корупцією, які Україною були підписані та ратифіковані у 2004 році.
Прийняті нормативно-правові акти, якими врегульовувалися окремі правовідносини в галузі державної служби та її функціонального управління, зокрема: Закон України від 04.09.09 № 1622-VI “Про внесення змін до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” щодо врегулювання порядку та умов прийняття Присяги посадової особи місцевого самоврядування; постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.09 № 18 “Про утворення Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади” щодо участі Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади та регіональних рад з питань кадрової роботи у визначенні пріоритетів і механізму інституційного, інформаційного та іншого забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері державної служби та з питань кадрової роботи, підвищенні ефективності інструменту державного впливу на економіку і політичне життя регіону та держави в цілому, сприянні підготовці та реалізації регіональних програм та стратегій соціально-економічного розвитку; розпорядження Кабінету Міністрів України “Про доповнення Плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” та державної антикорупційної політики на період до 2011 року” щодо закріплення проведення комплексних перевірок дотримання вимог Закону України “Про державну службу”, “Про засади запобігання та протидії корупції” та інших нормативно-правових актів з питань проходження державної служби та запобігання проявам корупції в органах виконавчої влади; постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.09 № 58 “Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1151” щодо розроблення і впровадження програмного забезпечення для вирішення питання стосовно ведення комп’ютерного обліку електронних особових справ державних службовців;
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.09 № 83 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1999 р. № 1785” щодо подання органами виконавчої влади аналітичної інформації про виконання Закону України “Про боротьбу з корупцією”; постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.09 № 129 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 199 і від 21 лютого 2007 р. № 272” щодо удосконалення порядку проведення конкурсу із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої-третьої категорій, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України; постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.09 № 532 “Про затвердження Положення про Реєстр державних та адміністративних послуг” щодо упорядкування системи державного управління в частині надання державних послуг, уповноваження Головдержслужби на формування та ведення Електронного реєстру державних функцій та послуг, затвердження положення про нього; постанова Кабінету Міністрів України від 10.06.09 № 572 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. № 423” щодо прийняття на державну службу без конкурсного відбору випускників вищих навчальних закладів у державні органи, які направляли їх на навчання за державним замовленням; постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.09 № 623 “Про внесення змін до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців” щодо удосконалення Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців; постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.09 № 665 “Про доповнення Положення про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України” щодо встановлення слухачам Національної академії державного управління при Президентові України стипендії у розмірі не більше 1,5 максимального посадового окладу провідного спеціаліста міністерства для слухачів Національної академії державного управління при Президентові України та щодо обов’язкового відпрацювання на посадах в органах державної влади або в органах місцевого самоврядування не менше п’яти років аспірантами і докторантами, які після закінчення Національної академії державного управління при Президентові України не перейшли на науково-педагогічну чи наукову роботу у галузі знань “Державне управління”; постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.09 № 758 “Про внесення змін до Положення про Всеукраїнський конкурс “Приязна адміністрація” щодо удосконалення порядку та умов проведення Конкурсу; постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.09 № 786 “Про внесення змін до Типового положення про управління державної служби Головного управління державної служби в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві та Севастополі” в частині завдань та функцій територіальних органів Головдержслужби України; Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.09 № 789 “Про затвердження Порядку прийому на навчання за освітньопрофесійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю “Державна служба” галузі знань “Державне управління” та працевлаштування випускників” щодо удосконалення умов прийому на навчання державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування за програмою підготовки магістрів та їх працевлаштування; створення умов для їх професійного зростання; постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.09 № 871 “Про внесення зміни до пункту 6 Порядку погодження продовження терміну перебування на державній службі” щодо удосконалення порядку погодження продовження терміну перебу-
вання на державній службі особі, яка відповідно до законодавства призначається на посаду Президентом України, Кабінетом Міністрів України; постанова Кабінету Міністрів України від 08.12.09 № 1337 “Про затвердження Порядку передачі подарунків, отриманих під час проведення офіційних заходів” щодо врегулювання питань щодо передачі подарунків, отриманих під час проведення офіційних заходів особами, уповноваженими на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, та особами, які для цілей Закону “Про засади запобігання та протидії корупції” прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування органу державної влади, місцевого самоврядування, організації або іншій юридичній особі, яку вони представляють; постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.09 № 1192 “Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби” щодо удосконалення порядку включення до стажу державної служби часу роботи за кордоном на посадах керівних працівників і спеціалістів; розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.09 № 44-р “Про внесення зміни до плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” на період до 2010 року” щодо закріплення проведення комплексних перевірок дотримання вимог Закону України “Про державну службу”, “Про засади запобігання та протидії корупції” та інших нормативно-правових актів з питань проходження державної служби та запобігання проявам корупції в органах виконавчої влади; розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.09 № 279-р “Про віднесення посад працівників апарату Фонду державного майна України до відповідних категорій посад державних службовців” щодо врегулювання питання віднесення посад працівників Фонду державного майна України до відповідних посад державних службовців; розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.04.09 № 362-р “Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 530” щодо врегулювання питання віднесення посад працівників Секретаріату Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки до відповідних посад державних службовців. Законопроектна робота Головдержслужби України здійснюється у тісній співпраці з народними депутатами України, депутатськими фракціями та комітетами Верховної Ради України через супроводження та представництво законопроектів, головним розробником яких є Головдержслужба, опрацювання законопроектів, розроблених народними депутатами України, та підготовку висновків до них, внесення конструктивних пропозицій до законопроектів, що сприяло їх подальшому обговоренню та розгляду у відповідних комітетах та на пленарних засіданнях парламенту. Так, у межах компетенції Головдержслужби протягом 2009 року було здійснено правову експертизу 7 (2007 рік — 6, 2008–7) законопроектів, розробниками яких були народні депутати України, та надано відповідні висновки. Також керівництвом Головдержслужби України за дорученням Кабінету Міністрів України здійснювалося супроводження та представництво інших законопроектів у комітетах та на пленарних засіданнях Верховної Ради України, що стосувалися галузі державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Законопроекти, розглянуті у Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, головним розробником яких була Головдержслужба України: “Про внесення змін до статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (реєстраційний номер 3263) щодо врегулювання питання стосовно віднесення посад керівників виконавчих органів міських рад (міст з районним поділом), утворених у районах міст, до відповідних катего-
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
11
рій посад в органах місцевого самоврядування, який прийнято за основу у першому читанні та доручено відповідному Комітету доопрацювати цей проект і внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. Наразі триває робота щодо доопрацювання зазначеного проекту; “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування” (реєстраційний номер 2362) щодо визначення моральних стандартів поведінки, дотримання яких має бути обов’язковою складовою ідеології державної служби, та виконання іншої роботи, пов’язаної з публічними функціями, а також встановлення алгоритмів поведінки особи, уповноваженої на виконання функцій держави, в ситуації, яка провокує корупційні дії. Проект прийнято за основу у першому читанні та доручено Комітету Верховної Ради України доопрацювати його з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.
Опрацювання та погодження проектів актів Кабінету Міністрів України і законопроектів, головними розробниками яких були міністерства та інші центральні органи державної влади, а також народні депутати України Усього за 2009 рік опрацьовано 183 (2007 рік — 164, 2008– 174) проекти нормативно-правових актів, які розроблені іншими органами, у тому числі проектів законів України — 45, постанов Верховної Ради України — 1, Указів Президента України — 3, постанов Кабінету Міністрів України — 78, розпоряджень Кабінету Міністрів України — 51, спільних відомчих нормативних актів — 5 (див. Діаграма 2.3). 195 164
0
2007 рік
174
2008 рік
183
2009 рік
Діаграма 2.3. Погодження нормативно-правових актів у 2007–2009 роках
“Про тимчасове обмеження максимального розміру пенсії та розміру грошової допомоги, яка виплачується при виході на пенсію”, реєстраційний номер 3431 від 09.12.08 щодо встановлення максимального розміру пенсії, яка виплачується в Україні, на рівні двадцяти прожиткових мінімумів на одну особу з розрахунку на місяць, встановлених законом, та максимальний розмір грошової допомоги, яка виплачується при виході на пенсію — на рівні ста прожиткових мінімумів на одну особу в розрахунку на місяць, встановлених законом; “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за вчинення корупційних діянь, встановлення обмежень щодо перебування на посадах в органах державної влади та місцевого самоврядування осіб, засуджених за одержання хабара”, зареєстрований за № 3255 від 03.10.08 щодо позбавлення права займати посади в органах державної влади та їх апараті, органах місцевого самоврядування строком до трьох років за вчинення корупційних діянь; “Про внесення змін до Закону України “Про державну службу”, реєстраційний № 2533 від 23.05.08 щодо застосування мовного законодавства у сфері державної служби, імплементації в Закон України “Про державну службу” конституційного положення про державність української мови; “Про внесення змін до деяких Законів України (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам”, реєстраційний номер 3155 від 16.09.08 щодо підвищення рівня їх матеріального забезпечення, покращення умов соціальної захищеності таких працівників, підвищення престижу цих професій ; “Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо декларування видатків державних службовців, реєстраційний номер 4121 від 26.02.09 щодо подання державними службовцями першої-четвертої категорії щороку до податкових органів за місцем проживання декларації про витрати, в якій зазначаються відомості, що стосуються їх особисто. Головним напрямом діяльності Головдержслужби у 2010 році буде подальше вироблення стратегії державної політики у сфері державної служби і розроблення нормативноправових актів, проведення консультацій із міністерствами та іншими заінтересованими сторонами, внесення пропонованого варіанту проекту на розгляд Уряду України, адаптація його до законодавства ЄС, здійснення заходів, спрямованих на подальше покращення правової роботи Головдержслужби та її територіальних органів, забезпечення прав державних службовців, удосконалення законодавства про державну службу, необхідного для виконання Закону України “Про державну службу” (нова редакція), та службу в органах місцевого самоврядування. З набранням чинності Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” проводитиметься відповідна робота, що полягатиме у розробці та погодженні нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.
Серед опрацьованих законопроектів, розробниками яких є народні депутати України, слід зазначити такі: “Про внесення змін до статті 37 Закону України “Про державну службу”, реєстраційний номер 3297 від 15.10.08 щодо внесення змін до статті 37 Закону України “Про державну службу” для встановлення посадовим особам-жінкам стаж державної служби не менше 8 років для одержання пенсії державного службовця; “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, реєстраційний № 3479 від 12.12.08 щодо внесення змін до Закону України “Про державну службу” та Закону України “Про пенсійне забезпечення” для надання права на одержання пенсії держаних службовців на засадах, визначених статтею 37 Закону України “Про державну службу”, особам, які працювали в органах державної влади та вийшли на пенсію до введення в дію Закону України “Про державну службу”;
12
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
ІІ. ЗАПОБІГАННЯ ПРОЯВАМ КОРУПЦІЇ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ ТА СЛУЖБІ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПРОЗОРІСТЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ 3. Здійснення заходів щодо забезпечення відкритості та прозорості в роботі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування У 2009 році Головдержслужба вела активну роботу щодо забезпечення доброчесної поведінки державних службовців, пов’язану, зокрема, із забезпеченням прийняття проекту Закону України “Про конфлікт інтересів на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування” та проекту Закону України “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування”. Так, 3 лютого 2009 року на Урядовому комітеті з питань правової політики, оборони та правоохоронної діяльності прийнято рішення (протокол № 2) щодо схвалення основних положень проекту Закону України “Про конфлікт інтересів на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування” і дано доручення Головдержслужбі врахувати їх при підготовці законопроекту “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, місцевого самоврядування” (реєстр. № 2362) до другого читання. Законопроектом “Про конфлікт інтересів на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування” пропонувалося на законодавчому рівні закріпити поняття конфлікту інтересів, загальні правила запобігання і врегулювання конфлікту інтересів у діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також засади відповідальності за порушення цих правил. Також законопроектом було передбачено норми, що встановлюють: відповідні критерії і стандарти поведінки, які заохочують доброчесність; ефективні процедури виявлення ризиків для добропорядності представників влади, які зокрема забезпечують чіткий опис обставин і відносин, котрі можуть спричинити конфлікт інтересів; адекватні механізми зовнішньої та внутрішньої підзвітності, зокрема яким чином здійснюється громадський контроль і яка інституційна система забезпечуватиме проведення політики врегулювання конфлікту інтересів; механізми управління конфліктними ситуаціями; відповідні санкції для забезпечення персональної відповідальності урядовців. У свою чергу проект Закону України “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування” 20 березня 2009 року відхилено Верховною Радою України. Основне зауваження до проекту Закону було висловлено народними депутатами України на пленарному засіданні Верхо-
вної Ради України від 20 березня 2009 року щодо необхідності звуження кола суб’єктів доброчесної поведінки. 26 березня 2009 року Головдержслужбою разом з Радою Європи було організовано круглий стіл з обговорення проекту Закону України “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування”, за результатами якого прийнято рішення доопрацювати законопроект з урахуванням норм проекту Закону України “Про конфлікт інтересів на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування” та затверджено рекомендації щодо необхідності зосередження на ключових проблемах, які необхідно врегулювати законодавчо: • встановлення загальних вимог до поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування, а також прирівняних до них осіб, якими вони мають керуватися під час виконання своїх службових обов’язків; • визначення механізму оцінювання громадськістю доброчесності, неупередженості та ефективності їх діяльності; • встановлення критеріїв та стандартів поведінки державного службовця у разі виникнення конфлікту інтересів; • законодавче закріплення ефективних процедур виявлення ризиків виникнення конфлікту інтересів; • визначення адекватних механізмів зовнішньої та внутрішньої підзвітності державних службовців та інших осіб, що займають посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування; • формування дієвого механізму управління конфліктними ситуаціями; • визначення санкцій для забезпечення персональної відповідальності урядовців. Доповіді та виступи учасників круглого столу підтвердили, що прийняття представленого законопроекту є важливим політичним кроком. Цей законопроект покликаний служити як внутрішнім інтересам суспільства і держави, так і зовнішньополітичним цілям української нації, спрямованим на інтеграцію з Європейським Союзом. Іноземні учасники заходу також наголосили на тому, що Україна має обрати власний спосіб боротьби з корупцією. 14 травня 2009 року за законодавчою ініціативою народних депутатів України (Джига М.В., Буджерак О.О., Калєтнік І.Г., Новіков О.В.) до Верховної Ради України внесено проект Закону України “Про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів” (реєстр. № 4420–1) та “Про заходи державного фінансового контролю публічної служби” (реєстр. № 4472). 29 квітня 2009 року за законодавчою ініціативою народних депутатів України (Кириленко І.Г., Ляшка О.В., Зварич Р.М., Мі-
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
13
рошниченко Ю.Р. і Боднар О.Б.) у Верховній Раді України зареєстровано законопроект “Про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців” (реєстр. № 4420), до якого увійшли основні положення проекту Закону України “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування”, доопрацьованого за результатами проведення круглого столу. 3 червня 2009 року Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією під головуванням І. Калєтніка було організовано слухання на тему “Антикорупційні аспекти забезпечення прозорості у публічному секторі”, у яких взяв участь Начальник Головного управління державної служби України Т. Мотренко. На слуханнях було розглянуто зазначені законопроекти. За результатами слухань прийнято рішення запропонувати Кабінету Міністрів України, компетентним органам державної влади і об’єднанням громадян висловити власні позиції щодо названих законопроектів. На виконання доручення Кабінету Міністрів України Головдержслужбою надано пропозиції та зауваження до зазначених законопроектів Міністерству юстиції України.
Розроблення нормативних актів, необхідних для впровадження нового антикорупційного законодавства, яке вводиться в дію з 1 січня 2011 року У 2009 році Головдержслужба продовжила роботу щодо удосконалення нормативно-правової бази з питань державної служби, запобігання проявам корупції серед державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Головдержслужба розробила такі проекти антикорупційних законів: • “Про внесення змін до Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції”; • “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування”; • “Про внесення змін до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (проект прийнято Верховною Радою України 4 вересня 2009 р.). Крім того, Головдержслужба розробила такі проекти постанов Кабінету Міністрів України: • “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1999 р. № 1785” (схвалено Урядом 11.02.09 № 83); • “Про утворення Координаційного комітету з питань запобігання та протидії корупції при Кабінеті Міністрів України”. Проект перебуває на опрацюванні в апараті Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики; • “Про внесення змін до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців”, метою якого є удосконалення процедури проведення службового розслідування стосовно державних службовців (схвалено Урядом 24.06.09 № 623). Головдержслужба розробила ряд проектів концепцій нормативно-правових актів. Це стосується закріплення у нормативному акті Кабінету Міністрів України проведення комплексних перевірок стану дотримання вимог Законів України “Про державну службу”, “Про засади запобігання та протидії корупції” та інших нормативно-правових актів з питань проходження державної служби та запобігання проявам корупції в державних органах, а також порядку проведення спеціальної перевірки осіб, які претендують на зайняття посад державних службовців.
14
Пряма телефонна лінія “Суспільство проти корупції” На виконання пункту 29 Плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” на період до 2010 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.07 № 657-р (із змінами), та доручення Прем’єр-міністра України від 06.03.09 № 10310/1/1– 09 у Клубі Кабінету Міністрів України запроваджено проведення щокварталу у другий четвер першого місяця прямих телефонних ліній на тему “Суспільство проти корупції” за участю керівників державних органів (Головдержслужба, МВС, Мін’юст, Мінрегіонбуд, СБУ, ДПА). Відповідно до графіка, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.01.09 № 44-р “Про внесення зміни до плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” на період до 2010 року”, у 2009 році проведено 3 такі телефонні лінії (у 2007 та 2008 роках по 2), під час проведення яких громадянами було поставлено 70 запитань (у 2007–88, у 2008–47). Пряма телефонна лінія дає можливість громадянам отримати інформацію щодо: t порядку подання декларацій про доходи і видатки державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування; t форм і методів здійснення контролю за діяльністю посадових осіб органів державної влади стосовно виконання Законів України “Про державну службу”, “Про боротьбу з корупцією” та інших нормативно-правових актів з питань державної служби та боротьби з корупцією; t вдосконалення антикорупційного законодавства з урахуванням міжнародного досвіду, а також інших питань антикорупційного спрямування. При цьому громадяни дають оцінку і вносять пропозиції щодо поліпшення роботи правоохоронних органів та органів виконавчої влади.
Запровадження на офіційних веб-сайтах державних органів рубрики “Запобігання проявам корупції” Згідно з пунктом 35 Плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” на період до 2010 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.07 № 657-р, з метою посилення відомчого контролю за додержанням принципів прозорості та відкритості діяльності органів виконавчої влади в усіх органах виконавчої влади на офіційних веб-сайтах запроваджено рубрики “Запобігання проявам корупції”. У зазначених рубриках розміщується інформація про стан дотримання органами виконавчої влади вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією”, інших нормативно-правових актів з питань державної служби та запобігання проявам корупції, інформація щодо розгляду пропозицій і звернень, які надходять до Кабінету Міністрів України через мережу Інтернет та “гарячу лінію”, виконання Плану заходів щодо реалізації положень Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” на період до 2010 року, нормативно-правових актів з питань протидії корупції, гіперссилки на рубрику “Запобігання проявам корупції” Головдержслужби та інші матеріали стосовно організації роботи щодо запобігання проявам корупції. Заслуговує на увагу інформація, що розміщується окремими органами виконавчої влади у рубриці “Запобігання проявам корупції”. Так, на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України, інтегрованому до Урядового веб-порталу, у рубриці “Запобігання проявам корупції” передбачено дві підрубрики: “Нормативно-правова та методична база з питань запобігання
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
проявам корупції” та “Плани заходів щодо запобігання і протидії корупції та інформації про їх виконання”. Рубрика “Запобігання проявам корупції” у Державній судовій адміністрації України містить інформацію про стан дотримання у ДСА України вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією”, зокрема наказ ДСА України щодо активізації роботи з питань запобігання проявам корупції в органах судової адміністрації, перелік посад державних службовців центрального апарату, які працюють у сферах, де існує великий ризик прояву корупції, та інші інформаційні матеріали. Зміст наповнення рубрики обговорюється на апаратних нарадах Голови ДСА України. З метою забезпечення адміністрування та розміщення і постійного оновлення інформації на власних веб-сайтах у мережі Інтернет вживаються заходи щодо забезпечення відкритості і прозорості в роботі загальних місцевих судів та територіальних управлінь шляхом розміщення інформаційних матеріалів на веб-сайтах судів. На веб-сайті Державної податкової адміністрації України у розділі “Новини” банера “Запобігання проявам корупції” розміщено майже 50 інформаційних повідомлень про результати боротьби з корупцією в органах державної податкової служби. З 11 лютого 2009 року на веб-сайті ДПА функціонує форум “Методи цивілізованого тиску громадськості на владу з метою захисту прав платників податків в умовах фінансової кризи”, де громадяни можуть розмістити пропозиції з цього питання. Невід’ємною складовою частиною діяльності обласних державних адміністрацій є забезпечення відкритості та прозорості своєї роботи. Так, у Кіровоградській обласній державній адміністрації здійснено оновлення дизайну головної сторінки вебсайту, забезпечується інформаційне наповнення його тематичних веб-сторінок, працює інтернет-приймальня, діє 15 інформаційних розділів. Веб-сайт облдержадміністрації включено до Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади. 18 структурних підрозділів обласної державної адміністрації створили власні веб-сайти, які інтегровано до веб-сайту обласної державної адміністрації за тематичними напрямами “Економіка та фінанси”, “Соціально-гуманітарна сфера”, “Будівництво та архітектура”, “Агропромисловий комплекс” та “Оперативно”. У Пенсійному фонді України з 2008 року функціонує Контакт-центр, нова інформаційна служба, основним завданням якої є надання відповідей громадянам з питань, що входять до компетенції Фонду. Протягом 2009 року до Контакт-центру надійшло понад 125 тис. дзвінків. Протягом звітного періоду на виконання актів Президента України, Кабінету Міністрів України місцеві органи виконавчої влади вживали заходів щодо забезпечення відкритості та прозорості своєї роботи. Зазначену діяльність визначено як невід’ємну складову частину всієї роботи обласних державних адміністрацій. Питання щодо запобігання проявам корупції висвітлювалися під час проведення прес-конференцій, брифінгів, круглих столів із запрошенням представників засобів масової інформації, фахівців правоохоронних органів, суддів, представників прокуратури та громадських організацій. На офіційному веб-сайті Головдержслужби рубрику “Запобігання проявам корупції” запроваджено у 2004 році. У зазначеній рубриці розміщується інформація про стан дотримання державними органами вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією”, про результати комплексних перевірок дотримання вимог Законів України “Про державну службу”, “Про боротьбу з корупцією”, інших нормативно-правових актів з питань державної служби та запобігання проявам корупції, інформація щодо розгляду пропозицій і звернень, які надходять до Кабінету Міністрів України через мережу Інтернет та “гарячу лінію”, орієнтовний перелік посад державних службовців, які працюють у сферах, де існує високий ризик прояву корупції, методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції тощо.
4. Здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про державну службу та боротьбу з корупцією у державних органах Відповідно до завдань, визначених Положенням про Головдержслужбу України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Головне управління державної служби України здійснює контрольно-інспекційну діяльність. Зокрема, Головдержслужба України узагальнює звіти центральних та місцевих органів виконавчої влади про виконання вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією”. Органами виконавчої влади здійснюються певні заходи щодо запобігання проявам корупції, проте, як свідчить статистичний звіт про виконання Закону України “Про боротьбу з корупцією” за формою № 1–КОР, їх ефективність недостатня (див. Таблиця 4.1). Так, протягом 2009 року до суду направлено 5389 протоколів про корупційні діяння (за 2007 рік — 5995, 2008–6224), з них стосовно державних службовців — 1191 (за 2007 рік — 3134, 2008–3199), у тому числі І — ІІ категорій посад — 33 (за 2007 рік — 12, 2008 – 15), ІІІ — ІV категорій — 200 (за 2007 рік — 1258, 2008–1358), V — VІІ категорій — 958 (за 2007 рік — 1864, 2008– 1826), посадових осіб органів місцевого самоврядування — 2963 (за 2007 рік — 1927, 2008– 2173) (див. Діаграма 4.1). У 2009 році кількість протоколів, за якими судом прийнято рішення, досягла 5022 (за 2007 рік — 5490, 2008–5732), з них стосовно державних службовців — 1068 (за 2007 рік — 2875, 2008– 2930), у тому числі І — ІІ категорій — 18 (за 2007 рік — 10, 2008 – 7), ІІІ — ІV категорій — 181 (за 2007 рік — 1145, 2008– 1252), V — VІІ категорій — 869 (за 2007 рік — 1720, 2008–1671) та посадових осіб місцевого самоврядування — 2807 (за 2007 рік — 1814, 2008–2055) (див. Діаграма 4.2). За рішенням суду порушено дві кримінальні справи (за 2007 рік — 18, 2008–7), з них одна стосовно державного службовця V — VII категорій (за 2007 рік –8 осіб V — VII категорій, 2008– 4 особи V — VII категорій), стосовно посадових осіб місцевого самоврядування справи не порушувалися (за 2007 рік — 5, 2008–3) (див.Діаграма 4.3). Усього за 2009 рік притягнуто до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 4011 службових осіб (за 2007 рік — 4551, 2008–4745), з них державних службовців — 713, або 17,7 % (за 2007 рік — 2348 (51,6 %), 2008–2419 (51 %), та посадових осіб місцевого самоврядування — 2430, або 60 %, (за 2007 рік — 1549, (34,0 %), 2008–1785 (37,6 %)) (див. Діаграма 4.4). Кількість службових осіб, стосовно яких за рішенням суду закрито адміністративні справи, у 2009 році становила 951 особу (за 2007 рік — 874, 2008–923), з них державних службовців — 347 (за 2007 рік — 476, 2008–462) та посадових осіб місцевого самоврядування — 334 (за 2007 рік — 248, 2008–251) (див. Діаграма 4.5). I-II категорії посад
4500 4000
III-IV категорії посад
3500
V-VII категорії посад
3000
2963
Посадові особи місцевого самоврядування 2173 1864 1927 1826
2500 2000 1500
1358
1258
958
1000 500 0
12
33
15 2007 рік
2008 рік
200 2009 рік
Діаграма 4.1. Кількість протоколів, направлених до суду (2007–2009 роки)
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
15
Таблиця 4.1. Стан виконання вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією” (за даними статистичної звітності, форма № 1 — КОР) Кількість протоколів, направлених до суду (2007/2008/2009)
Кількість протоколів, за якими судом прийнято рішення (2007/2008/2009)
5995/6224/5389 I — II категорій
Прийняті судом рішення, у тому числі: оштрафовано (2007/2008/2009)
зі звільненням з посади (2007/ 2008/2009)
порушено кримінальні справи (2007/2008/2009)
закрито адміністративні справи (2007/2008/2009)
5490/5732/5022
4551/4745/4011
-/-
13/7/2
874/923/951
12/15/33
10/7/18
3/3/3
-/-
0/0/0
6/4/15
III– IV категорій
1258/1358/200
1145/1252/181
939/1072/88
-/-
0/0/0
183/159/90
V — VII категорій
1864/1826/958
1720/1671/869
1406/1344/622
-/-
8/4/1
287/299/242
Разом
3134/3199/1191
2875/2930/1068
2348/2419/713
-/-
8/4/1
476/462/347
1927/2173/2963
1814/2055/2807
1549/1785/2430
-/-
5/3/0
248/251/334
Категорія осіб
Усього З них:
Державні службовці
Посадові особи місцевого самоврядування
4500 4000 3500 2807
3000 2500 1500
1145
7 2007 рік
2008 рік
0
2009 рік
Діаграма 4.2. Кількість протоколів, за якими судом прийнято рішення (2007–2009 роки)
8
5
2007 рік р
4
2008 рік р
88 2009 рік р
V-VII категорії посад Посадові особи місцевого самоврядування
ІІІ-IV категорії посад
Діаграма 4.4. Кількість державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, оштрафованих за рішенням суду (2007–2009 роки)
334
3
І-ІІ категорії посад ІІІ-IV категорії посад
183
0
2008 рік р
242
159
0
90
100
1 0 0
251
248
150
2
2007 рік р
299
287
200
3
0
3
І-ІІ категорії посад
250
5
4
0
2009 рік р
V-VII категорії посад Посадові особи місцевого самоврядування
Діаграма 4.3. Кількість державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, проти яких порушено кримінальні справи за рішенням суду (2007–2009 роки)
16
3
300
5
0
3
350
7
1
939
500
V-VII категорії посад Посадові особи місцевого самоврядування
ІІІ-IV категорії посад
6
1344 1072 622
181
18
І-ІІ категорії посад
8
1406
1549
869
10
9
1785
1000
1000 0
2000 1500
2055 1671 1252
1720 1814
2000
500
2430
2500
50 0
6
15
4 2007 рік р
І-ІІ категорії посад ІІІ-IV категорії посад
2008 рік р
2009 рік р
V-VII категорії посад Посадові особи місцевого самоврядування
Діаграма 4.5. Кількість державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, стосовно яких за рішенням суду закрито адміністративні справи (2007–2009 роки)
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
Найбільша частка державних службовців, притягнутих до адміністративної відповідальності, від загальної чисельності державних службовців у регіоні становила у Тернопільській області (0,65 %), м. Севастополь (0,56 %), Одеській (0,38 %), Івано-Франківській (0,37 %), Рівненській та Київській (0,34 %), Житомирській (0,33 %), Дніпропетровській та Луганській (0,32 %) областях, найменша — у Миколаївській (0,12 %), Волинській (0,06 %) областях та м. Київ (0,09 %). У цілому по Україні за 2009 рік частка державних службовців, притягнутих до адміністративної відповідальності, від їх загальної чисельності, становила 0,26 % (за 2007 рік — 0,92 %, 2008– 0,91 %) (див. Діаграма 4.6). 1,0
0,92
0,91
0,8 0,6 0,4
0,26
0,2 0,0
2007 рік
2008 рік
2009 рік
Діаграма 4.6. Частка державних службовців, притягнутих до адміністративної відповідальності, від їх загальної чисельності (2007–2009 роки)
Декларування доходів особами, уповноваженими на виконання функцій держави Відповідно до статті 13 Закону України “Про державну службу”, статті 6 Закону України “Про боротьбу з корупцією” та постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.95 № 641 “Про застосування статті 13 Закону України “Про державну службу” Головдержслужбою України узагальнено надану органами державної влади інформацію щодо забезпечення подання державними службовцями та іншими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, відомостей про доходи та зобов’язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, за 2008 рік. За даними органів державної влади, що надійшли до Головдержслужби України, декларації про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан за 2008 рік подали 367016 державних службовців та атестованих працівників ДПА і Держмитслужби України. Станом на 15.04.09 не подали декларації 765 осіб або 0,21 % (у 2007 році — 263 або 0,08 %). Серед осіб, які не подали декларації, 30 осіб (3,9 % від загальної кількості) перебували у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, 610 осіб (80%) перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, 86 осіб (11 %) тимчасово непрацездатні, 8 осіб ( 1 %) перебували за межами України, 18 осіб (2,3 %) перебували під вартою, 13 осіб ( 1,7 %) — з інших причин. Зокрема, у Міністерстві юстиції — 64 особи, Міністерстві оборони — 21 особа, Міністерстві економіки та Міністерстві внутрішніх справ — по 18 осіб, Міністерстві охорони навколишнього природного середовища — 17 осіб, Міністерстві палива та енергетики — 10 осіб, Секретаріаті Кабінету Міністрів України — 8 осіб, Міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту — 7 осіб, Міністерстві праці та соціальної політики — 5 осіб, Міністерстві регіонального розвитку та будівництва та Міністерстві культури і туризму — по 2 особи, Міністерстві освіти і науки — 1 особа, Державній податковій адміністрації — 265 осіб, Державному казначействі — 39 осіб, Державному комітеті України із земельних ресурсів та Дер-
жавній митній службі — по 26 осіб, Державній судовій адміністрації — 19 осіб, Донецькій облдержадміністрації — 30 осіб, Івано-Франківській облдержадміністрації — 15 осіб, Харківській та Черкаській облдержадміністраціях — по 8 осіб, Вищому господарському суді України — 33 особи. Без поважних причин не подали декларації 2 особи, зокрема, головний спеціаліст відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Шинкаренко Ю.В., якому припинено державну службу на підставі пункту 7 частини 1 статті 30 Закону України “Про державну службу”, та заступник голови Старобешівської райдержадміністрації Донецької області Кир’язієв С.В., якого розпорядженням голови райдержадміністрації звільнено на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв’язку із скороченням посади. У порівнянні з попереднім роком кількість державних службовців та атестованих працівників ДПА і Держмитслужби, які не подали декларації, збільшилась майже у 3 рази (з 263 осіб у 2007 році до 765 осіб у 2008). Збільшення обумовлено тим, що 27.12.08 Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.95 № 641 “Про застосування статті 13 Закону України “Про державну службу”, якими передбачено, що державні службовці, які не мали можливості подати до 15 квітня декларації про доходи через перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають декларації за звітний рік до 31 грудня. Листом від 17.06.09 № 4121/71–09 Головдержслужба звернулась до Кабінету Міністрів України з пропозиціями доручити керівникам державних установ забезпечити безумовне виконання державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, вимог статті 13 Закону України “Про державну службу” та статті 6 Закону України “Про боротьбу з корупцією”; вжити заходів щодо припинення державної служби відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України “Про державну службу” до державних службовців, які без поважних причин порушують вимоги статті 13 Закону України “Про державну службу”; щорічно, у термін до 15 травня, надавати інформацію Головдержслужбі України щодо дотримання державними службовцями вимог фінансового характеру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.95 № 641 “Про застосування статті 13 Закону України “Про державну службу”. Вказані пропозиції Кабінетом Міністрів України підтримано та надано відповідне доручення від 01.07.09 № 33441/1/1–09.
Перевірки органів виконавчої влади — один із шляхів удосконалення їх роботи Відповідно до покладених завдань за дорученнями Кабінету Міністрів України, зверненнями народних депутатів України та громадян Головдержслужбою України проводяться перевірки стану дотримання вимог законодавства з питань державної служби та боротьби з корупцією в державних органах. У 2009 році проведено 319 перевірок стану дотримання вимог законів України “Про державну службу”, “Про боротьбу з корупцією” та інших актів законодавства з питань державної служби (з яких 302 — територіальними органами, 17 — центральним апаратом Головдержслужби, проти 153 перевірок у 2007 році (з яких 91 — територіальними органами, 62 — центральним апаратом) та 198 перевірок у 2008 році (з яких 171 — територіальними органами, 27 — центральним апаратом Головдержслужби). В установах, де проводились перевірки, здійснюються заходи щодо усунення виявлених недоліків та порушень. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.01.99 № 35-р щодо здійснення контролю за станом обліку, зберігання та використання бланків дипломатичних та служ-
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
17
бових паспортів України, зберігання оформлених паспортів та з метою перевірки вжитих заходів щодо усунення недоліків, виявлених попередньою перевіркою, Головдержслужбою спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів України, МВС, СБУ, ДПА та Мін’юстом у січні 2009 року здійснено перевірку зазначених питань у Міністерстві закордонних справ України. На виконання пункту 13 Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1767, та з метою здійснення моніторингу дотримання законодавства центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування про державну службу та боротьбу з корупцією, стану організаційно-кадрової роботи, Головдержслужбою спільно з СБУ, МВС, ДПА, Державним департаментом України з питань виконання покарань та Генпрокуратурою в 2009 році проведено 5 комплексних перевірок (у Державному комітеті України із земельних ресурсів, Міністерстві вугільної промисловості України, Міністерстві палива та енергетики України, Міністерстві промислової політики України та Міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту (в 2007 році — 6 комплексних та 3 контрольні, 2008 — 5 комплексних та 4 контрольні перевірки). Комплексні перевірки супроводжувались наданням методично-консультативної допомоги по широкому колу питань, які стосувалися організації роботи державних органів (плани роботи, контроль, документообіг тощо) та виконання законодавства про державну службу (прийняття на державну службу, ведення особових справ, преміювання, атестація тощо), запобігання проявам корупції. Аналіз результатів проведених комплексних перевірок засвідчив, що найбільша кількість виявлених недоліків та порушень допущено при: t формуванні планів роботи; t здійсненні контролю за виконанням планів роботи; t формування складу Колегії та розроблені положення про неї; t організації підготовки, проведення та оформлення результатів засідань Колегії; t організації здійснення контролю за виконанням рішень Колегії; t організації підготовки, проведення та оформлення результатів проведення апаратних нарад; t організації здійснення контролю за виконанням доручень, напрацьованих на апаратних нарадах; t організації документообігу та здійснення контролю за виконанням законів України, актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, запитів та звернень народних депутатів України, звернень громадян та власних рішень; t прийнятті на державну службу; t присвоєнні рангів державних службовців; t заповненні трудових книжок; t формуванні кадрового резерву для державної служби. З метою запровадження єдиних підходів з організації роботи щодо запобігання проявам корупції в органах виконавчої влади Кабінетом Міністрів України дано доручення органам виконавчої влади визначити відповідальних за координацію, організацію та виконання роботи з питань запобігання корупційним проявам — заступника керівника органу виконавчої влади, керівника структурного підрозділу та спеціаліста відповідно і відобразити відповідні функції та обов’язки у розподілі обов’язків між керівником органу виконавчої влади та його заступниками, положенні про визначений структурний підрозділ та посадовій інструкції спеціаліста.
18
Проведення службових розслідувань Службові розслідування стосовно державних службовців проводяться з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню ними правопорушень, у тому числі — корупційних. Порядок проведення службових розслідувань стосовно державних службовців (далі — Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.00 № 950, упродовж 2009 року значно удосконалений завдяки суттєвим уточненням, які були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.09 № 623. Зокрема, ним було більш чітко виписано права комісії з проведення службового розслідування та державного службовця, стосовно якого воно проводиться, порядок ознайомлення з актом за його результатами тощо. На виконання доручень вищих посадових осіб України, Першого віце-прем’єр-міністра України та Начальника Головдержслужби України відповідно до Порядку Головдержслужбою у 2009 році проведено 29 службових розслідувань (2008 рік — 20, 2007– 30), з них: за дорученням Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України — 28 (2008 рік — 18, 2007–25), за рішенням Начальника Головдержслужби України на звернення державних службовців з метою зняття безпідставних, на їх думку, звинувачень або підозри — 1 службове розслідування (2008 рік — 2, 2007–5). Порівняльний аналіз кількості проведених службових розслідувань протягом трьох останніх років свідчить, що у 2009 році порівняно з попередніми двома роками збільшилася кількість службових розслідувань за дорученням вищих посадових осіб, однак зменшилася кількість службових розслідувань за зверненнями державних службовців щодо зняття безпідставних, на їх думку, звинувачень або підозри (див. Діаграма 4.7). 40
за рішенням Начальника Головдержслужби до звернень державних службовців за дорученням Прем’єр міністра України або Першого віце прем’єр міністра України
28
25 18
5 0
2007 рік
2 2008 рік
1 2009 рік
Діаграма 4.7. Кількість проведених Головдержслужбою у 2007–2009 роках службових розслідувань
Для участі у проведенні службових розслідувань крім працівників Головдержслужби були залучені представники інших органів виконавчої влади, у тому числі правоохоронних органів.
Приклади результатів проведення службових розслідувань
Приклад 1. На виконання доручення Першого віцепрем’єр-міністра України Головдержслужбою проведено службове розслідування стосовно голови райдержадміністрації щодо порушення законодавства про державну службу. Зокрема головою райдержадміністрації не дотримано вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну службу” та п. 1 ст. 2 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” в частині додержання Конституції
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
України та інших нормативно-правових актів України, тим самим порушено Присягу державного службовця (ст. 17 Закону України “Про державну службу”). За результатами проведення службового розслідування розпорядженням Президента України голову райдержадміністрації звільнено із займаної посади. Приклад 2. На виконання доручення Першого віце-прем’єрміністра України Головдержслужбою проведено службове розслідування стосовно голови облдержадміністрації щодо законності перебування на державній службі посадових осіб районних державних адміністрацій після закінчення термінів їх перебування на державній службі. За результатами проведення службового розслідування розпорядженням Кабінету Міністрів України голову облдержадміністрації притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, проведення Головдержслужбою службових розслідувань дає можливість з’ясувати обставини порушення державними службовцями вимог чинного законодавства, пов’язаних з проходженням державної служби, та мотиви протиправної поведінки, які призвели до негативних наслідків, або створювали загрозу для їх спричинення, а також об’єктивно з’ясувати ступінь відповідальності державного службовця та є підставою для прийняття відповідних кадрових рішень. Із уведенням у дію Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” значно розшириться коло осіб, на яких поширюються обмеження, визначені антикорупційним законодавством, а також — відповідно і коло осіб, стосовно яких може проводитись службове розслідування. У зв’язку з цим існує проблема неготовності державних органів до правильного застосування інструменту службового розслідування у нових умовах. Перед Головдержслужбою, як носієм інституційної пам’яті та суттєвого досвіду у проведенні відповідної роботи, із більш широким впровадженням цього інструменту постає завдання стосовно підготовки методичних рекомендацій щодо застосування порядку проведення службових розслідувань стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування, з метою недопущення помилок при застосуванні норм нового антикорупційного законодавста.
300
277 252 207
0
2007 рік
2009 рік
Діаграма 4.8. Кількість проведених Головдержслужбою у 2007–2009 роках обов’язкових спеціальних перевірок
Результати проведення Головдержслужбою спеціальних перевірок засвідчують тенденцію до зниження їх кількості у 2009 році порівняно з попередніми роками та підвищення частки кандидатів на зайняття посад державних службовців, які надають недостовірну інформацію (див. Діаграма 4.9). При цьому у 2009 році відбулося зменшення подібних випадків на 7,8 % порівняно з 2008 роком, хоча їх залишається на 11,5 % більше, ніж у 2007 році. 100
93,3 85,5 74
26
Проведення обов’язкових спеціальних перевірок З метою недопущення вступу на державну службу осіб, які відповідно до чинного законодавства не можуть бути призначені на посади державних службовців, Головдержслужбою в установленому порядку проводяться спеціальні перевірки відомостей щодо кандидатів на зайняття посад державних службовців, призначення або погодження призначення на які здійснює Президент України за поданням Кабінету Міністрів України або Кабінет Міністрів України. На виконання доручень Глави Секретаріату Президента України та Міністра Кабінету Міністрів України відповідно до Указу Президента України від 19.11.01 № 1098 “Про обов’язкову спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців” та постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.06 № 1624 “Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки відомостей, що подаються кандидатами на зайняття посад державних службовців” Головдержслужбою проводиться відповідна робота за участю Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Міністерства освіти і науки України. У 2009 році Головдержслужбою проведено 207 спеціальних перевірок відомостей (2008 р. — 252, 2007–277), поданих кандидатами на зайняття посад державних службовців (див. Діаграма 4.8).
2008 рік
14,5
5 6,7
2
1
0 2007 рік
2008 рік
2009 рік
Надали недостовірну інформацію, %
Надали достовірну інформацію, %
Діаграма 4.9. Співвідношення кількості осіб, які надали достовірну та недостовірну інформацію у 2007–2009 роках (у відсотках)
Результати проведення спеціальних перевірок свідчать, що 177 осіб, або 85,5 % їх загальної кількості, надали недостовірну інформацію щодо: • декларування доходів — 82,6% (2007 рік — 60,0%, 2008 – 84,5%); • перебування на керівних посадах суб’єктів господарювання — 18,8% (2007 рік — 33,6%, 2008–36,9%); • притягнення до кримінальної відповідальності — 7,2% (2007 рік — 2,5%, 2008–9,9%); • притягнення до адміністративної відповідальності за корупційні діяння — 5,8% (2007 рік — 5,4%, 2008–5,2%); • дипломів про освіту — 1% (2007 рік — 3,2%, 2008– 2,0%) (див. Діаграма 4.10).
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
19
100 84,5
82,6
60
36,9
33,6
18,8
0
2,5
5,4
2007 рік
9,9 3,2
5,2
2
2008 рік
7,2 5,8
1
2009 рік
щодо дипломів про освіту, % щодо притягнення до адміністративної відповідальності, % щодо притягнення до кримінальної відповідальності, % щодо перебування на керівних посадах, % щодо декларування доходів, %
Діаграма 4.10. Розподіл видів недостовірної інформації, наданої кандидатами на зайняття посад державних службовців у 2007–2009 роках (у відсотках)
Аналіз результатів проведення спеціальних перевірок показує, що керівники державних органів при доборі кандидатів на керівні посади державних службовців недостатньо ретельно ставляться до всебічного вивчення їх моральних, ділових та професійних якостей, що зумовлює ризик приходу на державну службу осіб, які можуть зашкодити іміджу державної служби. Приклад 1. На виконання доручення Секретаріату Президента України Головдержслужбою проведено спецперевірку відомостей, поданих кандидатом на зайняття посади голови райдержадміністрації, і встановлено, що районною прокуратурою стосовно нього порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 (одержання хабара) та ч. 1 ст. 369 (давання хабара) КК України. Незважаючи на те, що постановою районного суду зазначену кримінальну справу закрито, сам факт притягнення до кримінальної відповідальності мав місце і підлягав висвітленню в автобіографії та в особовому листку обліку кадрів (форма П-2ДС), які заповнюються при прийомі на роботу . Крім того, стосовно кандидата на згадану посаду було складено адміністративний протокол про корупційне діяння, передбачене п. “г” ч. 3 ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” (надання незаконних переваг фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень). Зазначені відомості у документах, наданих для проведення спеціальної перевірки, кандидатом на зайняття посади державного службовця не відображено. Приклад 2. На виконання доручення Секретаріату Президента України Головдержслужбою проведено спецперевірку відомостей, поданих кандидатом на зайняття посади голови райдержадміністрації, під час якої встановлено, що раніше він був притягнутий районним судом до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 206 (хуліганство) КК України. Зазначений факт не був відображений кандидатом при заповненні анкети для допуску до державної таємниці, у зв’язку з чим у наданні такого допуску йому було відмовлено.
20
Приклад 3. На виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України Головдержслужбою проведено спецперевірку відомостей, поданих кандидатом на зайняття посади заступника голови облдержадміністрації, під час якої встановлено, що рішенням обласного суду його було засуджено за ч. 2 ст. 168 (одержання хабара), ч. 1 ст. 165 (зловживання владою або посадовим становищем), ст. 172 (посадовий підлог), ст. 42 (призначення покарання при вчиненні кількох злочинів) КК України у редакції 1960 року до позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією майна. Зазначені відомості у документах, наданих для проведення спеціальної перевірки, кандидатом на зайняття посади державного службовця не відображено. Незважаючи на це, зазначена особа на момент перевірки працювала начальником управління облдержадміністрації. Приклад 4. На виконання доручення Секретаріату Президента України Головдержслужбою проведено спецперевірку відомостей, поданих кандидатом на зайняття посади голови райдержадміністрації, під час якої встановлено, що він є засновником шести підприємств та засновником, керівником і головним бухгалтером ще двох підприємств. Зазначені відомості у документах, наданих для перевірки, кандидатом на зайняття посади державного службовця не відображено. Приклад 5. На виконання доручення Секретаріату Президента України під час проведення спецперевірки відомостей, зокрема документів про освіту, поданих кандидатом на зайняття посади голови райдержадміністрації, встановлено, що зазначена особа у вищому навчальному закладі не навчалася та диплом про вищу освіту не одержувала. Приклад 6. На виконання доручення Секретаріату Президента України Головдержслужбою проведено спецперевірку відомостей, поданих кандидатом на зайняття посади голови райдержадміністрації, під час якої встановлено, що стосовно нього Службою безпеки України складено адміністративний протокол за корупційні діяння, передбачені п. “а” ч. 2 ст. 1 Закону України “Про боротьбу з корупцією” (незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв’язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості). За рішенням суду з нього стягнуто штраф у розмірі 425 гривень. За інформацією УБОЗ ГУМВС України стосовно згаданої особи складено адміністративний протокол за корупційні діяння, передбачені п. “а” ч. 3 ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” (сприяння, використовуючи своє посадове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг). Крім того, стосовно його брата 1956 р.н. (у документах, наданих для спецперевірки, зазначено 1955 р.н.) прокуратурою області порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) КК України, що також підлягало відображенню в документах, які подавалися кандидатом на зайняття посади. Зазначені відомості у документах, наданих для проведення спеціальної перевірки, кандидатом на зайняття посади державного службовця не відображено. Довідки за результатами обов’язкових спеціальних перевірок подаються до Секретаріату Президента України та Секретаріату Кабінету Міністрів України для прийняття відповідних рішень. Обов’язкова спеціальна перевірка, яка є одним з ефективних механізмів протидії корупції, що дає можливість приходу на дер-
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
жавну службу чесних, професійних та досвідчених осіб, до цього часу не стала дійовим механізмом, оскільки вагома частина державних службовців призначається без її проведення. Як наслідок відсутності обов’язковості проведення цих перевірок для державних службовців є призначення на керівні посади державних службовців, які свідомо подають недостовірні відомості щодо себе і навіть підроблені документи (див. Діаграма 4.10). Про це свідчать яскраві приклади, коли така перевірка не проводилась, зокрема щодо: — заступника Голови Служби безпеки України — який тривалий час перебував на керівних посадах в органах державної влади, на які призначався, використовуючи підроблений диплом про закінчення Київського національного університету імені Тараса Шевченка; — першого заступника керівника центрального органу виконавчої влади — який був призначений і, тривалий час перебуваючи на посаді, використовував три дипломи про вищу освіту, у той же час, жоден з них не був дійсним. Очікуване запровадження нового антикорупційного законодавства значно розширює коло осіб, стосовно яких проводиться обов’язкова спеціальна перевірка при вступі на державну службу. Актуальною залишається проблема недостатньої обізнаності суспільства в цілому і конкретних осіб, які претендують на призначення на посади державних службовців, з питань антикорупційного законодавства, зокрема стосовно мети та механізму проведення спеціальної перевірки відомостей, що подаються кандидатами на зайняття посад державних службовців. Не менш важливою проблемою є відсутність практики і досвіду у керівників державних органів, які здійснюють добір кадрів, стосовно цього механізму. Це абсолютно нова функція для кадрових служб органів державної влади. Раніше такі спецперевірки проводила лише Головдержслужба і тільки стосовно визначеного кола осіб. Саме тому нагальним є методичне забезпечення Головдержслужбою цього процесу, проведення у майбутньому навчання і широкої інформаційнороз’яснювальної роботи як серед керівників органів державної влади та посадових осіб, які здійснюватимуть ці перевірки, так і серед населення, щодо невідворотності виявлення фактів подання недостовірної інформації та наслідків, до яких це може призвести.
5. Підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань боротьби з корупцією відповідно до рекомендацій GRECO
роботи щодо запобігання проявам корупції в Київському національному університеті внутрішніх справ та Академії управління МВС. Протягом звітного періоду навчання пройшли 1000 осіб (у 2007 році — 585, 2008–596), з них 200 осіб — першої-четвертої категорій посад (у 2007 році — 267 осіб, 2008–211 ) і 800 осіб п’ятої-сьомої категорій посад (у 2007 році — 318 осіб, 2008– 385 ), на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання проявам корупції в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування (див. Діаграма 5.1). 1100
1000
585
596
550
0
2007 рік
2008 рік
2009 рік
Діаграма 5.1. Кількість державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які підвищили кваліфікацію у 2007–2009 роках
З 2009 року вперше запроваджено проведення навчальних зборів у регіональних відділеннях Київського національного університету внутрішніх справ. Зокрема у червні 2009 року відбулися навчальні збори з підвищення кваліфікації в Севастопольському та Миколаївському регіональних відділеннях. Основна мета навчання полягала у наданні та поглибленні знань щодо запобігання і протидії проявам корупції, уміння застосувати їх у практичній діяльності. Під час комплексних перевірок стану виконання вимог Законів України “Про державну службу”, “Про боротьбу з корупцією”, інших нормативно-правових актів з питань державної служби та боротьби з корупцією Головдержслужбою України аналізується діяльність працівників, які підвищували кваліфікацію з питань запобігання проявам корупції (планування, внутрішнє навчання, розроблення заходів щодо запобігання проявам корупції в органі).
Одним із заходів щодо запобігання проявам корупції є підвищення рівня правової освіти державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Так, на виконання Програми розвитку державної служби на 2005–2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.04 № 746, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.09 № 828 “Про заходи щодо підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань з боротьби з корупцією” Головдержслужбою України як державним замовником здійснено заходи щодо організації у 2009 році підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки з організації
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
21
ІІІ. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ЗАХОДИ, НАДАННЯ РОЗ’ЯСНЕНЬ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 6. Робота зі зверненнями громадян, юридичних осіб, народних депутатів України та депутатів місцевих рад Протягом 2009 року до центрального апарату Головдержслужби від громадян з усіх регіонів України та з-за кордону надійшло 1438 індивідуальних та колективних звернень (у 2008 році — 1564, у 2007–1618). Серед них значну частку становлять ті, що надійшли поштою (близько 99,8 % загальної кількості звернень), у тому числі: через Кабінет Міністрів України — 80 (5,6 %); через Секретаріат Президента України — 31 (2,2 %); через Верховну Раду України — 7 (0,4 %); через інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, установи підприємства, організації — 142 (9,9 %); безпосередньо від громадян — 1175 (81,7 %). Від загальної кількості звернень, що надійшли до Головдержслужби України у 2009 році, частка колективних становить 4,8 % (69 звернень). У 2009 році зменшилося надходження листів від громадян (на 8 % порівняно з 2008 роком), що пов’язано із збільшенням кількості та покращенням якості роз’яснень, наданих Головдержслужбою у засобах масової інформації, на офіційному веб-сайті Головдержслужби, проведенням відповідної роботи щодо надання консультацій заявникам через пряму телефонну лінію “Державна служба” працівниками структурних підрозділів Головдержслужби, а також більш ефективною роботою зі зверненнями громадян територіальних органів Головдержслужби України. Усі звернення громадян розглянуто та своєчасно надано роз’яснення з питань, зазначених у листах заявників. У 203 випадках (14,1 % від загальної кількості), оскільки порушені питання перебували поза межами компетенції Головдержслужби, звернення направлялися за належністю до Міністерства праці та соціальної політики, Пенсійного фонду, Міністерства юстиції України, інших органів державної влади, до повноважень яких належить розгляд відповідних питань. Протягом 2009 року від громадян надійшло 161 повторне звернення (11,2% від загальної кількості), що більше, ніж у минулому році, на 3,2 %(169 звернень у 2007 році (10,4 %), 125 — у 2008 (8 %). Основною причиною надходження повторних звернень є необхідність надання заявниками на прохання Головдержслужби додаткових документів, необхідних для об’єктивного розгляду звернень, а також прохання заявників надіслати їм копію відповіді Головдержслужби України. Решту повторних звернень
22
надіслано громадянами через невдоволення відповіддю, направленою Головдержслужбою, що спричинено здебільшого недостатнім врегулюванням окремих питань на законодавчому рівні. Серед основних питань, що найчастіше порушувалися заявниками, як і в попередні роки, можна виділити, зокрема такі: питання проходження державної служби — 139 (9,7 %); про обчислення та зарахування періодів роботи до стажу державної служби — 177 (12,3 %); про порушення чинного законодавства — 166 (11,5 %). Звернення громадян спричинені також і неузгодженістю окремих норм законодавства про працю. Деякі питання щодо зарахування періодів роботи до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця, виникають у зв’язку з нерозумінням різниці в поняттях “стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців” і “стаж державної служби”. На основі аналізу звернень громадян встановлено, що найбільшу частку з них становлять звернення від державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та пенсіонерів. 105 звернень, або 7,3 % їх загальної кількості, надійшло від громадян, які мають встановлені законодавством пільги, зокрема: інвалідів війни — 6 (0,4 %); ветеранів війни та праці, багатодітних сімей та інших громадян, які потребують соціального захисту та підтримки — 99 (6,9 %). Серед звернень громадян, які надійшли до Головдержслужби, 97,1 % становлять заяви (клопотання), 2,9 % — скарги. Індивідуальні звернення становлять 95,2 %, колективні — 4,8 %. Порівняно з 2008 роком за названий звітний період частка скарг збільшилася на 0,5 %. Аналіз звернень за 2009 рік, що надійшли до Головдержслужби з регіонів свідчить, що найбільше їх надійшло від жителів м. Києва — 376 (26,1 % загальної кількості звернень), Харківської 97 (6,7 %), Одеської — 77 (5,4 %), Київської — 68 (4,8 %) та Дніпропетровської — 68 (4,8 %) областей, найменше — з Волинської — 15 (1 %), Херсонської — 16 (1,1 %), Чернівецької — 21 (1,5 %) та Миколаївської — 23 (1,6 %) областей (див. Діаграма 6.1). Для поліпшення роботи із зверненнями громадян у регіонах України діють управління державної служби Головдержслужби України. Порядок розгляду звернень у територіальних органах перебуває під постійним контролем центрального апарату Головдержслужби. Територіальними управліннями Головного управління державної служби України в областях, мм. Києві та Севастополі у 2009 році опрацьовано 2950 письмових звернень громадян та 7272 усні звернення.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
500 2009
400
376
409
450
344
2008
350 2007
300 250 200
24 13 3
16
42 39 43 53 45 33 40 31 21 50 39 28
97 48 27
50 45 31 42 60 49 47 68 53 34 29 23 66 66 77 46 55 46 30 58 44 42 38 31 25 28 22 82 80
87 71 68
47 29 43 59 43 43
25 22 25 21 4
50
47 56 35 48 46 47 26 33 15
100
73 60 68 60 78 58 44
150
м.Севастополь
м.Київ
Чернігівська
Чернівецька
Черкаська
Хмельницька
Херсонська
Харківська
Тернопільська
Сумська
Рівненська
Полтавська
Одеська
Миколаївська
Львівська
Луганська
Кіровоградська
Київська
Івано-Франківська
Запорізька
Закарпатська
Житомирська
Донецька
Дніпропетровська
Волинська
Вінницька
АР Крим
0
Діаграма 6.1. Надходження звернень громадян до центрального апарату Головдержслужби України в розрізі регіонів у 2007–2009 роках
У 2009 році Головдержслужбою України проведено 58 прямих телефонних ліній, у тому числі: 3 прямих телефонних лінії Кабінету Міністрів України за участю керівництва Головдержслужби України та 3 прямих телефонних лінії “Суспільство проти корупції” за участю представників Головдержслужби України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України. Під час телефонних ліній звернулося за роз’ясненнями 566 громадян із 614 запитаннями, з яких 576 (93,8 %) з питань державної служби (у 2007 році — 1030 звернень від 937 громадян, у 2008–756 звернень від 677 громадян). У середньому під час кожної прямої телефонної лінії громадянами порушувалося понад 11 питань.
Зокрема найбільшу кількість звернень розглянуто в управліннях державної служби Головдержслужби України у м. Києві та Київській області — 1062, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі — 733, Чернігівської області — 739, а найменшу кількість: у Волинській — 186, Хмельницькій — 204 та Рівненській -213 областях (див. Діаграма 6.2). З метою надання роз’яснень з питань державної служби у Головдержслужбі діє пряма телефонна лінія “Державна служба”. Інформація про результати проведення прямої телефонної лінії систематично висвітлюються в ефірі Національної радіокомпанії України та Українським національним інформаційним агентством “УКРІНФОРМ”.
2197
2500 2250
2009
2000
2008
1750 2007
739 612
Чернігівська
Черкаська
Хмельницька
Херсонська
Харківська
Тернопільська
346 421 300 320 415 233 421 357 204 484 557 338
623 489
733
Сумська
Рівненська
Полтавська
284 310 242 386 417 213 299 306 219
660 716 609
Одеська
Львівська
Луганська
Кіровоградська
Миколаївська
219
332
465 435 421
338
м.Київ, Київська
Івано-Франківська, Чернівецька
Запорізька
Закарпатська
Житомирська
Донецька
Дніпропетровська
946
1136 1013
959 1049 600
1007 888 416 352
351 425 526 403 500
473 303 390 498 501
336 186
Волинська
0
АР Крим, м.Севастополь
250
Вінницька
127 207 291
500
531 449
613 473
750
733
1000
795
889
1250
1074 961 1062 980
1500
Діаграма 6.2. Розгляд звернень територіальними органами Головдержслужби України у 2007–2009 роках
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
23
Висвітлення роботи прямої телефонної лінії в ефірі Наці- 60 56,4 ональної радіокомпаній України, інформаційними агентствами 51,8 “Укрінформ” і “Ліга Бізнес-Інформ сприяє оперативному та 47 об’єктивному наданню громадськості роз’яснень щодо проходження державної служби України. Як і в попередні роки, під час прямих телефонних ліній гро37 34,7 мадяни переважно порушували питання щодо: 33,1 • підвищення заробітної плати державним службовцям; • про обчислення та зарахування до стажу державної служби окремих періодів роботи на відповідних посадах; • продовження терміну перебування на державній службі; • отримання державними службовцями безвідсоткових 9,4 9 7 7 кредитів на придбання житла; 4,1 3,5 • кадрових призначень; • працевлаштування та навчання; 0 2007 рік 2008 рік 2009 рік • виплати 10 посадових окладів; Застосування чи порушення окремих норм Закону України • запобігання проявам корупції; “Про державну службу” та з інших питань проходження державної • проекту Закону України “Про державну службу”. служби, % У 2009 році територіальними органами ГоловдержслужПродовження терміну перебування на державній службі, % би за затвердженими графіками проведено прямі телефонні лінії “Державна служба” та “Суспільство проти корупції”, на Призначення та перерахування пенсії державного службовця, % які звернулося 7610 громадян (у 2007 році — 6093, у 2008– 8861 громадянин). У територіальних органах Головдержслужби затверджено Обчислення та зарахування до стажу державної служби, % порядок організації та проведення особистого прийому громадян, щодня працівниками управлінь надаються консультації Діаграма 6.3. Питання, порушені у зверненнях громадянам (у телефонному режимі, усно, на особистому принародних депутатів України та депутатів місцевих рад йомі) з питань, віднесених до їх компетенції. у 2007 -2009 роках, у відсотках За 2009 рік територіальними органами Головного управління державної служби України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі на особистому прийомі по- 1000 927 бувало 7272 громадян (у 2007 році — 4102, у 2008–5966 громадян). 771 Керуючись Конституцією України та дотримуючись положень законів України “Про статус народного депутата України”, 675 “Про Комітети Верховної Ради України”, Головне управління державної служби України розглядає у межах своїх повноважень депутатські звернення та запити, внесені народними депутатами України у письмовій формі щодо надання офіційних 500 роз’яснень та висвітлення своєї позиції з питань державної служби. Протягом 2009 року Головдержслужбою України розглянуто 170 звернень народних депутатів України, що на 28 звернень більше, ніж у минулому році (у 2007 році — 104, 2008– 142). У зазначених зверненнях було порушено питання: • щодо обчислення та зарахування до стажу дер0 жавної служби окремих періодів роботи (16 звер2007 рік 2008 рік 2009 рік нень, що становить 9,4 % від їх загальної кількості) Діаграма 6.4. Кількість звернень, що надійшли від юридичних (у 2007 році — 9 звернень, 2008–5); осіб упродовж 2007–2009 років • про призначення та перерахунок пенсії державного службовця (7 звернень, що становить 4,1 % їх загальної кількості) (у 2007 році — 8 звернень, 2008–10); • щодо продовження терміну перебування на державній службі (88 звернень, що становить 51,8 % їх загальної кількості), (у 2007 році — 40 звернень, 2008–80 звер- 7. Діяльність колегіальних і дорадчих нень); органів з питань державної служби • стосовно застосування чи порушення окремих норм Закону України “Про державну службу” та з інших Колегія Головдержслужби України питань проходження державної служби (59 зверКолегія Головного управління державної служби України є нень, що становить 34,7 % їх загальної кількості), (у 2007 році — 38 звернень, 2008–47) (див. Діагра- постійним консультативно-дорадчим органом, створеним для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ма 6.3). Крім того, спостерігається поступове зменшення кількості Головдержслужби України, колективного і вільного обговорензвернень з питань проходження державної служби від юридич- ня найважливіших напрямів її діяльності. До складу Колегії входять Начальник Головдержслужби них осіб. Так, упродовж 2009 року до Головдержслужби надій(голова Колегії), перший заступник (заступник голови колегії) шло 675 таких звернень (у 2007 році — 927, 2008–771) (див. та заступники Начальника Головдержслужби України (за посаДіаграма 6.4).
24
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
дою), а також, за згодою, керівник Головної служби кадрового забезпечення Секретаріату Президента України, начальник Управління кадрового забезпечення та персоналу Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступник Керівника апарату Верховної Ради України, народні депутати України, керівні працівники центральних органів виконавчої влади, ректор Академії муніципального управління, голова ЦК профспілки працівників державних установ України, голова Центру політико-правових реформ, директор Чернігівського обласного Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій, представник Одеської національної юридичної академії, представник Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, переможці Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний службовець”. У 2009 році проведено 2 засідання Колегії Головдержслужби України, з них: • розширене — за участю представників центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, на якому розглядалися питання щодо підбиття підсумків діяльності Головдержслужби України у 2008 році та основні пріоритети розвитку системи державної служби України на 2009 рік; • спільне засідання комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та колегії Головного управління державної служби України, метою якого було обговорення норм нового антикорупційного законодавства в Україні, а саме: Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” — базового антикорупційного закону, який визначає правові та організаційні засади запобігання та протидії корупції відповідно до світових антикорупційних стандартів, Закону України “Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень”, Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення”. Спільне засідання проводилося за участю Урядового уповноваженого з питань антикорупційного політики, представників центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, групи впровадження проекту “Підтримка належного урядування: проект протидій корупції в Україні — UPAC” та представників інших органів державної влади. Упродовж 2009 року членами колегії Головдержслужби розглянуто 2 питання (у 2007 році — 26, 2008–22) та ухвалено 70 рішень (у 2007 році — 183, 2008–120) (див. Діаграма 7.1). 200
183
Діяльність громадських експертних груп при територіальних управліннях державної служби Головдержслужби України На початку 2009 року Головдержслужбою України ініційовано утворення консультативно-дорадчих органів — громадських експертних груп при територіальних управліннях державної служби Головдержслужби України. Громадські експертні групи управлінь державної служби Головдержслужби України в Автономній Республіці Крим, областях, місті Київ, створено з метою координації заходів, пов’язаних з проведенням консультацій з громадськістю та моніторингу врахування громадської думки з основних пріоритетів діяльності Головдержслужби України, спрямованих на формування та реалізацію державної політики у сфері державної служби по всій території України. До складу громадських експертних груп залучено представників інститутів громадянського суспільства (громадські організації, професійні та творчі спілки, організації роботодавців, благодійні і релігійні організації, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації та інші громадські товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства), органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, представники громадських рад при облдержадміністраціях, райдержадміністраціях. Основні питання, які були розглянуті громадськими експертними групами: • організація та проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу “Приязна адміністрація” та участі в ньому членів громадських експертних груп; • проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо впровадження основних законів України з питань запобігання та протидії корупції, зокрема “Про засади запобігання та протидії корупції”, “Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення”.
8. Проведення інформаційно-рекламної соціальної кампанії, запровадження тематичної рубрики в друкованих засобах масової інформації, створення теле- та радіопередач
Кількість розглянутих питань
74
Кількість ухвалених рішень
120
70
26
5
22 2
2
1
0 2007 рік
2008 рік
2009 рік
Діаграма 7.1. Інформація щодо кількості питань, розглянутих на засіданнях колегії Головдержслужби України у 2007– 2009 роках, та кількості ухвалених на них рішень
На сучасному етапі розвитку України одним з основних завдань держави є побудова відкритого та прозорого апарату влади, орієнтованого на інтереси та потреби людей, формування патріотично орієнтованого суспільства, в якому кожен громадянин має можливість створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, щоб повною мірою реалізувати особистісний потенціал, підвищуючи якісний рівень життя та сприяючи суспільному прогресу. Відповідно до основних завдань Головдержслужби на неї покладено важливі для загальнодержавної політики завдання, які у свою чергу потребують здійснення системних відкритих кроків. Для гармонізації інтересів і потреб людини, суспільства та держави необхідно своєчасно, якісно, об’єктивно роз’яснювати шляхи проведення реформи державного управління, базуючись на об’єктивності, достовірності, повноті та точності інформації. Дотримання органами влади зазначених принципів допоможе змінити ставлення громадян до державної служби
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
25
порівняно з 2008 роком. Це свідчить про зацікавленість громадськості проведеними Головдержслужбою України реформами у сфері державної служби України. Теми, що порушуються засобами масової інформації, цікаві як вузько-профільній аудиторії державних службовців, так і пересічним громадянам. Отже, зацікавленість громадян та журналістів діяльністю Головдержслужби у квітні-травні 2009 року зросла після заяви Начальника Головдержслужби на прес-брифінгу для представників засобів масової інформації щодо необхідності реформування персоналу на державній службі та збільшення заробітної плати державних службовців різних рангів. Не меншу зацікавленість проявили журналісти до проведення першої прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України “Суспільство проти корупції” за участю керівників СБУ, МВС, ДПА, Міністерства юстиції і Міністерства регіонального розвитку та будівництва, ініційованої Головдержслужбою з метою забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів виконавчої влади. Окрему увагу громадськості та ЗМІ було приділено можливому повтору масових звільнень державних службовців з політичних мотивів після президентських виборів: “Немає гарантій, що подібне не повториться”, — відповів Начальник Головдержслужби на запитання головного редактора журналу “Профіль”. При цьому він повідомив, що показник плинності кадрів на держслужбі становить 38–40 тис. осіб на рік. Динаміка збільшення інформаційних повідомлень у липні пов’язана з підбиттям підсумків реалізації Головдержслужбою серії проектів, зокрема завершення та нагородження переможців щорічного Всеукраїнського конкурсу “Приязна адміністрація”, переходу центрального апарату Головдержслужби на електронний документообіг (безпаперову форму роботи). Ініціювання Головдержслужбою створення інституту держсекретарів у міністерствах і відомствах, а також проведення заходу щодо нагородження переможців Всеукраїнської спартакіади серед збірних команд державних службовців — головні теми вересня 2009 року. Основними темами жовтневих повідомлень, присвячених висвітленню діяльності Головдержслужби, стали: початок заключного етапу щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний службовець” та проведення інформаційнороз’яснювальної кампанії щодо впровадження нового антикорупційного законодавства, який вступає у дію з 1 квітня 2010 року.
та наблизити країну до побудови нових європейських стандартів життя, а також сформувати суспільне бачення необхідності прогресивних змін. Інформаційна політика Головдержслужби України та його територіальних органів ґрунтується на виконанні таких функцій: інформування ЗМІ про важливі етапи еволюції державної служби; здійснення внутрішньої та зовнішньої комунікації (організація масових інформаційно-роз’яснювальних кампаній, розроблення та розповсюдження інформаційних матеріалів, орієнтованих на цільові групи населення та структури; публікація бюлетенів; проведення соціологічних досліджень); робота із зверненнями громадян та установ щодо виконання норм чинного законодавства; проведення аналізу та моніторингу інформації (відбір та аналіз інформації з питань державної служби та діяльності Головдержслужби України у друкованих і електронних засобах масової інформації; забезпечення відповідальних осіб і підрозділів статистичними даними з аналізом і прогнозом); Вищезазначені функції свідчать про дотримання основних складових інформаційного забезпечення: просвітництво; розширення внутрішніх і зовнішніх контактів; популяризація діяльності. Чітко дотримуючись інформаційної стратегії, базуючись на системній співпраці з журналістами, у 2009 році Головдержслужба проводила системну роз’яснювальну роботу з метою поліпшення поінформованості населення про цілі, завдання та процеси реформування державної служби в Україні. За результатами висвітлення діяльності Головдержслужби у 2009 році здійснено 1687 інформаційних виходів (2007 рік — 1111 ,2008–1129) (див. Діаграма 8.1). Зростання кількості інформаційних повідомлень у 2009 році свідчить про продовження системної роботи Головдержслужби над проблемними питаннями, проведення комунікативних заходів із залученням міжнародних експертів, впливових політичних діячів, представників Уряду, громадськості та засобів масової інформації. Інформаційна присутність Головдержслужби України у засобах масової інформації у 2009 році збільшилася майже вдвічі
300 281 250
250 200
173 148
150 100 50
150
83
112 104
75
65
55
150
142
111
84 59
173 140
1
2
100
74
5
87
75
46
55
4
97
88 57
63
3
133
104
41
0
162
126
42
6
7
8
2007
2008
2009
9
10
11
Діаграма 8.1. Динаміка інформаційних повідомлень щодо висвітлення діяльності Головдержслужби України у засобах масової інформації (2007–2009 роки)
26
88 80
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
12
У грудні 2009 року основними темами обговорення стали питання ініціювання Головдержслужбою утворення антикорупційних підрозділів у кожному міністерстві та спеціальної служби для проведення аудиту декларацій про доходи, які подають державні службовці, а також статистика даних, що приховуються кандидатами при заповненні документів для вступу на державну службу. Головними грудневими темами можна вважати необхідність розроблення і прийняття нових антикорупційних законопроектів та продовження обговорення питань внесення змін до Закону України “Про державну службу”. Насправді, роблячи жорсткішими рамки для чиновників, треба створювати умови, які б не заохочували їх до незаконних дій на державній службі. Нові принципи добору кадрів і професійної підготовки, підвищення матеріального статусу, захищеність від політичних впливів, а також гарантії незалучення у політичні процеси — ось основні принципи проекту Закону України “Про державну службу” (нова редакція). “Прийнятий антикорупційний пакет законів тільки у поєднанні з підготовленими нами документами у змозі комплексно підійти до питання боротьби з корупцією. Якщо закон про держслужбу описує принципи, то два інших закони — механізми. Якщо закон про корупцію описує підхід до отримання чиновниками подарунків, то нещодавно прийнята постанова Кабміну — механізм дотримання цього підходу. Все просто насправді” — зазначив Начальник Головдержслужби в інтерв’ю тижневику “Дзеркало тижня”. Протягом 2009 року на шпальтах друкованих засобів масової інформації вийшло 18 статей, присвячених діяльності Головдержслужби (у 2007 році — 42, 2008–12). Статті стосувалися питань необхідності прийняття нового закону про державну службу (журнал Верховної Ради України “Віче” від 7 лютого 2009 р.), конкурентоспроможності та процесу реформування державної служби (“Дзеркало тижня” від 13 лютого 2009 р.), проведення щорічного конкурсу “Приязна адміністрація” (газета “Урядовий кур’єр” від 20 лютого 2009 р.), поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави (газета “Урядовий кур’єр” від 28 березня 2009 р.), основних правил і стандартів у державному секторі (газета “Урядовий кур’єр” від 7 квітня 2009 р.), відкритості влади як основи застороги корупції (газета “Урядовий кур’єр” від 15 квітня 2009 р.), проблеми кадрового потенціалу на державній службі (журнал “Профіль” від 18 квітня 2009 р.), стратегії електронної демократії в центральних та місцевих органах виконавчої влади (газета “Урядовий кур’єр” від 15 квітня 2009 р.), ініціювання Головдержслужбою відновлення інституту держсекретарів у міністерствах і відомствах (газета “Хрещатик” від 4 вересня 2009 р), можливості нових звільнень державних службовців через політичні мотиви (тижневик “2000” від 18 вересня 2009 р.), нового антикорупційного законодавства (“Дзеркало тижня” від 19 грудня 2009 р.). Провідні українські телеканали (“24 канал”, “Тоніс” Перший національний, “Перший діловий”, “Всесвітня служба УТР”, телеканал СТБ, “5 канал”, ICTV, телеканал 1+1) також цікавилися питаннями проходження державної служби. Окрім вищезазначених друкованих та телевізійних засобів масової інформації упродовж кількох років Головдержслужба тісно співпрацює з провідними українськими інформаційними агентствами. Це, зокрема, “Укрінформ”, “Інтерфакс-Україна”, “УНІАН” “РБК-Україна”, “ЛІГАБізнес-Інформ”, “Українські новини”, а також регіональні ЗМІ: Одеська та Кримська телерадіокомпанії, донецькі та тернопільські друковані засоби масової інформації. Головдержслужба висловлює особливу подяку зазначеним засобам масової інформації за підтримку і готовність до відкритого та прозорого супроводження процесів, що відбуваються у державній службі України. У липні 2009 року директор Школи вищого корпусу державної служби взяла участь у ток-шоу з циклу програм “Європа в серцях українців”, які проводилися в рамках спільного про-
екту радіостанції “Наше радіо” та Європейської Комісії. Тема випуску була присвячена адаптації державної служби України до стандартів Європейського Союзу. Директор Школи вищого корпусу державної служби коротко окреслила питання реформування інституту державної служби в Україні та кращі практики функціонування державної служби в країнах — членах Європейського Союзу, законодавчі рамки державної служби, зокрема положення чинного Закону України “Про державну службу ” та приведення його у відповідність із стандартами ЄС шляхом розроблення проекту Закону України “Про державну службу” (нова редакція). Також розглядалися інструменти адаптації державної служби до стандартів ЄС– Twinning, TAIEX та SIGMA — та особливості їх застосування. У вересні 2009 року відбувся запис ексклюзивного інтерв’ю Начальника Головдержслужби в студії Одеського телеканалу Real–TV. У ході інтерв’ю Начальник Головдержслужби України розповів про проведення щорічних Всеукраїнських громадських слухань “Політико-правове забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування”, які започатковані у 2009 році у м. Одеса. Метою проведення Всеукраїнських слухань є визначення політико-правових інструментів забезпечення законодавчої бази державного управління у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, внесення пропозицій щодо практичного застосування органами влади правових важелів на шляху адаптації державного управління до стандартів Європейського Союзу. Починаючи з 2010 року Всеукраїнські громадські слухання перейменовано на Рішельєвські читання на честь видатного градоначальника Одеси Армана Емманюеля дю Плессі, герцога де Рішельє (1766–1822). Важливим здобутком в інформаційній політиці Головдержслужби у листопаді 2009 року стало проведення інформаційнороз’яснювальної кампанії щодо ефективного впровадження нового антикорупційного законодавства. Протягом листопадагрудня 2009 року Головдержслужбою проведено семінари та майстер-класи для державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, керівників територіальних органів Головдержслужби, представників прес-служб центральних органів виконавчої влади. Основне завдання зазначених заходів — максимальна обізнаність державних службовців у новому антикорупційному законодавстві та готовність до інформування про його вимоги на центральному та місцевому рівні. Окреслюючи основні механізми співпраці органів влади та громадськості під час проведення інформаційної кампанії з питань нового антикорупційного законодавства, Начальник Головдержслужби Тимофій Мотренко, зокрема зазначив: “Цей Закон докорінно змінює загальнодержавну антикорупційну політику і зміст заходів протидії корупції. Він виходить за межі державної служби, оскільки матиме вплив, в тому числі, на сферу ЗМІ та підприємницьку діяльність. Так, вперше на законодавчому рівні визначено поняття “конфлікт інтересів”, природа якого породжує об’єктивну неминучість корупції в кожному державному апараті. З метою впливу на людей влада повинна покладатися на засоби масової інформації, що відбирають, аналізують та подають населенню у друкованому або електронному варіанті. Ми вважаємо, що ефективне впровадження нового антикорупційного законодавства сприятиме зменшенню обсягів корупції та обмеженню її впливу на соціальні процеси, усуненню соціальних передумов корупції, причин і умов корупційних правопорушень. В той же час державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування та громадяни мають бути максимально обізнаними з новим антикорупційним законодавством та бути готовими інформувати громадськість про нові вимоги законодавства. Ми прагнемо захистити державних службовців і одночасно забезпечити інформування громадськості”. Протягом 2009 року Головним управлінням державної служби України на центральному рівні проведено 17 зустрічей з пресою (2007 рік — 31, 2008–19), розміщено 696 повідомлень на
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
27
офіційному веб-сайті Головдержслужби (2007 рік — 734, 2008– 663), проведено 56 прямих телефонних ліній Головдержслужби “Державна служба” (2007 рік –54, 2008–49). Керівництво Головдержслужби України взяло участь у двох “Гарячих лініях” Кабінету Міністрів України та трьох телефонних лініях Кабінету Міністрів України “Суспільство проти корупції”, дало 9 інтерв’ю та 41 коментар у друкованих ЗМІ (у 2007 році — 57, у 2008– 6 і 14 відповідно), 19 інтерв’ю та 46 сюжетів на телебаченні (2007 рік –24, 2008–20; 34), 3 інтерв’ю та 18 повідомлень на радіо (у 2007 році — 46, у 2008 — на радіо не було проведено жодного інтерв’ю, а кількість радіоповідомлень становила — 19), а також 764 повідомлення в електронній формі (2007 рік — 165, 2008–293) (див. Діаграми 8.2, 8.3). 2% 2%
5%
2%
1%
розподіл адміністративних та політичних посад у системі органів державної влади; заходи щодо запобігання проявам корупції на державній службі; підвищення кваліфікації та підготовка фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України; проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний службовець. Підсумки діяльності Головдержслужби України щодо інформаційної політики у 2009 році свідчать про необхідність проведення певних заходів з її удосконалення, зокрема у частині збільшення кількості інформаційних повідомлень на телебаченні та радіо, а також удосконалення системи інформаційного супроводження головних проектів Головдержслужби України (див. Діаграма 8.4).
4% 6%
1800
1687
78%
1111
1129
2007 рік
2008 рік
1049 960
Інформаційні повідомлення в електронних ЗМІ Повідомлення на радіо Інтерв'ю керівни цтва Головдержслужби на радіо Новинні повідомлення на веб сайті Головдержслужби Прямі телефоні лінії Статті в друкованих ЗМІ Інтерв'ю керівництва Головдержслужби на телебаченні Інтерв'ю керівництва Головдержслужби в друкованих ЗМІ Інші заходи: прес конференції, брифінги
0
Діаграма 8.2. Активність ЗМІ щодо висвітлення діяльності Головдержслужби України у 2009 році
2005 рік
2006 рік
2009 рік
Діаграма 8.4. Інформаційна активність Головдержслужби України у засобах масової інформації (2005–2009 роки)
Основні теми, що цікавили громадськість та мас-медіа протягом 2009 року: подальше доопрацювання проекту Закону “Про державну службу” (нова редакція); розроблення нормативно-правового акта “Про врегулювання конфлікту інтересів на державній службі” (основні засади, завдання, які будуть вирішені);
У 2010 році Головне управління державної служби України продовжить роботу над реалізацією середньострокового пріоритету стосовно підвищення відкритості, прозорості та підзвітності у діяльності державної служби як запоруки демократичного урядування.
140 119
120 100 80
68 64
60 40
41
35
57
81 67 66
75 64 58
61
56
53
70 57
57
62
43 34
40
31
20 0
36
77
1
2
3
4
5
87 72 68
57
55
55
10
11
55 47
30 28 25
6
7
8
2007
2008
2009
9
12
Діаграма 8.3. Динаміка кількості новинних повідомлень, розміщених на офіційному веб-сайті Головдержслужби України (2007–2009 роки)
28
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
9. Інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції у сфері державної служби У 2009 році Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу продовжено видання публікацій з питань державної служби, адміністративної реформи та розвитку інституцій у контексті європейської інтеграції. Сьогодення відзначається подальшим пошуком моделі власного державного устрою, структури органів державного управління і самоврядування, визначення конституційних засад державної політики, відпрацювання шляхів досягнення визначеної Конституцією мети — створення суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Висвітлення напрацювань, ідей, практик, що спроможні наблизити Україну до бажаних стандартів, стало наскрізним в інформаційному наповненні бюлетеня “Бюрократ” (див. Фото 9.1). Це насамперед оновлений зміст професійності та доброчесності державної служби, ведення Реєстру державних та адміністративних послуг, використання інструментів інституціональної розбудови, побудова системи управління якістю, електронне урядування, кращі практики переможців конкурсу “Приязна адміністрація”, здобутки Школи вищого корпусу державної служби, нові підходи до управління персоналом на державній службі та розвиток спроможності державних службовців до аналізу і вироблення політики тощо. Крім того, з 2009 року у бюлетені на регулярній основі висвітлюються новини з регіонів України та інтерв’ю з провідними експертами державного управління, що підтверджує їхню підтримку пропонованих змін. Тематика бюлетеня “Бюрократ” включає реформування публічної адміністрації, її наближення до стандартів Європей-
Фото 9.1. Інформаційний бюлетень “Бюрократ”
Фото 9.2. Тематичні випуски Policy Brief та Sigma Paper
ського Союзу, удосконалення механізму використання в Україні інституціональних інструментів Європейського Союзу Twinning, TAIEX і SIGMA, підвищення професійного рівня державних службовців, висвітлення спектру наукових досліджень і практичних розробок, спрямованих на удосконалення державної служби та державного управління, зокрема ряду ключових питань сучасної практики державної служби та державного врядування розвинутих демократичних країн світу. У 2009 році на регулярній основі у бюлетені почали публікуватися інтерв’ю експертів державного управління та новини з регіонів. Чотири здвоєних випуски “Бюрократа” у 2009 році вийшли англійською мовою. Основні теми, що порушувалися в інформаційному бюлетені “Бюрократ” у 2009 році: • авторитет державної служби в очах громадськості; • розмежування адміністративних та політичних посад; • запровадження системи управління якості; • Україна посилює можливості у використанні інструмента TAIEX; • міжнародне співробітництво — шлях до формування нової якості державної служби і державного управління; • Всеукраїнський конкурс “Приязна адміністрація”; • глобальний форум ОЕСР з питань державного управління; • нове антикорупційне законодавство як підґрунтя протидії корупції; • реформа публічної адміністрації; • реєстр державних функцій та упорядкування державних послуг; • державна служба України: вчора, сьогодні, завтра; • електронне врядування в Україні: стан та перспективи; • здобутки і бачення майбутнього Школи вищого корпусу державної служби; • реформа управління персоналом на державній службі; • групи аналізу політики — посилення спроможності до аналізу політики; • інструмент Twinning — практичний вимір європейської інтеграції України; • угода про асоціацію між Україною та ЄС: наша готовність до євроінтеграції. Ці пріоритети стали лейтмотивом більш активного пропагування пропозицій щодо упорядкування системи і структури органів влади та тих ідей, що лягли в основу розробленого законопроекту “Про державну службу” (нова редакція). Про підтвердження дієвості пропонованих підходів свідчать переклади українською мовою тематичних випусків Policy Brief та Sigma Paper (див. Фото 9.2), підготовлена брошура щодо пропонованих змін у законодавстві про державну службу. Для привернення уваги колег з інших країн до євроінтеграційних устремлінь України було значно розширено частку англомовних версій видань (див. Фото 9.3).
Фото 9.3. Деякі англомовні видання Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
29
Пильна увага до покращення розуміння суспільством та міжнародними партнерами напрямів та конкретних кроків реформи державної служби та її наближення до високих стандартів Європейського Союзу стали каталізатором посилення відкритості та націленості на широку співпрацю.
19
20
11
12
675
10
10. Випуск друкованих видань з питань функціонування та розвитку державної служби У 2009 році “Віснику державної служби” виповнилося 15 років. Незважаючи на його солідний вік, журнал залишається професійним виданням державних службовців, науковофаховим виданням у галузі науки “Державне управління”. Упродовж 2009 року видано чотири номери журналу, на сторінках якого друкувалися матеріали щодо європейського досвіду та сучасних підходів до розбудови системи державної служби, розвитку професійного навчання працівників органів влади і системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, нормативно-правової діяльності Головдержслужби з питань державної служби, принципів електронного урядування. У ряді публікацій висвітлювався досвід роботи та погляди науковців, працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування на роз’яснення проблем розбудови певної галузі або сфери управління. З першого номера журналу започатковано рубрику “Успішні управлінці світу”, в якій розміщуються статті про найкращий досвід управління з усього світу, розкриваються секрети управлінської роботи. У 2010 році планується дещо змінити формат журналу. З цією метою з першого номера в журналі буде запроваджено нову рубрику “У хвилину дозвілля”, яка міститиме цікаві вирази та афоризми науковців, мудреців, філософів та психологів про державну службу та державне управління. Загальний наклад “Вісника державної служби” у 2009 році становить 23970 примірників. Кількість видань, випущених Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, збільшилася у 2009 році на 7 публікацій і досягла найвищої позначки — 19 (див. Діаграма 10.1, Фото 10.1, 10.2). Серед читачів — політики, науковці, державні службовці центральних і місцевих органів виконавчої влади, центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади,
Фото 10.1. Публікації з питань корупції та конфлікту інтересів
30
0
2007 рік
2008 рік
2009 рік
Діаграма 10.1. Кількісні показники видавничої діяльності Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (кількість публікацій)
органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій, а також учасники різноманітних семінарів, конференцій, форумів з питань державного управління та державної служби, що проводяться за участі Головдержслужби.
Публікації Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, видані у 2009 році: • • • • • • •
Інформаційний бюлетень “Бюрократ”, випуски №1– 24 українською та англійською мовами, наклад кожного випуску 8700 примірників; Публічна доповідь про основні результати діяльності Головдержслужби України у 2008 році, наклад 3500 примірників; Публічна доповідь про основні результати діяльності Головдержслужби України у 2008 році (англомовна версія), наклад 2500 примірників; Матеріали розширеного засідання Колегії Головдержслужби України у 2009 році, наклад 1000 примірників; Звіт Головдержслужби України за 2008 рік, наклад 1000 примірників; Тематичний випуск політики Policy Brief: “Підтримка незаангажованості урядових контрактів”, наклад 3000 примірників; Переклад Sigma Paper “Уряд у розвитку: забезпечення підзвітності міністерств та інших державних органів”, наклад 3000 примірників;
Фото 10.2. Деякі публікації Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
• • • • • •
• • •
Матеріали науково-практичної конференції “Державна служба України в історичному контексті: проблеми становлення та розвитку”, наклад 500 примірників; Брошура “Нове антикорупційне законодавство”, наклад 7000 примірників; Буклет “Відповідальність за корупційні діяння”, наклад 7000 примірників; Презентаційний буклет Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (українською та англійською мовами); Буклет та брошура “Стратегія міжнародного співробітництва Головдержслужби України”, накладом по 100 примірників; Брошура “Новий закон “Про державну службу”: п’ять запитань із приводу створення дієздатної держави” (українською та англійською мовами), наклад 100 примірників; Буклет “Групи аналізу політики”, наклад 1000 примірників; Буклет “Впровадження в Україні інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX, Sigma”, наклад 1000 примірників; Календар “Державна служба очима Євгенії Гапчинської” (див. Фото 10.3), наклад 500 примірників.
Приємним сюрпризом до новорічних та різдвяних свят став вихід наприкінці 2009 року календаря “Державна служба очима Євгенії Гапчинської”, який у приязній та злегка іронічній манері привертає увагу державних службовців до тих звичних форм їх поведінки, які потребують зміни з точки зору громадян.
снювалось обов’язкове анонсування наступних подій та нововведень, що відбувались у процесі впровадження безпаперового документообігу. В окремих випадках проводилося тестування за результатами проведення навчання, оскільки це сприяло виявленню допущення прогалин та стимулювало персонал до кращого опрацювання процедурних документів, якими регулюється електронний документообіг. Загалом, упродовж 2009 року було проведено 2 групових навчання керівництва Головдержслужби, 10 рольових навчань реєстраторів та 23 групових навчання персоналу центрального апарату і підвідомчих установ Головдержслужби. Зокрема в рамках загальної апаратної наради Головдержслужби у липні 2009 року було проведено навчання-семінар з питань роз’яснення основних принципів роботи із системою електронного документообігу Головдержслужби. У ході навчання розглядалися основні процедурні питання організації безпаперового обігу та опрацювання документів. Крім того, за результатами навчання за ініціативою персоналу було напрацьовано ряд пропозицій щодо здійснення подальшої модернізації Системи електронного документообігу Головдержслужби. У грудні 2009 року заступник Начальника Головдержслужби А. Вишневський взяв участь у проведенні семінару з підвищення кваліфікації керівного складу Секретаріату Кабінету Міністрів України. Під час зазначеного семінару було висвітлено досвід Головдержслужби щодо впровадження безпаперових технологій документообігу, зокрема питання стосовно: доцільності та перспективності такого переходу; організаційного та нормативного забезпечення переходу до безпаперових технологій документообігу; поетапного планування процесу переходу; постійного навчання персоналу; основних переваг, яких досягнула Головдержслужба, здійснивши переведення понад 80% внутрішнього документообігу у безпаперову форму.
12. Всеукраїнський конкурс “Приязна адміністрація”
Фото 10.3. Календар “Державна служба очима Євгенії Гапчинської”
11. Проведення семінарів та тренінгів щодо забезпечення переходу органів державної влади на безпаперові технології документообігу Паралельно з впровадженням безпаперового електронного документообігу у Головдержслужбі постійно проводилися навчання персоналу з питань організації роботи у безпаперовій формі. Навчання спрямовувалися не лише на доведення до персоналу інформації щодо порядку проходження електронних документів, а й на розв’язанні різних системних проблем, що виникають у процесі переходу. Крім того, під час навчань здій-
З метою пошуку нових шляхів удосконалення роботи державних органів з точки зору не звичного для всіх виконання контрольних доручень, а через призму оцінки їх роботи очима громадян, заради яких і функціонують державні інституції, за ініціативи Головного управління державної служби України у 2008 році започатковано проведення Всеукраїнського конкурсу “Приязна адміністрація” (далі — Конкурс). Метою Конкурсу є виявлення кращих форм і методів організації роботи з населенням, вивчення, узагальнення та поширення кращого досвіду з питань якості державних (адміністративних) послуг та своєчасності їх надання, пропаганда та підняття престижу державної служби та державного службовця, заохочення, стимулювання державних органів, які працюють на високому професійному рівні. У І кварталі 2009 року підбито підсумки Конкурсу 2008 року, за якими визначено переможців серед органів виконавчої влади у чотирьох номінаціях, зокрема: • у номінації “Центральні органи виконавчої влади”: І місце — Міністерство праці та соціальної політики України, ІІ місце — Міністерство освіти і науки України, ІІІ місце — Державний комітет архівів України; • у номінації “Центральні органи виконавчої влади, які мають територіальні підрозділи”: І місце — Міністер-
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
31
•
•
ство України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, ІІ місце — Головне контрольно-ревізійне управління України, ІІІ місце — Міністерство юстиції України; у номінації “Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації”: І місце — Хмельницька обласна державна адміністрація, ІІ місце — Дніпропетровська обласна державна адміністрація, ІІІ місце — ІваноФранківська обласна державна адміністрація; у номінації “Районні, районні в Автономній Республіці Крим, у мм. Києві та Севастополі державні адміністрації, міські державні адміністрації”: І місце — Гайсинська районна державна адміністрація Вінницької області, ІІ місце — Коломийська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, ІІІ місце — Єланецька районна державна адміністрація Миколаївської області.
2 липня 2009 року у приміщенні Клубу Кабінету Міністрів України відбулася церемонія нагородження переможців Конкурсу 2008 року, під час якої оголошено про початок Конкурсу 2009 року. З урахуванням досвіду проведення Конкурсу та з метою удосконалення порядку його проведення постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.09 № 758 внесено зміни до Положення про Конкурс. Зокрема передбачено створення організаційних комітетів та експертних груп на базі територіальних органів Головдержслужби, що дасть змогу об’єктивніше визначати претендентів на перемогу серед районних державних адміністрацій та територіальних органів центральних органів виконавчої влади. З урахуванням пропозицій та зауважень, наданих громадськими організаціями, доопрацьовано анкети споживачів послуг та учасників Конкурсу. У 2009 році у Конкурсі взяли участь 1015 державних органів (див. Діаграма 12.1), у тому числі 40 центральних органів виконавчої влади, 451 територіальний орган центральних органів виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, 24 обласних, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації та 497 районних державних адміністрацій. 100
100% 100%
99% 87.6%
67.2% 66.7%
66.8%
26 0
22
ЦОВВ
ОДА
13. Всеукраїнська спартакіада серед збірних команд державних службовців Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя 2 РДА
1 ТО ЦОВВ
2008 рік 2009 рік
Діаграма 12.1. Частка державних органів, які взяли участь у Всеукраїнському конкурсі “Приязна адміністрація”, від їх загальної кількості
32
Як показала практика, проведення Конкурсу в Україні стало потужним стимулом позитивних зрушень у наближенні органів державної влади до громадян. Зокрема у рамках участі у Конкурсі в органах виконавчої влади у 2009 році: • встановлено 296 інформаційних стендів; • створено веб-сайти 141 державного органу; • у 168 державних органах запроваджено “Гарячу лінію” для громадян; • у 230 державних органах встановлено пандуси; • у 156 державних органах встановлено стенди для відвідувачів з вадами зору; • у 146 органах виконавчої влади на дверях робочих кабінетів прикріплено або оновлено таблички із зазначенням відповідних посад, прізвищ, імен; • встановлено 188 скриньок для заповнених анкет щодо вивчення очікувань споживачів; • у 83 державних органах запроваджено надання послуг громадянам у режимі on-line. У багатьох державних органах для відвідувачів встановлено телефони, які під’єднано до загальної мережі; запроваджено носіння працівниками, які безпосередньо спілкуються з громадянами, бейджів; проведено тренінги щодо удосконалення навичок спілкування та обслуговування відвідувачів; створено громадські приймальні, а також здійснено заходи щодо спрощення процедури отримання споживачами послуг. Зазначених результатів досягнуто завдяки сприянню у проведенні Конкурсу та співпраці Головдержслужби з громадськими та профспілковими організаціями, які взяли активну участь у роботі організаційних комітетів та експертних груп з проведення перевірок відомостей, наведених в анкетах учасників Конкурсу, і тим самим забезпечили прозорість процедури визначення переможців. Таким чином, Головдержслужбою завдяки проведенню Всеукраїнського конкурсу “Приязна адміністрація” досягнуто основної мети, що полягає у підвищенні якості обслуговування громадян як під час професійної діяльності окремих державних службовців, так і органів виконавчої влади в цілому. Разом з тим за результатами проведення Конкурсу у 2009 році виявлено шляхи удосконалення процедури проведення Конкурсу у подальшому, зокрема в частині введення додаткових номінацій Конкурсу з метою залучення до участі у ньому усіх категорій державних органів, а також поширення серед них кращого досвіду щодо належної організації роботи з надання послуг громадянам.
З метою зміцнення здоров’я державних службовців, залучення їх до занять фізичною культурою і спортом, організації їх активного відпочинку, пропаганди здорового способу життя, зміцнення позитивного іміджу державної служби у 2009 році Головним управлінням державної служби України, Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту, Центральним комітетом профспілки працівників державних установ України та Центральною радою фізкультурно-спортивного товариства “Спартак” проведено XI Всеукраїнську спартакіаду серед збірних команд державних службовців Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі — Всеукраїнська спартакіада). Всеукраїнська спартакіада проводилася протягом січнявересня 2009 року поетапно:
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
перший етап — районні та міські (міст обласного значення) спартакіади; другий етап — Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопольська міські спартакіади; третій етап — фінальні змагання Всеукраїнської спартакіади. На першому етапі у січні — квітні 2009 року проведено районні та міські (міст обласного значення) спартакіади, в яких узяли участь 44340 державних службовців, що порівняно з минулим роком більше на 38 % (див. Діаграма 13.1). Другий етап XI Всеукраїнської спартакіади проведено в квітнітравні 2009 року структурними підрозділами з фізичної культури і спорту обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій разом з територіальними органами Головдержслужби, обласними та Київським міським комітетами профспілки працівників державних установ України, обласними організаціями фізкультурно-спортивного товариства “Спартак”. Загальна кількість державних службовців, які взяли участь у другому етапі XI Всеукраїнської спартакіади, становить 24105 осіб. Порівняно з 2008 роком кількість учасників збільшилася майже у 3 рази. 50000 44340 2008 рік 2009 рік 27679 24105
26
8895 22 2
451
501
0 І етап
ІІ етап
ІІІ етап
Діаграма 13.1. Загальна кількість державних службовців, які взяли участь у XI Всеукраїнській спартакіаді
За результатами змагань визначалися переможці з кожного виду спорту. Переможців другого етапу нагороджено дипломами, кубками та почесними грамотами. Третій, фінальний етап XI Всеукраїнської спартакіади проходив з 22 по 26 вересня 2009 року у місті Алушта на базі фізкультурно-спортивного товариства “Спартак”. До фінального етапу змагань XI Всеукраїнської спартакіади було допущено команди, сформовані з державних службовців Ради міністрів Автономної Республіки Крим, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Змагання проводилися з таких видів спорту: футзал, волейбол, теніс настільний, шашки та шахи.
Завдяки спільним зусиллям та скоординованій роботі співорганізаторів усі три етапи XI Всеукраїнської спартакіади відбулися на належному організаційному рівні, а сама Спартакіада у 2009 році стала наймасовішою за весь період її існування, що свідчить про зростання інтересу державних службовців до занять фізичною культурою та спортом, розуміння керівництвом Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій важливості популяризації серед державних службовців здорового способу життя, що в свою чергу сприятиме зміцненню позитивного іміджу державної служби в Україні. Разом з тим під час проведення Спартакіади мав місце ряд недоліків. Зокрема під час проведення другого етапу у Вінницькій, Донецькій та Херсонській областях окремі представники місцевих органів виконавчої влади районного рівня не змогли взяти участь у змаганнях через відсутність коштів на відрядження. Здійснено недостатнє фінансування для проведення заходів (на спортінвентар, форму, відрядження, придбання нагородної атрибутики та призів для переможців і призерів змагань) у Закарпатській, Львівській та Кіровоградській областях. У місті Києві недостатнє фінансування першого етапу Всеукраїнської спартакіади призвело до зменшення кількості її учасників. Під час проведення третього, фінального етапу XI Всеукраїнської спартакіади, не було представлено збірну команду Волинської обласної державної адміністрації, не в повному обсязі було представлено збірні команди Кіровоградської (15 осіб замість належних 22), Тернопільської (13 осіб замість належних 22) та Херсонської областей (10 осіб замість належних 22). Незважаючи на те, що співорганізаторами змагань неодноразово зверталася увага керівників органів виконавчої влади на необхідність неухильного дотримання умов участі у Всеукраїнській спартакіаді, до персонального складу збірних команд Закарпатської, Івано-Франківської, Луганської та Рівненської обласних державних адміністрацій було включено ряд осіб, які не є державними службовцями, що є грубим порушенням вимог Положення про Всеукраїнську спартакіаду. В основному зазначені недоліки пов’язані з недостатньою відповідальністю окремих керівників місцевих органів виконавчої влади та неналежним плануванням і забезпеченням роботи щодо організації та проведення фізкультурно-спортивних заходів серед їх трудових колективів. Для врегулювання названих питань проводиться робота з подальшого удосконалення Положення про Всеукраїнську спартакіаду в частині формулювання більш чітких вимог до комплектування збірних команд та умов визначення переможців.
Загальна кількість учасників, які взяли участь у фінальних змаганнях XI Всеукраїнської спартакіади, становила 501 особу, що порівняно з минулорічними показниками більше на 11%. За результатами фінальних змагань переможцями стали: третє місце — збірна команда державних службовців Житомирської області; друге місце — збірна команда державних службовців Хмельницької області; перше місце — збірна команда державних службовців Київської області.
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
33
ІV. ЗАПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ 14. Запровадження сучасних методів управління персоналом у системі державної служби стосовно добору та вступу на державну службу, її проходження, оцінювання результатів діяльності державних службовців Модернізація процесів та процедур управління персоналом була одним з пріоритетних завдань Головдержслужби у 2009 році. У цьому напрямі досягнуто значних результатів: створено Раду керівників кадрових служб як дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України, визначено нові підходи до процедури оцінювання діяльності державних службовців, розроблено проект профілів компетенцій лідерства для керівників вищих ланок, розпочато роботу над розробленням нової системи класифікації посад. Для інституційного забезпечення виконання цієї роботи в Головдержслужбі впродовж 2009 року функціонувало три групи аналізу політики, до складу яких входили працівники структурних підрозділів та підвідомчих організацій Головдержслужби, а також представники інших заінтересованих органів влади, зокрема Мінфіну та Мінпраці. Значну підтримку у виконанні заходів з модернізації персоналу було надано українсько-канадським проектом “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні”.
Удосконалення системи щорічного оцінювання результатів діяльності державних службовців Оцінювання діяльності державних службовців відіграє важливу роль у системі управління людськими ресурсами на державній службі провідних країн Європейського Союзу як ключовий інструмент для керівників, що дає можливість, з одного боку, формувати та узгоджувати цілі й завдання організації із зусиллями державних службовців, а з другого, — дає необхідні важелі для розвитку персоналу державного органу, а саме — готувати пропозиції щодо направлення працівників на підвищення кваліфікації для отримання необхідних навичок та вмінь, визначати потенційних кандидатів для просування по службі тощо, і найголовніше — від цієї оцінки залежить преміювання державних службовців. Разом з тим, діючий порядок щорічної оцінки діяльності державних службовців в Україні визнано неефективним. Основною проблемою є формальність процедур оцінювання діяльності державних службовців, їх низький вплив на кар’єру державних службовців та підвищення результативності їх діяльності та органів влади в цілому, а саме — через відсут-
34
ність єдиного підходу, паралельного існування двох механізмів оцінювання (щорічна оцінка і атестація), недосконалість процедур, критеріїв підсумкових оцінок, недосконалість підходів до оцінювання керівників, яке має базуватися на оцінюванні результативності очолюваних ними органів на основі визначених пріоритетів, недосконалість системи планування діяльності державних службовців як основи для оцінювання результатів їх діяльності. Саме тому Головдержслужба поставила собі за мету розроблення та запровадження дієвих інструментів оцінювання у взаємозв’язку із заохоченням результативної діяльності державних службовців. Для цього у Головдержслужбі створено групу аналізу політики щодо запровадження нових підходів до оцінювання результатів діяльності державних службовців (далі — Група), до складу якої входять представники Головдержслужби та інших органів виконавчої влади, зокрема Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства промислової політики України, Київської міської державної адміністрації. Результатом роботи Групи став проект документа з аналізу політики щодо нових підходів до оцінювання діяльності державних службовців, де відображено проблеми чинного порядку службовців відповідної процедури, фактори, що впливають на наявний стан справ, інституції, пов’язані з розв’язанням проблеми, визначено основні причини, що зумовлюють недієвість діючої процедури оцінювання, наслідки та цілі, яких планується досягти. Вказаний проект документа з аналізу політики презентовано 28 травня 2009 року на семінарі-тренінгу “Управління людськими ресурсами, професійне навчання та доброчесність на державній службі — актуальні питання” та 7 вересня 2009 року на засіданні Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади, роздано керівникам кадрових служб центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, територіальних органів Головдержслужби для опрацювання та надання пропозицій. Для врахування пропозицій якомога ширшого кола заінтересованих сторін при розробці нового порядку оцінювання результатів діяльності державних службовців 25–26 червня 2009 року відбулося засідання фокус-груп за участю працівників Головдержслужби, керівників кадрових служб, керівників структурних підрозділів та спеціалістів центральних органів виконавчої влади. Під час засідання напрацьовано пропозиції, відображені в документі з аналізу політики, що розміщено на офіційному веб-сайті Головдержслужби (розділ “Напрями ді-
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
" # "
$ " & % ! %
$ # " # %
$ # # % % & # ! ' ( $ % %
' " #
" = % % ! % )* +,-.--+ /.01234546$
*76-8$5--+ /.01234546$ )6+23-* 46 )./95$-:; 219<*$76$
* # % #
' > # " " " =
Схема 14.1. Модель нового порядку оцінювання результатів діяльності державних службовців
яльності”, рубрика “Співпраця з керівниками кадрових служб”, підрубрика “Проекти для обговорення”). Зазначений проект розроблено за методичної та консультативної підтримки експертів проектів “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні” та “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні” Іванни Ібрагімової, Байби Медвецькі, Каспарса Берзіньша, Мартіна Крієвіньша, Пола Мігуса та Сандри Бріггс. Результатом зусиль стала модель нового порядку оцінювання результатів діяльності державних службовців (див. Схема 14.1), яка передбачає забезпечення зв’язку між результатами оцінювання та подальшим проходженням державної служби, заохоченням результативної діяльності, визначенням потреб у навчанні тощо. Перехідним етапом до запровадження нового порядку оцінювання результатів діяльності державних службовців є внесення змін наказом Головдержслужби від 4 листопада 2009 р. № 326 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2009 року за № 1107/17123) до Загального порядку проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов’язків і завдань, затвердженого наказом Головного управління державної служби України від 31 жовтня 2003 року № 122, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 листопада 2003 року за № 1063/8384. Враховуючи, що у першому півріччі 2010 року Головдержслужбою планується внесення на затвердження Кабінету Міністрів України нового порядку оцінювання результатів діяльності державних службовців, відкритим залишається питання щодо сприйняття керівниками державних органів процедури оцінювання діяльності державних службовців як дієвого інструменту для підвищення ефективності діяльності державних службовців та державних органів у цілому. Для забезпечення ефективного використання нового порядку оцінювання Головдержслужбі необхідно в подальшому забезпечити належний інформаційно-методичний супровід та навчання як керівників державних органів, так і керівників кадрових служб та заручитися їхньою партнерською підтримкою у впровадженні кращих практик управлінської діяльності на благо всього суспільства.
Розроблення профілів компетенцій лідерcтва для вищого корпусу державної служби Інструментом становлення вищого корпусу державної служби є впровадження профілів компетенцій лідерства, розроблення яких Головне управління державної служби України здійснює у рамках спільного канадсько-українського проекту “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні”. У ході роботи над проектом профілів компетенцій лідерства протягом травня-червня 2009 року Головдержслужбою проведено дослідження шляхом опитування близько 500 керівників І-ІV категорії посад у центральних органах виконавчої влади. Крім цього, для отримання якісних даних у червні проведено 4 фокусгрупи за участю керівників зазначених категорій посад. Результати проведених досліджень було представлено на засіданні Ради керівників кадрових служб 7 вересня 2009 року.
Найважливішими компетенціями керівника-лідера на державній службі визнано: аналітичне мислення; прийняття рішень; орієнтація на результат; культура спілкування/побудова взаємної довіри; особистий розвиток; управління часом; ефективна комунікація; визначення напряму діяльності та бачення; мотивування діяльності працівників; модерування обговорень та ведення переговорів; інноваційність; управління стресом; раціональне управління ресурсами. Результати опитування та проведення фокус-груп покладено в основу проекту профілів компетенцій лідерства, який включає компетенції лідерства не тільки для вищої та середньої ланки державних службовців, як було заплановано, а й для базового рівня керівників на державній службі. Проект профілів компетенцій для всіх трьох рівнів керівництва складається з чотирьох груп, а саме:
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
35
• орієнтація на результат; • аналітичне мислення; • управління людськими ресурсами; • ефективна комунікація. Проект профілів компетенцій лідерства, а також пропозиції щодо їх впровадження у процеси управління людськими ресурсами на державній службі в Україні плануються винести на обговорення з усіма заінтересованими сторонами у 2010 році.
15. Розроблення нової моделі класифікації посад державних службовців Реагуючи на виклики сьогодення щодо необхідності запровадження у системі державної служби, з одного боку, конкурентоспроможності, а з другого — справедливої системи оплати праці з урахуванням трудового внеску та вартості певних рівнів компетенцій на ринку праці, Головдержслужба розпочала роботу над створенням нової системи класифікації посад, що має стати основою для реформування системи оплати праці державних службовців. Для реалізації цієї мети створено групу аналізу політики, до складу якої входять працівники Головдержслужби, Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства фінансів України, а методична підтримка здійснюється міжнародними експертами проектів “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні” та “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні”. Для розроблення механізму моніторингу, визначення нових підходів до класифікації посад учасники групи з аналізу політики брали участь у семінарах та тренінгах, проведено консультації з міжнародними радниками та експертами канадського проекту “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні”. З метою вивчення та використання досвіду зарубіжних країн в рамках реалізації Угоди про співробітництво у сфері розвитку державної служби і адміністративної реформи між Головдержслужбою та головою Канцелярії Прем’єр-міністра Республіки Польща з 6 по 9 жовтня 2009 року відбувся робочий візит української делегації до Республіки Польща, що дало змогу врахувати кращий досвід з цього питання при розробленні нової моделі класифікації посад державних службовців в Україні. У ході роботи над аналітичною запискою щодо нової класифікації посад проаналізовано існуючий стан у цій сфері, викладено мету змін, визначено головні фактори, пов’язані з проблемою, існуючі документи щодо класифікації посад державних службовців та інституції, пов’язані з розв’язанням проблеми. Подальше просування у цьому напрямі, а головне — у впровадженні нової класифікації посад пов’язане з ризиками опору змінам через очікуване погіршення статусу окремих державних службовців, які в нинішніх умовах невиправдано мають вищі категорії посад і відповідно отримують високу заробітну плату порівняно з іншими державними службовцями та можливим відносним зменшенням розміру заробітної плати у разі зниження їхньої категорії. Для зняття суспільно-політичних ризиків протистояння реформуванню класифікації посад і відповідно системи оплати праці на державній службі необхідна планомірна діяльність Головдержслужби у напрямі залучення до роботи над новою моделлю представників державних органів, які в подальшому будуть погоджувати відповідні нормативно-правові акти, пілотування проекту нової класифікації посад для врахування практичних аспектів її застосування та мінімізації можливих ризиків її впровадження.
36
16. Утворення та діяльність Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади Запровадження кращих практик управління персоналом на державній службі, крім розроблення власне самого управлінського інструментарію, поставило перед Головдержслужбою ще одне важливе завдання — корпоратизації носіїв управлінського досвіду і тих посадових осіб, без партнерської взаємодії з якими і без спільного ціннісно-орієнтованого підходу до подальших реформ на державній службі з якими просування до мети практично не можливе. Для формування комунікативного простору і об’єднання зусиль у запровадженні сучасних методів управління персоналом у системі державної служби у рамках українськоканадського проекту “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні” Головдержслужбою опрацьовано досвід функціонування Ради з питань людських ресурсів Канади, за результатами якого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.09 № 18 створено постійно діючий консультативнодорадчий орган при Кабінеті Міністрів України — Раду керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади (далі — Рада). Метою створення Ради є координація реалізації державної політики у сфері державної служби, підвищення ефективності діяльності кадрових служб органів виконавчої влади. Основними завданнями Ради є: • участь у визначенні пріоритетів та механізму інституційного, інформаційного та іншого забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері державної служби та з питань кадрової роботи; • аналіз діяльності кадрових служб центральних органів виконавчої влади та підвищення ефективності їх роботи; • підготовка і подання Кабінетові Міністрів України та центральним органам виконавчої влади пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази у сфері державної служби та з питань кадрової роботи. Формою роботи Ради є засідання, що проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз кожного півріччя, зокрема у 2009 році Головним управлінням державної служби України проведено два засідання Ради. Перше засідання Ради відбулося 1 квітня 2009 року за участю керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, на якому розглядалися проект регламенту Ради, орієнтовний план роботи Ради на 2009 рік та склад робочих груп щодо: • підготовки пропозицій до проекту Концепції удосконалення системи управління персоналом (роботи з кадрами) на державній службі; • розроблення проекту нового Типового положення про кадрову службу центрального органу виконавчої влади; • підготовки матеріалів до збірника щодо методичного забезпечення працівників кадрових служб. Під час засідання Ради було також представлено проект Концепції удосконалення системи управління персоналом на державній службі (далі — Концепція), у якому окреслено основні проблеми, цілі та напрями реформування системи управління персоналом на державній службі в Україні на середньострокову перспективу. У результаті цієї роботи положення Концепції стануть частиною Програми розвитку державної служби на 2011–2015 роки. 7 вересня 2009 року у конференц-залі Школи вищого корпусу державної служби відбулося чергове засідання Ради за участю Президента Комісії державної служби Канади, представ-
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
Фото 16.1. Засідання Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади
Фото 16.2. Проведення тематичного семінару з обговорення основних завдань та функцій кадрової служби органу виконавчої влади
ників Секретаріату Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, керівників кадрових служб центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, представників проекту “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні” (див. Фото 16.1). У ході засідання Президент Комісії державної служби Канади Марія Баррадос презентувала тему “Досвід використання профілів компетенції в процесах управління людськими ресурсами на державній службі Канади”; розглядалися питання щодо підготовки профілів компетенцій лідерства, удосконалення підходів до оцінювання діяльності державних службовців, проектів Концепції удосконалення системи управління персоналом на державній службі, нового Типового положення про кадрову службу органу виконавчої влади та методичного збірника для керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади.
ментів проводилося із залученням міжнародних експертів проекту “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні”. У грудні 2009 року в рамках діяльності Ради за підтримки данського проекту “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні” Головдержслужбою організовано два дводенні виїзні тренінги на тему “Планування і професійний відбір персоналу”, в якому брали участь керівники кадрових служб центральних та місцевих органів виконавчої влади. За результатами тренінгів учасникам вручено сертифікати. Крім того, за участю керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади за підтримки проекту “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні” проведено два тематичних семінари з обговорення основних завдань та функцій кадрової служби органу виконавчої влади (див. Фото 16.2). Налагодженню професійних комунікативних зв’зків між керівниками кадрових служб сприяв, а тепер і активно використовується створений Головдержслужбою на своєму офіційному веб-сайті рубрика “Співпраця з керівниками кадрових служб”, де розміщено телефонні довідники, підрубрика “Рада керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади”, матеріали семінарів та конференцій, проекти для обговорення тощо. Створений ресурс активізував професійну взаємодію, сприяв спрощеному, а відтак і ефективному опрацюванню проектів документів. Актуальною залишається потреба у зміні парадигми функціонування кадрових підрозділів шляхом зміщення акцентів від статистичного та діловодного забезпечення кадрових питань до власне управління персоналом на державній службі. Тому наступні зусилля необхідно спрямувати на подальшу корпоратизацію у сфері діяльності керівників кадрових служб державних органів, формування команди однодумців, зусилля якої спрямовуватимуться на впровадження сучасних практик управління персоналом, що дасть змогу розбудувати інституційну спроможність державної служби, забезпечити підвищення рівня професіоналізму державних службовців шляхом зміни ролі і статусу кадрових підрозділів, запровадження нових підходів до управління персоналом на державній службі.
Згідно з Планом роботи Ради в 2009 році відбулося 4 засідання робочих груп Ради: • 26 травня — з підготовки пропозицій до проекту Концепції удосконалення системи управління персоналом (роботи з кадрами) на державній службі; • 2 червня — з розроблення проекту Типового положення про кадрову службу центрального органу виконавчої влади; • 28 липня — з підготовки матеріалів до збірника щодо методичного забезпечення працівників кадрових служб; • 2 грудня — спільне засідання робочих груп з розроблення проекту Типового положення про кадрову службу центрального органу виконавчої влади та збірника щодо методичного забезпечення працівників кадрових служб. Результатом роботи стали проекти Типового положення про кадрову службу органу виконавчої влади, збірника щодо методичного забезпечення працівників кадрових служб та інших документів, покликаних удосконалити функціонування кадрових підрозділів. Розроблення зазначених проектів доку-
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
37
V. ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ТА РОЗВИТКУ ВИЩОГО КОРПУСУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ 17. Розвиток та забезпечення діяльності Школи вищого корпусу державної служби Міжнародна практика свідчить, що інвестування у розвиток вищого корпусу державної служби є найбільш дієвим способом підтримки реформ. Україні потрібна професійна група топ-менеджерів (вищий корпус державної служби), які володіють сучасними знаннями та навичками стратегічного менеджменту, управління змінами, переговорного процесу, управління ризиками, управління фінансовими та людськими ресурсами. З метою сприяння становленню і розвитку вищого корпусу державної служби та реформування державного управління при Головному управлінні державної служби України у жовтні 2008 року було утворено Школу вищого корпусу державної служби (далі — Школа). З моменту створення Школа робить свій внесок у формування ефективного вищого корпусу державної служби України шляхом проведення навчальних програм нового формату, спрямованих на розвиток управлінських компетенцій. Такі програми розробляються з урахуванням навчальних потреб вищого корпусу державної служби та найкращої світової практики підготовки служби топ-менеджерів. Школа виконує роль не лише тренінгового центру, а насамперед професійного клубу лідерів державної служби, дискусійного майданчика щодо пріоритетів суспільного розвитку та урядової політики, які виникають у зв’язку з процесами суспільної трансформації, економічного розвитку, європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Міжнародний досвід професійного розвитку вищого корпусу державної служби У країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) національні школи державного управління є основними постачальниками тренінгів та інших навчальних видів діяльності. Міжнародний досвід, зокрема Франції, Данії, Польщі, Болгарії, країн Балтії, підкреслює тенденцію суттєвої індивідуалізації та поглиблення практичної орієнтації навчальних програм, використання широкої практики залучення позаштатних лекторів-практиків для навчання у школах державного управління, розрахованого на задоволення потреб вищого корпусу державної служби. Аналіз міжнародного досвіду свідчить також про узвичаєне підпорядкування таких шкіл урядові або органу управління державною службою і в окремих випадках міністерству освіти.
38
Наприклад, у Франції підготовкою вищого корпусу державної служби займається Національна школа управління (Ecole National d’Administration — ENA), що як державний заклад підпорядковується Прем’єр-міністрові. Ця Школа готує вищі управлінські кадри для органів державного управління і посідає особливе місце в системі підготовки державних службовців Франції. Створенням ENA був започаткований важливий етап у підготовці вищих посадових осіб французької державної служби, оскільки ця Школа здійснює за міжміністерським принципом уніфікований добір та підготовку кадрів вищого корпусу державної служби Франції. Основні напрями підготовки слухачів ENA — “Державний менеджмент”, “Управління”, “Комунікації”. У Великій Британії постачальником тренінгових програм є Національна школа Уряду. Кожного року навчання в ній проходить близько 30 тис. державних службовців. Основними напрямами підготовки слухачів є “Лідерство та стратегія”, “Вироблення політики та Уряд”, “Розвиток менеджменту”, “Розвиток персоналу та кар’єри”, “Професійний розвиток”. У Канаді задоволенням навчальних потреб державних службовців займається Школа публічної служби. “Клієнтом” Канадійської школи публічної служби є Публічна служба Канади, яка розробляє свої продукти виключно з метою надання якісних послуг державним службовцям на всіх щаблях державного управління. Основними послугами цієї установами є орієнтаційний та роз’яснювальний супровід, менеджмент та професійний розвиток, розвиток лідерства, програми з мовної підготовки.
Організація тренінгових програм та заходів для вищого корпусу державної служби 2009 рік став роком пілотного впровадження Програми управлінського розвитку для вищого корпусу державної служби. За підтримки міжнародних партнерів Школа розробила методику та провела оцінку навчальних потреб вищого корпусу державної служби. За результатами оцінки разом з Голландським інститутом державного управління підготовлено 6 тренінгових модулів і проведено 18 тренінгів на теми: Управління змінами у державному секторі; Мистецтво комунікацій у державному управлінні; Стратегічний менеджмент; Менеджмент; Лідерство; Управління людськими ресурсами. Загалом у вищезазначених тренінгах взяли участь 216 державних службовців І — V категорії посад, зокрема 46 державних службовців І — ІІ категорії посад, 125 державних службовців ІІІ — ІV категорії посад та 45 державних службовців V категорії посад (див. Діаграма 17.1, Фото 17.1, 17.2)
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
140 120 100 80 60
40 20 0
I-II
III-IV
V
Діаграма 17.1. Участь державних службовців у Програмі управлінського розвитку
Фото 17.1. Програма управлінського розвитку, тренінг “Мистецтво комунікацій у державному управлінні”, 30–31 жовтня 2009 року
Етика та запобігання корупції; Співпраця з політиками; Якість, інновації та модернізація; Спілкування з мас-медіа; Європейські мови; Правила та процедури ЄС; Підготовка до головування у ЄС; Європейські вищі державні службовці; Є вропейські компетенції та міжнародна співпраця. Щороку на навчання вищого корпусу державної служби виділяється 2,5–3 % фонду оплати праці. У середньому кожен представник вищого корпусу державної служби витрачає близько 5–10 днів на рік на своє навчання. У рамках проекту “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні”, що фінансується Міністерством закордонних справ Королівства Данія, Школа вищого корпусу державної служби за підтримки міжнародної компанії “Nordic Training International” (Латвійська Республіка) провела 5 тренінгів на теми: “Мистецтво управління”, “Програма удосконалення лідерських якостей”, “Сучасні технології підготовки та проведення успішної презентації”, участь у яких взяли 94 державних службовці І — ІІ категорії посад (див. Фото 17.3, 17.4).
Фото 17.3. Тренінг “Мистецтво управління”, 24–25 квітня 2009 року
Фото 17.2. Програма управлінського розвитку, тренінг “Технології ефективного менеджменту”, 27–28 листопада 2009 року
Міжнародний досвід Основними напрямами професійного розвитку вищого корпусу державної служби в країнах — членах ЄС є менеджмент і лідерство. У 19 з 27 країнах — членах ЄС для представників вищого корпусу державної служби здійснюються програми управлінського розвитку. Крім тренінгів з питань менеджменту та лідерства впроваджуються навчальні програми з таких тем:
Фото 17.4. Тренінг “Програма удосконалення лідерських якостей”, 16–17 жовтня 2009 року
Пріоритетними завданням Школи вищого корпусу державної служби є підтримка цінностей професійної етики. З метою підготовки до впровадження нового антикорупційного законодавства Школою проведено майстер-клас для вищого корпусу
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
39
державної служби та спільний з Комісію з журналістської етики семінар з питань дифамації (див. Фото 17.5). Також Школа виступила організатором круглого столу з питань політичної нейтральності вищого корпусу державної служби та майстер-класу з питань медіа-комунікацій (див. Фото 17.6). Загалом Школою вищого корпусу державної служби у 2009 році проведено 27 комунікативних та тренінгових заходів за участю 495 осіб.
Фото 17.5. Майстер-клас з питань впровадження нового антикорупційного законодавства, 10 листопада 2009 року
17.6. Майстер-клас для вищого корпусу державної служби з питань медіа-комунікацій, 19 грудня 2009 року
Тренери Школи вищого корпусу державної служби: Френк Літл (Frank Little) — професійний тренер та консультант з Великої Британії, який має багаторічний досвід роботи з державними службовцями. Також Ф. Літл має досвід консультування державних службовців країнкандидатів у члени ЄС з питань підготовки до міжнародних переговорів. Працював персональним тренером топ-менеджерів у державному секторі багатьох країн. Шіна Метьюз (Sheena Matthews) — висококваліфікований консультант і тренер з питань публічного лідерства. За 25 років роботи у державній службі Великої Британії здобула великий досвід співпраці з посадовцями як у Великій
40
Британії, так і у країнах з перехідною економікою. Шіна Метьюз є директором агентства “what works?Ltd”. Олександр Саврук — кандидат економічних наук, декан КиєвоМогилянської Бізнес-Школи, засновник та керівник трансформаційних проектів Strategic Consulting Group (SCG), приватної української компанії, яка займається менеджмент-консалтингом. Понад13 років керує проектами розвитку, формування стратегічної ідеї та стратегії бізнесу, переходу на процесне управління, в тому числі реінжинірингу бізнес-процесів, управління змінами в компаніях та холдингах різних галузей. Розробник та викладач курсів “Філософія і бізнес”, “Управління бізнес-процесами” та “Управління стратегічними змінами” в Києво-Могилянській бізнес-школі, “Забезпечення якості в охороні здоров’я” у Школі охорони здоров’я при Національному університеті “Києво-Могилянська академія”. Засновник та керівник інтернет-порталу для управлінців www. management.com.ua. Заступник голови спостережної ради ВАТ “Малинська паперова фабрика” (WEIDMANN Corporation, Швейцарія). Доповідав на багатьох міжнародних управлінських конференціях, проводив авторський семінар у Гарвардському університеті (США). Член Української асоціації менеджментконсультантів. Олександр Мєшалкін — бізнес-тренер із значним досвідом консультування державних службовців вищого рангу, підготовки й проведення семінарів зі стратегічного планування та планування діяльності, управління змінами. Протягом 9 років займається підготовкою і проведенням семінарів. Кандидат соціологічних наук. Випускник програми державного департаменту США ”Розвиток малого та середнього бізнесу„, яка проходила на базі Кеттерінг Університету (Інститут компанії Дженерал Моторз з Інжинірингу та Менеджменту), штат Мічиган. Випускник Міжнародного інституту проблем управління, м. Москва, Російська Федерація. Займав вищі керівні посади у вітчизняних підприємствах та корпораціях у FMSG, агросекторі, електротехнічній та машинобудівній галузях. Тренер для держслужбовців та керівників бізнесу з 1991 р. Керівник національного освітнього проекту: “Executive MBA: Pharmaceutical Management and Marketing” для вищого керівництва фармацевтичних компаній та іноземних представництв. Організатор програми підвищення кваліфікації ключових лідерів у галузі охорони здоров’я. Менеджер з впровадження та менеджер з тренінгів для національних консультантів в Україні проекту Світового банку “Private Sector Development”. Консультант Українського Центру з реструктуризації підприємств при Кабінеті Міністрів України. Національний експерт Євросоюзу “Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ та реалізації Європейської політики добросусідства у сільськогосподарському секторі”.
Міжнародні партнери Школи вищого корпусу державної служби Школа вищого корпусу державної служби є пріоритетною платформою для міжнародного співробітництва Головдержслужби України у сфері державного управління. Для впровадження найкращих стандартів розвитку топменеджерів державного управління Школа вищого копусу
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
державної служби співпрацює з провідними навчальними закладами світу в сфері державного управління — Голландським інститутом державного управління (ROI), Данською школою публічної адміністрації (DSPA), Баварською школою управління (BVS), Національною школою Уряду Великої Британії, Європейським інститутом публічної адміністрації (EIPA), що мають багаторічний досвід роботи з державними службовцями. У 2009 році Школою вищого корпусу державної служби було підписано два меморандуми про співпрацю — з Данською школою публічної адміністрації (м. Фредеріксберг, Королівство Данія, 10 червня 2009 року) та Голландським інститутом державного управління (м. Гаага, Королівство Нідерландів, 4 липня 2009 року). Основними напрямами співпраці у рамках виконання згаданих меморандумів є управління людськими ресурсами та їх розвиток, реформа системи державної служби, розроблення професійних тренінгових програм для вищого корпусу державної служби. Школа вищого корпусу державної служби отримує підтримку у рамках проектів міжнародної технічної допомоги, зокрема через (див. Фото 17.7): — проект “Підтримка реформи державної служби в Україні”, донор — Уряд Ірландії за підтримки ПРООН, — проект “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні”, донор — Міністерство закордонних справ Королівства Данія (DANIDA), — проект “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні”, донор — Канадське агентство міжнародного розвитку (CIDA).
Фото 17.7. Міжнародна конференція донорів, 30 листопада 2009 року
18. Підготовка фахівців у галузі знань “Державне управління” Пріоритетним напрямом діяльності Головдержслужби у 2009 році є удосконалення організації професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. З цією метою Головдержслужбою ініційовано прийняття ряду нормативно-правових актів, які регулюють питання запровадження єдиних стандартів щодо професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за спеціальностями галузі знань “Державне управління”, а також ефективного використання бюджетних коштів в рамках державного замовлення. Насамперед це: — постанова Кабінету Міністрів України від 10.06.09 № 572 “Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. № 423”. Постановою передбачено
прийняття на державну службу без конкурсного відбору або стажування випускників вищих навчальних закладів, що здобули вищу освіту за спеціальностями галузі знань “Державне управління”, у державні органи, які направляли їх на навчання за державним замовленням; — постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.09 № 665 “Про доповнення Положення про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України”. Постановою приведено розмір стипендіального забезпечення слухачів Національної академії державного управління при Президентові України з 1 вересня 2009 року у відповідність до вимог бюджетного законодавства, а також запроваджено обов’язкове відпрацювання аспірантами і докторантами, які навчалися за денною формою за державним замовленням, не менше п’яти років на посадах в органах державної влади або в органах місцевого самоврядування в разі, коли вони після закінчення навчання не розпочали науково-педагогічну чи наукову діяльність у сфері державного управління; — постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.09 № 789 “Про затвердження Порядку прийому на навчання за освітньопрофесійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю “Державна служба” галузі знань “Державне управління” та працевлаштування випускників”. Постановою удосконалено порядок прийому осіб на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів за спеціальністю “Державна служба” галузі знань “Державне управління”, організацію навчального процесу, державних іспитів та захисту магістерських робіт, працевлаштування випускників, передбачено цільову підготовку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за денною, заочною, вечірньою, заочноюдистанційною формами; запроваджено укладання тристоронньої угоди між органом державної влади чи місцевого самоврядування, вищим навчальним закладом та слухачем у разі зарахування на навчання; визначено умови відшкодування вартості навчання у разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів. — наказ Головдержслужби від 23.02.09 № 49 “Про затвердження Порядку конкурсного відбору до мережі навчальних закладів для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування за державним замовленням”. Наказ підготовлено з метою створення умов конкурентного середовища у сфері професійного навчання працівників державних установ і органів місцевого самоврядування, економії та оптимізації використання бюджетних коштів, підвищення якості надання освітніх послуг за напрямом 1501 “Державне управління”. Для інкорпорування в систему підготовки фахівців у галузі знань “Державне управління” напряму підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у 2009 році Головдержслужбою запроваджено у вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” галузі знань “Державне управління”, організацію підвищення кваліфікації слухачів та викладачів. Зокрема, в червні 2009 р. на базі Чорноморського державного університету імені Петра Могили (м. Миколаїв) проведено науково-методичний семінар на тему “Державне управління в Україні на сучасному етапі державотворення” в рамках проекту “Ольвійський форум-2009: стратегії України в геополітичному просторі”, на базі Тернопільського національного економічного університету проведено науково-практичний семінар “Модернізація технологій управління в системі державної служби та служби в органах місцевого самоврядування”. З метою формування сучасних механізмів активної профілактики і протидії корупційним правопорушенням на державній службі у 2009 році Головдержслужбою на базі вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями галузі знань “Державне управління”, запроваджено новий формат підвищення кваліфікації державних службовців
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
41
і посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання і протидії корупції, основними напрямами якого стали: — надання, оновлення знань та розвиток умінь, необхідних для ефективного вирішення завдань професійної діяльності на державній службі щодо запобігання та протидії проявам корупції; — приведення фахової підготовки у відповідність із сучасними вимогами професійної кваліфікації державного службовця, підняття рівня базових знань з питань застосування антикорупційного законодавства у професійній діяльності; — формування у державних службовців вміння застосовувати сучасні науково-теоретичні напрацювання та передовий досвід їх реалізації у відповідних галузях права, навичок і уміння, здійснювати прикладні дослідження у сфері державної служби щодо запобігання та протидії проявам корупції; — активізація у державних службовців мотивації потреб у постійному самовдосконаленні, формування принципів доброчесної поведінки на державній службі. Основні завдання, що були вирішені в процесі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання та протидії корупції, — це розуміння сутності та специфіки, пов’язаної з визначенням ознак, видів та критеріїв класифікації правопорушень, вивчення основних технологій запобігання корупційним діянням в органах державної влади та місцевого самоврядування, формування у державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування вмінь та навичок проведення кваліфікованої експертизи нормативно-правових актів, розроблення їх проектів. Навчальні заходи з питань роз’яснення та впровадження нового антикорупційного законодавства у сфері державно — управлінських відносин у 2009 році були проведені у: — Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; — Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; — Академії митної служби України; — Донецькому державному університеті управління; — Донецькому національному технічному університеті; — Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя); — Тернопільському національному економічному університеті; — Чорноморському державному університеті імені Петра Могили (м. Миколаїв). До проведення навчальних заходів з питань роз’яснення та впровадження нового антикорупційного законодавства були залучені представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, працівники правоохоронних органів, служби безпеки, державної податкової адміністрації, митної служби, громадських організацій, провідні науковці, представники засобів масової інформації. Активну участь в обговоренні брали аспіранти та слухачі магістратур галузі знань “Державне управління”. У результаті проведених заходів вищі навчальні заклади розробили методичні посібники, які рекомендовано для використання кадровими службами органів влади для організації роботи з персоналом щодо запобігання та протидії корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування. Результатами реалізації політики Головдержслужби щодо посилення інституційної спроможності розвитку системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування стало проведення протягом 2009 року значної кількості різнопланових заходів, спрямованих на удосконалення вітчизняної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу органів державної влади.
42
Зокрема, наймасштабнішими заходами, інтегрованими в систему професійного навчання, стали: 1. Всеукраїнські Рішельєвські слухання з питань політикоправового забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, які проходили 24–25 вересня 2009 року на базі Одеської національної юридичної академії за підтримки Головдержслужби України, Одеської обласної державної адміністрації та Одеської обласної ради. Метою слухань стало визначення політико-правових інструментів законодавчої бази державного управління у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, внесення пропозицій щодо практичного застосування гілками публічної влади нормативно-правових важелів на шляху адаптації державного управління України до стандартів Європейського Союзу. Участь у зазначеному заході взяли посадові особи Секретаріату Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, Конституційного та Адміністративного судів України, Центральної виборчої комісії України, Генеральної прокуратури, представники центральних органів виконавчої влади України, вищих навчальних закладів, які готують фахівців у галузі знань “Державне управління”, наукових установ, представники громадських організацій, діяльність яких передбачає удосконалення політико-правового забезпечення законодавчої бази державного управління у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; обласних державних адміністрацій, обласних рад, територіальних органів Головдержслужби, центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій (далі — ЦППК). Значним досягненням слухань стало офіційне підписання в день їх відкриття Угоди про співробітництво у сфері професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування між Головдержслужбою України, Одеською обласною державною адміністрацією та Одеською обласною радою. Угодою передбачено встановлення та розвиток партнерських відносин, координація зусиль, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері розвитку персоналу і професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування Одеської області відповідно до європейських стандартів демократичного урядування. Учасники слухань дійшли висновку, що проведення щорічних Всеукраїнських громадських слухань з питань політикоправового забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в м. Одесі має стати одним з джерел реформування державної служби. Також було одноголосно прийнято рішення про присвоєння слуханням статусу “Щорічні Рішельєвські академічні читання”. Підсумком заходу став Збірник доповідей щорічних Всеукраїнських громадських слухань, у якому представлені тези виступів 136 учасників, присвячених визначенню політикоправових інструментів законодавчої бази державного управління у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. 2. Науково-практична конференція на тему “Шляхи посилення впливу галузі науки “Державне управління” на реформування державної служби та державного управління в Україні” (м. Ялта, 8–9 жовтня 2009 року). Мета науково-практичної конференції — обговорення наукових та практичних проблем, пов’язаних з посиленням впливу галузі науки “Державне управління” на процес реформування державного управління, на розв’язання гострих сучасних проблем державного управління та вироблення рекомендацій з формування єдиного національного освітнього простору у підготовці кадрів для органів публічної влади. У конференції взяли участь представники Секретаріату Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Респу-
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
бліки Крим, Головдержслужби, 58 фахівців, які представляють галузь науки “Державне управління”, серед них представники Вищої атестаційної комісії України, експерти експертної ради ВАК України з державного управління, голови спеціалізованих вчених рад у галузі науки “Державне управління”, координатори магістратур, які готують фахівців за спеціальностями галузі знань “Державне управління”. Основною тематикою конференції було обговорення науково-практичних проблем, пов’язаних з посиленням впливу галузі науки “Державне управління” на розв’язання сучасних проблем у сфері державної служби та державного управління, формування єдиних підходів до підготовки фахівців у галузі науки “Державне управління”. Учасники констатували ключовий характер теми конференції для реформування державної служби та державного управління в Україні, а також модернізації професійної підготовки державних службовців. Під час обговорення проблемних питань щодо шляхів посилення впливу галузі науки “Державне управління” на реформування державної служби та державного управління в Україні учасниками конференції було зроблено такі висновки: — необхідно посилити зв’язок наукового пошуку з адміністративною реформою та реформою державної служби. Системні та систематичні наукові дослідження за практичноорієнтованою тематикою мають стати основою наукового пошуку в галузі науки “Державне управління”, що дасть змогу забезпечити інтелектуальне підґрунтя практичної діяльності органів державної влади; — модернізація стосунків науки і практики державного управління потребує системних змін і насамперед у процедурах та механізмах підготовки наукових кадрів у галузі науки “Державне управління”. Такі зміни мають бути спрямовані на посилення впливу державних органів — замовників наукового продукту на визначення пріоритетів наукового пошуку, на оцінювання його результативності як з позицій загальної суспільної корисності, так і з огляду на прикладне значення для реформування державного управління та державної служби; — у зв’язку з формуванням в Україні передумов для переходу до глобального інформаційного суспільства, з євроінтеграційними прагненнями України, з підвищенням рівня світової економічної та політичної конкуренції відбувається значне зростання потреби державного управління у співвіднесенні шляхів розвитку вітчизняної наукової думки у галузі науки “Державне управління” із світовими тенденціями розвитку, результатами і напрямами наукового пошуку. 3. Серпнева робоча нарада з координаторами магістратур вищих навчальних закладів, які готують фахівців у галузі знань “Державне управління”, директорами ЦППК та керівниками територіальних органів Головдержслужби щодо організації професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у 2009–2010 роках. На нараді обговорювалися питання, надзвичайно важливі для формування нової інституційної спроможності для розвитку вітчизняної системи професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Учасники наради дійшли висновку щодо необхідності розроблення узгоджених позицій з удосконалення системи професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, врахування кращого міжнародного досвіду, прийняття спільних рішень щодо подальшої роботи Головдержслужби і навчальних закладів галузі знань “Державне управління” з метою перетворення державної служби України в європейську. Каталізатором цих процесів у регіонах мають стати вищі навчальні заклади, які готують фахівців у галузі знань “Державне управління”, ЦППК та територіальні органи Головдержслужби як основні осередки забезпечення конкурентоспроможності державної служби.
4. Всеукраїнський науково-практичний семінар на тему “Шляхи оптимізації підготовки магістрів за спеціальностями галузі знань “Державне управління” (м. ІваноФранківськ, 3–5 грудня 2009 року), організаторами якого стали Головдержслужба, Івано-Франківська обласна державна адміністрація, Івано-Франківська обласна рада, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та Школа вищого корпусу державної служби. Семінар був присвячений розгляду проблем оптимізації професійного навчання магістрів за спеціальностями галузі знань “Державне управління”, а саме — обговоренню досвіду реалізації пілотного проекту щодо впровадження заочнодистанційної форми навчання в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Професійна підготовка державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється шляхом надання освітньо-кваліфікаційного рівня магістра з освітнього напряму “Державне управління”. Навчання за спеціальністю “Державне управління” орієнтоване на підготовку керівного персоналу, здатного забезпечити ухвалення і реалізацію управлінських рішень на стратегічному рівні, розвиток лідерства серед сучасної управлінської еліти. Головним вищим навчальним закладом у системі професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування I — IV категорій посад та їх кадрового резерву є Національна академія державного управління при Президентові України (далі — Національна академія) та її регіональні інститути у містах Дніпропетровську (ДРІДУ), Львові (ЛРІДУ), Одесі (ОРІДУ) й Харкові (ХРІДУ). У 2009 році до Національної академії та її регіональних інститутів вступили 1764 особи (у 2007 році — 1462 особи, у 2008 році — 1538 осіб), з них 409 осіб (23,2%) — на умовах державного контракту (у 2007 році — 935 осіб, або 60,8%, у 2008 році — 837 осіб або 54 %) (див. Діаграма 18.1). Відповідно до форм навчання із 409 вступників за державним замовленням: • 55 осіб (13,4%) — навчаються за денною формою (у 2007 році — 252 особи, або 27%, у 2008 році — 154 особи, або 18,4%); • 39 осіб (9,5%) — за вечірньою формою (у 2007 році — 105 осіб, або 11,2%, у 2008 році — 102 особи, або 12,2%); 2000 1764 1538 1500
1462
935
1000
837
409
500
0
2007
2008
2009
Загальна кількість слухачів НАДУ Кількість слухачів за державним замовленням з ГУДС
Діаграма 18.1. Загальна кількість слухачів та кількість слухачів за державним замовленням з Головдержслужбою, що вступили до Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів за 2007–2009 роки
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
43
250
388
400
364
350 200
210
202
196 186
203
179
300
168
252
247
250
146
150
217
136 123
190
200 154
100
87
150 105
102 100 55 50 0
53
50
68 39
0 2009
2008
2007
ДРІДУ
•
247 осіб (60,4%) — за заочною формою (у 2007 році — 388 осіб, або 41,5%, у 2008 році — 364 особи, або 43,5%); • 68 осіб (16,6%) — за заочно-дистанційною (у 2007 році — 190 осіб, або 20,3%, у 2008 році — 217 осіб, або 25,9%) (див. Діаграма 18.2). Розподіл слухачів за регіональними інститутами Національної академії: • ДРІДУ — 146 осіб (35,7%) (у 2007 році — 196 осіб, або 21%, у 2008 році 186 осіб, або 23% загальної кількості вступників, зарахованих на навчання за державним замовленням); • ЛРІДУ — 87 осіб (21,3%) (у 2007 році — 168 осіб, або 18%, у 2008 році — 136 осіб, або 16%); • ОРІДУ — 53 особи (13%) (у 2007 році — 202 особи, або 21,6%, у 2008 році — 179 осіб, або 21%) • ХРІДУ — 123 особи (30%) (у 2007 році –210 осіб, або 22,5%, у 2008 році — 203 особи, або 25%) (див. Діаграма 18.3).
2009
Діаграма 18.3. Розподіл слухачів Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів
Найбільша кількість вступників віком до 35 років у Дніпропетровському регіональному інституті — 83 особи, або 32,7%, Харківському регіональному інституті — 73 особи, або 28,7%, Львівському регіональному інституті — 63 особи, або 24,8%, найменша кількість — в Одеському регіональному інституті — 35 осіб, або 13,8% (див. Діаграма18.4 ). У розрізі категорій посад вступників до Національної академії та її регіональних інститутів за державним замовленням найбільшу питому вагу становлять V і VI категорії посад — 149 (36,4%) та 142 особи (34,7%) відповідно,VII категорія посад — 45 осіб (11%), найменша кількість вступників — III категорії посад — 2 особи (див. Діаграма 18.5). На підготовку магістрів державного управління Національною академією у 2009 році витрачено кошти у сумі 13 958,633 тис. грн. (у 2008 році — 18 290 тис. грн., у 2007– 5910,8 тис. грн.) (див. Діаграма 18.6). У 2009 році Національну академію закінчили 238 слухачів денної форми навчання за державним замовленням (у 2007 році — 342 особи, у 2008–332 особи).
Діаграма18.4. Кількість вступників до Національної академії та її регіональних інститутів віком до 35 років
44
ЛРІДУ
2008
ХРІДУ
2007
Денна форма навчання Вечірня форма навчання Заочна форма навчання Заочно-дистанційна форма
Діаграма 18.2. Розподіл слухачів Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів за формами навчання
ОРІДУ
Діаграма 18.5. Розподіл вступників до Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів на умовах державного замовлення за категоріями (осіб)
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
20000
18290
15000
13958,6
10000 5910,8 5000
0
2007
2008
2009
Діаграма 18.6. Інформація про видатки Національної академії у 2007–2009 роках (тис. грн.)
Аналіз стану працевлаштування випускників Національної академії у 2009 році засвідчив, що на кінець 2009 року із 238 випускників, які навчалися за державним замовленням, працевлаштованими є 222 особи (93,3 %) (у 2007 році — 244 особи, або 80%, у 2008–315 осіб, або 94,9%) (див. Діаграма 18.7). З них: 1 — в Апараті Верховної Ради України, 21 — у міністерствах, 3 — державних комітетах, 10 — в інших центральних органах виконавчої влади, 14 — в інших установах, 27 — у територіальних підрозділах центральних органів виконавчої влади, 4 — у центральних органах Автономної Республіки Крим, 48 — в обласних, Київській і Севастопольській міських державних адміністраціях, 55 — у районних державних адміністраціях, 4 — в обласних радах та їх виконавчих органах, 32 — у міських радах та їх виконавчих органах, 3 — у районних радах та їх виконавчих органах. З метою створення конкурентного середовища на ринку надання освітніх послуг в галузі знань “Державне управління” Головдержслужбою України у 2009 році розширено мережу вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальностями галузі знань “Державне управління”: для реалізації державного замовлення відібрано 20 вищих навчальних закладів (у 2008 році — 15 закладів, у 2007–14), що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба”. 350
342
332 315
300 250
244
238 222
200 150 100 50 0
2007 Випуск
2008
2009
з них працевлаштовано
Діаграма 18.7. Випуск та працевлаштування слухачів Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутах у 2007–2009 роках (осіб)
Додатково у 2009 році до процесу підготовки магістрів за спеціальністю “Державна служба” галузі знань “Державне управління” залучено Академію муніципального управління, Академію митної служби України (м. Дніпропетровськ), Буковинську державну фінансову академію (м. Чернівці), Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ (м. Сімферополь) та Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (див. Рисунок 18.1). — Національна академія державного управління при Президентові України та її регіональні інститути — вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” З урахуванням потреб органів державної влади та органів місцевого самоврядування у 2009 році збільшено обсяги державного замовлення на підготовку магістрів державної служби на 20 % порівняно з попереднім роком (2007 рік — 1100, 2008– 1151, 2009–1381). З них кількість слухачів денної форми навчання збільшено на 27,4 % (2007 рік — 200 осіб, 2008– 226, 2009–285), заочної — на 18,5 % (2007 рік — 900, 2008– 925, 2009–1096). У 2009 році посилено роль територіальних органів Головдержслужби України щодо цільового направлення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування на навчання до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” в галузі знань “Державне управління” відповідно до потреб органів влади. За результатами проведеної роботи у 2009 році збільшилася кількість слухачів на денній та заочній формах навчання у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, Донецькому державному університеті управління, Донецькому національному технічному університеті, ІваноФранківському національному технічному університеті нафти і газу, Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького (див. Діаграма 18.9, 18.10). Регіональний моніторинг конкурсного відбору до магістратур державної служби у 2009 році свідчить, що найбільше вступників було з Донецької області — 180 осіб, або 13 % їх загальної кількості, з Луганської області — 148 осіб (10,7 %), з Харківської області — 145 осіб (10,5 %), з Тернопільської області — 120 осіб (8,7 %), з Івано-Франківської області — 111 осіб (8,0%). Найменша кількість серед вступників до магістратур державної служби представників була від Полтавської та Рівненської областей — по 2 особи, м. Севастополь — 3 особи, Львівської області — 4 особи, Закарпатської та Сумської областей — по 5 осіб, Житомирської та Херсонської областей — по 6 осіб (див. Рисунок 18.2). Із загальної кількості вступників 2009 року найбільше навчається у Харківському національному економічному університеті (148 осіб, або 10,7%), Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (137 осіб, або 9,9%), Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу (127 осіб, або 9,2%), Донецькому національному технічному університеті (124 особи, або 9 %), Тернопільському національному економічному університеті (115 осіб, або 8,3%). Серед магістратур державної служби заочна форма навчання найбільшу частку займає в Харківському національному економічному університеті, Тернопільському національному економічному університеті, Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля. Найбільше слухачів навчається на денній формі у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, Чорноморському державному університеті імені Петра Могили. У 2009 році відповідно до потреб органів державної влади та органів місцевого самоврядування збільшилася кількість
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
45
— Національна академія державного управління при Президентові України та її регіональні інститути
— вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” Рисунок 18.1. Інформація щодо регіонального охоплення підготовки магістрів за спеціальностями галузі знань “Державне управління”
Серед магістратур державної служби забезпечують підготовку вступників з найбільшої кількості спеціалізацій у Тернопільському національному економічному університеті (шість), Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара (п’ять), Чорноморському державному університеті ім. Петра Могили (п’ять), Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу (чотири). Підготовку вступників лише з однієї спеціалізації здійснюють в Академії муніципального управління, Буковинській державній фінансовій академії, Кримському юридичному інституті Одеського державного університету внутрішніх справ, Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Хмельницькому університеті управління та права, Черкаському
слухачів денної та заочної форми навчання, які навчаються за спеціалізацією “Кадровий менеджмент”, “Бюджет і фінанси” та “Територіальне управління і місцеве самоврядування”. Аналіз поданої інформації органів влади щодо направлення на навчання до магістратури за спеціальністю “Державна служба” свідчить, що від центральних органів влади направлено 96 осіб, від органів судової влади та прокуратури — 58 осіб, від місцевих органів виконавчої влади — 975 осіб, від органів місцевого самоврядування — 252 особи (див. Діаграма 18.11). Дані про категорії осіб, зарахованих у 2009 році до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба”, наведено на Діаграмі 18.12. 40
37 36
2007 2008 2009
35
32
31 29
30
26
25
24
25
20 2020
20
20
19
15
15
15
13 10
10
19 17
22 22 20
19
17
15
15
11
10
1110
10
8
7
5 00
10 6 7
6
5 0 0 0 0 0 0
0
. ім
. ім
Б.
и
нк
че
ил
ля
Да
ог
ев
а
а
а ич ов ьк го ед ко ТУ . Ф иць ЧД Ю ьн ел Хм У
ЧН
У
ЧН
УП
ХУ
ЕУ
ХН
В
.М
ВС
.Ш
.П
. ім
ЕУ
ТН
А
ім
.Т
ім
ДУ
НГ
ІО
Ю
У
СН
ОН
У
У
ЧД
ЛН
Ю
КР
ЕУ
КН
ТУ
У ФТ
ІН
У
КП
нН
До
ім
р УУ ча нД он .Г .О
До
У
ДН
У
ФА
БД
АМ
С
АМ
Діаграма 18.9. Кількість слухачів, зарахованих на навчання за денною формою до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” в галузі знань “Державне управління”, у 2007–2009 роках
46
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
200
2009 2008 2007
180 160
178 150 150 148
140
120120
120
100 100 90
100 758075
80 60
42
20
00
60 49
60 50 45 50
50
43
40 30
25 24 25 6
20
57 57 7
10 0 0
0 0
0
55 57
30
25
25
110105
77 60 60 60
40
100
95
ім
а ич ов ьк го ед ко ТУ . Ф иць ЧД . Ю льн ім ме .Х .Б
У ЧН
У ЧН
УП ХУ
ЕУ ХН я ЕУ ал ТН В Д . ім У СН и ил А ог Ю ОН П. М нка . че ім ев У ЧД Т. Ш . ім ВС ДУ ІО
У ЛН
Ю КР
ЕУ КН Г УН ФТ ІН
У
У КП ТУ нН До ра УУ ча нД он .Г До .О ім У ДН ФА БД
АМ
С
АМ
Діаграма 18.10. Кількість слухачів, зарахованих на навчання за заочною формою до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” в галузі знань “Державне управління”, протягом 2007–2009 років
національному університеті імені Богдана Хмельницького, Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, Чернігівському державному технологічному університеті. Серед вступників 2009 року (1381 особа) найбільша кількість навчається за спеціалізаціями: • “Адміністративний менеджмент” — 484 особи, або 35 % від їх загальної кількості (2007 рік — 457 осіб, 2008 рік – 457 осіб); • “Територіальне управління і місцеве самоврядування” — 290 осіб, або 20,9% (2007 рік — 43 особи, 2008 – 64); • “Економіка” — 250 осіб, або 18,1% (2007 рік — 276 осіб, 2008 – 275 осіб).
8
2
15
6
52
5
2
36
13
148
145
62
120
111
63
7
4
5
Найбільша частка вступників 2009 року заочної форми навчається за спеціалізаціями: • “Адміністративний менеджмент” — 37,3% або 409 осіб (у 2007 році — 375 осіб, або 41,6%, 2008 — 379 осіб, або 41 % ); • “Економіка” — 19,4%, або 213 осіб (2007 рік — 242, або 26,8%, 2008–240 осіб, або 25,9%); • “Територіальне управління і місцеве самоврядування” — 15,3%, або 168 осіб) (2007 рік — 15 осіб, або 1,6 %, 2008–15 осіб, або 15,3%). Найменша частка слухачів заочної форми навчається за спеціалізаціями:
10 80
80 6
61
69
180
52 3
Малюнок 18.2. Кількісний розподіл вступників до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” галузі знань “Державне управління”, за регіонами
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
47
1200 1095
1100 1000
2007 2008 2009
885913
900 800 700 600
500 400 251
300 167
200 # $ % " $ & ! $ ! "
державні посадові кадровий резерв випускники службовці особи місцевого для вищих самоврядування прийняття на навчальних державну службу закладів
У 2009 році за державним замовленням на навчання до Національної академії та її регіональних інститутів зараховано 263 особи віком до 35 років, до 20 вищих навчальних закладів IV рівня акредитації, що готують магістрів за спеціальністю “Державна служба” в освітній галузі “Державне управління” — 968 молодих людей (див. Діаграма 18.15). У 2009 році Головдержслужбою посилено контроль за дотриманням фінансової дисципліни вищими навчальними закладами, що готують фахівців за спеціальностями галузі знань “Державне управління”. Посилення контролю щодо фінансової дисципліни та проведення щомісячного моніторингу зумовлено необхідністю виконання відповідних урядових доручень з питань максимальної економії та дотримання жорсткого режиму цільового використання бюджетних коштів (витяг з протоколу № 58 засідання Кабінету Міністрів України від 04.11.09 щодо дотримання жорсткого режиму економії бюджетних коштів у 2009 році, постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.08 № 1036 “Деякі питання організації бюджетного процесу”).
“Управління проектами” — 1,8 %, або 20 осіб (2008 рік — 25 осіб, 2007 – 25 осіб); • “Економічна безпека”– 1,2%, або 13 осіб (2008 рік — 0 осіб, 2007–0 осіб). З урахуванням потреб органів влади Головдержслужбою, у процесі опрацювання державного замовлення на підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” коригується кількість слухачів у бік збільшення замовлення за спеціальностями, найбільш актуальними для відповідних територій (див. Діаграма 18.13). Аналіз вступу до магістратури за спеціальністю “Державна служба” за категоріями посад свідчить, що найбільшу частку становлять державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, які займають посади VI категорії — 632 (47,9 % (2008 рік — 413, або 45,2 %) та VII категорій — 555 (42 %) (2008 рік — 399, або 43,7 %), найменшу — посади IV категорії — 8 (0,6 %) (2008 рік — 2, або 0,2 %) (див. Діаграма 18.14).
484
457
457
17
Діаграма 18.12. Інформація про осіб, зарахованих на навчання у вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” в галузі знань “Державне управління”
•
500
49
12 22 18
0
Діаграма 18.11. Направлення на навчання до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” в галузі знань “Державне управління”, органами влади
118
85
100
400 300
276
290
275
250
200
30 0
93
81
100
57 20
81 33
43 10
2007 Економіка Адміністративний менеджмент Бюджет і фінанси Правове забезпечення Економічна безпека
75
48 20
90
64 36
57
5
2008
75 81
68 32
30 18
2009 Кадровий менеджмент Світова та європейська інтеграція Соціальна сфера Управління проетами Територіальне управління і місцеве самоврядування
Діаграма 18.13. Динаміка підготовки вищими навчальними закладами магістрів за спеціальністю “Державна служба” в розрізі спеціалізацій у 2007 — 2009 роках
48
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
800
1600
2009 2008 2007
700
Всього
663
1400
600
555 467
500
318 266 159 25
800 600 409 400
130
100 0
968
399
400
200
1200 1000
413
300
1381
З них молодь
263
200 2
8
IV категорія посад
V категорія посад
VI категорія посад
VII категорія посад
0
Регіональні інститути НАДУ Магістратури державної служби
Діаграма 18.14. Інформація про осіб, зарахованих на навчання у вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” в галузі знань “Державне управління”, за категоріями посад порівняно з 2007 та 2008 роками
Діаграма 18.15. Кількість осіб, які вступили у 2009 році до Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів та до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державна служба” галузі знань “Державне управління”
Особливу увагу Головдержслужба приділяє питанням якісного бюджетування, що стосується насамперед: — складання кошторисів витрат на підготовку магістрів у ході узгодження державних контрактів та додаткових угод; — дотримання задекларованих у відповідних угодах взаємозобов’язань у процесі щомісячної фінансової звітності вищих навчальних закладів. З метою встановлення єдиних методологічних підходів до здійснення фінансових обґрунтувань витрат на професійне навчання державних службовців Головдержслужбою розроблено Методичні рекомендації щодо порядку здійснення розрахунків вартості надання послуг вищими навчальними закладами з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, а також працівників органів державної влади та місцевого самоврядування з питань боротьби з корупцією, що затверджені наказом Головдержслужби від 27.02.09 № 58. На виконання доручень Кабінету Міністрів України від 31.01.09 № 4807/1/1–09 та від 24.01.09 № 60574/9/1–08 Головдержслужбою здійснюються послідовні кроки щодо формування відповідного нормативно-правового поля з метою переходу починаючи з 2010 року до відкритого конкурсного відбору вищих навчальних закладів для підготовки фахівців у галузі знань “Державне управління”. Так, наказом Головдержслужби від 23.02.09 № 49 затверджено Порядок конкурсного відбору до мережі навчальних закладів для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування за державним замовленням (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12.06.09 № 513/16529). З метою оптимізації використання бюджетних коштів на професійне навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування Головдержслужбою під час конкурсного відбору вищих навчальних закладів до реалізації державного замовлення буде враховуватись ряд факторів, зокрема, висока якість підготовки фахівців з одночасним зниженням її вартості, а також стан фінансової дисципліни кожного навчального закладу, що претендує на здійснення зазначеної підготовки. З урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.08 № 1036 “Деякі питання організації бюджет-
ного процесу”, витягу з протоколу № 58 засідання Кабінету Міністрів України від 04.11.09 щодо дотримання жорсткого режиму економії бюджетних коштів у 2009 році, доручень Кабінету Міністрів України від 31.01.09 № 4807/1/1–09 та від 24.01.09 № 60574/9/1–08 щодо цільового використання бюджетних коштів, виділених для реалізації державного замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників органів влади, основними завданнями для учасників процесу професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування є: — створення конкурентного середовища на ринку надання освітніх послуг в галузі знань “Державне управління”; — модернізація мережі освітніх закладів, що забезпечують професійне навчання працівників державного сектору; — запровадження єдиних стандартів щодо професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в галузі знань “Державне управління”; — дотримання вимог стосовно цільового використання та максимальної економії бюджетних коштів під час здійснення професійного навчання працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування в рамках державного замовлення; — підвищення якості надання освітніми закладами послуг щодо підготовки магістрів та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в галузі знань “Державне управління”; — приведення вартості підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів влади у відповідність з єдиними стандартами розрахунків витрат на здійснення освітніх послуг у сфері професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
49
19. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування Одним із пріоритетних напрямів діяльності Головдержслужби у 2009 році є організація роботи з системного підвищення кваліфікації як елементу формування нової інституційної спроможності професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, що здійснюється з метою набуття умінь і знань, необхідних для ефективного вирішення завдань професійної діяльності на державній службі, підвищення рівня професіоналізму та культури державних службовців, здатності компетентно і відповідально виконувати управлінські функції, впроваджувати новітні соціальні технології, сприяти інноваційним процесам. Основними видами підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, що забезпечують його безперервність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 р. № 167 “Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій”, є: навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації; самостійне навчання (самоосвіта), зокрема участь у щорічному Всеукраїнському конкурсі “Кращий державний службовець”; тематичні постійно діючі семінари; тематичні короткотермінові семінари, зокрема тренінги; стажування в органах, на які поширюється чинність Закону “Про державну службу”, а також за кордоном. У 2009 році підвищили кваліфікацію 82 246 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (53 847 — державних службовців, 28 399 — посадових осіб місцевого самоврядування), що на 14,8 % більше, ніж у минулому році (2008–71331 осіб, 2007–70 756), в тому числі: • 4762 особи підвищили кваліфікацію в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів (далі — ІПККК) Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутах (3 306 — державних службовців, 1456 — посадових осіб місцевого самоврядування); • 63 159 осіб підвищили кваліфікацію у центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (36216 — державних службовців, 26943 — посадових осіб місцевого самоврядування); • 5207 державних службовців підвищили кваліфікацію у галузевих закладах післядипломної освіти; • 9118 державних службовців підвищили кваліфікацію в рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий держаний службовець”. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які займають посади І — ІV категорій, здійснюється через Національну академію (ІПККК) та її регіональні інститути у містах Дніпропетровську, Львові, Одесі та Харкові. Державним замовником на підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які займають посади І — ІV категорії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.99 р. № 1262 “Про фінансове забезпечення підготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого само-
50
врядування та органів військового управління Збройних Сил” є Головдержслужба. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які займають посади V-VII категорій, здійснюють обласні і регіональні ЦППК та регіональні інститути Національної академії. Державним замовником на підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування V-VII категорій посад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.99 № 1262 є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи судової влади і прокуратури, інші органи державної влади, які здійснюють це за рахунок коштів місцевих бюджетів. Аналіз підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування I-IV категорій посад у 2009 році (див. Діаграма 19.1) засвідчив, що з 7212 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які підвищили кваліфікацію за державним замовленням (2007– 5555, 2008–5555 осіб), 4762 особи підвищили кваліфікацію через ІПККК Національної академії та її регіональних інститутів, з них 1881 — державні службовці центральних органів виконавчої влади; 1425 — державні службовці місцевих органів виконавчої влади; 1456 — посадові особи місцевого самоврядування та 2450 — державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, які підвищили кваліфікацію в ЦППК . Аналіз підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в ІПККК Національної академії та її регіональних інститутах у 2009 році порівняно з 2007 і 2008 роком засвідчив про збільшення показника підвищення кваліфікації державних службовців центральних органів влади — 1881 особа (2007–1587, 2008–1477 осіб), зменшення державних службовців місцевих органів влади — 1425 осіб (2207–2040, 2008–1956 осіб) та зменшення показника підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування — 1456 осіб (2007–1928, 2008–2122 осіб). З метою посилення регіонального ресурсу у 2009 році Головдержслужбою започатковано роботу щодо залучення обласних та регіональних ЦППК до реалізації державного замовлення на підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування I-IV категорій посад. Головдержслужбою було укладено 22 договори з регіональними та обласними ЦППК, за якими підвищили кваліфі3000 2712 2600 2615
2009 2008 2007
2500 2000 1500
1050 1050 950
1000 620 570 500 0
480 536
749 700
620 320
ДРІДУ
ЛРІДУ
300 ОРІДУ
ХРІДУ
ІПККК
Діаграма 19.1. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування I-IV категорій посад в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутах у 2007–2009 роках
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
250
164
156
150
109
188 150
140
134
100
205
202
200
200
105 80
50
75
70
63 45
149
60
67
44 29
15
0 АР Крим Луганська Донецька Рівненська Сумська Полтавська
Кіровоградська Волинська Херсонська Хмельницька Вінницька Івано-Франківська
м. Севастополь Чернігівська Чернівецька м. Київ Житомирська
Миколаївська Запорізька Закарпатська Черкаська Тернопільська
Діаграма 19.2. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування I — IV категорій посад у ЦППК у 2009 році
кацію 2450 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування I-IV категорій посад, що дало можливість 70000 додаткового залучити до підвищення кваліфікації відповідної кількості осіб відповідно до потреб органів влади та значно 60000 зменшити вартість навчального процесу за рахунок економії 50000 коштів на відрядження (див. Діаграма 19.2.). На кінець 2009 року 100 % плану виконали 13 ЦППК: Вінницький (202 особи), Волинський (156 осіб), Житомирський (188 осіб), Закарпатський (205 осіб), Київський міський (60 осіб), Миколаївський (63 особи), Полтавський (200 осіб), Сумський (109 осіб), Херсонський (105 осіб), Чернівецький (75 осіб), Севастопольський (15 осіб), Чернігівський (67 осіб), Тернопільський (70 осіб). Залучення до підвищення кваліфікації І — IV категорії посад ЦППК стало одним з етапів модернізації та удосконалення системи підвищення кваліфікації. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування V-VII категорій посад (див. Діаграма 19.3 та 19.4) здійснюється в ЦППК та галузевих закладах післядипломної освіти. Треба відзначити, що
59630
60709
2008
2009
47822
40000 30000 20000 10000 0
2007
Діаграма 19.3. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування V-VII категорій посад у ЦППК за 2007–2009 роки
4500 2007
4000
2008
3500
2009 3000 2500 2000 1500 1000 500 АР К Ві рим нн Д н В иць іпр ол ка оп инс е т ьк ро а вс До ька Ж не ит ць ом ка За ирс к а ьк рп а а Іва За тськ но по а -Ф рі ра зьк нк а івс ьк Кі Ки а ро їв во сь гр ка ад Л у с ьк га а нс Ль ька М вів ик ол ськ а аїв сь Од ка По есь лт к а ав Рі ськ вн ен а сь Те Сум к а рн сь оп ка іль Ха ськ рк а Хе івсь рс к а Хм онс ел ьк ьн а и Че цьк рк а Че ас рн ьк а і Че вец р н ьк іг і а вс ьк а м. м Се . К ва иї ст в оп ол ь
0
Діаграма 19.4. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування V-VII категорій посад у ЦППК за 2007–2009 роки
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
51
показник підвищення кваліфікації за 2009 рік зріс на 1,01% порівняно з 2008 (2007–47822, 2008–59630 осіб), обсяг фінансування у 2009 році на підвищення кваліфікації становив 19580,457 тис. грн. Головдержслужба здійснює в межах своєї компетенції загальний контроль, організаційно-методичний супровід та надає консультаційно-інформаційну допомогу галузевим закладам післядипломної освіти. За даними моніторингу освітньої діяльності галузевих закладів післядипломної освіти за 2009 рік загальна чисельність державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які підвищили кваліфікацію, становить 5 207 осіб (2007–4665, 2008–6346 осіб) (див. Діаграма 19.5). У 2009 році спостерігається тенденція до зменшення підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у галузевих закладах післядипломної освіти за рахунок скорочення бюджетних коштів на підвищення кваліфікації (постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.08 № 1036). З метою посилення ролі територіальних органів Головдержслужби в організації підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у 2009 році було розроблено та затверджено спільні заходи територіальних органів Головдержслужби та обласних і регіональних ЦППК. Територіальними органами Головдержслужби проводився щоквартальний моніторинг стосовно розгляду питань підвищення кваліфікації та професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування на засіданнях колегій облдержадміністрацій, координаційних рад по роботі з кадрами, сесій, обласних рад, а також проведення спільних комунікативних заходів з ЦППК та магістратурами державної служби та державного управління. Протягом 2009 року на засіданнях колегій обласних державних адміністрацій, координаційних рад по роботі з кадрами та сесій обласних рад розглянуто 166 питань щодо організації підвищення кваліфікації і професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. У 2009 році проведено 1295 спільних комунікативних заходів територіальних органів Головдержслужби та ЦППК, у тому числі 528 лекцій, 320 семінарів, 171 тренінг, 84 круглих столів, 38 конференцій та 154 інших комунікативних заходів. (див. Діаграма 19.6). З метою формування нової інституційної спроможності для професійного навчання державних службовців та розвитку вищого корпусу державної служби як одного з пріоритетних напрямків діяльності Головдержслужби, визначених політикою Головдержслужби України за 2009 рік, було проведено ряд за7000
ходів щодо удосконалення підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за участю директорів ЦППК. Зокрема, протягом року відбулися наради та семінари щодо підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування на базі обласних ЦППК у 2008 році та пріоритетів діяльності на 2009 рік і організації підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування I — IV категорій посад в обласних ЦППК у 2009 році; обговорення проекту плану заходів з реалізації Концепції формування системи підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад на період до 2011 року; з питань розробки та впровадження стандартів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1019 “Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг”; щодо організації професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у 2009–2010 роках; реалізації Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції на період 2008–2011 років. У 2009 році Головдержслужбою проведено значну роботу з удосконалення нормативно-правової бази щодо підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема затверджено: t наказ від 23.02.09 № 49 “Про затвердження Порядку конкурсного відбору до мережі навчальних закладів для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування за державним замовленням”; t наказ від 01.12.09 № 367 “Про затвердження Методичних рекомендацій щорічного визначення органами державної влади та органами місцевого самоврядування потреб у підготовці магістрів за спеціальностями в галузі знань “Державне управління”, відбору осіб для направлення на навчання до вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців у галузі знань “Державне управління” та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування”; t наказ від 21.09.09 № 274 “Про затвердження Порядку участі представників Головдержслужби в урочистостях з нагоди початку навчального року у вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку магістрів у галузі знань “Державне управління”;
6346
6000 5207 5000
4665
4000 3000
2000 1000 0
2007
2008
2009
Діаграма 19.5. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в галузевих закладах післядипломної освіти за 2007–2009 роки
52
!!
Діаграма 19.6. Структура проведення комунікативних заходів з професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за 2009 рік
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
t
наказ від 04.11.09 № 327 “Про Порядок контролю за здійсненням підвищення кваліфікації навчальними закладами, установами та іншими організаціями, залученими Головдержслужбою до реалізації державного замовлення”; t наказ від 31.12.2009 № 414 “Про Порядок зовнішнього оцінювання за критеріями відповідності рівня освіти та кваліфікації порядку підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування”; Розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування”. Важливим напрямом роботи протягом 2009 року було виконання Головдержслужбою спільного із суб’єктами системи професійного навчання Плану заходів на період до 2011 року щодо реалізації Концепції формування системи підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.09 №1134-р, спрямовану на вдосконалення підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, так: • Міністерству фінансів України листом Головдержслужби від 13.11.09 № 8201/52–09 надано пропозиції щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині визначення джерел фінансування для підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та навчання депутатів місцевих рад; • розроблено проект відповідного нормативно-правового акта стосовно внесення змін до Положення про Національну академію державного управління при Президентові України, затвердженого Указом Президента України від 21.09.01 № 850, в частині визначення зазначеної Національної академії науково-методичним центром, що забезпечує відбір викладачів належної кваліфікації, які проводять підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад, який перебуває на погодженні у заінтересованих органів виконавчої влади; • розроблено Порядок зовнішнього оцінювання за критеріями відповідності рівня освіти та кваліфікації порядку підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, який попередньо погоджено з Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та затверджено наказом Головдержслужби від 31.12.09 № 414; • з метою забезпечення належного контролю за здійсненням навчальними закладами, установами та іншими організаціями підвищення кваліфікації, державним замовником якого є Головдержслужба, розроблено Порядок контролю за здійсненням підвищення кваліфікації навчальними закладами, установами та іншими організаціями, залученими Головдержслужбою до реалізації державного замовлення, затверджений наказом Головдержслужби від 04.11.09 № 327; • з метою покращення виконання покладених на посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад повноважень і обов’язків розроблено Порядок моніторингу якості підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад; • з метою унормування питання підвищення кваліфікації сільських, селищних голів розроблено концепцію нормативно-правового акта “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.99 № 1262 “Про фінансове забезпечення підготовки і підвищення кваліфікації працівників органів
•
державної влади, органів місцевого самоврядування та органів військового управління Збройних Сил”; з метою дотримання визначеного Концепцією рівня якісного забезпечення керівного складу виконавчих органів місцевих рад, виконавчих апаратів обласних рад посадовими особами, що пройшли професійне навчання, розроблено Порядок ведення електронного обліку посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад, які пройшли підвищення кваліфікації.
Щорічний Всеукраїнський конкурс “Кращий державний службовець” На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 19.09.07 № 1152 “Про проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний службовець” (далі — Конкурс) та від 27.12.08 № 1136 “Про внесення змін до пунктів 8 і 10 Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1997 № 167, у 2009 році Конкурс проведено як вид підвищення кваліфікації державних службовців, які взяли участь у І, ІІ та ІІІ турах. У 2009 році підвищення кваліфікації державних службовців, які взяли участь у Конкурсі, проводилояь за двома номінаціями “Кращий керівник” та “Кращий спеціаліст” у три тури: під час першого туру (І) протягом березня-квітня 2009 року організовано підвищення кваліфікації щодо покращення знань учасників стосовно положень Конституції України, законодавства про державну службу, специфіки функціональних повноважень державного органу, посадових обов’язків державного службовця, складання ділового документа, володіння персональним комп’ютером; під час другого туру (ІІ), який відбувся у травні-червні 2009 року, державні службовці підвищили кваліфікацію щодо службової етики та етикету державного службовця, підготовки та здійснення публічного виступу за запропонованою тематикою, основних засад державного управління та виконавчої влади, актів та процедур управлінської діяльності; у третьому турі (ІІІ), що був проведений у вересніжовтні 2009 року, державні службовці підвищили кваліфікацію стосовно вмінь проводити дослідження в галузі державного управління, враховуючи при цьому проблеми соціальноекономічної ситуації в державі та регіонах, прийняття рішень у нестандартних ситуаціях шляхом моделювання найбільш ефективної взаємодії персоналу та органів влади, використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності державних службовців. До складу оргкомітетів ІІ туру в областях, як заступники голів, увійшли директори обласних та регіональних ЦППК. ІІ тур Конкурсу між державними службовцями місцевих органів виконавчої влади проходив в областях на базі обласних та регіональних ЦППК, і між державними службовцями міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі — ЦОВВ) та державних органів — на базі Інституту підготовки та перепідготовки кадрів Академії муніципального управління (далі — АМУ). ІІІ тур Конкурсу між державними службовцями місцевих, центральних органів виконавчої влади, інших державних органів проходив на базі Інституту підготовки та перепідготовки кадрів АМУ. Головдержслужбою разом з АМУ було розроблено Комплексну програму підвищення кваліфікації державних службовців — учасників Конкурсу, яка включила в себе певні види самоосвіти державних службовців. Для учасників І туру: — тестові завдання в частині знання Конституції України та законодавства про державну службу; — орієнтовний перелік видів ділових документів, рекомендованих для складання учасниками Конкурсу;
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
53
— орієнтовний перелік завдань з володіння учасниками Конкурсу персональним комп’ютером. Для учасників ІІ туру: — запитання для співбесіди з питань державного управління; — практичні завдання та тести з питань службової етики та етикету; — теми публічних виступів з актуальних питань суспільнополітичного розвитку країни та реформування державного управління. Для учасників ІІІ туру: — теми досліджень з актуальних питань державноуправлінських відносин та рекомендації до їх захисту; — рекомендації до презентації учасників Конкурсу.
Проведенню ІІ туру Конкурсу передувала організація циклу короткотермінових семінарів на базі ЦППК (для учасників Конкурсу місцевих органів виконавчої влади) та короткотермінового семінару на базі Інституту підготовки та перепідготовки кадрів АМУ (для учасників Конкурсу центральних органів виконавчої влади). Обласними та регіональними ЦППК (27) у рамках проведення ІІ туру Конкурсу: — організовано та проведено 11 тренінгів, 16 лекцій, 28 семінарів, 12 практичних занять, виставки літератури “На допомогу учаснику Конкурсу “Кращий державний службовець” (див. Діаграма 19.7); — створено місцеві бібліотеки державних службовців; — видано 39 методичних посібників для самоосвіти. Програма підвищення кваліфікації державних службовців в рамках Конкурсу супроводжувалась анкетуванням, результати якого свідчать про позитивну оцінку практики проведення короткотермінових семінарів підвищення кваліфікації в рамках Конкурсу, а також використання та розповсюдження електронних методичних посібників за тематикою завдань Конкурсу. Для організації підвищення кваліфікації державних службовців в рамках І туру Конкурсу державними органами було створено 741 оргкомітет (див. Діаграма 19.8): 41 оргкомітет — для проведення Конкурсу серед державних службовців ЦОВВ та державних органів (у 2008 році — 34). Кількість учасників, які виявили бажання взяти участь у Конкурсі, становила 1024 особи, що у 6 разів більше, ніж у минулому році (у 2008 році — 150 осіб); 700 оргкомітетів — для проведення Конкурсу серед державних службовців місцевих органів виконавчої влади (у 2008 році — 694) з них:
177 оргкомітетів — в Раді міністрів АР Крим, Верховній Раді АР Крим, обласних державних адміністраціях, державних адміністраціях мм. Києва і Севастополя (у 2008 році — 166). Кількість учасників, які виявили бажання взяти участь у Конкурсі, становила 1504 особи (у 2008 році — 804 особи); 523 оргкомітети — в районних державних адміністраціях (у 2008 році — 528), кількість учасників, які виявили бажання взяти участь у Конкурсі, становила 6188 осіб (у 2008 році — 3772 особи). На офіційному веб-сайті ГУДС у банері “Всеукраїнський конкурс “Кращий державний службовець” розміщено тези кращих публічних виступів конкурсантів. У рамках ІІ туру Конкурсу серед державних службовців місцевих органів виконавчої влади, який проходив на базі обласних ЦППК, підвищив кваліфікацію 971 державний службовець, зокрема у номінації “Кращий керівник” — 471 особа, “Кращий спеціаліст” — 500 осіб. Найактивнішу участь у ІІ турі Конкурсу взяли державні службовці Сумської (56 осіб), Львівської (53 осіб), Вінницької (49 осіб), Житомирської (47 осіб), Київської (45 осіб), Чернігівської (45 осіб), Полтавської (44 осіб), Дніпропетровської (43 осіб) областей. Відповідно до прийнятих рішень оргкомітетами ІІ туру Конкурсу в регіонах визначено 57 фіналістів, зокрема, в номінації “Кращий керівник” — 28 осіб та у номінації “Кращий спеціаліст” — 29 осіб. За категоріями посад серед переможців більше представлена VI категорія (31 державний службовець), за нею — VII категорія (13), V категорія (5), IV категорія (8). За віковим цензом серед переможців переважають державні службовці до 35 років (35), що становить 61 % загальної кількості переможців. Переможців та лауреатів ІІ туру Конкурсу в регіонах відзначено дипломами, почесними грамотами, подяками облдержадміністрацій, цінними подарунками, грошовими винагородами. Обласними оргкомітетами Конкурсу перед керівниками органів виконавчої влади за результатами підвищення кваліфікації державних службовців у рамках ІІ туру ініційовано питання про можливість дострокового присвоєння переможцям та учасникам Конкурсу чергового рангу в межах відповідної категорії посад, направлення їх на навчання до вищих навчальних закладів, які готують фахівців галузі знань “Державне управління”, зарахування до кадрового резерву. Активну участь у відзначенні професійного зростання учасників ІІ туру Конкурсу взяли обласні профспілки працівників 100
34
41
694
700
2008
2009
80
60
40
20
Діаграма 19.7. Структура підвищення кваліфікації у рамках II туру Конкурсу на базі ЦППК
54
0
Центральні органи виконавчой влади Місцеві органи виконачої влади
Діаграма 19.8. Кількість оргкомітетів Конкурсу “Кращий державний службовець”
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
державних установ України у АР Крим, Кіровоградській, Одеській, Сумській, Хмельницькій, Чернігівській областях. Для проведення підвищення кваліфікації державних службовців в рамках ІІІ туру, який проходив з 13 по 15 жовтня 2009 року, Оргкомітетом Конкурсу затверджено програму тематичного постійно діючого семінару: “Державна служба в Україні: правовий статус, стиль і методи роботи”, рекомендації до захисту творчих робіт, презентацій та ділової гри учасників щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний службовець”, критерії їх оцінювання. Підвищення кваліфікації державних службовців у рамках ІІІ туру Конкурсу відбувалося на базі Інституту підготовки та перепідготовки кадрів АМУ. Протягом вересня 2009 року незалежними експертами АМУ проведено попередню оцінку творчих робіт учасників заключного туру Конкурсу. У рамках заключного туру Конкурсу підвищували кваліфікацію 57 державних службовців місцевих та центральних органів виконавчої влади, з них у номінації: “Кращий керівник” — 29 осіб, “Кращий спеціаліст” — 28 осіб. Творчі роботи учасників ІІІ туру Конкурсу за результатами проведення самостійних досліджень включено до збірника “Державна служба в Україні: правовий статус, стиль і методи роботи” (2 томи). Другий етап Конкурсу — ділова гра — був спрямований на використання інтерактивних методів навчання в процесі підвищення кваліфікації державних службовців. Загалом у рамках трьох турів Конкурсу підвищили кваліфікацію 9118 державних службовців місцевих та центральних органів виконавчої, інших державних органів, з них: 1010 осіб — у рамках І та ІІ турів Конкурсу; 57 осіб — у рамках І, ІІ та ІІІ туру Конкурсу (2008–5816 осіб) (див. Діаграма 19.9). Реалізація Комплексної програми підвищення кваліфікації щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний службовець” активно висвітлювалась у ЗМІ. У 2009 році протягом І, ІІ та ІІІ турів Конкурсу в регіональних та центральних ЗМІ зафіксовано 793 інформаційні повідомлення (у 2008–682) (див. Діаграма 19.10). 90 % опитуваних учасників Конкурсу зазначили, що найбільш ефективним підвищенням кваліфікації для них стала участь у діловій грі, 72 % — відзначили якість самоосвіти під час підготовки презентації, 69 % — під час самостійного дослідження за визначеною тематикою; Усі учасники Конкурсу також позитивно оцінили змістовність Комплексної програми з підвищення кваліфікації протягом І, ІІ та ІІІ його турів.
10000
24 грудня 2009 року проведено засідання Оргкомітету Конкурсу, на якому підбито підсумки Конкурсу та окреслено основні завдання на 2010 рік. Визначено переможців та лауреатів Комплексної програми підвищення кваліфікації Конкурсу у 2009 році в номінаціях:
“Кращий керівник”: 1 місце — Макаренко Петро Васильович, начальник відділу організаційно-аналітичного забезпечення роботи голови райдержадміністрації та взаємодії з засобами масової інформації Солом’янської районної державної адміністрації м. Києва; 2 місце — Штогрин Роман Леонідович, перший заступник начальника головного управління з питань внутрішньої політики, у справах засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю Вінницької обласної державної адміністрації; 3 місце — Клюцевський Володимир Іванович, начальник відділу контролю апарату Херсонської обласної державної адміністрації; 4 місце — Бондаренко Лариса Григорівна, начальник загального відділу П’ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
“Кращий спеціаліст”: 1 місце — Мамедова Тетяна Валеріївна, провідний спеціаліст відділу з питань доходів державного бюджету промислової та аграрної політики територіального управління по Харківській, Сумській та Полтавській областях Рахункової палати України; 2 місце — Ведмідь Ольга Іванівна, провідний економіст відділу планування бюджету та фінансування установ бюджетної сфери фінансового управління Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області; 3 місце — Безпалько Юлія Олександрівна, головний спеціаліст відділу контролю продовольчих товарів Головного управління з питань захисту прав споживачів Київської міської державної адміністрації; 4 місце — Козко Олена Андріївна, спеціаліст І категорії сектору опіки (піклування), усиновлення та сімейних форм виховання служби у справах дітей Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області. 28 грудня 2009 року у приміщенні Національної філармонії України відбулися урочистості з нагоди нагородження переможців та лауреатів Комплексної програми підвищення квалі-
800
Центральні органи виконавчой влади Місцеві органи виконачої влади
За всіма етапами заключного туру Конкурсу членами Оргкомітету підбито підсумки.
1069
700
8000 600 6000
500
176
400 8049
4000 5640
300
793 682
200
2000 100 0
2008
2009
Діаграма 19.9. Кількість учасників I-II-III турів
0
2008
2009
Діаграма 19.10. Кількість повідомлень про Конкурс у засобах масової інформації
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
55
фікації щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний службовець” у 2009 році. Переможців Конкурсу за зайняті перші місця у номінаціях “Кращий спеціаліст” та “Кращий керівник” нагороджено дипломами та грошовими винагородами у сумі 10 тис. грн. Лауреатів Конкурсу у кожній номінації відзначено: за другі місця –дипломами та грошовими винагородами у сумі 5 тис. грн.; за треті та четверті місця — пам’ятними листами та грошовими винагородами від Центрального комітету профспілки працівників державних установ України у сумі 1,5 тис. та 1 тис. грн. відповідно. У номінаціях Конкурсу “Гордість профспілки” та “Молодь — майбутнє профспілки”, що запроваджені Центральним комітетом профспілки працівників державних установ України, переможцями визначено: o Бачинського Віктора Йосиповича — начальника відділу доходів та економічного аналізу фінансового управління Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області, якого нагороджено Почесним знаком Федерації профспілок “За соціальне партнерство” та грошовою винагородою у сумі 1,5 тис. грн.; o Татаринову Людмилу Григорівну — головного спеціаліста відділу громадсько-політичного аналізу та інформаційного забезпечення Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Херсонської обласної державної адміністрації, яку нагороджено дипломом Центрального комітету профспілки працівників державних установ України та грошовою винагородою у сумі 1,5 тис. грн. Так, 8 фіналістів ІІІ туру Конкурсу призначено на вищі посади, 5-тьом достроково присвоєно черговий ранг, 6 — отримали цільове направлення для навчання за програмами магістерської підготовки у галузі знань “Державне управління”, 34 зараховано до кадрового резерву на вищі посади. Аналіз роботи з підвищення кваліфікації державних службовців у рамках Конкурсу у 2009 році даю підстави зробити такі висновки: — впровадження інноваційних форм підвищення кваліфікації в систему самоосвіти державних службовців в рамках Конкурсу сприяло значному збільшенню кількості його учасників; — розроблена Головдержслужбою та Академією муніципального управління Комплексна програма підвищення кваліфікації державних службовців стала основою системи безперервного навчання персоналу органів виконавчої влади у рамках Конкурсу; — Комплексна програма підвищення кваліфікації державних службовців щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий державний службовець” дала змогу забезпечити належну якість підвищення кваліфікації державних службовців у відповідно до потреб органів влади в умовах фінансово-економічної кризи та суттєвого зменшення бюджетних асигнувань, виділених на організацію професійного навчання державних службовців; — моніторинг висвітлення в ЗМІ організації та проведення підвищення кваліфікації державних службовців у рамках Конкурсу підтвердив зростання до нього інтересу з боку громадськості, що свідчить про професійну складову Конкурсу, у якому громадськість вбачає ресурс підвищення якості управлінських послуг.
Навчання державних службовців за кордоном за рахунок міжнародної технічної допомоги У 2009 році з метою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за рахунок міжнародної технічної допомоги було здійснено 846 закордонних відряджень державних службовців (2008 році — 1006, у 2007–870). Представники міністерств перебували у закордонних відрядженнях з метою навчання — 310 разів (у 2008 році — 351, у 2007–280), інших центральних органів виконавчої влади — 434 рази (517 та 482 відповідно), місцевих органів виконавчої влади — 102 рази (138 та 108 відповідно). Статистика кількості закордонних відряджень за минулі роки показує, що у 2009 році їх кількість зменшилася у 1,19 раза порівняно з 2008 роком, хоча раніше спостерігалася тенденція до їх збільшення, зокрема було організовано 870 відряджень у 2007 році та 1006 — у 2008 році (див. Діаграма 19.11). Зменшення кількості закордонних відряджень державних службовців з метою навчання у 2009 році спостерігається в органах виконавчої влади всіх рівнів. Так, порівнюючи з 2008 роком спостерігається зменшення на 251 відрядження (15,9 %): по міністерствах — на 41 відрядження (11,7%), по центральних органах виконавчої влади — на 83 відрядження (16,1%), місцевих органах виконавчої влади — на 36 відряджень (26,1%). Також варто зазначити, що у 2009 році кількість закордонних відряджень була на 24 відрядження менша, ніж у 2007 році (на 2,8%): по міністерствах більша на 30 відряджень (10,7%), в інших центральних органах виконавчої влади менша на 48 відряджень (10,0%), у місцевих органах виконавчої влади менша на 6 відряджень (5,6%) (див. Діаграма 19.12). Статистика показує (див. Діаграма 19.13), що серед працівників міністерств у 2009 році найбільше закордонних відряджень відбулося за участю працівників Міністерства економіки України — 87 відряджень (для порівняння: 103 відрядження у 2008 році та 110 — у 2007 році), Міністерства фінансів України — 66 відряджень (67 та 38 відповідно), Міністерства з питань житлово-комунального господарства України — 31 відрядження (9 та 5 відповідно). Серед інших центральних органів виконавчої влади найбільше закордонних відряджень з метою навчання у 2009 році здійснено у Державній митній службі України — 107 відряджень (для порівняння: 110 відряджень у 2008 році та 53 — у 2007 році), Державному комітеті статистики України — 55 відряджень (94 та 16 відповідно), Антимонопольному комітеті України — 46 відряджень (47 та 31 відповідно). За інформацією, що надійшла від 27 місцевих органів виконавчої влади, навчання за кордоном пройшли співробітники 16 місцевих державних адміністрацій та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а саме державні службовці за1050 1006 1000 950 900 870 846 850 800 750
2007
2008
2009
Діаграма 19.11. Динаміка кількості закордонних відряджень державних службовців протягом 2007–2009 років
56
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
Найбільше у закордонних відрядженнях з метою навчання у 2009 році перебували державні службовці віком від 41 до 50 років — 28 % (28,3 % у 2008 році та 24 % у 2007 році) (див. Діаграма 19.14). За стажем роботи на державній службі склався такий розподіл державних службовців, яких відряджали за кордон з метою навчання: понад 20 років — 20,2%; від 15 до 20 років — 13,4%; від 10 до 15 років — 18,8%; від 5 до 10 років — 22,1%; від 3 до 5 років — 8,5%; від 1 до 3 років — 12,3%; до 1 року — 4,7%. Найбільша частка державних службовців, що перебували у закордонних відрядженнях мають стаж державної служби від 5 до 10 років — 22,1%. У 2009 році зменшилась частка відряджень за кордон державних службовців усіх категорій, крім тих, що мають стаж державної служби від 15 до 20 років та понад 20 років, у них цей показник має тенденцію до зростання (див. Діаграма 19.15). Порівняно з 2007 роком зменшилась частка державних службовців, що мають стаж державної служби понад 20 років, від 5 до 10 років, від 1 до 3 та до 1 року. У 2009 році у закордонних відрядженнях з метою навчання, переважали жінки, їх частка становила 54 %, частка чоловіків — 46 % (див. Діаграма 19.16). Таке співвідношення з незначними відхиленнями було характерним і в попередні роки . Формами навчання за кордоном у 2009 році були навчальні візити, участь у семінарах, тренінгах, форумах, вивчення практичного досвіду, конференції, консультації та інші. Закордонні відрядження державних службовців з метою навчання проходили переважно у Французькій Республіці, Республіці Польща, Федеративній Республіці Німеччина, Сполучених Штатах Америки, Королівстві Данія, Литовській Республіці, Королівстві Бельгія, Сполученому Королiвстві Великобританiї i Пiвнiчної Iрландiї, Угорській Республіці.
600 1006 500 400 300 870 846 200 100 0
2007
2008
2009
Міністерства Інші центральні органи виконавчої влади та установи Місцеві органи виконавчої влади Діаграма 19.12. Порівняльний аналіз відряджень державних службовців за органами державної влади протягом 2007-2009 років
значених органів перебували у 102 закордонних відрядженнях. У 2009 році найбільша кількість закордонних відряджень державних службовців з метою навчання була у Раді міністрів Автономної Республіки Крим — 20 відряджень (4 відрядження у 2008 році та жодного — у 2007 році), Закарпатській — 20 відряджень (9 та 24 відповідно), та Луганській — 15 відряджень (42 та 10 відповідно) обласних державних адміністраціях. За віковими категоріями державні службовці, що взяли участь у закордонних відрядженнях, розподілилися таким чином: до 30 років — 27,2 %; від 31 до 40 років — 25,9 %; від 41 до 50 років — 28 %; від 51 до 55 років — 11,4 %; від 56 до 59 років — 5,7 %; старше 60 років — 1,8 %. Протягом 2009 року частка державних службовців, що виїжджали за кордон з метою навчання, за віковою групою до 30 років збільшилася (від 25,5 % у 2008 році до 27,2% у 2009 році), скоротилася частка осіб віком від 56 до 59 років (від 8,6% у 2008 році до 5,7% у 2009 році), по інших вікових категоріях показник залишився на рівні 2008 року.
120
Серед проектів та програм, у рамках яких здійснювалося вивчення досвіду іноземних країн у 2009 році, зокрема, були: міжнародний проект професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки України; навчальна поїздка на тему “Державне регулювання (ліцензування) у сфері центрального водопостачання та водовідведення” (Французька Республіка); навчальний семінар “Капітальне бюджетування, концепції, приклади з країн та найкраща практика”;
110 103
100 87
2007 2008 2009 78
80
67
66
60 43 38 32
31 24
0 1 2
ОЗ
0
М
НС
т
ін
ін' юс
3
М
зв
інф
'яз
по ьс
0
М
інт
ра
М
ку
0
рт
бу д од ям
ол
інр М
4
0
іон ег
ол
0
нс
3
ки
ро
14
7 1
іти
ди
8
мп ро
ер
2 1
ім '
М
інп
ал
ив
ен
ро бо іно
го
ни
сп го ун М
ко м
1
28
18
М інс
М
інж
ит ло
ко н
ом
пр іне
М
уг ле інв
М
іки
ом
ки іти
ЗС М
іна
гр
оп
ол
М
М ВС
0
8
4
інп
0 0
ці
9 2
ри
9
5
00
М
7 0
ра
12
інп
9
17
М
12 6
32
інп
0
17
14
М
20
0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0
23
М
40
Діаграма 19.13. Кількість закордонних відряджень державних службовців міністерств протягом 2007–2009 років
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
57
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
35%
40%
45%
27,7% 25,5% 27,2%
до 30 років
37,0% від 31 до 40 років
25,4% 25,9%
від 41 до 50 років
24,0% 28,3% 28,0% 7,9% 12,2% 11,7%
від 51 до 55 років 4,4%
8,6% 5,7%
від 56 до59 років
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
12,3% 12,9% 11,8%
від 1 до 3 років
8,5% 10,9% 10,6%
від 3 до 5 років
22,1% 23,1% 21,2% 18,8% 24,9% 20,3%
від 5 до 10 років від10 до 15 років 13,4%
9,7%
від 15 до 20 років
14,8% 20,2% 11,7%
понад 20 років
17,1%
проект “Підтримка розробки середньострокової стратегії для поліпшення системи соціальних виплат”; проект “Технічна допомога українській інфраструктурі забезпечення якості”; проект “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні”; проект Twinning “Посилення впровадження антимонопольного законодавства та конкурентної політики в Україні”; проект Єврокомісії “Підтримка розробки середньострокової стратегії для поліпшення системи соціальних виплат”; проект партнерства Канада-Україна “Регіональне врядування та розвиток”;
70% Чоловіки
Жінки
60% 53% 50%
47%
54%
53% 47%
46%
40% 30% 20% 10% 0%
2007
2008
2009
Діаграма 19.16. Динаміка розподілу державних службовців, які виїжджали за кордон з метою навчання протягом 2007–2009 років, за статтю
58
35%
4,7% 6,8% 4,2%
до 1 року
Діаграма 19.14. Динаміка розподілу державних службовців, що виїжджали за кордон з метою навчання протягом 2007–2009 років, за віковими групами
2007 2008 2009
2007 2008 2009
Діаграма 19.15. Динаміка розподілу державних службовців, які виїжджали за кордон з метою навчання протягом 2007–2009 років, відповідно до стажу державної служби
спеціалізована програма стажування в рамках проекту “Підвищення кваліфікації молодих управлінців з управлінь економіки обласних державних адміністрацій”; третій Компонент Порогової програми “Виклики тисячоліття”; українсько-польський проект “Тренінги та інформаційна програма для українських державних службовців у сфері управління персоналом на державній службі та оплата праці державних службовців”.
Державні службовці також взяли участь у ряді міжнародних заходів, серед яких: конференція щодо технічного регулювання, стандартів та оцінки відповідності (23–24 березня 2009 року, Королівство Бельгія, м. Брюссель); міжнародна конференція з питань впливу глобалізації на показники національних рахунків (10–14 травня 2009 року, Швейцарська Конфедерація, м. Женева); семінар з питань сприяння у формуванні стратегії з адаптації та пом’якшення наслідків глобальних кліматичних змін в країнах СНД з урахуванням міжнародного досвіду (6–10 липня 2009 року, Киргизька Республіка, м. Бішкек); міжнародна конференція “Вплив кліматичних змін на ситуацію з безпекою в регіоні ОБСЕ” (5–6 жовтня 2009 року, Румунія, м. Бухарест); п’ята конференція з питань освіти країн Європи і Східної Азії “Фінансування вищої освіти у час економічної кризи”, організована Світовим банком та Міністерством освіти і науки Чорногорії (26–30 жовтня 2009 року, Республіка Чорногорія); третій світовий форум з регіонального економічного розвитку “На шляху до світової конкуренції на основі
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
інновацій для економічного та соціального добробуту” (21–25 листопада 2009 року, Португальська Республіка). Аналіз отриманих даних свідчить, що протягом 2009 року спостерігалося суттєве зменшення закордонних відряджень державних службовців з метою навчання. Таке скорочення на-
самперед зумовлене світовою фінансовою кризою, а також відповідними рішеннями Уряду України щодо організації бюджетного процесу, зокрема прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.08 № 1036, що передбачає заборону здійснення закордонних відряджень за бюджетні кошти.
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
59
VI. РОЗВИТОК ЄДИНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ 20. Створення телекомунікаційної IP-інфраструктури державної служби для забезпечення сучасними програмно-технічними засобами взаємодії державних службовців та обміну даними інформаційноаналітичних систем Одним з основних пріоритетів діяльності Головдержслужби на 2009 рік був розвиток єдиної інфраструктури інформатизації системи державної служби, який реалізовувався через ініціювання, створення, впровадження та використання автоматизованих систем. Успішна практична реалізація та подальший розвиток проектів електронного урядування в Головдержслужбі зумовлює необхідність розроблення єдиних підходів для впровадження в центральних органах виконавчої влади, які забезпечуватимуть ефективні, захищені, уніфіковані засоби створення, збереження та обміну інформацією. Побудова сучасної інформаційнотелекомунікаційної інфраструктури забезпечить обмін відповідними даними по захищених каналах. В умовах складної економічної ситуації та фінансової нестабільності держава робить усе можливе для економії державних коштів та їх ефективного використання. Питання економії витрат, зокрема на телефонному зв’язку, є прикладним питанням сьогодення. Оскільки електронна пошта не вирішує всіх питань ефективної та оперативної комунікації, то для органів державної влади залишається найефективнішим засобом комунікації телефонний зв’язок. Враховуючи територіальні розміри України, витрати будь-якого державного органу на телефонний зв’язок становлять відчутну частку оперативних витрат. Їх можна скоротити в десятки разів за допомогою технології ІР-телефонії. Впровадження інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури в центральному органі виконавчої влади, який має територіальні структурні підрозділи та підвідомчі організації, з використанням ІР-телефонії, дасть змогу вирішити ряд актуальних питань: • забезпечити економію державних коштів, зокрема шляхом: — зниження поточних витрат на підтримку застарілих систем аналогової телефонії; — зниження витрат робочого часу та коштів на відрядження; — економії на міжміських розмовах (тарифікація за передачу інформації здійснюється за допомогою
60
мережі Інтернет, що набагато дешевше порівняно з тарифами на міжміські телефонні розмови); — економії поштових витрат та витрат на кур’єрську розсилку; • вирішити комунікативні завдання державного управління, зокрема шляхом: — підвищення рівня та якості керування за рахунок простого у користуванні відеозв’язку; — оперативного проведення відео-конференцій, переговорів, нарад, засідань робочих груп, колегіальних органів; — підвищення ефективності роботи працівників та забезпечення виконання контрольних та аналітичних функцій на державному рівні; • впровадити систему комплексного захисту інформації в рамках проектів електронного урядування. У 2009 році у центральному апараті, підвідомчих установах та територіальних органах Головдержслужби побудовано корпоративну мережу IP-телефонії, що дало змогу здійснювати передачу голосових та відеоданих між окремими працівниками, а також проведення колективних віртуальних нарад шляхом впровадження системи відео- та аудіоконференцій. Також було створено макет інформаційно-телекомутаційної інфраструктури та розроблено методичні рекомендації щодо його впровадження в центральних органах виконавчої влади. Після дослідного впровадження на власному прикладі, який відповідає типовій структурі центрального органу виконавчої влади, Головдержслужба пропонує використовувати отриманий досвід та розроблені матеріали в інших органах влади.
21. Впровадження у системі Головдержслужби України інтегрованого електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису 2009 рік для Головдержслужби пройшов під егідою “Рішучий крок до безпаперового відомчого документообігу”. Головдержслужба фактично взяла на себе роль першопрохідника у цьому напрямі діяльності, оскільки в Україні не існувало не лише позитивного досвіду, а й будь-якої практики з цього питання, яку б можна було проаналізувати та застосувати.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
Таблиця 21.1. Етапи впровадження у безпаперовий документообіг окремих типів документів Етап
Низхідний рух документів
1
2
Документи між структурними підрозділами, тобто ненормативні документи, що призначені для розгляду та опрацювання структурними підрозділами цього ж органу, або для інформування керівництва органу
3
Постановчі документи, тобто документи, які мають виконуватись у встановлені терміни, крім тих, що надійшли від Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України
Постановчі документи, накази, нормативно-правові акти
5
Усі документи, крім тих, проходження яких має особливості, відмінні від загального порядку підготовки та розгляду документів (кадрові документи, звернення громадян, фінансові документи та документи, що містять інформацію з обмеженим доступом)
Січень
81,4%
81,4% 81,4%
80,7% 67,6%
76,4%
73,7% 59,4%
50,8%
42,5%
32,4%
61,5%
81,3% 76,2%
80,2% 22,7%
20,7%
19,6%
16,9% 19,4%
17,2%
19,3%
20,1% 19,3% 0,0%
0,0%
0,0%
0%
0,0%
25%
6,4% 14,3%
50%
72,2%
лось не лише на доведення до персоналу інформації щодо порядку проходження електронних документів, а й на розв’язання різних системних проблем, що виникали у процесі переходу. Крім того, під час навчання здійснювалося обов’язкове анонсування подій та нововведень, що відбувалися у процесі впровадження безпаперового документообігу. В окремих випадках проводилося тестування за результатами проведення навчання, оскільки це сприяло виявленню допущених при проведенні навчання прогалин та стимулювало персонал до кращого опрацювання процедурних документів, якими регулюється електронний документообіг. За результатами 2009 року Головдержслужбою вперше в українській практиці як у державному, так і в приватному секторах реалізовано перехід до безпаперових технологій документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Так, станом на 1 січня 2010 року у безпаперову електронну форму було переведено 81,4% власного документообігу (див. Діаграма 21.1). Серед головних ризиків впровадження системи електронного документообігу були: • психологічні труднощі роботи персоналу з електронними документами, пов’язані з багаторічною звичкою роботи з паперами; • додаткові вимоги щодо забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу до неї у зв’язку із застосуванням нових технологій. Разом з тим, впровадження у Головдержслужбі безпаперових технологій у процес внутрішнього документообігу дало змогу досягти ряду переваг:
59,8% 63,5% 53,1%
75%
Ініціативні документи
4
100% У цілому Нисхідний рух Висхідний рух
Висхідний рух документів
Інформаційні документи, тобто документи які не потребують виконання, а лише ознайомлення з ними
73,1% 82,3%
Успішне впровадження системи електронного документообігу ґрунтувалося на результатах “розвідки” можливостей у попередні роки. Зокрема, на 1 січня 2009 року було впроваджено електронні журнали реєстрації вхідних та вихідних документів; створення електронних карток документів, що реєструються; забезпечено доступ та підключення до системи реєстраторів центрального апарату Головдержслужби; розпочато створення електронного вмісту документів тощо. Не менш важливу роль у досягненні позитивного результату при переході до безпаперових технологій документообігу відіграла готовність керівництва підтримувати зміни в організації роботи та підходи в колективі, спрямованість на розв’язанні цілого ряду проблем, а також особистий приклад керівників у користуванні системою електронного документообігу. Вирішуючи насамперед завдання легітимності безпаперового документообігу персонал центрального апарату Головдержслужби та її підвідомчих установ на початку 2009 року було забезпечено юридично значущими особистими електронними цифровими підписами (далі — ЕЦП), які за своїм правовим статусом прирівнюються до власноручних та підтверджені сертифікатами відкритого ключа, що засвідчують належність ЕЦП відповідній особі. Саме накладений на електронний документ ЕЦП підтверджує незмінність редакції документа, а у разі внесення до документа навіть найнезначніших корегувань засвідчує втрату документом юридичної сили. З метою забезпечення адміністративно-управлінської основи для переходу до безпаперових технологій документообігу Головдержслужбою було прийнято пакет відомчих документів: програму (план) переведення документообігу у безпаперову форму; порядок організації безпаперового документообігу ( посадові рольові інструкції для користувачів, інструкції з адміністрування системи); порядок застосування електронного цифрового підпису, яким, зокрема, регулюється права користувача підпису, повноваження відповідального підрозділу з питань застосування електронного цифрового підпису. Впровадження безпаперового документообігу протягом 2009 року здійснювалося у Головдержслужбі поетапно При цьому ключовим фактором “безболісного” та “безвтратного” переходу було визначення раціональної послідовності впровадження типів документів до безпаперового документообігу (див. Таблиця 21.1). З метою підвищення ефективності роботи реєстраторів їх було забезпечено потужним комп’ютерним та сканувальним обладнанням, що дало змогу одночасно реєструвати вхідні та вихідні документи із введенням їх у базу системи, а також перетворювати паперові документи різних обсягів (інколи до 100- 150 сторінок) в електронну форму. Одночасно з впровадженням безпаперового документообігу постійно проводилося навчання персоналу, яке спрямовува-
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Діаграма 21.1. Динаміка зростання частки безпаперового документообігу у загальному документообігу Головдержслужби впродовж 2009 року
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
61
•
суттєве заощадження ресурсів (кошти і час), зокрема, лише на витратних матеріалах, що супроводжують паперовий документообіг, забезпечено економію на 50%; • прискорення опрацювання документів. Середній час опрацювання документа скоротився впродовж 2009 року з 24 годин до 6 ( див. Діаграма 21.2); • визначення об’єктивної оцінки трудомісткості кожного працівника у загальному результаті за рахунок прозорості усіх процесів, пов’язаних з опрацюванням електронних документів; • подолання комунікаційних бар’єрів між структурними підрозділами у результаті автоматизації процесу обміну документами та забезпечення їх колективного опрацювання з віддалених робочих місць; • підвищення персональної конкурентоспроможності працівника на ринку праці в умовах розвитку інформаційного суспільства за рахунок освоєнню нових технологій організації робочого процесу (зокрема у Головдержслужбі керівниками усіх рівнів освоєно опрацювання електронних документів у режимі “Редагування” MS Word, а працівниками — створення масової розсилки в одному документі з використанням сервісу “злиття” MS Word); • збереження “живої” інституційної пам’яті, оскільки документ зберігається у тій формі, в якій його створено (наприклад текст MS Word), а відтворення його інформації не потребує складних перетворень. Також у 2009 році проведено глобальну модернізацію Системи електронного документообігу Головдержслужби. Така модернізація була спрямована насамперед на приведення ряду електронних процедур у відповідність з вимогами нормативноправових актів, якими визначаються правила здійснення електронного документообігу. Крім процедурних питань, було вжито заходів для підвищення рівня захищеності системи, зокрема запроваджено розподілений доступ до інформації, що міститься у проектах електронних документів, обмеження можливостей виконання функцій однієї особи іншою та забезпечення повного автоматизованого протоколювання усіх дій, що здійснюються з використанням системи електронного документообігу. Крім того, в межах модернізації проведено вдосконалення ергономіки взаємодії “користувач-система”. Спираючись на позитивні результати 2009 року, вже у наступному 2010 році Головдержслужба ставить перед собою завдання щодо здіснення нових кроків у сфері електронізації документообігу, а саме: • нарощення потужностей data-центру Головдержслужби з метою забезпечення належної якості віддаленої роботи великої кількості користувачів; 24:00:00 23:57:14 Середній час опрацювання документа 18:00:00 14:17:08 12:00:00 08:35:24 05:49:27 6:00:00
0:00:00
I квартал
II квартал
III квартал
IV квартал
Діаграма 21.2. Середній час опрацювання документа у 2009 році
62
•
переведення у безпаперову форму документообігу територіальних органів Головдержслужби, їх інтеграція до єдиної системи електронного документообігу Головдержслужби; • переведення у безпаперову форму підготовки і проведення апаратних та інших нарад Головдержслужби; • переведення системи електронного документообігу Головдержслужби у захищену мережу, створену на базі інформаційно-телекомунікаційної системи органів державної влади (СІТС); • поширення досвіду Головдержслужби на органи виконавчої влади; • ініціювання створення мережі глобального безпаперового документообігу органів влади. Електронний документообіг, об’єднавши у єдиній мережі органи влади, спроможний забезпечити швидкий цілісний документообіг, що ведеться за єдиними оптимальними правилами та регламентами, об’єднує усі типи документів, у тому числі ті, що містять інформацію з обмеженим доступом, скеровується єдиною загальнодержавною довідниковою базою, актуальність якої постійно підтримується на належному рівні. Електронний документообіг забезпечує реальні можливості для зміни філософії організації роботи органів влади завдяки переходу від практики контролю формального виконання документів до аналізу ступеня досягнення результату та якості кінцевого продукту.
22. Модернізація інформаційних ресурсів офіційного веб-сайту Головдержслужби з урахуванням розвитку веб-ресурсів територіальних органів для надання інформаційних послуг Розвиток веб-ресурсів Головдержслужби України спрямований на розширення переліку та підвищення якості надання послуг органом виконавчої влади через мережу Інтернет, забезпечення інформаційної підтримки діяльності установи, залучення громадськості до процесу вироблення та реалізації державної політики у сфері державної служби, а також розширення цільової аудиторії веб-порталу Головдержслужби та підвищення рівня інформованості суспільства щодо її діяльності. Система веб-ресурсів Головдержслужби України складається з офіційного і внутрішнього веб-сайтів та суб-сайтів усіх територіальних підрозділів Головдержслужби України, інтегрованих до суб-порталу територіальних органів, з доступом через геоінформаційний інтерфейс. Відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Подолання впливу фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток”, якою визначено забезпечення відкритості інформації та збільшення різноманітності та кількості послуг, що надаються населенню і суб’єктам господарювання державними органами з використанням електронних засобів та Інтернету, одним з пріоритетних напрямів розбудови інформаційного суспільства, протягом 2009 року було досліджено можливості розширення переліку та підвищення якості надання послуг органом виконавчої влади через мережу Інтернет, а також розширення цільової аудиторії веб-порталів органів виконавчої влади та підвищення рівня інформованості суспільства щодо їх діяльності. Метою роботи визначено забезпечення якості надання Головдержслужбою інформаційних та інших послуг фізичним та юридичним особам через удосконалення сервісів веб-сайтів Головдержслужби України з використанням
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
31471 17563 13016
15803 10727
13464
17993
11598
13021
11713
7493
6889
16484
7164
Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
12973
7619
Липень
6149
6045
Лютий
6221
4931
Січень
24193
20824 8185
Червень
15000 10000
19306
21480 15555
Травень
20393
Квітень
19812
17726 17490
15605
14940
20000
17657
25000
16158
2007 2008 2009
30000
28429
29200
35000
5000 0
Березень
Діаграма 22.1. Динаміка звернень до сторінок офіційного веб-сайту Головдержслужби України у 2007–2009 роках
Інтернет-технологій, а також розширення клієнтської аудиторії веб-порталу та вдосконалення зручності користування ним. Протягом року здійснено модернізацію веб-сервісів “Вакансії органів виконавчої влади”, системи опитувань через офіційний веб-сайт та системи пошуку. Запропоновані зміни дають змогу особам, що шукають роботу на державній службі, отримувати повнішу інформацію щодо вакантних посад в органах виконавчої влади України, вимог до кандидатів на ці посади, термінів оголошення конкурсів, контактної інформації кадрових служб, які відкрили вакансії, тощо. Модернізований модуль проведення опитувань через систему веб-ресурсів Головдержслужби дає уявлення про зріз суспільної думки з актуальних питань сфери державної служби з усіх регіонів України. Оптимізована пошукова система мінімізує час на отримання необхідних відомостей з офіційного веб-сайту Головдержслужби та суб-сайтів її територіальних органів. З’явилося також два нових сервіси “Що нового на вебсайті?” та “Статистична карта”, покликаних спростити навігацію з офіційного веб-сайту, поліпшити його “дружність” стосовно користувача та надати інформацію щодо оновлення всіх його розділів. Здійснено модернізацію та проведено кампанію популяризації офіційного веб-сайту Головдержслужби в мережі Інтернет, що дало поштовх до стрімкого зростання постійної аудиторії користувачів. Про це свідчить аналіз статистики звернень до сторінок офіційного веб-сайту Головдержслужби України (див. Діаграма 22.1). За даними незалежного інформаційного порталу bigmir)net (www.bigmir.net), офіційний веб-сайт Головдержслужби України за кількістю щоденних відвідувачів у грудні 2009 року вийшов на 9 місце серед веб-сайтів у розділі “Адміністрації” з 200 учасників рейтингу. Протягом 2009 року офіційний веб-сайт Головдержслужби України відвідали 266 196 користувачів, що на 46 % перевищує аналогічний показник 2008 року (181 849) та на 173 % — показник 2007 року (97 412). Обсяг інформаційних ресурсів на офіційному веб-сайті зріс за рік на 34 % (порівняно з відповідним показником 2007 року — на 86) і становив наприкінці 2009 року понад 2,8 Гб. У 2009 році офіційний веб-сайт Головдержслужби України в середньому за добу відвідували 729 користувачів мережі Інтернет, які переглядали 42370,7 сторінки. Порівняно з 2008 роком, коли користувачами за добу в середньому переглядалося 2534,3 сторінки, інтенсивність відвідування веб-сайту зросла у 2009 році майже в 17 разів, а порівняно з аналогічним показником 2007 року — у 19,6 раза. Абсолютна більшість відвідувань припадає на період з 8 до 18 години, що свідчить про використання інформації з сайту Головдержслужби України переважно в робочий час. Найбільш популярними серед користувачів веб-сайту є рубрики “Новини”, “Музей Головного управління державної
служби України”, “Загальна інформація про Головдержслужбу”, “Веб-портал територіальних управлінь Головдержслужби України” (див. Діаграма 22.2). Започаткування модернізованого веб-сайту Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу дало змогу значно розширити його функціональні можливості і створити нові сервіси та рубрики. Це сприяло збільшенню відвідуваності сайту майже в 2 рази при збереженні аудиторії сайту (кількості відвідувачів) (див. Діаграма 22.3). Саме розширення аудиторії веб-сайту є основною метою на 2010 рік. У 2009 році Центром створено нові розділи веб-сайту: • “Реформа системи управління персоналом”; • “Електронна бібліотека”; • “Проекти міжнародної технічної допомоги”; • “Реєстр послуг”; • “Опитування”; • “Фотогалереї”; • “Важливі теми”; • “Оновлення на сайті”; • “Календар подій”; • “Аналітика” (з рубриками “Інтерв’ю” та “Статті”); • “Документи”. Також протягом 2009 року створено інформаційноресурсний центр для інформаційної та інтелектуальної підтримки слухачів Школи вищого корпусу держаної служби, який об’єднує колекцію книг, електронні ресурси та здійснює професійну підтримку бібліотекарем усіх учасників тренінгів.
. , !' #'( 1 / +! % 2
! & !' #'(# !#, #! , ! - , , +! $ ) ! ! * + ! $
0 + ( +! / , !#+-
"#$ % & !' #'(
. ,#/
!
)
Діаграма 22.2. Найпопулярніші рубрики офіційного веб-сайту Головдержслужби України
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
63
вачі мережі Інтернет, які переглянули приблизно 1700 сторінок. Найпопулярніші сайти наведено у Таблиці 22.1.
152880
160000 Відвідувачі 140000 Хости
Таблиця 22.1. Перелік найпопулярніших сайтів теритріальних органів Головдержслужби у 2009 році
Хіти
Домен
100000 80000
70264
60000 40000
26428
38437
37818 27409
21341
36589
20000 0
2007
Кількість відвідувачів за рік
Вінницька область
82172
2008
2009
Діаграма 22.3. Динаміка відвідування веб-сайту Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу
Інформаційно-ресурсний центр — це близько 1500 найменувань книжок, наукових статей, тренінгових кейсів, провідних періодичних видань, а також доступ до профільних світових електронних архівів (SourceOECD, EIPA). Інформаційноресурсний центр функціонує через веб-сайт Школи вищого корпусу державної служби — www.school.gov.ua. Протягом 2009 року відбувався активний розвиток сайтів територіальних органів Головдержслужби. Так, у межах науководослідної роботи на тему “Розробка методичних рекомендацій щодо рубрикації, наповнення, технологій супроводження веб-ресурсів органу виконавчої влади та їх впровадження на прикладі Головного управління державної служби України”, що проводилася наприкінці 2009 року для веб-сайтів територіальних органів, було розроблено та впроваджено новий сервіс “Статистична карта”. Сервіс надає можливість відслідковувати кількість оновлених публікацій у розділі за заданий період та можливість відвідувачам офіційного веб-сайту дізнатися, що нового розміщено на ньому. Упродовж другого півріччя 2009 року проводилася робота щодо популяризації веб-сайтів, у результаті чого їх відвідуваність зросла більш як утричі (див. Діаграма 22. 4). Протягом 2009 року офіційні веб-сайти територіальних органів відвідало 176 155 користувачів (2008 рік — 5971), якими було переглянуто 631 176 сторінок. Таким чином, кількість відвідувачів порівняно з 2008 роком зросла майже в 30 разів. При цьому понад 30 % відвідувачів сайту припадає на абсолютно нових користувачів. У 2009 році веб-сайти територіальних органів Головдержслужби України в середньому за добу відвідували 482 користу-
10 035
Луганська область
9 857
Дніпропетровська область
9 279
Черкаська область
8 700
Харківська область
8 416
АР Крим
8 443
Полтавська область
8 376
Львівська область
8 053
Рівненська область
8 010
Житомирська область
7 161
Зважаючи на існування трьох основних груп відвідувачів веб-сайтів: відвідування за результатами пошуку інформації, відвідування за рахунок переходу з інших сайтів (порталів, каталогів та рейтингів, що містять активні посилання) та постійні відвідувачі, було проведено відповідний аналіз сайтів територіальних органів (див. Діаграма 22.5). Той факт, що 46,3 % відвідувачів веб-сайтів територіальних органів Головдержслужби припадає на шукачів інформації у пошукових системах, свідчить про стрімке зростання популярності зазначених сайтів, оскільки відповідна група вважається “еталонним виміром” їх інформаційної привабливості. Таким чином, майже кожен другий відвідувач веб-сайтів територіальних органів Головдержслужби потрапив на них саме через те, що зацікавився розміщеною інформацією.
#" $ $ ! "
Діаграма 22.5. Розподіл відвідувачів за типовими групами їх входу на сайти територіальних органів Головдержслужби України у 2009 році
17672
15975
13311
14235
15010
13467
6568
10000
9504
15000
11583
20000
16216
20658
25000
21956
120000
5000 0
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Діаграма 22.4. Динаміка відвідування веб-сайтів територіальних органів Головдержслужби України впродовж 2009 року
64
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
Також важливим показником є те, що майже 30 % аудиторії є постійною, що становить так званий “ціннісний ресурс” сайту. Більшість відвідувачів довіряють нашому сайту (заносять його в закладки, або роблять стартовою сторінкою) та він для них є постійним джерелом інформації. Таких позитивних результатів було досягнуто завдяки тому, що всі веб-сайти територіальних органів містять елементи унікальної інформації, що стосується регіональних особливостей. Вони цікаві, регулярно оновлюються та постійно доступні. Основним джерелом доступу відвідувачів до веб-сайтів Головдержслужби є пошукові системи. Крім того, значна частка користувачів потрапляє на сайти Головдержслужби через сайти інших державних органів влади, що свідчить про наявність системи налагодженого інформаційного (банерного) обміну.
23. Розвиток системи автоматизованого кадрового обліку та накопичення в системі “Картка” даних про державних службовців Реалізація пріоритету діяльності Головдержслужби в 2009 році щодо впровадження сучасних інформаційних технологій у систему управління державної служби здійснювалася через ініціювання, створення, впровадження та використання автоматизованих систем, типових для органів виконавчої влади. У 2009 році розпочато роботу щодо впровадження у Головдержслужбі інформаційно-аналітичної системи “Кадри” з використанням технології MS Framework, побудованої за принципом модульності (див. Рисунок 23.1).
Рисунок 23.1. Інтерфейс системи “Картка”
Одним з основних модулів, реалізованих у системі нового покоління, є підсистема “Накази”, що дає змогу створювати проекти кадрових наказів, з їх подальшою автоматичною реалізацією шляхом внесення відповідних змін та доповнень до штатного розпису, особових карток. Це у свою чергу забезпечить цілісність інформації у базі даних. Загальна кількість кадрових наказів, які вміщує система (з урахуванням специфіки кожного виду кадрового наказу), перевищує 100 варіантів. Також у новій системі реалізовано ряд додаткових інструментів для забезпечення автоматизації супроводження таких процесів проходження державної служби, як продовження тер-
міну державної служби, атестація, щорічна оцінка, підвищення рангу, випробувальний термін тощо. Для автоматизації обліку державних службовців та органів місцевого самоврядування України, штатних розкладів органів виконавчої влади використовується система “Картка” та система “Кадри”. Автоматизована система “Картка” функціонує більш як у 5000 органів виконавчої влади районного, регіонального та державного рівня, в центральному апараті та територіальних управліннях Головдержслужби України. Створення та впровадження автоматизованої системи “Картка” забезпечило перехід від ручного ведення кадрового обліку державних службовців та органів місцевого самоврядування до автоматизованого обліку та консолідації інформації про державних службовців І — ІІІ категорій посад на державному рівні (в центральному апараті Головдержслужби), а також про державних службовців ІV-VII категорій посад на регіональному рівні (територіальні органи Головдержслужби). Головдержслужба координує роботу кадрових служб органів виконавчої влади, інших державних органів щодо постійної актуалізації бази даних системи “Картка” єдиної державної комп’ютерної системи “Кадри” стосовно державних службовців І-ІІІ категорій посад. Зокрема, з метою вдосконалення порядку інформування центральними, місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами про зміни облікових даних державних службовців та якісного наповнення підсистеми обліку державних службовців єдиної державної комп’ютерної системи “Кадри” наказом Головного управління державної служби України від 07.07.09 № 183 затверджено Порядок інформування центральними, місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами про зміни облікових даних державних службовців, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 липня 2009 року за № 706/16722. Для набуття та розвитку практичних навичок роботи з системою “Картка” протягом 2009 року проведено на базі ТОВ “МККУ-Мережі” навчально-практичні семінари для працівників центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, які є відповідальними за ведення системи “Картка”. Відомості щодо змін облікових даних державних службовців І-ІІІ категорій посад станом на 1 січня 2010 року надано 53 центральними органами виконавчої влади та 10 державними органами, в яких працюють державні службовці та на яких поширюється дія Закону України “Про державну службу”. Зокрема, інформація надійшла від 19 міністерств (95 % їх загальної кількості), 13 державних комітетів, інших центральних органів виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету (87 %), 8 центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом (100 %) та 13 інших центральних органів виконавчої влади (87 %) (див. Діаграма 23.1). Для актуалізації системи “Картка” єдиної державної комп’ютерної системи “Кадри” інформація щодо державних службовців І-ІІІ категорій посад надійшла від Автономної Республіки Крим, 24 обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (100 %). Наповнено і актуальну базу даних системи “Картка” ЄДКС “Кадри” стосовно державних службовців І-ІІІ категорій посад місцевих державних адміністрацій Автономної Республіки Крим, Волинської, Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської, Чернівецької, Рівненської, Київської, Полтавської областей.
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
65
30 25 20
27
Всього органів Кількість органів, які надали інформацію 20
27
25
19 15
15 15
13
13
10 10
8
8
5 0
Міністерства
Державні комітети ЦОВВ зі спеціальним статусом
Інші ЦОВВ
Державні органи
Місцеві органи адміністрації
Діаграма 23.1. Інформація щодо надання державними органами відомостей стосовно облікових даних державних службовців І-ІІІ категорій посад
24. Створення національної бази електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, системи обліку та заміщення вакантних посад державних службовців Нинішній стан автоматизації управління персоналом у системі державної служби характеризується використанням окремих комп’ютерних систем автоматизації кадрового обліку, які дають змогу особові картки державних службовців в електронній формі, а також передавати цю інформацію для зберігання та подальшої аналітичної обробки до Головдержслужби та її територіальних органів. Низька якість та неповнота бази електронних карток перешкоджає вирішенню основних завдань щодо планування персоналу, підбору кадрів, заміщення вакантних посад, отримання аналітичних довідок стосовно кількісного та якісного складу персоналу в системі державної служби. Необхідність роз’язання зазначених проблем зумовлює впровадження нових інформаційних технологій у сфері державного управління. Впровадження таких технологій не обмежується питанням оновлення парку обчислювальної техніки та уніфікації програмного забезпечення в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування. Десятирічний досвід використання кадровими службами органів виконавчої влади системи “Картка” та інших систем автоматизації кадрового обліку дав можливість узагальнити переваги та недоліки існуючих систем і сформулювати основні принципи та вимоги до створення нової системи інформаційної підтримки управління людськими ресурсами, які покладено в основу Концепції створення Національної бази електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (далі — НБДС). Концепцією передбачено удосконалення автоматизації кадрового обліку, підтримку загальнодержавних вимог до управління людськими ресурсами системи державної служби, зокрема прогнозування та оцінку потреб у підготовці та перепідготовці професійних кадрів на основі єдиного штатного розпису органів виконавчої влади, планування кадрового резерву, автоматизацію працевлаштування, забезпечення актуальною, повною та достовірними аналітичними даними нормотворчих ініціатив (трендами щодо якісного та кількісного складу державної служби тощо) для визначення політики розвитку державної служби та проведення випереджувальної модернізації державного управління, забезпечення права громадян на доступність до персональної інформації тощо. Концепцією перед-
66
бачено перехід від традиційної децентралізованої архітектури до централізованої схеми доступу до інтегрованих інформаційних ресурсів з використанням сучасних веб-технологій (див. Схема 24.1). Національна база електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування України — це: • організована за єдиною технологією сукупність національних ресурсів, необхідних для вирішення завдань держави з питань розвитку та якісного управління персоналом (державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування); • інформаційний ресурс для проведення аналітичних досліджень та прийняття рішень у сфері управління персоналом на основі інформації щодо державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Проект Концепції НБДС пройшов громадське обговорення на форумі офіційного сайту Головдерслужби, враховано 45 зауважень та пропозицій, що надійшли від громадян, територіальних управлінь Головдержслужби, спеціалістів з розробки інформаційно-аналітичних систем загальнонаціонального масштабу, міжнародних експертів. За результатами експертизи за участю спеціалістів, залучених за програмою міжнародної технічної допомоги “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні”, розроблено дорожню карту подальших дій, яка передбачає розроблення та затвердження технічного проекту НБДС, проведення разом з іншими органами виконавчої влади публічних обговорень у форматі семінарів, конференцій, круглих столів для забезпечення гласності та відкритості процесу створення НБДС. За підтримки проекту “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні” міжнародними та вітчизняними експертами проведено правовий аналіз співвідношення термінів “доступ до офіційної інформації” і “захист персональних даних”, розроблено рекомендації щодо правомірності віднесення персональних даних державних службовців до конфіденційної інформації, а також розроблено Стратегію нормативноправового забезпечення НБДС, реалізація якої забезпечить відкритість, обґрунтованість, системність та безповоротність розроблення та впровадження НБДС. При цьому буде створено правове підґрунтя використання НБДС всіма користувачами починаючи з етапу ініціювання, розроблення, дослідної, промислової експлуатації з урахуванням надання інтерактивних послуг громадянам, державним службовцям, кадровим службам органів державної влади та органам місцевого самоврядування. Також Головдержслужбою у 2009 році було розроблено технічний проект НБДС. У проекті визначено технічні рішення щодо створення та експлуатації всіх компонентів майбутньої системи, зокрема підсистеми автоматизації ведення кадрового
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
Схема 24.1. Централізована архітектура системи НБДС
обліку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування України, підсистеми адміністрування доступу до даних та сервісів, веб-порталу НБДС, підсистеми захищеного обміну даних з веб-порталом, модуля (тимчасовий) імпорту та верифікації даних з існуючих систем кадрового обліку (система “Картка”), бази електронних особових справ, сховища даних, підсистеми аналітичного забезпечення, підсистеми супроводу єдиних довідників та технічніх вимог до Дата-центру.
Експертиза за участю міжнародних експертів та затвердження технічного проекту НБДС дасть змогу зробити в 2010 році перші кроки з практичної реалізації та створення макета першої черги Національної бази електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
67
VII. ПОСИЛЕННЯ В ОРГАНАХ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 25. Застосування інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX і SIGMA та забезпечення діяльності Адміністративного офісу програми Twinning Упродовж 2009 року Головдержслужба як координатор інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX та SIGMA продовжувала активну діяльність у напрямі їх подальшого поширення, всебічно підтримуючи органи державної влади в підвищенні ефективності їх застосування. Основними пріоритетами діяльності у 2009 році стали: посилення мережі контактних осіб з питань інструментів Twinning і TAIEX, посилення мережевої співпраці між центральними та місцевими органами виконавчої влади з метою впровадження інструменту TAIEX, відпрацювання нового системного підходу до щорічного програмування та регулярного моніторингу проектів Twinning, сприяння підвищенню якості впровадження проектів Twinning в органах влади, подальше підвищення рівня поінформованості заінтересованих сторін щодо правил і процедур інструментів Twinning та TAIEX. Таким чином, у 2009 році в результаті спільно проведеної роботи Головдержслужби та всіх відповідальних учасників зросли показники використання інструментів Twinning та TAIEX порівняно з попередніми звітними періодами. Так, у 2009 році Україна стала лідером серед країн, на які Європейська Комісія поширює Європейську політику сусідства, щодо кількості класичних проектів Twinning на стадії реалізації, у тому числі завершених (Україна — 17, Єгипет — 13, Марокко — 12, Туніс — 11, Йорданія — 9, Азербайджан — 6, Ліван, Вірменія, Ізраїль, Молдова — 2, Грузія — 1), та кількості учасників заходів ТАІЕХ (протягом 2006–2008 років 1397 державних службовців України взяли участь у 88 заходах ТАІЕХ). Такі показники є результатом підвищення обізнаності та заінтересованості представників органів державної влади України у використанні інструментів інституціональної розбудови.
Результати впровадження перших проектів Twinning У 2009 році завершився початковий етап процесу реалізації інструменту інституціональної розбудови Twinning в Україні, який ознаменував закриття перших проектів. Так, у Національній комісії регулювання електроенергетики України (далі — НКРЕ) завершено проект Twinning у сфері регулювання електроенергетики, що сприяло посиленню регуляторної спроможності, професійних навичок та передачі ноу-хау в кількох технічних аспектах. Серед основних досягнень — про-
68
ект Закону України “Про Національну комісію регулювання електроенергетики”, в якому враховано найкращі європейські практики функціонування незалежних регуляторів та широкий український досвід енергетичної сфери, результати вивчення та впровадження методик моніторингу якості електроенергії та розробка адекватного механізму ціноутворення на електроенергію, який би передбачав соціальний захист населення. Вдале впровадження проекту у сфері електроенергетики сприяло впровадженню другого проекту Twinning у сфері регулювання газового сектору. Іншим піонером став проект Twinning “Допомога ГоловКРУ у запровадженні нової системи державного внутрішнього фінансового контролю”. Результати, отримані під час реалізації проекту, зокрема розвиток центрального підрозділу гармонізації, навчання спеціалістів з внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту, реалізація 9 пілотних проектів з внутрішнього контролю та 5 — з внутрішнього аудиту в органах влади та установах, розробка посібників, методик та рекомендацій з внутрішнього контролю й внутрішнього аудиту, мають вирішальне значення для подальшого розвитку вітчизняної системи державного внутрішнього фінансового контролю. З метою розвитку та наближення стандартів української космічної промисловості до норм Європейського Союзу з квітня 2008 року у Національному космічному агентстві України (далі — НКАУ) триває реалізація проекту Twinning “Прискорення українсько-європейського співробітництва в космічній галузі”. У рамках проекту налагоджуються контакти НКАУ у космічній сфері з країнами — партнерами, що є членами ЄС, а також з Європейським космічним агентством (ЄКА). Також відбувається наближення нормативно-правової бази у космічній галузі до європейських стандартів, наприклад, організовано спільну роботу експертів з підготовки проекту Закону України “Про використання даних дистанційного зондування Землі”. У рамках проекту надається вагома організаційно-інформаційна підтримка щодо участі в європейських наукових (FP-7) та науково-технічних програмах ЄС (GMES, Galileo), проводяться стажування і навчально-ознайомлювальні поїздки фахівців НКАУ та підприємств космічної галузі до найбільших космічних держав Європейського Союзу — Франції та Німеччини. За допомогою проекту було проведено міжнародні конференції з питань супутникової навігації та GMES, у ході яких українськими установами знайдено нові контакти та можливості для співпраці з європейськими компаніями космічної галузі. Політична підтримка впровадження інструментів інституціональної розбудови залишається пріоритетним напрямом діяльності Головдержслужби. Упродовж 2009 року питання застосування інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX та SIGMA постійно перебувало в полі уваги Уряду Украї-
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
ни. Зокрема, Головдержслужбою підготовано та винесено на • 3 проекти — у сфері енергетики, державного фінансорозгляд засідань Української частини Комітету з питань співрового контролю, норм та стандартів — перебувають на бітництва між Україною та ЄС матеріали щодо схвалення простадії ідентифікації. ектних пропозицій до проектів Twinning; План залучення зоЩодо розподілу проектів за сферами діяльності, то найвнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX на дру- більш актуальними в Україні виявилися сфери фінансів та ге півріччя 2009 року; проблемні питання впровадження інстру- внутрішнього ринку, а також транспорту та енергетики. 15 % менту Twinning в Україні. Крім того, 26 листопада 2009 року на проектів не вписуються у жодний із загальних секторів, серед Дванадцятому засіданні Комітету з питань співробітництва між них, зокрема, зв’язок, державна служба, космос (див. ДіаграУкраїною та ЄС розглядалися питання щодо стану використан- ма 25.1). ня інструментів інституціональної розбудови Twinning, TAIEX та Фінанси та внутрішній SIGMA. ринок Протягом 2009 року Адміністративний офіс програми Соціальні відносини Twinning брав активну участь у консультаціях щодо підготовки до впровадження ініціативи “Східне партнерство”, зокрема 15% Юстиція і внутрішні 34% програми Всеохоплюючої інституціональної розбудови. Прово5% справи дилися консультації з Європейською Комісією та ПредставниЕнергетика цтвом Європейського Союзу в Україні щодо перспектив розви- 16% Транспорт і навколишнє тку інструменту Twinning у рамках Східного партнерства. 11%
11%
Реалізація проектів Twinning У 2009 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2008 № 868 “Про внесення змін до Порядку організації роботи з підготовки та реалізації проектів Twinning в Україні” Головдержслужбою вперше здійснено програмування інструменту Twinning на основі нового порядку з метою ідентифікації нових проектів. У рамках програмування за результатами Тридцятого засідання Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС схвалено 13 проектних пропозицій з 14 отриманих від органів державної влади. 1 липня 2009 року проведено 6-е засідання Робочої групи з питань координації впровадження інструменту Twinning, на якому Представництво Європейської Комісії в Україні погодило можливість фінансування 6 нових проектів у сферах зв’язку, державного фінансового контролю, акредитації, норм і стандартів, освіти та енергетики. На 7-му засіданні Робочої групи з питань координації впровадження інструменту Twinning, що відбулося 16 грудня 2009 року, прийнято рішення щодо фінансування ще 5 пропозицій проектів для органів державної влади України, зокрема у сферах фітосанітарного контролю, внутрішніх справ, авіації, статистики та аудіовізуальній сфері. Таким чином, станом на кінець 2009 року до Робочого плану включено 38 проектів Twinning, у тому числі: • 5 проектів Twinning — у сферах державного внутрішнього фінансового контролю, конкурентної політики, регулювання ринку електроенергетики, цивільної авіації та норм і стандартів –завершено; • 12 проектів — у сферах акредитації, космічних технологій, санітарних і фітосанітарних заходів, регулювання ринку газу, юстиції, державної служби, транспорту (2 проекти), інвестиційної політики, внутрішніх справ, статистики та монетарної політики — перебувають на стадії імплементації (див. Діаграма 25.2); • 2 проекти — у сферах навколишнього середовища та фінансового контролю — на етапі підготовки Twinningконтрактів; • 1 проект — у сфері муніципальної інфраструктури — перебуває на стадії оголошення тендеру; • 5 проектів — у сферах енергетики, митної справи, адміністративного судочинства, державної служби та акредитації — на етапі підготовки детальних технічних завдань (Twinning Fiche); • 10 проектів — у соціальній сфері, сфері зайнятості, освіти, зв’язку, зовнішнього аудиту, фітосанітарного контролю, внутрішніх справ, авіації, статистики та аудіовізуальній сфері — на етапі підготовки технічних завдань для рамкових експертів;
8%
середовище Сільськогосподарська політика Інші
Діаграма 25.1. Розподіл проектів Twinning за сферами діяльності 20
15
5
10 12 9
5 6 0
2007
2008
2009
кількість завершених проектів Twinning кількість проектів Twinning на стадії імплементації
Діаграма 25.2. Кількість проектів Twinning на стадії імплементації, в тому числі завершених
З метою посилення інституціональної спроможності органів влади з ефективного використання інструменту Twinning у 2009 році Адміністративний офіс програми Twinning провів ряд навчальних заходів, спрямованих переважно на посилення практичних вмінь щодо ініціювання та підготовки проектів Twinning, покращення якості використання інструменту Twinning в Україні, обмін досвідом з впровадження проектів. Зокрема, 11 лютого Адміністративний офіс програми Twinning провів семінар-тренінг “Підтримка впровадження інструменту Twinning в Україні: належне ініціювання та підготовка проектів Twinning” для контактних осіб, відповідальних за підготовку та реалізацію проектів Twinning в органах державної влади (див. Фото 25.1). Основною метою заходу була презентація процесу ініціювання та підготовки проектів, ролі органів виконавчої влади в процесі ідентифікації проектів відповідно до Порядку організації роботи з підготовки та реалізації проектів Twinning в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2007 року № 154 (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 04.06.08 № 528 та від 01.10.08 № 868), а також набуття відповідних практичних умінь щодо ініціювання та підготовки
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
69
проектів (визначення орієнтовної тематики можливого проекту Twinning в певному секторі державного управління та розроблення стислої логічної матриці проекту за результатами спільних обговорень учасниками робочих груп).
Фото 25.1. Семінар-тренінг “Підтримка впровадження інструменту Twinning в Україні: належне ініціювання та підготовка проектів Twinning”. 11 лютого 2009 року, м. Київ
9 липня Адміністративним офісом програми Twinning проведено семінар “Посилення якості використання інструменту інституціональної розбудови Twinning в Україні: стан та перспективи” для контактних осіб з питань реалізації проектів Twinning (див. Фото 25.2). Мета заходу: обговорення та спільне вироблення шляхів і напрямів підвищення якості впровадження інструменту Twinning в Україні з урахуванням досвіду інституціональної розбудови у нових країнах — членах Європейського Союзу, країнах — кандидатах на вступ до ЄС. У ході семінару представники органів — бенефіціарів проектів Twinning обмінялися досвідом щодо підготовки та реалізації проектів Twinning, а також виробили шляхи максимально ефективного використання інструменту Twinning.
Фото 25.2. Семінар “Посилення якості використання інструменту інституціональної розбудови Twinning в Україні: стан та перспективи”. 9 липня 2009 року, м. Київ
14–16 жовтня представниками Комітету з питань європейської інтеграції Польщі та Адміністративного офісу програми Twinning за сприяння Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції проведено семінар “Зміцнення установ, що реалізують проекти”, в ході якого польські експерти акцентували увагу на специфіці роботи з інструментом Twinning, а також провели кілька практичних тренінгів. У ході Щорічних зборів з питань інструментів інституціональної розбудови (Twinning та TAIEX): “Інституційні дні”, які
70
відбулися 11–12 червня 2009 року в м. Брюсселі представлено досвід України щодо використання інструменту Twinning, включаючи проблемні питання, а також внесено конкретні пропозиції щодо можливих шляхів вирішення таких питань. Протягом 2009 року організовано 3 навчальні візити представників органів — бенефіціарів проектів Twinning до Хорватії, Туреччини, Словенії з метою обміну досвідом з аналогічними державними установами щодо використання інструментів Twinning та ТАІЕХ. Також організовано участь представників органів — бенефіціарів проектів Twinning у семінарі “Як розробляти та впроваджувати успішні проекти Twinning в країнах — кандидатах на вступ до ЄС, потенційних країнах-кандидатах та країнах Європейської політики сусідства”, що проводився Європейським інститутом державного управління (м. Варшава, Республіка Польща). У 2009 році у рамках координації інструменту Twinning було підготовлено 90 аналітичних та інформаційних матеріалів, у тому числі опрацьовано: • 2 проекти технічних завдань для рамкових експертів; • 9 проектів детальних технічних завдань (Twinning Fiche); • 19 пропозицій країн — членів ЄС до 5 проектів Twinning; • 8 проектів Twinning — контрактів; • 31 квартальний звіт з проектів Twinning, де проведено їх аналіз, підготовлено та направлено відповідним заінтересованим сторонам коментарі та пропозиції до них; • підготовлено та опубліковано спеціалізований випуск журналу “Бюрократ”, присвячений інструменту Twinning в Україні. У 2009 році було організовано та проведено 211 робочих зустрічей, семінарів, експертних обговорень та інших комунікативних заходів у рамках підготовки та реалізації проектів Twinning, у тому числі: • участь у 31 засіданні наглядових рад проектів Twinning; • участь у 6 відбіркових та оціночних комітетах; • проведено 15 навчальних семінарів (сесій) та тренінгів для представників окремих органів виконавчої влади — бенефіцарів проектів Twinning щодо етапів підготовки та впровадження проектів; • 1 липня та 16 грудня 2009 року проведено 2 засідання Робочої групи з питань координації впровадження інструменту Twinning; • 4 засідання Клубу постійних технічних радників та їх партнерів; • організовано місію делегації від Патентного бюро Данії щодо налагодження співробітництва з Україною у рамках інструментів Twinning та ТАІЕХ; • організовано місію делегації від Великої Британії щодо налагодження співробітництва з Україною у рамках інструментів Twinning та ТАІЕХ; • участь у міжнародній конференції з питань використання інструменту Twinning, організованій Генеральним директоратом Європейської Комісії “ЄвроДопомога” та Міністерством економічного розвитку Республіки Азербайджан
Залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках інструменту ТАІЕХ Протягом 2009 року відбулося 47 заходів ТАІЕХ (за участю 827 представників органів державної влади), з них 31 захід — з ініціативи України, 16 заходів — з ініціативи Європейської Комісії (у 2008 році — 30 заходів за участю 362 осіб) (див. Діаграма 25.3). Заходи проводилися з таких питань: • свобода, безпека та юстиція (7); • внутрішній ринок (24); • транспорт, навколишнє середовище та енергетика (10);
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
• сільське господарство та безпека харчових продуктів (6). З метою надання консультаційної допомоги щодо заповнення аплікаційних форм TAIEX, посилення якості підготовки заявок ТАІЕХ та удосконалення порядку проведення заходів ТАІЕХ Головдержслужбою проведено ряд навчальних заходів, зокрема: — семінар-нараду за участю представників Генерального директорату Європейської Комісії з питань розширення з метою вирішення проблемних питань використання інструменту ТАІЕХ в Україні, пов’язаних із затримкою розгляду заявок від органів державної влади України, та з метою підвищення якості заповнення заявок 3 лютого 2009 року (див. Фото 25.3). У ході проведення за50 40
16
30 20 10 0
19
16 31
14
14
2007
2008
2009
Заходи ТАІЕХ, проведені за ініціативи Європейської Комісії Заходи ТАІЕХ, проведені за ініціативи представників органів державної влади України
Кількість проведених заходів ТАІЕХ за ініціативою української та європейської сторін 47
50 40 33 30
30
20
Приклади практичних здобутків заходів ТАІЕХ
10 0
значеного заходу Головдержслужбою, представниками Генерального директорату ЄК з питань розширення та Представництва Європейської Комісії в Україні було переглянуто механізм розгляду Європейською стороною заявок TAIEX від органів державної влади України; — семінар для контактних осіб з питань використання інструменту ТАІЕХ органів державної влади України щодо вивчення джерел законодавства ЄС (Aquis Communautaire), участь у якому взяли контактні особи з питань застосування ТАІЕХ у центральних органах виконавчої влади, представники територіальних управлінь Головдержслужби, які входять до складу робочих груп TAIEX в областях, керівники кадрових служб Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, представники Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (див. Фото 25.4). Проведення семінару сприяло створенню можливостей для встановлення комунікацій, поширенню мережевої взаємодії між центральними органами виконавчої влади та місцевими адміністраціями з питань використання інструменту TAIEX та ефективнішого його використання на регіональному рівні; — індивідуальні консультації з представниками робочих груп органів державної влади України щодо заповнення аплікаційних форм ТАІЕХ та порядку організації заходів ТАІЕХ. Основними досягненнями у сфері впровадження інструменту інституціональної розбудови ТАІЕХ у 2009 році можна назвати: • забезпечення стійкої системи функціонування мережі контактних осіб з питань застосування ТАІЕХ у центральних органах виконавчої влади та посилення співпраці між Головдержслужбою і зазначеними органами з метою ефективного впровадження інструменту ТАІЕХ; • підвищення рівня обізнаності державних органів влади щодо процедури використання інструменту ТАІЕХ; • підвищення якості підготовки аплікаційних форм (заявок) ТАІЕХ державними органами влади; • зростання кількості пропозицій щодо ініціювання заходів у рамках інструменту ТАІЕХ та направлених заявок ТАІЕХ щодо проведення зазначених заходів.
2007
2008
2009
Діаграма 25.3. Кількість проведених заходів ТАІЕХ
Фото 25.3. Семінар-нарада щодо використання інструментів ТАІЕХ в Україні. 3 лютого 2009 року, м. Київ
19–23 січня 2009 року в Державному комітеті лісового господарства України відбулась експертна місія ТАІЕХ “Особливості проведення національної інвентаризації лісів”. У ході проведення заходу експерти з країн — членів ЄС ознайомили
Фото 25.4. Семінар з питань вивчення джерел законодавства ЄС (Aquis Communautaire). 29 травня 2009 року, Київ
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
71
працівників лісового господарства України з досвідом про- ведення національної інвентаризації лісів у країнах — членах ЄС, Росії та країнах Північної Америки, чітко окресливши пере- ваги та недоліки різних моделей національної лісової інвента- ризації. Також було обговорено основні питання щодо проведення національної лісової інвентаризації в Україні. Основним результатом роботи експертної місії стало надання важливих для української сторони рекомендацій щодо початкового етапу розгортання національної інвентаризації лісів в Україні. 2–3 лютого 2009 року в Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів проведено семінар на тему “Популяризація питань енергоефективності та енергозбереження серед населення та на підприємствах”, у ході якого розглянуто основні проблеми, пов’язані з популяризацією енергоефективності та енергозбереження серед населення та на підприємствах, презентовано досвід у сфері енергозбереження в країнах — членах Європейського Союзу. Крім того, було розглянуто питання розвитку високоефективних технологій і реалізації науково-дослідних та технічних проектів у сфері енергоефективності.
Використання інструментів SIGMA в Україні У 2009 році тривала співпраця між експертами SIGMA та Головдержслужбою. Зокрема, за участю експертів SIGMA проведено такі заходи: • круглий стіл з обговорення проекту Закону України “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування”; • з 27 по 30 квітня в Україні з місією перебували експерти програми SIGMA з метою проведення оцінки поточного стану виконання законодавства у сфері державних закупівель, обговорення та узгодження надання експертної допомоги Україні у сфері реформування державних закупівель. У ході місії проведено робочі зустрічі з представниками Міністерства економіки України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Світового банку та Представництва Європейської Комісії в Україні; • проведено експертизу проекту Закону України “Про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців” (реєстр. № 4420) експертами програми SIGMA. У червні 2009 року Представництво Європейської Комісії в Україні разом з Головним управлінням державної служби України провело консультації з керівництвом програми SIGMA щодо можливостей визначення потреб у підтримці реформ у сфері управління державними фінансами із застосуванням так званого секторного підходу (sectorwide approach) та залученням до такої оцінки Державного казначейства України, Рахункової палати України та Головного контрольно-ревізійного управління України. • 16–18 грудня 2009 року відбулася перша місія, в рамках якої було здійснено оцінку стану справ у сфері управління державними фінансами експертами програми SIGMA, у ході якої проведено зустрічі з Головним контрольно-ревізійним управлінням України з метою визначення подальших кроків для проведення у ній реформ. Передбачається, що результати проведеної роботи буде використано при визначенні її напрямів у нових проектах Twinning у сфері управління державними фінансами. Таким чином, основними досягненнями Адміністративного офісу програми Twinning у 2009 році слід назвати: • отримання серйозної політичної підтримки з боку Уряду України, який підтримує більшість ініціатив у напрямі підвищення ефективності використання інструментів Twinning і ТАІЕХ;
72
•
• • •
запровадження нового механізму програмування, ідентифікації та підготовки проектів Twinning, завдяки чому значно поліпшилася якість проектних пропозицій до проектів Twinning, поданих органами державної влади, що в свою чергу сприяло погодженню та включенню до Робочого плану 11 нових проектних пропозицій до проектів Twinning; посилення мережі контактних осіб Twinning, яка налічує близько 70 представників органів влади та установ; збільшення кількості проектів Twinning у Робочому плані та проведених заходів ТАІЕХ за ініціативою України; впровадження нового механізму та процедури опрацювання заявок TAIEX від органів державної влади України, що дає змогу скоротити часові рамки їх розгляду.
26. Виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008–2011 роки Успішна реалізація державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції потребує високої фахової підготовки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, консолідації зусиль, чіткої програми дій, ефективного використання ресурсів, зокрема людських, і, звичайно, високої особистої відданості цій справі. На думку багатьох вітчизняних та закордонних експертів, державні службовці України професійно недостатньо готові до втілення завдань, необхідних для успішної європейської та євроатлантичної інтеграції. У 2003 році зроблено першу спробу систематизації всіх компонентів забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування фахівцями у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції через прийняття відповідної державної програми. Водночас створена система навчання фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції на виконання зазначеної програми не забезпечила повною мірою задоволення існуючих потреб. Новою спробою удосконалення професійних знань, умінь та навичок державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у цих напрямах стало прийняття Урядом України Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008–2011 роки (далі — Програма). З метою належної координації діяльності органів влади щодо виконання Програми у 2009 році проведено два засідання Координаційної ради з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України (далі — Координаційна рада), утвореної наказом Головдержслужби від 27.03.09 № 87 (див. Фото 26.1). Діяльність Координаційної ради спрямована на розроблення рекомендацій щодо реалізації завдань Програми, моніторингу її виконання, підготовки пропозицій з питань удосконалення Програми та врахування громадської думки. Процес підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції у частині наукового, методологічного та організаційного забезпечення здійснюється у рамках системи навчальних закладів України. У зв’язку з цим наказом Головдержслужби від 13.07.09 № 193 утворено Міжвідомчу експертну групу з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
З метою розвитку мережі навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, яким надаватиметься право підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, 18 вересня 2009 року проведено конкурсний відбір серед 72 навчальних закладів, які взяли участь у цьому заході. За результатами проведення зазначеного конкурсу було відібрано 62 навчальні заклади.
Основні критерії конкурсного відбору навчальних закладів: t
t
Фото 26.1. Друге засідання Координаційної ради, 22 грудня 2009 року
фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України (далі — Міжвідомча експертна група), завданням якої є розроблення нормативно-правових актів з питань навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, а також забезпечення конкурсного відбору вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти для навчання фахівців.
Результати роботи Міжвідомчої експертної групи у 2009 році: 1. Головдержслужбою та Міністерством освіти і науки України прийнято спільні накази: — від 19.08.09 № 225/761 “Про затвердження Переліку спеціальностей та спеціалізацій, критеріїв і порядку відбору вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та інших юридичних осіб, які надають освітні послуги, для здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.09.09 № 860/16876); — від 19.08.09 № 224/759 “Про затвердження Порядку проходження мовної підготовки фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.09.09 859/16875); — від 30.09.09 №. 295/903 “Про затвердження Переліку вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та інших юридичних осіб, які надають освітні послуги, для здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України”. 2. Розроблено проекти нормативно-правових актів: — спільний наказ Головдержслужби та Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Порядку здійснення контролю за змістом та якістю навчального процесу в навчальних закладах, що проводять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України”; — наказ Головдержслужби “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення органами державної влади та органами місцевого самоврядування потреб у фахівцях у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України”; — наказ Головдержслужби “Про внесення доповнень до Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців”.
t
наявність ліцензії на здійснення освітньої діяльності за напрямами і спеціальностями для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції; наявність затверджених в установленому порядку програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за тематикою європейської і євроатлантичної інтеграції та відповідного науково-методичного забезпечення для здійснення навчальним закладом добору кадрів (науково-педагогічних, наукових працівників, працівників та керівних кадрів органів державної влади та органів місцевого самоврядування) для реалізації відповідних програм; наявність міжнародних зв'язків з навчальними закладами краї–-членів ЄС та НАТО.
Важливу роль в організації навчання державних службовців відіграють кадрові служби. У зв’язку з цим 26 травня 2009 року з метою належного виконання Програми для керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади проведено навчання на тему “Підвищення якості виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008–2011 роки”. У ході навчання презентовано досвід роботи навчальних закладів та закладів післядипломної освіти з питань підвищення кваліфікації фахівців, обговорено особливості застосування сучасних інструментів планування професійного розвитку кадрів.
Підвищення кваліфікації фахівців з питань європейської, євроатлантичної інтеграції та мовної підготовки Виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом у процесі європейської інтеграції залежить від спроможності органів державної влади до апроксимації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу (acquis communautaire), його подальшого впровадження. Підвищення здатності державної служби України щодо формулювання, впровадження та оцінювання результатів проведення внутрішньої політики у конкретних секторах європейської інтеграції є передумовою успішного розвитку відносин між Україною та ЄС. Важливим також є ефективне виконання пріоритетних завдань у сфері євроатлантичної інтеграції України та підготовка України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору, для чого органи влади повинні мати кадровий потенціал, який володіє певним набором знань, умінь та навичок. Насамперед ідеться про забезпечення реалізації нового етапу співробітництва між Україною та Організацією Північноатлантичного договору відповідно до рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна — НАТО 4 квітня 2008 року у м. Бухаресті (Румунія) та 3 грудня 2008 року у м. Брюсселі (Королівство Бельгія). Поглиблення відносин України з ЄС та НАТО зумовлює визначення нових стратегічних цілей та пріоритетів для України, одним з яких є інтенсивний діалог та співпраця між державними службовцями України і державними службовцями країн — членів ЄС та НАТО. Тому сьогодні вкрай важливим питанням у
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
73
2000 1728
1773
1902 1728
1683
1801
1500
1000
500
0
У сфері європейської інтеграції
У сфері євроатлантичної інтеграції
З мовної підготовки
Діаграма 26.1. Кількісні показники навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у 2009 році
підвищенні кваліфікації є мовна підготовка державних службовців. Незнання іноземних мов, передусім англійської, стає глобальною перешкодою для співпраці та комунікації між українськими та європейськими державними службовцями. Лише шляхом кращого володіння європейськими мовами можна полегшити спілкування та взаємодію заради підтримки взаєморозуміння та співпраці. Сьогодні Уряд вкладає значні інвестиції в професійний розвиток підготовки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань європейської та євроатлантичної інтеграції і мовної підготовки, зокрема у рамках Програми. У 2009 році 5,8 млн. грн. було виділено на підвищення кваліфікації 5358 державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (див. Діаграма 26.1). Обсяг укладених угод з навчальними закладами за напрямами становив: — 2546,82 тис. грн. — для організації заходів щодо мовної підготовки фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції; — 1105,60 тис. грн. — для організації заходів щодо підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції I-IV категорії посад; — 985,11 тис. грн. — для організації заходів щодо підвищення кваліфікації фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції I-IV категорії посад. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування проходили підвищення кваліфікації за різними видами та програмами.
Приклади тематик навчальних програм: — Адаптація соціальної політики та Трудового законодавства до стандартів ЄС. — Енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії — застосування європейського досвіду в Україні. — Державне управління України у спільному європейському просторі. — Транскордонне та єврорегіональне співробітництво рубіжних областей. — Європейський Союз сьогодні. — Євроатлантична безпека. Нові виклики. — Європейський Союз: історія утворення, основні інституції і еволюція розвитку. — Систематизація та набуття навичок інтерактивної комунікації англійською мовою для ділових та спеціальних цілей.
74
Значна частина навчальних програм з підвищення кваліфікації фахівців була присвячена загальним питанням європейської та євроатлантичної інтеграції. Водночас у зв’язку з впровадженням Угоди про асоціацію виникають нові виклики щодо адаптації значного масиву законодавства та практики його застосування, зокрема на місцевому рівні. Низька інституціональна спроможність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, недостатня професійність фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, наявність мовного бар’єру, а особливо — недостатня підготовка щодо секторних питань ЄС, необхідних для виконання зобов’язань Порядку денного асоціації Україна — ЄС, зумовлюють необхідність визначення нових підходів до організації навчання державних службовців. Подальшими шляхами удосконалення виконання Програми у 2010 році є: • внесення змін до Програми, зокрема, щодо розмежування сфер підвищення кваліфікації — європейська та євроатлантична інтеграція; • розроблення стратегії підготовки системи державної служби до забезпечення виконання зобов’язань України у відповідних сферах; • створення в рамках Всеохоплюючої програми інституційної розбудови Європейської Комісії Регіонального тренінгового центру з метою навчання тренерів та державних службовців у конкретних секторах європейської інтеграції. Зазначені заходи спрямовані, зокрема, на ефективну реалізацію положень майбутньої Угоди про асоціацію України з ЄС, коли органи державної влади повинні виконувати нові функції та завдання; формування вимог до професійних компетенцій та знань, стандартів роботи, що постійно підвищуються, особливо з урахуванням того факту, що сьогодні Україна вже є членом Європейського енергетичного співтовариства і здійснюється підготовка щодо участі України в певних тематичних програмах та агенціях ЄС. Також планується посилити спроможність державних службовців щодо забезпечення реалізації нового етапу співробітництва між Україною та Організацією Північноатлантичного договору, створення належних умов для ефективного виконання пріоритетних завдань у сфері євроатлантичної інтеграції України.
27. Інституціоналізація та розвиток мережі груп аналізу політики у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади Серед ключових функцій державних службовців у демократичних країнах є розроблення рекомендацій щодо політики, обґрунтування оптимальних варіантів розв’язання наявних проблем та шляхів подальшого розвитку, проведення консультацій із заінтересованих сторонами, а також моніторинг та оцінювання ефективності й результативності політики. Це дає змогу політикам приймати поінформовані та дієві рішення. Порівняно з практикою ЄС система координації та розроблення політики в Україні є недостатньо прозорою й надмірно централізованою, не завжди виконуються вимоги щодо аналізу альтернативних варіантів розв’язання проблеми й проведення публічних консультацій із заінтересованими сторонами. Українським чиновникам бракує практичних умінь аналізувати наявні проблеми та їх причини, передбачати можливі наслідки й перешкоди на шляху реалізації різних варіантів розв’язання проблеми, враховувати необхідні та наявні реальні ресурси.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
З метою підвищення здатності державних службовців до аналітичного обґрунтування стратегічних урядових рішень Головдержслужба України впродовж 2005–2009 років підтримує діяльність груп аналізу державної політики у центральних органах виконавчої влади. За цей період близько 260 державних службовців вищої та середньої керівних ланок із Секретаріату Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Національного банку України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здобули знання з питань аналізу державної політики та демократичних процедур підготовки і ухвалення рішень. Вимоги щодо якості вироблення й реалізації державної політики підвищуються в контексті підготовки Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Успішність переговорного процесу значною мірою залежить від здатності українських чиновників до формування цілісної, ефективної й далекоглядної стратегії взаємовідносин. Головдержcлужба наприкінці 2008 року виступила з підтриманою Урядом України ініціативою розширити мережу груп аналізу політики та зосередити їх увагу на питаннях аналізу політики у контексті створення поглибленої зони вільної торгівлі з ЄС та окремих аспектів секторальної співпраці. З огляду на це основним завданням груп аналізу політики 2009 року було розроблення секторних стратегій на виконання зобов’язань у рамках майбутньої угоди про асоціацію з ЄС, в яких необхідно було чітко визначити завдання та кроки з реалізації угоди, а також ресурси для реалізації відповідних секторних стратегій (фінансові, людські, інституціональні). Упродовж 2009 року функціонувало 10 міжвідомчих груп аналізу політики на підтримку створення зони вільної торгівлі та 3 групи аналізу політики з питань реформи державної служби, до складу кожної групи увійшли 7–11 державних службовців, які займають посади ІІ–ІV категорій. Крім загального спрямування на вирішення євроінтеграційних питань, групи аналізу політики у 2009 році мали також і ряд організаційних новацій. Насамперед, це їх міжвідомчий характер: представники Міністерства юстиції, Міністерства економіки та Секретаріату Кабінету Міністрів України увійшли до складу майже всіх груп. Суттєво зросла кількість залучених державних службовців та органів влади — близько 130 державних службовців із 20 центральних органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів і Національного банку України. Крім того, аналітичну підтримку учасникам груп надавали секторні експерти — представники Міжнародного центру перспективних досліджень та Українсько-Європейського дорадчого центру з питань законодавства (UEPLAC). Учасники груп аналізу політики впродовж року брали участь у навчальних тренінгах і семінарах, де за підтримки латвійських та українських експертів опановували методологію розроблення документів з аналізу політики та процедури прийняття рішень за європейськими стандартами (див. Фото 27.1).
У групах було організовано серію публічних консультацій задля широкого обговорення розроблених проектів стратегічних документів з представниками громадських організацій, бізнесових структур, експертів; слушні коментарі та зауваження дали змогу суттєво підвищити якість розроблених документів.
Складові тренінгової програми: • • • • • • • •
процедура формування та координації політики: практика демократичного врядування; визначення проблем та методи аналізу політики; формування цілей та результатів політики, побудова логічної матриці політики; ідентифікація та вибір альтернативних шляхів розв’язання проблем і впровадження політики; аналіз впливу урядових рішень на різні сфери суспільного життя; аналіз ризиків та оцінка вартості урядового рішення; проведення публічних консультацій та ефективні комунікації під час прийняття рішень; планування впровадження та моніторинг реалізації політики.
У 2009 році групи аналізу політики розробили 13 документів з аналізу політики за такими темами: на підтримку створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: — політика у сфері подолання технічних бар’єрів у торгівлі: стандартизація та оцінка відповідності; — удосконалення управління ризиками у сфері фінансових послуг України; — консультації щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки України; — поширення інформації у сфері державних закупівель: адаптація законодавства України до acquis communautaire; — стратегія вдосконалення державного контролю та нагляду в пунктах пропуску через державний кордон у сфері санітарних та фітосанітарних заходів; — визначення оптимальних шляхів зменшення рівня піратства в Україні щодо об’єктів авторського права і суміжних прав при їх розповсюдженні на матеріальних носіях; — відповідність національної системи безпеки авіації європейським стандартам у рамках укладання Угоди про спільний авіаційний простір. Участь України в Європейському агентстві з безпеки польотів; — розроблення політики у сфері управління водними ресурсами в рамках розділу “Навколишнє середовище” Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
Фото 27.1. Буклет про практичноорієнтовану тренінгову програму “Аналіз політики”
Фото 27.2. Документ з аналізу політики
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
75
— першочергові заходи щодо інтеграції об’єднаної енергетичної системи України до об’єднаних енергетичних систем ЄС; — гармонізація законодавства України з оподаткування акцизним збором алкогольних та тютюнових виробів у контексті майбутньої Угоди про асоціацію з Європейським Союзом;.
у сфері реалізації пріоритетів діяльності Головдержслужби: — реформування класифікації посад у зв’язку із системою оплати праці державних службовців; — запровадження нових підходів до щорічного оцінювання результатів діяльності державних службовців; — реформування системи професійного навчання державних службовців на основі профілів компетенцій для вищої та середньої ланки державних службовців. Завершальним етапом діяльності груп аналізу політики була презентація результатів їх роботи на заключній міжнародно-практичній конференції 1 грудня 2009 року. Під час конференції учасники груп аналізу політики представили
76
основні результати своєї діяльності — стратегічні документи на підтримку впровадження майбутньої угоди про асоціацію, зокрема, в частині створення зони вільної торгівлі, які опубліковано українською та англійською мовами та поширено серед заінтересованих сторін (див. Фото 27.2). Також було обговорено перспективи подальшого розвитку мережі груп аналізу політики в центральних органах виконавчої влади. Також з метою посилення інституціоналізації груп аналізу політики як постійного механізму підтримки реалізації Угоди про асоціацію з ЄС Головдержслужбою розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Питання діяльності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої влади”, який схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року за № 334. Метою зазначеного розпорядження є посилення інституціоналізації діяльності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої влади та підвищення професійного рівня державних службовців з підготовки урядових рішень, спрямованих на виконання Порядку денного асоціації Україна — ЄС та адаптацію державної служби до стандартів ЄС.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
VІІI. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРИКЛАДНИХ РОЗРОБОК У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА З ПИТАНЬ ЇЇ АДАПТАЦІЇ ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 28. Організація дослідження історії державної служби в Україні Важливою складовою діяльності Головдержслужби є організація наукових досліджень у сфері державної служби та її адаптації до стандартів Європейського Союзу. Загалом у звітному періоді було виконано 8 науково-дослідних робіт (див. Діаграма 28.1) за такими напрямами: • розвиток мережі груп аналізу політики у системі органів виконавчої влади України (розпочато у 2008 році); • історія державної служби в Україні (розпочато у 2008 році); • створення макета системи електронного документообігу органу виконавчої влади на основі автоматизованої системи “Діловодство та контроль виконавської дисципліни”; • створення макета інформаційної інфраструктури центрального органу виконавчої влади, який має територіальні структурні підрозділи та підвідомчі організації, з використанням ІР-телефонії; • створення макета автоматизованої системи управління якістю та його впровадження у Головдержслужбі, її територіальних органах та підвідомчих організаціях; • розроблення методичних рекомендацій щодо рубрикації, наповнення, технологій супроводження вебресурсів органу виконавчої влади та їх впровадження на прикладі Головного управління державної служби України ; • створення макета електронного реєстру державних та адміністративних послуг і розроблення методичних рекомендацій щодо його впровадження та супроводження; • підготовка технічного завдання на розроблення механізму оцінки професійних, ділових і моральних якостей кандидатів на посади державних службовців. Обсяг фінансування науково-дослідних робіт у сфері державної служби та її адаптації до стандартів Європейського Союзу за рахунок коштів державного бюджету впродовж 2007– 2008 років відображено у Діаграмі 28.2. У 2009 році було завершено реалізацію науково-дослідної роботи “Історія державної служби в Україні”, виконавцем якої був Інститут історії України Національної академії наук України. Зазначена робота є унікальною як за предметом дослідження, так і за його масштабами. За результатами дослідження було підготовлено п’ятитомне видання з історії державної служби, який включає двотомну монографію та тритомний збірник архівних історичних документів (див. Фото 28.1).
10 8
3 5 4
4
9 1
1
0 2007 рік
2008 рік
2009 рік
Діаграма 28.1. Динаміка кількості наукових досліджень у сфері державної служби та її адаптації до стандартів Європейського Союзу
7000 6076,2 8
6000 5000
3 4000 2853,5
3000 2000 1336,7 1000 0 2007 рік
2008 рік
2009 рік
Діаграма 28.2. Динаміка фінансування наукових досліджень у сфері державної служби та її адаптації до стандартів Європейського Союзу (тис. грн.)
Колективом авторів підготовлено підсумкову монографію, розділи якої відповідають найбільш важливим періодам історії держав, що існували на території України; виявлено архівні матеріали для документальної частини дослідження; проведено роботу з перекладу, найменування виявлених документів і матеріалів та їх археологічного опрацювання. Авторський колек-
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
77
тив включає фахівців вищої кваліфікації: 20 докторів та 12 кандидатів історичних наук. До складу упорядників збірника документів і матеріалів входять досвідчені науковці-архівісти.
Фото 28.1. П’ятитомник “Історія державної служби в Україні”: монографія та збірка документів
В опублікованій двотомній монографії “Історія державної служби в Україні” аналізується широкий спектр проблем, пов’язаних з державотворчим процесом, політикоадміністративним устроєм, організацією державного управління та державної служби, діяльністю державних службовців. Зміст монографії можна умовно розділити на п’ять блоків: • перший блок охоплює періоди античності та середньовіччя. У ньому аналізуються структура влади, системи управління, політико-адміністративний устрій і посадові повноваження державних службовців у найдавніших державах на території України (Скіфії, слов'янських княжіннях, України-Русі і окремих князівствах після її дезінтеграції, васальних князівствах у Великому князівстві Литовському, українських воєводствах Речі Посполитої, Кримському ханаті тощо); • у другому блоці досліджуються питання державної служби на території Запорозької Січі та Української козацької держави, а також на українських землях, поглинутих Росією і Австро-Угорщиною; • третій блок охоплює короткий, але винятково насичений період визвольних змагань українського народу 1917–1920 років У центрі уваги авторського колективу закономірності та особливості державотворчого процесу на території України після розпаду імперій; • у четвертому блоці проводиться аналіз предмета дослідження у міжвоєнний період (українські землі у складі чотирьох держав) та під час Другої світової війни. • у п'ятому блоці досліджується система адміністрування в рамках соборної радянської української держави. Окремо розглянуто становлення і розвиток державної служби у незалежній Україні. Монографія є першою в українській історіографії спробою узагальнити в цілісному дослідженні численні праці, присвячені державотворчому процесу, політико-адміністративному устрою, організації державної служби в Україні. Авторський колектив розпочав дослідження з аналізу організації найдавніших держав на території України — Великої Скіфії, держав Північного Причорномор’я, Боспорського царства. Проаналізовано системи управління та діяльність державних чиновників у різні історичні епохи у складі різних імперій. Закінчується
78
дослідження розділами про державну службу радянської та сучасної України. Текст монографії базується на значному джерельному матеріалі із залученням іноземної історіографії, що дало змогу надзвичайно глибоко висвітлити державний та політикоадміністративний устрій, систему управління тощо. Ряд проблем, сюжетів та аспектів, порушених у монографії, можуть бути розвинутими в окремих, самостійних дослідженнях. Органічною складовою п’ятитомного видання є документальний тритомник, що нараховує близько 900 документів, і включає документи від V ст. до н.е. до сьогодення. До наукового обігу введено значну кількість матеріалів з архівосховищ України, Росії, Польщі, Угорщини. У тритомнику простежується розвиток адмінуправлінської традиції на українських землях з найдавніших часів до сучасності, а також відображено організацію управління на українських землях у складі різних держав та в окупаційний період. Третій том містить науково-довідковий апарат документальної частини. Збірник містить документи і матеріали різнопланового характеру: грамоти, статути, універсали, листи, постанови, протоколи тощо. Їх усебічний аналіз дає змогу з достатньою повнотою розкрити державну службу як предмет людської діяльності. У цілому дібрано доволі щільний хронологічно та різноплановий тематичний ряд документів, що відтворюються за правилами археографічної обробки архівних матеріалів з усіма необхідними елементами. На Фото 28.2–28.4 наведено кілька ілюстрацій зі збірки документів і матеріалів з історії державної служби: • витяг із списку державних службовців Чернівецького суду із зазначенням посад, розмірів посадового окладу та дати призначення на посаду, датований 6 серпня 1798 року, м. Чернівці (див. Фото 28.2); • присяга львівського земського судді Петра Ожґи, складена при вступі на уряд, датована 30 вересня 1599 року, м. Львів (див. Фото 28.3); • статут державної служби за урядовим призначенням, який діяв протягом 1832–1890 років — звід правових норм Російської імперії, який упродовж шести десятиліть формував соціоетнiчну конфігурацію державної служби в Російській імперії, права та обов’язки чинов-
Фото 28.2. Ілюстрація зі збірника документів з історії державної служби в Україні
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
Фото 28.3. Ілюстрація зі збірника документів з історії державної служби в Україні
ників і службовців, а також визначав вимоги верховної влади до їх якісного та ефективного виконання (див. Фото 28.4). Результати дослідження будуть використані для визначення об’єктивного уявлення про історичні особливості формування інституту державної служби на території української держави, подальшого розвитку історичної науки та галузі на-
Фото 28.4. Ілюстрація зі збірника документів з історії державної служби в Україні
уки “Державне управління”, у навчальних програмах вищих навчальних закладів, а також для формування сучасного іміджу української державної служби. Реалізація зазначеної науково-дослідної роботи приурочена до 90-річчя запровадження сучасної державної служби в Україні та здійснювалась на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України “Про відзначення 90-річчя запровадження державної служби” від 11.06.08 № 817.
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
79
ІХ. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ТА СТРУКТУРИ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ 29. Ведення реєстру державних функцій Протягом 2009 року згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.07 № 657-р “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” на період до 2011 року” завершено проведення комплексного горизонтального функціонального обстеження, за результатами якого сформовано реєстр державних функцій центральних органів виконавчої влади (далі — ЦОВВ), який складається з 9472 позицій, і постійно оновлюється У ході горизонтального функціонального обстеження ЦОВВ проаналізовано чинне законодавство, опрацьовано переліки державних функцій, оцінено їх функції на дублювання, надлишковість та нестачу. Остаточно сформовано систему запитів для роботи з реєстром, його поповнення та редакції. На основі зазначеного реєстру Головдержслужбою сформовано Реєстр державних та адміністративних послуг (далі —
Реєстр), Положення про який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.09 № 532 (див. Рисунок 29.1). З метою забезпечення доступу громадян, фізичних та юридичних осіб до інформаційного ресурсу про послуги, що надаються державою та органами місцевого самоврядування у зв’язку з делегованими ним повноваженнями, включаючи відомості про їх надавачів та плату, що стягується за адміністративні впровадження, зменшення корупційних ризиків у системі державного управління запроваджено відкритий доступ до Реєстру на офіційному сайті Головдержслужби як держателя Реєстру, а також на офіційному сайті Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу як адміністратора Реєстру.
Рисунок 29.1. Веб-сторінка Реєстру державних та адміністративних послуг
80
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
30. Проведення секторних функціональних обстежень у сфері соціальних послуг та реєстраційно-дозвільної системи Функціональне обстеження — інструмент аналізу діяльності та ефективності роботи органів державної влади, що дає змогу формувати пропозиції щодо їх удосконалення. На виконання пункту 5 Плану дій з реалізації Концепції реформування системи соціальних послуг на період до 2012 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.07.08 № 1052-р, проведено функціональне обстеження органів праці та соціального захисту населення з метою оптимізації системи управління наданням соціальних послуг. Розроблено форму паспорта функцій у сфері надання соціальних послуг, який надіслано для опрацювання заінтересованим органам виконавчої влади. Зазначені паспорти були заповнені Міністерством праці та соціальної політики України та 27 місцевими органами виконавчої влади. На основі заповнених паспортів ідентифіковано такі проблеми: 1) відсутність в Уряді єдиного центрального органу виконавчої влади, відповідального за вироблення політики щодо системи соціальних послуг; 2) відсутність усередині Міністерства праці та соціальної політики України структурного підрозділу, відповідального за управління системою соціальних послуг та організацію роботи з усіма цільовими групами; 3) існування прогалин у нормативно-правовому регулюванні системи надання соціальних послуг, а саме: • несистемний характер Плану дій з реалізації Концепції реформування соціальних послуг до 2012 року; • неефективність механізму ліцензування професійної діяльності у галузі надання соціальних послуг; • відсутність державних мінімальних стандартів якості надання соціальних послуг; • відсутність переліку безплатних послуг, надання яких гарантується державою; • відсутність процедури оцінки потреб у соціальних послугах; • відсутність чіткого розмежування повноважень між різними рівнями органів праці та соціального захисту та місцевого самоврядування; • відсутність реєстру отримувачів соціальних послуг та реєстрів їх надавачів; 4) непрозоре фінансування соціальних послуг з Державного бюджету України; 5) незалученість територіальних громад до процесу замовлення соціальних послуг; 6) недостатність ресурсів, що виділяються органам праці та соціального захисту населення на виконання нових функцій. За результатами проведення зазначеного функціонального обстеження сформовано остаточний звіт, в якому пропонуються шляхи розв’язання ідентифікованих проблем, що пройшли експертне обговорення з українськими та іноземними експертами. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.02.09 № 251-р „Про заходи щодо упорядкування надання державних платних послуг” проведено функціональне обстеження у сфері надання державних платних послуг. За його результатами сформовано Реєстр державних та адміністративних послуг і надано пропозиції щодо оптимізації системи їх надання. У пропозиціях подана аналіз переліків державних платних послуг (далі — переліки), затверджених постановами Кабінету Міністрів України, які розроблено відповідно до пункту 7.11 статті 7 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”. Зазначені нормативно-
правові акти мають різну структуру та зміст, особливо в частині, де визначаються порядок надання таких послуг, стягнення плати за їх надання та встановлення тарифів. Аналіз засвідчив, що під загальною назвою „державні послуги” чи „додаткові державні послуги” у переліках наведено різні типи діяльності, які не завжди є державними послугами та послугами взагалі відповідно до свого функціонального навантаження. Постанови Кабінету Міністрів України, якими затверджуються переліки платних послуг, не виконують функцію нормативного регулювання у сфері надання державних платних послуг, оскільки більшість послуг, які в них закріплено, є ринковими (господарськими), а не державними. Відповідно до Конституції України надання державних послуг має визначатися лише законами України. Окремо в рамках зазначеної роботи проведено вибіркове функціональне обстеження органів місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі, 24 областях України щодо державних платних послуг, які надаються органами місцевого самоврядування у зв’язку з виконанням ними делегованих повноважень. До його проведення було залучено 123 органи місцевого самоврядування, з них — 18 обласних, 29 районних, 36 міських, 12 районних у містах, 12 сільських та 16 селищних рад. За результатами проведеного функціонального обстеження, для задоволення потреб споживачів зазначених державних послуг їх надання потребує упорядкування, оскільки: • по-перше, гарантовані державою послуги, надання яких делеговано органам місцевого самоврядування, не завжди ними надаються, що фактично порушує права громадян на рівний доступ до них, наприклад такі послуги, як відомча реєстрація колективних договорів (відповідно до статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування”), ведення реєстрів об’єднань громадян (відповідно до статті 38 Закону України „Про місцеве самоврядування”); • по-друге, рішення про порядок надання тієї чи іншої послуги, в тому числі щодо необхідності оплати її надання, приймається відповідною радою самостійно, за відсутності мінімальних стандартів надання соціальних послуг, затверджених на рівні держави, як того вимагає Закон України „Про соціальні послуги”; • по-третє, незрозумілим є принцип визначення тих чи інших послуг платними, наприклад таких, як надання архівних довідок соціального характеру (відповідно до статті 32 Закону України „Про місцеве самоврядування”), ведення обліку громадян, які мають право на отримання квартир житлового фонду соціального призначення (відповідно до статті 31 Закону України „Про місцеве самоврядування”) та консультацій з питань державної реєстрації створених суб’єктів господарювання за участю іноземних юридичних і фізичних осіб (відповідно до статті 28 Закону України „Про місцеве самоврядування”). Отже, система надання державних послуг органами місцевого самоврядування потребує чіткого уніфікованого визначення стандартів таких послуг та порядку їх надання. За таких умов стане можливим формування єдиного переліку державних, зокрема платних, послуг, надання яких делеговано органам місцевого самоврядування. У рамках виконання зазначеного розпорядження та доручення Начальника Головдержслужби від 24.03.09 № 4195 розроблено план залучення територіальних підрозділів Головдержслужби та розпочато роботу у сфері адміністративної реформи в рамках пілотного проекту в Управлінні державної служби у Харківській області. Територіальними управліннями проведено функціональні обстеження у сфері надання державних платних послуг (див. Фото 30.1).
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
81
Фото 30.1. Круглий стіл з питань надання соціальних послуг, 13 травня 2009 року, м. Чугуїв Харківської області •
31. Розроблення пропозицій щодо удосконалення системи і структури центральних органів виконавчої влади на основі результатів горизонтального функціонального обстеження На основі реєстру державних функцій визначено принципи проектування системи органів виконавчої влади, відповідно до яких розроблено проект пропозицій щодо упорядкування системи і структури центральних та місцевих органів виконавчої влади України. Зазначений проект обговорювався в робочому порядку з Міністром Кабінету Міністрів України та представниками Управління адміністративної реформи Секретаріату Кабінету Міністрів України. Реєстр державних функцій — електронна база даних функцій, які виконуються органами виконавчої влади, що містить інформацію про:
нормативно-правовий акт, яким затверджено ту чи іншу функцію; • орган, за яким закріплено виконання функції; • тип функції (нормативно-правове регулювання, контроль та нагляд, управління майном тощо); • сферу функції (інтелектуальна власність, податки тощо). Реєстр дає можливість виділяти зони функціональної відповідальності, визначати зони перетину сфер впливу різних органів та характер їх функціональної організації. Система центральних органів виконавчої влади в Україні є невпорядкованою через відсутність принципів її побудови, нечіткий механізм підпорядкування та звітності. Як наслідок, має місце дублювання функцій різними органами, існування вбудованого інституційного конфлікту інтересів, що призводить до розростання корупції, перевантаженості міністерств невластивими їм адміністративно-технічними функціями та їх низької здатності до вироблення політики у відповідній сфері (див. Схема 31.1).
транспорт, енергетика, навколишнє середовище
внутрішній ринок Мінекономіки Центр обробки запитів країн – членів Світової організації торгівлі і Світової організації торгівлі та їх інформування
Державний департамент з питань банкрутства
Мінагрополітики
Мінфін
Державна служба з охорони прав на сорти рослин
Державна пробірна служба
Мінжитлкомунгосп
Мінрегіонбуд Державна архітектурно-будівельна інспекція
Державна житлово-комунальна інспекція
Агентство з питань оборонно-промислового комплексу
Державний департамент тракторного і сільськогосподарського машинобудування
Державна інспекція з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку
Державне казначейство
Державна інспекція з контролю за цінами
Мінпромполітики
Мінтрансзв’язку
Мінприроди
Державний департамент морського і річкового транспорту
Державна екологічна інспекція
Національне агентство України з питань ефективного використ.ання енергоресурсів
Державна адміністрація автомобільного транспорту
Державна служба заповідної справи
Державна Державна інспекція з енергозбереження архітектурно-будівельна інспекція
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті
Державна гідрометеорологічна служба
Державна авіаційна адміністрація Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики Державний комітет України з державного матеріального резерву
Державний комітет рибного господарства
Державна податкова адміністрація України
Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель
Державна гідрометеорологічна служба Державна адміністрація зв’язку
Державна геологічна служба
Державний комітет по водному господарству Державний комітет інформатизації України
Державний комітет по водному господарству
конституційний орган
Державна митна служба України
Державне агентство України з інвестицій та інновацій Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва
Мінвуглепром Державна інспекція з контролю Департамент якості вугільної продукціїінспекції державної автомобільної
Національна комісія регулювання електроенергетики України
Державний комітет ветеринарної медицини
Головне контрольно-ревізійне управління України
Мінпаливенерго
Державна служба автомобільних доріг
112
Державний комітет фінансового моніторингу України
урядовий орган
Державний комітет лісового господарства
цовв, що координується відповідним міністром
Національне агентство з екологічних інвестицій Національне космічне агентство
Державна служба експортного контролю України
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
ТИПИ ФУНКЦІЙ
успадкована система
Державний комітет статистики України
Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації
Національна комісія Державний комітет регулювання зв’язку України ядерного регулювання
Національне агентство іноземних інвестицій та розвитку України
Державна інспекція зв’язку
Головне управління державної служби України
Служба безпеки України
Фонд державного майна
Антимонопольний комітет
Міноборони
Державний департамент страхового фонду документації
Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених в запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів
Адміністрація зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення
Державний департамент надлишкового майна та земель
Мін’юст
Державна служба геодезії, картографії та кадастру
Державний департамент з питань адаптації законодавства
Державна міграційна служба
Адміністрація Державної прикордонної служби
МЗС
МОЗ
Українське агентство міжнародного розвитку
Комітет з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам
Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю
Комітет з контролю за наркотиками
Фонд соціального захисту інвалідів
Мінпраці
Мінсім’ямолодьспорт Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини
Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді
Державна судова адміністрація України Державна інспекція лікарських засобів і виробів медичного призначення
Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба
МОН Державний департамент інтелектуальної власності
Державна інспекція навчальних закладів
надання державних послуг
управління об’єктами державної власності
контрольно-наглядова діяльність
немає державних функцій
Мінкульттуризму Державна служба туризму і курортів
Державна служба кінематографії
Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон
Державна санітарно-епідеміологічна служба Пенсійний фонд
Державний департамент пожежної безпеки
Міністерство - 20 Служба - 15 Агентство - 7 Комітет - 18 Адміністрація - 8 Департамент - 12 Інспекція - 13 Комісія - 5 Фонд - 3 Інші - 11
соціальна сфера МВС
Державний департамент з питань виконання покарань
Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки
формування політики та нормативно-правове регулювання
ТИПИ ОРГАНІВ Державний комітет із земельних ресурсів
Державний комітет телебачення та радіомовлення України
юстиція, свобода, безпека МНС
Державний комітет ядерного регулювання
Вища атестаційна комісія Державна служба з питань національної культурної спадщини
Державний комітет України у справах ветеранів Державний комітет архівів України
Управління державної охорони
Схема 31.1. Існуюча система центральних органів виконавчої влади
82
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
Державний комітет України з питань національностей та релігій
Український інститут національної пам’яті
державна інспекція — центральний орган виконавчої влади, що здійснює функції контролю та нагляду; • державне агентство — центральний орган виконавчої влади, що здійснює функції з управління державним майном; • національна комісія — колегіальний центральний орган виконавчої влади, що здійснює функції з встановлення цін і тарифів на монопольних ринках (незалежний регулятор). Реформування системи і структури центральних органів виконавчої влади дасть змогу створити прозору систему державної влади, підзвітну суспільству, відкриту й доступну систему надання державних послуг, що сформує європейське обличчя Уряду та сприятиме запровадженню потужного антикорупційного механізму. •
Нова система повністю відповідає європейським принципам, стандартам та традиціям демократичного урядування, здатна забезпечити керованість та урегульованість згідно з пріоритетами Порядку денного Асоціації з ЄС, долучення України до єдиного європейського адміністративного простору. Запропонована типологія органів позбавить органи вбудованого конфлікту інтересів, чітко розподілить функції між ними та на 25% зменшить кількість органів на центральному рівні: • міністерство — центральний орган виконавчої влади, що здійснює функції з формування державної політики та нормативно-правового регулювання; • державна служба — центральний орган виконавчої влади, що здійснює функції контролю та нагляду, а також надання адміністративних послуг;
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
83
Х. ПОГЛИБЛЕННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Стратегія міжнародного співробітництва Головдержслужби України на 2009–2011 роки
За своєю суттю Стратегія є дорожньою картою розвитку співробітництва Головдержслужби з іноземними партнерами, і насамперед з країнами — членами Європейського Союзу, а також колишніми пострадянськими країнами та міжнародними організаціями на період до 2011 року. Документ містить детальний аналіз міжнародної діяльності Головдержслужби за весь час її існування, визначає пріоритети співпраці з кожною країною та міжнародною організацією, а також механізми, через які будуть реалізовуватися визначені ним завдання. Ключовими цілями міжнародного співробітництва Головдержслужби є наближення державної служби України до кращих світових стандартів та місія просвітництва у сфері державного управління та державної служби серед країн пострадянського простору. Пріоритети міжнародного співробітництва Головдержслужби на 2009–2011 роки: побудова сучасної системи управління персоналом на державній службі; удосконалення системи планування та координації державної політики; упорядкування системи і структури органів виконавчої влади; модернізація системи професійного навчання державних службовців та розвиток спроможності Школи вищого корпусу державної служби; розширення можливостей для залучення міжнародної технічної допомоги;
Європейська та євроатлантична інтеграція, а також реалізація активної, багатосторонньої зовнішньої політики є одним із зовнішньополітичних пріоритетів України. У системі державної служби аспект міжнародного співробітництва посідає чільне місце. Протягом 2004–2008 років накопичено важливий досвід і сформовано достатньо широку платформу для подальшого розвитку міжнародного співробітництва. За цей час вдалося досягти значних результатів як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівні співробітництва. Набули поступального розвитку партнерські стосунки з іноземними колегами. Одним з важливих напрямків міжнародного співробітництва є залучення додаткових фінансових ресурсів для реалізації цілей і завдань розвитку державної служби (див. Діаграма Х). У 2008 році було вирішено змінити цілі міжнародного співробітництва у зв’язку з досягненням попередніх. Основними завданнями було визначено посилення ролі України у міжнародних організаціях; просування, поглиблення та спеціалізація співробітництва Головдержслужби з країнами Європи та Північної Америки та обмін досвідом з країнами Центральної Азії і Південного Кавказу. Переосмислення міжнародної діяльності зумовило необхідність розроблення Стратегії міжнародного співробітництва Головдержслужби України на період 2009– 2011 років (далі — Стратегія). 20 16,0
15,0 15
13,0
12,0 10
5
7,0
7,5
7,2
6,8
6,6
4,3 2,3 0,3
0
11,0
10,0 6,5
17,0 15,0 14,0
15,0
2,4
1,8
2,3
0,6
2006 2007 2008 Бюджетні призначення Головдержслужби України Проекти міжнародної технічної допомоги
2009
2010 2011 Програма СІВ (починаючи з 2011 року)
1,5 2012
Бюджетна підтримка ЄС на адміністративну реформу (починаючи з 2011 року)
Програма Twinning
Діаграма Х. Залучення ресурсів міжнародної технічної допомоги, у порівнянні з бюджетними призначеннями Головдержслужби, впродовж 2006–2009 років та прогнозні показники на 2010–2012 роки (млн. євро)
84
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
використання електронного урядування у функціональному управлінні державною службою; запобігання проявам корупції. Стратегію було розглянуто і схвалено на засіданні колегії Головдержслужби України і після доопрацювання затверджено наказом Головдержслужби від 4 червня 2009 року № 165. Іноземним партнерам і громадськості її було презентовано 30 листопада 2009 року в ході проведення Міжнародної конференції донорів, у якій взяли участь представники міжнародних фондів, громадських організацій та дипломатичних представництв.
та Міністерством праці, соціальних справ та сім’ї Словацької Республіки. Від імені Головдержслужби Протокол підписала Надзвичайний і Повноважний Посол України у Словацькій Республіці Інна Огнівець, від Словацької сторони — Міністр праці, соціальних справ та сім’ї Словацької Республіки Вєра Томанова. Протокол підписано з метою обміну досвідом щодо розвитку державної служби, а також надання Україні допомоги у підготовці нормативно-правових актів, які регулюють відносини у цій сфері, відповідно до стандартів ЄС. 5
4
4
4
4
32. Виконання планів співробітництва і проведення спільних заходів у рамках міжурядових та міжвідомчих договорів про співробітництво у сфері державної служби з питань державного управління та адміністративної реформи Протягом 2009 року з метою реалізації пріоритетів Стратегії міжнародного співробітництва Головдержслужби України на 2009–2011 роки було укладено угоди з новими міжнародними партнерами Головдержслужби та відбувалося поглиблення співпраці із іноземними партнерами, угоди про співробітництво з яким було укладено раніше. Зокрема, за звітний період Головдержслужбою було укладено три міжнародні угоди з наступними країнами: Грецькою Республікою, Республікою Вірменія та Словацькою Республікою. Таким чином, на 1 січня 2010 року міжнародна договірноправова база Головдержслужби включає 6 міжурядових і 12 міжвідомчих угод, які охоплюють співробітництво з 15 країнами світу, а також міжнародними організаціями, які опікуються питаннями державного управління і державної служби. (див. Діаграма 32.1) 19 березня 2009 року під час візиту до м. Києва заступника Міністра внутрішніх справ Грецької Республіки Хрістоса Зоіса було підписано Меморандум про співробітництво у сфері державного управління та адміністративної реформи між Головним управлінням державної служби України та Міністерством внутрішніх справ Грецької Республіки. Метою зазначеного Меморандуму є налагодження співробітництва з Грецькою стороною за такими напрямами: розвиток політики управління персоналом, професійне навчання державних службовців, механізми контролю та боротьби з корупцією, модернізація послуг для громадян та комерційних підприємств, якість та ефективність державних послуг, електронне урядування. 3 вересня 2009 року у м. Києві відбулася зустріч керівництва Головдержслужби з делегацією Республіки Вірменія на чолі з Головою Ради цивільної служби Республіки Вірменія Манвелом Бадаляном, за результатами якої підписано Меморандум про взаєморозуміння між Головним управлінням державної служби України та Радою цивільної служби Республіки Вірменія. Зазначеним Меморандумом, зокрема, передбачається здійснювати співробітництво щодо зміцнення інституціональних структур обох держав, поглиблення професійних знань та управлінських навичок державних службовців у сфері європейської інтеграції, здійснення освітніх та тренінгових програм у сфері державної служби. 8 жовтня 2009 року у м. Братислава (Словацька Республіка) відбулося підписання Протоколу про співробітництво при підготовці нормативно-правових актів у сфері державної служби між Головним управлінням державної служби України
3 3
2 1 1
1
1
0 2003 рік 2004 рік 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік
Діаграма 32.1. Динаміка укладення Головдержслужбою міжнародних угод за період 2003–2009 роки
У рамках міжнародних договорів Головдержслужба у 2009 році продовжувала співробітництво зі своїми іноземними партнерами, зокрема з Канадою, Королівством Данія, Ірландією, Французькою Республікою, Республікою Польща, Італійською Республікою, Азербайджанською Республікою, Сполученими Штатами Америки.
Канада Пріоритети співробітництва: побудова сучасної системи управління персоналом на державній службі, зокрема удосконалення системи оплати праці, оновлення процедур вступу та проходження державної служби, запровадження ефективної системи оцінки роботи державних службовців України, розширення можливостей для залучення міжнародної технічної допомоги. Співробітництво з Канадою у сфері державної служби базується на укладеному 26 травня 2008 року Меморандумі про взаєморозуміння між Урядом України і Урядом Канади щодо проекту реформування управління персоналом у системі державної служби України. У рамках зазначеного Меморандуму реалізується проект “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні”, який фінансується Канадським агентством з міжнародного розвитку. Метою проекту є підтримка розвитку прозорого та підзвітного врядування в Україні, реалізація на центральному рівні цілеспрямованих реформ системи управління людськими ресурсами. Зокрема, діяльність у рамках Проекту спрямована на професійне навчання та розвиток лідерства, розроблення та інтеграцію цілісних та ефективних процесів управління персоналом, у тому числі щодо класифікації посад, порівняльного аналізу заробітної плати, розроблення механізмів оцінювання при прийнятті на державну службу, кар’єри державного службовця, комплексної системи інформаційного забезпечення управління персоналом, а також підтримки системи управління та інфраструктури управління людськими ресурсами на державній службі в Україні. 21 січня 2009 року проект “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні” зареєстровано у Міністер-
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
85
стві економіки України, а 23 січня 2009 року у Головдержслужбі відбулася його презентація за участю Надзвичайного та Повноважного Посла Канади в Україні Дж. Даніеля Карона та Президента Комісії Державної служби Канади Марії Баррадос. У рамках зазначеного візиту 20 січня 2009 року проведено зустріч Президента Комісії Державної служби Канади Марії Баррадос та Міністра Кабінету Міністрів України Петра Крупка, за результатами якої прийнято рішення щодо проведення у вересні 2009 року у м. Києві щорічної міжнародної конференції керівників центральних органів влади з питань державної служби провідних країн світу “Професійна державна служба: перспективи розвитку”. Конференцію було проведено 3–5 вересня 2009 року у м. Київ на тему: “Політична нейтральність на державній службі: від теорії до практики”. Підсумки щодо виконання проекту “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні”, а також конкретні результати, яких вдалося досягти завдяки українсько-канадській співпраці у 2009 році, обговорено 26 серпня 2009 року під час зустрічі Начальника Головдержслужби України Тимофія Мотренка з головою відділу технічної співпраці Посольства Канади в Україні Каті Чабою. Учасники зустрічі прийняли рішення, що наступним кроком впровадження проекту стане підготовка пропозицій щодо реформування системи класифікації посад на державній службі та вдосконалення основних процедур управління персоналом (добір державних службовців, проведення щорічної оцінки їх діяльності).
Королівство Данія Пріоритети співробітництва: побудова сучасної системи управління персоналом на державній службі, зокрема, вдосконалення якості державних послуг, використання електронного урядування у функціональному управлінні державною службою, розширення можливостей для залучення міжнародної технічної допомоги. Співробітництво з Королівством Данія здійснюється в рамках Угоди між Урядом України і Урядом Королівства Данія щодо технічної підтримки реформ державного сектору в Україні від 10 вересня 2007 року. Відповідно до цієї Угоди реалізується проект “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні”, метою якого є підвищення спроможності державних установ в Україні до реформування державного управління, яке має стати більш дієвим, ефективним та прозорим. У рамках зазначеного проекту у період з 7 по 19 червня 2009 року було здійснено два навчальні візити до Королівства Данія, під час яких представники українських делегацій вивчали досвід у сфері управління персоналом на державній службі. Одним із результатів візиту стало підписання 10 червня 2009 року Меморандуму про співробітництво між Школою вищого корпусу державної служби та Данською школою публічної адміністрації, відповідно до якого сторони розвиватимуть співпрацю за такими напрямами: управління та розвиток кадрових ресурсів на державній службі; реформа системи державної служби; розроблення професійних тренінгових програм та заходів для державних службовців. Термін дії проекту “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні” закінчився наприкінці 2009 року. 5 листопада 2009 року у приміщенні Головдержслужби данський експерт проекту Єнс Мьоллер презентував новий програмний документ “Технічна підтримка реформ державного сектору. ІІ фаза”. Метою наступного проекту є підтримка реформ державного управління та державної служби в Україні. Проект спрямовано на підтримку інституційного розвитку Школи вищого корпусу державної служби, подальший розвиток мережі груп аналізу політики, вдосконалення якості державних послуг, розвиток інформаційної мережі управління персоналом на державній службі. 6 листопада 2009 року на засіданні Наглядового комітету проекту “Технічна підтримка реформ державного сектору в
86
Україні” було підбито підсумки його виконання. У засіданні взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Данія в Україні Мікаель Борг-Хансен, радник Міністерства закордонних справ Данії Оле Крістофферсен, інші представники української та данської сторін. Учасники зустрічі відзначили, що основними досягненнями проекту стала розробка та прийняття актів законодавства у сфері державної служби; розробка бази даних державних службовців; підтримка діяльності груп аналізу політики; підтримка процесу функціональних обстежень та реформування системи підготовки державних службовців.
Ірландія Пріоритети співробітництва: модернізація системи професійного навчання державних службовців та розвиток спроможності Школи вищого корпусу державної служби, розширення можливостей для залучення міжнародної технічної допомоги. Співробітництво з Ірландією здійснюється у рамках проекту “Підтримка реформування системи державної служби України”, який реалізується відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй щодо підтримки реформування системи державної служби у рамках адміністративної реформи від 23 жовтня 2007 року. Урядом Ірландії надано Уряду України технічну допомогу на реформування системи державної служби в Україні у розмірі 1 млн. євро. Основними компонентами вказаного проекту є: підтримка прийняття Закону України “Про державну службу” (нова редакція), сприяння проведенню реформ державного управління в Україні відповідно до рекомендацій SIGMA, розбудова спроможності Головдержслужби до розроблення та організація тренінгів для державних службовців, проведення оцінювання потреб у навчанні вищого корпусу державних службовців. Результати виконання проекту у 2009 році та плани на 2010 рік, з урахуванням отриманої від Уряду Ірландії згоди щодо пролонгації проекту на наступні 9 місяців, було розглянуто на засіданні наглядової ради проекту 9 грудня 2009 року. Під час її проведення визначено, що у 2010 році діяльність буде зосереджено на 4 ключових завданнях, зокрема: посилення інституційної спроможності Школи вищого корпусу державної служби; отримання політичної підтримки, зокрема шляхом організації навчального візиту в інституції країн-членів ЄС для представників Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України та Головного управління державної служби України; удосконалення тренінгових модулів та програм шляхом впровадження річного курсу навчання для постійної групи слухачів Школи вищого корпусу державної служби з обов’язковими та вибірковими темами і можливостями глибше розвивати практичні навички відповідно до індивідуальних потреб; розроблення комплексної програми навчання для керівного складу органів місцевого самоврядування, особливо що стосується ефективного включення громади у процесі прийняття рішень.
Французька Республіка Пріоритети співробітництва: побудови сучасної системи управління персоналом на державній службі, вивчення кращих практик провідних інституцій Французької Республіки у сфері державного управління з метою вивчення досвіду проведення адміністративної реформи та наближення системи державного управління в Україні до стандартів Європейського Союзу. Україна співпрацює з Французькою Республікою у сфері державної служби у рамках Меморандуму про співробітництво між Головним управлінням державної служби України та Гене-
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
ральною дирекцією адміністрації і державної служби Французької Республіки, укладеного 1 грудня 2006 року. Результати плідного співробітництва протягом 2006– 2008 років стали основою для посилення та розширення співробітництва з Французькою стороною шляхом укладення нової міжурядової угоди. З цією метою у першому півріччі 2009 року Головдержслужбою було розроблено проект Угоди про співробітництво у сфері розвитку державної служби та адміністративної реформи між Кабінетом Міністрів України та Урядом Французької Республіки, який передано Французькій стороні для опрацювання. Протягом 2009 року відбулися 3 робочі зустрічі Начальника Головдержслужби України з Надзвичайним та Повноважним Послом Французької Республіки в Україні. Під час зустрічей було підбито підсумки співробітництва у 2009 році, а також окреслено його подальші перспективи. Зокрема, досягнуто домовленостей щодо підписання міжвідомчої Угоди про співробітництво між Головдержслужбою та ADETEF (Агенція міжнародного співробітництва Французької Республіки). Проект зазначеної Угоди Головдержслужбою було надіслано на опрацювання Французькій стороні. За результатами зустрічі Начальника Головдержслужби з директором Національної школи управління Французької Республіки досягнуто домовленостей щодо укладення Угоди між Школою вищого корпусу державної служби і Національною школою управління Французької Республіки, а також щодо проведення короткострокових тренінгів для українських державних високопосадовців у Національній школі управління Французької Республіки. За сприяння Посольства Французької Республіки в Україні з жовтня 2009 року при Головдержслужбі України діють курси з вивчення французької мови для державних службовців.
Республіка Польща Пріоритети співробітництва: побудова сучасної системи управління персоналом на державній службі, вивчення польського досвіду у сфері управління персоналом на державній службі, зокрема щодо особливостей процедури конкурсного відбору на вищі посади державної служби, модернізація системи професійного навчання державних службовців та розвиток спроможності Школи вищого корпусу державної служби, організація тренінгових систем для посадових осіб місцевого самоврядування. У 2009 році у рамках Угоди про співробітництво у сфері розвитку державної служби і адміністративної реформи між Головним управлінням державної служби України та Головою Канцелярії Прем’єр-міністра Республіки Польща від 28 березня 2008 року було реалізовано спільний українсько-польський проект “Тренінги та інформаційна програма для українських державних службовців у сфері діяльності державних службовців, її оцінки та винагороди”. Мета зазначеного проекту — вивчення досвіду Республіки Польща у сфері розвитку системи управління персоналом на державній службі та системи оплати праці державних службовців, зокрема, в рамках проекту організовано навчальний візит українських державних службовців до Республіки Польща. Учасників візиту ознайомлено з діяльністю державних установ Республіки Польща, що є відповідальними за модернізацію системи управління персоналом на державній службі. В Україні польськими тренерами було проведено тренінги для двадцяти українських державних службовців. За результатами реалізації проекту отримано досвід щодо процесів управління персоналом у Республіці Польща, методів та систем заохочення державних службовців, а також ознайомлення з польськими пілотними проектами у сфері опису роботи та оцінки діяльності державних службовців, що реалізуються в Міністерстві регіонального розвитку Республіки Поль-
ща, Управлінні електронних комунікацій Республіки Польща, Міністерстві інфраструктури Республіки Польща. У листопаді 2009 року проведено консультації щодо напрямів співробітництва з Польською стороною у 2010 році, зокрема, досягнуто домовленості щодо започаткування нового розширеного проекту, який включатиме такі теми, як управління людськими ресурсами та управління якістю. У рамках майбутнього проекту заплановано здійснити такі заходи: • навчальний візит десяти українських державних службовців до Республіки Польща; • тренінг у Києві для п’ятдесяти українських державних службовців, у ході якого планується розглянути питання системи управління якістю: TQM, ISO, CAF, управління людськими ресурсами в системах управління якістю, а також проведення семінару на тему “Оцінка ділових якостей”; • 30-денне стажування для українських державних службовців у державних установах Республіки Польща, зокрема в Канцелярії Прем’єр-міністра Республіки Польща; • візит до України представників польської адміністрації з метою оцінки виконання проекту та отримання інформації щодо проведення в Україні адміністративної реформи.
Італійська Республіка Пріоритети співробітництва: модернізація системи професійного навчання державних службовців та розвиток спроможності Школи вищого корпусу державної служби, вивчення кращих практик провідних інституцій Італійської Республіки у сфері державного управління з метою вивчення досвіду проведення адміністративної реформи та наближення системи державного управління в Україні до стандартів Європейського Союзу. На виконання положень Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері державної служби між Головним управлінням державної служби України та Департаментом державної служби Ради Міністрів Італійської Республіки від 11 червня 2008 року. Італійською стороною у 2009 році надано нормативно-правові акти та інформаційно-довідкові матеріали, які було використано у процесі розроблення тренінгових програм для українських державних службовців Школою вищого корпусу державної служби. Відповідно до розроблених тренінгових програм проведено 27 пілотних тренінгових заходів для цільової аудиторії Школи вищого корпусу державної служби, зокрема для державних службовців І — ІV категорій посад, з метою удосконалення їх управлінських навичок. У вересні 2009 року з робочим візитом в Україні перебував Директор з міжнародних зв’язків Департаменту державного управління офісу Прем’єр-міністра Італійської Республіки Нікола Фавія, у ході який взяв участь у щорічній конференції “Професійна державна служба: перспективи розвитку” . Під час зустрічі з представниками Школи вищого корпусу державної служби було обговорено шляхи та методи удосконалення процесу виконання заходів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції на 2008–2011 роки.
Азербайджанська Республіка Пріоритети співробітництва: обмін досвідом у сфері державної служби в контексті поширення вже набутого досвіду України та європейських цінностей демократичного урядування, спільна участь у діяльності Організації Чорноморського економічного співробітництва та програмі Європейського Союзу “Східне партнерство”. Угоду між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво у сфері розвитку державної служби було підписано 22 травня 2008 року.
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
87
У липні 2009 року в Україні з робочим візитом перебували представники Комісії з питань державної служби при Президентові Азербайджанської Республіки. У рамках візиту в Головдержслужбі було обговорено проект Плану реалізації в 2009–2010 роках Угоди між Урядом України та Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво у сфері розвитку державної служби. Зазначений План було підписано під час проведення міжнародної конференції “Професійна державна служба: перспективи розвитку”, що проходила у м. Києві 3–5 вересня 2009 року, у якій взяли участь азербайджанські представники. Відповідно до зазначеного Плану у 2010 році сторони співпрацюватимуть за такими напрямами: правове регулювання державної служби, регулювання етичних норм поведінки державних службовців, створення, впровадження та функціонування інформаційних систем та технологій управління персоналом, здійснення спільних проектів та програм, обмін делегаціями з метою вивчення досвіду роботи.
Враховуючи зазначене можна зробити висновок, що у 2009 році Головдержслужба ефективно залучала до своєї діяльності міжнародний досвід у сфері державної служби. На основі двостороннього співробітництва здійснювалася реалізація усіх визначених пріоритетів Головдержслужби, зазначених у Стратегії міжнародного співробітництва Головдержслужби на 2009–2011 роки. Навіть в умовах фінансово-економічної кризи за сприяння та фінансової підтримки іноземних партнерів Головдержслужби вдалося зберегти позитивну динаміку у здійсненні закордонних відряджень, проведенні інших міжнародних заходів (див. Діаграма 32.2 та 32.3). 30
28
4
20
3 16
Сполучені Штати Америки Пріоритети співробітництва: запобігання проявам корупції, зокрема розвиток системи розгляду порушень прав державних службовців, захист державних службовців від незаконного та політичного впливу їх керівників та оскарження таких рішень; удосконалення системи планування та координації державної політики; побудова сучасної системи управління персоналом на державній службі, зокрема оцінка професійної діяльності державних службовців. 12 грудня 2008 року у м. Вашингтоні (США) було підписано Хартію Україна — США про стратегічне партнерство, де, зокрема, йдеться про підтримку ініціатив щодо ефективності державного управління та боротьби з корупцією. Основним партнером Головдержслужби у розвитку тісного співробітництва з США є Корпорація “Виклики тисячоліття” — державною установою США (створена у 2004 році, основною її функцією є надання фінансової допомоги у формі безповоротних грантів країнам, які сприяють розвитку демократії, ринкової економіки та інвестуванню у людський потенціал). У рамках співробітництва з Корпорацією “Виклики тисячоліття” у липні 2009 року відбувався візит Начальника Головдержслужби України у складі української делегації до м. Вашингтона, метою якого було вивчення досвіду у питаннях запобігання проявам корупції. Візит здійснювався відповідно до Плану впровадження Третього компоненту Порогової програми Корпорації “Виклики тисячоліття”, що виконується на основі Угоди про стратегічне завдання між Урядом Сполучених Штатів Америки та Урядом України від 4 грудня 2006 року. Завдання Програми полягає у зниженні рівня корупції у державному секторі шляхом зміцнення функцій громадянського суспільства з відстеження та викриття корупції у державних структурах, більш досконалого застосування етичних та адміністративних стандартів і контролю з боку органів влади за їх дотриманням. На запрошення організаторів Програми у грудні 2009 року Начальник Головдержслужби України у складі української делегації перебував з робочою поїздкою у м. Тірані (Республіка Албанія), в ході якої ознайомився з функціонуванням системи декларування доходів та видатків публічних службовців Республіки Албанія. Результатом поїздки стало рішення ініціювати розроблення Національної стратегії подолання корупції, що сприятиме забезпеченню суспільно-політичного консенсусу та належному ресурсному забезпеченню відповідної роботи. Головдержслужба має намір і далі розвивати співпрацю із США у питаннях подолання корупції у сфері держаної служби, для чого передбачається підписання відповідної рамкової угоди.
88
9
10 1
1
0 2007 рік
2008 рік
2009 рік
Діаграма 32.2. Кількість закордонних відряджень співробітників Головдержслужби протягом 2007–2009 років
120 104
100 80
69
71
63
60
62
40 20
31
0 2004
2005
2006
2007
2008
2009
Кіль кість міжна родних за ходів Г олов де ржслужби
Діаграма 32.3. Кількість міжнародних заходів Головдержслужби, 2004–2009 роки
33. Посилення ролі України у міжнародних організаціях, що беруть участь у вирішенні питань державного управління та державної служби Протягом 2009 року Головдержслужбою, з метою реалізації завдань Стратегії міжнародного співробітництва Головдержслужби України на 2009–2011 роки, було забезпечено представництво України у міжнародних організаціях. Основними міжнародними організаціями, з якими співпрацює Головдержслужба України, є Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), Рада Європи, Світовий банк, Організація Об’єднаних Націй (ООН).
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Пріоритети співробітництва: посилення ролі України у міжнародних організаціях, що займаються питаннями державного управління та державної служби, побудова сучасної системи управління персоналом на державній службі, удосконалення системи планування та координації державної політики, запобігання проявам корупції, упорядкування системи і структури органів виконавчої влади поглиблення двосторонніх стосунків з іноземними партнерами. Відповідно до набутого статусу постійного спостерігача Комітету з питань державного управління ОЕСР (далі — Комітет) Головдержслужба взяла участь у 39-му його засіданні, яке проходило в травні 2009 року. У рамках засідання було обговорено виклики, спричинені світовою фінансово-економічною кризою. Делегати ОЕСР окреслили заходи, що вживаються країнами з метою подолання зазначених викликів, зокрема, у рамках проведення реформ державного управління. Під час засідання українські учасники взяли також участь у Глобальному форумі з питань державного управління ОЕСР на тему “Побудова кращого світу: інструменти та кращі практики, що сприяють культурі доброчесності”. Метою форуму став обмін інформацією і кращими практиками з питань боротьби з корупцією та забезпечення доброчесності у контексті світової економічної кризи. З 22 по 23 жовтня 2009 року у м. Парижі відбулася 40-а сесія Комітету з питань державного управління ОЕСР, у якій взяла участь Директор Школи вищого корпусу державної служби Тетяна Ковтун. Основними темами засідання були “Прозорість у державному управлінні під час фінансової кризи” та “Основні кроки для створення сильної світової економіки”. На зазначеній сесії розглядалися питання щодо поновлення мандату Комітету на наступний період, а саме — на 2010– 2014 роки, стратегічні напрями та завдання Комітету на цей період, дано оцінку його діяльності за 2005–2009 роки. Під час засідання також розглядалося питання щодо поновлення Україні статусу постійного спостерігача у Комітеті на 2010–2011 роки. За результатами обговорення передано відповідні рекомендації до Комітету з питань зовнішніх відносин ОЕСР для прийняття остаточного рішення. 24 листопада 2009 року Комітетом зовнішніх відносин ОЕСР прийнято позитивне рішення щодо продовження Україні зазначеного статусу на період до 31 грудня 2011 року.
Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) Пріоритети співробітництва: посилення ролі України у міжнародних організаціях, що займаються питаннями державного управління та державної служби, поширення набутого Україною досвіду у сфері державної служби, побудова сучасної системи управління персоналом на державній службі, поглиблення двосторонніх стосунків з іноземними партнерами. Починаючи з 2007 року Головдержслужба України активно співпрацює з Організацією Чорноморського економічного співробітництва (далі — ОЧЕС), представляючи Україну на щорічних засіданнях Робочої групи з інституційного відновлення та належного управління ОЧЕС (далі — Робоча група). Враховуючи важливість поглиблення співробітництва з країнами-членами ОЧЕС у рамках діяльності Робочої групи, Україною було подано клопотання на отримання статусу країникоординатора Робочої групи у зв’язку із закінченням відповідних повноважень Грецької Республіки. 16 квітня 2009 року на 20-му засіданні Ради Міністрів закордонних справ країн — членів ОЧЕС країною — координатором Робочої групи було визначено Україну. З моменту отримання статусу координатора Робочої групи Головдержслужба України провела ґрунтовну підготовку до засідання, яке відбувалося з 27 по 28 жовтня 2009 року,
розробила новий План дій Робочої групи на 2009–2011 роки, презентація і затвердження якого проходили безпосередньо під час засідання Робочої групи. Згідно з Планом дій на період українського координування Робоча група сфокусує свою діяльність на таких напрямах: • створення дискусійної платформи для регулярних експертних обговорень; • посилення діяльності Робочої групи, спрямованої на багатостороннє співробітництво; • розвиток Робочої групи як каналу обміну інформацією. Відповідно до Порядку денного основною темою зазначеного засідання було питання організації підвищення кваліфікації державних службовців, зокрема через тренінги. Експерти з країн-учасниць додатково представили інформацію щодо ряду питань, на основі якої було підготовлено Збірник матеріалів для дискусії. Наступне засідання Робочої групи заплановано на квітень 2010 року. Для обговорення експертами визначено питання оцінки діяльності державних службовців.
Рада Європи Пріоритети співробітництва: реформування державної служби в Україні, упорядкування системи і структури органів виконавчої влади, запобігання проявам корупції, поглиблення двосторонніх стосунків з іноземними партнерами. Головдержслужба України співпрацює з Радою Європи у рамках проектів, розроблених відповідно до Плану дій Ради Європи для України на 2008–2011 роки. Зокрема, Головдержслужба задіяна у таких проектах: “Підтримка належного урядування: проект протидії корупції в Україні” (UPAC) (2008–2009 роки), “Розвиток законодавства щодо місцевого самоврядування та виважене розмежування компетенції” (2008–2010 роки), а також у проектах, що здійснюються у рамках співпраці з Групою держав проти корупції (GRECO). Головдержслужба забезпечує співпрацю з європейськими експертами щодо реалізації рекомендацій Ради Європи з питань реформування державного управління в Україні, зокрема, при розробці проектів законів України “Про державну службу” (нова редакція), “Про конфлікт інтересів на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування” та “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування”. Робота над законопроектами велася з урахуванням зауважень та пропозицій, що були надані експертами Порогової Програми “Виклики тисячоліття” та експертами програми SIGMA. 26 березня 2009 року відбувся круглий стіл з обговорення проекту Закону України “Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування”, організований Головдержслужбою разом з Радою Європи. Участь у ньому взяли представники Апарату Верховної Ради України та Секретаріату Кабінету Міністрів України, експерти програми SIGMA і Ради Європи, а також представники міжнародних та українських громадських організацій. 13 травня 2009 року Головдержслужба взяла участь у 42му пленарному засіданні Групи держав проти корупції (GRECO), що відбулось у м. Страсбурзі (Французька Республіка). Відповідно до порядку денного на засіданні було розглянуто та схвалено Звіт України щодо виконання рекомендацій GRECO, спрямованих на імплементацію Україною антикорупційних стандартів цієї міжнародної організації. Частину рекомендацій, зокрема щодо подолання корупції на державній службі, було враховано Головдержслужбою під час розроблення вищезазначених проектів законів та інших законодавчих актів, а також під час організації навчальних курсів для державних службовців. Під час роботи засідання також відбулася зустріч членів української делегації з Президентом GRECO Драго Косом, який відзначив позитивні зрушення в Україні з питань протидії корупції.
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
89
Здобутками Головдержслужби у 2009 році є продовження Україні статусу постійного спостерігача у Комітеті з питань державного управління ОЕСР до 31 грудня 2011 року, отримання Україною статусу координатора Робочої групи з інституційного відновлення та належного управління ОЧЕС, досягнення пріоритетів, визначених у Стратегії міжнародного співробітництва. Результатами представництва України у міжнародних організаціях стало покращення іміджу України як країни, що розвивається у демократичному напрямі, отримання позитивної оцінки від міжнародних експертів щодо процесу реформування державної служби в Україні.
Проекти міжнародної технічної допомоги Пріоритети: побудова сучасної системи управління персоналом на державній службі, упорядкування системи і структури органів виконавчої влади, модернізація системи професійного навчання державних службовців та розвиток спроможності Школи вищого корпусу державної служби, запобігання проявам корупції. Протягом 2009 року Головдержслужба України виступала бенефіціаром чотирьох проектів міжнародної технічної допомоги, а саме: • проекту “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні” (здійснюється за фінансової підтримки Уряду Данії); • проекту “Підтримка реформи державної служби в Україні” (здійснюється разом з Програмою розвитку ООН за фінансової підтримки Уряду Республіки Ірландія); • проекту “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні” (здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади); • проекту “Впровадження інструменту Twinning в Україні”. Бенефіціаром проекту “Впровадження інструменту Twinning в Україні” (ІТО) виступав Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу при Головдержслужбі України, який виконує функції Адміністративного офісу програми Twinning. Проект “Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні” запроваджується в рамках Угоди між Урядом України і Урядом Королівства Данія щодо технічної підтримки реформ державного сектору в Україні. Протягом 2009 року проект залучав найкращу міжнародну експертизу з країн-членів Європейського Союзу на підтримку пріоритетних напрямів роботи Головдержслужби; було продовжено двосторонню співпрацю, що реалізовувалася шляхом обміну набутим досвідом у сфері державної служби та управління кадровими ресурсами. 7–19 червня 2009 року було проведено два навчальні візити української делегації до Королівства Данія з метою ознайомлення з досвідом Данії у сфері управління персоналом на державній службі. У рамках візиту відбулося підписання Меморандуму про співробітництво між Школою вищого корпусу державної служби та Данською Школою державного управління. 24–25 квітня, 22–23 травня, 31 травня — 1 червня та 19– 20 червня 2009 року було проведено серію дводенних виїзних тренінгів для державних службовців, що займають посади I та II категорії. 8–9 жовтня 2009 року в м. Ялта за підтримки проекту проведено науково-практичну конференцію “Шляхи посилення впливу галузі науки “Державне управління” на реформування державної служби та державного управління в Україні”, присвячену обговоренню ряду наукових і практичних проблем, зокрема щодо формування єдиних підходів до підготовки фахівців у галузі науки “Державне управління”. Проект “Підтримка реформи державної служби в Україні” здійснюється на основі угоди між Урядом Ірландії та Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй про надання фі-
90
нансової допомоги на проведення Урядом України реформ у сфері державної служби, а також Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй щодо підтримки реформування системи державної служби у рамках адміністративної реформи. Загальна мета проекту — сприяння програмі реформ українського уряду, спрямованій на досягнення більш прозорого та ефективного державного управління. Програма реформ орієнтується на принципи державної служби ЄС та завдання Програми розвитку державної служби України на 2005–2010 роки. Протягом 2009 року основну увагу було зосереджено на розбудові інституційної спроможності Школи вищого корпусу державної служби (далі — Школа). Власне презентація результатів діяльності Школи відбулася 18 грудня 2009 року. У рамках проекту протягом 2009 року у співпраці із Голландським інститутом держаного управління було розроблено, апробовано та започатковано на регулярній основі шість тренінгових програм за такими темами: управління змінами у державному секторі; мистецтво комунікації у державному управлінні; стратегічний менеджмент; менеджмент; лідерство; управління персоналом. Проектом також підтримано проведення ряду майстеркласів для представників вищого корпусу: з обговорення нового антикорупційного законодавства, що відбувся 10 листопада 2009 року; з питань комунікації, що відбувся 19 грудня 2009 року. Експерти проекту підготували брошуру про Закон України “Про державну службу” (нова редакція), яку було опубліковано й поширено серед представників заінтересованих сторін з метою підвищення рівня обізнаності про основні положення зазначеного законопроекту. Спільний з Канадським агентством міжнародного розвитку проект “Реформа управління персоналом на державній службі в Україні” реалізується на виконання відповідного Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Канади, підписаного 26 травня 2008 року. Проект має підтримати діяльність в Україні у напрямку розвитку підзвітної та прозорої державної служби, що відповідає кращим світовим стандартам. План реалізації проекту, на період з листопада 2008 по листопад 2011 років, підписано Міністром міжнародної співпраці Канади у жовтні 2008 року. У центрі уваги проекту — реформування системи управління персоналом на державній службі. Протягом 2009 року було проведено кілька місій міжнародних радників: • з розроблення та запровадження механізму незалежного моніторингу для гарантування об’єктивного оцінювання політичної нейтральності призначення на державну службу в Україні та просування по ній; • з розроблення нового підходу до класифікації посад державних службовців; • з розроблення профілів компетенцій лідерства; • з розроблення системи інформаційного забезпечення управління персоналом, під час якої було проведено ряд консультацій з представниками центральних органів виконавчої влади з метою аналізу існуючих процесів збору даних та інформації на рівні уряду та окремих установ. Проект протягом 2009 року здійснював підтримку діяльності груп аналізу політики, створених у Головдержслужбі, за такими напрямами: розроблення профілів компетенцій лідерства, розроблення нової процедури щорічної оцінки діяльності державних службовців, розроблення нової системи класифікації посад. Під час засідання Ради керівників кадрових служб було представлено результати анкетування державних службовців щодо розроблення профілів компетенцій лідерства.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
Канадським експертом проекту Марі Хоррікс розроблено проект Дорожньої карти для розроблення нової системи інформаційної підтримки управління людськими ресурсами, представлення та обговорення якого відбулося 10 грудня 2009 року. Проект “Впровадження інструменту Twinning в Україні” здійснюється в Україні із серпня 2006 року за підтримки Європейського Союзу на основі Плану дій Україна — ЄС, Європейської політики сусідства та ряду нормативних актів Президента України та Кабінету Міністрів України. Проект спрямований на розвиток спроможності України щодо одержання якнайбільшої користі від допомоги, що надається Європейським Союзом, зокрема через інструмент Twinning. Завданням проекту є підтримка підготовки та управління програмою Twinning відповідно до правил і процедур Європейської Комісії шляхом посилення інституційної спроможності Адміністративного офісу програми Twinning (АОП) i контактних осіб з питань проектів Twinning у міністерствах та інших органах-бенефіціарах. Упродовж 2009 року в рамках проекту разом з АОП надавалися коментарі та пропозиції щодо удосконалення проектних документів на кожній стадії підготовки та виконання проектів Twinning, проводилися навчальні заходи для представників міністерств, інших органів влади та контактних осіб, а також співробітників Адміністративного офісу програми Twinning.
34. Організація Міжнародної конференції “Політична нейтральність на державній службі: від теорії до практики” Головдержслужбою України у рамках виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Канади щодо реформування управління персоналом у системі державної служби України 3–5 вересня 2009 року за ініціативи Президента Комісії державної служби Канади Марії Баррадос було проведено міжнародну щорічну конференцію “Професійна державна служба: перспективи розвитку”. Конференцію присвячено питанням розмежування політичних та адміністративних посад і ролі вищого корпусу державної служби у забезпеченні професіоналізму та політичної нейтральності державних службовців (див. Фото 34.1).
Серію міжнародних конференцій “Професійна державна служба: перспективи розвитку” було започатковано у 2005 році у Нідерландах з метою створення мережі представників вищого корпусу державної служби провідних країн світу. У 2006 році зібрання приймала Фінляндія, а у 2008 — Канада. Державні службовці вищого рівня щороку збираються для обміну новими знаннями та досвідом, а також для обговорення спільних проблемних питань у сфері державного управління. У 2009 році Україні випала честь приймати учасників поважного міжнародного форуму. У заході взяли участь керівники органів державної влади з 14 країн світу, які відповідають за проведення державної політики та функціональне управління державною службою, зокрема, Президент Комісії державної служби Канади Марія Баррадос та Президент “Трюдо Фаундейшн” П’єр Герліер Форест; директор Голландської школи державного управління Марк ван ден Мюзенберг; Голова Ради державної служби Республіки Вірменія Манвел Бадалян; Генеральний директор Інституту державного управління Ірландії Джон Куллен та інші. У ході конференції обговорювалося питання ключових компетенцій для вищого корпусу державної служби та чинників, що впливають на баланс між нейтральністю державної служби та політичною складовою. Зокрема, було наголошено на важливості встановлення кордонів між політикою та державним управлінням, зміцнення довіри до державних службовців з боку громадян, необхідності забезпечення підзвітності діяльності державних службовців та використання новітніх технологій у державній службі. Конференція мала надзвичайно велике значення як з точки зору змісту (отримані результати буде використано при формуванні пропозицій щодо подальшої модернізації державної служби в Україні та її приведення у відповідність із стандартами Європейського Союзу), так і з точки зору привернення уваги заінтересованих сторін та широкої громадськості до питань реформування державної служби в Україні.
35. Організація Третьої щорічної конференції з питань інструменту Twinning
19 листопада 2009 року Адміністративним офісом програми Twinning за підтримки Кабінету Міністрів України та Європейської Комісії проведено Третю щорічну конференцію з питань інструменту Twinning. Щорічні конференції з питань інструменту Twinning, ініційовані Адміністративним офісом програми Twinning в Україні у 2007 році, вже стали традицією і розглядаються як форум для обговорення актуальних питань розвитку та використання інструментів інституціональної розбудови Twinning, ТАІЕХ та SIGMA з метою підвищення їх ефективності в рамках євроінтеграційних процесів. У заході взяли участь близько 200 представників, у тому числі від Адміністративних офісів програми Twinning в Азербайджані та Молдові, Генерального директорату “ЄвроДопомога” Європейської Комісії (м. Брюссель, Королівство Бельгія), посольств країн-членів ЄС, Представництва Європейського Союзу в Україні, органів державної влади України, засобів ма сової інформації. Знаковим є те, що в ході конференції було представлено власний досвід щодо впровадження проектів Twinning органів — бенефіціарів проектів Twinning України, а Фото 34.1. Учасники міжнародного форуму “Політична саме: Національного космічного агентства, Головного управнейтральність на державній службі: від теорії до практики”
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
91
ління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України. Захід спрямовано на посилення співробітництва між країнами Cхідного партнерства, утворення професійної спільноти, мережі державних службовців згаданих країн з метою обміну досвідом, найкращими практиками у сфері адміністративної та інституціональної реформи шляхом використання інструментів інституціональної розбудови.
92
Третю щорічну конференцію з питань інструменту Twinning було присвячено обговоренню перспектив інструменту Twinning в контексті ініціативи Європейської Комісії “Східне партнерство” та досягнень Twinning протягом останніх трьох років. За результатами обговорень у рамках заходу Адміністративним офісом програми Twinning розроблено спільний позиційний документ.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
XI. ОКРЕМІ ПИТАННЯ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ НЕЮ 36. Продовження терміну перебування на державній службі З метою задоволення потреби державних органів у досвідчених та високопрофесійних кадрах відповідно до статті 23 Закону України “Про державну службу” та Порядку погодження продовження терміну перебування на державній службі (далі — Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2020, Головдержслужба проводить роботу щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі. У 2009 році Головдержслужбою розглянуто 1887 подань з цього питання, що загалом на 1,3 % більше, ніж у 2007 році, та на 7,7 % менше, ніж у 2008 році (всього у 2007 році надійшло 1758 подань, у 2008 році — 2044 подань). Кількість подань, що надійшли від центральних органів державної влади, розподілилася таким чином (див. Діаграма 36.1): — від міністерств — 243 подання (на 40,3 % менше, ніж у 2008 році (407), та на 25,2 % менше, ніж у 2007 році (325);
— від державних комітетів — 284 подання (на 6% більше, ніж у 2008 році (268), та на 30,6 % більше, ніж у 2007 році (197); — від центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом — 199 подань (на 47 % менше, ніж у 2008 році (375), та на 46,4 % менше, ніж у 2007 році (371); — від урядових органів державного управління — 73 подання (на 32,7 % більше, ніж у 2008 році (55), та на 57,5 % більше, ніж у 2007 році (31); — від органів, що забезпечують здійснення повноважень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України — 150 подань (на 1,3 % менше, ніж у 2008 році (152), та на 7,4 % менше, ніж у 2007 році (162); — від установ, що забезпечують здійснення повноважень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, — 25 подань (на 19,4 % менше, ніж у 2008 році (31), та на 41,9 % менше, ніж у 2007 році (43); — від органів, підвідомчих центральним органам влади, — 103 подання (на 88,5 % більше, ніж у 2008 році (15), та на 61,1 % більше, ніж у 2007 році (40);
500 400
2007 2008 2009
407
371 375
325
300
243
268284 197
200
199
162 152 150 103
100
55
43 31 25
99
73
31
40
15
44
53
42
121
22 23 27
47
Органи прокуратури
Інші державні органи
0 Установи, Міністерства Ограни, що що забезпечують забезпечують здійснення здійснення повноважень повноважень Президента Президента України, України, Верховної Ради Верховної Ради України, України, Кабінету Кабінету Міністрів Міністрів України України
Державні комітети
ЦОВВ із спеціальним статусом
Урядові органи державного управління
Органи підвідомчі центральним
Органи судової влади
Діаграма 36.1. Кількість подань центральних органів державної влади щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі за 2007–2009 роки
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
93
120 2007 2008 2009
100
103 98 94
1,0 0,8 0,6 0,4 0,2 0,0
80 60 3331 30 29 25 2527 24 2423 23 22 20 21 20 1917 19 19 17 15 15 16 14 1412 12 14 12 13 1314 13 16141412 141214 1210 101013 12 11 13 10 9 8 8 7 6 7 7 6 6 2
м. Севастополь
1312 6
м. Київ
Чернігівська
Чернівецька
Черкаська
Хмельницька
Херсонська
Харківська
Тернопільська
Сумська
Рівненська
Полтавська
Одеська
Миколаївська
Львівська
Луганська
Кіровоградська
Київська
Івано-Франківська
Запорізька
Донецька
Дніпропетровська
15 10 11 8
13
Закарпатська
28 26 2624
Житомирська
22 22
Волинська
0
29 2624
Вінницька
20
34 29
АР Крим
40
Діаграма 36.2. Кількість подань місцевих державних адміністрацій щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі за 2007–2009 роки — від органів судової влади — 42 подання (на 20,8 % менше, ніж у 2008 році (53), та на 4,5 % менше, ніж у 2007 році (44); — від органів прокуратури — 27 подань (на 14,8 % більше, ніж у 2008 році (23), та на 18,5 % більше, ніж у 2007 році (22); — від органів виконавчої та представницької влади Автономної Республіки Крим — 43 подання (на 60,5 % більше, ніж у 2008 році (17), та на 32,5 % більше, ніж у 2007 році (29); — від інших державних органів — 121 подання (на 18,2 % більше, ніж у 2008 році (99), та на 61,1 % більше, ніж у 2007 році (47). Найбільшу кількість подань щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі державним службовцям міністерств у звітному періоді Головдержслужба отримала від Міністерства оборони України — 39, Міністерства закордонних справ України — 37, Міністерства внутрішніх справ України — 25 та Міністерства економіки України — 21. Від інших центральних органів виконавчої влади найбільше подань щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі державним службовцям надійшло від Пенсійного фонду України та його територіальних органів — 128, Державної податкової адміністрації України — 120 та Фонду державного майна України — 50. Серед місцевих державних адміністрацій найбільше подань надійшло з м. Києва — 103, Донецької — 36, Харківської — 31, Вінницької та Львівської областей — по 29. Найменше подань надійшло від м. Севастополя — 6, Херсонської та Хмельницької — по 10, Волинської — 11, Закарпатської, Кіровоградської та Миколаївської областей — по 12 (див. Діаграма 36.2). Факт надходження такої кількості подань щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі свідчить про те, що в зазначених органах виконавчої влади не завжди приділяється достатня увага залученню до державної служби молодих професійно підготовлених кадрів, створенню умов для їх професійного зростання, забезпеченню якісного добору осіб для зарахування до кадрового резерву та підвищення його дієвості. За результатами розгляду 1887 подань у 2009 році прийнято позитивні рішення по 1608 або у 85,2 % випадків. При цьому з 1310 подань центральних органів державної влади погодже-
94
но 1114 (85 %) та з 577 подань місцевих державних адміністрацій погоджено 494 (85,6 %). У цілому спостерігається тенденція до зменшення кількості подань у 2009 році порівняно з 2008 роком на 157 подань (у 2008 році їх надійшло 2044) та збільшення кількості подань у 2009 році порівняно з 2007 роком на 129 подань (у 2007 році надійшло 1758) (див. Діаграма 36.3). Спостерігається нерівномірність співвідношення керівників та спеціалістів, яким продовжено термін перебування на державній службі у 2007–2009 роках. І в центральних органах виконавчої влади, і в місцевих державних адміністраціях державним службовцям на керівних посадах погодження продовження терміну перебування на державній службі переважає порівняно з державними службовцями, які працюють на посадах спеціалістів: у центральних органах виконавчої влади (див. Діаграма 36.4.): — осіб, які займають посади керівників — 651 (58,4 %); — осіб, які займають посади спеціалістів — 463 (41,6%); у місцевих державних адміністраціях (див. Діаграма 36.5): — осіб, які займають посади керівників — 398 (80,2%); — осіб, які займають посади спеціалістів — 96 (19,8%). Протягом 2009 року від центральних органів виконавчої влади до Головдержслужби надійшло 39 повторних подань, 2500
2007
2008
2009
2044 2000
1500
1887 1758
1654
1608
1442
1000
500
0
316
Усього
390
Погоджено
279
Відмовлено
Діаграма 36.3. Кількість опрацьованих подань щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі державним службовцям за 2007–2009 роки
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
60%
56,9%
57,1%
58,4%
50% 42,9%
43,1%
41,6%
40% 30% 20% 10% 0%
2007
2008 Керівники
2009
Спеціалісти
Діаграма 36.4. Співвідношення керівників та спеціалістів центральних органів державної влади (у відсотках), яким продовжено термін перебування на державній службі у 2007–2009 роках 90% 80%
77,2%
80,2%
76,5%
70% 60% 50% 40% 30%
23,5%
22,8%
19,8%
20% 10% 0%
2007
2008 Керівники
2009
Спеціалісти
Діаграма 36.5. Співвідношення керівників та спеціалістів місцевих державних адміністрацій (у відсотках), яким продовжено термін перебування на державній службі у 2007–2009 роках
що на 12,8 % більше, ніж у 2008 році (34) та на 7,1 % менше, ніж у 2007 році (42). Найбільша їх кількість надійшла від Міністерства закордонних справ України (4) та Пенсійного фонду України (3). Від Міністерства палива та енергетики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної служби посередництва і примирення, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Національної комісії регулювання електроенергетики України, Фонду державного майна України і Державного комітету ветеринарної медицини України надійшло по одному повторному поданню. Від місцевих державних адміністрацій у 2009 році до Головдержслужби надійшло 6 повторних подань: від Київської міської державної адміністрації — 2, від місцевих державних адміністрацій Запорізької, Луганської, Львівської та Полтавської областей — по одному поданню. До набуття 10-річного стажу державної служби з метою соціального захисту державних службовців погоджено продовження терміну перебування на державній службі 131 державному службовцю центральних органів виконавчої влади, що становить 8,1 % загальної кількості позитивних рішень, та 123 державним службовцям місцевих державних адміні-
страцій, що становить 7,6 % загальної кількості позитивних рішень. Практично усі подання, що надійшли до Головдержслужби від державних органів щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі, оформлено з дотриманням норм, встановлених нормативно-правовими актами. Водночас у поданнях, що надійшли до Головдержслужби у 2009 році, допускалися порушення вимог Порядку та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.01 р. № 199 щодо формування списку осіб, зарахованих до кадрового резерву. Такі подання поверталися Головдержслужбою до державного органу або їх розгляд відкладався до приведення у відповідність з нормами чинного законодавства. При розгляді питань щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі особлива увага приділялася стажу державної служби, наявності у державного службовця нагород та державних відзнак, а також якості сформованого кадрового резерву на відповідну посаду. Мали місце випадки, коли до кадрового резерву на посади керівників зараховувалася лише одна особа, тоді як пунктом 4 Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.01 № 199, визначено, що на кожну посаду державного службовця кадровий резерв формується з розрахунку: на посаду керівника — не менше двох осіб, на посади спеціалістів складаються списки осіб, зарахованих до кадрового резерву, з урахуванням фактичної потреби. Крім того, траплялися випадки, коли до Головдержслужби надходили подання, до яких додавалися списки осіб, зарахованих до кадрового резерву, що не мають достатнього досвіду роботи для зайняття відповідної посади. Це свідчить про формальний підхід керівників органів державної влади до формування кадрового резерву та неякісний добір осіб для зарахування до нього. Більшість таких подань надійшло від територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади. Водночас надходили подання щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі, незважаючи на сформованість кадрового резерву на відповідну посаду сформований і реальну можливість його використання. Враховуючи вимоги Положення про формування кадрового резерву для державної служби, а також необхідність залучення до державної служби молодих професійно підготовлених кадрів, у 2009 році не підтримано 279 подань щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі, а керівникам державних органів рекомендовано використовувати кадровий резерв. За результатами аналізу проведеної роботи встановлено: • загальна кількість надісланих від органів виконавчої влади до Головдержслужби подань щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі порівняно з 2008 роком зменшилась на 7,7 % та на 1,3 % збільшилася порівняно з 2007 роком. • керівниками кадрових служб державних органів не досить якісно планується робота з персоналом у частині заміщення посад державних службовців, які найближчим часом досягають граничного віку перебування на державній службі, що є наслідком недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про формування кадрового резерву для державної служби” від 28.02.01 № 199 у частині формування дієвого кадрового резерву на посади державних службовців, а це призводить до низької ефективності його використання та направлення подань щодо погодження продовження терміну перебування на державній службі; • не усуваються такі недоліки, як порушення термінів подання документів, відсутність погоджень керівників органів вищого рівня в порядку підпорядкування,
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
95
оформлення документів з порушенням вимог Порядку погодження продовження терміну перебування на державній службі. Враховуючи викладене актуальними залишаються питання щодо підвищення якості формування кадрового резерву на посади, де працюють особи передпенсійного віку, та належної організації роботи з особами, зарахованими до кадрового резерву, підвищення його якісного складу.
!
$
"$
37. Присвоєння рангів державним службовцям
Одним із важливих завдань, які покладено на Головдержслужбу, є внесення Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо присвоєння рангів державним службовцям І — ІІ категорії посад. У 2009 році до Головдержслужби надійшло 594 подання щодо присвоєння рангів від державних органів, 95,1 % (565) з яких підтримано і направлено на розгляд до Кабінету Міністрів України разом з відповідними проектами указів Президента України та розпоряджень Кабінету Міністрів України (що на 13,5 % менше порівняно з 2008 роком (653) та на 2,1 % менше порівняно з 2007 роком (607) (див. Діаграма 37.1). У 2009 році Головдержслужбою підтримано 565 клопотань щодо присвоєння рангів державним службовцям, підставами для яких були (див. Діаграма 37.2): • призначення на посаду — 263 (на 36,5 % менше, ніж у 2008 році (414), та на 29,9 % менше, ніж у 2007 році (375); • присвоєння чергового рангу — 222 (на 14,4 % більше, ніж у 2008 році (194), та на 64% більше, ніж у 2007 році (80); • дострокове присвоєння рангу у межах відповідної категорії посад за виконання особливо відповідальних завдань — 12 (на 33,3 % більше, ніж у 2008 році (9), та на 40 % менше, ніж у 2007 році (20); • присвоєння чергового рангу поза межами категорії посад у зв’язку із виходом на пенсію — 68 (на 88,9 %
!
"
$
#
$
Діаграма 37.2. Розподіл подань про присвоєння рангів державним службовцям, які займають посади І — ІІ категорії, за органами державної влади у 2007–2009 роках
більше, ніж у 2008 році (36), та на 30,9 % більше, ніж у 2007 році (47). Протягом 2007–2009 років зберігається тенденція щодо: t збільшення кількості подань стосовно: — присвоєння чергового рангу державного службовця; — присвоєння чергового рангу поза межами відповідної категорії посад у зв’язку з виходом на пенсію; t зменшення подань щодо присвоєння рангів достроково за виконання особливо відповідальних завдань. Така позитивна динаміка є результатом детального аналізу підстав для присвоєння дострокових рангів та проведеної Головдержслужбою з державними органами роботи щодо необхідності дотримання вимог чинного законодавства з питань присвоєння рангів. У 2009 році до Головдержслужби надійшло 15 подань про дострокове присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посад за виконання особливо відпові-
238
250 200
2007 2008 2009
184 163
169 150
!#
#
146
145 114
100 50
98
93 43
46
42
59
50
70 50 11
0
Органи і Державні установи, органи що забезпечують здійснення повноважень Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України
Органи судової влади та прокуратури
Міністерства
27
24 23 7
Державні Центральні органи Органи Місцеві державні комітети виконавчої влади зі виконавчої адміністрації спеціальним та статусом законодавчої влади Автономної Республіки Крим
Діаграма 37.1. Розподіл кількості подань про присвоєння рангів державним службовцям, які займають посади І — ІІ категорії, за органами державної влади у 2007–2009 роках
96
20 13 19
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
дальних завдань, що на 24 подання менше, ніж у 2008 році (39 подань), та на 18 подань менше порівняно з 2007 роком (33). Головдержслужбою направлено до Кабінету Міністрів України відповідні проекти рішень лише у 12 випадках з них. У решті випадків у зв’язку з відсутністю у поданнях достатньої аргументації щодо виконаних державним службовцем особливо відповідальних завдань клопотання Головдержслужбою не підтримано.
38. Погодження кандидатур для призначення на окремі посади державних службовців З метою створення організаційних засад, забезпечення реалізації державної політики з питань кадрової роботи та державної служби в апараті центральних і місцевих органів виконавчої влади та запровадження ефективного моніторингу вакансій заступників голів — керівників апаратів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та керівників кадрових служб органів виконавчої влади Головдержслужба надає висновки щодо призначення на посади та звільнення з відповідних посад. Опрацювання відповідних питань здійснювалося Головдержслужбою відповідно до Положення про Головне управління державної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.07 № 1180, Типового положенням про кадрову службу органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.98 № 912, та Методики процесу системи управління якістю “Попередній розгляд та підготовка висновків щодо призначення на посади та звільнення з посад окремих категорій державних службовців”. У 2009 році надано позитивні висновки щодо звільнення з посад двох заступників голів — керівників апаратів Кіровоградської та Львівської обласних державних адміністрацій; погоджено призначення на посаду заступника голови — керівника апарату Сумської обласної державної адміністрації. !
Від Чернівецької, Луганської та Тернопільської обласних державних адміністрацій надійшло 3 подання щодо погодження призначення на посади керівників кадрових служб, що становить 11,1 % кількості відповідних посад (стільки ж, як у 2007 році, та на 50 % менше, ніж у 2008 році), яким надано позитивні висновки щодо призначення на зазначені посади. За поданням Чернівецької, Вінницької та Тернопільської обласних державних адміністрацій надано 3 висновки щодо звільнення з посад керівників кадрових служб, що становить 11,1 % кількості посад керівників кадрових служб місцевих органів виконавчої влади (на 50 % менше порівняно з 2008 роком та на 67 % більше, ніж у 2007 році). Водночас у центральних органах виконавчої влади спостерігається вища плинність керівників кадрових служб. Зокрема, Головдержслужбою в 2009 році надано 13 висновків щодо звільнення із зазначених посад, що становить 21,6 % кількості посад керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади (на 46,2 % більше, ніж у 2008 році, та на 69,2 % більше, ніж у 2007 році). Також протягом 2009 року від центральних органів виконавчої влади надійшло 16 подань щодо погодження призначення на посади керівників кадрових служб (на 15,7 % менше, ніж у 2008 році, та на 33,3 % більше, ніж у 2007 році), що становить 26,7 % кількості відповідних посад, з яких надано 15 позитивних висновків (93,8 % кількості подань, що на 16,7 % менше, ніж у 2008 році, та на 25 % більше, ніж у 2007 році) (див. Діаграми 38.1, 38.2). Аналіз тенденцій погодження призначень та звільнень на окремі категорії посад державних службовців дає змогу виявити проблему високої плинності кадрів на посадах керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади, що негативно впливає на стан роботи з персоналом у відповідних державних органах. Це актуалізує для Головдержслужби завдання щодо підняття статусу кадрових служб шляхом перегляду їх основних завдань і функцій та прийняття нового Типового положення про кадрову службу органу виконавчої влади.
$
&
" #
#
!
!
( &
% %
$
#
#
"
"
! %
! &
! '
"
"
!
! &
! '
! (
Діаграма 38.1. Кількість позитивних висновків щодо призначення керівників кадрових служб у 2007–2009 роках
Діаграма 38.2. Кількість позитивних висновків щодо звільнення з посад керівників кадрових служб у 2007–2009 роках
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
97
39. Залучення молоді до державної служби Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування разом з територіальними органами Головдержслужби впродовж 2009 року вживалися заходи щодо залучення молоді до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, створення умов для її професійного зростання. Так, у липні — серпні 2009 року Севастопольською міською організацією Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Спілка молодих державних службовців України” разом з Управлінням державної служби Головдержслужби України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено міжнародну конференцію “Молодим управлінцям — міжнародний досвід” та конференцію “День кар’єри”. У Вінницькій області на базі Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування проведено конкурс серед студентів випускних курсів вузів з метою виявлення осіб, що мають задатки лідера та організаторські здібності для роботи на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування. За результатами конкурсного відбору 50 студентів було зараховано слухачами Школи кадрового резерву. Розроблено також програму постійно діючого семінару “Підготовка талановитої, творчої молоді до служби в органах державної влади, органах місцевого самоврядування”. У Волинському обласному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій функціонує Школа молодого державного службовця, слухачі якої проходили стажування в обласній державній адміністрації та її структурних підрозділах, Луцькій міській раді, Управлінні державної служби Головдержслужби України у Волинській області, інших територіальних підрозділах центральних органів виконавчої влади. За роки свого функціонування Школа стала ефективним механізмом поповнення органів публічної влади області здібною молоддю, що прагне реалізувати себе на державній та муніципальній службі. Управлінням державної служби Головдержслужби України в Дніпропетровській області, починаючи з 2007 року в рамках регіональної програми “Молодь Дніпропетровщини на 2007– 2011 роки” здійснюються заходи щодо забезпечення стажування та проходження виробничої практики на посадах державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування студентами вищих навчальних закладів області, які готують фахівців за спеціальностями, орієнтованими на управлінську діяльність. Стажування студентської молоді також запроваджено у Львівській міській раді. З метою залучення молоді до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування співпрацюють з вищими навчальними закладами. Так, упродовж 2009 року пройшли стажування в органах влади Автономної Республіки Крим 347 осіб, Волинської та Івано-Франківської областей по 65 осіб, Дніпропетровської — 233 особи, Львівської — 198 осіб, Миколаївської — 275 осіб, Тернопільської — 112 осіб. У Донецькій області питання щодо залучення студентської молоді до державної служби постійно обговорюються на засіданнях обласної студентської ради при Донецькій обласній державній адміністрації. Ефективними формами залучення студентів до державного управління є організація та проведення обласною державною адміністрацією, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування Донецької області практики та стажування студентів, за результатами яких найкращі студенти беруть участь у конкурсі на заміщення вакантних посад або зараховуються до кадрового резерву.
98
Триває практика проведення щорічного форуму “Молодь без кордонів”, у рамках якого працює секція “Молодь і держава”, та семінарів для лідерів молодіжних громадських організацій. Управлінням державної служби Головдержслужби України у Запорізькій області разом з управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту Запорізької обласної державної адміністрації здійснюються заходи, пов’язані з наданням студентській молоді послуг з правових питань. Так, на базі громадської організації “Перспектива” працює Центр юридичної підтримки молоді, при вищих навчальних закладах області діють безплатні юридичні консультації. У Львівській області з метою створення належних умов для участі громадськості у формуванні та реалізації молодіжної політики створено консультативно-дорадчий орган — Молодіжну раду при Львівській обласній державній адміністрації. У 2009 році проведено понад 20 її засідань, на яких розглянуто Концепцію молодіжної політики області, Концепцію національно-патріотичного виховання молоді та інші питання. Миколаївський міськвиконком, залучаючи молодь до процесу державотворення, з метою підвищення її громадськополітичної активності разом з міським управлінням у справах сім`ї, дітей та молоді і громадською організацією “Миколаївський союз лідерів учнівського самоврядування” реалізує освітньо-виховну програму “Академія лідерів”. Відповідно до вищезазначеної програми проводилися практичні семінари з питань діяльності виконавчих органів міської ради, наради, конференції, зустрічі, круглі столи, тренінги, рольова гра “Дитячий парламент” в рамках освітнього проекту “Миколаївська академія лідерів”. З метою залучення молоді на службу в органи місцевого самоврядування в м. Миколаєві відновлено діяльність Миколаївського молодіжного муніципалітету та створено раду з питань молодіжної політики при міському голові. За ініціативи Миколаївського молодіжного муніципалітету 3 грудня 2009 року в Миколаївському міськвиконкомі проведено “День молодіжного самоврядування в Миколаєві”. Щороку за пропозиціями районних державних адміністрацій та структурних підрозділів Миколаївської обласної державної адміністрації до планів-графіків Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, затверджених розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, включаються державні службовці, які працюють на посадах до одного року. В Одеській області функціонує обласна школа резерву кадрів, основна діяльність якої спрямована на реалізацію державної політики у сфері підготовки кадрового резерву для державної служби, формування нової генерації державних службовців, нової управлінської еліти країни та на задоволення потреб органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у професійно підготовленому кадровому резерві. З метою постійної популяризації державної служби, інформування студентської та учнівської молоді як найбільш активної верстви населення щодо державного управління та державної служби Управління державної служби Головдержслужби України в Рівненській області тісно співпрацює з Рівненською обласною організацією Спілки молодих державних службовців України, створеної з ініціативи Управління у 2006 році. Під час проведення молодіжних заходів розповсюджується розроблений Управлінням буклет “Залучення молоді до державної служби” з інформацією щодо вступу на державну службу, що сприяє формуванню позитивного іміджу державного службовця і забезпеченню відкритості органу державної влади. Щороку в березні на базі Тернопільського національного економічного університету, Тернопільського національного педагогічного університету та Тернопільського державного технічного університету проводиться конкурс серед студентів, які мають здібності для роботи на посадах державних службовців чи на посадах в органах місцевого самоврядування. За підсумками кон-
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
курсу у 2009 році 34 молоді особи зараховано до Школи кадрового резерву; вони стали слухачами постійно діючого семінару “Молодь і державна служба”, що проводився в Тернопільському регіональному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. Головою Тернопільської обласної державної адміністрації видано розпорядження щодо організації роботи Школи кадрового резерву при Тернопільському регіональному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій у 2009 році, яким, зокрема, передбачено сприяння стажуванню молоді у центральних та місцевих органах виконавчої влади. У Тернопільській області проводиться також робота з ротації державних службовців віком до 28 років у межах структурних підрозділів обласної та районних держадміністрацій. У районних державних адміністраціях області створено і постійно оновлюється банк даних про молодих, перспективних людей, випускників навчальних закладів. З метою залучення молодих кадрів для проходження державної служби та служби в органах місцевого самоврядування Херсонщини та на виконання Спільних організаційних заходів щодо сприяння підготовці молодих кадрів для державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, підписаних Головним управлінням державної служби України, Херсонською обласною державною адміністрацією та Херсонською обласною радою, створено дієву систему профорієнтаційного відбору та підготовки кадрів, в тому числі молоді, до якої залучено і науковців, і викладачів, і практиків, і громадськість, і засоби масової інформації. Упродовж 2009 року в Херсонській області проведено такі комунікативні заходи: — засідання Молодіжної ради при Херсонській обласній організації профспілки працівників державних установ; — круглий стіл на базі Херсонського національного технічного університету з питань адміністративнотериторіальної реформи в Україні; — круглий стіл з приводу відкриття проекту “Діалоги успішних херсонців з молоддю “Будь успішним у Херсоні!”. Також з ініціативи Управління державної служби Головдержслужби України у Херсонській області відбулася зустрічекскурсія з майбутніми державними службовцями України та США — лідерами шкільного самоврядування Херсонського обласного ліцею обласної ради, Херсонського шкільного парламенту, шкіл штату Арізона (США). За матеріалами випускних робіт слухачів ІХ групи Молодіжної школи регіонального державного управління в Херсонській області проведено науково-практичну відеоконференцію “Молодь і місцева влада: партнерство у здійсненні соціальноекономічного розвитку регіону” (в режимі on-line). У Черкаській області проводився конкурс “Молодіжний лідер Черкащини”. Мета проведення конкурсу полягала у пошуку та відзначенні обдарованих молодих людей за вагомий внесок у політичне, культурне, соціальне життя, самореалізацію особистості, позитивні зрушення у молодіжному середовищі області. Серед 12 номінацій конкурсу була номінація “молодий працівник органів місцевого самоврядування року”. За рішенням експертної комісії визначено 22 переможці конкурсу. Майже в усіх регіонах України органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади за участю молодих осіб постійно проводяться: — круглі столи на тему “Місцева демократія — основа місцевого самоврядування”; — семінари-практикуми в навчальних закладах для осіб, зарахованих до кадрового резерву для державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; — тижні місцевого самоврядування;
— міські конкурси “Якби я став міським головою”. Заходи щодо залучення молоді до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування висвітлювалися в регіональних засобах масової інформації.
40. Забезпечення методичного керівництва з питань проходження державної служби Головдержслужба постійно надає методичну допомогу кадровим службам центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань проходження державної служби та служби в органах місцевого самоврядування шляхом організації навчання, проведення тренінгів, забезпечення методичними матеріалами. Відповідно до Стратегічного плану діяльності Головного управління державної служби України у 2009 році, затвердженого наказом Головдержслужби від 27.03.09 № 93, з метою підвищення кваліфікації керівників кадрових служб місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Головдержслужбою проведено два семінари для зазначеної категорії працівників. Так, 28–29 травня 2009 року відбувся семінар-тренінг за участю керівників кадрових служб Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників територіальних органів Головдержслужби України, де розглядалися питання модернізації системи управління людськими ресурсами на державній службі, підвищення ефективності професійного навчання державних службовців та вдосконалення роботи із запобігання проявам корупції в органах виконавчої влади. 29–30 жовтня 2009 року відбувся семінар-тренінг за участю керівників кадрових служб секретаріатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Київської і Севастопольської міських рад, виконавчих апаратів обласних рад та керівників територіальних органів Головдержслужби України, на якому розглядалися питання реформування системи управління персоналом на службі в органах місцевого самоврядування, основні завдання їх кадрових служб у частині організації професійного навчання, застосування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, запобігання проявам корупції. Зазначені заходи сприяли набуттю практичного досвіду, підвищенню професійного рівня та ділових якостей керівників кадрових служб органів місцевого самоврядування. З метою систематизації типових недоліків, які трапляються в роботі кадрових служб, та їх недопущення у подальшій роботі Головдержслужбою розроблено проекти практичних посібників кадрових служб місцевої державної адміністрації та органу місцевого самоврядування, у яких визначено основні етапи проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, нормативно-правові акти, які їх регулюють, а також зосереджено увагу на окремих питаннях кадрової роботи, що тлумачаться неоднозначно. З метою отримання відповідних пропозицій та зауважень забезпечено ознайомлення з проектами практичних посібників керівників кадрових служб Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, секретаріатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Київської і Севастопольської міських рад, виконавчих апаратів обласних рад.
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
99
41. Функціонування інституту кадрового резерву Дієвість кадрового резерву у центральних та місцевих органах виконавчої влади.
Для заміщення посад державних службовців, а також для просування їх по службі формується кадровий резерв, котрий повинен забезпечити добір працівників, які мають професій ні навички, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях і аналітичних здібностях, для прийняття та успішної реалізації управлінських рішень. З цією метою Головдержслужбою приділяється постійна увага як формуванню кадрового резерву, так і його викорис танню при призначенні на посади державних службовців. Відповідно до пункту 10 Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.01 № 199, Головдержслужба здійснює методичне керівництво роботою з кадровим резервом, аналіз якісного складу кадрового ре зерву та моніторинг його використання. Питання формуван ня та використання кадрового резерву в органах виконавчої 20%
18,3%
18%
15,9%
16% 14% 12%
10,5%
10% 8% 6% 4%
6,8%
9,7%
9,9%
8,6%
8,9%
6,1%
2% 0%
2007 загальна
2008 спеціалісти
2009 керівники
Діаграма 41.1. Дієвість кадрового резерву у 20072009 роках
12% 10,4% 10%
8,9% 8,1%
9,8%
8% 6%
6,6%
7,1%
4% 2% 0%
2007
2008 2009 центральні органи виконавчої влади місцеві державні адміністрації
Діаграма 41.2. Дієвість кадрового резерву у 20072009 роках у розрізі центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій
100
влади займають одне з чільних місць у програмах проведен ня Головдержслужбою комплексних перевірок дотримання законодавства про державну службу, які проводяться у цих органах. Зокрема, аналіз прийому осіб на державну службу свідчить про те, що дієвість кадрового резерву у цілому залишається низькою, незважаючи на невелике зростання за останні роки. При цьому за останні три роки вона жодного разу не перейшла рубіж 10% зокрема, у 2009 році вона становила 9,9 %, у 2008 – 9,7 %, у 2007 – 6,8 %. Аналіз призначення з кадрового резерву на посади керів ників свідчить про те, що дієвість кадрового резерву на від повідні посади є дещо вищою і становила у 2009 році 18,3 %, у 2008 – 15,9 % та у 2007 році – 10,5 %. Серед спеціалістів ді євість кадрового резерву дещо менша: у 2009 році – 8,9 %, у 2008 – 8,6 % та у 2007 році – 6,1 % (див. Діаграма 41.1). Аналіз дієвості кадрового резерву у розрізі органів ви конавчої влади показує, що протягом трьох останніх років дієвість кадрового резерву у місцевих державних адміністра ціях була дещо вищою у порівнянні з центральними органами виконавчої влади, а саме: у 2009 році вона становила – 10,4 %, у 2008 – 8,9 % та у 2007 році – 8,1 %. У центральних орга нах виконавчої влади дієвість хоч і зростає, але залишається нижчою, ніж у місцевих державних адміністраціях, зокрема у 2009 році – 9,8 %, у 2008 – 7,1 %, у 2007 році – 6,6 % (див. Діаграма 41.2).
Формування кадрового резерву на посади державних службовців першої — третьої категорій, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України
Загальний порядок формування кадрового резерву для державної служби визначено Положенням про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженим по становою Кабінету Міністрів України від 28.02.01 № 199. Згідно з ним, Головдержслужбою опрацьовуються та узагальнюються пропозиції щодо кандидатур для зарахування до кадрового ре зерву на посади державних службовців першої — третьої ка тегорій, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України. Пропозиції щодо кандидатур для зарахування до кадро вого резерву на посади державних службовців першої — третьої категорії, призначення на які здійснюється Прези дентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України, надсилаються до Головдерж служби України до 1 березня кожного року центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастополь ською міськими державними адміністраціями (далі — ка дровий резерв). З метою формування кадрового резерву на 2010 рік відповідні пропозиції до Головдержслужби надійшли від 56 центральних органів виконавчої влади, 44 урядових ор ганів державного управління, що діють у їх складі, Ради міні стрів Автономної Республіки Крим, 23 обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. До Головдержслужби не надійшли пропозиції щодо кадро вого резерву на зазначені посади від Міністерства закордонних справ, Національного агентства з екологічних інвестицій, Дер жавної міграційної служби, Адміністрації Державної прикор донної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Миколаївської облас ної державної адміністрації. У штатному розписі двох центральних органів виконавчої влади, зокрема в Адміністрації Державної прикордонної служ би та Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
та захисту інформації України, посади державних службовців першої — третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України, відсутні. Державна міграційна служба України утворена у 2009 році (по станова Кабінету Міністрів України від 24.06.09 № 643) та знахо диться на стадії вирішення питань організації діяльності органу. Кадровий резерв на 2010 рік формувався на конкурсних засадах відповідно до Порядку проведення конкурсу із зараху вання до кадрового резерву на посади державних службовців першої — третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Ка бінету Міністрів України від 21.02.07 № 272 (далі — Порядок). Головдержслужбою у 2009 році ініційовано внесен ня змін до Порядку (постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.09 № 129), якими передбачено, що конкурс із зара хування до кадрового резерву на посади керівників урядових органів, їх перших заступників та заступників проводиться відповідним міністерством, голів районних в Автономній Рес публіці Крим, районних, районних у місті Севастополі держад міністрацій — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Севастопольською міською держадміністраціями. До участі у конкурсі допускаються також особи, які мають стаж роботи не менш, як п’ять років на посадах керівників підпри ємств, установ та організацій, їх заступників, переможці та лауреати щорічного Всеукраїнського конкурсу “Кращий дер жавний службовець” зараховуються до кадрового резерву без конкурсного відбору за умови подання документів у визначе ний термін. Також, передбачено, що у разі відсутності, або недостатньої кількості заяв на участь у конкурсі, керівник державного орга ну самостійно приймає рішення щодо включення кандидатур до списку осіб, рекомендованих для зарахування до кадрового резерву.
Кількісний та якісний склад резервістів
Головдержслужбою проаналізовано кількісний та якісний склад кадрового резерву, поданий органами виконавчої влади. Зокрема, до кадрового резерву органів виконавчої влади на 2010 рік включено 2642 особи (на 1,3 % більше у порівнянні з 2009 роком та на 5,8 % — 2008 ), у тому числі у центральних органах — 1032 особи (597 осіб, або 57,8 %, включено за ре зультатами конкурсу та 435 осіб (42,2 %) — за рішенням керів ника органу), та у місцевих органах — 1610 осіб. Із 1199 осіб, 250
238
240
226
230 220 210 200
211 190
190
198
180 170
179
160 150
2008
2009
2010
центральні органи виконавчої влади місцеві державні адміністрації
Діаграма 41.3. Динаміка кількості жінок серед резервістів центральних та місцевих органів виконавчої влади
які зараховані до кадрового резерву на посади голів місцевих державних адміністрацій, 940 (78,4 %) зараховано по конкурсу та 259 осіб (21,6 %) — за рішенням керівника органу. Кількісні вимоги щодо його формування (не менше двох осіб на кожну посаду) витримані більшістю органами. Міністерством палива та енергетики України надіслано спи сок осіб, рекомендованих для зарахування до кадрового резерву на керівні посади, до якого включено лише одну кандидатуру на посаду заступника Міністра. На посади першого заступника Мі ністра освіти і науки України, Голови Державного департаменту інтелектуальної власності зараховано по одній особі. На посади голів, заступників голів обласних, Севастополь ської міської державних адміністрацій та заступників голови Київської міської державної адміністрації, а також голів район них, районних в Автономній Республіці Крим, м. Севастополі державних адміністрацій зараховано по 2 та більше осіб. При опрацюванні поданих матеріалів встановлено, що органи виконавчої влади продовжують порушувати вимо ги пропорційнозбалансованого представництва кандида тур кожної статі при зарахуванні до кадрового резерву (див. Діаграма 41.3). Зокрема, до кадрового резерву на 2010 рік у центральних органах виконавчої влади зараховано 238 жінок (23,1 % загальної кількості) (2009 рік — 226 (22,6 %), 2008– 179 (24,5 %)). У місцевих державних адміністраціях на 2010 році до кадрового резерву на посади керівників місцевих держав них адміністрацій запропоновано 211 жінок (13,1 % загальної кількості), (2009 рік — 198 (12,3%), 2008–190 (11,9 %)). На 2010 рік не зараховано жодної жінки до кадрового резерву Міністерством аграрної політики України, Міністер ством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державним комітетом лісового господарства України, Ви щою атестаційною комісією України, Державним комітетом інформатизації України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, Державною митною службою України, Українським інститутом національної пам’яті, Націо нальним агентством України з іноземних інвестицій та розви тку, Державною інспекцією зв’язку, Державною інспекцією з енергозбереження, Державною інспекцією цивільного захисту та техногенної безпеки, Державною авіаційною пошуково рятувальною службою, Державною геологічною службою, Агентством з питань обороннопромислового комплексу, Дер жавною адміністрацією морського і річкового транспорту, Го ловною державною інспекцією на автомобільному транспорті, Державною авіаційною адміністрацією. Аналізуючи віковий склад кадрового резерву центральних органів виконавчої влади, слід зазначити, що найбільше резер вістів на 2010 рік у віковій групі 41 — 50 років — 403 (39 % загальної кількості), у 2009 році таких осіб було 407 (40,6 %), у 2008–371 (50,9 %). Дещо зменшилася, порівняно з минулим роком, кількість осіб, зарахованих до кадрового резерву, у віці 56–60 років — з 101 (10,1 % загальної кількості) у 2009 році до 96 (9,3 %) у 2010 році, проте збільшилась у порівнянні з 2008 роком на 14 осіб, або 16 %. Збільшилася чисельність групи у віці до 30 років: з 26 осіб (3,6 %) у 2008 році, 29 осіб (2,9 %) у 2009 році до 41 особи (4 %) у 2010 році, а також у віковій гру пі від 31 до 40 років — 203 (27,8 %) у 2008 році, 229 (22,9 %) у 2009 році та 253 (24,5 %) у 2010 році (див. Діаграма 41.4). Віковий склад резерву місцевих державних адміністра цій на 2010 рік свідчить про те, що як і раніше, найчисельні шою є група віком від 41 до 50 років — 736 осіб (45,7% від загальної кількості), зменшується чисельність групи віком від 31 40 років — 419 осіб (26%) на 2010 рік та відповідно
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
101
500
400
407 403
на 2009 р.
203
200
229
300 250
253
221
235 239
200
163
87
101 96
26 29 41
100
до 30 років 3140 років 4150 років 5055 років 5660 років
797
800 2008
0
2008 технічна
гуманітарна
економічна
юридична
сільськогосподарська
медична
Діаграма 41.6. Аналіз складу резервістів на керівні посади у ЦОВВ та урядових органах державного управління у 2008–2010 роках за напрямами освіти
рівнянні з 2009 роком спостерігається збільшення резервістів з юридичною освітою на 0,5 % (див. Діаграма 41.7). Безумовно, позитивом кадрового резерву, сформова ного на 2010 рік, є збільшення кількості осіб, запропонова них до кадрового резерву, які мають освітній рівень магістра державного управління та науковий ступінь. Так, у 2010 році до резерву центральних органів виконавчої влади зарахова но 151 особу з освітнім рівнем магістра державного управління (14,6 % загальної кількості), що на 41 особу більше, ніж у 2009 році — 110 (11 %) та на 88 осіб більше, ніж у 2008 році — 63 (8,6 %). Щодо осіб із науковим ступенем, то у 2010 році до кадрового резерву їх включено 186 (18 % загальної кількості), проти 2009 року — 68 (6,8 %) та 2008 року — 119 (16,3 %). Кількість магістрів державного управління, зарахованих до кадрового резерву на керівні посади місцевих органів ви конавчої влади, збільшилася з 338 осіб (24,2 % загальної кіль кості) на 2008 рік та 379 (23,6 %) на 2009 рік до 417 (25,9 %) на 2010 рік. Науковий ступінь у 2010 році мають 70 резервістів 500 442418
422
400
360
427 391 379
384 361 321
335
200
2010 430 426 419 284
300
308
100
338
0
200 49 44 42
30
73 75
до 30 років 3140 років 4150 років 5155 років 5660 років
Діаграма 41.5. Аналіз вікового складу резервістів на керівні посади в місцевих державних адміністраціях у 2008–2010 роках
102
2010
300
400
0
2009
337
757 736
27
0
2009
500
100
36
50
на 2009 рік — 426 осіб (26,5%), 2008 рік — 430 (27 %), збіль шується чисельність групи віком від 51–55 років на 1,9 %, а гру па від 56–60 років залишається сталою (див. Діаграма 41.5). Аналіз резервістів за рівнем освіти на керівні посади у ЦОВВ та урядових органах державного управління протягом останніх трьох років свідчить про збільшення кількості осіб, за рахованих до кадрового резерву із економічною освітою Так, у 2010 році таких осіб зараховано 252 (24,4 % загальної кіль кості), у 2009 році — 233 (23,3 %), у 2008 році — 219 (30 %). Кількість резервістів із юридичною освітою у 2010 році ста новить 175 осіб (17 % загальної кількості) та у порівнянні з 2009 роком кількість їх збільшилася на 25 осіб або на 16,7 %, а з 2008 роком — на 30 осіб або на 20,7%. Кількість резер вістів із гуманітарною освітою у 2010 році становить 174 осо би (16,9 % загальної кількості), у 2009 році — 142 (14,2 %), у 2008 році — 163 (22,3 %); із сільськогосподарською освітою у 2010 році становить 65 (6,3 %), у 2009 році їх було 58 (5,8 %), у 2008 році — 53 (7,3 %). У 2010 році до резерву зарахова но 339 (32,8 % загальної кількості) осіб із технічною осві тою, у 2009 році — 382 (38,1%), у 2008 році — 328 (44,9 %), із медичною освітою у 2010 році — 27 осіб (2,6%), у 2009 році — 36 (3,5 %) (див Діаграма 41.6). Аналізуючи кадровий резерв місцевих органів виконавчої влади за рівнем освіти, можна відмітити майже рівну кількість осіб, які мають технічну (26,5 %), економічну (23,9 %), гумані тарну (22,4 %) та сільськогосподарську (20,8 %) освіту. У по
600
65
58
53
175
174
142 150
145
Діаграма 41.4. Аналіз вікового складу резервістів на керівні посади у ЦОВВ та урядових органах державного управління у 2008–2010 роках
700
252
233
219
150
100
0
339
350 328
371
на 2010 р. 300
382
400
на 2008 р.
93
2008
95
2009
103
2010
технічна
юридична
гуманітарна
сільськогосподарська
економічна
Діаграма 41.7. Аналіз складу резервістів на керівні посади у місцевих державних адміністраціях у 2008–2010 роках за напрямами освіти
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
500
1000
907
443 400
300
200
372
800
371 276
264
600 220
208 155 117
146
221 148
100
0
400
200
2008 до 1 року
13 роки
694 613
2009 35 років
2010 5 і більше років
0
403 291
268
295
401 283 161
116
2008 до 1 року
347
13 роки
2009 35 років
2010 5 і більше років
Діаграма 41.8. Аналіз складу резервістів на керівні посади у ЦОВВ та урядових органах державного управління у 2008–2010 роках за стажем роботи
Діаграма 41.9. Аналіз складу резервістів на керівні посади у місцевих державних адміністраціях у 2008–2010 роках за стажем роботи
(4,3 % загальної кількості), проти 63 (3,9%) у кадровому резер ві на 2009 рік та 60 (4,3 %) на 2008 рік. Аналіз складу резервістів центральних органів виконавчої влади за стажем роботи на займаних посадах свідчить про зменшення кількості осіб, зарахованих до кадрового резер ву, зі стажем роботи на посаді менше 1 року: із 264 (29,1%) у 2008 році, 276 (27,5 %) у 2009 році до 220 (21,3%) у 2010 році. Збільшилась кількість резервістів у центральних орга нах виконавчої влади зі стажем роботи на займаній посаді від 1 до 3 років. Так, у 2008 році їх кількість становила 372 осо би (51 %), у 2009 році — 371 (37,1 %), а у 2010 році — 443 осо би (43,0 %). Збільшилась також частка працюючих на займаній посаді від 3 до 5 років: із 155 осіб (21,3 %) у 2008 році, 208 (20,8 %) у 2009 році до 221 особи (21,4 %) у 2010 році. У ві ковій категорії 5 і більше років частка резервістів, у порів нянні з минулими роками, збільшилась: з 117 осіб (16 %) у 2008 році, 146 осіб (14,6 %) у 2009 році до 148 (14,3 %) у 2010 році (див. Діаграма 41.8). Аналіз кадрового резерву місцевих державних адміністрацій свідчить, що кількість осіб зі стажем роботи на займаних поса дах 1–3 роки зменшилась з 907 (57%) у 2008 році, 613 (38,1%) у 2009 році до 401 (24,9%) у 2010 році. Також зменшилась частка осіб із стажем до 1 року порівняно з минулим роком на 8,4 % від загальної кількості резервістів. Збільшується кількість осіб, включених до кадрово го резерву, зі стажем роботи на займаній посаді 3–5 років з 16 (7,4) у 2008 році, 403 (25,1%) у 2009 році до 694 (43,1%) у 2010 році, також із стажем 5 років і більше — з 268 (16,9 %) у 2008 році, 283 (17,6%) у 2009 році до 347 (21,6 %) у 2010 році (див. Діаграма 41.9). Слід зазначити, що у багатьох випадках при формуванні пропозицій до кадрового резерву не витримані вимоги, визна чені пунктом 4 Порядку. Так, особи, які не перебували на дер жавній службі та службі в органах місцевого самоврядування, запропоновані до кадрового резерву на посади керівників міс цевих державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим, Київській, Закарпатській, Луганській, Тернопільській, Кірово градській та Хмельницькій областях. Також, ряд органів виконавчої влади невірно оформляли пропозиції до зазначеного кадрового резерву — форма списку осіб, рекомендованих для зарахування до кадрового резерву, не відповідала додатку до Порядку, відсутня печатка органу на списках.
В окремих центральних та місцевих органах виконавчої вла ди не всі резервісти мають відповідний стаж державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.
Зарахування до кадрового резерву народних депутатів минулих скликань
Головдержслужбою на виконання вимог пункту 6 (абзац другий) Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міні стрів України від 28.02.01 № 199 (із змінами), проведено ро боту щодо зарахування до кадрового резерву на посади дер жавних службовців першої — третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України, народних депутатів України минулих скликань, яким після закінчення строку повноважень або дострокового їх при пинення за особистою заявою про складення депутатських повноважень не надано попередню роботу (посаду) та які не можуть самостійно працевлаштуватись, за пропозиціями Апа рату Верховної Ради України. До кадрового резерву у 2010 році на керівні посади ор ганами виконавчої влади зараховано 20 народних депутатів України минулих скликань, що становить 0,8 % від загальної кількості резервістів (у 2009 році — 14 народних депутатів, у 2008 році — 16). На 2010 рік Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту зарахувало до кадрового резерву 7 народних депутатів минулих скликань, Закарпатська обласна державна адміні страція — 3, Державний комітет архівів України — 2, Держав ний комітет України з державного матеріального резерву — 2, Міністерство аграрної політики, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Міністерство регіонального розвитку та будівництва, Держав на податкова адміністрація України та Кіровоградська обласна державна адміністрація — по 1.
Дієвість кадрового резерву
Аналіз поданої центральними органами виконавчої влади інформації щодо кадрового резерву свідчить про його низьку дієвість. У 2007 2009 роках цей показник складає відповід но 3,2 %, 10,5 % та 12,6 %. Так, із 103 державних службовців першої — другої категорії посад, які призначені Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України у 2009 році, лише 13 перебували у кадровому резерві.
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
103
Зокрема, із кадрового резерву у 2009 році призначено: пер шого заступника Міністра оборони України, першого заступни ка Міністра промислової політики України, першого заступника Генерального директора Національного космічного агентства України, першого заступника Голови Державної інспекції на вчальних закладів, заступника Начальника Головного управ ління державної служби України, заступника Міністра з питань житловокомунального господарства України, заступника Голови Вищої атестаційної комісії України, заступника Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, заступників Генерального дирек тора Національного космічного агентства України, заступника Голови Державного комітету України у справах національнос тей та релігій, членів Національної комісії з питань регулю вання зв’язку України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України. У 2009 році на керівні посади місцевих державних адмі ністрацій всього призначено 91 особу, з них з кадрового ре зерву 50 (55%) осіб, відповідно у 2008 році — з 114 призна чених осіб — 53 (46,5%), у 2007 році — з 134 призначених осіб — 38 (28,3 %), які перебували у кадровому резерві. Уза галі не відбулося у 2009 році призначень з кадрового резерву в місцевих державних адміністраціях Автономної Республіки Крим, Волинської, Тернопільської, Херсонської, Чернівецької областей. Найвищий показник дієвості кадрового резерву у 2009 році на зазначені посади у місцевих державних адміністраціях Київ ської (100%), ІваноФранківської (100%), Полтавської (100%), Рівненської (100%), Чернігівської (60%), Хмельницької (75%) областей та міста Києва (75%). Таким чином, у місцевих державних адміністраціях дієвість кадрового резерву є значно вищою, ніж у центральних органах виконавчої влади (див. Діаграма 41.10 ). Результати аналізу кількісного та якісного складу кадро вого резерву свідчать про збереження формальних підходів керівників органів виконавчої влади до його формування, які спостерігалися у попередні періоди, а саме при формуванні кадрового резерву не вживаються достатньо ефективні заходи
104
60% 55% 50%
46,50%
40% 30%
28,30%
20% 10,50% 10% 0%
12,60%
3,20% 2007
2008 2009 центральні органи виконавччої влади місцеві державні адміністрації
Діаграма 41.10. Аналіз дієвості кадрового резерву у 2007–2009 роках
по залученню та відбору кваліфікованих спеціалістів, які мо жуть бути використанні для заміщення вакантних посад. Досвід роботи органів виконавчої влади по формуванню у 2008 — 2010 роках та використанню у 2007–2009 роках ка дрового резерву та проведений Головдержслужбою відповід ний аналіз свідчить про необхідність удосконалення процедури формування кадрового резерву на посади державних служ бовців першої — третьої категорії, призначення на які здій снюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України та Кабінетом Міністрів України, яка б забезпечила: — зарахування до кадрового резерву висококваліфікова них фахівців, — надання переваги особам, зарахованим до кадрового резерву, при заміщенні вакантних посад державних службовців, — покращення роботи з особами, зарахованими до ка дрового резерву.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
XIІ. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ГОЛОВДЕРЖСЛУЖБИ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ 42. Управління персоналом
У територіальних органах Головдержслужби на кінець 2009 року фактична чисельність працівників становила 215 осіб, або 86 % їх штатної чисельності (250) державних службовців (у 2007 році — 225 осіб, 2008 — 230). Зниження цього показника пов’язано, насамперед з реорганізацією територіальних органів Головдержслужби. Таким чином, кількість вакантних посад державних службовців порівняно з 2008 роком збільшилася і на кінець 2009 року становила 35 одиниць. Вакантні посади відсутні в управліннях державної служби у Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, а також у Житомирській, Львівській та Чернігівській областях, причому в управліннях державної служби Головдержслужби України у Житомирській та Львівській областях їх немає протягом кількох останніх років поспіль. Найбільше вакантних посад в управліннях державної служби Головдержслужби України у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській та Рівненській областях — по 2 вакансії, в інших управліннях відповідно по одній вакансії, а у м. Києві та Київській облас-
Аналіз кадрового забезпечення Головдержслужби України та її територіальних органів Штатна чисельність працівників Головдержслужби України протягом 2009 року збільшилася на 2 одиниці і на 31.12.09 становила 386 штатних одиниць, зокрема в центральному апараті — 133, з них 121 державний службовець, у територіальних органах — 253 штатні одиниці, з яких 250 державних службовців. Проведені заходи щодо набору кадрів у звітному періоді забезпечили практично сталі результати кількості вакантних посад у центральному апараті, де фактична чисельність державних службовців на кінець 2009 року становила 111 осіб, або 91,7 % штатної чисельності державних службовців (у 2007 році — 111 осіб, у 2008–114). Таким чином, на кінець 2009 року вакантними є 10 посад державних службовців проти 10 на кінець 2007 року та 7 на кінець 2008 року.
Таблиця 42.1. Деякі показники кадрового забезпечення територіальних управлінь державної служби Головдержслужби у 2007–2009 роках Фактична Штатна чисельчисельність Кількість вакантність державних державних служ- них посад на службовців бовців на кінець кінець року року Усього Автономна Республіка Крим м. Севастополь Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Чернівецька Київська м. Київ Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернігівська
Усього вибуло за рік
З них — за власним бажанням Змінюваність Плинність кадрів, та за порушення кадрів, % % трудової дисципліни
2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009 2007 2008 2009 253 251 250 225 230 215 28 21 35 72 66 63 18 24 20 28,5 26,3 25,2 7,1 9,6 8,0 10
10
7 9 8 12 12 9 8 9 8 8 9 14 9 10 10 9 12 9 8 8 8 12 8 9 9 9
7 8 8 11 12 9 8 9 8 8 9 14 9 10 10 9 12 9 8 8 8 12 8 9 9 9
17 8 8 11 12 9 8 9 16 23 9 9 10 9 12 9 8 8 8 12 8 9 9 9
9
9
6 9 6 12 9 9 7 8 7 6 6 14 8 10 9 7 10 8 8 7 8 10 8 8 7 9
7 8 6 11 12 9 8 8 8 6 8 12 8 10 10 9 11 8 7 7 6 11 8 7 8 8
17 7 7 9 11 9 7 7 15 13 8 8 10 7 10 7 6 7 7 11 7 8 8 9
1
1
1 0 2 0 3 0 1 1 1 2 3 0 1 0 1 2 2 1 0 1 0 2 0 1 2 0
0 0 2 0 0 0 0 1 0 2 1 2 1 0 0 0 1 1 1 1 2 1 0 2 1 1
0 1 1 2 1 0 1 2 1 10 1 1 0 2 2 2 2 1 1 1 1 1 1 0
6
3
1 1 1 7 3 0 2 4 3 2 8 7 1 4 0 1 0 4 3 2 1 3 3 2 1 2
3 2 3 5 3 1 1 3 1 4 4 4 2 1 0 4 3 1 2 4 3 3 1 3 1 1
11 3 0 5 5 0 1 2 1 15 1 2 0 2 3 2 3 0 1 1 1 3 0 1
2
0
0 0 0 4 0 0 0 1 0 1 4 0 1 1 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 0 1
0 1 1 3 0 0 1 1 0 1 4 0 0 0 0 4 0 0 1 1 2 2 0 2 0 0
2 1 0 1 2 0 1 1 1 4 1 1 0 2 0 0 1 0 0 0 0 1 0 1
60,0 30,0 14,3 11,1 12,5 58,3 25,0 0,0 25,0 44,4 37,5 25,0 88,9 50,0 11,1 40,0 0,0 11,1 0,0 44,4 37,5 25,0 12,5 25,0 37,5 22,2 11,1 22,2
42,9 25,0 37,5 45,5 25,0 11,1 12,5 33,3 12,5 50,0 44,4 28,6 22,2 10,0 0,0 44,4 25,0 11,1 25,0 50,0 37,5 25,0 12,5 33,3 11,1 11,1
64,7 37,5 0,0 45,5 41,7 0,0 12,5 22,2 6,3 65,2 11,1 22,2 0,0 22,2 25,0 22,2 37,5 0,0 12,5 8,3 12,5 33,3 0,0 11,1
20,0
0,0
0,0 0,0 0,0 33,3 0,0 0,0 0,0 11,1 0,0 12,5 44,4 0,0 11,1 10,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 8,3 12,5 11,1 0,0 11,1
0,0 12,5 12,5 27,3 0,0 0,0 12,5 11,1 0,0 12,5 44,4 0,0 0,0 0,0 0,0 44,4 0,0 0,0 12,5 12,5 25,0 16,7 0,0 22,2 0,0 0,0
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
11,8 12,5 0,0 9,1 16,7 0,0 12,5 11,1 6,3 17,4 11,1 11,1 0,0 22,2 0,0 0,0 12,5 0,0 0,0 0,0 0,0 11,1 0,0 11,1
105
40
2009
36 36 31
31
70
2009
59
2008
29 29
66 56 50 50
48
2007
42
17
15 12
14
14
16
41
2007
24
14
до 27 років 28 34 роки 35 45 років 46 54 роки 55 і більше
2008
50 51
47
21
21
0
45
0
21
19
до 27 років 28 34 роки 35 45 років 46 54 роки 55 і більше
Діаграма 42.1. Розподіл працівників центрального апарату Головдержслужби за віком у 2007–2009 роках
Діаграма 42.2. Розподіл працівників територіальних органів Головдержслужби України за віком у 2007–2009 роках
ті — 10 вакансій (у зв’язку з реорганізаційними заходами) (див. Таблиця 42.1). Розподіл державних службовців центрального апарату Головдержслужби за віком показує, що у 2009 році зменшилася чисельність працівників віком від 55 років і старше на 2 особи, а віком 35–45 років та до 27 років на 8 та 5 осіб відповідно. Чисельність працівників віком від 28 до 34 років збільшилася на 10 осіб, а віком від 46 до 54 років на 2 особи (див. Діаграма 42.1). Разом з тим, незначними змінами чисельності працівників центрального апарату за віковими групами у 2009 році спостерігалися наступні структурні зміни: частка молоді у віковій структурі становить 55,8 % (у 2007 році — 51 %, 2008 — 50,0 %), що зумовлено відповідним збільшенням частки вікової групи від 28 до 34 років на 9,5 % та незначним зменшенням показника частки вікової групи віком до 27 років. При цьому на 6,5 % зменшилась частка працівників віком 35–45 років. Частка вікових груп від 46 до 54 та від 55 років і старше у 2009 році суттєво не змінилася і становила по 12,6 %, (у 2007 році — 13,5 % та 12,6 % а у 2008 році — 10,5 % та 14,0 % відповідно). Слід зазначити, що у 2009 році частка державних службовців центрального апарату Головдержслужби, яким понад 46 років становила всього 25,2 % від загальної кількості працівників у віковій структурі. Серед працівників територіальних органів Головдержслужби у 2009 році зменшилась їх чисельність у вікових категоріях до 27 років на 18 осіб та старші 55 років на 2 осо-
би. Незначне збільшення відбулось у двох вікових групах: від 35 до 45 на 4 особи та від 46 до 54 років на 1 особу. Вікова структура працівників територіальних органів Головдержслужби суттєвих змін у 2009 році не зазнала. У віковій структурі молодь становить 45,6 %, причому частка молоді до 27 років майже рівнозначна частці від 28 до 34 років, це 22,3 % та 23,3 % відповідно. Частка працівників віком 35–45 років збільшилась у 2009 році на 3,2 % і становила 21,9 %, віком 46–54 роки збільшилася на 2 % (23,7 %). Державних службовців у віці від 55 років і старше зменшилося на 0,3 % і показник склав 8,8 % вікової структури (див. Діаграма 42.2). Збільшення показника кількості працівників віком до 34 років протягом трьох останніх років свідчить про втілення в життя одного з пріоритетних напрямів політики Головдержслужби, який реалізується шляхом цілеспрямованого добору молодих підготовлених кадрів для формування дієвого резерву майбутніх професійних управлінців. Серед державних службовців центрального апарату Головдержслужби та її територіальних органів на кінець 2009 року 320 осіб мають повну вищу освіту, що становить 98,1 % фактичної чисельності, з них у центральному апараті — 107 осіб (96,4 %), (у 2007 році — 105 осіб, 2008– 107), у територіальних органах — 213 осіб (99,1 %) (у 2007 році — 217 осіб, 2008–223) (див. Діаграми 42.3, 42.4). У 2009 році у центральному апараті та територіальних органах Головдержслужби України працювали один професор
115
105
107
250
107
2009
217
2008
200
2007
150
223
2009
213
2008 2007
100
50 6 0
Повна вища
7
Базова та неповна вища
Діаграма 42.3. Розподіл працівників центрального апарату Головдержслужби за освітнім рівнем у 2007–2009 роках
106
8
4 0
Повна вища
7
2
Базова та неповна вища
Діаграма 42.4. Розподіл працівників територіальних органів Головдержслужби за освітнім рівнем у 2007–2009 роках
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
(який має почесне звання “Заслужений працівник освіти”) та два кандидати наук. Керівництво Головдержслужби України постійно заохочує працівників до навчання, створює відповідні умови для підвищення їх кваліфікації, професійного розвитку та службової кар’єри. Так, у 2009 році 5 працівників центрального апарату здобули повну вищу освіту, ще 5 осіб навчаються в аспірантурі.
Організація роботи з набору та просування по службі персоналу Організацію роботи з кадрами в центральному апараті Головдержслужби України здійснює сектор кадрової роботи управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи відповідно до Положення про сектор кадрової роботи, затвердженого Начальником Головдержслужби України, наказу Головдержслужби України від 26.03.08 № 71 “Про затвердження Регламенту Головного управління державної служби України та його територіальних органів” зі змінами та доповненнями, розроблених з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.96 № 912 “Про затвердження Типового положення про кадрову службу органу виконавчої влади”. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.12.02 № 169 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців” з метою формування дієздатного кадрового потенціалу та залучення на державну службу висококваліфікованих спеціалістів наказом Головдержслужби України від 22.10.09 № 309 затверджено порядок проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад у центральному апараті Головдержслужби. У 2009 році на посади державних службовців до центрального апарату Головдержслужби та її територіальних органів прийнято 91 особу (у 2007–124 особи, у 2008–126), з них 24 особи прийнято до центрального апарату та 67 — до територіальних органів Головдержслужби України. У центральному апараті Головдержслужби, як і в 2008 році, переважну більшість осіб призначено за конкурсом — 10 осіб, що становить 41,7 % у структурі призначень державних службовців (2007 рік — 34 осіб, 2008–25). Усього на заміщення вакантних посад у центральному апараті проведено 3 конкурси (у 2007 році — 6, 2008–4), на які було винесено 16 вакантних посад державних службовців (у 2007–47, у 2008–42). При цьо70
му слід зазначити, що суттєво збільшилося співвідношення кількості претендентів, яких було допущено до участі у конкурсі, до кількості посад, що виносилися на конкурс. У 2009 році, крім процедури конкурсного відбору до центрального апарату Головдержслужби з кадрового резерву, прийнято 5 осіб (20,8 %) (у 2007 році — 11 осіб, 2008 — 9 ), та за іншими процедурами 9 осіб (37,5 %) (у 2007 році — 3 особи, 2008 — 4) (див. Діаграма 42.5). У територіальних органах, як і в центральному апараті, більшість осіб прийнято за конкурсом — 23 особи (34,3 %). На відміну від центрального апарату, де кадровий резерв використовувався на рівні минулого року, дієвість кадрового резерву в територіальних органах зменшилася майже вдвічі і становила 14,9 % (у 2007–7,4 %, 2008 — 22,7 %). Крім того, у 2009 році за результатами стажування прийнято 14 осіб (20,9 %) та за іншими процедурами, визначеними чинним законодавством, — 20 осіб (29,8 %) (див. Таблиця 42.2, Діаграма 42.6). До роботи в Головдержслужбі залучалися висококваліфіковані працівники, досвідчені державні службовці, випускники Національної академії державного управління при Президентові України. За звітний період у центральному апараті пройшли стажування 56 осіб, з них 15 студентів Національної академії державного управління при Президентові України та 12 осіб з інших вищих навчальних закладів, 2 особи — з інших центральних органів виконавчої влади та 19 осіб — з метою набуття досвіду та можливості подальшого працевлаштування. Також у центральному апараті Головдержслужби пройшло стажування 8 працівників з метою зайняття більш високої посади та 5 працівників апарату переведено на вищі посади з кадрового резерву, що є підтвердженням створення у Головдержслужбі відповідних умов для просування по службі працівників, які на належному рівні виконують свої службові обов’язки. Протягом 2009 року відбулось три урочистих заходи, приурочені до прийняття присяги державного службовця працівниками, які вперше вступають на державну службу, що вже стало традицією для центрального апарату Головдержслужби. У Головдержслужбі створено сприятливі умови для розвитку персоналу, заохочення працівників до службової кар’єри, забезпечення їх безперервного навчання. З цією метою проводиться робота з перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Протягом 2009 року у зв’язку із захода80
75
2009 68
56
2009 67
2008
51
2008
2007
2007 43
34 35 25
24
23 17 18
13
11 9
8 0
5
3 5 е
ог о
інш
у ре зе рв
ня ан др ов ка Із
За
ре зу ль та
ми
За
ст
ко н
аж
ку
ув
рс
ня пр ий ог о Ус ь
ог о др ов ка Із
ом
то
е
у ре зе рв
я нн аж ст ми
10
3 4
За
ре зу ль та
20
17
14
0
ув а
рс ку ко н За
ог о
пр ий
ня
то
ом
0
Ус ь
9 5
інш
10
Діаграма 42.5. Прийняття на посади державних службовців центрального апарату Головдержслужби у 2007–2009 роках
Діаграма 42.6. Прийняття на посади державних службовців територіальних органів Головдержслужби України у 2007–2009 роках
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
107
Таблиця 42.2. Прийняття працівників на роботу в апарат Головдержслужби України у 2007–2009 роках Центральний апарат
2007 Чисельність
Показник
2008
Структура, %
Чисельність
2009
Структура, %
Чисельність
Приріст, %
Структура, %
Центральний апарат Усього прийнято
56
Прийнято за конкурсом
34
60,7
25
49,0
10
41,7
Прийнято за результатами стажуванням
8
14,3
13
25,5
0
0
0
Прийнято із кадрового резерву
11
19,6
9
17,7
5
20,8
-44,4
Інше
3
5,4
4
7,8
9
37,5
125,0
Кількість проведених конкурсів
6
4
3
Усього взяло участь
81
50
58
13,8
Кількість посад, які виносилися на конкурс
47
42
16
-61,9
1,72
1,2
3,6
200,0
Співвідношення кількості претендентів до кількості посад
51
24
-52,9 -60,0
-25,0
Територіальні органи Усього прийнято
68
Прийнято за конкурсом
43
63,2
75 35
46,7
23
34,3
-34,3
Прийнято за результатами стажуванням
17
25,0
18
24,0
14
20,9
-22,2
Прийнято із кадрового резерву
5
7,4
17
22,7
10
14,9
-41,2
Інше
3
4,4
5
6,6
20
29,9
300
ми, спрямованими на економію коштів, у центральному апараті Головдержслужби навчалося всього 50 осіб. Протягом року працівники Головдержслужби проходили навчання з діловодства, здійснення контролю, ведення бухгалтерського обліку, порядку проведення підготовки нарад та колегій, роботи з програмою “Портал-менеджер”. На внутрішніх навчаннях найчастіше розглядалися питання щодо системи управління якістю ДСТУ ІSO 9001–2001, Політики Головдержслужби, методики процесів, зокрема “Управління персоналом”,
67
-10,7
“Стратегічне планування діяльності та бюджетних видатків”, “Міжнародне співробітництво”, “Розгляд депутатських запитів та звернень”, “Впровадження нових послуг”, “Проведення перевірок”. Показник плинності кадрів у системі Головдержслужби з року в рік стабільно зменшується, однак, залишається пріоритетним завданням роботи з управління персоналом. Змінюваність кадрів (співвідношення кількості звільнених до штатної чисельності посад державних службовців) становить
Таблиця 42.3. Плинність та змінюваність кадрів у Головдержслужбі України за 2007–2009 роки Центральний апарат Показник
2007
2008
Територіальні органи Головдержслужби 2009
2007
чисель- змінюва чисель- змінюва чисель- змінюва ність ність, % ність ність, % ність ність, %
2008 2009 Приріст, Приріст, чисельзмінювачисельзмінювачисельзмінюва% % ність ність, % ність ність, % ність ність, %
Штатна чисельність посад державних службовців
119
23,5
121
21,5
121
2,5
-88,5
253
7,1
251
9,6
250
8,0
-16,7
Усього звільнено, в тому числі згідно зі::
43
36,1
45
37,2
28
23,1
-37,8
72
28,5
66
26,3
63
25,2
-4,5
ст.38 КЗпП України (за власним бажанням)
27
22,7
25
20,7
2
1,7
-92,0
18
7,1
24
9,6
20
8,0
-16,7
п.1 ст.40 КЗпП України (через зміни в організації праці)
2
1,7
3
2,5
0
0,0
-100,0
0
0
0
0,0
2
0,8
п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін)
3
2,5
5
4,1
8
6,6
60,0
16
6,3
7
2,8
9
3,6
28,6
п.5 ст. 36 КЗпП України (в порядку переведення)
5
4,2
10
8,3
12
9,9
20,0
35
13,8
25
10,0
25
10,0
0,0
пп.3– 4 ст. 40 КЗпП України (за порушення трудової дисципліни, прогул)
1
0,8
1
0,8
1
0,8
0,0
0
0
0
0,0
0
0,0
п. 3 ст. 30 ЗУ “Про державну службу”
4
3,4
1
0,8
2
1,7
100,0
3
1,2
5
2,0
4
1,6
-20,0
з інших причин
1
0,8
0
0,0
3
2,5
0
0
5
2,0
3
1,2
-40,0
108
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
зумовлено зменшенням плинності кадрів (за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни) до 2,5 %, що є найменшою за останніх 6 років, і є ознакою стабілізації трудового колективу. Інші показники змінюваності у 2009 році суттєво не змінилися (див. Таблиця 42.3, Діаграми 42.7, 42.8). Змінюваність кадрів у територіальних органах Головдержслужби становила у 2009 році 25,2 % (у 2007–28,5 %, 2008– 26,3 %). На відміну від центрального апарату, як і в минулі роки, основними підставами звільнень працівників територіальних органів є переведення на роботу в інші органи — змінюваність за цією підставою у 2009 році становила 10 %. Змінюваність кадрів у територіальних органах характеризується досить низькими показниками щодо звільнень у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі та за угодою сторін — 1,6 % та 3,6 % відповідно (див. Діаграма 42.9). Змінюваність кадрів у 2009 році у територіальних управліннях державної служби Головдержслужби України відрізнялася. Так, не звільнялися працівники з управлінь у Волинській, Житомирській, Львівській, Сумській та Черкаській областях. Значно нижче середньої змінюваність кадрів була в управліннях у Івано-Франківській та Чернівецькій областях (на рівні 6,3 %), Харківській (8,3 %), Кіровоградській та Чернігівській (11,1 %), Закарпатській, Тернопільській та Херсонській (12,5 %). Водночас, найвищою змінюваність кадрів є в управліннях у м. Києві та Київській області (65,2 %), Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (64,7 %), Дніпропетровській (45,5 %), Донецькій (41,7 %), по 37,5 % у Вінницькій та Рівненській областях, Хмельницькій (33,3 %), Одеській (25 %), Запорізькій, Луганській, Миколаївській та Полтавській областях — по 22,2 %. Аналіз даних за останні роки показує, що динаміка рівня змінюваності кадрів зросла у 2009 році в управліннях в Авто-
Діаграма 42.7. Змінюваність та плинність кадрів центрального апарату Головдержслужби у 2007–2009 роках
у 2009 році 24,5 %, тобто перебуває майже на рівні минулого року (разом центральний апарат та територіальні органи). Плинність кадрів (співвідношення кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни до штатної чисельності посад державних службовців) у системі Головдержслужби у 2009 році становить 6,2 %, тобто є, суттєве зменшення порівняно з попередніми роками (у 2007 році — 12,1 %, 2008–13,4 %). Змінюваність кадрів у центральному апараті Головдержслужби порівняно з минулим роком зменшилася і становила 23,1 % (у 2007 році — 36,1 %, 2008 — 37,2 %). Передусім це 30
27
2007 2008 2009
25 25 20 15
12 10
10
8 5
5
2
2
3
5
4
3 1
0 0
за власним бажанням через зміни в за угодою сторін організації праці
1 1
1
2
в порядку порушення дисципліни, досягнення переведення прогул граничного віку
3 1
0
з інших причин
Діаграма 42.8. Змінюваність кадрів у центральному апараті Головдержслужби у 2007–2009 роках, за підставами (осіб)
35 35 2007 2008 2009
30 25 25 20
20
18
18 16
16
15 10
9
8
5 5 0
2
0
0 за власним бажанням
3
2
через зміни в за угодою сторін організації праці
4
0 0
в порядку порушення дисципліни, досягнення переведення прогул граничного віку
3 0
0
з інших причин
Діаграма 42.9. Змінюваність кадрів у територіальних органах Головдержслужби у 2007–2009 роках, за підставами (осіб)
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
109
номній Республіці Крим та м. Севастополі, Вінницькій, Донецькій, Луганській, Полтавській, Рівненській областях, м. Києві та Київській області, а зменшилася — в управліннях у Волинській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській та Чернівецькій, Кіровоградській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській, Харківській та Черкаській областях, у решті управлінь вона не змінилася. Дещо інша ситуація склалася з плинністю кадрів. При середньому рівні по територіальних управліннях 8 %, немає плинності кадрів в управліннях державної служби у 10 регіонах, а саме — у Волинській, Житомирській, Львівській, Одеській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській і Черкаській областях. При цьому, у Херсонській області вона є такою вже два роки поспіль, а у Житомирській, Львівській, Одеській, Полтавській та Черкаській областях — три роки. В інших 14 територіальних органах плинність кадрів перевищує 6,3 % і досягає в управліннях в Івано-Франківській та Чернівецькій областях 6,3 %, у Дніпропетровській області — 9,1 %, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Хмельницькій, Чернігівській областях — 11,1 %, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі — 11,8 %, у Вінницькій, Закарпатській, Рівненській областях — по 12,5 %, Донецькій — 16,7 %, м. Києві та Київській області — 17,4 %, а у Миколаївській області — 22,2 %. Отже, у 2009 році плинність кадрів суттєво зменшилась. Основним досягненням за останні шість років (2004–2009) є її зменшення у центральному апараті Головдержслужби України до рекордно низької цифри — у 2,5 відсотка. На 2010 рік керівництвом Головдержслужби поставлено завдання щодо утримання плинності кадрів на поточному рівні та зниження показників змінюваності до 20 %, зменшення кількості вакантних посад. З цією метою розробляється проект Програми стабілізації трудового колективу Головдержслужби на 2010 рік, яка, зокрема, включатиме заходи щодо: − удосконалення попереднього добору кандидатів на зайняття посад державних службовців; − адаптації новопризначених державних службовців у Головдержслужбі; − навчання трудового колективу Головдержслужби; − стимулювання професійного зростання працівників та осіб, зарахованих до кадрового резерву; − удосконалення діяльності стосовно обміну досвідом роботи працівників центрального апарату Головдержслужби та її територіальних органів; − удосконалення системи управління якістю Головдержслужби, внутрішніх організаційних процедур роботи її апарату; − оцінки результатів діяльності працівників Головдержслужби.
Аналіз кадрового забезпечення Школи вищого корпусу державної служби Штатна чисельність працівників Школи вищого корпусу державної служби (далі — Школа) протягом 2009 року збільшилась з 19 осіб до 25. На кінець 2009 року кількість вакантних посад становила 5 одиниць (20% від штатної чисельності), фактична чисельність працівників складала 20 осіб, серед них 11 жінок, що становить 55% та 9 чоловіків — 45%. Враховуючи те, що Школа утворена наприкінці 2008 року протягом 2009 року відбулось формування та значне оновлення персоналу Школи. У звітному періоді було призначено 31 особу та звільнено 11 осіб, з них за власним бажанням 2 працівника, за угодою сторін — 9. При змінюваності персоналу (співвідношення кількості звільнених до штатної чисельності працівників) у розмірі 44%, показник плинності кадрів (співвідношення
110
кількості звільнених за власним бажанням до штатної чисельності працівників) становив 8% (див. Діаграма 42.10). 50 44 40
30
20 8
10
0
Змінюваність
Плинність
Діаграма 42.10. Змінюваність та плинність працівників Школи вищого корпусу державної служби у 2009 році (у відсотках)
Розподіл працівників Школи за віком показує, що у віковій структурі домінує молодь — її частка становить 75%, при цьому частка молоді віком до 27 років вдвічі більша (50%) за частку молоді віком від 28 до 34 років(25%). Частка працівників віком 25–45 років та 46–54 роки становить по 10%, віком старше 55 років — 5%. Ці показники свідчать про втілення у життя одного з пріоритетних напрямів політики управління персоналом в Школі — добору молодих професійно підготовлених кадрів (див. Діаграма 42.11). 12 10 10 8 6
5
4 2
2 0
2 1
до 27 років
від 28 від 35 від 46 55 років і до 34 років до 45 років до 54 років старше
Діаграма 42.11. Вікова структура працівників Школи вищого корпусу державної служби у 2009 році, осіб
Серед працівників Школи на кінець 2009 року 18 осіб (90 % від фактичної чисельності) мають повну вищу освіту, 3 працівники (15%) — 2 вищі освіти. Керівництво Школи створює відповідні умови для підвищення кваліфікації, професійного розвитку та службової кар’єри. Так 2 працівника Школи навчаються в магістратурі, 1 — в аспірантурі. Протягом року значна кількість працівників приймала участь у семінарах, тренінгах, у тому числі за кордоном. Серед працівників Школи є „Заслужений юрист України” (див. Діаграма 42.12.). На 2010 рік керівництвом Школи поставлені завдання щодо стабілізації трудового колективу, зменшення показників плинності і змінюваності кадрів, створення сприятливих умов для розвитку та навчання персоналу.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
20
100 18
88 80
15 56,6
60 10
44,4 40
5 20
2 0
Вища освіта
Неповна вища освіта
0
2007
2008
2009
Діаграма 42.12. Розподіл працівників Школи вищого корпусу державної служби за освітнім рівнем у 2009 році, осіб
Діаграма 42.14. Змінюваність кадрів Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу у 2007–2009 роках (у відсотках)
Аналіз кадрового забезпечення Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу
Разом з тим, за віковими групами у 2009 році спостерігалися наступні структурні зміни: частка молоді у віковій структурі становить 57,6 % (у 2007 році — 43,2 %, у 2008 році — 44,4 %). Збільшення показника кількості працівників вікової групи від 20 до 27 років протягом останніх років свідчить про цілеспрямований добір молодих підготовлених кадрів. Керівництво Центру постійно заохочує працівників до навчання, створює відповідні умови для підвищення їх кваліфікації, професійного розвитку та службової кар’єри, а також вивчення іноземних мов. Так, 2 працівника є кандидатами наук, 9 працівників мають дві вищі освіти, 3 працівника навчаються в аспірантурі. Освітній рівень працівників Центру у розрізі 2007–2009 років відображено на Діаграмі 42.15. Керівництво Центру приділяє велику увагу гендерному питанню. Як відомо впровадження гендерних підходів — це питання соціальної справедливості, вирішення якого необхідне для забезпечення рівноправного та стійкого людського розвитку шляхом застосування найбільш результативних і ефективних методів державного втручання. Відсутність гендерної збалансованості містить ризик зниження якості та ефективності управлінських рішень, а звідси — ризик стримування темпів розвитку нації. У більшості країн світу від чоловіків очікують прагнення до влади та досягнення висот, у той час як амбіційність серед жінок вважається явищем ненормальним. Це, зрештою, впливає на розподіл ролей у суспільстві, на те, хто в ньому приймає життєво важливі рішення і на чию користь вони
Штатна чисельність працівників Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (далі — Центр) порівняно з 2007 роком збільшилася на 19 одиниць і станом на 31грудня 2009 року становила 60 штатних одиниць (див. Діаграма 42.13). Збільшення чисельності штатних одиниць дало змогу залучити до роботи більше висококваліфікованих та досвідчених працівників, що забезпечує повноцінне виконання завдань і функцій, покладених на Центр, відповідно до Положення про Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.08 № 528, законодавчих та інших нормативноправових актів, що регулюють його діяльність. Завдяки створенню сприятливих умов для розвитку персоналу, заохочення працівників до службової кар’єри, створенню умов для їх навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації вдалося суттєво зменшити змінюваність кадрів. Так, у 2009 році змінюваність кадрів зменшилася на 14,2% у порівнянні з 2008 роком та становить 44,4 % (див. Діаграма 42.14). Також упродовж 2009 року 7 працівників переведено на вищі посади, що є підтвердженням створення відповідних умов для просування по службі працівників, які на належному рівні виконують свої службові обов’язки.
100
60 50
13,6
17,3
86,4
82,7
2007
2008
11
80
40 60
60
60
30 41
89
40
20 20
10 0
2007
2008
2009
0
Діаграма 42.13. Штатна чисельність працівників Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу за 2007–2009 роки
2009
Діаграма 42.15. Освітній рівень працівників Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу у 2007–2009 роках (у відсотках)
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
111
приймаються. Тому одним із завдань кадрової політики в Україні є сприяння кар’єрному зростанню жінок. Гендерний підхід не можна розглядати як ізольований процес, він є невід’ємною частиною всього циклу управлінської діяльності. На Діаграмі 42.16 відображено розподіл працівників Центру за статтю.
100
91,5 87,5
80
80 70
65
55,8
60
64
60
60 40
50
37,1 33,0
40
40
35
36 20
30 20
2005
2006
2007
2008
2009
Діаграма 43.1. Динаміка забезпечення фінансовими ресурсами Програми розвитку державної служби на 2005–2010 роки (у відсотках)
10 0
2007
2008
2009
Діаграма 42.16. Розподіл працівників Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу у 2007–2009 роках за статтю (у відсотках)
200 бюджетний запит 158,9
бюджетні призначення
150
кредиторська заборгованість
43. Використання коштів Державного бюджету України у розрізі економічної класифікації видатків Починаючи з 2002 року в Україні запроваджено програмноцільовий метод бюджетного планування. Суть програмноцільового методу бюджетування полягає у розподілі ресурсів за програмами, що мають конкретні стратегічні цілі. Основними елементами програмно-цільового методу планування бюджету є: • зосередження уваги на результатах; • покращення процесу формування бюджету; • середньострокове управління видатками; • посилення моніторингу і контролю за виконанням бюджету; • раціональна структура програм і розподіл ресурсів; • акцент переноситься з “утримання” бюджетної установи на її “функціонування за завданнями і вимогами”, що забезпечує ефективне фінансування досягнення цілей та вибір найбільш раціонального способу витрачання коштів. Головдержслужба України фінансується за рахунок двох державних цільових програм: • Програма розвитку державної служби на 2005– 2010 роки (див. Діаграма 43.1); • Програма підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008–2011 роки. Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Головдержслужбі як головному розпоряднику бюджетних коштів передбачено бюджетні призначення за шістьма бюджетними програмами на загальну суму 72705,1 тис. грн., у тому числі за спеціальним фондом 0,6 млн. грн. На Діаграмі 43.2 відображено бюджетні призначення Головдержслужби за останні три роки. Для порівняння наведено дані бюджетних запитів та кредиторську заборгованість.
112
92,2
100 69,4 50
0
72,7
70,1 43,9
2007
9,3
4,0
0,0 2008
2009
Діаграма 43.2. Бюджетні призначення Головдержслужби у порівнянні з бюджетними запитами та кредиторською заборгованістю впродовж 2007–2009 років
Пропозиції видатків, викладених у бюджетному запиті Головдержслужби на 2009 рік як головного розпорядника бюджетних коштів у Державному бюджеті України були суттєво зменшені і тільки завдяки двом новим бюджетним програмам загальна сума видатків залишилася практично на рівні минулого, 2008 року. На Діаграмі 43.3 відображено бюджетні призначення по загальному фонду з Державного бюджету України за період 2003–2009 роки в розрізі бюджетних програм. Бюджетні призначення у розрізі бюджетних програм: Код бюджетної програми 6121010 “Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби”: збільшилися з 2162,1 тис. грн. у 2003 р. до 18233,4 тис. грн. у 2009 р.; Код бюджетної програми 6121020 “Підготовка державних службовців V-VII категорій та підвищення кваліфікації державних службовців І-ІV категорій, а також працівників органів державної влади та місцевого самоврядування з питань боротьби з корупцією”: у 2003 р. бюджетні призначення становили 2550,5 тис. грн., у 2009 р. — 36 млн. грн.; Код бюджетної класифікації 6121030 “Підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України”: в 2009 р. — 10 млн. грн.; Код бюджетної програми 6122030 “Забезпечення інституційного розвитку державної служби” (відповідальним ви-
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
40000
36000,0
35000 30000 25000 18223,4
20000 15000
10000
10000 2550,5 4245,5 50002162,1 589,2 6076,2 2550,5 1250 0 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби Підготовка магістрів Забезпечення утримання Центру Прикладні дослідження Підвищення кваліфікації у сфері европейської та евроатлантичної інтеграції Забезпечення утримання Школи
Діаграма 43.3. Бюджетні призначення Головдержслужби у 2003 — 2009 роках
конавцем є Центр адаптації державної служби до стандар тів Європейського Союзу): бюджетні призначення зросли з 589,2 тис. грн. у 2004 р. (часу його створення) до 4245,5 тис. грн. у 2009 р.; Код бюджетної програми 6122040 “Прикладні досліджен ня і розробки у сфері державної служби та її адаптації до стан дартів Європейського Союзу”: у 2009 р. — 6076,2 тис. грн.
Практично у 2009 році розпочала свою діяльність Школа вищого корпусу державної служби. Її утримання здійснюється за бюджетною програмою 6122050 “Організація підготовки та виконання тренінгових програм і заходів з розвитку вищого корпусу державної служби” — 1,25 млн. грн. Додатково розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.09 № 847р для проведення аварійних робіт з ремонту головного фасаду адміністративної будівлі Головдержслужбі виділено з резервного фонду 2146,5 тис. грн. (Код бюджетної програми 6121700). Протягом року з огляду на економічну доцільність було прове дено зміни бюджетних призначень по головному розпоряднику. Таким чином, бюджетні призначення зросли з 6,5 млн. грн. у 2003 році до 74,8 млн. грн. — у 2009 році (з урахуванням резервного фонду). Ці дані свідчать, що Головдержслужба не тільки виконує завдання, визначені у Положенні, а система тично пропонує нові ініціативи у сфері державної служби та державного управління, які знаходять підтримку Уряду та ке рівництва держави. Одне з ключових завдань сьогодення є забезпечення со ціальних виплат. Соціальні виплати (заробітна плата та нараху вання на неї) є складовими економічної класифікації видатків трьох бюджетних програм. Найбільшу питому вагу в структурі видатків за кодами еко номічної класифікації бюджетної програми “Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби” мають саме соціальні виплати — 91%. (див. Діаграма 43.4). Розміри середньомісячної заробітної плати працівників центрального апарату Головдержслужби та її територіальних органів наведе но в Таблицях 43.1.,43.2. Соціальні виплати на утримання Центру адаптації держав ної служби до стандартів ЄС передбачено у структурі видатків за кодами економічної класифікації бюджетної програми “За безпечення інституційного розвитку державної служби” і ста новлять 68%, інші видатки становлять 31 %, оплата комуналь них послуг — 1% (див. Діаграма 43.5). Розмір середньомісячної заробітної плати працівників Цен тру адаптації державної служби до стандартів ЄС наведені в Таблиці 43.3.
Таблиця 43.1. Середньомісячна заробітна плата працівників центрального апарату Головдержслужби у 2007 — 2009 роках (грн.) Головний спеціаліст Завідувач сектору
Начальник відділу
Заступник начальника Начальник управління управління
2009 рік
3041,9
3829,1
5044,7
5489,7
6996,8
2008 рік
3489,8
4381,3
5458,5
6484,8
7815,4
2007 рік
2195,4
3082,9
3911,8
4339,9
5398,0
87,2
87,4
92,4
84,7
89,5
У відсотках до 2008 р.
Таблиця 43.2. Середньомісячна заробітна плата працівників територіальних органів Головдержслужби у 2008 2009 роках (грн.) Автономна Республіка Крим
Поза групою
1 група
Середньомісячна заробітна плата за посадами
2 група
2008
2009
2008
2009
2008
2009
2008
2009
2008
2009
Начальник управління
5924
7961
5950
5772
4796,2
4832
5593
5907
5565,9
6118,0
Заступник начальника управління
4338
7778
4284
4805
4376,5
4117
4367
4347
4341,4
5261,8
4618
3222
3457
0
3222,0
3921,7
Начальник відділу
3690
Завідувач сектором
1932
2961
2351
2517
2107,5
2237
2428
2256
2204,6
2492,8
Головний спеціаліст
1444
1429
1945
1912
1873,6
1768
1892
1977
1788,6
1771,5
0
1947
1616
0
486,8
1616,0
Старший інспектор
0
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
113
Таблиця 43.4. Середньомісячна заробітна плата працівників Школи вищого корпусу державної служби у 2009 році (грн.)
Посада
Середньомісячна зарплата
Спеціаліст
2124,74
Провідний спеціаліст
2812,77
Консультант
3609,46
Начальник відділу
5139,17
У Таблиці 43.5 наведено бюджетні призначення Головдержслужби за узагальнюючим кодом 5000 “Інші видатки” Таблиця 43.5. Бюджетні призначення Головдержслужби України за кодом “Інші видатки” у 2007 — 2009 роки (тис. грн.)
“Інші видатки” (5000)
2007
2008
2009
Співвідношення 2009 р. до 2008 р. (%) 13,5
Діаграма 43.4. Структура видатків за кодами економічної класифікації за КПК 6121010 Таблиця 43.3. Середньомісячна заробітна плата працівників Центру адаптації державної служби до стандартів ЄС у 2007 — 2009 роках (грн.) 2009 р.
Співвідношення 2009 р. до 2008 р. (%)
2007 р.
2008 р.
Головний консультант
1964
3359
3053,99
90,9
Завідувач сектору
2974
4472
4624,88
103,4
Заступник начальника відділу
3400
5218
5510,6
105,6
Начальник відділу
4263
6248
6078,21
97,3
Помічник директора
3064
2685
3717,2
138,4
Соціальні виплати на утримання працівників Школи вищого корпусу державної служби включено до структури видатків за кодами економічної класифікації бюджетної програми “Організація підготовки та виконання тренінгових програм і заходів з розвитку вищого корпусу державної служби” і становлять 94%, інші видатки становлять 4%, оплата комунальних послуг — 2 % (див. Діаграма 43.6). Дані щодо середньомісячної заробітної плати працівників Школи вищого корпусу державної служби подано в Таблиці 43.4.
Апарат Головдержслужби
7211,7 5810,6
785,3
з них: поточні видатки
3541,7 3270,9
785,3
капітальні видатки
3670,0 2539,7
Центр адаптації державної служби до стандартів ЄС
1714,2 4653,2 1297,52
з них: поточні видатки
1169,6 1333,0 1297,52
капітальні видатки
544,6 3320,2
Школа вищого корпусу державної служби, поточні видатки
50,0
У 2009 році бюджетні призначення Головдержслужби за узагальнюючим кодом 5000 “Інші видатки” було суттєво скорочено. Так, за програмою утримання центральному апарату Головдержслужби вони становили 13,5 % видатків 2008 року, Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу — 18,3 %. На Діаграмі 43.7 подано бюджетні призначення державного бюджету за кодом “Інші видатки” у 2007–2009 роках. У 2009 році кошти на капітальні видатки (придбання техніки, комп’ютерів, капремонт) із загального фонду державного бюджету не було затверджено для жодної програми. Значне скорочення поточних видатків спричинило за собою скорочення видатків на телефонні розмови, канцтовари, господарські товари тощо. При цьому велика увага приділялась економній витраті зазначених матеріалів. Завдяки суворому контролю за використанням матеріальних ресурсів у 2009 році витрати
Діаграма 43.5. Структура видатків за кодами економічної класифікації за КПК 6122030 Центру адаптації державної служби до стандартів ЄС
114
27,9
Діаграма 43.6. Структура видатків за кодами економічної класифікації КПК 6112050
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
10000 8000
6000 3670 3270,9
4000
2000
0
3541,7
2007
2539,7
0 785,3
2008
2009
$ % " %
! "
! # !
капітальні поточні
! !
Діаграма 43.7. Бюджетні призначення за узагальнюючим кодом “Інші видатки” за КПК 6121010 у 2007–2009 роках
на канцелярське приладдя зменшилися порівняно з попереднім роком більш як у 2 рази і становили 68,6 тис. грн. проти 147,3 тис. грн. у 2008 році. Головдержслужбою проведено 4 тендерні процедури із закупівлі робіт і послуг за кошти державного бюджету, в тому числі 2 — шляхом запиту цінових пропозицій (послуги охорони і транспортне обслуговування керівника), 1 — шляхом відкритих торгів (транспортне обслуговування Головдержслужби), 1 — закупівля в одного учасника виконання робіт з аварійного ремонту головного фасаду. Виконано роботи з монтажу мережі автономного електричного забезпечення актової зали і Школи вищого корпусу державної служби, що дало змогу розвантажити вузол обліку ГРЩ-1 і виконати його профілактичний ремонт. Водночас, на вимогу Національної комісії регулювання електроенергетики встановлено додаткові лічильники використання реактивної електроенергії. У другому півріччі 2009 року було розроблено проектнокошторисну документацію на виконання робіт з аварійного ремонту головного фасаду адмінбудівлі Головдержслужби. Аварійно-відновлювальні роботи виконано на суму 2119,2 тис. грн.
Діаграмі 43.9. Розподіл коштів за напрямами діяльності за бюджетною програмою 6121030
З метою підготовки до експлуатації будівлі в зимовий період проведено ущільнення та герметизацію даху, профілактичний ремонт теплопункту з повіркою і заміною контрольновимірювальних приладів та апаратури. Ці заходи дали змогу протягом 2009 року забезпечити стабільне постачання електроенергії та води в адмінбудівлю та надійний телефонний зв’язок. Напрями використання бюджетних коштів за програмою “Підготовка державних службовців V-VII категорій та підвищення кваліфікації державних службовців І-ІV категорій, а також працівників органів державної влади та місцевого самоврядування з питань боротьби з корупцією” наведено у Діаграмі 43.8. Напрями використання бюджетних коштів за програмою “Підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України” наведено у Діаграмі 43.9. Напрями використання бюджетних коштів за програмою “Прикладні дослідження і розробки у сфері державної служби та її адаптації до стандартів Європейського Союзу” наведено у Діаграмі 43.10.
17,4%
13,1%
69,5%
!"
# " $ % ! " &
# " $ % ' '
( "!(
) ( ! "
# " $ % ! % *&
Діаграмі 43.8. Розподіл коштів за напрямами діяльності за бюджетною програмою 6121020
Діаграмі 43.10. Розподіл коштів за напрямами діяльності за бюджетною програмою 612040
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
115
44. Система внутрішнього фінансового контролю Сектором внутрішнього фінансового контролю управління справами в 2009 році проведено 12 планових та 2 позапланові документальні перевірки з питань цільового використання коштів за бюджетними програмами, які були передбачені бюджетними асигнуваннями Головдержслужби. Узагальнені матеріали перевірок постійно надсилаються територіальним органами Головдержслужби для врахування в роботі та недопущення аналогічних помилок, а пропозиції за актами проведених контрольних заходів розміщуються на сайті Головдержслужби. Проте в цілому ряді територіальних органів перевірками виявляються порушення окремих положень законів України, постанов Кабінету Міністрів України, інструкцій Міністерства фінансів України та інших нормативно-правових актів. Найбільше їх допускалося в питаннях нарахування заробітної плати (відпускних, матеріальної допомоги), витрат на відрядження, відшкодування вартості телефонних розмов неслужбового характеру тощо. Зокрема, в Управліннях державної служби Головдержслужби України у Донецькій, Київській, Тернопільській та Закарпатській областях у розрахунок середньої заробітної плати для оплати часу щорічної, додаткової відпусток та за час відрядження включено одноразові виплати. В Управлінні державної служби Головдержслужби України у Львівській області працівникам Управління надавалися щорічні відпустки з поділом на частини різної тривалості на порушення вимог частини 1 статті 12 Закону України від 15.11.96 № 504/96 ВР “Про відпустки”. Майже в усіх управліннях, де проводилися перевірки, мали місце випадки відшкодування витрат працівникам управлінь, не передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон” та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59. В управліннях державної служби Головдержслужби України у Закарпатській та Чернігівській областях не забезпечено належного контролю за витратами на міжміський телефонний зв’язок, через що тут мали місце телефонні розмови неслужбового характеру. Як наслідок, виявлено перевитрату державних коштів на загальну суму 3,8 тис. грн. За результатами проведених перевірок прийнято 14 управлінських рішень. Усі переплачені кошти відшкодовано за рахунок винних осіб.
45. Удосконалення системи управління якістю в Головдержслужбі України та її територіальних органах Питання системи управління якістю є одним з вирішальних для забезпечення ефективної організації діяльності Головдержслужби та її територіальних органів. У травні 2009 року аудиторська група органу сертифікації ТОВ “Міжгалузевий центр якості “Прирост” провела у центральному апараті Головдержслужби та її територіальних органах в Івано-Франківській, Рівненській, Харківській областях наглядовий аудит щодо функціонування системи управління якістю. За його результатами Головдержслужба підтвердила відповідність системи управління якістю стандарту ДСТУ ISO 9001–2001. З метою вивчення стану функціонування системи управління якістю при наданні послуг з державного управління у
116
другому півріччі 2009 року було проведено внутрішні аудити у центральному апараті Головдержслужби та її територіальних органах. Зокрема, за рік проведено 18 внутрішніх аудитів у територіальних органах. Протягом 2009 року територіальні органи Головдержслужби провели майже 591 семінар, тренінг, практичні навчання щодо функціонування системи управління якістю в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування. Найбільша кількість таких заходів припадає на Херсонську область — 126 заходів (21,3%), Дніпропетровську — 95 (16,1%), та Миколаївську — 58 (9,8%) області. Крім того, проведено 395 заходів щодо моніторингу громадської думки з якості послуг, наданих територіальними органами Головдержслужби. Серед них, 92 заходи (23,3 %) проведено територіальним органом Головдержслужби у Сумській області, 91 (23,1 %) — територіальним органом Головдержслужби в Одеській області. За результатами проведених заходів щодо функціонування системи управління якістю в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування кількість охоплених респондентів, які взяли участь у моніторингу громадської думки з питань якості наданих послуг населенню місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, досягла 22728 осіб. У територіальних органах Головдержслужби за рік проведено 71 навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у рамках підвищення кваліфікації з питань функціонування системи управління якістю. Значна увага приділяється також проведенню внутрішніх аудитів з питань функціонування системи управління якості в територіальних органах. У рамках Угоди про співробітництво між Головдержслужбою України, Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та Дніпропетровською обласною радою здійснювалися заходи щодо забезпечення професійної підготовки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування Дніпропетровської області, впровадження в діяльність місцевих органів влади системи управління якістю на основі міжнародних стандартів ISO 9001–2001. Результати зазначеної Угоди сприяють забезпеченню ефективного вирішення питань реалізації державної політики у сфері державної служби. Дніпропетровська обласна рада активно сприяє поширенню інформації про практику застосування системи управління якістю та забезпечення нормативно-правової підтримки процесів вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування Дніпропетровської області з метою впровадження системи управління якістю в їх роботу. До Програми розвитку місцевого самоврядування Дніпропетровської області на 2007–2011 роки включено пілотний проект щодо побудови системи управління якістю в 5 органах місцевого самоврядування. Разом з Дніпропетровською обласною радою, обласною державною адміністрацією та представниками обласних організацій, які професійно займаються впровадженням систем управління якістю відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001:2001 (ДП “Дніпростандартметрологія”, ДП “Кривбасстандартметрологія” та Компанії управлінського консультування UCG) було визначено механізми організації діяльності органів місцевого самоврядування області з метою впровадження системи управління якістю в їх діяльність. В органах влади поступово формується чітке розуміння того, що якісне надання послуг органами місцевого самоврядування значно покращує імідж органів влади, який у свою чергу робить ефективнішою систему державного управління регіонів в цілому. Починаючи з 2006 року в Дніпропетровській області система управління якістю впроваджена в трьох територіальних підрозділах центральних органів виконавчої влади, апараті Дніпропетровської облдержадміністрації, виконавчих комітетах Криворізької та Дніпропетровської міських рад. У 2009 році
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
сертифікаційні аудити проведені у виконавчих комітетах АмурНижньодніпровської та Жовтневої районних в місті Дніпропетровську рад. Трирічний досвід реалізації Угоди про співробітництво свідчить про дієвість механізмів співпраці, визначених зазначеною Угодою, а саме спільної роботи центрального органу виконавчої влади, його територіального управління з обласної державної адміністрацієї та обласної ради, що дає змогу суттєво вплинути на її ефективність та результативність у стратегічних напрямах діяльності. Основними напрямами спільної діяльності в Угоді визначено професіоналізацію корпусу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування через реалізацію тренінгової складової та сприяння запровадженню в діяльність органів державної влади Дніпропетровської області міжнародних стандартів якості.
Оцінка ефективності діяльності Головдержслужби її працівниками У 2009 році з метою оцінки змін, що відбуваються в Головдержслужбі, та ефективності її діяльності, було проведено анкетування працівників центрального апарату Головдержслужби та її територіальних органів. Більшість опитаних вважали, що основними критеріями оцінки результативності діяльності Головдержслужби є зміни в роботі державної служби (підвищення її статусу та ефективності надання послуг державними службовцями, зростання їх професіоналізму тощо). Не менш важливим результатом діяльності Головдержслужби, на думку опитаних, є надання споживачам якісних послуг та задоволення їх потреб. Опитування засвідчило зростання кількості працівників, які вірять, що його результати будуть використані керівництвом Головдержслужби для удосконалення діяльності. Частка тих, хто так вважає, збільшилась до 88% проти 65 % у грудні 2008 року. Респонденти надавали власні пропозиції щодо удосконалення діяльності Головдержслужби., які стосувалися, зокрема, впровадження більш чіткої системи преміювання, удосконалення системи планування підвищення кваліфікації працівників, використання внутрішнього веб-сайту Головдержслужби для обговорення пропозицій щодо поліпшення її діяльності. Якщо у 2008 році найважливішими документами у своїй роботі опитані вважали положення про структурні підрозділи, то у 2009 році перше місце посіли закони та нормативно-правові акти. Незмінною є думка працівників Головдержслужби, що найголовнішим споживачем послуг її є державні службовці та громадяни України, а найменш важливими — навчальні заклади, установи та організації. Головдержслужба організувала тренінг уповноважених з питань системи управління якістю для представників центральних органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів України. Тренінг було проведено на базі Школи вищого корпусу державної служби фахівцями Української асоціації якості. У вересні 2009 р. проводилося навчання з питань практичних підходів до побудови систем управління якістю в центральних органах виконавчої влади. Усі працівники успішно склали тести і отримали свідоцтво нового зразка за стандартом ДСТУ ІSO 9001–2008. Крім того, восени проводилося дистанційне навчання внутрішніх аудиторів центрального апарату Головдержслужби та її територіальних органів. Учасники тренінгу пройшли навчальну програму курсу внутрішніх аудиторів з функціонування систем управління якістю відповідно до стандарту ДСТУ ISO 9001– 2008 без відриву від виробництва. Через офіційний веб-сайт Головдержслужби оприлюднюються інформаційно-методичні матеріали для органів виконав-
чої влади з досвіду впровадження та функціонування системи управління якістю в Головдержслужбі. У 2009 році було проведено роботу з автоматизації системи управління якістю результатом якої є перетворення її у цілісну інформаційну систему, що дає можливість управляти її конфігурацією, вносити у зміни зі збереженням взаємопогодженості її елементів та документів, у яких вони описані, працювати з нею з кількох робочих місць одночасно через комп’ютерну мережу.
46. Забезпечення моніторингу та контролю виконавської дисципліни в апараті Головдержслужби України та її територіальних органах Моніторинг поточної діяльності Головдержслужби та її територіальних органів, а також удосконалення, прийняття коригувальних та запобіжних дій здійснюється відповідно до методики процесу системи управління якістю Головдержслужби України “Моніторинг діяльності та удосконалення”. Аналіз власної діяльності щодо досягнення установлених цілей проводиться у формі періодичних заходів: апаратних нарад та тематичних робочих нарад. Загальна кількість доручень, що надійшли від органів влади вищого рівня, та які перебували на контролі у звітному періоді, становила 2433 (2867 доручень за 2008 рік, 1726 - за 2007). Кількість зазначених доручень зменшилася на 17,8 % по відношенню до 2008 року та збільшилася на 29,1 % проти 2007 року. Відповідні доручення надходили від Секретаріату Президента України (572), Верховної Ради України (34) та Кабінету Міністрів України (1827) (див. Діаграма 46.1). 2500 2152 2000
1827 1541
1500
1000 701 572 500 156 29 0
34
14
2007
2008
2009
Діаграма 46.1. Кількість доручень Начальника Головдержслужби до актів та звернень вищого рівня, виконаних протягом 2007 – 2009 років
Протягом 2009 року було проведено 50 щотижневих апаратних нарад (у 2008 та 2007 роках по 49), на яких розглянуто 410 питань, що на 22,8% більше, ніж у 2008 році, та на 37,1% більше, ніж у 2007 році (у 2008 році розглянуто 334 питання, у 2007–299). За результатами проведених щотижневих апаратних нарад у 2009 році було надано для виконання 459 протокольних доручень, що на 5,6% менше, ніж у 2008 році (486 протокольних доручень), та на 21,9 % менше, ніж у 2007 році (588).
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
117
6000
5538
5946
5000 3855
4000 3000 2000 1000 0
2007
2008
2009
Діаграма 46.2. Кількість доручень Начальника Головдержслужби, виконаних у 2007–2009 роках
Із загальної кількості доручень 410, або 89,3%, містили постановчі питання, а 49 було надано до відома (10,7 %). Крім того, проведено загальну апаратну нараду, на якій розглянуто 4 питання та надано 32 протокольних доручення. Контроль за виконанням актів і доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, запитів та звернень народних депутатів України, інших документів центральних органів виконавчої влади в Головдержслужбі України здійснюється з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів, методики процесу системи управління якістю Головдержслужби України “Виконання актів та доручень Президента України і Кабінету Міністрів України, Начальника Головдержслужби України” та Порядку здійснення контролю в центральному апараті Головного управління державної служби України та його територіальних органах, затвердженого наказом Головдержслужби від 24.09.07 № 254. У 2009 році на контролі перебувало 3855 завдань Начальника Головдержслужби, що на 35,2 % менше, ніж у 2008 році (5946), та на 30,4% менше, ніж у 2007 році (5538) (див. Діаграма 46.2). З метою удосконалення системи електронного документообігу Головдержслужби протягом звітного періоду до Порядку здійснення контролю вносилися зміни, зокрема стосовно: • запровадження практики щоденного надсилання керівникам структурних підрозділів та підвідомчих організацій Головдержслужби нагадувань-попереджень про закінчення термінів виконання контрольного завдання в електронній формі; • обов’язкового контролю виконання доручень заступників Начальника Головдержслужби, що є
118
невід’ємною складовою виконавської дисципліни Головдержслужби; • запровадження реєстрації нагадувань-попереджень за 7 робочих днів за допомогою системи електронного документообігу Головдержслужби. Щотижня на внутрішньому веб-сайті Головдержслужби України розміщується інформація щодо випереджувального моніторингу стану виконання документів, яка допомагає структурним підрозділам та підвідомчим організаціям здійснювати внутрішній контроль за виконання актів та доручень. Відповідно до напрямів діяльності структурні підрозділи та підвідомчі організації Головдержслужби співпрацюють з її територіальними органами. За результатми моніторингу стану виконання територіальними органами доручень керівництва Головдержслужби внесено зміни до Порядку рейтингового оцінювання діяльності територіальних органів Головдержслужби, затвердженого наказом Головдержслужби України від 19.06.09 № 171, у частині врахування стану виконавської дисципліни як параметра рейтингового оцінювання. Головдержслужба постійно координує роботу та надає методичну допомогу територіальним органам. Так, відповідно до єдиного Плану-графіка проведення семінарів, нарад працівниками територіальних органів Головдержслужби України за напрямами діяльності структурних підрозділів центрального апарату Головдержслужби у 2009 році, Головдержслужбою направлено до територіальних органів матеріали семінару — навчання у дистанційному режимі на тему “Актуальні питання організаційної роботи, документообігу та контролю”. Після запровадження безпаперового документообігу Головдержслужби планується здійснення електронного контролю, який забезпечить перехід від практики формального виконання документів до запровадження аналізу ступеня досягнення результату та якості кінцевого продукту. Наказом Головдержслужби України від 02.03.09 № 60 “Про удосконалення переходу центрального апарату Головдержслужби України до використання безпаперового електронного документообігу” затверджено посадові рольові інструкції щодо організації роботи користувачів системи з використанням засобів електронного контролю за проходженням електронного документа. На сьогодні керівництво Головдержслужби має можливість здійснювати контроль та моніторинг стану виконання власних резолюцій. Проведена робота сприяла підвищенню рівня виконавської дисципліни у центральному апараті Головдержслужбита її територіальних органах. Так, упродовж 2009 року завдання та доручення, передбачені актами і зверненями органів влади вищого рівня Головдержслужбою виконані вчасно та в повному обсязі.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. Звіт про підсумки діяльності у 2009 році
ХІІІ. ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ НА 2010 РІК
Місія Головдержслужби: Створення умов для подальшого розвитку професійної державної служби, підвищення соціального статусу державних службовців відповідно до європейських стандартів.
Реалізація пріоритетів досягається через: • •
Пріоритети діяльності: • • • • • •
• • •
розвиток нормативно-правового забезпечення державної служби; запобігання проявам корупції на державній службі, відкритість і прозорість у діяльності державних службовців; поглиблення міжнародного співробітництва у сфері державної служби та державного управління; запровадження сучасних методів управління персоналом у системі державної служби; розбудова єдиної інфраструктури інформатизації системи державної служби; посилення в органах виконавчої влади інституційної спроможності, необхідної для адаптації національного законодавства до стандартів Європейського Союзу (acquis communautaire); розвиток інституційної спроможності для професійного навчання державних службовців; удосконалення системи та структури органів виконавчої влади; інформування громадськості та комунікативні заходи.
Принципи діяльності: • • • • • •
• •
• •
• • • •
розроблення проектів нормативно-правових актів з питань удосконалення регулювання державної служби; здійснення контролю за дотриманням законодавства про державну службу, реалізацію заходів з питань професійної етики державних службовців та запобігання проявам корупції на державній службі; реалізацію стратегії міжнародного співробітництва Головдержслужби України на 2009–2011 роки; використання нового підходу до щорічного оцінювання результатів діяльності державних службовців та механізму оцінювання професійних, ділових і моральних якостей кандидатів на посади державних службовців; перегляд основних завдань і функцій кадрових служб органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; застосування інструментів інституційної розбудови Twinning, TAIEX і SIGMA, у тому числі у рамках Східного партнерства, та забезпечення діяльності Адміністративного офісу програми Twinning; сприяння розвитку мережі груп аналізу політики; посилення ролі Школи вищого корпусу державної служби у підготовці агентів змін; постійне оновлення та розвиток реєстрів державних функцій та послуг; інформування суспільства щодо пріоритетів та суспільно значимих цілей діяльності державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.
законність і верховенство права; порядність, патріотизм, професіоналізм; орієнтація на потреби наших клієнтів; відкритість та прозорість діяльності; орієнтація на стандарти європейського адміністративного простору; усунення конфлікту інтересів та прозорість у підготовці і прийнятті рішень.
Звіт про підсумки діяльності у 2009 році. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
119
Інформаційне видання
Головне управління державної служби України
ЗВІТ ПРО ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ У 2009 РОЦІ Під загальною редакцією Тимофія Мотренка Відповідальний за випуск Андрій Вишневський Редактори: Юрій Юрченко, Дмитро Земцев
Участь у підготовці видання брали співробітники Головдержслужби України, Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу та Школи вищого корпусу державної служби Видання здійснене коштом Державного бюджету України
Здано в набір 10.03.10. Підписано до друку 15.03.10. Формат 60х90/8. Друк офсет. Папір крейд. Гарнітура Геліос. Ум. друк. арк. 16. Обл.-вид. арк. 12,18. Тираж 500. Зам. № 0011/10. Видавець — Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу вул. Прорізна, 15, м. Київ, 01601, Україна; тел. (044) 278-3650, факс (044) 278-3644 http://www.center.gov.ua; e-mail: center@center.gov.ua Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК №3280 від 17.09.08
__________________________________________________________________________________ Виготівник — ПП Костюк О.О. бул. Дружби Народів, б. 22 к. 10, м. Київ Свідоцтво про Держреєстрацію виготівника: ДК № 3692 від 01.02.2010