19. Ìóçåї òà àðõіâè

§ 19

Музеї та архіви

 Як учені-історики сприяють збереженню культурної спадщини?  Навіщо створюють музеї та архіви? Яка між ними відмінність? Яке значення для сучасної людини має збереження історичної спадщини? для сучасної людини має збереження історичної спадщини?

и

Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментарі до них. Пригадайте, що називають музеями. Про які музеї довідалися на уроках історії? Як пов’язані музеї та розвиток історичної науки?

1 2 3

Åêñïîíàòè Áðèòàíñüêîãî ìóçåþ: 1) Ðîçåòñüêèé êàìіíü 2) äàâíüîãðåöüêà âàçà іç çîáðàæåííÿì çáèðàííÿ âðîæàþ îëèâ 3) äàâíüîðèìñüêà ìîíåòà іç çîáðàæåííÿì іìïåðàòîðà Íåðîíà òà éîãî ìàòåðі

Áðèòàíñüêèé ìóçåé – îäèí ç íàéáіëüøèõ і íàéáàãàòøèõ ìóçåéíèõ çàêëàäіâ ó ñâіòі. Ïî÷àâ äіÿòè 1759 ð. Ó íüîìó çіáðàíî òâîðè ìèñòåöòâà òà êóëüòóðíå íàäáàííÿ ðіçíèõ íàðîäіâ ñâіòó ìàéæå çà ï’ÿòü òèñÿ÷îëіòü.

1 2

Ôðàãìåíò åêñïîçèöії «Çàïîðîçüêå êîçàöòâî» (1), êîçàöüêèé ÷îâåí (2) ç êîëåêöії Äíіïðîïåòðîâñüêîãî íàöіîíàëüíîãî іñòîðè÷íîãî ìóçåþ ім. Д. І. Яворницького

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Äî ôîðìóâàííÿ ìóçåéíèõ êîëåêöіé ÷àñòî äîëó÷àëèñÿ íå òіëüêè ëþáèòåëі ñòàðîâèíè, êîëåêöіîíåðè, ìåöåíàòè, à é ó÷åíі-іñòîðèêè. Ñëàâè âèäàòíîãî êîçàêîçíàâöÿ çàæèâ óêðàїíñüêèé іñòîðèê Äìèòðî ßâîðíèöüêèé (1855–1940). Çàëþáëåíèé ó êîçàöüêó іñòîðіþ ùå çі ñòóäåíòñüêèõ ëіò, âіí íàïîëåãëèâî, óïðîäîâæ æèòòÿ äîñëіäæóâàâ Козак к – слово, запозиїї, íå îìèíàþ÷è íі âåëè÷íîãî, íі áóчене зі східних мов, де äåííîãî. означає «вільна лю- Äìèòðîâі ßâîðíèöüêîìó çàâäÿ÷óдина». Перші згадки єìî òèì, ùî çíàєìî ïðî êîçàöüêèé про ків ХV українських козадатують кінцем ст. Тікаючи від виïîáóò і çâè÷àї êîçàêіâ íå ëèøå â çàãàëüíèõ ðèñàõ, à â óñüîìó ðîçìàїòòі зиску, козаки оселя- äåòàëåé. Íà áåçëі÷ çàïèòàíü ïðî òå, лися за Дніпровими ùî ëþáèëè êîçàêè, ÿêèõ ïіñåíü ñïіâàпорогами, тому їх на- ëè, ó ÿêèé îäÿã âáèðàëèñÿ, çíàéäåìî зивали запорозькими або запорожцями. âіäïîâіäü íà ñòîðіíêàõ êíèæîê ßâîðíèöüêîãî. Íàéґðóíòîâíіøîþ ç íèõ є òðèòîìíà «Іñòîðіÿ çàïîðîçüêèõ êîçàêіâ». À ùå ìàєìî çìîãó ïîáà÷èòè ÷èìàëî ðå÷åé ç êîçàöüêîãî âæèòêó, çіáðàíèõ ó÷åíèì ïіä ÷àñ éîãî ùîðі÷íèõ àðõåîëîãі÷íèõ åêñïåäèöіé.

Äìèòðî Іâàíîâè÷ äîëó÷èâñÿ äî ðîçáóäîâè Êàòåðèíîñëàâñüêîãî іñòîðèêî-êðàєçíàâ÷îãî ìóçåþ (íèíі öå Äíіïðîïåòðîâñüêèé íàöіîíàëüíèé іñòîðè÷íèé ìóçåé іì. Ä. І. ßâîðíèöüêîãî â ìіñòі Äíіïðі). Óïðîäîâæ 1902–1932 ðð. ó÷åíèé áóâ éîãî äèðåêòîðîì. Ó 1927–1932 ðð. ßâîðíèöüêèé êåðóâàâ àðõåîëî-

ãі÷íîþ åêñïåäèöієþ, ÿêà ïðàöþâàëà íà òåðèòîðіÿõ, äå áóäóâàëè ïåðøó ãіäðîåëåêòðîñòàíöіþ íà Äíіïðі. Íåâäîâçі êîçàöüêі çåìëі ìàëè îïèíèòèñÿ ïіä âîäîþ, à ðàçîì ç íèìè і ïðåäìåòè, ÿêі ñâіä÷èëè ïðî æèòòÿ êîçàêіâ. Çàâäÿêè çóñèëëÿì àðõåîëîãіâ ìóçåé ïîïîâíèâñÿ 40 òèñÿ÷àìè ïàì’ÿòîê êîçàöüêîї іñòîðії.

Ñüîãîäíі іñòîðè÷íèé ìóçåé ó Äíіïðі є îñåðåäêîì íàóêîâîї ðîáîòè: éîãî ñïіâðîáіòíèêè, ÿê і â іíøèõ ìóçåÿõ, âèâ÷àþòü äîêóìåí òè, ïðîâîäÿòü êîíôåðåíöії òà ñåìіíàðè, ïóáëіêóþòü íàóêîâі ñòàòòі, ïðîâîäÿòü îñâіòíі çàõîäè.

Äìèòðî ßâîðíèöüêèé ó ðîáî÷îìó êàáіíåòі. 30-òі ðîêè ÕÕ ñò.

Про якого українського вченого-історика дізналися? Який період української історії він досліджував? Як прислужився розвиткові музейної справи? ● Як ви думаєте, чому музеї є осередками наукових досліджень? ● Як ви розумієте вислів «багата музейна колекція»? Чому музеї є національним надбанням?

ЧИТАЙЛИКАМ ЧИТАЙЛИКАМ Перейшовши за дом, прочитайте посиланням https://cutt.ly/MIFsmpm історичне оповідання про цікаві або кофакти з життяДмитраЯворницького. Поділітьсяновимивідомостями про видатного дослідника козацтва в загальному колі. Розгляньте репродукцію картини, про яку довідалися. Знайдіть на ній героя, для створення образу якого позував учений.

Роздивіться ілюстрації та прочитайте текст. Покажіть на карті країни, у музеях яких зберігаються пам’ятки козацької історії, про які йдеться. Поділіться припущеннями, як ці речі могли опинитися в чужих краях.

Ó áàãàòüîõ ìóçåÿõ ðіçíèõ êðàїí Єâðîïè çáåðіãàþòüñÿ áåçöіííі ïàì’ÿòêè êîçàöüêîї іñòîðії – ãåòüìàíñüêі Клейноди – відзнаки й символи влади. До козацьких клейнодівêëåéíîäè òà îñîáèñòі ðå÷і Áîãäàíà належали булава, бунÕìåëüíèöüêîãî. Òàê, áóëàâà óêðàїí- чук, корогва, пірнач, ñüêîãî ãåòüìàíà çáåðіãàєòüñÿ ó Ìóçåї печатка, литаври та ін. âіéñüêà ïîëüñüêîãî ó Âàðøàâі, ïðàïîð – ó øâåäñüêіé ñòîëèöі, ìіñòі Ñòîêãîëüìі. Ó Íàöіîíàëüíîìó ìóçåї â Êðàêîâі є é òàêі åêñïîíàòè, ÿê øàá ëÿ, íàãàé, êóõîëü. Ó Äåðæàâíîìó іñòîðè÷íîìó ìóçåї â Ìîñêâі çáåðіãà-

Áóëàâà Ïðàïîð Êóõîëü Íàãàé

Øàáëÿ Âîäîñâÿòíà ÷àøà

Øàïêà

єòüñÿ âîäîñâÿòíà ÷àøà Õìåëüíèöüêîãî, à â Íàöіîíàëüíîìó ìóçåї іñòîðії Óêðàїíè – øàïêà, ÿêà, íà äóìêó äîñëіäíèêіâ, ìîãëà íàëåæàòè ãåòüìàíó. Íàéáіëüøó öіííіñòü ç òèõ ïàì’ÿòîê ìàє ãåòüìàíñüêèé ïðàïîð. Éîãî âèÿâèâ ó êіíöі 90-õ ðîêіâ ÕÕ ñò. â êîëåêöії òðîôåїâ Âіéñüêîâîãî ìóçåþ ó Ñòîêãîëüìі óêðàїíñüêèé іñòîðèê Þðіé Ñàâ÷óê. Äî Øâåöії ïðàïîð Õìåëüíèöüêîãî ïîòðàïèâ іç Ïîëüùі, à â íіé, çà ïðèïóùåííÿì äîñëіäíèêіâ, ìіã îïèíèòèñÿ ïіñëÿ Áåðåñòåöüêîї áèòâè. ПІЗНАЙКАМ

https://cutt.ly/sIFdGXw w або кодом, перегляньте мультфільм про історію Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, розказану від особи його засновниці Варвари Ханенко. Поділіться в загальному колі міркуваннями про те, якими вчинкамиможна можнавписати вписатисвої своїімена іменав вісторію історіюзолотими золотимилітерами.літерами.

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Ñïðà âó çáè ðàí íÿ, çáå ðå æåííÿ òà âïî ðÿä êóâàí íÿ ïè ñåìíèõ ïàì’ÿòîê ïîê ëà äå íî íà ñïåöіàëüíі óñ òà íî âè, ÿêі íà çè âàþòü àðõіâà ìè. Ç’ÿâè ëè ñÿ àðõіâè ç âè íèê íåí íÿì ïè ñåì íîñòі. Òåïåð âëàñíі àðõіâè ìà þòü óñі óñ òà íî âè, îðãàíіçà öії, íåðіäêî é ïðè âàòíі îñî áè – ó÷åíі, ïèñü ìåí íè êè, ãðî ìàäñüêі äіÿ÷і.

РОЗДІЛ 3

Âèòîêè àðõіâíîї ñïðàâè â Óêðàїíі ñÿãàþòü ÷àñіâ ÐóñіÓêðàїíè. ßê ïðèïóñêàþòü äîñëіäíèêè, ïåðøèé àðõіâ çáåðіãàâñÿ ó ñêðèïòîðії Ñîôіéñüêîãî ñîáîðó. Ùîïðàâäà, äîêóìåíòè ç íüîãî íå âöіëіëè, à âіäîìîñòі ïðî äåÿêі ç íèõ äіéøëè äî íàøîãî ÷àñó çі ñâіä÷åíü ëіòîïèñó. Îñåðåäêàìè íàãðîìàäæåííÿ äîêóìåíòіâ, êðіì öåðêîâ òà ìîíàñòèðіâ, áóëè êíÿçіâñüêі êàíöåëÿðії òà êàíöåëÿðії ìіñüêîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ, çãîäîì – ãåòüìàíñüêі òà ïîëêîâі êàíöåëÿðії. Äîáðå âïîðÿäêîâàíèì ó XVIII ñò. áóâ àðõіâ Çàïîðîçüêîї Ñі÷і.

Äëÿ ñó ÷àñ íèõ àðõіâіâ áó äó þòü ñïåöіàëüíі ïðè ìіùåí íÿ ç âóçü êè ìè âіê íàìè, ùî íå ïðîïóñêàþòü ïðÿìèõ ñîíÿ÷íèõ ïðî ìåíіâ: âіä ñî íÿ÷ íî ãî ñâіòëà òëî é äðó êàðñü êà ôàð áà âè ãà ñà þòü, ëè íÿ þòü, à ïàïіð æîâ òіє òà ïñóєòü ñÿ. Âà äèòü äî êóìåí òàì і çàáðóä íåíå ïîâіòðÿ, òî ìó â àðõіâàõ éî ãî î÷è ùóþòü çà äîïî ìî ãîþ ñïå öіàëü íèõ ôіëüòðіâ. Ùîá äî êó ìåí òè êðà ùå çáåðіãà ëè ñÿ, їõ óê ëà äà þòü ó ùіëü íî çàê ðèòі êî ðîáêè é ðîç ìіùóþòü íà ïî ëè öÿõ – ñòå ëà æàõ. Ó âå ëè êèõ àðõіâàõ çà ãàëü íà äîâ æè íà ñòå ëàæіâ ñÿãàє äå ñÿò êіâ êіëî ìåòðіâ. Íàéöіííіøі äîêóìåí òè ïå ðåçíіìà þòü íà ïëіâêó: âèõî äÿòü äіàôіëü ìè ç äóæå ìà ëåíü êè ìè êàä ðè êà ìè – ìіêðîôіëü ìè. Їõ çáåðіãà þòü îê ðå ìî âіä äî êóìåíòіâ íà âè ïà äîê, ÿê ùî îðèãіíàë áóäå ïîø êîäæå íî àáî âòðà ÷å íî. Íîâіòíі òåõíî ëîãії çàñòîñîâóþòü äëÿ îöèôðîâóâàííÿ äîêóìåíòіâ, ùî äàє çìîãó çáåðіãàòè їõ â åëåêòðîííîìó âèãëÿäі.

Ñüîãîäíі â Óêðàїíі ðîçáóäîâàíî ìåðåæó äåðæàâíèõ àðõіâіâ, ùî íàðàõîâóє 2432 óñòàíîâè. Ó íèõ çáåðіãàþòüñÿ äîêóìåíòè ïðî íàéðіçíîìàíіòíіøі ñôåðè æèòòÿ: àðõіâè ñïåöіàëіçóþòüñÿ íà ïåâíèõ òèïàõ äîêóìåíòіâ. Ó íàø ÷àñ äîêóìåíòî îáіã ïåðåâîäÿòü â åëåêòðîííó ôîðìó, òîæ çìіíþþòüñÿ é ñïîñîáè çáåðåæåííÿ äîêóìåíòіâ.

Скрипторій – майстерня рукописної книги при церквах та монастирях. Канцелярія – відділ у сучасних установах, який працює з документами. У козацькій державі Генеральна військова канцелярія – уряд.

Ñïіâðîáіòíèöÿ

Äåðæàâíîãî àðõіâó

Êèїâñüêîї îáëàñòі çà ðîáîòîþ

Íàé áà ãàò øè ìè â Óê ðàїíі є ñõî âè ùà äî êó ìåíòіâ Öåíò ðàëüíèõ äåð æàâ íèõ іñòî ðè÷ íèõ àðõіâіâ ó Êèєâі òà Ëü âîâі. Òàê, ôîí äè ïåðøî ãî ç íèõ íà ðà õî âóþòü ïî íàä 1,3 ìëí äî êóìåíòіâ. Îäíієþ ç íàéáіëüøèõ àðõіâíèõ óñòàíîâ Óêðàїíè є Öåíòðàëüíèé äåðæàâíèé àðõіâ âèùèõ îðãàíіâ âëàäè òà óïðàâëіííÿ. Ñòâîðåíèé âіí 1920 ð. і âïðîäîâæ іñòîðії êіëüêà ðàçіâ çìіíþâàâ íàçâó. Â àðõіâі ñüîãîäíі çáåðіãàєòüñÿ áіëüøå 2 ìëí ñïðàâ, ÿêі ñêëàäàþòüñÿ ïðèáëèçíî ç 220 ìëí àðêóøіâ äîêóìåíòіâ. ßêùî óìîâíî їõ ðîçêëàñòè àðêóø çà àðêóøåì, òî îòðèìàєìî ëіíіþ, ùî ïåðåâèùóє äîâæèíó åêâàòîðà Çåìëі. Áàãàòî ôîíäіâ öüîãî àðõіâó âіäêðèëè ïіñëÿ çäîáóòòÿ Óêðàїíîþ íåçàëåæíîñòі.

Äî êó ìåí òè, ÿêі çáåðіãàþòüñÿ â àðõіâàõ, ðåòåëüíî äîñëіäæóþòü ó÷åíі ðіçíèõ ãà ëó çåé çíàíü і íà îñ íîâі їõíіõ ñâіä÷åíü ïè øóòü íà óêîâі ïðàöі.

Чому від давніх часів документи намагалися впорядковувати та зберігати? ● Чому у сучасних державах існує мережа архівів? ● Чому архівні матеріали є надзвичайно цінними для істориків?

ІСТОРИЧНА ГРА Проведіть гру «На своєму місці». смужках паперу від 5 до 10 слів з Для цього теми урок запишіть на у, які можна пов’язати в речення (наприклад: «музеї, пам’ятки старовини, установи, зберігаються»; «Муза, «музей», житло, грецька мова»). По черзі витягайте смужки з капелюха чи кошика й об’єднуйте слова в речення. Щоб грати було цікавіше, до кожного речення ставте уточнювальні запитання.

Чи цікаво вам було працювати на уроці? Оберіть одну з характеристик уроку та, скориставшись уявним мікрофоном, поясніть, що дає вам підстави так його оцінювати: змістовний, пізнавальний, корисний, повчальний, захопливий, живий. Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/eUB7ilZ або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.

Âіäâіäàéòå âіðòóàëüíó åêñêóðñіþ Ìóçåєì Õàíåí êіâ, ïåðåéøîâøè çà êîäîì àáî ïîñèëàííÿì https://cutt.ly/WRRotUz. Íàïèøіòü êîðîòêèé âіäãóê ïðî âðàæåííÿ âіä ìóçåþ äëÿ éîãî ñòîðіíêè â ñîöіàëüíèõ ìåðåæàõ.