1

\ А

.

О .Ѣ . Заболот ний, (В .‘Ѣ Заболот ний

Рівень стандарту

СТИЛІ МОВЛЕННЯ Назва стилю

Сфера використання

Функція

Виклад наукового матеріалу

Науковий

Освіта, наука, техніка

Художній

Красне письменство Естетична насолода

Стильові риси

Мовні засоби

Точність, логічність, абстрактність

Нейтральна лексика, терміни, віддієслівні іменники, складні речення зі сполучни­ ковим зв’язком

Образність, виразність, емоційність, оцінний характер мовлення

Емоційно забарвлені й нейтральні слова, діалектизми, тропи, вільний порядок слів у реченні

Емоційність, невимушеність, оцінний характер мовлення

Розмовна й про­ сторічна лексика, фразеологізми, вигу­ ки, модальні частки, звертання, прості речення, неповні речення, окличні речення

Розмовний Побут, сімейні, дружні стосунки

Спілкування

Офіційно- Офіційно-ділові стосунки діловий

Урегулюван­ Офіційність, ня службових строга точність, стислість викладу стосунків

Нейтральна лекси­ ка, офіційні слова і вирази, мовленнєві штампи, складені сполучники, розпо­ відні речення, повні речення, речення 3 рядами однорідних членів

П убліцис­ Громадськополітичне життя ти ч н и й

Повідомлен­ ня, вплив

Заклич ьість, пристрасність, оцінний характер мовлення

Суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, тропи, фразеоло­ гізми, спонукальні речення, окличні речення, риторичні запитання

Епістоляр­ Спішування, обмін ний інформацією

Листування

Невимушеність

Звертання, традицій­ ні словосполучення на початку і в кінці послання, етикетні формули

К онф есій­ Релігійні заклади, ний особисте життя

Спілкування віруючих, мова церкви

Урочистість

Церковна лексика, старослов’янізми, тропи, речення стан­ дартної будови

з в у к и УКРАЇНСЬКОЇ м о в и Голосні звуки

а

о

у

е

и

і

Приголосні звуки

З

т с

ДЗ

Ц

н

ґ

к

А

г

X

Р

п

в м

А

ф ж д ж

А

з'

ш ч

т / с 0

A3

Ц

н А

/ /

Р И

Р ів е н ь с т а н д а р т у Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ «Генеза»

2010

Умовні позначення: теоретичні відомості з мови; завдання підвищеної складності; завдання з розвитку зв язного мовлення;

Я

завдання конкурсного характеру; завдання для роботи зі словником;

Г Ь завдання з елементами дослідження.

Дорогі десятикласники! Ц им підручником починається вивчення української мови на рівні стандарту в старш ій проф ільній ш колі. Ви матимете змогу поглибити й систематизувати отрим ані раніш е знан ня з орфоепії, ф онетики, лексикології, фразеології, будови слова, морфології, стилістики. Н авчитеся доцільно використовувати мовні за­ соби в різни х ж иттєвих си ту ац іях із дотрим анням українського мов­ леннєвого етикету, знайдете точки дотику мови я к з літературою та історією, так і з математикою , біологією, географією тощо. Отримаєте задоволення від самостійного дослідж ення мовних явищ , виконання творчих проектів, створення власних висловлювань, роботи з додаткови­ ми інф орм аційним и дж ерелам и, а тако ж м андрівок рубрикам и «Куль­ тура, м овлення», «Моя сторінка», «М овленнєва ситуація». Перш н іж розпочати роботу за підручником, зверніть увагу на узагальню вальні схеми в додатках - тут представлені основні теоретичні відомості з курсу української мови 5 -9 -х класів. Цей м атеріал допоможе вам у навчанні в 10-му класі. Під час опрацю вання кож ного параграф а радимо спочатку ознайоми­ тися з клю човими пи тан ням и теми, пригадати вивчене та виконати вступне завдан ня дослідницького характеру, щоб зробити хоча й неве­ лике, але власне відкриття. Потім доцільно уваж но прочитати теоретич­ ні відомості, осмислити їх та виконати різном анітні тренувальні вправи. Заверш ую ться параграф и висновками, у я к и х стисло подаються основні полож ення теми. Завдання рубрики «Самооцінка і самоперевірка» ста­ нуть вам у пригоді під час повторення вивченого та підготовки до під­ сумкової атестаційної роботи. Вправи з позначкам и «П опрацю йт е в парах», «Д ва - чот ири - всі разом», «М озковий ш турм», «М ікроф он» виконую ться колективно й за окремими правилам и, ознайомитися з я к и м и м ож на в додатках на­ при кінц і підручника. Тут ви знайдете чотири словнички, скорочені відповіді до вправ, п о к аж ч и к термінів і понять. Бажаємо вам успіхів у набутті знань, в оволодінні вмінням їх засто­ совувати, а також самостійних творчих пошуків і відкриттів.

З

ВСТУП Функції мови і мовлення. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості М ово! П р есвят а я Богородице того народу!

К. Мотрич 1. Прочитайте висловлювання і поміркуйте над поданими після них запитання­ ми. Два висловлювання (на вибір) запишіть у зошит.

* * "к Мово рідна! Ти ж - я к море - безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш х вилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю . Красо моя! У тобі мудрість віків, і п ам ’ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху, і переможний гу к лицарів у днину побідну, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і кри к новонародженого; у тобі, мово, неосяж ­ на душ а народу - його щ ирість і щедрість, радощ і й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його... Світлоносна! Ти завж д и вабиш, чаруєш , кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я вірний і вічний юнга твій... Єдина печаль проймає, що не вистачить ж и ття, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є П равда, Добро і К раса народу наш ого (С. П лачинда).

І. М а р ч ук. Пробудження

4

Вст уп •к *

к

Н аціональна мова - це здобуток ку л ь­ тури, духовної діяльності певного народу, а одночасно здобуток культури всього людства, бо ко ж н а мова доповнює інш у, а разом - вони витвір світового колективно­ го людського розум у (Г. Нудьга).

•к •к к

Слово - наш е повнокровне ж и ття, невми­ руще джерело поступу. З цього невичерпного дж ерела мовець здобуває не тільки знан ня про навколиш ній світ, а й м оральні і есте­ тичні оцінки та вподобання (І. Вихованець). к к к

У народу є чаш а, я к у м ож на назвати оберегом вічності. Ту криницю ж и вить по­ туж н а р ік а мови, у неї впадаю ть дж ерела казк и , пісні, мрії, уяви, всеосяж ної твор­ чості. Народи, я к і не оберігають чаш у пам ’яті, неминуче гинуть (О. Бердник).

Рідний край. Малюнок М а р и н и М а к а р чи к , 14 років

if k k

Н айбільш е й найдорожче добро в кож ного народу - це його мова, ота ж и ва схованка людського духу, його багата скарбниця, у я к у народ скла­ дає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід (Панас Мирний).

•к к к

Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова це всі глибинні пласти духовного ж и ття народу, його історична пам ’ять, найцінніш е надбання віків, мова - це щ е й м узика, мелодика, фарби, буття, сучасна худож ня, інтелектуальна і мисленнєва діяльн ість народу (О. Гончар). it к к

Н іж н а душ а наш ого народу бринить у слові. Слово, оповите любов’ю, вигранене вічністю, музично-незбагненне і сонячно-прозоре, заходить у серце і настроює струни ніж ності. Н іж н ість у щ асті, ніж ність у сумі, ніж ність у щемну годину. З ніж ної ду ш і - у слово ніж не й запаш не, як розпростерта у світ неперевершена укр аїн ська пісня, у слово-диво, у слово сонячно-кларнетне. Д ивиться мудрими очима ніж ність і промовляє до нас зелен-травою, яблуневоцвітною весною, червоним осіннім зойком клена - і ніж ністю слова (І. В ихованець). Поміркуйте • • • •

Що може трапитися з людиною, коли її позбавити можливості спілкування? Які існують засоби спілкування? Чому мова серед них є найважливішим засобом? Які факти свідчать про те, що мова - засіб пізнання? Що, крім інформації, ми передаємо іншим людям, спілкую чись із ними за допом огою мови?

5

Вст уп • Чи правильно кажуть, що мова - це носій культури?

• Чому мова - це скарбниця? Щ о треба зробити, щоб вона поповнювалася?

• Чи може суспільство ф ункціонувати без мови?

Мова і мовлення належ ать до у н ік ал ьн и х явищ лю дсько­ го ж иття і виконують у суспільстві різноманітні функції. Функція спілкування

Н ай важ л и віш а з них - ф ункц ія спілкування (комуніка­ тивна). Зав д як и мові лю ди спілкую ться м іж собою, пу­ блічно висловлюють свою волю, баж ання, прагнення й перестороги. Щ е видатний ф ранцузький письменник А н ­ т уан де Сентп Екзю пері писав, що найбільш а у світі роз­ к іш - це розкіш людського спілкування.

Пізнавальна функція

Крім того, мова є важ ливи м засобом пізнання н авко­ лиш нього світу, адж е в ній нагромадж ено досвід поперед­ ніх поколінь, я к и й закодовано у слові. У кож ній мові таким чином ф іксується неповторна картин а світу, бага­ та інф орм ація, я к а потім засвоюється людиною.

Культуроносна функція

Мова є носієм культури. Через мову відбувається засво­ єння людиною культури свого та ін ш и х народів. Разом з мовою ми сприймаємо пісні, казк и , ж арти, звичаї й тра­ д иції народу.

Естетична функція

Я кщ о в побутовому мовленні мова виконує переважно ф ункцію спілкуван ня, то в художньому вона є засобом образотворення, виконує естетичну ф ункцію , тобто є джерелом естетичної насолоди від сприйняття худож ньо­ го образу. Мова допомагає сприймати й розуміти світ крізь призму прекрасного. Отже, вона є першоелементом культури й леж ить в основі розвитку різних видів мистец­ тва, я к і маю ть естетичне значення в суспільстві.

Експресивна функція

Експресивна ф у н кц ія мови полягає в тому, що завдяки слову кож ен з нас розкриває для ін ш и х людей свій непо вторний внутріш ній світ, світ своєрідних думок і почут­ тів. «Заговори, щоб я тебе побачив», - казал и античні мудреці.

2. М о з к о в и й штурм. Що є спільного для всіх функцій мови?

3. Прочитайте висловлювання і поміркуйте над поданими після них запитаннями.

І! ІІ * Рід н а мова - це найособистіш а й найглибш а сфера обстоювання свого «я», коли воно є, своєї особистості і національної гідності (І. Дзюба). * ** Мова єднає м іж собою представників певного народу в часі і в про сторі. П рилучення лю дини до рідної мови - це входж ення її в суспільство, підклю чення до колективного розуму. Усвідомлення себе я к лю дини здійсню ється через мову рідних дитині людей, а тому протягом усього свого ж и ття кож ен сприймає цю перш у мову в оточенні 6

Вст уп спогадів про батька й матір, братів і сестер, про рідний дім. Позбавити людину рідної мови - чи то згідно з її волею, чи всупереч їй - аморально: це те ж саме, що підрізати коріння її духовності (В. Р усанівський).

•к "к іе Н аш а мова - н ай важ л и віш а час­ тина не лиш е наш ої поведінки, а й наш ої особистості, наш ої душ і, розу­ му, наш ої здатності не піддаватися впливам середовища, якщ о воно за­ тягує (Д. Л ихачов).

<

£й М О ВА РО СТЕ ЕЛЕМЕНТАРНО; Р А З О М З ЦУШЄЮ Н А РО Д У .

П лакат С олом ії С т арак, 14 років

"к к к Мовою не тіл ьки визначається національний характер лю дини, її за­ кладено в нас генетично, вона виступає тим успадкованим інструмен­ том, як и й поєднує теперіш ні покоління з попередніми. Н ауковці ствер­ дж ую ть, що сучасна електроніка дозволяє розрізнити національні особливості плачу новонародженої дитини. Здогад про генетичну спад­ ковість мови ще в XVIII ст. висловив нім ецький філолог Вільгелъм фон Гумбольдт . Він вваж ав, що мову закладено у вигляді коду в нейроклітинах людського мозку, що цей код генетично передається від батьків дітям. Теорія Гумбольдта знаходить підтвердж ення й у наш час. Сучасні вчені спостерегли, я к ч у ж а мова, насадж ена в ранньому віці, гальмує розумовий розвиток лю дини (Г. Стульська). Поміркуйте • Серед учених існує думка про те, що лю дина може найбільше розвинути свій талант на основі рідної мови. З чим це пов’язано?

• Як ви вважаєте, чому не можна забувати рідну мову?

• Чому мову називаю ть генетичним кодом народу?

• Як мова впливає на формування особистості?

• Яку роль відіграє мова в ж итті кожної людини? Мова й особистість

Збагачуючись знаннями, відображеними в мові, людина формує себе я к особистість. А під час повсякденного спіл­ кування ми реалізовуємо себе, виявляю чи своє ставлення до навколишнього світу. Насамперед мова сприяє націо­ нальному самоототожненню. Так, україн ці Росії, Канади, Америки та інш их країн, де є українська діаспора, вира­ ж аю ть належність до українства українською мовою. Особливо зростає роль мови в паш час, коли па неї покла­ дається важ ливе завдан ня прилучення якнайбільш ої кількості наш их співгром адян до виявлених у слові на­ ціональної духовності, м оралі й культури.

4. Колект ивне з а в д а н н я . Дайте кожен відповіді на подані запитання однимдвома словами. Узагальніть колективом усі учнівські відповіді і впишіть найвлучніші з ниху заздалегідь накреслені на дошці схеми.

Вст уп 1. Чим для людини є мова?

2. Чим збагачується людина, вивчаючи мову?

МОВА

Право на життя

Безсмертя мови є часточкою безсмертя людини і її народу. Тому потрібно берегти свою мову, в я к ій відбилася душ а народу, щоб донести до м айбутніх поколінь найзаповітніш і дум ки наш их предків і сподівання наш их сучасників: Нас далеко чути, нас далеко видно, Дм уть вітри історії в наш і паруси. Розвивайся й далі, мово н аш а рідна, І про нас н ащ адкам вістку донеси. (О. П ідсуха)

Запитання і завдання д л я узагальнення 1.

2.

3.

4.

Які функції виконує мова в суспільстві? Я ка основна ф ункція мови? Я кі структурні одиниці мови виконують її? Розкаж іть про роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Аргументовано доведіть, що мова є найдивовижніш им явищем у світі.

5. Яким шляхом, на вашу думку, треба йти Україні, будуючи мовну політику?

6. Проведіть у класі конкурс на знання прислів’їв, приказок, афоризмів про мову, слово. Після закінчення конкурсу запиш іть 2 -5 таких висловів у свій зошит.

7. Складіть вірш або підготуйте усне повідомлення про функції мови в су­ спільстві.

8

r

МОЯ СТОРІНКА Славетні імена

U

Агатангел Кримський Найвідомішим поліглотом України є, безперечно, академ ік А га­ тангел Кримський - видатний український сходознавець, історик, мовознавець, письменник і громадський діяч, людина універсаль­ них знань і колосальної творчої спромоги. Він навіть не міг назвати точної кількості тих мов, я к і знав (а це були не тільки ж иві мови, але й мертві), проте приблизно окреслював їх число шістдесятьма. Головна спеціалізація вченого - східні мови, з я ки х він залиш ив дуж е багато перекладів, а також досліджував їхні особливості. Н айбільше цей видатний поліглот вивчав саме українську мову. Про його ф еноменальні мовні здібності ходили легенди, сучас­ н и ки переказували численні ком ічні випадки, пов’я за н і з дивомовником. Ось один із таки х випадків. Якось до А гатангела Кримського прийш ов студент і під час розмови поцікавився, чи п рийняв би професор його н а роботу, якби він почав вивчати всі азійські мови, що їх знає Кримський. Н а це А гатангел Ю химович відповів: «Ні, але дуж е радо прийняв би вас на роботу тоді, коли б ви вивчили всі ті європейські мови, я к и х я не знаю». Зрозуміло, що це було неможливо, оскільки таких мов у природі не існувало. Ц ік а в о з н а т и Д ослідники українських прізвищ з’ясували, що иайчисленнішою групою серед найм енувань є ті, що утворилися від власних імен. Н айпош иреніш і прізвищ а, я к і походять від імені Іван (близь­ ко 130 форм), - Іваненко, Іваниіиин, Іванів, Іванців, Івас, Іваниця, Іванченко... Більш е я к півсотні прізвищ походять від таки х імен, я к Григір, М и ха й ло , Семен, Ст епан, Федір, Я ків.

Якще було Синус і затока

^ —(

Слово синус латинського походження і означає «затока». Я кий ж е зв’язок має затока із синусом? Дугу кола можна уподібнити до зігнутого лука, а хорду, що її стягує, - до тятиви цього лука. Один індійський математик саме так і назвав свого часу півхорду - тятивою. Проте при перекладі індійського тексту арабські математики зіткнулися з проблемою: особливістю арабської мови є те, що в ній виписуються лиш е приголосні літери, а голосні пропускаються. Отже, голосні, уж иті в слові, доводиться встановлювати з контексту. Слово зат ока арабською має однакові приголосні зі словом т ят ива. Перекладач, яки й пізніш е перекладав арабський текст латинською мовою, уму­ дрився прочитати його я к зат ока, що латиною звучить я к синус.

9

Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Вона зароджується й розвивається там, де носіям національної літературної мови не байдуже, я к вони говорять і пишуть, як сприймається їхня мова в різних суспільних середовищах, а також у контексті інш их мов.

М. Пилинський

РІВНІ м о в н о ї СИСТЕМИ. НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ Ви з н а т и м е т е : • рівні мовної систем и та норми української літе­ ратурної мови; • види й засоби спілкування; • вимоги до культури мовлення; • особливості національного мовленнєвого етикету. Ви в м іт и м е т е : • спілкуватися відповідно до вим ог культури м ов­ лення; • використовувати вербальні і невербальні засоби спілкування.

Р івн і мовної системи

§ 1. Рівні мовної системи. Норми літературної мови Про р ів н і м овноі сист еми, їх н і одиниці т а необхідність дот рим ання норм літ ерат урної мови Пригадайте • Які розділи мовознавства ви знаєте? Щ о вивчає кожен із них?

5. І, Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Як ви розумієте твер­ дження автора: «Мова є системою»? Які приклади інших систем ви могли б навести? Чим мовна система подібна до них?

0

Мова є системою. Система - це сукупність взаємопов’яза н и х і взаємозумовлених елементів. Я кщ о із системи вилучити яки йсь елемент, вона не зможе ф ункціонувати або її ф ункціонування буде недостатньо ефек­ тивним. Уявіть собі, що з наш ої мови зн и к звук [б]. У таком у випадку слова, я к і маю ть цей звук, довелося б вим овляти без нього або замість нього вж и вати найближ чий за звучанням до нього звук [я], що призвело б до непорозумінь (М . Еочерган).

II. Наведіть кілька прикладів того, як вилучення окремого елемента із мовної си­ стеми може стати причиною непорозуміння. Мовні рівні

Одиниці мови

Мовна система має ч о т и р и р і в н і . Н айниж чим рівнем є фонетичний, д алі йде морфемний, потім лексичний, і найвищ им рівнем є синтаксичний. К ожен рівень має свою одиницю: • • • •

фонетичний - звук; морфемний - морфему; лексичний - слово; синтаксичний - словосполучення, речення.

Мовні рівні не є автономними, незалеж ним и. Морфем­ ний рівень вираж ає п ай загал ьп іш і елементи змісту і го­ тує м атеріал д ля побудови слів. Н а лексичному рівні формуються конкретні елементи змісту, але це ще не сам зміст. Н а рівні словосполучення актуалізую ться, уточ­ нюються потрібні для вираж ен ня змісту значення слів. Зміст вираж ається через речення, яке є основним знаком мовлення. Н а рівні тексту змісти окремих речень зли ва­ ються, взаємодоповнюються і таким чином передають не ізольовані деталі дійсності чи окремі думки, а цілісну картин у в її д и нам іці й розвитку. Т ака логічна схема більш-менш однакова для всіх мов. Але чим глибше ми проникаємо в структуру мови, тим більше виявляється її своєрідність. Зміни мовної системи

Р івн і мови м ож уть зміню ватися. Н айбільш чутливою до зм ін у суспільстві є лексика. Одні слова з’являю ться в мові (саміті, елект орат , портфоліо), ін ш і зникаю ть.

11

Р івн і м овної системи Щ оправда, основний словниковий склад зміню ється повільно. За даним и ам ериканського м овознавця М . Сводеша, за 1000 років зміню ється 20 % слів основного словникового фонду. Повільніш е за словниковий склад зміню ється фонетика. Зм іни у ф онетиці важ к о помітити протягом ж и ття одного покоління. Однак фонетичні зм і­ ни все ж маю ть місце. Н апри клад, у давньоукраїнській мові зни кли голосні звуки [ъ] і [ь], звук [ь] перейшов у [і], стало д іяти чергування [о], [є] з [і] в закритом у складі тощо.

6. М о з к о в и й штурм. Що є спільного й відмінного між звуком, словом і ре­ ченням?

7 . 1. Прочитайте виразно вірш, визначте його основний мотив. Поясніть, як ви ро­ зумієте зміст двох перших рядків.

М. А лексо м а т і.

Побачення (фрагмент)

І кохання має пори року, Має вихідні й святкові дні, То воно дає гіркі уроки, То майне прощ ально вдалині. То в ж и ттєви х нетрях заблукає Й, повернувшись, упаде до ніг. І на всій зем лі того немає, Хто б йому простить цього не міг. С кільки сліз пролито через нього, Та вирує пристрасть в нім яка! І хоч терном встелена дорога, Та ніхто із неї не зверта. (Г. Д удка)

II. На основі тексту покажіть функціонування в мовній системі чотирьох рівнів. Наведіть приклади одиниць кожного рівня. Який із рівнів реалізується лише в усному мовленні?

III. Запишіть вірш піддиктовку. Написане уваж нозвіртез надрукованим. Обґрун­ туйте орфограми та пунктограми. Накресліть схему останнього речення.

8. I. Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Обґрунтуйте поділ тек­ сту на абзаци. До якого стилю мовлення він належить?

КУДИ ПЛИВЕ МІСТО У X IX столітті про катастрофічні наслідки глобального потепління ще й не чули, вваж аю чи його початком райського ж и ття д ля землян. Тоді м ріяли про різні способи покращ ення клім ату. Один учений, нап риклад, запропонував розтопити льоди, посипавш и чорним пилом арктичну кригу, адж е темний колір добре притягує со­ нячну енергію. Понад 100 років тому не зваж ал и на те, що рівень води підвищ иться. Н авпаки, сподівалися, що на узбереж ж і Північного Льодовитого океану стане значно тепліш е. Отоді, мовляв, людство не знатиме горя-біди, сіятиме на П івночі пш еничку та садитиме карто­ пельку. А рясні дощі, може, випадуть а ж в азійських та аф риканських пустелях.

Р івн і мовної системи Зараз учені д алекі від дум ки в л а­ ш тувати з доброго дива новий все­ світній потоп. їх тривож ить загроза танення кри ж аної ш ап ки Зем лі. Тож найвидатніш і ум и планети пропону­ ють свої проекти, я к цього у н и кн у ­ ти. По-перше, радять вивести н а кос­ мічну орбіту величезні дзеркала, що відбиватимуть над ли ш ки сонячної енергії, по-друге, розпилю вати в ат­ О. Ш овкуненко. Криголам мосфері хім ічні речовини, я к і б не пропускали частину сонячних променів до земної поверхні, по-третє, вивести рослини з листям , що відбивало б сонячне пром іння. Поки вчені роблять свою справу, архітектори обмірковують, я к ми житимемо, коли вся поверхня Зем лі опиниться під водою. З а прогно­ зам и, протягом X X I століття рівень Світового океану піднім еться на 2 0 -9 0 см! Нещодавно зодчі запропонували проект плавучих міст-островів, що нагадую ть велетенські л іл ії. Т акі міста трим атим уться н а воді, я к по­ плавки, і вм іщ атим уть до 50 тисяч м еш канців. Ж и ття городян забезпе­ чать екологічно чисті види енергії - вітру, сонця, припливів і відливів; а рослини, я ки м и ці міста будуть озеленені, постачатимуть смачні овочі та ф рукти (Із ж урналу).

II. Виконайте завдання до тексту.

1. Визначте, які речення - прості чи складні - переважають у тексті. Як ви ду­ маєте, чому? Які з цих двох видів речень допомагають повніше передати думку, точніше виразити зв ’язки між явищами?

2. Запишіть у фонетичній транскрипції чотири слова (на вибір), у яких е букви, що позначають два звуки.

3. Знайдіть слова із суфіксами, які надають словам зменшено-пестливого відтінку. З якою метою використано ці слова в тексті?

4. Випишіть словосполучення, характерні для наукового стилю мовлення. Визначте головне та залежне слово в кожному словосполученні.

5. Випишіть із реченьтексту вставні слова. Яку роль відіграють вони в структу­ рі тексту?

6. З ’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення двох виділених слів. Чи е вони синонімічними? З якою метою в тексті використано обидва слова?

9. І. Спишіть речення. Підкресліть члени речення та надпишіть над кожним сло­ вом його частину мови. Випишіть словосполучення.

П охилився колос на долоню, довгим вусом шепче про врож ай (П. Дороїико).

II. Д в а - чотири - в с і р а зо м . Доберіть до кожного повнозначного слова спільнокореневі. Виділіть словотворчі суфікси та префікси.

13

Р івн і м овної системи Норми мови

У порядкованості мовній системі надаю ть мовні норми. Норма властива ко ж н ій національній літературній мові я к основна і необхідна умова її існування й повноцінного ф ункціонування в суспільстві. Мовна норма - це сукупність мовних засобів, що вваж а­ ю ться правильним и і сприймаю ться носіями мови я к зразок суспільного сп ілкуван н я в певний період розвитку мови і суспільства.

Ознаки мовної норми

В изначальним и ознаками мовної норми є гн уч ка стабіль­ ність, варіантність, дотримання усталених, загально­ п ри йнятих правил щодо слововж ивання, написання, наголош ування слів, граматичного оформлення вислов­ лю вання. П оруш ення літературної мовної норми спричи­ няю ться, наприклад, сплутуванням слів, що мають близьке звучання, але відмінне лексичне значення (т а к­ т овний - т акт ичний, т а ла н - т а ла н т ); впливом діалектної вимови {хожу, ходю зам ість літературного хо ­ джу); незнанням законів синтаксичної сполучуваності слів (м олодш ий брата зам ість нормативного молодш ий за брата) тощо.

Мовні норми і стиль

Мовні норми є спільним и д ля різних стилів мовлення. Проте кож ен з них має і свою специфічну - внутріш ню норму. Н апри клад, використання слів привіт ! бувай! у значенні одиниць мовного етикету д ля сучасної у к р а­ їнської літературної мови є нормативним. Однак внутріш ня норма офіційно-ділового стилю не допускає вж и ван н я цих слів у своїх текстах. Д ля стильової ж нор­ ми розмовного м овлення названі слова є цілком при­ йнятним и.

Зверніт ь у ва гу! Закони писемної мови зібрані в «Українському правописі» (редакція 1993 року). У цьому документі відтворено основні п рави ла грам атики, орфоепії, граф іки. Усе, що суперечить цим прави­ лам, є поруш енням норми. Ілю страції до наведених правил ви знайдете в словниках. Норми української літературної мови поділяю ться на орфоепічні, лексичні, грам ат ичні (морфологічні, син так­ сичні), ст иліст ичні, орфографічні, пункт уаційн і. Види норм української літературної мови Орфоепічні

Регулюють наголош ування слів, а також вимову голос­ них і приголосних звуків

Лексичні

Визначаю ть мож ливості використання слова відповід­ но до лексичного значення та його відтін ків, а також п рави ла сполучуваності слів у реченні

Морфологічні Визначаю ть літературні форми слів 14

Р івн і мовної системи Види норм української літературної мови Синтаксичні

Визначаю ть правила побудови словосполучень і речень

Стилістичні

Визначаю ть доцільність використання мовних одиниць різних рівнів у тому чи інш ому стилі мовлення

Орфографічні Визначаю ть правила написання слів Пунктуаційні Ф іксую ть систему правил уж и ван н я розділових знаків Мовні норми різняться сферою застосування. Н апри­ клад, орфографічні і п ун ктуаційн і норми стосую ться л и ­ ше письма, а орфоепічні реалізую ться тільки в усному мовленні. Ч астина норм є актуальною я к для письма, так і для усного мовлення. Таким и є норми, що стосують­ ся лексичного складу мови або утворення форми слова чи побудови речення згідно з грам атичним и правилам и.

10. Прочитайте висловлювання відомого українського мовознавця. Поміркуйте, чи має право носій мови ігнорувати уста­ лені мовні норми, якщо його смаки й оцінки не збігаються з ними.

З погляду суто наукового не м ож ­ на говорити, що в мові що-небудь є правильне або неправильне, - бо все, що є в мові, має причини своєї появи, отже, по-своєму обґрунтоване. Однак п ракти чн і потреби порозуміння, сп ілкуван н я і закріп лення націо­ нальної єдності владно вимагаю ть, щоб норми були і щоб у мові засу­ дж увалося все те, що цим нормам не відповідає (Ю. Шерех).

11. І. Прочитайте типові мовні звороти, що вживаються в автобіографії, характе­ ристиці. Які норми в них порушено? Запишіть правильно.

П ідвищ ення в посаді, урядові винагороди, робота по сумісництву, по закінченню , поступити в інститут, прийм ати участь, працюю в якості вчителя, написати свою власну біографію, працю ю чи на дан ій посаді, вдосконалив знан ня по роботі, інж енер по обслуговуванню, віднош ення в колективі, віднош ення до роботи, гармонічний розвиток, особовий приклад, отрим увати досвід, курси по вивченню іноземних мов.

11. З двома зворотами складіть і запишіть речення, характерні для вищезгаданих ділових паперів.

12. І. Спишіть речення. Розставте пропущені розділові знаки відповідно до пунк­ туаційних норм. Обґрунтуйте орфограми.

1. Криниця розбалакалась з відром і вікна променями протираю ть очі (Н. Гнат ю к). 2. Уміння розв’язувати задачі таке ж практичне мистецтво я к і вм іння плавати бігати чи танцю вати (Д. П ойя). 3. Почалося у сонця 15

Р івн і м овної системи безсоння і подовш али раптом дні (В. Симоненко). 4. Вже листопад п ідкрався з-за дубів і гай знім ає золоту перуку (JI. Костенко). 5. Тихі води дніпрові я стрічав у дорозі сині хмари діброви спілі ран к и та грози (А. М алиш ко). 6. Н атрудивш ися у квітні перецвівш и у маю йдуть дерева перелітні в повінь лагідну свою (М . Р ильський). 7. К рай прогнутого вечо­ рового неба врізаю чись у зоряну ім лу і досі трудиться старий нагорблений вітр як (М . С т ельмах).

II. Назвіть, чим ускладнено кожне речення. Знайдіть і підкресліть у двох реченнях дієприслівникові звороти.

Із глибин мовознавства Мовні норми з часом можуть змінюватися, утрачати силу. Ці зм іни вивча­ ють мовознавці і на ґрунті дослідж ень ф ормують нові правила чи р е д а гу­ ють існуючі. Іноді в мові співіснує кілька норм. Сучасна українська літера­ турна мова має значну кількість варіантів на різних рівнях, наприклад на ф онетичному (загадка, помилка, завжди), морф ологічном у (подарунок с и н у - подарунок синові, п'ятьма - п'ятьома) тощо.

13. П опрацю йт е в п а р а х. Запишіть по черзі словосполучення, добираючи з дужок найбільш точне слово. Мотивуйте свій вибір.

(П рихильник, ш ан увальник, послідовник) таланту; (доступний, зро­ зум ілий, досяж ний) виклад; (обіймати, осягати, охоплювати) посаду; (свідоцтво, посвідчення, посвідка) про народження; (сперечання, спір, дискусія) у пресі; (говорити, казати, висловлювати) думки; (оплачувати, сплачувати, платити) борги; (діставати, здобувати, набувати) освіту; (ви­ черпна, ф ундам ентальна, глибока) відповідь; (хиба, помилка, вада) в розрахунках; (проведення, здійснення) валю тних операцій.

14. М ікр о ф о н . Чи згодні ви з твердженням польського письменника Адама Міцкевича: «Одного неточного, невдало сказаного або хоча б погано ви­ мовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати все враження»? Обґрунтуйте свою відповідь.

15. Відредагуйте подані речення відповідно до норм літературної мови і запишіть.

1. Слухачі не зрозум іли смислу нового терміна. 2. Від сьогодні він звільнений із цієї посади. 3. Віднош ення м іж учням и та вчителям и маю ть бути доброзичливими. 4. Д ля капітального ремонту нам підійде любий м атеріал. 5. У цьому році я заверш ую навчання в інституті.

6. У відповідності з ріш енням ж урі перемогу було присуджено наймо­ лодшому учаснику. 7. П ередсвяткова виставка-продаж а відбудеться за адресом: вулиця Д м итрівська, 34. 8. Завд ання потрібно виконати при всіх обставинах. 9. При відсутності старости класу його зам іщ ає хтось другий. 10. Так я к оратор не додерж увався регламенту, то голова зборів лиш ив його слова.

16. І. Порівняйте наведені тексти. Визначте тему, стиль і тип мовлення кожного з них. Яким завданням підпорядковується добір мовних засобів у цих текстах? Чи дотримано стилістичних норм?

1. Дуб звичайний - однодомна рослина родини букових. Дерево 2 0 -5 0 м заввиш ки, з широкою неправильною кроною. Молоді гіл к и зе­ 16

Р івн і мовної системи ленувато-бурі або червонуваті, голі або ледве опуш ені. Кора на стовбурі і багаторічних гіл к а х темно-сіра. Л истки короткочереш кові, видов­ жено- оберненояйцеподібні, перистолопатеві, біля основи - з вуїтіками. Цвіте протягом квітня - травня; плодоносить у вересні - жовтні. Утворює чисті насадж ення або росте в сум іш і з інш им и породами Г. Т олп єкін. Дубовий гай м айж е по всій території У країни (З енциклопедичного довідника).

2. У багатьох чудових україн ськи х народних піснях оспівано зелено­ го патріарха лісів. У багатьох вірш ах постає він я к символ незламної сили, могутності та переможного довголіття! Дуб і справді ж иве надзвичайно довго. У селі Верхня Х ортиця, яке нині перетворилося на передмістя Зап о р іж ж я, височить старезний дубвелетень, вік якого - понад вісімсот років. Щ е за часів К иївської Русі з брунатного ж олудя проклю нувся паросток і, пабираючи сили, згодом перетворився на могутнє розлоге дерево. П ід ним проходили слов’янські племена, м еш канці південних степів, у його затінку відпочивали, ховалися від дощу або палючого сонця. Н ині над дубом-велетнем мчать реактивн і лайнери, пролітаю ть ш тучні супутники Зем лі, а він, я к і к о ­ лись, ж иве, зеленіє, задумливо ш ум ить серед безкраїх рідних обширів (С. Івченко).

II. Перекажіть усно другий текст. Завершіть переказ висновком про такі риси людини, як незламність, могутність і стійкість, символом яких є дуб.

17. Відредагуйте текст. Поясніть типові помилки у вживанні лексичних засобів.

Галина перебувала на підприємстві на гарному рахунку. Вона домо­ глася успіху ш ляхом сум лінної праці. Хоч на початку з нею і не хотіли рахуватися. Це їй кош тувало чим ало зусиль. Трудова наполегливість викликається заінтересованістю дівчини в збільш енні виходу продук­ ції. І цього а ж н ія к не м ож на скинути з рахівни ці. Збоку вона вигляда­ ла цілком щасливою. Спочатку вона лиш е нам ац увал а новий стиль в роботі, та згодом розгорнула свою діяльність. У кінцевому рахунку вона перемогла (За К. Гордієнком).

18. М о з к о в и й штурм. Як відомо, мова - це одночасно і жива діяльність, і про­ дукт минулого. Стосовно цього доведіть або спростуйте тезу: «Мовна норма категорія історична». Скористайтеся пам’яткою «Як довести думку», вміщеною наприкінці підручника.

1. Мова має чотири рівні, які утворю ю ть загальну систем у мови. Кожен рівень має свою одиницю і вивчається окрем им розділом мовознав­ ства.

2. Унормованість літературної мови є її найголовніш ою ознакою. Опа­ нування норм сприяє підвищ енню культури мовлення.

17

К ул ьт ура м овлення

§ 2. Культура мовлення П ро основні вим оги до культ ури м овлення, а також про т ипові м овленнєві пом илки т а способи їх усун енн я Пригадайте • Яке мовлення вважається доречним, точним і зм істовним?

• Що означає говорити й писати правильно?

19. і. Прочитайте текст. Як автор тлумачить поняття культура і мовна культу­ ра? Користуючись довідниковою літературою, дайте визначення термінів культура і культура мовлення. Порівняйте визначення, знайдені вами, з автор­ ськими тлумаченнями.

0

ЛЮ ДИНА І КУЛЬТУРА Людина створила культуру, а культура - людину. Лю дина реалізується в культурі дум ки, культурі праці й культурі мови. К ультура - це не тіл ь ки все те, що створено рукам и й розумом лю ди­ ни, а й вироблений в ікам и спосіб суспільного поводження, що ви р аж а­ ється в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови. М овна культура - це надійна опора у вираж енні незалеж ності думки, розвиненості лю дських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм м іж національного спілкуван ня, я к і характеризую ть загал ьн у культуру наш ого сучасника (В. Русанівський).

II. Поясніть, як ви розумієте зміст першого речення тексту. Чи погоджуєтеся ви з автором?

18

Поняття культури мовлення

Культура мовлення - це дотримання мовцями усталених мовних норм усної і писемної форм літературної мови та майстерне використання вираж ал ьн и х засобів мови залеж но від стилю, ж анру, типу мовлення. Крім того, культура мовлення - це і відповідний розділ мовознавства, я к и й розробляє прави ла вимови, наголо­ ш ення, слововж ивання, формотворення, побудови слово­ сполучень і речень та вим агає від мовців їх неухильного дотримання.

Значення культури мовлення

Володіючи нормами культури мовлення, м ож на ун и к­ нути багатьох проблем, конф ліктів, ш видш е досягти ж и ттєви х цілей. Мовлення людини —це своєрідна візит­ на картка, це свідчення рівня освіченості особи, ї ї куль­ тури, а разом з тим —це і показник культури суспільства. Словесний бруд, що заполоняє мовлення громадян, мов­ леннєвий прим ітивізм , вульгарщ ина - тривож ні симпто­ ми духовного нездоров’я народу. Щ е мудрий Езоп довів, що наш е слово - це і найкращ е, щ о є в розпорядж енні людини, і найгірш е, чим вона володіє.

К ул ьт ура м овлення Основні вимоги до культури мовлення Якості мовлення

Правила мовлення

Змістовність

Продумувати тему й основну думку висловлювання; підпо­ рядковувати матеріал темі й основній думці; говорити й писати лиш е те, що добре відомо; не говорити й не п и ­ сати зайвого

Л огічна послідовність

Говорити й писати послідовно, забезпечувати смислові зв’я зк и м іж словами і реченням и в тексті, систематизу­ вати дібраний матеріал

Багатство мовних засобів

Використовувати різном анітні мовні засоби (слова, сло­ восполучення, речення), уни кати невиправданого по­ вторення слів, однотипних синтаксичних конструкцій

Виразність

Добирати слова й будувати речення так, щоб якнайкращ е передати думку, бути оригінальним у висловлюванні

Точність

Знати предмет мовлення й закон и літературної мови, добирати слова й будувати речення так, щоб найточніш е передати зміст висловлю вання, правильно використо­ вувати багатозначні слова, синоніми, омоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми

Доречність

Ураховувати адресата висловлювання, я к буде сприйня­ те сказане, за я к и х обставин відбувається спілкування

П равильність

Дотримуватись орфоепічних, лексичних, фразеологічних, словотворчих, грам атичних, орфографічних, пун кту­ ацій них та стилістичних правил літературної мови

Грамотність і багатство мовлення

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальнопри йнятих літературних норм у к о ­ ристуванні лексичним и, фонетичними, морфологічними, синтаксичним и і стилістичним и засобами мови. Але мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досяг­ ти, потрібно вслухатися в ж и ве мовлення, вдумливо читати різну літературу, звертаю чи увагу на вж и вання окремих слів, на особливо вдалі висловлю вання, па побу­ дову речень. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати дум ки, вип равляти себе, перебудовувати сказане, ш укати н ай кр ащ і варіанти висловлю вання. Багатство мовлення визначається смисловим насиченням слова, що створюється правильним і доречним засто­ суванням у мовленні синонімів, омонімів, паронімів, ба­ гатозначних слів. Емоційне забарвлення текст отримує завд як и використанню різних суфіксів, фразеологізмів, прислів’їв, при казок.

19

К ул ьт ура м овлення Значно збіднюють мову, роблять її невиразною ш тампи та канцеляризм и. Н априклад: з якого пит ання? зам ість чому?; спрям уват и увагу на ви ко н а н н я завдань замість ст аранно виконуват и за вда н ня. Т акі вислови доречні лиш е в офіційно-діловому спілкуван ні. Засмічую ть мову слова-паразити (т ак би мовит и, значит ь, власне каж у­ чи), паузи вагання (е-е..., гм..., т ой..., ну...), лай ли ві слова та нецензурні вислови, просторіччя тощо. Потрібно також доречно вж и вати терміни та інш омовні слова.

■

Зверніт ь ува гу! Культура мовлення тісно пов’язан а з культурою мис­ лення. Я кщ о лю дина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї яспе, логічне. І навпаки, якщ о в людини немає думок, якщ о вона говорить про те, чого не розуміє, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне.

20. І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Поясніть, чомупісню вважають душею народу.

ПІСНЯ-ПЕРЕМОГА Коли Творець подарував У країні Пісню - пісенною стала Д уш а у к р а­ їнців. З Піснею вони працю вали, святкували , проводж али родаків до вогнищ предків, ставали удатніш им и, славніш ими. Уже м ала П існя новонароджених донечок: Веснянку, Купайличку, Весільничку. Слава про те диво по всіх усюдах гордо котилася! Не міг зм иритися з такою красою, з таки м успіхом Рода-Творця Чорнобог. Тож якось, коли вдосвіта П існя з донькам и молилася у своєму Храмі, незчисленне військо Темряви оточило їх, густим непроглядним мороком закри ло від О ка Сонця. Побачимо, - мовив до Пісні Чорнобог, - я к люди тебе лю блять, я к визволяти кинуться! А без ж ивильної енергії світла ти хутко за­ чахнеш! Спершу, і справді, усі лиш е слізно ж урилися, але скоро см іливіш і ру­ ш или до Х рам у П існі, я к и й височів на най вищ ій горі. Та дорога була надзвичайно важ кою . Люди терпіли холод, голод, ранилися об гостре кам ін н я, зривалися в прірву... Слабодухі повернулися, мовляв: ж и л и ж собі якось без пісень, то й д ал і прож ивемо. А ле н ай витриваліш і і найхоробріш і, ті, що усвідомили глибину, ширину, висоту сутності Людини, із запаленим и ф акелам и , свічкам и, з гілочкам и дерева верби (з неї вони м айстрували бандури, вваж ал и сим­ волом М атері Всесвіту і провісницею Весни) все ж дійш ли до оточеного злим и силам и Храму, де на них оска­ ж еніло накотився чорний Смерч. По­ гасив ф акели і свічки, крутив людей по землі, ш м атував одяг і тіло. Зда­ валося - це вж е кінець... Та раптом вербові гілочки задзвеніли бандурно і... розквітли! Це Сонце, почувш и тривожну, сигнальну м узику верби, послало на В. О льдрих. Чарівний концерт ті звуки свої промінці. Темрява ро­

К ул ьт ура м овлення зірвалася н а ш м атки - і золотими потоками поллялося світло! Н а ж а х а­ ні вояки П ітьми з кр и кам и рвонули навтікача. А знесилена П існя стріпнула веселковими крильм и, злотострунним волоссям і заспівала, а разом з нею співали ледь ж и ві люди. І від тої незнищ енної енергії народилася щ е одна донька Пісні —Пісня-Перемога (Н. П ет рук).

II. Проаналізуйте текст стосовно дотримання в ньому вимог культури мовлення. Скористайтеся відповідною таблицею параграфа.

MU III. Складіть і запишіть план тексту. За планом стисло перекажіть прочитане (усно). Дотримуйтеся логічності та точності мовлення.

М овленнєва ситуація Прийшовши з магазину, хлопчик на обгортці одного з молочних продуктів прочитав уголос: «Продукція наш ого заводу надзвичайно корислива».

- Ой, кращ е не їсти цієї продукції, - сказала бабуся.

- Чому? - здивувався онук.

- Бо вона в них «схильна до наживи». Як ви думаєте, чому такий висновок зробила бабуся? Обґрунтуйте свою відповідь.

21. З ’ясуйте лексичні значення поданих слів-паронімів. Складіть і запишіть з ними словосполучення. За потреби скористайтеся тлумачним словником або словником паронімів.

Військовий - воєнний; особовий - особистий; аф ект - ефект; еф ект­ ний - ефективний; авторитетний - авторитарний; корисний - к о ­ рисливий; п ам ’я т к а - п ам ’ятн ик; показник - покаж чик; к ам п ан ія ком панія.

22. І. Спишіть речення, вставляючи на місці крапок синонімічні сполучні слова який, що, котрий як засіб зв ’язку підрядних частин. Чи допомогла вам ва­ ріативність сполучних засобів уникнути однотипності й урізноманітнити мовлення?

Зайш ов до історичного музею, дивився на речі, ... яким сь чином не згоріли в часі, на зброю, ... яким сь чином не зарж авіл а, на книги, ... випускалися бозна-як давно і ... горталися впродовж сторіч новими й новими людьми, ... ш у кал и в них загад к и вічного (За В. Ш евчуком).

t

il. Накресліть схему речення, визначте його вид. Підкресліть вставлені вами слова як члени речення.

23. Відредагуйте речення. Поясніть суть допущених помилок. Відредаговані речення запишіть. Скористайтеся поданою нижче довідкою.

1. П итання йш ло про нове будівництво ш коли на протязі року. 2. Н а нараді було розглянуто комплекс питань, пов’я зан и х з аграрним ком­ плексом. 3. Текст заяви має бути лаконічним і стислим. 4. П убліка за­ хоплено сл у хала тріо з трьох виконавців. 5. П итанн я про цей апарат дослідж увалося в кількох дослідж еннях. 6. У подальш ому майбутньому підприємство планує покращ ити результати роботи. 7. У травні м ісяці ки ян и святкую ть день міста. 8. Своєю працею прац івники галузі зм іцн ю ­ 21

К ул ьт ура м овлення ють економіку держ ави. 9. Ми завж д и п ам ’ятаємо і не забуваємо по­ вчальні сторінки історії наш ої країн и. 10. В ідкривш и очі, він побачив, що світло в кім н аті вж е виключено, а у відкрите вікно ллється яскраве сонячне проміння. Д о в ід к а

П равильно

Н еправи льно

Й дет ься про на вч а н н я. Р озп лю щ ит и очі п іс л я сну. Я п а м ’ят аю про вас. Вибачт е.

М ова йде про н а вч а н н я. Р озкрит и очі п іс л я сну. Я п а м ’ят аю і не забуваю про вас. Я вибачаю ся.

24. М о з к о в и й штурм. Чому мовну культуру вважають опорою у вираженні дум ­ ки, розвиненості почуттів?

25. З ’ясуйте лексичні значення слів, які записані першими в кожному синоні­ мічному ряді. Визначте, яке з наведених слів синонімічного ряду буде точнішим, доцільнішим, найбільш придатним у тому чи іншому конкретному випадку. За по­ треби скористайтеся тлумачним словником або словником синонімів.

А вторитет - повага, пош ана, престиж , вага. Аргумент - доказ, підстава, обґрунтування, мотив. Дефект - пом илка, прорахунок, хиба, вада. Ремонтувати - лагодити, налагодж увати, виправляти, відновлювати. Ч ітки й - ясний, очевидний, недвозначний, однозначний. Екстрений - негайний, спіш ний, терміновий, надзвичайний, невідкладний. Енергійний - ріш учий, наполегливий, активний, працьовитий. Основний - головний, най важ л и віш и й , най актуальн іш и й, перш очер­ говий. Стимул - причина, поштовх, руш ійна сила, імпульс.

II. Складіть і запишіть речення з кожним словом одного з синонімічних рядів (на вибір).

26. М ікр о ф о н . Як ви розумієте вислів французького письменника Франсуа д е Ларошфуко: «Істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що треба, але не більше»? Чи тотожні поняття багато говорити й багато ска­ зати?

27. І. Прочитайте текст. Поміркуйте, які якості мовлення порушено в ньому, чи всі слова вжито доречно.

ПОВНА КОНСОЛІДАЦІЯ Добрий день, Поліно Платонівно! Не знайш овш и консенсусу, ти незначну конфронтацію так близько п ри й н яла до серця, що навіть не погодилася на деякий консорціум і ви­ р іш ила припинити наш і стосунки. Я щ е раз оф іційно заявляю , що н іяко ї альтернативної тобі особи в мене немає. У тому, що часто приходив пізно, винуваті брифінги, бо я маю високий рейтинг і мені доручали їх проводити.

22

К ул ьт ура м овлення Сподіваюся, що ти все добре обміркуєш, прийдеш до конверсії і, незваж аю чи на плю ралізм н аш их думок, повернешся і в нас з ’явиться повна консолідація. Усе буде о’кей. Чекаю . Кирило (Ф. Л узан).

II. Випишіть слова іншомовного походження і, скориставшіїся словником іншомовних слів, доберіть до них українські відповідники. Прочитайте текст удру­ ге, замінюючи слова іншомовного походження українськими відповідниками. Як це вплинуло на емоційне забарвлення тексту?

28. І. Прочитайте вголос вірш з правильною інтонацією. Які мовні засоби допома­ гають автору досягти образності й виразності тексту?

П рицокало, прибилось, притекло, П рипало, пригорнулось, причинилось, З а п л а к ал о і - пи км а утекло Чорняве полум’я з печальним и очима. До телефону - він його не бачив. Хоч телефон - сюди-туди: нема! А піч, а дощ, а град по ринвах скаче, І груш а з груш ам и прибилась до вікна. П рицокало, прибилось, прилю билось... Узяв у голову, чи, може, так - приснилось! Чорняве полум’я, чорняву ту завію Узяв у душу, я к блакитний сон. А ч ути плач - то плаче телефон, Просунувш и у ніч свою холодну шию. (М. Вінграновський) II. Д в а - чотири - в с і р а зо м . Доберіть синоніми до виділених слів. За потреби скористайтеся словником синонімів.

29. І. Поясніть лексичне значення поданих фразеологізмів. Походження яких із них ви можете пояснити? Які помилки трапляються при використанні фразеологізмів у мовленні?

Колесо історії, наріжний камінь, тернистий шлях, титанічна боротьба, берегти я к зіницю ока, вогнем і мечем, альфа і омега, манна небесна, грати першу скрипку, покласти в довгий ящ ик, за сімома замками, вітер у голові, бісики пускати, перейти рубікон, вивести на чисту воду, розставити всі крапки над «і», сидіти на шиї, повіяло іншим вітром, піти за вітром, дрижаки хапати.

II. Складіть і запишіть два речення з фразеологізмами. Підкресліть фразеологіз­ ми як члени речення.

Зверніт ь ува гу! Окремі поняття мож уть передаватися різним и части­ нам и мови. Н априклад: ім енником і дієсловом (ходьба - ходит и), при­ кметником і іменником (м удрий - мудрість) та ін. Це дає змогу уникати одноманітності та урізноманітню вати текст. П орівняйте: успіш но виконав за вд а н ня - ви ко н а в за вд а н н я з успіхом побачив М арусину доньку - побачив доньку М арусі потребує санаторного лік у в а н н я - потребує л ік у в а н н я в санат орії 23

Спілкування

С. В а си льківськи й . Монастир. П ейзаж И г ЗО. Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів. Варіант А. Напишіть твір-описзакартиноюС. Васильківського «Монастир. Пейзаж», дотримуючись точності й логічності мовлення та використовуючи різноманітні мовні засоби для уникнення одноманітності. Варіант Б. Напишіть твір-розповідь на одну з тем: «Жертовність у житті людини», «Тепло отчого дому», «У вирій відлітають журавлі». Зверніть увагу на змістовність висловлювання та логічну послідовність.

1. Культура мовлення залежить від кож ного мовця, від того, яку він створю є навколо себе комунікативну ситуацію, мовну ауру.

2. Важливо дбати про те, щоб мовлення було зм істовним , логічно по ­ слідовним, багатим, виразним, точним, доречним, правильним.

§ 3. Спілкування. Мовленнєва діяльність Про сут ніст ь сп ілк ув а н н я т а його види, а, також про вербальні й невербальні засоби с п ілк ува н н я в р ізн и х ви д а х м овленнєвої діяльност і Пригадайте • Які особливості усного й писем ного спілкування?

• 3 якою метою в мовленні використовую ться міміка й жести?

31. ! Прочитайте виразно за особами вірш Ліни Костенко, передаючи інтонацією почуття і настрій співрозмовників П ІН Г -П О Н Г

24

добридень здрастуйте я к справи? спасибі - добре - я к у вас?

Спілкування - робота - літо - спека - спрага - а настрій? - добре - все гаразд - неправда - очі - вам здалося - ви зблідли - обережно - м ’яч!

- вогнем мовчання зайн ялося схрестились погляди - пробач к аж и слова легкі й порож ні к аж и їх знов к аж и їх знов! а так дивитися не мож на в настільнім тенісі розмов.

Г. Ш понько. Гра в пінг-понг

II. Поміркуйте, яку основну думку висловлено у вірші. Поясніть його назву. Від чого застерігає поетеса? Чи лише про випадкову зустріч йдеться утворі? Спілкування

Спілкування - це обмін інформацією , передача її однією людиною інш ій. У процесі сп ілкуван н я м ож на пізнати ін ш и х людей, обмінятися з ним и інформацією , співпрацю вати з ними і водночас переж ити ем оційний стан, що вин икає в резуль­ таті цього. Здібність до спілкуван ня завж д и була однією з н ай важ ­ ливіш их лю дських якостей. До людей, я к і легко вступа­ ють у контакт і вміють привернути увагу до себе, став­ ляться із симпатією. Із зам кн ути м и людьми намагаю ться обмежити кон такти або в загал і уни кати їх.

Мовленнєва ситуація

П ід час спілкуван ня дуж е важ ливо будувати свої вислов­ лю вання з у р ахуван н ям мовленнєвої ситуації. Основни­ ми її умовами є: адресат мовлення, тема й основна дум ка висловлю вання, м ета і місце спілкування.

Усне та писемне спілкування

С пілкування може бути усним та писемним.

писемне У

діалогічне (полілогічне)

монологічне

монологічне

У сукупності основних мовних засобів (у лексиці, фоне­ тиці, грам атиці) усне й писемне спілкуван ня м ай ж е не розрізняю ться, але їм властиві й специфічні ознаки. Ос­ новна відмінність полягає в тому, що усне спілкуван ня розраховане на слухове сприйняття, найчастіш е нетрива­ ле, неповторюване, а писемне - на зорове сприйняття, 25

Спілкування яке може відтворю ватися без змін багаторазово й перед­ бачає попередній аналіз. Писемне спілкуван ня пов’язане з обдумуванням. Усне спілкуван ня звичайно є імпровізо ваним, чітко індивідуалізованим , емоційним та експре­ сивним. Писемне сп ілкуван н я характеризується точніш им слововж иванням , більшою кількістю абстрактної та тер­ мінологічної лексики, ш ироким використанням склад­ них синтаксичних конструкцій, відокремлених членів речення, вставних слів. В усному спілкуван ні часто поєдную ться різностильо­ ві елементи (просторічні слова, діалектизм и, ж аргонізми тощо). Д л я усного спілкуван ня типовим є вж и ван н я про­ стих синтаксичних конструкцій.

32. М о зко в и й штурм. Чому французький письменник Жан де Лабрюйєр вва­ жав, що «в усне мовлення можна вкласти ще тонший смисл, н іж у писемне»? Контактне й дистанційне спілкування

Вербальне й невербальне спілкування

З а характером зв’язку спілкуван ня поділяється на: • контактне (безпосереднє, один на один); • дистанційне (опосередковане, за допомогою письмових чи технічних засобів, віддалених у часі чи в просторі учасників спілкування). З а використанням знакових систем виділяю ть так і види спілкування: • вербальне (словесне); • невербальне (безсловесне). З а д еяким и даним и, 5 0 -7 0 % інф орм ації від співрозмов­ н и ка ми отримуємо невербальним каналом. Понад дві ти­ сячі років тому ки тай ський мудрець Jlxj В ан випадково зустрів незнайомого ю нака, яком у віддав за друж ину свою доньку. П розірливості мудреця м ож на дивуватися: через к іл ь к а років ю нак проголосив себе повелителем Піднебесної, перш им імператором династії Х ань. Щ асли­ вий тесть ствердж ував, що вин яткові здібності та велике майбутнє він прочитав у рисах обличчя незнайомця. Н евербальні засоби спілкуван ня доволі різноманітні. Невербальні засоби спілкування

В ізуальні засоби

М ім іка, ж ести, просторова дистанція, поза, постава, зовніш ній вигляд

А удіальні засоби

Я кість голосу, його діапазон, темп, ритм, висота звуку, мовні паузи, сміх, плач, зітхання, плескання, каш ел ь тощо

Т актильн і засоби П отискання рук, обійми, поцілунки, поплескування по плечах тощо О льфакторні засоби 26

З ап ах и навколиш нього світу, природні та ш тучні зап ах и людини

Спілкування

Міміка та жести

Т рактую чи невербальні засоби спілкуван ня, варто звер­ нути увагу на національні традиції співрозмовників. Н апри клад, м айж е всі європейці, хитаю чи головою звер­ ху вниз, передають згоду, болгари - незгоду, японці підтверджую ть, що уваж но слухаю ть співрозмовника. Д ля ки тай ц ів підняті брови - зн ак гніву, а д ля амери­ кан ців - властива їм м анера здивування. Значення багатьох рухів і ж естів зумовлені культурним середовищем, у яком у ми живемо. Ж естом і мімікою треба вміти користуватися для поси­ лення смислової виразності, пам ’ятаю чи при цьому, що ж ести втрачаю ть свою виразність при частому повторен­ ні, що запас ж естів у кож ної людини досить обмежений і що мова м ім іки і ж естів не м ож е і не повинна зам іняти мову слів.

Вади жестикуляції

Варто п ам ’ятати про вади жестикуляції: зайві рухи зава­ ж аю ть слухачам , не даю ть їм зосередитися; одноманітна ж ести к у ляц ія втомлює слухачів, набридає їм; бідні, примітивні, вульгарні ж ести розціню ю ться я к невихо­ ваність; незграбні рухи, недоладна м ім іка сміш ать спів­ розмовників (як і ж ести випадкові або неприродні); рухи, розраховані лиш е на зовніш ній ефект, відш товхую ть співрозмовника.

Довіра в спілкуванні

П ід час сп ілкуван н я потрібно триматися якомога про­ стіш е й природніш е. Немає нічого гіршого, н іж коли співрозмовник помічає неправду в мовленні, надуманість і перебільш еність інтонацій, ф альш у ж естах та поведінці. У тих вип адках, коли інф орм ація, я к а передається словами, не відповідає тому, про що говорять ж ести, м ім іка, інтонація, на більш у довіру заслуговує інф ор­ м ац ія невербальна.

Зверніт ь у ва гу! І ж ести, і м ім іка - це інтуїтивне вираж ення думки, тому не м ож уть бути наперед підготовленими. Вони визначаю ться си­ туацією спілкуван ня, настроєм співрозмовника, а пе лиш е темою розмови.

3 3 . 1. Прочитайте текст. Визначте тему та мету спілкування персонажів. Помір­ куйте, чому в деяких людей переважає споживацьке ставлення до природи.

ГОЛОВНИЙ ЗАКОН - У ДУШ І У блідо-синьому небі вставало понад стіною темно-зеленого лісу багряне сонце. Самоцвітні кр ап лі роси загр ал и на траві. Х ристина глянула на обрій, тривож но промовила, уперш е поруш ив­ ш и мовчання: - Спека буде. Вчора гриміло, гриміло, а дощ у нема. Усе сухе довкола, мов трут. Кинь сірника - спалахне. Хоч би дощ і пройш ли. Дорогу перебіг заєць. Зупинився, піднявш и вуха. Не поспішаю чи, по­ стрибав далі. Сава засм іявся.

- Приємно. Не боїться.

27

Спілкування - І це лиш е за п ’ятн ад ц ять років. Раніш е тут теж все було знищено. П орожній ліс був. М исливці в сезон полю вання винищ ували все, навіть по воронах стріляли.

- Л иш е п ’ятн адц ять років? - зди­ вувався хлопець. - А великий у вас заповідник?

- Три ти сячі гектарів. К рапля в Карпатський біосферний заповідник морі. К ілька співробітників: я - еколог, є знавці флори, фауни. П ’я ть чоловік. Семеро егерів. Але навіть за цю площ у йде бій. Заготівельн і організації кричать, що план у них горить, а в нас є, мовляв, багато дерева, котре мож на безболісно реалізувати. Слово я к е страш не - реалізувати!

- А до чого тут їх н ій план? У них - свої ліси, у вас - свої.

- Заздрісно, що добро пропадає, - гірко всміхнулася Христина. - Та нічого. Ми воюємо. Тепер стало легше, газети підхопили ідеї захисту природи. Інститут ботаніки нам помагає. Та браконьєри не сплять. Сам бачив, я к і «красунчики» ходять. І перед убивством не зупиняю ться.

- Дивно. Є закон про захист природи, а люди...

- Головний закон - у душ і. Н ам треба було ф ормувати твердині к р а­ си, закону, любові. А ми ігнорували душу, усе дбали про тіло, про чере­ во. От і стала природа д ля багатьох людей джерелом насолоди, спож и­ вання (О. Бердник).

II. З’ясуйте за тлумачним словником лексичні значення виділених слів. Які з цих слів є однозначними, а які - багатозначними?

III. На основі тексту побудуйте діалог-обговорення (у формі «запитання відповідь») порушеної в ньому проблеми.

34. Мікрофон. Які заходи з охорони довкілля ви б ініціювали, якби були міні­ стром відповідного відомства?

35. І. Спишіть висловлювання, розставляючи пропущені розділові знаки. Яке з висловлювань, на вашу думку, більш образне й метафоричне? Поясніть його значення.

1. Промова так само я к і наш і вчинки створює сприятливе враж ення тільки тоді коли вона сповнена невимуш еності простоти й щ ирості (Ф. Вейсс). 2. В иразний погляд доречно зроблений рух тіл а варті іноді значно більше всіх промов (Г. Гайар). 3. Бесіда мистецтво в яком у супер­ ником людини виступає все людство (Ємерсон). 4. Л екц ія переобтяж ена ф актам и нагадує вогнищ е настільки завалене дровами що воно починає згасати (Д. М енделєєв). 5. Тон голосу очі і вираз обличчя мовця є не менш красномовними н іж сам і слова (Ж . де Лабрюйєр). 6. М ожна я зи ­ ком говорити одне а обличчям і ж естам и вираж ати прямо протилеж не (І. Ньєво). 7. Ж ести й манери маю ть бути я к мимовільний наслідок сер­ дечних рухів а не н авп аки... (Ф. Вейсс). 8. Хто ні про що не запитує той нічому не вчиться (Ф уллер). 9. У міння вести розмову це талан т (Стен­ даль).

II. Виконайте письмовий синтаксичний розбір четвертого речення. Накресліть схему.

28

Спілкування 3 6 . 1. Прочитайте текст. Визначте мотив мовлення кожного учасника спілкування в описаній ситуації. Проаналізуйте їхню мовленнєву поведінку, зверніть увагу на вербальні й невербальні засоби спілкування.

Від дверей почулися прудкі кроки, постать у білому ки нулася до хво­ рого, зам ерехтіли сині очі, повні сліз і страж дан ня, брови, т а к і ж густі, я к і в Гриця, зійш лися на переніссі з пім им запитом.

- Братику, братику... Я к тобі, що тобі? Гриць пригорнув її голову до себе, поцілував у чоло.

- Соколице моя, сестро... прилетіла? Спасибі, спасибі... Б атьки не знають?

- Щ о ти, що ти? - крізь сльози промовила Х ристина, пестячи його щ оки, схудлі руки. - М ама не витримає, я к знатиме все. Кращ е приїдеш у гості, скаж еш , що переніс якусь недугу, але про бійку з бандитами - ні слова!

- Згода, згода! - усм іхнувся Гриць. - Сам хотів просити про це... (О. Бердник).

II. Закрийте підручники і запишіть текст під диктовку вчителя. Перевірте пра­ вильність написання. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі.

t

37. П опрацю йт е в п а р а х . Доберіть з художньої літератури діалогічний прозовий текст. Зробіть комунікативний аналіз тексту в такій послідовності: а) місце й час спілкування учасників діалогу; б) соціальна характеристика мовців (за текстом); в) комунікативна мета учасників спілкування: г) тип спіл­ кування -оф іційне чи неофіційне, етикетне чи фамільярне, напружене, конфлікт­ не чи спокійне, злагоджене, дружне; ґ) мовленнєва характеристика мовців; д) аналіз засобів їхнього спілкування; є) висновок про досягнення мети спілку­ вання.

38. Прочитайте текст. Які поради промовцю щодо використання невербальних засобів спілкування дає автор? Чому до цих порад варто прислухатися? А що могли б порадити ви?

ПОРАДИ ПРОМОВЦЮ Виступ починається не зі слів, а з ж естів. Н адзвичайно важ ливо, я ки м и рухам и ви розкладете перед собою папірці, витягнете окуляри, відкинете з лоба пасмо волосся. П рийнятні лиш е так і рухи, я к і не видають, що у вас тремтять руки або по спині стікає піт. Не радимо навалю ватися л іктям и на кр ай трибуни - мож уть по­ думати, щ о ви не трим аєтеся на ногах. Рекомендується все, що свідчить про те, що ви і трибуна — не два автоном­ них м еханізм и, а єдине ціле. Тому має сенс зняти з руки й покласти на пюпітр* трибуни годинник: ство­ рюється враж ення, начебто ви лиш е переклали їх з однієї д іл я н ки тіла на інш у... Ораторам пропонується час від ча­ су, пробігш и очима текст наступної фрази, підвести очі н а зал, задумливо 29

Спілкування зморщ ити лоба й вимовити цю ф разу я к свіж у думку, я к а тільки-но при йш ла в голову. Однак не забудьте при цьому тикн ути палець у к і­ нець ф рази, бо якщ о, відш укую чи продовження промови, ви надовго замовкнете, весь ефект «свіжої думки» вилетить у трубу. Т рапляється, що оратор не м ож е раптом знайти одного листочка підготовленої промови або переконується, що захопив із собою не той текст. Щ о тут робити? Спокійно розведіть р уки і оголосіть, що н а зни­ клом у листочку було виписано дуж е багато нових і дуж е точних даних, я к і н ап ам ’я ть могла б відтворити хіба що електронна м аш ина. Я кщ о біля вас поставили скл ян к у з водою, то відпивати м ож на не більш е двох разів. І головне: трибуну потрібно залиш ати з упевненістю, що ви не сказа­ ли щось таке, чого говорити було не треба (В. Ж илінскайт е). *П юпітр - підставка для нот або книж ок у вигляді похилої рамки або

дошки.

■%- 39. Висловте свої думки стосовно таких тверджень: «Випадкова зустріч - не » привід для посвячення когось у перипетії свого життя», «Співрозмовник - не вантажівка, на яку можна скидати тонни своїх емоцій і справ». Професійне спілкування

Мова не лиш е активно використовується у сфері духовної культури, а й пов’я зан а з виробництвом, його галузям и та процесами, із соціальним и відносинами. Знати мову своєї професії - це значить вільно володіти, послугову­ ватися лексикою свого фаху. Правильного професійного спілкування лю дина вчиться все своє ж и ття. Зн ан ня мови професії підвищ ує ефективність праці, допомагає кращ е орієнтуватися на виробництві та в безпосередніх наукових і ділових контактах. Одним з найголовніш их лексичних масивів професійної мови є термінологія. Використовуючи терміни в про­ фесійному спілкуванні, потрібно дотримуватися таких вимог: а) кожен термін має лиш е одне значення в певній галузі; б) якщ о певний термін викликає сумнів, то потрібно перевірити його написання чи тлумачення за словником.

40. І. Прочитайте виразно вірш. Випишіть з нього театральну лексику. Доповніть цей перелік самостійно дібраними прикладами. З'ясуйте за словником лексичне значення не зрозумілих вам слів.

ОСІННІЙ ТЕАТР С ховалися артисти за лаш тунки, І я в театрі свій ш укаю сектор, П рем’єра буде в осені-чаклунки, З-за хм ар наводить сонце свій прож ектор. Завіса звисла золотом на сцену, Вітри її поволі підіймаю ть, Ц ік а в і глядачі навколо мене Листки-програмки вкотре розглядають. ЗО

Спілкування Смичок торкнувся скрипки - і поволі Озвавсь оркестр, злетіли дивні звуки, Струнка берізка заспівала соло, Здіймаю чи до неба свої руки. Тут ц ілу ніч трудився декоратор, З ниток дощу він сизий ткав серпанок, Ось дуб на сцені, наче гладіатор, Щ о захищ ає н іж н и х полонянок. І ось - ф інал і ш квал аплодисментів, Тріумф... Поклони... І щ асливі сльози Заходж у в золоті апартам енти, Несу ж орж ини з іскрам и морозу.

Одеський державний академічний театр опери та балету

(Г. Д удка) II. Попрацюйте в парах. Уявіть себе акторами, режисерами чи іншими працівниками театру. Розіграйте за особами діалог (10-12 реплік) професій­ ного спрямування, використовуючи відповідну театральну лексику та доречну міміку і жести.

41. І. Уявіть, що ви працюєте на одному з підприємств. Прочитайте подані запитання, добираючи з дужок потрібне слово, і дайте повні відповіді.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Я к (називається, зветься) Ваш а посада? Хто (є, являється) Ваш им безпосереднім керівником? Я кі В аш і основні ф ункціональні (обов’язки , зобов’язання)? Я ку заробітну (плату, платню) Ви (отримуєте, одержуєте)? Якою є тривалість Вашого (робочого, робітничого) дня? Я ким и (навичкам и, навикам и) володієте?

II. Складіть розповідь про уявну роботу за поданими запитаннями.

42. Спишіть, виправляючи допущені помилки.

1. Я настоюю на звільненні В асиленка з посади. 2. Я прийш ов до та­ кого висновку. 3. Я не раз піднім ав питання про підвищ ення зарплатні.

4. Моє заклю чения слідуюче. 5. Ц я пропозиція заслуговує уваги. 6. Н аш і дум ки співпадаю ть. 7. Я повинен злож ити свої повноваження. 8. Виба­ чаюсь, якщ о було щ ось не так. 9. Вироби підприємства поступили в продажу. 10. Ми розробили міри по поліпш енню умов праці. 11. Збори акціонерів проголосили відкритим и. 12. Б уря нанесла велику ш коду посівам.

43. Попрацюйте в парах. І. Доберіть до 5 -7 поданих іменників (на вибір) пери­ фрази - описові звороти. Прочитайте однокласнику дібрані перифрази. Чи зумів він відгадати, про людину якої професії ви говорите? Які перифрази вашого однокласника ви вважаєте найбільш вдалими?

З р а з о к . З а л ізн и ч н и к и - господарі ст а леви х м агіст ралей. Педагоги, геологи, боксери, гумористи, клоуни, далекобійники, кос­ монавти, альпіністи, хлібороби, комбайнери, л ікарі, будівельники, ліс­ ничі, скрипалі, письменники, пож еж ники.

II. У текстах яких стилів мовлення із якою метою можуть бути використані дібрані вами перифрази?

М овленнєвий етикет 44. Об'єднайтеся в декілька груп, які представлятимуть різні міста України під час уявного телемосту. Висловте свої міркування щодо необхідності розвитку тієї чи іншої галузі виробництва в обраному вами місті.

1. Спілкування є ф ормою взаєм одіїлю дей. Воно може бути усним і пи­ семним, монологічним і діалогічним, контактним і дистанційним.

2. У різних видах мовленнєвої діяльності використовую ться вербальні і невербальні засоби спілкування.

§ 4. Мовленнєвий етикет П ро ет ичні норми м овленнєвої культ ури, особливості національного м овленнєвого ет икет у та ет ику професійного с п ілк ув а н н я Пригадайте • Які етичні норми мовленнєвої культури має український народ?

45. Прочитайте прислів’я. Сформулюйте і запишіть за їх змістом правила мов­ леннєвого етикету. Доповніть цей перелік власними правилами.

1. Не хочеш почути поганих і дурних слів, не к аж и їх сам. 2. Що маєш казати - наперед обміркуй. 3. Кращ е недоговорити, н іж переговорити.

4. Умієш говорити - ум ій слухати. 5. Коли сам добре не знаєш, то не говори. 6. К ращ е мовчати, н іж брехати. 7. Треба знати, де що сказати.

8. Бесіди багато, а розуму мало. 9. Не ки дай слів на вітер. 10. Будь доб­ рим слухачем - будеш добрим оповідачем. 11. Коли хочеш щ о казати, то подумай, я к почати. Етикет

Етикет - це сукупність правил поведінки, що регулюють зовніш ні вияви лю дських взаємин (поводження з оточу­ ючими, форми звертань і привітань, манери та одяг тощо). Е тикет функціонує в суспільстві я к сукупність двох форм поведінки: мовленнєвої і немовленнєвої.

Мовленнє­ вий етикет

Мовленнєвий етикет - це сукупність мовних засобів, я к і регулюють наш у поведінку в процесі мовлення. П равила мовленнєвого етикету залеж ать від мовленнє­ вих ситуацій, до я к и х н алеж ать знайомство, прощ аппя, вибачення, прохання, запрош ення, вітання, пропозиція, порада, відмова, згода, співчуття, комплімент тощо. К ож н а ситуація вимагає використання характерних для неї мовленнєвих формул. Н апри клад, під час зустрічі вж иваєм о вислови: Я к а приєм на зуст річ! Раді вас бачи­ т и! Л аскаво просимо! П ід час прощ ання говоримо: На все добре! Х а й вам щ аст ит ь! До побачення! З а допомогою етикетних мовленнєвих формул люди на­ лагодж ую ть контакт м іж собою, виявляю ть ввічливість, пошану, стриманість, такт, підтримую ть доброзичливу

Формули етикету

32

М овленнєвий етикет тональність розмови. Н априклад: Щиро дякую ! Вибачте, будь ла ска ! Дозвольт е зайт и! Н а все добре! К оли ваш а ласка, допоможіть! Мовленнєвий етикет робить спілку­ вання людей приємним, бажаним. Національний мовленнєвий етикет

Національний мовленнєвий етикет постав із ж ивої мов­ ної п р ак ти ки українського народу. «Він, - за словами українського вченого М ирослава С т ельм аховича, - сфор­ м увався історично в культурних верствах наш ого народу й передається від покоління до покоління я к еталон порядної мовленнєвої поведінки у кр аїн ц я, виразник людської гідності й честі, україн ської ш ляхетності й аристократизм у духу... У країнське виховання застерігає дітей і молодь від вж и ван н я грубих, лайливи х, образли­ вих слів». В еликий кн я зь В олодим ир М оном ах у своєму «Поученні...» радив і дітям , і дорослим: «при старш их го­ диться мовчати, премудрих слухати», «бесіду вести без лукавства, а щ онайбільш е розумом вбирати», «не лю ту­ вати словом, не ганьбити нікого в розмові», «брехні остерігатись», «не пром инути ніколи людину, не приві­ тавш и її, і добре слово їй мовити».

46. І. Прочитайте і прокоментуйте подані висловлювання. Які етичні норми мов­ леннєвої культури вони виражають?

1. Н іщ о не цін иться так дорого і не кош тує так дешево, я к ввічли­ вість (М іґель де Сервантес). 2. Хочеш бути розумним, навчися розумно запитувати, уваж но слухати, спокійно відповідати і припиняти розмову, коли нічого більше сказати (І. Лафатер). 3. Привітність і ввічливість н ай кр ащ і засоби боротьби з нечемністю (І. Томан). 4. Д руж нє ставлення полегш ує спілкуван ня м іж лю дьми лиш е тоді, коли воно щ ире (І. Томан).

5. Слова - теж вчинки (А. Франц). 6. Одне слово, сказане від щ ирого серця, діє на н аш розум сильніш е усяки х н ай важ л и віш и х доказів і переконливіш е усяки х розм ірковувань (А. А лієв). ^

II. Виконайте письмовий синтаксичний розбір останнього речення.

М овленнєва ситуація Одного разу у Відні до ком позитора Берліоза п ід біг маленький жвавий чо ­ ловічок і захоплено вигукнув: - Пане Берліозе, я пристрасний прихильник В аш ого таланту... Прошу Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала «Ромео і Юлію», з цими словами він учепився за рукав ком позитора і блаженно завмер.

- Пане, - торкнувся за плече Берліоз, - тримайтеся ліпше за інший рукав: я маю зви чку писати правою рукою. Поміркуйте, що в описаній ситуації виходить за м еж і мовленнєвого етикету й етикету взагалі.

33

М овленнєвий етикет 4 7 .1. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Складіть і запишіть план тексту. Розкажіть про основні вимоги мовленнєвого етикету. Для чого їх по­ трібно дотримуватися?

МАГІЯ СЛОВА М овознавці стверджую ть, що одним з в аж л и ви х показників людської ш ляхетності є культура мовлення —поняття не лиш е лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне, етичне. У багатому мовному арсе­ налі виробилася й закр іп и л ася справж ня система словесних вітань: «доброго ранку», «доброго здоров’я», «добридень», «бувайте здорові» тощо. П опри те, що в наш побут увійш ло багато словесних вітань, україн ці завж д и були обачливими з ними, до кож ного випадку застосовували далеко не весь арсенал. Зранку, в обід чи ввечері вж и вали лиш е ті, що відповідаю ть певному часові. Це ж стосується і кількості осіб, їхнього віку, навіть соціальної належ ності. С каж ім о, коли одинак вітався з гу р ­ том людей, неодмінно вж и вав м нож инну форму: «здоровенькі будьте» чи «доброго вам здоров’я» тощо. Неабияке значення має тон розмови, уміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Ввічливість, уважність і чемність - основні вимоги мовленнєвого етикету. Від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав’язливої розмови виграні обопільний. Лихослів’я, лице­ мірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лиш е нервує, псує настрій. Є в наш ій мові коротке, але напрочуд тепле слово «дякую». Ч и часто користуємося ми ним, особливо в м агазинах? Ц іл и й день стоїть за при­ лавком продавець. Беручи покупку, ми нерідко забуваємо сказати однеєдине слово. А може, воно б зняло в людини втому, підняло настрій. Вироблені вікам и й закр іп л ен і в побуті к р ащ і форми вітань-звернень, повсякденного спілкуван ня - не звичайна лю дська забаганка. Це наш повсякденний етикет, н аш а культура, взаємостосунки, зрештою, наш е здоров’я не лиш е в буквальному, але й переносному значенні. Коротше каж у чи , це наш спосіб ж и ття (За В. С курат івським).

II. Запишіть 8-10 етикетних мовленнєвих формул, які в звичайних побутових си­ туаціях могли б покращити настрій людини.

48. І. Запишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Об­ ґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі.

Вуста незнайом ця здригнулися, на обличчі майнув вираз іронії, про­ те слова були привітні й дружелюбні: - Доброго ранку, друже. Д ивовиж ний краєвид - чи не так? Такого внизу не побачиш!..

- Здрастуйте, —відповів Гриць. - П равда ваш а, я вж е м илувався всім цим ... але, пробачте...

- Вас хвилю є мій вигляд?

- Та ні, - розгубився Гук, - але мені здалося... що вам потрібна до­ помога...

- Не потребую, - відгукнувся весело незнайомець, стріпнувш и довги­ ми чорними кучерям и. — Я пе бож евільний, я к ви подумали... ІІІ, ІІІ, вибачень не треба! Я й не потерпілий. Т акий ж е м андрівник, я к і ви. «Дикун». Люблю самотність, красиві м ісця, де мож на заглибитися в себе, подумати...('О. Бердник).

34

М овленнєвий етикет II. Розкажіть, що відображає мовленнєва поведінка героїв тексту. Проаналізуйте вживання формул мовленнєвого етикету в наведеній ситуації. Зверніть увагу на роль привітання в спілкуванні (вносить нову інформацію, передав ставлення мов­ ця до співрозмовника, задає тон розмові). Яку функцію виконує звертання - ін­ формаційну, спонукальну чи контактовстановлювальну?

49. І. Прочитайте текст. Розкажіть, що нового для себе ви дізналися з нього. Яки­ ми формулами вітання чи прощання ви можете доповнити текст?

ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ! Щ одня, зустрічаю чись з людьми, ми вітаємося. В ітання н алеж и ть до най уж и ван іш и х етикетних виразів, воно є основною формою ґречності. З його допомогою встановлю ється контакт м іж людьми, визначаю ться їхні взаємини вдома чи на роботі, підтримую ться дружелюбні стосунки. Здавна в У країні, зокрем а в сільській місцевості, існувала добра тра­ диція: вітатися з людьми незалеж но від їх близькості, знайомства. Це було ознакою вихованості та ш ляхетності. Вибір вітального слова залеж ить від різних обставин. У ранці ми ви­ користовуємо так і слова, я к «Добрий ранок!» або «Доброго ранку!». Н ині набуває пош ирення остання форма я к більш інтим на, я к а вираж ає по­ б аж ання лю дині. А дж е ми своїм привітанням під час зустрічі бажаємо один одному добра, благополуччя. Крім того, вираз «Доброго ранку!» звучить набагато тепліш е у ставленні до зустрічного, н іж вираз «Добрий ранок!», хоча обидві форми є нормативними для сучасної української мови. У своєму привітанні ми висловлюємо людині не лиш е побажання добра, а й здоров’я. Д ля цього слугують такі вислови: «Доброго здоров’я !» та «Здра­ стуйте!». Форма вітання «Здоровенькі були!» набула в українській мові національного мовного колориту. В українців є ще одне своєрідне привітання, яке вж ивається м іж добре знайомими людьми, - «Моє шанування!». Лю ди різного віку м ож уть вітатися по-різному: так, молодь або добре знайо­ мі колеги, ровесники часто вж иваю ть однослівне вітання: «Привіт!», люди старшого віку вж иваю ть більш урочисті вирази: «Моє віт ання!», «Віт аю Вас!», а тако ж вираж аю ть своє ставлення до людини, радість від зустрічі: «Радий Вас бачити!», «Як справи?», «Як здоро­ в'я?». У святкові дні вітаю ться: «Зі свя­ том будьте здорові!», «З Різдвом Х р и ­ стовим!», «З Н овим роком!» тощо. Часом вітання може м істити елемент запросин: «Ласкаво просимо!», «Просимо за віт а ­ ти!». У зах ід н и х регіонах У країни по­ ш иреним є вітання «С лава Ісусу!». До цього часу зберігається в наш ій мові форма привітання людини, що зай н ята якою сь роботою: «Боже поможи!», «Бог на поміч!»... В. Волков. Двоє 35

М овленнєвий етикет Р ізном анітним и й колоритними є формули прощ ання в україн ській мові. Коли заверш ую ть зустріч добре знайом і люди, то вж иваю ть такі мовні звороти: «До побачення!», «До зустрічі!», «На добраніч!», «Проща­ вайте!», а в ко л і най ближ чих друзів - «Бувай!». При цьому мож уть використовувати різні побаж ання: «Усього найкращого!», «Ходіть здорові!», «Х ай щастить!», «З роси і води!», «Щ асливої дороги!» тощо. Коли ж хочуть перервати розмову і залишити товариство, можна в культур­ ній формі попрощатися: «Вибачте, мені час іти!», «На жаль, я поспішаю!»... Я к бачимо, є чим ало різном анітних форм привітань та прощ ань у наш ій мові, я к і свідчать про її багатство, про високу духовність її носіїв (О. Корніяка).

II. Уявіть, що вам потрібно перервати розмову і на декілька хвилин залишити » своїх співрозмовників. Доберіть кілька етикетних мовленнєвих формул, яки­ ми ви могли б скористатися в такій ситуації.

50. П опрацю йт е в п а р а х . Накресліть таблицю і заповніть її формулами мов­ леннєвого етикету. За потреби скористайтеся інформацією, поданою на сторінці «Культура мовлення» (с. 42).

Мовленнєва ситуація

Етикетні мовленнєві формули

Вітання 3 однокласниками: 3 учителем: 3 батьками: Прощання 3 однолітками: 3 учасниками конференції: 3 редактором газети: Подяка Людям, я к і допомогли в скрутну хвилину: Мамі (бабусі) за сніданок: Екскурсоводу: Тренеру з футболу: Вибачення В однокласника: У брата (сестри): У перехожого: У батьків: 51. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Яку проблему мовленнєвого етикету порушує автор? Висловте свої міркування стосовно про­ читаного.

Якою мовою говорити в ко ж н ій конкретній ситуації - це проблема для багатьох. Звичайно, серед нас є ті, хто за будь-яких обставин у ж и ­ ває якусь одну мову, - це, безумовно, люди із сильною психікою, і їм не буває дискомфортно*, коли всі навколо говорять однією мовою, а вони іншою. «Справа не в тому, якою мовою говорити, а в тому, якою відпо­ відати», - цей аф ористичний вислів мовознавця Світлани Єрмоленко мож на взяти за кредо спілкуван ня двомовних мовців, адж е тут чітко 36

М овленнєвий етикет висвітлена установка на співрозмовника. М ожна, ігнорую чи адресата, вперто говорити якою сь однією мовою, - і тоді всі подивую ться ваш ій силі духу. М ожна, перебуваючи в товаристві, де звучать обидві мови, до одних звертатися однією, до ін ш и х - інш ою мовою, і в цьому разі всі пересвідчаться у ваш их ком унікативних здібностях. Д ва протилеж них ш ляхи - а м іж ним и море ню ансів (В. Синюта). *Дискомфорт, - незручність, відсутність належних умов, потрібних для нор­ мальної життєдіяльності людини, виконання певної роботи.

Для

вас, д о п и тл и в і

Чи вмієте ви правильно вітатися? Чи знаєте, у яких випадках уживають слова «ч и н н и й » і «д і ю ч и й », я к уникнути тавтології в словосполученні «від­ шкодувати шкоду», яка відмінність між словами «додержання» і «дотриман­ ня» та навіть як правильно звернутися до Президента держави? Відповіді на ці та інші запитання ви можете знайти в посіб нику «Довідник з культури мови» (за ред. С. Е рм оленко). Поділіться своїми знахідками з однолітками, рідними, знайомими.

52. Прочитайте текст. Про які правила звертання до посадових і титулованих осіб ви дізналися?

ЯК ЗВЕРНУТИСЯ ДО П РЕЗИДЕНТА Щоб правильно називати і звертатися до посадових і титулованих осіб високих рангів, дотримуючись м іж народного етикету, варто зап ам ’ятати д ея к і мовні формули. До монархів (королів) та їх н іх друж ин звертаю ться Ваш а величнос­ т е; про них к а ж у ть - Його (Її) величніст ь. До к н я зів монаршого дому, а отже, до принців, принцес звертаю ться Ваш а високосте; про них к а ж у ть - Його (Її) високість. До князів, кровно не пов’язаних з монаршою родиною, до можновладних осіб, а також до осіб, що обіймають високі пости (голова уряду, держави), звер­ таються Світлий пане, Ваша світлосте; про них каж уть - Його світлість. Щодо керівників ф едеральних, центральних органів держ авної вла­ ди, послів уж и ваю ться вирази достойний, високодост оїт ий пане. Стосовно правопису потрібно зваж и ти на таке: у ш анобливому звер­ танні чи звертанні до най вищ и х посадових осіб мож ливе написання П ан на зразок: В ельм иш ановний П ане П резидент е! В исокош ановний П ане М ініст ре! (З довідника).

5 3 . 1. Прочитайте текст. Поясніть, у чому полягає комічність описаної ситуації.

Я К ВАС ТЕП ЕР ВЕЛИЧАТИ? Я к нам тепер величати один одного? Колись було зрозуміло: «товариш». Х ай він хоч на сто років від тебе старш ий, а все одно - «товариш». Я було попросив одного: - Товаришу, дай прикурити. Він і дав... Та так, щ о я ледве додому доплентався. І ще «товаришем» називається.

М овленнєвий етикет

Тоді я подумав: «пан». К аж уть ж е «панове депутати»... П ідходж у до дам и в горж етці: - П ані, скаж іть, будь ласка... А вона зм ір ял а мене підведеними очиськами з ніг до голови, п хи кну­ л а і до вітрини одвернулася. Не «пан» я д л я неї, значить... М оже, про «добродія» згадати?.. Згадав. Коли в тролейбусі їхав. Ви­ ріш ив перевірити. К аж у одному в капелю сі: - Добродію, заком постуйте квиток. Він чогось розсердився: - А може, я зовсім не добродій. Я теж розсердився.

- Ну, тоді ви злодій, - каж у. Він мені, звісно, «віддячив». І не вступилися ні «панове», ні «товариші»... П іш ов я в неділю п а базар, послухати, я к парод говорить. А там одне одного найчастіш е величаю ть «дамочкою» або «дядьком». Т ак і питаю в одного: - Д ядьку, почім сало?

- По тридцять, небоже. Не полінувався, в словник зазирнув: «небіж» означає «племінник». Гарне слово. Треба зап ам ’ятати. П риходжу в понеділок до себе в майстерню. Сидять мої хлопці, мене чекаю ть.

- Привіт, небіж чики. А ну вставайте. Щ е так ш парко мої хлопці ніколи не схоплю валися. А Петро навіть заїкати ся почав... Тепер я до всіх к а ж у лиш е «ей» або «агов»... (За В. Дубом).

N. Пригадайте й запишіть шанобливі форми звертань, які ви могли б використати у спілкуванні зі старшими за віком людьми, незнайомцями, батьками, однолітка­ ми; під час звертання до слухачів в аудиторії, до невеликої групи людей у коридо­ рі школи, до продавця в магазині, до телеглядачів. З трьома дібраними звертан­ нями складіть і запишіть речення. Етика професійного спілкування

38

У спілкуван ні най кращ е виявляю ться м оральні якості людини, відповідність її поведінки загальноприйнятим моральним нормам та принципам . Виконую чи професійні обов’язки , лю дина ви явл яє свої ділові та м оральні якості, впливає через них на інш их. При цьому вона ви являє свою професійну культуру. Це

М овленнєвий етикет поняття означає відповідність поведінки, говоріння, слухання, мовлення в проф есійній діяльності загально­ прийнятим моральним нормам і принципам , а також вимогам, що ставляться до професії. Керівник і підлеглі

Е тика служ бових взаєм ин виклю чає прояви грубості, не­ терпимості до дум ки інш их, неправдивість та ін. П ер­ шою етичною вимогою у стосунках керівн ика і підлеглих є вимога поваги і доброзичливості: керівник ніколи не повинен висловлювати або загалом будь-яким чином про­ я в л яти неповагу до свого підлеглого. Звичайно, у бага­ тьох си ту ац іях керівник повинен сказати: «я вважаю», «я переконаний», «я вимагаю». Т акі слова означають, що керівник готовий взяти на себе відповідальність за вирі­ ш ення якихось проблем. Проте в питаннях, я к і не мають принципового значення, керівник повинен уміти вибрати м’як ш и й варіант («я думаю», «мені здається», «чи не зда­ ється вам , що»). Саме керівник створює в колективі потрібний тон спілку­ вання. Це значить, що в колективі мають розмовляти спокійно, коректно, ввічливо, має панувати атмосфера доброзичливості і взаємоповаги. Я к свідчать соціологи, в ображеної, виведеної з рівноваги людини продуктивність праці помітно зниж ується. Травмує прац івників і манера керівника багатозначним тоном викликати їх на розмову до себе. П ісля почутої по телефону ф рази «Зайдіть до м ене» багато людей у глибині душ і відчуваю ть хвилю ­ вання, чекаю чи неприємної розмови. Тому, запрош уючи до себе людину, високопрофесійний керівник хоча б к іл ь ­ кома словами попередить про тему майбутньої розмови. К ожне доручення, завдання, справа тим кращ е зрозу­ м ілі, чим коротш е вони викладені; потрібно завж ди, де лиш е м ож ливо, без втрат д ля змісту користуватися загальноприйнятим и і зрозум ілим и словами.

54. Запишіть традиційні мовленнєві формули прохання на адресу посадових осіб, складаючи тексти таких заяв:

а) б) в) г)

про про про про

допуск до склад ан н я екзаменів; надання відпустки; звільнення з роботи; поновлення на посаді.

55. П опрацю йт е в п а р а х . Використовуючи етикетні мовленнєві формули, складіть і розіграйте за особами діалог (8-12 реплік) відповідно до однієї з поданих ситуацій. Ситуація 1. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на прийом до директо­ ра підприємства. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, привітайтеся, відрекомен­ дуйтеся, підтримайте розмову. Ситуація 2. Ви голова профспілкового комітету. До Вас прийшов працівник. Прийміть його, з ’ясуйте, що його хвилює, допоможітьу вирішенні проблеми. Ситуація 3. Ви керівник установи. В установі ѳ вакантне місце. Ви ведете роз­ мову з претендентом на це місце.

t

М овленнєвий етикет 1. Мовленнєвий етикет - це усталені мовні звороти, які використову­ ють у певних ж иттєвих ситуаціях і які відповідають національним культурним традиціям.

2. В українській мові вироблено чимало етикетних мовленнєвих ф ор­ мул, які використовую ться в різних ж и ттєвих ситуаціях.

САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА 56. Мікрофон. Продовжте фрази.

1. О працю вавш и тему «Культура мовлення. Спілкування», я зрозумів (зрозуміла), що...

2. Н айскладніш им під час опрацю вання м атеріалу для мене було...

3. Свої знан ня з тем розділу я б оцінив (оцінила) на...

57. Тест для самоперевірки.

1. Рівні мовної системи записано в рядку: А аудію вання, ч итан ня, говоріння, письмо; Б звук, морфема, слово, речення; В орфографія, п ун ктуація, орфоепія, словотвір; Г ф онетичний, морфемний, лексичний, синтаксичний.

2. Мовленнєвий етикет — це: А сукупність речень, об’єднаних у тематичну цілісність за п рави ла­ ми певної мовної системи; Б прави ла мовленнєвої поведінки, при йняті національним колекти­ вом мовців; В обмін інформацією , передача її однією людиною інш ій; Г прави ла вж и вання слів.

3. Використання різноманітних мовних засобів, уникнення невиправ­ даного повторення слів, однотипних синтаксичних конструкцій є ознакою: А точності мовлення; Б виразності мовлення; В багатства мовлення; Г логічності мовлення.

4. До невербальних засобів спілкування належать: А м ім іка і жести; Б морфеми і слова; В словосполучення і речення; Г текст і складне синтаксичне ціле.

5. Потребує редагування речення: А Щ иро Вам дякую , П етре Івановичу! Б Доброго ранку, Світлано! В «Я вибачаюся», - тихо промовив Н азар. Г Будьте ласкаві, передайте квиток.

6. Якщо телефонну трубку підняла не та людина, яка вам потрібна, ви повинні: 40

М овленнєвий етикет А Б В Г

покласти трубку й зателефонувати пізніш е; з’ясувати прізвищ е людини, я к а п ід ій ш л а до телефону; розповісти коротко про себе; перепросити й звернутися з проханням покликати потрібну лю ­ дину. ЗА П И ТА Н Н Я І ЗА ВДА Н Н Я Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ

1. Що таке мовна норма? Чи обов’язковою вона е для всіх носіїв мови?

2. Я кі види норм розрізняють у сучасній українській літературній мові? Н а­ ведіть приклади різних норм і схарактеризуйте їх.

3. Що таке спілкування? Чому каж уть, що спілкування - найбільш а роз­ кіш? Визначте особливості усного й писемного спілкування.

4. Н азвіть вербальні й невербальні засоби спілкування. Наведіть приклади застосування засобів невербального спілкування в ділових стосунках.

5. Розкрийте поняття «культура мовлення». У чому виявляється правиль­ ність мовлення?

6. Що таке логічність мовлення? Що спільного в логічності й точності мов­ лення? Чому логічність мовлення залеж ить від логіки мислення?

7. Визначте умови, за яки х мовлення стає багатим і різноманітним. Я к впли­ ває на мовлення лексичне багатство мови?

8. Від чого залеж ить доречність мовлення? Яку роль у доречному виборі мовних засобів відіграє ситуація спілкування?

9. Н а що ви порадили б звернути увагу в спілкуванні своїм ровесникам?

10. Розкаж іть про особливості національного мовлеппсвого етикету. Н аве­ діть прислів’я та приказки, як і відображають норми мовленнєвої культури.

Проект Уявіть себе: • ведучим ранкових новин; • ведучим популярного ігрового шоу; • ведучим вечірнього випуску новин; • ведучим прогнозу погоди; • коментатором ф утбольного матчу. Об’єднайтеся в групи (2 -5 учнів) відповідно до обраних «ролей». П ідготуйте групою виступ (на 3 -4 хвилини) і проведіть уявну телевізійну програм у в класі, використавш и шанобливі форми звертань д о глядачів, оригінальні етикетні мовленнєві формули привітання, прощання, вибачен­ ня, подяки, а також невербальні засоби спілкування. Визначте, яка група найкращ е впоралася із завданням.

41

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ 5Корисно знати Формули мовленнєвого етикету Прохання

Порада

Прошу вас... Будьте люб’язні... Мені хотілося б попросити Вас... Чи можу я попрохати Вас... Вам не важко буде...

Дозвольте порадити Вам... Я порадив би Вам... Ч и можу я дати Вам пораду... Може, Вам слід було б...

Відмова

Прийміть мою щиру вдячність. Дозвольте висловити Вам подяку. Дуже вдячний за Вашу турботу. Щ иро вдячний і зворушений Вашою увагою. Це дуже люб’язно з Вашого боку. Дякую, Ви так багато зробили для мене. Дякую за цінні поради, за нову інформацію. Дякую, що вислухали мене. Дякую, що знайш ли час зустрітися зі мною.

Н а ж аль, не можу... Мені дуже шкода, але... Шкодую, що не зміг... Із задоволенням, але... Охоче, але... Мені незручно відмовляти, але... Співчуття

Прийміть моє найщ иріш е спів­ чуття. Дозвольте висловити Вам... Прошу прийняти мої найщ иріш і... Хотів би висловити Вам... Я розумію Ваше горе. Я сумую разом з Вами.

Подяка

Знайомство

Я хотів би з тобою познайомитися. Дозвольте з Вами познайомитися. Дозвольте відрекомендуватися. Я радий з Вами познайомитися. Комплімент Дуже радий, що знайомство нарешті З тобою так цікаво розмовляти! відбулося. Ти сьогодні так чудово виступив! Я хочу познайомити тебе з... Приємно бачити, як Ви відпочили. Дозвольте познайомити Вас з... Мені приємно почути це від Вас. Дозвольте відрекомендувати Вам...

Р о з р із н я й т е ! Переговори чи перемовини? Останнім часом актуалізувалося слово перемовини. Коли ж доціль­ но вж и вати перемовини, а коли - переговори? Слова перемови та перем овлят и існували на початку XX ст. Ц і сло­ ва, похідним від я к и х стало перемовини, м али переваж но негативний відтінок - «переманю вання, порож ня розмова, переказування, пере­ драж ню вання». Слово перемовини на сьогодні є нейтральним, позбавленим експре­ сивного відтінку. Проте стилістично воно обмежується публіцистич­ ним і розмовним стилем. О фіційно-ділова мова надає перевагу слову переговори, іноді вж ивається й синонім перемовини. Можемо при­ пустити, що невдовзі слово перемовини увійде до активного словника сучасного у кр аїн ц я.

МОЙ СТОРІНКА r

Якще було

U

ЕТИКЕТ П о-ф ранцузьки слово «етикет» означає «квиток», «ярлик». К о­ лись для учасників різних церемоній або урочистих прийомів ви­ пускали кви тки із в к азівк ам и про те, що ці люди маю ть робити, я к поводитися. Відтоді слово, я ке означало «квиток», почало означати й прави ла поведінки на оф іційних зустрічах і цере­ м оніях (Є. Чак).

Цікаво ^нати ЩО НЕ КРАЙ

ТО ЗВИ ЧА Й

Доволі різном анітним и в різних народів є ж ести, що викорис­ товуються під час спілкуван ня. Я кщ о в нас під час привітання найпош иреніш им и є рукостискання, у кл ін голови, скидання к а ­ пелю ха чи ш ап ки , коли заходиш у прим іщ ення, то в Захід н ій А ф риці вітаю ться ударами долоні по грудях, а в Ц ентральній А ф ­ риц і - поклонами й плесканням у долоні. К итайці, зустрічаю чи один одного, тиснуть руки сам і собі так, я к сучасний оратор у нас часто вітає аудиторію. Є гиптяни прикладаю ть руку до лоба, ніби віддаю чи честь. П анібратське поплескування по ш иї д л я арабів є дуж е образ­ ливим , а ам ерикан ці під час прощ ання ударяю ть один одного по долоні. У К итаї та Японії рукостискання узвичаєне лиш е серед рівних за соціальним статусом людей, в інш их вип адках усіх, хто стоїть на вищ ому соціальному щ аблі, вітаю ть ввічливим покло­ ном. А ж и телі півдня Європи, Південної А мерики, країн Сходу під час зустрічі обов’язково цілую ться (Із ж урналу).

І таке буває УВЕРТЮРА Сидять двоє у театрі Не десь, а в партері, Вона і він. Н адулися, Неначе тетері. Бурчить вона: - Що за люди, Оті диригенти? Могли б раніш настроїти Свої інструменти. Ц ей триндикне, той цигикне, Т ретій дме у дудку... Затяг мене на оперу,

Ну тебе у будку! Попереду літн я ж ін к а Н асупила брови.

- Тихо, - шепче. - Увертюра. П рипиніть розмови. Та, що ззаду, огризнулась: - Теж мені культура... Це ще треба подумати, Хто з нас увертюра! (П. Глазовий)

43

Мова й пісня - дві найваж ливіш і фортеці, які народ повинен оберігати пильніш е й відчайдушніше, ніж свої кордони.

Г. Нудьга

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОРФОЕПІЇ, ФОНЕТИКИ, СТИЛІСТИКИ Ви з н а т и м е т е : • норми української літературної вимови; • засоби милозвучності української мови. Ви в м іт и м е т е : • вимовляти звуки відповідно до орфоепічних норм; • визначати стилістичні функції в тексті звуків мови; • використовувати засоби милозвучності; • правильно писати слова з ненаголош еними голосними, м’яким знаком, апостроф ом; • користуватися орф оепічним і орф ограф ічним словниками.

Орфоепія. Ф онетика. Стилістика Фонетика (від гр. phonetikos - звуковий) - це розділ мовознавства, я к и й вивчає звуковий склад мови. Орфоепія (від гр. orthos - правильний, epos - мова) - це розділ мово­ знавства, я к и й вивчає п рави ла літературної вимови. Орфографія (від гр. orthos - правильний, grapho - пишу) - це розділ мовознавства, я к и й вивчає правила написання слів.

§ 5. Основні норми української літературної вимови Про те, я к треба ви м о влят и голосні звук и в наголош еній і ненаголош еній позиції, про особливості вим ови приголосних т а зм іни ц и х приголосних у мовном у потоці 58. Прочитайте текст, визначте його тему. Що, на вашу думку, спонукало автора до таких міркувань?

НАОДИНЦІ ЗІ СЛОВОМ Вимовляю чи слово «сова», хочеться прикласти палець до вуст, зак л и ­ каю чи до тиш і. «Со-ва...», - радш е прошепчемо, н іж прокаж емо, спо­ стерігаючи нечутний лет «нічниці» - так нази вали ту птаху рим ляни. Утім, слово «прошепчемо» тут теж не годиться: хіба м ож на прош ептати зітхання?.. А в слові «сова», де сусідують «о» з «а», вчувається тихе зі­ тхання; у ньому ж - чи то подив, чи ж ал ь, а ще невиразне, я к і самі сутінки, почуття. Зітх ан н я справді тихе, бо в ненаголош еному «о» ніби вчувається глухе «у», а мовлене лиш ень губами «в» приглуш ує те слово: воно хоч протяж не, та безгомінне, я к оте «овва!». Тому-то виникає ба­ ж ан н я ще раз повторювати слово, - начебто, проникнувш и в його гли­ бину, збагнемо дивну природу самої птахи, я к а вваж ається символом мудрості, я к а надає перевагу ночі, ш анує м овчанку і дивує нас своїм голосом: «Не плаче й не співає» (За А . Содоморою). Пригадайте • • • • •

На які групи поділяються звуки української мови? Щ о таке фонетична транскрипція? Які знаки в ній використовують? Як вимовляються голосні в наголошеній і ненаголош еній позиції? Які приголосні й у якій позиції уподібню ю ться? Які особливості наголосу в українській мові?

59. Порівняйте вимову з написанням кожного слова в поданих групах. Які орфоепічні закономірності простежуються в цих групах слів? Сформулюйте норми української літературної вимови, які проілюстровано прикладами. Для чого, на вашу думку, існують такі норми?

1.

2.

3.

4.

Зерно [зеирпо], зим а [зиема], виделка [виеделка]. С труж ка [стружка], солодкий [солодкий], лоб [лоб]. Молотьба [іѵіолод бя], просьба [проз/ба], анекдот [анеиґдот]. Стіл [с'т'іл], к у зн я [куз'їг'а], хатній [хат н ій].

45

Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика Літературна вимова

Орфоепічні норми виявляю ться в додерж анні правильно­ го вж и ван н я звуків мови, зокрема в урахуванні правил чергування голосних і приголосних, подовження, уподіб­ нення тощо. Ц і норми в у країн ській літературній мові склалися на базі середньонаддніпрянських говірок. Зр азк ам и правильної вимови є орфоепічні словники.

Основні норми української літературної вимови Правила вимови

П риклади

Вимова голосних звуків Усі голосні в наголош еній позиції, а також [а], [у], вечір [веч’ір] [і] в ненаголош еній позиції вимовляю ться чітко Звуки [е] та [и] в ненаголош еній позиції вим овля­ весна [веиспа] зим а [зиема] ю ться відповідно я к [еи], [ие]. зо зул я [зоузул'а] Звук [о] перед складом з наголош еним [у] в основі слова наближ ається до [у]: [оу] Вимова приголосних звуків дуб [дуб]

Приголосні перед голосними і в к ін ц і слова вим овляю ться чітко Глухі перед дзвінки м и вим овляю ться я к парні їм дзвінкі Д звінкі перед глухими переважно не оглушуються. О глуш ую ться перед глухим и лиш е [г] у словах нігті, кігті, легко, вогко, дігтяр, а також префікс з-

к а зк а [казка] легко [лёхко] зсунув [с:унув]

У преф іксах роз-, без- д звінки й [з] перед наступ­ ним глухим вим овляється дзвінко (у повільному темпі мовлення) або глухо (у ш видком у темпі)

розписав [розпиесав] і [роспиесав]

Тверді приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [дз], [л], [н] перед м ’я к и м и уподібнюються до парних м’яких; приголосні [з], [с], [ц], [дз] уподібнюються до парних м ’я к и х ще й перед напівпом ’якш еним и

пісня [п’іс' н а]

Звуки [з], [ц], [с] перед ш иплячи м и [ж], [ч], [ш] вим овляю ться відповідно я к [ж], [ч], [ш]

прит еш и [п ри 'пїш лі"]

Ш и п л ячі [ж], [ч], [ш] перед [з^], [ц ], [с ] вим овля­ ються відповідно я к [з ], [ц ], [с ]

книж ці [кпйз'ц і]

Звуки [дж], [дз] [дз/] вим овляю ться злито Буквосполучення -т ься, -ш ся у дієсловах вимов­ ляю ться відповідно я к [ц :а1, [с^а]

ходжу [ходжу]

боротьба [бород ба]

світ ло [с/в’їтло]

пиш ут ься [п й ш уц :а] дивиш ся [ д и в и н а ]

Зверніт ь ува гу! Н апівпом ’якш ен і приголосні є різновидами твердих звуків, а от м ’я к і і тверді приголосні - це різні звуки. Тому не мож на казати, що слова син і сіль починаю ться однаковим звуком, адж е в пер­ шому слові маємо звук [с], а в другому - [сУ].

46

Орфоепія. Ф онетика. Стилістика Український

[ґ]

У сучасній україн ській мові розрізняємо звуки [г] і [ґ]. Звук [ґ] наближ ається вимовою до латинського [g], У су­ часній мові він вим овляється в невеликій групі слів, здебільш ого іншомовного походження. Н априклад: аґрус, ґанок, ґрат и, ґн іт , ґу л я , ґава, ґречний, ґр ун т , ґр и н ­ джоли, ґат унок, ґва лт , ґедзь, ґелґот ат и, дзиґа, ґудзик, м а м а ли ґа , ґазда. Звук [г] вж ивається в багатьох у країн ськи х і запозиче­ них словах. Н априклад: гай, гім наст ика, сніг. У д еяких власних назвах правильною є подвійна вимова: Г ренландія і Ґ р е н л а н д ія , Гете й Ґет е.

6 0 . 1. Прочитайте текст, дотримуючись норм літературної вимови. Визначте за ­ соби зв ’язку речень у ньому. Доберіть заголовок.

Вітер кидає пригорщ і піску, я к и й сухо шелестить на стінах намету. Вгорі пролетіли якісь птахи, попискуючи. Дивишся в небо й не бачиш його, просто чорна твердь перед очима (такі ночі лиш е в серпні бувають), та потроху звикаєш до темряви, призвичаюєшся, і ось уж е к іл ь к а зірок прокльовується на темному тлі, за ними дрібніш і, а потім Ч ум ацький Ш лях висіється, небо перед тобою все безкрає. Товариш також леж ить горілиць, а згодом тихо говорить, що вітер розгойдує диш ло Воза. І справді, коли довго дивитися на Віз, то починає здаватися, що він ко­ титься. Заплю щ иш очі, зупиниш його рух, почуєш, я к невпинно б’є в берег висока хвиля, я к ш елестить шелюга, я к пахне прив’ялою корою, - і знову покотився Віз (За О. В асильківським ).

II. Запишіть виділені слова в транскрипції. Поясніть їхню вимову відповідно до орфоепічних норм та порівняйте її з написанням. За потреби зверніться до орфоепічного словника.

61. І. Прочитайте слова вголос, користуючись транскрипцією. Запишіть ці слова відповідно до орфографічних норм.

[дзиґа], [ґрунт], [кттйз'Ц'і], [руц7:!], [х в іЛ і/у й е ^ а ], [вйбацѴа], [веио'їл;:а], [с^мшес^а], [хатйн'ц і], [л ал-'ц'!], [вохко], [пе^'трус'ц'і], [ш’ісиадз ц ат'], [с:адйтие], [блйз-'ко], [ховайеиц /:а], [з б’ігай у ц іа]. [чесѴ].

t

il, Укажіть слова, у вимові яких відбувається спрощення. Чи закріплено це спрощення на письмі?

62. М о з к о в и й штурм. Які порушення орфоепічних норм найбільш поширені в мовленні носіїв української мови?

63. О р ф о е п іч н и й т ренажер Вимовте чітко слова, дотримуючись поданих ін­ струкцій.

1. Ненаголош ені голосні [с] та [и] вим овляйте відповідно я к [е11] та [ие]: пш ениця, левада, береза, Семен, лелека , зим а, дит ина, м илувався.

2. Буквосполучення дж, дз вим овляйте я к один звук [дж], [дз] у сло­ вах: ходжу, джерело, піджак, джаз, продзвеніт и, дзенькат и.

3. Звуки [б], [д], [з] вим овляйте дзвінко, не допускаю чи їх оглушення: берізка, боягуз, в ’язка , низка, дуб, горб, лісоруб, будка, ш видко, кладка, хід, прудко.

47

Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика 4. Звук [ф] вим овляйте чітко, не допускаючи вимови [хв]: ферма, фа­ зан, шафа, фанера, фарба.

5. Звук [р] вим овляйте твердо, не допускаю чи його пом’якш ення: Х арків, Ігор, лікар, М арш і.

6. Н апівпом ’якш ен і звуки [ж’], [ч’], [ш’] вимовляйте так, щоб не до­ пустити повного пом’якш ення, але й не твердо: шість, товариш і, галоші, чіпат и, чітко, уночі, ч іп лят и , ж інка, межі.

7. Зву ки [ш], [ч] вим овляйте твердо, не допускаю чи їх пом’якш ення: куліш , береш, щ ука, гущ а, часто, клю ч, чит ат и, віт чизна, м ’яч.

8. В имовляйте [л] твердо, не допускаю чи його пом’якш ення: елект ри­ ка, лек ц ія, легенда, м олекула.

64. П опрацю йт е в п а р а х . Прочитайте по черзі один одному пари слів, чітко й виразно вимовляючи кожен звук. Назвіть і схарактеризуйте усно звуки, за допо­ могою яких розрізняються слова в парах.

З р а з о к . Р ис - рись: [с] - пригол., тверд.; [ с ] - пригол., м ’як. Грати - ґрати, плю щ - плюш, коти - кути, гриб - грип, везти - вести, вищ ий - вищ ій, син - синь, білити - біліти, полин - полинь, гадка гатка, знати - зняти, пиш у - пищу, буран - бур’ян, лід - літ.

6 5 .1. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки і розкриваючи дужки.

1. У вільний час зимою порівнюючи таємниці природи із законами м а­ тематики я насмілююсь (з,с)подіватися що знайшов основу дивної науки (Р. Декарт). 2. І сте(ж,ш)ка т(е,и)кла від криниці в оселю де сміх кр(е,и)йдян ий від(з,дз)еркалила стеля де лунко бурульки ц віл и на ш нурку і тихо сиділа сова на даш ку (П . М овчан). 3. Мене спинила біла піна гречки, ле(г,х)ка і запаш на неначе (з,с)бита крильм и в(е,и)селих бджіл (Д. Білоус).

4. Ой з(о,у)зуле з(о,у)зуленько нащ о ж ти кувала! (Т. Ш евченко). 5. Вечір зіркою в небі повис і ро(з,с)сипав свої бри(з,с)ки на тремтливі л(е,и)сточки беріз... І здає(тьс,ц)я що плачуть бері(з,с)ки (В. Сосюра). 6. Я кщ о прямі перетинаються то вони (не)збігаються і не є паралельними (З підручника).

II. Підкресліть слова, у яких простежується розбіжність між вимовою і напи­ санням. Поясніть вимову цих слів відповідно до орфоепічних норм. За потреби скористайтеся орфоепічним словником. НІ. Назвіть м'які й напівпом’якшені звуки у виділених словах.

6 6 . 1. Випишіть із поданих слів п’ять, які пишуться з літерою ґ. Правильність виконання перевірте за словником.

(Г,Ґ)алас, (г,ґ)рунт, (г,ґ)аньба, (г,ґ)ава, (г,ґ)лухий, (г,ґ)одина, (г,ґ)удзик, (г,ґ)риміти, (г,ґ)андж, (г,ґ)рецький, (г,ґ)риндж оли, (г,ґ)алицький, (г,ґ)іркий.

II. Поясніть відмінність у значенні, вимові й написанні слів: а) грати й ґрати; б) гулі й ґулі.

67. Д в а - чотири - в с і р а з о м . І. Поміркуйте, чому в усному мовленні можна сплутати слова мишці й (у) мисці.

II. Поміркуйте, які помилки й чому можна допустити у вимові слів форма, дуб, ґрунт, вмиваєшся, людський. Щ 48

68. П озм агайт еся! Хто швидше і правильно визначить, скільки разів ужито звук [д /] у поданій групі слів?

Орфоепія. Ф онетика. Стилістика Гандбол, боротьба, дзиґа, дзвін, дядько, д іж к а, Гідроген, дитинство, відж ати, спересердя, міддю, бджоли, досвід.

t

69. Знайдіть помилки в передачі вимови слів. Запишіть ці слова у фонетичній транскрипції правильно.

Село [сило], кож ух [кужух], ґудзик [гудзиек], електрика [ел'ектриека], л ікар [ л ік а р 7], ніч [н'іч/], злість [зѴ ісУ ], лічба [л іч б а ], вогко [вогко], просьба [просьба], сереж ка [си°решка], відріж [в’ід 'р'їш], учиться [учиетѴа], глядачці [гл'адачц-і], л о ж ц і [лож ц'і].

70. І. Прочитайте вірш, дотримуючись орфоепічних норм. Зверніть особливу увагу на вимову кінцевих приголосних, а також губних і шиплячих звуків.

Вже скосили гречку, осінь недалечко, М ісячна вуздечка впала на поріг. І трава шепоче про небесні очі, Що крізь далі ночі сяйво шлють до ніг... А туман, де лу ки , ломить білі руки, Глушить ночі звуки маревом густим. Тіні, тіні, тіні... Не дзвенять у сині співи солов’їн і за вікном моїм. Пісню калинову я складаю знову, і з людьми розмову серцем я веду... Тишина, ні руху... Небо землю слуха, падаю ть десь глухо я б л у к а в саду. (В. Сосюра)

М ісячна ніч

II. Укажіть слова, у яких можливі орфоепічні помилки . Затранскрибуйте першу строфу вірша.

III. Підготуйтеся до виразного читання вірша.

71. І. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання. Для цього змініть слова або утворіть споріднені так, щоб після сумнівного приголосного стояв голосний.

Ле(г,х)ко, во(г,х)ко, кі(г,х)ті, ді(г,х)тяр, хо(д,т)ьба, моло(д,т)ьба, про(з,с)ьба, дові(д,т)ка, ло(ж,ш)ка, лі(ж,ш)ко, рі(д,т)ко, бері(з,с)ка, ву(з,с)ько, ко(з,с)ьба, тя(г,х)ти, гря(д,т)ка, сні(ж ,ш )ка, пру(д,т)ко, моту(з,с)ка, соло(д,т)кий, ве(з,с)ти.

II. Прочитайте вголос записані слова, пам’ятаючи, що дзвінкі приголосні перед глухими, як правило, не оглушуються.

72. Прочитайте речення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. Про­ аналізуйте вимову цих слів при їхній словозміні.

1. Прийшов у новій (сорочка). 2. Бабуся подарувала яці - [ц/;і] (онучка) нову сукню. 3. Ти тепер (сподіватися) на к р а­ ш ся - [с':а] ще. 4. Чому ти (крутитися) я к білка в колесі? 5. Вранці ться - [ц/;а] квіти (вмиватися) росою. 6. Усе (змінюватися) на кращ е.

49

Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика 73. І. Від поданих слів утворіть нові за допомогою префіксів роз- або без-. Про­ читайте утворені слова з оглушенням кінцевого приголосного в префіксі і без оглушення.

Танути, сипати, страшний, хитати, тулити, формувати, писати, смертний. ІІ. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених словах.

М овленнєва ситуація На запрош ення свого друга з Великобританії львів'янин Тарас побував у столиці цієї країни. В одному з лондонських музеїв хлопець звернувся до екскурсовода англійською мовою і дуже здивувався, коли той одразу з р о ­ зумів, що Тарас з України.

- Як Ви здогадалися, що я українець? Я ж не говорив по-українськи.

- Так, але я чув, як Ви говорили по-англійськи. Поміркуйте, чому, вивчаючи іноземну мову, дуже важко позбутися акценту, а от лексичну, граматичну, синтаксичну систему опанувати легко. Зверніть ув аг у! Д ля української мови характерний не ф іксований, а вільний, рухомий наголос. Він мож е падати в різних словах на будья к и й склад, пересуватися з одного складу на інш ий при зм ін і слова. Н априклад: весна - весни, віт ер - віт ри.

74. І. Прочитайте вголос слова, правильно їх наголошуючи. За потреби зверніть­ ся до сторінки «Культура мовлення» та поданого в додатках словничка наголосів.

Товстий, тонкий, відстояти, допізна, чотирнад­ цять, середина, дочка, живопис, кропива, легкий, кидати, літопис, м ілкий, ненависть, нести, везти, завдання, запитання, обруч, олень, посидіти, при­ чіп, приятель, русло, столяр, каж у, роблю.

Запам’ятайте! новйй, тонкйй, випадок, середина, каж у, несла, ідемо

II. Поясніть відмінність лексичного та граматичногозначеньслів, що розрізняють­ ся наголосом: тёпло - тепло, відомість - відомість, загалом - загалом, о б р а зуобразу, верхи - верхи.

75. І. Проаналізуйте мовлення дикторів та ведучих програм на радіо, телеба­ ченні стосовно дотримання ними орфоепічних норм.

II. Зробіть аудіозапис власного мовлення й проаналізуйте його стосовно дотри­ мання орфоепічних норм.

t

76. Складіть і запишіть невеликий текст (8-10 речень) у публіцистичному сти­ лі на довільну тему. Підкресліть слова, у яких можливі орфоепічні помилки. Визначте, з якою інтонацією слід читати ваш текст. Підготуйтеся до його вираз­ ного читання перед аудиторією.

Для

вас, д о п и тл и в і

Якщо ви прагнете пізнати глибину Слова, відчути його ритмічний, мелодій­ ний подих, зверніться до книж ки А н д р ія С о д о м о р и « Н а о д и н ц і з і с л о ­ вом». Ця праця - спроба побачити світ через слух, світ, що у слові, за словом. Тут звичайні слова «палиця», «обрій», «хата», «дим» непомітно переходятьу сф еру поезії та пісні, історії, етнографії, філософії... Про те, що вам най­ більше сподобається в цій книжці, розкаж іть однокласникам.

50

Орфоепія. Ф онетика. Стилістика 1. Взаємодія звуків у мовному потоці підпорядкована певним прави­ лам, порушення яких веде до того, що слухач не може виділити із цього потоку певний звук.

2. Особливістю української орф оепії є чітка вимова всіх голосних зву­ ків у наголошеній позиції. Глухі приголосні перед дзвінким и одзвінчуються, а от дзвінкі, як правило, не оглушуються. Тверді перед м’якими уподібню ю ться за м ’якістю. Звуки [з], [ц], [с] перед шипля­ чими уподібню ю ться до шиплячих і навпаки.

§ 6. Правопис ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа Про те, я к у н и к н у т и пом илок у передачі на письмі ненаголош ених [є], [и], [о], про роль м ’якого зн ака й апострофа на письмі т а скла дні ви п а д ки їхнього правопису Пригадайте • • • •

Як перевірити написання ненаголош ених голосних [е], [и]? Як передається м’якість приголосних на письмі? Коли в словах пиш емо м’який знак? За яких умов ставимо у словах апостроф?

77. І. Прочитайте виразно текст, звертаючи особливу увагу на вимову ненаголо­ шених і наголошених голосних. Поміркуйте, що символізують собою дві скрипки. Чому автор назвав свій твір баладою?

БА Л А Д А ПРО ДВІ СКРИ ПКИ Ой зробив хлопчина та й дві красні скри пки Поділив надвоє снів своїх красу. Щ о перш а скри пка - біла лебідка, А друга скри пка - вечірній сум. Закохались в нього дві сестри весною. Одна - я к та нічка, друга - мов той день. П ерш а просила грати сумної, Д руга хотіла веселих пісень. А я к розійш лися ті пісні луною, Він зам овклі скри пки сестрам двом віддав. К ож на дівчина стала вербою, Легінь м іж ним и явором став. Зали ш и в на світі дві самотні скрипки, Зали ш и в на світі снів своїх красу. Що перш а скри пка - біла лебідка, А друга скри пка - вечірній сум.

Ф. М а н а й ло . Водопад 51

Орфоепія. Фонетпика. Ст иліст ика Там, де став явір понад плаям и, Знову я чую відлун ня пісень: Одна верба співає ночами, Д руга верба співає удень. (В. М арсю к) II. Укажіть у тексті слова з ненаголошеними [е],[и], поясніть їхню вимову й напи­ сання. Якщо можливо, змініть ці слова або доберіть до них спільнокореневі так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним.

III. Поясніть уживання тире в реченнях тексту. Ненаголошені голосні

В у кр аїн ській літературній вимові плутаю ться ненаголош ені голосні [е] з [и], [и] з [е], [о] з [у], що часто викликає труднощі в їхньому написанні. У цих вип адках треба керуватися відповідними правилами. У д еяких словах з постійним наголосом (переважно ін ­ шомовного походження) невиразний звук рекомендуєть­ ся перевіряти за словникам и. Н априклад: пиріг, киш еня, пш ениця, ло п у х .

Зверніт ь у ва гу! У коренях дієслів, якщ о далі з’являється наголош е­ ний суфікс а , пишемо и. Н априклад: ст ират и (хоч терти), вм ират и (хоч вмерт и).

78. І. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Поясніть, якими правилами ви керува­ лися. Написання яких слів можна перевірити тільки за словником?

Л(о,у)пух, г(о,у)лубка, м(е,и)ліший, пром(е,и)ніє, ос(е,и)ні, тижд(е,и)нь, хлоп(е,и)ць, шел(е,и)стить, б(е,и)р(е,и)гиня, тр(е,и)вога, бр(е,и)ніти, пш (е,и)ниця, м(е,и)лодійний, ап(е,и)льсин, м(е,и)нулий, тр(е,існу­ вання, л(е,и)вада, т(е,и)рмод(е,и)паміка, Окс(е,и)геп, степ(е,и)невий, д(е,и)ректор, ст(е,и)рати, зд(е,и)рати.

З а п а м ’ятайте! левада минулий пш ениця мелодія

II. Перевірте правильність написання слів за допомогою орфографічного словника.

III. З двома словами (на вибір) складіть і запишіть словосполучення.

52

М ’який знак

М’як и й з н а к після букв на позначення приголосних у к а ­ зує, що ц і приголосні треба вим овляти м ’яко. Я кщ о в у кр аїн ській літературній вимові приголосний звучить твердо, то м ’я к и й знак писати не треба. Трудно­ щ і в у ж и ван н і м ’якого зн ак а виникаю ть там, де слід по­ значити м ’якість приголосного. У таки х ви п адках м’я к и й знак пиш уть не завж ди, а тому треба керуватися відпо­ відними правилам и.

Апостроф

Н адрядковий зн ак апостроф уж и вається д л я позначення роздільної вимови твердого приголосного перед наступ­ ним м’яки м [й]. Н априклад: в ’язат и - [вйазати]; бур’я н [бурйан]. Букви я, ю, є, ї після апострофа позначаю ть два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]. Приголосний перед апострофом ви­ мовляємо твердо.

Орфоепія. Ф онетика. Стилістика Зверніт ь ув а гу ! У написанні в словах м ’якого зн ак а й апострофа тре­ ба чітко розрізняти споконвічні україн ські слова й слова іншомовного походження, бо вопи пиш уться за різним и правилам и.

79. Слова, записані фонетичною транскрипцією, передайте звичайним пись­ мом. Зіставте вимову й написання кожного слова. Поясніть уживання або відсут­ ність у них м ’якого знака чи апострофа.

[(Ѵіл-Ѵкйй], [морс'кйй], [тт/в’ах], [л'уббвйу].

80. Попрацю йт е в парах. І. Прочитайте слова іншомовного походження. Вибе­ ріть з них кожен 6 -8 слів і продиктуйте однокласнику (однокласниці). Перевірте написання.

Конферансьє, ательє, портьєра, м ільярд, мільйон, каньйон, Ньютон, Нью-Йорк, альбатрос, досьє, кольє, віньєтка, ком п’ютер, бар’єр, к а р ’єра, Монтеск’є, м и ш ’я к , прем ’єр, ад ’ютант, ін ’єк ц ія, кон’ю нктура, інтер’єр, бюджет, бюро, бюлетень.

II. З ’ясуйте за словником іншомовних слів лексичне значення не зрозумілих вам слів.

81. Запишіть іменники у формі давального відмінка однини. Підкресліть і пояс­ ніть орфограми в утворених словах. Свою відповідь звірте з поданим нижче мір­ куванням.

Н аталка, Галька, М аринка, тваринка, сторінка, донька, донка*, со­ п іл ка, хм аринка, скринька, хатинка, л я л ь к а. *Донка - вудка для ловіння риби з дна водоймища.

Міркуйте! У слові хат инці м’який знак не пишемо, бо його немає і в слові хат инка, а в слові скриньці м ’який знак пишемо, бо у слові скринька він є.

82. І. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, м’який знак. Обґрунтуйте напи­ сання. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції. Зіставте їхню вимову й написання.

Камін.,чик, н ян .л и ти , тон.,ший, змен..шення, доріжен..ці, зозул..чин, Гет..манчук, різ..блення, малесень­ кий, ковал..с..кий, велетен..с..кий, донецький, дев’ят..сот, повіст..ю, мільярдер, чотирьох, сл..озинка, бата­ льйон, компаньйон, вол..єр, здіймаються, см ієш .хя.

Запам’ятайте! менш ий тонш ий доньчин неньчин

II. Одне слово (на вибір) уведіть у складне речення. Речення запишіть.

83. Д в а - чотири - в с і р а зо м . Поясніть, чому в слові свято не пишеться апо­ строф, а в слові зв ’язок - пишеться.

84. І. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф. Поясніть орфограму «Написання апострофа». Свою відповідь зіставте з поданим нижче міркуванням.

П ів(’)яблука, пів(’)ящ и ка, л л (’)ється, моркв(’)яний, брукв(’)яний, медв(’)яний, духм(’)яний, торф(’)янистий, св(’)ятковий, Св(’)ятослав, возз(’)єднання, з(’)їж дж ати, без(’)ядерний, під(’)юджувати, перед(’)ювілейний, Л ук(’)янівка, безхмар(’)я, матір(’)ю, любов(’)ю, дит(’)ясла.

Запам’ятайте! свято духм яний п ів’ябл ука ллється

Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика II. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції. Зіставте вимову й написання.

III. З одним словом (на вибір) складіть речення, ускладнене відокремленим озна­ ченням.

Міркуйте! У слові д ухм ян и й апостроф пе пишемо, бо перед буквою м стоїть буква на позначення приголосного, я к а належ ить до кореня. У сло­ ві розв'язат и перед в також стоїть буква на позначення приголосного, але вона належ и ть не до кореня, а до преф ікса, тому апостроф пишемо.

85. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Підкресліть пунктограми й орфограми.

1. Було після дощу і громовиці плодів соло(д,т)ких в пелену зб(е,и)реш й см акуєш їх соло(д,т)ких і духм(’)яних а ябл ука вигупую ть в саду... (Г. Д удка). 2. А з(е,и)мля л(е,и)ж ить м(е,и)дова а поля пож аті мрію ть на городах дост(е,и)гають гарбузи з(е,и)леноребрі (М. Рильський). 3. Історія це св(’)ятая св(’)яти х народу недоторканна для злодійс(ь)ких рук (О. До вженко). 4. Зап арувала рі(лл,л)я т(ь)м(’)яно забл(е,и)щ али на сонці одвернуті лем(е,и)шами скиби з(е,и)млі (Г. Тютюнник). 5. Розт(йо,ьо)хкався соловейко на калинон(ь)ці щось не (з,с)питься серед ночі сиротинон(ь)ці (П . Грабовський). 6. Темряву тр(е,и)вожили к р и кам и півні танцю вали леб(е,и)ді в хаті на стіні лопотіли кри лам и і рож евим пір(’)ям лоскотали мар(е,и)во золотим сузір(’)ям (В. Симоненко). 7. Затихли люд(ь)с(ь)кі го­ лоси в мален(ь)кій хатин(ь)ці лиш е цвіркуни десь під печею та в старих стінах зал(е,и)вались своїм цвіркотом... (Т. Б ордуляк). 8. С кільки сліз прол(е,и)лось на з(е,и)млі за міл(ь)йони, м іл (\ь)ярди років. А коли вже запізно тоді кож ен каж е Та я ж не хотів (Г. Д удка).

II. Підкресліть граматичні основи, визначте види речень за будовою.

86. Третє з а й в е . У кожній групі слів знайдіть одне, яке відрізняється від інших двох написанням.

1.

2.

3.

4.

5.

Близ(ь)кість, нян(ь)чити, тон(ь)ший. Прод(е,и)шевити, к(е,и)шеня, ч(е,и)мпіон. П ідв(’)язати, св(’)ящ еник, торф(’)яник. Віт(е,и)р, бр(е,и)ніти, м(е,и)телик. Б (’)юлетень, ін(’)єк ц ія, кон(’)ю нктура.

8 7 . 1. Спишіть слова, згрупувавши їх за видами орфограм. Уставте пропущені букви або апостроф. Доповніть кожну групу власним прикладом.

Ін-.єкція, д..ревце, м иш -.як, ад.лотант, пріор..тет, Х..юстон, прем..єра, Ч..каго, ст..повий, оч..р..тяний, д..циметр, с..ц..лійський, б..юро, порт..єра, тр..вож ний, кол..є, Н..ютон, Б р ази л ія, д..ригент, вел.-чальний.

II. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції. Назвіть у них звуки й букви.

88 . П озм агайт еся! Відгадайте і запишіть іменування поданих тлумачень. Усі відповіді - це слова іншомовного походження з орфограмами щодо напи­ сання ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа.

1.

2.

3.

4.

5.

54

Столиця Сполучених Ш татів А мерики. Відомий ф ізик, іменем якого названо м іж народну одиницю сили. Впорскування під ш кіру або у вену яких-небудь лікувальних речовин. Завіса з важ кої, щ ільної ткан и н и на дверях або на вікні. Особа, що очолює уряд, стоїть на чолі кабінету міністрів.

Орфоепія. Ф онетика. Стилістика 6. К ерівник колективу виконавців у хорі, оркестрі, оперному або ба­ летному спектаклі.

7. П ерш а вистава п ’єси в театрі, перш ий показ естрадної, концертної або циркової програми.

8. Одиниця довж ини, я к а дорівнює одній десятій частині метра.

9. М айстерня одягу, взуття, головних уборів.

10. Вузька річкова долина, глибоко врізана в корінну породу.

8 9 . 1. Доберіть і запишіть 5-10 слів з орфограмами щодо написання ненаголо­ шених голосних, м ’якого знака, апострофа так, щоб ці слова асоціювалися з однією із зазначених нижче сфер людської діяльності.

t

М едицина, сільське господарство, культура, спорт, промисловість, ту­ ризм, економіка, література.

II. Складіть з кількома дібраними словами два складних речення.

90. Попрацюйте в парах. Візьміть один в одного інтерв’ю (2 -4 запитання) на тему «Правопис ненаголошених голосних, м ’якого знака, апострофа».

91. Попрацюйте в парах. Складіть кожен словниковий диктант (8-10 слів) на правила написании ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа. Про­ диктуйте диктант однокласнику (однокласниці), перевірте написання.

92. І. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Підкресліть слова, у яких можливі орфо­ епічні помилки.

Село стояло у в(е,и)л(е,и)чезній бал(ь)ці, а балкою протікала в(е,и)ляю чи ст(е,и)пова річ(е,и)чка. Один бік балки зр(е,и)вався в(е,и)сокою круч(е,и)ю. Скеля, пр(е,и)павш и з(е,и)млею, поросла д(е,и)ревами. По­ м іж них слалася сте(ж ,ш )ка, що доводила до м істка через річку. Дж(е,и)рело било зі скелі. Здавалося, якась в(е,и)л(е,и)чезпа сила викинула із зем лі страш е(н,нн)у кам (’)яну брилу. Вода в(е,и)тікала чистою холодною т(е,и)чією. На(в)коло було кам і(н,нн)я, (з,с)кладене лю(д,т)с(ь)кою рукою. Хтось зм урував цям ри(н,нн)я, а на нім поставив давній образ. Не було вж е видно малюва(н,нн)я, але, незваж аю чи н а це, (що)року н а (3,з)елені св(’)ята дівчата квітчали ікону над кр(е,и)ничкою (За Б. Грінченком).

II. Визначте, які засоби служать для створення художнього образу. Підготуйтеся до виразного читання тексту.

93. Виконайте завдання одного з поданих варіантів. \ Варіант А. Складіть мовознавчу казку або вірш для п'ятикласників про на­ писання ненаголошених голосних, м’якого знака або апострофа. Варіант Б. Підготуйте невелике мовознавче повідомлення про написання нена­ голошених голосних, м’якого знака або апострофа.

І CQ

О

ї S

£0

1. Оскільки ненаголош ені голосні [е], [и], [о] звучать у вимові нечітко, для написання користуєм ося орф ограф ічними правилами. Проте правопис деяких слів з таким и голосними треба за п а м ’ятати.

2. М ’який зн а к є одним зі способів позначення м’якості приголосних на письмі, а за допом огою апостроф а позначаємо роздільну вимову твердого приголосного перед наступним м’яким [й]. Для правиль­ ного написання м’якого знака й апостроф а теж користуєм ося відпо­ відними орф ограф ічними нормами.

55

Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика

§ 7. Стилістичні засоби фонетики Про звуко ві повтори і звуковідт ворення в худож ніх т екст ах, а також про м илозвучніст ь української мови я к характ ерну о зн а ку всіх її ст илів 94. Прочитайте уривок з поезії Ліни Костенко. Про що в ньому йдеться? Помір­ куйте, чому «С» сичало, мов кобра, «Ю» пручалось, «А» приготувалося співати соло. Які асоціації викликають у вас названі літери (звуки)?

... Сичало «С», мов кобра на хвості. Ш кварчало «ПІ», і «Ф» взялося в боки. І вірне «К» уперш е у ж и тті Зробило вбік категоричні кроки. Стогнало «Н», пручалась буква «Ю», кусалось «Є», і «Т» кричало: «Тату!». С казало «Л»: «На цьому я стою!» Ну, тобто прямо з Лю тера цитату. С лухняне «А» було вж е на мазі, приготувалось заспівати соло, перекрутилось на одній нозі, неначе циркуль, - і зам кнулось в коло. К отився перстень літерою «О», його згубив м ізинний палець змісту. Тоді взяла я знову те перо, Я к і належ и ть доброму стилісту... (Л. Кост енко) Пригадайте • • • •

Які основні ознаки художнього стилю мовлення? Щ о таке асонанс і алітерація? Яка роль звуконаслідування в художніх текстах? Які є засоби милозвучності української мови?

95. Прочитайте уривки віршів і порівняйте їхні звукові «малюнки». У якому прикладі відтворено душевний стан людини, а в якому - стан природи? По­ міркуйте, з якою метою кожен автор використовує повторення однакових звуків. Чи підсилюється таким чином виразність? Зробіть висновок про стилістичну роль звукових повторів.

1. Вітер в гаї не гуляє, вночі спочиває; прокинеться, тихесенько в осоки питає: «Хто се, хто се по сім боці рве на собі коси? Х то се, хто се?» —тихесенько спитає-повіє, та й задрім а, поки неба край зачервоніє... (Т. Ш евченко) 56

2. До думи д ум а доруш а... Стодоли дум - в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, До дум и д ум а доруша. Стобальним, стоглобальним болем До неба дибиться душ а. До думи д ум а доруш а... Стодоли дум - в одну стодолу! (М . Вінграновський)

Орфоепія. Ф онетика. Стилістика К ожен стиль має свої ф онетичні особливості, але най­ більш е вони проявляю ться в художньому мовленні. Звукові повтори

Я к стилістичний засіб підсилення виразності мовлення використовують звукові повтори.

Алітерація

А літерація - повтор одного або кількох приголосних звуків у сум іж н их або розташ ованих недалеко одне від одного словах. Н априклад: У полі спит ь зоря під коло­ ском і сонно слуха дум у колоскову, і сонна т иш а сонним язиком шепоче саду сиву колискову (М. Віпграповський). У цьому при кладі ал ітер ац ія звука [с] підкреслю є спокій природи.

Асонанс

Асонанс — повтор одного або кіл ьк ох голосних звуків у сум іж них або розташ ованих недалеко одне від одного словах. Н априклад: Б у л а гроза, і грім грим ів, в ін т ак лю бив грим іт и, що аж т ремт ів, що аж горів на т рави і на к віт и (М. Вінграновський). У цьому при кладі повто­ рення голосного [і] у поєднанні з алітерацією яскраво увиразню є текст, створює ефект милозвучності.

Анафора

Звукова анафора - повторення однакових звуків на почат­ ку слів, рядків, речень твору. Н априклад: І по к л а віш а х сивого см ут ку ходят ь сині, сум ні слони (І. Драч).

Епіфора

Звукова епіфора - повторення однакових звуків напри­ к ін ц і слів, рядків, речень твору. Н априклад: Н а ла н а х, на т равах, на срібно-зелених, у ж ит ах злот ист их, ст рункоколоскових - гей т ам, т ам ш ум іли ш уми! Там ш ум іли ш уми! (П. Тичина).

Рима

Рима - звуковий повтор, побудований на співзвучності кінцевих слів або їх частин. Н априклад: Т и пахнеш , я к плом інь живиці, Я к біленький дзвінок медуниці. Я к вули к, де сховане сонце, Я к м а м и н и х мрій волоконце. (Д. П авличко)

Звуконаслі­ дування

П ідсилюю ть виразність мовлення також звуконасліду­ вальні слова, що відображ аю ть звуки реальної дійснос­ ті. Н априклад: Соломія сиділа перестрашено т а при­ слуха ла ся, про що шепоче морок. Шу... шу... шу... - починав він здалеку, шу... шу... шу... - одзивалося т ут коло неї (М. Коцюбинський).

57

Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика Милозвуч­ ність мови

Одним із засобів виразності мовлення є милозвучність (евфонічність). Це характерна риса української літера­ турної мови. М илозвучність в у кр аїн ській мові досягається чергуван­ н я м голосних і приголосних у — в, і —й, використанням фонетичних варіантів повнозначних і службових слів, зокрем а прийм енників з - із - зі, у - уві, під - піді підо, над - наді. Н априклад: у дорозі, в Одесі; утретє втретє; іт ла - м ла ; під ст олом - піді (підо) мною; зі ст олу - з дороги. Н едотримання правил чергування призводить до ви н и к­ нення чуж их українській мові немилозвучних сполучень. Сприяє м илозвучності й те, щ о дзвін кі приголосні не оглуш ую ться (різьба, ходьба), а в а ж к і для вимови групи приголосних спрощуються (тиждень - тиж невий).

96. Прочитайте виразно уривки з віршів. Яким настроєм пройнятий кожен з них? Які почуття вони викликають? Поясніть, як за допомогою асонансу авторам уда­ лося втілити свої задуми. Відповідь зіставте з міркуванням, поданим нижче.

1. Під верболоззям в казан і Чорти різдвяне тісто м ісять, И на золотому ковзані Ч ум ацьким Возом править м ісяць. (М . В інграновський) 2. Звичайн а собі мить. Звичайна хата з комином. Н а росах і дощ ах настояний бузок. Оця реальна м ить вж е завтра буде спомином, а післязавтра - казкою казок. (Л. Костенко) Міркуйте! У першому уривку д звін кі [з] та [з ] наповнюють р ядки бадьорим, веселим (навіть пустотливим) звучанням . Автор ніби грається цим и звукам и: у перш ому і третьому р я д к а х уж и ває їх двічі, а в друго­ му та четвертому - по одному разу, створюючи слухову асоціацію посилення-послаблення звуків: здається, мож на навіть почути порипу­ вання снігу на морозі.

97. Мозковий штурм. Чому саме художній стиль вирізняється особливими фо­ нетичними засобами?

98. І. Прочитайте речення. Визначте в них алітерації й асонанси. Поясніть роль цих засобів у кожному випадку.

1. Осінній день, осінній день, осінній! Осінній день, о синій день, о синій! О санна осені, о сум! Осанна. Н евже це осінь, осінь, о! - та сама (Л. Костенко).

2. Зам ітна сн іж и н к а сльозою зій ш л а на долоні, морозом ш епнула мені сивина, що вж е не повернуться юності наш ої коні, бо надто далека м іж нам и л я гл а дал и н а (Б. О лійник).

3. Ж ене з гір бурелом, котить валуни, р ік а глухо гуркоче, перемелю­ ючи все в глибині на к а м ’ян и х своїх ж орнах (О. Гончар).

58

Орфоепія. Ф онетика. Стилістика 4. Зеленим голосом сади зовуть зозулю, зелений борщ збігає на п ли­ ту. Розплю щ ив очі вечір на цибулю, картопля дивиться у землю золоту (М . Вінграновський).

5. Розбивш и вітер чорні хмари, ліг біля моря одпочить (Т. Ш евченко).

II. Спробуйте дібрати слова, у яких звукове оформлення увиразнює лексичне значення слова. Наприклад, слова грім, гуркіт, уяких значущим езвук [р]. Уведіть дібрані слова в речення так, щоб вони створили звуковий образ.

99. І. Прочитайте тексти, дотримуючись норм літературної вимови. Знайдіть у них звукову анафору й епіфору. З ’ясуйте стилістичну роль цих засобів.

1. Здається, часу і не гаю, А не встигаю, не встигаю! Щ одня себе перемагаю, Від суєти застерігаю , І знов до стрічки добігаю, І знов себе перемагаю, І не встигати не встигаю, І ні хвилиночки ж не гаю! (Л. Кост енко) 2. Мої думи заклопотаним и горобцями З а сн іж и н кам и за летю чими... (В. Сосюра) 3. Стихли струни, стихли співи, Срібні співи серенад, Срібно стеляться сніж инки Спить сам отній сад. (В. К обилянський) 4. Може б, м ати тут ридала,

Може б, м ила прилетіла, Т іл ьки б зн ал а, т іл ь к и б знал а, Т ільки б м ала вільні крила. (Григорій К осинка) II. Які звуки римуються у віршах? Чи збігаються вони з епіфорою?

100. Два - чотири - всі разом. І. Прочитайте крилаті вислови. Поміркуйте, на якому стилістичному прийомі вони побудовані.

1. Зачепився за пень, та й простояв ц іл и й день. 2. Горе тому, що на печі: сюди пече, туди гаряче; добре тому, що в дорозі - леж и ть собі на возі. 3. Кобила за вовком гналась, та вовкові в зуби попалась. 4. Добра свита, та не н а мене ш ита.

II. Як ви розумієте зм іст першого вислову? Доберіть і запишіть кілька при­ слів'їв чи приказок, які побудовані на тому самому стилістичному прийомі, що й подані.

101. І. Прочитайте вірш. Визначте його основну думку. Простежте, як поет дібрав слова зі звуками, що символізують значення самого слова. Опишіть створені ав­ тором звукову й зорову картини.

59

Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика НА ОКОЛИЦІ БОРИСЛАВА

В . Б ернадський. Околиця

Я чую, я к ш ум лять долини, я чую темний гул лісний, і ш епіт втомлений ялини, і м ідний передзвін сосни. К руж лян н я рік, рип іння рипі*, ш уган ня дим у з димарів. Вгорі - ліси сріблясто-сині, внизу - розлив молочних нив. І скрізь пливуть ш ирокі звуки гучної світлої землі. П ливуть над села і над л уки пісенноносні кораблі. Ш ум величезного вітрила, м ах нездоланного кри л а це м узики земної сила у людське серце увійш ла. (М . Баж ан)

*Ринь, рін ь - 1. Грубий пісок, гравій, галька. 2. Берег або дно річки з грубо­ го піску, гравію, гальки.

II. Поміркуйте, які засоби служать для створення художнього образу. Знайдіть словосполучення з епітетами і метафорами.

III. Підготуйтеся до виразного читання вірша.

102. Користуючись тлумачним словником, доберіть 5-10 слів, звукове оформлення яких увиразнює лексичне значення.

103. Фонетичний тренажер. Доберіть звуки, а потім з ними 5-10 слів, за д о ­ помогою яких можна описати в художньому стилі: а) літній ранок; б) листопад; в) завірюху; г) весняний грім.

104. Прочитайте уривок з усмішки Остапа Вишні. Доберіть до нього заголовок. Аргументуйте належність тексту до художнього стилю. Яку стилістичну функцію виконують вигуки та звуконаслідувальні слова в цьому тексті?

П іш ов я з руш ницею в ліс, може, думаю, де зай ц я підніму. Вийшов на личакову поляну, зирк! а передо мною, ну, не далі я к до комори, стоять дві кози й д ивляться на мене. Отут у мене я к затіпається! Не ви­ тримав: прилож ився - б-бах! - одна на місці! А друга втекла! Я біж у до неї і світу під собою не бачу! Прибіг, здіймаю череска, путаю ноги! А руки тремтять, а ноги тремтять! Нічого й не бачу, нічого й не чую! Коли хтось по потилиці мене я к ш арахне, так я своїм лобом об козш іячий тільки - лусь! А в очах огники тільки - блись! блись! блись! Отямився, а передо мною лісничий (Ост ап Виш ня).

105. І. Розгляньте ілюстрацію «Сорочинський ярмарок». Розкажіть, що на ній зображено та яким настроєм вона перейнята. Уявіть, що ви потрапили на ярмарок, зображений художником. Що ви могли б там побачити й почути? Які звуки переважали б?

II. Складіть за ілюстрацією і запишіть 2 -4 речення, намагаючись передати зоровий і слуховий малюнки. Використайте алітерацію, асонанс чи звуконаслідування.

60

Орфоепія. Ф онетика. Стилістика

О. Л и т ви н о в. Сорочинський ярмарок 106. Прочитайте тексти. Визначте в них стилістичні засоби фонетики. Які образи створено авторами за допомогою цих засобів?

1. Вітер віє, віє, мліє, Н авіває срібні сни, Н авіває злотні мрії, Чеше кучері Весни. То загляне в То злетить в То пелю стки І посипле на

чорні прірви, блакить ясну, білі зірве Весну.

То замовкне, то заграє, То всміхнеться, то зітхне... З кож ним з нас таке буває, Я к кохання спалахне. (О лександр Олесь)

2.

СЛЬОТА Ситом сіє сиві струї Хтось химерний. Х мар хитоп Розпростер н а небі вітер. Слизько. Слізно. Сумно. Сон. Вимок ворон н а ворітях. Сльози скапую ть зі стріх. Л астівка пройш ла, я к стрілка. Сниться: Сяйво. Сонце. Сміх. (Р. К упчинський)

3. Ш-ш-шуг! Ш-ш-шуг!.. Співає коса. Співає ранок - усміхнений. І розпирає груди гостролоскітне духм ін ня косовиці. Ш -ш-шуг! Ш-ш-шуг! Струснувши росяне намисто, трава лягає у покіс. Н алита, вистояна, у повній силі - я к р а з на порі... З одного синього кел и ш к а ліниво вивалю ється сонний дж м іль. Дж!.. Дж!.. - вибевкує басовито своє невдоволення. Ех ти, сплюхо-дрімлюко! Поглянь-но: молоде сонце все вищ ає і ви­ щає. А ти - ніж и ти ся... Косовиця ж у нас! Співає коса. Співає ранок - усм іхнений (Є. Ш моргун).

61

Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика 107. Прочитайте вірш. Схарактеризуйте його звуковий фон. За допомогою яких мовних засобів автор творить цей фон?

Там, де втомно в темінь тоне К учерявий вечір, Хтось невтомним дзвоном дзвонить Про чарівні речі. Ш елестять шовкові хмари Безчисленним шовком. Вечір хм арам и гітарить М арить безумовну.

П ростягнулась ген з діброви Тінь нічного духа. Вечір сном прим руж ив брови І напруж ив вуха. Вечір чаром зачервонив Монотонне плесо. Хтось в чарівнім царстві тонів В ідправляє месу. (В. К обилянсъкий)

Із глибин мовознавства Звуки нашої мови - це не лише сухий, механічний засіб, за допом огою яко­ го будуються самі слова, не мертвий акустичний матеріал, - кожен звук малює собою цілу картину, малює її не тільки в мові, а в голосах природи, зрідню ю чи її з лю диною своїми звуковими чарами. Тому письменники сві­ дом о звернули ув а гу на цей б ік життя звуків, вбачаючи в ньому корисний художній засіб словесної творчості.

108. Прочитайте вголос текст, дотримуючись норм літературної вимови та на­ магаючись передати інтонацією відчуття ліричного героя. Проаналізуйте засоби милозвучності тексту.

І ранкові, й вечірні дороги ч ая ть у собі таємницю , сподівання і ж аль. І ск іл ь к и не збираєш ся у ті дороги, вони коливаю ться перед очима, про­ ходять через усе твоє серце, насновують на нього надії, розмотую ть пе­ реж ите. Я кась незбагненна сила й принада є у синім тум ан ці далини, він з дитинства бентеж ить і вабить тебе. І довіку здається, що за тим тум ан­ цем чи маревом далини л еж ить твоя н ай кр ащ а сторінка ж и ття, що там, у рам ц і росяних дібров чи синьооких л у ків, загубився таки й закуток землі, я к и й не снився і геніям Відродж ення, що, може, там по раніш ніх чи вечірніх росах поспіш ає назустріч тобі твоє щ астя. І ранкові, й вечірні дороги завж ди хвилю вали Степаниду, я к хвилю ­ вали її досвітні й вечірні зорі, я к хвилю вала сиза світанкова і рож ева вечірня роса (М . С т ельм ах).

109. І. Спишіть речення, вибираючи з дужок найбільш доречний варіант букви. Поясніть свій вибір. Позначте в реченняхлогічно наголошені слова і місця пауз.

1. Садок (у,в)же одцвівся (і,й) густо (у,в)крив землю білими пелю стка­ ми (Г. Тю т ю нник). 2. П лачуть (і,й) м оляться білі троянди (Л. Костенко).

3. (У , В) серце (у,в)пала іскра блаж енства, залиш ивш и (у,в) ньому на­ завж д и відчуття неба (В. Ш евчук). 4. (І,й) на грядках, (у,в) кого вже зорано, червоно виблискую ть скиби, а (у,в) борознах, я к сніг (у, в) про­ валлі, біліє опалий цвіт (Г. Тю т ю нник). 5. Коли (у,в)читель не (у,в)міє завою вати повного довір’я своїх учнів, він ніколи не буде справж нім (у,в)чителем (Ю. Збанацький). 6. Тихо навкруги, мертво... Л иш де-не-де прокинеться пташ ка, непевним голосом обізветься (з, зі,із) свого затиш 62

Орфоепія. Ф онетика. Стилістика ку (М . Коцюбинський). 7. Здається, він (і,й) справді стоїть на лівому ф ланзі, (ІД) там, (у,в) чітких ш еренгах, зблискує його багнет (І. Цюпа).

II. Які засоби милозвучності притаманні українській мові? Наведіть приклади з цієї та попередньої вправ.

110. Доберітьз вашоїхрестоматїї з української чи зарубіжної літератури 2 -4 при­ клади використання в художніх творах засобів виразності (асонансу, алітерації, звукової анафори й епіфори, звуконаслідування).

Ш . 111. Виконайте завдання одного з варіантів.

і

Варіант А. Складіть і запишіть невеликий опис у художньому стилі на одну з поданих тем, використовуючи засоби виразності: «На міднім небі вечір по ­ чорнів», «Свіча плакала», «Вертається той довгий листопад», «У росах стелеться трава». Варіант Б. Складіть і запишіть невелику розповідь у художньому стилі на одну з поданих тем, використовуючи засоби виразності: «Зустріч у лісі», «Очікування дощу», «Радість хлібороба», «На полюванні».

Мс 112. Напишіть твір на одну з мовознавчих тем: «Що не звук - то подарунок», » «Кожен звук промовляє до мене», «Звукове живописання». Висвітліть у творі питання зв’язку звуків людської мови і природи, звукового символізму, сприй­ няття звуків, звуконаслідування тощо 1. У художньому стилі мовлення з метою підсилення виразності ш иро­ ко використовую ть звукові повтори, зокрем а алітерацію, асонанс, звукову анафору й епіфору. Таку функцію виконують і звуконасліду­ вальні слова.

2. Х арактерною ознакою всіх стилів української мови є милозвучність, яка потребує свідом ого прагнення уникати незграбності в поєднан­ ні звуків під час мовлення.

V

САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА

113. М ікр о ф о н . Продовжте фрази.

1. було 2.

3.

Опрацю вання тем з фонетики, орфоепії та стилістики д ля мене корисним тим, що... Н айлегш им під час опрацю вання м атеріалу для мене було... Свої знання з тем розділу я б оцінив (оцінила) на...

114. Тест для самоперевірки.

1. Правильну вимову відображає фонетичний запис обох слів у рядку: А ходьба [хот'ба], д ж м іл ь [дж м ’іл ']; Б займ аєш ся [займайеис//:а], свято [свйато]; В джерело [джеиреило], вокзал [воґзал]; Г колеться [коле‘Ѵс а], сніг [с^н іх].

2. Уподібнюються під час вимови приголосні в усіх словах рядка: А подорож, (на) стеж инці, просьба; Б ящ ірка, казк а, співачці; В насіння, стіж ки , зчистити; Г боротьба, пісня, легко.

63

Орфоепія. Ф онетика. Ст иліст ика 3. Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка: А тр..м тіти, ст..хати, р..читатив; Б зал..вати, квіт..нь, леб..диний; В ос..литися, к-.ш еня, м..нулий; Г майст..р, чер..да, ш ел..стіти.

4. М’який знак НЕ пишеться в усіх словах рядка: А НЯН..ЧИН, У ман..щ ина, порт..єра; Б мен..ш ий, м іл..ярд, ойкан..ня; В віс-.сю, ін-.ш ий, хатин..ці; Г КИН..МО, ріж ..м о, скрин..ці.

5. У реченні І дай ще сили, т ого дня діждати! (Д. Павличко) викорис­ тано: А асонанс; Б алітерацію ; В анафору; Г епіфору.

6. Звуковідтворення наявне в уривку: А А ще я люблю, я к з лісу несподівано вигулькне хатина, заскри п­ л я ть ворітця, побіж ать стеж ки до саду і до пасічиська (М . Стель­ м ах). Б І він іде, і я собі іду. Йдемо удвох під вечір по стеж ині. А він мені дудукає: ду-ду! А д алі я р і діти у ож ині (JI. Костенко). В У синьому морі я висіяв сни, у синьому морі на синьому глеї я ви­ сіяв сни із твоєї весни, у синьому морі з весни із твоєї (М . В інгра­ новський). Г Ти вчиш любити все, що перемінне і що незмінне, я к незмінний світ... Розсипалися круглі нам истинки... (77. Тичина). ЗА П И ТА Н Н Я І ЗА ВД А Н Н Я Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ 1. Що таке мовна норма? Я к і типи норм розрізняю ть у сучасній україн ській літературній мові? Чому не м ож на поруш увати літературну норму?

2. Я к і основні норми вимови голосних звуків? Н аведіть приклади.

3. Я кі основні норми вимови приголосних звуків? Наведіть приклади.

4. Н азвіть основні прави ла написання ненаголош ених голосних. Н а­ ведіть приклади.

5. Р озкаж іть про роль апострофа в українськом у письмі. У я к и х ви­ п ад ках ставимо апостроф?

6. Коли пишемо м ’я к и й знак? Н аведіть приклади.

7. Я к і фонетичні засоби властиві художньому стилю? З якою метою вони використовуються?

8. Р озкаж іть про асонанс та алітерацію я к засоби виразності мов­ лення.

9. Чому у країн ську мову називаю ть милозвучною? Я к і засоби мило­ звучності їй притам анні?

10. Н аведіть к іл ь к а при кладів використання в худож ніх творах засо­ бів фонетичної стилістики.

64

Орфоепія. Ф онетика. Стилістика

Проект О б’єднайтеся в групи. Створіть рекламу норм української літератур­

н ої вимови.

М ета р е к л а м и : спонукати носіїв мови дотрим уватися норм української літературної вимови. П оради щ о д о р об оти н ад п роек том 1. О кресліть матеріал, який стане предметом вашої реклами (тема чи її окрем ий фрагмент).

2. Чітко визначте, на яку цільову аудиторію розрахована ваша реклама та якого результату ви очікуєте.

3. Продумайте ф орму реклами (реклама на телебаченні, радіо, біг-борді, уд р уко ва н и х засобах масової інф ормації тощо), її тривалість (обсяг), 4. Зверніть увагу, що в рекламі кожне слово, дія чи зображення має ве­ лике значення.

5. Телевізійну рекламу можна інсценізувати або підготувати її словес­ ний опис. Якщо бажаєте, можна провести в класі конкурс реклам. Обрати журі, яке присвоїть кожному проекту одне із звань: найоригінальніш ий, найаргументованіш ий, найкумедніш ий, найяскравіш ий тощо. Кращі проекти за ­ пропонуйте адм іністрації ваш ого навчального закладу для їх показу.

66

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ М овні поради Щоб вас було приємно слухати • Не варто без потреби говорити дуж е ш видко. Тягуче, повільне мов­ лення відволікає слухача від основної думки.

• Не потрібно говорити безпричинно голосно. Вадою є і дуж е тихе мов­ лення, не зумовлене відповідною ситуацією .

• Треба уни кати р ізки х коротких інтонацій.

Товоріть правильно! Правильно балет Ганс Гофман Ґете Запорізька Січ Йоганнесбург Кельн л екц ія Л ета нігілізм проблема телеграм а Ч елендж ер

НЕправильно

Правильно

балєт Хане Х офман Гьоте Запорозька Січ Йоханнесбург Кьольн л ек ц ія Лета н іґілізм проблема телєґрам а Ч елендж ер

вівтар (олтар) ліку ван н я вантаж постачальник м рячи ти підбурювати виходить хутровий чотириногий ш вачка отрута гнаний вразливий

НЕправильно алтар врачування груз поставщ ик моросити підстрікати получається пуш ний четвероногий ш вея яд гонимий раним ий

‘Розрізняйте! Гривня і гривна Грошова одиниця У країни зветься гр и вн я, а гривна - це металева ш ийн а прикраса у вигляді обруча. Гривня відміню ється я к виш ня: дві гривні (а не гривни), ш ість гривень (а не гривен), двадцят ьм а шістьма гр и вн ям и (а не гривнам и) і под. Кампанія і компанія Ц і два слова не лиш е не тотож ні у вимові, а й вельми віддалені щодо походження та значення. К а м п а н ія пов’язане з фр. campagne «похід» і використовується для позначення сукупності заходів, спря­ мованих на виконання певного завдання (наприклад, виборча ка м п а ­ нія, посівна кам панія). К ом панія походить від іт. compagnia, що озна­ чає «група осіб, пов’язан и х певними інтересами» (наприклад, весела ком панія) (За О. Пономаревим).

МОЙ СТОРІНКА r

Цікаво juam u

U

ЗВУКОВІ ВІДЧУТТЯ Д ослідники звукосим волізм у переконалися, що різні звуки ви­ к л и каю ть неоднакові асоціації. Зокрема, я к «погані» звуки опи­ тувані назвали [х], [ш], [ж], [ц], [ф], я к «грубі» - [б], [д], [г], [ж], я к «гарний», «ніжний» - [л]. Відомий україн ський мовознавець О лександр Пот ебня, нап ри­ клад, окрем і звуки пов’язував із почуттєвою сферою людини: [а] д ля нього - загальний вияв рівномірного, тихого, ясного почуття, спокійного спостереження, але одночасно й подиву; в [у] виявляється почуття протидії, страху; [і] - цс вияв любові, п раг­ нення наблизити до себе предмет, добре його сприйняти. Звуковий зміст тексту, значення звукової форми в мові сьогодні об’єднують у суспільних пош уках зусилля філологів і математиків, психологів і худож ників, поетів і кібернетиків. Ідеться передусім про пош уки гармонії м іж звучанням і значенням слова (О. Сербенсъка, М. Волощ ак).

Зорова поезія

‘ЖавтограМа

к и їв УВЕЧЕРІ

ГАЗЕЛЬ

ІООжартів намиЮО гуІОО, тлуЮО, чиЮО, промениІОО, проІООрово наІООяне міІОО. (М . М ірош ниченко)

Сліпучо-срібна стрічка снігу... Сороки стрекіт стріш ив стріху. Село селянські слуха сни. Сніг сіється-снується стиха... Спросоння скрикне сива сойка. Старезний стовбур Скрушно сміхом... С ахнеться серце... стрепенеться С казанням старовинним скіфа. (А. М ойсієнко)

СКОРОМОВКИ П рочитайте скоромовки, дотримую чись норм літературної вимови.

/ ■Y "

Повтори разів три: Памір, Армавір, Гібралтар, Гвадалквівір... Ч и досягнеш ти Ла-М аншу, я зи к а не поламавш и? (Д. Б ілоус)

Глянь: у лелечій у оселі в білих л ьол ях м илі лелі. Л елі, леленьки м алі у кубельці, у теплі. (Д. Білоус)

Кожне слово людську історію чудово, я к чист а крапля, єідбива.

М. Рильський

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З БУДОВИ СЛОВА, СЛОВОТВОРУ, СТИЛІСТИКИ Ви з н а т и м е т е : • морфологічну будову слова, способи творення слів; • стилістичні особливості значущих частин слова; • стилістичні засоби словотвору.

Ви в м іт и м е т е : • розбирати слова за будовою, визначати способи творення слів; • визначати стилістичні функції в тексті значущих частин слова; • використовувати правильно і доречно словотворчі засоби в мовленні; • правильно писати слова з орфограмами в коре­ нях, префіксах і суфіксах.

Будова слова. Ст иліст ика Словотвір (від лат. derivacio - відхилення, утворення) - це розділ мовознавства, я к и й вивчає структуру слів і способи їхнього творення.

§ 8. Морфологічна будова слова. Творення слів Про значущ і част ини слова, т вірну основу, способи словот ворення т а основні орфограми в коренях, преф іксах і суф іксах Пригадайте • 3 яких значущ их частин складаю ться слова?

■ Щ о відрізняє спільнокореневі слова від форм слів?

• Які є основні способи словотворення?

115. Порівняйте записані парами слова. Визначте їхню будову. Чим цікаві ці слова з погляду словотворення? Поміркуйте, яке слово кожної пари є похід­ ним, а яке - твірним. Обґрунтуйте думку.

0

Д оярка - дояр. Ш вея —ш вейник. Бандурист - бандуристка. Спортсмен - спортсменка. Будова слова

Слова поділяю ться на морфеми - найм енш і значущ і час­ тини (корінь, префікс, суфікс, закінчення). За допомо­ гою преф іксів і суфіксів утворюються нові слова та їхні форми, а за допомогою закін чен ь - лиш е форми слова. БУДОВА СЛОВА Основа слова

Морфеми

Закінчен ня

П реф ікс Корінь Суфікс Виражає граматичне значення слова В ираж ає лексичне значення слова Відповідне розм іщ ення морфем у слові є його будовою. Н априклад: ученц□ , ,лерёвёВен^иШ, рисоко, ховигпщ.

Зверніт ь у ва гу! При визначенні кореня треба враховувати чергування звуків. Н априклад: ходит и - ходжу - х ід (спільнокореневі слова). Слово­ творення Твірна основа

Основним засобом збагачення словникового складу мови є словотворення. При цьому нові слова утворюю ться на основі вж е існуючих. Основа, від я ко ї твориться нове слово, називається твір­ ною. До неї додаю ться словотворчі суфікси і префікси (афікси). Н априклад: 1. 'ліс' + о в ----- ►лісо ви й (твірна основа ліс).

2. 'лісов'(ий) + ик ^лісовик, (твірна основа лісов).

69

Б удова слова. Ст иліст ика Похідні слова

Слова поділяю ться на непохідні і похідні. Похідне слово мотивується через зв’я зк и з інш им словом того самого кореня. Порівняйте: ,Л ІС , ------ > г Л ІС О в Д и

Способи слово­ творення

(непохідне)

(похідне)

-► лісо ви к (похідне)

Слова в у кр аїн ській мові творяться різни м и способами. Способи словотворення

С уф іксальний П реф іксальний

осінній -«---- осінь + н

С кладання усічених основ

облком <---- обласний + комітет; ЄС <— Європейський Союз

Перехід слів з однієї частини мови в інш у

черговий (іменник) -<---- черговий (прикметник) учень

прем удрий <---- пре + мудрий П реф іксально-суф іксальний запічок <---- за + піч + ок Безафіксний (відкидання морфем) пуск ■<---- пускати С кладання слів або основ слів рута-м’ята <---- рута 4- м ’ята; працездатний <---- прац я + здатний

116. І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чи розкриває за­ головок тему висловлювання?

А РХ ІТЕК ТУ РН А СП А Д Щ И Н А ЛЬВОВА Небагато міст м ож на порівняти з м узеям и просто неба. Саме до них н алеж и ть Л ьвів, у чудових архітектурних ансам блях і п ам ’я тн и к ах я к о ­ го втілена складна історична доля, пов’я зан а з багатовіковою боротьбою українського народу проти чужозем­ них пригноблю вачів, відображений розвиток архітектури від давньорусь­ к и х і готичних будівель X III-X V I сто літь, творів модерну й конструктивіз­ му перш их десятиріч двадцятого століття до сучасних споруд. Сам план міста з вулицями, що радіально роз­ ходяться від середнього ядра, х а р ак ­ терний д л я поселень, я к і склад али ся століттями. Особливість архітектурної спадщ и­ ни міста - її багатонаціональний характер, історично зумовлений в а ж ­ ливим значенням Львова в м іж народ­ ній торгівлі. П оряд з корінним у к р а­ їнським населенням тут ж и л и й Місто Львів 70

Будова слова. Ст иліст ика трудилися вірменські купці та рем існики, нім ці, поляки , євреї, працю ­ вали італій ські майстри-будівничі тощо. Загальноєвропейські стильові системи, збагачені місцевими традиц іям и, що беруть свій початок з ч а­ сів К иївської Русі, лиш или на львівській зем лі глибоко самобутні ви­ твори, я к і складаю ть одну з н ай яскр авіш и х сторінок в історії культури України. Л ьвів виник я к невелике місто-фортеця Галицько-Волинського к н я ­ зівства, а виріс у значний економічний і культурний центр, що справив велики й вплив на розвиток архітектури довколиш нього регіону (Т. Трегубова, Р. М их).

II. Виконайте подані завдання до тексту.

1. Укажіть два повнозначних слова, творення яких неможливо пояснити.

2. Випиш іть слова, я к і м істять три і більш е морфеми. Розберіть ці слова за будовою.

3. Випиш іть форми слова місто. В иділіть закінчення.

4. Знайдіть два слова, утворені преф іксально-суф іксальним спосо­ бом. В иділіть словотворчі суфікси і префікси.

5. Знайдіть два слова з нульовими закінченням и. Змініть ці слова так, щоб закінчення стали буквеними. Ч и є в тексті слова без закінчень?

6. Н аведіть при клади похідних слів. Від я к и х слів їх утворено? Ви­ значте твірні основи.

7. Розберіть за будовою виділені слова, визначте спосіб їхнього тво­ рення.

8. Доберіть усно до слів Л ьвів і архіт ект ура спільнокореневі.

9. Утворіть від слів міст о і вули ц я по два нових.

117. М ікр о ф о н . Чи доречно змінювати, осучаснювати архітектурну спадщину наших міст? Чому?

118. І. Згрупуйте і запишіть подані слова за схемами. Виділіть у словах твірні основи. Доповніть кожну групу власним прикладом. і.

Безхм арний, зв’язок, бігти, жайворонок, високо, водянистий, пороз­ носила, майстерня, городина, безперешкодний.

II. Визначте слова, які не мають закінчень, і слова з нульовим закінченням

119. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограми. Накресліть схему першого речення.

1. Ми ніколи не станемо м атем атикам и навіть знаю чи напам’ять усі ч у ж і доведення якщ о наш розум не здатний самостійно розв’язувати проблеми (Р. Д екарт ). 2. Мої сліди зм иває сірий дощ їх обриси травою заростаю ть (Н. Кир'ян). 3. Об стеж ку вдарилось тверду і розкололось до зернини останнє яблуко в саду (Л. Т ала ла й ). 4. М аленький хлопчик молоко несе у білому бляш аном у бідоні а надвечір’я сторожко пасе

Б удова слова. Ст иліст ика натомлені ж н ивам и сиві коні (Т . Я ко ве нко ). 5. Обличчя натхненно роз­ ш арілось і освітившись яким ись новими думкам и стало мовби тоншим інтелектуальнішим багатшим (О. Гончар). 6. Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерном в рідній стороні (В . Стус).

II. Розберіть виділені словаза будовою. Доберіть до кожного по 2 -3 спільнокореневих.

120. М о зко в и й штурм. Чому словотворення е основним засобом збагачення словникового складу мови?

1 2 1 .1, Згрупуйте слова за способами їхнього творення. Чи всі вони утворені за допомогою морфем? Виділіть, де можливо, словотворчі суфікси і префікси. За потреби скористайтеся словотворчим словником. Розказати, криж ина, ЄС, краєзнавство, по-нашому, ГЕС, надзвичайний, запуск, ш видко, подорожник, степеневий, пароутворення, настільний, черговий (іменник), черговий (прикметник), юннат, ООН.

II. З одним із поданих слів складіть речення, ускладнене однорідними членами речення.

122. Д в а - чотири - в с і р а з о м . І. Установіть послідовність словотворення слів у кожній групі.

1. П исьменник, письмо, письм енницький, письменний.

2. Весняний, веснянка, веснянкуватий, весна.

II. Утворіть словотворчий ланцюжок від слова лід.

^

123. Поміркуйте над запитаннями.

1. С кільки преф іксів у слові навздогін?

2. Чи однакове значення має словотворча частина авто в словах ав т о п орт рет авт овід повідач, авт омобіль?

3. Чому в слові л ік а р н я виділяю ть два суфікси (-ар- і -н-), а в слові суш арня - один (-арн-)1 1 2 4 . 1. П озм агайт еся! З ’ясуйте, що означають виділені в словах словотворчі

я

елементи грецького походження.

1.

2.

3.

4.

Телевізор, телескоп. Термоядерний, термометр. П севдонім, псевдонауковий. Д ем ократія, дем ограф ія.

5.

6.

7.

8.

Бібліотека, бібліоман. А грокультура, агробізнес. Біологія, біомаса. Телескоп, ф ільмоскоп.

II. Випишіть із тлумачного словника чи словника іншомовнихслів кілька слівзі спільними словотворчими елементами (наприклад, полі, лого, зоо, фізіо, тека). Визначте, що означають ці частини.

М овленнєва ситуація Ф інський підліток, який почав вивчати українську мову, витлумачив зна­ чення слів гусар, жрець, забрало так: гусар - пташник, що доглядає гусей; жрець - ненажера; забрало - вантажний автомобіль. Поясніть, чим викликані помилки, чому хлопець саме так витлумачив значення слів. З'ясуйте значення і походження цих слів.

72

Будова слова. Ст иліст ика Основні орфограми у префіксах, коренях, суфіксах Місце орфограми У преф іксі

У корені Н а межі кореня і суф ікса

У суфіксі

Орфограми

Приклади

Букви е, it, £ в префіксах пре-, при-, пріБукви з, с у префіксах роз-, без-, з- (зі-, с ) Орфограми, пов’я за н і із чергуванням голосних і приголосних звуків

предобрий, прихід розказати, списати ст елю - за ст и ла ­ ти, р ук а - р у ц і

Подвоєння букв Буквосполуки -цьк-, -зьк-, -ськ-, -цтв-, -зтв-, -ствБукви щ, чч в ім енни ках із суфіксом -ин(а) Букви и, е(є) в суф іксах -ечок, -ечок, -ечк(а), -єчк(а), -ичок, -ичк(а) Б уква и в суфіксі -ив(о) Букви и, і в суф іксах -up, -ист,, -изм, -ip, -іст, -ізм Букви и, і, е(є) в суфіксах инн(я), -інн(я), -енн(я), -є т і (я) Букви о, е(є) в суф іксах -ов(ий), ев(ий), -єв(ий) Букви и, ї в суф іксах -ин, -їн

г іл л я , сіллю козацький, пт аст во козаччина, Ж ит ом ирщ ина діжечка, вогничок вариво, печиво бандурист , піаніст п а вут и н н я, звернення овочевий, ка зковий Ольж ин, М аріїн

125. Ви пишіть послідовно лише ті слова, у префіксах яких слід писати букву з.

..хвалити, б езап еляц ійни й, ..фотографувати, ..добути, бе..славний, ро..ставити, ..садити, ..початку, розхвалений , розф арбувати, ..топтати. КЛЮЧ. П ідкресліть у виписаних словах другу букву кореня. Я кщ о ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте назву одного з міст У країни.

1 2 6 .1. Утворіть від поданих слів нові за допомогою префікса при- або пре-. Якого значення надали префікси словам?

Солити, тиск, гнути, пиш ний, копати, міський, летіти, м алий, сохну­ ти, кріпити, сунути.

II. Складіть словосполучення з утвореними словами.

1 2 7 .1. О рф ограф ічний тренажер. Утворіть і запишіть від поданих слів нові за допомогою вказаних суфіксів. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених словах.

1. -ськ-: Л уцьк, Зап о р іж ж я, Херсон, Дрогобич, Рига, латиш .

2. -ств-: ю нак, убогий, ко зак, товариш , студент.

3. -ин(а )\ вінницький, Хмельницький, дніпропетровський, турець­ кий.

4. -ичок, -ечок: вогник, верх, плем інник, кош ик, міш ок.

Б удова слова. Ст иліст ика 5. -ичк(а), -ечк(а): вулиця, річка, н іж к а, ручка.

6. -ов(ий), -ев(ий), -єв(ий): вітер, груш а, мовлення, алю м іній, гроші, зам ш а, борщ, матч, м альва.

7. -ин, їн: Софія, М аруся, Галя, К оля, бабуся, свекруха.

8. -инн(я), -інн(я), -єнн(я): звільнити, горіти, озброїти.

9. -ист, -іст, -изж, -ізм : пейзаж , модерн, футбол, бульдозер.

II. З двома утвореними словами (на вибір) складіть по одному реченню.

128. Випишіть спочатку іменники, у яких пропущено букву е(є), а потім ті, у яких пропущено букву и. Поясніть орфограми.

Сон..чко, дон..чка, кон..чок, поневолення, міш .лю к, лож ..чка, кра.. чок, к р и н и ч .л к а , озброєння, мар..во, п ал ..во, т р а в и ч .л к а , н ап руж ення, павут..ння, перевез..пня, м іс..во, мороз..во, плет..во, кн и ж ..ч ка, літ..чко, вул..чка, п а л .л к а , річ..чка, мереж ево.

129. Попрацюйте в парах. Складіть словниковий диктант (8-10 слів) на ор­ фограми в префіксах, коренях, суфіксах. Продиктуйте диктант однокласнику (однокласниці). Перевірте написання.

130. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть і поясніть орфограми. Позначте морфеми, у яких є ці орфограми.

1. Н а Дону гарматними залпам и коловся лід і павич(е,о)вим п(е,и)ром виблискував на свіж их злам ах (Г. Тютюнник). 2. Діж(е,и)чка на діж(е,и)чці, а зверху кит(е,и)чка (Нар. творчість). 3. Ро(з,с)кажіть, ро(з,с)кажіть мені, хмари: ви чого це тікаєте далі? (П. Тичина). 4. Пр(е,и)краспе село стало ще миліш им, воно пр(е,и)бралося в зело, заквітчалося клеча(н,нн)ям (К). Яновський). 5. Ми підем, де трави похилі, де зорі в ясній дал(е,и)ні, і карії очі, і руч(е,и)ньки білі ночами насняться мені (В. Сосюра). б. Н іж на блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег тонке мереж(е,и)во (М. Ко­ цюбинський). 7. Щось є чаклунське в таємничості нічного цвіт(і,е,и)ння, в місячнім мар(е,и)ві й гиш і світлих акаці(є,йо)вих ночей (О. Гончар).

II. Змініть виділені слова або доберіть до них спільнокореневі так, щоб відбулося чергування звуків. Запишіть слова парами, позначте в них корені та запишіть зву­ ки, які чергуються.

Mg. 131. Складіть і запишіть твір-мініатюру про: а) ваш населений пункт та істоГ рію його назви; б) пам'ятку історії та культури вашого краю; 3) річку (озеро, парк, урочище, гори тощо) вашої місцевості та історію її назви. Використайте в тексті спільнокореневі слова як засіб зв'язку речень та сло­ ва з орфограмами в значущих частинах слова. Підкресліть і поясніть ці орфо­ грами.

Для

вас, д о п и тл и в і

Чи знаєте ви, що в давні часи існувало цікаве слово *sold (корінь sol і суфікс с/)? Спочатку воно означало «з сіллю», «солоний», потім ширше - «приправле­ ний», далі - «смачний», а згодом почало знов звужувати своє значення. Якщо ви хочете дізнатися більше про походження слів української мови (наприклад, хліб, цукор, страва тощо), зверніться до книж ки А .П . Коваль «Слово про слово». Про те, що вам найбільше сподобається в цій праці, розкаж іть однокласникам.

74

Будова слова. Ст иліст ика 1. Найменшою неподільною значущ ою частиною слова є морфема (корінь, префікс, суфікс, закінчення). Вона є носієм певного лексич­ ного чи граматичного значення.

2. Найбільш активним процесом у збагаченні лексики української мови є творення нових слів, які виникають на базі вже існуючих і сприймаю ться як похідні. Розрізняю ть кілька способів слово­ творення.

§ 9. Стилістичні особливості значущих частин слова. Стилістичні засоби словотвору Про те, якого ст иліст ичного забарвлення надають словам і ви сло влю ва нн ям деякі префікси та суфікси, а також про ст иліст ичні ф ун кц ії с к л а д н и х слів 132. Прочитайте текст, визначте його основну думку. Поміркуйте, чому виділені в тексті слова автор називає ніжними і чому лише вжиті доречно вони збагачують наше мовлення. ПЕСТЛИВІ СЛОВА У країнська мова витворила багато-багато пестливих слів, я ки м и опо­ етизовано світ. Напевне, найбільш е таки х слів утворено від слова м ат и... Мати народила нас, н авчила говорити й зап ал и л а в серці вічне світло пісні. Серце завж д и лине до матері, до рідного дому, яблунь і виш ень у цвіту, ж урливої річечки, запаш ного лугу, перш ої стеж ини, я к а кличе на батьківські пороги. Тому матір опоетизовано в н ай н іж н іш и х словах м ама, м ат інка, м ат іночка, м ат уся, м ам усечка, м ат усенька, мамонька, мамочка, м а м уня, м ам уся... Ц і слова оповиті ніж н и м сумом, святощ а­ ми, величчю матері. Із глибини найвірніш ого материнського серця, від материнської н іж ­ ності й доброти народилися зменш увально-пестливі слова, наповнені любов’ю до дітей. Це слова д ит инка, дит инонька, дит иночка, д и т и нят ­ ко, дит инчат ко, дит ят ко, дит ят очко, діт ки, діт оньки, діточки, доня, доненька, донечка, дочечка, синок, синочок, синочечок, синуньо, синуньцьо, синонько, синеня, синят ко. Н іж н і слова збагачую ть наш е мовлення. Я кщ о їх, звичайно, вж ити доречно. Ц і слова витворив народ, виколихав у своєму серці, зігрів теп­ лом душ і своєї й віддав у спадок нам. Користуймося цим скарбом уміло і творчо (За І. В ихованцем ).

■ Ц . 133. Прочитайте речення в обох колонках. Поміркуйте, речення якої колонки більш експресивні, виразні. Завдяки яким словам цього досягнуто і як утво­ рено ці слова? Зробіть висновок про стилістичне застосування словотворчих засобів.

1. П осіявся рясний дощ.

2. Перед нам и розкинувся ліс 3. Здалося, щ о десь близько пролетіла сова.

1. П осіявся рясненький дощичок.

2. Перед нам и розкинувся лісищ е.

3. Здалося, що десь близько-близько пролетіла сова-нічниця.

Б удова слова. Ст иліст ика Стилістичні особливості морфем

С тилістичні м ож ливості словотвору виявляю ться при зі­ ставленні слів, я к і маю ть однаковий корінь і значення, але різне словотворче оформлення. Н априклад: віт ер віт ерець, віт рищ е; далеко - далеко-далеко, далеченько, далекуват о. У наведених п р и кл адах слова праворуч емоційно забарв­ лені, вони надаю ть мовленню стилістичної виразності та експресивності.

Можливості суфіксів

Одним з найбільш стилістично виразних словотворчих засобів є суфікси. Н априклад: 1. Ой у полі озеречко, т ам п ла ва ло відеречко (Нар. творчість). 2. Д л я виробницт ва біологічного світ ла потрібен м о ле к у л я р н и й кисень (3 по­ сібника). Стилістичне забарвлення суфіксів

Суфікси

Особливості суфіксів

-ість, -ств(о), -цтв(о), -зтв(о), -от(а), -анн(я), -енн(я), -інн(я), -тт(я), -ізм. ( їзм), -изм. та ін.

-альн-, -увальн( ювальн ), -арн- (ярн-), -ичн-, -ічн- ( їчн ) -ист-, -уват-, -атист-

Утворюють слова з абст­ рактним , узагальню вальним значенням, назви опредмеченої дії. Х арактерні д ля науко­ вого, офіційно-ділового, публіцистичного стилів

-К-, -ok-, -очок-, -ичок-, -О Ч К -, -ик-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -H r, -в-, -ищ-, -ущ- (-Ю Щ -), -иськ-, ЮХ-, ил-, л

Утворюють емоційно забарвлені слова. Х арактерні для художнього і розмовного стилів

Приклади громадськість, людство, збирання, р е а лізм соціальний, гум аніт арний, іст оричний азот ист ий, цукрист ий (слова-терміни) рідненький, гайочок, кот ищ е

Зверніть увагу! Слова із суфіксами позитивної і негативної оцінки маю ть виразне емоційно-експресивне забарвлення. Приєднуючись до основи слова, ці суфікси вносять додаткові відтін ки здрібнілості, пест­ ливості, ласкавості, ніж ності, зневаги, згрубілості тощо. Можливості префіксів

Стилістично виразніш им и роблять слова і префікси, Особливої експресії набувають слова, у я к и х повторюєть­ ся або комбінується з інш им и преф іксам и преф ікс по-. Н априклад: П рит аїлося есе, пополохалось перед з ’явищ ем т учі грізної... (М. Стельмах). П рефікси па-, при-, уз- та інш і надаю ть словам відтінку урочистості. Н априклад: Паморозь розкіш ним мережи­ вом покрила нерухом і дерева (М. Стельмах). З а допомогою преф ікса не- вираж ається негативний, зне­ важ ливи й відтінок. Н априклад: недотепа, нездара.

Будова слова. Ст иліст ика Можливості складних слів

Стилістичне забарвлення складних слів пов’язане здебіль­ шого з новим значенням, що виникає внаслідок поєднання слів або основ слів. С кладні слова виконую ть різні сти­ лістичні функції: • уж и ваю ться я к терміни в науковому, офіційно-ділово­ му, публіцистичному стилях (гідроканал, кіловат-година); • вираж аю ть різном анітні емоційно-експресивні відтін­ ки в художньому стилі (гром овозвукий, смуток-жаль). Н априклад: Ранок був ясний-найясний і тпеплий-найтепл и й (Марко Вовчок).

134. І. Прочитайте слова. Визначте усно в них суфікси та префікси і з ’ясуйте, як ці морфеми впливають на значення слів. Які з цих слів характерні для художного мовлення, а які - для наукового?

Становлення, ф ормулю вання, архаїзм , архаїчний, посередництво, упертюх, бурмило, тонісінький, ординарний, рівнесенький, гостинчик, порозходитись, прадавній, історизм, дійсність, нездара, пагінн я, хлоп­ чисько, хатиночка, звірятко, вовчище, водиця.

II. Складіть з одним словом (на вибір) речення, ускладнене однорідними членами речення.

135. І. Прочитайте тексти. Обґрунтуйте їхню належність до певних стилів. Пояс­ ніть, як впливають словотворчі засоби на стильове забарвлення текстів.

ХРАМ ХРАМІВ Колись Сковорода казав про те, що людина - то Бож ий храм. І було в цих словах дивовижне захоплення величчю людини, її красою, доверше­ ністю, її богорівністю... І нехай це ідеалізм, але ж скільки в ньому віри в людину, в її велич. Так, найбільш им храмом, «храмом храмів» є на землі Людина. Не звір, а людина з сонячним серцем. Так, у днів кривавім вирі загубилися стеж ки до цього храм у храмів - але ж неодмінно треба знайти їх, треба знайти ш лях до того, щоб світом правила Людина, а не антилюдина, породжена світом зла, визиску, грубого матеріалізму (С. Тгльнюк). ЗУСТРІЧ З а возами, спираю чись па костур, тюпає ж вавенька бабуся...

- Здрастуйте, - здороваються діти до бабусі й я к одно низенько вкло­ няю ться. Бабуся спинилась.

- Здорові, діточки, а чого ж це ви, голуб’ята, всі т а к і зелені? Д іти витерли рукавчатам и носики й подивились на неї великим и смутними очима: мовляв - хто ж його знає.

- Ну, а де ж ваш а мама? - питає бабуся, приглядаю чись до чорних тенет очок н а дітях. Д івчи нка убік п оказала очима.

- У хуторі - горниці панам прибираю ть. Зорять усі на бабусю, чогось сподіваються. П обідкалась старенька, стала ж ал у вати дітей.

- Гарні, любі діточки... а гостинчика немає, л астів’ята, - не куп ила (С. Васильченко).

77

Б удова слова. Ст иліст ика П Л А В А Л ЬН И Й М ІХУР П лавальн и й м іхур —це порож нистий орган у тілі водяних тварин, що регулює середню щ ільність при їхньом у переміщ енні на ту чи інш у гли­ бину. З а допомогою цього пристосування риби зберігаю ть рівновагу у воді. Й дучи на глибину, риба підтримує в плавальном у м іхурі тиск, для чого безперервно підкачує кисень із крові. При спливанні, навпаки, кров посилено вбирає кисень з м іхура. Т аке підкачування і вбирання процеси досить повільні, тому при ш видкому витягуван ні риби з вели­ кої глибини кисень не встигає розчинитися у крові, й міхур, роздуваю ­ чись, розриває рибу. У морських вугрів на таки й випадок передбачений запобіж ний клапан : при ш видком у спливанні він відкривається й випускає кисень з м іхура (З посібника).

II. Випишіть із кожного тексту по 3 -5 слів із стилістично забарвленими морфе­ мами.

136. М о з к о в и й штурм. Чи однакова стилістична роль засобів словотвору в різ­ них стилях мовлення? Обґрунтуйте думку.

137. Утворіть від поданих слів за допомогою суфіксів позитивної чи негативної оцінки нові слова. Утворені слова запишіть, позначте в них морфеми, назвіть твірну основу. Для якого стилю мовлення характерні ці слова?

М алий, ніч, здоровий, пташ ка, в аж к и й , страх, злий, страш ний, літо, сила, вовк. ф 138. П озм агайт еся! 1. Хто утворить від слова бабуся найбільше слів з ноДдД вим відтінком значення за допомогою суфіксів позитивної оцінки?

2. Хто утворить від слова кітнайбільше слів з новим відтінком значення?

139. П опрацю йт е в п а р а х . Доберіть кожен по 5-7 слів із суфіксами, що мають зменшувально-пестливе значення або вживаються на означення згрубілості, збільшення. Прочитайте ці слова однокласнику (однокласниці), запропонуйте пояснити значення й емоційне забарвлення слів, а з одним словом (на вибір) скласти речення.

140. І. Прочитайте виразно вірш. Поясніть, які зорові образи змальовує автор. Якими почуттями наповнений твір?

Чоловіче м ій, зап рягай коня. То не кінь, а змій, м иготить стерня. Доберемося за три годиночки За стонадцять верст до родиночки. Чуєш , роде мій, роде, родоньку, Чом бур’ян піш ов по городоньку? Роботящ ий м ій з діда-прадіда, Двір занедбаний - Бож е праведний. Ой ти ж , роде мій, мій ріднесенький, Хоч би вийшов хто, хоч однесенький. Що ж це двері всі позам икані, Ч и п ри їхали ж ми некликані?

Будова слова. Ст иліст ика Дев’ять день душ а ще пручається, А тепер вж е десь розлучається. Ту морквиночку, тую квітоньку Не прополеш із того світоньку. Л ю ди згадую ть - ми навідались, От ми, родоньку, перевідались... Чоловіче мій, зап р ягай коня. То не кін ь, а зм ій, м иготить стерня... (Л. Костенко) II. Назвіть у тексті словотворчі засоби і з ’ясуйте їхню стилістичну роль.

III. Поясніть написання складних слів.

141. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розді­ лові знаки. Підкресліть слова із суфіксами та префіксами, які надають словам і мовленню стилістичного забарвлення. Виділіть ці морфеми і поясніть їхню сти­ лістичну роль.

1. Сон(е,и)чко пломенисте гралося в небі вітрець ж вав(е,и)нько хитав деревами що попадалися де-не-де по дорозі і ш ум ів у м іських садочках (М арко Вовчок). 2. Я к глян у н а тебе - та к а ти невеличка моя перепелич­ ко а голосочок-то який! Тонес(е,и)нький милес(е,и)нький такий! (Л. Глі бов). 3. Із якого ти саду чудовая роже? Тебе й морозищ е зв’я л и ти не може! (А. К римський). 4. Все те що мало згоріти згоріло тільки сумно чорнів обпалений комин та осінній вітрисько бабрався в попелі, виш у кую чи поодинокі ж ари ни (А. Дімаров). 5. Пр(е,и)стосувавш ись до сезон­ ного ж ивле(н,нн)я і розмнож е(н,ння) ки ти утворили к іл ь к а біологічних груп (З посібника). 6. Все ніби в колі віковім любов р о зл ука весни грім все ніби вогкості луна прадавня тиха таїн а (А. М алиш ко). 7. Попоходиш за плугом попотягаєш чепіги то й, зрозуміло, втома бере своє (О. К овінь­ ка). 8. Ой у полі три кринич(е,и)ньки, любив козак три дівчиноньки (Нар. творчість).

II. Поясніть орфограми в суфіксах і префіксах, III. Наведіть приклади вживання слів із зменшувально-пестливими суфіксами в усній народній творчості.

Зверніт ь у ва гу! Д л я текстів наукового стилю властиве ш ироке вж и ­ вання абревіатур, проте ці скорочення м усять бути загальнопри йняти­ ми в мові науковців, уніф ікованим и, а тако ж відповідати правилам орфографії. Н априклад: ВН С (вегетативна нервова система), унікод (уні­ версальне кодування).

1 4 2 . 1. Утворіть і запишіть абревіатури від поданих сполучень слів. Вимовте пра­ вильно абревіатури і поясніть, як вони утворені (з початкових букв, звуків або частин слів). З яким стилем мовлення співвідносні ці слова? Конструкторське бюро, м агнітна резонансна терапія, цитологічна д іа­ гностика, Н аціональна академ ія наук У країни, синдром набутого ім уно­ дефіциту, теплова електрична стан ція, біологічна хім ія.

II. З двома утвореними абревіатурами складіть речення.

79

Б удова слова. Ст иліст ика Із глибин мовознавства Наукова мова, як правило, уникає вживання слів зі зменш увальнопестливими суф іксами (-ок, -очок та ін.), бо вони надають небажаного в такому випадку відтінку пестливості. Більше того, якщо слова з такими су­ ф іксами і потрапляють до цього стилю, то вони позбавляються ем оційноекспресивних відтінків. Наприклад, у загальнонародном у значенні слова м озочок, шлуночок являють собою зменш увально-пестливі утворення від мозок, шлунок, а в науковій мові вони є анатомічними термінами (ш луночокчастина порожнини серця). Так само слова з книж ними суф іксами (-ість, -ізм, -арн- та ін.) зрідка м о­ ж уть використовуватися в художньом у й розм овном у стилях. Наприклад: Як шумлять зблідлим листом клени під безладну квапливість хмар! (0. Булига).

143. І. Прочитайте тексти. Простежте, як суфікси здрібнілості, пестливості в по­ єднанні з основами книжних слів надають об’єктові зображення гумористичних відтінків.

Л ист синові «Дорогий синочку Петрусику! Уже сьома днинка, я к ти від нас ту-ту в табір відпочинку. Ми так хвилюємося, бо ж ти вперше без матусеньки й татусенька. Будь цяця, мий рученятка. А головне, не дружи з поганими, невихованими дітками - вони навчать тебе всяких дурниць. Будь здоровенький». Л ист б атькам П етруся «Ш ановні П етрусикові матусенько й татусеньку! П оспіш аю потіш и­ ти, що ваш синочок поки що ж ивеньки й та здоровенький. Д уж е ж ва­ венький хлопчинка. У перш ий ж е вечір він закоротив двигунчика, і ми досі сидимо без світла. Ремонтик обійдеться нам в одну тисячку. Має д уж е великий потяг до природоньки - у лісочку розпалив багаттячко, від якого згоріло 2,5 га сосничка, у результаті чого нам подано рахуночок на три тисячки. У ранці нам агався провести з Петрусиком виховну бесіду... П ісля цієї розмовоньки я написав заявочну про звільнення за власним баж аннячком .

80

Будова слова. Ст иліст ика Вашого посланн ячка Петрусикові ще не віддав - він туп-туп з динамітиком на ставочок глуш ити рибоньку. З табірним привітиком директор Давидюк-Вовченко».

II. Прочитайте тексти вдруге, замінюючи емоційно забарвлені слова словотвор­ чими синонімами з нейтральним значенням. Що, на вашу думку, за такої заміни втратять тексти?

III. Випишіть три слова, що створюють комічний тон текстів. Визначте їхню будову та спосіб словотворення.

144. Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Доберіть із підручника географії, біології чи фізики невеликий уривок, у якому використовуються словотворчі засоби стилістики. Обґрунтуйте стильову належність тексту. Варіант Б. Доберіть із твору Лесі Українки «Лісова пісня» або М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» невеликий уривок, у якому використовуються словотворчі засоби стилістики. Поясніть роль цих засобів.

Мс 145. Розгляньте ілюстрацію. Доберіть для її опису емоційно забарвлені слоI ва, утворені різними словотворчими засобами. Складіть усно за картиною невеликий опис (6 -8 речень), використовуючи дібрані слова.

П. Б асанець. Материнство

Ак. 146. Складіть і запишіть невеликий текст (6 -8 речень) у науковому або публі\ цистичному стилі на довільну тему, використовуючи словотворчі засоби сти­ лістики. Підкресліть відповідні слова у вашому тексті.

§ § 2

і

1. Словотворчі засоби відіграю ть важливу роль у стилістичному за ­ барвленні слів. Якщо в тексті вжито такі слова, то його стилістична виразність посилюється.

2. Основна рольу стилістичном у забарвленні слів належить префіксам і суфіксам. При цьому більш виразними є суфікси, які творять емоційно забарвлені слова та слова з абстрактним, узагальнювальним значенням.

81

Б удова слова. Ст иліст ика САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА ЛАТ. М ік р о ф о н . Продовжте фрази.

1. О працю вавш и теми з будови слова, словотвору, стилістики, я зро­ зум ів (зрозуміла), що...

2. Н айскладніш им під час опрацю вання м атеріалу для мене було...

3. Свої знан ня з тем розділу я б оцінив (оцінила) на...

148. Тест для самоперевірки.

1. Установіть відповідність (один приклад є зайвим): Схеми П р и кла ди 1 А прив’язаний; 2 1 "~ " □ Б тенісний; 3 □ В журі; 4 ' ' " □ Г гай; Ґ приїзд.

2. Установіть відповідність (одна пара слів є зайвою): Способи словот ворення П риклади 1 суф іксальний; А записати, надзвичайний; 2 преф іксальний; Б подорожник, настільний; 3 преф іксально-суф іксальний; В допис, переділ; 4 безафіксний. Г спортбаза, лісосмуга; Ґ кри ж ин а, віконний.

3. Літеру с треба писати в усіх словах рядка: А безкош товний, ..казати, ..керований; Б ..формувати, перескочити, ..фотографувати; В ..плетений, ..питати, ..ш ити; Г ..тягнути, ро..тлумачити, не..терпний; Ґ ..ф альш увати, бе..смертя, ..хвалити.

4. Літеру о треба писати в суфіксах усіх слів рядка: А дощ ..вий, овоч..вий; Б груш ..вий, січ..вий; В грош ..вйй, м алин..вий; Г степ..вий; пам аранч..вий.

5. Стилістичної виразності надають морфеми усім словам у рядку: А архіваж ливи й, узголів’я, сонячний; Б возрадуйся, попоходив, хлопчисько; В яблучний, ріж ечок, порозходилися; Г мозочок, воріж еньки, вилітати.

6. Стилістичні засоби словотвору наявні в реченні: А Р ік у тісні здавили береги, а їй би волі, щоб вода ш ум іла і до к о ­ зац ьк и х степових могил вологими вустами ж ебоніла (Г. Д удка). Б Ось і сонце. Вся природа радіє йому: смію ться поля, дзвенять у по­ вітрі бджоли, птахи розспівалися в діброві (Ю. Збанацький). В Д итинонька пресвята, та к а ясна, мов зоря, спочиває тихо, тихо в тихім сні (Нар. творчість). Г І хочеться бути дуж им , і хочеться так любить, щоб навіть кам ін н я байдуж е захтіло ож ити і жить! (В. Симоненко).

82

Будова слова. Ст иліст ика ЗА П И ТА Н Н Я І ЗА ВДА Н Н Я Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ 1. Які є морфеми в уіфаїнській мові? Що між ними спільного й відмінного?

2. Чим похідні слова відрізняються від непохідних? Наведіть приклади.

3. Користуючись відповідною таблицею в додатках, охарактеризуйте основні способи словотворення в україн ській мові.

4. Я к і основні чергування звуків м ож ливі в корені слів при словотворенні та словозміні? Н аведіть приклади.

5. Н азвіть основні орфограми в преф іксах. Н аведіть приклади.

6. Н азвіть основні орфограми в суф іксах. Н аведіть приклади.

7. П ригадайте к іл ь к а кри латих висловів зі словами, я к і утворені спо­ собом переходу з однієї частини мови в іншу.

8. Я к впливаю ть слова, творені різним и засобами, на стилістичне за­ барвлення тексту?

9. Я к впливаю ть на стилістичне забарвлення слів суфікси і префікси? Наведіть при клади слів із суф іксам и позитивної і негативної оцінки.

10. Я кі стилістичні функції виконують складні слова? Наведіть приклади.

Проект Проведітьу класі круглий стіл на тему «Географічні назви нашого краю». Для цього об’єднайтеся в групи по 2 - 4 учні і підготуйте невеликі повідо­ млення про похідні географічні назви ваш ого населеного пункту, району чи області (назви сіл, міст, мікрорайонів, кутків, вулиць, рік, гір, лісів, парків, урочищ). Зверніть увагу, що йдеться лише про ті назви, які утворені пев­ ним способом словотворення, є похідними від інших слів. Також можна підготувати відповідні фотоматеріали, карти, запросити старожилів, музейних працівників, істориків. План підготовки повідомлення • Обрати географічну назву (кілька назв), про яку ви готуватимете повідом­ лення.

• Поцікавитися у старожилів, краєзнавців, учителів, знайомих, що їм відомо про цю назву. Скористатися відповідною довідковою літературою. З ’ясувати, у який час могла виникнути назва і хто її міг дати.

• Визначити, від якого слова походить назва, вказати спосіб словотворення та морфеми.

• Якщоу вас з'явилася власна гіпотеза походження назви, спробувати її довести.

Рекомендована література • • • • •

К оваль А . Знайомі незнайомці: Походження назв населених пунктів України. К р у гля к Ю. Ім ’я вашого міста. П ередрій Г., К арпен ко Т. У світі власних назв. Ц и м б а лю к В ., П а с іч н и к Ю. Колиска українського народу. Я н ко М . Топонімічний словник-довідник України.

83

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ МоѲні no-ради Не гак уже й рідко чуємо в неофіційному, а то й офіційному мовленні: «На Одещині живе багато болгарів; повернення кримських татарів на рідну землю» тощо. З погляду мовних норм такі форми є помилковими. Іменники чоловічого роду з випадним -ин у множині мають нульове за­ кінчення родового відмінка; решта закінчується на -ів: львів’ян ин львів’яни - львів’я н; болгар ин - болгари - болгар; татар ин - татари татар. Але поляк - поляки - поляків; солдат - солдати - солдатів; народ - народи - народів (О. Понотарів).

•к *

«Хочете переконатись у цінних властивостях в’єтнамських кабачків? Розводьте їх на своєму городі», - закликає одне видання. Розводять ко­ гось або щось у різні боки; молоко водою тощо. А кабачки га інш і рос­ лини вирощують. Тому утворення типу буряковод, картоплевод, лісовод, рослиновод, садовод і под. для української мови неприродні. їх увели до словників та в засоби масової інформації адміністративно-командними методами теоретики й практики злиття мов. Замість таких слів у нашій мові вживані однокореневі утворення буряківник, картопляр, лісівник, рослинник, садівник. Так само творимо назви, пов’язані з тваринництвом; оленяр, свинар, скотар, гусівник, кролівник, звірівник, собаківник, а не оленевод і те. д. Двокореневі слова на -вод також є в наш ій мові, але вони пов’язані з тими професіями, де справді когось чи щось водять: вагоновод, екскурсо­ вод (О. Пономарів).

Говоріть правильно! Правильно зворушлива зустріч панівна ідея прийдешнє свято мийні засоби разючі результати водоплавні птахи зволожувальний крем приваблива пропозиція переконливий доказ домінантна риса координаційний центр зраділий учень навколишнє середовище знеболювальний засіб життєствердні настрої керівна еліта чинний закон

НЕправильно хвилююча зустріч пануюча ідея наступаюче свято миючі засоби вражаючі результати водоплаваючі птахи зволожуючий крем приваблююча пропозиція переконуючий доказ домінуюча риса координуючий центр радіючий учень оточуюче середовище обезболюючий засіб життєстверджуючі настрої панівна еліта діючий закон

МОЯ СТОРІНКА r

І таке буває

U

колишні

РОДИЧІ

У сучасній мові вж е не сприймаю ться я к спільнокореневі сло­ ва ж и р і житлі, а колись вони н ал еж ал и до одного гнізда. Перше мало значення «корм, годівля, їжа», друге, його твірне, - «жити, годуватися». Носії мови зараз навряд чи співвідносять смородину зі смородом у значенні «сильний запах», столицю зі столом у значенні «престол» і так далі. Сьогодні корито ніхто не пов’язує зі словом кора, а в давнину це був виріб з кори дерева. Знаний усіма осокор теж м ав у своєму складі корінь -кор- і був до того ж складним словом. Його перш а основа пов’язувал ася зі словом оси­ на, друга - з корь (кора). Розпад коли ш н іх єдиних гнізд відбувається тому, що значен­ нєві зв’я зк и м іж словами, я к і входять до них, поступово слабнуть або зовсім втрачаю ться (За Н . Клименко).

Цікаво ^нати • В У країні налічується понад 50 назв населених пун ктів з коренем город (Самгородок, Виїнгород, Звенигородка). У період К иївської Русі це слово означало обгороджене поселення, ук р іп л е ­ не т овст им и ст інам и і вежами.

• Суфікс -ів у назвах міст Х арків, Ф астів, Бердичів та інш их свідчить про те, що ці слова, найімовірніш е, утворено від чолові­ чих імен (прізвищ).

• Н азви багатьох річок У країни утворено суф іксальним спосо­ бом від слів, я к і вказую ть на особливість місцевості навколо цих водойм. Н апри клад, річки К ам ’ян к а, Березянка.

• В у кр аїн ській мові м аксим альн а кіл ьк ість морфем у слові становить дван адц ять. З а даним и мовознавців, слів з 9-12-м а морфемами менше одного відсотка.

Якще було ТАМ, ДЕ М АЛА БУТИ БРАМА Усі ми знаємо слово порт. Та не кож ний скаж е, звідки воно. А дж е porto по-латині - «ношу»; портмоне (гаманець) - «нести монети», портфель - «нести аркуш і». Походження слова порт пов’язую ть з давньорим ським звичаєм. При заснуванні міста р и м л ян и оточували його стіною. А ле перед тим, я к вимурувати її, місце оборювали плугом. Там, де м ал а бути м іська брама, не орали, а несли п луга на руках . Отже, porta буквально означає «місце, де плуга несли на руках». Звідси значення porta - «двері». Тепер нам стає зрозуміло, чому служ ни к, я к и й стоїть біля две­ рей готелю, називається портьє і звідки походить слово портьєра (завіса, що затуляє двері) (Є. Чак).

85

іМкаво ^namu ПРАЦЬОВИТІ СУФІКСИ Я кщ о придивитися до най м ен у ван ь проф есій, то м ож на помі­ тити, що при їх творенні використовую ться традиц ійні д ля у к р а ­ їнської мови способи словотворення. З давніх-давен д ля творення назв людей за фахом «працюють» суф ікси -ик, -і,вник, -ар (яр), -тель, -я, -ець, -ист ( іст), -ер, -ор, -аль, -ух (ю х), -ент. Н априклад: бібліотекар, швець, юрист, архіт ект ор, коваль, конюх, кореспон­ дент . Однак у сучасній мові частина суфіксів здала свої позиції. Тепер за цим призначенням рідко ввж иваю ться суфікси -аль, -ич, -ІН, -ух. Грецька основа -лог оформляє складні слова - назви спеціа­ лістів за предметом їхньої професійної чи наукової діяльності (біолог, геолог, психолог, епідеміолог). В елика кіл ькість найменувань професій утворю ється внаслі­ док складання слів або основ слів (інж енер-будівельник, елект ро­ хім ік). Типовим визнається напрям ок похідності від осіб чоловічого роду до жіночого. Н апри клад: вчит ель ---- *- вчит елька, л і­ кар ---- ► л ік а р ка . Однак в у країн ській мові трапляю ться й випадки творення слів зворотним способом. Так, слово дояр утво­ рилося від слова доярка (За Н . К лим енко).

І таке буває КВАКАЙТЕ Н А ЗДОРОВ’Я Є мови, я к і «люблять» приголосні в певному місці слова чи складу. Н апри клад, склади китайської мови можуть починатися на будь-який приголосний, а закін чуватися - лиш е на [й], [«], [н/]. Ескім оські слова не м ож уть закін чувати ся таким и звичним и для нас звукам и, я к [в], \ф], |к], [л], [р]. У корейській мові будья к и й глухий приголосний, потрапляю чи в оточення голосних, стає дзвінким . В усіх мовах світу звуки творяться ш ляхом видихання пові­ тря, у буш менській мові - навпаки. Ц і звуки називаю ться к л а ц а ­ ючими, або кл іксам и . Н апри клад, є звук «квакаючий», є звук, що нагадує хлопання пробки, є навіть звук, подібний до звука поцілунку. В одній з буш менських мов кіл ьк ість к л ік сів стано­ вить 60 %. Коли розмовляю ть такою мовою, створюється дивне враж ення якогось к л ац ан н я, всм октування, хлопання пробки, кв ак ан н я тощо (Із ж урналу).

У слова свої закони вічно мінливого руху, У слові свої ознаки світ ла, т епла, ваги. Слово - кліт ина м ислі, артерія сили духу, Т ільки воно єднає р ізні людські береги.

П. Воронько

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛЕКСИКИ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, СТИЛІСТИКИ Ви зн а т и м е т е : • зміни в лексичній системі української мови; • лексичні одиниці; • стилістичні засоби лексикології та фразеології.

Ви в м іт и м е т е : • доречно використовувати в мовленні лексичні одиниці - професійні слова, терміни, власне українську лексику, синоніми, фразеологізми; • визначати стилістичні функції лексичних і фразео­ логічних одиниць; • користуватися довідковою літературою, словниками; • укладати термінологічні словнички.

Лексика. Ф разеологія. Ст иліст ика Лексикологія - це розділ мовознавства, щ о вивчає лексику, тобто сукупність слів певної мови.

§ 10. Лексика української мови за походженням. Зміни в лексичній системі Про успадковані слова і запозичення, заст арілі слова і неологізми, а також про ст иліст ичні особливості ц и х ле к си ч н и х одиниць Пригадайте • На які групи поділяється лексика української мови за походженням?

• Чим відрізняються історизм и від архаїзмів?

• Які слова називаються неологізмами?

0

149. І. Прочитайте слова (словосполучення). Визначте, які з них: а) були нео­

логізмами багато десятиліть тому; б) були неологізмами ще відносно недав­ но; в) є неологізмами сьогодні. Поміркуйте, чому ці слова (словосполучення) з'явилися в мові, чому перейшли до активної лексики і за яких умов стануть за­ старілими. Зробіть висновок про те, яких змін і чому зазнає лексична система мови в процесі розвитку.

Банком ат, евро, космонавт, р акета, М РЗ-плеєр, ж алю зі, ком п’ютер, радіо, чат, флешка, супермаркет, Інтернет, евроремонт, електрика, бейсбол.

II. Наведіть і запишіть кілька прикладів неологізмів нашого часу. Лексика за походженням

Б лизько 90 % української л ексики - це успадковані сло­ ва, а реш та - слова іншомовного походження. Лексика за походженням Слова іншомовного Успадковані слова походження С п іл ь н о ін д о єв р о п е й с ь к і Запозичення зі слов’янських мов: старослов’янізм и, русиз­ слова (брат, вода) ми та ін. (свя т и н я , чудеса) Спільнослов’ян ські слова Запозичення з неслов’янсь­ (дума, ліс) ки х мов: грецизми, латинізми, Спільносхіднослов’ян ськ і слова англійського походжен­ слова (урожай, дешевий) н я тощо (театр, гум анізм , рейт инг) Власне україн ські слова (віхола, височінь, правник)

Зверніт ь у ва гу! Спільноіндоєвропейські та спільнослов’янські слова збереглися відповідно в багатьох індоєвропейських і слов’янських мо­ вах, зазнавш и, безперечно, різни х змін. П орівняйте: укр. син, польське syn, апгл. son, пім. Sohn. Власне українські

слова 88

До власне української лексики належ ать слова, що ви­ ни кли на українськом у ґрунті. Ц их слів немає в інш их мовах. Н априклад: вщ ухат и, загалом , зайвий, ли н ут и .

Лексика. Ф разеологія. Стилістика за л ізн и ц я , літ а к, лю дина, суниці, м рія, плекат и, смуга, гарний. До власне української лексики належ ать також слова, витворені українською мовою від спільних з ін ­ ш ими мовами коренів. Н априклад: водій, робіт ник, скри­ паль, осторонь, життю, бігцем,, обмаль, удосвіта. Зміни лексики

У процесі історичного розвитку словниковий склад к о ж ­ ної мови зазнає різних змін. Т ак, деяк і слова перестають бути загальновж иваним и, звуж ую ть сферу свого пош и­ рення і поступово виходять з ужитку. Крім того, лексика постійно поповнюється новими словами, зокрем а й ін ­ шомовного походження, я к і стаю ть загальнонародним надбанням . Однак при цьому основна м аса слів зал и ш а­ ється без змін. Н аявність такого ядра лексики забезпе­ чує поколінням м ож ливість спілкуватися.

Ступінь уживаності слів

З а ступенем уж иваності лексика поділяється на активну і пасивну.

Застаріла лексика

До застарілої лексики належ ать історизми й архаїзми. П ерш і виходять з активного вж итку, тому що певні по­ няття перестають бути актуальним и в ж и тті певного сус­ пільства, а другі - тому що окремі назви заміню ю ться інш им и. Н априклад: князь, кош овий, бунчук - істориз­ ми; гудець (співець-пророк), словеса (слова) - архаїзм и. Історизми не м аю ть синонімів у сучасній мові.

Стилістичні особливості

У художньому і публіцистичному стилях за допомогою застарілих слів твориться колорит минулих віків, пере­ дається національно-історична своєрідність зображуваної епохи. Ц і слова є також засобом створення урочистого, піднесеного чи іронічного колориту. У науковому стилі застарілі слова, зокрема історизми, є засобом найм енування певних історичних реалій і ви­ користовую ться я к терміни. В офіційно-діловому стилі застаріла лексика може вж и вати ся з метою створення високої урочистості.

Загальномовні неологізми

Неологізми поділяю ться на загальномовні й авторські. В иникнення загальномовних неологізмів спричинене потребою давати назви новим предметам, явищ ам , понят­ тям , я к і постають унаслідок розвитку науки і техніки, культури, соціальних і політичних зм ін у суспільстві.

89

Лексика. Ф разеологія. Ст иліст ика

Стилістичні особливості

Наприклад: нейрокібернетика (розділ науки), блог (веб-сайт), пент хаус (квартира н а даху), цифрове т елебачення. Крім того, повертаю ться з небуття несправедливо вилу­ чені колись слова (зокрема, власні назви), я к і теж на певний час стаю ть неологізмами. Н априклад: М аріуполь, Луганськ, пот яг (поїзд), м апа (карта), світ лина (фото­ картка), лет овищ е (аеропорт). Загальном овні неологізми використовуються в усіх сти­ л я х мовлення, але насамперед в офіційно-діловому, нау­ ковому та публіцистичному. У мові худож ніх творів і публіцистиці неологізми, крім ф ун кц ії найм енування понять, мож уть відтворювати колорит певного періоду в розвитку суспільства, надавати мовленню урочистого звучання.

Зверніть увагу! Неологізми сприйм аю ться я к нові, поки новими й не­ звичним и є позначувані ними поняття. Закріплю ю чись у мовленні, ці слова поступово втрачаю ть відтінок новизни і переходять до активної лексики. Авторські неологізми

Авторські неологізми вж иваю ться переваж но в окремих худож ніх і публіцистичних текстах і не перетворюються на загальновж и вані слова. М итці створюють новотвори з метою увиразнити певне явищ е чи поняття, надати тек­ сту урочистого, піднесеного звучання, ви кли кати в ч и ­ тачів образно-естетичні асоціації. Н априклад: Садами бродить бр ун ько ц віт , а в небі зло т о зо р (П. Тичина).

1 5 0 .1. Прочитайте виразно текст уголос. Знайдіть власне українські слова. Простеж­ те, чи надають вони тексту відтінку невиму­ шеності, легкості.

Сонце сіло. Н адворі почало смеркати. Море почорніло, тільки біліла пересип, неначе довгий клапоть білого полотна. Настала ніч. Н адворі стало тихо, я к у хаті, тіль ки море лащ илось до берега легесенько хвилею й ледве ш елестіло на піску. Тим часом сходив повний м ісяць, не­ наче виринав з чорної хвилі. М аленька червона стеж ка заб ли щ ала десь далеко на морі під самим місяцем, неначе на сотню верстов. М ісяць тихо, крадькома викотивсь увесь н а небо, неначе через велику силу виліз із води (І. НечуйЛ евицький).

II. Доберіть і запишіть до двох ужитих у тексті власне українських слів (на вибір) спільнокореневі. Розберіть дібрані слова за будовою.

Лексика. Ф разеологія. Стилістика

t

ill. Виділені слова перекладіть російською й англійською чи німецькою мовами.

Які висновки щодо їхнього походження можна зробити? За потреби скорис­ тайтеся етимологічним і перекладними словниками.

151 . М о з к о в и й штурм. Коли почала формуватися власне українська лексика? Чи поповнюється вона новими словами в наш час? Як відрізнити слова цієї групи від інших? £ £ Із глибин мовознавства Власне українська лексика є найчисленнішим розрядом, бо сю ди належить велика кількість слів, утворених від успадкованих та інш омовних слів за допом огою властивих українській мові словотворчих засобів. Наприклад, від слова спільноіндоєвропейського кореня жінка на українськом у ґрунті виник ім енник жіноцтво. Похідними від коренів, спільних для всіх сло­ в’янських мов, є українські прислівники нишком, вистрибом, наздогад і под. А від кореня роб, який характерний для східнослов’янських мов, утв о ­ рилися власне українські слова робити, виріб, виробництво, робітник, ви­ робничий та ін.

152. І. Випишіть власне українські слова, виділіть у них корені. З’ясуйте, які з цих слів утворено від спільних з іншими мовами коренів. За потреби скористай­ теся етимологічним і перекладними словниками.

Багаття, м рія, злотий, директор, м ама, гарненько, прізвищ е, вироб­ ництво, міркувати, демократія, освіта, крутько, син, гім настика, суниці, свящ енний, горілиць, м атем атика, віч-на-віч, дуб, сузір’я, діяч, очолити, аул, віхола, годинник, брат, завдяки, бігцем.

II. Складіть речення з двома виписаними словами (на вибір).

153. І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Що виражає заго­ ловок т е к с т у -т е м у чи основну думку? С КЕЙ ТБО РД*

Коли на морі папував ш тиль, лю бителі серфінгу брали дош ки, при­ кріплю вали до них звичайні коліщ ата і йш ли кататися на асфальті. Так у 50-х роках минулого століття в К аліф орнії (США) з ’явилися перш і у світі скейти. Спочатку тинейджери в основному просто довільно каталися на дошці, використовували її я к своєрідний аналог самоката. Усе, що вим агалося на той час, - стійко трим атися на скейті й об’їж д ж ати різні перепони. Проте згодом ентузіаст JIappi Стівенсон став популяризувати скейтборд я к вид спорту. З ’явилися перш і ком анди скейтистів, почали проводити­ ся зм агання. Д еякі спортсмени навчилися робити ун ік ал ьн і д ля того часу речі. Вони стрибали на скейті, стояли на ньому на руках, а ще при­ дум али кататися в покинутих басейнах. У середині 70-х років, коли технічні розробки дозволили поліпш ити конструкцію дош ки, скейтборд став популярним вуличним спортом, а д ля проведення зм агань почали будувати перш і проф есійні рам пи. У кін ц і 70-х років було зроблено нововведення, що визначило майбутнє скейтборду. Спортсмен на ім ’я Родні М аллін придум ав заломлені кін ц і дош ки, завд як и чому розш ирився діапазон виконання нових трюків.

91

Лексика. Ф разеологія. Ст иліст ика З моменту свого зародж ення скейтборд пройшов через багато злетів і падінь, але завж д и відродж увався і продовжував розвиватися. Інтерес до цього виду спорту не пропадає й досі (Із ж урналу). * Скейтборд (від англ. skate - кататися і board - дошка) - вид спорту, катання на спеціальній дошці з роликами.

II. Випишіть із тексту 5-10 слів іншомовного походження, поясніть їхнє зна­ чення. До активної чи пасивної групи лексики вони належать? Схарактеризуйте особливості функціонування слів іншомовного походження в тексті.

III. Перекажіть усно текст, використовуючи виписані слова іншомовного походження.

Зверніть увагу! Лексикою іншомовного походження не слід зловж и­ вати. Запозичення буде зайвим, якщ о для нази вання якогось поняття в україн ській мові є власне слово.

'SJSt 1 5 4 . 1. Прочитайте речення. Визначте головну сферу функціонування виді­ лених слів. Чи доцільно їх ужито? Поясніть значення цих слів за допомогою їхніх синонімів -успадкованих українських слів. За потреби скористайтеся словником іншомовних слів чи тлумачним словником.

1. В иставку відвідали респектабельні гості. 2. У м агазині представле­ но ш ирокий діапазон продуктів харчування. 3. Д ва роки тому місто від­ святкувало свій міленіум. 4. Група презентувала відеокліп на свою нову пісню. 5. Команда зазнала фіаско. 6. Хлопець конфіденційно розповів друзям про пригоду. 7. У ж и тті зірка виявилася не такою імпозантною, я к на екрані. 8. Я допоміг транспортувати валізу незнайомій бабусі.

II. Відредагуйте усно речення, уникаючи невиправданого вживання слів іншо­ мовного походження. Два перебудованих речення запишіть, підкресліть у них члени речення.

155. Попрацюйте в парах. Прочитайте словосполучення, поясніть значення слів іншомовного походження. Відредагуйте усно вислови і обґрунтуйте помилки.

Д л я першого учасника: вільна вакан сія, захисний імунітет, народна демократія, дитячий лікар-педіатр, головний лейтмотив. Д л я другого учасника: урочистий церемоніал, піднесений пафос, пер­ ш а прима, місцеві аборигени, народний фольклор.

156. Два - чотири - всі разом. Визначте, у яких двох реченнях ужито архаїз­ ми, а в яких - історизми. Відповідь обґрунтуйте.

1. А скіф ський кін ь із м азаної хати Ч ум ацьким Ш ляхом зорі прогор­ тає (І. Драч). 2. П рекрасний Києве на предковічних горах! М ногостра­ дальному хвала тобі, хвала! (М . Р ильський). 3. Р ц и одно слово: «Люблю Вас, пане Возний», і аз, вищ еупом’янутий, виконаю при сягу о вірнім і вічнім союзі з тобою (І. К от ляревський). 4. Тут Січ стояла, тут гули м айдани, дим илися ко зац ькі курені, зм агались семеряги і ж упани, л у­ нали горді і сумні пісні (М . Драй-Хмара).

157. Мікрофон. Як ви розумієте наведене нижче твердження письменника Ф елікса Кривіна?

А рхаїзм и - це слова, я к і забули про те, що колись вони були неоло­ гізм ам и.

92

Лексика. Ф разеологія. Стилістика 158. І. Прочитайте текст, визначте стиль мовлення, тему та основну думку.

КО ЗА Ц ЬКА ПЕРЕМОГА Б агатотисячна л ави н а ординців ринула на неглибокі ко зац ьк і ш анці. Н ад степом зн ялася курява. Застогнала зем ля. Грім від ударів кін ськи х копит відлунився аж на пологих берегах Сиваш а... З висоти ш пиля Іванові Сіркові було добре видно все поле бою. Він підняв ш ап ку і м ахнув нею над головою. У ту ж м ить гримнув залп з гармат і м уш кетів. І враз я кась невидим а сила зупинила передню лаву ворога. Ніби за­ ш портнувш ись, важ ко впали на землю татарські коні. Через їх н і голови полетіли додолу верш ники. К рик ж ах у й болю пролунав над степом. Сірко вдруге м ахнув ш апкою . Гармати на цей раз мовчали: гармаш і не встигли заряди ти їх. Зате дружно ударив м уш кетний залп. І знову поріділи ряди ворож их верш ників. А ле атака не зупинилася. Задні ряди летіли вперед і подекуди вж е досягли ко зац ь­ кої позиції. І в цей час у тилу татарського війська зап ал ах ко тіл и м алинові запорозькі пра­ пори, пролунав бойовий козац ьки й клич... Побачивши, я к позаду орди раптово з’явився загін П ал ія, Сірко радісно ви­ гукнув: Браття, П ал ій прибув! Та ще й я к він пошив у дурні хана!.. От молодець! і н ак азав д ж урам ш видко мчати по ку­ ренях і сповістити, що прибув бахчиса­ райський загін. - Я к тільки я подам знак, усім кінно атакувати орду! Серце старого кошового радісно било­ ся. Ш алі терезів явно почали схилятися на його бік. Саме час ударити так, щоб зовсім приголомш ити ворога і примусити його показати спину (За В. М аликом).

II. Випишіть застарілі слова, поясніть їхнє лексичне значення й установіть, до яко­ го розряду лексики (історизмів чи архаїзмів) вони належать. Чим зумовлене ви­ користання цих слів у тексті?

159. І. Доберіть до кожного архаїзму з довідки його синонім, що вживається в сучасній українській мові. Запишіть слова парами і поясніть, у я ки х с ти л я х із якою метою можуть уживатися наведені застарілі слова.

Л аніти, перст, свічадо, вой, благий, ректи, блават, десниця, вакац ії, ратай, піїт. Д о від к а . П ромовляти, щ оки, дзеркало, поет, палець, добрий, війна, кан ікули, рука, орач, шовк.

II. З двома словами (на вибір) складіть по одному реченню, ускладненому відо­ кремленою обставиною.

93

Лексика. Ф разеологія. Ст иліст ика 160. П озм агайт еся! Хто добере якнайбільше застарілих слів, що: а) стосу­ ються періоду Київської Русі; б) стосуються визвольної війни українського на­ роду проти польської шляхти; в) характеризують український національний одяг, речі домашнього вжитку?

161. Придумайте і запишіть кілька власних неологізмів для опису: а) шторму на морі; б) осіннього дощу; в) пшеничного поля; г) засніжених гір. Уведіть одне при­ думане вами слово в речення або складіть з ним вірш. Д л я вас, допитливі У мережі Інтернет можна скористатися послугами віртуальних словників. Так, тлумачний с л о в н и ку кр а їн с ь ко їм о в и за адресою w w w .slovnyk.net м істить близько 220 000 словникових статей та близько 19 000 ф разеоло­ гізмів. У словнику, зокрем а, представлено активну ле кси ку української літературної мови, слова історичного фонду, що свого часу належали до широковживаних, найуживаніш і архаїзми та неологізми. На Українському лінгвістичному порталі (www. ulif.gov.ua) та на сайті w w w .ro zu m .o rg .u a можна перевірити написання слів, дібрати синоніми чи ф разеологізми, навчитися відмінювати слова тощо. Також в Інтернеті є багато онлайн-ресурсів, які допоможуть перекласти те чи інше слово. їхні адреси легко дізнатися, скориставшись пошуковою системою. Проте не радимо довіряти електронним перекладачам роботу з текстами.

162. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваю­ чи дужки. Підкресліть авторські неологізми й поясніть, як вони впливають на сти­ лістичне забарвлення речень. З якою метою автори творять нові слова?

1. Є люди що мало чим ц ік ав л я ться я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами називаю (О. Гончар). 2. Зб(е,и)рають світлі золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли (М . Рильський). 3. Гойдання лип гуде золотокаре соснова ж алощ урочистість глиць і пр(е,и)смеркові ро(з,с)сипи суниць і в погарі (з,с)почилі крутояри (В. Стус). 4. Вже небо не біж ить тим синьо(білим) бігом в своєму зорехмарному ряду (М . Вінграновський).

5. Під хустину круг чола косу обвила чорнобрів’ям ворухнула оком пов(е,и)ла (А. М алиш ко). 6. А х друж е м ій то гуси потягли! (3,С)початку захопили чвертку неба а потім половину а вж е д ал і весь небовид і синій виднокіл і небодаль і зорі повечірні під кри ла д и кі молоді й нап ругі в полон весняний (А. М алиш ко).

II. Укажіть власне українські слова. Зверніт ь у в а г у ! Д л я надання мовленню урочистого, піднесеного за­ барвлення мож уть використовуватися старослов’ян ізм и та власне у к р а­ їнські слова. Мґ- 163. Складіть мініатюру на одну з тем: «Преславний Київ». «Золотоверхий \ собор», «Богом дана земля», - використавши старослов’янізми та власне українські слова. Простежте, чи надають ці слова вашому тексту урочистопіднесеного відтінку в ставленні до описуваних явищ. За потреби скористайтеся старослов’янізмами з довідки.

Д о від ка . Милосердіє, вознести, возлагати, предковічний, благосло­ венний, велелю дний, возвеличити, зловіщ ий, страж дати, преславний, 94

Лексика. Ф разеологія. Стилістика благодать, благодатний, прекрасний, златоглавий, благородний, добро­ чесний, справедливість.

%

§ї S

CQ

1. Л ексика ѳ одним з рівнів мовної системи, який розвивається най­ більш динамічно.

2. Наша лексика складається з успадкованих слів, зо крем а власне українських, та слів інш омовного походження. Останні часто висту­ пають як терміни.

3. Розрізняємо лексику активну і пасивну (застарілі слова й неологізми). Перехід слова з активної групи лексики в пасивну або з пасивної в актив­ ну неминуче пов’язаний зі зміною його стилістичної характеристики.

§ 11. Терміни. Професійна лексика Про місце т ерм інів і проф есіоналізмів у лек си ц і української мови, їх н і ст иліст ичні мож ливості та про т ермінологічні словники \ Пригадайте 1. Щ о таке терміни?

2. Які слова називають проф есійними?

164. Прочитайте тексти. Визначте стиль та комунікативні завдання кожного з них. Порівняйте описи явища циклону в обох уривках. Знайдіть терміни, по­ ясніть їхнє лексичне значення й особливості функціонування, обґрунтуйте до­ цільність уживання. Зробіть висновок про роль термінів у мові та їхні стилістичні особливості.

0

ЦИКЛОН 1. Ц иклон - гігантський атмосферний вихор зі зниж еним тиском по­ вітря всередині («око бурі»), зі складною системою вітрів, що дмуть про­ ти годинникової стрілки в П івнічній півкулі і за годинниковою в П ів­ денній. Ц иклони охоплюють величезні райони планети. Розвиваючись, часом досягаю ть ураганної сили, спричиняю ть катастроф ічні наслідки. Ц иклони та антициклони відіграю ть велику роль у ф орм уванні по­ годи, у загал ьн ій ц и р ку л яц ії атмосфери. П ричини виникнення цих явищ остаточно ще не з’ясовані (3 підручника).

2. Без попереджень з’являю ться циклони. Розш аленілася десь там стихія, у темні вирую чі надра її незабаром буде кинуто й ваш і ж и ття... Спершу, ніби невпевнено, виникаю ть над голизною океану ледь поміт­ ні завихрення, невідомим поштовхом зриваю ться хвилі в отій самій фронтальній зоні, де маси теплого повітря зіткнулись із холодним, і ко­ лосальна, не підвладна вимірам, енергія температурних контрастів, роз­ виваючись мовби спонтанно, щ одалі грізніш е виявляє себе, поступово формується «око бурі» - район дипресії, гранично зниженого тиску. Ру­ хається величезний колодязь порожнечі, оточений тисячокілометровим кільцем циклонічних стін і суцільно вируючих хмар, де все кипить, за­ кручується спіралям и на вихрових обертових ш видкостях... (О. Гончар).

95

Лексика. Ф разеологія. Ст иліст ика У словниковому складі україн ської літературної мови особливе місце посідає спеціальна л ексика - терміни і проф есійні слова. Терміни

Терміни (лат. term inus - м еж а, кордон) - це слова, що вж иваю ться д ля точного визначення певного поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Н а­ приклад: аорта, водень, прям ий кут , земноводні, т епло­ обмін, ст арт овий гол. Види термінів Загальновжив ані Вузькоспеціальні П ош ирені в різних гал у зях Уж иваю ться в одній галузі знань: знань: ана ліз, процес, еквівалент гіпот енуза, аспірин

Вимоги до термінів

Термін у м еж ах однієї галузі знань має одне значення, Н апри клад, слово корінь багатозначне, але в мовознав­ стві під ним розумію ть лиш е морфему, а в ботаніці тільки орган рослини. У термінології небаж ані омоніми й синоніми, хоча вони в цьому р озряді лексики є. Н априклад: синоніми трудо­ вий договір - т рудовий конт ракт ; нерухоме м айно нерухоміст ь; омоніми а кц ія (цінний папір) - а кц ія (дія), відведення (кандидатури) - відведення (земель).

Поповнення словника

Ш ляхи поповнення україн ської термінології: • утворення та вж и вання в значенні терміна україн сько­ го загальновж иваного слова (віднім ання, тіло, корінь); • запозичення з інш их мов (брас, атом, суфікс).

Зверніт ь ува гу! Термін не тіл ь ки називає, а й логічно вичерпно, точно визначає поняття, тобто містить у собі більш е інф орм ації, н іж нетермінологічна одиниця лексики. Стилістичні особливості

Професіо­ налізм и

Термінологічна лексика позбавлена емоційно-експресивного забарвлення. Основна сфера її застосування офіційно-діловий та науковий стилі. Терміни ш ироко використовую ться і в публіцистиці, щоб з’ясувати сут­ ність явищ а, розкрити його зміст. Проте наявність такої лексики не повинна ускладню вати сприйм ання тексту. Професійними (лат. professio - зан яття, фах) називаю ть­ ся так і слова та словосполучення, я к і властиві мовленню певної професійної групи людей. Д е в основному назви знарядь виробництва, трудових процесів, спеціальні про­ ф есійні вислови тощо. Існує професійна л екси ка м оря­ ків, ш ахтарів, бухгалтерів, юристів, м узикантів тощо. Н априклад: 1) з мовлення аграріїв: боронування, обмолот, косовиця; 2) з мовлення спортивних тренерів: ком плексні вправи, зм агання, т ренувальний процес.

Лексика. Ф разеологія. Стилістика Багато проф есіоналізм ів є словами загальнонародної мови, вж и ти м и в переносному значенні. Н апри клад: під­ ва л (ниж ня частина газетної сторінки), вікно (вільний м іж урокам и час у вчителя). Стилістичні особливості

У нехудожніх стилях проф есійна лексика вж ивається д ля найм енування понять, процесів тощо або певної х а­ рактеристики об’єкта. При цьому в публіцистичному стилі вж иваю ться, я к правило, професіоналізми, що ввійш ли в загальнонародну мову. У художньому стилі така л ексика допомагає створювати яскраві описи, уви­ разню є мовну характеристику дійових осіб.

Професійні фразеоло­ гізми

В аж лива роль у професійному мовленні нал еж и ть фра­ зеологізмам. Н априклад: видават и на-гора (з мовлення ш ахтарів), під н я т т я парів (з мовлення аграріїв), відкри­ т ий фут бол (з мовлення футболістів).

Зверніт ь у ва гу ! Зн ачна частина проф есійних слів (словосполучень) це неоф іційні зам ін н и ки термінів. П роф есіоналізми не становлять чіт­ кої системи, а терміни є систематизованими назвам и понять. Словники

Терміни пояснюють у термінологічних словниках, а най­ більш у ж и ван і з них - і в тлум ачних словниках, де їх супроводжую ть позначкам и спец, (спеціальне слово), тех. (техніка), хім . (хімія), ф ізк. (фізкультура) тощо. Н априклад: Енергія, ї, ж. спец. Одна з основних власт и востей мат ерії, загальна міра всіх форм ї ї руху. Без свого галузевого словника не може обійтися ж одна наука, тому на сьогодні видано багато таких праць: Словник лін гвіст и ч н и х т ерм інів (Д. Ганич, І. О лійник), Біологіч­ ний сло вни к (за ред. К. С ит ника), Ш кільний геологічний сло вни к (А. Б езугли й та ін.), Універсальний словник еко­ ном ічних т ермінів (В. Коломойцев) та інш і.

165. І. Прочитайте терміни. Визначте, які з них загальновживані, а які вузько­ спеціальні. Для якої галузі знань характерні останні? Якими з поданих термінів користуєтеся ви під час навчання? Значення незрозумілих вам термінів з ясуйте за тлумачним словником.

Середньовіччя, в а ж к і метали, синтаксис, аксіома, ресурсозабезпече­ ність, косинус, напівш пагат, формула, похідна ф ункції, епітет, гіпотеза, цитоплазм а, реактивн ий рух, опорний стрибок, півострів.

II. З двома термінами (на вибір) складіть усно речення.

166. І. Прочитайте текст, обґрунтуйте його належність до наукового стилю. З якою галуззю науки він співвідносний? Як ви це визначили?

ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ Загал ьн а площ а Н аціонального природного парку «Подільські Тов­ три», що на Х мельниччині, - 261 316 гектарів. Товтри - це місцева н азва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в меж ах парку сягає в середньому 400 метрів над рівнем моря. Н ад на97

Лексика. Ф разеологія. Ст иліст ика

Н аціональний природний парк «Подільські Товтри»

вколиш ньою Подільською рівниною ця гряда піднім ається на 6 0 -6 5 м. Її довж ина досягає 250 км, ш ирина 15-20 км. О кремі форми піднім а­ ються у вигляді витягнутого валу або окремих конусоподібних горбів, іноді маю ть форму морських атолів; найбільш поширеною формою є к р я ж і у вигляді витягнутих вал ів ш ириною до 0,5 км. Поверхня їхня здебільш ого хвиляста, схили опуклі. «Подільські Товтри» відзначаю ться геологічною будовою, рідкісною і невластивою рівнинно-платформним областям. Це сукупність викоп­ них рифових споруд узб ереж ж я бар’єрного характеру, що утворилися в мілководних міоценових морях. У меж ах парку росте м айж е 1700 видів рослин, з я ки х близько 300 ендемічні та субендемічні подільські види, а також рідкісні рослини. Ф ауна налічує 55 видів ссавців, 214 - птахів, 10 - плазунів, 11 - земно­ водних та низку видів безхребетних тварин, я к і ще потребують деталь­ них дослідж ень. Н аявність на території парку старих лісових масивів та карстових печер сприяє пош иренню тут х и ж и х птахів та каж ан ів. «Подільські Товтри» сьогодні не маю ть аналога в Європі і є унікальним и за своєю природою (3 довідника).

II. Випишіть ужиті в тексті терміни. Користуючись тлумачним або відповідним термінологічним словником, з'ясуйте значення незрозумілих вам слів. Доберіть самостійно 2-5 термінів цієї ж галузі знань і доповніть ними ваші записи.

III. Перекажіть усно текст. Чи всі вжиті в тексті терміни ви використали? ПоЛ ясніть, як впливає форма літературної мови (усна чи писемна) на добір мов­ них засобів. Чому, на вашу думку, цей текст важко переказувати?

167.М о з к о в и й штурм. Чому питанню упорядкування термінології приді­ ляється величезна увага? Які, на вашу думку, можливі шляхи вдосконалення термінологічних систем різних галузей науки?

1 6 8 .1. Спишіть речення, підкресліть у них терміни. Користуючись тлумачним словником, поясніть значення цих слів. Зверніть увагу, якою позначкою вони 98

Л ек си к а . Ф р а зе о л о гія . С т и ліст и ка супроводжуються в словнику. З ’ясуйте галузь їхнього функціонування і проана­ лізуйте стилістичні функції.

1. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів неповнолітніх осіб (3 кодексу).

2. Атомну енергію приборкано в X X столітті, та підвалини атомістики за­ клали ще сини Еллади - Левкіпп і Демокріт (П. Утевська). 3. Кум таки приземлився, хоч і скапотував, а я з піке - в штопор, із штопора не ви­ йшов, протаранив Лукерці спідницю й урізався в землю (Остап Вишня).

4. Головний мозок ссавців відносно великого розміру, особливо великі пів­ кулі переднього мозку та мозочок (3 енциклопедії,). 5. Щоб навчитися під­ тримувати екологічну рівновагу на Землі, людина повинна дбати про ділян­ ки ландшафтів, де рослинний і тваринний світ зберігаються в природному стані (3 газети). 6. Відрізок, я к и й сполучає верш ину три кутн и ка з точ­ кою на протилеж ній стороні цього трикутни ка, називаю ть чевіаною (З підручника).

II. Підкресліть і поясніть пунктограми й орфограми.

Із глибин мовознавства Будь-який термін уводиться в науковий текст згід но з суворими «правилами гри». Ці правила включають такі основні положення: 1) системність; 2) одно­ значність; 3) точність; 4) відсутність експресії; 5) стилістична нейтральність. Найпош иреніш ими способам и творення термінів є суфіксальний та преф ік­ сальний. Наприклад: ділення, архаїзм, полігібрид.

^

169. Дайте визначення термінів та уведіть їх до складу речень. Виробнича потуж ність, ф інансовий звіт, технологія управлінн я, пла­ нування, вантажообіг, надзвичайний стан, ком андний пресинг.

170. І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Розкажіть, що вас вразило в роботі хірурга Олександра Шалімова. Завдяки чому, на вашу думку, він досяг високих результатів у праці? Х ІРУ РГ ШАЛІМОВ К аж уть, лю дина не марно прож ила ж и ття, якщ о виростила дітей і посадила дерево. В акад ем іка О лександра Ш алім ова двоє прекрасних синів, а дерево - його ш кола україн ськи х хірургів, у я к ій більш е 150 док­ торів, кандидатів медичних наук і тисячі спеціалістів-практиків. Він розробив м ай ж е 50 нових методик проведення операцій. Вдячні пацієн­ ти називаю ть інститут у Києві, я к и й хірург створив і в яком у багато років працю вав, не інакш е я к «інститут Ш алімова». Один з учнів талановитого хірурга доктор м едичних наук Іван Тодуров пригадує: Олександр Ш алімов завж ди рано приходив на роботу. Запізнитися в операційний день вваж алося злочином... О перації в інституті починалися о дев’ятій одночасно на 12 столах, і Олександр Олексійович переходив від одного до іншого. Н а одному столі оперували серце, на другому - стравохід, на третьому - печінку, далі леж али пацієнти із судинною патологією... Це була одерж има лю дина. Уявіть: Ш алім ов у відпустці, пливе по Дунаю на теплоході. В одному з портів йому повідомляю ть, що комусь 99

Л ек си ка . Ф р а зе о л о гія . С т и л іст и ка терміново потрібне хірургічне втручан­ ня. Він тієї ж м иті відправляється на берег, щоб надати хворому медичну до­ помогу. Н а операціях шеф був спокійним. Н і­ коли не коментував, що кому робити. А дж е перед тим, я к ставати до опера­ ційного столу, всі д ії відпрацьовував до автоматизму. Н авіть коли ситуація ви­ ходила з-під контролю (наприклад, ви­ н и к ал а сильна кровотеча), Ш алім ов за­ лиш ався незворуш ним. П равда, міг дати О. Ш алімов інструментом по руках, я к і полізли не туди, куди треоа. м и , молоді медичні прац івники, спеціально підстав­ л я л и руки , щоб отримати кіл ьк а ударів, вваж аю чи синці певною озна­ кою причетності до вищого світу хірургії. Знали, що шеф, вийш овш и з операційної, одразу все забуде. Він вірив: лю дина змож е виправитися. Коли О лександр Олексійович перестав оперувати, він приходив до нас поговорити, дізнатися новини. Ми розповідали, я к і методики операцій розробили, і в нього очі сяяли : «Як ж е я раніш е до цього не додумав­ ся!». Але того, що він зробив, вистачило б на к іл ь к а ж и ттів (З газети).

II. Випишіть з тексту професійні слова та словосполучення, характерні для мов­ лення лікарів. Поясніть роль цих одиниць у змалюванні постаті відомого хірурга. Чи зрозуміла ця лексика для читачів і чи доречно її вжито в газетній публікації?

171. М ікр о ф о н . Чи в кожній професії, на вашу думку, можна досягти високих результатів? Яка праця буде успішною?

172. І. Назвіть і запишіть кілька професіоналізмів, уживаниху мовленні: а) учите­ лів; б) лікарів; в) бібліотекарів; г) фермерів; ґ) спортсменів; д) продавців; е) артис­ тів; є) водіїв. Чи в з-поміж дібраного вами лексичного матеріалу фразеологізми?

II. Складіть і запишіть складнопідрядне речення з одним або кількома дібраними вами професіоналізмами.

173. П опрацю йт е в п а р а х . Складіть і розіграйте за особами д іалог (10— 12 реплік), який м іг би відбутися м іж десятикласником і спеціалістом пев­ ної галузі: а) у хімічній лабораторії; б) у теплиці; в) на фермі; г) в аптеці; г) на космодромі; д) у зоопарку; е) у лікарні; є) на студії звукозапису; ж) у художній майстерні; з) у спортзалі. В икористайте в діалозі проф есіоналізми та етикет­ ні слова (словосполучення).

174. На основі тлумачного та галузевого словників укладіть свій невеликий термінологічний словничок (8-15 статей), що характеризує одну з галузей знань: математику, фізику, астрономію, біологію, хімію, фізичну культуру і спорт, право­ знавство, літературознавство, українознавство, фольклористику, етнографію. З р а з о к . П равоздатність - визнана державою здатність ф ізичних осіб (громадян) та ю ридичних осіб мати права і виконувати обов’язки , що передбачаються і допускаю ться законом.

175. Випишіть з усіх підручників, за якими ви навчаєтеся, по 2 -3 найуживаніших, на ваш погляд, терміни. На основі виписаних слів виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Складіть список термінів (в алфавітному порядку), уживаних у мовлен­ ні десятикласників. Біля термінів зазначте галузь їхнього використання.

100

Л ек си к а . Ф р а зе о л о гія . С т и ліст и ка Варіант Б. Укладіть словничок термінів, уживаних у мовленні десятикласників. Біля термінів зазначте галузь їхнього використання. З р а з о к . К літ и на (біол.) - найпрост іш а одиниця будови організму, яка складаєт ься з прот оплазм и, ядра т а оболонки. Ф ункція (мат.) - величина, я к а зміню єт ься зі зміною незалеж ної змінної величини.

Mf. 176. Уявіть, що ви працівник певного підприємства (установи). До вас з ме» тою обміну досвідом завітали спеціалісти іншого підприємства (установи) такого ж профілю. Підготуйте для гостей невелику розповідь про вашу роботу, використавши терміни та професійнулексику.

М овленнєва ситуація Хлопчик на запитання вчительки, ким зараз працю є його мама, відповів: - Зам ісником ди ректора заводу.

- А що, сам директор відсутній на роботі? Він захворів чи поїхав у відря­ дження?

- Ні, він зараз знаходиться на роботі. Як ви думаєте, чому між вчителькою та учнем сталося таке непорозуміння? Ким же насправді працює мама хлопчика?

177. Спишіть речення, добираючи з дужок потрібне слово. Обґрунтуйте свій ви­ бір. За потреби скористайтеся словником паронімів.

1. Мій батько завідував лабораторією в (дослідному, дослідницькому) інституті. 2. У місті проведено навчання населення дій в умовах над­ звичайних ситуацій мирного та (воєнного, військового) часу. 3. (Грома­ дянські, громадські) права - основа конституційно-правового статусу гром адянина держ ави. 4. Давно помічено зв’язок м іж стресом і різними (сердешними, серцевими) захворю ваннями. 5. Д ля проведення виборів до Верховної Ради У країни створюються (виборні, виборчі) комісії. 6. Завтра в Києві на дорогах (ожеледь, ожеледиця).

178. Виконайте завдання одного з поданих варіантів. Варіант А. Підготуйте усну розповідь про те, якою професією ви хотіли б оволодіти, коли закінчите школу (ліцей, гімназію). Чому саме цією, а не іншою? Чим вона вас приваблює? У тексті розповіді використайте професійнулексику. Варіант Б. Підготуйте усну розповідь про екскурсію на підприємство, викорис­ тавши професійнулексику.

\

1. Термін є ідеальним найменуванням певного поняття в науці, техніці, мистецтві, має точний і визначений зміст, вирізняється зм істовою однозначністю, сталістю ф ункціонування. Термінологія проникла майже вусі сфери лю дської діяльності. Недосконалість терм інології може призвести до пом илок у практиці, 2. Професійні слова найчастіше застосовую ться в усном у неоф іційно­ му мовленні людей певної професії і сприяю ть кращ ом у взаєм оро­ зумінню.

101

Л ек си ка . Ф р а зе о л о гія . С т и л іст и ка

§ 12. Стилістичні засоби лексикології та фразеології Про ст иліст ично нейт ральну і забарвлену лексику, а також про ст иліст ичні мож ливості багат означних слів, омонімів, синонім ів, ант онім ів і фразеологізмів Пригадайте • • • •

Яка лексика називається стилістично забарвленою? Щ о таке багатозначність? Які основні ознаки синонімів, антонімів, омонімів? Щ о спільного й відм інного м іж словом і ф разеологізмом?

179. Порівняйте подані парами речення. З яким стилем мовлення співвід­ носне кожне з речень? Схарактеризуйте виділені в них багатозначні слова, синоніми, антоніми чи фразеологізми. Зробіть висновок про стилістичні функції цих мовних одиниць.

0

1. Одна гора високая, а другая 1. К ож на лю дина має право на низька... Одна м ила далекая, а вільний розвиток своєї особистості другая близька (Нар. творчість) та має обов’язки перед суспільством (3 К онст ит уції) 2. А вітер ганяє, а вітер гасає - 2. Гепард мож е бігти зі ш видкістю ш матує, лам ає те бідне обшарпане 112 кілом етрів на годину (3 посіб дерево (С. В асильченко) пика) 3. Хто сіяв зло, той пож инав скор­ 3. Кріп м ож на сіяти періодично з боту (Нар. творчість) березня по серпень (3 посібника) 4. Вона догадалась, що вж е нагово­ 4. Євген М аланю к уславлений за рила сім мішків гречаної вовни... м еж ам и Вітчизни, але, за іронією (І. Н ечуй Л евицький) долі, донедавна м айж е не відо­ м ий загалові У країни (П . Кононенко) Групи лексики

Зі стилістичного погляду лексика сучасної української мови поділяється на: • стилістично нейтральну, я к а вж ивається в усіх стилях мовлення (я б л у н я , ходит и, далеко); • стилістично забарвлену, я к а співвідноситься з одним чи кільком а (але не з усіма) стилям и мовлення (кум ека­ т и, вируш ит и). З а допомогою стилістично забарвлених слів твориться певний колорит мовлення, досягається експресивність висловлювання.

Зверніт ь ува гу! Уживаючись у переносному значенні, стилістично нейтральні слова набуваю ть додаткових емоційно-експресивних від­ тінків. Н априклад: Н ад водами х и ля т ь с я лози, ле л ек а п л и в е в висот і (М. Рильський).

102

Л ек си к а . Ф р а зе о л о гія . С т и ліст и ка Стилістично забарвлена лексика Групи (підгрупи) суспільно-політична К ни ж на лексика

офіційно-ділова

інст рукція, вируш ит и

наукова

зіст авлення, ф ауна

професійна Розмовна лексика

П риклади вибори, громадянин

бет онування, домна д іт ла хи , здоровань

Книжна лексика х арактерна для офіційно-ділового, пу­ бліцистичного і наукового стилів мовлення. Розмовна лексика

Розмовні слова використовую ться в розмовному стилі мовлення. Вони надаю ть мовленню неофіційного звучан­ ня, а отже, є неприпустимими д л я офіційно-ділового та наукового стилів, проте м ож уть використовуватися в пу­ бліцистиці та худож ній літературі для творення колори­ ту невимуш еності, простоти, експресивності. Розмовні слова м ож уть мати різне емоційне забарвлення (пози­ тивне, негативне, урочисто-піднесене, зниж ене, пестли­ ве, ж артівливе, грубе). Особливе місце в лексичній стилістиці н алеж и ть багато­ значним словам, омонімам, синонімам, антонімам.

Багато­ значність

Багатозначні слова найш ирш е представлені в худож ньо­ му, публіцистичному, розмовному мовленні, де вони є за­ собом творення образності, емоційності, експресивності. Н априклад: Все вищ е, вищ е й вищ е я здійм ався на к р и ­ л а х мрій (Леся У країнка). У зазначених стилях багато­ значні слова м ож уть уж иватися і в прямому, і в перенос­ ному значенні, а в офіційно-діловому й науковому — як правило, лиш е у прям ом у значенні.

Тропи

З багатозначністю тісно пов’я за н і тропи (метафора, мето­ німія, синекдоха, персоніфікація, уособлення, порівнян­ ня, епітет, гіпербола, алегорія та ін.). У науковому й офіційно-діловому стилях у ж и ван н я тропів обмежене, а в художньому, публіцистичному та конфесійному вони використовую ться активно.

Омоніми

У пауковому та офіційно-діловому сти л ях омоніми в ж и ­ ваю ться лиш е д ля нази ван н я предметів, явищ дійсності. Н априклад: гла ва держави - глава, кодексу. У худож ньо­ му, розмовному і публіцистичному сти л ях омоніми ви­ користовую ться ще й для досягнення ж артівливого чи іронічного еф екту на основі каламбуру. Н априклад: Я к т ільки світ анок на ст а в, гусак чим чикує на ст ав (Г. Плотников).

103

Л ек си ка . Ф р а зе о л о гія . С т и л іст и ка Синоніми

В аж ливим стилістичним засобом української мови є си­ ноніми. Вони даю ть змогу не тіл ьки ун и кн ути повторів, а й вибрати найдоречніш е слово, уточнити думку, підси­ лити зображ уване, дати йому позитивну чи негативну оцінку. Окрему групу становлять стилістичні синоніми. Вони характеризую ться належністю до певних стилів мовлення та різним емоційно-експресивним забарвленням. Н апри­ клад: говорити (нейтральне) - балакат и (розмовне) - ба­ зіка т и (розмовне, негативне) - глаголит и (урочисте). Офіційно-діловий і науковий стилі використовують сино­ нім и обмежено, бо ці слова м айж е завж д и вносять у мовлення зм іни відтінків значення. У публіцистичному, художньому і розмовному мовленні синоніми використо­ вую ться досить ш ироко, причому не лиш е лексичні, а й контекстуальні (слова, що набувають синонімічності лиш е в певному контексті). Н априклад: Ц іл у ніч надворі в и є хуга, п ла ч е, деренчит ь в віконнім с к л і (І. Драч).

Антоніми

Стилістичний потенціал антонімів зумовлений тим, що вони дають контрастну характеристику предметів, явищ, дій. У науковому та офіційно-діловому стилях їх використо­ вують з метою чіткого розрізнення понять, точного вислов­ лення думки, для підкреслення непоєднуваності описува­ них реалій. Н априклад: дзвінкі і глухі, приголосні., припливи і відпливи. У художньому, публіцистичному й конфесійно­ му стилях вони, крім того, виступають ще й засобом ство­ рення образності, увиразнення думки. Н априклад: В елика риба м а лен ьк у цілою ковтає (Нар. творчість).

Інші засоби

• У худож ній літературі та публіцистиці для відобра­ ж ен ня колориту описуваної місцевості, відтворення зви­ чаїв, побуту, особливостей мови населення вж иваю ться діалектизми.

• У художньому й публіцистичному стилях з метою соціаль­ ної характеристики персонажів та я к засіб створення гумо­ ристичного ефекту використовується просторічна лексика.

• Одним із засобів вияву експресії, ж артівливого або зневаж ливого ставлення до окремих явищ дійсності є жаргонізми.

• Д л я відтворення колориту доби, а також для надання текстові урочистого, піднесеного звучання вж иваю ться старослов’янізми, застарілі слова, неологізми.

• За допомогою слів іншомовного походження твориться колорит офіційності, досягається урочистість, пафосність мовлення чи, навп аки, гумористичний або сатиричний ефект.

180. І. Прочитайте текст, визначте стиль мовлення, схарактеризуйте колоI рит. Доповніть текст кількома реченнями - зверненнями до Сонця, дотриму­ ючись відповідного стилістичного забарвлення.

104

Л ек си к а . Ф р а зе о л о гія . С т и ліст и ка БЛАГОСЛОВЕННЯ СОНЦЮ Сонце, наш світосяйний князю, ми всі —сини і доньки Твої, благо­ словляємо Тебе. Ти наш Батько і н аш а Мати. Усім нам - мудрим і дур­ ням, маєтним і злим , пайбагатш им і злидарям , дітям і старим, кож ній травинці і ком аш ці - Ти даєш своє милостиве благословення. За коло­ воротами планети навколо Тебе ми рахуємо літа свої, літа батьків і дітей своїх, час ц и в ілізац ії і час, коли наближ ається наш е ж и ття або смерть. Без тебе і твоєї любові ми не прож ивемо й дня. Без твого світла і тепла загине наш а планета, помремо і ми. З радістю вітаємо час Твоїх перш их променів у очах наш их, безмежно сумуємо за Тобою, коли Ти покида­ єш пас і настає піч. Х ай продовжать­ ся роки Твої на віки вічні. Ми віри­ мо, що Ти завж д и зігріватимеш промінням своїм тіл а і душ і наш і, підтрим аєш у скрутну хвилину, р о з­ діли ш наш у радість у щ асті. Д ай нам мудрість і силу, просвіти наш і розум і душу. Будь справедливим до І. Тюха. Сонце над морем всіх нас (За С. і А. Руденками).

II. Виконайте подані завдання до тексту.

1. П оясніть, якого відтін ку надаю ть тексту виділені слова.

2. У каж іть стилістично забарвлені слова. О бґрунтуйте їхню доціль­ ність у тексті.

3. Знайдіть антонім и й сипопіми. П оясніть їхню роль у р еал ізац ії теми та ідеї тексту.

4. Доберіть при кл ади і схарактеризуйте багатозначні слова, тропи.

5. П оясніть, я к вибір лексичних засобів позначається на стилістично­ му забарвленні тексту.

181. М о з к о в и й ш т у р м . Чому слова діляться на стилістично забарвлені й сти­ лістично нейтральні?

182. І. Поділіть стилістично забарвлені слова на групи: а) суспільно-політична лексика; б) наукова лексика; в) офіційно-ділова лексика; г) розмовна лексика. Проаналізуйте ці групи.

Синтез, н ак аз, інструкц ія, самовідданість, зубрити, сьогодення, демо­ кратія, косинус, туж ливий, довідка, напівпровідник, рюмсати, уповно­ важ ений, азот, постановити, громадськість, ухвалити, префікс.

II. До розмовних слів доберіть стилістично нейтральні синоніми.

183. Розширте тему кожного речення кількома реченнями, збагачуючи її но­ вими деталями і наповнюючи текст стилістично забарвленими словами.

З р а з о к . Х олодний вітер грається зі снігом і несе його кудись у ніч. У лісі гуляє віхола. Сердитий холодний віт ер грається зі снігом, жбурляє, крут ит ь і несе його кудись у ніч, у непроглядну т емряву. Важ ­ ко стогне ліс, ш ум лят ь віковічні сосни, з тріском лам аєт ься сухе гіл л я (Ю. Збанацький).

105

Л ек си ка . Ф р а зе о л о гія . С т и л іст и ка 1. Б ілясте море сріблиться на сонці, непомітно зливаю чись із молочнобілим небом. 2. М ільйони ком п’ютерів, пов’я зан і в глобальну мережу, утворюють чи то велетенський усесвітній см ітник, чи то елемент «вищо го розуму». 3. Мова - це не лиш е засіб спілкуван ня, а й скарбниця на­ ціональної духовності. Для

вас, д о п и тл и в і

Ш видкий пош ук лексикограф ічної інформації забезпечує електронний словник української мови - лазерний д и с к «Словники України», який об’єднує п’ять словників: орфографічний, орф оепічний, ф разеологічний, словники с и ­ нонімів і антонімів. Важливо, що словникова база в «Словниках України» повнозв'язна - у тексті будь-якої статті кожне слово є посиланням на відповідні статті в інших словниках. Працює тут і звичайна для електронних словників система пошуку. До речі, якщ о роздрукувати весь інф ормаційний матеріал, записаний на цьому диску, то вийде більше 100 томів по 1000 стор іно к кожний. Словник розроблено фахівцями Українського м овно-інф орм аційного ф он­ ду НАН України в межах масш табної серії «Словники України», започатко­ ваної для сприяння розвиткові національної словникової бази. ф

184. П озм агайт еся! Хто за 1 хвилину добере найбільше пар синонімів так, щоб одне слово в парі було стилістично забарвленим, а інше - нейтральним?

185. Уявіть, що вам треба розповісти своїм молодшим братам чи сестрам про будову атома, клітини або слова. Якою лексикою ви будете користуватися? Чи відрізнятиметься ваша розповідь від розповіді на цю саму тему на засіданні гуртка юних науковців? Чим саме?

186. і. Прочитайте текст. Яка ваша думка щодо порушеного в ньому питання? Чи підтримуєте ви рішення європейської організації, про яке йдеться в тексті? Б Е Р Е Ж ІТ Ь С Л У Х

У кож ного десятого власника CD- або М РЗ-плеєра - високий ризик втрати слуху через надто гучну музику, я к а з них лунає. Д ослідж ення, проведені незалеж ним и експертами, засвідчили, що регулярне прослуховування м узики в наву ш н и ках протягом години на день упродовж п’яти років становить серйозну загрозу д ля слуху. За статистикою, від 50 до 100 м ільйонів людей по всій Європі щ одня корис­ тую ться аудіоплеєрами. Н а вимогу Європейського Союзу рівень ш ум у в навуш н и ках аудіоплеєрів обмежений 100 децибелами, утім залиш ається занепокоєння з при­ воду дуж е частого прослуховування м узики на високій гучності. Багато її лю бителів збільш ую ть рівень гучності понад 89 децибелів д ля того, щоб заглуш ити ш ум від руху громадського транспорту.

106

Л ек си к а . Ф р а зе о л о гія . С т и ліст и ка Н езалеж ний комітет ф ахівців, вивчивш и питання, дійш ов висновку, що від 5 до 10 відсотків слухачів м узики (від 2,5 до 10 мільйонів) пере­ бувають у групі ризику. Н ауковці дуж е стурбовані тим, що власники аудіоплеєрів, я к і прослуховую ть м узику на високій гучності, мож уть заш кодити своєму слуху, навіть не підозрюючи про це (З газети).

II. Визначте стиль тексту. Схарактеризуйте вжиті в ньому стилістичні засоби лек­ сикології.

A k. III. Перекажіть усно текст, змінивши стиль викладу на розмовний. З’ясуйте, як добір мовних засобів позначається на стилістичному забарвленні тексту.

187. Попрацюйте в парах. І. Поясніть, з якими стилями мови пов’язане вико­ ристання синонімічних слів у кожній групі. При цьому одне слово групи охаракте­ ризуйте ви, а інше - ваш однокласник (ваша однокласниця). М айбутній - прийдеш ній; розум іти - метикувати; півень - когут; байдуж ість - індиферентність; зустріч - рандеву; гарний - ф айний; ознаки - симптоми; владар - господар; вчити - зубрячити; привітний люб’язний.

II. Складіть усно речення з синонімами одного ряду (на вибір).

t

188. Згрупуйте подані слова в синонімічні ряди. Поясніть, у чому полягає від­

мінність лексичних значень синонімів. Обґрунтуйте можливість використання їх у ділових паперах.

Погодж уватися, радити, референдум, контакти, форум, повідомляти, рекомендувати, давати пораду, конференція, всенародне опитування, взаємини, збори, давати згоду, нарада, віче, плебісцит, доводити до відома.

189 .М ікрофон. Як ви розумієте твердження письменника Максима Рильсь­ кого про те, що багатство синонімів - одна з питомих ознак багатства мови взагалі?

190 .Д в а - чотири - всі разом. Визначте речення, у якому з поданих у дужках синонімів можливий кожен варіант. Відповідь обґрунтуйте.

1. Старі дуби (оточували, облягали) галявину.

2. Ми стояли, зачаровані (дивною, прекрасною) музикою весняних лугів.

3. (Ретельні, проникливі) дослідж ення археологів підтверджую ть слова історика.

4. П редставники різних поколінь не завж д и (здатні, здібні) порозумі­ тися.

5. Червоні ж орж ини (сильніш е, потужніш е) мерехтять росами.

191. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки і розкриваючи дужки. Підкресліть стилістичні засоби лексикології, проаналізуйте їхні функції.

1. Григір Тютюнник принципово близький до натури зображе(н,нн)я принципово їй вірний маючи вродже(н,нн)е чуття на подробиці на деталі на колоритні характерності... (Є. Гуцало). 2. Розплелись ро(з,с)сипались розпались наче коси вер(е,и)сиеві дні ми з тобою ще не накупались а вже грає осінь у вікн і (Д. П авличко). 3. Енергія пр(е,и)пливів і відпливів один з (не)багатьох видів енергії (не)зобов’язан и х своїм походженням те­ плу сонячних пром(е,и)нів (3 посібника). 4. Завірю ха сміється і плаче стогне й ш аленіє вона співає весільної і водночас похоронної, а в співі 107

Л ек си ка . Ф р а зе о л о гія . С т и л іст и ка ж у р а й м аж ор початку й кін ц я (Б. Ант оненко-Давидович). 5. І влада, і її супротивники, здається, узял и на озброєння тактику «відкритого футбо­ лу», при я к ій на кож ну атаку обов’язково відповідають контратакою . І, мабуть, ніколи ще політичний пресинг не був такий запеклий, форварди так і наполегливі, а захисники - так і нещ адні (З газети). 6. Я к часто порочність робить з найкращ ого творіння (Б,б)ожого найж алю гідніш у істоту! (П ат ріарх Ф іларет).

II. Визначте, які речення є складними. ф 192. П озм агайт еся! Скориставшись власним життєвим досвідом, художніД г \ ми текстами, довідниковою літературою, допомогою знайомих, доберіть як‘ найбільше синонімів - вторинних образних назв до іменників вересень, заві­ рюха. Простежте, що нового до характеристики додає кожна нова назва. Чи поглиблює вона образ, чи викликає нові асоціації?

З р а з о к . С оняш ник - жовтоголовик, злотосхилень, сонцеворот, сон­ цепоклонник, сонцелюб, сонцеподібний, сонцепромінний. Ф разеоло­ гізми

Одним з найвагом іш их компонентів стилістичної систе­ ми україн ської мови є фразеологізми. Кож ний стиль мовлення володіє значним запасом цих одиниць. У науковому та офіційно-діловому сти л ях вж иваю ть ф разеологізми книж ного характеру, я к і позбавлені образ­ ності, емоційного забарвлення. Н априклад: сформулюва­ т и правило, довести теорему, поруш ит и п и т а н н я, бра­ т и участь, набират и чинност і. До наукової ф разеології належ ать тако ж терміни-словосполучення. Н априклад: коротке за м и ка н ня. У розмовному й художньому стилях (рідше - в публі­ цистичному) ш ироко вж иваю ть розмовні фразеологізми, я к і маю ть здебільш ого зневаж ливо-зниж ене експресивне забарвлення, формують колорит простоти. Н априклад: розпуст ит и я зи ка , ні сіло н і впало, без за д н іх ніг. Д л я публіцистичного й художнього стилів характерни­ ми є поетичні, часто урочисто-піднесені фразеологізми. Н априклад: лебедина пісня, іронія долі, золот і слова, сади Семіраміди, чаш а т ерпіння. Ф разеологія конфесійного стилю характеризується вузь­ кою сферою вж и ван н я та спеціальним урочисто-піднесеним стилістичним забарвленням. Н априклад: м ногії літ а .

Зверніт ь у ва гу! Ф разеологізми із зневаж ливо-зниж еним експресив­ ним забарвленням властиві розмовному мовленню, а з урочисто-піднесеним - публіцистичному.

1 9 3 .1. Прочитайте фразеологізми. З ’ясуйте за фразеологічним словником значення незрозумілих вам висловів. Визначте, які з них мають зневажливознижене експресивне забарвлення, а які - поетичне, урочисто-піднесене. Як це впливає на їхнє стилістичне використання?

А ж за боки братися, іронія долі, сьоме небо, мати за честь, з позиції сили, зам илю вати очі, п и тк а А ріадпи, олім пійський спокій, витріш ки 108

Л ек си к а . Ф р а зе о л о гія . С т и ліст и ка продавати, дістати відкош а, випити гірку чаш у, лебедина пісня, сіль землі, терновий вінок, ч аш а терпіння, варити воду, без задніх ніг, прит­ ча во язицех, азбучна істина, неопалим а купина, бісики пускати, за вовка промовка, бути н а коні, кр ап ля в морі, при кип іти очима, осідлати Пегаса.

II. Доберіть до фразеологізмів, де можливо, синоніми та антоніми, III. З двома фразеологізмами (на вибір) складіть речення. Підкресліть фразеоло­ гізми як члени речення.

194. І. Випишіть фразеологізми. Визначте стилістичну функцію цихм овнихзасобів у кожному реченні.

1. А ле Гепа, бачачи, що суддя крізь пальц і дивиться на його пору­ ш ення, тепер уж е навмисне перечепив Маруню, і той знову заорав носом (В. Н ест айко). 2. Н а старого Сірка трохи нап ал а б алакучка, я к часто після доброї вдачі, він був у доброму гуморі (І. Багряний). 3. Немає таких академ ій, щоб набирали без клепок, а випускали з клепкам и (О. Гон­ чар). 4. М айдан весь заставлений возами так, що й к урц і ніде клю нути (І. Нечуй-Левицький). 5. Я б давно мав синицю в руках, а ж адаю сягнуть ж у равл я (П . Карась). 6. І в них (дорослих) теж чогось вискакували клеп­ ки, розсихались обручі, губились клю чі від розуму, не варив бан як, у голові л італ и дж м елі, зам ість м ізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною (М . Ст ельмах). 7. Не хочеш - не каж и . Я л із­ ти в душ у силом іць не зви кл а (Леся У країнка). 8. Я к любити такого, коли поруч сісти несила? Уже кращ е в ополонку сторч головою, н іж з таким на руш ник стати (Б. Левін).

II. Визначте синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях та доберіть до них сино­ німи.

195. І. Прочитайте ур иво к із Закону України «Про охорону дитинства». Виз­ начте стиль мовлення та характерні для цього стилю мовні засоби, у тому числі лексичні та фразеологічні. Поясніть роль фразеологізмів у тексті.

t

Р о з д і л VI I

М іжнародне співробітництво Стаття 36. Участь України в міжнародному співробітництві з охорони дитинства Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони дитинства та захисту законних прав дитини відповідно до норм міжнарод­ ного права. У порядку, встановленому законом, Україна укладає з іноземними дер­ жавами договори про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах, з питань правового захисту дітей - гро­ мадян України, усиновлених іноземними громадянами, та здійснення контролю за умовами утримання та виховання таких дітей у сім’ях інозем­ них громадян. Стаття 37. Міжнародні договори Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Вер­ ховною Радою України, встановлено інш і правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про охорону дитинства, застосовуються правила міжнародного договору.

109

Л ек си ка . Ф р а зе о л о гія . С т и л іст и ка Р о з д і л VI I I

Прикінцеві положення Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. П. Випишіть стилістично забарвлену лексику. Схарактеризуйте її. № . 196. Виконайте завдання одного з поданих варіантів.

Г

Варіант А. Складіть і запишіть невеликий текст у публіцистичному стилі на одну з поданих тем, використавши лексичні засоби стилістики: «Майстер на всі руки», «Знання за плечима не носити», «Альма-матер», «Путівка в життя». Варіант Б. Складіть і запишіть невеликий текст у художньому стилі на одну з поданих тем, використавши лексичні засоби стилістики: «Лебедина вірність», «За двома зайцями», «Гуси-лебеді», «З роси та з води», «Язик до Києва доведе», «Штрафний удар», «Бойова нічия». Лексична стилістика виділяє групи слів, які здатні створювати сти ­ лістичні протиставлення (однозначні й багатозначні слова, синоніми й антоніми, нейтральні й ем оційно-оцінні слова, книжна, офіційна, розмовна, просторічна лексика тощо). Правильний добір стилістично забарвленої лексики, використання точних словесних позначень предмета дум ки забезпечує стилістич­ ну виразність мовлення.

V

САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА

197. М ік р о ф о н Продовжте фрази.

1. П ід час опрацю вання тем з лексикології, фразеології, стилістики я дізнався (дізналася), що...

2. Н айлегш им під час опрацю вання м атеріалу для мене було...

3. Свої знан ня з тем розділу я б оцінив (оцінила) на...

198. Тест для самоперевірки.

1. Слово пасивної лексики вжито в реченні: А Ну, словом, листя розпустили всі назустріч живодайному дощеві (М . Р ильський). Б Гостей у Івана повна хата, ґазди і ґазд ині (В. Стефаник). В Варта без суперечок і зволікань пропустила боярина Славуту і його супутників до князівського хорому, де вж е стояли к н я зі (В. М а­ ли к ). Г Дощ пройшов шовковою ходою і лиш ив н а місті кр ап л і сліз (В. Сосюра).

2. Терміни вжито в реченні: А Я кщ о лю дина ш укає і знає, що саме вона повинна знайти, то рано чи пізно вона свого домож еться (77 Загребельний). Б Д ерж авна влада в У країні здійсню ється на засадах її поділу на за­ конодавчу, виконавчу та судову (З Конст ит уції). В Щ ороку на кінець травня, коли стуж авіє, набереться сили зем ля і її ж и влю щ і соки досхочу напоять зело, я вируш аю на рідне Поліс­ ся (В. Скурат івський).

110

Л ек си к а . Ф р а зе о л о гія . С т и ліст и ка

3.

4.

5.

6.

Г П тахи, вириваю чись у сизі присмерки степу, не могли злітати дуж е далеко і високо, бо кр и л а їх робилися зволоженими, і вони опуска­ лися зовсім низько, м айж е до самої зем лі (Г. Тю тю нник). Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні: А Я лту вважають одним з найпопулярніш их курортів. Б В антаж не відділення розташоване на першому поверсі. В Д ва прим ірники словника присутні в кабінеті. Г Д иректор банку перебуває за кордоном. Стилістичним забарвленням відрізняються синоніми в рядку: А см іятися, скалити зуби; Б давній, колиш ній; В верхівка, вершина; Г чесний, правдивий. Правильним є тлумачення фразеологізму сім п’ят ниць на тиждень: А часта й л егка зм іна своїх ріш ень; Б мож ливість вибору різном анітних варіантів; В безпорадність у будь-яких справах; Г сварливість, занадто доскіпливе ставлення до чогось. В уривку Ще Чорт омлик світ ився ковилою, П ереливався, си зи й від роси. І соняхи, неначе скіфські вої, Ч екали сонця, спершись на списи (Б. Мозолевський)

виділене застаріле слово вжито із стилістичною метою: А відтворення історичного колориту; Б створення гумористичного ефекту; В відтворення місцевого колориту; Г надання мовленню урочистого, піднесеного забарвлення. ЗА П И ТА Н Н Я І ЗА ВДА Н Н Я Д Л Я САМОПЕРЕВІРКИ 1. Я к а лексика називається власне українською ? Н аведіть приклади.

2. Щ о таке історизми та архаїзм и? У я к и х стилях мови і з якою м е­ тою вони функціоную ть?

3. Що зумовлює появу неологізмів? У яки х стилях вони функціонують?

4. Н азвіть основну сферу використання термінів. Чому багатознач­ ність та синонім ія небаж ані явищ а в термінології?

5. Щ о таке професіоналізми? С характеризуйте особливості їхнього ф ункціонування в різни х стилях.

6. Я к і слова н алеж ать до стилістично забарвлених? Н а я к і групи вони поділяю ться? Н аведіть приклади.

7. Я к і стилістичні ф ун кц ії слів з переносним значенням, омонімів, антонімів?

8. Я ки м и стилістичним и особливостями характеризую ться синоні­ ми? Я к а їх н я роль у різни х ф ункціональних стилях?

9. Я к а роль ф разеологізм ів у мовленні?

10. Н аведіть 3 -5 п ри кладів уж и ван н я лексичних засобів стилістики в усній народній творчості.

111

Л ек сика. Ф р а зе о л о гія . С т и л іст и ка

Ѣ

Проект О б’єднайтеся в групи. Підготуйте стінну га зе т у на тем у «У світі л е к с и ­ ко л о гії та фразеології». На перш ом у етапі роботи над проектом обміркуйте, про що ви хотіли б розповісти у своїй газеті, придумайте їй назву, доберіть епіграф, рубрики тощо, а також розподіліть обов’язки в групі. С користайтеся запропонованим и інф орм аційним и дж ерелам и: • Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити /З а заг. ред. О. Сербенської.

• Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо.

• Коваль А. П. Слово про слово.

• Словники: тлумачний, фразеологічний, іншомовних слів, омонімів, сино­ німів, антонімів, паронімів, термінів.

• Содомора А. Наодинці зі словом.

• Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму.

• Чак Є. Д. Мандрівка в країну слова.

112

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ і

Уникайте помилокі

і

іі

У живання слів у н евластивом у їм значенні П равильно

Н Еправильно

важ ати правильним

рахувати правильним

влучне слово

метке слово

П ояснення

слово р ахува т и вживаємо, коли йдеться про лічбу прикметник м ет кий має зна­ чення «швидкий, спритний»

слово відносит ися означає «перебувати в певній відпо­ відності з чим-небудь» потрібно розмістити потрібно розмістити повторення схож их за значенням слів є невиправ­ кош ти г р о т о в і кош ти даним ставитися привітно

відноситися привітно

У ж ивання ф разеологізм ів

Правильно доводити до відома давати спокій давати згоду мати рацію підбивати підсум ки уж и вати заходів брати участь моя хата скраю крига скресла просто неба завд як и допомозі гарантувати безпеку

НЕправильно ставити у відомість зал и ш ати в спокої давати добро бути правим підводити підсум ки прийм ати міри прийм ати участь моє діло сторона л ід зруш ився під відкритим небом дякую чи допомозі забезпечувати безпеку

Фозщняйте пароніми! м узична ш кола - м узикальний слух військова форма - воєнний час виборча ком ісія - виборний орган знам енитий письменник - знам енна подія змістовна доповідь - змістовий зв’язок зем ляні вали - зем ельний фонд духовий оркестр - духовна особа дослідна д іл я н к а - дослідницький метод 113

МОЙ СТОРІНКА Якще було ВІД ВЛАСНИХ НАЗВ Багато терм інів зобов’я зан і своєю появою власній назві. Це, наприклад, револьвер кольт , н азва якого збігається з прізвищ ем його ви н ахідн и ка - ам ериканського зброяра X IX ст. Сежюеля Кольта; апарат для просвічування і ф отограф ування рент ген походить від прізвищ а німецького ф ізи ка В ільгелъ м а Конрада Рентгена; одиниця роботи електричного струму або енергії джоуль утворена від прізвищ а англійц я Джеймса-Прескотпта Дж оуля. А звідки слово т ермін? Термін - рим ський бог м еж і прикор­ донних знаків, стовпів, кам енів, я к і вваж алися свящ енними. По­ няття т ермін точно визначає певну умову (строк), подібно до того, як м ежові стовпи визначали гран и ц і земельних д ілян ок. У сучас­ ній мові т ерм ін - слово, яке позначає певне поняття, щ о застосо­ вується в науці, техніці, мистецтві тощо (За Є. Чак).

Цікаво ^нати До ін дивідуальних неологізм ів свого часу належ али такі слова: дет ект ив (створив письменник Ж . Берн); а лл о (ПІ. Бівор від ф ран­ цузького alons - «ну»); кодак (американець Д ж . Істмен, яком у по­ добалася літера К); йод (хімік Гей-Люссак); мрія (Олена П чілка або М. Старицький, утворено від дієслова мріт и, що означає «виднітися», «мерехтіти»); чи нни к (І. Франко); енциклопедія (Ф. Рабле).

•к і; it

Д л я створення урочистості, небуденності мовлення в ан гл ій ­ ській мові часто використовую ть ф ранцузькі слова, а в у к р аїн ­ ській для цього традиційно вж иваю ться запозичення зі старослов’янської мови, що тривалий час ф ункціонувала як сам остійний високий стиль. it it it

З розвитком науки може настати момент, коли м іж терміном та позначуваним ним поняттям виникає суперечність. Н апри­ клад, слово атом утворено від гр. atom s, що означає «неподіль­ ний». З поглибленням наукових дослідж ень з ’ясувалося, що атом подільний. Проте термін залиш ився.

І таке буває РОМ АНТИКИ Гарну кн и ж еч ку нову читаю ть хлоп’ята.

- Що це значить р о м а н т и зм і - питаю ть у тата.

- О, знай ш ли про що питать, - блимнув той спідлоба. Це коли кістки болять... Є т а к а хвороба. (П. Глазовий)

Мова - це всі глиб инні п ла ст и духовного ж ит т я народу, його іст орична пам'ят ь, най ц інн іш е надбання століть...

О. Гончар

Ви з н а т и м е т е : • сти л істичні за со б и м орф ології; • о со б л и в о с ті вж ивання назв осіб за проф есією , п о с а д о ю тощ о.

Ви в м і т и м е т е : • д о р е ч н о вико р и сто в ув а ти в м овленні р ізні ча с­ ти н и м ови; • визначати й ко м уніка ти в но до ц іл ьн о вж ивати в м овленні сти лістичні м о ж л и в о сті частин м ови; • д о тр и м у в а ти с я норм л іте р а тур н о ї мови.

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а М орфологія - це розділ мовознавства, що вивчає систем у частин мови.

§ 13. Система частин мови. Рід іменників. Назви осіб за професією , посадою тощо Про самостійні й службові частини мови. вuJнaчeння роду невідміню ваних іменників, а також про вж ивання назв осіб за професією, посадою тощо в р ізн и х с т и ля х м овлення Пригадайте Щ о вивчає м орф ологія? Які є частини мови? Які з них с а м о стійн і, а які - служ бові? Як визначити р ід невідм іню ваних ім енників?

19 9 . Порівняйте подані варіантні родові форми іменників. За допом огою тлу­ мачного словника визначте, який іменник кожної пари становить літературну норму і є стилістично нейтральним, а який - розм овно-просторічним або заста­ рілим У якій парі обидва іменники стилістично рівноправні?

Q

Б акенбард - бак енбар да, санаторій - санаторій, ц ук ер к а - ц ук ер ок , п тах - п таха, диво - ди ви на.

Частини мови

П ерехід з о д н іє ї частини мови в іншу

Об’єктом вивчення м о р ф о л о г ії є слово як носій грам а­ ти ч н и х значень. Слова в суч асн ій ук р аїн сь к ій мові о б ’єдн у ю ть у десять частин мови, які п оділяю ть на с а м о с т ій н і та сл у ж б о в і. О кремою частиною мови є вигук. С ам остій н і ч асти н и мови мають лек си ч н е значення (на­ зиваю ть п редм ети, д ії, озн ак и п редм етів і д ій , кількість), морф ологічні озн ак и (рід, число, в ідм ін ок , час, особу, спосіб тощо), є членам и речення. С луж бові части н и мови ви раж аю ть відн ош ен н я м іж словам и в речен ні, не маю ть п редм етн ого лек си чн ого значення, не є членам и речен н я, не зм ін ю ю ться за р ода­ м и, числам и , в ідм ін к ам и , особам и тощ о. У в и п адк у п ер еходу з о д н ієї частини мови в ін ш у слово зазн ає грам атичного переоф орм л ен н я, зм ін и зн ачен ня та си н т ак си ч н и х ф ун к ц ій . П орівняйте: , . ^ -ім ен н и к . Радісно зуст річали молодих. М олодии г ---------г , .

‘-►прикметник. Зібралося багато молодих людей.

Роль частин мови

11G

За допом огою частин мови лю ди н а д и ф ер ен ц ію є речі, їх н і я к ості, процеси, д ії і стани та їх н і о зн а к и , в и діляє в ідм ін н ості в н авк оли ш ньом у світі. П редм етн ість вира­ ж ається ім ен н и к а м и , озн ак и п р и к м етн и к а м и , к іл ь ­ кість і к іл ьк існ і озн ак и - ч и сл ів н и к а м и , д и н а м іч н і о зн а ­ ки (д ії, стану, зм ін , процесів) - д іє сл о в а м и , озн ак и д ій , процесів та властивостей п р и сл ів н и к а м и . З а й м ен н и к и є ек вівал ен там и ім ен н и к ів , п ри к м етн и к ів, ч и сл івн и к ів.

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а 2 0 0 . 1. Прочитайте виразно вірш. Назвіть прикметники, визначте їхню роль в о б ­ разному змалюванні дійсності.

Світ як ий - м ер еж и в о казкове! Світ як и й - ні краю , ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове. М агія кохан ого л и ц я . Світе м ій гуч н и й , м ільйон нооки й, П ристрасний, збур ун ен и й , н ім и й . Н іж н и й , і ласк ав и й , і ж ор сток и й . Д ай мені свій п ростір і н еспок ій . Д а й мені лю бові, дай добра, Гуркочи у долю мою , світе. Х в и лям и прадавнього Д н іп р а. Не ш кодуй добра м ені, л ю ди н і, ІД астя не ж а л ій моїм літам В се одно ті скарби по крапли ні Я тобі за к охан о віддам .

(В. Симоненко) II. Випишіть із тексту слова службових частин мови. Яку функцію вони виконують?

201. Визначте, до яких частин мови належать слова, враховуючи їхнє лексичне значення, морфологічні ознаки, синтаксичні особливості та будову.

1. Один, раз, два, д в ій к а, єдн ість, єд и н и й , трети н а, д р у ги й , половина, пара (коней), сот и й , сотка, к іл ьк адеся т, подвоїти, подвоївш и, ч оти р н ад­ ц ятеро, безл іч , тьм а, дві т р етіх , м ільйон.

2. П ерш ий, трій к о, тр ій к а, обоє, ут р и ч і, потроїти, п отр оєн н я , по пер­ ш е (травня), по-перш е, оби два, д ю ж и н а , т р и н а д ц я тк а , п ’я тн адц я тер о, м ало, півтора, стон адц ять, п ’ять д ес я т и х , д еся ти н а , ч и м ало (часу), ві­ сім н а дц я т и й .

202. Д ва чот ири в с і р а з о м . Прочитайте речення Поділіться своїми м ір ­ куваннями щодо правильності вживання в них прийменників і сполучників Поясніть характер допущ ених помилок. Відредаговані речення запишіть.

1. Не хв и л ю й ся , сину, про м ене, все буде добре. 2. Д о вступ у до у н і­ верситету я працю вав лаборантом на к аф едр і. 3. Н аш е м істо не п оступ а­ ється за красою інш им населеним Р осійсь к ою У к раїн ськ ою пунктам У країни. 4. На збор ах було м овою м овою схв ал ен о за х о д и по м од ер н іза ц ії підп р иєм ства. 5. Забудова міста по и нициативе з ін іц іати в и здійсн ю в ати м еться в ідп овідно за ­ за наказом по прик азу твердж еного плану. 6. Г ур тк івц і р о­ на за х и ст в за щ и т у били по-своєм у, так як ін стр у к ц ії по су т і в сущ н ости не було. 7. У ск л ад д ел ега ц ії входи ­ идти за водой іти по воду ли представники р ізн и х п роф есій . при ж и зн и за ж и ття 8. У наслідок того, що почався дощ , при условии за умови ти на вулицю не п ідеш . 9. С типен­ згідн о з наказом согласно д ія це грош ова допом ога, котру (відповідно до п р и к азу виплачую ть тим , що навчаю ться у наказу) ву за х .

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а С Г Із глибин мовознавства Уперш е частини м ови були виділені да в н ьо ін д ій с ь ки м и гр а м а ти ста м и Яска та Паніні (V ст. д о н.е.), а євр о пе й ська теорія частин мови ся га є теоретичних праць А рістотеля (IV ст. д о н.е.), який виділив чотири групи: ім ’я, д ієслово, а р ти кль і сполучник. Аристарх С ам оф ракійський і й о го учень Д ю н іс ій Ф р а кій с ьки й (II ст. д о н.е.) уперш е виділили вісім частин мови: ім'я, д ієслово, пр исл івни к, артикль, з а ­ йм ен ник, при й м е н н и к, д іє п р и км е тн и к, спо лучн ик. П р и км е тн и к був о б 'є д ­ наний з ім енни ком , бо в д а в н ь о гр е ц ь кій мові вони мали спіл ьну си сте м у відм іню вання. Ця систе м а частин м ови була за п о зи че на р и м с ь ки м и в че н и­ ми, які внесл и д о неї незначні зм іни. П ізніш е ця класиф ікація пош ирилася на всі є в р о п е й сь кі, а зго д о м І на інш і мови.

2 0 3 . І. Спишіть речення, розкриваю чи дужки. Визначте, до яких частин мови на­ лежать виділені слова. Підкресліть як члени речення ті з них, які є самостійними частинами мови.

1. С тародавнє сел о Т ухл я - се була в(е,и)лика гірська оселя з двома чи трьома п р(е,и )сіл к ам и , всього коло півтори ти ся ч і д у ш (1. Франко).

2. На огороді коло броду барвінок не (з,с)ходить (Т. Шевченко). 3. І (до) к інц я свого віку Д ж ер я йш ов проти панів (І. Нечуй Левицький). 4. М(е,и)ні а ж страш н о, як згадаю оту хати н у к р ай села (Т. Шевченко). 5. Х л оп ­ чик в ідр азу увійш ов у д р у ж н є коло св оїх ровесників (І. Цюпа). 6. Він стояв, а хви ля гралась (на)вкруги нього (М. Коцюбинський). 7. Кипариси од ночі і до р анку все ш ум л ять і ш ум л ять (на)вкруги (В. Сосюра). 8. А я п ід у на край світа... (Т. Шевченко). 9. Н а(в)коло - ворогів зак р адл и в ість л ук ав а (М. Рильський). 10. Я сл авлю ж и ття лю дей , іцо д ію т ь на(в)коло мене (О. Довженко).

II. Випишіть з поданих речень по одному іменнику, прикметнику, дієслову і вико­ найте їхній морф ологічний розбір.

t

2 0 4 . 1. Прочитайте речення, визначте випадки переходу слів з однієї частини

мови в іншу З'ясуйте, яких змін (лексичних, граматичних, синтаксичних) зазнало кожне слово за такого переходу.

1. Кругом хати наче сто коней гасало, торохтіло оселею , ж ал ібн о стог­ нало в дим арі (Панас Мирний). 2. С каж и «люблю* сьогодні й не чекай, що буде ще і завтра, й післязавтра (Г. Дудка). 3. Я чую ваш у колискову, що долітає до зорі. Вона бен теж и ть серце знову, як перш а буква в бук в а­ р і... (М. Сингиївський). 4. І воїни в зв и тя ж н ом у поході на смерть стояли тут за ц іл и й світ (О. Гончар). 5. М ісяць кинув ті підкови дідусеві-к овалю і піш ов собі в діброви, потем нівш и від ж ал ю (А. М алиш ко). 6. Поранений глухо стогнав (Л. Смілянський). 7. Ч иясь край ш л я х у плаче наречена (Л. Костенко). 8. П оранені перем овлялися через відкриті вікна (Г. Тю тюнник). 9. М инуле не вернуть, не виправить м инуле (В. Симоненко).

II. Зробіть письмовий синтаксичний розбір п'ятого речення.

2 0 5 . П о п р а ц ю й т е в п а р а х . І. Запиш іть кожен окремо можливі варіанти кон­ струкцій на позначення часу. Обміняйтеся зош итами й перевірте один в одного, чи всі можливі варіанти записано,

11Й

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а 1. З а р а з (9.00; 12.30). 2. Вистава розпочнеться (14.25; 17.45). 3. Л ітак прилітає (6.00; 2 3 .2 0 ).

II. Проаналізуйте особливості використання прийменників у часових конструкціях.

2 0 6 . Прочитайте речення, уставляючи зам ість крапок займенники кож ний

або

б у д ь -я к и й .

всякий,

Визначте можливість синонімічної заміни займенників

1. Про що зар аз ... із вас дум ає? 2. Р ек он стр ук ц ія аеродром у дозво лить проводити техогл яд л ітак ів за ... погодн и х ум ов. 3. ... лю дина п о­ требує уваги , тепла і лю бові. 4. П рош у вас ув а ж н о переглянути ... о со ­ бову справу. 5. В акті о б ст еж ен н я має р озп и сати ся ... при сутн ій . 6. Ти, Н аталко, ... відм овки вигадуєш , аби не прибирати. 7. П ісля навчання ви зм о ж е т е рем онтувати авто ... м одел і. 8. ... р ан к у я роблю гім настику.

9. Д ум аю , що зм о ж у відповісти на ... зап и тан н я експертів. 10. Ви м о ж е­ те у ... час розірвати цей контракт. 11. Х іба це відповідь? У ... реченні помилка! 12. У трудовом у колективі є ... лю ди. Рід відм і­ нюваних іменників

К ож ен ім ен н и к , як ом у притам ан н а ф орм а о д н и н и , на­ л еж и ть до одного з гр ам атич н и х р одів. Ім енн ик и на п озн ач ен н я о сіб та істот чоловічої статі на­ леж ать до ч оловіч ого роду, ж ін о ч о ї статі - до ім ен н и к ів ж ін оч ого роду. В ім ен н и к а х на позначення м олодих за піком істот озн ак а статі н ей тр ал ізов ан а, тому вони на­ леж ать до сер ед н ь о го роду. Н априклад: дівча, х л о п ’я , ди

тинча, лоша, гусеня, індича, кача. П ринцип р озп оділ у за р одам и ім ен н и к ів -н еіст о т є суто ф орм альним і сем ан ти ч н о не вмотивованим. Д ея к і ім ен ­ ники маю ть варіантні родові форми: абрикос і абрикоса, зал і .іала. клавіш і клавіш а, пелюст ок і пелюстка. Н а­ ведені родові варіанти подаю ться в словн и ках суч асн ої ук р аїн сь к ої мови як сти л істи ч н о рівноправні. Рід н евід м і­ нюваних іменників

Р ід н ев ід м ін ю в а н и х ім ен н и к ів інш ом овного походж ен н я в ук р аїн сь к ій мові визначається так: Чоловічин рід Ж іночий рід Середній рід

назви осіб чоловічої статі; назви тварин (крім цеце (муха), івасі, путасу (риба)

.мосьє, аташе

какаду, гри.ілі мадам, фрау назви осіб ж іночої статі іменники - назви неістот метро, танго

Р ід невідміню ваних географічних назв, назв органів преси, Пюмадських організацій, спортивних клубів тощо визнача­ ється за родовим поняттям. Наприклад: Арагві (річка) ж ін . p., Ail ІІетрі (гора) —ж ін . р., Хоккайдо (острів) - чол. p., «Темпа» (журнал) - чол. р., «На пол і» (команда) - ж ін . р. Р ід н ев ідм ін ю в ан и х абревіатур (складноскорочених слів) зум ов лен и й родом стр и ж н ев ого слова. Н априклад: Н АН (Н аціональна академія наук) - ж ін . р., Д А І (Державна авт оінспекція) - ж ін . p., А І І К (агропромисловий комп лекс) - чол. р.

11S

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а 20 7 . Доберіть до поданих іменників прикм етни­ З а п а м 'я т а й т е ки або дієслова у формі минулого часу. Утворені с п о ­ рід лучення запишіть. Визначте рід іменників. Значення ім ен н и к ів незрозумілих вам слів з'ясуйте за словником інш о­ мовних слів. путь - ж ін о ч и й рід А таш е, ш и м п ан зе, кенгуру, візаві, ж у р і, О ріноко (ріка), П оті (місто), трюмо, д ен д і, ран­ тьє, ст у п ін ь , к ак аду, С антьяго (місто), А льпи, Р іо-К олорадо (ріка), сом бреро, м адам , портьє, ц ец е, ем у, к ак аду, торнадо, к р уп ’є , Онтаріо (озе­ ро), Ері (озеро), Ю нгфрау (гора), к ал ан хое, м іс, Р іо-де-Ж ан ей р о, тріо, тореро, танго, п оні, алібі, реф ері, путасу, Кармен, алое, п іан ін о, Ф едеріко, «Ю маніте» (газета), ф рекен.

степ біль насип чоловічий полин ►рід Сибір дріб ст у п ін ь

2 0 8 . Перекладіть українською мовою і запиш іть Порівняйте родові властивості іменників у російській та українській мовах. Счастливая ж и зн ь , насы щ енны й пар, острая боль, густая пы ль, зо ­ лотая россы пь, вы сш ая ступень разви ти я, дал ек ая С ибирь, государ ­ ственная перепись, предвари тельн ая зап и сь , настенная ж и в оп и сь , ба л ­ конная дверь, си л ьная накипь, п р едуп р еж да ю щ а я надп и сь, почтовый а д р ес, горькая полы нь, ф альш ивая подпись, н ауч н ая степень, детск и й ш ам п ун ь, ж ел езн одор ож н ы й п уть, украи н ск ая степь, красная сыпь.

2 0 9 . Спишіть, ставлячи дієслова, що в дужках, у формі минулого часу. О бґрун­ туйте свій вибір.

1. А ЗС (розпочинати) працю вати з ш остої години ранку. 2. М инулого ти ж н я ВАТ «Ж итом и рськи й м олокозавод» (випускати) нову п родук ц ію .

3. Д П А У країни (попередити) власників підпри єм ств про введення в дію нових форм зв ітн ості. 4. У січ н і м ин улого року Д А І (проводити) ти ж д ен ь безп ек и руху. 5. МЗС У країни (висловити) свою п ози ц ію щ одо о ст а н н іх подій у к р аїн і. 6. Д ер ж к ом ін ф ор м п ол іти к и (провести) н араду-сем ін ар з представн икам и засобів масової ін ф ор м ац ії. 7. НДІ (ук ласти ) дек ільк а п ерспективних угод. 8. За словам и оч еви дців, МЛО (пролетіти) над вер­ хів к ам и дерев.

210. Прочитайте речення. Якого стилістичного забарвлення надає їм уживання форм середнього роду замість чоловічого або жіночого? Чи можливий такий за ­ сіб в інших стилях, крім художнього? У яких реченнях форми середнього роду надають висловлюванню відтінку пошани, милування чи співчуття, а в яких д о п о ­ магають виявити негативне, зневажливе ставлення?

1. ...П іш л а в снопи, п ош кан ди бал а Івана сина годувать. Воно, спови­ теє, кричало у холодоч ку за снопом (Т. Шевченко). 2. Був собі тато, була собі м ам а, було собі я (І. Драч). 3. М иколка, П рокопів х л о п ч и к , таки й ш коляри к гарнесенький був ... В оно й уч и лось, н івроку йому. Страх яке д о к н и ж к и було... (А. Тесленко). 4. Н аси л у ви ліз із б еб ех ів пан Цибульський: так е плю гавеньке, товстеньке, кирпате, очі як осок ою п оп рор ізу­ вані, а пика та червона, як новий п ’ятак , а ж бли щ и ть (О. Стороженко).

5. Я її годую , я зодягаю , я її на світі дер ж у, а воно, ледащ о, мені робити не хоче! (М арко Вовчок).

1 on

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а Назви осіб за проф есією , посадою , званням

В ук раїн сь к ій мові біл ьш ість н азв о сіб за п р о ф е сіє ю , п о ­ са д о ю , зв а н н я м , сусп іл ь н ою д ія л ь н іст ю , н а ц іо н а л ь н істю тощ о утворю є паралельні ф орм и чоловічого і ж ін оч ого роду. Н априклад: апт екар - апт екарка, ж урналіст

ж урналіст ка, армат урник - армат урниця, льот чик льот чиця, протестант - протестант ка, орендар орендарка. П роте ц і ф орм и неоднаково ф у н к ц іо н у ю ть у р ізн и х ст и л я х мовлення.

З а п а м 'я т а й т е !

Стилістичні особливості

У країнською м овою

Р осій сь к ою м овою

завідувач ком андувач п о ж еж н и к

за в едую щ и й ком ан дую щ и й пож арны й

Д ля позначення осіб ж ін о ч о ї статі в р озм овн ом у, х у д о ж ­ ньом у та п у б л іц и ст и ч н о м у ст и л я х м овлення вж иваю ть ім ен н и к и ж ін оч ого роду: завідувачка, аспірант ка, біблі отекарка, лаборант ка. В икористання форм ж ін оч ого р оду спр и чи ню ється прагн енн ям автора п ід к р есл и ти , що дій ов ою особою , виконавцем , с у б ’єктом д ії є ж ін к а . Н а­ приклад: Вона (М. Заньковецька) була не т ільки чудо

вою а к трисою, не т ільки виховат елькою т еат ральної молоді, але и громадською діячкою, яка послідовно борола ся за реалізм і демократизм у театрі (М. Рильський). В о ф іц ій н о -д іл о в о м у сти лі перевага надається ф ормам ч оловічого роду, навіть коли є в ідп овідн і форми ж ін о ч о ­ го роду. А д ж е в д іл ов ом у сп іл к ув ан н і п ідк р есл ю єть ся не стать л ю ди н и , а її сл у ж б о в е й соц іал ь н е становищ е. Така особливість становить норм у цього стилю . Н априклад:

ви д іли ли пут івку економісту Галині Вовченко; написа­ ла заяву декан К.І1. Цибульська. У м еж ах оф іц ій н о -д іл о в о го стилю виділяю ть т ем а ти ч ­ ні види м овлен ня (спортивне, виробниче), д е, навпаки, нормативним є чітке р озм еж ув ан н я осіб за статтю (спорте менка, гімнаст ка, хокеїстка, ш ліф увальниця тощо). Розмовнопросторічні назви

Серед ім ен н и к ів назв осіб за п роф есією , п осадою , зван н ям , сусп ільн ою дія л ь н іст ю в и різн яю ться ім ен н и к и ж ін оч ого роду з суф ік сам и ш-, -ис-, -их-, -к-. Н априклад:

дикторша, директриса, офіцерша, бібліотекарша, ре візорш а , конструкторш а, сторожиха, мат емат ичка, бригадирка тощ о. Вони маю ть розм овно-просторічний в ідтінок , іноді з виявом негативного забарвлення і в ж и ­ ваю ться тільк и в р озм ов н ом у ст и л і. Як розм овн и й ел е­ мент м ож уть потрапити в тексти х у д о ж н ь о го стилю . Складні назви

В ідп овідн ик ів ж ін оч ого р оду нем ає в у сіх ск л а д н и х н а з­ вах, я к и х стає д ед а л і більш е: топ менеджер, дизайнер

верст альник, лікар рентгенолог.

121

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а / |s 2 1 1 .1. Спишіть речення, розкриваю чи дуж ки. Обґрунтуйте написання 1. Роблю б а й д у ж у м ін у, р озди в л я ю наче б у д и н к и , ал е бачу тільки бл ак и тн и й в уаль... (М . Коцюбинський). 2. П іч і стін и (до)половини ви­ к л аден і бездоган н ою (сн іж н о)біл ою к ахлею (І. Вільде). 3. У дал ек ом у п ів ден н ом у краю ж и в е птаха пелікан: не дуж е(то) вона вели к а, ба й не м ала вона (С. Яричевський). 4. В ід ти х сл ів у м озку О лександри В ік ен тіївни сталася спазм а - тещ а навіть (не)знала, що відповісти на п одібн у зу х в а л іст ь (В. Дарда). 5. П р игадувалася доля к аравани, що, том лена спрагою і п р аж ен а сонц ем , побачить о азу перед со б о ю ... (Б. Лепкий).

6. П рикре в р аж ен ня у м ене в ід т ії сан атор ії (Леся Українки). 7. Артемон так щ ось ск азав і так чогось (не)домовив, що Я рину почав л и хом ан и ти др о ж (М . Стельмах).

II. Підкресліть іменники, до яких можна дібрати варіантні родові ф орми Укажіть іхні стилістичні особливості. Визначте відповідність родової характеристики під­ креслених та дібраних вами іменників сучасним нормам української літературної мови.

2 1 2 . 1. Прочитайте фрагмент Указу Президента України Обґрунтуйте належність тексту до оф іційно-ділового стилю. УКАЗ П Р Е ЗИ Д Е Н Т А УКРАЇН И Про відзначення дер ж ав н и м и нагородам и У країни З а вагом ий особи стий внесок у соц іальн о-ек он ом іч н и й і культурний розвиток У країни, активну гром адську діял ьн ість , багаторічну су м л ін н у працю та з нагоди М іж народного жіночого дня 8 Березня п о с т а н о в л я ю :

Нагородити орденом княгині Ольги III ст упеня В олош и ну Т етяну В аси лів н у - заступ н и к а начальника в ід д іл у Голов­ ного у п р ав л ін н я розв ідк и М іністерства оборони У країни, полковника В андіну Н аталію Ю ріївну - оперуповноваж еного Головного управління по боротьбі з ор ганізованою зл очи нн істю МВС У країни, м айора м іл іц ії К асарду В ал ен ти н у Іванівн у — директора ком ун альн ого підприєм ства «Санаторій матері і ди ти н и “П ролісок”», с. Грем ’яче, Волинська область К он дак ову В ал ен ти н у Григорівну - лаборанта х ім іч н о го а н а л ізу ак ц іон ерн ого товариства «У країнський графіт*, м. З а п о р іж ж я К уделю С вітлану В ік тор івн у - м аш иніста п ідій м а л ь н о ї м аш ини відокрем леного п ід р о зд іл у «Ш ахта ім ені О.О. Сочинського*. Д онецька область Л евін ську С вітлану Іван івн у - завідувача в ідд іл ен н я Л ьвівського об­ ласного госпіталю ін в ал ідів війни та р еп ресов ан и х ім ен і Ю. Л ипи И адал к о Л ю дм и л у Ів ан ів н у - головного лік аря Д н іп роп етровськ ого м іського пологового буди н к у № 2 Я нчеву Л іа н у М ик олаївну - перш ого проректора Х арківського д ер ­ ж авного ун ів ер си т ет у хар чуванн я та торгівлі

Нагородити медаллю «За військову службу Україні» Копач Н аталію Н аум івну - санітарного ін струк тора 8 арм ійського корпусу С ухоп утн и х військ З бр ой н и х Сил У країни, старш ого сер ж ан та

122

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а Ч екусь Олену В аси л ів н у - старш ого телеграф іста 101 окрем ого полку зв ’я зк у П овітряни х Сил З бр ой н и х Сил У країни, старш ого солдата П р езидент У країни

В. Ю щ енко

м. К иїв, 5 бер езн я 2 0 0 9 року № 1 2 1 /2 0 0 9 II. Знайдіть назви осіб жіночої статі за професією, посадою, званням у наведено­ му вище документі. Поясніть особливості вживання цих назв.

Зверніть увагу! Я кщ о ім енн ик чоловічого р оду вж и вається на п о зн а ­ чення особи ж ін о ч о ї статі, а ім ’я особи при цьом у не н ази в ається , то п ри судок вж ивається у ф орм і чоловіч ого роду. Я кщ о ж іменник чоловічого роду вживається на позначення особи ж ін о ­ чої статі і при цьому називається ім ’я особи, то присудок вживається у фор­ мі жіночого роду. Означення в таких випадках має форму чоловічого роду. П орівняйте: П роф есор виступив з доп ов іддю . Новий редактор п резен тував газету.

П роф есор В. Ковальова виступила з доповіддю . Н овий редак тор Н адія П етренко п р езен тув ал а газету.

2 1 3 . Д ва - чотири - всі р а зо м . Поміркуйте, як правильно сказати, коли йдеться про жінку: 1. Суддя провела перше засідання. 2. Суддя провів перш е засідання 2 1 4 . Спишіть, вибираючи з дужок відповідне слово. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Н ар аду (проводив, проводила) заступ н и к голови правлін н я б а н к у Н ілова Н .В . 2. К ухарем у ди тя ч ом у са д к у з 2 0 0 7 року (працю вав, п р а ­ цю вала) Рогоза Світлана В асилівн а. 3. На за сід а н н і (виступив, ви ступ и ­ ла) м айстер ц ех у К урбанова Н .В. 4. К асир Н. Добровольська (взяв, в зя ­ ла) в ідп устк у за власним ба ж а н н я м . 5. Р озп о р я д ж ен н я (п ідп и сав , п ідп и сал а) голова р айонн ої а д м ін іс т р а ц ії В ал ен ти н а К остен к о. 6. За як ість п р о д у к ц ії на зав оді (відповідав, відп ов ідала) технолог. 7. Стар­ ш ий інспектор (п ідготув ав , п ідготув ала) висновки ек сп ер ти зи . 8. (Н аш , наш а) інстр уктор з плавання П оліна В аси лівна (відкрив, відкрила) зм а ­ гання. 9. З ая в у потрібно писати на ім ’я (ди рек тор а, ди рек тор к и , д и р е к ­ триси) т е х н ік у м у В асиленко Катерини О лександрівни.

10. (М ій, моя) науковий керівник O.K. В и ш нівськ а (за­ читав, зачитала) р ец ен зію на ди п л ом н у роботу.

2 1 5 . 1 Доберіть д о поданих іменників чоловічого роду форми жіночого роду і запишіть. Обґрунтуйте особливості їхнього сти­ лістичного вживання. Які з дібраних слів мають негативне з а ­ барвлення? Позначте словотворчі суфікси. К он дук тор, ст ор ож , зав ідув ач , п роф есор , асистент, слухач, оф іціант, лектор, кореспондент, тракторист, ріелтор, ф ігур и ст, ар хітектор , депутат, протестант, будів ел ь н и к , оптим іст, вихователь, агроном , верстальник, чабан.

11. Складіть і запишіть два речення з дібраними іменниками жіночого роду та два речення з поданими іменниками чолові­ чого роду на позначення осіб жіночої статі.

Я. Полатсшко. Чабан

123

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а Д л я вас,

допит ливі

Поміркуйте, чи людей однієї професії позначають слова друкар і друкарка, швець і швачка, стюард і стюардеса. Невже вони різняться між собою лише граматичним значенням роду? Скористайтеся допомогою тл у м а ч н о го с л о в н и ка пошуків розкажіть рідним або знайомим.

Про результати своїх

2 1 6 . 1.Прочитайте назви осіб за професією, посадою. З'ясуйте, чи відповідають вони літературній нормі, Відредагуйте й запишіть.

З аст уп н и ц я директора з виховної роботи, сп ец іальн а ф оток ореспон ­ ден тк а, р еж и сер -п остан ов н и ц я , продавщ иця-консультант, м ен едж ер к а з п родаж у, приватна нотаріуска, тренерка з боротьби, головна б у х га л т ер ­ ка, м олодш а дер ж ав н а ін сп екторка, старш а ви к ладачк а, статисткад о сл ід н и ц я , дв ір н и ч к а, старш а адм ін істр атор к а, п ровідна інспекторка, деф ек тологи ня , старш а ін ж ен ер ш а з т ехн ік и б езп ек и , п ерекладачка н і­ м ецької мови.

II. Складіть і запиш іть речення з трьома назвами осіб за професією, посадою, званням, дібравш и до кожної назви ім'я та прізвищ е особи.

217 .Позмагайтеся! Пригадайте і запиш іть якнайбільше назв осіб за професією або посадою, які з ’явилися в нашому мовленні відносно недавно. С користавш ись найновішим виданням словника іншомовних слів, з'ясуйте їхнє лексичне значення. Чи мають ці назви відповідники ж іночого роду?

Q,

1. В

$ 0 1 X BQ

українській мові є десять частин мови (шість самостійних, три службових і вигук).

2. Рід іменників - назв істот семантично мотивований. Рід іменників назв неістот визначається формально-граматичним змістом.

3. У сучасній українській літературній мові спостерігається збільшення кількості іменників жіночого роду, які поглиблюють розподіл іменни­ ків за ознакою статі.

§ 14. Стилістичні засоби морфології. Варіанти відмінкових форм Пригадайте Яка л ексика вваж ається сти л істично заб арвленою , а яка - сти лістично нейтральною ? У яких від м ін ка х ім енни ки, п р и км е тн и ки , за й м е н н и ки м о ж уть мати п а ­ ралельні ф орми?

Q

2 1 8. Прочитайте тексти. У реченнях якого з них переважають іменники, а я ко­ го - дієслова? Який текст є динамічнішим? Чому?

1. З дається, часу я не гаю, а не встигаю , не встигаю! Щ одня себе п ер е­ м агаю , від суєти застер ігаю , і знов до стрічки добігаю , і не встигати не встигаю , і ні хвили ноч ки ж не гаю! (Л. Костенко).

124

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а 2. Зупинки. Аварії. Перон. Гучномовці. Зали чекання. Карти. Вагони парії. В агони - сл у ж б о в ц і. В агони - аристократи. Л ю стра - електрична сестра о р хідей . Черга. Б уф ет. Каси (JI. Костенко).

Mo f В икористання частин мови ф ак ти ч н о не за л еж и т ь від мовця, його вподобань, а визначається о б ’єктивно, зум овлю ється тим, що стало причиною мовлення. Чи м ож ем о ми в так ом у разі говори­ ти про сти л істи ч н і м ож л и в ості частин мови? У м еж а х к ож н ої частини мови м ож н а в и діли ти ф орм и, що маю ть біл ь ш у чи м енш у ст и л істи ч н у п отуж н ість . В ім е н н и к а х сти лісти ч н о виразним и є к атегор ії роду, числа, окрем і форми в ідм ін к ів .

Прикмет­ никові форми

С тилістичне забарвлення виявляю ть і д ея к і п р и к м е т н и ­ кові ф орм и. Зокрем а, сти лісти чн о забарвленим и є не­ стягн ен і в а р іа н т и повних п р и к м етн и к ів (високая, веселії, далекеє) і короткі п р и к м е тн и к и (дрібен, зелен, рад, срібен, здоров), як і вж иваю ться п ер еваж н о у ф ольклорі, розм ов­ ном у м овленні, п о езії та надаю ть мовленню урочистості й підн есен ості. Н априклад: Ой і зійди, зійди ти. зіронько

та вечірняя! Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная! (Н ар. творчість). С тягнені ж варіанти повиих п рикм етни­ ків (висока, веселі, далеке) є стилісти ч н о нейтральним и. П роста ф о р м а вищ ого й н ай ви щ о го ступ ен ів порівняння п ри км етн ик ів (досконаліший. найвищий, глибший ) п ер е­ важ ає в п убл іц исти ч н ом у, р озм овно-побутовом у й х у ­ дож н ь ом у ст и л я х . С к л ад ен а ф о р м а ступ ен ів порівняння прик м етн и к ів має відтінок к н и ж н о сті, том у п р и й н я тн і­ ша дл я наукового й оф іц ій н о-діл ов ого сти л ів (менш до

сконалий, більш потужний, більш глибокий).

Дієслівні форми

Із д ієсл ів н и х ф орм сти л істи ч н о забарвленим и є форми ін ф ін іт и в а на ть (ш укат ь, співать, писать), варіантні ф орми пер ш о ї особи м н ож ини і т р е ть о ї особи однини (бачим, берем, співа, ви гляди ), варіантні ф орм и д ієсл ів н а к а зо в о го способу (скажіте, несіте, пишіте), я к і в ж и ­ ваю ться в розм овном у мовленні та в х у д о ж н ій літер ату­ рі. Д л я відтворення просторіччя в х у д о ж н іх творах ви­ користовую ться ненорм ативні ф орм и перш ої і третьої особи одни ни (сидю, сердюсь, тремтю, говоре).

Службові частини мови

П ереваж н о оф іц ій н о-діл ов ом у та науковом у мовленню властиві сп о л у ч н и к и зважаючи на те що, внаслідок того

що, завдяки тому що, з того часу як, п р и й м ен н и к и вна слідок, у зв'язку з, згідно з, відповідно до. стосовно, за лежно від, з метою, у питанні. Розм овне забарвлення маю ть сп ол уч н и к и аби, буцім, буцімто, одначе, отож, себто, прий м ен ники проміж, побіч, щодо, насупроти, попри. Л и ш е в х у д о ж н іх творах як за сіб с т и л іза ц ії використовую ться з а с т а р іл і сп о л у ч н и к и заки (поки), позаяк (бо), коби (якби).

125

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а

Частотність уживання

Слова р ізн и х частин мови вж и ваю ться в р ізн и х ст и л я х з неоднаковою частотою . У худож н ьом у стилі приблизно однакове співвіднош ення ім ен н и ків і д ієсл ів. У науковому стилі ф іксується велика кількість ім ен н и ків та п р и км етн и к ів. В игуки, наприклад, зовсім не вж иваю ться в науковом у сти лі, але д у ж е пош и­ рені в усном у мовленні, у худ о ж н ій літературі. У текстах науково-технічної літератури не вж иваю ться зай м ен н и к и я, ти, ви. хто. твій, хоча вони й мають високу частот­ ність у худож н ій та суспільно-політичній літературі. У тек стах оф іц ій н о-діл ов ого стилю м ало п р и к м ет н и к ів , зокрем а м а й ж е нем ає я к існ и х , том у що п ер еваж ає н а­ й м енування ф актів, явищ б ез як існ ої оц ін к и їх . Ті при­ км етни ки , що вж и ваю ться в оф іц ій н о-діл ов ом у ст и л і, є відносним и і м а й ж е всі входять у с т ій к і сл овосп олуч ен ­ ня (матеріальна допомога, соціальний захист, грошова одиниця, споживчий кошик, нормативний акт). Д ії і процеси в текстах цього сти лю м овлення називаю ться оп редм ечено, ч ерез в ід д ієсл івн і ім ен н и к и (виконання, опис, розподіл), р озп орядч и й характер багатьох док ум ен ­ тів зум овив високу частотність ін ф ін іт и в ів (обговорити,

підготу вати. вивчит и).

2 19. Запиш іть слова у дві колонки: а) стилістично нейтральні; б) стилістично за ­ барвлені. Обґрунтуйте особливості їхнього стилістичного вживання. З трьома словами другої колонки складіть і запиш іть речення з прямою мовою. Червона - червоная, зел ен ий - зел ен , робити - робить, питає - пита, х одім о - ход ім , пиш іть - пи ш іте, ж овта - ж овтая, дрібен др ібн и й , модний - ультрам одний, довгий - д о в ж ел езн и й , н а д п о ту ж н и й потуж ­ ний, довго-довго - довго, п р евел икий - в ел и к ий , густо-си н ій - си н ій , вірна - вірная, усяк - у ся к и й , вечірня - вечірняя, повен - повний, ви­ щ ий - більш високий, але - одначе, п озаяк бо, аби - щоб.

2 2 0 . 1 Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Чи вдалося автору пе­ редати любов до рідної землі? Як ви думаєте, які люди живуть серед такої краси? Якою б мала бути їхня доля?

КОМ АРІВКА Н едалеко од К єрелівки стоїть м аленьке сел о К ом арівка. Дорога в село йде з т ак ої к рутої гори, щ о, їд у ч и , треба вставати з воза, щ об не п ер е­ к и н ути сь. П ід сам ою горою бли щ ить ставок. Коло ставка гр ебл я, о бса­ д ж ен а вербам и. У к ін ц і гребл і стоїть м лин з чорними к олесам и . Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною і п адає довгим и пасм а­ ми в глибоку доли ну. Кругом ставка ростуть старі са д к и . Уся Комарівка зовсім потонула н са д к а х . Н іде не видно ні хат, ні повіток. Т ільки си н ій ди м з виводів над зелен им морем п ок азує на ті м ісц я , д е стоять хати. Т ільк и подекуди через листя бли щ ать старі стін и хат, ли сн ять проти сонця вікна або де-не-де п ід гіл лям сіріє клун я. Ідеш сел о м , і тобі з д а ­ сть ся , що їд еш л ісо м . Д ерево в са д к а х старе, товсте, чер еш н і здор ові, як ду би , гр уш і як л и пи , р озл ож и сті я бл ун і - густі, як руно.

126

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а Уся долина зар осл а садк ам и , не­ наче повилась густим хм ел ем . Кру­ гом села п ідн ім аю т ь ся сп ади сті горн на три боки. Гори вкриті садк ам и , а там , вищ е, садк и сходяться зі старим дубовим лісом . Л іс обступ ає село, наче густа зелен а хм ара. Серед того зелен ого моря на горбі неначе пливе в зел ен и х хв и л я х нова невеличка біла церква з одн ією ш ирокою банею та тонкою д зв ін и ц ею (За І. Нечусм

Левицьким).

О. Кержнер. Сільська вулиця

II. Визначте роль дієслів теперіш нього часу та ім енниково-прикметникових словосполучень в описі місцевості. З якою метою у виділеному реченні автор уживає форму другої особи дієслів замість першої? Звірте свою відповідь з м ір ­ куванням, поданим нижче.

Q

~ III. Усно перекажіть прочитане.

Міркуйте! За допом огою використання д ієсл ів теп ер іш н ьо го ч асу д о ­ сягається р еал істи ч н ість і д и н а м ізм у зм ал ю в ан н і х у д о ж н ь о ї картини. В они передаю ть опис п одій , розгор танн я д ії в часі, у певній п осл ідов н ос­ т і, к он к рети зую ть ди н а м іч н у озн ак у предм етів, маю ть багато в ідтін к ів у зн ач ен ні, уж и в аю ть ся в переносном у значен ні. Н асиченість тексту ім ен н и к о в о -п р и к м етн и к о в и м и сл о в о сп о л у ч ен н я м и створю є яскраве з о ­ рове в и раж ен н я. У ж ивання ф орм и д р у го ї особи д ієсл о ва зам ість перш ої допом агає читачеві уявити себе на м ісц і автора, п ер еж и ти його відчуття як власні.

2 2 1 . 1Спишіть речення, вставляючи пропущ ені букви е або и. Обґрунтуйте на­ писання.

1. Д ощ і ваш і др ібн ен ь к ії вб..рутьгя в перли д р іб н і, полом ляться я с­ н ен ь к ії бл ..ск ав и ц і ваш і срібні (Леся Українка). 2 . І благословен я був м іж зол оти м сонцем і з..л ен ою зе м л ею (М. Коцюбинський)- 3. Красен Д н іп р о п ід ясн у погоду, коли вільно та рівно н ..се к різь ліси і гори п о­ вн ії води свої (М. Гоголь). 4. І в к ож н ім колосі т я ж к ім в..сн ян е сон ц е й м айський грім , і л ітн ій дощ , і ночі си ні (М. Рильський ). 5. Будь сл ав ..н , день багатого врож аю , п розоре небо, п ід ій м а й с я вищ е (А. Малишко).

6. Чом ти, Д у н а й , став так см ут..н , став так см ут..н , к алам ут..н? (Нар. творчість). 7. Л ю блю я о с ін н ії квіти, п рощ альн у к расу в .л о р ів , і си н і огол-.ні віти, і вітру холодного сп ів (В. Сосюра). 8 . Я для ген іїв гр я ­ д у щ и х поле д и к еє орав (І. Франко). 9. Ти, зем л е н аш а, р ід н а я , святая. Ти, Батьківщ ино лю ба, золотая (П. Тичина).

II Підкресліть прикм етники, які надають мовленню піднесеності, урочистості. У якій формі їх ужито: повній (стягненій, нестягненій) чи короткій?

2 2 2 . Прочитайте вірш. Чому лірична героїня звертається до коханого то на «ти», то на «ви»? Які почуття передають ці займенники? Як у творі виявляється вну­ трішня сутність людини, її ставлення до інших людей? О сінній день бер езам и почавсь, Р ізьбить печаль свої дереворити.

127

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а Я д ум аю про тебе весь свій час, А л е про це не треба говорити. Ти прийдеш знов, ми будем о на «ви», Чи ж неповторне м ож на повторити? В м оїх оч ах свій сум перепливи, А л е про це не треба говорити. Х ай буде так, як я собі велю , Свій будень серц я будем о творити. Я Вас лю блю , о, як я Вас лю блю , А л е про це не треба говорити...

(Л. Костенко) 2 2 3 . М ік р о ф о н . Як ви розумієте вислів; «Вимовляйте слово ви голосно, а слово я пошепки»? Чи актуальне це правило сьогодні?

2 2 4 . 1. Прочитайте речення. Дайте ф ункціонально-стилістичну характеристику виділених дієслів, укажіть їхні стилістичні варіанти. З'ясуйте відповідність форм дієслів сучасним нормам української мови. Які з форм надають висловлюванню урочистості, піднесеності?

1. Як хм ари нк а м усить воду в и л и т ь, так і я всю д у ш у у п існ і (Д. Пав личко). 2. Ми х л іб до рук берем , як ди во, в ньом у - і сила і сн ага (С. Гор дєєв). 3. Д и в іте с я, яка печаль! (Т. Шевченко). 4. Сосна сам а за ж и в л я є рани соком янтарним , ж и в ою см олою ... І не в м и р а , доки си л и стане стр іч а вітри, що ідут ь горою ... (Л. Забашта). 5. Ід іте ж , вірні сл у ги , п ри н есіте в аж к и й л анц ю г з скарбівні щ ир озл оти й (П. Куліш). 6. К ину в зем л ю зерн о - рясно парость буя (О. Довгий). 7. Сходю вж е, коли таке д іл о , м еж и лю дьм и посидю , п осл ухаю , що к а ж у т ь (В. Шкурупій). 8. Не ж у р и сь , коли осінь ж у р л и в а , коли ж ар за с т и г а п ід дощ ем , коли листя с п а д а ш ам отливе й невигадливим в небі клю чем хтось в ж е пиш е ав то­ граф на зг а д к у (Г. Дудка).

II. Які з поданих речень є складними безсполучниковими? Поясніть уживання в них розділових знаків.

Із глибин мовознавства Українська мова має великі можливості синонімічного використання ф о р м часу та способу дієслова. Щ об наблизити події до слухача (читача), у художньому, розмовному й публіцистичному стилях уживають теперішній час замість минулого. Близьке майбутнє передають формами теперішнього або минулого часу (завтра я їду до бабусі). Для пом'якшення тону наказу, прохання в значенні наказового способу виступають форми умовного або дійсного способу; для висловлення наказу, прохання в категоричній формі в значенні наказового способу вживається інфінітив.

t

2 2 5 . 1. Прочитайте речення. Випишіть спочатку ті, у яких для висловлення

наказу, прохання замість дієслів наказового способу використано дієслова дійсного, умовного способів або інфінітиви, а потім ті, у яких замість форм дієслів минулого часу вжито форми теперіш нього часу. Прокоментуйте вживання одних форм дієслів замість інших. Підкресліть ці слова як члени речення.

128

М о р ф о л о г ія . С т и л і с т и к а 1.

О бм іряли б норми та повідом или б, хто п ер ем іг у цьом у зм а га н н і

(О. Гончар). 2. Тільки й ди ш ем о було, як н а їд е гостей -п ан и чів та трохи забуде про нас панночка (Марко Вовчок). 3. Ви лягли б, м ам о, спочити (П анас Мирний). 4. Королева В еселості плеснула в долон і і гукнула: «Спати всім , спати! Д о завтраш нього дня спати!» (В. ІІІевчук). 5. П ісл я ­ завтра вируш аємо; ком ендант доповів, що еш елони п одадуть о д в а ­ н ад ц я тій годи н і (А. Хижняк). 6. П ерем огу не віддавати (О. Костенко).

7. А я за д р ім а л а , і сниться м ені, б у ц ім то у церкві стою (М. Кропивниць кий). 8. «У зяли, х л о п ц і, ящ и к и — п іш ли ! Нема чого час гаяти: м ен і щ е до м іста треба», - ск азав в ан таж н и к ам Григорій (Ю. Смолич).

II. У яких виписаних вами реченнях першої групи категоричність мовлення пом ’якшено, а в яких - посилено?

Варіанти відмінкових форм Форми іменників

В ідм ін к ові ф орм и є головним засобом о р г а н іза ц ії тексту. О кремі варіанти відм ін к ов и х форм потребую ть свідом ого вибору в певних си т у а ц ія х сп іл к ув а н н я .

У д а в а л ь н о м у в ід м ін к у одн и н и ім ен н и ки чоловічого роду II від м ін и маю ть паралельні за к ін ч ен н я -ові, -еві ( єві) і -у(-ю). Н априклад: сину (синові), водієві (водію), продавцеві (продавцю). П аралельним зак ін ч ен н я м давальн ого в ід м ін к а -у(-ю) варто користуватися тоді, коли поряд стоять у ф орм і цього ж в ідм ін к а к іл ьк а ім ен н и к ів чоловічого роду, з яких один у ж е м ає зак ін ч ен н я -ові, -еві(-єві). Н априклад:

подякувати сусідові Д анилу; написати видавцеві Сергію Данилевському, зателефонувати товаришеві Василенку. У зн а х ід н о м у в ід м ін к у д ея к і ім ен н и к и - н а зв и н е­ ж и в и х п р ед м етів виступаю ть у двох п арал ел ьн их ф ор ­ м ах. Н априклад: написав лист (листа), вийняв олівець (олівця). Ф орми з нульовим зак ін ч ен н я м є сти л істи ч н о нейтральним и і в ж и ваю ться без будь -як и х обм еж ен ь. Ф орми із зак ін ч ен н я м -а(-я) використовую ться в ро зм о в­ ном у м овленні й у худож ній літературі.

Зверніть увагу! С тилістичне р озрізн ен н я форм зн а х ід н о г о в ідм ін к а властиве тим н ай м ен ув ан н ям п редм етів , газет, ж у р н а л ів , о р га н іза ц ій тощ о, я к і походять від назв істот. П орівняйте: Н о р м ати вн і ф орм и Передплатити «Юний хімік» Спекти «наполеон»

С ти л істи чн о зн и ж ен і ф орм и Передплатити «Юного х ім ік а » Спекти «наполеона»

У родовому й орудном у в ідм ін к а х м н ож и н и визнача­ ються варіанти в д ея к и х ім е н н и к а х I, II, III від м ін . Н а­ приклад: воєн і війн, сосон і сосен, вал я нок і валянків, кіловат ів і кіловат, парт изанів і партизан, плечей і пліч, шароварів і шаровар, крилами і крильми.

Форми прикметників 5

П р и к м етн и к и чоловічого і сер едн ього роду в м ісцевом у в ід м ін к у однини м аю ть паралельні ф орм и, я к і ст и л іс­ тично не ди ф ер ен ц ію ю ть ся і вж и ваю ться в у сіх сти лях:

Українська мова. 10 кл

129

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а на легкому і на легкім, на безкрайому і на безкраїм. Ф орма на ом у вж ивається ч астіш е. П рикм етники із за ­ к ін ч ен ням на -ім(-їм) активно ф ун к ц іон ую ть у п оети ч ­ н и х творах. Н априклад: Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квіт ки (Л еся У країнка).

Форми займенників

Д ея к і за й м е н н и к и чоловічого і середн ього роду в м іс­ цевом у в ід м ін к у однин и м аю ть варіанти: (на) моєму і (на) моїм, (на) їхньому і (на) їхнім, (на) чому і (на) чім, (на) чиєму і (на) чиїм, (на) всьому і (на) всім тощ о. Ч ас­ тіш е вж иваю ться перш і з н аведен и х ф орм . Д авн і форми із зак ін ч ен н я м -ім(-їм) уж и ваю ться рідш е. З варіантів родового й орудного в ід м ін к ів зай м ен н и к ів ж ін оч ого р оду - тієї і тої, цієї і цеї, тією і тою, цією і цею - більш уж и в ан и м и є перш і з н аведен и х форм. Ф орми родового і д ав а л ь н о го в ід м ін к ів п ри свій н и х з а ­

й м е н н и к ів мойого, твойого, свойого, твойому, свойому н ал еж ать до простор іч ни х. їх н ім и л ітературн и м и в ід п о ­ відн и к ам и виступаю ть ф орм и мого, твого, свого, твоєму,

своєму.

Форми числівників

Ф орми середн ього роду ч и с л ів н и к а один (одно і одне) є парал ел ьним и, ал е одне - частіш е вж ивана ф орм а. Ч и с­ лівн и к и від п'яти до десяти, а т ак ож чи сл івн и к и на дцять і на -десят у н епрям их в ід м ін к а х маю ть пара­ л ел ьн і сти л істи ч н о рівноправні ф орм и.

Кличний відмінок

Ф орма кл и чн о го в ід м ін к а ф у н к ц іо н у є в усіх ст и л я х мов­ лення. З уж и в ан н я м ф орм кличного відм ін к а пов’я зуєть ся ціла ни зк а додаткових значень, в ідтін к ів , ем о ц ій н и х о зн а к . Т аке сти л істи ч н е забарвлення досягається не просто ф ор ­ мою кличного в ідм ін к а, а єд н іст ю лек си ч н ого значення слова, контекстом . Н априклад: Д ля мене, сестро, щастя

не бажай (ми з ним чогось не можемо ужитись!), ти побажай мені одваги й сили більше сповняти той ве ликий заповіт, що я несу з собою на Вкраїну... (Леся У країнка).

Зверніть ува гу! У зв е р т а н н я х , що ск л адаю ться з двох власних назв (ім ені та по батькові) або із загал ьн ої назви та ім ен і, обидва слова маю ть ф орм у к личного відм ін к а. У зв ер т ан н ях, щ о ск л адаю ть ся з двох загал ь н и х назв, ф орм у к л и ч н о ­ го в ідм ін к а обов’язково має перш е слово, д р у ге слово м ож е виступати у ф орм і як називного, так і клич н ого в ідм ін к а. П орівнн ііте:

Світлано М икит івно! Тітко Катерино! Друже Іване!

130

Товаришу капітан (капітане)! Пане міністр (міністре)! Добродію редактор (редакторе)!

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а 226. І. Прочитайте речення. Укажіть можливі варіанти відмінкових форм виділе­ них слів. Обґрунтуйте доцільність уживання поданих варіантів.

1. Ростіть ск ор іш , х л оп ’ята, на п ідм огу д ідусеві (П. Куліш). 2. А н дрій пройш овся туди-сю ди попід гл ухи м и в орітьм и, подзвонив знову (М. Олій ник). 3. Багато їзд и в я по світі й чим ало в сяк ої краси н ади ви вся... (Б. Лепкий). 4. Гетьман по старом у з в и ч а єв і повертається на всі сторони світу, к озак и віддаю ть йом у честь (Б. Лепкий). 5. В стар ім гн ізд і т а н ц ю ­ ють лелечата (Л. Костенко). 6. І в вагоні л е гк ім , як А н д р іїв сь к а церква Р астрелл і, ми поїдем в д и м у зе л е н а в ім печерських дерев (І. Малкович).

7. Д о д уш і мені висоти в р ан н ім небі зо л о тім , бо нема м и л іш роботи , як новий п ідв оди ть дім ! (С. Олійник). 8. Се л и ш один з ти х ч и сл ен н и х д о к а зів , як і будуть зібр ан і в мойом у творі (Б. Лепкий). 9. П оберем ося, р о зж и в ем ося , а є на чім , і буде добре (Б. Лепкий).

II. Випишіть речення зі звертанням та порівняльним зворотом. Підкресліть у них члени речення. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. г—^ 227. Прочитайте текст. З'ясуйте, яку стилістичну роль відіграє використання автором у першій частині тексту іменників - назв професій у формі орудного відмінка, а в другій - у формі називного відмінка. Звірте свою відповідь з м ірку­ ванням, поданим після тексту.

Д я дь к о С ам ійло не був ні п р о ф е ­ сором . ні л ік а р е м , ні інж енером . Не був він. як у ж е м ож на догадатися по одн ом у його ім ені і по тому, що тут п и сал ося, ні суддею , ні сп р а в н и к о м , ні попом . Він н ездатни й був на висо­ кі п осади . Він навіть не був добрим

хліборобом . А ле, як і к ож н а лю ди н а, він мав свій талант і знайш ов себе в ньому. Він був косар. Він був такий великий косар, що сусіди забули навіть його прізвищ е І звали його С ам ійло-косар, а то й просто косар (О. Довженко).

в Ельберт. Літній вечір

Міркуйте! Ф орми орудного в ідм ін к а ім ен н и к ів у ск л аден ом у при суд­ ку н ай ч астіш е вказую ть на озн ак у тим часову, н ездій сн ен у , а ф орм и н а ­ зивн ого в ідм ін к а - на п остій н у озн ак у. О тж е, п ісля н агр ом адж ен н я форм орудного в ідм ін к а (ким не був дядько) автор звертає ув агу на та­ л ан т дя дь к а, вж иваю чи ф орм у називного відм ін к а. Д я д ь к о С ам ійло не був ні л ік ар ем , ні проф есором (це не так важ ли во), головне - він був косар, це головна його хар актер исти ка.

2 2 8 . 1.Доберіть до поданих сполучень слів варіантні форми і запишіть. З ’ясуйте особливості стилістичного вживання кож ного сполучення. Які з них є стилістично забарвленими? Які є частіше вживаними? З р а з о к . О тримав листи

отримав лист.

На м оєм у столі, п одякував продавцю , кинув о л івец ь , купив м ’яч, за ­ л и л и ся сл ь озам и , стояли за воротам и, на верхньом у п оверсі, у д ал ек ом у к раї, на твоєм у полі, на том у й заверш и м о, тією дорогою , м оєм у синові.

5*

131

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а твого товариш а, п існя про парти зан ів , одно п и тан н я, у п ’ятьох к ім ­ натах.

II. Складіть і запишіть речення з трьома стилістично забарвленими сполучення­ ми слів (на вибір).

229. Попрацюйте в парах. Прочитайте по черзі речення, розкриваючи дужки За наявності варіантних форм обґрунтуйте свій вибір.

1. У Києві відкрито п ам ’ятник видатном у ук р аїн сь к ом у (м ислитель, ф іл ософ , байк ар Григорій Сковорода). 2. П ісля відкриття к он ф ер ен ц ії слово було н адан о (студент ф акультету ін ф о р м а ц ій н и х техн ологій ).

3. Т ак и х са д ів , як у н аш ом у (край), немає н іде у світі. 4. К о ж н о м у (ту­ рист) за п а м ’ятається подорож у К арпати. 5. П ісля вистави п убл ік а вла­ ш тувала ов ац ію (соліст балету). 6. Л и ст було адр есов ан о (ди рек тор за ­ воду П авло К уш ніренко). 7. Д арин а щ е зр ан к у зби р алася написати (брат, лист). 8. П одяку було оголош ено (начальник ц еху П оступ ал ен к о Василь).

9. Слова подяки від уч н ів стали бли зькі м оєм у (серце). 10. (А рхітектор Віктор Н иконенко) було вручено гран-прі конкурсу. 11. З аява (декан ф ілологічного ф ак ультету П етрен ко В.І.).

2 3 0 . Спишіть речення, уживаючи іменники, що в дужках, у формі кличного від­ мінка. Розставте пропущені розділові знаки.

1.

(Учитель) Н авчайте нас ж и ттю - св оїх дітей св оєї батьківщ ини

(М. Сингаївський). 2. Д обре (мама) що ви навчили чесно в очі дивитись лю дям (В. Колодій). 3. (М ій синок) нема такого зіл л я на зем л і, щоб серце лік увати (Д. Павличко). 4. Співай (ненька) тихен ьк о, як давно співал а, коли мене (моя неня) до сну колисала (У. Кравченко). 5. Неси мене (кінь) за бистрий Д унай! (J1. Боровиковський). 6. (Д руг мій) У цім ж ор сток ім світі є іщ е оаза доброти, є у цьом у світі я і ти, є родина, д р у зі, наш і діти (Г. Дудка). 7. Візьмемо його (татусь) візьмемо! Він навчить мене грати на соп іл ц і та на гусл ях, а я його - стріляти з л у к а (В. Малик).

2 3 1 . 1. Запишіть у формі кличного відмінка. А н д р ій Іванович, Тарас В олодим ирович, Ігор Т им оф ійович, Григорій М ихайлович, К ирило П етрович, Марина О лександрівна, Ольга Д м и т р ів ­ на, М арія О л ексіївна, р еж и сер Іван П етрович, м айстер Тетяна Григорів­ на, пан полк овн ик , тенісист М и хай л о, лік ар Ю рій Іванович, пан м і­ ністр, В асиль Борисович, тренер М арина С ергіївна, брат С ергій.

II. Складіть і запишіть два речення, використавши як звертання подані сполучен­ ня слів (на вибір).

232. Прочитайте речення, З'ясуйте, чим викликана їхня змістова недосконалість. Запишіть відредаговані речення.

1. К ож н а лю ди н а має свою зап ов ітн у мрію . 2. Бабуся попросила о н у ­ ку приготувати собі сн ідан ок . 3. З двох буди н к ів були виселені м еш к ан ­ ці у зв ’я зк у з їх н ім аварійним станом . 4. Василь Сидорович грав в ор к е­ стрі. Його виступи за в ж д и проходи л и з ан ш л агом . 5. Н аш і донори здал и всю свою кров безкош товно. 6. На збор ах п ідби то п ід су м к и навчання. Це н ай головніш а справа. 7. У м агази н і м ож на було придбати подарунки на лю бий см ак. 8. Тамара С ергіївна є постій н и м членом ек сп ертн ої ради з ек ол огії. Про її роботу п и сал и в обласн ій пресі. 9. Р ада акц іон ерів

132

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а звіл ьн и ла з посади начальника ц ех у Б ойч ука К .В. і призначила на його м ісц е С ергіенка О.М. Це ріш ення не схвал ю ю ть у колективі.

1. Частини мови не можна поділити на нейтральні і стилістично м ар ­ ковані. проте в їхніх межах виділяють форми, що мають більшу чи меншу стилістичну потужність.

2. Найбагатшою стилістичною категорією серед усіх частин мови є дієслово Найменш стилістично виразними є числівники.

САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА 2 3 3 . М і к р о ф о н . Продовжте фрази,

1. О працю вавш и тем у, я зр о зу м ів (зр озум іл а), щ о...

2. Н ай ск л адн іш и м п ід час опрацю ванн я м атеріалу для м ене було...

3. Свої зн ан н я з тем р озд іл у я б оц ін и в (оціни ла) н а...

2 3 4 . Тест для самоперевірки

1. П р и к м е тн и к , т о перей ш о в в ім ен н и к, у ж и то в речен ні: А Б В Г

Ситий голодного не р озум іє.

3 в ел ик ої хм ари м али й дощ . Не п хай свого носа до ч уж ого проса. Х л іб ж и т н ій - батько рідн и й .

2. С ти л істи чн о за б ар в л е н и м и с всі сл о в а в рядку: А Б В Г

щ и р ая, си н ь , сп іш и м , тремтю ; зн ай д ен а, красен, пиш іте, срібен; вигляда, буц ім то, несіте, ш ирокая: бер ем , п озая к , си д ю , питає.

3. Д ієслово ум овного способу в ж и то в зн ач ен н і н ак а зо в о го в реченні: А Б В Г 4. У

Я б хотіла вродитись м іж гір, я б хотіл а гуц ул к ою стати. В ж е б покласти кінець всім незгодам , і щ об к ож ен народ поважать. Н іж н у -н іж н у , як подих би л и н и , я хотів би вам пісню сплести. П олетіла б я до тебе, та крилець не маю .

речен ні Директором школи призначена Лісова Ольга Іванівна п ід ­ к р есл ен и й ім ен н и к в ж и то у ф орм і: А Б В Г

середн ього роду; ж ін оч ого роду; чоловічого роду; сп ільного роду.

5. Ім ен н и ки чоловічого роду за п и с а н і в рядк у : А А й -П етрі, П А Н , цеце; Б м етро, танго, трюмо; В путь, ал ібі, Д А І; Г ш и м п ан зе, А П К , поні.

6. П о тр ебує р ед а гу в а н н я речення: А С туденти п одяк ували д ек ан у ф акультету Власенко. Б С ер ж ант Р удн и ц ьк а вийш ла з кабінету. В Зав ідув ачк а д у м а є одн е, а к а ж е зовсім ін ш е. Г Затрим ка потяга сталася з вини м аш и н іста.

133

М о р ф о л о г ія . С т и л іс т и к а З А П И Т А Н Н Я І З А В Д А Н Н Я Д Л Я САМ ОПЕРЕВІРКИ 1. С харак тер и зуй те си стем у частин мови у к р а їн сь к о ї мови, у к азую ч и на основні озн ак и д ея к и х частин мови.

2. Я кі основні к ри тер ії в и ділен ня частин мови ви знаєте? Р озк ри й те суть к ож н ого з ни х.

3. Як визначити рід н ев ідм ін ю в ан и х ім енників?

4. Я кими стилістичними особливостями характеризується рід іменника? Н аведіть п ри к л ади ім ен н и к ів спільн ого роду. У я к и х ст и л я х мовлення вони вж иваю ться?

5. Р о зк а ж іть про особл ивості в ж и в ан н я назв осіб за п роф есією , п о­ садою , зван ням тощ о.

6. Розкрийте стилістичні можливості прикметників. Наведіть приклади.

7. Я ким и сти л істи ч н и м и особли востям и хар ак тер и зую ться за й м ен ­ ники?

8. Я ка роль д ієсл ів н и х форм у р ізн и х ст и л я х мовлення? Н аведіть прик лади.

9. Р о зк а ж іт ь про варіанти в ідм ін к ов и х форм сл ів р ізн и х частин мови. Н аведіть при кл ади .

10. С ф орм улю йте кілька полож ен ь щ одо особл и востей у ж и в а н н я ім ен ­ ників у ф орм і кличного в ідм ін к а.

І Проект О б 'єд на йтеся в гр уп и В ико на й те подане завдання. С кл ад іть е тю д (п р о зо в и й або вірш овий) у худ о ж н ьо м у стилі, в и ко р и с - І тавш и слова тільки о д н іє ї об р а но ї ваш ою гр уп о ю частини мови. Д о м о в те с я І за зд а л е гід ь, щ об частини м ови не повто р ю ва ли ся в р ізни х гр упа х. П рочи- І тайте етю д и в класі. Які з них вам сп о д о б а л и ся найбільш е? З

р

а з о

к .

Моя яблунька Побачив. Зрадів. Купив. Приніс. Викопав. Посадив. Полив Доглядаю. ; Чекаю. Зацвіла. Милуюся. Достигли. Пригощаю.

134

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ПОВАГА ЗМ А Л К У Коли я часом чую, як підлітки, а то й молоді лю ди звертаються до батьків: «батя*, «папаша», «старик», «маманя», «мамаша* або заочно на­ зивають їх «мої предки», - мені стає боляче й ніяково. Боляче за себе, ніби це стосується мене, і за тих батьків, до яких так звертаються. Чому сьо­ годні часто з ’являється зневага дітей до батьків, відчуж еність м іж ними? Такого, принаймні в наш их селах, раніш е не було. В Україні не лиш е до батька, матері, діда, баби, а навіть п одруж ж я, сусіди м іж собою зверта­ лися на «Ви». Любов і повагу до батьків, старш их, як і працьовитість, гідність, релігійність, у наш их родинах виховували зм алку (Л. Орел).

‘Розрізняйте! Т ак товн и й - означає чуття міри, щ о створю є вм іння поводити себе, як годиться в и хов ан ій лю дин і: т акт овна людина. Тактичний вживається як термін у військовій справі (майстерність ве­ дення бою) і переносно - в політиці, спорті, означаючи сукупність методів і прийомів, застосовуваних для досягнення мети: тактичні навчання. П ок азн и к - те, за чим м ож на суди ти про розвиток і х ід чогось; на­ очне в и раж енн я (у ц и ф р ах, графічно) результатів чиєїсь праці: показ

ник продукт ивност і праці, показник перемоги. П о к аж ч и к - 1. Н ап ис, стр ілка або ін ш а п означка, яка п ок азує щ ось. 2. Д овідкова к н и ж к а або довідк ови й спи сок у к н и ж ц і: покаж

чик кіломет рів, покаж чики зупинок.

Говоріть правильно! Р осійськ ою м овою

У країнською м овою

отпуск по болезни по ош ибке по сл уч аю по вашей вине по вечерам по целы м дням по делам сл уж бы чем пион по тенн ису уч ебн и к по ф и зи к е больш ой по объ ём у старш ий по возрасту по прибы тии поезда по истечении срока скучать по детям по иниц иати ве по поручению автобус по за к а зу

в ідпустк а ч ерез хворобу через пом илку з нагоди з ваш ої вини вечорами ц іл и м и дн ям и у сл у ж б о в и х справах чем піон з тенісу п ідр уч н и к з ф ізи к и великий за обсягом старш ий за віком після прибуття п оїзда після зак ін ч ен н я т ер м ін у скучати за дітьм и з ін іц іати в и за дорученням автобус на зам овлення

135

МОЯ СТОРІНКА

Як ій’ було! ЧАСТИНИ мови П обудувати однак ову си стем у частин мови д л я в сіх мов н ем о ж ­ ливо, бо в к о ж н ій з н и х є багато св оєрідн ого в п оділ і сл ів на час­ тини мови. З в ич айн а дл я європейськи х мов схем а частин мови не п ідходи ть для багатьох мов А ф рик и, А з ії й А м ер и к и . Я кщ о основні частини мови - ім ’я та дієсл ово - в и діля ю ть в у с іх мовах світу, то в ін ш и х частинах мови є зн ачн і р о зб іж н о сті. Н ап р и к л ад, у д ея к и х мовах П івнічної А м ери ки й А ф рики не р о з­ р ізн яю ть при слівн и к ів і п рик м етн и к ів . У к и тай ськ ій мові в и ді­ ляю ть такі частини мови, як ім ’я, куди зар аховую ть ім ен н и к и та ч исл івн ик и; предикатив, куди входять дієслова і прикм етники; при слівни к. У д ея к и х мовах виокрем лю ю ть л и ш е ім ен н и к і д і­ єслово, я к , н ап ри к л ад, в ін д ій сь к ій мові йум а. Не вирізняли раніш е такої частини мови, як числівник. Д ля по­ значення кількості використовували імена-еталони. Число п'ять , наприклад, у багатьох мовах позначалося словом, яке називало руку (малося на увазі п’ять пальців). Щ е й тепер чукотське мынгыткен «десять» буквально означає «дві руки», а ескім оське югинак «двад­ цять* - «вся людина» (тобто двадцять пальців) (За М. Кочерганом).

З біографії слоба ВОРОТАР Ц ікавою є біограф ія ім енника воротар. Він утворений від слова ворота за допомогою суф ікса ар із зазначенням особи за її д ія л ь ­ ністю. Спочатку цей ім енник вж ивався із значенням «сторожа біля воріт». Брами міст, к нязівських зам к ів , монастирів були ц іл у добу зам к н ен і. Клю чі мала особливо довірена особа. Вона відповідала за те, щоб н іхто із ч уж и н ц ів чи сторонніх не проник за м ури або не втік із міста чи м онастиря. Ц ю особу і називали воротарем. Із розвитком у наш ій к раїні р ізн и х видів спорту, ім енником воротар стали називати гравця, яки й за х и щ а є ворота ком анди в ід п оп адан ня в н их м ’яча або ш айби (За Г. Гіередрій).

І такс буває!

- Я к ся маєте? - нав’я зу є дів ч и н і б ес ід у хлопець.

- Д я к у ю , добре.

- А як ся має ваш а мама?

- Д я к у ю , добре.

- А як ся маю ть ваш брат і сестра?

- Д я к у ю , добре. Х лопець не зн аходи ть , що д а л і говорити... Д ів ч и н а виручає: - Я щ е м аю д ід а й бабу.

О р ф о г р а ф іч н о п у н к т у а ц і й н и й п р а к т и к у м

§ 15. Орфографічно-пунктуаційний практикум 2 3 5 . І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Укажіть тематичні речення.

БЕРМ УДСЬКИЙ ТРИ К У Т Н И К Н а п р и к ін ц і п озам и н улого століття на стор ін к ах багатьох газет м о ж ­ на було прочитати про таєм н и ч ий Б ерм удський три к утн и к . Н езбагн ен ­ но, ал е в районі А тлантичного ок еан у за д и в н и х обставин б езсл ід н о зн и к а л и кораблі й л ітак и , улам к ів я к и х не зн ах о д и л и . Я кщ о п радав н і лю ди, стикаю чись із н езр о зу м іл и м и яв и щ ам и , по­ ясню вали їх волею богів, то д ехт о з суч асн и к ів пов'язував ці н езр о зу м і­ лі зн и к н ен ня з к осм осом , ств ер дж ую ч и , що Б ерм удськи й три к утн и к це «вікно» в косм ос. Усі аном альн і явищ а н еодм ін н о при п и сували ін оп л анетян ам . Берм удський т р и к утн и к - сп ец иф ічни й район д л я л ітак ів і кораблів. Тут м ож уть раптово виникати локал ьні ур аган и . Інколи м етеорологічн і сл у ж б и не встигаю ть вчасно п опередити про за р о д ж ен н я такого у р а га ­ ну, і він застає пілотів та м оряків зн ен ац ь к а. Д остовірно відом о, що р е­ льєф м орського дн а в районі Б ерм удського три к утн и к а д у ж е ск л а д н и й і п остій но зм ін ю єть ся п ід дією ви хороп одібн ої теч ії. Том у д ехто не бачить нічого протиприродного в катастроф ах, які трапляю ться в цьом у районі. Учені щ е не д ій ш л и сп ільн ої д у м к и щ одо природи цього явищ а і п р о ­ д ов ж ую ть старанно вивчати секрети Б ерм удського т р и к утн и к а (3 довід­

ника).

II. Виконайте завдання до тексту.

1. В ип иш іть ск л а д н о п ід р я д н е речення з к іл ьк ом а п ід р я д н и м и . Накресліть його схем у.

2. В ип иш іть ск л адн осур я дн е р ечення. П ідк р есл іть члени речення.

3. О бґр ун туй те в ж и в ан н я тир е в р еч ен н я х тексту.

4. Випиш іть з перш ого абзац а слова з ор ф огр ам ам и. П ід к р есл іть та об ґр у н ту й т е ці орф ограм и. Д оберіть власні п ри к л ади сл ів на к о ж н у з орф ограм .

5. В изначте частин у мови к ож н ого слова остан н ього речення. Д о б е­ ріть власні при к л ади сл ів ц и х сам и х частин мови.

6. Я ке з в и діл ен и х сл ів є повнозначним ? В изначте його си н так си ч н у роль.

Г

2 3 6 . 1.Прочитайте речення Поясніть, чому в одних випадках перед сполучником

і ставиться кома або тире, а в інших - не ставиться.

1. Ю ність д р у ж и т ь з стр унам и , щ о в сер ц я х дзв ен ять , і р укам и ю ни­ ми хоче світ обн ять (М. Подолян). 2. Одна хв и ли н а тем н ого горя - і враз у см іхн ул ось н аліво, у см іхн ул ось направо, і зол оте поле м ахн ул о крилом а ж до країв неба (М . Коцюбинський). 3. К лю чі від щ астя не л еж ать на осон н і за поворотом, і том у ми руш али в п о х ід назустріч новому дн еві (М . Подолян). 4. П осріблені ліси о к утал и ся тін н ю , а н еб о сх и л горить і віти золотить (М. Рильський). 5. Т ієї весни рано п рок и н ув ся ліс і н едов­ го др ім ал и дуби (В. Кучер). 6. І хл іб, і перш у р адість, і сл ь озу побратськом у ми порівну діл и л и (Д. Луценко). 7. Д ід си дів у садовом у по­

137

О р ф о г р а ф і ч н о - п у н к т у а ц ій н и й п р а к т и к у м лотн ян ом у кріслі під розлогим гіл лям двох яблунь, ніби в ш атрі, й читав к н и ж к у (М. Ш умило).

II. Спишіть речення, підкресліть і обґрунтуйте орфограми.

t

2 37. С пишіть речення, розставляючи пропущ ені розділові знаки. Накресліть схеми речень.

1. Д ощ поступово зати хав навколо світліш ал о хм ари поступово зв и ­ лися вгору стали п розоріш и м и певно від того що в ж е віддали зем л і свій д о р огоц ін н и й в ан таж (Ю. Збанацький )■ 2. Х м ари я к і з ’яв ля л ися потім було посл ан о здав ал ося дл я того щ об п ідк р есл и ти його н езв и ч ай н у тр о­ хи ви білену си н я в у і щ об посилати на зем лю срібне сяй во (В. Шевчук).

3. Раби це н ац ія котра не має слова том у й не м ож е за х и сти ть себе (О. П ахльовська). 4. Мова зн и к ає не том у щ о ї ї не вчать а том у що нею не говорять ті хто її знає (X . Арте). 5. М ій біл ь бринить зате коли см і­ ю ся то см іх мій рветься дж ер ел ом на волю! (О. Теліга).

2 3 8 . Запиш іть подані іменники у формі орудного відмінка однини. Виділіть за ­ кінчення та обґрунтуйте написання З р азок .

П лощ а - площею.

К руча, м и ш а, д у ш а , м еж а, рілля, в еж а, п існ я, ти ш а, м рія, ш абля, куля, дочка, краса, дача, к н и га, робота, сун и ц я , дол он я , печера, ф у н к ­ ц ія , гіп от ен уза, вівця, тополя, л ін ія .

2 3 9 . Попрацюйт е в парах. І, Поставте подані іменники у формі орудного від­ мінка однини. Один з вас має виписати іменники із закінченням -ом, а інший - із закінченням -е м (-єм ) Обміняйтеся зош итами і перевірте один в одного правиль­ ність виконання завдання.

С адівн ик , хокей, гравець, тур н ір , боєц ь, сл у х а ч , м'яч, Крим, К иїв, ледар, полин, ін ій , верш ник, ж ур ав ел ь , в уж , біль, в існ и к , ін ж ен ер , вед­ м ідь, плащ , тягар, к ухар , С лавутич, яч м ін ь, вірш , п ісок , обрій.

II. Серед поданих іменників назвіть ті, які є назвами істот. Провідміняйте один з них за відмінками в однині та множині,

240. Прочитайте слова, визначте, які з поданих граматичних форм іменників чоловічого роду у формі родового відмінка є нормативними. Відповідь обґрун­ туйте. За потреби скористайтеся орф ограф ічним словником. А к ту - акта, докум ента - док ум ен ту, розбіга - р озбігу, гандбола гандболу, теніса - тенісу, апарата апарату, блока - блоку, маркетинга м аркетингу, ли стоп ада - л и стоп аду, стола - столу, б ю д ж ету бю дж ета, б алан су - бал ан са, концерна - концерну, акреди ти ва - акредитиву.

‘ j f Мовленнєва ситуація У країнська дел егац ія відвідала н е в е л ичку за те р и то р іє ю кр а їн у Л ю к с е м ­ бург. С толицею цієї д е р ж а в и є м істо Л ю ксе м б ур г. Після повернення д о д о ­ м у члени де л е га ц ії написал и р е п о р та ж пр о перебування за ко р д о н о м ось та ко го зм істу: -До Л ю ксе м б ур г у ми д іс та л и с я літаком. Д о р о га від Л ю к с е м ­ б ур га д о ко р д о н у сусід ньо ї де р ж а ви була прям а й широка». П оясніть, чо м у сл о во Л ю ксе м бур г у ф орм і р о д о в о го від м ін ка в одном у в и п а д ку нап и са н о із за кінче ння м -у, а в інш о м у - -а. Чи, м ож ливо, в обох в и п а д ка х м ає бути за кінче ння -а?

138

О р ф о г р а ф іч н о п у н к т у а ц ій н и й п р а к т и к у м 2 4 1 . 1 Поставте подані іменники у формі родового відмінка однини Запишіть іх у дві колонки: а) із закінченням -а(-я): б) із закінченням -у(-ю) Доведіть, що для того, щоб не допустити помилок при виконанні цієї вправи, потрібно добре знати географію. Л уц ьк , Тернопіль, Х арк ів, Н ью -Й орк, Д у н а й , К итай, К ав к аз, Київ, Є н ісей , Д онбас, Д н істер , Д н іп р о, Кривий Ріг, Л ондон, Урал, Б ай к ал , Л ьвів, Х ерсон, П ар и ж , В аш и н гтон, Буг.

II. З двома записаними іменниками складіть прості ускладнені речення.

242. Запишіть подані іменники у формі орудного відмінка однини. Пригадайте, у яких випадках приголосні подовжуються. Д еталь, велич, радість, піч, п одорож , п едал ь, м азь, неповторність, с у х іст ь , дал ь, користь, в іддал ь , матір, пам орозь, вічність. Об, глазур, м едаль, сп адковість, вуаль, діагон ал ь , ви ш ук ан ість , У мань, Керч, л ю ­ бов, м удрість, ж овч, безл іч , хл іб -сіл ь .

2 4 3 . 1. Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Складіть і запиш іть план прочитаного.

Х РАМ Н А У К У КИЄВІ Б агато ви зн ач ни х п ол іти ч н и х, к ул ь тур н и х і н аук ови х д ія ч ів навча­ лися в К иєво-М огилянській а к а д ем ії, яка була колискою науки і куль­ тури всього с х ід н о с л о в ’я н с ь к о г о світу. Свою історію а к адем ія розпочала ще з 1615 p., коли ш ля хтя н к а Галшка (Єлизавета) Гулевичівна, що сл ав и лася своєю освічен істю й п ік л у ­ в а н н я м про ор га н іза ц ію просвіти рідн ого краю , пер едал а у володіння К иївського братства свою зем л ю на П одолі. Гулевичівна виставила у м о ­ ву, щ об на тій зем л і було сп ор удж ен о м онастир, будинок для ін о зем н и х м ан др івн и к ів , а головне ш колу, в я к ій могли б навчатися всі д іти , які захочуть. М айновий стан батьків не повинен був мати н ія к ого значення. У К и їв ськ ій братській ш колі в и кладали слов’ян ськ у й ук р аїн сь к у (к н и ж н у), грецьку, лати нську й польську мови. В ивчали т ут т а к о ж ф і­ лософ ію , ар иф м етику, астроном ію , геом етр ію , історію , м узи к у. На роль викладачів було зап р ош ен о н ай осв іч ен іш и х лю дей з у сієї У країни. У цей ж е час була в Києві щ е одна ш кола Л аврська (на базі К иєво-П ечерської лаври). Братство зап р оп он ув ал о її організаторові П етрові М огилі об’єд н ати обидві ш коли в один сер й озн и й навчальний за к л а д . Це було перш им кроком до створення а к а ­ д ем ії. Новий навчальний за к л а д н азва­ ли к о л егією . Власне, вона вж е тоді (1632 р.) могла б ім енувати ся а к а д е ­ м ією , оск ільк и її програм а загалом збігал ася з п рограм ам и ун ів ер си т е­ тів Європи. Не було тут тільки курсу богослов'я. П ольщ а забороняла вво­ дити цей предм ет. К атолицька церк­ ва мала в ел и ч езн и й вплив на ур яд і не могла дозв ол и ти , щ об православні готували в колегії свої духовні кадри.

139

О р ф о г р а ф іч н о п у н к т у а ц і й н и й п р а к т и к у м У назву академії було винесено ім ’я Могили. Ц им відзначалися його великі заслуги в організації навчального закладу і всієї наукової діяльності колегії. В а ж к о зл іч и ти ім ена всіх тих видатних лю дей У країни, які вчилися в цьом у хр ам і наук у К иєві. Є серед н и х ф ілософ и й д ер ж а в н і д ія ч і, по­ ети й істор и ки , ком позитори й м еди ки, полководці і ю ристи, одн е слово, представн ики в сіх наук і м истецтв. На навчання сю ди їх а л и з усього сл ов’янського світу (За М. Слабои/пицьким).

II. Випишіть складнопідрядні речення. Накресліть їхні схеми та обґрунтуйте вж и­ вання розділових знаків.

III. Поясніть написання слів з великої літери, а також виділених слів.

2 4 4 . Спишіть слова, знявши риску. Обґрунтуйте написання.

1. П ів д е н н о /за х ід н и й , си н ь о/ж ов ти й , с н іж н о /б іл и й , н ав ч ал ь н о/в и роб­ н и ч и й , сіл ьськ о/госп одар ськ и й , р о сій сь к о/ук р а їн сь к и й , ж ов то гарячий, ф ізк ул ьтурн о/оздоров ч и й , л ітер ат ур н о/м узи ч н и й , ш ест и /р іч н и й , 2/річний, за х ід н о /у к р а їн с ь к и й , зел ен о/ж ов то/ор а н ж ев и й , перш о/черговий, к и сл о/сол одк и й , в іч н о/зел ен и й , м ін і/ф у т б о л , д а л е к о /сх ід н и й , одно від­ сотк ови й, сем и /ти ся ч н и й .

2. Х л ор и д /іон и , рівно/п рискорени й, т ер м о/ди н ам ік а, м ак ро/м ол ек ули , гір к увато/солон ий , довго/строковий, зл о/я зи ч н и й , п р оек тп о/розвідувальний, біл о /зу б и й , ч оти р и /р азови й , овоч е/баш тан н и й , багато/віковий, син ьо/червоний , б л ідо/р ож ев и й , б іл о/гр уди й , п ів /м іл ь й он а, сім со т/д в а д ­ цять, сем и /м етр ов и й , дев’яти /сот и й , сор ок а/м іл ьй он н и й , дев’яти річний, дв іст і/м іл ь й он н и й , п ’я ти /м іл ь я р дн и й , вісім деся ти /ш ести /п ов ер хов и й .

2 4 5 . 1. Спишіть, вставляючи замість крапок букви е(є), и або і(ї). Виділіть за ­ кінчення Назвіть та обґрунтуйте орф ограми в закінченнях дієслів. Правильність написання перевірте за орф ографічним словником. М а р . .те, лет..те, в ан таж ..ш , тягн.л п, к оли ш ..м о, п ер ебор ..те, ір ж ..м о , к р и ч -.т е , ЖЄН..МО, ПЄЧ..ТЄ, МЄЛ..МО, ХОЧ..Ш, регоч..те, п ри тул., мо,

м ай стру..ш , город..м о, перепрош уйм о, розваж аю ться, р озн ос..м о, р а д і..ш , полет..мо, гукатим ..ш , ход..м о, нес..м о, вез..те, бач..те, б іж ..т є, носила..м о, го..м о, кле..м о, п и ш ..тє, ч ита..м о, р о зв ан таж у..ш , гор д..м ося , п и ш а ..ш ся , Зап рош у.. MO, проС..ТЄ, ПереНОС..МО, ДЗВОН..Ш, КИН..МО, пол-.те, по л ю б ..м о , бач..м о, в и ход..м о, бор ..ш ся, вод..ш ся, ст ер еж ..ш , м а ж ..м о , їзд ..м о , ПЄЧ..ТЄ, КИН..ШСЯ, посад..МО, ДЗВОНИТИМЕШ, ЖИВ..МО.

II. З двома словами складіть і запиш іть речення з однорідним и членами.

2 4 6 . Спишіть, замінюючи цифри словами 1. Н айбіл ьш ою к н и ж к ою в світі є «Суперкнига». Її розм іри 2,74 на 3 ,0 7 м, а вага - 2 5 2 ,6 кг. В она має 3 0 0 сторінок і була оп убл ік ован а в Д ен вері, СШ А, в 1976 р оці. Н ай м ен ш у к н и ж к у було видано в 1985 р. у Ш отл ан дії в к іл ьк ості 85 п ри м ір н и к ів . Це ди тя ч а к азк а «Старий король Коул». Вона була надрукована на папері товщ иною 1,1 мм. Її сторін к и м ож на о бер еж н о перегортати за допом огою голки.

2. Н айш видш е по зем лі рухається гепард. Відомий випадок, коли він здолав відстань близько 650 м за 20 секунд, що відповідає середній ш видко­ сті 120 км за годину. У здатності прискорюватися гепард переверш ує гоноч­ ний автомобіль: за 2 секунди нарощ ує ш видкість від 0 до 72 км за годину.

140

О р ф о г р а ф іч н о п у н к т у а ц і й н и й п р а к т и к у м У плаванні чудові результати показую ть кити (до 40 км за годину), каль­ мари (до 55 км за годину), дельфіни (до 37 км за годину). Чемпіоном серед риб вважається риба-меч, яка розвиває ш видкість до 135 км за годину. С еред ж и т ел ів повітряного о к еан у рекорд ш ви дк ості н ал еж и ть зо л о ­ тавом у орлу (до 160 км за годин у) (З довідника).

2 4 7 . 1. Д в а

чот ири - в с і р а з о м . Прочитайте тексти. До яких частин мови належать виділені слова? Поясніть відмінності в їхньому написанні.

1. М инула ц іл а седм и ц я * п одорож і м орської. Ч ер ез д ір к у в пом ості крикнули щ ось наглядачеві. Він зв ел ів п ідн я т и з води весла і, коли лод ія зу п и н и л ася , в ідк ував у сіх од лав. В ийш ли бр ан ц і н агор у - сон ц е засл іп и л о їх , а ж очі за сл ь о зи л и ся . Суден довкола багато, і не зл іч и ти , щ е н ік ол и стіл ьк и не бачили. Л ю ду на бер езі си ла-силенн а. Город великий на горі п ростягн увся (Б. Комар).

2. Ось ви виїхали на невисоку гору. С инім зм ієм плазує ш лях з гори у доли н у п ом іж зеленою травою безкрайого степу. Ясне сонце геть підбилося вгору, розсіває своє золоте марево по зелен ій дол и н і... (Панас Мирний). *Седмйця - тиждень.

II. Складіть і запиш іть речення з такими словами: востаннє, в останнє, по нашому, по-нашому.

2 4 8 . 1. Спишіть речення, виділяючи комами, де потрібно, дієприкм етникові та дієприслівникові звороти. Обґрунтуйте умови відокремлення цих конструкцій. Підкресліть звороти як члени речення.

1. Я тобі зим ові дн і срібл ясті зап л ет у в си в ію ч у косу; тільк и зорі ви­ к уп ан і в щ асті з моря я н а за д не п ри несу (Д. П авличко). 2. Д е-н е-д е ще трем тів на гіл ц і оди н оки й скруч ени й дудоч кою листок сх о ж и й на зм орш ­ кувате вуш ко (О. Донченко). 3. Як сірничок при п ален и й від сон ц я день сп а л а х н у в , обвуглився, погас (Л. Костенко). 4. Ж овте листя трем тячи й коливаю чись у повітрі т и хо р аз по р аз сід а л о на зем л ю вкриваю чи її п иш ним золотим покриттям (Б. Грінченко). 5. Д орога о б са д ж ен а ст р у н ­ ким и тополям и простяглася рівним полем і губи лася ген-ген на н еб о ­ к раї (Б. Комар).

II. Перебудуйте останнє речення так, щоб дієприкм етниковий зворот не відо­ кремлювався комами.

III. Д о якої частини мови належать виділені слова? Обґрунтуйте їхнє написання

2 4 9 . 1 Запишіть подані прислівники в три колонки залежно від написання: а) п и ­ шуться разом: б) пишуться окремо; в) пишуться через дефіс. Д о /п ізн а , ден ь /у /д ен ь , н а/ч етв ер о, в р я д и /го д и , за /о д н о , м ало/п ом ал у, б е з /к ін ц я , р а з/п о /р а з, в /н іч и ю , п л іч /о /п л іч , д е /н е /д е , п ер ед /у сім , т и м / часом , д е с ь /ін д е , в/основном у, ся к /т а к , б о с о /н іж , н а /п ер ед о д н і, с а м /н а / сам , на/вгіростець, ген /ген , у/стократ, зр оду/в ік у , к ін ец ь /к ін ц ем , с п ід / лоба, т ак и м /ч и н ом , б о зн а /я к и й , н і/зв ід к и , п о/лю дськи, п о/совісті.

II. З одним словом кожної колонки складіть і запиш іть речення.

2 5 0 . І. Спишіть речення, розкриваю чи дужки. Обґрунтуйте написання.

1. Здрастуй , сонячний килим е щ е (не)кош ених трав (М. Рильський).

2. Я буду на світі, допоки (не)знане світло в обличчі твоєм у світить (Д. Пав

141

О р ф о г р а ф іч н о - п у н к т у а ц ій н и й п р а к т и к у м

личко). 3. В аж к о кидати зем лю , (не)залиш ивш и на ній ніяк ого доброго сл ід у (І. Цюпа). 4. С иниця свій щ ебет принесла до ґан к у, а я ж уравля м алю вала (до)ранку (Т. Петровська). 5. (На)дворі справді йш ов давно оч і­ куваний густий і лапатий сн іг (В. Козаченко). 6. Л ю ди, я к і накидаю ться на все, які розм іню ю ть свої почуття (на)право і (на)ліво, (по)моєму, (кінець)кінцем м усять відчувати себе зли дарям и (О. Гончар). 7. В м оєм у сер ­ ці стільки щ е пісень, ще стільки слів (и е)ск аза н и х у серц і (В. Сосюра).

II. Складіть і запиш іть з виділеними словами по два речення так, щоб в одному випадку слово з н е писалося разом, а в іншому - окремо.

2 5 1 . Спишіть слова, знявши риску. Поясніть написання. Д е/к іл ь к а , щ о/сь, аби /щ о, н і/х т о , н і/з /к и м , я к и й /н еб у д ь , н і/ск іл ь к и , д о /д е /я к о ї, бу д ь /д л я /ч о го , н і/я к и й , я к и й /сь , а б и /х т о , н і/ч и й , д е/к о го , к а зн а /ск іл ь к и , хто зн а /ч и й о го , д е/в /к о го , х т о зн а /в /к о го , а б и /к и м , н і/д о / чого, н а /б у д ь /ч и й , аб и /х т о , н і/щ о , будь /щ о. я к ом у/н ебудь , к а зн а /щ о , н і/ кого, д е/в /к о го , а б и /з/к и м . Т в ор ен н я ім ен по батькові Ч оловіч і У творю ємо за допом огою су ф ік са -О В И Ч -:

Дмит ро 'Іми трава ч , Іван - Іванович, Олексій Олексійович

>

.

Д ея к і утворю єм о за допом огою суф ік са -И Ч -:

Л укич (Лукович), Савич (Савович). Хомич (Хомович), Кузьмич (Кузьмович)

С Ж ін*о ч' і Утворю ємо за допом огою суф ік са

-івн-

(- ЇВ Н - ):

Д мит ро Д м ит рівна, Іван - Іванівна, Олексій О лексіївна

2 5 2 . Утворіть і запиш іть від поданих імен чоловічі та жіночі імена по батькові. В утворених іменниках виділіть суфікси.

Зр азок .

Семен - Семенович. Семенів на.

С ам ійло, Т ерентій, Сава, В алерій , К узьм а, А н д р ій , Іл ля, Сильвестр, А н тон, С идір, Всеволод, Георгій, П латон, М ан уїл, Л еон тій , Ю ліан, Корн ій , Я к ів , Г енн адій .

2 5 3 . Відредагуйте подані речення. Зверніть увагу на правильне написання імен по батькові та прізвищ.

1. Гарні квіти подарували Н адії Вікторівній. 2. Глядачі зустрілися із Сергієм Дмитровичем Скляренко. 3. Д р узі щ иро вітали з ювілеєм Віктора Олексієвича. 4. Сьогодні Віктору Іваненко виповнюється 50 років. 5. Ми всі дякуєм о Петра Володимировича, (і. Актор потис руку Галині Д м игрівній. ф

2 5 4 . 1 П озм агайтеся! Хто швидше пригадає й назве імена по батькові відомих українців?

Іван Ф р ан ко, М ихайло Груш евський, М и хайло К оц ю би н ськ и й , В а­ силь С ухом ли н ськ и й , О лександр Д ов ж ен к о, С оломія К руш ельн и ц ьк а, К атерина Б ілок ур, Віталій К личко, В ал ер ій Л обановський, А н д р ій Ш евченко, Сергій Бубка, М икола А м осов. М2

О р ф о г р а ф і ч н о - п у н к т у а ц ій н и й п р а к т и к у м II. Спишіть подані імена та прізвища відомих українців, дописавши до кожного з них ім'я по батькові. За потреби скористайтеся енциклопедичними довідниками.

2 5 5 . М ік р о ф о н . І. Висловте свої міркування стосовно тези «Щастя кожний зд о ­ буває сам, без допом оги інших». А Л

II. Напишіть невеликий твір-роздум на основі міркувань однокласників щодо зазначеної вище тези. Підкресліть і поясніть орф ограми й пунктограми.

2 5 6 . Виконайте тестові завдання

1. Усі сл о ва п орудном у в ід м ін к у за п и с а н о п р а в и л ьн о в рндку: А Б В Г

виш нею , бдж ол я р ем , к ущ ем , вдачею, піччю; володарем , груш ею , дн ем , м атір’ю, пустирьом ; роєм , гостем , площ ею , л ік ар ем , їж ою ; п ам ’яттю , піччю , подорож ю , душ ею .

2. П ом и л к у при у тво р ен н і ім ен по б атько ві д опущ ено в рядк у: А Б В Г

Ю рійович, Ю ріївна; Л ук и ч , Л уківна; Х ом и ч, Х ом івна; Георгійович, Георгівна.

3. П ом и л ку д опущ ено в р ядк у : А Б В Г

без ш естисот кілограм ів; до п ’яти деся ти гривень; після сім д еся т и кілом етрів; біл ьш е сем и сот метрів.

4. Б укву ц пи ш ем о в за к ін ч е н н я х усіх сл ів р я д к а : А Б В Г

в ар ..м о,сад..м о, кри ч..те, см аж ..те; р іж ..т е, д зв он ..те, си д..те, їд..те; со х н ..т є, біж .-м о, гор..те, пиш ..ш ; вір..м о, п рос..м о, н ес-.м о, роб..м о.

5. Усі п р и с л ів н и к и н ап и сан о п р а в и л ь н о в рядку: А Б В Г

вряди годи , пліч-о-пліч, по-лю дськи; десь ін де, сп ідл оба, навпростець; н ізв ід к и , р аз-у-раз, як-не-як; тим часом , внічию , з бок у на бік .

6. Усі сло ва тр еб а п и сати разо м у рядку: А Б В Г

к ін о /зір к а , к р ає/зн ав ч и й , д и в ан /л іж к о; ф ото/гур т ок , воле/лю бни й, м ін і/ди к тан т; сон /тр ав а, тел е/ш оу, к ім н ата/м узей ; п усто/ц в іт, в ідео/сал он , вело/спорт.

7. Л ітеру о про п у щ ен о в с у ф ік с а х обох п р и к м е т н и к ів у р яд к у : А Б В Г

гр уш ..в и й , січ..вий; д ощ ..ви й , овоч..вий; гр ош овий , м али н..вий ; степ..вий; п ам аранч ..вий .

8. З -нн- тр еба и и сати всі п р и к м е т н и к и в рядк у: А Б В Г

недоторка ..и й, св я щ е..и й , безви .лій ; ж а д а ..и й , н еск ор ё ..и й , н ео ц ін ё ..ий; т у м а ..и й , П Т П Ш И ..И Й , де.лій; б л а ж ен н и й , ч и сл е..ий, ж у р а в л и ..ий.

О р ф о г р а ф іч н о - п у н к т у а ц і й н и й п р а к т и к у м 9. Ч астк у Н Е зі словом потрібно писати р азо м у сл овосполучен ні: А (не)здатна ні до чого лю дина: Б щ е (н е)зак ін чена картина; В вельми (н е)уваж н и й учень; Г (не)позичена, а власна книга.

10. В ставн е слово потрібно в ід о кр ем и ти ко м ам и в речен ні: А Н ареш ті м аш ина вискочила на м іст ІІатона, ал е м іст чом усь тягся без к ін ц я-к раю (Л. Дмитерко). Б П о-м оєм у к ож на лю ди н а м усить хоч раз коли-небудь ся гн ути сво­ го зен іт у (О. Гончар). В Угорі н ад колотим яром дерева м а й ж е зм и к ал и ся гіллям і к и дали на воду ж овтаву тін ь (Б. Комар). Г С онце п ідби л ося вж е високо і починало п ри п ік ати , а з яру поосін н ьом у віяло прохолодою (Б. Комар).

11. П у н к ту а ц ій н у п о м и лку допущ ено в реченні: А Вона п осм іхн ул ась красива і сива, як д о л я ... (Б. Олійник). Б З ай в а, не витрачена за день си ла, дзв ен іл а й гула, ш ум ув ал а в сел і (С. Васильченко). В Я кось брів я звільна полем , весь заглиблений у себе (Б. Олійник). Г Морозний сніг, блискучий та легкий, падає на серце прямо (М. Рильський).

12. Т и р е потрібно по стави ти м іж ч а с т и н а м и речен н я: А І справді на п р и бер еж н ім су х о п у т ті звиваю ться п осіріл і в’юни і вигинаю ться носаті щ упаки (М. Стельмах). Б Сива пелена заслал а поле й ця пелена сх о ж а на м’я к ен ь к и й , р оз­ сія н и й у повітрі попіл (Є. Гуцало). В Б абуся поралася біл я печі а д ід у сь си дів при сто л і й попивав чай

(Л. Б р и л у п). Г І враз М аксим п ідбігає до стояк ів, хутко виймає скрипку з ф утляра і в ж е бринить, квилить ди вовиж н ий інструмент (С. Плачинда).

Проект Г р а м а ти ч н и й б р е й н -р и н г Уявіть, щ о учням ва ш о го кла су доручили о р га н ізув а ти й пр о ве сти телегр у «Гр а м а ти ч н и й б р е й н -р и н г» на тем у « П ун ктуац ія та орф ограф ія». В изначте р е ж и с е р с ь ку групу, ведучих, е кс п е р тів -м о в о зн а в ц ів , кілька ко м а н д гравців. Обов'язки режисерської групи : р о зр о б ка правил гри, п ід го то вка о го л о ­ ш ення про гру, облаш тування студії, під готовка м узичних пауз (хвилинокцікавинок), виготовлення диплом ів, виріш ення ор га н іза ційни х питань тощо. Обов'язки експертів-мовознавців : п ід го то вка пакету завд ань для у ч а с н и ­ ків гри (2 5 -3 0 запитань), визначення правильності в ідповідей у ході гри. Обов'язки гравців: д о б р е опрацю вати гр а м атичну тему П роведіть гру у вільний від ур о ків час. З а п р о с іть глядачів (учителів, кл а с ­ ного керівника, д и р е кто р а школи, батьків, учнів паралельних класів),

144

П овт орення

§ 16. Повторення в кінці року 2 5 7 .1. Прочитайте текст. Опишіть картину, яка виникла у вашій уяві. Визначте на­ явні в тексті ознаки художнього стилю й проілю струйте їх прикладами. Поясніть, як добір мовних засобів упливає на створення колориту мовлення

Д Н ІП Р О Дніпро! Одне слово - і сп адає з тебе полуда зневіри та втоми, одн е слово і зц іл ю єш ся від кри вдн и х ран, оч и щ уєш ся від н а к и п у злоби й, о сл а б л е­ ни й , повертаєш собі ж и т т єд а й н і сили й ж а д обу творення. Я кщ о маєш у д у ш і те слово... Не в обр азі водного ш л я х у для воїв і к уп ц ів , не у вигляді повені, що бур хоти ть із зем н и х д ж е р е л н езагн уздан ою силою , не в к арти н і си зого б е з м е ж ж я простору, сповненого світла, барв і гомону, а в си м волі наш ої су тн ості, вічного буття народу, його багатства, сили і зд ор ов ’я. Коли не згубив його, не спродав, не зр ік ся - у к о ж н у м ить, висвітлив­ ши в своїй д у ш і цей сим вол, воскресаєш , як тлін н и й Л азар з н ебуття , і стаєш видний світові, мов хр ест на церковній бан і - святи й і чи сти й . Д н іп р о ... Р о зд іл и в ся , м онолітний і д у ж и й , досягаю чи сто л и ц і У к раїн и , на ріки, річки, потоки й р укави, ніби стом ився дорогою й сп и н и ти ся хоче; о м и ­ ває зел ен і острови, спочиває в за м ш іл и х очеретом ст а р и ц я х , ти хою гл ад­ дю заси нає на л еб ед и н и х о зе р а х , а ж поки не д о п а д е до зел ен и х круч ІІечерська та й вирветься на степовий простір, і благословлять зо л о ­ тим блиском його нестрим н ий біг до моря суворі ш п и л і лавр ськ и х с о ­ борів і хр ещ аті бані В и дуби ц ьк ого монастиря (Р. Іваничук).

II. Знайдіть у тексті й поясніть орф ограми та пунктограми. \

\ . Ill Випишіть із тексту ключові слова й словосполучення. За виписаним стисло перекажіть прочитане, доповнивш и переказ своїми враженнями від зобра­ женого на картині «Під Києвом» (усно).

К. Т рохим енко. Під Киевом 145

П овт орення А. Чі

2 5 8 . Складіть усно невелику зв'язну розповідь на тему «Засоби стилістики» з використанням відомостей, одержаних на уроках у 10-му класі. Складіть план розповіді у формі запитань. Наведіть приклади для підтвердження висловлених теоретичних положень.

2 5 9 . 1. Спишіть речення, розставляючи пропущ ені розділові знаки і розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи.

1.

Був ін(ь)ш ий час ал е з(е,и)м ля ж и л а і всяк на ній носив свою ідею

(М. Сом). 2. З ігр ай мені осі(н,н н)ій плач к а л и н и . З ігр а й усе щ о я тебе прош у. Я не скрипковий клю ч а ж ур ав ли (н ,н н )и й тобі над пол(е,и)м в небі н ап и ш у (Л. Костенко). 3. ГІол(е,и)ти ж соколе я сн и й брате мій р ід ­ ний в городи християн(ь)ські та сядь-впади у мого отця у м атусі у дворі ж ал ібн (е,и )н ьк о зак в іл и та про мою к оза ц ь к у незгодон ьк у і т я ж к у невол(е,и)ньку отцеві-м атусі р о(з,с)к аж и (Нар. творчість). 4. В (е,и )сели й вересень у л ісі повісив ліхтар і і сон ц е на зол оти стім сп и сі гой дає(тьс,ц )я (в)горі (Юрій Клен). 5. Д ум и пливли як плине вода в ш (е,и)рокому Імані гомонить срібним и голосочкам и п лю скотить воркоче н іж н о вабить вмов­ ляє к лич е і ут ік а є ховає(тьс,ц)я в ім лі (1. Багряний).

II. Укажіть стилістичні засоби лексикології та словотвору. Обґрунтуйте добір цих мовних засобів у кожному конкретному випадку.

2 6 0 . П оп р а ц ю й т е в п а р а х . Складіть словниковий диктант (10-12 слів) на о сно ­ ві повторених у 10-му класі орф ограм. Продиктуйте диктант однокласнику (од­ нокласниці). Перевірте написане.

2 6 1 . 1. Прочитайте вголос вірш за правилами української літературної вимови. Поясніть, які зорові образи змальовує автор. Якими почуттями наповнений твір?

Там сон це, як серц е, дзвен ить-ви грає, К леновий листочку, дівчатко моє! Злотава до р іж к а од сон ц я до в ій ... Кленочок-листочок танцю є на ній. Там Л ад и -Л а д у сі співаю ть пісень, Там ночі бл ак и тн і й ф іалкови й день, Там срібн і ковалики квіти кую ть. Там зорі-ком арики в небі сную ть. Ой т ін і р ож ев і, ой сон зол оти й , Ой стеж к а-м ер еж к а й дівч атк о на ній Д івчатк о-к летчатк о, злотава ст р у н а ... Ой п існя блак и тн а, ой срібна л у н а ...

(С. Тельнюк) II. Випишіть слова, у яких можливі орфоепічні помилки. Затранскрибуйте два та­ ких слова (на вибір).

III. Назвіть у тексті словотворчі засоби і з'ясуйте їхню стилістичну роль. Поясніть написання складних слів.

IV. Визначте, на основі яких лексичних засобів, зокрем а тропів, досягається образність у вірші.

262. Випишіть із речень неологізми. Поясніть їхнє значення. С характеризуй­ те особливості функціонування цих мовних засобів у публіцистичному стилі. За потреби зверніться до тлумачного словничка, ум іщ еного в додатках.

146

П овт орення 1. Гостем перш ої волинської ч ат-кон ф ерен ції, згідно з онлайно п и ту ван н ям л у ч а н , стан е м іськи й голова. 2. А ктори , я к і граю ть голо­ вні ролі у ф іл ь м а х про Гаррі П оттера, почали готувати ся до зйомок у черговій ч астин і поттеріади. 3. У січ н і-л ю то м у 2009 року С луж ба б ез­ пеки від стеж у в ал а розповсю дж ення к о м п ’ю терного вірусу, я к и й сп р и ч и ­ нив створення н ай більш ого в світі ботнета з м ай ж е двох м ільйонів ін ф ік о в ан и х ко м п ’ю терів. 4. У м ілі р у к и перетворили старе назем не бомбосховищ е в зати ш н и й будинок, на д ах у яко го р о зм істи вся пентхаус.

5. Б оксер розповів у своєм у блозі про те, я к проходить під готовка до м айбутнього бою. 6. Упродовж н ай бл и ж чо го часу в К иєві п л ан ується встановити 500 п ар к о м атів, за допомогою я к и х водії зм о ж у ть оплатити послуги п а р к у в а н н я (За м а т ер іа ла м и З М І).

2 6 3 . Прочитайте словосполучення. Які мовні норми в них порушено? Запишіть правильно.

Довести д ля відома, д якую чи під три м ц і, засту п н и к по науковій роботі, прож иточн ий м інім ум , відстаю чі студенти, курси по вивченню інозем них мов, це не скл ад ає ви н ятку , м алоім ущ і гром адяни , учбовий корпус, ц ік а ­ ві м іроприєм ства, м атеріальне полож ення, сп івставляти ф акти , попереди­ ти пож еж у, закл ю чати угоду, ки дати ся у вічі, ходити по к ім н атам . Мовленнєва ситуація На п ерерві Тарас за п р о п о н ув а в своїм д р узям та ку цікаву за д а чку; «В а г­ ро н о м а є брат Антон, але в А нтона брата немає. Ким ж е тод і А нтонові д о в о д и ть ся агроном?».

- Це п р о сто я кась нісе нітни ця, - подум авш и, м овив о ди н із друзів.

- Такого не мож е бути, - п ід хо пи в інш ий.

- Ні, може, - зап еречи в Тарас, - а д ж е ім е нни к а гроном ... Але ту т пролунав д з в ін о к на урок і хлопчик не в с ти г за верш ити сво ю дум ку. А як видумаєт е, що хотів сказати Сергій?

2 6 4 . 1. Прочитайте тексти. Обґрунтуйте належність кожного з них до певного сти ­ лю мовлення.

К ож н а к л іт и н а в цен трі обов’я зко во м ає ядро. Воно регулю є всі її ф у н к ц ії та поділ. У ньом у т а к о ж зн а х о д я ть с я хромосоми, я к і м істять гени. Саме за в д я к и їм м ай б у тн я к л іт и н а «знає», якою вона стане і я к ф ун кц іо н у вати м е. Щ об зам ін и ти старі й п о ш кодж ен і к л іт и н и , ін ш і к л і­ тини в орган ізм і р ослини д іл я т ь с я . З а в д я к и цьом у процесу рослини ростуть. П осилене д іл ен н я відбувається у д е я к и х д іл я н к а х організм у, н ап р и к л а д у б р у н ьках та п у п ’я н к а х , де утворю ється л и стя та зар о д ж у ­ ю ться к в іт к и . С перш у надвоє д іл и ть с я ядро. К ож н а його ч асти н а має т а к и й сам и й набір хромосом, я к і початкова к л іт и н а. П отім по центру кл іт и н и проходить л ін ія поділу, з обох боків я к о ї ф орм ую ться ц елю лоз­ ні стін ки . Ц и то п л азм а рівном ірно р о зп о д іл я ється м іж двом а новими утворенням и (3 довідника). * * * У м іння радіти ч у ж и м у сп іхам м ірило ш л я х етн о сті. Я к щ о лю дину п ід три м ати , пох вал и ти , п ід кр есл и ти щ ось хорош е в ній , вона нам ага147

П овт орення єгься відповідати уявленню , я к е про н еї ск л ал ося . Ось чом у так в а ж л и ­ во з ди ти нства культивувати в л ю ди н і почуття власної гід н о сті, в ід ч у т ­ тя певної «собівартості», аби згодом не ск лався ком плекс м енш овартості. Недарма каж уть: «Я кщ о казати л ю ди н і п остій н о, щ о вона сви н я, то зг о ­ дом вона зар охк ає*. Н е ввічливо к идати к ом п лім ен ти м алозн ай ом и м або н езнай ом и м лю дям . К ращ е зачекати, позн ай ом и вш и сь б л и ж ч е чи навіть зап р иятелю вавш и з н и м и. А ле п ам ’ятай м о, що слова похвали потрібні к ож н ом у (3 ж урналу).

* * *

Стаття 32. Н іхто не м ож е зазн авати втручання в його особисте і сім ей н е ж и т тя , крім в ип адків, передбач ен и х К он сти туц ією У країни. Не доп уск ається зби р ан н я , збер іган н я , використання та пош ирення к он ф іден ц ій н ої ін ф ор м ац ії про особу б ез її згоди , крім ви п адк ів , ви зн а­ ч ених зак он ом , і л и ш е в ін т ер есах н аціональн ої безп ек и , економ ічного добр обуту та прав лю ди н и . К ож н и й гр ом адя ни н має право знай ом и ти ся в ор ган ах д ер ж а в н о ї влади, органах м ісцевого сам ов р ядуван н я , установах і о р га н іза ц ія х з відом остям и про себе, які не є дер ж ав н ою або інш ою зах и щ ен о ю за к о ­ ном таєм ницею . К ож ном у гарантується судовий за х и ст права спростовувати н едо­ стовірну ін ф ор м ац ію про себе і членів св о єї с ім ’ї та права вимагати вилучення будь-як ої ін ф о р м а ц ії, а т а к о ж право на відш к одуван н я м ате­ ріальної і м оральної ш коди , зав дан ої зби р ан н я м , зб ер іга н н я м , викорис­ танням та п ош и рен ням такої недостовірної ін ф о р м а ц ії (3 К онст ит уції України).

•к ☆ Як ти хо і славно в п олі. В ід стерні і снопів п ід ій м а ю ться п ахощ і в ідв олож ен ого ж и та, а зв ер ху сн ується солодка теп л ін ь липового цвіту. А м ож е, цей д у х р озтік ається не від липового ш л я ху, а обр уш ується з л аск ав ої м іся ч н ої порош ні, щ о трем тить над тобою , зби рається на к о ж ­ н ій зер н и н і пш еничного к олосу і, за в ’язавш ись у к рап л и н и , р адісно й трепетно падає на зем лю . Чи зм о ж е худ о ж н и к зм алю вати ось такий п етрівчанський вечір? Щ об і неви дим е літо іш ло по стер н я х , щ об і п олу­ к іп к и , мов ж и в і хліборобськ і н а д ії, д и х а л и ж и т н ім х л ібом , щ об і м іся ч ­ на в’язь в’язал ась на червоній п ш ен и ц і, щ об і росиця п адала з н еї, мов світла сльоза? Н і, такого не н ам алю єш - тільк и побачити зм ож еш

(М. Стельмах).

II. Випишіть з кож ного тексту по три стилістично забарвлених слова. Поясніть роль цих слів.

2 6 5 . Перекладіть усно вислови українською мовою, уникаючи калькування. За потреби скористайтеся довідкою. В п орядке иск л ю ч ени я, повестка дн я , в д в у х сл ов ах, бросаться в гла­ за, ввести зак он в силу, вы писка из протокола, зай ти в т у п и к , п оступ и ­ ли п р едл ож ен и я , н еотл ож н ое дело, пользоваться усп ехом , принести вред, п ри л ож и ть уси л и я , приступаем к обсу ж д ен и ю , прои зн оси ть речь.

Д о відка . Кількома словами, завдат и шкоди, надати чинності зако нові, розпочинаємо обговорення, як винят ок, порядок деннии, нагальна Н8

П овт орення

справа, вит яг з протоколу, заііти у безвихідь, виголош уват и промову, мати успіх, докласт и зусиль, надійш ли пропозиції, кидат ися в очі.

2 6 6 . Відредагуйте речення. Поясніть помилки.

1. О береж н о, двері закриваю ться! 2. Д отр и м ан н я правил к ори стув ан ­ ня газовим и приладам и є запорукою н ещ асн их в и п адк ів. 3. Д о повістки дня було вклю чено питанн я тури зм у. 4. П ідп и ск а на ж у р н а л зд ій с н ю ­ ється в лю бом у пош товом у в ідділ ен н і. 5. У к он ф ер ен ц ії п ри й н ял и участь к ерівники п ідп р и єм ств . 6. В агентстві м ож н а за к а за ти квитки. 7. Кіоск не п рацю є. Па больн ич ном у (З оголошення). 8. З а х ід н а верш ина Ельбру­ су сягає п’ять тисяч ш істсот сорок два метри висоти н ад рівнем океану.

9. Д ун ай зам ер зає на півтори м іся ц і.

\ \

2 67. Складіть і запиш іть невеликий текст на одну з поданих тем (на вибір),

використовуючи засоби, відповідні обраному вами стилю мовлення тексту: «Українська мова - державна», «Мова і етика», «Ремісник чи майстер», «Духовний пантеон України», «Дружба», «Освіта в Україні».

2 6 8 . 1. Прочитайте вірш. Визначте його основний мотив. Висловіть свої м ір ку­ вання про красу й багатство української мови.

Ч А Р И БА РВІН КО ВІ У мові - чари барвінкові, а ж сяю ть барви веселкові р азк и , вінки словосполучень, п ри слів ’їв , висловів і ф раз і знаєш їх , вж ивав не раз, ал е береш , як вічний учень, і сл у х а єш рядки п ісен н і, а бачиш все, немов на сцені: ♦ Н есе Галя воду, кором исло гнеться. За нею Іванко, як барвінок, в’ється*. У мові чари барвінкові: печаль і радість в р іднім слові. Із ним і в пеклі ти і в раї. І просто серц е завм ирає.

(Д. Білоус)

Плакат Катерини Макаренко (13 років)

II. Підготуйтеся до виразного читання вірша (визначте місця пауз, підвищення й зниження голосу, логічно наголошені слова).

2 6 9 . М ік р о ф о н . Чим вам найбільше запам'ятався навчальний рік? З яким на­ строєм ви йдете на літні канікули?

І -19

З в 'я з н е м о в л е н н я

У Р О К И Р О З В И Т К У З В ’Я З Н О ГО М О В Л Е Н Н Я

Урок 1. Ч И ТА Н Н Я МОВЧКИ Пригадайте Які є види м овленнєвої діяльності та в чом у полягаю ть о со б л ив о сті ко ж н о ­ го з них?

2 7 0 . 1. Прочитайте швидко текст Визначте актуальну інф ормацію в прочитаному, виділіть ключові фрази і слова. У чому пізнавальна цінність тексту?

СТИМ УЛЮ ЙТЕ П О ЗИ ТИ ВН І ЕМОЦІЇ В идатн ий ф ізіол ог, ак адем ік П етро А н о х ін зазначав: «Л ю дство всту­ п ило в еру н адзв и ч ай н и х ем о ц ій н и х н ав ан таж ен ь. Ми м ож ем о проти­ стояти цьом у ли ш е виховую чи волю, навчивш ись керувати ем о ц ія м и і р озум но долаю чи так зван і “ем оц ій н і ст р еси ”. Д л я цього потрібно іноді “у в ім к н у ти ” свій розум ». І це сп р ав ді так. Я кби всі дотр и м ув ал и ся ц ієї п оради, м ож на було б у н и к н ути багатьох непотрібн их сварок, негативних ем оц ііі. Напевно, к о ж н ом у з вас доводилося ш кодувати про р ізк е, н еоб д у м а н е слово, яке образило бли зьки х. А варто було б на хвильку «увім кнути* свій розум і обр азливе слово не зірвалося б з ваш их уст. Д уш евн и й стан має знач­ ний вплив на здор ов ’я л ю дин и. Том у кращ е стим улю вати позитивні ем о ц ії і не п іддаватися негатнвним. Встановлено, щ о добр озич ливий вираз обличчя зб у д ж у є центри п о­ зи ти в н и х ем оц ій , створю є хорош ий настрій, доп ом агає працю вати й ж и т и . Т ом у не м ож н а ходити з п охм ур и м , сум н и м обличчям навіть тоді, коли у вас поганий н астрій. К ож ен м усить навчитися заспокою вати себе без ш коди дл я здоров’я. Я кщ о рука ваш а тягнеться до холоди л ьн и к а, кращ е подзвоніть другові. А в стралій ські вчені радять їсти з п осуду з е ­ ленкуватого та блаки тного відтін к ів . Саме ці кольори н ай к ращ е за сп о ­ коюю ть н аш у нервову систем у. А щ е сл ід робити щ ось хорош е д л я себе, для лю дей. Н авіть квитки на виставу чи в кіно м ож уть суттєв о п ок ра­ щ ити настрій. П ам ’ятайте: лю дина з природною усм іш к ою і сам а стає бадьорою і ж и ттєр адісн ою . У см іш ка і см іх збудн и к и п ози ти вн и х ем о ц ій , а д ж е радість це прекрасне відч уття, яке п рик раш ає ж и ття л ю д и н и , сприяє п л ід н ій д ія л ь н ості м озку, п р о б у д ж у є уяву, ф ан тазію , сп он ук ає до творчості. «Зла лю ди на в в аж ає, що всі лю ди сх о ж і на неї», - твердить гр у зи н ­ ське п ри слів ’я. Учіться посм іхати ся , бути добр им и і нічого не бояти ся (За О. Ііанасюк).

II. Прочитайте текст удруге (повільно). Простежте, яка інформація залишилася поза вашою увагою при першому читанні. Проаналізуйте зміст, структуру, мовне оформлення тексту.

З в ’я з н е м о в л е н н я \ ^

271. М ік р о ф о н . Як, на вашу думку, можна еф ективно керувати своїми емоціями?

2 7 2 . 1. Прогляньте текст, швидко знаходячи в ньому слова та вислови, які взято в лапки.

П Е РШ И Й

ВЕС Н Я Н И Й

МІСЯЦЬ

У к ож н ого з нас своя улю блена пора року. І все ж одна з них навію є особл и ву радість. Мова, як ви здогадал и ся , йде про весну. Справа, зр е ­ ш тою , не тільк и в тому, щ о весь дов к оли ш н ій світ ож и в а є і зодягається в зело; у дав н и н у це був ще й початок нового року. О скільки н аш і д а л е ­ кі п ращ ури були ревним и обож ув ач ам и при роди , то й Н овий рік мав н еодм ін н о збігати ся з її п р обудж ен н ям . П ерш ий весняний м ісяц ь нер ідк о вваж аю ть господарем полів і лісів. Д овкола вж е зн и к л и снігові к уч угур и , на обій стя х за я р іл и п ід парким сонцем ц ятки талої води, на п агорбах почала т уж а в іти зем л я , прокльову­ ючись ранньою травичкою . П опід в ік нам и, ощ асли влен і п робудж ен н ям при роди , радісн о поп искую ть си н и ч к и , а табунц і горобців, зібравш и сь у ватаги, з ’ясовую ть свої «парубоцькі стосун к и »... Б ерезень - н ай оч ік ув ан іш и й м ісяц ь сел я н и н а . Протягом у сієї зи м и хл ібор об ж и в н адією про час, коли зем л я прокинеться від зим ової сп л я ч ­ ки й м ож н а буде, нареш ті, вди хн ув ш и на повні груди теплого повітря, прокласти перш у борозну. Д бай ливі господарі в ж е напоготові - пола­ годж ен о вози, чекаю ть свого застосув ан н я п ідв іш ен і п ід стріхою плуги й борони. Та, перш н іж вийти в поле, хлібороби з нетерп ін н ям чекали, коли о ф іц ій н о завітає в гості дов гож дан а господи ня - весна. Її сп р ав ж н ій п р и х ід т р ад и ц ій н о пов’язув ал и зі святом Я вдохи , котре п р и п адає на 14 бер езн я . Д о цього дн я ви пікали обрядове печиво, так зв а н і весн ян ки. Д івчата й хл оп ц і брали їх у долоні і з п ростягнутим и р укам и йш ли на ок ол и ц ю села - до л евади, щ об зак л и к ати в гості веснукрасну.

В. Єфіменко. Березневий ранок 1Г>1

З в 'я з н е м о в л е н н я П ерш им и о зн а к а м и приходу весни в в аж ався посвист б ай б ак а. Удо­ стал ь висп авш ись за довгу зим у, звірок, відчувш и тепле пром ін ня вес­ няного со н ц я, в и л ази в з н ір ки , став ав на зад н і л а п к и і, наш орош ивш и вуш ка та п ід н явш и вгору писок, голосисто сповіщ ав про при хід весни. Лю ди в цей день виходили в степ, щоб почути голос ж и вого провісн ика. «П росвистів б ай бак , к а за л и в народі, - ховай у затін ок сіряк*». Д ругою прикм етою приходу весни був при літ з теп ли х к р аїв в ів ся ­ нок - н ай п ер ш и х перелітних птах ів. З ач у вш и їх н ій спів, кож ен зг а ­ д ував давн ю приповідку: «Як звесел и л ася в ів с я н к а , то п окинь сани, візьм и віз, в и к и н ь ш убу й з печі злізь!». З Кононового д н я (18 березня) починається весняни й сонцеворот, коли день у ж е п ереваж ує ніч. З ц ієї нагоди в л аш товувал и ц ік ав і д и тяч і з а ­ бави - « за к л и ч к и птахів*. К алендарн а весна, я к у ж е м овилося, зб ігал ася зі святом Я вдохи, але біологічний її п р и х ід в в а ж а в с я на Олексу (ЗО березня). Цей день т а к і н ази в ал и в народі - Т еплий О лекса, на якого «щ ука-риба вж е хвостом л ід розбиває», п о за я к н авіть у лісових о зерцях починає скресати кри га. О собливим пош анівком кори стувався Т еплий О лекса серед пасіч н и ків. У цей день виносили зі сп ец іал ьн и х л ьохів б дж іл, щоб ком ахи зробили перш ий обліт. Д авн ьоруська назва березня «сухий». Справді-бо, під цю пору року надто м ало вип адає опадів. П роте в народному л екси кон і існ ували й ін ш і, не менш ц ік а в і назви: «капельник», «протальник*, «зимобор», «бе­ резіль» та інш і. С учасна н азва «березень» р ан іш е сто су вал ася наступного м іс я ц я к вітн я. Л и ш е із середини позам инулого століття, кол и з у кр аїн сько ї мови вип ав л ати н ськи й терм ін «март», березень п ід н я в ся на сходинку вищ е. Е тим ологія сучасної назви «березень» і похідної - «березоль» чи «бе­ резіль», на д у м к у багатьох у чен их, сим волізує д авн ій промисел - за го ­ тівлю березової золи та кори. У д ав н и н у селян и в цей час завер ш у вал и вирубку білокорих гаїв, щоб зв іл ьн и ти площ у під землеробство. В ідтак березень - особливий м ісяц ь. Він, я к м овиться в народі, й у см іх н еться, і зап л ач е, і о ш кір и ться крутим норовом. А ле що б там не було, весна вж е бере своє; том у народна м удрість ствердж ує: «У березні к о ж у х і без ґу д зи к ів теплий* (За В. С курат івським ). *С іряк - старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна.

II. Прочитайте текст Доберіть заголовок, який би виражав його основну думку. Виділіть ключові фрази та слова.

Ill Виконайте тестові завдання.

Тест ові завдання для оціню вання ч и т а ц ьк и х ум ін ь і навичок 1. У д ав н и н у новий р ік починався: А із зим и; І> з літа; В з весни; Г з о се ні.

152

З в ’я з н е м о в л е н н я 2. П ерш ий весн ян ий м ісяц ь вваж аю ть господарем: А полів і лісів; Б річок і морів; В природи; Г звірів і птахів.

3. Б ерезень був н ай оч ік ув ян іш и м м ісяцем дл я сел я н и н а , том у що: А п очинався весняний сонцеворот, коли ден ь у ж е п ер ев аж ує ніч; Б почи налася заготів л я березового соку; В із цим м ісяцем пов’язан о н ай біл ьш е обр ядів весн ян ого ц и к лу; Г м ож н а було починати роботи в полі.

4. С п равж ній п р и х ід весни т р ад и ц ій н о пов’язув ал и зі святом:

А Б В Г

Теплого Олекси; Благовіщ ення; Я вдохи; К онона.

5. П ерш ою озн ак ою п р и ходу весни вваж ався: А посвист байбака; Б п ри літ птахів; В обліт бдж іл ; Г сп ів си нич ок .

6 . З нагоди весняного сонцевороту, як и й починався з К ононового дн я, влаш товували: А свято зустр іч і Нового року; Б д и тя ч і забави «зак личк и птахів»; В свято перш ої борозни; Г к он курс бдж ол я р ів .

7. У народі к азал и , щ о на Теплого Олексу (ЗО березня):

А Б В Г

горобці з ’ясовую ть свої «парубоцькі стосунки»; байбак сповіщ ає про п р и х ід весни; звесел яю ться най перш і п ер ел ітн і п тахи вівсянки; щ ука-риба вж е хвостом л ід р озбиває.

8 . Д ень Теплого Олекси особливою пош аною користувався серед: А дітей; Б пасічників; В ж ін ок ; Г орачів.

9. С учасна назва «березень», на д у м к у багатьох у ч ен и х , си м волізує: А заготів л ю березового соку; Б м алу кіл ьк ість оп адів , які випадаю ть у цей час; В дав н ій пром исел заготів л ю бер езов ої зол и та кори; Г красу біл ок ори х гаїв.

10. О днією з особл ивостей прочитаного тек сту є наявність у ньому:

А Б В Г

діал огів; епіграф а; п рислів’їв; висловлю вань відом их осіб.

11. Основна ду м к а тексту: А прикм ети березня;

З в 'я зн е м о в л е н н я Б перш ий весняний місяць; В весна - улю блена пора року; Г бер езен ь - особли ви й м ісяць.

12. Стиль м овлення тексту: А х уд ож н ій ; Б науковий; В оф іц ій н о-ділов и й ; Г розм овний.

Урок 2. БІБЛІОГРАФ ІЯ. А Н О ТАЦ ІЯ Довідковий апарат книж ки

К ож на к н и ж к а має свій довідк ови й апарат (в и х ід н і д а н і та анотацію ). У в и х ід н и х д а н и х зазн ачаю ть ім ’я і п різви щ е автора (ав­ торів), обсяг к н и ж к и , н ак л ад, н ай м ен уван н я та ад р есу видавництва й др ук ар н і тощ о. В и х ід н і дан і вм іщ ую ть на титульн ом у ар куш і та на його зв ор оті, а та к о ж на остан ­ ній стор ін ц і к н и ж к и .

Бібліографія

Б іб л іо гр а ф ія - це список к н и ж о к , ж у р н а л ів , статей зі вказівкою в и х ід н и х дан и х; п ок аж ч и к літератури.

Б ібліогра­ фічний опис

О рієнтовна стр ук тур а бібліог р аф іч н ого оп и су к н и ж к и (статті) Автор Назва

Місце видання

Рік Том, Кількість В идав­ ництво видання частина сторінок

П рави ла ск л а д а н н я б іб л іо гр а ф іч н о го оп и су 1. Я кщ о к н и ж к у нап исан о д в о м а —чоти р м а а в то р а м и , то їх перераховуєм о через кому, як щ о п ’ятьм а ав тор ам и і біл ьш е то вк азуєм о л и ш е перш их ч оти рьох, а зам ість п різвищ ін ш и х авторів зазначаєм о «та ін.».

2. Н а зв у к н и ж к и зап и суєм о б ез скорочень і б е з лапок. Я кщ о є п ід за г о л о в о к , то після назви к н и ж к и ставимо двокрапку, а д а л і пиш ем о підзаголовок б ез лап ок . П ісля назви к н и ж к и (підзаголовка) ставим о к р ап к у і тире.

3. Я кщ о к н и ж к у видано в К иєві, то н а зв у м іста пиш ем о скорочено (А'.). Ін ш і м іста пиш ем о повністю (Донецьк, Одеса). П ісля м ісця видання ставим о двок рап к у. Н ап р и ­ клад: К. : 4. Н азву в и дав н иц тв а пиш ем о б ез лапок з великої л іт е ­ ри, п ісля чого ставим о кому.

5. Р ік в и д а н н я пиш ем о арабським и ци ф рам и , після чого ставим о к рапк у й тире.

6. Слова «том», «частина» пиш ем о скорочено з великої літери (Т., Ч.), після чого ставим о к рап к у й тире. Н ап ри ­ клад: Т. 4. - .

7. З агал ь н у кіл ьк ість сторін ок пиш ем о арабським и циф рам и. Слово «сторінок» за п и суєм о скорочено, з м а­ ленької літери . Н априклад: 217 с. Я кщ о с л ід вказати 154

З в 'я з н е м о в л е н н я конк ретні стор ін ки , то спочатку пиш ем о слово «сторінка* скорочено з велик ої літери , а потім - номери сторін ок . Н априклад: С. 4-12; С. 45.

8. При використанні м атеріалів п ер іо д и ч н и х ви дан ь (статті з ж у р н а л ів або газет) вказуєм о автора статті, н а з­ ву статті та назву цього періодичного ви дан н я, рік , число і м іся ц ь (якщ о є), номер, стор ін к и . П еред назвою в и дан ­ ня ставим о дві ск існ і риски. Н априклад: М ихайлю к В. А спект и формування культ ури ділового м овлення / / Д и

вослово. - 2002. - № 5. - С. 36-40. Зверніть увагу! Проміжки м іж знаками та елементами опису є обов’я з­ ковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної пунктуації. Порядок розм іщ ення

Порядок розм іщ ення назв кн и ж о к (статей) у сп и ск ах літе­ ратури може бути алф авітни м , хронологічним, тем атичним . Усередині тем атични х рубрик слід дотрим уватися ал ф а ­ вітного або хронологічного п ри нци пу розташ уван н я назв.

Зверніть увагу! Усі д ж ер ел а вказу ю ть тією мовою, якою вони видані. Л ітература інозем н им и мовами наводиться в к ін ц і сп и ску використаної л ітератури.

2 7 3 . І. Ознайомтеся з поданими зразкам и бібліографічних описів. Зверніть увагу на їхнє оформлення. Розкажіть, що ви довідалися про кожне видання з його опису.

Один автор • Ю щ ук І.ГІ. П р ак ти к у м з правопису у к р а їн сь к о ї мови. - К. : Освіта, 2006. - 254 с.

• Ш к л я р В. Е лем ентал : ром ан. - Л ьв ів : К а л ьв а р ія , 2005. - 196 с.

Два, три автори • М атяш І.Б . Д ія л ь н іс ть Н ад зв и ч ай н о ї дип л ом ати чн ої м ісії У Н Р в У горщ ині : історія, спогади, арх. док. / І.Б . М атяш , Ю .Б. М уш ка. К. : К иєво-М огилян. а к а д ., 2005. - 397 с.

• Зол о ту х ін Г.О. Ф ахова мова м едика : п ід р у ч н и к / Г.О. З о л о ту х ін , Н .П . Л и тви н ен ко , Н.В. М исник. К. : Здоров’я, 2002.

390 с.

Чотири автори • М ех ан ізац ія переробної галузі агропром ислового ком п лексу : під­ руч н и к / О.В. Гвоздев, Ф.Ю. Я л п а ч и к , Ю .П. Рогач, М.М. Сердю к. К. : В ищ а освіта, 2006. - 478 с.

П ’я т ь і більше авторів • Ф о р м у ван н я здорового способу ж и т т я молоді : навч.-метод, посіб. Т.В. Бондар. О.Г. К арпенко, Д.М . Д и кова-Ф аворська, Н.М. К омарова та ін. - К. : Укр. ін-т соц. д о сл ід ж ., 2005. - 115 с. Б ез автора • К ультура мови : довідн и к / [за ред. В.М. Русанівського]. бідь, 1990. - 218 с.

К. : Ли155

З в 'я з н е м о в л е н н я • П ам ’ятк и історії та мистецтва Л ьвівської області : каталог-довідник / [упоряд. М. Зоб ків та ін.]. Л ьв ів : Н овий час, 2003. - 160 с.

Словники • Новий тлу м ач н и й словник у кр аїн сько ї мови : у 4 т. / [укл. В. Я ре­ м енко, О. С ліпунко]. - К. : АКОНІТ, 1998, - Т. 1. - 910 с.; Т. 2. - 910 с.; Т. 3. - 927 с.; Т. 4. - 941 с.

• Географ ія : словник-довідни к / [авт.-уклад. Ц и п ін В.Л.]. Х арків : Х алім он, 2006. - 175 с.

Статті • П астух Т.В. Ч ари «Виш невого садка» Тараса Ш евченка / / Д ивослово. - 2002. - № 2. - С. 1-4.

• П ід су м ки ко н ку р су *Київ очим а молодих* / / Х рещ ати к .

2001. 28 тр ав н я . - № 35. - С. 11.

Іншомовні видання S c h iffrin D. D iscourse m ark ers. - C am bridge : U niversity press, 1996. 364 p.

Елект ронний ресурс • Б ібліотека і доступність ін ф о р м ац ії у сучасном у світі [Е лектронни й ресурс] / Л .Й . К остенко, А.О. Ч екм арьов, А.Г. Б ровк ін , І.А . П авл у ш а / / Б ібліотечний вісник. - 2003. - № 4. —С. 43. Реж и м доступу до ж урн . : h ttp ://w w w .n b u v .g o v .u a.

II. Виберіть із поданих інформаційних джерел чотири, співзвучні за тематикою. Складіть з них бібліографію. Доповніть список 1-3 виданнями на цю ж тему, д і­ браними самостійно.

274. Виконайте завдання одного з поданих варіантів Варіант А Уявіть, що до вашого класу прийш ов новий учень Допом ож іть йому скласти список підручників для 10-го класу (із бібліограф ічними описами), які треба взяти в бібліотеці Дотрим уйтеся правил складання бібліографічних описів. Варіант Б. Складіть список літератури з 5 -10 найменувань (із бібліограф ічними описами) на яку-небудь тему або з якоі-небудь галузі знань. Які з цих видань є у вашій домаш ній бібліотечці?

2 7 5 . Оберіть сам остійно тему, з якою вам цікаво було б виступити перед одно­ класниками. Доберіть у бібліотеці або дома кілька книжок та журнальних статей для підготовки до виступу. Складіть бібліографію дібраних інформаційних джерел. А н о та ц ія

А н о та ц ія

це ко р о тк и й огляд зм істу к н и ж к и , статті. С труктура ан отац ії:

опис бібліограф ічних о зн ак (автор, назва і т. д.); короткий п ереказ м атеріалу; в к а зів к а на те, ком у адресоване ви д ан н я. Іноді в а н о та ц ії м істяться елем енти о ц ін ки к н и ж к и . А н о тац ія здебільш ого р озм іщ ується на звороті титульно­ го ар к у ш а і с л у ж и т ь д л я попереднього озн ай ом лен н я ч и ­ тачів зі змістом ви д ан н я.

З в ’я з н е м о в л е н н я 2 7 6 . Ознайомтеся з поданими бібліограф ічними описами та анотаціями до кн и ­ жок Розкажіть, про що ви довідалися. Поміркуйте, чи можна визначити тему та уявити зм іст книж ки лише за вихідними даними. Яка роль відводиться анотації? Ч ак Є.Д. Чи прави льн о ми говоримо? - К. : О світа, 1997. - 240 с. У посібнику в алфавітному порядку наводяться приклади правильного вживання слів у сучасній українській мові. Ілюстративний матеріал узято з творів українських письменників Х ІХ Х Х ст. Для учнів, студентів, учитєлів-словесників, широкого кола читачів. П олю га JI.M. Словник си н он ім ів ук р аїн ськ ої мови. - К. : Д овіра, 2 0 0 1 . - 477 с. У словнику до найуживаніших слів підібрані синонімічні відповідники, які супроводжуються короткими тлумаченнями, стилістичними ремарками. В окремому реєстрі покажчика за алфавітом розміщені всі синоніми словника із зазначенням назви синонімічного ряду. До словника додано список найно­ віших найпоширеніших сучасних чужомовних запозичень з тлумаченнями та їх українськими відповідниками. Розрахований на викладачів, учителів, урядовців, студентів, учнів, ши­ роке коло читачів.

2 77. Виберіть у бібліотеці або вдома дві книж ки (статті), які ви хотіли б порадити друзям. Напишіть на ці видання анотації. “ $ Д л я вас, допитливі Якщ о у вас є д оступ до мережі Інтернет, завітайте на сайт Н аціо н аль но ї б і­ б л іо теки У країни ім ені В .І. В ерн адсь ко го (www.nbuv.gov.ua ). С ко р иста в­ ш ись електронним каталогом, ви зможете віднайти інф ормацію про велику кількість видань з певної теми, галузі знань чи певного автора. Крім того, електронним и каталогам и можна скористатися й на сайтах багатьох інших бібліотек України, а за потреби - зам овити необхідні кни ж ки чи журнали.

Урок 3. Т Е ЗИ . Т Е М А Т И Ч Н І ВИПИСКИ Н А У К О ВО -П О П У Л Я РН О Ї СТАТТІ Пригадайте Які є види за п и су п ро чита но го ? Щ о таке тези? Запис прочитаного

Коли є потреба засвоїти й за п а м 'ят а т и м атеріал , ви к о ­ ристовую ть різн і види запи су: п лан, тези, тем ати ч н і ви­ п и ски, конспект. За допомогою тези коротко й стисло передаю ть те, що до кл адн о представлено в певному м атеріалі. Т ем ати ч н і виписки передбачаю ть зн ах о д ж ен н я в тексті потрібної ін ф о р м ац ії і її сп и су ван н я.

Види тезування

Р о зр ізн яю ть два види тезу в ан н я: відбір авто р ськи х тез із тексту: ф орм улю вання основних полож ень статті чи розділу к н и ж к и власним и словам и.

157

З в 'я з н е м о в л е н н я 2 7 8 . 1. Прочитайте текст, Які дум ки й почуття у вас виникли? Визначте тему й основну д ум ку тексту, назвіть засоби зв ’язку речень. Виділіть смислові частини, у кожній з них назвіть ключові фрази і слова, виокремте головну й додаткову ін­ формацію ЗВ ІД К И Н А ЗВИ М А ТЕРИ КІВ ТА О КЕА НІВ? Чому Європу н а зв а л и Європою, А ф рику - А ф рикою , а А тлан ти чн и й океан А тлан ти чн им ? З ’я су в ан н я цих п и тан ь зм уш ує звертати ся до вельм и п ростих відо­ мостей, я к і, проте, відомі д ал ек о не кож ном у. Н азва ч асти н и світу, де ми ж и вем о, походить від сем ітського* слова «ереб» - «захід сонця», «вечір». Це означає, що Європа р о зташ о ван а на заході, де сонце зах о ­ ди ть. З цим природним ф актором пов’я за н и й д ав н ьо гр ец ьк и й міф, за я к и м верховний бог Зевс, перетворивш ись на б и ка, ви к р ав дочку ф ін і­ кійського царя А генора і відніс її туди, де спочиває наш е головне світило. Цей міф л іг в основу створен ня х удож ніх полотен видатн их м айстрів п ен зля Т іц іа н а, К лода, Л орена, В. Серова. Європою н азван и й один із су п у тн и к ів Ю пітера, від кр и ти й у 1610 р. Г алілео Г алілеєм . Н а сході Європа м ежує з найбільш ою частиною світу - Азією. Цю назву дал а тако ж семітська лексем а «асу* - «схід сонця*, «ранок*. А зія розта­ ш ована там , звід ки щ оранку з ’яв л яється сонце. Європа й А зія поєднані м іж собою так тісно, що межа м іж ним и є абсолютно умовною, і їх дуж е часто, особливо останнім часом, об’єдную ть загальною назвою Є вразія. Н азву еквато р іал ьн о м у м атери ку А ф р и ка д ал и ри м л я н и . Т ут ви зн а­ чал ьн и м є слово «афри* т а к н ащ ад к и Ромула і Рем а н ази в ал и один з народів П івнічної А ф рики . К орінь «афри* є т а к о ж у назві південноаф ­ ри кан сько го народу бурів «аф риканери» і в слові «аф рикантроп» - т ак н а зв а л и ви копну лю дин у неандер­ тальського типу, ф рагм ен ти черепа я к о ї знай дені поблизу озера Е ясі в Т ан зан ії. П івнічна і П івденна А м ери ки ... З назвою ци х двох вел и ч езн и х м а­ тер и к ів пов’я зан а сум н івн а слава ф лорен тій ського м ореп л авц я Америго В еспуччі. У 1499-1504 pp. він брав участь у к іл ьк о х ісп ан ськи х та пор­ ту гал ь ськ и х ек сп ед и ц іях до берегів П івденної А м ери ки і нібито перш им описав від відан і зем л і. Це дало підстави картограф у М. Вальдзем ю ллеру н азвати Н овий Світ на честь А м ериго В еспуччі А м ерикою , хоч і досі достеменно невідомо, хто відкрив ї ї перш им ... Походження назви Австралійського кон ти ненту простіш е. Слово «австраліс» у п ереклад і з л ати н и означає О. Литвинов. Викрадення Європи «південна зем ля», а м атери к, я к ві­ 158

З в 'я з н е м о в л е н н я домо, розташ о ван и й у П івденній півку л і. Ц ей к о р ін ь т а к о ж входить до назви викопни х лю диноподібних п ри м атів «австралопітеків», які ж и л и б л и зько 2,6 млн р оків тому, сам е їх н і скел етн і з а л и ш к и знайдено на півдні та сході А ф рики . Ш остий м атери к - А н т а р к т и к а . У п ереклад і з грец ької мови це к р а ї­ на. що л е ж и т ь навпроти півн ічн и х п о л яр н и х к р а їн . До назви цієї зем лі входить слово «арктос», що в перекладі з грецької означає «ведмедиця», мова йде про су зір ’я В еликої В едм едиці, під я к и м , власне, і розташ ована А р к ти к а, тобто півн ічн і полярні зем лі. Т ак само легко м ож н а пояснити й назви о кеан ів. Н азву «Тихий» дав В еликом у о кеан у незабутній Ф ернандо М агеллан , я к и й орган ізу вав п ер­ ше навколосвітнє п л а в а н н я і перетнув ш и р о ки й водний простір за ти хої погоди. А тл ан ти ч н и й океан н азв ал и за іменем міф ічної кр аїн и А тлантиди. Н азви Індійського та Північног о Л ьодовитого о кеан ів зр о зу м іл і самі собою (За О. Є мченком).

*Семітськиіі прикметник до семіти. Семіти - група народів, що населя­ ють Північну та Східну Африку, частину А зії.

II. Випишіть із тексту терміни. Користую чись тлумачним словником, поясніть значення невідомих вам слів.

III. Складіть письмово тези прочитаного За потреби скористайтеся поданою нижче пам'яткою.

П ам 'ят ка

Я к складат и тези 1. П рочитай те текст у цілом у (його розд іл, я к щ о текст ве л и к и й за обсягом). В изначте його тему та основну дум ку.

2. Р о зд іл іть текст на зм істові ч асти н и , визн ачте основну д у м к у к о ж ­ ної з них.

3. С ф орм улю йте і за п и ш іт ь власним и словам и основні авторські д у м ­ ки або зн ай д іть відповідне ф орм улю вання в тексті й ви п и ш іть його.

2 7 9 . 1. Д оберіть і прочитайте із журналу чи газети науково-популярну статтю на довільну тему. Складіть тези прочитаного. За потреби зверніться до бібліо­ теки або знайомих.

II. Перекажіть усно прочитане, користую чись тезами.

2 8 0 .1. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку, укажіть засоби зв язку речень. РИ БА Л ЬСТВ О У трудовій д іял ьн о сті у к р а їн ц ів поряд з та к и м и в аж л и ви м и й загальнопош ирени м и г а л у зя м и , я к хліборобство й твари н н и ц тво, помітне місце за й м а л о рибальство. Р ибальство в У країні було відоме зд авн а. Це під тверд ж ую ть археоло­ гічні зн а х ід к и гл и н ян і та к а м 'я н і гр у зи л а д л я риболовних сітей, різн о­ м анітні гачки тощ о, я к і н а л е ж а т ь до ч ер н ях ів сько ї культури (II—V ст.) та наступни х епох (VI IX ст.). Уже в XVI ст. в Україні оф іційн им и докум ентам и реглам ентувалися терміни риболовства, зазначалися види снастей, я к и м и мож на було вилов­ лю вати рибу. Вільною ловлею риби в той час користувалися насамперед 109

З в 'я з н е м о в л е н н я привілейовані класи та дрібні підприєм ці. С еляни рибу ловили потай, у вільний від сільськогосподарських робіт час. М алі хлопці й п ід л ітк и мали дещ о більш у свободу щодо вилову риби. На берегах велики х рік чи озер були відомі окрем і села, де рибалили м айж е всі чоловіки з діда-прадіда, починаю чи з п ’яти-семирічного віку. Ж ін к и брали участь у допом іж них роботах рем онтували сіті, допомагали переробляти й продавати рибу. Д л я сел ян риболовля була певною підмогою в їх н ьо м у господарстві. Там, де було більш е водних угідь, риба входила в їх щ оденне харчуван ня, в ін ш и х рай о н ах її сп о ж и в ал и передовсім у дні посту, на певні рел ігій н і свята. О тж е, рибною ловлею сел ян и п рагн ули поповнити чи пок ращ и ти своє х ар ч у в ан н я . Риба була т а к о ж предм етом п родаж у й обміну на інш і продукти й побутові речі (льон, хліб, сіль). Н ай п о ш и р ен іш и м и видам и річкових риб зд авна були карась, сазан , судак, щ у к а , л и н , л я щ , сом, в’юн. На Поліссі й В олині водилися чорні вугри, у чисти х високогірних потоках К арпат - ф орель; при берегах рік, під ка м е н я м и , к и ш іл о р а к а м и . Загал о м в У країні екологічно чисті, упо­ ря д к о в ан і гром адам и стави та озера, русла рік до к ін ц я X IX ст. були д у ж е б агатим и на рибу. У народній ку л ьту р і у к р а їн ц ів витворилася досить в ел и к а різном а­ нітність способів та зн а р я д ь вилову риби. До най пош и реніш их прим ітивних засобів ловлі н ал е ж ал и вудки. Н ими кори стувалися насамперед п ід л ітк и , а та к о ж дорослі рибалки в тому випадку, коли розраховували на невеликий улов. У ги рл ах велики х рік риб ал ки застосовували довгі ш н у р ки з підвіш еним и до них д есяткам и гачків із наж ивкою . Ш нур перетягували поперек ріки й закріп л ю вал и на берегах, а підвіш ені гачки занурю вали у воду на потрібну глибину. На п р и бер еж н и х водах морів д л я вилову кеф ал і ко р и сту вал и ся довги­ ми вип летени м и з очерету д о р іж к а м и , я к і ро зстел я л и на ніч на водному плесі. К еф ал ь, л я к а ю ч и с ь тін і, н а м а га л ас я перескочити її й п о тр ап л я л а на очеретяні д о р іж ки , з я к и х уж е не могла вибратися. В удкам и, гачкам и , хваткам и ко р и стували ся най бідніш і сел ян и , а ті, хто володів човнами, м али досконаліш і снасті - сіті, ятери, неводи тощо. Загал о м рибальство в У країні ґр у н ту в ал о ся на у важ н о м у й д б ай л и во ­ му ставленн і до природи. Про це свідч и ть, зокрем а, той ф акт, що у к р а їн ­ ці, на від м ін у від д ея к и х сусідніх народів, н ік ол и не гл уш и ли риби. У зим ови й період, коли к р и га ско ву вал а ріки , гром адським обов’язком було п рорубування н евел и ки х ополонок, щоби риба не за д и х а л а ся від б р ак у повітря. Ц и м и та ін ш и м и способами н а м агал и ся зберегти м ал ь­ ків, відновлю вати природу (За Г. Горипьом).

II. Зробіть тематичні виписки. С користайтеся поданою нижче пам'яткою.

Ill Перекажіть усно текст (Із використанням виписок).

П а м ’я т ка

П ід час ви п и сува н н я необхідно: • осм ислю вати основний зм іст тексту; • в и д іл я ти зм істові частин и (інф орм ацію , що стосується однієї м ікротеми); • у к о ж н ій зм істовій ч астин і в и д іл я ти клю чові слова і ф рази; • виокрем лю вати головну й додаткову інф орм ацію в к о ж н ій частині; • коротко вип и су вати основні д у м к и .

160

З в ’я з н е м о в л е н н я

Урок І. К О Н С П ЕК Т У ВА Н Н Я ВИ СЛ О ВЛЮ ВАН Ь. ЩО СП РИ Й М А Ю ТЬСЯ

НА С Л У Х

Пригадайте Щ о таке ко н сп е кт? Які правила с кл а д а ння ко н с п е кту ?

2 8 1 . М озковий штурм. Щ о спільного й відм інного між конспектом почутого і прочитаного? Конспект

Особливості ко нсп ек­ тування

Скорочення слів

К онспект (від лат. conspectum - огляд) - сти сл и й письм о­ вий вик лад зм істу л е к ц ії, д о п о в ід і, н аукової праці тощ о. Р озр ізняю ть конспекти почутого й прочитаного. К онспек­ тувати п оч уте важ ч е, бо потрібно встигати зап и сувати головне. С пособи ф ік с а ц ії м ож уть бути різн и м и - як м овними (виділення клю чових сл ів , ф раз, повний д ет а л ь ­ ний запи с), так і позам овн им и (план, схем а, гр аф ік , т аб­ лиця). П ід час к онспектування висловлю вань, щ о сп р и й м аю ть ­ ся на с л у х , треба водночас а н ал ізу в а ти почуте й за п и су ­ вати в такій п осл ідовності, в я к ій ми його сп р ийм аєм о. При цьом у не сл ід п рагн ути док л адн о все заф ік сувати , а д ж е в таком у разі немає часу на а н а л із тексту, на в и ді­ ленн я основних полож ень, висновки. На в ід м ін у від конспекту прочитаного, к онспектування висловлю вань, що сп р ий м аю ться на сл у х , об м еж ен е в часі, а том у з цією м етою , як правило, вдаю ться до с к о ­ р очень сл ів . А ле потрібно обрати певну м іру скорочення, щ об п ізн іш е м ож н а було прочитати н аписане. О сновні вим оги д о ск ор оч ен н я сл ів 1. Скорочувати м ож на л и ш е ті слова, я к і одн означно встановлю ю ться за контекстом . Н априклад: акад. - а ка­ демік. вид во видавництво, pp. - роки, р-н - район, мед. мсдичниіі, т. зв. - т ак званиіі, cm. - ст ат т я, к pa

культ ура.

2. П овторю вані тер м ін и

реком ен дується позначати в конспекті перш ою великою літерою сл ів , що входять до їх скл аду. Н априклад: речення - Р, складне речення -

СР, складне синт аксичне ціле - ССЦ, точка зору

ТЗ.

3. У к ін ц і слова, що скор оч ується, не повинно бути букв на позначення голосних та м ’якого знака; корінь слова повинен зберігати ся. Н априклад: книжн., газети.

4. Не скорочую ться власні назви.

Зверніть увагу! Основне в конспекті - доц іл ьн ість і зр о зу м іл іст ь . Л 2 8 2 . 1 Прочитайте текст. Виділіть змістові частини, у кожній з них назвіть ключо‘ ві слова та фрази, виокремте головну й додаткову інформацію. В якій ситуації можливе таке висловлювання (назвіть адресата, мету і місце висловлювання)?

6 Українська мова. 10 кл

161

З в ’я з н е м о в л е н н я З РОСЛИНАМ И

ДО ЗІРОК

П ід тягарем зем н и х проблем лю дство іце не до к ін ц я збагн ул о, я к і ш ирокі перспективи відкриває освоєння і використання косм осу дл я ви­ ріш ен ня багатьох питань. П рокладання дороги до ін ш и х п лан ет сп р я м о ­ ване не л и ш е на зн а х о д ж ен н я в ідп ов іді щ одо п оход ж ен н я ж и ття на З е м ­ л і, але й на часткове звіл ьненн я наш ої планети від зростаю чого антропоген ного н ав ан таж ен н я. О своєння косм осу - к оп ітк а справа д е ­ ся тк ів років, зо сер ед ж ен а , наполеглива праця в ч ен и х, ін ж ен ер ів та к о с­ м онавтів, зал уч ен н я багатьох н апрям к ів лю дської дія л ьн ості. П риєм но в ідзн ач и ти , що до освоєння косм ічного простору причетні ук раїнські вчені, за плечима я к и х - експерим енти з р ізн и м и видам и р о сл и н н и х ор ган ізм ів на орбітальних ст а н ц ія х «Салют», «Мир», біосун у тн и к ах* се р ії «Космос», «БІОН-11* та «Фотон*. З а в д а н н я вченихб отан ік ів полягає у створенні контрольованих систем ж и т тєза б езп еч ен ­ ня косм онавтів за участю р ослин . Д л я цього встановлю ється вплив умов невагом ості на розвиток і ріст р осл и н н и х ор ган ізм ів. Д о сл ід ж е н н я зел ен и х водоростей, м охів, вегетативних органів вищ их рослин, а так ож зар одк ів насінин п оказало, що невагом ість впливає на процеси, як і л еж ать в основі р осту й р озвитку о р га н ізм ів , а саме: п ро­ сторову ор ієн тац ію , м орф огенез**, р еп р одук ц ію та ф ізіо л о гію р осл и н н и х ор ган ізм ів . Д ія ф акторів косм ічного польоту на ж и т тєд ія л ь н ість рослин проявляється в зм ін а х ультраструктури*** клітин і п оруш ен н і ф ізіологобіо х ім іч н и х процесів. О держ ані п ринципово нові зн ан н я щ одо м е х а н із­ мів д ії м ік р огр ав ітац ії на р ізн и х рівн ях о р га н іза ц ії р осл и н , вклю чаю чи к літи н н и й та м олекулярний рівні. Одним з н ай в аж л и в іш и х здобутк ів ук р аїн сь к и х вчених є проведення перш ого у світі ш туч ного зап и л ен н я рослин в ум овах невагом ості. У ні­ кальн у ек спер им ен тал ьн у р оботу із зап и л ен н я квітів рапсу власноруч виконав ук р аїн ськ и й косм онавт Л еон ід К аденю к на косм іч н ом у кораблі «Колумбія* у 1997 році п ід час спільн ого ук раїн ськ о-ам ери к ан ськ ого польоту. Д ан і експ ери м ен ту довели м ож ли в ість р о зм н о ж ен н я рослин у косм осі й розп оч али еру культивування «к осм ічн и х рослин*. Д л я у сп іш н ого процвітання к осм іч ного р осл и н н и ц тва вчені Н а ц іо ­ нального ботаніч н ого са д у ім . М.М. Гриш ка р озробл я ю ть ґрунтові ком-

I. Шесту нов. Мальви

З в 'я з н е м о в л е н н я п о зи ц ії та умови к ул ьтивуван ня. О собливо сл ід відм іти ти внесок у ч е ­ н и х у створенн я к о м п о зи ц ій ф ітоди зай н у. З ел ен і росли н и на борту к осм іч ного корабля створю ю ть особл и в у атм осф еру, доп ом агаю ть зн яти втом у від ш ум ів п р и л адів , сп р и яю ть п ози ти вн ом у настрою членів ек іп а ж у . Б отан ік и отр и м ув ал и неодн оразові подяк и від косм онавтів за р адість від сп оглядан н я за красою к в ітуч и х р осли н . Сьогодні в У країні діє Н аціон ал ьн а програм а з к осм іч н ої б іол огії, яка виконується у 15-ти наук ови х устан ов ах А к а д ем ії наук. А к ти в н е ви­ вчення впливу косм ічного простору на ж и в і ор ган ізм и в наш час д о п о ­ вню ється введенням н овітн іх техн ол огій . ІІольотні експерим енти с у п р о ­ водж ую ться назем ним м оделю ванням ум ов невагом ості. Як засв ідч ує а н а л із н ап рям к ів н аук ови х розробок світової к осм іч н ої біол огії, п л ідн а праця вчених дал а зм огу У країні стати косм ічною д ер ж а ­ вою світу й одним із основни х центрів к ом п лексн и х д о сл ід ж е н ь біол огії рослин в ум овах косм ічного польоту (3 газети «Голос України»).

* Біосупутник штучний супутник Землі, призначений для біологічних до­ сліджень. ** Морфогенез виникнення й розвиток органів і частин організму під час його індивідуального розвитку. *** Ультраструктура - найдрібніші електронно-мікроскопічні структурні елементи клітини (хромосоми і т. ін.).

II Уявіть, що вам потрібно законспектувати цей текст, сприймаю чи його на слух. Щ о б ви записали? Які слова чи словосполучення і як саме скоротили б?

283. І. Прослухайте з голосу вчителя чи однокласника і законспектуйте текст. Скористайтеся поданою нижче пам'яткою. ЕД1СОНУ І НЕ СНИЛОСЯ Щ е в 70-х роках ук раїн ськ і вчені в и н ай ш л и ... оп ти ч н і ди ск и дл я з б е ­ р іганн я в ел ик ої к іл ьк ості ін ф ор м ац ії. Ті са м і, які ми зви к ли вваж ати винаходом ам ер и к ан ц ів . Д о р еч і, у С получен и х Ш татах перш ість У кра­ їн и визнаю ть. 1998 р. т одіш н ій посол С Ш А в У к раїн і В ільям М іллер на одном у з ур ядови х прийом ів сказав: «Ми зн аєм о, іцо перш і у світі оп ти ч ­ ні ди ск и було р озроблен о в К иєві. А л е сам е ми зу м іл и ор ган ізувати їх м асове виробництво». Ч ом у так сталося? Просто за р адя н ськ и х часів була така практика: якщ о в и н а х ід не мав ан алогів за кордоном, п ош у­ кові роботи не п ідт р и м ув ал и . А ле Інститут проблрм р еєст р а ц ії ін ф орм а­ ц ії Н А Н У країни п ід керівництвом В. Петрова та А . Крю чина все одно п родовж ив р оботу в цьом у н ап р ям і. Л іц е н з ії на виготовлення оп ти ч н и х ц и л ін д р и ч н и х н осіїв п ридбал а к ом п ан ія «Самсунг*. Ми втратили п ал ьм у перш ості в м асовом у виробництві д и ск ів , н ато­ м ість зу м іл и створити н ай к р ащ у у світі си стем у н ер уй н івн ого відтворен­ ня й оц иф ровуван ня* зв у к у з воскових ф он оц и л ін д р ів Е дісон а, яка за своїм и хар ак тер и сти к ам и не має ан алогів у світі. Н агадаєм о, щ о ц и л ін д р и Е дісона ви готовляли на основі воску з д о ­ д ав ан н ям певни х ком пон ентів. В осковий валик н а са д ж у в а л и на к рутн у основу і сп ец іал ь н ою голкою зап и сув ал и зв ук . Так сам о звук і в ід т в о ­ рю вали, тіл ь к и йш ов він не на д и н а м ік и , а на в ел и ч езн у гр ам оф он н у трубу. В У к р аїн і ф о н оц и л ін др и Е дісона п оч али використовувати в 1902 1905 р оках п ід час етн огр аф іч н и х ек с п ед и ц ій . У н ік альн і к о л ек ц ії за6-

163

З в ’я з н е м о в л е н н я писів зб ер ігаю ться н и ні в н аук ови х ін сти ту ­ тах , м у зе я х , у п р и ватн и х зіб р ан н я х . Сьогодні цей м атер іал - б езц ін н и й . П роте згід н о зі стати сти к ою щ ороку ми втрачаєм о б ли зько п 'я ти в ід со тк ів зап и сів. П ричина б ан а л ь н а : воскові ц и л ін д р и не ви тр и м у ю ть часу, п л існ я в и , п ереп ад ів тем ­ п ер ату р и ... А ле н ай б іл ь ш и х втрат в іт ч и зн я ­ ні к о л е к ц ії за зн а л и в 7 0 -8 0 -х р о к а х , коли зап и си , зроблені на ц и л ін д р а х , спробували проч и тати на старови н н и х ф онограф ах**. Тоді ж зн а ч н и х втрат за зн а л а к о л е к ц ія у к р а ­ їн ськ о ї етн ічн о ї м у зи к и Й осипа Роздольського. Н ау ко в ц і, котрі сп роб увал и зд ій сн и ти Фонографічний циліндр опис к о л е к ц ії, зізн а в а л и с я , щ о п ісл я восьм и ­ Едісона десяти ц и к л ів від творенн я на старом у ф оно­ граф і зв у к повністю зн и к . В реш ті цю сп р ав у в и р іш и л и о б ли ш и ти . Тож де є повний опис к о л е к ц ії немає зву ку , де зберегли зв у к - нем ає опи­ су. Т ак тр и в а л о д онедавн а. Н ині цю ко л ек ц ію (тобто те, щ о від неї збереглося) м о ж н а п р о сл у х ати н авіть удома. Ц е резу л ьтат роботи того ж Ін с ти ту ту проблем р е єс т р а ц ії ін ф о р м а ц ії Н А Н У к р аїн и , я к а розп о­ ч ал а с я щ е 1995 р. і за в е р ш и л а ся 2007 р. вр аж аю ч и м и резу л ьтатам и . К ол екти в створив технологію н еруй н івн ого о ц и ф ровуван н я рари тетн и х носіїв з аудіоін ф орм ац ією , зроблених понад 100 р о к ів тому. Н а наш ом у об лад нанн і в ж е переписано кол екц ію видатного д атськ о ­ го ком п озитора К арла П ільсена, що зберігається в д ерж авн ій ун іверси ­ тетськ ій бібліотеці м іста А аргус. Н ині Н ац іо н ал ьн а бібліотека П ольщ і г отує в и д ан н я зап и сів польського ф ольклору, зч и тан и х з 200 ци лін дрів. До ін сти ту ту звернулися з про х ан н ям прочитати ран н і запи си Ч ай ковського, я к і зберігаю ться у при ватн ій к о л е к ц ії в Росії. А н ай біл ьш и м здобутком в ін сти ту ті в в а ж аю ть відтворення ко л ек ц ії єврейського ф ольклору М. Б ереговського, зап и сан ої в 1902 1947 pp. П іс­ л я того, я к цю ко л екц ію було переписано на сучасні циф рові носії і вона стала доступною світовому співтовариству, її внесли до Реєстру ЮНЕСКО «П ам 'ять світу». Нині інститут вж е оцифрував кіл ька тисяч циліндрів. При цьому були, на ж ал ь, і прикрі відкриття. Т ак, архівісти були переконані, що мають «живий* голос Лесі У країнки. П ісля прочитання їхніх циліндрів стало зро­ зуміло, що цього запису немає. Очевидно, циліндри підм інили і, ш видш е за все, вони досі леж ать мертвим вантаж ем у якій сь приватній колекції. О крем о слід ск азати про д и ски , на я к і переносять рари тетн і запи си. В ін сти ту ті використовую ть оптичні носії зі с к л я н и м и і сапф іровим и під­ к л а д к а м и . На т а к и х д и сках ін ф о р м ац ія зберігається від 500 до 1000 ро­ ків! У являєте, я к було б ц ік а в о почути сьогодні голос лю дини з 1008 p.!

(3 газет и «Голос У країни»). * Оцифровувати переводити що-небудь (зображення, звук тощо) у цифро­ вий вигляд. ** Фонограф апарат для записування і відтворення звуків механічним спо­ собом.

164

З в 'я з н е м о в л е н н я II Прочитайте ваш конспект і зіставте його з надрукованим Зверніть увагу на те, чи всі основні положення статті ви зафіксували та чи зрозумілі вам ваші записи.

Пам'ятка П ід час ко н спект ування т екст у, що сприйм аєт ься на с л у х , необхідно: • осм ислю вати основний зм іст тексту; • в и д іл яти зм істові частини (інф орм ацію , що стосується однієї мікротеми); • у ко ж н ій зм істовій частин і в и д іл яти клю чові слова і ф рази; • виокрем лю вати головну й додаткову інф орм ацію в кож н ій частині; • ф іксувати головну інф орм ацію в конспекті (основну дум ку, стисло д окази і п ри клади ). \ іТ

2 8 4 . Прослухайте вдома по радіо чи телевізору висловлювання певної особи і законспектуйте Підготуйтеся до усного відтворення зм істу висловлювання (з використанням конспекту).

Урок 5. С К Л А Д А Н Н Я І РО ЗІГ РУ В А Н Н Я Д ІА Л О Г ІВ . ТЕ Л Е Ф О Н Н А РОЗМОВА і

т

2 8 5 .Попрацюйте в парах. Складіть і розіграйте за особами діалог (8-12 реплік), можливий в описаній нижче ситуації (на вибір).

1. Ви п р и їх а л и на екску р сію в ч у ж е місто й випадково зустріли ся з лю диною , я к у давн о не б ачили.

2. Ви щ ойно за к ін ч и л и виступ на ко н ф ерен ції. До вас підходить один зі сл у х ач ів , щоб подякувати за виступ і уточн ити я кесь п и тан н я.

3. Ви під час к а н ік у л працю єте на одному з місцевих підприєм ств. М аєте свої м ір ку в ан н я щодо вдосконалення роботи. В иріш или поговори­ ти про це зі своїм безпосереднім керівн иком .

4. Д е с ят и к л а сн и к зайш ов до класу і побачив, що на його місці сидить нова у ч ен и ц я. \ ТГ

2 8 6 . І Складіть і запиш іть діалог д искусійного характеру (10-14 реплік), можливий між десятикласникам и в одній з описаних ситуацій.

1. Д рузі за й ш л и до м агазину, де продаю ться мобільні телеф они. Один із них, хоч і має новий телеф он, хоче ку п и ти новіш у модель. Інш ий р а ­ дить цього не робити.

2. П ісля уроку основ здоров’я на тем у «Що ми їмо?* м іж уч н ям и ви ­ н и кл а диску сія. Один з них твердить, що треба чітко дотри м уватися р еж и м у х ар ч у в ан н я , свідомо підходити до того, що і я к ми їмо, а інш ий заперечує: «Я не звертаю уваги на їж у*.

3. На кл асн и х зборах було висловлено пропозицію щодо проведення в ш ко л і святкової програм и «Т аланти року*. Двоє д рузів, повертаю чись додому, д іл я т ь с я д у м к а м и стосовно ц ієї пропозиції. Один із них п ід т р и ­ мує ідею, а інш ий вагається з р іш енням .

II Послухайте діалоги ваших однокласників Укажіть на позитивні аспекти цих робіт Кращі діалоги розіграйте в класі за особами, використовуючи доречні м ім і­ ку та жести.

З в 'я з н е м о в л е н н я Телефонна розмова

Ком позиція розмови

Правила розмови

О дним з видів усного м овлення є т ел еф о н н а р озм ова. У м іння вести телеф он н и й д іа л о г п олягає в тому, щоб стисло передати суть п и тан н я , си т у а ц ії, дати конкретні в ідповіді. Щ об розм ова не перетворю валася на монолог, потрібно вчасно зр обити п а у зу й дати сп івр озм ов н и к у м ож ливість висловити свою дум к у. Ц е створю є певний ритм д іал огу, зап обігає перебиванню . Т елеф онна розмова скл адається з т а к и х ком понентів: • момент установлення контакту; • висвітлення су т і справи; • зак ін ч ен н я розм ови. П равила т ел е ф о н н о ї р озм ови 1. В ж и в ай те ф орм ули ввічливості; Добрий день! Ііроиіу! Будь ласка! Будьте люб'язні! Пробачте за турботу! Д я ­ кую за увагу! До побачення!

2. Я кщ о ви не впевнені у правильності набраного номера, попросіть вибачення і уточн іть, з ким ви розм овляєте. Н априклад: - Пробачте , це секретар ректора? Про

бачте, це С віт лана Іванівна?

3. Я кщ о ви п ом илили ся ном ером , при п и н іть розм ову словам и «Пробачте. Я помилився*.

4. Я кщ о ви хочете розм овляти не з тим , хто взяв трубку, привітайтеся і попросіть д о телеф она того, кого ви хочете п очути. Н априклад: - Добрий день. Чи можу я попроси

ти до телефона Олену? На це відповідаю ть: - Добрий день! Х вилиночку, я зараз передаю трубку. Або: Прошу зачекати. Або: - На жаль, Олени зараз немає. Чи можу я їй щось переказати?

5. Д л я в и к ладу сут і справи сл ід добирати короткі ф ра­ зи , як і легш е сп рий м аю ться на сл у х .

6. Розмова ио тел еф он у не повинна перетворю ватися в монолог.

7. Ін іц іатива зак ін ч ен н я розмови н а л еж и т ь , зви чай н о, том у, хто зател еф он ував , проте якщ о сп івр озм овн и к зн а ­ чно старш ий за віком або за сл уж бов и м становищ ем , с л ід дати м ож ли вість за к ін ч и т и розм ову йому.

8 . При розм ові двох у п ри сутн ості третього не м ож на говорити: «Він казав*, «Вона ось чула» тощ о. Третю л ю ­ д и н у сл ід називати. Зверніть увагу! У сл у ж б о в ій р озм ові початкові ф рази повинні вка­ зувати не л и ш е на те, що зв'язок м іж сторонам и встановлений (Алло. Я слухаю. Бас слухають), ал е й визначити ці сторони. С луж бова особа, зн явш и трубку, називає прізвищ е або м ісц е роботи. Той, хто починає розм ову, називає своє п різви щ е, ім ’я, по батькові, а так ож установу чи особу, від ч ийого ім ені він говорить. ГІри цьом у сторони ві­ таю ться.

166

З в 'я з н е м овленн я \ ф

2 8 7 . Попрацюйте в парах. Використовую чи етикетні формули, змоделюйте телефонну розмову (10-14 реплік), можливу між (на вибір):

а) л ікарем та пацієнтом : б) прац івн ик ом тур и сти ч н ої фірми і гром адя н и н ом , як и й хоче к у п и ­ ти п утівку: в) працівн ик ом дов ідк ов ої сл у ж б и за л ізн и ч н о го в ок зал у і гр о м а д я н и ­ ном, я к ом у треба поїхати в певне місто; г) дів ч и н ою та хл оп ц ем , яки й має нам ір зап р оси ти її в кіно; ґ) керівни кам и двох підпри єм ств щ одо н ал а го дж ен н я сп івп р ац і; д) вами і ваш им одн ок ласн и к ом , я к и й пропустив зан я ття в ш колі; е) вами і ваш им р одичем , зн ай ом и м , я к и й поїхав на відпочинок.

2 8 8 . Складіть і запиш іть невеликий діалог (телефонну розмову) між учнями на одну з тем: «Що сьогодні було на уроці алгебри?», -Завтра замість ге о гр а ­ фії буде хімія», «З наступного тижня розпочнеться підготовка до змагань з легкої атлетики».

Урок 6. УСНИЙ Д О К Л А Д Н И Й П Е Р Е К А З ТЕКСТУ Пригадайте Чим д о кл а д н и й п е р е ка з те кс ту в ід р ізня ється від сти сл о го ? В и м о ги д о пе р ека зу

П ереказ м усить відповідати таким вимогам: повнота розкриття тем и і за д у м у висловлю вання; І логічна послідовність у ви к ладі дум ок; І зб ер еж ен н я типу, стилю і ж а н р у мовлення; збер еж ен н я хар ак тер н и х дл я сти лю і ж а н р у мовлення м овних засобів; прави льність мовлення.

Зверніть увагу! У д о к л а д н о м у переказі треба повно, з усім а деталя м и відтворити зм іст тексту. С тислий пер ек аз т ак о ж вимагає ц іл існ ого в ід ­ творення, але з тек сту треба зберегти н айголовн іш е, відк и н ув ш и все д р угор я дн е, несуттєві подроби ці.

2 8 9 . 1. Розкажіть, що вам відомо про роль України в освоєнні космосу.

II. Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення Розкажіть, про яку професію розповідається в тексті та в чому її особливість Чому, незважаючи на всі труднощі, ця робота приносила задоволення? Ш Л Я Х ДО ЗІРОК У 1957 р. ракета вивела на орбіту ш туч н и й су п у т н и к З ем л і. Ц е стало перш им н еобхідн и м кроком в освоєнн і косм ічного простору. Б ез ракетин о сія не могло бути й мови про косм ічні польоти. На чолі великої справи стояв керівник, який вірив у реальність таких польотів у той час, коли багато хто вважав їх фантастикою . Ц им керів­ ником був головний конструктор, ак адем ік , українець за походженням Сергій Корольов. Працювати з Корольовим було важко, а л е ц ік аво. П ідви щ ен а вим огли­ вість, сти сл і терм іни заверш енн я зав дан ь, новизна, як а п ри ховувала не

167

З в 'я з н е м о в л е н н я л и ш е приєм ні несподіванки, - усе це зм у ш у ­ вало ти х , хто з ним прац ю вав, постійно пере­ бувати в стан і нервового н ап р у ж ен н я . П роте всі ці трудн ощ і, н езр у ч н о сті, а ін ­ ко л и й серйозн і неп риєм ності в и д а в а л и ся м ізер н и м и порівн ян о із захоплю ю че ц ік ав о ю роботою . Однією з п ри чи н постійн ого ін т е ­ ресу до роботи була її н о в и зн а. К орольов не лю бив спокійного ж и т т я , не лю бив повторю ­ вати ся. Р озроб ляю чи яку сь нову к о н с тр у к ­ цію , п рой ш овш и в и сн аж л и в и й ш л я х пош у­ к ів , нареш ті н ад авш и к о н с т р у к ц ії потрібного сту п ен я завер ш ен ості, він начебто втрачав ін тер ес до тем и . Ч асто свої д о ся гн ен н я «да­ Сергій Корольов рував» спорідненом у кол ек ти ву, при чом у н ав іть переводив своїх колег у нову групу кон струк торів. Ц е свідч и л о про м асш табн ість його по гл ядів, п р ав и л ь н е р о зу м ін н я д ер ж а в н и х з а ­ вд ан ь і н еви черп н у творчість. П опри в ел и ку щ едрість Сергій К орольов н ік о м у не передавав тем ати ­ ки, пов’я за н о ї з п іл о т у в а н н я м польотів. М абуть, н еаб и яка роль у цьом у н а л е ж а л а його ю н ац ьк ій м рії л ітати на п л ан ер ах , а потім на р акетн о ­ му ап ар аті. Тому й не дивно, що всю інф орм ацію про косм онавтів він від стеж у вав сам і контролю вав д у ж е ретельно. Відбір і підготовка перш их косм он автів проводилися п аралельно з удосконаленн ям кораблів. Т ак сам о я к не було н ія к о го досвіду створен­ н я ко см іч н и х кораблів, був відсутній і досвід підготовки косм онавтів. Щ о о ч іку в ал о лю дину в косм ічном у просторі? Д остем енн о було відомо, щ о вона о п и н и ться в невагом ості, що під час підйом у та спуску на неї будуть впливати в е л и к і п ер ев ан таж ен н я , що корабель перебуватим е під дією косм ічного вип ром іню ван ня. Я к вплине косм ічний політ на п си хі­ к у лю дини? Н а ці за п и та н н я ніхто не м іг відповісти. П ерш ий косм онавт Ю рій Гагарін зу м ів зробити все, на що здатна лю дин а. Р ан іш е подібне відбувалося л и ш е в к а зк а х . Було приєм но відчу вати , що косм ічні рейси п ерек ресл и ли п еси м іс­ т и ч н і прогнози д ея к и х учен их, згідно з я к и м и лю дин а більш е доби не зм о ж е існувати в косм осі, а т р и в а л а невагом ість м ож е стати бар’єром д ля його освоєння. К осм о н авти ка р о зш и р и л а обрії н аш и х зн а н ь, сти м ул ю вал а р оз­ ви то к багатьох галузей науки й т е х н ік и . З е м л я н и зав ж д и будуть з вд яч н істю п а м ’ятати ім ена лю дей, я к і в ід кр и л и нову сф еру лю дської д іял ь н о сті. У цьом у с у зір 'ї імен одне з н а й яс к р а в іш и х - ім ’я наш ого сп ів в ітч и з­ н и к а , авіако н стр у к то р а С ергія Корольова (Із ж урналу).

III Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби скористайтеся тлумачним словником. Л ЧН

168

IV. Прочитайте текст удруге. Складіть складний план Д окладно перекажіть прочитане (усно).

З в 'я з н е м о в л е н н я Урок 7. УСНИЙ 1 ПИСЬМОВИЙ П Е РЕ К А ЗИ ІЗ ТВ О РЧ И М ЗА В Д А Н Н Я М . РЕ Д А Г У В А Н Н Я ТЕКСТУ П ереказ і творче завдання

П ер ек аз передбачає передачу первинного тексту як певної зм істов ої і ст р ук тур н ої ц іл існ ості, а творче з а в д а н н я са м о ст ій н у п обудову тек стів. Зал еж н о від завдання самостійно побудований текст може: вписуватися в ст р ук тур у первинного тек сту п ід час п е­ р ек азуван ня; продовж увати основний текст п ереказу; • становити окрем у са м о стій н у ч асти н у роботи (відгук , твір-роздум та ін.).

290. Мікрофон. Щ о таке відповідальність'’ Щ о значить відповідати за свої вчинки?

2 9 1 .1.

Прочитайте текст Визначте його основну дум ку і тип мовлення. Чому текст має такий заголовок? Як ви оціню єте дії персонажів твору?

ВІДП О ВІДА Л ЬН ІСТЬ Ми відпочивали на цьом у острові т р етій день. Ч екаю чи товариш а, який подався в село зак уп и т и п р одук тів , я оглядав усе довкола. Згодом побачив, як від берега руш ив човен. У ньом у си д іл о троє за ­ см агл и х парубійків. С купавш ись і перевіривш и сн асті, я піш ов через острівець на проти­ л еж н и й берег. Раптом почув ди вн и й зв ук . П овернувш ись, побачив у р о з­ к уй ов дж ен ом у гіл л і к ущ а собаку. Він л еж ав і здавався повністю б езп о ­ радним : л ап и безв ільн о в ідк и н уті вбік, морда - на зів ’ял ом у листі. Собака не п ов орухн ув ся, тільки повільно повів зап ал ен и м ок ом , що ви­ р аж ал о біль і тугу. О чевидно, хворий чи поранений. Я к ж е пес опинився на острові? Н евж е його п ривезли хл о п ц і, які нещ одавно приставали до острова на човні? Зн ай ш овш и неп одал ік бляш ан к у, я набрав води і сп р о­ бував напоїти тварину. С обака нам агався ковтнути р я тів н у вологу.

- Д е ти взяв цього пса? - почувся голос товариш а. І в цю мить собак а загарчав, ледве п ідвівся і встав на чотири лапи. Я не м іг повірити своїм очам: н ев ж е тварина, яка ледь переводила подих, звелась і навіть си л ується за х и сти т и мене? Я розповів про човен, щ о причалю вав до берега, я к и м , мабуть, і п ід ­ кинули пса. Ми оглянули собаку. На боц і суц іл ь н а рана, ш ерсть о б л ізл а , ш кіра подекуди відвисла. Н е м ож н а було без душ ев н ого болю диви ти ся на н е­ щ асну тварину. Ми ен ергій н о взялися його лік увати . С перш у пром или р ану водою, зм иваю чи н али п л и й п ісок , потім о бер еж н о обробили йодом , присипали стрептоцидом і перев’язали м оєю сорочкою . Д овіривш ись нам , собака стояв сум и р н о, л и ш е ін оді сіп ався від болю , щ улив трем тячі в уха, м р уж и в очі. Я відчував, як у ці хв и лини сповню ю сь сп івч уття м , сп івп ереж и в ан ­ ням , - дарм а що ми л ік ув ал и тварину, а не лю дину. Ми сп оруди ли з листя курінь і сховал и собак у від п екучого літнього сон ц я , ми п р игадувал и цік ав і м исливські п ригоди, уя в л я л и , як восени п ідем о з ним на полю вання.

169

З в ’я з н е м о в л е н н я Раптом почулося хр ип к ув ате п острілю ван н я м отора. З ов сім непода­ лік до берега пристав човен, яки й я одр а зу вп ізн ав. Із нього вийш ла дів ч и н а. А льбатросе! - озвалася вона. С обака, що досі непоруш но си дів коло нам ету, моторно звівся і з х в о ­ робливою гр ацією пораненої тварини побіг назустріч. Д ів ч и н а оп усти л а­ ся н ав к оліш к и і погладила пса п ом іж вухам и .

- Ц е ваш собака? - запи тав я непривітно. - Щ о з ним сталося? Д івчи на ніяк ово р озповіла, що це собак а товариш а і щ о тварина м ало не обварил ася, коли випадково п еревернувся к азан з рибальською юш ­ кою ... А на наш док ір , що не допом огли гончакові, п оясн и л а, що н іхто не знав, як це зробити.

- То ви п ри везли його зд и х а т и на острів? - р ізк о перервав д ів ч и н у мій товариш . - К урс л ік ув ан н я щ е не зак ін ч ен о, до побачення. Д ів ч и н а, гнівно глянувш и на нас, круто розверн улася, піш ла геть. Собака спробував к ин ути ся н авздогін, та товариш м іцно трим ав його за р ем інь, заспокою ю чи. Коли човен в іддал и в ся , товариш відп усти в р е­ м інь. Собака п ід б іг до води й т у ж л и в о заск ім л и в , ди в л я ч и сь на проти­ л еж н и й берег Д н іп р а , де на у зл іссі б іл іл и намети м ол одіж н ого табору.

- В ід нього відр ек лись, а він не здатен ося гн ути лю дської ж о р сто к о ­ ст і, в ідп лачує за неї н езрадл и вою лю бов ’ю. Вірність! сум н о ск азав то­ вариш (За Є. Гуцалом).

II. Складіть колективно план тексту Доберіть узагальнювальні слова чи речення, а також слова для зв'язку частин тексту, якими можна було б скористатися підчас переказування прочитаного тексту. \ III. Прочитайте текст удруге. Перекажіть стисло прочитане (усно). Доповніть \ усно переказ роздумом про відповідальність кожного за свої вчинки. Проілю­ струйте роздум прикладами з власного досвіду чи з життя героїв творів худож­ ньої літератури. За потреби скористайтеся поданою нижче довідкою.

Д овідка. Л ексичн ий м атеріал, який доп ом ож е п ід час оф орм лення власних висловлювань: на мою думку...; по моєму...; я вважаю...; я перед бачаю, що...; я переконаний...; я можу .) упевненіст ю сказати...; деякі сумніви у мене виникают ь, коли...; я поділяю погляди...; вважаю .іа доцільне...; т аке твердження є хибним, бо...; я поділяю (не поділяю) по гляди автора (героїв)...

2 9 2 . 1Пригадайте, що вам відомо про гетьмана Павла Полуботка Як ви оцінюєте його роль в історії України9 II. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Відповідь аргумен­ туйте. Які кривди чинив Петро І українському народу і чому кинув д о в'язниці шанованого с е р е д козацтва гетьмана? П АВЛ О ПОЛУБОТОК 1720 р. в ан гл ій ськом у порту з ’явилася ш х у н а , що привезла таєм н и ­ чий в ан таж з дал ек ої У країни. Ц е були золоті к арбован ц і зі ск ар бн и ц і війська Запорізьк ого, як і згід н о із заповітом гетьм ана П авла П олуботка п оклали на збер еж ен н я в бан к . Воля гетьм ана така: грош і маю ть бути повернені У країні тоді, коли вона стан е сам остій н ою дер ж ав ою . Ф ін а н ­ систи п ід р а х у в а л и , що до сьогодні та сум а, обростаю чи щ ороку чотирма відсотк ам и , зр осл а більш н іж у ти ся ч у разів.

170

З в ’я з н е м о в л е н н я Ця історія тривож ила уяву людей різних поколінь. 1907 р. в О десі зібрал и ся всі, хто вваж ав себе сп адк о єм ц я м и П ол уботк а, й довго розм ірк ов ув али , як одер ж ати грош і славетного родича з ан гл ійськ ого банку. У ж е в наш і дн і казначейство* А н гл ії п овідом ляло, що док ум ен тів про вклад П авла П олуботка в а р хів ах не виявлено. Щ е й сьогодні та історія л иш ається за ­ гадкою б ез відп ов іді. А хто ж таки й П авло П олуботок? Це ім ’я в У країні добр е зн ан е, його вим овля­ ють з великою повагою . Гетьман на те за сл у ж и в , бо був сп р ав ж н ім патріотом свого народу. Т я ж к і, нестерпні часи прийш ли в У краї­ ну після П олтавської битви. Т исячам и Павло Полуботок гнали к озак ів на будів ел ь н і роботи Л а­ дозьк ого й Волго-Д онського к ан ал ів, і вони мерли там з голоду й непо­ си л ьн ої прац і. О берталися на к ріпак ів сел ян и й уч ораш н і вільні к оза­ ки. П ол к овникам и за нак азом Петра І тепер наставлялися російські вел ьм ож і, які нещ одавно утиск ув ал и й грабували козацтво. Російський цар вваж ав у сіх ук р аїн сь к и х гетьм анів зр адн и к а м и . П етро остаточно перетворив У країну на свою к олонію , зр обивш и безправним и її меш ­ канців. П ісля см ерті Івана С коропадського цар опирався обранню в У країні нового гетьм ана. Тим часово обов’язки гетьм ана виконував ш анований серед козацтва чернігівський полковник Павло П олуботок. Він походив з відом ого ук раїн ськ ого роду, його предки брали участь у багатьох к о­ за ц ь к и х вип равах, а батько був переяславським полковником . Павло П олуботок відр ізн яв ся освіченістю , лю бив к н и ж к и , володів ін озем н и м и м овами, учився зам ол оду в К иєво-М огилянській а к а д ем ії, а щ е мав гор­ ди й і н еза л е ж н и й характер. П олуботок р іш уч е відстою вав перед П етром І к озац ь к і привілеї, за ­ хи щ ав селянство. Р осій ськ і в ел ь м ож і, послані царем в У країну для ш пи гунства за к озацькою старш иною , почали плести інтриги проти П о­ л у ботк а. У царську р ези д ен ц ію щ едро п оси п ал и ся на нього доноси, мов­ ляв, н ак азн и й отам ан п родов ж ує справу Івана М азепи. На нього й к іл ь ­ кох в ідом и х старш ин таєм но заводи ться судова справа, до якої зан ося ться бр ехли ві св ідч ен н я. Одного р азу П олуботок п ри їхав до П етербурга із док ум ен там и , в як и х іш лося про кривди ук раїн ськ ого народу від р осій ськи х вельмож . І це остаточно р озлю ти ло Петра І. Він н аказав заар еш тувати гетьмана й к и н ути його до в’я зн и ц і. П очалося сл ідств о з тя ж к и м и катуванням и. Ч ерез к ілька м іся ц ів гордий ук раїнськ ий ли ц ар помер від тортур. П еред см ертю П олуботок кин ув в обличчя він ц ен осн ом у катові зв и н у ­ вачення в зл оч и н ах проти ук раїн ськ ого народу (За М. Слабой і п и ці,ким).

*Казначейство - державний фінансовий орган, що існує зазвичай при мі­ ністерстві фінансів країни або в його складі.

171

З в 'я з н е м о в л е н н я III. Складіть план тексту. Випишіть слова й вислови, які необхідні для розкриття окремих пунктів плану й провідної дум ки тексту загалом. \ IV. Прочитайте текст удруге. Напишіть на чернетці його докладний переказ. \ Висловте свої враження від розповіді про П Полуботка або розкаж іть про видатних гетьманів, якими пишається Україна. В ідредагуйте свій текст, корис­ туючись поданою нижче довідковою інформацією. Перепишіть відредагований переказ із творчим завданням у чистовик.

Т ипові п о м и л к и , н а я к і тр еба звер н у ти у вагу під ч ас р е д а г у в а н н я П р и к л ад и П ом и лки

Н Е п р ав и л ьн о

П рави л ьн о

1. С ергійко навчається в

1. С ергійко навчається

Н евиправдане повторення тих сам и х чи сп ів зв уч ­ них сл ів , зв ук ів , ск л адів

зн аходи ть ся неподалік .

2. Д о сягн ен н я , яких д о ся гл и учн і.

зн аход и ть ся н еп одал ік .

2. Д ося гн ен н я учнів.

В ж и ван н я б л и зь к и х за зм істом сл ів , як і є логічно зайви м и (плеоназм )

прийш ов особисто сам упер ш е зн ай ом и ти ся моя особиста дум к а взаєм на допомога один одном у

прийш ов сам зн ай ом и ти ся моя д у м к а допомога один одном у

Н еточності у сл ововж иванн і

більш а половина нанести ш коди

більш а частина завдати ш коди

Н еправильна побудова словосполучень

н адія в кращ е зр ади ти д р угу мова йдеться

н адія на кращ е зр ади ти друга мова й де

П оруш ення норм м илозвуч н ості

піш ов в ш кол у з зброєю у р уках

піш ов у ш колу зі збр оєю в р ук ах

У ж ивання русизм ів

ж ел ан и й

б аж ан и й

П ун к т уац ій н і та орф ограф ічні пом илки

П арує зем ля зв олож ен а дощ ам и . Д ень-у-день, тьм 'яний

П арує зем л я , зволож ен а дощ ам и . Д ень у ден ь, тьм яний

новій ш колі. Н ова ш кол а в новій ш к ол і, яка

Т екстові недоліки: • недостатнє відтворення зм істу (у переказі)-, н ев ідп ов ідн ість зм іст у тем і (у творі); • неповний ви клад, пропуски важ ли в ого м атеріалу; • безси стем н ість вик ладу м атеріалу, неп ослідовн е р озташ ув ан н я р е­ чень і абзаців; • в ідсутність см ислового зв ’я зк у м іж частинам и; • відсутн ість чи н евдалі зачин або к ін ц ів к а твору; • незаверш еність м іркувань, н еобґрунтован ість твердж ен ь.

172

З в 'я з н е м о в л е н н я

Урок 8. РО ЗГО РН У Т Е П О В ІД О М Л ЕН Н Я В НАУКОВОМУ ТА П У Б Л ІЦ И С Т И Ч Н О М У С Т И Л Я Х Пригадайте Які особ л ив ості н ауко в о го та п у б л іц и с ти чн о го стилів мовлення?

293. І. Чи доводилося вам виступати на зборах, семінарських заняттях? Що здалося вам найважчим? Чи зуміли ви донести інформацію до слухачів?

II. Користую чись тлумачним словником, поясніть, чим повідомлення відрізня­ ється від доповіді, виступу, промови. Особливість повідом ­ лення

П ов ідом л ен н я це невеликий п ублічн и й виступ на певну тему. О собливістю р озго р н у то го по від ом л ен н я є те, що до його ск л а д у входить не одне-два речен н я, а ц іл и й л ан ц ю ж о к взаєм но пов’я за н и х речень.

2 9 4 . 1 Прочитайте подані повідомлення. Визначте стиль мовлення, тему та о с ­ новну думку. Яке з повідомлень є розгорнутим ? Чому ви так вважаєте?

1. З 1 по 6 травня 2 0 0 9 р. Н ац іон ал ьн и м ек ол ого-н атур алісти ч н и м центром уч н ів ськ ої м олоді М ін істерства освіти і науки У країни було п роведено К он к ур с п роектів о зел ен ен н я ін т ер ’єр у та лан дш аф тн ого д и ­ за й н у п озаш к іл ь н и х і загал ь н оосв іт н іх навчальн и х зак л ад ів . З а х ід проводи вся в два ет ап и . С початку у ч асн и к и п р ед став л я л и свої п роек ти озел ен ен н я та л а н д ш а ф т н о го д и за й н у н ав ч ал ь н и х за к л а д ів . П ід час виставленн я о ц ін о к за ц ю р оботу в р ахов ув ал и ся к о м п о зи ц ій н а д о в ер ш ен ість , ст и л істи ч н а в и тр и м ан ість, к олор и сти ч н а к ул ь тур а, е к о ­ н ом іч ність. Д р уги й етап п ер едбач ав п рак ти ч н е в тіл ен н я за п р оп он ов а­ н и х п роек тів і оц ін ю в ав ся за так и м и к ритер іям и : ек ол огіч н и й п ід х ід , к о л ек ти в н и й п ід х ід , творчі з н а х ід к и , за га л ь н е в р аж ен н я від проекту. За п ідсум к ам и двох етап ів к он к ур су перем ож ц ем стала ком анда к л у ­ бу ю н и х н атур алістів «Мальва» з Р івн ого за проект «Сад пахощ ів». Усі учасни ки к он к ур су отр и м ал и грам оти та п одарун к и , а при зери щ е й п утівк и до оздоровчого табору «Юннат».

В иставка квітів 173

З в 'я з н е м о в л е н н я

"к * -к 2. З 4 по 6 травня 2 0 0 9 р. Н аціонал ьни м ек ол ого-н атур алісти ч н и м центром уч н ів ськ ої м олоді М іністерства освіти і науки У країни було проведено К он к ур с проектів озелен ен н я інтер'єру та лан дш аф тн ого д и ­ за й н у п оза ш к іл ь н и х і загал ьн оосв ітн іх навчальн и х за к л а д ів . П ерем ож ц ем к он к урсу стала ком анда к л убу ю них н атур алістів «М аль­ ва* з Р івного за проект «Сад пахощ ів». А

II. Складіть план, а потім тези перш ого тексту Користую чись цими записами, підготуйтеся до усного виступу перед аудиторією.

295. Уявіть, що вам треба виступити з повідомленням на тему «Українські музичні інструменти” перед: а) першокласниками; б) десятикласниками; в) студентами медичного університету; г) студентами консерваторії. Чим відрізнятимуться ваші повідомлення? Від чого залежатиме те. як сприйме ваш виступ кожна аудиторія?

296. І. Уявіть, що ви стали учасником міжнародної конф еренції з питань екології. Підготуйте розгорнуте повідомлення за планом, тезами або кон­ спектом на дібрану самостійно тему чи одну із запропонованих тем: «Екологічна ситуація в Україні», «Природні ресурси мого населеного пункту», «Громадські екологічні організації", «Альтернативні види енергії», «Перспективи біологічного пального». За потреби скористайтеся поданою нижче пам ’яткою.

II Після виступу проаналізуйте власне повідомлення щодо того, як сприйняли його слухачі, чи досягли ви взаєморозуміння з ними. ill Прослухайте повідомлення ваших однокласників. Проаналізуйте виконане ними завдання за такими критеріями: - відповідність зм істу тексту; - логічність викладу матеріалу; - раціональне використання відведеного часу; - використання виражальних засобів, риторичних запитань, цитат тощо; - мовленнєве оформлення; - наявність контакту з аудиторією.

\

t

\ 297. Підготуйте повідомлення за тезами чи конспектом у науковому стилі на Л\ одну з поданих тем: «Звичаї нашого народу», «Роль води в живих системах», «Історія вивчення клітин», «Сучасна політична карта світу», «Світові природні ресурси», «Штучні супутники Землі», «Роль ф ізики в житті людини», «Витоки українського футболу», «Історія розвитку гім настики в Україні». Скористайтеся поданими нижче пам'ятками, а за потреби - підручниками, за якими ви навчаєтеся, та іншою літературою.

П а м 'я т ки

Я к гот уват и повід ом лення 1. В изначити адресата м овлення і м ету сп іл к у в а н н я .

2. О бдум ати тему, визначити основну д у м к у м ай бутн ього повідом ­ лення.

3. О працю вати ін ф ор м ац ій н і м атеріали з тем и , си стем ати зувати їх .

4. Скласти н лан, тези або конспект п овідом лення.

5. П ереказати текст повідом лення вдома.

П ід час п о від о м лен н я треба: • говорити ін тон ац ії;

174

н еш видко,

робити

п аузи ,

дотри м увати ся

правильної

З в ’я з н е м о в л е н н я

• ст еж и ти за сл ухач ам и (за потреби зм ін и т и тон м овлення, не н ам а­ гатися перекричати аудиторію ); • ст еж и т и за своїм мовленням; • уж и в ати звертанн я до слухачів; • переводити повільно погляд з о д н ієї частини ауди тор ії на ін ш у, а за потреби заглядати до рукопису, не оп уск аю ч и голову. Урок !). ВИСТУП П ІД ЧАС БЕС ІДИ , ДИС КУ С ІЇ, П О Л ЕМ ІКИ г—V 298. Пригадайте виступи під час бесіди, ди скусії учасників однієї із суспільнополітичних теле- чи радіопередач. Визначте сильні й слабкі сторони цих в и­ ступів Поміркуйте, за яких умов виступ буде вдалим

299. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Сформулюйте на основі тексту правила, яких треба дотримуватися під час дискусії. Щ о ще ви порадили б тому, хто виступає? СЛОВЕСНА Д У Е Л Ь Д о св ід п ок азує, що в д и ск у с ії сл ід керуватися правилом: «П оступись опонентові всім , чим м ож н а п оступ и ти ся, і не ст в ер д ж у й нічого того, чого не м ож еш довести*. Я кщ о ви хочете переконати сл ухач ів у правильності того, що говори­ те, то не досить буде ск азати «це так і ось так». Не д у м а й те, що лю ди повірять вам л и ш е том у, що ви їм про це говорите. Щ об їх переконати, треба н еодм ін н о викласти док ази у ф орм і ф актів або свідчень. Щ об вп лин ути на аудитор ію , пром овець м усить бути впевнений у св о ­ їх си л а х , ум іти завою вати повагу сл ухач ів своїм виступом . Його мова м ає свідч и ти про те, що він досконал о зн ає п редм ет і добре п ідготувався до виступу. Початок виступу має ви ріш альн е значення д л я створення у сл у х а ч ів приєм ного враж ен н я. Ж ест и і м ім ік а повинні бути н ев и м у ш е­ н и м и , а тем п м овлення ні м онотонним , ні надто ш видким . З ап ал ь н а д и ск усія за к ін ч и л а ся . Ваш і аргум ен ти перем огли, б іл ь ­ ш ість уч асн и к ів д и с к у с ії з вами погодились. А ргум ен ти ін ш ої сторони були в ідк и н уті. П оставте себе на м ісце опонента. П одбай те про те, щ об ваш суп р оти в н и к після д и ск у с ії не зал и ш ав ся сам отн ім , щ об він не в ід ­ чував озл обл еності й гіркоти поразки. З ап ам 'ятай те, що там , де один т р іум ф ує, в інш ого виникає неприєм не відчуття п рограної справи. Н атом ість там , де н іхто не поводиться як п ер ем ож ец ь, н іхт о не відчуває себе п ер ем ож ен и м (За /. Томином). Особливості виступу

В иступити під час б есід и , д и ск у с ії - це не значить п р о ­ сто к ин ути р еп л ік у схв ал ен н я чи незгоди . В иступити це озн ачає викласти п еред сл у хач ам и суть певного пи тан н я, в и діли ти основне, висловити своє став ­ лення до нього, дати оц ін к у, п ідк р есл и ти зн ач ущ ість для практи ки , п ідк р іп и ти св ої док ази п ри к л адам и чи п оси ­ лан н ям и на певні д ж е р е л а . При цьом у важ л и в о, щ об сл ухач ам були зр о зу м іл і мета і зм іст такого звернення, щ об одер ж ан а ним и інф орм ац ія лягла в основу їх н іх р оздум ів і виступів.

175

З в ’я з н е м о в л е н н я

Пам'ятки П оради т ому, хт о ви ст уп а є • Н е п осп іш ай те говорити відр азу. Глибоко вдихніть і в повільном у тем пі почніть виступ.

• П ід час ви ступу к он тролю йте своє д и х а н н я (груди три м ай те рівно, в ди хай те повітря носом і ротом водночас).

• С илу гол осу пристосовуйте до ак усти к и і р озм ірів п ри м іщ ен н я.

• Д и віться прям о на сл ухач ів . Н ам агай теся трим ати в полі зору їх у сіх.

• С теж те за своєю поставою , м ім ік ою , ж ест а м и (ж ести пови н н і бути п ри р одн им и, а не ш тучним и; у н и к а й те т ак и х ж ест ів -п а р а зи т ів , я к по­ к ручуван ня Гудзика тощо).

• Я кщ о вас перестали сл ухати , зм ін іть м овлення, наведіть цік ави й ф акт, поставте риторичне зап и тан н я тощ о.

• Не говоріть надто довго: це стом лю є і вас, і сл ухач ів .

• Говоріть переконливо, використовую чи р ізн і прийом и (п ри к лади із ж и т тя , п орівнянн я, ан ал огію , протиставлення).

• Р облячи п аузи , не зап овн ю йте їх звук ам и ти п у «...<> се...», «...ну у...* та ін.

• Будьте тактовни м и, виявляйте д р у ж н є ставлення до сл у х а ч ів , не при п уск ай теся повчального тону.

Як наголосит и на якійсь дум ці • • • • • •

Перш ніж висловити Підсильте свій голос Уповільніть виклад і Доповніть усне слово Змініть тон голосу. Повторіть речення.

думку, зробіть тривалу паузу. або стиште його. наголосіть на кожному слові в реченні. доречним жестом і мімікою.

3 0 0 . Проведіть у класі бесіду або дискусію на одну з поданих тем (на вибір). Проаналізуйте свій виступ і виступи однокласників. Скористайтеся подани­ ми вище пам'ятками.

Тем и д л я бесіди: «Моя країна Україна», «Духовний пантеон Украї­ ни», «Чим красиве моє місто (село)?», «Вихованість важлива риса людини», «Музичні вподобання». Т ем и д л я д искусії: «Чи потрібно стеж ити за модою?», «Чи потрібно залучати учнів до громадських робіт?», «Чи треба дозволити учням від­ відувати уроки за бажанням?», «Чи потрібна ранкова зарядка в школі?».

3 0 1 . 1. Прочитайте лист до газети. Визначте його тему та основну думку. Чи зн а ­ йома вам описана в листі ситуація?

ОНУК Моєму онукові 15 років. У нього є мама, тато, бабуся і дідусь. Так приємно писати саме такі слова, а не «дідок* і «бабка*, як він нас на­ зиває. Навіть не можу згадати, на якому етапі ми його «втратили*. Раптом слух почав різати тон, яким розмовляв наш хлопчик. Ж одні зауваження.

176

З в 'я з н е м о в л е н н я повчання не давали результатів. Було почуття, що він просто о дер ж ує на­ солоду від того, як ми бурхливо реагуєм о на його відп овіді. Він ум іло й ж орстоко кривдив нас на словах, виводив з терпін н я, перевіряв нас а ж до агр есії. Коли ми починали кричати і поясню вати, щ о, крім нас, ще є л ю ди, з яким и йом у доведеться сп ілк увати ся, і що не всі його прийм уть таким , яким він себе показує, він давав зр озум іти , що йом у б а й д у ж е. П отім батьки, біл ьш е насл ідую ч и моду, н іж з потреби, к уп и л и йому к ом п ’ютер. З цього все й почалося. Х лоп ець ціл к ом поринув у в ір туаль­ не ж и ття . Коли він сід ає за к ом п ’ю терні ігр и , - це зовсім ін ш а л ю ди н а, і н ай ди вніш е: він зап р ош ує мене, щ об я зр о зу м іл а , чом у ж и ття в к ом п ’ю тері йом у ц ік ав е, а наяву - усе н ісен іт н и ц я . А мені ш кода зг а я ­ ного часу. Він м іг би прочитати ц ік ав у к н и ж к у (а так йом у читаю я, просто силую чи його), побувати в театрі (ін оді ходи м о, ал е ви сл ухуєм о невдоволення з його боку, щ о він відбуває повинність), п рогуля тися Ііечерськом , захоп л ю ю ч и сь см аком старовини. От на цьом у етап і в нас з ним розвилк а. З якого бок у п ідій ти ? Ч им захо п и т и і в як и й спосіб? З великою н адією хоч на зач іп ку, як врятувати вн ука, бабуся Л ю ся

(З газет и «Голос України»), I

II. Проведіть у класі дискусію щодо змісту прочитаного листа, під час якої висловте й обґрунтуйте думки з таких питань: а) Хто винен у родинному кон­ флікті? б) Чи можливо і в який спосіб налагодити теплі стосунки в родині хлопця? в) На яких засадах повинні будуватися стосунки між батьками й дітьми?

III. Укажіть на позитивні риси виступів ваших однокласників.

3 0 2 . І Прочитайте текст. Чи можна його вважати роздумом? О бґрунтуйте свою думку.

ТВОЯ Н Е ЗА Л Е Ж Н ІС Т Ь Н ай бол ю ч іш а проблем а багатьох п ідл ітк ів - це прагн ен н я бути са м о ­ стій н и м и і н еза л еж н и м и . Д орослі чудово р озум ію ть це п рагн ен н я. Чого ж тоді виникаю ть конф лікти? Оче­ видно, через р ізн е р о зу м ін н я поняття н еза л еж н о ст і. Х то така н езал еж н а лю дина? М ож ­ ливо, це лю ди н а, яка не зал еж и т ь ні від кого, не підкоряється н ік ом у й н і­ чому? А м ож ливо, це сам остій н а й р іш уча в п оведінц і лю дина? Що вибираєш ти? Напевне, перше не п ідк ор яти ся н іком у. А бли зькі тобі дор ослі лю ди , очевидно, чекати­ муть від тебе інш ого - сам остій н ості й р іш учості в поведін ці. А чи м ож ли в о для п ідл ітк а і сп равді не за л еж а т и ні від кого і ні від чого? Погодься: багато в чому ти все-таки за л е ж и ш ... Одяг, хар ч ув ан ­ ня, розваги, оплата твоїх тел еф он н и х розм ов, користуван ня Інтернетом і щ е багато чого інш ого. А проблем и

177

З в 'я з н е м о в л е н н я з твоєю освітою і здор ов’ям , р оздум и про твоє м айбутнє? Ц е т еж лягає на плечі батьків. Звич айн о, ти - особистість. За тебе н іхто не має права в и ріш увати, як и й одяг тобі носити, яку м у зи к у сл у х а ти , я к у проф есію тобі обрати. У всьому цьому і тобі, і батькам доведеться бути зал еж н и м и один від одного. Тобі - рахуватися з їхн ьою дум кою , а їм - із твоєю (Із ж урналу). \

II. Проведіть у класі полеміку на тему «Яку людину можна вважати незалежною». Під час полеміки висловте свої міркування про те, чи легко і чи можливо бути незалежним і від кого насам перед хочуть бути незалежними підлітки Роз­ кажіть про свій перший незалежний вчинок та чи вважаєте ви себе незалежною людиною.

Проект П роведіть у класі спільно з батькам и в е ч ір -д и с п у т на одну з поданих тем: а) «Коли лю дина ста є дорослою?»; б) «Чи потрібно зав ж д и говорити правду?»; в) «Щ о важливіш е: ким бути чи яким бути?». Поділіться на дві групи: батьки і діти. П ід го туйте виступ, у якому чітко висловіть свою то чку зору. На початку виступу, ско р иставш ись довідниковою літературою , д а й те визначення клю човим поняттям , про які ви буд ете го ­ ворити (н ап р и кл ад , дорослість, правда, брехня тощ о). Д о б е р іть ар гу м е н ти (д о кази ) з художньої літератури, ж и ттєв ого досвіду, історії, за д о п о м о го ю яких ви могли б підсилити та д о в ести власну точку зору чи сп р о стув ати то чку зор у опонентів. П ро д ум айте з а зд а л е гід ь короткий виступ, який ви могли б виголосити наприкінці зустрічі.

Урок 10. ВИСТУІІ П У БЛ ІЦ И СТИ Ч Н О ГО Х А Р А К Т Е Р У П ригадайт е Які о собливості публіцистичного стилю?

3 0 3 . 1. Прочитайте текст виступу Визначте його тему й основну думку. У якій си ­ туації спілкування можливе таке висловлювання? НЕ К А Ж И .Н ІК О Л И » Час від часу в к о ж н ій с ім ’ї відбуваю ться н еп ор озум ін н я . Х тось для своїх бл и зьк и х стає дж ер ел ом н еп риєм ностей , і, як щ о ви виявилися по­ терпілою стороною , гнів є цілком природною р еак ц ією . М ож ливо, ви паніть вимовлясте: «Я ніколи не пробачу тобі цього*. Ц е вкрай негатив­ ні слова, яким и ви за в а н т а ж у єт е свій м озок. Хоч би за я к и х обставин ми це говорили, с л ід засп ок оїти ся, зібрати ся з д ум к ам и й відновити в н ам ’яті карти ну того, щ о трапи лося. Чи можемо ми зм інити ту подію? Звичайно, ні. Тому нам агайтеся більш е не дозволяти собі промовляти: «Я ніколи тобі не пробачу*. Це не зробить вас

178

З в 'я з н е м о в л е н н я щасливим, не знім е тяж кості з душ і та не запобігатиме таким подіям у майбутньому. Ж одної користі ця заява вам не принесе, вона поволі руйну­ ватиме вас ізсередини і призведе до глибокого конф лікту із самим собою. Ч асто н ай п р остіш и й і ш ви дш ий ш л ях полягає в тому, щ об запитати сам ого себе: «Чому він так сказав?» або «Чому він це зробив?*. Н авіть якщ о не зн ай дете логічн ої в ідп ов іді, ви п р инай м н і сп р обуєте по-новом у подивитися на си т у а ц ію і зр озум іт и ін ш у лю дину. Щ об відчувати себе щ асливим у колі с ім ’ї, стар айтеся концентрувати свою ув агу на п ози ти вн и х стор онах. Н е н адто за ц и к л ю й т еся на д р а тів ­ ли в и х зв и ч к ах членів р один и . К оли лю ди ж и в уть разом , у будь-як ом у ви п адку м ож уть в и н и кн ути мом енти р оздратуван н я або незадоволен н я. Д ол ай те своє р оздратув ан н я, зам ін іть негативні ем о ц ії у своїй св ідом ос­ ті п озитивни м и. Цей момент вельми в аж к и й , ал е д у ж е , д у ж е в аж ли в и й . В а ж к и й , коли ви к а ж ете собі: «Треба ж и т и зар а ди ...* , і д у ж е при єм н и й , коли ви пром овляєте: «Я лю бл ю тебе*. Три н а й си л ь н іш і слова, я к і одна лю дина м ож е сказати ін ш ій . Одним в аж к о їх вимовити вголос, ін ш і просто забуваю ть про н и х, не надаю ть їм особл и вого зн ач ен ня. Та все ж сила ц и х сл ів н езап ер еч н а (3 газети). ^

II Складіть і запишіть план тексту. За планом стисло перекажіть прочитане (усно).

Зверніть увагу! В ід того, як оратор розпочав повідом лен н я, зн а ­ чною м ірою за л еж и т ь у сп іх виступу. Н евдалий початок р о зсію є увагу сл у х ач ів , зн и ж у є ін тер ес до тем и. П ерш і слова оратора м аю ть завою вати у в а гу ауди тор ії, а остан ні п ок ли кан і посили ти еф ек т від виступу.

304.

М озковии

штурм У чому секрет успішного публічного виступу?

3 0 5 . 1. Складіть і запишіть план виступу на одну з поданих суспільно-політичних тем (на вибір): -Щ аслива сім’я», «Здоров'я нації - багатство держави», «Міцна еко­ номіка - міцна держава». «Яким має бути президент країни?», «Гордість держави».

II. За складеним планом підготуйте усний виступ публіцистичного характеру та виголосіть його перед однокласниками Скористайтеся поданими нижче пам'ятками.

III. Прослухайте виступи однокласників, укажіть на позитивні сторони робіт.

П ам'ят ки Як підгот уват и вист уп 1. П р одум ай те тем у виступу, визначте основну дум к у.

2. В изначте адресата висловлю вання.

3. З ’я суй т е дл я себе м ету виступу: поінф орм увати сл у х а ч ів про щ ось чи переконати їх у чомусь.

4. Д оберіть м атеріал, з яким ви зби р аєтеся виступ и ти .

5. С кладіть план і відп ов ідн о до нього си стем ати зуй те м атеріал.

6. П р одум айте, які мовні засоби ви використаєте.

7. П ерек аж іть усно текст виступу вдома.

Поради ви ст уп а ю ч о м у • Не бу д у й те надто довгих речень.

• Не говоріть безособов о, не зл ов ж и в ай те третьою особою одн и н и і м нож ини.

• Н е п ер ев ан таж уй те виступ абстрактни м и поняттям и і числам и.

179

З в ’я з н е м о в л е н н я

• У живайте в тексті метафори, аф оризм и, прислів’я, приказки, цитати.

• С теж те за ін тон ац ією .

• У ж и вай те звертання до сл ухач ів та вислови для встановлення кон­ такту (зверніть увагу, я к ви вже знаєт е тощо).

3 0 6 . І Поміркуйте, що ви хотіли б поліпшити в життєдіяльності вашого насе леного пункту. Складіть і запишіть план та підготуйте за ним усний виступ перед місцевою громадою, у якому обґрунтуйте свою пропозицію та окресліть шляхи втілення її в життя.

II. Якщо маєте можливість, зробіть аудіозапис свого виступу, прослухайте його і проаналізуйте.

307.

Уявіть, що вам треба виступити в теле- чи радіопередачі для старшокласників. Підготуйте усний виступ публіцистичного характеру на одну із запропо­ нованих тем (на вибір): «Ким і яким бути?», «Цікава людина. Яка вона?», «Справи шкільні», «Мені пощастило», «Спробуй здивуватися», «Про смаки не сперечаються».

Урок 11. Н А Р И С П Р О Л Ю Д И Н У П ригадайт е Які основн і о зн а ки п уб л іц и сти чн о го стилю ? Щ о вам відом о про статтю як ж анр п уб л іц и сти чн о го стилю ?

Q 308.

1. Прочитайте нарис. Проаналізуйте його з погляду змісту й форми. Ука­ жіть ознаки публіцистичного стилю. На чому автор зосередж ує увагу, опису­ ючи життя і творчість українського художника Миколи Пимоненка? Чи вдалося автору зацікавити читачів цією постаттю? Зробіть висновок про особливості нарису як жанру публіцистики.

С П ІВЕЦ Ь Ж И ТТЯ

НАРОДУ

М икола ІІим оненко прощ ався чи не з най к ращ ою своєю роботою «Го­ пак», як у в 1908 р. відправив до П ар и ж а. С утінк и поволі виповню вали простору м айстерню на К адетськ ій , укриваю чи серпанком б езл іч поло­ тен - зав ер ш ен и х і незав ер ш ени х. А л е зар аз він н а п р у ж ен о вдивлявся у свого «Гопака», і ож и в ал и сторінк и власного, такого непростого ж и ття. Ось він, босоногий хлопчина з київської околиці Пріорка, вируш ає з батьком, самоуком-богомазом*, у свої перші далекі мандрівки по Україні. Обидва сподіваються, що дорогою їм траплятимуться церкви, де треба по­ новити іконостас, а м ож е, й намалювати святого. Саме тоді зачаровано вби­ рав м айбутній худож ни к красу рідної зем лі, рідної природи, щоб пронести ці почуття через усе ж иття, через усю творчість. Мабуть, саме тоді вперше зіткнувся з неповторним побутом українського села, щоб через багато років раз по раз повертатися до нього, відображати у своїх картинах... К оли хлопець п ідр іс, батько виріш ив повести його до м алю вальної ш коли. Х удожник Микола Мурашко, уваж но оглянувши малюнки, сказав: Д аруйте вж е, добродію, проте зле вдієте, якщо здібності вашого сина на іконостас переведете. З нього, повірте, мож е хороший худож ник вирости. Пильне око мас, вправну руку. Вчитися хлопцеві треба, неодмінно вчитися. Н езабаром М икола ІІим оненко стає учнем К и їв ськ ої м алю вальної ш коли, після зак ін ч ен н я як ої вступає до А к а д е м ії м истецтв у П етербур ­ зі. М олодий ки яни н дем онструє разю чі здібн о сті, про нього говорять як

180

З в ’я з н е м о в л е н н я

М. Пимоненко. Пасха про п ретендента на най в и щ і ак адем іч н і н агороди. А ле сталося не так, як б а ж а л о ся . Д осить висока плата за навчан н я, м атеріальна ск рута й в аж к а хвороба зм уси л и ю нака, не зак ін ч и в ш и навчання в а к а д ем ії, п о­ л и ш и ти П етербург і зн ову повернутися в У країну. П оселивш ись у К иєві, він стає викладачем ш коли , де щ е недавно й сам навчався. Його великі за розм іром полотна, що починаю ть з ’явля ти ся на ви­ ставках у К иєві, а згодом у П етербур зі й М оскві, враж аю ть теплом , щ ирістю , зал ю бл ен істю в неповторну красу при роди , лю дськ ої праці. М икола П им оненко зазви ч ай м алю вав к и їв сь к и х к вітникарок, щ о впо­ добали м ісце біл я прадавнього С інного базару, м ален ьк и х п астуш к ів, за м и сл ен и х бабусь, т и х і ук раїн сь к і н адв еч ір ’я, коли все д и х а є у м и р о ­ твореним спокоєм . П роте є в його дор обку й карти н и , що поруш ую ть ск л адн і сусп іл ь н і проблем и. ІД ем не почуття охоп л ю є, коли ди ви ш ся так і роботи х у д о ж н и к а , як «Рекрути», «Самосуд», «Призов зап асн и х». Його називали співцем життя простого люду. Він належ ав до правдивих худож ників-реалістів, які відображ али ж иття таким , яким воно було. М инуло кілька м ісяців, і до М иколи Корниловича дій ш ла паризька сенсація: сам е «Гопак» збирає найбільш е глядачів. А згодом на адр есу ук раїн ц я н адійш ло оф іц ій н е запрош ення прибути в П ариж для вручення йому найвищ ої нагороди м іж народн ої виставки - великої Золотої медалі. Микола П имоненко не знав, що в П ариж і на нього чекає щ е одна при­ ємна несподіванка: ди рекц ія Лувру виріш ила придбати «Гопак» для ек с­ п ози ц ії в цьому найбільш ом у й найш анованіш ом у на той час м узеї. Не багатьом худож ни кам X IX століття випала така честь (За В. Туркевичем).

*Богомаз

той, хто малює ікони; іконописець.

II. Розгляньте репродукцію картини М Пимоненка «Пасха». Стисло опишіть її. Зіставте свої враження від цього твору мистецтва зі змістом нарису. Ж

а н

в і

n r n fin u o n r r i

Н арис - п р о зо вий ж а н р п у б л іц и с т и ч н о го с т и л ю , у я к о м у з о б р а ж е н н я ж и т т я подане п е р е в а ж н о на основі сп о стер е­ ж е н ь ав тора (л ір и ч н о го ге р о я ).

: О собливості нарису: д о к у м е н т а л ь н а то ч н іс ть ;

181

З в 'я з н е м о в л е н н я • п убліц истичність; використання засобів худ о ж н ь о ї ви разн ості. Нариси буваю ть проблем ні й портретні.

Нарис про людину

у нари сі про лю дину, як правило, оп и сується реальна лю ди н а, яка засл угов ує на увагу, про ж и ття і дія л ьн ість я к ої ц ік ав о д ізн ат и ся читачам , сл ухач ам чи глядачам. У центрі такого нарису - не просто «істота*, а особистість І з характером , з її духов н істю , з конкретним и вчннкам и, які розкриваю ться в сусп іл ь н о зн а ч у щ и х д ія х чи кон­ ф л ік тн и х си т у а ц ія х .

Зверніть увагу! Читач ш укає в нарисі не су х о го оп и су ф ак тів, назв посад, п ер ел ік у сл уж бов и х обов’я зк ів л ю ди н и , а р о зп о в ід і, яка б р о з­ кривала ї ї в н утр іш н ій світ. Н арис вклю чає в себе описові елем енти (п ей за ж , портрет, ін тер ’єр) і розповідь про вчинки героїв. Вимоги до П рацю ю чи над нарисом , треба п ам ’ятати, що: нарису нарис має залиш ати в читача враж ення, ніби він особисі то познайомився з лю диною , ім ’я якої йом у давно відоме; пер сон аж нарису мас бути при сутн ім з п ер ш и х р ядків тек сту й не зни кати з ж одн о го абзац у. Р озп овідь м ож е м істити цитати, сценки з ж и ття , влучн і за у в а ж ен н я ; автор нарису має відш укати ті риси, які м ак си м альн о ; точно окреслю ю ть пер сон аж а.

3 0 9 . М озковий штурм. Чим нарис відрізняється від статті?

3 1 0 .Попрацюйте в парах. Оберіть один для одного персонажа для нарису (рідного чи знайомого, відому особистість тощо). Розкажіть, як би ви почали свій нарис, на яких рисах людини зосередили б увагу. Доберіть заголовок. ґ\ л

3 1 1 . 1. Напишіть нарис про людину - видатного представника певної професії

(відповідно до профілю вашого класу). Скористайтеся поданою нижче пам'яткою.

II. Проведіть у класі конкурс нарисів Кращі роботи запропонуйте для публікації в місцевих газетах або випустіть стінну газету із цими нарисами

Пам'ят ка Я к писат и нарис 1. В дум ай теся в тем у, обр ан у для нарису.

2. В изначте адресата й м ету висловлю вання.

3. С ф орм улю йте основну дум ку.

4. З бер іть і си стем ати зуй те н ео б х ід н у ін ф орм ац ію про героя нарису. Д оберіть п ер ек он л и ві док ази для своїх твердж ен ь (п ри к лади із ж и ття , висловлю вання ін ш и х лю дей).

5. П р одум ай те к ом п ози ц ію нарису (вступ, основну частину, за к ін ч ен ­ ня). П р и дум ай те назву.

6. П одбайте про м овленнєве оф орм лення: вж и в ай те мовні засоби , х а ­ рактерні дл я п убл іц и сти ч н ого стилю .

7. Н апиш іть текст на чернетці, в ід р ед агу й т е його, а потім перепи­ шіть У ЧИСІ'ЧІІІК.

182

З в ’я з н е м о в л е н н я Урок 12. Д ІЛ О В І П А П Е РИ . Д О Р У Ч Е Н Н Я . О Ф ІЦ ІЙ Н И Й ЛИСТ Пригадайте Які особ л ивості о ф іц ій н о -д іл о в о го стилю ? Які ви знаєте ділові папери?

3 1 2 . Прочитайте зразок доручення. Поміркуйте, з якою метою складено цей д о ­ кумент. Укажіть його реквізити.

Д О РУ Ч ЕН Н Я Я. учень 10-го к ласу К ал и н івськ ої середн ьої ш коли № 2 Б ондаренко Богдан Олексійович, доручаю уч ен и ц і 10-го класу Коваль Ю лії В ік то­ рівні одер ж ати в касі в ід д іл у освіти К алин івськ ої районної дер ж ав н ої а д м ін іст р а ц ії мою грош ову винагороду в сум і 4 0 0 (чотириста) грн.

/П ід пис/

10 квітня 2010 р. П ідп и с Б ондаренк а Б. О. засв ідч ую Д и ректор ш коли

/П ечат ка/

/П ід пис/

Особливості доручення

Д о р у чен н я - це док ум ент, яки й дає п овноваж ення ііого

В ид и доручень

Д орученн я бувають: особи сті (надан ня повноваж ень о д н ієї особи ін ш ій ). Н ап р и к л ад, право на о дер ж ан н я зар обітн ої плати, пош ­ тового пер ек азу тощо; оф іц ій н і (надан ня повноваж ень посадовії! особі у ст а н о ­ вою). Н ап р и к лад, право представляти п ідп р и єм ство в суді чи отрим ати товар.

Р еквізити доручення

п р ед ’явникові на виконання будь -як и х д ій від ім ен і о к р е­ мої особи чи установи, підп р иєм ства тощ о. Установа чи особа, яка ук л ал а дор учен н я , м ож е в будьякий час його скасувати, а особа, я к ій видано дор учен ­ ня, м ож е в будь-яки й час відм овитися від нього.

Р е к в ізи т и особистого д о р у чен н я: назва ви ду докум ента; текст доручення: п різвищ е, ім ’я, по батькові особи , яка видала дор учен ­ ня (довіритель); прізв и щ е, ім ’я, по батькові особи, я к ій видане д ор уч ен ­ ня (довірена особа); що доручається; дата ск л адан н я докум ента; п ідп и с довірителя; засв ідч ен н я п ід п и су довіри теля установою , д е працю є (навчається) довіритель.

Зиирніть у/ , if у ' Особисте доручення буде правомірним лиш е за умови, що підпис довірителя засвідчено службовою особою (підпис цієї особи і печатка установи). Доручення, у якому відсутня дата, не має юридичної сили.

183

З в ’я з н е м о в л е н н я А ^

313. Складіть документ, у якому ви: а) доручаєте комусь зі своїх родичів одержати вашу стипендію; б) доручаєте своєму товаришу огрим ати на складі спортивної школи форму для участі в змаганнях.

3 1 4 . Прочитайте зразок оф іційного листа, укажіть його реквізити 3 якою метою складено цей документ?

В И Д А В Н И Ц Т В О «РОСИНІ* м. В ін н и ц я , вул. К олоскова, 76 Д иректорові к н и ж к ов ого м агази н у «Світ знань* К арпенко JI. М.

2 9 .0 5 .2 0 1 0 № 18 Ш ановна Л ід іє М ихайлівно! На В аш е п роханн я н адсил аєм о плани-проспекти ви давництва «Роj сичі* на д р у ге півріччя 2010 року. П ісля детального озн ай ом лен н я з ним и Ви м о ж ете зам овити за зн а ­ чені в п ланах-проспектах к ниги за ціною видавництва. З ам овл ен і к н иги н адси л аю ться післяоплатою . С п одіваєм ося на подальш у взаєм ов и гідн у сп івп рац ю .

Додаток: на 10 арк. З повагою Д ирек тор

/П ід п и с/

С. М. Борисевич

Примітки. Якщо лист складено не на бланку, ііого дата проставляється нижче підпису ліворуч. О собл и в ості листа

Види листів

О ф іц ій н и й лист - письмовий докум ент, я к и й є засобом сп іл к ув ан н я м іж установам и (о р га н іза ц ія м и , п ідп р и єм ­ ствами), а так ож м іж приватними особам и й установами. З а в д я к и ли стув ан н ю ведуть переговори про предм ет виробничої зац ік ав л ен ост і, уточню ю ть певні питання, висуваю ть п р етен зії та вимоги, з ’ясовую ть діл ові сто су н ­ ки, вносять п р о п о зи ц ії, повідом ляю ть про певні за х о д и , висловлю ю ть подяку тощ о. Текст о ф іц ій н ого листа має бути л а к о н іч н и м , стрим ано ем оційн им . С луж бове л и стув ан н я ведеться від ім ені установи, а не від імені посадової особи, яка підписала документ. У таких ли стах п рий нято писати про себ е й адр есата в перш ій і д р у г ій особі м н ож и н и («Надсилаємо для використання», «Просимо повідомити» тощо). Усі оф іц ій н і листи за ф ун к ціон ал ь н и м и о зн ак ам и ум ов­ но поділ яю ть на: л и сти , що потребую ть в ідп ов іді (лист и прохання, лис

ти-зверт ання, лист и пропозиції, лист и запит и, лист и вимоги );

1

З в ’я з н е м о в л е н н я • л и сти , що не потребую ть в ідп ов іді (лист и попередження, лист и нагадування, листи підтвердження, лист и відмови, лист и повідомлення, інформаційні листи). Реквізити листа

Реквізити оф іц ій н ого листа: • най м ен уван н я установи; • адресат; • дата, в и хідн и й номер докум ен та (якщ о є); • тек ст листа; • відм ітка про наявність додатка; п ід п и с, ін іц іа л и , прізвищ е, п осада особи , щ о п ідп и сал а лист.

Структура тексту

Текст оф іційного листа складається з таких логічних ел е­ ментів: вступ, докази, висновок і заклю чения. Проте зовсім не обов’язково, щоб кожен лист будувався за такою схемою. Уміння написати служ бовий лист якраз і полягає в тому, щоб правильно визначити, які з перелічених елементів у дан ій си туації необхідні, а від як и х м ож на відмовитися.

Л огічн і ел ем ен ти тексту л и ста Е лем енти

З м іс т ел ем ен тів

Вступ

м іститься ви клад п рич ин , я к і в и к ли к али появу листа; поси л анн я на ріш ення органів вищ ого рівня або о д ер ж а ­ ний докум ен т

Д ок ази

ви кладається історія п и танн я, наводяться ф ак ти , поси­ лан н я на зак онодавство, р обляться логічн і висновки

Висновок

ви кладається суть п и тан н я, основна д у м к а док ум ен та, п р охан н я , п р оп ози ц ія , згода, відмова та ін .

Зак лю чен ия

висловлю ється оч ік ув ан и й результат, готовність до по­ дал ьш ої співпр ац і

П ам'ят ка Поради щодо написання ли ст ів • Варто використовувати ввічливі ф орм и звертання ( ш ановний. ви

сокошановний. високоповаж ний, вельмиш ановний тощо).

• О ф іц ій н і листи н еобхідн о писати в добр ози ч ли вом у, а не в н а к а зо ­ вом у тоні, не доп уск ається виявлення р оздратув ан н я , зл о ї н асм іш к и , грубощ ів тощ о.

• Л ист, адр есов ан и й ок р ем ій л ю д и н і, а не установі, кращ е за к ін ч у в а ­ ти словами «З повагою», «З пошаною».

• В ик ори стовуйте короткі речення.

• ГІо м ож ли вості у н и к а й т е ск л адн и х речень.

• В икори стовуйте загал ь н ов ж и в ан і й зр о зу м іл і слова.

• По м ож ли вості ун и к а й т е д ея к и х п ри км етн и к ів, б ез я к и х м ож на об ій ти ся , сл ів та ф р аз, які повторю ю ться.

• П еревіряйте значення сл ів , п ун к туац ію , ор ф ограф ію , написання п різвищ , сл ів з великої літери, т ер м ін ів , географ ічн и х назв тощ о.

З в ’я з н е м о в л е н н я

• П ам ’ятай те, що адр есат отрим ує не л и ш е ваш і ли сти , і том у пиш іть не багатослівно, а лаконічно.

• У певніться, щ о ви р озташ ув али всі питання в п орядк у їх н ь о ї зн а ­ чущ ості.

3 1 5 . 1 Напишіть офіційний лист. Скористайтеся поданою нижче довідкою.

II. Перечитайте ваш лист і подумайте: чи справді у вашому докум енті йдеться про те, що ви хотіли сказати? Чи можуть ваші ідеї й поняття бути розтлумачені інакше, ніж ви хотіли? Чи немає у докум енті граматичних помилок? Чи впевнені ви в тому, що всі використані вами слова мають саме ті значення, які ви в них вклали?

Д овідка.

1. Варіанти побудови почат ку т екст у листа: В раховую чи н ео б х ід ­ ність; З гід н о з попередньою дом овленістю ; В раховую чи в а ж к е станови­ ще; У зв ’я зк у з проведенням робіт: У відп овідь на Ваш е п рохан н я.

2. Варіанти формулювання інформативної частини: Д одатково повідом ляєм о; Крім того, потрібно додати; О тж е, нам необхідн о; Проте повинні зазн ачи ти ; Ми із задоволенн ям озн ай ом и л и ся зі зм істом В аш о­ го листа й хотіл и повідом ити д ея к і проп ози ц ії; При ц ьом у просим о врахувати, що.

3. Варіанти .ш кінчення т екст у листа: Д я к у єм о за допом огу; Х очемо ще раз висловити свою щ иру вдячність; С подіваєм ося, що наш а п роп о­ зи ц ія зац ік ав и ть Вас; С подіваєм ося отрим ати В аш у в ідп овідь н а й б л и ж ­ чим часом; Ми будем о раді співпрацю вати з Вами і чекаєм о В аш ої в ід ­ повіді; П росим о Вас терм іново повідом ити; П росим о терм іново вж ити заходів; В ибачте за зай в і клопоти; П росим о вибачення за те, що зм у ш е ­ ні турбувати Вас.

Зверніть увагу! Л ист-відм ову м ож на розпочати з к он статац ії відмови, проте кращ е спочатку пояснити, чим вона зум овлен а. Відмова не сп р а­ вить різко негативного в раж ен н я, якщ о їй пер едувати м е перек он ли ве та логічне п ояснення або ділова порада виходу з н еп р и єм н ої си т у а ц ії чи порада, до кого н еобхідн о звернутися адресатові. Л

3 1 6 . Попрацюйте в парах. Уявіть, що ви та ваш однокласник (однокласниця) працюєте керівниками установ. Розподіливши ролі, напишіть лист одного керівника іншому з проханням допомогти у вирішенні певного питання та листвідповідь із запевненням допомогти чи обґрунтованою відмовою.

Урок 13. В ІТ А Л ЬН А ПРОМОВА. В ІТА Л ЬН И Й

А ДРЕС

3 1 7 . 1. Чи доводилося вам виголошувати вітальну промову9 Розкажіть, кого і з якої нагоди ви вітали, про що йшлося у привітанні. Чи задоволені ви своїм виступом?

II. Прочитайте вітальну промову Президента Національної академії наук України, академіка Бориса Євгеновича Патона на урочистому відкритті Всеукраїнського фестивалю науки (16-19 травня 2007 p.).

Ш ановні у ч асн и к и урочистого зіб р ан н я , колеги, п о в аж н і гості! Сердечно вітаю всіх вас з відкриттям перш ого В сеук р аїн ськ ого ф ести ­ валю науки. З а початкування Ф ести валю науки в У країні, безум овн о, сп р и яти м е п о п ул я р и зац ії досягн ен ь в ітчи зн ян ої науки, п осиленню ї ї зв ’я зк ів з ни-

186

З в 'я з н е м о в л е н н я робництвом , зр остан н ю ін н ов ац ій в е к о ­ н о м іц і, ін ш и х сф ер а х сусп іл ьн ої д ія л ь ­ ності. Н аука сьогодні р уш ій н а сила п рогресу лю дства. Результати новітн іх д о сл ід ж е н ь уч ен и х к ардинально впли­ вають на р озвиток пром исловості і ен ер ­ гети к и , трансп орту і зв’я зк у, м едиц ин и і сільського господарства. Вони крок за кроком роблять наш е ж и ття д оск он ал і­ ш им і ком ф ортн іш им . За всіма наук ови ­ ми новац іям и і технологіч ним и р о зр о б ­ к ам и , які з часом стаю ть н ев ід’єм ною частиною наш ої роботи і побуту, кри­ ється титанічна праця вчених, ін ж ен ер ів і виробничників. Зав дяк и невтом ній творчій д ія л ь ­ ності вчених Н аціон ал ьн ої а к а д ем ії, гал узев и х ак адем ій наук, вищ их на­ Б. Патои вчальних за к л а д ів наш а дер ж ав а зб е р е ­ гла свій науковий потенціал і п осідає гід н е м ісце у світовом у науковом у співтоваристві. Н аука в У країні о х о п ­ лю є практично всі напрям и суч асн и х зн ан ь у при р одн и ч и х, т ех н іч н и х і со ц іогум аи ітар н и х наук ах. Ш ироке м іж н ар одн е ви зн ан н я маю ть роботи н аш и х м атем атиків. Ф ун дам ен тальн і результати отри м ан о в гал узі ін ­ ф орм атик и, зокрем а в теор ії побудови нових ін тел ек туал ь н и х ін ф орм а­ ц ій н и х техн ол огій і систем , у р озробці п ри н ц и п ів р о зу м н о ї п оведінки к іберн етич ни х пристроїв, у створенні ск л а д н и х л ю ди н о-м аш и н н и х ком п лексів. Н аукові д о сл ід ж е н н я ук р аїн сь к и х у ч ен и х з ф ізи к и н а д ­ н и зь к и х тем ператур, зокрем а з ядерного м агнети зм у, к ін ети к и к в а н то ­ вих еф ектів, ел ек трон н и х систем , що л ок ал ізов ан і н адр ідк и м гелієм , в остан н і роки певною м ірою визначаю ть світовий рівень д о сл ід ж е н ь у цій га л у зі. П ом ітно р озш и р и ли ся д о сл ід ж е н н я з н ан оф ізи к и та н аноелектрон ік и . П ідтр им ується високий рівень д о сл ід ж е н ь у багатьох н ап рям ах м атеріалознавства. Світовий пріоритет набули д о сл ід ж е н н я вітч и зн я н и х науковців у гал узі м олекулярної ф ізіо л о гії, а т ак ож к р іобіол огії та кріом ед и ц и н и ... Ш ановні колеги! Н аш е сьогодн іш н є свято пов’я зан о н асам п еред із взаєм овідн оси н ам и науки і сусп ільств а, ф орм уван н ям наукового світогл яду гр ом адян. Д ем онструю чи сусп іл ь ств у наукові дося гн ен н я і перспективи подальш ого р озв и тк у творчого п ош уку, ми, безум овн о, чекаєм о і зворотного зв ’язк у, особл и во з бок у доп и тли вої м олоді, яка завтра п рийде в н аук у і продовж и ть п одв и ж н и ц ьк и й ш л я х у ч ен и х стар ­ ш их поколінь. Саме том у Н аціональна ак адем ія наук разом з М іністерством освіти і науки ін іц ію в а л а , починаю чи з поточного року, регулярн е проведення В сеук р аїн сь к и х ф ести в алів науки , яке було п ідтри м ан о Урядом н аш ої д ер ж а в и . Нам д у ж е приєм но, щ о цей Ф ести вал ь щ ороку сп івп адати м е з п роф есій н и м святом п рац івн и к ів наукової сф ери Д нем н аук и , встанов­ леним У казом П резидента У країни.

187

З в ’я з н е м о в л е н н я Д озв ольте відк р и ти п ер ш и й В сеу к р а їн сь к и й ф ести в а л ь н аук и і п о баж ати всім уч асн и к ам приєм ного сп іл к у в а н н я із світом су ч а сн и х і м а й б у т н іх зн ан ь , а м олодим д о сл ід н и к а м зн а й т и своє м ісц е в н а уц і. Д я к у ю за увагу.

III. Проаналізуйте промову за такими показниками: 1. На які частини можна ум ов­ но поділити промову? 2. Як доповідач звертається до присутніх? 3. Як оцінено роль Ф естивалю науки? 4. Щ о сказано про роль науки в суспільстві? 5. Про які досягнення вітчизняних науковців ідеться? 6. Якими побажаннями завершується промова? Вітальна промова

Одним з видів публічного мовлення є в іт а л ь н а пром ова, ^ в іта л ь н ій пром ові сл ід дотри м увати ся к л аси ч н и х пра­ вил публічного мовлення. При цьом у не варто вдаватися ! до критики або констатац ії негативних м ом ентів.

Пам'ятка П равила свят кової промови • Відчувати ем оц ій н и й підй ом , радість, натхн ен н я. П озитивним и си гн алам и є усм іш к а, контакт очей, відкриті ж ест и , прям а постава, п о­ мірна ж е ст и к у л я ц ія , відсутність ж естів -п ар ази тів , трохи гуч н іш и й го­ лос, трохи ш ви дш ий темп мови та ін . П ам ’ятайте: пози ти вн і ем о ц ії так легко передаю ться.

• Мати охай н и й вигляд. П ам ’ятайте: святковий ак ц ен т у зовн іш н ості н ео б х ід н и й .

• Говорити стисло й зм істовно. М істкість досягається за р ахун ок ви­ користання м етафор, цитат, п р и к л адів , при слів ’їв, п ри к азок . П а м ’ятайте: сти сл ість сестра талан ту і... вияв поваги до ауди тор ії.

318. М ік р о ф о н П рощ о, на вашу думку, слід обов'язково сказати у привітанні з нагоди дня народження людини? Л 319. Підготуйте вітальну промову з нагоди (на вибір): а) дня народження і когось із рідних, товаришів, знайомих; б) проф есійного свята; в) ювілею навчального закладу; г) перемоги в конкурсі чи змаганнях; ґ) закінчення навчаль­ ного закладу; д) відкриття нового стадіону чи парку у вашому населеному пункті Потренуйтеся вдома виголошувати вітальну промову Вітальний ад рес

В італьн ий а д р ес це письмове привітання з н агоди ювілею особи , зн ам ен н ої дати з дня засн уванн я установи тощ о. У вітальном у а д р есі, як правило, зазн ачаю ться результа­ ти й засл уги певної д ія л ьн ості. Мета цього док ум ен та оц ін и ти й підк р если ти здобутк и л ю ди н и , установи чи гром ади.

Зверніть увагу! Потрібно розрізняти пароніми адрес і адреса. Адреса м ісце м еш кання лю дини чи м ісце зн а х о д ж ен н я установи; адрес пись­ мове привітання особи , установи.

188

З в ’я з н е м о в л е н н я 3 2 0 . Прочитайте вітальні адреси Укажіть їхніх адресатів. Розкажіть, з якої наго­ ди написано ці привітання та про що в них ідеться

В італ ь н и й ад р ес з н аго д и Д н я м іста Умані

Ш ановні ум анчан и! Ваш е місто завжди цікавило відомих людей, свого часу його відвіду вали Богдан Х м ельницький. Тарас Шевченко. Іван Котляревський. Олек сандр П уш кін. В асиль Симоненко, Надія Суровцева та багато інш их визначних світ ових талант ів. Кожен із гостей міста насамперед прагне відвідати національну перлину садово-паркового мист ецт ва «Софіївку», ви зна ну одним із Семи чудес України. Умані судилося ст ати й центром палом ницт ва брацлавських хаси дів. як і щороку відвідують могилу свого духовного наст авника цадика Н ахмана. Ваш край дав Бат ьківщ ині визначн их полководців - двічі Героя Ра дянського Союзу Івана Черняхівського та Героя Радянського Союзу Кузь му Дерев'янка, який за дорученням уряду підписав акт беззастережної к а п іт уляц ії Японії, пост авивш и остаточну крапку в Другій світовій війні. Сердечно вітаємо з Днем міста працівників усіх промислових під приємст в Умані, а також підприємців, освітян, медиків, працівників за кла д ів культ ури та спорту. Особливої відзнаки заслуговує сьогодні уманська студентська та учнівська молодь, яка завжди бере найакт ивніш у участ ь у житті те рит оріальної громади, любить і пишається своїм містом. Зичимо всім уминчанам міцного козацького здоров'я, здійснення всіх к р и ла т и х задумів, нових успіхів, досягнень і звершень у розбудові незалеж ної України. Добробуту, радості й піднесеного настрою! Хай множиться щ астям кожен новий день і все ваше ж иття! З повагою Голова Ч еркаської обласної ради

В олоди м ир Гресь

В італьн и й а д р е с з нагоди ю вілею

В ельм иш ан овний М иколо Івановичу! Прийміт ь наші найщ иріш і віт ання з нагоди Вашого 50 річного юві лею. Раді висловит и Вам сердечну вдячність за співпрацю протягом 20 років. Горді за Ваші наукові успіхи. Знаємо Вис як талановит ого вченого, ерудовиного, інтелігентного співрозмовника й мудрого керівника. Зичимо доброго здоров'я, творчого нат хнення, віку довгого й великої радості в дружному родинному колі. Щ иро В аш і колеги А л

3 2 1 .1. Складіть і запиш іть вітальний адрес з нагоди ювілею якоїсь людини, організації чи населеного пункту. Продумайте оформлення адреса.

Я

II. За бажанням проведіть у класі конкурс вітальних адресів, під час якого оц і­ ніть як зміст документа, так і його оформлення.

189

З в 'я з н е м о в л е н н я У рок 14. П Е Р Е К Л А Д ТЕКСТІВ 3 2 2 . 1. Прочитайте виразно текст. Визначте його стиль і тип мовлення, тему та мікротеми До якого жанру він належить?

П орівняйте! С инее в л аж н о е утро с трудом п робивалось сквозь осен н и й тум ан . У країн ськ ою Р осій сь к ою Ж ёлты е дубовы е заросли стояли в м овою м овою росе. М алы ш кин шёл рядом и почти не см отрел по сторонам — он не Ч ас(н ев и зн ач ен а Час (60 хв) сп уск ал с меня глаз. Он заставлял кількість) меня см отреть то на м оре, сизой т у ­ Н еділя (один 3 Н еделя (7 дн ів чей л еж ав ш ее внизу у н аш и х ног, дн ів ти ж н я ) ти ж н я ) то на последни й ж ёл т ы й цветок, Л уна (відлун н я) Л уна (місяць) вы росш ий на кам енистой д ор оге, то Річ (предмет) Речь (промова) на далёк и й водопад, казавш и йся Трус (обш ук) Трус (боягуз) и здал и п рядью бел ы х нитей, Злодей З л одій (той, що брош енны х на отвесны е скалы . краде) (лиходій) Он сл еди л за вы раж ен ием моего л и ц а и вдруг засм еялся: он был рад, что ем у удалось ещ ё одн ом у ч е­ ловеку показать этот утренний мир. В эту м и н уту он был проводником по прекрасном у, он приобщ ал меня к этой приморской осени и был сч а стл и в , что ещ ё одном у человеку он см ог передать хотя бы частицу тех чисты х и ясны х п редставлений, к ак и м и он ж и л в те дни (К. Паус

товскиіі).

II. Перекладіть і запиш іть текст українською мовою, добираючи відповідні до теми й мети висловлювання мовні засоби.

III. Зіставте вимову й написання виділених слів в обох мовах.

3 2 3 . Перекладіть українською мовою Порівняйте вживання та написання прийменників в українській та російській мовах. За потреби скористайтеся російсько-українським словником С казать в д в у х сл ов ах, с глазу на глаз, прийтись по вкусу, см отря по погоде, в его пользу, вокруг города, посредством суф ф и к сов , сверх вся­ кого о ж и д а н и я , при ж и зн и , и з-за н еостор ож н ости , согласно приказу, знать по газетам , дом в два эт а ж а , при помощ и ск ал ьп еля, приним ать бли зко к сердц у, в сл уч ае за с у х и , принять во вни м ани е, на п р отяж ен и и д в у х дн ей , несм отря на болезн ь, благодаря заботам , в течение ж и зн и , согласно правилу.

3 2 4 . 1. Прослухайте текст з голосу вчителя або однокласника Виконайте син­ хронний переклад тексту.

1. Дельфины ведут себя на м орях, как настоящ ая спасательная коман­ да, помогая лю дям , попавшим в беду. Более того, зарегистрированы д еся т­ ки случав, когда больны е и ранены е дельфины сами приплывали к лю дям за помощью или звали на вы ручку к запутавш ем уся в сетях детёны ш у. Что ж е п обуж дает дельф инов спасать т он ущ и х лю дей , вы талкивая их из воды? О казы вается, что это св язан о с при сущ и м им врож дённы м реф лексом вы талкивания сородичей на в о зд у х . Д ы х а н и е у дельф инов м ож ет осущ еств л я ться только при вы ны ривании. Если ж е ослабевш ий дельф ин или новорож дённы й детёны ш не в состоя н и и подняться наверх 190

З в ’я з н е м о в л е н н я и выставить голову из воды , то на помощ ь ем у по издаваем ы м си гн алам бедствия п р и дут др у ги е дельф ины и вы толкнут его и з воды. Р еф лекс вы талкивания п роявляется у дельф инов и при виде м олчащ его или д а ж е мёртвого сор одич а. Этим и объ я сн я ется вы талкивание из воды т о н у щ и х лю дей (И. Заянчковский).

2. Мы ходим по зем л е, но часто ли нам п риходит в голову ж ел а н и е н агн уться и тщ ательно рассм отреть всё, что н аходи тся у нас под нога­ ми? А если бы мы нагнулись и начали рассм атривать её, то на к а ж д о й пяди наш ли бы много лю бопы тн ы х вещ ей. Р азве не интересен су х о й мох, рассы паю щ ий и з свои х кувш и н чи к ов и зу м р удн ую пы льцу, и ли цветок п одор ож н и к а, п охож и й на сиреневы й сол датск ий султан? И ли облом ок перлам утровой р акуш к и - такой крош ечны й, что из него нельзя сделать д а ж е карм ан н ое зерк ал ь ц е для к ук лы , но достаточно больш ой, чтобы бесконечно переливаться и б л ес­ теть таким ж е м н ож еством н ея р к и х красок, каким горит на утренн ей заре небо над Балтикой. Обо всём этом м ож н о писать ск азк и таки е ск а зк и , что лю ди будут только качать головами от уди в л ен и я, говоря д р у г др угу: «Откуда толь­ ко взялся такой благословенны й дар у этого долговязого сы на баш м ач ­ ника из Одензы? Д о л ж н о бы ть, он всё-таки колдун» (К. Паустовский).

3. Д о н а ш и х дн ей сохр ан и л ся зам ок М онте-Кристо, как писали соврем енники, одно из сам ы х прелестны х безум ств, которы е когда-либо делал Д ю м а. На участ­ ке, поросшем лесом, Дю ма приказал возвес­ ти зам ок, разбить парк с р ом антическим и л у ж а й к а м и , водопадам и и подъём ны м и м остам и. Д авн о осы пал ась позолота с вензеля «А. Д .» на ч угун н ой реш ётке ворот «МонтеКристо». Но еж егод н о безвестн ы е почита­ тели А лек сандра Д ю м а п р и езж аю т и будут п ри езж ать сю да со всех концов света. В М арселе одна из ул и ц в квартале, раскинувш ем ся по ск л он у холм а, который Зам ок Монте-Крісто вы сится над главной улицей К анебьер, но­ сит им я граф а М онте-Кристо, другая аббата Ф арина, третья Эдмона Д ан теса. М ногие марсельцы и по сей ден ь искренне верят, что всё, о чём написал Д ю м а в своём р ом ане, сл уч и л ось на сам ом д ел е. Этой верой ловко пользую тся лодочники и расторопны е гиды , п редлагаю щ и е п о се­ тить зам ок Иф. П овсю ду - на п лощ адк е внутри Ф орта, в к азем атах толпы туристов. С лю бопы тством они остан авли ваю тся перед табли ч к а­ ми на дв ер ях кам ер, гл асящ их, что здесь содер ж ал и сь н ек и е Эдмон Д а н тес в будущ ем граф М онте-Кристо и обладатель несм етны х с о ­ кровищ аббат Ф арин. Так писательск ий вы мы сел, согласно котором у несчастны й ю нош а ок азал ся похороненны м в этой страш н ой тю рьм е на многие годы, в наши дни обрёл ж и знен н ое подтверж дение (Р. Билоусов).

II. Перевірте за допом огою словника правильність перекладу слів та сл о ­ восполучень, які викликали у вас труднощі.

191

З в 'я з н е м о в л е н н я

Урок 15. В ІД П О ВІДЬ НА ЕК ЗА М ЕН І 3 25. Прочитайте уривки учнівських відповідей на екзамені Які недоліки ви по­ мітили? Відредагуйте усно ці висловлювання.

1. Риби мають обтічну ф орм у тіла. Є плавальний м іхур . О тж е, риби водяні хр ебетн і тварини, які маю ть хар актер н і особл и в ості. Органами ди х а н н я риб є зябр а. Вони буваю ть прісноводні й морські.

2. Речення буваю ть прості. Вони м ож уть бути одн оск л адн и м и і д в о ­ ск л адн и м и . А ще є ск л адн і речення. В од н оск л адн ом у реченні є л и ш е один головний член речення. Я кщ о ж у реченні є два головних члени, то це речення буде дв оск л адн им .

Особливості відповіді

В ідп овідь на е к за м е н і - це ц іл існ е зв’я зн е м онологічне висловлю вання в науковом у сти л і, для якого характерні к ом п ози ц ій н а заверш еність, чітка п ослідовність у викла­ ді м атеріалу. Як і будь-як е висловлю вання, відп овідь на ек зам ен і має вступ, основну і зак л ю ч н у частини. В ідп овідаю чи на ек за м ен і, сл ід дотри м увати ся неш вид­ кого тем пу вимови, чітко д іл и ти м атеріал на частини, робити п аузи, правильний логіч н и й наголос.

Зверніть увагу! Н евм іння побудувати зв ’я зн у відповідь часто п ри зво­ ди ть до зн и ж ен н я оц ін к и за зн ан ня м атеріалу.

3 2 6 . 1 Складіть план усної відповіді на екзамені на одну з тем: «“ Кайдашева сім ’я” - соціально-побутова повість-хроніка», «Правопис апострофа», ' Полі­ тичний портрет П. Скоропадського», «Механічний рух та його види», «Числові функції», «Демографічні процеси і демографічна політика». За планом підготуйте відповідь. За потреби скористайтеся поданими нижче довідкою та пам яткою.

II П о п р а ц ю й т е в п а р а х . Вислухайте відповідь однокласника (однокласниці). Виділіть у цьому висловлюванні ті сторони, які дадуть зм огу одержати на е кза м е ­ ні високий бал.

Д о відка . Слова і сл овосполученн я, за допом огою я к и х м ож н а перейти від теорети чного м атеріалу до п ри к л адів та їх н іх пояснень: наприклад, прикладом може служ ити, крім того, т аким чином, отже, поряд з тим, по перше, по-друге та ін. Пам'ят ка В имоги до відповіді на екзам ені • Н аявність початкової ф рази, яка ор ган ізовувати м е загальн е вислов­ лю вання.

• З в ’язок м іж ч астинам и висловлю вання.

• Чітка послідовн ість у вик ладі м атеріалу.

• П равильне використання засобів в и р аж ен н я зіст а в н и х , причиннонасл ідк ови х та ін ш и х віднош ень.

• К ом п ози ц ій н а заверш еність відп овіді.

• Н аявність п р и к л адів , пояснень.

• Д отр и м анн я наукового сти лю мовлення.

• П равильність м овлення.

192

ДОДАТКИ Д одаток 1 У ЗЛ Г А Л Ь Н Ю В А Л Ь Н І Т А Б Л И Ц І Ф О Н Е Т И К А . О РФ ОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ Звуки Приголосні Голосні М’які

Тверді [а], [о], [у], [е], [и]. [і]

[б].

[П],

[В].

|м],

[ф |.

[ж ], [ч]. [пі], [д ж ]. [і ], [і ], [к]. [х].

[л], [т], [3], [С]. [ц]. [дз]. [Л], [Н]. [р]

[Й]. [д І. [т ]. [•» ]. [<■ 1. [ц 1. [дз ]. [л7]. [Н ], [р ]

Нанівпом'якіїїені звуки (відтінки твердих приголосних) [ б '] , [П -]. [ в ’], | м ' ] . | ф ’ ].

[ж’І. [ч * ].

( ш ’].

[дж’]. [ г ’ ].

[!-•]. [ к ’1, [х '1

Дзвінкі/глухі приголосні Дзвінкі

[б]

ІДІ

ІД ]

[з]

(з 1

[дз]

[дз 1 [ж]

Глухі

[п]

[ті

[т [

[с]

[С І

[ц]

[Ц ]

[Дж]

М

[Г]

-

[■■]

[К]

М

ІФ]

[ш]

Співвідношення деяких звуків і букв • Буква «м’який знак» звука не позначає, а використовується для позначення м'якості приголосних на письмі: день [ден ].

• Звук Ідж] позначається двома буквами д і ж; [дз] - буквами д і j ; [дз ] - бук­ вами д. .і, ь. Сполучення букв дж і дз позначають два окремі звуки [д] і [ж] та ІЛ] і [з] тільки тоді, коли префікс слова закінчується на д, а корінь починаєть­ ся на ж або .і. Буква щ завжди позначає два звуки [пі] і [ч]: щука [шчука].

• Буква ї завжди позначає два звуки - [й] та [і]: їсти - [йісти]. Букви я , ю , є можуть позначати два звуки (|йа[, [йу], [йе]) або один ([а], [у], |е]) та м'якість попереднього приголосного Звукове значення букв я. ю, є Позначають два звуки: • • • •

Позначають один звук і м’якість попереднього приголосного

на початку слова: яма [йама]; безпосередньо після приголос­ після голосного: моя [мойа]; ного: няня [н ан а] після апострофа: м'яч [мйач]; після м'якого знака: мільярд [м'іл йард]; у деяких словах після |й|: фойе [фоййё]

7 Українська мова 10 кл

193

Длфлткя

Фонетична транскрипція береться і к»*ді*ат>і д тж к * : ключ [кл/уч]. К*жек * * tt «предан w«« »кремич дна***. П«;шача*ть«я маг«л*с, я к и й у елеві два і більш е складів. Не використовуються великі букви. Не використовуються букви я, ю, є, ї. щ. Знак 1 позначає м’як ість приголосних, зн ак ’ - пом’якш ені відтінки приго­ лосних; знак : - подвоєння приголосних; [еи], [и*], [0у] - нечіткий голосний. На позначення короткої паузи в реченні ставиться похила вертикальна риска (/), на позначення кін ц я речення або тривалої паузи (на місці частин складного речення) ставляться дві похилі вертикальні риски (//) Написання ненаголошених голосних [е], [и], [о] Ненаголошені [е], [и|, [о], що перевіряю ться наголосом У складах з наголошеним голосним пиш еть­ степовий, бо степ; голубка, бо голуб ся та сама буква, що й під наголосом Ненаголошені [е], [и]. [о], що НЕ перевіряю ться наголосом

вітер - вітру, каменя - камінь. АЛЕ: згинати, починати, проривати Пишемо е в кореневих буквосполученнях берег, пелена -ере-. -елеПишемо и в кореневих буквосполученнях тривога, глитати р и , лиПишемо о, якщ о при змінюванні в наступному поріг - порога Пишемо е, якщ о при зміню ванні слова сумнівний звук випадає або чергується з [і)

складі немає, наголошеного [у] чи [і| Увага! У деяки х словах (переважно іншомовних) написання ненаголошеного голосного не перевіряється: левада, бензин, кишеня, пиріг Спрощення груп приголосних Спрощення відбувається У групах приголосних -ждн-, -лдм-, -стн-, -стл- випадаю ть літери д, т: тиждень тиж

Спрощення НЕ відбувається У словах зап'ястний, кістлявий, пестливий,

хвастливий, хвастнути, хворостняк, шіст надцять

невий, щастя - щасливий П римітка. У прикм етниках, утворених від ім енників іншомовного походження з кінцевим -cm, літера т у групі приголосних -стн- зберігається, хоч відповід­ ний звук і не вимовляється: компост - компостний, контраст - контрастний Написання м'якого знака ь пишемо

ь НЕ пишемо:

після букв на позначення м’яки х після букв на позначення приголосних ш иплячих: дріб, дощ

[да И , | 3 ]. [С Ми ]. [л'1, [н і, ІДЗ 1 у таких випадках: у кінці слова та складу: вісь, дядько

губних

і

Д п д а п .к н Написания м'якого знака ь НЕ пишемо:

ь пишемо: у середині складу перед о: трьох,

сьомий у словах на зький (ський. цький),

після р у кінці складу і слова: Харків, чотирма. Виняток: Горький після « перед буквкми на позначення ш иплячих та перед суф іксам и -ств(о),

зькість ( ськість, цькість), -зько ( сько, цько). -зько.чу ( ському. цькпму), JbKU ( ськи. цьки): близький, близько. Виняток: баский, боязкий, в'язкий, дерзкий, різкий, жаский, ковзкий, плаский, порский

бриньчати

у словах на енько, енька, онько.

між буквами на позначення подовжених

-ськ(ий): тонший. Виняток: доньчин, неньчин, няньчин,

онька. енький. есенький, ісінький, м 'яких приголосних: ллю, життя юсінький: солоденько у буквосполученнях -льк . льч , ньц-, якщ о вони походять від буквосполучень -льк. ньк■: скриньці, бо скринька

після букв на позначення приголосних, крім |л], якщ о за ними йдуть букви на позначення м 'яки х або пом’якш ен и х приголосних: користю. АЛЕ: різьбяр,

тьмяний після букви на позначення [л ) перед наступним приголосним:

читальня, стільчик

після д. т, н перед суфіксом -ченк(о),

чук, -чииіин: Радчук. безбатченко у с п о л у ч е н н я х -ЛЧ-, ЛЦ-, НЧ-, НЦ-. СЦ-, сч . я к і у т в о р и л и с я в ід лк-, нк-, ск-:

рибалці, бо рибалка Написання апострофа перед буквами я, ю, є, ї Апостроф пишемо: після букв 6, п . в. м . ф, якщ о перед ними в корені слів не стоїть буква на позначення приголосного, крім р:

п'ять, рум'яний

Апостроф НЕ пишемо: після букв б, п . в, м , ф. якщ о перед ними в корені є буква на позначення приголосного, крім р: свято, цвях. АЛЕ: торф'яний

після букви р , що разом із я, ю, є після букви р , що позначає твердий звук (у вимові чується й): бур'ян, пір'я позначає м’як и й звук [р J (у вимові не чується й): буряк, крюк після префіксів, що закінчую ться твердим приголосним: без'язикий,

від'їзд після першої частини складних слів, що закін чується на твердий приголо­ сний: дит'ясла, пан'свропейський,

пів'яблука. АЛЕ: пів-Європи (власна назва) у слові Лук'ян та похідних від нього: Лук'янечко, Лук'янівки, Лук'янець тощо

Додат ки Збіг приголосних Умови

Приклади

якщ о корінь починається тим самим звуком, на яки й закінчується префікс

відділити

якщ о корінь чи основа слова закінчується тим самим звуком, яким починається суфікс

щоденний, розрісся

якщ о перша частина складноскороченого слова закінчується тим самим звуком, як и м починається друга

військкомат

у наголош ених прикметникових суф іксах -енн(ий).

-анн(ий), що вказую ть на вищ ий ступінь вияву ознаки або м ож ливість чи неможливість дії

здоровенний, нездійсненний

у п рикм етниках на -енн(ий) старослов’янського похо­ дж ення

огненний, священний

Подовження приголосних [д ]. [т ], [з ], [с ], [ц ], [л ], [н ], [ж'), [ч'], [ш’] між голосними Умови

Приклади

в ім енниках середнього роду на -я (крім тих, що означаю ть назви м алих за віком тварин: гусеня, каченя)

знання, зілля

у деяки х ім енниках чоловічого і жіночого роду на я

суддя. Ілля, стаття. Виняток: статей

перед я, ю в деяких прислівниках

зрання, спросоння, навмання, попідвіконню, попідтинню

в ім енниках жіночого роду III відміни орудного відм інка однини перед кінцевим -ю

річчю, сіллю

у формах дієслова лити

ллю. зілляти

НЕ подовжуються приголосні в словах кутя, попадя, свиня, третя, третє

БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Зміни приголосних перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) г, ж , з + -ськ-, -ств------- ► -зьк■, -зтв-

Рига - ризький. Париж - паризький, боягуз - боягузтво

к, ч, ц + -ськ-, -с т в ------► цьк . цтв

козак козацький, козацтво, ткач - ткацький

х, ш, с + -ськ-, -с т в - -----► ськ . ств-

птах - птаство. товариш - товариський, товариство

Виняток: казахський, баскський. меккський, тюркський, цюріхський

196

Додат ки Правопис літер и. е в суфіксах іменників Пишемо и в суфіксах:

Пишемо е в суфіксах:

•ичок, -ичк у словах, що походять від слів із суф іксами

-ечок (-єчок), -ечк (-ечк) у словах із зменш ено-пестливим значенням: вершечок, віконеч

ик. иц: вогничок, кошичок

ко, краєчок -II в(о) для вираж ення збірних понять, які означаю ть матеріал або продукт праці:

-ев(о) у слові марево

печиво, Mopojueo -ик, -ник, -чик, -щик у словах братик, вузлик. працівник,

хлопчик -иськ(о), -иіц(е) в ім енниках із переважно емоційнонегативним відтінком у значенні:

-єн в ім енниках середнього роду, що означаю ть ж иві істоти:

вовченя, гусеня

хлопчисько, бабище -ир, -ист, -изм у словах іншомовного походження після д,

т. з, с. ц, ж. ч. ш. р: бригадир, командир, бандурист -ин у присвійних прикм етн иках, утворених від ім енників 1 відм іни, після приголосних (крім и): Галин, тітчин Суфікси -ев (-св). -ов у прикметниках Пишемо ев:

Пишемо -се:

Пишемо ов:

у п ри км етни ках, які маю ть перед цим суф ік­ сом м 'яки й або ш и п л я­ чий приголосний і в яки х наголос падає пе­ реваж но на основу сло­ ва: груїиепиіі. овочевий

у п р и к м е т н и к а х ,у яки х перед суфіксом виступа­ ють букви на позначен­ ня м ’яких [н ], |т |, [й|:

а) у прикм етн и ках, які м а­ ють перед цим суфіксом твердий приголосний: ві тровий, казковий ; б) у п ри км етн и ках, я к і м а­ ють перед цим суфіксом ш и п лячи й або м 'який при­ голосний, причому наголос падає на закін чен н я: дощо

суттєвий, життєвий

вий. речовий Уживання префіксів з-(с-), роз-, безПриклади

Умови

Перед буквами к. п, т. ф. х преф ікс з- відпо­ ска.шти. сфотографувати, відно до вимови позначається буквою с. Перед зсадити, зшити усіма інш им и приголосними вж ивається пре­ ф ікс л П рефікси роз . без завж ди пишемо з буквою з

розказати, безпечний

Увага! В українській мові преф іксів рос - і бес- немає

197

Додат ки Уживання префіксів пре-, при-, пріПншемо пре-:

Пишемо при-:

у прикметниках і прислівниках для вираж ення найвищ ого ступеня ознаки:

Пишемо прі-:

переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання до чогось, неповноту дії чи ознаки: приїхати, присісти. А також у похідних від них: прибуття, приклеєний

у словах

прізвище, прізвисько, прірва

премудрий, препогано у словах презирство, у прикметниках та іменниках, що презирливий, преподобний, означаю ть знаходж ення біля престол, преосвященний чогось: прикордонний, пригірок Правопис складних слів Пишемо разом:

Пишемо через дефіс:

слова, утворені від підрядних слова, утворені від сурядних словосполучень словосполучень (у як и х від (у як и х усі слова рівноправні): одного до іншого слова можна українсько-англійський поставити питання): ново

будова, східнослов'янський слова з першими частинами авіа . авто , агро . водо . кіно . макро , мікро . супер-. теле-, фото- і под.: кіномистецтво прикм етники глухонімий, хитромудрий, зловорожий

слова з першою частиною віце-. екс-, лейб ,

максі , м ін і, обер , воєнно, військово-: міні футбол. Виняток: військовополонений прикм етники, я к і означаю ть відтінки кольо­ ру: темно зелений. Виняток: жовтогарячий, червоногарячий слова, утворені поєднанням тих самих слів, синонімічних слів, антонім ічних слів, близь­ ких за значенням слів, слів з тим самим коренем: білий білий, тишком нишком, більш

менш, батько мати, великий превеликий. АЛЕ: кінець кінцем, чин чином, сама самотою слова, у я к и х перше слово підкреслю є певну прикмету чи особливість предмета, яви щ а, названого другим словом: свят вечір, стоп

кран, яхт клуб ЛЕКСИКОЛОГІЯ А нтоніми - протилеж ні за значенням слова веселий - сумний Синоніми - близькі за значенням слова Омоніми - слова, однакові у вимові, але різні за значенням

сміливий - мужній - хоробрий коса (зачіска) - коса (мілина в морі)

Лексика за ступенем уживаності П асивна А ктивна

Застарілі слова А рхаїзми

198

Історизми

Неологізми

Додат ки МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТИНИ МОВИ Назва частини мови

Службові

Самостійні

Іменник

Лексичне значенії 5і

Морфологічні ознаки

Синтаксична роль

означає предмет має рід. зм ін ю ­ будь-який ється за числа­ член речення ми, відм інкам и

Питанії н ХТО? ІЦО?

який? чий?

Прикметник означає ознаку предмета

означення, зм іню ється за родами, числа­ присудок ми, відм інкам и

Числівник

означає к іл ь ­ кість і порядок предметів при лічбі

зміню ється за відм інкам и, деякі за числа­ ми та родами

будь-який член речення

Займенник

вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх

зм іню ється за відм інкам и, деякі за особа­ ми, числам и, родами

хто? що? підмет, дода­ ток, означення який? чий? скільки ?

Дієслово

означає дію предмета

зм іню ється за часами, числа­ ми, особами або родами

будь-який член речення

ІЦО робить? що зробить?

Прислівник

означає ознаку дії, ознаку предмета, ознаку ознаки

не зм іню ється

обставина, означення, присудок

як? де? коли? та ін.

не мають

не змінюються

не є членами речення

не відпові­ даю ть

вираж ає почут­ тя, емоції, волевиявлення, але не називає їх

не зм іню ється

може бути членом речен­ ня, якщ о вж ивається у значенні само­ стійного слова

Прийменник Сполучник

скільки ? котрий?

Частка

Вигук

не відпові­ дає

Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку однини -а(-я)

-у(-ю)

Іменники чоловічого роду, які означають: а) назви істот: лікаря, товариша ; б) назви чітко окреслених конкретних предметів: ножа, воза, .молотка; в) назви мір довж ини, ваги, часу, грошей, місяців, днів тиж ня: кілограма, вівторка ;

Іменники чоловічого роду, які означаю ть: а) назвн речовин, м атеріалів: меду. піску ; б) назви нечітко окреслених предме­ тів і понять: космосу, вальсу, світу; в) назви відчуттів: болю, страху; 199

Додат ки Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку однини -а(-я)

-У(н>)

р) назви населеннх пунктів: Києва (АЛЕ: Кривого Рогу - складня назва); ґ) географічні назви з наголосом на закінченні: Дніпра. Дністра-, д) наукові терміни: атома, радіуса (АЛЕ: роду, сюжету, роману)

г) назви явищ природи: вітру, морозу, ґ) назви установ і організацій:

інституту, заводу; д) географічні назви, у яки х наголос не падає на закін чен н я: Кавказу,

Бугу, Криму

Увага! Д еякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини можуть мати паралельні закінчен ня. Це залеж ить від наголосу або від значення іменника. Н априклад: двора - двору, листопада (назва місяця) і листопаду (падолист) Творення імен по батькові Чоловічі імена по батькові

Ж іночі імена по батькові

За допомогою суф ікса ович: Олегович,

За допомогою суфікса

Анатолійович.

-івна ( ївна): Олегівна,

Запам'ятайте: Ілліч. Якович. Лукич. Кузьмич

Анатоліївна

(і Кузьмович). Савич (і Савович), Хомич (і Хомович) Творення ступенів порівняння прикметників Вищий ступінь Проста форма

Н айвищ ий ступінь

Складена форма

Проста форма

За допомогою За допомогою суф іксів -іш-, Ш-: слів більш, менш , добріший як і додаються до звичайної форми прикм етника:

більш добрий

За допомогою преф ікса най-, як и й додається до простої форми прикм етника вищого ступеня:

Складена форма За допомогою слів найбільш , найменш ,

я к і додаю ться до звичайної форми прикм етника:

найбільш добрий

найдобріший Відмінювання числівників Відмінок Н. Р.

д.

3. Ор.

м.

Відмінкові форми один одного одному як Н. або Р. одним (на) одному, (на) однім

два двох двом як Н. або Р. двома (на) двох

п’ять п'яти, п'ятьох п'яти, п'ятьом п’ять, п'ятьох п’ятьм а, п’ятьом а (на) п'яти, (на) п ’ятьох

сорок сорока сорока сорок сорока (на) сорока

Відмінювання числівників Відмінок Н. Р.

Д.

3. Ор.

м.

200

Відмінкові форми ш істдесят ш істдесяти, ш істдесятьох ш істдесяти, шістдесятьом шістдесят, ш істдесятьох ш істдесятьм а, ш істдесятьома (на) ш істдесяти, шістдесятьох

шістсот шестисот, шістьохсот ш естистам, ппстьомстам ШІСТСОТ ш істьмаста ми, щ іст ьом аста м и (на) ш естистах, ш істьохстах

Додат ки Займенники Розряд

Приклади

Лексичне значення

Особові

вказують на істоти, предмети, явища і поняття

я. ти, він, вона. ми. ви

Зворотний

вказує на відношення до діючої особи

себе

Питальні

містять запитання про особу, предмет, ознаку, кількість

хто ? який? чий? скільки ?

Відносні

вживаються для зв’язку частин складного речення

хто. що, який. чий. котрий, скільки

Неозначені

вказують на невідомі, неозначені особи, предмети, ознаки, кількість

щось, будь який, абищо, деякий, хтозна який

Заперечні

вказують на відсутність особи, предмета, ознак, кількості

ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки

Присвійні

вказують на приналежність якогось предмета певній особі

мій. твій. свій. наш. його

Вказівні

вказують на виділення якогось одного предмета з ряду інших

цей. той, такий, стільки

Означальні

вказують на узагальнену ознаку предмета

весь, всякий, кожний, самий, жодний, інший

Дієслівні форми Дієвідмінювані (змінюються за особами, родами, числами) особові форми дієслова

Відмінювані (змінюються за від­ мінками, родами і числами)

Невідмінювані (не змінюються ні за особами, ні за відмінками, родами, числами)

дієприкметник

безособові дієслова інфінітив дієприслівник дієслівні форми на но,

то Написання складних прислівників Пишемо разом, якщо утворені сполученням:

Пишемо окремо прислівники та прислівникові сполуки, що складаються:

прийменника з прислів­ ником, іменником, коротким прикметни­ ком, числівником або займенником: повсюди,

з прийменника та іменника, у яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення: без жалю,

внизу, у двое, внічию.

уві сні

Пишемо через дефіс, якщо утворені за допомогою: прийменника по та закінчення -ому, ( к)и :

п оукраїнськом у. посусідськи

АЛЕ: по двоє, по трос,

до чого, за віщо 201

Додат ки Написання складних прислівників Пишемо разом, якщо утворені сполученням:

Пишемо окремо прислівники та прислівникові сполуки, що складаються:

Пишемо через дефіс, якщо утворені за допомогою: прийменника по від порядкових числівників:

кількох прийменників із з двох іменників та будь-якою частиною мови: одного або двох при­ йменників: день у день, знадвору, позавчора

по-перше

рік у рік. раз у раз. з дня на день кількох основ (із при­ йменником чи без нього): мимохідь, стрім

з прийменника з повним прикметником чоловічого роду: в

голов

цілому, в основному

частки будь. небудь. казна .

■то. хтозна-: казна-де. так-то, хтозна-як двох прислівників або повторенням слова чи основи без службових слів або зі службовими слова­ ми між ними: вряди годи,

сяк так. віч на віч Написання складних прийменників Пишемо разом, якщо утворені сполученням:

Пишемо через дефіс:

одного або двох прийменників із будь-якою частиною мови: навколо

якщо слово починається з прийменника з , із : з понад,

двох чи більше простих прийменників:

и за

понад, поміж Написання сполучників Пишемо окремо:

Пишемо разом: якщо це складний сполучник: щоб.

якщо це складений сполучник: як

тільки, у зв'язку з тим що, через те що, з тим щоб Увага! Частина сполучників може мати при собі частки б. би. ж. же, які пи­ шуться окремо (дгоч би. або ж. бо ж. але ж. адже ж. коли б), а також частки то. по. бо, я якими сполучники пишуться через дефіс (тим то. тільки но. тому-то, якби-то, отож бо) проте, якби, притому, ніби, мовби, неначе, начебто, немовбито

Написання часток із повнозначними словами Пишемо разом:

Пишемо через дефіс:

частки аби-, де-, -сь, частки казна-, хтозна-, бозна-,

-ся, що-, чи , як-, ані-: абихто, чимало, щодня

Пишемо окремо: інші частки, зокрема

б (би), ж (же), то (вказівна): хоч би. (підсилювальна), якщо вони стоять хіба ж будь-, -небудь: будь хто частки -бо, но, -от. -таки, -то

безпосередньо після слова, з яким пов'язані за змістом: все таки Якщо між часткою і словом, якого вона стосується, стоїть інша частка чи при­ йменник, то псі три слова пишемо окремо: аби в кого, все ж таки

Додат ки Написання не з різними частинами мови Пишемо разом:

Пишемо окремо:

зі словами, які без не не вживаються: з числівниками, займенниками: не

негода, ненароком, нехтувати

троє, не наш. АЛЕ: неабиякий, неабихто

зі словами різних частин мови, коли в з іменниками, прикметниками, займенниками, прислівниками, які з реченні є протиставлення: не високо, а низько не означають одне поняття (можна замінити синонімом без не): неспокій

(тривога) з дієсловами, яким не надає нового значення: неславити (ганьбити). АЛЕ: не славити (у значенні не

з дієсловами, дієприслівниками (крім тих, які без не не вживаються):

не знає, не маючи

прославляти) з дієприкметниками, крім випадків, коли пишемо окремо: незавершена

робота

з дієприкметниками, при яких є залежні слова або які виступають у ролі присудка: не закінчена мною

робота; твір не написаний у складі префікса недо-, який означає дію, стан або якість у неповній мірі: недобачати,

з прикметниками в ролі присудка, якщо часткою не заперечується ознака: вітер не сильний

недописаний. АЛЕ: не дослухати (не виражає заперечення дії) у заперечному слові немас (можна замінити формою нема): у нього

з підсилювальними прислівниками та зі словами, що пишуться через дефіс:

немає олівця.

не зовсім, не по нашому, не сьогодні-завтра

АЛЕ: він не має олівця

Якщо в реченні немає протиставлення і слово може вживатися без не, то не з іменниками, прикметниками й прислівниками треба писати залежно від зміс­ ту - окремо (якщо щось заперечуємо) чи разом (якщо стверджуємо) Написання ні з різними частинами мови Пишемо разом:

Пишемо окремо:

зі словами, які без ні не вживаються: у заперечних реченнях для посилення заперечення: не сказав ні слова ніяково, нікчемний у заперечних займенниках та в прислівниках: ніякий, ніколи

у складі заперечних займенників, якщо відділяється від займенника прийменником: ні з кого, ні до якого

Додат ки Д одаток 2

О РФ О Е П ІЧ Н І!Й СЛО ВІ!ИЧОК

А активність [активи іс т ] ательє [атеил йё]

Б багатство [багацтво] бажання [бажан :а] батьківщина [бат к’івшчйна] бачитися [бачи''ти‘'с а], -чишся [чи'с :а), -читься [чи'ц :а], -чаться [чац :а] безжурний [беиж:урний] безмежжя [бе“змеж':а] берег [береиг] берізка [биер ізка], -зці [з ц і) близько [блйз ко[ боротьба [бород ба] В везти [ве“зтй] велетенський [ве"леятён с кий] вернутися [ве1,рнутиес а], вернешся [не"с :а], вернеться [не1|ц :а] весілля [ве"с іл :а[ вибачатися [віГбачііти^с а], -чся [ц с'а] вітатися |в’ітатиес а], -аєшся [айе“с :а], -ається [айе”ц :а] вмиватися [вмиеватиеса], -аєшся [айе"с :а], -аються [айуц :а] вогкий [вохкий] вокзал [воґзал] вудка [вудка] вуздечка, -ёчці [ёц :і] вузько [вуз ко] Г гадка [гадка] грядка [гр адка]

д далеч [далеич], -ччю [ч’:у] дивитися [ди^вйти^с а], дивишся [вирс :а], дивиться [ви' ц :и[ дігтяр [д іхтар] діж ка [д іжка], -жці [з ц і] довідка [дов'ідка] опл

досвід [дос в’ід] дочка, дочці [доц :і] доччин [доч :ин] дошка, дошці [дос ц і] дуж ка, -жці [з ц і]

З збігатися [зб’ігати'с а] -аєшся [айе"с :а], -аються [айуц :а] зерно [зеирно] зжати [ж:ати] злість [зл іс т ] змінюватися [зм'ін увати'с а], змінюється [зм’ін уйеиц :а] зозуля [зоузул а] зсадити [с:адйти] зсунути [сгунути] зшивати [ш:ипвати]

К казка [казка], -зці [з ц і] кіготь [к’ігот |, -гтя [хта] кладка [кладка] книжка (книжка], -жці [з ц і] кожух [ко'жух] коритце [корйц:е] котитися [котйти’'с а], котиться [коти1ц :а] крутитися [крутйти'е'а], -утишся [ути*с :а], -утиться [утиец :а] кузня [куз н а]

Л л ебе д и ний [леибеид й ни й] легко [лёхко] лічба [л іджба] ложка [ложка], -жці [з ц і| льодяний [л од анйй]

М мережка [ме"режка], -жці [з ц і] мерехтіння [ме"ре”хт ін :а] молотьба [молод ба) мотузка [моутузка|. -зці |з ц і]

і! напйтися [напйтиѴ а], -п’єшся [іійес :а], -п'ється |пйец :а] низький [ни'з кйй]

Додат ки ніготь [н ігот ], -гті (х т і| ніч [н іч], ніччю [н іч :у] О оббити [об:йти| освітній [ос в'іт н ій] осінній [ос ін :ій] II

петрушка, петрушці [пентрус ц і] пісня [n’icWa] посмішка, посмішці [пос м’іс ц і] премудрий [преимудрий] привізши [при'в’Гжши] принісши [при1’н іш:и] просьба [проз ба] прудко [прудко] Р рентген [ре"ндген] рідкість [р ідк’іс т ] рідня [р ід н а [ рюкзак [руґзак] рясніти [рас н іти) С світло [с в’ітло] сережка [се"рёжка], -ёжці [ез ц і] сміятися [с м'ійати'с а].

-ісшся [ійёс :а], -іється [ійёц :а] солодкий [солодкий)

сорочка, -очці [6ц :і] сподіватися [епод ївати'с а], -аєшся [айе“с :а[, -аеться [айе"ц :а[ стіл [с т іл] стружка [стружка], -жці [з ц і] студёнтськ ий [студён с кий] суцвіття [суц в’іт':а] Т тітчин [т'іч:и*н]* точність [точн іс т ] туристський [турйс кий] У учитися [ учйти*с а], учишся [учи'с :а], учиться [учирц :а]

X хатній [хат и ій] хвилюватися [хви^л увати^с а], -люєшся [л уйевс :а] ховатися |ховати*с а], -аєшся [айе"с :а], -аеться [айе"ц :а] Ш швидкий [шви* дкйй] шелестіти [шеилеис т іти] шістдесят [ш’ізде”с ат] шістнадцять [ш’існадз ц ат ]* шістсот [ш’іс:от]

* Коли [т] і [д] стоять перед [з], [ц]. [с], то [т] переходить у [ц], а [д] - у [дз]. Коли [т] і [д] стоять перед шиплячими, то [т] переходить у [ч], а [д] у [дж]. Наприклад: вітчй.іна [в’іч:йзна].

Додат ки

Додаток З

СЛО ВН И ЧО К НАГОЛОСІВ А абиколи агрономія апартаменти Б байдуже безвідсотковий бензопровід біржовий близький бородавка босоніж боязнь брести, бредемо, бредете було бюлетень

в варивода везтй вексель Великдень вестй вигнання видобуток визвольний визнання вимова вимога випадок виправдання виразний висіти виставковий відігнутий відобразити відстояти воднораз водночас всередині вендіти Г гетьман гетьманство глядач 206

горобина горошина гуртожиток

д далебі дворовий дихання донька допізна дочка дощечка дрімота

літопис льодовйй М мармуровий медикаменти медовий межовий металургія мигати милостивий міліметр мілкий

Ж

н

живопис житловий

навзнаки навіки на віки навпіл навчання наживо назовсім нарізно начинка незручний ненависть нести, несла нікотрий новий

з завдання завершити, завершу завидна заочі запитання заслання звисока

злодій зовсім зрання К казати, кажу калиновий квартал кидати кілометр клітковина ковзання ковзати колесо колія корисний котрий крихкий кропива Л легкий листопад

О обруч обстріл одинадцять одноразовий окрім олень оптовий отаман II

передрук перепис переповістй піти, піде, підемо, підуть плигати повести

Додат ки п о д р у га п о за о ч і п олеж ати пом илковий п осереди ні п о с и д іт и послан н я при єдн анн я при йти , прийду п р и ч іп приятель

Т твердий текстовий тер ези терпки й т іс н й й товпитися товстий т о й , т о го , д о т о го тонкйй т о р ф ’я н и й

р

У

р а зо м реш ето речовина ринковий р із к и й р о з в ’я з а н н я рукопис русло русловий

у к р а їн с ь к и й упродовж урочй стий у с м іш к а

с сантим етр серди ти середина с и д іт и , с и д и м о , с и д и т е с и м е т р ія скрипковий слина солений солодощ і солом ина столяр

ф ф артух фаховий ф еном ен ф ір м о в и й

X хваткий хвильовий хрестовий хрестовина х т о -н е б у д ь хутровий

ц цеглянй й

ц е й , ц ь о г о , д о ц ь о го цем ен т центнер цеховий ци бати ц ік а в е н ь к и й

ч час, часу чергови й чаркати черп ати черствий ч е р с т в іт и читання чотирн адц ять

Ш ш видкий ш к ір я н и й ш лунковий ш лях, ш ляху

щ щ абель ЩИПЦІ

я яблуневий ялиновий ярм арковий я с к р а в іт и я с к р а в іш а т и

Д одат ки Додаток 4 СЛОВНИЧОК П А РО Н ІМ ІВ А бонемент / / абонент

Абонемент - право на регулярне користування чимось упродовж певного терміну і документ, що надає на це право; відділ бібліотеки: театральний або

немент', абонемент художньої літератури. Абонент - користувач абонемента: у бібліотеки 20 тис. абонентів. А роматичний / / аром атний

Ароматичний - який використовують для добування пахощів, який є дж е­ релом поширення приємного запаху: ароматичні олії. Ароматний - запашний, духмяний, із якого виходить приємний запах: аро

матний чай. А ф ект / / еф ект

Афект - нетривалий стан сильного нервового збудження: у стані афекту. Ефект - враження, яке хтось або щось справляє на когось; результат яки­ хось дій: засіб для створення певного враження: справити ефект, економічний

ефект. Буланий / / булатний

Буланий - про масть коня - світло-рудий з чорним хвостом і гривою: була

ний кінь. Булатний - виготовлений з особливо міцного виду сталі: булатний клинок. Веліти / / воліти

Веліти - віддавати наказ (книжне, застаріле слово): веліти покликати

когось. Воліти —бажати, прагнути чогось; уважати за краще: волів прийти. Виборний / / виборчий

Виборний - який обирається голосуванням: виборна посада. Виборчий - який стосується виборів, їхньої організації та проведення: ви

борча комісія. Відчуття / / почуття

Відчуття - здатність відчувати органами чуття явища реальної дійсності; переживання, відчуття чогось через інтуїцію: відчуття болю. Почуття емоції, спричинені певними переживаннями; уміння тонко щось відчувати: почуття гумору. Гамувати / / там увати

Гамувати - угамовувати, приборкувати; не давати виявлятися чомусь: гаму

вати дітей. Тамувати - заспокоювати, стишувати, зменшувати дію чогось; задовольняти потребу чогось (звичайно про спрагу, голод): тамувати біль, спрагу. Гастарбайтер / / остарбайтер

Гастарбайтер - заробітчанин, людина, яка працює за наймом в іншій країні. Остарбайтер - людина, яку під час Другої світової війни насильно вивезли для примусових робіт у Німеччину.

208

Д одат ки Гірський / / гірничий Гірський - прикметник до «гора», стосується гір; який перебуває, живе в горах; який використовують у горах: гірські лижі. Гірничий - який стосується гірників, добування корисних копалин: гірнича

промисловість. Громадський / / громадянський Громадський - який стосується громади, пов’язаний із нею; колективний, який належить усій громаді: громадська діяльність. Громадянський який стосується громадянина, властивий йому; цивіль­ ний, невійськовий: громадянська по.іиція. Декваліфікація / / дискваліфікація Декваліфікація втрачання кваліфікації, професійних знань і умінь. Дискваліфікація оголошення кого-небудь нездатним або негідним до яко­ їсь роботи; позбавлення спортсменів права брати участь у змаганнях: дисквалі

фікація за вживання допінгу. Дослідний / / дослідницький Дослідний який стосується досліду, пов’язаний з ним: дослідні машини. Дослідницький - який стосується дослідника, належить йому: дослідниць

кии метод. Дружний / / дружній Дружний який відбувається одночасно, злагоджено, спільно; пов'язаний дружбою і згодою: дружний колектив. Дружній - який ґрунтується на дружбі, прихильності, взаємно доброзичли­ вий: дружній, погляд. Економічний / / економний Економічний який стосується економіки: економічний спад. Економний - ощадливий, який бережливо витрачає гроші, сили; оснований на економії: економна людина. Земний / / земельний Земний - який стосується Землі як планети: земне тяжіння. Земельний - який стосується користування землею, землеволодіння або землеподілу: земельна ділянка. Інцидент / / прецедент Інцидент прикрий випадок, сутичка: інцидент під час вистави. Прецедент - випадок, що став приводом, прикладом, мотивом тощо для всіх наступних: скандал, що не мас прецедентів. Кольоровий / / колірний Кольоровий - який має якийсь колір (не білий); яскравий: кольорові олівці. Колірний - який стосується кольору; прикметник до слова «колір»: колірна

гама. Крикливий / / кричущий Крикливий - який часто плаче, кричить (про дитину); пронизливий, різкий, схожий на крик: крикливе немовля. Кричущий - абсолютно неприпустимий, який викликає справедливий про­ тест і обурення: кричущий випадок.

209

Д одат ки Металевий // металічний Металевий - виготовлений, зроблений із металу: металева огорожа. Металічний дзвінкий, сріблястий, який звучить високо і сильно (про звук, голос, сміх): сказати металічним голосом. Мимохідь / / мимохіть Мимохідь - не зосереджуючись на чомусь, між іншим, побіжно; минаючи кого- або що-небудь: переглянути мимохідь. Мимохіть - без певного наміру; всупереч бажанню, власній волі: заплакати

мимохіть. Напруга / / напруження Напруга - фізичний термін: напруга в електромережі. Напруження - стан зосередження сил під час здійснення чого-небудь, на­ пруженість: нервове напруження. Нараз / / наразі Нараз - раптом, ураз, несподівано, зненацька: нараз пішов сніг. Наразі - зараз, у цей момент, у момент мовлення: наразі всі розійшлися. Одвічний / / довічний Одвічний - який існує спрадавна, споконвіку; вічний, невмирущий: одвічні

істини. Довічний який триває до кінця життя, не обмежений терміном; безстроко­ вий: довічна каторга. Ожеледиця / / ожеледь Ожеледиця - тонкий шар льоду на поверхні землі: на дорогах ожеле­

диця. Ожеледь кристали льоду-снігу, якими обростають стовбури та гілки дерев, дроти тощо: вкриватися ожеледдю. Паливо / / пальне Паливо горюча речовина (дрова, газ, вугілля тощо), яка використовується з метою добування тепла: закидати паливо. Пальне паливо для двигунів: заправити бак пальним. Парламентер / / парламентарій Парламентер - особа, яка веде перемовини з ворогом на війні: послати пар

ламентера на перемовини. Парламентарій - член парламенту: зустріч парламентаріїв. Покажчик / / показник Покажчик - напис або який-небудь знак, що вказує на напрям руху, роз­ ташування чого-небудь; довідковий перелік: алфавітний покажчик. Показник - дані, які свідчать про кількість чого-небудь; характеристика властивостей вибору: показники виробництва. Природний / / природничий Природний - створений природою, а не людиною; зумовлений закона,ми природи; звичайний, вільний: природні зони, природна поведінка. Природничий природознавчий; пов’язаний із вивченням природи: природ

ничі науки.

210

Д одат ки Ревнивий / / ревний Ревнивий - який вдається до ревнощів: ревнивий чоловік. Ревний - старанний, сумлінний, добросовісний у роботі; палкий: ревний

сподвижник. Сердечний / / сердешний / / серцевий Сердечний - сповнений доброзичливості, чуйності; добрий, щирий, вірний:

сердечна людина. Сердешний - який викликає співчуття; бідолашний, нещасний: сердешна

жінка. Серцевий який стосується серця, його діяльності: пов’язаний з хворобами серця, їх лікуванням: серцевий ритм. Споживчий / / споживацький Споживчий - призначений для задоволення потреб споживання: споживчий

кошик. Споживацький - такий, що прагне задоволення власних потреб, ігноруючи громадські інтереси: споживацькі нахили. Туристичний / / туристський Туристичний - який стосується туризму спеціально організованого відпо­ чинку: туристична агенція. Туристський який стосується туристів: туристське спорядження. Ущент / / ущерть Ущент — зовсім, цілком, не лишивши нічого, дотла, остаточно: спаливши

ущент. Ущерть - по вінця, до країв (посудини): наповнений ущерть. Фісста / / сієста Фієста - у країнах Латинської Америки та Іспанії - пишний карнавал. Сієста - у країнах Латинської Америки, Іспанії та деяких інших державах пообідній відпочинок у найспекотнішу частину дня.

Численний // чисельний Численний який є у великій кількості: численні витрати. Чисельний - який стосується числа: виражається числом, числовий; кіль­ кісний: чисельне рішення, чисельне збільшення. Шкіряний / / шкірний Шкіряний - виготовлений зі шкіри, пов’язаний з її виготовленням: обтягну­ тий, оздоблений шкірою: шкіряний портфель. Шкірний - який стосується шкіри - зовнішнього покриву тіла людини і тварини: шкірні хвороби.

Д одат ки Додаток 5 ТЛ У М А Ч Н И Й СЛОВНИЧОК Список умовних скорочень ч. - чоловічий рід с. - середній рід ж. жіночнії рід

перен. - переносне значення невідм. - невідмінюване слово розм. розмовне слово заст. - застаріле слово

АСПЁКТ. -у, ч. 1. Кут зору, під яким розглядаються предмети, явища, поняття.

2. Ознака пошуку даних: за кількістю ознак, указаних в умові пошуку. АТОЛ, -у, ч. Кораловий острів кільцеподібної форми. БЛАВАТ, -у, ч. 1. Волошка. 2. заст. Шовкова тканина блакитного кольору: взагалі шовк; одяг із такої тканини. БЛОГ, -а, ч. Веб-сайт, основний зміст якого записи, статті або інші форми даних, що регулярно додаються (характеризується короткими записами тимчасового значення); мережевий журнал подій. БОТНЕТ, а. ч. Мережа заражених вірусом комп’ютерів, яка автоматично роз­ силає шкідливі програми. БУІІЧУК, -а, ч. 1. іст. Булава з металевою кулькою на кінці та прикрасоюкитицею з кінського волосу; в давні часи широко застосовувалася в Туреч­ чині, Польщі, Росії (як ознака влади козацьких отаманів) та Україні (як ознака влади гетьманів). 2. У деяких військових оркестрах шумовий музич­ ний інструмент (з дзвіночками), прикрашений волоссям із кінських хвостів. БЮДЖЁТ, -у, ч. Планові обчислення майбутніх очікуваних грошових доходів і видатків держави, підприємства, сім ’ї на певний період. ВАКАНСІЯ, -ї, ж. 1. Вільна посада в штаті установи. 2. фізика. Дефект крис­ тала, який полягає у відсутності атома чи іона у вузлі кристалічної решітки. ВАРІАЦІЯ, -і, ж. 1. Видозміна другорядних елементів чого-небудь при збере­ женні основи. 2. Видозміна основної музичної теми, мелодії або її супроводу. Ц множина. Музичний твір, у якому основна тема піддається різноманітним змінам (мелодичним, ритмічним, ладовим, гармонічним). 3. Сольний кла­ сичний танець у балеті. 4. біологія. Деякі відхилення від основного типу у тварин і рослин під впливом природних або штучних умов. ГАРМОІЙЙНИЙ, -а, -е. 1. Приємний для слуху; милозвучний. 2. Який знахо­ диться в чіткій відповідності з чим-небудь; сповнений гармонії. 3. Заснова­ ний на принципах гармонії. ГУДЕПЬ. -дця, ч., заст. Співець-пророк. ДЕСНИЦЯ, і, ж., заст., книжне, урочисте слово. Права рука, а також рука взагалі. ДІОРАМА, - и , ж. Картина разом із бутафорським планом (фігурами людей, макетами різних предметів і т. ін.) для підсилення загального враження. // Картина, виконана на прозорій тканині, матовому склі і т. ін. і спеціально освітлена для створення враження об’ємності. ДОСТЕМЕННИЙ, а, е, розм. Справжній, дійсний. / / Надзвичайно схожий, точнісінько такий, як. ЄГЕР, -я, ч. 1. Спеціаліст-мисливець, що керує полюванням. 2. Спеціаліст, що веде облік фауни у лісах, національних парках та здійснює нагляд за нею.

3. Спеціально тренований солдат для ведення воєнних дій у природних умовах, переважно в горах. 4. За феодалізму слуга в поміщицькому госпо­ дарстві, виїзний лакей.

212

Д одат ки ІГНОРУВАТИ, -ую, -уєш, недок. і док., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати увагу на когось, щось, нехтувати чимось. // Не бра­ ти до уваги чого-небудь, легковажити чимось. ІЄРАРХІЯ, -ї, ж. 1. Сукупність людей, об’єднаних за принципом підлеглості службовою чи іншою діяльністю, родинними стосунками і т. ін. 2. Сукуп­ ність відношень старшинства в якій-небудь множині. // Послідовне розмі­ щення посад, чинів і т. ін. від найнижчих до найвищих у порядку їх під­ леглості. 3. Властивість, яка характеризує систему з відношеннями старшинства між її частинами. 4. Структура, яка представляється корене­ вим орієнтованим деревом. Іірархія основної пам'яті. 5. Принцип управлін­ ня в централізованих системах. ІМПОЗАНТНИЙ, а, е, книжне слово. Який справляє враження, звертає на себе увагу; поважний, статечний, показний. ІГІОТЁКА, -и, ж. Позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику. КВОРУМ, -у, ч. Установлена законом, статутом або постановою певної організа­ ції найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал. КЛАСИЧНИЙ, а. -е. 1. Стос, до класицизму. 2. Створений класиком, класика­ ми; виняткового значення, зразковий. / / Характерний, типовий для кого-, чого-небудь. // ро.ім. Найкращий у своєму роді; чудовий. 3. Стос, до світу стародавніх греків і римлян; античний. / / Пов'язаний із вивченням давньо­ грецької й латинської мов та античної літератури. КШТАЛТ, -у, ч. Зовнішній вигляд чого-небудь. / / перен. Про особливості вдачі, характеру людини. ЛЕЙТМОТИВ, -у, ч. 1. Основний мотив (тема), який повторюється протягом усього музичного твору. 2. перен. Основне положення, думка, що повторю­ ється, підкреслюється у чому-небудь. ЛЕТйВИІЦЕ. -а, с. Аеродром. МІЛЁНІУМ , -у, ч. Тисячоліття. ОН ЛАЙН. ОНЛАЙН, у, ч.. спеціальне слово. 1. Тип зв'язку, при якому зв'язок підтримується у режимі реального часу (безперервно). 2. Режим підключен­ ня приладу, що відповідає його готовності до роботи. ОПҐКА, -и, ж. 1. Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось. 2. По­ стійний нагляд, контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Дріб'язкова опі ка. 3. юридичний термін. Організований і контрольований державою нагляд за недієздатними громадянами (малолітніми, душевнохворими і т. ін.), пік­ лування про їхні особисті та майнові права та інтереси. ІіАФОС. -у, ч. 1. Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. Ентузіазм, запал, викликані якоюсь ідеєю, подією тощо. / / Зовнішній вияв такого почуття. 2. чого. Сутність, основна ідея, спрямованість, висловлена з піднесеністю, натхненням. ПЕНТХАУС, -а, •/. 1. Особняк, збудований на даху хмарочоса. 2. Фешенебельна квартира в надбудові на даху будинку. ПОРЯДНИЙ, -а, о. 1. Не здатний на погані, нечесні або аморальні вчинки; чесний. 2. ро.ім. Досить добрий; непоганий, неабиякий. / / Який цілком відпо­ відає своїй назві; такий, як треба, як повинен бути; справжній. 3. ро.ім. До­ сить великий за кількістю, розміром, значний силою вияву і т. ін.; чималий. ПРАКТИК, -а, ч. 1. Той, хто набув досвіду, знань завдяки практичній діяльнос­ ті. 2. Той, хто займається практичною діяльністю. 3. Практична, ділова, тверезо мисляча людина.

213

Д одат ки ІІЛЕЙ-бФ. невідм. Спортивні змагання, програш у яких означає вибування з них. // Повторна гра після нічиєї. / / Додаткові ігри за вихід у наступний етап змагань. ІІРЁСИНГ, -у, ч. 1. спорт. Обмеження дій супротивника по всьому полю у спор­ тивній грі з м’ячем і шайбою. 2. перен. Цілеспрямований вплив, тиск на кого-небудь. ПРОФЕСІЙНИЙ, -а, -е. 1. Прикм. до професія. Ц Пов’язаний з певною про­ фесією. / / Який об’єднує людей однієї професії чи близьких професій.

2. Прикм. до професіонал. / / Який є професіоналом. / / У якому працюють професіонали. ПРОФЕСІОНАЛ, -а, ч. Той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією. / / чого. Добрий фахівець, знавець своєї справи. РАТАЙ, ратая, ч., народнопоетичне слово. Плугатар, орач. РЕЙТИНГ, -у, ч. 1. Показник оцінки діяльності, популярності, авторитету яко­ їсь особи, організації, групи, програм у певний час, що визначається соціо­ логічним опитуванням, голосуванням та ін. і місцем, яке вони посідають серед собі подібних. 2. Відносний показник надійності ділового партнера, банку, страхової компанії тощо. 3. Становище спортсмена серед йому подіб­ них, що оцінюється певним числом балів. РЕКТИ, речу, речеш, .іаст., поетичне слово. Промовляти. РЕСПЕКТАБЕЛЬНИЙ, -а, -е. Поважний, солідний. СВІТЛЙНА, -и, ж. 1. Фотографія. 2. рідко. Полиск світла. СВІЧАДО, а, с„ поетичне слово. 1. Дзеркало. 2. Підвісний свічник для бага­ тьох свічок. СЕРФІНГ, ч. 1. род. -у. Вид водного спорту - ковзання хвилями на спеціальній дошці. 2. род. -а. Дошка для такого ковзання. СЛОВЕСА, -вес, мн., заст. Слова. СТОЇЦИЗМ, -у, ч. 1. Напрям в античній філософії, який вимагав від людини свідомого підкорення пануючій у світі необхідності й приборкання своїх пристрастей. 2. перен. Стійкість, мужність у життєвих випробуваннях, здат­ ність протистояти спокусам. СУСПІЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Стос, до суспільства. Суспільне виробництво. 2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Суспільні класи. Су­ спільна формація. 3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі ви­ робництва; який являє собою спільне надбання. Суспільні форми споживай ня. 4. Який має, відчуває потребу жити в суспільстві, в колективі. Ц Який живе у великій групі. 5. рідко. Те саме, що суміжний. СУСПІЛЬСТВО, -а, с. 1. Сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і ду­ ховних благ. / / яке. Певний економічний лад, а також відповідна надбудова. / / Усі жителі певного краю, міста і т. ін. Ц заст. Товариство, оточення.

2. Група рослинних або тваринних організмів, що постійно чи тимчасово співіснують де-небудь; угруповання. ТИНЕЙДЖЕР, а, ч. Юнак або дівчина у віці від 13 до 19 років; підліток. ТбВТРИ, товтр, мн., геологія. Вапнякові пасма, що являють собою залишки рифів та атолів морів далеких геологічних епох. ТРУТ1, -а, ч. 1. Ініт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується для викрешування вогню. 2. Те саме, що трутовик (гриб, що паразитує на деревах). ТРУТ^, -а, ч. Те саме, що трутень. т у ж А ш т и . -it, недок. Висихаючи, робиться твердим, щільним, тугим; тверд­ нути. // Наливатися, робитися пругким.

214

Додат ки ТЮРКИ, -ків, мн. {оди. тюрк, -а, ч.; тюрчанка, -и, ж.). Велика група спорідне­ них за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків та ін.). ТЮРКСЬКИЙ, -а, -о. ІІрикм. до т ю р к і т ю р к и . ФІАСКО, невідм., с., книжнг слово. Невдача, неуспіх, провал. Зазнавати фіаско. ФІНТ, -у, ч. 1. спорт. Обманливий рух, удаваний випад. 2. розм. Хитрий виверт. ФОНД, -у, ч. 1. Ресурси, запаси, нагромадження держави, підприємства і т. ін.

2. Кошти або матеріальні цінності, що мають цільове призначення, викорис­ товуються з певною метою. 3. ми. Цінні папери, що дають прибуток у вигляді точно встановленого процента. 4. Організація для надання матеріальної допо­ моги творчим працівникам (науковцям, письменникам, художникам і т. ін.). ФОРВАРД, -а. ч. Гравець футбольної, хокейної, бейсбольної та деяких інших команд, який атакує противника, щоб забити м’яч, шайбу в його ворота: на­ падаючий. ФРИСТАЙЛ, -а. ч. Вид спорту, що включає стрибки з невеликого трампліна і катання на лиж ах із виконанням акробатичних фігур та елементів. ЦАРИНА, и. ж. 1. Околиця, край села. // заст. Ворота при в’їзді в село.

2. Місцевість за селом, де пастух збирає худобу; вигін. / / Те саме, що па­ совисько. 3. Необроблюване, поросле травами поле. 4. діал. Засіяне поле; посіви; лан. 5. перен. Сфера діяльності людини: ділянка, галузь. ЦЕНЗ, -у, ч. І. У Стародавньому Римі - періодичний перепис майка громадян для відповідного розподілу їх на податкові розряди. 2. Умови допущення особи до користування тими або іншими політичними правами. 3. спеціальне слово Статистичний перепис. 4. Умова, потрібна для внесення підприємства в певний список, реєстр. ЦЕРЕМОНІАЛ, -у, ч. 1. Розпорядок, установлений для якого-небуль обряду, церемонії. // Прийнята послідовність дій під час урочистої відправи, а та­ кож церковних та світських церемоній. 2. У католицькій церкві книга, яка містить детальні вказівки з церемоніалу єпископських богослужінь та деяких інших дій, що здійснюються єпископом або його стосуються. ЦИТОПЛАЗМА, и, ж.. біологія. Позаядерна частина протоплазми рослинних і тваринних клітин. ЧАТ, -у. ч., розм. Веб-сторінка або сайт для спілкування в Інтернеті за допо­ могою клавіатури в реальному часі. ШАНЦІ, -ів. мн. (однина шанець, -нця, ч.). 1. військова справа. Земляні укрі­ плення у вигляді ровів із насипом; окопи. 2. спеціальне слово. Цегляні та інші підпорки (переважно в печі). ШОРТ-ТРЕК, -у, ч. Різновид ковзанярського спорту: біг на ковзанах укороче­ ною доріжкою, яка зазвичай розмічена на хокейному майданчику. ШТАЛТ, -у, ч.. заст. Кшталт. ШУМКА, -и, ж., діал. Коротка танцювальна пісня веселого, жартівливого змісту: танець на музику цієї пісні; чабарашка.

Додат ки

Додаток 6 ПОЯСНЕННЯ ЩОДО ВИ КО Н А Н Н Я Д Е Я К И Х В И Д ІВ З А В Д А Н Ь 1. «Попрацюйте в парах»

Порядок виконання 1.

2.

3.

4.

Уважно прочитайте завдання. Визначте, хто говоритиме першим. ГІо черзі висловте свої думки. Дійдіть спільного висновку.

2. "Два - чотири - всі разом» Ця вправа дає можливість спочатку обмінятися ідеями з партнерами і лише потім озвучити свої думки перед класом.

Порядок виконання 1. Уважно ознайомтеся із завданням.

2. Обговоріть свої ідеї з сусідом по парті. По можливості дійдіть спільної думки.

3. Об’єднайтеся в четвірку (наприклад, а учнями, що сидять за найближчою до вас партою). Обговоріть попередньо досягнуті рішення. По можливості дійдіть спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка, яка теж мас право на існування. Визначте, хто з вас висловлюватиме думку групи.

4. Висловте свою ідею (рішення, погляд, думку).

3 . «М о з к о в и й ш т у р м »

•Мозковий штурм* допомагає знаходити рішення з конкретної проблеми шляхом вільного висловлювання своїх думок усіма учасниками колективного обговорення.

Порядок проведення 1. Уважно ознайомтеся з проблемою.

2. Усі учасники штурму за бажанням висувають свої ідеї щодо розв'язання проблеми. Чим більше ідей - тим краще!

3. Обговоріть запропоновані ідеї, оберіть ті, що допомагають дійти істини. Увага! Забороняється обговорювати й оцінювати ідеї на етапі їх висловлюван­ ня. Дозволяється повторювати або розширювати ідеї, запропоновані будь-ким. Пам'ятайте, що об’єднання кількох ідей часто веде до висунення нових.

4. "Мікрофон» • Мікрофон* надає можливість кожному за бажанням висловити думку швидко й лаконічно.

Порядок проведення 1. Визначте, хто за ким буде висловлюватися.

2. По черзі висловіть думку лаконічно й швидко. Увага! У «Мікрофоні* висловлюються лише за бажанням, а відповіді не комен­ туються і не оцінюються. Також забороняється перебивати того, хто висловлюється, викрикувати з місця. Учитель може обмежити час для висловлювання.

216

Додат ки Д од ат ок 7 СКОРОЧЕНІ ВІДП О ВІДІ ДО Д Е Я К И Х ВП РА В 25. Дефект: помилка в розрахунках, прорахунок у плануванні, хиба в по­ ведінці, вада мовлення.

57. 1. Г: 2. Б; 3. В; 4. А; 5. В; 6. Г.

61. Ручці, вибачся, петрушці, шістнадцять, зсадив, збігаються.

68. Треба врахувати, що в деяких словах маємо не [д ]. а [д] або [дж]: слово боротьба вимовляємо [бород ба].

69. [лоз ц і], [проз ба], [учи' ц :а], [з л іс т ].

78. Тиждень (бо тижня - сумнівний звук випадає), осені (бо осінь - сумнів­ ний звук чергується з [і]).

88. Ін'єкція, портьєра, Ньютон, дециметр, прем’єр, ательє, диригент.

95. Повторенням однакових звуків поети ніби гаптують свою поетичну мову, роблять її неповторною. У першому уривку повторення приголосних [х], [с] до­ помагає відтворити тихе шепотіння-розмову з осокою. У другому - дзвінкий [д] викликає асоціації, співзвучні з внутрішнім почуттям письменника.

98. 4. Асонанс [з]. 5. Алітерація [і].

114. 1. В: 2. Г; 3. Г; 4. В. 5. А: 6. Б.

124. Агро - поле, демо - народ, термо - теплота.

128. У першій групі іменників на шість більше, ніж у другій.

141. 1. II ишемо сонечко, жвавенько. 4. Коми після слів те. .згоріти, згоріло.

142. КБ, ПАН України, МРТ, СНІД, ТЕС, цитодіагностика, біохімія.

148. 1. IB. 2Ґ, ЗГ. 4Б: 2. ІҐ. 2А, ЗБ, 4В; 3. Б: 4. В; 5. Б: 6. В.

154. Імпо.шнтнии який справляє враження, звертає на себе увагу; по­ важний, статечний, показний. Міленіум - тисячоліття. Респектабельний поважний, солідний.

198. 1. В; 2. Б; 3. В; 4. А; 5. А; 6. Г.

201. Утричі, по перше, чимало - прислівники.

202. Гуртківці робили по-своєму, оскільки (тому що) інструкції не було.

203. З виділених слів чотири є прийменниками.

209. ВАТ - відкрите акціонерне товариство, ДПА - Державна податкова адміністрація, МЗС Міністерство закордонних справ, НДІ - науково-дослідний інститут.

215. Професорка (розм. 1. Жінка-професор. 2. заст. Дружина професора. Професорша (розм.) -- дружина професора. Чабанка (1. Ж ін. до чабан. 2. розм. Дружина чабана). Чабаниха (розм.) дружина чабана. Фігуристка, будівельни­ ця, агрономка, верстальниця.

228. Подякував продавцеві, залилися слізьми.

231. Андрію Івановичу, пане полковнику.

234. 1. А; 2. В; 3. Б; 4. В; 5. Г; 6. А.

237. У п’ятому реченні треба поставити 2 коми.

241. Закінчення -а( я) мають 12 слів. Львова, але Кривого Рогу (складена назва).

242. Подовжуються приголосні в 15 словах. Глазур'ю.

244. Шестирічний, 2-річний.

249. День у день, пліч-о-пліч.

256. 1. А; 2. Г; 3. Б; 4. А; 5. Г; 6. Г; 7. В;8. А; 9. В; 10. Б; 11. А: 12. Г.

259. У п’ятому реченні наявні контекстуальні синоніми.

217

Д одат ки Додаток 8 П О К А Ж Ч И К Т Е РМ ІН ІВ І ПО Н ЯТЬ, ЯКІ ПОЯСНЮ Ю ТЬСЯ В П ІД Р У Ч Н И К У Авторські неологізми 90 Алітерація 57 Анотація 156 Антоніми 10-1 Архаїзми 89 Асонанс 57 Багатозначність 103 Бібліографія 154 Вербальне спілкування 26 Відмінкові форми 124 Відповідь на екзамені 192 Вітальна промова 188 Вітальний адрес 188 Власне українська лексика 88 Дистанційне спілкування 26 Доручення 183

Непохідне слово 70 Одиниці мови 11 Омоніми 103 Орфографія 45 Орфоепічні норми 46 Орфоепія 45 Офіційний лист 184 Пасивна лексика 89 Повідомлення 173 Похідне слово 70 Професійне спілкування 30 Професіоналізми 5)6 Рима 57 Рівні мовної системи 11 Розмовна лексика 103

Лексикологія 88

Самостійні частини мови 116 Синоніми 104 Слова іншомовного походження 88 Словотвір 69 Словотворення 69 Службові частини мови 116 Спілкування 25 Способи словотворення 70 Стилістичні засоби лексикології та фразеології 102, 108 Стилістичні засоби морфології 124 Стилістичні засоби словотвору 75 Стилістичні засоби фонетики 56 Стилістично забарвлена лексика 102 Стилістично нейтральна лексика 102

Милозвучність 58 Мовленнєва ситуація 25 Мовленнєвий етикет 33 Мовна норма 14 Морфема 69 Морфологія 116

Твірна основа 69 Тези 157 Телефонна розмова 166 Тематичні виписки 157 Терміни 96 Тропи 103

Назви осіб за професією 121 Нарис 181 Національний мовленнєвий етикет 33 Невербальне спілкування 26 Неологізми 89

Успадковані слова 88

Засоби спілкування 26 Застаріла лексика 89 Звукова анафора 57 Звукова епіфора 57 Звуконаслідування 57 Історизми 89 Кличний відмінок 130 Книжна лексика 103 Конспект 161 Контактне спілкування 26 Культура мовлення 18

Фонетика 45 Фразеологізми 97 Частини мови 116

ЗМІСТ

Дорогі десятикласники!..............................................................................................................З В С Т У П ..............................................................................................................................................4 РІВНІ МОВНОЇ СИСТЕМИ. НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І С П ІЛ К У В А Н Н Я ............................................................. 10 § 1. Рівні мовної системи. Норми літературної м ови .................................................. 11 § 2. Культура мовлення........................................................................................................... 18 § 3. Спілкування. Мовленнєва д ія л ь н іст ь ......................................................................24 § 4. Мовленнєвий ети к ет........................................................................................................ 32 ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОРФОЕПІЇ, ФОНЕТИКИ. СТИЛІСТИКИ.......................................44 § 5. Основні норми української літературної вим ови................................................ 45 § 6. Правопис ненаголошених голосних, м’якого знака, а п о ст р о ф а .................. 51 § 7. Стилістичні засоби ф онетики.......................................................................................56 ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З БУДОВИ СЛОВА, СЛОВОТВОРУ, С ТИ Л ІС ТИ К И ..................... 68 § 8. Морфологічна будова слова. Творення с л і в .......................................................... 69 § 9. Стилістичні особливості значущих частин слова. Стилістичні засоби словотвору..................................................................................... 75 ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛЕКСИКИ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, СТИ Л ІСТИ КИ ................................. 87 § 10. Лексика української мови за походженням. Зміни в лексичній си стем і.......................................................................................... 88 § 11. Терміни. Професійна лексика.....................................................................................95 § 12. Стилістичні засоби лексикології та ф р а зе о л о г ії..............................................102 ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З МОРФОЛОГІЇ, С ТИ Л ІСТИ КИ ..........................................................115 § 13. Система частин мови. Рід іменників. Назви осіб за професією, посадою т о щ о ............................................................... 116 § 14. Стилістичні засоби морфології. Варіанти відмінкових ф орм .......................124 § 15. Орфографічно-пунктуаційний п р а к т и к у м ......................................................... 137 § 16. Повторення в кінці р о к у ............................. ' .............................................................145 УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ............................................................ 150 1. Читання мовчки....................................................................................................... 150 2. Бібліографія. А н о т а ц ія ......................................................................................... 154 3. Тези, тематичні виписки науково-популярної ст а т т і................................157 4. Конспектування висловлювань, що сприймаються на с л у х .................. 161 5. Складання і розігрування діалогів. Телефонна розм ова.......................... 165 6. Усний докладний переказ т е к с т у ..................................................................... 167 7. Усний і письмовий перекази із творчим завданням. Редагування тексту..................................................................................................169 Урок 8. Розгорнуте повідомлення в науковому та публіцистичному ст и л я х .......................................................................................173 Урок 9. Виступ під час бесіди, дискусії, п о л е м ік и .................................................... 175

Урок Урок Урок Урок Урок Урок Урок

219

Урок Урок Урок Урок Урок Урок

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Виступ публіцистичного характеру............................................................ 178 Нарис про лю ди ну...............................................................................................180 Ділові папери. Доручення. Офіційний л и с т ........................................... 183 Вітальна промова. Вітальний а д р е с ............................................................ 186 Переклад текстів..................................................................................................190 Відповідь на е к з а м е н і..................................................................................... 192

ДО ДА ТК И ...................................................................................................................................193 Узагальнювальні т а б л и ц і.................................................................................................193 Орфоепічний сл ов н и ч ок ................................................................................................... 204 Словничок наголосів.............................................................................................................. 206 Словничок п а р о н ім ів ................................................................................................... .. . 208 Тлумачний словничок............................................................................................................212 Пояснення щодо виконання деяких видів за в д а н ь .................................................. 216 Скорочені відповіді до деяких в п р а в ..............................................................................217 Покажчик термінів і понять, які пояснюються вп ід р у ч н и к у ............................. 219

Н авчальне видання ЗАБОЛОТНИЙ Олександр Вікторович ЗАБОЛОТНИЙ Віктор Вікторович

У К РА ЇН С Ь К А МОВА П ідручник для 10-го класу загальноосвітніх навчальних зак ладів Рівень стандарту

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано па рахунок держ авни х коштів. Продаж заборонено

Завідувачка редакції мови та літератури

Наталя Заблоцька Редактор Ольга Дубчак Художнє оформлення Олени Мамаевої Технічний редактор Валентина Олійник Комп’ютерна верстка Олени Білохвост Коректори Інна Іванюсь. Любов Федоренко

ЛЕКСИКА Групування слів української мови

За значенням

• Однозначні • Багатозначні • Подібні (синоніми) • Протилежні (антоніми)

За звучанням та написан­ ням

Приклади

Групи слів

К ритерії групування

• Омоніми

буклет широкий (коридор), широке (іцастя) башта — вежа високий, низький ліри (музичний інструмент), ліра (грошова одиниця)

• Стилістично нейтральні • Стилістично забарвлені: - книжні (у т.ч. терміни, професіоналізми), - розмовні

яблуня

За емоційним забарвленням

• Нейтральні

зошит величний

За сферою вживання

• Літературні • Діалектизми • Знижені: - жаргонізми, - вульгаризми тощо

стсжка плай (стежка в горах) кльовий (хороший)

За активністю вживання

• Активна лексика

верба

За піднесеністю до стилю мовлення

• Емоційні

• Пасивна лексика: - неологізми,

- застарілі слова (архаїзми, історизми) За походженням

• Успадковані: -спільноіндоєвропейські,

- спільнослов’янські, - спільносхіднослов’янські, - власне українські • Іншомовного походження

теплотворення, транслятор тенькати

провайдер, лінк кошовий, гудець

вода дума урожай віхола театр

ЧАСТИНИ МОВИ Назва частини мови Імен ник

Лексичне значення означає 11редмет

Самостійні

Прикметник означає ознаку предмета

змінюється за родами, числами, відмінками

означення, присудок

змінюється за від­ мінками, деякі за числами та родами

будь-який член речення

означає кількість та порядок п і д ­ метів при лічбі

Займенник

вказує на предмет, змінюється за від­ мінками, деякі за ознаку, кількість, але не називає їх особами, числами, родами

Прислівник

означає дію предмета

Синтаксична роль

має рід, змінюється будь-який за числами, відмін­ член речення ками

Числівник

Дієслово

Службові

М орфологічні ознаки

підмет, додаток, означення

будь-який член змінюється за ча­ сами, числами, осо­ речення бами або родами

означає ознаку дії, не змінюється ознаку предмета, ознаку ознаки

обставина, означення, присудок

Питання

ХТО? Щ О ?

який? чий?

скільки? котрий?

ХТО? IIJO?

який? чий? скільки?

що робить? зробить?

ІЦО

як? де? коли? ін.

Прийменник Сполучник

не мають

не змінюються

не є членами речення

виражає почуття, емоції, волеви­ явлення, але не називає їх

не змінюється

може бути членом речення, якщо вжива­ ється у значенні самостійного слова

не відповідають

Частка

Вигук

не відповідає

Цей підручник Є ОСНОВОЮ навчально-методичного комплекту з української мови для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту). До комплекту також входить посібник для вчителя, укладений О.В. Заболотним, В.В. Заболотним.