№2 29 грудня 2007 року Навчально-методичні матеріали: навчальна студентська газета
З Новим роком! Шановні друзі! Ми щиро вітаємо всіх із новорічними та Різдвяними святами! І даруємо цілий мішок побажань, що назбирали від усіх викладачів та студентів! Найперше бажаємо всім, хто йде шляхом пізнання, успішного складання сесії, адже поки ми студенти, цей період нашого “навчального” життя є одним із найбільш відповідальних (ну, доводиться давати багато відповідей на питання екзаменаційних білетів - тому й відповідальний). У зв'язку з цим також бажаємо здоров'я: для того, щоб витримати “останній ривок” перед іспитом - ніч повторення (а іноді - тільки знайомства!) з питаннями до іспиту, необхідне ціле море здоров'я!
Успіхів на сесії та здоров'я бажаємо також викладачам - щоб студенти відповідали легко і швидко, знали ваш предмет найкраще, а тому не забирали ні краплини ваших сил і здоров'я! А попри це хочемо побажати здійснення мрій! Нехай кожен у новорічну ніч задумає найбільш заповітне бажання, і хай воно обов'язково здійсниться! І хай побільше буде усмішок наступного року, адже вони - це, без перебільшення, один із найкращих подарунків, які ми можемо приносити нашим рідним і близьким кожного дня. Щастя, радості, натхнення, кохання! Усім-усім-усім!
ІНФОДАЙДЖЕСТ
2
З КУЛЬБАБОЮ У СЕРЦІ Навколо нас є надзвичайно талановиті особистості, і завдання журналістів - донести до широкого загалу значення і зміст їх творчості. Саме з таких позицій проходить навчання студентів спеціальності "Журналістика" ЗНТУ. На цей раз нам пощастило познайомитися з чудовим дуетом сестер Тельнюк, творчість яких не відповідає шаблонам так званої рейтингової музики. Директором "Літературно-музичного проекту Тельнюк: сестри", в межах якого Галина і Леся Тельнюк завітали до нашого міста, є Назар Стригун. У м. Запоріжжі цю акцію підтримали благодійний фонд "Єдність за майбутнє" та колектив театру поетичної пісні Олени Алексєєвої. За їх сприянням митці познайомили дітейсиріт і дітей-інвалідів із тенденціями сучасного українського музичного мистецтва. На прес-конференцію, яку влаштували організатори благодійного концерту сестер, було запрошено професійних журналістів і студентів. Тож у нас з'явилася чудова нагода спостерігати за роботою майстрів пера і спробувати власні сили. Зустріч відбулася 13 грудня у конференц-залі національного університету. Ми, як майбутні журналісти, мали нагоду відчути творчу атмосферу і в ході спілкування, переборовши несміливість, теж задати декілька питань. У колективі композитором виступає Леся Тельнюк, яка входить до "Світового реєстру композиторів", а саме в асоціацію "Жінкикомпозитори". Галя Тельнюк - солістка і авторка текстів багатьох пісень. Усі музиканти групи відомі в Україні і на світовій музичній арені: Іван Суржа - гітара, Микола Томасишин - ударні, Іван Небесний - клавішник, Олег SПутятін - гітара. Звукорежисером творчої групи виступає Костянтин Костенко, за якість звучання відповідає студія "Комора". Сімейний проект "Тельнюк: сестри" досить відомий за кордоном. З 1990 року вони гастролювали такими країнами, як Канада, Англія, Ірландія, Польща, США, де публіка сприймала їх музику душею, переймалася іскрою дійсно української творчості. Шанують дует і в Росії. В Україні Леся і Галина більший час перебували у м. Львові, де
Шлях до перемоги! "Що? Де? Коли?" - це не просто набір знайомих усім питань, які студент часто ставить безпосередньо пе ред початком семінару чи, навіть, сесії, а турнір найерудованіших студентів. Тиждень правознавства в ЗНТУ розпочався інтелектуальною грою, яка відбулася у листопаді в рамках вищезазначеного заходу. Майбутні фахівці своєї галузі показали, чий IQ вищий. Ведучий турніру - студент заочного відділення спеціаль ності "Правознавство", 3-курсник Дмитро, разом зі своєю помічницею Мариною приймали і фіксували відповіді гравців та оголошували правильні варіанти. Апеляційне журі, яке очолював завідувач кафедри правознавства Юрій Філей, розглядало скарги від команд щодо пра вильності розуміння їх відповідей. У змаганні брало участь чотири команди: "Ювента", яку формують студенти-журналісти, "Одуванчики" - соціальні працівники, "Свалка мыслей" - юристи, "Равлики" - психологи. Турнір, що проходив у два тури, кожен із яких містив 12 питань, виявив розумників факультету. Після напружено го першого туру в лідери вийшли "акули пера". Однак після другого шанси на перемогу у команд майже зрівня лися. Спеціальний комп'ютерний підрахунок балів визначив рейтинг команд, першість здобули студенти-інтелектуали спеціальностей "Журналістика" та "Психологія". Але остаточно переможців визначила непередбачена ситуація - розглянута у свій час, але відхилена апеляційним журі скарга "Равликів" щодо їх відповіді на одне з поставлених питань. Вітаємо психологів з перемогою! Євгенія Чістякова, ГП-415
Фото Ганни Сальнікової, ГП-416
не тільки писали пісні, а й працювали над створенням музичнодраматичної вистави "У.Б.Н.", яка була вперше представлена публіці у 2000 році на сцені Львівського драматичного театру ім. М. Заньковецької. Зараз сестри працюють над музичним проектом "По обидві сторони Сонця і Місяця", кліпом на одну з пісень якого було розпочато знайомство українських журналістів з цим цікавим дуетом. Чудова музика, змістовний текст, краєвиди української закарпатської природи налаштували аудиторію на розуміння творчого шляху і стилю дуету. Досить несподіваним для нас стало бачення сестрами українських різдвяних традицій. У "Різдвяному" кліпі, що супроводжував автентичну музику і текст, події розгорталися в австрійському місті кінця ХІХ століття, а головним персонажем виступала заможня міська родина. Увечері в Міському палаці дитячої та юнацької творчості запоріжці насолоджувалися концертом авторської музики у стилі фолк-року. Тут звучали пісні з останнього альбому сестер Тельнюк "Жовта кульбаба". Недарма критики вважають дует "останнім бастіоном високої поезії та музики в просторі сучасної української пісні". Після гастролей у Запоріжжі колектив планує дати концерти в багатьох містах України. Ангеліна Коваль, ГП-417
Назустріч поезії Нещодавно студенти-журналісти ЗНТУ мали можливість поспілкуватися з письменниками запорізького краю - Миколою Білокопитовим, Ларисою Коваль, Вікторією Сироватко і Вірою Шмигою. Вечір поезії відбувся в бібліотечній залі університету. Студентам нечасто випадає шанс зустрітися зі справжніми майстрами слова, людьми творчими і неординарними. Тому всі із задово ленням слухали цікавих гостей. Першим виступив Микола Білокопитов - заступник головного ре дактора запорізької газети "Про сто", відомий поет і письменникгуморист. Незважаючи на дуже щільний робочий графік, пан Микола виділив достатньо часу на зустріч зі студентами, котрі були буквально причаровані його гумористичними віршами та цікавими розповідями про письменницьке життя-буття. Після яскравого та емоційного виступу гумориста непросто було переключити увагу слухачів на лірику. Однак це доволі майстерно вдалося зробити Ларисі Коваль. Поетеса-лірик, голова обласного літературного об'єднання ім. Ми-
хайла Гайдабури Запорізького відділення Національної спілки письменників України (НСПУ), Лариса Аанатоліївна тривалий час викладала в ЗНТУ "технічні" дис ципліни. Її поезія - пристрасна й лірична, сповнена філософських роздумів і суто жіночих відчуттів. Виступ поетеси Вікторії Сироват ко, члена НСПУ, відрізнявся пев ною аналітичністю, схильністю до глибоких роздумів. А творчість Віри Шмиги, теж члена спілки (до речі, поетеса працює бібліотекарем у ЗНТУ), видалася сповненою не прихованої сентиментальності та символізму. Зустріч із творчими діячами про ходила у рамках роботи літератур ної студії, яка збирається другого і четвертого четверга кожного міся ця в нашому універсмитеті о 17.00. Запрошуються всі бажаючі! Неллі Шинкареко, ГП-415
ПОГЛЯД ДУХОВНЕ ДЖЕРЕЛО НАШОГО НАРОДУ Сучасне суспільство відзначає зимові свята, частіше не надаючи значення їх витокам і справжньому сенсу. День святого Миколая, Різдво, Новий рік для більшості стали приводом зібратися, смачно попоїсти, забути про працю та навчання і навіть похизуватися подарунками, демонструючи вагу свого гаманця. Матеріальне часом переважає над духовним. А в чому ж насправді сакральний зміст зимових свят? Відповідь на це питання ми дізнавалися в ігумена Луки, який викладає основи православної культури. - Яке значення у свято Різдва вкладається християнською традицією та церквою? - Безперечно, найголовнішим християнським зимовим святом є Різдво. Інша його назва - Боговтілення, бо в цей день сам Господь Бог зійшов на землю, щоб очистити людину, возвести її на Небо. Саме в цьому головна сутність свята - дня ласки Божої, всепрощення та милосердя. На Різдво світом справді керує любов. Через велику лю бов Ісус Христос з'явився в нашому гріховному світі і прийняв страшну муку за всіх людей, щоб вони очистилися і були достойними постати перед очима Творця Сущого. Спаситель народився в холодній убогій печері, спав у яслах, з яких перед тим їла худоба. Світ зустрів його чарівним світлом багатьох тисяч янголів і Віщої Зірки; появою Янгола Господнього, що приніс дивовижну новину: “Віщаю велику радість, бо нині народився Спаситель світу”; приходом з далеких земель трьох волхвів, які принесли чудові дари (ладан, міру та золото). Важкий шлях і недовіра супроводжували Сина Божого на земному шляху, проте він не зрікся людей і здійснив великий акт Самопожертви, врятувавши всіх нас. - А як і чому відзначають свято Миколая? - День святого Миколая має чудовий і добрий духовний зміст. Його вшановують не тільки православні християни, але й католики і навіть мусульмани. У різних країнах існує традиція, коли в цей день люди готують подарунки (хоча б символічні) і дару ють їх усім знайомим та незнайомцям на честь Миколая Чудотворця. Сам святий Миколай був архієпископом у місті Міра, що в Лікеї (сучасна Туреччина), а замолоду подорожував світом і допомагав нужденним, за що й був віднесений до лику святих. Сучасний Дід Мороз - прообраз саме святого Миколая. - Новий рік має прадавнє коріння і є набагато старшим від Різдва Христового. Як до нього ставиться Церква? - Незважаючи на те, що Новий рік, здавалося б, свято мирське, воно вже здавна визнане церквою як свято Новоліття, день, коли можна та потрібно дякувати Господові за все те, що маємо, і все, що з'явилося, та просити благословення на наступний рік. Це - новий початок, можливість вчитися на старих помилках, шанс стати кращим та добрішим. Зимові свята мають високий духов ний зміст, дають нам змогу відчути гармонію й єднання зі всесвітом, Аб солютом та Богом. - Коли проходять святкові богослужіння? - У Новий рік є традиція в храмі св. Миколая (що на Південному ринку) проводити нічне богослужіння в мо мент пришестя Новоліття. Бажаючі можуть поставити свічку, попросити благословення, здоров'я для своїх близьких та інших православних християн. Також є богослужіння в ніч з 6 на 7 січня, яке обов'язково відбувається у всіх храмах на честь Різдва Христово го, а ще - 19 грудня в день святого Ми колая. Щасливих усім свят! Ярослава Гаврикова, ГП-415
3 Найгарячіші події місяця в ЗНТУ 05.12 - творчий звіт викладачів кафедри дизайну ЗНТУ, який проходив у виставковій залі Запорізької національної спілки художників України. 05.12-13.12 - підсумкові конференції університетського етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у номінаціях: “Технічна”, “Гуманітарна та права”, “Еко номічна”, “Загальноінженерна”, “Комп'ютерні науки, програмні засоби”. 13.12 - участь у благодійній акції “Літературномузичний проект. Тельнюк: сестри”. 14.12 - святкове засідання вченої ради, присвячене 50-річчю Запорізького машино будівного інституту. 18.12 - вручення дипломів бакалаврам Інституту управління і права. 19.12 - святкування Нового року студентами Інституту управління і права у нічному клубі “MIX”. 21.12 - фінальна гра закритої ліги КВК ЗНТУ між командами факультетів МТУ, РП, ГП і ФІОТ. 25.12 - акція комітету у справах сім'ї та молоді Запорізької міськради “Новорічний автобус2008 у твоєму вузі”. Євгенія Чістякова, ГП-415
“Сьогодні в клюбі будуть танці” Студенти Інституту управління і права ЗНТУ вже не вперше святкують разом Новий рік. Цього разу вечірка відбулася в нічному клубі "Міх". Як завжди, людей було багато. Хто ж відмо виться потанцювати під гарну музику, повеселитися, одним словом - відпочити перед сесією? Усіх присутніх привітали розважальною концертною програмою активні та талановиті студенти інституту. Веселий Дід Мороз, сучасна без комплексів Снігуронька і різна "нечесть" проводили різноманітні конкурси, за які учас ники отримували подарунки. Найбільше представникам чоловічої статі запам'ятався танець техпрацівниць, які поступово перевтілювалися у звабливих студенток. До привітань приєдналася директор інституту Валентина Зайцева, яка, до речі, пообіцяла, що усі присутні отримають "автоматом" один залік на вибір. Будемо на це сподіватися… Але не обійшлося й без пригод. Молоді люди доволі агресивно почали з'ясовувати стосунки, за що відпочинок було припинено рівно о півночі. Деякі неприємності були і в спілкуванні з офіціантами. Через нестачу дрібних грошей вони не завжди приносили решту: кому 5, кому 10, а кому і 20 гривень так і не повернули. Утім, вчимося, як завжди, на власних помилках. Наступного разу йдіть на вечірку, намінявши якомога більше дрібних грошей. Однак усе одно свято вдалося. Бажаємо, щоб інші зустрічі також були веселими, а наступний рік приніс усім вам багато щастя, добра, успіхів і щире кохання! З НОВИМ РОКОМ!!!
Анна Клименко, ГП-415
4
ПРИВІД МІСЯЦЯ
Аніж більше років досвіду в тебе за плечима, тим частіше ти повертаєшся до спогадів про дитинство - час, коли “дерева були великими”, музика - мелодійнішою, світ - яскравим і привабливим, сповненим важливих і смішних справ. Тоді було зовсім інше відчуття часу, і кожне свято ставало особливим етапом дорослішання. Одним із найбільших свят у нашому житті є Новий рік. Стаючи дорослими, ми перстаємо вірити в Діда Мороза і Снігуроньку, у дива і казку. Ми змінюємося фізично і духовно. Але наш світ формується в дитячих іграх і розвагах. Тому й виникла ідея поспілкуватися з нашими викладачами і дізнатися про їхні спогади з дитинства про святкування Нового року, а також розмістити їх дитячі фотокартки. Тільки спробуйте вгадати, хто ці малюки!
СВЯТО Андрій Васильо вич Соколов, заступник начальника навчально-методичного відділу ЗНТУ:
- У якому образі ви найчастіше були на новорічній ялинці? - На скільки я пам'ятаю, найчастіше я був Петрушкою. - Які подарунки ви очікували отримати від Діда Мороза? - Взагалі, це солодощі, бо в дитинстві я був ласунчиком, полюбляв цукерки. Також дарували іграшки, як і всім малюкам. - Який подарунок вам найбільше запам'ятався? - На 10 років мені подарували гумовий човен. Я вже був дорослий і у цьому віці у Діда Мороза не вірив. - Які у вас традиції святкування Нового року? - Зараз - це родинне свято, до нас приходять батьки. А в дитинстві мої батьки зі своїми знайомими переодягалися в Діда Мороза і Снігуроньку і так вітали всіх з Новим роком. Бесідувала Анна Клименко, ГП-415
Таїсія Олексіївна Гайворонська, декан гуманітарно-правового факультету Інституту управління і права ЗНТУ: - Ким були в дитинстві на новорічних ранках? - Найчастіше була Сніжинкою, а хотілося бути Снігуронькою - вона була моїм найулюбленішим образом. - Що просили в Діда Мороза? Юрій Володимирович Філей, - Просила фігурні ковзани і красиві модні туфлі, які були в однокласниці. Але завідувач кафедри правознавства тоді їх важко було дістати. Інституту управління і права ЗНТУ - У якому віці перестали вірити в Діда Мороза? (фото на першій сторінці): - Дуже рано перестала вірити, зате довго вірила в Зайчика: коли тато їхав у відрядження, він завжди питав, що мені привезти від Зайчика... - Ким ви були в дитинстві на новорічних - Як у вашій сім'ї було заведено відзначати Новий рік? - На це свято у нас завжди стояла велика ялинка, обвішана іграшками і святах? - Я був Мушкетером, Зайчиком, Кавунчиком, гірляндами, а під нею - Дід Мороз і, звичайно, Снігуронька - на санках із навіть Балдою. Коли я ходив у дитячий садок, ми товстого скла. Вона була моєю найулюбленішою іграшкою. І, до речі, були в однакових костюмах: якщо Зайчики, то всі збереглася до цього часу. були одягнені дуже схоже. У школі я вже сам оби- З чим асоціюється Новий рік? - З дивом і казкою. Досі вірю в те, що загадане під бій курантів бажання рав образ. справдиться. Бажаю всім, щоб збулися всі бажання, і саме так точно, як цього - Які подарунки ви отримували найчастіше? - Солодощі мені чомусь ніколи не дарували, а хочеться. частіше іграшки, але я не дуже грався ними. Серед Розпитували Анастасія Макушина і Наталя Смірнова, ГП-416 подарунків нерідко були книжки. - А який подарунок вам запам'ятався найбільше? - Коли ми жили в гуртожитку, мені було років п'ять, там було дуже багато дітей, і ми всі разом святкували. Мені подарували коробку, яка була набагато більше за мене. Там лежало безліч іграшок та фруктів. І це за пам'яталося найбільше. - Які у вашій родині існують традиції святкування Нового року? - Ми завжди святкуємо у родинному колі. 31 грудня під ялинку ховаємо подарунки. Але в дитинстві говорили, що їх приносить Дід Мороз. Коли одного разу я побачив, як мама поклала подарунок, перестав вірити у Діда Мороза. Відповіді записувала Анна Клименко, ГП-415
Майбутній декан
ПРИВІД МІСЯЦЯ
ДИТИНСТВА Маргарита Альфрітівна Дергач, завідувач кафедри журналістики Інституту управління і праві ЗНТУ :
5
- Чим для вас є Новий рік? - Це прихід нового, надія на те, що в новому році все буде добре. Починається нова сторінка в житті, на якій усе тільки найкраще. - Які у вашій родині існують традиції святкування? - Усі повинні бути разом, даруємо подарунки, вигадуємо щось цікаве. - А як ви даруєте подарунки? - За родинним столом, всі збираються разом і мама або тато дарують подарунки. - А ким ви були в дитинстві на новорічній ялинці? Ірина Вікторівна Пущина, завідувач - Я була персонажем, який обов'язково брав участь у но- кафедри фізичної культури і спорту Інституту ворічних програмах. Найбіль- управління і права ЗНТУ: ше запам'ятався танок ковза - - Ким найчастіше були на новорічних святах? нярів, де я танцювала у парі, - На жаль, я не брала в них участі, тому що цілодобово хоча ця роль мені не сподобалася. Я хотіла зіграти якогось яскра - займалася спортом. Єдиний раз, коли мені вдалося побувати вого героя, у гарному костюмі. У дитячому садку мені запропонували зіграти Снігуроньку. Я дуже хвилювалася, тому все свято на новорічному ранку, - в першому класі. Я була Звіздарем. Досі пам'ятаю яскравий костюм з високим ковпаком, а на провела у напруженні. ньому - велика зірка, прикрашена дощиком... - Який подарунок вам запам'ятався найбільше? - У школі мені подарували так багато солодощів, що вся моя - Що просили в Дідуся Мороза на Новий рік? І яким був кімната була заставлена величезними пакунками із цукерками. найбільш пам'ятний подарунок? - Коли ви зрозуміли, що Діда Мороза не існує? - З дитинства я просила в Дідуся Мороза ковзани. І ось одного - У Діда Мороза я ніколи не вірила, бо знала, що подарунки нам новорічного вечора прийшов реальний Дід Мороз зі дарували батьки. У школі завжди в костюмі Діда Мороза Снігуронькою. Я, як і годиться, розповіла віршик і отримала в пізнавала вчителів. А взагалі казку дуже люблю. подарунок такі бажані ковзани. Було багато радості! Спілкувалася Анна Клименко, ГП-415 - У якому віці ви перестали вірити в Діда Мороза? - Якщо чесно, я досі в нього вірю. Світлана Федорівна Горбань, завідувач Спілкувалися Інна Міхно і Наталя Шаповаленко, ГП-416
кафедри управління трудовими ресурсами Інституту управління і права ЗНТУ:
- Ким були в дитинстві на Новорічних святах? - Як і багато дівчат, була Сніжинкою. Ще пам'ятаю - в третьому класі була Снігуронькою. У мене навіть залишилася фотографія. - Чи брали участь у новорічних виставах? - У дитячому садочку у нас були новорічні святкування. Ми танцювали, співали, розповідали вірші Діду Морозу. - А потім добрий Дід Мороз роздавав подарунки... - Так, найчастіше це були цукерки в красивих кошиках. Уже зараз розумію, що подарунки були заготовлені заздалегідь. Пам'ятаю також, дарували великих ляльок, які вміли ходити. - Коли стався момент розчарування в Дідусі Морозі? - Уже в школі. Класі в третьому. Хоча в Снігуроньку ще вірила... - А вірите взагалі в дива ? - Звичайно. Мабуть, кожна людина вірить у дива. Добре, коли диво хтось влаштує. Хоча б у новорічну ніч. - Якщо б зараз вам запропонували взяти участь у новорічній виставі, ви б погодилися на цю авантюру? Кого б ви зіграли? - Авжеж! Я б хотіла зіграти якого-небудь казкового героя. Наприклад, добру фею, яка роздає всім подарунки. - Чого чекаєте від наступного року? - Безумовно, хотілося б стабільності. Щоб увесь цей хаос навколо припинився. Чекаю дива... Маю на увазі благополуччя, здоров'я. И щоб усе було добре! Бесіду вели Ольга Філіпова та Настя Бондаренко, ГП-417
Юрій Миколайович Крамаренко, завідувач кафедри приватної охоронної діяльності Інституту управління і права ЗНТУ:
- Ким частіше над усе були на новорічних святах? - Кожен Новий рік - новий персонаж. Був Їжачком, Мішкою, Зайчиком, Ковбоєм. Їжачок подобався найбільше. Навіть сам костюм вибирав. - Що просили в Діда Мороза на Новий рік? - Нічого. Усе, що треба, просив у батьків. - Подарунок, який найбільше запам'ятався. - Великий більярд. - У якому віці перестали вірити в Діда Мороза? - Років у 10-12. Тому що одного разу в костюмі Діда Мороза побачив співробітника моїх батьків. Цікавилися Олександра Нащока та Наталя Риженко, ГП-416
6
FREE ZONE
Нестерпна віра в буття "ХОЧУ ЖИТИ І ТВОРИТИ. ТОМУ КІНЦЯ СВІТУ НЕ БУДЕ!" Студент ЗНТУ
У чорно-білих вітражах зимових дерев, серед дзвінких синичок та трохи нахабних планів на майбутнє вже причаївся замріяним ліхтарем Новий рік. Він став непомітним учасником твоїх розмов, безсоромно зазираючи у твої шибки та сни. Йому вкрай необхідно дізнатись, з чим ти ввійдеш, вскочиш, забіжиш в його володіння - з сірим мотлохом буднів чи з коштовними скарбами мрій. Адже там, на новій сторінці твоєї історії, він втілить у життя все те, на що ти так довго чекаєш, або те, чого взагалі не очікуєш. І смішливому казкарю, володарю 365 наших завтра, треба до цього дива серйозно підготуватись. Як і нам з тобою. До рук мені потрапили цікаві, трохи смішні, іноді серйозні, часом дивні, але дуже щирі думки таких же молодих, як ти і цей невгамовний Новий рік. Студенти ЗНТУ напередодні свята висловлювали найбільш заповітні свої сподівання.
Ю Р І В
➥ в любов. Тільки не кожен може її знайти. ➫ якщо дуже сильно у щось вірити, то збудеться обов'язково. ➥ життя не просто так дане Богом, навіть якщо тільки для того, щоби дати життя іншому. ➫ в дружбу. Хоч справжня дружба існує тільки для тих, хто її цінує. ➥ ніколи не зраджу друзів і не почну палити. ➫ людина сама малює лінію своєї долі та часто сама заважає своєму щастю, піддаючись власним лінощам, невмінню та небажанню. ➥ у більшості випадків доля сама карає винних та нагороджує правих. ➫ у деяких людей є зв'язок із потойбічними силами. ➥ у власні сили, бо бачу результати своєї праці. ➫ одружуся, буду мати щасливу сім'ю, а мої улюблені батьки будуть жити дуже довго. ➥ з часом в Україні стабілізується політична ситуація, бо після розгулу демократії до влади завжди приходить правитель з диктаторськими методами роботи, і все стає на свої місця. ➫ дружба не може існувати задля користування людьми. ➥ кохання не є найголовнішим у цьому житті: закохуватись - витрачати час та нервів. ➫ десь існує людина, створена саме для мене, заради якої є сенс досягти чогось у житті. ➥ кожна людина навіть у дуже тісному колективі має право на особистий простір та свободу. ➫ є Бог і цілеспрямована людина має бути вище за інших. ➥ кожний повинен вміти захистити себе. ➫ в існування речей, які неможливо пояснити. ➥ після дощу обов'язково визирне сонечко. ➫ у безсмертя душі. ➥ одного разу відкрию для себе цей Всесвіт та пізнаю суть, побудову та системи, з яких складається наше життя. ➫ можу бути комусь корисною. ➥у фразу: "Не роби іншим того, що не бажаєш собі" має глибокий зміст. ➫ кращих друзів багато не буває і життя далеко від рідної домівки - важка доля. ➥ в любов та милосердя, бо саме на цьому мають будуватися стосунки між людьми. ➫ фактам і в те, що за все в житті доведеться платити. ➥ у випадок. ➫ в існування жіночої логіки та можливість мирного співіснування на Землі. ➥ ніколи не зраджу коханого. ➫ людина повинна мати цінності, за межі яких ніколи не переступить. ➥ вірю в себе, бо нікого кращого за себе ще не зустрів.
НЕ ВІРЮ
➫ у щирість людську. ➷ у те, у що треба було б вірити, - у банальні та типові істини. ➫ що ніхто нікого не любить і не цінує в цьому житті. ➷ коли скінчиться життя, я помру. ➫ що не можна сказати щось без слів. ➷ що можна виграти у лотерею. Тому ніколи не граю, хоча дуже хочеться. ➫ неправдою та самолюбством можна досягти своєї мети. ➷ в погане в гороскопах, а в добре - вірю. ➫ в існування пекла. А рай у кожного свій, тільки практично всі помиляються у його визначенні. ➷ у негативне ставлення без причини та всюдисущі хеппіенди. ➫ в те, що не можу побачити. ➷ не вірю, що існує Бог. ➫ ні в що не вірю - це мій принцип. ➷ що є люди, які не можуть досягти успіху. ➫ в релігію. ➷ не вірю у казкових тварин; у Матрицю; у вищі сили; в інопланетян; в Інтернет без вірусів; у легкі гроші і чорну діру. ➫ що люди самі обирають свою долю. ➷ що дружби не існує. Бо відчуваю здатність до справжньої дружби в собі. ➫ люди завжди говорять правду і ніколи не заздрять. ➷ людина на підпитку може нормально зрозуміти тверезу людину. ➫ в Адама та Єву. ➷ не вірю, що мрії неможливо здійснити, а людину змінити. ➫ собі. Але тільки трошки. ➷ у людську слабкість. Кожна людина індивідуум, у якому зібрана енергія землі. ➫ що можливо змінити менталітет українців. ➷ у чорних кішок, що навмисно переходять дорогу для нещастя. ➫ перестати у щось вірити - це для мене означає втратити частину себе. Тому я вірю в усе. ➷ не вірю в кінець світу. Я хочу творити і жити. Тому кінець світу не настане.
Хтось сказав: те, у що віриш, тим і станеш. Те, чому не довіряєш сьогодні, завтра в одну мить може перетворитись на камінь, на якому побудуєш свій дім. Дякую за твою відвертість. Адже вона втішила мене. Повір, новий рік буде цікавим і корисним, смішним і серйозним водночас. Адже ти - один із його творців. Думки студентів груп ГП-147, ГП-417, ГП-416, ГП-415 підслуховував Ян Непомуцький
ПОЇХАЛИ!
Новорічний автобус
7
Без зайвих сентиментів привітали ми студентів З самого ранку 25 грудня, коли увесь західний като лицький світ святкував Різдво, студенти та мешканці Запоріжжя бачили, як містом стрімголов роз'їжджав яскравий новорічний автобус... Його було помічено у різних районах, його проводжали усміхненим поглядом перехожі, йому раділи дітлахи... Що це було? У передчутті сесії менш за все думаєш, що за якихось п'ять днів прийде Новий рік, а ще треба купити подарунки, повісити вдо ма новорічні прикраси, відіслати святкові імейли друзям або з'їсти мандарину, врешті решт... Але новорічний красень-авто бус привів всіх до тями і нагадав про важливість створення святкового настрою. Акція з автобусом пішла від давньої традиції “Машинки”, ще від СТЕМу "Будильник", що постійно влаштовував свята гумору. Потім був "смішний трамвай", який щороку 1 квітня веселив го родян. Останні два роки святковий настрій у місті створює "авто бус кохання" та наш - новорічний. До речі, це ініціатива профспілкового комітету студентів ЗНТУ та Комітету у справах сім'ї та молоді Запорізької міської ради, і влаштовується ця акція як частина програми підтримки талановитої молоді, а во на в нас справді така! "Святковий транспорт" вітав народ від імені мера, Комітету у справах сім'ї та молоді Запорізької міської ради і студентів ЗНТУ. Веселі пасажири автобусу: Дід Мороз зі Снігуркою, справжнісінькі смішні скоморохи та активні студенти різних спеціальностей! Де тільки не були! На інші вузи чекало багато не сподіванок. Першим "Новорічний автобус" вітав колектив інженерної ака демії, де ще трохи сонні (а хто не сонний о дев'ятій?!) студенти спочатку здивувалися та ким гостям, послухали привітання, а вже за кілька хвилин жартували та співали разом зі Снігуркою, за що й отримували подару ночки від Діда. Хто був цього дня біля бульвару Шевченка о де сятій, бачив, як яскраво вітали чиновників За поріжжя студенти ЗНТУ. Міська влада цілий рік щось для нас робить, бу дує, допомагає, хочеться їм за все зроблене подякува ти. Євген Карташов займав ся передноворічними міськими справами, тож йому було передано подарунки. А приймали святкові побажання представники міської ради на чолі з Юрієм Каптюком. Блискучий феєрверк у небі та несамовитий феєрверк емоцій заповнили площу, що перед міськрадою. Далі автобус вирушив до інституту економіки та інформаційних технологій, студенти якого виявилася активними і рішучими: на участь у конкурсах навіть утворювалися черги! Посміялися, побажали успіхів та їдемо далі. Медичний університет. Площа біля Райдуги. Знов конкурси, танцюючі скоморохи... А студенти-медики жартують вже як Навчально-методичні матеріали:
̇‚˜‡Î¸Ì‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸ͇ „‡ÁÂÚ‡ E-mail: studpol@ukr.net
справжні лікарі. Наприклад, на питання: "Чим можна прикрасити ялинку, але щоб нестандартно?", лунали відповіді: "Ліками, бин тами, милицями, іншим медичним приладдям..." Отримали по дарунки з величезного мішка діда Мороза та побігли далі пізнавати справу Гіппократа. Наступне місце локації - ЗНУ, де дуже привітно зустріли гостей. Студенти співали, читали вірші про Новий рік, за що отримали призи. В класичному приват-універ ситеті (колишній ЗІДМУ) авто бус зустрічали не тільки студенти, але й будівельники, які клали дах на нову будівлю, мале ча, що йшла зі школи. Бабуся, що пиріжки продає, хотіла розповісти вірш, але забула, та все одно отримала подарунок від Дідуся! А ось і Alma Mater! Наші сту денти найактивніші: і вітали, і співали, і танцювали - не соро милися, не червоніли. Ось так впродовж цілого дня наш "Новорічний автобус" ман дрував містом і вітав інших сту дентів. Нас супроводжували камери та працівники преси - ну ж бо не щодня по Запоріжжю їздить прикрашений автобус, який дарує людям подарунки та святковий настрій! Відчувалась якась єдність молоді різних вузів, така дружба "по умовчанню". Адже ми, студентство, маємо однакові радощі та проблеми, а такі акції нагадують всім нам, що треба частіше збиратися, зустрічати свята, знаходити щось надзвичайне у буденному. З Новим роком, студенти! Вдалої сесії! Марина Довбиш, ГП-417, фото Дмитра Куліша, М-135 У к л а д а ч і : М.А. Дергач, О.В. Пашник, С.А. Панченко, В.П. Бєломорець Р е ц е н з е н т : Н.В. Островська В і д п о в і д а л ь н и й з а в и п у с к : О.М. Хлєбнікова Надруковано в типографії ЗНТУ
Затверджено на засіданні кафедри журналістики Протокол №5 від 27 грудня 2007 року Телефон кафедри: 76-89-463
HA P P Y E N D
8
Мы разошлись,
но я не плачу Судьбою значит, не дано. Виновных нет, на небесах так решено. Обида просто не утихла, Все это время любил ты не меня. В пустую, все утрачены слова. Зачем тогда нас жизнь сводила? Осенним днем осталась без тебя! Осенний лист дрожит устало, Тихонько дождь стекает по стеклу, И вспоминаю я как мы расстались, Расстались раз и навсегда! В моих глазах была пустота И тихо, мирно от тебя ушла. Я согласилась жить без тебя И не нужны мне были все слова! Быть может я не понимаю, Что жизнь расставила все по местам. Теперь так легче, проще жить, Когда мне не кого любить! Яна Ильченко, ГП-317
Папарацці Портрет Намалювала Аліна Панченко, ГП-417
Афоризми і вітання на Новий рік
Фото Сніжани Сережкіної
Следом за акцией "Кликни Деда Мороза!" компания Coca-Cola планирует с Нового года запустить акции "Бэкапни Деда Мороза" и "Форматни Снегурочку"
Упізнай себе у натовпі!
Студент! Якщо ти впізнав на цьому фото себе чи свого другазнайомого, приходь на кафедру сам чи приводь людину, позначену на фотографії сніжинкою. На тебе очікує найприкольніший приз - можливість передати привіт чи вітання на сторінках нашого видання! Будь уважний і дивись навкруги. Принось також прикольні знімки друзів - будемо веселитися разом!
Юность - это когда ты уже не веришь, что на Новый год к тебе придет Дед Мороз, но еще надеешься, что к тебе придет Снегурочка Когда бокалы вдруг сомкнутся, Гирляндой елка подмигнет... Вы не забудьте улыбнуться, Чтоб был счастливым Новый год! В інтернеті працювали Юлія Ставицька і Андрій Юрко, ГП-415