№1 (3) 29 січня 2008 року Навчально-методичні матеріали: навчальна студентська газета
Січень місяць у студентському житті зажди асоціюється з двома важливими моментами. Найперше, як і в інших мешканців нашої України - з великою кількістю свят. І це чудово! Хто ж не любить відпочивати?! Розваг на сьогодні - безкрає море! Сподіваюся, ви знайшли в собі сили відповзти від новорічно-різдвяного столу і хоча б трохи приділити часу рухливим іграм - покататися на санчатах (чому б ні - це так прикольно!) чи на ковзанах, пограти в сніжки чи боулінг - залежно від того, як широко всміхаються фінанси. Повертаються в моду й масові гуляння народного плану - вертепи, колядування-щедрування (і зараз “господарі” вимогливі - не просто два рядки розказати, а й пісню проспівати, і побажання виразно віршем промовити, а то, кажуть, немає за що грошей давати ).
Це, звичайно, не заробіток, а розвага. Чого ж приростати до дивану і не прогулятися в такій веселій компанії? І, крім того, другий важливий момент, точніше сказати, цілий період - сесія. Викладачі роблять суворий вигляд і починають вимагати... знань. Студенти у відповідь усміхаються і... чекають, коли все це закінчиться, щоб можна було гайнути на канікули і ні про яке навчання не думати. Швидше б назбирати до кошику-залікової побільше п'ятірок, а то ще батьки згадають старі виховні методи, та й стипендію можна втратити. Тому в хід іде все - сльози і прохання чи, навпаки, усмішка, щоб причарувати викладача, перескладання, традиційні засоби (“бомби” й ультиматуми). Усього не перелічиш. Свята й сесія - дві головні теми цього номеру.
2
ІНФОДАЙДЖЕСТ
Творчий акцент Чому навчають у школі молодіжного редактора
Фото Маргарити Дергач
22 січня в ЗНТУ пройшов семінар у рамках програми "Школа молодіжного редактора" прес-центру "Акцент". Ініціатором проведення заходу виступила кафедра журналістики, поставивши головним завданням проекту навчити майбутніх журналістів (студентів першого-другого курсів) методиці організації роботи шкільних і молодіжних газет. На семінарських заняттях студенти дізналися багато корисного. Під керівництвом Володимира Систерова вони одразу ж втілили набуті знання в пілотному варіанті газети "СтудPOL", яка вийшла у вигляді чотириполосного видання формату А4. Вся робота
здійснювалася у найпростішому "підручному" засобі - редакторі Microsoft Word. Автор "Школи молодіжного редактора" - Запорізька обласна молодіжна громадська організація "Прес-центр "Акцент" (шефредактор - Володимир Систеров). Програма існує вже три роки і реалізується у партнерстві з комітетом у справах сім'ї та молоді Запорізької міської ради, управлінням у справах сім'ї, молоді і спорту та управлінням освіти і науки облдержадміністрації. Володимир Систеров розповів, що результатом занять у школі стають знання і досвід, які набуває молодь у ході роботи над публікаціями. Педагогічні колективи навчальних закладів, у яких видають власну газету, вже помітили, яку користь приносить створення "внутрішнього видання": в учнів виховується активність і відповідальність, виявляються моральні якості, і, звичайно ж, робота над газетою впливає на вибір школярами майбутньої професії. Здобутки учні можуть продемонструвати на виставці-конкурсі газетних видань школярів і молоді "Молодіжний акцент", котрий щороку проводиться у нашому місті. Завідувач кафедри журналістики ЗНТУ Маргарита Дергач покладає великі надії на спільну роботу кафедри і "Прес-центру "Акцент" у справі підготовки студентів-журналістів до організації шкільних і молодіжних редакцій у навчальних закладах нашого міста і області. Ольга Воротягіна, ГП-417
Що значить бути КРУТИми? 29 січня Україна вшановує пам'ять героїв Крут "Стримайте ваші сльози! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні. Славна смерть за Україну". Саме цими словами перший Голова Ук раїнської Держави професор Михайло Грушевський прощався із героями битви під Крутами. Згадаймо про ці події. Після запровадження автономії України, 7 листопада 1917 р., було проголошено створення Української Народної Рес публіки. Такі дії одразу ж зустріли супро тив з боку Ради Народних Комісарів, кот ра відправила у січні 1918 р. на Україну 32 тисячі червоногвардійців. Левова частка сил пішла у напрямку Рос това-на-Дону з метою, поставленою "то варишем" Володимиром Леніним, вста новити й закріпити в життєво важливих пунктах республіки владу Рад. Дорогою війська, що поповнилися загонами юзівських червоногвардійців, суттєвого опору не зустріли, тож легко просунулися в напрямку Одеси, Миколаєва та Херсона. Відчутна кількісна перевага, повстання, що із наближенням радянських військ вибухали на місцях, дали змогу більшови кам втілити наміри походу на Київ - сто лицю УНР. Зайшовши з півночі (Чернігівщина), червоні біля станції Бахмач зустріли супротив ще зовсім "зелених" (16-17 років) студентів та кадетів Юнацької військової школи. Під
потужним натиском чер воноармійців юнаки були змушені відступити на станцію Крути, де 29 січня 1918 р. і відбулася слав нозвісна битва. Упродовж цілої доби шість сотень "ще не обстріляних у бою" хлопчаків протистояли майже чотирьом тисячам дорослих, загартованих у боях вояків. Тримали оборону аж до вечора. Відступаючи затемна, тридцять два студенти заблукали і потрапили в полон. Двадцять вісім із них, зазнавши неймовірних мук, заги нули, але не зрадили України. Існує легенда, що перед розстрілом один з героїв затягнув "Ще не вмерла Україна", а інші підхопили. Загалом кількість жертв під Крутами приблизно двісті п'ятдесят юнаків... Такою є наша історія. А чи знали ви, до прочитання цієї статті, про Крути? Чому цю подію майже не висвітлюють у підручни ках? Як такі події можна не визнавати? Ці юнаки, в котрих ще все життя було попереду, стали на захист своєї Батьківщини, своєї свободи! Чи не є це справжнім патріотизмом? Можливо, на цьому прикладі є чому повчитися? Я
впевнений, що такі події лише прославляють український народ, возвеличують його. Ми повинні це знати і пам'ятати. І те, що Президент Віктор Ющенко офіційно затвердив 29 січня Днем вшанування пам'яті героїв Крут, є кроком до спільної мети - виховання патріотизму в кожному з нас. Ми нащадки героїв, що поклали за нас свої життя. Ми повинні завдячувати їм своїй свободі. І в той же час бути готовими відстоювати її. Слава Україні! Героям слава! Андрій Юрко, ГП-415
карту взято з сайту www.viche.info/archive
ПЕРСОНА
3
Гарна звісточка
Маємо виправдати довіру ректора Взагалі-то їх три. Третьокурсники кафедри журналістики, які відвідали персональну виставку художників-викладачів кафедри и дизайну ЗНТУ Олександра Демиденка, Володимира Гавронського та Віталія Кругляка, не обмежились інтерв'ю з винуватцями свята. Скориставшись присутністю на відкритті вернісажу у виставковій залі Запорізького відділення Союзу художників України ректора університету Сергія Бєлікова, вони взяли інтерв'ю й у нього. Розуміючи те, що навчальний процес для майбутніх "акул пера" не обмежується перебуванням у стінах ВНЗ, Сергій Борисович із задоволенням відповів на запитання студентів. Це перша гарна звісточка. Що стосується другої… Хитрі журналюжки, почувши хвалебні відгуки ректора про виставку, що примножує славу ЗНТУ, запевнили його в тому, що молоді журналісти також зроблять внесок для підтримки високої репутації національного технічного університету. Сергій Борисович вмить відреагував: - Я абсолютно в цьому переконаний! У складні часи ви прийшли в наші стіни. Але, підкреслю, абсолютно впевнений, що протягом цього навчального року будуть вирішені всі проблеми, пов'язані з навчальною літературою та розкладом, а також із приміщеннями. Але, головне, - це наш герб, наш прапор повинні захистити від усіх непорозумінь у системі нашої вищої освіти. Щодо третьої гарної звістки, то студенти запропонували ректору використати свій потенціал для висвітлення не лише навчального процесу інститутів, факультетів університету, а й діяльність окремих особистостей, які зміцнюють високий авторитет ЗНТУ. Ідея сподобалася Сергію Борисовичу: - Чудово, цьому я буду дуже радий. Ви живете майбутнім! І студентська газета цікава - я з нею ознайомився. Нехай це буде як перший зразок методичних матеріалів, а далі - будемо жити, розвивати цю справу. Ректор, безумовно, вірить, що в ЗНТУ розквітають майбутні таланти ЗМІ. Настав час виправдати цю довіру! Ст. викладач кафедри журналістики, член НСЖУ Олександр Журавльов
Задля втілення мрій потрібно працювати...
Навчаємося і працюємо Як кажуть - навчанням ситий не будеш. Багато студентів на час навчання та канікул бажають знайти собі роботу. Центр працевлаштування Запорізького національного технічного університету дає змогу всім бажаючим здійснити свою мрію і отримати роботу з гнучким графіком та вигідними умовами. Пропонується різне: участь у рекламних акціях, технічне обслуговування фірм для тих, хто має досвід роботи на комп'ютері, тощо. І таких щасливчиків багато. Наприклад, нещодавно один зі студентів брав участь у рекламній акції в Криму, багато хто працює в службах охо рони нічних клубів м. Запоріжжя. У середньому за один семестр роботу знаходять близько тисячі чоловік. Найбільш плідним для студентства є літо. Саме до цього періоду проводиться набір вожатих для роботи в дитячих оздоровчих таборах Азовського та Кримського узбе режжя. Така робота потребує пев них навичок, які можна отримати в
школі вожатих, що функціонує при Центрі працевлаштування ЗНТУ. Отже, усім бажаючим заробити гроші і водночас відпочити потрібно поспішати. Уже розпочато набір вихователів, адже підготовка в школі вожатих триває в середньому один-два місяці. З усіх питань стосовно працевлаштування потрібно звертатися до кімнати 411 четвертого гуртожитку ЗНТУ. Прийомні дні: понеділок п'ятниця з 15.30 до 18.00. Щоб от римати роботу, студентові не обхідно заповнити анкету і за реєструватися у Центрі. Анна Маринченко, Владлена Смірнова, ГП-417
Веселий відпочинок Як пройшов у нашому університеті Тетянин день У цей день студенти славного міста Запоріжжя ве село і цікаво проводять час. Інформацією про захо ди, які проходили 25 січня в ЗНТУ, з нами поділився голова первинної організації профспілки студентів, аспірантів і докторантів Запорізького національного технічного університету Андрій Іванченко. За словами голови профспілки, основні заходи на 25 січня в університеті не планувалися, оскільки зараз триває програма оздоровлення студентів у Карпатах або відпочинок на інших курортах Ук раїни. Тож наші студенти мають змогу добре розважитися і покататися на лижах. Також зараз пропонується проведення канікул у Львові. Звертаємо увагу, що нині в нашому місті відкрився новий клуб "LEO MAX", який знаходиться за адре сою: вул. Малиновського, 5-В (космічний мікро район, парк ім. Гагаріна), і 25 січня у ньому було організоване масове гуляння. Гостем вечора був DJ Андрій Болконський. Для наших студентів зро били знижки на квитки. Артем Іванов, ГП-417
ПРИВІД МІСЯЦЯ
4
³ä
äî
сесії
Студентські роки - це не лише безтурботне життя. Двічі на рік до студентів приходить поважний гість, якого вони повинні зустріти підготовленими. Це - її Величність Сесія.
З приходом зими зміни відбуваються не лише в природі. Певне затишшя настає в студентських кафе і гуртожитках - студенти готуються до сесії. За традицією, підго товка розпочинається в останню ніч перед першим іспитом. У вікнах гуртожитків до ранку горить світло, а на вулиці майже неможливо зустріти студента. Звісно, є такі індивіди, які готуються не до іспиту, а до перескладання. Тому для них режим веселого студентського життя залишається незмінним. І ось: перший іспит, невдало витягнутий
білет, сльози розчарування та шалена радість від трійки (а може й від п 'ятірки), поставленої вимученим викладачем. Сильне хвилювання першокурсників з підручниками у руках і холодна впев неність майже випускників. Та місяць сесії швидко минає. На згадку залишаються лише шпаргалки, що пови падали з усіх кишень або з інших місць, адаптованих винахідниками для їх зберігання. Тепер півроку з вікон студентського житла не буде видно залікових книжок, яки -
ми вони ловлять "шару". На півроку затихне життя в стінах бібліотек і, навпаки, за вирує в кафе та клубах, де студенти будуть відпочивати після вдало (чи не дуже) складеної сесії і набиратися сил. Щоб влітку знову штурмувати бібліотеки та деканати, здавати контрольні роботи (свої або чужі), днями не мити голову та ховати у взуття монети. Адже всі забобони становлять основу студентського життя. Таким воно було десятки років, тому та ким залишається і нині. Олена Циганок, ГПз-414
Поради для розради Студенти - як і всі інші люди... схожі на рибу. У розумінні того, що шукають, де глибше... Тобто - де легше і швидше. І хоча це не завжди вдається, у веселих і кмітливих - а студенти майже абсолютно всі стають такими під час сесії є купа порад (вони ж відомі як забобони), дотримання яких дасть можливість, як вони вірять, просто і без особливих зусиль досягти бажаного. Пропонуємо ознайомитися з порадами з власного досвіду більшості студентів (методи ці перевірені на собі). Хто знає, можливо, вони і допоможуть. Крім того, розподіляйте сили й час і навчіться зберігати спокій. Це надзвичайно важливо!
Забобони щодо успішного складання іспитів 1. Опівночі перед екзаменом у відкрите вікно помахати заліковою і сказати: "Халява, прийди!", потім закрити її і відкрити лише на екзамені, щоб халява не вилетіла. Цей спосіб має велику популярність, тому із вікон гуртожитку так і чуєш: "Халява, ловись". Головне, щоб залікова не полетіла на вулицю, бо дуже складно буде пояснити викладачу, чому вона має такий вигляд. 2. Перед екзаменом не мити голову, не підстригати волосся і складати іспит в одному і тому самому одязі (хто знає, можливо викладач з вашого зовнішнього вигляду зробить висновок, що ви так настирливо готувалися, що навіть вмитися часу не вистачило, і таки пожаліє нещасну істотку… Принаймні на жалість можна вичавити хоча б “трієчку”).
У четвертому корпусі нашого університету є спражнє місце шари, або ж халяви! Зараз там тимчасово розміщено цей знак, що допоможе зорієнтуватися в пошуках. Але будьте уважні - місця закликання халяви мають здатність щезати. Поспішайте! Адже якщо ви досі не склали сесії, “святе місце” вам точно стане в нагоді! 6. І, останнє, не забудьте залікову (а то як потім батькам доведеш, що ти кажеш правду і тобі вже можна купувати нову спідницю або комп'ютер), ручку (щоб мати розумний вигляд), шпаргалки, якщо вони є. Не запізнюйтеся (цього дуже не люблять викладачі). Відповідати краще в першій "п'ятірці", бо сміливих доля любить. Та й краще - відмучився та сиди собі тихенько, з інших приколюйся. А якщо вже не ходив на пари, не знаєш, якого кольору підручник, дізнайся краще, як звати викладача, бо це перший крок до перемоги. Ні пуху ні пера!!! Анна Клименко, Ярослава Гаврикова, ГП-415
3. Лягаючи спати, покладіть підручник або конспект під подушку, головне, щоб це була не енциклопедія… А хоч би і вона, ріднесенька. Якщо не зможете виспатися, будете виглядати стомленим і нещасним, а в цьому випадку дивись пункт другий. 4. Під час екзамену родичі та друзі повинні сварити вас та тримати кулаки. Особливо дієвими виявляються лайки на зразок: "Не складеш - ось мені де побачиш свого Сашка (Петруся, Василька, Маруню)!", або "До речі, до твого нового телефону вже придивляється твій менший братик". Тут головне - дати волю фантазіям рідних. А то ще до такого домудруються, що ви й незчуєтесь, як складете з переляку сесію на одні “п'ятірки”. 5. Методи створення шпаргалок... Але їх ми прописувати не будемо, бо нас же й викладачі читають (своїх не підставляємо!).
Фото Сніжани Сережкіної
ПРИВІД МІСЯЦЯ
Сесія в ЗНТУ
Після обговорення різних забобонів та порад стосовно складання сесії взагалі ми вирішили з'ясувати, яким є цей період для студентів нашого університету. Тому - вашій увазі невеличке соцопитування, у процесі якого задавалися такі три питання. 1. Як ви готуєтесь до сесії? 2. Яка сесія була найкумедніша? 3. Чим відрізняється ця сесія від попередніх? ,Сергій, 4-й курс, факультет 1. Як усі, за 2 дні до сесії. 2. Видатних не було. 3. Тільки предметами.
електротехнічний
Тетяна, 5-й курс, економічний факультет 1. Як усі студенти - за добу. 2. Попередня. Я була удягнена в широку спідницю, під яку сховала шпаргалки. Викладачі помітили і попросили мене пересісти на інше місце. Я іду, а з мене сипляться шпаргалки, і не розумію, чому всі сміються. 3. Найскладніша. І диплом, і практика. Взагалі незрозуміло, чого саме вони від нас хочуть. Мабуть, просто шкода нас відпускати. Ігор, 3-й курс, факультет не пам'ятає 1. До іспитів не готуюся ніяк. Готуюся до перескладання. 2. Перша. Я весь час думав: куди я потрапив і що мені робити? 3. Нічим. Катерина, 3-й курс, гуманітарно-правовий факультет 1. За два дні до сесії. 2. Цікавої не було. Сесія, що найбільше запам'яталася - літня. Не знаю чим, але запам'яталася. 3. Предметами і новими викладачами. Дмитро, 4-й курс, факультет інформатики та обчислювальної техніки 1. Пишемо на роботі. 2. Цікавих не було. 3. Доки нічим, зранку тільки почалася.
Леся, 4-й курс, факультет економіки та управління 1. Усе вчу завчасно. 2. Перша сесія - вся "автоматом." 3. Не знаю, у нас інші предмети та викладачі. Тетяна і Яна, 1-й курс, факультет міжнародного туризму й управління 1. Напружено, за місяць до сесії. 2. Саме ця сесія була цікавою, особливо, коли складали право. Ніхто зі студентів нічого не знав, всі плутали дати та імена. Оксана, 1-й курс, факультет управління фізичною культурою і спортом 1. Сесію склала "автоматом". 2. Ця сесія дуже чудова, бо я вже отримала всі оцінки і тепер збираюся їхати відпочивати. Опитували й фотографували Юлія Ярина та Олена Циганок, ГПз-414
5 Памятник “хвосту”
В Туле установлен памятник студенческой проблеме - "хвосту". Сам "хвост" в скульптуре отсутствует - студент изображен в виде ящерки-дракончика с зачеткой. Считается, что этот "дракончик" уже успешно сдал все экзамены, так что памятник относится к счастливым студенческим приметам. Высота скульптуры, сделанной из 91 "счастливого" медного пятака - 29 см, и вес ее 10 кг!!! Фигурка была отлита 12 июня. Эта дата выбрана астрологами, как наиболее удачное время для рождения талисмана: день прозрения и осознания происходящего. Кроме памятника "Хвосту" планируется открыть специальный сайт, с бесконечной историей про студенческие хвосты. Планируется, что появится некий "хвостатый студенческий клуб", членом которого может стать любой позитивно настроенный человек, сохранивший в душе задор и атмосферу великого братства школяров, готовый поделиться хотя бы одной забавной историей из студенческой жизни. Подробности на сайте www.student.dn.ua
***
Не тронь голодную студентку, Вопросы ей не задавай, Она как львица на охоте Еды ей больше подавай. Не тронь голодную студентку, И палец в рот ей не клади, Ведь отгрызет она не глядя, До завтра лучше подожди. Не тронь голодную студентку, Ты для нее сейчас еда, Пельмени, щи и макароны Важны сейчас как никогда. Не тронь годную студентку, И розы ей не приноси Она взглянет на тебя дико: "Ты ешь хот-дог? Дай укусить!" Не тронь голодную студентку, Слова любви не говори, Ты накорми ее немножко, И чашкой кофе угости. И вот тогда она - студентка, Как лань игриво подойдет, С загадкой на тебя посмотрит, О розах вспомнит, отберет, Заставит что-то говорить, Обнять, поцеловать, любить. Она теперь не голодна, Она красива и мирна, И ты теперь ее герой Она накормлена тобой… Встречаешь девушку с учебы, Прийми же от меня совет: В руках держи не только розы, Но и с едой большой пакет. Алина Кизирян, ГП-415
6
FREE ZONE
Соборність як національна ідея Соборність для України - це єдність багатоманітності, об'єднання навколо спільного стрижня, яким є українська державність, українська ідентичність. Ідея єдності Українських земель - соборності України - сягає глибини віків. Збирання південноруських земель було пріоритетним напрямком внутрішньої політики київських князів Олега та Ігоря, Святослава і Володимира Великого, Ярослава Мудрого і Вол одимира Мономаха. Але що ми зараз знаємо про соборність нашої держави і взагалі про "соборність"? Чому для багатьох це щось спільне з архітектурними спорудами, а інші вважають цей термін за не ологізм? Можливо, через те, що збере ження соборності залишилося на папері... А й справді, якщо провести аналогію між княжими часами і сьогоденням, можна багато чого з'ясувати. Якщо київські князі на магалися відстояти соборність українських етнічних земель в одній створеній державі, то сьогодні вже йдеться про інше збереження Велика Злука — урочисте оголошення р е г і о н а л ь н о ї цілісності реаль22 січня 1919 р. на Софійському но існуючої держави Україна. майдані в Києві універсалу про Всі ми чудово об'єднання УНР і ЗУНР у соборну пам'ятаємо ви Україну, День соборностi України. бори 2004 року, коли, напевне, вперше громадяни відчули загрозу єдності нашої з вами держа ви. Українці настільки зацікавилися політичним життям країни, що вихід з цієї ситуації чекають саме від політикуму. Проблема ж політиків у тому, що їх реальні інтереси на час ви борчої кампанії полягають саме у збереженні за собою контролю над окремими територіями України. Ніхто з трьох політичних китів не має наміру вийти за межі "свого" регіону без ризику втратити лідерство у ньому. Хоча більш правильно було б порівняти їх не з китами, а з славнозвісними лебедем, раком і щукою. Проте і тут небагато спільного: по-перше, герої байки намагалися віз пересунути, а не "розірвати"; по-друге, "віз і нині там" єдиний і цілісний, чого не можна сказати про нинішню ситуацію в державі. На мою думку, єдність (читай - соборність) України залежить від її народу. І справді, без нього нікуди. Але він повинен бути одним цілим, зі спільними святинями і традиціями. А що у нас, українців, спільного? Рідна кухня з борщем і пампушками (і, звичайно, салом), співучість народу, червона калина... а далі так хо-
четься сказати: вишиван ка, полонина, трембіта, щедрівки, вертеп, Карпа ти, Чорне і Азовське моря, колиска козацтва Хортиця (а не горілка "Хортиця"), батько-Дніпро, котрий не розділяє, як здається, а, навпаки, об'єднує Україну, святиня Києво-Печерська Лавра, сніп пшениці, блакитно-жовтий стяг і тризуб, врешті-решт українська мова (проте 45% громадян України Великий Герб України російськомовні). Але і це ще не все, що складається з трьох основповинно нас об'єднувати. них частин: Тризуба, Герба Саме у нас, в Україні, найдовше європейське Війська Запорозького (прамісто - Кривий Ріг, рідний воруч) і Герба Королівства проспект перший за Галичини і Лодомерії (ліводовжиною в тій самій руч). Тим самим симЄвропі, у Харкові волізується соборність Укнайбільший (знову ж в Європі) майдан, найраїни, коли національний глибші шахти, найдовша символ (Тризуб) об'єднує і річка... все це у нас, Захід (Галицький Лев), і поруч. Варто лише озирнутися довкола. Схід (Козак-Запорожець). Зрештою, Україна - найСимволи - Лев і Козак більша за площею розгорнуті обличчям один держава в Старому Світі. до одного, що означає поМожливо це і є наша національна ідея - збере- долання протиріч і єдність. ження традицій, шану - До речі, ці фігури є розгор вання вищезазначених (і нутими в протилежні від багатьох інших) речей, що нас об'єднують - почиїхнього історичного наючи з мови. І, напевне, положення боки. тоді кожен з нас зможе з гордістю сказати: "Я - УКРАЇНЕЦЬ(УКРАЇНКА)". З Днем Соборності України, дорогі громадяни! Андрій Юрко, ГП-415
Как здорово, что можешь ошибаться! Когда нам, студентам, предложили пойти на благотворительный концерт "Тельнюк: сестри", не буду скрывать: в моем сердце не было особого волнения и тем более рвения туда идти. Чего можно ожидать от благотворительного концерта? Плохо настроенной аппаратуры, равнодушного исполнения песен… Возможно, мне был не интересен сам стиль исполнения - фолк-рок, потому ожидал самого малого, если не самого худшего. Но как оказалось, я сильно ошибался: зал, где проходил концерт, постепенно наполнился молодыми людьми, операто ры местных телеканалов выбирали удоб ные точки для съемки. Стоит отметить, что среди большого ко личества молодежи было немало зрите лей молодого и зрелого возраста, что подсказывало: сюда не "сгоняли" учащихся, а люди сами стремились познакомиться с творческими изысканиями мо-
лодого песенного украинского коллекти ва. Яркое освещение в зале сменилось приятным полумраком - вот-вот выйдут на сцену музыканты. В зале среди обыч но шумного веселого студенческого об щества воцарилась тишина ожидания. К музыкальным инструментам вышли двое мужчин. Среди публики прокатил ся смешок: "Это и есть сестры?!" За ударную установку сел барабанщик, музы канты взяли в руки гитары. Наконец изза кулис вышли сестры - две девушки, скромно отреагировавшие на звук апло дисментов. Пока это восторженное ру коплескание - всего лишь аванс пред стоящему выступлению, и как оказалось позже, слишком малый для их таланта вскоре не только я вынужден был это признать. Каюсь, не помню, как называлась первая композиция. Музыка, которая лилась со сцены, в своей мелодичной неповторимо-
сти сбивала с толку. Первая позитивная мысль, сменившая мой скепсис: "В этих сестрах что-то есть неожиданное, свежее, новое". Под воздействием этой плени тельной игры мелодий и голосов, которые переплетались и сливались в музыкальный букет, было легко растеряться. Как же я ошибался! После каждой композиции невольно задавал себе вопрос: "А что дальше? Может ли быть еще лучше?" И быстро понимал может! Постепенно мне становилось стыдно за мой первоначальный откровенно отрицательный настрой, за такое заведомо предвзятое отношение к этим, несомненно, талантливым людям. И было искренне жаль, когда я услышал, что сейчас прозвучит последняя песня - хотелось слушать и слушать этих удивительных сестер Тельнюк. Сергей Журбенко, ГП-417
ВОЯЖ
День у Києві
7
Не кожному запорізькому студентові часто випадає бути гостем столиці. Та якщо така можливість трапляється, ти, мабуть, хочеш побачити "все-все-все": славнозвісну "мекку" шоперів - торговий центр "Глобус", Майдан, Хрещатик, "штуку-що-катає" - фунікулер, Володимирську гірку, таємничі підземелля Лаври, дім Булгакова на Андріївському узвозі, 13, - список можна продовжувати до нескінченності. Але що найдивніше: чи не щодня в Києві з'являються нові місця культури і відпочинку, які не залишать байдужими найвибагливіших та найпримхливіших. Тут варто побувати, на це варто витратити дорогоцінні вихідні чи канікули. А щоб допомогти тобі з ескурсією містом Кия, зробимо кілька важливих зупинок у найцікавіших місцях.
Зупинка перша: "Без води і ні туди, і ні сюди...", або Дивовижні факти про те, що п'єш"
Звичайно, ти знаєш, що на 70% скла даєшся з неї. Знаєш про Її цінність та життєдайність. Кожного дня чуєш по те левізору трагічні факти про Її нестачу в Африці. Ба навіть більше - виявляється, мас-медіа вже поінформувало тебе про те, що Україна - одна з найменш забезпечених нею країн у Європі. Мова йде про Воду. Але краще один раз побачити, ніж сто разів почути, чи не так? Неодмінно відвідай Водно-інформаційний центр, або Музей води, який знаходиться в Маріїнському парку (М "Арсенальна"). Не хвилюйся, тут ніхто не буде читати тобі лекцій з приводу шкідливого впливу тех ногенної діяльності людини на чистоту во ди. Навпаки. Чудернацьким ліфтом ти зможеш спуститися під землю і познайо митися з геологічною будовою земної ко ри, процесом фільтрації води та її поста чанням у твій кран, душ, унітазний бачок та ін. Діюча модель артезіанської сверд ловини дає уявлення про роботу київських бюветів. Далі - велетенський унітаз (сміливці фо тографуються на ньому), прогулянка ко лектором зі щурами-мутантами, перегляд сюжету про каналізаційні ріки… Це примусить задуматися над тим, ЩО ти п'єш...
Проте особливе задоволення відчуєш, коли потрапиш до казкового гроту зі справжнім водоспадом, гейзером і навіть рясним дощем зі стелі!.. Завершається екскурсія на ігровому майданчику. Ти пограєшся з бульбашками і, за бажання та старання, опинишся всере дині однієї з них!!! А ще - доторкнешся до
гігантських китайських карпів: вони полоскочуть твої студентські долоні своїми морськими ротами... :-) Ко ротше кажучи, обов'язково завітай до цього неперевершеного місця, не по шкодуєш!
Зупинка друга: "Мистецькофотохудожня"
Чи чув ти, друже, де вже побували найпрогресивніші студенти країни? Ні? Вони були на фантастичній вис тавці Катерини Рождественської в Українському домі (М "Хрещатик"). І тобі треба встигнути. Бо ця феєрія, як і будь-що хороше, швидко закінчується. Відома фотохудожниця знімає зірок кіно, естради, шоу-бізнесу і політики так, як до неї не знімав ніхто: вона перетворює зірок на героїв відомих картин. Тому знані особистості сучасності постають перед тобою в зовсім несподіваних образах. Уперше роботи майстрині з'явилися у журналі "Караван" і відтоді стали його візитівкою. Спочатку Рождественська шукає персо наж, підбирає під нього картину. Зірки не завжди погоджуються на запропоновані ролі і висувають свої ідеї. Особливо прискіпливо підбирається реквізит. Кос тюми орендуються на "Мосфільмі", а інко ли їх шиють спеціально. У день зйомки герою накладають професійний сценічний грим. Світло, антураж, поза, артистизм ось запорука успішності спільної роботи фотохудожника та її героя. Під прицілом фотоапарату чарівниці су часного мистецтва вже опинилися і попу лярні особи: Савік Шустер, Володимир Турчинський, Олег Скрипка та його "Воплі Відоплясова" ("ВВ"), Таїсія Повалій, Маша Єфросініна, Юрій Горбунов, Софія Ротару, Ані Лорак, Олександр Пономарьов та ще безліч наших кумирів. На виставці впізнаєш і інших героїв - Павло Воля, Ніколай Цискарідзе, Оксана Пушкіна, Анастасія Заворотнюк, Ірина Рахманова це тільки маленька частина героїв фото проектів. Найбільшу увагу, особливо сильної по ловини студентства, привертає "зала для дорослих". Зірки - і наші, і російські - по стануть перед тобою в стилі "ню". Ті, хто був у телевізорі одягненими, мають тут шокуючі амплуа куртизанок, купальниць,
Навчально-методичні матеріали:
̇‚˜‡Î¸Ì‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸ͇ „‡ÁÂÚ‡ E-mail: studpol@ukr.net
олімпійських богів, одалісок... Виставку можуть відвідати навіть студен ти, які раніше не цікавилися мистецтвом: роботи Катерини Рождественської вико нані у простому для сприйняття та водно час фантазійному стилі, що обов'язково знайдуть відгук у ваших серцях.
Зупинка третя: "На десерт"
Сюди краще відправляйся ввечері. І зно ву ж таки поспішай! Бо льодові фігури - а саме про них ти дізнаєшся наостанок довго чекати не будуть. Знаходиться вис тавка на зупинці метро "Палац Україна". На жаль, з адміністрації ти, скоріш за все, зустрінеш тільки контролера та касира, а тому про ідею створення скульптур дізнатися навряд чи зможеш. Але стовідсотко во отримаєш заряд позитивної енергії від прозорих добрих зайчиків, дельфінчиків, ялинок, замку з кришталевого та різноко льорового льоду. Фотографувати не за боронено, торкатися та навіть сидіти на льодових шедеврах - також. P.S.: Не забудь взяти студентський квиток! З ним вхід до Водно-інфор маційного центру коштуватиме 10 гривень замість 15, на виставку картин - 5 замість 15, на шоу льодових фігур - 10 замість 20. Таким чином заощадиш 25 гривень на морозиво. Слава сту дентському квитку!!! Даша Карагодіна, ГП-417
Затверджено на засіданні У к л а д а ч і : М.А. Дергач, О.В. Пашник, С.А. Панченко, В.П. Бєломорець, О.М. Журавльов к а ф е д р и ж у р н а л і с т и к и Протокол №6 від 27.01.08 Р е ц е н з е н т : Н.В. Островська 1 стор.: колаж - М. Малишевська, В і д п о в і д а л ь н и й з а в и п у с к : О.М. Хлєбнікова ГПз-417, текст - О. Пашник Надруковано в типографії ЗНТУ
HAPPY END
8 Україна
Самотність
О, Україно, моя ти
…Нікого не має поруч, Я сам із собою граюсь.
Роксолано! Нескорена царівна степова. Перед тобою на коліна стану, Бо ти така на світі лиш одна. Люблю твої степи, росою вкриті, І цю блакить волошкових небес. Болючі рани у душі зцілю
В душі незупинна злива,
Чому відпустити не хочеш? Я вдосталь тобою ситий, Я дихати вільно хочу! Нікого не має поруч, Самотність лише регоче… Рідкі чоловічі сльози, Напевно, упасти хочуть. Прошу повернути силу, Жагу до життя та щастя!
Ще прийде, Україно, щедрий час, над світом дзвінко. Моя земля, тебе любив Тарас,
Забрала мене самотність, Мене вона покарала… Самотні думки, самотні бажання… Безглузде життя,
Тебе кохала Леся Українка. Я одягну найтоншу вишиванку,
коли усе марно.
Нехай дивуються усі світи.
Один, як звір, шукаю турботу.
Росою вмиюся я спозаранку, Щоб буть красунею, як ти.
Шановний друже. З цього номера ми починаємо конкурс під назвою “Первісне мистецтво як студентська творчість”, у рамках якого пропонуємо шукати найбільш смішні та цікаві написи на “альтернативній дошці”. Але, звичайно, - без фанатизму! Працює цензура. Перші цікавинки вже надійшли до редакції і пропонуються вашій увазі.
Я в ній з головою купаюсь. Чому ти мене схопила?
Живильною водою із криниці.
І ти веселкою замайориш
Увага! Конкурс!
Я прагну пізнати жадану свободу.
Ірина Полулях, ГП-116
Гурт “Slowget”
Фото зробене в 4 корпусі ЗНТУ Юлією Яриною, ГПз-414
SMS-ки літературних героїв Фото Сніжани Сережкіної
Папарацці
Мама, й под -то серы й о к дуктов. а к т ту авка про али? т с о д т и говор казыв окнами, е похож. Мы за н озлят На козла Семеро к
В Інтернеті працювала Ярослава Гаврикова, ГП-417
Чтоне дого то ты Гера си варива ешь... м Муму
е н мн ем о льше щ и Чуд лся бо стенька и На нрав
Мяч утонул . Сижу, туп о реву... Таня ини, , изв летом, а х у ы М и сь с в иваю й привет ж р е о а ш зад ь т ети у бол паук тного апп омарик я йк при еньки л а М
Дос топ Обс очтим т ы Упізнай себе у натовпі! зад оятел й сэр! е Студент! Якщо ти впізнав на цьому фото себе чи свого друганаг ржи ьства оню ва знайомого, приходь на кафедру сам чи приводь людину, позначену на на ют, б о фотографії сніжинкою. На тебе очікує найприкольніший приз Ваш лота а со х можливість передати привіт чи вітання на сторінках нашого видання! бак а Будь уважний і дивись навкруги. Принось також прикольні знімки Відповідальна за сторінку друзів - будемо веселитися разом! Юлія Ставицька, ГП-417