Civil defense structure (id #14852)

Інженерна група «NadZorro» 03035, м.Київ, вул.Стадіонна, 6а

А К Т №04 097 2 .0 0 9 /1 9 за результатами позачергового огляду й оцінки технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж захисної споруди цивільної оборони №14852 ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» за адресою: м. Кам’янське Дніпропетровської області, вул. Колеусівська, 1/7

(інв. № 771)

ЗАТВЕРДЖУЮ: ФОП Гревцова Г.В _______________ Гревцова Г.В «___» _______

• Кам’янське • 2019 •

2019 р.

Натурний огляд будівельних конструкцій та інженерних мереж споруди з метою складання Акту технічного стану №040972.009/19 проведений у березні 2019 р. групою осіб у складі: – провідний фахівець з питань цивільного захисту ПрАТ «ДКХЗ» Кочедеря Т.О.; – експерт з технічного обстеження будівель і споруд Гревцов В.В.; – експерт з технічного обстеження будівель і споруд Гревцов О.В. До складу Акту увійшли результати аналізу доступної проектної та технічної документації, архівних даних, матеріалів минулих років.

ЗМІСТ 1. ВСТУП ..................................................................................................................................................................................................3 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ .........................................................................................................................................5 2.1. Місце розташування будівлі ...............................................................................................................................................7 2.2. Конструкції та матеріали .................................................................................................................................................8 2.3. Системи класифікації .......................................................................................................................................................10 3. УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ....................................................................................................................................................................11 3.1. Природно-кліматичні фактори ........................................................................................................................................14 3.2. Внутрішнє середовище ....................................................................................................................................................16 4. РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ ..........................................................................................................................................................16 4.1. Конструктивні рішення ....................................................................................................................................................17 4.2. Навантаження та впливи ................................................................................................................................................18 4.3. Дефекти та пошкодження ...............................................................................................................................................18 5. ВИСНОВКИ ........................................................................................................................................................................................19 6. РЕКОМЕНДАЦІЇ .................................................................................................................................................................................21 7. ЛІТЕРАТУРА ......................................................................................................................................................................................22 ДОДАТКИ: ..............................................................................................................................................................................................23 1. Схема розташування споруди ............................................................................................................................................24 2. Фрагмент плану ділянки ......................................................................................................................................................25 3. Фотографії характерних пошкоджень ..............................................................................................................................26 4. Технічний паспорт ...............................................................................................................................................................30 5. Облікова картка сховища ....................................................................................................................................................33 6. Дозвільні документи ............................................................................................................................................................34 7. Перелік інструментів та обладнання ................................................................................................................................35

2

1. ВСТУП Чинний Акт за результатами натурного огляду й обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж вбудованої захисної споруди цивільної оборони, обліковий №14852, інв. №771, що розташована у підвальному приміщенні будівлі медичного пункту на території ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод», складений на підставі договору №17/152 від 01.03.2019 р. з метою оцінки технічного стану об’єкту та визначення можливості і умов подальшої безпечної експлуатації. Робота виконана із застосуванням візуальних методів обстеження у лютому-березні 2019 р. відповідно до діючих нормативних документів: – ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель та споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» [1]; – ДБН В.1.2-6-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість» [2]; – ДБН В.1.2-9:2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації» [3]; – ДБН В.1.2-14-2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» [4]; – ДБН В.2.2-5-97 «Будинки та споруди. Захисні споруди цивільної оборони» [8]; – ДБН А.3.1-9:2015 «Захисні споруди цивільного захисту. Експлуатаційна придатність закінчених будівництвом об'єктів» [9]; – та ін., див. п. 7. Обстеження об’єкту виконувалось ТОВ «НДМІК» з метою виявлення пошкоджень споруди, їх класифікації та оцінки, дослідження причин пошкоджень, перевірки актуальності застосованих проектних рішень, відповідності експлуатаційних умов проекту та сучасним нормативним вимогам. За результатами натурного та інструментального обстеження і аналізу технічної документації розроблені рекомендації з усунення пошкоджень та відхилень від вимог діючих нормативних документів, забезпечення міцності, безпеки експлуатації і довговічності будівельних конструкцій та інженерних мереж споруди, з відновлення проектних параметрів, поліпшення її експлуатаційних властивостей, підвищення рівня загальної надійності об’єкту. Право на проведення робіт з експертного обстеження будівельних об'єктів надано їх виконавцям Державною архітектурно-будівельною комісією Мінрегіонбуду України, протокольним рішенням, підтверджено наявністю іменних Кваліфікаційних сертифікатів відповідальних виконавців із присвоєнням категорії «експерт з технічного обстеження будівель та споруд» та занесенням до Реєстру атестованих осіб Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України: Кваліфікаційний сертифікат: Серія АЕ №000659 від 28.08.2012 р., без обмеження строку дії Серія АЕ №000922 від 14.11.2012 р., без обмеження строку дії Реєстр атестованих осіб Мінрегіонбуду України: Реєстр. №621 від 28.08.2012 р. Реєстр. №871 від 14.11.2012 р. Протокол рішення комісії Мінрегіонбуду №06-Е від 28.08.2012 р. №11-Е від 14.11.2012 р.

3

При виконанні огляду та оцінки використані наступні матеріали, інформація та документація: • Фото-копії комплектів проектної документації, що зберігаються на підприємстві; • Матеріали натурного огляду та інструментальних вимірювань будівельних конструкцій об’єкту та прилеглої навколишньої території за лютий–березень 2019 року; • Відомості бухгалтерії підприємстві про залишкову вартість об’єкту; • «Технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) – сховище, обліковий №14852, інв. №771 у Баглійському районі Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ (Кам’янське), вул. Колеусівська, буд. 1/7, літер. А-I ПрАТ «ДКХЗ» від 17.06.2010 р.». Інвентаризаційна справа №31389 «Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації» [13]; • «Облікова картка сховища III класу №14852 на 390 чол.» від 01.08.2011 р. [14]; • «Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту – сховища, обліковий №14852 від 30.10.2018 р.» [15]; • Особисті архівні матеріали відповідальних виконавців в частині проектної документації (з 1997 р.), експертних обстежень будівельних об’єктів (з 2002 р.) та типових конструктивних рішень. Архів – електронна база об’єктів-аналогів на підприємствах комунального господарства та промисловості; • Нормативні та законодавчі документи інформаційно-довідкової системи «Будстандарт» (ІДС «Будстандарт») з актуальними оновленнями баз; • Офіційні матеріали спостережень гідрогеологічних, геофізичних, метеорологічних лабораторій, матеріали державного геокадастру, звіти МНС та інших державних установ в регіоні місцезнаходження об’єкта. Джерело – офіційні інтернет-портали державних установ та громадських організацій; • Свідоцтва та пояснення відповідальних осіб. Акт огляду містить: – результати натурного візуального обстеження будівельних конструкцій; – оцінку фактичних умов експлуатації будівельних конструкцій та споруди в цілому; – оцінку технічного стану несучих та огороджувальних конструкцій будівлі; – аналіз причин виникнення дефектів, ушкоджень та деформацій; – визначення можливості і умов подальшої експлуатації будівельних конструкцій; – рекомендації із забезпечення подальшої безпечної, надійної та економічної експлуатації споруди. Додатково оцінювалися: – природно-кліматичні умови ділянки забудови; – місце розташування об'єкта, стан прилеглої території та планування землі, вплив паводкових вод; – повнота і склад проектних даних; – особливості експлуатації; – характер та величина діючих навантажень; – необхідність додаткових інженерних, планувальних, гідротехнічних та інших заходів для забезпечення необхідного рівня безпеки споруди.

4

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ Об’єкт обстеження – споруда спецпідвалу будівлі санпропускнику №2 ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» (ДКХЗ), інв. №771, що була запроектована у якості сховища цивільної оборони III класу, розташована в місті Кам’янське (у минулому Дніпродзержинськ) у Баглійському районі Дніпропетровської області по вулиці Колеусівська, будинок 1/7, літера А-I. Сховище – вбудована напівзаглиблена монолітна споруда у західній частині безкаркасної двоповерхової будівлі адміністративно-побутового типу (санпропускник та медичний пункт), що розташована на території Смолопереробного цеху (СПЦ) ДКХЗ. Конструктивно об’єкт являє собою ізольовану частину підвалу в межах розбивочних осей будівлі медпункту, інв. №264 з двома зовнішніми окремими вхідними вузлами та відповідним спеціальним набором приміщень. Функціонально споруда не пов’язана з іншими промисловими об’єктами технологічного циклу і лише розміщена з ними на одному промисловому майданчику СПЦ (див. рис. 1). Генеральний проектувальник будівельних об’єктів на території підприємства – інститут «Гіпрококс». Інженерно-геологічні вишукування на майданчику будівництва виконувались Укргіпромезом у 1983 р. (поновлено у 2017 р., арх. №272). Первісна проектна документація часів будівництва споруди зберігається в архіві підприємства. Технічна та виконавча документація періоду будівництва (акти виконаних робіт, кошториси, виконавчі схеми, монтажні плани та ін.) не збереглася. Обстеження технічного стану об'єкту за період його експлуатації не проводилися. За результатами комісійного огляду споруди у 2018 році складений «Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту – сховища, обліковий №14852 від 30.10.2018 р.». Комісія оцінювала експлуатаційну придатність інженерного обладнання споруди та її захисних властивостей і прийшла до висновків про незадовільний санітарний стан обладнання та загальну неготовність до використання за призначенням. «Технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) – сховище, обліковий №14852, інв. №771 у Баглійському районі Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ (Кам’янське), вул. Колеусівська, буд. 1/7, літер. А-I» складений на підставі інвентаризаційної справи №31389 «Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації» 17.06.2010 р. «Облікова картка сховища III класу №14852 на 390 чол.» від 01.08.2011 р. заповнена у 2011 р. «Акт технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони)» БТІ відсутній. «Журнал перевірки сховища» відсутній. «План приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням» відсутній. «Порядок перевірки сховища на герметичність», «Довідка про перевірку сховища на герметичність» та ін. документація захисної споруди відсутні. Будівля, в якій вбудована споруда сховища №14852, призначена для розташування приміщень медичного закладу (санітарний пропускник №2, медичний пункт). Приміщення спецпідвалу у виробничих чи медичних цілях не використовуються. Споруда знаходиться на балансі ПрАТ «ДКХЗ», код ЄДРПОУ 05393085, з 27.12.1977 р. і належить Фонду державного майна України. Адреса підприємства: 51901, Дніпропетровська область, Баглійський район, м. Кам’янське (бувш. Дніпродзержинськ), вул. Колеусівська, 1. Габаритні розміри споруди сховища близько ~18 х 18 м, загальна площа забудови разом з виходами 416,3 м2. Площа забудови всієї будівлі медичного пункту становить 1007 м2, об’єм 1441 м3 (за даними техпаспорту [13]). Висота приміщень 3,69 м. Загальний нормативний строк експлуатації будівлі становить 60 років (табл. 2, [4]; дод. В, ст. 42 [5]).

5

Рис. 1. Фрагмент плану ПрАТ «ДКХЗ»

Відповідно до ст. 32 «Кодексу цивільного захисту України» до захисних споруд цивільного захисту належать: сховища; протирадіаційні укриття (ПРУ); споруди подвійного призначення; найпростіші укриття. Сховище – герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів. Згідно Кодексу укриттю у сховищах підлягають: – працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період; – працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб’єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту; – хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце. Захисні споруди, призначені для укриття працівників суб’єктів господарювання, що мають об’єкти підвищеної небезпеки, у мирний час не можуть бути передані в оренду або використовуватись для задоволення господарських, культурних та побутових потреб.

6

2.1. Місце розташування будівлі Місто Кам’янське сполучене з обласними центрами мережею автошляхів по трасі Н08 / Е50 (Січеславський шлях): на схід – з Дніпром, 44,7 км; на захід – з Кропивницьким, 219 км; на південь – із Запоріжжям, 108 км; на південний захід – з Кривим Рогом, 127 км по трасі Н11; на північний захід – з Кременчуком, 121 км; на північ – з Полтавою, 154 км по трасі М22. Залізничне сполучення міста з іншими населеними пунктами здійснюється через станцію «Кам’янське» Придніпровської залізниці. Найближчий аеропорт знаходиться в 40 км від міста, в обласному центрі м. Дніпро. Будівля розташована на території промислової площадки загальною площею 71,238 га. Ділянка має кадастровий номер №1210400000:03:035:0280, визначений тип власності – комунальна власність. Цільове призначення виділеної ділянки – «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (код 11.02). Суміжна ділянка площею 10,3796 га з відстійником очищеної води має кадастровий номер №210400000:03:035:0279 і розташована на півдні промплощадки ДКХЗ. Територія ПрАТ «ДКХЗ» на плані міста Кам’янське знаходиться в промисловому районі на правому березі Дніпра навпроти півострова Корчуватий та протоки Хрещата, між відвалами та шламонакопичувачем Дніпровського металургійного комбінату та основною територією ДМК. Поруч з територією ДКХЗ у м. Кам’янське з північної та північно-східної частини міста розташовані промислові майданчики підприємств Южкоксу, Дніпровагонмашу, Дніпровського металургійного заводу, Кам’янської ТЕЦ, ДніпроАзоту, Придніпровського хімзаводу. Промислові об’єкти на території підприємства сполучаються між собою мережею внутрізаводського залізничного транспорту з промисловими станціями та автодорожніми шляхами. Ділянка Смолопереробного цеху (СПЦ) запланована в центральній частині території коксохімічного заводу біля очисних споруд коксового газу та станції біохімічного очищення води. Будівля медпункту інв. №264 з вбудованим спецпідвалом (сховищем, інв. 771, облік. №14852) в межах території СПЦ своїм головним північним фасадом зорієнтована вздовж внутрішньозаводських залізничних шляхів. Вздовж південного фасаду будівлі прокладена автомобільна дорога з твердим асфальтовим покриттям.

Рис. 2. Схема розташування споруди на плані будівлі 7

Площадка забудови споруди розташована на ділянці з підйомом рельєфу на штучному намивному рефульованому піщаному середньосуглинковиому ґрунті, який за своїми будівельними властивостям та здатністю до консолідації має добрі несучі якості. Рельєф ділянки спокійний, спланований ґрунтами штучної будови зі значним техногенним впливом. Ухил рельєфу на ділянці розміщення будівлі спрямований на схід у бік протоки Хрещата й річища Дніпра, на захід – до відстійника очищеної води, на північ – до Кам’янського водосховища і дніпровських берегових терас, на південь – до балки та витоків річки Суха Сура, що є лівою притокою Мокрої Сури і впадає правою притокою нижче за течією до річища Дніпра. Будівля санпропускника №2 розташована окремо, в межах червоних ліній забудов з дотриманням протипожежних розривів, на віддаленні від потенційних об’єктів підвищеної небезпеки. Основні під’їзні шляхи для проїзду пожежної та іншої спеціальної та рятувальної техніки передбачені з південного фасаду. З південного та західного боку будівлі розміщені асфальтовані площадки. Найближчі міські пожежно-рятувальні загони №1 і №2 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ГУ ДСНС) у Дніпропетровській області розташовані в м. Кам’янське за адресами: • ДПРЗ-1 (51931, вул. Москворецька, 11); • ДПРЗ-2 (51909, вул. Горобця, 8/1). Схему розташування ділянки забудови див. рис. 1. Схему розташування споруди інв. №771, див. додаток 1. Сучасний стан ділянки забудови див. додаток 2.

2.2. Конструкції та матеріали Ґрунти. В межах міста поверхневий шар ґрунту складений переважно чорноземами звичайними та лучно-чорноземними ґрунтами, які за механічним складом близькі до середньосуглинкових, за межами міста – до важкосуглинкових. У ярах, балках і заплавах дрібних річок, вздовж берегів водойм, ставків, відстійників і водосховищ природний ґрунтовий шар більш гумусований. На ділянці Придніпровської височини Українського кристалічного щита на правому березі Дніпра в місці розташування промислового майданчика відсутні породи, схильні до карстування. На території промплощадки поширені лесові ґрунти II типу (рис. 8, ст. 122 [7]). Нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів для м. Дніпро – 0,9 м від рівня природного рельєфу або денної поверхні землі. Поверхневий шар потужністю 0,8 м складений супіщаними ґрунтами. Основою для фундаментів споруди є штучна намивна ґрунтова основа у вигляді рефульованих кварцевих вологих дрібнозернистих пилуватих дніпровських пісків до глибини 9,0 м, з глибини 4,5 м – водонасичених. До 15,0 м залягають піски кварцеві, зеленувато-сірі, дрібнозернисті, місцями пилуваті, з тонкими прошарками мулованого суглинку та супісі, водонасичені. Відомості про фізико-механічні властивості несучого ґрунту основи за матеріалами інженерно-геологічних вишукувань площадки будівництва суміжної споруди корпусу дистиляції СПЦ, виконаними Укргіпромезом у 1983 р. (арх. №1585 Гіпрококса) за геологічним розрізом по скважинах №93 ÷ №95: • щільність масиву рефульованого ґрунту γ=1,68 т/м3; • кут внутрішнього тертя φ=32º; • питоме зчеплення частин ґрунту Ср=0,02 кг/см2; • модуль деформації ґрунту Е=240 кг/см2. Несучий супіщаний ґрунт з переважанням дрібнозернистої фракції є щільною надійною основою. Територія забудови знаходиться в зоні інженерно-геологічних умов середньої складності з можливими проявами зсувів, просідання неукріплених лесових ґрунтів та підтоплень. Південнозахідна частина міста та зони пониженого на південь рельєфу відносять до ґрунтових умов підвищеної складності зі значним просіданням та додатковими проявами карсту (рис. 6, ст. 120 [7]). Ґрунтові води в межах промислової ділянки мають підвищенні показники сульфатної агресивності по відношенню до бетонів на звичайних цементах, що вимагає додаткового захисту бетонних конструкцій з використанням щільного гранулометричного складу, сульфатостійких цементів, спеціальних домішок, водопониження ділянки та надійної гідроізоляції конструкцій. Сульфатна агресивність (SO42–) погіршує умови роботи як звичайних бетонів, так і незахищеного металу та арматурних виробів, прискорюючи їх корозійне зношення.

8

Просочення незахищених ґрунтів продуктами переробки та коксування також підвищує їх агресивний вплив на підземні конструкції, вузли та інженерні мережі заглиблених споруд. Дзеркало ґрунтових вод за даними вишукувань 1983 року суміжної ділянки знаходилось на 3,5 м нижче рівня планування землі. Сучасні дані про рівень усталеного дзеркала ґрунтових вод відсутні. За останні роки внаслідок забудови ділянки та антропогенних впливів гідрологічна ситуація площадки забудови могла змінитися. Сезонні коливання рівня ґрунтових вод становлять 1,0 ÷ 1,5 м. Ґрунтові води мають гідравлічний зв'язок з найближчими відкритими водоймами. Відстань від фундаментів будівлі до відкритих водойм становить 124 м (відстійник чистої води) та 65 м (протока Хрещата на Дніпрі). Рух потіку ґрунтових вод у піщаному ґрунті за відсутності штучних перепон та щільної забудови ділянки збігається з природним ухилом поверхні землі. Поверхневе водовідведення. Система загального водовідведення з відкритого майданчика підприємства забезпечується плануванням території із застосуванням неорганізованого поверхневого водовідведення по загальним ухилам планування ділянки. Переважним напрямком водовідведення поверхневих атмосферних опадів та стоків з урахуванням природного рельєфу місцевості є північний. Гідроізоляція підземних конструкцій – відомості відсутні. Для суміжних споруд передбачалася обмазочна гідроізоляція всіх поверхонь (окрім верхніх обрізів) фундаментів гарячим бітумом за два рази. Фундаменти – монолітні залізобетонні. Канали та приямки – монолітні залізобетонні. Колони – залізобетонні 500 х 1000 м з перерізом, розвиненим у поздовжньому напрямі будівлі. Крок колон в поздовжньому та поперечному напрямах 6 х 6 м. Для всіх залізобетонних конструкцій надземної частини будівлі необхідно використання бетону підвищеної щільності марки В4÷В6 за водонепроникністю. Ригелі – збірні залізобетонні прямокутного перерізу з обпиранням плит перекриття зверху. Ригелі встановлені в поздовжньому напрямі і сполучені з залізобетонними колонами жорстко. В поперечному напряму між рамами монолітного каркасу змонтовані збірні залізобетонні плити надпідвального перекриття з монолітними ділянками. Плити перекриття – збірні залізобетонні ребристі 1,5х6,0 м та монолітні ділянки. Стіни – зовнішні стіни будівлі самонесучі кам’яні з цегляного мурування товщиною 380 мм з незаповним заповненням швів зовні (частково під розшивку) з використанням силікатної цегли та чергуванням ложкових і тичкових рядів. Стіни спецпідвалу – монолітні залізобетонні. Перегородки внутрішні залізобетонні перегородки із залізобетонних панелей чи монолітного залізобетону 100÷150 мм. Підлога – монолітне бетонне покриття. Вхідні вузли – монолітний заглиблений з надбудованим легким навісом (північний вхід) з азбоцементних листів, покрівлею з оцинкованого профлисту та решітчастими дверима. Напівзаглиблений західний вхід з обвалуванням. Сходи – монолітні залізобетонні з металевими трубчатими перилами, не пристосовані для руху маломобільних людей. Двері – захисно-герметичні металеві типу ЗГД / ЗГС розпашні з ричажними засувками і відкриттям назовні. Ґратчасті металеві на вхідних вузлах. Дерев’яні глухі філенчасті двері з продухами зверху до санітарних приміщень та санвузлів. Вікна – до вентиляційних камер і повітрозабірних приміщень з металевими решітками, фільтровими сітками, жалюзями та без заповнення прорізів. Водовідведення – неорганізоване по підлозі без ухилів поверхні із збиранням до заглибленого приямку білі північного входу та видаленням у мережу зливової каналізації. Вимощення по периметру зовнішніх стін – бетонне, шириною 1 м по основі з щебеню. Антикорозійний захист. Дерев’яні конструкції за умов дотримання вимог пожежної безпеки повинні оброблятися антипіренами та фарбуватися. Металеві конструкції (двері, дверні блоки, баки запасу води, трубопроводи тощо) повинні мати поновлюваний захист від корозії. Залізобетонні елементи конструкцій окрім захисту від агресивної дії ґрунтових вод та несприятливого тепло-вологісного внутрішнього повітряного середовища на ділянках з спеціалізованим обладнанням повинні мати відповідний захист (від промаслення, забрудненого повітря). Схема розташування споруди наведена у додатках 1, 2, на рис. 2.

9

2.3. Системи класифікації Обстежувана споруда згідно загальноприйнятих класифікаційних систем, передбачених сучасними нормативними документами, відноситься до наступних груп: За захисними властивостями – захисна споруда цивільного захисту належить до сховищ, із захистом від вражаючих факторів ядерної зброї, звичайних конвенційних засобів ураження, бактеріальних та біологічних засобів, отруйних речовин, катастрофічного затоплення, аварій на хімічно небезпечних об’єктах, радіоактивних продуктів, високих температур і продуктів горіння при пожежі, обвалень і руйнувань. За місцем розташування – сховище відноситься до об’єктів вбудованого заглибленого (підвального) типу. За місткістю – середньої місткості при кількості переховуваних до 390 людей. Клас сховища – III третій, із розрахунковим значенням гарантованого витримування величини надлишкового тиску ударної хвилі 0,2 МПа (2 кгс/см2) та коефіцієнтом послаблення впливу іонізуючих випромінювань 2000. Клас відповідальності – об'єкт належить до класу відповідальності «CC2 (consequences class 2), середні наслідки» по значимості відмов та їх економічним, соціальним і екологічним наслідкам (табл. 1, ДБН В.1.2-14-2018 [4]). За довговічністю і типом застосованих будівельних матеріалів – конструкції будівлі відносяться до ІІ класу. Група відповідальності за капітальністю відповідальності. Коефіцієнт надійності за призначенням γn2=0,95.

–

6,

споруда

нормального

рівня

За екологічною небезпекою – будівля віднесена до 3-ої групи, безпечне виробництво (ДБН А.2.2-1-2003 «Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні й будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування», додат. Е). Коефіцієнт екологічної небезпеки kек=1,00. За агресивністю навколишнього середовища – 3 група, слабоагресивна по відношенню до залізобетонних, бетонних і металевих конструкцій («Правила обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд», додат. 1.1, табл. 2; СНиП 2.03.11-85 [12]). Коефіцієнт впливу агресивності середовища kаг=0,90. Рівень безпеки споруди становить kб=γn2 • kэк • kаг=0,95•1,00•0,90=0,855. Загальний рівень безпеки будівлі не може бути встановлений вище 0,855 без зміни існуючих умов експлуатації. Нормативний строк експлуатації будівлі в цілому при нормальних умовах згідно табл. 2 ДБН В.1.2-14-2018 [4]; ДБН В.1.2-2:2006, додат. В [5] становить 60 років для виробничих та допоміжних будівель. На час проведення обстеження будівля відпрацювала 42/60=70,00% свого нормативного строку експлуатації. Розрахунковий строк експлуатації з врахуванням рівня безпеки kб=0,855 становитиме 60 х 0,855 = 51 рік. На час проведення обстеження будівля відпрацювала 42/51=82,35% свого розрахункового строку експлуатації. Орієнтовна періодичність проведення капітального ремонту конструктивних елементів будівлі в нормальних умовах експлуатації (без надмірного зволоження та динамічних впливів) встановлена (див. «Положення про безпечну й надійну експлуатацію виробничих будинків і споруд»): залізобетонні фундаменти / колони 50÷60 років; залізобетонні перекриття 20÷25 років; підлоги металевої 20÷25 років; цементної / бетонної 5÷8 років; заповнення віконних прорізів металевих 30 років; дерев'яних 15 років; заповнення прорізів дверей / воріт 10 / 8 років; внутрішня / фасадна штукатурка 15 / 10 років; мереж водопостачання, -відведення, опалення 15 років; електроосвітлення 15 років; вентиляції 10 років; гідроізоляційних / антикорозійних покриттів 8÷10 років.

10

На час проведення обстеження сплинув термін проведення капітального ремонту несучих елементі будівлі та 1,68÷5,25 терміни планових ремонтів по окремих елементах споруди. Орієнтовна періодичність проведення капітального ремонту споруд, що експлуатуються в нормальних умовах становить 20 років. На час проведення огляду сплинули два терміни проведення нормативного планового капремонту споруди. З врахуванням загального рівня безпеки 0,855 гарантований безремонтний термін служби до проведення чергового капітального ремонту становить 17 років. Ступінь вогнестійкості – будівельні конструкції об'єкта за проектом відповідали вимогам ІІ ступені вогнестійкості. При проведенні реконструкції чи переобладнанні будівлі, а також в процесі її експлуатації параметри вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій повинні відповідати вимогам діючих нормативних документів. Відповідно до вимог табл. 1 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», для несучих конструкцій будівлі мають бути забезпечені наступні мінімальні класи вогнестійкості: для несучих стін та сходових клітин REІ 120 / M0; для внутрішніх перегородок E 15 / M0; для колон каркасу R 120 / M0; для перекриттів REІ 45 / M0; для сходових площадок, маршів, сходів R 60/ M0. Будівельні конструкції з нормованою межею поширення вогню «М0» (0 см), втратою несучої здатності «R», втратою цілісності «Е» або втратою теплоізолювальної здатності «І» повинні бути суцільного перерізу, без отворів, провалень, тріщин та наскрізних прорізів. Наявність дефектів та оголених каркасів несучої арматури залізобетонних конструкцій, особливо в найбільш напруженій розтягненій (нижній) зоні згинальних елементів, значно знижують ступінь вогнестійкості ригелів, плит перекриттів та рівень безпеки будівлі в цілому. За вибухопожежною та пожежною небезпекою – за відсутності проектних даних та при зміні номенклатури обладнання та устаткування, приміщення сховища потребують проведення актуальної пожежно-технічної класифікації.

3. УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ Умови експлуатації споруди на момент введення її в експлуатацію відповідали первісним проектним рішенням, однак за цей час змінилась гідрогеологічна ситуація ділянки забудови, до внутрішніх приміщень спецпідвалу почали проникати агресивні ґрунтові води, гідроізоляція споруди втратила ефективність, змінився тепло-вологісний режим приміщень, погіршився загальний технічний стан будівлі, інженерне обладнання внутрішніх приміщень стало непридатним для використання, внаслідок фізичного та корозійного зношення об’єкт перестав відповідати вимогам захисту, герметичності, надійності, у зв’язку з поновленням нормативної бази у галузі цивільної оборони окремі вимоги наразі неможливо виконати, залишкова вартість об’єкту з врахуванням амортизації повністю вичерпана, зникла потреба в утриманні споруд даного типу у зв’язку зі зміною чисельного складу працівників підприємства. За розробки ДБН В.1.2-2:2006 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування» замість СНиП 2.01.07-85* «Нагрузки и воздействия», нормативні значення вертикального снігового навантаження на покрівлю були збільшені для району забудови з 50 кг/м2 (І сніговий район СНиП) до 128 кг/м2 (для 4 кліматичного району ДБН 140 кг/м2); нормативне значення вітрового тиску було збільшено для району забудови з 38 кг/м2 (ІІІ вітровий район СНиП) до 47 кг/м2 (для 3 кліматичного району ДБН 50 кг/м2); нормативна товщина ожеледно-паморозевих відкладень з 10 мм (ІІІ район за СНиП) збільшена до 19 мм (для 4 району згідно ДБН). Оцінка нормативних та фактичних впливів із рекомендаціями до планування капітального ремонту споруди не була проведена. Споруда цивільної оборони, обліковий №14852, інв. №771, розташована у підвальному приміщенні будівлі медичного пункту і є невід’ємною конструктивною частиною будівлі. Об’єкт підлягає системі періодичних технічних оглядів, поточних та капітальних ремонтів з запланованою на підприємстві періодичністю. На підприємстві до виробничої ланки включені об’єкти підвищеної небезпеки, для яких розроблений план ліквідації потенційних аварійних ситуацій (ПЛАС). Обстежувана споруда є також частиною заводської системи безпеки і призначена зокрема для укриття людей при можливому руйнуванні промислових об’єктів та проведенні аварійно-рятувальних робіт.

11

Існуюче інженерне обладнання споруди без його модернізації чи заміни не в змозі зменшити ступінь агресивної дії небезпечних чинників у повітрі внутрішніх приміщень та забезпечити необхідний санітарно-технічний рівень експлуатації споруди. Будівля загалом знаходиться в зоні впливу вібраційних / динамічних навантажень від залізничного та автомобільного внутрішньозаводського транспорту. Найближча залізнична гілка та автодорога з твердим асфальтовим покриттям розташовані в 6 та 9 м від стін споруди (будівлі) відповідно. Надземна двоповерхова частина будівлі інв. №264, розташована над укриттям, має безкаркасну конструктивну схему і виконана з цегляного мурування. У стінах з силікатної цегли на південному фасаді в 1,5 м від південно-західного кута виникла вертикальна тріщина шириною розкриття до 3,5÷4,0 мм та довжиною понад 2,0 м з виходом на цоколь. Штукатурка цоколя має сліди відшарувань і тріщин. За зовнішніми ознаками будівля з розташованою в підвалі захисною спорудою має ознаки нерівномірних осідань ґрунту і відповідає класифікації III категорії технічного стану. Для уточнення категорії технічного стану (надземної частини) будівлі необхідно встановити спостереження за просадками основи. Опалення – передбачалося опалення споруди за рахунок централізованої системи опалення будівлі від заводської парової котельні з обігрівом трубчатими радіаторами свіжого повітря, що надходить через повітрозабірні камери. Елементи системи опалення мають корозійне зношення та знаходяться у неробочому стані, поверхня трубопроводів втратила антикорозійне покриття. Вентиляція – передбачалася експлуатація вентсистеми споруди в режимі фільтровентиляції та режимі чистої вентиляції із забезпеченням надмірного тиску чистого повітря у внутрішніх приміщеннях споруди для витіснення вуглекислого газу та продуктів горіння. Приміщення оснащені повітрозабірними камерами з фільтрами, клапанами переключення режимів, повітропроводами прямокутного перерізу, вентиляційним обладнанням, камерами з герметичними дверима та вентиляторами. Однак герметичність вентиляційної системи та внутрішніх приміщень порушені. Досягти проектних режимів функціонування вентиляції неможливо у зв’язку з пошкодженням електрообладнання, електропостачання та ручних вентиляторів. Електроручні вентилятори типу ЕРВ-49 пошкоджені корозією та в місцях з’єднань з повітропроводами. Повітропроводи мають наскрізні корозійні пошкодження стінок, порушення фланцевих з’єднань, підвісок і кріплень, переходів до перерізів різного типу, несправні клапани, решітки та вентиляційні прилади. Елементи системи вентиляції розукомплектовані та нероботоспроможні ані в режимі фільтровентиляції, ані в режимі чистої вентиляції. Протипилові фільтри мають критичні ознаки фізичного та корозійного зношення. Фільтри-поглиначі типу ФП-100 та їх заповнення пошкоджені корозією та надмірною вологою. Система регенерації повітря з регенеративними патронами типу РП-100 для поглинання двоокису вуглецю з повітря приміщень нероботоспроможна, патрони розконсервовані й пошкоджені від вологого середовища та корозії, хімічний поглинач CO2 розсипаний. Порушена робота герметичних клапанів ГК та клапанів надмірного тиску КНТ, втрачена загальна герметичність повітропроводів, повітрозабірних камер. Захисно-герметичні двері ЗГД та ставні ЗГС внутрішніх приміщень захисної споруди втратили ізоляційні властивості, пошкоджені ущільнювачі притворів, вхідні двері не зачиняються, поворотні шарніри важко обертаються, полотна дверей у нижній частині скрокодовані наскрізь, запірна арматура дверей не функціонує. Водопостачання – здійснюється від заводської мережі та від надземної частини будівлі. Передбачені 3 послідовно з’єднані металеві вертикальні циліндричні баки запасу питної води для господарчо-побутових потреб. Розподільчі трубопроводи системи водопостачання розташовані відкрито вздовж східної та південної стіни на висоті до 0,5 м. Ємності запасу питної води не обладнані покажчиками рівня води і люками для очищення і фарбування внутрішніх поверхонь. Водовідведення – самопливно-напірна каналізаційна система з підключенням до заводської мережі з санітарно-технічними приладами, умивальниками, резервуаром фекальних стоків ємністю 1,2 м3 та приямками для відкачування стоків. Роботоздатність запірної арматури, зворотних клапанів, насосів і трубопроводів порушені. Наявність та стан дренажної системи водопониження не визначені. Для відведення ґрунтових вод використовуються заглиблені приямки з насосами. При цьому підлога приміщень не має ухилів у бік приямків, тому просочені ґрунтові води скупчуються окремими калюжами різної глибини, в т.ч. біля виходів та на шляхах евакуації.

12

На підприємстві передбачена технологічна лінія оборотного циклу використання води з окремим розподілом технологічних та господарчо-побутових стоків та ділянкою біохімічного очищення з відстійниками очищеної води. Дренаж – проектні відомості від 1977 р. про водопониження на території забудови відсутні, але дані вишукувань 1983 року для суміжних споруд свідчать про розташування дзеркала ґрунтових вод 3,5 м нижче рівня планування землі. З врахуванням сезонних коливань рівня до ±1,0(1,5) м, при порушенні гідроізоляційних властивостей споруди, суцільності гідроізоляції та цілісності залізобетонних конструкцій стін та днища, без додаткових інженерних заходів імовірно тривале підтоплення приміщень підвалу. Втрата герметичності споруди підтверджується наявністю тріщин в стінах надземної частини будівлі безпосередньо над спецпідвалом та станом бетонної поверхні стін з мережею різноспрямованих тріщин, зміною забарвлення бетонного каменю, слідами тривалого зволоження та біологічного пошкодження. Необхідно влаштування водопониження на ділянці розміщення захисної споруди. Електропостачання – на території підприємства в 45 м від споруди розміщена територія головної понижуючої підстанція потужністю 150 / 6 кВ. Живлення електрообладнання захисної споруди передбачено через лінію підключення будівлі. Електрощит управління розташований на західній стіні основного приміщення біля головного входу до нього. Використання автономної дизельної електростанції ДЕС не передбачено проектом. На момент огляду електроживлення споруди було відсутнє. Електрокабелі до щиту управління прокладені зверху відкрито крізь отвори в плитах надпідвального перекриття з порушенням герметичності вузлів вводу. Тип ізоляції проводів, їх кріплення до стін та між собою не враховують вимоги пожежної безпеки, Правил влаштування електроустановок споживачів, вимог до спецприміщень захисних споруд, категорійність приміщень та споживачів. В нижній зоні приміщень через постійне підтоплення підвалу металеві труби для прокладення силових електрокабелів живлення не використовуються. Первісна внутрішня електропроводка пошкоджена. Змінена схема прокладки та розводка електрокабельних систем споруди. Електроосвітлення – передбачалося з використанням освітлювальних приладів з лампами розжарювання у захисному вибухопожежонебезпечному виконанні з герметичними плафонами термостійкого / гартованого скла. При цьому прокладання електрокабелів виконане відкрито, без застосування захисних гофрованих оболонок, стальних труб, захисних коробів тощо. Зовнішнє освітлення вхідних вузлів та евакуаційних виходів з підвалу не передбачене. Для вхідних зон слід використовувати освітлювальні прилади у виконанні, відповідному до категорій цих приміщень. Заземлення – передбачалося прокладення силових електрокабелів у сталевих захисних трубах із заземленням, але внаслідок пошкодження прихованої проводки та зміни її схеми прокладання на відкриту, необхідне заземлення не виконано. Електрообладнання, встановлене на металевих рамах, трубопроводи інженерних мереж, металеві контури фільтрів та прорізів повітрозабірних камер, металеві повітропроводи, баки запасу води, освітлювальна мережа, електрощит та інші елементи інженерних мереж не мають захисного заземлення. Стан заземлювачів, розташованих зовні по периметру будівлі та його зв’язок з контуром заземлення захисної споруди не встановлений. Акти замірів електричного опору заземлювачів відсутні. Системи зв’язку та сповіщення – телефонний зв’язок, гучномовці, провідна радіомережа чи обладнання бездротової мережі та інші елементи зв’язку відсутні. Внутрішнє спорядження – необхідне за нормативами майно для розміщення розрахункової чисельності населення, що підлягає укриттю (нари, шафи, стільці, газоаналізатори, засоби індивідуального захисту, зв’язку, інструмент, санітарно-технічні засоби, спецодяг, ремонтний і протипожежний інвентар) відсутнє. Набори лікарських, аптекарських засобів та медичних препаратів для комплектування необхідного рівня запасів у захисних спорудах відсутні. Документація – за переліком документації, необхідної для експлуатації захисної споруди згідно вимог норм, з визначених 28 загальних позицій присутні лише 2 (п. 19 [15]). Елементи благоустрою – з під’їзних автодоріг до порогу сховища немає безперешкодного (безбар’єрного) шляху з рівним покриттям, не облаштовані пандуси для маломобільних груп населення, перила та напрямні для візків. Зовнішнє освітлення території навколо будинку та вхідних зон до спецпідвалу не передбачене.

13

3.1. Природно-кліматичні фактори Згідно даним ДСТУ–Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» [7] для природних умов регіону характерні наступні природно-кліматичні параметри: архітектурно-будівельний район південно-східний середня температура найбільш холодного місяця (січень) середня температура найбільш жаркого місяця (липень) абсолютна мінімальна температура абсолютна максимальна температура середньорічна температура річна кількість опадів відносна вологість в липні середня швидкість вітру в січні температура найбільш холодної п'ятиденки із забезпеченістю 0,98 температура найбільш холодної доби із забезпеченістю 0,98 температура найбільш спекотної п'ятиденки із забезпеченістю 0,99 температура найбільш спекотної доби із забезпеченістю 0,95 період з середньою добовою температурою повітря ≤ +10°С період з середньою добовою температурою повітря ≥ +21°С відносна середньорічна вологість повітря середньорічна кількість опадів кількість опадів за зимові місяці наявність снігового покриву

II, степ -2…-6°С +21…+23°С -32…-42°С +39…+41°С 8,7°С 400…500 мм до 65% 4…6 м/с -26°С -29°С +26°С +30°С 188 доби 57 діб 74% 550 мм 133 мм 64 дні

Таблиця 1 Кліматологічні характеристики району будівництва Температура зовнішнього повітря, °С

X

XI

XII

0,98 0,92 0,98 0,92

Дніпро

-4,7 -3,8 1,1 9,6 16,0 19,6 21,6 20,7 15,4 8,6 2,2 -2,5 8,7 -29 -27 -26 -24 30 6,0 5,9 7,0 9,9 11,0 10,8 10,6 11,2 10,7 8,8 5,6 5,0

26 172 -0,2 188 0,6

середня температура, °С

IX

тривалість, діб

VIII

середня температура, °С

VII

тривалість, діб

VI

середня температура, °С

V

тривалість, діб .

IV

теплого найжаркіша доба забезпеченістю 0,95 найжаркіша п'ятиденка забезпеченістю 0,99

III

найхолодніша п'ятиденка забезпеченістю

II

найхолодніша доба забезпеченістю

І

холодного періоду Середня за рік

Область, місто

Період із середньою добовою температурою повітря ≤ 8 °С ≤ 10 °С ≥ 21 °С

Температура повітря, °С , ºС

температура повітря середня добова амплітуда температури

Середня місячна

57 21,6

Відносна вологість повітря, % Середня місячна

Область, місто Дніпро

І 86 7

II 84 10

III 81 20

IV 68 31

V 62 33

V 65 34

відносна вологість середня добова амплітуда відносної вологості VII VIII IX X XI XII 64 62 68 76 87 89 35 35 35 28 13 6

Середня за ,% рік відносна вологість, % 74

Швидкість вітру, м/с Переважний напрям вітру, його повторюваність, % Середня швидкість вітру, м/с III IV V VI VII VIII Сх, 20 Сх, 18 Пн,19 Пн, 21 Пн, 28 Пн, 32 5,2 4,9 4,3 3,9 3,8 3,9

Область, місто Дніпро

І 3,18 5,2

II Сх, 20 5,5

по місяцях IX Пн, 21 4,1

X Пн, 16 4,6

XI 3,16 4,9

XII 3,16 5,0

Характеристики вітру в січні / липні Повторюваність напряму вітру, % Середня швидкість вітру, м/с Сх ПдСх Пд 11,0 10,1 11,7 4,9 5,0 5,1 10,3 5,3 5,3 4,6 4,1 3,7

Область, місто Пн 14,9 5,0 28,4 4,4

Дніпро

ПнСх 11,1 5,0 16,1 4,6

ПдЗ 13,7 4,9 6,8 3,9

3 17,6 5,0 15,5 4,2

ПнЗ 9,9 5,6 12,3 4,7

Повторюваність штилю у січні / липні, % 9,2 15,9

Опади, мм Середня по місяцях

Область, місто Дніпро

І 43 20

II 43 18

III 43 8

IV 41 -

V 46 -

V. 66 -

VII 54 -

VIII 47 -

кількість опадів, мм наявність снігового покриву, дні IX X XI XII 38 35 47 47 3 15

Кількість опадів за рік, мм 550

14

Пн Переважний напрям вітру в січні північно-західний (ПнЗ), повторюваністю 25 9,9%, з максимальною середньою 5,6 м/с 4,7 м/с швидкістю по румбах 5,6 м/с. У липні також ПнЗ ПнСх 20 північно-західний – (ПнЗ), повторюваністю 14.9 12,3%, з максимальною середньою 15 16.1 швидкістю 4,7 м/с.

12.3 Повторюваність штилів: 10 9.9 • зимових (січень) 9,2%; 11.1 5 • літніх (липень) 15,9%.

15.5 Середньомісячна швидкість вітру з 10.3 0 Сх урахуванням повторюваності по всіх З 11.0 17.6 румбах: 6.8 5.3 • січнева 5,06 м/с; 5.3 10.1 • липнева 4,28 м/с.

13.7 У напрямку дії переважаючих вітрів 11.7 споруда не захищена суміжними будівлями чи деревною рослинністю. З боку північних вітрів найтривалішої дії ПдЗ ПдСх простір до річища Дніпра відкритий. Із січень західної частини споруди розташовані липень допоміжні будівлі та галерея Пд промпроводок. Рис.

3. Роза вітрів на ділянці розташування об'єкта згідно На території заводу немає щільних ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 із зазначенням напрямку деревних насаджень чи будь-яких штучних переважної дії та повторюваності вітрів січня / липня та перепон, переважає відкрита місцевість. максимальний середній швидкості вітру по румбах У зимовий період при особливих умовах (низька вологість повітря, сухий сніг, низька температура, заметіль, хуртовина) вздовж північного та західного фасадів з окремими виходами з підвалу можливе значне снігоперенесення та накопичення снігу.

Геологічні властивості ділянки забудови. За період експлуатації споруди усі процеси осідання та перерозподілу вертикальних навантажень у ґрунтовому масиві (при відсутності інших змін – підтоплення, вимивання, вплив суміжних споруд та ін.) вже повинні були завершитися. Але внаслідок тривалих підтоплень та зволоження ґрунту основи проявилися додаткові нерівномірні осідання з появою тріщин в стінах надземної частини будівлі. Ділянка забудована переважно малоповерховими спорудами, що особливо не впливають на геологічні та гідрологічні властивості ґрунтів. Промислова діяльність підприємства може впливати на зміну хімічних властивостей ґрунту основи при недостатньому його захисті від техногенних впливів та розливах технологічних вод. Промисловий майданчик розташований на землях, де не планується підземна розробка вугільних пластів та розробка корисних копалин. Гідрологічні умови. Місто Кам’янське розташоване вздовж басейну ріки Дніпро між протокою Хрещата та витоком річки Суха Сура, що є правою притокою Дніпра. Середня висота дзеркала води протоки становить 51 м над рівнем Балтійського моря (±000,000 м), усталеного рівня дзеркала відстійника очищеної води, що розташований в 125 м на південний захід – 53 м. Всі навколишні водойми, річки та притоки правого берега тісно пов’язані з гідросистемою Дніпра. Вони відкрито, стікаючи з Придніпровської височини на південь, або підземними потічками живлять дніпровський басейн, зливаючись з більшими притоками Сура, Саксагань, Інгулець, Базавлук. Розрахункова сейсмічність району розташування споруди в м. Кам’янське у відповідності з даними ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних районах України» становить 5 балів (із 5% імовірністю перевищення сейсмічної інтенсивності протягом найближчих 50 років та періодом повторюваності землетрусів один раз на 1000 років). Згідно ДСТУ-Н Б.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» [7] за складністю інженерногеологічних умов об’єкт розташований в зоні середньої складності за наступними показниками: зсуви, просідання лесових ґрунтів, підтоплення територій. Згідно карти зсувів, ґрунти території розміщення об’єкта схильні до значних та дуже сильних зсувів. Згідно рис. 8 [7] тип лесових ґрунтів за здатністю просідання – II. Згідно карти підтоплень територія розміщення об’єкту схильна до помірного та значного підтоплення.

15

3.2. Внутрішнє середовище Споруда цивільної оборони (сховище) облік. №14852 розташована у підвальний частині санпропускнику №2 інв. №771 і призначена для захисту людей від небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних / бойових дій, терористичних актів чи інцидентів на виробничих об’єктах підвищеної небезпеки. У внутрішніх приміщеннях споруди будь-які виробничі процеси відсутні. Наразі приміщення спецпідвалу використовуються для обслуговування технологічного устаткування та інженерного обладнання всієї будівлі. На об’єкті відсутній постійно перебуваючий обслуговуючий персонал. Температурно-вологісний режим внутрішніх приміщень не відповідає проектним умовам у зв'язку з підвищенням рівня ґрунтових вод та їх проникненню через пошкоджені гідроізоляційні покриття, тріщини в монолітному залізобетоні стін та днища підвалу. Внаслідок цих змін погіршився також опір теплопередачі та паропроникнення крізь огороджувальні конструкції споруди. Повітря внутрішніх приміщень через несправність вентиляційного обладнання та відсутність природної вентиляції містить підвищену вологість та має підвищений рівень агресивності. Внутрішнє повітряне середовище по відношенню до металевих, дерев’яних та бетонних конструкцій за умов недопущення надмірної вологості, справності вентиляційного обладнання та задовільного стану захисних і декоративних покриттів, зазвичай є слабоагресивним до будівельних матеріалів і конструкцій. Але при підвищеній вологості ступінь агресивного впливу зростає і стає середньоагресивним. Санітарно-технічні умови не відповідають проектним умовам та вимогам нормативних документів через нероботоспроможність та розкомплектованість інженерних систем водопостачання, водовідведення, вентиляції. На поверхні бетону і деревини є ознаки біологічних пошкоджень. Освітлення відсутнє як природне, через відсутність вікон чи приямків, так і штучне, через несправність електроживлення. Внутрішнє аварійне / чергувальне освітлення чи зовнішнє освітлення вхідних вузлів відсутнє. Пожежна безпека об’єкту не дотримана через зміну схеми прокладки електричних мереж, відсутність первісних засобів пожежогасіння, сигналізації. Споруда сховища та будівля загалом знаходяться в зоні впливу вібраційних навантажень від руху внутрішньозаводського транспорту. Небезпечно агресивними до бетонів і металевих конструкцій є сполуки та продукти переробки й коксування, кам’яновугільні смоли, сірчані сполуки, якими просочені незахищені ґрунти на території забудови. Відсутність заземлення прискорює процеси електрохімічної корозії та агресивний вплив на підземні конструкції, вузли та інженерні мережі споруди.

4. РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ 1. Сховище за даними облікової картки [14] та технічного паспорту [13] збудовано за проектом типу «А-IV-290-68/3», введено в експлуатацію 27.12.1977 р. і розраховано для перебування 390 людей. Площа підлоги основного приміщення сховища (за винятком тамбурів, вентиляційних камер) становить 205,1 м2, внутрiшнiй об'єм приміщень 711,7 м3 [13], [14]. При двоярусному розміщенні нар ДБН В.2.2-5-97 «Захисні споруди цивільної оборони» встановлює мінімальну норму на одну переховувану людину 0,5 м2 або 1,5 м3, що дозволяє розміщувати до 410÷474 людей. Планувальні характеристики споруди відповідають вимогам норм.

2. При нормативному терміні експлуатації споруди 60 років на час проведення обстеження споруда (і будівля в цілому) відпрацювала 70,00% свого нормативного строку експлуатації та 82,35% розрахункового строку без врахування підвищення ступеня агресивності внутрішнього середовища за останні роки.

3. Інженерне обладнання споруди та санітарно-технічні умови її експлуатації не відповідають вимогам сучасних нормативних документів.

16

4. За зовнішніми ознаками будівля з розташованою в підвалі захисною спорудою має ознаки нерівномірних осідань ґрунту і відповідає III категорії технічного стану. Для уточнення категорії технічного стану (надземної частини) будівлі необхідно встановити спостереження за просадками основи та виконати детальне обстеження будівлі санпропускника інв. №264.

5. Остаточна залишкова вартість споруди з врахуванням відсотку амортизації повністю вичерпана. Об’єкт потребує проведення чергового капітального ремонту. Гарантований розрахунковий безремонтний термін служби до проведення чергового капітального ремонту становить 17 років.

6. Згідно «Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту – сховища, обліковий №14852» від 30.10.2018 р. [15] споруда виявилась не готовою для використання за призначенням. Комісією рекомендовано виключити її з фонду захисних споруд з огляду на забезпеченість підприємства готовими до використання захисними спорудами, постійними підтопленнями основи та недоцільністю відновлення об’єкту.

7. Споруда не укомплектована необхідним майном, обладнанням, лікарськими засобами, засобами індивідуального захисту, інструментом, ремонтним і протипожежним інвентарем. Відсутня необхідна документація на інженерне обладнання, схеми, плани, журнали, інструкції, правила з експлуатації обладнання тощо.

8. Характеристика ділянки розміщення споруди розглянута у п. 2.1, 3.1. Вплив виробничого середовища на експлуатаційні властивості будівельних конструкцій, наведений у п. 3.2. Конструктивні особливості споруди розглянуто в п. 4.1. Перелік виявлених пошкоджень див. п. 4.3, дод. 3.

4.1. Конструктивні рішення Захисна споруда виконана монолітною напівзаглибленою, вбудованою у загальний об’єм безкаркасної двоповерхової будівлі адміністративно-побутового типу (санпропускник). Споруда займає західну частину підвалу будівлі і має два окремих розосереджені виходи. Конструктивно об’єкт являє собою ізольовану частину підвалу в межах розбивочних осей будівлі медпункту, інв. №264 з двома зовнішніми окремими вхідними вузлами, повітрозібірними шахтами та відповідним спеціальним набором приміщень. Функціонально споруда не пов’язана з іншими промисловими об’єктами технологічного циклу і лише розміщена з ними на одному промисловому майданчику. Габаритні розміри сховища в межах зовнішніх стін ~18 х 18 м. Висота приміщень 3,69 м. Монолітні стіни та днище підвалу роблять його схему схожою на герметичний кесон, в якому лише верхня грань виконана збірною. Решта підвалу будівлі при іншій конструктивній схемі повинна відділятися деформаційним швом для забезпечення окремої роботи об’ємних блоків будівлі. Інакше, внаслідок нерівномірних навантажень на різні частини будівлі, можлива поява нерівномірних осідань ґрунту основи і тріщин в несучих стінах. Для збільшення внутрішнього простору замість суцільних стін встановлені залізобетонні колони прямокутного перерізу та ригелі з обпиранням збірних плит надпідвального перекриття зверху. Рами каркасу запроектовані з жорсткими вузлами. За такої схеми всі шви між плитами та шпарини в торцях конструкцій повинні бути заповнені монолітним бетоном для уникнення можливості зміщення конструкцій у вузлах. Ригелі перекриття встановлені в поздовжньому напрямі будівлі. В поперечному напряму між рамами монолітного каркасу змонтовані збірні залізобетонні ребристі плити надпідвального перекриття з окремими монолітними ділянками. Наявність агресивного середовища та умови використання захисних споруд диктують вимоги по щільному заповненню всіх отворів, шпарин, швів, прорізів при прокладанні інженерних комунікацій, особливо у суміжних об’ємах та приміщеннях з різними характеристиками внутрішнього середовища.

17

4.2. Навантаження та впливи Діючі постійні навантаження відповідають проектним умовам. Діючі на каркас тимчасові навантаження відповідали вимогам на момент проектування та будівництва об'єкта, однак приймалися по старих нормах, замість яких в дію введені більш деталізовані національні. Під час проектування та будівництва споруди використовувались нормативні документи, що вийшли із загального вжитку. Первісним проектом були прийняті діючі на той час нормативні значення кліматичних навантажень для Дніпропетровської області: • снігове (І район) 50 кг/м2; • вітрове (ІІІ район) 38 кг/м2. Згідно сучасних мап районування території України за ДБН В.1.2-2 2006 дод. Е «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування» [5], нормативне навантаження необхідно приймати найбільшим із значень нормативних навантажень за табличними даними та згідно мап кліматичних районів: • вітрове навантаження для Кам’янського, за табл. дод. Е 470 Па (3 район 500 Па); • снігове навантаження 1280 Па (4 район 1400 Па); • товщина стінки ожеледі 19 мм (3 район 19 мм); • вітрове навантаження при ожеледі 230 Па (4 район 300 Па). Таким, чином, в нових нормах збільшення нормативних навантажень по снігу становить у 2,56÷2,8 разів, по вітру – у 1,24÷1,32 рази, товщина нормативної стінки ожеледі збільшена майже вдвічі – з 10 мм до 19 мм. Крім загальних – постійних і тимчасових навантажень, конструкції споруди під час експлуатації сприймають спеціальні впливи, пов'язані з деформаціями основи, температурними, кліматичними, динамічними, вібраційними впливами від руху транспорту. На величину напруженого стану будівельних конструкцій від розрахункових навантажень впливає також наявність не усунених дефектів і ушкоджень, шпарин, отворів і відкритих швів, тріщин, стан гідроізоляційних та антикорозійних покриттів. На ділянці розміщення об’єкту зафіксований негативний вплив від підйому ґрунтових вод з вираженою хімічною агресивністю, динамічні впливи від залізничного та автомобільного транспорту.

4.3. Дефекти та пошкодження На ділянці розташування споруди спостерігається загальний підйом рівня агресивних ґрунтових вод з сезонними коливаннями рівня ±1,0 м, що призводить до підтоплення внутрішніх приміщень сховища. Вхідні вузли до приміщень також підтоплені, у тамбурах перед дверима й на шляхах евакуації постійні скупчення води. Температурно-вологісний режим внутрішніх приміщень несприятливий для тривалої експлуатації незахищених дерев’яних, металевих та бетонних конструкцій. Середньорічна внутрішня температура становить більше ±0°С для заглиблених споруд, розміщених нижче глибини промерзання ґрунту, а середня вологість перевищує 80%. У приміщеннях від звичайного подиху утворюється пара, на поверхні конструкції постійно утворюється конденсат. Санітарно-технічні умови експлуатації внутрішніх приміщень сховища не відповідають проектним умовам. В них задушливе, сперте, застійне, вологе повітря. На стінах сліди цвілі й плісняви, біологічних пошкоджень, окремі осередки розпаду деревини, карбонізації бетону та суцільної корозії металевих конструкцій. При відкритих дверях без механічного спонукання не відбувається природного руху повітря. Всі інженерні мережі та комунікації споруди пошкоджені й розукомплектовані та потребують значних капітальних вкладень для свого відновлення. Замість внутрішньої прихованої електропроводки прокладена нова відкрита, з проводами, прокладеними по стінах і стелі, але й вона не працює. При цьому кріплення проводів та захисне заземлення не виконані, погіршена пожежна та електрична безпека. На поверхні монолітних залізобетонних стін та підлоги помітні сліди вимивання в'яжучого з тіла бетонного каменю з частковою втратою бетоном марочної міцності, а також сітка тріщин, що порушує герметичність споруди та гідроізоляційні властивості огороджуючих конструкцій.

18

Усі заходи з реконструкції інженерних мереж споруди та її вентиляційних систем зокрема можуть призвести до втрати нею необхідної герметичності та призвести до необхідності переводу її з класу сховищ до класу протирадіаційних укриттів ПРУ з усіма пов’язаними з цим додатковими наслідками. Фотографічні зображення пошкоджень представлені у додатку 4.

5. ВИСНОВКИ В результаті обстеження будівельних конструкцій сховища встановлено наступне: 1. Споруда сховища №14852, інв. №771 введена в експлуатацію у грудні 1977 року.

2. Генеральний проектувальник всіх об’єктів на території ДКХЗ – інститут «ГІПРОКОКС».

3. Первісна проектна документація часів будівництва споруди зберігається в архіві підприємства. Технічна документації на будівництво (акти виконаних робіт, кошториси, виконавчі схеми, генплан, монтажні плани та ін.) відсутня. Виконавча документація періоду будівництва не збереглася.

4. «Технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) – сховище, обліковий №14852, інв. №771 у Баглійському районі Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ (Кам’янське), вул. Колеусівська, буд. 1/7, літер. А-I» [13] складений на підставі інвентаризаційної справи №31389 Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації 17.06.2010 р. «Облікова картка сховища III класу №14852 на 390 чоловік» [14] заповнена 01.08.2011 р.

5. Обстеження технічного стану об'єкту протягом терміну його експлуатації не проводилося. Складений 30.10.2018 р. «Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту – сховища, обліковий №14852» [15] визнає споруду не готовою для використання за призначенням з наданням комісією рекомендацій щодо виключення її з фонду захисних споруд 6. Планувальні рішення, геометричні розміри споруди та її складові конструкцій відповідають проектним рішенням та даним Технічного паспорту [13].

7. Нормативний строк експлуатації будівлі на час проведення обстеження вичерпаний на ~70,00% при повному нормативному терміні експлуатації виробничих та допоміжних будівель 60 років. До теперішнього часу будівельні конструкції споруди відпрацювали ~82,35% розрахункового строку без врахування підвищення ступеня агресивності внутрішнього середовища за останні роки та потребують проведення планового капітального ремонту.

8. Залишкова вартість сховища з врахуванням ступеню амортизації споруди за даними бухгалтерії підприємства повністю вичерпана.

9. Об’єкт виключений з системи поточних планових періодичних оглядів та поточних і капітальних ремонтів. Але роботи з консервації будівельних конструкцій та інженерних мереж споруди не проведені. Вплив негативних чинників та факторів подальшого фізичного зношення елементів споруди без забезпечення спеціального режиму її експлуатації (режим природної вентиляції, відкачування води, відновлення захисних та антикорозійних покриттів) неможливо уникнути.

10. Споруда сховища є невід’ємною конструктивною частиною будівлі, її конструкції є спільними для сховища інв. №771 та будівлі інв. №264 і тому режим її догляду й обслуговування не повинен погіршувати експлуатаційну надійність всієї будівлі. Всі дефекти й пошкодження будівельних конструкцій необхідно своєчасно усувати відповідно до вимог нормативних документів.

11. Будівля з розташованою в підвалі захисною спорудою інв. №771 за зовнішніми ознаками має показники нерівномірних осідань ґрунту основи, що проявляється у руйнуванні цокольної частини будівлі та появі вертикальних тріщин зовнішніх стін південного фасаду і відповідає III категорії технічного стану. Технічний стан несучих конструкцій надпідвального перекриття внаслідок появи корозійних тріщин поздовжніх і поперечних ребер плит, влаштування отворів у поличках плит, оголення й корозії робочої арматури до 15%, відшарувань і тріщин в оголовках колон відповідає II та III категоріям технічного стану. Технічний стан огороджуючих елементів заповнення прорізів дверей внаслідок наскрізної 19

корозії металу і втрати герметичності споруди є непридатним до нормальної експлуатації та відповідає ІІІ категорії технічного стану,. Для уточнення категорії технічного стану (надземної частини) будівлі необхідно встановити спостереження за просадками основи та виконати детальне комплексне обстеження будівлі санпропускника інв. №264.

12. Всі інженерні мережі споруди пошкоджені, знаходяться у неробочому стані, розукомплектовані та потребують значних капітальних вкладень для відновлення. Їх технічний стан є непридатним до нормальної експлуатації – ІІІ категорія технічного стану. Відсутня необхідна документація на інженерне обладнання, правила та інструкції з його використання, експлуатаційні схеми, плани, журнали, та інша необхідна документація для забезпечення нормальної експлуатації споруди в режимі захисної герметичної споруди (сховища) або протирадіаційного укриття (ПРУ).

13. Санітарно-технічні умови експлуатації внутрішніх приміщень сховища не відповідають вимогам сучасних нормативних документів. На поверхні будівельних конструкцій, інженерного обладнання, трубопроводів внаслідок надмірної вологи середовища та відсутності вентиляції й освітлення з’явилися сліди біологічних пошкоджень, патогенних грибів, цвілі, плісняви, корозії, вапняних наростів. Вміст зруйнованих фільтрів, регенеративних патронів розсипаний, хімічні шкідливі сполуки їх наповнювачів контактують з повітрям і розмиваються водою.

14. Приміщення сховища не укомплектовані необхідним майном, обладнанням, лікарськими засобами, засобами індивідуального захисту, інструментом, ремонтним і протипожежним інвентарем для розміщення нормованої кількості людей та забезпечення функціонування споруди.

15. Технічний стан споруди в цілому при наявності несучих елементів, віднесених до ІІІ категорії технічного стану, та за сукупністю дефектів і пошкоджень, виявлених в результаті огляду, слід вважати непридатним до нормальної експлуатації – ІІІ категорія технічного стану. Це пов'язано з порушенням гідроізоляції внутрішніх приміщень, неможливістю забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних параметрів внутрішнього середовища, дотримання проектних умов експлуатації будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта без значних фінансових вкладень. Необхідно вжити заходи для відновлення несучих елементів споруди та забезпечення експлуатаційної надійності будівлі в цілому.

16. Підприємство забезпечено захисними спорудами цивільної оборони (ЗСЦО) на розрахункову чисельність працівників у повному обсязі. Існуючі спецоб'єкти системи ЦО та їх інженерні системи знаходяться в справному стані. Необхідність в експлуатації додаткової спеціальної споруді в проектному герметичному режимі на даний момент зникла. На території підприємства ПрАТ ДКХЗ спостерігається надлишок виробничих і господарських площ, наразі вивільняється значна кількість подібних об'єктів II ступеня капітальності.

Експерт з технічного обстеження будівель і споруд Мінрегіонбуду України, сертифікат серії АЕ №000922, рег. №871

О.В. Гревцов

20

6. РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Для зниження інтенсивності інфільтрації води в ґрунті зовні можливо його ущільнення шарами до 300 мм по периметру споруди, заміна ґрунту зворотної засипки, влаштування водопониження у вигляді контурного дренажу, відновлення зовнішньої вертикальної гідроізоляції стін тощо. Ці роботи потребують розробки проекту виробництва робіт, високої кваліфікації виконавців та значних фінансових витрат. При цьому відновити горизонтальну гідроізоляцію днища підвалу зовні не вдасться.

2. Порушення гідроізоляції монолітних стін та днища сховища неможливо відновити зовні без розкриття споруди, тому рекомендується проводити ці роботи зсередини із застосуванням проникаючих розчинних сумішей.

3. З огляду на близьке розташування відкритих водойм та умови існуючого рельєфу виконати автономний дренаж з самопливним відведенням вод без примусової їх відкачування неможливо. Ці заходи вимагатимуть постійного догляду та експлуатації насосного обладнання й не забезпечать необхідного ступеня автономності споруди.

4. Для уникнення потрапляння поверхневих атмосферних вод до приміщень сховища слід виконати ремонт вимощення по периметру споруди, забезпечивши відведення води на відстань 1 м від стін будівлі.

5. Для полегшення видалення води з внутрішніх приміщень сховища можливо влаштувати лотки в підлозі для спрямування її до приямку і наступного відкачування насосами.

6. Для поліпшення умов внутрішнього середовища необхідне влаштування додаткових продухів для забезпечення режиму природної вентиляції при зачиненій засувці на випуску каналізації на випадок підпору стоків із зовнішньої мережі або реконструкція вентиляційної системи з об’єднанням її із загальнобудинковою та забезпеченням можливості перекриття цього зв’язку герметичною засувкою. Одним з рішень про продовження терміну служби, може бути осушення підвалу з експлуатацією об'єкта в режимі природної вентиляції. Перевід підвалу в такий режим пов’язаний з використанням ґратчастих дверей перед тамбур-шлюзами при відкритих на 10÷15% герметичних дверях в обох вхідних вузлах і відкритих прорізах зовнішніх витяжних решіток / зонтів. Слід зазначити, що усі заходи з реконструкції інженерних мереж споруди та її вентиляційних систем зокрема можуть призвести до втрати нею герметичності та призвести до необхідності переводу її з класу сховищ до класу протирадіаційних укриттів ПРУ з усіма пов’язаними з цим додатковими наслідками.

7. Можливість використання об’єкту для господарських потреб диктує необхідність приведення його у справний технічний стан, забезпечення якого пов'язане зі значними фінансовими витратами. При прийнятті рішення про режим подальшої експлуатації споруди слід враховувати економічну доцільність відновлювальних робіт для забезпечення необхідних вимог.

8. Конструкції і вузли, технічний стан яких характеризується як задовільний, II категорія технічного стану, придатні для подальшої експлуатації в проектному режимі після проведення відновлювального ремонту з оновленням антикорозійного захисту. Будівельні конструкції, які за результатами огляду знаходяться в непридатному для нормальної експлуатації стані, III категорія технічного стану, вимагають проведення ремонту, посилення або заміни (п. 5.11, 5.12).

9. Рішення про продовження експлуатації, консервацію чи зміну режиму експлуатації споруди приймає власник виходячи з потреб виробництва та економічних міркувань при порівнянні варіантів робіт з консервації, відновлення, реконструкції. На підставі цього рішення необхідно розробити відповідний проект консервації / ремонту / заміни / реконструкції споруди.

10. До прийняття остаточного рішення про режим подальшої експлуатації споруди, необхідно виконати поточний ремонт всіх несучих конструкцій підвалу, забезпечити безперешкодний і безпечний доступ до об’єкту, розчистити приямки, провести відновлення антикорозійних та захисних покриттів будівельних конструкцій.

11. В залежності від режиму подальшої експлуатації споруди необхідно провести інвентаризацію, переоцінку об’єкту, оновлення документації (технічний паспорт, будівельний паспорт, інструкції, плани евакуації, ПЛАС, правила технічної експлуатації, інструкції по догляду за будівельними конструкціями тощо), включити об’єкт до системи періодичних оглядів, графіків обстежень та ремонтів.

21

7. ЛІТЕРАТУРА 1.

ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель та споруд для визначення та оцінки їх технічного стану». – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2017. – 44 с.

2.

ДБН В.1.2-6-2008 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість». – К.: Мінрегіонбуд України, 2008. – 16 с.

3.

ДБН В.1.2-9:2008 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації». – К.: Мінрегіонбуд України, 2008. – 21 с.

4.

ДБН В.1.2-14-2018 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ». – К: Мінбуд України, 2018. – 36 с.

5.

ДБН В.1.2–2:2006 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження й впливи. Норми проектування». – К.: Мінбуд України, 2006. – 78 с.

6.

ДСТУ Б В.1.2–3:2006 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Прогини і переміщення. Вимоги проектування». – К.: Мінбуд України, 2006. – 15 с.

7.

ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія». – К.: ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»), 2011. – 114 с.

8.

ДБН В.2.2-5-97 «Будинки та споруди. Захисні споруди цивільної оборони», зі змінами №1, 2, 3 від 27.12.2017 р. – К.: Український науково-дослідний інститут цивільного захисту УкрНДІЦЗ, 2018. – 82 с.

9.

ДБН А.3.1-9:2015 «Захисні споруди цивільного захисту. Експлуатаційна придатність закінчених будівництвом об'єктів». – К.: Мінрегіонбуд України, 2016. – 12 с.

10. «Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», «Вимоги щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість» (затв. наказом МВС України 09 липня 2018 року №579, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за №879/32331) 11. ДБН В.2.6-98:2009 «Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення». – К.: Мінрегіонбуд України, 2011. – 72 с.

12. СНиП 2.03.11–85 «Защита строительных конструкций от коррозии» / Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. – 48 с.

13. «Технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) – сховище, обліковий №14852, інв. №771 у Баглійському районі Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ (Кам’янське), вул. Колеусівська, буд. 1/7, літер. А-I. Інвентаризаційна справа №31389 ПрАТ «ДКХЗ» від 17.06.2010 р.». – Кам’янське: «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», 2010.

14. «Облікова картка сховища III класу №14852 на 390 чол.» від 01.08.2011 р. – Кам’янське.: ПрАТ «ДКХЗ», 2011. – 2 с.

15. «Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту – сховища, обліковий №14852» від 30.10.2018 р. – Кам’янське: ПрАТ «ДКХЗ», 2018. – 9 с.

22

ДОДАТКИ:

1. Схема розташування споруди 2. Фрагмент плану ділянки 3. Фотографії характерних пошкоджень 4. Технічний паспорт 5. Облікова картка сховища 6. Дозвільні документи 7. Перелік інструментів та обладнання

23

ДОДАТОК 1 Схема розташування споруди

25

20 14.9 15 12.3 9.9

16.1

10 11.1 5

15.5

10.3 0 11.0

17.6 6.8

5.3 5.3 10.1

13.7 11.7

січень липень

24

ДОДАТОК 2 Фрагмент плану ділянки

25

ДОДАТОК 3 Фотографії характерних пошкоджень

Пошкодження цоколю будівлі. Вертикальні тріщини цегляного Калюжі перед входом до основного приміщення. Сліди тривалого мурування над спорудою сховища. Замокання стіни. замокання і підйому рівня ґрунтових вод на стінах приямку Порушення водовідведення від стін будівлі північного вхідного вузла. Несправність ущільнювачів і запірних пристроїв герметичних дверей. Корозійні пошкодження дверей до 15÷20%

Тунель допоміжного західного вхідного вузлу. Сліди тривалого Стан санвузлів з приямками та резервуарами фекальних стоків. зволоження конструкцій, корозійні пошкодження плит. Некомплектність санітарно-технічного обладнання. Пошкодження Відсутнє освітлення вхідних вузлів. Не забезпечений електропроводки, дверних прорізів. безперешкодний (безбар’єрний) доступ маломобільних груп Зношення захисних і антикорозійних покриттів населення, не облаштовані пандуси, перила та напрямні для візків 26

Ушкодження елементів заповнення дверних прорізів, відсутня Підйом ґрунтових вод на висоту до 0,5÷1,5 м, сліди тривалого фурнітура та запірні пристрої. Несправність навісів дверей. замочування, просочення води крізь товщу стін підвалу. Конденсат Біологічні пошкодження деревини, грибок та пліснява, фізичне на поверхні конструкцій. Скупчення води без можливості її зношення дерев’яних конструкцій. відведення через відсутність ухилів підлоги та лотків. Пошкодження захисних і антикорозійних покриттів Корозія трубопроводів та вентиляційних коробів (повітропроводів) 10÷25%. Плями висолів, сліди мінералізації бетону на стінах. Порушення гідроізоляції споруди, руйнування антикорозійних покриттів

Локальні скупчення води на підлозі. Відсутній ухил поверхні Окремі локальні плями просочення поверхневих (атмосферних) підлоги до водозбірного приямку, не передбачені напрямні лотки для опадів внаслідок пошкодження бетонного вимощення по периметру організації водовідведення. будівлі. Просочення води крізь товщу стін підвалу. Порушення Пошкодження гідроізоляції стін і днища підвалу. Втрата гідроізоляції споруди, руйнування антикорозійних покриттів загальної герметичності споруди. будівельних конструкцій та інженерних мереж. Перепади рівня Зміна схеми прокладки силових електрокабельних і підлоги до 80÷110 мм. освітлювальних ліній на відкриту зовнішню. Порушення проводки, Краплі фільтрованої та конденсованої вологи на перекритті і відсутність захисного заземлення, корозія й обриви кріплень стінах. Вологість бетонних конструкцій понад 80% 27

Загальна зала з баками запасу питної води. Відсутнє Зміна схеми прокладки силових електрокабельних і електроживлення, заземлення, освітлення основного приміщення. освітлювальних ліній на відкриту з порушенням правил, відсутність Корозія стінок баків і трубопроводів води до 17÷25%. захисного заземлення, корозія й обриви кріплень. Ємності запасу питної води не обладнані покажчиками рівня Відкрите прокладення електричних ліній з порушенням правил води і люками для очищення і фарбування внутрішніх поверхонь. безпеки і нормативних вимог Повне зношення і пошкодження антикорозійних покриттів

Вентиляційне приміщення. Пошкодження електроручних Пошкодження схованої силової і слабкострумової проводки в вентиляторів, фільтрів, несправність обладнання, суцільна корозія стінах і каналах всіх приміщень. Ушкодження всіх електроприладів повітропроводів і вентиляційних коробів, їх переходів та стиків. (вимикачі, коробки, розподільні щити, рубильники, розетки, лампи Система природної вентиляції не працює, не забезпечений вільний тощо). рух повітря й осушення приміщень через витяжні шахти. Заміна схеми прокладки силових електрокабельних і На підлозі –- сміття, вода, іржаві фрагменти обладнання, освітлювальних ліній на відкриту з порушенням правил, відсутність ушкоджені кабелі, розсипаний вміст хімічно шкідливих наповнень захисного заземлення, корозія й обриви кріплень. Ушкодження фільтрів та регенеративних патронів ізоляції електрокабельних ліній. Корозія електрощиту управління

Суцільна корозія полотен герметичних дверей тамбур-шлюзу. Зношення ущільнюючих та запірних пристроїв. Окремі пошкодження полок плит, обриви кріплень обладнання Порушення герметичності споруди (вентиляційні короби, освітлювальні прилади) 28

Корозійні тріщини поздовжніх і поперечних ребер надпідвального Відшарування захисного шару бетону, вертикальні тріщини до перекриття вздовж робочої арматури.

800 мм в оголовках колон у вузлах з’єднання їх з ригелями Вимивання в’яжучого з бетонного каменю. Локальні надпідвального перекриття. Порушення жорсткості вузла. відшарування ділянок бетону з оголенням арматурних каркасів і Зниження міцності ті стійкості споруди. корозією до 15%. Зниження міцності і надійності плит перекриття. Постійне замочування нижньої, найбільш напруженої зони Необхідне відновлення перерізів ребер несучих колон споруди агресивними ґрунтовими водами. Відсутність ухилів підлоги, лотків для відведення води. Необхідне відновлення перерізів оголовків або посилення з влаштуванням металевих обойм

29

ДОДАТОК 4 Технічний паспорт

30

31

32

ДОДАТОК 5 Облікова картка сховища

33

ДОДАТОК 6 Дозвільні документи

34

ДОДАТОК 7 Перелік інструментів та обладнання № п/п 1 2 3 4 5 6

Найменування Далекомір лазерний Leica Disto D2 Штангенциркуль електронний М10L, L=150 мм (6’’), Арт.№15-241 Фотоапарат цифровий Canon PowerShot A95 Метр сталевий складний хромований МС-1-00 Ліхтар світлодіодний Power Bank 12 LED, 20800 mAh Рулетка сталева L=3,0 м; L=5,0 м

35