ЖИВЛЕННЯ ТОМАТІВ ПІД ЧАС ЗИМОВО-ВЕСНЯНОГО КУЛЬТУРООБІГУ Особливістю зимово-весняного культурообігу є нестача світла в листопаді-березні з поступовим збільшенням сонячної інсоляції. Наприклад, в травні кількість світла в 5-6 разів більше, порівняно із січнем. Це змушує застосовувати різноманітні рішення – від досвічування розсади до регулювання густоти. І режим живлення тут має важливе значення. Розсада вирощується з досвічуванням, що активізує роботу листка, тому важливо збільшити концентрацію вуглекислого газу в повітрі теплиць. В промислових теплицях його відбирають просто з борова газового водогрійного котла. При спалюванні метану не лише нагрівається вода для труб водного обігріву, а й утворюється СО2, який можна відібрати й направити до теплиці. Для цього потрібні сучасні котли з можливістю відбору залишкових газів котельні (є й інші способи). В фермерських можна поставити балони с чистим СО2 або поставити кілька ємностей зі свіжим гноєм, який залити водою. При його бродінні, крім інших газів, виділяється й вуглекислий.
Ознаки дефіциту заліза.
Після пікіровки проводять перше підживлення комплексними добривами з усім набором макроі мікроелементів. За 2 тижні можна провести друге підживлення. За потреби, за результатами листкової діагностики, проводять додаткове позакореневе підживлення розчинами хелатів мікроелементів. Частіш за все в цей час спостерігається дефіцит заліза, який можна впізнати за більш світлою серединою листка, тоді як периферія темно-зелена.
При висаджуванні розсади в лунку вносять стартові форми добрив – фосфорно-калійні, з мікроелементами і низьким вмістом азоту (або без нього). Модні нині фосфорні добрива на основі поліфосфатів. Поліфосфати – лінійні полімери фосфорної кислоти, в яких фосфорні залишки зв’язані між собою фосфоангідридними зв’язками. «Полі» означає, що в молекулярному складі більше одного атому фосфору.
O
O
K + -O P O P O - K + O O- + K+ K 18 | semena.cc
Верхівкова гниль зумовлена дефіцитом кальцію або його конкуренцією з калієм. При таких симптомах вносять кальцієву селітру в зону коріння і шляхом позакореневого підживлення.
