Незвичайні будівлі України by #tobm

Тернопільська обласна бібліотека для молоді Інформаційно-бібліографічний відділ

Незвичайні будівлі України 28 архітектурних шедеврів, які варто побачити

Інформаційний дайджест

Тернопіль 2

72 Н 38 Незвичайні будівлі України: 28 архітектурних шедеврів, які варто побачити [Текст] / Упр. культури Терноп. облдержадмін.; Терноп. обл. б-ка для молоді ; інформ.-бібліогр. від.; уклад. І. Грицишин. – Тернопіль: [б.в.], 2019. – 76 с. Дане видання пропонує підбірку найбільш незвичайних будівель України. Розраховане на широке коло читачів.

Редактор: З. Біла Відповідальна за випуск: Л. Гук Комп’ютерний набір: І. Грицишин Дизайн обкладинки: Н. Далевська

Тернопільська обласна бібліотека для молоді, 2019 Адреса: м. Тернопіль, вул. Нечая, 29 Контактні телефони: (0352) 52-64-49, 25-97-05, 25-97-15 www.http//tobm.org.ua/ E-mail: yothlib@ukr.net 3

Від укладача Фантазія

архітектора

іноді

може

створювати

незвичні, а часом дуже дивні будівлі. Вважаєте, що Україна – це лише сірі багатоповерхівки, величезні пам'ятники,

традиційні

будиночки?

Пропонуємо

розширити ваш світогляд і подивитися на архітектуру нашої країни з іншого ракурсу. Саме для цього ми створили

підбірку

незвичайних

будівель

України.

Переглянувши її, ви зрозумієте, що на тлі екзотичних будівель, які приваблюють туристів у багатьох країнах світу, Україна є теж має чим пишатися. Ці витвори уяви архітекторів сьогодні увійшли до туристичних путівників і стали об’єктами оглядів під час мандрів Україною. Це зокрема: ресторани, готелі, храми, музеї, житлові будинки. Інформація

про

незвичайні

будівлі

виданні

групується за територіальною ознакою. В межах розділів об’єкти розміщено в абетковому порядку. Доповнюють видання іменний та географічний покажчики. Видання адресоване широкому загалу читачів, усім, хто

цікавиться

архітектурою,

любить

подорожувати

Україною. 4

Вінницька область

Дім Четкова м. Вінниця

Будинок капітана Четкова вважають однією із найкрасивіших

та

найдорожчих

будівель

Вінниці.

Побудований він у 1910 і оцінений у 500 тисяч царських рублів.

Прекрасний зразок модерну і сьогодні вражає

своїми формами і візерунками. Дворянин

Олександр

Четков

був

відставним

офіцером-артилеристом. Оселившись у Вінниці на початку XX століття, він став викладачем гімнастики в реальному училищі. Вважався людиною замкнутою, тому його яскравий будинок дивує ще більше. 6

Будинок Четкова побудований київським архітектором Василем

Листовничим

‒

господарем

будинку

на

Андріївському узвозі в Києві, в якому жив Михайло Булгаков. У його романі «Біла гвардія» Листовничий постає в образі Василини. За іншою версією, автором проекту був міський архітектор Вінниці Григорій Артинов. Прожила сім'я Четкових у своєму будинку три роки з 1910 по 1913 рік. Потім його здали в оренду державі. У 1914 році у зв'язку з початком Першої світової війни, Четкова мобілізували. Можливо, з цієї причини і будинок здали в оренду. Після революції Четкови емігрували, а ось архітектор Листовничий у 1919 році був розстріляний радянською владою. Сьогодні в будинку Четкова розмістилося управління архітектури і містобудування.

Волинська область

Будинок Голованя м. Луцьк

Будинок

скульптора

Голованя

–

архітектурна

пам'ятка, розташована на території Історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» на березі річки Стир. Минуле будинку тісно пов’язане з обставинами життя скульптора Миколи Микитовича Голованя. В часи радянської влади родина втратила власне житло, що стало причиною пошуку нового помешкання. Микола мріяв про будинок, де буде творча атмосфера і постійне натхнення. Він не залишив мистецьку діяльність, працював на благо рідного міста майже 20 років. Як знак вдячності скульптор випросив у місцевої влади клаптик землі для забудови власного житла. 9

Отримав землю на території нинішнього заповідника, де в 1980-х роках було болото. Проект будинку розробив волинський

архітектор

Ростислав

Георгійович

Метельницький, а решту будівництва й оформлення споруди Микола Головань здійснив власними руками, чим займається і до сьогодні. Дім Миколи Голованя часто називають будинком з химерами, хоча сам скульптор зізнається, що йому це не подобається. І справді, скульптури в будинку не схожі на химер. Сама споруда нагадує середньовічний замок з елементами готики і бароко. Витвори прикрашають стіни, дах, подвір’я. Митець виготовляє їх здебільшого з каменю та зеленого пісковика. Загалом, у будинку понад 500 скульптур. Всі вони різних стилів і кожна має свою історію. При вході є барельєф із зображенням усіх членів сім’ї. Багато скульптур розміщені у дворику, оскільки Микола ще не знайшов для них постійного місця. Особливими і цінними є творіння сина скульптора, які батько викупив після смерті хлопця. Будинок – це діюча майстерня, у якій Микола Головань створює витвори мистецькі

шедеври

не

лиш

для

свого

«Сімейного

вернісажу», але й для поціновувачів його творчості.

Дніпропетровська область

Вілла «Барселона» м. Дніпро

Представник

архітектурної

школи

відомого

каталонського архітектора А. Ґауді - вілла «Барселона» була спроектована архітектором Михайлом Хохловим у 2006 році, повністю добудована у 2012 році. Загальна площа будівлі – 750 квадратних метрів, вона складається з трьох поверхів. Сюрреалістичність, плавність форм і відчуття плинності будівлі відображаються не тільки в екстер’єрі, а й проглядаються в кожному квадратному метрі

численних

кімнат

будинку.

Сьогодні

вілла

«Барселона» стала одним з найпомітніших архітектурних об'єктів Дніпра – аж надто цей будинок виділяється на тлі 12

не тільки сучасних типових проектів, а й багатьох будівель, що мають статус історичної спадщини.

Еко-готель «Friend House» м. Дніпро

Готельний спроектований

комплекс відомим

«Friend

українським

House»

був

еко-дизайнером

Юрієм Ринтовтом і знаходиться неподалік Дніпра. Родзинкою готелю є те, що він побудований з біорозкладних

матеріалів.

Перед

будівництвом

було

проведено спеціальний аналіз інформаційно-енергетичного поля. Завдяки цьому готель став виглядати так, ніби він з’явився сам по собі. Матеріали, з яких збудовано будівлю, 13

виключно екологічно чисті: глина, дерево, черепашник, очерет. Ширина вікон така, що дозволяє підтримувати рівень освітленості, як на вулиці. Інтер’єр номерів місцями нагадує печеру з численними отворами, куди проникає сонячне світло, що створює в номері особливу атмосферу. Поблизу готелю розкинувся яблуневий сад – згідно з традицією, гостей варто збирати навесні, коли яблуні цвітуть, та восени, коли час збирати плоди.

Ресторан «Поплавок» м. Дніпро

Однією з окрас Дніпра є знаменитий ресторан «Поплавок», який знаходиться на території дніпровської набережної. Будівництво продовженням

ресторану тенденції

«Поплавок»

формування

стало

дніпровської

набережної в 50-60-х роках минулого століття. Коли зовнішній вигляд цієї частини набережної мав більш-менш завершений вигляд і силует центральних кварталів вже став звичним, виникла ідея створити певний архітектурний акцент.

Такою

яскравою

окрасою

став

ресторан

«Поплавок». 15

Будівлю

ресторану

спроектував

Сергій

Брусов,

архітектор, що створив безліч споруд у місті. Ресторан відразу ж охрестили «літаючою тарілкою на воді». Він став родзинкою набережних декорацій і символом сучасної міської архітектури. Фундаментом цієї унікальної конструкції є єдиний залізобетонний

стовп діаметром 9,5 м. Саме кафе

спирається на 16 збірних залізобетонних консолей, що утримують десятки тонн металу, скла і бетону. У 2014 році ресторан оновили, в його інтер’єрі з’явилися нові деталі, сучасна техніка, оновилося меню. Ресторан «Поплавок» є справжньою залишається окрасою дніпровської набережної та архітектурною пам’яткою міста Дніпра.

Запорізька область

Будинок із пляшок с. Богатирівка

Такий

цікавий

будиночок

із

пляшок

шампанського був зведений родиною Сисів

з-під у селі

Богатирівка неподалік Запоріжжя. На його зведення пішло 6 тисяч скляних посудин. Почали зводити будинок ще в 1990-х. Пляшки з-під шипучого вина обрали як дешеву альтернативу цеглі. В родині признаються, що вживають «шампанське» лише на свята, а збирати пляшки з-під нього допомагали усі знайомі і друзі. Окрім економії коштів, родина

отримала неочікуваний ефект від використання

нетрадиційного

матеріалу:

дім

пляшок

виявився

енергоефективним. 18

Кожну пляшку у стіни вкладали на рівній відстані одна від одної та заливали будівельним розчином. І це дало ефект: порожні пляшки у стінах створили «повітряну подушку», яка утримує температуру в будівлі. Улітку тут прохолодно, а взимку тепло.

Івано-Франківська область

Готель «Грибова Хата» с. Поляниця

Готель

із

казковим

зовнішнім

та

внутрішнім

оформленням, під назвою «Грибова хата», оточений скелями і гірською річкою знаходиться у відомому гірськолижному курорті Буковель. Сама чотириповерхова будівля має вигляд величезного гриба. На верхніх поверхах знаходяться номери готелю, а на першому – ресторан. У ресторані вдало поєднано європейський комфорт і гуцульський інтер'єр. Також тут є унікальний музей самогоноваріння, де відтворено весь процес створення цього напою. Кухня у «Грибовій Хаті» традиційна для 21

Карпат – гуцульська, але страви готують у запатентованій дров'яній печі. Назва «Грибова хата» пов’язана не лише із зовнішнім виглядом ресторану, а й з великим вибором страв із лісових грибів, що ростуть на найближчих гірських схилах Карпат.

Музей «Писанка» м. Коломия

Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця висотою 14 м та діаметром у 10 м стала візитівкою не лише Коломиї, а й усієї України. Це єдиний у світі

музей

писанкового

розпису,

що

приваблює

відвідувачів з усіх континентів. 22

У вересні 2000 року спеціально для збереження і експонування

творів

писанкового

розпису,

було

побудовано архітектурну споруду у формі найбільшого у світі писанкового яйця, яка згодом стала візиткою Коломиї. Музей було відкрито 23 вересня 2000 року під час Х Міжнародного

Гуцульського

фестивалю.

Будівлю

спроектував архітектор І. Шумин. Концепцію експозиції музею розробила директор Я. Ткачук, а втілили в життя коломийські художники В. Андрушко та М. Ясінський. Приміщення музею виготовлене повністю з кольорового скла, а загальна площа утвореного таким чином вітражу більша за 600 квадратних метрів. Зараз музей володіє колекцією, що налічує понад 6000 писанок, представлених з більшості областей України (Тернопільської,

Львівської,

Вінницької,

Черкаської,

Кіровоградської, Одеської), а також з Пакистану, ШріЛанки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції та Індії. Деякі експонати були виготовлені ще на межі ХІХ–ХХ ст. В музеї існує традиція – перші особи держави під час відвідин

музею

отримують

подане

професійною

писанкаркою біле куряче яйце, розтоплений бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф на поверхні 23

яйця, а далі яйце розписують як писанку. В експозиції музею є писанки з підписами Президентів України та відомих політичних діячів.

Перевернутий будинок с. Поляниця

Перевернуті будинки, в яких розташовано готелі і ресторани, не є дивиною в Європі. Але для України – це перша такого роду будівля. Хата здається невеликою, хоча за площею вона 85 квадратних метрів. Знаходиться будинок у селі Поляниця, що в ІваноФранківській області. Знайти чудо-дім не складно, адже 24

його побудували

біля самої

дороги на шляху до

гірськолижного курорту Буковель. До речі, на будівництво житла пішло всього півтора місяці. Перевернутий будинок славиться не лише своєю незвичною формою, але й наповненням. Всередині можна інтер’єр відображає побут місцевих жителів, тут можна ознайомитися з історією краю, а також помилуватися незвичними та єдиними в своєму роді предметами. Піднявшись важкими масивними сходами на другий поверх, можна оглянути меблі, картини, опудала тварин, які, до речі, прибито до стелі. Такий інтер’єр сприяє розвитку польоту фантазії при створенні фотосесії.

Ресторан «Аркан» с. Шешори

Кожен, хто потрапляє в Шешори, обов’язково бачить оригінальну

будівлю

місцевого

ресторану

«Аркан».

Будівля ресторану нависає над річкою Пістинькою, яка теж є одним з місцевих об'єктів уваги туристів. Саме тут знаходяться відомі на всю Україну Шешорські водоспади, заради яких їдуть люди в цю місцевість. Крім

цікавого

місця

розташування,

родзинкою

ресторану є затишний інтер'єр дворівневого залу. На нижньому рівні – основний зал на 36 місць, на верхньому рівні – банкетний зал на 60 місць. У ресторані розміщені дворівневі відкриті тераси з чудовим видом на водоспад. 26

Київська область

Будинок з химерами м. Київ

Однією

із

найяскравіших

та

вражаючих

архітектурних пам’яток Києва є «Будинок з химерами», побудований у 1903 році. Автором проекту цього будинку є відомий київський архітектор Владислав Городецький. Будинок виконаний у стилі модерн і вирізняється незвичним

композиційним

вирішенням.

Зведена

на

складному рельєфі споруда з парадного боку має три поверхи, а зі зворотного – шість. У будинку було сім електрифікованих квартир: дво- та трикімнатні на першому поверсі (для служниць, кімната для гувернантки, додаткова кімната,

буфетна,

посудомийна,

туалети,

комори,

шестикімнатна – на другому, восьмикімнатні – на третьому 28

та

шостому,

дев'ятикімнатна

–

на

п'ятому

та

десятикімнатна – на четвертому. Скромна

за

використовувалася

розмірами доволі

земельна

раціонально.

На

ділянка подвір'я

в'їжджали повз подвійні арки пандусом, з'єднаним з цегляною підпірною стіною. Ліворуч від центрального фасаду тішив око камерний садок з альпійською гіркою та фонтаном. Проте особливо вражає декоративне оформлення фасаду будівлі. Будинок прикрашений оригінальними скульптурами

вигляді

різноманітних

тварин

міфологічних персонажів. Тут є химери й нереїди (морські німфи), жаби й антилопи, носороги й слони, крокодили, ящірки. Скульптурні прикраси за власними ескізами Владислава

Городецького

компаньйон,

міланський

виконав скульптор

його Еліо

незмінний Саля.

Над

скульптурною битвою орла і левиці викарбувано автограф майстра: «E. Sala. 1902». В оформленні будинку не випадково використані скульптури екзотичних тварин – Городецький був палким прихильником полювання і мріяв поїхати на сафарі в Африку. Його мрія здійснилася, і через кілька років після зведення будівлі архітектор поїхав до Африки. Сафарі в 29

Кенії коштувало чимало, тому в 1912 році він заклав особняк Київському суспільству взаємних кредитів, і повернути його вже не зміг. Після Другої світової війни будинок став лікарнею ЦК КПУ. Це був найважчий період для будівлі. Усі стіни пофарбували олійною фарбою. У деяких кімнатах кількість шарів досягала 16 – усе це реставраторам довелося змивати,

щоб

розкрити

вцілілі

розписи.

Медична

апаратура, прикріплена до стін, створювала вібрацію, і в стінах з'явилися глибокі тріщини. Для стабілізації будинку нижні поверхи засипали землею, але ситуацію це не врятувало.

Почали

прикрашають

фасад

валитися

цементні

будинку (усередині

фігури, вони

що були

порожніми). Будинок з химерами – одна із найгарніших пам'яток Києва, гинув. За незалежної України будівлю реставрували. Були відновлені внутрішні інтер'єри будинку, розпис, паркет. Скульптури з фасаду зняли, заповнили їх зсередини та вкрили спеціальною фарбою, яка протягом 25 років гарантовано буде захищати їх від впливу атмосферних явищ.

Стіни

укріпили

використанням

сучасних

технологій. Після закінчення реставрації будинку надали

статус Малої резиденції президента України, призначеної для прийому закордонних делегацій. На базі Будинку з химерами працює музейнокультурний центр «Шедеври мистецтва України», який є філією Національного музею. Серед експонатів музею різні предмети декоративно-прикладного мистецтва, художні полотна, скульптури. Гордістю музею є «Острозька Біблія», надрукована

Іваном Федоровим (1581 рік),

бронзовий посуд ХVІ століття та інші раритети.

Дім вдови, що плаче м. Київ

Загадковим будинком Києва називають будівлю на вулиці Лютеранській. Особливістю дому є великий кам’яний барельєф на парадному фасаді із зображенням 31

сумного обличчя жінки. Коли іде дощ – краплі стікають по щоках жінки і створюється враження, що вона плаче. Кияни назвали цей будинок, «Домом вдови, яка плаче». Як пов’язано це з історією будинку, досі намагаються встановити історики. Будинок на вулиці Лютеранській було зведено у 1907 році

на

замовлення

полтавського

купця

Сергія

Аршавського. Архітектурний проект у стилі раннього модерну розробив Едуард Брадтман. Новий будинок вважався архітектурним шедевром Києва. Аршавський з родиною жив на першому поверсі цієї цікавої будівлі, а другий поверх здавав в оренду, щоб розплатитися з боргами за будівництво такого помпезного дому. Згодом власником будинку став купець Тев'є Апштейн. Існує кілька варіантів розгадки назви будинку. Перша, це те, що у цьому домі ховалися закохані капітан та герцогиня, однак їх доля склалася трагічно – капітан загинув у морі. Обличчя герцогині увічнено на барельєфі будинку – вона постійно гірко плаче за коханим. Однак існує й більш імовірна версія, зокрема про те, що після смерті Апштейна його дружина ще 5 років сама жила у цьому домі, а тому він набрався смутку і її сліз – під час

дощу вони ніби знову проливаються на землю – так вдова оплакує свого чоловіка. Довгий час у цьому будинку були різні установи та організації.

Також

тут

працювали

адміністрації

Президентів України – Л. Кравчука та Л. Кучми. Сьогодні особняк є готелем для високоповажних гостей України, які прибувають на запрошення президента. Тут часто проживають різні делегації та сім’ї відомих осіб країни. Також у будинку є спеціальний кабінет для роботи гостей, камінна зала, більярд тощо. Цікаво, що тут знаходиться робоча телестудія, де проводять записи привітань і звернень президента, офіційні інтерв’ю. На четвертому поверсі будинку знаходиться приймальня та кабінет Президента України.

Шоколадний будинок м. Київ

Особняк

Могильовцева,

що

знаходиться

на

Шовковичній вулиці відомий як «Шоколадний будинок» пам'ятка історії та архітектури в Києві. Свою назву отримав через коричневий колір фасаду та великий камінь, що нагадує шоколадну плитку. Побудований Шоколадний будинок у 80-ті роки ХІХ ст. Першим його господарем був київський купець Семен Могильовцев. На гроші купець не скупився, тож для керівництва будівництвом запросив головного архітектора Києва В. Н. Ніколаєва. Шоколадний будинок має цікавий внутрішній декор та оздоблення, видно, що над його створенням ретельно 34

попрацювали.

Кімнати

будинку

розташовані

за

анфіладною системою – послідовно, до того ж кожна з них особлива, не схожа на іншу. Найбільша кімната

Шоколадного будинку - «Біла

зала», створена у стилі французького бароко і

вражає

пишної красою оздоблення. Саме тут колись проводились найбільш урочисті заходи та бали. А от «Російська зала» отримала свою назву завдяки розпису стін, який частково зберігся, але

хоч і

відкриває особливості модних

тенденцій, що панували у тогочасному декорі. На стінах «Російської зали» можна побачити ідентичний орнамент, який використаний

на ювілейній п'яти карбованцевій

монеті часів Російської імперії. У «Візантійському» залі розміщена

парадна їдальня, декорована масивними

гірляндами, виконаними у формі різноманітних фруктів. Поруч з Шоколадним будиночком розташований маленький «Мавританський» зал, головною прикрасою якого є різьблені гіпсові панелі стін. По інший бік їдальні – зала у стилі модерн, подейкують, що господар створив її тому, що був закоханий у велику актрису Сару Бернар. Підтвердження цього факту – репродукція афіші на стелі з вистави за участю відомої актриси.

Сходи в особняку виконані в стилі ампір: білі мармурові східці прикрашають литі чавунні поруччя. На стелі над сходами зображені два лебеді. Меблі у залах було зроблено

на

спеціальне

замовлення

відповідали

загальному стилю зали: елементи орнаменту на стелі та стінах точно повторювалися на меблях За радянських часів тут діяв палац одружень, сьогодні у Шоколадному будинку знаходиться музей дитячої творчості, проводяться благодійні акції.

Львівська область

Будинок-кросворд м. Львів

Житловий будинок у Львові, на фасаді якого намальований

кросворд,

потрапив

десятку

найнезвичніших будинків Європи за версією Google. На одній зі стін цього будинку, збудованого на вулиці Сахарова у Львові наприкінці 2008-го року, намальовано гігантський кросворд. Висота зображення становить 30 м, а ширина – 18 м. Автором проекту є архітектор Сергій Петлюк. У кросворді закодовано імена видатних діячів живопису та архітектури, а слова-розгадки вписані у квадратики спеціальною фарбою, яку не видно вдень, але 38

видно у вечірній час. Під час відкриття будинку розповсюджувались буклети із завданнями до розв’язання даного кросворду. Після відвідин різних визначних місць Львова, туристи можуть повернутися до будинку ввечері, щоб перевірити відповіді, які написані у клітинках спеціальною фарбою, що світиться у темряві.

Готель «Цитадель» м. Львів

Львівська цитадель – комплекс фортифікаційних споруд австрійських часів, що дійшов до нас з XIX ст. майже без змін. Споруджений на узгір'ї на південнозахідних підступах до Львова. 39

У 1852-54 рр. австрійська влада реконструювала і розширила фортецю, спорудивши казарми, а також дві квадратні і чотири круглі вежі. Комплекс не мав оборонної функції під час світових воєн, завдяки чому чудово зберігся. У радянські часи на території був розбитий парк «Цитадель», приміщення використовувалися як склади. Сьогодні

вежа

відреставрована,

№

але

зруйнована,

не

№

використовується.

– У

відреставрованій та облагородженій вежі № 2, зараз знаходиться готель «Цитадель Інн». Саме в приміщенні цієї вежі під час Другої світової війни розміщувався нацистський

концентраційний

військовополонених готелю

цитаделі

«Шталаг-328», викликає

табір тому

для

розміщення

місцевих

жителів

неоднозначне ставлення.

Ресторан «Дім Легенд» м. Львів

Ресторан «Дім Легенд» розташований у старій частині міста, по вулиці Староєвропейська. Перед тим як ви зайдете в дім на вулиці вас зустріне сажотрус, який розповість різні оповідки про Львів. Розпізнати кам’яницю можна за вогненним драконом зверху на фасаді. Ресторан має чотири поверхи і сім різних залів, кожен зал – окрема легенда Львова. Перший поверх – це кімната сувенірів, а далі іде кімната звуків, де виможете почути храп львівського мера, а також інші цікаві звуки. Так, скажімо, кімната львівського часу передбачає положення Львова серед інших планет Всесвіту, фотоархів годинників 41

міської ратуші разом з маленькими людьми Львова, вся історія

львівських

годинників,

списки

львівських

зиґармайстрів (годинникарів) по роках, астрономічне тлумачення суті львівського часу, макети зірок, сонця, місяця, апарат для підкручування секунд тощо. Тобто це кімната своєрідного еталону Львівського часу. Кімната легенд про Львівську бруківку зберігає еталон львівської бруківки. Під колбою знаходиться зразок і приклад того, що вона повинна бути саме такою. Зібрані тут і інструменти й зразки бруківки різних історичних періодів Львова. І легендарна бруківка, тобто та, по якій ходили відомі люди. Львівська легенда про закриту річку Львова Полтву зберігається в кімнаті смороду, нечистот та колектора. Тут представлені дивовижні риби, яких можна зловити під Львівською

Оперою,

апаратів

для

розповсюдження

смороду в місті Лева, схеми колектора правобережного та лівобережного, а також пряма трансляція самої річки через веб-камеру, що встановлена безпосередньо в міському колекторі. У кімнаті Львівських левів зібрано фото всіх зображень, скульптур та рельєфів лева у місті, запасні частини тіл, хвости, прилади для лікування і корм. Суть 42

легенди в тому, що всі леви міста по ночах оживають і охороняють спокій городян. Тут

також

кімната

Львівських

книг,

тобто

книжкових розповідей про Львів та його мешканців. Зберігається книга Львівської говірки (гвари) - такого собі львівського Міністерства інформації. І кімната контролю славної львівської погоди... Тих, хто пройде всі зали і підніметься нагору, чекає цікавий сюрприз. На даху закладу можна побачити місто у всій його красі. Там є відкрита тераса, де можна спокійно посидіти, кави попити і помилуватися містом. На даху стоїть старезне горбате авто – Трабант, в якому можна «покататись», а на димарі сидить бронзовий сажотрус, якому всі охочі можуть спробувати поцілити монеткою в капелюх.

Одеська область

Будинок з вушками м. Одеса

Відомо, що Одеса багата на історичні будівлі, однак місто славиться і новаторськими рішеннями в сучасній архітектурі. Будівля,

яку

одесити

називають

«безформний

будинок» або «будинок з вушками», є цікавим зразком такого архітектурного стилю як

«деконструктивізм».

Ламані лінії, що здаються несумісними з круглими елементами, притягують погляд і поступово складаються в цікаву картину. Плиткові композиції, викладені на фасаді будинку, додають нестандартності та чарівності. Тут багато круглих еркерів, які на тлі прямокутних форм

виглядають дисонансом. Сьогодні в цьому будинку знаходяться офіси будівельних компаній. «Безформний»

будинок

зразком

сучасної

нестандартної архітектури Одеси, яка починає витісняти сірі, однакові багатоповерхівки.

Будинок-стіна м. Одеса

Будинок Г. Ф. Рафаловича, відомий також як Будинок-стіна

–

це

житловий

будинок

Одесі,

розташований у Воронцовському провулку. На перший погляд, це простий будинок, який мало чим відрізняється від інших старих житлових будівель. Проте з певного 46

ракурсу будинок дійсно виглядає плоским, ніби від нього залишилася

одна

фасадна

стіна.

Секрет

такого

архітектурного обману полягає в тому, що задня стіна будинку відразу прилягає до фасадної, тобто будівля має трикутну форму. Існує кулька версій чому будинок вийшов таким, який він є. Згідно з однією, під час будівництва виявилося, що коштів недостатньо, і архітектори просто знайшли вихід із складної ситуації: звели дві бічні стіни разом, так, що за формою зверху будинок став нагадувати трикутник, а під певним кутом здавався абсолютно плоским. За іншою версією, керівника будівництва обдурив підрядник, тому не вистачило коштів, і було знайдено таке оригінальне рішення. Ще одна версія, яку багато хто вважає найбільш вірогідною, полягає в тому, що було просто недостатньо землі, а змінювати історичну забудову вулиці було заборонено, тому побудували дивну і в той же час традиційну будівлю. Ось так з'явилася ще одна цікава пам'ятка Одеси – плоский будинок, який варто побачити .

Будинок-хвиля м. Одеса

Серед

величних

симетрично

спроектованих

одеських особняків є будови, що привертають увагу городян і туристів своїми «нерівностями»: то балконів з одного боку не вистачає, то масивна вежа начебто окремо від будинку стоїть. Зустрічаються подібні архітектурні дива і в сучасних будівлях, схожих на ілюстрації до фантастичних оповідань. Однією із таких є будинок-хвиля, спроектований

одеським

архітектором

Миколою

Матюшенком. Будівля побудована в стилі так званої «біонічної архітектури», яка бере ідеї з живої природи. Стилістикою будівля трішки нагадує будинки відомого каталонського архітектора Антоніо Ґауді. 48

Полтавська область

Будинок Полтавського губернського земства м. Полтава

Будинок

Полтавського

губернського

земства

–

пам'ятка історії та архітектури, що знаходиться на площі Конституції у Полтаві. Будинок споруджено у 1903-1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського. Коли він запропонував на конкурс свій проект, його стиль було віднесено

до

псевдо-мавританського,

адже

мав

невпізнавані архітектурні форми. Дуже швидко новий архітектурних

напрям

назвали

«модернізований

український стиль», а згодом – «український модерн». Основу

українського

стилю

складає

поєднання

архітектурних форм давньоруських палаців, фортець і 50

більш пізнього народного житла українців. Про палаци нагадує прямокутне планування і горизонтальна орієнтація будівлі, у фортець «позичені» башти і центральний баштоподібний виступ, форма дверей та вікон має форми, характерні для дверей козацьких церков та вікон сільських хат (відтворена навіть кругла форма скелець у вікнах). Фасад

будівлі

оздоблено

декоративною

облицювальною цеглою, керамічними орнаментальними вставками на основі пічних розписів та керамічними зображеннями гербів міст – адміністративних центрів, що входили до складу Полтавської губернії на початку ХХ ст. Сьогодні в будинку земства знаходиться Полтавський краєзнавчий

музей.

сорока

музейних

залах

фондосховищах Полтавського музею представлено близько 300 тисяч експонатів. Василь

Григорович

Кричевський

збудував

ряд

будівель в українському архітектурному стилі, більшість з яких була знищена або серйозно пошкоджена. Будинок Полтавського земства залишається на сьогодні чи не єдиною будівлею в українському стилі, яка добре збереглася і підтримується в гарному стані. Це робить його унікальною пам'яткою світового значення.

Тернопільська область

Ресторан «Ковчег» м. Тернопіль

Ресторан «Ковчег» – єдиний у світі ресторанпивоварня у формі корабля. Він частково забезпечений своїми джерелами енергії та створений за старовинними технологіями будівництва. Це окраса паркової зони в органічному

поєднанні

навколишнім

природним

ландшафтом. Ресторан-пивоварня «Ковчег» у Тернополі, перший в Україні проект екологічного ресторану, був відкритий 7 серпня 2012 року. Ресторан вражає не лише своєю архітектурною формою, а й

найбільшою кількістю

топіарів – величезних фігур тварин з квітів та рослин. 53

Ресторан «Старий млин» м. Тернопіль

Музейна ресторація «Старий млин» – унікальний комплекс, збудований 9 березня 2003 року, який не має аналогів не лише в Україні, а й у всьому світі. Основою будівлі є фундамент старого парового млина, який функціонував на цьому місці ще до війни. Власником млина був тернопільський промисловець Даніель Штекель. Він був шанованою і впливовою людиною, брав активну участь у політичному житті міста. З приходом у 1939 році на

Галичину

радянської

влади,

Даніеля

Штекеля

репресували. Під час війни млин зруйнували, але в пам’яті

тернополян ще надовго збереглася назва «Коло млина Штекеля». У 2000-х роках відомий тернопільський підприємець Михайло

Гросуляк

вирішив

відродити

пам'ять

про

господарів млина і побудував на його місці музейну ресторацію. Стиль споруди підприємець запозичив у Антоніо

Ґауді,

архітектури.

також

стіни

додав

закладу

елементи вкладено

арабської 100

тисяч

австрійської цегли, кожна цеглина має свій колір. Зали

ресторації

вражають

багатством

мозаїки,

безліччю різних символів, зокрема християнських. При вході до зали на першому поверсі вмуровані дві вази з Канни Галілейської, де Ісус Христос перетворив воду на вино. З Барселони, з дому Ґауді підприємець привіз камінь, який стоїть біля кованого деревця при вході до закладу. Кожен куточок і навіть кожна деталь закладу – це окрема історія. Загалом у ресторані міститься понад 3000 унікальних музейних експонатів, які можна розглядати годинами. Кожен зал має свою назву і у кожному своя незабутня атмосфера. Це ідеальне місце для теплих родинних

зустрічей,

пишних

бенкетів

та

тісного

знайомства з культурною й гастрономічною спадщиною 55

Тернопілля. Їжа тут подається в старовинному посуді, а меню

написане

галицьким

діалектом.

Родзинкою

ресторації є працюючий ще з 1911 року паровий млин і відвідувачі можуть придбати собі борошно, змелене в цьому млині.

Церква у формі тризуба м. Чортків

У місті Чорткові є церква, побудована у формі українського герба – тризуба. Катедральний собор святих апостолів Петра і Павла Української греко-католицької церкви був урочисто відкритий та освячений у 2001 році.

Автором проекту став інженер, архітектор, спелеолог Юзеф Зімельс. Собор споруджений у формі тризуба, висота – 51 м, діаметровий

перетин

–

м.

його

архітектурі

поєднуються традиційна візантійська базиліка та сучасні віяння. З вершин пагорбів, що оточують Чортків, собор виглядає міською домінантою.

Церква-цистерна с. Переходи

Церква-цистерна – досить дивне словосполучення. Багато хто дивується, як таке може бути насправді. Але це не помилка, така церква знаходиться у селі Переходи на Тернопільщині. 57

Для

створення

церкви

використовували

справжнісіньку цистерну. Самі парафіяни на свої кошти займалися облаштуванням, незважаючи на скептичне ставлення односельців. Прибудований вхід закриває собою цистерну (її довжина становить 10 метрів), що створює видимість справжньої церкви. З часом була побудована невелика дзвіниця, територія навколо храму придбала доглянутий вигляд. Оригінальна споруда стала визначною пам`яткою села, її відвідують жителі з інших сіл і навіть туристи. Тепер 30 парафіян римо-католицькій церкви св. Яна Непомуцена щотижня збираються для

молитви. Це

невелике, але досить затишне приміщення з символічним вівтарем стало невід`ємною частиною життя селян села Переходи.

Харківська область

Будинок з контейнерів «Anti Patio» м. Харків

У Харкові українські архітектори розробили і побудували будинок з контейнерів. І хоча в нашій країні будинки з контейнерів чи модульні будинки поки що не особливо поширені, ця споруда вийшла дійсно вражаючою і дуже вдалою. Для будівництва було взято три великих контейнери, кожен площею 60 кв.м. Ще один контейнер послужив гостьовим будинком. Будинок з контейнерів по-українськи розмістився в Харкові, а місцем локації послужила височина, звідки відкривається прекрасний вид на місто. Авторство проекту належить архітектурній студії «Drozdov & Partners», а будинок отримав назву Anti Patio. 60

Чернівецька область

Будинок-корабель м. Чернівці

Однією з головних архітектурних родзинок Чернівців є будинок-корабель – один з перших кам'яних будинків у місті. Збудований він у XIX столітті, знаходиться на перетині вулиць Шолом-Алейхема та Головної. Будинок насправді нагадує корабель. Звужений фасад, наче нагадує ніс корабля, спрямований на південь. На другому поверсі є просторий балкон, схожий на палубу, і

маленька

башта,

що

нагадує

щоглу,

безумовно,

створюють в уяві жителів та гостей міста образ такого собі «шедевру суднобудування» та збуджують цікавість до історії його появи. Місцеві жителі до цього часу називають його на старий манер – «шіфа», що в перекладі з німецької 62

означає корабель. Зовні незвичайний будинок прикрашено скульптурами левів, грифонів, дельфінів і водоростей. Цей «сухопутний корабель» посприяв виникненню дуже романтичної легенди. За часів Австро-Угорщини тут жили два брати, пристрасно закохані в море. Один брат присвятив йому все своє життя, ставши згодом капітаном на справжньому судні. Інший тим часом залишився на суші і домігся успіху у фінансових справах. Через багато років обидва брати вийшли на пенсію, проте жоден із них так і не створив власної сім’ї. Вони вирішили оселитися в дивовижному і неповторному будинку, який нагадував їм про їхнє морське захоплення. Власники будинку-корабля жили на другому поверсі, на майданчику якого були встановлені два капітанські мостики, два штурвали і два керма. Брати щоранку виходили туди на зарядку, а на свята надягали парадну форму і ставали до штурвалів. Звичайно, що це лише є красива, романтична історія, але є, звісно, і більш традиційна версія виникнення споруди, більш прозаїчна: в кінці XVIII ст. у цьому кварталі була корчма «Під золотим кораблем». Саме образ корчми, її назва, наштовхнули архітекторів у кінці ХІХ ст. і

побудувати дім, який своїм зовнішнім виглядом нагадував би корабель.

П’яна церква м. Чернівці

У місті Чернівці є унікальна в архітектурному плані культова

споруда.

Мова

йде

про

Миколаївський

кафедральний собор, або як його в народі називають П'яна церква. П'яна церква – визначна пам'ятка Чернівців. Свою назву храм отримав завдяки нетиповим для наших православних храмів куполам. Основи куполів (барабани) в буквальному сенсі слова закручені, наче п'яні. Кручені 64

глави собору, безперечно, в перші секунди бентежать і збивають із пантелику тих, хто на них дивиться. І не дивно. Ви можете подумати, що щось негаразд із вашими очима. Але це не обман зору і не викривлення простору. Храм було збудовано напередодні Другої світової, у 1939 році. За взірець було взято середньовічний храм з румунського міста Куртя де Арджеш, створений у стилі неоромінеск. В цьому храмі такі ж закручені барабани. Ефект виявився настільки вражаючим, що його почали наслідувати. П'яна церква в Чернівцях незвичайна не тільки зовні, але і всередині. Впадає в очі нестандартне розташування вівтаря. Ми звикли бачити вівтар навпроти входу, а в Миколаївському соборі він знаходиться праворуч від входу. Це пояснюється задумкою архітекторів: вхід до церкви повинен бути саме з центральної міської вулиці Руської. Якби вівтар був встановлений навпроти входу, це була б північна сторона. За християнськими канонами вівтар прийнято розміщувати зі східної сторони. Саме тому вівтар у Миколаївському соборі розташований на сході, де йому і належить бути. Вражають і два велетенські дзвони, які спеціально для храму замовили з Трансильванії, та кольорові вітражі, 65

які

привезли

Бухареста.

Яскраві

розписи

церкві

подарував художник зі столиці Румунії Пауль Молда, а вишуканий двоярусний дубовий іконостас створив відомий румунський різьбяр Григорій Думітреску-Ловендаль. Освятили Миколаївський кафедральний собор 6 грудня 1939 року. Пережив він і важкі воєнні часи й прихід радянської влади. На відміну від багатьох церков, у радянський період храм був діючим й використовувався за призначенням. Власне це єдина церква у Чернівцях, богослужіння в якій ніколи не переривалося. Можливо, саме тому їй вдалося вціліти й повністю зберегти самобутній

інтер'єр

першої

половини

століття.

Відвідувачі й сьогодні мають чудову нагоду помилуватися чарівною

архітектурою

та

мальовничим

внутрішнім

убранством храму, зокрема, яскравими вітражами та старовинним різьбленим іконостасом.

Чернігівська область

Садиба Глібова м. Чернігів

Стародавнє місто Чернігів славиться мальовничими місцями. Серед них чільне місце займає садиба Григорія Глібова, збудована в неоготичному стилі. Збудував цей архітектурний шедевр наприкінці ХІХ ст.

Григорій

чернігівського

Миколайович дворянства.

Глібов

Загалом,

Г.

–

очільник

Глібов

був

людиною неординарною, його вважали відчайдушним мрійником та романтиком, відзначався екстравагантністю та дивакуватістю. Наприклад носив дуже дивне вбрання: 68

поверх короткої куртки надівав шкіряну безрукавку, носив великі жовті ботфорти, глибокі шкіряні рукавиці та капелюх із пір’їною. Збереглися перекази, що Г. Глібов, перебуваючи в Парижі, зустрів жінку, яка йому дуже сподобалась, і запросив її до Чернігова, але вона відмовилась. Щоб привабити її, він побудував цей готичний будинок, який був схожий на невеликий лицарський замок. Так почалася історія однієї з найцікавіших споруд Чернігівщини. Замок має складний асиметричний план, якому відповідає пластичний фасад. Під будинком знаходиться глибокий і міцний підвал. Поряд з будинком збереглись будинок садівника,

каретник,

льодовня.

До

входу

вела

підковоподібна під'їзна алея. Сьогодні це місце є одним з найромантичніших в Чернігові.

Література Амеліна Л. Творчий тандем: Городецький - Саля [Текст] : [про видатного архітектора В. Городецького та його Будинок з химерами] / Л. Амеліна // Образотворче мистецтво. – 2013. – № 2. – С. 125-126. «Будинок із химерами» [Текст] : [м. Київ] // Україна. Фортеці, замки, палаци : 70 архітектурних пам'яток : путівник / авт.- уклад.: О. М. Беліков, Ю. С. Воронцова. – Харків : Альбатрос, 2011. – С. 8-9. Вербицька Т. У Тернополі з’явилися «гайзи-бубели» і колесо часу [Текст] : [про музей-ресторан «Старий млин»] / Т. Вербицька // Тернопільська газета. – 2003. – № 11. – С. 6. Гирич І. Київ: люди і будинки [Текст] / І. Гирич. – Київ : Либідь, 2015. – 431 с. Гош М. Незвичні будівлі України: дивимось на архітектурні шедеври [Електронний ресурс] / М. Гош // Tochka. net. – Електрон. текст. та граф. дані. – Режим. доступу: https://travel.tochka.net/ua/, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Опубліковано: 19.01.2018. – Перевірено:

Доротич М. Цитадель отримала статус національної пам'ятки // Високий замок. – 2012. – 29 жовт. – № 201. – С. 6. Кирпан А. Неначе писанка…музей / А. Кирпан // Terra Ukrainiana. – 2006. – № 3. – С. 54-58. Леонтьєв Д. Архітектура України : від античності до нашого часу [Текст] : велика ілюстр. енцикл. / Д. Леонтьєв. – Харків : Ранок, 2010. – 223 с. Небесна

І. Київ химерного зодчого [Текст] :

[архітектор В. Городецький] / І. Небесна // RIA +. – 2016. – 27 лип. – С. 18. Ольховська

І.

Людина-легенда

Владислав

Городецький [Текст] : [до 150-річчя від дня народж., укр. архітектора] / І. Ольховська, О. Тюленєва // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 7-8. – С. 21-25. Плугатор Г. В Коломию до писаного яйця [Текст] / Г. В. Плугатор // Експедиція ХХІ. – 2010. – № 3. – С. 20. Сисоєва Н. Видатний зодчий Києва [Текст] : до 150річчя

від

дня

народж.

архітектора

Владислава

Городецького / Н. Сисоєва // Шкільний світ. – 2013. – № 8. – С. 15-19. Скоблікова М. Василь Кричевський: між авангардом і традицією [Текст] : [архітектор, графік, живописець, 71

дизайнер] / М. Скоблікова // Образотворче мистецтво. – 2013. – № 4. – С. 127-129. Цікаві місця Івано-Франківщини

[Текст] : музей

«Писанка» // Позакласний час. – 2008. – № 7. – С. 95-98.

Іменний покажчик Андрушко В. 22 Апштейн Т. 31 Артинов Г. 6 Аршавський С. 31 Бернар С. 34 Брадман Е. 31 Брусов С. 15 Булгаков М. 6 Глібов Г. 67 Головань М. 8 Городецький В. 27 Гросуляк М. 54 Ґауді Ф. 11, 47, 54 Думітреску-Ловендаль Г. 65 Зімельс Ю. 56 Кравчук Л. 32 Кричевський В. 49 Кучма Л. 32 Листовничий В. 6 Матюшенко М. 47 Метельницький Р. 9 73

Могильовцев С. 33 Молда П. 65 Ніколаєв В. 33 Петлюк С. 37 Рафалович Г. 45 Ринтовт Ю. 12 Саля Е. 28 Ткачук Я. 22 Хохлов М. 11 Четков О. 5 Штекель Д. 53 Шумин І. 22 Ясінський М. 22

Географічний покажчик Барселона 54 Богатирівка 17-18 Бухарест 65 Вінниця 5-6 Дніпро 11-15 Кенія 29 Київ 6, 27-35 Коломия 21-23 Куртя де Арджеш 64 Луцьк 8-9 Львів 37-42 Одеса 44-47 Париж 68 Переходи 56 Полтава 49-50 Поляниця 20, 23 Тернопіль 52-55 Харків 59 Чернівці 61-65 Чернігів 67-68 Чортків 55 Шешори 25 75

ЗМІСТ Від укладача