“Слідом за осінніми хмарами…” by #tobm

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ МОЛОДІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІДДІЛ

“Слідом за осінніми хмарами…” Методико-бібліографічні поради з питань популяризації творчої спадщини Тодося Осьмачки (1895 – 1962) в молодіжній читацькій аудиторії

ТЕРНОПІЛЬ 2009

За твердженням науковців, чи не єдина річ, що рятує людину в сучасному світі – право знати хто ти і що ти, звідки родом і яка земля виходила тебе, право любити і вірити в цю країну попри всі негаразди та політично не- чи респектабельні проекції. Історію “радянізації” України можна вивчати за сторінками підручників, академічних, довідкових видань, дисертацій, архівних матеріалів і закритих КДБбешних фондів... А можна простіше – читати твори Тодося Осьмачки. Так, за твердженням Юрія Шевельова:“Стало невідхильно ясно: ми здатні мати Гоголя своєю мовою і в своїй літературі... і сьогоднішній Гоголь — зовсім відмінний і зветься не Гоголь, а Осьмачка” [10]. У 2010 році виповнюється 105 років від дня народження письменника, а отже є ще один привід звернутись у роботі бібліотеки з молодим читачем до творчості цієї надзвичайно талановитої людини. Видання адресоване бібліотечним працівникам для організації інформаційно-бібліографічних заходів історико-літературного спрямування.

Підготувала

Воробель С.

Редактор

Федорович З.

Відповідальна за випуск

Хмурич М.

Логотип бібліотеки

художник Омелян Я. Адреса:

контактні телефони : Web - адреса:

м. Тернопіль

8 (о352)

52-64-49

Нечая, 29 25 -97 -05

25-97-15

http://www.yl.edu.te.ua . E-mail: youthlib@ukr.net

Україна Шляхи мої неміряні, гори мої неважені, звірі мої ненаджені, води мої неношені, риба у них неціджена, птахи мої незлякані, діти мої незлічені, щастя для їх незлежане... Оце такая в тебе матінка, в руці Господній Україна. Синьонебая! Це Тодось Осьмачка... Малознаний, малочитаний, складно-простий у творчості, захоплений як неосяжністю людського духу, так і бездонням людської ницості... Гнаний геній, якого порівнюють то з Гоголем, то з Данте, Сартром чи Камю. Перша книга “найнахабнішого поета у СРСР” [2] появилась у 1922-му, а вже у 1930-му всі його видання були знищені. Як всякий геній, “мав украй химерний характер і не менш дивні погляди на життя... Був неймовірно запальним, екстравагантним та нав’язливим одночасно. Мав характерне почуття гумору ─ для прикладу, своєму колезі він залишив такий автограф: „Ніколи я так не шкодував за часом, як тепер, коли мені доводиться витрачати час на підпис Одарченкові панові Петрові Васильовичу. З пошаною, Т. Осьмачка” [23]. Міг раптом заявити, що, мовляв, нема настрою, піду краще "слідом за осінніми хмарами…” і зникнути на багато місяців. А в заляканому 1932-му в листі до Федерації радянських письменників України з чарівною простотою заявляв, що йому не подобається ця влада, і що було би непогано „відпустити” його до Канади або Галичини, „…аби тільки не допустити творчій силі гнити по закутках України...” [9]. Це він намагався втекти на кораблі з Ленінграда до Фінляндії, а пізніше – на Захід від “оцієї комуни, оцієї “народної власті”, яка увійшла у стичку з пекельними силами і випустила на нашу землю із самого споду людської злоби

найлютющих собак у образі людей, щоб вони вас ось тут, на землі домучили...” [8]. Це його цькували й четвертували, ганьбили й таврували. Це він проніс через усе життя арешти, допити, слідчі ізолятори, переховування, примусові лікування, а ще - бажання вирватись із лещат тоталітарної системи. Це про його візит до НКВС ходили легенди: «Коли слідчий викликав мене на допит, я вирішив прикинутися божевільним. Коли мене ввели в кабінет, я побачив портрети Маркса і Леніна, запитав: "А чого це ви тут розвішали жидів?" І далі я плів усяку нісенітницю» [20]. Слідчий від здивування не знав, що робити з в’язнем, і передав його на огляд лікарям, які визнали Осьмачку божевільним та відправили його в “4 санаторій” - Кирилівську лікарню. Чи мав він можливість вижити? Навряд чи. Після арештів, лікувань, переховувань, лише у 1942 році добрався до Львова. Потім були - Німеччина, США, Канада, Франція, Югославія... Шукав для себе Україну, на жаль недосяжну. “Ще однієї такої гіркої долі поета довго треба шукати в усій світовій літературі. Навіть поневіряння і страхи волоцюги Франсуа Війона видаються дитячим спектаклем у порівнянні з чорною Осьмаччиною одіссеєю... Не кожен витримає такий важкий хрест” [2]: Цей хрест. І напис. Просто. Все до теми. Ця вічна пам’ять — брама в забуття. А він лежить, самотній і окремий, — Цілком такий, як був і за життя. Борис Олександрів __________________ Творча манера письма Тодося Осьмачки вимагає насамперед камерних інформаційно-просвітницьких заходів. Так у серії “Українська класика в іменах” доцільно підготувати листівки-закладки, бібліографічні списки за темами: “На згарищі спаленої душі. Проза Т. Осьмачки”, “...і я тепер шепчу: “Христе, спаси нас / Від найстрашнішого гріха”. Короткому огляду життя і творчості письменника можна присвятити бібліографічний огляд чи біобібліографічний нарис “Український Гоголь”, “Йому судилась вічна боротьба”, “Осьмачка – поет і перекладач”; підготувати виставку-знайомство “Тодось Осьмачка: штрихи до життєвої долі”. Поряд із захопленням рідною землею наріжним каменем творчості письменника є несприйняття радянської системи. Він – один із небагатьох

українських тогочасних письменників, які висвітлювали у своїй творчості жахіття радянської України, нищення нації. Стоять у колонах юнацтво, діди — Безгласнії вівці держави, стоять і чекають, коли їм іти В рови на бенкети криваві... Заради чого? Заради майбутнього, “в якому ми, кати, зневажені в сьогоднішньому світі, будемо володарями світу, і будівничими, і панами свого щастя, яке ми передамо своїм дітям, внукам, правнукам. І вони вже не знатимуть, що ми були катами а тільки матимуть на увазі те добро, яким вони житимуть... Діти батьків не питають, де вони беруть засоби для їх утримання... І через те все, що ми робимо, то тільки для себе. І всі, кого ми убиватимемо, то тільки для добра свого, своїх дітей, майбутнього наших дітей. Що тоді буде зватися щастям всього людства...”[2]. За підрахунками фахівців, Голодомор – це не тільки 7 мільйонів життів, а й 66 тонн золота, 1439 тонн срібла... діаманти, антикваріат – великодержавницький грабунок і ціна української трагедії 33-го, висвітлені у творах У. Самчука (“Марія”), В. Чапленка (“М”ясозаготівля”, “Зойк”, “Чий злочин?”), Т. Осьмачки (“План до двору”, “Ротонда для душогубців”), В. Барки (“Жовтий князь”), Д. Гуменної (“Діти Чумацького шляху”), Ольги Мак (Страх”, “Каміння під косою”), П. Маляра (П.Миргородського) (“Золотий дощ”) та ін. Цей список можна продовжувати іменами сучасних авторів, організувавши: виставку-пам”ять, літературні огляди, усні журнали, літературні діалоги [21], вечори пам”яті тощо. Процес СВУ, геноцид, ГУЛАГівські катівні, ростріляне відродження – одні ламались і наслідуючи співця сонячних кларнет, кланялись Хаму, інші залишались чесними до кінця. Можливо, зацікавить молодь літературний репортаж “Над Україною дзвони гудуть”, огляд / перегляд літературних течій, художніх творів сучасників Тодося Осьмачки: “Постаті української літератури XX століття. Це дозволить відобразити погляди багатьох авторів на цю епоху: Тодось Осьмачка, Павло Тичина, Володимир Винниченко, Микола Хвильовий, Євген Маланюк, Євген Плужник, Володимир Сосюра, Григорій Косинка та ін. Ознайомленню читацької аудиторії з творчістю письменника сприятиме проведення літературних годин “На зламі епох: Україна у творчості Тодося Осьмачки”, “Поетичні обрії Тодося Осьмачки”, літературних композицій “Піду за осінніми хмарами...”: Україна в поезії Тодося Осьмачки”, “До тебе, степе мій, пісні мої горять”, або ж літературних ігор [11]. Оскільки значна робота бібліотеки проводиться на основі співпраці з навчальними закладами, доцільним є організація літературного вечора, читацької конференції на тему “Хай собі він буде геній....”. (Павло Тичина) з висвітленням приблизно наступних тем: У самотній мандрівці до вічності:

життєвий шлях поета; Шукав у слові Україну (творчість); "І димом пропасти в безодні часу!" (проза); "У нашім раї на землі..." (поезія); Україна на переломі: прозові твори ("Старший боярин", “План до двору”, “Ротонда душогубців”); “Він жив цілковито Україною". Не слід забувати про необхідність використання в роботі бібліотеки з молоддю технологічних можливостей ПК, інтернет-ресурсів.

*** Життя і творчість Тодося Осьмачки на сторінках Інтернет (огляд веб-ресурсів) Гей, степе мій, підпер ти ріками моря, щоб не схитнулися вони на ниви хлібороба… Ти запалив дзвінкі вогні великих сизих рос, що з ранків падають на обрій — на вічний твій покос… Так змогла написати лише дійсно талановита людина, безмежно закохана у рідну землю. Кожному з нас долею відміряно свій приділ. Йому – талант, любов до України, самотність. Це Тодось Осьмачка, який попри засилля бульварного чтива та унікальність навчальних програм все-таки повертається в Україну. Ще Юрій Шерех у статті “Над Україною дзвони гудуть” відмічав, що: “Якщо можна в слові збудувати батьківщину- державу, — то це вона збудована, зримо і живовидячки» [23]. Що ж пропонує читацькій увазі популярний серед молоді інтернет? Так, пошуковик Google надає інформацію про наявність більше 5 тисяч веб-сторінок. Серед них – біографічні, тематичні розділи сайтів; повнотекстові публікації творів, тематичні публікації, онлайн-навчальні програми тощо. Довідково про життя і творчість Тодося Осьмачки, який все життя шукав Україну і будував її у слові можна ознайомитись в онлайн-пректі Вікіпедія [21]. Плюсом сайту Poetyka [17] є абетковий покажчик творів, біографічна довідка (автор - М. Слабошпицький), портрет поета. “Цiлий вiк жити обов'язком — це бути арештантом, хоч i не пробувати в тюрмi. Але якби добровольцiв для такої неволi не хватило, то це й був би кiнець свiту”, - так вважав Тодось Осьмачка. І Україна у його творах співає і плаче, сподівається й побивається: Що несила була козацька поставити до світового столу на захист України ні дипломата мудрого, і ні однієї книги великого поета у їх бібліотеки, і ні однієї картини у їх музеї, і ні одного вченого до їх академій, який розумівся б і на науці, і на політиці, і на мистецтві. Але найвища нота горя лунала про те, що Україна, якби і вернулася до них, віднята назад у ворога, то не була б такою, якою вона йому віддавалася. І плакала

козацька душа, що минулого вирвати з пам’яті ніхто не здолає і що прийдешня Україна буде горем, без якого жити не можна вже й сьогодні на землі”, - Тодось Осьмачка “Старший боярин”, а також біографічна довідка, добірка віршів, поема “Поет” - на сайті Українського Центру [12]. Бібліотека української літератури [15] пропонує реферат «Життя і творчість Тодося Осьмачки» та список додаткової літератури. Попри порівняння з Гоголем, Шевченком, традиційними видаються наведені тут паралелі І.Смолія з творчістю екзистенціалістів («Нудота» Сартра, «Чужинець» Камю, “Старший боярин” Осьмачки), герої яких так само відчувають свою нестерпну самоту й непотрібність у “світовій пустелі”. Поетична підбірка Тодося Осьмачки представлена в цікавому онлайнпроекті Романа Бріскіна Бібліотека кошового писаря [13] . “Елегія”, “Казка”, “Регіт”, “Пісня з Півночі”, “До вічної ночі”, “На Ігоревім полі”, “Незмінність”, “Україна”, “Поет” - у е-бібліотеці Буквоїда [14]. Загальне уявлення про літературний феномен Тодося Осьмачки подає програма навчального курсу літератури української діаспори для студентів Торонтського університету [22]. В повнотекстовому варіанті представлено твори: “Старший боярин”, вибрані вірші, поема "Поет" і літературнознавчі розвідки Григорія Костюка, Петра Одарченка, Михайла Слабошпицького, Ніли Зборовської, Юрія Шереха та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ І РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.

Осьмачка Т. Поезії [Текст] / Тодось Осьмачка ; передм. М. Г. Жулинський. – К.: Рад. письменник, 1991. – 251 с. – (Б-ка поета).

Осьмачка Т. Ротонда душогубців [Текст] : оповідання / Тодось Осьмачка ; післям.: М.Ф.Слабошпицький. – К., 2008. – С. 264. – (Українська класика).

Осьмачка Т. Старший боярин [Текст] ; План до двору : романи / Тодось Осьмачка ; передм. С.П.Пінчук. – К., 1998. – С. 236. ***

Зборовська Н. На згарищі спаленої душі [Текст]: за прозою Т. Осьмачки / Зборовська Н. // Сучасність. – 1997. – № 6. – C.137-144.

Кейван М. У самотній мандрівці до вічності [Текст] : спогади про Тодося Осьмачку / Кейван М. // Березіль. – 1996. – № 3-4. – С.58-95.

Кондратюк А. Читаючи Тодося Осьмачку [Текст] : повість-есе / Кондратюк А. // Київ. – 1999. – № 5-6. – С.77-106.

Короненко С. Самотній геній української літератури [Текст]: Минуло 105 років від дня народження Тодося Осьмачки / Короненко С. // Літ. Україна. – 2000. – № 19 (25 трав.). – С.7.

Покальчук В. Тодось Осьмачка [Текст] : фрагмент зі спогадів / Покальчук В. // Сучасність. –1995. – № 5. – С.146-148.

Слабошпицький М. Поет із пекла (Тодось Осьмачка) [Текст] : роман-біографія / М.Слабошпицький // Київ. – 2003. – № 4-6. Шерех (Шевельов) Ю. Над Україною дзвони гудуть [Текст] : про повість Т.Осьмачки "Старший боярин" / Ю. Шерех (Шевельов) // Дивослово. – 1995. – № 1. – С. 6-10.

10.

**** Літературні ігри [Текст] : (Т.Осьмачка) // Позакласний час. – 2002. –№ 9. – Вкладка.

11.

*** 12. Тодось

Осьмачка [Електронний ресурс] // Український Центр : онлайн-б-ка. – Електрон. текстові та графічні дані. – Lviv-London-Kyiv, 2001 – . – Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/library/display.asp?avt=%CE%F1%FC%EC %E0%F7%EA%E0&an=%D2%EE%E4%EE%F1%FC, вільний. – Мова: укр. – Опис основано на версії, датованій: 11 липня 2009 р. 11:17:56. – Перевірено: 01.09.2009.

13. Осьмачка

Т. Казка [Електронний ресурс] ; Сонет ; Україна ; Хто: вірші / Тодось Осьмачка // Бібліотека кошового писаря / Роман Бріскін. – Електрон. текстові дані (5 файлів: 21.18 КБ). – [США ?], 1998 - . – Режим доступу: http://www.pysar.net/poet.php?poet_id=53, вільний. – Мова: укр. – Опис основано на версії, датованій: 11 липня 2009 р. 11:17:56. – Перевірено: 01.09.2009.

14. Тодось

Осьмачка [Електронний ресурс] // Буквоїд :е-бібліотека / Сергій Руденко, Леся Коверзнєва. - Електрон. текстові таграфічні дані. – К., 2007 - . – Режим доступу: http://www.bukvoid.com.ua/library/todos_osmachka, вільний. – Мова: укр. – Опис основано на версії, датованій: 10 липня 2009 р. 11:17:56. – Перевірено: 01.09.2009.

15. Осьмачка

Т. Поезії [Текст] / Тодось Осьмачка // UkrLib: б-ка укр. л-ри / гол. адмін.: Євген Васильєв. - Електрон. текстові та графічні дані (1 файл: 29.75 КБ). - К., 2000 - . - Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=237, вільний. - Мова: укр. - Опис основано на версії, датованій: 9 липня 2009 р. 11:09:20. - Перевірено: 01.09.2009.

16. Тодось

Осьмачка [Електронний ресурс] // Чтиво : е-бібліотека / Сергій Руденко, Леся Коверзнєва. - Електрон. текстові таграфічні дані. – К., 2005 - . Режим доступу: http://chtyvo.org.ua/authors/Osmachka/ , вільний. - Мова: укр. Опис основано на версії, датованій: 14 липня 2009 р. 16:24:09. - Перевірено: 01.09.2009.

17. Тодось

Осьмачка [Електронний ресурс] // Поетика : е-бібліотека укр. поезії / Сергій Руденко, Леся Коверзнєва. - Електрон. текстові таграфічні дані. – К., 1998-2007 - . - Режим доступу: http://poetry.uazone.net/osmachka , вільний. Мова: укр. - Опис основано на версії, датованій: 14 липня 2009 р. 16:24:09. Перевірено: 01.09.2009. *** Біляїв В. "На неокраянім крилі..." [Електронний ресурс] : (штрихи до літературних портретів західної діаспори) / Володимир Біляїв // Віртуальна Русь / Павло Дзіковський, Олександр Деревицький, Ігор Бабик . - Електрон. текстові дані. – К., 2005 - . – Режим доступу: http://www.vesna.org.ua/txt/biljajivv/nakr.html . - Текст на екрані: укр. мовою. Електронна версія друк. вид. (Біляїв В. "На неокраянім крилі..." – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. - 348 с.). - Опис основано на версії, датованій: 8 травня 2007 р. 12:07:16. - Перевірено: 01.09.2009.

18.

Коцарев О. Тодось Осьмачка: втеча від божевілля [Електронний ресурс] / Олег Коцарев // Мистецька сторінка. - Електрон. текстові та графічні дані. – К., 2006 - 2008. – Режим доступу: http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1048, вільний. - Текст на екрані: укр. мовою. - Опис основано на версії, датованій: 15 липня 2009 р. 14:46:10. - Перевірено: 01.09.2009.

19.

Сеник Л. Голодомор в українській прозі [Електронний ресурс] / Любомир Сеник // Громада : часопис українців Угорщини. - Електрон. текстові дані (1 файл: (84.8 КБ). – Budapest, 2001-2009. - Режим доступу: http://www.ukrajinci.hu/arhiv/hromada_71/istorija/holod.htm, вільний. - Мова: укр. Опис основано на версії, датованій: 26 січня 2005 р. 1:40:59. - Перевірено: 01.09.2009.

20.

Осьмачка Теодосій Степанович // Вікіпедія. - 1 файл: 8,65 КБ. - Україна? http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%8C%D0%BC %D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D0%BE %D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9_ %D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE %D0%B2%D0%B8%D1%87,вільний. - Текст на екрані: укр. мовою. - Опис основано на версії, датованій: - 16 червня 2009 р. 8:39:06.

21.

Literature of the Ukrainian Diaspora [Електронний ресурс] : прогр. навчальн. курсу [Тодось Осьмачка] / / Department of Slavic Languages and Literatures ; Instructor: Maxim Tarnawsky // University Computing in the Humanities and Social Sciences. - Електрон. текстові та графічні дані. – Toronto, 2001-2009. Режим доступу: http://www.chass.utoronto.ca/~tarn/courses/1412-read.html вільний. - Мова: укр. - Опис основано на версії, датованій: 15 березня 2007 р. 0:19:12. - Перевірено: 01.09.2009.

22.