Тернопільська обласна бібліотека для молоді Інформаційно-бібліографічний відділ
Славетні українці. Іван Пулюй Інформаційний дайджест
Тернопіль, 2020 2
53(092) С 47 Славетні українці. Іван Пулюй [Текст] : інформ. дайджест / Упр. культури Терноп. облдержадмін. ; Терноп. обл. б-ка для молоді ; інформ.-бібліогр. від. ; уклад. І. Грицишин. – Тернопіль: [б.в.], 2019. – 30 с. Видання знайомить читачів із життям видатного фізика, винахідника, громадського діяча Івана Пулюя, подає інформацію про його визначні винаходи, громадську та літературну діяльність. Дайджест адресований науковцям, краєзнавцям, учням та вчителям, усім, кого цікавить науковий доробок видатного вченого. Укладач: І. Грицишин Редактор: Т. Федорович Відповідальна за випуск: Л. Гук Дизайн обкладинки: П. Середа Тернопільська обласна бібліотека для молоді, 2020 Адреса: м. Тернопіль, вул. Нечая, 29 Контактні телефони: (0352) 52-64-49, 25-97-05, 25-97-15 https//tobm.org.ua E-mail: youthlib@ukr.net 3
Від укладача У
лютому
виповнюється
175
років
від
дня
народження великого вченого світового масштабу Івана Пулюя. На знак пошани до подвижницького життя українця Тернопільська обласна бібліотека для молоді пропонує інформаційний дайджест «Світ належить українцям. Іван Пулюй». У виданні подано основні біографічні відомості про Івана Пулюя, акцентовано увагу на його винаходах та їх значенні у розвитку науки, а також вміщено матеріали про літературну діяльність. У роботі представлені цікаві маловідомі факти з життя та діяльності вченого, бібліографія його творів та джерел, що містять інформацію про І. Пулюя. Видання
адресоване
науковцям,
краєзнавцям,
бібліотекарам, студентам, учням та вчителям, усім, кого цікавить науковий доробок видатного вченого.
4
Феноменальний Іван Пулюй «Нема
більшого
гонору
для
інтелігентного
чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю». (Іван Пулюй) Його ніколи не обмежували у виборі професії, адже батько, бургомістр містечка Гримайлів, міг забезпечити синові найкращу освіту. Втім, ніхто не міг передбачити тих наукових висот, яких досягнув Іван Пулюй. Фізик, математик, астроном, теолог, філософ, електротехнік, блискучий педагог, який знав п'ятнадцять мов, Іван Павлович Пулюй належав до тих, хто у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття формував світ. Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в родині Ксенії та Павла Пулюїв у містечку Гримайлів Скалатського повіту на Тернопільщині. Батько Івана Пулюя був людиною
освіченою
й
мав
авторитет
у
місцевого
населення. Родина була заможною та сповідувала грекокатолицьку віру, а син Іван вже у ранньому дитинстві проявляв інтерес до навчання. Хлопець довго не міг 5
визначитися із покликанням. У Тернополі разом із родичами організував молодіжне товариство «Громада», на зібраннях якого обговорювали літературу, історію та Слово Боже. У Відні навчався у духовній семінарії і паралельно відвідував лекції з фізики та астрономії. Ці лекції згодом перекреслили плани прийняти духовний сан. Навіть, коли
у 1873 році закінчив Віденський
університет, де вивчав філософію, його і далі манили природничі науки. Пулюй написав
науково-популярну
працю «Про нерухомі зірки і планети», в якій навів відомості про нові і змінні зорі, стверджуючи, що в явищах природи немає нічого надприродного і, нарешті, зробив висновок, що всі космічні процеси підпорядковані тим самим законам, які панують і на землі. Особливо він наголосив на такому фундаментальному законі, як закон збереження матерії та руху, про який детально розповів у окремій книжці українською мовою «Непропаща сила». Книга про нерухомі зірки і планети фатально позначилася на
всій
подальшій
долі
Івана
Пулюя.
Вона
була
кваліфікована як така, що спрямована проти російської монархії, через що йому було заборонено викладати у Києві, куди вчений планував податися.
6
З 1873 року Іван Пулюй працює асистентомвикладачем кафедри фізики, механіки та математики Військово-морської академії у місті Фіюме (нині Рієка в Хорватії). За короткий час молодий вчений здобув авторитет і підняв роботу фізичної лабораторії на високий рівень. Старання українця помітило Міністерство освіти Австро-Угорщини
і
Пулюю
вручили
стипендію
на
навчання у фізичному університеті професора Августа Кундта. Вирушаючи 1875 року до Страсбурга, Пулюй відчував,
що
попереду
нові
відкриття.
Тут
він
познайомився із сербом Ніколою Теслою, разом вони досліджували взаємодію електричного струму і вакууму. Тоді ж у професора Кундта асистентом працював і Вільгельм Рентген, який, щоправда, мав інші зацікавлення. Матеріальна скрута примусила Івана Пулюя змінити напрям наукової діяльності: він активно працює над проблемами електротехніки. У 1881 році вчений опанував ремесло склодува і виготовив для себе декілька вакуумних трубок – так звані «лямпи Пулюя». Вперше у світовій практиці йому вдалося зробити кілька знімків: тіла пацюка та шпильки у руці доньки Наталії. Фото були чіткими, а час витримки не перевищував 5 секунд. Про природу Х7
променів Пулюй опублікував кілька наукових статей. Того ж року на Світовій електротехнічній виставці в Парижі йому вручили срібну медаль, однак пристрій він так і не запатентував, ба більше – подарував Рентгену одну із своїх трубок. Тим
часом
слава
про
українського
фізика
поширилася Європою. У 1884 році Пулюю пропонують очолити кафедру фізики та електротехніки в Німецькому політехнічному інституті. Цю посаду він обійматиме 32 роки. Творча індивідуальність Івана Пулюя особливо яскраво
проявилась
у
галузі
електротехніки.
Він
удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних ламп. Його лампи, що були кращі від ламп Едісона, демонструвалися у 1884 році на всесвітній виставці в місті Штайєр. Пулюй першим системно дослідив «холодне світло», яке сьогодні має назву неонового. На виставці це відзначили як велике технічне досягнення. Деякі
промислово
розвинені
країни
Європи
запатентували запропоновану Іваном Пулюєм конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів, захищених від сильних електричних струмів. Корисним винаходом стала також переносна охоронна лампа, запатентована в 8
1881 році, яка тривалий час використовувалась у шахтах. За його участю в в Австро-Угорщині було запущено кілька електростанцій на постійному струмі, а також першу в Європі електростанцію на змінному струмі в Празі. У січні 1896 року в газеті «Bohemia» Пулюя приголомшила стаття про винахід Рентгена – Х-промені. Видання посилалося на статтю, опубліковану 28 грудня 1895 року в журналі Вюрцбергського фізико-медичного товариства. Відтоді, як Пулюй зробив своє відкриття, минуло 14 років. Рентген назвав свій винахід Хпроменями, однак не зміг детально пояснити, як він їх винайшов. На відміну від українця, у нього процес фотографування затягувався на 40-50 хвилин, зображення на знімках були нечіткими, розмитими. Поки німець розбирався з Х-променями в клініці Київського університету у 1896 році провели операцію із залученням променевої діагностики, яку розробив Пулюй. Однак, у 1901 році саме німцеві присудили першу в світі Нобелівську премію з фізики. 12 листопада 1901 року новина про Нобелівську премію за вивчення Х-променів, яку присудили Рентгену, застала Івана Пулюя в ліжку. Його син згодом розповів, як батько з відчаєм зірвався на ноги і безпорадно вхопився за 9
голову: «Моя лямпа! Моя лямпа!». Надії мало, але він усе ж написав Рентгену: «чи не користались ви часом «лампами
Пулюя»,
колего,
саме
тими,
які
я
вам
подарував?» Відповіді, ясна річ, не дочекався. Після смерті Рентгена його нащадки знищили все, що стосувалося Хпроменів, кажуть такою була воля вченого. Чому він заповів спалити свій архів? Чому він став єдиним Нобелівським лауреатом, що відмовився прочитати свою Нобелівську лекцію після преміювання? Ці питання до сьогодні залишаються без відповіді. Альберт Ейнштейн, з яким Пулюй мав дружні стосунки,
дізнавшись
про
історію
з
Х-променями,
заспокоював товариша: «Не можу Вас нічим утішити: що відбулося – не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що і Ви вклали свою частинку в епохальне відкриття. Хіба цього мало?». Ейнштейн висловлювався логічно, дещо різко і навіть цинічно. «Хто стоїть за вами, русинами, - яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, та куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном – вся Європа». Відповідь Пулюя була такою: «Що повинно відбутися – відбудеться обов’язково, і те, що відбудеться, буде найкращим, тому що така воля Господня!»
10
Добре, що Іван Пулюй після того не склав крила. У його послужному списку – відкриття, які прислужились науці на роки. Український фізик причетний до розвитку телефонних
мереж,
запатентували
кілька
конструкцію
європейських телефонних
країн
станцій
і
телефонних апаратів, які запропонував наш земляк. У Празі, де український вчений жив до останніх своїх днів, за його схемою проклали лінію першого трамваю. Завдяки енциклопедичним знанням Іван Пулюй мав великий авторитет серед промисловців і громадських діячів.
Спектр
його
дослідницької,
педагогічної,
публіцистичної та громадської діяльності був настільки широким, що в історії культури він зайняв цілу епоху. Активна громадська, публіцистична та перекладацька діяльність Івана Пулюя свідчить, що він був однією з найяскравіших постатей культурно-політичного життя України кінця ХІХ – початку ХХ століття. Навчаючись у гімназії, Іван Пулюй засновує молодіжний гурток для вивчення і популяризації української історії та літератури, піднесення
національної
свідомості
народу.
Ще
навчаючись в університеті, він пише українською мовою підручник з геометрії для українських гімназій, бере активну участь в організації українських студентських 11
товариств
у Відні.
Пізніше виступає
за створення
українського університету у Львові, публікує статті на захист української мови, забороненої у Росії царським указом 1876 року. Під час Першої світової війни вчений закликає
відродити
українську
державність.
Він
опублікував близько тридцяти статей та брошур про українські справи. Ще в студентські роки Іван Пулюй переклав українською мовою підручники з геометрії та ботаніки, а також… молитовник. Бо вважав, що звертатися до Бога українці повинні рідною мовою. Усвідомлюючи величезну роль рідної мови в пізнанні Святого Письма, разом з українським письменником Пантелеймоном Кулішем він здійснив переклад тексту Нового Завіту на українську мову. Праця над перекладом була дуже кропіткою. Пулюй навіть на деякий час покинув університетські студії, щоб пришвидшити роботу. Проте російська цензура всіляко перешкоджала виходові літератури українською мовою, тому книгу вдалося опублікувати лише у 1880 році. Раптова
смерть
Пантелеймона
Куліша
перешкодила
перекладу Старого Завіту. І вже разом з класиком нашої літератури Іваном Нечуєм-Левицьким Пулюй переклав на українську і Старий Завіт. Повністю переклад Святого 12
Письма закінчили наприкінці ХІХ століття. І лише в 1903 році світ побачив повну версію Біблії українською мовою. Загалом справами перекладу та видання Святого Письма на українську мову Іван Пулюй займався понад 35 років, незважаючи
на
те,
що
був
обтяжений
науковою,
педагогічною та громадською працею. Помер славетний вчений 31 січня 1918 р. у Празі і похований на місцевому кладовищі. Прощаючись з Іваном Пулюєм, ректор Німецької політехніки у Празі професор Бах мовив: «Ти був не тільки людиною твердих переконань і виразно викарбуваною особистістю, але також людиною, що знала, як дотримуватися вірності, передусім вірності народові, з якого ти вийшов. І немає більшої вірності, ніж вірність власному народові». В Україну видатний вчений повернувся
після
проголошення
незалежності
–
в
пам’ятних дошках і постаментах, назвах вулиць та у біографічних трактатах вітчизняних дослідників.
13
Цікаві факти про Івана Пулюя Іван Пулюй володів 15 мовами і опублікував понад 50 наукових праць. Праця Івана Пулюя
«Україна та її міжнародне
політичне значення», що побачила світ у 1915 році, була однією з перших публікацій з геополітики України. У
Івана
Пулюя
та
його
дружини
Катерини
народилося 15 дітей, однак вижили шість. Оскільки вони мешкали в Празі, Пулюй переймався, щоб діти знали українську і щорічно наймав для них викладачів. У
1916
році
вченому
запропонували
очолити
Міністерство освіти Австро-Угорщини, однак 71-річний Пулюй відмовився з огляду на свій поважний вік. Іван
Павлович
був
провідним
фізиком-
електротехніком. Мав звання професора Вищої технічної школи в Празі. Деякий час обіймав посаду ректора першого в Європі електротехнічного факультету. Був доктором Страсбурзького університету, радником Двору 14
Його
Імператорської
Величності
Франца-Йосифа
та
обіймав посаду державного радника з електротехніки Чехії і Моравії. Після смерті Пантелеймона Куліша, із яким Пулюй перекладав Біблію, він до кінця життя матеріально підтримував його дружину письменницю Ганну Барвінок. У 90-х роках ХІХ ст. Пулюй відіграв вирішальну роль як
керівник
проектування
і
будівництва
багатьох
електростанцій на змінному струмі в Чехії. Мешканці Праги досі використовують електроенергію, яку дає їм «Пулюєва» електростанція. Із початком Першої світової війни 1914 р. Пулюй разом
із
Горбачевським
очолив
Комітет
допомоги
українським біженцям з Галичини, окупованої російськими військами,
а
також
військовополоненим.
пораненим Заснував
воякам-українцям
фонд
для
і
фінансової
підтримки навчання української молоді
15
Література
із
фондів
Тернопільської
обласної бібліотеки для молоді Твори Пулюй І. Збірник праць [Текст]. Т. III : Молитовник. Псалтир / І. Пулюй; за заг. ред. проф. В. Шендеровського. – Київ : Рада, 1997. – 271 с. Пулюй І. Нові і перемінні звізди [Текст] / І. Пулюй. – Лозанна – Тернопіль, 1995. – 36 с.
Життєвий і творчий шлях Банцер В. Біблія і про Біблію [Текст]: (Згадка про те, що 1904 р. Британське біблійне тов-во вперше видало повний текст Біблії у перекладі П. Куліша, І. Пулюя та І. Нечуя-Левицького) / В. Банцер // Наука і суспільство. – 1990. – № 3. – С. 73. Барна В. Промені у темряві [Текст] : (про нашого земляка, видатного фізика І. Пулюя) / В. Барна // Вільне життя. – 1991. – 11черв. Бекесевич Б. Національний дух живив «Громаду» [Текст] : до 155-річчя Івана Пулюя / Б. Бекесевич // Вільне життя. – 2000. – 1 лют.
16
Бліхар Є. Іван Пулюй чи Конрад Рентген? [Текст] : розповідь про великого вченого-українця / Є. Бліхар // Тернопіль вечірній – 1994. – 13 квіт. – С. 1, 2. Буган І. Геній за багаторічними цензурними заборонами [Текст] / І. Буган, Р. Августин // Русалка Дністрова. – 1995. – № 2. Влох О. Доля вченого в долі України [Текст] : (про вченого-фізика І. Пулюя) / О. Влох // Аксіоми для нащадків. – Київ, 1991. – С. 119–143. Вовк С. Український Рентген [Текст] / С. Вовк // Голос України. – 1993. – 2 квіт. – С. 13. Возняк Г. Були знаними у всьому світі, хоч працювали без зарплати [Текст] : (великий внесок у розвиток укр. думки зробили члени Наук. т-ва ім. Т. Шевченка, наші земляки: І. Пулюй, М. Чайковський, М. Зарицький, В. Левицький) / Г. Возняк // Західна Україна. – 1993. – № 20. – С. З. Гаврилюк О. Учений-енциклопедист з Гримайлова [Текст] / О. Гаврилюк, В. Шумська // Вільне життя. – 2015. – 6 лют. – С. 2. Гайда Р. та ін. «Самостійна Україна – це ключ до миру в Європі» [Текст]: до 150-річчя від дня народження Івана Пулюя / Р. Гайда // Тернопіль. – 1995. – № 1. – С. 36 – 38. Гирич І. Речники українськості і глашатаї «руськості»: гідне місце в укр. науці займає І. Пулюй 17
[Текст] / І. Гирич, О. Рибалко // Пам’ятки України. – 1999. – № 3 – 4. – С. 169. Гордість і слава України [Текст] : до 155-річчя від дня народження Івана Пулюя // Знаменні дати: календар 2000. – Київ, 2000. – С. 35–37. Гривняк Ю. Іван Пулюй [Текст] / Ю. Гривняк, О. Климчук // Україна. – 1992. – № 20. – С. 10–13. Грищук Б. Велич і трагедія обкраденого генія [Текст] / Б. Грищук // Свобода. – 1995. – 31 січ. Ґерета І. Шлях до Івана Пулюя [Текст] : спогад / І. Ґерета // Русалка Дністрова. – 1995. – № 22. Даценко Л. Рентген був другим!: чому замовчували Івана Пулюя [Текст] / Л. Даценко, В. Шендеровський // Русалка Дністрова. – 1995. – № 2. Даценко Л. Славетний український вчений Іван Пулюй [Текст] / Л. Даценко, В. Шендеровський // Розбудова держави. – 1994. – № 5. – С. 24–30. Дерій Б. Йдемо на «світло» чи «рентген»? [Текст] : сценка про життя Івана Пулюя / Б. Дерій // Подільська толока : альм. літ. об-ня при Терноп. обл. орг. Нац. спілки письменників України / упоряд. З. М. Кіпибіда. – Тернопіль : Терно-граф, 2018. – Вип. 14. – С. 149-151. Дідух В. Світоч української науки та духовності [Текст / В. Дідух // Медична Академія. – 2018. – № 3. – С. 11. 18
Долчук М. Чиї ж загадкові промені [Текст] / М. Долчук // Вільне життя. – 1989. – 16 серп. Долчук М. Попередник славнозвісного Рентгена [Текст] / М. Долчук, В. Полєк // Дзвін – 1996 – № 10–12. – С. 95–101. Дуда І. Вулиці змінюють імена [Текст] : (Іван Пулюй (1845–1918) фізик, електротехнік. Коротка біограф. довідка) / І. Дуда // Тернопіль вечірній. – 1992. – 6 черв. Заїка О. Повернення Івана Пулюя в Україну [Текст] / О. Заїка // Вечірній Київ. – 1995 – 10 лют. – С. 2. Заставний Ф. Іван Пулюй – великий патріот України. Малознані сторінки творчості [Текст] / Ф. Заставний. – Львів: Львівський держ. університет ім. І. Франка; Український Вільний університет (м. Мюнхен), 1996. – 76 с. Збожна О. Апостол науки і душпастир українського народу [Текст] / О. Збожна // Наша віра. – 1996. – № 10. – С. 14. Збожна О. Вшанували українські студенти Відня [Текст] : [вшанування творчості Т. Шевченка за листами Івана Пулюя та спогадами Олександра Барвінського] / О. Збожна // Вільне життя. – 2014. – 4 квіт. – С. 5. Збожна О. Галицькі «Громади» – школа формування української еліти (за листами Івана Пулюя) [Текст] / О. Збожна // Мандрівець. – 2000. – № 3 – 4. – С. 48–52.
19
Збожна О. Друге повернення Івана Пулюя [Текст] / О. Збожна // Тернопільська газета. – 1996. – 26 верес. – С. 2. Збожна О. Іван Пулюй і український університет у Львові [Текст] / О. Збожна // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – Тернопіль,1997. – С. 47–53. Збожна О. «Лампаду одні другим передають» [Текст] : [до 100 - річчя від дня смерті Івана Пулюя] / О. Збожна // Вільне життя. – 2018. – 23 лют. – С. 3. Збожна, О. «Майте віру в свою силу» [Текст] : (до 170-річчя від дня народження Івана Пулюя) / О. Збожна // Вільне життя. – 2015. – 30 січ. – С. 3. Збожна О. Молитовник Івана Пулюя [Текст] / О. Збожна // Молодь України. – 2000. – 3 берез. – С. 2. Збожна О. «… Не списами, а живим словом» [Текст] : [до 95-річчя від дня смерті Івана Пулюя] / О. Збожна // Вільне життя. – 2013. – № 9. – С. 6. Збожна О. Немає більшої вірності, аніж вірність власному народові: ( І. Пулюй) [Текст] / О. Збожна // Західна Україна. – 1995. – № 22. – С. 6. Збожна О. Прийомний син Івана Пулюя [Текст] / О. Збожна // Свобода. – 2000. – 4 лист. Збожна О. У боротьбі за український університет: невідомі сторінки діяльності І. Пулюя [Текст] / О. Збожна // Русалка Дністрова. – 1995. – № 2.
20
Зозуляк Є. Зірка першої величини [Текст] : 2 лютого 1995 р. виповнилося 150 років від дня народження Івана Пулюя / Є. Зозуляк // Свобода. – 1994. – 16 серп. Зозуляк Є. Пулюєве світло [Текст] / Є. Зозуляк // Вільне життя. – 1994. – 29 жовт. Іван Пулюй [Текст] : [видатний укр. учений-фізик, електротехнік і громадський діяч] // Світогляд. – 2013. – № 3. – С. 62–65. Іван Пулюй. Віхи біографії [Текст] // Вісник фонду Олександра Смакули. – 1997. – № 12. – С. 17. Іван Пулюй: життя в ім’я науки та України [Текст] : бібліогр. покажч. / Наук.-техн. б-ка ТНТУ ім. І. Пулюя, Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Л. Оленич ; ред. О. Раскіна. – Тернопіль : ТНТУ ім. І. Пулюя, 2010. – 84 с. – (Родом з України ; вип. 6). Іван Пулюй [Текст] : фізик-першовідкривач // #НАШІ на карті світу : Історії про людей, якими захоплюється світ / У. Скицька. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. – С. 2023. Іванчук Р. Шрами на скалі [Текст] : роман / Р. Іваничук – Львів: Каменяр, 1987. – 213 с. Івченко В. Полювання на Х-промені [Текст] : (про вченого, нашого земляка І. П. Пулюя) / В. Івченко // Уряд. кур’єр. – 1994. – 15 берез.
21
Кіндрась К. Безмежна людина ікс [Текст] : минуло 150 років від дня народження геніального укр. фізика І. Пулюя / К. Кіндрась // Голос України. – 1995. – 9 лют. Климчук О. Знимки мають бути ясні, як Боже світло [Текст] / О. Климчук // Русалка Дністрова. – 1995. – № 2. Козирський В. До 150-річчя І. Пулюя [Текст] / В. Козирський, В. Шендеровський // Слово. – 1995. – Ч. 2. Козирський В. І. Пулюй і Україна [Текст] / В. Козирський, В. Шендеровський // Уряд. кур’єр. – 1999. – 7 серп. – С.8–9; Наука і суспільство. – 1999. – № 10 – 12. С. 53–55. Кореневич Л. Молитва докторові І. Пулюєві [Текст] : (наукова діяльність) / Л. Кореневич // Літ. Україна. – 1997. – 8 трав. – С. 5. Культура та мистецтво [Текст] : (видатний фізик Іван Пулюй ) // Верига В. Нариси з історії України (кінець ХVIII – поч. ХХ) / В. Верига. – Львів, 1996. – С. 276–278. Кушерець В. Фізик української ідеї [Текст] : до 170річчя від дня народження науковця і громадського діяча Івана Пулюя / В. Кушерець // Україна молода. – 2015. – 3 лют. – С. 10. Нагорняк С. Загадкова історія великого відкриття [Текст] : (відкриття ікс-променів І. Пулюй, Ленард, Рентген) / С. Нагорняк // Свобода. – 1996. – 30 січ.
22
Нагорняк С. Медюх М. Ікс-промені Пулюя [Текст] : минуло 155 років від дня народження І. П. Пулюя / С. Нагорняк // Свобода. – 2000. – 5 лют. Нагорняк С. Фізико-технічні ідеї Івана Пулюя [Текст] / С. Нагорняк, М. Медюх. – Тернопіль: Джура, 1999. – 212 с. Нужна О. Людина, яка формувала світ [Текст] : (Іван Пулюй) / Нужна О., В. Шендеровський // Голос України – 1996. – 1 лют. – С. 12. Олійник М. Пантелеймон Куліш («Разом з львівським професором Пулюєм здійснює переклад «Нового завіту») [Текст] / М. Олійник // Літ. Україна. – 1999. – 29 черв. Ониськів М. Іван Пулюй [Текст]: збірник праць / М. Ониськів // Тернопілля’ 96: реґіон. річник. – Тернопіль, 1996. – С. 344. Орнарович І. Викрадення Рентгена [Текст] : до 115річчя І. Пулюя / І. Орнарович // Україна молода. – 2000. – 2 лют. – С. 12. Пасенко І. Іван Пулюй повертається в Україну. А його наукове відкриття? [Текст] // Тернопілля’97: реґіон. річник / І. Пасенко. – Тернопіль, 1997. – С. 458–459. Перший україномовний друкований переклад Біблії Іваном Пулюєм [Текст] // Сарбей В. Г. Національне відродження України / В. Г. Сарбей. – Київ,1999. – Т. 9. – С. 182.
23
Петрик М. Іван Пулюй і українська національна ідея [Текст] : (155-річний ювілей) / М. Петрик // Ровесник. – 2000. – 27 січ. Пляцко Р. М. Забуті імена – у нові підручники [Текст]: (серед укр. вчених наш земляк І. Пулюй) / Пляцко Р. М., В. Р. Шаромова // Рідна школа. – 1992. – № 2. – С. 7– 11. Повернення із забуття: невідомі імена видатних фізиків і математиків, вихідців із Тернопільщини – дійсних членів НТШ [Текст] / О. І. Августин, Ю. В. Буган, Ю. Г. Бачинський, Г. М. Возняк. – Тернопіль, 1995. – 78 с. Подобєд А. Українці-винахідники [Текст] : [В. Каразін, Ф. Пироцький, І. Пулюй, М. Пирогов] / А. Подобєд // Історія України. − 2014. − № 6. − С. 27−28. Продан І. «Святе письмо нехай іде в світ…» [Текст] : творчі взаємини І. Пулюя і П. Куліша / І. Продан // Русалка Дністрова. – 1995. – № 2. Пулюй – Куліш. Подвижники нації [Текст] / ред. В. Шендеровський. – Київ: Рада, 1997. – 286 с. Пулюй Іван [Текст] // 10 винаходів українців, які змінили світ: біобібліогр. покажч. / Упр. культури Терноп. облдержадмін. ; КУТОР «Терноп. обл. б-ка для молоді» ; інформ.-бібліогр. відділ ; уклад. І. Грицишин. – Тернопіль : [б. в.], 2016. – С. 35-49. Пулюй Іван Павлович (1845–1918) – фізик і електротехнік [Текст] // Шаров І. Ф. 100 видатних імен України / І. Ф. Шаров. – Київ, 1999. – С. 341–344. 24
Пундій П. Винахід променів «Х» належить професорові Іванові Пулюю [Текст] / П. Пундій, А. Гороховський // Русалка Дністра – 1995. – № 12. – С. 1, 3. Росіцький Р. Доля вченого в долі України [Текст] : сценарій про Пулюя / Р. Росіцький // Русалка Дністрова. – 1994. – 13 жовт. Рокіцький О. За рік до ювілею [Текст] : (2 лют. 1995 року – 150 років від дня народження І. Пулюя) / О. Рокіцький // Свобода. – 1994. – 8 лют. Савчук Г. Життя присвячене науці й Україні [Текст]: [170-та річниця від дня народження І. Пулюя] / Г. Савчук // Свобода. – 2015. – 6 лют. – С. 4. Садовська Г. Важка дорога додому [Текст] : (про перепоховання І. Пулюя) // Вільне життя. – 1997. – 30 трав. Сарбей В. Всесвітньо відомий вчений-перекладач Біблії [Текст] / В. Сарбей // Історичний календар’98. – Київ, 1997. – С. 27–28. Сарбей В. Про авторів першого повного видання Святого Письма українською мовою [Текст] / В. Сарбей // Історія України – 1998. – № 5, 6. Скоробагатько С. Безмежний чоловік [Текст] : до 150річчя від дня народження І. Пулюя / С. Скоробагатько // Сільські вісті. – 1995. – 2 лют. Стус В. Іван Пулюй – великий український вчений [Текст] : (фрагмент статті, написаної 1969) / В. Стус // Україна. – 1990. – № 22. – С. 11. 25
Терешко Р. Відомий і невідомий Іван Пулюй [Текст] : 2 лютого виповнюється 170 років від дня народження Івана Пулюя / Р. Терешко // Номер один. – 2015. – 28 cіч. – С. 15. Тимочко П. Він ніколи не забув своєї Батьківщини [Текст] / П. Тимочко // Русалка Дністрова. – 1995. – № 2. Фаріон І. Мовно-політичний світогляд видатного фізика і богослова Івана Пулюя [Текст] / І. Фаріон // Слово Просвіти. – 2016. – 3-9 лист. – С. 10. Фіалко Л. Іван Пулюй ніколи не спростовував відкриття Рентгена [Текст] / Л. Фіалко // Рідна школа. – 2000. – № 3. – С. 25–26. Філіпчук Г. Національна еліта – це важливіше, ніж національна валюта [Текст] : світобачення Івана Пулюя в системі української освіти / Г. Філіпчук // Голос України – 1995 – 5 лип.; Тернопіль вечірній. – 1995. – 12 лип. Фішбейн М. «Слова мої, печальні голуби…» [Текст] : (згадуються П. Куліш, В. Огнієнко та І. Пулюй як перекладачі з давньоєврейської [Текст] // Україна. – 1989. – № 35. – С. 15. Черемшинський О. Електротехнік та письменник [Текст] : (до 170-річчя від дня народження Івана Пулюя) / О. Черемшинський, Р. Черемшинська // Вільне життя. – 2015. – 20 лют. – С. 6. Харкавий І. Іван Пулюй: «Ціль наша єсть – вибороти свому народові поважне становисько між іншими 26
народами …» [Текст] / І. Харкавий // Свобода. – 1997. – 28 січ. Харкавий І. Світоч науки Іван Пулюй [Текст]: присвячується 155-й річниці від дня народження [Текст] / І. Харкавий // Свобода. – 2000. – 29 січ., 8 лют. Черемшинський О. Володимир Гнатюк про Івана Пулюя [Текст] / О. Черемшинський // Селянська доля. – 1995. – 4 лют. Черемшинський О. Електротехнік та письменник [Текст] : (до 170-річчя від дня народження Івана Пулюя) / О. Черемшинський, Р. Черемшинська // Вільне життя. – 2015. – 20 лют. – С. 6. Шаблій О. Професор Іван Пулюй – світоч української науки [Текст] / О. Шаблій // Тернопілля’ 95: реґіон. річник. – Тернопіль. – 1995. – С. 228–231. Шендеровський В. Видатний внесок Івана Пулюя у становлення рентгенології [Текст] // Ваше здоров’я. – 1995. – № 45, 46. Шендеровський В. Відкриття віку: Іван Пулюй чи Конрад Рентген? [Текст] / В. Шендеровський // Рідна школа. – 1993. – № 7 – 8. – С. 51–58. Шендеровський В. Іван Пулюй – забутий геній [Текст] / В. Шендеровський // Рідна школа – 1994 – № 8. – С. 2–6. – (Видатні українці планети). Шендеровський В. Кому людство повинно завдячувати відкриттям х-променів? (Рентгену чи Пулюю?) 27
[Текст] / В. Шендеровський // Вісник фонду О. Смакули. – 1997. – № 12. – С. 21–27. Шендеровський В. Про своєрідне тлумачення історії фізики [Текст] / В. Шендеровський // Рідна школа. – 2000. – № 3. – С. 26–27. Ярема С. Іван Пулюй [Текст] / С. Ярема // Ювілейна книга Української гімназії у Тернополі 1898–1998. – Тернопіль – Львів, 1998. – С. 667–668. Ясній П. Життя, присвячене науці й Україні [Текст] : [І. Пулюй] / П. Ясній, О. Рокіцький // Вільне життя. – 2015. – 4 лют. – С. 7.
Вшанування пам’яті І. Пулюя Ліберний О. Апостол правди і науки [Текст] : (репортаж про вшанування пам’яті І. Пулюя у Тернополі та Гримайлові / О. Ліберний // Свобода. – 1995. – 30 трав. Недоведена істина [Текст] : вечір-вистава, присвячена І. Пулюю [Текст] // Русалка Дністрова. – 1995. – № 2. Рокіцький О. Експозиція кімнати-музею Івана Пулюя в Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя [Текст] / О. Рокіцький, Н. Рокіцька, В. Лазарюк // Збірник праць / Терноп. осередок Наук. т-ва ім. Шевченка; ред. Е. Бистрицька. – Тернопіль : Терно-граф, 2013. – Т. 8 : Музеї Тернопільщини. – С. 415–421.
28
Савчук Г. У Гримайлові вшанували винахідника ікспроменів [Текст] / Г. Савчук // Свобода. – 2015. – 13 лют. – С. 4.
29
Зміст Від укладача
3
Феноменальний Іван Пулюй
4
Цікаві факти про Івана Пулюя
13
Література
із
фондів
бібліотеки для молоді
Тернопільської
обласної 15
30
31
32