Кацан О. Самобутній оберіг на ім'я український костюм / О. Кацан // Українська культура. – 2016. – № 3/4. – С. 62-67. Косміна О. Традиційне вбрання українців = Traditional Ukrainian Clothing. Т. 2 : Полісся. Карпати / О. Косміна. – Київ : Балтія – Друк, 2011. – 169 с. Обрядове значення хустки // Українські обереги своїми руками / Т.Лукашенко. – Харків: Аргумент Принт, 2015. – С. 141-144.
Контактна інформація м. Тернопіль, 46003, вул. Д. Нечая, 29 Тел.: (0352)52-64-49, 25-97-15 Web-адреса: www.https//tobm.org.ua/ E-mail: youthlib@ukr.net
Тернопільська обласна обла обласна сна обласна бібліотека обласна для молоді молоді
Хустина - давній український оберіг
Ніколаєва Т. О. Історія українського костюма / Т. О. Ніколаєва. – Київ : Либідь, 1996. – 176 с. Хустина // Багнюк А. Символи українства: худож.-інформ. довід. / А. Багнюк. – Тернопіль : Навч. кн.-Богдан, 2010. – С. 377-378. Стельмащук Г. Українське народне вбрання / Г. Стельмащук. – Львів : Літ. та мистецтво, 2019. – 255 с. Чубач Г. Т. Хустка тернова : поезії / Г. Т. Чубач. – Київ : Золоті Ворота, 2009. – 331 с. Шестак О. Родинне свято «Вічний дарунок – хустина квітчаста» : [виховний захід] / О. Шестак // Українська мова і література в школі. – 2017. – № 5. – С. 62-64. Щипківський Г. Тернова хустка / Г. Щипківський // Літературна Україна. – 2013. – 15 серп. – С. 9.
Рекомендаційний список
Тернопіль, 2020 Укладач: І. Грицишин
Якщо вишиванка це український генетичний код, то хустина – оберіг та символ життя. Хустки супроводжували людину впродовж усього життя. Їх традиційно використовували, коли народжувалася дитина, а потім на хрестинах. Юнаків на проводах в армію матері обов’язково перев’язували хустками. Вважалося, що ця хустка збереже від усіх негараздів. Коли до дівчини приходили свататися, то вона мала винести судженому хустку на знак згоди, що виходить заміж по любові. Хустина була невід’ємним атрибутом на весільному обряді. У молодого при боці була припоясана хустинка, обов’язкового червона. Хустка, якою мати водила молодих до хати і виводила із хати під час весілля, мусила бути світлою і ясною – таким буде і життя молодих. Хустку як щоденний необхідний найважливіший елемент вбрання дівчина «діставала» вже під час весілля, коли відбувався обряд «покривання голови».
У давні часи жінки мали хустки, на всі випадки життя: були святкові хустки, в яких йшли до церкви, і були буденні, в яких працювали у полі чи по господарству. Казали, що коли хустка виглядала багато, то, відповідно, заможною була і родина. Молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, а вдови – лише чорні. Хустки також мали різний розмір: маленькі були більш повсякденними, великі одягалися на голову, а на грудях закручувались, щоб було тепло. Наприклад, якщо жінка несла маленьку дитину, то закутувала і її, і себе. Раніше хустки були прикрашені геометричними фігурами, в основному білого кольору, їх вишивали вручну сріблом чи золотом. З XVIII сторіччя з’явилися хустки з квітковими орнаментами. Ці візерунки, що збереглися і понині, пішли від південних слов’ян, турків і персів.
Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це невід’ємна частина української культурної спадщини. Сьогодні яскраві хустки поступово завойовують прихильність не тільки українок, а й модниць всього світу. А от же українське вкотре стає світовим трендом. Сучасні українки зберігають та пропагують народні традиції, то ж 7 грудня 2019 року вперше відзначили Всесвітній день української хустки. З цієї нагоди в Україні стартував флешмоб «Зроби фото з хусткою», до якого долучились жінки не лише в Україні, а й за кордоном. Пропонуємо Вам перелік книг, присвячених цьому древньому та прекрасному оберегу. Література Аверкієв В. Хустина – давній український оберіг / В. Аверкієв // Номер один. – 2017. – 8 лют. – С. 15. Білан М. С. Український стрій / М. С. Білан, Г. Г. Стельмащук. – друге вид. – Львів : Апріорі, 2011. – 313 с.