Ivan marchyk by #tobm

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ КУТОР «ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ МОЛОДІ» НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІДДІЛ

Іван Марчук: «Я - вічний мандрівник, прикутий до мольберта» Методичні рекомендації до візначення 80-річчя

Івана МАРЧУКА (1936)

Tернопіль 2016

Іван Марчук: «Я – вічний мандрівник, прикутий до мольберта» [Текст] : метод. рекомендації до 80-річчя Івана МАРЧУКА (1936) / [уклад.: С. Довгань, Л. Радібаба, І. Грицишин; ред. З. Біла]; КУТОР «Терноп. обл. б-ка для молоді». – Тернопіль, 2016. – 47 с.

12 травня всесвітньо відомому художнику, графіку Іванові Марчуку виповниться 80 років. У 2007 році український живописець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва, народний художник України визнаний одним із геніїв сучасності (рейтинг уклала британська газета «The Daily Telegraph»). Іван Степанович Марчук – почесний громадянин Тернополя. Він народився у с. Москалівка, що в Лановецькому районі Тернопільської області. У 2010 році в рідному селі митця створено музей його імені. Методико-бібліографічні матеріали мають на меті визначити просвітницький комплекс роботи з молоддю з відзначення 80-річного ювілею Івана Марчука. Видання адресоване бібліотечним працівникам для організації інформаційнопросвітницьких заходів з популяризації життя і творчості Івана Марчука. При підготовці використано матеріали з фондів Тернопільської обласної бібліотеки для молоді та Інтернет-ресурси.

Укладачі Редактор Обкладинка Відповідальна за випуск

С. Довгань, Л. Радібаба, І. Грицишин З. Біла М. Наконечна Л. Гук

Адреса: м. Тернопіль, Д. Нечая, 29 контактні телефони: (0352) 25-97-15 Сторінка НМВ: http://metod.tobm.org.ua/index.html E-mail: ternopilyouthlib@gmail.com

©КУТОР «Тернопільська обл. б-ка для молоді»,2016.

Передмова 2016-й рік на Тернопільщині оголошено роком творчості художника Івана Марчука. Уродженцю Москалівки Лановецького району, генію сучасності 12 травня виповниться 80 років. Іван Марчук – легендарна постать сучасного українського мистецтва, митець великої сили, багатої творчої інтуїції, майстер досконалої живописної пластики. Він є народним художником, керамістом, графіком, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка. Живе і працює митець у Києві. Його життя надзвичайно насичене, в дечому складне, але все одно, за його ж словами, лишається улюбленою справою. Він уміє перетворити звичайне буденне життя у сцену, в театр, а в своїх картинах показати сокровенні глибини буття. При цьому Марчук завжди таємничий, він нікому до кінця не відкриває своєї душі, його творчість – якась насторожена тиша – перехідний стан перед великим вибухом. Мистецький світ Івана Марчука – Велика Тайна, яка є не простим спогляданням, а викликає зворотні шалені емоції. У нього свій погляд на світ, свої оцінки, своя філософія, часто-густо, аж ніяк не в руслі традиційної. Цей чоловік не боїться себе любити, говорити про свою місію в малярстві. Він завжди і скрізь залишається собою, бо він Іван Марчук – один із найвідоміших і наймодерніших українських художників, офіційно визнаний геній світу (за рейтингом 2007 р. британської консалтингової компанії – 72-й у списку 100-а сучасних геніїв світу). А для нас він – земляк, закоханий у край свого дитинства, у свою «файну батьківщину».

«Голос моєї душі»

Я хотів би, як той біблійний Адам, прожити великий вік. Може, тільки за такої умови намалював би все, що зародилось у моїй голові. Іван Марчук. Українська благословенна земля «зліпила» Івана Марчука, а точніше – його рідне село Москалівка на півночі Тернопілля, де він з’явився на світ і де минули його ранні роки. Дитинство, безсумнівно, зіграло визначну роль у становленні майстра, визначивши фундаментальні засади його світобачення та його неповторної індивідуальності. Неподалік Москалівки беруть початок річки Збруч та Горинь і велика українська ріка Південний Буг. Деякі джерела стверджують, що первісна назва цієї ріки – Бог, тобто свята ріка слов’ян, присвячена Богові. Мабуть, невипадково, що саме тут – 5

ядро прадавньої трипільської культури, котра існувала як розвинута землеробська цивілізація ще сім тисячоліть тому, поряд із найдавнішими цивілізаціями світу. Чи не тому в багатьох творах І. Марчука зображені глибинні символи нашої культури, що сягають прадавніх часів, зокрема глиняний посуд і яйця, та й сам він певний час плідно експерементував із керамікою.1 Батько його був майстром «на всі руки» – ткачем, теслею, шевцем, чудово виплітав вироби з лози, мав схильність до математики. Щедра на добро та ласку мати усю себе віддавала родині, вихованню трьох дітей. Вона любила співати, знала безліч казок і переказів, займалася килимарством. Батьки вміли створити у господі атмосферу душевної рівноваги, злагоди та любові. Підростаючи, Іван жадібно всотував кожну часточку мальовничого довкілля. Він відтворював усе, що бачив, робив це невтомно, із захопленням. Тож не дивно, що після школи подався здобувати саме художню освіту: спершу в училищі ужиткового мистецтва ім. І. Труша у Львові, а після служби в армії – в інституті на керамічному відділенні. Закінчивши навчання, Іван отримав призначення до секції монументальнодекоративного мистецтва в Києві. Він увірвався у мистецький простір України в легендарні шістдесяті. Вибухнув вулканом – потужним і незрозумілим, що приніс власний стиль, світобачення і абсолютно нову манеру написання картин. Як згадує славетна Ліна Костенко, Марчукові полотна вона вперше побачила в квартирі Ігоря та Ірини Калинців. Не втрималася і запитала: «Хто це?». У відповідь почула: «Та це молодий художник – Іван Марчук». «Геній! Ну що скажеш. Справжній геній!!!», – захоплено мовила.

1.Мочула Л. Самобутні творчі методи Івана Марчука [Текст] / Л. Мочула. – Тернопіль : [б. в.], 2011. – 34 с.

Поступово народжувався цикл його картин з метафоричною назвою «Голос моєї душі». Робота над ним тривала упродовж 1965–1970 рр. Головним персонажем цих творів визначався образ мислителя з високим відкритим чолом, який уособлює філософію Всесвіту. Він відчужений від усього матеріального, напрочуд одухотворений. Лише трохи спостережливості глядача цілком достатньо, аби зрозуміти, що цей персонаж ототожнений з єством самого митця зі справжнім духовним «Я», що віддзеркалює його душевний стан. Присутність художника відчувається і в тих картинах, де відсутній його фізичний образ. Натомість у них є марчуковий подих і голос. Люди, звірі, птахи, дерева, рослини у творах цього циклу органічно пов’язані між собою. «Під усіма формами та іменами на землі – одне життя і одна реальність», – так стверджує І. Марчук. У дивовижному сплаві злилися тут біблійні легенди та образи фольклорного бачення світу. Духовна сутність картин підкреслюється перламутровою прозорою палітрою, особливою, незвичайною технікою виконання. В них – гаряча молитва Всевишньому, звернення душі до Духа. Пізніше Іван Марчук охарактеризує «Голос моєї душі» як мотив усього свого життя. Не можна не зважати на те, за яких часів починала творитися ця художня симфонія. Усі найвищі поняття тоді брутально спотворювались апологетами найпримітивнішого матеріалізму, а будь-яка розкутість думки переслідувалась. І такі високі, святі поняття як «душа», «дух» цинічно спотворювались тодішніми ідеологами, а ім’я Господа згадувалося лише в атеїстичній пропаганді. Легального простору для духовного наснаженого мистецтва не залишалося. Проте, незважаючи ні на що, поголос про унікальну творчість Івана Марчука, в якій відкривався людям новий, особливий простір, широко розійшовся по Києву, а згодом – по Україні. У тоскний світ суворо 7

дозованого, регламентованого мистецтва ніби увірвався потік свіжого повітря. Невдовзі діяльність Івана Марчука визнали шкідливою і небезпечною. Митця зарахували до «неблагодійних». Наприкінці 70-х років І. Марчук став настільки помітною постаттю в українській культурі, що до нього приставили наглядачів. Після обнадійливих 60-х настали нестерпна задуха, нещадні репресії, скрізь панувала потворна цензура. Йому довелося поповнити лави українців у московському гурті, де вища влада ще не вдавалася до таких утисків у культурі як в Україні. Сюрреалізм Івана Марчука вирізнявся своєю серйозністю і заглибленістю. Таїна земна в його творіннях дотикалася таїни зоряної. На всесоюзній виставці 1968 р. у Москві керамічні скульптурки Івана Марчука привернули увагу і знавців і глядачів. Після того художник отримав замовлення створити в Інституті теоретичної фізики АН УРСР рельєфне панно на теми «До далеких планет» та «Ярослав Мудрий». Роботи ці вражають уяву віртуозним виконанням, вмінням автора відтворити гармонійну єдність поколінь. Проте, митець цілком свідомо відійшов від роботи у монументальному жанрі та кераміці й поринув у світ живопису. За його власними словами, мріяв через мистецтво підняти зір людини до неба і показати їй осяйний лик неперебутнього. Лише через 10 років (1979–1980) у Москві відбулися перші виставки циклу «Голос моєї душі». Це змусило київських можновладців поблажливіше поставитись до художника: пройшов показ його робіт у Києві в Будинку літераторів та Будинку композиторів. Винятково вдалі портрети, виконані художником в академічному стилі («Академік Микола Амосов», 1980; «Художник Роман Сельський», 1981; «Академік Олег Антонов,

1982) і ніжно-чарівні жіночі образи («Соломія Павличко», 1981; «Мар’яна», 1984; «Роксолана», 1987). У 1985 р. Іванові Марчукові дозволили виставлятися у Державній науковій медичній бібліотеці у Києві. Вперше побачили світ широко знані нині цикли картин київського періоду. І, незважаючи на відсутність будь-якої реклами, на цих вернісажах завжди було велелюдно. Коли ж трапилось нечуване на Землі лихо – Чорнобильська катастрофа, виринули з радіаційного попелу «Апокаліптичні мотиви», «Затихлі струни». До речі, Марчукові вперше долею судилося виступити у ролі художника-провидця. За два тижні до аварії, мов передчуття невідворотного, написав триптих, що відтворив трагедію людства, силоміць відірваного від свого природного середовища. Вся композиція, образи, тональність твору доводять психологічну драму до її апогею. Цю незвичайну роботу, створену в стані глибокого інтуїтивного прозріння згодом названо «Монолог». Тривога митця за Україну, за подальше життя на планеті відбилася у серії картин під назвою «Пересторога». Велика виставка робіт І. Марчука відбулася в національному художньому музеї 1990 р. Фактично з неї і почалось офіційне визнання художника, реабілітація його імені. Тоді, на світанку незалежності України, виставку відкривала його Шевченкіана. Робота над циклом картин розпочалася напередодні 170-річного ювілею Т. Шевченка. Більше року Іван Степанович не випускав «Кобзаря» з рук, читав і перечитував. Усе, що найбільш переповнювало його серце, переносив на полотно. Писав одразу ж без ескізів, пропускаючи крізь душу трагедію Шевченкових героїв, трагедію всієї України У 1992 р. художник створив чудове полотно із символічною назвою «Пробудження». На ньому – краси дивної дівчина-Україна.

З 1989 року розпочалася довготривала творча поїздка Івана Степановича по світу. Іван Марчук тривалий час жив в Австралії, США, Канаді. І працював, працював… Влаштовує успішні виставки у Мельбурні, Сіднеї, Аделаїді, Торонто, НьюЙорку, Філадельфії, Вашингтоні. Його картини охоче купують. І не лише українці. Дедалі більше чужинців захоплює його незбагненна мистецька сутність. Про Івана Марчука з пієтетом пише зарубіжна преса. Відлуння його успіху докочується до Києва. І тут нарешті прозрівають, поспіхом, без його відома, приймають до Спілки художників України. Хоча до того, коли просився туди двічі, відмовляли. Такий уже гіркий український феномен: щоб тебе визнали і поцінували тут, треба щоб це спершу зробили у Москві чи Нью-Йорку. Та де б не був і не працював художник, у часи смутку й радості, гонимий та скупаний у славі, він завжди подумки летів у рідний край. А за першої-ліпшої нагоди сідав у поїзд і мчав у Тернопіль. До друзів, побратимів, до односельців, у рідне волинське село з дивною і солодкою для нього назвою – Москалівка. Там відпочиває душею, наповнюється його енергетикою, наснажується красою краю свого яскравого дитинства. Ланівеччино, ти мов зірка, Сяєш всюди мені з далини. Було солодко, було гірко, А я завжди вертав сюди. Ланівеччино , рідна й мила, Ти назавжди у серці моїм, Ти – моя невичерпна сила, Ти – і мій невгамований біль. Софія Буняк.2 2

Лан. Ланівеччина творча: літ-мистецький альманах / ред-упорядник С. Буняк. – Тернопіль :Джура, 2001. – С.7.

У серпні 2005 року в Українському домі в Києві відбулася велика виставка, присвячена 40-річчю творчої діяльності Івана Марчука. Ця найповніша експозиція складала 260 робіт. Сивий, але по-молодечому підтягнутий, він зі смиренною мудрістю слухав те, що казали на його адресу. І був гордий з того, що «посіяв» свої картини на всіх 5-ти континентах. Однак при цьому пам’ятав, що в нього є своя земля, своя Батьківщина. Марчукові картини провокують багатовекторне прочитання. Кожен сприймає їх по-своєму, залежно від культурного рівня, світоглядної системи, обізнаності з мистецькою класикою. Подекуди абстрактні видіння художника лякають глядача. В них переплітаються рай і пекло, надія і відчай. Але через його творчість проходять і такі звичайні образи, як свічка, яблуко, сопілка тощо. Архетипом у митця виступає мудрий пророчий птах – ворон, який символізує глибинне знання світу. Подекуди він смиренно тихий, заглиблений у себе, інколи – зловісний. Буває, що на картинах оселяється ціла вороняча зграя («Над ними ворони кричали», «Прилітайте на осінь мою», «Вони покинули свій дім»). Полотна Івана Марчука – здебільшого позачасові, навіть ті, де виразно проглядається цілком реалістичне спрямування. В його світі панує дивна тиша, яку не можна порушувати («Тихо навкруги», «Тихо над річкою», «Тиша»). Але тиша його не безмовна. Вона ніби розмовляє, в ній народжується неземна мелодія.(«Тихо мелодія звучала», «Осінню пісню проспівали журавлі», « А пісня знову ожила»). В його творчому доробку до п’яти тисяч картин. Він впевнений у собі й у тому, що має право бути дещо незрозумілим через те, що часто «химерить». Проте ж робить це волею творчого Духа, який стоїть між ним, митцем і полотном. Єдине, чого він, не може зробити, так це «турнути» свого Майстра знову по світах. Тут Іван Марчук вперто пручається, бо

його філософія йде не від новітніх часів, а від мудрих батьківселян. Але життя триває, а відтак триває й боротьба за його удосконалення, головним інструментом якого майстер бачить своє мистецтво, своє творче покликання. «Я бачив багато, облітав різні контингенти, але був прикутий до мольберта. Думаю, що якби всі люди хоч на тридцять відсотків, працювали й жили так, як я, то як би нам добре було б в цьому раю!...» – такі слова сказав Іван Марчук на святкуванні Дня міста в Тернополі3. Без Марчука неможливо уявити українське мистецтво ХХХІ ст. Його талант торкнувся багатьох, майстра впізнають на вулиці, вважаючи за честь поспілкуватися з ним, висловити подяку за його твори. Його творчість нікого не залишає байдужим. Хоч би який я був, але з гордістю можу сказати: були і будуть за мене ліпші художники, проте жодному з них не судилося зробити те, що доля поклала сотворити мені. Іншого життя я не знаю і, поки живий, ітиму цією дорогою, й останньої зупинки для себе не бачу: в моєму житті попереду – лиш зелене світло. Був я розмаїтий, є розмаїтий і на тому не кінець. Співав і співатиму далі. Іван Марчук.

Собуцька В. Тернопіль ошляхетнили Марчуком [Текст] / В. Собуцька // Cвобода. – 2008. – 6 верес. – С.8.

Іван Марчук: «Я – вічний мандрівник, прикутий до мольберта» (Методичні рекомендації)

Інколи Творець посилає людству своїх гінців нагадати через їх творіння про велич і багатогранність Всесвіту. Не підвладні земному тяжінню, недосяжні для мирської суєти, вони являють світові сконцетровані у звукові, пластиці, кольорі вивершені взірці досконалості і гармонії, які матеріалізують у шедеврах і дарують людям унікальну можливість сповна відчути облагороджену силу одвічних цінностей – Краси, Добра і Любові. Подібно до музичного поняття правильної постановки голосу у житті геніальні творіння подібні до камертону – налаштування людської душі, її очищення і розкріпачення, піднесення на вищий рівень усвідомлення суті Буття і величі Світотворення. Така 13

земна місія і у видатного українського художника з когорти великих мислителів, нині сущого Генія – Івана Марчука. Наш земляк-ланівчанин Іван Марчук – найвидатніший художник сучасності, адже став живою і неперевершеною легендою українського живопису. Вивчення життєвого і творчого шляху видатного українського художника Івана Марчука має у наш час велике значення, оскільки кожному громадянинові України необхідно знати геніїв своєї країни і світу загалом. Інформаційно-просвітницькі заходи до 80-річчя від дня народження Івана Марчука в бібліотеках доцільно проводити у тісній співпраці з громадськими організаціями, краєзнавцями, творчими спілками, навчальними та клубними закладами. З метою забезпечення оперативного та багатопланового інформування про життя і творчість відомого земляка радимо використати наочні форми роботи – ілюстративно-книжкові виставки, книжкові полиці, виставки-персоналії, виставкизнайомства. Матеріали виставок дозволять ознайомити молодь із життєвим шляхом і творчим доробком митця. Наприклад, можна організувати книжкову виставку на тему : «Я – художник, отже, творіння світу, він моя палітра і моя майстерня». Можна виділити такі розділи:  «Рідна земля і її славетний син» (життєвий шлях);  «Талант, визнаний світом» (Іван Марчук за кордоном);  «Чарівник пензля. Іван Марчук» (творчість). Цікавими стануть інформ-дайджести, інформ-досьє, інформхвилинки. Зацікавленню молоді творчістю художника сприятимуть також бібліографічні списки, вебліографічні підбірки, книжкові закладки, бібліографічний огляд: «Малярство, ти моя молитво» (додаток 1). Серед інформаційних форм також доцільною буде організація розповіді-портрета: «Той, хто може розмалювати небо». 14

Інформаційні, мистецькі години, години живопису: «Художник світової слави Іван Марчук», бесіда «Майстер народного живопису». Рекомендуємо при підготовці інформаційних годин, тематичних вечорів та при оформленні презентацій використовувати Вислови відомих людей про Івана Марчука (додаток 3). Свою творчість митець ділить на три періоди. Перший – неволі, коли жив у відверто ворожій йому совдепії. Другий – 11 літ еміграції. Час, коли художник перебував в Австралії та в Америці. І третій – період волі, коли повернувся в нову Україну. Може, не дуже комфортну, зате рідну. Якщо простежити за творчістю художника з 1965 року, коли він, випускник Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, прибув до Києва, то роботи Митця, можна згрупувати за такими розділами: «Голос моєї душі», «Цвітіння», «Пейзаж», «Портрет», «Абстрактні композиції». Твори кожного періоду відрізняються за стилем та малярською манерою. Замість звичайного мазка він винайшов спосіб нанесення на полотно найтонших цівок кольору, що створює дивовижне мереживо, завдяки якому митець досягає неймовірного світіння та відтінків кольору. Твори зберігаються в музеях Тернополя, Канівському музеї («Шевченкіана»), галереях і приватних колекціях в Австралії, США, Канаді, Японії. Ось як Іван Степанович відгукується про свою творчість: «Для мене мистецтво – це життя й одкровення. Іншої альтернативи нема. Й водночас мистецтво це – каторга. Я працюю 365 днів на рік і без цього не можу. Це – присуд долі, карма, вирок, приреченість. І нікуди не дінешся. Я мрію погрітися на пляжі, полежати на траві, слухаючи як вона росте, я хочу дивитись як пливуть у небі хмари, хочу тішитися, веселитись, спілкуватися в компанії. А потім

думаю: а мені ж теж хочеться самому щось зробити. Непереможна думка».4 У життєвій містерії Івана Марчука були й терни гонінь, і лаври переможця. Перші живописні твори художника, що дивом збереглися, дають уявлення про його безмежні мистецькі пошуки. Враховуючи обмеженість власної ресурсної бази, бібліотекам варто використати Інтернет. У мережі митець представлений досить широко. У межах діяльності молодіжних клубів, творчих об’єднань радимо провести засідання літературно-мистецької вітальні, краєзнавчі читання або ж презентацію творчості Івана Марчука наступної тематики: «Іван Марчук відомий і незнаний», «Мистецтво – це завжди неповторність», «Гордість Тернопілля» та ін. Можна також провести літературнокраєзнавчу розвідку: «Художник великих полотен», вечірзустріч: «Я беру Всесвіт у рамки, а він виривається з них», вечір-портрет: «Він міг би розмалювати небо і не повторитися» (додаток 2), літературно-музичний альянс, тематичний вечір: «Той, кому одного Всесвіту замало» та ін. Година творчості, пізнавальна година, «П’ять хвилин з мистецтвом» (нова форма роботи з читачами-учнями, яка дозволяє регулярно долучатися до поезії, музики, живопису та до інших видів мистецтва). Традиційно радимо доповнити заходи Інтернетресурсами й проілюструвати їх електронною презентацією чи віртуальною мандрівкою: «Ними славиться Тернопілля», «Видатні краяни» та ін. При підготовці заходів з нагоди 80-річчя Івана Марчука пропонуємо також скористатись матеріалами цього видання.

Мочула Л. Самобутні творчі методи Івана Марчука [Текст] / Л. Мочула. .— Тернопіль,2011.—34с.

ДОДАТОК 1

Бібліографічний огляд літератури «Малярство, ти моя молитво» 1. Хаварівський Б. Я серед вас… [Текст] : Іван Марчук і Тернопільщина : фотокнига. Кн. 1 / Б. Хаварівський, О. Снітовський. – Тернопіль : Тернограф, 2013. – 231 с. Дана книга покликана розкрити таємницю Івана Марчука як людини і митця, його єдності з рідною землею. Ідея випуску книги належить давньому другові художника колишньому головному архівісту області, заслуженому працівнику культури України Богданові Хаварівському. Він перший, до кого заходить художник, приїхавши в Тернопіль. Його дім завжди відкритий для щирого друга. Богдан Хаварівський багато зробив для популяризації творчості побратима в рідному краї. Зокрема, започаткував особовий фонд Івана Марчука в Державному архіві Тернопільської області, став ініціатором конкурсу з вручення премії ім. Івана Марчука юним художникам Тернополя, створив власну Марчукіану у світлинах та газетних публікаціях, фіксуючи кожен приїзд художника в його рідні краї, численні зустрічі з краянами, він зібрав велику кількість світлин. Багато цих знімків увійшло до цієї книги. Другий її автор – знаний на Тернопіллі фотохудожник, заслужений журналіст України Олег Снітовський. Його об’єктив дуже тонко вловлює настрої душі уславленого художника, його залюбленість у природу рідного краю, в усе живе, що росте, цвіте, дихає, чарує зір і серце. Фотооб’єктив зафіксував, як Іван Марчук милується квітами, як поринає в спогади, то біля старезних дерев, то над ставком, то біля рідної криниці. Як тулиться сивою головою до кінської гриви («Ми двоє – коні… Лиш ти осідланий. А я – колись не дався і нині не даюсь…»). Як 17

іде рідними полями, об стерню яких не раз наколов босі ноги в дитинстві. Як обіймає кожного зустрічного односельця. Тут навіть каченятко хочеться поцілувати і когута-братика притулити до обличчя… «Чарує все, що серцем бачить, де зріє плетиво картин…». Усі ці сюжети потім вихлюпнуться на полотно і подарують людям таїну серця художника. У фотоальбомі багато світлин, зроблених у Державному архіві Тернопільської області, в затишних кафе обласного центру, на вулицях міста. І зустрічі із земляками – художниками, журналістами, митцями. Поряд зі світлинами книга містить фото творів художника з його самобутнім мистецьким почерком. 2. ЛАН : Ланівеччина творча [Текст] : літ.-мистец. альм. / ред.-упоряд. С. Буняк. – Тернопіль : Джура, 2001. – 304 с. Альманах охоплює широку палітру історико-краєзнавчолітературно-мистецького життя Ланівеччини. Над іменами знаних митців високо підіймається постать нашого земляка з Москалівки, всесвітньо відомого художника Івана Марчука. У книзі подано обширне інтерв’ю редактора лановецького районного радіомовлення М. М. Романчук із славетним земляком, а також представлено аналіз творчості художника. Видання розраховане на учнів, студентів, викладачів, краєзнавців, істориків та велике коло читачів, перш за все тих, хто вивчає рідний край, цікавиться літературно-мистецькими надбаннями відомих майстрів пера і пензля. 3. Мочула Л. Самобутні творчі методи Івана Марчука [Текст] / Л. Мочула. – Тернопіль: [б.в], 2011. – 34 с. Мета цієї книги розширити знання про життєвий і творчий шлях генія сучасності художника Івана Марчука. Для реалізації окресленої мети намічено такі завдання: ознайомити із життям 18

Івана Марчука, проаналізувати найвідоміші творіння митця, визначити глибину символістського значення робіт художника. Видання проілюстровано репродукціями з творів Івана Марчука, які знаходяться в екзпозиціях музеїв Тернопільщини та приватних колекціях. 4. Іван Марчук [Текст] : альбом-каталог. – Київ: АтлантЮЕМСІ, 2004. – 519 с. «Іван Марчук – живий класик з глобальним світоглядом і українською душею. Кожен його твір – це незакінчене оповідання, це загадка, над якою варто замислитися», – такі слова сказав про Івана Марчука директор мережі магазинів «Фокстрот» Віталій Гресько, за підтримки якого вийшло дане видання. Цей унікальний альбом-каталог висвітлює життя і творчість народного художника України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Івана Марчука. Пропонується близько 500 репродукцій вибраних творів видатного майстра сучасної доби. 5. Садовська Г. Краяни [Текст ] : «Вільному життю» з нагоди 70–річчя присвячуємо / Г. Садовська, В. Собуцька. – Тернопіль : Збруч, 2009. – 639 с. У книзі «Краяни» зібрані розповіді про більш як сотню наших сучасників, відомих людей краю – представників різних професій, які зробили успішну кар’єру, досягли визначних успіхів у праці й творчості , здобули визнання і прославили наш край як в Україні так і поза її межами. Серед них – відомий художник з Тернопільщини Іван Марчук.

6. Ониськів М. Сподвижники поля духовного [Текст] : лауреати Всеукр. літ.-мистец. та громад-політ. премії ім. братів Богдана та Левка Лепких : довід.-антол. (19912013) / М. Ониськів, В. Уніят. – вид. 2-ге, допов. та уточнене. — Тернопіль: Тернограф, 2014. – 111 с. Довідник знайомить читачів із лауреатами Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. братів Лепких, репрезентує їх короткі біографічні дані. Уже понад 24 роки цією премією нагороджують людей, які зробили значний вклад у розвиток української культури. Серед них Б. Мельничук, О. Мусійчук, Р. Гром’як, Р. Лубківський, Є.Зозуляк та ін. Сьогодні їх понад сто. У книзі можна знайти короткі відомості про кожного з них, їх фотопортрети. Серед відзначених яскраво сяє зірка нашого геніального земляка Івана Марчука. 7. Шевченкіана Івана Марчука [Текст] / передм. А. І. Крисоватий ; упоряд. Т. О. Скрипко. – Тернопіль : Тернограф, 2014. – 51 с. Тернопільщина – унікальний історичний край постатей талановитих і щирих, духовно багатих та героїчних. Тут народилися і жили, працювали й боролися Дмитро Вишневецький, Северин Наливайко, Богдан Лепкий, Соломія Крушельницька, Юліуш Словацький… Щедра земля Тернопілля подарувала світові одного з найвидатніших його синів – Івана Марчука, який своїм філософським мистецтвом запрошує запричаститися пророчим словом Т. Г. Шевченка, красою мальовничої України. Дане видання містить 42 полотна, в яких багато пророцтва та філософії. Іван Марчук, доповнюючи Тараса Григоровича, через свої роботи показує історіософію всієї України.

ДОДАТОК 2

Вечір-портрет «Він міг би розмалювати небо і не повторитись» Презентація до заходу "Він міг би розмалювати небо і не повторитись", портрет Івана Марчука, репродукції його картин, доцільно також представити до уваги присутніх виставкувернісаж «Рідна земля і її славетний син» (виділити книги про митця).

Читець Там, де ріка загорнена у тишу, Де тихі хвилі стомлені печаллю, Художник посивілий вміло пише Промінням сонця світлі пасторалі. Вдивляючись у небо і у воду, Цілуючи вітрам легкі долоні, Наносить пензлем на полотна вроду Тієї, що заквітчана осонням. І мліє осінь від штрихів умілих, Ревнує, звісно, та боготворить Того, хто віднайде у днях дозрілих Одну єдину, але справжню мить…

Ведучий 1. Іван Марчук народився на Тернопільщині в селі Москалівка в родині відомого на всю округу ткача. За радянських часів за свою творчість був під постійним прицілом КГБ. У 1988 р. Національна спілка художників відмовилася офіційно визнати його творчість, хоча на той час він мав 15 екзпозицій у різних містах колишнього СРСР. В кінці 1980-х емігрував до Австралії, а потім до Канади і США. Але, де б він не був, його завжди тягнуло на рідну землю. Ведучий 2. Ім’я Івана Марчука та його роботи закарбувалися в історії українського мистецтва давно і надовго. Втім, визнанню передували тривалі репресії та заборонені виставки. Рятувало лише бажання мріяти та творити. Ведучий 1. Малювати Іван Марчук почав ще у дитинстві. Дорослі говорили про перспективи роботи хірургом та біологом, але переміг художник. Квітами на клаптиках паперу з татової сумки маленький хлопчик малював свої перші роботи. «От тоді ще, пацаном малим малював український прапор. Оце жовті піони, довгі такі, ростуть під хатою. Так потер – жовтий колір, взяв голубий якийсь – вже синьо-жовтий прапор, отакий маленький», ̶ згадує митець. Ведучий 2. Навчання у Львівському училищі на відділі декоративного розпису та кафедрі графіки Львівського інституту прикладного мистецтва дає Івану Марчуку знання та техніку. Художник 22

досліджує світові мистецькі течії, принципово соцреалізм та фанатично шукає свій шлях.

обходить

Ведучий 1. Експерименти Іван Марчук продовжує попри несприйняття системою. До 1988 року залишається поза офіційним мистецтвом та вирішує шукати спокою в Австралії, Америці, Канаді. Лише там чоловік розуміє, що може присвятити час творчості. Ведучий 2. «Рай земний» для художника розтягується на 12 років. Втім, поклик власного коріння та спрага за щирим спілкуванням, не лише в рамках етикету, повертає Марчука в Україну. «Я на кожному кроці бачу красу і мені хочеться її відтворити. Ніде в світі немає такої гарної землі як тут», ̶ сказав художник. Звучить уривок повернусь».

пісні

Іво

Бобула

«На

Україну

Ведучий 1. Художник невпинно формує все нові власні живописні стилі. Як гілочки, нанизує на «Голос моєї душі» все нові, радикально різні етапи творчості – «Цвітіння», «Пейзажі», «Портрети», «Абстрактні композиції». Натхнення знаходить у найпростіших речах. Створює власний стиль – «пльонтанізм». Замість звичайних малярських мазків наносить кольори на полотно дивовижним мереживом.

Читець Іванові Марчукові Задивляється осінь у наші обличчя, І вітри всі спокою й на мить не дають. І здається чомусь, незбагненість ця кличе Упірнути ураз у бентежну могуть. День минає за днем, і нічим не спинити Той потік почувань, що пробуджує нас, Додає це натхнення нам прагнення жити І не змусить чинити по іншому час. Бо така це пора, і заміни для неї немає, Хоч і прагне чуже взяти душі на кпин. Від тюрми для душі всіх ураз заховає Це осяння дивне бентежних картин. Ігор Фарина Ведучий 2. «Якщо дивишся здаля, то ти бачиш, ніби це звичайнісінький пейзаж, але як приходиш до неї на близьку відстань, то видно, що картина ніби зіткана з ниток чудернацьких», ̶ так відгукується про картини Івана Марчука директор Київської галереї «Мистецька зірка» Максим Волошин. Ведучий 1. «Як мене питають «Звідки це?», я кажу: «Я піднявся, пробив небо, подивився, що там робиться, побачив фантастичну картину, порізав її на кусочки, щоб це влізло мені в майстерню, і почав малювати». Через роки праці Іван Марчук зізнається, що мистецтво для нього стає і одкровенням і каторгою. Понад усе мріє про відпочинок, але щоранку повертається до майстерні. 24

Ведучий 2. У жовтні 2007 року Іван Марчук був включений до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності». Міжнародна академія мистецтва в Римі прийняла його до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. А в рідній Україні він і досі слухає обіцянки про власний музей, проте рук не опускає. Ведучий 1. Свої власні картини, попри їх унікальність, Іван Марчук лише зрідка дарує і майже ніколи не продає, чим дивує колекціонерів, які готові викладати за них сотні тисяч. Зізнається: переживає за них як за власних дітей. Втім, з дня на день, надихається, малює та мріє. І говорить: «Побудуйте стіну, як Китайська стіна. Від Львова до Києва. Там я вчився, а тут я знаходжусь і буду малювати. І буду довго жити, поки не домалюю її».

ДОДАТОК 3

Очима й голосом сучасності (вислови відомих людей про Івана Марчука) «У кожного народу є постатті, яким Бог, окрім величезного таланту, дає ще й особливий сконцетрований духовний досвід рідної землі, вражаючу мистецьку інтуїцію. Іван Марчук – митець, на якому спинилася ця Божа ласка. Може тому він так часто повторює: «Я пишу лише голос моєї душі». Час іде, забувається все мізерне, випадкове, а цей голос душі – ми чуємо вічно. Він із шістдесятників, він світився і тоді, коли темна сила гасила усілякі вогні. Його образ міфологізований і оточений легендами вже за життя. Як і всі люди з багатим внутрішнім світом, він множинний. Дуже філософський. Щемливо-поетичний. І народний. Навіть зайшовши у його пейзажі, серед вселенської душі відчуваєш Україну. І навіть «марчуковський» неповторний «пльонтанізм» десятки тисяч кілометрів тоненької павутини, якими він «тче» свої картини – це стиль народний. Він підхоплений у дитинстві, із « ниткових вражень» про батьківський ткацький станок. Для мене Іван Марчук – великий митець України. Нерв і душа рідної землі. У тонкому, тривожному, мерехтливому світі його національної поетики відчувається чистота джерела – заповіт: берегти і плекати це джерело. Любити всім серцем, усіма помислами, усією душею». Віктор Ющенко, екс-президент України. «У Івана Марчука є незбагненна творча сила, яка заряджає все навколо, – надихає молодістю та енергією. Він нам подарований з неба, щоб ми всі поряд з ним заряджалися вогнем творчості. Марчук – це постійно діючий вогонь, це – Везувій. 26

Марчук наділений не лише талантом, він ще і дивовижний послушник Божий. Бог подарував йому цей унікальний талант, а художник не лише зберіг, але й примножив його незвичайною працездатністю та цілеспрямованістю, любов’ю, відданістю і жертовністю. Все це у поєднанні з талантом створює те, що ми сьогодні маємо. Тому що одного таланту – дару Божого мало. Потрібен ще той вогонь душі і та працездатність, які є у Марчука. Марчук – неповторна особистість, особливо харизматична індивідуальність. Ось чому він себе ніколи не пізнає і ми його ніколи не пізнаємо. Його неможливо передбачити. Не можна увійти в одну і ту ж ріку чи зупинити час. Писати про Марчука означає: треба штучно зупинити час якогось етапу його життя, обмежити природній потік Духа Святого. Марчук завжди в потоці, завжди новий». Ніла Петруська, мистецтвознавець. «Відвідини Вашої майстерні на Пушкінській не просто вразили, але й приголомшили мене, змусивши задуматися про речі, далекі від образотворчого мистецтва. Спалах української душі у Вашій особі – на зламі тисячоліть, це знак Господній про те, яка гігантська і ще майже нереалізована сила таїться в нашому народові! Ваша творчість – це підтримка і дороговказ, це рух на випередження для нашого багатостраждального народу на початку ХХІ ст. на рівні нових духовних цінностей». Іван Марчук, політик. «Марчук – це геній! Я сказав це одразу після його першої виставки, повторював це багато разів аж до тепер, і повторюватиму завжди: Марчук – геній всіх часів і народів! Це сказав я – Анатолій Брус – Маг Вселенський». Анатолій БРУС, художник. 27

«Вдивляючись у полотна українського генія, ми відчуваємо глибину помислів і духовну міць. Це не погляд в історію, це -погляд у майбутнє, роздуми про день прийдешній. Великий життєлюб, людина неспокою, творець прекрасного – так можна сказати про Івана Степановича Марчука. Художник не зраджує самому собі, бо міцно тримається за коріння свого роду. Він дарує свою творчість людям, як і самого себе. В оточенні його картин хочеться жити, боротися і перемагати. Він пропускає все через своє велике серце і зболену душу, вміє помітити деталі, лінії, вигини на, здавалося б, вже добре знаних поверхнях. Його найбільша пристрасть – мистецтво. Як каже сам художник: «Це одкровення і водночас каторга». Він зупиняє мить, перетворюючи її у вічність. Зморшки на обличчях його портретів – це літописи долі. І в літописах тих є слова про життя, довге і не просте, про доброту і про любов, про волю і патріотизм, про історію і народ, про Україну». Андрій Крисоватий, ректор Тернопільського національного економічного університету. «Наш геній – поет у думках і барвах, у погляді на природу, квітку, комашину. Поезію свого дитинства він зберігає все життя і втілює у своїй розкриленій творчості. В його особі поєднуються грона талантів: він міг би бути і філософом, і археологом, і поетом. Але в будь-якій іпостасі він залишається людиною з чистою душею і помислами, інтелігентом високої внутрішньої культури, шляхетності й краси». Влада Собуцька, журналіст.

ЛІТЕРАТУРА З ФОНДІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ ДЛЯ МОЛОДІ Розділ 1. Твори Івана Марчука 1. Іван Марчук [Текст] : альбом-каталог. − Київ : Атлант-ЮЕМС, 2004. − 519 с. − Текст укр., англ. мовами. 2. Іван Марчук [Текст] : каталог / Терноп. обл. упр. культури, Терноп. краєзнавч. музей. − Тернопіль : Збруч, 1987. − 27 с. 3. Марчук І. Лірична мелодія [Образотворчий І. Марчук // Дніпро. – 2003. − № 11−12.

матеріал]

4. Марчук І. Маки [Образотворчий матеріал] / І. Марчук // Всесвітня літ. в середніх навч. закладах України. – 2010. – № 2. – (обкладинка). 5. Марчук І. Спогади дитинства. Чарівна квітка [Образотворчий матеріал] / І. Марчук // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. − № 6−7. 6. Мистецтво друзів [Текст] : каталог : твори з приватної колекції родини Геретів / упоряд. Я. Миколаїв-Герета. − Тернопіль : Збруч, 2004. − 24 с. 7. Мистецтво України [Текст] = Ukrainian art : 1991−2003 : альбом / упоряд. Т. Придатко, З. Чегусова. − Київ : Мистецтво, 2003. − 416 с. − Текст укр., англ., рос., фр. мовами. 8. Мочула Л. Самобутні творчі методи Івана Марчука [Образотворчий матеріал] / Л. Мочула. – Тернопіль, 2011. – 34 с. 9. Нотатки з мистецтва [Текст] = Ukrainian Art Digest : груд. 28. − Філядельфія : Об-ня митців українців в Філядельфії, 1988. − 80 с. − (Об'єднання мистців українців в Америці відділ у Філядельфії). 10. Погляд [Текст] : альбом / авт.- упоряд. Н. І. Велігоцька. − Київ : Мистецтво, 1990. − 180 с. : іл. − Текст укр., рос., англ. мовами.

Розділ 2. Література про життя та творчість Івана Марчука 11. Бушак С. «Ніч яка місячна» [Текст] : [творчість Івана Марчука] / С. Бушак // Уряд. кур’єр. – 2003. – 18 січ. – С. 8. 12. Бушак С. Тернистий шлях Івана Марчука [Текст] / С. Бушак // Сучасність. – 2000. – № 2. – С. 119–125. 13. Васильківський Т. Іван Марчук: у новій книзі та у світлинах [Текст] : [про презентацію фотокн. про геніального художника Івана Марчука «Я − серед вас...»] / Т. Васильківський // Свобода. − 2013. − 28 черв. − С. 6. 14. Васильченко М. Світ його душі [Текст] / М. Васильченко // Культура і світ. – 1997. – 26 лют. – С. 2. 15. Висоцький Ю. Майстер очима майстра [Текст] : [Олег Коваль зняв док. фільм «Іван Марчук. Голос моєї душі»] / Ю. Висоцький // КіноТеатр. – 1999. − № 5. – С. 31−32. 16. «Вічний мандрівник, прикутий до мольберта» [Текст] : до 70річчя від дня народж. І. С. Марчука // Календар знаменних і пам’ятних дат 2006. – Київ, 2006. – ІІ квартал. – С. 50−54. 17. Война В. Рік 1988. «Известия» про І. Марчука: «Известен, но не признан» [Текст] / В. Война // Тернопілля,97: регіон. річник. – Тернопіль, 1997. – С. 426. 18. Володнюк Х. Іван Марчук «Вся моя творчість побудована на імпровізації» [Текст] / Х. Володнюк // Русалка Дністрова. – 1994. – № 12. – С. 1, 4. 19. Герасимюк М. Іван Марчук як особистість та художник [Текст] / М. Герасимюк // Курʼєр Кривбасу. –2010. – № 250–251. – С. 383– 388. 20. Глазовий А. Геній з моєї вулиці [Текст] / А. Глазовий // Міжнарод. туризм. – 2006. – № 4. – С. 128–133. 21. Ґерета І. Голос душі (Про художника Івана Марчука) [Текст] / І. Ґерета // Джерела : наук.-краєзнавч. часопис Тернопілля. – Тернопіль, 1994. – № 1. – С. 154–161. 22. Ґерета І. Художники Тернопільщини кінця ХІХ-ХХ століття. Іван Марчук [Текст] / І. Ґерета // Тернопіль. – 1994. – № 2–3. – С. 16−18.

23. Дячук К. Іван Марчук : «Якби до влади прийшла жінка, чоловіки були б тільки вдячні» [Текст] / К. Дячук // Патріот України. – 2002. – № 10. – С. 4. 24. Єфремова В. На гостини до вільного митця − Івана Марчука [Текст] / В. Єфремова // Культура і життя. − 2013. − 6 верес. − С. 9. 25. Жук О. Ляльки і Марчук [Текст] / О. Жук // Україна молода. – 2010. – 28 січ. – С. 12. 26. Знайомство з Іваном Марчуком [Текст] // Лан. Ланівеччина творча. – Тернопіль, 2001. – С. 177–191. 27. Золотнюк А. Іван Марчук : «Мені пощастило – я «засвітився» у збірці фантастичного поета» [Текст] : [про дружбу з Ярославом Павуляком] / Вільне життя. – 2009. – 4 листоп. – С. 7. 28. Іван Марчук [Текст] = IVAN MARCHUK : життя і творчість / ред. А. Вакуленко. − Київ : Мистецтво, 1996. − 176 с. − Текст укр. англ. мовами. 29. Іван Марчук [Текст] // Садовська Г. Краяни / Г. Садовська, В. Собуцька. – Тернопіль, 2009. – С. 257–271. 30. Іван Марчук (1936) [Текст] // Видатні українці : довідник. – Харків, 2010. С. 195−196. 31. Іван Марчук : «Живу в Києві, працюю в Нью-Йорку» : розмова з художником [Текст] // Русалка Дністрова. – 1997. – 6 лип. – С. 2. 32. Іван Марчук : життя і творчість [Текст]. – Київ : Мистецтво, 1996. – 176 с. 33. Іван Марчук : «Зі своїми картинами я… розмовляю» [Текст] : інтерв’ю з художником / провів Т. Шевченко // Експрес. – 2002. – 14 листоп. – С. 16. 34. Іван Марчук : «Мені не заздрити треба, а співчувати…» [Текст] : розмову з народним художником України вела Г. Садовська // Вільне життя. – 2007. – 24 січ. – С. 4. 35. Іван Марчук, народний художник України: «Малюю тільки українську природу…» [Текст] / розмову провела О. Марчук // Молодь України. – 2010. – 16 лют. – С. 4. 36. Іван Марчук : «Україна піднімається з колін» [Текст] : інтерв’ю / записала Ж. Попович // Тернопіль вечірній. – 2005. – 1–7 черв. – С. 4.

37. Іван Марчук : «Я вічний мандрівник, прикутий до мольберта» [Текст] : інтерв’ю з художником / розмовля Б. Новосядлий // Новосядлий Б. Освячені любовʼю Тернопілля / Б. Новосядлий. – Тернопіль, 2007. – С. 49–55. 38. Іван Марчук : «Я вижив, бо дуже затятий» [Текст] : інтерв’ю з художником // Свобода. – 1997. – 15 лип. 39. Іван Марчук : «Я завжди співав свою пісню» [Текст] // Свобода. – 1994. – 18 жовт. 40. Іван Марчук : «Я створив три тисячі картин. Тепер прошу стіни, де б їх можна було повішати…» [Текст] // Нова Тернопільська газета. – 2008. – 1–7 жовт. – С. 6. 41. Іван Марчук − посеред нас [Текст] : [в терноп. арт-галереї обл. Спілки художників України репрезентували фотокн. про геніального художника Івана Марчука «Я − серед вас...»] // Нова Тернопільська газета. − 2013. – 26 черв. − 2 лип. − С. 5. 42. Климчук О. Далека зоря Марчука [Текст] / О. Климчук // Слово Просвіти. – 2004. – 12-18 лют. – С. 12. 43. Климчук О. «Ти втомлена, нічна, ти недопита…» [Текст] : уривок з есею-біографії «Я єсмь» / О. Климчук // Літ. Україна. – 2012. – 22 листоп. – С. 10–11. 44. Крайнєва Г. Генії вертаються додому [Текст] : [на батьківщині художника його імʼям названо вулицю] / Г. Крайнєва // Свобода. – 2011. – 25 трав. – С. 2. 45. Кривда М. Іван Марчук: На цій території ніколи не проростав нормальний талант. Бо держава є його могильником [Текст] / М. Кривда // Голос України. – 12 трав. – С. 1,8–9. 46. Кривда М. "Пльонтанізм" Івана Марчука [Текст] / М. Кривда // Голос України. – 2016. – 15 січ. – С. 7. 47. Кривда М. Усі поразки держави сприймаю як власні [Текст] : цього року всесвітньо відомому художникові виповнилося 75 років / М. Кривда // Укр. слово. – 2011. – 21-27 верес. – С.12. 48. Кричківська С. На творчість його надихнула природа [Текст] : [Іван Марчук] / С. Кричківська // Свобода. − 2013. − 8 листоп. − С. 8. 49. Левицька Л. Іван Марчук : «Я і слова того – геній – вимовляти навіть не хочу, працюють собі потихеньку, а люди хай

оцінюють» [Текст] / І. Левицька // Голос України. – 2007. – 10 лист. – С. 5. 50. Литвин М. Лінія Івана Марчука [Текст] / М. Литвин // Наш час. – 1994. – 21 жовт. 51. Ліберний О. Віктор Ющенко : «Для мене Іван Марчук – великий митець України» [Текст] / О. Ліберний // Свобода. – 2005. – 4 черв. – С. 6. 52. «Марчук завоював наші серця, а замок ми йому самі подарували» [Текст] : із рубрики «Світочі світу» // Ониськів М. Автографи. Бібліографія. Вибране / М. Ониськів. – Тернопіль, 2012. – С. 511–513. 53. Марчук І. «Тішуся, що вас потішив» [Текст] / інтерв’ю з художником провела Г. Садовська // Тернопільський альманах. – 2007. – Тернопіль, 2008. – С. 396–399. 54. Марчук І. «Україною має правити інтелект» [Текст] : інтерв’ю з художником / провів О. Ільченко // Сучасність. – 2010. – № 5. – С. 3–15. 55. Марчук І. «Хочеться і спати на картинах, і під голову їх класти, і вкриватися ними» [Текст] / бесіду з художником провів А. Лучка // Курінь : літ.-мистец. альманах. – Тернопіль : Синтез-Поліграф, 2009. – № 10. – С. 57–64. 56. Марчук І. «Цього вимагає свобода» [Текст] : інтерв’ю / провів А. Чирва // Уряд. кур’єр. – 2007. – 3 листоп. – С. 7. 57. Марчук І. «Я єсьм!» [Текст] : бесіда з художником / провела Н. Сеген // Експедиція ХХІ : іст.-культуролог. вид. : спецвипуск Тернопіль. – [б. в.], 2009. – С. 20. 58. Марчук Іван Степанович (12.05.1936) [Текст] // Мистці Тернопільщини: бібліогр. покажчик / уклад. В. Миськів. – Тернопіль, 2015. – Ч. 1 : Образотворче мистецтво. – С. 152–178. – (Мистецька Тернопільщина). 59. Марчук Іван Степанович [Текст] // Золота еліта Тернопілля. Лауреати обл. конкурсу «Людина року» / упоряд. В. П. Пласконіс. – Тернопіль : Терно-граф, 2014. – С. 66. 60. Машлянка Б. 103 сходинки успіху художника Івана Марчука [Текст] / Б. Машлянка // Місто. – 2004. – 24 лип. – С. 9.

61. Мичко С. Село генія [Текст] : [народний художник України Іван Марчук] / С. Мичко // Україна молода. – 2013. – 15–16 лют. – С. 7. 62. Міщенко Г. Дуалізм Івана Марчука [Текст] : [філософія творчості художника] / Г. Міщенко // Образотворче мистецтво. – 1997. – № 2. – С. 42–44. 63. Моргун Т. Іван Марчук : «Малювати як усі – це не моє» [Текст] / Т. Моргун // Профспілкові вісті. – 2010. – 2 груд. – С. 14. 64. Найвидатніший художник [Текст] // Тернопіль вечірній. – 1998. – 26 верес. 65. Нам потрібні свої піночети [Текст] : інтерв’ю з художником І. Марчуком // 20 хвилин. – 2007. – 3 листоп. – С. 11. 66. Никанорова О. Прощання з ХХ століттям [Текст] : [художник Іван Марчук] / О. Никанорова // Уряд. кур’єр. – 2000. – 7 верес. – С. 7. 67. Ничкало С. Голос душі Івана Марчука [Текст] / С. Ничкало // Мистецтво та освіта. – 2002. – № 2. – С. 51–54. 68. Ничкало С. Художники – лауреати Національної премії Тараса Шевченка [Текст] / С. Ничкало // Мистецтво та освіта. – 2014. – № 2. – С. 2–4. 69. Новик М. Зухвала доля художника Марчука [Текст] / М. Новик // Культура і життя. – 2014. – 14 берез. – С. 5. 70. Олійник Є. Художник Іван Марчук: «Моя найбільша мрія – ніколи не бачити нещасних людей» [Текст] / Є. Олійник // Дзеркало тижня. Україна. – 2013. – 20 лип. – С. 14. 71. Олійник Т. Іванові стовпи [Текст] / Т. Олійник // Укр. слово. – 2000. – Ч. 17–18. 72. Павличко Д. Іван Марчук – «Генотип вольності» [Текст] / Д. Павличко // Слово Просвіти. – 2016. – 21-27 січ. – С. 2. 73. Пахльовська О. Художник із космосу [Текст] : Іван Марчук відсвяткував 75-річчя / О. Пахльовська // День. – 2011. – 20-21 трав. – С. 16. 74. Петрусьова Н. Місячні дзвони Івана Марчука Н. Петрусьова // Голос України. – 1995. 3 черв. – С. 7.

[Текст]

75. Попович Ж. Відомий невідомий Іван Марчук [Текст] : [Богдан Хаварівський видав альбом-книгу «Я – серед вас... Іван Марчук»] / Ж. Попович // Номер один. – 2013. – 19 черв. – С. 3.

76. Садовська Г. Важка дорога додому [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2008. – 4 верес. – С. 5 ; Русалка Дністрова. – 2008. – Ч. 3. – С. 7. 77. Садовська Г. І жаль, і смуток, і погляд у безмежність [Текст] : [творчість Івана Марчука] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2008. – 11 верес. – С. 5. 78. Садовська Г. Іван Марчук «Я з цієї землі виріс, і вона дає натхнення» [Текст] : [інтервʼю з художником Іваном Марчуком] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2013. – 1 берез. – С. 8. 79. Садовська Г. Космос Марчука і защемленість його сучасників [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2006. – 20 трав. – С. 8. 80. Садовська Г. На підступах до Марчука [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2011. – 3 черв. – С. 6. 81. Садовська Г. Ніде так не добре, як вдома [Текст] : [про Івана Марчука] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2009. – 28 серп. – С. 6. 82. Садовська Г. Одкровення від Івана на зламі тисячоліть [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2000. – 31 жовт. 83. Садовська Г. Повертається пророк у свою Вітчизну? [Текст] : 2016-й на Тернопіллі – Рік Івана Марчука / Г. Садовська // Вільне життя. – 2016. – 20 квіт. – С. 6. 84. Садовська Г. Тепер у Марчука є своя вулиця [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2011. – 27 трав. – С. 8. 85. Садовська Г. Той, що може розмалювати небо [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2011. – 13 трав. – С. 5. 86. Садовська Г. У центрі світу – Москалівка Г. Садовська // Вільне життя. – 2006. – 10 трав. – С. 6.

[Текст]

87. Ситник І. Сівба світла, або Голос його душі [Текст] : [«пльонтаризм» Івана Марчука] / І. Ситник // Тернопільський оглядач. – 2008. – № 39. – С. 18–19. 88. Собуцька В. Відмикаються душі скрипковим ключем [Текст] : [про дочку Івана Марчука Богдану Півненко] / В. Собуцька // Свобода. – 2013. – 1 берез. – С. 8. 89. Собуцька В. «Живу, як малюю, малюю, як живу» : відомому художнику і нашому земляку Івану Марчуку – 70 [Текст] /

В. Собуцька // Нова Тернопільська газета. – 2006. – 17–23 трав. – С. 10. 90. Собуцька В. Іван Марчук : «Дайте мені тисячу літ – і я розмалюю небо» [Текст] / В. Собуцька // Свобода. – 29 трав. – С. 8. 91. Собуцька В. Іван Марчук: «Мистецтво для мене – як дихання» [Текст] : [до 80-річчя з дня народж.] / В. Собуцька // Наш день. – 2016. – 20-26 квіт. – С. 3. 92. Собуцька В. Іван Марчук: «Я беру Всесвіт у рамки, а він виривається з них» [Текст] / В. Собуцька // Свобода. – 2009. – 4 верес. – С. 8. 93. Собуцька В. Під знаком Марчука [Текст] / Свобода. – 2006. – 20 трав. – С. 8. 94. Собуцька В. Тернопіль ошляхетнили. Марчуком [Текст] : [Івана Марчука названо почесним громадянином Тернополя] / В. Собуцька // Свобода. – 2008. – 5 верес. – С. 8. 95. Собуцька В. Усі барви світу – голосом душі [Текст] / В. Собуцька // Свобода. – 2011. – 13 трав. – С. 8. 96. Собуцька В. «Я завжди співав свою пісню» [Текст] / В. Собуцька // Садовська Г. Краяни / Г. Садовська, В. Собуцька. – Тернопіль, 2009. – С. 257–258. 97. Стадієнко О. Євангеліє від Марчука [Текст] / О. Стадієнко // Демократична Україна. – 1997. – 25 квіт. 98. Стрипко Т. Той, кому одного Всесвіту замало [Текст] / Т. Стрипко // Літ. Україна. – 2011. – 12 трав. – С. 15–16. 99. Стрипко Т. У його картинах – образ сучасного світу [Текст] : [про художника Івана Марчука] / Т. Стрипко // Уряд. курʼєр. – 2013. – 30 трав. – С. 16. 100. Сюрприз для Марчука [Текст] : [міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі обрала своїм почесним членом художника з України] // Свобода. – 2006. – 1 лип. – С. 8. 101. Там, де лишаються мої сліди, лишаються вони навіки… [Текст] : інтерв’ю з Іваном Марчуком // Персонал плюс. – 2007. – № 42. – С. 10.

102. Туревич Л. Геній «пльонтанізму» [Текст] / Л. Туревич // Селянська доля. – 1996. – 1 черв. 103. У списку ста геніїв сучасності [Текст] : [72 місце посів художник І. Марчук] // Культура і життя. – 2007. – 14 листоп. – С. 1. 104. Українець потрапив до сотні геніїв сучасності [Текст] // Місто. – 2007. – 31 жовт. – С. 17. 105. Унігян Т. Одкровення від Івана [Текст] : фрагмент життєпису художника І. Марчука // Молодь України. – 2000. – 21 верес. – С. 3. 106. Унігурян Т. У творчій робітні Івана Марчука [Текст] / Т. Унгурян // Слово Просвіти. – 2001. – Ч. 4. – С. 12. 107. Федорців Н. Геній Божої тиші [Текст] / Н. Федорців // Місто. – 21 листоп. – С. 17. 108. Хаварівський Б. Я – серед вас... [Текст] : Іван Марчук і Тернопільщина : фотокнига. Кн. 1 / Б. Хаварівський, О. Снітовський. – Тернопіль : Терно-граф, 2013. – 231 с. 109. Цебрій Є. «Робіт Івана Марчука немає хіба що в Антарктиді» [Текст] / Є. Цебрій // 20 хвилин. – 2007. – 6 листоп. – С. 5. 110. Чайківська Я. Донька Івана Марчука радить усім цінувати українське [Текст] : [інтерв'ю із заслуж. артисткою України Богданою Півненко] / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. – 2013. – 27 лют. – С. 6. 111. Чечель Л. Голос душі генія [Текст] / Л. Чечель // Культура і життя. – 2007. – № 48. – С. 1. 112. Чирва А. Синдром працелюбства [Текст] : [художник І. Марчук] / А. Чирва // Уряд. кур’єр. – 2002. – 6 серп. – С. 4. 113. Чирва А. Сотвори собі вʼязницю [Текст] / А. Чирва // Уряд. кур’єр. – 2000. – 22 лип. – С. 12. 114. Чорна О. Голос його душі [Текст] / О. Чорна // Західна Україна. – 1994. – № 42. – С. 6. 115. Шаган-Тетеря М. Дорога в життя почалася з Москалівки [Текст] : [Іван Марчук] / М. Шаган-Тетеря // Вільне життя. – 2013. – 15 листоп. – С. 5. 116. Шот М. Нові лауреати премії братів Лепких [Текст] : [серед лауреатів художник Іван Марчук] // Уряд. кур’єр. – 10 груд. – С. 5.

117. Щасливий галерник [Текст] : інтерв’ю з Іваном Марчуком / розмову провела А. Чирва // Уряд. кур’єр. – 2009. – 28 лют. – С. 9. 118. Юхно-Лучка М. Богдана Півненко: «Завжди хотіла, щоб мій тато Іван Марчук пишався мною!» [Текст] : [про заслуж. артистку України Богдану Півненко] / М. Юхно-Лучка // Нова Тернопільська газета. – 2013. – 27 лют. – С. 9. 119. Я людина горда! : [Текст] : інтерв’ю з художником Іваном Марчуком // Русалка Дністрова. – 2002. – № 1–2. – С. 20–21. 120. Яцишин З. Голос душі [Текст] / З. Яцишин // Свобода. – 1996. – 14 трав.

Розділ 3. Виставкова діяльність 121. Боднар І. Львівʼяни вітають Івана Марчука [Текст] : [у Львові експонується вист. художника] // Русалка Дністрова. – 1997. – Ч. 2. 122. Валько А. Тиша на мольберті [Текст] : [вист. картин Івана Марчука в Музеї російського мистецтва] / А. Валько // Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування / Л. Г. Погиба, Т. О. Гребінченко, А. М. Голіченко. – Київ, 2011. – С. 220–221. 123. «Витівки творчого духа» Івана Марчука [Текст] : [під такою назвою в київській галереї «АВС-арт» відкрилася вист. художника] // Укр. культура. – 2010. – № 3–4. – С. 3. 124. Відкриють виставку генія [Текст] // 20 хвилин. – 2008. – 12 лют. – С. 14. 125. Ґерета І. «Голос моєї душі» [Текст] : нотатки з вист. творів художника / І. Ґерета // Вільне життя. – 1987. – 14 лют. 126. Дмитрук Г. Стихія у фарбах – «десятий Марчук» [Текст] : [у київській галереї «Мистецька збірка» відкрилась вист. Івана Марчука] / Г. Дмитрук // Вільне життя. – 2012. – 21 верес. – С. 1. 127. Заморська Л. Подарунок сучасного генія [Текст] : [в краєзнавчому музеї діє вист. робіт І. Марчука] / Л. Заморська // 20 хвилин. – 2009. – 28 серп. – С. 21.

128. Іван Марчук. Одна з робіт на виставці в Київському музеї російського мистецтва [Текст] // Укр. культура. – 2008. – № 1. – С. 8. 129. Іван Марчук: «Я давно прикував себе до мольберта» [Текст] : у Києві відкрилася вист. відомого художника // Експрес. – 2010. – 21–28 січ. – С. 21. 130. Коверзнєва Л. Мистецтво повернення додому [Текст] : [вист. Івана Марчука «Дорога додому» у галереї «Мистецька збірка»] / Л. Коверзнєва // Слово Просвіти. – 2010. – 11–17 листоп. – С. 14. 131. Ламонова О. Виставка Івана Марчука [Текст] / О. Ламонова // Культура і життя. – 1998. – 2 груд. – С. 3. 132. Маричевська О. Погляд у безмежність [Текст] : [десятий цикл творів Марчука] / О. Маричевська // Артанія. – 2010. – № 1. – С. 146–147. 133. Махає пензлем як диригент паличкою [Текст] : [у столичній галереї вист. робіт художника] // Свобода. – 2010. – 27 січ. – С. 11. 134. Мельничук В. Іван Марчук презентує свої «Витівки» [Текст] : [про вист. «Витівки Творчого Духа»] / В. Мельничук // Номер один. – 2010. – 20 січ. – С. 16. 135. Мовчан У. Світовий геній презентував «Дорогу додому», і «Погляд у безмежність» [Текст] : [в обл. краєзнав. музеї відкрито експозицію картин І. Марчука] / У. Мовчан // Місто. – 2009. – 26 серп. – С. 6. 136. Мочула Л. Самобутні творчі методи Івана Марчука [Текст] / Л. Мочула. – Тернопіль : [б. в.], 2011. – 34 с. 137. Новела однієї картини [Текст] : враження студентів Тернопільського коледжу університету «Україна» від картин І. Марчука // Літ. Тернопіль. – 2012. – № 2. – С. 134–136. 138. «Погляд у безмежність» Івана Марчука [Текст] : [таку назву має вист. художника, яка експонується у Терноп. краєзнав. музеї] // На пагорбі долі / М. Шот. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. – С. 227. 139. Поліщук Т. «Нерозгадані таємниці» Івана Марчука [Текст] : [у музеї історії Києва відкрили вист. живопису знаменитого майстра] / Т. Поліщук // День. − 2013. − 28 серп. − С. 12. 140. Пшоняк І. Житєвий шлях Івана Марчука у світлинах [Текст] : [у приміщені обл. Спілки художників «Артгалереї» відбулася

презентація фотоальбому про художника − Івана Марчука «Я − серед вас...» та вист. світлин із його зображенням] / І. Пшоняк // Тернопіль вечірній. − 2013. − 26 черв. − С. 6. 141. Рябець О. «Дідух моєї душі» [Текст] : [про вист. картин Івана Марчука «Голос моєї душі. Ранній період»] / О. Рябець // День. – 2008. – 12 лют. – С. 2. 142. Сагаль О. Десята іпостась одного генія [Текст] : [про вист. робіт Івана Марчука] / О. Сагаль // Нова Тернопільська газета. – 2009. – 2–8 верес. – С. 6. 143. Сіваченко О. Іван Марчук і його лагідні монстри [Текст] : у дзеркалі ювілейної виставки / О. Сіваченко // Україна. – 1996. – № 8–9. – С. 31–33. 144. Собуцька В. У замку Річарда було б якраз… [Текст] : [про вист. робіт Івана Марчука] / В. Собуцька // Свобода. – 2005. – 30 лип. – С. 6. 145. Тарнавська Н. Марчук із картинами «штурмує» замки [Текст] : [І. Марчук репрезентував 28 своїх картин у Збаразькому замку] / Н. Тарнавська // 20 хвилин. – 2009. – 27 лют. – С. 21. 146. Устиловська І. Людина-музей [Текст] : на вист. Івана Марчука в Києві представлено 150 його робіт із близько п'яти тисяч / І. Устиловська // Україна молода. – 2016. – 19 січ. – С. 12. 147. Федорів О. Виставка в музеї [Текст] : [в обл. краєзнав. музеї експонується вист. творів Івана Марчука] / О. Федорів // Вільне життя. – 1987. – 9 січ. – С. 4. 148. Федорів О. Феномен справжнього мистецтва [Текст] : нотатки з вист. творів художника / О. Федорів // Ровесник. – 1986. – 31 січ. 149. Чирва А. Майстер місячної ночі [Текст] : [вист. полотен І. Марчука циклу «Картини місячної ночі»] / А. Чирва // Уряд. кур’єр. – 2003. – 8 серп. – С. 9. 150. Шевченко Т. Іван Марчук відкриває виставки [Текст] / Т. Шевченко // Експрес. – 2007. – 1–2 верес. – С. 14.

Розділ 4. Іван Марчук – ілюстратор 151. Іван Марчук : Трагедія Чорнобиля [Образотворчий матеріал] / І. Марчук // Нотатки з мистецтва. Ukrainian art digest. – 1988. – № 28. – С. 69. 152. Костів-Гуска Г. Страсна дорога [Текст] : духовна лірика / Г. Костів-Гуска ; іл. І. Марчук. – Тернопіль : Джура, 2001. – 164 с. 153. Котик І. Дервіш із Музейного провулку [Текст] / І. Котик // Літ. Україна. − 2013. − 12 верес. − С. 12. − Рец. на кн.: Борисполець В. Одкровення: верлібри / В. Борисполець. − Київ: Академія, 2012. 154. Курінь [Текст] : літ.-мистец. альманах. – Тернопіль, 2012. – № 13. – 192 с. : іл. І. Марчук. 155. Павличко Д. Вибрані твори [Текст] : у 2 т. Т. 1 : Вірші . Поеми / Д. Павличко ; іл. І. Марчук. – Київ : Укр. енцикл., 2008. – 605 с. – (Бібліотека УЛЕ : вершини письменства). 156. Павуляк Я. Дороги додому [Текст] : поезії / Я. Павуляк ; іл. – Тернопіль : Джура, 2009. – 155 с. 157. Пилипенко І. «Шевченкіана» Івана Марчука І. Пилипенко // Слово Просвіти. – 2005. – 1 черв. – С. 9.

[Текст]

158. Шевченкіана Івана Марчука [Текст] / передм. А. І. Крисоватий ; упоряд. Т. О. Стрипко. − Тернопіль : Терно-граф, 2014. − 51 с. 159. Шевченко Т. Кобзар [Текст] / Т. Шевченко ; іл. І. Марчук. – Київ : Дніпро, 1994. – 687 с. : іл.

Розділ 5. Лауреати премії Івана Марчука 160. Гривас С. Премію отримали з рук Марчука [Текст] / С. Гривас // 20 хвилин. – 2011. – 25 трав. – С. 2. 161. Садовська, Г. Їм сниться Марчукова слава [Текст] : [лауреати премії Івана Марчука] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2014. – 14 листоп. – С. 5. 162. Садовська Г. Марчукові премії юним художникам [Текст] // Вільне життя. – 2012. – 25 трав. – С. 1.

163. Хміляр Л. Юні художники отримали іменну премію Івана Марчука [Текст] / Л. Хміляр // Свобода. – 2011. – 25 трав. – С. 2.

Розділ 6. Кімната-музей у селі Москалівка 164. Крайнєва Г. Мистецький шлях Івана Марчука повернув у рідне село [Текст] / Г. Крайнєва // Свобода. – 2010. – 28 квіт. – С. 7. 165. Левицька Л. Зʼявився перший музей генія світу Івана Марчука [Текст] / Л. Левицька // Голос України. – 2010. – 22 квіт. – С. 11. 166. На Лановеччині відкрили кімнату-музей Івана Марчука [Текст] // Свобода. – 2010. – 23 квіт. – С. 8. 167. Островська Л. У Івана Марчука тепер є музей. У рідній Москалівці [Текст] / Л. Островська // Вільне життя. – 2010. – 28 квіт. 168. Собуцька В. «Дайте мені тисячу літ – і я розмалюю небо» [Текст] : на Лановеччині відкрився музей нашого земляка-генія / В. Собуцька // Нова Тернопільська газета. – 2010. – 12–18 трав. – С. 6. 169. Шот М. Позитивна «екзекуція» для Івана Марчука [Текст] : [відкриття меморіал. кімнати-музею художника] / М. Шот // Уряд. кур’єр. – 27 квіт. – С. 16. 170. Яремин Я. Художника зі світовим імʼям вшанували у рідному селі [Текст] / Я. Яремин // Місто. – 2010. – 23 квіт. – С. 8.

Розділ 7. Вебліографія 171. Бобкова С. Іван Марчук: «Все моє життя — на полотні, а я ще і не жив…» [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] / С. Бобкова // Високий замок Online: щоденна газета. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Львів, 2016. ̶ Режим доступу: http://wz.lviv.ua/interview/164077-ivan-marchuk-vse-moie-zhyttia-napolotni-a-ia-shche-i-ne-zhyv, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶

Перевірено: 11.04.2016. 172. Влащенко Н. Іван Марчук: У майстерні творяться різні світи, і я отримую від того задоволення [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] / Н. Влащенко // Публичные люди: український суспільнополітичний журнал. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2015. ̶ Режим доступу: http://pl.com.ua/ivan-marchuk-u-majsterni-tvoryatsyarizni-sviti-i-ya-otrimuyu-vid-togo-zadovolennya/, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 11.04.2016. 173. Война В. Мій друже, Іван Марчук, Або «небажаний» художник, який став «генієм світу» [Електронний ресурс] // Кругозор: незалежний міжнародний інтернет- журнал. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Бостон, 2008. ̶ Режим доступу:http://www.krugozormagazine.com/show/spadshyna.170.html, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 12.04.2016. 174. Гордон Д. Великий художник Иван Марчук: «Никто толком не знает, сколько у меня детей и где они. Что вы хотите — я жил, как Гоген» [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] / Д. Гордон // Дмитрий Гордон : официальный сайт. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2005. ̶ Режим доступу: http://www.gordon.com.ua/tv/marchuk/, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: рос. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 11.04.2016. 175. Іван Марчук: геніальний художник, що не продає своїх картин [Електронний ресурс] // 24 канал: телеканал новин. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2013. ̶ Режим доступу:http://24tv.ua/ivan_marchuk_genialniy_hudozhnik_shho_ne_pr odaye_svoyih_kartin_n236357, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 11.04.2016. 176. Іван Марчук: Україна народжує найбільше талантів на квадратний метр у світі» [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] // Київ1: незалежний інтернет-проект про столицю. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2015. ̶ Режим доступу: http://kyiv1.org/news/v_-041716/, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 11.04.2016. 177.

Львова І. Iван Марчук: "Ця вiйна добра та зла не

закiнчиться нiколи" …» [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] / І. Львова // Експрес Online: щоденна газета. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ , 2015. ̶ Режим доступу: http://m.expres.ua/#!/n/165168, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 11.04.2016. 178. Олійник Є. Художник Іван Марчук: "Моя найбільша мрія — ніколи не бачити нещасних людей" [Електронний ресурс] / Є. Олійник // Дзеркало тижня. Україна. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2013. ̶ Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/CULTURE/hudozhnik-ivan-marchuk-moyanaybilsha-mriya-nikoli-ne-bachiti-neschasnih-lyudey-_.html, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 11.04.2016. 179. Ормоцадзе М. Іван Марчук: «Мої картини дають можливість забути про те, що відбувається в Україні» [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] // Forbes. Україна: журнал. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2015. ̶ Режим доступу: http://forbes.net.ua/ua/lifestyle/1406743-ivan-marchuk-moyi-kartinidayut-mozhlivist-zabuti-pro-te-shcho-vidbuvaetsya-v-ukrayini, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 11.04.2016. 180. Переплетения фантазий Ивана Марчука [Електронний ресурс] // ART блог, живопись, сюрреализм, искусство. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ [Київ?], 2015. ̶ Режим доступу: http://figgery.com.ua/perepleteniya-fantazij-ivana-marchuka/, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: рос. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 12.04.2016. 181. Поліщук Н. «Я пробив головою небо, подивився, що там є…», – художник Іван Марчук. Досвід пльонтанічного інтерв’ю [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] / Н. Поліщук // Християнин і світ: суспільно-релігійний часопис / гол. ред. В. Жуковський. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Львів, 2016. ̶ Режим доступу: http://www.xic.com.ua/z-zhyttja/11-intervju/405-2016-04-04-11-04-37, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 11.04.2016. 182. Соколова С. Іван Марчук: «Не хочу малювати як усі» [Електронний ресурс] : [про виставку в Національному музеї літератури України] / С. Соколова; фото Ю. Шкоди // Культура: медіа-портал. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2015. ̶

Режим доступу: http://cultua.media/van-marchuk-ne-hochu-maljuvatijak-us, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 11.04.2016. 183. Український художник, якого Британія внесла до списку «Сто геніїв сучасності» [Електронний ресурс] // PolyArtGallery: інтернет-видання. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2015. ̶ Режим доступу: http://polyartgallery.com/2015/08/ukrayinskiyhudozhnik-yakogo-britaniya-vnesla-do-spisku-sto-geniyiv-suchasnosti/, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 12.04.2016. 184. Унгурян О. Иван Марчук: "Живя на прекрасной украинской земле, я хотел ее запечатлеть и увековечить" [Електронний ресурс] / О. Унгурян // Факты и комментарии: ежедневная газета. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2016. ̶ Режим доступу: http://fakty.ua/211266-ivan-marchuk-zhivya-na-prekrasnoj-ukrainskojzemle-ya-hotel-ee-zapechatlet-i-uvekovechit-foto, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: рос. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 11.04.2016. 185. Унгурян О. Иван Марчук: «Пятнадцать лет я жил под „прессом“, загнанный в угол» [Електронний ресурс] / О. Унгурян // Факты и комментарии: ежедневная газета. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2013. ̶ Режим доступу: http://fakty.ua/160133ivan-marchuk-pyatnadcat-let-ya-zhil-pod-pressom-zagnannyj-v-ugol, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: рос. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 11.04.2016. 186. Фіалко Д. Вічна загадка: Понад 100 полотен Івана Марчука в "Мистецькому Арсеналі" [Електронний ресурс] : [ретроспективна виставка "Генотип вольності"] / Д. Фіалко // Еспресо TV: Інтернетпортал. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2016. ̶ Режим доступу: http://espreso.tv/article/2016/01/16/vichna_zagadka_ponad_100_polote n_ivana_marchuka_v_quotmysteckomu_arsenaliquot, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 12.04.2016.

ПРИМІТКИ

ЗМІСТ Передмова

Голос моєї душі

Іван Марчук: «Я – вічний мандрівник, мольберта» (методичні рекомендації)

прикутий

до 13

Додаток 1 Бібліографічний огляд літератури «Малярство, ти моя молитва» 17 Додаток 2 Вечір-портрет «Він міг би розмалювати небо і не повторитись» 21 Додаток 3 Очима й голосом сучасності (вислови відомих людей про Івана Марчука) 26 Література з фондів Тернопільської обласної бібліотеки для молоді Розділ 1 Твори Івана Марчука

Розділ 2 Література про життя та творчість Івана Марчука 30 Розділ 3 Виставкова діяльність

Розділ 4 Іван Марчук – ілюстратор

Розділ 5 Лауреати премії імені Івана Марчука

Розділ 6 Кімната-музей у селі Москалівка

Розділ 4 Вебліографія

Науково-виробниче видання

Підписано до друку 19.04.2016 34 с. Тираж 30 прим. Тернопільська обласна бібліотека для молоді 46003, м. Тернопіль, вул. Д. Нечая, 29 Веб-сторінка НМВ: http://metod.tobm.org.ua/index.html E-mail:: ternopilyouthlib@gmail.com