ВІТРЯК РОЗПРАВЛЯЄ КРИЛА
Стор. 4
АДВОКАТ ЗА ПОКЛИКОМ ДУШІ
Стор. 6
АГРАРНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ. ВІСНИК ЧЕРНІГІВЩИНИ
НАШІ ПРОЕКТИ
Стор. 5
№21 (35)
19 грудня 2018 року
З Новим роком та Рiздвом Христовим!
ВІТАЄМО З ПЕРЕМОГОЮ! Вітаємо переможців конкурсу «Розгадай сканворд — виграй тонометр», який проводиться щомісячно за підтримки Благодійного фонду «Аграрна родина Чернігівщини» на сторінках видання «Аграрна партія України. Вісник Чернігівщини»: Корсак Любов Андріївну (м. Носівка) та Борисенка Миколу Петровича (с. Грем’яч Новгород-Сіверського району). Загалом надійшло 268 купонів із ключовим словом «Древній Любеч». ДЯКУЄМО ВСІМ УЧАСНИКАМ ЗА АКТИВНІСТЬ!
Читайте у випуску НОВОРІЧНА КРАСУНЯ
Стор. 3
Адреса громадської приймальні: м. Чернігів, просп. Миру, 49 А, каб. 305, тел.: (0462) 67-59-93, 0(800) 330-230
2
У ЦЕНТРІ УВАГИ
СЕРДЕЧНО ВІТАЮ З НОВИМ РОКОМ І РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!
Велика вдячність усім аграріям за їхню наполегливу працю у році, що минає. Усім, хто своїми руками зробив можливими сьогоднішні та майбутні досягнення. У 2018 році ми досягли вагомих результатів і впевнено рухались до поставленої мети, незважаючи на всі перепони. У державі поступово розпочалися реформи в різних сферах. Залишається чимало питань щодо їх реалізації та вдосконалення, тому нам усім разом потрібно об’єднати зусилля для їх втілення в життя. Усі ми є частиною нашої великої держави. А відтак від нашої спільної праці та наполегливості залежить економічна стабільність і міцність усієї країни. Сподіваюся, що наступний рік буде успішним для кожного українця і держави в цілому. Що 2019 рік стане наступним важливим етапом у реалізації тих перетворень, які ми здійснюємо сьогодні. Адже новий рік — це нові можливості, цілі та плани, а також — нові успіхи. Бажаю, щоб у кожному домі панували любов, достаток і злагода. Щоб доля була прихильною до вас, даруючи приємні враження, цікаві зустрічі, любов і віру у власні сили!
БОЖОЇ БЛАГОДАТІ ТА МИРУ КОЖНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ РОДИНІ! З повагою, Юрій Крутько, голова Аграрної партії України
ДО ПИТАННЯ ВИБОРІВ ПОВЕРНУТЬСЯ У НОВОМУ РОЦІ
В УКРАЇНІ З’ЯВИЛАСЯ СВОЯ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
26 листопада Верховна Рада ратифікувала Указ Президента України про введення воєнного стану в низці областей України на 30 днів. Убезпечення кордонів держави вплинуло й на процес підготовки до виборів у 125 українських громадах, які мали б 23 грудня обрати собі нових голів та депутатів. Тож 30 листопада Центрвиборчком скасував виборчий процес у тих регіонах, де мали б відбутися місцеві вибори. У громадах таку новину сприйняли досить болісно. Децентралізація вже давно стала тим брендом, який не просто пророкує зміни, а й служить реальним інструментом покращення якості життя в громадах. Особливо це помітно на прикладі тих, які утворилися рік і більше тому. Аграрна партія має непогані шанси на перемогу і в тих 5 чернігівських громадах, вибори в яких були заплановані на 23 грудня. АПУ входить до чільної трійки найперспективніших партій на Чернігівщині. Тож можливість отримати свою спроможну громаду, а з нею і можливість реалізовувати нові проекти, була реальною в Борзні, Озерянах, Новому Білоусі, Киїнці, Хмільниці. Нагадуємо, що воєнний стан триватиме до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року. Сергій Гайдай, голова Чернігівського обласного осередку АПУ, коментує: «Люди реально по півроку чекали на зміни. Бо ж громади були утворені ще влітку. І уявіть собі — громада є, а змін немає. Бо немає ані голови, ані депутатів — тих, хто б ці зміни реалізовував. Тому скасування тут сприйняли дуже болісно. На щастя, ЦВК звітує: до питання виборів скоро повернуться. Тому надія в нас іще жевріє». За інформацією порталу ЦВК, із 12 грудня розпочалися навчання членів дільничних виборчих комісій з питань організації підготовки та проведення перших і додаткових місцевих виборів, призначених на 23 грудня 2018 року в тих регіонах, де не вводили воєнний стан. Окрім цього, зазначають у столиці, питання проведення виборів на територіях, де воєнний стан скасують 26 грудня, все одно актуальне. Вибори ніхто скасовувати не буде. Вони все одно відбудуться. Щоправда, коли буде визначена дата самого голосування — ще невідомо. За попередніми даними, депутати повернуться до неї після новорічних свят.
Зустріч Сергія Гайдая з Філаретом, почесним патріархом Православної церкви України 15 грудня у Києві відбувся Об’єднавчий собор, на якому обрали нового предстоятеля Української православної церкви — 39-річного владику Епіфанія, уродженця Одещини. Загалом у Соборі брали участь 192 людини. Найбільше серед його учасників було представників УПЦ КП: до складу делегації увійшли 42 архієреї і з ними по одному священику та звичайній людині. Загалом 126 делегатів. Голосування проходило в два тури. Головним суперником одесита був митрополит Вінницький Симеон. Епіфаній набрав 36 голосів, Симеон — 28. На собор приїхали лише двоє ієрархів Московського патріархату з близько 80: митрополит Переяславський Олександр (Драбинко) і митрополит Вінницький Симеон (Шостацький). Наступного дня після Собору в УПЦ МП повідомили, що Симеон та Олександр виключені з «канонічної Української православної церкви». НОВИЙ ПРЕДСТОЯТЕЛЬ Кілька слів про нового предстоятеля (в миру Сергій Думенко). Він молодий, енергійний, народився у с. Волкове Одеської області, проте дитинство провів на Буковині. Звідти і любов до української мови, культури, традицій. Має хорошу освіту: окрім навчання у Київській духовній семінарії, вчився і в Афінському університеті на факультеті філософії. Має кандидатський науковий ступінь із богослов’я. Автор понад 50 наукових праць. Володіє, окрім рідної мови, ще й російською та грецькою. Із 2005 року — член Національної спілки журналістів України. Раніше в інтерв’ю Епіфаній зізнавався, що «молитва для нього є справжнім відпочинком». Одна з його улю-
блених книг — історичний роман польського письменника Генрика Сенкевича «Камо грядеш». Епіфанію також подобається творчість українського філософа, богослова і поета Григорія Сковороди. Мати і двоє молодших братів митрополита живуть у селі Стара Жадова. Його родичам належить одноповерховий будинок на околиці села. Сам владика приїжджає на малу батьківщину нечасто. Брати митрополита — будівельники. Зараз їх у селі немає, так як вони на заробітках, пишуть українські видання. «Ми раді вітати нову епоху в духовному житті України. Вона ознаменує новий початок будівництва для нашої Церкви: вільний, незалежний, такий, яким би ми мали слідувати вже триста років. Останній штрих — вручення 6 грудня 2019 року на Фанарі в Константинополі нашому владиці Томосу — документа про створення Української православної церкви. Тобто це вже буде офіційне світове визнання нашої Церкви поряд з іншими представництвами світу», — висловив свою позицію голова обласної організації Аграрної партії Сергій Гайдай. У неділю, 16 грудня, новий предстоятель у Михайлівському Золотоверхому соборі провів перше богослужіння в новому статусі.
3
У КОНТЕКСТІ ПОДІЙ
ДОРОГІ ЗЕМЛЯКИ! Від щирого серця вітаю вас із найбільш довгоочікуваними і світлими святами — Новим роком та Різдвом Христовим! Ці свята ми завжди зустрічаємо зі сподіваннями, адже піднімаємося ще на одну сходинку часу і вдивляємося в нові далі. Водночас ми прискіпливо оцінюємо з точки зору реалізації запланованого прожитий рік. У наступному році я бажаю всім нам бути готовими до змін. Ми маємо турбуватися про свою родину, громаду, у якій живемо, та рідну землю. А також наполегливо працювати й досягати бажаних результатів. Бути відповідальними й водночас захищати свої права. Адже це шлях до успіху кожного й успіху держави. Бажаю вам і вашим родинам не втрачати відчуття єдності, гідності, віри в свої сили! Міцного здоров’я, добра та радості, щоб усі ваші починання і щоденні справи увінчувалися успіхом, а Різдвяна зоря запалила у ваших серцях вогонь віри та любові, надії, оптимізму та невичерпної енергії! Нехай довгоочікуваний мир і спокій стануть запорукою сталого процвітання незалежної України та кожного з нас!
ГАРНИХ ВАМ СВЯТ, ДОРОГІ ДРУЗІ!
З повагою та найкращими побажаннями, Сергій Гайдай, заступник голови Аграрної партії, голова Чернігівської обласної організації Аграрної партії
СВЯТО НАБЛИЖАЄТЬСЯ — НОВОРІЧНА КРАСУНЯ
Головним атрибутом Нового року та Різдва є вбрана ялинка. Але чому ж ми вбираємо саме ялинку, а не якесь інше дерево, і як з’явився цей звичай?
Історія. Звичай ставити ялинку з’явився ще за часів язичництва. А в епоху поширення християнства ялинка стала неодмінним атрибутом Різдва. Перша письмова згадка про ялинку датується 1605 роком: «У Страсбурзі на Різдво приносять у будинок ялинові дерева, і на ці дерева кладуть троянди, зроблені з кольорового паперу, яблука, вафлі, золоту фольгу, цукор та інші речі». До України вперше традиція ставити прикрашену святкову ялинку вдома прийшла із Західної Європи. Українці прикрашали ялинки цукерками, яблуками, горішками, які символізували багатство, здоров’я і хороший урожай. Справжнє пришестя ялинки в Україну пов’язане з Російською імперією, а потім — із СРСР. Проте в українських селах замість цього різдвяного деревця головним зали-
шався Дідух, що має давнє коріння в культурі українців. ХХ ст. принесло суттєві зміни для ялинкових традицій. ЧИМ СВІЖІШЕ НОВОРІЧНЕ ДЕРЕВО, ТИМ ДОВШЕ ВОНО ПРОСТОЇТЬ Зігніть навколо пальця голки. Якщо вони ламаються, то ялинка суха і довго не простоїть. Купувати потрібно ялинку, голки якої будуть гнутися навколо пальця. Розглядаючи дерево, потрусіть його трохи і зверніть увагу, чи не обсипається воно. Довше, звичайно, стоїть не ялина, а сосна. Якщо ж ялинка більше до душі, то перед тим, як ставити, можна її трошки підрізати і зняти зі стовбура на висоту десяти сантиметрів кору. Це допоможе позбавити деревину від застиглої смоли, що в свою чергу забезпечить надходження води до ялинки.
ПРОДОВЖИТИ ЗАДОВОЛЕННЯ Якщо ви купили новорічну красуню заздалегідь, дайте їй звикнути до температури вашого приміщення. Після купівлі залиште дерево в кутку кімнати на кілька днів у зв’язаному стані. Щоб ялинка довше простояла, додайте у воду аспірин (5 пігулок на 3 літри води). До цього розчину рекомендують додавати цукор (1 ст. ложку цукру на 1 пігулку аспірину). Якщо встановлюєте ялинку у воду, додайте в неї гліцерин (чайна ложка гліцерину на 1 л води). Якщо ви встановлюєте дерево в пісок, то важливо стежити за тим, щоб пісок завжди був мокрим. Перед тим, як ставити ялинку в пісок, розчиніть у літрі води 2 пігулки аспірину і 3 ложки цукру, змішайте розчин із піском. Далі просто підливайте воду в пісок кожного дня. Важливо! Не варто встановлювати ялинку поряд із джерелом тепла (бата реєю, обігрівачем). Будь-який зі вказаних вище способів допоможе вам зберегти свіжість новорічного дерева до самого свята Хрещення Господнього. ЯКЩО ВИ ОБИРАЄТЕ ШТУЧНУ ЯЛИНКУ Перевага штучної ялинки — це довговічність, вона не втратить свого вигляду до кінця свят і може служити декілька років. Зараз можна купити штучну ялинку будь-якого вигляду, якості та навіть кольору. Вартість штучних ялинок залежить від багатьох параметрів. Головне — країна-виробник. Найдорожчі ялинки привозять із Німеччини, Італії та Нідерландів. В основному, беруть ялинки середнього класу з Тайваню і Таїланду, найдешевші — китайські вироби. Другий чинник, що визначає ціну, — висота дерева та екологічність матеріалів.
Купуючи штучну ялинку, у першу чергу звертайте увагу на безпечність. На упаковці повинно бути вказано, що ялинка виготовлена зі спеціального вогнетривкого полі етилену або пластику. ЯЛИНКА ЖИВА ЧИ ШТУЧНА? Хтось вважає, що штучні дерева допоможуть уберегти хвойні від вирубування. Інші стверджують, що штучні ялинки можуть бути шкідливими, а їхнє виробництво завдає шкоди довкіллю. Депутат обласної ради, директор ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець радить обирати живе хвойне дерево. Він запевняє, що ялинка, придбана в лісгоспі, додасть вам новорічного настрою, сприятиме надходженням до місцевих бюджетів. А використані ялинки можуть слугувати екологічним паливом, яке не матиме шкідливого впливу на атмосферу. Напередодні новорічних свят лісівники працюють у посиленому режимі, адже доводиться не тільки вирощувати й доглядати за деревами, а й пильно охороняти їх від браконьєрів. За словами Юрія Болоховця, саме з цією метою створили лісову охорону, яка цілодобово пильнує за порядком на територіях, підпорядкованих підприємству. Порушникам доведеться сплатити не тільки штраф, але й збитки, завдані лісогосподарським суб’єктам.
Порада від Юрія Болоховця: Вибираючи ялинку чи сосну, зверніть увагу на зріз — смола повинна бути свіжою та липнути до рук, це свідчить про те, що ялинка зрубана нещодавно. Жива чи штучна ялинка — обирати кожному з вас. Сподіваємося, що наші поради допоможуть вам, і ваша ялинка чи сосна буде довше стояти, дарувати вам радість і хороший святковий настрій.
4
СТАВКА НА ПЕРСПЕКТИВУ
КУПЧИНСЬКИЙ ВІТРЯК РОЗПРАВЛЯЄ КРИЛА
Вітряки — величні споруди, які можна навіть назвати культовими. Оспівані у віршах, піснях, легендах, переказах. Художники часто зображували їх на своїх полотнах. Вітряки зачаровують і вражають своєю величчю та красою. Чернігівський край також має свою історію вітряків.
Вітряки в Україні мають доволі тривалу історію. Достеменної дати не називають. Є відомості, що вітряки на нашій території з’явилися 4 тисячі років тому. Хоча існує думка, що вони відомі з часів Київської Русі. Особливого поширення вони набули наприкінці XVIII сторіччя. Український етнограф та історик Опанас Шафонський, який, до слова, народився у Сосниці, у своїй праці «Черниговского наместничества топографическое описание, сочиненное в Чернигове 1786 г.» писав, що в 11 повітах Чернігівського намісництва він нарахував близько двох із половиною тисяч вітряків. Зокрема в Чернігівському — 326, Городницькому — 118, Березнянському — 400, Борзенському — 503, Ніжинському — 308, Лохвицькому — 399, Гадяцькому — 79, Зінківському — 115. Із часом левова частка з них розвалилася і зруйнувалася. Питаннями збереження цієї історичної споруди влада особливо не переймалася. Тому наша історична та культурна спадщина нерідко залишається спогадами на фото й картинах. ВІТРЯКИ — МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ ТА ЗАБОБОНИ У старовину вважалося, що у вітряках живе нечиста сила. Для людини, яка не мала уявлення про механіку, це було щось від чорта. У народних віруваннях про такі машинерії не йшлося, тому їх боялися.
Із часом мельники почали користуватися особливою повагою громади й відрізнялися статусом від звичайних людей. Їхнє слово було законом, і ніхто не брався сперечатися чи сваритися. Вітряки створювали особливий колорит українських сіл, польових доріг. Біля них подорожні відпочивали, по них відмірювали дорогу. Це були наче сторожові вежі. Вітряки були місцем, де збиралася сільська громада для обговорення різних питань, нерідко подалі від ока сільської влади. Біля вітряків збиралася й молодь — водила веснянки, влаштовувала різні забави. СПАДЩИНА ПРЕДКІВ НА СОСНИЧЧИНІ — НОВЕ ЖИТТЯ Нещодавно біля с. Купчичі Змітнівської сільської ради Сосницького району відреставрували млин. Селяни кажуть, що це радісна подія для них і вагома для розвитку туризму в області. Голова Змітнівської сільради Дмитро Іващик розповів, що, за наявними в них матеріалами, вітряк збудовано в 1917 році. Тож приблизний його вік — 101 рік. «Вітряк побудував купець Стрижак. Його імені, на жаль, ми не знаємо. Оскільки людиною він був заможною, то начебто в ті буремні післяреволюційні роки його вислали з села, і подальша його доля невідома. Вітряк передали новоствореному тоді колгоспу ім. Будьонного. А під час розпаювання вітряк перейшов уже до колгоспу «Родина». Потім були ще кілька СТОВ, і в результаті вітряк опинився на балансі нашої сільської ради», — розповідає
Хто колись бачив, як могутньо крутить крилами вітряк, той ніколи не забуде цього величного враження
«подорож» вітряка по власниках Дмитро Іващик. Ст а р ож и л и говорили, що під час війни дерев’яний вітряк постраждав. Люди самотужки його трохи підремонтували, але споруда потребувала постійного догляду. Другий ремонт зробили наприкінці 80-х років. І все. Так і простояв вітряк до наших днів, темніючи від дощів та сирості. «Дерево ж було поганеньке, — пояснює голова сільради. — Та й років майже 30 пройшло! Тому ми на сесії сільської ради вирішили відремонтувати млин. Шукали спонсорів, виділили трохи з нашого місцевого бюджету. Дякуючи Аграрній партії, задумане вдалося-таки реалізувати. Спеціально для цього розробили програму. Ми добре розуміємо важливість збереження цієї пам’ятки українського селянства для наступних поколінь». Дмитро Іващик розповів, що майстрів для ремонту шукали довго, а місцеві не хотіли братись. Урешті-решт знайшли теслярів із с. Волинка Сосницького району. По морозу, під поривами вітру та снігу їхня дружна бригада з допомогою місцевих небайдужих жителів закінчила ремонт іс-
торичної споруди — символу села Купчичі. Із підготовкою пиломатеріалів допомогло підприємство «Біотех ЛТД». Частину коштів отримали від Аграрної партії, а частину виділено з бюджету Змітнівської сільради. Навесні планують ще законсервувати деревину, щоб довше прослужила. «У подальшому плануємо розширити й окультурити прилеглу до вітряка територію, адже сюди часто приїжджають молодята на фотосесії, приходять школярі. Тут дуже красиво! Маємо надію, що вітряк стане й місцем обласних туристичних маршрутів, адже таких споруд в Україні залишились одиниці», — ділиться планами очільник сільради. Вітряк іще може згадати давнину, адже, незважаючи на його непросте і тернисте «життя», мукомольний механізм знаходиться в робочому стані. Селяни впевнені, що їхній вітряк заслуговує на туристичну увагу. У Сосницькому районі він такий один. Недалеко ще є і хатина. Дмитро Іващик мріє її викупити й облаштувати там музей «Хата мірошника» (мельника — Ред.).
АГРАРНА ПАРТІЯ — УСВІДОМЛЕНИЙ ВИБІР
Не кількістю, а якістю — таким принципом керуються у своїй діяльності члени Аграрної партії в Сосницькому районі. Кажуть, що такий підхід є ознакою людей, які йдуть до лав партії за покликанням і з вірою в ідеї політичної сили. За два роки з невеличкої кількості партійціводнодумців Сосниччини районний осередок виріс у шість разів.
Анатолій Кашич очолює Сосницьку районну організацію Аграрної партії з 2016 року. Він розповідає, що його «хрещеним» став односелець Віктор Іващенко, голова СВК «Зоря». Він же й запропонував його кандидатуру на голову районної організації партії. Анатолій Кашич усе життя прожив у найбільшому селі району — Авдіївці. Працював на багатьох роботах, у тому числі й головою сільської ради. Тому сільське життя знає не з чуток. Каже, що всі вони — аграрії по своїй суті, бо вирощують картоплю гектарами, тримають господарство. Інакше в селі не прожити. Анатолій Андрійович — людина з великим життєвим досвідом і переживає за ситуацію району в цілому, за кожен населений пункт і за долю кожної людини. Щиро вірить, що складні часи закінчаться і люди оберуть владу й таких депутатів, які повернуться до них обличчям і дбатимуть у першу чергу про українців.
— Партійні будні зазвичай залишаються за кадром публічної політики. Які вони у Вашому осередку? — Трудові. Коли я долучився до команди Аграрної партії, у районному осередку було лише 16 членів. Зараз у
вже перші позитивні результати. Чимдалі більше людей нам довіряє. Маємо депутата районної ради від Аграрної партії. Це сосничанка Ірина Шуляр. На виборах до Сосницької об’єднаної громади двох наших партійців — сосничанку Оксану Шевченко й Тамару Песік із Пекарева — обрано депутатами селищної ради. Це хоч і маленька, та все ж перемога. Як-то кажуть, вода камінь точить. — Наскільки тісно співпрацюєте з обласним осередком партії? — Не просто тісно, а й плідно. Усі питання вирішують оперативно. Ми отримуємо від них допомогу, підтримку, фахові консультації з різних питань. Приємно працювати з такими професійними та відповідальними людьми. Наша спільна мета — влада в країні. Так ми зможемо впливати на покращення якості життя людей. Для нас Україна — це спільний дім, а не окрема оаза для можновладців і трясовина для простих людей, як це відбувається зараз. Тому наші соціальні, економічні й політичні ініціативи спрямовані на людей і для людей. — Чому саме Аграрна партія? — Бо я ж аграрій! І район наш, і область аграрні. Та й уся Україна переважно аграрна. І в економіці роблять ставку на аграрний сектор. А якщо розібратися: хто зараз представляє аграріїв у парламенті чи уряді? Хто впливає на ухвалення таких важливих рішень, які зачіпають життя цілих пластів нашого суспільства, зокрема селян? Ці люди й гадки не мають, що таке аграрний сектор економіки. А при цьому третину бюджету наповнює саме аграрний сектор і дає половину валютної виручки, яка надходить у країну. Та в нас чверть усіх чорноземів планети! А як
Для нас Україна — це спільний дім, а не окрема оаза для можновладців і трясовина для простих людей, як це відбувається зараз. Тому наші соціальні, економічні й політичні ініціативи спрямовані на людей і для людей. нас створені партійні осередки в кожному населеному пункті — загалом 25. Робота із залучення нових партійців триває щоденно. Ми молода політична сила і змушені конкурувати з такими «старожилами» в нашому районі, як «Батьківщина», Радикальна партія, БПП. Але ми не опускаємо руки і маємо
живуть ті люди, що трудяться на землі?! Усі ми знаємо — погано живуть. І захисту від так званих народних обранців ми не бачимо. Тому саме Аграрна партія має представляти інтереси селян у Верховній Раді. — То до виборів ви вже готуєтесь? — Так! У нас уже є сформована команда, яка працюватиме на виборах. Приємно, що люди приходять самі й кажуть, що для них принципово допомогти Аграрній партії здобути перемогу. Плануємо на парламентських виборах отримати 30% підтримки наших громадян. — Авдіївка, як і кілька інших сіл району, не об’єдналася із Сосницею в ОТГ. Чому? — Бо Авдіївка сама може стати центром громади! — Але чи самодостатнім? — Звісно. Дивіться, які в нас школа і лікарня! Інші структури й заклади є де розмістити. Я переконаний, що Шаболтасівська, Хлоп’яницька і Авдіївська сільради можуть утворити цілком спроможну ОТГ. Це десь 15% населення всього району, 15 тисяч гектарів усіх угідь, приблизно 6 тисяч гектарів ріллі — ідеальні умови для громади. Але «нагорі» вирішили, що в нашому районі буде лише одна громада — Сосницька. А наших людей і керівництво це не влаштовує, тому поки і не об’єдналися. За 27 років незалежності ми 8 разів обирали народних депутатів. І кожного разу вибір закінчувався розчаруванням. Виборці залишалися незадоволені — це як танок на граблях: боляче, але все одно на них наступають. Із завидною постійністю голосують за одні й ті ж політичні сили та за одних і тих же політиків, яких до цього лаяли. Вибір має бути усвідомленим, а вимоги до виконання народними обранцями своїх обіцянок — твердими й наполегливими. Бо за свій вибір кожен відповідає сам.
5
НАШІ ПРОЕКТИ Продовжується конкурс із підтримки громад, який проводить благодійний фонд «Аграрна родина Чернігівщини» за підтримки заступника голови Аграрної партії, очільника обласного осередку Аграрної партії Сергія Гайдая. Уже реалізовано десятки проектів, завдяки яким вирішено низку проблем населених пунктів області. «Це наш невеликий внесок у розвиток наших міст, селищ та сіл. Від вкладу кожного залежить розвиток наших територій», — переконаний Сергій Гайдай.
ДО РІПКИНСЬКОЇ ЛІКАРНІ З ПОДАРУНКАМИ
Якщо первинна ланка медичної галузі в Україні вже проходить шлях реформування, то вторинна залишається на старому рівні. Дитяче відділення Ріпкинської центральної районної лікарні отримало подарунок від Аграрної партії з нагоди Дня Святого Миколая.
«Працівники районної лікарні реформ не відчувають. Збільшення заробітної плати персоналу коливається разом зі зростанням мінімалки — це 3 750 гривень без урахування доплати за вислугу років. На сьогодні ми маємо лише повне забезпечення невідкладної допомоги», — говорить завідувачка дитячого відділення Ріпкинської ЦРЛ Алла Вереша. У відділенні функціонують 20 ліжкомісць, працюють 2 лікарі, 6 медичних сестер та 5 молодших медичних сестер. Зважаючи на першочерговість розвитку соціальної сфери регіону, у тому числі й медичної галузі, Благодійний фонд «Аграрна родина Чернігівщини» вручив грант на суму 15000 грн за перемогу в конкурсі проектів. Реалізація проекту отримала підтримку заступника голови Аграрної партії, голови Чернігівського обласного осередку партії Сергія Гайдая. Незабаром старі віконні рами дитячого відділення будуть замінені на нові. «Завдячуючи підтримці Аграрної партії, наш персонал може виконувати роботу в більш комфортних умовах, без дискомфорту температурного режиму, економити теплову енергію в палатах, вчасно провітрювати палати в осінньо-зимовий період та забезпечувати гідне перебування дітей у стаціонарному відділенні», — запевняє завідувачка дитячого відділення. Сергій Гайдай вважає, що підтримка медичних закладів є нашим громадським обов’язком, адже це в першу чергу турбота про людей. Сьогодні ми не можемо вирішити всі проблеми медицини. Тому намагаємося допомогти хоча б на локальному рівні. А залучаючи додаткові кошти в енергозбереження та оснащення лікарні, ми інвестуємо в наше майбутнє. Діти мають лікуватися в комфортному і затишному приміщенні.
«Економимо та поступово покращуємо умови для лікування і роботи наших працівників. Вдячні за допомогу та сподіваємося на подальшу плідну співпрацю і розуміння проблем нашого закладу представниками Аграрної партії та благодійного фонду», — додав головний лікар Петро Петрович. Нагадаємо, що допомогу від Благодійного фонду «Аграрна родина Чернігівщини» за підтримки Аграрної партії отримали майже всі райони Чернігівщини. Зокрема грант на розвиток громади отримали медичні заклади Городнянської центральної районної лікарні, КНП «Новгород-Сіверський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», Ладанська амбулаторія ЗПСМ, ФАПи в Корюківському та Коропському районах області.
Енергомодернізація медичних закладів дає змогу економити до 25% на опаленні, а це приблизно сотні тисяч гривень щорічно. «Вручення гранту в дитячому відділенні ми приурочили до Дня Святого Миколая. Адже цей святий був благодійником і помічником дітей. Це наш маленький внесок у майбутнє дітей», — зазначив Сергій Гайдай. Енергомодернізація медичних закладів дає змогу економити до 25% на опаленні, а це приблизно сотні тисяч гривень щорічно. Такі кроки дають можливість спрямувати заощаджені кошти на нагальні потреби лікарні, зок рема й на закупівлю медичного обладнання. Головний лікар Ріпкинської центральної районної лікарні Петро Моспанко повідомив, що адміністрація медичного закладу намагається проводити ремонтні роботи в межах можливостей.
МЕБЛІ ДЛЯ ПЕРШАЧКІВ
Першокласники Ічнянської школи № 1 отримали нові меблі завдяки втіленню в життя грантового проекту з підтримки громад.
М’які та зручні пуфи першокласники використовують для навчання під час уроків та відпочинку на перервах. Адже збереження фізичного й морального здоров’я підростаючого покоління — передусім. Нові сучасні меблі вимагає система освіти Нової української школи. Але не кожна школа має можливість реалізувати цю програму. Саме тому Аграрна партія долучилася до вирішення потреби школи принаймні на локальному рівні.
«Наші діти — понад усе. Ми зобов’язані створити для них усі необхідні умови для навчання та відпочинку. Наш сьогоднішній вклад у дітей — це вклад у майбутнє держави», — переконаний голова обласного осередку Аграрної партії Сергій Гайдай.
НА ПОТРЕБИ РІДНОЇ ШКОЛИ
Колишніх педагогів не буває. Навіть після виходу на заслужений відпочинок учитель продовжує жити турботами про свою рідну школу, якій віддав більшу частину свого життя, опікується її проблемами чи незгодами й від щирого серця радіє професійним та життєвим успіхам своїх молодших колег і вихованців.
МОЛОЧНУ КУХНЮ РЕКОНСТРУЮВАЛИ ГУРТОМ
Дієт-сестра Лідія Коваленко на оновленій молочній кухні дитячого відділення У вересні проект дитячого відділення районної лікарні Городні виграв щомісячний конкурс із підтримки громад області, який проводить благодійний фонд «Аграрна родина Чернігівщини» за сприяння голови обласної організації Аграрної партії, депутата облради Сергія Гайдая. Тоді відділення отримало 15 тисяч гривень на розвиток молочної кухні.
Нещодавно реконструкція молочної кухні успішно завершилась. На грантові кошти зробили косметичний ремонт, покрили підлогу та стіни новенькою плиткою, придбали новий холодильник. Керівництво лікарні, натхненне такою підтримкою благодійників, також не стояло осторонь і встановило нові двері в приміщенні молочної кухні. Роботи здійснювали як власними силами, так і залучали професійних будівельників. «Цей проект привернув увагу багатьох небайдужих людей. Наприклад, власниця будівельного магазину, підприємець Людмила Стародубець надала необхідні для ремонту матеріали по собівартості, і ми змогли зробити більше, ніж планували. Будівельники все зробили на совість, та й ми також допомагали, чим могли», — розповіла за-
відувачка дитячого відділення Тетяна Ходико. Тепер у дитячому відділенні працює оновлена молочна кухня, бо виграні в конкурсі гроші витрачено з максимальною ефективністю. Черговий спільний проект небайдужих людей із місцевим та обласним осередками Аграрної партії знайшов втілення в суспільно-корисній справі. Нагадаємо, що трохи раніше за підтримки обласної організації Аграрної партії в маніпуляційних кабінетах дитячого відділення запровадили «Коробку хоробрості». Іграшки з цієї коробки дарують дітям, які прийшли на щеплення, аналіз крові та інші неприємні процедури. Вони відволікають юних пацієнтів, зменшують стрес і дарують задоволення від того, що після процедур дитина може забрати іграшку із собою. Павло ДУБРОВСЬКИЙ
Вручення нагороди Депутат Мринської сільради від фракції Аграрної партії України, учителька-пенсіонерка Галина Ікальчик, аби підтримати свою школу, взяла участь у щомісячному конкурсі проектів із підтримки громад. Її проект щодо розвитку освітньої галузі в громаді визнано переможцем місяця. Призові двадцять тисяч гривень від організаторів конкурсу передано Мринській загальноосвітній школі для придбання обладнання першокласникам, відповідно до концепції Нової української школи. Цю приємну місію виконав голова Носівської районної організації Аграрної партії Анатолій Красносільський. На ці кошти господарі вже встигли зробити своїм першокласникам подарунок до Дня Святого Миколая, придбавши телевізор та інше обладнання.
6
ОСОБИСТОСТІ
ОКСАНА МІРОШНИЧЕНКО —
АДВОКАТ ЗА ПОКЛИКОМ ДУШІ
19 грудня в Україні відзначають День адвокатури. Адвокат, беззаперечно, — служитель і творець права. Саме представники цієї професії дарують людям віру в те, що справедливості можна добитися законним шляхом. Мабуть, символічно, що це свято відзначають у День Святого Миколая, який теж є захисником. Напередодні свята ми завітали до Оксани Мірошниченко — адвоката, кандидата юридичних наук, доцента. Чарівна привітна жінка викликає довіру вже з першого погляду. І буквально через кілька хвилин спілкування виникає впевненість у тому, що їй можна довіритися і довірити свою долю та свій захист. — Адвокат у всі роки був престижною професію. Як Ви прийшли в професію? — У сфері юриспруденції працюю з 2000 року. Зараз очолюю юридичну фірму. Моє бажання ніяк не пов’язане з престижем. Адвокатом стала за покликом душі. Ще з дитинства жадала справедливості. Тому сьогодні захищаю справедливість у судах. Ось нещодавно переконалася, що справедливий суд усе ж таки існує. Прикладом є справа щодо Косачівської школи, яку влітку цього року депутати Деснянської територіальної громади з численними порушеннями процедури ухвалення рішення просто закрили, позбавивши дітей можливості ходити до рідної школи. Дуже рада, що хоча б у судовому порядку захистили інтереси дітей громади та їхніх батьків. Паралельно займаюся викладацькою діяльністю. У сфері освіти вже 20 років. Працюю зі студентами, учителями, підприємцями. Проводимо семінари для тих, хто бажає підвищити свою правову культуру. — Із якими питаннями люди звертаються найчастіше? — Із різними запитаннями. Але найбільше людей турбує питання отримання субсидій, виписки через суд членів сім’ї, які не проживають, а платити комунальні послуги за них потрібно. Багато виникає питань щодо спадкування майна. Аліментні зобов’язання. Чимало питань щодо кредитних спорів. — Наскільки потрібен людям юридичний лікбез і з яких питань? — Звичайно, потрібен. Хотілося б, аби люди знали свої права та обов’язки. Розумілися на основах законодавства. Бо всі ми знаємо, що незнання законів не звільняє від відповідальності. Тому мені здається, що нашим громадянам доцільніше було б показувати по телебаченню не політичні програми й ток-шоу, а просвітницькі передачі про кредити, субсидії, аліменти, захист себе в суді тощо. — Аграрна партія порушує чимало життєвих і важливих для людей тем, значна частина яких знаходиться в юридичній і законодавчій площині. Які з цих питань найактуальніші і які закони потрібно ухвалювати, щоб вони працювали на людей? — Ухвалення законів — важливе й потрібне питання. Головне, щоб ухвалені закони потім можна було реалізувати в житті. На жаль, часто трапляється так, що закон проголосовано, а реально він не діє.
На часі ухвалення нового Трудового кодексу. Бо чинний кодекс законів про працю ухвалений ще в 1971 році за радянської системи. І від цього потерпають сьогодні і наймані працівники, і роботодавці. Закон «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Слід вирішити питання з можливістю відчуження землі. Тому що на сьогодні воно використовується різними політичними силами з популістськими цілями. Неврегульованість цього питання на руку великим землевласникам, а ніяк не для захисту простого селянина, що обробляє землю. Є багато й інших проблем. — Ви цікавитеся політикою? — Коли населення починає цікавитися політикою, це означає, що в економіці держави відбуваються негативні тенденції. І тоді люди, щоб утекти від своїх проблем, починають цікавитися політикою. Сьогодні я переймаюся більше проблемами територіальних громад, питаннями в сфері освіти. Спостерігаю краєм ока за деякими політиками. Дивуюся позиції депутатів деяких об’єднаних територіальних громад, які вважають, що знати законодавство їм не обов’язково, а важливі для громади рішення можна ухвалити «легким помахом руки». — Яким має бути ідеальний депутат у Вашому розумінні? — Вважаю, що ідеальних депутатів у природі бути не може. Так, як і ідеальних
дружин, чоловіків, учителів, працівників чи керівників. Депутат, на мою думку, у першу чергу повинен бути порядним і грамотним. Звичайно, я розумію, що політика й по-
рядність — дуже часто речі не сумісні. Але мені б усе ж таки хотілося , щоб депутати були порядними. І вважаю, що це реально. Депутат повинен розуміти свою місію. Якщо ти вже став депутатом, то фактично ти отримуєш статус слуги громадян тієї територіальної громади, яка віддала свій голос за тебе. Інколи ми спостерігаємо зовсім інше.
ство, у т.ч. про статус народного депутата, про місцеве самоврядування, регламент роботи ради. Без цих знань далеко не заїдеш. — Що може примусити людей голосувати не за гроші та гречку, а розумом? — Висока правова культура та особиста правосвідомість кожного. — 19 грудня — День адвоката і День Святого Миколая. Обидва вони захисники. Чи вбачаєте Ви тут якусь символічність?
Депутат повинен бути фахівцем певного напрямку. Бо якщо ти працюєш, наприклад, у бюджетній комісії і зовсім не орієнтуєшся у фінансах, то віддачі від такої роботи не буде взагалі. Депутату потрібно знати законодав-
— Думаю, що День адвокатури символічно було визначено в День Святого Миколая. Тому що адвокат — це захисник. Важливо, щоб про це пам’ятав кожен адвокат, виконуючи свої функції. — І кілька слів про особисте. Чим Ви цікавитеся поза роботою? — Люблю подорожувати і Україною, і за кордоном. Люблю читати художні книги, особливо сучасних письменників, які пишуть про сьогодення. Дуже ціную твори нашої землячки, талановитої письменниці Валентини Мастєрової. Із задоволенням читаю історичні романи, політичні детективи. Хотілося б частіше ходити до театру. Замислююся над тим, що життя таке швидкоплинне і так хочеться встигнути багато чого… . Тому постійно вчуся, підвищую кваліфікацію, намагаюся рухатися в ногу із життям. — Оскільки ми з Вами зустрічаємося у святкові дні, Ваші побажання нашим читачам. — Бажаю, щоб Святий Миколай прийшов до кожної родини з Миром, Достатком, Щастям, Здоров’ям та Любов’ю. А в Новому році було більше позитиву, усмішок, радісних днів. Бажаю всім оптимізму і щоб поруч були близькі та рідні люди.
7
ПОТРОХУ ПРО ВСЕ
ОПАЛЬНИЙ ГЕТЬМАН І ЙОГО СПАДОК Чернігівський полковник і наказний гетьман Малоросії Павло Леонтійович Полуботок — без перебільшення, один із яскравих політичних діячів України часів Гетьманщини. Його доля — блискуча і трагічна — могла стати сюжетом історичного роману, але волею деяких дітей «лейтенанта Шмідта» на початку 90-х років перетворилася у «водевіль», який розіграли на сцені Верховної Ради.
ГОВОРИМО УКРАЇНСЬКОЮ
Суть «Острова скарбів» по-депутатськи полягала в наступному. Начебто влітку 1723 року в очікуванні арешту полковник відправив у супроводі свого сина Якова і чотирьох надійних козаків із Чернігова до Англії вісім бочок золота. Там його передали Ост-Індійській компанії, уклавши угоду, що вона пустить гроші в оборот з обов’язковою виплатою 4% річних. Згідно з тим же договором (який ніхто не бачив), англійці мали повернути вклад із відсотками на вимогу когось зі спадкоємців Павла Полуботка в будь-якому коліні. Одурманені цією легендою, у 1908 році 549 нащадків опального гетьмана зібралися в містечку Стародуб Чернігівської губернії. Організатор цього комічного форуму дехто Рубець повідомив схвильованим шукачам щастя, що сума, котра їм «належить», становить 213 млн рублів. Найняли навіть адвоката, котрий мав поїхати до Лондона, як би сказали сьогодні, «вибивати бабки».
На цьому справа не закінчилася. Друга серія відноситься до початку 60-х років, коли з’явилася інформація про деякого Остапа Полуботка, котрий начебто в 1917 році заявив, що володіє заповітом Павла Леонтійовича, але не може ним скористатися, оскільки не живе в Україні. І от, незважаючи на те, що й сліду не залишилось і від таємничого Остапа, і від самої Ост-Індійської компанії, парламент України в 1990 році постановив, що скарб, який 270 років зберігається в англійському банку, внесок гетьмана Павла Полуботка — національне надбання українського народу. ЗМІ повідомляли, що кожному жителю України належить по 300 тисяч фунтів стерлінгів. Та добре, що цей серіал нарешті закінчився. У наступному номері ми продовжимо розповідати про інші таємниці, пов’язані з іменем гетьмана Павла Полуботка. Володимир РУДЕНОК, завідувач відділу печер Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»
ПОРАДИ ДЛЯ КРАСИ
ЯК ДОГЛЯДАТИ ЗА УСМІШКА ТА ПОСМІШКА ЗАМШЕВИМ ВЗУТТЯМ ОЗНАЧАЮТЬ РІЗНЕ
Нерідко люди не розрізняють слів «усмішка» та «посмішка» і вважають їх синонімами. Хоча різниця у значенні суттєва.
Мовознавці радять розрізняти ці слова. Український мовознавець Олександр Пономарів дає наступне тлумачення. Усмішка — особливий порух м’язами обличчя (губ, очей), який показує схильність до сміху, доброзичливість або виражає привіт, задоволення тощо. Посмішка — особливий вираз обличчя (губ, очей), що виражає глузування, кепкування, іронічне ставлення до когось, чогось тощо.
«Замшеве взуття підкреслює смак чоловіка, а жінці надає грацію», — сказала свого часу Коко Шанель і не помилилася. Але, щоб воно довше прослужило і виглядало привабливо, потрібно за ним доглядати. Кілька слушних порад для краси вашого взуття.
«УСМІШКА» ТА «ПОСМІШКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ «Нехай мати усміхнеться, заплакана мати». (Тарас Шевченко) «Де той погляд молодецький, де той усміх веселий?» (Марко Вовчок) «Раптом Ляля обернулася до рідних і якось криво, не по-своєму посміхнулась». (Олесь Гончар) «Ходили в поле, жали собі хліб і посміхалися злорадно». (Михайло Коцюбинський) Отримуйте задоволення від спілкування!
Догляд за замшевим взуттям вимагає ретельного підходу. Одне невірно розпочате чищення може обернутися непоправною втратою початкового лиску і новизни. ЗАХИСТ ВІД АГРЕСИВНИХ ЗОВНІШНІХ ВПЛИВІВ Головні вороги замші — волога, бруд, реагенти. Тому основне завдання — захист взуття від промокання і забруднень. • Догляд за новим замшевим взуттям починається із просочення спеціальним водовідштовхувальним спреєм. Обробка повинна бути триразовою, з інтервалом для повного висихання. Це створить початковий захисний шар, який потрібно підтримувати й оновлювати при кожному чищенні (оптимально — пару разів на тиждень). • Існує безліч засобів для догляду взуттям. Важливо знати, що всі ці засоби різні і «що для шкіри добре, то замші смерть». Не можна використовувати для догляду за замшевим взуттям креми на жировій або восковій основі. Один раз намажете замшу кремом для гладкої шкіри — зіпсуєте одежинку для ніг, і реанімувати її буде неможливо. ЧИЩЕННЯ ЗАМШЕВОГО ВЗУТТЯ Щоденний догляд має свої тонкощі залежно від сезону й виду. Пам’ятайте: замшеве взуття чистять тільки сухе! • За допомогою м’якої щітки, «струшувальними» рухами. Важливо намагатися не «забити» пил у
•
•
•
• • • • • •
замшу. Лискучі місця чистять гумовою щіткою або спеціальної гумкою (можна використовувати і звичайний ластик). За допомогою пари. Забруднені місця тримають кілька хвилин під струменем пари, потім чистять металевою щіткою, «розчісуючи» замшу в одному напрямку. При більш серйозному забрудненні замшеве взуття миють. У теплу воду додають трохи порошку для виробів із вовни та кілька крапель нашатирного спирту. Мити треба швидко, занурюючи у воду м’яку щітку, а не взуття. Потім споліскують холодною водою, протирають вологою ганчіркою, потім сухою і ставлять сушити. Сушать замшеве взуття при кімнатній температурі, далеко від інтенсивного джерела тепла. Не забувайте сушити взуття зсередини. Щільно набийте чоботи (туфлі, черевики) папером і за необхідності міняйте його. Це вбереже взуття від деформації. ПОРАДИ ПО ДОГЛЯДУ Коричневу замшу чистять кавовою гущею. Чорну замшу можна підфарбувати звичайною копіркою. Освіжити світлу замшу допоможе тампон, змочений молоком. Для чищення замшевого взуття можна використовувати дрібний наждачний папір, шорсткий бік сірникової коробки, скоринку чорного хліба. Жирні плями виводять бензином. Тампон, змочений оцтом і залишений всередині чобота на 10–12 годин, відмінно дезінфікує. При правильному догляді якісне взуття з натуральної замші буде радувати вас не один сезон.
8
СТРОКАТА СТОРІНКА
НОВОРІЧНИЙ СКАНВОРД
НОВОРІЧНІ РЕЦЕПТИ Смачна рубрика вітає вас у передостанній тиждень 2018 року. Рік був непростий, але ж ми з вами оптимісти і в кожну новорічну ніч загадуємо бажання, щоб наступний рік був мирним, щедрим, із достатком і щоб дім був повною чашею, а рідні та близькі були здоровими.
«СИМВОЛ РОКУ» — ДО ВАШОГО СТОЛУ
Господинею наступного року буде Жовта Земляна Свиня. Тож, щоб не образити поважну пані, кажуть, що на святкових стіл краще свинину не подавати. Ну, а якщо ви люди не забобонні, то можете приготувати страви на свій смак. Ми пропонуємо вам рецепт салату у вигляді Свині. Його можна приготувати навіть за рецептом звичайного олів’є, мімози або оселедця під «шубою». Салат, який ми вам пропонуємо, називається «Символ року». Інгредієнти: куряче філе — 350 г; консервовані ананаси — 200 г; консервована кукурудза — 100 г; твердий сир — 100 г; час-
ник — 1 зубчик; зелень — 20 г; варена ковбаса — 50 г; маслини — 1 шт.; сіль, чорний перець — за смаком; майонез — для заправки. Етапи приготування: Завчасно відварюємо курячу грудку в підсоленій воді, куди для аромату додаємо часник і гілочку свіжої зелені. Холодне м’ясо нарізаємо невеликими кубиками. Кільця ананаса нарізаємо кубиками і разом із кукурудзою додаємо до подрібненої курки. Перемішуємо з майонезом, додаємо трохи солі та за бажанням меленого перцю. Суміш викладаємо на тарілку, формуємо витягнуту по довжині овальну заготовку. Кінець, де буде голова Свинки, робимо трохи нижче за протилежний. Твердий сир натираємо тоненькою стружкою і посипаємо заготовку з усіх боків. Із вареної ковбаси вирізаємо імпровізовані вуха, мордочку з отворами для ніздрів (отвори можна продавити соломинкою для коктейлів), хвостик-завиток, із маслин — очі. На краплю майонезу насаджаємо морду-ніс, трохи вище — очі. Відступаємо пару сантиметрів уверх і вертикально ставимо вуха, а позаду кріпимо хвіст. Прикрашаємо новорічний салат зеленню та ягодами. Дати настоятися 30 хвилин. Смачних і веселих свят!
НОВОРІЧНІ БУТЕРИ
Незважаючи на розмаїття страв і смаколиків на новорічному столі, не обходиться і без бутербродів. Щоб заслужити прихильність Свині, господині намагаються робити їх ситними, яскравими та смачними. І тут фантазії немає меж. Начинки: вони можуть бути овочевими, фруктовими, салатними, паштетними, грибними, м’ясними та іншими — наскільки вистачить вашої фантазії. Начинку можна викласти на хліб, грінки або помістити її в тарталетки. Оскільки 2019 — рік Жовтої Свині, то начинки для тарталеток повинні складатися з продуктів яскравих кольорів: червоні, жовті, зелені. Гарячі бутерброди. Їх можна приготувати в духовці, мікрохвильовці або засмажити хліб чи батон на сковорідці. Начинка — на ваш смак і без обмежень: із ковбасами, сосисками, шинкою, м’ясним фаршем, копченим окостом, грибами, яйцями, паштетом, цибулею, зеленню, помідорами, огірками, картоплею, рибою, морепродуктами і т. д. Практично в кожному рецепті гарячих бутербродів використовується сир. Тематичні бутерброди. Тут теж знадобиться ваша фантазія для оформлення: у вигляді сонечка, ялинки, звіряток чи інших фігур. Який би варіант ви не обрали, бутерброди завжди будуть окрасою новорічного столу і смачною закускою для вас і ваших гостей!
Друк – ТОВ «Масив-А.І.», 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, тел. (044) 592-33-03. Наклад – 92 500 прим. Видавець – Чернігівська обласна партійна організація Аграрної партії України. Реєстраційне свідоцтво ЧГ №600-249 ПР від 14.12.2017 р. Передплатний індекс: 60323. Відповідальний за випуск – Маківчук Л.В.