ТЕМА
листопада
ÑÎÖ²ÀËÜÍÀ ÏÎ˲ÒÈÊÀ: ÍÎÂÀ ßʲÑÒÜ
«Æèòòÿ ëþäèíè äî òèõ ï³ð ìຠö³íí³ñòü, ïîêè ëþäèíà ìîæå äîïîìàãàòè ³íøèì».
Іван Франко, класик української літератури, громадський діяч
У першу неділю листопада Україна вже учотирнадцяте відзначає День працівника соціальної сфери. Він є свідченням високої оцінки державою ролі тих, хто щодня забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту, трудової зайнятості, організації оплати і безпеки праці, трудових відносин. Тож можна сказати напевне, що соціальна робота – мистецтво налагоджувати зв’язки між людьми. Отже, це професійне свято по праву належить усім, хто виявляє милосердя, творить добро не лише відповідно до службових обов’язків, а й за велінням совісті та покликом душі. Нині у соціальній сфері України працює понад 150 тис. осіб. Вони дарують людям надію на ліпше, вчасно подають руку допомоги нужденним. Для багатьох із них слова Івана Франка, винесені в епіграф, стали сенсом життя. Тим часом у червні нинішнього року розпочато і досі триває формування додаткового корпусу соціальних дільничних, до якого увійде 12 тис. осіб. Завдяки їм соціальна робота має стати ближчою до людей, засвідчити принципово новий, європейський підхід до роботи, зорієнтований щонайперше на громадян похилого віку, інвалідів, ветеранів війни та праці, а також на вирішення проблем українських сімей та захист прав дітей. Інакше кажучи, система соціальної сфери України нині перебуває у стані глибокого якісного реформування. Воно безпосередньо пов’язане із процесами докорінного переоснащення соціальної політики держави загалом, з ініціативою якого виступив навесні нинішнього року Президент України Віктор Янукович. Користуючись нагодою, «Вісник» вирішив вкотре придивитися, як виконується основне завдання президентської програми «Нова якість соціальної політики».
10
Послуга
заради послуг
Рік тому стартував проект Програми розвитку ООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні». «Вісник» поцікавився: як ця гуманітарна послуга поліпшує вітчизняні соціальні послуги? ВОЛОНТЕРИ КАРТА ДОПОМОЖЕ ВІЗОЧНИКАМ Дніпропетровський студент-волонтер створив карту, яка полегшить життя інвалідам-візочникам. Ім’я 19-річного ентузіаста – Сергій Постолака. За допомогою його спеціальної карти можна знайти громадські місця Дніпропетровська, куди без перешкод можуть потрапити люди з обмеженими можливостями. Активіст наповнює карту інформацією про безбар’єрний простір міста на одному з інтернет-ресурсів, де представлено понад 90 міст країн СНД. Дніпропетровськ, природно, став лідером за наповнюваністю карти – на ній уже позначено 400 об’єктів обласного центру. Інформацію про них Сергій збирав самостійно, хоча не відмовлявся і від допомоги різних громадських і муніципальних організацій.
ВІСНИК Пенсійного фонду України
ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012
О
рганізатори цього проекту вже поставили свій «діагноз»: соціальний сектор України потерпає від трьох недоліків. По-перше, для України з її рівнем економічного розвитку соціальні видатки завеликі. Подруге, соцпослуги не дуже ефективні, і населення не задоволене їх обсягом і якістю. По-третє, соціальна допомога часто надається людям, які не дуже її потребують, водночас справді нужденні потерпають, не отримуючи належної підтримки. Про те, як лікується «хвороба», та перспективи діяльності проекту ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» розповіла «Віснику» його керівник Олена ІВАНОВА. Як і чому виникла ідея створення саме такого проекту? – Як зауважив один політик, реформи починаються там, де закінчуються гроші. У соціальній сфері України давно вже потрібні були зміни. Давно йдеться про реформування системи пільг, адже не може бути так, скажімо, що більшість нашого населення належить до пільгових груп і потребує матеріальної підтримки. У багатьох країнах зовсім інший підхід: спершу визначаються потреби, а вже відповідно до них – характер допомоги та її матеріальний вимір. Причому такі розрахунки робляться щодо потреб конкретної людини або сім’ї. Про реформування ж системи соціальних послуг в Україні йшлося ще років вісім тому. Тоді я працювала в Українському фонді соціальних інвестицій – спільному проекті Світового банку та уря-
ду України, який якраз і був спрямований на реформування системи соцпослуг. На жаль, тоді багато чого не вдалося. Був певний період, коли про таке реформування просто забули. Тож нинішній проект можна вважати поверненням до попереднього чи його продовженням. Нехай там як, але проект «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» був покликаний надати підтримку уряду України, Міністерству соціальної політики у прискоренні та впровадженні реформ у соціальній політиці. Планувалося, що має бути підтримка в реформуванні пенсійної системи, соціального страхування, соціальної допомоги і соціальних послуг. Ми почали працювати, підготували вже кілька звітів та експертних рекомендацій... Яких саме? – Міністерство соціальної політики визначило нам пріоритетні напрями і конкретні завдання, у руслі яких ми і працюємо. Торік наші експерти підготували пропозиції щодо реформи пенсійної системи та проведення адміністративної реформи в соціальному секторі. Цього року зосередилися на секторі соціальних послуг. Розробили пропозиції щодо змін до закону про соціальні послуги, і нам приємно, що вони були враховані. Наші експерти долучилися до створення переліку та стандартів соціальних послуг, яких вимагає новий закон. Треба додати, що досі такого переліку в Україні не було, а лише законодавчо визначені види соціальних послуг – наприклад, соціально-психологічні або соціально-еконо-
«ГОЛОВНА ФУНКЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНСПЕКТОРА» Соціальні інспектори створять базу всіх соціально незахищених сімей у країні, АВТОРИ- які одержують адресну допомогу. Про це, за повідомленням пресТЕТНО служби Кабміну, заявив Прем’єр-міністр України Микола Азаров на нещодавній зустрічі із представниками обласної асоціації органів місцевого самоврядування під час його робочої поїздки в Дніпропетровську область.
ВІСНИК Пенсійного фонду України
мічні... (Перелік соцпослуг затверджено наказом Мінсоцполітики №537 від 03.09.2012 року. – Ред.). Підготували й методичні рекомендації з визначення потреб населення в соцпослугах. Це також передбачено законодавчими змінами: аби послуги надавалися адресно, потрібно детально вивчити реальні потреби в них. Співпрацюємо з Міністерством соцполітики і в питаннях соціального замовлення. Про що йдеться? Законодавчими новаціями передбачено, що відтепер соціальні послуги можуть надавати суб’єкти будь-якої форми власності та господарювання. Інакше кажучи, їх потрібно буде закуповувати або замовляти, тож розробляємо відповідний пакет документації – це будуть і методичні рекомендації для місцевих органів влади, як здійснювати соціальне замовлення, і типовий договір між замовником та надавачем соціальних послуг, і рекомендації щодо розрахунку їх вартості. Окреме й велике питання – оптимізація соціальних служб. Перш за все, йдеться про територіальні центри, які надають послуги переважно людям похилого віку та з інвалідністю. Потрібно переглянути організацію їхньої діяльності. Тут, очевидно, потрібне нове положення щодо територіальних центрів, зміни регламенту їхньої діяльності. Бо ж що відбувається нині? Спочатку створюється установа, яка набирає собі клієнтів. Варто ж діяти навпаки: спершу визначити потреби, а вже потім вирішити – терцентр самостійно надаватиме послуги чи закуповуватиме їх у когось іншого. Потребує ретельного обговорення, дослідження і прийняття відповідного рішення питання щодо кваліфікаційних характеристик працівників та структури соціальних установ. Тут належить думати, чи залишити в них стару трирівневу структуру (соціальні робітники, працівники і фахівці), чи запровадити дворівневу (фахові і нефахові працівники) – так, як це прийнято у світовій практиці.
За словами прем’єра, це дозволить адресно спрямовувати ресурс на підтримку таких родин. «Той фінансовий ресурс, який ми маємо, повинен адресно спрямовуватися на підтримку саме тих сімей, які цього потребують і не можуть самі вирішити проблеми свого соціального захисту. Це головна функція соціального інспектора. Протягом року ми отримаємо чітку паспортизацію кожної соціально незахищеної родини», – заявив Микола Азаров. 11
ТЕМА
листопада
ÑÎÖ²ÀËÜÍÀ ÏÎ˲ÒÈÊÀ: ÍÎÂÀ ßʲÑÒÜ
Як бачимо, ви тісно співпрацюєте з Міністерством соціальної політики. Це партнер проекту чи його куратор? – Національним директором проекту є заступник міністра соціальної політики УкраїниЛідія Дроздова. У цьому – своєрідний підхід програми розвитку ООН: координація проектів під так званим національним впровадженням. Тож обирається національний директор, який затверджує план роботи, проводить звітні наради... Ми дуже ретельно погоджували план своєї діяльності на цей рік і нарешті знайшли те, що дійсно потрібно Міністерству. Тому варто говорити саме про тісну співпрацю: маємо «почуття ліктя» із працівниками Мінсоцполітики, погоджуємо з ними свої розробки. Досвідом яких країн користуєтеся для його «приживлення» в наших реформах? – Повчальне є скрізь. Але не варто при цьому забувати, що в нас склалися свої історичні передумови, своя система служб, свій менталітет. Скажімо, є країни, де існують стандарти послуг, а є й такі, де їх немає. Наприклад, Велика Британія: там є стандарти, це більш регульована країна. А у Швеції – одній із найрозвиненіших у соціальному сенсі держав – таких стандартів не існує. То ж яку модель обрати для України? Мабуть, на цьому етапі все-таки англійську, бо вона більш регульована, безпечніша для надавачів послуг. Адже за тією системою контролю, яка в нас склалася, їм легше обґрунтувати, чому вони діють так, а не інакше. У серпні в країні почали працювати соціальні дільничні інспектори. Чого очікувати від їхньої появи? – Звісно, їх – ще не обіцяних 12 тисяч, але на початок вересня уже налічувалося більше дев’яти тисяч. Дільничних дуже швидко рекрутували з різних фахівців – учителів чи лікарів, хоч насправді вони повинні мати спеціальну підготовку, уміти фахово оцінити потреби та організувати допомогу людині або сім’ї. Саме соціальні дільничні мають визначати, чого потребує людина, і запобігати осіданню коштів у кишенях тих, кому допомога насправді не потрібна. Для такої роботи 12 тисяч – замало. Для прикладу, у Латвії один соціальний працівник діє на тисячу осіб, у нас виходить один – на три тисячі осіб міського населення і на півтори тисячі – сільського. Одразу виникла й така проблема: до кого прикріпити соціальних дільничних? Нині вони фактично належать до 12
служб у справах сім’ї, дітей та молоді і який займається проблемами людей з інзаймаються переважно проблемами саме валідністю. Із того ж фонду їй оплатили сімей із дітьми, які потрапили у складні допомогу по домогосподарству хатньої життєві обставини. Але ж є дуже багато робітниці. Працюючи, жінка отримує засімей, у яких немає дітей, але зайнятися робітну плату і сплачує податки. ними можуть і повинні тільки дільничВажливо, щоб наш дільничний соціні інспектори. Це можуть бути, напри- альний працівник став таким собі «менеклад, дорослі люди з інвалідністю або джером випадку», який би міг вивчити ж пенсіонери, у яких доросла дитина з такі ситуації й організувати відповідну інвалідністю чи зловживає алкоголем, допомогу. У цьому й полягає саме адреснаркотиками. Такі ність допомоги. Її у сім’ї, за нормами нанас визначають перешого законодавства, важно з розрахунку виходять за межі соматеріальних статків ціальної підтримки, «Суть проекту і полягає в тому, щоб людини і відповідне підпадають під допомогти з нагальними проблема- ного висновку: має опіку територіального ми. Ми працюємо в тісній співпраці вона при цьому право центру, отже, залиша- із працівниками Мінсоцполітики, на соціальну допомоються без допомоги – гу чи ні? Справжня наодинці зі своїми погоджуємо з ними свої розробки. адресність – у розуПоказуємо приклади кращої прак- мінні суті: чому люпроблемами. Словом, це питан- тики, яка має бути, але спираємося дина не має доходу, що в її житті не так? ня дуже важливе, тут при цьому на те, що у нас є». є над чим порозміркоЧому бідна ця сім’я? До речі, у багавувати. тьох країнах просто так соціальна допоНаприклад? – Свого часу я довго займалася про- мога не надається. Існує своєрідний інблемами працевлаштування людей з струмент: людина укладає соціальний інвалідністю. Ось що виходить: дорос- контракт, який визначає не тільки її лі люди з інвалідністю, які хочуть пра- право на допомогу, але й певні обов’язцювати, але не можуть знайти роботу, ки – вона має щось зробити, щоб вийти потрапляють до групи, якою ніхто не із власної скрути. Знайти роботу, наопікується. Територіальні центри звер- приклад, або позбутися шкідливих тають увагу тільки на тих інвалідів, які звичок, попрацювати на громадських потребують догляду, а центри соціаль- роботах. Тобто соціальний договір споних служб для сім’ї, дітей та молоді до нукає людину не покладатися лише на сімей, які потрапили у скруту, зарахову- державу – мовляв, я бідна, допомагайють тільки сім’ї з дітьми або молоддю. У те мені. Бо ж, попри все, кожен член свою чергу служби зайнятості розгляда- суспільства відповідальний за власне ють таких людей лише з точки зору під- життя. бору для них підходящої роботи. Однак для того, щоб людина почала працювати, Як уникнути суб’єктивності потрібна не тільки вакансія, а ще кілька соціального дільничного? – Для цього, по-перше, має бути важливих речей. Цікавий приклад розв’язання такої розроблений відповідний інструпроблеми я бачила в Нідерландах. Жінка ментарій, конкретні правила і метомогла пересуватися лише на інвалідному дика. Плюс сумлінність та ще плюс візку. Аби вона могла дістатися до робочо- контролюючий механізм. Наші соціго місця, роботодавець надав їй службо- альні дільничні пройшли відповідні вий автомобіль, переобладнаний на ручне короткотермінові курси. Поки що, керування за кошти спеціального фонду, звичайно, не було досліджень, які
СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ
СТВОРИЛИ «ТЕПЛИЧНІ» УМОВИ Всеукраїнський благодійний фонд «Крона» вирішив допомогти підготуватися до самостійного життя сиротам і дітям, позбавленим батьківської опіки, які мешкають у сільському інтернаті. Інтернат знаходиться у с. Комарівка Чернігівської області, тут також відкрили і навчально-виробниче аграрне тепличне господарство із виробництва екологічно чистих продуктів. Першими учнями стали 50 юнаків і дівчат. Заняття проходять двічі на тиждень після шкільних уроків. Бажаючі зможуть згодом проводити в теплиці і більше часу. Ініціатива із соціальної адаптації підлітків доволі цікава, однак уже не єдина. Наприклад, нещодавно в с. Велика Добронь Закарпатської області нідерландський благодійний фонд створив схоже тепличне господарство на базі тамтешніх інтернатів для дітей-сиріт.
ВІСНИК Пенсійного фонду України
ËÈÑÒÎÏÀÄ 2012
могли б «висвітлити» нову форму роботи. Проте в майбутньому вони могли б стати дуже корисним профілактичним засобом. У соціальній сфері профілактика так само важлива, як і в охороні здоров’я? – Так, адже багатьом проблемам можна запобігти. Соціальні дільничні якраз такі питання дуже добре вирішують. Для цього в різних країнах існують свої спеціальні програми. Скажімо, коли у дитини тільки-но починаються відхилення в поведінці, її залучають до певних спецпрограм. Наприклад, «три дні у в’язниці», аби дитина побачила, що в’язниця – зовсім не романтично і не цікаво. Це так звана шокова терапія – побачити все на власні очі зсередини, поспілкуватися з людьми, які вже вийшли із в’язниці. Є і так звані вуличні соціальні працівники. Вони приходять у місця скупчення дітей і підлітків, проводять із ними дружні розмови, щоб відчути їхній настрій і тим самим запобігти можливому переходу від дрібного хуліганства до злочину.
А в Німеччині обладнують звичайну кімнату, щоб, скажімо, у дощ чи мороз діти могли прийти і перебути там певний час. Для них є чай, солодощі. Можна проводити вечірки чи просто спілкуватися. Дорослих наставників тут немає, але вони завжди десь неподалік. Правда, це щось дуже схоже на наші колишні підліткові клуби при ЖЕКах? Або й на гуртки за інтересами. Є ж у нас і різноманітні гуртки, і музичні школи… Шкода, не всі про них знають. А дехто вважає їх задорогими. Нехай там як, але частенько наші діти лишаються наодинці із власним сумлінням. Очевидно, що з цим пов’язані питання фінансових можливостей не тільки окремих родин, але й держави. Бо ж фінансування соціальної сфери залежить не стільки від потреби в коштах, скільки від того, яку суму закладено в бюджеті... Як можна змінити цю ситуацію? – Авжеж, фінансування залежить від бюджету. Отже, говорити потрібно про те, як раціонально витрачати гроші. Справді, не можемо роздати більше, ніж маємо. А ще дуже важливо – змінити
сам підхід до надання допомоги. В Україні немає реєстру отримувачів послуг, тож одна людина може «підписатися» одразу на кілька різних видів допомоги. Так само з пільгами – не завжди той чи інший із нас потребує їх. Наприклад, є пенсіонери, які отримують доволі пристойні пенсії, і легко могли б оплачувати свій проїзд у громадському транспорті. Але вони не платять, бо належать до пільгової категорії. Забрати в деяких пенсіонерів таку пільгу – означає вдатися до непопулярного рішення, а це вже привід до маніпуляцій і спекуляцій у політиків. От і платимо, викидаємо гроші на вітер. Людині потрібно допомагати, якщо в неї справді недостатньо коштів на проїзд, – вона має отримувати або талони, або відповідну цільову допомогу. Словом, є чимало шляхів для оптимізації фінансування соціальної сфери. Наш проект якраз і покликаний на те, аби ретельно вивчити їх і запропонувати для втілення у реальне життя країни. Бесіду вела Наталія ПОЖИДАЄВА («Вісник»)
НАША ДОВІДКА
Проект «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» Програма розвитку ООН (ПРООН) – це глобальна мережа, яка надає країнам доступ до джерел знань, досвіду та ресурсів задля створення кращого життя. Співпрацюючи зі 166 країнами світу, допомагає їм знаходити власні шляхи розв’язання глобальних та національних проблем. В Україні діяльність ПРООН розпочалася 1993 року. У березні 2011 року система Організації Об’єднаних Націй в Україні та уряд України підписали Рамкову програму допомоги для України, яка була розроблена на базі Звіту щодо загальної оцінки потреб краСОЦІАЛЬНІ ДІЛЬНИЧНІ – НА ПЕРШОМУ МІСЦІ Необхідно налагодити тісний зв’язок між терцентрами і соціальними дільничними… Соціальну допомогу потрібно вибудувати в єдину систему. На першому місці повинні бути соціальні дільничні, завдання яких – вчасно виявити проблему і зробити так, щоб вона не призвела до кризи людини
ЦИТАТА ДО ТЕМИ
ВІСНИК Пенсійного фонду України
їни. Відповідно до визначеної стратегії допомоги, агенції ООН спільно з урядом України координуватимуть свої програми та проекти, розроблятимуть спільні ініціативи та плани на 2012–2016 роки. Особлива увага приділятиметься чотирьом основним сферам: сталому економічному зростанню і подоланню бідності; соціальному розвитку; врядуванню та управлінню; навколишньому середовищу та зміні клімату. Конкретніше – проект має на меті надання підтримки уряду та Міністерству соціальної політики України у прискоренні та впровадженні реформ у соціальній
політиці та досягненні коротко- та середньострокових цілей розвитку. Проект впроваджується у два етапи. Перший (друге півріччя 2011 та початок 2012 року) – консультативна підтримка Міністерства соціальної політики України з перегляду та розробки необхідних нормативних та стратегічних документів в основних сферах реформи соціального сектору, зокрема в пенсійній реформі, соціальному захисті, соціальній допомозі та соціальних послугах, що сприятиме успішному проведенню реформи соціального сектору. Другий етап (2012–2013 роки) – розробка стандартів соцпослуг, впровадження системи забезпечення якості послуг та розвитку ринку соціальних послуг.
чи сім’ї. Частково інформацію про проблеми громадян соціальні дільничні передаватимуть до територіальних центрів, які допомагатимуть тим, хто потребує допомоги… Зараз ми працюємо над тим, щоб ця система функціонувала без збоїв. І ми досягнемо цього. Сергій Тігіпко, віце-прем’єр-міністр – міністр соціальної політики України 13