Проміжний огляд виконання Стратегії Плану дій Офісу Омбудсмена (2013-2017) by United Nations Development Programme in Ukraine

НЕЗАЛЕЖНА ДОПОВІДЬ

ПРОМІЖНИЙ ОГЛЯД виконання Стратегії та Плану дій Офісу Омбудсмена (2013–2017)

Київ, Україна 18 грудня 2015 року

Цю доповідь підготовлено в рамках проекту «Зміцнення потенціалу Офісу Омбудсмена в Україні», спільно реалізованого Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Підготував Аллар Йoкс, міжнародний консультант ПРООН.

Думки, погляди, оцінки, які містяться у звіті, не обов’язково відображають позицію Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй, інших агенцій ООН і Міністерства закордонних справ Данії або будь-яких осіб чи організацій, які отримували консультації.

За підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії

ПРОМІЖНИЙ ОГЛЯД виконання Стратегії та Плану дій Офісу Омбудсмена (2013–2017)

Київ, Україна 18 грудня 2015 року

Зміст Вступ........................................................................................................................................................7 Передумови і зміст.................................................................................................................................................................. 7 Мета, сфера застосування та методологія огляду..................................................................................................... 7 Отримані результати.........................................................................................................................9 Інституційний статус............................................................................................................................................................... 9 Стратегічне планування........................................................................................................................................................ 9 Нові повноваження...............................................................................................................................................................10 Внутрішній потенціал Офісу Омбудсмена...................................................................................................................10 Регіональна присутність.....................................................................................................................................................11 Національний превентивний механізм.......................................................................................................................11 Участь у розробці політики...............................................................................................................................................11 Обізнаність громадськості.................................................................................................................................................12 Оцінка виконання плану дій.......................................................................................................13 Прогрес виконання Плану дій..........................................................................................................................................13 Мета 1. Забезпечення ефективного запобігання порушенням прав людини та дієвого реагування на виявлені порушення......................................................................................................................13 Мета 2. Удосконалення законодавства та адміністративної практики.........................................15 Мета 3. Підвищення рівня правової культури та правових знань кожного.......................................16 Мета 4. Розбудова інституційної спроможності Секретаріату Уповноваженого........................17 Моніторинг та оцінка виконання Плану дій..............................................................................................................19 Резюме та висновки........................................................................................................................21 Рекомендації......................................................................................................................................22 Додаток 1. Список джерел.............................................................................................................24 Додаток 2. Список осіб, з якими проведено інтерв’ю.......................................................26 Додаток 3. Стратегічний план (Стратегія) на 2013–2017 роки..........................................27 Додаток 4. План діяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 2013–2017 роки..............................................................................33 Додаток 5. Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена.............................................................38

Абревіатури і скорочення МКК

Міжнародний координаційний комітет національних інституцій з прав людини

МО

Моніторинг та оцінка

НУО

Неурядова організація

НПМ

Національний превентивний механізм

ОО

Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

ООН

Організація Об’єднаних Націй

ПРООН

Програма розвитку ООН

Вступ Передумови і зміст 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі Офіс Омбудсмена, або ОО 1) затвердив Стратегічний план (Стратегію) на 2013–2017 рр. у грудні 2012 року (Додаток 3). Цей план містить три основні аспекти, пов’язані з: (а) забезпеченням ефективного запобігання порушенням прав людини та дієвого реагування на виявлені порушення, (б) поліпшенням законодавства та адміністративної практики, (в) підвищенням рівня правової культури та правових знань кожного. 2. На підставі Стратегічного плану прийнято відповідний План діяльності ОО на 2013–2017 рр. (Додаток 4). План діяльності має чотири пріоритети, пов’язані з цілями таким чином: •

Забезпечення ефективного запобігання порушенням прав людини та дієвого реагування на виявлені порушення: ОО посилив потенціал ефективно та дієво контролювати ситуацію з правами людини на національному рівні, а також справедливо та незалежно розглядати звернення у спосіб, що відповідає потребам клієнтів.

•

Удосконалення законодавства та адміністративної практики: ОО спроможний здійснювати високоякісний правозахисний аналіз змін до законодавства, законопроектів, чинного законодавства й адміністративної практики, узгоджуючи їх із зобов’язанням України в рамках міжнародних конвенцій; ОО може надавати високоякісні рекомендації Верховній Раді України щодо розробки політики з питань прав людини.

•

Підвищення рівня правової культури та правових знань кожного: ОО дієво й ефективно займається освітою та підготовкою в галузі прав людини для розвитку правової культури в Україні.

•

Розвиток інституційного потенціалу Секретаріату Омбудсмена: ОО в повному обсязі оснащено сучасними адміністративними системами, правилами і процедурами.

Мета, сфера застосування та методологія огляду 3. Мета цього огляду – надати зацікавленим сторонам незалежну оцінку роботи Уповноваженого через оцінювання результатів/наслідків виконання Плану дій відповідно до Стратегії, а також підготувати відповідні рекомендації. 4. Основні учасники, опитані під час підготовки цього огляду, включають керівний склад ОО і представників НУО. Інформацію щодо всіх осіб і організацій, з якими проведено консультації, включено в Додаток 2 цього звіту. У всіх розмовах зберігалася конфіденційність респондентів, а також, на прохання, анонімність. 5. Упродовж підготовки до проміжного огляду використано і кількісні, і якісні методи. Вони включали оперативну оцінку, інтерв’ю з ключовими особами, дискусії у фокус-групах, а також аналіз інформаДалі в тексті та додатках терміни «Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Офіс Омбудсмена», «ОО» або «Офіс» використано як синоніми. Те саме стосується термінів «Омбудсмен» і «Уповноважений з прав людини».

Вступ ції, необхідної для визначення загального прогресу виконання Плану дій. Серед іншого використано такі методи: (a) напівструктуровані інтерв’ю та зустрічі з ключовими співробітниками ОО та зацікавленими сторонами (зокрема представниками відповідних міністерств, парламентського Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, партнерських НУО); (b) групові інтерв’ю2; (c) упродовж 16–19 листопада 2015 року серед співробітників ОО проведено опитування із загальною кількістю 68 опитаних (Додаток 5)3; (d) огляд доповідей, публікацій та онлайн-матеріалів. 6. На додаток до цих документів проведено перевірку отриманих результатів; зібрані дані проаналізовано. Відбувся також брифінг щодо цього огляду з ключовими зацікавленими сторонами. Зустріч було присвячено обговоренню попередніх висновків і рекомендацій, сприяння обміну знаннями та ідеями.

Їх використано для визначення прогресу в реалізації Стратегії, наслідків, які важко передбачити, та можливих змін і доповнень до Стратегії.

Опитування було спрямовано на оцінку інформованості співробітників ОО та надання допомоги Офісу у визначенні сильних стрін і сфер, що потребують вдосконалення.

Отримані результати 7. Цей огляд складається з двох частин. По-перше, він визначає сфери, де за останні два з половиною роки з моменту базового огляду досягнено відчутного прогресу. З іншого боку, огляд окреслює напрями, які потребують подальшого вдосконалення і посилення, для досягнення Офісом стратегічних цілей, поставлених перед інституцією, впродовж періоду з нинішнього часу до 2017 року. 8. У цілому попри досягнений прогрес існує низка ризиків, викликів і питань, з якими ОО доводиться мати справу на цьому етапі.

Інституційний статус 9. Міжнародний координаційний комітет національних інституцій з прав людини (МКК)4, здійснюючи регулярну перевірку правозахисних інституцій-учасників, присвоїв ОО високий рівень акредитації – статус «А». Цей статус означає повне дотримання ОО Паризьких принципів, затверджених Генеральною Асамблеєю ООН 1993 року5. Таким чином, МКК видав кредит довіри Офісу до наступного огляду 2019 року. Це можна розглядати як доказ того, що зусилля ОО спрямовано на реалізацію своєї стратегії.

Стратегічне планування 10. Порівняно з базовою оцінкою 2012 року Офіс домігся відчутного прогресу в розробці стратегії своєї діяльності. Як зазначалося вище, у грудні 2012 року Офіс прийняв Стратегічний план на 2013–2017 рр. (Стратегія). Ця Стратегія в цілому слушна й ефективна для наближення до запланованих результатів. Стратегію і План дій, що доповнює її, добре підготовлено як засоби досягнення окреслених цілей. 11. Водночас наявна Стратегія і План дій не враховують нові виклики, які виникли в країні та потребують перегляду цих документів для вирішення проблем, з якими стикається Україна за останні два роки. Серед інших 2014 рік пам’ятатимуть як рік безпрецедентних викликів у сфері прав людини та основних свобод в Україні. Трагічні події на Майдані Незалежності під час Революції Гідності були тільки початком для інших випробувань, які останнім часом переживає Україна. У лютому 2014 року Росія почала окупацію Криму, а з березня вживає заходи для дестабілізації ситуації в південних і східних реґіонах України. Ці останні події в кінцевому підсумку призвели до втрати Україною контролю над частиною своєї території на сході України. 12. Враховуючи все це, вбачається, що поточний план дій і розвитку ОО не можна вважати таким, що відповідає реаліям. Ця Стратегія не пов’язана з річним робочим планом. Результати опитування показують, що 40 із 61 респондентів вважають, що Офіс не має річних цільових показників для всієї організації, які підлягають кількісній оцінці і є перспективними для досягнення. Процес планування, як виявляється, має ситуативний і передусім реакційний характер й не заснований на пріоритеті потреб і можливостей на рівні Офісу. Ще одним попереджувальним дзвоником є те, що 17 з 53 респондентів вважають: хоча Офіс і має стратегічне бачення, проте воно не відображає оптимістичного погляду на майбутнє і недостатньо жорстке. 4

Див. http://nhri.ohchr.org/en/pages/default.aspx

Див. http://nhri.ohchr.org/en/aboutus/iccaccreditation/documents/paris%20principles-eng.docx

Отримані результати 13. Вбачається також, що громадськість стикається з браком інформації щодо пріоритетів Офісу та обґрунтуванням їх. За даними опитування, більшість співробітників (32 з 54) вважають, що неурядові організації та інші ключові зацікавлені сторони недостатньо та/або частково ознайомлені з процесом стратегічного планування ОО.

Нові повноваження 14. З 2012 року ОО отримав низку нових повноважень, зокрема щодо боротьби з дискримінацією, захисту персональних даних, доступу до публічної інформації та функціонування Національного превентивного механізму. Загалом Офісу вдалося досить ефективно виконувати нові функції. У межах ОО призначено відповідних тематичних представників та експертів. 15. Водночас законодавство, що уповноважило ОО реалізовувати нові сфери відповідальності (а саме захист персональних даних, доступ до публічної інформації та боротьба з дискримінацією), містить положення, які потрібно переглянути або змінити. Наразі під час виконання зазначених завдань Офіс діє частково як орган виконавчої влади. Наприклад, державний орган в Естонії – Інспекція з питань захисту інформаційних прав – захищає такі конституційні права громадян: • отримувати інформацію про діяльність органів державної влади; • захищати недоторканність приватного та сімейного життя у зв’язку з використанням персональних даних; • мати доступ до даних, зібраних щодо себе. 16. Попри це реалізація завдань органу виконавчої влади не відповідає сучасній концепції «інституту Омбудсмена», згідно з якою Омбудсмен працює без будь-яких повноважень, що мають обов’язкову юридичну силу, а його або її рекомендації приймають суто завдяки репутації інституції. Крім того, у цій концепції кожна людина має право скаржитися на порушення державним органом прав людини. Діючи як орган виконавчої влади, Офіс не може одночасно функціонувати як захисник конституційних прав. Зазначені зміни необхідні для забезпечення незалежності та ефективності ОО. Якщо чинне законодавство залишатиметься без змін, ОО може мати проблеми з виконанням своїх функцій.

Внутрішній потенціал Офісу Омбудсмена 17. Під час розбудови свого внутрішнього потенціалу щодо опрацювання та перевірки звернень ОО вжив низку заходів, зокрема розроблення процедури притягнення установ і посадових осіб до адміністративної відповідальності. Беручи до уваги також систему електронного документообігу, такі заходи почали допомагати Офісу в поліпшенні ефективності розгляду звернень, підвищуючи здатність Офісу виконувати свої повноваження. Проте немає достатніх доказів (зокрема статистичних даних), щоб показати: Офіс досяг більшої ефективності в розслідуванні порушення прав людини. 18. Загалом ОО оснащений і користується сучасними системами адміністрування. Підвищено кваліфікацію співробітників з питань повноважень Омбудсмена. Так, наприклад, для всіх експертів проведено тренінг щодо основоположних інструментів захисту прав людини та розгляду звернень.

Отримані результати Регулярні оперативні заходи дали змогу співробітникам Офісу більш професійно та ефективно виконувати свої обов’язки, що своєю чергою дає змогу цьому органу виконувати свої повноваження з просування та захисту прав людини в Україні. 19. Опрацювання звернень становить вагому частину робочого навантаження ОО. Кількість звернень зросла за останні три роки – з 16 933 2012 року до 23 370 2014 року. Що ж до розслідувань, розпочатих Офісом, то 2013 року їх було 7 184, а 2014 року – 8 746.

Регіональна присутність 20. За час з моменту базової оцінки 2012 року ОО активно працює над створенням і розширенням своєї регіональної присутності через мережу регіональних представників Офісу (державних службовців) і регіональних координаторів ОО (громадські експерти в галузі прав людини, які пройшли навчання в Офісі щодо делегованих повноважень і яких фінансують за рахунок донорської підтримки). На цей час мережа регіональних координаторів у регіонах включає 12 представників. Незважаючи на таке базове розширення присутності, існує нагальна необхідність збільшити присутність ОО на місцевому рівні. Враховуючи складну ситуацію в країні, важко говорити про створення повноцінних підрозділів на місцевому рівні в короткостроковій перспективі. Проте ОО потрібно мати чітку стратегію та план дій щодо розширення регіональної присутності.

Національний превентивний механізм 21. На сьогодні Національний превентивний механізм (НПМ) працює активніше, аніж 2012 року. Кількість моніторингових візитів до місць несвободи збільшилася зі 141 2012 року до 262 2013 року. 2014 року кількість моніторингових візитів скорочено до 152 через події Майдану6. НПМ також розширив сферу своєї діяльності та посилив свій вплив. Водночас небезпечною ознакою для стабільності системи є те, що візити НПМ (витрати на поїздку та пальне) оплачують донори.

Участь у розробці політики 22. ОО зміцнив свої можливості у сфері надання консультацій Верховній Раді України для забезпечення відповідності нових законів і підзаконних актів міжнародним стандартам у галузі прав людини. Взаємодія ОО з парламентським Комітетом з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин була дуже продуктивною. ОО також тісно співпрацює з 17 з 29 парламентськими комітетами (а також з 17 міністерствами і відомствами виконавчої влади). 23. 2013 року ОО надав 87 рекомендацій державним органам влади та органам місцевого самоврядування, 59 із них взято до уваги. Того ж року у 37 засіданнях комітетів Верховної Ради ОО подав 76 зауважень з питань, які розглядали на засіданнях, 43 з них враховано під час прийняття ріЗвіт НПМ 2014 року «Моніторинг у місцях позбавлення волі в Україні: стан реалізації національного превентивного механізму». Повний текст можна знайти тут: http://www.ombudsman.gov.ua/ua/page/secretariat/docs/presentations/

Отримані результати шення7. 2013 року ОО надав п’ять пакетів-пропозицій щодо внесення змін до законодавства; 2014 року висунуто вісім таких пропозицій. Крім того, практика Офісу з підготовки доповідей розширила можливості установи на політичному рівні впливати на зміни з питань прав людини в державі через посилення політичного дискурсу фактичними даними. 24. Згідно з повноваженнями перевіряти відповідність законодавства стандартам у галузі прав людини, Офіс розробив рекомендації для відповідних міністерств на різні теми. 2013 року ОО надав пакет пропозицій для уряду щодо поліпшення чинного законодавства, 2014 року підготовлено два таких пакети.

Обізнаність громадськості 25. Аналіз звернень, отриманих ОО, показує, що більша частина з них виходить за рамки юрисдикції Уповноваженого. Це, зокрема, може свідчити про низький рівень обізнаності громадськості щодо повноважень Омбудсмена.

Дані 2013 року зібрано за допомогою незалежного громадянського моніторингу, проведеного коаліцією НУО. Повний набір результатів і висновків можна знайти тут: http://ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/07/Dopovid-Efektivnistdiyalnosti-sekretariatu-Upovnovazhenogo-Verhovnoyi-Radi-Ukrayini-z-prav-lyudini-2013-r..pdf. Відповідні дані для 2014 і 2015 років недоступні.

Оцінка виконання плану дій Прогрес виконання плану дій 26. У цьому розділі надано інформацію про те, наскільки успішно реалізовано План діяльності, а також зауваження щодо кожної з чотирьох цілей, визначених у плані.

Мета 1: Ensuring effective prevention of violations of human rights and freedoms and effective response to the revealed violations НАСЛІДОК 1.1: Забезпечення ефективного запобігання порушенням прав людини та дієвого реагування на виявлені порушення 27. Комплексна і дружня до клієнта система розгляду звернень має включати розроблення та застосування стандартних операційних процедур прийняття та опрацювання звернень, розслідування та моніторингу. Навіть більше, потрібна операційна система управління документами – подібна до тієї, яку недавно запустив Офіс. 28. На жаль, наразі керівні принципи розслідування та моніторингу для кожного з напрямів діяльності ще не розроблено. Основний інструментарій і керівні принципи матимуть вирішальне значення для поліпшення відповідних функцій. Стандартні операційні процедури розгляду звернень своєю чергою забезпечуватимуть однакове застосування процедур у процесі розгляду, їх будуть використовувати не тільки нинішні співробітники, а й нові працівники. Існування таких керівних принципів не тільки стандартизує практики, а й надасть фахівцям більше впевненості в їхній роботі та допоможе гарантувати стабільність Офісу. 29. Керівні принципи також є важливим інструментом, що дасть змогу застосовувати стандартизований підхід і методологію в розслідуванні порушень прав людини. За умови наявності нових співробітників цей інструмент зможе забезпечити упорядкований підхід. Потенційно багато людей матимуть доступ до таких керівних принципів. Крім того, керівні принципи ОО повинен регулярно переглядати, щоб показати: співробітники інституції наразі оволоділи цим інструментом і роблять його більш корисним у повсякденній практиці. 30. Відсутність відповідних порівнянних статистичних даних заважає повною мірою оцінити результати та ефективність виконання Плану дій ОО. У багатьох випадках дані описують радше процес, аніж результат. Наприклад, зібрана статистика показує кількість отриманих і опрацьованих звернень, але не відображає прогресу у відновленні прав. Отже, через нестачу деталізованих статистичних даних неможливо здійснити моніторинг виконання, всебічно оцінити ситуацію з правами людини в Україні або адекватно планувати дії та визначати пріоритети ОО. Наприклад, зібрано такі показники: 2013 року отримано 27 212 звернень, встановлено 37 986 випадків порушення прав8; 2014 року отримано 23 370 звернень і встановлено 35 125 випадків порушення прав9. ЖоІнформація про порушені права за зверненнями, які надійшли до Уповноваженого з прав людини за 2013 рік (Информация о нарушенных правах по обращениям, которые поступили к Уполномоченному по правам человека за 2013 год).

Інформація про порушені права за зверненнями, які надійшли до Уповноваженого з прав людини за період з 01.01.2014 до 20.10.2015 рр. (Информация о нарушенных правах по обращениям, которые поступили к Уполномоченному по правам человека за период с 01.01.2014 по 20.10.2015 гг.).

Оцінка виконання плану дій ден із зазначених показників не відображає орієнтовані на результат дані, які дали б змогу оцінити ефективність Офісу. 31. Кількість випадків виявлених та ефективно вирішених ОО порушень прав людини, порівняно із загальним обсягом звернень, низька. 2013 року отримано 27 212 звернень; встановлено 37 986 випадків порушення прав; підготовлено 62 комплексні рекомендації, 33 з них прийняла влада. 2014 року прийнято 46 із 62 наданих рекомендацій. Збільшення кількості рекомендацій, пов’язаних із припиненням порушень прав людини, є хорошим знаком. Водночас кількість справ, що ОО розслідує за власною ініціативою, вкрай низька (один випадок 2013 року та один – 2014 року). НАСЛІДОК 1.2: Розробити й запровадити механізми реагування та контролю виконання рекомендацій за результатами моніторингу 32. Модальність вироблення рекомендацій за результатами моніторингу не розроблено. За даними опитування, 27 із 51 респондентів зазначили, що задокументований процес існує, але не дає змоги Офісу відстежувати індивідуальні звернення або їхній статус. НАСЛІДОК 1.3: Розробити та запровадити механізми, спрямовані на відновлення порушених прав 33. Розроблено порядок здійснення проваджень Уповноваженого10 та порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення)11. Незважаючи на це, більшість респондентів (47 з 54) вважають, що ОО не має добре розроблених зручних систем і процедур на місцевому рівні, які б дали йому змогу ефективно отримувати й обмінюватися знаннями для планування (наприклад, щодо типу/кількості отриманих, розглянутих і переданих на розгляд до іншого органу звернень; щодо нового законодавства чи політичних рішень, що стосуються роботи Офісу, тощо). НАСЛІДОК 1.4: Готувати щорічну та спеціальні доповіді Уповноваженого 34. Стандартний зразок Річної доповіді не розробляли, структура звіту залишається недосконалою, а також не містить достатньо відповідної інформації для прийняття рішень. Статистичні дані, представлені в щорічних доповідях, більшою мірою стосуються процесу, аніж орієнтовані на результат. У країнах з добре розвиненою системою нагляду в галузі прав людини основна мета щорічної доповіді – забезпечення зворотного зв’язку з вищими органами в державі. Врешті-решт політична відповідальність лежить на міністрі, і він або вона є тими, хто має доступ до важливих інструментів, необхідних для вирішення виявленої проблеми. Члени парламенту мають право дізнатися про важливі питання, що належать до державного управління, і зрозуміти, чиїм обов’язком є вирішення визначених проблем. Наразі Річна доповідь українського Офісу не може слугувати цій меті.

Наказ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 12.08.2013, №18/02-13.

Наказ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 15.08.2013 №20/02-13.

Оцінка виконання плану дій Мета 2: Удосконалення законодавства та адміністративної практики 35. На політичному рівні Офіс повинен діяти як каталізатор для просування прав людини, беручи на себе провідну роль в інформуванні уряду та громадянського суспільства щодо прогресу, досягненого в реалізації рекомендацій, зроблених для України впродовж Універсального періодичного огляду (УПО) 2012 року12, та визначення шляхів руху вперед до поліпшення захисту прав громадян. Під час повномасштабних правових реформ (правоохоронної та судової систем) ОО повинен зайняти тверду позицію і використовувати всі передбачені законом засоби, щоб переконати уряд і парламент здійснити всі необхідні реформи, керуючись принципами прав людини. НАСЛІДОК 2.1: Забезпечити фахову експертизу проектів і чинних нормативно-правових актів 36. Згідно з повноваженнями здійснювати перевірку законодавства на предмет відповідності стандартам у галузі прав людини, ОО надає консультації відповідним парламентським комітетам. Водночас ОО не вистачає методології моніторингу відповідності законодавства всім міжнародними зобов’язанням. Така методологія забезпечить можливість існування стандартних практик і зробить експертів ОО більш упевненими у своїй роботі, тим самим допомагаючи гарантувати стабільність роботи ОО у цій сфері. Отже, існує необхідність розробити таку методологію. НАСЛІДОК 2.2: Забезпечити фахову підготовку рекомендацій Уповноваженого для державних органів та органів місцевого самоврядування в галузі дотримання прав людини 37. ОО має право перевіряти законопроекти і пропозиції до нового законодавства на відповідність їх міжнародним стандартам у галузі прав людини. Офіс також може надавати відповідному державному органу рекомендації щодо внесення змін до відповідних проектів для забезпечення відповідності проекту міжнародним документам з прав людини. 2013 року Офіс спрямував 64 такі рекомендації до парламенту і 87 коментарів до органів виконавчої влади. 38. Зазначена вище робота суттєво відрізняється від розгляду звернень і проведення моніторингових візитів, оскільки вона потребує додаткового аналітичного потенціалу, теоретичної бази, розуміння зв’язків між різними галузями права і досвіду в галузі нормопроектування. Виконання цієї функції повинно мати системніший характер в ОО, можливо, завдяки розробці структурованої програми перевірки, що дає високий пріоритет попередній і подальшій перевірці законів і нормативних актів. Маючи це на увазі, важливо підвищити обізнаність ОО про інструментарій і методи правового аналізу. 39. Навіть якщо внутрішнє питання всебічного аналізу проектів буде вирішено, залишатимуться проблеми комунікації та обміну інформацією з іншими органами влади, включаючи можливість ОО заздалегідь мати доступ до проектів нормативних актів. Не раз траплялися випадки, коли ОО отримував проекти законів і підзаконних актів із запізненням, відповідно проведення аналізу було неефективним.

Для отримання докладнішої інформації, будь ласка, зверніться до списку рекомендацій, отриманих у перебігу УПО, зроблених в Україні в другому циклі УПО (http://ow.ly/WywIH), запропоновані рекомендації громадськості (http://ow.ly/ WywMJ) та проміжний звіт про імплементацію Україною рекомендацій, отриманих у перебігу УПО (http://ow.ly/WywQi).

Оцінка виконання плану дій 40. Щоб здійснювати вплив на проекти нормативних актів (щоб рекомендації ОО могли мати реальний вплив), потрібно розробити внутрішню систему фільтрації та подання для аналізу пропозицій щодо змін до законодавства у відповідні підрозділи ОО. Паралельно з ефективною внутрішньою системою аналізу ОО варто створити механізми комунікації з відповідними органами влади для доступу до проектів законодавчих актів. НАСЛІДОК 2.3: Налагодити співпрацю з державними органами та органами місцевого самоврядування для ефективного виконання ними рекомендацій Уповноваженого 41. Як зазначалося вище, ОО повинен залишатися пильним і надавати критичний аналіз змінам до законодавства, які можуть порушувати права людини. ОО має публічно висловлювати протест у разі ухвалення акта, положенням якого ОО надав негативну оцінку, та в разі іншої необхідності. Як зазначено в деяких інтерв’ю, вочевидь ОО не висловлював жодних думок або ідей щодо законодавчого акта, який потенційно містить порушення прав людини. НАСЛІДОК 2.4: Налагодження ефективної взаємодії з парламентом, судовою гілкою влади та органами виконавчої влади 42. Відповідно до результатів огляду співпраця ОО з міністерствами та урядом України недостатня, що також підтверджують проведені інтерв’ю. Наприклад, Омбудсмен та її представники не відвідують засідання Кабінету Міністрів. Хоч би якими були причини для цього, відновлення робочих відносин з урядом має вирішальне значення. 43. Незважаючи на зазначене вище, кількість коментарів, взятих до уваги парламентом і міністерствами, збільшилася. Як вже наголошено раніше, 2013 року Офіс надав 87 рекомендацій державним органам влади та органам місцевого самоврядування, 59 із них взято до уваги. Того ж року у 37 засіданнях комітетів Верховної Ради ОО подано 76 зауважень з питань, розглянутих на засіданнях, 43 з них враховано під час прийняття рішення13.

Мета 3: Підвищення рівня правової культури та правових знань кожного НАСЛІДОК 3.1: Розробити навчальні програми з прав людини та проводити навчання для професійних і цільових груп 44. Одна з основних причин порушень прав людини в Україні – низька поінформованість у питаннях прав людини. Таким чином, однією з ключових функцій ОО є навчання представників ключових зацікавлених сторін щодо захисту прав людини. План дій на 2013–2017 рр. вказує на потребу працювати з органами влади, щоб включити навчання в галузі прав людини в офіційні навчальні програми на всіх рівнях освіти. На жаль, завдання, передбачені Планом дій, здійснюють тільки частково, а необхідність продовження діяльності для підвищення правової обізнаності залиша13 Дані 2013 року зібрано за допомогою незалежного громадянського моніторингу, проведеного коаліцією НУО. Повний набір результатів і висновків можна знайти тут: http://ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/07/Dopovid-Efektivnistdiyalnosti-sekretariatu-Upovnovazhenogo-Verhovnoyi-Radi-Ukrayini-z-prav-lyudini-2013-r..pdf. Відповідні дані для 2014 р. і 2015 р. недоступні.

Оцінка виконання плану дій ється. Попереджувальним знаком є те, що згідно з опитуванням більшість співробітників офісу (41 з 53 респондентів) вважають: ОО не вистачає можливостей для реалізації освітніх ініціатив. НАСЛІДОК 3.2: Створити сучасний веб-сайт Уповноваженого як портал з прав людини 45. Діяльність щодо підвищення обізнаності громадськості в галузі прав людини, передбачена Планом дій, почалася з підготовки та розповсюдження матеріалів про ОО і розробки веб-сайту. Було розроблено і запущено новий сайт ОО. Проте багато респондентів вказали, що зазначений веб-портал14 незручний для користувачів, а стиль і теми прес-релізів не привертають уваги громадськості. НАСЛІДОК 3.4: Готувати інформаційно-просвітницькі матеріали з прав людини 46. Роботу ОО недостатньо висвітлюють у засобах масової інформації (радіо, телебачення, реґіональні газети) – у джерелах, які широко розповсюджено на національному та реґіональному рівнях. НАСЛІДОК 3.5: Проводити інформаційно-просвітницькі кампанії з прав людини 47. Як зазначалося в численних інтерв’ю, ОО не проводить достатньо інформаційних кампаній. За даними опитування, 48 з 54 респондентів не знають, чи має ОО комунікативну стратегію. Кампанії, які в результаті було проведено, реалізують у співпраці з НУО або самим Офісом на ситуативній основі. Отже, існує необхідність розробити та затвердити план інформаційно-просвітницької кампанії.

Мета 4: Розбудова інституційної спроможності Секретаріату Уповноваженого НАСЛІДОК 4.1: Відкриття нових реґіональних представництв Уповноваженого 48. Наразі повноцінні реґіональні відділення Уповноваженого з прав людини функціонують у Львові, Житомирі та Дніпропетровську, і є нагальна необхідність збільшити присутність Уповноваженого з прав людини на місцевому рівні. На додаток до реґіональних представництв на сьогодні 12 реґіонів України охоплено системою реґіональних координаторів Уповноваженого з прав людини, яка функціонує завдяки підтримці ПРООН. 49. Оскільки більшість людей, чиї права порушують, проживають у віддалених від столиці районах, для досягнення цілей ОО важливо забезпечити таким особам на реґіональному рівні доступ до захисту Уповноваженим з прав людини. Перелік реґіонів для впровадження реґіональних представників і положення щодо реґіональних відділень затверджено. ОО також офіційно відповідає за координацію та моніторинг реґіональних представництв. Однак, як уже зазначалося, 12 реґіональних координаторів (на відміну від реґіональних представників Уповноваженого з прав людини) не є державними службовцями, вони є радше цивільними активістами, яким офіційно делеговано повноваження і чию роботу підтримує донорська допомога. Таким чином, ця модель не є стійкою з погляду фінансування та кадрового забезпечення і потребує більш чіткого нормативного регулювання, а також фінансування з бюджету ОО.

Будь ласка, зверніться до http://www.ombudsman.gov.ua/.

Оцінка виконання плану дій НАСЛІДОК 4.2: Розвинути матеріально-технічну базу Секретаріату 50. Через інфляцію бюджет ОО збільшився торік на 30%15. Проте цього зростання недостатньо, щоб гарантувати стабільну роботу Офісу, йому доведеться прив’язати свою інституційну стратегію до бюджету, демонструючи інноваційні підходи, які виправдовують зростання річного бюджету. НАСЛІДОК 4.3: Налагодити ефективну систему внутрішньої комунікації 51. Було впроваджено інтранет (електронний документообіг). За даними опитування, більшість респондентів (42 з 51) мають доступ до функціонуючої інтрамережі з усіма комп’ютерами, що мають доступ до загальних файлів. Незважаючи на цю позитивну оцінку, 32 з 51 респондента зазначили потребу краще організувати та класифікувати інформацію, яка зберігається у внутрішній мережі. НАСЛІДОК 4.4: Забезпечити постійне підвищення кваліфікації працівників Секретаріату 52. Для оптимізації роботи Офісу варто розробити кадрову стратегію, що забезпечувала б збереження інституційної пам’яті персоналу ОО, який стане більш досвідченим, матиме особисті зобов’язання, та сприяла б формуванню відчуття причетності до діяльності та повноважень Офісу. НАСЛІДОК 4.5: Налагодити співпрацю з міжнародними урядовими та неурядовими організаціями 53. Міжнародне співробітництво зазвичай продумане й ефективне. Розроблено та реалізовано Стратегічний план співробітництва з міжнародними організаціями на 2013–2017 рр. (Організація Об’єднаних Націй, Рада Європи, Європейська комісія, ОБСЄ тощо). З п’ятьма міжнародними організаціями підписано Угоди про співробітництво. Офіс Омбудсмена став асоційованим членом Європейської мережі омбудсменів із прав дітей і членом Міжнародного координаційного комітету національних інституцій з прав людини. Утім, за даними опитування, 28 з 55 респондентів не впевнені щодо наявності контактної особи, яка відповідає за співробітництво з реґіональними та загальнонаціональними інституціями в інших країнах. НАСЛІДОК 4.6: Налагодити та поглибити співпрацю з органами громадянського суспільства 54. Офіс зміцнив співпрацю з організаціями громадянського суспільства укладенням договору з ключовими партнерськими НУО про співпрацю для моніторингу ситуації з правами людини, зокрема через так звану модель Омбудсмен+16. Наразі Офіс співпрацює з більш як 200 НУО, і його робота поступово стає дедалі прозорішою та відкритішою для широкого загалу та громадянського суспільства. Такі партнерства також використано для збільшення присутності Офісу омбудсмена на реґіональному рівні та для поширення інформації через НУО для підвищення обізнаності.

15 Офіційний індекс інфляції за листопад 2015 р. оцінюють у 102%. Дивіться: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/category/ indeks-inflyaciyi/. 16

Див. http://www.ombudsman.gov.ua/ua/page/npm/model-ombudsman/.

Оцінка виконання плану дій НАСЛІДОК 4.7: Розробити та запровадити стратегію інформаційної політики Секретаріату 55. Таку стратегію було розроблено, але немає жодної інформації щодо її офіційного затвердження або реалізації. За даними опитування, більшість співробітників (30 з 54 респондентів) не знають, чи має ОО комунікаційну стратегію, яка визначає ключових зацікавлених осіб (наприклад, парламент та інші державні органи, НУО, засоби масової інформації тощо), а також повідомлення і методи комунікації з ними. За даними опитування, більшість співробітників (30 з 54 респондентів) не обізнані, чи є в ОО конкретний співробітник або підрозділ, відповідальний за комунікативну стратегію (Додаток 5).

Моніторинг та оцінка виконання Плану дій 56. Моніторинг та оцінка не демонструють задовільного прогресу, незважаючи на багатонадійний крок створення індикаторів оцінки. 57. Чималі прогалини залишаються у сфері збору та обробки даних. Ці упущення впливають на потенціал здійснення перевірок і моніторингу, проведення досліджень і формування політики. Виявлені прогалини стосуються повноти та якості зібраних даних і нездатності зібрати інформацію для відстеження деяких показників. 58. План дій, що оцінюється, має багато змішаних індикаторів – такі, що вимірюють результати, і такі, що більш орієнтовані на процес. У цілому більшість показників вимірюють процес, а не результат. З погляду відстеження ефективності та дієвості розгляду звернень, потрібно змінити підхід до збору даних, щоб отримати більш актуальні статистичні показники, зокрема кількості випадків результативного розгляду звернень, кількості заявників, чиї права було відновлено, тощо. 59. Моніторинг і оцінка повинні бути підкріплені надійною та повною статистикою стосовно заявників, природи звернень і результатів розгляду їх. Отже, ОО має переглянути набір індикаторів у своєму Плані дій для посилення загальних, орієнтованих на результат, можливостей експертів, які здійснюють моніторинг та оцінку. Якщо цей аспект залишити без належної уваги, це негативно вплине на здатність ОО ефективно контролювати й оцінювати виконання Плану дій. 60. Перспективним є те, що Офіс як інститут має внутрішній попит для подальшого поліпшення моніторингу та оцінки для відстеження Плану дій і щорічного робочого плану. За даними опитування, 43 з 54 респондентів хотіли б, щоб ОО мав систему оцінки ефективності діяльності (визначення результативності та ефективності, підкріплену різноманітними показниками) для роботи різних відділів/ департаментів. 61. Важко оцінити ефективність Офісу без відповідних і надійних статистичних даних, і хоча Офіс отримує широкий спектр статистичних даних, здебільшого їх збирають у неточний і безсистемний спосіб. Якщо така ситуація зберігатиметься, мети ефективного відстеження продуктивності Офісу не можна буде досягти. За даними опитування, лише 4 з 54 респондентів повністю згодні, що процес планування в Офісу базується на сучасних кількісних і якісних даних, отриманих з

Оцінка виконання плану дій аналізу ситуації в галузі прав людини в Україні, даних, отриманих зі звернень та інших відповідних джерел. 62. Таким чином, необхідно спрямувати зусилля на поліпшення оцінки та вимірювання відчутних зрушень потенціалу ОО у розслідуванні, моніторингу, аналізі та дослідженнях. Переорієнтація практики моніторингу та оцінки з погляду досягнення результатів і кінцевих цілей за зменшення кількості вихідних показників, забезпечення балансу кількісних і якісних показників, а також використання ефективних шляхів зворотного зв’язку повинні бути ключовими чинниками для розвитку цієї сфери. 63. 2013 року група організацій громадянського суспільства провела незалежну оцінку ефективності ОО17. Цю практику незалежної зовнішньої перевірки роботи ОО припинено в 2014 і 2015 роках. Рекомендується відновити цю добру практику, яка допоможе ОО домогтися більшої прозорості та ефективності.

17 Оцінку можна знайти тут: http://ccl.org.ua/wp-content/uploads/2013/07/Dopovid-Efektivnist-diyalnosti-sekretariatuUpovnovazhenogo-Verhovnoyi-Radi-Ukrayini-z-prav-lyudini-2013-r.pdf.

Резюме та висновки 64. На сьогодні працівники ОО, його ключові партнери і зацікавлені сторони розглядають ефект від реалізації плану дій як позитивний. План дій зазвичай розглядають як успішний, зокрема такі галузі, як співпраця з НУО та парламентським Комітетом з прав людини, а також міжнародне співробітництво. Утім, є кілька галузей, де прогрес відбувається повільно, а саме співпраця з урядовими партнерами, розробка стандартних операційних процедур і супроводжувальних рекомендацій для розгляду звернень, а також підвищення обізнаності з питань прав людини у населення. Якщо ці галузі буде належним чином враховано, план дій зможе досягти більшості своїх запланованих результатів. 65. Недавнє розширення повноважень ОО, у тому числі в галузі захисту персональних даних, доступу до публічної інформації та боротьби з дискримінацією, робить напрацювання нового спільного бачення для ОО дедалі важливішим. У ситуації обмежених ресурсів, з якою зараз стикається ОО, чітке бачення, стратегія і річні плани роботи можуть суттєво поліпшити здатність Офісу розвивати партнерські відносини й отримати фінансову підтримку для своїх стратегічних пріоритетів. 66. Стабільність ОО залежить від відповідального ставлення на всіх рівнях всередині інституції, визнання громадськості, а також підтримки парламентом та іншими ключовими зацікавленими сторонами. Підтримка парламентом, серед інших чинників, повинна виражатися в чітких, гарантованих бюджетних асигнуваннях для довгострокового фінансування ОО, а також забезпечення незалежності Офісу згідно з Паризькими принципами18. 67. Стабільність ОО також потребує розробки інструментарію для здійснення перевірок і виконання аналітичних завдань. Такі інструменти мають включати, зокрема, детальні стандартні операційні процедури, посібник для розгляду звернень, набір правил і процедур для проведення перевірок. 68. Розвиток громадської підтримки ОО є важливою частиною процесу підвищення ефективності цього органу. Необхідно приділити увагу інформаційно-просвітницьким кампаніям, спрямованим на широке коло громадськості. ОО має спрямувати свої зусилля на підвищення обізнаності громадськості про існування такої інституції, її повноваження, а також питання прав людини, якими займається ОО. 69. З питань, які мають важливе національне значення, Омбудсмен має сформувати та офіційно поширювати свою публічну позицію. Загалом Омбудсмен має бути тією особою, яка формує думку держави у сфері прав людини. Успішний розгляд справ і розповсюдження історій успіху також автоматично сприятиме підтримці ОО та Омбудсмена, заохочуватиме інших звернутися до нього. У цьому світлі заходи щодо підвищення обізнаності можна проводити без зайвих витрат і залучення додаткових ресурсів.

Див. http://nhri.ohchr.org/en/aboutus/iccaccreditation/documents/paris%20principles-eng.docx.

Рекомендації Рекомендація 1: Існує необхідність у перегляді Стратегічного плану з метою узгодження принципів для визначення пріоритетів, а також послідовно реалізовувати такі пріоритети у щорічних робочих планах. Відповідні рекомендації Звіту щодо оцінки потенціалу ОО 201219 потрібно ще раз переглянути і взяти до уваги. Оскільки існує порівняно мало часу для розробки нової стратегії, не рекомендується робити великі зміни в Стратегії ОО. Замість цього варто скорегувати фокус діяльності в кожній з пріоритетних галузей. На сьогодні основні пріоритетні види діяльності мають полягати в забезпеченні стабільності розслідування, моніторингу та аналітичних можливостей Офісу. Рекомендація 2: На підставі оновленої стратегії і пріоритетів розробити щорічні плани роботи Офісу, його департаментів і співробітників. Розробити процедури щорічного планування роботи, які забезпечать внесок усіх зацікавлених сторін (і внутрішніх, і зовнішніх) у діяльність Офісу і своєчасність процесу. Процедура річного планування роботи повинна визначити, як саме встановлюють пріоритети в окремих відділах та ОО в цілому, а також ключових партнерів, необхідних для реалізації цих пріоритетів. Оцінку виконання плану дій можна провести за участю зовнішнього посередника, як це було зроблено 2013 року за допомогою коаліції громадських організацій, що здійснювала незалежну оцінку. Рекомендація 3: Існує необхідність організувати семінар для всіх співробітників ОО щодо управління, орієнтованого на результат, для ефективної розробки річних робочих планів, які чітко визначатимуть результати, заходи, показники і джерела даних (наприклад, щодо розгляду звернень, проактивний аналіз тенденцій прав людини, зворотний зв’язок від клієнтів і партнерів), які необхідні для полегшення вимірювання результатів. Рекомендація 4: Офіс має звернути увагу на систематичний збір відповідних даних, що стосуються звернень і результатів їх розгляду, таких як: 1) Провадження справ, що належать до компетенції ОО. 2) Провадження справ і призначення перевірок за власною ініціативою ОО20. 3) Кількість відмов ОО в розгляді звернення. 4) Кількість справ, за якими надано роз’яснення щодо заходів, що їх має вжити особа, яка подала звернення до ОО21. 5) Кількість випадків направлення звернень за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи22. 6) Результати розгляду справи: • кількість порушених справ; • кількість розглянутих справ, за якими скарги відхилено; • кількість розглянутих справ, за якими до органів влади направлено подання Уповноваженого23; • кількість подань і рекомендацій про усунення порушення, прийнятих органами влади. 19

Див. http://www1.ombudsman.gov.ua/images/stories/23082012/OO%20CA%20Report%20July%202012%20UKR.pdf.

Закон про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини §16 (3).

Ibid. §17 (2).

Ibid. § 17 (3).

Ibid. § 15 (3).

Рекомендації Рекомендація 5: Існує нагальна необхідність у розробці керівних принципів для здійснення правового аналізу, заснованого на правах людини. Офіс має запровадити функціональні механізми комунікації з урядом України і започаткувати ефективну внутрішню систему аналізу законодавства, яка б забезпечувала своєчасний доступ до проектів законодавчих актів. Рекомендація 6: Розробка стандартних операційних процедур і супутніх керівних принципів розгляду звернень має включати перевірку отриманої інформації та здійснення структурного системного розгляду. Стандартні операційні процедури повинні чітко визначати обов’язки співробітників/відділів, робочі процеси та терміни. Рекомендація 7: Моніторингові візити НПМ повинні стати менш залежними від донорської підтримки, що своєю чергою потребуватиме розширення відповідного бюджету ОО. Рекомендація 8: Законодавство, яке розширило повноваження ОО щодо захисту персональних даних, доступу до публічної інформації та боротьби з дискримінацією, містить положення, які потрібно переглянути і змінити. Рекомендація 9: Офіс має переглянути свою комунікаційну стратегію та план її реалізації для вирішення таких завдань: •

Підвищення обізнаності широкого кола громадськості про існування ОО, його повноваження і структуру, а також про питання прав людини, якими опікується ОО.

•

Проведення збору інформації від заявників / зворотного зв’язку щодо повноважень і юрисдикції ОО та розробка заходів для підвищення обізнаності.

•

Зміст і повідомлення прес-релізів повинні бути зосереджені на дослідженні та моніторингу питань; існує потреба змінити стиль веб-публікацій. Щодо деяких питань національної важливості Уповноважений повинен займати відкриту і чітку позицію, а також оприлюднювати цю позицію.

•

Зробити сайт більш зручним для користувачів, переглянути структуру й оновлювати його за змістом, зробити файли легко доступними для пошуку, в тому числі Стратегію та План дій.

Рекомендація 10: Існує необхідність розробити модель і план підвищення присутності ОО на місцевому рівні. Рекомендовано визначити функції і повноваження реґіональних представників, а також розробити більш детальний механізм координації між ними. Рекомендація 11: Потрібно запровадити регулярну процедуру отримання зворотного зв’язку від клієнта/заявника про якість послуг. Регулярність такого збору зворотного зв’язку має вирішальне значення (на відміну від разових випадків), а отриману інформацію треба використовувати для планування роботи, моніторингу й оцінки ОО.

Додаток 1: Список джерел •

Стратегічний план діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 2013– 2017 рр.

•

План діяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 2013–2017 рр.

•

Стан реалізації плану діяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 2013-2017 рр.

•

Стратегія комунікативної політики Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

•

Принципи взаємодії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з неурядовими організаціями.

•

Історія створення та структура консультативної ради.

•

Резюме щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2013 р.

•

Резюме щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2014 р.

•

Список спеціальних доповідей за 2013–2015 рр.: 1. Пілотний моніторинг застосування нового Кримінального процесуального кодексу України судами м. Києва (2015). 2. Моніторинг місць несвободи в Україні: стан реалізації національного превентивного механізму (2014). 3. Дотримання прав неповнолітніх, які перебувають у виховних колоніях Державної пенітенціарної служби України (2014). 4. Моніторинг місць несвободи в Україні: стан реалізації національного превентивного механізму (2013). 5. Стан забезпечення права на медичну допомогу у слідчих ізоляторах Державної пенітенціарної служби України (2013). 6. Порушення прав і свобод людини під час подій, які відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 р. до 22 лютого 2014 р. 7. Питання реалізації національного превентивного механізму в Україні.

•

Доповідь експертної групи з питань моніторингу діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо ефективності діяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2013 р.

•

Звіт: Оцінка потенціалу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2012 р.

Додаток 1: Список джерел •

Список статистичних довідок Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2013–2015 рр. – Скарги на органи влади та інші установи за зверненнями до Уповноваженого з прав людини за 2013 р. – Скарги на органи влади та інші установи за зверненнями до Уповноваженого з прав людини за 2013–2015 рр. – Ініціативні листи-запити, листи-звернення і прохання до органів державної влади , органів місцевого самоврядування та інших державних органів за 2015 р. – Конституційні подання до Уповноваженого з прав людини за 2015 р. – Подання до Уповноваженого з прав людини за 2015 р. – Розгляд письмових звернень, що надійшли до Уповноваженого з прав людини в 2013–2015 роках. – Інформація щодо порушення прав за зверненнями, які надійшли до Уповноваженого з прав людини за період з 01.01.2014 до 20.10.2015 рр.

Додаток 2: Список осіб, з якими було проведено інтерв’ю ОФІС ОМБУДСМЕНА 1. Валерія Лутковська, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини. 2. Богдан Крикливенко, керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 3. Олена Смірнова, заступник керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 4. Юрій Бєлоусов, представник Уповноваженого – керівник Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму. 5. Михайло Чаплина, представник Уповноваженого – начальник Управління зв’язків із громадськістю та інформаційних технологій. 6. Жанна Лук’яненко, представник Уповноваженого з питань дотримання прав внутрішньо переміщених осіб. 7. Дмитро Лях, 8. представник Уповноваженого – керівник Департаменту з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав. 9. Ірина Кушнір, представник Уповноваженого з питань підготовки конституційних подань та дотримання права на доступ до публічної інформації. 10. Сергій Пономарьов, заступник начальника Управління – завідувач відділу з питань дотримання прав дитини, недискримінації та ґендерної рівності. 11. Валентина Михайленко, заступник начальника відділу з питань дотримання прав дитини. 12. Олександра Комаровська, заступник начальника Управління з питань захисту персональних даних.

ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ 13. Наталія Севостьянова, перший заступник Міністра юстиції України. 14. Володимир Сімон, керівник Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

НЕУРЯДОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ 15. Олександра Матвійчук, голова Правління громадської організації «Центр Громадянських Свобод». 16. Тетяна Печончик, керівник Центру інформації про права людини.

Додаток 3: Стратегічний план (Стратегія) на 2013–2017 роки 1 . Вступне слово Стратегічний план діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розроблено для реалізації потенціалу інституції та визначення шляхів її розвитку. Здійснений аналіз ситуації та оцінка наявних ресурсів дає змогу чітко сформулювати мету нашої діяльності та спланувати роботу для найбільш ефективного досягнення поставлених завдань. Специфіка ролі Уповноваженого полягає у поєднанні функцій рупора правозахисної спільноти та державного органу з особливим статусом, тобто виконанні функцій посередника та медіатора між людиною і державою. Ефективний парламентський контроль за додержанням прав і свобод людини полягає, зокрема, у здійсненні превентивної функції у сфері захисту прав і свобод людини та реагуванні в ситуаціях відсутності належних дій державних органів. Крім того, Уповноважений надає допомогу й у випадках, які прямо не стосуються його компетенції, керуючись справедливістю i власною совістю. Метою моєї діяльності є утвердження інституту Уповноваженого як дієвого механізму парламентського контролю за дотриманням прав і свобод людини на національному рівні та посилення впливу на органи державної влади та місцевого самоврядування для забезпечення належного дотримання прав і свобод кожного. Валерія Лутковська, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини грудень, 2012 2 . Бачення, Місія, Цінності Бачення майбутнього Україна – держава, в якій права людини та основоположні свободи перебувають на першому місці, реалізовано принцип верховенства права, а органи влади діють таким чином, що дотримання прав і свобод кожного є безумовним. Місія Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – незалежна, впливова та визнана національна інституція з прав людини, яка, здійснюючи парламентський контроль за дотриманням прав і свобод людини, працює для становлення України як держави, в якій дотримання прав і свобод кожного є безумовним. Цінності: • • •

ефективність і професіоналізм; прозорість і відкритість; справедливість і відповідальність.

Додаток 3: Стратегічний план (Стратегія) на 2013–2017 роки 3 . Загальний огляд Основні нормативно-правові акти, які визначають юрисдикцію Уповноваженого: • Конституція України (ст. 55, ст. 101); • Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»; • Закон України «Про звернення громадян»; • Закон України «Про захист персональних даних»; • Закон України «Про доступ до публічної інформації»; • Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»; • Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави». Стан дотримання прав людини в Україні Аналіз ситуації щодо дотримання прав людини в України свідчить про низку серйозних проблем, що існують у нашій державі. Це, зокрема, неефективність судової системи, поширеність катувань і жорстокого поводження в діяльності правоохоронних органів, невідповідність міжнародним стандартам умов тримання у місцях несвободи, недостатня протидія проявам дискримінації, соціальних утисків і торгівлі людьми. Занепокоєння викликають проблеми, пов’язані із забезпеченням права на свободу й особисту недоторканність і забезпечення презумпції невинуватості. Надмірна тривалість проваджень у судах, тривале виконання судових рішень чи взагалі їх невиконання давно набуло системного характеру. Про надзвичайну актуальність і системність цієї проблеми свідчить і практика Європейського суду з прав людини, який констатував наявність таких порушень чи не у кожному другому рішенні щодо України. З кожним днем дедалі актуальнішими стають питання реалізації права громадян України на доступ до публічної інформації, а також належний захист персональних даних. В умовах погіршення економічної ситуації у світі та в Україні особливої актуальності набувають проблеми, пов’язані з порушеннями соціально-економічних і гуманітарних прав людини, що насамперед зумовлено недостатнім фінансовим забезпеченням державних гарантій у цій сфері. У державі і далі трапляються порушення трудових прав людини (незаконні звільнення, несвоєчасна та не в повному обсязі виплата заробітної плати, незабезпечення роботодавцями мінімальних державних гарантій в оплаті праці, порушення прав працівників на належні умови та охорону праці у виробничому середовищі). Окремо варто виділити комплекс проблем, пов’язаних із дотриманням прав дитини і питань інтеґрації та соціалізації дітей-біженців і дітей, розлучених із сім’єю, в українське суспільство. Актуальною залишається проблема соціального захисту дітей трудових мігрантів. Насильство в сім’ї та щодо дітей також не може залишатися поза увагою суспільства та держави. В умовах недостатності механізмів виявлення випадків насильства в сім’ї масштаби цього ганебного явища залишаються прихованими. Велике занепокоєння викликає повільна реалізація принципу ґендерної рівності в українському суспільстві та дискримінація за широким переліком ознак.

Додаток 3: Стратегічний план (Стратегія) на 2013–2017 роки Не менш гострі в нашій державі проблеми дотримання прав ромського населення, забезпечення прав мігрантів, біженців і шукачів притулку. Сильні сторони інституції: • • •

достатня нормативно-правова база, яка дає широкий спектр повноважень; статус «А» (найвищий статус відповідності міжнародним стандартам); наявність кваліфікованого персоналу.

Слабкі сторони інституції: • • • • •

недостатність внутрішніх процедур для систематизації і дослідження звернень, обміну інформацією між структурними підрозділами; недостатність статистичних даних, що заважає оцінці ефективності діяльності Уповноваженого; недостатня співпраця з національними інституціями з прав людини інших держав; відсутність поточного професійного навчання працівників Секретаріату Уповноваженого; недостатня кількість фінансових і технічних ресурсів.

Можливості: • • • •

розробка та спільна реалізація проектів (програм) з міжнародними інституціями та з органами громадянського суспільства (в тому числі – через новостворену Консультативну раду); регулярні і більш активні та динамічні стосунки з медіа; збереження позитивної динаміки зростання довіри правозахисної спільноти та міжнародних інституцій до Уповноваженого; поглиблення взаємодії з парламентом, урядом, судовою гілкою влади.

Загрози: • •

втрата позитивної динаміки зростання довіри правозахисної спільноти та у суспільстві загалом до Уповноваженого; економічний спад і можливі бюджетні скорочення.

4 . Стратегічні цілі Стратегічна ціль 1: Забезпечення ефективного запобігання порушенням прав і свобод людини та дієвого реагування на виявлені порушення. Розробити та запровадити більш ефективні: • механізми моніторингу дотримання прав і свобод людини для запобігання порушенням; • механізми, спрямовані на відновлення порушених прав; • механізми реагування та контролю за виконанням рекомендацій Уповноваженого. Індикатор: кількість рекомендацій Уповноваженого, які враховано органами влади.

Додаток 3: Стратегічний план (Стратегія) на 2013–2017 роки Стратегічна ціль 2: Удосконалення законодавства та адміністративної практики. • •

забезпечити фахову експертизу проектів і чинних нормативно-правових актів; забезпечити фахову підготовку рекомендацій Уповноваженого для державних органів та органів місцевого самоврядування у галузі дотримання прав людини; • налагодити співпрацю з державними органами та органами місцевого самоврядування для ефективного виконання ними рекомендацій Уповноваженого. Індикатор: кількість пропозицій Уповноваженого, які враховано під час опрацювання нормативноправових актів (їх проектів). Стратегічна ціль 3: Підвищення рівня правової культури та правових знань кожного. •

розробити навчальні програми з прав людини (інформаційно-просвітницькі матеріали) та здійснювати реалізацію їх (розповсюдження) серед цільових груп; • надавати роз’яснення національних і міжнародних стандартів у галузі прав людини; • створити сучасний веб-сайт Уповноваженого як портал з прав людини. Індикатор 1: кількість проведених навчально-інформаційних заходів (кампаній). Індикатор 2: рейтинг відвідувань веб-порталу.

5 . Додаткові шляхи досягнення Стратегічних цілей Ефективна взаємодія з парламентом: • • •

представлення щорічної і спеціальних доповідей та здійснення моніторингу реалізації наданих Уповноваженим рекомендацій; надання висновків щодо законопроектів, які прийнято у першому читанні, та зареєстрованих законопроектів, які становлять великий суспільний інтерес; проведення спільних заходів із парламентськими комітетами, народними депутатами та працівниками апарату парламенту.

Ефективна взаємодія із судовою гілкою влади: A) із судами загальної юрисдикції: • надання рекомендацій у конкретних справах щодо дотримання стандартів у галузі прав людини; • участь у судових процесах під час розгляду цивільних та адміністративних справ як представника у випадках, передбачених законодавством; • участь у відкритих судових засіданнях як спостерігача; • підготовка звернень до Вищої кваліфікаційної комісії про притягнення суддів до відповідальності; • участь у заходах, які організовує судова гілка влади; • залучення представників органів судової гілки влади до заходів Уповноваженого; • організація та проведення спільних заходів із судовою гілкою влади; • ініціювання навчальних спецкурсів для суддів з питань, пов’язаних із правами людини; • участь у навчальних програмах підготовки та перепідготовки суддів.

Додаток 3: Стратегічний план (Стратегія) на 2013–2017 роки B) з Верховним Судом України: • надання експертних висновків під час розгляду справ у порядку виключного провадження, в т.ч. під час виконання рішень Європейського суду з прав людини; • участь у розробці рекомендацій у порядку підготовки узагальнень судової практики; • проведення спільних (у т.ч. участь у заходах Верховного Суду України та залучення до заходів Уповноваженого) з Верховним Судом України заходів. C) з Конституційним Судом України: • призначення постійного представника Уповноваженого у Конституційному Суді України; • надання експертних висновків з питань, пов’язаних із правами людини; • ініціювання конституційних подань з питань, пов’язаних із правами людини; • проведення спільних (у т.ч. участь у заходах Конституційного Суду України та залучення до заходів Уповноваженого) з Конституційним Судом України заходів. Ефективна взаємодія з органами громадянського суспільства: • • • •

функціонування Консультативної ради при Уповноваженому та її експертних груп; створення експертних рад при представниках Уповноваженого; реалізація спільних заходів у галузі прав людини з органами громадянського суспільства; сприяння діяльності органів громадянського суспільства.

Ефективна взаємодія з міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, правозахисними коаліціями та мережами: • •

•

надання експертних висновків і доповідей щодо стану дотримання прав людини в Україні, в т.ч. щодо виконання Україною міжнародних зобов’язань у галузі прав людини; організація спільних заходів (участь у заходах і програмах; залучення до заходів Уповноваженого) з міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, правозахисними коаліціями та мережами; участь у міжнародних об’єднаннях як члена.

Просвітницька роль Уповноваженого: 1. Робота з професійними та цільовими групами (судді, працівники пенітенціарної системи, керівники місць несвободи, представники органів місцевого самоврядування, журналісти, студенти) для підвищення їхнього професійного рівня у галузі забезпечення прав людини через проведення навчальних програм у галузі прав людини та надання роз’яснень. 2. Робота з громадськістю та органами громадянського суспільства для підвищення рівня правової культури та правових знань через загальне інформування (ЗМІ, друкована продукція, сайт, соціальні мережі тощо).

Додаток 3: Стратегічний план (Стратегія) на 2013–2017 роки Роль Уповноваженого у поліпшенні ситуації з виконанням Україною рішень Європейського суду з прав людини: • • •

підготовка подання Уповноваженого щодо рішень Європейського суду з прав людини, у яких було зафіксовано порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод; вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, дії або бездіяльність яких призвели до констатації Європейським судом з прав людини порушення Конвенції; участь у розробці законопроектів для вжиття заходів загального характеру на виконання рішень Європейського суду.

6 . Пріоритетні напрями: 1. 2. 3. 4. 5.

Запобігання катуванням і жорстокому поводженню. Дотримання соціально-економічних і гуманітарних прав. Дотримання прав дитини, недискримінація та ґендерна рівність. Дотримання прав у галузі інформаційного права та захисту персональних даних. Дотримання виборчих прав громадян.

Додаток 4: План діяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 2013–2017 роки Напрям

Активність

Термін

Індикатори

Відповідальні

Ціль 1. Забезпечення ефективного запобігання порушенням прав людини та дієвого реагування на виявлені порушення 1.1. Розробити та запровадити механізми моніторингу дотримання прав і свобод людини

1.2. Розробити та запровадити механізми реагування та контролю виконання рекомендацій за результатами моніторингу 1.3. Розробити та запровадити механізми, спрямовані на відновлення порушених прав

1.4. Готувати щорічну та спеціальні доповіді Уповноваженого

1.1.1. Розробити методологію моніторингу з урахуванням напрямів діяльності

до 1 квітня 2013 р.

Затверджено інструкцію

1.1.2. Організувати здійснення постійного моніторингу структурними підрозділами

з 1 квітня 2013 р. постійно впродовж 2013–2017 рр.

Отримано звіти за результатами моніторингу

1.2.1.Розробити алгоритм підготовки рекомендацій за результатами моніторингу

до 15 квітня 2013 р.

Затверджено алгоритм

1.2.2. Підготувати рекомендації за результатами моніторингу

постійно впродовж 2013–2017 рр.

Надіслано рекомендації до ЦОВВ

1.2.3. Відстежувати та реагувати на виконання рекомендацій

постійно впродовж 2013–2017 рр.

Отримано задовільну відповідь ЦОВВ про вжиті заходи

1.3.1. Розробити порядок здійснення провадження Уповноваженого за зверненнями

до 15 лютого 2013 р.

Затверджено положення про провадження

1.3.2. Визначити підстави для підготовки актів реагування Уповноваженого

до 15 лютого 2013 р.

Підготовлено інструкцію про підготовку актів

1.3.3. Розробити порядок притягнення до адміністративної відповідальності (КУпАП)

до 15 лютого 2013 р.

Затверджено порядок притягнення до адміністративної відповідальності

1.4.1. Розробити структуру щорічної доповіді

щорічно до 1 грудня

Розроблено структуру Підготовлено спеціальну доповідь

1.4.2. Визначити перелік можливих тем для спеціальних доповідей

за потребою впродовж 2013–2017 рр.

Надано доповіді парламенту

1.4.3. Підготувати щорічну та спеціальні доповіді

упродовж І кварталу щороку (щорічна) та в разі потреби (спеціальні доповіді)

Кількість розроблених законопроектів Кількість прийнятих законопроектів

1.4.4. Відстежувати та реагувати на стан виконання рекомендацій, висвітлених у доповідях

постійно після надання доповіді впродовж 2013–2017 рр.

Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В. Лупова Т.В.

Лутковська В.В. Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В. Лупова Т.В.

Додаток 4: План діяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 2013–2017 роки Ціль 2. Поліпшення законодавства та адміністративної практики 2.1. Забезпечити фахову експертизу проектів і чинних нормативноправових актів

2.1.1. Забезпечити постійно моніторинг проектів впродовж нормативно-правових актів 2013–2017 рр.

Визначено відповідальних у структурному підрозділі осіб за моніторинг

Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В.

2.1.2. Забезпечити постійно моніторинг чинних впродовж нормативно-правових актів 2013–2017 рр.

2.2. Забезпечити фахову підготовку рекомендацій Уповноваженого для державних органів та органів місцевого самоврядування у галузі дотримання прав людини 2.3. Налагодити співпрацю з державними органами та органами місцевого самоврядування для ефективного виконання ними рекомендацій Уповноваженого

2.4. Налагодження ефективної взаємодії з парламентом, судовою гілкою влади та органами виконавчої влади

2.1.3. Забезпечити підготовку експертних висновків на підставі моніторингу

постійно впродовж 2013–2017 рр.

Кількість наданих експертних висновків

2.1.4. Забезпечити моніторинг врахування висновків і пропозицій Уповноваженого

постійно впродовж 2013–2017 рр.

Кількість врахованих експертних висновків

2.2.1. Затвердити порядок відкриття провадження Уповноваженого

до 15 лютого 2013 р.

Затверджено порядок

2.2.2. Відстежувати результативність реагування органів влади

постійно впродовж 2013–2017 рр.

Кількість планів заходів, вжитих на виконання рекомендацій Уповноваженого

Лутковська В.В. Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В.

2.3.1. Проводити спільні постійно заходи на національному та впродовж реґіональному рівнях 2013–2017 рр.

Кількість спільних заходів

Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В. реґіональні представники Уповноваженого

2.3.2. Залучати реґіональні представництва до співпраці з місцевими органами влади та місцевого самоврядування

постійно впродовж 2013–2017 рр.

Кількість звернень реґіональних представників до цих органів Кількість заходів реґіональних представників

2.4.1. Постійна участь у засіданнях парламентських комітетів і КМУ під час розгляду ними питань, які стосуються прав людини

Постійно впродовж 2013–2017 рр.

Кількість врахованих зауважень Уповноваженого

Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В.

2.4.2. Проведення спільних постійно заходів (у т.ч. взаємне впродовж залучення до заходів) з 2013–2017рр. парламентом, органами судової та виконавчої влади

Кількість заходів, у яких взяли участь представники

Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В.

2.4.3. Призначити представника Уповноваженого у КСУ

до 1 березня 2013 р.

Призначено представника Уповноваженого

Лутковська В.В. Крикливенко Б.В. Волкова О.М.

2.4.4. Розробити порядок підготовки конституційних подань

15 березня 2013 р.

Затверджено порядок підготовки

Лутковська В.В. Крикливенко Б.В. Чаплига М.В.

Додаток 4: План діяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 2013–2017 роки Ціль 3. Підвищення рівня правової культури та правових знань кожного 3.1. Розробити навчальні програми з прав людини та проводити навчання для професійних і цільових груп

3.2. Створити сучасний веб-сайт Уповноваженого як портал з прав людини 3.4. Готувати інформаційнопросвітницькі матеріали з прав людини

3.1.1. Визначити перелік професійних і цільових груп для навчання

до 1 лютого 2013 р.

Визначено перелік цільових груп

3.1.2. Ініціювати розробку програм для визначених професійних і цільових груп

до 20 лютого 2013 р.

Кількість програм, розроблених за ініціативою чи за участю Уповноваженого

3.1.3. Ініціювати розробку плану навчань

щорічно під час складання плану роботи

Розроблено плани навчань для визначених цільових груп

3.1.4. Проводити навчання для професійних і цільових груп відповідно до затвердженого плану.

постійно відповідно до плану впродовж 2013–2017 рр.

Кількість навчань Кількість людей, які пройшли навчання

3.2.1. Запустити новий вебсайт Уповноваженого

березеньквітень 2013 р.

Розпочато роботу нового сайту

3.2.2. Забезпечити регулярне наповнення та актуалізацію інформації на порталі

постійно впродовж 2013–2017 рр.

Кількість відвідувань і відгуків

3.4.1. Розробляти матеріали загального характеру про діяльність Уповноваженого

постійно впродовж 2013–2017 рр.

Кількість розроблених матеріалів за видами Тираж і географія поширення цих матеріалів

3.4.2. Розробляти матеріали за тематичними напрямами

3.5. Проводити інформаційнопросвітницькі кампанії з прав людини

3.5.1. Визначити перелік видів інформаційнопросвітницьких заходів

Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В. Лупова Т.В.

Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. Чаплига М.В. Лупова Т.В. Ступак О.В. Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В. Лупова Т.В.

Кількість розроблених матеріалів за видами Тираж і географія поширення цих матеріалів до 1 лютого 2013 р.

Визначено перелік видів інформаційнопросвітницьких заходів

3.5.2. Складати плани щорічно до проведення інформаційно- 1 лютого просвітницьких кампаній кожного року

Складено план проведення інформаційнопросвітницьких кампаній

3.5.3. Визначити партнерів для проведення інформаційнопросвітницьких кампаній

щорічно до 1 березня кожного року

Кількість проведених кампаній за участю партнерів

3.5.4. Проводити інформаційнопросвітницькі кампанії

постійно відповідно до затвердженого плану впродовж 2013–2017рр.

Загальна кількість проведених кампаній

Лутковська В.В. Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В. Лупова Т.В.

Додаток 4: План діяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 2013–2017 роки Ціль 4. Розбудова інституційної спроможності Секретаріату Уповноваженого 4.1. Відкриття нових реґіональних представництв Уповноваженого

4.1.1. Розробити до 1 лютого положення про реґіональні 2013 р. представництва

Затверджено положення

Крикливенко Б.В.

4.1.2. Визначити перелік реґіонів для запровадження інституту

2013–2017 рр.

Визначено перелік реґіонів

Крикливенко Б.В.

4.1.3. Призначити працівників реґіональних представництв;

2013–2017 рр.

Призначено представників

Лутковська В.В. Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л.

4.1.4. Забезпечити умови роботи реґіональних представників

2013–2017 рр.

Забезпечено Крикливенко Б.В. матеріально-технічну Запорожець В.О. базу

4.1.5. Організувати моніторинг ефективності діяльності реґіональних представників

2013–2017 рр.

Регулярно висвітлюється діяльність реґіональних представництв

Смірнова О.Л. Лупова Т.В.

4.1.6. Визначити відповідальну посадову особу за координацію діяльності реґіональних представництв і здійснення моніторингу їхньої діяльності

15 січня 2013 р.

Підготовлено звіти за результатами моніторингу діяльності реґіональних представництв

Лутковська В.В. Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л.

4.2. Розвинути матеріальнотехнічну базу Секретаріату

4.2.2. Визначити потреби та постійно шляхи їх забезпечення впродовж 2013–2017рр.

Належно забезпечено кожне робоче місце

Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В. Лупова Т.В.

4.3. Налагодити ефективну систему внутрішньої комунікації

4.3.1. Розробити систему електронного документообігу (інтранет)

впродовж 2013 р.

Розроблено систему інтранет

Крикливенко Б.В. Ступак О.В.

4.3.2. Розробити систему внутрішньої взаємодії між структурними підрозділами (документообігу)

до 1 лютого 2013 р.

Розроблено систему внутрішньої взаємодії між структурними підрозділами

Крикливенко Б.В. Волкова О.М. Дейнека В.В.

4.4.1. Брати участь у навчальних заходах органів громадянського суспільства

постійно впродовж 2013–2017 рр.

Кількість працівників, Крикливенко Б.В. які взяли учать у Волкова О.М. заходах Кількість заходів

4.4.2. Розробити план власних навчальних заходів

щорічно до 1 лютого 2013–2017 рр.

Розроблено план навчання на кожен рік

4.4.3. Організовувати власні навчальні заходи відповідно до розробленого плану

постійно впродовж 2013–2017рр.

Кількість заходівКількість працівників, які взяли в них участь

4.4. Забезпечити постійне підвищення кваліфікації працівників Секретаріату

Додаток 4: План діяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на 2013–2017 роки 4.5. Налагодити співпрацю з міжнародними урядовими та неурядовими організаціями

4.6.Налагодити та поглибити співпрацю з органами громадянського суспільства

4.7. Розробити та запровадити стратегію інформаційної політики Секретаріату та комунікативної стратегії

4.5.1. Підписати угоди про співпрацю та програми співробітництва

2013–2017 рр.

Кількість угод і програм співробітництва

Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В. Лупова Т.В.

4.5.2. Проводити спільні заходи

2013–2017рр.

Кількість заходів

4.5.3. Визначити міжнародні організації, членство в яких необхідне, та порушити перед ними питання щодо членства

2013–2017рр.

Складено перелік Крикливенко Б.В. Кількість ініційованих Смірнова О.Л. питань про вступ представники Уповноваженого Синенько М.О.

4.5.4. Скласти до 15 лютого стратегічний план 2013 р. співпраці з міжнародними організаціями на 2013 – 2017 рр. (ООН, РЄ, ЄК, ОБСЄ тощо)

Затверджено план

Смірнова О.Л. Синенько М.О.

4.6.1. Створити умови для роботи Консультативної ради та її експертних груп

до 15 січня 2013 р.

Призначено секретаря Консультативної ради Створено організаційні умови

Лутковська В.В. Крикливенко Б.В. Запорожець В.О. Гудима Н.В.

4.6.2. Створити експертні ради при кожному представнику

до 15 січня 2013 р.

Створено експертні ради Затверджено плани (напрями) діяльності

Лутковська В.В. представники Уповноваженого

4.6.3. Організовувати спільні заходи з організаціями громадянського суспільства

постійно впродовж 2013–2017рр.

Кількість спільних заходів

Лутковська В.В. Крикливенко Б.В. Смірнова О.Л. представники Уповноваженого Островська О.В. Лупова Т.В. Гудима Н.В.

4.6.4. Розробити за певними напрямами спільні програми з організаціями громадянського суспільства та реалізовувати їх

щороку впродовж 2013–2017 рр.

Кількість реалізованих спільних програм

4.6.5. Залучати представників організацій громадянського суспільства до діяльності та реалізації стратегії

постійно впродовж 2013–2017 рр.

Кількість органів громадянського суспільства, які долучилися до реалізації стратегії

4.7.1. Розробити стратегію

до 1 лютого 2013 р.

Затверджено стратегії

4.7.2. Реалізація стратегії

постійно впродовж 2013–2017 рр.

Індикатори буде закладено в стратегії інформаційної політики

Лутковська В.В. Крикливенко Б.В. Лупова Т.В.

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена Мета і структура анкети Мета цієї анкети полягає не в тому, щоб оцінити показники діяльності окремих співробітників. Вона радше призначена допомогти Офісу Уповноваженого з прав людини визначити його сильні сторони і напрями його роботи як організації, що потребують вдо-сконалення. Результати анкетного опитування будуть проаналізовані міжнародним консультантом і співробітниками ПРООН і доповнені цільовими обговореннями, опитуваннями і документальним аналізом. Анкету самооцінки (АС) поділено на дві частини. Частина I охоплює внутрішні системи, процеси і процедури організації, а також містить 42 запитання про бачення, стратегію, процес прийняття рішень і планування, управління ефективністю діяльності, управління персоналом, фізичні та інформаційно-комунікаційні ресурси (ІКТ), фінансові ресурси, помітність і відповідальність, а також професійну компетентність співробітників Офісу Омбудсмена (ОО). Частина II охоплює зовнішнє співробітництво і координацію діяльності ОО і містить п’ять запитань. Як заповнювати анкету Для відповіді на кожне запитання поставте позначку (Х) в тому полі, яке найкраще відповідає конкретній ситуації, що склалася. Опис зрідка буде точним, тому, будь ласка, тлумачте текст у широкому сенсі, якщо необхідно, і пам’ятайте, що ви намагаєтесь оцінити вашу організацію, а не окремих її співробітників. Конфіденційність інформації Усі відповіді конфіденційні, і результати опитування будуть узагальнені ПРООН. Анкета анонімна. Будь ласка, не вказуйте у ній вашого імені. Заздалегідь вдячні за витрачені вами час і зусилля для заповнення цієї анкети! ЧАСТИНА ПЕРША – ОСНОВНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ Вступні запитання A. Жінка 43

Чоловік Б. Технічний персонал 25

Адміністративний персонал

БАЧЕННЯ 1.Чи вважаєте ви, що діюча Стратегія ОО (2012–2017 рр.) має чітко сформульовану місію (визначення того, ким є ОО і що він повинен робити), яку поділяють його співробітники і яка є доступною для кожного співробітника ОО?

Не знаю

Ні

Частково – існує формулювання місії, яке відображає цінності та мету діяльності ОО, але йому бракує зрозумілості, його визнає/дотримується тільки невелика кількість співробітників і до нього рідко звертаються у нашій роботі

Достатньо – є чітке формулювання місії, яке відображає цінності та мету діяльності ОО, його визнають/ дотримуються багато співробітників організації і до нього часто звертаються у нашій роботі

Так – є чітке формулювання місії, яке відображає цінності та мету діяльності ОО, його широко визнають співробітники організації і до нього часто звертаються у роботі

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена 2. Чи чітко ви розумієте Стратегічний план діяльності та План діяльності ОО? Чи поділяють його співробітники і чи часто вони використовують для визначення пріоритетів організації? 3.Чи має ОО стратегічне бачення щодо залучення різноманітних частин його мандата для привнесення позитивних змін у галузі захисту прав людини в Україні?

Не знаю

Ні

Частково – я маю певне чітке розуміння, але не часто використовую заяву про бачення, радше вона «висить на стіні» для посилання, але я зрідка використовую її для управління діяльністю або визначення пріоритетів

Достатньо – я маю чітке розуміння бачення і використовую його достатньо регулярно для управління діяльністю і визначення пріоритетів

Так – я маю чітке і точне розуміння бачення і завжди використовую його для управління діяльністю і встановлення пріоритетів у моїй роботі

Достатньо – бачення Частково – бачення існує і відображає існує, але не відображає оптимістичний погляд на оптимістичного погляду на майбутнє, є жорстким, але майбутнє і не є жорстким недосяжним

Так – бачення існує і відображає оптимістичний погляд на майбутнє, є жорстким і досяжним

Не знаю

Ні

СТРАТЕГІЯ 4. Чи вважаєте ви, що для ОО було б корисно мати широко визначені довгострокові, середньострокові і короткострокові стратегії, узгоджені із загальною місією і баченням? 5. Чи вважаєте ви, що технічний персонал ОО достатньо ознайомлений з процесом стратегічного планування організації? 6. Чи вважаєте ви, що НУО та інші ключові зацікавлені особи достатньо ознайомлені з процесом стратегічного планування організації ОО?

Так – чіткі, послідовні Так, короткострокові короткострокові, і середньострокові середньострокові стратегії будуть і довгострокові корисними в нашій роботі стратегії надзвичайно і повинні бути узгоджені з важливі і повинні бути місією і баченням ОО узгоджені із загальною місією і баченням ОО

Не знаю

Ні

Частково – короткострокові стратегії будуть дуже корис- ними, але середньострокові і довгострокові сьогодні для нас не є актуальними

Так – вони повністю Достатньо – співробітники ознайомлені беруть участь у з процесом більшості етапів процесу формулювання формулювання стратегії стратегії в рамках і існує документована добре документованої процедура, якої вони процедури, якої вони зазвичай дотримуються завжди дотримуються

Не знаю

Ні

Частково – іноді вони ознайомлюються, але нерегулярно, або як частина документованої процедури. Регулярність ознайомлення їх могла б бути кращою

Достатньо – зацікавлені особи беруть участь у більшості етапів процесу формулювання стратегії і існує документована процедура, якої вони зазвичай дотримуються

Так – вони повністю ознайомлені з процесом формулювання стратегії в рамках добре документованої процедури, якої вони завжди дотримуються

Не знаю

Ні

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ І ПЛАНУВАННЯ 7. Чи має ОО чітку і прозору систему прийняття рішень? Якщо так, наскільки добре здійснюють нагляд за виконанням рішення і наскільки добре перонал повідомляють про таке рішення?

8. Чи вважаєте ви процес координації між різними відділами/ департаментами ОО ефективним у частині планування роботи?

9. Чи забезпечується процес планування ОО оновленими кількісними та якісними даними (наприклад, взятих з аналізу ситуації в галузі прав людини в Україні, даних, отриманих у результаті опрацювання скарг тощо)?

Не знаю

Ні

Частково – процес прийняття рішень достатньо добре впроваджено і зазвичай його дотримуються, проте його розбивають на частини і він стає неофіційним

Достатньо - проте рішення не завжди належним чином виконують, інформування про рішення могло б бути кращим

Так – і передбачає настільки широку участь, наскільки це можливо і доцільно з огляду на поширення/ тлумачення рішення

Не знаю

Ні

Частково – координація відбувається між відділами/ департаментами, але погано; процес потребує багато часу і не завжди забезпечує збалансований розподіл роботи і добрі результати для організації в цілому

Система координації є ефективною. Її можна було б вдосконалити, але, загалом, вона забезпечує збалансований розподіл роботи з добрими результатами для організації в цілому

Система координації є дуже ефективною, процес є зрозумілим та чітким; комунікація між департаментами є доброю і забезпечує досягнення кращих результатів

Достатньо – ми зазвичай використовуємо обидва типи даних, але могли б поліпшити їхню якість і способи, у які ми їх використовуємо (наприклад, ми могли б провести проактивний аналіз даних по країні для пошуку галузей, в яких ОО має порівняльні переваги, а не реагувати/відповідати на окремі скарги)

Так – ми систематично використовуємо відповідні та оновлені дані в нашому процесі планування. Ми проводимо проактивний аналіз даних для того, щоб з’ясувати, де ОО має порівняльні переваги, і плануємо роботу відповідним чином

Не знаю

Ні

Частково – у плануванні ви- користовують певні кількісні або певні якісні дані, але не систематично. Дані не завжди оновлюють

УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ 10. Чи встановлює ОО річні цільові показники для всієї організації, які підлягають кількісній оцінці і є перспективними для досягнення? Чи узгоджені вони з місією, стратегією і пріоритетами, а також чи добре їх знає персонал?

Не знаю

Ні

Частково – але їм бракує жорсткості і вони більше зосереджені на «вхідних даних», аніж на таких аспектах, як результативність та ефективність; співробітники недостатньо добре знають цільові показники

Достатньо – цільові показники відомі і прийняті більшістю співробітників; зазвичай їх використовують для управління роботою; цільові показники можна виміряти

Так – є чіткі цільові показники, якими вимірюють і результативність, і ефективність роботи ОО; співробітники постійно враховують їх і прагнуть досягти їх

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена

11. Чи вважаєте ви, що ОО варто мати систему оцінки ефективності діяльності (визначення результативності та ефективності, підкріплену різноманітними показниками) для роботи різних відділів/ департаментів?

12. Чи має ОО документовану процедуру роботи зі скаргами про порушення прав людини, яка дозволяє йому збирати інформацію про окремі скарги і відстежувати результати роботи ОО за цими скаргами? 13. Чи отримує ОО систематично відгуки клієнтів про послуги, які він надає (наприклад, за допомогою анонімних опитувань, задокументованих коментарів тощо) і використовує інформацію для поліпшення своїх послуг для населення та інших зацікавлених осіб (наприклад, засобів масової інформації, НУО тощо)?

4 Так – ефективність діяльності відділу/ департаменту повинна оцінюватися і з позиції результативності, і з позиції ефективності діяльності принаймні двічі на рік, і для цього потрібно використовувати різноманітні показники

Не знаю

Ні

Частково – ми повинні відстежувати результати, яких досягає відділ/ департамент, раз на рік

Так – ефективність діяльності відділу/ департаменту повинна оцінюватися і з позиції результативності, і з позиції ефективності діяльності раз на рік, і для цього потрібно використовувати різноманітні показники

Достатньо – документована процедура існує, але форми, які використовують для збирання інформації, могли б бути кращими (наприклад, включати в себе інформацію про те, у зв’язку з чим отримано скаргу, ким тощо); не дозволяє ОО відстежувати окремі скарги або їхній статус

Так – існує документована процедура, підкріплена комплексними стандартними формами; ОО може відстежувати окремі скарги, свої дії і результати таких дій

Не знаю

Ні

Частково – документована процедура існує, але зосереджена на типу та кількості отриманих скарг; не дає змоги ОО відстежувати окремі скарги або їхній статус за допомогою контролю

Не знаю

Ні

Частково – це здійснюють суто опосередковано, але з урахуванням інформації, отриманої, наприклад, від гарячої лінії, веб-сайту та в результаті опрацювання скарг; інформацію зрідка використовують для здійснення запланованих поліпшень

Достатньо – коментарі і пропозиції клієнтів збирають нерегулярно (несистематично) та інколи використовують для планового поліпшення послуг

Так – коментарі та пропозиції клієнтів збирають регулярно і систематично; сформовану інформацію використовують для цільового поліпшення послуг

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ 14. Чи гадаєте ви, що працювати в ОО вважається «престижно» (порівняно з іншими державними установами) серед людей, які прагнуть влаштуватися на державну службу в Україні? Чи можна порівняти умови праціі привілеї з подібними посадами в інших державних установах? 15. Чи забезпечує ОО співробітників тренінгами і навчанням з прав людини, правосуддя та/або інших технічних галузей, які можуть допомогти вам краще виконувати вашу роботу?

16. Чи має ОО систему матеріального заохочення за управління його персоналом? Чи стимулює вона вас перевищувати поставлені цілі?

17. Чи вважаєте ви, що негрошове заохочення (наприклад, надання права на участь у спеціалізованому тренінгу, навчальних поїздках тощо) мотивуватиме вас досягати чудових результатів у вашій роботі?

До певної міри – посади зазвичай привабливі для кваліфікованих співробітників, які наразі перебувають на державній службі. Більшість умов праці і привілеїв можна порівняти з подібними посадами в інших державних установах

Так – посади привабливі для кваліфікованих співробітників, які наразі перебувають на державній службі. Немає різниці між посадами у моїй організації й аналогічними посадами в інших державних установах

Не знаю

Ні

Частково – робота має деякі невеликі привабливі особливості. Проте умови праці, привілеї тощо гірші, аніж у колег, які обіймають подібні посади в інших державних установах

До певної міри – для співробітників проводять обґрунтовано необхідну кількість тренінгів/ навчань із забезпечення якості. Це допоможе співробітникам поліпшити результати їхньої діяльності, проте залишаються питання, які потребують подальшого поліпшення

Так – організація забезпечує співробітників достатньою кількістю тренінгів/навчань із забезпечення якості. Це суттєво допоможе співробітникам поліпшити результати їхньої роботи

Не знаю

Ні

Частково – кількість тренінгів/ навчань із забезпечення якості обмежена. Проте я вважаю, що це насправді не допоможе нам краще виконувати наші обов’язки

Не знаю

Ні

Частково – існує базова система (грошове заохочення або інші види заохочення, наприклад, надання права участі у спеціалізованих тренінгах). Іноді це стимулює мене досягати високих результатів діяльності

Достатньо – впроваджено багато елементів системи заохочення. Це мотивує мене досягати високих результатів, але не настільки часто, наскільки це можливо

Так – ми маємо добре продуману, зрозумілу і добре сприйняту систему заохочення, яка мотивує мене регулярно досягати високих результатів

Не знаю

Ні

Частково – але я не вважаю, що воно справлятиме суттєвий вплив на результати моєї роботи

Достатньо – я вважаю, що негрошові заохочення могли б бути для мене доброю мотивацією

Так – такі заохочення могли б бути сильним мотиваційним чинником у моїй повсякденній роботі

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена 18. Чи має ОО систему управління персоналом (яка включає в себе засоби підвищення кваліфікації, методи коучингу і надання відгуків та пропозицій) для адміністративного персоналу, яка пов’язана з підвищенням його кваліфікації, збереженням цінних співробітників і пошуком молодих талановитих співробітників?

19. Чи має ОО документовану процедуру оцінки результатів діяльності співробітників?

20. Чи достатньо ОО укомплектовано персоналом? Наскільки у нього відсутні проблеми, пов’язані з високою позаплановою плинністю кадрів або прогулами? Чи достатньо ОО укомплектовано персоналом для вирішення нових проблем у галузі прав людини, спричинених збройним конфліктом на півдні і сході?

Достатньо – тренінги, ротація персоналу, коучинг/надання коментарів і пропозицій проводять упродовж року, але нерегулярно. Справжня турбота про високоякісне заміщення посад; добре узгоджено з потенційними джерелами молодих талановитих співробітників

Так – проводяться регулярні внутрішні і зовнішні тренінги, ротація персоналу, коучинг/ надання коментарів і пропозицій. Перевірена готовність забезпечити високоякісне заміщення посад; добре узгоджено з потенційними джерелами молодих талановитих співробітників

Не знаю

Ні

Зрідка – немає ані активних засобів/програм підвищення кваліфікації, ані методів коучингу та надання коментарів і пропозицій; обмежені ініціативи для виявлення молодих талановитих співробітників

Достатньо – результати роботи оцінюють й регулярно обговорюють частіше, аніж раз на рік. Показники результативності важливі для моєї роботи, і я точно дотримуюся стандартів, за якими мене варто оцінювати

Так -– регулярну оцінку результатів діяльності впродовж року і засідання для обміну коментарями і пропозиціями з керівниками проводять принаймні щоквартально для того, щоб допомогти мені поліпшити мою роботу. Показники результативності важливі для моєї роботи, і я точно дотримуюся стандартів, за якими мене варто оцінювати

Не знаю

Ні

Частково – існує система оцінки для державної служби, але оцінку здійснюють раз на рік і не корисна (надто типова через запитання, не адаптована до роботи в ОО)

Не знаю

Ні

Частково – відповідальні посади укомплектовано; ОО має обмежену позапланову плинність кадрів або проблеми з прогулами

Достатньо – майже всі посади укомплектовано; ОО має невелику позапланову плинність кадрів або проблеми з прогулами

Так – всі посади повністю укомплектовано; немає проблем, пов’язаних з плинністю кадрів або прогулами

Не знаю

Ні

Частково – відповідальні по- сади укомплектовано; ОО має обмежену позапланову плинність кадрів або проблеми з прогулами

Так – всі посади повністю укомплектовано; немає проблем, пов’язаних з плинністю кадрів або прогулами

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена Чи достатньо компетенції ОО для вирішення нових проблем у галузі прав людини, спричинених збройним конфліктом на півдні і сході?

Не знаю

Ні

Так – всі посади повністю укомплектовано; немає проблем, пов’язаних з плинністю кадрів або прогулами

ФІЗИЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ РЕСУРСИ (ІКТ) 0

21. Чи маєте ви постійний доступ до комп’ютерів, програм та електронної пошти? Чи сприяє він ефективності на роботі?

22. Чи вважаєте ви, що ваш вебсайт / сторінка у Facebook корисні в частині інформування про роботу ОО і чи можете ви їх оцінити? Чи регулярно їх оновлюють?

23. Чи має ОО повнофункціональну внутрішню корпоративну мережу (внутрішня комп’ютерна мережа, за допомогою якої всі комп’ютери мають доступ до файлів колективного доступу)?

Не знаю

Ні

Частково – ми добре забезпечені обладнанням; інфраструктуру використовує достатньо велика кількість співробітників, але це фактично не сприяє ефективності і насправді може лише автоматизувати неефективну діяльність

Достатньо – всі співробітники мають доступ до справних комп’ютерів і програмного забезпечення; це сприяє ефективност

Так – всі співробітники мають доступ до широкої комп’ютерної інфраструктури, яку регулярно оновлюють, для постійного використання; збільшення ефективності очевидне

Достатньо – існує і регулярно оновлюють змістовний веб- сайт, який містить інформацію про організацію і зміни, які відбулися в ній останнім часом; збирають базову інформацію про кількість відвідувань / точки відвідування сайту

Так – існує змістовний і зручний для користувача вебсайт, який регулярно оновлюють; збирають повну інформацію про користування сайтом, яку аналізують у динаміці для визначення тенденцій і поліпшення ситуації

Не знаю

Ні

Частково – веб-сайт містить базову інформацію і його оновлюють тільки в рідкісних випадках; інформацію про користування веб-сайтом не збирають

Не знаю

Ні

Частково – деякі комп’ютери підключено, але інформацію не заносять до реєстру ефективно (мені треба переглянути багато папок для того, щоб знайти потрібну мені інформацію

Достатньо – ми маємо внутрішню корпоративну мережу, до якої підключено більшість комп’ютерів, але нам варто краще організувати і класифікувати інформацію

Так, і до неї мають доступ усі співробітники ОО, її добре організовано і вона допомагає мені у моїй роботі

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена 24. Чи має ОО системи і процедури, які дозволяють йому ефективно збирати та обмінюватися інформацією всередині організації (наприклад, про тип/кількість отриманих, опрацьованих або переданих іншим органам скарг; про нове законодавство або політику, які стосуються роботи ОО, тощо) в цілях планування? 25. Чи вважаєте ви, що ОО має достатню матеріальнотехнічну базу (наприклад, будівлі та офісні приміщення) в реґіональних офісах?

Ні

Частково – системи існують у невеликій кількості напрямів роботи, але вони незручні для користування або недостатньо комплексні для того, щоб мати вплив. Системи відомі тільки невеликій кількості співробітників або використовуються для планування тільки в окремих випадках

Достатньо – добре спроектовані, зручні для користування системи існують у певних напрямах роботи, хоча вони і не комплексні. Системи відомі великій кількості співробітників і використовуються для планування

Впроваджено добре спроектовані, зручні для користування комплексні системи для збирання та обміну інформацією всередині організації у всіх напрямах роботи. Всі співробітники знають про системи і часто користуються ними для планування

Не знаю

Ні

Частково – проте низка додаткових поліпшень могла б суттєво допомогти підвищити ефективність і результативність реґіональних офісів (наприклад, окремі столи, кімнати для конфіденційних бесід

Достатньо – впроваджено інфраструктуру, яка повністю відповідає поточним потребам організації

Так – інфраструктура добре адаптована до поточних і майбутніх потреб ОО, що поліпшує ефективність ОО

Не знаю

Ні

Частково – ресурси обмежені та/або наша організація рік від року зазнає змін у фінансуванні, що впливає на спроможність ОО планувати і вчасно надавати якісні послуги

Достатньо – ресурси достатні для впровадження ключових ініціатив і вчасного надання послуг доброї якості відповідно до місії ОО

Так – ресурси достатні для впровадження заходів і вчасного та ефективного надання послуг відповідно до місії ОО

Достатньо – ОО має документовані процедури залучення зовнішніх джерел фінансування і певних співробітників, які безпосередньо відповідальні за це; ресурси зазвичай допомагають впроваджувати заходи, передбачені планами і пріоритетами ОО

Так – ОО має документовані процедури і відповідальних співробітників, які залучають ресурси для напрямів, пріоритетних для організації

ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ 0 26. Чи вважаєте ви, що фінансові ресурси ОО достатні для ефективного і вчасного виконання його місії?

27. Чи може ОО залучати зовнішні джерела фінансування (наприклад, донора та/ або спільне фінансування НУО) для його діяльності?

Не знаю

Ні

Частково – ОО може робити це, але не систематично; це зазвичай роблять тимчасово для окремих ініціатив, але це не відповідає загальним пріоритетам і планам

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена ПОМІТНІСТЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 0 28. Чи вважаєте ви, що громадськості відома роль ОО у сприянні і захисті прав людини та правосуддя?

29. Чи відома українським державним установам роль ОО у сприянні і захисті прав людини та правосуддя? 30. Чи має ОО комунікаційну стратегію, яка визначає ключових зацікавлених осіб (наприклад, парламент та інші державні органи, НУО, засоби масової інформації тощо), а також повідомлення і методи комунікації з ними?

31. Чи має ОО спеціально призначеного співробітника або відділ, відповідальний за стратегічну комунікацію?

32. Чи організовує ОО інформаційні кампанії про права людини?

Не знаю

Ні

Частково – громадяни чули про те, що існує така організація, але вони не знають, яку діяльність вона здійснює

До певної міри – ті, в кого виникли питання, пов’язані з правами людини, знають, що вони можуть звернутися по допомогу і консультації до ОО

Так – майже всі громадяни знають про існування ОО і діяльність, яку він здійснює

Не знаю

Ні

Частково – невелика кількість установ розуміють роль ОО

До певної міри – всі ключові партнери в уряді усвідомлюють важливість ОО

Так – більшість установ знають про ОО і підтримують його

Не знаю

Ні

Частково – немає письмової комунікаційної стратегії, але ОО намагається координувати свою комунікацію з ключовими зацікавленими особами відповідно до його місії/бачення

Достатньо – комунікаційна стратегія існує; ключові повідомлення і методи комунікації для різноманітних аудиторій не визначено чітко; відсутній чіткий зв’язок з місією / баченням ОО

Так – комунікаційна стратегія чітко визначає різноманітні цільові аудиторії, повідомлення і методи комунікації; повністю відповідає місії / баченню ОО

Не знаю

Ні

Частково – один (або кілька) співробітників або відділів зазвичай управляють цією роботою, але це не документована/ офіційна функція

Достатньо – так, але відповідальний відділ відчуває суттєвий брак людських та/або фінансових ресурсів; недостатній зв’язок з роботою інших підрозділів

Так – у нас є спеціальний відділ або співробітник, і вони мають чіткий мандат/добре визначену функцію; комунікацію інтеґровано в роботу інших відділів

Не знаю

Інформаційні кампанії переважно проводять НУО. Наша роль зовсім невелика

Інколи ми беремо участь у деяких кампаніях, організованих іншими

Ми проводимо власні кампанії на тимчасовій основі. Проте ми не маємо персоналу, що спеціалізується в цьому напрямі

Так – ми систематично проводимо кампанії. Кампанії добре сплановано і вони мають конкретні цілі та результати. Ми маємо спеціалізований персонал

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ 33. Чи має ОО спеціалізованих співробітників, які несуть відповідальність за забезпечення активної співпраці і партнерства з органами ООН/ РЄ і двосторонніми донорськими організаціями?

34. Чи має ОО співробітника, відповідального за співпрацю з реґіональними і національними установами в інших країнах? 35. Чи інформує ОО співробітників про останні новини/ рекомендації щодо прав людини, видані ООН, Радою Європи, ЄС або іншими компетентними органами, якщо це стосується ситуації, яка склалася в Україні? 36. Чи має ОО можливості працювати з такими групами: бідні жінки, діти, які проживають у дитячих притулках, безпритульні діти, наркомани, бідні люди, люди з обмеженими можливостями, люди, які живуть з ВІЛ/СНІД тощо

Не знаю

Ні

Так – у нас є спеціальний відділ або співробітник, і вони мають чіткий мандат/ добре визначену функцію

Не знаю

Ні

Частково – це залежить від запитів, що надходять від наших партнерів

Достатньо – так, є співробітник, відповідальний за таку співпрацю, проте немає чіткого розуміння того, що і як треба робити

Так – є такий співробітник, і ОО має дуже продуктивну співпрацю з іншими НПЗУ

4 Так - персонал повністю інформують про новини/ рекомендації, пов’язані з правами людини

Не знаю

Ні

Частково – співробітників іноді інформують

До певної міри – співробітників часто інформують, якість і регулярність інформації в подальшому можна поліпшити

Не знаю

Ні

Частково – деякі можливості. Проте не існує офіційної процедури для роботи з цими групами. Спеціальний підхід

Достатньо – добрі можливості. Впроваджені механізми для роботи з уразливими групами широко використовують співробітники

Так – високі можливості. Налагоджені та/ або офіційні механізми роботи з уразливими групами; використовують систематично

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена 37. Чи працює ОО з міжнародною системою захисту прав людини (звітування про виконання зобов’язань за конвенціями ООН, робота з доповідачами Комісії з прав людини і незалежними експертами тощо) 38. Чи працює ОО над рекомендаціями для України в частині питань, пов’язаних з правами людини, розробленими договірними органами?

39. Чи співпрацюєте ви з представниками громадянського суспільства (НУО) і місцевою громадою (наприклад, вченими)?

40. Чи має ОО можливості брати участь в освітніх ініціативах?

Не знаю

Ні

Частково – не має чіткої системи, яка визначає порядок такої роботи

Достатньо – система/ механізм існує, проте можливості персоналу обмежені

Так – система функціонує; ОУПЛ знає і має досвід роботи з цією системою

До певної міри – ОО намагається працювати з питаннями, зазначеними в рекомендаціях

Так – ОО має механізм відстеження всіх відповідних рекомендацій і включає їх до стратегії і річних планів ОО

Не знаю

Ні

До певної міри – ОО намагається працювати з питаннями, зазначеними в рекомендаціях

Не знаю

Наша робота дуже відокремлена від громадянського суспільства – ми не надто співпрацюємо з громадськістю

Ми іноді проводимо семінари або круглі столи, але участь громадян і місцевої громади у роботі установи дуже обмежена

Деякі наші проекти або заходи розроблено на прохання НУО. Ми реалізуємо проекти, проводимо дослідження або інші заходи, зазвичай у співпраці з НУО і бізнесом

До складу Консультативного комітету ОО входять представники громадянського суспільства і місцевої громади. Багато наших оглядів законодавства і заходів запропонували приватні особи. Є офіційні механізми співпраці з громадянським суспільством

Не знаю

Практично немає можливостей. Немає досвіду. Установа зрідка бере участь в освітніх ініціативах

Певні можливості. Включаючи позитивний досвід роботи в освітніх установах

Високі можливості. Добрі можливості. ОУПЛ визнано Установа має невеликі провідною проекти/ ініціативи освітньою зі школами та організацією в галузі університетами. Проте ми прав людини. Ми не маємо персоналу, що маємо персонал, що спеціалізується в цьому спеціалізується на напрямі цьому питанні

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена

41. Чи має ОО можливість аналізувати чинне законодавство, законопроекти і надавати коментарі щодо законодавчих змін?

Не знаю

Практично немає можливостей. ОО надав мало коментарів до законодавства впродовж двох останніх років

Певні можливості. Якщо уряд просить надати коментарі, ОО їх надає. Не виконує активної ролі в аналізі законодавства

Добрі можливості. ОО регулярно надає коментарі до законодавства і законопроектів. Проте ми не маємо стратегії і системи для роботи в цьому напрямі

Високі можливості. ОО бере активну участь у розробці законопроектів. Майже всі закони і нормативні документи із захисту прав людини вивчили спеціалісти ОО. Ми включили цю роботу в нашу стратегію, вона є одним з наших пріоритетів

ЧАСТИНА ДРУГА: ЗОВНІШНЄ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА КООРДИНАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ 42. Чи має ОО чітко визначені функції та обов’язки відповідно до законодавства перед іншими установами/організаціями?

43. Чи вважаєте ви, що можете виконувати ваші обов’язки відповідно до місії/ мандату ОО?

44. Чи вважаєте ви, що можете мати доступ до інформації, необхідної для виконання ваших обов’язків, з інших установ/ організацій, які не входять до складу ОО?

Не знаю

Ні

Частково – ОО має частково визначені обов’язки, але більшість її функцій накладаються на функції інших установ або дублюються ними

Достатньо – ОО має достатньо чіткі обов’язки – тільки менша частина її функцій накладаються на функції інших установ або дублюються ними

Так, ОО має чітко визначні функції і обов’язки, які не накладаються на функції та обов’язки інших установ

Не знаю

Ні

Я вважаю, що частково можу виконувати мої обов’язки, але є аспекти, на які ОО не може впливати, які заважають мені виконувати мою роботу на 100%

Я вважаю, що можу виконувати мої обов’язки – зовнішні чинники не позначаться на результатах моєї роботи

Я вважаю, що можу виконувати мої обов’язки – ключові партнери ОО допомагають мені і дають змогу досягати найкращих результатів

Не знаю

Ні

Частково – я не завжди маю доступ до необхідної інформації, яка походить з інших установ/ організацій

Я маю достатній доступ до необхідної інформації з інших установ/ організацій, але процес потребує багато часу і є складним

Так, я маю легкий і вчасний доступ до всієї необхідної інформації

Додаток 5: Оцінка потенціалу Офісу Омбудсмена 46. Як би ви оцінили співпрацю ОО з такими установами/організаціями? У крайньому стовпці праворуч вкажіть, будь ласка, п’ять провідних установ/організацій у частині важливості їхньої співпраці з ОО (шкала оцінки: 5 – найбільш важлива, 1 – найменш важлива). Не знаю / не актуально

Незначна, потребує суттєвого поліпшення

Достатня, може бути кращою

Відміна

5 найбільш важливих установ/організацій для Організації в частині співпраці

Уряд

1-3, 2-5, 3-6, 4-7, 5-10

Парламент

1-1, 2-3, 3-3, 4-11, 5-14

Система судових органів

1-8, 2-5, 3-6, 4-4, 5-10

НУО

1-8, 2-5, 3-8, 4-6, 5-7

Міжнародні організації

1-3, 2-3, 3-7, 4-8, 5-13

47. Чи обмежує будь-який з наведених чинників спроможність ОО ефективно консультуватися з такими установами (загалом, а не з будь-якого конкретного питання)? Уряд Важко Так сказати

Система судових органів

Парламент Ні

Важко Так сказати

Ні

Важко Так сказати

Міжнародні організації

НУО Ні

Важко Так сказати

Ні

Важко Так сказати

Ні

Нечітке законодавство

Брак інструкцій/ процедур

Недостатнє знання інтересів і потреб групи

Недостатнє фінансування

Недостатнє заохочення вищим керівництвом

Відсутність офіційних механізмів (таких як збори), за допомогою яких можна проводити консультації

Небажання установи брати участь у консультаціях

Немає потреби – функцію не передбачено у законодавстві

Інші причини (будь ласка, вкажіть)