Міжнародний рік водної співпраці 2013

2013 - МІЖНАРОДНИЙ РІК ВОДНОЇ СПІВПРАЦІ 22 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДИ

1.

Яка ситуація із доступом до питної води у світі?

Вода надзвичайно важливий ресурс без якого неможливе життя на планеті. Вода вкриває до 70% поверхні землі, а наше тіло на 70% складається із води. Не існує замінника води. Водні ресурси обмежені та нерівномірно розподілені у часі та просторі. Попит на воду постійно збільшується, а щоб задовольнити потреби зростаючого населення планети (що наразі складає більш ніж 7 мільярдів людей) у харчуванні, енергії, промисловому та домашньому використанні. В той же час цьому природному багатству загрожують стрімкі темпи урбанізації, забруднення та змін клімату. Головна проблема полягає у тому, що менш ніж 1 відсоток води на планеті придатний для споживання. Більша частина води на Землі, а саме 97%, є солоною та знаходиться в океанах. Це означає, що частка прісної води становить лише 3%. До цього варто додати, що 68% прісної води заточено у льодовиках Антарктиди та Гренландії, 30% - у ґрунтових водах, і лише 0,3% - у річках та озерах. Ці цифри говорять самі за себе: 85% населення Землі мешкає у найсухіших частинах планети. 780 мільйонів людей не мають доступу до чистої води, а приблизно 2,5 мільярди – до водопостачання та каналізації. За різними оцінками, від 6 до 8 мільйонів осіб помирають щороку від наслідків стихійних лих та пов‘язаних з водою хвороб. Очікується, що для підтримки населення світу із такими самими потребами, які наразі притаманні середньостатистичному мешканцю Європи чи Північної Америки, людство потребуватиме три з половиною планети Земля, щоб задовольнити потреби людей у повній мірі. На глобальному рівні кожна десята людина не має доступу до чистої води. Щодня мільйони осіб – і більшість із них складають діти – помирають від хвороб, пов‘язаних із неадекватним водопостачанням та каналізацією, санітарним станом та гігієною. Неадекватні санітарні умови, брак та низька якість води негативно впливають на життя, харчову безпеку та освітні можливості для бідних сімей в усьому світі. Стихійні лиха, серед яких потопи, тропічні шторми та цунамі, призводять до численних втрат людського життя, бідності та страждань. А засухи, інтенсивність яких збільшується

щороку, ще сильніше погіршують життя найбідніших верств населення землі, посилюючи голод та недоїдання.

2. Які регіони та країни найбільше потерпають від нестачі питної води? На сьогоднішній день брак води помітний вже на кожному континенті. Близько 1,2 мільярди осіб – або одна п‘ята населення світу – проживають в регіонах, де води недостатньо, щоб задовольнити потреби людей у повній мірі, а ще 500 мільйонів осіб в майбутньому опиняться у подібній ситуації. Інші 1,6 мільярди осіб – або майже одна четверта населення Землі – страждають від економічного браку води, тобто ситуації, за якої у країнах відсутня розвинута інфраструктура, щоб отримувати питну воду із річок та водоймів. Брак води – це одна із багатьох проблем, з якими світ зіткнеться у ХХІ столітті. Споживання води продовжує збільшуватися, досягши рівня зростання вдвічі більшого ніж зростання населення у минулому столітті, та, не дивлячись на те, що за глобальним показниками немає браку води на планеті, щодня збільшується кількість регіонів, які потерпають від її нестачі. Брак води спричиняється як природніми так, і техногенними факторами. На сьогоднішній день кількість води, що доступна до споживання, здатна задовольнити потреби 7 мільярдів людей. Проте цей природний ресурс нерівномірно розповсюджений, витрачається неекономно, забруднена, або потерпає від неефективного господарювання. Не зважаючи на те, що абсолютна кількість прісної води на Землі залишається приблизно однаковою, нерівномірність розповсюдження води та людських поселень продовжує негативно впливати на рівень її доступності для людей. Згідно з оцінками ООН щодо зростання населення планети , більш ніж 2,8 мільярди осіб у 48 країнах зіткнуться із нестачею води у 2025 році. Серед них, 40 знаходиться у Західній Азії, Північній Африці або на Південь від Сахари. Протягом наступних 20 років, населення зростатиме, а разом із ним збільшуватимуться і його потреби, що призведе по кризи питної води у Західній Азії. До 2050 року кількість країн, що постраждають від такого перебігу подій становитиме, становитиме вже 54, що становить більш ніж 4 мільярди осіб – або 40% від очікуваного рівня населення світу 9,4 мільярди осіб. Багато Африканських країн з населенням близько 200 мільйонів осіб вже зіткнулися із проблемою нестачі води. Очікується, що у 2025 році приблизно 230 мільйонів африканців відчуватимуть брак води, а 460 мільйонів мешкатимуть у країнах із дефіцитом води. Сьогодні 31 країна, де мешкає 8% світового населення, зіткнулася із постійним зменшенням запасів прісної води. Серед них Ефіопія, Індія, Кенія та Перу. Вірогідно, що вони помітять катастрофічну нестачу вже за 25 років. Брак води почав відчуватися і у деяких регіонах Китаю.

3. Чи стосується це питання України? Все ж таки, у нас є Дніпро – одна з найбільших річок Європи. З першого погляду може скластися думка, що в Україні майже необмежені водні ресурси – через її територію протікає більш ніж 30 000 річок, найбільшими серед яких – є Дніпро, Південний Буг та Дністер, що простягаються на сотні кілометрів.

Однак, роки індустріалізації та швидкого розвитку гідроелектростанцій призвели до складних наслідків. Сьогодні Дніпро – це, фактично, вже не річка, а каскад водосховищ. Наразі можна констатувати перетворення функціональної річковий екосистеми в озернорічкову з відповідним уповільненням водообміну та здатності самоочищення води. Середня глибина у водосховищах не перевищує 5 метрів, таким чином влітку вода прогрівається до дна, це викликає бурхливий розвиток ціанобактерій і масової загибелі риби. Більше того, сьогодні існує більш ніж 1000 фабрик та заводів, що викидають відходи у Дніпро. Більшість з них не можуть дозволити собі обладнання для очищення води. Тому в рамках нашого проекту з екологічного оздоровлення басейну Дніпра, ми допомагаємо підприємствам впроваджувати маловитратні методи більш чистого виробництва, що широко використовуються у розвинутих країнах та є водночас недорогими та енергоефективними. Вищенаведені екологічні виклики мають безпосередній негативний вплив на наше життя та здоров‘я. Як Вам, напевно, відомо, майже у кожному українському місті не можна пити воду із крану, а від‘їхавши лише на 30 км від столиці є села, де немає централізованого водопостачання. На сьогоднішній день, централізоване водопостачання доступне лише у 22% сільських поселень в Україні. У 102 населених пунктах вода подається за графіком. 37,4% централізованих систем водопостачання знаходяться у жахливому стані та потребують нагальної модернізації. Необхідно багато чого зробити, щоб забезпечити водою тисячі шкіл, дитячих садків, лікарень та домівок.

4. Які існують загрози, пов‘язані із якістю води в Україні? Згідно даних Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, низька якість питної води спричиняє погіршення стану здоров’я 25% населення України, тобто кожен четвертий українець завдає шкоди своєму здоров’ю через споживання недоброякісної води. Наразі близько 4,6 мільйонів людей у 261 населених пунктах , а саме у 161 місті та 100 селищах міського типу у всіх областях України одержує питну воду з місцевих джерел, що характеризується відхиленням від нормативних вимог за фізико-хімічними показниками: загальна жорсткість, хлориди, сухий залишок, сульфати, фтор, загальне залізо, нітрати, аміак, марганець. Технологічний прогрес, звичайно ж, може сприяти подоланню бідності, проте коли це відбувається шляхом, що не відповідає засадам сталого розвитку та не бере до уваги екологічні, економічні та соціальні аспекти, це призводить до негативних наслідків. Україні та світу необхідно зрозуміти, що немає альтернативи сталому розвитку, що передбачає можливість задовольняти потреби сучасного покоління, не перешкоджаючи майбутнім поколінням задовольнити власні потреби.

5. Що робить Програма розвитку ООН щоб допомогти Україні вирішити ці проблеми?

ПРООН у партнерстві з українською владою, бізнесом та громадянським суспільством впроваджує низку успішних проектів у галузі водних ресурсів, націлених на розробку кращого екологічного законодавства, відновлення природних джерел, впровадження сучасних технології очистки стоків на підприємствах, а також підтримки ініціатив місцевих громад у відновленні мереж водопостачання та навчанні дітей бути більш екологічно свідомими. Програма розвитку ООН підтримала більш ніж тисячу мікро-проектів, громад у межах програми з місцевого розвитку. В результаті цього більш ніж 400 тисяч людей по всій Україні отримали нагоду поліпшити умови життя шляхом покращення доступу до послуг водопостачання та систем каналізації. В багатьох містечках та селах України було відновлено та побудовано нові водогони та каналізаційні системи, відновлені природні джерела та встановлені фонтанчики з питною водою у школах. У межах нашого проекту з оздоровлення басейну Дніпра ми допомагаємо підприємствам впроваджувати доступні засоби очистки стоків, розробляємо систему моніторингу екологічного стану Дніпра, а також надаємо експертну підтримку у покращенні екологічного законодавства та розвитку міжнародної співраці між науковцями, представниками влади та експертами з Росії, України та Білорусії, що сприяє більш сталому управлінню Дніпром.

6. 22 березня світ відзначає Всесвітній день води, а 2013 рік був проголошений Міжнародним роком водної співпраці. Чому ООН приділяє так багато уваги воді та водній співпраці?

28 липня 2010 року Генеральна асамблея ООН визнала, що доступ до питної води та санітарії входить до прав людини, та наголосила, що питна вода та санітарія мають ключове значення для забезпечення всіх інших прав людини. ООН закликає держави та міжнародні організації виділити кошти, сприяти розвитку потенціалу та передавати технології, щоб допомогти країнам, особливо тим, що розвиваються, отримати доступ до безпечної, чистої та доступної води та санітарії для всіх. Головним завданням Міжнародного року є збільшення рівня обізнаності щодо потенціалу співробітництва, а також проблем, що стоять перед водними ресурсами у зв‘язку зі збільшенням попиту на нього. Протягом року особливу увагу буде звернено на досвід успішної водної співпраці, а також визначено прогалини у водній освіті, водній дипломатії, транскордонному управлінні водою, фінансовому співробітництву, у національному та міжнародному законодавствах. Окрім цього буде встановлено взаємозв‘язок між проблематикою води та Цілями розвитку тисячоліття. Крім цього буде наголошено про важливість реалізації зобов‘язань, що були прийняті країнами-членами під час Конференції ООН зі сталого розвитку (Ріо+20), та підтримання процесу формулювання нових цілей, що допоможуть розробити дійсно сталу систему управління водними ресурсами. Водна співпраця має ключове значення з ряду причин. Водна співпраця є ключем до викорінення справедливості та гендерної рівності

бідності, досягнення

соціальної

Доступ до чистої води має основоположне значення для задоволення основних потреб людини та сприяє досягненню всіх Цілей розвитку тисячоліття. Інклюзивне і спільне управління водою, і співробітництво між різними групами користувачів сприятимуть подоланню нерівності у доступі до води і тим самим допоможуть викоріненню бідності та покращенню умов життя та можливостей для отримання освіти, особливо для жінок і дітей. Водне співробітництво має суто економічні переваги Всі види економічної діяльності залежать від води. Співпраця сприятиме більш ефективному і раціональному використанню водних ресурсів, наприклад, шляхом спільних планів господарювання та управління, створюючи взаємну вигоду і підвищуючи рівень якості життя населення. Водне співробітництво є необхідною умовою для збереження водних ресурсів та захисту навколишнього середовища Водна співпраця сприяє обміну знаннями про наукові аспекти води, включаючи обмін даними та інформацією, стратегіями управління та передовим досвідом і знаннями про роль води в збереженні екосистем, що має основоположне значення для сталого розвитку. Водне співробітництво сприяє миру Доступ до води може стати джерелом конфліктів, але він також є каталізатором для співпраці і зміцнення миру. Співпраця з таких практичних і життєво важливих питань, як управління водними ресурсами може допомогти подолати культурну, політичну і соціальну напруженість, і може зміцнити довіру між різними групами, спільнотами, регіонами або державами.