35(0,(5 +27(/ /<%,' Ʉɢʀɜ
ǽǮǸȁǰǮǹȊǻǮ ǥǻDzȁǿȀǾǥȍ ɉɪɚɤɬɢɤɚ ɜɩɪɨɜɚɞɠɟɧɧɹ ɜɿɞ ɞɢɡɚɣɧɭ ɞɨ ɩɚɤɭɜɚɥɶɧɢɯ ɬɟɯɧɨɥɨɝɿɣ ɬɚ ɨɛɥɚɞɧɚɧɧɹ
Ɉɪɝɚɧɿɡɚɬɨɪɢ
Ƚɟɧɟɪɚɥɶɧɢɣ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɣɧɢɣ ɩɚɪɬɧɟɪ
ȱɧɬɟɪɧɟɬ ɩɚɪɬɧɟɪ
Ƚɟɧɟɪɚɥɶɧɢɣ ɩɚɪɬɧɟɪ
ɉɚɪɬɧɟɪɢ
www.flexores.com Компанія «Флексорес» – український лідер з виробництва високоякісних фарб для флексо-, ротодруку та постачальник поліграфічних матеріалів та сировини!
Ми створюємо найкращі рішення для Вашого ідеального продукту
ʦʤˌ ʿ˄˃ʳʦʻʰʶ ˄ ˁʦʳ˃ʳ ʿʽʸʳʺʫˀʳʦ
25+ ˀʽʶʳʦ ʻʤ ˀʰʻʶ˄
ʿˀʽʦʳʪʻʰʱ ʦʰˀʽʥʻʰʶ ʶʽʻˉʫʻ˃ˀʤ˃ʳʦ ʥʤˀʦʻʰʶʳʦ ˃ʤ ʺʽʪʰˇʳʶ˄˓ˋʰˈ ʪʽʺʳˌʽʶ ʪʸ˔ ʿʽʸʳʺʫˀʻʰˈ ʦʰˀʽʥʳʦ
ʥʳʸʳ͕ ˋʽˀʻʳ ˃ʤ ʶʽʸːʽˀʽʦʳ ʶʽʻˉʫʻ˃ˀʤ˃ʰ TECHNOFIN®
ʺʽʻʽʶʽʻˉʫʻ˃ˀʤ˃ʰ TECHNOFIN®
ʶʽʻˉʫʻ˃ˀʤ˃ʰ ʺʽʪʰˇʳʶ˄˓ˋʰˈ ʪʽʺʳˌʽʶ ADDITECH®
ʪʽʺʳˌʶʰ ʻʤ ʽˁʻʽʦʳ ʶʤˀʥʽʻʤ˃˄ ʶʤʸːˉʳ˓ CREDOLEN®
ʥ˓ʪʮʫ˃ʻʳ ʶʽʻˉʫʻ˃ˀʤ˃ʰ ˌʰˀʽʶʽʧʽ ʯʤˁ˃ʽˁ˄ʦʤʻʻ˔ ˃ʽʦ ͨ˃ʫˈʻʽʶʽʺͩ ˃̖̣͗͘ нϯϴ 044 425 ϵϯ06/04 ʺ̨̍͗͘ нϯϴ ϬϱϬ ϯϭϭ ϱϱϳϵ oĸce@technocom-masterbatches͘com www͘technocom-llc͘com ΛdĞĐŚŶŽĐŽŵDĂƐƚĞƌďĂƚĐŚĞƐ&ŽƌWůĂƐƟĐƐ
ΛdĞĐŚŶŽĐŽŵ
ɎɏɊɅɫ ɐɏɦɬɠɩ ɎɈ '&, .3 '4< ɒɿʃɡɽɹɴɵ ɻʒɰʁʒɰ ɰɺ ɡɮɾɺɸɡɾɴɳɡʂʒʓ ɻɼɺʂɱɽɿ ɻɡɶɿɮɡɹɹʋ ɱɶɺɷɺɯʒʃɹʒɽɾʈ ɯɱɼɸɱɾɴʃɹʒɽɾʈ ɹɡɰʒɵɹʒɽɾʈ
ɩʒɳɹɡɵɾɱɽʈ ɭʒɷʈʄɱ ɹɡ ɹɡʄɺɸɿ ɽɡɵɾʒ www.basispack.com
ɬɡɸʒɹɺɮɡɹɴɵ ɻɡɻʒɼ Ƀɼɱɵɰɺɮɡɹɴɵ ɶɡɼɾɺɹ
+38 (098) 747-95-88 +38 (050) 683-74-83 +38 (073) 408-39-30
ɦ Ɉɞɟɫɚ ɜɭɥ ɉɪɨɫɶɨɥɤɨɜɚ ɚ
ȽɆȻɌɈɀ ȽɃɋɉȼɈɃɑɍȽɉ ȽɀɆɃɅɃɄ ȽɃȼ,ɋ Ɋɀɍ ɍȻɋɃ
Клуб пакувальників України Інформаційно-аналітичний центр «Упаковка»
Пакувальна індустрія
(практика впровадження: від дизайну упаковки до пакувальних технологій та обладнання) Матеріали ХV Науково-практичної конференції
21 вересня 2021 р. Premier Hotel LYBID (м. Київ, пл. Перемоги, 1)
ІАЦ «Упаковка» 2021
Пакувальна індустрія (практика впровадження: від дизайну упаковки до пакувальних технологій та обладнання): Матеріали ХV Науковопрактичної конференції (м. Київ, 2021 р.) – Додаток до часопису «Упаковка». – 2021. – № 5. – Київ, 2021. – 76 с.
У матеріалах конференції зібрано доповіді її учасників про практику впровадження розробок дизайну упаковки, пакувальних матеріалів, упаковки та обладнання. Основну увагу приділено актуальним питанням розвитку пакування в Україні. Наведені доповіді стосуються розробок українських та іноземних компаній, які впливають на покращення вторинних пакувальних матеріалів, на якість поліграфічного оформлення упаковки, на продуктивність пакувального обладнання та ефективність технологій. У них розкриваються економічні аспекти розвитку пакувального ринку, кроки для сталого розвитку компаній та впровадження систем управління якістю пакувальної продукції. Матеріали конференції будуть корисні керівникам та інженерно-технічним працівникам виробничих компаній, потенційним інвесторам, науковцям, фахівцям фінансових та страхових компаній, представникам державних установ, громадських організацій, студентам ВНЗ та всім, хто пов’язаний із пакувальною індустрією. Програмний комітет: Кривошей В.М., к.х.н., ІАЦ «Упаковка» (голова), Замотаєв П.В., д.х.н., «ХГ Консалтинг» (заст. голови), Александров О.М., Dow Europe GmbH, Петренко С.Д., к.х.н., ТОВ «Техноком», Регей І.І., д.т.н., УАД, Халайджі В.В., к.т.н., ІАЦ «Упаковка».
Організатори конференції висловлюють подяку за підтримку ХV Науковопрактичної конференції «Пакувальна індустрія (практика впровадження: від дизайну упаковки до пакувальних технологій та обладнання)» компаніям Dow Europe GmbH, Coca-Cola HBC Ukraine, ТОВ «Деметра Одис», ТОВ «ВП Базис», ТОВ «Монопак», ТОВ «Техноком», Pack Group, ТОВ «Флексорес».
© ІАЦ «Упаковка», 2021
ЗМІСТ Кривошей В.М., к.х.н., ІАЦ «Упаковка», м. Київ 15-та Алуштинська в Києві ...................................................................................4 Филюк Г.М., д.е.н., Євсєєва-Северина І.В., к.е.н., Гончар І.А., к.е.н., КНУ імені Тараса Шевченка Економічне підґрунтя розвитку пакувальної індустрії в Україні ......................6 Замотаев П.В., д.х.н., «ХГ Консалтинг», г. Киев Технологии замкнутого цикла в упаковке – ответ современным запросам общества ............................................................................................... 12 Ральченко Е.А., RETAL, г. Днепр Стратегия устойчивого развития RETAL .......................................................... 16 Александров А.М., Dow Europe GmbH в Украине Вторичная переработка полимерной упаковки: новые технологические возможности и рынки для вторичного сырья .................................................... 22 Семко П.П., «Укрвторма», м. Київ Вторинна сировина (склобій, макулатура, регрануляти полімерів) на українському ринку: технічні та економічні проблеми використання ....... 26 Лебединець В.О., д.фарм.н., Прохоренко О.В., к.е.н., ТОВ МНВП «Аріс» ЛТД, м. Харків Практика впровадження системи управління якістю на підприємстві з виробництва пакувальної продукції ................................................................. 31 Скотаренко Е.А., НПП «Люкс-Х» (ООО), г. Харьков Клеевые композиции для производителей упаковочной продукции .............. 38 Васильченко О.В., ТОВ «Камоцці», м. Київ Цифрові компоненти пневматичних систем пакувального обладнання та IIoT рішення «Камоцці». Сучасні методи діагностики ................................ 48 Бондар Є.О., Goracio Branding Agency, м. Харків Дизайн упаковки та етикетки: тенденції розвитку та вплив на продаж продукції ............................................................................................. 52 Регей І.І., д.т.н., Угрин Я.М.,к.т.н., Іваськів Б.Р., УАД, м. Львів Особливості транспортування картонних заготовок у штанцювальному обладнанні за бокові поля.................................................................................... 62 Легейда Д.А., ТОВ «ПейперБег», м. Київ PaperBag: комфорт та естетика пакування ......................................................... 66 Шаповалова Ю.В., МЮК «KODEX», г. Киев Защита упаковки как объекта интеллектуальной собственности .................... 68 3
15-та Алуштинська в Києві В.М. Кривошей, к.х.н., ІАЦ «Упаковка», м. Київ Той, хто неодноразово брав участь у науково-практичній конференції «Пакувальна індустрія», здогадається, чому конференція, яка проходить у Києві, з легкої руки доктора наук, професора Валентина Шерстюка отримала назву «Алуштинська». Сім перших конференцій відбулися в затишному пансіонаті «Магнолія», розташованому в кримському містечку Алушті. А ще – через надію, що «Пакувальна індустрія» колись повернеться в Алушту – місце, де вона народилася. Сьогодні, у день відкриття XV Науково-практичної конференції «Пакувальна індустрія», варто згадати, що крім Алушти конференцію приймали готельні комплекси «Дніпро» в Пущі-Водиці та «Княжий двір» у Княжичах, готельноресторанний комплекс «Шпацер» у Брюховичах біля Львова та готель Morskoy в одеській Аркадії, а тепер Premier Hotel Lybid – у Києві. 15 конференцій – це 960 учасників з усіх регіонів України та з дев’яти країн поза її межами. 276 доповідей, авторами яких стали 195 фахівців, серед яких 30 докторів наук, 50 кандидатів наук, 26 фахівців з інших країн. До речі, важливою особливістю конференції є публікація повних текстів доповідей в 15 збірках матеріалів конференції (а це 2305 сторінок), які можна замовити в ІАЦ «Упаковка», звернувшись за адресою: 02002, Україна, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 4-А, upakjour@nbi.com.ua; iacupakovka@ukr.net. Кожна конференція «Пакувальна індустрія» мала свій основний напрям доповідей. Наприклад, минулого року це був «Sustainability and Industry 4.0», а в 2019 р. – «Циклічна економіка в пакуванні». 15-та конференція присвячена темі «Практика впровадження: від дизайну упаковки до пакувальних технологій та обладнання». Участь у 15-й конференції «Пакувальна індустрія» – це можливість почути відповіді відомих фахівців пакувальної справи на актуальні питання розвитку пакування в Україні, а також узяти участь у дискусіях із нагальних проблем українських пакувальників. Зокрема, на конференції можна почути: як економічна ситуація України сприяє розвитку пакувальної індустрії; яку якісну продукцію українських підприємств використовувати пакувальникам на своїх виробництвах; чи впливає дизайн упаковки на продаж продукції; як вирішується чи не найболючіша проблема сьогодення – переробка використаної упаковки. Чи є в Україні технології та підприємства, які здатні це все зібрати та переробити? Чи краще заборонити? Щороку конференцію «Пакувальна індустрія», яку організовують ІАЦ «Упаковка» та Клуб пакувальників, підтримують її партнери – пакувальні компанії, яких за 15 років було 27. Найбільше, 11 разів, партнерами конференції ставали компанії «Укрпластик» (нині «Евотек») та «Деметра Одис»; 9 разів – компанія Dow. Генеральним інформаційним
партнером усіх 15 конференцій став часопис «Упаковка», який у 2021-му святкує 25 років від часу виходу першого номера в 1996 р. На день початку 15-ї конференції вийшло 143 номери журналу. На майже 10000 сторінок журналу було надруковано 2835 статей, авторами яких стали 1058 фахівців. Серед них – 181 кандидат наук, 76 докторів наук, 117 іноземних фахівців із 22 країн. За ці роки журнал співпрацював із 1030 компаніями з усього світу. За цей же час ІАЦ «Упаковка» та журнал «Упаковка» підготували до друку й видали 106 різних видань загальним тиражем понад 70 тис. екземплярів, серед яких 14 книжок і посібників. Разом із Клубом пакувальників організовано та проведено 117 конференцій і семінарів, у яких взяли участь понад 8,5 тис. спеціалістів. На цих конференціях зроблено 1273 доповіді. Крім того, Клуб пакувальників України та ІАЦ «Упаковка» за підтримки журналу «Упаковка» організували та провели 23 конкурси на кращу упаковку та етикетку («Українська зірка упаковки», «Українська етикетка», «Упаковка майбутнього»), у яких взяли участь 227 компаній із 49 міст України. Вони представили 1859 зразків упаковки та етикетки, з яких 363 стали переможцями. 116 зразків української упаковки брали участь у 22 конкурсах WorldStar Awards, 56 стали переможцями. У 2021 р. конференцію «Пакувальна індустрія» підтримали компанії Dow Europe GmbH, Coca-Cola HBC Ukraine, Pack Group, ТОВ «Флексорес», ТОВ «ВП Базис», ТОВ «Монопак», ТОВ «Техноком», ТОВ «Деметра Одис». Наприкінці – про традицію. Поки в Україні немає професійного свята пакувальника, організатори та учасники конференції «Пакувальна індустрія» вже 15 років таким днем вважають день проведення конференції. Цього року це 21 вересня. Отже, шановні фахівці пакувальної індустрії, зі святом вас – Днем пакувальника!
Економічне підґрунтя розвитку пакувальної індустрії в Україні Г.М. Филюк, д.е.н., І.В. Євсєєва-Северина, к.е.н., І.А. Гончар, к.е.н., Київський національний університет імені Тараса Шевченка Пакувальна індустрія займає одне з найважливіших місць у світовій економіці. У розвинених країнах пакувальний бізнес належить до числа найбільших як за обсягами виробництва, так і за рівнем зайнятості в ньому населення. Зростання обороту світового ринку упаковки в останні роки коливається в межах 3–7 %, а в низці країн сягає 15 %. Світова індустрія тари характеризується збільшенням обсягів виробництва та споживання за останні 20 років більше, ніж у два рази (з $ 445 млрд у 2003 р. до $ 998 млрд у 2020 р.). Як і в усьому світі, в Україні пакувальна індустрія може стати також потужним чинником зростання економіки, але очевидно, що це залежить від створених у країні соціально-економічних передумов. Це визначило актуальність дослідження економічних передумов розвитку пакувальної індустрії в Україні. Розвиток пакувального бізнесу залежить істотною мірою від рівня купівельної спроможності споживачів. Адже попит на пакувальну продукцію має похідний характер від попиту на продукцію, яка продається в певному виді упаковки. Зростання рівня доходів споживачів за інших рівних умов супроводжується зростанням попиту на продукцію, а відповідно – і на пакувальні матеріали. Основним джерелом доходу й визначальним фактором купівельної спроможності населення є заробітна плата. Протягом останніх років в Україні спостерігається позитивна динаміка зростання номінальної заробітної плати. Зокрема, у червні 2021 р. середня номінальна заробітна плата штатних працівників порівняно з червнем 2020 р. зросла на 23,6 % і становила 14 313 грн. Зросли і в цілому сукупні доходи населення. Але чи означає це зростання купівельної спроможності? Спробуємо проаналізувати детальніше.
Рис. 1. Динаміка зміни реальних наявних доходів населення, % до попереднього періоду, за даними [1] Відомо, що рівень купівельної спроможності населення найкраще вимірювати темпами зростання доходів населення з поправкою на індекс інфляції. За даними Держслужби статистики України, динаміка зміни реальних наявних доходів у цілому є негативною (рис. 1). За проведеними розрахунками, після 6
кризового скорочення реальних доходів у 2014–2015 рр. на 29,6 %, протягом наступних п’яти років вони не відновилися щодо докризового рівня на 1,2 % (за результатами 2020 р.). Це по-перше. По-друге, за даними офіційної статистики, протягом останніх років понад 40 % доходів населення припадає на заробітну плату (зокрема, у 2020 р. – 45 %). Незважаючи на зазначене зростання номінальної заробітної плати, спостерігаємо вкрай низьке прискорення її зростання в річному еквіваленті – лише 0,01 % (рис. 2).
Рис. 2. Прискорення темпів зростання заробітної плати, % на рік, за даними [2] Середня заробітна плата в Україні наразі становить лише 23,5 % від аналогічного показника країн ЄС, і в 10 разів менша від показника США [2]. Лише 23 % штатних працівників в усіх галузях економіки отримують середню або вищу від середньої заробітну плату, що становить 9,5 % від економічно активного населення (у віці від 15 до 70 років) [3, 4]. Важливо також, що в Україні є регіони (Чернівецька, Кіровоградська, Херсонська, Чернігівська, Тернопільська області), де середня зарплата не досягає або ледве перевищує 10 тис. грн. По-третє, структура доходів населення України характеризується негативною диспропорцією. Зокрема, за результатами 2020 р., скорочення питомої ваги заробітної плати на 1,1 % (прибутку та змішаного доходу – на 0,2 %) супроводжувалося зростанням частки соціальних допомог на 1,6 %, яким у структурі доходів стабільно належить понад 30 %. Це демонструє високу залежність добробуту населення України від державних допомог і виплат. Зростання їх питомої ваги в структурі доходів може свідчити про зростання частки соціально незахищених верств населення, про перевищення темпів зростання витрат над доходами тощо. По-четверте, протягом останніх років витрати на поточне споживання коливаються в межах 87–89 %, понад 50 % – це витрати на купівлю продуктів харчування. Це критично високий рівень даної статті витрат. 7
По-п’яте, Україна з року в рік посідає останнє місце у рейтингу європейських країн за купівельною спроможністю: купівельна спроможність українців найнижча в Європі і у вісім разів менша за середньоєвропейську [5]. Усі ці факти свідчать про те, що негативні наслідки кризи 2014 р. не подолані досі, і говорити про відновлення зростання доходів поки немає підстав, а отже, відсутні підстави для очікування зростання купівельної спроможності українського населення. Фактором, який забезпечує ефективний розвиток бізнесу і який в усьому світі визнається каталізатором економічного зростання, є інвестиційний потенціал. Сприятливий інвестиційний клімат, як відомо, забезпечує розвиток різних галузей промисловості. Це формує попит на пакувальну продукцію, що забезпечує притік інвестицій і в пакувальний бізнес. Залучення додаткових ресурсів уможливлює модернізацію й технологічне оновлення виробництва, збільшення обсягів та якості виробленої продукції, розвиток інвестиційної інфраструктури тощо. Наразі в Україні частка інвестицій у ВВП залишається на вкрай низькому рівні – 16 % (Білорусь – 25 %, Румунія – 23 %, Угорщина та Молдова – 22 %, Словаччина – 21 %), у т.ч. частка іноземних інвестицій упродовж останніх років коливалася в межах 3–5 %. Найбільш бажаною формою капіталовкладень для економік, що розвиваються, є прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які засвідчують довгострокову зацікавленість іноземного інвестора в діяльності підприємств. За даними НБУ, у 2020 р. мав місце відтік ПІІ з України у розмірі $ 868 млн. За словами інвесторів, це сталося не тільки через пандемію, але й, головним чином, через слабкий та недостатньо розвинений внутрішній ринок та низький рівень правового захисту інвестицій. Експерти називають нашу країну «хронічно недоінвестованою». Навіть у допандемічний період у 2019 р. Україна залучила $5,8 млрд ПІІ, тоді як Польща – $ 16 млрд, Туреччина – $ 8,8 млрд, Румунія – $ 6,9 млрд, Словаччина – $ 2,3 млрд. Загалом за останні 30 років Україною накопичено у 4,8 раза менше ПІІ, ніж за аналогічний період Польщею [6].
Рис. 3. Динаміка інвестиційного індексу в Україні, за даними [7] Незважаючи на те, що за І півріччя 2021 р. індекс інвестиційної привабливості України зріс із 2,4 до 2,84 бала (рис. 3), він є значно нижчим, ніж у 2010 р., і 8
навіть не досягає рівня 2016–2017 рр. За результатами опитування бізнесспільноти, проведеними ЄБА на початку поточного року, 50 % опитаних вважають поточний інвестиційний клімат швидше несприятливим [7]. Після істотного скорочення світових обсягів ПІІ у 2020 р. (за оцінками Конференції ООН з торгівлі та розвитку, на 42 % порівняно з 2019 р.), у постпандемічний період слід очікувати загострення конкуренції у світі за їх залучення. Інвестори шукатимуть для вкладення власного капіталу країни з найпривабливішою дохідністю та відносно низьким рівнем ризику. За умови збереження нинішніх умов, Україна буде програвати в цій гонці за капіталами, оскільки інвестори віддають перевагу інвестуванню в країни з найпривабливішою дохідністю та низьким рівнем ризику. Інвестиційний потенціал країни, споживчі настрої населення та ряд інших факторів визначальним чином впливають на економічне зростання в країні, що у свою чергу створює підґрунтя для розвитку національних бізнесів. Адекватним економічним показником оцінки стану економічного середовища в країні є темпи зміни показника ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності, що, в свою чергу, визначає купівельну спроможність населення й інвестиційний потенціал країни. На рис. 4 показано динаміку зростання цього показника в Україні з 1992 р. по 2020 р.: ВВП на душу населення в Україні (за ПКС) зріс у 2,05 раза. На перший погляд, це непоганий результат.
Рис. 4. Фактична динаміка ВВП України на душу населення (за ПКС), за даними [8] Проте в порівнянні з іншими країнами світу цей результат є дуже скромним. Для порівняння нами було використано квартилі, які демонструють максимально можливе значення показника для кожних 25 % сукупності країн світу – від найбідніших до найбагатших. 1-й квартиль показує верхню межу ВВП на душу населення (за ПКС) серед 25 % країн, які мають найнижчий рівень розвитку. Так от, у 1992 р. 25 % найбідніших країн світу мали ВВП на душу населення не вище, ніж $ 1,6 тис., а вже у 2020 р. – $ 4,48 тис. (зростання становило 2,8 раза). 2-й квартиль – це медіана, що показує верхню межу ВВП 9
на душу населення серед 50 % найбідніших країн світу. Так, зростання цього показника для даних країн за аналогічний період становило 2,99 раза (із $ 4,6 тис. у 1992 р. до $ 13,74 тис. у 2020 р.). І, нарешті, зростання ВВП на душу населення за рівнем ПКС у 25 % країн світу з найвищим рівнем економічного розвитку становило 2,66 раза. До них віднесено країни, які в 1992 р. мали ВВП на душу населення не менше, ніж $ 11,5 тис., а у 2020 р. – не менше, ніж $ 30,63 тис. Порівнюючи ВВП на душу населення (за ПКС) України з найближчими європейськими сусідами, маємо, що цей показник у нашій країні у 2020 р. був таким, як у Чехії в 1995 р., у Словаччині – у 2001 р., у Польщі – у 2003 р., у Румунії – у 2005 р. У 2020 р. рівень життя в Україні був приблизно в 2,5 раза нижчий, ніж у Польщі, Словаччині ій Румунії, і в 3,1 раза – ніж у Чехії. У 2020 р. (рік пандемії) ВВП на душу населення (за ПКС) в Україні скоротився порівняно з 2019 р. лише на 2,5 %, що є вище, ніж у Польщі та Румунії (відповідно 1,5 % і 2,35 %), але істотно нижче, ніж у Чехії й Словаччині (майже 5 %). Для виявлення динаміки розвитку нашої країни на тлі інших країн світу нами був побудований прогноз зростання ВВП на душу населення до 2050 р. (рис. 5). За умови збереження поточних темпів розвитку економіки, очікується, що у 2050 р. 25 % найбідніших країн світу матимуть ВВП на душу населення не вище, ніж $ 7,94 тис. (зростання порівняно з 2020 р. – в 1,77 раза); 50 % країн з найнижчим рівнем економічного розвитку (медіана) – не вище, ніж $ 24,63 тис. (зростання в 1,79 раза); у 25 % найбагатших країн – не менше, ніж $ 52,72 тис. (зростання в 1,72 раза). Україна до 2050 р. буде ледь випереджати 25 % найбідніших країн світу, але не досягне рівня розвитку 50 % країн світу, у яких показники ВВП на душу населення перевищують медіанне значення. При цьому найбагатші країни будуть лише збільшувати відрив від України. Це свідчить про негативні тенденції в Україні в майбутньому.
Рис. 5. Прогноз зростання ВВП на душу населення (за ПКС) в Україні Таким чином, проведені нами дослідження свідчать, на жаль, про несприятливі тенденції в Україні в найближчому майбутньому. Крім зазначеного, уже до кінця поточного року прогнозується зростання цін на кінцеву (і не тільки) 10
продукцію для усіх секторів на тлі здорожчання сировини й товарів постачальників, загострення пандемічної ситуації, девальвація національної валюти тощо. Ці тенденції можуть негативно позначитися на динаміці попиту на пакувальну продукцію. Будуть рости вимоги до безпеки та гігієни пакувальних матеріалів при обмежених можливостях для підвищення відпускних цін на неї. Це вимагає нових технологічних і маркетингових рішень виробників пакувальної продукції, змушує здійснювати пошук шляхів оптимізації витрат при забезпеченні високої якості. Література: 1. Доходи та витрати населення у 2020 році: Експрес-випуск. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2020/gdn/dvn_ric/dvn_ric_u/dvn_kv20 _u.htm 2. Середня зарплата в Україні. URL : https://index.minfin.com.ua/ua/labour /salary/average/ 3. Середня заробітна плата за видами економічної діяльності по місяцях. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/Zarp_ek_m/Zp_ek_m_u/arh _zpm_u.html 4. Середньооблікова кількість штатних працівників за видами економічної діяльності. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/gdn/Sok_ed /Arch_sok_ed_u.htm 5. Купівельна спроможність українців найнижча в Європі. URL : http://surl.li/abyse 6. Ливч Д. Як спрямувати потоки капіталу в Україну. URL : https://www.epravda.com.ua/columns/2021/02/12/670911/ 7. Інвестиційний індекс. URL : https://eba.com.ua/research/doslidzhennya-taanalityka/ 8. Рейтинг стран по размеру ВВП на душу населения в 1980–2020 гг. URL : https://svspb.net/danmark/vvp-stran-na-dushu-naselenija.php
11
Технологии замкнутого цикла в упаковке – ответ современным запросам общества П.В. Замотаев, д.х.н., «ХГ Консалтинг», г. Киев Выбор упаковочных материалов, наиболее оптимальных с точки зрения влияния на экологию, должен являться компромиссом многих факторов. Как минимум, это углеродный след, возможность вторичной переработки и сокращение отходов (рисунок). Несмотря на то, что владельцы брендов, розничные торговцы и регулирующие органы осознают эту необходимость, не существует глобального согласования в отношении того, как измерять устойчивость этих взаимосвязанных элементов. В последнее время крупные компании, ориентированные на потребителей, поставили перед собой амбициозные цели по нулевым выбросам парниковых газов или значительному их сокращению для повышения общих показателей корпоративной устойчивости. В то же время их внимание к упаковке до сих пор было сосредоточено в основном на улучшении возможности ее переработки и увеличении количества вторичного содержимого. Чтобы понять истинный углеродный след от упаковки, необходимо получить полное представление о цепочке создания стоимости и применить научно обоснованный подход к количественной оценке профилей выбросов парниковых газов. Попадание отходов упаковки в окружающую среду, что больше всего волнует потребителей, определяется как материалом и состоянием упаковки (сильно загрязненные и комбинированные материалы нецелесообразно перерабатывать), так и развитием инфраструктуры для их раздельного сбора и вторичной переработки.
Рисунок. Основные факторы, определяющие воздействие упаковки на окружающую среду Очевидно, что негативное воздействие материалов упаковки не исчерпывается данными параметрами. При производстве бумажной пульпы имеет место загрязнение водоемов, примеси в некоторых материалах или продукты их
12
деструкции могут быть токсичными и т.д. Но для подавляющего числа видов упаковок можно ограничится этими тремя факторами. Для получения сравнительных данных размер упаковки следует свести к общей функциональной единице и рассмотреть два аспекта углеродного следа: прямое и косвенное влияние упаковки на цепочку создания стоимости. Прямое влияние на углеродный след оказывает производство сырья и упаковки, а также утилизация материала в конце жизненного цикла (включая разницу в относительных объемах, отправляемых на свалку, сжигание и переработку). Влияние на производственно-сбытовую цепочку включает транспортировку (зависит от веса материала), вероятность разрушения, пищевые отходы (определяемые проницаемостью материала). Сравнительные оценки воздействия на экологию бутылок/банок для газированных напитков и стаканов для напитков приведены в таблице. Таблица. Воздействие на экологию бутылок, банок и стаканов из различных материалов Эмиссия Усредненная Основные этапы, парниковых газов, степень учтенные при кг-экв. СО2 на вторичной сравнении функциональную переработки, жизненных единицу % циклов Бутылка из 250–300 40–50 Производство и ПЭТФ, 27 г утилизация упаковки, вторичАлюминиевая 550–600 65–70 ная переработка, банка, 13 г транспортировка, Стеклянная 1650–1700 50–60 бой бутылка, 208 г Стакан из 300–350 5–10 Производство и ПЭТФ, 24 г утилизация стаканов, мытье Бумажный 150–200 0–5 стеклянных стакан, 18 г стаканов перед Стеклянный 100–150 0–5 повторным стакан, 400 г использованием (повторное использование 1000 раз) Алюминиевые банки и стеклянные бутылки имеют самые высокие показатели по вторичной переработке. Многие потребители считают упаковку из стекла наиболее экологичной, а металлические банки – одними из наименее экологичных. Более того, если включить в рассмотрение углеродный след, то бутылки из ПЭТФ более предпочтительны с точки зрения негативного влияния на экологию, потому что алюминиевые банки и стеклянная упаковка имеют в два-шесть раз больше прямого и косвенного углеродного следа по 13
сравнению с бутылками из ПЭТФ. Это в значительной степени является результатом более энергоемких производственных процессов и транспортировки этих материалов, которые трудно компенсировать даже при более высоких общих темпах рециркуляции. Многократное использование стеклянных стаканов в сфере общественного питания способствует сокращению парникового эффекта. Что касается прямого и косвенного углеродного следа, то одноразовый бумажный стакан имеет значительно меньший углеродный след по сравнению с одноразовым полимерным из-за низких энергозатрат при его производстве. Однако, если включить в рассмотрение все стадии производства стаканов, в том числе производство пульпы из древесины, требующее значительного количества воды, то экологический эффект от бумажных стаканов и стаканов из ПЭТФ сбалансируется. Более высокий углеродный след от стаканов из ПЭТФ по сравнению с бутылками из того же материала объясняется значительно большей степенью переработки бутылок. Переход от одноразового к многократному использованию стеклянной тары дополнительно сокращает углеродный след на 50–60 %, а также сокращает количество отходов за счет продления срока службы. Это отражает текущую рыночную тенденцию к увеличению количества возвратных или многоразовых контейнеров и упаковок в сфере личной гигиены, общественного питания и других областях. Тем не менее масштабируемость для многих из этих моделей еще предстоит доказать, а подходы к пополнению и повторному использованию все еще находятся в зачаточном состоянии. Пять ключевых тенденций будут определять экологичную упаковку и связанные с ней темы для инвестиций в течение следующих нескольких лет. Во-первых, потребители становятся более осведомленными о проблемах устойчивого развития, их обеспокоенность усиливается, но они дезориентированы – прежде всего относительно полимерной упаковки. Во-вторых, рост и усложнение нормативно-правовой базы, касающейся упаковки, подчас волюнтаристское и субъективное, затрудняет надежное планирование бизнеса для компаний. В-третьих, во всех регионах существуют серьезные пробелы в отношении сбора отходов, систем переработки и технологий, что ограничивает значительные изменения в цепочке создания стоимости упаковки в ближайшем будущем. В-четвертых, ведущие компании и розничные продавцы товаров повседневного спроса по-прежнему стремятся трансформировать свои портфели. Но массовое внедрение инноваций на рынке происходит медленно. Полимеры никуда не денутся, но будет расти использование полимерного вторичного сырья. В-пятых, глобальные тенденции будут сочетаться с региональными особенностями. Данные тенденции могут привести к следующим изменениям. 14
Повышение пригодности упаковки к вторичной переработке. Например, проводятся многочисленные научно-исследовательские разработки мономатериалов с высокими барьерными свойствами и способностью к свариванию, способные заменить ламинаты, которые не пригодны для вторичной переработки. Производители бумаги и картона разработали материалы на волокнистой основе, такие как формованная целлюлоза или функциональная бумага, для замены полимеров. Наконец, возможность повторного использования упаковки повышается с помощью технологии, которая позволяет улучшить сортировку и последующую переработку упаковки (например, цифровые штрих-коды). Увеличение использование вторично переработанного сырья в производстве упаковки. Это поддержка развития инфраструктуры раздельного сбора и сортировки, расширение существующих мощностей по переработке, внедрение новых методов ресайклинга (химического и микробиологического). Более активное использование компостируемой упаковки. Эта тема включает использование сырья или упаковки, которые можно компостировать, часто на основе возобновляемых ресурсов, таких как сырье на основе клетчатки или крахмала. Следует реализовать схемы компостирования дома или в регионе, учитывая небольшое количество промышленных предприятий по компостированию, существующих во всем мире. Одна из проблем заключается в ограниченных барьерных свойствах некоторых компостируемых материалов, что затрудняет их применение во многих областях. Решением данной проблемы может быть разработка новых покрытий или клеев, которые позволят расширить области применения компостируемых материалов, обеспечив им устойчивость к жирам, органическим кислотам, повысив барьерные свойства. Внедрение многоразовой и возвратной тары. Масштабируемость для многих из этих моделей (например, Close the Loop) еще предстоит доказать, а подходы с повторным использованием и пополнением все еще находятся в зачаточном состоянии (хотя это исторически проверенная концепция). Рост электронной коммерции, в частности, может привести к увеличению количества многоразовой и возвратной упаковки, при отказе от в основном одностороннего потока упаковки, существующего в настоящее время. Снижение веса упаковки. Во-первых, это позволит сократить количество упаковочного материала, а во-вторых, может привести к снижению выбросов, связанных с транспортированием материалов и упаковки. Несмотря на то, что ранее этот тренд стимулировал рост использования многослойных материалов, в дальнейшем повышенное внимание будет уделяться мономатериалам с высокими барьерными свойствами. Снижение выброса парниковых газов и увеличение прозрачности расчетов углеродного следа материалов, упаковки и продуктов. Предыдущие исследования показали, что упаковочный материал может давать больше выбросов CO2, чем упакованный продукт. В свете этого и своих обязательств по устойчивому развитию производители и розничные продавцы товаров 15
повседневного спроса изучают возможность перехода на материалы с более низким уровнем выбросов. Таким образом, технологии или упаковочные продукты, которые имеют относительно меньший углеродный след сейчас или в будущем по сравнению с существующей упаковкой, выиграют от глобальной тенденции к сокращению выбросов парниковых газов. Это может быть вызвано амбициями некоторых производителей повысить прозрачность выбросов за счет нанесения информации об углеродном следе на упаковке. Учитывая различные режимы регулирования и особенности поведения потребителей, региональные различия действительно могут изменить взгляды на бизнес, поскольку упаковочные решения сталкиваются со значительными различиями с точки зрения готовности потребителей платить за экологически безопасные решения. Эту сложность невозможно переоценить, она требует глубокого анализа.
16
Стратегия устойчивого развития RETAL Е.А. Ральченко, RETAL, г. Днепр Термин «устойчивость» впервые прозвучал в 1987 г. Его использовала во время своего выступления в ООН премьер-министр Норвегии. Устойчивое развитие тогда она охарактеризовала как «удовлетворение текущих потребностей без ущерба для возможности будущих поколений удовлетворять их потребности». В сентябре 2015 г. на Саммите ООН были утверждены 17 целей устойчивого развития, которые действуют с января 2016 г. На протяжении 15 лет государства с разным уровнем дохода будут направлять свои усилия на преодоление бедности, борьбу с неравенством и устранение негативного влияния на климат. Стратегия устойчивого развития – преимущество ответственных компаний, осознающих свое влияние на окружающую среду и местное население, учитывающих требования и потребности общества, а также предоставляющих открытую информацию о своей деятельности.
17
С целью обеспечения максимальной эффективности и прозрачности своих действий в области корпоративной социальной ответственности (КСО), а также соответствия требованиям партнеров, RETAL внедряет стандарт ISO 26000 как внутри компании, так и по всей цепочке поставок. Руководство принципами этого признанного международного стандарта гарантирует системный и комплексный подход к развитию всех аспектов устойчивого развития компании. Для внедрения основных принципов ISO 26000 RETAL применяет следующий подход, который включает: оценку существенности и взаимодействие с заинтересованными сторонами; анализ эффективности (GAP-анализ) согласно стандарту; постановку глобальных целей и задач для повышения эффективности; определение стратегии и плана действий для достижения этих целей, используя KPI для измерения прогресса; исполнение плана мероприятий с учетом корректирующих мер по устранению причин отклонений от запланированного результата. Внедрение ISO 26000 по менеджменту КСО обеспечивает структурированный, систематический, признанный и целостный подход. ISO 26000 включает: 7 основных предметов; 41 интересующий вопрос; 320 ключевых соображений. Наиболее актуальными темами ISO 26000 для RETAL с точки зрения окружающей среды являются: 1. Изменение климата: Измерение: - расчет корпоративного углеродного следа (ISO 14064; подтверждено третьей стороной); Смягчение эмиссии: - использование возобновляемой электроэнергии; - цель – 85 % возобновляемой электроэнергии в ЕС к 2022 г.; - энергоэффективность (ISO 50001); - снижение веса (Light weighting); - увеличение использования вторичного ПЭТФ (rPET); Оценка и отчетность: - CDP-опросник по изменению климата; - отчет по устойчивому развитию; - внешние коммуникации; 2. Экономика замкнутого цикла: Увеличение использования rPET: - химический рециклинг (NEOPET CYCLE); 18
- мощности использования rPET; Дизайн для переработки (Design for Recycling): - продвижение руководства по дизайну для перерабатываемости; Образование и повышение осведомленности: - сотрудники и местные сообщества; - внешние коммуникации. Углеродный след от деятельности RETAL показывает, что энергопотребление является основным источником выбросов парниковых газов в его деятельности. Следовательно, энергоэффективность имеет решающее значение для стратегии RETAL по борьбе с изменением климата. Две площадки компании уже прошли сертификацию ISO 50001, и сейчас рассматривается возможность внедрения системы корпоративного управления энергопотреблением. RETAL постоянно повышает объем потребления электроэнергии из возобновляемых источников. Заводы в США, Испании, Литве, Италии, Чехии и Франции постепенно переходят на 100%-е использование возобновляемой электроэнергии. На площадках Кипра и Лентвариса установлены солнечные батареи. Концепция «Дизайн для переработки» является преимуществом для всех. Мы живем в мире с ограниченными ресурсами, и в то же время, учитывая занятость и быстрый темп жизни, люди нуждаются в различных благах и хотят иметь все необходимое. Дизайн для переработки (DfR) играет решающую роль в создании экономики замкнутого цикла, оказывая влияние на окружающую среду на всех этапах проектирования и производства. Ключевой принцип повышения перерабатываемости упаковки заключается в проектировании упаковки, удобной для вторичной переработки с использованием имеющихся технологий, вместо создания новых способов переработки. Основополагающей является оценка следующих критериев: поведение различных составляющих материалов в процессе переработки, определение влияния добавок, красителей и других вспомогательных средств, таких как этикетки, крышки и колпачки, на сложность вторичной переработки упаковки. Руководствуясь рекомендациями организации европейских переработчиков полимеров Plastics Recyclers Europe и Petcore Europe, а также пользуясь онлайн-платформой для оценки потенциала упаковки для вторичной переработки, созданной RecyClass, международным производителем полимерной упаковки, RETAL интегрирует концепцию «дизайн для переработки» в своем портфеле преформ, крышек и пленок. Эммануэль Дюффо, директор по устойчивому развитию RETAL, говорит: «Мы активно продвигаем принципы и инструменты «дизайна для переработки – DfR RecyClass среди наших клиентов, производителей напитков и продуктов питания, для совместной оценки и улучшения возможности переработки их упаковки. Наш недавний опрос показал, что более 55 % клиентов хотят повысить уровень переработки своих преформ,
19
крышек и пленок. Следовательно, мы активно сотрудничаем с нашими заказчиками с целью разработки наиболее экономически выгодных и практичных решений, оптимальных для вторичной переработки». Благодаря интеграции принципов дизайна для переработки в ключевые показатели оценки упаковки наряду с техническими характеристиками и экономической эффективностью, степень вторичной переработки определяется на самом начальном этапе проектирования, что в свою очередь поддерживает направленность RETAL на пути к экономике замкнутого цикла и положительно влияет на полный жизненный цикл продукции клиентов компании. Делать больше с меньшими затратами и расходом ресурсов – это разумный способ решения вопросов, обеспечивающий устойчивое развитие для всех нас. RETAL также активно работает над повышением процента использования rPET при производстве преформ (таблица). Использование вторичного сырья содействует сокращению углеродного следа, соответствует нормам Директивы по использованию полимерных изделий одноразового применения и другим стратегическим инициативам. Таблица. Использование rPET в RETAL По странам Использование rPET, тыс. т Изменения 2018–2020, % 2018 2019 2020 Всего 12,581 23,352 32,423 39 ЕС/США 11,240 21,683 26,425 43 Россия 1,341 1,670 5,997 22 Украина 0 0 1 0 NEO Group, входящая в состав RETAL Industries, также активно участвует в реализации экономики замкнутого цикла. Одним из основных проектов компании является запуск производственной линии, которая изготавливает ПЭТФ-сырье с содержанием вторичного ПЭТФ. Первый этап завершен в 2020 г. С последовательным инвестированием в дополнительные линии в течение 3-5 лет, объем переработки использованных бутылок из ПЭТФ достигнет 4,5 млрд штук в год. Благодаря новым линиям NEO будет покрыта существенная доля потребности рынка Европы во вторичном сырье. В 2015 г. NEO Group присоединилась к программе Horizon 2020, которая направлена на развитие процессов по повышению эффективности использования природных ресурсов и снижению вредного воздействия на окружающую среду за счет управления отходами, работы с побочными продуктами производства и применением вторичного сырья. Начиная с 2018 г. участники программы, включая NEO Group, активно работают над темой химической переработки. Эта технология позволит перерабатывать упаковку из ПЭТФ любого качества, включая ту, которая не может быть переработана механическим методом. При этом способе рециклинга практически отсутствуют потери вторичного сырья и нет ограничений на 20
количество циклов его переработки. Это революционная технология, которая полностью соответствует принципам экономики замкнутого цикла. Таким образом, занимая активную позицию во внедрении экономики замкнутого цикла и соблюдении норм Директивы ЕС «Об использовании одноразовых полимерных изделий», RETAL вносит свой вклад в решение экологических проблем. RETAL стремится к созданию максимально качественных и экологичных решений в области полимерной упаковки, оставаясь лучшим партнером для своих клиентов. EcoVadis – одна из самых надежных в мире рейтинговых платформ, которая дает оценку устойчивости бизнеса и является инструментом для выявления рисков и определения требуемых улучшений в рамках сотрудничества в международных цепочках поставок. EcoVadis – это отличный способ продемонстрировать клиентам и другим стейкхолдерам эффективность программы КСО. Это общепризнанный метод подтверждения непрерывного развития и высоких результатов деятельности международных производителей. Благодаря серебряному знаку EcoVadis, RETAL имеет возможность оперативно продемонстрировать соблюдение высоких стандартов упаковочных решений для международных производителей продуктов питания и напитков.
Безусловно, ни одна компания не может решить проблему загрязнения окружающей среды в одиночку. Только совместными усилиями участников цепочки создания ценности на всех ее этапах можно решить эту задачу и оценить по достоинству преимущества упаковки из ПЭТФ, изменив негативное отношение к полимерам, сконцентрировавшись на их положительном потенциале. 21
Вторичная переработка полимерной упаковки: новые технологические возможности и рынки для вторичного сырья А.М. Александров, Dow Europe GmbH в Украине Полимеры должны стать частью экономики замкнутого цикла, чтобы сохранить их ценность. Полимеры кардинально изменили способ жизни человечества на Земле. Вместе с тем из-за неэффективной утилизации и переработки отходов полимерных изделий страдает окружающая среда. Что же делать? Нужно сохранить ценность полимерных изделий на протяжении всего срока их службы. А для этого необходимо обеспечить переработку отходов на всех этапах жизненного цикла полимерных изделий, в том числе и упаковки, за счет перехода от линейных технологий к технологиям замкнутого цикла (рис. 1). При этом необходимо соблюдать следующий порядок действий: предупредить образование отходов, использовать изделия повторно, переработать их, преобразовать в энергию, сжечь, и если все это является невозможным, то отправить на свалку.
Рис. 1. Методы переработки отходов полимерных изделий Переработка отходов открывает новые возможности для бизнеса. По прогнозу McKinsey & Company, глобальный спрос на полимерное сырье вторичной переработки в период 2025–2050 гг. будет опережать спрос на первичное полимерное сырье (рис. 2). Это стимулирует компании к поиску новых путей для переработки отходов полимерных изделий. Так, Dow стала партнером компании Mura Technology, чтобы поддержать ускоренное развертывание нового направления по переработке полимерных отходов. Специальная технология переработки Mura превращает отходы полимерных изделий (в том числе из трудно перерабатываемых полимеров) во вторичное сырье. Dow будет использовать это сырье для производства 22
новых первичных полимеров, из которых производится упаковка для пищевых и других продуктов.
Рис. 2. Глобальный спрос на полимеры и сырье вторичной переработки в 2016–2050 гг. Первый в мире завод, использующий это решение для вторичной переработки отходов, в настоящее время строится в Тиссайде. Предполагается, что завод будет введен в эксплуатацию к 2022 г. и сможет перерабатывать 20 тыс. т полимерных отходов с ожидаемой конечной мощностью 80 тыс. т в год. Dow совершенствует разработку и производство циркулярных полимеров с использованием передовых технологий вторичной переработки. Они подразумевают разрушение полимеров из смешанных отходов для производства новых полимеров. Для производства новых полимеров Dow и Fuenix Ecogy Group перерабатывают отходы из полимеров в пиролизное масло. Полученный на выходе материал – такого же высокого качества, как и первичное сырье. Его можно использовать для различных целей, включая производство упаковки для пищевых продуктов. REVOLOOP™ – группа полиолефинов, содержащих бытовые полимерные отходы. Эти монопродуктные решения Dow позволяют упростить внедрение вторичного сырья. Высококачественный вторичный переработанный материал поможет переработчикам и владельцам брендов достичь целей устойчивого развития. Первоначально предназначенные для использования во вторичной и третичной упаковке, новые разработки материалов могут 23
быть использованы в других областях, где нет контакта с пищевыми продуктами (таких, как искусственный газон). Для механической переработки отходов компания Dow разработала серию компатибилизаторов, чтобы обеспечить вторичную переработку отходов упаковки из комбинаций несовместимых полимерных материалов. Среди них: Attane™ – модификатор сверхнизкой плотности для полиолефинов; Engage™ – модификатор ударной вязкости для ПП и ПЭ, обеспечивающий максимальную ударопрочность при низких температурах; Infuse™ – модификатор ударной вязкости с более высокой эффективностью для полиолефинов и их смесей; Elvaloy™, где терполимеры GMA являются модификаторами ударной вязкости, которые улучшают совместимость сложных полиэфиров, а терполимеры CO представляют собой перманентные пластификаторы / модификаторы ударной вязкости ПВХ; Entira™, который повышает ударную вязкость / механические свойства при вторичной переработке ПП/ПЭ; Intune™ – компатибилизатор ПП для межслойной адгезии и стабильности морфологии; Elvaloy™ AC – модификаторы ударной вязкости для ПЭТ и ПП и модификаторы вязкости для рециркуляционных потоков с высоким содержанием ПЭТ; Fusabond™ – эффективные полиолефиновые модификаторы ударной вязкости, улучшающие совместимость и связующие агенты, а также модификаторы ударной вязкости для полиамидов; Retain™ 3000 – эффективный модификатор, который улучшает возможность вторичной переработки барьерных пленок без ухудшения оптических или механических свойств. Dow упростила вторичную переработку отходов лотков из ПЭТФ. Так, добавление 5 % Elvaloy™ PTW увеличивает вязкость до необходимого уровня при переработке смеси из 70 % хлопьев из бутылок ПЭТФ и 30 % хлопьев из термоформованных лотков из ПЭТФ. Добавление Elvaloy® PTW улучшает перерабатываемость отходов изделий из ПЭТФ и ПЭ. При этом значительно улучшается прочность волокна, изготовляемого из такой смеси. Компания Dow совместно с партнерами разработала материалы с использованием вторичного полимерного сырья для покрытия автомобильных дорог. Уже построено 107 км дорог с таким покрытием, для чего использовано 220 тыс. фунтов полимерных отходов со свалок. Dow создала серию упаковочных материалов с использованием вторично переработанных отходов полимерных изделий. Среди них: пленка для транспортных мешков из полимера InnateTM с 30 % бытовых полимерных отходов (рис. 3а); 24
термоусадочная пленка, структура которой включает 50 % вторичного сырья PCR благодаря REVOLOOPTM XZ 89169.00 (рис. 3б).
а)
б)
Рис. 3. Мешок (а) и групповая упаковка (б) из материалов с использованием вторично переработанных полимерных отходов Кроме этого, вторично переработанные полимерные отходы совместно с первичными полимерами Dow могут быть использованы для изготовления деталей и изделий в автомобильной промышленности, строительных материалов, изделий бытового применения. Dow считает, что отходы полимерных изделий, в том числе различных видов полимерной упаковки, являются слишком дорогими, чтобы их выбрасывать на свалки. Они заслуживают «второй жизни» за счет различных способов их вторичной переработки.
25
Вторинна сировина (склобій, макулатура, регрануляти полімерів) на українському ринку: технічні та економічні проблеми використання П.П. Семко, «Укрвторма», м. Київ На сьогодні сміття – вже давно не сміття, а товар. Йому можна повернути частину ринкової цінності та знову пустити в обіг. Правда, для цього потрібно докласти зусиль: розробити технологію переробки, знайти застосування вторинної сировини, побудувати економіку замкненого циклу. В Україні цей процес іде повільніше, ніж хотілося, але він є: переробні заводи працюють, а їх продукція знаходить покупців. Наразі в Україні достатньо підприємств із переробки вторинної сировини, проте завантажені вони приблизно на 70-80 %. Йдеться про картонно-паперові заводи, склозаводи, підприємства, що переробляють відходи полімерної упаковки. Для того, аби завантажити їх на дві третини, бізнес змушений купувати сировину за кордоном. За минулий рік в Україну було імпортовано 311,1 тис. т макулатури, 39,5 тис. т вторинних полімерів та 18,8 тис. т склобою (табл. 1). Таблиця 1. Експорт та імпорт вторинної сировини в 2020 р. в Україні Сировина Експорт Імпорт тис. т млн грн тис. т млн грн Папір та картон для 10,1 83,5 311,2 1318,8 утилізації (макулатура та відходи) Відходи, обрізки та 2,3 22,5 39,5 340,9 скрап із пластмас Склобій, скрап скляний 2,2 7,6 18,8 38,7 та інші відходи скла, скло у блоках В Україні щорічно утворюється приблизно 1,5 млн т відходів паперу та картону. Для роботи картонно-паперової галузі потрібно приблизно 1 млн т вторинної сировини на рік. При цьому українські підприємства, що спеціалізуються на заготівлі макулатури, збирають приблизно 700 тис. т, ще приблизно 300 тис. т макулатури доводиться імпортувати. У той же час велика кількість відходів упаковки з паперу та картону щороку потрапляє на сміттєзвалища. За шість місяців 2021 р. Україна імпортувала майже 166, 8 тис. т макулатури, 26,8 тис. т відходів пластмас та 10,3 тис т склобою (табл. 2).
26
Таблиця 2. Експорт та імпорт вторинної сировини за січень-червень 2021 р. в Україні Сировина Експорт Імпорт тис. т млн грн тис. т млн грн Папір та картон для 7,7 64,6 166,8 276,8 утилізації (макулатура та відходи) Відходи, обрізки та 2,2 15,1 26,8 1212,8 скрап із полімерів Склобій, скрап скляний 1,1 3,7 10,3 14,8 та інші відходи скла, скло у блоках При виборі ефективних технологій збирання, відновлення, перевезення, оброблення та видалення твердих побутових відходів (ТПВ) враховуються дані про склад і властивості твердих відходів. При їх дослідженні визначається морфологічний і фракційний склад, середня щільність, вологість, хімічний склад і теплота згоряння, а також багато інших властивостей. Якщо проаналізувати морфологію сміття на українських полігонах, то до 50 % сировини в теорії можна було б переробити. Але ставити сортувальні лінії на сміттєзвалищах нерентабельно, бо відсортувати таким чином можна не більше ніж 10-15 %, а якість відсортованих відходів не буде відповідати вимогам переробних підприємств до цієї сировини. При впровадженні роздільного збирання необхідно насамперед відсортувати ТПВ від харчових відходів. Виходячи з морфологічного складу, в ТПВ міститься близько 70 % вторинної сировини, яка може бути повторно використана. Важливо розуміти, що роботу сортувальної лінії потрібно вибудовувати на основі потреб переробника – споживача вторсировини. Переважна більшість сортувальних ліній в Україні, та й у світі, ручні. Але є і автоматизовані, в яких використовують різні технологічні можливості та обладнання: конвеєри, оптичні сканери, пневматичні установки, магнітні, балістичні, барабанні, роторні та вихрострумові сепаратори, подрібнювачі, дробарки, шредери, пресувальне обладнання для відібраної вторсировини тощо. Їх наявність значно підвищує ефективність і якість процесу відбору вторинних матеріальних ресурсів із загальної маси ТПВ. На лініях із найвищим ступенем автоматизації оператори працюють тільки на першому етапі сортування, відстежуючи великі або небезпечні предмети, які можуть зіпсувати обладнання. У результаті роздільного збирання ТПВ можна отримати не просто дешеву суміш, а відсортовану вторинну сировину. Такий підхід вирішує проблему з переробкою всіх видів відходів. Отримання вторинної сировини та її переробка – це вирішення не тільки екологічних проблем, але й економія матеріально-технічних ресурсів. 27
Зараз на ринку вторинної сировини найбільш затребуваною є макулатура: вона застосовується у виробництві паперу, картону, м’яких покрівельних матеріалів, теплоізоляційних матеріалів (наприклад, ековати), облицювальних плит та ін. Більш того, макулатуру навіть додають в асфальт, це робить його більш в’язким. Вторинні полімери широко використовуються в промисловому виробництві полімерних плівок, віконних і дверних блоків, облицювальних плит, полімерних сантехнічних виробів, лінолеуму, теплоізоляційних та інших виробів. Зі склобою виробляють скляну тару та листове скло, також його використовують у виробництві склоплитки, теплоізоляційних матеріалів, стеклокерамзиту, склоблоків і пінопласту. Але треба зрозуміти, що економіка роздільного збирання ТПВ та їх переробки не є рентабельною без дотацій. Для прикладу, для того щоб виготовити гранулу або волокно з ПЕТФ, необхідно зібрати ПЕТФ-пляшки, їх покришити, відмити, відокремити від кришок (так як кришки виготовляють не з ПЕТФ) та отримати ПЕТФ-флекс. Далі ПЕТФ-флекс потрібно пропустити через екструдер та переплавити для отримання гранул або волокна. Здавалося б, усе легко й просто, проте є кілька важливих проблем, пов’язаних із переробкою. По-перше, це кількість та чистота сировини. По-друге, ефективність переробки залежить від якості сировини, на яку безпосередньо впливає те, на якій стадії вилучається ця вторинна сировина (на рівні роздільного збирання чи з полігону). Через підвищення вимог до вторинної сировини (її чистота, необмежуваність повторного використання, переробка більш складних багатокомпонентних відходів) та зростання витрат на збирання і переробку вторинної сировини (висока частка ручної праці при збиранні та сортуванні відходів, використання головним чином імпортного, тобто більш дорогого устаткування, постійне зростання в останні роки витрат на енергоресурси, оподаткування), економічна рентабельність переробки починає знижуватися. Щоб стимулювати таку переробку, необхідні регуляторні заходи та економічні стимули. Перехід до економіки замкненого циклу, де папір, картон, полімери, склобій та інші відходи ніколи не стають сміттям, створюючи додаткові економічні можливості, представляється ефективною стратегією для вирішення проблем використання вторинної сировини (рисунок). Цей перехід передбачає скоординовані дії з боку держави, підприємств із поводження з відходами, приватного бізнесу та фінансових суб’єктів. У замкнутому циклі життя матеріалів виділяють два напрями: економічний і технічний. Економічний напрям – це розподіл витрат на поводження з товаром після того, як він перетвориться на відходи. В багатьох країнах Європи вже давно діє економічний механізм, який передбачає відповідальність за збирання та подальшу переробку відходів упаковки. Він називається розширеною відповідальністю виробника (РВВ). 28
Рисунок. Основні переваги економіки замкненого циклу Реалізувати РВВ можна по-різному: зобов’язати виробника переробляти певний відсоток своєї упаковки або платити комусь за це. У межах РВВ компанії встановлюють контейнери для роздільного збирання, фандомати і пункти прийому використаної тари або делегують збирання та переробку дочірнім структурам. Україна також зацікавлена до залучення цього процесу. У травні 2021 р. 11 відомих виробників ще до затвердження відповідного законодавства підписали Меморандум про співпрацю щодо створення організації розширеної відповідальності виробників (ОРВВ). Технічний напрям – це в першу чергу такий дизайн упаковки і самих товарів, при якому їх легко зібрати й переробити. Підходів багато. Одні компанії йдуть шляхом паралельної розробки пакувальних матеріалів і способів їх переробки, інші адаптують свої матеріали до існуючих технологій: там, де це можливо, замінюють полімерну упаковку на інші види упаковки (що розглядаються як більш екологічні з погляду утилізації та переробки відходів), такі як картон, папір, скло або алюміній. Треба пам’ятати, що якість вторинного продукту завжди нижча, ніж первинного. Повністю з вторинної сировини не роблять майже нічого. Її частка може бути різною залежно від вимог виробника (наприклад, до зовнішнього вигляду товару) або законодавчих обмежень щодо використання вторинної сировини (наприклад, в упаковці для харчових продуктів і товарів для дітей). У Європі вже приблизно 70 % вторинної сировини використовують для виробництва пляшок із ПЕТФ, а австрійська компанія Erema пропонує технологію переробки «від пляшки до пляшки». Для залучення вторинної сировини в первинний продукт потрібна не тільки технологія, але й інфраструктура. В Україні вона поки не розвинена, але нові підприємства будуть з’являтися.
29
Поки що переробка вторинної сировини залишається дорогою та низькорентабельною, її зростання гальмують відсутність роздільного збирання відходів, економічна неефективність, а також дефіцит вторинної сировини. Однак переробка буде рости під тиском глобальних екологічних проблем і на тлі посилення вимог держав до відповідального виробництва. Наразі ж основна проблема переробки – недостатній стабільний потік сировини, тому важливо в першу чергу розвивати систему роздільного збирання відходів. Головною перепоною для розвитку сфери поводження з відходами в Україні на сьогодні залишається застаріле законодавство. Наразі в Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування знаходиться на розгляді у другому читанні рамковий законопроєкт «Про управління відходами» (реєстр. № 2207-1-д), який передбачає розв’язання проблем з утворенням, накопиченням, збиранням і видаленням відходів, які сьогодні досягли в Україні критичного рівня. Зокрема, він створює законодавче підґрунтя для запровадження ієрархії поводження з відходами та принципу «забруднювач платить»; системи розширеної відповідальності виробника, яка встановлює вимогу для виробників нести відповідальність за повний цикл життя створеного паковання, батарей, акумуляторів тощо; введення жорстких європейських екологічних норм стосовно спалення та захоронення відходів, які завдають шкоди здоров’ю людей і довкіллю.
30
Практика впровадження системи управління якістю на підприємстві з виробництва пакувальної продукції В.О. Лебединець, д.фарм.н., О.В. Прохоренко, к.е.н., ТОВ МНВП «Аріс» ЛТД, м. Харків Останніми роками значна кількість українських виробників паковання зорієнтувалася на європейський і міжнародний ринки збуту своєї продукції. Поряд із цим збільшився конкурентний тиск і на внутрішньому ринку, що вимагає розвитку як технології виробництва, так і підходів до управління компанією. Гарантована стабільна якість і безпечність продукції має досягатися паралельно із зростанням ефективності виробництва, зменшенням непродуктивних витрат, заощадженням всіх видів ресурсів. Саме такий рух уперед вектором удосконалення матеріальної бази й системи управління дозволяє вагомо збільшити експортний потенціал української продукції в будь-якій галузі. На думку багатьох фахівців, одним із перших кроків на шляху збільшення ефективності будь-якого бізнесу є впровадження стандартизованої системи управління. Серед таких систем найпоширенішою в світі є система управління якістю (СУЯ) за моделлю міжнародного стандарту ISO 9001. Сертифікатів відповідності таких систем на світовому рівні наразі видано понад 1,2 млн – цифри, що говорять самі за себе. Харківська компанія «Аріс» на чолі з директором Євгеном Титаренком на початку 2021 р. успішно завершила майже 9-місячний проєкт впровадження СУЯ та пройшла її сертифікацію в міжнародному органі DQS. За цей час у компанії накопичився достатньо цікавий і корисний досвід, яким варто поділитися. Так, фахівцями компанії опубліковано кілька наукових і популярних статей у фахових періодичних виданнях, проведено тематичну екскурсію для студентів кількох закладів вищої освіти, взято участь у вебінарах і конференціях з метою популяризації руху за якість і конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Отже, почнемо з огляду причин, які мають сприяти впровадженню СУЯ на українських підприємствах взагалі та на підприємствах з виробництва паковання зокрема. Таких причин як мінімум дві. По-перше, більшість замовників підприємств у сфері паковання – це виробники харчової, косметичної та фармацевтичної продукції, для яких необхідним є отримання гарантій надійності своїх постачальників, їх спроможності постійно постачати продукцію належної якості, очікуваної кількості й точно в строк. Замовники бажають отримати підтвердження статусу надійного постачальника від усіх своїх підрядників, для чого проводять вхідний контроль якості та періодичні аудити другої сторони, накопичують статистичні дані щодо випадків одержання невідповідної продукції, складають річні «огляди якості», застосовують процедури оцінювання ризиків при виборі постачальників тощо. Але, окрім цього, документальним підтвердженням бажаного статусу постачальника є 31
сертифікат відповідності його системи управління якістю вимогам стандарту ISO 9001 (так само, як для підприємств харчової галузі – ISO 22000, а для фармацевтичних – GMP). Цей стандарт, відомий у всьому світі, є необхідною (але іноді недостатньою) умовою для участі в тендерах, укладанні угод із закордонними (останнім часом – і українськими) замовниками, вигідного продажу компанії, отримання кредиту чи залучення інвестиційних коштів. По-друге, у наш час глобалізації, зростання конкуренції, впливу численних негативних факторів оточуючого бізнес-середовища на діяльність будь-якої організації, впровадження СУЯ стає нагальною потребою, викликаною необхідністю чіткої структуризації й систематизації всіх процесів, збільшення їх керованості, зменшення витрат, оптимізації всіх ресурсномістких операцій тощо. Актуальність впровадження СУЯ напряму зростає ще й під впливом «фактору зростання» компанії. Ієрархічна структура будь-якої організації, яка зростає, стає дедалі розгалуженішою, що для збереження керованості потребує більшої стандартизації процесів, систематичного моніторингу, оцінювання й аналізування інформації про результативність процесів, управління ризиками, вжиття коригувальних і запобіжних дій, інновації. Таким чином, формується виражена потреба керівництва в ефективній системі управління компанією, яка, до того ж, має бути визнана незалежною стороною, щоб документально довести її наявність і дієвість замовникам та іншим зацікавленим сторонам. Тепер торкнемося ключових етапів впровадження СУЯ. Початком проєкту створення СУЯ зазвичай є глибокий аналіз наявної ситуації в компанії, зокрема – існуючої системи управління. За допомогою запрошених експертів або силами власної управлінської команди на основі сформульованих очікувань керівництва визначають мету впровадження СУЯ (потрібно чітко розуміти, чого бажають від майбутньої системи власник і топменеджери), складають деталізовану програму реалізації цього проєкту, формулюють задачі й план дій для робочої групи, створеної з числа заступників директора і керівників структурних підрозділів. На цьому ж етапі розробляють Політику щодо якості, визначають фактори бізнес-середовища (бізнес-контексту організації) та їх вплив на компанію, а також наявні ризики й можливості, сильні й слабкі сторони (наприклад, за допомогою SWOTаналізу). Результати цих робіт, які можуть дати цінну інформацію для подальших дій, обов’язково обговорюють на засіданнях робочої групи. Політика щодо якості – це стратегічні наміри вищого керівництва стосовно питань відповідності продукції, які необхідно поширити в межах компанії, щоб із ними був ознайомлений кожен працівник. Дехто вважає це непотрібним, формальним елементом стандарту ISO 9001, але варто завжди пам’ятати, що в стандартах такого рівня немає жодної зайвої вимоги, принципу, терміну. Політика щодо якості – це задокументовані твердження, гарантії, відповідальність, що їх приймає на себе безпосередньо вище керівництво, і невиконання цих положень буде суттєво псувати імідж як самого керівника, так і компанії в цілому. 32
У свою чергу, Політика надає основу для формулювання цілей різних рівнів для процесів і структурних підрозділів організації. Встановлення взаємоузгоджених цілей, починаючи від стратегічних і закінчуючи особистими для конкретних працівників – це надважливий аспект системи управління. На жаль, у переважної більшості українських організацій такої практики все ще немає, вони живуть уявленнями про закордонні моделі організації сучасного бізнесу, але реалізують їх на основі пережитків планової економіки. Так, часто зарплата у всіх людей на одній посаді однакова і не залежить від рівня якості й продуктивності роботи конкретного працівника; діяльність різних підрозділів неузгоджена за часом, входами й виходами, часто недостатньо або неправильно регламентована; відчувається занадто велика бюрократизованість, упередженість і непрозорість рішень керівництва тощо. Отже, розробка основоположних документів СУЯ на першому етапі створення системи управління має виконуватись виключно під особистим контролем і за постійної участі вищого керівництва. Паралельно із цим розпочинають масштабне навчання персоналу всіх підрозділів, що охоплені майбутньою системою. Навчають принципам управління якістю, положенням стандартів ISO серії 9000, відповідним методам та інструментам забезпечення якості (таким, як метод стратифікації, метод виявлення причин-наслідків за допомогою діаграм Ісікави, метод визначення пріоритетів за допомогою діаграм Парето, метод побудови контрольних карт Шухарта тощо). Корисним є також вивчення японського досвіду управління якістю й продуктивністю (Toyota Production System, TPS; Kaizen, ощадливе виробництво), методології каскадного планування Balansed Scorecard, Шість сигм (6), теорії обмежень тощо. Далі розробляють стратегію, візію й місію компанії, опрацьовують систему ієрархічного (каскадного) планування діяльності. Наступний етап присвячений визначенню архітектури процесів майбутньої системи. Для цього формують набір процесів СУЯ, встановлюють їх входи/виходи, визначають постачальників і споживачів, описують алгоритми виконання процесів, формулюють цілі й показники результативності для процесів і підрозділів усіх рівнів. Це довготривалий етап роботи з процесами, адже він передбачає їх ретельну регламентацію, детальний опис виконання (послідовності стадій, операцій), точок контролю, варіантів дій у позаштатних ситуаціях тощо. Докладність і масштаб регламентації залежать від рівня критичності ризиків, складності робіт, підготовки персоналу, нормативних вимог та інших факторів, тому стандартних рішень тут немає. Важливо, щоб усі процеси було описано за циклом PDCA, як це рекомендує стандарт ISO 9001:2015, тому документовані процедури мають містити опис дій з: планування процесу (Plan), виконання запланованого (Do), контролю й оцінювання результативності (Check), а також напрями дій задля постійного удосконалення (Act). 33
Вважаємо за потрібне організовувати систематичні презентації всіх процедур керівниками процесів на засіданнях робочої групи, інформуючи про всі важливі аспекти документування відповідних процесів, прямо на місці погоджуючи спірні питання, уточнюючи деталі, домовляючись про єдине розуміння термінології. Доброю практикою є проведення засідань робочої групи раз на тиждень упродовж усього терміну виконання проєкту. Завдяки цьому суттєво збагачуються знання управлінської ланки компанії про процеси й засоби управління, визначаються «слабкі зони» в різних видах діяльності, плануються потрібні коригування. На третьому етапі фактично починають впровадження всіх розроблених процедур, паралельно проводячи діагностику системи. На цьому етапі обов’язково вносять правки в документацію, ще раз узгоджують взаємодію процесів, актуалізуючи правила й алгоритми їх виконання. Далі проводять оцінювання результативності процесів СУЯ за встановленими показниками, здійснюють внутрішні аудити всіх процесів та підбивають підсумки. Цей етап теж потребує багато часу. Наприклад, підготовка аудиторської групи, розробка супровідної аудиторської документації (програм, планів, чек-листів, форм звітів, протоколів реєстрації невідповідностей і рекомендацій тощо), проведення циклу аудитів, підготовка й презентація аудиторських звітів – усе це може зайняти понад місяць. Тим не менш аудити дозволяють «тримати в тонусі» всі процеси, знаходити «больові точки», а найголовніше – визначити потенціал для удосконалень. Головне – підготувати персонал, щоб аудити сприймалися не як інспекція чи ревізія, а як важливий інструмент внутрішньої діагностики, який має надавати підґрунтя для подальшого поліпшення діяльності. Варто зазначити, що одним із критеріїв оцінки результативності процесу внутрішнього аудиту можна визначити задоволеність керівництва цінністю аудиторських звітів. З організаційного погляду впровадження СУЯ полягає в налагодженні систематичних зборів робочої групи, де обговорюються тижневі напрацювання, проблеми, що виникають, ідеї та пропозиції членів групи. Засідання групи доцільно проводити саме щотижня, адже за цей час вже накопичується достатньо інформації для презентації та обговорення. Важливо, щоб модератор засідань (людина, відповідальна за проєкт) забезпечував можливість висловитись усім членам групи, надавав час для розгляду різних пропозицій і заперечень, проте на завершення обов’язково підбивав підсумки і фіксував прийняті кінцеві рішення за кожним питанням. Робота групи триває місяцями, адже проєкт впровадження СУЯ охоплює майже всі аспекти діяльності організації, передбачає кропітку роботу з персоналом, розробку численних документів. Отже, неправильно виділяти на такий проєкт лише кілька місяців. Досвід свідчить про те, що в нормальному, не авральному режимі такий проєкт (від постановки задач і до проведення фінальних внутрішніх аудитів) триває щонайменше 7-10 місяців. Ще приблизно місяць займає проведення «роботи над помилками» – вжиття коригувальних дій за результатами аудитів, а також оформлення заявки на 34
сертифікацію і спілкування з відповідним органом. Потім передбачено дві фази сертифікаційного аудиту (тривалість їх проведення залежить від поточних результатів взаємодії з органом сертифікації), і ще приблизно через місяць (якщо орган сертифікації іноземний) – власне видача сертифікату. Стосовно кадрового ресурсу, потрібного для цього проєкту: переважна більшість організацій і в Україні, і за кордоном для реалізації проєкту впровадження СУЯ запрошують консультантів. Як правило, такі консультанти допомагають спроєктувати й впровадити систему швидше, ніж це б виконували власні працівники, але тут є й ризики: компетентність деяких консультантів, м’яко кажучи, незадовільна, але її не в силах визначити організація-замовник. Це відома у світі проблема і тому Міжнародна організація зі стандартизації ISO навіть видала відповідний стандарт для допомоги організаціям, який також прийнятий і в Україні: ДСТУ-Н ISO 10019:2007 «Системи управління якістю. Настанови щодо вибору консультантів та використання їхніх послуг». Найчастіше консультанти використовують заздалегідь підготовлений «типовий» комплект документів. Користь від такого підходу для організації – нульова чи майже така. Окрім того, «привнесення» чогось чужого ззовні зазвичай не стимулює персонал на прояв ініціативи, на відміну від варіанту створення цього власними силами. Із цих причин варто йти власним шляхом, але за умови, що рівня підготовки своїх управлінців вистачає для реалізації таких проєктів. Головне – до цієї масштабної роботи весь час має бути максимально залучений власник/директор і керівники всіх структурних підрозділів. Саме це є обов’язковою умовою успішного впровадження СУЯ. Серед проблем, які виникають при впровадженні СУЯ, можна виділити кілька основних. Перша – побоювання занадто великого обсягу розроблюваної документації. Дійсно, створення системи управління неминуче пов’язане з документуванням, адже так встановлюється порядок виконання робіт, інформуються працівники, збираються дані для аналізу. Певна бюрократизація діяльності – це необхідна умова дієвості будь-якої організації, де працює достатньо великий колектив. Як відомо, бюрократія – це спосіб побудови організації, що передбачає ієрархію посад, чіткий розподіл відповідальності й повноважень, прав і обов’язків. Фактично, мова йде про певну адміністративну систему, і нічого поганого в цьому немає, якщо не доводити справу до абсурду. Більш того, регламентуванню й документуванню часто не приділяють достатньої уваги, вважаючи, що це формальність. Переважна кількість працівників на будь-якому підприємстві негативно ставиться до розробки чи застосування нових документів, пояснюючи це тим, що така робота відбирає час, що порядок виконання операцій на кожному робочому місці й так усім знайомий, і що читати й писати документи ніколи, бо «основна робота стоїть». Утім, документи з описом виконання тих чи інших процедур, правила, інструкції, регламенти, форми протоколів тощо, складені належним чином, фактично і є документальним «каркасом» системи управління. Саме через такі 35
документи навчаються й адаптуються до посади нові працівники, а знання й навички вже існуючих можна піддавати періодичному оцінюванню. І саме завдяки системі документування можна доводити зацікавленим сторонам (інвесторам, кредиторам, замовникам, аудиторам органів із сертифікації, інспекторам наглядових органів, експертам громадських організацій тощо) свою спроможність стабільно випускати безпечну продукцію належної якості. Отже, значна роль документації може не бути очевидною з поверхневого погляду виконавців на місцях, однак вона добре відчувається у стратегічному масштабі. Із цих причин питанням розробки документації системи управління необхідно приділяти належну увагу з самого початку реалізації проєкту. Стосовно формату ведення документації можна сказати, що загальною тенденцією в наш час є створення електронних систем діловодства. Паперових документів на більшості підприємств може бути не так уже й багато: затверджені оригінали документованих процедур, положень, інструкцій та документів інших видів («контрольні примірники»), а також невелика кількість врахованих копій. Основна маса задокументованої інформації використовується в електронному вигляді, особливо в тих організаціях, де функціонують корпоративні інформаційні системи, призначені для автоматизації обліку даних і керування. Такі ERP-системи (Enterprise Resource Planning systems) зазвичай будуються за модульним принципом і охоплюють всі ключові процеси компанії. Варто підкреслити, що паралельне впровадження СУЯ й систем автоматизації управлінської діяльності є найбільш доцільним, адже чітко визначені взаємозв’язки процесів, описані алгоритми їх виконання, правила дій у ситуаціях, де може бути кілька варіантів рішень, – усе це сприяє розумінню архітектури інформаційних потоків і слугує основою для технічного завдання розробникам ПЗ. Друга проблема стосується необхідності залучення до проєкту кожного працівника. Наскільки це актуально – навіть говорити не потрібно, про це написано сотні статей і підручників. Без залучення людей жодна система, навіть досконало розроблена, працювати не буде. Створення, як і реформування системи управління відбувається не тільки в кабінеті директора, але й на робочих місцях всіх виконавців. Забезпечувати таке залучення вдається тільки завдяки лідерським якостям вищого керівництва, які транслюються через керівників різних рівнів до кожного працівника. Цілі, плани, завдання в сучасній організації мають формулюватися обґрунтовано, прозоро, зрозуміло для всіх виконавців. Так само має здійснюватися й звітування. Окрім цього, на засіданнях робочої групи значну увагу варто приділяти вивченню принципів і вимог стандартів ISO серії 9000, доведенню їх актуальності в сучасному складному бізнес-середовищі – тільки так вдасться переконати людей у необхідності змін у підходах до організації діяльності. Крім того, звісно, потрібні дієві механізми мотивації. Це можуть бути премії за досягнення встановлених показників результативності/цілей, винагорода за корисні пропозиції, надання реальної можливості кар’єрного й інтелектуального розвитку, заходи для зміцнення корпоративного духу. 36
Важливим кроком до прозорої системи мотивації праці є застосування показників результативності роботи підрозділів, бригад, груп і окремих працівників. Мета – забезпечити таке функціонування цієї системи, щоб кожен працівник був зацікавлений у прояві всіх своїх здібностей. Дуже важливо, щоб із боку персоналу була підтримка СУЯ. Потрібно викорінити формальне ставлення до змін, усунути непотрібні звіти й відписки. Важливо пояснювати працівникам усіх рівнів те, навіщо потрібна система управління якістю, доводити, що кожен процес важливий і його регламентація потрібна для зменшення ризиків неякісних, небажаних результатів, що збільшення задоволеності клієнтів прямо чи опосередковано поліпшує фінансові результати діяльності компанії, а відтак – і її економічну стабільність як роботодавця. Зазвичай від впровадження СУЯ очікують налагодження мережі всіх бізнеспроцесів так, щоб стабілізувати й прогнозувати їх результати, мінімізувати появу будь-яких невідповідностей (особливо дефектів продукції), зменшити витрати всіх видів ресурсів, збільшити продуктивність роботи. У свою чергу, це надає можливість стабільно забезпечувати якість продукції та прийнятні ціни, а отже – збільшувати задоволеність і лояльність замовників. Протягом реалізації неформального проєкту впровадження СУЯ в будь-якій компанії відбувається багато змін. Наприклад, часто суттєво переглядають і реформують організаційну структуру, приводячи її у відповідність до процесної архітектури СУЯ. Переглядаються й актуалізуються майже всі посадові інструкції, де чітко встановлюються межі відповідальності й повноважень, взаємодія підрозділів. Усе це підвищує керованість компанії, дозволяє зменшити час на погодження численних робочих питань, збільшує інформованість керівників, обґрунтованість їх рішень. Кілька слів про сертифікацію СУЯ на відповідність стандарту ISO 9001:2015. Якщо проєкт був неформальним, сертифікація – це значна подія для колективу, це фінал тривалої й напруженої роботи, який запам’ятовується не тільки отриманням сертифікату, а й тим, що з’являється обґрунтований привід пишатися своїми напрацюваннями, здобутками, перемогами, демонструючи їх стороннім аудиторам. Втім, абсолютно неправильно говорити про завершення цього проєкту: впровадження СУЯ зовсім не закінчується після сертифікації. По-перше, необхідно удосконалювати, «доводити» численні механізми планування, контролю й звітності, поліпшуючи показники діяльності на всіх рівнях в усіх процесах. По-друге, варто замислитись над розширенням «функціоналу» загальної системи управління, наприклад, шляхом інтеграції до неї систем енергоменеджменту, системи забезпечення безпечності продукції, екоменеджменту, інформаційної безпеки і безпеки персоналу, соціальної відповідальності тощо. Отже, після сертифікації попереду ще дуже багато цікавої роботи!
37
Клеевые композиции для производителей упаковочной продукции Е.А. Скотаренко, НПП «Люкс-Х» (ООО), г. Харьков Упаковочная отрасль, будучи одним из самых емких сегментов рынка использования клеев, продолжает способствовать тенденции роста потребления, так как пищевая продукция и другие потребительские товары продаются в упаковке. В связи с развитием всемирного процесса урбанизации привычка покупать упакованные продукты в магазинах и супермаркетах вытесняет другие способы получения товаров. Это приводит к увеличению спроса на упаковочные материалы и, в свою очередь, на упаковочные клеи. Важнейшим условием роста потребления клеев в промышленном масштабе являются инновации. На инновации в сфере производства и применения клеев влияют мегатренды в упаковке: здоровье и защита окружающей среды. Распространяется стремительно и повсеместно. Повышенное внимание к проблеме загрязнения отходами полимерных изделий дает новые импульсы к изменениям в упаковочной индустрии; натуральность. Потребитель стремится к ответственному стилю жизни, что ведет к росту упаковки на основе натуральных компонентов, не оказывающих негативное влияние на окружающую среду; удобство. Вместо обычного приема пищи – еда «на ходу». Вечно занятые потребители ищут продукты в удобной упаковке, экономящие время. Потребители продуктов «на ходу» выбирают здоровые продукты в упаковке «схватил и побежал», которые впишутся в их быстрый образ жизни. Пока занятой образ жизни остается символом статуса, рынок «замен приему пищи» продолжит расти, а вместе с ним и упаковка для этой категории; индивидуальность. Рынок упаковки становится все более разнообразным, индивидуализация и персональное обращение к потребителям движет ростом; цифровые технологии. Социальные медиа (Instagram, Facebook и YouTube) создали тренды на упаковку, которая будет интересно смотреться на фото и видео. Растущий спрос на порционные продукты в мелкой расфасовке, движимый изменениями в стиле жизни и желанием получить удобства, выгоден для сегмента клеев, так как более мелкая упаковка требует пропорционально больше клея при ее изготовлении на один и тот же объем продукта. Новые тренды приводят к изменению технологий в упаковке, разработке нового клеевого оборудования, индивидуальному подбору рецептур клеев для производств, которые удовлетворят конкретного потребителя. 38
В Украине ежегодно производится около 7 тыс. т клеев для упаковки. Отечественное производство занимает 69 % от всего объема потребления в этом сегменте. К производимым в Украине клеям относятся практически все водорастворимые клеи для этикетки и клеи на основе синтетических и природных полимеров для гофротары и картонных коробок. Основной объем производства клеев для упаковки в Украине приходится на четыре предприятия, среди которых ведущее в области производства адгезивов для этикетирования – НПП «Люкс-Х» (ООО).
Рис. 1. Структура упаковочных клеев на украинском рынке Оставшийся 31 % отечественного рынка клеев для упаковки удовлетворяют поставки из-за рубежа (рис. 1). Импорт клеев в натуральном выражении составляет около 4 тыс. т в год. К импортным адгезивам относятся все клеирасплавы, клеи для производства упаковки из гибких материалов и небольшой объем водных клеев для склеивания тары и маркирования. Украинский экспорт клеев для упаковки незначителен – всего 0,2 %. Это чуть более 20 т в год (рис. 2). Основными странами-потребителями украинского клея являются Молдова и Республика Беларусь, небольшая часть поставок приходится на страны Восточной Европы. Рынок клеев для упаковки зависит от потребления и производства тары для продуктов питания и непродовольственных товаров, ведь около 80 % упаковки используется именно в данных сегментах.
39
Рис. 2. Производство, импорт и экспорт упаковочных клеев в Украине в 2018–2020 гг. Анализируя динамику использования клеев для упаковки за последние шесть лет, можно увидеть стабильный рост потребления до 2019 г. (рис. 3). В 2020 г. происходило снижение объемов, которое связано с локдауном из-за коронавируса и падением реальных доходов населения. Особенно ощутимо падение спроса на клей наблюдалось в сегменте маркирования упаковки для пива и напитков – почти на 9 %, в связи с практически полной остановкой работы HoReCa.
Рис. 3. Динамика и прогноз потребления клеев для упаковки в Украине, т/год Уже со второго полугодия 2020 г. начал расти спрос на упаковку. Это было связано с осознанием того, что упаковка – наиболее безопасный и гигиеничный способ хранения продуктов питания.
40
Аналитики предполагают, что после выхода из пандемии изменятся не только показатели и конфигурация рынка, но и отношение к упаковке в обществе в целом. Поэтому в 2022 г. ожидается рост рынка упаковочных клеев по сравнению с докоронавирусным 2019 г. За последние шесть лет, начиная с 2015 г., емкость рынка клеев для упаковки выросла на 20 %. Ожидается, что к 2025 г. объем потребления клеев в этом сегменте вырастет еще на 10 %, то есть суммарно на 30 % по сравнению с 2015 г., и емкость рынка в этом сегменте составит 10609 т/год. Структура клеев для упаковки по областям их применения является такой (рис. 4): для бумажной и картонной упаковки; для маркирования (этикетки и акцизные марки); для упаковки из гибких материалов.
Рис. 4. Структура потребления клеев в Украине в зависимости от области их применения в упаковке, 2020 г. Область применения клеев для производства бумажной и картонной упаковки: производство гильз, втулок и картонно-навивной продукции; сборка тары и упаковки из гофрокартона и картона (межслоевая склейка, каширование, ламинация, боковая склейка);
41
изготовление бумажных пакетов и мешков (боковая склейка, приклеивание дна, межслоевая склейка); производство поддонов, защитных уголков и сотового картона; заклеивание клапанов картонных коробок и ящиков; приклеивание «соломки» и крышек на картонные пакеты с напитками и индивидуальные упаковки. Область применения клеев для маркирования: приклеивание этикетки при производстве ликеро-водочных изделий, вина, пива, слабоалкогольной продукции, напитков, воды, продукции пищевой, химической и фармацевтической промышленности; приклеивание акцизной марки при производстве ликеро-водочных и табачных изделий. Клеи для маркирования могут использоваться на разных типах этикетировочных машин, для различных материалов этикетки и условий применения: бумажные и полимерные этикетки; холодные влажные ПЭТФ- или стеклянные бутылки; горячая стеклянная тара; горячие и холодные жестяные банки; оборудование с магазинной или рулонной подачей этикеток для тары из ПВХ и ПЭВП. Область применения клеевых композиций для производства упаковки из гибких материалов: для упаковки (комбинация БОПП/ПЭ, ПЭТ/ПЭ) для глубокой заморозки пищевых продуктов; для упаковки (БОПП/ПЭ, ПЭТ/БОПП металлизированная, БОПП/СПП, бумажный слой/ПЭ, БОПП металл/БОПП) для кондитерских изделий; для упаковки для товаров для животных (ПЭТ/ПЭ, ПЭТ/БОПП, металл/ПЭ); полимерная упаковочная продукция (ПЭТ, металл/ПЭ, БОПП/АЛ/ПЭ или ПЭТ/АЛ/ПЭТ) для гигиенических товаров (жидкого мыла, дезинфицирующих составов, влажных салфеток, шампуней и пр.). Согласно классической структуре в зависимости от основы адгезива выделяют клеи для упаковки (рис. 5): на водной основе; на основе EVA (термоклеи); на основе растворителей (сольвентные).
42
Рис. 5. Структура потребления клеев в зависимости от основы адгезива в Украине, 2020 г. В клеях на водной основе в качестве растворителя используется вода. Такие клеи отверждаются, позволяя воде испаряться или поглощаться склеиваемой поверхностью. Обязательным условием использования клея на водной основе является то, что одна из поверхностей должна быть пористой и впитывать влагу. В основе водных клеев могут быть: натуральные компоненты (крахмалы или декстрины, казеин), полусинтетические или синтетические компоненты (полимеры и смолы). Преимущества водорастворимых клеев: высокая адгезия; экологичность и безопасность для здоровья; подходят для широкого спектра оборудования (ручное и автоматизированное нанесение); быстрая схватываемость и устойчивость к сдвигу; возможность подбора цвета под склеиваемую поверхность; экономный расход на разных типах оборудования; устойчивость к конденсату, но при этом хорошая отмываемость тары; доступная цена. 43
Водорастворимые адгезивы для упаковки могут применяться как для поточного метода нанесения, так и для погружного. Подходят для нанесения клея валковыми, дисковыми машинами и при помощи форсунок. Для маркирования тары используется оборудование карусельного или линейного типа. При помощи оборудования карусельного типа наносятся этикетка, контрэтикетка, кольеретка, акцизная марка. Клей подается пневматическим насосом на вал с ракельным ножом, на этикетку клеевой слой наносится специальными «переносчиками» (паллетами). Оборудование линейного типа используется в основном для этикетирования тары из ПЭТФ и жестяной тары. Клей подается пневматическим насосом из ведра или шестеренчатым из клеевой ванночки. На таком оборудовании этикетируется только одна позиция – этикетка. Термоклей (горячий клей, клей-расплав) – это адгезив, который изготовлен на основе термоплавких полимеров и смол. Твердая структура термоклея сохраняется при обычной температуре и изменяется при нагревании выше точки размягчения. Горячий клей наносится в расплавленном состоянии при температуре, которая колеблется в пределах 140–210 °С, в зависимости от применения и материалов, подлежащих склеиванию. Как только горячий клей остывает, клеевое соединение становится твердым, детали упаковки или этикетки склеиваются. Большинство термоклеев изготавливаются на основе этиленвинилацетата. Адгезивы выпускаются в виде гранул, подушечек, блоков или клеевых палочек (стержней). Внешний вид клея разработан с учетом конкретных применений и конструкции клеевого узла оборудования. Горячие клеи в виде стержней (палочек) наносятся с помощью термоклеевого пистолета. Горячие клеи на основе полиолефинов называют «чистыми» клеями, поскольку они не содержат в составе наполнителей, которые оставляют нагар на оборудовании. У клеев с эффектом «самоочистки» низкий и экономичный расход, они быстро схватываются, эластичные, клеевой шов устойчив к воздействию широкого диапазона температур. Клеи-расплавы на полиуретановой основе создают высокопрочное клеевое соединение и эффективно применяются в переплетном деле. Термоклеи с остаточной липкостью (Pressure-Sensitive Adhesives) остаются липкими после охлаждения и характеризуются повышенной стойкостью к уровню влаги и перепадам температур. Применяются для изготовления скотчей и клейких лент. Преимущества клеев-расплавов: отсутствие переноса вкуса и запаха клея на упаковываемый продукт. Для упаковки продуктов питания, особенно кондитерских изделий, очень важно, чтобы упаковочный материал не влиял на запах самого продукта;
44
высокая прочность сцепления (адгезия). При разрыве клеевого соединения происходит вырывание волокон (бумага/картон) или деформация (полимер); универсальная адгезия. Работает на поверхностях с лаковыми и другими покрытиями; светлая или прозрачная окраска; чистое нанесение (нити и капли отсутствуют); высокая термоустойчивость, обеспечивающая стабильность вязкости. Сольвентные клеи для упаковки в настоящее время оставляют свои позиции. Законодательство многих развитых стран в области защиты окружающей среды и здравоохранения направлено на сокращение использования в промышленности веществ, содержащих летучие органические соединения. На рынке упаковки из гибких материалов обозначилась четкая тенденция перехода от клеев на основе растворителей на клеи на водной основе или на полиуретановые бессольвентные клеи со 100%-м сухим остатком. Это означает, что клеевой состав является моногамным по структуре и его отверждение наступает при его взаимодействии с другим композитом. В Украине экологическая тенденция закрепилась пока недостаточно глубоко: 60 % объемов клеев для производства упаковки из гибких материалов используется на основе растворителей и лишь 40 % – это бессольвентные клеи. Для ламинирования упаковки из гибких материалов используют полиуретановые или акриловые дисперсии. Сольвентные клеи бывают однои двухкомпонентные, что позволяет использовать их в производстве упаковки из разных материалов. В первом случае в состав входит изоцианат, во втором к нему добавляют отвердитель. Требования производителей упаковки к клеям зависят от оборудования и склеиваемых материалов. Общие требования, которые выдвигают все производители упаковки к клею, – его экономичный расход и достаточная адгезия, позволяющая гарантировать качество и надежность выпускаемой продукции. Адгезив для упаковки должен обладать такой консистенцией, которая предотвратит разбрызгивание и образование нитей в процессе его нанесения. При нанесении валком клей должен равномерно растекаться и не пениться. Рецептура клея должна обеспечивать возможность быстрого его нанесения без засорения используемой системы. Клей для этикетирования, помимо эффективной работы на линии, должен гарантировать сохранность этикетки на таре без смещения, даже после воздействия конденсата. Термоклей для приклеивания крышек на картонные пакеты с напитками должен сохранять прочность и герметичность готовой упаковки в процессе ее транспортирования и эксплуатации.
45
Научно-производственное предприятие «Люкс-Х» успешно производит промышленные адгезивы с 1997 г. Благодаря многолетним научнотехническим исследованиям и инновационным разработкам компания создала широкую линейку клеев, способных работать в любых условиях и различных областях промышленности. Стоимость клея в себестоимости конечного продукта у наших клиентов минимальна, однако его значение огромно, ведь от того, как будет выглядеть упаковка на полке магазина, зависят не только продажи самой продукции, но и имидж всей торговой марки. Сегодня в ассортименте компании «Люкс-Х» более 60 марок клеев на водной основе собственного производства и широкий ассортимент клеев-расплавов британского производителя Beardow & Adams (Adhesives). Компания поставляет промышленные адгезивы более чем на 1000 предприятий в Украине и за рубежом, используя передовые технологии производства, выпуская надежный продукт, которому доверяют крупнейшие бренды в различных отраслях промышленности. Среди наших клиентов – AB InBew Efes, Carlsberg Group, Procter & Gamble, SC Johnson, Mondelez International и другие. Благодаря правильно построенной структуре в компании «Люкс-Х» осуществляется многоуровневый контроль сырья, отслеживаются постоянство и «чистота» продукции, производится более 2 тыс. т клеев в год с гарантией их высокого качества. Ни на один день не останавливаются разработки новых продуктов и работы по улучшению существующих. Для упаковочной промышленности компания «Люкс-Х» производит и поставляет клеевые композиции для решения следующих задач: приклеивания этикеток на упаковку из стекла, ПЭТФ-тару, жестяную и картонную тару; приклеивания акцизных марок на стеклянную тару, фольгу, полимерные, жестяные и термоусадочные колпачки; полиграфических работ (вклеивание блока в обложку, формирование обложки, каширование или оклейка бумагой, использование материалов со сложным полимерным покрытием); склеивания упаковки из картона, бумаги; производства гофрированных ящиков, картонно-навивных гильз, туб и многого другого. НПП «Люкс-Х» (ООО), как сертифицированный производитель клея, имеет уникальную возможность разрабатывать высококачественный вододисперсионный клей, удовлетворяющий любые технические требования заказчиков, предоставляя исключительный сервис. На протяжении всего цикла производства продукции у заказчика специалистами компании обеспечивается полное технологическое и информационное сопровождение, осуществляются консультативные выезды на предприятия с проведением тестовых испытаний на линиях. Специалисты отслеживают продукцию, которую выпускает наш заказчик. И если эта продукция не вызывает 46
нареканий, только тогда считается, что производственная задача компании выполнена. В компании «Люкс-Х» всегда можно заказать имеющиеся марки клеев или оформить заказ на индивидуальный продукт, рецептура которого будет разрабатываться в сертифицированной научной лаборатории в соответствии с технологическими особенностями производства и склеиваемыми материалами, которые использует заказчик.
47
Цифрові компоненти пневматичних систем пакувального обладнання та IIoT рішення «Камоцці». Сучасні методи діагностики О.В. Васильченко, ТОВ «Камоцці», м. Київ Компанія «Камоцці» цього року святкує 30 років на ринку України! За роки наполегливої праці її фахівці достатньо глибоко вивчили можливості й потреби українського ринку в різних його сферах. Також варто згадати, що «Камоцці» – це компанія з всесвітнім іменем, і у світовому масштабі її вік нараховує понад 50 років. Вона має як широкий перелік офісів у всьому світі, так і виробничі гілки у ключових країнах (рис. 1).
Рис. 1. Компанія «Камоцці» на світовому ринку Відомо, що одним із ключових секторів ринку для виробників пневматичного обладнання та засобів автоматизації є сектор упаковки, оскільки він потребує високого рівня автоматизації, швидкого спрацювання виконавчих механізмів та легкої їх переналадки. «Камоцці» співпрацює з усіма ключовими гравцями українського ринку в сфері упаковки, постійно покращує та збільшує ту додану вартість, яку пропонує своїм клієнтам. Сьогодні постачання лише компонентів для обладнання втрачає актуальність, адже виробники обладнання потребують технічних рішень, які допоможуть покращити роботу машини чи полегшити її обслуговування. Пневматичні компоненти й рішення використовуються на всіх етапах упаковки продукту, доводячи свою ефективність та актуальність.
48
Рис. 2. Етапи пакування продукції На першому етапі пакування продукції використовуються обгортальні машини, наповнювальні та дозувальні пристрої, FFS-обладнання (формування, заповнення та ущільнення), очисні машини. Цей етап є найбільш делікатним, оскільки пакувальний матеріал безпосередньо контактує з харчовим, фармацевтичним, косметичним або іншим продуктом. Це вимагає рішень, які дають можливість уникнути будь-яких забруднень. Важливо також забезпечити максимальну надійність, зберігаючи гнучкість обробки різних продуктів, не знижуючи загальної ефективності обладнання. Наступний етап представлений пакуванням у групову упаковку. Тут упаковка не безпосередньо контактує з продуктом, а обгортає або упаковує один чи кілька видів торгової (споживчої) упаковки. Після цього упаковка закривається та маркується, а потім переходить до наступного процесу. Такі дії вимагають дуже високих виробничих циклів. Як наслідок, важливо використовувати надійні, ефективні та міцні компоненти. На цьому етапі використовують машини для випрямляння картону, пакувальні, ущільнювальні та етикетувальні машини. На останньому етапі утворюють транспортні пакети. Вони потрібні для забезпечення безпеки під час усіх наступних логістичних операцій. Цей етап представлений великими пакувальними машинами, палетизаторами, етикетувальними та картонувальними машинами, які працюють на менших швидкостях, але з більшими навантаженнями. Як наслідок, необхідні надійні енергоефективні технічні рішення. Враховуючи таку структуру пакувальних етапів (операцій), «Камоцці» пропонує своїм клієнтам як індивідуальні рішення для окремих вузлів обладнання, так і комплексні рішення для широкого застосування в окремих секторах ринку. Це можуть бути: пневматичні виконавчі механізми з інтегрованими системами керування та безпеки; системи підготовки повітря, рідин і газів; системи для роботи з високим тиском для формувальних машин; 49
системи пресування та позиціювання; електронні системи із самодіагностикою з вмонтованою технологією IIoT («промисловий Інтернет речей»). Кожен етап пакування потребує контролю для забезпечення якості й відповідної продуктивності обладнання в цілому. І саме компоненти та технічні рішення «Камоцці» допомагають забезпечити можливість віддаленого контролю за обладнанням, де б воно не було встановлене – завдяки технології «Самодіагностики». Вона передбачає поєднання всіх технологій для отримання точних окремих рухів. Це оптимізує загальну продуктивність машини, щоб створити конкурентну перевагу для користувача. Надійність пневматичних розподільників, виконавчих механізмів та компонентів поєднана з точністю в керуванні пропорційними регуляторами та клапанами, а також зі швидкістю та точністю позиціювання електромеханічних циліндрів та осей, що в кінцевому рахунку гарантує ефективні рішення для будь-якого застосування на кожному етапі пакувальної лінії (рис. 3).
Рис. 3. Контрольні системи на етапах пакування продукції Спеціальне програмне забезпечення UVIX дає змогу об’єднати декілька систем у єдиний модуль керування і діагностики. До UVIX можуть бути підключені пневматичні острови, пропорційні системи керування тиску та витрат, електричні циліндри (рис. 4).
50
Рис. 4. Програмне забезпечення UVIX UVIX допомагає керувати параметрами швидкості та прискорення, тиску й зусилля, витрат і продуктивності як віддалено, так і поруч із обладнанням. А за допомогою системи CoilVision вона дає змогу контролювати стан ключових компонентів системи й передбачати їх своєчасне обслуговування чи заміну. Таким чином «Камоцці», поєднуючи механічні та цифрові технології, щоб забезпечити надійність, гнучкість і підвищену ефективність виробництва, створює додану вартість для клієнтів. Досвід, накопичений протягом багатьох років, дає змогу супроводжувати партнерів «Камоцці» від ідеї до впровадження, враховуючи обмеження, стандарти, технічні вимоги та термін виконання проєкту.
51
Дизайн упаковки та етикетки: тенденції розвитку та вплив на продаж продукції Є.О. Бондар, Goracio Branding Agency, м. Харків Процес продажу будь-якого товару підтверджує дуальність цього світу. На ринку зустрічаються продавці та покупці, у яких цілі й завдання різні. Загалом обидва хочуть мінімізувати витрати при максимально можливому доході. Але є нюанс: мета продавця – продати товар мінімальної якості за максимальною ціною, а мета покупця – купити товар максимальної якості за мінімальною ціною. Зрозуміло, що істина десь посередині. І продаж відбувається, коли пропозиція продавця та попит покупця перебувають у балансі ціна/якість. Іншими словами, біль від втрати грошей повинен компенсуватися насолодою від придбання товару. Однак далеко не завжди покупець має можливість перевірити якість товару. Найчастіше нам доводиться вірити... Вірити продавцю, вірити бренду, вірити досвіду. Існує величезна кількість факторів, здатних вплинути на вибір покупця. Детальний аналіз кожного з них зайняв би надто багато часу. Саме тому людський мозок у процесі прийняття рішень орієнтується на найбільш прості для сприйняття сигнали, такі як назва бренду, логотип, колір, а також на емоції, які вони викликають. Розуміння того, як люди роблять вибір, дає змогу впливати на їх поведінку. А одним з головних інструментів впливу на покупця є упаковка продукту. У піраміді Маслоу потреби людини розподіляються від найнеобхідніших до більш піднесених, які стають актуальними тільки після реалізації базових. У продажах те саме. Тут обов’язковою умовою є наявність самого товару. Власне, продаючи товар у тому вигляді, в якому він є, продавець може частково вирішити завдання покупця: запропонувати товар за мінімальною ціною. І це працює, коли товар актуальний, а конкурентних пропозицій порівняно небагато. Або продавцеві лінь подумати. Або не заведено на даному ринку пропонувати щось більше. Але при цьому продавець не вирішує власних завдань – максимізації власного прибутку. А якщо конкурентне поле досить щільне, то доводиться або конкурувати за ціною (що не завжди приводить до підвищення прибутку), або додавати до свого товару щось іще.
52
У 70 % випадків людина приймає рішення про покупку, стоячи біля вітрини. На це їй у середньому необхідно 6-8 секунд. У цей короткий проміжок все залежить від оцінки релевантності побаченого й корисності продукту щодо її потреб у даний момент.
Разом з тим споживач стає більш вимогливим, а боротьба за його увагу виявляється більш складною. Це привело до того, що тепер дизайн упаковки повинен бути не тільки «красивим», але ефективним і логічним. Сьогодні до традиційних функцій упаковки додаються нові: захисна. Історично це основна функція упаковки: зберігання продукту і захист його від псування, забруднень і пошкоджень; ергономічна. Іншими словами, упаковка забезпечує зручність і практичність використання: зручно транспортувати, тримати в руках, 53
відкривати/закривати, легко дозувати, захищати від дітей (і «від дурня»), зручно зберігати в холодильнику або шафі, легко мати доступ до інструкції тощо; інформаційно-комунікаційна. Будь-яка упаковка повинна повідомляти споживачеві цілком певну обов’язкову інформацію про продукт згідно з вимогами й стандартами. Але може містити також необов’язкову, наприклад, опис переваг продукту, легенду бренду тощо; естетична. Естетичність упаковки визначається досконалістю форми, гармонійністю, красою графіки та композиційного рішення – просто кажучи, упаковка повинна «радувати око»; рекламна. Упаковка продукту може бути кращою завдяки рекламі, розміщеній не тільки в місцях продажів, але й у місцях його зберігання та споживання; екологічна. Останнім часом ця функція має все більшого значення. В ідеалі упаковка не повинна забруднювати довкілля, а матеріали, з яких вона виготовлена, мають бути придатні для переробки та повторного використання. Всім відомо, що ми «зустрічаємо по одягу». Це також справедливо і щодо упаковки. Саме по ній ми в першу чергу судимо про якість і цінність товару для нас. Що цінніший товар, тим складніше і дорожче виглядає його упаковка. Складна, очевидно дорога упаковка покаже покупцеві, що даний товар – дійсно рідкісна і дуже цінна річ. І навпаки, візуальна мінімізація витрат на упаковку дозволяє продемонструвати покупцю, що заявлена ціна на товар – мінімальна з усіх можливих. І якщо сама ціна немаленька щодо ціни конкурентів, це додатковий сигнал покупцям, що якість даного продукту максимально можлива: всі гроші пішли на продукт, а не на упаковку.
54
Можна виділити три етапи, які проходить споживач, коли вибирає той чи інший товар: сканування. Рухаючись по магазину, покупець «сканує» полиці з товарами. На цьому етапі він шукає або ті товари, які йому знайомі, або намагається знайти той товар, який є в його списку покупок. На цьому етапі наше завдання – перервати його «сканування» і змусити переключитися на оновлений товар, якого він раніше не бачив у магазині; порівняння. Як тільки покупець зупинився навпроти товарів в якійнебудь категорії, починається етап візуального порівняння. Він аналізує, наскільки новий товар буде вигравати щодо існуючих, звертає увагу на колір, інформацію, розміщену на етикетці, на маркетингові гачки і на цінність, яка доноситься з упаковки; раціоналізація. На підставі інформації, яку покупець отримав на упаковці, відбувається останній етап - раціоналізація. Це пояснення самому собі, навіщо куплено цей товар. Пояснень маса: новий смак, користь, менше калорій тощо. Аналізуючи тренди в упаковці за останні 10 років і порівнюючи їх із потребами людини, можна прийти до наступного висновку: базові потреби людини не змінюються. Вона, як і раніше, хоче купувати максимально якісний товар з ряду запропонованих. Хоче знати, хто зробив продукт. Хоче тримати в руках товар, який викликає у неї довіру й приємні емоції, і готова платити за це «максимальну» ціну. Рівень «максимуму» вона визначає самостійно на підставі своїх поточних можливостей і потреб. Тому і тренди в дизайні упаковки – ті самі, що і 10 років тому: викликати довіру покупця; доводити йому, що саме цей товар відповідає уявленню про максимальну якість при оптимальній ціні. Що ж змінюється? Змінюються мода, технології і «способи доведення якості». Розглянемо, що є актуальним на сьогоднішній день. 55
ЕКОЛОГІЧНА УПАКОВКА. Це набагато більше, ніж просто скорочення кількості полімерної упаковки. Попит на екологічну упаковку зростає. Полімерні компоненти поступово замінюються на поновлювані, з екологічно чистої сировини. Розумний дизайн упаковки скорочує витрати матеріалів. Постійне зростання кількості магазинів безвідходних товарів у Європі показує, що все більше споживачів ставляться до упаковки критично. Там, де не можна і не слід уникати упаковки, потрібні рішення, які однаково задовольняють потреби як покупців, так і роздрібних продавців.
НЕГАБАРИТНА УПАКОВКА ВІДСТУПАЄ. «Чим більше, тим краще» – в минулому. «Якомога менше». Дедалі більше пакувальних рішень спрямовані на скорочення витрат на транспортування продукції. І цей підхід окупається з погляду кількості необхідних вантажівок (зниження транспортних витрат є позитивним побічним ефектом), викидів вуглекислого газу і використовуваних ресурсів. Навіть для невеликих замовлень скорочення упаковки без шкоди для зовнішнього вигляду продукту дозволяє заощадити 56
40 поїздок на вантажівці всього за три місяці. Це дійсно дивовижний масштаб. Стійко знижується навантаження на дороги і навколишнє середовище!
ТАКТИЛЬНІ ВІДЧУТТЯ. Ви коли-небудь замислювалися про те, наскільки важливий дотик? Дотик до поверхні майже відразу викликає емоції. Коли ви торкаєтеся листя або трави, ви автоматично наповнюєтеся безтурботністю. Натуральність, матеріал і його обробка – все це виступає на перший план. Розробники упаковки можуть ще більше посилити цей ефект, грамотно поєднуючи матеріал, друк, лак і дизайн. Чи то імітація дерева в поєднанні з відчуттям натурального дерева, чи сучасний крафт-папір. Для уяви немає меж.
Отже, щоб оживити відчуття дотику або посилити емоційну привабливість продукту, більшість дизайнів націлені на текстуровану упаковку. Наприклад, якщо цільова аудиторія знаходиться в преміум-сегменті, можна подумати про витиснені етикетки, вибірковий лак або матове покриття, що створює відчуття дотику до бархатистої шкіри.
57
Погляньте на цей зразок упаковки засобів по догляду за шкірою. Бачите, як золота фольга і вибірковий лак використовується для додання текстури упаковці? Додавання такого елемента, як текстури, підвищує привабливість як продукту, так і бренду. МІНІМАЛІЗМ І ПРОЗОРІСТЬ. В основі нової культури ідея, в якій «менше» буде більше. Це матиме неабиякий вплив на упаковку, яка в найближчому майбутньому буде мати зменшені, стримані, чисті кольори й форми. Типографіка проста і в той же час сильна, а дизайн прямолінійний і максимально легко зчитується. Така простота стає сильною стороною. Модні бренди добре представлені в простій формі, вони привертають увагу в точках продажів. Прозорість, реалізована за допомогою вікон, вирізів або навіть мінімально можливої кількості матеріалу, важлива для того, щоб дати споживачам уявлення про продукт. Кольори і особливості продукту інтегровані в дизайн упаковки.
58
МАКСИМАЛІЗМ ЯК ПРОТИДІЯ. Голосно, яскраво, багато. Але ніколи не буває «занадто багато». «Мислити масштабно» розглядається як противага мінімалізму. Тенденція до максималізму проявляється в помпезному дизайні та барвистому поєднанні стилів. Максималізм вільніший і пронизливіший; бажана індивідуальність, часто в яскравих кольорах або з блискучими елементами. Візьмемо, наприклад, золото. Воно привабливе, елегантне та розкішне. Золоте оздоблення, таке як гаряче тиснення фольгою, знову буде затребуване – від невеликих масштабів за рахунок очищення окремих елементів до великомасштабного використання «золотої» фольги. Залежно від продукту та цільової групи.
КРЕАТИВНА РОЗПОВІДЬ. Розповідання історій – один з найефективніших способів комунікації. Люди люблять розповіді! Вони хочуть спілкуватися з продуктом, який є чимось більшим, ніж просто продукт. Статистика показує, що 81 % споживачів вирішують, керуючись емоціями. Це означає, що якщо ваш дизайн упаковки не підходить для розповіді, ви можете втратити більшу частину своєї цільової аудиторії.
59
Тепер ваш дизайн упаковки може бути натхненний історією вашого бренду або тим, як ви почали. Це також може бути серія ілюстрацій, що нагадують про цінності вашого бренду. Або просто графіка, доповнена історією.
УПАКОВКА + ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ. Розумна приманка для очей: упаковка стає все більш емпатичною. Вона відповідає споживачам і їх способу життя. У той час як деякі галузі (наприклад, роздрібна торгівля продуктами харчування або сектор натуральної косметики) все частіше шукають пакувальні рішення, які позбавлені найнеобхіднішого і виробляються з використанням екологічно чистих матеріалів та обробки, інші вважають за краще ефектну упаковку, яка привертає увагу і викликає імпульс до покупки. 60
Світло (інтегроване в упаковку) в першу чергу, як і раніше привертає увагу для подання бренду, і є багато способів його активувати, у тому числі світлова хореографія: світло включається, коли споживач узяв упаковку, коли упаковка відкрита, або ж упаковка світиться на полиці, та багато іншого. Але це далеко не все: розробники упаковки впевнені, що скоро на упаковці з’являться фільми. «Живе оповідання» на упаковці: демонстрація переваг продукту, показ рекламних фільмів, знайомство з продюсерами. Це точно буде цікаво!
Так що ж важливо для покупця? Хороший товар завжди буде поштовхом до повторних покупок. Завдання полягає в тому, щоб змусити покупця полюбити ваш продукт. В ході нашого опитування ми виявили три фактори, які впливають на рішення про покупку: дизайн упаковки (естетика + інформативність); правильне розміщення на полиці; конкурентна ціна. Ми виділяємо три критерії гарної упаковки: привернути увагу покупця серед тисячі товарів; розповісти про важливі для споживача переваги впізнаваним для нього способом; запам’ятатися, щоб споживач закріпив реальний досвід взаємодії з продуктом з візуалом упаковки і надалі обирав саме цей продукт. Будь-яка розробка упаковки – це не просто створення гарної обгортки. Це чітке розуміння, що упаковка повинна збільшувати продажі не тільки в момент поновлення, бо працює ефект новизни, а протягом тривалого періоду. Домогтися останнього набагато складніше, і для цього важливо пройти всі етапи розробки упаковки.
61
Особливості транспортування картонних заготовок у штанцювальному обладнанні за бокові поля І.І. Регей, д.т.н., Я.М. Угрин, к.т.н., Б.Р. Іваськів, Українська академія друкарства, м. Львів Паперово-картонне паковання складає вагому частку сектора засобів пакування, і попит на нього продовжує зростати. Так, минулого року українські підприємства виробили 861,2 тис. т картонно-паперової продукції, що в порівнянні з 2019 р. склало 101,1 %. Окрім того, 304,2 тис. т (35,3 %) було експортовано [1]. Виробництво картонного паковання забезпечує виробничий сектор, укомплектований парком штанцювального обладнання, складовою частиною якого є преси. Преси штанцювального обладнання містять нерухому плиту з плоскою штанцювальною формою та рухому натискну [2]. Вертикальне переміщення масивної натискної плити регламентоване умовою проходження кареток із зафіксованими картонними заготовками за переднє поле через робочу зону штанцювання і спричинює інерційне навантаження на привод. Запропоновано новий спосіб дискретного транспортування картонних заготовок через технологічні секції штанцювального обладнання, реалізація якого уможливлює забезпечення обмеженого циклічного переміщення масивної натискної плити [3]. Він передбачає заміну фіксування за переднє поле на фіксування картонних заготовок КЗ (рис. 1) клапанами окремого лівого 1 та правого 2 засобів за їх бокові поля, чим забезпечується суттєве зменшення ходу натискної плити 3.
Рис. 1. Схема транспортування картонних заготовок за бокові поля у штанцювальному обладнанні Фіксування картонних заготовок за бокові поля супроводжується прогином їх центральної частини. Для експериментального його дослідження був розроблений та виготовлений експериментальний стенд, що складається зі стола 1 (рис. 2) для встановлення картонної заготовки КЗ, змонтованого на горизонтальній рейці 2, лівої 3 та правої 4 стійок з горизонтальними поличками 5, 6 для фіксування її за бокові поля лівим 7 і правим 8 гвинтами за допомогою притискних п’ят 9, 10. 62
Рис. 2. Схема експериментального стенда для дослідження прогину центральної частини картонних заготовок Для оцінки прогину центральної частини картонних заготовок КЗ опорний стіл 1 опускали, внаслідок чого утворювався прогин k, який фіксували за допомогою цифрового індикатора 11. За результатами експериментальних досліджень встановлено максимальний прогин k = 3,9 мм (рис. 3а) при фіксуванні картонної заготовки форматом 840×840 мм і масою 1 м2 m1 = 230 г/м2 з поперечним розташуванням її волокон відносно осі затиску. Мінімальний прогин k = 1,1 мм (рис. 3б) виявлено при фіксуванні картонної заготовки найменшого формату (550×550 мм) з найбільшою масою 1 м2 (m1 = 370 г/м2) з поздовжнім розташуванням її волокон відносно осі затиску. Виявлено залежність прогину картонних заготовок від маси 1 м2 картону: для формату 840×840 мм і m1 = 230 г k = 3,9 мм впоперек напрямку осі фіксування, що в 1,4 раза більше, ніж для заготовок із параметром m1 = 370 г аналогічного формату. За отриманими результатами прогину картонних заготовок різних форматів та маси 1 м2, розташування їх волокон відносно напрямку осі фіксування, експериментальним та аналітичним шляхами отримано фіксовані значення потрібного горизонтального натягу переднього поля заготовок. У контексті окресленого завдання вирішено технічну задачу із забезпечення горизонтального натягу переднього поля картонних заготовок для мінімізації негативного впливу їх прогину. Запропоновано одну з кареток комплектувати засобом фіксування картонних заготовок за вільне поле з рухомими нижніми й верхніми губками, що зафіксовані на підпружинених втулках і забезпечують натяг переднього поля картонних заготовок, чим ліквідовується їх прогин.
63
а)
б) Рис. 3. Залежності прогину картонних заготовок від маси 1 м2, формату, розташування волокон відносно напрямку осі фіксування: впоперек (а), вздовж (б) Принцип роботи полягає в тому, що рух правої та лівої кареток забезпечує переміщення картонної заготовки КЗ (рис. 4) з прогином середньої частини шляхом фіксування правого та лівого вільних полів верхніми ВГ та нижніми НГ губками завдяки дії пружин кручення ПК. У процесі руху лівої каретки ЛК палець 1, завдяки контакту з нерухомою профільованою напрямною 2 та дії пружин 3, зміщується перпендикулярно рухові кареток до контакту з упорами 4, що завдяки фрикційному контакту з підпружиненими верхніми губками 5 ліквідовує прогин переднього поля картонної заготовки КЗ. Зафіксовані в такий спосіб картонні заготовки КЗ транспортуються із зупинками по технологічних секціях штанцювального автомата. Після завершення транспортування картонної заготовки КЗ по технологічних секціях штанцювального автомата пружини стиску 6 повертають верхні губки 5, а профільована нерухома напрямна 2 через палець 1 повертає нижні губки 7 у вихідне положення.
64
Рис. 4. Схема каретки для фіксування та натягу картонної заготовки за бокове поле Розроблений новий спосіб та засоби транспортування картонних заготовок через технологічні секції штанцювального обладнання уможливлюють реалізацію виконання операцій виготовлення розгорток обмеженим переміщенням як масивної натискної плити у пресі, так і технологічних інструментів у всіх секціях штанцювального обладнання, що забезпечує впровадження енергоощадного продукування розгорток засобів пакування з картону. Література: 1. Кривошей В.М. Папір, картон та гофрокартон для транспортної упаковки // Упаковка. 2021. № 2. С. 9‒11. 2. Регей І.І. Споживче картонне паковання (матеріали, проектування, обладнання для виготовлення). Львів : УАД, 2011. 144 с. 3. Пристрій дискретного переміщення картонних заготовок по технологічних секціях штанцювального автомата: пат. 122189 України: В65G 47/84 (2006.01), В65G 17/46 (2006.01), B31B 50/04 (2017.01), B26F 1/02 (2006.01), B26F 1/40 (2006.01). Книш О.Б., Регей І.І., Кравчук І.М., Іваськів Б.Р.; володільці пат.: Регей І.І., Книш О.Б. № а2019 01334; заявл. 11.02.2019; опубл. 25.09.2020. Бюл. № 18. 4 с.
65
PaperBag: комфорт та естетика пакування Д.А. Легейда, ТОВ «ПейперБег», м. Київ У споживачів та продавців продуктів завжди є вибір: використовувати паперовий чи поліетиленовий пакет. PaperBag – це новий напрям виробництва паковання ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг». Попит ринку диктує певні правила. Якість сертифіковано за ISO 9001:2015, FC-COC804607. Аудити періодично проводять всесвітньо відомі компанії Bureay Veritas та Intertek, які вже понад 100 років формують передумови росту якості та безпеки продукції виробництв у всьому світі. PaperBag пропонує продукцію, яка актуальна, безпечна, естетична та завжди комфортна: паперові пакети для хліба й випічки; пакети з індивідуальним дизайном для рекламування бренду замовника; пакети для перевезення різних товарів; пакети для харчових продуктів; пакети для подарунків, одягу, косметики. Просте порівняння показує, які переваги й недоліки має кожен із цих видів матеріалів для пакетів: Повітря та волога. Гаряча їжа та напої створюють конденсат у поліетиленових пакетах, який не випаровується, а залишається всередині. Продукти стають вологими та втрачають свою початкову форму, особливо вироби з борошна. У паперових пакетах продукти «дихають», а волога не конденсується на їх поверхні. Паперовий пакет для випічки – єдина зручна альтернатива для комфортного її зберігання. Жиростійкість. Поліетиленова плівка не пропускає жир. Однак паперові пакети жиростійкі не гірше, ніж полімерні аналоги, до того ж вони вбирають надлишки жиру без втрати своїх захисних властивостей. Крафт-пакети зазвичай мають високий рівень якості. Їх виготовляють із міцного багатошарового паперу, який не так легко розірвати чи пошкодити. Головне правило – обрати вироби необхідної щільності. В такому випадку паперовий пакет виконає всі свої функції. Крім того, така упаковка дуже легка, тому її можна дешево транспортувати. Ціна. Поліетиленова плівка, звісно, дешевша у виробництві, ніж папір. Однак варто враховувати, що папір, який використовують для пакування їжі, виготовлений із сертифікованої сировини за доступною ціною. До того ж оптові покупці мають можливість отримати великі знижки, а магазини пропонують спеціальні акції та програми лояльності. Естетика. Сучасна поліграфія створює чудові можливості наносити якісний та індивідуальний друк на паперові пакети, забезпечуючи 66
іміджеву рекламу замовнику та інформативне поле для покупців продукції. Крафт-пакети PaperBag мають чудовий естетичний вигляд. Мінімалістичний дизайн та акуратна форма неймовірно стильні. Саме завдяки цьому такі пакети часто використовуються в модних бутиках та магазинах косметики. До того ж на крафт легко наноситься друк будь-якого кольору. Можна створювати брендовану продукцію, яка стане повноцінною частиною реклами. Екологічність. Певно, всім відомо про наслідки бездумного та масштабного використання поліетиленових виробів на планеті. Вони не розкладаються як мінімум пів століття, а якщо залишаються в ґрунті, то забруднюють довкілля. Ефективного й економічно виправданого методу збирання, утилізації або повторного використання полімерних пакетів наразі не існує. Розсудливість та усвідомлення відповідальності за майбутнє планети привели до поступової заборони по всьому світу використання деяких виробів із поліетилену. Так, у Європі до кінця 2022 р. в маркетах, вендингових компаніях, закладах харчування to go будуть заборонені виробництво та використання деяких полімерних виробів (кришки, трубочки, стакани). Свідомі споживачі все частіше відмовляються від полімерних пакетів на користь паперових. Паперові пакети не тільки можуть бути перероблені. Більше того, 70 % «нових» пакетів, які споживачі отримують у магазині, вже виготовлено з перероблених паперових виробів. Рециркуляція полімерних пакетів набагато складніша і не настільки ефективна. Фактом лишається те, що паперові пакети розкладаються в природному середовищі буквально за кілька років. Крім того, паперові пакети можна повернути до магазину та ще отримати бонуси. Їх також можна використовувати в побуті для повторного пакування або для зберігання речей. Незалежно від того, чи ви є підприємцем у сфері громадського харчування, чи просто використовуєте паковання для домогосподарства та покупок, вибір паперових пакетів – це невеликий, але важливий крок у справі збереження природи планети. PaperBag пропонує своїм замовникам широкий вибір якісних паперових пакетів за доступними цінами та вигідними умовами, у тому числі з можливістю нанесення на вироби кольорового друку, використання різних фактур і логотипів. Красиві, стильні, функціональні та надійні паперові пакети (гуртом чи вроздріб) – чудове рішення для всіх, хто хоче гарно упакувати і презентувати подарунок. Із часом усі споживачі будуть користуватися паперовою упаковкою. Адже це не тільки модно та зручно, це є внеском у збереження навколишнього середовища. Тому команда щодня працює над вдосконаленням своїх продуктів у цьому напрямі. PaperBag: комфорт та естетика пакування! Споживай розумно і з задоволенням! 67
Защита упаковки как объекта интеллектуальной собственности Ю.В. Шаповалова, МЮК «KODEX», г. Киев Стоит нам сегодня выйти на улицу, зайти в торговый центр или в супермаркет, как мы сразу окружены сотнями торговых марок и брендов. На улице нас встречают сияющие вывески, огромные билборды, плакаты и другая наружная реклама. На нашу электронную почту ежедневно приходит огромное количество спам-рекламы, а благодаря файлам cookie поиск товара в Интернете может «аукаться» на протяжении следующих нескольких месяцев. И каждый из производителей товара хочет, чтобы именно их бренд запомнился. Вот почему так важно иметь оригинальную торговую марку и вот почему упаковка товара все чаще напоминает произведение искусства. А произведение искусства всегда необходимо защищать. Упаковка как объект авторского права Важно понимать, что авторское право распространяется не только на литературные произведения или музыку. Авторским правом также защищаются произведения изобразительного искусства: скульптура, картина, рисунок, гравюра, литография, произведение художественного дизайна и т.д. Если человек придумал и создал оригинальный дизайн упаковки, то он автоматически становится его автором и у него возникают авторские права на объект с момента создания произведения. Регистрация авторского права не обязательна, однако мы рекомендуем регистрировать авторское право, что в будущем сможет сэкономить огромное количество времени и нервов при судебных разбирательствах. Кроме того, авторским правом может защищаться только часть упаковки, определенный рисунок, который нанесен на упаковку или другой объект. Например, молочная продукция «Простоквашино», в которой использовано название и персонаж из известного мультфильма. В таких случаях очень важно получить согласие автора на использование объекта. Такое согласие оформляется лицензионным договором. Крайне важно передать права на любое произведение, которое входит в состав упаковки, от его автора к конечному собственнику, во избежание судебных исков. Например, необходимо обязательно оформлять передачу прав на произведение от дизайнера к заказчику, путем подписания договоров о создании произведения. Любой объект, созданный творческим трудом человека, имеет своего автора, и переход права на этот объект нужно обязательно оформлять договором. Авторское право - не единственный способ защиты, но это первый шаг для определения объектов, входящих в состав упаковки, их авторов и способов передачи прав на них конечному собственнику. Именно с создания произведения начинается его защита. Упаковка как торговая марка Торговая марка – обозначение, по которому товары и услуги одних лиц отличаются от товаров и услуг других лиц. Торговая марка наносится на 68
любой продукт. При этом есть торговая марка производителя (например, название производителя конфет), а есть само название конфет, также являющееся торговой маркой при условии его оригинальности. В оформление любой упаковки входит название производителя и название продукта. Оба эти названия требуют защиты. Права на торговую марку действительны с момента ее регистрации, вот почему регистрация торговых марок обязательна. После регистрации правообладатель вправе: запрещать использование своей торговой марки; предоставлять лицензии на использование торговой марки и получать выгоду; внести в таможенный реестр торговую марку и блокировать ввоз контрафактных товаров; блокировать использование торговой марки в социальных сетях; предоставлять франшизу; эффективно бороться с конкурентами.
а)
б)
в)
д) г) Рис. 1. Упаковки как объемные торговые марки с номерами свидетельств: 207597 (а), 55352 (б), 176808 (в), 96402 (г), 221610 (д) Объектом торговой марки может быть любое обозначение или любая комбинация обозначений. Такими обозначениями могут быть слова (в том числе имена собственные), буквы, цифры, изобразительные элементы, цвета, форма товаров или их упаковки и др. Таким образом, торговые марки могут быть словесными, изобразительными, комбинированными, объемными,
69
созданы благодаря сочетанию цветов, звуков или света. Важной деталью является возможность регистрации объемных торговых марок (рис. 1). Оригинальная упаковка может быть самостоятельно торговой маркой и быть зарегистрирована. Например, упаковка в виде драже M&M’s или бутылка Coca-Cola. Упаковка как промышленный образец Одним из самых часто выбираемых объектов для регистрации упаковки является промышленный образец – результат интеллектуальной деятельности человека в области художественного конструирования. Промышленный образец может быть как внешним видом изделия или его части, так и упаковкой, в которой изделие (или же товар) хранится (рис. 2).
а)
б)
в) г) Рис. 2. Примеры зарегистрированных промышленных образцов с номерами патентов: 34819 (а), 32764 (б), 25714 (в), 36750 (г)
70
Преимущества регистрации промышленного образца: запрещение использования зарегистрированного промышленного образца; предоставление права на использование промышленного образца; внесение в таможенный реестр и блокировка контрафактных товаров; предоставление права на использование в пакете франшизы. Упаковка как полезная модель На территории Украины на упаковку можно получить патент на полезную модель. Полезная модель – результат интеллектуальной деятельности человека в любой сфере технологии. Так, на упаковку, которая обладает уникальными свойствами или технологическими особенностями, которая позволяет решить ряд проблем потребителя, просто необходимо получать патент. Регистрация полезной модели дает возможность: запрещать использование полезной модели; предоставлять лицензии на использование полезной модели; предоставлять право на использование в пакете франшизы; эффективно бороться с конкурентами. Примером упаковки как полезной модели может быть: упаковка для чипсов с отделением для соуса; упаковка для йогуртов с отделением для хлопьев; состав упаковки (например, упаковка, растворяющаяся в воде). Законодательство о защите от недобросовестной конкуренции Даже если упаковка не была защищена ни одним из вышеперечисленных способов, существует возможность защиты ее путем обращения в Антимонопольный комитет Украины. Ряд статей закона Украины «О защите от недобросовестной конкуренции» позволяет бороться с копированием внешнего вида товара без регистраций. Так, ст. 4 запрещает неправомерное использование обозначений, а ст. 5 – копирование внешнего вида товара другого производителя. Итак, упаковка – это отдельный вид искусства, на который у производителей уходит огромное количество сил и средств. Пренебрежение своевременной регистрацией элементов упаковки может повлечь за собой колоссальные убытки. Необходимо максимально защищать упаковку следующими способами: оформление договоров на передачу авторских прав; регистрация торговых марок; регистрация промышленных образцов; регистрация полезных моделей. Юридическая компания «Кодекс» имеет богатый опыт в защите прав интеллектуальной собственности и всегда поможет как на стадии регистрации объектов, так и при зафиксированных нарушениях со стороны третьих лиц. 71
ДЛЯ НОТАТОК
72
ДЛЯ НОТАТОК
73
ДЛЯ НОТАТОК
74
ДЛЯ НОТАТОК
75
Загальна та наукова редакція к.х.н. В.М. Кривошей Літературна редакція І.О. Середа Дизайн обкладинки Н.І. Кругляк Організатори конференції не завжди поділяють погляди авторів. За зміст доповідей та достовірність інформації відповідальність несуть автори. Підп. до друку 07.09.2021. Наклад 100 пр. Зам. _______ Підготовка до видання: ТОВ «ІАЦ «Упаковка», 02002, Україна, Київ, вул. Є. Сверстюка, 4-А Тел.: +38 067 232 3215, e-mail: upakjour@nbi.com.ua www.upakjour.com.ua, www.packinfo.com.ua
ȲɈɏɉɋɇȻɑȲɄɈɉ ȻɈȻɆȲɍɃɒɈɃɄ ɑɀɈɍɋ
www.upakjour.com.ua
www.packinfo.com.ua
Що ми робимо: журнал «Упаковка» з 1996
конференцію «ПАКУВАЛЬНА ІНДУСТРІЯ» з 2007 конференцію молодих вчених «НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПАКУВАННЯ» з 2005
літературу з пакувальної тематики
MATERIALS PACKAGING EQUIPMENT SERVICE
www.packinfo.com.ua пошуковий пакувальний В2В-портал з 2014 виставкову газету «ПАК ЕКСПО» з 2000
конкурс і конференцію наукових студентських робіт «ЗОЛОТИЙ КАШТАН» з 2000 Всеукраїнські конкурси «УКРАЇНСЬКА ЗІРКА УПАКОВКИ», «УКРАЇНСЬКА ЕТИКЕТКА», «УПАКОВКА МАЙБУТНЬОГО» з 1998
член Всесвітньої організації пакувальників (WPO) з 1998