![](https://assets.isu.pub/document-structure/230330130824-8d2af5ae780a230e6294edf32d45ed99/v1/58a940339dc9789a0dcf0e231fd91f4b.jpeg)
![](https://assets.isu.pub/document-structure/230330130824-8d2af5ae780a230e6294edf32d45ed99/v1/ab600d01981abef2f41a1ec77b035cc1.jpeg)
![](https://assets.isu.pub/document-structure/230330130824-8d2af5ae780a230e6294edf32d45ed99/v1/fedfb12e173f4e48d1d6a95e982f4336.jpeg)
Впевнений: той, хто дивився попередній номер журналу, запам’ятав його обкладинку, на якій було зображено військовий наплічник із дуже ємним написом: «Все життя упаковано в один рюкзак». Для багатьох українців – тих, хто пішов воювати проти росіян, тих, хто перемістився в більш безпечні регіони України, і тих, хто родинами тимчасово переїхав до інших країн, – життя перетворилося на купу проблем, кількість яких ледь-ледь влізає в такий рюкзак. Загалом упаковка, будучи рівноправним учасником воєнного життя країни, допомагає перемогти російського ворога. Вона транспортує озброєння та снаряди на передову від наших закордонних партнерів, доставляє медикаменти, ліки та медичне обладнання до військових шпиталів, зберігає харчові продукти та напої, якими годує українських вояків на фронті. Нарешті, вона допомагає біженцям та переселенцям мати на новому місці речі першої необхідності для життя. Отже, як завжди, упаковка поруч із нами і в такі важкі воєнні часи. Хоча іноді й має вигляд всього лиш військового рюкзака, який увібрав у себе все наше теперішнє життя.
Дякую за розуміння та підтримку
Валерій Кривошей
ЗАСНОВНИКИ:
Національний університет харчових технологій ТОВ «ІАЦ «Упаковка»
Заснований у 1996 р.
Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України. Свідоцтво про реєстрацію КВ № 16852-5615ПР
Журнал індексується наукометричною базою Index Copernicus (ICV 2018:44)
УДК 621.798
Виходить 6 разів на рік Передплатний індекс Укрпошти 40265
Адреса редакції: 02002, Україна, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 4-А тел.: +38 067 232 3215 upakjour@nbi.com.ua, iacupakovka@ukr.net www.upakjour.com.ua, www.packinfo.com.ua
Редакцiйна КОЛЕГІЯ: О.В. Ватренко, д.т.н., О.М. Величко, д.т.н., С.Б. Вербицький, к.т.н., О.М. Гавва, д.т.н., П.В. Замотаєв, д.х.н., А. Коюн, Dr. (Туреччина), В.М. Кривошей, к.х.н., О.А. Кучеренко, І.О. Мікульонок, д.т.н., К. Олсматс, Dr. (Швеція), Б.О. Пальчевський, д.т.н., А.Д. Пєтухов, д.т.н., I.I. Регей, д.т.н., О.Л. Сокольський, д.т.н., С. Стефанов, д-р інж. (Болгарія), С. Ткачик, д.т.н. (Польща), В.В. Халайджі, к.т.н., О.Ю. Шевченко, д.т.н., В.К. Шостя, В.Л. Шредер, М.В. Якимчук, д.т.н.
Головний редактор Валерiй Кривошей, к.х.н.
Заступники головного редактора Олександр Гавва, д.т.н., Павло Замотаєв, д.х.н.
Виконавчий директор Вероніка Халайджі, к.т.н. Літературний редактор Ірина Середа
Інформація та реклама Надія Кривошей, Регіна Сиротенко
Підготовка до видання
ТОВ «ІАЦ «Упаковка»
Дизайн-концепція журналу Авторська поліграфія
Верстка та дизайн Наталія Кругляк
За зміст статей і достовірність інформації відповідальність несуть автори публікацій та рекламодавці.
Передрукування без узгодження із журналом не допускається. Посилання на журнал обов’язкове. Рукописи авторам не повертаються. Редакція не завжди поділяє погляди авторів.
© ІАЦ «Упаковка», 2022
упаковка зміст www.upakjour.com.ua
3_редактор
Упаковка рятує у важкі воєнні часи
6_війна Вчора поліграфіст, сьогодні воїн
10_
Українські пакувальники додають до Перемоги
12_
Життя після 24-го
14_презентація
Wipak Group та її місія сталого розвитку
15_
Довіра – це ключ до лідерства Plast-Box
20_ринок Інновації в упаковці
22_
Маркетологи інформують...
28_упаковка Біорозкладний ламінат для пакування масла А. Корнацький
30_
Упаковка з усіх континентів
32_
Тенденції розвитку упаковки (за результатами конкурсу WorldStar Award 2021)
36_екологія Чи збереже довкілля заборона полімерних пакетів? В.М. Кривошей, к.х.н.
38_обладнання
Експериментально-аналітична оцінка прогину картонних заготовок, зафіксованих за бокові поля
І.І. Регей, д.т.н., О.Б. Книш, д.т.н., С.В. Терницький, к.т.н., Б.Р. Іваськів
41_дизайн
Українська етикетка для вина останньої чверті ХХ ст. (шрифти «hand made»)
О.М. Мікула
45_служба коротких повідомлень
– Дмитре, що ти особисто відчував 24 лютого, коли росія пішла війною на Україну?
– Мабуть, трохи дивно, але я на 90 % був упевнений, що повномасштабне вторгнення росії в Україну почнеться в останній тиждень лютого або на початку березня. І готувався до цього. Коли напад відбувся, то вже мав план, що робити. 24-го лютого я був у відрядженні в Данії, і вже знав, що поїду до України. 25-го повернувся в Нідерланди, 26-го вилетів до Варшави, 27-го виїхав машиною до Львова, 28-го вже був у Львові, був прийнятий на службу до Збройних сил, і 1 березня вже був у військовій частині. Працюю за своїм першим фахом. Колись я був військовим зв’язківцем, радіоінженером. Зараз займаюсь приблизно тим самим, переважно зв’язком та електронікою. Тобто новим зв’язком і найновітнішою електронікою.
Важко пригадати, скільки років ми знайомі. Професія об’єднала наші бізнесові інтереси. Знаю мого нинішнього співрозмовника ще по Києву, коли він представляв в Україні відому в усьому світі компанію НР. Багато разів ми зустрічалися на виставках, конференціях, друкували його статті в журналі «Упаковка». Завжди цікаво було почути його думки про переваги та недоліки різних видів друку на пакувальних матеріалах, прогнози щодо розвитку цифри, флексо, рото та офсету. Потім Дмитро Толстолужський, а це про нього йде мова, поїхав працювати до Польщі, а згодом – до Нідерландів. І наші контакти перейшли в режим листування й перемовин по телефону. Наша нинішня розмова теж відбулася в режимі он-лайн. Але ми з Дмитром вирішили записати її, щоб запропонувати її вам, шановні читачі. І ви зараз зрозумієте, чому.
Валерій Кривошей, к.х.н.
На мій погляд, саме зараз нам усім дуже важливо допомогти нашій Батьківщині, бо це війна за існування України. Можна вибудовувати та наближати Перемогу по-різному: в Збройних силах, в бізнесі або виробництві, в культурі та на інформаційному фронті – будь-де. Тільки не можна сидіти й нічого не робити. Про це говорить наш історичний досвід: ми знаємо і пам’ятаємо про події 1918–1921, 1933–1934, 1937, 1939–1945, 1946–1947 і подальших років. Тож маємо тут і зараз виборювати свою незалежність, своє майбутнє.
– Ти майже почав відповідати на моє друге запитання. Як змінилося з того часу твоє професійне життя?
– До війни це був чудовий творчий бізнес: поліграфія, цифровий друк. Книги, етикетки та упаковка, комерційний друк. Гарний і перспективний напрям, на мою думку. Але зараз він мусить зачекати. Повернуся до нього після перемоги. До речі, дуже дякую керівництву та моїм колегам з НР за розуміння й підтримку. Вони швидко зрозуміли, що відбувається, з повагою поставилися до необхідності мого повернення до України, до Збройних сил, для захисту країни
від російської агресії. Ця підтримка була і є для мене дуже важливою. Мої колеги з НР брали участь у благодійних заходах і марафонах, збирали гроші й матеріали на підтримку України. А коли всьому світу стали відомі жорстокі, нелюдські злочини росіян у Бучі та Ірпені, то колеги вийшли на зв’язок і сказали, що тепер вони розуміють, чому я так швидко поїхав. Такі злочини можуть робити тільки нелюди, їх дійсно потрібно зупинити й перемогти якнайшвидше, щоб менше загинуло невинних людей, українців.
– Як родина поставилася до твого рішення поїхати воювати?
– Мені пощастило з дружиною. Інга тих самих поглядів, що і я. На початку, 25–26 лютого, звичайно, вона була не в захваті. Старша донька Ганна вже доросла, зараз вона в Англії. Молодшій доньці Уляні 8 років. Інга з Уляною зараз у Варшаві. Інга там навчається, тобто наразі не працює. Тож родина фінансово залежить від мене, і моє рішення їхати було і є дуже ризикованим. Але коли Інга відчула, що я дійсно маю йти до ЗСУ і серйозно налаштований їхати в Україну, тоді підтримала всім, чим тільки можливо. Зібрала, благословила, і я поїхав.
– Дмитре, не можу втриматися від кількох професійних запитань. Чи допоможе українським компаніям і вза-
Вчора поліграфіст, сьогодні воїн
галі поліграфістам отримання від ЄС статусу кандидата для України? – Я переконаний, що допоможе. Поперше, і HP, і українські поліграфісти завжди підтримують одне одного. Коли потрібно було надрукувати для ЗСУ брошури, наліпки чи інші друковані матеріали, то робота була виконана нашими українськими поліграфічними компаніями дуже якісно, швидко й безкоштовно.
Що стосується впливу інтеграції України до ЄС на розвиток поліграфії, то тут жодних сумнівів. Наочним успішним прикладом можуть слугувати країни Балтії. Їх поліграфісти вже мають сучасні технології та обладнання, вмотивований персонал. Вони дуже успішно працюють на великий європейський ринок. Якщо подивитися на звіти FINAT з інформацією про споживання самоклейних матеріалів у Європі, то за абсолютним обсягом Литва знаходиться десь у другій половині списку. Але за кількістю цих матеріалів на душу населення Литва займає перше місце в Європі. Саме в Литві ще до активної фази війни ми інсталювали декілька цифрових друкарських машин, у тому числі першу у світі найновітнішу, найбільш швидкісну машину HP Indigo 8K для виробництва етикетки. І це саме тому, що країна добре інтегрована в ЄС, має низку конкурентних переваг перед «старою» Європою, литовські поліграфісти успішно працюють, дуже
добре розвивають свій бізнес. Схожі успішні проєкти працюють у Латвії та Естонії. Тож я впевнений, що і на Україну чекають гарні часи. Бо знаю, наскільки професійними, здібними й завзятими є українські поліграфісти та пакувальники.
–Як сьогодні HP співпрацює з українськими компаніями?
– HP продовжує працювати в Україні через компанію «Уніпринт». Тут велика повага колегам з «Уніпринту». На початку війни були складні моменти з постачанням матеріалів, були великі ризики. HP намагалася мінімізувати ці ризики, але маю сказати, що саме «Уніпринт» зробив все, щоб не постраждали замовники, щоб матеріали й надалі постачалися своєчасно. Сервісна підтримка в «Уніпринту» завжди була і є на високому рівні. Я пишаюся підходом до роботи Марини Невгад,
Максима Шелеховського, Михайла Бєльського, Гелени Югельської та інших фахівців. Вони достойно відстоювали інтереси саме українських клієнтів, щоб продовжити нормальну співпрацю та постачання матеріалів. Користувачі НР також продовжують працювати в складних умовах війни з росією. Хочу відмітити компанію «Фоктуба» з Харкова. Це перша компанія в Україні, яка використовує цифровий друк на рулонних машинах НР для виробництва етикеток і пакувальних матеріалів. Ми всі знаємо, що відбувалося і відбувається в Харкові й поряд із ним. Проте «Фоктуба» продовжує працювати. Її фахівці чують ці вибухи, але не зупиняють своє виробництво. Великий респект Геннадію Загоруйку, керівнику компанії, та його команді. На мій погляд, це дуже відповідальна та патріотична позиція.
– Дмитре, ще одне професійне запитання. До речі, воно цікавить не тільки мене, але й фахівців із компанії Futamura, яка єдина у світі має два виробництва целюлозної плівки. Чи можна друкувати фарбами HP на цифрових машинах на матеріалах, відходи упаковки з яких підлягають компостуванню?
– Дуже слушне питання – і відповідь на нього позитивна. HP має документ, який підтверджує, що певні фарби HP можна використовувати для упаковки, відходи якої підуть на компост. Але за умови, що вага фарби не буде перевищувати 5 % від загальної ваги цієї упаковки. Якщо ця умова виконується, а я думаю, що це цілком реально, то фарби HP не заважають компостуванню. Є відповідний сертифікат T V AUSTRIA та DIN CERTCO щодо можливості використання друкарських фарб HP Indigo ElectroInks і праймерів Michelman для
виробництва етикетки та гнучкої упаковки, що підлягають компостуванню.
– А фарби HP можуть контактувати з харчовими продуктами в упаковці?
– Тут я був би все-таки трохи обережний. Фарби НР за своїм складом є одними з найбезпечніших матеріалів серед тих, що використовуються в друкарській індустрії. Але НР все одно радить захищати фарби ламінацією або лакуванням, якщо вони використовуються для друкування упаковки для харчових продуктів.
– Ну і нарешті моє улюблене запитання про друк. Хто переможе в «змаганні» цифри, флексо, рото та офсету?
– Думаю, що технології будуть співіснувати, але в тому чи іншому вигляді цифра крок за кроком буде перебирати на себе нові й нові обсяги ринку друку. Просто тому, що це зручно. Наприклад, ми зараз користуємося не просто телефоном, а смартфоном, говоримо по IP-телефонії, з використанням месенджера, віртуально з’єднані в Інтернеті, і насолоджуємося чудовим спілкуванням. Тому що це зручно. Ми ж пам’ятаємо часи, коли потрібно було йти до відділення зв’язку та замовляти переговори, чекати, поки назвуть номер кабінки, йти на певний час до когось телефонувати. Теоретично це можна й зараз зробити. А практично – зручніше користуватися сучасними технологіями. І цифровий друк це тільки підтверджує.
– Які твої власні відчуття як людини, яка зовсім поруч із цією теперішньою бідою? Чим закінчиться ця страшна криза, ця війна з росією?
– Сценаріїв декілька. Перед війною я у Facebook виклав своє бачення. В мене тоді ще було певне сподівання, що можна якось вплинути на росію, що вони все-таки не підуть на цей ша-
лений нерозумний крок, на повномасштабну війну. Що стосується обраної ними стратегії, там усе було більшменш зрозуміло. Єдине, чого я не зміг передбачити, – це звіриної жорстокості московитів. Зараз кількість змінних у рівняннях, що описують події, дуже велика, ситуація є в розвитку, тобто варіантів декілька. Але я переконаний: головне – ті чотири місяці, що минули, довели, що Україна переможе. Тобто варіанти відрізняються переважно тривалістю «гарячої» фази війни. Складно сказати, скільки часу займе ця війна. Але те, що ми переможемо, – це, на мій погляд, факт.
– Дмитре, ця наша розмова – унікальна. Вона єдина за весь час, коли ми під час війни випускаємо журнал, із люди-
ною, яка з професії пішла захищати свою Батьківщину. Ми дамо її на перші шпальти журналу, і її прочитають багато наших читачів. Хотілося б почути твоє звернення до наших читачів і в Європі, і в Україні.
– По-перше, хотів би подякувати всім, хто підтримує зараз Україну та її боротьбу. У першу чергу, самим українцям, що стали до зброї, українцям, що працюють, що тримають інформаційний фронт, що волонтерять, що виховують дітей, пишуть книги, створюють картини й сучасну графіку, що продовжують розвивати економіку. Україна показала себе здатною боротися, виживати, захищати та будувати своє майбутнє. Це вже доведений факт. По-друге, подяка і вдячність тим, хто Україну підтримує в усьому світі. Нам необхідна ця підтримка, вона дуже важлива для перемоги добра над злом, демократії над тиранією, України над московією. Хочу звернутися до всіх колег, всіх читачів. Маємо зупинити режим кремлівського маніяка, який бачить себе імператором. Зупинити сучасного Гітлера, щоб росія не поширила цю війну далі на терени Європи та світу, щоб 2022-й не перетворився на новий 1938-й або 1939-й. Для цього потрібно, щоб Україна перемогла. І для цієї перемоги ми всі повинні докласти всіх можливих зусиль. Хто на фронті, а хто –у професії. Бо сьогодні у всіх нас одна спільна робота: щоденна робота на Перемогу.
– Дмитре, я щиро вдячний за таку змістовну розмову. Від усіх поліграфістів та пакувальників низький уклін за твоє патріотичне рішення піти з мирної до військової професії. Чекаємо тебе здоровим і неушкодженим. Будемо всі разом боротися за нашу Перемогу над ворогом.
24 лютого повністю змінило життя українців. Багато хто пішов воювати з росіянами, інші вступили в ряди територіальної оборони для захисту українських міст та селищ, розвинувся волонтерський рух, представники якого за зібрані кошти почали постачати все необхідне для вояків та допомагати біженцям, які втратили свої оселі. Долучилися до загальної «мобілізації» й українські пакувальники. Без їхньої продукції неможливо доставити харчові продукти й напої, медикаменти та фармпрепарати, побутову продукцію і будь-яке обладнання, та й взагалі будь-що. Редакція журналу поцікавилася в керівників деяких українських пакувальних компаній, як вони нині працюють, як додають до нашої загальної Перемоги, поставивши їм такі запитання:
1. Як Ви особисто і ваша компанія зустріли 24 лютого 2022 р.?
2. Які було зроблено кроки, щоб перебудувати роботу компанії в час війни?
3. Яку продукцію та для яких клієнтів виробляєте сьогодні?
4. Чого не вистачає? Яка потрібна допомога?
5. Що плануєте робити в найближчому майбутньому?
підприємства виїхала перша машина з упаковкою для мінеральної води. 2. Ті, хто міг працювати віддалено, безболісно перейшли на такий режим. Для виробничого персоналу розробили механізм роботи з урахуванням повітряної тривоги, вжили всіх заходів безпеки. Спростили всі процеси управління до рівня «вирішуємо тільки життєво необхідні завдання тут і зараз, не забуваючи про світле майбутнє». Впровадили гнучке бюджетування в режимі онлайн, поставили на паузу роботу щодо довгострокових інвестиційних проєктів. У цей період спостерігали прояв взаємної відповідальності та неймовірні результати у виконанні завдань, які раніше довго не могли зрушити з мертвої точки.
Юлія Арнаутова, виконавчий директор ТОВ «Монопак»
Війна внесла жахливі корективи 1. До ймовірних військових дій ми готувалося здебільшого лише морально. Релокація нашого підприємства трудомістка та фінансово витратна. Із 24 до 26 лютого 2022 р. ми не працювали, проте були на зв’язку одне з одним. 27 лютого провели перші онлайн-збори керівників структурних підрозділів, а вже 28 лютого на роботу вийшли топ-менеджери і було прийнято рішення продовжувати працювати, дотримуючись заходів, які були продиктовані на той час воєнними діями в країні. Вже 3 березня 2022 р. з
Редакція журналу
3. Війна внесла свої жахливі корективи. Деякі підприємства зруйновано або ізольовано, комендантська година, регулярні тривалі сирени та постійні ракетні обстріли призвели до зменшення робочого часу та продуктивності, ускладнили логістику. Все це підвищило собівартість продукції. Через панічний ажіотаж пересічних громадян зріс попит на продукти тривалого зберігання, які здебільшого упаковані в складне бар’єрне паковання. Наразі виробники харчових продуктів укладають контракти з іноземними компаніями, а «Монопак» почав виконувати для них додрукарську підготовку макетів нових «українських дизайнів». Проте відносно нормально почуваються компанії, які виробляють продукти, що належать до стратегічно важливих (питна вода, продукти харчування тощо). Саме для такої продукції ми виробляємо гнучку упаковку. Також зазначу, що ми не проводимо будь-яку діяльність із компаніями країни-агресора.
4. На сьогодні існує брак у «дешевих» грошах, особливо після підвищення облікової ставки Нацбанку України та перегляду банками своєї політики у сфері управління ризиками.
5. Як до війни, так і зараз вектори розвитку компанії спрямовані на диверсифікацію ринку збуту, розвиток нових технологій, підбір персоналу за ознаками схожості цінностей, стандартизацію та автоматизацію бізнеспроцесів, економічну, юридичну та ІТ-безпеку.
додають до Перемоги
Олександр Шойхет, засновник та співвласник ТОВ «Весна»
24-го був шок
1. Перше відчуття – шок. Майже місяць розбиралися з організацією роботи в нових умовах, паралельно доробляючи довоєнні замовлення й відправляючи їх на склад, на якому вже зібралася значна кількість готової продукції.
2. Усі наші перші кроки здебільшого зводилися до оптимізації кадрових питань. З одного боку, багато фахівців виїхали, з іншого – було мало замовлень і, як наслідок, більшість працівників не були задіяні у виробництві. Обидві проблеми вирішили.
3. Відзначу цікаву ринкову тенденцію: виробники алкоголю стали більше працювати на експорт і почали потребувати пристойної упаковки для пляшок з алкоголем. А хто в нас робить таку пристойну упаковку?
Звичайно ж, компанія «Весна». Таким чином ми отримали нові замовлення на нашу продукцію.
4. Основна проблема сьогодні для нас – це важка логістика. І я поки не знаю, хто і як тут може нам допомогти. А загалом основна допомога для нас, виробників української упаковки, – це лібералізація економіки. От якби Президенту нашому знайти б такого Залужного для вирішення економічних завдань країни, особливо у воєнний час, то і в усіх виробників справи пішли б краще.
5. Поки нічого нового не плануємо. Намагаємося розширити експорт нашої упаковки. Але зробити це поки що складно.
вини. Але віримо, що все відбудуємо після перемоги.
2. Перебудова компанії далася важко, проте ми змогли підлаштуватися під нові реалії. Почали з проведення інструктажу для персоналу, для кожного працівника визначили чіткий алгоритм дій в умовах повітряної тривоги й ракетних ударів. Проаналізували та виявили найбільш безпечні місця для укриття. Згодом провели навчання персоналу, щоб кожен зміг замінити мобілізованих працівників або надати необхідну допомогу колезі. Зрештою напрацювали нову логістику для відправки замовлень, зокрема за кордон. 3. Наразі ми продовжуємо виготовляти наш брендовий білий офісний і кремовий екопапір, паперові пакети (саше та з квадратним дном з ручками й без) та обгортковий папір, а також знову можемо здійснювати на них друк. Беремося за супровід українського бізнесу пакетами та брендування паперових товарів. Крім того, виготовляємо пакети закритого й відкритого типу для промислових (сухі будівельні суміші, клей, шпалери тощо) і харчових (крупи, корми, заморожені овочі та фрукти) товарів. Поволі відновлюємо виготовлення блокнотів, виробів із фанери, картонних коробок.
Нікіта Грищук, директор ПП «Паперовий Еко Світ»
Віримо, що переможемо
1. 24 лютого всіх нас у компанії, мабуть, як і більшість українців, охопив шок, хаос, повне нерозуміння, що робити і як діяти далі. Перші дні, звісно ж, кожен із працівників сам вирішував для себе, як чинити. Однак увесь наш склад залишився в Україні. Спочатку ми займалися лише волонтерством: допомагали як кожен особисто, на своєму фронті, так і використовували все, чим могла б бути корисною наша компанія. Одночасно міркували, як можна було б оптимізувати наш бізнес під нові умови, та повернулися до виконання попередніх замовлень. Зрештою нам вдалося максимально відновити попередній режим роботи. Однак нам боляче було чути про руйнування складів і виробництв наших колег, зокрема в тих, у яких брали певну частину сиро-
4. На цей момент нам дуже не вистачає допомоги в рекламі та налагодженні співпраці з іноземними клієнтами, яким ми маємо змогу постачати нашу продукцію. Покращити ситуацію допомогла б також промоція на виставках та інших тематичних заходах.
5. Найближчим часом плануємо шукати нові ринки збуту, щоб вижити та продовжувати працювати і після нашої перемоги у війні. Віримо, що все буде Україна!
– Володимире, розкажіть про той тривожний ранок 24-го.
– 24 лютого я прокинувся не від вибухів: просто звик прокидатися дуже рано. Мій телефон завжди на гучному звуковому режимі. За звичкою, почав читати новини. Перша – і така жахлива: почалася війна!
Сирену ми з родиною почули вже пізніше. Зібрали речі першої необхідності та поїхали на роботу. Так, ми були підготовлені: одяг, медикаменти, документи, телефони, ноутбуки. Більше того, на початку року ми, як завжди, провели в компанії інструктаж персоналу на випадок надзвичайних ситуацій. Однак морально ніхто не був до кінця готовий до такої жорсткої новини.
– Ви сказали, що поїхали на роботу. Що там?
– Ми з керівниками підрозділів компанії дуже швидко й послідовно відреагували на такий форс-мажор. У першу чергу подбали про безпеку працівників. Життя та здоров’я людей – найцінніше. Вже в березні більшість працівників пішли у відпустку, однак багато з них продовжували працювати он-лайн. Деякі разом із сім’ями переїхали в інші міста, країни. Ті фахівці, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, не могли працювати повноцінно навіть
28 років на пакувальному ринку України. Таким терміном участі в розбудові української пакувальної індустрії може похвалитися не кожна компанія. А в режимі 24/7, як говорить генеральний директор ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг» Володимир Кудряшов, і поготів. Компанія є яскравим представником сектора паперового паковання для харчових продуктів. Її продукція завжди відрізнялася інноваційними матеріалами та дизайном. Вона неодноразово перемагала в українських та міжнародних конкурсах на кращу упаковку. Десять нагород конкурсу «Українська зірка упаковки» та три нагороди міжнародного конкурсу WorldStar Award свідчать про технічний рівень колективу компанії, його намагання завжди бути кращими.
Однак 24 лютого розкроїло життя кожного з нас в Україні на до і після. І не тільки наше особисте життя – виробничі пакувальні компанії відчули те саме. Наша розмова з Володимиром Кудряшовим відбувалася в режимі он-лайн. І хоча відстань між нами перевищувала 2 тис. км, я відчував, як схвильовано він розповідає про те, що відбулося в компанії саме після 24-го.
Валерій Кривошей, к.х.н.
віддалено. Їхні домівки опинилися без світла, Інтернету. Багатьом не вистачало харчів, а в декого вже не було і житла. Багато хто весь час перебував у бомбосховищах. Були випадки, коли ми повністю втрачали зв’язок із колегами на цілі тижні. Серед працівників компанії були чоловіки, які пішли захищати країну в ЗСУ та ТрО. На жаль, на сьогодні серед них є й загиблі.
– Володимире, як вдалося налагодити виробничу діяльність компанії?
– У травні ми переглянули штатну структуру, оптимізували кількість персоналу відповідно до запитів виробництва і споживання. На початку змуше-
ні були скоротити зміни з двох до однієї. Проблеми були з постачанням як сировини до нас, так і готової продукції до замовника, адже в країні почався транспортний колапс. У травні виникли проблеми з пальним. Стало важко знайти водіїв, які можуть легально перетинати кордон. Усе це стосується як внутрішніх доставок, так і експортних та імпортних перевезень. Наразі ми виправили ситуацію та працюємо відповідно до узгодженого плану, повністю відновили виробництво у дві зміни. У нас достатньо матеріалів, обладнання, персоналу. Попит на нашу продукцію виріс нерівномірно, зважаючи на широку лі-
Життя після 24-го
нійку виробів. Але загалом у травні була помітна позитивна динаміка роботи виробництва. В середньому
під час денної зміни запускається
не менш ніж 15 одиниць обладнання, тобто залучаються понад 80 працівників у процесах виробництва.
У зв’язку зі збільшенням обсягів виготовлення продукції ми поступово почали повертати до роботи в компанії колег, які з березня перебували на обліку в Центрі зайнятості або у відпустці. З метою підтримки принципів безпечного виробництва
ми відновили обслуговування спецодягу та не припиняли проходження обов’язкового медичного огляду співробітників.
– На що ще війна наклала свій відбиток?
– Ми відмовилися від співпраці з компаніямизамовниками з Білорусі, яка підтримує агресора –росію. Вимушені були призупинити поставки одноразового посуду на тимчасово окуповані території України. Ми переглянули ціни та умови співпраці з усіма замовниками. Вели перемовини з постачальниками щодо відтермінування оплати за сировину та матеріали. Це все підтримало бізнес, який почав приносити прибуток, необхідний компанії для розвитку, працівникам для достатку і в цілому всій економіці країни.
Крім того, ми підтримуємо працівників, надаючи їх родинам гуманітарну допомогу, в тому числі сім’ям, члени яких зараз у ЗСУ, ТрО захищають Україну. Допомагаємо тим, хто в декретній відпустці, малозабезпеченим, тим, у кого проживають тимчасово переміщені особи. Таких загалом 80 сімей.
– А тепер, Володимире, розкажіть про плани компанії на майбутнє. – «Юнівест» – виробник паперового паковання для харчової промисловості. Ми постійно розвиваємося, змінюємося та ростемо. Цьогоріч планували збільшувати експорт продукції, виготовляти нові види паковання, зокрема тарілки, супниці, бокси, стакани, паперові пакети.
Наш бізнес гнучкий. Наша продукція потрібна щоденно кожному. Ми змінилися відповідно до реалій та попри всі, маю надію, тимчасові проблеми. Ми виконуємо всі зобов’язання перед нашими замовниками. «Юнівест» дотримується принципів ощадливого виробництва та програми «Перезавантаження 2.0». Під час війни ми зосередилися лише на найшвидших і найважливіших інструментах Lean. На певний час ми зупинили проєкт трансформації за методологією Адізеса, відмінили проведення внутрішніх аудитів та проєктні роботи щодо перегляду й затвердження стратегії на найближчі п’ять років. Але ми вже пройшли через шок війни й мобілізували всі сили для нашої перемоги та життя в новій якості, працюючи кожен на своєму місці. В Україні відбулися демографічні зміни, економічні трансформації, зміни в міжнародних відносинах. Такий період, на думку маркетологів, матиме певні соціально-економічні наслідки для української промисловості. Тому ми маємо чіткий короткостроковий, залежний лише від наших зусиль, план роботи, а також довгостроковий, на який, на жаль, можуть нега-
тивно вплинути зовнішні фактори. Плануємо плідну співпрацю з країнами Європи, сконцентрувавшись на значно ширшій території збуту. Для цього потрібно вивчити законодавство, правила логістики та використання матеріалів, ціни, здорове конкурентне середовище країн, з якими маємо надію співпрацювати, адаптувати наші пропозиції та візуалізацію, рекламу.
Після чотирьох місяців воєнних дій наша країна ввійшла в нову стадію війни – довгострокову. Ми чітко розуміємо, які кроки потрібно робити для того, щоб підприємство вистояло в умовах невизначеності, обмеження ресурсів та постійних змін для бізнесу. Зараз кожна дія в інтересах компанії –це підтримка економічного фронту всієї України. Наші пріоритети незмінні: Працівники, Безпека, Якість, Терміни і Витрати. Головне – щоб настав мир! Разом ми обов’язково переможемо! Віримо в наші ЗСУ! Слава Україні!
– Я в захваті від тієї титанічної роботи, яку Вам, Володимире, і всьому колективу компанії довелося провести. Вітаю всіх працівників «Юнівесту» із цими досягненнями та бажаю нових успіхів у реалізації поставлених завдань. Така робота компанії на пакувальному ринку безумовно наближає країну до Перемоги!
Ми познайомилися на виставці Anuga FoodTech цього року в Кельні на конференції Sustainable Packaging Summit. Тоді ж виникло взаємне бажання розповісти читачам журналу про компанію Wipak Group та її кроки на шляху до сталого розвитку в напрямі виготовлення гнучких пакувальних матеріалів, придатних до вторинної переробки. І от цей час прийшов. Моя співрозмовниця – Сьюзен Янссен, менеджер Wipak Group зі сталого розвитку та екологічних продуктів. Вероніка Халайджі, к.т.н.
таких змін. А CEFLEX виступає за співпрацю та підхід у роботі для досягнення цієї спільної мети.
– Як можна прискорити придатність упаковки до переробки та покращити її інфраструктуру?
– Сьюзен, наскільки переробка гнучкої упаковки важлива для Wipak Group? – Переробка відходів упаковки є спільним викликом для виробників і споживачів. Але ми вважаємо своїм обов’язком допомогти виробникам та пакувальникам зробити відповідальний вибір і легко перейти на упаковку, придатну до переробки. Розробка такої упаковки дає змогу сортувати та переробляти її відходи належним чином.
Вона є цінним матеріалом і залишається в ланцюжку вартості як частина циклічної економіки.
– Як на цьому шляху вам допомагає співпраця з CEFLEX?
– Ми виготовляємо стійкі матеріали, завдяки яким виробники продукції в упаковці та її споживачі можуть приймати екологічні рішення на всьому шляху від полиці магазину до пункту збору відходів упаковки. Ми гарантуємо, що всі наші матеріали, придатні до переробки, відповідають рекомендаціям «Дизайну для вторинної переробки», які були запропоновані CEFLEX. Обмін досвідом у ланцюжку створення вартості є важливим для
– Оскільки запити споживачів і регулятивні вимоги зростають, потрібні спільна мета й підхід. Для безпечного зберігання продукції потрібна збалансована упаковка для певного продукту. Наші екологічно чисті матеріали GreenChoice розроблено з урахуванням циклічної економіки як керівного принципу. Наша місія полягає в тому, щоб зробити упаковку більш циклічною. Для цього ми співпрацюємо з клієнтами й партнерами, збираючи потрібні знання та разом розробляючи технічні рішення. Щоб збільшити переробку відходів упаковки, потрібно вдосконалити інфраструктуру переробки, використовуючи сучасні інновації.
– Сьюзен, які технічні проблеми у сфері переробки сьогодні досліджує та вирішує Wipak Group?
– Переробка відходів упаковки є однією з найбільших проблем нашої епохи Матеріали, придатні для переробки,
повинні відповідати існуючій у країні інфраструктурі, як правило, заснованій на механічній переробці. Але вона в різних країнах, навіть у Європі, різна. Переробка на вторсировину потребує менш складних структур плівки, але водночас без шкоди для безпеки продукту, терміну його придатності та оброблення на пакувальних машинах. Останній фактор є основною темою наших досліджень і розробок. Пакувальні лінії дуже відрізняються та мають певні вимоги до гнучкої плівки, яку ми виробляємо. Одним із ключових елементів є збереження механічних властивостей плівки, коли її структура не є складною. Наприклад, вакуумна упаковка зазвичай виготовляється з багатошарових матеріалів, що містять ПА і ПЕ та мають високу механічну міцність і стійкість до проколів. Завдяки нашим найновішим термоформованим плівкам на основі ПЕ або ПП з асортименту NFO ECO та SC ECO ми можемо підтримувати продуктивність пакувальних ліній при пакуванні продукції в ці плівки, упаковка з яких придатна для переробки.
– Які прогнози Wipak Group щодо майбутнього переробленої упаковки?
– Wipak Group є ключовим учасником ініціативи HolyGrail 2.0 у ланцюжку перехресних цінностей під егідою AIM. Метою ініціативи цифрових водяних знаків HolyGrail 2.0 є використання технологій цифрових водяних знаків для точного сортування. У найближчому майбутньому цифрові водяні знаки допоможуть споживачам краще сортувати відходи упаковки вдома, маючи всю необхідну інформацію під рукою. Чим краща якість перероблених матеріалів, тим вищим є шанс дійсно замкнути цикл і переробити відходи упаковки в нову упаковку.
На третьому тижні війни з росією було повністю зруйновано завод Plast-Box у Чернігові, тож ми не могли не зустрітися з його материнською компанією тут, у Польщі. І от ми вирушили на північ, де за 20 км від узбережжя Балтійського моря, у місті Слупську розташувалася компанія Plast-Box S.A. – відомий у багатьох країнах світу виробник полімерної упаковки для продукції різних галузей господарства.
Згадую пуск заводу Plast-Box Ukraine у Чернігові в 2011 р., а також відвідування цього виробництва у 2015 р., коли брав інтерв’ю в Тетяни Будьонної, виконавчого директора компанії. До речі, цього разу ми везли до Слупська дарунки – копії тих матеріалів у журналі «Упаковка» разом з обкладинкою першого номера журналу 2015 р. Із цих дарунків і почалася наша зустріч із Артуром Р. Сконєчним, комерційним директором групи Plast-Box, який був приємно здивований, згадавши ті часи, коли пускали в Чернігові завод із новітнім обладнанням. Наша розмова з Артуром зачепила багато питань – від загального стану полімерної упаковки до виробництва конкретної продукції в Plast-Box. Не залишили осторонь і питання про майбутнє заводу в Чернігові. А почали все-таки з історії.
Валерій Кривошей, к.х.н.
– Артуре, кілька слів про історію створення компанії та її нинішній склад. – Компанія Plast-Box була заснована в 1983 р. Від початку своєї діяльності вона займається виробництвом полімерної упаковки. За майже 40 років існування сімейний бізнес створив групу компаній. Польський материнський завод Plast-Box S.A. розташований у Слупську та спеціалізується на виробництві відер для хімічної й харчової продукції. Інший завод, Stark Partner, розташований в Уршуліні поблизу Варшави та виробляє дрібну упаковку, переважно для молочної продукції й морозива. Обидва польські заводи мають сертифікат BRC, що є особливим приводом для нашої гор-
Підприємство Plast-Box S.A. у Слупську
дості. У групі працює понад 300 осіб, які виготовляють і постачають полімерну упаковку в більшість європейських країн. Внаслідок російської агресії завод групи в Україні, на жаль, було знищено, а діяльність торгового представництва групи в білоруському Вітебську керівництво припинило.
– Які види полімерної упаковки сьогодні продукує компанія та для яких ринків?
– Зараз важко уявити розвиток будьякого сектора економіки без полімерних матеріалів. Вони ефективно захищають продукти харчування, є водонепроникними, гігієнічними та безпечними. Полімерна упаковка значно подовжує термін зберігання
їжі та її ефективну доставку в найвіддаленіші місця світу.
У даний час материнська компанія Plast-Box S.A. виробляє відра різної форми й місткості. Найбільшу групу складають круглі відра ємністю від 0,55 до 33 л, різних кольорів, із різними ручками та унікальними прикрасами. Різноманітність продукції, яку пропонує компанія, дає змогу кожному клієнту знайти найкращу упаковку для свого товару. Дизайн оформлення упаковки готує клієнт, а ми його реалізуємо, використовуючи офсетний друк або IML-етикетку, яку прикріплюємо безпосередньо при виготовленні упаковки. Упаковка зі Слупська надходить компаніям,
які виготовляють фарби, штукатурку, клеї, добрива, засоби для чищення, а також виробникам харчових продуктів (молочні, рибні, фрукти та овочі, корми) як у Польщі, так і в багатьох країнах Європи. Найбільші наші клієнти знаходяться у Великій Британії, Франції, Німеччині та Австрії. Варто зазначити, що з 1 березня 2022 р. значно зросли продажі компаніям з України та Молдови, що є наслідком знищення українського заводу.
Завод Stark Partner є досвідченим виробником полімерної упаковки для визнаних компаній – виробників молочних продуктів та морозива. Основні його клієнти знаходяться в Польщі, але він постачає упаковку і до України, Бельгії, Великої Британії та країн Балтії.
– За рахунок чого компанія виграє в конкурентів та забезпечує лідерство на ринку?
– Кожен елемент у виробництві та збуті є важливим для досягнення успіху на ринку. Найякіснішу сировину та комплектуючі, найсучасніші та високоефективні машини, перевірених партнерів із закупівель і досвідчений персонал неможливо переоцінити. Якби їх не було, ступінь довіри до нашої продукції та до нас самих був би значно нижчим. Довіра – це ключ, без неї немає шансів на розвиток компанії.
Перш за все ми дбаємо про якість нашої продукції. Недарма ми наголошуємо, що якість не сприймає жодних компромісів. Ми вкладаємо значні кошти в новітні технології. Наші команди, створені для реалізації рівноцінних проєктів розвитку, приділяють особливу увагу тому, щоб усі інвестиції були спрямовані лише на сучасне обладнання, найкращі матеріали та високоефективні форми. Вони не
Інжекційна машинаВихід готової продукції
Технологічні операції виготовлення та оформлення полімерної упаковки в компанії Plast-Box S.A.
тільки забезпечують високу ефективність виробництва, але й впливають на розвиток у руслі замкнутого циклу. Ми дбаємо про навколишнє середовище по-особливому, тому що знаємо, що маємо берегти та дбати про природу для майбутніх поколінь. Запорукою успіху на сучасному ринку є сучасна та гнучка організація, в якій інновації записані в наше ДНК. Ми така компанія. При цьому ми вважаємо, що виділяємося на ринку за рівнем наданих послуг. Немає жодних запитань або проблем, порушених клієнтами, які були б пропущені або проігноровані. Ми працюємо в динамічному середовищі й динамічно відповідаємо на потреби клієнтів. У наших відносинах із ринком ми орієнтуємося на лояльність і відкрите спілкування. Нас не ображають критичні зауваження, адже вони сприяють нашому вдосконаленню.
– Артуре, яке місце в компанії займають інноваційні розробки у всіх сферах її діяльності?
– Кожна наступна інвестиція в компанії – це інновація. Вони є частиною філософії нашої групи. Ми дотримуємося принципу, що той, хто не розвивається, стоїть на місці, а потім відступає. У нашій галузі розвиток особливо важливий. Тільки нові технології здатні забезпечити економічне виробництво разом із піклуван-
ням про природне середовище. Цей аспект нашого бізнесу нам особливо дорогий. У компанії існує багато прикладів інноваційної діяльності, починаючи від регулярного збільшення кількості місць у формах і зменшення ваги упаковки, автоматизації виробничих процесів, закінчуючи електричними та гібридними інжекційними машинами останнього покоління з використанням роботів або фотоелектричними установками, обмеженням споживання електроенергії.
– Компанія розташована в центрі міста. Як забезпечується захист екології міста?
– Plast-Box веде підприємницьку діяльність з урахуванням етичної, соціальної й екологічної відповідальності. Стратегія розвитку компанії базується на дотриманні балансу між прагненням досягти економічного успіху та турботою про позитивні відносини з працівниками, підрядниками й партнерами, турботою про місцеві спільноти, в яких ми працюємо, а також про природне середовище, яке нас оточує. Ми дотримуємося чинного законодавства в галузі охорони довкілля та дбаємо про захист навколишнього світу, вживаючи заходів і застосовуючи рішення, спрямовані на мінімізацію впливу наших послуг на природне середовище. У нашій роботі важливим орієнтиром є очіку-
вання наших сусідів і ведення бізнесу таким чином, щоб наші стосунки з довкіллям були максимально гармонійними. Ми знизили рівень шуму, побудувавши лінії передачі сировини, що ведуть від силосів до виробничих цехів. Ми купуємо лише сучасні й енергозберігаючі машини, завдяки чому постійно покращуємо енергетичний баланс на наших виробничих підприємствах. Ми налаштовуємо транспорт таким чином, щоб мінімізувати розвантаження та зменшити кількість вантажів, а отже, зменшити викиди СО2 в атмосферу. Це лише кілька ключових прикладів.
– Як на роботу Plast-Box вплинула агресія росії проти України?
– Вона стала для нас шоком. Ми дуже уважно стежили за політичною ситуацією та сигналами з Кремля до 24 лютого 2022 р., але до кінця вірили, що відкритого конфлікту не буде. Ми шкодуємо, що помилилися в цьому випадку. Досі важко повірити та прийняти те, що відбувається за східним кордоном Польщі. Напад росії на Україну багато в чому вплинув на нас, як у психологічному, так і в бізнесовому плані. Нам було важко змиритися з тим, що в ХХІ ст. в Європі йде війна. Ми не знаємо, чи вдасться коли-небудь відновити довіру до партнерів із росії чи Білорусі. Для нас стало природним, що ми призупинили діяль-
Виробничий цех Plast-Box Ukraine до
ність нашого офісу в Білорусі, негайно припинили всі комерційні відносини з компаніями з країн-агресорів і реалізацію проєктів наших місцевих клієнтів, які були призначені для цих ринків. Ланцюжки поставок похитнулися: більшість українських водіїв, які пішли захищати Батьківщину, зникли з ринку, а це призвело до суттєвих обмежень у кількості автомобілів та збільшення вартості вантажу. Проте ми оптимісти. Ми віримо в людей.
Після кожної ночі настає день, тож і ця війна закінчиться, і перемога буде на боці добра, тобто України.
– Що можна сьогодні сказати про майбутнє заводу в Чернігові?
– Треба з болем у душі сказати, що наш завод у Чернігові став жертвою російських бомб на третьому тижні війни. Для нас це був величезний удар, багато хто з нас віддали 18 років свого життя в компанії, щоб побудувати й розвивати свій завод в Україні. Виробничий цех, офіси та склади згоріли вщент. Прояв безглуздого варварства... Ми намагаємося врятувати якісь пресформи для лиття, які перевозимо в Слупськ та оновлюємо.
Тож є ймовірність, що деякі з них будуть використані знову, але з погляду збитків це невеликий відсоток від збереженого майна. Частина зовнішніх складів збереглася, і ми продаємо їх нашим українським партнерам. Значна частина наших співробітників, які залишалися в місті або повернулися до нього після видворення російської армії, влаштувалися на роботу і в ці важкі часи намагаються жити нормальним життям. Те, що вони там роблять, є натхненням для нас у Польщі та доказом прихильності до нашої групи. Ми це дуже цінує-
Виробничий цех Plast-Box Ukraine, зруйнований росіянами
мо. Їхні дії не будуть марними, вони стануть основою для реконструкції заводу в Україні.
– Артуре, яку допомогу компанія надає українцям тут, у Польщі?
– Уже в перший день війни ми стежили за всіма, хто вирішив залишити Чернігів із сім’ями та евакуюватися до Польщі. Ми вели їх аж до нашої країни та надавали офіційну підтримку, коли це було необхідно. Усім, хто приїхав до Польщі, ми допомагали знайти квартири та фінансували їх оренду, поки вони не знайшли роботу. Ми також підтримували їх у питаннях придбання їжі, одягу та інших речей першої необхідності. Поки що ми підтримуємо їх фінансово. Деякі наші співробітники з України знайшли роботу в наших компаніях. Сьогодні вони дуже активні зі своїми клієнтами в Україні та Молдові, ми вже здійснили багато поставок із Польщі, що допомагає нам заповнити прогалини, які виникають через обмеження поставок в інші регіони.
Уже в перші дні війни в Україні на території підприємства була створена спецгрупа, метою якої було надання всієї підтримки не лише нашим українським заробітчанам, які втекли від агресії в Польщу, але й усім біженцям, а також нашим колегам з України, які раніше вже працювали на заводах, а їхні родини залишилися на території України. Ми дбали про психологічну підтримку, допомагали в медичних справах, навчанні дітей, вирішували всі службові справи. Ми організували фінансові та матеріальні збори, а також транспортування спеціальної гуманітарної допомоги.
Ми вирішили подбати про всіх і якнайшвидше їх інтегрувати, щоб вони
почувалися з нами як вдома. Щодня спостерігаючи за роботою наших спільних польсько-українських команд, ми вважаємо, що вона значною мірою була успішною. Війна випустила з нас ще більші пласти добра, тому ми продовжуємо вірити в людей.
– Наприкінці кілька слів про майбутнє Plast-Box.
– Часи важкі, але ми вже маємо плани на найближчі роки. Ми оптимісти, що в поєднанні з нашою енергією, креативністю та працьовитістю обіцяє хороше майбутнє. Будемо продовжувати розвиватися. Ми завершуємо остаточні концепції розвитку наших польських заводів. Нам потрібно збільшити потужності й розширити портфоліо, щоб краще обслуговувати всіх наших клієнтів, як на заході, так і на сході Європи, доки завод в Україні не буде відновлено. Впевнений, що ми це зробимо. У нас уже є бачення, як це зробити, і ми працюємо над стратегією. Ми не уявляємо нашу групу через кілька років без нашої української компанії, нашої українки. Просто нехай закінчиться війна. Сподіваюся, якомога швидше. Слава Україні!
– Артуре, дуже вдячний за нашу зустріч і нашу розмову. Ваша відвертість, професійність, патріотичність вселяють впевненість не тільки в найкращому майбутньому компанії на роки, але й у нашій Перемозі у війні з росією. Впевнений, що завод компанії в Чернігові буде не тільки відбудований, але й матиме новітні технології та обладнання. І ми зможемо написати в журналі «Упаковка» про його відновлення та досягнення. Бажаю всьому колективу Plast-Box нових успіхів на світових пакувальних ринках.
4’2022 упаковка ринок
Компанія Emballator представила на ринок серію Small Dose, яка містить моделі різноманітних туб: Twist off Recap, Twist off Reseal, Twist off Reclose, Twist off Reclose Aluminium та Capped Aluminium, виготовлені з мономатеріального поліетилену, переробленого алюмінію та алюмінію з акцентом на екологічність.
Вони призначені для малих доз медичних і фармацевтичних препаратів. Small Dose виготовляють із використанням зеленої електроенергії. Усі вони виготовлені з мономатеріалів, що полегшує їх переробку. Флагманським продуктом в асортименті Small Dose є Twist off Recap. Це нова туба з інтегрованим рішенням ковпачка, який зменшує вміст матеріалу на 10 %, а оптимізований виробничий процес мінімізує вуглецевий слід. Уся продукція виготовляється у виробничому процесі, який відповідає стандартам ISO 9001:2015, 15378:2017 та ISO 14001.
Водостійкий папір Smurfit Kappa
Японська компанія Toyo-Morton, Ltd представила на ринок оновлену лінійку продуктів, до якої входять розчинник на основі TOMOFLEX™ і серія ламінованих клеїв ECOAD™ без розчинників, які не містять епоксидних смол та органічних сполук олова. Їх можна використовувати для виробництва широкого спектра багатошарових гнучких пакувальних матеріалів.
TOMOFLEX™ ТМ-2470 розроблено для матеріалів для пакування супів, заморожених продуктів, маринованих продуктів і локшини; ТМ-3040 – для сухих харчових продуктів, цукерок і кормів для домашніх тварин; ТМ-2300 – для реторт-упаковки згідно з FDA США 177.1390; EA-N6008 – для пакетів для рідких продуктів, а EA-N6001 – для сухих харчових продуктів. Крім того, системи ECOAD™ дають змогу підвищувати продуктивність за рахунок високошвидкісного ламінування металізованих плівкових конструкцій. Уся продукція в лінійці відповідає глобальним правилам контакту з харчовими продуктами для клеїв, таким як Регламент № 10/2011 (ЄС), FDA 175.105 (США), GB 9685-2016 (Китай) та Повідомлення № 196 (Японія).
Компанія Smurfit Kappa розробила інноваційний та екологічний водостійкий папір AquaStop™. Його водостійкі
спеціальним покриттям, яке додається до нього в процесі виробництва. На відміну від багатьох інших упаковок із паперу з покриттям, упаковка з паперу AquaStop™ може бути перероблена так само, як і стандартна паперова упаковка.
Оскільки він витримує вплив води, не пошкоджуючись, то його можна використовувати для пакування квітів, мийних засобів, фруктів та овочів, коли потрібен тимчасовий захист продукції від води. Він також особливо підходить для транспортування та зберігання охолоджених продуктів, де є вплив конденсату.
Упаковка для морозива з відновлюваного ПП
Співпраця компаній Borealis, Froneri та Paccor привела до інноваційної розробки мономатеріальної упаковки із сертифікованого відновлюваного поліпропілену. Він виготовляється з біомаси другого покоління, відходів і залишків, які не конкурують із харчовим ланцюгом людини. Частка відновлюваної сировини підтверджена балансуванням маси відповідно до ISCC Plus, що дає змогу простежити матеріал від виробництва до кінцевого використання.
Упаковка для морозива Aino виготовляється на інжекційних машинах за допомогою інтегрованого процесу з маркуванням у формі (in-mold), що робить її на 100 % придатною до переробки. Крім того, відновлюваний матеріал можна легко використовувати в існуючих виробничих і пакувальних лініях компаній-партнерів без будьяких модифікацій і з найвищою ефективністю.
клеї
План дій ЄС із циркулярної економіки План дій ЄС із циркулярної економіки (CEAP) 2.0 був опублікований 30 березня 2022 р. і є наріжним каменем Європейського зеленого курсу. Він покликаний зміцнити економіку, захистити довкілля та ліквідувати відходи. План дій визнає необхідність збільшення якісної переробки відходів і відходів від звалищ і спрямований насамперед на підвищення циркулярності у всіх промислових ланцюжках створення вартості.
Метою нового плану дій є запобігання утворенню відходів і зменшення кількості ресурсів, що використовуються. Він запроваджує законодавчі норми, спрямовані на сфери на рівні ЄС, які приносять реальну додану вартість. Якщо брати до уваги пакувальну індустрію, то Європейська комісія безпосередньо націлена на зменшення обсягу одноразової упаковки. Усі види податків, стимулів та інших тактик будуть використовуватися для істотного скорочення її виробництва. Це означає повну зміну пакувальної промисловості, якою ми її знали протягом останнього півстоліття. Йдеться не про «кращу» упаковку, «зелені» субстрати, нижчі вуглецеві формати. Мова йде про переписування всіх правил і перехід до продукції без упаковки, упаковки багаторазового використання або упаковки, яка зменшує відходи.
Що це означає на практиці? Сучасна пакувальна промисловість зазнає збоїв у неймовірний спосіб. Замість 20 одиниць одноразової упаковки постачальник буде змушений продати лише одну одиницю багаторазової упаковки.
Щоб забезпечити багаторазовість або придатність до переробки економічно життєздатним способом всієї упаковки на ринку ЄС до 2030 р., Комісія перегляне Директиву 94/62/ЄС 27 для посилення обов’язкових необхідних вимог до упаковки, яка буде дозволена на ринку ЄС. Ключове в CEAP – це «Зменшити – Повторно використати – Переробити – Без упаковки – Зменшити кількість полімерів». Нічого нового тут, здавалося б, немає, але досі це була ієрархія бажаних рішень. Тепер це обов’язково.
І саме уряд приймає рішення, а не виробник. Стратегія ЄС щодо полімерів у циркулярній економіці запустила комплексний набір ініціатив, які відповідають на виклик, що спричиняє серйозну суспільну стурбованість. Однак, оскільки споживання полімерів, як очікується, подвоїться в найближчі 20 років, Комісія вживатиме подальших цільових заходів для вирішення проблем сталого розвитку, пов’язаних із цим повсюдним матеріалом, і продовжуватиме сприяти узгодженому підходу до боротьби із забрудненням полімерами на глобальному рівні.
Цього разу пакувальна галузь, у якій багато форматів упаковки базуються на історичних нормах попередніх століть, повинна зробити величезний стрибок у майбутнє, і разом з тим – величезний стрибок у невідоме.
Виробництво пластмас у Європі
У 2010 р. виробництво пластмас у Європі становило 57 млн т, або ж приблизно 21 % від світового виробництва. Як показує остання публікація «Plastics the Facts 2021» асоціації виробників Plastics Europe, через 10 років ця частка скоротилася до 15 %.
Уперше після фінансової кризи 2008 р. світовий обсяг виробництва пластмас дещо впав до 367 млн т у 2020 р. (у 2019 р. – 368 млн т). Основною причиною цього стало поширення коронавірусу з його відомими наслідками. Зниження в Європі (ЄС-27 плюс Велика Британія, Швейцарія та Норвегія) було ще більш очевидним: виробництво тут впало на 5 % до 55 млн т у 2020 р. Споживання пластику в Європі навіть впало на 6 % до приблизно 49 млн т. Як наслідок, Європа як місце розташування індустрії пластмас продовжує відставати у світовій статистиці, що спостерігається роками. Частка Європи у 2020 р. складала лише 15 % від світового виробництва, хоча на зламі тисячоліть вона все ще становила майже 30 %. З іншого боку, Китай зміг ще більше розширити свої лідируючі позиції, його частка становила 34 % у 2020 р. (після 30 % у 2019 р.).
Plastics Europe називає вузькі місця в ланцюжку поставок і величезне зростання витрат на енергію як фактори, що найбільше впливають на виробництво пластмас у Європі. Ще одним фактором, імовірно, є зниження попиту в Європі: він впав на 3 % до 49,1 млн т.
Незважаючи на зниження виробництва, європейські виробники пластмас (ЄС-27) досягли профіциту експорту в розмірі € 9,3 млрд у 2020 р. Найважливішими торговими
These figures do not include the production of recycled plastics
These figures do not include the production of recycled plastics
Графіка: Plastics Europe
партнерами для країн ЄС-27 залишаються США, Велика Британія та Китай. Із погляду статистики експорту Велика Британія займає перше місце (15 %), випереджаючи Китай (12,7 %), Туреччину (12,3 %) та США (10 %). За даними Plastics Europe, значення пластмас у майбутньому буде зростати, тому що вони є ключовими матеріалами для інновацій та скорочення викидів парникових газів. Що стосується управління відходами від експлуатації, галузь активізувала зусилля для зміцнення циркулярної економіки пластмас, рівень переробки полімерних відходів після споживання збільшився. У 2020 р. майже 10,2 млн т полімерних відходів після споживання було зібрано та відправлено на переробні підприємства в Європі та за її межами. Також у 2021 р. виробники пластмас оголосили про значні інвестиції в технології хімічної переробки, які, як очікується, зростуть із 2,6 млрд у 2025 р. до 7,2 млрд у 2030 р.
Ринок поліпропілену в Європі
У новому звіті AMI Consulting «Polypropylene Markets. Europe 2022», опублікованому в березні 2022 р., аналізується європейський ринок ПП та досліджуються останні динамічні зміни в галузі. Він є результатом масштабної програми досліджень, яка забезпечує детальну незалежну оцінку галузі. У звіті розглядаються та оновлюються обсяги виробництва ПП та зростання попиту на цей матеріал у європейських країнах. Ключовою темою останніх двох років був COVID-19, який мав певний позитивний вплив на такі сектори, як гігієна та пакування, і деякий негативний вплив на інші сектори, зокрема виробництво автомобілів. Загальна кількість ПП (із сумішами, але без рециклату) на європейському ринку склала 10 млн т. AMI вважає, що ключовою темою наступних п’яти років буде сталий розвиток. Законодавство про одноразові вироби з полімерів може вплинути на ринки жорсткої та гнучкої упаковки, оскільки споживачі хочуть від неї відійти. Однак є обмежені альтернативи. Натомість упаковку намагатимуться спростити, пропонуючи використання мономатеріалів, щоб підвищити можливість її переробки.
Переробка відходів виробів з ПП повинна зростати, але її вплив на обсяги використання ПП буде відносно обмеженим протягом наступних п’яти років – фактично зменшуючи попит на 0,7 % на рік. Основною причиною такого низького впливу (набагато нижчого, ніж прогнозує промисловість) є доступність вторинної сировини. Більшість опитаних споживачів намагаються мати технічний потенціал для використання вторсировини у виробництві від волокон до упаковки для харчових продуктів. До проблем у розвитку ринку ПП входять наслідки пандемії COVID-19, нові екологічні стандарти, дефіцит полімерів, логістичні проблеми та зміни в роздрібних каналах. Нарешті, війна в Україні ще більше ускладнює матеріально-технічне забезпечення та тиск на витрати. Тому для моніторингу зростання європейського ринку ПП важливо розглядати окремі ринки: за географічним принципом, застосуванням, технологіями чи видами.
Світовий ринок мастербатчів
У звіті AMI Consulting за 2022 р. «Thermoplastic Masterbatch Global Market» надається всебічний аналіз поточного стану та майбутніх перспектив світового ринку мастербатчів. Ринок мастербатчів продовжує бути надзвичайно динамічним. Він зростав навіть під час пандемії COVID-19 у всіх основних регіонах світу та випереджав попит на полімери. Зараз цей ринок вартує понад $ 30 млрд. Очікується, що сектор зміцниться протягом наступних п’яти років із середньорічними темпами зростання понад 5 %. Не дивно, що найшвидше зростання буде відбуватися в нових глобальних регіонах, тоді як більш помірні темпи зростання будуть на усталених ринках Європи, Північної Америки та Північно-Східної Азії. З погляду кількості світовий ринок мастербатчів досить рівномірно поділяється на чотири основні типи: чорний, білий, кольоровий та добавки. Однак за вартістю кольорові мастербатчі домінують на ринку. Ринок мастербатчів випереджає розвиток ринків інших полімерних добавок. Це зумовлено зростанням попиту на досконаліші формули продуктів. Більшість інноваційних продуктів усе ще виробляється в більш розвинених країнах, однак інші країни швидко скорочують таке відставання. Найшвидше буде зростати для всіх видів мастербатчів їх ринок у Китаї та в Індійському регіоні. Китай є найбільшим постачальником мастербатчів у світі, причому переважну частку його продукції споживає власний виробничий сектор. Існує постійний тиск із боку законодавства задля виробництва продукції екологічнішої та такої, що легше переробляється. В результаті виробникам мастербатчів доводиться за відносно короткий час розробляти нові продукти та адаптувати існуючі рецептури. Тому багато ключових гравців зараз зосереджені на тому, як краще реалізувати підхід до сучасних вимог до продукції.
Динаміка зростання цін на гнучку упаковку Ціни на полімери, алюмінієву фольгу, папір та інші матеріали, які використовуються у виробництві гнучкої упаковки, у І кварталі 2022 р. сягнули рекордних рівнів. По-
стійний тиск від підвищення витрат на енергію, а також інших зовнішніх факторів означає, що різке зростання цін, яке спостерігалося в другій половині 2021 р., тепер перевищено.
Згідно з даними Wood Mackenzie та ICIS, вартість плівки BOPP (20 мкм) за січень-березень 2022 р. зросла на 45 % і подвоїлася в порівнянні з І кварталом 2021 р. Тонка алюмінієва фольга за ті ж три місяці підскочила в ціні на 67 % і зараз на 75 % дорожча, ніж наприкінці 2020 р. Плівка PET (12 мкм) додала в ціні 47 % за три місяці і тепер коштує на 50 % вище, ніж трохи більше, ніж рік тому, в той час як плівка BOPA (15 мкм) додала 33 % (рисунок).
Ціни на LDPE і HDPE все ще значно перевищують рівень цін, які спостерігалися наприкінці 2020 р., на 75 % і 54 % відповідно. Обидва вони досі значно дорожчі, ніж у кінці 2020 р.
Девід Бакбі, старший аналітик Wood Mackenzie, сказав: «Зростання цін по всьому світу було обумовлено перш за все енергетичними надбавками. Обмежена доступність матеріалів також сприяла зростанню цін, що погіршилося через поточні глобальні логістичні проблеми. Вторгнення росії в Україну додало подальшої невизначеності і без того сильно затьмареному прогнозу». Flexible Packaging Europe вважає, що попит на всі гнучкі матеріали залишиться позитивним. Деяке уповільнення темпів його зростання може зняти певний тиск з дефіциту на сировину та допоміжні продукти, такі як клеї й фарби. Зростання цін на логістику та комунальні послуги й надалі матиме великий вплив на витрати.
Європейська асоціація виробників пластмас Plastics Europe опублікувала друге видання звіту «Циркулярна економіка для полімерів – огляд Європи». Новий звіт містить детальну інформацію про потоки полімерів у Європі, зокрема про виробництво, переробку, споживання, управління відходами та переробку, а також використання вторинних полімерів у Європі у 2020 р. Результати є цінною базою даних для просування циркулярної, кліматично-нейтральної промисловості полімерів. Звіт демонструє статус-кво в Європі з погляду жит-
тєвого циклу полімерів та поточної ситуації щодо рівня їх переробки. Враховуючи надзвичайні умови 2020 р. через ключове слово «Corona», виробництво перероблених полімерів зросло на 12 % у порівнянні з 2018 р. Їх використання в нових продуктах зросло на 15 % і досягло 4,6 млн т. У звіті зазначено, що кількість полімерних відходів, які відправляються на переробні підприємства, зросла на 8 % порівняно з 2018 р., досягнувши коефіцієнта переробки 35 %. Однак по всій Європі 65 % полімерних відходів усе ще потрапляють на звалища або використовуються для відновлення енергії.
Відповідно до звіту, рівень переробки відходів полімерної упаковки в Європі становить 46 %, порівняно з 42 % у 2018 р. Не менш обнадійливими є дані про використання вторинної полімерної сировини. Воно зросло на 43 % з 2018 по 2020 рр.
Звіт показує, що майбутній прогрес має бути досягнутий ще швидше. Промисловість полімерів підтримує швидкі зміни системи, наприклад, завдяки значним інвестиціям у нові технології. Для прикладу, європейські виробники полімерів планують інвестувати приблизно € 7,2 млрд для впровадження хімічної переробки полімерних відходів до 2030 р. як доповнення до механічної переробки.
Крім того, у звіті підкреслюється розрив даних між цифрами щодо споживання полімерів та збирання відходів. Це можна пояснити, серед іншого, міцними полімерними виробами, які досі використовуються. Plastics Europe та її члени тісно співпрацюють із ланцюжком створення вартості, щоб дослідити додаткові причини та ще точніше аналізувати потоки відходів. Нарешті, звіт підтверджує висновки звіту «ReShaping Plastics» про те, що тісна співпраця з партнерами ланцюжка створення вартості та нова політика, що забезпечує сильніші стимули для інвестицій та інновацій, є необхідними для прискорення впровадження циркулярної економіки.
Повний звіт «Циркулярна економіка для полімерів –огляд Європи» доступний в Інтернеті для перегляду та завантаження у форматі PDF.
Упаковка з ПЕТФ на шляху до циркулярної економіки Згідно з дослідженнями Plastics Recyclers Europe, Petcore Europe, Natural Mineral Waters Europe та європейської торгової організації Unesda Soft Drinks Europe, встановлена потужність із переробки відходів ПЕТФ у країнах ЄС-27+3 зросла на 21 % до 2,8 млн т. Згідно з дослідженням, у 2020 р. з переробленого ПЕТФ було виготовлено приблизно 1,7 млн т пластівців. Постійне зростання їх використання спостерігається для лотків і плівок, які залишаються найбільшим ринком для rPET із часткою 32 %. За ними йдуть пляшки, що контактують із харчовими продуктами, із часткою 29 %. Очікується, що частка вторинного ПЕТФ у виробництві пляшок для напоїв й надалі буде швидко зростати. Решта вторинного ПЕТФ використовується для виготовлення волокна (24 %), обв’язувальних стрічок (8 %) та виробів литтям під тиском (1 %), для інших застосувань (2 %).
Крім того, у звіті зазначено, що до 2025 р. 19 країн-членів ЄС запровадять схеми повернення депозитів для ПЕТФпляшок, що разом зі збільшенням потужностей із переробки свідчить про сильну еволюцію сектора ПЕТФ у напрямі циркулярної економіки. Сьогодні сім країн-членів ЄС, які мають правила DRS, досягають показників сортування та переробки 83 % або більше. Це означає, що завдяки Директиві ЄС щодо одноразового використання пластмас (SUPD) та цільовим показникам збирання, рівень збирання та якість, імовірно, значно зростуть до 2025 р. Автори дослідження вважають, що деякі проблеми залишаються. Наприклад, щоб досягти рівня збору 90 % та обов’язкового вмісту вторинної сировини, Європі необхідно збільшити потужності з переробки принаймні на третину до 2029 р. Крім того, потрібні подальші інновації. Це вимагає подальшої гармонізації та впровадження найкращих практик збору, сортування та проєктування для переробки, щоб більше rPET можна було використовувати в межах власних циклів застосування.
Виробництво етикеток є важливою позицією в портфелі замовлень польських поліграфічних компаній. В останньому трендовому опитуванні, проведеному восени 2021 р. і надрукованому від імені Вєслава Цетери в журналі Swiat Druku, взяли участь 164 компанії, 86 з яких назвали виробництво етикеток одним із напрямів свого бізнесу.
У групі підприємств, які декларують виробництво етикеток, домінували малі та середні. Малих підприємств із чисельністю працівників від 10 до 49 осіб було 36 %, середніх (50–249 працівників) – аж 38 %. Було також 19 % мікропідприємств із кількістю зайнятих менш ніж 10 осіб і лише 7 % великих підприємств із кількістю зайнятих понад 250 осіб. Спалах COVID-19 негативно вплинув на компанії – виробники етикеток. Падіння виробництва в окремих випадках було значним, хоча лише 27 % підприємств вказали на його спад. Однак при цьому, як і в усьому поліграфічному секторі, значна частина виробничих потужностей залишається нерозвиненою. Тільки 48 % підприємств використовують більш ніж половину своїх виробничих потужностей. Проте в компаніях панує оптимізм. Підпри-
ємці прогнозують збільшення використання виробничих потужностей у майбутньому, зростання виробництва та збереження зайнятості. Інвестиційні плани виглядають позитивно. Компанії планують придбання нової техніки та обладнання, розвиток нових технологій, у тому числі інформаційних. Охорона довкілля має велике значення серед пріоритетів інвестицій. Дедалі частіше підприємці (як і в цілому секторі) зацікавлені в оптимізації оподаткування. Наведені вище прогнози, безсумнівно, підтвердяться глобальними змінами у світовій економіці перед війною.
Використання вторинних полімерів
Крім проблем із переробкою полімерної упаковки, однією з найважливіших тем в обговоренні циркулярної економіки є питання про те, як і до якої кількості можна збільшити частку вторсировини в упаковці з полімерів.
За дорученням Німецької асоціації полімерної упаковки Товариство досліджень ринку упаковки проаналізувало загальний потенціал використання вторинних полімерів у полімерній упаковці. Згідно із цим дослідженням, використання вторинних полімерів в упаковці в Німеччині може бути збільшено з нинішніх 475 тис. т до приблизно 960 тис. т на рік, що відповідає приблизно 22 % від загального їх обсягу. Однак технічний потенціал застосування рециклатів сильно залежить від типу упаковки, хоча ПЕТФ-пляшки вже сьогодні можуть бути повністю виготовлені з вторсировини. Для інших видів упаковки існують високі юридичні та технічні бар’єри.
У той же час Німецька асоціація полімерної упаковки вже заявила про використання 1 млн т перероблених полімерів до 2025 р.
Небезпечні речовини в упаковці. Що робити?
Вчені Food Packaging Forum, ETH Zurich та Swiss Federal Institute of Aquatic Science and Technology дослідили вплив хімічних речовин, які є в пакувальних матеріалах для пакування харчових продуктів, та склали список тих, які, на думку дослідників, викликають занепокоєння і потенційно можуть становити загрозу для здоров’я людей та довкілля: Food Contact Chemicals of Concern (FCCoC).
Під час дослідження використовували бази даних хімічних речовин у пакувальних матеріалах Європейського хімічного агентства (ECHA), Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСD).
Дослідження показало, що в пакувальних матеріалах може бути до 388 хімічних речовин, які викликають занепокоєння. Серед них 352 речовини відомі як канцерогенні, мутагенні й токсичні. Вони можуть спричиняти рак, змінювати ДНК і бути шкідливими для репродуктивної системи. Крім того, зазначено 22 ендокринно-руйнівні хімічні речовини, які заважають регуляції гормонів. Дослідники також ідентифікували 32 хімічні речовини, які, очевидно, представляють небезпеку, пов’язану з біоакумуляцією, а це озна-
1. Динаміка переробки відходів полімерних виробів у ЄС-27+3 у 1996–2020 рр.
чає, що вони можуть накопичуватися в навколишньому середовищі, оскільки в багатьох випадках їх сильні хімічні зв’язки важко зруйнувати. Найбільшу кількість FCCoC було зареєстровано в друкарських фарбах (238 речовин). У полімерах, папері та гофрокартоні також містяться FCCoC. 30 із визначених речовин FCCoC є мономерами (акриламід, стирол та ін.). Було виявлено, що 22 із цих виявлених мономерів можуть мігрувати в харчові продукти, а потім потрапляти в організм людини. Показово, що майже всі мономери, які проявили в дослідженні можливість міграції, вважаються канцерогенними, мутагенними та токсичними. Дослідники прийшли до висновку, що речовини зі списку FCCoC повинні бути негайно заборонені для використання в пакувальних матеріалах. А для цього потрібні посилення вимог законодавства ЄС та контроль над його виконанням.
Переробка полімерних відходів у Європі Європейська організація переробників полімерів Рlastics Recyclers Europe підготувала звіт про переробку відходів виробів із різних полімерів у ЄС-27+3 (країни – члени Європейського Союзу, Норвегія, Швейцарія та Велика Британія).
Місткість ринку переробки полімерних відходів у Європі зросла на
13 % порівняно з 2019 р. Незважаючи на труднощі, викликані пандемією COVID-19, ринковий попит і законодавче забезпечення забезпечили зростання в секторі переробки полімерів у Європі, який залишається в постійному розвитку.
Загалом європейський сектор переробки полімерних відходів налічує 650 компаній, 20 тис. працівників, які у 2020 р. переробили 9,6 млн т полімерних відходів, а їх оборот склав 7,7 млрд. Зростання переробки в 2020 р. у порівнянні з 2019 р. склало 13 % (рис. 1).
Відповідно до структури перероблених відходів (рис. 2), найбільшу частку складають відходи ПЕТФ (29 %), далі йдуть плівки з ПЕ та ПП (28 %), жорсткі ПЕ та ПП (22 %), які разом складають майже 80 % від усіх відходів.
полімерів
полімери
Німеччина Італія Іспанія Франція Велика Британія та Ірландія Інші
Найбільше зростання переробки спостерігалося для жорстких відходів з ПЕ та ПП (понад 23 %). Італія та Німеччина були провідними країнами в цих потоках відходів. На них припало понад третину таких відходів. Переробка плівок із ПЕ та ПП зросла приблизно на 10 %. Колись вважалося, що ці відходи важко переробляти, але швидкі темпи розвитку технологій збирання, сортування та переробки зробили можливим переробку полімерних плівок. Німеччина (21 %), Іспанія (16 %), Італія (11 %) та Франція (11 %) є країнами з найбільшим потенціалом переробки відходів полімерних плівок. Найбільші можливості для переробки полімерних відходів мають Німеччина, Італія, Іспанія, Велика Британія та Франція. За прогнозом, до 2030 р. обсяг переробки полімерних відходів зросте майже втричі.
А. Корнацький, Futamura, Польща
Масло отримують із коров’ячого молока. Його основними компонентами є жир (82 %), вода (16 %), білки, мінеральні солі, лактоза, вітамін А, каротиноїди, вітаміни D та Е. Крім того, на ринку можна знайти маслоподібні продукти, що мають у своєму складі великий вміст рослинних жирів. Знання про склад цих продуктів потрібні нам для того, щоб правильно вибрати матеріал для їх упаковки.
Із погляду хімії, масло являє собою суміш складних ефірів, гліцерину та жирних кислот. Під дією світла та свіжого повітря в складі масла відбуваються досить швидкі зміни, в результаті яких воно гіркне. Ці процеси протікають особливо швидко в умовах підвищеної температури. Вони супроводжуються неприємним запахом і поетапною зміною кольору масла на темно-жовтий. Для того, щоб сповільнити цей процес і тим самим подовжити термін придатності, масло зберігають за низької температури, заморожують, консервують, застосовують сіль. Іноді масло зберігають, занурюючи у воду і таким чином не допускаючи до нього повітря.
Із переліченої інформації випливає, що масло має бути захищеним від впливу УФ-променів (світла) та кисню. Крім того, масло потрібно зберігати за низької температури.
Кінцеві смакові якості та аромат масла є результатом впливу багатьох факторів. Багато залежить від якості сировини, а також від дотримання технологічних параметрів його виготовлення. Важливо також дотримуватися умов зберігання та розповсюдження готового продукту. Ще важливішим є підбір правильного пакувального матеріалу з певними властивостями, в упаковці з якого зберігається масло.
Вимогами до упаковки для масла є:
•відсутність негативного впливу на смакові якості та аромат;
•задовільна стійкість до вологи й змін температури;
•жиростійкість;
•стійкість до проникнення ароматів;
•захист продукту від впливу світла;
•висока бар’єрність щодо проникнення в упаковку кисню;
•високий рівень гігієни;
•необхідні механічні властивості;
•міцність на розрив;
•можливість використання на пакувальних машинах. Для пакування масла, що містить мінімум 82 % жиру з коров’ячого молока, як пакувальний матеріал використовують ламінат, до складу якого входять: •Al (алюмінієва фольга), призначена для зовнішнього шару ламінату, на який різними видами друку наносять інформацію; •жиронепроникний папір як внутрішній шар, що контактує безпосередньо з маслом.
Ці два шари з’єднують клеєм, воском або LDPE, отримуючи пакувальний матеріал такого складу: праймер/Al/ клей/жиронепроникний папір (найчастіше щільністю 72–76 г/м2).
Упаковка з ламінату: металізований Nature Flex/клей/жиронепроникний папір
Однак на ринку зустрічаються виробники, які додають до вершкового масла рослинні жири. Для пакування таких продуктів краще використовувати ламінат, у якому як внутрішній шар, що безпосередньо контактує з маслом, застосовують папір, який екструзією покривають LDPE. Поліетилен у такому ламінаті є бар’єрним шаром, що запобігає проникненню жиру в папір. Тоді ламінат має такий склад: праймер/Al/клей/папір/LDPE. Іноді для забезпечення необхідної бар’єрності ламінату щодо жирів використовують два шари LDPE: один в якості шару, що безпосередньо контактує з маслом, другий – в якості шару, що з’єднує папір з алюмінієвою фольгою. В такому випадку ламінат має наступний склад: праймер/Al/LDPE/ папір/LDPE.
Поряд із такими ламінатами на ринку можна зустріти також пакувальні матеріали, зокрема жиронепроникний папір, які використовують самі по собі. Подібна упаковка з багатошарових матеріалів є проблемною з погляду утилізації. Її можна лише викинути на звалище або спалити.
можна наносити інформацію різними способами друку, їх можна металізувати, термосклеювати. Вони мають чудові властивості скручування, їх можна з’єднувати з іншими матеріалами в якості одного із шарів.
Ламінат, виготовлений із паперу та целюлозної плівки, що є на 100 % біорозкладним, без проблем використовується для пакування масла в автоматичному режимі на пакувальній машині та забезпечує стійке згинання. Серед його характерних позитивних властивостей варто назвати такі: •усі матеріали, що використовуються під час його виробництва, є біорозкладними;
•він переробляється на пакувальній машині та утримує необхідне згинання;
•жиронепроникний папір, що є його внутрішнім шаром, є достатнім бар’єром для проникнення жиру; •металізована целюлозна плівка NatureFlex, що є його зовнішнім шаром, є достатнім бар’єром для проникнення УФ-променів і кисню, а також добре пристосована для задруковування.
Упаковка з ламінату: металізований Nature Flex/клей/жиронепроникний папір
Бажання замінити
таку упаковку біорозкладною упаковкою привело до розробки ламінату, в якому внутрішнім шаром є жиронепроникний папір, що безпосередньо контактує з маслом, а як зовнішній шар використовується металізована целюлозна плівка NatureFlex, придатна до компостування. Цей ламінат має такий склад: друк/NatureFlex/клей/жиронепроникний папір щільністю 83 г/м 2
Целюлозні плівки NatureFlex виробляють із целюлозної маси, яку отримують із деревної маси. Виготовлені з целюлози, яка є біополімером, плівки після використання в якості упаковки розкладаються в процесі компостування впродовж 5-6 тижнів. Такі плівки мають дуже хороші природні бар’єрні властивості щодо проникнення кисню, а їх бар’єрність щодо вологи можна регулювати в широкому діапазоні, покриваючи лаком. Для них також характерні жиростійкість і стійкість до хімічних речовин. На них
Щоб перевірити якість масла, упакованого в такий біорозкладний ламінат, у момент досягнення кінцевого терміну його придатності, що становить 21 день, було проведено дослідження в спеціальних лабораторіях. Для порівняння досліджували масло, упаковане в традиційний матеріал (Al/LDPE/жиронепроникний папір) та в біорозкладний ламінат (NatureFlex/клей/жиронепроникний папір). Із наданих звітів для обох типів упаковки зроблено висновок: «Досліджуваний продукт характеризується хорошими сенсорними та фізико-хімічними властивостями, що вказує на його комерційну придатність».
Такий біоламінат може виготовляти будь-яка друкарня. Його виробництво не потребує жодних змін у пакувальних машинах. Достатньо замінити на машині один рулон іншим. Ми можемо очікувати, що незабаром виробники масла зацікавляться цим інноваційним рішенням, адже воно повністю відповідає принципам циркулярної економіки, яка поступово впроваджується в життя.
Grow&Go для продуктів від ферми до полиці Компанія Mondi розробила цілий ряд пакувальних рішень Grow&Go в різних розмірах: від зручних для споживача лотків і пакетів для транспортування до готових на палетах коробок для масової доставки, щоб безпечно та ефективно транспортувати свіжу продукцію від ферми до будинку споживача.
Grow&Go пропонує логістичні переваги, зокрема з економії транспортного простору, що забезпечується палетизованою плоскою гофрованою упаковкою. Одним із кількох рішень Grow&Go є CoralTray, який забезпечує безпроблемну доставку, захист, вентиляцію та видимість фруктів.
Багаторазова упаковка для помади Виробник упаковок Quadpack та виробник косметичних продуктів Aptar Beauty + Home розробили багаторазову упаковку для помади Iconic Woodacity® Упаковка повністю виготовлена із сертифікованої деревини ясена, що надає їй природну красу. Система «Solo Twist» забезпечує автоматичне блокування кришки на чверть оберту. Упаковку легко заправляти повторно помадою будь-якого кольору, яку споживач хоче використати сьогодні, ще більше зменшуючи вплив упаковки на довкілля.
Найлегший флакон Компанія Bakic розробила більш екологічну упаковку, яка відповідає потребам споживачів. Флакон Smooth 250 мл є одним із перших надлегких флаконів на ринку без втрати функціональності. Інновація досягається за рахунок специфічного поєднання біонічного дизайну та техніки екструзії, завдяки чому було досягнуто 50 % економії матеріалу порівняно зі звичайними флаконами такого розміру. Це справді екологічне рішення, оскільки флакон і ковпачок на 100 % придатні до переробки. Ковпачок легко відокремити та утилізувати разом із флаконом.
Аерозольний ковпачок нового покоління Зосереджуючись на екологічності та функціональності, компанія Weener Plastics розробила революційну систему розпилення для аерозольних ковпачків із вставкою: Ultimate Spray System (USS).
Ця система має кілька переваг:
•ковпачок повністю переробляється;
•ковпачок та вставка виготовлені з мономатеріалу PP або переробленого PP/PCR;
•кришку розпилювача можна відокремити від аерозольного контейнера перед утилізацією;
•ковпачок універсальний та чудово розпилює.
Американський виробник полімерної упаковки Berry Global допоміг італійській харчовій компанії Kata Food змінити асортимент продуктів. Компанія використала свій
дизайн відра SuperCube для зміни форми упаковки та художнього оформлення, що привело до оптимізації логістики та кращого вигляду полиць. Нова квадратна форма пропонує переваги простору на додаток до покращеної присутності на полицях.
Простота зберігання квадратних контейнерів також є вигідною для дистриб’юторів і роздрібних продавців. Як наслідок, супермаркети та гіпермаркети розміщують більші замовлення, які мінімізують потребу в пальному для транспортування.
Упаковка для м’ячів, а потім «готель для комах» Компанія з дизайну упаковки Futupack, виробник упаковки Pyroll та команда дизайнерів Mets Board розробили для фінської компанії Golf Coat Ltd просту, розумну та економічно ефективну конструкцію упаковки для м’ячів для гольфу. «Наша нова упаковка створює життєвий простір. Це добре для природи, а також привносить ідею циркулярної економіки до гольфу, що також добре для іміджу спорту в цілому. Після використання м’ячів для гольфу упаковка з картону Mets Board Pro FBB Bright перетворюється в «готель для комах». Це є гарним прикладом того, як можна підтримувати біорізноманіття міста. Можна допомогти комахам-запилювачам, розмістивши такий «готель», наприклад, на балконі чи в саду в захищеному та сонячному місці.
Кожного року Всесвітня організація пакувальників (WPO) проводить конкурси на кращу упаковку – WorldStar Award. У 53-му за рахунком конкурсі участь взяли 345 зразків упаковки від компаній із 35 країн світу. Засідання журі мало відбутися на початку листопада 2020 р. в столиці Південно-Африканської Республіки. Але… втрутився COVID-19, і члени журі працювали в онлайн-режимі. У таких умовах вони визначили 194 переможців. Серед них – дві упаковки з України: стакан для гарячих напоїв «To go» компанії «Юнівест Маркетинг» та флакон «Вогняр» компанії Pack Group («Упаковка», 2021, № 1, с. 61).
Передумови до трендів упаковки За результатами конкурсу експерти та фахівці пакувальної індустрії визначають і висловлюють свої погляди щодо тенденцій розвитку пакувальних матеріалів та упаковки, технологій та обладнання для пакування різноманітної продукції. Цього разу їх узагальнила й виклала в спеціальному звіті WPO Ліліам Бензі з департаменту Press & Communication, а ми спробуємо навести його основні положення. Не можна не погодитися з тим, що в останні п’ять років людство зустрілося з новими викликами, які суттєво впливають на життєдіяльність людини, її побут, сімейні відносини, навчання тощо. Серед них і її потреби в їжі, здоров’ї, безпеці. Без означення цих викликів, глобальних і локальних, важко (якщо взагалі можливо) як визначати майбутні зміни в житті людства, так і прогнозувати тенденції розвитку, наприклад, споживчих ринків, у тому числі пакувального, продукція якого супроводжує споживача майже щодня.
Будь-якій людині, яка є споживачем продуктів, напоїв, фармацевтичних та інших товарів, за висновками Euromonitor, зараз доводиться стикатися з неспокійним та бунтівним світом, у якому люди активно виступають проти політиків. Із світом, у якому потрясіння та заворушення часто пов’язані з територіальними зазіханнями, що зміщує пріоритетні вимоги до безпечного життя. Але ніхто не відміняв прагнення людини користуватися минулим досвідом, зокрема прагненням до зручності, але вже в
нових умовах праці (вдома), та ще й з невизначеним, часом гнучким робочим графіком та відкритими зонами, які дають споживачам змогу уникати різних обмежень. І це не враховуючи «фіджитальну» реальність (зіткнення фізичного та цифрового світу), яка насувається дуже швидко.
Ці та інші зміни промисловці та власники брендів використовують для розробки інноваційних рішень у сфері пакування продукції. Серед них технологічні методи перевірки та відстеження продукції (QR-коди та інші носії на упаковці), які генерують у споживачів відчуття контролю та забезпечують їх інформацією про продукцію. Більшість власників брендів додають своїм продуктам функціональних переваг, що може призвести до появи величезного списку додаткових інгредієнтів. Щоб пом’якшити цей ефект, проста упаковка допоможе передати автентичність такої продукції. Індивідуальні продукти, які створюються на підставі даних від споживачів та персоналізованих функцій, нададуть споживачам більше інформації. Разом з тим фінансова невизначеність веде до інновацій у банківській справі, появи додатків, які забезпечують споживачам простіші та доступніші способи контролювати свої кошти.
До цього слід додати вплив на пакування продукції умов життя споживачів при пандемії COVID-19. Електронна комерція зосереджується на використанні полімерної упаковки з гнучких матеріалів, упаковки з гофрокартону та багаторазових етикеток.
Упаковка стає екологічнішою та відповідає більш стійким вимогам споживачів.
У цих умовах естетика залишається важливою в упаковці, але дизайн робиться більш мінімалістичним. Цифровий друк користується більшою популярністю, особливо в пакетах преміум-класу, завдяки можливості уточнення інформації.
Повторна переробка матеріалів, що підтверджує екологічність упаковки, стає важливою тенденцією, а компанії намагаються використовувати пакувальні матеріали, що придатні до 100%-ї переробки.
Від WorldStar Award
до трендів упаковки Конкурс WorldStar Award проводиться за 11 номінаціями: від упаковки для харчових продуктів, яка, до речі, складає в різних регіонах світу 70–75 % від всієї упаковки, до транспортної упаковки. Цього року він показав, що власники брендів дедалі частіше використовують упаковку як ключовий фактор розвитку бренду. Адже саме упаковка може бути «моментом істини» із чіткими та простими повідомленнями від брендів споживачеві. До того ж продукція стає більш персоналізованою, використовуючи дані від споживача, що дає йому більше контролю над тим, що він купує.
Продукти харчування. Відповідаючи на вимоги часу та споживачів, розробники упаковки для цієї групи продукції та її виробники намагаються використовувати екологічно чисті матеріали (особливо компостовані), преміум-пакети для смачної їжі, розумне паковання, яке відстежує та контролює термін придатності продукції, упаковку з мономатеріалів із системами легкого відкривання та повторного закривання. При цьому головним завданням для упаковки залишається зберігання харчових продуктів від псування та їх безпечність.
Упаковка для напоїв. На сьогодні це пляшки оригінальної форми з матеріалів, які мають кращі бар’єрні властивості, зручні у всіх сенсах, деконструктивної та асиметричної форми (з дотриманням мінімалізму). Важливим є використання матеріалів, придатних до переробки.
Одним із нових трендів є більш компактне розміщення пляшок із напоями в подарунковій упаковці, а також ефективне пакування напоїв за схемою «від магазину до індивідуального споживання».
Фармацевтична продукція, пакування та доставка якої до споживача мають особливе значення в умовах COVID-19, потребує нових підходів до розробки упаковки. Вона повинна займати меншу площу, використовуватися повторно (якщо це можливо), мати системи захисту від дітей, елементи захисту для запобігання підробкам, легко відкриватися літніми людьми.
Засоби побутової хімії фасуються в упаковку із широкими функціональними можливостями, виготовлену, як правило, з мономатеріалів, щоб забезпечити їх повторну переробку. Останні розробки демонструють концепцію «2 в 1» або використання різноманітних капсул та ампул.
Пакувальні матеріали для сучасної упаковки – це найважливіший її елемент. У тренді нині – біорозкладні, антибактеріальні та антивірусні матеріали з покращеними бар’єрними властивостями. Це термостійкі бар’єрні моноплівки, здатні сприймати цифровий друк.
Загалом сучасна упаковка для будьякої продукції, крім своїх основних, відомих кожному функцій, повинна бути безпечною, економною, з новими функціональними можливостями, відповідно до викликів сучасності, з використанням цифрових технологій інформування, застереження та попередження споживачів про продукцію та із забезпеченням ефективної логістики по всьому ланцюжку поставок.
В.М. Кривошей, к.х.н., ІАЦ «Упаковка», м. Київ
Наприкінці минулого року набрав чинності Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Під обмеження потрапили надлегкі, легкі товщиною до 55 мкм та оксорозкладні пластикові пакети, які, на думку авторів Закону, завдають серйозних проблем довкіллю. Населення вже відчуло дію Закону, а ЗМІ намагаються розібратися, що дасть виконання його положень. На жаль, держава не почула ні експертів, ні бізнес під час його підготовки. Не чує їх і зараз.
Спробуємо розібратися, наскільки в Україні було актуальним з погляду зменшення впливу на довкілля відходів упаковки (пакети є її складовою частиною) прийняття саме вказаного Закону, а не інших законопроєктів (про них нижче), які місяцями не розглядаються у Верховній Раді. На сьогодні, за даними різних експертів (державної статистики із цієї проблеми немає), загальна кількість усіх видів упаковки, яка використовується в Україні, а потім стає відходами, складає 2400–2500 тис. т на рік. Із них упаковка з паперу, картону та гофрокартону – 700–720 тис. т, скла – 1100–1120 тис. т, полімерів –400–450 тис. т, металу – 100–110 тис. т, з інших матеріалів – 100 тис. т. У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про обмеження обсягу пластикових пакетів на території України» читаємо: «Згідно з даними статистики, щорічно в країнах – членах Європейського Союзу використовуються більше 800 тис. т одноразових поліетиленових пакетів. Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, в той час як у ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів». Враховуючи кількість населення в Україні та країнах ЄС, зробимо деякі розрахунки та отримаємо, що, за даними фахівців, які готували ту Записку, в Україні використовують 408 тис. т поліети-
ленових пакетів. А тепер порівняємо їх із даними експертів, за якими вся полімерна упаковка в Україні становить 400–450 тис. т. За їх же даними, жорстка полімерна упаковка (пляшки з ПЕ та ПЕТФ, термоформована упаковка з ПС та ПП, відра, бочки, каністри, ящики з ПЕ) разом складає 250–270 тис. т., м’яка полімерна упаковка (герметичні пакети різних видів із різних полімерних матеріалів, у тому числі багатошарових, мішки, біг-беги з поліпропіленової тканини, термозбіжна та стретч-плівка та заборонені Законом пакети) –150–170 тис. т. Усі полімерні пакети в Україні – це 20–25 тис. т, або 30–35 пакетів на одного мешканця. Але справа навіть не в цих розрахунках.
За даними державної статистики, щорічно в Україні утворюється приблизно 11,5–12 млн т твердих побутових відходів (ТПВ), з яких 94 % захороня-
ється на полігонах та несанкціонованих звалищах. Серед них була і майже вся використана упаковка. А тепер знову порахуємо: всі полімерні пакети, в тому числі заборонені, складають 5 % від усієї полімерної упаковки, 1 % від усіх видів упаковки та 0,2 % від усіх ТПВ.
У той час, коли в Україні полігони та звалища щорічно поповнюються дуже необхідною для промисловості вторинною сировиною, понад 100 підприємств (за даними «Укрвторма»), які займаються її переробкою, завантажені на 60–65 %. Ідеться про картонно-паперові заводи, склозаводи, підприємства, що переробляють відходи полімерної упаковки. Для того, щоб їх завантажити, бізнес змушений купувати вторсировину за кордоном (рисунок). У 2021 р. до України було імпортовано 327,1 тис. т макулатури, 60,1 тис. т вторинних полімерів та 31,6 тис. т склобою.
Рисунок. Імпорт макулатури (а), відходів полімерів (б) та склобою (в) в Україні, тис. т
Захороняючи відходи упаковки на полігонах та звалищах, Україна не тільки захаращує довкілля, але й позбавляє підприємства вторинної сировини. І це при тому, що в країні відсутні власні потужності з виробництва первинних полімерів, целюлози, алюмінієвої фольги, якісної жерсті. Вихід з такого становища – це створення випробовуваної в багатьох країнах системи поводження з відходами упаковки на основі роздільного збирання й подальшого сортування ТПВ та економічного механізму функціонування такої системи через розширену відповідальність виробника (РВВ) за відходи упаковки, яку він використовує для просування на ринки своєї продукції. В європейських країнах такі системи існують вже понад 20 років – із часу прийняття Директиви 94/62/ЄС про упаковку та відходи упаковки і Директиви 2004/12/ЄС, що доповнює першу. Такі системи дали певні результати: загальна пере-
робка відходів упаковки в країнах ЄС складає від 50–55 % в Ісландії, Хорватії та Угорщині до 75–85 % у Чехії, Данії, Нідерландах та Бельгії.
В Україні головною перепоною до прямування перевіреним європейським шляхом є не до кінця врегульоване законодавство. І хоча Верховна Рада України в червні цього року прийняла Закон України «Про відходи», законопроєкт «Про упаковку та відходи упаковки» ще чекає своєї черги. Саме він базується на принципах РВВ. Не дочекавшись його прийняття, бізнес ще у 2017 р. запустив пілотний проєкт у Вишгороді Київської обл. – своєрідний прообраз організації РВВ у мініатюрі. А в минулому році, відповідно до Меморандуму про співпрацю між УКРПЕК та Американською торговельною палатою, було заплановано заснувати організацію РВВ, маючи на меті таким чином підштовхнути Верховну Раду до прийняття цих законів.
Що ж пропонує Україна населенню замість заборонених Законом полімерних пакетів? У більшості супермаркетів вже активно використовують паперові пакети. На жаль, вони не тільки коштують у 2-3 рази більше за полімерні, але й програють їм за функціональними властивостями. Вони мають меншу міцність, не витримують вологи. До того ж для їх виробництва потрібно в 5 разів більше енергії та в 30 разів – води. Вони у 8 разів важчі, від них на 80 % більше сміття, ніж від полімерних пакетів. Альтернативою забороненим пакетам, як зазначено в Законі, можуть бути біорозкладні полімерні пакети, які також уже з’являються на ринку. Тут потрібно зробити посилання на Артема Миргородського, керівника компанії GreenAge. Вивчивши численні звіти про використання біорозкладних полімерів та провівши власні дослідження, його команда зробила наступні висновки. Сировина для виготовлення таких матеріалів вирощується з великим вмістом пестицидів, значним споживанням води та використанням ґрунтів. На це йде значна кількість ресурсів. При утилізації виробів із біорозкладних полімерів, у тому числі пакетів, їх потрібно виділяти в окремий потік та створювати спеціальні умови для їх компостування, яких в Україні сьогодні немає. Сортувати ж такі вироби важко, бо на око їх неможливо відрізнити від інших із полімерних плівок, тим більше на потоковій сортувальній станції. До того ж, якщо відходи такої продукції потрапляють на сміттєві полігони, то використання її вже не має сенсу. Тим більше, що такі пакети ще й дорожчі від звичайних полімерних. Отже, прийнятий Верховною Радою Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України», на мою експертну думку, ні на крок не наблизить до рятування цінних полімерних відходів та не зупинить захаращення довкілля відходами використаної упаковки. Тільки прийняття необхідних законодавчих актів відкриє шлях до створення дієвої системи поводження з використаною упаковкою та зрушить із місця цю вже давно застарілу
УДК 676.84.059
упаковка
І.І. Регей, д.т.н., О.Б. Книш, д.т.н., С.В. Терницький, к.т.н., Б.Р. Іваськів, УАД, м. Львів
Для масового виготовлення паковання з картону найбільш ефективними визнано автоматичні тигельні преси. Вони реалізують переваги плоского штанцювання з одночасною автоматизацією етапів подачі матеріалу, видалення відходів, розділення, укладання та підрахунку готової продукції. Штанцювальне обладнання укомплектоване самонакладами, високоточними пристроями для автоматичної приводки та фіксування заготовок, пресами для висікання, бігування та холодного тиснення картону, секціями приймання виробів, виламування і видалення відходів [1].
Циклічне покрокове переміщення картонних заготовок через технологічні секції штанцювального обладнання забезпечують каретки, які з певним кроком прикріплені за торцеві боки до ланцюгових транспортерів. Кожна каретка укомплектована нерухомими опорами та рухомими клапанами [2]. Така конструкція аналогічна кареткам, що широко використовуються в друкарському обладнанні для транспортування аркушів за переднє поле. Роботою клапанів керує ролик через контакт із робочою поверхнею нерухомих гірок [3]. Саме використовуваний у штанцювальному обладнанні спосіб транспортування картонних заготовок за переднє поле, конструкція кареток із механізмами їх фіксування та особливість кінематики процесу визначають суттєве вертикальне переміщення масивної натискної плити. Як результат, преси є найбільш енергомісткими технологічними вузлами в штанцювальному обладнанні [4]. Для мінімізації відносно значного циклічного переміщення масивної натискної плити запропоновано використовувати спосіб покрокового транспортування картонних заготовок за бокові поля, що дає змогу відмовитися від практики проведення кареток через зону штанцювання розгорток [5].
Новий спосіб передбачає заміну фіксування клапанами однієї каретки за вільне переднє поле на фіксування картонної заготовки КЗ (рис. 1) клапанами окремих лівої ЛК та правої ПК кареток за її бокові (відповідно ліве та праве) вільні поля, завдяки чому зменшується хід натискної плити НП
Рис. 1. Схема транспортування в штанцювальному обладнанні картонних заготовок за бокові поля
Як засвідчили результати моделювання, процес транспортування картонних заготовок за вільні бокові поля супроводжується прогином їх середньої ділянки, який залежить від виду та товщини картону, напрямку розташування волокон, формату заготовок. Експериментальну оцінку прогину картонних заготовок досліджено на розробленому стенді, змонтованому на горизонтальній напрямній 1 (рис. 2). До нього входять ліва 2 та права 3 стійки з горизонтальними поличками 4, 5 для встановлення картонної заготовки КЗ та фіксування її за бокові поля лівим 6 і правим 7 гвинтами за допомогою притискних п’ят 8, 9. Стенд укомплектований регульованим за висотою опорним столом 10 з індикатором 11 годинникового типу.
Рис. 2. Схема експериментального стенда для дослідження
прогину картонних заготовок
Для експериментальних досліджень було використано заготовки з картону хром-ерзац різних форматів (840840, 760760, 640640 і 550550 мм), різної маси квадратного метра (370; 300 і 270 г/м2) та різної товщини (0,3; 0,4 і 0,5 мм). Вимірювання прогину картонних заготовок проводили за відносної вологості повітря 30 % та температури 19 °С, а кожне усереднене значення ґрунтується на п’яти
Експериментально-аналітична оцінка
прогину картонних заготовок, зафіксованих
Рис. 3. Графіки залежності величини прогину картонних заготовок завтовшки 0,3 мм ( ), 0,4 мм ( ), 0,5 мм ( ) від міжбазового розміру їх фіксування за бокові поля та напрямку розташування волокон упоперек (а) та вздовж (б) осі фіксування
замірах для різних досліджуваних параметрів. Отримані значення графічно зображено на рис. 3. Як видно з рис. 3, зі збільшенням міжбазової відстані фіксування картонних заготовок зростає їх величина прогину. Так, для розміру L = 550 мм і товщини картону = 0,3 мм зафіксовано прогин k = 1,9 мм для заготовки з розташуванням волокон упоперек міжбазової осі її фіксування (рис. 3а). Збільшення L в 1,5 раза (840 мм) призводить до аналогічної зміни k в 2 рази. Дослідженнями встановлено, що збільшення товщини картону з 0,3 до 0,5 мм сприяє зменшенню прогину в 1,4–1,6 раза. Розташування волокон уздовж міжбазової осі фіксування картонних заготовок зменшує величину їх прогину (рис. 3б). Так, для товщини картону = 0,5 мм і розміру L = 840 мм прогин становить 2,2 мм, а за варіантом фіксування заготовки з розташуванням волокон упоперек міжбазової осі фіксування k = 2,8 мм (співвідношення складає 1,3 раза). Оскільки прогин заготовок із картону пов’язаний із відхиленням від площинності та видовженням ділянки матеріалу між засобами фіксування, для його оцінки було проведено аналітичні дослідження. Вони базувалися на
припущенні, що прогин є фрагментом кривої квадратичної функції (рис. 4).
Відомо, що довжину кривої функції y на проміжку [x1, x2] визначають інтегруванням виразу [6]: (1)
У випадку вираження квадратичної залежності як y = а·x2 , вираз (1) набуває вигляду: (2)
Рис. 4. Схема до розрахунку видовження картонних заготовок внаслідок фіксування їх за бокові поля
де а – коефіцієнт квадратичної функції, x1 = – 0,5L, x2 = 0,5L – лінійні параметри засобу фіксування картонних заготовок.
Видовження L обчислювали різницею l і L, а результати аналітичних досліджень графічно зображено на рис. 4. Як видно з графіків, зі збільшенням міжбазового розміру фіксування картонних заготовок зростає їх видовження: для L = 550 мм і = 0,3 мм L = 0,018 мм, а для заготовки розміром 840 мм аналогічної товщини видовження збільшується в 2,7 раза при розташуванні волокон упоперек осі їх фіксування (рис. 5а). За результатами аналітичних досліджень встановлено, що збільшення товщини картону з 0,3 до 0,5 мм спричинює зменшення видовження майже в два рази. Зміна напрямку волокон стосовно осі фіксування заготовок з поперечного на поздовжнє зменшує їх видовження в 1,5 раза (рис. 5б).
Рис. 5. Залежності видовження картонних заготовок завтовшки 0,3 мм ( ), 0,4 мм ( ), 0,5 мм ( ) внаслідок прогину від міжбазового розміру їх фіксування за бокові поля та напрямку розташування волокон упоперек (а) та вздовж (б) осі фіксування
Висновки. Покрокове переміщення картонних заготовок через технологічні секції в штанцювальному обладнанні забезпечують каретки, які прикріплені до ланцюгових транспортерів. Їх конструкція аналогічна кареткам, що широко використовуються в друкарському обладнанні для транспортування акушів за переднє поле. Для мінімізації лінійного ходу масивної натискної плити преса та технологічних інструментів у інших секціях запропоновано реалізувати спосіб покрокового транспортування картонних заготовок за бокові поля. Експериментальним шляхом на розробленому
стенді оцінено прогин картонних заготовок різної товщини й формату. Отримано аналітичну оцінку їх видовження на припущенні, що прогин має форму кривої квадратичної функції. Встановлено, що максимальні значення видовження заготовок несуттєві та становлять менш ніж 0,1 мм. Література:
1. Шредер В.Л., Пилипенко С.Ф. Упаковка из картона. Киев : ИАЦ «Упаковка», 2004. 560 с.
2. Регей І.І. Споживче картонне паковання (матеріали, проектування, обладнання для виготовлення). Львів : УАД, 2011. 144 с.
3. Чехман Я.І., Сенкусь В.Т., Дідич В.П., БосакВ.О. Друкарське устаткування Львів : УАД, 2005. 468 с.
4. Регей І.І., Книш О.Б., Бегень П.І., Іваськів Б.Р. Штанцювальний прес з обмеженим ходом натискної плити (обґрунтування конструкції) // Упаковка. 2020. № 4-5. С. 43-45.
5. Пристрій дискретного переміщення картонних заготовок по технологічних секціях штанцювального автомата: пат. 122189 України: В65G 47/84 (2006.01), В65G 17/46 (2006.01), B31B 50/04 (2017.01), B26F 1/02 (2006.01), B26F 1/40 (2006.01). Книш О.Б., Регей І.І., Кравчук І.М., Іваськів Б.Р. № а2019 01334; заявл. 11.02.2019; опубл. 25.09.2020. Бюл. № 18. 4 с.
6. Шкіль М.І. Математичний аналіз: у 2 ч. Ч 1. Київ : Вища школа, 2005. 447 с.
Експериментально-аналітична оцінка прогину картонних заготовок, зафіксованих за бокові поля
І.І. Регей, д.т.н., О.Б. Книш, д.т.н., С.В. Терницький, к.т.н., Б.Р. Іваськів В статті констатовано, що покрокове переміщення картонних заготовок через технологічні секції штанцювального обладнання забезпечують каретки, які прикріплені до ланцюгових транспортерів. Їх конструкція аналогічна кареткам, що широко використовуються в друкарському обладнанні для транспортування аркушів за переднє поле. Запропоновано для мінімізації ходу натискної плити преса спосіб покрокового транспортування картонних заготовок за бокові поля. Виконано експериментальне оцінювання прогину картонних заготовок різної товщини й формату на розробленому стенді. Аналітичну оцінку їх видовження отримано на припущенні, що прогин є фрагментом кривої квадратичної функції. Встановлено, що максимальні значення видовження заготовок менші за 0,1 мм.
Ключові слова: штанцювальне обладнання; каретка; картонна заготовка; бокове поле; експериментальний стенд; прогин; видовження.
Experimentally-analytical evaluation of the sag of cardboard blanks which are fixed by their side bleeds
I.I. Rehei, D.E.Sc., O.B. Knysh, D.E.Sc., S.V. Ternytskyi, PhD in E.Sc., B.R. Ivaskiv
The article has stated that discrete transportation of cardboard blanks through units (sections) of die-cutting equipment is provided by grippers that are fixed to chain conveyors. Their design is similar to grippers for paper sheets displacement by front bleeds that are widely used in printing equipment. It has been proposed the method of discrete transportation of cardboard blanks by their side bleeds intending to minimize the displacement value of the movable pressure plate. The experimental evaluation of the sag of cardboard blanks with different thicknesses and sizes has been made with the use of a developed bench. Analytical evaluation of cardboard blanks elongation has been got with an assumption that the sag is a segment of the quadratic function. It has been found that maximum values of cardboard blanks elongation are less than one-tenth of a millimetre.
Keywords: die-cutting equipment; gripper; cardboard blank; side bleed; experimental bench; sag; elongation.
О.М. Мікула, Національна академія мистецтва і архітектури, м. Київ (Закінчення. Початок у журналі «Упаковка», 2021, № 6, с. 52–55; 2022, № 1, с. 47–51, № 3, с. 45–48) Рис. 1
І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої – на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни!
Михей 4:3
Етикетки вин із Криму Тепер можна пройтися номенклатурою вин та простежити зміну шрифтів у часі зазначеного періоду. Візьмемо поширене в Україні вино «Кагор», яке в народі називають церковним, бо православний обряд використовує його під час євхаристії. На півдні України та в Криму зустрічаємо однакове розуміння художниками того, який шрифт треба використати для церковного вина: це давньослов’янський шрифт, яким послуговуються й зараз у богослужбових книгах («Кагор южнобережный» 1970-х рр.). Натомість наприкінці століття винороби вже не спиралися на традицію, а користувалися, скоріше, можливостями поліграфії з її готовими набірними шрифтами. Питання, який шрифт використати, вирішувалося на рівні «смак дизайнера та виробника». На той час вплив художніх рад на естетику оригіналів етикеток було втрачено через розвал централізованого ринку. Разом з тим постав культурний анархізм виробників: професійні дизайнери перебували під його тиском, а аматорам було байдуже – аби платили («Кагор український» кінця ХХ ст.) (рис. 1). Подібну зміну шрифтів у часі можна побачити практично у всіх назвах кримських вин. Початок останньої чверті ХХ ст. у дизайні шрифтів в українських етикетках для вина вирізнявся різноманіттям шрифтових рішень з ознаками загальної естетики того часу. Тодішні художники вдавалися до використання певних легенд з історії народів, де
виноробство було значимим. Наприклад, Греції («Старий нектар»), звідки задіяно було сюжети із чорнолакової кераміки, орнаментику, характерні шрифти. Натомість пізніші шрифтові версії назви «Старий нектар» уже мали всі ознаки захоплення художниками історичними європейськими шрифтами. Їх можна зрозуміти: це був «ковток свіжого повітря» після періоду загального шрифтового аматорства в умовах тотального контролю з боку радянської ідеології (рис. 2).
Історія змін у шрифтових рішеннях назви «Кокур» демонструє всі характерні зміни в шрифтовій культурі цього відрізку часу: від достатньо оригінальних рішень початку 1970-х через захоплення декоративними історичними європейськими шрифтами в середині останньої чверті
ХХ ст. і до використання класичної антикви з не завжди вдалими адаптаціями окремих літер латинської абетки в кирилицю (рис. 3). Те саме бачимо в змінах назви «Херес»: перший угорі приклад – це знову самодіяльність художника, середній приклад – використання антикви й школярської каліграфії, останній нижній приклад відносить нас до шрифтів, які Голівуд використовує в написах типу SALOON у фільмах про Дикий Захід. Як цей шрифт стосується характеристик прадавнього фінікійського вина, пояснити важко (рис. 4).
Що характерно, для радянських виноробів не було проблемою незаконно використовувати зареєстровані за кордоном марки «Херес» або португальську «Мадейру». У нашому випадку шрифтове оздоблення кримської «Мадери» ніяк не відрізнялося від шрифтового оздоблення «Хересу» або «Портвейну». Таке враження, що радянським виноробам, а тим паче радянським дизайнерам було байдуже, що різні за характеристиками вина прикривалися етикетками зі схожими шрифтовими рішеннями (рис. 5).
Серед шрифтових рішень наступної назви вина – «Мускат» – тільки верхній приклад початку 1970-х рр. претендує на певну оригінальність. Решта написів, зроблені пізніше, не потребують аналізу як такі, що не є оригінальними (рис. 6).
Відома назва «Портвейн» широко відома в Україні переважно завдяки кримським і молдовським виноробам. У майбутньому може відбутися об’ємний огляд етикеток для молдовських вин, але завершимо кримську історію. Зміни характеру написів «Портвейн» на кримських ети-
кетках нічим не відрізняються від шрифтових змін у інших назвах. Знову бачимо певну оригінальність у написах початку 1970-х рр., які презентують тогочасну усталену шрифтову естетику. Написи, створені пізніше, так само показують безпідставне шарахання у використанні різностильових шрифтів, як правило, європейських різних часових періодів, причому без достатнього вибору власних професійних шрифтових гарнітур. Останні два приклади напису «Портвейн» належать до останніх років минулого століття. Обидва вони каліграфічні, але якщо передостанній ще виконано за допомогою класичних якісних зразків каліграфії, то останній приклад демонструє вільну авторську каліграфію з подальшою цифровою обробкою в графічних редакторах з метою досягнути декоративного ефекту через біло-чорні контури (рис. 7). Шрифтові рішення на етикетках таких відомих вин, як німецьке за походженням «Рислінг» і грузинське за походженням «Ркацителі», мають усі стильові ознаки шрифтових рішень, які зустрічаємо в написах для інших назв вина у різних часових відрізках періоду, який розглядаємо.
На відміну від інших назв, «Рислінг» має різноманітніші шрифтові рішення як із відверто аматорськими написами
на початку, так і більш-менш професійними шрифтами в середині періоду, хоча й не дуже інколи зрозумілими за смаком шрифтовими поєднаннями вирішення двох слів у назві. Намагання показати через шрифт німецьке походження «Рислінгу» не виявлено, як і українських або інших національних ознак (рис. 8). Кримські шрифтові рішення для грузинського «Ркацителі» представлені обмежено. Яскраво простежується шрифтова стильова різниця між написами 1970-х і 1980-х рр. Те, що в перекладі з грузинської «Ркацителі» означає «червоний ріг», до уваги не бралося під тиском великої партійної ідеї єдиного радянського народу (рис. 9). Інкерманський завод марочних вин трохи відрізнявся від решти кримських виноробів дизайном етикеток для своєї продукції. Іноді художники впадали в театралізацію, розміщали літери дугою, додавали об’ємність, декор («Алые паруса десерное красное», «Золотая балка алиготе») (рис. 10). Ознаки професійної ліні або відсутності знань із боку кримських художників можна побачити в тому, що, використовуючи латинський шрифт, вони не хотіли або не вміли створити кириличну літеру «И». Вони лише віддзеркалювали латинську «N», і, що дивно, художня рада сприймала це за норму (рис. 11).
Наостанок На цьому можна завершити огляд шрифтового начиння української етикетки для вина останньої чверті ХХ ст. Оглянуто було етикетки трьох виноробних регіонів України: Півдня, Закарпаття, Криму. В цілому стильовий характер написів з усіх трьох регіонів є схожим – через закритість радянського суспільства від світової культурної інформації, низький рівень освіти, знань і смаку регіональних художників, на що мало впливали вказівки членів художніх рад
різних рівнів, які, у свою чергу, майже не відрізнялися своїм професійним рівнем від рядових виконавців. До цього треба додати низьку якість паперу та поліграфії. Над цією суто професійною ситуацією нависав загальний низький рівень культури всього радянського суспільства, яке задовольнялося такою продукцією, якість більшості якої це суспільство обізвало «шмурдяком». Ось таку «картинку з життя» нам знову хоче нав’язати росія через жорстоку агресію проти України. Але двічі зайти в ту саму воду неможливо. Нова культура за Україною! Перемога за Україною! Смерть ворогам!
ми створюємо етикетки для розумного майбутнього
викопних копалин
4’2022 упаковка дизайн
без використання
Україна – то любов назавжди!
У шанувальників продукції ТМ «Пирятин» і «Славія» любов до України тепер буде подвійна. Адже в асортиментній лінійці цих брендів з’явився сир «Український», – повідомляє ГК «Молочний альянс» на своїй сторінці у Facebook.
Упаковка від виробника плівки в Луцьку
Сир виготовляється з натурального коров’ячого молока та має ніжний, сирний смак і ледь солонуватий присмак. Сир твердий «Український класичний» ідеально доповнить улюблений бутерброд, м’ясні й овочеві страви. А плавлений сир «Український» має легкий молочний смак, ніжну і пластичну консистенцію. Тож, будучи в магазині, обов’язково заверніть до сирної полиці та спробуйте ці новинки. Обираємо «Український», підтримуємо Україну, віримо в ЗСУ! ГК «Молочний альянс»
Релокація на захід України Компанія «Сем Екопак» виробляє упаковку для різноманітної продукції для українського та європейського ринків. Усі виробничі потужності «Сем Екопак» до 24 лютого розміщувалися в Дніпропетровській області. Повномасштабна війна прискорила переїзд компанії у Львівську область, де ще до війни купили приміщення, в якому зробили реконструкцію. Хотіли запустити одну лінію, однак тепер перевезли дві лінії з Дніпропетровщини, залишивши там одну.
У цей складний час бренд «Татрафан» відновив свою роботу. Працівники підприємства в Луцьку посилено працюють, щоб українці були забезпечені найнеобхіднішими продуктами. Упаковка для бакалії (крупи, макарони), хліба та молока вже поїхала до виробників відповідної продукції.
Компанія також постійно матеріально підтримує наших захисників, спрямовуючи кошти на важливі потреби, вважаючи, що разом ми обов’язково переможемо.
Болгарська компанія «Пластхім-Т» безкоштовно надала компанії «Татрафан» плівку, з якої вже виготовлено понад 270 тис. пакетів. Усі вони як благодійна допомога передані ПрАТ «Теремно хліб» для пакування батона «Файний». Цим самим «Татрафан» підтримує місцевого виробника та допомагає йому забезпечити українців товаром першої необхідності. Вказана кількість упаковки покриває місячний обсяг продажів цієї продукції волинських пекарів. Шукайте на полицях магазинів батон «Файний» від «Теремно хліб» з відповідним маркуванням і пам’ятайте, що разом ми – сила. «Татрафан»
Danone частково перенесла виробництво на Полтавщину
У тимчасово окупованому росіянами Херсоні розташований один із двох заводів компанії Danone в Україні. При цьому робота там зупинилася ще в лютому, а працівникам допомагали евакуюватися. Завод зазнав пошкоджень внаслідок бойових дій: частково пошкоджені дах адміністративної будівлі та кілька ферментаційних ємностей.
Евакуацію «Сем Екопак» почала з другого тижня війни своїми силами. Це було важко, так як не було транспорту, але зрештою подали заявку до держпрограми «Релокація». «Укрзалізниця» та «Укрпошта» безкоштовно організували перевезення виробничого обладнання підприємства у 12 вагонах та кількох вантажних авто. «Разом з обладнанням у Львівську область переїхало десять фахівців. Планували більше, але багато людей не готові залишати домівки. Також складно знайти житло на заході. Тому наймаємо на роботу місцевих», – розповідає гендиректор компанії Сергій Рудковський. І додає: «Я в захваті від того, наскільки наші держслужбовці відреагували на ситуацію. Ми відчуваємо турботу, що, якщо чесно, дуже нестандартно».
«Сем Екопак»
З моменту втрати контролю над виробництвом команда провела релокацію частини виробничих процесів на інший завод компанії на Полтавщині. Завдяки цьому компанія відновила виробництво таких продуктів, як «Активіа», Danone та «Растішка».
Наразі компанії достеменно не відомо про активні спроби окупаційної влади відновити виробництво, проте такий
сценарій мають на увазі. Там наголошують: якщо раптом завод буде частково введено в експлуатацію діями тимчасової окупаційної адміністрації, компанія Danone в Україні не зможе нести відповідальність за процеси, що там забезпечуватимуться. До речі, окупанти вже запитували, чи збирається Danone відновлювати виробництво продукції на даному заводі. На що отримали чітку відповідь: компанія не планує відновлювати виробництво за умов війни та окупації міста. До війни на херсонському заводі працювало близько 400 осіб. Він також забезпечував замовленнями супутні підприємства, що стимулювало ще приблизно 1500 робочих місць у регіоні. Завод спеціалізувався на виробництві сучасних молочних продуктів і виробляв продукцію під брендами «Активіа», Danone, «Растішка», «Актуаль», «Даніссімо» та інші. Економічна Правда
Маркування продукції за допомогою QR-коду
Верховною Радою зареєстровано законопроєкт № 7497 щодо маркування продукції шляхом нанесення QR-коду. Ініціатори законопроєкту пропонують встановити на законодавчому рівні можливість маркування шляхом нанесення на продукції позначення QR-коду, що забезпечує отримання інформації в електронному вигляді. Зокрема, пропонується змінити ст. 15 Закону «Про захист прав споживачів» у частині доведення інформації виробником до відома споживачів: у супровідній документації, що додається до продукції; на етикетці; у маркуванні, яке може бути у вигляді QR-коду, що дає змогу здійснювати його зчитування та одержувати для ознайомлення всю чи частину інформації про відповідну продукцію в електронному вигляді із сайту виробника; іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативноправовими актами. Позначення QR-коду повинно бути чітким та розміщеним у місці, де воно не може піддатися стиранню, зникненню внаслідок роботи машини, устаткування, зносу тощо або погіршити міцність відповідної продукції. Прогнозується, що прийняття законопроєкту дасть змогу спростити умови ведення бізнесу шляхом діджиталізації та донесення інформації про продукцію до споживачів і користувачів.
Liga Zakon
пива «Чернігівське»
перенесли до Бельгії Компанія AB InBev перемістила виробництво пива марки «Чернігівське» у місто Лювен (Фландрія) внаслідок російської агресії, повідомляється на сайті «Економічної правди».
«Бельгійський пивний гігант AB InBev невдовзі представить популярне українське пиво «Чернігівське» на бельгійському ринку. Всі прибутки від продажів цього пива будуть спрямовані на благодійність. Підприємства цієї компанії в Україні наразі закриті внаслідок російського вторгнення. Тож ця міжнародна компанія алкогольних напоїв переміщує виробництво у місто Лювен, Фландрія», –йдеться в повідомленні.
Пиво «Чернігівське»
з’явилося в бельгійських супермаркетах, барах та ресторанах вже в середині травня. Цю марку пива також можна знайти на полицях магазинів у Великій Британії.
Завдяки продажам «Чернігівського» компанія має намір перерахувати українським гуманітарним організаціям не менш ніж € 5 млн. Ініціатива про переміщення виробництва належить українському керівництву компанії, яке було змушене тимчасово виїхати з України, рятуючись від російських обстрілів та бомбардувань. Пиво виробляється в банках, на яких зображено серце в кольорах прапора України та напис: «Кожен може допомогти в гуманітарних зусиллях для України».
«Планета Пластик» відновлюється
Український виробник полімерної продукції для сільського господарства, будівельної та харчової галузей «Планета Пластик» опублікув на своїй сторінці у Facebook такий лист: «Друзі, нам дуже болісно, але це нас не зламає! Внаслідок військових дій російських окупантів в Ірпені, зруйновані наша територія, офіси та виробничі потужності. Вщент знищені склади та запаси.
Але попри величезні втрати та неймовірну кількість ризиків, було прийнято рішення – в найкоротші терміни відновлювати виробництво!
Сьогодні «Планета Пластик» знову забезпечує країну вкрай необхідною високоякісною продукцією для зберігання зерна та виготовляє тепличні плівки. Придбати продукцію та отримати консультацію можна, як і раніше, за адресою: Місто-герой Ірпінь, вул. Покровська, 1, тел. 044 229 00 00. Тримаємо стрій та працюємо на спільну Перемогу!
Команда «Планета Пластик»