Ukrainian Packaging 6-2021 by upakjour

www.packinfo.com.ua ki o www.upakjour.com.ua

6_2021

ǗǵǮǺǳǴȍǿǬ ǿǩǯǫǿǬ ǷǧǮǵǳ

ǑǵǭǬǴ ǨȍǮǴǬǸ ǳǧȋ ǸǩǵȎ ǩǯǱǲǯǱǯ Ǵǧǿ ǩǯǱǲǯǱ r ǫǵǶǵǳǵǪǹǯ Ƕǵǫǵǲǧǹǯ ǩǧǿ ǦǱȀǵ ǩǧǳ ǶǵǹǷȍǨǴǵ ǶȍǫǩǯȀǯǹǯ ǶǷǵǫǺǱǹǯǩǴȍǸǹȃ ǳǯ ǫǵǶǵǳǵǭǬǳǵ ǩǧǳ ǮǷǵǨǯǹǯ ǨȍǲȃǿǬ Ǯǧ ǳǬǴǿǯǰ ǾǧǸ ǦǱȀǵ ǹǵǾǴȍǸǹȃ r ǽǬ ǶǷǵǨǲǬǳǧ ǳǯ ǫǵǶǵǳǵǭǬǳǵ ǩǧǳ ǶǵǹǷǧǶǯǹǯ ǩ ǽȍǲȃ ǦǱȀǵ ǩǧǳ ǶǵǹǷȍǨǴǵ ǧǫǧǶǹǺǩǧǹǯǸȆ ǫǵ ǩǯȀǯǼ ǸǹǧǴǫǧǷǹȍǩ ǳǯ ǫǵǶǵǳǵǭǬǳǵ ǩǧǳ ǶȍǫǴȆǹǯ ǶǲǧǴǱǺ

ǗǵǮǺǳǴȍǿǬ ǿǩǯǫǿǬ ǷǧǮǵǳ

ǋǲȆ Ǩȍǲȃǿ ǫǬǹǧǲȃǴǵȎ ȍǴǻǵǷǳǧǽȍȎ ǩȍǫǩȍǫǧǰǹǬ Ǵǧǿ Ǹǧǰǹ JTIJEBFVSPQF DPN

редактор  упаковка 6’2021

Екологічність упаковки Екологічність упаковки як одна з її властивостей сьогодні на слуху у всіх – від її розробників та виробників до споживачів продуктів та товарів. І це зрозуміло: всі ми хочемо жити в безпечному середовищі. Але не всі і не завжди розуміємо (або не хочемо розуміти), від кого це залежить. Упаковка є унікальним явищем у нашому житті, вона з’явилася саме для забезпечення життя людини в безпечному середовищі за умови, що сама вона безпечна для здоров’я, майна та довкілля. І забезпечити це людина повинна сама – за допомогою держави й бізнесових структур. Держава встановлює правила та контролює їх виконання, бізнес фінансує та організує поводження з упаковкою на всіх етапах її життєвого циклу, а людина – основний споживач продукції та користувач упаковки – виконуючи встановлені в країні правила, збирає, сортує й відправляє використану упаковку на повторне використання або переробку, а не викидає її будь-куди, засмічуючи довкілля (міста, селища, ліси, поля, річки, озера, моря та океани). І ключовим тут є обов’язок людини НЕ ВИКИДАТИ УПАКОВКУ БУДЬ-КУДИ!!! Наче все просто. Але за цим – потужна, злагоджена робота держави та всього суспільства. Потрібно її тільки виконувати. І тоді не треба буде забороняти або обмежувати використання тих чи інших видів упаковки, наголошую – безпечної, корисної упаковки, а тільки користуватися нею, виконуючи всі правила поводження з упаковкою, та жити в безпечному середовищі.

Дякую за розуміння та підтримку Валерій Кривошей

ЗАСНОВНИКИ: Національний університет харчових технологій ТОВ «ІАЦ «Упаковка» Заснований у 1996 р. Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України. Свідоцтво про реєстрацію КВ № 16852-5615ПР Журнал індексується наукометричною базою Index Copernicus (ICV 2018:44) Ухвалено Вченою Радою НУХТ, протокол №3 від 28.10.2021

УДК 621.798 Виходить 6 разів на рік Передплатний індекс Укрпошти 40265 Адреса редакції: 02002, Україна, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 4-А тел.: +38 067 232 3215 upakjour@nbi.com.ua, iacupakovka@ukr.net www.upakjour.com.ua, www.packinfo.com.ua

www.upakjour.com.ua

Редакцiйна КОЛЕГІЯ: О.В. Ватренко, д.т.н., О.М. Величко, д.т.н., С.Б. Вербицький, к.т.н., О.М. Гавва, д.т.н., П.В. Замотаєв, д.х.н., В.С. Гуць, д.т.н., А. Коюн, Dr. (Туреччина), В.М. Кривошей, к.х.н., О.А. Кучеренко, І.О. Мікульонок, д.т.н., І.М. Мірошник, Ph.D., К. Олсматс, Dr. (Швеція), Б.О. Пальчевський, д.т.н., А.Д. Пєтухов, д.т.н., I.I. Регей, д.т.н., А.І. Соколенко, д.т.н., С. Стефанов, д-р інж. (Болгарія), С. Ткачик, д.т.н. (Польща), В.В. Халайджі, к.т.н., О.Ю. Шевченко, д.т.н., В.К. Шостя, В.Л. Шредер Головний редактор Валерiй Кривошей, к.х.н. Заступники головного редактора Олександр Гавва, д.т.н., Павло Замотаєв, д.х.н.

Підготовка до видання ТОВ «ІАЦ «Упаковка» Дизайн-концепція журналу Авторська поліграфія Верстка та дизайн Наталія Кругляк Друк ТОВ «ПРИНТ-ІНК»

Літературний редактор Ірина Середа

За зміст статей і достовірність інформації відповідальність несуть автори публікацій та рекламодавці. Передрукування без узгодження із журналом не допускається. Посилання на журнал обов’язкове. Рукописи авторам не повертаються. Редакція не завжди поділяє погляди авторів.

Інформація та реклама Надія Кривошей, Регіна Сиротенко

Виконавчий директор Вероніка Халайджі, к.т.н.

6[145]2021 упаковка

 зміст  www.upakjour.com.ua

3_редактор Екологічність упаковки

38_ Екологічні вимоги до полімерних виробів С.В. Берзіна, В.Д. Богдан

5_презентація Дайджест від компанії «Техноком»

41_ Український ринок вторинної сировини (технічні та економічні проблеми використання) П.П. Семко

8_ Інвестиції, інновації та європейська якість 11_ринок Ринок клейових композицій для пакувальної продукції О.О. Скотаренко 14_ Маркетологи інформують… 19_обладнання Інноваційні компаунди для очищення екструзійних машин та їх систем 20_лабораторія Испытательное оборудование SHIMADZU для упаковочных материалов И.В. Огородник, к.х.н., А.Б. Сухомлинов, к.х.н.

45_ Переробка полімерної упаковки (нові технологічні можливості) О.М. Александров 48_ EREMA Group на ринку переробки відходів 50_клуб Конкурс та конференція «Золотий каштан – 2021» Р.А. Сиротенко 52_дизайн Українська етикетка для вина останньої чверті ХХ ст. (шрифти «hand made») О.М. Мікула

25_поліграфія Розумний та ефективний спосіб відновлення промивних розчинників Д. Рот

56_історія По сусідству з Айболитем, або Аптечна упаковка й етикетка: погляд крізь століття Г.О. Маценко, к.і.н.

28_екологія Злоупотребление не отменяет употребления П.В. Замотаев, д.х.н.

61_жовті сторінки

34_ Проти полімерних пакетів чи за чисте довкілля? В.М. Кривошей, к.х.н., Н.В. Кулик, к.х.н.

62_ Статті, надруковані в журналі «Упаковка» за 2021 р.

www.packinfo.com.ua

презентація  упаковка 6’2021

Дайджест від компанії «Техноком» У період з 12 по 16 жовтня 2021 р. в німецькому місті Фрідріхсгафені відбулася 27-ма міжнародна виставка з переробки пластмас Fakuma, яка стала ідеальним місцем для презентації нових продуктів і технологій, а також для обговорення сучасних проблем впровадження та використання полімерних виробів. Про це влучно на церемонії відкриття виставки сказав д-р інж. Мартіан Бастіан, директор інституту у Вюрцбурзі: «Ми повинні взяти на себе більше відповідальності за те, що відбувається з полімерами. Ми повинні переконатися, що полімерні матеріали не просто найефективніші в багатьох сферах, але й активно підтримуються та впроваджуються. Ми повинні навчити людей відчути всі переваги полімерних виробів». На 85 тис. м2 виставка Fakuma зібрала 1470 експонентів із 39 країн, які продемонстрували свої інновації, що охоплюють усі аспекти інжекційного лиття, технології екструзії, термоформування та 3D-друку. І серед них єдиний представник від України – Група компаній «Техноком», яка на спільному стенді зі своїм німецьким партнером компанією Poly-IQ GmbH представила розробки мастербатчів, концентратів барвників, інших полімерних компаундів. Відомо, що у квітні 2021 р. «Техноком» та Poly-IQ GmbH підписали терміном на 10 років угоду про співробітництво для просування продукції компанії «Техноком» до дев’яти країн ЄС, зокрема Німеччини, Нідерландів, країн Бенілюксу. Угода також передбачає спільну розробку нових видів домішок та компаундів для різних сфер використання. Під час виставки фахівці «Техноком» також домовилися подовжити до 2024 р. угоду з італійською компанією Ferro-Plast s.r.l. про продаж продукції «Технокому» на ринках Італії та Сан-Марино. Така активна співпраця з європейськими партнерами дозволила «Технокому» експортувати більш ніж 50 % своєї продукції в інші країни. А тепер – про деякі розробки компанії «Техноком».

Моноконцентрати Високонаповнені монопігментні кольорові концентрати (single pigment concentrates, SPC) на основі пігментів органічної та неорганічної природи стали важливою продукцією, промисловий випуск якої почався у 2020 р. У виробництві SPC застосовано сучасну технологію з використанням останніх розробок найкращих європейських виробників обладнання. Вміст пігментів становить 35–70 %. На основі асортименту моноконцентратів впроваджено технологію підбору кольору за зразками для особливо вимогливих клієнтів.

www.upakjour.com.ua

Підбір кольору і подальше виготовлення концентрату відбуваються з використанням програмного забезпечення провідних європейських компаній. Комп’ютерна програма також дає змогу коригувати колір виробу під час використання вторинної полімерної сировини. Моноконцентрати застосовуються для виробництва рукавних і плоских плівок із ПЕ та ПП, інших виробів, а також концентратів для полімерів і компаундів широкого застосування. Монопігментні концентрати постачаються до провідних країн ЄС і на підприємства України. Сумарний обсяг інвестицій у проєкт перевищив € 600 тис.

6’2021 упаковка  презентація Мікрогранульовані концентрати універсального застосування Розроблено ряд концентратів пігментів барвників у мікрогранульованій формі (діаметр 0,5–1,0 мм, довжина 1,0–1,5 мм) на основі ЛПЕНГ та співполімеру ЕВА широкої колірної гами.

Застосування мікрогранул дає можливість: •забезпечити ефективне фарбування профільно-погонажних виробів із порошкових компонентів на основі ПВХ і виробів, виготовлених методом ротоформування з поліолефінів; •скоротити втрати сировини при переході з кольору на колір; •зменшити забруднення робочих місць; •зменшити введення концентрату до 0,25 %. Концентрати універсального застосування можуть також постачатися з традиційними розмірами гранул (2–5 мм) для виробництв, де застосування мікрогранул ускладнене, наприклад, для лиття під тиском і видувного формування виробів на основі ПП та ПС. Такий варіант забезпечує ідеальний збіг кольору деталей, вироблених за різними технологіями, наприклад: плінтус – із ПВХ (екструзія із застосуванням мікрогранул), а дотичний елемент – із ПС (лиття під тиском із застосуванням гранул із традиційними розмірами). Розроблений продукт проходить промислові випробування на ряді підприємств в Україні та країнах ЄС.

Електропровідні компаунди У партнерстві з компанією Poly-IQ GmbH розроблено та впроваджується ряд електропровідних компаундів (electrical static discharge or conductive compounds, ESD compounds). Клієнти отримають високоефективне рішення

в розробці виробів з інженерних полімерів для деталей електротехнічної, електронної, автомобільної продукції, споживчих товарів, упаковки, критичних до електростатичного заряду, там, де потрібна постійна та контрольована електропровідність матеріалу. Наприклад, ESD compounds застосовуються для виготовлення елементів упаковки для транспортування електронних компонентів, чутливих до електростатичного розряду (елементна база електроніки, світлодіоди), деталей систем подачі палива в автомобілях. ESD compounds розроблені на основі ПЕ, ПП та ПС та охоплюють діапазон виробів від жорстких полімерів для корпусних деталей до гнучких листів та плівок для упаковки. Особливостями і перевагами ESD compounds є: •широкий діапазон питомого поверхневого опору; •гарантована електропровідність; •покращена дисипація тепла; •відмінні фізико-механічні властивості; •відмінна зварюваність та естетика матеріалу чорного кольору. Замовлення на виробництво електропровідних компаундів виконуються в індивідуальному порядку за узгодженими з клієнтом технічними вимогами.

Talcolen® – ренесанс на ринку України Ряд концентратів під торговою маркою Talcolen® випускаються на основі ЛПЕНГ (ТК003) і ПП (ТК003ПП), наповнених до 50 % мікронізованим тальком. Рекомендована концентрація Talcolen® – від 2 до 10 % залежно від технічних вимог до виробу. Відмінні антиблокуючі та антиадгезійні властивості тальку дозволяють при використанні концентратів Talcolen® збільшити число циклів литтєвого формування та скоротити на 20–30 % кількість технологічних зупинок для чищення та змащення пресформи. Їх застосування допомагає також підтримувати блиск і глянець на поверхні деталей, збільшує їх непрозорість. Унікальна властивість тальку – його низька твердість (1 – за шкалою Мооса) у порівнянні з іншими мінеральними домішками, такими як діоксид кремнію, кальцит тощо. Завдяки цьому зменшується знос робочих органів екструзійного обладнання (черв’як, циліндр, формувальний інструмент, пресформа та ін.). Talcolen® ТК003 успішно застосовується як бюджетна антиблокуюча добавка у виробництві рукавних плівок із ПЕНГ та ПЕВГ. Висока теплопровідність і низький коефіцієнт тепло-

www.packinfo.com.ua

вого розширення тальку дають змогу стабілізувати рукав і зменшити його різнотовщинність. Talcolen® марок ТК003 і ТК003ПП рекомендується для виготовлення виробів методом лиття під тиском і видувним формуванням із ПЕВГ і ПП. Їх застосування дає можливість зменшити термічну усадку виробів і підвищити їх розмірну точність, збільшити допустиму температуру експлуатації. Talcolen® також використовується у виробництві спінених полімерів на основі ПС і поліолефінів для забезпечення рівномірної дрібнопористої структури виробів (листи XPS, термоізоляція з ПЕ тощо). Концентрати ТК003 і ТК003ПП мають дозвіл на контакт із харчовими продуктами та постачаються на ряд підприємств України, а з 2020 р. – на ринки країн ЄС за попереднім замовленням зі складу «Техноком» за адресою: м. Ірпінь, вул. Покровська, 1-В, у робочі дні з 9.00 до 18.00.

Інвестиційний розвиток Наприкінці 2020 р. на заводі «Техноком» у м. Ірпені було встановлено нову лінію з двошнековим екструдером ZSE MAXX від німецької компанії Leistritz, одного з провідних світових виробників двошнекових екструдерів, для виготовлення суперконцентратів і компаундів.

Екструдер ZSE MAXX забезпечує бездоганну якість змішування компонентів, дозволяє швидко переходити з продукту на продукт, економлячи при цьому електроенергію. Контролер екструдера має доступ до інтернету, що дає змогу дистанційно проводити його діагностику та зменшити відвідування фахівцями з обслуговування. Усе це загалом відповідає довготривалим цілям компанії зі зниження викидів СО2 в навколишнє середовище.

ISO 9001:2015 BUREAU VERITAS Certification

Підтвердження якості продукції На початку 2021 р. компанія «Техноком» успішно пройшла сертифікаційний аудит одним із провідних світових органів із сертифікації – Bureau Veritas Certification на відповідність системи менеджменту якості вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2015. Експерти Bureau Veritas зробили висновок, що інтегрована система повністю відповідає вимогам стандартів, і підтвердили дію сертифіката

www.upakjour.com.ua

відповідності на «виробництво і продаж суперконцентратів пігментів барвників і домішок, що модифікують полімери» до 2024 р. Експерти також звернули увагу на високий рівень підготовки компанії до роботи в умовах коронавірусної інфекції COVID-19, що дозволяє забезпечити безперервність бізнесу та виконання зобов’язань перед замовниками, а також безпеку персоналу.

6’2021 упаковка  презентація

Інвестиції, інновації та європейська якість ТОВ «Татрафан» – один із головних виробників гнучких пакувальних матеріалів, упаковки та пакетів в Україні. Це спільне підприємство двох провідних міжнародних компаній: АТ «Хемосвіт» (Словаччина) і Rani Plast Group (Фінляндія). Його виробничі потужності розміщено в Луцьку. Починаючи з 2017 р. підприємство з багаторічним досвідом (упродовж двох десятиліть компанія працювала під брендом «Теріхем») залучило 5 млн інвестицій, значно розширивши свої виробничі потужності. Про подальший розвиток компанії, нові можливості у виготовленні полімерної упаковки та сучасні тенденції її розвитку говоримо з керівником департаменту продажу Лілією Пінчук та менеджером з продажу Вадимом Морозюком. – Розпочнемо із загального. Які тренди у виготовленні упаковки переважають сьогодні на українському ринку полімерної індустрії? В якому напрямі рухається галузь? Вадим: Галузь гнучких пакувальних матеріалів та упаковки з них активно розвивається, оскільки сьогодні будь-які харчові продукти упаковуються у відповідний матеріал, особливо, зважаючи на пандемію COVID-19. Серед незмінних трендів – гарантія збереження, безпека упакованої продукції та екологічність упаковки. Наша компанія активно рухається в цих напрямах. Ми вивчаємо всі запити замовників, вони надсилають нам «сигнали» від споживачів, які хочуть отримати безпечну і для себе, і для довкілля упаковку. Лілія: Ми переконуємо своїх клієнтів використовувати упаковку з мономатеріалів, які підлягають 100%-й переробці. Так, сьогодні досить багато різної упаковки, матеріал якої виготовляється з рослинної та мінеральної сировини, але її вартість доволі висока, а термін зберігання продукції та бар’єрні властивості – менші. – Розкажіть про маркетингову функцію упаковки. Наскільки важливу роль відіграє зовнішня обгортка продукту для його успішних продажів? Л.: Вона відіграє максимальну роль під час запуску нового продукту, оскільки споживачі ще не знають його і тому в першу чергу звертають увагу саме на обгортку. У цьому разі твердження про те, що упаковка «продає», працює на 100 %. Окрім того, якщо виробник продукції вносить якісь зміни в її склад, то це також обов’язково відображається на упаковці. Таким чином, вона виконує не менш важливу інформаційну функцію, яка паралельно є й рекламною, привертаючи увагу покупця

чимось новим. Загалом, усі ми знаємо, що, зайшовши до магазину, намагаємося придбати щось яскраве та гарне. В.: Зі свого боку ми гарантуємо та забезпечуємо замовникам якісний друк, щоб вони могли максимально ефективно донести своїм покупцям необхідну інформацію. – Ваша компанія виготовляє пакувальні матеріали, упаковку та пакети, охоплюючи широкий сегмент: від бакалії та молочних продуктів до санітарно-гігієнічних виробів і непродовольчих товарів. Розкажіть про переваги вашої продукції. Чому виробникам варто співпрацювати саме з «Татрафаном»? Л.: Ми – європейська компанія. Одна з небагатьох на полімерному ринку України. Усі наші сировинні матеріали: плівки, фарби, клеї – європейської якості. У нас нове та сучасне обладнання: ламінатори, друкарські, пакеторобні та різальні машини. Підприємство також має студію додрукарської підготовки, ми самі виготовляємо цифрові кліше. Окрім того, «Татрафан» обладнано станцією змішування фарб, що дає змогу виготовляти кожну партію максимально однаково, оскільки фахівці підбирають фарбу, виводять формулу, яка використовується і під час наступних аналогічних замовлень. Тобто маємо повний цикл виробництва. До того ж наша компанія дуже «гнучка» в роботі з клієнтами, нам довіряють багато потужних українських виробників, маємо партнерів і за кордоном. В.: Також ми надаємо сервісну підтримку уже після виконання замовлення. При будьяких проблемах з плівкою, налаштуванням пакувальних машин тощо ми максимально швидко забезпечуємо технічну підтримку. Розуміємо, що наші клієнти мають свої зобов’язання перед іншими, тому оперативно реагуємо та вносимо необхідні корективи.

www.packinfo.com.ua

презентація  упаковка 6’2021

– Як на підприємстві контролюють якість матеріалів та упаковки і чому важливо дотримуватися найсуворіших стандартів? Л.: Наша компанія сертифікована за трьома міжнародними системами управління ISO. Йдеться про ISO 9001:2015 (система управління якістю), ISO 14001:2015 (система екологічного управління) та ISO 22000:2018 (система управління безпечністю харчових продуктів). Щороку в нас відбуваються аудити для підтвердження сертифікатів за цими системами та аудити від замовників. Ми відкриті, тому вони завжди можуть прийти та подивитися на наше виробництво зсередини, перевірити, яких вимог ми дотримуємося. Якість нашої продукції підтверджується деклараціями відповідності на кожен тип плівки й протоколами міграції. До кожної партії продукції ми додаємо сертифікат якості, в якому описано основні властивості продукту. В.: Дотримуватися найсуворіших стандартів – це наш обов’язок перед замовником. Він так само зобов’язаний перед кінцевим покупцем та повинен надати йому якісний продукт у найкращому пакувальному матеріалі.

– Один із головних світових трендів – безпека довкілля. Він безпосередньо пов’язаний зі сферою, у якій ви працюєте. Яким чином «Татрафан» піклується про навколишнє середовище? Наскільки важливою для вашого підприємства є переробка відходів? В.: У виробництві упаковки ми використовуємо гнучкі матеріали, які були виготовлені з вторинної сировини. Наш постачальник має відходи, які переробляє в гранули, наприклад, поліпропілену, необхідні для виробництва пакувальних матеріалів. Ми також співпрацюємо з компаніями, які купують у нас відходи, переробляють їх у гранули та потім використовують для виготовлення виробів, які не контактують з харчовими продуктами. Окрім цього, ми активно вивчаємо питання зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Один із способів це зробити – зворотний цикл використання технічної води, який ми запровадили на підприємстві. Із цією ж метою використовуємо навантажувачі, які працюють на електроенергії. Ми повністю перейшли на діодні лампи, регулярно проводимо озеленення території. Нарешті, у нас запроваджено оцінку екологічних ризиків методом FMEA. – Розкажіть про інвестиції на підприємстві. Скільки коштів було вкладено в його розвиток та яким чином вони реалізуються? Л.: Із 2017 р., коли компанія вийшла на ринок під назвою «Татрафан», було вкладено приблизно € 5 млн. У 2017-му ми залучили € 2,5 млн. За ці кошти було оновлено обладнання, у нас з’явилася сучасна друкарська машина на вісім кольорів, новий ламінатор та різальна й пакеторобна машина. У 2020–2021 рр. інвестували ще € 2,5 млн, що допомогло ще більше розширити парк обладнання. У «Татрафана» з’явилися можливості безсольвентного та сольвентного ламінування, нанесення холодного клею, вибіркового лаку та роботи з матеріалами, які потребують подальшої термічної обробки.

– Сьогодення вимагає від упаковки збільшення термінів зберігання продукту. Чи має «Татрафан» власні рішення у від– Великі інвестиції – велика відповідальність перед інвестоповідь на такий запит? Наскільки це складне завдання? В.: Це завдання і справді складне, але необхідне і для за- рами. Які завдання ставить перед собою компанія в контекмовників, і для нас. Світ розвивається таким чином, що сті охоплення ринку та подальшого розвитку підприємства? потреба в подовженні гарантійного терміну зберігання Л.: Ми прагнемо бути одним із найбільших виробників продукції зростає. Ми постійно працюємо з виробниками полімерної упаковки в Україні, входити у п’ятірку кращих над вирішенням цього питання. Це не однобока робота, без втрати якості та «гнучкості», зі збереженням індивівона повинна відбуватися за кооперації обох сторін. Ми дуального підходу до кожного клієнта. Так, як ми працюнадаємо пакувальний матеріал, а замовник, у свою чергу, ємо зараз. Ну й, звісно, забезпечити хороші прибутки для тестує вже упаковану продукцію на своєму обладнанні або компанії. в незалежній лабораторії. Сьогодні це реально дуже акту– Редакція журналу «Упаковка» баальне питання, усі намагаються жає компанії «Татрафан» досягти продовжити термін зберігання, Детальніше щодо всіх питань: поставлених цілей, а її працівникам – не використовуючи при цьому ТОВ «Татрафан», Україна, м. Луцьк покращувати свій професіоналізм та якихось хімічних добавок, а до- +380332 78 59 99, +380332 78 81 78 (fax.) отримувати задоволення від того, що сягаючи результату завдяки упа- www.tatrafan.ua виготовляють безпечні, високоякісні ковці, яка захищає продукцію від linkedin.com/company/tatrafan facebook.com/TatrafanFlexible матеріали та упаковку. зовнішнього впливу.

www.upakjour.com.ua

ринок  упаковка 6’2021

Ринок клейових композицій для пакувальної продукції О.О. Скотаренко, НВП «Люкс-Х» (ТОВ), м. Харків Пакувальна індустрія, будучи одним із найбільш містких сегментів ринку використання клеїв, продовжує сприяти зростанню їх споживання. У зв’язку з розвитком процесу урбанізації по всьому світу звичка купувати упаковані продукти в магазинах і супермаркетах витісняє інші способи отримання товарів. Це спричиняє збільшення попиту на пакувальні матеріали та, у свою чергу, на пакувальні клеї. Безумовно, на це впливають сучасні мегатренди розвитку упаковки: здоров’я споживача та захист довкілля, натуральність, зручність, індивідуальність і цифрові технології.

Ринкова ситуація Нові тренди розвитку упаковки приводять до зміни технологій, розробки нового клейового устаткування, індивідуального підбору рецептур клеїв для виробництв. В Україні виробляється більшість водорозчинних клеїв для етикетки і клеїв на основі синтетичних і природних полімерів для гофротари та паперових коробок. Основний обсяг виробництва клеїв для упаковки в Україні припадає на чотири підприємства, серед яких провідним у сфері виробництва адгезивів для етикетування є НВП «Люкс-Х» (ТОВ).

Імпорт

30,8 %

Експорт

0,2 %

8000 7000

Обсяг, т

6000 5000 4000 3000 2000 Виробництво

69 %

1000 0 2018

2019

2020

Рис. 1. Структура пакувальних клеїв на українському ринку

Рис. 2. Виробництво ( ), імпорт ( них клеїв в Україні у 2018–2020 рр.

Щорічно в Україні виробляється приблизно 7 тис. т клеїв для упаковки. Вітчизняне виробництво займає 69 % від усього обсягу споживання в цьому сегменті. Решту, 31% вітчизняного ринку клеїв для упаковки, задовольняють поставки з-за кордону (рис. 1). Річний імпорт клеїв у натуральному вираженні становить трохи більше, ніж 3 тис. т. До імпортних адгезивів належать усі клеї-розплави, клеї для виробництва упаковки з гнучких матеріалів і невеликий обсяг водних клеїв для склеювання тари та маркування. Український експорт клеїв для упаковки незначний – всього 0,2 %. Це трохи більше, ніж 20 т на рік (рис. 2). Основними країнами-споживачами українського клею є Молдова та Республіка Білорусь, невелика частка поставок припадає на країни Східної Європи.

Ринок клеїв для упаковки залежить від споживання й виробництва тари для продуктів харчування і непродовольчих товарів, адже приблизно 70 % упаковки використовується саме в цих сегментах. Аналізуючи динаміку використання клеїв для упаковки за останні шість років, можна побачити стабільне їх зростання до 2019 р. (рис. 3). У 2020 р. відбувалося зниження обсягів, пов’язане з локдауном через коронавірус і падінням реальних доходів населення. Особливо відчутно падіння попиту на клей спостерігалося в сегменті маркування упаковки для пива і напоїв – майже на 9 %, через практично повну зупинку роботи HoReCa. Уже з другого півріччя 2020 р. почав рости попит на упаковку. Це пов’язано з усвідомленням того, що упаковка

www.upakjour.com.ua

) та експорт ( ) пакуваль-

12000 +9% Обсяг, т

10000

+7%

+2%

+6%

-5%

+4%

+2%

+1%

2018

2019

2020

2021

2022

2023

2024

10 609 т/рік

8 187 т/рік

8000 6000 4000 2000 0

2015

2016

2017

2025

прогноз Рис. 3. Динаміка та прогноз споживання клеїв для упаковки в Україні, т/рік

є найбільш безпечним і гігієнічним способом зберігання продуктів харчування. Аналітики припускають, що після виходу з пандемії зміняться не тільки показники й конфігурація ринку, але й ставлення до упаковки в суспільстві в цілому. Тому в 2022 р. очікується зростання ринку пакувальних клеїв порівняно з докоронавірусним 2019 р. За останні шість років, починаючи з 2015 р., ємність ринку клеїв для упаковки зросла на 20 %. Очікується, що до 2025 р. обсяг споживання клеїв у цьому сегменті зросте ще на 10 %, тобто сумарно на 30 % у порівнянні з 2015 р., і ємність ринку в цьому сегменті становитиме 10609 т/рік. Структуру клеїв для упаковки за сферами їх застосування показано на рис. 4. У виробництві паперової та картонної упаковки клейові композиції використовуються для виготовлення гільз, втулок і картонно-навивної продукції, складання тари й упаковки з гофрокартону та картону, виготовлення паперових пакетів і мішків, виробництва піддонів, захисних куточків і стільникового картону, заклеювання клапанів картонних коробок і ящиків, приклеювання «соломки» і кришок на картонні пакети з напоями та індивідуальні упаковки. Клеї для маркування застосовуються для приклеювання етикетки та акцизної марки. Також клейові композиції використовують для виготовлення комбінованих пакувальних матеріалів із різних полімерів та фольги.

Для маркування (етикетки та акцизні марки)

10 %

Структура та властивості клеїв Відповідно до класичної структури, виділяють клеї для упаковки на водній основі, на основі EVA (термоклеї) та на основі розчинників (сольвентні) (рис. 5). У клеях на водній основі як розчинник використовують воду. Такі клеї тверднуть, дозволяючи воді випаровуватися або поглинатися поверхнею, що склеюється. Обов’язковою умовою використання клею на водній основі є те, що одна з поверхонь повинна бути пористою та вбирати вологу. В основі водних клеїв можуть бути: натуральні компоненти (крохмалі або декстрини, казеїн), напівсинтетичні або синтетичні компоненти (полімери та смоли). Властивості водорозчинних клеїв: • висока адгезія; • екологічність та безпечність для здоров’я; • підходять для широкого спектру обладнання (ручне та автоматизоване нанесення); • швидка схоплюваність і стійкість до зсуву; • можливість підбору кольору під поверхню, що склеюється; • економна витрата на різних типах обладнання; • стійкість до конденсату, але при цьому тара добре відмивається; • доступна ціна.

84 %

6% Для паперової та картонної упаковки

Для упаковки з гнучких матеріалів Рис. 4. Структура споживання клеїв в Україні залежно від сфери їх застосування в упаковці, 2020 р.

www.packinfo.com.ua

ринок  упаковка 6’2021

Сольвентні клеї

11 %

86 %

На водній основі Термоклеї Рис. 5. Структура споживання клеїв залежно від основи адгезиву в Україні, 2020 р.

Водорозчинні клеї можна застосовувати як потоковим методом, за допомогою валкових і дискових машин, так і ручним способом нанесення. Для маркування тари використовують обладнання карусельного або лінійного типу. За допомогою обладнання карусельного типу наносять етикетку, контретикетку, кольєретку, акцизну марку. Клей подається пневматичним насосом на вал із ракельним ножем, на етикетку клейовий шар наноситься спеціальними «переносниками» (паллетами). Устаткування лінійного типу використовують переважно для етикетування тари з ПЕТФ і жерстяної тари. Клей подають пневматичним насосом із відра або шестерним – із клейової ванночки. На такому обладнанні етикетують тільки одну позицію – етикетку. Термоклей (гарячий клей, клей-розплав) – це адгезив, виготовлений на основі термоплавких полімерів і смол. Тверда структура термоклею зберігається за звичайної температури та змінюється при нагріванні вище за точку розм’якшення. Гарячий клей наносять у розплавленому стані при температурі, яка коливається в межах 140–210 °С, залежно від застосування й матеріалів, що підлягають склеюванню. Як тільки гарячий клей остигає, клейове з’єднання стає твердим, деталі упаковки або етикетки склеюються. Більшість термоклеїв виготовляються на основі етиленвінілацетату. Вони випускаються у вигляді гранул, подушечок, блоків або клейових паличок (стрижнів). Зовнішній вигляд клею розроблений з урахуванням конкретних застосувань і конструкції клейового вузла обладнання. Гарячі клеї у вигляді стрижнів (паличок) наносять за допомогою термоклейового пістолета. Гарячі клеї на основі поліолефінів називають «чистими» клеями, оскільки вони не містять у своєму складі наповнювачів, які залишають нагар на обладнанні. У клеїв з ефектом «самоочищення» низька й економічна витрата, вони швидко схоплюються, еластичні, клейовий шов стійкий до впливу широкого діапазону температур.

www.upakjour.com.ua

Клеї-розплави на поліуретановій основі створюють високоміцне клейове з’єднання та ефективно застосовуються в палітурній справі. Термоклеї із залишковою клейкістю (Pressure-Sensitive Adhesives) залишаються липкими після охолодження та характеризуються підвищеною стійкістю до рівня вологи й перепадів температур. Застосовуються для виготовлення скотчів і клейких стрічок. Властивості клеїв-розплавів: • відсутність перенесення смаку й запаху клею на продукт, що пакується. При пакуванні продуктів харчування, особливо кондитерських виробів, дуже важливо, щоб пакувальний матеріал не впливав на запах самого продукту; • висока міцність зчеплення (адгезія). При розриві клейового з’єднання відбувається виривання волокон (папір/картон) або деформація (полімер); • універсальна адгезія. Працюють на поверхнях із лаковими та іншими покриттями; • світле або прозоре забарвлення; • чисте нанесення (нитки й краплі відсутні); • висока термостійкість, що забезпечує стабільність в’язкості. Сольвентні клеї для пакування в даний час залишають свої позиції. Законодавство багатьох розвинених країн у сфері захисту довкілля та охорони здоров’я спрямоване на скорочення використання в промисловості речовин, які містять леткі органічні сполуки. На ринку упаковки з гнучких матеріалів позначилася чітка тенденція переходу від клеїв на основі розчинників на клеї на водній основі або на поліуретанові безсольвентні клеї зі 100%-м сухим залишком. Це означає, що клейовий склад є моногамним за структурою і його затвердіння настає при взаємодії з іншим композитом. В Україні екологічна тенденція закріпилася поки недостатньо глибоко: 60% обсягів клеїв для виробництва упаковки з гнучких матеріалів використовується на основі розчинників, і лише 40 % – це безсольвентні клеї.

6’2021 упаковка  ринок

Маркетологи інформують... Ця рубрика журналу вже давно користується особливою увагою читачів. Наведений у ній короткий огляд маркетингових досліджень та звітів про наукові розробки дослідницьких і консалтингових компаній, асоціацій, редакцій журналів та пакувальних компаній завжди чекають, щоб ознайомитися з ним та використати у своїй роботі. Головною темою цього номера є екологічність упаковки. Тому перші матеріали в розділі – саме про цю проблему. Вони надійшли від Європейського патентного відомства, Німецької асоціації полімерної упаковки та Європейського альянсу паперової упаковки. В огляді також друкується звіт Європейської асоціації виробників туб.

Про патенти у сфері переробки відходів полімерів Європейське патентне відомство (EPO) опублікувало звіт про світову патентну діяльність у галузі переробки відходів полімерів та біополімерів. За даними EPO, на Європу та США припадає 60 % світової патентної діяльності, пов’язаної з промисловістю переробки полімерів та технологіями біополімерів, причому розподіл є рівномірним: у Європи та США – приблизно по 30 % патентів.

Антоніо Кампінос, президент EPO, коментує: «Це дослідження пропонує ключове уявлення про цілий ряд перспективних нових технологій, які сприяють повторному використанню, переробці та біорозкладанню полімерних виробів. Це підкреслює внесок Європи в інновації в цьому секторі, але показує, що можна зробити набагато більше, щоб перетворити новаторські європейські дослідження на винаходи та вивести їх на ринок». Звіт підтвердив, що світова промисловість біополімерів розширюється, а її потужності планується збільшити до 2,4 млн т у 2024 р.

Потенціал використання рециклатів у полімерній упаковці

Хімічні та біологічні методи переробки відходів полімерів протягом 2010–2019 рр. мали найбільшу патентну активність, або понад 9000 заявок. Це вдвічі більше від кількості заявок на патенти, поданих на механічну переробку, яку у звіті визначено як рішення, що зараз використовується для перетворення полімерних відходів у нові продукти найчастіше. Велику Британію, Францію, Італію, Нідерланди та Бельгію виділяють у звіті як ключові країни, з яких подається найбільше заявок на патенти як із переробки відходів полімерів, так і з технологій біополімерів. Так, Велика Британія за цей час зареєструвала 436 заявок (2,9 %), що надало їй восьме місце у світовому рейтингу.

Крім питання переробки упаковки, однією з найважливіших тем в обговоренні циркулярної економіки є питання про те, як і до якої кількості можна збільшити частку вторсировини в полімерній упаковці. Німецька асоціація полімерної упаковки попросила Товариство з досліджень ринку упаковки (GVM) проаналізувати загальний потенціал використання переробленого матеріалу в полімерній упаковці. Згідно з дослідженням, використання перероблених полімерів в упаковці в Німеччині може бути збільшено з теперішніх 475 тис. т до приблизно 960 тис. т на рік, що відповідає приблизно 22 % від загального обсягу виробництва. Однак технічний потенціал застосування рециклатів сильно варіюється залежно від типу упаковки. Деякі упаковки, такі як ПЕТФ-пляшки, уже можуть бути повністю виготовлені з вторсировини. Однак існують високі юридичні та технічні бар’єри для інших видів упаковки. Використання 1 млн т перероблених полімерів до 2025 р. вже є заявленою метою німецької індустрії полімерної упаковки (рис. 1). Виробники полімерної упаковки в Німеччині зосереджуються на інноваціях та інвестиціях на всьому ланцюжку створення вартості, щоб використовувати більше рециклатів. Із 2017 по 2019 р. попит на рециклати зріс більш ніж на 18 %, тоді як споживання первинних полімерів скоротилося. Проте використання рециклатів будь-якою ціною не є ні розумним, ні можливим. Багато видів упаковки ви-

www.packinfo.com.ua

6’2021 упаковка  ринок Реальний потенціал: 960 тис. т

Теоретичний

22 %

28 %

51 %

Юридичні перешкоди

+551 тис. т 38 %

Загальний обсяг: Теоретичний потенціал: 1260 тис. т

Реальний

4,4 млн т 29 %

+709 тис. т

19 %

22 %

Технічні проблеми

+510 тис. т 10 % 450 тис. т

Нішеві полімерні вироби

Рис. 1. Структура потенціалу та проблем використання перероблених полімерів в упаковці

Рис. 2. Потенціал використання рециклатів при виготовленні упаковки

сувають високі вимоги до якості сировини, особливо упаковки для харчових продуктів, на яку припадає 44 % ринку (рис. 2). На даний момент кількість відповідної вторсировини на ринку обмежена. Причиною цього є те, що переробка відходів полімерів у минулому була обумовлена виконанням законних квот на їх переробку, а не потребами сировини пакувальної промисловості. Таким чином, в останні десятиліття було мало інвестицій у виробництво високочистих сортів, придатних для контакту з харчовими продуктами. У даний час велика частка вторсировини використовується в інших галузях промисловості, наприклад, при виробництві будівельної продукції: тут вторсировина замінює споживання первинних полімерів і зменшує викиди CO2. Однак рамкові умови змінюються. Не пізніше, ніж у 2045 р., коли Німеччина хоче бути кліматично нейтральною, полімери повинні повністю вироблятися з вторсировини та іншої відновлюваної сировини. Перехід від викопної сировини є радикальним. Це вимагає, щоб галузь інвестувала мільярди євро в дизайн для переробки та розширення високоякісних процесів сортування та переробки.

використовують енергію, воду та мийні засоби. Стверджується, що для обробки посуду для багаторазового використання потрібно в 3,4 раза більше прісної води та викопних ресурсів. Згідно з дослідженням, багаторазовий посуд кращий лише за показниками іонізуючого випромінювання та евтрофікації прісної води, де його вплив у 1,6 та 4,8 раза менший відповідно. Питання використання одноразового та різних варіантів багаторазового посуду залишається спірним, особливо коли воно стосується використання полімерів та їх переробки. Відсутність чіткого консенсусу між LCA для посуду та упаковки різних груп – і неминучий інтерес компаній до цих результатів – свідчать про те, що необхідні подальші дослідження для розробки цілісної стратегії сталого посуду в майбутньому.

LCA для різного посуду Компанія Ramboll на замовлення Європейського альянсу паперової упаковки (EPPA) провела незалежний аналіз життєвого циклу (LCA) багаторазового та одноразового посуду. Аналіз було зроблено за даними, отриманими за вересень 2021 р., для посуду, який використовується в ресторанах швидкого обслуговування: стакани для холодних та гарячих напоїв, салатниці, стакани для морозива, пакети для смаження, тарілки та підноси, а також набори столового приладдя. Оцінювання відбувалося за викидами CO2, використанням прісної води та викопних ресурсів, забрудненням дрібними частинками та закисленням землі. За всіма цими показниками посуд багаторазового використання з поліпропілену продемонстрував більший вплив порівняно з одноразовим посудом із паперу та картону. У звіті особливо наголошується на промислових системах миття, необхідних для багаторазових посуду й тари, які

2019

Ринок туб За інформацією Європейської асоціації виробників туб etma, в першому півріччі 2021 р. постачання продукції залишалося стабільним. Загальний обсяг поставок туб з алюмінію, полімерів і багатошарових матеріалів (ламінатів) навіть трохи збільшився (на 0,5 %), склавши приблизно 6 млрд шт. У той час як поставки туб для фармацевтичної промисловості скоротилися на 11 %, поставки для стоматології збільшилися на 4 %, косметики – на 2 %, продуктів харчування і побутових товарів – на 10 % і 13 % відповідно. Значне скорочення поставок у фармацевтичний сектор пов’язане з меншою кількістю відвідувань лікарів під час пандемії. Це зумовило падіння попиту на ліки, що відпускаються за рецептом, які часто розфасовуються в туби. Незначне збільшення попиту на косметичні туби можна пояснити зростанням мобільності споживачів, які частіше виходять із дому після жорстких обмежень. Відновлення роботи перукарень та салонів краси після тимчасового закриття, викликаного пандемією, також мало позитивний ефект у цьому сегменті. Харчова промисловість і сектор домашнього господарства виграли, зокрема, від того факту, що люди споживали більше продуктів вдома та, як правило, більше уваги приділяли благополуччю у своїх чотирьох стінах.

www.packinfo.com.ua

6’2021 упаковка  ринок Проблема екологічної стійкості, яка підживлюється законодавчими заходами в Європі та державах – членах ЄС, продовжує грати головну роль для виробників упаковки, клієнтів і роздрібних продавців. І тут туба може вважатися ресурсозберігаючою упаковкою, зручною для споживача. Загалом європейські виробники туб дивляться на найближчі місяці з обережним оптимізмом.

Ринок упаковки в Бразилії

За даними про постачання серед членів асоціації etma, ламінатні туби продовжують займати перше місце із часткою 38 %, за ними йдуть алюмінієві туби з часткою 35 %. Частка полімерних туб становить 27 %. На індустрії з випуску туб, як і раніше, позначається різке підвищення вартості сировини, первинних матеріалів і послуг. Ціни на алюміній, полімери, фарби, ковпачки, картонні коробки й транспорт все ще перебувають на дуже високому рівні. Позитивним, однак, є те, що ланцюжки поставок поки тримаються, зокрема завдяки далекоглядному плануванню з боку виробників туб. Таким чином, вдавалося уникнути ситуацій, коли в клієнтів закінчується товар на складі.

Дослідження, проведене компанією MaxiQuim Ltda. спеціально для Бразильської асоціації індустрії гнучкої полімерної упаковки (ABIEF), показує, що виробництво полімерної упаковки у 2019 р. порівняно з 2018 р. зросло на 2,3 %, досягнувши майже 2 млн т. У 2019 р. також збільшилося її споживання на 0,6 %, а торговий баланс зріс на 27 %, досягнувши 130 тис. т. Експортні доходи зросли на 7 % і склали $ 237 млн. З іншого боку, імпорт скоротився на 8 %. За типом полімерів продовжує лідирувати ЛПЕНГ з обсягом 978 тис. т із загальних 1980 тис. т полімерів, вироблених у 2019 р. Далі йдуть ПЕНГ (475 тис. т), ПП (318 тис. т), ПЕВГ (209 тис. т). За використанням гнучкої полімерної упаковки лідером є продукти харчування – 776 тис. т. За ними йдуть промислові товари (390 тис. т), одноразова продукція (226 тис. т), напої (202 тис. т), товари для гігієни та прибирання (196 тис. т), сільськогосподарська продукція (118 тис. т), корм для домашніх тварин (44 тис. т), продукція для цивільного будівництва (17 тис. т) та інше (11 тис. т).

Компанія «Флексорес» – український лідер з виробництва високоякісних фарб для флексо-, ротодруку та постачальник поліграфічних матеріалів та сировини!

www.flexores.com Ми створюємо найкращі рішення для Вашого ідеального продукту

www.packinfo.com.ua

Інноваційні компаунди для очищення екструзійних машин та їх систем Інноваційна технічна ідея двох підприємців колись привела їх до створення приватної промислової групи, яка виробляє компаунди для очищення екструдерів, машин для лиття та видування полімерних виробів. На сьогодні швейцарська компанія Ultra System має 5 виробничих майданчиків, понад 30 складів та 60 агентів/дистриб’юторів по всьому світу. Її місія – вирішувати «проблеми» і зменшувати кількість полімерних відходів. У своєму портфелі клієнтів Ultra System має виробників упаковки, іграшок та побутових товарів, деталей для автомобілів, різноманітної продукції для медичної, фармацевтичної, косметичної та багатьох інших галузей промисловості. У даний час торгова марка Ultra Plast – це понад 20 очисних компаундів, що належать до п’ятого покоління такого роду продукції. Всі вони мають необхідні сертифікати для роботи в цих сферах: ISO, Reach, на контакт із харчовими продуктами та на чисте приміщення. Компаунди Ultra Plast мають властивості, що роблять їх унікальними: вони не містять абразивів (100%-во хімічне очищення), не пошкоджують металеві частини машин, не вимагають часу для «замочування» («сендвіч-процедура»), не виділяють диму та неприємного запаху, нешкідливі, нетоксичні, прості у використанні, ефективні, мають висококонкурентну вартість.

Використання компаундів Ultra Plast необхідне для скорочення часу, коли треба перейти на екструдері з одного кольору і/або матеріалу на інший, для видалення попередніх кольорових відкладень, для усунення чорних крапок і домішок, для перезапуску машини після короткої її зупинки або вимкнення. Коли для очищення екструдерів та термопластавтоматів використовують полімерні суміші (або, що ще гірше, мийні засоби тощо), то збільшується час простою, зростає вуглецевий слід, підприємство більше витрачає коштів на енергію та матеріали. А в результаті виробляє полімерну продукцію нижчої якості, ніж при використанні компаундів Ultra Plast. Це як помити руки без мила: багато води, багато зусиль, багато часу і поганий результат. Крім того, варто пам’ятати: відповідно до нових вимог, із 2021 р. полімерні вироби з такими забрудненнями, як чорні крапки, молочна тінь, смуги, замовниками більше не приймаються.

Ще один важливий момент. Багато виробників розглядають очисні компаунди як джерело зростання вартості продукції. Але вже на практиці доведено, що використання компаундів Ultra Plast, навпаки, зменшує виробничі витрати. Щодня тонни полімерних матеріалів витрачаються марно під час переходу на екструдерах з одного кольору виробу чи з одного полімеру на інший, або через те, що вироби забруднені плямами чи спаленим полімером. Використання очисних компаундів Ultra Plast різко скорочує ці відходи. До того ж самі компаунди на 100 % придатні до переробки. Щоб довести на практиці всі переваги використання очисних компаундів Ultra Plast, компанія Ultra System здійснює демонстраційні випробування їх на місці виробництва в потенційного користувача. Це найкращий спосіб оцінити їх ефективність. Компанія також організовує навчальні курси для своїх агентів/дистриб’юторів, проводить віртуальні конференції та бере участь у різних виставках, на яких можна отримати додаткову інформацію про використання й переваги очисних компаундів Ultra Plast.

Офіційний представник Ultra System в Україні: ТОВ «Фальконе» Тел.: +38 044 384 00 67 Моб.: +38 050 347 35 55 Факс: +38 044 205 37 33 e-mail: info@ultrasystem.com.ua www.falcone.ua www.ultrasystem.com.ua м. Київ, пр. Перемоги, 67, корпус D, 03062

www.upakjour.com.ua

6’2021 упаковка  лабораторія

Испытательное оборудование SHIMADZU для упаковочных материалов И.В. Огородник, к.х.н., А.Б. Сухомлинов, к.х.н., ООО «ШимЮкрейн», г. Киев Многообразие видов упаковочных материалов и упаковки наряду с требованиями по прочности и герметичности упаковочных изделий предусматривает применение эффективных средств проверки качества упаковочных материалов. Японская приборостроительная корпорация SHIMADZU выпускает большой ассортимент испытательных машин для разнообразных по типу и величине прилагаемого усилия механических испытаний материалов, многие из которых непосредственно применяются для контроля качества упаковочных изделий. Ниже – краткая информация о наиболее распространенных в рассматриваемой сфере испытательных машинах SHIMADZU. В целом испытательные машины SHIMADZU предназначены для проведения следующих видов испытаний: определение предела прочности на разрыв; определение предела прочности при изгибе, растяжении и сжатии различных материалов (дерева, стали и других металлов, полимеров, волокон, бетона, гелей, композиционных материалов, нитей, тканей и пищевых продуктов, а также готовых изделий из указанных выше материалов). Широкое применение находят также машины для усталостных испытаний материалов. Испытательные машины SHIMADZU в большинстве случаев предлагаются в комплекте со специализированным программным обеспечением с интуитивно понятной системой навигации, а различные аксессуары (захваты, экстензометры, соединительные узлы и т. д.) позволяют решать любые задачи по испытанию материалов. Все машины SHIMADZU отличаются высоким уровнем точности, который обеспечивается использованием первоклассных компонентов (металла, электроники, оптики, сенсоров и пр.), а также жесткого контроля качества на всех стадиях их производства.

Рис. 1. Испытательные машины серии EZ-Test

Многолетний опыт производства испытательного оборудования позволяет компании SHIMADZU выпускать продукцию, удовлетворяющую практически любым требованиям в проведении механических испытаний как в статическом, так и в динамическом режимах. Особо стоит отметить широчайший диапазон прилагаемых/измеряемых усилий в испытательных машинах, хорошо зарекомендовавших себя даже при моделировании процессов, происходящих при землетрясениях. Это машины с максимальной мощностью от 1 Н до 40 MH со значением дискретности вплоть до 1/1000. По типу привода, создающего усилие, машины делятся на электромеханические и гидравлические. В первых чаще всего применяются низкие, средние и высокие усилия (от 1 Н до 600 кН), тогда как вторые предназначены для высоких и сверхвысоких усилий (от 200 кН до 4 MH и более). Гидравлические машины чаще всего используются для исследования высокопрочных конструкционных материалов (металлы, сплавы, бетон, усиленные специальными волокнами полимеры и др.) и деталей (арматура, конструкционные изделия). Электромеханические машины SHIMADZU являются самими распространенными, поскольку их широкий диапазон усилий наиболее востребован. Кроме того, они могут проводить как статические, так и циклические испытания с невысокой частотой, которые являются вариантами динамических испытаний. Все электромеханические машины являются бездиапазонными, работают во всем диапазоне нагрузок от минимальной до максимальной без изменения или перенастроек диапазона. По своей точности машины делятся на классы 1; 0,5 и 0,3, что соответствует погрешности измерения 1; 0,5 или 0,3 % во всем заявленном диапазоне измерений (в зависимости от модели измерительной ячейки). Измерительные ячейки являются биполярными, что обеспечивает приложение усилия в двух направлениях (в разные стороны или во встречных направлениях). Это дает возможность реализовать различные типы измерений на одной машине без перемонтажа самой ячейки. Необходимо просто сменить оснастку, которая будет соответствовать конкретным измерениям. Требуемая оснастка может быть выбрана из серии стандартных аксессуаров для всех машин SHIMADZU либо произведена по спецзаказу в соответствии с поставленными требованиями.

www.packinfo.com.ua

лабораторія  упаковка 6’2021 Следует отметить широкий диапазон скоростей перемещения траверсы. Так, в зависимости от модели, оператор в программном обеспечении может задать скорость от очень низких значений порядка 0,00005–0,001 мм/мин до 500–1500 мм/мин. И это все на одной конкретной машине. Все машины SHIMADZU могут оснащаться защитными экранами, включенными в электроцепь. Это предотвратит начало выполнения измерения, когда экраны не закрыты (что очень важно в случае разрушения хрупких твердых образцов, осколки которых могут травмировать оператора). Каждая машина по умолчанию оснащена датчиками усилия и перемещения. Опционально, в зависимости от поставленных задач, машины

ке и других отраслях, требующих проведения множества различных испытаний на одной машине. Это достигается легким перемонтажом оснастки, благодаря наличию специальных адаптеров и переходников, и быстрым временем подготовки к проведению испытаний. Частота считывания сигнала позволяет обеспечить точное измерение величин и построения достоверных кривых поведения образца при проведении испытаний. Для машин этой модели она составляет 1 мс (1000 Гц). Другую распространенную модельную серию образуют машины AGS-X (рис. 2). В них используется классическая двухколоночная схема с подвижной траверсой. В зависимости от требуемых усилий машины этой серии могут быть предложены в настольном и/или напольном исполнении. Также могут быть поставлены машины с укороченной или удлиненной высотой рамы для обеспечения дополнительных возможностей при испытании (в первом случае обеспечивается компактность устройства, а во втором – большие возможности при растяжении высокоэластичных объектов и применении вспомогательных устройств). Имеется возможность организации двузонной схемы испытаний: например, под подвижной траверсой – зона сжатия, над ней – зона растяжения. Частота считывания сигнала для этой машины также составляет 1 мс (1000 Гц). Машины этой серии имеют наиболее удачное соотношение цена/качество при решении конкретных задач.

Рис. 2. Испытательные машины серии AGS-X

могут оснащаться дополнительными датчиками: экстензометрами (для определения относительного удлинения), датчиками расширения-сужения (для контроля изменения сечения образца), датчиками раскрытия трещин и другими. Все дополнительные датчики полностью интегрируются в аппаратную часть, синхронизируются, управляются и считываются единым программным обеспечением Trapezium. В настоящее время в линейке электромеханических машин SHIMADZU есть несколько моделей, которые отличаются своей конструкцией, характеристиками и возможностями. Наиболее простыми являются машины серии EZ-Test (рис. 1), на основе которых производятся текстурные анализаторы моделей EZ-SX (макс. усилие до 500 Н) и EZ-LX (макс. усилие до 5 кН). Обе модели по конструкции являются одноколоночными настольными машинами. Большое количество принадлежностей и аксессуаров для них спроектировано для решения различных задач в пищевой промышленности, фармацевти-

www.upakjour.com.ua

Рис. 3. Испытательные машины серии AGX-V

6’2021 упаковка  лабораторія Вершиной инженерных возможностей при проведении испытаний стали новые машины SHIMADZU серии AGX-V (рис. 3). Как и машины предыдущей серии, они имеют двухколоночный дизайн, и каждая колонна конструкционно состоит из направляющей колонны и винтового сервопривода, который производит перемещение траверсы. Сверхвысокая жесткость рамы (для машин до 100 кН требуется как минимум троекратное усилие для деформации рамы на 1 мм) обеспечивает высокую надежность измерительного стенда. Опциональное устройство для обеспечения точного соосного положения захватов позволяет проводить измерения даже в аэрокосмической отрасли, ставящей на сегодняшнее время самые высокие требования к испытаниям и оборудованию, с помощью которого они проводятся. Широчайший диапазон прилагаемых скоростей перемещения должен удовлетворить любые потребности при проведении механиче- а) б) ских испытаний. Возможность интегрирования нескольких кон- Рис. 4. Полимерная канистра до (а) и после (б) испытаний на машине SHIMADZU троллеров/усилителей, дополнительных датчиков позволяет не только упростить конфи- ное утончение) образца бесконтактно, в том числе и в точгурацию оборудования, но и обеспечить наибыстрейший ках разрушающей деформации (разрыв). обмен собранными данными между датчиками, машиной Высокоточное оборудование SHIMADZU широко иси программным обеспечением. С другой стороны, это обе- пользуется при испытании упаковочных материалов и саспечивается высокой скоростью сбора данных (10 кГц). мой упаковки. Важность таких испытаний проиллюстриЭто значит, что 10000 экспериментальных точек за 1 сек. руем следующим примером. Представим, что полимерные передаются от машины в программное обеспечение для канистры с жидкостью будут складироваться слоями без построения экспериментальных графиков, проведения расчета допустимой высоты и количества слоев. В таком расчетов, быстрого реагирования и отправки команд ма- случае при достижении предела прочности канистры шине при проведении сложных контролируемых много- нижних слоев начнут разрушаться под нагрузкой стоящих выше. Вот для этого и необходимо точно определить, ступенчатых исследований. Все испытательные машины могут оснащаться темпера- какую нагрузку может выдержать отдельная полимерная турными камерами и/или камерами с контролируемым канистра. На рис. 4 показана полимерная канистра до и пространством для проведения механических испытаний после испытаний на определение нагрузки до разрушения в условиях влияния окружающей среды, в том числе кли- на машине SHIMADZU. матического влияния на прочность. В линейке устройств Рассмотрим другой объект испытания – мешок из полидля измерения удлинения предлагаются различные серии мерного материала с сыпучим продуктом определенной контактных и бесконтактных экстензометров. Наипро- плотности. Выдержит ли он, если в него поместить больстейшими (но не менее точными) являются контактные ше продукта, чем обычно? Или, например, если мешок ручные экстензометры с фиксированной длиной базы. выдерживает 50 л легкого силикагеля, то можно ли помеТакже могут быть предложены автоматические контакт- стить в него столько же по объему цемента? А если упаные экстензометры с постоянной или изменяемой длиной ковка изготовлена из многослойного материала, то будет базы, которые автоматически фиксируют щупы датчиков ли при хранении продукции происходить расслоение мапосле установки образца и убирают их по окончанию из- териала, которое может привести к изменению его харакмерения удлинения. Наиболее удобными и универсаль- теристик и не обеспечит достаточной защиты продукции? ными являются видеоэкстензометры, которые позволяют Ответы на эти и другие подобные вопросы поможет дать просто и точно измерять удлинения (и часто одновремен- испытательное оборудование SHIMADZU.

www.packinfo.com.ua

ǮǻǮǹǥȀǶȅǻǳ ǼǯǹǮǲǻǮǻǻȍ z ɨɛɥɚɞɧɚɧɧɹ ɞɥɹ ɦɟɯɚɧɿɱɧɢɯ ɜɢɩɪɨɛɭɜɚɧɶ

ɦɚɬɟɪɿɚɥɿɜ

z ɍɎ ȼɂȾ ɬɚ ȱɑ Ɏɭɪɶɽ Fɩɟɤɬɪɨɮɨɬɨɦɟɬɪɢ

ɬɚ ɫɩɟɤɬɪɨɮɥɭɨɪɢɦɟɬɪɢ

z ɚɬɨɦɧɨ ɚɛɫɨɪɛɰɿɣɧɿ ɫɩɟɤɬɪɨɦɟɬɪɢ z ɚɬɨɦɧɨ ɟɦɿɫɿɣɧɿ ɿɫɤɪɨɜɿ ɫɩɟɤɬɪɨɦɟɬɪɢ z ɚɬɨɦɧɨ ɟɦɿɫɿɣɧɿ ȱɁɉ ɫɩɟɤɬɪɨɦɟɬɪɢ z ȱɁɉ ɦɚɫ ɫɩɟɤɬɪɨɦɟɬɪɢ z ɝɚɡɨɜɿ ɯɪɨɦɚɬɨɝɪɚɮɢ ɬɚ

ɯɪɨɦɚɬɨ ɦɚɫ ɫɩɟɤɬɪɨɦɟɬɪɢ

z ɪɿɞɢɧɧɿ ɯɪɨɦɚɬɨɝɪɚɮɢ ɬɚ

ɯɪɨɦɚɬɨ ɦɚɫ ɫɩɟɤɬɪɨɦɟɬɪɢ

z 72) ɦɚɫ ɫɩɟɤɬɪɨɦɟɬɪɢ ɡ ɛɥɨɤɚɦɢ Ɇ$/', z ɚɬɨɦɧɨ ɫɢɥɨɜɿ ɦɿɤɪɨɫɤɨɩɢ z ɫɢɫɬɟɦɢ ɚɧɚɥɿɬɢɱɧɨɝɨ ɟɥɟɤɬɪɨɮɨɪɟɡɭ z ɚɧɚɥɿɡɚɬɨɪɢ ɡɚɝɚɥɶɧɨɝɨ ɜɭɝɥɟɰɸ z ɪɟɧɬɝɟɧɿɜɫɶɤɿ ɞɢɮɪɚɤɬɨɦɟɬɪɢ z ɟɧɟɪɝɨɞɢɫɩɟɪɫɿɣɧɿ ɪɟɧɬɝɟɧɿɜɫɶɤɿ

ɮɥɭɨɪɟɫɰɟɧɬɧɿ ɫɩɟɤɬɪɨɦɟɬɪɢ

z ɯɜɢɥɟɞɢɫɩɟɪɫɿɣɧɿ ɪɟɧɬɝɟɧɿɜɫɶɤɿ

ɮɥɭɨɪɟɫɰɟɧɬɧɿ ɫɩɟɤɬɪɨɦɟɬɪɢ

z ɞɢɮɟɪɟɧɰɿɣɧɿ ɤɚɥɨɪɢɦɟɬɪɢ

ɬɚ '7* ɚɧɚɥɿɡɚɬɨɪɢ

z ɝɪɚɧɭɥɨɦɟɬɪɢɱɧɿ ɚɧɚɥɿɡɚɬɨɪɢ z ɚɧɚɥɿɬɢɱɧɿ ɜɚɝɢ ɜɨɥɨɝɨɦɿɪɢ

Ƚɟɧɟɪɚɥɶɧɢɣ ɞɢɫɬɪɢɛ¶ɸɬɨɪ ɚɧɚɥɿɬɢɱɧɨɝɨ ɨɛɥɚɞɧɚɧɧɹ 6+,0$'=8 ɜ ɍɤɪɚʀɧɿ ɌɈȼ ©ɒɢɦɘɤɪɟɣɧª ɦ Ʉɢʀɜ ɜɭɥ ɑɢɝɨɪɿɧɚ ɨɮɿɫ Ɍɟɥ ɮɚɤɫ ( PDLO VKLPXNUDLQH#JPDLO FRP :HEVLWH ZZZ VKLPDG]X FRP XD

Виробник циліндрів глибокого друку для гнучкої упаковки Додрукарська підготовка Виробництво сталевої заготовки Електрична обробка Токарно-шліфувальна обробка

мідної поверхні Гравіювання

друкарського циліндра Нанесення

хромового покриття та його шліфування Тестування

друкарських циліндрів

ТОВ «РОТОПРІНТ» м. Київ, вул. Алматинська, 12 тел: +38 098 443 57 18 e-mail: agapov@rotoprint.com.ua

ЦИЛІНДРИ ДЛЯ ГЛИБОКОГО ДРУКУ

поліграфія  упаковка 6’2021

Розумний та ефективний спосіб відновлення промивних розчинників Д. Рот, Ofru Recycling GbmH & Co. KG, Німеччина Флексодрук є домінуючим процесом друку на упаковці. У ньому використовують гнучкі друкарські форми, закріплені на гільзах або циліндрах за допомогою спеціальних стрічок для кріплення на подушці. Підняті ділянки друку на флексопластинах спочатку фарбуються анілоксовим валиком, а пластина потім переносить фарбу на матеріал, який задруковується. У флексографічному друці переважно використовують фарби на основі розчинників, оскільки вони швидко висихають і дають водостійкий шар фарби. Розчинники також використовують під час виготовлення флексопластин.

Основна експозиція утворює на флексопластині позитивний рельєф зображення. Під час цього процесу відбувається формування друкувальних елементів, яке починається з поверхні пластини і закінчується утворенням елементів конічної форми. Для них характерні гострі конічні краї, що забезпечує достатню стабільність під час друку.

Промивні розчинники Під час змивання неекспоновані (і тому неполімеризовані) незадруковані ділянки видаляються з пластини за допомогою спеціальних розчинників (наприклад, DuPont Cyrel Flexosol / Flint Nylosolv) та механічної обробки відповідними щітками системи очищення. Це приводить до формування на флексоформі друкувальних елементів відповідно до оригіналу зображення. Їх створюють повністю полімеризовані ділянки.

Утилізація чи відновлення? Використання спеціальних розчинників спричиняє економічний виклик процесу флексопластики. Це пов’язано з тим, що стосовно забрудненого розчинника слід прийняти рішення: утилізувати його чи відновити. Рішення про замовлення свіжих промивних розчинників за звичайних умов на ринку можуть призвести до щомісячних витрат на купівлю в десятки тисяч євро – і ця цифра не враховує витрати на утилізацію (спалювання) забрудненого розчинника. Таке поєднання витрат на купівлю та утилізацію несе значне фінансове навантаження для компанії. У довгостроковій перспективі це абсолютно неефективний процес.

www.upakjour.com.ua

Мислення циклами Німецька компанія Ofru Recycling GmbH & Co. KG є середнім за розміром виробником систем для відновлення розчинників, який розташований в Альценау на краю регіону Рейн-Майн. Це сімейне підприємство, засноване в 1978 р., яке може спиратися на чотири десятиліття досвіду в технології дистиляції. Сьогодні Ofru є одним із провідних світових виробників установок для відновлення розчинників. До його асортименту продукції входять найсучасніші дистиляційні або вакуумні дистиляційні установки для горючих та водних розчинників. Окрім невеликих систем, які можуть переробляти до 50 л забрудненого розчинника за день, в асортименті є повністю автоматичні випарники, що здатні відновлювати

Чи є альтернативи? Порівняно з утилізацією, відновлення забрудненого розчинника для промивання є не тільки найбільш економічним, але й найбільш екологічним рішенням. Встановлення установки з відновлення розчинників – це інвестиція, яка буде швидко окупати себе. Однак, коли справа доходить до планування проєкту та інвестування в найвідповіднішу відновну установку, замовник повинен спільно з виробником відновлювальної системи відповісти на декілька питань: • Наскільки високим є денне споживання розчинника? • Який добовий час роботи дистиляційної системи? • Що є джерелом забруднення розчинника? Який рівень забруднення? • Як транспортується забруднений розчинник до дистиляційної сис-

до 2000 л за годину. Відновні установки Ofru підходять для широкого спектра розчинників, зокрема тих, які зазвичай використовуються у флексодруці (таких, як етилацетат та етанол), толуолу, який використовується в глибокому друці, і всіх відомих органічних промивних розчинників для плоских флексопластин та флексоформ у вигляді рукавів. Стабільний успіх компанії ґрунтується на залученні всебічних технічних ноу-хау в процесах, що стосуються багатьох галузей промисловості. Ofru має добре обладнаний та найсучасніший відділ досліджень і розробок, який відповідає за технічні інновації, його розробки принесли значну користь друкарням, виробникам фарб, а також хімічній промисловості загалом.

теми (наприклад, чи буде він надходити через трубопровід та/або транспортуватися в бочках чи інших контейнерах)? • Чи існує потреба в автоматизованій дистиляції розчинника? • Як забезпечити стабільну якість дистиляту? • Якими є загальні інвестиційні та експлуатаційні витрати?

Забруднення розчинниками Досвід німецької компанії Ofru показує, що рівень забруднення промивних розчинників становить 3–6 %. Понад 90 % забруднених розчинників може бути відновлено дистиляцією. Розчинник, який був відновлений та очищений цим способом, може бути повторно використаний у подальших процесах змивання без жодних обмежень.

6’2021 упаковка  поліграфія Ofru ASC-500 і система резервуарів для дистиляції розчинника, що використовується в процесі виготовлення флексоформ

Дистиляційні установки для забруднених промивних розчинників Для внутрішнього відновлення забруднених промивних розчинників Ofru розробила та виготовила дистиляційну установку, яка здатна переганяти понад 2000 л розчинника за добу повністю автоматичним способом. Розчинник, забруднений неекспонованими залишками фотополімеру, спочатку по трубопроводу подається від відділу з виробництва флексоформ до накопичувального бака об’ємом 2000 л. Цей буферний бак є інтегрованою частиною установки для відновлення розчинника під назвою ASC-500. Для очищення розчинник нагрівають у дистиляційній системі та випаровують у вакуумі. Цей процес залишає за собою залишки фотополімерної пластини, які потім видаляють із системи та утилізують. Чисті пари розчинника охолоджуються та конденсуються. Потім дистилят-сировина подається в інший резервуар, який також має об’єм 2000 л. Однак при випаровуванні сумішей розчинників з декількома компонентами, які мають різні точки кипіння, може змінюватися загальний склад дистиляту, і, як результат, властивості переробленого розчинника також можуть змінитися.

Щоб протидіяти цьому ефекту, необроблений дистилят потрібно відповідним чином регулювати. Певні процедури випробувань і можливі рішення, що дають змогу здійснити ці коригування, надаються виробниками відповідних хімічних речовин.

Коригування відновленого розчинника Після дистиляції з контейнера береться зразок із сирим дистилятом для визначення необхідної кількості свіжого розчинника, потрібного для досягнення певних властивостей розчину. Це пов’язано з тим, що розчинник може втратити «потужність очищення», оскільки в процесі безперервної дистиляції можуть випаровуватися діючі речовини. Для того, щоб відновити вихідну якість розчинника, зазначену кількість свіжого розчинника додають до ємності з дистилятом-сировиною, а потім перемішують за допомогою насоса. Очищений і таким чином відрегульований відновлений розчинник перекачують у ємність для зберігання об’ємом в 2000 л і звідти за необхідності подають по трубопроводу до процесора для промивання флексоформ. Як результат, дистиляція розчинника – це замкнутий цикл та екологічно чистий процес переробки.

Висновок Концепція відновлення розчинників дистиляцією має дві основні переваги. Вам потрібен лише розчинник, який ви купляєте як для роботи, так і для процесу його відновлення шляхом дистиляції та використовуєте при виконанні згаданих коригувань. Крім того, кількість відходів, які підлягають утилізації, скорочується на 90 %. Якщо говорити про процес виготовлення флексоформ, це приводить як до значного покращення балансу економічної ефективності, так і до зменшення впливу на екологію. Таким чином, додрукарські компанії також роблять значний внесок у захист довкілля шляхом скорочення значної кількості CO2, який в іншому разі потрапив би до атмосфери під час утилізації, яка відбувається шляхом спалювання забруднених розчинників. Будь-які інвестиції в дистиляційні установки, такі як ASC-500, не лише мають фінансовий смисл, але й є явним внеском у збереження ресурсів. Всі рішення та обладнання компанії Ofru Recycling GmbH & Co. KG для відновлення розчинників можна замовити в компанії UNIPRINT: тел. +38 (044) 490 3430; факс +38 (044) 490 3461; www.uniprint.ua (Передруковано з дозволу Flexo + Tief-Druck)

www.packinfo.com.ua

www.anugafoodtec.com ƔǍƮƵƨƸƶƬƵƨ ƪưƹƺƨƪƲƨ ƽƨƸƿƶƪƶǎ

ONE FOR ALL. ALL IN ONE. )RRG 3URFHVVLQJ _ )RRG 3DFNDJLQJ _ 6DIHW\ $QDO\WLFV _ ,QWUDORJLVWLFV 'LJLWDOLVDWLRQ _ $XWRPDWLRQ _ (QYLURQPHQW (QHUJ\ _ 6FLHQFH 3LRQHHULQJ

Special Edition! Be part of it À QG RXW PRUH KHUH

7DUJHW ([KLELWLRQV /WG 2IÀ FLDO 5HSUHVHQWDWLRQ RI .RHOQPHVVH LQ 8NUDLQH 6WDURNLHYVND\D 6WU 2I .\LY 8NUDLQH 0RELOH 9LEHU 7HO LQIR#NRHOQPHVVH FRP XD

AFT_2022_Anzeige_Upakovka_180x125mm_UKR.indd 1

09.11.21 13:07

ǰǥǹȊǻǳ ǺǶǿǹǳǻǻȍ ǰǳǹǶǸǶǷ ǲǼǿǰǥǲ

6’2021 упаковка  екологія

Злоупотребление не отменяет употребления П.В. Замотаев, д.х.н., «ХГ Консалтинг», г. Киев

(Окончание. Начало в журнале «Упаковка», 2021 г., № 3, с.42–47; № 4, с. 38–42; № 5, с. 44–49)

Даже под самым пафосным павлиньим хвостом находится обыкновенная куриная жопа. Фаина Раневская

В мире всегда были, есть и будут проблемы. Некоторые виды живых существ с отдельными катастрофами не справились (например, динозавры в триасовом периоде). Homo Sapience пока смогли пережить все неприятности и катастрофически размножаются. При этом, наряду с реальными мерами по преодолению проблем, повсеместно назначались виновные и приносились жертвы. Засуха, голод – копаем арыки, ищем новые пастбища, но также головы пленных (а то и своих), назначенных жертвами богам, спускаем с зиккуратов. Сгорел Рим – Нерон начинает скармливать христиан диким зверям в цирке. Чума, неурожай, падеж скота – ведьм на костер. Хунвейбины и выплавка стали по дворам разрушили сельское хозяйство – Мао приказывает уничтожить воробьев. COVID-19, ученые небывалыми темпами внедряют вакцины, принимаются карантинные мероприятия, большинство правительств поддерживает население экономически. Но значительная доля обывателей верят в заговор фармкомпаний, мирового правительства, Билла Гейтса и чипизацию, отказываются вакцинироваться и соблюдать гигиенические нормы.

Реалии до и после COP26 Скорость насыщения атмосферы парниковыми газами не удается замедлить, и количество катастрофических погодных явлений растет. Политики и активисты увеличивают число и массовость мероприятий. ЕС и США начинают щемить энергетику и промышленность, работающую на ископаемом топливе, вводить у себя новые поборы и ограничения на фоне частично разрушенной COVID-19 глобальной цепочки поставок и экономических взаимосвязей. Плюс огромные вливания ничем не обеспеченных денег в экономику. В результате – энергетический кризис, инфляция. А Китай – главный загрязнитель атмосферы (рис. 1), воды, производитель отходов, в том числе полимерных, берет обязательства к 2060 г., вводит ограничения, которые особо не выполняет, если они экономически не выгодны. И все хорошо! Но благодаря СМИ, фильму «Голубой Океан – 2», лоббистам «грязной» энергетики и промышленности, политикам, которые не имеют ни знаний, ни желания разбираться в сложной цепочке факторов, разрушающих нашу среду обитания, в сознании обывателя формируется образ врага

прогноз Рис. 1. Изменение антропогенных выбросов парниковых газов азиатскими странами, лидерами в загрязнении окружающей среды [1]

в виде полимеров, прежде всего изделий одноразового использования [2]. Не все проблемы сугубо антропогенные. Сколько выбросили парниковых газов в этом году Этна на Сицилии, Килауэа на Гавайях, Фуэго и Пакая в Гватемале, сколько продолжают выбрасывать Кумбра-Вьеха на Канарах и Асо на юго-западе Японии? Правда, есть источники, на которые можно влиять. Прежде всего это вырубка тропических лесов и лесные пожары (рис. 2) [3; 4]. 25 тыс. человек из 127 стран только в составе официальных государств плюс огромное количество экотуристовактивистов и грантополучателей в первые две недели ноября 2021 г. шумно провели СОР26 (United Nations Climate Change Conference of the Parties) в Глазго [5]. Ей в этом году предшествовало 15 многолюдных международных мероприятий, включая «Youth4Climate2021: повышение амбициозности», на котором взрослые дяди и тети, используя международные фонды, выгуливали в Милане 400 детейделегатов во главе с «экозвездой» СМИ – Гретой Тунберг и тысячные группы поддержки. Оно и понятно: все засиделись в 2020 г. из-за эпидемии. Надеюсь, это принесет пользу не только ресторанно-гостиничным комплексам и хозяевам помещений для массовых собраний в принимающих городах, несмотря на огромный негативный углеродный след от подобных мероприятий. Хотя уверен, что ни Индонезия, ни Бразилия, ни Малайзия, ни Филиппины, ни Индия завтра не прекратят рубить леса. Им необходимо расчищать площади под плантации и пастбища. Население растет, и его нужно кормить. Индонезия в Глазго официально заявила, что своим народным богатством будет управлять сама. Ей еще предстоит соединить инфраструктурой 34 тыс. лесных деревень. Индия потребовала субсидий на $ 1 трлн, чтобы остановить развитие угольной энергетики. Лесные пожары в мире за девять месяцев 2021 г. выбросили 5,7 Гт в СО2-эквиваленте, и наверняка по итогам года обгонят США. ЕС принимает новую стратегию в отношении лесов до 2030 г. Но про

www.packinfo.com.ua

екологія  упаковка 6’2021

Рис. 2. Прогнозируемые антропогенные выбросы парниковых газов (Гт СО2-эквивалента) мировых лидеров в сравнении с негативным эффектом от вырубки тропических лесов [2] за 2021 г. и пожаров в Северном полушарии за июль-август 2021 г. с максимальным вкладом России (0,97 Гт) [4]

«устойчивую биоэкономику» и экотуризм там есть, а про пожары – нет [6]. Спектр предложений от политиков и активистов очень широк. Политики готовы брать на себя грандиозные обязательства, но со сроками выполнения от 2035 до 2060 гг. К этому времени для них или эмир, или ишак. Активисты предлагают простые решения: отказаться от использования ископаемого топлива, мяса, полимеров, запретить, закрыть, …в школу и на работу не ходить. Есть многое на свете, от чего люди могут отказаться и продолжать существование. Но вспомним Генри Торо, который писал: «На лишние деньги можно купить только лишнее». Около миллиарда человек живут и сейчас на $ 2 в день. Но сведений о том, что кто-то из сторонников движения Zero Waist или Греты Тунберг влился в их ряды, нет. То, что Бутан и Суринам вроде бы уже достигли нулевых выбросов, а Финляндия собирается это сделать к 2035 г., – это хорошо. Но Китай продолжает опережающими темпами развивать свою угольную энергетику и к 2030 г. планирует запустить еще 238 электростанций, а следующие три «лидера» (Индонезия, Индия, Вьетнам) – 149. С барского плеча Китай пообещал со следующего года прекратить инвестировать в угольную энергетику за рубежом. Хотя с 2000 г. они потратили более $ 43 млрд, обеспечив дополнительную эмиссию парниковых газов странами Юго-Восточной Азии и Африки. Возобновляемые источники энергии – это перспективный путь, но из данных рис. 3 очевидно, что в сжатые сроки они не способны существенно подвинуть генерацию на ископаемом топливе. Тем более если (как сейчас в Украине) для балансировки солнечной и ветровой генерации увеличивать долю угольной и снижать – атомной. В ООН и на СОР26 витает идея: субсидировать развивающиеся страны на $ 420 млрд на солнце и ветер. Офшоры замерли в ожидании. О неэффективности расходования средств ПРООН и прочими международными организациями не принято говорить, ведь выносящих сор из избы строго наказывают, но это распространенное явление, в том числе и в Украине [8]. Многое из происходящего вокруг экологии напоминает анекдот о пьяном, который ищет ключи не там, где их потерял, а под фонарем, так как там светло. Более разумной представляется идея, согласно

www.upakjour.com.ua

которой спасти экологию планеты способны не политики и активисты, а Китай и наука [9]. Во-первых, тоталитарный Китай с наиболее развитой системой контроля граждан способен внедрить в их сознание навыки «более экологичного поведения». Помните анархиста князя П.А. Кропоткина: «Создать в обществе такую атмосферу, чтобы большинство вполне импульсивно, т.е. без колебаний совершало требуемые поступки»? Во-вторых, именно Китай сегодня несет наибольший урон окружающей среде. В-третьих, только инновации способны резко изменить ситуацию (водородная энергетика, извлечение СО2 из окружающей среды, искусственное мясо, эффективные методы вторичной переработки и т. д.). Принципиальную возможность «резких движений» Китай продемонстрировал в 2018 г., сократив на 95 % импорт полимерных отходов, который до того превышал 50 % мирового объема. Китай также выпускает более 70 % всех солнечных батарей (Европа – 2 %, США – 3 %), монополизировал производство кремниевых пластин, фотоэлементов и поликремния. Но на меры, которые могут нанести ущерб его экономике, Китай решится только в том случае, если ущерб от загрязнения собственной воздушной (смог) и водной среды, включая природные катаклизмы, начнет стоить ему дороже. Иначе в ответ на планируемое субсидирование солнечной энергетики развитыми странами и финансовыми организациями он просто ответит повышением цен на свою продукцию. Тема «полимерного апокалипсиса» на СОР26 не звучала. Наоборот, полимеры упоминались как необходимый элемент инновационных технологий, и был признан тот факт, что производство, эксплуатация и переработка альтернативных материалов требуют практически всегда больших затрат энергии, а соответственно, и выбросов парниковых газов.

А что с твердыми бытовыми отходами? Упаковка, включая и полимерную, играет важную роль в решении проблем экологии вообще и выбросов парниковых газов в частности. Она снижает потери готовой продукции, в том числе пищевой, которая имеет свой углеродный след. Уменьшаются выбросы при транспортировке, увеличиваются сроки хранения. Различные одноразовые изделия (медицинские маски, перчатки, средства гигиены) также играют свою роль. Да, они формируют часть бытовых отходов. Но, по данным Министерства за820 т (26 %)

Уголь Нефть

720 т (31 %) 490 т (23 %)

Природный газ Биомасса Гидро

78–230 т (7 %: выбросы при сжигании биомассы зависят от ее 34 т (6 %) природы, влажности и т.д.)

Атомная

3 т (2 %)

Ветровая

4 т (2 %)

Солнечная

5 т (1 %)

1 ГВт-час – годовая потребность в энергии 160 жителей ЕС

Рис. 3. Усредненные выбросы парниковых газов при выработке 1 ГВт-час энергии различными электростанциями в пересчете на их жизненный цикл [7]

6’2021 упаковка  екологія ИЕРАРХИЯ В СФЕРЕ ОТХОДОВ

Вторичная переработка Получение энергии

а)

Захоронение

б)

Подготовка к повторному использованию Рециклинг, в т. ч. компостирование Другое восстановление Удаление, в т. ч. на полигонах

ние при ори те та

ОТХОДЫ Управление отходами

Повторное использование

Предотвращение

ше

Минимизация

По вы

ПРОДУКЦИЯ

Предотвращение

Запрет субсидирования неприоритетной деятельности в сфере отходов

Рис. 4. Иерархия в сфере отходов в соответствии с возможностями предотвращения и переработки (WikipediA) (а) и по версии активистов организаций Zero Waste и украинских законодателей (б) [11]

щиты окружающей среды и природных ресурсов Украи- «перешив», большее количество отходов перерабатывать ны, в 2020 г. твердые бытовые отходы (ТБО) составили вторично или преобразовывать через компост в питательтолько 2,5 % от общего объема твердых антропогенных ный гумус. Если все это экономически не эффективно, отходов в Украине (462 млн т). До 80 % – это отходы гор- то из биомассы и ряда отходов можно извлекать энергию. нодобывающей промышленности, 6 % – металлургии, Наконец, огромные объемы породы, золы, шлаков, строи1,6 % – сельского хозяйства. Непонятно, куда делись от- тельных отходов пока невозможно переработать. И на это ходы строительной промышленности и энергетики, по- не следует закрывать глаза. Шахты, карьеры, могильники и терриконы – куда более взрывоопасные экологические скольку в Европе их 35 и 4 % соответственно. Морфология ТБО, по данным исследований, проводимых бомбы, чем полиэтиленовые пакеты, тем более полимерв разных странах, различна в мегаполисах, небольших го- ные соломинки. Но нам навязывают перевернутую попуродах и сельской местности. Но имеется общая законо- листскую картину (рис 4б). По собственному ли недомысмерность. Доля органики тем выше, чем беднее страна. лию, а скорее – с подачи лоббистов тех или иных отраслей, В Украине, по данным ряда исследований [10], органиче- желающих отвлечь внимание от собственного негативного ские отходы составляют 30–50 %, бумага-картон – 15–20 %, воздействия на окружающую среду и переделить рынки, полимеры – 8–13 %, стекло – 6–10 %, текстиль – 4–6 % активисты, а за ними и политики в качестве приоритета и металл – 2–3 %. Предварительные данные по морфо- предлагают запрещение определенных видов продукции. логическому составу ТБО в рамках пилотного проекта по Очевидно, что для того, чтобы стала возможной реализация нижних, самых массивных раздельному сбору отходов в ступеней пирамиды (рис. 4а), г. Вышгороде в 2021 г. дают бонеобходимо создать эффективлее высокое содержание полиную систему раздельного сбора меров (14,94 %). Но частично отходов, их подготовки, инвеэто вызвано ростом отходов, стировать в перерабатывающее связанных с эпидемией (маоборудование, индустриальные ски, одноразовые перчатки, компостеры, в энергетические упаковка фармпрепаратов), и установки, обеспечивающие тем, что анализ проводился в высокие температуры сгорания разгар летнего сезона (30 % – комбинированных отходов, ПЭТФ-бутылки). не подлежащих переработке, Существующая практика оби надежное улавливание поращения с отходами, очевидтенциально опасных продукно, должна отражать их котов горения, внедрить новые личественное распределение технологии переработки. Есте(рис. 4а). Люди могут откаственно, возникает вопрос об заться от ряда вещей, миниисточниках финансирования. мизировать употребление тех Как показала мировая практиили иных продуктов, снизить ка, самая надежная формула – активность, наносящую вред расширенная ответственность окружающей среде, кое-что использовать повторно, воз- Рис. 5. Состояние имплементации Директивы ЕС 2019/904 производителей (РОП). Но она предполагает некий контроль можно, отремонтировав или в странах – членах ЕС на конец 2021 г.

www.packinfo.com.ua

екологія  упаковка 6’2021 доноров за эффективностью использования средств. А этого чиновники, депутаты и их бизнес-партнеры очень не любят. Возникает столкновение схем увода денег в нужном направлении. Возникают интересные идеи сжигания всех отходов с применением «зеленого» повышенного тарифа. Тут необходимо вернуться к рис. 3. Сжигание ТБО в зависимости от их морфологии приводит к выделению 140–320 т парниковых газов на 1 ГВт-час электроэнергии, то есть находится между сжиганием биомассы и природного газа [12]. Здесь следует учитывать и широкое разнообразие химического состава ТБО, что приводит к существенно большей токсичности выбросов. О какой «зеленой» энергетике тут может идти речь? Вот и ломают копья «экологические» группы влияния вокруг рамочного закона № 2207-1д про обращение с отходами. А для отвлечения внимания просто списывают у соседей запрещающие законы и трубят во все трубы. Успешность и результат применения этих ограничений в других странах никто не анализирует. Так был принят Закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів» № 1489-XI. Далее переведена Директива ЕС 2019/904 [13] и зарегистрирована в виде проекта закона «Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції на території України» № 607 от 21 сентября 2021 г. И это при том, что, несмотря на сроки вступления в силу первого этапа (3 июля 2021 г.), далеко не все страны – члены ЕС имплементировали у себя требования этой Директивы (рис. 5) [14]. Что же представляет из себя Директива ЕС 2019/904 и насколько глобально она решает экологические проблемы? На рис. 6 показано поэтапное введение запретов, требований к маркировке и обязательной ответственности производителей отдельных видов одноразовых изделий из полимеров. Видно, что на первом этапе должно прекратиться производство и применение упаковки из вспененного полистирола, одноразовой полимерной посуды и столовых приборов. Это достаточно существенный объем продукции. Палочки для ушей, полимерные соломинки, держатели для надувных шаров попали в список из-за того, что их много обнаруживают в прибрежных зонах, и они несут повышенный риск для полимерного загрязнения водоемов. Общая их доля в отходах мизерная. Тотальных запретов на полимерные пакеты, как в Украине, ЕС не вводит. Они существуют в отдельных странах. Далее введена необходимость дополнительной маркировки сигаретных пачек, гигиенических прокладок и тампонов, а также крышек для бумажных стаканов с указанием, куда их нельзя выбрасывать. Следующие этапы с 2023 по 2025 гг. предполагают только запрет на отделяемые крышки на бутылки и касаются организации сбора, переработки или утилизации отдельных видов одноразовых изделий. Некоторые страны, кодифицируя положения Директивы в свое законодательство, допустили ряд исключений; некоторые (например, Франция) ужесточили отдельные требования. Это приводит к разбалансировке единого рынка и имеет негативные последствия. Плюс новая волна пандемии COVID, создающая дополнительную потребность в одноразовой посуде. Во многих случаях полимеры заменили на бумагу, ламинированную полимерной пленкой, или на алюминиевые контейнеры. Насколько хороша подобная замена с учетом жизненного цикла продукта?

www.upakjour.com.ua

Рис. 6. Поэтапное введение положений Директивы ЕС 2019/904

Ассоциация Европейских переработчиков полимеров (EuPC) достаточно негативно оценивает первые итоги внедрения мероприятий Европейской Директивы, прежде всего из-за значительных противоречий в законодательстве. Основной европейский производитель оксобиоразлагаемых добавок, компания Symphony, даже подала иск против Комиссии, Парламента и Совета Европейского Союза в связи с их решением принять Статью 5 Директивы о пластмассах для одноразового использования. Не урегулирована также возможность применения материалов, разлагающихся в компостах, и т. д. Очевидно, что имеет смысл разобраться в результатах и лишь тогда чтото предпринимать самим. Однако запретительный зуд экочиновников из энерголоббистов и некоторых депутатов может реализоваться в очередном бездарном законе, ограничивающем наши права и свободу выбора и отвлекающем нас от дымящих труб и исчезающих лесов.

6’2021 упаковка  екологія Литература: 1. Buchholz K. How Emissions in Asia Are Changing. URL : https://climateactiontracker.org 2. Замотаев П.В. Полимерофобия: информационные вирусы и реалии // Упаковка. 2020. № 4. с. 38–42. 3. Harris N.L. et al. Global maps of twenty-first century forest carbon fluxes // Nature Climate Change. 2021. V. 11. Pp. 234–240. 4. Devastating wildfires cause record emissions in Northern hemisphere // World Meteorological organization. 22.09.21. URL : https://public.wmo.int/en/media/news/devastatingwildfires-cause-record-emissions-northern-hemisphere 5. Объяснение КС-26 // UN Climate Change Conference UK 2021. URL : https://ukcop26.org/wp-content/uploads /2021/07/COP26-Explained-RUSSIAN.pdf 6. New EU forest strategy for 2030 // European Commission. URL : https://ec.europa.eu/environment/strategy/forest-strategy_en 7. Roser M. Why did renewable become so cheap so fast? And what we do to use this global opportunity for green growth // Our World in Data. August 2021. URL : https://ourworldindata.org /cheap-renewables-growth 8. Jones D. Eco fraudsters sending your millions up in smoke: Leaders scuttling to Glasgow’s climate summit in private jets is nothing compared to sickening scams in the UN’s green grants – including the deeply sinister set-up of a whistle blower // Dailymail. 5.11.2021. URL : https://www.dailymail.co.uk/ news/article-10171233/Eco-fraudsters-sending-millionssmoke-Sickening-scams-UNs-green-grants.html

9. Betterman S.M. Science and China holds the key to stopping the climate change clock, not politicians or activists // Clean up Cenia. 23.10.2021. URL : https://cleanupkenya.org/scienceand-china-holds-the-key-to-stopping-the-climate-changeclock-not-politicians-or-activists 10. Cherinko O., Balanyuk A. Waste Management in Ukraine Opportunities for Dutch Companies. Final Report // Project: Waste Management in Ukraine 2018, Bilfinger Tebodin Ukraine CFI. URL : https://www.rvo.nl/sites/default/files/2019/02/ Waste-management-in-Ukraine.pdf 11. Маріковський О. Про нову сміттєву реформу // Цензор.Нет. 04 листопада 2021. URL : https://censor.net/ru/ blogs/3297685/pro_novu_smttvu_reformu 12. Yaman C. Investigation of greenhouse gas emissions and energy recovery potential from municipal solid waste management practices // Environmental Development. 2020. V. 33. P. 340–352. 13. DIRECTIVE (EU) 2019/904 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 5 June 2019 on the reduction of the impact of certain plastic products on the environment (Text with EEA relevance) // Official Journal of the European Union. 12.06.2019. L 155. Pр. 1–19. 14. Copello L. et al. Moving on from Single-Use Plastics: Нow is Europe doing? Assessment of European countries’ transposition of the Single Use Plastics Directive. URL : https://rethinkplasticalliance.eu/wp-content/uploads/2021 /06/SUP-Assessment-Design-final.pdf

Уже в продажу книга

«ПОЛІМЕРНА УПАКОВКА» Автори: Шредер В.Л., Кривошей В.М., Кулик Н.В. ІАЦ «Упаковка», 2021. 580 с.

Монографія присвячена полімерній упаковці, яка впевнено лідирує на пакувальних ринках. Маючи численні конкурентні переваги, полімерна упаковка відповідає як сучасним тенденціям розвитку упаковки, так і вимогам споживачів продукції. Вона безпечна, зручна, інформативна, економічна та екологічна. Книга складається з 11 розділів та охоплює всі складові уявлення про полімерну упаковку: від термінології та властивостей полімерів до видів і типів упаковки, обладнання для її виготовлення, пакування продукції, поліграфічного оформлення та переробки використаної упаковки. Монографія про полімерну упаковку вперше видана українською мовою та стане в пригоді широкому колу фахівців пакувальної індустрії, наукових установ та навчальних закладів.

КНИГУ МОЖНА ЗАМОВИТИ: тел.: +38 067 232 3215 upakjour@nbi.com.ua; iacupakovka@ukr.net

www.packinfo.com.ua

6’2021 упаковка  екологія

Проти полімерних пакетів чи за чисте довкілля? В.М. Кривошей, к.х.н., ІАЦ «Упаковка», Н.В. Кулик, к.х.н., НУХТ, м. Київ Останнім часом про полімерні матеріали в упаковці не говорить хіба що ледачий. Тут і фахівці, і журналісти, і екологи, і навіть споживачі. Численні статті, виступи на конференціях, інтерв’ю в засобах масової інформації, опитування споживачів торкаються цієї теми. У більшості випадків у них, не посилаючись на результати наукових досліджень або на висновки науковців із полімерної хімії, виступають проти використання полімерних матеріалів у пакованні, а особливо проти полімерних пакетів та одноразових полімерних виробів. При цьому посилаються вони переважно на те, що полімерні вироби «живуть» понад 100 років (дехто називає і 200), а ще – на те, що відходи їх важко (або ж і неможливо) переробляти. Зустрічаються і твердження, що використані полімерні вироби (в основному різні види упаковки), які чомусь називають «пластиком», забруднюють довкілля (річки, моря, океани, ліси та поля), утворюючи загати та острови, що від них страждають або гинуть різні тварини та погіршується здоров’я людей. У деяких країнах прийнято закони про обмеження використання полімерних виробів або навіть про їх заборону. Як приклад можна навести відому Директиву ЄС 2019/904 від 15 червня 2019 р. про зменшення впливу на довкілля деяких виробів із полімерів або Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Журнал «Упаковка» неодноразово друкував статті про проблему використаних полімерних виробів загалом та полімерної упаковки зокрема [1–4], наводячи думки відомих фахівців про цю проблему.

Лист до редакції Знову взятися за перо нас змусив лист до редакції, у якому нам пропонували надрукувати на наших інформаційних носіях статтю під назвою «Полезное в пластик не пакуют, или почему следует выбирать упаковку из бумаги». Перечитавши статтю, ми довго не могли збагнути, що з нею робити. Друкувати таку нісенітницю, на нашу думку, було неможливо, навіть небезпечно. Не друкувати або залишати без відповіді теж не можна. Бо подібні думки, непідтверджені, без посилань, а часом вочевидь помилкові, блукають у суспільстві, засмічуючи мізки перш за все споживачів. І все ж ми вирішили надрукувати отриманий від Катерини Газарової матеріал мовою оригіналу без редагування, щоб можна було відчути всю, як нам здається, «небезпеку».

Відповідь фахівців Редакція також вирішила передати цей матеріал на рецензію відомим фахівцям, вченим, які давно займаються полімерною хімією, переробкою полімерів, виготовленням із них різних виробів, у тому числі упаковки. Отримавши відповіді, вирішили надруку-

вати їх у журналі повністю, без купюр та мовою дописувачів. Отже, враження Павла Замотаєва, д.х.н., керівника «ХГ Консалтинг», яка виготовляє термоформовану упаковку з полімерних листових матеріалів: «Это просто тупой бред. Ошибка на ошибке. Явная подтасовка фактов. Эти ребята даже не пытаются ругать полимеры за то, что положено. Они напридумывали выделения, начиная от формальдегида из ПЭ. Меламиноформальдегидные смолы применяют для повышения влагостойкости бумаги. Там-то и возможны выделения. А теперь о ПВХ, который является одним из полимеров, наиболее стабильных к воздействию окружающей среды. Поэтому он широко применяется в изделиях с длительным сроком эксплуатации: оконных профилях, трубах водоснабжения, напольных покрытиях, пластиковых картах и т. д. С другой стороны, ПВХ действительно сложен для вторичной переработки. Поэтому применение этого «токсичного» полимера в упаковке и для производства одноразовых изделий существенно сократилось за последние 20 лет и сохраняется там, где его пока

нечем заменить. Это фармацевтические блистеры, системы переливания крови, капельницы и т. д. То есть авторы не против «дышать токсичным винилхлоридом» из оконных рам, но считают, что вся фармацевтическая отрасль не проводит детальный токсикологический анализ используемых материалов? Ну и автору не надо делать детских ошибок, называя фталаты «талатами», вводя в заблуждение читателей». Більш розлого, із посиланням на літературні джерела, відповів Олександр Сокольський, д.т.н., в. о. завідувача кафедри хімічного, полімерного і силікатного машинобудування НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»: «Коли я прочитав даний матеріал, то замислився над поставленими в ньому питаннями і спробував дати собі відповідь на них. Я є фахівцем з перероблення полімерів у вироби, та проблеми власного здоров’я і безпеки мене теж цікавлять, як і будь-яку людину. Спробую скористатись навичками пошуку інформації та звичайним здоровим глуздом. Проте в мене з’явилися зустрічні запитання. Чому деякі люди вживають воду лише із скляної тари? Мабуть, намагаються вберегти свій організм від

www.packinfo.com.ua

екологія  упаковка 6’2021 «Полезное в пластик не пакуют, или почему следует выбирать упаковку из бумаги» Задумывались ли вы когда-нибудь о том, почему некоторые люди употребляют воду только из стеклянной тары? Слышали ли вы о вреде пластика для организма? Почти каждый день мы покупаем продукты в пластике: воду в бутылках, одноразовую посуду, пакеты и особенно сейчас в период сезонных ягод, фруктов и овощей постоянными гостями в продуктовой корзине стали лотки с этой продукцией. Чем вреден пластик для людей Американские ученые в публичном научном исследовании подтвердили высокий уровень негативного воздействия на организм пластика, содержащегося в воде. К тому же он трудно выводится из нашего организма. Наиболее распространенными разновидностями пластика является поликарбонат, полипропилен, полистирол, полиэтилен, поливинилхлорид. Из перечисленных материалов изготавливают и промышленный, и пищевой пластик. И при нагревании любого вида пластика под солнечными лучами выделяются токсичные вещества. Они имеют негативное воздействие на все, что находится в нем. Эти вещества попадают в продукт, который находится в лотке или в бутылке, а в дальнейшем и в организм взрослого или ребенка в разной степени. Хотя, на первый взгляд мы и не чувствуем резких изменений в организме, но все это имеет накопительный эффект, который способен в самый не лучший момент проявить негативные последствия для нашего организма. В летнее время особенно распространена ситуация, когда фура с бутилированной водой, ждет своей разгрузки под солнцем, и очень часто это может занимать много часов, а тем временем в питьевую воду под воздействием солнца выделяются вредные вещества. При употреблении такой воды в наш организм попадает токсичное вещество – талат, которое негативно влияет на печень, почки, репродуктивные органы, эндокринную и нервную систему. Еще одним достаточно ярким примером из жизни является сезонный сбор ягоды на

шкідливих речовин. Цікаво, чи вдається це їм? А які ще диваки бувають? Дійсно, природні й мінеральні речовини мають бути безпечнішими, ніж штучні і синтетичні. Але чи хтось порівнював стан здоров’я таких людей із контрольною групою? Проводив клінічні дослідження? На жаль, я не знайшов таких досліджень у наукових виданнях. Може, хтось із фахівців саме в цьому прочитає мій коментар і відгукнеться? Чи чув я про шкоду полімерів для організму людини? Чув, і багато разів! Але, коли замислився, виявилось, що чув, як правило, саме з подібних статей в Ін-

www.upakjour.com.ua

полях. Когда большинство ягоды собирается в пластиковые панетки, которые заранее транспортируют на поле и пока идет сбор ягоды, лотки находятся под прямыми солнечными лучами. Но наверняка мало, кто задумывается над тем, что лотки изготавливаются из 2 – PEHD (HDPE) или ПЭВП – полиэтилена высокой плотности, который имеет эффект «невидимого зла». Этот материал сам по себе способен выделять такой фрагмент как формальдегид – бесцветный газ, который негативно влияет на органы дыхания, кожный покров и нервную систему. На солнце выделение этого вредного элемента возрастает в разы. Поэтому, когда собранную ягоду кладут в пластиковую панетку, то уже произошли химические реакции с выделением вредных веществ и высока вероятность попадания этих веществ на ягоду. Особенно опасна PVC-тара, изготовленная с применением ПВХ. Данный материал индуцирует токсический хлорвинил. Такая тара маркируется специальным знаком – тройка в треугольнике, поэтому ее можно распознать при выборе тары. Стоит отметить еще и тот факт, что в пластиковой таре отсутствует циркуляция воздуха, создается благоприятная среда для образования плесени и продукт портится быстрее. Не менее важная проблема существует в утилизации и создания дополнительного мусора, который накапливается в окружающей среде. Как защитить себя от вредного пластика Чтобы защитить свой организм от ядовитых веществ, выделяемых пластиком, достаточно сделать несколько простых шагов. Первые из них – это уменьшить использование пластика в повседневной жизни. В период жарких дней отказаться от воды в пластиковой таре, отказаться от пакетов и покупок продуктов, а пластиковой упаковке. Пластиковые бутылки следует заменить на стеклянные, пакеты на авоськи или эко сумки. Что касается пластиковых лотков, то их в выборе стоит заменить на бумажные. (Письмо в редакцию)

тернеті! Найчастіше в них немає посилань на джерела, вони або передруковані один в одного, або починаються із сакраментального «англійські вчені довели…», або перекладені (і перебрехані) іноземні статті, теж не наукові. Так і тут: «Американские ученые в публичном научном исследовании подтвердили высокий уровень негативного воздействия на организм пластика, содержащегося в воде». Радію: нарешті є посилання на американських вчених! Переходжу за посиланням [5] – знов осічка! Стаття не в журналі, а знову просто на сайті, і не вчених, а журналістів.

Часто різні псевдонаукові публікації розраховані лише на емоційну реакцію споживачів. «У льодах Антарктиди знайшли частинки мікропластику». «В печінці людини знайшли кільканадцять частинок мікропластику». Це погано? Звісно, погано. Але я хочу знати, в чому саме і наскільки. Насправді матеріали про негативний вплив різних видів полімерів у наукових виданнях є. Наприклад, у [6] ідеться про негативний вплив продукту розкладу ПЕТФ, з якого вироблені пляшки, на мозок плода у вагітних жінок. Щоправда, коментарі інших фахівців до цієї

6’2021 упаковка  екологія статті негативні: чистоту досліджень не витримано, тому їхня цінність дорівнює нулю. А в більшості матеріалів обмежуються загальною констатацією шкідливості, без кількісних оцінок. Слід розуміти, що є полімери більш або менш шкідливі, самі по собі або за рахунок різних домішок, барвників і т. д. Такі їх види, як поліетилентерефталат, поліетилен, поліпропілен, за умови відсутності шкідливих домішок є допустимими для контакту з харчовими продуктами і в разі потрапляння у відходи відносяться до 5-го класу (найбільш безпечні). Ніякого формальдегіду (як це вказано в статті) вони виділяти не в змозі, його там просто хімічно немає, йому нема із чого утворитися. Відсутність же циркуляції повітря всередині полімерної тари якраз і убезпечує продукцію від появи плісняви та інших видів псування. Для цього тару герметично закупорюють і часто наповнюють газовою сумішшю спеціально підібраного складу для тривалого зберігання продукції. Так що наведені «страшилки» або безграмотні, або носять замовний характер. Проблема полягає якраз в іншому: всі ці полімери дуже повільно розкладаються, навіть під дією сонця, кисню, води. Цей процес може займати роки. Тому вони й накопичуються. Цю проблему дійсно слід розв’язувати негайно, але не забороною, а організацією збору, сортування та переробки, як це робиться в провідних країнах. Перероблені полімери без певної підготовки не допускають до контакту з харчовими продуктами, але вони ще можуть слугувати цінним матеріалом.

Справедливості заради треба відмітити, що нагріванню полімерну упаковку з харчовими продуктами дійсно піддавати не бажано, окрім тієї, де ця можливість позначена. А також небажано довго використовувати не призначену для тривалого використання тару, зокрема ПЕТФ-пляшки: за високої температури і з часом ПЕТФ справді поступово розкладається з виділенням фталатів та інших речовин. Це можна навіть побачити, подивившись на пляшку, яка довго перебувала на повітрі та на сонці (не годинами, а місяцями): вона жовтіє й мутніє. Яка ж альтернатива пропонується замість полімерної упаковки? Скляна? Алюмінієва? Паперова? Як показують результати наукових досліджень, при розгляді всього життєвого циклу упаковка з ПЕТФ менш енерго- та ресурсоємна, дає менше відходів і шкідливих речовин [7; 8]. Виробництво картоннопаперової упаковки пов’язане зі значними шкідливими стоками та вирубкою дерев. І не завжди вона може замінити полімерну: принаймні ягоди я би в ній не носив, хіба що такі, що не протікають. Окрема розмова – про упаковку з вторинної паперової сировини. Як і полімери, вона теж має різні групи чистоти й безпеки [9], і далеко не завжди може бути допущена до контакту з харчовими продуктами. А надто тому, що для очищення паперової маси від сторонніх речовин та її розпорошення на волокна застосовуються різні хімічні речовини. Багато хімічних речовин відокремити не вдається, і вони залишаються в ній: Ресурси

Повторна переробка

Переробка матеріалу

Виробництво Використання Транспортування та розповсюдження

бісфенол А, фталати, феноли, мінеральні олії та ін. [10; 11]. У підсумку хочу відмітити, що користуватися одноразовими засобами завжди затратніше, ніж багаторазовими, тому робіть це лише за необхідності. І тим більше не залишайте використані разові тару, посуд тощо поза місцями збору сміття. А простих відповідей на складні запитання в мене немає».

Відповідь редакції Отже, виходячи зі здорового глузду, не можна робити будь-які висновки, не спираючись на результати випробувань, досліджень та розрахунки. Будь-які поверхневі твердження без посилань або власних експериментів – це лише домисли, які тільки деформують погляди пересічних громадян та шкодять у реальному вирішенні будь-якої проблеми, а в нашому випадку – використанні тієї чи іншої упаковки. Загальний підхід експертів з упаковки щодо визначення впливу різних видів упаковки на екологію – це оцінювання його протягом усього її життєвого циклу. Життєвий цикл упаковки містить стадії виробництва, використання, утилізації. Професійне оцінювання впливу того чи іншого виду упаковки включає всі ці стадії, а також можливість повернення використаної упаковки у виробничий цикл відповідно до вимог економіки замкненого циклу. Тож зробімо порівняльний аналіз життєвих циклів паперового та полімерного пакетів як приклад професійного підходу для оцінювання впливу упаковки на довкілля. Виробництво паперу та паперових пакетів вимагає значно більше ресурсів, ніж виробництво поліетилену та плівки й пакетів із нього. При виготовленні паперових виробів витрачають приблизно в 4 рази більше води та в 3 рази більше енергії, ніж при виробництві їх полімерних аналогів. При цьому викиди парникових газів у 3,1 раза вищі. Крім того, поліетилен як сировина для виробництва плівки та пакетів є побічним продуктом переробки природного газу. Це різко контрастує з паперовими пакетами, для яких потрібна велика кількість паперу, для виробництва якого треба вирубувати ліси [12].

www.packinfo.com.ua

екологія  упаковка 6’2021 Використання будь-якого пакета або упаковки – це перш за все зберігання пакованої продукції та запобігання її втратам під час транспортування, зберігання та споживання, що є основною її функцією. Втрати продукції – це теж джерело забруднення навколишнього середовища, а якщо це харчові продукти, то забруднення зіпсованими харчовими продуктами може бути доволі небезпечним, оскільки сприяє розповсюдженню хвороботворних мікроорганізмів. Крім того, це призводить до значних втрат ресурсів для виробництва харчової та іншої продукції. Маючи численні конкурентні переваги, полімерна упаковка сьогодні з успіхом замінює інші види упаковки, зокрема паперові пакети, і використовується для пакування різноманітної харчової та промислової продукції. Полімерна упаковка як жодна інша відповідає вимогам споживачів і тенденціям розвитку упаковки. Серед них – безпечність, зручність, інформативність, економічність та екологічність упаковки. Полімерна упаковка виготовляється з різних полімерів та їх комбінацій, що дає змогу зробити оптимальний вибір серед її різноманіття для забезпечення надійного захисту продукту. Важливим аспектом оцінки ефективності використання упаковки є можливість використовувати її якомога більше разів, перш ніж її доведеться утилізувати. Паперові пакети, як правило, відстають від полімерних у цьому плані, оскільки вони не є водонепроникними та легко рвуться при помірному навантаженні. Ті паперові пакети або мішки, які розраховані на витримування більшої ваги, потребують набагато більше ресурсів для їх виготовлення. Із цього погляду звичайні поліетиленові пакети мають значні переваги: вони легкі, займають мало місця при зберіганні, міцні, тож надійно зберігають різноманітні товари при транспортуванні та переміщенні. Утилізація упаковки є важливою стадією, на якій відбувається їх вплив на довкілля. Оскільки паперові пакети розкладаються, можна припустити, що їх набагато легше переробляти, ніж поліетиленові, але це не так. На переробку полімерів потрібно на 91 % менше енергії, ніж на переробку такої самої маси паперу [13]. Паперові па-

www.upakjour.com.ua

кети мають вагу приблизно у 8 разів більшу, ніж поліетиленові. Через це їх транспортування потребує більше витрат. Наприклад, для транспортування 2 млн паперових пакетів до сміттєпереробного заводу потрібно в 7 разів більше вантажівок, ніж для такої самої кількості поліетиленових пакетів! Вплив цієї різниці на викиди стає значним у довгостроковій перспективі. Крім того, поліетиленові пакети можна повторно переробляти багато разів. Водночас термін служби паперу обмежений, оскільки його волокниста структура руйнується під час кожної наступної переробки, що погіршує його властивості. Тому кількість циклів повторної переробки паперових пакетів обмежена [12]. Отже, вважати паперові пакети більш екологічно чистим вибором у порівнянні з полімерними пакетами некоректно. Загалом паперові пакети більше шкодять довкіллю, ніж одноразові полімерні пакети за умови їх збирання та переробки. На вирішенні саме цієї проблеми повинні бути сфокусовані зусилля суспільства, державних установ, мас-медіа та кожного відповідального споживача для того, щоб зробити життя людей на планеті комфортнішим та безпечнішим.

Література: 1. Замотаев П.В. Биоразлагаемые полимерные упаковочные материалы // Упаковка. 2009. № 5. С. 14–16; № 6. С. 14–17. 2. Кривошей В.Н. Экология бумажного и полимерного пакета // Упаковка. 2011. № 3. С. 41–44. 3. Замотаев П.В. Полимерофобия: информационные вирусы и реалии // Упаковка. 2020. № 4-5. С. 62–68.

4. Кривошей В.М. Хто правий, або Де правда про екологію упаковки? // Упаковка. 2021. № 2. С. 46–49. 5. Invisibles plastics // Orb Media. URL : https://orbmedia.org/stories/Invisibles_ plastics/ 6. Stann E. BPA alternative, bisphenol S, could negatively affect mother’s placenta and developing baby’s brain // Medical Xpress. Feb. 18, 2020. URL : https://medicalxpress.com/ news/2020-02-bpa-alternative-bisphenol-negatively-affect.html 7. New Study Gives «Green» Light to PET Bottles over Glass or Aluminum // PET Resin Association. URL : http://petresin. org/news_GreenLighttoPETBottles.asp. 8. Керницкий В., Жир Н., Микитаев А. ПЭТ: приказано выжить // Пластикс. 2015. № 12. С. 32–38. 9. Шилович Т.Б. Утилізація упакувань. Київ : Вид-во КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. 51 с. 10. Півненко К., Педерсен Г., Ерікссон Е., Аструп Т. Бісфенол А та його структурні аналоги у побутових макулатурах // Поводження з відходами. 2015. № 44. С. 39–47. 11. Півненко К., Ольссон М., Оотце Р., Ерікссон Е., Аструп Т. Кількісна оцінка хімічних забруднень у паперових та картонних фракціях твердих побутових відходів // Поводження з відходами. 2016. № 51. С. 43–54. 12. Edgington T. Plastic or paper: Which bag is greener? // BBC Reality Check. Jan. 28, 2019. URL : https://www.bbc. com/news/business-47027792 13. Review of life cycle data relating to disposable, compostable, biodegradable, and reusable grocery bags: The ULS Report. URL : https:// www.michigan.gov/documents/deq/ deq-oea-p2-recycling-PaperPlasticSummary_2_446379_7.pdf

6’2021 упаковка  екологія

Екологічні вимоги до полімерних виробів С.В. Берзіна, ТК 82 «Охорона довкілля»; В.Д. Богдан, ВГО «Жива планета», м. Київ Використання виробів із високоякісних та нешкідливих полімерних матеріалів є важливою основою для безпеки людей та довкілля. Для досягнення цієї мети український ринок пропонує широкий вибір різноманітних полімерних виробів. Однак споживачам розібратися в перевагах й особливостях такого розмаїття досить складно. Важливо розуміти, що деякі полімерні вироби можуть завдавати шкоди людині та довкіллю. Вони можуть містити небезпечні хімічні речовини, утворювати зайві відходи та порушувати водні екосистеми. Через це наявність спеціального екологічного маркування про вид полімерного матеріалу та попереджувального маркування про його властивості згідно з UN GHS не тільки свідчить про добропорядність виробника або постачальника, але водночас інформує споживачів про безпечність матеріалу, який пройшов відповідну сертифікацію.

Загальні підходи Національний стандарт ДСТУ ISO 14024 є основоположним керівним документом для програм екологічного маркування. Він встановлює вимоги до схеми сертифікації, органа з екологічного маркування (орган з оцінки відповідності), розроблення й прийняття екологічних критеріїв оцінювання життєвого циклу товарів і послуг різноманітних категорій. Українська програма екологічного маркування почала впроваджуватись у 2003 р., і на даний час включає

52 екологічних стандарти на різну продукцію. Екологічний стандарт СОУ ОЕМ 08.002.14.055:20ХХ «Вироби з полімерних матеріалів. Екологічні критерії оцінювання життєвого циклу» був розроблений у 2010 р. У листопаді 2021 р. робоча група в складі національного технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» завершила його плановий перегляд. Оновлена редакція стандарту встановлює критерії визначення переваг виробів з полімерних матеріалів щодо

Інше використання або продаж

Генерування енергії

Паливо

Відходи

Рекупераційний процес (збирання/сортування)

Регенерований (рекуперований) матеріал

Паливо

Рис. 1. Система повторного перероблення полімерних відходів

Побічні продукти

Регенерований (рекуперований) матеріал

Побічні продукти

їх потенційних впливів на стан довкілля та здоров’я людини впродовж життєвого циклу на основі чинних екологічних критеріїв провідних європейських програм екологічного маркування «Blue Angel» та «Nordic Ecolabel (Swan)», що мають міжнародне визнання. СОУ ОЕМ 08.002.14.055 не дублює державні норми, а доповнює їх або замінює на більш жорсткі, визначаючи загальну екологічну перевагу для продукції, що охоплена його сферою дії. В оновленій редакції стандарт по-

Інше використання або продаж

Первинний матеріал (B)

Побічні продукти

Повторно перероблений матеріал (А)

Процес виготовлення

Повторно перероблений матеріал (А)

Кінцева продукція (P) (P = A + B) Остаточне видалення

www.packinfo.com.ua

екологія  упаковка 6’2021 ширюється на цілий ряд полімерних виробів різного функціонального призначення. Якщо говорити про пакувальну індустрію, потрібно виділити листи, плівки, стрічки з полімерів, багаторазову тару, сумки та інші вироби для зберігання. Однак слід зазначити, що цей стандарт не поширюється на вироби, виготовлені з ПВХ та ПС. Вимоги стандарту адаптовані до вимог Регламентів Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16 грудня 2008 р. про класифікацію, маркування та пакування речовин та сумішей (CLP) і № 1907/2006 від 18 грудня 2006 р. щодо реєстрації, оцінки, дозволу та обмеження хімічних речовин (REACH). До оновлених критеріїв оцінювання полімерних виробів входять вимоги такого спрямування: • зниження емісії летких органічних сполук та високотоксичних речовин, епоксидних смол та інших небезпечних речовин; • збалансоване управління ресурсами; • енергоефективність технологічного процесу виробництва; • зниження екологічних впливів у процесі виробництва; • зменшення відходів виробництва та споживання. Стандарт екологічного маркування визначає методи підтвердження відповідності за кожним із встановлених критеріїв. Більшість критеріїв оцінювання СОУ ОЕМ 08.002.14.055 сфокусована на питаннях хімічної безпеки. Для виробництва полімерних виробів заборонено застосування таких речовин: • пігменти та добавки на основі свинцю, олова, кадмію, хрому VI та ртуті; • селен; • фталати; • галогенові органічні сполуки (у тому числі ПВХ, ПВДХ); • канцерогенні, мутагенні та репротоксичні сполуки (крім діоксиду титану); • хімічні продукти з переліку SVHC за масою більш ніж 0,1 % у готовому виробі.

www.upakjour.com.ua

100 % повторно переробленого матеріалу

65 % переробленого чи поновлюваного матеріалу

45 % переробленого матеріалу

Рис. 2. Позначення вмісту повторно переробленого матеріалу

Економія ресурсів Один із розділів СОУ ОЕМ 08.002.14.055 сфокусований на проблемі зменшення обсягів відходів полімерних виробів. Стандарт регламентує використання не менш ніж 30 % за масою переробленого або поновлюваного матеріалу при виготовленні полімерних виробів. Але ця вимога не застосовується до виробів, що призначені для контакту з питною водою, харчовими продуктами або напоями. Загальна схема повторного перероблення полімерних відходів (рис. 1) показує рух матеріалів, термінологію щодо яких визначає стандарт. Так, передспоживчий матеріал – це матеріал, відведений від потоку відходів під час виробничого процесу, а постспоживчий матеріал утворюють домашні господарства або комерційні, промислові структури та заклади як кінцеві споживачі продукції. Повторно перероблений матеріал – це матеріал, який отриманий повторним обробленням рекуперованого (відновленого) матеріалу за допомогою виробничих технологій і з якого виготовлено кінцеву продукцію або компонент для включення в продукцію, а рекуперований (відновлений) матеріал – це матеріал, який за інших обставин міг би бути видалений як відходи або використаний для рекуперування енергії, але був зібраний як вхідний матеріал замість нового первинного матеріалу для процесу повторного перероблення або виготовлення продукції. Таке тлумачення дуже важливе, бо, наприклад, повторно переробленим матеріалом слід вважати лише

передспоживчі та постспоживчі матеріали відповідно до значення, в якому вживаються ці терміни. У випадку, коли використовується повторно перероблений матеріал, потрібно навести його відсоткову частку. Її слід наводити окремо. Це може бути знак у вигляді петлі Мебіуса, який супроводжується відсотковим значенням повторно переробленого матеріалу, вираженим як ціле число. Відсоткове значення слід розташовувати або в середині петлі Мебіуса, або ззовні у безпосередній близькості від самого знака (рис. 2).

Вимоги до маркування та упаковки Полімерні вироби з розмірами однієї з їх частин більш ніж 55 см повинні маркуватися згідно з ДСТУ 4260. Частина матеріалів може бути ідентифікована за системою нумерації або скороченням назви. Ідентифікаційні знаки розміщують у центрі або нижче від графічного маркування, що вказує на повторне використання чи встановлене походження матеріалу. Наприклад, якщо споживча тара, виріб чи паковання виготовлені з поліетилену високої щільності, низької щільності, поліпропілену або з використанням повторно переробленого матеріалу, застосовуються знаки, наведені на рис. 3. Наявність екологічного сертифіката та угоди на право застосування екологічного маркування є доказами того, що виріб пройшов компетентне оцінювання і підтвердив відповідність встановленим критеріям згідно з ISO 14024.

6’2021 упаковка  екологія Екологічне маркування виробів із полімерного матеріалу може бути нанесено на етикетку чи паковання. Також воно застосовується в рекламі, технічній документації, в інших джерелах для комунікацій зі споживачами, замовниками, проєктувальниками та іншими зацікавленими сторонами. Під логотипом зазначається код СОУ ОЕМ 08.002.14.055. Нижче обов’язково вказується індивідуальний номер сертифіката підтвердження відповідності, отриманого за схемою сертифікації згідно з ДСТУ ISO 14024. Окрім вітчизняних товарів, позначених «Зеленим журавликом» (рис. 4), на українському ринку полімерних виробів можна зустріти імпортовану продукцію, марковану знаком «Blue Angel» (Німеччина) та «Nordic Ecolabel» (Скандинавські країни). Усього у світі на сьогодні існує 32 національних та дві регіональні (ЄС та Скандинавські країни) сертифікаційні системи, що визнані на міжнародному рівні та визнають результати оцінювання між собою. Кожна з них має власне маркування, але всі разом

а)

г)

в)

кількість переробленого матеріалу (вторинна сировина)

загальна кількість матеріалу в пакованні чи тарі

код матеріалу

ідентифікатор матеріалу (ISO 1043)

Рис. 3. Знаки, що вказують на походження полімерного матеріалу: ПЕВГ (а), ПЕНГ (б), ПП (в) або з використанням повторно переробленого матеріалу (г)

Рис. 4. Логотип української програми екологічного маркування І типу («Зелений журавлик»)

б)

вони відповідають вимогам ISO 14024 та об’єднані в міжнародну мережу Global Ecolabelling Network. Безпідставне застосування маркування, що вказує на екологічну характеристику чи перевагу, порушує вимогу статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Метою поширення інформації про екологічні характеристики чи переваги, що вводять в оману, є одержання неправомірної переваги в конкуренції. До нечітких та неконкретних тверджень належить безпідставне застосування формулювань на зразок «еко», «екологічний», «екологічно чистий», «екологічно безпечний», «зелений», «дружній до довкілля», «натуральний» тощо. За фактом порушення Антимонопольним комітетом України накладаються і стягуються штрафи в розмірі до 5 % від річного доходу за рік, що передував року, в якому виявлено порушення.

www.packinfo.com.ua

екологія  упаковка 6’2021

Український ринок вторинної сировини (технічні та економічні проблеми використання) П.П. Семко, «Укрвторма», м. Київ На сьогодні побутове сміття – вже давно не сміття, а товар. Йому можна повернути частину ринкової цінності та знову пустити в обіг. Для цього потрібно законодавчо забезпечити поводження з відходами за принципом «забруднювач платить», використовувати сучасні методи збирання, сортування та переробки побутових відходів, знайти застосування для вторинної сировини. Найкращих результатів при цьому можна досягти в умовах економіки замкнутого циклу. Вона створює додаткові економічні можливості, є ефективною стратегією для вирішення проблем використання вторинної сировини, коли паперові, картонні, полімерні, скляні та інші відходи ніколи не стають сміттям. Для її ефективного впровадження потрібні скоординовані дії з боку держави, приватного бізнесу, місцевих органів влади, фінансових суб’єктів.

Інфраструктурна ситуація В Україні щорічно утворюється приблизно 11,5–12,0 млн т твердих побутових відходів (ТПВ), серед яких 2,5–3,0 млн т використаної упаковки з паперу, картону, скла, полімерів, алюмінію та жерсті. За даними Мінрегіону України, приблизно 79 % населення охоплено послугами з вивезення побутових відходів, а в 1707 містах запроваджено їх роздільне збирання. Для їх переробки працюють 35 сміттєсортувальних ліній, один сміттєспалювальний завод, три сміттєспалювальні установки та біогазові установки (19 на полігонах, потужністю 26 МВт; 27 на переробці сільськогосподарської продукції, потужністю 66 МВт). На жаль, у 2020 р. лише 6,3 % побутових відходів було перероблено та утилізовано, 4,6 % потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини і сміттєпереробні лінії та 1,7 % спалено. Всі інші відходи, а це 300–400 тис. т макулатури, 770 тис. т склобою, 600 тис. т полімерних, 550 тис. т металевих та 550 тис. т текстильних відходів, були захоронені на 6 тис. полігонів та звалищ, серед яких 261 перевантажені, 868 не відповідають нормам екологічної безпеки, 424 потребують рекультивації, а 1542 – паспортизації. До того ж у приватному секторі щорічно виявляють 26,9 тис. несанкціонованих звалищ, а потреба в будівництві нових полігонів становить понад 318 одиниць. Такий стан інфраструктури з переробки ТПВ склався через проблеми, які накопичувалися багато років. Серед них потрібно виділити такі: • недостатність інфраструктури, яка б давала змогу ефективно та у великому обсязі сортувати відхо-

www.upakjour.com.ua

ди. Бракує не лише сміттєсортувальних комплексів, але й контейнерів для роздільного збирання відходів; • тим підприємствам, які вже займаються переробкою відходів, не вистачає чистої сировини, тобто відсортованих відходів, для завантаження своїх ліній на повну потужність; • роздільне збирання ТПВ та їх переробка є нерентабельними без дотацій; • підвищення вимог до вторинної сировини (її чистота, необмежуваність повторного використання, переробка більш складних багатокомпонентних відходів); • зростання витрат на збирання й переробку вторинної сировини (висока частка ручної праці при збиранні та сортуванні відходів, використання головним чином імпортного, тобто більш дорогого устаткування, постійне зростання в останні роки витрат на енергоресурси, оподаткування).

Ринок вторинної сировини В Україні достатньо підприємств із переробки вторинної сировини (таблиця), але вони завантажені приблизно на 70–80 %. Йдеться про картонно-паперові заводи, склозаводи, підприємства, що переробляють відходи полімерної упаковки. Для того, аби їх завантажити, бізнес змушений купувати сировину за кордоном (рис. 1). У 2020 р. в Україну було імпортовано 311,1 тис. т макулатури, 39,5 тис. т вторинних полімерів та 18,8 тис. т склобою. За шість місяців 2021 р. Україна вже імпортувала майже 166, 8 тис. т макулатури, 26,8 тис. т відходів полімерів та 10,3 тис. т склобою. Водночас експорт вторинної сировини складає незначну її кількість (рис. 2). В Україні щорічно утворюється приблизно 1,5 млн т відходів паперу та картону. Для роботи картонно-паперової галузі потрібно приблизно 1 млн т вторинної сировини на рік. При цьому українські підприємства, що спеціалізуються на заготів-

Таблиця. Підприємства в Україні, що займаються переробкою вторинної сировини (станом на кінець 2020 р.) Показник Кількість, од.

Макулатура

Полімери ПЕТФ-пляшка

Склобій

22,0

50,0

19,0

11,0

1200,0

260,0

77,0

800,0

Заготівля, тис. т

668,2

116,6

50,0

449,5

Імпорт, тис. т

311,1

39,5

–

18,8

Експорт, тис. т

10,1

2,3

–

2,2

Використання потужностей, %

80,8

60,0

65,0

58,5

Виробнича потужність, тис. т

6’2021 упаковка  екологія 15

600 400

а)

2015

2016

2017

2018

2019

2020

а)

63,7

2,7

39,5

16,1

в)

2014

2015

54,7

2016

2017

2018

2019

32,5 25,2 19,5

2008

2014

2015

2016

2017

18,8

2018

2019

лі макулатури, збирають приблизно 700 тис. т, ще приблизно 300 тис. т макулатури доводиться імпортувати. У той же час велика кількість відходів упаковки з паперу та картону щороку потрапляє на сміттєзвалища.

Переваги вторинної сировини При виборі ефективних технологій збирання, відновлення, перевезення, оброблення та видалення ТПВ враховуються дані про їх склад і властивості. При їх дослідженні визначається морфологічний і фракційний склад, середня щільність, вологість, хімічний склад і теплота згоряння, а також багато інших властивостей. Якщо проаналізувати морфологію сміття на українських полігонах, то до 50 % сировини в теорії можна було б переробити. Але ставити сортувальні лінії на сміттєзвалищах нерентабельно, бо відсортувати таким чином можна не більш ніж 10–15 %, а якість відсортованих відходів не буде відповідати вимогам переробних підприємств до цієї сировини. При впровадженні роздільного збирання необхідно насамперед відсор-

2017

2018

2020

2,3

2020

1,3

1 0,7 2008

б)

47,3

Рис. 1. Імпорт макулатури (а), відходів полімерів (б) та склобою (в) в Україну, тис. т

2020

54,6

30,7

2016

3,6

0 2008

60 50 40 30 20 10 0

2015

0 б)

2014

38,6 6,5

2008

53,4

2019

2,4

68,4

10,1

4,2 2014

10,2 8,9

159,3 2008

7,2

290,6

271,8

12,2

311,2

329,4

200 0

346,4

336,9

392,3

в)

2,5 2 1,5 1 0,5 0

2014

2015

2016

1,2

0,7 2017

2018

2019

2020

2,2 1,8

1,3

1,3 0,1 2008

2014

0,3 2015

0,4 2016

0,2

2017

2018

2019

2020

Рис. 2. Експорт макулатури (а), відходів полімерів (б) та склобою (в) з України, тис. т

тувати ТПВ від харчових відходів. Виходячи з морфологічного складу, в ТПВ міститься близько 70 % вторинної сировини, яка може бути повторно використана. Важливо розуміти, що роботу сортувальної лінії потрібно вибудовувати на основі потреб переробника – споживача вторсировини. Переважна більшість сортувальних ліній в Україні (та й у світі) ручні. Однак є й автоматизовані, у яких використовують різні технологічні можливості та обладнання: конвеєри, оптичні сканери, пневматичні установки, магнітні, балістичні, барабанні, роторні та вихрострумові сепаратори, подрібнювачі, дробарки, шредери, пресувальне обладнання для відібраної вторсировини тощо. Їх наявність значно підвищує ефективність і якість процесу відбору вторинних матеріальних ресурсів із загальної маси ТПВ. На лініях із найвищим ступенем автоматизації оператори працюють тільки на першому етапі сортування, відстежуючи великі або небезпечні предмети, які можуть зіпсувати обладнання.

У результаті роздільного збирання ТПВ можна отримати не просто дешеву суміш, а відсортовану вторинну сировину. Такий підхід вирішує проблему з переробкою всіх видів відходів. Отримання вторсировини та її переробка – це вирішення не тільки екологічних проблем, але й економія матеріально-технічних ресурсів. Зараз на ринку вторинної сировини найбільший попит спостерігається на макулатуру. Термін її розкладання – від декількох місяців до двох років. Папір можна переробити до 4-5 разів (після цього виснажується целюлозне волокно). При використанні макулатури скорочується негативний вплив на навколишнє середовище. Порівняно з виробництвом паперу із целюлози, зменшуються: • використання електроенергії – на 23–74 %; • забруднення повітря – на 74 %; • забруднення води – на 35 %; • використання води – на 58 %. Макулатура застосовується у виробництві паперу, картону, м’яких покрівельних матеріалів, теплоізоляційних матеріалів (наприклад, ековати), об-

www.packinfo.com.ua

екологія  упаковка 6’2021 лицювальних плит тощо. Макулатуру навіть додають в асфальт, це робить його більш в’язким (рис. 3). Вторинні полімери можна переробляти від двох до п’яти разів, залежно від їх типу й використовуваної технології. У світі існує понад 150 видів полімерів. Для найпоширеніших із них розроблено спеціальне маркування: трикутник зі стрілок із цифрою або абревіатурою. Всі вони мають різну температуру плавлення, тому більшість технологій переробки передбачають збирання й переробку виробів тільки з одного виду полімеру. Вони широко використовуються в промисловому виробництві полімерних плівок, віконних і дверних блоків, облицювальних плит, полімерних сантехнічних виробів, лінолеуму, теплоізоляційних та інших виробів (рис. 4). Термін розкладання скла – понад 1000 років. За умови відсутності домішок воно може перероблятися нескінченну кількість разів. 1 т склобою замінює 1,5 т первинної сировини. При переробці скла негативний вплив на довкілля скорочується, при цьому зменшуються: • використання електроенергії – на 4–32 %; • забруднення повітря – на 20 %; • використання води – на 50 %; • кількість відходів при видобутку корисних копалин – на 80 %.

МАКУЛАТУРА

БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ полімернопаперова плитка ековата

ПАПЕРОВІ ВИРОБИ туалетний папір формовані вироби

новий папір

картон

Рис. 3. Різноманітні вироби з макулатури

Зі склобою виробляють скляну тару та листове скло, також його використовують у виробництві склоплитки, теплоізоляційних матеріалів, склокерамзиту, склоблоків і скловати (рис. 5). Зважаючи, що утилізація 1 млн т макулатури зберігає 60 га лісу, а переробка 120 т консервних бляшанок дає змогу отримати 1 т олова та уникнути добування із земних надр 400 т руди, то є очевидним, що використання вторинної сировини є найбільш ефективним та безпечним шляхом поводження з відходами.

Синтетичне волокно

Що робити? Треба розуміти, що роздільне збирання ТПВ та їх переробка не є рентабельними без дотацій. Для прикладу, для того щоб виготовити гранулу або волокно з ПЕТФ, необхідно зібрати ПЕТФ-пляшки, їх покришити, відмити, відокремити від кришок (так як кришки виготовляють не з ПЕТФ) та отримати ПЕТФ-флекс. Далі ПЕТФфлекс потрібно пропустити через екструдер і переплавити для отримання гранул або волокна. Здавалося б, усе легко й просто, проте є кілька важливих проблем, пов’язаних із перероб-

Гранули

нові пляшки та банки Рис. 4. Різноманітні вироби з полімерних відходів

www.upakjour.com.ua

рубероїд

скловата

Рис. 5. Вироби зі склобою

6’2021 упаковка  екологія кою. По-перше, це кількість та чистота сировини. По-друге, ефективність переробки залежить від якості сировини, на яку безпосередньо впливає те, на якій стадії вилучається ця вторинна сировина (на рівні роздільного збирання чи з полігону). Через підвищення вимог до вторсировини та зростання витрат на її збирання й переробку економічна рентабельність переробки починає знижуватися. Щоб стимулювати таку переробку, потрібні регуляторні заходи та економічні стимули. У замкнутому циклі життя матеріалів виділяють два напрями: економічний і технологічний (рис. 7). Економічний напрям – це розподіл витрат на поводження з товаром після того, як він перетвориться на відходи. У багатьох країнах Європи вже давно діє економічний механізм, який передбачає відповідальність за збирання та подальшу переробку відходів упаковки. Він називається розширеною відповідальністю виробника (РВВ). Реалізувати РВВ можна по-різному: зобов’язати виробника переробляти певний відсоток своєї упаковки або платити комусь за це. У межах РВВ компанії встановлюють контейнери для роздільного збирання, фандомати і пункти прийому використаної тари або делегують збирання та переробку дочірнім структурам. Україна також зацікавлена в залученні до цього процесу. У травні 2021 р. 11 відомих виробників ще до затвердження відповідного законодавства підписали Меморандум про співпрацю щодо створення організації розширеної відповідальності виробників. Збільшення життєвого циклу товарів та послуг: • повторне використання; • відновлення та ремонт; • переробка.

Управління відходами

Технологічний напрям – це насамперед такий дизайн упаковки і самих товарів, при якому їх легко зібрати й переробити. Підходів багато. Одні компанії йдуть шляхом паралельної розробки пакувальних матеріалів і способів їх переробки, інші адаптують свої матеріали до наявних технологій: там, де це можливо, замінюють полімерну упаковку на інші види упаковки (які вважаються більш екологічними з погляду утилізації та переробки відходів), такі як картон, папір, скло або алюміній. Треба пам’ятати, що якість вторинного продукту завжди нижча, ніж первинного. Повністю з вторсировини не роблять майже нічого. Її частка може бути різною залежно від вимог виробника (наприклад, до зовнішнього вигляду товару) або законодавчих обмежень щодо використання вторинної сировини (наприклад, в упаковці для харчових продуктів і товарів для дітей). У Європі для виробництва пляшок із ПЕТФ використовують уже приблизно 70 % вторсировини, а австрійська компанія Erema пропонує технологію переробки «від пляшки до пляшки». Для залучення вторинної сировини в первинний продукт потрібна не тільки технологія, але й інфраструктура. В Україні вона поки не розвинена, але нові підприємства будуть з’являтися. Поки що переробка вторсировини залишається дорогою та низькорентабельною, її зростання гальмують відсутність роздільного збирання відходів, економічна неефективність, а також дефіцит вторинної сировини.

Пропозиція

Використання Відповідальне використання: • вибір безпечної та етичної продукції; • колективне використання; • належне використання.

• Стійкий видобуток, виробництво та ланцюжок поставок; • Екодизайн; • Промислова екологія та екологія територій; • Функціональна економіка (мета – робити більше меншими засобами).

Рис. 7. Основні переваги економіки замкненого циклу

комплект скловати для ізоляції заміського будинку

пляшок для вина

алюмінієвих банок

дитячий велосипед

полімерних пляшок

флісова куртка

газет

рулонів туалетного паперу

автомобільна шина

покриття для дитячого майданчика

Рис. 6. Ефективність використання вторинної сировини

Однак переробка буде рости під тиском глобальних екологічних проблем і на тлі посилення вимог держав до відповідального виробництва. Наразі ж основна проблема переробки – недостатній стабільний потік сировини, тому важливо в першу чергу розвивати систему роздільного збирання відходів. Головною перепоною для розвитку сфери поводження з відходами в Україні на сьогодні залишається застаріле законодавство. У Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування знаходиться на розгляді у другому читанні рамковий законопроєкт «Про управління відходами» (реєстр. № 2207-1-д), який передбачає розв’язання проблем з утворенням, накопиченням, збиранням і видаленням відходів, які сьогодні досягли в Україні критичного рівня. Зокрема, він створює законодавче підґрунтя для запровадження ієрархії поводження з відходами та принципу «забруднювач платить»; системи розширеної відповідальності виробника, яка встановлює вимогу для виробників нести відповідальність за повний цикл життя створеного паковання, батарей, акумуляторів тощо; введення жорстких європейських екологічних норм стосовно спалення та захоронення відходів, які завдають шкоди здоров’ю людей і довкіллю.

www.packinfo.com.ua

екологія  упаковка 6’2021

Переробка полімерної упаковки (нові технологічні можливості) О.М. Александров, Dow Europe GmbH в Україні Полімери повинні стати частиною економіки замкнутого циклу, щоб зберегти свою цінність. Полімери кардинально змінили спосіб життя людства на Землі. Ми сприймаємо це як належне, і тому багатьом після користування полімерною упаковкою так легко просто взяти її й викинути будь-куди. Разом з тим через неефективну утилізацію та переробку відходів полімерних виробів страждає навколишнє середовище. Що ж робити? Потрібно зберегти цінність полімерних виробів, у тому числі різних видів упаковки, протягом усього терміну їх служби. А для цього необхідно забезпечити переробку відходів на всіх етапах життєвого циклу полімерних виробів за рахунок переходу від лінійних технологій до технологій замкнутого циклу. При цьому слід дотримуватися такого порядку дій: запобігти утворенню відходів, використати вироби повторно, переробити їх, перетворити в енергію, спалити, і якщо все це є неможливим, то тільки тоді відправити на смітник.

Потреби ринку Переробка відходів відкриває нові можливості для бізнесу. За прогнозом McKinsey & Company, глобальний попит на перероблену полімерну сировину в 2025–2050 рр. буде випереджати попит на первинну полімерну сировину (рис. 1). Це стимулює компанії до пошуку нових шляхів для переробки відходів полімерних виробів. Серед них – розробка нової продукції з метою покращення її переробки, покращення сортування полімерних відходів для вдосконалення їх ме-

ханічної переробки та використання новітніх методів переробки. При цьому позитивні результати можна отримати, якщо займатися переробкою відходів на всіх технологічних стадіях виробництва та використання полімерних виробів (рис. 2). До того ж потрібно враховувати, що в різних регіонах утворюється різна кількість полімерних відходів, та ще й різних їх видів. Але в будь-якому разі перехід на технології замкнутого циклу – це реальний шлях до вирішення цієї проблеми.

Співвідношення росту виробництва полімерів і ВВП

Інноваційні підходи Dow 1500 1310 Падіння попиту

100

1030 Механічний рециклат

875 790

Рецикльований полімер

585 560

500

Піроліз

Первинна сировина

0 2016

2020

2025

1.2x

2030

2035

2040

2045

2050

Рис. 1. Глобальний попит на полімери та перероблену сировину в 2016–2050 рр.

www.upakjour.com.ua

Співробітництво з Mura Technology Dow стала партнером компанії Mura Technology, щоб підтримати прискорене розгортання нового напряму з переробки полімерних відходів. Спеціальна технологія переробки Mura перетворює відходи полімерних виробів (у тому числі з полімерів, які важко переробляються) у вторинну сировину. Dow буде використовувати цю сировину для виробництва нових первинних полімерів, із яких виготовляється упаковка для харчових та інших продуктів, яка буде використовуватися в глобальних ланцюжках поставок. Перший у світі завод, який використовує це рішення для переробки відходів, у даний час будується в Тіссайді. Передбачається, що завод буде введений в експлуатацію до

6’2021 упаковка  екологія

Викопна сировина

Виробництво полімерів

Полімерна продукція

Використання продукції

Відновлювана сировина

Запобігти

Використати повторно

Переробити

Енергія

Спалити

Відправити на звалище

Кінець життєвого циклу продукції

Відновлювана енергія

Повторне використання Механічна переробка

Рис. 2. Методи переробки відходів полімерних виробів

і первинна сировина. Його можна використовувати для різних цілей, зокрема й виробництва упаковки для харчових продуктів.

Рис. 3. Проєкт заводу в Тіссайді

2022 р. і зможе переробляти 20 тис. т полімерних відходів з очікуваною кінцевою потужністю 80 тис. т на рік (рис. 3).

Рис. 4. Вироби, виготовлені з відходів термоформованого ПЕТФ

Співробітництво з Fuenix Ecogy Group Dow удосконалює розробку й виробництво циркулярних полімерів із використанням провідних технологій переробки. Вони передбачають руйнування полімерів зі змішаних відходів для виробництва нових полімерів. Для виробництва нових полімерів Dow і Fuenix Ecogy Group переробляють відходи з полімерів на піролізне масло. Отриманий на виході матеріал – такої ж високої якості, як

Поліолефіни Dow з полімерними відходами REVOLOOP™ – група поліолефінів, що містять полімерні відходи. Ці монопродуктні рішення Dow дозволяють спростити впровадження вторинної сировини. Високоякісний вторинний перероблений матеріал допоможе переробникам і власникам брендів досягти цілей сталого розвитку. Спочатку призначені для використання під вторинну та третинну упаковку, нові розробки матеріалів можуть бути використані в інших сферах, де немає контакту з харчовими продуктами (наприклад, у штучних газонах). Підходи Dow до механічної переробки Для механічної переробки відходів компанія Dow розробила серію компатибілізаторів, щоб забезпечити переробку відходів упаковки з комбінацій несумісних полімерних матеріалів. Серед них: • Attane™ – модифікатор наднизької щільності для поліолефінів; • Engage™ – модифікатор ударної в’язкості для ПП і ПЕ, що забезпечує максимальну ударостійкість за низьких температур;

www.packinfo.com.ua

екологія  упаковка 6’2021

Рис. 5. Дорожнє покриття з використанням вторинної полімерної сировини

• Infuse™ – модифікатор ударної в’язкості з вищою ефективністю для поліолефінів і їх сумішей; • Elvaloy™, де терполімери GMA є модифікаторами ударної в’язкості, які покращують сумісність складних поліефірів, а терполімери CO є перманентними пластифікаторами / модифікаторами ударної в’язкості ПВХ; • Entira™, який підвищує ударну в’язкість / механічні властивості при переробці ПП/ПЕ; • Intune™ – компатибілізатор ПП для міжшарової адгезії та стабільності морфології; • Elvaloy™ AC – модифікатори ударної в’язкості для ПЕТФ і ПП та модифікатори в’язкості для рециркуляційних потоків із високим вмістом ПЕТФ; • Fusabond™ – ефективні поліолефінові модифікатори ударної в’язкості, що покращують сумісність і зв’язуючі агенти, а також модифікатори ударної в’язкості для поліамідів; • Retain™ 3000 – ефективний модифікатор, який підвищує можливість переробки бар’єрних плівок без погіршення оптичних або механічних властивостей.

www.upakjour.com.ua

а)

використовувати більший відсоток термоформованого ПЕТФ у суміші, яка переробляється, для різних сфер застосування (рис. 4). Компанія Dow спільно з партнерами розробила матеріали з використанням вторинної полімерної сировини для дорожнього покриття. Уже побудовано 107 км доріг із таким покриттям, для чого використано 220 тис. фунтів полімерних відходів зі звалищ (рис. 5). Dow також створила серію пакувальних матеріалів із використанням перероблених відходів полімерних виробів. Серед них: • плівка для транспортних мішків із полімеру Innate™ з 30 % побутових полімерних відходів (рис. 6а); • термозбіжна плівка, структура якої включає 50 % вторинної сировини PCR завдяки REVOLOOP™ XZ 89169.00 (рис. 6б).

б)

Рис. 6. Мішок (а) і групова упаковка (б) з матеріалів із використанням перероблених полімерних відходів

Використання вторинної полімерної сировини Dow спростила переробку відходів лотків із ПЕТФ. Так, додавання 5 % Elvaloy™ PTW підвищує в’язкість до необхідного рівня при переробці суміші з 70 % пластівців із пляшок ПЕТФ і 30 % пластівців із термоформованих лотків з ПЕТФ. Додавання Elvaloy™ PTW покращує перероблюваність відходів виробів з ПЕТФ і ПЕ. При цьому значно поліпшується міцність волокна, виготовленого з такої суміші. Це дає змогу

Крім того, перероблені полімерні відходи разом із первинними полімерами Dow можуть бути використані для виготовлення деталей і виробів у автомобільній промисловості, будівельних матеріалів, побутових виробів. Dow вважає, що відходи полімерних виробів, у тому числі різних видів полімерної упаковки, є занадто дорогими, щоб викидати їх на смітники. Вони заслуговують на «друге життя» за рахунок різних способів переробки.

6’2021 упаковка  екологія

EREMA Group на ринку переробки відходів 2020/21-й фінансовий рік приніс нові успіхи EREMA Group із розробки та виробництва систем і технологій переробки пластмас. Спираючись на інновації та інвестиції минулих років, EREMA Group, до складу якої входять EREMA Group GmbH та її дочірні компанії EREMA, PURE LOOP, UMAC, 3S, KEYCYCLE та PLASMAC, змогла продовжити свій курс зростання та досягла загального обороту в розмірі 250 млн, збільшивши дохід більш ніж на 20 % порівняно з 2019/20-м фінансовим роком. «Протягом року, який поставив перед кожним із нас надзвичайні професійні та приватні виклики, ми особливо пишаємося тим, що нам вдалося створити безпечне робоче середовище для наших співробітників, вивправдати очікування наших клієнтів та запустити в усьому світі інновації, які ми представили на K 2019», — так підсумовує рік Манфред Хакл, генеральний директор EREMA Group GmbH.

Інвестиції дають результат

BluPort – клієнтська платформа EREMA, яка об’єднує цифПриблизно 7000 систем, що рові допоміжні системи, що постачаються компаніями підтримують операторів машиEREMA Group, на даний мони в контролі якості та підвимент експлуатуються у більш щенні її продуктивності. ніж 100 країнах світу. ПроАналогічною є ситуація і у тягом останніх трьох років внутрішньому сегменті. ЗавEREMA Group інвестувала дяки своїм дочірнім компамайже € 60 млн у модернізаніям (EREMA, PURE LOOP, цію та розширення своїх лоякі спеціалізуються на розкацій, а також у консолідацію робці технологій за допомомережі обслуговування клієнгою подрібнювача-екструдера, тів. Це надає впевненості на а також PLASMAC), EREMA отримання замовлень та кращі Group пропонує клієнтам перспективи в майбутньому. широкий спектр машин для У технологічному плані зроспереробки відходів виробництання в усіх сегментах базуватва. PURE LOOP і PLASMAC лося на високій якості інноватепер можуть запропонувати ційних рішень для переробки проведення тестів із матеріавикористаних полімерних вилом замовників за допомогою робів. Ці системи дають змогу відповідних типів машин у застосовувати переробку як Манфред Хакл, генеральний директор EREMA Group GmbH США. На заводі PLASMAC в можливість отримання сиро- (Фото: EREMA/Wakolbinger) Італії за минулий фінансовий вини для виготовлення упаковки для косметичної та харчової що була випущена на ринок два роки рік виробничі площі було подвоєно, продукції. Тому переробні компанії, тому. Нещодавно бельгійський ви- а також було побудовано новий декупуючи такі системи, роблять важ- робник преформ і пляшок із ПЕТФ монстраційний центр для приймальливу інвестицію в майбутнє. Це мож- Resilux оголосив, що подвоїть свої них випробувань машин. на побачити, наприклад, у збільшенні потужності переробки за схемою «від замовлень на системи INTAREMA® пляшки до пляшки». Крім того, тех- Обладнання за технологією TVEplus® із модулем ReFresher для нологія VACUREMA® від EREMA – EREMA ReFresher виробництва рециклату з оптимізо- це процес, який підходить не лише При переробці використаних поліваним запахом. Загальна потужність для застосування схеми «від пляшки мерних виробів незамінним критетаких систем, проданих лише за до пляшки», але й для різних інших рієм якості отриманої продукції стає останній фінансовий рік, становить схем обробки, таких як «від ПЕТФ до зменшення її запаху. Запах є типовою 250 тис. т на рік. листа», «від ПЕТФ до волокна» та «від проблемою забруднених побутових EREMA Group продовжує розвивати- ПЕТФ до стрічки». відходів, таких як плівки з ПЕНГ, упася і розширює виробничі потужності, Усі згадані вище технології переробки, ковка та закупорювальні засоби з ПЕ. а також пропозиції для обслуговуван- а також системи COREMA®, які вико- Важливо, щоб запах був видалений, ня клієнтів. У сфері переробки виробів нують переробку та компаундування особливо коли вторинний матеріал із ПЕТФ клієнти, які виробляють упа- за один крок, можуть бути оснащені будуть повторно використовувати в ковку для напоїв, все частіше вико- комплексним пакетом QualityOn для упаковці для косметичних товарів або ристовують технологію VACUNITE®, моніторингу якості кольору та MVR. харчових продуктів. Прикладом тако-

www.packinfo.com.ua

екологія  упаковка 6’2021

Фото: EREMA/Wakolbinger

го високоякісного продукту, виготовленого на 100 % із вторинного ПЕВГ, стала пляшка для гелю для душу, яку було вперше виготовлено на машині INTAREMA® TVEplus® RegrindPro® із модулем ReFresher і представлено у світі навесні 2019 р. Через це помітно збільшився попит на комбінації машин для переробки EREMA з технологією ReFresher, яка зменшує запах отриманої після екструзії продукції. Це пов’язано зі зростанням попиту на високоякісну вторинну сировину, яку можна використовувати для різних цілей. Завдяки поєднанню машини INTAREMA® TVEplus® RegrindPro® із модулем ReFresher можна отримати регенерований ПЕВГ, 100%-ва композиція якого підходить для виробництва упаковки, яка прямо контактує з їжею та напоями, що підтверджено Управлінням із контролю за продук-

Фото: EREMA/Wakolbinger

www.upakjour.com.ua

тами і ліками США (FDA). Із понад 25 проданих модулів ReFresher 19 було замовлено лише за останні 18 місяців. Цей розвиток йде пліч-о-пліч із величезним зростанням інтересу до використання вторинної сировини. Він обумовлений двома факторами: поперше, амбітними цілями щодо переробки, поставленими ЄС (до 2025 р. 50 % відходів полімерної упаковки мають бути перероблені), а по-друге, тому, що цілі ЄС щодо переробки означатимуть повторне використання 10 млн т вторсировини в нових продуктах щороку в майбутньому. У серпні 2019 р. FDA сертифікувало цей процес суперчистої переробки як придатний у виробництві пляшок для молока та соку, а також лотків для м’яса, одноразового посуду та столового приладдя, за умови, що вхідний матеріал – це рециклат із пляшок для молока та соку. У листопаді 2020 р.

FDA підтвердило можливість використання рециклату, обробленого за допомогою цього процесу, для всіх видів упаковки для напоїв із ПЕВГ, кришок із ПЕВГ для пляшок для напоїв із ПЕВГ, ПП та ПЕТФ. Такий рециклат може бути використано у виробництві упаковки із 100%-м складом, яка має прямий контакт із харчовими продуктами всіх видів. Щоб виробляти вторсировину такої високої якості, машина для переробки повинна забезпечувати дуже високу ефективність дезактивації. У той час як система екструзії з високою дегазацією видаляє переважно легколеткі речовини з низькою молекулярною масою, ReFresher забезпечує значне зменшення низьколетких високомолекулярних органічних сполук у перероблених гранулах. А теплофізичний процес проходить в особливо енергозберігаючий спосіб, оскільки він використовує теплову енергію перероблених гранул, які ще теплі після процесу екструзії. За цим суперчистим процесом виробляються високоякісні перероблені гранули, що відкривають нові, економічно вигідні ринки збуту, які можна розвивати разом із партнерами на всьому ланцюжку створення вартості. Клієнти, зацікавлені в ефективності цього процесу, можуть переконатися в цьому на власні очі в розширеному Центрі клієнтів у штаб-квартирі групи в Ансфельдені (Австрія). Комбінація екструдер-ReFresher для тестування тепер вперше доступна в промислових масштабах. Для проведення випробувань на заводі замовника EREMA також пропонує компактний і мобільний модуль ReFresher, який можна інтегрувати в процес переробки на місці. (Надруковано за пресрелізами EREMA Group)

6’2021 упаковка  клуб

Конкурс та конференція «Золотий каштан – 2021» Р.А. Сиротенко, Клуб пакувальників, м. Київ «Золотий каштан» є одним із давніх і дуже важливих проєктів Клубу пакувальників. Його мета – сприяти участі студентів у вирішенні актуальних проблем пакувальної індустрії, впровадженню розробок у виробництво, пошуку майбутніх творців упаковки та пакувальної техніки. Проводиться він у три тури за підтримки Міністерства освіти і науки України з 2000 р. Перший тур – відбір кращих робіт в університетах та академіях, другий – визначення переможців конкурсною комісією, третій – проведення підсумкової конференції. Такий комплексний підхід дав небачені результати. З урахуванням 2021 р. за всі роки проведення конкурсу було розглянуто 1221 наукову роботу студентів із 22 ВНЗ України, визначено 396 переможців конкурсу, яким було надано можливість виступити на підсумковій конференції. За всі роки студентський конкурс та конференція привернули увагу 37 українських та іноземних компаній, які стали партнерами конкурсу, а їх представники виступали з доповідями та привітаннями на конференціях. Так було і цього року!

Конкурс 20 студентських наукових робіт з актуальних проблем пакувальної індустрії з дев’яти ВНЗ із п’яти міст України було розподілено за чотирма номінаціями та розглянуто конкурсною комісією у складі Валерія Кривошея, к.х.н. (голова), Євгена Бондара (брендингова агенція Goracio), Наталії Кулик, к.х.н. (НУХТ), Регіни Сиротенко (Клуб пакувальників) та Вероніки Халайджі, к.т.н. (ІАЦ «Упаковка»). Конкурсна комісія, яка цього року з відомих причин працювала в онлайнрежимі, розглянувши всі роботи, визначила переможців. У номінації «Конструювання та дизайн упаковки» перше місце посіла Марія Мігдєєва, студентка Харківської державної академії дизайну та мистецтв, за конкурсну роботу «Sapari» (кер. Людмила Литвинюк, к.мист.). Друге місце зайняла Олександра Петраш, студентка Київського національного університету культури і мистецтв, за роботу «Серія етикеток для дитячого харчування ТМ “ДPIMI”» (кер. Тетяна Божко, к.мист.). Третє місце – в Олександри Антонюк, студентки Київського національного університету культури і мистецтв, за конкурсну роботу «Серія етикеток для кави “Галка”» (кер. Тетяна Божко, к.мист.). У номінації «Технології та обладнання для виготовлення пакувальних матеріалів та упаковки» перше місце по-

сіла Катерина Метліна, студентка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», за роботу «Деформаційні характеристики паковання – міцність конструкцій» (кер. Катерина Золотухіна, к.т.н.). Друге місце – в Анни Білоусової, студентки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», за конкурсну роботу «Біополімери» (кер. Любов Мельник, к.т.н.). У номінації «Технології пакування та пакувальне обладнання» перше місце зайняв Назарій Бейщак, студент Української академії друкарства, за

конкурсну роботу «Технологія і обладнання виготовлення пакувальних матеріалів та упаковки» (кер. Петро Бегень, к.т.н.). Друге місце посів Руслан Матіїшин, студент Національного університету «Львівська політехніка», за роботу «Підвищення ефективності процесу дозування сушених дріжджів» (кер. Юрій Шоловій, к.т.н.). У номінації «Технології переробки відходів та екологія» перше місце посіли Єлизавета Меланіч, Ярослав Войтюк та Анна Харкевич, студенти Національного університету харчових технологій, за конкурсну роботу «Створення та дослідження пристрою для визначення матеріалу пластикових

www.packinfo.com.ua

клуб  упаковка 6’2021

пляшок в лініях вторинної переробки з використанням QR-коду» (кер. Микола Якимчук, д.т.н.). Друге місце зайняли Єлизавета Капінос, студентка Національного університету цивільного захисту України, та Анастасія Балагурак, студентка Харківського національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», за конкурсну роботу «Гранула» (кер. Володимир Колосков, к.т.н., Ганна Колоскова, к.т.н.).

І знову он-лайн ХХІ Науково-практична студентська конференція за підсумками конкурсу «Золотий каштан» відбулася 4 листопада 2021 р. Як і минулого року, враховуючи «червону» зону в Києві під час коронавірусної епідемії, її провели в онлайн-режимі. У конференції взяли участь понад 60 студентів, викладачів та фахівців пакувальної індустрії, а технічне забезпечення її проведення взяв на себе доц. НУХТ Олексій Губеня, к.т.н. Відкрив конференцію вступним словом проф. Олександр Гавва, д.т.н. із Національного університету харчових технологій, який до того ж став її модератором. Учасників конференції у своїх виступах вітали Валерій Кривошей, к.х.н., почесний президент Клубу пакувальників, Сергій Токарчук, к.т.н., проректор з наукової роботи НУХТ, представники партнерів кон-

www.upakjour.com.ua

ференції Олена Туржанська, директор представництва Windm ller & H lscher в Україні, та Андрій Бублик, директор із зв’язків з державними установами та комунікаціями Coca-Cola Beverages Ukraine Limited, а також член конкурсної комісії Євген Бондар, директор брендингової агенції Goracio, та Ельза Омарова, доцент кафедри харчових технологій Азербайджанського державного економічного університету з Баку. Всі вони вітали учасників та бажали вдалих виступів та цікавої дискусії. Євген Бондар навіть повідомив, що готовий запропонувати роботу у своїй компанії одному з переможців конкурсу. До речі, 20-річний досвід проведення конкурсу «Золотий каштан» та конференції за його підсумками має цікаві приклади, коли його переможці згодом стають керівниками студентських робіт, як-от Петро Бегень, к.т.н. з УАД, або Катерина Золотухіна, к.т.н. з НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», і навіть керівниками ВНЗ, як нинішній проректор з наукової роботи НУХТ Сергій Токарчук, к.т.н. Це добра традиція, яка повинна бути продовжена. Самі доповіді переможців конкурсів були змістовні, а яскраві презентаційні малюнки допомагали розкрити суть та показати можливість практичного застосування. В усіх доповідях торкалися питань вирішення проблем розвитку пакувальних матеріа-

лів, дизайну упаковки, технологій та пакувального обладнання. Їх важливість та значення продемонструвала велика кількість запитань присутніх та дискусії при їх обговоренні. Навіть більше: учасники конференції констатували, що наукові роботи цього року, як ніколи раніше, мають практичне значення, а деякі з них вже сьогодні можуть розглядатися для впровадження на підприємствах індустрії. До речі, головний редактор журналу «Упаковка» Валерій Кривошей запропонував учасникам конференції друкувати результати своїх досліджень на сторінках цього галузевого видання. Наприкінці заходу організатори повідомили, що всі переможці конкурсу «Золотий каштан» нагороджені дипломами Міністерства освіти і науки України, медалями «Переможець конкурсу “Золотий каштан – 2021”», а їх керівники – грамотами Клубу пакувальників. Кожен доповідач отримає збірку тез доповідей, з якою можна також ознайомитися на сайті www.upakjour.com.ua. Подяки від організаторів отримали і партнери конференції: компанії DOW Europe GmbH, Windm ller & H lscher в Україні та Coca-Cola Beverages Ukraine Limited. Завершився захід виступом президента Клубу пакувальників Вероніки Халайджі, яка не лише підвела підсумки конференції, але й запросила всіх присутніх взяти участь у конкурсі «Золотий каштан – 2022».

6’2021 упаковка  дизайн

Українська етикетка для вина останньої чверті ХХ ст. (шрифти «hand made») О.М. Мікула, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, м. Київархітектури, м. Київ

…і вино, що серце людині воно звеселяє… Псалми 104:15 Шрифт не тільки допомагає донести смисл тексту, але також передає і настрій, закладений у ньому, має національний колорит. О. Снарський Сучасний світ реалізації продукції не можна уявити без паковання. Будь-що, що пакується (одиничне, сипке, рідке, газоподібне), потребує пояснювальних написів заради одного: не допустити жодного питання з боку споживача щодо запакованого товару. Виноградарство – прадавнє заняття людини. Першим виноградарем і винарем був прабатько людства – праведний Ной. Він вирощував виноград, робив і пив «вино, що серце людині воно звеселяє». Прадавні знавці вина визначали якість вина не за інформацією на етикетках, а за досвідом порівняння смакових властивостей різного вина з різних регіонів, беручи до уваги написи на амфорах, бочках, карафах. Є така євангельська історія. В одному з галілейських містечок відбувалося весілля. Розпорядник весільного бенкету, покуштувавши воду, яку Ісус Христос перетворив на вино, сказав женихові: «Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг...» [1]. Як бачимо, були й залишаються досі такі визначення, як «вино добре» і «вино погане». Іудейські фарисеї дивувалися смаку вина з Небес, яке Ангели явили для земної трапези. Фарисеї сказали: «Ми знаємо, який смак у вина із будь-якого куточку світу, але таке вино за смаком може бути тільки з Небес» [2] (рис. 1). Все пізнається в порівнянні. Вино пізнається через дегустацію. Винна етикетка інформаційно підводить нас до цього, налаштовує на певні очікування.

Історичний екскурс Етикетка – звичайний шматок паперу – стала могутнім рушієм торгівлі й засобом спілкування з клієнтом. Один австралійський професор, Larry Lockshin, дослідив, що майже половина покупців обирають вина за етикеткою. Цікаво, чому покупці обирали українське червоне сухе вино «Мустанг»? Мабуть, думали, що воно об’єднало зусилля винарів та ковбоїв степової частини України. Але про це трохи згодом. Огляд шрифтового наповнення української етикетки для вина останньої чверті ХХ ст. почнемо з короткого історичного екскурсу до шрифтового поля тодішньої України. Сюжетне та декоративне наповнення, загальна композиція етикеток для вина нами не розглядаються. Це мають бути окремі дослідження й аналіз. Художники-графіки-прикладники, як того часу називали дизайнерів-графіків (слово «дизайн», як і слово «секс», було відсутнє в мовній культурі радянських людей), користувалися доступними їм зарубіжними та вітчизняними виданнями про шрифт, застосовуючи пряме копіювання, наслідування, фотографування з подальшим виклеюванням необхідних текстів на графічний оригінал – обкладинку книги, етикетку, плакат тощо. Художники-графіки радянської України того часу, незалежно від рівня спеціальної освіти й таланту, мали в особі художника шрифту Олега Снарського своєрідного «поводиря» й помічника в освоєнні сучасних шрифтів, різних за характером написання та накреслення. Особливою заслугою Снарського є те, що він до всіх своїх шрифтових

Рис. 1

альбомів включав стилізовані декоративні шрифти на основі шрифтових робіт відомого українського графіка Георгія Нарбута (1886–1920) [3]. Подібні альбоми знаного художника шрифту того часу Г.Ф. Клікушина (1921–2014) без ідеологічного впливу на зміст видавалися в радянській Білорусі [4]. Кремлівські комуністичні керманичі вважали конче необхідним підвищувати професійний рівень художників-пропагандистів, чия ідеологічна візуальна продукція засівалася на 1/6 світу – від забутого поселення в тундрі до центральних площ міст і містечок радянської імперії, видаючи потрібні для цього посібники [5; 6]. Не залишився поза увагою й киянин О. Снарський [7]. Правда, цей альбом був виданий без стилізованих декоративних шрифтів одного із засновників Національної академії мистецтв у Києві Георгія Нарбута.

www.packinfo.com.ua

дизайн  упаковка 6’2021 ції (рис. 2). Вся правляча еліта країн Європи, аристократія, інтелектуальна й духовна верхівка досконало володіли майстерністю каліграфічного письма гострим пером. Також було поширене готичне письмо широким пером (рис. 3). Цей перелік носіїв цього вміння, яке було часткою вищої освіти, має стосунок і до царської Росії. Подібну манеру письма, притаманну королям Європи, ми бачимо на радянських етикетках заявленого періоду, коли всі королі, царі, князі, царські генерали, дипломати, прогресивні вчені, письменники, художники, які користувалися таким письмом, розуміли його значення в історичРис. 2

Рис. 3

Місце шрифтів у етикетках Шрифтовому оформленню етикеток відводиться значне місце. Шрифт є головним елементом композиції етикетки. Характер, декоративні особливості шрифту в назві вина акумулюють у собі не тільки шрифтову моду певного часу, національно-культурні характеристики письма певного регіону, але й рівень майстерності художника-графіка, культури виробника в цілому. Художній смак і творчий досвід підказують художникові, який шрифт треба обрати, беручи до уваги комерційне завдання, поставлене виробником вина. Це може бути копіювання готового шрифту з доступних посібників, а може бути його творча інтерпретація, адаптація або модифікація. «Рукописные формы являются основой развития творческого начала в искусстве шрифта», – писав С. Смирнов. Рукописні, каліграфічні, вільно виконані пензлем головні написи на етикетках мають у собі гучний відголосок загальної культури, рівня майстерності, специфіки тодішньої мистецької освіти майстрів прикладної графіки. Характерні для того часу рукописні шрифти можна було зустріти в заголовках стінних агіток, у назвах книжок, кіноафішах, на пакованнях.

Етикетки винарів Етикетки, які було обрано для опрацювання, представляють три основних виноградарських регіони України: південь, захід, Крим. Спочатку звернемо увагу на етикетки винарів півдня України. Першими об’єктами для подальших порівнянь будуть каліграфічні написи на етикетках світових законодавців у виноробстві – винарів Фран-

Рис. 5

www.upakjour.com.ua

Рис. 6

Рис. 4

ній лінії культури Європи і залишилися на більшовицькій території, були розстріляні радянською владою в першій половині ХХ ст., а їх нащадки були гнані та принижені, відсторонені від можливості впливати на реальне радянське життя (рис. 4). До речі, жахлива підміна відбулася з так званим вином «Ізабелла», столове, рожеве. Радянським трудягам було запропоноване питво з «графською» каліграфією на погано надрукованій етикетці, яке було названо тими ж самими трудягами «шмурдяком». У Кодексі про вино великої Франції ізабельні сорти винограду заборонені, названі карантинними із суворою забороною ввозити лозу до країни. Наведемо й приклад, коли радянські виробники та художники на генетичному рівні не відчували всієї глибинної історично-культурної суті класичної каліграфії, недоречно поєднуючи її з гротесковими «совковими» шрифтами.

Рис. 7

6’2021 упаковка  дизайн шрифтових робіт Георгія Нарбута початку ХХ ст. (рис. 8). Тут великий вплив мали шрифтові альбоми київського художника шрифту Олега Снарського [8]. Нерідко можна зустріти на етикетках написи, виконані старослов’янським шрифтом у різних написаннях і стилізаціях. Доречно цей шрифт використовується в назві «Кагор»: традиційно це вино вважається церковним, бо воно застосовується в християнських богослужіннях (рис. 9).

Рис. 10 Рис. 8

Рис. 9

А характер написання слова «Весільне» та біла довга сукня нареченої аж ніяк не є частиною робітничо-селянської культури, а все ж таки запозичені у ворожих капіталістичних «графйов» (рис. 5). Кумедна ситуація виникла з етикеткою, коли настав час шрифтового фотонабору. Зарубіжний шрифт фотографували, друкували необхідні літери й виклеювали на графічний оригінал. Художник вирішив поєднати школярське чистописання гострим металевим пером із модерновим латинським шрифтом для слова «ТАВРІДИ». Але в темряві фотолабораторії йому не вистачило хисту придумати кириличну «Д», і він використав латинську. З українською «И» він обійшовся більш дотепно: перевернув фотонегатив і друканув латинську «N» дзеркально. Романо-германський читач, побачивши зрозумілу «D», прочитав би це (в кириличному фонетичному еквіваленті) як «ТАБПІД?», де замість зрозумілої «N» чомусь поставили перевертня, і так вийшла латинська абревіатура радянської Рис. 11 винокурні. А радянському споживачеві байдуже: головне, що на похмільний ранок сухе рожеве дуже бадьорить (рис. 6). Окремою групою сприймаються написи, виконані оригінальною авторською каліграфією, а також написи з ознаками українського історичного скоропису (рис. 7). Трапляються написи з яскраво використаними шрифтами на основі Рис. 13

Рис. 12

Є приклади, коли створені художниками написи на основі старослов’янського шрифту або українського історичного скоропису відповідають тематиці написів, при цьому використовуються для більшої декоративності буквиці зі стародавніх книжок (рис. 10). Зустрічаються написи, де використання старослов’янського шрифту є неточним за темою. Важко пояснити, чому південноукраїнські винарі пов’язують свою продукцію зі старослов’янською книжною культурою (рис. 11). Продовжуючи церковну тематику, відмітимо певну зацікавленість південноукраїнських винарів темою монастирів, монахів, ченців. Маємо сумнів щодо постачання до цих винарень виноматеріалів з українських монастирів або наявності на території цих винарень діючих монас-

www.packinfo.com.ua

дизайн  упаковка 6’2021

Рис. 14

Рис. 15

тирів зі своїм закритим циклом виробництва вина. Трапляється навіть дивна суміш із готичного шрифту, який притаманний германцям, і російського слова «ізба», яке доречне не на березі Чорного моря, а скоріше в хащах підмосковних лісів. Залишається таємницею, яким чином шепіт ченця впливає на смак південноукраїнського вина. Ці написи належать до кінця ХХ ст., коли такі Рис. 16 шрифти та їх різновиди, створені в першооснові широким пером, можна було знайти в цифровій версії (рис. 12). Ближче до кінця століття майже всі написи, схожі на рукописні, виконувались або через пряме копіювання, або з використанням паперового фотонабору (рис. 13). Прихід комп’ютерної ери надав художникам можливість створювати різні ефекти – імітацію тіні від літер або об’ємності (рис. 14). Велика кількість написів має велику розрізняльну властивість через застосування шрифтів із великої кількості різних джерел, а також авторське оригінальне рішення трактування напису (рис. 15, 16). На зламі двох століть, коли графіки-професіонали перемішались з аматорами-дилетантами, так званими «графіками-дизайнерами», народженими тримісячними курсами з основ Photoshop, відсутність художніх рад радянського періоду, членами яких були досвідчені графіки-проєктанти, позначилося на художній якості етикеток для вина вже незалежної України. За «совєтів» керівники виноробних підприємств замовляли дизайн етикеток творчим спеціалізованим виробничим підприємствам, до художніх рад яких запрошували авторитетних художників-графіків. Відносини замовник – худрада – художник були під суворим контролем ідеологічної державної машини. Наявність у графічному проєкті співвідношення жовтого й блакитного кольорів вибухала великим скандалом із покаранням винних. У московському виданні «Шрифт. Современные акцидентные и тестовые шрифты» за 1992 р. є такі слова: «Шрифт – основа графического дизайна, индикатор визуальной культуры. Можно обмануться эффектным изобразительным ходом, но маленькая надпись в углу выдаст с головой». І далі:

www.upakjour.com.ua

Рис. 17

«Шрифт – самое уязвимое место современного отечественного дизайна. Достижений здесь в последнее время не много». За незалежної України на виноробному просторі з’явилося багато приватних винарів, які самостійно приймають рішення щодо дизайну своєї рекламної поліграфічної продукції. Нерідко трапляються випадки, коли ні власник винарні, ні дизайнер-аматор не те що не мають спеціальної дизайнерської освіти, а й взагалі не обізнані з достатньо складним дизайнерським процесом. На виході зустрічаємо малохудожні, без смаку етикетки та їх шрифтове наповнення із сумнівними, «притягнутими за вуха» назвами для такого прадавнього напою, як вино (рис. 17). (Продовження буде)

Література: 1. Євангеліє від Івана. 2:10. 2. Лорбер Я. Большое Евангелие от Иоанна. 3. Снарский О.В. Шрифты-алфавиты для рекламных и декоративно-оформительских работ. Киев : Реклама, 1979. 152 с. 4. Кликушин Г.Ф. Декоративные шрифты для художественно-оформительских работ. Минск : Полымя, 1987. 287 с. 5. Смирнов С.И. Шрифт и шрифтовой плакат. М. : Плакат, 1980. 144 с. 6. Смирнов С.И. Шрифт в наглядной агитации. М. : Плакат, 1990. 192 с. 7. Снарский О.В. Шрифт в наглядной агитации. М. : Плакат, 1978. 63 с. 8. Снарський О.В. Шрифт в мистецтві художнього оформлення. Київ : Реклама, 1975. 185 с.

6’2021 упаковка  історія

По сусідству з Айболитем, або Аптечна упаковка й етикетка: погляд крізь століття Г.О. Маценко, к.і.н., м. Львів На відміну від відомого серіалу «Аптекар» за романом В. Орлова, де з відкоркованої пляшки з’явилася добра фея, здатна виконати всі бажання власників посудини, у звичайних аптеках чудес не буває. Навіть більше: із давніх-давен усе робилося, аби запобігти будь-яким «сюрпризам». Лікарські препарати, чи то «порохи» (порошки), чи «масти» (мазі), «зілля» (настоянки та відвари) чи «горошки» (таблетки), слід було зберігати в чистій, по можливості, стерильній упаковці та обов’язково ретельно позначати. Адже, як свідчать літописи й книжки-травники, стародавні лікарі використовували не тільки цілющі рослини, як-от полин, подорожник, чемериця, але й таку «екзотику», як павук-хрестовик, чорний тарган або гадюка звичайна. До речі, деяких членистоногих та плазунів мають на «озброєнні» й сучасні лікарі-гомеопати (рис. 1). Нас же насамперед цікавить «одіж» лікарських засобів, тож з’ясуємо, чому написами на рецептах переймався міністр внутрішніх справ, розфасовував порошки таємний радник, а славетний письменник із приводу аптечних цінників волав: «Рятуйте, грабують!».

«Ви думаєте нам, царям, легко?» Чи не найдавнішим матеріалом для зберігання сухих препаратів рослинного, тваринного та мінерального походження було дерево: цільні шматки липи, граба, явора або ясеня, які легко піддаються обробці. Завдяки цьому посуд набував найрізноманітніших форм: конусоподібної, циліндричної, кубічної або ж чашоподібної. Аби перешкодити передчасному руйнуванню, такі вироби обробляли різними речовинами або просто покривали темперою чи олійними фарбами. Найстарішими зразками такої упаковки, що збереглися до нашого часу, є короби з лубу у львівській аптеці-музеї, які датуються ХVІІ ст. У минулому аптекарі часто використовували також кам’яний, фарфоровий та фаянсовий посуд. У великих керамічних амфорах ХV–ХVІ ст. зберігали олії, кислоти, різноманітні настоянки, екстракти, ароматичні води, спирти та інші рідини. До шийки амфори прив’язували бирки, на яких зазначалося, що саме міститься в посуді. Дещо пізніше назви препаратів стали писати прямо на бутлях олійними фарбами. Досить часто кераміку вкривали білою емаллю, на яку наносили не тільки назву лікарського препарату, але й оригінальний декоративний орнамент. Найбільшого поширення це набуло в епоху модерну, більш відомого під назвою ар-нуво. У другій половині XIX ст. було введено спеціальні правила аптечних

написів. На упаковці для зберігання отруйних речовин робили напис білою фарбою по чорному фону, для легкозаймистих – червоною по білому, для решти інших – чорною по білому. Серед експонатів аптеки-музею у Львові широко представлені керамічні бутлі, в які розливали мінеральну воду. Кожна така посудина містить клеймо, на якому зазначено назву води, прізвище власника джерела та дату розливу. У цій же аптеці можна побачити керамічну посудину, в якій зберігався теріак – нібито універсальний засіб, що захищав від усіх хворіб, дарував здоров’я й довголіття та був неперевершеною протиотрутою (рис. 2).

Лікар i аптекар. Мініатюра з «Книги життя», Флоренція, 1508 р.

За легендою, теріак винайшов і дослідив на собі цар Понтійського царства Мітрідат VІ Євпатор, який постійно побоювався отруєння. Тож саме він міг би по праву повторити наведену вище фразу Івана Васильовича з відомої кінокомедії Гайдая! Відомо, що тогочасна чарівна суміш складалася з понад 50 інгредієнтів, а основними її складовими були опій та зміїне м’ясо. До речі, «мітридаціум», названий за його ім’ям, зіграв поганий жарт із винахідником. Коли виникла небезпека потрапити в римський полон, цар був вимушений заколотися мечем – усі існуючі отрути виявилися безсилими. Отже, він помер, а ось справа його – ні. У ХVIII ст. теріак було навіть включено в офіційну російську фармакопею, але в зміненому складі. Російський аналог містив понад 10 компонентів, включно з валеріаною.

Місто Лева – батьківщина скла?

Рис. 1

Скло почали широко використовувати в аптечній справі з першої половини ХІХ ст., хоча фармацевти звернули увагу на його корисні властивості набагато раніше. Про це, зокрема, свідчать уламки скляних виробів місцевого виробництва XVI–XVII ст. з

www.packinfo.com.ua

історія  упаковка 6’2021

Рис. 2

археологічних знахідок на Волині, Рівненщині та Львівщині, що зберігаються в одному з львівських музеїв. Серед них – предмети щоденного вжитку, зокрема, фрагменти пляшок, ампулок, флаконів, пляшечок для олії, каламарів тощо [1]. На основі матеріалу, знайденого на місці зруйнованого в 1648 р. Кременецького замку, можна виділити, зокрема, кулясті пляшки різних розмірів – від малих, місткістю приблизно 10 см3, до двометрових із довгою шийкою [1]. Однак не тільки кількістю, але й якістю вирізнялася продукція місцевих скловарів. Численні відомості свідчать про вивіз українського скла на Московщину й Білорусь ще в XVII і навіть XVIII ст., бо московські вироби були гірші від українських. Є точна звістка з 1662 р. про закупівлю в Україні для Московщини аптекарського скла. Цей рід кращого скла вироблявся у великій кількості на Чернігівщині та вивозився до Москви, Смоленська, Орла і навіть до Риги [2]. Втім, збереження ліків у скляній упаковці залишалося проблемою. Прозорі посудини незалежно від товщини стінок не могли протистояти впливу

Рис. 3. Теодор Торосевич

www.upakjour.com.ua

руйнівної сили світла. Цю проблему вдалося вирішити львівському аптекарю Теодору Торосевичу (рис. 3). Своїми численними дослідами львівський фармацевт у 1827 р. довів, що червоне й жовте скло оберігає чутливі до світла препарати від хімічного розпаду. І навпаки, блакитне, фіолетове, зелене скло прискорюють такий розпад. Нововведення Торосевича пройшло успішні випробування в аптеках Галичини, а відтак і Європи (рис. 4). Й ось уже майже два століття завдяки цьому хіміки усього світу запобігають передчасному «старінню» ліків та хімічних речовин, що зберігаються в скляних ємностях [3].

Аптека – не місце для розкоші! Гарантувати якість ліків мав, зокрема, Перший аптекарський статут Російської імперії, датований 20 вересня 1789 р. Він вийшов російською та німецькою мовами й складався з 23 статей. Стаття № 14 передбачала: «Аптекар при відпуску ліків за печаткою повинен на сигнатурному папірчику написати вживання їх точно так, як від лікаря приписано, із зазначенням імені хворого та лікаря, року, числа, ціни та номера» [4]. Отже, чи не вперше офіційно йшлося про етикетку, тобто «текстовий знак у вигляді цінника або талона на товарі із зазначенням назви, виробника, дати виробництва, терміну придатності» (рис. 5, 6). Тут же йшлося й про упаковку, але в негативному сенсі: «Аптекар хлібного та виноградного вина, горілки та іншого якогось нелікарського питва ні чарками, ні кружками, ні відрами, ні бочками продавати й тим питвом торгувати не повинен» [4]. Статут із часом змінювався й доповнювався. У 1808 р. циркулярне розпорядження направив начальникам губерній сам міністр внутрішніх справ (!) князь О. Куракін: «На надісланих рецептах зазначати час отримання кожного, а після виготовлення ліків, якщо присланий чекає, то на сигнатурах зазначати, якого точно часу відпущені ліки» [4]. В аптекарській таксі 1860 р. були такі рекомендації: «Відбір посуду для відпуску ліків з аптек має відповідати меті, а аптекар зобов’язаний при цьому уникати зайвої розкоші. Тому в коробках повинні відпуска-

тися лише намазані та вельми липкі, або такі пластирі, що посипаються яким-небудь порошком. Для відвернення недоречної розкоші забороняється також вживати золотий та срібний чи інший дорогий папір для обгортки: зборів, порошків, пластирів тощо, а також прив’язувати або наклеювати до ліків, що відпускаються, лікарські ярлики та сигнатури з тисненням чи золотим шрифтом». Далі – знову про етикетку: «Аби зробити доступнішими для бідного класу найуживаніші як прості, так і складні медикаменти, ліки повинні відпускатися з аптек без стягнення плати за: обгортку та обв’язку, пробку, печатку, сигнатуру та ярлик» [4].

Рис. 4

Майже за Мольєром Однак у глибинці провізори частогусто оминали ці вказівки. Їхнє свавілля набуло такого розмаху, що влада вимушена була в 1885 р. створити окрему комісію для перегляду аптекарських цін. А. Чехов затаврував це явище в газетній статті під промовистою назвою «Аптекарська такса, або Рятуйте, грабують!»: «Аптекарська такса має особливість: вона визнає правила, але не знає винятків. «Брати за все» – її пароль. Вона бере за виготовлення ліків, за ліки, за змішування, збовтування, насичення, розподіл на частки, за обгортку, сигнатуру, ярлик, печатку, посуд, коробку, папір, зв’язуючу нитку та ін.» Далі – докладніше про саму упаковку: «За посуд ціни пропонуються скажені. Склянка на два фунти рідини коштує 18-20 коп. Якби Трьохгорний завод брав стільки за кожну пивну пляшку, то його господар вкривався би ковдрою з лебединого пуху й харчувався соусом із солов’їних язиків. За фунтову коробку з простого кар-

6’2021 упаковка  історія

Рис. 5

Рис. 6

тону беруть 15 коп. – стільки, що не снилося жодному тютюновому фабриканту й жодному кондитеру! За обгортання товару не беруть навіть у найбіднішій лавці, в аптеці ж це задоволення разом із печаткою й ниткою коштує гривеник. Якщо фунт хліба коштує 3 коп., то з аптечною обгорткою він коштує вже 13…. Врештірешт, до вечора аптекарська каса наповнюється сріблом і златом, з яких тільки одна сота береться за ліки, усе решта – від лукавого…» [5]. Однак виявилося, що перемогти «лукавого» не так просто. В аптечній таксі 1911 р., що стала останньою у фармацевтичній історії Російської імперії, знову наголошувалося: «При відпуску ліків на сигнатурі або копії з рецепта має бути зазначена не тільки взята ціна, але й ціна за таксою, а недоречна розкіш забороняється». Разом з тим для «відвернення розкоші» наводився перелік рекомендаційного посуду та упаковки, зокрема, «склянки з притертими пробками, банки скляні широкогорлі з пробками та дерев’яними кришками для пілюль, порошків та мазей, банки фарфорові рецептурні з дерев’яними кришками, банки глиняні, туби олов’яні для мазей, паперові коробки різні». До речі, про коробки. Упродовж певного часу серед світських дам було модним мати хворобливий вигляд й час від часу втрачати свідомість лише задля того, аби при людях вжити таблетки з дорогих, інкрустованих коштовними камінцями коробочок, адже в такий спосіб можна було продемонструвати власний достаток.

суду для виготовлення, зберігання й видачі ліків. Серед них – штангласи, що їх виробляли з прозорого безбарвного скла, а також із кольорового: темно-коричневого, рідше з кобальтового, рубінового або жовтого. Зазвичай вони не відрізнялися великою різноманітністю форм, тому найкрасивіші екземпляри займали своє почесне місце в аптечних шафах експедиційного залу. Натомість сулія – велика пляшка або бутель – могла слугувати й рекламою: «Аж врешті на розі вулиці Стрийської (у Дрогобичі) ми увійшли у притінок аптеки. Велика сулія із малиновим соком у широкому аптечному вікні символізувала прохолоду бальзамів, здатних утамувати там усі страждання» [6]. В аптеці-музеї в Харкові можна побачити колекцію різноманітних флаконів, на яких часто розміщували герб управляючого закладом та його прізвище, дерев’яні й порцелянові банки для лікарських препаратів, прикрашені фірмовими малюнками. Поруч на полицях зберігаються пляшечки з-під рідкого гематогену, а також із назвами «героїн», «кокаїн», «морфій». Колись ці наркотики були у відкритому доступі, вважалися ліками й використовувалися як ефективні анестетики. До речі, сам З. Фрейд у своїй лікарській практиці застосовував кокаїн для лікування нервово-психічних розладів. Лише з 1914 р. офіційно героїн, кокаїн та морфій були заборонені. Зручною тарою для фасування й продажу лікарських препаратів традиційно слугували ампули – герметично запаяні посудини, часом оповиті серпанком містики, як-от у славетному романі Рис. 7

Стратити не можна… Усі з дитинства чули про «слона в посудній лавці». А якби велетень савани забрів до звичайної аптеки? Він би міг побачити цілий арсенал скляного по-

М. Булгакова «Майстер і Маргарита»: «Лежить перед нею на скатертині під лампою наперед приготовлений шприц у спирті й ампула з рідиною густого чайного кольору…». До речі, в колекції аптеки-музею в Києві є ампули, яким понад сто років. Що всередині – загадка! Щоб її розгадати, слід відкрити упаковку, а значить – знищити експонат! Музейники на це не зважуються, розцінюючи на свій спосіб відому сентенцію: «Стратити не можна, помилувати». Поряд із «вічним» склом часто-густо використовували й менш витривалий матеріал, як-от картон. В експозиції харківської аптеки-музею представлені ошатно оформлені різноманітні коробочки для зберігання таблеток, призначених для швидкої медичної допомоги міста початку XX ст. А одним з експонатів львівської аптекимузею є металева друкарська машинка для виготовлення аптечних етикеток того ж часу. Цю машинку використовували тільки для потреб цього закладу. Зрештою, кожна поважна аптека мала свою «міні-друкарню», як, наприклад, аптека «Під римським імператором Титом» (рис. 7).

Сільський провізор – таємний радник Ще на початку ХХ ст. більшість ліків зазвичай готували безпосередньо в аптеці, змішуючи й розтираючи в певних пропорціях різні порошки, лікарські трави та інші інгредієнти. До кожного лікарського засобу додавався рецептурний бланк – сигнатура, довгий паперовий ярличок, що розширювався до кінчика. На ньому були записані назва й склад ліків, час їх виготовлення, прізвища лікаря, який виписав рецепт, та пацієнта, а також режим прийому й спосіб вживання препарату. Водночас на сигнатурі зазвичай зображували герб аптеки та прізвище її власника, що слугувало чудовою рекламою самому закладу. Рецепти з прізвищами відомих фармацевтів Слобожанського краю, а також колекцію сигнатур, які прикріплювали сургучем до пляшок із приготованими ліками при продажі, мож-

www.packinfo.com.ua

історія  упаковка 6’2021

Рис. 8

на побачити в аптеці-музеї в Харкові. Цікава колекція сигнатур зберігається у столичній аптеці-музеї на Подолі – першому фармацевтичному закладі в Києві, що відкрився у 1730 р. За якість та ефективність виробів власного виробництва провізор відповідав чи не найголовнішим – репутацією. А кількість лікарських виробів сягала тисячі – і майже кожний супроводжувався інструкцією для вживання. Цінними музейними експонатами є сигнатури та копії рецептурних бланків, що зберігаються в Національному музеї-садибі М. Пирогова у с. Вишні поблизу Вінниці. Тут видатний хірург, удостоєний, зокрема, чину таємного радника, провів останні роки свого життя, а відкрите ним у 1870 р. аптечне відділення стало першою сільською аптекою на південному заході України. Власноручні рецептури М. Пирогова були вельми різноманітні за складом і формою: настоянки, порошки, мазі, рослинні збори, а сировиною для них слугували насамперед лікарські трави, які він вирощував на аптекарському городі. На деяких сигнатурах збереглися написи: «Аптечное отделение Н.И. Пирогова в селе Вишня» й автографи славетного лікаря. Подекуди на них зустрічається помітка «pro раuреr» (для бідного): ці ліки відпускали безкоштовно (рис. 8).

Від Шекспіра до Шевченка Найдавнішу згадку про провізора та його кабінет у світовій літературі знаходимо в шекспірівській драмі «Ромео і Джульєтта» (1591) [7]: В його халупі висить черепаха, І алігатор напханий, і шкури Потворних риб. А на полицях в ряд Порожніх скриньок в нього склад нужденний, Горшки зелені з глини й пляшечки…

www.upakjour.com.ua

До речі, згаданий персонаж назавжди заплямував мундир, тобто халат аптекаря, адже він таки погодився реалізувати Ромео отруту за 40 дукатів [7], хоч Мантуї закон кара на смерть Усякого, хто продає трутизну. А ось спеціалізований провінційний заклад очима «молодого барона» з повісті В. Соллогуба «Аптекарша»: «Аптека в повітовому містечку С. була облаштована з певною чепуристістю. Полиці по стінах, пляшки і склянки з латинськими написами, ящики, конторка, вага. Одним словом, фармацевтична декорація була цілком пристойна й доводила Рис. 9 акуратність розпорядника… Нарешті фармацевт поклав біля нього коробку з порошками і склянку з рожевою рідиною. Відтак повільно збовтнув склянку перед очима, написав сигнатуру і прив’язав її до шийки склянки». Натомість герой оповідання А. Чехова «В аптеці» був дещо іншої думки: «Свойкін підняв очі на полиці з банками і заходився читати написи. Перед ним замиготіли спочатку всілякі «радикси»: генціана, пипинела, торментила, зедоарія та ін. За радексами замиготіли тинктури, oleom’и, semen’и, з назвами одна за іншу допотопнішими. Скільки тут непотрібного баласту, скільки рутини в цих банках. І в той же час, як це усе солідно і переконливо!» [8]. …Але як воно було в глибинці, де про аптеки взагалі не чули? На допомогу фармацевтам прийшли дрібні закордонні бізнесмени. Ось як писав про це Т. Шевченко (1845): «После полудня на хутор зашел венгерец в шляпе с коробкою за плечами и

постучал в окошко. Лукия пригласила его сесть на лавку и спросила, какие лекарства у него есть. – О, у меня есть всякие кропли: и на зубы, и на голова, и на рука, и на нога. – А есть у тебя такое лекарство, чтобы от всяких болезней ребенку помогало? – О, как же! – и он раскрыл свою коробку, показывая ей пузырек за пузырьком с разноцветною жидкостию. – Вот эта от зуба, эта – голова, эта – лихорадка, эта брушка немножко. – А нет ли у тебя семибратней крови? Она одна ото всех болезней помогает. – Есть, есть, зараз ищу! – И вскоре достал из коробки завернутую в бумажке семибратнюю кровь. Это были небольшие кусочки чего-то окаменелого, вроде мелкого ракушника, темно-розового цвета. А почему оно называется семибратней кровью, то этого и сами венгерцы не знают» [9].

Я б в аптекарі пішов… А тепер подивимося на аптечне оздоблення очима дитини – героя книги В. Катаєва «Розбите життя, або Чарівний ріг Оберона», який згадував про відомий заклад братів Кельманів і Якова Шапіро (рис. 9), що існував до пролетарської революції: «Я продовжував човгати своїми туфельками гранітною бруківкою, коли ми проходили навпроти знайомої мені аптеки з двома величезними скляними графинами, наповненими один ліловою, а інший зеленою рідиною, що яскраво світилася, нібито крізь збільшувальне скло, у великих вікнах, де виднілися чорні полиці з білими фаянсовими банками, позначеними зловісними написами, які я не вмів прочитати. Золотий двоглавий орел над вивіскою надавав їй чогось державного, ніби то їй була згори вручена влада над здоров’ям і життям усіх людей, які мешкали поблизу й нібито тяжіли саме до цієї аптеки. З острахом я за-

6’2021 упаковка  історія глядав через прилавок, ставши навшпиньки, у відкриті двері заднього відділення аптеки, де готувалися ліки, із флакончика до флакончика наливалися крізь скляні лійки різні рідини, у товстих порцелянових чашках розтиралися товкачами якісь мазі, каталися на скляній дошці пілюлі, посипані зеленим порошком, щось зважувалося на мініатюрній аптекарській вазі з роговими чашечками і зеленими шнурками, палало майже невидиме при денному світлі спиртове полум’я, й пахнуло йодистими та ртутними випарами, наклеювалися шлейфоподібні ярлики з двоглавими орлами, які вселяли в мою дитячу душу величезне шанування, навіть жах». А С. Михалков заримував дитячі враження у вірші «Чудові таблетки»: За стеклом стоят в порядке Склянки, банки и горшки, В них пилюльки и облатки, Капли, мази, порошки. До речі, облатка – це оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривали дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання. Таку мініупаковку застосовували до впровадження желатинових капсул.

«На холеру!» А тепер про форс-мажорні обставини. Саме такий заголовок мала публікація в одному з перших номерів львівської «Зорі галицької», до речі, першої газети в історії української журналістики. Ця замітка є сьогодні знаковою для нас: по-перше, вона нагадує про те, що пандемії траплялися й у давні часи, а по-друге, свідчить, що преса і тоді намагалася брати посильну участь у боротьбі з пошестю, що лютувала на теренах Галичини.

Рис. 10

Аби «озброїти» читача в грізному поєдинку з підступною холерою, газета рекомендувала: «…зварити цвіту липового, божого деревка, мятки перцевої і давати пити, аж ся тіло огріє. Захвалюють также кроплі лікарів Шіффера і Стаффорда, котрі можна в аптеках діставати» [10]. Згідно із львівською пресою, у місцевих аптеках можна було придбати й інші ліки, до речі, попередньо розфасовані для зручності споживача: «Певне средство против одмороженью всяких частей тіла з опухненєм… Слоїки продаються по 1 і по 2 зр. сріб.», писала «Зоря галицька». Звертати увагу на упаковку й ціну радила й «Gazeta Lwowska»: «Сік фінікійської фіалки, який використовується в паризьких лікарнях і рекомендується для лікування відомими французькими лікарями. Ангіна, грип, коклюш, астма, запалення горла лікуються радикально. Вартість пляшечки – 1 золотий та 80 центів» (рис. 10). В іншому часописі знаходимо рекламу на такий вид послуг, як товари поштою: «Підписаний іміє честь подати до общої відомості, же має бальсам «Неохибне средство» на всякий біль, ослабленьє і оттіль походяще вкрушеньє зубів… Желающим посилає підписавшийся кожному із села почтою в опечатованих фляшочках і с оттисненою припісью употребленія. Вікентій Крайбик, магістер медицини, хірургії і бабництва, – мешкає під ч. 441 на Галицьком». Про селян подбала аптека Рукера, яка «поручала зельє Зебургера яко певне средство на катар, кашель і хрипку. Ціна одної пачки 20 кр., на провінцію з опакованєм 30 кр.» [11]. Мабуть, справи в аптекарів йшли непогано, свідченням чого стали витівки недобросовісних конкурентів. «Досі неперевершений! В. Магера правдивий очищений тран з печінки! Лиш тоді правдивий, єслі 3-гранна фляшчина єсть замкнена низше опаскою (червоний і чорний друк на жовтім папері)», – повідомляла газета «Діло». Про справжню упаковку нагадував й інший часопис: «Єдине правдиво неоманливе, радикальне средство на кожду язву комашу «Захерлін» – не в коробках! Єдино правдивий у фляшці!». Й, нарешті, «Gazeta Lwowska» рекомендувала: «Штирійський протикашлевий трав’яний сироп. Вартість пляшки – 88 центів. Попередження

Рис. 11

про численні підробки! Вже майже 80 років є єдиним лікувальним засобом проти хвороб гортані та органів дихання. Звертати увагу на ім’я головного виробника Й. Пургляйтнера, аптекаря з Граца (Штирія, Автрія). Можна придбати у Львові в аптеках Миколаша і Рукера, а також в Стрию, Коломиї та Комарно. Вартість пляшки – 88 центів» (рис. 11).

Література: 1. Каспшак А., Скоропадова Г. Європейське скло XVI – початку XIX ст. зі збірки Музею етнографії та художнього Промислу Інституту народознавства НАН України у Львові. Варшава, 2008. С. 31. 2. Січинський В. Нариси з історії української промисловости. Львів, 1938. С. 25. 3. Маринжа Л. Теодор Торосевич. Фармацевт, исследователь, публицист // Здоров’я України. 2010. № 3. С. 68. 4. Ковалинський В. Київські мініатюри. Кн. 6. Київ : Купола, 2007. 626 с. 5. Чехов А. Аптекарская такса, или Спасите, грабят! // А. Чехов. Полное собрание сочинений и писем. Т. 16. М., 1987. С. 222–223. 6. Особлива провінція Бруно Шульца. Дрогобич : Коло, 2010. С. 6. 7. Шекспір В. Зібрання творів : у 6 т. Київ, 1986. Т. 2. 840 с. 8. Чехов А. Полное собрание сочинений и писем. Т. 4. М.,1987. С. 56. 9. Шевченко Т. Наймичка // Твори : в 3 т. Т. 2. К., 1963. С. 75. 10. Зоря галицька. 1848. № 8. 11. Діло. 1887. 27 мая.

www.packinfo.com.ua

yellow pages  упаковка 6’2021

ВКФ «АЛЛЮР»

ǪȐȘȖȉȓȧȫ ȭ ȘȍȈȓȭȏțȫ

9 ȗȓȭȊȒț ȗ ȍ ȗȈȘȕȐȒȖȊț

9 ȗȈȒȍȚȐ ȗ ȍ ȏ ȓȖȋȖȚȐȗȖȔ ȏȈȔȖȊȕȐȒȈ

ȠȐȘȐȕȖȦ ȌȖ Ȕ

9 ȗȓȭȊȒț ȗ ȍ ȚȍȘȔȖțșȈȌȎțȊȈȓȤȕț 9 ȔȭȠȒȐ ȗ ȍ Ȋșȭȝ ȘȖȏȔȭȘȭȊ

Маркувальне обладнання

Ǻȍȓ RIILFH#QLNDSODVW QHW

9 ȗȈȗȍȘȖȊȭ șȈȠȍ ȗȈȒȍȚȐ ȏ ȌȘțȒȖȔ 9 ȗȓȭȊȒȈ ȚȈ ȗȈȒȍȚȐ ȏ ȗȍȘȜȖȘȈȞȭȫȦ

Ȍȓȧ ȗȈȒțȊȈȕȕȧ șȐȗțȟȐȝ ȗȘȖȌțȒȚȭȊ

by korthofah та MARKEM-IMAJE

- швидкодіючі термопристрої; термопринтери - крупно- та дрібносимвольні струменеві принтери, у тому числі ті, що не потребують розчинника - термотрансферні та лазерні принтери - витратні матеріали

Димовловлювачі BOFA Americas Inc. Рішення для усунення статичної електрики

ȼɢɪɨɛɧɢɰɬɜɨ ɨɛɥɚɞɧɚɧɧɹ ɞɥɹ ɮɚɫɭɜɚɧɧɹ ɫɢɩɤɢɯ ɪɿɞɤɢɯ ɬɚ ɩɚɫɬɨɩɨɞɿɛɧɢɯ ɩɪɨɞɭɤɬɿɜ ɜ +38 (044) 351-14-70

65114, м. Одеса, вул. Левітана, 110 тел./факс (0482) 37-75-02, 37-54-87 http://allur.com.ua; e-mail: info@allur.com.ua

intakiev@gmail.com

http://

inta.o

rg.ua

• картонні гільзи • шпулі • тубуси • котушки • картонні кутники м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 57 тел.: 0 (50) 458-81-41, 0 (50) 361-76-07 www.gilza.dp.ua, e-mail: vial@meta.ua

ȼɢɝɨɬɨɜɥɟɧɧɹ ɩɨɥɿɦɟɪɧɨɝɨ ɩɚɤɭɜɚɧɧɹ ɞɥɹ ɤɨɫɦɟɬɢɱɧɨʀ ɩɪɨɞɭɤɰɿʀ ɩɨɛɭɬɨɜɨʀ ɯɿɦɿʀ ɯɚɪɱɨɜɨʀ ɬɚ ɦɟɞɢɱɧɨʀ ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɫɬɿ

ɦ ȼɢɲɝɨɪɨɞ ɜɭɥ ɇɨɜɨɩɪɨɦɢɫɥɨɜɚ ɬɟɥ ZZZ WDUDSDFN NLHY XD H PDLO WDUDSDFN#QEL FRP XD

www.upakjour.com.ua

Статті, надруковані в журналі «Упаковка» за 2021 р. РЕДАКТОР

В.М. Кривошей, к.х.н.

Споживча упаковка – основа всієї пакувальної справи

Групова та транспортна упаковка – серед лідерів ринку

Ковпачки, кришки, етикетки… Як без них?

Пакувальні матеріали – основа будь-якої упаковки

Пакувальні технології та обладнання Екологічність упаковки

25 років у інформаційному просторі Трикутник чи квадрат? Тепер усе з одних рук (про ротовали та фарби)

5–9

ПРЕЗЕНТАЦІЯ В.К. Шостя

5–7

15-та Алуштинська в Києві Якість продукції через якісний менеджмент (досвід впровадження системи управління якістю відповідно до вимог стандарту ISO 9001:2015) Про «Анфол» зблизька

7–10

6–7

Етикетка як витвір мистецтва Жити – значить працювати Наша перевага – висока якість обладнання

8–10

4–5

14–16

Дайджест від компанії «Техноком»

5–7

Інвестиції, інновації та європейська якість

8–9

12–15

16–17

18–21

54–58

59–62

52–55

МАТЕРІАЛИ О.Ф. Корольчук І.І. Регей, д.т.н.

Сталість в упаковці – внесок Mondi у кращий світ Інноваційні розробки Tosaf для пакування Розгортки з гофрованого картону

ДИЗАЙН О.М. Мікула О.А. Векленко О.М. Мікула

Логотип на упаковці – прикраса, необхідність, ідеологія чи відповідальність? Упаковка, яку не помічаєш Українська етикетка для вина останньої чверті ХХ ст. (шрифти «hand made»)

www.packinfo.com.ua

РИНОК П.В. Замотаев, д.х.н. Н.В. Кулик, к.х.н. А.П. Гірник

Глобальный рынок упаковки (демография, COVID-19, маркетинг, экология) Упаковка з гнучких полімерних матеріалів (стан та тенденції розвитку) Скляна упаковка – шляхи відродження та розвитку

Інновації в упаковці

Маркетологи інформують…

І.В. Гамова, к.е.н. В.М. Кривошей, к.х.н. Є.О. Бондар О.О. Скотаренко

Від ідеї до готової упаковки (маркетингове супроводження) Папір, картон та гофрокартон для транспортної упаковки Ситуація на ринку етикетки (погляд дизайнера) Ринок клейових композицій для пакувальної продукції

11–16

18–22

24–27

1 2 3 4 5 1 2 3 5 6

28–29 12–13 12–13 22–23 22–23 30–34 14–18 14–16 17–21 14–18

36–38

9–11

17–20

11–13

41–44

1 2

46–47 22

28–29

48–50

20–21

УПАКОВКА І.І. Регей, д.т.н.

Картонне паковання («друге дихання» та інше в контексті перспектив використання) Упаковка з усіх континентів

А. Корнацький А. Корнацький Д.А. Легейда С.В. Холодов І.В. Гамова, к.е.н. А. Корнацький

Споживча упаковка для дріжджів Шкідливі речовини з упаковки на вашій тарілці Пляшка і ковпачок тепер – нерозлийвода Стакани Food in Box: комфортно і нешкідливо Упаковка із жерсті (перспективи розвитку) Сироварне диво на Гуцульщині Упаковка для фармацевтичної продукції (полімери чи скло?) Гончарні вироби з Космача Про чай та його пакування

32–33

24–26

27–29

30–31

31–32

46–49

3 4 5 6 5

42–47 38–42 44–49 28–32 50–53

54–56

34–37

38–40

41–44

45–47

48–49

ЕКОЛОГІЯ В.М. Кривошей, к.х.н. П.В. Замотаев, д.х.н.

Хто правий, або Де правда про екологію упаковки? Злоупотребление не отменяет употребления

К. Парпоунас, В.Г. Слабий А. Корнацький В.М. Кривошей, к.х.н., Н.В. Кулик, к.х.н. С.В. Берзіна, В.Д. Богдан П.П. Семко

Європейський прОРиВ Переробка упаковки з ламінатів Проти полімерних пакетів чи за чисте довкілля?

О.М. Александров

www.upakjour.com.ua

Екологічні вимоги до полімерних виробів Український ринок вторинної сировини (технічні та економічні проблеми використання) Переробка полімерної упаковки (нові технологічні можливості) EREMA Group на ринку переробки відходів

ОБЛАДНАННЯ Д.В. Данюк, М.В. Якимчук, д.т.н. К.А. Забішний О.В. Васильченко В.М. Кривошей, к.х.н.

Захоплювальні пристрої на засадах біоніки Система дозування MC18 Synchronic Прийшов, заміряв, розрядив! (Контроль статичної електрики у промисловості) Цифрові компоненти пневматичних систем «Камоцці» Ринок пакувального обладнання (ситуація та тенденції) Інноваційні компаунди для очищення екструзійних машин та їх систем

42–45

38–40

24–26

32–36

51–56

34–36

37–40

32–36

36–37

38–42

25–26

Прорізування гофрованого картону дисковим інструментом (аналітично-експериментальне дослідження)

24–26

Термоконтактне зварювання забруднених поліетиленових плівок

29–32

Моделювання процесу плавлення термоклейового матеріалу

21–25

Моделювання зони спаю в литих полімерних пакувальних виробах

44–45

20–22

ПОЛІГРАФІЯ Д.Б. Толстолужський А. Вессендорф Р.А. Хохлова, к.т.н. М.Е. Бельский М.Є. Бєльський Д. Рот

Перспективи цифрового друку для упаковки (реалії та можливості) Система 7C для глибокого друку: чи це можливо? Відповідь поліграфії трендам розвитку упаковки Управление цветом при печати на упаковке Упаковка готова до друку Майбутнє флексодруку на гофрокартоні Розумний та ефективний спосіб відновлення промивних розчинників

ТЕХНОЛОГІЯ І.І. Регей, д.т.н., Т.В. Коваль Ю.П. Шоловій, к.т.н., Н.І. Магерус, к.т.н. Ю.Ю. Герасименко, О.Л. Сокольський, д.т.н. Є.П. Сімончук, О.Л. Сокольський, д.т.н., А.О. Чемерис, к.т.н., Л.Н. Гур’єва

ЛАБОРАТОРІЯ И.В. Огородник, к.х.н., А.Б. Сухомлинов, к.х.н.

Испытательное оборудование SHIMADZU для упаковочных материалов

КЛУБ Р.А. Сиротенко Р.А. Сиротенко Р.А. Сиротенко В.В. Халайджі, к.т.н. В.В. Халайджі, к.т.н. Р.А. Сиротенко

Перемога в конкурсі WorldStar Awards 2021 Підсумки конкурсів на кращу упаковку та етикетку Нарешті дочекались (про «Пак Експо – 2021») Інформаційний центр «Упаковка» на Plast Expo UA 15-та Алуштинська в Києві Конкурс та конференція «Золотий каштан – 2021»

Г.О. Маценко, к.і.н. Т.Б. Голіченко

З історії застосування бляхи (жерсті) у вітчизняній упаковці Упаковка в літературному калейдоскопі України По сусідству з Айболитем, або Аптечна упаковка й етикетка: погляд крізь століття

50–53

47–53

54–56

8–12

50–51

57–60

48–51

56–60

ІСТОРІЯ

Г.О. Маценко, к.і.н.

www.packinfo.com.ua

ДРУКОВАНИЙ

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ ЖУРНАЛ в 2022 ЕЛЕКТРОННИЙ

аналітичні матеріали пакувального ринку новини, інновації зі всього світу інтерв'ю, репортажі з найсучасніших виробництв аналіз ринків food і non-food та упаковки для них інформація про дослідження з R&D центрів всесвітньо відомих компаній публікації результатів досліджень українських науковців аналіз впливу використаної упаковки на навколишнє середовище цікава інформація про історію упаковки все про виставки, семінари, конференції в пакувальній індустрії та суміжних галузях де купити упаковку, пакувальні матеріали та обладнання, замовити послуги.

ВИ ТАКОЖ МОЖЕТЕ ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ: - В БУДЬ-ЯКОМУ ВІДДІЛЕННІ АБО НА САЙТІ ДП ПРЕСА (ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 40265) - В ПЕРЕДПЛАТНІЙ АГЕНЦІЇ ВАШОГО МІСТА

+38 067 232 3215

upakjour@nbi.com.ua

upakjour.com.ua