МАЙБУТНЄ (ПОСТ)ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОРІЙ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА by Urs Thomann

МАЙБУТНЄ (ПОСТ) ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОРІЙ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА

ЗМІСТ стр. 4

ЧАСТИНА #1

МАЙБУТНЄ (ПОСТ) ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОРІЙ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА стр. 8

ЧАСТИНА #2

СТАДІЯ #1: АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РАМОК ПРОЕКТУ стр. 16

ВСТУП

* Детальну інформацію Дослідження та розробка пропозицій щодо ефекпро специфіку роботи та тивного використання (пост)промислових територій результати CANactions School for Urban Studies: України на прикладі Івано-Франківська стала одSTUDIO #1 дивіться за ним з тематичних фокусів роботи STUDIO #1 Школи посиланням: https://issuu. com/canactions2013/ CANactions*. Означене питання є однаково актуальdocs/canactions_ ним як для історичних, так і для (пост)індустріальних school_studio_1_final_ pa_6d26d0cc92f9f4 міст нашої країни та набуває все більшого резонансу в світі, адже колишні промислові території - це пасивний ресурс сучасних міст, активізація якого може стати одним з найважливіших тригерів їх розвитку. INTERVENTION FOR THE DEVELOPMENT WITHIN CITY

ON UNDERUSED INDUSTRIAL AREAS Рис.1. Промислові території Івано-Франківська

ЧАСТИНА #3

ФАЗА #2: ГЕНЕРАЦІЯ ІДЕЙ ТА РОЗРОБКА МОЖЛИВИХ ВАРІАНТІВ РОЗВИТКУ “ПРОМПРИЛАДУ”

PROPOSED FUNCT

- light industry (m/ - mixed use brown (living/working/le 3

МАЙБУТНЄ (ПОСТ) ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОРІЙ ІВАНОФРАНКІВСЬКА ІДЕЯ ТА МЕТА ПРОЕКТУ Мета проекту – орієнтуючись на кращу світову практику та результати дослідження потенціалу (пост) промислових територій Івано-Франківська, запропонувати комплекс рекомендацій щодо їх використання в контексті сучасних соціально-політичних, економічних, культурних та урбаністичних викликів на прикладі заводу “Промприлад”, що знаходиться в центральній частині міста. Даний проект може дати значний поштовх для розвитку міста та регіону в цілому, ставши майданчиком впровадження іноваційних моделей (економічної, інвестиційної, організаційної, програмної, архітектурної, урбаністичної та ін.) в масштабі міста, України, транскордонного регіону та світу. Окрім цього, даний проект може стати комплексним інфраструктурним і сенсовим якорем для ситуативного імпорту зовнішнього інтелекту для розвитку Івано-Франківська, перетворивши “Промприлад” на територію, де відбувається якісно нова взаємодія міжнародного досвіду з власним активним потенціалом міста. 4

ПІДХІД ДО РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ Враховуючи комплексність та виклики проекту1, підхід CANactions базується на таких принципах як: >> орієнтованість на дослідження >> міждисциплінарність >> мультифокусність >> робота з різними групами стейкхолдерів >> поліваріантність >> синтезування замість змагання >> консенсус замість компромісу >> орієнтовансть на максимальну прозорість та постійний зворотній зв’язок Описаний підхід дозволяє: >> сформувати комплексну модель об’єкту дослідження – заводу “Промприлад” – з урахуванням специфіки та інтересів ключових стейкхолдерів, а також складності викликів, що формують контекст роботи над проектом (наявність декількох власників території, відсутність стартового капіталу для фінансування проекту, комплексність функціональноїпрограми і т.д.) >> організувати комунікацію та взаємодію ключових стейкхолдкерів на основі консенсусу як мети, що базується на визначенні спільних та взаємодоповнюючих елементів кожної з представлених позицій >> ідентифікувати наявні та перспективні ресурси – приховані потен-

Доцільність Чого прагнуть стейкхолдери?

! Життєздатність Що може бути фінансово життє спроможним?

Здійснимість Що є організаційно можливим?

Рис. 2. Основні виклики проекту “Майбутнє (пост)промислових територій України на прикладі заводу “Промприлад” в Івано-Франківську”

ціали проекту – на різних рівнях та в різних масштабах (від району до світу) >> розробити ряд можливих варіантів розвитку проекту, що дозволяють порівняти переваги та недоліки потенційних рішень >> синтезувати найбільш перспективні елементи кожного з варіантів у комплексне бачення розвитку проекту, уникнувши конкуренції за єдине универсальне рішення

Перевагами підходу є: >> перетворення усіх зацікавлених сторін на співучасників, а не антагоністів проекту >> мінімізації ризиків за рахунок акценту на обов’язковості досліджень на всіх стадіях проекту, роботи з ключовими стейкхолдерами, а також поліваріантності рішень

>> прозорість та публічність процесу >> можливість роботи з максимально комплексною (за рахунок міждисциплінарності та мультифокусості) та, водночас, контекстуальною (завдяки орієнтації на дослідження та включенні різних груп стейкхолдерів) моделлю

СТАДІЇ ПРОЕКТУ Відповідно до описаного вище підходу, проект включає наступні стадії: СТАДІЯ #1: Аналіз ситуації та визначення рамок проекту Бриф: Мета СТАДІЇ #1 – провести комплексний аналіз існуючої ситуації, дослідити світові тренди та приклади розвитку (пост)промислових територій, а також сформувати бачення можливих варіантів розвитку “Промприладу” із залученням українських та міжнародних експертів.

СТАДІЯ #3: Розробка, презентація та обговорення проектних концепцій Бриф: Для розробки проектних концепцій на основі результатів попередньої СТАДІЇ, даний етап передбачає формування/ запрошення 3-4 міждисциплінарних команд, що працюють одночасно над одним завданням, однак згідно з конкретним фокусом кожної з команд. Наприкінці етапу, команди презентують свої результати Координаційній раді.

СТАДІЯ #2: Обговорення проектних рамок та розроблених варіантів з ключовими стейкхолдерами Бриф: В рамках даного етапу передбачається: створення Координаційної ради (Steering Committee), що включає представників основних стейкхолдерів; обговорення з її членами проектних рамок, а також визначених за результатами СТАДІЇ #1 можливих варіантів розвитку проекту з їх подальшим пропрацюванням та уточненням.

СТАДІЯ #4: Синтез проектних концепцій Бриф: На базі результатів, отриманих в рамках попередньої СТАДІЇ, CANactions готує комплексний оглядовий звіт як основу для багатостороннього обговорення з Координаційною радою та громадою міста. Слід зазначити, що метою даного етапу не є вибір одного рішення з усіх запропонованих, однак визначення найбільш релевантних ідей кожної з концепцій та їх подальший синтез. Згідно з результатами СТАДІЇ #4, розробляється бриф для початку маркетингової кампанії.

СТАДІЯ #1: АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РАМОК ПРОЕКТУ Як було зазначено вище, мета СТАДІЇ #1 – сформувати бачення можливих варіантів розвитку “Промприладу” на основі комплексного аналізу існуючої ситуації та дослідження міжнародного досвіду розвитку (пост)промислових територій. Окрім цього, одна з ключових цілей СТАДІЇ – визначення потенційних стейкхолдерів та їх стартових інтересів з числа представників експертного співтовариства, що виявили зацікавленість у проекті на етапі його ініціації.

СТРУКТУРА СТАДІЇ #1 З урахуванням означених цілей та відповідно до попередньо описаного підходу, було розроблено структуру СТАДІЇ #1, що включає наступні фази: ФАЗА #1: Комплексний аналіз ситуації та підготовка звіту за його результатами формат: П’ятиденне дослідження за участі групи випускників та кураторів CANactions School за такими фокусними напрямками: >> міжнародний досвід розвитку (пост)індустріальних територій (у тому числі, дослідження best practices, case studies та тренд-аналіз) 8

>> аналіз найбільш релевантних кейсів з точки зору особливостей їх економічної (інвестиційної), організаційно-управлінської, урбаністично-архітектурної та програмної моделей >> потенціал «Промприладу» в контексті: міста, країни, транскордонного регіону та світу дати: 30 січня – 3 лютого, 2016 місце: CANactions School, Київ ФАЗА #2: Генерація ідей за фокусними напрямками та формування експертного бачення можливих варіантів розвитку “Промприладу” формат: Дводенна Стратегічна сесія за участі українських та міжнародних експертів, що ставить на меті: >> оцінку існуючого контексту з точки зору наявних сприятливих факторів і проблем, а також можливих перспектив та загроз, що є важливими для розвитку “Промриладу” >> визначення цільових груп потенційних користувачів та формулювання концепції функціональної програми “Промрипладу” >> розробку моделі сталого розвитку “Промприладу” з урахуванням орієнтовного загального бюджету, ключових етапів та джерел фінансування проекту >> тестування моделі поетапної просторової трансформації території, у відповідності до брифу функціональної програми та розроблених експертами варіантів розвитку “Промприладу” дати: 6-7 лютого, 2016 місце: Wellland Hotel, Яремче / І-Ф область ФАЗА #3: Комплексний аналіз результатів Стратегічної сесії та їх публічна презентація формат: Аналітична робота, що включає: >> збір та опрацювання усіх матеріалів, розроблених фокус-групами в рамках чотирьох РАУНДІВ Стратегічної сесії >> підготовка звіту на основі результатів ФАЗИ #1 та #2 місце: CANactions School, Київ / Urban Space 100, І-Ф 9

СВІТОВІ ПРАКТИКИ WUK

WESTERGASFABRIEK

ПRОЕКТ_FАБRИКА

Цілі/візії: ВУК виступає за соціально і економічно справедливе, екологічно чутливе та культурно багате суспільство. Важливою основною умовою для такого суспільства є демократизація, що виходить за звичні політичні форми. Для цього ВУК створює соціальні простори свободи і поля експериментів, в яких може розвиватись креативний формуючий суспільство потенціал і випробовуватись на практиці. ВУК поєднує взаємодоповнюючі синергетичні моделі соціокультурного центру та інтернаціонального культурно-мистецького центру: - З точки зору соціокультурного центру найголовнішим є підсилення та просування вивільнюючих процесів, самозайнятість і спонукання до самодопомоги, локально сфокусована культурна робота, а також самоуправління, самоорганізація та автономія. - Як центр мистецтва і культури увага зосереджується на розвитку, продукуванні та презентуванні інновативного, експериментального, міждисциплінарного та критичного мистецтва та культури на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях. Організаційна модель: Самоорганізація і самоадміністрування, що передбачає активне залучення користувачів, демократія на нижньому рівні. Юридичною особою є «Асоціація для створення відкритої культури і будинків майстерень». Рада директорів з 6 членів очолює асоціацію і вирішує стратегічні напрямки. Нинішні 600 членів ВУК всі мають право голосу. Фінансування: Безприбуткова модель, дотується державою Економічна модель: Благочинні внески, субсидії від міста Відень. Форма власності: громадська власність Зацікавлені сторони: громадськість, держава

Розвиток подій/ініціатори: Виробництво було зупинено у 1967 році, а на початку 90-х фабрика перестала використовуватися і для зберігання газу. - Westergasfabriek відкрили для тимчасового використання митців, одночасно працюючи над довгостроковою моделлю роботи. - При запрошенні тимчасових орендарів використовувався жорсткий відбір з участю жителів району аби досягнути максимальної різноманітності культурних ініціатив. - Після двох років стало зрозуміло, що і без основного орендаря, простір може функціонувати, надаючи місце різним галереям, бізнесам і ініціативам. - Фаза тимчасового використання тривала 7 років, в цей період там знаходилися близько 100 тимчасових орендарів. - У 2000 році розпочалось очищення забрудненої ділянки об’єкту, у зв’язку з цим більшість тимчасових орендарів покинули Westergasfabriek. - Після закінчення робіт в приміщеннях зробили ремонт, залучивши крупного девелопера, та почали здавати в оренду. Форма власності: приватне підприємство з обмеженою відповідальністю Westergasfabriek BV. Фінансування: Перехресне субсидування прибуткової та неприбуткової діяльності. Економічна модель: 60% - постійні орендарі, 40% здаються в оренду для проведення різноманітних заходів. Більшість постійних орендарів входять в Асоціацію розвитку Westergasfabriek. Актуальні тренди: креативний бізнес, реновація індустріальних просторів, економіка спільного використання. Ризики: забруднення території промвідходами.

Локація у місті: 5 км від центру, ст.м. Електрозаводська (відомий історичний індустріальний район міста). Форма власності: ВАТ фабрика технічних паперів «Октябрь» під керівництвом ідеолога Асі Філіпової, яка спочатку була директором виробництва паперів, а потім вирішила відкрити арт кластер. Зацікавлені сторони: Державний центр сучасного мистецтва (ГЦСИ), Мультимедіа арт музей, Московський музей сучасного мистецтва. Кількість відвідувачів: > 15 000 / рік. Кількість постійних учасників: 15 співробітників. Площа території: 0,8 га. Фінансування: приватний бюджет. Площа забудови: 17 000 кв.м (експозиційно-виставкова площа 1000 кв.м, тимчасові виставки 300 кв.м). Цілі: створити незалежний простір для співіснування артистів, запропонувати унікальний спеціалізований воркплейс на відміну від звичайних коворкінгів. Функції: друк техпаперів; междисциплінарний простір; освітня Міжнародна програма «Художник в резиденції». Економічна модель: комерційне виробництво + некомерційні творчі проекти. Більша частина коштів - від оренди і невелика від виробництва. Організаційна модель: некомерційна автономна культурно-масова художня організація; член міжнародної мережі незалежних культурних центрів Trans Europe Halls (2008). Актуальні тренди: арт-кластер, арт-резиденція. Мінуси: немає програми грантування та фондів, майстерні орендують на строки від 4 місяців, немає резиденції для місцевих.

ВІДЕНЬ, АВСТРІЯ * У даному звіті наведені приклади світового досвіду з розвитку (пост) промислових територій, зібрані та проаналізовані випускниками CANactions School: STUDIO #1 протягом п’ятиденного дослідження. Усі результати цієї роботи ви можете знайти за посиланням: https://issuu. com/annapashynska/docs/ promprylad_research1_ print__1_

АМСТЕРДАМ, НІДЕРЛАНДИ

МОСКВА, РФ

DISTILLERY DISTRICT

LEIPZIG COTTON MILL

WERKRAUM WARTECK

LXFACTORY

Розвиток подій/ініціатори: Після 150 років робити даного винокурного комплексу, що знаходиться в самому центрі Торонто місто, в чиїй власності знаходився об’єкт розпочало процес підготовки передачі його приватному девелоперу. Зважаючи на ряд адміністративних обмежень, що торкалися функцій, дозволів на перебудову, висотність об’єкта муніціпальна влада прийняла всі неохідні рішення незважаючи на громадські протести та обурення певних об’єднань. Після цього викупленням девелопера почався проект ревіталізації фабрики. Основними рішеннями стали: - акцент на житлову складову в короткій перспективі - залучення митців на спрощених орендних умовах в старий фонд - розвиток немережевого роздрібного бізнесу із культурним, артовим та креативним фондом - нелінійність процесу управління, іншими словами надання учасникам широких рамок для розвитку об’єкту

Розвиток подій/ініціатори: Адміністратор фабрики Регіна Ленк здавала приміщення паралельно із залишками виробництва, у 2000 році закрилась остання лінія виробництва, у 2001 році 4 людини (включно із Регіною) викупили у тодішнього власника фабрику. На той момент здавалось всього 6000 кв метрів площ, було 60 орендаторів: 30 митців, решта – інженери, майстри, вело-воркшоп та Kunstraum B/2. Вони і сформували критичну масу креативного потенціала. Нові власники поступово робили легкий ремонт приміщень (без перебудови) і відкрили кафе.

Розвиток подій/ініціатори: Соціокультурні ініціативи та девелоперські проекти не мають бути взаємовиключними, а можуть навпаки доповнювати один одного. В проекті було скомбінувано два підходи, щоб досягти ситуації Він-Він. Така модель була розроблена в коллаборації з міською адміністрацією. За підтримки асоціації та endowment фонду, простір складається з групи різних проектів, кампаній і протагоністів зібраних під одним дахом. Комбінація ринково-орієнтованих та безприбуткових проектів, бажання взаємодії та колаборації, з користю для всього міста.

Розвиток подій/ініціатори: За планом закинуту текстильну фабрику мали знести для того, щоб стати креативним центром в Лісабоні. Але процес зупинився в силу останніх економічних обставин. В цій ситуації приватними власниками території був створений тимчасовий проект LXFACTORY, як проміжне рішення. Утворилось містечко в місті з великою кількістю і різноматністю користувачів. Більше 80 компаній наповнили цю територію: митці, креативні індустрії, виставкові простори, ресторани, коворкінги, магазини. Почали відбуватися різні події, барахолки, концерти, виставки. За рахунок низьких орендних плат попит перевищував пропозицію. Оператори внесли лише незначні поправки в існуючу сібстанцію, при цьому користувачі мали можливість виконувати дизайн своїх просторів відповідно до потреб. Індикатором успіху став рівень зайнятості приміщень, уваги медіа та цілодобової життєдіяльностіоб’єкту. Вплив проекту виходить далеко за його територію, він показує наскільки важливим є відкритий підхід, що може призвести до сталого урбаністичного розвитку.

ТОРОНТО, КАНАДА

Цілі: “Our vision was to combine the romance and relaxing atmosphere of European walking and patio districts with the hip, cool dynamic of an area like New York City’s SoHo or Chelsea, where creative minds get together and you feel as if anything could happen.” Нашою метою є скомбінувати романтичну та релаксову атмосферу європейських пішохідних двориків з класною, надихаючою динамікою як в Сохо або Челсі, Нью-Йорк, де збираються креативний народ і ти відчуваєш, що можливо абсолютно все.

ЛЕЙПЦІГ, НІМЕЧЧИНА

Локація у місті: 4 км від центру, в центрі Форма власності: приватна власність Площа території: 10 га (натепер 7 га в оренді) Площа забудови: 23 будівлі в оренді Функції: різноманітні орендатори, але є арт-вектор

БАЗЕЛЬ, ШВЕЙЦАРІЯ

Менеджмент: Ендовмент Культурраум Вартек (власник), зареєстрована асоціація Веркраум Вартек (оператор) Власник: фонд Фінансування: За підтримки асоціації та фонду Економічна модель: безприбуткова Девелопер: приватний

ЛІСАБОН, ПОРТУГАЛІЯ

Менеджмент: приватна компанія Mainside Investments SGPS Власник: приватна власність Catumbel Lda.

Фінансування: без дотацій, саме заробляє

Економічна модель: прибуткова

Економічна модель: недорога оренда

Девелопер: приватний

Організаційна модель: приватне підприємство Leipziger, Baumwollspinnerei, Управління товариства з обмеженою відповідальністю

Власник: Cityscape Holdings Inc./DREAM Економічна модель: прибуткова Девелопер: приватний

SULZERAREAL

EXROTAPRINT

SANTRALISTANBUL

MELKWEG

Розвиток подій/ініціатори: Від індустріального району до міського кварталу змішаного використання. Після представлення масштабного плану нового будівництва на постіндустріальній території розгорівся сильний спротив в місті, що призвів до громадських дебатів, щодо майбутнього ареалу та вирішення питань постіндустріальних просторів. Це все стало приводом до глобальних досліджень і архітектурних конкурсів. Паралельно з цим, менш публічно в цій зоні виникла безліч інновативних рішень і вже дуже швидко більше половини території було зайнято тимчасовими користувачами, які створили більше 400 робочих місць. В 2009 пенсійний фонд Abendrot pension fund виступив інвестором, бажаючи зберегти на постійній основі характер локації і існуючих користувачів. Зрозумівши успіх тимчасового використання, власники змінили стратегію і сфокусувались на менших проектах і стали оперувати меншими одиницям нерухомості. Такий тип проекту показує важливість часу, попиту і пропозиції. Постійний обмін інформацією між усіма стейкхолдерами, паралельно з процесо-орієнтованим розвитком привело нарешті до того, чого дійсно хотілось - створення житлового та урбаністично активного району. Пропорція житла та громадського використання визначена містом стала важливим базисом для цього.

Розвиток подій/ініціатори: Кориcтувачі підняли питання “Як користувачі можуть стати власниками”. Вони хотіли мати простори під їхньою відповідальністю на довгий період часу. Провівши PR кампанію з цільовою аудиторією їм вдалось переконати місцевих політиків та міську адміністрацію в свому плані. Як минулі користувачі і теперішні оператори вони мали сильні і довготермінові зобов’язання. У процесі переговорів було встановлено домовленість з двома благодійними фондами для фінансування такого проекту. План використання включав модулі роботи, мистецтва і соціальних можливостей. Проект фокусується саме на формуванні локального середовища і внеску в район міста з планом перетворити територію на активний інтегрований елемент району.

Розвиток подій/ініціатори: Конвертування електростанції в навчальни, арт і культурний центр, не закритого самого в собі, а націленого швидше на створення живої відкритої локації для користувачів і використань. Проект ініціювався з боку молодого підприємця і засновника університету Огюз Озердена. Університет був в пошуках локації в центральних постіндустріальних районах міста, з однієї сторони через фінансову привабливість території, а з іншої через можливість синергії міста і університету. Приміщення були надані університету містом на 20 років. Територія була розроблена в колаборації з приватними, публічними, інституційними учасниками і спонсорами.

Розвиток подій: Все почалося у 1970, коли літній проект культурної молоді проходив в порожній молочній фабриці. Мельквег був тимчасово відкритий як культурний центр з 1973 та сильно змінився за 40 років: будівля була адаптована під нову функцію, було добудовано великий концертний хол.

ВІНТЕРТУР, ШВЕЙЦАРІЯ

Фінансування: Abendrot pension fund Менеджмент: Шульцер Іммобіліен АГ, як маркетолог, декілька приватних власників території, девелопери зареєстрована асоціація Веркраум Вартек (оператор)

БЕРЛІН, НІМЕЧЧИНА

Використання: бізнес, соціальні організації, креативні індустрії Власник: фонд Фінансування: два благодійні фонди Економічна модель: безприбуткова Девелопер: приватний

СТАМБУЛ, ТУРЕЧЧИНА

Програма: На додаток до університетських інституцій тут знаходиться також публічна бібліотека, музей енергетики, і перший турецький музей сучасного мистецтва. Ресторани, галереї, і студї для гостьових митців доповнюють програму. Для локального населення проводяться воркшопи в сфері науки, мистецтва, технологій і культури для різних вікових груп. Власність: фундаційна. Девелопер: приватний/публічний. Економічна модель: змішана.

АМСТЕРДАМ, НІДЕРЛАНДИ

Локація у місті: центр міста. Кількість відвідувачів: > 400,000 на рік. Кількість постійних учасників: більше 200 співробітників. Площа забудови: Дві будівлі з двома концертними холами, виставковим простором, кінотеатром, театром, які можуть функціонувати окремо або разом. Функції: концертний майданчик. Фінансування: має річний бюджет 12 млн євро, 7% на субсидії, переважно з Муніціпалітетом Амстердама. Більше 90% бюджету генерується з власного прибутку. Організаційна модель: Мельквег є неприбуткова організація, фонд культурних та соціальних ініціатив. Організація під керівництвом генерального та арт-директорів, також виконуючого та фінансового директора. Директорат керує командою промоутерів, відповідальних за складання программ, та 3 менеджерів, відповідальних за операційний менеджмент. Наглядова рада складається з 7 осіб.

Власник: приватна власність Економічна модель: прибуткова Девелопер: приватний 14

ФАЗА #2: ГЕНЕРАЦІЯ ІДЕЙ ТА РОЗРОБКА МОЖЛИВИХ ВАРІАНТІВ РОЗВИТКУ “ПРОМПРИЛАДУ” ФАЗА #2 – ключовий елемент першої СТАДІЇ проекту «Майбутнє (пост)промислових територій України на прикладі заводу «Промприлад» в Івано-Франківську». Її мета – об’єднати експертів з різних сфер навколо даної теми та виробити актуальні підходи до розвитку колишніх та частково діючих індустріальних об’єктів і територій, визначивши можливі рамки такої роботи. Зважаючи на вже згадану вище комплексність проекту, слід зауважити, що дана ФАЗА поєднує три принципово важливих завдання: >> розробка та тестування нових методів організації комунікації та співпраці представників експертного співтовариства, що базуються на принципах міждисциплінарності та командної роботи, мультифокусності, комплементарності та пошуку консенсусу замість більш звичних фаховості, мо16

нофокусності, домінування конкуренції та компромісних рішень >> максимально ефективне опрацювання широкого спектру питань та проблем за досить короткий проміжок часу з урахуванням різності компетенцій, підходів та цілей експертів-учасників ФАЗИ #2 >> визначення спільних напрямків розвитку проекту та перших кроків його реалізації, а також виявлення потенційних стейкхолдерів з числа учасників ФАЗИ #2, що зацікавлені в участі у наступних СТАДІЯХ роботи З огляду на зазначені цілі, було визначено формат (дводенна Стратегічна сесія за участі 25 експертів), методику (міждисциплінарна командна робота у фокус-групах, що включає чотири РАУНДИ) та структуру даного етапу. 17

УЧАСНИКИ Андрій Зінченко, Greencubator, Київ Андрій Меаковський, Betaplace, Львів Андрій Романчук, Moris Group, Київ / Івано-Франківськ Андріус Неміцкас, CANactions , Чікаго / Київ Анна Пашинська, Камянець-Подільський / Івано-Франківськ Божена Закалюжна, Фабрика Повидла, Львів Василь Матяшовський, Львів Віктор Зотов, Zotov & Co, Київ Дмитро Лідер, CEO Grammary, Київ / Сан-Франциско Євген Глібовицький, pro.mova, Київ Іван Дячишин, Design Village, Івано-Франківськ Ігор Крицак, Студія танців, Київ / Івано-Франківськ Ірина Соловей, Garage Gang, Київ Катерина Кравчук, PPV knolege, Львів Марічка Артиш, Консалтинговий центр Перспектива-М, Івано-Франківськ Наталя Дячишин, будівельна компанія Благо, інститут Права, Івано-Франківськ Наталя Найда, Майстерня хендмейд товарів, Івано-Франківськ Олександр Шевченко, Київ Олексій Молчановський, Львів Роман Гавриш, CEO Brainberry, Київ Росс Соколовський, Івано-Франківськ / Київ Сергій Гнатчук, Webmil, Івано-Франківськ Софія Опацька, LvBS, Львів Уляна Краінська, Тепле Місто, Івано-Франківськ / Львів Юрій Филюк, Тепле Місто, Івано-Франківськ

СТРУКТУРА СТРАТЕГІЧНОЇ СЕСІЇ 6 ЛЮТОГО

7 ЛЮТОГО

10:00

09:00

ознайомлення з контекстом (відвідування території Промприладу)

14:00 вступне слово: ідея, цілі та завдання проекту “Промприлад” та Стратегічної сесії 14:30

презентація результатів дослідження групи випускників CANactions School

16:00

робота в рамках тематичного напрямку “Моделі”: економічна (інвестиційна), організаційно-управлінська, урбаністично-архітектурна, програмна (функції та користувачі) > брейнстормінг та генерація ідей відповідно до фокусу (робота в групах); > коротка презентація результатів роботи груп з обговоренням

18:00

20:00

презентація результатів роботи архітектурного бюро Zotov&Co

10:00 робота в рамках тематичного напрямку “Програма” (культура та мистецтво, дозвілля, індустрії, освіта): > брейнстормінг та генерація ідей відповідно до фокусу (робота в групах); > коротка презентація результатів роботи груп з обговоренням 12:00

робота над фомулюванням Візії: > фомулювання комплексного бачення майбутнього “Промприладу” (робота в групах)

14:00

презентація результатів роботи груп з обговоренням

15:30

feedback session

робота в рамках тематичного напрямку “Контексти” (місто, країна, транскордонний регіон, світ): > брейнстормінг та генерація ідей відповідно до фокусу (робота в групах); > коротка презентація результатів роботи груп з обговоренням feedback session

МОДЕРАТОРИ Владислав Тимінський, CANactions, Київ Урс Томанн, CANactions, Цюрих / Київ

СТРАТЕГІЧНА СЕСІЯ: ДЕНЬ #1 РАУНД #1: ТЕМАТИЧНИЙ НАПРЯМОК “МОДЕЛІ” ГРУПА “ІНВЕСТИЦІЙНА МОДЕЛЬ” A) Особливості поточної ситуації: >> бідна країна з бідною економікою >> наявність значних політичних та економічних ризиків, що спричинена нестабільністю в країні >> запит на освіту в Україні не приносить грошей. → необхідно враховувати дані фактори, аналізуючи міжнародний досвід. B) Напрямки розвитку: “Якірний” напрямок: освіта (ідея “Університету зарадності”). Потенційні напрямки: >> наука >> торгівля >> подієвий простір >> харчування >> офіси >> спорт 20

>> виробництво >> концертно-театральний простір. C) Інвестиційно-економічна модель: a. оренда, b. операційне управління, c. продаж (як варіант - спілці). → необхідно провести дослідження попиту (скільки власників? хто вони?) → необхідно визначити, як розвиток “Промприладу” вписаний в стратегію розвитку Івано-Франківська. ГРУПА “ОРГАНІЗАЦІЙНОУПРАВЛІНСЬКА МОДЕЛЬ” A) Типи власників: >> приватний власник >> NGO’s >> муніципалітет >> фонди >> змішаний / ...

B) Стратегічне управління: >> здійснюється Правлінням, куди входять представники кожного типу власників (рішення приймаються за наявності 100% “за”) >> здійснюється Наглядовою Радою (формує та закріплює первинні правила роботи Правління): >> здійснює контрольно-ревізійну функцію >> забезпечує експертність щодо розвитку проекту >> виступає модератором/медіатором між власниками C) Операційне управління: >> управлінська команда >> аутсорс ЕТАП #1 Візія і сратегія на рівні громади

ЕТАП #2 Формування Наглядової Ради

ЕТАП #3 Формування Правління

ЕТАП #4 Формування пулу власників

Рис. 3. Хронологічний алгоритм реалізації проекту з точки зору управлінської моделі

Питання, що мають бути вирішені: → як мінімізувати ризик неузгодженості дій члені Наглядової Ради? → як може організована схема роботи Наглядової Ради? → яку методологію слід класти в основу роботи Наглядової Ради? Потенційна модель – акціонерне товариство ГРУПА “ПРОГРАМНА МОДЕЛЬ” Проектна модель: Users & Functions A) Користувачі / Users: >> мешканці міста (споживачі) >> підприємці >> міські активісти >> “Тепле Місто” >> міська адміністрація >> гості міста (в т.ч. транзитні, та жителі сусідніх Іван-Франківськом міст) B) Функції / Functions: >> івент-хол / концерт-хол / виставковий центр >> соціальна оренда для стартапів >> освіта: IT, художня, танці, бізнес-школа, … >> житлові апартаменти >> спорткомплекс: басейн, скеледром, гірськолижний спорт >> центр адміністративних послуг / громадські приймальні >> коворкінг, “хакерспейс” >> громадське харчування >> банк >> “Нова Пошта” та подібні сервіси 21

>> офісні площі >> мануфактури >> технопарк / індустріальний парк (з виробничою функцією) >> торговий центр (як спроба вирішення проблеми стихійних ринків у центрі міста) Ключові тези: → зробити Івано-Франківськ, а не Львів “перевалочним пунктом” на шляху до Карпат → включити молодь безпосередньо в життя кварталу (ідея Університету) → зробити “Промприлад” територією без паркінгу та з житлом нового типу → запропоновані функції мають створювати якісні, а не кількісні переваги → основні акценти програмної моделі: освіта + культура + економіка (включно з супутніми функціями) → об’єднуючий сегмент – підприємництво (потенційний орендатор) → “Промприлад” може стати ‘Target Centre’ для тестування попиту через соціальну оренду (як перший крок)

ГРУПА “АРХІТЕКТУРНОПРОСТОРОВА МОДЕЛЬ” Проект “Точка збірки” >> Концепція: “Між звуком і тишею, фокусом і розвагою, анархією та структурою” >> Тривалість: 18 місяців Ключові елементи концепції проекту: Інтеграція в місто >> наскрізні проходи >> кілька входів >> розмітка замість заборів >> linking and overlapping “Нейронна мережа” >> всі будівлі поєднані >> мости між дахами (доступність верхнього рівня) >> поліваріантність >> вертолітна площадка “Магнітне поле” >> вільний простір >> smart space >> public space Варіанти функціонального наповнення: >> urban & roof gardens >> фестивалі їжі >> центр органіки >> дизайн-цех >> urban camp >> roof parties

РАУНД #2: ТЕМАТИЧНИЙ НАПРЯМОК “КОНТЕКСТИ” ГРУПА “МІСТО” A) Reference: MONDRAGON Corporation: >> зарадність >> освіта >> католизицм B) Чотири складові, що визначають потенціал Івано-Франківська та “Промприладу” в масштабі міста: Природна та локаційна: Переваги: >> положення Промприладу в центрі міста >> наявність в місті природних ресурсів >> компактність Івано-Франківська >> еко-імідж регіону >> наявність на території “Промприладу” IT-індустрій та Університету (~50% запиту) Потенційні можливості: >> активізація центру за рахунок ущільнення та поліфункціональності >> розвиток туризму (TBD) >> розвиток пішохідно-велосипедної інфраструктури >> розвиток зеленої інфраструктури міста Соціальна Переваги: >> “Тепле Місто” >> потужний підприємницький дух міста

>> прозорість та демократичність процесів >> проактивність жителів Івано-Франківська >> платформа для різних бізнесів Проблеми: >> безробіття >> соціальне сирітство >> трудова міграція >> brain-drain Потенційні можливості: >> створення нових робочих, освітніх, дозвільних можливостей Інфраструктурна Переваги: >> аеросполучення >> автосполучення >> мережа освітніх закладів >> нафтогазова складова >> IT-мережа Потенційні можливості: >> передумови створення технічно-освітньої платформи реалізації за місцем навчання Культурно-мистецька Переваги: >> народні ремесла >> “шумні” події >> літературний феномен Потенційні можливості: >> створення та розвиток центру “креативних бізнесів” >> створення івент-холу 23

С) Тези та ремарки: → необхідно визначити чіткі рамки проекту, щоб уникнути ефекту “недопректів”, що дуже популярний в Івано-Франківську А.Пашинська → необхідно задовольнити потужний підприємницький дух Франківська В.Зотов → необхідно створити приклад якісно нового житла для всієї України, використовуючи існуючи простори та площі “Промприладу” (та не будуючи нових) А.Неміцкас ГРУПА “УКРАЇНА” A) Потенційний принцип: масштабування підходу “Теплого Міста” B) Можливі концепції національного масштабу: >> автономна освітня інституція (з культурною та науковою функціями включно) >> центр деревообробної індустрії (“Центр Дерева”): біржа, виробництва, ремесла та ін.) >> майданчик для подій національного та міжнародного рівня: мистецьких, технологічних, бізнес-форумів та ін. >> “український Голівуд” (потенційний стейкхолдер: Надія Парфан /“86”) 24

I-F

Рис. 4. Івано-Франківськ як ретранслятор кращого європейського досвіду в Україну

ГРУПА “ТРАНСКОРДОННИЙ РЕГІОН” Можливі стратегії: A) “Ясноє дєло” / використання та розвиток існуючих зв’язків: >> культурні гастролі >> обмін досвідом >> людський smart-ресурс >> фінансова та політична стабільність → інституційна співпраця з існуючими організаціями (фондами, спілками, програмами) незалежно від стратегії конкретно “Промприладу” B) Моносерійне виробництво + ремесла (crafts): → необхідно зняти ризики та додати цінність (використовуючи методи risk management, project management, design lab) за рахунок skills / вартості / якості C) Educational Innovations Lab: → створити зразкову модель для України з акцентом на такі про-

грамні напрямки як: мистецтво, різноманітні економіки D) Both Sides Converter: → допомога в заведенні та виведенні продуктів / бізнесів / сервісів / стартапів в Україну та з України; створення для них сприятливих умов (законодавчих, торгово-економічних, політичних та ін.) ГРУПА “СВІТ” A) Проблема: → “Ми нічого не даємо світу. Ми не вміємо вчитися. Ми не вміємо вчити. Ми – сировина” B) Проектна ідея: “Промприлад” та Івано-Фрнаківськ створюють умови для зародження глобальних ідей та створення глобальних ініціатив. C) Необхідні умови: сприятливе середовище / атмосфера

D) Якорі: >> орендарі >> сервіси >> інфраструктура E) Концепція: BIG / HUGE GARAGE → в Україні існує фахівців, але ми можемо створювати умови для залучення internal brain: >> кампус / лабораторія >> навчальне середовище завтрашнього дня (освіта як метод) >> університет (ядро регіону): “Університет Дерева” >> співпраця з іноземними іноваційними інституціями >> переосмислення та використання радянської спадщини заводу: >> інтерактивний музей радянської індустрії та техніки >> живий / середовищний музей

“Перевага ІваноФранківська – наявність потужного “неспоживацького руху”. У міста є можливість запобігти київському сценарію” / В.Зотов

REFLECTION SESSION: ДЕНЬ #1 >> з’явився спільний напрямок руху / вектор >> з’явилося спільне бажання рухатися разом

>> >> >>

research-based design – як метод апартаменти типу лофт – як ідея “університет своїми руками” – парадоксальний підхід як ресурс “гараж” – як lifestyle з’явилася готовність рухатися та ризикувати разом (open-ended approach) відбулося народження місії проекту акцентована важливість userexperience при виробленні стратегії розвитку “Промприладу”

>> необхідно дати можливість людям зробити перший крок / відкритість для отримання feedback >> необхідно утримувати і тактичний, і стратегічний рівні >> люди з доброї волі готові працювати разом: -- спільна віра -- важливість малих кроків -- невизначеність як ресурс >> цінність автентичного / спадщини та поєднання з новим / іноваційним >> важливість комплементарності ідей та пропозицій – “Промприлад” як “чашка Петрі” >> “запустили зайця для собак” / почали процес

можливість задати якісно новий рівень, працюючи над проектом розвитку “Промприладу” >> багатогранний досвід як цінність >> “сьогодні з’явилася душа проекту” >>

СТРАТЕГІЧНА СЕСІЯ: ДЕНЬ #2

ГОЛОВНА АЛЕЯ

приклад

Другий день Стратегічної сесії почався з презентації архітектурної концепції ревіталізації заводу “Промприлад”, розробленої бюро Zotov&Co. В рамках даної роботи, було проаналізовано найкращі приклади та підходи до розвитку колишніх індустріальних територій, а також запропоновано об’ємно-просторове рішення та програмну модель ревіталізації конкретного заводу, що, водночас, може бути розглянута в якості архітектурного методу, придатного для роботи над іншими подібними об’єктами.

Рис. 5. Кращі світові приклади ревіталізації промислових територій: ‘Kaapeli Cultural Center’, Helsinki, FI

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ НАПОВНЕННЯ

на основі аналізу світових тенденцій

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ НАПОВНЕННЯ GSPublisherEngine 0.0.100.23

на основі аналізу світових тенденцій

Функції, що переважають:

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ НАПОВНЕННЯ

Функції, що переважають: універсальний простір - 22%

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ НАПОВНЕННЯ

на основі аналізу світових тенденцій на основі аналізу світових тенденцій

Функції, що переважають: виставкові зали - 13% універсальний простір - 22% Функції, що переважають: універсальний простір - 22% концертні зали - 10% виставкові зали - 13% виставкові зали - 13% навчальні заклади - 10% універсальний простір - 22% концертні зали - 10% концертні зали - 10% виставкові зали - 13% танцювальні площадки - 8,6% навчальні заклади - 10% навчальні заклади - 10% концертні зали - 10% танцювальні площадки - 8,6% галереї - 8,6% навчальні заклади - 10% танцювальні площадки - 8,6% галереї - 8,6% медіа-арт - 8% танцювальні площадки - 8,6% медіа-арт - 8% галереї - 8,6% галереї - 8,6% кінотеатри - 8% кінотеатри - 8% медіа-арт - 8% медіа-арт - 8% театри - 4% театри - 4% кінотеатри - 8% кінотеатри - 8% офісні центри - 3% театри - 4% офісні центри - 3% музеї - 2% театри - 4% офісні центри - 3% музеї - 2% промисловість - 1,8% музеї - 2% офісні центри - 3% промисловість - 1,8% промисловість - 1,8% музеї - 2% промисловість - 1,8%

Рис. 6. Модель функціонального наповнення ревіталізованих об’єктів на основі аналізу світових тенденцій

Супутні функції: Супутні функції: студії, майстерні - 24%

Критерії та принципи ревіталізації промислових територій: результати дослідження світового досвіду

Живе надбання >> максимальне збереження та використання існуючого ресурсу: будівель, споруд, механізмів >> наповнити життя важливіше, ніж наповнити спорудами Мультифункціональність, soft zoning >> якість міського простору визначаєтья різномаїттям ситуацій та подій Гуманне функціональне наповнення >> культура, дозвілля,спорт, рекреація, освіта... Доступність >> підвищення дорступності та відкритості території для пішоходів Публічність >> цінність міської території визначається наявнясть та якістю публічних просторів Екологічність >> «лікування» забруднених грунтів

Супутні функції: Супутні функції: студії, майстерні - 24% сувенірні - 20,4% студії, майстерні - 24% заклади харчування - 20,4% сувенірні - 20,4% торгові моли - 5,5% заклади харчування - 20,4% житлові апартаменти -5,5% торгові моли - 5,5% міський парк - 5,5% житлові апартаменти -5,5% для дітей - 5.5% міський парк - 5,5% спорт - 7,4% для дітей - 5.5% воркшопи - 1,8% спорт - 7,4% воркшопи - 1,8%

GSPublisherEngine 0.0.100.100

сувенірні - 20,4% студії, майстерні - 24% заклади харчування - 20,4% сувенірні - 20,4% торгові моли - 5,5% заклади харчування - 20,4% житлові апартаменти -5,5% торгові моли - 5,5% міський парк - 5,5% житлові апартаменти -5,5% для дітей - 5.5% міський парк - 5,5% спорт - 7,4% для дітей - 5.5% воркшопи - 1,8% спорт - 7,4% воркшопи - 1,8%

Рис. 7. Архітектурна концепція ревіталізації заводу “Промприлад” / бюро Zotov&Co

GSPublisherEngine 0.0.100.100

РАУНД #3: ТЕМАТИЧНИЙ НАПРЯМОК “ПРОГРАМА” ГРУПА “ОСВІТА” А) Концепція: людина – в центрі освіти: >> від 3-х до 103-х років >> 24/7 >> практико-орієнтована B) Необхідні умови → створення середовища: >> відкрите для освітніх експериментів >> пропонує лояльну оренду >> стимулює розвиток підприємницької ініціативи >> заохочує та розвиває підприємницьку активність (urban entrepreneurship) >> включає різноманітні освітні хаби >> має готову інфраструктуру >> пропонує житло для викладачів на території “Промприладу” C) Якорі: >> якісна IT-освіта >> Школа сучасних мистецтв >> space makers D) Принципи: >> knowledge sharing >> самоорганізація в освіті >> вчитель – кожний, хто може ділитися своїм досвідом 30

>> усі складові процесу поєднані в одному просторі “Промприладу”: >> продукування знання >> осмислення >> процес навчання

C) Принципи: >> no-fake >> без зайвого >> екологічність (в широкому сенсі) >> відкритість >> стійкі тренди >> гармонійність >> no cars >> common sense space → ціль: “Промприлад” – культурний генератор для всього міста

ГРУПА “ІНДУСТРІЇ” Основні напрямки: A) Харчування: профільні заклади >> майстер-класи, >> catering, >> .... B) Виробництво + дизайн + шоу-рум: >> дерево >> текстиль >> крафтове виробництво >> ковальство

ГРУПА “КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО” Концепція включає три компоненти: A) Користувачі: основні: >> туристи >> мешканці міста вторинні: >> суспільство >> держава >> бізнес B) Функції: >> пустота як провокація творення >> музей як суцільний простір “Промприладу” >> події >> центр мистецького життя міста >> учасницький формат >> “Імаджинаріум” (молодь та діти) >> design-thinking (майтерні, події, тощо) >> do-it-together University

C) Мікрофермерство / екомагазини: D) Івент-індустрії: >> фестивалі (музика, їжа, кіно, танці, ремесла, спорт) >> виставки >> форуми >> конференції >> тренінги E) Fab labs: >> меблі >> електроніка >> метал >> 3D друк F) Бізнес-послуги: >> консалтинг >> оренда >> проектування >> девелопмент >> engeeniring G) Спорт: >> велоспорт: >> сервіси: ремонт / виготовлення / обслуговування >> спортивні майданчики >> альпінізм H) Film production (кіно-індустрія) J) Urban gardening ГРУПА “ДОЗВІЛЛЯ” A) Концепція: → створити комплекс (матрицю) взаємопов’язаних функцій, що можуть об’єднувати різні типи активностей та користувачів на різних рівнях та в різних масштабах (район, місто, регіон, країна, світ) 32

B) Типи активностей: >> настільні ігри → тип користувачів: діти / → тип користувачів: літні люди >> відпочинковий простір + активний відпочинок → масштаб: район >> воркаут / скеледром >> скейтпарк → масштаб: місто >> стрітарт >> mix-arts: танці, музика, малюнок >> mix-use bazar → масштаб: регіон >> читання / бібліотека >> кіно / театр >> kids village >> майстер-класи: >> для дорослих → тип користувачів: жінки, чоловіки, іноземці >> для дітей >> для сімей >> спорт → тип користувачів: активна молодь >> фестивалі: масові (брендовані), профільні (crafts vs. design) → масштаб: країна >> тематичні події >> культурна взаємодія (тижні культури – африканський новий рік, тощо) → масштаб: світ >> “проживання за роботу” >> громадське харчування

РАУНД #4: РОЗРОБКА БАЧЕНЬ Завданням останнього РАУНДУ Стратегічної сесії була розробка чотирьох бачень майбутнього “Промприладу” на основі синтезу попередніх результатів груп, згідно із запропонованою структурою:

РАУНД #4: СТРУКТУРА

* самоокупний / поліфункціональний простір

Statement

ключова ідея проекту

Модель управління

яка саме? чому вона?

Інвестиційна модель

яка саме? чому вона?

Програмна модель

яка саме? чому вона?

Часові рамки

що саме і коли саме відбуватиметься?

Рекомендацій

хто і що має робити? 5 перших кроків

Врахувати контексти

місто / країна / транскордонний регіон / світ

#3 Інвестиційна модель: >> 15% – меценати >> 25% – фандрейзинг >> 60% – оренда #4 Програмна модель: >> 15% – освіта >> 25% – сервіси >> 35% – івенти (“Промприлад” як оператор) >> 35% – оренда для незалежних підприємців #5 Часові рамки: >> невизначені #6 Рекомендації: >> оренда шматками (на 20 років) >> “продати мрію”: -- формування попиту -- публічний та привабливий концепт -- підготувати пул орендарів >> “тут і зараз”: -- все робиться паралельно -- почати з кафе, подій, майстерні >> максимальне залучення “глобальних ресурсів” – в масштабі міста, країни, регіону

ГРУПА #1 #1 Statement: >> *cтале середовище розвитку / розквіту людини людина → освіта → креативна особистість >> “Промприлад” = “Промприклад” (модель для всього Івано-Франківська) #2 Модель управління: >> підхід #1: 100% викуп “Промприладу” >> підхід #2: консорціум власників: КІНТО + “Університет” + “Тепле Місто” (один з гравців: формує зміст і трафік) з різними варіантами часток власності (TBD) 35

ГРУПА #2 #1 Statement: >> зміни в суспільстві: -- соціально свідоміше, справедливіше, поєднаніше та об’єднаніше суспільство -- економічно самозарадне -- екологічніше (принцип: не нашкодити навколишньому середовищу) -- культурно багатше: → усвідомлення / формування / зберігання власного → розуміння / споживання закордонного >> зміни в економіці: -- соціально свідоміші бізнеси -- екологічніші бізнеси -- сталі рішення -- інноваційні / економні рішення -- створення сильної економіки: → внутрішньо незалежна → орієнтована на створення власного продукту та додану вартість -- забезпечення попиту та пропозиції для такої економіки >> простір вільного доступу для всіх і кожного для синергії, експерименту та реалізації усіх потенціалів / спільного потенціалу #2 Модель управління:

#3 Інвестиційна модель:

>> варіант #1: 100% association -- знаходимо: a. приватних інвесторів b. фонди та гранти >> варіант #2: 70% (виробництво) + 30% (громада та акціонери)

ГРУПА #3 #1 Statement: >> do-it-together University*: простір, де люди і організації вчаться взаємодіяти продуктивно, щою експортувати не людей, а продукти та рішення: -- knowledge sharing -- class-making toolkit -- self-organized courses -- campus-lab #2 Модель управління: >> множинна >> прозора >> прибуткова >> дозволяє враховувати та доповнювати різні інтереси

* проектна концепція в масштабі регіону

#3 Інвестиційна модель: >> accumulate & distribute

>> Виробництво: напрямки: -- craft & design принципи: -- made in UA -- дерево -- фермерство -- кіно -- fashion >> Дозвілля:

#4 Програмна модель: >> Освіта: напрямки: -- підприємництво -- мистецтво -- IT принципи: -- експериментальність -- людина в центрі -- практичність -- інтегральність >> Культура: напрямки: -- музей -- події -- пустота принципи: -- учасницький підхід -- вихід у місто -- центр тяжіння -- автентичність

напрямки: -- urban gardening -- daydreaming -- кінотеатр -- спорт -- вечірки #5 Часові рамки: 3 роки >> тактичний урбанізм → зміна ставлення до місця >> Роман Мінін + “діти Франика” + день вуличної музики 2016 + кінотеатр + стрітбол → ініціація >> залучення гравців → сервіси та освіта >> велика “5К” подія → поштовх >> виробництво + освітні експериментальні програми → взаємодія >> житло + фондування підприємців + дохідна діяльність #6 Рекомендації: >> ‘Do’s: -- lean -- fun -- green >> ‘Don’t’s: -- waste -- fake

retail мистецькі простори place makers представництво концерти та фестивалі офіс / коворкінг gardening / farming тимчасове проживання entry hall сервіси

2018

2016

2017

→ збір коштів → викуп → виїзд заводу

2018

→ комунікація в суспільстві → створення Фонду → створення проекту

→ освоєння території

2019-20

→ комунікація

→ збір коштів #5 Часовіврамки: суспільстві → викуп → освоєння території → створення Фонду → виїзд заводу >> 5 →років (допроекту моменту, коли все станеться в створення повному обсязі)

→ проект працює на 100%

2019-20

Ключові напрямки: >> освіта >> культутра >> економіка

2017

* у масштабі: міста, країни, транскордонного регіону, світу

>> Концепція: Knowledge Platform -- постійний безперервний рух -- можливість робити все, пробувати, довершити обране -- повний цикл: “від 3-х до 103-х” >> Для: -- людей -- ініціатив -- бізнесу >> Через: -- спільні цінності* #2 Модель управління: >> a. Правління (підхід/принцип формування) b. Фонд (стратегічна функція) c. Управлінська структура (операційна функція) #3 Інвестиційна модель: >> Включає дві фази: 1. викуп: -- акумуляція коштів з передачею власності у Фонд -- зміна структури власності, що дозволяє претендувати на грантове фінансування 2. освоєння: -- повний продукт -- надання під спеціальне використання #4 Програмна модель: >> публічний простір >> освіта >> спорт >> харчування

>> >> >> >> >> >> >> >> >> >>

2016

ГРУПА #4 #1 Statement: >> Місія: → як в несприятливих умовах створювати прориви, нові рішення, які змінюють / формують ефективні середовища?

→ проект працює на 100%

#6 Рекомендації: >> створити робочу групу / core team по напрямках >> сформувати стартовий бюджет на перший рік >> уточнити модель, визначити рамки відкритості/ закритості >> визначити бізнес-модель та обсяг інвестицій >> скласти список потенційних партнерів >> визначити та організувати процес та модель викупу >> легітимізувати проект на рівні громади

REFLECTION SESSION: ДЕНЬ #2 ОПОРНІ ПИТАННЯ: #1 >> що відбулося? #2 >> що я* виніс? #3 >> що я* можу робити з цим завтра / в майбутньому? #4 >> що я* зробив би краще наступного разу? *я – як учасник Стратегічної сесії “Майбутнє ‘Промприладу”

#1 >> brainstorming, знайомство з різними концепціями #2 >> масштабність проекту #3 >> можу продавати це в Києві #4 >> зробив би онлайн-форму / платформу (внутрішню групу) для подальшої рефлексії та комунікації ________ #1 >> політали у хмарах #4 >> краще було б провести Стратсесію на “Промприладі” (ближче до контексту та атмосфери) ________ #1 >> розробили універсальну модель (що може працювати для інших локацій в Україні) #3 >> винести результати на суд громадськості #4 >> зробив би останню сесію “Бачення” довшою + було б корисно отримати більше вхідних даних до початку Стратсесії 43

#1 >> міждисциплінарна співпраця #2 >> знайомство з новими крутими людьми #3 >> використовувати модель Стратсесії в роботі над іншими кейсами #4 >> більше вхідного контексту / конкретики / глибини + більше часу на роботу + більш чіткі рамки роботи ________ #1 >> хороший weekend >> дискваліфікація бесіди / нічого не зрозумів #2 >> хороший настрій >> нічого #3 >> хороший настрій >> нічого #4 >> акцент на спеціалізації учасників Стратсесії + більш конкретна проблематика

#2 >> середовище гарних людей + формулювання специфічних пропозицій #3 >> ділитися досвідом з іншими #4 >> більше конкретики (зокрема, брак статистичних даних) ________ #1 >> спільний мішок ідей ________ #1 >> створення колективного враження + ідентифікація blindspots & gaps #3 >> участь в роботі в рамках теми temporary use

________ #1 >> сформувався спільний кошик ідей + відбувся поштовх вперед 44

#1 >> сформувалася база для чіткого аналізу #2 >> треба вчитися далі + масштабність події та проекту #3 >> можу продати + можу долучитися як співорганізатор #4 >> провів би дослідження людей (через опитування) та ситуації + сконцентрував би більше уваги на роботі по профілях ________ #1 >> класичний brainstorming + початковий етап творення нового #2 >> цінність заходу (витягує все, що є) >> інтенсивність >> цікава технологія >> знайомство зі спільнотами Івано-Франківська та інших міст >> відкритість формату >> ознайомився зі світовим досвідом + зрозумів цінність суспільної (громадської) складової >> побачив часові рамки проекту >> в проекті з’явилися нові суб’єкти (наприклад, трудовий колектив заводу) 46

#4 >> включив би в роботу більше фахівців з інших галузей (бізнесменів, юристів і т.п.) ________ #1 >> початкова ітерація концепції щодо “Промприладу” #2 >> баланс між мотивацією та скепсисом / ризиками #3 >> поки не знаю #4 >> рекомендував би повніше розкрив профіль кожного учасника ________ #1 >> проект пройшов важливий тест >> відбувся експеримент відкритості >> потенціал збільшився, шанси виросли >> досягнуто більш глибокого розуміння сторін (модель і для суспільства, і для стейкхолдерів, і для інвесторів) >> картинка вже не лише моя >> позитивний настрій як головний індикатор

#2 >> необхідно уточнити: -- візію та місію -- розуміння інвестиційної моделі (2 варіанти) -- покроковий план на 2 роки -- функції >> все має вийти >> потрібна марафонська, а не спринтерська (“стартапівська”), енергія в процесі >> потрібна експертність на подальший етапах

#3 >> проаналізував би результати >> побудував би логіку наступних кроків: -- вихід в громадськість -- формування core team -- питання фінансування -- подальші дослідження >> готовий бути в команді >> готовий брати відповідальність >> готовий – у разі необхідності – бути лідером проекту

COLOPHON

Authors and editors: Vladyslav Tyminskyi, Urs Thomann This publication was developed on the outcomes of ‘Future of (post)industrial territories of Ivano-Frankivsk: STAGE #1’. It is designed for personal, noncommercial use. You must not translate, publish, licence or sell the booklet and/or its materials without the prior consent of its authors. You must attribute the booklet and/ or its materials in the manner specified by the editors and authors of the publication. © CANactions 2016 © the authors and editors