НАЗАР ЖОЛОБОВИЧ

«Ніколи не потрібно боятись, а любити те, що ти робиш»

Автор: Марта Кагуй

Про свою діяльність, проєкти, авторську книгу та майбутні цілі розповідає перший заступник голови Радехівської районної державної адміністрації Назар Жолобович.

Назаре, як Вам вдалося досягнути успіху?

Насправді не можу сказати, що вже досягнув омріяного. Вважаю, я тільки на першій сходинці з тисячі тих, які символізують реалізоване у житті. Завжди керуюся крилатою фразою «кидайте камінь на вершину, а попадете на середину», тобто ставлю ціль і стараюся всіма зусиллями досягнути максимального результату. Тому все тільки попереду – багато випробувань та бар’єрів, але знаю одне: ніколи не потрібно боятись, а любити те, що ти робиш, мати команду однодумців, які тебе підтримають.

Що мотивує так швидко рухатися кар’єрними сходинками?

Ще з дитинства я завжди старався працювати над собою та обов’язково мріяв. Людина без мрії - неначе пуста пляшка, ненаповнений келих, будівля, де ніхто не живе. Щире бажання досягнути чогось мотивує і робить життя комфортним. Коли в тебе все гаразд, ти можеш допо-магати іншим та відчувати себе потрібним, а також принести загальносоціальну користь, взяти на себе відповідальність не тільки перед собою, але й перед оточуючими людьми. Я вважаю, що потрібно займатися благодійністю, розвитком міст чи районів і віддавати себе, адже у відповідь ми отримаємо в декілька разів більше добра, позитиву та натхнення.

Які ідеї та задуми вдалося втілити на посаді першого заступника голови Радехівської районної державної адміністрації?

Ми реалізували безліч ідей, але основним вектором нашої діяльності була об’єднана команда. Ми запускали локальні економічні форуми, а згодом масштабували їх на рівень району. Спільними зусиллями, з командою однодумців та меценатів, втілили мрії багатьох дітей та вручили їм тисячі подарунків. Я вважаю, що будь-який задум може стати реальністю. З департаментом інформаційної політики Львівської ОДА ми запустили флешмоб, у межах якого знімали відеоролики для популяризації рідного краю.

Розкажіть про комунікацію з молоддю та створювані проєкти.

Ми реалізували десятки ініціатив: від конкурсів краси до обгородження дитячих майданчиків та проведення футбольних турнірів. Нам вдалось організувати чимало фестивалів, зокрема сучасної української музики, на якому зібралося близько тисячі людей. Раніше у Департаменті внутрішньої та інформаційної політики я працював із ініціативами громадських організацій, серед яких - патріотичне виховання, неформальна освіта по напрямку профорієнтації, а також проєкт «Ідея змінює країну».

Зовсім нещодавно Ви розпочали роботу над авторською книгою. Про що вона і звідки почерпнули натхнення?

Ще зі шкільної парти у мене була мрія написати книгу. Тільки через десять років я наважився втілити задум, адже зараз здобув потрібний досвід та знання. У книзі буде один персонаж, який ділиться своїми емоціями та переживаннями, а кожна сторінка – це окрема мета. На написання мене надихнуло моє життя, адже Бог дав можливість щодня спілкуватись із десятками людей, від яких я черпаю сотні цікавих історій. Ці розповіді хочу вдихнути в головного героя, щоб кожен знайшов себе і зрозумів, що ціль близько.

Як плануєте розповсюджувати книгу?

Це копітка і відповідальна робота. Якщо мені вдасться видати книгу, планую презентацію та розповсюдження. Чесно кажучи, це моє хобі. Сьогодні я ставлю акценти на інших напрямках роботи: соціальних, політичних та громадських.

Які ваші сімейні цінності?

Сім’я – це найвище, що може бути, у ній я черпаю силу та підтримку. Я вважаю: людей об’єднує горе і радість, саме в сімейному колі можна вирішити будь-яку проблему. Ціную своїх рідних і вони для мене в пріоритеті. Думаю, що кожен чоловік має бути сім’янином, вміти брати на себе відповідальність та ставати опорою.

Насправді у мене одна мета – продовжувати робити добрі справи, бути потрібним і приносити користь. Я вважаю, що ми повинні наполегливо працювати, вдосконалюватися, долати життєві бар’єри, не опускати руки і з гордістю йти до мети. Тільки тоді кожен зможе комфортно жити в своїй країні.

Яка наступна ціль?