МАРІЯ КАЛИНОВИЧ

«МІСЦЯ НЕДОЛЮБЛЕНИХ ДІТЕЙ.»

«Найкращий спосіб зробити дитину хорошою – це зробити її щасливою.» – Оскар Уайльд.

Діти не обирають сім’ю в якій народжуються, для них це - маленька країна, з якої починається їх шлях. Тому створити атмосферу комфортною для дитини – це головний обов’язок дорослих. Це вже давно не питання грошей, як прийнято батьками виправдовувати свою відсутність, байдужість, заклопотаність. Дуже важливо, щоб безумовна любов до дітей культивувалася не тільки в сім’ях, але і поза її межами.

Головне бачити в дитині людину, особистість, зважати на її потреби, якими б дивними вони не видавалися. Проводити час за розмовами, сімейними іграми, прогулянками. Час проведений в колі сім’ї з рідними, які насправді зацікавленні в компанії дитини, а не бачать в тому лише обояв’язок, сприятливо впливає на духовне та фізичне зростання. Розмови перед сном, мамині колискові, теплі обійми – це те що дитині додає твердого грунту і вихід з зони комфорту та знайомство з зовнішнім світом відбувається з внутрішнім розумінням, що ти важливий для своїх рідних і всього світу.

Життя річ непередбачувана і звісно ж батьки прагнуть підготувати дитину до можливих важких обставин і злих людей, закладаючи тим самим в дитині негатив та насторожене ставлення до свого майбутнього. Попри усі оповідки і страшні історїї, які трапляються навіть з дорослими у їх житті, мало хто здатен зреагувати на це таким чином, щоб на прикладі інших не припуститися помилки. До них можна готуватися, але мало кому вдається їх не повторити. Тому, варто давати можливість дітям якомога довше жити з думкою про те, що життя прекрасне і люди загалом добрі.

«Приррода хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж бути дорослими. Дайте дитинству дозріти в дітях.»– Жан-Жак Руссо

Діти повинні розважатись, бігати, шуміти, поводитися вільно і дихати на повні груди, не боячись осуду чи зауважень дорослих. Нехай їх енергія має вихід, а відчуття свободи зароджується в їх серцях. В дорослому віці досягнути цього чи змінити буде вже набагато важче і доведеться вдаватися вже до професійної допомоги. Якщо паперовий літачок чи кулька, яка блимає забезпечить щасливу посмішку дитини, то варто цю мить вхопити, навіть якщо ці речі видаються непотребом для дорослих. Фундамент на якому дитина вибудовує свою впевненість та стресостійкість, якраз складається з тих щасливих миттєвостей, які відбуваються тут і зараз, тому не варто позбавляти діток яскравих моментів.

«Бережіть сльози своїх дітей , щоб вони могли проливати їх на вашій могилі.» – Піфагор

Боятися своїх батьків – це не природнє явище і воно тягне за собою неприємні наслідки. Батькі, які полегшують своє життя криком чи що гірше - биттям дітей, не усвідомлюють, якої помилки припускаються. Зручна дитина, яка з першого погляду розуміє своє місце, в майбутньому навряд чи потішить своїх батьків успішністю і яскравим майбутнім. Навіть якщо під пресингом така дитина досягнула успіхів у професії, створила сім’ю, то глибоко всередині її маленька налякана дитина так і не виросте емоційно, закриється і не буде пропускати цей світ через свою душу

«Діти святі і чисті. Не можна робити їх іграшкою свого настрою.»– Антон Чехов

Батьки в першу чергу прагнуть знайти дитячі садки з лагідними вихователями, школи з добрими вчителями, гуртки з не суворими тренерами. Але вони забувають, що в першу чергу дім – це те місце, де потрібно дарувати любов своїм дітям, говорити їм про свої почуття щодня, обіймати міцно і не шкодувати поцілунків. Щоб у випадку різних ситуацій поза домівкою, їх сердечна броня була міцною і їм не доводилося акцентувати увагу на негативних емоціях інших дорослих. Розуміння та зацікавленість ідеями дитини – це можливість доторкнутися до майбутнього. Необхідно розвивати їх мислення, занурюватися в їх хід думок, бути в постійному контакті. Спілкування з маленькою людиною дозволить бути з ними на одній хвилі і разом вдосконалювати цей світ вирощуючи здорових, психічно стабільних, не заляканих, впевнених у собі особистостей.

«Дітям більше потрібний приклад для наслідування, ніж критика.»– Жозеф Жубер

Сильна держава потребує впевнених в собі громадян. А над цим потрібно працювати і шукати шлях до дитячих середець через сімї, дошкільні заклади, школи, гуртки. Це місця навчання, соціальної адаптації та взаємодії з дорослими. І дорослі повинні в першу чергу дбати про психологічний комфорт маленької людини. Знання та вимоги учбового процесу набагато легше засвоюються дитиною, яка зацікавлена процесом і не робить над собою зусилля, сприймає інформацію природньо. Допитливий мозок сам прагне знань та нових відкриттів і в такому випадку часом варто зважати на це і підхопивши думку дитини йти з нею в заданому напрямку, навіть якщо це не передбачено програмою. Краще витратити п’ять хвилин, щоб задовільнити розум дитини, ніж відчитувати пів уроку за порушення регламенту.