УКРАЇНСЬКА НАРОДНА БАЛАДА
«ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ»
ПЛАН 1. Прочитання і прослуховування твору «Ой на горі вогонь горить». 2. Робота над доведенням жанрової належності цього твору. 3. Аналіз. 4. Літературна балада.
5. Підготовка до контрольної роботи.
ЗАВДАННЯ 1) Знати зміст твору «Ой на горі вогонь горить».
2) Довести, що за жанром «Ой на горі вогонь горить» - балада. 3) Проаналізувати твір (ідейно-тематично, текстуально, композиційно). 4) Підготуватися до контрольної роботи.
ПРИГАДАЙМО!
Що таке балада? До якого роду фольклору вона належить? Які бувають балади за темами?
Яку баладу ми вивчали минулого уроку? Як ви вважаєте, до якої тематичної групи можна віднести цю баладу?
Опанас Сластіон «Проводи на Січ»
С. Васильківський «Козаки в степу»
Георгій Крушевський «Тривога» («Сигнальні вогні»)
Ой на горі вогонь горить,
Не бий землі під собою.
Заржи, коню, на весь подвір!
Під горою козак лежить,
Біжи, коню, дорогою
Вийде сестра — розгнуздає,
Порубаний, постріляний,
Степовою, широкою,
Вийде мати — розпитає:
Китайкою покриваний.
Щоб татари не впіймали,
— Ой коню мій вороненький!
Накрив очі осокою,
Сіделечка не здіймали,
А де ж мій син молоденький?
А ніженьки китайкою;
Сіделечка золотого
— Не плач, мати, не журися:
А в головах ворон кряче,
З тебе, коня вороного.
Та вже ж твій син оженився,
А в ніженьках коник плаче:
Як прибіжиш під ворота,
Узяв собі паняночку,
— Ой коню мій вороненький, Стукни, грюкни коло плота;
Товаришу мій вірненький! Не плач, коню, надо мною,
Як прибіжиш ти в батьків двір,
В чистім полі земляночку.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Хвигура – трапецієвидна сигнальна вогняно-димова споруда, що використовувалася козацькою сторожею для передачі інфомації про наближення чи напад татарських загонів. Влаштовувалась на підвищеннях, курганах. Складалася з 19 просмолених бочок із одним днищем і однією – без дна. Шість перших бочок ставили в коло і обв’язували просмоленими канатами, на них ставили друге коло з п’яти бочок і так далі. На самому вершечку стояла бочка без дна. У середину хвигури заливали смолу. Над верхньою бочкою встановлювали залізний прут із блоком. Через блок протягували мотузок, один кінець якого із запалювачем і грузилом опускався в порожнину. На території України існувала налагоджена система попередження населення про татарські напади, створена на основі сигнальносторожових постів. Щойно спостерігачі помічали з вишки наближення ворогів – “хвигуру” негайно підпалювали, вогонь і дим від неї помічали на сусідніх вишках і теж підпалювали свої “хвигури”. Так сигнал тривоги швидко передавався вглиб території України. Крім цього, хвигурами називали дерев’яні споруди на пам’ять про визначні події; придорожні хрести
ЗАВДАННЯ
Доведіть, що за жанром твір «Ой на горі вогонь горить» - це балада.
АНАЛІЗ Рід літератури (фольклору): ліро-епос. Жанр: народна балада (історична).
Тема: відтворення загибелі сторожового козака, який устиг повідомити про нападників, жертвуючи власним життям. Ідея: уславлення мужності і відданості сміливого козака-захисника, який
поплатився життям заради спасіння рідної землі. Основна думка: треба бути вдячним тим, хто врятував чуже життя ціною свого.
АНАЛІЗ Художні засоби Епітети: коню вороненький, товаришу вірненький, дорогою, степовою широкою, в чистім полі. Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче». Фразеологізми: накрити очі осокою. Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?». Риторичний оклик: Ой коню мій вороненький, / Товаришу мій вірненький! Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку». Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися».
Образи-символи: 1) Кінь – символ вірності, дружби. В українських народних баладах кінь займає одне з почесних місць. Він виступає не лише як супутник, а й порадника козака у складних життєвих ситуаціях. 2) Осокá – «квітка смерті».
3) Ворон – символ зла, нещастя, смерті, війни. 4) Китайка – символ жалоби.
Композиція
Експозиція: «А в долині козак лежить, / Порубаний, постріляний…» Зав’язка: «Ой коню мій вороненький, / Біжи, коню, дорогою, / Та прибіжиш під батьків двір». Кульмінація: «Ой коню мій вороненький, / А де ж мій син молоденький?»
Іван Гончар. «В чеканні»
Розв’язка: «Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку».
Іван Гончар. «Виглядала мати сина»
ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА Літературна балада — жанр ліро-епічної поезії, який став невід’ємною частиною української літератури, його широко використовували Тарас Шевченко («Причинна», «Тополя»), Левко Боровиковський («Маруся»).
На основі сюжету народних балад написані такі відомі п’єси, як «Сава Чалий» Івана Карпенка-Карого, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Михайла Старицького, «Лимерівна» Панаса Мирного, «Украдене щастя» Івана Франка. Балади героїчного змісту писав Андрій Малишко у роки Другої світової війни.
ПІДГОТОВКА ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 1. Звідкіль летіла стріла, що влучила у вдовиного сина? а) з гори; б) з долини; в) з дрімучого лісу; г) із синього моря. 2. Де сіла перша рябенька зозуля? а) біля голови померлого; б) на старому дубі; в) на сходинках хати вбитого; г) у криниці під калиною. 3. Де матінка за сином плаче, там:
а) сліз криниця; б) земля сухенька; в) Дунай розлився; г) калюж багато. 4. Події на початку твору «Ой на горі вогонь горить» відбуваються а) біля гори; б) в долині; в) за лісом; г) неподалік села. 5. Смерть козака оплакував: а) його кінь; б) вороги;
в) голубка; г) вітер. 6. Кінь у героя твору був: а) біленький; б) сіренький; в) сивенький; г) вороненький. 7. Хто зустрів посланця від козака? а) батько; б) селянські заробітчани; в) кохана; г) сестра з матір’ю.
ПІДГОТОВКА ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 8. Характер події, що відтворений у баладах, переважно: а) трагічний; б) оптимістичний; в) романтичний; г) гумористичний.
9. Хто з рідних найболючіше сприймає смерть козака («Ой летіла стріла»)? Відповідь поясніть прикладом із твору. 10. Обґрунтуйте, як у баладі «Ой на горі вогонь горить» влучно переплітаються історична правда і художній вимисел. Наведіть переконливий приклад з твору.