1) Фольклор. 2) Родинно-побутові пісні. 3) Види родинно-побутових пісень. 4) «Місяць на небі, зіроньки сяють…» 5) «Цвіте терен, цвіте терен…» 6) Образ-символ.
Розрізняти
види й жанри усної народної творчості. Визначати види родиннопобутових пісень. Уміти аналізувати тексти (пояснювати художні засоби, зокрема образи-символи).
Фольклор
Народна лірика
Народний епос
Ліро-епос
Народна драма
Паремія
Пісні
Казка, переказ, байка, легенда, небилиця, анекдот
Балада, дума, історична пісня
Ігри, обряди, народніп’єси
приказки, примовки, прислів'я, каламбури, вітання, прокльони, побажання, афоризми
Обрядові
Родино-побутові
Соціально-побутові
колядка, щедрівка, веснянка, купальська, обжинкова
Про кохання, інтимна, жартівлива
трудова, козацька, чумацька, бурлацька, рекрутська, революційна
Родинно-побутові
пісні — це ліричні поетично-музичні твори, в яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов´язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками.
Сергій Васильківський «А що мати скажуть»
1)
пісні
про
кохання
(дошлюбні
взаємини); 2)
пісні про сімейне життя (родинні стосунки);
3)
пісні
про
трагічні
сімейні
обставини, пов’язані з втратою членів сім’ї (вдовині, сирітські). 4)
Четверту групу становлять пісні, що стосуються
усіх
сімейних
проблем,
особистих почуттів, але висвітлюють їх у
гумористичному
ключі.
Це
—
гумористично-сатиричні пісні. Іван Соколов «З базару»
Пісні про кохання в ліричній
поезії
займають
центральне
місце. Вони відбивають найінтимніші
стосунки між закоханими. У них поєднуються усі людські
почуття
—
прихильності
від і
ніжної
любові
до
ненависті. Ці пісні є дуже драматичними,
психологізованими.
Микола Пимоненко
Побачення
романтичний характер
зображення дійсності, для якого властиві ідеалізація почуттів ліричного героя (наприклад, закохана дівчина ні про що більше не думає, крім свого обранця — не їсть, не спить, чекаючи на побачення з ним):
гіперболізація душевних драм
(втрата коханого сприймається, як кінець життя):
сентименталізація — надмірна
чутливість героїв (вони плачуть, зітхають під час побачень, козак ридає, коли втрачає дівчину):
драматизм, що виявляється у
Микола Пимоненко «Суперниці»
напруженості змісту, психологічній насиченості, контрастності почуттів, небуденності життєвих епізодів;
ліризм — поетизація людських
почуттів, оспівування внутрішньої краси і величі душі.
«Ой у вишневому
садочку там соловейко щебетав», «Місяць на небі, зіроньки сяють…», «Ой у гаю при Дунаю соловей щебече», «В саду ходила, квіти збирала…», «Дозволь, мати, вдову взяти». Микола Пимоненко «Ревнощі»
1. Умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.
2. Художній образ, який умовно відбиває яку-небудь думку, ідею, почуття та ін. 3. Це уявлення, що викликає певне коло асоціацій.
У мистецтві символ – це характеристика художнього образу з точки зору його осмислення, вираження ним якоїсь ідеї. Символу характерна невичерпна багатозначність його змісту. Смисл символу існує в колективній свідомості певної культурної групи. Вогонь – світотворчий елемент і водночас – сила, що знищує.
Рубін – символ царювання, гідності, сили і водночас любові, пристрасті, водночас – довголіття, невразливості.