Успення Богородиці - Чин погребення

ΤΑ ΕΓΚΩΜΙΑ ÏÎÕÂÀËÈ CВЯЩЕННЕ ПОСЛІДУВАННЯ НА СВЯТЕ ПРЕСТАВЛЕННЯ

ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

Âåíåö³іÿ 2014 ðр. Á.

Священик: Слава святій одноістотній, животворній, і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні. Люди: Амінь.

Слава во вишніх Богу і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.). Господи, губи мої відкрий* і уста мої сповістять хвалу Твою (2 р.). Шестипсалміє Псалом 3 О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстали проти мене. Багато тих, що мені кажуть:* „Нема йому спасіння в Бозі!” Але Ти, Господи, щит мій навколо мене,* Ти моя слава, підносиш голову мою вгору. Я голосно візвав до Господа,* і Він вислухав мене з гори святої своєї. Я ліг собі й заснув, і пробудився,* – бо Господь мене зберігає. Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли. Встань, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив Ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих. У Господа спасіння,* і на Твій народ – благословення Твоє.

Псалом 37 О Господи, не докоряй мені у Твоїм гніві,* і не карай мене у Твоїм обуренні. Бо Твої стріли мене прошили,* і рука Твоя спустилася на мене. Нема здорового нічого на моїм тілі з-­‐‑за гніву Твого;* немає цілого нічого в моїх костях з-­‐‑за гріху мого. Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий 2

тягар, що тяжить над мою силу. Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму. Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я. Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі. Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого. О Господи, перед Тобою все моє бажання,* і стогін мій від Тебе не скритий. Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене. Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль. І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве. Я, немов глухий, не чую;* і як німий, що уст своїх не відкриває. Я став, немов людина,* що не чує, в устах якої одвіту немає. На Тебе бо, о Господи, я уповаю;* Ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже. Кажу бо: „Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене”. Я бо ось-­‐‑ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди. Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся. А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять. І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю. Не покидай мене, о Господи,* мій Боже, не віддаляйсь від 3

мене! Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння!

Псалом 62 Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне,* Тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній. Отак і я у святині Тебе виглядаю:* побачити силу Твою й Твою славу. Бо Твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть Тебе. Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у Твоїм імені здійматиму мої руки. Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть Тебе. Коли згадаю на моїй постелі Тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про Тебе. Бо Ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил Твоїх я ликуватиму. Душа моя до Тебе лине,* мене підтримує Твоя правиця. Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні. Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть. А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Алилуя, алилуя, алилуя: слава Тобі, Боже! (3 р.). Господи, помилуй (3 р.). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

4

Псалом 87 Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу і вночі перед Тобою скаржусь. Нехай прийде перед Твоє обличчя моя молитва!* Приклони Твоє вухо до мого благання! Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу. Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став, як чоловік, що допомоги не має. Поміж мерцями моє ложе; немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки Твоєї. Поклав Ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню. Тяжить на мені Твій гнів,* і всіма хвилями Твоїми гнітиш мене. Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти. Очі мої знемоглися від печалі;* до Тебе, Господи, щодня взиваю, до Тебе простягаю мої руки. Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб Тебе хвалити? Хіба звіщатимуть у могилі Твою милість,* у пропасті глибокій – Твою вірність? Хіба чуда Твої у темряві будуть відомі,* і Твоя ласка в землі забуття? Ось чому, Господи, до Тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде Тобі назустріч. Чому, о Господи, відкинув Ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене? Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх Твій – умліваю. Твій палкий гнів пронісся наді мною,* Твої страхіття мене 5

погубили. Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили. Ти віддалив від мене товариша й друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102 Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє – Його святе ім’я. Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств Його ніколи. Він прощає усі твої провини,* зціляє всі твої недуги. Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою та милосердям. Він насичує твій похилий вік благом,* й оновляється, як орел, твоя юність. Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим. Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої. Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву і вельми милостивий. Не буде вічно Він обурюватися,* і не буде гніватись повіки. Не за гріхами нашими учинив Він із нами,* і не за провинами нашими відплатив Він нам. Бо як високо небо над землею,* така велика Його милість над тими, що Його бояться. Як далеко схід від заходу,* так віддалив Він від нас злочинства наші. Як батько милосердиться над синами,* так милосердиться Господь над тими, що Його бояться. Він знає, з чого ми зліплені,* Він пам’ятає, що ми – порох. Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, мов квітка в 6

полі. Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше. Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що Його бояться. І справедливість Його над дітьми дітей тих,* що бережуть Його союз і про заповіді Його пам’ятають, щоб їх виконувати. Господь на небі утвердив престол свій,* і царство Його усім володіє. Благословіте Господа, всі ангели Його,* могутні силою, ви, що виконуєте Його слово, – покірні голосові Його слова. Благословіте Господа, всі Його небесні сили,* слуги Його, що чините Його волю. Благословіте Господа, усі Його твори, по всіх місцях Його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142 О Господи, почуй мою молитву,* у Твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в Твоїй правді. І не входь у суд із Твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед Тобою. Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих. Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині. Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками Твоїми і над ділами рук Твоїх міркую. До Тебе простягаю мої руки:* моя душа, мов спрагла земля, Тебе жадає. Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий Твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

7

Дай мені вранці відчути Твою милість, бо я на Тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до Тебе я підношу мою душу. Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до Тебе прибігаю. Навчи мене творити Твою волю, бо Ти Бог мій.* Нехай Твій добрий дух веде мене по рівній землі. Живи мене, о Господи, імени Твого ради,* у справедливості Твоїй виведи з скорботи мою душу. І в гніві Твоєму знищ моїх супротивників. І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я Твій слуга. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Алилуя, алилуя, алилуя: слава Тобі, Боже! (3 р.).

Мирна єктенія В мирі Господеві помолімся. Люди: Господи, помилуй (за кожним разом). За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся. За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся. За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся. За святішого Вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, Господеві помолімся. За блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся. За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся. За місто це, і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

8

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся. За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся. Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву, біди й нужди, Господеві помолімся. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма Святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо. Люди: Тобі, Господи. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Люди: Амінь.

Бог -­‐‑ Господь, гл. 1 Бог -­‐‑ Господь, і явився нам;* благословен, хто йде в ім’я Господнє. Стих 1: Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо милість Його вічна. Стих 2: Вони навколо обступили мене,* але я ім’ям Господнім переможу їх. Стих 3: Я не вмру, а жити буду,* і розказуватиму про діла Господні. Стих 4: Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі.* Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.

Тропар гл. 1: У різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши 9

Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші (двічі). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. У різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.

І читає 1-­‐‑й стих 17-­‐‑ї кафизми: Блаженні непорочні... Статія перша 1. Блаженні непорочні в дорозі, що ходять у законі Господнім. Життя, у гробі * був покладений Ти, Христе; * і Матір Життя покладається: * дивне видіння для Ангелів і людей.

2. Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, Величаємо Тебе, * Богородице Чистая, * і вшановуємо святе Твоє успення, * і поклоняємося чесному гробові Твоєму.

3. і хто кривди не робить, хто ходить путями Його. Маріям, як умираєш Ти, * Життя вірних? * Як же гріб умістив Твоє тіло, * що вмістило Невмістимого всіми?

4. Ти видав накази Твої, щоб виконувати пильно. Небес Царя, * Бога Ти зродила, * і в Небесне Царство переходиш, * Чистая, по-­‐‑царськи.

5. Якби ж дороги мої були певні, щоб держатися постанов Твоїх, -­‐‑ Від землі Ти перейшла * і від землі ніколи * не відлучаєшся, Всесвятая Богородице, * ізбавляючи весь світ од бід.

6. тоді б я не осоромився, вважаючи на всі заповіді Твої. Вся земля славить * погребення Твоє, Христе, * і співає погребальний спів, Владико, * Пречистій Твоїй Матері всеблагоговійно.

10

7. Щирим серцем Тебе прославлятиму, навчаючись справедливих присудів Твоїх. Ангели, бачачи * Тебе, Чиста, простерту, мертву, * що Життям світові засяяла, * дивувалися і жахалися.

8. Постанов Твоїх держатимусь, – не кидай же мене зовсім. Знову посланий був * Гавриїл від Бога, * і Твоє благовістує ісходження, * Пренебесна, Нетлінна, Чиста.

9. Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? – Коли держатиметься слів Твоїх. У чертог Божественний * Тебе, Невісту Божу, * Жених закликає, Богоневісто, * веселитися завжди боголіпно.

10. Всім серцем моїм шукаю Тебе, – не дай же мені відхилитися від заповідей Твоїх. Престолу Божого, * де світло Тройці * страшне і неприступне, досягла Ти * і спочила, Діво, істинно.

11. В серці моєму сховав я слово Твоє, щоб не согрішити проти Тебе. Перейшовши від землі, * Богові предстала Ти, Богородице, * від Бога ніколи відлучена не бувши * від самої утроби матері.

12. Благословен єси, Господи, навчи мене правосудів Твоїх. Чесне Твоє тіло * тління і у гробі * не зазнало, але з тілом перейшла Ти, * Діво, від землі на Небеса.

13. Устами моїми звіщаю всі присуди уст Твоїх. Всесвятеє Твоє * лице, Пречистая, * і мертве, як рай, явилося, * благодаттю і життям дихає тим, що дивляться.

14. З дороги свідчень Твоїх радію, як маєтком великим. Від нас, дітей * Твоїх, Мати, * прийми любов нашу і пісню ісходну, * що приносимо з глибини душі.

15. Про накази Твої розважатиму і на стежки Твої вважатиму. Відкрий, Мати, * чеснії Твої очі * і споглянь на дітей зібраних, * 11

що Твоє успення славлять чесно.

16. Постановами Твоїми втішатимусь, не забуду слова Твого. Відкрий уста * і дай нам благословення, * Пресвятая Богородице, що преставляєшся * від нас остаточно.

17. Пощасти рабові Твоєму, щоб жив я, – і пильнуватиму слово Твоє. Не залиш нас нині * сиротами, Мати, * од землі на Небо нині брана, * щоб бути разом із Сином і Богом.

18. Відкрий очі мої, щоб я міг бачити дива закону Твого. Довкола ложа * Твого ставши, * тепло взиваємо до Тебе, Діво: * помилуй, Всесвятая, спаси всіх вірних.

19. Чужинець я на землі, – не крий од мене заповідей Твоїх. Прийди нині, Анно, * стань із нами, * будеш очолювати свято * Твоєї Святої Дочки, Богоматері.

20. Омліває душа моя від жадання законів Твоїх на всякий час. Прийдіте, дамо славу * і хвалу Богові, * що призвав Сію у Святеє, * як Святу, за святих більшу.

21. Погрозив Ти гордим, отим проклятим, що од велінь Твоїх блудять далеко. Нині прийняло * Небо преславно * Царицю вселенної і веселиться, * бачачи, як царює Вона з Богом.

22. 3німи з мене сором і зневагу, адже свідоцтва Твої беріг я. Бог слави, * Син Твій, Чистая, * зі славою, як Матір, прийняв Тебе * і посадив праворуч Себе.

23. Теж вельможі сидять та на мене змовляються, але раб Твій роздумує про постанови Твої, Облечена * і прикрашена благодаттю, * нині стала Ти перед Богом, * як Цариця і Мати Божа.

24. і свідоцтва Твої – то потіха моя, то для мене дорадники. Ангели, Діво, * служили Тобі на землі, * Ангели і нині на Небесах * стоять перед Тобою, як раби.

12

25. Душа моя гнеться до пороху, – за словом Твоїм оживи мене. Ангельські воїнства, * злетівшись, * зо страхом стали довкола, * на Твоє, Чесна Владичице, преставлення дивлячись.

26. Оповів я дороги мої, і Ти вислухав мене; навчи мене постанов Твоїх. І нині * розумні сили * мисленно з нами предстоять і співають, * преставлення славлячи Твоє.

27. Дай мені розуміти дорогу повелінь Твоїх, – і про чуда Твої міркуватиму. Від країв землі * прийшли учні Христові * послужити погребенню Твоєму, Владичице, * й оспівати Твоє успення, Чистая.

28. Тане душа моя від смутку, постав мене за словом Твоїм. Христос Бог, Діво, * Ангелів Своїх * і Божественних апостолів послав * на погребення Матері, як личить Синові.

29. Дорогу неправди від мене відсунь і подай ласкаво закон Твій. Усі душі * святих праотців, * і пророків, і праведників зійшлися, * щоб принести ісходну пісню.

30. Дорогу істини я вибрав, поставив присуди Твої перед собою. Тебе, що живеш * і нині по смерті, * Богородице Чистая, славить * усе множество Небесних і земних.

31. Пристав я міцно до свідчень Твоїх, – Господи, не посором мене. Живеш і по смерті, * Живоприємне Джерело: * від життя-­‐‑бо до Життя перейшла Ти, * що зродила Всежиттєве Життя.

32. Бігтиму шляхом заповідей Твоїх, бо пошириш Ти серце моє. Хоч і умираєш, Діво, * нині подібно до нас, * але всіх Царицею являєшся, * бо зачала Ти Творця всіх.

33. Путь постанов Твоїх покажи мені, Господи, – і буду 13

триматися її до кінця. Хоч і ховаєшся * в малому гробі, Діво, * та відкрилося Тобі саме Небо, * і на престол прийняв Тебе Бог.

34. Дай мені розум, і берегтиму закон Твій, буду триматися його всім серцем. З лона Отчого * народився Бог, * і в лоно Твоє, Непорочная, ввійшов, * і прийняв Тебе, Чистая, в обійми.

35. Настав мене на стежку заповідей Твоїх, бо в ній я знайшов уподобу. Бог похований був * – і Мати Божа; * Бог у темінь зійшов * – і Мати Божа.

36. Серце моє прихили до свідчень Твоїх, а не до наживи. Сина, Діво, * і на Хресті не залишила Ти; * сього ради і Він не залишив Тебе * і стоїть перед Тобою нині тілесно.

37. Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, – на дорозі Твоїй оживи мене. Гріб Сина * прославляєш Ти, як Мати, * і Він, Діво, Твоє святе успеніє * воспрославляє божественно.

38. Для Твого раба сповни слово Твоє, що на страх Твій воно. Восхвалили Тебе * всі Ангели Божі, * коли вище Небес Ти піднялася, * і, упавши, поклонилися шанобливо.

39. Відверни від мене зневагу, якої боюся, бо благі закони Твої. Прийшовши до престолу * Всевишнього Бога, * упавши, як слугиня, Ти поклонилася * і предстала єси, бачачи Бога.

40. Ось я прагну наказів Твоїх, – оживи мене по Твоїй правді. О, радість невимовна! * О, шана безмірна! * Маріям із Ісусом, Своїм Сином, * царює на Небесах і на землі.

41. І хай зійде на мене, Господи, милість Твоя, спасіння Твоє за словом Твоїм, Богородице Діво, * відійшовши від землі, * сущих на землі не залиш, * оберігаючи тих, що поклоняються преставленню 14

Твоєму.

42. і хай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо уповаю на слово Твоє. Із Небес, Мати, * де Ти нині перебуваєш, * споглянь на землю й будь благоутробна, * і помилуй світ, Благая.

43. І не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів. Коли апостоли * тіло Твоє пресвяте * побачили, Богородице Чистая, * припавши, поклонилися в шанобі.

44. І пильнуватиму закон Твій завжди, по вік віку. Псалми ісходні, * і співи, і пісні, * склавши хор, співали Тобі, * чудуючися славі Твоїй, Чистая.

45. І ходитиму в широкості, бо заповідей Твоїх шукаю. Боголіпним, Діво, * Твоїм сяянням * там осяяні, раділи, бо неначе * Сина Твого бачили.

46. І звіщатиму перед царями про свідоцтва Твої, – і не зазнаю я сорому. Живоначального * Твого тіла * якими руками нині торкнемося, Всенепорочна, промовляли, * Годувальнице Слова, Чистая?

47. І розкошуватиму веліннями Твоїми, бо люблю їх вельми, Які слова, Діво, * Тобі мовимо нині? * Які пісні, преоспівана Владичице, * принесемо успенню Твоєму?

48. і руки свої простягну до велінь Твоїх, що їх возлюбив я, і буду роздумувати про постанови Твої. Маріям Діво, * приємні Богові * ім’я й істото, – як же померла Ти, * що обожила природу смертних?

49. Пом’яни слово Твоє рабові Твоєму, що його повелів Ти чекати мені. Як же бачено Тебе * бездиханною? * Ти ж Давущого всяке дихання зродила невимовно! * О, нове, Діво, сподіяння!

50. Се розрада моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.

15

Перевищивши * природні закони, * як же Ти підкоряєшся законам природи, Владичице, * і звідуєш смерть, як ми?

51. Горді знущалися з мене вельми, та я не відступив від закону Твого. Різдвом Твоїм, Діво, * Ти зупинила * грізне смерти устремління; * як же нині нашестю смерти уступаєш?

52. Згадую я, Господи, присуди Твої одвіку, – і втішаюся. Вогненосна купина, * як кліщами смерти * була схоплена Ти, Богоневісто, * що носила Вогонь Божества?

53. Буря мене охопила через нечестивих, що опускають закон Твій. Спочила Ти, Діво, * а не вмерла нині, * і, в житті кращому і безсмертному пробудившися, * знайшла Себе у плоті.

54. Співи для мене – Твої постанови у домі вигнання мого. Божественний кивот * завіту з нами Божого * оселяється у скинії дивній, * у домі Божому.

55. Вночі пам’ятаю Ім’я Твоє, Господи, і тримаюся закону Твого. Золота стамна, * у якій манна * збереглася, переходить од землі * Маріям Богоотроковиця до Бога.

56. Отсе сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. Бога і Слова * крило на крило * Небесне сходить над усяке слово * – Богоневіста Чистая.

57. Доля моя – Господь; я мовив: Берегтиму слово Твоє. Євангельська * многоцінна перлина * заскарбилася нині у таємних * скарбницях Божих.

58. Благаю Тебе всім серцем: учини мені милість за словом Твоїм. Зменшеним образом * Провидіння * Бога, що воплотився, є саме се таїнство * – переселення Твоє до Бога.

59. Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої 16

звернув. Бачачи Тебе, Діво, * Матір Божу, * ніби завше бачили ми Бога; * як же нині стерпимо розлуку?

60. Спішивсь я і не барився, велінь Твоїх щоб пильнувати. Тебе, що придбала * Духа Божого, * Який у Тебе, Богоневісто, вселився, * бездиханною бачимо, і наш дух знемагає.

61. Тенета безбожних мене оточили, та не забув я закону Твого. Богородице Діво, * радосте наша; * Богородице, проповідання наше; * Богородице, куди відходиш від нас?

62. Опівночі встану Тебе прославляти – за присуди Твої праведні. Куди відходиш, Діво? * Куди переселяєшся нині? * Вище над Небеса злетіла Ти, * залишивши на землі пташат.

63. Приятель я всім, хто боїться Тебе й хто накази Твої береже. Давиде богоотче, * будь із нами нині * в ісході Матері Бога нашого * і в благознаменитий день свята.

64. Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене постанов Твоїх. Заклич і нині * до Ангелів Божих: * Підніміте брами, щоб прийняти * Матір Божу боголіпно.

65. Добре вчинив єси з Твоїм слугою, Господи, за словом Твоїм. Красний красою, * Цар Небесний * нині краси Матері зажадав * і покликав Її в Небеса.

66. Доброго розуму та пізнавання навчи мене, бо на заповіді Твої я звіряюся. Хоч і приймаєш погребення, * Діво, як смертна, * але, як Мати Божа, востаєш * Духом Божим, Усемогутнім.

67. Поки ще не був я упокорений, блудив я; тепер же пильную слова Твого.

17

Богоприємне тіло, * хоч і в гріб вселяється, * але в гробі перебувати не звикло, * востає ж силою Божественною.

68. Ти добрий, і чиниш добро; навчи мене Твоїх постанов. Погребення Твоє, Богородице, * ліствице Небесная, * стало для Тебе ліствицею, якою зійшла Ти * до Бога, сущого вгорі її.

69. Горді вимишляють на мене неправду, я ж усім серцем бережу заповіді Твої. Світлоносний свічник * незаходимого Світла * під землею ненадовго сокривається, * але поставляється світлим на висоті.

70. Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, я ж розкошую з закону Твого. Бувши один раз * Богом проклятою, земля * освятилася погребенням Бога нашого, * і нині знову – погребенням Твоїм, Мати.

71. Добре мені, що був я упокорений, щоб навчитися постанов Твоїх. З Небес упав нікчемно * в давнину безплотний; * вище над Небеса чудно сходить нині * плотоносная Діва Маріям.

72. Ліпший для мене закон уст Твоїх, аніж тисячі золота і срібла. Твої, Чистая, * велич і слава * ввійшли перед лице слави Господа, * коли преставилася Ти від землі. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Оспівуємо Тебе, * Слово, всіх Бога, * із Отцем і Святим Твоїм Духом, * і славимо Божественний образ Твій. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Блажимо Тебе, * всі роди, * Богородице Приснодіво Владичице, * і славимо успеніє Твоє. І знову правий крилос співає перший стих: Життя, у гробі * був покладений Ти, Христе; * і Матір Життя покладається: * дивне видіння для Ангелів і людей.

18

Далі мала єктенія і виголос: Ще і ще в мирі Господеві помолімся. Люди: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю. Люди: Господи, помилуй. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма Святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо. Люди: Тобі, Господи. Бо благословилося Твоє Ім'ʹя і прославилося Твоє Царство, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Люди: Амінь.

Після кадіння священика лівий крилос починає другу статію. Статія друга Достойно єсть величати Тебе, Життєдавця, * що возвеличив живоносне преставлення * Матері Твоєї Чистої.

73. Руки Твої сотворили мене й збудували мене; врозуми мене, і хай навчусь я заповідей Твоїх. Достойно єсть величати Тебе, Богородице, * що душу Божественну і непорочну * в руки Бога положила.

74. Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, бо я уповаю на слово Твоє. О, чудо нове! Двері у Двері, * Небо в Небо нині йдуть, * і Престол Божий до Престолу Божого.

75. Знаю, Господи, що присуди Твої праведні, і справедливо понижав Ти мене. Стало й здивувалося все множество Ангелів, * побачивши, як 19

Христос Бог неприступний * приступає до Матері і шану Їй віддає.

76. Хай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до раба Твого. Вжахнулося, бачачи у трепеті, як Бог знову сходить, * і душу на руки приймає, * і підноситься у славі Божественній.

77. Хай зійдуть на мене щедроти Твої, – і житиму, бо закон Твій – розрада моя. Вжахнися, Небо, і ти, земле, закарбуй глаголи: * Бог, що над усім, перше сходив * – і нині вдруге зійшов на землю ради Матері.

78. Хай посоромляться горді, що гнітять мене незаслужено, я ж буду роздумувати про заповіді Твої. Премудрість, дім свій од землі переставивши * у дім Свій наднебесний, * нині сповнила його слави Божественної.

79. Хай повернуться до мене ті, що бояться Тебе, – і звідають свідоцтва Твої. Не з Неба зійшла Богоневісная Діва, * але на Небеса піднялася * як Та, що народила Небесного Царя.

80. Хай буде серце моє непорочне в постановах Твоїх, щоб я не посоромився. Нині прохідним і для людей стало Небо: * прийдіте ж бо, всі христоноснії, * піднімемося з Матір’ю Божою.

81. Знемагає душа моя за спасінням Твоїм, – уповаю я на слово Твоє. В землю Ти поникла, неорана земле Господня, * що Колос життя зростила, * і в країні проросла Небесній.

82. Очі мої знемагають за словом Твоїм та питають: “Коли потішиш мене?” Сонце, що бачило раніше, як зайшло Сонце Правди, * бачить нині, як і Місяць заходить * – Діва і Матір Світла.

20

83. Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. Гріб несвітлий покрив приосінену * і світлоносну гору Господню, * що покрила Небеса доброчесністю.

84. Скільки єсть днів для Твого раба? Коли вчиниш суд над моїми гонителями? Хоч і перейшла Ти від землі на Небо, Діво, * одначе уся земля радіє * і славить преставлення Твоє.

85. Яму викопали на мене горді, а се не за законом Твоїм. Хоч і в Небесах схоронилося нетлінне тіло Твоє, Діво, * одначе благодать Твоя проливається * і наповнює все лице землі.

86. Всі заповіді Твої справедливі; неправедно мене переслідують, – допоможи мені. У піснях до Бога, молитвах і пощеннях, Діво, * в сії дні Ти перебувала, * очікуючи Свого преставлення.

87. Замалим не погубили мене на землі, – та я не покинув заповідей Твоїх. Радіє душа, і лице світлом променіє, * коли відходиш Ти до Господа, * Всесвятая Госпоже вірних.

88. Оживи мене за милістю Твоєю, – і триматимуся свідчення уст Твоїх. Ось ми, вірні, надгробну пісню Тобі учиняємо, * нашого життя початку, * перед гробом Твоїм стоячи благочесно.

89. Навіки, Господи, слово Твоє в Небесах пробуває. Любов’ю, вірнії, нині зранку линучи, * славословимо Тебе, Владичице, Діво Непорочная, * і славимо успення Твоє.

90. З роду в рід істина Твоя; Ти землю поставив – і стала вона. Пом’яни нас у Царстві Небеснім, * вірних співців Твого преставлення, * Діво Богоневісто.

91. Усе за Твоїми судами сьогодні стоїть, усе-­‐‑бо Тобі служить. Нині Сильний, за Твоїм передреченням, * велике вчинив Тобі, Пречистая Діво, * Неба і землі Сотворитель.

21

92. Якби закон Твій та не був розрадою мені, то я був би загинув у недолі своїй. Предстоїш нині Божеству Триіпостасному, * лицем до лиця бачачи, * там, де лиця закривають Серафими.

93. Повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними оживляєш мене. Небо нині радіє посполу з землею і ликує, * люди з Ангелами єднаються * у преставленні Чистої на Небо.

94. Твій я: спаси мене, бо наказів Твоїх шукаю. Йоаким нині теж радіє славі * Дочки своєї і Богоотроковиці * – невисловленній і Божественній істинно.

95. Чигають грішники, щоб погубити мене; я ж на свідоцтва Твої вважаю. Гетсиманія, що блаженний і дівственний * гріб прийняла, ублажається, * вшановувана, як чертог царський.

96. Всього досконалого бачив я кінець, та вельми широка заповідь Твоя. Прийдіте, вірні, святому гробові Господа * і Всесвятої Його Матері поклонімся * зо страхом і радістю.

97. Як же люблю я закон Твій, цілий день він – розмова моя. Єрусалим обійдімо всі сумлінно, * і узримо таїнства Божі, * що заради нас звершилися.

98. Твоя заповідь робить мудрішим мене од моїх ворогів, – вона-­‐‑бо навіки моя. Ангели чесно супроводжують чесний гріб Твій, Чиста, * що світлом священним, наче блискавка, сяє, * просвічуваний світлом Божим.

99. Понад усіх учителів моїх став я розумний, бо свідоцтва Твої – розважання моє. Вжахнулися всі духи повітряні * від на Небеса Твого сходження * і затремтіли від держави Твоєї, Чистая.

100. Став я мудріший за старших, – бо держуся наказів Твоїх.

22

Затремтів сатана, узрівши світло слави Матері Божої, * що з висоти блискавично пройшло аж до аду, * і, плачучи та стогнучи, візвав: Що мені й Тобі, Мати Божа?

101. Від усякої стежки лукавої стримую ноги мої, щоб держатися слова Твого. О, багатство Христа Бога! О, безмірна глибино любови! * І найнижчі царини землі * сповнилися преславним явлінням Матері.

102. Од присудів Твоїх не ухиляюся, Ти-­‐‑бо навчаєш мене. Перше задля нас зійшов Христос до аду, * нині ж Діва Маріям зійшла на Небо, * на радість і поміч нам.

103. Яке ж солодке слово Твоє для піднебіння мого, солодше від меду устам моїм! Сходженню Божому й восходженню Твоєму, Діво, * поклоняюся, славлю їх і вшановую, * як причину мого входу в життя.

104. Од заповідей Твоїх я мудріший стаю, тому ненавиджу всяку путь неправди. Пояс чесний, як свідчення Твого з плоттю * нині до Бога преставлення, * вручаєш, Діво, Томі.

105. Світильник для ніг моїх – слово Твоє і світло для стежок моїх. Хоч і нині знову не встиг Тома близнюк, * але таїн сподобився, * преславним воскресінням Христа.

106. Присяг я – і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. О, протиборний і невгомонний сліпий натовпе! * Сина на страту хресну віддав ти * і нині руки воздвигаєш на Матір.

107. Знеможений дуже я, Господи, – за словом Твоїм оживи мене. Як до кивоту кивота Бога Живого * доторкнутися, лукавий, 23

дерзнув ти? * Але рук відсіченням – суд наспів.

108. Зволь прийняти уст моїх жертву, Господи, і навчи мене Твоїх присудів. Долі Тебе, Чистая, Апостоли обступили, * вгорі ж Тебе Сили зустрічали * як Ангелів Владичицю і смертних.

109. В небезпеці душа моя завше, та не забув я закону Твого. Плач священний учиняючи, до Тебе, Діво, взивали: * Як же Тебе, Божу палату, * покриємо землею, як личить мертвим?

110. Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. Як же покладемо до гробу Тебе, Чиста, * Сина і Слова рай словесний, * над усякий ум і слово?

111. Твої свідоцтва – спадкоємство моє повіки, вони-­‐‑бо – радість серця мого. Словами Божественними богопроповідників утішаючи, * множество скорботи розігнала Ти, * промовивши до них по-­‐‑ материнськи, Богомати.

112. Серце моє нахилив я, щоб чинити Твої постанови, – повік, до кінця. Діти Господа і Сина Мого! * Радість відходу Мого до Бога * не перетворюйте у плач сльозами вашими.

113. Ненавиджу двоєдушних, а люблю – закон Твій. Заступницею перед Богом ось відходжу в понадсвіття, * але з вами в світі є Я повсякчасно, * із Господом, як Він обіцяв.

114. Ти моя охорона та щит мій, – на слово Твоє надіюся. Жахаємося доторкнутися до всесвятого і богоприємного * тіла Твого, Чистая, раби Твої, * і поховати Матір Життя.

115. Відступіться від мене, злочинці, і пильнуватиму заповіді Бога мого. Які шати, які пелени, Діво, яке миро, * які ж пісні надгробні принесемо * погребенню Твоєму, Чистая?

24

116. Підтримай мене за словом Твоїм, і житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому. Царі земнії і багатії людські * моляться лицю Твоєму, Діво, * як Дочці Царя Небесного.

117. Підкріпи мене – і спасуся, і в Твої постанови завжди дивитимусь. Бог спочив у Матері на землі, як Немовля; * нині ж на Небі спочиває * і веселиться Мати в Бозі.

118. Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні – неправда. Нині Маріям веселиться, бачачи * на престолі Божім всенепорочне * тіло Господа обожене.

119. Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому возлюбив я свідоцтва Твої. Нині почула Ти там невимовні слова, Діво, * і недовідоме й таємне * премудрости явив Тобі Бог.

120. Зо страху Твого моє тіло тремтить, і боюся присудів Твоїх. Взявся від землі преславний град Господній, * що про Нього преславне говорилося, * і ввівся в дім Божий.

121. Я чинив право і правду, – гнобителям моїм мене не видай. Взялася від землі земля неосквернена і незаймана, * що з Неї сотворився новий Адам, * праотця Адама Сотворитель.

122. Будь запорукою слузі Твоєму на благо, хай не гнітять мене горді. Небо нині колісницю Божу * незчисленним почтом Святу приймає, * з міріядами Ангелів, преславно.

123. Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї. Днесь од землі чистий і всесвятіший Образ * новим чином возноситься туди, * де Первообраз перебуває.

25

124. Вчини з Твоїм рабом за милістю Твоєю і навчи мене постанов Твоїх. Благоучинений Образ, * Красу землі прещедру, * нині боголіпно переселяє Бог на Небо.

125. Я раб Твій, зроби мене мудрим, – і свідоцтва Твої спізнаю. Книга таїнственна, що в Ній написалося Слово Боже, * в руки Бога покладається * для запису Небесних тайн.

126. Час Господеві діяти: зневажили закон Твій. Як голубка, вражена любов’ю, Діво, * Престол Божий облітаєш, * відлетівши із гнізда, що на землі.

127. Тим і люблю Твої веління, над золото, над щире. Землі і Неба Всецарице, Дивная Маріє, * до Царства введи * тих, що славлять успення Твоє.

128. Тому всі веління Твої вважаю за слушні, а всяку путь неправди ненавиджу. Засни, Чистая, успенням Твоїм живоносним, * утихомир Церкви спокуси * й утверди її, як Благая.

129. Чудові свідоцтва Твої, тому держиться їх душа моя. Оспівуємо нині успення і погребення Твоє, Чиста, * і всі вірно ублажаємо Тебе, * відкуплені від смерти Твоїм Родженням.

130. Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить. Тебе, Ложе чесне, святе і богоприємне, * на ложі чесно бачачи, * Апостоли голосили з плачем.

131. Розкриваю уста мої і, як повітря вдихаю – так заповідей Твоїх жадаю. Озбройся, Чесна, Вседівича Діво Маріє, * і перемагай, і царюй * на віки віків з Богом. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Безначальний Боже, Співвічне Слово і Душе Святий, * вознеси ріг християн, * як Усемилостивий і Благий.

26

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Життя народивши, Всенепорочная Чистая Діво, * до Життя преставляєшся Ти нині; * істинного життя сподоби і всіх вірних. І знову другий крилос, стих перший: Достойно єсть величати Тебе, Життєдавця, * що возвеличив живоносне преставлення * Матері Твоєї Чистої.

Потім мала єктенія і виголос: Ще і ще в мирі Господеві помолімся. Люди: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю. Люди: Господи, помилуй. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма Святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо. Люди: Тобі, Господи. Бо святиться і прославиться всечесне й величне Ім’я Твоє, Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Люди: Амінь.

Після кадіння священика правий крилос починає третю статтю, на глас 3. Статія третя 132. Зглянься на мене і помилуй мене, як чиниш тим, що люблять Ім’я Твоє. Роди всі пісню * погребенню Твоєму * приносять, Діво.

133. Кроки мої спрямуй за словом Твоїм, не дай ніякій кривді запанувати надо мною. Гряди сюди, все творіння, * пісні ісходні * принесемо Діві.

27

134. Од людського утиску визволь мене, і Твої заповіді я пильнуватиму. Ученики Христа мого * погребають тіло * Матері Бога мого.

135. Хай засяє лице Твоє на раба Твого, і навчи мене уставів Твоїх. Ангелів і Архангелів * чини предстоять * і оспівують невидимо.

136. Пливуть водні потоки з очей моїх, бо не додержується вже закон Твій. Жони чеснії * з апостолами * голосили, плачучи.

137. Праведний Ти, Господи, і прямі Твої присуди, Діво, що мужа не знала, * Мати Бога Вишнього, * як стерпимо болість?

138. бо Ти заповів справедливі свідоцтва Твої і щиру правду. Твій нині відхід * – радість усьому світу, * нам же – плач скорботний.

139. Горливість за Тебе сушить мене, бо противники мої забули слова Твої. У Твоїй Матірній любові * і в піклуванні Твоїм * не залишай нас сиротами.

140. Вельми очищене слово Твоє, і раб Твій любить його. Світло наше, Діво, * як стерпимо не зріти * Твої солодкі очі?

141. Малий я і погорджений, та не забуваю велінь Твоїх. Як мовчанням боголюбні * й богословні Твої уста, * о горе, зв’язалися?

142. Праведність Твоя – праведність вічна, і закон Твій – істина. Від Матері Учителя * нашого не відступимо, * – апостоли взивали.

143. Напасть і горе на мене напосіли, та повеління Твої – втіха моя. На хмарах знову * проведемо Тебе, Діво, * до Осель Небесних.

28

144. Правда свідчень Твоїх вічна, – подай мені розуму, і буду жити. Жезл святий, * покладений у гріб, * життя ростить.

145. Цілим серцем кличу: почуй мене, Господи, і буду держатись уставів Твоїх. У гріб поклали * Ту, що мертвих із гробів * воздвигла Різдвом Своїм.

146. Кличу до Тебе: спаси мене, і берегтиму свідоцтва Твої. Куди відходиш, Мати? * – друг і дівственик * по-­‐‑синівськи взивав.

147. Світанок я випередив і вже кличу, уповаю на слово Твоє. В радість Сина Твого * відходиш, Богомати, * і веселишся, і радієш.

148. Мої очі сторожі нічні випереджають, щоб розважати над словом Твоїм. Невже знову в Кану * на шлюб Ти покликана * нині з апостолами?

149. Почуй же голос мій по милості Твоій, Господи, оживи мене із Твого присуду. Забери, Діво, * до Божественного Твого Сина * і мене нині, дитя Твоє.

150. Наблизились ті, що за чином ганебним ганяють, од закону Твого далекі, Престав мене, Мати, * нині Твоїм преставленням * до Зродженого з Тебе.

151. та близький Ти, Господи, і всі Твої веління – праведність. Хай предстанемо разом * на Небесах славі, * як при Хресті – стражданню.

152. Віддавна я знаю зі свідчень Твоїх, що навіки заснував їх Ти. З міріядами духів * зійшов Владика; * Гетсиманіє, веселися.

153. Поглянь на горе моє і визволь мене, бо я не забуваю закону 29

Твого. Учеників соборе, * веселися, бачачи * Господа у славі.

154. Розсуди справу мою й ізбав мене, за словом Твоїм оживи мене. Вся земля хай заграє, * узрівши сьогодні, * як Бог знову сходить.

155. Далеке від грішників спасіння, бо не шукають постанов Твоїх. Вийдім скоро * на стрітення Господа, * що зійшов знову.

156. Милість Твоя, Господи, многа; оживи мене за Твоїм присудом. Почуймо всі Бога, * що бесідує нині * з Матір’ю Всенепорочною.

157. Багато в мене напасників і противників, – але від свідчень Твоїх не відхиляюся. О, Найсолодша Мати, * до Найсолодшого Сина * прийди, радіючи.

158. Бачу відступників і бриджуся ними, бо не бережуть слова Твого. Дивись, ось нині * Син Твій прийшов * Тебе до Себе прийняти.

159. Глянь, як люблю я заповіді Твої; по милості Твоїй, Господи, оживи мене. Прийшов, – говорить, * – щоб перед лицем слави Отця * явилася слава Матері.

160. Правда – підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї – навіки. Славлю Твоє, Боже Мій, * – Мати до Сина говорить, * – крайнє добросердя.

161. Князі безвинно гонять мене, та серце моє боїться слова Твого. Славлю Тебе, Сину Мій, * і поклоняюся славі * Твоєї величности.

30

162. Радію я словом Твоїм, немов той, що здобич велику знайшов. Близько до Отця Мого * прийди, ближняя Моя, * од землі уставши.

163. Ненавиджу неправду і бриджуся нею, – люблю закон Твій. Ти – сад замкнений, * де дерево життя * і безсмертя.

164. Сім раз на день славлю Тебе за присуди Твої справедливі. Ти єси джерело запечатане, * в якому потік солодкости * всеневимовної.

165. Глибокий мир тим, що люблять закон Твій, – і нема для них спотикання. Піснесловлю, Сину Мій, * Божества Твого * Пребожественного державу.

166. Уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої. Піснесловлю, Боже Мій, * сходження Твоє * і чоловіколюбіє.

167. Душа моя держить свідоцтва Твої і любить їх вельми. Прийди, красна Моя, * насолоджуйся красою * Сина Твого і Сотворителя.

168. Пильную заповіді Твої і свідоцтва Твої, бо всі дороги мої перед Тобою. Прийди, Мати Моя, * в радість Божественну * і в Царство.

169. Хай наблизиться моління моє перед лице Твоє, Господи; за словом Твоїм подай мені розуму. Прийди, Маріє, * де співпоклоняємий є * Отець, Син і Дух.

170. Хай прийде благання моє перед лице Твоє; за словом Твоїм визволь мене. Що Тобі воздам, * Боголюдино, Сину Мій, * Раба – Владиці?

171. Хай вимовлять уста мої хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене. Що Тобі нині принесу * на Небеса, Боже Мій, * якщо не душу і тіло?

31

172а. Хай язик мій звіщає слово Твоє, Славлю Отця, * оспівую Тебе, Сина Мого, * і поклоняюся Духові.

172б. бо всі Твої веління – справедливість. Слава Тобі, Богородице, * слава Твоєму різдву, * слава і успенню.

173. Хай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої. Адам і Єва * чудувалися, * бачачи славу Діви.

174. Прагну спасіння Твого, Господи, і закон Твій – розрада моя. Йоакиме й Анно, * блаженні ви єсте, * народивши світові Дочку.

175. Хай жива буде душа моя, і хай славить Тебе, а Твій присуд хай допоможе мені. Препрославлену, * в вишніх горницях оселену, * як Матір Божу.

176. Блукаю, мов та овечка загублена, – пошукай же раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув. Мир – Церкві, * людям Твоїм – спасіння * даруй Твоїм успенням. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. О, Тройце, Боже мій, * Отче, Сину і Душе, * помилуй світ! І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Видіти Царство * Сина Твого, Діво, * сподоби Твоїх рабів. Потім обидва крилоси -­‐‑ стих перший: Роди всі пісню * погребенню Твоєму * приносять, Діво.

Одразу Благословенні на гл. 5. Коли ж співаються Благословенні, кадять два диякони або диякон з ієреєм. Благословенная Владичице, * просвіти м’я світлом Сина Твого. Ангельський собор здивувався, * бачачи, як до мертвих Тебе 32

залічено, * що душу в руки Бога віддала * і з Богом зійшла, Пренепорочная, * зі славою Божественною * в Оселі Небесні. Благословенная Владичице, * просвіти м’я світлом Сина Твого. Пощо радість зі сльозами, * Богопроповідники, розчиняєте? * Прийшов Близнюк, вишнього розуміння повен, * і завізвав апостолів: * Видите ви пояс і зрозумійте * – Діва воскресла із гробу. Благословенная Владичице, * просвіти м’я світлом Сина Твого. Ученик, що не вірив, Владичице, * у Воскресіння Сина Твого, * нині увіряє інших у востанні Твоєму, говорячи: * Час ридання минувся, не плачте, * а воскресіння * Діви вістіте. Благословенная Владичице, * просвіти м’я світлом Сина Твого. Богоносним, Діво, учням, * що зібралися коло гробу Твого і ридали, * явився Тома і вістує, кажучи: * Чому Живу між мертвими собі уявляєте? * Воскресла-­‐‑бо, * як Бога Родителька. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Поклонімся Отцю, * і Його Синові, і Святому Духові, * Святій Тройці * в Єдиній Істоті, * з Серафимами взиваючи: * Свят, Свят, Свят єси, Господи. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Життєдавця родивши, * до життя нестаріючого перейшла Ти, * радість же, Діво, * замість печалі подала єси учням; * Ти з гробу триденно востала, Діво, * як і Господь. Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3)

Після Благословенних мала єктенія і виголос. Ще і ще в мирі Господеві помолімся. Люди: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю. Люди: Господи, помилуй.

33

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма Святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо. Люди: Тобі, Господи. Бо Тебе хвалять всі сили Небесні, Отця, і Сина, і Святого Духа, і Тобі славу возсилають нині, і повсякчас, і на віки віків.

Відтак степенні, 1-­‐‑й антифон 4-­‐‑го гласу: Від юности моєї вельми воюють зі мною пристрасті,* але Ти сам, Спасе мій. за хорони мене і спаси. Ненависники Сіону, ви будете засоромлені Господом,* бо як трава від вогню всохнете. Слава і нині: Кожна душа живиться Святим Духом і чистотою пишається,* і таїнственно просвітлюється єдністю Святої Тройці.

Євангеліє Священик: Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість, будьмо уважні. Прокімен гл. 4: Люди: Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Стих: Слухай, Дочко, і споглянь, і прихили вухо Твоє.

Священик: Господу помолімся. Люди: Господи помилуй. Священик: Бо Ти святий єси, Боже наш, і в святині перебуваєш, і ми Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Люди: Амінь.

34

Всяке дихання (гл. 4) Всяке дихання * нехай хвалить Господа. Стих: Хваліте Бога у святих Його. Стих: Хваліте Його у тверді сили Його.

Священик: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молім. Люди: Господи, помилуй (3 р.). Священик: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія. Мир всім. Люди: І духові твоєму.

Священик: Від Луки святого Євангелія читання. Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі. Будьмо уважні. Тими днями Марія зібралася і пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. Як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулося дитя в Її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і скликнула сильним голосом, і сказала: – Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого! Звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос Твого привітання залунав у моїх вухах, дитя з радости здригнулось у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане Їй від Господа. І мовила Марія: – Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо Він зглянувся на покору раби своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній і святе Його ім’я. Марія пробула в Єлисавети місяців зо три; потім вернулася до дому свого. (Євангеліє від Луки 1,39-­‐‑49,56). Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

35

Псалом 50 Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї,* і багатством щедрот Твоїх очисти мене з беззаконня мого. Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною. Проти Тебе єдиного я згрішив* і перед Тобою зло вчинив; То й правий Ти в словах Твоїх* і переможеш, коли будеш судити. Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя. Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив Ти мені. Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу. Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти. Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого,* і Духа Твого Святого не відійми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого,* і духом владичним утверди мене. Вкажу беззаконним дороги Твої,* і нечестиві до Тебе навернуться. Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість Твою.

36

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу Твою. Бо якби Ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле Тобі. Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить. Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські. Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар Твій тельців.

Після 50-­‐‑го псалма: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. (гл. 6): Молитвами святих Апостолів,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших. І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Ради молитов пречистої Богородиці,* Милостивий, очисти* безліч гріхів наших. Стих: Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і багатством щедрот Твоїх очисти мене з беззаконня мого Стихира Успення. (гл. 6): Коли наближався час переставлення Твого тіла,* тоді апостоли, обступивши Твоє ложе,* з тремтінням дивилися на Тебе.* Жах охопив їх, коли вони дивилися на тіло Твоє.* Петро ж із сльозами взивав до Тебе:* О Діво, ясно бачу простертою Тебе,* що народила Життя всіх, і дивуюся,* бо в Тобі вмістилася радість вічного життя.* Тому молися, Пречиста, Синові й Богові Твоєму,* щоб Він зберіг дітей Твоїх перед усяким лихом.

Священик: Спаси, Боже, людей Твоїх, і благослови спадкоємство Твоє; навідайся до світу Твого ласкою своєю і 37

милосердям.* Підійми знамено християн православних і пошли нам Твоє багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії;* силою чесного і животворного Хреста;* заступництвом святих небесних сил безтілесних;* святого і славного пророка, предтечі і хрестителя Івана;* святих, славних і всехвальних Апостолів;* святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова й Івана Золотоустого, Атанасія і Кирила;* святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця;* святих слов’янських апостолів Кирила і Методія;* святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира;* святого священномученика Йосафата;* святих, славних і переможних мучеників;* преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших;* святих і праведних богоотців Йоакима й Анни,* і святого (якого храм), і всіх Святих,* – молимо Тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось Тобі, і помилуй нас. Люди: Господи, помилуй (12 р.). Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина Твого, з Яким Ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні. Люди: Амінь.

КАНОН

Перший канон Успення, глас 1 Пісня 1 Творіння Косьми Маюмського Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

38

Безтілесні сили проводжають божественне Твоє тіло на небесний Сіон; несподівано ж зібралися апостоли від країв землі, Богородице, і предстали перед Тобою; з ними ж, Пречиста Діво, і ми прославляємо чесну пам'ʹять Твою. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Перемоги почесті прийняла Ти єством, Чиста, народивши Бога; однак, уподібнюючись Творцю Твоєму і Сину, Ти підкорюєшся природним законам, вище єства; тому, помираючи, з Сином вічно перебуваєш.

Другий канон Успення, глас 4 Творіння Йоана Дамаскина Стих: Пресвята Богородице, спаси нас. Діви отроковиці з Маріам пророчицею, пісню відхідну нині викликуйте: Діва бо і єдина Богомати переселяється на небо. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Достойно прийняли Тебе небесні божественні оселі, Пречиста, як одухотворене небо; і предстала Ти прикрашеною як Невіста всенепорочна, перед Царем і Богом. Катавасія: Відкрию уста мої, і наповняться духом,* і слово промовлю до Цариці Матері* і, світло радіючи,* прославлю Її чудеса.

Пісня 3 Перший канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Жону мертву, але вищу за природу і Матір Божу, побачили Тебе, всенепорочна, славні апостоли і зі страхом доторкалися руками до Тебе, осяяної славою, бачачи богоприємну оселю. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

39

Спостиг миттєвий Божий суд зухвалість богохульника через відсічення рук; Бог зберіг честь одухотвореного кивоту, в Якому Слово стало плоттю, силою Божества.

Другий канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Із утроби смертної народившись, була Ти їй подібною за природою, Пречиста, тому вмираєш; народивши ж Суще Життя, до Життя Божественного й Іпостасного переселяєшся. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Собор богословів від країв землі, з неба ж ангелів безліч збираються на Сіоні, за всесильним повелінням, щоб послужити достойно Твоєму, Владичице, погребінню. Катавасія: Богородице, живоносне й достатнє джерело,* співців Твоїх, що врочисто Тебе прославляють, духовно укріпи* і в Божественній Твоїй славі* вінців слави сподоби.

Мала єктенія Ще і ще в мирі Господеві помолімся. Люди: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже Твоєю благодаттю. Люди: Господи, помилуй. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаємо. Люди: Тобі, Господи. Бо Ти Бог наш і Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

40

Люди: Амінь.

Іпакой Успення, глас 8: Ублажаємо Тебе, Богородице Діво, усі роди,* бо в Тобі благозволив вміститися невмістимий Христос Бог наш;* блаженні і ми, маючи Тебе заступницею: день бо і ніч молишся за нас,* і царства Твоїми молитвами утверджуються.* Тому, оспівуючи Тебе, взиваємо:* радуйся, благодатна, Господь з Тобою.

Пісня 4 Перший канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Подивіться, люди, і дивуйтеся, бо гора свята і Богом явлена до небесних осель піднімається; небо земне в небесне і нетлінне переселяється. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Твоя смерть, Пречиста, була переходом до життя вічного і кращого, від тимчасового до воістину божественного і нескінченного; переселена була Ти, Чиста, щоб у радості бачити Сина Твого і Господа. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Відчинилися врата небесні, й ангели співали, і прийняв Христос дівствену душу Матері своєї; херувими оспівують Тебе і серафими прославляють, радіючи.

Другий канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Дивно було бачити, як одушевлене небо Царя всіх проходить земний простір; які дивні діла Твої, слава силі Твоїй, Господи. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

41

Хоч і неосяжний Її Плід, через Який Вона стала небесами, Він погребіння прийняв волею, як мертвий; як же відмовиться від погребіння Вона, що народила Його безмужно? Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. У преставленні Твоєму, Мати Божа, найпросторіше і богоприємне Твоє тіло ангельські сили покривали священними крилами з тремтінням і радістю. Катавасія: Недослідиму Божу Раду,* про Твоє, Всевишній, від Діви втілення,* пророк Авакум, передбачивши, взивав:* слава силі Твоїй, Господи.

Пісня 5 Перший канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Як на хмарі, собор апостолів був перенесений від країв землі до Сіону, щоб служити Тобі, Діво, хмарі легкій, з Якої Вишній Бог сущим у темряві і тіні засвітив праведне Сонце. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Приємні Богові слова мужів богопроповідників, що, як сурми милозвучні, принесли пісню погребальну, співаючи Богородиці: радуйся, нетлінне джерело Божого живоначального і спасительного для всіх втілення.

Другий канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Нехай проголошують сурми богословів сьогодні, язик же багатовіщаний людський нехай прославляє, нехай оголошує повітря, сяючи безмірним світлом; ангели нехай оспівують Пречистої Діви Успіння.

42

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Діво Богородице Всехвальна, Ти є воістину сосуд обраний, весь освячений Богові, всім богоприємний, весь оспіваний дивним співом у Твоїм погребінні. Катавасія: Здивувалося усе чесному Успінню Твоєму,* Ти бо, нетлінна Діво,* від землі преставилася в небесні оселі й до безкінечного життя,* всім, хто оспівує Тебе, спасіння подаючи.

Пісня 6 Перший канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Подає Тобі Цар усіх Бог те, що вище природи, бо, як у народженні зберіг Тебе Дівою, так і у гробі зберіг тіло нетлінним, і прославив Тебе з собою божественним упокоєнням, шану Тобі як Син Матері даруючи. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Воістину оселив Тебе у святому святих, як світлий світильник духовного світла, як золоту кадильницю божественного вугілля, стамну і жезл, і скрижаль богописану.

Другий канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Із Тебе життя засяяло, ключі дівства не порушивши; як же пречисте і живоносне Твоє тіло стало причетним до смерти? Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Будучи храмом Життя, життя вічного Ти сподобилася: бо через смерть Ти перейшла до життя, народивши Життя воіпостасне. Катавасія: Божественне це і всечесне справляючи свято 43

Богоматері, прийдіть, богомудрі, руками заплещемо,* народженого від Неї Бога прославимо.

Мала єктенія Ще і ще в мирі Господеві помолімся. Люди: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже Твоєю благодаттю. Люди: Господи, помилуй. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаємо. Люди: Тобі, Господи. Бо Ти цар світу і Спаситель душ наших, і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Люди: Амінь.

Кондак (г.2): В молитвах невсипущу Богородицю* і в заступництвах незамінне уповання* гріб і умертвіння не втримали.* Бо як Матір Життя до життя переставив Той,* Хто вселився в утробу приснодівственну. Ікос: Огороди мої помисли, Христе мій, бо стіну миру я оспівати насмілююсь, Чисту Матір Твою; на камені утверди слова мої, і в тяжких помислах заступи мене, бо Ти виконуєш благання тих, що до Тебе взивають і з вірою просять. Ти даруй мені слово натхненне і помисли чисті, бо всякий дар просвітлення від Тебе посилається, Світлоподателю, що в вселився утробу приснодівственну.

44

Пісня 7 Перший канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Богом створені скрижалі, написані Божественним Духом, Мойсей у гніві розбив, але його Владика Ту, що народила Його, нетлінною зберіг і переселив у небесні оселі, радіючи з Нею; взиваймо ж до Христа: препрославлений отців Боже, благословенний Ти. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Устами чистими, як на цимбалах; серцем світлим, як на гуслях; думкою високою, як милозвучною сурмою, в урочистий святий день Успіння Пречистої Діви, руками плещучи, заспіваймо: препрославлений отців Боже, благословенний Ти. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Богомудрі зберіться люди, бо Божої слави оселя від Сіону переселяється в небесні обителі, де чистий голос тих, що святкують, голос невимовного радування тих, що в радості взивають до Христа: препрославлений отців Боже, благословенний Ти.

Другий канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Юнаки і діви, що шанують пам’ять Діви і Богоматері, старці і князі, царі і судді, співайте: отців наших Боже і Господи, благословенний Ти. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Нехай сурмлять у сурму духовну гори небесні; нехай радіють пагорби, і нехай веселяться божественні апостоли: Цариця до Сина преставляється, з Ним царюючи. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

45

Всесвяте преставлення божественної Твоєї і нетлінної Матері прославляючи, небесні ангельські чини зійшлися, щоб веселитися з сущими на землі, Тебе оспівуючи: Боже, благословенний Ти. Катавасія: Не поклонилися тварі замість Творця побожні юнаки,* але, вогненну погрозу сміливо зневаживши,* радувалися, співаючи:* преславний Господи, Боже отців, благословен єси.

Пісня 8 Перший канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Апостоли і множество богопроповідників проводжали на Сіоні пречисте тіло Богородиці, взиваючи: куди Ти йдеш нині, скиніє Бога живого? Не переставай заступатися за тих, що з вірою співають: Творця єдиного оспівуємо, спасенні, і прославляємо по всі віки. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Коли відходила Ти, всенепорочна, то, здійнявши руки, на яких носила Бога втіленого, Ти сміливо як Мати сказала Синові: охороняй повіки тих, кого Ти дав мені, які співають Тобі: Творця єдиного оспівуємо, спасенні, і прославляємо по всі віки.

Другий канон Успення Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас. Пам’ять Твою, Діво Чиста, Начала і Влади, і Сили, Ангели, Архангели, Престоли, Господства, Херувими і страшні Серафими славлять; рід же людський оспівує і прославляє по всі віки. Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

46

Той, що дивно оселився у Твоєму, Богородице, пречистому лоні, втілюючись, цей всесвятий дух Твій прийняв, у себе упокоїв як боржник Син; тому оспівуємо Тебе, Діво, і прославляємо по всі віки. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. О, вище розуму чудеса Приснодіви і Богоматері! Бо, у гробі оселившись, показала рай, стоячи перед яким, радіючи, співаємо: Господа оспівуйте діла, і прославляйте Його по всі віки. Хвалимо, благословимо, поклоняємось Господеві,* співаючи й прославляючи Його по всі віки. Катавасія: Юнаків побожних у печі спасло Різдво Богородичне:* тоді провіщене, а нині здійснене, воно весь світ спонукає співати;* всі творіння, хваліть Господа* і прославляйте повіки.

Священик з кадилом перед іконою Богородиці виголошує: Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Люди: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм. Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, Тебе величаємо (після кожного стиха). Бо Він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім’я Його.* Милосердя Його з роду в рід на тих, які бояться Його. Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

47

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки. Пісня 9 Перший канон Успення Приспів: Ангели, Успіння Пречистої бачивши, здивувалися: як Діва возноситься від землі на небо. Здивувалися сили ангельські, коли побачили на Сіоні свого Владику, що тримав на руках жіночу душу; Тій, що Його пречисто народила, як Син виголошував: гряди, Чиста, з Сином і Богом прославленою будь. Приспів: Ангели, Успіння Пречистої бачивши, здивувалися: як Діва возноситься від землі на небо. Апостольський собор, поховавши богоприємне тіло Твоє, зі страхом дивився і великим гласом віщав: у небесні оселі до Сина возносишся, спасаючи завжди насліддя Твоє.

Другий канон Успення Приспів: Величай, душе моя, від землі на небо чисте преставлення Божої Матері. Прийдіть на Сіон, на Божественну зелену гору живого Бога, радіючи, Богородицю побачимо, бо до незрівнянно кращої і божественної оселі Її як Матір у святе святих Христос преставив. Приспів: Величай, душе моя, від землі на небо чисте преставлення Божої Матері. Прийдіть, вірні, до гробу приступімо Божої Матері, й обнімімо серцем і устами, очима і лицем чисто доторкаючись, і почерпуючи зцілень щедрі дари від джерела вічноплинного.

48

Приспів: Величай, душе моя, від землі на небо чисте преставлення Божої Матері. Прийми від нас пісню надгробну, Мати Бога живого, і світлоносною Твоєю і божественною осіни благодаттю, подаючи християнам, що співають, мир, прощення гріхів і душам спасіння. Катавасія: Всякий, на землі народжений, нехай звеселиться, Духом просвічений.* Нехай зрадується безплотних ангелів собор,* шануючи священне торжество Богоматері, і заспіває:* радуйся, найславніша Богородице, Пречиста Приснодіво.

Мала єктенія Ще і ще в мирі Господеві помолімся. Люди: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю. Люди: Господи, помилуй. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма Святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо. Люди: Тобі, Господи. Священик: Бо Тебе хвалять усі сили небесні і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Люди: Амінь. Світильний, подібний “Небо зірками”: Апостоли, що з кінців землі зібралися у Гетсиманськім саді,* поховайте тіло моє,* а Ти, Сину і Боже мій,* прийми дух мій (тричі).

49

Псалом 148 (г.2): Усе, що живе, нехай хвалить Господа.* Хваліте Господа з неба,* хваліте Його на висотах.* Бо Тобі належить пісня, о Боже. Хваліте Його, всі ангели Його,* хваліте Його, всі воїнства небесні.* Бо Тобі належить пісня, о Боже. Хваліте Його, ви – сонце й місяцю,* хваліте Його, всі ясні зорі. Хваліте Його, ви – небеса небес* і води, що над небесами. Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо Він повелів, і створились. Поставив їх на віки вічні* і дав закон, що не перейде. Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні; Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує Його слово; Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри; Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий; Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді; Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом. Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я Його єдине.* Велич Його понад землю й небо. Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім Його святим, синам Ізраїля, народові, що Йому близький.

Псалом 149 Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу Йому на зборі праведників. Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм Царем сини Сіону веселяться. Нехай хвалять ім’я Його танком,* при бубні й при гарфі нехай Йому співають. Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою 50

покірних. Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують. Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них. Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання. Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх Його преподобних. Псалом 150 Хваліте Бога у святині Його,* хваліте Його у твердині сили Його. Хваліте Його за Його подвиги великі,* хваліте Його в Його величі безмежній. Хваліте Його звуком рогу,* хваліте Його на гарфі й на гуслах.

Починаємо переплітання стихів псалма зі стихирами свята на 4 (гл. 4, подібний “Як хороброго”): Стих: Хваліте Його на бубні й танком,* хваліте Його на струнах і сопілці. Із славного Твого успіння* небеса радіють* і ангельське військо веселиться,* а вся земля зворушено співає* висхідну пісню Тобі,* Матері Господа всіх:* Ти, що мужа не знала, пресвята Діво,* визволила рід людський* від прабатьківського засуду. Стих: Хваліте Його на дзвінких цимбалах, хваліте Його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа. Із славного Твого успіння* небеса радіють* і ангельське військо веселиться,* а вся земля зворушено співає* висхідну пісню Тобі,* Матері Господа всіх:* Ти, що мужа не знала, пресвята Діво,* визволила рід людський* від прабатьківського 51

засуду.

Стих: Воскресни, Господи, до Твого відпочинку,* Ти і кивот Твоєї святині. З усіх країн* зійшлись найкращі з апостолів,* щоб, за Божим велінням,* поховати Тебе.* Побачивши ж Тебе, взяту з землі до неба,* вітали радісними словами Гавриїла:* Радуйся, що Бога носила!* Радуйся єдина, що землю з небом* з’єднала народженням своїм! Стих: Поклявсь Господь Давидові правдою,* і не відступить від неї. Ти, що Життя породила,* святим своїм успінням* перейшла до безсмертного життя!* Високо Тебе несли ангели,* начала й сили,* апостоли і пророки, і все створіння,* а Син Твій, Діво, Мати і Божа Невісто,* нетлінними руками прийняв* Ттвою непорочну душу. Слава Отцю, і Сину,* і Святому Духові, і нині, і повсякчас,* і на віки вічні. Амінь. (гл. 6): На безсмертне Твоє успіння, Богородице, Мати Життя,* чудесно зібралися розкинені по всьому світі апостоли,* щоб одним хором стати при пресвятім Твоїм тілі.* Його вони шанобливо поховали,* співаючи голосом Гавриїла, і виголошували:* Радуйся, Благодатна, Діво Мати непорочна, Господь з тобою!* З ними Ти моли Твого Сина і Бога нашого,* щоб спаслися душі наші.

Велике славослов’я Священик: Слава Тобі, що Світло нам показав! Люди: Слава во вишніх Богу,* і на землі мир,* в людях благовоління. Хвалимо Тебе, благословимо Тебе, кланяємось Тобі,* 52

славимо Тебе, дякуємо Тобі заради великої Твоєї слави. Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе. Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас. Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву. Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас. Ти бо один лише святий, Ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь. Щодня буду Тебе благословити* і хвалити ім’я Твоє на віки вічні. Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам. Благословенний Ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я Твоє навіки. Амінь. Нехай буде, Господи, милість Твоя на нас,* бо ми надіємось на Тебе. Благословенний Ти, Господи,* навчи мене установ Твоїх. Благословенний Ти, Владико,* врозуми мене установами Твоїми. Благословенний Ти, Святий,* просвіти мене установами Твоїми. Господи, Ти був нам пристановищем* по всі роди. Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед Тобою. Господи, до Тебе я прибігаю,* навчи мене творити Твою волю, бо Ти Бог мій. Бо в Тебе є джерело життя,* у Твоїм світлі побачимо світло. Добавляй ласку тим,* що визнають Тебе.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, 53

помилуй нас. (3 р.). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Святий Безсмертний, помилуй нас. Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас.

Тропар свята гл. 1: У різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.

Єктенія усильного благання Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй. Люди: Господи, помилуй (3 р. за кожним разом). Ще молимось за святішого Вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших. Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо. Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн. Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Люди: Амінь.

54

Прохальна єктенія Сповнім ранішню молитву нашу Господеві. Люди: Господи, помилуй. Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю. Люди: Господи, помилуй. Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім. Люди: Подай, Господи (за кожним разом). Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім. Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім. Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім. Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім. Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім. Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма Святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо. Люди: Тобі, Господи. Священик: Бо Ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Люди: Амінь. Священик: Мир всім. Люди: І духові твоєму.

55

Священик: Голови ваші перед Господом схиліть. Люди: Тобі, Господи. Священик читає потиху: Господи святий, Ти на висоті живеш і всевидючим оком Твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед Тобою схилили ми голови, душі й тіла, і молимося до Тебе, Святий святих: Простягни руку Твою невидиму від святого житла Твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра Твої: Бо до Тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Люди: Амінь.

Великий відпуст Священик: Премудрість. Люди: Благослови. Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди нині, і повсякчас, і на віки вічні. Люди: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки вічні. Священик: Пресвята Богородице, спаси нас. Люди: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, Тебе величаємо. Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі. Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови. Священик: Христос істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, якої Успіння сьогодні торжественний празник 56

світло звершуємо; святих славних і всехвальних апостолів, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець. Люди: Амінь.

УСНУЛА МАТИ

Слова і музика – о. І. Дуцько Гармонізував у стилі, прийнятому

в Унівській Лаврі (з незначними змінами мелодії) Андрій Протопсалт

j j j # c œ œ œœ œj œœ œ œ œœ œ œœ œœ œœ & œ

J œJ J J У - сну - ла Ма - ти Бо - жа, у - сну - ла

j j j j œ œ œœ œ œ ?# c œ œ œœ œ œ œœ œœ œ

œ œ œJ J J J З’я - ви - лись за - раз, чуд - но з’я - ви - лись,

Лю - без - на Ма - ти, Хри - сто - ва Ма - ти! О Ма - ти Бо - жа, Пре - чис - та Ма - ти,

Ці - лу на - ді - ю, пов - ну на - ді - ю

j j j j # œ œ œ œ œ œ œœ œ œ ˙˙ œœ Œ œ œ & œœ J

J J J і сном бла - жен ним спо - чи - ла; j j

j j œ œ ?# œ œ œ œ œ œ ˙ œ Œ œ J œ ˙ œ J J J

в о круг А - по - сто - ли ста - ли,

Як нас на сві - - - ті ли - ша - єш? що нам цар - ству єш при Си - ні,

ми в То - бі все по - кла - да - єм, j j j œj œ œœ

# . œ œ œ œ œ œ œ œœ .. œœ œœ œ œ œ œ œ œJ & . œ J J J

Не чу - ла смер - ти, бо - лю не чу ла, j j j j œ

œœ œ ? # .. œ n œ œœ œœ œœ œ œœ œ . # œœ œ œ J J œ J J

Сле - за - ми вми - лись, як по - ди - ви - лись – Зво - ли нас взя - ти, з со - бо - ю взя ти,

Не дай вми - ра - ти, гріш - но вми - ра ти Те - бе, Ма - рі - ю, Ді - ву Ма - рі ю

j j j # j œœ œœ œ

œ œ œ ˙˙ œœ Œ .. œ œ œ & œ œ œ J J J J

з жит - тям ся лег ко роз - ста - ла. j j j j œœ œœ œœ œœ ˙ œ Œ .. ?# œ œœ

˙ œ J J J J

над Пре - чис - то - ю ри - да - ли. бо Ти вже в Не бі сі я - єш.

лю дям в по - слід ній го - ди - ні. о по - міч з Не ба бла - га - єм.

57 Created with novaPDF Printer (www.novaPDF.com). Please register to remove this message.

О ВСЕПІТАЯ ЦАРИЦЕ народний богородичний кант Гармонізація Володимира Беня

bb &bb œ

œ

œ

? bb œ bb

œ

œ

b & b bb œ

œ

œ

œ

œ

œ

œ

œ œœ

О Все - пі - та - я

œœ

˙˙ ..

œœ

œœ

œœ

œœ n œœ

Ца - ри

-

це,

За тру - ди Тво - ї зем - ні Ти Ца - ри - ця всьо- го сві Ви - про - си нам всім у Бо При-йди до нас з ми- ло - сер За від - дан - ня все - свя - те Ді - во Чис - та - я, Свя - та

-

ї і за всю Тво - ю лю ту і Вла - ди - чи - ця зем га, Ти ж бо є Свя - та - я дям в сей день празничний, свя є і за всю Тво - ю лю я, Ук - ра - ї - ну збе - ре

œ

œœ

ве - ли - ча - ти Те-бе

w˙ . nœ œ

у - крі - пи на - шу лю - бов,

˙. ˙.

w w

œ œ

œ œ

˙˙ .. œœ

˙˙ .. œœ œœ w nw

œœ

œ œ

œœ

œ œ œ œ

œœ

˙. œ ˙. œ

œ œ

œ œ

œ œ

˙˙ .. œœ

œœ

œœ

œ œ

œ œ

œœ œœ

n œœ

ww

- бов - лі, Мати, - тий, - бов - жи,

ww

w ˙. nœ œ

дем

піс - ня - ми свя-щен-них слов.

ве - ли - ча - ти Те- бе бу По - кро - ви-тель-ни- ця гріш сер - це чис- те, а у Ду при-йди із бла - го-сло - вен ве - ли - ча - ти Те- бе бу дай їй до - лю, дай їй сла -

дем них ха ням, дем ву,

піс - ня - ми свя- щен- них слов. і За - ступ- ни - ця в пу - ті. все- свя - то - ї бла - го - дати. під по - кров візь - ми свя - тий. піс - ня - ми свя- щен- них слов. весь на - род бла - го - сло - ви.

œ

b & b b b œœ

œœ

œœ

œœ

œœ

œœ

œ

œ œœ

œ

œœ œ œ

œœ œœ

œ

? bb b œ b

œ

w˙ . œœ

Ді

-

œ œ œ œœ ˙˙ .. œœ œœ n ww

ви-про - си-ла Ти у Бо

w w

˙˙ .. œœ œœ

œœ œœ

Ра - дуй - ся, Свя - та - я

bb &bb œ

бу

ww

-

? bb b œ b

? bb b b

˙˙ .. œœ œ w œ nw

-

га

œ œ œ œœ w˙ . n œ œ ww

ww

˙. œ ˙. œ

w w

œ œ œ œ

œ œ

ww

œ˙ œ ww

во, ра-дуй - ся, Свя - та - я Ма - ти,

˙˙ ..

œœ

œœ

œœ

œœ n œœ

˙˙ ˙

ww

w w

U ˙˙

більш лю - дей всіх бла-го - да - ти.

˙. ˙.

œ œ

œ œ

œ œ

58 Created with novaPDF Printer (www.novaPDF.com). Please register to remove this message.

œ œ œ œ

ww w

˙˙ ˙ u

АНТИФОНИ УСПЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ АНТИФОН ПЕРШИЙ (ГЛАС 2)

Воскликніте Господеві, вся земля. (Пс. 99:1) Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Ісповідайтеся Йому, хваліте Ім’я Його. (Пс. 99:4) Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

У граді Господа Сил, у граді Бога нашого. (Пс. 47:9) Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

І було в мирі місце Його, і оселя Його в Сіоні. (Пс. 75:3) Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Слава, і нині:

Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

АНТИФОН ДРУГИЙ (ГЛАС 2)

Любить Господь брами Сіону більше всіх осель Якова. (Пс. 86:2) Приспів: Спаси нас, Сину Божий, молитвами Богородиці, співаємо Тобі: Алилуя.

Преславне сказане було про тебе, граде Божий. (Пс. 86:3) Приспів: Спаси нас, Сину Божий, молитвами Богородиці, співаємо Тобі: Алилуя.

Бог заснував його повік. (Пс. 47:9) Приспів: Спаси нас, Сину Божий, молитвами Богородиці, співаємо Тобі: Алилуя.

Освятив Оселю Свою Вишній. (Пс. 45:5)

Приспів: Спаси нас, Сину Божий, молитвами Богородиці, співаємо Тобі: Алилуя.

Слава, і нині: Єдинородний.

АНТИФОН ТРЕТІЙ (ГЛАС 1)

Готове серце моє, Боже, готове серце моє. (Пс. 56:8) Тропар: У різдві дівство… Готове серце моє, Боже, готове серце моє: заспіваю і співатиму у славі моїй. (Пс.

56:8) Тропар: У різдві дівство… Що віддам Господеві за все, що Він воздав мені? (Пс. 115:3) Тропар: У різдві дівство… Чашу спасення прийму, і Ім’я Господнє призову. (Пс. 115:4) Тропар: У різдві дівство…

Вхідне:

Прийдіте, поклонімся і припадім до Христа. Спаси нас, Сину Божий, молитвами Богородиці, співаємо Тобі: Алилуя. Тропар: У різдві дівство…

59