Для того, щоб будувати майбутнє, потрібно знати власне минуле. Причому знати не поверхово, а на глибинному рівні, адже лише тоді історію і традиції вийде не просто наслідувати, а інтерпретувати по-своєму. Саме таке завдання — дати власне пояснення традиційному матеріалу — і стояло перед учасниками першого всеукраїнського проекту Zenko Foundation «Килим. Сучасні українські митці». Куратори фундації Ігор Абрамович і Олександр Соловйов запросили до участі у проекті 20 молодих вітчизняних митців з усієї країни — з Одеси, Криму і Донбасу, Харкова, Львова і Києва. У кожного з них склалися власні стосунки з традиційним українським мистецтвом, тож і роботи, створені спеціально для проекту, вийшли оригінальними і самобутніми. Втім, зібрані разом, твори об’єдналися у цілісний “килим”. Проект стартував 8 квітня 2016 року у Карпатах — у селищі Татарів, що в Івано-Франківській області. Адже де іще, як не в серці відомої килимарськими традиціями Гуцульщини, можна відчути зв’язок із етнічною культурою? Далі “Килим” вирушив до Львова, де гостював у Львівському Палаці мистецтв з 26 червня до 24 липня 2016 року. Восени, 27 жовтня, експозиція відкрилася в Харкові — на найбільшому виставковому майданчику міста “ЄрміловЦентр”. А завершилася мандрівка “Килима” у столиці — з 6 грудня до 15 січня 2017 року проект можна було побачити в Музеї історії Києва. За час, який проект подорожував країною, ми зрозуміли для себе і довели іншим: традиційне мистецтво може бути цікавим, якщо до нього знайти підхід. Хоч проект і завершився, ми продовжимо вивчати власне коріння і будувати майбутнє українського сучасного мистецтва. Тож до нових виставок!
Засновники Zenko Foundation
Зенко Афтаназів і Яна Симошенко
У першій частині проекту, яка демонструвалась у Карпатах, брали участь 17 авторів. У Львові до них приєдналися ще троє митців. У Харкові та Києві експозиція дещо змінилася — як за рахунок нових творів, так і за рахунок нових інтерпретацій існуючих творів. Кожний з художників показав своє бачення традиційного мистецтва у сучасному світі, використав елементи етнічної символіки для розмірковування над актуальними для сьогоднішнього українського суспільства проблемами.
Центральна ідея проекту “Килим. Сучасні українські митці” — об’єднати традиційне мистецтво і сучасне, актуалізувати етнічну культуру і надати додаткових “народних” смислів актуальному арту.
Центральна ідея проекту «Килим. Сучасні українські митці» - об’єднати традиційне мистецтво і сучасне, актуалізувати етнічну культуру і надати додаткових «народних» смислів актуальному арту.
Однією із особливостей проекту є те, що він від початку задуманий як мандрівний. Подорожуючи з Карпат до Львова і Харкова, а потім до Києва, він розширюється і змінюється, як за рахунок нових творів його учасників, так і за рахунок нових авторів. А заразом — демонструє цілісність культурного поля країни. Більшість творів зроблені спеціально для проекту “Килим”. На виставці представлені живопис, скульптура та інсталяції.
IГОР АБРАМОВИЧ куратор
Історія килима сягає хіба не правитоків цивілізації. Відтоді, за неухильною традицією, ткасти полотно килима означає вкладати у його візерунки разом із потаємним теплом серця особливо-національні так само, як універсально-загальнолюдські уявлення про радість і красу, життя і смерть, цілі низки й шари глибинних змістів та значень, пов’язаних із антропо-космологічною картиною світу людини, з першочерговими чинниками людського життя, які й складають за будь-яких часів живе полотно історії. Килим – саме така складова звичного життєвого простору, тобто насамперед хатнього інтер’єру, котра має і практичний, і символічний сенс, виконуючи не лише зігріваючу й декоративну, а й насамперед захисну функцію – як оберіг. Сьогодні ми не надто свідомі щодо тих змістів, які потай нуртують у традиційних орнаментах. Але й сучасний художник, незважаючи на абсолютно інший сучасний контекст, іншу проблематику та інші завдання порівняно з тими, що їм здавна давали раду народні майстри, також мислить образами і символами, ними закладаючи у свої твори новітню, але так само багату гаму оновлених змістів та мотивів – сталих і сучасних. Подібно до килима, який містить символи різного змістового забарвлення й завжди має два боки — лицевий і зворотний, сучасне мистецтво відбиває різні складові дійсності — естетичні та ідейні, позитивні і негативні, лицевий і зворотний її бік. Одвічно актуальні теми життя та смерті, мінливостей людської долі, закодовані в килимових візерунках, з особливою гостротою постають за нинішніх, вкрай драматичних і бурхливих обставин існування нашої країни. Звісно, саме таку вибухову динаміку розвитку спричиняють періодичні пароксизми соціально-політичних потрясінь аж до війн та революцій.
ОЛЕКСАНДР СОЛОВЙОВ куратор
Відповідно й сучасне українське мистецтво перебуває у перманентно перехідному стані, який практично годі увібгати у хоч які переконливі й тривкі визначення, характеристики й узагальнення. Приміром, «нові молоді», що з’явилися сьогодні на українській арт-сцені, вибудовують власні пошуки у парадоксальний спосіб – відверто всупереч вищезазначеному детермінізмові, стверджуючи ідеї естетичної автономії замість швидкого колективного реагування. Все помітніша відмова від привселюдності – її скасовано таким зануренням у самого себе, коли безпосереднє політичне посилання постає якомога притлумленим, зазнавши мутації у біополітику, що означає – знову на часі екзистенційна проблематика. Неминуче оголення «ран реальності» дедалі рідше розглядається у оптиці соціальної терапії, стаючи відтак відверто-жорсткою художньою фіксацією. Така розірвана свідомість порушує й заплутує розмірений усталений стан речей, призводячи до зміщення звичної циркуляції явищ у простір необоротного, мало не катастрофічного їхнього взаємопроникнення, що дає змогу відобразити на одній поверхні різні часи й світоглядні моделі у їхній вкрай спресованій бліц-історичній взаємодії. Цей принцип збирання часів у фокус, де перегукується неспівставне, якраз слугує виразною характеристикою пост-травматичних періодів, котрим власне є українське транзитне «сьогодні» – неосяжний огром голосів та думок у їхній зболеній плутанині. Осягнуті й сформовані спільною ідеєю проекту, його виразною й цілісною концепцією, індивідуальні висловлювання групи молодих українських художників, такі несхожі за змістом, спрямуванням і забарвленням, формують однак навдивовиж єдине «ткане полотно», вщерть сповнений символів багатовимірний «килим»: щонаймінливіший у безнастанному русі, але бездоганно самодостатній, сповнений життя організм.
УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ APL315
Анна Миронова
Катерина Берлова
Роман Михайлов
Назар Білик
Зоя Орлова
Мирослав Вайда
Сергій Петлюк
Артем Волокітін
Юрій Пікуль
Олексій Золотарьов
Степан Рябченко
Дар’я Кольцова
Олексій Сай
Антон Логов
Андрій Сидоренко
Тетяна Малиновська
Анна Сороковая
Роман Мінін
Олексій Яловега
ПАРТНЕРИ ПРОЕКТУ
Фонд заснований у 2015 році. Основною місією арт-інституції є підтримка і просування українського сучасного мистецтва. В колекції Zenko Foundation – понад 200 творів вітчизняних сучасних художників. Дебютним проектом фундації стала виставка «Українське сучасне мистецтво. З приватних колекцій» (жовтень-березень, арт-простір у готельному комплексі «Коруна»). У квітні 2016 року в арт-просторі Zenko Foundation в Карпатах стартував другий проект «Килим. Сучасні українські митці», який став всеукраїнським і після Карпат протягом року демонструвався у Львові, Харкові та Києві. Серед пріоритетних напрямків розвитку Zenko Foundation – виставкова програма на майданчиках Zenko Foundation, підтримка участі українських художників у масштабних національних і міжнародних проектах, а також видавнича програма, метою якої є підвищення інформованості вітчизняної і зарубіжної аудиторії про український арт-процес. Третім важливим напрямком роботи фундації є розвиток комунікаційних процесів у культурному середовищі України. У жовтні 2016 року Zenko Foundation став ініціатором міжнародного форуму Zenko Platform, що зібрав вітчизняних та зарубіжних кураторів, музейних управлінців, представників міжнародних культурних центрів і відвубвся у співробітництві з Представництвом Європейського Союзу в Україні, низкою посольств іноземних держав, культурних центрів країн-членів ЄС та провідних українських культурних інституцій. info@zenkofoundation.com zenkofoundation.com zenkofoundation @zenkofoundation
КОМАНДА
Zenko Foundation
Куратори проекту
Маркетинг, PR і комунікації
Фото
Iгор Абрамович
Юлiя Купрiна
Максим Бiлоусов
Олександр Соловйов
Iрина Городецька
Координатор проекту Адрiан Афтаназiв
Обкладинка, оригінал-макет Сергiй Фединяк
Логістика Артур Антоненко