УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО ЧАСІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Сучасне мистецтво твориться тут і зараз, а отже – найточніше фіксує найдрібніші зміни оточуючого світу. А відтак – саме сучасне мистецтво найкраще уміє втілювати і передавати настрій і зміст поточного моменту, тобто – дух часу. Власне, саме таку назву – “Дух часу” – і мав проект, який з 22 жовтня 2016 року до початку лютого 2017-го демонструвався в арт-просторі Zenko Foundation, розташованому на території курорт-готелю “Коруна” в Татарові, що в Івано-Франківській області. Повна назва виставки звучала як “Дух часу. Українське мистецтво часів незалежності”. Таким чином куратори Ігор Абрамович і Олександр Соловйов визначили, дух якого саме часу передавали твори понад 30 художників, котрі стали учасниками проекту. Куратори запросили до участі у проекті митців з різних регіонів і різних поколінь і забрали їхні твори різних часів. Таким чином, в межах однієї масштабної експозиції вдалося відслідкувати розвиток українського мистецтва останньої чверті століття. А також — відчути мінливий дух цього часу, з усіма його різкими змінами, тривожною невизначеністю і відчайдушної вірою у краще. На таке ж фіксування духу часу ми намагаємося перетворити кожну з виставок, що їх проводить фундація. Чи вдається нам це — судити нашим глядачам. Тож побачимося у виставкових залах!
Команда Zenko Foundation
ІГОР АБРАМОВИЧ
ОЛЕКСАНДР СОЛОВЙОВ
Куратор, надає консультації з питань українського сучасного мистецтва та формування художніх колекцій в Україні. Радник директора Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ.
Куратор, арт-критик. З 2010 року – куратор музейно-виставкового комплексу «Мистецький Арсенал» (Київ). У 2006-2010 роках – куратор PinchukArtCentre (Київ).
Вибрані проекти:
Вибрані проекти:
2016 — співкуратор проектів Zenko Foundation “Килим. Сучасні українські митці” та “Дух часу”;
2016 — співкуратор проектів Zenko Foundation “Килим. Сучасні українські митці” та “Дух часу”;
2015 – автор ідеї та організатор видання книги відомого українського мистецтвознавця Галини Скляренко "Сучасне українське мистецтво. Портрети художників". Спільно з Олександром Соловйовим став куратором спецпроекту "Музейне зібрання. Українське сучасне мистецтво 1985-2015 рр. з приватних колекцій", “Мистецький Арсенал”, Київ;
2015 – "Музейне зібрання. Українське сучасне мистецтво 1985-2015 рр. з приватних колекцій", “Мистецький Арсенал”, Київ;
2014 – співкуратор виставки Premonition: Ukrainian Art Now, Saatchi Gallery, Лондон; 2013 – Contemporary Ukrainian Artists, Saatchi Gallery, Лондон; 2012 – керівник проекту “Сучасне мистецтво України”, паралельна програма Першої київської мiжнародної бiєнале сучасного мистецтва АRSENALE 2012, Київ; 2011 – проект “20 років присутності”, присвячений 20-річчю Незалежності України.
2014 – «Нова українська мрія», «Мистецький Арсенал», Київ; The Show within the Show, «Мистецький Арсенал», Київ; Premonition: Ukrainian Art Now, Saatchi Gallery, Лондон; 2013 – «Пам’ятник пам’ятнику», Український павільйон на 55-й Бієнале, Венеція; 2012 – «Подвійна гра». Спеціальний проект Першої київської бієнале сучасного мистецтва АRSENALE 2012, «Мистецький Арсенал», Київ; 2011 – «Незалежні. Українське мистецтво 1991-2011», «Мистецький Арсенал», Київ; 2010 – ART-KYIV contemporary, «Мистецький Арсенал», Київ.
Українське сучасне мистецтво за своїми історичними вимірами є мистецтво молоде. Його вік нараховує всього лише чверть століття. Але за цей час воно вже неодноразово пережило зміну поколінь та естетичних поглядів. Спонукальними причинами цієї динаміки є у тому числі періодичні пароксизми соціального і політичного розвитку держави Україна. Художня сцена оновлюється не лише підкорюючись внутрішній логіці мистецтва, але також інспіруючись зовнішніми тектонічними факторами: розпадом тоталітарної системи, здобуттям незалежності, двома революціями, війною. Посттравматична свідомість порушує, лякає розмірений порядок речей, зміщує звичайну циркуляцію явищ, сприяючи накладенню одного на інше. Це дозволяє відобразити на одній поверхні різні часи і поколінневі “картини світу” в їхній щільно спресованїй бліц-історичній взаємодії. Цей принцип збирання часів, накладень поколінь і покладений в основу проекту “Дух часу”. Сучасне українське мистецтво — перехідне за своїм характером і змішане у своєму багатоголоссі. Воно практично не піддається однозначним і стійким визначенням, узагальненням. З одного боку, на незалежній українській арт-сцені дуже значимим є слід художників “нової хвилі”. Вона з'явилася на соціальному зламі і хронологічно збіглася з розпадом СРСР та здобуттям Україною незалежності. З іншого, – активно присутнім є молоде покоління, яке вийшло на помітні ролі з середини нульових, покоління “посторанж”. Народження цієї генерації також було напряму пов'язане із суспільними перепетіями і потрясіннями першого революційного Майдану. Але якщо в першому випадку на арену вийшли експресивні, барочні та аполітичні художники, то покоління, яке сформувалося після 2004 року, навпаки, відзначається крайньою політизованістю і чуттєвою прохолодою. Це мистецтво зовсім не таке феєричне, вітальне, картинне, як у попередників. Позиція молодих — більш критична щодо життя і мистецтва. Основна відмінність — їх цікавить більше не твір у його самодостатності, не живописне полотно, яке висить на стіні, а скоріше поведінковий жест, активна дія, зі зворотнім соціальним зв'язком. Не випадково тому головне місце їхньої діяльності — не герметичне виставкове приміщення, а вулиця, публічні простори, в які залучені найрізноманітніші медіа, чи то граффіті, мураль, вулична фотографія, чи то відеопроекція, скульптурна інсталляція, провокативна акція протесту чи епатажний перформанс. Але останнім часом на українській сцені одночасно визріває й інше молоде мистецтво. Воно знову віддає перевагу ствердженню ідеї естетичної автономії, а не стратегії швидкого реагування на злобу дня. Помітною є відмова від публічного, замість цього — заглиблення в себе, притлумлюється політичний посил — він мутує в біополітику, знову затребуваною стає екзистенційна проблематика. Неминуче оголення “ран реальності” все менше розглядається крізь призму соціальної терапії, а стає просто жорсткою художньою фіксацією. Вибір робіт для проекту продиктований усіма цими особливостями. Кожна з них тією чи іншою мірою відображає “дух часу” складної неоднозначної епохи, а зведені до конфігурації у виставковому просторі Zenko Foundation у “Коруні”, всі вони мають скласти цілісний та сфокусований образ українського мистецтва після здобуття незалежності. Експозиція побудована згідно до тематичних, жанрових, видових пріоритетів і трансформацій, котрі супроводжували українське мистецтво останню чверть століття — крім живопису, що домінував майже весь час, значне місце відведене також фотографії, відео, скульптурі, об'єктам та медіа-інсталяціям.
Проект “Дух часу. Українське мистецтво часів незалежності” зібрав понад 30 художників, які представляють три покоління українського сучасного мистецтва: “нову хвилю”, котра сформувалася після розпаду Радянського союзу, авторів покоління “посторанж”, які заявили про себе в середині нульових після першого Майдана, а також представників покоління, котре виникло на арт-сцені кілька років тому і все ще перебуває у стані формування.
Експозиція побудована відповідно до тематичних, жанрових, видових пріоритетів і змін, котрі відбувалися з українським мистецтвом останню чверть століття. Крім живопису, який домінував майже весь час, місце відведене також фотографії, відео, скульптурі, об'єктам і медіа-інсталяціям.
Деякі з робіт, які увійшли до експозиції, є частиною колекції Zenko Foundation. Крім того, значну частину робіт для виставки надали українські колекціонери та арт-інституції.
НАЗАР БІЛИК ЯНА БИСТРОВА
ЖАННА КАДИРОВА ГЛІБ КАТЧУК І ОЛЬГА КАШИМБЕКОВА ОЛЕКСАНДР КЛИМЕНКО АНАТОЛІЙ КРИВОЛАП АНТОН ЛОГОВ ПАВЛО МАКОВ МАКСИМ МАМСІКОВ МИКОЛА МАЦЕНКО РОМАН МІНІН СЕРГІЙ ПЕТЛЮК ВІННІ РЕУНОВ
У ЧАС НИКИ
ОЛЕКСАНДР РОЙТБУРД ВАСИЛЬ РЯБЧЕНКО СТЕПАН РЯБЧЕНКО АРСЕН САВАДОВ (у тому числі у співавторстві з Юрієм Сенченком) ОЛЕКСІЙ САЙ ІВАН СВІТЛИЧНИЙ АНДРІЙ СИДОРЕНКО ВІКТОР СИДОРЕНКО МАРИНА СКУГАРЄВА ОЛЕГ ТІСТОЛ ВАСИЛЬ ЦАГОЛОВ ІЛЛЯ ЧІЧКАН МИКИТА ШАЛЕНИЙ
УЧА СН ИКИ
ІГОР ГУСЄВ
Фонд заснований у 2015 році. Основною місією арт-інституції є підтримка і просування українського сучасного мистецтва. В колекції Zenko Foundation – понад 200 творів вітчизняних сучасних художників. Дебютним проектом фундації стала виставка «Українське сучасне мистецтво. З приватних колекцій» (жовтень-березень, арт-простір у готельному комплексі «Коруна»). У квітні 2016 року в арт-просторі Zenko Foundation в Карпатах стартував другий проект «Килим. Сучасні українські митці», який став всеукраїнським і після Карпат протягом року демонструвався у Львові, Харкові та Києві. Серед пріоритетних напрямків розвитку Zenko Foundation – виставкова програма на майданчиках Zenko Foundation, підтримка участі українських художників у масштабних національних і міжнародних проектах, а також видавнича програма, метою якої є підвищення інформованості вітчизняної і зарубіжної аудиторії про український арт-процес. Третім важливим напрямком роботи фундації є розвиток комунікаційних процесів у культурному середовищі України. У жовтні 2016 року Zenko Foundation став ініціатором міжнародного форуму Zenko Platform, що зібрав вітчизняних та зарубіжних кураторів, музейних управлінців, представників співробітництві з Представництвом Європейського Союзу в Україні, низкою посольств іноземних держав, культурних центрів країн-членів ЄС та провідних українських культурних інституцій.
zenkofoundation @zenkofoundation Zenko Foundation
КОМАНДА
info@zenkofoundation.com zenkofoundation.com Куратори проекту
Маркетинг, PR і комунікації
Фото
Iгор Абрамович
Юлiя Купрiна
Максим Бiлоусов
Олександр Соловйов
Ірина Городецька
Координатор проекту Адрiан Афтаназiв
Обкладинка, оригінал-макет Сергiй Фединяк
Логістика Артур Антоненко