A1_2019_1_November-December

Page 1

Журнал Української урбаністики

листопад-грудень 2019

Від редактора:

82

9

Олександр Рехліцький

N/01 головний редактор

Радий представити вам новий етап урбаністики в Україні — журнал А:1, в якому ви знайдете аналітику актуальних проблем, їх вирішення, а також інтерв’ю з передовим урбаністом України, що розділить з нами своє бачення кращого майбутнього українських міст. Перший випуск присвячується переможцям Ukrainian Urban Awards — самородкам сучасної української архітектури, які показують, що ми можемо і що ми будемо робити для поліпшення архітектурного середовища України.

SHOVK


ЗМІСТ

Над номером працювали:

Олександр Рехліцький головний редактор Alexander Rekhlitskiy, chief editor a.rekhlitskiy@A1.com.ua Гейдаров Муса редактор Heidarov Musa, editor m.heidarov@A1.com.ua Євгенія Топаліді випускаючий редактор Yevgenia Topalidi, executive editor y.topalidi@A1.com.ua Апанасенко Данило редактор Apanasenko Danylo, editor d.apanasenko@A1.com.ua

02

Олександра Герасимова головний редактор конкурсу Ukrainian Urban Awards Alexandra Herasimova, chief editor of Ukrainian Urban Awards

04-05

ЮЛІАН ЧАПЛІНСЬКИЙ

06-17

РЕНОВАЦІЯ Dmytro Aranchii Architects. Центр Сучасного мистецтва Kudin Architects. Арт-конгрес-хол Bankhotel Україна Олег і Ліля. Торгівельно-офісний центр La Fabrica Зелемінь. Жовківський замок Shovk. Ревіталізація заводу Ріхерта Shovk. Військовий музей Capo d’Orso

18-22

УКРАЇНСЬКІ ІННОВАЦІЇ Архітектурне ательє Нестерова. Pop-up shipping центр “Кубометр” O.M.Shumelda. Blurred Border in.Lab architects. Сучасний скейт парк у Києві ULUN Architects. Парклет для Житомира

24-29

КОНТРОЛЬНІ ТОЧКИ МІСТА SHOVK. Автосалон та логістичний центр Archimatika. Гімназія А+ Archimatika. Культурний центр Осло

32-36

ЖИТЛО ТВОЄЇ МРІЇ Büro A24D. Житловий мікрорайон INTEGRITY Симетрія. Дерев’яний багатоповерховий готель Archimatika. Житловий комплекс “Файна Таун” SHOVK. Соціальний центр для біженців в місті Комо

38-45

ДОТОРКАЮЧИСЬ ДО ПРИРОДИ URBANIDEAS. Благоустрій зеленої зони у районі бульвару М.Жванецького M3 Architects. Миколаївський парк Перемоги URBAN.te і КП «Місто». Реконструкція набережної Циганка Місто сад. Сквер 21 Зелемінь. Жовківський парк

48-53

ЛЬВІВСЬКІ ЗОДЧІ O.M.Shumelda. На небі GAB architects. Українські вікінги Зелемінь. Малоголосківські пагорби AVR Development. Комплекс «Містечко Підзамче» — «Новий Форт»

55-56

ДА БУДЕ СВІТЛО Жаглов Сергій. LichtForum Expolight. Диманіка та видовищність

Фериде Аджиніязова головний редактор журналу “ Дом и Интерьер” Володимир Костилєв літ. редактор, коректор Volodymyr Kostyliev, lit.editor, proofreader Ян Кебкал дизайнер Yan Kebkal, designer Ілля Неправда та Ольга Неправда (PRAVDA studio) Головний дизайнер (дизайн та верстка) Ilya Nepravda, Olga Nepravda Катерина Пахомова редактор Kateryna Pahomova, editor Павло Ботанов фотограф Pavlo Botanov, photographer Олеся Позняк Комерційний директор Alessia Poznyak, commercial director Ольга Чумак Директор по розвитку, керуючий відділу ЗЕД Olga Chumak, business development director, head of FEA Максим Демченко Відділ дистрибуції distribution department

Адреса редакції: Україна, 01601, Київ, б-в Лесі Українки, 34, офіс 515, тел./факс: +38 (044) 461 91 28 (багатоканальний) Editorial Addresses: Ukraine, Kyiv, 34 Lesі Ukrainky blvd, office 515, 01601, tel./fax: +38 (044) 461 91 28 (multi-channel) Тираж паперової версії 5000 екз.

Олена Короткова головний бухгалтер Olena Korotkova, bookkeeper Ігор Парубський генеральний директор, засновник і видавець Igor Parubsky, director, the founder and the publishing i.parubskiy@dom-i.kiev.ua

Tираж електронної версії 20000 екз. Ціна договірна. ТОВ “АРТ СТУДІЯ ДРУКУ” м. Київ, вул. Бориспільська, 15 Тел.: +38 (067) 460-07-25 www.artprintstudio.com.ua

ЖУРІ КОНКУРСУ UUA

57

АНОНС НАСТУПНОГО НОМЕРУ



Крістос Пассас Запрошений професор Dessau Institute of Architecture, провідний дизайнер, виконавчий директор студії Zaha Hadid Architects Юліан Чаплінський Головний архітектор Львова, куратор конкурсу Ukrainian Urban Awards

Барт Голдхоорн Архітектор, архітектурний критик, засновник і видавець журналу «ПРОЕКТ Росія», «ПРОЕКТ Балтія» і «ПРОЕКТ international»

Роман Крістесіашвілі Старший архітектор UNStudio

02

Кароліна Кейзер Головна архітекторка Стокгольма 2010-2016

Дмитро Волик Головний архітектор Дніпра

Олександр Свистунов Головний архітектор Києва

Тетяна Поліванова Головна архітекторка Харкова

Володимир Халін Асоціація архітекторів Одеси

Наталія Олексієнко Майстерня “Еволюційна архітектура”, Київ

Микола Чепелев Асоціація архітекторів Одеси

Костянтин Ковшевацький Головний редактор видання Pragmatika

Тіна Сабю Головна архітекторка Копенгагена 2010-2018. Голова консультативної ради Школи архітектури Датської королівської академії образотворчих мистецтв (KADK)

ЧЛЕНИ ЖУРІ UUA

Хірокі Мацуура CEO MADMA urbanism + landscape + MASA architects

КВАЛІКАЦІЙНА РАДА

Юліан Чаплінський Головний архітектор Львову, куратор конкурсу Ukrainian Urban Awards


Дмитро Аранчій Dmytro Aranchii Architects

Віктор Кудін та Ольга Рябова Kudin Architects

Руслан Литвиненко, Антон Верхун, Андрей Лесо SHOVK

Олег і Ліля Україна Ukraine Oleg і Lіlya

Наталія Зінчук Zelemin

Віталій Нестеров “Архітектурне ательє Нестерова”

Юрій Кайгородцев in.Lab architects

Вадим Милостюк ULUN Architects

Олександр Попов Archimatika

Антон Черкашин Büro A24D

Марічка Москалюк Катерина Рибенчук “Cиметрія”

Ольга Криворучко Urbanideas

Костянтин Турбін Ілля Темнов M3 Architects

Миколай Каблука Expolight

Елена Орап и Ірина Циба Місто сад

Олег Шмідт ЛКП Інститут просторового розвитку

Команда архітекторів AVR Development

Оксана Шумелда O.M.SHUMELDA

Аліна і Сергій Губарь GAB architects

Сергій Жаглов LichtForum

Команда архітекторів URBAN.te

ПЕРЕМОЖЦІ UUA 03


YULIAN CHAPLINSKIY

Інтерв’ю з архітектором Юліаном Чаплінським, куратором конкурсу Ukrainian Urban Awards 2019.

04


Чому ви вирішили прибрати з конкурсу категорію приватних будинків? Це не було моє рішення, це було вирішено колегіально, з журі, тому що тема UUA є про місто і об’єкти, які варто розглядати. Це стосується того, як вони впливають на місто. Тоді як подані до цієї номінації роботи на місто не впливали. Тому ми дуже рекомендували організаторам перенести цю категорію до конкурс «Інтер’єр року», який скоро буде, де ці роботи будуть оцінені гідно. Чи впливає бюджет на якість архітектури?

тектурний, де будуть судити урбаністи – архітектори будуть теж незадоволені. Що, врешті, й відбулося в цьому UUA, що реакція у деяких відомих мені архітекторів була здивуванням: «Як же ж це так, ми вам такий гарний фасад намалювали, а залишились от неоцінені такі?» І от коли я їм сказав, що «друзі, а де ж ваш «паблік-спейс», де в вас місце для людей, де є якісь унікальні рішення для комфорту, власне, в плануванні і генплані?», то вони крім фасаду нічого назвати не могли. Тому час запиту змінився. Тобто архітектори і девелопери повинні розуміти, що запит мусить бути не на “розцяцькування” фасадів, не на дорогі двері, а, власне, в першу чергу, на поступки. Щодо вписування в контекст і в середовище. Я чув, що без генплану проект не проходив класифікацію. І який відсоток ​ви відсіяли одразу? Чи багато людей не думає про місто і про архітектуру в міському контексті?

Тобто, якість архітектури в Києві залежить безпосередньо від статку суспільства?

Так, дійсно. Я не пам’ятаю точно, скільки було відсіяно. Але ситуація в тому, що наші школи, архітектурні школи Радянського Союзу були налаштовані дуже модерністично. І деякі мастодонти, які з тих часів почали, це ще моє покоління, вони були заручниками тих масових форм брутальності й очевидно таких речей, які вже віджили. І покоління 1990-х,2000-х, ці архітектори переважно стали дуже постмодерністичні, тобто це мімікрія на класичні форми, на великі арки, башти і так далі, які не несуть в собі ніякої ордерної зрізки, ніякої архітектури класицизму. Все це породило купу абсолютно уродських комплексів, які скрізь. І це було притаманно всім пострадянським країнам. І в Москві це було, і в Казахстані.

Абсолютно вірно.

Є навіть так-званий «Лужковський стиль».

Коли і при яких обставинах в нас почнуть масово з’являтися культові будівлі і чи потрібні вони?

Ну, Лужковський стиль, це дещо інше. Як постмодернізм. Воно логічно існувало в Штатах, пам’ятки Р.Вентурі, інших архітекторів – вони дійсно класні. Але це теж себе вичерпало, бо це була бутафорська архітектура, неправдива, декорації, архітектура не простору і не змісту. І це покоління породило масову закоханість людей в фасад. Не в пошук контексту, а саме в фасад. Мене вічно запитують про театр на Подолі, я кажу, подивіться, скільки він думав про контекст. Тому що попередній проект – отой “розцяцькований” торт бісквітний, він не думав насправді про контекст. Нічого спільного з тими усадьбами царського часу той театр не мав. Тому те, що Дроздов зробив цей стилобат з цеглою, знайшов пропорції, всю решту просто залив чорним металом, щоб він не “читався”, і ніхто не роздумував про якісь доповнення, я вважаю, що це рішення - правильне. Люди, поки що, чомусь не розуміють, що функціональна архітектура і актуальна архітектура не завжди мають бути декоровані.

Безпосередньо. Можу сказати, що чим дорожчу архітектуру ви бачите, тим багатше місто. Якщо подивитися на фасади сучасних житлових будинків в Відні та на фасади таких самих будинків в Мюнхені, ви побачите, що в Мюнхені вони дорожче оздоблюються, дорожче коштують і архітектура дорожче. І ще дорожче ви побачите в Лондоні. Тому, чим багатше місто, чим багатше суспільство, тим дорожчі рішення фасадні і архітектурні загалом.

Ви маєте на увазі церкви? Я маю на увазі великі будівлі-монументи. На кшталт Центра Гейдара Алієва від Захи. Ті, що приваблюють туристів. Насправді, це велика ілюзія, що тільки такого роду егоїстична архітектура притягує людей. Буває, що й в хороших середовищах, той самий Асперн, є що подивитися, хоча середовище безамбіційне абсолютно. Архітектура егоїстична може бути в таких об’єктах як громадські, музейні, бібліотечні. Це може бути агресивна, хороша, так скажімо, динамічна архітектура деконструктивізму. Що стосується житла, я вважаю, це мають бути простіші рішення, які працюють довго, не набридають і не викликають у людей якісь емоції. Але якщо брати як приклад нові райони Ерестаду в Копенгагені, які збудував Б’ярке Інгельс… Так, але вони найбільш егоїстичні в цьому районі. Всі оточуючі будинки – дуже прості та лаконічні. Є ще велика дискусія, чи це добре. Тобто, на початку, в макеті, коли це була окраїна міста, щоб привабити клієнтів, можливо, воно було логічно. А потім, коли почали формувати квартали, решта кварталів виявилися на тлі нових об’єктів дуже-дуже прості. Що ж, тепер безпосередньо про конкурс. Львівські переможці взяли великий відсоток нагород. Ця заслуга – принципова перевага архітекторів чи вірне врахування потреб в суспільстві? Це від багатьох факторів залежить. По-перше, Львів вже кільканадцять років переживає будівельний бум. Цей будівельний бум він переживає довго. Були різні проекти, і погані, і кращі. Відповідно, деякі архітектурні компанії встигли напрацювати досвід, втілюючи об’єкти. І другий момент – є робота з девелоперами по генплануванню – подвір’я без автомобілів, активні перші поверхи – теж вдалий і дуже хороший продукт, добре оцінена нашими іноземними колегами робота. В історичному полотні архітектори намагалися дуже толерантно і, в той самий час, сучасно працювати. Крім того, в нас з’явилася політика міста щодо покращення урбаністичного середовища, особливо по громадських просторах. Тож, чим відрізняється Львів від Києва, чому він все ж краще розвивається за Київ? По-перше, львівська громада дуже активна. В нас великі вимоги до влади щодо покращення людських умов. І львів’яни, можна твердо сказати, що скільки б їх не задобрювати, не покращувати, вони все одно будуть незадоволені. І це, насправді, завжди дуже тренує владу. Мені здається по Києву, що тут люди більше зайняті пересуванням і встиганням, вирішенням своїх проблем, ніж думками про місто. І чомусь я бачу байдужість до свого середовища. На вулиці людей не цікавить, що вони завалені МАФами, завалені автомобілями. Люди просто слухняно пересуваються по залишку того громадського простору, який є. Я не бачу бажання людей щось робити у подвір’ї, якось його озеленювати, якось відвойовувати в автомобілів. Я давно спостерігаю за Києвом, і мені, дійсно, це дуже дивно. Хоча я знаю, що є дуже правильні, класні ініціативи, зрештою є потужні CanActions, які збуджують думку не тільки в Києві, а й в Україні. Але мені здається, для такого гігантського міста, як Київ, цього дуже мало.

Як тернопільська набережна здобула перемогу у всеукраїнському конкурсі? Ч: Наші чарівні партнерки зі Стокгольма й Копенгагена просто неймовірно були вражені. Все дуже просто. Місто Тернопіль, в центрі якого є озеро, могло б потенційно виглядати, як Швейцарські озера. І це озеро ніколи не було адаптоване, його не використовували урбаністично. Хоча воно може бути серцевиною усієї цієї урбаністичної картинки. Другий момент – було показано комплексний проект, що буде реалізовуватись по частинах. На ньому передбачено всі необхідні для паблік спейсу речі. Нам, власне, було цікаво відзначити турботу, яка дає надію. Тема конкурсу – не просто відзначити об’єкт, скажімо, найдорожчий, дизайнерсько найвишуканіший, а маніфестувати, куди треба дивитись. Тому якщо архітектори раніше дивилися, скажімо, в інтер’єрний бік, там були гроші, потім в садибний бік, потім в кількість метрів квадратних і житлових поверхів, які треба зробити, потім в фасади, то ми кажемо – друзі, дивіться в середовище. Ми оцінюємо ці речі. Тому я думаю, що дуже багато архітекторів стануть потім працювати над тим, щоб починати з цього та цим закінчувати. Які роботи вам найбільше сподобалися, які б ви хотіли відмітити? Мені дуже сподобався парк в Одесі. Набережна мені сподобалась. Хлопці з салонами “Тесли”. Їх не оцінили, тому що, ну скажімо так, це журі було не дуже містоорієнтовано. Вони дуже прагматично на все дивляться, але мені це теж сподобалося. Насправді, мені більше за все сподобалося, що переважно журі дуже мало дискутувало. Не було такого, щоб вони тягали ковдру один на одного. Доречі, хочу сказати, що попередній конкурс та нинішній - це небо і земля. Я себе не хочу хвалити, як куратора, але змістивши буквально на півградуса акцент, ми отримали нові імена. Абсолютно інша картина. Оці ж всі пацани з Хмельницього, ми ж їх точно побачимо. Ми їх точно почуєм, вони точно стануть зірками архітектурного та урбаністичного руху. І на наступних конкурсах, я думаю, ви отримаєте нових учасників, що не брали участь на попередніх конкурсах, думали, що це про архітектуру, а тепер вони розуміють, що є що показувати: якісь там подвір’я, вулиці, набережні. Доречі, “паблік спейс” може бути і на даху, ніхто ж не каже, що це тільки на землі. Тому, я хотів би, щоб у нас в UUA був конкурс, який генерує нове. Той самий “Оскар” – це не те що найдорожчі фільми, а те, чого ще не було, а тут раптом з’явилися нові тенденції, та їх варто розвивати. Доречі, проект реставрації Жовківського замку – це теж бомба. Там стільки тої аналітики, графіки, просто фантастична річ. Журі не цінує багатослівності. Вони цінують простоту, лаконічність і досягання цілі мінімальними засобами, без дизайнерських витребеньок.

Це питання не зовсім до мене, тому що критерії архітекторів, критерії урбаністів, критерії забудовників є тотально різні. Тобто забудовники зараз міряються фасадами: хто скільки повісить і якого дорогого освітлення. Тобто, мені здається, там більше є про міряння кількістю матеріалів, якимись архітектурними прийомами на фасадах. Урбаністика – це про комфорт вулиці. В подвір’ї і в просторі. Там це не про фасади і, відповідно, якщо ми дамо конкурс забудовників судити урбаністам, то забудовники будуть дуже незадоволені. Якщо ми дамо конкурс забудовників, де будуть судити архітектори, забудовники теж можуть бути незадоволені. І, зрештою, конкурс архі-

Юліан Чаплінський

Здебільшого конкурс UUA орієнтований на архітекторів. Слідуючи основному меседжу конкурсу, чи була думка створити конкурс забудовників?

05


РЕНОВАЦІЯ

Проблемі зносу схильна абсолютно будь-яка річ, яку ви могли бачити, або яку могли б згадати. Ще більше прискорює цей процес активне використання: телефон, автомобіль, який з часом треба замінити або віддати в ремонт. Часто стикаючись з проблемою старіння будівлі, людина, зокрема правлячий орган або забудовник, вирішує, зносити його або вкладати шалені гроші. Продовжуючи проводити аналог з предметним дизайном, давайте згадаємо фамільні коштовності. Ви викинете старе кольє вашої прабабусі? Сумніваюся, як повинен сумніватися і архітектор і забудовник про знесення «коштовності» міста.

РЕНОВАЦІЯ

Раз на рік, з 1987 року, Євросоюз вручає престижну премію в галузі сучасної архітектури — премію Міс ван дер Рое. Цього року головний приз виграв жит-

06

ловий будинок високої поверховості в місті Бордо, Франція, за проектом трьох бюро: Lacaton & Vassal architectes, Frédéric Druot Architecture і Christophe Hutin Architecture. Світ потребує реновації, це стане актуальним і досить трендовим в архітектурних колах. Майже кожне бюро намагається реалізувати проект ревіталізації, у кого-то це виходить краще, у когось гірше, але все ж, не варто забувати, що головна мета — оживити стару будівлю, і майже всі з цим справляються. А деякі навіть виграють конкурси — наші переможці в Ukrainian Urban Awards не просто реінкарнували старі і нікому не потрібні будівлі, але ще і створили нові точки тяжіння в місті. У кого-то реалізовані, у кого-то поки немає, але об’єднує всі проекти одна річ: архітектори підійшли до питання усвідомлено і дуже відповідально.


ТРАНСЦЕНДЕНТНЕ ПОНЯТТЯ ЕСТЕТИКИ DMYTRO ARCNCHII ARCHITECTS. ЦЕНТР СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА Центр сучасного мистецтва М17 був створений двома колекціонерами Русланом Тарабукіним і Андрієм Адамовським для проведення виставок мистецтва і культурних заходів. З 2010 року, дати заснування, тут відбулися сотні презентацій, лекцій, аукціонів, виставок, кінопоказів, концертів, семінарів, показів мод та літературних вечорів. Організатори М17 крізь призму сучасного мистецтва прагнуть сформувати нову творчу свідомість українців — покоління вільних та патріотичних особистостей. Та в який якийсь момент вони зрозуміли, що образ будівлі як середовища сучасного мистецтва застарів та позбавлений презентаційних особливостей, впізнаваних елементів і потребує глибокого ребрендингу. «Айдентика покликана посилити візуальну впізнаваність М17, базуючись одночасно на спрощенні графічного представлення та його поєднання з характерними ознаками українського авангарду».

В основу нового патерну перфорованого фасаду покладений перевернутий на 45 градусів квадрат, що є відсиланням до існуючих та впізнаваних вікон будівлі й до українського художника супрематиста Казимира Малевича (у грудні, після тривалої перерви, на відкритті оновленої галереї М17 була представлена виставка «Авангард: в пошуках четвертого виміру»). Що цікаво, пластика візерунку сформована варіацією розміру квадрата, і у темний час доби перфоровані отвори фасаду з оцинкованої сталі підсвічуються зсередини, підкреслюючи образ оболонки М17.

РЕНОВАЦІЯ

Проект переосмислення образу сучасного мистецтва в Україні взяла у свої руки архітектурна майстерня Dmytro Aranchii Architects:

«Новостворена оболонка М17 базується на поєднанні фонового «музейного» мінімалізму з сучасними методами обчислювального проектування». Головною “фішкою” нового фасаду став обчислювальний метод у його формотворенні — це дещо нове в українській архітектурі. Ось який коментар дає Дмитро Аранчій, засновник студії DAA: «Ми ніколи не прив’язуємося до поняття стилю, яке більше не є актуальним для сучасної архітектури. На зміну йому прийшов метод. Ми пропагуємо метод обчислювальної архітектури. У своїй роботі ми використовуємо досягнення сучасної науки, впроваджуючи та розробляючи алгоритми у роботі над проектами для оптимізації просторових, функціональних, кошторисних та інших об’єктивних якостей проекту, з яких часто-густо і з’являється трансцендентне поняття естетики».

Dmytro Arcnchii Architects

ЦЕНТР СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА “М17”

Дмитро Аранчій

Генеральний план 07


Kudin Architects

BANKHOTEL ART CONGRESS HALL

СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН В КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНОГО СПАДКУ. KUDIN ARCHITECTS. АРТ-КОНГРЕС-ХОЛ BANKHOTEL

Готель знаходиться в колишній будівлі австро-угорського банку — цінному елементі історичної частини Львова. Проект являє собою ідею максимального збереження історичної спадщини в синтезі з сучасним дизайном. “Ми мали реагувати на те, що в цьому будинку знаходився один із перших за значенням банків у Львові. У дизайні громадських приміщень готелю збережена і розвинена визначальна тема банку, а в номерному фонді в 101 номер ми передали художню атмосферу початку ХХ століття, використавши патерни на основі графіки французьких художників модерну.”, — розповідає головний архітектор проекту Віктор Кудін. Попри те, що стан будівлі на старті робіт був добрий, автентичними залишилися тільки перший і частково другий поверхи. На будинку не було виявлено жодної тріщини. Перед архітек-

08

Генеральний план

торами стояло завдання — реставрувати збережені історичні елементи і при цьому створити новий, унікальний і сучасний дизайн. Коли архітектори почали займатися проектом, то знайшли старі архівні фотографії та креслення будинку, який був дещо інакшим ніж зараз. У 1957 році при пожежі було втрачено горище з виразною кутовою вежею. Тема готелю — банк, і не важливо, що ця будівля була під Австро-Угорщиною, важливо було показати саме українські гроші приблизно тих часів. Також було зроблене панно шматочка плану Львова з металу на глуху стіну. Нічний бар у цокольному поверсі запроектували як галерею карикатури. П’ятого вересня там відкрилася нова виставка легенди української карикатури — Анатолія Василенка, що пройде аж до п’ятого листопада.


РЕНОВАЦІЯ

branding by: PRAVDA design. Ілля та Ольга Неправда

Kudin Architects

Віктор Кудін та Ольга Рябова

09


SHOVK

РЕВІТАЛІЗАЦІЯ ЗАВОДУ РІХЕРТА

ПОДІЛ, ЯКОГО МИ ЗАСЛУГОВУЄМО SHOVK. РЕВІТАЛІЗАЦІЯ ЗАВОДУ РІХЕРТА

Досвід багатьох міст усього світу показує, що зручні громадські місця можуть пожвавити економічну і культурну активність в місті, поліпшити мікроклімат і підвищити цінність міських земель, а отже — принести прибуток. Якщо будуть створені сприятливі умови для громадян — вони будуть більш активно виходити на вулицю. По-перше, це надасть гарний вплив на їхні здоров’я та емоційний стан, по-друге, зробить район більш безпечним, оскільки натовп є гарантією безпеки, а по-третє, великий потік людей створить ідеальні умови для ведення бізнесу. Зараз завод знаходиться в несприятливому стані, і доведений він до цього як природою, так і людьми. Архітектори бюро Shovk вирішили, якщо ніхто не буде проявляти ініціативу і не буде робити хоч якісь кроки для порятунку подібних будівель, то все закінчитися тим, що архітектурний фонд розвалиться, а завод знесуть. Shovk розробили концепцію на добровільних засадах. Очевидно, що проект некомерційний і, на жаль, таким на сьогодні і залишається. Цей проект — ба-

10

чення того, як потрібно працювати з історичними будівлями в українських умовах. “Ми всі розуміємо що ця земля потенційно вигідна, але що можна зробити з будівлею ні у кого не було уявлення, — говорить Антон Вергун, співзасновник бюро Shovk, — очевидно, що перша думка у всіх була почекати поки вона розвалиться і знести її. В принципі це здавалося найбільш вигідним рішенням. У нас з’явилася ідея запропонувати альтернативну концепцію, в якій ця будівля не зноситься, знайти таке застосування, яке могло б винести цей об’єкт на самоокупність і не вимагало б додаткових дотацій. Знайти таку модель, яка була б життєздатна». Загальна мета проекту — зберегти видатний об’єкт культурної спадщини від руйнування або знищення, розкрити потенціал будівлі заводу Рихерта і прилеглої території, вписати об’єкт в контекст міста, знайти баланс між економічною та комерційною доцільністю, потребами мешканців прилеглих житлових масивів, майбутніх мешканців житлових комплексів, що зводяться на сусідніх ділянках. Привернути увагу та залучити інвесторів до реалізації проекту.

Генеральний план


ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ

Руслан Литвиненко Антон Верхун Андрій Лесо

11


Україна Олег і Ліля

ТОРГІВЕЛЬНО-ОФІСНИЙ ЦЕНТР “LA FABRICA”

РОБОТА З ВИРАЗНИМ УКРАЇНСЬКИМ СТИЛЕМ УКРАЇНА ОЛЕГ І ЛІЛЯ. ТОРГІВЕЛЬНО-ОФІСНИЙ ЦЕНТР LA FABRICA

Проект LA FABRICA – прагнення відновити історичне середовище старого Катеринославу, затишне, невеличке, масштабне, гуманне і привабливе для відвідувачів. Проект реновації старої макаронної фабрики, яка існувала тут на початку ХХ століття до революції, виникнув не одразу. За словами архітекторів Олега та Лілі, замовникам довелося довго обирати, перш ніж вибрати саме стару будівлю під торгівельно-офісний центр. «Ми зможемо зберегти історичний дух цього району, адже спочатку на цьому місці планувалося зведення чергової багатоповерхівки, але добре, що плани забудовника змінилися, і ділянку викупив наш замовник. До того ж, ця забудова має досить зручне розташування, у центрі міста, близько до міської інфраструктури, з гарним місцем для паркування. Не зважаючи на стан, ці будинки зберегли в собі дух старого Катеринослава. Для нас це був досить цікавий досвід формування громадського середовища”, — кажуть Олег та Ліля Україна. “Хочеться, щоб архітектурні пам’ятки минулого не руйнувалися, а зберігалися за будь-який кошт. Як це, наприклад, робиться у Львові. Ми захоплюємося львівським будиночками XVII століття, але, на жаль, у Києві таких збереглося дуже мало, а у Дніпрі – тим паче. Місто досить молоде, тому маємо в основному забудови дореволюційного періоду кінця ХІХ – початку ХХ століття”.

«Перш за все, ми завжди керуємося здоровим глуздом. Не полюбляємо зайвих речей, усе має бути чітко і функціонально у історичному контексті. Головне – має бути затишно. Адже архітектура, як каже Ліля, – це як кулінарія, усе має бути в міру, щоб не переборщити. Кращі наші роботи мають виразний український стиль». Олег Україна Робота над проектом триває вже чотири роки, і наразі готова лише перша черга — торгівельно-офісний мол. За час будівництва був реставрований старий фасад, замінені старі перекриття на нові, які візуально працюють на контрасті із скляною пломбою між двома будівлями — сучасним структурним склінням. На момент початку робіт будівля була розламана навпіл. Збереглася лише одна історична стінка. Був зроблений новий фундамент, нові підпірки, щоби зберегти рештки старої забудови. Також зліва від головного входу можна побачити металеві сходи, пофарбовані у чорний колір як нюанс серед стриманої рудої гами дерева та цегли. Інтер’єр створювався у відповідності до фасадів, в стилі лофт. На всій ділянці планується зведення будівель, які сформують торгово-готельний комплекс із інтегрованими історичними фасадами та майданчиком для прогулянок відвідувачів.

Генеральний план

Україна Олег і Ліля

12


13

РЕНОВАЦІЯ


SHOVK

ВІЙСЬКОВИЙ МУЗЕЙ CAPO D’ORSO

ДУХ ІСТОРІЇ У СТІНАХ ФОРТЕЦІ SHOVK. ВІЙСЬКОВИЙ МУЗЕЙ CAPO D’ORSO

Як кажуть архітектори студії SHOVK, проект від реалізації далекий, проте наближений до реальності. З цією роботою архітектори брали участь у конкурсі Young Architects Competition на реконструкцію військового форту в Італії.

“Ми почистили все, що було зайвим, дотримуючись принципу антачебл, коли намагаєшся не чіпати те, що було вже створено”, — зазначає Руслан Литвиненко.

Мова йде про військовий форт 15-16 століття, який служив як оборонна споруда на Сардинії, захищав острова Санта Маддалена і всю затоку Лігурійського моря. Він прийшов в жахливий стан і влада Італії вирішила провести конкурс на збереження історичної спадщини.

Нові архітектурні елементи, які були додані, здебільшого не чіпають стару структуру. Однак, акцент в проекті робився саме на новому, музейному досвіді. З самого початку, потрапляючи на територію, людина повинна відчувати атмосферу музею як такого.

SHOVK вирішили взяти за ідею саму будівлю, яка, по суті, вже є архітектурним об’єктом і дуже сильною пам’яткою, тому створювати щось, що могло його зруйнувати, архітектори вважали неправильним.

Головною ж особливістю проекту стало використання AR технологій. Турист з будь-яким смартфоном зможе побачити те, чого не вистачає форту в реальності: десь на місці руїн була гармата, десь — ціла будівля.

14


Генеральний план

РЕНОВАЦІЯ

Руслан Литвиненко Антон Верхун Андрій Лесо

15


ZELEMIN

ЖОВКІВСЬКИЙ ЗАМОК

ЗАМКОВІ НОТИ ЖОВКВИ ZELEMIN. ЖОВКІВСЬКИЙ ЗАМОК

“Жовківський замок — це виклик. Виклик невігластву і байдужості”, — каже Наталія Зінчук, головний архітектор студії Zelemin. Цей замок — проект реставрації та пристосування. Державне замовлення. “У випадку з Жовківським замком ситуація надто ускладнюється відсутністю графічних архівних матеріалів”, — продовжує розказувати Наталія. “А дофантазовувати, відтворювати гіпотетично ймовірні простори, форми — наперед прогнозований фальсифікат, омана. Все, що є новоутвором, так чи інакше повинно читатися, а не імітувати”. Зазвичай при будь-яких реставраційних роботах

16

щось буде втрачено. Втручання не уникнути ніяк. Питання в наступному — яке це буде втручання? “Дуже багато архітектурних пам’яток вже втрачено в силу економічних, соціальних чи інших обставин. Зокрема нам ніколи не повернути оборонні споруди замку, такі як вали, що розрівняли в період Австро-Угорщини, бо втратили свою пряму міліритарну функцію”. Дуже важливо, щоб пристосування замку до нових потреб дало йому друге життя, дало можливість нести освітню, інформаційну функцію, ну і, звичайно, утримувати самого себе.

Команда архітекторів Zelemin


РЕНОВАЦІЯ

Функціональне наповнення

17


УКРАЇНСЬКІ ІННОВАЦІЇ

УКРАЇНСЬКІ ІННОВАЦІЇ

Ми живемо в епоху, в яку архітектура зміниться раз і назавжди. Хтось вибирає шлях найменшого опору і буде продовжувати будувати те, що не відповідає доброзичливому ставленню до планети і людинооріентованості. В підсумку, він буде змушений приєднатися до тих, хто назавжди забуде про шкідливі технології зведення та сумнівного формоутворення.

18

енергоефективні споруди в гармонії людини з природою, а не витісняючи її всіма можливими способами. Архітектура, яка не приноситиме шкоди з початку проектування і до кінця її експлуатації, незабаром буде вважатися необхідністю, а не тільки модою або примхою.

Існують два шляхи генерації ідей — робота над формою і робота над змістом. Але коли мова заходить про інноваційну архітектуру, то два ці шляхи зливаються в один. Естетика будівлі безглузда поза її функціональністю, а похмура утилітарність п’ятиповерхових бараків робить якість життя мешканців неймовірно низьким.

Такі проекти дозволять нам усвідомити, що світ рухається не тільки по шляху інноваційних технологій, але і шляхом людяності, що здатна змінити наші життя за допомогою альтернативних джерел енергії і екологічних рішень технологів, інженерів, архітекторів, науковців, які прагнуть створити щось унікальне, важливе і дуже потрібне для всього людського виду.

Архітектура зміниться раз і назавжди. Архітектори почнуть дбайливо ставитися до наслідків, до яких можуть призвести плоди їх творінь, і навчаться проектувати

Через такі новітні проекти людина зростає в духовному та культурному відношеннях,починає ставитися з повагою до оточуючих.


“КУБОМЕТР” Архітектурне ательє Нестерова

ТОРГОВИЙ ЦЕНТР

СЕРЕД КОЛЬОРІВ АРХІТЕКТУРНЕ АТЕЛЬЄ НЕСТЕРОВА. POP-UP SHIPPING ЦЕНТР “КУБОМЕТР”

Shipping Container Pop-Up — це широкий і доволі популярний термін в архітектурі. Три головних питання: Що це? Навіщо? І кому це вигідно? Перш за все, Shipping Container Pop-Up — це контейнерні комплекси, які можна назвати універсальним і доступним засобом, з допомогою якого комерційні підприємства перевіряють свої ідеї. Це непогано продумані простори, що діють за принципом тактичного урбанізму — дозволяють цільовій аудиторії (покупцям) взаємодіяти з товарами і розвивати зв’язок з брендом. Такі комплекси повинні бути гарними і досить мобільними. Чому? Тому що великі продажі мають обмеження за часом. Контейнерні комплекси мають невелику ціну. Тимчасовий характер морських контейнерів передбачає відсутність 10-річної угоди про оренду, що типово для більшості торгових центрів. Також не потрібно прискіпливо настроювати середовище для клієнта і немає прив’язки до місця. Крім того, Pop-Up — це, як правило, нестандартні проекти, які дають підприємцю або бренду гнучкості в дизайні. Цим і скористалося архітектурне ательє Нестерова.

ТК “Кубометр” — це унікальний для України торговий комплекс формату Pop-up Shipping Container Center, що повністю складається зі з’єднаних між собою шестиметрових і 12-метрових (20 і 40 футових) морських контейнерів. Його збудували в самому центрі міста Дніпро, на перетині найбільш жвавих пішохідних вулиць і найважливіших магістралей транспортного міського потоку. В радіусі півкілометра від торгового комплексу зосереджено понад 60 маршрутів громадського транспорту, 20 з яких мають в цьому районі кінцеві зупинки. Комплекс став не тільки торговельним, але й творчим простором для молодих і талановитих людей. У “Кубометра” регулярно проходять заходи різного формату. Він перетворився в культурний центр міста, бо крім спортивних і танцювальних змагань тут проводяться концерти, виставки і покази фільмів. Комплекс об’єднує різні вікові і культурні групи населення, стаючи новою точкою тяжіння у місті. Торговий комплекс “Кубометр” — це новий креативний простір, що став місцем та засобом для проведення дозвілля в нестандартному кольоровому середовищі.

Андрій Горбунов Головний архітектор проекту

УКРАЇНСЬКІ ІННОВАЦІЇ

Віталій Нестеров Архітектурне ательє Нестерова

19


in.Lab architects

СКЕЙТ ПАРК

КРАСА ТА ЕРГОНОМІКА IN.LAB ARCHITECTS. СУЧАСНИЙ СКЕЙТ ПАРК У КИЄВІ Скейт-парк — це свого роду місце для збору, відпочинку та демонстрації навичок катання любителів адреналинового спорту: скейтерів, ролерів, кік-скутеристів та BMX-рів. Так вже склалося, что це здебільшого захоплення молодих людей, і місто все частіше дає знати про те, що потребує таких точок. Успіх відвідуваності скейт-парку в найбільшій мірі залежить від компетентності проектувальників, авторів складних структур рамп и ухилів, а також зв’язку між ними. Архітектурна студія In.lab створила проект складної структури шляхів та атракцій, яка інтегрована в парк Пушкіна у Києві. Всі елементи, включаючи трибуни, лавки і тренажери, розроблені згідно з європейським регламентом і формують єдиний ансамбль. Парк має різні зони, орієнтовані як на початківців, так і на більш просунутих райдерів. В силу уникнення волокнини з монтажем конструкцій, комплекс спроектований з урахуванням найоптимальнішого і гнучкого матеріалу — бетону, так як арки з дерев’яними рампами не є довговічними. Кирило Цуман, співзасновник студії In.lab, працюючи над цим проектом, надихався типовими київськими

УКРАЇНСЬКІ ІННОВАЦІЇ

Генеральний план

20

парками, як прикладами “як робити не можна”. “Ми думали виключно про зручність, орієнтацію на людину. Але про красу теж не варто забувати, адже естетика — невід’ємна частина хорошого проекту “, — розповідає Кирило Цуман. Перш за все, будівництво скейт-парку має величезний соціальний аспект. Він повинен бути не тільки безпечним, але й адаптованим під велику кількість людей, особливо підлітків. До того ж скейт-парк має бути антивандальним. Виходячи з цього, In.Lab спроектували головну споруду парку — павільйон з модульних елементів, завдяки якому отримали перше місце на конкурсі. “Особливістю модулів є варіативність одержуваних форм павільйону. Завдяки унікальній геометрії кожен елемент сприймає навантаження як на стиск, так и на розтяг. Запропонованій павільйон может бути використаний в якості головного місця для проведення різного роду публічних зібрань і фестивалів», — каже Юрій Кайгородцев, керівник і співзасновник студії.

Юрій Кайгородцев


ПАРКЛЕТ ДЛЯ ЖИТОМИРА

Генеральний план

Парклет — це протест проти автомобілізації. Це постійні споруди, що легко демонтуються та орієнту-

ються саме на людину. Активна “пешоходизація” Західної Європи демонструє, що гостем в місті є автомобіль, а не людина. Парклети повертають вулицю тому, хто по праву нею володіє. Найчастіше вони включають натуральні матеріали, рослинність чи інші об’єкти благоустрою. Відповідно до початкового задуму, парклети є загальнодоступними. Часто обладнуються велопарковкою. Парклет — це саме той ковток свіжого повітря, який так потрібен нашим містам.

Молодий архітектор Вадим Милостюк не оминув цю тему стороною і запропонував своє бачення парклета на конкурс «Міський парклет» в місті Житомир. Конкурс орієнтований на поліпшення благоустрою та створення місць для відпочинку на вулицях міста. За словами головного архітектора Житомира Юрія Безбородова, Вадим запропонував найоптимальнішу концепцію майбутньої зони відпочинку. Саме його рішення найбільш точно відповідає вимогам конкурсу.

Проблему дорожньої інфраструктури треба лікувати комплексно, починаючи з тактичного урбанізму, закінчуючи глобальним перестроюванням доріг і введенням нових податків на автомобіль. Тут і поетапна пешеходізація вулиць, як зараз активно роблять у Львові, і повномасштабне впровадження велодоріжок, розвиток громадського транспорту, зведення вертикальних парковок і, звичайно ж, якісний благоустрій.

Вадим Милостюк. ULUN Architects

УКРАЇНСЬКІ ІННОВАЦІЇ

ULUN Architects

Парклети — це невеликі зони відпочинку в великих містах, які зокрема встановлюються на автомобільних парковках в один рівень з тротуаром і займають кілька паркувальних місць. Вони являють собою продовження громадської зони, де можна сісти, відпочити і спостерігати за тим, як активно рухається вулиця.

21


O.M.Shumelda

BLURRED BORDER

ЗУСТРІЧАЮТЬ ПО ОДЯГУ O.M.SHUMELDA. BLURRED BORDER Проектована ділянка знаходиться за два кілометри від міжнародного пункту пропуску Грушів біля польсько-українського кордону. Найбільш яскравою особливістю можна вважати форму проекту, адже Blurred border — це той випадок, коли форма доповнює суть. Будівля у образі складеного паперового літачка представлена як символ нових можливостей, бачень та змін, який задає певний напрям в країні та свідомості людей.

Що ми бачимо, в’їжджаючи в Україну? Завдяки розбитим дорогам та місцевим селам з примітивною архітектурою у людей може скластися враження, ніби вони потрапили у третій світ. Проте, чого не відняти, так це краси природи. Локація — живописна, перед вами відкриваються вільні просторі обрії полів із лугових квітів, ліси та діброви.

Крила “літачка”, що є дахом будівлі, створені за допомогою білих сонячних модулей від швейцарського дослідницького центру CSEM. Донедавна ці матеріали в такому контексті вважалися практично неможливими, оскільки білі поверхні відображають більшу частину видимого світла, проте модуль виглядає як великий білий аркуш паперу з захисною скляною поверхнею, тому його легко вписати в концепцію будівлі.

“При проектуванні ми розуміли, наскільки важливим є даний об’єкт в цій локації. Аби не порушувати тутешню природу, використали принцип зелених дахів. Виділили місце не тільки під комерцію, але й для дитячої відпочинкової зони та пікніка”.

“Майбутнє не можна передбачити, але його можна спроектувати. І ми як архітектори і дизайнери маємо працювати не стільки над формою, скільки з ідеєю, культурним контекстом, задавати певний тон розвитку міста та країни і формувати ієрархію цінностей в суспільстві”.

УКРАЇНСЬКІ ІННОВАЦІЇ

“Перша зустріч завжди незабутня, чи то з людиною, чи з країною. Перетнувши кордон, ми одразу складаємо враження про країну. Хочеться, щоб знайомство з Україною не було стереотипним, а надихало. Тому, для нас важливим було не тільки спроектувати об’єкт, а й донести певний посил, що архітектура в Україні може бути “іншою”, — розповідає Оксана Шумелда, співзасновник та ведучий архітектор O.M. Shumelda.

Генеральний план 22

Оксана Шумелда



КОНТРОЛЬНІ ТОЧКИ МІСТА

ЗНАКОВІ МІСЦЯ В СУЧАСНОМУ МІСТІ

Художник Анрі Матісс одного разу сказав, що «творчість вимагає сміливості», і архітектори це знають дуже добре. Коли хтось згадує про Нью-Йорк, Лондон, Париж чи Сідней, як і багато людей, ви негайно асоціюєте місто з його знаменитими спорудами — Емпайр-Стейт Білдінг, Тауерський міст, Ейфелева вежа або Оперний театр Сіднея.

КОНТРОЛЬНІ ТОЧКИ МІСТА

Контрольні точки міста — це визначення урбану; заява про його історію, амбіції або про те, яким його хочеться бачити. Знакові будівлі можуть вплинути на те, що ми відчуваємо про місто, часто даруючи мешканцям пам’ятник, яким можна пишатися. Але що робить будівлю знаковою? Чи потрібні сотні років історії, щоб збудити емоції? Чи важливіший уні-

24

кальний дизайн, як у музеї Гуггенхайма в Більбао? Або достатньо побити світові рекорди, як Бурдж Халіфа? Що робить контрольні точки важливими — це унікальний дизайн, символічна цінність та історія проектування, вплив, який вони мають на місто, де вони були побудовані. Оскільки унікальний дизайн і вирішення існуючої проблематики є ключовим, це наче піднімає будівлю над натовпом і стає метафорою для прагнень людини. Не менш важлива доступність — люди швидше залучаються до громадських будівель. Люди, як ніколи, потребують практичності та функціональності, щоб створити місце для нових архітектурних стилів, які можуть задовольнити суспільні потреби.


Гімназія А+ KAN Development. Archimatiкa

Генеральний план

На церемонії відкриття Палати громад Великобританії в жовтні 1944 року, сер Вінстон Черчілль мовив: «Спочатку ми формуємо наші будівлі, а потім наші будівлі формують нас». Спробуй посперечайся з таким твердженням,тим паче, коли мова йде про будівлю навчального закладу. То ж вітаймо героя статті – гімназію «А+». Знайти будівлю можна на території ЖК «Комфорт Таун» в Києві, за адресою вул. Березнева, 14. Автори проекту — KAN Development, архітектурне бюро Archimatika, Олександр Попов, Ольга Чернова. Дизайн – SvoyaStudio. Будівля вирізняється з оточуючої забудови ще на підході. Особливої виразності силуету додає, зокрема, незвична ламана форма даху, яка, безперечно, робить будівлю менш формальною та привабливою для дитячого ока. Також, здалеку помітно гарно заакцентовані вхідні групи, що робить навігацію інтуїтивно зрозумілою. Тішить око вписаність будівлі в контекст забудови – звідси форма даху – обігрує тему двоскатних дахів оточуючих будівель, одночасно відходячи від їх суворого метру, порушуючи його своїми асиметричними зламами. Окремого компліменту заслуговує і благоустрій пришкільної ділянки. Природні матеріали стриманих кольорів, акценти-вставки озеленення, виділені кольором спортивні та рекреаційні зони. Вражає своїми розмірами багатофункціональна спортивна арена з футбольним полем 40х60 метрів. Спорт є одним з трьох китів, на яких тут побудовано навчання — «освіта, спорт, творчість». Концепція прослідковується в усьому, починаючи з генплану, завершуючи інтер’єром. Нова функція потребує нової форми. І хоча функція навчання залишилася старою, процеси всередині закладу значно змінилися. Авторитарність старої системи дедалі сильніше виявляє свою неспроможність, тому навчальний процес в «А+» побудовано за новою системою «BeBest». Нова система прагне до гнучкості, що не може не відбитися на архітектурі. На рівні плану це виявляється в поліфункціональності та можливості до трансформації всіх чарунок, як великих, так і малих. На відміну від батону, в кексі є родзинки. В цій будівлі «родзинок» вистачить на цілий різдвяний пиріг. Сидячи за ноутбуком, загорнувшись

у теплий плед, не можу не позаздрити учням та викладачам гімназії. Система опалення та охолодження будівлі – автономна, незалежна від центральної. Під стадіоном влаштовано геотермальне поле з теплових насосів. Принцип їх функціонування наступний – трубопроводи насосів заглиблено на 70 метрів під землею, де температура стала та вище за нуль. Це дозволяє, завдяки теплу г’рунта, взимку підігрівати воду, а влітку – віддавати через теплоносій надлишкове тепло зсередини приміщень назад в г’рунт. Мультифункціональне скло реагує на температуру всередині, завдяки чому можна уникнути перегріву від надлишкової сонячної радіації влітку та втрат тепла через світлопрозорі отвори взимку. Зовнішній шар скла відсікає інфрочервоне випромінювання від сонця, а внутрішній – довгохвильове випромінювання від опалювальних приладів. Сонячні батареї та «розумне» освітлення дозволяють більш оптимально використовувати електроенергію. Використання такого обладнання не тільки робить будівлю екологічно дружньою, але й виховує в дітей турботу про оточуюче середовище, розуміння потенціалу невичерпних та відновлюваних ресурсів. В інтер’єрах добре прослідковується той самий принцип, що й на генеральному плані – в стриманій колористиці присутні місцями яскраві кольорові плями рекреацій та інших функціональних зон. Нейтральні кольори інтер’єру дозволяють як розвантажити очі, так і уникнути тиску на психіку дитини. На зняття психологічного тиску спрямовані й спеціальні звукопоглинаючі покриття, які унеможливлюють утворення ехо. До речі, подейкують, що багато з учителів страдають від ларингіту саме через побічні шуми в приміщенні. Загалом, гімназія «А+» слугує гарним зразком якісної архітектури та дизайну для своїх молодих користувачів. Помітно, що в проект закладено багато розуміння та міркувань щодо процесів всередині. Форма повністю відповідає змісту на всіх рівнях – від генерального плану до інтер’єру. А повертаючись до слів сера Вінстона – якщо будівля дійсно формує особистість, хотілося б щоб якомога більше особистостей було сформовано саме в цих стінах.

Олександр Попов та Ольга Чернова

Фото: Олександр Ангеловський

КОНТРОЛЬНІ ТОЧКИ МІСТА

«РОЗУМНА» ШКОЛА ДЛЯ РОЗУМНИХ ДІТЕЙ. ГІМНАЗІЯ А+

25


SHOVK

АВТОСАЛОН ТА ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР

БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ ЯК НОВИЙ ТРЕНД В АРХІТЕКТУРІ SHOVK. АВТОСАЛОН ТА ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР Ділянка автосалону розташована за бориспільської трасою, на двадцятому кілометрі траси М03 (напрямок Харкова) в полі і належить бізнесменам. Завдання було простим: визначити, як можна використати ділянку з максимальною вигодою та показати загальний напрямок розвитку даної території. Автори проекту мали створити автосалон, логістичний центр та офісну будівлю, що привело їх до концепції об’єднання функцій. Головна мета проекту — поліпшити інфраструктуру місцевості, розкрити потенціал ділянки, ефективно використовувати її сильні сторони, такі як розташування на перетині стратегічних транспортних шляхів і близькість до аеропорту Бориспіль. Крім того — створити додатковий стимул для економічного розвитку території, спираючись на лаконічні архітектурні рішення.

Генеральний план

26

Проект передбачає забезпечення комфортного середовища для працівників і відвідувачів комплексу. Силует забудови доповнюється композицією озеленення, яке ізолює пішохідну і рекреаційну зону від проїжджої частини і створює затишну паркову атмосферу. На території розташували логістичний центр, автосалон і станцію технічного обслуговування автомобілів, а також офісний центр, ресторан, рекреаційну зону, всі необхідні для експлуатації та обслуговування будівель допоміжні споруди, під’їзди і парковки. “Кожна деталь, кожне рішення і проект в цілому повинні бути “strong”. Тобто, в наших проектах немає місця випадковості”, — розповідає Руслан Литвіненко, співкерівник студії SHOVK.


Руслан Литвиненко Антон Верхун Андрій Лесо

КОНТРОЛЬНІ ТОЧКИ МІСТА

“Кожна деталь, кожне рішення і проект в цілому повинні бути «strong». Тобто, в наших проектах немає місця випадковості” — розповідає Руслан Литвіненко, співкерівник студії SHOVK.

27


КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР ОСЛО Archimatika

НАВКОЛО КОРАБЛІ, А ТИ СТОЇШ НА ПАРКОВЦІ ARCHIMATIKA. КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР ОСЛО

Схема внутрішнього двору

КОНТРОЛЬНІ ТОЧКИ МІСТА

Схема формоутворення об’єму

28

Схема формоутворення рівнів

Олександр Сімонов


Archimatika давно і вже досить довго проектує великі проекти. “Деякий час назад ми зрозуміли, що у нас не охоплений великий спектр архітектури у вигляді конкурсних проектів”, — зазначає керівник конкурсного відділу Олександр Сімонов. Ми створили конкурсний відділ, почали потроху брати участь у відкритих конкурсах, спілкуватися з іноземцями. Так, це не сильна комерційна ідея. Вона більше про почуття часу, щоб більше розуміти, рухаємося ми в правильному напрямку чи ні. Це можна зрозуміти, тільки беручи участь у міжнародних конкурсах”.

лене, навпаки — показати політ фантазії, на що здатний архітектор. У таких випадках, від ідеї до реалізації всього один крок, поки який-небудь абстрактний інвестор не побачить у стрічці «Фейсбук» результати конкурсу і не зацікавиться цим.

Хоч “Архіматика” і не виграла конкурс у Норвегії, проте, за словами Олександра, вони відпрацювали багато цікавих прийомів для самих себе. Так як в Україні бюро не займається культурними центрами і невеликими громадським спорудами через відсутність замовлень, було цікаво взяти участь і спробувати себе в чомусь новому. У скандинавських країнах це досить популярно, тому як там будують “для себе” і намагаються залучати кращих архітекторів.

Будівля культурного центру розміщується на другому рівні, при цьому перший рівень залишається відкритим як для відвідувачів, так і для звичайних перехожих. Таким чином формується внутрішній публічний простір, насичений зеленими насадженнями. Розміщення найбільш популярних функцій, таких як кафе, бібліотека і аудиторія, формує образ будівлі. “Ми розмістили вертикальні комунікації таким чином, що вони надають незалежний доступ до експлуатованого зеленого даху через увесь об’єм будівлі”.

Це був конкурс ідей, не було умови робити щось призем-

“Ми взяли ділянку, подивилися знімки з «гугла», підняли 3Д модель і зрозуміли, що район дійсно вимагає реновації. Зовсім не було видно воду — навколо кораблі, старі будівлі, а ти стоїш на парковці”.

29




ЖИТЛО ТВОЄЇ МРІЇ

Що в нашому уявленні можна назвати хорошим житлом? Тротуарна плитка замість асфальту, приємний благоустрій, естетична архітектура, енергоефективні матеріали і багато іншого, що формує сприятливе середовище для проживання нас і наших дітей. Найцікавішим є те, що така архітектура навіть не вимагає реклами, вона сама себе рекламує, передаючись із уст в уста.

ЖИТЛО ТВОЄЇ МРІЇ

Місто на рівні очей — прекрасний термін, який виражає суть людиноорієнтованості в архітектурі. Вже давно вийшло з моди створювати архітектуру відірваною від світу, проектуючи окремі «острівці», пов’язані між собою нескінченним паркуванням і широкими дорогами. Так, досі часто буває, що при проектуванні архітектурних просторів нехтують функціональними аспектами, керуючись насамперед фінансовою вигодою або ж лише естетикою. Так, безумовно, хороша архітектура повинна мати приємний дизайн, це найперший рівень сприйняття архітектури людиною. Проте цих

32

властивостей мало, якщо в подібному просторі не враховані задоволення базових потреб людини. Одним з найголовніших, та не зовсім очевидних чинників хорошої архітектури можна назвати взаємодію. Значення якісного зорового контакту між людьми в контексті двору являє собою найважливіший аспект для подальшого зближення місцевих. Спілкування породжує інтерес, залученість у життя двору, що згодом створює свою екосистему в форматі всього лише прибудинкової території. Ось чому важливо грамотно зонувати двір та вирішити головний формотворчий аспект — двір без автомобілів. Це лише крапля в морі серед усіх аспектів хорошої житлової архітектури, яких дотримуються архітектори передових міст з точки зору комфорту. Наші архітектори-переможці Ukrainian Urban Awards довели, що і наша країна активно рухається у цьому напрямку!


SHOVK

СОЦІАЛЬНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ БІЖЕНЦІВ

АРХІТЕКТУРА І ЛЮДИ SHOVK. СОЦІАЛЬНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ БІЖЕНЦІВ В МІСТІ КОМО Руслан Литвиненко Антон Верхун Андрій Лесо

Сьогодні існує реальна проблема, Швейцарія закрила всі кордони, біженці приїхали на північ, і їх не пускає інша сторона. Люди залишаються на кордоні між Швейцарією та Італією в місті Комо і прилеглих селищах. На південь вони повертатися не хочуть через низький соціальний рівень і, згодом, залишились на півночі. Завдання полягало в тому, щоби вирішити проблему архітектурним способом. Дається маленький шматочок землі, а на ньому бетонний барак, в якому живуть більше 300 чоловік: на землі, в сумнівних тентах-наметах, в бруді і під охороною.

щось більше, соціальний центр, де люди б жили, комунікували з місцевими жителями, покращували свій соціальний рівень, вчилися, розвивалися. Проект розроблявся в Мілані, автори на той момент ще вчилися в університеті, але студія Shovk вже була створена. Ідея складалася з дуже простих речей — створити комуну в місті Комо. Була обрана ділянка землі біля станції Комо-Сан-Джованні центрального залізничного вокзалу.

Архітекторами студії Shovk було вирішено зробити проект, ідея якого була не просто повторити той самий барак в сучасному вигляді, а зробити

Центр розділений на дві концептуальні частини: верхній рівень, де живуть люди, і нижній рівень, де є взаємодія з місцевими жителями та біженцями.

Проект знаходиться на стадії глибокої концепції і далекий від реалізації. Це не пов’язано з тим, що закладені рішення не мають змоги реалізуватися, навіть

зовсім навпаки. Причина в тому, що проект досить масштабний і вимагає величезних фінансових вкладень.

ЖИТЛО ТВОЄЇ МРІЇ

Вибух-схема

33


Büro A24D

ЖИТЛОВИЙ МІКРОРАЙОН “INTEGRITY”

ПРИРОДА ЧИ МІСТО? Але навіщо вибирати, коли студія büro A24D поєднала всі плюси обох в одному проекті? Друге місце у номінації “Міське планування. Нереалізовані проекти” посів житловий мікрорайон Integrity, ідея якого базується на дослідженні, згідно якого більшість людей надають перевагу життю в невеликому селі, аніж у місті. Завдяки проекту архітектори спробували створити рівноцінний зв’язок між соціумом, природою и забудовою, задля того щоб отримати екологічне і високотехнічне середовище життєдіяльності для людини. Сам проект представлений декількома кварталами, різними за поверховістю та функціональним наповненням. Вирішуючи питання недостатньо розвиненої інфраструктури оточення ділянки, архітектори передбачили широкий спектр закладів громадського обслуговування, в тому числі вирішили питання недостатньої кількості дитячих садочків та шкіл на території.

ЖИТЛО ТВОЄЇ МРІЇ

Антон Черкашин

34

Генеральний план / схема На планування мікрорайону впливали деякі містобудівні обмеження через розташовану поблизу зону змішаного лісу. Автори використали це обмеження на користь проекту та розташували в захисній смузі спортивну, парково-рекреаційну та культурну зони. Проект розробляла команда з десяти чоловік, площа ділянки складає близько 37,22га, загальна площа проекту становить 618 500 м2. Митці знайши рішення багатьох містобудівних задач: створення продуманой та зручної для всіх учасників руху транспортно-пішохідної схеми території, формування мережі публічних просторів у вигляді зон дозвілля, критих від опадів та надмірного сонця променад, амфітеатрів, зон барбекю та багато іншого. Напевно, це і є прикладом людино-орієнтованої архітектури. Місто це ж все-таки про людей, а не про квадратні метри!


ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС “ФАЙНА ТАУН” KAN Development, Archimatika

Генеральний план

Олександр Попов і Дмитро Васильєв

“Файна Таун” — це проект формату “місто в місті”, девелопером якого стала компанія KAN. Першим від партнерства “Архіматики” та KAN Development був “Комфорт Таун”, від якого взяли найвдаліші концепції: квартальну забудову, пішохідні двори і середню поверховість не вище 16 поверхів. До того, що було в “Комфорт Тауні”, додали формат внутрішнього пішохідного простору — кільце променад, яке з’єднує всі дворові простори в пішохідно-променадні і камерні, тихі, не транзитні. “Архіматика” розробила новий архітектурний код об’єкта. Він європейський в стриманості, в строгості, але в підході до проекту збережена різноманітність і неповторність, щоб кожен простір, кожна черга і кожен двір мали своє обличчя. “Завдяки успіху “Комфорт Тауна” у нас вийшло разом із девелопером спрогнозувати певну комерційну реалізацію проекту, що дозволило витратити більший бюджет і в результаті виправдати це, тому що продажі на порядок дорожче кращих аналогів в ра-

йоні”, — підкреслює співзасновник бюро Олександр Попов. Зверніть увагу на нову якість міського середовища: суспільний простір комплексу, що виходить на “смарт-вулицю” Салютна. “Смарт-вулиця” — це маленька 400-метрова ділянка, що створює новий міський стандарт і вже викликала великий суспільний резонанс. “Ми активно ведемо переговори з активістами велосипедного руху, сподіваючись, що велоінфраструктура Києва відбулася, і початкова концепція ділянки смарт вулиці буде продовжена велосипедними доріжками, кільцем з велохабом біля станції метро Нивки і станції метро Святошин”. Живий квартал “Файна Таун” принципово відрізняється від існуючої пропозиції житла в столиці. Даний проект передбачає облаштування закритих для доступу автотранспорту прибудинкових територій і спрямовується на максимально безпечне пересування пішоходів всередині житлових кварталів і комфорт всіх його жителів.

НОВИЙ АРХІТЕКТУРНИЙ КОД KAN DEVELOPMENT, ARCHIMATIKA. ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС ФАЙНА ТАУН

ЖИТЛО ТВОЄЇ МРІЇ

Фото: Олександр Ангеловський

35


Марічка Москалюк і Катерина Рибенчук

Вибух-схема

Симетрія

ДЕРЕВ’ЯНИЙ БАГАТОПОВЕРХОВИЙ ГОТЕЛЬ

ПОРИСТА БАГАТОПОВЕРХІВКА СИМЕТРІЯ. ДЕРЕВЯНИЙ БАГАТОПОВЕРХОВИЙ ГОТЕЛЬ

ЖИТЛО ТВОЄЇ МРІЇ

У сучасному світі зростає попит та ціна на землю через стрімку урбанізацїю, і цілком природно, що це провокує зведення багатоповерхових будівель.

36

Студія “Симетрія” пропонує своє бачення розвитку сучасної багатоповерхової архітектури. Архітектор Катерина Рибенчук дає такий коментар щодо проекту: “Представлений проект — це дерев’яна багатоповерхівка, пориста висотна будівля, яка поєднує вернакулярні структури із зеленими терасами у міському середовищі”. Тобто багатоповерховий будинок збирається як конструктор з чарунків, комбінація яких утворює пористу структуру з отворами-терасами для зелені. Головною ж “фішкою” є матеріал будівлі. Йому відведена особлива, ключова роль. “Логічне мислення, функціональне розподілення процесів у поєднанні із натхненням, розкриттям емоційного простору, увагою до деталей, є нашими головними ін-

струментами у процесі творення архітектури. Ми любимо вирішувати проблеми та створювати комфортні простори для жителів і відвідувачів проектованих будинків”. “Симетрія” Спочатку будівля проектувалася як конкурсний проект в рамках конкурсу Open Source Wood Challenge, який організувала фінська лісопромислова група Metsä Group, основною діяльністю якої є вироби з дерева, включаючи клеєний брус. До того ж, фінські архітектори відносно нещодавно дали зелене світло на використання деревини в багатоповерховому будівництві. Як розповідає Катерина, архітектор-професор Райнер Махламякі свого часу спроектував музей дерева і неабияк здивував місцевих представників влади, адже чому музей розкриває переваги дерева, та збудований з абсолютно протилежного матеріалу — бетону? Це один з багатьох випадків у світовій практиці, які змусили переосмислити норми проектування на користь дерев’яної архітектури.



ДОТОРКАЮЧИСЬ ДО ПРИРОДИ

Щасливий той, хто відчуває і чує природу, здатний черпати сили в ній, знаходити підтримку у важких ситуаціях. “Слово о полку Ігоревім”

ДОТОРКАЮЧИСЬ ДО ПРИРОДИ

Кроманьйонці, що мешкали на землі 30 тис. років тому, для вираження своїх почуттів і емоцій використовували прості малюнки. Краса навколишнього світу — перше, що малювали на скелях фарбою з первісних відтінків охри. Це були тварини, люди і, звичайно ж, їх навколишнє середовище.

38

Природі присвячені сотні тисяч віршів і пісень, написаних як у важкі часи, так і в щасливі. Люди вихваляють дерева, птахів, траву — все, що бачилося і раділо оку. Складно знайти хоч якусь прозу, де був би відсутній опис пейзажу. Кожен художник хоч раз в житті, але малював природу. Вчений-географ В.А. Анучина вивів три основних закони геосфери, взаємодії людини і природи: Закон взаємозумовленості розвитку окремих елементів геосфери. Закон зростаючого впливу людини на природне середовище. Закон зростаючої залежності людини від природного середовища. Ці закони тільки звучать так складно і незрозуміло.

Насправді сенс простий — чим більше ми впливаємо на природу, тим активніше вона нам відповідає. Кращим результатом вторгнення в природу є вихід в нуль, коли ми, хочемо того чи ні, втручаємося в екосистему і зводимо шкоду до мінімуму. Це тягар всіх архітекторів. Але що якщо йти від зворотного? Благо, в кінці ХХ століття почало підійматись питання щодо збереження навколишнього середовища, як в масштабах окремих держав, так і глобальні, і після нульових в розвинених країнах з’явилося розуміння рекреаційного середовища як життєвої необхідності. З’явилося поняття двору без машин і трохи пізніше — зелений двір. З розвитком цих понять також почали розвиватися інноваційні парки — новий тип офісних центрів, прекрасним прикладом якого є офіс Google в Сінгапурі з неймовірною кількістю зелені. Людство усвідомило цінність природного довкілля як способу не тільки релаксації або збільшення продуктивності і працездатності, але й фізичного та духовного розвитку. В українському конкурсі Ukrainian Urban Awards недарма з’явилася категорія «Урбаністичний простір і ландшафт». До слова, гран-прі виграла реконструкція набережної в Тернополі від «громадянської» ініціативи URBAN.te і КП «Місто» як кращий проект конкурсу. Природа потрібна нам більше ніж ми думаємо. Давайте намагатися виходити в плюс а не в нуль і, тим більше, не в мінус.


URBANIDEAS

БЛАГОУСТРІЙ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ У РАЙОНІ БУЛЬВАРУ М.ЖВАНЕЦЬКОГО

ПАРК, ЩО ОБ’ЄДНУЄ URBANIDEAS. БЛАГОУСТРІЙ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ У РАЙОНІ БУЛЬВАРУ М.ЖВАНЕЦЬКОГО В ОДЕСІ “Перш за все, ми намагаємось підходити з повагою до історії локації, з увагою до місця, шукати характерні особливості та те, що вкрай потрібно зберегти, залишити, чи на чому наголосити”, — розповідає Ольга Криворучко, керуючий архітектор студії Urbanideas. “Наступним кроком є створення вже безпосередньо нового. Це свого роду відповідь на ті проблеми, що є у місцевості. Тому що зазвичай проекти з’являються з причини існування проблем, які потрібно вирішити. До того ж, важливо розуміти, що своїм підходом, своїм втручанням потрібно не перекрити місце, яке було сформовано до нас. Майже все, що ми робимо, існувало багато років до того. Майже нічого не створюється з нуля, з чистого листа, і доводиться працювати в історичному контексті. Спочатку ми шукаємо всю інформацію про цей об’єкт, щоби дізнатися, яким життям живе це місце. Це починається з найпростішого: як там ходять люди, як вони себе поводять, що вони хотіли б там бачити чи чого їм не вистачає. Тобто ми враховуємо усі побажання, щоби вирішити усі проблеми, які там є, через які, власне, і почався процес проектування”.

Проект благоустрою зеленої зони в районі бульвара Жванецького в Одесі демонструє якісну інтеграцію ділянки з міським оточенням, що добре об’єдналась як з верхнім рівнем міста — бульваром Жванецького, так і з вулицею Приморською, створивши довгу зелену смугу, продовжуючи деякі парки на схилах від Приморського бульвару. Головна ідея проекту полягає в збереженні історичного ландшафту парку і створенні нового бачення зелених зон. Проект демонструє обережне ставлення до природного довкілля, зокрема виділяючи такі точки тяжіння як скелі, історичні сходи та підпірні стіни. Вся пішохідна інфраструктура створена як мережа розгалужених доріжок відносно унікальних атракції та активних пішохідних шляхів. Дерев’яний настил передбачає зручне пересування маломобільних користувачів, зокрема велика кількість доріжок вирішена у вигляді пандусів, уздовж яких автори проекту запропонували посадити більше культурних рослин. Також парк об’єднує усі вікові та соціальні групи.

Генеральний план

39


Ілля Темнов

M3 Architects

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ПАРК ПЕРЕМОГИ

Костянтин Турбін

Евген Перцула

40


СЮЖЕТНА ЦІЛІСНІСТЬ ПАРКУ M3 ARCHITECTS. МИКОЛАЇВСЬКИЙ ПАРК ПЕРЕМОГИ

Головною проблемою, яка заважала парку стати справжнім надбанням міста, була втрата загальної ідеї розвитку, що перетворювало його середовище в небезпечну і недружню. Всім відомий факт, що водойма — найцінніше, що може бути в місті. Навколо неї розвивається життя. Якщо подивитися на історію, цінність води була виключно утилітарною, міста розвивалися навколо портів, вода виконувала роль транспортних зв’язків і була також

важливим ресурсом для сільського господарства і промисловості. Але в наш час пріоритети змінюються, і все частіше мова заходить про якість життя. Річки, озера або море вже грають зовсім іншу, але не менш важливу роль. Водойми освіжають повітря, створюють приємну екосистему і просто заспокоюють своїм виглядом. “Грунтуючись на перерахованих вище чинниках, ми створили річкову набережну з прогулянковими алеями, фонтаном, пантонами, невеликими торговими точками, прихованими серед зелених масивів, а неподалік, для збереження традицій загальноміського ритму життя, організували альтанки сімейного відпочинку”, — кажуть М3 architects. “Нове бачення парку мотивує відвідувачів шукати, досліджувати, знаходити, насичуватися емоціями і знову повторювати свою подорож, що надає сюжетності, загального сенсу і інтересу для відвідувачів усіх вікових категорій.”

ДОТОРКАЮЧИСЬ ДО ПРИРОДИ

Парк Перемоги — один з найвидатніших парків Миколаєва, який ось уже понад півстоліття радує око місцевих жителів. Він розташовується вздовж проспекту Героїв України на правому березі річки Інгул в мікрорайоні Соляні. Дякуючи доступності, мальовничості і власній екосистемі парк став мало не головним місцем проведення дозвілля городян і одним з найпопулярніших місць для фотосесій. Навіщо ж його оновлювати?

41


URBAN.te

РЕКОНСТРУКЦІЯ НАБЕРЕЖНОЇ ЦИГАНКА

МІСЦЕ, КУДИ ХОЧЕТЬСЯ ПОВЕРТАТИСЬ URBAN.TE І КП «МІСТО». РЕКОНСТРУКЦІЯ НАБЕРЕЖНОЇ ЦИГАНКА — ГРАН ПРІ

Всупереч ветхому стану, набережна Циганка у Тернополі користувалася популярністю і притягувала жителів міста як “Зелена набережна”. Це пояснюється тим, що прибережна територія чи не єдина рекреаційна зона, що знаходиться недалеко від центру міста, комфортний вихід до якої доступний кожному.

ДОТОРКАЮЧИСЬ ДО ПРИРОДИ

Автори проекту під час проектування і реалізації тісно співпрацювали з усіма можливими стейкхолдерами і зацікавленими особами, серед яких крім архітекторів і ініціативних активістів також є бізнесмени, представники місцевої влади та жителі міста. Останні зіграли чималу роль на фестивалі вуличної їжі в 2015 році. Тоді до стенду з ескізом проекту підходила незбагненна кількість людей, які залишали різні коментарі на спеціально виділеному місці. Там можна було побачити все: від простих побажань до реальних рекомендацій, серед яких залишив кілька слів діючий мер мі-

42

ста, який неабияк зацікавився проектом Як ви знаєте, спілкування з громадою відкриває очі й на такі речі, про які автори могли навіть не подумати. Певно, безліч атракцій створені відповідно до побажань місцевих жителів: тут і амфітеатр, і пішохідний фонтан, і зелений пляж, і волейбольний та дитячий майданчики, велодоріжки і скейтпарк, фотозони — для просування рекреаційної зони через соцмережі, а також — пристань для човнів. Іншими словами, автори “Циганки” створили максимально комфортні умови для вибору свого місця з широкого спектру з’єднаних між собою атракцій простору, орієнтуючись на кожного з відпочиваючих, будь то дитина або літня людина. І все для того, щоб було бажання не тільки релаксувати тут, але і при першій ліпшій можливості швидше повертатися сюди.


GRAND PRIX Архітектори: Анастасія Джула, Марта Лозіцька, Олена Джула-Райфшнайдер, Райфшнайдер Дмитро, Іван Джула, Ярослав Брінь, Віктор Шупляк Менеджер: Леся Чернець

Генеральний план

43


“Місто сад”

“СКВЕР 21”

Команда “Місто сад”

Ірина Циба

Олена Орап

ДАВАЙ СЬОГОДНІ У СКВЕР? МІСТО САД. СКВЕР 21 Відновлення публічного простору “Сквер 21” – це проект скверу в місті Добропілля (Донецька область). Назва проекту походить від його розміщення, адже зелена територія знаходиться поблизу вулиці Фестивальна, 21. Сквер був типовим, радянського зразка, та не відрізнявся від своїх аналогів у місті. ГО «Місто-сад» та проект «Зміцнення громадської довіри» за ініціативою місцевих жителів з створити нову атракцію для Добропілля.

ДОТОРКАЮЧИСЬ ДО ПРИРОДИ

Проект принципово відрізняється від своїх аналогів у місті та передбачає можливість проводити тематичні заходи: кінопокази, фестивалі, майстер-класи, зустрічі тощо. Він об’єднує громаду для прийняття спільних рішень, надихає ініціювати зміни у власному місті. Окрім того, добропільці розпочали організовувати ярмарки, виставки, фотосесії, проводять свій вільний час у скве-

44

Генеральний план 3D

рі разом з близькими людьми та друзями. Парк користується популярністю серед дітей. “Навколо простору сформувалося коло однодумців, що активно стають членами та членкинями «Клубу друзів скверу». Бути другом простору – це почесна місія та загальноприйнята світова практика. Під час створення простору місцеві жителі активно залучалися до розробки концепції, бренду, архітектурного плану, дизайну скверу, вчилися співпрацювати з місцевою владою, проводили самостійно та брали участь в різноманітних заходах”, — розповідає команда “Місто-сад”. Оскільки на ділянці ростуть дорослі дерева, проектанти розташували простір в глибині скверу, обравши вільне місце для збереження кожного дерева. Конструкція для цього простору створювалася із терасної дошки та термососни.


МАЛЕНЬКІ КРОКИ ДЛЯ ВУЛИЦІ, ВЕЛИКІ — ДЛЯ МІСТА Інститут просторового розвитку. Реконструкція вулиці Павла Римлянина у Львові Вулиця Павла Римлянина починається з площі Митної та закінчується вулицею Пекарською. Вона є дуже важливою для пішохідного транзиту від центру міста в сторону корпусів Медичного університету. Фактично, з площі починається мощення та велопарковка. Вулиця тільки наполовину пішохідна, тут залишився проїзд, який працює структурним елементом для під’їзду технічного транспорту та машин мешканців... Олександр Шутюк, розробник проекту реконструкції ву-

лиці, каже, що зелених насаджень, до будівництва було значно менше, ніж тепер. Причому до рослин, які висадили на вулиці в рамках реконструкції, з часом додалися і ті, які висадили згодом вже самі мешканці. Це дуже важливо, адже показує, що мешканці сприймають вулицю, як свій простір та прагнуть покращувати та обживати його. Що цікаво, каміння тут виконує не тільки естетичну функцію, але й захисну — воно не дозволяє авто заїжджати на клумби та паркуватися там.

Інститут просторового розвитку

РЕКОНСТРУКЦІЯ ВУЛИЦІ П.РИМЛЯНИНА

Загалом після реконструкції вулиця стала значно більш функціонально збалансованою — тут можна і проїхати на авто, і зручно пройти пішки, і проїхати на велосипеді.

Олександр Шутюк. Олег Шмід. ЛКП Інститут просторового розвитку

ДОТОРКАЮЧИСЬ ДО ПРИРОДИ

Генеральний план

45


+38 067 856 67 71 www.mig.construction проспект Лобановського 72 “Zinco Rooftop Hub”


STONE IS ART


ЛЬВІВСЬКІ ЗОДЧІ

Що ми знаємо про львівську архітектуру?

ЛЬВІВСЬКІ ЗОДЧІ

Звичайно ж, історичний центр з його польсько-австрійськими казковими будинками з підвищеним торговим першим поверхом, невисокою європейської забудовою, не без гри фактур і кольору. Так, за це ми любимо культурний центр України — образи архітектури з каменю і цегли, в кожному з яких захована індивідуальна історія. Це — айдентіка Львова, його символ і його шарм.

48

Але ж це минуле, чи не так? А чи існує справжнє? Або, точніше кажучи, чи творять зодчі архітектуру нового дня, створюють новий образ міста до пари тому, що ми маємо зараз? Конкурс Ukrainian Urban Awards в цьому році просто пі-

дірвали архітектори зі Львова. Наші західні колеги так майстерно вписали архітектуру в контекст, що слова самі вириваються з вуст: “це точно Україна?”. Сучасна архітектура, яка абсолютно не змушує замислюватися над такими питаннями як “що це тут робить?”, а навіть навпаки: “Чому так мало?”. Дійсно, ми на порозі, навіть не так, ми перейшли поріг передової архітектури і вже набрали темп забудови високої якості і стилю. Поїздивши по деяких об’єктах переможців, я на собі відчув розу вітрів, де напрямки, замість звичної нам схеми, являють собою естетику, якість, відчуття і тяжіння, а погода — просто шторм. Я щиро радий, що ми маємо, окрім гарного історичного середовища, сучасні магніти для туристів, від яких охоронці, як би кумедно не було, втомлюються, немов працюють в музеї сучасного мистецтва.


AVR Development

КОМПЛЕКС “МІСТЕЧКО ПІДЗАМЧЕ”

МІЦНІСТЬ, ЦІЛІСНІСТЬ, БЕЗПЕКА, ІСТОРІЯ ТА ЕСТЕТИКА. КОМПЛЕКС «МІСТЕЧКО ПІДЗАМЧЕ» — «НОВИЙ ФОРТ». AVR DEVELOPMENT Найбільша особливість цього проекту — його історія. Підзамче — це одна з індустріальних територій Львова, особливість якої полягає в тому, що вона розташовується в незвичному середовищі, ближче до історичного центру міста. Ще за Польщі тут існувала частка виробництва у житловому кварталі. За часи “радянського союзу” її максимально розширили. Цехи, більшість котрих сьогодні не використовується, заплановано перетворити у новий житловий кластер. Окремо були проведені дослідження екологічних аспектів, як потрібно виконати рекультивацію земель, та історичну аналітику — як за часів Австро-Угорщини та Польщі формувався квартал, як він розвивався. Виявилося, що існує тільки частково реалізована вулиця, яка була запланована, але не реалізована в повній мірі. “Відповідно ми взяли цю ідею як одну з основних — завершити реалізацію урбаністичного проекту, котрий завмер

через історичні події”, — розповідає Володимир Йосипчук, ведучий архітектор AVR development. “Зберігаючи історичне трасування, ми почали формувати внутрішні пішохідні простори, пристосували такими чином цю вулицю до сучасних потреб житлового кварталу”.

Володимир Йосипчук

Віталій Квич

Назар Шклянка

Олександр Беценко

Юлія Музичук

Соха Ольга Ольга Соха

Алі Меметов

Сенюк Вікторія

Сьогодні цьому району, що розташований поруч із центром міста, не вистачає сучасної інфраструктури та місця для комфортного проживання і відпочинку. Житло забезпечує усталеність буття району та насичує вулиці людьми, що підвищує їх привабливість та безпеку. Раніше на цій території розташовувалися цехи заводу “Алмазінструмент”, які виготовляли розхідний матеріал для різки каменю та інших твердих матеріалів. Тепер тут планується створити власний громадський центр району, навколо якого сформуються комфортні простори для різних вікових груп місцевих мешканців.

ЛЬВІВСЬКІ ЗОДЧІ

Генеральний план

49


O.M.SHUMELDA

“НА НЕБІ”

Оксана Шумелда, Володимир Возняк, Іріна Цілінська

“НА НЕБІ” АБО “ДРУГА ПРИРОДА” КАРПАТ

Термін «друга природа» означає створені людиною матеріальні умови її існування і перебування. Провідна ідея проекту готелю “На небі” — це створення маленького світу для особистого діалогу з природою, емоційного відновлення людини. Відпочинковий комплекс є доповненням та своєрідним продовженням ландшафту, де будівля не відволікає від змісту. Паркінг, технічні та складські приміщення розміщені на підземному рівні. Номери та усі адміністративні зони – перший та другий поверхи. Крім того тут є ресторан, сауна та просторі тераси. Номери розраховані на сімох людей і включають спальне місце, санвузол, невелику кухню та лаунж-зону. Готель проектували на складній

ділянці, і саме за рахунок великого перепаду висот стало можливим використання максимальної площі в різних рівнях. “Фасад ,– не просто завершення будівлі. Завдяки дзеркальності, простим формам та панорамним вікнам він наче розчиняється та інтегрується в середовище. Незважаючи на велику площу (загальна площа – 1400 кв. м, з яких 920 кв. м – це площа забудови, 495 кв. м — площа озеленення та 390 кв. м — мощення), нам вдалося досягнути асиміляції архітектури та природи, зберегти настрій спокою та рівноваги”, — Оксана Шумелда. Загальну лінію будівлі формують чотири блоки, зміщені по горизонтальній осі, а білий колір підкреслює аскетичний дух місцевості.

ЛЬВІВСЬКІ ЗОДЧІ

Генеральний план

50



“МАЛОГОЛОСІВСЬКІ ПАГОРБИ” ZELEMIN

комплекс

Проект архітектурного офісу Zelemin зі створення жилого масиву поруч із лісопарковою зоною у Львові Комплекс «Малоголосіївскі пагорби» став одним з трьох проектів, що отримали призові місця конкурсу Ukrainian Urban Awards 2019. Вже сама назва говорить про те що ми маємо справу з рельєфом. «Північний пагорб» лише частина великого комлексу з повним циклом інфраструктури, який розташувався на території з унікальним мікрокліматом, в оточенні зелені, відділений від урбаністичної частини міста вулицею Варшавською. Житловий масив, розміщений на рельєфі поруч із лісопарком, має унікальне рішення пішохідних дворів, що розташовані на стилобатах. Перепадом висот, який утворений існуючим рельєфом, вони відмежовані від проїжджої частини і мають з нею лише візуальний зв’язок. Натомість двори безбар’єрно пов’язані із новосформованим парком на пагорбі, що переходить в лісопарк. Не все, що хотілося реалізувати відбулося, проте головні принципи порушені не були.

ЛЬВІВСЬКІ ЗОДЧІ

Генеральний план

52

Команда Zelemin

Генеральний план


GAB architects

Відпочинковий будинок “АСГАРД”

Вибух-схема

УКРАЇНСЬКИ ВІКІНГИ GAB ARCHITECTS. ВІДПОЧИНКОВИЙ БУДИНОК «АСГАРД» Що таке затишок? Як з’єднати комфорт міського життя з близькістю до природи? GAB architects, Сергій і Аліна, відповіли на ці питання новим конкурсним проектом-переможцем Ukrainian Urban Awards 2019. Рекреаційний центр “Бухта Вікінгів” включає будиночки відпочинку Хюґґе: від невеликих Асгарда і Мідгарда до великих сімейних Вігрід і Утгард, назви яких походять з німецько-скандинавської міфології. Я вирішив поїхати та поспілкуватись з архітекторами про “фішки” та особливості їх дебютного проекту від імені журналу А:1. Потрібно віддати належне клієнтам — вони підтримали ідею максимального збереження природи, і при реалізації проекту не було вирубано жодного дерева. Як кажуть архітектори, вони відштовхувалися від існуючої лісової дороги (яку, до речі, спочатку хотіли зберегти, але, в силу практичності, замостили бруківкою) і розставили кілки з модулем 4,5 метра так, щоби не зачепити дерева.

“Чорний колір фасаду ми обрали не випадково, адже він чудово зливається з лісовим оточенням. Я обожнюю, як взимку, в період опалого листя, будиночки перетворюються в невеликі теплі плями, а влітку маскуються в листі, і з території комплексу їх не видно”. Вхід в Асгард і Мідгард розміщений на висоті однієї сходинки, коли як під палями з протилежного боку можна пройти пішки без проблем. Створюється враження, що будинок причаївся серед дерев або, як спочатку передбачалося, створюється ілюзія будиночка на дереві. Комунікації вивели в фасадну зону відкритого доступу, заховану під дверима прихованого монтажу в разі екстреного ремонту. Будиночок Хюґґе має велике панорамне вікно біля ліжка, через яке прекрасно спостерігати за красою оточення — споглядати ліс і відчувати себе в безмежному просторі природи. Кожен день вас будуть зустрічати стерті кордони між будинком і лісом і, виходячи вранці на балкон попити чай або каву, ви відчуєте затишок і гармонію з природою.

ЛЬВІВСЬКІ ЗОДЧІ

Ідея створювалася в процесі. Першими пропозиціями були будиночки на дереві або двоповерхові апартаменти з гвинтовими сходами. До ідеї Хюґґе дійшли

спільними зусиллями, і вже через три місяці проектування і рік реалізації будинки здавалися закоханим парам і сім’ям.

Аліна і Сергій Губарь

53



Основним завданням проекту є освітлення головної будівлі площі Кафедрального собору, не використовуючи освітлювального обладнання на фасаді собору і фасадах прилеглих будинків. Освітлення додає місту виняткового нічного шарму і романтики. Проектом передбачається підсвічування верхніх дахів, верхівки дзвіниці, куполів каплиць, Гробу Господнього та стін собору.

Як велася робота над проектом? «Про цей проект думалося і мріялося давно. Насилу представляв якою потужною апаратурою його можна зробити... А вийшло так, що зробили ми його на апаратурі, розробленій на виробничій базі наших партнерів у Львові. Так нам щастить, що під різні наші фантазії і апаратура індивідуальна виготовляється... Цей проект символічний ще тим, що подумки я присвятив його мамі, яка народилася і все своє життя прожила у Львові, і ми з нею не один раз відвідували Кафедральний собор. Ще символічно було те, що його першу частину ми змогли запустити в переддень католицького Різдва, а другу — на Паску», — говорить власник студії Сергій Жаглов.

LichtForum

Друге місце у Всеукраїнському архітектурному конкурсі «Ukrainian Urban Awards 2019» в номінації «Архітектурне освітлення» зайняла концепція дизайн студії комплексного освітлення “Ліхт Форум”

ХАЙ БУДЕ СВІТЛО

Сергій Жаглов

НОВА ПРОГРАМА МІСТА

ЛІХТ ФОРУМ. ПРОЕКТ КОМПЛЕКСНОГО ОСВІТЛЕННЯ КАФЕДРАЛЬНОЇ ПЛОЩІ У ЛЬВОВІ

55


ДИНАМІКА ТА ВИДОВИЩНІСТЬ

Expolight

EXPOLIGHT. ЛАНДШАФТНЕ-ДЕКОРАТИВНЕ ОСВІТЛЕННЯ ГРЕЦЬКОГО ПАРКУ В ОДЕСІ Проект освітлення Грецького парку передбачає три зони: активну Main park, сімейну Relaxfamily park і камерну, романтичну зону Wonderland. Освітлення реалізованої першої зони привабливе і видовищне. Крони дерев підсвічуються RGB джерелами світла з підпірної стіни через біфокальні лінзи, які не засліплюють перехожих і фокусують промені саме на кронах. Підсвічування динамічне і змінює відтінки згідно з восьми розробленими програмами. Дерева, що оглядаються з пішохідних доріжок, підсвічуються вбудованими в землю світильниками з green-white джерелами світла та спеціальною системою проти відблисків, щоб не засліплювати прогулюються в парку людей.

ДА БУДЕ СВІТЛО

Миколай Каблука

Центр тяжіння — фонтан зі скульптурою Михайла Реви «По-

56

чаток початків». Підсвічування чоловічого і жіночого образів здійснюється окремо від підсвічування падаючих струменів води. Світло може бути як статичним, так і динамічним. Крім усього іншого, за рахунок руху води і заломлення променів створюється красивий каустичний ефект. У освітлення фонтану запрограмовано п’ять різних сцен. У зоні Relax-family park на місці колишньої водойми запроектовано унікальний дитячий майданчик. Крім функціонального освітлення, на майданчику працює декоративне освітлення з медійними ефектами і гобо-проекторами, створюючи творчу і казкову атмосферу. Ефекти можуть бути інтерактивним, тобто з можливістю граючих дітей впливати на контент. Третя, далека від входу зона спокійна і романтична. Тут за допомогою медійної динамічного підсвічування крон і аудіо-супроводу створюється ефект «живого лісу».


Що чекає вас у наступному випуску? Ми розберемо проблеми сталого розвитку урбаністики та архітектури на основі таких міст як Відень, Барселона та Нью-Йорк. Ви дізнаєтеся, як штучний інтелект може допомогти у формотворенні міста. Ми разом проструктуруємо головні аспекти сталості розвитку містобудування та не обійдемось без коментарів провідних архітекторів світу, які розкриють неочевидні проблеми розвитку архітектури в Україні та вкажуть на їх вирішення. Ми пояснимо, чому тема реновації наразі є чи не найважливішою та найбільш болючою в сучасній Україні, розберемо актуальні приклади ревіталізації будівель та споруд, включаючи як закордонні, так і не менш привабливі вітчизняні випадки.

У НАСТУПНОМУ ВИПУСКУ

А перлиною номеру буде проект-переможець Ukrainian Urban Awards — BANKHOTEL від Kudin architects у всій красі: від дорогоцінних дореволюційних креслень до сучасних пропрацьованих вузлів, які найчастіше залишаються у тіні проекту. Також ми детально розповімо, які ідеї переслідували автори готелю та яку філософію було вкладено за час його створення. Ми поспілкуємося з авторами проекту та дізнаємося, як саме він вплинув на розвиток реновації у країні.

57



Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.