01-2010ukr by Охрана труда

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Галач Андріан Андрійович – виконавчий директор асоціації «Укрексперт» Грядущий Юрій Борисович – заступник Міністра вугільної промисловості України Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці» Прохоров Володимир Володимирович – начальник управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду Севернюк Володимир Васильович – заступник Міністра промислової політики України Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України Шульга Юрій Іванович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України

558-74-11

247-31-06 558-36-03 592-64-61 594-65-50

256-72-98 253-39-00 559-60-63 289-04-95 246-31-57 296-05-69 278-88-24 254-33-46 440-11-88 425-22-92

Редакція журналу а Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл. Безугла Надія Іванівна по Дніпропетровській та Полтавській обл. Безуглий Леонід Микитович по Сумській, Харківській та Чернігівській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано5Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558;74;11 296;05;69 559;60;63 558;36;03

(056) 761;00;43 (056) 761;00;43 (057) 397;16;77 (051) 632;23;29 (098) 498;66;72 (0382) 55;83;33 (048) 748;97;31 (062) 304;34;53 296-05-66 559;48;31, 558;74;27 296;05;65, 296;82;56 559;19;51 559;62;79, 296;05;68

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 11.01.2010. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7 825. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 14 955 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ;100, вул. Попудренка, 10/1. mail@ohoronapraci.kiev.ua

www.ohoronapraci.kiev.ua

Шановні читачі журналу «Охорона праці»! Щиро вітаю вас з Новим 2010 роком! Минулий рік для Держгірпромнагляду став періодом впровадження нових підходів, спрямованих на підвищення ефективності нагляду. Сучасні нагальні потреби суспільства ставлять перед фахівцями Комітету нові завдання, вимагають докорінних змін в ідеології нашої діяльності. Сьогодні триває реформування системи державного нагляду, оптимізується структура Комітету. Ще минулого року в більшості областей ліквідували проміжні ланки державного нагляду – інспекції, скоротивши кількість адміністративних посад. Зараз організовуємо потужні спеціалізовані міжрегіональні інспекції, які діятимуть за принципом єдності підходів, форм та методів роботи. До їх складу увійдуть професійні кадри, підготовлені відповідно до специфіки нагляду. Ці структури забезпечать оперативний контроль за потенційно небезпечними промисловими галузями, які нерівномірно представлені в регіонах. Таким чином ми концентруємо зусилля саме там, де наявні найбільші виробничі ризики. Кардинальних змін потребують підходи до управління охороною праці. Адже ефективна система управління має навіть більший вплив на стан промислової безпеки, ніж нагляд. І 1210 рік у цьому питанні є визначальним. Одним із нових та ефективних методів управління стане запропонований нами принцип декларування підприємствами із середнім та незначним ступенем ризику стану промислової безпеки. Це дасть змогу підвищити відповідальність власників та зменшити адміністративне навантаження на бізнес. Комітет впроваджує якісно нові підходи до управління охороною праці на регіональному рівні. Більше уваги приділятиметься організаційно-методичному керівництву в областях, що охоплюватиме органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, регіональні об'єднання наших соціальних партнерів – роботодавців та профспілок. Ми забезпечимо постійний моніторинг і комплексний аналіз стану безпеки праці, розробки, впровадження та функціонування систем управління охороною праці на підприємствах кожної області. На часі суттєве покращання якості розслідування нещасних випадків. Для цього в кожному регіоні ми створюємо окремі відділи. Вони займатимуться виключно розслідуванням, взявши на озброєння досвід правоохоронних органів. Це дасть змогу зробити розслідування нещасних випадків більш об'єктивним та професійним. У 2010 році стартує масштабний міжнародний проект Держгірпромнагляду та Міжнародної організації праці, спрямований на розроблення національного плану дій з питань охорони праці та здоров'я. Його реалізація сприятиме впровадженню в Україні міжнародних підходів до безпеки праці. Очікуємо найближчим часом на реалізацію законодавчих ініціатив Держгірпромнагляду, які підвищать фінансову відповідальність власника та його економічну зацікавленість у створенні на підприємствах гідних умов праці. У Новому році бажаю впевненості та рішучості всім, хто опікується проблемами промислової безпеки та охорони праці, а ще, безумовно, здоров'я та благополуччя! Голова Держгірпромнагляду

Сергій Сторчак

Держгірпромнагляд проти байдужості № 1 (187) / 2010

ОХОРОНА ПРАЦІ

Трудова дисципліна – основа безпеки

Науково;виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Тетяна Жмуд

Право на проведення аудиту Н. Русич

Причиною став людський фактор

УП РАВ ЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Держгірпромнагляд проти байдужості Борис Галушко

Пошук – складова успіху Віктор Кучер

Навчання на марші

4 5 6

Геннадій Щуров

Бережи життя змолоду! Ігор Парфенюк

Центр, де ніколи не пізно вчитися Василь Пальна

А чи потрібні Типові норми?

16 17 18 20 22

Сергій Колесник

Відбулася серйозна розмова. Розійшлися з надією Сергій Колесник

Зоопарк – об'єкт підвищеної небезпеки Я. Куражинський

Кримінальне відлуння трагедії Володимир Клименко

Плідна взаємодія та співпраця Наталія Чайковська

Трудова дисципліна – основа безпеки

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Ще три системи комплексної безпеки

8 10 13

Порядок надання житла членам сімей шахтарів,

смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов

Іван Зеленський

Якість і здорова конкуренція

14 Олександр Килимник

Володимир Клименко

За покликом душі

Протиріччя у нормативно-правовій базі 40

Потрібен державний контроль за якістю експертизи

Тут вчать жити заново

Безпечна експлуатація опалубних систем Сергій Бурлака, Сергій Колесник

Комфортно, але небезпечно Марія Семеняга

Розглянуто питання безпеки газопостачання

Сергій Лизанчук

Ціна порушення – 7 травмованих робітників Катерина Цвігун

Два підходи до однієї трагедії

34 28

А порушники і вусом не ведуть МЕДИЦИНА ПРАЦІ Сергій Колесник

30 30 32

Тут вчать жити заново

Елеонора Будянська, Лариса Зюганова, Михайло Прокоф'єв

Настав час переглянути нормативні матеріали 50 СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Олександр Шевчук

До питання про соціальну захищеність працюючих

Микола Федоренко

Безпечна експлуатація опалубних систем (початок див. у № 12, 2009 р.)

Сергій Сименко Олександр Волинець

У зоні підвищеної небезпеки

Про соціальне партнерство

36 Людмила Тимченко

Василь Сопільяк

А порушники і вусом не ведуть Вадим Кобець

Чому були травмовані медпрацівники?

Володимир Гончаренко

Протиріччя у нормативно-правовій базі

Зіновій Яремко

Ціна компромісу – здоров'я та життя

Василь Сопільняк

Замовчувати проблему небезпечно Тетяна Герасимова

Безпека праці починається з правосвідомості працівника Михайло Розман

38 40 42 44

Ризик аварій можна знизити

До питання про соціальну захищеність працюючих

Про профілактику теж не забуваємо

55 56

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Офіційно

Слідами наших публікацій

За листами читачів

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій

Про профілактику теж не забуваємо 56

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Коротко про важливе Наприкінці 2009 р. у Миколаєві Управлінням ДАІ області проведена операція «Перевізник – зима 2009». Тільки за перший тиждень перевірки виявлено 808 порушень ПДР, перевірено 162 об'єкти господарювання, оглянуто 2480 одиниць транспортних засобів, виявлено 396 технічно несправних автомобілів, з них – 54 автобуси із заблокованими аварійними виходами, 43 автобуси з несправностями коліс. 27 автобусів мали несправні гальма, в 19 встановлені додаткові, не передбачені паспортом сидіння. За результатами перевірки через грубі порушення Закону «Про дорожній рух» внесено пропозицію щодо позбавлення одного з підприємств-перевізників ліцензії на право надання послуг з перевезення пасажирів.

У теруправлінні Держгірпромнагляду по Полтавській області уже кілька років успішно функціонує банк даних стосовно родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, в якому зафіксовано результати наглядової роботи по кожному об'єкту та забезпечено регулярне поновлення даних по ліцензійних ділянках. Нині на території області проводяться роботи на 108 родовищах корисних копалин загальнодержавного значення.

Під час цільової перевірки 6 цегельних заводів Сумської області державні інспектори теруправління Держгірпромнагляду виявили 113 порушень вимог законодавства про охорону праці, призупинили роботу 25 одиниць виробничого обладнання. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнено 4 посадових особи. За підсумками перевірки відбулося розширене засідання ради теруправління Держгірпромнагляду. 4

У Кабінеті Міністрів України

Держгірпромнагляд проти байдужості

ерший заступник Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгін 22 грудня 2009 р. провів пряму телефонну лінію Кабінету Міністрів України. За дві години роботи лінії за номером (044) 254-05-65 надійшли звернення від 25 громадян з низки соціально-економічних питань. У разі коли питання, порушені у зверненні, не належали до компетенції Держгірпромнагляду, вони переадресовувались відповідному органу виконавчої влади. Відповідаючи на запитання громадян, А. Дєньгін підкреслив, що уряд та інші центральні органи влади не залишать без реакції їхні звернення, докладно розберуться з порушеними проблемами. Він розповів, що сьогодні фахівцями Комітету фіксується зниження рівня травматизму порівняно з 2008 р. За 11 місяців 2009 р. кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками зменшилась майже на 37%. Проте в переважній більшості це відбувається не завдяки поліпшенню стану промислової безпеки, додержанню роботодавцями вимог законодавства, а внаслідок скорочення обсягів виробництва за умов фінансової кризи. Найбільш травмонебезпечною в Україні залишається вугільна галузь. Незважаючи на економічну кризу, уряд знайшов можливість для поліпшення безпеки гірничих робіт і виділив кошти на впровадження у шахтах системи УТАС (уніфікована телекомунікаційна система диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами). Тепер система не тільки фіксує, а й у разі перевищення гранично допустимої концентрації метану вимикає обладнання, що суттєво поліпшує безпеку шахтарської праці. Протягом останніх років Держгірпромнагляд адаптує систему державного нагляду до вимог сьогодення. Основні зусилля й надалі будуть спрямовані на найбільш травмонебезпечні галузі (вугільна, гірничорудна та нерудна, хімічна, нафтогазова, у сфері використання газу у побуті). Держгірпромнагляд прагне усунути адміністративні бар'єри для бізнесу. Зважаючи на специфіку розвитку бізнесу в Україні, фахівці Комітету послідовно працюють над удосконаленням дозвільної діяльності, подальшим її спрощенням та прозорістю процедури видачі дозволів. Зараз розроблено проект постанови уряду «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду», який перебуває на розгляді в Кабінеті Міністрів України. Цим документом буде спрощено процедуру видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки. Буде відмінено необхідність видачі дозволів на продовження виконання робіт. Вчетверо (з 88 до 22 видів) скоротиться перелік робіт, проведення яких потребує наявності дозволів. Крім того, зменшиться час на оформлення та видачу дозволів, збільшаться строки їх дії (з 3 до 5 років). Проектом постанови передбачено 11 видів робіт, які можуть виконуватися суб’єктами господарювання за декларативним принципом. Держгірпромнагляд постійно взаємодіє та обмінюється досвідом зі схожими за функціями організаціями інших країн світу, зокрема, з Росією, США, Європейським Союзом і поступово адаптує свої нормативно-правові акти до європейських норм. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Час реформ

Пошук – складова успіху Доля змін, які мусять вивести галузь на новий рівень, значною мірою залежить від забезпечення цього процесу на місцях. І якщо говоримо про динаміку змін у системі нагляду за станом промислової безпеки та охорони праці, погляди наші звертаються до теруправлінь, їх керівників та колективів – наскільки вони сконцентровані, наскільки заряджені на реформи. Борис Галушко, начальник тер-

управління Держгірпромнагляду по Полтавській області

а фоні всіляких криз найскладнішою, очевидно, є криза ідей, живої думки, коли доводиться вступати у суперечку з давно зрозумілими і перевіреними часом речами. Та й непросто, відкинувши випробуване, побачити перспективу, осмислити її, відокремити другорядне. На семінарі, присвяченому реформуванню системи Держгірпромнагляду, Голова Комітету С. Сторчак назвав цей процес методом мозкового штурму. І я покривлю душею, коли не скажу, що навіть серед людей, котрі чесно віддали системі нагляду багато років, з цього приводу є різні думки. Зокрема, процес реформування, мовляв, не на часі. Я ж особисто дотримуюся іншого. Наш Комітет – як великий організм. І якщо він здоровий, не хворіє нічим, то він повинен постійно розвиватися, швидко реагувати на зміни в суспільних процесах. Я маю на увазі постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року». А теруправлінням необхідно визначити своє місце у реформах, бо від цього буде залежати і рівень нашого впливу на такі процеси. Передусім, це вплив на стан розвитку малого і середнього бізнесу. Звичайно, зі створенням Комітету була створена і чітко функціонувала система нагляду. В ній інспектору відводилася, даруйте, роль «чистильника». Він приходив на підприємство, в установу і виявляв недоліки, які повинен був побачити штатний загін інженерно-технічних працівників, у тому числі працівники служби охорони праці. Сьогодні ж потрібна інша ідеологія, інші підходи. Функціонування системи управління охороною праці, у тому числі здійснення контролю за додержанням нормативно-

www.ohoronapraci.kiev.ua

правових актів з охорони праці, повинно стати прерогативою роботодавця. Не буду приховувати, що така позиція викликала у багатьох керівників підприємств подив: «Як же так, ви не будете нас контролювати?» Вони ж бо і надалі готові сплачувати штрафи, аби тільки інспектор прийшов і сам вказав на недоліки. Маємо конкретний приклад. Зараз ми багато працюємо з обласним управлінням охорони здоров’я, є кілька спільних проектів. Здавалося б, у тих закладах, на об’єктах немає високого ступеня ризику. І ми могли б «із головою» поринути в інші справи. Але керівники звернулися, і ми відгукнулися. Працюємо у напрямі проведення спільних семінарів. Мова йде не про поодинокі заходи. Вже є певна система напрацювань. Головний державний інспектор нашого теруправління І. Зоріна веде ці проекти, вона є генератором ідей. Тобто сьогодні наші послуги затребувані. І ми цю обставину сповна використовуємо. Облдержадміністрація у таких справах нас активно підтримує. Бо крім виробничої сфери, у нас багато спільних справ, зокрема – використання газу у побуті (особливо скрапленого), стан безпеки атракціонів. Збираємо голів районних держадміністрацій на семінари, доводячи до їх учасників актуальність порушуваних на них проблем. Загалом прагнемо, щоб ними почали перейматися на рівні сільських рад. Ми також цікавимося напрацюваннями своїх колег. Є досить цікаві речі! Скажімо, як не звернути увагу на пропозицію начальника теруправління по Вінницькій області А. Коваля стосовно декларативного методу? Він дуже прогресивний, а суть його полягає в тому, що керівник складає декларацію і гарантує, що на його підприємстві діє СУОП. Маючи таке запевнення, теруправління не втручається, так би мовити, у внутрішні справи заводу чи фабрики. Це своєрідний поштовх для дій керівника, а для нас – можливість сконцентрувати зусилля в іншому напрямі.

Ідеологія реформування системи нагляду передбачає створення спеціалізованих, регіональних інспекцій. А це – осмислення нових завдань, дещо інший рівень підготовки інспектора у плані розширення його функцій, відхід від вузької спеціалізації. Підприємства нафтогазового комплексу Полтавщини потрапляють у поле діяльності Центральної інспекції. Ми цю ідею підтримуємо і делегуємо до інспекції наші кращі кадри. Це перевірені щоденною, напруженою роботою інспектори. Всі вони пройшли співбесіду із заступником Голови Комітету С. Дунасом. Впевнений, що створення регіональної інспекції, об’єднання фахівців для посилення контролю за такою розгалуженою нафтогазовою системою, яка є на Полтавщині та у сусідніх з нею областях, матиме лише позитивні наслідки. Звернімося хоча б до такого прикладу. Дотепер у кожному теруправлінні було 2–3 спеціалісти, які зі спеціалістами інших теруправлінь практично не спілкувалися. Сьогодні ж створюються всі умови для формування єдиної наглядової політики. Це специфічний нагляд. До реформування системи якість нагляду не завжди відповідала поставленим завданням. Сподіваємося, а точніше,– маємо тверду надію, що все тепер

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ буде інакше. Хоча дехто сьогодні висловлює сумнів: «Як у цих умовах можна працювати?» Скажу прямо: активно і наполегливо. У нас залишається величезне поле нагляду в енергетиці, машинобудуванні, будівництві, у сфері котлонагляду. Але й тут ми повинні застосувати нові підходи. Слава Богу, маємо зменшення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками. Але залишається досить високим рівень загального травматизму. Раніше ми стояли начебто осторонь від нього, віддаючи розслідування до рук підприємств і робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Зараз ми бачимо: доцільно, щоб комісії з розслідування нещасних випадків середньої тяжкості та тяжкі травмування очолювали фахівці теруправління. У свою чергу це зобов’язує інспектора більше працювати над собою, глибше вивчати конкретні підприємства для того, щоб більш професійно вирішувати питання, щоб подібного більше не сталося. З цього приводу ми в теруправлінні започаткували таку практику: кожного понеділка запрошуємо на апа-

ратну нараду інспекторів, роботу яких заздалегідь перевіряють юристи, головні інспектори. Бо від рівня їхніх знань з питань охорони праці, уміння правильно вести документацію та обізнаності з юридичними нюансами залежить багато чого, у тому числі – авторитет наглядового органу. Хочу сказати, що кількість звернень громадян до нашого теруправління протягом останнього року суттєво збільшилась. Розбираємо давні і недавні нещасні випадки, трудові конфлікти. Це свідчення того, що люди довіряють фахівцям нашого управління. Ми глибоко аналізуємо всі звернення громадян. Тому на першому етапі реформування зрозуміли: необхідно створити окремий підрозділ – юридичний відділ-бюро розслідування. Не секрет, що певна кількість підприємств має сьогодні дуже сильні юридичні служби. І розмовляти з їх представниками можуть лише юристи відповідного фаху. До нас звернувся мешканець смт Нові Санжари Н.: багато років тому, працюючи на місцевому підприємстві «Райсільгосптехніка», він отримав травму. На звернення (в наші дні) до ліквідаційної ко-

Інформація

Навчання на марші Навчання державних інспекторів, які опікуються підприємствами агропромислового комплексу та соціально-культурної сфери, тепер має особливості, бо вони мають здійснювати нагляд ще й за безпечним використанням газу у побуті. Віктор Кучер, заступник начальника теруправління – начальник відділу організації державного нагляду та управління охороною праці теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області

ідразу постало питання про якнайшвидше навчання означеної групи наших працівників за новою схемою. Ми його вирішили у три етапи. На першому етапі інспектори за наданими їм переліками самостійно вивчали нормативно-правові документи про безпеку систем газопостачання України і диспетчерськопостових служб газопостачання. На другому – організували навчання в

навчальному центрі ДП «Запорізький ЕТЦ». До читання лекцій залучали фахівців як центру, так і спеціалізованих підприємств, зокрема, ВАТ «Запоріжгаз» і «Запоріжспецтрансгаз», а також працюючих інспекторів теруправління. На третьому етапі відбулися практичні навчання на базі навчального центру ВАТ «Запоріжгаз», де інспекторам показали все наявне внутрішньобудинкове газове устаткування, загостривши їхню увагу на особливостях його конструкції, експлуатації та безпечної роботи. На заключному етапі інспектори склали залік спеціальній комісії, членами якої були фахівці теруправління та ДП «Запорізький ЕТЦ». Починаючи з серпня місяця інспектори здійснюють нагляд на під-

місії з проханням скласти акти за формами Н-5, Н-1 отримав відмову. Тому людина звернулася до нас. У теруправлінні потерпілий отримав вичерпну консультацію. Було відкрито судову справу, у засіданні суду взяв участь і наш представник. Рішенням суду ліквідаційну комісію було зобов’язано скласти акти відповідної форми. В області регіонально розташовано кілька інспекторських відділень: у містах Миргород, Лубни, Кременчук. Тому практикуємо проведення там виїзних засідань теруправління, семінарів на базі окремих підприємств, скажімо, у ВАТ «Електромотор». Розмова обов’язково ведеться і навколо стану загального травматизму. Бо значна частина нещасних випадків стається тому, що навчання робітників з питань охорони праці проводиться формально. Довелось якось взяти участь у роботі комісії на одному з підприємств: тоді одна з груп фактично у повному складі не склала екзамен. Як бачимо, реформа системи державного нагляду відкриває поле діяльності у тих сферах впливу, до яких раніше руки не доходили. Тут просто непочатий край роботи. Але ж її треба колись розпочинати!

приємствах соціально-культурної сфери щодо використання ними газу у побуті. Результати для остаточних висновків, як кажуть, ще не поспіли, але 11 перенавчених інспекторів – потужна сила. Та є питання, які випадають з поля їхнього зору. Це стихійна заправка балонів скрапленим газом. Хоча на території області є спеціалізоване підприємство ВАТ «Запоріжспецтрансгаз», яке має відділення у районах, де налагоджено заправку балонів скрапленим газом, провінційне населення, однак, не відмовляється від послуг автогазозаправок. Бо їх багато, вони поруч, при дорозі, і там ніхто не запитує: «А чи атестований твій балон?» Зрозуміло, на автогазозаправках ніхто не перевіряє запірну арматуру балонів, не цікавиться способами їх перевезення, розташування у приміщенні тощо. На жаль, райдержадміністрація та органи місцевого самоврядування не звертають увагу на цю проблему, нею займаються тільки теруправління та органи міліції. Тому ми просто зобов’язані порушити це питання на засіданні обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, що відбудеться найближчим часом. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Охорона праці та місцева влада

Відбулася серйозна розмова.

Розійшлися з надією 10 грудня 2009 р. у Сімферополі відбулася ІІІ Республіканська науково-практична конференція на тему «Проблемні питання реалізації державної політики у галузі охорони праці в Автономній Республіці Крим». Сергій Колесник, наш власкор Фото автора

ергова науково-практична конференція зібрала більш як 300 посадових осіб з числа представників органів виконавчої влади, керівників, інженерів з охорони праці підприємств, спеціалістів структур нагляду та контролю за охороною праці, представників навчальних закладів, профспілкових і громадських організацій. Учасники обговорили питання фінансування охорони праці роботодавцями, участі держави у виконанні ст. 19 Закону «Про охорону праці» та питання, пов'язані з професійною підготовкою спеціалістів з охорони праці. Як і на всіх попередніх, у роботі конференції взяли участь керівники виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, Федерації незалежних профспілок Криму, які довели до відома присутніх інформацію про виконану роботу, про координацію спільної діяльності тощо. Начальник теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю М. Батаєв повідомив, що в 2009 р. рівень травматизму в республіці набагато нижчий порівняно з 2008 р. Проте це стало, швидше за все, результатом економічної кризи, хоча і в цих умовах зростання рівня травматизму було допущено у містах Красноперекопськ, Судак, Феодосія, Ялта, у Красноперекопському, Первомайському, Сакському, Ленінському та Бахчисарайському районах. Впродовж останніх років серед головних причин травматизму, як і раніше, залишаються порушення трудової та виробничої дисципліни, правил безпеки під час експлуатації устаткування, що стало можливим внаслідок низької ефективності СУОП. Досі не прийнято Республіканську програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (далі – Програма), через що виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в

www.ohoronapraci.kiev.ua

АР Крим не має правових підстав для фінансування профілактичних заходів щодо запобігання виробничому травматизму. Через відсутність повноцінних служб охорони праці органи державної влади та місцевого самоврядування не мають можливості організувати та головне – контролювати організацію роботи з охорони праці. Те, що деякі заходи були включені до Програми економічного та соціального розвитку АР Крим на 2009 р., не вирішило проблеми. Ті служби охорони праці у містах і районах автономії, які завдяки активній підтримці Міністерства праці та соціальної політики АР Крим збережені дотепер, не можуть законодавчо реалізувати державну політику в галузі охорони праці. Їхня робота зводиться до розгляду скарг, участі в комісіях, підготовці проектів рішень тощо, що, на жаль, мало впливає на поліпшення стану безпеки, не дає змоги здійснювати контроль за реалізацією профілактичних заходів на підприємствах регіону. Не виявляє активності та не сприяє вирішенню цих питань і Верховна Рада АР Крим. Як завжди, було опрацьовано проект звернення до органів державного управління охороною праці – Кабінету Міністрів України і Держ-

Заступник Міністра праці та соціальної політики АР Крим С. Сиротенко відкриває конференцію гірпромнагляду, а також до об'єднань роботодавців, професійних спілок, роботодавців АР Крим, поставлено першочергові завдання. Залишається сподіватися, що призначення нових керівників Республіканської ради з питань безпеки життєдіяльності населення і Постійної комісії з соціальних питань та охорони здоров'я Верховної Ради АР Крим сприятиме вирішенню складних питань у галузі охорони праці.

Наш коментар На ІІІ науково-практичній конференції черговий раз обговорено проблемні питання, які тривалий час не вирішувалися не тільки в АР Крим, але й в інших регіонах. Серед них: відсутність фінансування програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, законодавчої бази, що дає змогу організувати служби охорони праці. Зрозуміло, що наявні проблеми потребують вирішення на державному рівні. Це і прийняття Закону «Про промислову безпеку», і внесення змін до Закону «Про охорону праці» тощо. І якщо шукати виправдання, то можна сказати, що сьогодні немає і загальнодержавної Програми. Але, на відміну від інших регіонів України, чинна Конституція АР Крим дає змогу Верховній Раді і Раді міністрів республіки самостійно забезпечити виконання ст. 34 Закону «Про охорону праці», створити відділи охорони праці у складі Ради міністрів АР Крим, у райдержадміністраціях і в органах місцевого самоврядування, прийняти Республіканську програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Але такі рішення до цього часу не прийняті. На жаль, органи влади автономії обмежуються декларуванням намірів, обговоренням таких питань за участі широкого кола зацікавлених організацій та посадових осіб. Виходить так: посиділи, поговорили, черговий раз прийняли звернення до органів державного управління охороною праці і... розійшлися. А віз і нині там. Коли ж будуть вирішені ці питання, від яких напряму залежить успішна реалізація державної політики в галузі охорони праці?!

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Повідомляють власкори

Улюбленим місцем відпочинку жителів Миколаєва та його гостей є Миколаївський зоопарк. Проте мало хто знає, що зоопарк – це об'єкт підвищеної небезпеки.

Зоопарк –

об'єкт підвищеної небезпеки Сергій Колесник, наш власкор Фото автора та з архіву зоопарку

атою заснування Миколаївського зоопарку вважається 1901 р. Тоді Миколаївський міський голова М. Леонтович заснував свою приватну колекцію із 75 акваріумів, де перебувало понад 1 тис. екземплярів риб більш як 50 видів. З часом зоопарк розширювався, поповнювався новими мешканцями і ставав усе більш цікавим і відвідуваним. Величезних потрясінь зоопарк зазнав у роки громадянської та особливо Великої Вітчизняної воєн, але навіть у часи лихоліття не припинялась його робота. У період гітлерівської окупації Миколаєва його відвідували як місцеві жителі, так і німецькі солдати. У музеї зоопарку навіть збереглися квитки російською та німецькою мовами. Під час відступу фашисти розстріляли усіх ведмедів і левів, але більшу частину тварин удалося зберегти. Деяких з них працівникам зоопарку доводилося ховати у підвалах та інших місцях. Сьогодні КП «Миколаївський зоопарк» розміщується на площі 20 га. Тут утримується близько 3 тис. тварин 400 видів, 80 видів з яких занесено до Червоної книги. Заклад першим серед 8

зоопарків України став членом Всесвітньої організації та Європейської асоціації зоопарків і акваріумів, ЄвроАзіатської асоціації зоопарків, бере участь у 18 європейських програмах розведення рідкісних видів. У 2004 р. Миколаївський зоопарк став переможцем всеукраїнського конкурсу «100 кращих товарів і послуг» у номінації «Обслуговування». У зоопарку працюють 220 осіб. Утримується великий парк автотранспортних засобів і механізації, 2 газові котельні, потужні інженерні комунікації, кормоцех, ветеринарна лікарня та інші об'єкти. Більша частина з них – об'єкти підвищеної небезпеки. Але як сказав директор зоопарку, заслужений працівник культури України В. Топчій, основними знаряддями праці в зоопарку є віник, совок і відро. Небезпека праці визначається наявністю диких тварин, можливим поширенням заразних й інших хвороб, спільних для тварин і людей, складністю (тривалість) відлову та евакуації диких тварин у разі стихійного лиха або виходу зі своїх приміщень, а також особливостями обслуговування тварин, які утримуються ізольовано від обслуговуючого персоналу, і неможливістю прямих контактів з ними. У зоопарку розроблено СУОП. Загальне керівництво роботою щодо

забезпечення охорони праці здійснює директор, у структурних підрозділах – їхні керівники. Службу охорони праці очолює інженер з охорони праці Г. Непочатова. До питань безпеки працівників і відвідувачів тут ставляться найсерйознішим чином. Два роки тому було видано збірник нормативних документів, якими визначається діяльність зоологічного парку, у т. ч. – у сфері охорони праці. Таку роботу серед зоопарків країн колишнього СРСР проведено вперше. Сьогодні цей збірник охоче купують інші зоопарки для керівництва в роботі. Робота з тваринами потребує від людини певних якостей. Під час проходження медичного огляду потрібне обстеження у психіатра. Усі працівники по догляду за тваринами допускаються до самостійної роботи тільки у разі досягнення 18 років і після проходження спеціального навчання, стажування протягом місяця і наявності висновку спеціальної комісії, яка перевіряє рівень необхідних знань і набутих навичок. Звірі, як і домашні тварини, згодом звикають до людей, які за ними доглядають, і дуже відчувають їхній настрій, до того ж багато тварин не переносять запаху спиртного. Відповідальним є процес перегону тварин у клітки для тимчасового утримання. Тут необхідно бути дуже уважОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Директор зоопарку В. Топчій зі своїм підопічним

ним і дотримуватися усіх вимог безпеки. Був випадок, коли робітниця ввійшла у клітку, в якій випадково залишився її мешканець – лев. Тільки завдяки чітким діям персоналу робітниця залишилася неушкодженою (як і тварина). Ще був випадок: працівник після прибирання клітки випадково випустив на волю мавп. Добре, що приматів, які розгулялися, вдалося без пригод піймати і повернути на місце утримання. Причина подібних випадків – неуважність людини. Звірі рідко виявляють агресію стосовно людини, і якщо виконувати вимоги безпеки, хижаки не заподіють їй шкоди. Для безпеки відвідувачів вжито всіх необхідних заходів. Розроблено та затверджено відповідні правила, встановлено поручні, грати, бар'єри, є рови тощо. На території зоопарку працює радіотрансляційний зв'язок, по якому постійно нагадують про недопущення ігнорування правил, на кожнім кроці висять покажчики, попереджувальні таблички. У певному місці зберігається аварійний інвентар на випадок відлову тварин, які випадково вирвалися на волю,– набір сіток, сачків, мотузок, ременів, списів, піротехнічних засобів, транспортних кліток тощо. Щодня перед відкриттям перевіряється стан тварин, надійність їх ізоляції від відвідувачів. Наказом директора призначено відповідальних чергових по зоопарку, визначено місця їхнього перебування та час роботи. www.ohoronapraci.kiev.ua

Але, на жаль, фактична чисельність працівників зоопарку далека від нормативних вимог, та й за недисциплінованими, особливо тими, що напідпитку, відвідувачами встежити важко. Через порушення правил безпеки двічі постраждали люди. Якщо у першому випадку вдалося швидко приспати тигра та врятувати людину, то у другому випадку чоловік загинув. Прикро, що за певний час усіх тварин удається навчити виконувати необхідні вимоги – заходити у вольєр, у клітку тимчасового утримання, приймати їжу у певному місці, поводитися спокійно тощо, а людину навчити елементарних правил особистої безпеки чомусь набагато складніше. Тварин у зоопарк привозять з усього світу. Кожна з них звикла до певних кліматичних умов, кожній притаманні певні захворювання. Нових тварин спочатку утримують у карантинному відділенні, де їх обстежують, роблять щеплення, проводять обробку. Адміністрація зоопарку ознайомлює персонал з біологічними особливостями цих тварин, розробляються інструкції з охорони праці. Усього три ветеринарних лікарі ветлікарні встигають здійснювати щоденний клінічний огляд усіх тварин, двічі на рік проводити планову обробку мешканців зоопарку і дезінфекцію приміщень, щокварталу досліджувати тварин на наявність гельмінтів, у визначені терміни проводити профілактичні щеплення, а за необхідності – повне медичне обстеження, у т. ч. на СНІД. Незважаючи на недостатнє фінансування з міського бюджету, ліки та необхідне устаткування для ветлікарні є у повному обсязі, все утримується в належному стані. До речі, згідно із законодавством вогнепальну зброю

зберігати в зоопарку заборонено, а приспати чи знерухомити тварину має право тільки головний ветлікар, тому тільки у нього в сейфі зберігаються духові трубки з літаючими шприцами та відповідні препарати. У зоопарку створено належні умови і для персоналу. У кожному відділенні є душові, кімнати для приймання їжі, побутові кімнати, санвузли. Понад 100 тис. грн. щороку виділяються на придбання ЗІЗ. Добре налагоджено роботу профспілкового комітету. Щороку переглядається колективний договір, де передбачено великі кошти на охорону праці. Профком контролює цільове використання коштів, постійно бере участь у перевірці об'єктів на відповідність вимогам безпеки, наявність аптечок, застосування ЗІЗ, у навчанні та перевірці знань працівників. У закладі розроблено і затверджено розпорядок дня за сезонами року, в якому визначено час роботи підрозділів і зоопарку в цілому, санітарні дні, години виробничих і лікувальних процедур, доставки кормів, годівлі тощо. За станом здоров'я персоналу стежить фельдшер, на контролі у якого також проходження медоглядів і проведення інших заходів. Завдяки участі у багатьох міжнародних організаціях є можливість одержувати інформацію з усіх зоопарків світу про НП, що сталися, заходи, які проводяться, та за необхідності проводити позапланові інструктажі, перевірку знань, технічного стану об'єктів. Миколаївський зоопарк посідає перше місце серед зоопарків України за відвідуваністю, і його адміністрація прагне не тільки зміцнити цю позицію, але й зробити чудове звірине містечко ще привабливішим і безпечнішим.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Нотатки журналіста

Кримінальне відлуння трагедії Того фатального дня група працівників одного з дочірніх підприємств виконувала на території відкритого акціонерного товариства очисні роботи вздовж стрічкового конвеєра, що подавав на склад сировину. Оскільки стрічка почала пробуксовувати, то один з робітників підійшов до змонтованого у суцільному огородженні привідного барабана люка, і, відчинивши його, почав підкладати між стрічкою і барабаном шматок руберойду, щоб у такий спосіб покращити зчеплення та продовжити роботу. При цьому його рука була захоплена стрічкою і намотана на барабан, а відтак – відірвана від тулуба разом з лопаткою… По дорозі в лікарню потерпілий помер внаслідок травматичного шоку.

езважаючи на те, що за висновком комісії зі спеціального розслідування відповідальність за трагедію в першу чергу лягає на одного з посадовців ВАТ, за вказівкою якого у суцільному огородженні привідного барабана було змонтовано люк, прокуратура району розпочала кримінальне переслідування майстра дочірнього підприємства А., в підпорядкуванні якого перебував працівник, що загинув. На думку слідчого, що була викладена в пред’явленому майстрові обвинуваченні, той «не вжив заходів щодо додержання правил охорони праці підлеглими працівниками, не забезпечив правильної організації і безпечного ведення робіт, безпечної експлуатації, технічного обслуговування і ремонту устаткування та механізмів, не здійснював постійного контролю за додержанням заходів безпеки, за ходом виконання робіт і додержанням працівниками вимог інструкцій з охорони праці». У діях майстра правоохоронець угледів ознаки злочину, передбаченого частиною другою ст. 272 Кримінального кодексу України. Як бачимо, слідчий інкримінував майстрові цілий перелік порушень, у тому числі тих, що були допущені посадовими особами ВАТ, які є відповідальними за безпечну експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт устаткування та механізмів. Але в даному випадку на майстра ніхто обов’язків щодо здійснення технічного обслуговування та ремонту механізмів, організації їх безпечної експлуатації не покладав. Майстер, у свою чергу, теж не ставив перед своїми підлеглими, в тому числі перед працівником, який загинув, завдання щодо виконання інших, крім очисних, робіт, у тому числі щодо усунення пробуксовування конвеєра. У цьому легко переконатися, варто лише ознайомитися з виданим нарядом-допуском. До того ж, висуваючи обвинувачення майстрові, прокуратура мала б зважити на те, що його бригада була розділена на чотири групи, кожна з яких виконувала роботи в різних місцях, на відстані від 200 до 1500 м одна від одної. Хіба при такому розкладі майстер мав фізичну можливість контролювати дії всіх підлеглих? До речі, в мо-

мент нещасного випадку А. керував розвантаженням шлаку з вагонів, тобто перебував від місця кривавої події на відстані 200 м. Тож хіба була в нього можливість перешкодити робітникові покинути робоче місце, підійти до огородження барабана і засунути в змонтований у ньому люк руку, щоб підкласти шматок руберойду? І ще. Працівник, який загинув, не був дитиною, а майстер – нянькою, яка повинна опікуватися нею щохвилини, щоб вона, бува, кудись не влізла. Відповідно до ст. 14 Закону «Про охорону праці» працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства... Справедливості ради слід зазначити, що слідчий прокуратури висунув також обвинувачення директору дочірнього підприємства. Він, за висновками членів комісії, разом з ініціатором встановлення люка був визнаний відповідальним за настання нещасного випадку, оскільки не отримав від органів Держгірпромнагляду дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, допустив до них працівника, що загинув, без проведення йому вступного та первинного інструктажів з охорони праці, без професійної підготовки. Чи об’єктивні обвинувачення, висунуті проти А.? Справа в тому, що в цьому випадку між його діями і нещасним випадком відсутній причинний зв’язок, оскільки майстер, як зазначалося вище, не доручав своєму підлеглому усувати пробуксовування конвеєра, який є об’єктом підвищеної небезпеки. А якщо так, то в даному випадку об’єктивна сторона злочину відсутня. Оскільки ст. 272 Кримінального кодексу України передбачає знання обвинуваченим правил, порушення вимог яких йому інкримінується, то виникає цілком резонне запитання, чи мав їх майстер? Як свідчать факти, ні. Щоправда, до матеріалів кримінальної справи підшиті подані роботодавцем документи, відповідно до яких А. нібито за 10 місяців до трагедії пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці в навчально-виробничому комбінаті, розташованому на території сусідньої області. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

що в даному випадку відповідальність за безпечне виконання робіт відповідно до укладеного договору підряду між ВАТ і ДП та Положення про взаємовідносини власника та підрядної організації несе підрядник, тобто ДП. «Крім того,– йдеться в постанові,– відповідно до п. 13.25 Правил техніки безпеки і виробничої санітарії в промисловості будівельних матеріалів передбачено, що для виконання ремонтних і регулювальних робіт, а також для спостереження за технологічним процесом і роботою механізмів в огородженнях допускається передбачати вікна та люки, що закриваються… Встановлення люка в кожусі приводного механізму конвеєра із засувним пристроєм (у даному випадку) не впливало на безпеку обслуговуючого персоналу». Проте, як свідчать факти, ВАТ не таке вже й безгрішне в питаннях охорони праці, як вважає слідчий. Відповідно до п. 4.5.1 укладеного договору підряду з ДП замовник за 3 тижні до виконання робіт підвищеної небезпеки мав би пересвідчитись у тому, що підрядник має для цього відповідний дозвіл Держгірпромнагляду. Але цього не було зроблено, внаслідок чого на об’єкти підвищеної небезпеки замовника були допущені працівники, в тому числі майстер А., що не мали фахової підготовки, не пройшли інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, не мали відповідного стажу за видом виконуваної роботи, не пройшли стажування. Тепер що стосується люка. Вказаними в постанові слідчого Правилами дійсно допускається передбачати їх в огородженнях для провадження ремонтних і регулювальних робіт, а також для спостереження за технологічним процесом і роботою механізмів. Але яке відношення до цього, в контексті зазначеної норми, має власник конвеєра? Відповідно до тлумачного словника, рекомендованого

Як потім з’ясувалося (після того, як обвинувачуваний заперечив цей факт), працівник прокуратури констатував, що згадана обставина прямо справи не стосується (!?), а тому, мовляв, не може вплинути на всебічність, повноту та об’єктивність розслідування (!?). Він прийняв постанову про виділення в окреме провадження матеріалів, що могли свідчити про вчинення службового підроблення відповідних документів посадовими особами вищезазначеного комбінату, після чого відмовив у порушенні кримінальної справи з цього приводу. Обвинувачений тим часом звернувся до місцевого експертно-технічного центру з проханням дати свій висновок про проходження ним навчання у згаданому навчальному закладі. Вивчивши відповідні матеріали та дослідивши справу, ЕТЦ встановив, що такого навчання цей посадовець не проходив і не міг проходити хоча б тому, що дні 27 – 29 вересня, упродовж яких він нібито був присутній на заняттях, А. ще працював в агроформуванні. Та навіть якби він його і проходив (а також мав відповідну освіту та стаж роботи за професією, як це передбачено нормативно-правовими актами), то, за висновком ЕТЦ, його не повинні були допустити до виконання обов’язків майстра, оскільки в матеріалах навчально-виробничого комбінату немає даних про те, що А. проходив навчання в обсязі виконуваної ним роботи, тобто, що він вивчав НПАОП 26.5-1.01-79 «Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в цементній промисловості». Оскільки майстер не проходив навчання, то, виходить, що він не міг знати правила, порушення яких йому інкримінується. Як хлібороб (А. за освітою є агрономом) він добре обізнаний з системою сівозмін, з тим, як обробляти землю, як боротися з бур’янами, як добиватися високих врожаїв тощо. Але що стосується такого складного виробництва, як цементна промисловість, в якій він, за волею долі, опинився після занепаду сільського господарства (внаслідок так званих реформ), то вона була для нього як темний ліс, а тому не міг передбачити трагедії. А якщо так, то в даному випадку годі вести мову про наявність суб’єктивної сторони злочину. Таким чином, оскільки в діях майстра відсутні об’єктивна та суб’єктивна сторони, то, виходить, що немає і складу злочину. Навіщо ж тоді потрібно було, як мовиться, город городити? Щоб звалити відповідальність за наслідок псевдораціоналізації на того, хто не має до неї ніякого відношення? Процесуальний маневр слідчого із виділенням справи про можливу фальсифікацію факту навчання в окреме провадження з подальшою відмовою у порушенні кримінальної справи з цього приводу (без проведення відповідної перевірки) наводить на сумні здогадки і, на думку автора, свідчить про те, що встановлення істини в цьому питанні працівнику прокуратури, мабуть, було невигідним. І це дуже прикро, бо в даному випадку визначалася міра відповідальності обвинуваченого, а звідси – його подальша доля. Можливо, дії слідчого сприймалися б не так обурливо, якби працівник прокуратури при цьому дав принципову правову оцінку порушенням вимог безпеки, що були допущені з боку псевдораціоналізатора – посадовця ВАТ. Саме за його вказівкою у суцільному огородженні приводного барабана було змонтовано не передбачений заводомвиготівником люк, що, зрештою, стало першопричиною нещасного випадку. Однак працівник правоохоронного органу застосував той самий маневр, що і в попередньому випадку: виділив справу в окреме провадження, а потім прийняв постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно даного посадовця. Мотивував він це тим,

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ для використання Міністерством освіти та науки України, слово «передбачати» означає: припускати що-небудь заздалегідь; завбачувати, планувати, проектувати щонебудь. Виходячи із значення цього слова, передбачати люки, про які йдеться в Правилах, можна було на стадії проектування конвеєра конструкторами, а не в процесі експлуатації конвеєра власником. Це по-перше. По-друге, оскільки конструктори (проектанти) не бачили необхідності в тому, щоб у процесі експлуатації механізму вести «спостереження за положенням конвеєрної стрічки на барабані», проводити ремонтні та інші роботи з того місця, де був змонтований люк, то, виходить, що не було потреби його там передбачати. Але якби така необхідність була і люк був передбачений, то його кришка була б обов’язково зблокована з пусковою кнопкою, оскільки з робочого місця машиніста неможливо контролювати її відкривання. По-третє, твердження слідчого про те, що змонтований на конвеєрі люк «не впливав на безпеку обслуговуючого персоналу», є досить сумнівним, оскільки механізми є безпечними в обслуговуванні лише тоді, коли вони відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, а обслуговуючий персонал пройшов відповідне навчання та перевірку знань. У даному випадку конвеєр не відповідав цим вимогам хоча б тому, що змонтований люк не був надійно зачинений (на замок чи інший пристрій, який би неможливо було відкрити без спеціального інструменту). Оскільки з робочого місця оператора неможливо здійснювати контроль за відкриванням змонтованого люка, то це в даному випадку створювало небезпеку для персоналу ВАТ. Згідно зі встановленим на виробництві порядком він змушений був робити те, що робив потерпілий у момент нещасного випадку. Коли б люк монтувався виключно для «спостереження за положенням конвеєрної стрічки на барабані», як стверджував ініціатор цієї ідеї, то він би не був заварений зразу ж після трагедії, а був би переобладнаний місцевими умільцями, скажімо, на сітчасте віконце. (Його було б цілком достатньо для того, щоб вести вищезазначене «спостереження».) Але оскільки цього не було зроблено, то виходить, що змонтований люк був призначений зовсім для іншої мети, а саме для того, щоб давати доступ до транспортерної стрічки. На практиці ця новація стала смертельною пасткою для тих, хто використовував її за прямим призначенням. Трагедія, що сталася, – яскраве тому підтвердження. Про те, що наявність в огородженні приводного барабана люка створювала загрозу життю та здоров’ю працівникам, свідчить той факт, що комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку заборонила експлуатацію всіх стрічкових конвеєрів, на яких вони були встановлені. Але повернемось до основної теми матеріалу. За законом А. мав би відмовитися від виконання не передбаченої договором підряду роботи, тим більше, що встановлення люка на об’єкті підвищеної небезпеки, яким є конвеєр, було не єдиним порушенням, яке могло спричинити шкоду здоров’ю працівників. (Про це свідчать результати технічної експертизи конвеєра, проведеної ЕТЦ.) Але він не знав і не міг знати всіх цих нюансів з відомих уже причин. Це тим більш дивно, якщо взяти до уваги завзяття, з яким слідчий «шив» справу майстрові. Як не парадоксально, але в ході слідства прокуратура не спромоглася з’ясувати, чому конвеєр почав пробуксовувати. В той же час це має принципове значення, адже, за логікою, саме незважаючи на цей його недолік в огородженні привідного барабана, всупереч вимогам безпеки 12

було змонтовано фатальний люк. Слідством також не було встановлено, хто конкретно запускав конвеєр після його вимушеної зупинки. Розглянувши на відкритому засіданні справу про обвинувачення директора та майстра у скоєнні злочинів, передбачених відповідно частиною 2 ст. 271 та частиною 2 ст. 272 Кримінального кодексу України, міськрайонний суд визнав їх винними, призначивши покарання: першому – позбавлення волі терміном на два роки, другому – на три. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України суд звільнив засуджених від призначеного покарання з іспитовим терміном на один рік. Обурливо, але факт: визнаючи винним майстра, суд першої інстанції не встановив суті допущених ним порушень, причинного зв’язку між його діями та нещасним випадком, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 10.10.82 р. (із змінами, внесеними постановами № 9 від 03.10.86 р., № 10 від 12.10.89 р., № 3 від 04.06.93 р., № 4 від 03.03.2000 р.) повинно бути обов’язковою умовою для винесення вироку. Крім того, судом не було вказано, які конкретно статті Закону «Про охорону праці» було порушено майстром, не взято до уваги результати експертиз, проведених ЕТЦ, висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, факт невідповідності вимогам безпеки конвеєра, не з’ясовано справжню мету встановлення смертоносного люка. Відрадно, що апеляційний суд області, в якому обвинувачений оскаржив даний вирок, виявився більш уважним та розсудливим. У зв’язку з неповнотою та односторонністю досудового та судового слідства, що призвело до порушення права обвинуваченого на захист, він скасував винесений судом першої інстанції вирок і направив справу на додаткове розслідування. Проте, як не прикро, але замість того, щоб детально в усьому розібратися та пред’явити обвинувачення справжнім винуватцям трагедії, прокуратура району продовжила кримінальне переслідування колишнього аграрія. Через часті допити в прокуратурі, інкримінування злочину, якого він не вчиняв, бідолашний перебував на межі нервового зриву. Знаючи про те, в якому душевному стані був обвинувачений, та вболіваючи за його долю, автор публікації надіслав матеріал про незаконне кримінальне переслідування колишнього майстра до обласної прокуратури. Після того, як керівництво вищого наглядового органу з ним ознайомилося, справу про обвинувачення А. в скоєнні злочину проти безпеки виробництва було закрито. Про те, чи будуть притягуватися до кримінальної відповідальності посадовці, причетні до трагедії, поки що невідомо. *** З відомих причин автор умисне не назвав прізвища потерпілого, майстра, який безпідставно піддавався кримінальному переслідуванню, не вказав назви та місцезнаходження підприємства, де сталася трагедія, і т. ін. Гадаю, ця обставина не завадить роботодавцям, які продовжують експлуатувати та «вдосконалювати» устаткування, що відпрацювало свій нормативний термін експлуатації, зробити для себе відповідні висновки з тим, щоб подібне не повторилося з їхніми працівниками. Автор також сподівається на те, що після опублікування цього матеріалу місцеві органи влади поставлять заслін фальсифікаціям і формалізму при проведенні навчання та перевірки знань з питань охорони праці, що мало місце в даному випадку.

Я. Куражинський ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Вісті з місць

Плідна

взаємодія та співпраця У Тернопільській обласній прокуратурі наприкінці листопада 2009 р. відбувся семінар на тему «Державний нагляд за охороною праці та профілактика виробничого травматизму. Розслідування нещасних випадків на виробництві». У його роботі взяли участь слідчі міських, районних, транспортної, природоохоронної та спеціальної прокуратур. Володимир Клименко, керівник пресслужби теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області Фото надано автором

иступаючи на семінарі, прокурор-криміналіст обласної прокуратури М. Добрянський наголосив на конституційному праві громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, пріоритеті життя людини порівняно з результатами виробничої діяльності, важливості своєчасних і якісних розслідувань нещасних випадків на виробництві. Начальник відділу організації державного нагляду та обліку травматизму теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області М. Решетняк глибоко й всебічно проаналізував стан виробничого травматизму та наглядової діяльності теруправління за 9 місяців 2009 р. Він зазначив, що за цей період на виробництві травмовано 79 працівників (проти 100 за аналогічний період 2008 р.), у тому числі смертельно – 9 (проти 10 у 2008 р.); на підприємствах області не допущено зростання рівня як загального, так і смертельного травматизму (зниження на 21% та 10% відповідно).

В області проводиться робота щодо забезпечення додержання вимог законодавства з промислової безпеки та охорони праці. Зокрема, запроваджено удосконалену систему організації державного нагляду за безпечним веденням робіт на основі принципів промислової безпеки, захищеності людини від можливих наслідків аварійних ситуацій. М. Решетняк підкреслив, що теруправління відчуває постійну допомогу й підтримку з боку органів прокуратури у цьому питанні. Активна позиція працівників органів прокуратури, їх взаємодія з теруправлінням, вчасне застосування заходів кримінально-правового характеру та прокурорського реагування помітно впливає на запобігання виробничому травматизму в області. Зокрема, впродовж 2009 р. державні інспектори теруправління спільно з працівниками прокуратури провели більш як 90 перевірок додержання законодавства про охорону праці суб’єктами господарювання. Особи, які порушували вимоги законодавства, притягались до відповідальності. Щороку теруправління за погодженням з іншими контролюючими органами складає план-графік комплексних обстежень підприємств, районів з охорони праці. Під час цих обстежень органи прокуратури надають відповідну допомогу

контролюючим органам, що сприяє профілактиці виробничого травматизму. Працівники прокуратури постійно надають державним інспекторам теруправління методичну допомогу щодо застосування законодавства про адміністративні порушення та Закону України «Про звернення громадян». Головний державний інспектор теруправління М. Бойко поінформував присутніх про методику розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. На семінарі були висловлені прохання до органів прокуратури щодо надання допомоги з питань організації спільного та своєчасного виїзду на місце нещасного випадку, а також щодо оперативного надання працівниками ДАІ матеріалів для якісного та своєчасного розслідування нещасних випадків виробничого характеру під час дорожньо-транспортних пригод.

Навчання Наприкінці 2009 р. у Бахчисараї (АР Крим) проведено тематичний семінар-нараду на тему «Про безпечну експлуатацію газотехнічного обладнання і використання газу в побуті» для керівників і спеціалістів з охорони праці підприємств, сільських і селищних голів, представників органів виконавчої влади Бахчисарайського району. Було розглянуто питання експлуатації газового господарства району під час опалювального періоду. Адміністрації району вказано на необхідність пильнішого обстеження підвальних приміщень житлових будинків, не допускати формальних перевірок димових і вентиляційних каналів. У грудні 2009 р. у Міністерстві транспорту і зв’язку 25 осіб з професорсько-викладацького складу провідних науководослідних інститутів і організацій залізничного, морського, річкового, авіаційного та автомобільного транспорту України пройшли навчання та перевірку знань з питань безпечного перевезення небезпечних вантажів. Такий захід було організовано вперше. Надалі навчання планується проводити регулярно, що дасть змогу поліпшити безпеку перевезень небезпечних вантажів не тільки в Україні, але й за кордоном. www.ohoronapraci.kiev.ua

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Є такий досвід

Трудова дисципліна –

основа безпеки Деякі керівники підприємств вважають питання промислової безпеки та охо рони праці неважливими, ненагальними та такими, що можуть почекати. Наталія Чайковська, керівник пресслужби теруправління Держгірпромнагляду по Волинській області Фото автора

езумовно, така думка хибна. Швидше за все це нагадує гру в рулетку (може, пощастить), гру, де актуальність питання зводиться до збільшення прибутків та доходів. Можливо, це й гра, але гра людськими долями. Не створивши належних та безпечних умов праці, як цього вимагає законодавство України, не виграєш. «Тільки те підприємство може досягти успіху, де пріоритетом у роботі є безпечний виробничий процес. Тільки той керівник може виграти у грі, який зважує кожен крок з точки зору долі простого працівника», – вважає голова правління ВАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» В. Чорнуха, заслужений будівельник України. Підприємству, яке він очолює, немає аналогів у всій Західній Україні. Стійкі тенденції розвитку, впевненість у завтрашньому дні, мобільність, організованість та активність колективу, неабиякий внесок у розвиток міста Луцька та області – це складові успіху підприємства, який пояснюється простим правилом Віктора Григоровича: трудова дисципліна є невід'ємною складовою безпечного виробничого процесу. ВАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» (ЛСТМ № 536) створено у 1961 р. як Луцьке СУ № 536. За роки своєї діяльності підприємство перетворилося із спеціалізованого сантехнічного управління у багатопрофільне будівельне підприємство. Основними напрямами діяльності є будівництво 14

житла та соцкультпобуту будьякого рівня складності, як кажуть, «під ключ», реконструкція і нове будівництво промислових об'єктів, впровадження нових енергозберігаючих технологій з широким застосуванням ефективного обладнання та приладів обліку. До складу товариства входять 12 дільниць, з них 7 виконують загальнобудівельні та спеціальні монтажні роботи на об'єктах Волинської області та за її межами, монтажно-заготівельний завод, на якому виготовляють вентиляційні короби, нестандартне обладнання, металоконструкції, трубні вузли та заготовки. Крім того, ВАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» є власником ТОВ «Луцькспецбуд», ТОВ «Горохівагробуд» та контрольного пакета акцій загальнобудівельної організації ТОВ «Житлобуд № 2». В умовах підвищеної небезпеки на одному лише ЛСТМ № 536 працює більш як 300 працівників, тому основна увага у роботі звертається на питання промислової безпеки. На підприємстві функціонує служба охорони праці, яка складається з двох осіб. Очолює її інженер з охорони праці Н. Бичинська. Практично весь свій робочий день вони проводять на виробництві. Виявивши порушення, негайно інформують керівництво і шукають шляхи вирішення проблем. Керівники підрозділів, які винні у порушеннях, не тільки отримують припис, а й вносяться до так званої чорної книги, яку заведено з ініціативи працівників служби охорони праці. «Дехто з майстрів,– розповідає Наталія Петрівна,– більше боїться цієї книги, ніж припису, адже знають, якщо у визначені терміни порушення не буде усунуто, книга лягає на стіл керівника, а тоді... У таких ситуаціях на компроміс ми не йдемо, якщо порушення виявлено, воно повинно бути усунуто, адже у питаннях охорони праці компромісів не буває». У кабінеті охорони праці проводяться не тільки всі передбачені законодавством інструктажі, а й надається консультативна допомога. Працівники

Голова правління ВАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» В. Чорнуха підприємства у достатній кількості забезпечені нормативною документацією з питань промислової безпеки та охорони праці. Тут функціонує постійно діюча комісія з питань охорони праці, яку очолює перший заступник голови правління В. Громко. До її складу входять 7 посадових осіб підприємства, а на екзаменах обов'язково присутній інспектор теруправління Держгірпромнагляду. Членами комісії розроблено і широко використовуються тести для інженерно-технічного персоналу та працівників робітничих професій. Для переважної більшості працівників здати тест – справа честі, а для підготовки дехто практикує навіть похід у бібліотеку. Головною особою виробничого процесу на підприємстві є простий працівник, навколо якого сконцентровані всі зусилля керівництва та служби охорони праці щодо створення належних та безпечних умов праці. Як наголосив голова правління В. Чорнуха, зарплату у конвертах не отримує ніхто, всі трудові відносини оформлені належним чином. Працівники повністю забезпечені засобами індивідуального захисту, кожному видається спецодяг високої якості з логотипами підприємства. Для перевезення працівників за рахунок підприємства з районів Волині придбано ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ автобуси. На даний час керівники ЛСТМ № 536 уклали договір з профтехучилищем № 2 для проходження практики учнями на виробничих об'єктах підприємства. Практика оплачується, що зараз зустрічається доволі рідко, а кращих студентів, які зарекомендували себе як кваліфіковані спеціалісти, після навчання запрошують на роботу у ВАТ «Луцьксантехмонтаж № 536». Тільки у 2009 р. 58 студентів з ПТУ № 2 пройшли тут практику. Проте незважаючи на заохочення у роботі та створення всіх умов праці, керівництво підприємства ставить свої вимоги до кожного працівника. Вони загальні для всіх – трудова, виробнича дисципліна та дотримання вимог Закону «Про охорону праці». В. Чорнуха, незважаючи на велику кількість на виробництві майстрів та начальників дільниць, особисто контролює кожен об'єкт. Наприклад, поява голови правління на будівельному майданчику раніше було несподіванкою, проте нині практично всі працівники знають про такий вид контролю. «Нікого не попереджуючи,– розповідає Віктор Григорович,– я їду на будмайданчик. І якщо працівники перебувають у стані алкогольного сп'яніння, заяву на звільнення пишуть усі порушники до єдиного. Адже і так зрозуміло, випивши спиртне, у кожного проявляється хоробрість і, примі-

ром, запобіжний пояс одягати ніхто не збирається, хоча й працює на 8–9 поверсі. Така легковажність та недбалість нам не потрібна, тому й застосовуються найсуворіші заходи до так званих героїв. За грубі порушення з питань охорони праці звільняють також відразу, адже впевнений, що безпекою на виробництві нехтувати не можна. Серед начальників відділів запроваджено проведення щоденних нарад о 16.30. Мені їхні очі потрібні у кінці робочого дня, а не на початку». Звісно, біля кожного будівельного майданчика не поставиш керівника, але розуміння того, що візити керівництва є систематичними і регулярними, дає свої результати. Попадатися «на гарячому» не бажає ніхто, Зварник на тепломережі тому й не виникає останнім часом ніяких екстрених ситуацій. Ме- вих ситуаціях найсильніший удар дітоди, введені головою правління, ді- стається будівельній галузі, проте й ють, і кожен мудрий працівник розу- підйом починається саме з будівниміє, що така система запроваджена цтва. В. Чорнуха переконаний, що ці негаразди невдовзі минуться, адже за тільки для його особистої безпеки. Зараз підприємство працює не на стільки років роботи на керівній поповну потужність, лише на 40%, хоча саді (очолив СУ № 536 у 1982 р.) баможливості значно більші. Фінан- чив достатньо перепон, падінь та злесово-економічна криза в країні ро- тів, і впевнений, що ЛСТМ № 536 бить свою справу. Як відомо, у кризо- працюватиме як і раніше. Не викликає сумнівів, що голова правління та колектив ВАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» чітко йдуть до своєї мети, яка відзеркалюється у результатах роботи. Фактично Луцьк та інші населені пункти області розбудовуються завдяки сумлінній праці спеціалістів ЛСТМ № 536, хоча є внесок й інших будівельних організацій. Для прикладу: у Луцьку на кожних 100–200 м є результат роботи працівників підприємства – новозбудовані житлові будинки, адміністративні приміщення, церковні храми тощо. За 2007–2008 рр. підприємство сплатило 34 та 33 млн. грн. податків, а на заходи з охорони праці у 2008 р. витрачено понад 430 тис. грн. Бути лідерами на певному ринку послуг не так просто, необхідно постійно вдосконалюватися, впроваджувати новітнє обладнання, технології, йти в ногу із часом. Але все це стає чіткою та налагодженою системою, переконаний В. Чорнуха, якщо людина має мету, свідомо підходить до кожного прожитого дня та втілює свої плани в життя на благо інших людей. Житловий будинок на масиві Безимени-2 у Луцьку

www.ohoronapraci.kiev.ua

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Світ захоплень

За покликом душі Володимир Клименко, керівник пресцентру теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області Фото автора

рацівники ДП «Тернопільський ЕТЦ», рідні, друзі, знайомі знають Наталію Кутну як привітну, життєрадісну, енергійну, товариську жінку. Вона з 1996 р. незмінно очолює відділ навчання експертно-технічного центру, за зразкове виконання службових обов'язків, вагомий внесок у реалізацію державної політики в галузі охорони праці її відзначено Почесною грамотою Голови Держнаглядохоронпраці. А ще у Наталії Петрівни є захоплення – вона любить малювати. Починала ще в шкільні роки. Відтоді написала чимало цікавих і оригінальних картин – чорно-білих й у кольорі, експериментувала в живопису, графіці. Її творчість – багатосюжетна, різнопланова. Про це яскраво свідчать

назви художніх творів: «Ніжність», «Татова любов», «Муза», «Закарпатські цигани», «Портрет дівчини», «Портрет хлопчика», «Політ балерини», «Великий Новгород», «Геолог», «Портрет декабристки Муравйової», «Воля Африки», «Бучацька ратуша». А ще чимало картин на історичні, античні сюжети, на мотиви казок О. Пушкіна, портрети О. Пушкіна, М. Гоголя. Пробує писати на виробничу тематику, тематику з охорони праці. Нещодавно Наталія Петрівна почала малювати картини великого формату. Особливо ваблять її пейзажі. «Чорноморський пейзаж» – картина поетична, вирізняють її особливий колорит, філігранність і майстерність. Людське око не сприймає усієї кількості барв, що є в природі, тож Наталія Петрівна намагається показати ті невидимі кольори. І хоча написання картин потребує чимало часу, якого так не вистачає, Наталія Петрівна має багато творчих задумів. Сподівається, що найкращі роботи ще попереду, адже творчий процес – нескінченний. А тому ра-

Н. Кутна та картина «Чорноморський пейзаж» диться з тернопільськими художниками, уважно дослухається до їхніх критичних зауважень, побажань. У планах художниці-аматорки – організація виставки своїх робіт. Тож бажаємо Наталії Петрівні нових цікавих полотен, які б робили її життя ще цікавішим, змістовнішим, дарували радісний і сонячний настрій, естетичне задоволення рідним, близьким людям, колегам по роботі.

В експертно-технічних центрах

Право на проведення аудиту

Регіональний департамент системи незалежної сертифікації (SIC) за результатами проведеної нотифікації визнав ДП «Подільський ЕТЦ» спроможним виконувати сертифікацію систем менеджменту відповідно до стандарту OHSAS 18001:2007 «Системи менеджменту гігієни та безпеки праці» (від 29.09.2009 р. за № SIC 04.023).

Тетяна Жмуд (прес-служба теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області)

ідповідно до стандарту підприємство отримало право на проведення аудиту в сфері системи безпеки та охорони здоров'я за основними напрямами: машинобудування, будівництво, виробництво металів, виробів з резини та пластмаси, харчова промисловість. Разом з тим сьогодні, в умовах економічної та фінансової кризи, основним пріоритетом розвитку Подільського ЕТЦ є підвищення якості проведення експертних робіт, пошук нових напрямів діяльності. Саме зараз Центр проводить ресертифікацію чинної системи якості робіт відповідно до нового стандарту серії ISO 9001-2009. У питанні освоєння та впровадження нових видів діяльності взято напрям на аудит охорони праці та сертифікацію системи охорони праці на підприємствах області.

Наша довідка: OHSAS – це міжнародний стандарт, який визначає вимоги, що належать до системи менеджменту охорони здоров'я і безпеки праці. Він дає можливість організаціям боротися з виробничими ризиками і поліпшувати виробничий процес. Сертифікація на відповідність стандарту OHSAS 18001 демонструє прагнення організації забезпечити безпеку і захист своїх співробітників. Стандарт спрямований на запобігання аваріям, що спричиняють нещасні випадки, ушкодження устаткування, витрачання часу, а також заподіяння шкоди довкіллю. OHSAS 18001 може бути застосований для будь-яких організацій, що займаються різними видами діяльності у різних галузях промисловості. Сертифікація на відповідність вимогам цього стандарту спрямована на підтвердження того, що організація знає і контролює всі потенційні ризики, які можуть виникати як у повсякденній роботі, так і за нестандартних ситуацій. Стандарт спрямований на охорону здоров'я і безпеку праці, а

також на постійне покращання їх стану з метою демонстрації акціонерам та іншим зацікавленим сторонам вірності обраній політиці у галузі охорони здоров'я і безпеки праці. Така діяльність компанії має низку переваг, зокрема: поліпшення культури виробництва, підвищення контролю за ризиками, скорочення можливості їх виникнення завдяки визначенню ясних цілей і чітких завдань, застосування засобів контролю і розподілу відповідальності всередині організації; підвищення ефективності діяльності завдяки зменшенню кількості нещасних випадків і втрат робочого часу; забезпечення відповідності вимогам законодавства у галузі охорони здоров'я і безпеки праці; зниження фінансових затрат на відшкодування втрат робочого часу; поліпшення морального клімату в колективі та посилення шанування цінностей компанії; зменшення страхових виплат, що стане запорукою створення привабливого іміджу компанії. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Це непокоїть

Причиною став

людський фактор Сьогодні багато підприємств, зокрема приватних, використовують працю молодих людей, інколи – неповнолітніх. Особливо у глибинці, де є давні традиції залучення підлітків до активної трудової діяльності як на батьківському обійсті, так і у колективних господарствах. Тому юнаки у кабіні трактора чи комбайна, на фермі або у полі – для села звичне явище. Та чи завжди роботодавці розуміють, яка відповідальність лягає на їхні плечі з приходом на підприємство молодої людини?

вернімося до подій, що сталися 16 травня 2009 р. у ТОВ «Україна» Куйбишевського району, що на Запоріжжі. Саме цього дня просто з робочого місця до обласної лікарні з тяжкими травмами потрапили 49-річний тракторист-машиніст В. Гузій та 19-річний учень Куйбишевського професійного аграрного ліцею № 59 І. Переверзєв. Вранці механізатори М. Конопльов, В. Гузій та учень І. Переверзєв почали навішувати жатку до комбайна. Керував роботами інженер з експлуатації Л. Боровик. Навішувати правий кронштейн жатки взявся сам інженер, попросивши учня відійти від комбайна. Та той далеко не пішов, а став за спиною керівника. Тим часом останній наказав М. Конопльову ще раз подати комбайн до жатки. Машиніст, не бачачи, що робиться позаду жатки, виконав команду. У цей час жатка почала нахилятися вперед, оскільки не була надійно закріплена. Тож спочатку В. Гузій, а за ним і І. Переверзєв зайшли спереду жатки, щоб підтримати її, і таким чином опинилися у просторі метрової ширини – між нею та причіпом. У цю мить комбайн разом із жаткою різко подався вперед, внаслідок чого В. Гузія та І. Переверзєва було притиснено брусом жатки до коліс при2. Зам. № 1 www.ohoronapraci.kiev.ua

чіпа. Обоє отримали травми: машиніст – перелом правої гомілки, учень – правої і лівої. Де витоки нещасного випадку? Почнемо з того, що між сільгосппідприємством і ліцеєм було укладено договір (від 9 квітня 2009 р.) про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями виробничої практики з 11 травня по 25 червня. Тому з 12 травня І. Переверзєв на території товариства виконував різні роботи. Тим часом директор ТОВ «Україна» С. Шайговський, якого не задовольняли окремі пункти договору, вже 13 травня звернувся до керівника ліцею з листом відповідного змісту, але при цьому не повідомив жодного свого підлеглого ані про лист, ані про усне відсторонення учня від практики. Тож юнак і далі приходив на територію підприємства. Тут усі вважали учня ліцею справжнім практикантом, хоча ніхто з тих, хто мав це робити, не подбав ні про закріплення за ним наставника, ні про конкретне місце роботи, не провів інструктажу з охорони праці. Винні у цьому не тільки директор С. Шайговський, а й керівник мехзагону В. Халявка, котрий залучив хлопця до співпраці з механізаторами В. Гузієм і М. Конопльовим, які до того ж не пройшли щорічного навчання та перевірки знань з питань охорони праці. А якби пройшли, то, можливо, В. Гузій не став би між причіпом і жаткою, не спровокував би на такий необміркований крок й учня ліцею, який через свою технічну малограмотність, незнання вимог безпеки просто копіював вчинки старших. Втім, не виключено, що від аналогічних дій В. Гузія не врятували б ніяке навчання чи інструктаж, бо 16 травня цей працівник став до роботи у стані сильного алкогольного сп'яніння – за висновками лікарів, вміст спирту в його крові становив 3,2‰. Як того не помітили (чи не захотіли помітити) ні директор С. Шайговський, ні інженер з експлуатації Л. Боровик, на очах у якого п'яний тракторист хитався, мов очерет під вітром?

Зрозуміло, що така реальна організація виробничого процесу і безпечного ведення робіт (хоча на підприємстві є служба охорони праці, розроблено СУОП, нормативні акти, у тому числі – інструкції з охорони праці) таїть у собі серйозні ризики і небезпеки для працюючої людини. Що ж казати про молодих робітників, яким поки що бракує і власного життєвого та професійного досвіду, і психологічної стабільності! У зв'язку з цим у пам'яті спливає нещасний випадок, що стався кілька років тому у Дніпропетровській області. Тоді керівник сільгосппідприємства, забувши, що перед ним не зрілий, звиклий до лайки та «розносів» тракторист, а 17-річний хлопчак, почав його «розпікати» і погрожувати покаранням за випадково відірвані лапи культиватора. І той, практично ще дитина, у відчаї наклав на себе руки... Через нерозпорядливість керівника тракторної бригади бурякового господарства у Полтавській області два роки тому загинув підліток під час виконання шиномонтажних робіт на кормороздавачі. Біда трапилася і в одному з господарств Житомирської області навесні 2009 р., де учня-практиканта було смертельно травмовано валом відбирання потужності трактора. А скільки ми ще не знаємо про забиті пучки, коліна, голови... Про сльози відчаю, сорому і страху, спричинені грубістю, брехнею чи недолугими жартами так званих «наставників». Бо сьогодні питання становлення молодої людини на виробництві як професіонала нерідко віддано підприємствам, де учні (студенти) проходять практику, переважно – на сезонних роботах. І тут сповна спрацьовує відомий нам людський фактор, який у даному випадку тісно пов'язаний не тільки з професіоналізмом керівників на виробництві, а й з їхніми моральними якостями, культурою, світоглядом, характером. Наслідки ми бачимо на прикладі групового нещасного випадку, що стався влітку 2009 р. у ТОВ «Україна», що на Запоріжжі.

Н. Русич 17

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Досвід. Аналіз. Практика

Бережи життя змолоду! Існує приказка про необхідність берегти честь змолоду. У Донецькому професійному ліцеї автосервісу поряд з цим навчають берегти життя – своє і тих, чиї автомобілі молоді спеціалісти незабаром обслуговуватимуть і ремонтуватимуть. Адже, згідно з прогнозами експертів, смертність через травми на транспорті найближчим часом вийде на третє місце серед інших чинників, що становлять загрозу життю, включаючи хвороби. А вже сьогодні у світі в результаті ДТП кожні 30 с гине одна людина. Геннадій Щуров, наш власкор Фото автора

Донецькій області подібна статистика також нерадісна. Ось дані, оприлюднені 10 листопада. З початку 2009 р. на дорогах загинуло 58 осіб, 1634 одержали травми різного ступеня тяжкості. Є, правда, в цих відомостях і обнадійливі моменти. Названа вище кількість смертельно травмованих наполовину менша, ніж було на цю пору у 2008 р., а загальна кількість потерпілих внаслідок ДТП скоротилася за цей самий час на 70%. Безумовно, у цьому є також заслуга працівників автомобільного сервісу. Адже від якості виконаного ними ремонту в першу чергу і залежить безпека всіх, хто користуються автотранспортом,– і тих, хто сидить за кермом, і нас, пасажирів. Варто сказати, що на Донеччині, яка має одну з найбільш розгалужених в Україні систем профтехучилищ і ліцеїв, навчанню трудових резервів, як називають вихованців цієї системи освіти, безпечній та здоровій праці традиційно приділяВ умовах економічної кризи, ють першорядну уваВ умовах еконоколи незатребуваними нерідко гу. мічної кризи, коли бувають і кадрові працівники, незатребуваними немолоді спеціалісти мають до- рідко бувають і кадвести: вони володіють не тільки рові працівники, мовисокими професійними навич- лоді спеціалісти маками, але й навчені умінню ють довести: вони володіють не тільки безпечної праці. високими професійними навичками, але й (що в сучасних умовах є обов'язковою вимогою) навчені умінню безпечної праці. І на випускників виробничо-технічних навчальних закладів у роботодавців завжди є попит. На базі Донецького професійного ліцею автосервісу в 2009 р. було проведено третій етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності серед учнів професійнотехнічних закладів за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів». Організаторами його стали Міністерство освіти та науки України, а також управління освіти та науки Донецької облдержадміністрації спільно з Донецьким інститутом автомобільного транспорту. На урочистій церемонії відкриття конкурсу кращих з кращих представників усіх областей країни, які вже витримали два тури і стали переможцями у себе вдома, га18

ряче вітали начальник відділу департаменту професійно-технічної освіти Міністерства ос- Директор ліцею С. Червенков віти та науки України С. Бойчук, заступник голови Донецької облдержадміністрації Б. Адамов, директор Інституту післядипломної освіти інженерно-технічних працівників Університету менеджменту освіти О. Ситников, директор Донецького професійного ліцею автосервісу С. Червенков. І в усіх виступах лунало, що сьогодні стати професіоналом і не навчитися працювати безпечно не можна. Донецький ліцей автосервісу, за загальним визнанням, – зразок того, як досвідчені майстри повинні передавати свої знання трудовій зміні. Наголошувалося й на тому, що з новими матеріалами і технологіями, з якими майбутнім спеціалістам доведеться мати справу після закінчення навчального закладу, вони повною мірою ознайомилися у процесі набуття професії. Тобто сучасна освіта поставлена в ліцеї нарівні з вимогами життя. Тренер з технічного навчання В. Довгій з гордістю повідомив, що його підопічним не доводиться турбуватися про майбутнє працевлаштування: вже сьогодні на більшість з них чекають на фірмових станціях технічного обслуговування автомобілів. Великий попит не тільки на слюсарів, але й на малярів автомобілів, рихтувальників кузовів, газоелектрозварників. А тих, хто хоче продовжити навчання і здобути вищу освіту, завжди готові зустріти в Донецькому інституті автомобільного транспорту. Сьогодні наші телевізійні канали заповнені трансляцією всіляких змагань випускників «фабрик зірок», пісенних і танцювальних шоу. Що ж, годину втісі, а ділу час. Але на екранах найчастіше – лише втіха. Для діла місця не знаходиться. О, якби хтось з багатих спонсорів розщедрився і дав гроші на проведення телевізійного змагання талановитих і майстровитих робітників! Упевнений – успіх у нього був би величезний. І користь для суспільства – незрівнянно більшою, ніж від горезвісних «фабрик зірок». Ми б не тільки спостерігали захоплююче видовище, але й формували б у глядачів повагу до праці робітників різних спеціальностей, їх уміння працювати безпечно. І тут треба сказати добре слово на адресу Донецької обласної державної телерадіокомпанії, яка зробила про професійно-технічні училища і ліцеї кілька змістовних передач. Не сумніваюся, багатьох телеглядачів щиро схвилювали б, наприклад, зізнання переможця Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності серед учнів професійноОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

сприяють досвідчені педагоги І. Воробйов і П. Сергеєв, які багато чого розповіли авторові про ліцей і своїх обдарованих підопічних. Тут набувають професії, необхідні для виконання повного циклу ремонту автомобіля: це, крім спеціальностей, що вже називалися раніше, жерстяники, оператори комп'ютерного набору. Але найбільш масова професія, зрозуміло, – слюсар з ремонту автомобілів. Учні ліцею мають можливість вивчити двигуни всіх марок автомобілів, що курсують зараз дорогами України, вчаться ремонтувати їх. Для цього тут – чудові майстерні з діагностики, зварювання, фарбування, ремонту електроустаткування. У кожній з них хлопці навчаються, додержуючись норм безпеки. Одне слово, спеціальності, які одержують учні в Донецькому професійному ліцеї автосервісу, по-справжньому привабливі, престижні і, що важливо, на них завжди є попит. А крім усього іншого, це досить високооплачувана робота. Так що не тільки на хліб, але й масло до нього у випускників ліцею і членів їхніх сімей гроші, без сумніву, будуть. Майстри та викладачі ліцею на чолі з досвідченим педагогом С. Червенковим – згуртований колектив ентузіастів і однодумців. Вони успішно передають знання і досвід своїм вихованцям. Вже сьогодні збувається спільна мрія ліцеїстів і співробітників навчального закладу про впровадження у навчальний процес новітніх комп'ютерних технологій, найсучаснішого устаткування для діагностики автомобілів. І немає сумніву у тому, що коли випускники ліцею залишать його гостинні стіни та прийдуть на виробництво, на наших дорогах зменшиться кількість ДТП. Адже хлопців недаремно навчають берегти змолоду і робочу честь, і безцінне людське життя.

технічних закладів О. Гридіна. Йому випав 13-й номер, що для марновірної людини – фатальна ознака. Але Олег подумав, що все, чого його навчили, залишається неодмінно з ним, який би номер не дістався. Хлопчина зосередився на завданні, доклав зусиль і – переміг. А його конкурентами були 28 обдарованих учнів з усіх регіонів країни! Сенсацією став виступ на змаганнях глухого хлопця О. Вовка. Старанний і працьовитий, він давно завоював симпатії та пошану всіх – і учнів, і викладачів. Але коли мова зайшла про його участь у конкурсі, в організаторів виникли серйозні заперечення. Мовляв, для людей з особливими потребами існують свої конкурси, навіть окремі олімпійські ігри за їх участі проводяться. Тобто думка була беззастережною: Олексій не може стати учасником звичайного конкурсу. Та все ж директор ліцею С. Червенков зумів переконати працівників Міністерства освіти та науки у несправедливості таЯкби хтось зі спонсорів дав кого підходу. Юнакогроші на проведення телевізій- ві, врешті-решт, доного змагання талановитих і зволили виступати майстровитих робітників! Ми б на змаганнях, правне тільки спостерігали захоп- да, – поза конкурлююче видовище, але й фор- сом. Але Олексій так мували б у глядачів повагу до успішно виконав усі що обігнав праці робітників різних спеці- завдання, багатьох своїх суальностей, їх уміння працювати перників, які мають безпечно. чудовий слух. О. Вовк розповів, що з дитячих років захоплювався автомобілями, допомагав батькові ремонтувати їх. Після закінчення ліцею мріє влаштуватися на завод. А в майбутньому сам хоче зібрати спортивний автомобіль. Треба сказати, що Олексій у ліцеї не один страждає відсутністю слуху. Разом з ним навчається ціла група таких юнаків. А першу подібну групу набрали ще 10 років тому. Спочатку це були тільки жителі обласного центру. А зараз у ліцеї навчаються і майстровиті хлопці з Горлівки, Маріуполя, Луганська. Таким чином у ліцеї вирішується й величезна соціальна проблема. Мало того, що хлопці, обділені здоров'ям, знаходять застосування своїм силам і знанням, вони знаходять свою мрію і впевненість у її реалізації. Майстер виробничого навчання І. Литвиненко та перекладач-дактилолог І. Пархоменко стали нерозлучними (робота зобов'язує), адже їхні підопічні потребують особливої уваги. І вони вкладають душі у своїх вихованців. Віддача виходить помітною: хлопці з групи тих, які страждають дефектами слуху, – найуважніші на лекціях. Вони дуже допитливі. Ставлять багато запитань – доти, поки не зрозуміють усе досконально. Треба бачити, як за стукотом двигуна, поклавши руку на капот, вони визначають несправності, а потім, спираючись на одержані знання, успішно усувають поломки. У навчанні вони не поступаються здоровим хлопцям. Про це, зокрема, свідчать і результати конкурсу. Слідом за О. Гридіним для отримання нагороди журі запросило на сцену О. Вовка... На жаль, грошей на проведення подібних конкурсів і багато чого іншого, украй необхідного для підготовки кваліфікованих робочих кадрів, у держави не вистачає. У Донецьку, на щастя, знайшлися спонсори та ентузіасти. Тільки тому і вдалося провести конкурс. А завдяки авторитету директора ліцею С. Червенкова, який знайшов розуміння та фінансову підтримку тих, хто небайдужий до долі ліцеїстів, вдалося навіть організувати оздоровлення учнів пільгових категорій на березі Чорного моря. Хлопці продовжують удосконалювати свої професійні навички, поглиблювати й набувати нові знання. Цьому

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Знання – запорука безпеки

Центр, де ніколи

не пізно вчитися Залізниця – зона підвищеної небезпеки, де від дій однієї людини може залежати здоров’я та життя багатьох. Саме тому тут особливо важливо дотримуватися норм охорони праці, а також постійно підвищувати рівень знань та професійної майстерності. На Львівській залізниці організацією цієї важливої справи займається Галузевий нав чально-методичний центр охорони праці. Ігор Парфенюк, наш власкор Фото автора

авчально-методичний центр охорони праці Льв івської залізниці створено у 2003 р. Розташований він поблизу головного залізничного вокзалу Львова у будинку адміністрації станції. Два останніх роки його очолює І. Кузьма. Центр має аудиторію на 72 навчальних місця, навчальнометодичний клас на 18 місць та методичний кабінет. У його штаті 4 особи. Основним видом діяльності підрозділу є проведення організаційної і методичної роботи з навчання питанням охорони праці посадових осіб і спеціалістів магістралі та керівників середньої ланки її відокремлених підрозділів, а також студентів Львівського технікуму залізничного транспорту. Тут допомагають службам і відокремленим підрозділам залізниці у навчанні та перевірці знань працівників з питань охорони праці, розробляють інструкції і конспекти для працівників магістралі, пропагують безпечні і нешкідливі умови праці, позитивний досвід з профілактики аварій, виробничого 20

та невиробничого травматизму і профзахворювань. У березні минулого року наказом Міністерства транспорту та зв’язку України центру було присвоєно статус галузевого. «Надання цього статусу дасть можливість розширити коло посадових осіб і спеціалістів нашої магістралі та «Укрзалізниці», які зможуть навчатися у нас питанням охорони праці,– каже начальник центру І. Кузьма. – Тепер це можуть бути і заступники начальника залізниці, начальники галузевих служб, фахівці служби охорони праці, посадові особи та спеціалісти підприємств, підпорядкованих «Укрзалізниці». За підсумками експертної оцінки матеріально-технічної та навчальнометодичної бази щодо умов та можливостей проведення навчання, виконаної працівниками Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду України, галузевий центр визнано таким, що відповідає усім необхідним вимогам. За словами начальника служби охорони праці Львівської залізниці М. Пайончківського, основним у центрі є викладання тем, пов’язаних із законодавством України про охорону праці та державним соціальним страху-

Начальник Галузевого навчальнометодичного центру охорони праці Львівської залізниці І. Кузьма ванням від нещасних випадків на виробництві, а також з електро- та пожежною безпекою, гігієною праці, безпечною експлуатацією вантажопідйомних механізмів, об’єктів котлонагляду, газового господарства і посудин, що працюють під тиском. Тут вивчають галузеві нормативні акти з охорони праці, методику локалізації та ліквідації аварій, правила перевезення небезпечних вантажів, навчаються надавати першу допомогу потерпілим. Тобто практично все, що безпосередньо пов'язане зі специфікою діяльності залізничної галузі. Навчання проводять фахівці служб охорони праці, кадрів та воєнізованої охорони магістралі, кваліфіковані спеціалісти Держгірпромнагляду, Державної санітарно-епідеміологічної служби, медики і звичайно ж – працівники центру, які пройшли підготовку у Головному навчально-методичному центрі Держгірпромнагляду. Останні активно ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ співпрацюють із залученими викладачами, розробляючи і надаючи необхідні матеріали – плакати, слайди, тести-опитування, відеоролики тощо. До навчального процесу включено демонстрацію відеофільмів і лекцій в електронному варіанті за допомогою відеопроектора, проводяться практичні заняття з надання першої долікарської допомоги. Центр оснащений різноманітними навчальними посібниками, стендами, плакатами, схемами, відеофільмами, методичною та довідковою літературою, навчальними програмами, комп’ютерним програмним забезпеченням, законодавчими, нормативноправовими актами та державними міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці тощо. Є тут також чимало технічних засобів – комп’ютери, відеомагнітофони, телевізори, відеопроектор, стереомагнітола, сканер тощо. Позаторік кабінети центру було додатково оснащено офісними меблями, проведено електронну мережу та підключено Інтернет, а в 2009 р. – виконано поточний ремонт системи опалення приміщень та замінено сантехніку у санвузлі. Згідно з планом дооснащення галузевого центру, у 2010 р. передбачається придбати 7 комп’ютерів, цифрову відеокамеру, комп’ютерні навчальні курси та тестову програму, науково-технічну літературу з охорони праці для бібліотеки, підключитися до Державного реєстру нормативно-правових актів. За час існування центру станом на 01.11.2009 р. тут пройшли навчання та перевірку знань 4692 посадовці та

Відпрацювання навичок надання першої долікарської допомоги на тренажері «Фантом-2» спеціалісти з охорони праці, навчались 8982 керівники середньої ланки, у тому числі з виїздом на дільниці Львівської залізниці. Було розроблено примірні конспекти з охорони праці для навчання провідників пасажирських вагонів, слюсарів з ремонту рухомого складу та оглядачів вагонів, електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустакування, працівників локомотивних бригад, колійного господарства, лікувальних установ тощо. Крім того, центр постійно надає інформаційно-методичну допомогу фахівцям з охорони праці відокремлених підрозділів залізниці, перевіряє тут стан охорони праці, готує навчальний матеріал та екзаменаційні білети для перевірки знань. Його фахівці долучаються до розробки нових нормативно-правових актів, що діють на залізниці, а також постійно нада-

Працівники центру за розробкою нормативних документів www.ohoronapraci.kiev.ua

ють методичну допомогу з оновлення кабінетів охорони праці у відокремлених підрозділах. За словами І. Кузьми, навчання за нинішніми комп’ютерними програмами відбувається в режимі постійного діалогу користувача з комп’ютером. Проходить це за допомогою різних засобів спілкування – клавіатури, голосу, відеозображень, графічних матеріалів, малюнків тощо. Дослідження учених свідчать, що комп’ютеризоване навчання з використанням засобів мультимедіа на 30% підвищує рівень засвоєння матеріалу і забезпечує більший відсоток запам’ятовування порівняно з традиційними методами. На відміну від оcтанніх, при комп’ютеризованому навчанні основні витрати пов’язані з розробкою, а не з реалізацією навчальних програм. Однак після того, як така програма розроблена, навчання для організації вже практично нічого не коштує, оскільки для її використання не потрібно ні інструкторів, ні приміщень, ні навчальних матеріалів. Тому при великій кількості слухачів, що навчаються, комп’ютеризовані програми стають економічно дуже вигідними. Впровадження в 2010 р. усього вищеназваного дасть можливість суттєво підвищити рівень підготовки працюючих. А якість навчання – одна з найважливіших характеристик навчального закладу. Але головне, що отримані знання реально допоможуть знизити рівень травматизму на залізниці. Тож бажаємо колективу центру подальших успіхів у такій потрібній справі – навчанні безпечній праці.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Думка спеціаліста

А чи потрібні

Типові норми?

У журналі «Охорона праці» № 11 за 2009 р. у статті І. Перевозник «Про стан нормативної бази та проблеми щодо розробки типових норм безплатної видачі ЗІЗ» наведено аналіз стану розробки Типових норм видачі засобів індивідуального захисту працівникам під час виконання робіт і причин, що стримують їх розробку. У статті справедливо зазначається, що нині діючі Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (далі – ЗІЗ) не відповідають ситуації, що склалася в економіці країни у зв'язку з суттєвими змінами у технології та організації виробництва. Василь Пальна, провідний інженер

відділу охорони праці ТОВ «Луганськвода»

остійне удосконалення застосовуваних засобів виробництва й технології призводить і до відповідних змін шкідливих і небезпечних виробничих факторів, захищати працівників від дії яких мають ЗІЗ. Тому ці процеси взаємопов'язані та потребують зміни Типових норм безплатної видачі ЗІЗ. Положення про розробку, прийняття, перегляд і скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.03.94 р. № 19 і зареєстроване в Міністерстві юстиції 12.05.94 р. за № 94/303, передбачає перегляд державних нормативних актів про охорону праці за необхідності, але не рідше одного разу на 10 років. Якби вимоги цього положення, як і багатьох інших, виконувалися, то проблем з переглядом зазначених Типових норм не було б. Проте існуючі фінансові проблеми не дають змоги досягти цього, і не переглянуті своєчасно нормативні акти з охорони праці продовжують діяти, створюючи для працівників невирішені проблеми. Наприклад, у водопровідно-каналізаційному господарстві діють Типові норми безплатної видачі ЗІЗ, затверджені ще постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 23.09.80 р., з останніми змінами у 1987 р., а також Правила техніки безпеки під час експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць, затверджені Мінжитлокомунгоспом УРСР 29.12.77 р. Закономірно постає запитання: чи є вихід із становища, що склалося? Мудреці стверджують, що безвихідних становищ не буває. Отже, треба шукати вихід. Аби забезпечити працівників усіма необхідними ЗІЗ, окремі з яких не

передбачені Типовими нормами, необхідно керуватися вимогами нового Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду України від 24.03.2008 р. № 53 і зареєстрованого в Мін'ю сті 21.05.2008 р. за № 446/15137. Пункт 3.5 цього Положення вимагає від роботодавця видавати працівникам ЗІЗ, окрім передбачених Типовими нормами, які також потрібні згідно з іншими нормативно-правовими актами з охорони праці (правил безпеки, інструкцій з охорони праці тощо). Крім того, пп. 7.5, 7.6 та додатки 3, 4 Положення про видачу ЗІЗ зобов'язують роботодавця встановити (за результатами атестації робочих місць за умовами праці чи інструментальних досліджень) шкідливі та небезпечні виробничі фактори та їх рівень і визначити види ЗІЗ з урахуванням захисних властивостей для захисту працівників від цих шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Уся потреба у ЗІЗ зазначається в інструкціях з охорони праці. Керуючись цими інструкціями, необхідно визначити додаткову потребу у ЗІЗ, не передбачених Типовими нормами, але які потрібні за умовами праці, і включити її до колективного договору. Потреба у ЗІЗ, визначена на підставі вищезгаданого Положення, і потреба у ЗІЗ, визначена на підставі Типових норм, можуть мати розбіжності. Це пов'язано з тим, що Типові норми розробляються на підставі узагальнених умов праці та шкідливих і небезпечних виробничих факторів для галузей, а потреба в ЗІЗ, що визначається на підставі Положення про видачу ЗІЗ, розробляється організацією чи підприємством для конкретних умов і є більш точною. Незважаючи на наведені вимоги Положення про видачу ЗІЗ, в окремих випадках працівники державних органів, які контролюють фінансовогосподарську діяльність підприємств і

організацій, не визнають або з неохотою визнають правомірність дій роботодавців, що стосуються безплатної видачі працівникам додаткових ЗІЗ до встановлених Типовими нормами, які потрібні відповідно до умов праці. На підставі викладеного можна зробити висновки: усім зацікавленим державним органам, організаціям і підприємствам необхідно ініціювати прискорення вирішення проблем з перегляду Типових норм безплатного забезпечення працівників ЗІЗ або прийняття рішення компетентними державними органами про їх скасування; до виходу переглянутих Типових норм або рішення про їх скасування підприємствам і організаціям необхідно розробляти щорічні відомості потреби у ЗІЗ на підставі діючого Положення про видачу ЗІЗ і включати їх у колективний договір; працівникам державних органів, які контролюють фінансово-господарську діяльність підприємств і організацій, визнавати дії роботодавців з видачі працівникам ЗІЗ, у т. ч. й додаткових до діючих Типових норм, відповідно до Положення про видачу ЗІЗ і колективного договору правомірними. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Коротко про важливе Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1367 внесено зміни до постанови від 09.10.2006 р. № 1404, які регулюють розбіжності в питаннях попередньої оплати проектів, пов’язаних з впровадженням уніфікованої телекомунікаційної системи контролю (УТАС).

В Україні з 1 січня 2010 р. набув чинності Закон «Про газ (метан) вугільних родовищ» (№ 1392-VІ), що до 2020 р. звільняє від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від діяльності з видобутку метану. Дія Закону поширюється на відносини, що виникають у зв’язку з покращанням умов та безпеки праці шахтарів, геологічним вивченням надр з метою виявлення запасів, подальшим видобутком метану з вугільних родовищ.

З початку 2009 р. підприємствами Мінвуглепрому на виконання заходів Комплексної програми підвищення безпеки праці на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах на 2009 рік направлено 179,7 млн. грн., у тому числі 10,7 млн. грн. бюджетних коштів. Завдяки прийняттю та фінансуванню цієї Програми вдалося активізувати роботи з розробки та впровадження нового обладнання, систем, приладів і апаратури безпеки. Виділення коштів дало змогу підвищити забезпеченість засобами індивідуального і колективного захисту, знизити імовірність виникнення аварій, насамперед на шахтах з низькою платоспроможністю та небезпечним виробництвом. 24

У міністерствах і відомствах

Ще три системи комплексної безпеки

іністерство вугільної промисловості України в 2009 р. ввело в дію три уніфіковані телекомунікаційні системи диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами й технологічними комплексами (УТАС). Усього протягом 2004–2008 рр. на шахтах країни впроваджено 19 таких систем. УТАС об’єднує майже 1600 датчиків та інше обладнання, що можуть виявляти небезпечні зміни під землею й попереджувати про них диспетчера та інші служби. Серед напрямів, які контролює УТАС, – комплекс газового захисту, робота конвеєрів, водовідливні установки, вентилятори головного провітрювання тощо. У той же час у 2009 р. розпочалося впровадження автоматизованого комплексу контролю і керування стрічковими конвеєрами (3 системи) та апаратури комплексного контролю режимів дегазації (1 комплект). Цей перелік доповнюють досягнення попереднього року. Так, у 2008 р. було придбано 13 систем гучномовного зв’язку і загальношахтного аварійного оповіщення типу ІГАС, 12 систем

шахтної стволової сигналізації та зв’язку типу «Весна». Для контролю аерогазового стану у гірничих виробках, аварійного відключення електроенергії та керування у системах провітрювання впроваджено 12 комплектів апаратно-програмного аерогазового інформаційного комплексу (КАГІ). Ці системи є гірничим обладнанням нового покоління. Вони можуть інтегруватися у локальну загальношахтну інформаційну мережу і таким чином стати базисом системи комплексної безпеки. Прес-служба Мінвуглепрому

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Офіційно

ПОРЯДОК

надання житла членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1385 1. Цей Порядок визначає механізм надання житла за рахунок коштів державного бюджету членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов (далі – члени сімей загиблих шахтарів). Дія цього Порядку поширюється на членів сімей працівників, які видобували вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості – за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України. 2. Для отримання житла за рахунок коштів державного бюджету члени сім’ї загиблого шахтаря подають до органу місцевого самоврядування, на території якого проживає сім’я загиблого шахтаря, заяву, до якої додаються такі документи: 1) копії паспортів; 2) довідка про склад сім’ї; 3) для членів сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві: акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1, зазначеною у додатку 3 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112; акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5, зазначеною у додатку 2 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112; 4) для членів сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок професійного захворювання: акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, зазначеною у додатку 15 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112; www.ohoronapraci.kiev.ua

картка обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5, зазначеною у додатку 5 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112; висновок медико-соціальної експертної комісії про наявність причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом за формою, що затверджується МОЗ; 5) нотаріально завірена копія свідоцтва про смерть потерпілого; 6) довідка, яка підтверджує, що шахтар разом із членами його сім’ї або одноосібно перебував до нещасного випадку або професійного захворювання, що спричинили смерть, на квартирному обліку за місцем проживання або роботи. 3. Органи місцевого самоврядування: складають та узагальнюють списки членів сімей загиблих шахтарів, що подали заяву на отримання житла за рахунок коштів державного бюджету; здійснюють обстеження житлових умов сім’ї загиблого шахтаря; визначають та узагальнюють потребу у коштах для придбання житла з урахуванням розміру житлової площі, право на отримання якої мав загиблий шахтар відповідно до законодавства, та подають для затвердження Мінфіну необхідні фінансово-економічні розрахунки, погоджені Мінрегіонбудом, для врахування їх під час формування видатків державного бюджету. 4. Рішення про придбання житла (на первинному або вторинному ринку) приймають органи місцевого самоврядування за результатами відкритих торгів. Придбання житла здійснюється відповідно до законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти виходячи з норм житлової площі, визначеної для житла другої категорії ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». При цьому вартість 1 кв. метра загальної площі житла, яке придбавається на первинному і вторинному ринках, повинна бути найнижчою серед тих, що запропоновані учасниками торгів, але не вища за опосередковану вартість його спорудження, визначену Мінрегіонбудом. Під час визначення загальної вартості придбаного житла враховуються витрати з будівництва житлового будинку, улаштування внутрішньомайданчикових інженерних мереж та споруд і благоустрою, а також витрати з переоформлення права власності та сплати передбачених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів).

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Підтримка держнагляду

ЯКІСТЬ І ЗДОРОВА КОНКУРЕНЦІЯ У Держгірпромнагляді відбулася нарада з керівниками уповноважених організацій з експертизи у галузі промислової безпеки та охорони праці. Іван Зеленський, спецкор журналу «Охорона праці»

Фото автора

ідвищення якості експертизи як запорука промислової безпеки та охорони праці, посилення контролю за роботою експертних організацій, здорова конкуренція на ринку експертних послуг, об’єднання та активізація зусиль у період економічної кризи – ці питання були домінуючими на нараді, яку наприкінці листопада 2009 р. провів перший заступник Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгін. Інститут уповноважених організацій з питань експертизи створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 687. На уповноважені організації покладено обов’язки проведення технічного огляду, незалежної експертизи устаткування, а також здійснення науково-технічної підтримки державного нагляду. Сьогодні на ринку експертних послуг України функціонує близько 1000 експертних і спеціалізованих організацій різних форм власності, з них 45 – уповноважені організації, роботу яких координує Координаційна рада, створена при Комітеті. Ті, хто виступав на нараді, в ціло-

Учасники наради в залі 26

му підтвердили ефективність діяльності експертних організацій, їх зростаючу роль у забезпеченні промислової безпеки та охорони праці, що підтверджується і стійкою тенденцією до зниження рівня виробничого травматизму. Проте у роботі експертних організацій є й суттєві недоліки. У виступах наводилися приклади неякісної експертизи. Наприклад, в одному з морських портів у негоду портальні крани зійшли з рейок. Кілька кранів повністю вийшли з ладу, стався нещасний випадок зі смертельним наслідком. З’ясувалося, що незадовго до цієї події одна з експертних організацій провела технічне діагностування (експертизу) цих кранів, видала висновок про їх придатність до подальшої експлуатації. Аварія ж сталася з причини несправності протиугінних пристроїв кранів. Є випадки видачі експертних висновків без виконання необхідних обсягів робіт і навіть без виїзду спеціалістів на об’єкти. Допускаються численні випадки неправильного оформлення документів. Деякі експертні та навіть уповноважені організації недержавних форм власності ігнорують вимогу про надання інформації про виконані роботи. Одними з суттєвих недоліків, що створюють труднощі під час прове-

дення експертних робіт, є суперечності і невідповідності у нормативних документах. На ринку експертних послуг створилася недобросовісна конкуренція. Багато організацій недержавних форм власності свідомо скорочують обсяги робіт під час технічного діагностування устаткування, зменшуючи вартість послуг. Учасники наради, підбиваючи підсумки роботи, висловили думку, що для удосконалення експертної роботи, підвищення ролі уповноважених організацій необхідно: внести зміни до діючих правил безпеки, інших нормативних актів з метою усунення суперечностей; під час видачі дозволів органами Держгірпромнагляду на початок роботи експертних організацій враховувати рекомендації уповноважених організацій; упорядкувати цінову політику у сфері експертних послуг; позбавляти права на виконання експертних робіт організації, які працюють недобросовісно; поліпшити навчання та підвищення кваліфікації експертів технічних з промислової безпеки; розробити й внести зміни до Методичних рекомендацій щодо розробки та оформлення висновків експертизи для видачі дозволів Держгірпромнаглядом і його теруправліннями, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 14.04.2004 р. № 99; організувати збирання інформації про аварії, нещасні випадки, що стаються в інших регіонах, і доведення її до всіх уповноважених організацій; посилити контроль за діяльністю експертних організацій недержавних форм власності з боку Держгірпромнагляду. В обговоренні питань, передбачених порядком денним наради, у розробці пропозицій активну участь взяли начальник управління Держгірпромнагляду І. Перевозник, керівник СП «ТЮФ НОРД-ДІЕКС» І. Тоблер, директор ТОВ «Діалаб ЛТД» В. Пустовий, директор ННДІПБОП Ю. Шульга, начальники ДП «Київський ЕТЦ» В. Гончаренко, «Луганський ЕТЦ» С. Топчій і «Кримський ЕТЦ» В. Тичина. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Актуальна тема

Потрібен державний контроль

за якістю експертизи

Сьогодні в Україні налічується близько 1000 підприємств, які проводять експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки. Однак не всі вони працюють над підвищенням якості експертних робіт, мають у штаті фахівців, які володіють відповідними знаннями та навичками, забезпечені необхідними приладами та нормативною документацією. Це в кінцевому рахунку може стати причиною аварій.

абінет Міністрів 26.05.2004 р. прийняв постанову № 687, якою затвердив Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – Порядок). Цим нормативно-правовим актом передбачено, що уповноважені організації шляхом проведення позачергових технічних оглядів устаткування та обладнання контролюють якість проведення експертиз, беруть на себе відповідальність за прийняття рішення щодо їх придатності до подальшої експлуатації. Однак під час позачергових оглядів виконуються лише ті дослідження, які не входять в перелік робіт, що проводяться під час технічного діагностування. Звідси випливає, що якість експертиз, проведених експертними організаціями, далеко не завжди може бути перевірена. Вона сьогодні залежить лише від того, наскільки сумлінними та досвідченими в цьому плані є їхні працівники. Тому наразі дуже важливо взяти під контроль держави експертну діяльність у галузі промислової безпеки, керувати нею з метою забезпечення високої якості експертних робіт. У 2007 р. в Україні було створено єдину систему науково-технічної підтримки державного нагляду за охороною праці, що об’єднала науково-технічний потенціал експертно-технічних центрів і Національного науководослідного інституту промислової безпеки та охорони праці. Наказом Держгірпромнагляду від 06.07.2007 р. № 153 затверджено Положення про єдину систему науковотехнічної підтримки державного нагляду, відповідно до якого робота цієї структури була спрямована на удосконалення та підвищення науково-технічної підтримки державного нагляду, а також давала можливість координувати роботу суб’єктів господарювання. Все це, звичайно, дуже добре, але... Зважаючи на те, що кількість суб’єктів з надання експертних послуг невпинно зростає, а якість надання таких послуг бажає бути кращою, виникає необхідність створення єдиної системи експертизи промислової безпеки. Тобто, потрібно створити систему, яка дасть можливість контролювати та підтримувати на відповідному науковотехнічному рівні діяльність організацій у питаннях проведення експертизи промислової безпеки, підготовки технічних експертів та інших фахівців. Аналізуючи та узагальнюючи інформацію про діяльність експертних організацій, відповідний орган буде приводити нормативну документацію у відповідність з міжнародними стандартами тощо.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Для функціонування системи експертизи промислової безпеки необхідне її наповнення складовими – правилами, методиками, умовами і критеріями, в рамках яких організовуватиметься її діяльність. Загалом у цих документах повинні бути реалізовані новітні науково-технічні розробки в галузі прогнозування і запобігання аваріям, сучасних методів контролю, досліджень механізмів фізикохімічних процесів, які визначають хід і наслідки аварій, методологія визначення залишкового ресурсу роботи устаткування тощо. Важливим напрямом системи експертизи є також сертифікація персоналу відповідно до вимог стандарту ДСТУ EN 473:2001, постійне вдосконалення процесів його навчання та атестації, адже сучасні технології дослідження технічного стану устаткування та обладнання підвищеної небезпеки стали високоінтелектуальними, вони базуються на широкому застосуванні обчислювальної техніки та засобів механізації. Виходячи із завдань щодо створення ефективної системи експертизи промислової безпеки, на мою думку, необхідно залучати до розробки нормативної бази ряд провідних науково-дослідних, проектних та інших організацій відповідного спрямування. Окреме місце в цій системі мають займати уповноважені організації, які через відповідні механізми регулювання візьмуть на себе функції контролю за якістю виконання робіт у сфері промислової безпеки та технічним рівнем спеціалізованих і експертних організацій. Підвищення якості експертних робіт через створення системи експертизи промислової безпеки – це робота не одного дня. Однак саме вона здатна стати основою для виходу на науково обгрунтований прогноз безпеки виробничих об’єктів, що в свою чергу дасть змогу підвищити ефективність превентивних заходів щодо запобігання аварійності та виробничому травматизму.

Олександр Килимник, начальник ДП «Подільський експертно-технічний центр»

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Думка спеціаліста

Комфортно, АЛЕ НЕБЕЗПЕЧНО

Останнім часом використання газу в побуті стало найбільш небезпечним фактором у процесі життєдіяльності населення і вийшло на одне з перших місць за кількістю нещасних випадків і аварій у країні. Однією з головних причин є не завжди продумане й технічно грамотне застосування автономного опалення квартир у багатоповерхових будинках.

Сергій Бурлака, заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Херсонській області, Сергій Колесник, наш власкор Фото з сайта www.Gasteplo.ru

астарілі мережі централізованого теплопостачання та устаткування котелень, а через це неякісна подача тепла, відсутність гарячого водопостачання, аварійні та сезонні відключення – усе це сьогодні є основними причинами популярності поквартирного індивідуального опалення. Автономне опалення в умовах сьогоднішньої роботи житлово-комунального господарства, безсумнівно, має цілу низку переваг: самостійне регулювання температури у квартирі, подовження або скорочення опалювального періоду, встановлення незалежної системи гарячого водопостачання тощо. Але разом з цим проживання у багатоквартирних житлових будинках з поквартирним газовим опаленням стало набагато небезпечнішим. По-перше, на ринках і в торговельній мережі продається дуже багато видів опалювальних агрегатів, частина з яких не сертифікована на території України. Навіть серед сертифікованого устаткування є таке, що не відповідає параметрам і стандартам українських газових мереж, і при зміні, наприклад, тиску газу змінюється режим його згоряння. До багатьох котлів немає запасних частин, автоматика безпеки котлів ніякими спеціалізованими службами не контролюється. ВАТ «Херсонгаз» проводить обслуговування газового устаткування кожної такої квартири один раз на рік, але не завжди обслуговуючий персонал ознайомлений з конструкцією імпортних приладів. Крім того, не завжди можна відкрити прилад, оскільки власники не хочуть порушувати умови гарантії продавця. Мешканці, звичайно ж, автоматику не перевіряють, а іноді навпаки, для запобігання автоматичному відключенню приладів за відсутності тяги чи наявності загазованості або для уникнення витрат на ремонт свідомо відключають автоматику, тобто порушують безпечний режим роботи газового приладу, що в кінцевому підсумку призводить до нещасного випадку. Найбільша кількість нещасних випадків під час використання газу в побуті стається через самовільне підключення чи ремонт газових приладів, встановлення додаткових, не передбачених проектом газових приладів з порушенням вимог безпеки, встановлення примусових витяжних систем у кухнях і ванних кімнатах. Це призводить, як правило, до порушення тяги у димоходах і вентиляційних каналах, гірше того, викликає зворотну тягу, через що відбувається отруєння людей продуктами згоряння газу. І, зрештою, це порушення правил користування газу у побуті.

Говорячи про димові системи газопроводів, варто враховувати, що під час переходу на автономне опалення збільшується витрата газу в мережах, а отже, треба міняти діаметр зовнішніх трубопроводів. Це створює великі проблеми під час монтажу, наступних періодичних перевірок і обслуговування, оскільки ці мережі змонтовані на фасадах багатоповерхівок. Після того, як в Україні сталися вибухи у житлових будинках і загинули десятки людей, мешканці багатоповерхівок негайно інформують газоексплуатаційні організації про виявлення у квартирах підозрілого запаху. Але багато таких повідомлень надходить тому, що при певному направленні вітру продукти згоряння газу від парапетних котлів з відведенням продуктів згоряння через зовнішню стіну задуваються у кватирки і щілини у вікнах квартир.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ВАТ «Херсонгаз» за участі місцевої влади та житлових організацій розробило чіткий порядок переведення квартир на індивідуальне опалення (узгодження зі службами, усіма мешканцями будинку, одержання технічних умов, рішення виконкому міськради тощо). За рекомендацією теруправління Держгірпромнагляду по Херсонській області всі контролери підрозділів ВАТ «Херсонгаз» пройшли відповідне навчання і не просто знімають показання з газового лічильника, а й проводять огляд внутрішньоквартирної газової системи і при виявленні порушень терміново повідомляють абонентській службі для вжиття заходів. Контролер несе відповідальність, якщо аварія станеться через причину, яку він не виявив під час огляду квартири. Нині згідно з діючим законодавством про охорону праці власник квартири або приватного житлового будинку не є суб’єктом нагляду для органів Держгірпромнагляду, і газотехнічні інспектори не мають повноважень здійснювати безпосередній контроль за використанням газу в квартирах і житлових будинках. У той же час, враховуючи життєву (у буквальному розумінні) важливість цього питання та на підставі доручення Уряду України Комітет розробив тимчасову методику щодо організації нагляду за побутовим споживанням газу. Вона дає змогу вибірково перевіряти, як спеціалізована організація, тобто ВАТ «Херсонгаз», обслуговує внутрішньоквартирне газове устаткування і, у разі порушення, вимагати його усунення від підприємства, але не від власника житла. Тому на сучасному етапі проблеми безпеки та грамотної експлуатації високотехнологічного обладнання стають платою мешканців за свій комфорт.

поширення тільки в невеликих населених пунктах з малоповерховою забудовою і в деяких міських районах з об’єктивно дорогим підключенням до централізованих теплових мереж. Поки ж у Херсоні та області органи виконавчої влади та місцевого самоврядування йдуть назустріч усім мешканцям багатоповерхівок, у квартирах яких не досягається необхідний температурний режим. Хоча постановою Кабінету Міністрів України, наказом Міністерства житловокомунального господарства дозволено відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання тільки цілих будинків. Власникам квартир навіть надаються певні пільги під час переходу на індивідуальне опалення (безплатна видача технічних умов, позачерговий розгляд заяви тощо). Теруправління Держгірпромнагляду по Херсонській області також бере на себе певну відповідальність, не перешкоджаючи тимчасовому підключенню квартир з індивідуальним опаленням у будинках, де з різних причин відсутні централізовані джерела теплопостачання і де зафіксовано деякі порушення правил безпечної експлуатації систем газопостачання (відсутній власник житлового будинку, за заскленим балконом або лоджією знаходиться газопровід тощо). При цьому обов’язково враховується технічний стан внутрішньобудинкової системи газопостачання, ступінь небезпеки наявних порушень і зазначається термін їх усунення. Усе це, звичайно, відбувається в умовах складного економічного становища в країні, у житлово-комунальному комплексі, але, на жаль, з додатковим ризиком для життя і здоров’я мешканців у багатоповерхових будинках. Залишається сподіватися, що найближчим часом нам доведеться узгоджувати відключення та демонтаж усього того, що люди вимушені зараз встановлювати.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Але, на думку більшості спеціалістів, перспективи у автономного поквартирного опалення немає. Європейські та інші розвинені країни вже давно пройшли цей шлях, і сьогодні 90% постачання тепла споживачам здійснюється централізованими мережами. Причини переходу на індивідуальне опалення в Україні, названі раніше, легко можна усунути. Якщо до прокладеної магістралі теплових мереж не підключити збудований поруч будинок, то втрати в магістралі не зменшаться і ситуація в місті не зміниться на краще. Наводити лад у теплових мережах все одно треба, а це можна було б зробити в рахунок сплати за приєднання нових споживачів і нових тарифних надходжень. Тому підхід до оцінки ефективності впровадження індивідуальних систем опалення повинен бути комплексним. Необхідно сьогодні прорахувати баланс джерел тепла і шукати найбільш економічні та безпечні варіанти. Індивідуальне теплопостачання має одержати

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Вісті з місць

Розглянуто питання

безпеки газопостачання 25 листопада 2009 р. у Запоріжжі відбулося засідання обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, на якому розглядалося питання щодо покращання стану внутрішньо-будинкових систем газопостачання та безпечного користування опалювальними приладами. Марія Семеняга (прес-служба теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області)

ачальник теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області Ф. Мержев поінформував про проведену теруправлінням роботу з метою профілактики та зниження рівня травматизму під час використання газу в побуті. Протягом трьох кварталів 2009 р. інспектори теруправління разом з органами прокуратури, СБУ та органами місцевого самоврядування здійснили 65 перевірок щодо дотримання вимог чинного законодавства про охорону праці. Перевірками були охоплені спеціалізовані підприємства газового господарства та суб’єкти підприємницької діяльності у сфері газопостачання. Виявлено 614 порушень правил, з них усунено 454, у 82 термін виконання не вичерпано, 78 – термін продовжено. Із 149 призупинених робіт, об’єктів відновлено 98, термін дії продовжено 51. До адміністративної відповідальності притягнено 65 посадових осіб, з яких 19 — керівники підприємств. Перевірялись питання несанкціонованого підключення до газових мереж, своєчасність, якість, організація ремонту, обслуговування та експлуатації внутрішньобудинкових систем газопостачання, особливо димових каналів, додержання правил безпеки при наповненні, транспортуванні та використанні балонів зі скрапленим газом. Аналіз результатів перевірок свідчить, що у деяких питаннях є покращання роботи. Це стосується укладання договорів на обслуговування внутрішньобудинкового газового обладнання, контролю за тиском газу та його локалізацією, за навчанням та перевіркою знань персоналу, вико30

ристанням скрапленого газу в закладах громадського харчування. Протягом 2009 р. спостерігалося суттєве зменшення кількості нещасних випадків, пов’язаних з використанням газу в побуті: сталося два нещасних випадки зі смертельними наслідками, тоді як у попередньому році їх було 10. Начальник теруправління наголосив на тому, що продовжується формальний підхід до перевірки димових та вентиляційних каналів у багатоповерхових будинках. На жаль, акти, які надаються ЖЕУ, не відповідають дійсності. Тобто, як і раніше – димові канали в кожній квартирі двічі на рік не перевіряються. Ще одним, не менш важливим питанням, є наповнення балонів скрапленим газом на автомобільних заправних станціях. З цього питання в серпні в Держгірпромнагляді було проведено технічну нараду, на якій було прийнято рішення щодо облаштування пунктів обміну балонів на території діючих АЗС за умови додержання чинних правил безпеки. У вересні подібна нарада відбулася за участі представників підприємств газового постачання та суб’єктів господарювання. Але, на жаль, жоден власник АЗС не виявив бажання облаштувати на своїх підприємствах пункти заправки балонів газом. Тому теруправління ініціювало проведення цільових перевірок представниками теруправління, прокуратури, органів райдержадміністрації та місцевого самоврядування, які займаються питаннями ліцензійної діяльності, з подальшим порушенням питання про призупинення дії ліцензій на комерційну діяльність. Обласна рада з питань безпечної життєдіяльності населення прийняла відповідне рішення, спрямоване на покращання стану систем газопостачання населення, зниження рівня травматизму у цій галузі.

Надзвичайна подія

Напередодні зимового туристичного сезону під час будівництва шестиярусного паркінгу № 1 в с. Паляниця Яремчанської міської ради ІваноФранківської області сталося обрушення опалубки на п’ятому поверсі. Сім працівників ТОВ «Укр-Захід-Енергобуд» (м. Кузнецовськ Рівненської області ) при падінні отримали травми різного ступеня тяжкості. Сергій Лизанчук, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області Фото з матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку

кі ж обставини та причини групового нещасного випадку, що стався на території гірськолижного курорту «Буковель»? Щоб прослідкувати за процесом, що зумовив трагедію (на щастя, ніхто не загинув), наведу довідку. Отже, у серпні 2008 р. між замовником (ТОВ «Скорзонера»), діяльність якого – експлуатація пасажирських підвісних канатних доріг, та генпідрядником (СП «Технобуд») укладено угоду про будівництво шестирівневої відкритої автостоянки № 1 (паркінгу) на 2000 автомобілів у с. Паляниця Яремчанської міськради Івано-Франківської області. 3 липня 2009 р. на цій будові проводилися роботи з армування перекриттів і монолітних ділянок і бетонування конструкцій. 18 листопада майстер ТОВ «УкрЗахід-Енергобуд» (субпідрядник) О. Савчук проводив підготовчі роботи на рампі п’ятого поверху паркінгу ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЦІНА ПОРУШЕННЯ – 7 травмованих робітників № 1 для заливання бетонної суміші. Вони виконувались до 19 год: встановлювались захисні огородження, прожектори, готувались інструменти. Для їх виконання була задіяна бригада ТОВ «Укр-Захід-Енергобуд» в кількості 13 осіб під керівництвом вищезгаданого О. Савчука. Відповідно до технологічного процесу бетонування армованої опалубки з профнастилу на рампі проводилося з верхнього до нижнього поверху. Коли роботи підходили до завершення, майстер дільниці О. Савчук,

перебуваючи на перекритті п’ятого поверху, слідкував за їх проведенням. Раптом металопрофільне покриття, яке служило основою опалубки, під вагою бетонного розчину разом з робітниками впало вниз. О. Савчук з іншими працівниками почали витягувати потерпілих з-під уламків металопрофілю та бетонного розчину. Робітникам оперативно було надано медичну допомогу і доставлено до Яремчанської центральної районної лікарні. Згідно з висновком експертизи, ви-

даним фахівцями ДП «Карпатський експертно-технічний центр», ймовірною причиною обрушення опалубки під час бетонування монолітної плити стало перевантаження профільного листа опалубки, який заливався бетонним розчином. Тут перебували 8 працівників. Їх кількість перевищувала розрахункову, що передбачалося документацією, і у даній ситуації профільний лист опалубки втратив несучу здатність. Комісія зі спеціального розслідування групового нещасного випадку, призначена наказом теруправління Держгірпромнагляду по ІваноФранківській області, встановила, що приватний підприємець В. Мартинюк з Івано-Франківська при розробленні технологічної карти безпечного ведення робіт під час бетонування монолітних залізобетонних конструкцій не вказав, по-перше, схему укладання бетонної суміші та регламентацію контролю за її товщиною, по-друге, не визначив місця розміщення бетонувальників, обладнання та засобів захисту від падіння, по-третє, не передбачив заходи запобігання можливому сповзанню бетонного розчину. За порушення вимог нормативноправових актів з охорони праці до адміністративної відповідальності притягнено посадових осіб ТОВ «Укр-Захід-Енергобуд», у тому числі майстра дільниці О. Савчука, на паркінгу призупинено ведення будівельних робіт. Такою виявилася ціна безвідповідальності посадових осіб, зобов’язаних організовувати виконання робіт згідно з вимогами нормативних актів, технічної документації, розробленої відповідно до СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строитель-

Споруда паркінгу до та після аварії www.ohoronapraci.kiev.ua

стве».

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Це непокоїть

Два підходи до однієї трагедії У матеріалах спеціального розслідування групового нещасного випадку, про який піде мова, зазначено, що його основною причиною став незадовільний стан плит перекриття. Проте члени комісії розділилися у думках: вважати нещасний випадок пов’язаним з виробництвом чи не вважати? Катерина Цвігун, наш власкор Фото з архіву теруправління

АТ «Одеська ТЕЦ» виробляє теплову та електричну енергію для промислових підприємств. З цим завданням колектив успішно справляється. Але є на підприємстві проблема – аварійний стан будівель та споруд. Про це неодноразово писали міські та обласні ЗМІ, говорилося про це і на сторінках журналу «Охорона праці». Інспектори Держгірпромнагляду щороку перевіряли стан основних засобів і видавали висновки про те, що плити перекриття головного корпусу підприємства перебувають у незадовільному стані, що становить загрозу для життя людей. Проте керівництво ТЕЦ ніяк не реагувало на приписи працівників органу державного нагляду, посилаючись на відсутність фінансування. І от сталося те, що мало статися: груповий нещасний випадок. 15 липня 2009 р. начальник електроцеху В. Горунов доручив начальнику електротехнічної лабораторії Л. Бурдейному усунути неполадки в ланцюгах захисту електродвигуна дуттьового вентилятора 10Б котла стаціонарного № 10. На усунення той направив бригаду з трьох осіб під керівництвом електромонтера з ремонту апаратури релейного захисту та автоматики В. Протасова. Про це було зроблено відповідний запис у журналі обліку робіт за розпорядженнями. Під час видачі розпорядження начальник лабораторії провів з членами бригади цільовий інструктаж, і начальник зміни цеху В. Іванина допустив бригаду до виконання робіт. У ході виконання робіт з’ясувалося, що треба перевірити реле на стаціонарному стенді у приміщенні електротехнічної лабораторії. Робітники зняли 32

реле, віднесли його в лабораторію та перевірили. Після цього В. Протасов і член бригади І. Лисицький пішли встановлювати реле на місце, а третій член бригади Т. Головачов залишився в лабораторії. Приблизно через півгодини він пішов до місця виконання робіт, де повинні були працювати його товариші, але там їх не знайшов. За дверима одного з сусідніх приміщень він почув голос В. Протасова, який кликав на допомогу. Відкривши двері, він побачив серед уламків плит своїх травмованих колег. Трагедія сталася через те, що робітники, піднявшись на кабельний півповерх, створили навантаження на плити перекриття. Плити обвалилися, і вони впали з висоти 5 м. Від одержаних травм І. Лисицький помер у лікарні, а В. Протасова, який одержав тяжкі травми, очікує довге лікування. У ході судово-токсикологічного дослідження у крові потерпілих було ви-

явлено етиловий спирт у концентрації 1,06 і 1,6‰ відповідно. Комісією, яка проводила спецрозслідування, було встановлено технічні причини того, що сталося. Це, насамперед, незадовільний стан залізобетонних плит перекриття дільниці секції шин головного корпусу. Аварійний стан плит і причини їх обвалення було підтверджено спеціалістами ТОВ «Кривбасгеопроект», які зазначили у своєму висновку: «Обвалення плит перекриття сталося у результаті динамічних навантажень, що перевищують гранично допустимі». Керівництво підприємства знало про поганий стан плит перекриття головного корпусу. Ще в січні 2009 р. було видано наказ «Про заходи щодо запобігання травматизму персоналу у зв’язку з незадовільним технічним станом окремих плит перекриття головного корпусу», згідно з яким з усім персоналом підприємства, а також працівниками підрядних організацій проводилися інструктажі на тему: «Про місця безпечного перебування та переміщення персоналу в головному корпусі і заборону перебування в небезпечних місцях без виконання додаткових заходів щодо забезпечення безпеки». За час, що минув з дня видання наказу, голова правління ВАТ «Одеська ТЕЦ» І. Донченко не забезпечив належний стан будівель та споруд; не здійснювався моніторинг за їх технічним станом, чим було порушено законодавство про охорону праці. Комісія з шести осіб проаналізувала всі обставини та причини того, що сталося. Але коли прийшов час підписання акта за формою Н-5, думки розділилися: вважати нещасний випадок пов’язаним з виробництвом чи ні? Голова комісії, заступник начальника Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у гірничій промисловості, будівництві та енергетиці Ю. Миронюк і технічний експерт, головний спеціаліст з питань охорони праці Федерації профспілок України по Одеській області А. Палієнко вважають, що нещасний випадок пов’язаний з вироб-

Місце нещасного випадку ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ництвом і на нього треба складати акт за формою Н-1. Решта членів комісії, серед яких – представники НЕК «Енергетична компанія України» та Одеської ТЕЦ, випадок з виробництвом не пов’язують. При цьому ніхто з них не надав у письмовій формі свою особливу думку. Чим же керувались представники відомства та роботодавця? Їхню думку про те, що нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом, прийнято з посиланням на п. 18 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, в якому говориться: «Не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання». Зверніть увагу на кінець речення про відсутність технічних та організаційних причин. Члени комісії, не згодні з висновками представників Держгірпромнагляду та ФПУ, склали свої документи за підсумками розслідування нещасного випадку. У наданому акті розслідування за формою Н-5 вони не вказали технічні та організаційні причини нещасного випадку, хоча посилаються на них під час викладення заходів щодо усунення причин. Так, у крові потерпілих було виявлено етиловий спирт. Ну, а якби у робітників не було виявлено цих злощасних проміле, плити б не обвалилися разом з ними з п’ятиметрової висоти? В акті за формою Н-5, складеному представниками Держгірпромнагляду та ФПУ, технічні та організаційні причини чітко визначено, висновки про причини нещасного випадку зроблено відповідно до законодавства про охорону праці. І тільки на останньому місці стоїть пункт про алкогольне отруєння. Голова комісії Ю. Миронюк зазначив, що такого підходу до розслідування нещасних випадків у його практиці ще не було. Він пояснив, що згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджені начальником теруправління акти за формою Н-5 і Н-1 мають законну силу. Матеріали нещасного випадку відправлено до прокуратури Одеської області для прийняття рішення про притягнення до відповідальності осіб, винних у нещасному випадку. Ось так і вийшло дві версії групового нещасного випадку – версія теруправління та представників Федерації профспілок, спрямована на соціальний захист потерпілих на виробництві, і версія представників відомства – спрямована на що? На збереження іміджу підприємства? А хіба не буде краще і чесніше створити безпечні умови для роботи більш як 400 особам відповідно до вимог Закону «Про охорону праці»? Тоді вже точно буде гарантовано, що на підприємстві не буде ні аварій, ні травм, а його імідж підтверджуватимуть здорові та безпечні умови праці. 3. Зам. № 1 www.ohoronapraci.kiev.ua

Г ірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у грудні 2009 р. в Україні на виробництві загинуло 67 осіб – на 13 більше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 9 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 19 осіб, у тому числі 9 – смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

06.12 в Одеській області електромонтер ТОВ «Енергобудівельна мехколона № 62» (Вінниця) під час виконання робіт на ПЛ-35 кВ (ділянка Свердлове-Векка), перебуваючи в корзині телескопічної вишки, був уражений електрострумом. Помер на місці події. 06.12

у ТОВ «СП «Саланг-Агро» (Переяслав-Хмельницький район Київської області) під час роботи млина АВМ-15 одяг мірошника потрапив у вал, що обертався. Робітник помер від удушення.

07.12 у ТОВ НВП «Крамтехцентр» (Донецька область) під час роботи на токарному верстаті одяг токаря було намотано на вал, закріплений у патроні. Робітник одержав травму, не сумісну з життям. 07.12 в Євпаторії (АР Крим) під час виконання робіт на об’єкті, що будується, покрівельник ТОВ «Кодар» оступився, впав з риштовань з висоти 5 м і від одержаних травм помер. 09.12 у Вишнівчицькому лісництві ДП «Ярмолинське лісове господарство» (Хмельницька область) під час лісосічних робіт внаслідок падіння завислого дерева отримав смертельну травму лісоруб. 10.12 у ТОВ «Кам’янський цегельний комбінат» (Одеська область) робітник, який обслуговував вузол регулювання подачі глини на стрічковий транспортер, упав у проміжний бункер. Загинув на місці події. 16.12 на залізничній станції Христинівка (Одеська залізниця) під час перестановки рухомого складу в сортувальному парку складач поїздів не втримався на підніжці і впав під колеса вагона. Від отриманих травм помер у лікарні. 19.12 у ВАТ «Північний ГЗК» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), перебуваючи на даху екскаватора ЕКР, машиніст торкнувся струмоприймача і був смертельно уражений електрострумом. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду

Наталія Савенкова 33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Нові технології

Безпечна експлуатація

ОПАЛУБНИХ СИСТЕМ * Микола Федоренко, головний державний інспектор Київської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві Організація опалубних робіт. Загальні вимоги

палубні роботи проводять спеціалізовані бригади відповідно до проектно-технологічної документації на зведення монолітних конструкцій, прив’язаної до конкретних умов будівництва. До виконання робіт залучаються працівники, які пройшли відповідне спеціальне навчання та перевірку знань і мають допуск до робіт на висоті. Роботи з підвісної опалубки повинні виконувати монтажникиверхолази, при цьому до самостійних робіт допускаються особи зі стажем роботи не менше 1 року та не нижче 3 розряду. Працівник, який виконує роботи з використанням вантажопідіймального крана, повинен мати допуск до виконання стропальних робіт. Комплект опалубної системи може бути прийнятий в експлуатацію (разом з іншими будівельними механізмами) за актом (наприклад, Актом передачі в експлуатацію механізмів і агрегатів, не підконтрольних Держнаглядохоронпраці, за формою додатка 8 НПАОП 45.2-7.02-83). Необхідно відзначити, що в рекомендаційному додатку 2 ДБН Г.1-5-96 «Нормативна база оснащення будівельних організацій (бригад) засобами механізації, інструментом і інвентарем» визначено норми оснащення засобами механізації і механізованим інструментом спеціалізованих бригад, які виконують опалубні роботи (розділ 7 «Теслярсько-опалубні роботи»; розділ 8 «Технологічний комплект для монтажу і демонтажу блоково* Початок див. у № 12, 2009 р.

переставної і об’ємно-переставної опалубки» (ланка – 6 осіб); розділ 9 «Технологічний комплект для монтажу і демонтажу ковзної опалубки» (бригада – 16 осіб). Стан елементів опалубки, в тому числі засобів підмощування (навісних площадок, підвісних риштовань) після кожного монтажу та щоденно перед початком роботи контролюється особою, відповідальною за безпечне проведення робіт (майстром). За наявності механічних пошкоджень або деформацій елементи опалубки потрібно вилучати або ремонтувати. Проектно-технологічна документація (проект виконання робіт, технологічні карти) на виконання опалубних робіт вміщує: схеми організації опалубних робіт, пов’язані з іншими сумісно виконуваними видами робіт; маркувальні креслення опалубки та робочі креслення конструкцій кріпильних елементів; номенклатуру елементів опалубки та кріплень; послідовність установлення і розбирання елементів опалубки; виконання окремих операцій монтажу підтримувальних і несучих елементів опалубки; калькуляцію витрат матеріалів і праці; технологічні розрахунки термінів і графік виконання робіт; вимоги безпеки праці. У проектно-технологічній документації визначають місця складування, змащування та очищення елементів опалубки, монтажудемонтажу елементів блокової опалубки. Як правило, великощитова опалубка зберігається в касетах у вертикальному або похилому положенні. Опалубка перекриття огороджується по всьому периметру захватки, підготовленої для бетонування, а прорізи в перекритті перекриваються або огороджуються. У місцях проведення опалубних робіт не допускається улаштування електричної проводки. Зона, над якою проводяться опалубні роботи, огороджується та забезпечується відповідними інформа-

ційними покажчиками (параметри небезпечної зони залежно від висоти робіт розглянуто в статті автора «Небезпечна зона, пов’язана з виконанням робіт на висоті», «Охорона праці», № 11, 2007 р.). Для захисту працюючих від падіння предметів з підвісних риштовань по зовнішньому периметру ковзної та переставної опалубки улаштовуються козирки шириною не менше, ніж ширина підвісних риштовань, що містяться під ними. Для запобігання виходу працівників на козирки їх відокремлюють від робочого настилу (за винятком випадків, коли козирки слугують опалубкою карнизної конструкції). Довгомірні елементи опалубки (стояки, ригелі тощо) переносять удвох. Кріпильна арматура переміщується та зберігається в спеціальних контейнерах (клітках), а ручний монтажний інструмент – у спеціальних ношах (п. 5.1.25 НПАОП 45.21-1.03-98 рекомендує рукоятки ручних інструментів фарбувати в яскраві кольори). Переміщення блокової опалубки здійснюється чотиривитковим стропом і спеціальними захватами (скобами). Щитова металева опалубка, що шарнірно розкривається, в місцях зберігання страхується спеціальними пристроями (наприклад, фаркопними стяжками). Не допускається складування (захаращення) на робочих настилах і змонтованих елементах опалубки тари, матеріалів, засобів виробництва, скидання елементів опалубки з висоти. Не допускається також перебування працівників на переміщуваних елементах опалубки, формоутворювальних і підтримувальних елементах, стрибання з них, використання випадкових неінвентарних засобів підмощування, приставних драбин для виконання робіт, що потребують упору в конструкції. Не можна проводити опалубні роботи при недостатньому освітленні робочої зони, за швидкості вітру 15 м/с і більше, під час ожеледиці, грози або туману, що виключає видимість у межах фронту робіт, а також монтаж елементів опалубки, що мають велику парусність, за швидкості вітру 10 м/с (п. 6.5.17 НПАОП 45.2-1.02-90). Межа «великої парусності» встановлюється з величини площі елемента 5 м 2 і більше (п. 5.1.4 НПАОП 45.2-1.11-97). Нормативними документами не вимагається наявність заземлення та блискавкозахист опалубних систем. Монтаж опалубних систем Підтримувальні елементи опалубки (стояки, прокладки) улаштовують відповідно до технологічної схеми на надійній основі, що виключає можлиОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ вість руйнування під час проведення робіт, при цьому обов’язковою умовою є опирання щитів не менше як на три ригелі. Розкладання ригелів здійснюється знизу за допомогою спеціального інструменту (вил). Не допускається перебування працівників на елементах опалубки до повного їх улаштування та закріплення. Збірні елементи опалубки повинні надійно закріплюватись до їх піднімання на місце улаштування. Під час монтажу елементів опалубки у кілька ярусів кожний наступний ярус улаштовується після надійного закріплення нижнього ярусу. Під час проведення робіт одночасно у кількох ярусах працівники мають бути захищені від можливого падіння інструментів і матеріалів. Для цього улаштовують бортові огородження, захисні козирки тощо. Не допускається одночасне виконання робіт у двох і більше ярусах по одній вертикалі. При улаштуванні вертикальних елементів конструкцій використовують консольні навісні площадки з надійно закріпленими до їх несучих елементів робочими настилами шириною не менше ніж 0,7 м (п. 6.5.8 НПАОП 45.2-1.02-90). На висоті до 5 м допускається використання драбинстрем’янок з улаштованими на них огородженими робочими площадками, а при більшій висоті – роботи виконуються з помосту або риштовань (п. 6.5.10 НПАОП 45.2-1.02-90, п. 8.5.9 НПАОП 63.21-1.01-96). Робочий настил навісної площадки повинен мати суцільну рівну поверхню, забезпечуватись захисним перильним огородженням, що складається із стояків, поручнів (перил) висотою не менше ніж 1,1 м, одного проміжного (середнього) горизонтального елемента або сітки, бортового огородження шириною не менше ніж 0,15 м*. Відстань між стояками поручнів перильного огородження не повинна перевищувати 2 м. Для пересування по горизонтально укладеному арматурному каркасу використовують спеціальні настили шириною не менше ніж 0,6 м (п. 6.5.64 НПАОП 45.2-1.02-90), хоча існує вимога, що для переміщення по улаштованій арматурі необхідно використовувати ходові настили шириною не менше ніж 0,3 м по козелках, які встановлюються на опалубку (пп. 6.5.66, 6.10.55 НПАОП 45.2-1.02-90). Монтаж опалубки купольних і склепінчастих конструкцій (арок, куполів, бункерів тощо) виконують з робочих настилів, розташованих на

ригелях (горизонтальних схватках) стояків підтримувальних елементів на відстані від опалубки по вертикалі не більше ніж 1,5 м, а за похилої опалубки робочі настили шириною не менше ніж 0,4 м улаштовують уступами (п. 6.10.52 НПАОП 45.2-1.02-90). Під час монтажу утепленої опалубки із застосуванням скловати або інших аналогічних матеріалів використовують засоби індивідуального захисту (захисні рукавиці, окуляри). Змонтовану опалубку до початку бетонування має оглянути та прийняти відповідальна особа (майстер). Відповідно до вимог додатка 10 ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» передбачається оформлення Акта огляду прихованих робіт на приймання змонтованої і підготовленої до бетонування опалубки, замонолічування стиків збірних елементів. Відповідно до додатка 2 ДБН А.3.1-5-96 серед спеціальних журналів з окремих видів робіт передбачається Журнал замонолічування монтажних стиків і вузлів за формою таблиці 2.1, де зазначаються дані про виконані опалубні роботи з визначенням температурних показників під час проведення робіт, виконавець робіт, дати розпалублення. Демонтаж опалубних систем Демонтаж опалубки виконується в порядку, зворотному її монтажу після досягнення бетоном заданої міцності та вжиття заходів щодо запобігання випадковому обрушенню або падінню елементів опалубки (конструкцій). Спосіб відривання щитів

від бетону має бути безпечним. Не допускається розбирання опалубки шляхом обрушення підтримувальних конструкцій. Демонтаж підтримувальних елементів опалубки купольних і склепінчастих конструкцій, а також перекриттів з прогонами понад 6 м здійснюється з дозволу технічного керівника та за відсутності деформацій і тріщин у бетонній конструкції (п. 6.10.60 НПАОП 45.2-1.02-90). Демонтовані елементи опалубки складуються в передбаченому проектно-технологічною документацією місці, видаляються виступаючі гострі частини кріпильної арматури (цвяхи, скоби тощо). Ригелі опалубки зберігають у горизонтальному (робочому) положенні в стосах заввишки не більше ніж 2 м (п. 2.40 Правил перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві). Висновок Враховуючи те, що більшість нещасних випадків під час виконання опалубних робіт стаються внаслідок падіння працюючих з висоти та обрушення елементів опалубки, то найбільш безпечними способами їх проведення є використання повного комплекту засобів захисту (захисних систем), а при висотному будівництві – механізованої опалубної системи. Сьогодні є актуальною розробка державного міжгалузевого нормативного документа, який встановлював би єдиний порядок безпечного проведення робіт з опалубними системами (незалежно від сфери їх використання).

* Необхідно відзначити, що більшість нормативних документів визначає висоту перильного огородження 1 м (наприклад, п. 8.5.12 НПАОП 63.211.01-96; пп. 6.5.64, 6.10.57 НПАОП 45.2-1.02-90). Вимоги щодо засобів підмощування, що використовуються в опалубних системах, встановлює ГОСТ 28012–89 «Подмости передвижные сборно-разборные. Технические условия» (помості без привода або з ручним приводом переміщення) та ГОСТ 28347–89 «Подмости передвижные с перемещаемым рабочим местом. Технические условия» (механізовані помості з приводом), а ГОСТ 24258–99 «Средства подмащивания. Общие технические условия» не поширюється на конструкції, які суміщують функції засобів підмощування з якими-небудь іншими функціями (опалубки, кондуктори тощо). www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Перевірка показала

У зоні підвищеної

НЕБЕЗПЕКИ

Упродовж останніх п’яти років на підприємствах цукрової галузі Вінниччини через недодержання роботодавцями вимог нормативно-правових актів з охорони праці отримали травми 45 працівників, семеро з них – смертельні. Чи всі посадовці, які повинні перейматися створенням на робочих місцях здорових і безпечних умов праці, зробили після цього для себе відповідні висновки? в АПК теруправління Держгірпромнагляду по Вінницькій області

к засвідчили результати проведеної всебічної перевірки стану охорони праці на 11 підприємствах, ще не всі роботодавці вжили вичерпних заходів щодо усунення на робочих місцях небезпечних факторів, хоча, справедливості ради, потрібно зазначити, що в плані убезпечення праці працівників зроблено таки чимало. Скажімо, у ЗАТ «Турбів-цукор» (смт Турбів Липовецького району) впроваджено систему управління охороною праці, створено службу охорони праці, з числа посадовців призначено відповідальних осіб за стан охорони праці в структурних підрозділах, розроблено посадові інструкції з визначенням обов’язків та прав керівників, проведено ідентифікацію складу пально-мастильних матеріалів та складу, де зберігається формалін, у визначеному нормативно-правовими актами порядку проведено профілактичні випробування електроустаткування, атестацію робочих місць за умовами праці тощо. Разом з тим роботодавець не подбав про проведення навчання працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, забезпечення їх відповідними засобами індивідуального захисту. Будівлі, в яких розташовані дільниці жомових пресів, димова труба, галерея видалення жому, бурякопереробний, сокоочисний та продуктовий цехи, були у непридатному для нормальної експлуатації та аварійному стані. Не огороджено яму для зберігання вапна та уловлювачі важких домішок. Не відповідало вимогам безпеки огородження шахти скіпового підйомника та гідравлічного транспортера на сплавній площадці, обертових та рухомих частин устаткування. До експлуатації було допущено 6 одиниць тракторів, не обладнаних електростартерним запуском двигуна з кабіни. З грубими порушеннями вимог нормативно-правових актів з охорони праці експлуатувалися вантажопідіймальні крани, газове господарство котельні та ін. Суттєві порушення було виявлено у ЗАТ «Поділля» (с. Городківка Крижопільського району) і ТОВ «Зелена долина» (смт Томашпіль). Зокрема, у ЗАТ «Поділля» було допущено до експлуатації не обладнаний огородженням гідравлічний транспортер, не проводився інструктаж з працівником складу, не робилися записи у вахтовому журналі про результати огляду автомобільного підйомника. У ТОВ «Зелена долина» в технічно несправному стані експлуатувалися трактор, токарний та заточувальний верстати. 36

У зв’язку з тим, що окремі порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці створювали безпосередню загрозу життю та здоров’ю працівників, державні інспектори заборонили експлуатацію 80 одиниць машин, механізмів, устаткування, до адміністративної відповідальності притягнено 18 посадових осіб. Серед них – завідувач майстерні Р. Мельник, головний механік В. Лаврик (ЗАТ «Турбів-цукор»), начальник бурякового пункту О. Харук, завідувач складу готової продукції Г. Бурдейна (ЗАТ «Поділля»), старший механік Р. Алексютенко, майстер електроцеху І. Сапун (ТОВ «Зелена долина»). Зважаючи на чималу кількість виявлених у ЗАТ «Турбів-цукор» порушень вимог безпеки рада теруправління Держгірпромнагляду по Вінницькій області розглянула питання про стан охорони праці на даному підприємстві на своєму засіданні. За результатами розгляду роботу керівництва товариства щодо створення здорових і безпечних умов праці було визнано незадовільною. А тому голову правління В. Ніжинського було зобов’язано вжити невідкладних заходів щодо усунення виявлених порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема: отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, вивести з експлуатації будівлі та споруди, що перебувають в аварійному стані. Колегіальний орган попередив роботодавця про його персональну відповідальність за створення на підприємстві здорових і безпечних умов праці. З огляду на проведену роботу є всі підстави сподіватися на те, що вона стане поштовхом для підвищення рівня профілактичної роботи щодо запобігання на підприємствах галузі випадків виробничого травматизму, до активізації відомчого контролю.

Олександр Волинець, начальник відділу нагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Фотозвинувачення

А порушники І ВУСОМ НЕ ВЕДУТЬ Василь Сопільняк Фото автора

ро випадки невикористання засобів захисту під час роботи на висоті та їх сумні наслідки вже не раз йшлося на сторінках журналу «Охорона праці». Однак, незважаючи на цю обставину, випадки ігнорування особистою безпекою з боку виконавців робіт продовжують мати місце. З фото 1 видно, як, обслуговуючи вуличний світильник (пров. Фельтишинський, м. Хмельницький), електромонтер КП «Міськсвітло» працює без захисної каски. І ніхто з його колег, які в цей час були внизу, біля гідропідйомника (фото 2), не переконав його в небезпечності перебування на висоті без засобів індивідуального захисту.

1 Коли автор поцікавився в одного з керівників підприємства, чи видавалася електромонтеру захисна каска та чи пройшов він навчання, інструктаж з питань охорони праці, посадовець повідомив, що дійсно так, інакше цей працівник не був би допущений до роботи. Дізнавшись

3 яке допустили колеги електромонтера-порушника, розвішуючи передноворічні прикраси (вул. Проскурівська, центр міста). Отже, як бачимо, нікому до порушників немає діла. А ті тим часом і вусом не ведуть. Навряд чи це сприятиме бажанню мешканців обласного центру та його гостей додержувати вимог охорони праці. У рубриці «Фотозвинувачення» вже не раз друкувалися матеріали про недотримання будівельних норм і правил при спорудженні об’єктів, у тому числі і в м. Хмельницькому. Незважаючи на нещасні випадки, які при цьому мали місце, та критику журналу, на будівельних майданчиках продовжують допускатися порушення вимог безпеки, хоча всі, хто мав би покласти край цьому неподобству, справно отримують зарплату. Під час спорудження багатоквартирних будинків на вул. Молодіжній по периметру об’єктів не встановлені захисні козирки (фото 4, 5). Якщо врахувати, що поряд з будівельними майданчиками розташовані дві загальноосвітні школи, учні яких вивчають основи безпеки життєдіяльності, то навряд чи демонстративне порушення будівельних норм і правил сприятиме вихованню в підростаючого покоління 4 поваги до охорони праці, оскільки діти мають змогу переконатися, як дорослі люди зовсім не дбають про збереження власного життя та здоров’я.

2 про те, що електромонтер грубо порушує вимоги безпеки, представник адміністрації тільки розвів руками. Мовляв, позбавляти за це рядового працівника премії йому совісно, бо зарплата в електромонтерів і без того низька, і хай державний інспектор притягує порушника до адміністративної відповідальності. Наступного дня жителі міста стали свідком аналогічного порушення (фото 3), www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Повідомляють власкори

Чому були травмовані

МЕДПРАЦІВНИКИ? Запитань більше, ніж відповідей

Груповий нещасний випадок, про який ми розповімо, дещо незвичний для читачів нашого видання, адже йтиметься не про промислове виробництво. Утім, усі громадяни країни мають право на безпечні та здорові умови праці, про що записано в Конституції України. Власне, саме тому так вражає нехтування елементарними заходами безпеки, що призвело до тяжких травм двох працівників медичного закладу охорони здоров’я під час виконання ними своїх службових обов’язків. Вадим Кобець, наш власкор Фото автора

пекотним липневим вечором до комунального закладу охорони здоров’я «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» у супроводі рідної сестри та двох друзів було доправлено 27-річного громадянина О. Лук’янова. Звернення саме до цього закладу сестра пацієнта

Медпрацівники Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3 зазнали нападу з боку пацієнта. мотивувала помітними психічними розладами у поведінці брата (безсоння протягом чотирьох діб, надмірне цитування вголос окремих релігійних текстів, інші неадекватні вчинки та висловлювання). У приймальному відділенні лікарні черговий лікар Л. Назарчук після огляду хворого встановила попередній діагноз: «гострий поліморфний психотичний розлад». У зв’язку з цим новоприйнятому пацієнтові було призначено госпіталізацію у психіа38

тричне відділення для інфекційних хворих, бо він мав ще й підвищену температуру. До відділення О. Лук’янова транспортували у супроводі сестри та друзів, а також двох співробітників відділення: А. Петіка та В. Васютіної. На той час проявів агресивності з боку пацієнта не було. Як згодом написали у своїх пояснювальних записках співробітники відділення, у приміщенні сестринської кімнати хворого переодягли в лікарняну білизну, зважили його і підготувалися проводити подальші медичні маніпуляції. Але коли медсестра Т. Огородник дістала із сейфа ампули для ін’єкцій, О. Лук’янов раптово розхвилювався та почав рішуче відмовлятися від прийому будь-яких медикаментів. На підвищених тонах доводив, що він цілком здоровий і не дасть нічого зробити з собою. Медсестра вирішила відкласти ін’єкцію і попрохала пацієнта оголити плече, щоб виміряти йому артеріальний тиск. Але і на цю пропозицію О. Лук’янов відреагував украй неадекватно, почав вимахувати руками і репетувати. На зчинений гармидер до сестринської кімнати зібрався наявний на той час медперсонал відділення. Проте усі спроби медиків змусити

пацієнта дослухатися до їхніх порад були марні. Раптово різко зірвавшись зі стільця, О. Лук’янов почав брутально лаятися і погрожувати медичним працівникам. З часом погрози переросли у побиття медпрацівників, вірніше, медпрацівниць, яких під час того чергування було у відділенні більшість. Буквально розкидавши жінок, хворий забіг до приміщення їдальні, заплигнув там на стіл для приймання їжі і почав на ньому стрибати. Щоб хоч якось утихомирити бешкетника, до їдальні наважився увійти А. Петік, однак нічого вдіяти із невгамовним пацієнтом не зміг. Той щосили чинив опір: спочатку зі столу завдавав медпрацівникові ударів ногами по голові, а потім стрибнув на нього, звалив з ніг і став завдавати таких ударів, від яких той знепритомнів. Як тільки А. Петік приходив до тями, «озвірілий пацієнт» одразу накидався на працівника і бив його ногами по голові, від чого той знову втрачав свідомість. Пересвідчившись, що А. Петік та молодша медична сестра А. Тарасова (вона постраждала раніше від ударів кулаками в обличчя і ногами в живіт) лежать на підлозі їдальні непритомними, О. Лук’янов залишив її і зайшов ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ до приймальної кімнати відділення. Там його швиденько й закрила на всі можливі засувки молодша медсестра Л. Голоднюк. Обох потерпілих невдовзі відправили до міської лікарні швидкої та невідкладної допомоги. Кілька тижнів з діагнозом «гостра закрита черепномозкова травма, струс головного мозку з лікворно-гіпертензивним, астенічним синдромом» провів там А. Петік, дещо менше – його напарниця А. Тарасова, якій «пощастило» обійтися «забиттям м’яких тканин обличчя, гематомами на обличчі, посттравматичним синдромом». Медсестрам Т. Огородник та В. Васютіній необхідну допомогу було надано на місці. Хоча наслідки непередбачуваних, украй агресивних дій пацієнта психіатричної лікарні могли бути й набагато трагічнішими. Після ретельного розслідування обставин і причин цього групового нещасного випадку, проведеного комісією на чолі з начальником відділу організації держнагляду та обліку травматизму теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області О. Храмцовим, директор лікарні В. Коваленко видав наказ, у якому зазначалися деякі заходи щодо підвищення рівня безпеки праці медперсоналу. Під час відвідин психіатричної лікарні та спілкування з її співробітниками із згаданим наказом ознайомився й автор цих рядків. Відразу мушу зазначити, що гнітюче враження справили не тільки постаті пацієнтів на фоні осіннього пейзажу. Сам наказ першого керівника цього закладу, де налічується близько 1200 працівників, стосовно забезпечення необхідного рівня безпеки медперсоналу містив ряд поверхових і декларативних формулювань. Наприклад, забезпечувати безпеку праці керівники і медперсонал структурних підрозділів лікарні (у яких перебувають понад 1500 хворих) повинні... «покладаючись на особистий досвід». А як же бути з необхідністю додержання інструкцій з охорони праці, з навчанням методів безпеки в подібних специфічних умовах? Згодом, намагаючись знайти відповіді на ці запитання в службі охорони праці медичного закладу, автор статті не тільки не знайшов їх, а й виявив низку www.ohoronapraci.kiev.ua

нових, не менш актуальних і гострих питань, на які також немає відповіді. Виявляється, у медичних закладах подібного профілю за психічно хворими доглядають не дужі, спеціально натреновані (як усі ми звикли вважати) санітари, а лише «сестра медична молодша палатна». У її посадовій інструкції практично майже нічого не сказано про заходи безпеки при поводженні з психічно хворими пацієнтами. Так само, як і про заходи реагування на неадекватну поведінку хворих, про порядок застосування цих заходів. Єдине, що авторові статті вдалось віднайти серед функціональних обов’язків цієї найчисельнішої в даному закладі категорії працівників, це те, що вони «повинні запобігати шуму, грюканню дверима, голосним розмовам...» Стосовно хворих сестра медична молодша палатна повинна «виявляти м’якість, ввічливість, доброту, не допускати грубощів, різкості, не повинна сперечатися...» До агресивної поведінки хворих вона «повинна ставитись спокійно, терпляче, без особистих образ, пам’ятаючи, що це прояв психічної хвороби пацієнта...» Даруйте, але навряд чи такі гладко причесані формулювання інструкцій з охорони праці для медперсоналу психіатричних лікарень можуть гарантовано убезпечити працівників. Людей, які сумлінно і, між іншим, за дуже невелику платню виконують свою специфічну й необхідну для суспільства роботу. Хто й коли розробляв ці нормативні документи? Чим керувався?.. Ніхто із спеціалістів клініки не зміг відповісти на ці запитання. Жодних чітко регламентованих документів з цього приводу не існує, пояснив мені врешті-решт під час телефонної розмови завідувач 20-го соматопсихіатричного відділення (там, де стався груповий нещасний випадок) медичного закладу В. Омельченко. Відтак й усі інструктажі з охорони праці, які він проводить зі своїми підлеглими, нічим не регламентовані. Тому співробітники закладу й вимушені покладатися, уточнив він, передусім на особистий досвід. Іншими словами, те, чого навчили В. Омельченка його старші колеги-психіатри й санітари двадцять і більше років тому, він і намагається передати своїм під-

леглим. Оце й уся сучасна безпека праці медперсоналу у психіатричній практиці. «Про які вже тут, вибачте, протипоказання, про які професійний добір і тестування, психофізіологічну експертизу співробітників, що мають безпосередньо доглядати за психічно хворими, говорити, коли останніх годувати майже нічим!» – дещо по-своєму розвинув попередню думку інженер з охорони праці лікарні

Жодних чітко регламентованих інструкцій з охорони праці для медперсоналу психіатричних лікарень не існує. О. Лесик. До речі, свої службові обов’язки він почав виконувати всього півроку тому. А до цього тривалий час питаннями охорони праці ніхто в лікарні не опікувався. «Навіть збагнути не можу,– пожалівся автору статті Олександр Сергійович,– як у межах такого чималенького закладу переглянути діючі інструкції з охорони праці. До того ж у лікарні більш як 25 структурних підрозділів, де, у свою чергу, по кілька завідувачів відділень, які мають відповідно до своїх посадових обов’язків самі слідкувати за своєчасним переглядом інструкцій. Але... дослідкувалися й допереглядалися, як я переконався, до того, що всі інструкції ніким не поновлювалися тут понад 10 років. Навіть папір устиг пожовтіти!» Напевне, продовжувати далі немає потреби... Від констатації складного становища та деяких мало привабливих фактів у закладах вітчизняної, в тому числі психіатричної, медицини нічого на краще не зміниться. Зрештою, й ефективної роботи з охорони праці в них годі чекати без відповідного фінансування. Але ж і відхрещуватися від наявних проблем, замовчувати недоліки – зовсім не личить журналістам. Втім, як і всім небайдужим громадянам, котрих, гадаю, є чимало і серед посадових осіб Міністерства охорони здоров’я. Їм бо, після ознайомлення з цією публікацією, потрібно обов’язково звернути хоч якусь увагу на порушені в ній питання.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Прошу слова

ПРОТИРІЧЧЯ у нормативно-правовій базі

Робота в галузі промислової безпеки та охорони праці потребує постійного удосконалення як нормативної бази, так і якості експертних робіт. Такими є вимоги сьогоднішнього дня, і вони обгрунтовані. Особливо це стосується уповноважених організацій, оскільки вони є флагманами експертної діяльності. Володимир Гончаренко, начальник ДП «Київський ЕТЦ»

Фото надано автором

инні сьогодні правила – НПАОП 0.00-1.07-94 «Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском»; НПАОП 0.00-1.08-94 «Правила будови та безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів»; НПАОП 0.00-1.26-96 «Правила будови та безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше, ніж 0,07 МПа, водогрійних котлів і водонагрівачів з температурою нагрівання не більше ніж 115 °С»; НПАОП 0.00-1.11-98 «Правила будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води»; НПАОП 0.00-1.09-04 «Правила державної реєстрації та обліку великотонажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, які не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування» не приведено у відповідність до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26 травня 2004 р. № 687 (далі – Порядок).

Одними з прикладів невідповідності є терміни «технічний огляд» і «технічне опосвідчення». Згідно з Порядком, технічний огляд – це комплекс робіт з контролю технічного стану та випробування обладнання. У вищеперелічених Правилах для контролю технічного стану об’єктів котлонагляду використовується термін «технічне опосвідчення». На наш погляд, ці терміни мають одне й те саме значення, оскільки передбачають як проведення огляду обладнання, так і його випробування. У НПАОП 0.00-1.09-04 поняття «технічний огляд» трактується як оцінка технічного стану транспортного засобу на відповідність вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та навколишнього середовища. Як бачимо, тут відсутнє випробування обладнання. Можна навести ще низку прикладів подібної невідповідності. Цю тему вже порушував журнал «Охорона праці» (стаття М. Федоренка «Технічний огляд чи технічне опосвідчення?», № 3, 2008 р.). Необхідно встановити однозначну термінологію контролю технічного стану

Експерт технічний ДП «Київський ЕТЦ» П. Заболоцький (на передньому плані) під час випробування котла на Трипільській ГЕС 40

об’єктів, оскільки неоднозначність у цих питаннях може призвести до різних підходів під час проведення експертизи та вплинути на безпеку виробництва. Також у зазначені вище Правила не внесено зміни, що відповідають вимогам Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003 р. № 1631. Наприклад, у цих НПАОП записано про необхідність видачі дозволів органами Держгірпромнагляду на виготовлення об’єктів котлонагляду, а не на роботи підвищеної небезпеки, що виконуються в процесі виготовлення об’єктів котлонагляду. Є ще одна невідповідність. ДСТУ 4046-2001 «Обладнання технологічне нафтопереробних, нафтохімічних і хімічних виробництв. Загальні технічні вимоги» не відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.07-94 «Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском» у частині величини пробного тиску під час проведення пневматичних випробувань посудин, що значно знижує вимоги НПАОП. Пробний тиск, при якому проводиться випробування посудини, що відпрацювала свій нормативний термін експлуатації (згідно з НПАОП 0.00-1.07-94), має дорівнюОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Винен? Відповідай!

У грудні 2009 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 486 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:

КА н

еПОШ

АНИ

АПОСТОЛОВ А. О. – директор КП «Хсмет», Кіровський район, АР Крим; ЗАСТАВА І. В. – директор ТОВ «Будгенпідряд», м. Севастополь; СМІТЮХ М. В. – голова кооперативу «Бережанка», Маневицький район Волинської області; МИРОШНІЧЕНКО П. О. – директор ПП «Стаян», м. Нікополь Дніпропетровської області; ПОВЕТІН І. Т. – директор КП «Житлобуд», м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області; ЩЕРБИНІН Д. В. – директор ТОВ «Апостоловагромаш», Дніпропетровська область; ПАВЛОВ О. А. – голова правління ЗАТ «Комунтранс», м. Краматорськ Донецької області; ПЕДЧЕНКО С. А. – директор ТОВ «Донінжпроект», м. Горлівка Донецької області; БІЛІНСОН Г. Л. – директор ТОВ «Реруміна», м. Житомир; ОСІПЧУК С. Б. – директор ПП «Крона», НовоградВолинський район Житомирської області; ОВЧАРЕНКО Р. В. – директор ТОВ «Руслана», м. Ужгород; ГІЛЕЦЬКА Н. І. – директор ТОВ «Олд континент», м. Ужгород; БАКАРЖИЄВ П. І. – директор ТОВ «Мобіль», м. Мелітополь Запорізької області; ОВЕЧКО А. Б. – директор ТОВ «Антон», Мелітопольський район Запорізької області; РОТАР Г. А. – директор ТОВ «Княжий двір», м. Коломия Івано-Франківської області; КОМАРЕВИЧ В. М. – директор ТОВ «Рембуд-1», м. Київ; КОБЗАР О. О. – голова правління ВАТ «Рокитнянський спецкар’єр», Київська область; БУЧИНСЬКА Л. І. – директор ПП «Бучинська», м. Кіровоград; ПУГОВКІН Є. В. – директор ТОВ «Діна-Текс», м. Луганськ; КОНДРАТ А. П. – директор ПП «Терра-Захід», м. Львів; ДЕМЧУНЬ О. В. – директор ЗАТ «Галичина», м. Радехів Львівської області; ВАСИЛЕНКО О. П. – директор ДП «Торжок», м. Миколаїв; УМІНСЬКИЙ Л. Ф. – директор ТОВ «Адіант», Вознесенський район Миколаївської області; РАДІОНОВА О. Д. – директор ТОВ «Снігове королівство», м. Іллічівськ Одеської області; БАРТОШ Р. В. – директор ТОВ «ТД «Співдружність», Лубенський район Полтавської області; МІХНЕВИЧ В. Г. – директор ТОВ «БМУ «Промжитлобуд-2», м. Рівне; ЛАЗАРЄВ Є. О. – директор ТОВ «СВК», м. Суми; БЄЛИЙ М. І. – директор ТОВ «Кролевецький агробуд», Сумська область; ШУМИЛО В. К. – директор КП «Благоустрій», м. Кременець Тернопільської області; РЕЛИЗ М. Є. – голова правління ВАТ «Тендер», м. Тернопіль; ЗІМЕНКОВ Ю. І. – голова правління ЗАТ «Лозівський молокозавод», Харківська область; ТВЕРДОХЛЄБ С. Г. – директор ТОВ «ВКФ «Аріс ЛТД», м. Херсон; ВАСИЛЕВСЬКИЙ А. С. – директор ВАТ «Новокаховський маслозавод», Херсонська область; БИЦИК П. М. – директор ТОВ «Юрпекс-сервіс», м. Хмельницький; ЗАЄЦЬ О. М. – директор ЗАТ «Сантехнік», м. Звенигородка Черкаської області; ГАЛИЦЬ В. А. – директор ТОВ «Букреконструкція», м. Чернівці; ДУДЕНКО А. М. – директор ТОВ «Чернігівзернопром», м. Чернігів.

ДОШ

вати 1,25 робочого тиску, а згідно з вимогами ДСТУ –1,1 робочого тиску. Як бачимо, різниця у вимогах суттєва. І деякі експертні, уповноважені організації керуються менш жорсткою нормою (згідно з ДСТУ – 1,1 робочого тиску). Такі різночитання, на наш погляд, мають бути усунені. Торкаючись цієї теми, хочу звернути увагу на такі обставини. У відповідних пунктах Правил, що стосуються котлонагляду, перелічено основні види неруйнівного контролю – візуальний, радіографічний, ультразвуковий, радіоскопічний тощо. Акустичну емісію (АЕ) у числі основних методів контролю не названо, і, як мають на увазі Правила, вона може використовуватися як додатковий метод контролю металу, тобто у поєднанні з основними видами контролю. У той же час ДСТУ 4227-2007 «Керівництво з проведення акустикоемісійного діагностування об’єктів підвищеної небезпеки» та вищезгадане ДСТУ 4046-2001 допускають застосовувати метод акустичної емісії як основний метод контролю. Як приклад, хочеться навести недавній випадок. За дорученням Держгірпромнагляду начальник лабораторії об’єктів котлонагляду та підйомних споруд нашого ЕТЦ проаналізував експертний висновок з оцінки технічного стану посудини (холодильника-конденсатора) у ВО «Рівнеазот». Під час пуску в експлуатацію цієї посудини (після проведення експертних робіт) стався витік нітрозних газів через дефектну ділянку металу компенсатора обичайок посудини. Було встановлено, що під час експертних робіт було проведено пневматичне випробування посудини та використання АЕ-контролю, що не відповідає НПАОП 0.00-1.07-94, але не суперечить ДСТУ 4046-2001. Також пневматичне випробування цієї посудини проводилося пробним тиском 1,1 робочого тиску (згідно з ДСТУ 4046-2001). Враховуючи все вищевикладене, вважаємо, що якби під час проведення експертного обстеження (технічного діагностування) та випробування посудини здійснили контроль якості зварювальних з’єднань й основного металу традиційними основними методами контролю (ультразвуковим, радіографічним тощо), а також виконали б ці роботи у суворій відповідності із НПАОП 0.00-1.07-94, провели гідравлічне випробування пробним тиском, який дорівнює 1,25 робочого тиску, то будь-який дефект, що викликав витік газу через корпус посудини, було б своєчасно виявлено та усунено. Вищенаведені розбіжності у нормативних документах, на наш погляд, можуть вплинути на рівень безпеки виробництва, тому їх необхідно усунути. www.ohoronapraci.kiev.ua

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду

Наталія Савенкова 41

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Думка вченого

Ціна компромісу – ЗДОРОВ’Я та ЖИТТЯ

Психологія безпеки праці є відносно маловивченою, і сучасні теорії виробничого травматизму мають різні методологічні підходи. Але всі теорії визнають вплив психічного і психофізіологічного стану людини на рівень виробничого травматизму. Зіновій Яремко, професор, завідувач кафедри безпеки життєдіяльності Львівського національного університету імені І. Франка Фото І. Парфенюка

сихологічні причини виробничого травматизму розглядаються на трьох рівнях: мікрорівень – у площині особистості за спадковими та набутими психофізіологічними особливостями працівника; мезорівень – у площині найближчого оточення за взаєминами у колективі, стосунками з керівництвом, рівнем вимог до результатів праці, наявністю санітарнопобутових умов та потребами культурного і фізичного відпочинку; макрорівень – у площині суспільства за наявності безпечних технологій, за загальним рівнем медичного, матеріального та соціального забезпечення, рівнем інформованості про небезпеку виробництва, стан травматизму в різних галузях господарства, професійний ризик, вимоги щодо збереження життя та здоров’я працівників, які законодавчо закріплені в нормативних актах з охорони праці. Основними психофізіологічними чинниками, які найчастіше призводять до нещасних випадків, вважають втому, хворобу, недоліки в освіті, відсутність професійних навичок, належного рівня безпеки праці, некомфортний психологічний клімат у колективі, а також матеріальнофінансові проблеми, невідповідність психічних та психофізіологічних характеристик працівників умовам праці, стрес, зниження професійної здатності в екстремальних умовах після початкового емоційного шоку, вживання алкоголю, наркотиків чи ліків. Людині притаманний інстинкт самозбереження, який дає можливість формувати ієрархію задоволення головних потреб через складний мотиваційний процес, що у професійній діяльності відображається у досягненні компромісу між мотивацією безпеки та вигоди. Мотивація вигоди праці охоплює як матеріальні (заробітна плата, премії тощо), так і соціальні (самоутвердження, престиж праці тощо) винагороди за результати праці. А мотивація безпеки праці має на меті уникнення виробничих небезпек і збереження здоров’я. Співвідношення між ними зумовлює поведінку працівників у конкретній виробничій ситуації. З погляду психології безпеки праці особливе занепокоєння викликає таке співвідношення цих мотивацій, за якого бажання заробити переважає над прагненням уникнути небезпечної ситуації. У нинішніх умовах господарювання такий стан часто виникає в комерційних структурах, у малому та середньому бізнесі. 42

Якщо мо тивація вигоди праці через позитивне стимулювання може підсилюватися, то мотивація її безпеки часто принижується через те, що не кожне порушення правил безпеки праці призводить до нещасних випадків. За таких умов працівник поступово набуває навичок працювати з порушенням правил безпеки, і мотивація щодо їх дотримання послаблюється. І все це, як відомо, закінчується нещасним випадком. Тому необхідно шукати шляхи підкріплення та підсилення мотивації безпеки праці у професійній діяльності, а саме: проводити таку політику управління, яка зводить до мінімуму матеріальні вигоди, що їх можна досягнути через порушення правил безпеки праці. Першим кроком у формуванні психологічних передумов для безпечної праці є зміна ставлення керівництва, особливо керівника об’єкта господарювання, до вирішення питань охорони праці. Виробнича небезпека та необхідність додержання правил безпеки проектуються на працівника через ставлення безпосереднього керівника до виконання своїх обов’язків, у тому числі і до створення безпечних умов праці. На жаль, сьогодні у недержавному секторі економіки більшість керівників не мають спеціальної підготовки та досвіду роботи з охорони праці, вони виявляють байдужість до проблем безпеки праці та небажання вирішувати їх. Призначення непідготовлених і некомпетентних людей керівниками трудових колективів є вагомим демотиваційним чинником у підвищенні безпеки праці. Загальний аналіз закономірностей розвитку людського суспільства свідчить, що обставини, які зумовлюють виникнення нещасних випадків, поряд з суб’єктивними мають і об’єктивні причини. По-перше, аналіз еволюції показав, що з розвитком науково-технічного прогресу суттєво збільшився вплив людини на навколишній світ, який викликав відповідну реакцію зовнішнього середовища на людину. Якщо ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ди доступні для впливу ззовні. У кожної людини чи групи людей можна виявити усі чинники мотивації, але ступінь їхньої вираженості буде різним. Деякі з них досить часто актуалізуються й істотно впливають на діяльність людини, інші діють тільки за певних обставин. Результати опитування, проведеного кафедрою безпеки життєдіяльності Львівського національного університету імені І. Франка, свідчать, що для нинішніх студентів – майбутніх фахівців – найважливішим критерієм вибору місця роботи є можливість до самовдосконалення, бажання відповідати власним стандартам якості, прагнення до самовираження. Так думають 48% студентів від усіх опитаних. Для 22% важливою мотивацією є зарплата. Майже така ж кількість студентів (19%) прагне отримувати задоволення від роботи, яку вони виконують, тобто мотивувальним чинником є сам процес праці. Значно менша кількість студентів (6%) вважає основним мотивувальним чинником належність до певної групи колективу та підтримка власних цілей з боку її членів. Найменша кількість студентів (тільки 4%) віддає перевагу просоціальним мотиваціям, які пов’язані з ідентифікацією з групою, прагненням до самоактуалізації, реалізації цілей колективу, які співпадають із власними. Як видно з наведених результатів, мотивація вигоди праці однозначно є пріоритетною приблизно в одного із п’яти опитаних, а четверо надають перевагу задоволенню інших потреб. Тому підхід до мотивації безпечної праці має бути виключно індивідуальним, передбачати не тільки вирішення організаційних і технічних питань з охорони праці, а й враховувати професійні, соціальні та психофіологічні особливості кожної особи.

первісна людина зі своїми індивідуальними фізичними можливостями була здатна протистояти загрозам під час трудової діяльності, то сучасна людина за цими показниками суттєво відстає від рівня збільшеної техногенної загрози. По-друге, умови праці стають дедалі загрозливішими через зростання так званої ціни помилки людини. Коли первісна людина допускала похибку в роботі, то розплата за неї була невеликою (подряпини, переломи кінцівок тощо). Помилки сучасної людини є відповідальнішими, бо призводять до загибелі багатьох людей (транспортні аварії, вибухи, пожежі). Безперервно зростає ціна помилки однієї людини: якщо відразу після Другої світової війни від помилки однієї людини гинуло в середньому 2–4 особи, то сьогодні ця цифра наближається до 10. По-третє, адаптація людини до тих небезпек, які несе сучасна техніка, та їхнє недооцінювання. Психологічні засоби підвищення безпечної поведінки працівників у професійній діяльності передбачають два шляхи вирішення цієї проблеми – зниження рівня небезпеки шляхом створення безпечніших знарядь, предметів і умов праці та підвищення рівня індивідуальної захищеності працівників через стимулювання їхньої безпечної діяльності. Щоб зумовити високу мотивацію у працівника до безпечної професійної діяльності, необхідно створити умови для задоволення відповідних потреб. Робота повинна передбачати не тільки обов’язки з виготовлення продукції, але й можливості реалізувати свої здібності. Людські мотиви виникають і розвиваються за власними законами, які не завжди раціональні і тим більше не завж-

www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Рішення прийнято, а що за ним?

ЗАМОВЧУВАТИ ПРОБЛЕМУ

НЕБЕЗПЕЧНО

Нещодавно рада з питань безпечної життєдіяльності населення м. Хмельницького за ініціативи теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області на своєму засіданні розглянула питання безпечної експлуатації ліфтів. Для цього в неї були всі підстави, оскільки в ході проведеної перевірки додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці в ліфтовому господарстві було виявлено ряд суттєвих порушень.

Василь Сопільняк

окрема, допускалася експлуатація цих об’єктів підвищеної небезпеки з технічно несправними приладами безпеки, у більшості перевірених ліфтів кабіни не були обладнані звуковою сигналізацією, виведені з ладу кнопки зв’язку з диспетчером, відсутні обрамлення отворів дверей та кабін, потребувало заміни пошкоджене покриття підлоги (лінолеум). Неякісно та не в повному обсязі проводилося планове технічне обслуговування, допускалася експлуатація ліфтів з невиконаними зауваженнями, викладеними в дефектній відомості експертних висновків, тощо. На території обласного центру не здійснювалися заходи, передбачені Регіональною програмою модернізації, ремонту та заміни ліфтів. Згідно з цією програмою в житлових будинках необхідно було замінити п’ять ліфтів, однак не замінено жодного. Із 30 запланованих модернізовано лише два ліфти. Коштів, що виділялися міською владою на реалізацію заходів, передбачених Регіональною програмою, вистачало лише на проведення експертного обстеження цих об’єктів з метою продовження терміну експлуатації. Однак це не вирішувало існуючої проблеми, а ще більше її ускладнювало, адже кількість ліфтів,

що відпрацювали граничний термін експлуатації (25 років), з кожним роком збільшується і сьогодні перевищує 300 одиниць. У зв’язку з невідповідністю вимогам безпеки цих об’єктів теруправління з початку року заборонило експлуатацію 17 ліфтів, за несвоєчасне усунення порушень притягнено до адміністративної відповідальності 15 посадових осіб. Заслухавши детальну інформацію про стан ліфтового господарства в місті та області, з якою виступили заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області П. Матущак і головний державний інспектор Є. Капцевич, рада з питань безпечної життєдіяльності населення намітила ряд організаційних заходів щодо належного утримання та безпечної експлуатації ліфтів. Це, зокрема, проведення інформаційнороз’яснювальної роботи щодо виховання у користувачів дбайливого ставлення до ліфтів та їх правильної експлуатації, призначення відповідальних осіб за їх безпечну експлуатацію, забезпечення безперешкодного доступу до машинних відділень осіб, які здійснюють нагляд за станом ліфтового господарства та його технічне обслуговування. Це також створення постійно діючої комісії, яка має перейматися здійсненням заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію ліфтів і безперебійне функціонування систем диспетчерського зв’язку тощо.

Що ж стосується вирішення головного питання – заміни та модернізації цих об’єктів, то воно в рішенні колегіального органу не знайшло свого відображення. За словами секретаря ради – начальника відділу експертизи праці, умов праці управління праці та соціального захисту населення Е. Бабія, це пояснюється тим, що в міському бюджеті на вирішення цієї проблеми не передбачено достатніх асигнувань, оскільки депутати міської ради, які розпоряджаються коштами, не вважають її достатньо актуальною. Як пояснив посадовець, питання заміни та модернізації ліфтів міський голова неодноразово порушував на сесіях міської ради при затвердженні бюджету на наступний рік, проте виділення коштів у повному обсязі на ці цілі народними обранцями не передбачалося. Тож, мовляв, немає сенсу звертатися до них посеред року, до того ж під час економічної кризи. Все одно із заявленої суми буде виділено лише її мізерну частку. Але проблему все-таки потрібно вирішувати, незважаючи на економічні негаразди, причому чим швидше, тим краще. А якщо так, то хіба в даному випадку рада з питань безпечної життєдіяльності населення не повинна була оприлюднити в прийнятому рішенні свою позицію з приводу незадовільного фінансування заходів, передбачених Регіональною програмою модернізації, ремонту та заміни ліфтів? Зробити хоча б спробу спільно з міським головою переконати депутатів у тому, що надійність ліфтів є надто серйозною проблемою, щоб її недооцінювати. Не можна ж відкладати її вирішення на невизначений час, адже періодичне продовження терміну експлуатації ліфтів, що спостерігається упродовж останніх років, рано чи пізно призведе до плачевних наслідків. Бо, по-перше, конструктори при проектуванні цих об’єктів заклали запас міцності лише на певний проміжок часу, а, по-друге, експертні організації іноді можуть щось прогледіти при обстеженні того чи іншого ліфта, чогось не врахувати, і тоді людських трагедій не уникнути. Щодо економічної кризи, то, на думку автора, не варто спекулювати цим явищем, бо проблема надійності ліфтів виникла в місті ще задовго до неї. І якби депутати міської ради, серед яких немало тих, що носили мандат народного обранця упродовж минулих скликань, як слід дбали про безпеку своїх виборців, то сьогодні питання заміни та модернізації ліфтів не стояло б так гостро. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Проблеми та міркування

РИЗИК АВАРІЙ МОЖНА ЗНИЗИТИ

В Одесі пройшла традиційна 10-та Міжнародна конференція з підйомних споруд «Пріоритети антикризової політики у сфері підйомно-транспортної та будівельно-дорожньої техніки». У ній взяли участь понад 100 спеціалістів підйомно-транспортної галузі з України, Росії, Білорусі, Німеччини, Італії. Важливу роль у підготовці конференції відіграла участь органів влади різних рівнів, а також матеріали, надані вченими, директорами підприємстввиробників і споживачів підйомно-транспортної та будівельно-дорожньої техніки. Тетяна Герасимова, головний

редактор журналу «Подъемные сооружения. Специальная техника» (Одеса)

Фото автора

ідготовка конференції йшла у тісній взаємодії з органами Держгірпромнагляду України. Така взаємодія набуває сьогодні особливої значущості, оскільки питання запобігання аваріям і травматизму в умовах нестабільної обстановки, коли працівники переходять з одного підрозділу в інший, з одного підприємства на інше, часткової зайнятості та самозайнятості відіграють важливу роль у ліквідації соціальних наслідків кризи. У роботі конференції взяла участь делегація спеціалістів технічного нагляду з різних регіонів України під керівництвом заступника Голови Держгірпромнагляду С. Дунаса. – Якщо перейти до питань безпосередньої діяльності органів технічного нагляду, то варто зазначити важливість посилення наглядових функцій, оскільки ризик виникнення аварій залишається високим,– сказав у своєму виступі С. Дунас.– Кризова ситуація в економіці лише погіршує становище. Скорочення експлуатаційних витрат, персоналу, виробничого контролю найнегативнішим чином може позначитися на роботі підприємств. У зв’язку з цим необхідно стежити за інвестиціями у виробничі фонди і уважно ставитися до випадків, де усунення порушень потребує фінансових витрат. Комітет націлює керівний склад теруправлінь на припинення практики ходіння інспекторів по дрібних об’єктах і пропонує сконцентрувати увагу на важливих, особливо небезпечних техногенних об’єктах, посилювати втручання саме в ті процеси, які завтра можуть стати небезпечними. Детальний аналіз стану безпеки у сфері підйомних споруд зробив начальник відділу нагляду у будівництві, за підйомними спорудами та котлонагляду Держгірпромнагляду П. Пошкурлат. Тільки в 2008 р. кількість кранів, що відпрацювали нормативний термін служби, збільшилася на 4%. Зростання виробництва, що спостерігалося останніми роками, здійснювалося в основному на ста-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Президія конференції рому обладнанні, що відпрацювало всі можливі, а часто неможливі терміни служби, на ньому нерідко трудиться персонал, який не має достатніх навичок і досвіду роботи. Руйнування відпрацьованої десятиліттями системи утримання вантажопідйомної техніки та відтік кваліфікованих спеціалістів призвели до того, що в 2008 р. під час експлуатації підйомних споруд було смертельно травмовано 26 працівників, з них дев'ять – з причини утримання вантажопідіймальних кранів у незадовільному стані, що призвело до розривання канатів кранів, стропів та інших несправностей чи конструктивних недоліків конструкцій. Основною причиною втрати стійкості стрілових кранів на пневмошасі були порушення вимог заводіввиготівників до підготовки майданчиків для встановлення кранів і переміщення їх по будівельному майданчику. Доповідач навів факти аварій, що сталися останнім часом в Україні з баштовими та стріловими самохідними кранами. Складна ситуація, на думку П. Пошкурлата, склалася у ліфтовому господарстві. На початок 2009 р. 34 тис. з 96 тис. ліфів у житлових будинках відпрацювали понад 25 років. Технічний стан більшості ліфтів не може повною мірою гарантувати їх безпечну експлуатацію. Протягом 2008 р. державні інспектори примусово зупиняли понад 3 тис. ліфтів. Близько 4 тис. ліфтів взагалі непридатні для подальшої експлуатації. Особливо

складна ситуація склалася у Луганській, Дніпропетровській, Донецькій і Херсонській областях. Проте в рамках регіональних програм у 2008 р. було замінено всього 410 ліфтів, з них 142 – у Києві. У більшості областей України взагалі не було замінено ні одного ліфта... «До кризи треба бути готовим завжди»,– таким був лейтмотив доповіді генерального директора ВАТ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування» Л. Янова. Ніяких антикризових заходів на заводі не розробляли, а просто останні 10 років методично нарощували виробничі потужності, оновлювали щороку не менш як 15% продукції, що випускається, та збільшували обсяги не менш як 20% на рік продукції, що випускається (і реалізованої). 2008 р. підприємство закінчило з обсягом реалізованої продукції понад 50 млн. доларів США, що у чотири рази перевищило обсяги 1990 р. за тієї ж чисельності персоналу. Віддача одного працюючого досягла 35 тис. доларів на рік за середньої по машинобудуванню в Україні та Росії 14–16 тис. доларів. Увесь прибуток, зароблений колективом заводу за весь цей період (а це понад 100 млн. грн.), було спрямовано на розвиток потужностей підприємства, освоєння нової продукції, енергозбереження, а також поліпшення умов праці. Л. Янов розповів також про роботу антикризового штабу, створеного у жовтні 2008 р. Харківською обласною

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

На пленарному засіданні державною адміністрацією, і про розроблені штабом пропозиції щодо удосконалення умов праці, які було направлено Президентові, у парламент і уряд. Але, на жаль, на більшість з них надійшли просто відписки. Цікавим є досвід роботи у кризових умовах і таких відомих українських підприємств, як ЗАТ «Конекрейнс Україна» (доповідь технічного директора Ю. Денисова) і ВАТ «Дрогобицький автокрановий завод» (доповідь технічного директора підприємства М. Кобильника). Компанія «Конекрейнс Україна» останніми роками вийшла у лідери з виробництва сучасного перевантажувального обладнання для портів і промислових кранів для металургії. Крім того, це один з найбільших платників податків Південної Пальміри. Антикризову програму дрогобицьких кранобудівників можна вважати класичною. Як прикро, що у нас не дослуховуються до простих і здорових порад, що їх пропонують виробничники з величезним досвідом, якими є сьогодні директори та головні спеціалісти найбільших кранових заводів країни. Групу російських учених на конференції очолював генеральний директор НТЦ «Промбезпека» професор В. Котельников. Великий інтерес викликала його доповідь про досвід створення у Росії саморегулюючих організацій у сфері промислової безпеки. Мета й завдання системи саморегулювання – подальший розвиток ринкових відносин шляхом передачі частини функцій у сфері промислової безпеки у саморегулюючі організації (СРО) та введення механізмів страхування; зниження навантаження на бізнес шляхом усунення зайвих адміністративних бар’єрів. СРО покликані вирішувати завдання: розробки нормативно-технічної документації (стандартів, правил тощо), спрямованої на підвищення відповідальності організацій, що здійснюють діяльність у галузі промислової безпеки; 46

навчання (підвищення рівня кваліфікації) персоналу організацій на єдиній системній основі; ведення реєстру членів СРО; заміни функцій із затвердження експертиз ПБ на функцію СРО з ведення реєстру експертних висновків і підготовки доповідей про стан експертних робіт на об’єктах підвищеної небезпеки (ОПН); приведення системи видачі дозволів у відповідність із світовою практикою шляхом передачі до СРО функцій з сертифікації, декларування та ведення реєстру виробників технічних пристроїв, що застосовуються на ОПН; передачі до СРО контрольних функцій із додержання вимог безпеки під час монтажу та експлуатації пасажирських ліфтів, установлених у житлових і адміністративних будинках, а також окремих видів вантажопідіймальних кранів і устаткування, що працює під тиском; передачі до СРО робіт, пов’язаних із введенням в експлуатацію електроустановок та іншого обладнання. Безперечний інтерес становить проект інноваційної концепції міської, туристичної та екскурсійної логістики м. Одеси з використанням канатного метро, яку на конференції презентував професор А. Короткий – генеральний директор ТОВ «Инженерный коммерческий центр «Мысль» (м. Новочеркаськ, Росія). Ця компанія добре відома своїми проектами канатних доріг, реалізованими в різних регіонах Російської Федерації. Зараз новочеркаські спеціалісти запропонували несподіване вирішення проблеми автомобільних пробок для Одеси, в якій через геодезичні проблеми дуже складно прокласти підземне метро. Звичайно, поки це тільки ідея, яка перш за все має бути обговорена громадськістю міста. На реалізацію цього проекту потрібні будуть серйозні інвестиції – порядка 480 млн. євро, які зможуть окупитися впродовж 10 років. Звичайно, у найближчий час про такі вкладання гово-

рити складно. Проте кризи приходять і минають, і хто знає, можливо, в Одесі, як, наприклад, у США чи Іспанії, колись не тільки туристи, але й мешканці міста зможуть пересуватися канатними дорогами, оглядаючи дивовижні пейзажі чорноморського узбережжя. Життєздатність такого проекту підтверджує й те, що канатна дорога як міський транспорт з’явиться до 2012 р. у найближчої нашої сусідки Польщі у Варшаві. Глибокі, цікаві доповіді з питань підготовки та перепідготовки кадрів для виробництва у сучасних умовах надали російський спеціаліст, директор ЗАТ «Уральський експертний центр» Л. Стоцька та президент Підйомно-транспортної академії наук України, професор Одеського політехнічного університету В. Семенюк. Про відродження ВАТ «Одесліфт» в умовах кризи можна було дізнатися з доповіді керівника цієї організації А. Євтушенка. Про основні переваги безпечного використання сучасних редукторів і мотор-редукторів у вітчизняному кранобудуванні розповів комерційний директор ЗАТ «Промислові системи» Д. Шекунов; про підвищення надійності експлуатації електрообладнання завдяки пристроям компанії «Новатек електро» – директор цієї фірми К. Костенко. Комплексну систему безпеки вантажопідіймальних кранів презентував технічний директор білоруського ЗАТ «Критерій» Г. Штрикер, а українську систему представив технічний директор НВП «Елекран» В. Кузвесов. Дві доповіді було присвячено управлінню кранами. Про систему дистанційного радіокерування для промислового застосування учасникам конференції розповів менеджер компанії НВС-radiomatic GmbH (Німеччина) Кехл Зігфрід. Системи управління вантажопідіймальними кранами представив начальник відділу маркетингу відомої білоруської фірми «СІС Інжиніринг» С. Харчовка. Керівник українського представництва німецької компанії DEMAG Cranes&Сomponents Ю. Савченко презентував учасникам конференції унікальні інноваційні рішення для конкретних ситуацій у промисловості та промисловій логістиці. Підйомно-транспортні машини та устаткування застосовуються практично в усіх галузях промисловості, у будівництві та на транспорті. На жаль, підкреслили учасники конференції, під час експлуатації підйомних споруд є достатньо високим рівень аварійності й травматизму. Вони дійшли висновку, що вирішення на науково-практичній конференції організаційних і технічних питань, пов'язаних з експлуатацією підйомнотранспортних, будівельно-дорожніх машин і устаткування, у тому числі з підготовкою та атестацією персоналу, забезпеченням приладовими засобами, дасть можливість підвищити рівень промислової безпеки. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Коротко про важливе В агропромисловому комплексі Дніпропетровської області налічується понад 2,5 тис. підприємств і більше 2 тис. фермерських господарств, у яких зайнято майже 55 тис. осіб. Під негативний вплив факторів виробничого середовища і трудового процесу потрапляє понад 30% працівників. Наявна лабораторно-клінічна база периферійних центральних районних лікарень не дає можливості виконати повний обсяг досліджень, передбачених наказом Міністерства охорони здоров’я № 246. Тим, хто працює з пестицидами, іншими шкідливими речовинами, не завжди проводиться дослідження щодо наявності у сечі ртуті і копропорферину, метгемоглобіну і холінестерази крові. Працівники тваринницьких підприємств не обстежуються на виявлення бруцельозу. Не робляться й інші важливі дослідження.

У Макіївці Донецької області лише половина працівників вугільних підприємств пройшла у 2009 р. флюорографічне обстеження. Згідно з існуючими нормативами, люди, які працюють у шкідливих умовах праці, повинні проходити обстеження у лікарів щороку. Проте керівники вугільних підприємств, посилаючись на кризу та відсутність грошей, не направляють працюючих на профогляди.

Упродовж 2009 р. на підприємствах, в установах та організаціях Хмельниччини зареєстровано 5 професійних захворювань, що на одне більше, ніж у попередньому році. Основними причинами ушкоджень здоров’я працівників є наявність на робочих місцях шкідливих факторів, зокрема, кремнієвого пилу, пилу фіброгенної та алергенної дії, рентгенівського випромінювання, продуктів іонізації повітря, канцерогенних агентів, парів сильних неорганічних кислот. 48

З турботою про людину

Тут вчать

жити заново

В Україні є два спеціалізованих санаторії, в яких проходять лікування і реабілітацію хворі з обмеженими фізичними можливостями – спинальники. Один з них – санаторій імені академіка М. Н. Бурденка, що розташований у м. Саки АР Крим.

Сергій Колесник, наш власкор Фото автора та з архіву санаторію

ізнавшись про візит власкора журналу до санаторію, начальник відділу праці та охорони праці Сакського міськвиконкому М. Гудаков повідомив, що в цьому закладі дійсно є що подивитись. Тут чітко функціонує СУОП, налагоджено систему навчання, технічного контролю за станом машин, механізмів і будівель, кращий у районі кабінет охорони праці. Навіть цифра – близько 400 інструкцій з охорони праці в закладі з кількістю працюючих 650 осіб вже багато про що говорить. Дійсно, приємно було впевнитись у сказаному, поспілкувавшись з головним лікарем санаторію П. Нагорним, головним спеціалістом з охорони праці М. Макаровою та побувавши в підрозділах закладу. Але хотілося б більше зупинитись на організації медичного обслуговування пацієнтів спеціалізованого санаторію, колектив якого є зразком ставлення до своєї справи, до хворих. Грязьовий курорт у Саках відкрився ще у 1828 р. Санаторій імені М. Н. Бурденка розмістився на березі знаменитого лікувального Сакського озера, недалеко від піщаних пляжів Чорноморського узбережжя. Сьогодні це сучасний багатоповерховий лікувально-оздоровчий комплекс, де 90% пацієнтів – інваліди І групи, які пересуваються на інвалідних візках та милицях. Переважна більшість з них перенесли травми та захворювання спинного мозку і хребта, центральної і периферичної нервової системи, кістково-м’язової системи, вібраційну хворобу, інші захворювання і мають рухові розлади кінцівок з повною або частковою втратою їх функцій. 370 ліжок (саме на стільки розрахований санаторій) майже ніко-

Головний лікар санаторію П. Нагорний ли не бувають не зайнятими. Щороку в середньому 3,5 тис. пацієнтів тут вчаться вдруге ходити, керувати автомобілем, а дехто – відчиняти двері, самостійно пересаджуватися з візка на ліжко, тримати в руках ложку, чашку, чистити зуби та ін. За кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань (далі – Фонд) у 2009 р., як і в попередньому році, тут пролікувалося 250 осіб, які постраждали внаслідок нещасних випадків на виробництві. Переважна більшість пацієнтів (майже 1,8 тис. осіб) лікуються за рахунок коштів державного бюджету за путівками, придбаних через підрозділи Міністерства праці та соціальної політики України. Решта пацієнтів лікуються за власні кошти. Але якою б не була вартість путівки, ті, хто побував у санаторії хоча б один раз, обов’язково намагатимуться потрапити сюди ще. Ось один випадок. В. Куштанець приїхав до санаторію з МукачівськоОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ го району, що на Закарпатті. Кілька років тому, закінчуючи вищий навчальний заклад, Віталій розпочав свою трудову діяльність у банківській установі. Під час збройного пограбування банку отримав кульові поранення, від яких став інвалідом І групи і пересувається поки що тільки на інвалідному візку. Банк, в якому працював хлопець, не пошкодував коштів на його лікування в Києві, країнах Європи, але, за словами потерпілого, тільки в санаторії імені М. Н. Бурденка він відчув суттєве покращання свого стану, атмосферу щирості, доброти і ввічливості. Тому Віталій у супроводі свого батька вже третій раз лікується тут, і хоча Фонд надає йому путівку один раз на рік, він готовий платити власні кошти і частіше приїздити в Саки, бо кожного разу повертається додому з добрими новинами про своє здоров’я. Тільки слова подяки персоналу санаторію чув автор цієї статті від пацієнтів. «За всю історію закладу,– говорить головний лікар П. Нагорний,– не було жодної скарги від пацієнтів щодо якості лікування, умов перебування чи ставлення персоналу. Майже 60% медперсоналу та санітарів закладу працюють ще з самого початку його роботи. Лікарі постійно підвищують рівень своїх знань, беручи участь у семінарах, конференціях з відповідних питань, які проводяться в АР Крим, інших містах України, а також у міжнародних заходах. Колективом санаторію зроблено все можливе для того, щоб ображені долею люди були задоволені своїм перебуванням у лікувально-реабілітаційному закладі і головне – від’їжд-

Завідувачка відділення № 1 О. Куртєєва спілкується з потерпілим на виробництві В. Куштанцем жали звідси тільки з позитивними результатами. Почнемо з того, що всіх інвалідів І групи транспортом санаторію безкоштовно доставляють із залізничного вокзалу чи аеропорту Сімферополя. Тих, у кого немає інвалідного візка, забезпечують ним на період перебування в закладі. Всі об’єкти та обладнання санаторію пристосовані для обслуговування такої категорії хворих – встановлено пандуси, підйомники, розсувні автоматичні двері. Є їдальня та клуб, лікувально-діагностичні кабінети, зали лікувальної фізкультури, кабінети механо- і трудотерапії, грязьові кушетки, басейни, туалетні кімнати тощо. Основою лікування є різні види

Головний спеціаліст з охорони праці санаторію М. Макарова та начальник відділу Сакського міськвиконкому М. Гудаков у кабінеті охорони праці 4. Зам. № 1 www.ohoronapraci.kiev.ua

бальнеогрязьових процедур, для відпуску яких у санаторії є дві бальнеогрязелікарні. Лікування медикаментами застосовується тільки в екстрених випадках. Для водолікування застосовується ропа Сакського солоного озера, на основі якої відпускаються ропні, йодобромні, кисневі, хвойні, перлинні та інші ванни. В комплексі лікування використовуються апаратна фізіотерапія, масаж, лікувальна фізкультура, механотерапія, електростимуляція, нетрадиційні методи лікування (голкотерапія, мануальна терапія, психотерапія, фіто-, спелеотерапія тощо), лікування на апараті «Біодекс», лікувальне харчування та кліматолікування. З хворими постійно працює психолог. Заступник головного лікаря з медичної частини І. Данильченко говорить, що практично всі пацієнти санаторію виписуються з покращанням свого фізичного стану. Особливо задоволені інваліди, які ще працюють і практично відчувають прогресивні зміни у стані свого здоров’я. Образливо, коли обстеживши хворого, який прибув до санаторію, припускаєш, що, можливо, він став інвалідом через неякісну або несвоєчасну допомогу в перші години після нещасного випадку. Реабілітацію і санаторне лікування таких хворих також необхідно проводити через 1–2, у крайньому разі 3–4 місяці після медикаментозного або хірургічного лікування, тоді і результати з відновлення функцій, зміцнення організму, збереження функцій життєзабезпечення будуть набагато кращими.

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Більшість же хворих поступають у санаторій через рік після того, як вони втратили деякі рухові функції організму або й пізніше. Досить часто доводиться лікувати пролежні, іноді у дуже запущеному вигляді. Вони також є причиною несвоєчасного надання необхідної допомоги хворому. У санаторії всі ліжка багатофункціональні, на них хворий самостійно або за допомогою медпрацівників може зайняти різне положення. Кожного лежачого хворого обов’язково у будьякий час дня і ночі щогодини перевертають на ліжку, щоб не допустити утворення пролежнів.

Звичайно, багато чого у нинішній час залежить від фінансування з державного бюджету, Фонду. Прикро було спостерігати, коли через ці проблеми на початку року частина палат у санаторії пустувала. Ні Фонд, ні Мінпраці не в змозі були оплатити лікування хворих, які цього терміново потребували. Загалом в Україні щороку отримують необхідне санаторне лікування майже 4 тис. інвалідів-спинальників. За даними Мі ністерства праці та соціальної політики України, це близько 60% від їх загальної кількості (приблизно 7 тис. осіб), а за даними асоціації

інвалі дів-спинальників (близько 10 тис.) цей відсоток буде ще набагато менший. Але, як кажуть, не будемо про сумне. Колектив санаторію готовий прийняти всіх, кому потрібна його допомога, і зробити все можливе, щоб, від’їжджаючи додому, хтось покращив своє самопочуття, хтось навчився робити рухи, які до цього не міг, а можливо, хтось взагалі залишив тут візка або милиці. Бачити щасливі і радісні обличчя людей, задоволених результатами лікування, – найбільша вдячність людям, які дарують іншим надію на майбутнє.

Проблеми та міркування

Настав час переглянути

нормативні матеріали Користувачі відеодисплейних терміналів піддаються дії широкого спектру шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що виникають навколо електронно-променевої трубки, системного блока та клавіатури (електромагнітні поля, статична електрика, м’яке рентгенівське випромінювання, напруга зорового аналізатора, велика напруженість праці тощо). Про це досить детально йшлося в статті «Проблема, яку не варто недооцінювати» («Охорона праці», № 8, 2009 р.).

Елеонора Будянська, канд. мед. наук, завідувачка лабораторії гігієни комп’ютерних та прецизійних технологій, Лариса Зюганова, канд. мед. наук, керівник гігієнічного відділу (Науководослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету), Михайло Прокоф’єв, директор науково-дослідного центру систем технічного захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

ині в країнах Західної Європи та Росії діють нормативно-правові акти з охорони праці, які регламентують роботу користувачів відеодисплейних терміналів персональних комп’ютерів. У Великобританії це Board statement on restrictions on human exposure to static and time varying electromagnetic fields and radiation (Documents of the NRPB. 50

Chilton. Didcot. Oxon, 1993), Review of the scientific evidence for limiting exposure to electromagnetic fields (0–300 GHz) (Documents of the NRPB. Chilton. Didcot. Oxfordshire, 2004), у Швейцарії – Visual display units: Radiation protection guidance (International Labour Office. Geneva, 1994). У Швеції діють нормативно-правові акти, які регламентують експлуатацію рідкокристалічних та відеодисплейних терміналів на катодних трубках. У Росії з 30 червня 2003 р. введений в дію нормативно-правовий акт – Гігієнічні вимоги до персональних електронно-обчислювальних машин і організації роботи (СанПиН 2.2.2/2.4.1340-03) замість раніше діючого – Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів і персональних електронно-обчислювальних машин і організації роботи (СанПиН 2.2.2.542-96). Усі перераховані вище нормативно-правові акти з охорони праці в основному відповідають вимогам сьогодення. При цьому слід зазначити,

що окремі зарубіжні норми, які встановлюють допустимі рівні електромагнітних полів, більш жорсткі, ніж в Україні. Проте в деяких країнах, наприклад, у Швеції, допустимі рівні електромагнітних полів нижчі, ніж у нас. На території України діють Державні санітарні правила і норми при роботі з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2.007-98), Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (НПАОП 0.00-1.31-99), які вже давно застаріли. У них відсутні гігієнічні нормативи напруженості електромагнітних полів на робочих місцях користувачів рідкокристалічних відеодисплейних терміналів. У Державних санітарних правилах і нормах при роботі з візуальними дисплейними терміналами електроннообчислювальних машин нормативи напруженості електромагнітних полів розбіжні з тими нормативами, які наведені в Правилах охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, а також повністю відсутній норматив електромагнітних полів у низькочастотному діапазоні (5 Гц –2 кГц, 2 – 60 кГц). Вказану невідповідність необхідно врегулювати переглядом згаданих нормативно-правових актів, який потрібно здійснити найближчим часом. Крім того, з метою забезпечення точності результатів досліджень треба ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ рівнів напруженостей електромагнітних полів, спектру їх частот, які негативно позначаються на здоров’ї цієї категорії працівників. Для наукового обгрунтування нормативно-правових актів, що приймаються, необхідно провести теоретичні дослідження щодо виявлення механізмів дії електромагнітних полів на самопочуття людини. При цьому потрібно використовувати як існуючі на Заході методи – теоретичну дозиметрію, так і нові підходи, що передбачають дослідження дії цих полів на власну біоелектричну активність організму людини. При розробці проекту нової редакції Державних санітарних правил при роботі з візуальними дисплейними терміналами електроннообчислювальних машин та Правил охоро ни праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин необхідно передбачити комплекс профілактичних, медичних та гігієнічних заходів, спрямованих на збереження здоров’я користувачів відеодисплейних терміналів. З цією метою слід переглянути встановлену норму сумарного часу роботи на персональ-

них електронно-обчислювальних машинах у бік його зменшення, а також передбачити проведення щорічної атестації робочих місць (за умовами праці) та сертифікацію нової техніки з електронно-променевими трубками та рідкокристалічних відеодисплейних терміналів. Необхідно також щорічно проводити медичні огляди користувачів відеодисплейних терміналів, як це передбачено наказом Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 р. № 246, впроваджувати комплекс заходів щодо медичної реабілітації цієї категорії працівників. Для повноцінного здійснення цих заходів доцільно було б створити на базі Науководослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету регіональний центр професійної безпеки та охорони здоров’я користувачів відеодисплейних терміналів. Усе це разом взяте сприяло б зниженню рівня негативного впливу на організм людей шкідливих факторів, а відтак – профілактиці професійних захворювань.

розробити методику проведення вимірювань електромагнітних полів на робочих місцях користувачів відеодисплейних терміналів і визначити вимірювальні засоби. Переглянути вищезазначені нормативно-правові акти слід ще й тому, що у більшості моніторів (вітчизняного та зарубіжного виробництва) виявлено підвищені рівні електромагнітних випромінювань. Державні санітарні правила і норми при роботі з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин та Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин підлягають доповненню в частині уточнення рівнів, напруженостей електромагнітних полів, безпечних для здоров’я людини. Перед цим потрібно виконати дослідження та аналіз рівнів напруженостей електромагнітних полів сучасних персональних комп’ютерів, зокрема з рідкокристалічними моніторами. Необхідно також провести поглиблені дослідження стану здоров’я користувачів персональних комп’ютерів і здійснити статистичну обробку одержаних при цьому даних залежно від

www.ohoronapraci.kiev.ua

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Коротко про важливе «Доброта і милосердя зігрівають серця» – під таким гаслом у грудні 2009 р. у містах і районах Херсонської області відбулись заходи з нагоди Міжнародного дня інвалідів. Організаторами заходів виступили обласне управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, міські та районні ветеранські організації, Товариство Червоного Хреста. Серед заходів – зустрічі з ініціативними групами інвалідів, голубі вогники, вечори відпочинку для інвалідів, дні відкритих дверей, відвідування інвалідів працівниками соціальної сфери тощо.

Через несплату страхових внесків вугледобувними підприємствами до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань виникла затримка страхових відшкодувань шахтарям, потерпілим на виробництві. Так, станом на 17.12.2009 р. лише у Червонограді не виплачено 3 млн. грн., які належало видати у листопаді. А загалом у Львівській області державні шахти заборгували Фонду 51 млн. грн.

Незважаючи на кризу, у 2009 р. у Миколаєві чотиривідсоткову квоту працевлаштування інвалідів на підприємствах і в установах міста виконано на 91%. На захист інвалідів з міського бюджету виділено 18,7 млн. грн., за рахунок яких облаштовано засобами для безперешкодного руху дорожньотротуарні мережі, 9 світлофорів обладнано спеціальними звуковими сигналами, 78 пішохідних переходів – з’їздами на дорогу, на міських вулицях встановлено велику кількість «лежачих поліцейських», придбано 3 мікроавтобуси, обладнаних спеціальними підйомниками, та ін. 52

Вісті з місць

До питання про соціальну захищеність ПРАЦЮЮЧИХ

Олександр Шевчук, начальник Київського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань Фото надано автором

таном на 1 липня 2009 р. кількість страхувальників, що стали на облік у робочих органах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Київській області, становить 49 782 особи, що на 2750 більше порівняно з аналогічним періодом 2008 р. Середньомісячна чисельність працівників підприємств в еквіваленті повної зайнятості становила 481 428 осіб. Із 24 відділень у 13 є посади страхових експертів з охорони праці, на кожного з них, в середньому, припадає приблизно по 3820 підприємств. Стан організації профілактики нещасних випадків перевірено на 530 підприємствах різних форм власності силами страхових експертів, спільно з інспекціями Держгірпромнагляду – на 142. Виявлено 4396 порушень законодавства про охорону праці. Направлено 507 подань роботодавцям та 9 – до регіонального теруправління Держгірпромнагляду. Внесено пропозиції державним інспекціям з охорони праці щодо заборони подальшої експлуатації 18 робочих місць. Складено 21 протокол про адміністративні порушення. Представники відділень взяли участь у 20 семінарах, 68 нарадах, 31 засіданні круглого столу з питань охорони праці. У м. Славутич проведено конкурс на краще забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями та високий рівень культури виробництва. Підготовлено 58 публікацій у друкованих засобах масової інформації, 16 виступів на радіо і телебаченні. Проводилась інша організаційна робота з питань охорони праці. Пропаганда з питань охорони пра-

ці в роботі страхових експертів посідає чільне місце, для цього виконавча дирекція Фонду виділяє необхідні кошти. У 2009 р. страхувальникам надіслано друкованої продукції з питань охорони праці на суму, що перевищує 650 тис. грн. На навчання 300 спеціалістів підприємств, установ та організацій передбачалось 80,2 тис. грн., на пропаганду безпечних і нешкідливих умов праці – 50,5 тис. грн. У 2010 р. на ці цілі заплановано виділити загалом 280 тис. грн. У першому півріччі 2009 р. на підприємствах області сталися 134 нещасних та 25 смертельних випадків. Акти за формою Н-1 (випадки визнано страховими) складено на 88 потерпілих (проти 155 у 2008 р.). За формою НПВ складено 17 актів, з них у зв’язку зі смертю – 9. Ведеться розслідування інших нещасних випадків. Основними причинами, що призвели до травмування працівників, є організаційні – 67%, з яких 44% – це порушення трудової і виробничої дисципліни, технічні причини – 20%, психофізіологічні – 13%. Не зафіксовано жодного випадку перебування потерпілих у стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння. Повертаючись до питання щодо розслідування нещасних випадків на виробництві та складання актів (у тому числі – за формою НПВ) на підприємствах Київської області, слід звернути увагу на недобросовісне ставлення окремих роботодавців до майбутнього найнятих на некваліфіковану роботу без укладання трудової угоди в письмовій формі, а працівники не вимагають оформлення трудового договору відповідно до законодавства України. Як наслідок, такі працівники соціально не захищені, і в разі нещасного випадку на виробництві змушені відстоювати свої права через відповідні органи, які не завжди виносять рішення на користь потерпілого. Як приклад – приватне підприємОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ство з виробництва бетонних виробів, яке розташоване у м. Миронівці Київської області. Тут, за усною домовленістю з підприємцем, було прийнято на роботу неповнолітнього працівника Є. Крука на посаду бетоняра. Проведено вступний та первинний інструктажі з охорони праці. Є. Крук без оформлення трудових відносин у письмовій формі пропрацював 4 місяці. Заробітну плату він не одержував (було домовлено, що в рахунок заробітної плати підприємство виготовить для його родини пам’ятник). 17 червня 2008 р. Є. Крук, перебуваючи на своєму робочому місці, поклав руку на пасову передачу непрацюючого розчинозмішувача. При його включенні іншим робітником потерпілий не встиг забрати руку, і це призвело до травматичної ампутації другого пальця лівої руки. Під час розслідування нещасного випадку було встановлено, що цього дня майстер підприємства в усній формі не допустив Є. Крука до роботи, а тому цей нещасний випадок не був віднесений до такого, що стався на виробництві. Під час перевірки, проведеної за скаргою батьків потерпілого до прокуратури та до суду, було проведено спеціальне розслідування. Комісія прийняла остаточне рішення: даний випадок не є таким, що пов’язаний з виробництвом. Висновок – Є. Крук прийнятий на роботу за домовленістю в усній формі і відсторонений від роботи в усній формі, тож вину роботодавця в травмуванні працівника не доведено. Неповнолітній Є. Крук за-

лишився без другого пальця лівої кисті та без відшкодування шкоди втраченого здоров’я. 13 січня 2009 р. внаслідок вибуху скрапленого газу на підприємстві «Веселі хатки» (м. Вишгород Київської області) стався груповий нещасний випадок, під час якого потерпіли 7 працівників, з них троє загинули. Комісією з розслідування встановлено, що роботодавець С. Мамоян прийняв їх на роботу без оформлення договору, тобто в усній формі. Заробітну плату вони отримували «в конвертах» без сплати податків. Комісії не було надано документів про проведення інструктажів, навчання та перевірку знань з питань охорони праці з працівниками. Підприємство не одержало дозволу на проведення робіт від управління Держгірпромнагляду. Комісія прийняла рішення про те, що цей нещасний випадок треба вважати таким, що пов’язаний з виробництвом, необхідно скласти акти за формами Н-5 та Н-1. 12 червня 2008 р. у ТОВ «Чавіс», розташованому у с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області, з різноробочим П. Погребним під час розпилювання дошки на деревообробному верстаті стався нещасний випадок зі смертельним наслідком. Комісією зі спеціального розслідування встановлено, що потерпілий працював на підприємстві більше місяця. Але роботодавець не уклав з ним трудовий договір, заробітна плата по відомості не проходи-

Засідання круглого столу з питань профілактики травматизму. Перший ліворуч – О. Шевчук, навпроти праворуч – начальник Київської ДІПБОП в АПК Ю. Ніколайчук www.ohoronapraci.kiev.ua

ла. Вихід на роботу не реєструвався. Вступний і первинний інструктажі, попередній – при прийманні на роботу, медогляд не проведено. Робітника без відповідного навчання було допущено до роботи на деревообробному верстаті. Виникає запитання: яким чином робочий орган Фонду буде відшкодовувати шкоду, заподіяну сім’ям загиблих, іншим потерпілим за втрачене здоров’я, якщо немає трудових книжок, даних про заробітну плату, трудової угоди? Скільки часу потрібно для того, щоб зібрати відповідні документи та пройти інші процедури для призначення страхових виплат? Статтею 24 КЗпП України встановлено порядок укладання трудового договору, і випадки, коли укладання договору в письмовій формі є обов’язковим. Укладання договору оформляється наказом чи розпорядженням власника про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Разом з тим ст. 24–1 КЗпП вимагає: у разі укладання трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем проживання. На жаль, на практиці вказані законодавчі норми не виконуються. Тоді як відповідно до ст. 2 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання. Прослідковується неузгодженість деяких статей вказаних вище законодавчих актів. Для вирішення цього проблемного питання необхідно внести поправки до відповідних нормативних актів на рівні компетентних органів, аби фізична особа, яка не уклала трудової угоди з працівником у письмовій формі, у разі його травмування мала відшкодовувати усі фінансові витрати, пов’язані з цією подією.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Охорона праці та профспілки

ПРО СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО Закон «Про охорону праці» визначає принципи, які мають забезпечувати основи державної політики в галузі охорони праці. Зокрема: пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану. Сергій Сименко, головний

технічний інспектор Конфедерації незалежних профспілок України

е перелічуючи усіх прав працівника на охорону праці, встановлених Законом, вкажемо на деякі: право на відмову від дорученої роботи, із збереженням середнього заробітку за період простою з цієї причини, у разі підтвердження небезпечної виробничої ситуації. На практиці ця норма застосовується доволі рідко. Проте під час травмування представники адміністрації часто роблять акцент на тому, що працівник, не використавши своє право на відмову від роботи, не запобіг нещасному випадку; право на розірвання трудового договору з ініціативи працівника з виплатою вихідної допомоги з причини недодержання роботодавцем законодавства про охорону праці та умов колективного договору; право на скорочений робочий день і на перекваліфікацію у разі погіршення стану здоров’я за наявності відповідного медичного висновку. Для забезпечення безпеки праці на виробництві функціонує система управління охороною праці на рівні держави, галузі, підприємства. Визначено форми та суб’єкти державного нагляду, відомчого й громадського контролю. Статистичні дані про виробничий травматизм у країні свідчать, що СУОП не має достатньої ефективності у частині впливу на стан виробничого середовища та поведінку працівників. Зусилля органів держнагляду та органів громадського контролю щодо виявлення порушень і безумовного їх усунення певною мірою впливають на стан охорони праці, але цього недостатньо. Ситуація в галузі охорони праці також знаходить своє відображення у звітності державного органу соціального захисту, охорони життя та здоров’я громадян у процесі праці – Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України. У 2008 р. у 15 997 працівників було виявлено стійку втрату праце54

здатності. При цьому загальна кількість травм і професійних захворювань становила 23 464 (16 671 і 6793 відповідно). У 2007 р. ця цифра дорівнювала 24 929 (18 892 і 5947). Наведені дані дають привід припустити, що за рамками офіційної статистики залишається значна кількість нещасних випадків, які не потрапили у звітність. Це підтверджується наявністю рішень судів, які не без участі профспілки коригують статистику. Зазначу також, що рівень виявлення не відображає справжнього стану справ щодо професійної захворюваності. Мало де ведеться персональний облік, наприклад, пилових навантажень у період трудової діяльності. Проведення атестації робочих місць за умовами праці ускладнюється фінансовим станом підприємств. У зв’язку з цим складання санітарногігієнічних характеристик також є приводом для трудових конфліктів. Багато потерпілих на виробництві та їх утриманці (319 тис. осіб) одержують страхові виплати, передбачені законодавством. Цифра відповідна кількості працюючих у вугільній галузі та дещо вища, ніж кількість зайнятих у гірничорудній промисловості. Настанова Генеральної конференції Міжнародної організації праці у далекому 1923 р. (Рекомендація 20 про загальні принципи організації систем інспекції...) на те, що для дієвості інспекції її зусилля повинні спрямовуватися «на забезпечення вжиття найдоцільніших заходів з техніки безпеки для відвернення нещасних випадків і захворювань з метою зробити працю менш небезпечною, більш здоровою і навіть менш виснажливою шляхом порозуміння, навчання і співробітництва всіх заінтересованих осіб», на мій погляд, може бути основою успішного соціального діалогу. Соціальний діалог у галузі охорони праці в Україні формально існує. На рівні держави профспілки співробітничають з Держгірпромнаглядом, вони представлені в правліннях соціальних фондів страхування, беруть участь у погодженні нормативних актів з охорони праці, у переговорах тощо. На рівні галузей функціо-

нують такі самі форми представництва та погодження. Нечасто як форма соціального діалогу використовуються консультації. На наш погляд, консультації між соціальними партнерами мають передувати розробці проектів нормативних актів. Наймобільнішим та проблемним рівнем з позиції соціального діалогу є рівень підприємства. Саме тут ведеться жвава, часом запальна дискусія, наприклад, з питань внесення до акта про нещасний випадок на виробництві шаблонного формулювання «особиста необережність або неуважність потерпілого». Саме тут доводиться переконувати, що профілактична робота, яка ведеться на підприємстві, не є повноцінною і потребує активізації. Ми повинні переконати усіх учасників соціального діалогу в пріоритетності безпеки під час виконання усіх видів робіт. Ми – зацікавлені особи, а тому приречені разом, співробітничаючи, шукати дієві механізми в сфері культури виробництва, виходячи з принципу додержання усіма сторонами нормативів з охорони праці, і повинні знайти способи управління в галузі охорони праці через навчання та пропаганду охорони праці. Також варто контролювати процес впровадження технологій, які мінімізують участь людського фактора у виробничих процесах, максимально автоматизувати контроль за виробничим середовищем і виробничими ризиками. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Думка спеціаліста

Безпека праці

ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПРАВОСВІДОМОСТІ ПРАЦІВНИКА

Людмила Тимченко, головний

спеціаліст-юрисконсульт теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області Фото Тетяни Мордик

ст. 14 Закону «Про охорону праці» зазначено, що працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. На мій погляд, ця норма передбачена законодавцями не як виправдання для недбалих чи занадто самовпевнених роботодавців, котрі в разі нещасного випадку на виробництві чинять тиск на залежних від них членів комісії з метою перекласти відповідальність на самого потерпілого. Вважаю, що цю норму внесено до Закону і не лише для того, щоб працівник знав про свої обов’язки, а насамперед – про свої права та вміло ними користувався. На жаль, страх втратити роботу частіше за все переважає страх перед можливістю бути травмованим. Саме тому десь глибоко в душі працівника ще живе кріпак, який боїться сказати чи зробити щось всупереч вимогам «пана», навіть якщо ці вимоги і не відповідають чинному законодавству. Сьогодні, коли в країні настала економічна криза, про захист своїх прав наперекір роботодавцю ніхто навіть і не замислюється. Але ж саме людина праці створює економіку держави, тож і законодавство про охорону праці націлене на захист особистої безпеки і здоров’я саме працівників. На мій погляд, кожна інструкція з охорони праці мусить підкреслювати одне з найголовніших прав працівника, визначене ст. 6 Закону,– відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася виробнича www.ohoronapraci.kiev.ua

ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я. Нерідко ми можемо спостерігати, що працівник не знає своїх прав. І тоді напрошується запитання: «Що потрібно зробити, щоб працівник знав свої права?» Відповідь проста: необхідно бути уважним під час інструктажу з охорони праці, не соромитись ставити запитання. Потрібно займатись самоосвітою, читати відповідну літературу, ознайомлюватись зі змінами до нормативних актів. У необхідних випадках звертатись за консультаціями до спеціалістів підприємства, насамперед – до інженера з охорони праці. Та мало знати свої права – їх потрібно використовувати. Згідно зі ст. 6 Закону працівник має право захищати свої права в галузі охорони праці. Він повинен поважати себе як людину, як особистість, тому вважаю, що безпека праці працівника починається з його правосвідомості. З метою захисту своїх прав працівник може звернутись до комісії по трудових спорах, до комітету профспілки підприємства чи до судових органів. У разі незгоди зі змістом акта про нещасний випадок працівник може звернутись до роботодавця зі скаргою або ж направити звернення до теруправління Держгірпромнагляду. Сьогодні теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області виступає на боці працівників у 12 судових справах. Протягом 2008 р. було виграно 8 таких справ. Але до суду ніколи б не дійшло, якби посадові особи на виробництві додержували Закону «Про охорону праці». Скажімо, 4 вересня 2009 р. у Дніпропетровську під час виконання службових обов’язків загинув водій-експедитор ТОВ «Хлібозавод № 10» В. Науменко. Він мав загальний виробни-

чий стаж 21 рік, а за професією – 5. Розслідуванням виявлено, що працював В. Науменко за графіком: 3 дні через 3 по 12 год у нічний час. Він просто не встигав відпочивати, оскільки ще й розвантажував у кіоски та магазини кілька сотень кілограмів хлібобулочних виробів. Як наслідок – під час руху не зреагував на зупинку транспортного засобу, що рухався попереду. В. Науменко мав усі підстави вимагати від керівництва зміни робочого графіка відповідно до вимог Кодексу законів про працю, щоб той був складений з урахуванням надання достатнього часу для нормального відпочинку. Тоді б не сталося нещасного випадку, внаслідок якого малолітня дитина залишилася без батька, сім’я – без годувальника, а держава – без громадянина працездатного віку. Статтею 43 Конституції України визначено: «Кожен громадянин має право на належні, безпечні і здорові умови праці...» Тож обов’язок кожного роботодавця – забезпечити це право своїм працівникам, а обов’язок кожного працівника – не чекати, коли йому таке право нададуть, а користуватись ним, відстоювати та захищати.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Вісті з регіонів

Про профілактику ТЕЖ НЕ ЗАБУВАЄМО

Щорічно на підприємствах, в установах та організаціях Буковини в середньому травмується 100–110 працівників. Що ж робиться в регіоні для відновлення працездатності, медико-соціальної реабілітації потерпілих та запобігання нещасним випадкам на виробництві?

Михайло Розман, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Чернівецькій області

Фото з архіву Фонду

адання першої медичної допомоги потерпілим на виробництві, їх подальше лікування проводиться лікувально-профілактичними закладами: лікарнею швидкої медичної допомоги, обласною клінічною, центральними районними та дільничними лікарнями, сільськими фельдшерсько-акушерськими пунктами, медсанчастинами та медпунктами підприємств, установ та організацій. Відповідно до ст. 21 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» між робочими органами Фонду та лікувально-профілактичними закладами обласного та місцевого рівнів, провідними аптеками укладено договори про створення умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної медичної допомоги потерпілим, їх госпіталізації, організації і проведення цілеспрямованого та ефективного лікування з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я потерпілого, його повної медичної реабілітації. Підготовка кваліфікованих медичних працівників для згаданих закладів і наукова підтримка їхньої діяльності здійснюється Буковинським державним медичним університетом і медичним коледжем, що функціонує при ньому. Фінансування заходів, пов’язаних з проведенням медико-соціальної реабілітації потерпілих на виробництві, як це й передбачено вищезазначеним Законом, здійснює Фонд. З початку його створення на це витрачено 2,14 млн. грн., з них 332,5 тис. – на санаторне лікування, 158,6 тис. – на придбання медикаментів, 111,4 тис. – на спеціальний медичний догляд. Одним із видів медико-соціальних послуг є забезперу чення інвалідів внаслідок трудового каліцтва спеціальним

Страховий експерт Г. Лук’ян (ліворуч) перевіряє стан охорони праці у ТОВ «Машзавод» 56

автотранспортом. Упродовж 2007–2009 рр. за рахунок коштів Фонду його придбано для 50 осіб. На сьогодні автотранспортом забезпечено практично всіх інвалідів, які за висновком медико-соціальної експертної комісії мали на це право. Оскільки одним із завдань Фонду є запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, то ми не забуваємо і про здійснення заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних факторів на робочих місцях застрахованих працівників. Цю відповідальну місію в основному виконують 8 страхових експертів з охорони праці, які закріплені за 14 адміністративними районами та 3 районами обласного центру. Упродовж першого півріччя 2009 р. з метою реалізації профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виробничому травматизму, ними здійснено 286 перевірок стану охорони праці на підприємствах, в установах та організаціях регіону, надано допомогу в розробленні нормативних актів 103 роботодавцям, проведено 16 семінарів та 44 наради, надано 553 консультації, організовано 10 виступів по радіо, опубліковано 27 статей у засобах масової інформації, серед страхувальників розповсюджено понад 17,7 тис. примірників нормативно-правових актів, плакатів та іншої друкованої продукції з питань промислової безпеки. Як свідчать факти, на підприємствах, які перевірили наші експерти, усунено більшість причин, що породжують виробничий травматизм, змінилося на краще ставлення

Страховий експерт В. Козак (ліворуч) консультує працівників ТОВ «Арго» роботодавців до вирішення питань щодо створення здорових і безпечних умов праці, активізувалася робота служб охорони праці тощо. Взяти, до прикладу, ТОВ «Цукровий завод «Хрещатик», де кількість працюючих, залежно від пори року, коливається від 100 до 250 осіб. У 2007 р. тут було зареєстровано три нещасних випадки на виробництві. Після того, як страховий експерт Заставнівського відділення виконавчої дирекції Фонду Г. Лук’ян звернув увагу роботодавця на порушення вимог нормативно-правових актів, що мали місце на підприємстві, допоміг опрацювати систему управління охороною праці, було проведено навчання та перевірку знань з питань охорони праці, в яких взяли участь досвідчені фахівці теруправління Держгірпромнагляду по Чернівецькій області, рівень безпеки праці на даному підприємстві підвищився. Це засвідчили результати перевірки, яку тут було проведено, а також той факт, що упродовж 2008 р. та 9 міс. 2009 р. не зареєстровано жодного нещасного випадку. Завдяки проведенню цілеспрямованої профілактичної роботи вдалося добитися зниження рівня виробничого травматизму в ТОВ «Машзавод» та «Арго». Якщо в 2007 р. у ТОВ «Машзавод» було зареєстровано 3 нещасних випадки, в 2008 р. – 1, то упродовж 9 міс. 2009 р. тут не було травмовано жодного працівника. У ТОВ «Арго» кількість нещасних випадків зменшилася з 7 в 2008 р. до 1 за 9 міс. 2009 р. Є всі підстави сподіватися, що під час проведення аналогічної роботи на інших підприємствах області, поглиблення співпраці з наглядовими та контролюючими органами і профспілками кількість травмованих працівників там також істотно зменшиться. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Коротко про важливе Кабінет Міністрів України розпорядженням від 23 грудня 2009 р. № 1568-р дав вказівку поширити умови оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я, визначені розпорядженням Кабінету Міністрів від 11 листопада 2009 р. № 1329 «Деякі питання оплати праці медичних працівників, які залучаються до робіт, пов'язаних із запобіганням поширенню інфекційних захворювань серед населення» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 88, ст. 2977; № 96, ст. 3318), на медичних працівників дошкільних, загальноосвітніх І–ІІІ ступеня, професійно-технічних та вищих І–IV рівня акредитації навчальних закладів.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 грудня 2009 р. № 1374 затвердив пропозицію Міністерства транспорту та зв'язку щодо покладення на підрозділ державного нагляду за охороною праці Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту повноважень щодо здійснення державного нагляду за безпечним веденням робіт особами, які проходять військову службу в Адміністрації, об'єднаних загонах, окремих загонах, підрозділах охорони, органах забезпечення, навчальному центрі, закладах, на підприємствах та в установах, що входять до складу служби. Зокрема, це стосується нагляду за безпечною експлуатацією і технічним станом вантажопідіймальних кранів, підйомників, парових і водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари і гарячої води, техніки та інших матеріально-технічних засобів військового та спеціального призначення, що належать службі. 58

Офіційно

ПОРЯДОК

визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи стану безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 р. № 1251 1. Цей Порядок установлює механізм визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи стану безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання щодо його спроможності забезпечувати додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, результати якої є підставою для видачі дозволу (далі – граничний розмір тарифу на проведення експертизи). 2. Граничний розмір тарифу на проведення експертизи визначається відповідно до законодавства, виходячи з особливостей економічної діяльності суб’єкта господарювання без урахування податку на додану вартість. 3. Граничний розмір тарифу на проведення експертизи визначається на підставі таких вихідних даних: кількість заявлених працівників суб’єкта господарювання, що виконують роботи підвищеної небезпеки; кількість заявлених видів робіт підвищеної небезпеки відповідно до переліку видів робіт підвищеної небезпеки; кількість заявлених одиниць устаткування відповідно до переліку машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки. 4. Граничний розмір тарифу на проведення експертизи визначається за формулою: Тгр. = Ксумx 0,5 МЗП, де Тгр – граничний розмір тарифу на проведення експертизи, гривень; Ксум – сумарний коефіцієнт для визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи; МЗП – розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством на момент визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи, гривень. 5. Сумарний коефіцієнт для визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи розраховується за формулою: Ксум = К + (0,1 x N), де К – коефіцієнт, який розраховується, виходячи з кількості заявлених працівників суб’єкта господарювання, що виконують роботи підвищеної небезпеки, та видів робіт підвищеної небезпеки, зазначений у наведеній таблиці: Кількість заявлених працівників суб’єкта господарювання, що виконують роботи підвищеної небезпеки, осіб До 5 Від 6 до 10 Від 11 до 20 Від 21 до 50

Кількість видів робіт підвищеної небезпеки 1

2–5

6–10

4 4,4 5,3 7,9

9,6 10 10,9 13,3

16,6 17 17,7 20,3

11–20 21 і більше 30,4 30,9 31,6 34,1

38,8 39,3 40 42,5

0,1 – додатковий коефіцієнт на кожну одиницю устаткування, що обстежується; N – кількість одиниць устаткування, що обстежується. У разі відсутності працівників суб’єкта господарювання, що виконують роботи підвищеної небезпеки, коефіцієнт К дорівнює 2,65. У разі коли кількість заявлених працівників суб’єкта господарювання, що виконують роботи підвищеної небезпеки, перевищує 50 осіб, граничний розмір тарифу на проведення експертизи збільшується на величину, що становить 0,05 мінімальної заробітної плати на кожного додатково заявленого працівника. 6. Граничний розмір тарифу на повторне проведення експертизи визначається з розрахунку 0,5 граничного розміру тарифу на проведення експертизи. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 9, 2009 р.) було надруковано статтю В. Кобця «Забезпечити безпечну експлуатацію житлового фонду», у якій йшлося, зокрема, про численні недоліки в організації проектування, будівництва, ремонту і технічного обслуговування житлових будинків і об'єктів соціально-культурної сфери, у т. ч. й у м. Харкові. Як повідомив директор департаменту житлового господарства виконкому Харківської міської ради О. Лемента, станом на 20.11.2009 р. на балансі підприємства КП «Жилкомсервіс» є 6646 газифікованих житлових будинків, з яких 4665 обладнано газовими приладами (газові колонки, котли) з відведенням продуктів згоряння в димоходи. У 2009 р. до планів поточного і капітального ремонтів було включено 689 оголовків димових та вентиляційних каналів на суму 998,55 тис. грн. Станом на 23.11.2009 р. виконано ремонт 1263 оголовків на суму

1954,572 тис. грн. Крім робіт з ремонту оголовків, за 11 місяців 2009 р. КП «Жилкомсервіс» виконано фарбування газопроводів у шести будинках (283 м2). Представники дільниць підприємства здійснюють постійний контроль за недопущенням зберігання у приміщеннях житлових будинків балонів зі скрапленим газом. Для посилення тяги у димових та вентиляційних каналах виконано часткове обрізання 190 дерев, що ростуть у межах зони вітрового підпору. Непокоїть встановлення мешканцями примусової вентиляції у житло-

У журналі (№ 10, 2009 р.) було надруковано статтю С. Колесника «Захищаючи рослини – захисти людину», в якій, на прикладі Миколаївської області, йшлося про те, як зберігаються і застосовуються агроотрутохімікати та як при цьому здійснюється контроль за безпекою праці. Як повідомив заступник Міністра аграрної політики України О. Шевченко (цитуємо документ): «...Правовідносини, пов’язані із захистом рослин, а також виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров’я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, права і обов’язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері регулюються Законами України «Про захист рослин» та «Про пестициди і агрохімікати».

Виконання підприємствами, організаціями, установами, органами виконавчої влади і посадовими особами положень зазначених законів перебуває на постійному контролі Мінагрополітики України. З цією метою створено Головну державну інспекцію захисту рослин «Головдержзахист». З приводу отримання інформації, про яку йдеться у статті С. Колесника «Захищаючи рослини – захисти людину», стосовно усієї країни, пропонуємо звернутися до інспекції «Головдержзахист». Адреса інспекції: 01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1».

вих будинках, обладнаних приладами та апаратами (газові колонки, котли) з відведенням продуктів згоряння у димоходи, і приєднання газового обладнання до димоходів з’єднувальними трубами з гофру, що призводить до випадків отруєння чадним газом. З метою запобігання таким випадкам КП «Жилкомсервіс» спільно з ВАТ «Харківміськгаз» провело місячник безпечного користування газом у побуті, в ході якого серед населення проведено роз’яснювальну роботу з розповсюдженням наочної агітації. Сьогодні усі зауваження та недоліки, виявлені перевірками, що проводила Харківська державна інспекція промислової безпеки та охорони праці у нафтогазовому комплексі та хімічної промисловості, усунено, будинків, відключених від газопостачання, немає. Отримавши цю, більш ніж дивну, відповідь, редакція вимушена нагадати, що звернулася за інформацією саме до Мінагрополітики (лист від 30.10.2009 р. № 424) якраз тому, що головна інспекція захисту рослин «Головдержзахист» є структурним підрозділом міністерства, і доручення на підготовку і надання до редакції відповідної інформації цьому підрозділу може дати лише керівництво міністерства. Звісно, після отримання пропозиції заступника Міністра О. Шевченка звернутися безпосередньо до «Головдержзахисту» редакція так і зробила, тому очікує на відповідь. Сподіваємось, що не отримаємо (подібно до попередньої) відповідь із пропозицією звернутися безпосередньо до головного чи провідного спеціаліста, який займається вищезазначеним питанням.

Підготував старший науковий редактор журналу «Охорона праці» Геннадій Суслов 26 грудня 2009 р. на 77-му році життя після тяжкої хвороби пішов з життя славний син українського народу, знаний гірничий інженер, доктор технічних наук, професор, Герой України, директор інституту «УкрНДІпроект», голова громадської ради при Міністерстві вугільної промислової України Микола Сафонович Сургай. Він був досвідченим організатором вугільного виробництва, господарським і науковим керівником, усе життя його було наповнене працею, беззавітним служінням галузі і людям, які видобувають вугілля. Микола Сафонович був яскравою особистістю, людиною високих душевних і моральних якостей. Батьківщина високо оцінила його заслуги. Він нагороджений багатьма державними та відомчими нагородами. Ще зовсім недавно ми вітали Миколу Сафоновича з присвоєнням звання Героя України. Тоді йому виповнилося 70 років. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким, усім, хто знав М. Сургая.

Колектив редакції журналу www.ohoronapraci.kiev.ua

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ За листами читачів

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! В училищі облаштовано тир у підвальному приміщенні, де учні проводять стрільби з пневматичної зброї та заняття з предмета «Захист Вітчизни». Чи відповідає це вимогам законодавства? При підготовці учнів за професією «Електрогазозварник» використовуються балони з киснем, пропаном, аргоном та вуглекислотою. Зберігаються ці балони біля майстерень у спеціально відведених місцях. Але під час виробничого навчання їх встановлюють у майстернях. Чи правильно це? (О. Кошелєв, інженер з охорони праці вищого професійного училища № 7, м. Кременчук, Полтавська область) Пункт 4.2.4 Правил безпеки під час проведення занять з допризовної підготовки в загальноосвітніх навчальних закладах і вищих навча-

льних закладах першого та другого рівнів акредитації, затверджених наказом Міністерства праці і соціальної політики України 21.08.2000 р.

Наше підприємство реалізує проект будівництва газотурбінної електростанції комбінованого циклу (далі – ГТС КЦ) у м. Алчевську у складі двох енергоблоків загальною потужністю 303 МВт (2 x 151,5 МВт). ЗАТ «Екоенергія» є самостійним підприємством, розташованим на власній території. Як паливо для роботи енергоблоків ГТС КЦ використовуватиметься суміш доменного, конвертерного та коксового газів. Якими нормативними документами необхідно керуватися працівникам ЗАТ «Екоенергія» під час експлуатації обладнання газового господарства електростанції, що використовує як паливо гази металургійного та коксохімічного виробництв? (М. Коваленко, начальник служби промислової безпеки ЗАТ «Екоенергія», м. Алчевськ, Луганська область) Відповідно до вимог п. 1.1 Правил безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії, затверджених постановою Держгіртехнагляду СРСР від 18.03.86 р. № 5 та наказом Мінчормету СРСР від 08.05.86 р. № 611 (далі – НПАОП 27.1-1.09-86), Правила поширюються на проектування, будівництво

(монтаж), експлуатацію та реконструкцію об’єктів газового господарства агломераційного, коксохімічного, доменного, сталеплавильного, прокатного, трубопрокатного, вогнетривкого, метизного і гірничорудного виробництв, ремонтних та інших цехів, а також об’єктів енергетичного господарства, пов’язаних з підготов-

Чи може у медичному закладі на підставі п. 7.1.5 Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ДНАОП 0.00-1.07-94), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.94 р. № 104, старша медична сестра бути відповідальною за справний стан і безпечну дію посудин, що працюють під тиском, оскільки цій посадовій особі підпорядкований персонал, робота якого пов’язана з обслуговуванням вищевказаних посудин? (А. Крук, інженер з охорони праці, Донецька область) Відповідно до вимог п. 7.1.1 Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (далі – Правила), власник зобов’язаний забезпечити утримання посудин у справному стані і безпечні умови їх роботи. З цією метою суб’єкт господарювання призначає наказом із числа інженерно-технічних працівників, які пройшли в установленому порядку перевірку знань цих Правил, відповідальних за справний стан і безпечну дію посудин, а також відпо60

відальних з нагляду за технічним станом та експлуатацією посудин. У Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, вип. 78 «Охорона здоров’я», затвердженому наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117, за погодженням з Мінпраці, п. 35 «Сестра медична старша. Кваліфікаційні вимоги» передбачено, що вона повинна мати: неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямом підготовки «Медицина», спеці-

№ 213, передбачає розміщення навчальних тирів у підземних поверхах відповідно до ДБН 2.2.3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів». Розміщення балонів регламентується Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.94 р. № 104 (зі змінами та доповненнями) – НПАОП 0.00-1.07-94.

О. Долматов, заступник Голови Держгірпромнагляду

кою, транспортуванням і споживанням доменного, коксового, збагаченого коксового, конвертерного, феросплавного газів, а також їх сумішей з надлишковим тиском не більш як 1,2 МПа і зрідженого пропан-бутану з тиском не більш як 1,6 МПа та інших газів, що використовуються як паливо на підприємствах чорної металургії. Отже, якщо під час експлуатації газового господарства енергетичних блоків використовується як паливо суміш доменного, конвертерного та коксового газів, то необхідно дотримуватись вимог НПАОП 27.1-1.09-86.

О. Ігнатов, головний спеціаліст управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

альність «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа», спеціалізація за фахом «Організація охорони здоров’я». Стаж роботи за фахом – не менше 3 років. Таким чином, за кваліфікаційними вимогами професія «Сестра медична старша» не належить до категорії інженерно-технічних працівників і на таку посадову особу не можна покладати обов’язки відповідального за справний стан і безпечну дію посудин, а також відповідального з нагляду за технічним станом та експлуатацію посудин.

Д. Кузічев, головний спеціаліст управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Ми щороку направляємо кошти на капітальний ремонт без перепрофілювання приміщень дитячого будинку-інтернату, який передбачає заміну, оновлення конструкцій (вікон, дверей, підлоги тощо) будинку у зв’язку з фізичним зношенням без зміни будівельних габаритів об’єкта. Витрати на капремонт дають можливість створити належні умови для хворих дітей та обслуговуючого персоналу. Кошторисна документація на капремонт розробляється підрядником відповідно до затвердженого дефектного акта. Зведений кошторисний розрахунок на ремонтні роботи затверджений в установленому порядку. Чи потрібно проводити експертизу кошторисної документації та отримувати дозвіл на виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту в діючій установі і якими нормативними документами слід при цьому керуватися? (В. Руденко, інженер з охорони праці Дружківського дитячого будинку-інтернату, Донецька область) Під час виконання робіт з капітального ремонту будівель та споруд необхідно отримати в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт, надавши необхідну документацію відповідно до ст. 29 Закону «Про планування і забудову територій». Постановою Кабінету Міністрів від 30.09.2009 р. № 1104 «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт» затверджено перелік робіт, на які не вимагається дозвіл на виконання будівельних робіт (далі – Перелік).

Відповідно до зазначеного Переліку, у разі виконання робіт з капітального ремонту щодо відновлення чи поліпшення окремих конструкцій будівель і споруд, зокрема таких, що перебувають в аварійному стані, без зміни їх функціонального призначення і архітектурного вигляду (п. 6 Переліку), переустановлення обладнання в межах приміщення (п. 11 Переліку), капітального ремонту та реконструкції інженерних мереж (газопоста чання, водопостачання, водо від ведення, теплопостачання, електромереж) в межах існуючої ме-

Згідно з п. 2.4 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246, для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець має укласти чи своєчасно пролонгувати договір з лікувальнопрофілактичними закладами та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. Чи можна пройти періодичний медогляд за місцем проживання, а не у лікувально-профілактичному закладі, з яким підприємство уклало відповідний договір, і чи потрібно проходити періодичний медичний огляд, якщо працівник не так давно (2–3 місяці тому) пройшов комісію на одержання прав водія власного автомобіля і має відповідні документи: медичну довідку, довідки про проходження наркологічного та психіатричного оглядів? (Н. Тюпа, заступник голови правління АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя) Відповідно до п. 2.1 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі – Порядок), затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 23.07.2007 р. за № 846/14113, попередній (періодичні) медичний огляд працівників проводиться лікувально-профілактичними закладами (далі – ЛПЗ), що визначаються відповідними наказами Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, головних управлінь та управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також міністерств та інших www.ohoronapraci.kiev.ua

центральних органів виконавчої влади (Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства транспорту та зв’язку, Адміністрації Державної прикордонної служби, Служби безпеки України, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного комітету ядерного регулювання України тощо) за погодженням з МОЗ України, а також спеціалізованими ЛПЗ, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань, перелік яких затверджено наказом МОЗ Ук-

режі (п. 18 Переліку), дозвіл на виконання будівельних робіт отримувати не потрібно. Таким чином, у разі виникнення питань стосовно необхідності отримання дозволу на виконання будівельних робіт потрібно керуватися Переліком робіт, на які не вимагається дозвіл на виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 30.09.2009 р. № 1104 «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт». Для з’ясування питання про необхідність отримання висновку комплексної державної експертизи кошторисної документації на проведення капітального ремонту потрібно керуватись наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 08.04.2009 р. № 145 «Про затвердження Переліку об’єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим».

А. Странніков, заступник начальника Державної архітектурнобудівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

раїни від 25.03.2003 р. № 133, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 10.04.2003 р. за № 283/7604, вищими медичними навчальними закладами III–IV рівнів акредитації, які мають кафедри та читають курс професійних захворювань. Згідно з п. 2.4 Порядку роботодавець для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників повинен укласти або вчасно поновити договір з ЛПЗ та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. Відповідно до п. 2.5 Порядку роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань. Враховуючи вищенаведене, працівники проходять медичний огляд у ЛПЗ, визначених у п. 2.1 Порядку і з яким роботодавець уклав або вчасно поновив договір.

М. Жданова, директор Департаменту розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я 61

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Хто проводить на підприємствах атестацію робочих місць працівників за умовами праці і який порядок проведення такої атестації? Якими нормативними актами регулюється проведення атестації робочих місць? (Л. Авраменко, директор філії ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», Миколаївська область) Згідно зі ст. 7 Закону «Про охорону праці» право на пільги і компенсації, а саме: пенсію за віком на пільгових умовах, щорічну додаткову відпустку, скорочену тривалість робочого тижня, доплати, безоплатне отримання молока або рівноцінних харчових продуктів, мають працівники, зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Визначити віднесення роботи до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливо лише за результатами атестації робочих місць за умовами праці, Порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442. Атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Дата і термін проведення чергової атестації визначається з урахуванням того, що вона має бути завершена до закінчення періоду дії попередньої атестації. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. На підприємстві, в організації робота з проведення атестації має здійснюватись таким чином. Роботодавець наказом по підприємству, організації визначає основу і завдання атестації; затверджує склад атестаційної комісії (голову, секретаря, членів комісії) і визначає її повноваження; за необхідності визначає склад атестаційних комісій структурних підрозділів; установлює терміни проведення атестації, а також графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства; визначає взаємодію з зацікавленими державними органами і громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою); визначає проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці і участі в розробленні заходів з усунення шкідливих виробничих факторів. До складу атестаційної комісії включаються головні спеціалісти,

працівники відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, медичні працівники підприємства, організації, представники профспілкового комітету, іншого представницького органу трудового колективу. Атестаційна комісія: здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням виконавцями відповідної роботи на всіх етапах; формує необхідну правову і нормативно-довідкову базу та організовує її вивчення; визначає і залучає в установленому порядку необхідні організації до виконання спеціальних робіт; організує складання планів розташування обладнання по кожному підрозділу, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер; складає перелік робочих місць, що підлягають атестації; встановлює на підставі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) чи Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП) відповідність найменування професій і посад працівників, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність з ЄТКД і ДКХПП і до трудової книжки вносяться зміни згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р.; порівнює застосовуваний технологічний процес, обладнання, використовувані сировину і матеріали з передбаченими в проектах; визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організовує ці дослідження. Санітарногігієнічні дослідження факторів виробничого середовища мають бути проведені санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованими органами Держспоживстандарту і МОЗ, за списками, що узгод-

жуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій; прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях; організує проведення фотографій робочого дня; складає Карту умов праці на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих місць. Інструкція із заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць затверджена Міністерством праці 30.11.92 р. за № 06-41-48 та Міністерством охорони здоров’я 27.11.92 р.; складає за результатами атестації перелік: робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством; робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно зі ст. 26 Закону «Про підприємства» і п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення. Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку. Атестаційна комісія виконує свої функції до призначення нового складу комісії при наступній атестації.

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці Міністерства праці та соціальної політики

Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Юрій Зубенко 62

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2010