01-2012-ukr by Охрана труда

Олександр Хохотва:

«Єдиний шлях до безпечної праці – зміна ставлення до культури виробництва»

Травматизм у вугільній галузі:

чи є світло в кінці тунелю?

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 1/2012

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

№ 1/2012

Три причини приховування нещасних випадків

с. 32

Індивідуальні тарифи: перспектива впровадження

с. 54

www.ohoronapraci.kiev.ua

Олександр Хохотва:

«Єдиний шлях до безпечної праці – зміна ставлення до культури виробництва»

Травматизм у вугільній галузі:

чи є світло в кінці тунелю?

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 1/2012

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

№ 1/2012

Три причини приховування нещасних випадків

с. 32

Індивідуальні тарифи: перспектива впровадження

с. 54

www.ohoronapraci.kiev.ua

Редакція журналу Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович 558 74 11 Заступники головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна 558 74 11 Теличко Костянтин Едуардович 559-60-63 Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна 558 36 03 Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович (056) 761 00 43

Шановний читачу! Журнал «Охорона праці» радий зустрітися зі своїми постійними та новими читачами у 2012 році. Ви тримаєте в руках перший номер нашого журналу. І нам дуже приємно, що із великої кількості спеціалізованих видань, що працюють у сфері охорони праці та промислової безпеки в Україні, ви зупинили свою увагу саме на журналі «Охорона праці». Сподіваємось виправдати ваш вибір і надалі бути незамінним помічником та порадником у нашій спільній дуже відповідальній справі – поліпшенні безпеки праці наших співвітчизників. У цьому році ми традиційно продовжимо інформувати вас про все нове, що відбувається у працеохоронній сфері, публікувати нові та найбільш затребувані нормативно-правові акти з охорони праці, давати відповіді на запитання, які найбільше хвилюють фахівців. Ми сподіваємось, що ви оціните практичну користь публікацій, які підготували для вас наші автори та кореспонденти. У межах традиційних розділів у журналі з’являться нові теми та журналістські проекти. Один із них – «Охорона праці в галузі» – ми розпочинаємо вже у першому номері. І першою в рамках проекту представимо найбільш травмонебезпечну – вугільну галузь. У 2011 р. вона вразила всіх зростанням рівня травматизму та резонансними аваріями, що забрали життя близько сотні людей. Тож, безперечно, цього року охорона праці шахтарів буде під особливою увагою як наглядового органу, так і всіх інституцій, які причетні до питань охорони праці у «вугіллі»: починаючи з державного, регіональних і до галузевого рівнів. Вугільна галузь – це гострий біль та сльози України! Справді, підземний світ ховає в собі найбільшу кількість ризиків для працюючої людини, спричинених, у тому числі, глибиною залягання вугілля: це обвалення порід, затоплення виробок водою, загазування та запилення робочих зон тощо. Такі умови видобутку чорного золота є характерними для багатьох країн, де розвинена вугільна промисловість. Однак так багато шахтарів у співставленні з кількістю видобутого вугілля гине тільки у Китаї та Україні. Чому, попри зусилля багатьох інституцій, дотичних до охорони праці, рівень травматизму в цій галузі залишається стабільно високим? Відповідь на це запитання шукали наші журналісти та фахівці наглядового органу. Ми будемо повертатись до «вугільної» теми протягом усього року. Зокрема, хочемо дізнатись, які зусилля для поліпшення стану охорони праці шахтарів докладає галузеве міністерство. На жаль, за результатами кількамісячного листування та телефонних перемовин з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України редакції так і не вдалося прояснити це питання у потрібній комплексності. На офіційний запит редакції Міністерством була надана, можна сказати, формальна відповідь. Від важливих суспільно-значимих питань посадовці ухилились, інші висвітлили частково, проігнорувавши суспільний інтерес до проблем безпеки праці в галузі. Охорона праці в Україні – це та сфера діяльності, на яку часто не дуже звертають увагу роботодавці. Економічні успіхи не завжди досягаються з урахуванням інтересів працюючої людини. І завдання журналістського пера – змістити ці акценти, адже здоров’я та життя громадян є пріоритетами державної політики. Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович (057) 397 16 77 по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович (051) 632 23 29 по Волинській, Закарпатській, Івано'Франківській, Львівській та Рівненській обл. Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498 66 72 по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович (0382) 55 83 33 по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович 559-97-32 по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна (048) 748 97 31 по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович (062) 304 34 53 Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла 296-05-66 Бухгалтерія 559 48 31 Реклама 296 05 65, 296 82 56 Відділ реалізації та маркетингу 559 19 51, 558 74 27 Поліграфічні послуги 559 62 79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.01.2012. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7986. Зам. № 687. Надруковано в друкарні ТОВ «Інтертехнологія Прінт». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 16 500 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Підписний індекс 74377

Досвід рекомендовано поширити № 1 (211) / 2012

ОХОРОНА ПРАЦІ

Науково виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст Виїзне засідання колегії Держгірпромнагляду

Катерина Пітєніна Олександр Хохотва: «Єдиний шлях до безпечної праці – зміна ставлення до культури виробництва» Інтерв’ю з Головою Держгірпромнагляду Олександром Хохотвою

Олександр Холод Охорона праці у вугільній галузі: чи є світло в кінці тунелю?

Фактори, що визначають високий рівень травматизму на вугільних підприємствах

Юрій Сагань Не «хто винен?», а «що робити?»

Охорона праці на вугільних шахтах очима головного технічного інспектора праці галузевої профспілки

В’ячеслав Король Недоліки відомчого нагляду

Виробничий травматизм як наслідок бездіяльності посадових осіб

Анастасія Шуркаєва Надати інспектору більше повноважень

Про семінар-нараду за участю начальників гірничих округів і інспекцій у вугільній промисловості

Без кольору і запаху

Юрій Сагань Вугільна наука: право на виживання є. А шанс?

Костянтин Теличко Відповідно до законодавства?

Наталія Савельєва Метод переконання

Олександр Войналович Ще одне навчання не буде зайвим

Олег Моісеєнко Наука – для охорони праці? Чи сама по собі?

Досягнення шахти «Надія»: виробничі, економічні та соціальні

Управління охороною праці Вадим Кобець Досвід рекомендовано поширити

Ігор Парфенюк З «Надією» на краще

Вчений про внесок інституту «Респіратор» у вирішення проблеми безпеки шахтарської справи

Матеріали засідання круглого столу стосовно виконання конвенцій МОП

Нотатки журналіста про практику інформаційнороз’яснювальної роботи з охорони праці у Великобританії

Пропозиції вченого щодо покращання підготовки спеціалістів на виробництві

Про підвищення ефективності наукових розробок у галузі охорони праці

Безпека праці Володимир Терещенко Без кольору і запаху

Спільне засідання колегії трьох центральних органів управління про стан та заходи щодо забезпечення безпеки в газовій галузі

Перевірено. Мін немає

Надати інспектору більше повноважень Алла Грицишина Три причини приховування нещасних випадків Юрист про причини приховування нещасних випадків на виробництві

Сергій Колесник Перевірено. Мін немає

Знешкодження боєприпасів у Херсонській області

Вадим Кобець Допоможе Кримінальний кодекс

Недоліки в забезпеченні електробезпеки на підприємствах малого та середнього бізнесу

Людмила Ісаєнко Думки можуть бути різні, але правда завжди одна Ще одна думка щодо відповідальності за нещасний випадок, що стався на виробництві

Микола Федоренко Розслідування нещасних випадків під час проведення спортивних змагань

Державний інспектор про розслідування нещасних випадків, що стаються під час спортивних змагань

Володимир Клименко Загибель у бункері

Обставини та причини нещасного випадку, що стався на Полупанівському родовищі вапняків

Леонід Безуглий, Майя Бондарчук Людина, якій можна довіряти

Кращий працівник Держгірпромнагляду К. Корольов

Хто став цапом-відбувайлом

Про те, яку відповідальність за допущені помилки несуть посадові особи на місцях

Соціальний захист 54

Актуальні роз’яснення щодо соціального страхування від нещасного випадку на виробництві

Олександр Корольков Обережно, ожеледиця!

Правила поведінки під час ожеледиці

Наталія Осипчук Як діяти в екстремальних ситуаціях – навчать у школі 58 Навчання дітей основам БЖД у школах

На допомогу спеціалісту з охорони праці

Слідами наших публікацій

Думки можуть бути різні, але правда завжди одна

Охорона праці через об’єктив фотоапарата

Безпека життєдіяльності

Відповіді начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації В. Ішкова та заступника міністра МОЗ Г. Каліщенка

Леонід Безуглий За мить до біди

Сергій Нестеров Індивідуальні тарифи: перспектива впровадження

Людмила Тимченко Поки виконроб пішов у справах

Нещасний випадок, що стався на станції Брагинівка Придніпровської залізниці

Медицина праці

Катерина Цвігун «Хочеш побачити порушника правил охорони праці – відкрий ці двері!»

Досвід роботи з охорони праці ПАТ «Одесавинпром»

З «Надією» на краще

Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

¾ Читайте у наступному номері: y Рецепти безпечного газопостачання y Охорона праці моряків y Домашній Чорнобиль Загибель у бункері

Управління охороною праці

Рекомендації парламентських слухань відхилено Верховна Рада України 20 грудня 2011 р. за результатами голосування відхилила проект постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан промислової безпеки та охорони праці», якими був намічений ряд заходів щодо вдосконалення стану охорони праці в Україні. Проект постанови підтримали лише 217 депутатів. Зазначені парламентські слухання відбулися 17 листопада 2010 р. на виконання доручення Президента України щодо аналізу існуючої системи забезпечення безпеки праці і виробництва та підготовки пропозицій для її докорінного реформування. Учасники слухань відзначили недосконалість існуючої нормативної бази з охорони праці. Також було підкреслено, що рівень виробничого травматизму в Україні у розрахунку на 100 тис. працюючих вважається одним з найвищих у Європі. За даними Держкомстату України, кожен третій працює в умовах дії шкідливих виробничих факторів, рівень яких у кілька разів перевищує допустимі. К. Теличко

Новий класифікатор видів економічної діяльності З 01.01.2012 р. відповідно до наказу Держкомстату України від 11.10.2010 р. № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів», введена в дію нова Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010. Відповідно з 01.01.2012 р. втрачає чинність класифікатор ДК 009:2005. Відтак користування в подальшому перехідними таблицями з класифікатора ДК 009:1996 на ДК 009:2005 для визначення класу ризику на виробництві стане неможливим, що може призвести до складних наслідків для системи соціального страхування в цілому, оскільки клас ризику визначає і відповідний розмір єдиного соціального внеску. Держкомстатом розроблено сервіс, який дає змогу знайти відповідність коду і назви виду діяльності з класифікатора 2005 р. у класифікаторі 2010 р. Сервіс доступний за адресою в Інтернеті: http://kved. ukrstat.gov.ua/ У зв’язку зі зміною класифікатора Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві передбачає внести доповнення у порядок подання відомостей про фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) за результатами роботи за 2011 р. Цими змінами планується запровадити разове (у 2012 р.) подання відомостей про розподіл чисельності працівників, обсяг реалізованої продукції за рік (порядок визначається постановою правління Фонду від 30.11.2011 р. № 30) із зазначенням видів діяльності як за класифікатором ДК 009:1996, так і за класифікатором ДК 009:2010. За матеріалами ЗМІ 4

Мережа дозвільних центрів розшириться 3 січня 2012 р. набрав чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо розширення мережі дозвільних центрів, ухвалений Верховною Радою України 3 листопада минулого року. Законом встановлюється необхідність створення дозвільних центрів на обласному (регіональному) рівні. Це дасть можливість фізичним та юридичним особам користуватися перевагами в отриманні документів дозвільного характеру за єдиною зручною процедурою та виключить необхідність звертатися окремо до кожного територіального органу, якщо відповідний дозвіл надається на обласному рівні. Видача (переоформлення, видача дублікатів, анулювання) документів дозвільного характеру, оформлених регіональними та місцевими дозвільними органами, здійснюється в дозвільному центрі державним адміністратором за принципом організаційної єдності. Державний адміністратор – це посадова особа міської ради міст обласного та/або республіканського (АР Крим) значення (їхніх виконавчих органів), обласної, Київської та Севастопольської міських, районної, районної у місті Києві державних адміністрацій, уповноваженого органу виконавчої влади АР Крим, яка організовує видачу суб’єктам господарювання документів дозвільного характеру та забезпечує взаємодію місцевих і регіональних дозвільних органів. Останні забезпечують інформування державних адміністраторів про порядок видачі документів, зокрема, про перелік документів, необхідних для одержання дозволів, зразки заяв та необхідних бланків, строки видачі, розмір оплати за здійснення таких дій (у разі її встановлення). За матеріалами ЗМІ

Оформлення та видача дозволів

У теруправлінні Держгірпромнагляду в Одеській області відбулося засідання круглого столу, присвячене проблемам оформлення та видачі дозволів на виконання робіт і експлуатацію машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки. Як оформляти дозвіл на роботи підвищеної небезпеки, про порядок видачі дублікатів, продовження, анулювання дозволів тощо розповіли в. о. начальника відділу державного нагляду та управління охороною праці теруправління Віталій Бабій, головний державний інспектор відділу Світлана Івасюк, головний інженер ДП «Чорноморський експертно-технічний центр» Антон Голованевський. Окремо розглядалось питання про видачу дозволів на вид діяльності, пов’язаний з переробкою небезпечних речовин. Учасники засідання прийняли рішення запропонувати місцевим органам влади спільно обговорити важливі питання дозвільної системи, пропозиції подати на розгляд уряду. К. Цвігун ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці

На допомогу фахівцям Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці розробив два документи на допомогу фахівцям з охорони праці та державним управлінцям, які опікуються питаннями профілактики виробничого травматизму. Це Рекомендації щодо профілактики нещасних випадків на виробництві та Рекомендований перелік профілактичних заходів, що можуть включатися до загальнодержавної, регіональних і галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, у фінансуванні яких бере участь Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Рекомендації спрямовані на вирішення проблем безпеки праці, а саме – на впровадження безпосередньо на робочих місцях необхідних профілактичних заходів, спрямованих на запобігання виробничому травматизму. Вони пропонуються для використання роботодавцями при впровадженні заходів щодо запобігання травматизму, державними наглядовими органами та інспекторами професійних спілок під час планування і проведення контрольної роботи з охорони праці на виробництві, фахівцями у сфері охорони праці, стуНА ДОПОМОГУ дентами, викладачами виУ ЛІСТ СПЕ ЦІА щих навчальних закладів і науковцями відповідних спеціальностей. Рекомендації опубліковано у додатку до журналу «Охорона праці», № 1, 2012 р. Л. Солодчук www.ohoronapraci.kiev.ua

НАУКОВО-ВИРО БНИЧИЙ

ЖУРНА Л

ОХОРОН А ПРАЦІ №

1 /2012

І З ОХОР ОНИ ПРАЦ

НЯ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕН ВЕДЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА Х ВИПАДКІВ, ОБЛІКУ НЕЩАСНИ ВАНЬ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮ ЦТВІ І АВАРІЙ НА ВИРОБНИ

Адреса редакції Попудренка, 10/1 02100, Київ'100, вул. Тел./факс: (044) 558-74-11 praci.kiev.ua E'mail: mail@ohorona ua www.ohoronapraci.kiev. Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел.: 558-74-11

Комп’ютерна верстка Марія КОТ

Реклама Тел.: 296'05'65, 296'82'56 кетингу Відділ реалізації та мар Тел.: 559'19'51, 558-74-27 Поліграфічні послуги Тел.: 559'62'79

Друкується мовою оригіналу ми несе За достовірність рекламодавець відповідальність рекла

ні Надруковано в друкар «Охорона праці». ДП «Редакція журналуПопудренка, 10/1 02100, Київ'100, вул.

27.12.2011 11:48:59

Написали звернення У теруправлінні Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області відбулася чергова нарада громадської ради фахівців служб охорони праці машинобудівних підприємств, участь в якій взяли представники 26 підприємств. Незважаючи на те, що за 11 місяців 2011 р. кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками на підприємствах машинобудівної галузі регіону зменшилась (3 проти 5 за аналогічний період минулого року), загальна кількість нещасних випадків дещо зросла: травми отримали 50 працівників (проти 45), у тому числі сталося 16 випадків із тяжкими наслідками (проти 15). Як показав детальний аналіз обставин та причин нещасних випадків, на деяких підприємствах, на жаль, ще присутній формальний підхід до розслідування випадків загального травматизму. Адже замість того, щоб вказувати технічні причини, що призвели до нещасного випадку, та відповідно розробляти детальні технічні заходи щодо усунення порушень у майбутньому, комісії

з розслідування нещасного випадку підприємств здебільшого посилаються на суто організаційні причини (необхідність провести інструктаж, повторне навчання з питань охорони праці тощо). Голова громадської ради фахівців служб охорони праці машинобудівних підприємств Юрій Голіков запропонував на підставі аналізу обставин та причин виробничого травматизму на підприємствах галузі за останні 5 років, проведеного теруправлінням Держгірпромнагляду, спільно з фахівцями служб охорони праці, членами громадської ради розробити заходи щодо зниження рівня виробничого травматизму. Узагальнені пропозиції та конкретний план дій рада вирішила викласти в офіційному зверненні до керівників підприємств машинобудівної галузі. В. Пашула

Безпека людини в сучасних умовах Під такою назвою на базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» відбулася ІІІ Міжнародна науково-методична конференція фахівців з безпеки життєдіяльності. В її роботі взяли участь 220 викладачів дисциплін «Безпека життєдіяльності» та «Охорона праці» провідних вітчизняних вищих навчальних закладів технічного профілю, а також відомі науковці з Росії, Білорусі, Польщі, Словаччини, США. Одночасно було проведено й студентську наукову конференцію «Харківщина, студентство, екологія». Учасники зібрання розглянули найрізноманітніші питання, пов’язані із забезпеченням здорових умов проживання, створенням безпечних та здорових умов праці на робочих місцях тощо. Значна увага була приділена питанням поліпшення якості викладання дисциплін «Безпека життєдіяльності» та «Охорона праці» у вищих навчальних закладах. Задля цього потрібно удосконалювати типові навчальні програми та підвищувати рівень кваліфікації викладацького складу відповідних кафедр, які відповідатимуть світовим стандартам. Учасники конференції ухвалили низку рішень і звернень, у яких наголошується на важливості питань безпеки життєдіяльності та успішного розв’язання існуючих проблем охорони праці. В. Кобець www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Коротко про важливе

Вітаємо ПРОХОРЧУКУ Миколі Івановичу,

керівнику служби охорони праці Фабрики банкнотного паперу Національного банку України, 29 січня 2012 р. виповнюється 60 років. Микола Іванович народився у м. Малин Житомирської області. Трудову діяльність після закінчення школи розпочав на місцевій паперовій фабриці як учень тесляра. Після закінчення Київського політехнічного інституту працював на фабриці інженером-конструктором. З 1977 р. пов’язав своє життя з охороною праці: працював інженером з нагляду за об’єктами котлонагляду, інженером з охорони праці; з 1987 по 1998 рр. – заступником головного інженера з охорони праці Малинської паперової фабрики. З січня 1998 р. Микола Іванович очолює службу охорони праці Фабрики банкнотного паперу НБУ. Саме він розробив на фабриці СУОП і сприяє її ефективному функціонуванню з перших днів роботи підприємства. Колектив редакції журналу «Охорона праці» вітає ювіляра з днем народження. Зичимо Вам, Миколо Івановичу, міцного здоров’я, щастя й добробуту. А ще – трудового довголіття, подальших успіхів у справі, якій всі ми служимо – охороні праці.

Внесено зміни в регламент Технічний регламент безпеки простих посудин високого тиску адаптували до європейської Директиви 2009/105/ЄС від 16 вересня 2009 р. 7 грудня 2011 р. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1258, якою вніс зміни до Технічного регламенту. Нормативно-правовим актом спрощено процедуру взаємного визнання результатів робіт з оцінки відповідності та митного оформлення експортно-імпортних операцій. Крім того, зменшено втручання державних органів контролю у виробничу діяльність суб’єктів господарювання. Оновлений регламент забезпечить формування внутрішнього ринку України відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом. 6

У Держгірпромнагляді

О Н А В О Д Н Е М О К Е Р Д І В ДОС ПОШИРИТИ Наприкінці минулого року було підписано Угоду про співробітництво між Держгірпромнаглядом і Полтавською облдержадміністрацією, яка передбачає узгоджені дії сторін в царині підвищення ефективності системи управління охороною праці на регіональному рівні.

Вадим Кобець, власкор Фото автора

е вже четверта така угода, укладена між Держгірпромнаглядом та представниками місцевої влади протягом двох останніх років. Підписи під угодою поставили Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва та голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко. Ця подія відбулась під час виїзного засідання колегії Держгірпромнагляду у м. Комсомольську, на якій розглядались також питання стану промислової безпеки та охорони праці в регіоні. Про стан роботи з охорони праці на засіданні колегії доповів голова правління ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» Віктор Лотоус. Суттєве покращання усіх показників роботи комбінату стало можливим завдяки тому, що акціонери направляють значні кошти на його технічне переоснащення. Тільки упродовж трьох останніх років на ці цілі було використано понад 700 млн. доларів. Масштабні фінансові затрати дали можливість оновити парк гірничої техніки: закупити понад 80 одиниць великовантажних (до 180 т вантажопідйомністю) самоскидів виробництва відомих світових фірм, запустити в роботу 5 надпотужних екскаваторів «НІТАСНІ» та «КОМАТSU» з ємкістю ковша 15 м3, модернізувати парк бурового обладнання тощо. Багато років поспіль підприємство вкладає значні кошти в поліпшення здорових умов праці на робочих місцях, забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. На особливу увагу заслуговує накопичений на комбінаті досвід стосовно медичного обслуговування та оздоровлення членів трудового колективу. Як повідомив В. Лотоус, за підсумками 2011 р. на цілі охорони

праці в розрахунку на одного працівника підприємством було витрачено близько 6 тис. грн. Уже ближчим часом цей показник має зрости до 8 тис. грн. Але так було не завжди. За словами начальника Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду Олега Чередніченка (теруправління здійснює державний нагляд за станом охорони праці на Полтавському ГЗК), ще десять років тому значна частина виробничих площ і транспортних артерій Полтавського ГЗК експлуатувалась із численними порушеннями норм проектування та чинних вимог безпеки. Не менше наріУ червні на сесії Полтавської обласної ради було затверджено регіональну програму поліпшення стану промислової безпеки, охорони та гігієни праці, виробничого середовища на 2011–2013 роки. кань викликав технічний стан транспортних засобів підприємства: більшість вагонів-самоскидів відпрацювала нормативний строк експлуатації, а планові ремонти цього обладнання не проводилися. Не виконувались й необхідні роботи з паспортизації, капітальних ремонтів виробничих будівель і споруд. Органи державного нагляду поставили тоді перед керівництвом та власниками усіх підприємств гірничодобувної галузі чіткі й цілком конкретні вимоги. Що стосується керівництва Полтавського ГЗК, то всі поставлені перед ним завдання були навіть перевиконані. Вже в 2007 р. працівники наглядового органу могли стверджувати, що саме це підприємство є одним з найбільш динамічних за розвитком у галузі. На ньому внаОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці

слідок суттєвих інвестиційних вкладень постійно оновлювалися основні групи виробничого обладнання, на належному рівні вирішувалися питання охорони праці. Однак у середині 2008 р. на комбінаті стався сплеск виробничого травматизму – було зареєстровано 20 нещасних випадків, три з них – зі смертельними наслідками. Такі факти змусили задуматися: чому значні кошти, які вже тоді направляло керівництво підприємства на технічне переоснащення та на охорону праці, на показники виробничого травматизму не впливають?.. Щоб привести увесь комплекс робіт з охорони праці у відповідність із кращими світовими стандартами, власники комбінату запросили як консультанта компанію «DuPont» – визнаного світового лідера в питаннях удосконалення систем управління охороною праці. Визначено було при цьому й основну мету запроваджуваних змін – наближення стандартів безпеки праці на Полтавському ГЗК до найвищого світового рівня; зведення до мінімуму рівня виробничого травматизму й професійної захворюваності. Уже наприкінці 2008 р., після врахування рекомендацій західних спеціалістів, на комбінаті було розроблено положення й створено раду з промислової безпеки, охорони праці та навколишнього середовища. Свою роботу цей колегіальний орган розпочав із кардинальної реорганізації служби охорони праці підприємства. Зокрема, усі інженери з охорони праці структурних підрозділів, що перебували в адміністративному підпорядкуванні начальників цехів, інших керівників структурних підрозділів, були виведені з-під їхньої опіки і почали звітувати безпосередньо перед радою та керівництвом служби охорони праwww.ohoronapraci.kiev.ua

ці. Саме вони й почали нести усю відповідальність за вирішення всього комплексу питань, пов’язаних із функціонуванням та постійним удосконаленням СУОП підприємства. Аби усі структурні підрозділи комбінату працювали за кращими світовими стандартами, почали проводити внутрішній аудит систем управління безпекою та гігієною праці. Одним із ключових моментів у реалізації цієї роботи стало запровадження чіткої системи ідентифікації виробничих ризиків. На комбінаті постійно удосконалюється навчання та перевірка знань з питань охорони праці. Визна-

ГЗК груповим методом. Суть нового методу полягає в тому, що перевірки на підприємстві почали здійснюватися одночасно групою інспекторівспеціалістів, кожен із яких проводить оперативні обслідування виробничих підрозділів за своїм напрямом. І хоч такі перевірки не є всебічними, але за їхніми результатами можна належно оцінювати рівень промислової безпеки по підприємству в цілому. Вже зараз такий підхід до організації державного нагляду підтверджує свою ефективність. Найпершим свідченням цього є істотне зростання обсягів виробництва на комбінаті, що спо-

Пріоритетними завданнями угоди про співробітництво між Держгірпромнаглядом і Полтавською облдержадміністрацією визначено діяльність сторін щодо удосконалення системи управління охороною праці на регіональному рівні; прийняття спільних заходів щодо запобігання аваріям і нещасним випадкам на виробництві; забезпечення на постійній основі обміну інформацією про обставини, причини та наслідки аварій, нещасних випадків на виробництві та про вжиті заходи щодо їх недопущення. Угода діє з моменту її підписання до 31 грудня 2016 р. чальним фактором всієї цієї роботи є те, що тут домагаються усвідомленого ставлення кожного працівника до власної безпеки та безпеки підлеглих. На підприємстві запроваджено практику так званих поведінкових аудитів, що проходять у трудових колективах структурних підрозділів в атмосфері ненапружених довірливих бесід. Саме під час такого спілкування нерідко з’ясовуються основні причини виникнення загроз працюючим, намічаються плани щодо заходів запобігання небезпечній поведінці працівників. Водночас посилення ефективності відомчого контролю на підприємстві дало змогу вивільнити державних інспекторів від виконання не властивих їм функцій, зосередити їхні зусилля на вирішенні основних проблемних питань. Так, у кінці 2009 р. було прийнято рішення про організацію державного нагляду на Полтавському

стерігалося у 2011 р., а також суттєве зниження показників виробничого травматизму протягом цього періоду. На Полтавському ГЗК наглядовці контролюють основні технологічні процеси: вибухові роботи, видобуток та транспортування залізної руди, її переробку – збагачення та виробництво залізорудних котунів. Свої наглядові функції інспектори спеціалізованого теруправління здійснюють у тісній взаємодії із полтавськими колегами-наглядовцями, які контролюють безпечну роботу об’єктів котлонагляду комбінату. Колегія Держгірпромнагляду взяла до відома інформацію про стан охорони праці у ВАТ «Полтавський ГЗК» і порекомендувала керівникам підприємств різних форм власності впроваджувати прогресивні технології, досягнення науки та техніки, використовуючи для цього позитивний досвід ВАТ «Полтавський ГЗК».

Управління охороною праці Наші інтерв’ю

Завдяки принциповій позиції нового керівництва Держгірпромнагляду, важливі нормативно-правові акти у сфері промислової безпеки та охорони праці, що роками очікували на затвердження, нарешті набули чинності, облдержадміністрації стали приділяти більше уваги питанням охорони праці, а підприємці після запровадження нового порядку одержання дозволів на виконання робіт і експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки зітхнули з полегшенням. Але головні зміни – попереду. Про це – в інтерв’ю з Головою Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Олександром ХОХОТВОЮ. – Олександре Івановичу, минуло трохи більше року з того моменту, як Ви обійняли посаду Голови Служби. Чим ознаменувався для Вас цей рік? Які якісні зміни відбулись у сфері промислової безпеки за ці 12 місяців? – Перше, і головне, на мій погляд, що змінилось за цей рік,– це те, що ми змінили підхід до взаємодії з людьми. Сидячи в кабінеті, не підвищити рівня безпеки на підприємствах. Ми постійно контролюємо ситуацію на місцях. Я особисто зустрічаюсь з інспекторами, інженерно-технічними працівниками підприємств. Значущі засідання колегій ми проводимо безпосередньо в областях, на великих промислових підприємствах. Десь переймаємо позитивний досвід, а комусь ставимо жорсткі умови. Завдання Служби полягає не в тому, щоб діяв принцип: «Прийшов. Побачив. Зупинив». Наш інспектор, звичайно, зупинить роботу підприємства, якщо побачить, що порушення становлять загрозу життю людей, але бувають ситуації, які потребують іншого підходу, коли варто не карати, а допомогти людям впоратися з проблемою. Ось, наприклад, під час перевірки на запорізькому заводі «Дніпроспецсталь» наші інспектори виявили, що стометрові димові труби двох електроцехів перебувають в аварійному стані. Зупинити таке підприємство – означає порушити роботу заводу, де працюють близько 10 тис. осіб. Ми склали графік, провели планово-профілактичні заходи і наприкінці листопада вже потиснули один одному руки, тому що спільними зусиллями ми зробили ці робочі місця безпечнішими. Тим самим ми убезпечили працю багатьох людей. Минулого року ми донесли до керівників облдержадміністрацій важливість питань охорони праці, на які раніше багато хто з них дивився крізь пальці. Я сам працював заступником губернатора і знаю, як багато питань ефективно вирішується у регіонах. Саме тому в 2011 р. ми приділили особливу увагу співробітництву з місцевою владою. Ми стали жорсткішими до злісних порушників і вимагаємо від своїх інспекторів не йти з ними на жодні компроміси. Не виконують вимоги законодавства – подання про звільнення з посади та лист до прокуратури! Не треба розводити руками після нещасного випадку – потрібно чітко реагувати на порушення. З іншого боку, ми полегшили життя підприємцям, спростивши дозвільну систему. Саме в 2011 р. Верховна 8

Олександр ХОХОТВА:

«Єдиний шлях до безпечної праці – зміна ставлення до культури виробництва» Рада, нарешті, прийняла зміни до Закону «Про охорону праці». Тепер ст. 21 відповідає вимогам Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у частині визначення підстав для переоформлення, анулювання та видачі дублікатів дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки. Нарешті, втратила чинність морально застаріла постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1631, що передбачала порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки. Впродовж трьох років нова редакція цього документа «блукала» кабінетами – її змінювали і доопрацьовували, і вже сьогодні підприємці одержали нові правила гри: перелік документів, які треба подати для одержання дозволу, значно скоротився. Спочатку багато хто побоювався, що нова постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107 лише ускладнить роботу, але ті, хто розібрався, вже дякують нам за розумний підхід. Крім того, на виконання Програми економічних реформ Президента України, півроку тому ми передали повноваження з видачі усіх дозволів своїм територіальним органам. Погодьтеся, набагато розумніше, щоб підприємці вирішували свої питання на місці, а не звертались одразу до центрального органу виконавчої влади, ускладнюючи життя собі й відволікаючи наших спеціалістів. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці – Що стосується роботи ваших спеціалістів, то Ви суттєво посилили внутрішній фінансовий контроль... – Будь-яка господиня вам скаже, що в домі не буде порядку, поки вона не буде знати, де що лежить і скільки грошей треба заплатити за електроенергію. Такий самий підхід і в державі: як ми зможемо навести порядок на всіх рівнях, якщо не будемо розуміти, що коїться у нас під носом. Раніше фінансова діяльність державних підприємств Держгірпромнагляду контролювалась недостатньо, тому ми прийняли рішення відслідковувати виконання фінансових планів щомісяця та оптимізувати їх структуру. Звичайно, процес проходив болісно – витрати довелось суттєво скоротити, але і результати стали очевидними. Уже в першому півріччі 2011 р. наші підприємства заробили більш як 150 млн. грн. Сьогодні ми ставимо перед ними завдання оновити матеріально-технічну базу і привести у належний вигляд робочі місця. – Олександре Івановичу, говорячи про минулий рік, неможливо не згадати чорну п’ятницю 29 липня. Дві страшні трагедії в один день змусили суспільство та уряд країни знову заговорити про стан промислової безпеки. Які управлінські рішення були прийняті Вами після аварій на шахтах «Суходільська-Східна» та імені В. М. Бажанова? – Після резонансних аварій ми збільшили кількість позапланових перевірок у вугільній галузі. Перевіряється все: очисні вибої; технічний стан наземних споруд; додержання вимог інструкцій та правил з вибухових робіт. За результатами таких перевірок, у разі виявлення грубих порушень, роботи призупиняються до повного усунення порушень. 15 серпня 2011 р. на місяць було запроваджено режим посиленого державного нагляду на всіх підприємствах вугільної галузі. За цей час було проведено понад 7 тис. перевірок, надано 25 подань на відсторонення від займаних посад працівників, у т. ч. керівників підприємств. Особливу увагу наші гірничотехнічні інспекції звертали на додержання вимог пилогазового режиму на особливо небезпечних за метаном і вугільним пилом шахтах, а також на розроблювані пласти, схильні до раптових викидів вугілля та газу. Такий самий посилений режим, паралельно з Міненерговугілля, ми проводили і в жовтні. 17 серпня на засіданні Кабінету Міністрів України були ухвалені заходи щодо поліпшення стану охорони праці та промислової безпеки на підприємствах вугільної галузі. Вони передбачають конкретні кроки для вирішення проблем як у структурі державного нагляду, так і в сфері законодавства про охорону праці, у функціонуванні відомчого контролю на вугільних підприємствах, а також у діяльності структурних підрозділів з охорони праці місцевих держадміністрацій. Заходи розраховані на півтора року, деякі з них уже реалізовані. Так, у системі Держгірпромнагляду ми створюємо Центр комплексної безпеки вугільних підприємств з метою постійного моніторингу і контролю за веденням гірничих робіт і запобігання небезпечним ситуаціям. Центр, який буде розташований у Луганській області, дасть змогу аналізувати інформацію, отриману безпосередньо від уніфікованих телекомунікаційних систем диспетчерського контролю та автоматизованого управління гірничими машинами і технологічними комплексами на вугільних підприємствах (УТАС) і своєчасно реагувати на загрози та небезпечні ситуації. Одержавши керуючу функцію, системи УТАС зведуть до мінімуму вплив людського фактора на створення аварійних ситуацій і в автоматичному режимі відключатимуть енергопостачання на потенційно небезпечних дільницях шахти. Ми наполягаємо на тому, щоб усі системи, які працюють в галузі, мали статус керуючих і були модернізовані. Перед тим, як упав копер на шахті імені В. М. Бажанова, інформаційна система показувала, що коефіцієнт www.ohoronapraci.kiev.ua

коливання копра перевищений. Якби система працювала в керуючому режимі, робота підйомів була б зупинена і аварії могло б не статися. Уже в листопаді минулого року на кількох шахтах було впроваджено систему УТАС в керуючому режимі. Робиться це для того, щоб виключити непрофесійні дії осіб відомчого контролю, а він сьогодні, і не тільки в цій галузі, є слабким. До речі, нещодавно у Донецьку відкрили Центр навчання теоретичних і практичних знань з роботи системи УТАС (створення цього Центру також було передбачено заходами, ухваленими урядом). Навчання в Центрі вже почалось. Паралельно ми навчаємо гірничотехнічних інспекторів у Луганську в Центрі, відкритому в рамках чинної міжнародної програми між урядами України та Сполучених Штатів Америки «Шахтна безпека в Україні». У Центрі встановлено найсучасніше комп’ютерне, мультимедійне та інтерактивне обладнання. – Над чим Ви найбільш активно працюєте сьогодні? Які завдання ставите колективу Служби на 2012 рік? – Насамперед, необхідно вийти, нарешті, з-під дії ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності». Ось уже 3 роки діє цей Закон, який ускладнює роботу державного нагляду і не відповідає змісту ратифікованих міжнародних документів. Так, Україна ратифікувала Конвенцію Міжнародної організації праці № 81, в якій чорним по білому написано, що державний інспектор має право заходити на підприємство з перевіркою тоді, коли вважатиме за потрібне, не попереджаючи про це заздалегідь, що робить державний нагляд значно ефективнішим. Між тим, ст. 2 вищезгаданого Закону свідчить про протилежне. І хоча верховенство міжнародного законодавства над українським закріплено Конституцією, цією невідповідністю користується багато роботодавців, ускладнюючи нашим інспекторам доступ на підприємства. Також ми вважаємо за необхідне повернути Держгірпромнагляду статус спеціально уповноваженого державного органу. Ситуація вимагає повернення до попередньої кількості інспекторів для здійснення ефективного державного нагляду. Але й це не зовсім повний перелік того, що варто змінити у нинішній ситуації. Сьогодні у ключові галузі економіки приходять інвестори і великий капітал. Наприклад, Концепцією реформування вугільної промисловості до кінця 2012 р. передбачено приватизацію шахт або передачу їх у концесію. А оскільки багато підприємств змінюють форму власності на недержавну, то й охорона праці повинна стати категорією економічною. Кошти на охорону праці та промислову безпеку повинні виділятись не тільки з держбюджету і державних фондів, але й з кишень власників. Більше того, сьогодні ми ініціюємо розгляд питань, пов’язаних з матеріальною відповідальністю власників, а також працівників, які не додержуються вимог нормативно-правових актів з охорони праці. – Відомо, що Ви вперше заклали до бюджету статтю витрат на виготовлення рекламної продукції, спрямованої на забезпечення промислової безпеки. Звідки така підвищена увага до реклами? – Ми працюємо на профілактику виробничого травматизму. Навіть припис інспектора говорить про те, що треба зробити, щоб не було аварії, щоб зберегти життя людей. Медогляди – це профілактика, навчання/перенавчання – це профілактика, рекламні ролики – також профілактика. Якщо ми хочемо усунути причини нещасних випадків, то повинні докорінним чином змінити ставлення до культури виробництва. Ось, наприклад, сьогодні гине багато лісорубів. Як це відбувається? Впало дерево на голову

Управління охороною праці

Підготувала Катерина Пітєніна, керівник пресслужби Держгірпромнагляду

лісорубу або на водія, який сидить у кабіні автомобіля... Скажіть, що тут потрібно – техніка чи технології? Людина повинна просто вийти з кабіни, коли йде навантаження лісу, лісоруб повинен знати, яких правил безпеки додержуватись, щоб на нього не впало дерево. А це знов-таки свідчить про культуру, про те, як людина реагує на ті ризики, які існують в її професії. Тому людей треба навчати. Необхідно також пропагувати безпечні методи праці, а ми практично цим не займаємося. Щодня по телевізору ми бачимо рекламу пива, зубної пасти, але ніхто не говорить, які ризики очікують на людей, коли вони, прокидаючись вранці, йдуть на роботу. Ми не готуємо людей до тих ризиків, які на них очікують. Програм про це дуже мало, відеороликів – також. Зрозуміло, що промислові гіганти можуть дозволити собі необмежену кількість ефірного часу на центральних

телеканалах, рекламу в прайм-тайм і на перших шпальтах глянцевих видань. Для нас же і скромна рекламна кампанія раніше була навіть не розкішшю, а лише мрією, оскільки до сьогоднішнього дня такої статті витрат у бюджеті просто не було. Цього року ми порушили питання про виділення грошей з бюджету на соціальну рекламу. Хоча б для того, щоб почати процес ознайомлення людей з основними ризиками, з якими вони стикаються у процесі трудової діяльності. На 2012 р. ми просили 200 тис. грн. Звичайно, за мірками великих комерційних компаній – це невелика сума. Адже шаблонні реакції на небезпечні ситуації треба закладати у підсвідомість, а отже, необхідно методично повторювати людям одне й те саме. Коли ви йдете, наприклад, купувати зубну пасту, то ви автоматично, на підсвідомому рівні, купуєте ту, яку рекламують по телевізору. Добре було б, щоб людині кожного дня говорили про те, що небезпечно, а що ні. Тоді вона на підсвідомому рівні знала б, що цього робити не можна. Треба говорити про те, що людське життя – найвища цінність. Парадоксально, але саме ця істина щодня піддається сумніву, хоча саме вона є ключовою у нашій діяльності та основоположною в будь-якій державі, що підтверджують Конституції усіх країн світу. І саме з цією думкою повинні починати кожний робочий день абсолютно всі: від простих працівників до власників великих підприємств, які використовують працю багатьох людей. Повірте, тільки так нам вдасться суттєво знизити рівень виробничого травматизму.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

ОХОРОНА ПРАЦІ У ВУГІЛЬНІЙ ГАЛУЗІ: чи є світло в кінці тунелю? Всі травми на виробництві – тільки з вини людини! Поділ причин травматизму на організаційні, технічні та психофізіологічні дуже умовний. В усьому світі вважають: нещасний випадок стався, значить, зроблено щось не так, і зроблено це людиною. Олександр Холод, начальник управління нагляду у вугільній промисловості Держгірпромнагляду

исокий рівень травматизму у вугільній галузі України – яскраве підтвердження взаємозв’язку «людина і трагедія». Щось було втрачено, чомусь не надали значення, на щось не вистачило коштів, а на щось просто не звернули уваги. Всі ці пояснення характеризують причини погіршення умов праці шахтарів. Я зупинюсь лише на деяких факторах, які, на мою думку, стали визначальними у високому рівні травматизму на вугільних підприємствах, що спостерігається в Україні в останні роки. По-перше, у вугільній галузі порушився зв’язок поколінь. Знання шахтарської справи раніше передавали із покоління в покоління: від батьків –синам, від досвідчених шахтарів – випускникам вищих навчальних закладів та технікумів. Однак на початку 90-х років минулого століття, коли шахтарі, як і працівники більшості підприємств України, не отримували зарплатню по декілька місяців, престижність шахтарської праці почала стрімко падати. Працівники «у віці» поступово виходили на пенсію, найбільш ініціативні представники середнього покоління або змінювали вид діяльності, або виїжджали на заробітки за кордон – до Португалії та Іспанії. Молодь же на вугільні підприємства просто не йшла. Таким чином, коли через десяток років на українські шахти прийшли нові працівники – навчати їх особливостям вугільної справи вже було нікому. Тож вони працюють так, як самі це розуміють, без потрібних умінь та навичок у професії, і щодо власної безпеки зокрема. По-друге, падіння престижності праці шахтаря призвело і до кадрового дефіциту інженерно-технічних працівників. Після навчання у профільних інститутах та технікумах на вугільні шахти приходять одиниці

www.ohoronapraci.kiev.ua

працівників. А у 90-х роках минулого століття ситуація була ще гіршою – штати вугільних підприємств по кілька років не поповнювались молодими інженерними кадрами. З огляду на це, успішні приватні підприємства, опікуючись питаннями охорони праці, пішли шляхом створення на своїх базах власних навчальних центрів, куди залучались кваліфіковані викладачі вишів. І таким чином вирішували питання навчання персоналу. Що ж до державних підприємств – там ситуація з навчанням працівників значно гірша. Тож і маємо відповідний результат: травматизм на державних шахтах удвічі вищий, ніж на приватних. І які б кошти ми не вкладали у вугільне виробництво та у безпеку праці – без кваліфікованих кадрів галузь не виживе. По-третє, стан стаціонарного вугільного обладнання сьогодні близький до критичного – копри, підйомні механізми, насосні установки, головні вентилятори сьогодні у більшості потребують заміни чи капітального ремонту. А це вимагає дуже великих капіталовкладень, які під силу далеко не кожному підприємству. У 2011 р. фахівці Держгірпромнагляду перевірили близько 400 копрів. Висновок щодо технічного стану більшості з них невтішний, але і масово зупиняти виробництво – теж не вихід. Тому шукаємо компромісу – як наявним ресурсом продовжити термін експлуатації вже немолодого стаціонарного вугільного обладнання. По-четверте, дефіцит сучасної «малої механізації» та низький рівень матеріально-технічного забезпечення робіт. Ця проблема знову ж таки більшою мірою характерна для державних підприємств. Велика кількість нещасних випадків у шахтах, як свідчать акти розслідування, стається через порушення технологічної проектної документації, і ці порушення цілком свідомі і «одобрені» керівниками, які видають наряди на проведення робіт. Нова, сучасна і дуже дорога техніка на шахтах використовується, але переважно в очисних вибоях. А прохідник як носив на собі десятки років

арочне кріплення вагою до 100 кг, так і продовжує носити. Така ж ситуація і з доставкою людей на робочі місця – працівник, який змушений долати значні відстані з важким обладнанням на собі, думає у першу чергу про те, як зекономити сили на дорогу назад. На перший погляд, це другорядні речі, але від них напряму залежить продуктивність праці, здоров’я та життя шахтарів. Загалом, питання охорони праці невід’ємні від технологічної дисципліни. Строго дотримуючись усіх технологічних процесів, працівник автоматично, навіть не задумуючись, виконує всі вимоги норм охорони праці. І по-п’яте, життя людини і, зокрема, життя шахтаря у нашому суспільстві вже давно втратило цінність. У Сполучених Штатах Америки, щоб виплатити компенсацію за втрачене на виробництві життя працівника, власники вугільних шахт подекуди змушені навіть продавати свій бізнес – такі значні в цій країні штрафні санкції за недотримання норм безпеки праці, що призводять до загибелі людини. В Україні ж за смерть шахтаря сьогодні не сплачує ані роботодавець, ані держава. Компенсаційні виплати у випадку смерті чи травмування на шахті розподіляються рівномірно на всі підприємства, які сплачують внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд). Іншими словами, за смерть шахтаря відповідають всі, окрім безпосередніх винуватців. До речі, за даними Фонду, сумарні страхові виплати за фактами травмування працівників у вугільної галузі сьогодні вдвічі більші, аніж страхові внески, що надходять до Фонду від вугільних підприємств. Тож стимулу у власників вугільного бізнесу до поліпшення умов і безпеки праці шахтарів немає. Але вихід є. І цей «дороговказ» вже поставлений Президентом України В. Януковичем – це приватизація вугільних підприємств, а також впровадження законодавчих норм, які б стимулювали роботодавців до створення здорових та безпечних умов праці.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Не «хто винен?», а «ЩО РОБИТИ?» У чому причина частих аварій на вугільних шахтах? У небажанні роботодавців додержуватися букви закону на догоду нарощуванню прибутку чи у готовності шахтарів жертвувати власною безпекою заради виконання плану? Про це ми розмовляємо з головним технічним інспектором з питань охорони праці Незалежної профспілки гірників України Сергієм СИМЕНКОМ. Юрій Сагань, журналіст – Сергію Степановичу, відомо, що українське законодавство у галузі охорони праці потребує деякого коригування. Що найбільше викликає нарікання? – Зміни у законодавчо-нормативних актах з охорони праці, безумовно, потрібні. Сьогодні в Україні все ще застосовуються норми, прийняті у часи наркомів і у більш пізній радянський період. Вони безнадійно застаріли. Проте, на мою думку, в Україні йде процес не вдосконалення законодавства про охорону праці, а урізання його окремих правових норм. Як правило, представники великого капіталу вносять на розгляд Верховної Ради законопроекти, що погіршують захист працюючої людини. Взяти, наприклад, поправку до ст. 13 чинного Закону «Про охорону праці», за прийняття якого, до речі, проголосували лідери Федерації профспілок України, народні депутати Василь Хара і Віктор Турманов. Згідно зі старою редакцією цього документа, власник підприємства повинен був виділяти на охорону праці не менш як 0,5% від суми реалізації продукції, у новій же редакції залишаються ті самі 0,5%, але вже від фонду оплати праці за попередній рік. Це зовсім непорівнювані величини, оскільки суми реалізації значно більші від фонду оплати праці. Виходить, що роботодавець може на цілком законних підставах витрачати на охорону праці набагато менше коштів, чим він, звичайно, і користується. – Тобто власник заощаджує на здоров’ї та житті працюючих, і зокрема, шахтарів? 12

– Я б назвав це формулювання не зовсім коректним. Заради об’єктивності варто сказати, що значна частина державних підприємств працює в таких умовах, коли витратна частина дуже велика, а дохідна не забезпечує фінансування життєдіяльності підприємства. У результаті охорона праці одержує кошти за залишковим принципом. У галузевій угоді вугільників закладено норму, згідно з якою на засоби колективного та індивідуального захисту має виділятися не менш як 3% від реалізації вугільної продукції та від коштів, що надходять з державного бюджету. Проте фактично на спецвзуття, спецодяг, протипилові фільтри до респіраторів витрачається у кращому випадку десята частина відсотку. При цьому варто зазначити, що засоби індивідуального захисту представлені набагато ширшим переліком, ніж той, по якому йде офіційний звіт. – Але ж профспілкові організації можуть втручатись у вирішення питань, пов’язаних з охороною праці? – Теоретично не тільки можуть, але й зобов’язані це робити. Проте це далеко не завжди виходить. Наведу характерний приклад. У результаті аварії на шахті «Суходільська-Східна» в Луганській області загинуло 28 гірників, 7 з яких були членами нашої Незалежної профспілки. Кабінет Міністрів під час формування складу комісії з розслідування причин цієї трагедії, відповідно до Порядку, затвердженому ним самим, повинен був ввести до складу комісії і представників нашої профспілки: голову первинної організації та представника ви-

щестоящої по вертикалі організації. Проте цього зроблено не було, тому нам довелось звертатися до судових інстанцій. Зрозуміло, що якщо у нас законодавчі норми не виконуються на рівні уряду та інших структур влади, то й униз по вертикалі вони виконуватися не будуть. Ще один приклад: забезпеченість працюючих засобами індивідуального захисту. На підприємствах далеко не завжди додержуються норм виділення грошей на придбання таких засобів. Ці норми часто занижуються або гроші зовсім не виділяються. У таких випадках ми йдемо шляхом ініціювання колективних трудових спорів. Це досить ефективний захід. Керівники підприємств не можуть протистояти думці більшості у трудовому колективі. А загалом забезпеченість засобами індивідуального захисту стала майже невирішуваною проблемою, особливо на державних підприємствах. Наприклад, на ДП «Красноармійськвугілля» кошти, передбачені на охорону праці, витрачаються на оплату налагоджувальних робіт, на встановлення засобів пожежогасіння, улаштування вентиляційних споруд тощо. Безумовно, це важливі елементи в системі безпеки праці на підприємстві, та засоби індивідуального захисту – це не менш важлива складова у питанні захисту людського життя. – Ймовірно, виникають ситуації, коли активістам вашої профспілки доводиться втручатися і під час так званої оптимізації на підприємствах вугільної промисловості? – Останнім часом такі ситуації виникають дуже часто, тому що всіх охопила жага економії, що характерно як для державних, так і для приватних підприємств. Іноді скорочують посади, а іноді під виглядом оптимізації звільняють просто небажаного працівника. Так було, наприклад, на шахті «Центральна» об’єднання «Красноармійськвугілля», коли скоротили кількох працівників. Довелося первинній організації Незалежної профспілки гірників України стати на їхній захист,– і звільнених поновили на попередньому місці роботи. Крім того, наші спеціалісти надають тим, хто цього потребує, юридичну допомогу під час підготовки документів, позовів до адміністрації підприємства чи будь-яких органів державного ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці

управління. А не так давно в об’єднанні «Селидіввугілля» ми зіштовхнулись з кричущим фактом, коли шахта зазнала певних матеріальних збитків, а суму їх, розбивши на кілька часток, спробували вирахувати із заробітної плати гірників. Це зовсім недопустимо, і нам довелось відстоювати права людей, що ми успішно й зробили. – Що ж треба зробити для того, щоб питання організації виробництва вирішувались більш грамотно й ефективно? – Насамперед, необхідно додержуватись чинних нормативно-правових актів. Вже це неминуче призведе до зменшення кількості аварій і зниження рівня травматизму, у тому числі і з летальним наслідком. Треба так організовувати працю, щоб виробничі завдання та безпека праці були взаємопов’язані і не виключали одне одного. Я не сказав зараз нічого нового. Але є ще один аспект цієї проблеми. І криється він в існуючій формі оплати праці. У нас прийнята відрядно-преміальна оплата, яка породжує незмінне бажання видобувати вугілля більше і, звичайно, більше заробляти, навіть з ризиком для життя. Це особливо характерно для нашого часу, коли зарплати у вугільній галузі невеликі й не відображають значущості шахтарської праці. Наша профспілка з самого початку своєї діяльності декларувала необхідність переходу галузі на погодинну оплату праці. Необхідно зробити так, щоб заробітна плата не залежала від обсягу видобутого вугілля. До речі, і в Законі «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачається перехід на погодинну оплату праці. Та біда в тому, що закони у нас приймаються, а потім у більшості своїй не виконуються. Так, зокрема, ст. 3 цього Закону передбачає, що оплата праці повинна бути встановлена на середньоєвропейському рівні. Я думаю, що гірники погодяться і на менше. А що стосується можливого зменшення обсягів виробництва, то його організаторам потрібно працювати над системою стимулів для інженерно-технічних працівників і поставити www.ohoronapraci.kiev.ua

цю проблему перед гірничою наукою. Ми повинні зробити все для того, щоб не декларувати пріоритет здоров’я та життя людини праці, а перетворити цей пріоритет на реальність. – Вам, мабуть, доводилось стикатись з фактами, коли нещасні випадки просто не фіксувались і людина залишалась без будь-якої підтримки? – Профспілці дуже часто доводиться стикатись з явищем приховування нещасних випадків на виробництві та через суди доводити, що випадок травматизму повинен бути кваліфікований як пов’язаний з виробництвом. Думаю, що реальну цифру, яка характеризує виробничий травматизм в Україні, ніхто назвати не зможе. Застосувавши, наприклад, як оцінку так звану піраміду травматизму шляхом множення рівня смертельного травматизму на 50 – одержимо збільшення рівня загального травматизму в рази. Будь-які інші оцінкові методи дадуть подібні результати і покажуть більш високий рівень травматизму, ніж офіційний. А офіційні дані констатують, що динаміка рівня виробничого травматизму має позитивний характер. Насправді це далеко не так. – Але в одержанні травм часто винні й самі шахтарі, які у гонитві за «великим» вугіллям і високими заробітками просто нехтують елементарними правилами безпеки? – Візьмемо наступну ситуацію. На шахті встановлено датчики, які в автоматичному режимі контролюють вміст метану в лаві, у суміжних виробках, у підготовчих вибоях та інших виробках, визначених правилами безпеки. Та ці датчики можуть і «не спрацювати». Датчик, наприклад, можуть повернути в бік повітряного струменя, тоді показники вмісту метану будуть знижені; його можуть закрити поліетиленовим пакетом. Є багато способів нейтралізації сигналів небезпеки, про які шахтарі добре обізнані. Мовою нормативної лексики це називається несанкціонованим втручанням у роботу засобів автоматичного захисту. Їх наявність провокує певну недовіру громадськості і спеціалістів до висновків комісій з розслідування аварій. Провести чітку межу, де мали місце непрогнозовані газодинамічні явища, а де негативно «спрацював» людський фактор, дуже важко. – Виходить, саме людський фактор відіграє суттєву роль у тому, що підземні трагедії стаються так часто?

– На жаль, це справді так. Аварії на шахтах були завжди і в усіх країнах світу. Та якщо, наприклад, у Німеччині добились практично нульової аварійності зі смертельним наслідком, то у нашій країні за роки незалежності аварій і травм з найтяжчими наслідками стало тільки більше. Виною тому – повна розбалансованість у системі підготовки кадрів у галузі. У нас вже немає тих професійно-технічних училищ і технікумів, які готували непоганих спеціалістів, та й бажаючих працювати на шахтах стає все менше. Досвідчені працівники йдуть, їх уже практично не залишилось, а молодь не має необхідних знань і навичок. У нас навіть на гірничі факультети вищих навчальних закладів спостерігається недобір, тому й питання організації робіт не вирішуються належним чином – спеціалістів просто хронічно не вистачає. В Україні знецінилась і сама праця. Соціологи підрахували, що частка заробітної плати в структурі доходів сім’ї становить лише 40%, а решта – це пільги, соціальні виплати та різного роду побічні доходи. Тому в шахтарі молодь йде тільки у самих крайніх випадках, коли вже нікуди подітися. – І нарешті, що, на ваш погляд, можна зробити, щоб підвищити рівень охорони праці в нинішніх умовах? – На вугільних підприємствах діють комісії з питань охорони праці, які чомусь перетворились на такий собі судовий орган, який займається лише встановленням ступеня вини потерпілих від нещасних випадків. А по суті своїй такі комісії повинні активно пропонувати заходи превентивного характеру, адже вони – важливий елемент системи управління охороною праці на підприємстві. Більш ефективними повинні стати і заходи щодо усунення причин нещасних випадків, які розробляються за результатами розслідування. Сьогодні ці заходи у переважній більшості представлені позаплановим інструктажем та ознайомленням колективу з обставинами та причинами нещасного випадку. Варто зосередитись на справжніх причинах нещасних випадків на виробництві, на конкретних інженерно-технічних і організаційних рішеннях. Спрямувати свої зусилля на пошук відповіді не на запитання «хто винен?», а на запитання «що робити?». І відповісти на це запитання повинні у тому числі й вчені, вдосконалюючи, наприклад, автоматичні засоби як вуглевидобування, так і засоби захисту, щоб вони максимально виключали вплив людського фактора.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Недоліки відомчого нагляду У Донецькій області на шахтах станом на 22 грудня 2011 р. зареєстровано 88 випадків смертельного травматизму. Можна до нескінченності довго розмірковувати про зношеність шахтного обладнання, недостатнє фінансування галузі тощо, проте пов’язувати високий рівень травматизму в галузі тільки з цими факторами не можна. Серед причин, сукупність яких призвела до смертельного травмування людей у кожному конкретному випадку, 30% – технічні та 70% – організаційні. Ключове місце тут займають порушення виробничої дисципліни, а також невиконання посадових обов’язків та інструкцій з охорони праці. В’ячеслав Король, перший заступник начальника теруправління – начальник Донецького гірничого округу

тан охорони праці на будьякій шахті, та й взагалі на будь-якому підприємстві, напряму залежить від позиції першого керівника. Це моє тверде переконання. Основне завдання відомчого нагляду – безумовне виконання вимог, передбачених системою управління охороною праці, а також контроль за виконанням цих вимог працівниками. В Україні є приклади, гідні наслідування – це робота шахтоуправління «Покровське», ПП «Гірник-95», шахти «Краснолиманська» та ін. Керівники цих підприємств розуміють, що стан безпеки та безаварійна робота залежать саме від них. Охопити безперервним контролем підприємства підвищеної небезпеки, до числа яких належать і вугледобувні підприємства, силами державних інспекторів галузі фактично неможливо. Для цього існує багатотисячна армія інженернотехнічних працівників, осіб відомчого нагляду – їх і треба задіяти у роботі з охорони праці. Як приклад незадовільної роботи зазначених працівників хочу навести результати розслідування однієї з найрезонансніших аварій. 29 липня 2011 р. на шахті імені В. М. Бажанова у м. Макіївці Донецької області сталась аварія, названа безпрецедентною не тільки журналістами, які вміють присвоювати подіям гучні назви, але й спеціалістами, які мають хоч якесь відношення до вугледобувної галузі,– впав скіповий копер. У світовій практиці ще не було жодного випадку обрушення скіпових копрів. У результаті аварії під завалами загинуло 11 осіб, ще четверо були

госпіталізовані з травмами різного ступеня тяжкості. То що ж сталося? Експерти озвучили свої висновки – аварія сталася в результаті дії відразу кількох факторів. Трагедію зумовили: наявність у стінах значних за розмірами зон з низькою міцністю бетону – він характеризується високим ступенем неоднорідності, мінімальне значення міцності становить 3 МПа, тоді як за проектом вона має становити 20 МПа; відсутність належного контролю з боку керівництва підприємства за якістю бетону під час будівництва (1960 р.) і подальшої експлуатації копра. Якщо бетон, залитий під час будівництва споруди, якісний, то з роками міцність його тільки збільшується; заміна шведських машин і електродвигунів вугільного та породного підйомів у 1981 і 1988 рр. на більш потужні та важкі вітчизняного виробництва. Це призвело до збільшення статистичного та динамічного навантаження на копер. Також у ході експлуатації копра через появу тріщин зменшилась морозостійкість споруди, що, в свою чергу, ще більше зменшило її міцність. У тріщини проникали атмосферна волога та вугільний пил, до складу якого входить сірка та її з’єднання. Остання призвела до збільшення швидкості корозії арматури та руйнування бетону, а також зниження несучої здатності стін до недопустимої. Усі названі вище причини – технічні тільки на перший погляд. Адже під час будівництва та експлуатації копра, заміни його механізмів та експертного обстеження була присутня людина. Одна виготовляла та заливала неякісний бетон, а інша приймала таку «халтуру». Одна приймала рішення про заміну підйомних установок на більш потужні та важкі,

що збільшувало ризик руйнування об’єкта, а інша не стежила за станом копра у подальшому, не проводила необхідні ремонт і реконструкцію. На підтвердження сказаному наведемо ще один приклад. У грудні 2009 р. Науково-дослідний інститут гірничої механіки імені М. М. Федорова провів обстеження стану копра на шахті імені В. М. Бажанова. Рекомендації спеціалістів інституту передбачали необхідність виконання певних ремонтно-відбудовних робіт для подальшої безпечної експлуатації об’єкта. Згідно із свідченнями старшого механіка підйому і записами у книгах нарядів, деякі роботи усе-таки були виконані. Однак в якому обсязі та наскільки якісно вони проводились – перевірити вже неможливо. Комісія, створена на підприємстві, немовби проводила огляд копра у травні 2010 р., але вона чомусь не відобразила в акті результати своєї роботи, а пункт «Реконструкція, ремонт, посилення» просто проігнорувала. А якби навесні були проведені необхідні ремонтні роботи, цій аварії та загибелі людей можна було б запобігти. Таким чином, пресловутий людський фактор серед причин цієї трагедії виявився основним. Одними штрафами ситуацію не виправити. Відповідальне ставлення до особистої безпеки на робочому місці та до безпеки оточуючих, як й інші поведінкові та соціальні моделі, закладаються ще в дитинстві. Ті кроки, які були зроблені останнім часом Держгірпромнаглядом для просування соціальної реклами, інформаційної роботи у питаннях охорони праці, безумовно, дадуть свої плоди. Тільки у конкурсі дитячого малюнку «Охорона праці очима дітей» у Донецькій області взяли участь понад 20 тис. дітей. Він обов’язково залишиться у пам’яті школярів і, можливо, змусить замислитися про цю проблему їхніх батьків. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Надати інспектору більше повноважень Анастасія Шуркаєва, журналіст Фото автора

Мудрість – у вмінні визнати помилку

www.vsekommenta ntarii ii.co .com .co m

У середині грудня минулого року в Луганську відбувся семінар-нарада за участі начальників гірничих округів і гірничотехнічних інспекцій у вугільній промисловості територіальних управлінь Держгірпромнагляду. Такий захід – рідкий випадок, коли спеціалісти можуть не за допомогою обміну паперами зі статистикою, а у живій бесіді поділитися проблемою і знайти їй потрібне вирішення. У семінарі взяли участь перший заступник Голови Держгіргомнагляду Віктор Шайтан і начальник управління нагляду у вугільній промисловості Служби Олександр Холод. Проаналізувавши підсумки роботи за 2011 р., учасники семінару обговорили підсумки роботи інспекцій. А буденність є такою, що у прагненні провести адмінреформу і зекономити бюджетні кошти держава втратила майже половину гірничотехнічних інспекторів. Сьогодні в Україні нагляд у вугільній промисловості здійснює 231 особа. Вони повинні охопити своєю увагою 871 підприємство (а це 14 тис. об’єктів) з різними формами власності і загальною кількістю працюючих більш як 337 тис. осіб. Саме у такому зменшеному складі інспектори здійснювали посилений режим нагляду на вугільних підприємствах, запроваджений після резонансних аварій на шахтах «Родинська», імені О. Г. Стаханова ДП «Красноармійськвугілля», імені В. М. Бажанова ДП «Макіїввугілля», «Суходільська-Східна» ПАТ «Краснодонвугілля» та «Краснокутська» ДП «Донбасантрацит». Усі ці аварії сталися менше ніж за місяць (з 26 липня по 18 серпня 2011 р.). Причина аварій, безумовно, не одна. Однак висновок про те, що скорочення пра-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Резонансні аварії на вугільних шахтах минулого року змусили замислитись ініціаторів адміністративної реформи. Економія на штатній чисельності гірничотехнічних інспекторів обійшлась не тільки величезними матеріальними втратами для вугільних підприємств, але й стала горем для шахтарських сімей, чиїх рідних забрала жорстока вугільна стихія, помножена на людський фактор.

цівників Держгірпромнагляду відгукнулось трагедіями, цілком логічний. Для стабілізації ситуації у вугільній галузі Кабінет Міністрів ухвалив постанову від 14.11.2011 р. № 1184 про збільшення чисельності гірничотехнічних інспекторів у територіальних органах Держгірпромнагляду. І зараз проводиться активна робота з відновлення потенціалу системи державного нагляду у вугільній галузі.

Немає межі досконалості Завдання людини, яка обіймає керівну посаду,– нічого не упустити, що змогло б вплинути на якість виконання робіт. Цей принцип хоча й належить до прописних істин, але у сфері нагляду за додержанням правил промислової безпеки на вугільних підприємствах стає майже таким самим важким для виконання, як і видобування вугілля. Сьогодні керівник гірничотехнічної служби нагляду повинен спиратися на свої знання і знання своїх підлеглих, але в той же час намагатися йти за науково-технічним прогресом. Насамперед для того, щоб бути у курсі всіх технологічних новинок і допомагати їх впровадженню на підприємствах. Це один з найважливіших аспектів якості наглядової діяльності. Учасники семінару-наради зійшлись у єдиній думці: під час проведення технічного навчання інспекторів гірничотехнічних інспекцій життєво необхідно ввести в практику також ознайомлення з новітньою технікою та прогресивними технологіями виконання гірничих робіт у ву-

гільній промисловості, включаючи досвід використання та обслуговування протиаварійної системи УТАС. Для цього вже відкрито спеціальні центри навчання. Необхідно лише знайти час для того, щоб кожний інспектор мав змогу підвищити свій професійний рівень. Два дні спілкування були наповнені дискусіями. Учасники говорили про наболілі питання: про стан і правила обстеження баштових і металевих копрів, підготовку вугільних підприємств до роботи в осінньо-зимовий період, перевірки стану пилогазового режиму, виконання програми розвитку гірничих робіт, нагляд за проведенням медоглядів і роботою інженерно-лікарських бригад. Учасники семінару також поділилися своїми проблемами та досвідом: як боротися з ігноруванням правил безпеки на шахтах, про те, як зупинити зростання рівня травматизму на шахтах. Цей семінар підтвердив уже оприлюднену в Держгірпромнагляді думку щодо повноважень і методів роботи гірничотехнічних інспекторів. Йшлося про зменшення обсягу «паперових справ»; про надання більших повноважень на призупинення робіт на шахтах, а також на пуск робіт після усунення порушень. Таким чином, інспектор одержить можливість оперативніше і гнучкіше реагувати на ситуацію, яка склалась на конкретному вугільному підприємстві. Ефективність такої практики підтверджується світовим досвідом нагляду, без цього знизити рівень травматизму у вугільній галузі України просто не вдасться.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

З «Надією» на краще Своїми успіхами шахта «Надія» спростовує популярну у професійних колах тезу, що без приватизації вугільні підприємства не виживуть. «Надія» є наочним прикладом того, що і в статусі державного вугільне підприємство може господарювати цілком успішно і безпечно.

Ігор Парфенюк, власкор Фото автора та з архіву підприємства

жовтні цього року державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Надія» відзначатиме своє 50-ліття. Підприємство з такою поетичною назвою розташоване серед лісу біля містечка Соснівка, що у Сокальському районі на Львівщині. Різні періоди переживала шахта – була і серед кращих, і на межі ліквідації. Ситуація почала докорінно змінюватися, коли на підприємство у 1997 р. директором повернувся колишній головний інженер Микола Криштопа. Під його керівництвом трудовий колектив пішов на експеримент – у 2003 р. шахта вийшла з ДХК «Львіввугілля» і стала самостійним підприємством у системі Мінвуглепрому України. Зараз це єдине вугільне підприємство регіону, яке працює без держпідтримки. І цілком успішно. А на запитання, у чому секрет успіху шахти, Микола Григорович відповідає: «Добра організація праці, дисципліна, дбайливе ставлення до обладнання і, звичайно ж, чудовий колектив професіоналів». Вже чимало років шахта виконує річний план достроково – восени або й улітку. До того ж вугілля тут високої

Гірничий робітник очисного вибою дільниці № 4 Р. Скупий 16

якості, і значна частина його без збагачення йде на Добротвірську ТЕС. Тож проблем із реалізацією продукції на шахті «Надія» не мають. Ось і план 2011 р. було виконано ще 22 червня – видобуто 135 тис. т вугілля, у тому числі 73,1 тис. т понад план. Середньодобовий видобуток шахти складає 853 т. На підприємстві добре організована робота з охорони праці. За словами начальника Західної державної міжрегіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості Володимира Юрківа, «Надія» є шахтою, де відомчий нагляд у Львівсько-ВоЗаступник директора линському вугільному басей- Директор шахти «Надія» шахти з охорони праці ні працює найбільш ефектив- М. Криштопа С. Алексеєнко но. Тут нема проблем із забезА наявну стару техніку ремонтують печенням працівників засобами колективного та індивідуального власними силами. Рівень травматиззахисту. Усе, що необхідно для без- му порівняно невисокий, останній печної праці, люди мають. Працює смертельний випадок на виробництві програма розвитку гірничих робіт. стався у січні 2009 р. «Колектив здоРазом з тим шахта надкатегорійна ровий, справжні професіонали,– реза метаном і небезпечна за вугіль- зюмує Володимир Петрович.– Найним пилом. А ще небезпечна тим, вищої оцінки заслуговує їхня діяльщо відпрацьовує нестандартні ціли- ність і у соціальній сфері». За 11 місяців 2011 р. шахта вики (частини вугільного пласта, який колись залишили для підтримки гір- тратила на потреби охорони праці ничої виробки). Оскільки запаси ву- майже 3,48 млн. грн. Це становить гілля закінчуються, правилами тех- 1,7% від суми реалізованої продукції нічної експлуатації і більш ніж удвічі вище від заплановапередбачено його ного. На підприємстві функціонує повне видобуван- служба охорони праці у складі п’яти ня. Звичайно, це осіб, її очолює заступник директора з небезпечніше, ніж охорони праці Станіслав Алексеєнко. на шахтах, які пла- Підрозділ діє відповідно до положенново працюють у ня про службу та за розробленими межах гірничого планами роботи. Основою організації робіт на підвідводу на пластах. Але колектив «На- приємстві є система управління дії» справляється виробництвом і охороною праці із завданнями, (СУВОП), запроваджена у січні компенсуючи не- 2011 р. на зміну системі управління стачу нової вугле- охороною праці (СУОП). Це галузедобувної техніки вий стандарт, який зараз впровависоким рівнем джено на вугільних підприємствах. професіоналізму. Головною перевагою СУВОП є те, ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці що у ній пов’язано виробництво і охорону праці. Нововведення передбачає впровадження технічних засобів, створення структури управління виробництвом і охороною праці, здійснення професійної підготовки кадрів, зміцнення дисципліни, гарантування безпечної експлуатації гірничих машин і механізмів, забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту, організацію системи контролю безпечного ведення робіт, забезпечення санітарно-побутового і медичного обслуговування працівників тощо. «Основний показник у нас – зменшення рівня травматизму та профзахворюваності, недопущення смертельних нещасних випадків,– каже Станіслав Іванович.– І запровадження СУВОП відобразилося на цих показниках. НаприБригада В. Матвіїва клад, якщо в 2009 р. у нас сталося 23 випадки травматизму, в 2010 р. – 17, то за 11 мі- справне, пофарбоване і чисте. Перед сяців 2011 р.– 15». Нова система по спуском у шахту працівникам вимісуті не додала роботи і не полегшила рюють артеріальний тиск, перевіряїї, просто тепер виробничий процес ють на предмет вживання алкоголю. краще організовано, конкретно ви- До пияцтва і безвідповідальності тут значені права та обов’язки кожного ставляться особливо нетерпимо. «Ми маємо добре обладнаний працівника. Одним із показників відомчого медпункт, кілька років тому придбали контролю за станом охорони праці на машину швидкої допомоги із сучасвиробництві є кількість спусків відпо- ним реанімаційним обладнанням», – відальних працівників у шахту. І в каже голова первинної профспілкової цьому тут перевиконують план – ін- організації шахти Яніна Галась. Ще женерно-технічні працівники спуска- одну «швидку», у плані шефської доються під землю частіше, ніж того помоги, купили торік для міської лівимагає СУВОП. По всій території і карні Соснівки. Також зробили рев шахті встановлено прилади відео- монт міської лікарні на суму близько спостереження. Торік підприємство 1,8 млн. грн. Середня зарплата на шахті одна з придбало 5 нових газоаналізаторів метану та 2 прилади для вимірювання найвищих серед вугледобувних підконцентрації водню і вуглекислого приємств України – 10–11 тис. грн. газу. Згідно із СУВОП, кожна дільни- На підприємстві працюють 1176 осіб, ця тут має свій куточок охорони пра- і половина з них – віком до 35 років. ці. У нарядній він також є, тут для Плинність кадрів невелика. Усе тут ознайомлення вивішують накази про наче гаразд, одне засмучує – закінчупокарання порушників правил безпе- ються запаси вугілля. За словами гоки, рішення постійно діючої комісії з ловного інженера підприємства Мипитань охорони праці. Усі робочі міс- коли Пирога, стабільність у роботі шахти підтримується завдяки підгоця на шахті атестовані. Одним із важливих чинників товленим раніше запасам. Зараз усе успішної діяльності підприємства є більше доводиться працювати з потрудова дисципліна і самосвідомість кинутими і списаними пластами. І лилюдей. Порядок на підприємстві від- шилося тут чорного золота, за прочувається у всьому – у чистій та за- гнозами, на кілька років… Але недарквітчаній території, відремонтованих ма шахта носить таке оптимістичне та охайних службових приміщеннях, ім’я – колектив намагається не перейодягнутих у службову форму праців- матися сумними думками і сумлінно никах. Навіть старе обладнання тут працює, сподіваючись на краще. www.ohoronapraci.kiev.ua

Окремо варто розповісти про діяльність «Надії» у соціальній сфері. До послуг працівників тут чудовий адміністративно-побутовий комбінат, лазня, басейн, більярдна, масажні кабінети, перукарня, їдальня, пекарня, медпункт, магазин, швейний цех, велике підсобне господарство, бази відпочинку на озері біля шахти та на Чорному морі. Виходить на підприємстві і своя багатотиражна газета «Правда шахтаря». Оригінально на шахті вирішили питання зі створенням Дошки пошани – на стінах адмінкорпусу влаштовано справжню галерею із сотень великих фото. «Ми намагалися розмістити знімки усіх кращих працівників, – каже директор. – Але усі, на жаль, не помістилися». Працьовитих тут шанують – дають премії, пільгові путівки та подарунки. Наприклад, коли шахта відзначала своє 45-річчя, 12 кращих працівників нагородили новими авто «Лада-Калина». Ще однією дільницею шахти називають дитсадок «Ромашка» у Соснівці, який підприємство утримує на своєму балансі. Це предмет особливої гордості директора шахти. Про такий садок для дітей можуть тільки мріяти усі батьки! Тут справді реалізовано призабутий лозунг: «Усе найкраще – дітям!». У садку виховуються 160 малюків, переважно із шахтарських сімей. Є групи для дітей з порушеннями мови та опорно-рухового апарату. Територія впорядкована і заквітчана. Шахта провела тут капітальний ремонт і переобладнала приміщення. Серед різноманітного дорогого обладнання було придбано автоматичну станцію з очищення води, яка у Соснівці, на жаль, поганої якості. Зарплата вихователів – від 3 тис. грн. За щедру спонсорську діяльність «Надії» вдячні у школах, садках і церквах Червонограда, Соснівки та Гірника. За кошти шахти, до речі, було відремонтовано дорогу між Соснівкою і Червоноградом на суму понад 300 тис. грн. За 10 місяців 2011 р. шахта заплатила понад 30 млн. грн. податків, з них до місцевого бюджету – 8 млн. грн. Широко відоме підприємство і своїми спортивними досягненнями та самодіяльним оркестром. Живе «Надія» повним життям, подаючи приклад сумлінного та професійного господарювання і щедрого меценатства. Хочеться сподіватись, що триватиме це якнайдовше. Тож м’якого вам вугілля і міцної покрівлі, шановні! І хай береже вас свята Варвара – покровителька гірників!

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

ВУГІЛЬНА НАУКА:

право на виживання є. А шанс? під землею, а коли є можливість запобігти їй. Зрозуміло, що техніка, яка застосовується під час гасіння пожеж під землею, давно вже потребує модернізації. Свого часу співробітниками нашого інституту було розроблено обладнання, необхідне для боротьби з вогняною стихією, а також водяні, газові та порошкові засоби пожежогасіння. Пробували випускати й аерозольні вогнегасники, але вони виявились неефективними. Можемо запропонувати й новинки, але для того, щоб випробувати й запустити їх у Юрій Сагань, журналіст Петро Пашковський виробництво, потрібні чималі кошти, Фото автора яких інститут сьогодні не має. Тому товий інвестувати кошти у збільшен- найчастіше ми надаємо тільки поауково-дослідний інститут ня обсягів вуглевидобутку. Але вирі- сильну науково-консультативну догірничорятувальної справи шення питань безпеки праці як і рані- помогу, яка не завжди виявляється та пожежної безпеки «Рес- ше фінансується за залишковим прин- результативною. – І все-таки можна якось, навіть піратор» був одним з най- ципом. Іноді власники підприємств не більших у Радянському Союзі науко- до кінця розуміють, як правильно пі- в умовах безгрошів’я, налагодити у шахтах хоча б відносно безпечну вих установ галузевого профілю. дійти до вирішення цього питання. Наведу два характерних приклади. працю й запобігти виникненню підНайновіші засоби захисту, які українські гірники застосовують і сьогодні, Коли на шахті «Комсомолець Донба- земних пожеж? – Для цього потрібно висувати розроблялись саме тут. Сьогодні у су» сталась пожежа, мене запросили штаті інституту налічується 200 осіб, як експерта і попросили терміново дуже високі вимоги до проектів протипожежного захисту. Ми проє лабораторна та експерименпонуємо об’єкти підвищеної тальна бази. Практично в усіх наОстанні досягнення інституту: пожежної небезпеки обоуково-дослідних розробках ко2008 р. – розроблено саморятівник СИ-30, в’язково обладнати автомалективу інституту бере участь що відповідає усім європейським вимогам. тичними засобами пожежогаперший заступник директора з 2010 р. – розроблено готельний дихальний сіння. «Респіратор» виграв наукової роботи, доктор технічапарат (для використання під час пожеж у бутендер і уклав контракт на них наук, професор, заслужедівлях підвищеної етажності). встановлення таких засобів ний діяч науки і техніки України 2010 р. – перемикач саморятівників АСП на шахті «Комсомолець ДонПетро Пашковський. увійшов до сотні найкращих промислових вибасу» і в шахтоуправлінні – Петре Семеновичу, за рівробів України. «Покровське». Але далеко не нем аварійності вугільних підприна усіх вугільних підприємємств Україна посідає друге місце у світі. Це не робить честі ані вугільній надати список імпортного обладнан- ствах готові розщедритися навіть на науці, ані вуглепрому у цілому. У чому ня, яке необхідно придбати для швид- встановлення таких засобів. На дершої ліквідації загоряння. Я намагався жавних підприємствах намагаються причина такого стану справ? – Причина криється в принципо- пояснити керівництву шахти, що по- насамперед змонтувати у лаві вуглево різних підходах до процесу видобу- трібного їм обладнання закордонні добувний комплекс або комбайн з вання вугілля. Ми дуже довго жили фірми не виготовляють, оскільки у індивідуальним кріпленням, а питанпід гаслом «Вугілля – за будь-яку них зовсім інші умови видобування ня безпеки залишаються «на поціну!». Ще гіршим є те, що це гасло вугілля, за кордоном апріорі подібна тім». На багатьох шахтах автомаі сьогодні не знято з порядку денного. ситуація виникнути не може. Коли тичні засоби пожежогасіння встаВидобування вугілля хоча й зменши- сталась пожежа у ПАТ «Шахта імені новлені тільки на пускачах стрічколось, але прагнення підняти на-гора О. Ф. Засядька», для її гасіння за- вих конвеєрів: цей застарілий засіб більше все рівно залишається, а пи- просили польських рятувальників. Ті захисту використовувався ще у ратання безпеки праці, як і раніше, від- довго дивувались героїчним діям на- дянські часи. – Мабуть, чималу роль відіграходять на другий план. У шахтах США ших пожежників, але ніхто з них у неі Європи, якщо виникає хоч наймен- безпечну зону так і не пішов, оскільки ють і засоби захисту органів диханша можливість ризику, жодна людина у Польщі це не прийнято. При цьому ня, на яких також дуже часто екопід землю не спуститься, зате у нас у Польщі аварійність на шахтах май- номлять керівники шахт? – Такі ЗІЗОД були розроблені у йдуть на будь-який ризик – тільки б же нульова. Про гасіння можливих підземних нашому інституті й досі вважаються заробити побільше. Сьогодні у вугільній промисловос- пожеж треба думати заздалегідь. кращими у світі. Зокрема, респіратор ті великою мірою бере ініціативу в І співробітничати з вченими не тільки РХ-40, який минулого року ми модерсвої руки приватний капітал, який го- тоді, коли пожежа вже щосили бушує нізували. Зараз він став набагато лег-

Дуже скромні наукові розробки, які замовляє вченим Міненерговугілля, не можуть стати фундаментом для розвитку сучасної вугільної науки. І найголовніше, ці замовлення не здатні вирішити проблему безпеки шахтарської праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці

Динамічна установка «Штучні легені» для випробування дихальних апаратів шим, ніж закордонні аналоги. Розробляємо ми і саморятівники. Вони настільки вдало спроектовані, що завод-виготівник часто їх відправляє на експорт. Розробили, наприклад, пункти переключення на резервні ємкості з кисневмісною речовиною. Коли об’єму саморятівника не вистачає, а він розрахований на дихання впродовж 50 хв, шахтар може підключитися до цієї ємкості, що дасть змогу дихати одному гірнику до 24 год. Іх використання передбачено Правилами безпеки у вугільних шахтах (2010 р.) Розробляються також спеціальні камери, в яких шахтарі можуть перебувати повністю відрізаними від зовнішнього світу доти, поки не прийде допомога. Якщо у виробці є стиснуте повітря, то пропонується система його очищення. Зараз проводимо експерименти з розробки переносних камер, які також будуть забезпечувати повну герметичність. У таких камерах 10 осіб можуть перебувати впродовж 15 год. Цього часу цілком повинно вистачити для того, щоб надійшла допомога з боку гірничорятувальників. – І наскільки усі ці новинки готові до серійного виробництва? – Якщо говорити про пункти переключення, то їх вже випускають по 10–15 комплектів на рік. А спеціальні камери для експлуатації в шахтних умовах ще не готові, і мені навіть важко хоча б приблизно назвати дату закінчення робіт, оскільки фінансуються вони несистематично і в недостатніх обсягах. А ціна питання – 1 млн. грн. За ці гроші ми готові завершити виробництво та випробування дослідних зразків і в недалекому майбутньому забезпечити безпечну роботу людей під землею в екстремальних умовах. Розробляємо ми й респіратори майбутнього і сподіваємось, що у вирішенні цього питання також доб’ємося хороших результатів. При цьому інститут змушений відмовитись від розробок щодо удосконалення гірничорятувальної справи, оскільки www.ohoronapraci.kiev.ua

Розробки інституту

держава повністю припинила фінансування робіт з цієї тематики. – Але безпека праці може забезпечуватись не тільки за рахунок респіраторів, саморятівників, спеціальних камер. Треба думати, є й більш дієві методи і засоби захисту гірників? – Один із заходів щодо створення безпечних умов праці шахтарів – це дегазація гірничих виробок. Але реально дегазація застосовується тільки на окремих шахтах і в обмежених обсягах, наприклад, у ПАТ «Шахта імені О. Ф. Засядька». На більшості ж вугільних підприємств вона або зовсім відсутня, або має чисто формальний характер. Чому за кордоном умови праці гірників кращі? Там в обов’язковому порядку спочатку вибирають з підземних виробок газ, а потім вже починають видобування вугілля. Те саме відбувається і з температурним режимом. Проблема високих температур виникає під час роботи на великих глибинах – майже 1500 м. А шахти Донбасу у більшості своїй вже підійшли чи підходять до цього рубежу. Якщо додержуватись правил безпеки, то вже при температурі повітря 26 °С роботи мають бути припинені; у нас же гірники працюють при температурах 30–35 °С і більше. Ніде у світі нічого подібного не буває і не може бути. Там, поперше, виробки роблять з великим перерізом, а це дає змогу забезпечити доступ достатньої кількості свіжого повітря, по-друге, вмикаються потужні холодильні установки, які охолоджують повітря не в окремих виробках, а в цілому по шахті. Звідси висновок – наше гірниче господарство потребує докорінної реконструкції, яка повинна провадитись на основі нових наукових розробок. Такої можливості в Україні поки що немає. – Петре Семеновичу, якщо інституту не вистачає грошей навіть на зарплату, то як же фінансуються науково-дослідні роботи? – У принципі, гроші на вугільну науку держава виділяє. Але вони не

дуже розумно використовуються. Для чого, скажімо, у «Дондіпровуглемаші» розробляються найпотужніші вугледобувні комплекси, комбайни, здатні видобувати по 10 тис. т вугілля на добу, якщо через сильну загазованість виробок ми не можемо підняти нагора і третину того, що гарантують розробники? Тільки тому, що ми звикли з радянських часів виробляти усе найбільше і найпотужніше? Але це сьогодні нікому не потрібно, і гроші просто безглуздо викидаються на вітер. Або такий приклад. Українська наука розробляє найпотужніші в світі вентилятори для провітрювання гірничих виробок, і ніхто не запитує себе: навіщо? Адже достатньо збільшити переріз гірничих виробок. В усьому світі так і робиться. Ми ж продовжуємо витрачати величезні кошти на конструювання, удосконалення та виробництво супервентиляторів. Їх змушені купувати вугільні підприємства, оскільки без такого обладнання дійсно не обійтись в умовах, що склалися. Уявляєте, які це величезні фінансові витрати? Сьогодні на українських шахтах працюють 350 вентиляторів головного провітрювання, які є вкрай неефективними. А є ще сотні вентиляторів поменше, які розміщуються в окремо взятих виробках. Замість того, щоб правильно розподілити фінансові потоки у вугільній науці і знаходити можливості для глобальних змін, наші чиновники затикають дірки. У той же час є в Україні вдалі приклади суміщення науки та практики. Про це, зокрема, свідчить впровадження на вугільних підприємствах системи УТАС, яка дає змогу визначати оптимальні режими роботи у підземних умовах на будь-яких глибинах і тим самим забезпечити безпеку праці гірників. Але система ця діє поки лише на 29 шахтах. А жаль, тому що з кожним днем ми все більше відстаємо від країн, де безпека вугільної справи стоїть в одному ряду з його ефективністю. Вугільна наука має право на виживання, і їй потрібно дати такий шанс.

Управління охороною праці Актуально

Відповідно до законодавства?

Далеко не всі законодавчі акти України, що регулюють сферу трудових відносин і прав громадян на безпечну працю, відповідають нормам міжнародного права. Такий висновок зробили учасники засідання круглого столу «Проблемні питання виконання в Україні норм конвенцій Міжнародної організації праці», що відбулося у грудні минулого року напередодні Міжнародного дня прав людини. Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото автора

часть у засіданні взяли представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, комітетів Верховної Ради, Генеральної прокуратури, Верховного Суду, Міністерства соціальної політики, Міністерства закордонних справ, Держгірпромнагляду, фондів соціального страхування, адвокатських об’єднань, об’єднань профспілок, роботодавців і науковці. Відкриваючи засідання круглого столу, Голова ФПУ Юрій Кулик наголосив, що Україна як член МОП з 1954 р. ратифікувала ряд конвенцій і тим самим взяла на себе зобов’язання підтримувати принципи та права, закріплені в Статуті МОП і Філадельфійській декларації, забезпечувати ефективну реалізацію цих важливих документів, імплементацію їх норм та принципів на національному рівні. Як окремий аспект виконання конвенцій МОП в Україні на засіданні розглядалися питання безпеки та гігієни праці. – На жаль, за 20 років незалежності ставлення держави до прав людини не змінилося,– наголосив під час свого виступу заступник Голови 20

ФПУ Сергій Українець. – Зо«Ця ситуація є приклакрема, належним чином не дом найбільшого загострензабезпечуються права гроня протистояння норм намадян на безпечні та здорові ціонального і міжнародного умови праці, що сприяє законодавства. Зверніть збільшенню випадків травувагу на те, як називається мування на виробництві й Закон: «Про основні засади професійних захворювань. державного нагляду (контКритичним вважається стан ролю) у сфері господарської охорони праці. Рівень виробдіяльності», тобто еконоС. Українець ничого травматизму у країні мічні інтереси підім’яли під вищий, ніж у країнах Євросебе право на життя і право на здоров’я, на пейського Союзу, а умови безпечні умови праці... праці створюють підвищені Занадто дорого обходиться нам ця суперизики виникнення травм і речність. Ця дорожнеча вимірюється сотнями професійних захворювань. людських життів». Більш детально на цих питаннях у своєму виступі зупинився Степан Дунас, заступник подарювання. Проте з набранням Голови Держгірпромнагляду. Він за- чинності Закону «Про основні засазначив, що наше національне зако- ди державного нагляду (контролю) у нодавство про охорону праці форму- сфері господарської діяльності», зовалося, починаючи з 90-х років, орі- крема ст. 5, було передбачено попеєнтуючись на міжнародні законодав- реднє повідомлення роботодавця чі акти і, зокрема, конвенції МОП. про початок перевірки не пізніш як Перші конвенції, що були ратифіко- за 10 днів, що негативно впливало на вані у цій царині, це № 129 та № 81, оперативність перевірок Держгірякі стосуються інспекції праці у сіль- промнаглядом і, як наслідок,– на ському господарстві та інспектуван- рівень безпеки. Проте протиріччя ня у сфері промисловості й торгівлі. залишається досі невирішеним. У цьому напрямі в рамках соціальСаме в Законі України «Про охорону праці» були прописані норми, що ві- ного партнерства триває співпраця з дображали їх сутність, а саме – пра- ФПУ. В черговий раз на розгляд Верво безперешкодного доступу для ховної Ради подано законопроект про проведення перевірок суб’єктів гос- виведення Держгірпромнагляду з-під ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці дії цієї статті. Оптимізму надає той факт, що деякі інспекційні органи вже вийшли з-під її обмежень. А коли йдеться про збереження життя людей, то депутати повинні бути послідовними і привести державне законодавство у відповідність до ратифікованих міжнародних норм. За ініціативи Держгірпромнагляду було розроблено кілька законопроектів про ратифікацію конвенцій МОП. Це Конвенція № 174 про запобігання великим промисловим аваріям; № 176 про безпеку та гігієну праці на шахтах, остання, яку нещодавно було ратифіковано,– № 155 про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище та інші. Дотримання норм цих конвенцій сприятиме підвищенню рівня безпеки на виробництві. Сьогодні Держгірпромнагляд працює над вирішенням ще однієї проблеми, про яку йшлося в багатьох виступах. Це оформлення трудових відносин. З часом проблема поглиблюється. В 2011 р. Держгірпромнагляд не зміг пов’язати з виробництвом 36 смертельних випадків, що сталися на виробництвах підвищеної небезпеки. Тільки у лісовій галузі рівень травматизму виріс у 5 разів. Якщо у 2010 р. у цій галузі загинуло 4 працівники, то у 2011 р. – 20. Основними причинами є залучення до робіт за договорами підряду приватних підприємств або фізичних осіб, які не мають відповідної кваліфікації. Аналогічна тенденція спостерігається і в будівництві. Наприклад, під час будівництва НСК «Олімпійський» загинуло 7 працівників. Щодо останнього випадку загибелі, то попередньо роботодавець стверджував, що з потерпілим був оформлений договір підряду, хоча за висновками інспекторів Держгірпромнагляду є ознаки і трудового, і цивільно-правового договору. Тобто працівник підпорядковувався трудовому розпорядку; він був залежний від кількох виробничих ланок (роботи підйомних споруд, забезпечення будівельними матеріалами тощо). Уникаючи зобов’язань щодо забезпечення безпеки таких працюючих, роботодавець свідомо йде на порушення вимог законодавства і повинен за це відповідати. На думку фахівців Держгірпромнагляду, потрібно визначити перелік робіт підвищеної небезпеки, під час яких не дозволялося б оформляти договори підряду. Доцільно законодавчо закріпити механізми, які при наявності ознак трудових відносин однозначно пов’язували б нещасні випадки з виробництвом, а роботодавців зобов’язували оформляти строкові договори. Необхідно підвищити відповідальність роботодавця за неwww.ohoronapraci.kiev.ua

оформлення трудових відносин або Наслідками останнього скоронеправомірне оформлення цивільно- чення стали аварії, що відбулися правових відносин, тому що це шлях влітку минулого року на шахтах Дондо приховування травматизму задля басу. Раніше один інспектор був зауникнення відповідальності. кріплений за кожною великою шахДержгірпромнагляд звернувся до тою або за чотирма малими. Після Уповноваженого Верховної Ради з скорочення такої змоги не стало. прав людини, до ГенеМожливо, такий ральної прокуратури, до контроль був би 10 грудня 1948 р. ГенеФПУ, щоб прийняти не потрібен, якральна Асамблея ООН спільне відповідне ріщо, відповідно до прийняла Загальну деклашення, яке б сприяло законодавства, рацію прав людини, яка є підвищенню рівня безкожний роботоосновою міжнародних станпеки на виробництві. давець організудартів у сфері прав людини. Говорячи про безпеку вав на кожній праці, не оминули продільниці виробмовці й питання системи інспекції ництва відомчий контроль. Проте праці в Україні. На думку В’ячеслава ситуація здебільшого складається Биковця, заступника голови ради Фе- критична, і лише з приходом інспекдерації роботодавців України, чинна тора усуваються порушення. Пересистема є неефективною. Роботодавці вірка підприємств – це не примха вже котрий рік поспіль звертають ува- керівництва Держгірпромнагляду, це гу на існування в країні щонайменше доручення держави, яка прагне поп’яти інспекційних державних струк- кращити стан безпеки на виробнитур, що займаються наглядом у сфері цтві. А після виходу вищезгаданого праці, але підпорядкованих різним закону про основні засади державноцентральним органам виконавчої влади. го нагляду самі директори почали ініціювати збереження закріпленого інспектор«Залишається резульського складу на шахтах, тат. У семи няньок – дитя тому що зрозуміли відпокаліка, тобто маємо і плавідальне ставлення іннові, і позапланові перевірспекторів. ки, а проблем залишається Сьогодні напрацьовадуже багато... но цілу низку законодавПостає запитання, чому чих ініціатив, які спрямосистема кількох інспекцій, В. Биковець вані на поліпшення норм які існують в Україні, незаконодавства про охороефективна? Відповідь, як нам здається, можна ну праці. Певні сподіванзнайти в Конвенції МОП № 150 про адмініня щодо підвищення страцію праці. Доки діяльність усіх цих інспекефективності державного цій не буде координуватись якимось одним нагляду пов’язані також з органом – адміністрацією праці, то ситуація прийняттям Загальнодерне покращиться. Кожний відповідатиме за свій жавної цільової програми напрям, а в цілому матимемо щось на зразок поліпшення стану безперайкінського костюма. ки, гігієни праці та виробНайкраще вирішення цієї проблеми робоничого середовища на тодавці бачать в інтеграції наглядових функцій 2012–2016 роки. у сфері додержання законодавства про працю Учасники засідання в єдиній інспекції. Це дасть змогу, по-перше, визнали, що частина запозбавити роботодавця від черг бажаючих конодавчих актів України здійснити перевірку. По-друге, сконцентруване відповідає міжнародти ресурси та увагу інспекцій на вирішенні їхним стандартам у сфері ніх прямих завдань – забезпечення безпеки правового регулювання технічних засобів та устаткування, контроль за механізмів реалізації конякістю товарів і продукції». ституційних прав людини і не дає громадянам змоги С. Дунас не виключає доречності безперешкодно і в повному обсязі рестворення органу, який би координу- алізувати свої права. вав роботу інспекцій у сфері праці. Підсумком роботи засідання кругСаме Держгірпромнагляд свого часу лого столу стало ухвалення відповідініціював пропозицію щодо створен- них рекомендацій та звернень до ня такого органу при Раді національ- Президента України, Верховної Ради, ної безпеки і оборони України. Що Кабінету Міністрів, Уповноваженого стосується самого Держгірпромна- Верховної Ради з прав людини, Генегляду, то він з 1993 р. переживає вже ральної прокуратури, Верховного Сувосьму реорганізацію. І кожна така ду, профспілок, міжнародних органіреорганізація супроводжується втра- зацій з проханням забезпечити реальтою досвідчених кадрів. Це негативно не виконання вимог конвенцій МОП впливає і на рівень безпеки. в Україні.

Управління охороною праці Нотатки журналіста

Метод переконання «Вигоди та витрати» – таким розділом закінчується кожна брошура про охорону праці, яку видає для роботодавців Служба охорони праці та здоров’я Великобританії (HSE). «Мова економіки», на думку спеціалістів HSE, найбільш ефективно переконує власників бізнесу в необхідності вкладання коштів в охорону праці. Наталія Савельєва, журналіст

нформаційно-роз’яснювальна робота є невід’ємною частиною діяльності наглядових органів у будь-якій країні. В об’єднаній Європі наглядові органи з охорони праці виконують ще й величезний обсяг роботи, спрямованої на профілактику виробничого травматизму. Це при тому, що профілактикою, консультаціями та аудитом з питань охорони праці займається ще й безліч недержавних, неприбуткових організацій, а також приватних компаній – представників малого та середнього бізнесу. Вплив на аудиторію ведеться як традиційними способами, тобто шляхом розповсюдження книг, буклетів, плакатів, спеціальних навчальних фільмів, так і сучасними – за допомогою інтернет-технологій. Характерною рисою цієї роботи є чітке визначення цільових груп, на які спрямовані зусилля наглядових органів. Це і власники бізнесу, і керівники малих, середніх і великих підприємств, а також підприємці, які тількино розпочинають свій бізнес, і безпосередньо працівники. До речі, в нашій країні всі роз’яснювальні зусилля у сфері охорони праці, як правило, спрямовані тільки на роботодавців, керівників усіх рівнів і безпосередньо спеціалістів з охорони праці. І якось випадають з поля зору пропаганди рядові працівники підприємств. У той же час на Заході (зокрема у Великобританії) працівники давно привчені займатися питаннями своєї безпеки самостійно. Саме на них і розрахований великий блок інформації, який готують у HSE. Як мовиться, на Бога надійся, а сам не зівай.

Розповісти, переконати, навчити Багаторічна робота з роботодавцями у частині профілактики виробничого травматизму дає результат анітрохи не менший, ніж пряма наглядова діяльність, яку ве22

де Служба охорони праці та здоров’я Великобританії. В Україні вже звикли до критики з боку бізнесу про «зарегульованість» нормативно-правового поля, але й у Європі у цій сфері справи не кращі. Різниця лише в тому, що європейські наглядові структури витрачають величезний ресурс на те, щоб допомогти роботодавцеві швидко, ефективно та без відриву від свого робочого місця розібратися у нагромадженні законів і нормативів з питань охорони праці. Це те, з чого взагалі починається інформування роботодавців. Завдяки розумним підходам до навчання, власникам і керівникам підприємств зовсім не обов’язково виділяти багато часу, щоб «зануритися» у сферу охорони праці. В Україні ж є обов’язковою повна 40-годинна програма навчання для керівників і спеціалістів з охорони праці. Якщо спеціалісти ще якось можуть залишити своє робоче місце і витратити на навчання як мінімум тиждень, то керівники не можуть зробити цього за визначенням. Але, оскільки вибору немає, вони вимушені шукати компроміси. І зовсім не факт, що одержавши посвідчення про проходження навчання та перевірку знань, роботодавець дійсно засвоїв необхідний обсяг інформації. Більше того, у подальшому він може і зовсім відійти від цих питань. Мовляв, «у мене для цього є спеціаліст, і взагалі, я навчання пройшов, чого ще?» У Великобританії будь-який бажаючий може оперативно знайти на сайті HSE інформацію з питань охорони праці, яка відповідає його статусу (власник, керівник, спеціаліст), виду діяльності, а також масштабу бізнесу, і самостійно вирішити, як працювати з такою інформацією. Він може замовити друковану продукцію, добірку літератури та наочної агітації на задану тему чи просто ознайомитись з інформацією в режимі он-лайн. У Великобританії дуже популярні спеціальні брошури, а також розділи сайту HSE, в яких дається стисла, узагальнена інформація з різних пи-

тань охорони праці. Так би мовити, «короткий курс молодого бійця». Одержавши ці загальні настанови, «боєць» уже самостійно приймає рішення про подальше вивчення теми, що його цікавить. Наприклад, інструкція HSE «Керівництво для керівників, директорів, спеціалістів у приватному, суспільному та третьому секторах економіки» розповідає про те, як організувати роботу з охорони праці на підприємстві. Як правило, такі брошури складені особливою, найбільш прийнятною для керівників «мовою економіки». Статистика втрат в результаті недодержання вимог безпеки наводиться практично у кожному інформаційному матеріалі, що пропагує питання охорони праці. Наприклад, згадана вище інструкція завершується розділом «Вигоди та витрати». Тут детально перелічені переваги добре налагодженої СУОП: зменшення витрат; зниження ризиків; зниження рівня плинності кадрів і зменшення кількості листків непрацездатності, нещасних випадків та судових позовів; поліпшення відносин з постачальниками та партнерами; поліпшення репутації корпоративної відповідальності серед інвесторів, клієнтів і громадськості; підвищення продуктивності праці. Наводяться також і дані втрат через незадовільну організацію управління охороною праці підприємствами Великобританії: щороку на виробництві Об’єднаного Королівства гинуть понад 200 осіб (цифри наведено без ДТП, які пов’язані з виробництвом); за даними за 2006 р. більш як 30 млн. робочих днів – це листки непрацездатності, видані у зв’язку із захворюваннями та травматизмом, що обійшлось у 30 млрд. фунтів (або 3% ВВП). Оскільки, прочитавши цю інформацію, керівник може трохи запанікувати, йому дається ще один шанс для порятунку у вигляді рубрики «Вчимося на чужих помилках». Сайт HSE на прикладі роботи реальних підприємств показує, як робити не треба і як треба. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці ЯК НЕ ТРЕБА Приклад 1. За результатами розслідування та розгляду у суді смертельного випадку з працівником, який обслуговував обладнання підвищеної небезпеки, директора фірми з переробки відходів, на якій працюють 30 осіб, було засуджено до 12 місяців тюремного ув’язнення за ненавмисне вбивство. Як показало розслідування, на підприємстві не було системи управління охороною праці, не були розроблені інструкції з безпечного обслуговування обладнання, навчання працівників і контроль були неналежними. Інспектор HSE, який проводив розслідування, прокоментував це так: «У нас є докази того, що директор фірми не дослухався до порад спеціаліста з охорони праці, і, більше того, прийняв свідоме рішення не додержуватись вимог безпеки виробництва, у результаті чого стан охорони праці на підприємстві суттєво погіршився». Приклад 2. Керуючого директора компанії, де працює 100 осіб, було також засуджено до 12 місяців тюремного ув’язнення за ненавмисне вбивство. Трагедія сталася на обладнанні, яке не працювало, але тим не менше смертельно травмувало працівника. Розслідування показало, що якби на підприємстві додержувались правил утримання та охорони обладнання, виведеного з експлуатації, цієї трагедії можна було б уникнути. Суддя висловив тверду думку про те, що директор зобов’язаний був знати про все, що відбувається на підприємстві. Вирок було винесено і керівникові підрозділу, де стався нещасний випадок. Компанії призначили суттєві штрафні санкції та зобов’язали сплатити всі судові витрати. Приклад 3. Компанія та її посадові особи були оштрафовані загалом на 245 тис. фунтів стерлінгів. Крім того, її зобов’язали сплатити судові витрати у розмірі 75 тис. фунтів. Причина – порушення під час робіт з азбестом. Було встановлено, що компанія найняла 10 молодих і ненавчених тимчасових працівників для виконання робіт з видалення азбесту. При цьому робітників не проінструктували, не забезпечили спецодягом, не попередили про наявний ризик для здоров’я. Рішенням суду двом директорам компанії було заборонено обіймати керівні посади впродовж одного і двох років відповідно.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЯК ТРЕБА Приклад 1. Компанія British Sugar має добру репутацію у сфері безпеки виробництва. Охорона праці та промислова безпека тут завжди були у числі пріоритетів діяльності керівництва. Здавалося, ніщо не віщувало біди. І тим не менше, впродовж одного року в компанії сталися три смертельних нещасних випадки на виробництві. Що керівництвом компанії було зроблено? Як і очікувалося, ситуацію врятували цілком знайомі нам організаційні заходи, а саме: генеральний директор додав до посадових обов’язків усім іншим директорам пункти про відповідальність за стан охорони праці, було введено щомісячну звітність перед вищим керівництвом з цих питань; активізовано співробітництво компанії з працівниками, профспілками та іншими соціальними партнерами; переглянуто політику поводження працівників на підприємстві, проведено аудит знань з питань охорони праці; розроблено та оприлюднено річні програми поліпшення стану охорони праці із зазначенням способів досягнення поставлених цілей. У результаті цих заходів у наступні два роки втрати робочого часу внаслідок травм скоротились на 43%, загальні втрати робочого часу також скоротились на 63%. Керівництво компанії зазначає ще один важливий момент: змінилося ставлення директорів до питань охорони праці, підвищилась їхня увага до проблеми існуючих виробничих ризиків. Приклад 2. Підприємство St Regis Paper Сompany з чисельністю працюючих 1800 осіб, що виробляє 2 млн. т паперу на рік. Після того, як тут впродовж одного року сталися два смертельні нещасні випадки, керівництво повністю переглянуло діючу СУОП, поставивши на чільне місце залучення працівників у процес підвищення безпеки виробництва. Для всіх керівників вищої, середньої ланки та майстрів позапланово провели навчання з питань охорони праці. Усю цю роботу вели у тісній взаємодії з інспекторами HSE та галузевими профспілками. Якими були результати? Кількість нещасних випадків зі смертельними та тяжкими наслідками зменшилась на 73%, рівень загального травматизму – на 64%. Кількість днів непрацездатності зменшилась на 18%.

Правда, компанія витратила 100 тис. фунтів стерлінгів на оплату роботи консультантів і 75 тис. фунтів на навчання менеджерів. Економія ж на зменшенні кількості днів непрацездатності тепер там щороку становить 100 тис. фунтів. Крім того, немає колишніх витрат на судові позови. Одним словом, матеріалів, що переконливо показують роботодавцям вигоду безпечного виробництва, у HSE цілком достатньо.

Охорона праці як складова успіху у бізнесі Для Великобританії характерним є те, що тема охорони праці – невід’ємна частина будь-якої розмови про бізнес. Так, на офіційному сайті уряду http://www.businesslink.gov.uk, присвяченому підтримці вітчизняного бізнесу, створено сторінку охорони праці. І – обов’язкова рубрика: «Вивчення практики». У розділі «Як я створив більш безпечні умови праці» роботодавці діляться своїм досвідом. Крім того, у таких заходах обов’язково беруть участь працівники. Тобто керівник не обмежується тільки своїми міркуваннями, але й прислуховується до думки працівників. Наприклад, Крейг Сімондс – менеджер з якості та охорони праці компанії Sigma QC, що працює у сфері оптимізації виробництва, розповідає, що на підприємстві регулярно проводяться усні та письмові опитування персоналу з питань умов праці. Так, адміністрацію цікавлять будь-які нездужання чи незручності, яких зазнають люди на їхніх робочих місцях. Наприклад, такі відхилення, як біль або надмірна втома у кистях рук або передпліччі можуть свідчити про неправильну організацію праці. Оперативне усунення причин відхилень – запорука подальшої безпечної праці. Ще один цікавий момент: на підприємствах Великобританії, як і в

Управління охороною праці

Україні, існують уповноважені з охорони праці. Проте там вони, як правило, активніше залучаються до роботи, будучи одночасно не тільки захисниками інтересів працівників, але й помічниками адміністрації. Так, уповноважений з охорони праці Марк Дуган (компанія Design Plus Packaging Ltd, що виготовляє упаковку) суттєво поліпшив умови праці на підприємстві, організувавши комітет з охорони праці. Під час своїх щомісячних засідань цей комітет розглядає питання, що надходять як від працівників, так і від адміністрації підприємства. Про результати засідань обов’язково інформують персонал компанії, який має повний доступ до тематичної інформації з питань безпеки. Таким чином, можна зробити висновок, що чим більш свідомим буде ставлення персоналу до безпеки своєї праці, тим безпечнішою буде й сама праця. Звичайно, британські керівники та спеціалісти з охорони праці, так само, як і їхні українські колеги, не втомлюються скаржитись на безліч документації, на все зростаючий обсяг «паперової» роботи з питань охорони праці. Звичайно, вони роблять все для того, щоб зменшити цей обсяг (наприклад, за рахунок об’єднання або спрощення деяких регуляторних актів). Тим не менше, найбільш грамотні та досвідчені з цих людей визнають необхідність суворих законів і чітких правил у сфері охорони праці, а також вміють дуже ефективно застосувати напрацьовані впродовж багатьох років різні форми роботи. Ті самі, які, на перший погляд, можуть видатися не зовсім сучасними або навіть застарілими. Адже не секрет, що метод переконання іноді діє набагато сильніше, ніж методи примушування та покарання.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці Знання – запорука безпеки

ЩЕ ОДНЕ НАВЧАННЯ НЕ БУДЕ ЗАЙВИМ

Учасники семінару

Виступає заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві В. Корпусенко

Молодим спеціалістам, які приходять працювати на виробництво, необхідно запровадити додатковий – вже післяінститутський – курс з вивчення предмету «Охорона праці» із наданням відповідного посвідчення державного зразка. Такого висновку дійшли учасники науково-виробничого семінару, організованого управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київській області. Причому фінансувати додаткове навчання потрібно за рахунок коштів Фонду, що виділяються на профілактику нещасних випадків на виробництві. Олександр Войналович, в. о. завідувача кафедри охорони праці та інженерії середовища НУБіП України

грудні минулого року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України (далі – НУБіП) проведено науково-виробничий семінар з питань охорони праці та соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань на тему «Шляхи удосконалення системи управління охороною праці на підприємствах Київщини». У ньому взяли участь понад 100 учасників: представники Київської облдержадміністрації, 24 районних відділень та управління виконавчої дирекції Фонду у Київській області, теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві, Міністерства аграрної політики та продовольства України, працівники підприємств Київської області та інші. Активну участь у роботі семінару взяли викладачі НУБіП, зокрема кафедри охорони праці та інженерії середовища. Більшість доповідей були дискусійними, а тому учасники семінару взяли активну участь в обговоренні виступів.

www.ohoronapraci.kiev.ua

При підведенні підсумків семінару, зокрема, зазначено, що покращити ефективність навчання з питань охорони праці, як одного з профілактичних працеохоронних заходів, можна шляхом удосконалення форм та методів його проведення. Навчання має бути структурованим і поєднувати у відповідних пропорціях, залежно від категорії слухачів, лекції, практичні заняття (бажано у вигляді ділових ігор), самостійну роботу та виконання індивідуальних завдань, консультації (індивідуальні чи під час круглих столів), перевірку набутих знань і умінь. Учасники семінару запропонували поставити перед Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, Держгірпромнаглядом і виконавчою дирекцією Фонду питання щодо навчання випускників вищих навчальних закладів у навчально-методичних центрах, які функціонують при вищих навчальних закладах, та атестації випускників з питань охорони праці з видачею відповідного посвідчення державного зразка. Це дасть змогу молодим спеціалістам підвищити конкурентоспроможність на ринку праці та забезпечить виробництво кваліфікованими фахівцями з охорони праці. Таке навчання потрібно розглядати як профілактичний захід, що

має фінансуватися за рахунок коштів Фонду. Навчальний процес має бути поставлено так, щоб сформувати у студентів працеохоронний світогляд, який допоможе їм не лише зберегти власне життя та здоров’я на виробництві, а й навчити інших працівників основним засадам охорони праці. Всі учасники семінару отримали посібник «Довідкові матеріали з охорони праці у схемах, таблицях і графіках», випущений видавничим центром НУБіП у 2011 р. Від інших видань цей довідник відрізняється тим, що у ньому вміщено ілюстрації до основних тем, за якими проводять навчання з питань охорони праці. Посібник можна розглядати як конспект для вивчення нормативно-правових актів з охорони праці. До ілюстративного матеріалу додано короткий пояснювальний текст. Учасники ознайомилися з досвідом впровадження СУОП у відокремлених підрозділах НУБіП – в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК та на заводі з виробництва біодизельного палива (с. Пшеничне Васильківського району). Семінар було проведено на високому організаційному рівні, він був достатньо представницьким, а напрацьовані рішення – актуальними, виваженими та обгрунтованими.

Управління охороною праці Прошу слова

Наука – для охорони праці?

ЧИ САМА ПО СОБІ?

В умовах безперервних реформ у системі державного управління охороною праці фахівцям цієї справи дуже не вистачає якісних нормативно-правових актів, які б сприяли організації безпечного виробництва, поліпшенню соціального захисту працюючих. Заповнити цю прогалину – головне завдання Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці.

журналі «Охорона праці» (№ 10, 2011 р.) опубліковано наукову статтю «Ризикоорієнтований підхід до оцінки професійних ризиків». Автор статті – старший науковий співробітник ННДІПБОП Олександр Масюкевич – запропонував методологію визначення критеріїв для Олег Моісеєнко, оцінки ступеня ризику виникначальник служби нення нещасних випадків зі охорони праці смертельними наслідками для ТОВ «НІКТІМСІЛЬГОСПМАШ» професій працюючих або причин нещасних випадків у кожно(м. Запоріжжя) му виді економічної діяльності та встановлення градації ступенів ризику: високий, середній, незначний. Для вирішення поставленого завдання передбачається використовувати статистичні дані про смертельний травматизм. Передбачається р потім використовувати одержаБезопасность труда

Бе зо па

сн ос ть

труда

циа гаю т спе

лис ты

ход ный под х рисков тирован ны

ль иен Рискоор е профессиона Пре дла

мож быть Это значит, что риск по профессии не может больше риска по КВЭДу. не Среднее значение риска того, что наступит несчастный которых она случай в профессии «к» по всем КВЭДам, в кот встречается, равно: s

Рпроф. к. ср = (6 Рпроф. к КВЭДq)/s.

(3)

q=1 ате льсле дов определяет предельные ззначения да чно -ис аны тру н- Величина Рпроф. к. срмежду высоким и средним его знаохр го нау оце риска по профессии нал ьносно сти и оло гию я ее,чениями. Таким образом, если Рпроф. к. КВЭДq > Рппроф. к. ср, то На цио без опа гае т ме тодИс пол ьзу дляР риска, если руд ник относится к высокому уровню ри проф. к. КВЭДq чны й сотмы шл енн ой ВИ Ч пре длаго слу чая . ых рис ков ча–6 оотносится ий нау про но Рпроф. к. ср > Рпроф. к. КВЭДq > 10 , то Рпроф. к. КВЭДq тно СЮ КЕ она льн –6 Ста рш тит ута ндр МА ени я нес часпро фе сси соо тве тст вен к среднему значению, если Рпроф. к. КВЭДq < 10 – незначиинс кса . ия и го ора ) Але воз ник нов зна чен ско тельное значение риска. мн адз ПБ ОТ е 3– 5 лет капроф (НН ИИпен и рис ка ь пре дел ьны ьно сти на и Гос гор про пример (см. таблицу) для профессии риска Рассмотрим ки сте опр еде лят ско й дея телинс пек тор ам е степени менщика и причин в трех КВЭДах (данные взяты по актам ены таки , средняя, несо смермо жн о эко ном иче дпр ият ий травматизма едел производственного Н-1 форме по опр –6 В окая ости», ая: выс d 10 ). вид ов про вер ок пре исходом по Украине за 2008 г.). тельным а й деятельн астного случ Т, такой, что ени риск ственно несч сто ту а овения нято МО енка степ бази-

к оценк

хран икн а, при «Оц ной труд ости» («О ей- возн ительная (какО. Масюкевича Количество нноостть ислен Численность Ч ие охра го возд Причина П знач й деятельн , по которым КВЭД енко, управлен регулятивно Нсм щихх ающ аботаю работающих ра йственно ье Г. Лес критерии хозяйственествлять венное я ления хозя определены осударст на ослаблении зможно осущ ут воз- стат 24.2 2 24.1; 2 8 ествлени 608 438 608 осуществ ся нево 45.21.1 ого уров 2007 г.) рые мог - от ателя, рующее № 12, ень риска от осущ о допустим для высо25; 25 работод иза рисков, кото с целью при 2 78 97 15 978 труда», 45.21.2 предельн степ ация ки, ствия на ивается экономи ки и анал и значение новлена град а. В управле24.1 1 3412 уста – оцендеятельности без оцен иной отраслях их решений. 45.21.6 от него еней риск определения первый ческ ной или степ ости ода: ой той влен сим ых в гия ельн х упра два подх никать отраслев а возникметодоло ня, и в зави и незначит ективны не труда есть равен: случ льства, х админиней Риск лагается тся степень риск фес сии того, что произойдет несчастный случай, сред вите пред нятия эфф охра пра в кой, те про –6 не дски ивае 1,25 · 10–4; для Р ельами рабо = 2/438 602 = 4,56 · 10 ; Рпроф.2 = 1, ьного) – на уров ых и горо В этой проф.1 рым оцен нии риск деят –4 по кото случая (смертел йственной Р твенный астных, районн ятия. акцент а. = 2,93 · 10 . Среднее значение риска смертельтериев, проф.3 государс ого я хозя риск не предпри а основной рств, обл те. кри ния несчастн осуществлени ов для этих КВЭДов Рпроф. ср = (Рпроф.1 + Рпроф.2 + степеней ныхриск случаев министе второй – на уров очем мес ция труд нове ых для всех ходе , м = 1,4 · 10–4. Сравнивая значения вероятночины в )/3 организа ностей на раб точки зреградации профессиональнй+поРвида проф.3 страций или при родная опас новления ии меньше Р ср, а чино сти Р ,сяРс, Р , с Р ср получим, что Р 1 и Р 2 мен сивна с ествлять Междуна сации всех и и уста идентификац бо при ляет1 2 3 прогрес ност й-ли осущ ее еств фик т значетм среднее сред на како бол на наи ), осущ Р 3 больше. Это значит, что Р1 и Р2 имеют не – позволяе Алгори связанных с делает (отрасли одология ами, но она низовом уров Отнош ов, ние риска, Р3 – высокое значение риска. Отношение елей: ельности но «уто риск на Такая мет или риск ой деят ческих показат не мож риска вления КВЭДу; чине = (Н омическ оценку у целесоном уров /Нсм. КВЭДq) · 100% , (4) ния упра см. проф. к проф. к венную государствен ации. Поэтом ровать экон таких статисти Н по данному случаев по приВдо ом 1 n во см количест На ьных информ изводстве бази ель- учет ение от ятиях. количест по професьсмертел – это часть смертельных случаев п честве деят ает знач где В ртел общее про предпри к во Н см. прич i где i приним возникли смепроф. по таком колиие рисками на экономической что при Нсм по количестве количес в общем чест в КВЭДу » данному «к» сии Ду, коли нуть ть, рым управлен ому КВЭ чин, по кото дом виде ует учитыва рисода отнош (процентное значение отношения КВЭДу данному по данн образно рисков в каж профес два мет при того, след аев поравноени ке ествуют и система П i – количество ому КВЭДу); 100%). В я к·100 = (Рпроф. к/РКВЭДq) · 100% на оцен ЭДах). Кроме рисков сущ ьных случ ков ает знач проф. по данн и (n ых мер ых смертел возн приним Аналогично икли можно рассмотреть риск возникновения случаи фиксаци вентивн ности (КВ фессиональн во Н см. проф. к Ду, где «к» в которых возн ема пре основана на оценкой ные про причино Вероятсмертельного случая, связанного с причиной. количест ии: сист оценке сий, ема ому КВЭ шей тификац Первая сист по данн чество профес п причине i дальней й моому наступит смертельный случай по с Ду); что того, «к» ность те . еско их иден данн КВЭ сии по ому – коли ых мер очем мес j иерархич она более КВЭДу, равна: по данному 1 до h (h е случаи по данн отающих Ч ср. КВЭД реактивн ностей на раб построением - от рисков, и раб ьны опас дпри ней проних с ость ртел пре от всех анного ения уров численн уровне рисков не сме (5) (5 ая, связ упит Рсмер = Нсм. прич i /Чср. КВЭДq. средняя степени анения или снижия рисками на твенном уров прич i КВЭДq ного случ а наст н: смертель к того, что дели устр для управлен ами на государс тивная, когд Ду раве КВЭДу. им риск Рис реак ема ому КВЭ причинам по Рассмотр работающего. Сумма Нсм. проф. к смертельных случаев по n п приемл управления риск ая система – происшествий. , по данн их ессии «к» на оссией «к» КВЭДу равна общему количеству Нссм смертельятия. Для й является втор произошедш данному е м уровне елем фес ный случай в проф емо , (1) КВЭДу, то есть q азат ственно случаев по данному приемл нимаются посл /Ч ср. КВЭДных государ ным пок я риск тель ение от = Н см. проф. к h h оценоч меры при образом, на ет знач являетс тельР проф. к. КВЭДq системы . (6) смер принима Pикали= Ч / ) Н ектов =(6 q Р 6 Таким ной КВЭДq КВЭД ср. оси і прич ая; см. і субъ прич случ ости . ости отн рых вознКВЭДq и реактив і=1 і=1 тельного , в кото ). новани енной деятельн ской деятельн ю работающих риск смер во КВЭДов по ки – овь иче «к» сий Р йств оцен ном сии здор фес что риск по причине не может быть больгде чест и хозя Это значит, ни или – коли вида эко и вные цел ой профес случаев в h про данному 1 до s (s х по данн каждого ия ущерба жиз уровне осно деятельности по КВЭДу. ше риска Н по случаи ртельны ом ой качеству см наступ несчасттельные Н проф. к сме но нанесенвительственн хозяйственн связанных с Среднее значение риска того, что наступит ему коли я Сумма см.Ду равна общ она На пра к і по всем КВЭДам, в которых ествлени (или рисков, и на базе стапричине по случай ный осущ (2) КВЭ ов от . ов по еделени данному есть ых риск h рисков встречается, )/Ч ср. КВЭДq равно: ней риск то оят в опр сиональн к h s КВЭДу, профес причиной) сост предельных уров ими в соответ= (6Н см. проф. о 6Р проф.к к=1 (7) )/s. = (6 вления Рприч і ср10/2 ых зон 011 Р прич і КВЭДq кой-либ P КВЭДq = к=1 А шего упра ельности. ких данн q=1 ТРУД деят х принци тистичес с целью дальней ОХРАНА ческой основны хозяйКВЭДам видах экономи 5 Закона «Об сфере в х я) ст. трол ствующи ветствии со www.ohoronapraci.kiev.ua ора (кон В соот твенного надз дарс пах госу

Величина Р прич i ср определяет предельные значения риска по причине между высоким и средним его значением. Таким образом, если Рприч i КВЭДq > Рприч i ср, то Р прич i КВЭДq относится к высокому уровню риска, если –6 Р прич i ср > Р прич i КВЭДq > 10 , то Р прич i КВЭДq относится к –6 среднему значению, если Р прич к. КВЭД < 10 – незначительное значение риска. Рассмотрим пример по данным таблицы. Риск возникновения несчастного случая в КВЭДах по причинам равен (Р имеет индексы: первый – код причины, второй – код КВЭДа): –6 Р24.1; 45.21.1 = 1/438 608 = 2,2799 · 10 ; –6 Р24.2; 45.21.1 = 1/438 608 = 2,2799 · 10 ; Р25; 45.21.2 = 2/15 978 = 0,000125; Р24.1; 45.21.6 = 1/3412 = 0,00029.

Для причины 24.1 необходимо определить среднее значение, потому что она встречается в двух КВЭДах: Р24.1; ср = (2,2799 · 10–6 + 0,00029)/2 = 0,000146. Таким образом, по причине 24.1 в КВЭДе 45.21.1 риск будет иметь среднее значение, а в КВЭДе 45.21.6 – высокое значение риска. Для причин 24.2 и 25 невозможно определить предельное значение риска, потому что они в данном примере встречаются в одном КВЭДе. В этом –6 случае значение рисков Р 24.2; 45.21.1 = 2,2799 · 10 и = 0,000125 следует считать как средние значеР 25.; 45.21.2

ния. Отношение Дприч i = (Нсм. прич i/Нсм. КВЭДq) · 100%

(8)

где Дприч i – доля смертельных рисков по причине i по данному КВЭДу в общем количестве Нсм смертельных случаев по данному КВЭДу (процентное значение отношения рисков равно: Дприч i·100 = (Рприч i/РКВЭДq) · 100%). В соответствии с этим подходом такие расчеты необходимо выполнять для каждой профессии или причины. Однако их количество можно уменьшить, если определить основные опасные профессии (например, бухгалтер погиб в ДТП. По этой причине профессию бухгалтера нельзя считать опасной) и причины, для которых следует выполнять расчеты. На основании этих разработок правительство может утвердить постановление, в котором определялись бы предельные значения профессиональных рисков на 3–5 лет, частота проверок Госгорпромнадзором предприятий с профессиональным риском в высокой и средней зонах (частота и объемы обучения, увеличение финансирования предприятиями на профилактику несчастных случаев и т. д.). Эту работу можно поручить, например, ННИИПБОТ совместно с Фондом социального страхования от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний. Новые ежегодные данные о несчастных случаях необходимо сравнивать с утверждаемыми правительством как предельными. Это позволит влиять на эффективность управления рисками на государственном уровне.

ні дані для визначення виз граничних значень ризиків на 3–5 років, встановлення частоти перевірок Держгірпромнаглядом підприємств з професійним ризиком у високій і середній зонах, встановлювати частоту та обся26

ги навчання, фінансування заходів, спрямованих на профілактику травматизму. Свої викладки автор підтверджує вісьмома формулами й стверджує, що використання його методології сприятиме ефективності управління ризиками на державному рівні. Журнал «Охорона праці» – науково-виробничий, і одне з його завдань – друкувати такі статті. Можливо, пропоноване О. Масюкевичем нововведення дасть певний ефект в управлінні охороною праці в країні. Але у мене, як у практика, не може не виникнути закономірне запитання: «А чи не можна поставлене завдання вирішити простішим способом?». Я на нього відповім: «Можна». Для цього досить звернутися до будьякого підручника з охорони праці для студентів навчальних закладів і прочитати розділ «Аналіз виробничого травматизму». Те, що автор називає оцінкою ризиків і прогнозуванням травматизму, раніше називалося аналізом травматизму. Візьмемо один з основних методів аналізу – статистичний. Цей метод, на мою думку, з успіхом можна застосовувати і для пропонованого О. Масюкевичем визначення критеріїв для оцінки ризику виникнення нещасних випадків зі смертельними наслідками стосовно професій і причин у кожному виді економічної діяльності. Статистичний метод аналізу оснований на використанні тих самих даних, які пропонує застосувати О. Масюкевич. Для доказу своєї версії пропоную застосувати коефіцієнт частоти виробничого травматизму

Kч

Т 1000 , Р

де Т – кількість нещасних випадків, зареєстрованих у звітному періоді; Р – середньоспискова чисельність працюючих. Кч показує, скільки нещасних випадків припадає на 1000 працюючих. Застосувавши цю формулу щодо кількості нещасних випадків за професіями потерпілих і причин за певний період, можна одержати уявлення про можливу частоту настання нещасних випадків. Можна зіставляти кількість нещасних випадків не з 1000 (працюючих), а з 100 (професій, причин). Одержані дані (коефіцієнти) можна використовувати для визначення ступеня ризику: високий, середній, незначний. Наприклад: якщо Кч t 5 – ступінь високий. Якщо Кч знаходиться у межах 5–2 – середній, нижчий за 2 – незначний. Просто й зрозуміло. І не потрібна тут вища математика. За своїм смисловим навантаженням коефіцієнт частоти виробничого травматизму ближчий, більш зрозумілий і звичний широкій аудиторії простих виробничників – спеціалістів охорони праці, ніж ризик виникнення нещасного випадку, який визначається як кількісна міра небезпеки, яка враховує імовірність виникнення негативних наслідків нещасних випадків від здійснення господарської діяльності і можливий розмір втрат від них. Викликає сумнів також застосування пропонованої автором методології для визначення критеріїв ризиків виникнення нещасних випадків зі смертельними наслідками саме для професій або ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Управління охороною праці причин. Порівняння, співставлення та прогнозування імовірностей нещасних випадків (у тому числі смертельних; див. формулу 1 в статті О. Масюкевича) для однієї професії, але на різних підприємствах (різні КВЕДи), як мені здається, є неправомірним, недоцільним і втрачає сенс через те, що повністю змінює комплекс умов, супутніх нещасному випадку, тобто порушується один з основних постулатів теорії, яка оцінює імовірності настання випадкової події (у нашому випадку – нещасного випадку). Імовірність нещасного випадку за однією професією, але на різних підприємствах здається такою ж показовою, як середня температура у пацієнтів лікарні (у одного жар, а інший вже захолонув у морзі). Припустимо, нехай пробачить мені Господь, на трьох різних підприємствах на виробництві загинули три електрозварники з однієї причини – недодержання вимог безпеки. У результаті один на будівництві впав з висоти, інший втопився на судноремонтному заводі, а третій загинув від електричного удару під землею в шахті. Що за такою інформацією можна сказати про травмонебезпеку професії, про достатність/недостатність вжитих профілактичних заходів або про те, яке із зазначених підприємств у першу чергу потребує більш детальної перевірки органами Держгірпромнагляду?! Адже всі інші умови різні – рівень безпеки під час організації робіт, набір основних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, ступінь, рівень і якість навчання працівників з питань охорони праці, рівень і відповідність інструкцій з охорони праці вимогам НПАОП тощо. Під час розгляду прикладу для професії муляра і причин у трьох КВЕДах – смертельні нещасні випадки по Україні за 2008 р. (див. таблицю у статті О. Масюкевича) – звертає на себе увагу величина вибірок кількості смертельних випадків Нсм усього в 1–2 одиниці. В теорії імовірності існує вимога: вибірка повинна вірно відображати властивості усієї сукупності, усієї вихідної множини елементарних подій (у нашому випадку – множини нещасних випадків). Вважаю, що вибірки з наведеної автором таблиці не задовольняють цій вимозі, тобто не є репрезентативними. Тому порівнювати їх за абсолютною величиною за минулі роки і говорити про збільшення чи зменшення кількості нещасних випадків за ці роки можливо. Але будувати на таких вибірках прогноз на кілька років вперед і обгрунтовувати ним частоту майбутніх перевірок підприємства органами Держгірпромнагляду

www.ohoronapraci.kiev.ua

так само обгрунтовано, як завбачати результати виборів у стотисячному місті за результатами попереднього опитування мешканців одного невеликого будинку. Будь-якому практику охорони праці зрозуміло, що якщо в 2008 р. на підприємствах України одного КВЕДа з чисельністю працюючих понад 400 тис. осіб сталося 2 смертельних нещасних випадки з мулярами з причини невиконання посадових обов’язків або вимог інструкції з охорони праці, то в 2010 або 2013 р. їх може не статися жодного або, навпаки,– більше десяти. Сподіватися на те, що подібний прогноз буде вірним, можна тільки у тому випадку, якщо величина вибірки, на підставі якої його зроблено, буде достатньою для того, щоб бути репрезентативною. Тому починати треба з оцінки репрезентативності вибірок кількості нещасних випадків для кожної причини та професії. А запропоноване автором прогнозування граничних значень професійних ризиків, обсягів навчання працівників і рівнів фінансування заходів, спрямованих на профілактику нещасних випадків, буде вторинним і правомірне тільки репрезентативним вибіркам. Той факт, що об’єктом перевірок органами Держгірпромнагляду, як правило, є умови праці не окремої професії, а виробничий комплекс і функціонування СУОП усього підприємства, змушує задуматися: навіщо тоді потрібна пропонована методологія? Те, що представник ННДІПБОП шукає, вигадує, пропонує, загалом добре. Проте вироблений ним продукт усе ж таки повинен мати практичну користь. На мій погляд, пропонована ним методологія, можливо, і становить певний науковий інтерес, але практичне її застосування, доцільність, цінність і життєздатність викликають сумніви. Ця методологія так само далека від сьогоднішніх повсякденних проблем спеціалістів охорони праці на виробництві, як декабристи від народу у відомій фразі Герцена. Питання розробки та перегляду нормативно-правових актів з охорони праці – ось де непочатий край архіпотрібної та архіважливої роботи сьогоднішнього дня для науки. Адже йдеться не про якісь екзотичні акти, які рідко застосовуються, а про найвідоміші документи охорони праці, які застосовуються щодня. Наприклад, про такі акти, як Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань

охорони праці, Перелік робіт підвищеної небезпеки та інші документи. Упродовж 17 років існування журналу «Охорона праці» у кожному його номері автори зазначають низьку якість деяких норм указаних та інших чинних нормативно-правових актів. Автори журнальних публікацій висувають конкретні пропозиції для внесення змін до цих актів. Але... в цьому напрямі дуже слабка активність як з боку функціонального підрозділу Держгірпромнагляду, так і з боку ННДІПБОП. Недосконалі підзаконні акти утруднюють роботу на підприємствах, деякі норми абсурдні, нездійсненні. Це є причиною формального підходу до їх реалізації на практиці. Особливо це стосується навчання з питань охорони праці працюючих. Ми працюємо в умовах безперервного процесу реформування системи державного управління охороною праці. Схоже, що цьому процесу кінця не буде. Чи варто у цій ситуації «городити город» – вигадувати ефемерні методології? Чи не краще буде зусилля вчених Національного інституту спрямувати на поліпшення нормативної бази охорони праці? Тим більше, що виробничники (читачі журналу «Охорона праці») вже висловили стільки пропозицій, що працювати є над чим. Наприклад, хоча б над поліпшенням тих підзаконних актів, які визначають роботу служб у сфері організації охорони праці на виробництві. Адже наука повинна працювати не на себе, а на кінцевий результат. У нашому випадку – на поліпшення охорони праці працюючої людини. На закінчення хочу сказати наступне про мотивацію своїх звернень, публікацій у журналі. Дуже сподівався одержати вичерпні, кваліфіковані відповіді на ті запитання, які накопичились за багато років роботи в службі охорони праці через існуючі проблеми, огріхи і незрозумілості у змісті перерахованих нормативно-правових актів. Минуло вже більш як півроку з моменту моєї першої публікації, але до цього часу шановний журнал не зміг опублікувати жодної відповіді, жодної думки ні спеціалістів підрозділів Держгірпромнагляду, які є розробниками цих актів, ні спеціалістів ННДІПБОП, у віданні якого тепер знаходяться питання розробки (переробки) нормативних актів. Але не будемо впадати у відчай. Надія, як кажуть, вмирає останньою. Насамперед, надія на усунення старих і дуже болючих прорахунків, огріхів у чинних нормативно-правових актах, на які щодня натикається спеціаліст служби охорони праці.

Безпека праці

Юні переможці

Минулого року вперше на Тернопільщині серед школярів проводився конкурс малюнка на тему: «Безпечне поводження з електрикою та небезпека, яку в собі приховує електричний струм». У конкурсі взяли участь школярі 1–11 класів загальноосвітніх шкіл, а також шкілінтернатів області. Конкурс організовано в рамках проведення місячника електробезпеки за підтримки управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації. У конкурсі взяли участь 142 школярі області, а малюнків було представлено 166. Щоб зробити вибір об’єктивнішим, було розроблено анкету, і впродовж місяця усі бажаючі могли віддати свій голос на підтримку певного малюнка. На основі зібраних голосів, а їх було понад 60, конкурсна комісія і визначала переможців. Ними стали сім учасників – одне перше місце, три других і три третіх. Додатково енергетики надали ще дві заохочувальні премії. Найбільше малюнків на конкурс надійшло із Гусятинського (49), Збаразького (18), Борщівського (16) та Кременецького (11) районів. Усім учасникам, які представили малюнки, було вручено грамоти за активну участь у конкурсі. Енергетики залишилися задоволені проведеним конкурсом. Такий конкурс планують проводити щороку і сподіваються на активну участь у ньому школярів. Н. Лисак 28

Отрутохімікатів стало менше У Калуші в грудні минулого року відбулось виїзне засідання міжвідомчої робочої групи з урегулювання питань знешкоджування та утилізації небезпечних речовин, а також заборонених для використання отрутохімікатів. Місто Калуш та Калуський район є екологічно найбільш проблемними на Івано-Франківщині. Особливо небезпечні Домбровський кар’єр та шахтні поля, де відкритим і підземним способом видобували калійну сіль, хвостосховища хімічної фабрики та солевідвали кар’єру, а також полігон для зберігання гексахлорбензолу. У заході взяли участь представники галузевих міністерств та відомств, обласних структур Держекоінспекції та Держуправління охорони навколишнього природного середовища, а також науковці. Робоча група вивчила ситуацію на полігоні гексахлорбензолу і в Домбровському кар’єрі. Її представники також відвідали зону просідання земної поверхні на вул. Глібова в Калуші. За словами директора Департаменту екобезпеки Мінекології та природних ресурсів України Олександра Соколова, протягом трьох місяців буде зроблено наукове обгрунтування щодо кожного з об’єктів і підготовлено пропозиції для розробки поетапних планів вирішення екологічних проблем Калуша. Необхідно ліквідувати два основних небезпечних чинники – вивезти за межі України весь гексахлорбензол і запобігти проникненню токсичних залишків у водоносні горизонти. Гексахлорбензол – це політропна отрута у вигляді безколірних кристалів, його використовували як інсектицид і фунгіцид при обробці зерна. У Держбюджеті на 2012 р. передбачено 115 млн. грн. на вивезення гексахлорбензолу з Калуша. За останні півтора року вдалося позбутися 16 тис. т цієї речовини, однак на полігоні ще залишилося близько 13 тис. т. До речі, у минулому році Івано-Франківщину було повністю очищено від непридатних для використання пестицидів – їх вивезли понад 200 т. А стосовно проблем Домбровського кар’єру, то облдержадміністрація пов’язує їх вирішення з відновленням виробництва калійних добрив. Указом Президента України у 2010 р. Калуський регіон було визнано зоною надзвичайної екологічної ситуації. І. Парфенюк

Випробування вогнем Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту МНС України (УкрНДІЦЗ) розроблено два національних стандарти методів великомасштабних і середньомасштабних вогневих випробувань фасадних теплоізоляцій. Зокрема, середньомасштабні випробування призначені для попередньої оцінки пожежостійкості теплоізоляційних матеріалів, які використовуються в будівництві. Керуючись цими стандартами, будівельні підприємства і організації зможуть самостійно проводити подібні випробування у власних цілях. Останнім часом у будівництві застосовуються різноманітні системи утеплення фасадів, в яких використовуються горючі матеріали. Більшість таких утеплювачів дешеві, вони нерідко неякісні, звідси і часті пожежі, значні пошкодження житлових будинків, загибель і травмування людей. Робота науковців та випробувачів інституту спрямована на те, щоб зберегти життя і здоров’я будівельників, непошкодженість споруджуваних будівель та безпеку їх мешканців. Нормативи, спрямовані на зменшення втрат тепла через стіни будинків у 2,5–3 рази, були введені в Україні в 1994 р. Відповідно до них, товщина шару утеплювача повинна становити від 80 до 150 мм залежно від температурної зони будівництва. У Європі така система утеплювачів використовується до 12 поверхів, в Україні – до 9, а вище повинен використовуватися тільки незаймистий матеріал. Сьогодні випробування на поширення вогню проводяться за методикою вогневих випробувань, розробленою в інституті. Для більшості матеріалів і конструкцій, на жаль, показники пожежної небезпеки не визначені. У зв’язку з цим набуває актуальності підвищення ефективності протипожежного захисту об’єктів будівництва і зниження впливу небезпечних факторів пожежі з урахуванням сучасних вимог. З огляду на це необхідно, щоб кожна система утеплення пройшла випробування на пожежну безпеку. Н. Цушко (УкрНДІЦЗ) ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека праці

Відбувся семінар-навчання для енергетиків Ініціаторами проведення заходу виступили теруправління Держгірпромнагляду у Сумській області спільно із Сумською торгово-промисловою палатою (ТПП). Ідея організації цього семінару з’явилася у начальника теруправління Ігоря Пантелєєва після ознайомлення з роботою електровимірювальної лабораторії Сумської ТПП. Отримавши зауваження стосовно роботи свого структурного підрозділу та рекомендації щодо усунення недоліків, президент ТПП Костянтин Макаренко запропонував до Дня енергетика провести семінар-навчання за участю керівників енергогосподарств підприємств та організацій області. Форма проведення заходу виявилася доволі незвичною – тренінги та обмін досвідом. Цього разу організатори відійшли від звичних лекцій та читань «уголос» нормативних документів. Розглядалися реальні нестандартні ситуації, які час від часу трапляються у роботі енергетиків, аби не лише знайти вихід, але й запобігти можливим трагедіям. У ході заходу присутні мали змогу задати запитання державним інспекторам з охорони праці в енергетиці, поспілкуватися між собою та обмінятися практичним досвідом. Серед питань, що були розглянуті цього дня,– перша

допомога потерпілим від електричного струму та заходи пожежної безпеки в електроустановках. На завершення усі учасники отримали добірки нормативних документів. К. Каріх

У вчорашнього лідера – великі проблеми

Знешкодження медичних відходів

На засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві було розглянуто результати всебічної перевірки стану охорони праці на ДП «Управління баштових кранів» ВАТ «Будмеханізація». Під час перевірки особливу увагу було приділено стану експлуатації вантажопідіймальних кранів. При цьому виявлено 142 порушення, заборонено експлуатацію 96 об’єктів, обладнання, виконання робіт. До адміністративної відповідальності притягнено 12 осіб. Перевіркою було встановлено, що підприємство не отримало дозвіл Держгірпромнагляду на експлуатацію 2 кранів. Тут не проведені періодичні технічні огляди 7 кранів, експертне обстеження 36 кранів та позачерговий повний технічний огляд кранів у зв’язку із закінченням строку служби. На підприємстві з порушенням використовується газове обладнання, відсутній колективний договір, інструкції з охорони праці розроблені з численними порушеннями. Не всі робочі місця, стан обладнання, засоби колективного та індивідуального захисту, санітарно-побутові умови відповідають нормативним вимогам з охорони праці. Не проведено паспортизацію будівель і споруд. До роботи допущено працівників, у тому числі посадових осіб, які не пройшли інструктажів, навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Наприкінці засідання начальник теруправління Олег Румежак наголосив, що ДП «Управління баштових кранів» ВАТ «Будмеханізація», яке ще кілька років тому було в лідерах галузі, сьогодні системно занепадає. І все це через неналежне ставлення керівників до питань безпеки праці. За такого стану справ наглядовий орган має прийняти рішення щодо анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. Роботодавця було зобов’язано протягом двох місяців усунути всі порушення. У разі невиконання рішення ради підприємство буде позбавлено дозволу.

Фахівці Українського державного науково-технічного центру «Енергосталь» (Харків) виготовили першу дослідну партію пересувних комплексів обладнання для термохімічного знешкодження медичних відходів та очищення газів, що при цьому утворюються. Обладнання, що віднині почали виготовляти серійно, відповідає найбільш жорстким екологічним нормативам, які діють в країнах СНД та Євросоюзу. Воно безпечне для обслуговуючого персоналу й маловитратне. При цьому застосовуються сучасні методи термохімічної обробки відходів у спеціальних печах, де основна їх маса спалюється при температурі 350–400 °С. Найбільш токсичні речовини димових газів очищаються у спеціальній багатоступінчастій камері, яка є ноу-хау Центру. Вона гарантує повну технологічну й екологічну безпеку. Передбачається повна механізація процесу знешкодження, що дає змогу звести до мінімуму контакт персоналу з відходами. Універсальність установки дає змогу замовникам утилізовувати всі види медичних відходів як безпосередньо на території медичних закладів, так і в стаціонарних умовах (виробникам медпрепаратів) за допомогою установок великої потужності.

О. Касьян

В. Владко

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Коротко про важливе

У міністерствах та відомствах

Дозволи – у регіони Державна служба України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на виконання доручення Адміністрації Президента України від 14.07.2011 р. № 41-02/529 щодо видачі з 1 січня 2012 року всіх документів дозвільного характеру за принципом «єдиного вікна» повідомляє, що наказом Держгірпромнагляду від 26.12.2011 р. № 115 надається право територіальним органам Держгірпромнагляду видавати дозволи, передбачені абзацом другим пункту 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, а саме: на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки закордонного виробництва, що зазначені у додатку 3 до Порядку та на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку. 3.

Перевізники порушують вимоги безпеки

БЕЗ КОЛЬОРУ І ЗАПАХУ Вжити негайних і ефективних заходів зажадав Перший віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв від посадових осіб, причетних до питань експлуатації газових мереж і споживання газу населенням. У 2011 р. у сфері використання газу в побуті потерпіло 205 осіб, з них 81 особа загинула. Чергові заходи розроблено, але чи будуть вони ефективними без масової пропаганди безпечного поводження з небезпечним блакитним паливом і підвищення відповідальності за самовільне втручання у газове обладнання?

Володимир Терещенко, власкор Фото автора

Перевірка суб’єктів господарювання, що надають послуги з перевезення пасажирів автотранспортом, проведена теруправлінням Держгір промнагляду у Херсонській області, показала, що на підприємствах КП «Херсонкомунтранссервіс», у ВАТ «Таксі-сервіс», «Ремпобуттехніка» та ін. водії працюють без офіційного оформлення. На більшості цих підприємств газобалонні установки автомобілів не пройшли чергового опосвідчення, не забезпечено контроль за технічним станом такого обладнання. Фізичні особи – підприємці А. Остоух, Е. Навєрський, В. Подоляк не мають необхідної матеріально-технічної бази, порушують вимоги Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. На більшості підприємств також не проводять інструктажі з охорони праці, спеціальне навчання працівників та передрейсові медичні огляди водіїв. За виявлені порушення 38 посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності, 11 водіїв відсторонено від роботи.

априкінці минулого року відбулось спільне засідання колегії Держгірпромнагляду, Міністерства енергетики та вугільної промисловості й Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, присвячене проблемам використання газу в побуті. Заступник Голови Держгірпромнагляду Степан Дунас, який виступив з доповіддю, його співдоповідачі з міністерств, представники регіональної влади говорили не тільки про технічний стан газових мереж, їх неякісне обслуговування з боку спеціалізованих підприємств газового господарства, але й про несвідоме ставлення громадян до небезпечного газового обладнання. Практика самовільного приєднання примусової вентиляції до технологічних отворів вентиляційних каналів сьогодні стала причиною більшості нещасних випадків у побуті. Мешканці не звертають уваги на відсутність тяги в цих каналах, на несправність димоходів. А якщо врахувати, що населення віддає перевагу пластиковим вікнам і подвійним дверям з підвищеною герметичністю, то стає зрозумілим: ми самі робимо із своїх квартир душогубки. У Волинській області і в Чернівцях справа дійшла до парадоксу: проекти житлових приміщень приватних будинків взагалі розробляють без вентиляційних каналів. Більше того, спеціалісти Держгірпромнагляду зіткнулись з випадками видачі фіктивних актів на перевірку та очищення димових і вентиляційних каналів. Це призвело до того, що тільки в Севастополі впродовж жовтня-листопада 2011 р. сталося шість нещасних випадків у багатоквартирних будинках. Потерпіло 14 осіб, одна з них загинула. Або такий факт. 31 жовтня у квартирі п’ятиповерхового житлового будинку у Дніпропетровську чадним газом отруїлися три особи. Причина трагедії – самовільне встановлення газового водонагрівача. Роботи з перевірки та очищення димовентиляційних каналів повинні виконувати тільки спеціалізовані організації, що мають дозволи Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки. Але на ділі цим займаються всі, кому не ліньки: численні організації, суб’єкти господарювання, приватні ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека праці

підприємці. Через неконтрольованість процесу якість наданих послуг не відповідає встановленим вимогам. Що говорити, якщо тільки у Львівській області з 46 підприємств, які надають подібні послуги, 19 працюють взагалі без усяких дозволів. Контроль за діяльністю подібних підприємств покладено на житлово-експлуатаційні організації незалежно від їх відомчої приналежності і форм власності. Проте вони від нього повністю ухилились. Як результат, більш як у 30% нещасних випадків спеціалізовані підприємства газового господарства не провели в повному обсязі своєчасне та якісне планово-технічне обслуговування, не вжили дієвих заходів для запобігання самовільному втручанню мешканців у системи газопостачання. Але ж інструктаж для користувачів можна було провести?! Хоча і від нього наш мешканець умудряється ухилитися. Незважаючи на те, що про терміни плановотехнічного обслуговування газового обладнання, яке проводилось минулого року, були заздалегідь проінформовані і власники житла, і балансоутримувачі житлових будинків, на час його проведення не було забезпечено допуск у 147 тис. квартир. З них майже 6 тис. власників житла газових спеціалістів просто не пустили на поріг. Але ж Правила безпеки систем газопостачання України ще ніхто не відміняв, а відповідно до них, відповідальність за стан внутрішньобудинкових систем газопостачання, герметичність інженерних комунікацій покладено на власників і балансоутримувачів будинків – чи знають вони про це? Усього по Україні планово-технічне обслуговування проведено більше ніж у 8 млн. абонентів. За тиждень перевірялось у середньому від 150 до 300 тис. квартир і приватних будинків. Звичайно, мешканців можна зрозуміти – прихід газового інспектора не обіцяє нічого хорошого. Тільки під час перевірки якості підготовки до опалювального сезону уповноваженими органами для уникнення аварій відключались від газопостачання 2842 багатоквартирних та 4936 приватних будинків, не говорячи вже про адміністративні штрафи. Мало хто ставиться до цього з розумінням. Ви коли-небудь замислювались, скільки років вашій газовій плиті? А опалювальному котлу чи газовому водонагрівачу? Ні? А треба б було. Адже з кожним роком ці прилади становлять для вас і вашої сім’ї все більшу небезпеку. За статистикою, 36% газових плит, 46% водонагрівачів і 39% опалювальних котлів, які використовуються в Україні, відслужили встановлені терміни експлуатації. На засіданні колегії було підкреслено, що ПАТ «Запоріжгаз», «Луганськгаз», «Рівнегаз», «Сумигаз», «Севастопольгаз» самостійно шукають фінансові можливості для заміни зношеного газового обладнання, яким користуються малозабезпечені прошарки населення. Іншим www.ohoronapraci.kiev.ua

шляхом пішло керівництво ПАТ «Волиньгаз». У ході проведення місячника з безпеки під час використання газу в побуті для 473 абонентів, які добровільно звернулись, щоб узаконити самовільно встановлене чи замінене газове обладнання, безплатно були внесені зміни в проектну документацію, встановлено газові лічильники, проведено позапланові перевірки систем газопостачання будинків. Учасники засідання виробили конкретні пропозиції щодо поліпшення якості обслуговування та безпечного використання газу в побуті. А Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва, підбиваючи підсумки засідання, ще раз підкреслив: не треба економити на безпеці, це завжди призводить до трагедії. Якщо ми не в змозі виховати у дорослих людей відповідальність за власне життя, давайте будемо вчити дітей. Можливо, вони зможуть змусити рідних замислитися про свою безпеку. На спільному засіданні колегії Держгірпромнагляду, Міненерговугілля та Мінрегіону було прийнято рішення: 1. Мінрегіону, Міненерговугіллю, Держгірпромнагляду: 1.2. Опрацювати пропозиції стосовно розподілу функцій щодо здійснення контролю з питань безпеки під час використання газу в побуті у багатоквартирних житлових будинках. 1.3. Провести всеукраїнський конкурс дитячого малюнка за тематикою безпечного користування газом у побуті. 2. Держгірпромнагляду: 2.1. Прискорити опрацювання проекту нової редакції Правил безпеки систем газопостачання України та Порядку проведення технічного розслідування обставин і причин виникнення аварій, пов’язаних із використанням газу у побуті. 3. Міненерговугіллю: 3.1. Звернутись до Держкомтелерадіо України щодо виготовлення та розміщення на державних телевізійних каналах, державних каналах радіомовлення та в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації соціальної реклами щодо пропаганди безпечного використання газу в побуті. 3.2. Завершити розроблення нової редакції Положення про порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення. 4. Мінрегіону, Держгірпромнагляду: 4.1. Розробити заходи щодо посилення безпеки експлуатації систем газопостачання при влаштуванні індивідуальних систем опалення в житлових будинках та внесення відповідних змін у державні будівельні норми.

Безпека праці Продовжуємо тему

ТРИ ПРИЧИНИ ПРИХОВУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

Стаття власкора Сергія Колесника «Приховування нещасних випадків: п’ять причин» («Охорона праці», № 4, 2011 р.) привернула увагу спеціалістів. Своїм поглядом на проблему поділилась Алла ГРИЦИШИНА, юрисконсульт управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області.

публікації С. Колесника наведено п’ять, на думку автора, причин приховування нещасних випадків. Уважно проаналізувавши зазначене, вважаю, що названі С. Колесником фактори є не прямими причинами приховування нещасних випадків, а, скоріше, тими обставинами, які створюють передумови для приховування нещасних випадків та, власне, характеризують сучасні виробничі стосунки. Так, автор статті стверджує: «...Виконання робіт без оформлення трудових відносин між роботодавцем і робітником – основна причина відсутності розслідування травмувань, вона позбавляє травмованих на виробництві соціального захисту». Справа в тому, що відсутність між роботодавцями та найманими працівниками належно оформлених трудових відносин не є підставою для того, аби не брати на облік нещасний випадок, що стався на виробництві. Сьогодні є чимало перевірених практикою способів довести факт виробничої травми, навіть якщо трудові відносини мали прихований характер. Для підкріплення своїх слів наведу такий приклад. У 2011 р. до управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області звернулася жителька одного з райцентрів, повідомивши, що її чоловік Р. 19.01.2011 р. загинув у ДТП при виконанні трудових обов’язків, однак нещасний випадок було приховано приватним підприємцем К., у якого він працював водієм. Перевіряючи факти, викладені у зверненні, державний інспектор встановив, що письмовий трудовий договір між роботодавцем та працівником було розірвано ще 29.12.2010 р., тобто майже за місяць до настання нещасного випадку. Проте, як 32

пояснили свідки, після цього Р. фактично продовжував працювати на автомобілі, який належав підприємцю. Враховуючи, що, за вимогами ст. 24 Кодексу законів про працю, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи, керівництво управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області було готове призначити спеціальне розслідування нещасного випадку. Але приватний підприємець категорично відмовився направляти повідомлення про нещасний випадок, яке могло стати підставою для створення відповідної комісії. Для вирішення цієї проблеми було організовано направлення скарги дружини потерпілого до прокуратури, яка офіційно доручила наглядовому органу провести спеціальне розслідування, що й було зроблено. За результатами спеціального розслідування були складені акти за формою Н-5 та Н-1, нещасний випадок кваліфіковано як пов’язаний з виробництвом. На підставі результатів розслідування робочим органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) було призначено страхові виплати утриманцям потерпілого. Той факт, що роботодавець не сплачував за потерпілого страхових внесків до Фонду, не став перепоною для цього. Описаний приклад не є поодиноким на Хмельниччині. Аналогічні випадки траплялися і в попередні роки. У 2007 р. за матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з працівником, який не був офіційно прийнятий на роботу, прокуратурою обласного центру було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 272 «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небез-

пекою» та за ч. 1 ст. 172 «Грубе порушення законодавства про працю» Кримінального кодексу України відносно роботодавця. У подальшому судом було визнано роботодавця винним у вчиненні та приховуванні злочину, відтак призначено відповідне покарання. Вирок вступив у силу. Звичайно, відсутність трудового договору великою мірою провокує роботодавця на те, аби не брати на облік виробничу травму, якої зазнав нелегальний працівник, оскільки керівник підприємства усвідомлює, що інакше факт наявності прихованих трудових стосунків, як мовиться, вилізе йому боком. Але такі маніпуляції в разі каліцтва чи загибелі потерпілого рано чи пізно спливають на поверхню, і тоді роботодавцю доводиться нести відповідальність за все одразу, як це описано вище. Щодо наступної тези: «Серед застрахованих у Фонді працівників є певна кількість таких, які не знають, що при настанні нещасного випадку його необхідно розслідувати. Та й обізнані у своїх правах працівники у більшості не бажають іти на конфлікт з роботодавцем або погоджуються на «подачки» власників підприємств», яку автор публікації видає за другу причину, то хоча це і є передумовою, що сприяє приховуванню, але не дуже вагомою. Справа в тому, що працівникам, які не обізнані зі своїми правами, у переважній більшості випадків знайдеться кому підказати, як діяти в разі ушкодження здоров’я на виробництві, починаючи з медиків під час лікування травми і закінчуючи соціальною рекламою, відзнятою Фондом, яка час від часу з’являється на телебаченні. Тим більше, що законодавством не обмежено термін подачі звернення потерпілого чи його сім’ї щодо призначення розслідування або спеціального розслідування прихованого нещасного випадку. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека праці Передбачено також встановлення факту трудового каліцтва в судовому порядку у разі ліквідації суб’єкта підприємницької діяльності, де працював потерпілий. Упродовж двох останніх років в управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області надійшов цілий ряд судових рішень, якими місцевий наглядовий орган зобов’язано призначити комісію зі спеціального розслідування та скласти акт за формою Н-1 у зв’язку з нещасними випадками, які трапилися на виробництві у 70-х та 80-х роках минулого століття і не були розслідувані. Стосовно працівників, які, знаючи про свої права, не наполягають на розслідуванні нещасного випадку, боячись втратити роботу, то більшість з них активно порушують дане питання після звільнення з роботи, навіть якщо з часу настання нещасного випадку минув не один рік. Третьою причиною приховування нещасних випадків, за версією С. Колесника, є те, що «Вітчизняна особливість класифікації нещасних випадків полягає у тому, що вони можуть бути не пов’язаними з виробництвом з ряду причин (незадовільний стан здоров’я, необережність, перебування у стані алкогольного сп’яніння або наркотичного сп’яніння...)». На мою думку, це швидше спосіб приховування нещасних випадків. Доцільно прокоментувати наведені у дужках зазначеної тези випадки, при яких травми, на думку автора, вважаються такими, що не пов’язані з виробництвом. Якщо нещасний випадок стався внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків, то може кваліфікуватися комісією з розслідування, здебільшого, спеціального, як не пов’язаний з виробництвом. Але в таких випадках членами відповідних комісій детально перевіряється наявність на робочому місці працівника небезпечних чи шкідливих виробничих факторів. Якщо вони є, то у лікувально-профілактичних закладах з’ясовується, чи могли ці фактори спричинити погіршення стану здоров’я. Крім того, з’ясовується, чи проходив працівник медичний огляд, чи не протипоказана йому за станом здоров’я виконувана робота. І лише після цього члени комісій вирішують, чи пов’язана травма з виробництвом. Із твердження С. Колесника випливає, що у випадку, коли працівник отримав травму внаслідок необережності, вона вважається такою, що не пов’язана з виробництвом. Однак це зовсім не так! Навіть якщо хтось з вітчизняних роботодавців та створених ними комісій з розслідування робить

www.ohoronapraci.kiev.ua

такі висновки, то це ще не є однією з причин приховування нещасних випадків. Згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 (далі – Порядок), особиста необережність працівника у жодному разі не є підставою для того, аби випадок кваліфікувати як не пов’язаний з виробництвом. Перебування працівника в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння теж не може бути однозначним приводом для того, аби

Причина – явище, яке зумовлює або породжує інше явище. не брати на облік нещасний випадок, що з ним стався, навіть якщо внаслідок негативного впливу алкоголю чи наркотичних засобів потерпілий отримав отруєння. Досить часто трапляються випадки, коли працівник травмується, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, і саме воно є основною причиною травмування. Але однозначно вважати, що такі випадки не пов’язані з виробництвом, не можна. Чинний Порядок передбачає, що такий вис новок можна робити лише тоді, коли потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, ще до нещасного випадку був відсторонений від роботи в установленому порядку, а також за відсутності технічних та організаційних причин його настання. Якщо технічні причини можуть бути відсутні, то, як показує практика, організаційні, у переважній більшості випадків, є, оскільки дуже рідко працівники в неадекватному стані відсторонюються від роботи. Тепер щодо четвертої причини приховування нещасних випадків: «За взятий на облік нещасний випадок роботодавець, відповідальний за порушення вимог законодавства про охорону праці, несе покарання, хоч і символічне (штраф від 85 до 170 грн.), а за його приховування відповідальність взагалі законодавчо не встановлена». Тут також слід внести ясність. У разі настання нещасного випадку відповідальність може нести як роботодавець, так і інша посадова особа, дії або бездіяльність якої стали причиною виробничої травми. Такі дії або бездіяльність полягають у недодержанні вимог законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці. За це, до речі, може наступити не лише

адміністративна відповідальність, як стверджує автор статті, а й кримінальна. Про такі випадки йшлося, зокрема, в статтях першого заступника прокурора Хмельницької області В. Твердохліба «Винен – сідай на лаву підсудних» та керівника прес-служби даної установи Л. Коцюк «Не хочеш мати проблем із законом – дотримуйся його», опублікованих відповідно у №3 (2008 р.) та №11 (2011 р.) журналу «Охорона праці», інших публікаціях. По-друге, приховування роботодавцем нещасного випадку – це пряме порушення вимог ст. 22 Закону України «Про охорону праці», яка передбачає обов’язок роботодавця організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків. А за недодержання вимог норми передбачена адміністративна відповідальність. П’яту причину приховування нещасних випадків автор сформулював так: «В Україні відсутня єдина система збору та аналізу інформації про травматизм, у тому числі виробничий. Дані про загиблих і травмованих на виробництві за звітами Міністерства охорони здоров’я, Держгірпромнагляду, Держкомстату та Фонду відрізняються, причому суттєво». У даному випадку погоджуюся, що дійсно звіти зазначених інстанцій дещо різняться: одні ведуть оперативний облік, інші обліковують виробничі випадки за кількістю складених актів за формою Н-1 тощо. Але яке відношення різниця у звітах зазначених установ має до приховування окремого нещасного випадку конкретним роботодавцем? Наостанок – декілька слів щодо дійсних причин приховування виробничих травм, в тому числі зі смертельними наслідками. Їх всього три. Це, насамперед, страх роботодавця нести кримінальну відповідальність за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвело до травмування чи загибелі працівника, небажання нести матеріальні збитки у зв’язку з можливими заборонними санкціями посадових осіб Держгірпромнагляду, які зазвичай вживаються за результатами перевірки, що проводиться позапланово у зв’язку з отриманням травми, побоювання втратити імідж благополучного роботодавця. Саме із зазначених причин окремі роботодавці вже підбирають прийнятні для себе способи приховування нещасного випадку, деякі з яких назвав у згадуваній публікації її автор. Це моє бачення порушеної проблематики, з яким можна погоджуватися – або продовжувати дискусію.

Безпека праці Повідомляють власкори

Навантаження авіабомби на спеціальний автомобіль

Сапери обстежують територію

Перевірено. Мін немає Усім відомий афоризм: «мінер помиляється лише один раз». Тому між поняттями «охорона праці» та «життя людини» у цій сфері діяльності можна поставити знак рівності.

Сергій Колесник, власкор

рійно-рятувального загону Управління МНС у Херсонській області, які прибули на місце, визначили, що ще під час війни залізниця на цій ділянороку на планеті від боє- ці була замінована, на що вказував припасів, що не розір- характер укладання боєприпасів. За валися, на які можна майже чотири доби напруженої робонатрапити де завгодно, ти практично з-під рейок було витяггине близько 25 тис. осіб. Велика нуто 615(!) мінометних мін калібру Вітчизняна війна залишила на землі 82 мм. «Зазвичай,– говорить керівУкраїни багато таких «сюрпризів», ник групи саперів Андрій Кочетов,– знешкодити й знищити які, оберігаю- щоб супротивник не розмінував зачи наші життя і ризикуючи власними, кладений фугас, встановлювалася покликані сапери підрозділів МНС непомітна пастка, наприклад, граната, яка при певному положенні виУкраїни. бухала, викликаючи вибух усього заряду. Тому в цьому Професійна підготовка сапера конкретному випадку, та й не може бути поганою або доброю, взагалі всі боєприпаси, завона просто повинна бути кладені спеціально, завжди на найвищому рівні. особливо небезпечні». Завдяки професіоналізму та чітким діям саперів це черТільки у Херсонській області на гове розмінування проведено успішкожний квадратний кілометр тери- но. Страшно навіть уявити наслідки, торії у ході боїв викидалися тонни якби вибух стався під час руху потягів снарядів, мін та інших боєприпасів, або у процесі розмінування. Характер роботи саперів під час багато з яких не розірвалися або залишилися просто покинутими на по- знешкодження боєприпасів такий, лях битв. Ці «осколки в тілі» Хер- що від дій однієї людини часто залесонщини й у наші дні становлять жить життя всього розрахунку. Тому в величезну небезпеку для населення, колективі саперів дуже важливі велика причому з кожним роком через коро- згуртованість і довіра один до одного – зію цих вибухонебезпечних предметів тут кожний чітко знає свою роботу. Заходи безпеки – це для них найгоусе більшу й більшу. У квітні 2011 р. неподалік с. Чер- ловніше. І якщо сапер погано знає ці воний Чабан Каланчацького району правила або морально і психологічно під час ремонту залізниці в її насипу не підготовлений, до розмінування було помічено підозрілий металевий командир підрозділу його ніколи не предмет, як виявилося – міна. Са- допустить. Сапери МНС Херсонщипери групи піротехнічних робіт ава- ни (а це група піротехнічних робіт у Фото з архіву УМНС у Херсонській області

складі 11 осіб плюс відділ підводного розмінування та спеціальних водолазних робіт у складі 8 осіб) підібрані дуже ретельно. Ці люди, частина з яких – офіцери МНС, а частина – цивільні спеціалісти, володіють підвищеним почуттям відповідальності, здатністю швидко приймати рішення, за необхідності – умінням працювати поодинці. Безумовно, однією з найважливіших якостей саперів є здатність зберігати спокій навіть у найнапруженіших ситуаціях. Емоційні та фізичні навантаження у представників цієї професії підвищені, виконувати поставлені завдання часто доводиться в екстремальних умовах. Професійна підготовка сапера не може бути поганою або доброю, вона просто повинна бути на найвищому рівні. Сапер зобов’язаний знати призначення, будову та принцип дії снарядів, мін та інших вибухових пристроїв, характерні особливості їх конструкції, технологію підготовки та застосування інженерних боєприпасів, а також назубок знати інструкцію з техніки безпеки під час проведення робіт у зоні колишніх бойових дій. Тонкощам своєї професії офіцери навчаються у військово-інженерних інститутах, а цивільні особи – у спеціальних навчальних центрах. Згідно з наказом начальника аварійно-рятувального загону спецпризначення у групі піротехнічних робіт призначається відповідальний за безпеку проведення робіт, який суворо стежить за додержанням норм і вимог безпеки, веденням інструктажів – начальник групи проводить їх ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека праці й знищили у спеціально відведено- вони відчули, що дуже потрібні країму місці. Неважко уявити, що, якби ні, де піклуються про безпечне життя бомба вибухнула на машині, від водія людей. Не повинні наші сапери деі начальника групи, які перебували в сятки років жити в найманих квартирах і працювати, використовуючи ній, не залишилося б нічого. Завдяки ініціативі начальника морально застаріле устаткування, аварійно-рятувального загону Воло- прилади пошуку, що відпрацювали димира Стеблія проводиться ремонт свій ресурс, і чути, якими величезприміщень, у яких цілодобово несуть ними привілеями користуються їхні чергування сапери. Облаштовуються колеги у розвинених європейських кабінети для керівника, заступника країнах. начальника та особового складу групи, а також кімната для переодягання й душові. Це значно поліпшить умови їхньої праці та відпочинку. На жаль, залишається поки невирішеним питання виділення приміщення під навчальний клас, обладнання його навчально-матеріальною базою. Людей цієї професії у нас в країні дуже небагато. Вона небезпечна і, як не дивно, далеко не високооплачувана. Міни, які витягли з-під залізничного полотна Говорити про те, що І знову чергова заявка – на боєприпасів часів війни у землі залишилося вже мало, поки не доводить- вул. Польовій у Цюрупінську місся. Скільки їх? Цього не знає ніхто. цеві жителі виявили мінометну міну. Тільки з початку 2011 р. херсонські До місця прямує група піротехнічних піротехніки МНС знешкодили 801 робіт аварійно-рятувального загону вибухонебезпечний предмет, з яких спецпризначення УМНС у Херсон4 авіабомби, 244 артилерійських сна- ській області. Упевнений – це черряди, 118 мінометних мін, 53 гранати гове розмінування теж буде проведено успішно і з додержанням усіх тощо. Напевно, нескоро ще сапери вимог безпеки. Якби ці вимоги люди зможуть сказати, що на Херсонщині пам’ятали і додержувалися їх під час все «перевірено і мін немає». Дуже роботи так само, як це роблять сахотілось би, щоб Кабінет Міністрів пери, кількість нещасних випадків України, МНС звернули більш пиль- на виробництві, безумовно, була б ну увагу на цих мужніх людей, щоб значно меншою.

перед кожним виїздом на розмінування та безпосередньо на місці роботи. Про те, що сапер може працювати без засобів індивідуального захисту, не може бути й гадки. Рятівники забезпечені комплектом бронежилетів різних класів захисту, касками, є і один найсучасніший костюм сапера (КС-1). Він захищає від усіх уражаючих факторів вибуху, включно з ударною хвилею. До комплекту входять захисні куртка і штани, шолом з бронесклом, рукавички з номексу, протимінні черевики, різні засоби забезпечення, а також додаткові бронепанелі для захисту найуразливіших ділянок тіла. Величезну роль у забезпеченні безпеки роботи саперів, а також її ефективності відіграє спеціальне обладнання. Сьогоднішні саперні підрозділи вже комплектуються суперсучасними міношукачами з міні-радаром, що показує, на якій глибині та в якому положенні знаходиться міна. Для навантажування і транспортування боєприпасів також є спеціально обладнані машини. Херсонцям, на жаль, крім примітивних армійських міношукачів, якими можна перевірити грунт на глибину не більш як один метр, і стареньких «Уралів» поки що похвалитися особливо нічим. Минулого року в центрі одного з сіл області було виявлено 500-кілограмову авіаційну бомбу, яка у разі вибуху могла б знести половину населеного пункту. Командир групи А. Кочетов прийняв непросте рішення: вивезти бомбу за його межі. При цьому сапери самі були і кранівниками, і стропальниками. Бомбу завантажили на спеціально обладнаний автомобіль, успішно транспортували

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Вісті з місць

«ХОЧЕШ ПОБАЧИТИ ПОРУШНИКА ПРАВИЛ ОХОРОНИ ПРАЦІ – ВІДКРИЙ ЦІ ДВЕРІ!» Скільки дверей не відкривай у ПАТ «Одесавинпром» – порушників правил охорони праці там не знайти.

Катерина Цвігун, власкор Фото автора

а базі ПАТ «Одесавинпром» проведено круглий стіл, організований відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Приморському районі м. Одеси. Начальник відділу страхових експертів з охорони праці відділення Василь Решетченко ознайомив присутніх з підсумками роботи за 9 місяців 2011 року. Він зазначив, що на обГенеральний директор ліку у відділенні переПАТ «Одесавинпром» бувають 954 особисті справи потерпілих на Ш. Гулієв виробництві і членів їхніх сімей, яким провадяться щомісячні страхові виплати. При збільшенні кількості страхувальників рівень виробничого травматизму набагато знизився: якщо, наприклад, у 2006 р. було зареєстровано 117 випадків, пов’язаних з виробництвом, то в 2010 р. – 69. Проте не можна заперечити, що ускладнилась ситуація з кількістю нещасних випадків зі смертельними наслідками: у 2006 р. на підприємствах району загинуло 20 осіб, 5 нещасних випадків пов’язано з виробництвом, а в 2010 р. – 23 (пов’язаних з виробництвом – 4). Майже вдвічі збільшилась кількість перевірок підприємств, страхові експерти з охорони праці беруть участь у розслідуванні кожного нещасного випадку. Засідання круглого столу пройшло у формі дискусії. Промовці поєднували інформативність з проблематикою. Це стосувалось, наприклад, атестації робочих місць: багато підприємств не проводять її через відсутність коштів, оскільки атестувати одне робоче місце коштує понад 2 тис. грн. Болючою темою є також брак нормативної літератури з охорони праці: на жаль, керівники деяких підприємств відмовляються виділяти гроші на її придбання, мотивуючи тим, що законодавством це не передбачено. Тому спеціалістам з охоро36

ни праці підприємств доводиться купувати її за свій рахунок або «скачувати» з Інтернету. На деяких підприємствах до цього часу немає кабінетів охорони праці, і працівникові служби доводиться працювати Р. Мармерштейн в одній кімнаті з 4–5 працівниками інших відділів. Деякі проблеми допомагає вирішувати Фонд. На його кошти були обладнані базові кабінети охорони праці на окремих підприємствах. Підприємства району одержали за рахунок Фонду необхідні нормативні акти, пам’ятки, плакати, іншу спеціальну літературу з охорони праці. Також за кошти Фонду у 2008–2010 рр. було навчено 135 спеціалістів підприємств, які вирішують питання організації охорони праці. На це було виділено 41 тис. грн. А районним відділенням Фонду на профілактичні заходи в 2008–2010 рр. було витрачено 120 тис. грн. Відомо, що одесити не можуть обійтися без гумору у будь-яких ситуаціях. На круглому столі згадали про суворого голову одного з сільгосппідприємств, який міг виявити потенційного порушника правил безпеки і виставити його у найсмішнішому вигляді. Наприклад, на одних із дверей сільради повісив об’яву: «Відкрий – і побачиш порушника правил охорони праці». Хтось проходив повз, а хтось відкривав, а там – дзеркало...

Майстер-клас у виноградному краї Засідання круглого столу не випадково було організовано у ПАТ «Одесавинпром». Тут ефективно функціонує система управління охороною праці. Про це розповіли головний радник генерального директора ПАТ «Одесавинпром» Руслан Мармерштейн, заступник виконавчого директора з охорони праці Володимир Силка, голова профспілкового комітету Георгій Дмитрієв. На засіданні бюджетного комітету підприємства ретельно аналізуються усі заходи, які треба профінансувати впродовж року. Керівництво та профспілковий комітет постійно тримають на контролі стан трудової та виробничої дисципліни. Спеціалісти служби охорони праці організували розробку

255 інструкцій з охорони праці за професіями та видами робіт. Ними ж, з урахуванням специфіки виробництва на підприємстві, розроблено 11 положень, що регламентують роботу з охорони праці. Усю документацію розроблено та оформлено відповідно до вимог системи менеджменту якості міжнародного стандарту ISO 9001. З робітниками проводяться усі види інструктажів. Щороку організовується спеціальне навчання та перевірка знань працівників, пов’язаних з виконанням робіт підвищеної небезпеки. Генеральний директор, його заступники, інші посадові особи проходять навчання раз на три роки. Керівництво підприємства виділяє необхідні кошти на проведення медоглядів працівників. Прийнятий і виконується колективний договір. Відповідно до законодавства проводиться атестація робочих місць за умовами праці, люди забезпечені спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального захисту. Керівництво підприємства піклується про поліпшення умов праці працівників, про те, щоб працівникам було де перевдягтися, поїсти, відпочити, прийняти душ після роботи – усе це разом узяте створює у підрозділах підприємства здоровий мікроклімат. Тут практично відсутні порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. У с. Розівка на виробництві № 2 підприємство придбало квартири для кількох сімей молодих спеціалістів. Учасники круглого столу змогли переконатись у тому, що в цехах ідеальна чистота, світло, налагоджено роботу вентиляції, скрізь розміщено наочну агітацію, знаки безпеки тощо. Представники Приморського відділення Фонду передали учасникам круглого столу методичні посібники, довідники з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, плакати. Засідання круглого столу в ПАТ «Одесавинпром» виявилось свого роду майстер-класом. Присутні переконалися у тому, що робота виноробів – нелегка, але, якщо додержуватись законодавства про охорону праці, можна одержати відмінний результат. ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Проблеми та міркування

ня електромонтажників справним інструментом, пристроями та обладнанням, спецодягом та іншими ЗІЗ. Місця виконання таких робіт мають бути надійно огороджені та обладнані знаками безпеки тощо. Так визначено чинними правилами. Так має бути скрізь, де замовники й виконавці не на словах, а на ділі уболівають за безпеку праці. Утім, реалії, що склалися в цьому відношенні, нерідко свідчать про повне ігнорування елементарних вимог електробезпеки як замовниками робіт, так і підрядними електромонтажними організаціями. Навіть на великих об’єктах будівництва наявні проекти електромереж містять чималу кількість помилок і недоОстаннім часом значна части- ліків, які доводиться виправляти на замовлень на монтаж та рекон- на місці. Іншими словами, можна струкцію електромереж, у тому числі констатувати, що співробітники й виробничого призначення, вико- проектних організацій, які несуть нується без проектів та без ураху- відповідальність за якість провання елементарних вимог елек - ектної документації, часто-густо т робезпеки. Така ситуація особливо не передбачають або не в змозі характерна для підприємств малого передбачити реальні обставини, і середнього бізнесу. Як правильно за яких монтується те чи інше оборганізувати роботу з розробки та- ладнання. Тому значна частина ких проектів, яким чином необхідно виробничих замовлень, які отриздійснювати монтаж електричних мує наша організація,– це якраз виправлення таких проектів у мереж та відповідні електричні вимі- частині електробезпеки. рювання – в інтерв’ю з директором Однак ці випадки, наголошую, харківського науково-промислово- тільки півбіди. Набагато більшу го об’єднання «Електроперспектива» стурбованість викликає те, що О. Грабчак Олегом ГРАБЧАКОМ. значна частина замовлень щодо улаштування та реконструкції електромереж, у тому числі й виробничого признаВадим Кобець, власкор чення, виконується протягом останніх років взагалі Фото автора без будь-яких проектів. І найчастіше – без ураху– Олеже Леонідовичу, охарактеризуйте си- вання вимог електробезпеки. Більшості представтуацію, яка склалася сьогодні в Україні стосовно ників малого й середнього бізнесу вся ця копітка тяганина зі схемами електромереж, із заземлюючими вирішення питань електробезпеки. – Чинні нормативні документи, зокрема, Пра- пристроями та іншими чинниками електробезпеки вила улаштування електроустановок (ПУЕ) пе- видається непотрібною, тим більше, що невдовзі редбачають, що керівники монтажних організацій проводи будуть заховані під товстим шаром штузобов’язані забезпечувати системний контроль за катурки, під пластиковими панелями. Тож навіщо додержанням електроперсоналом правил охорони залучати до прокладання електромереж навчений праці. Працівники електромонтажних організа- електроперсонал? Скрутити електричні проводи та цій повинні допускатися до виконання таких робіт під’єднати до них розетки може будь-хто… І оскільтільки після проходження вступного інструктажу та ки це набагато дешевше, ніж послуги кваліфіковаінструктажу на робочому місці. До виконання та- них спеціалістів, саме цим і обмежуються замовниких робіт мають залучатися тільки працівники, які ки робіт з реконструкції нежитлових приміщень, які пройшли відповідне навчання та перевірку знань із переобладнуються у магазини, офісні приміщення, питань охорони праці у спеціалізованих навчальних столярні, меблеві, швейні, взуттєві майстерні... – І чим все це може загрожувати? закладах та мають посвідчення про присвоєння гру– Скажу так. Через неправильно проведені пи з електробезпеки. Задля уникнення травмування під час монтажу розрахунки в проектах електромереж, або через електричних мереж адміністрація монтажної ор- їх відсутність, спочатку внаслідок нагрівання відганізації зобов’язана вживати певних профілак- бувається розплавлення ізоляції проводів, потім тичних заходів. Серед них: своєчасне визначення коротке замикання, що в свою чергу призводить фронту та обсягів виконуваних робіт, забезпечен- до ще більшого нагрівання та спалаху ізоляції. По-

ДОПОМОЖоЕдекс Кримінальний к

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека праці

Розділення експертної роботи за видами спеціалізації, вважаю, дасть можливість суттєво підвищити рівень кваліфікації та якість роботи експертів, які зможуть більш ефективно виконувати свої функції.

безпеки. Ніякої самодіяльності та порушень допускати не можна. Зрозуміло, що більшість підприємств малого та середнього бізнесу не має фінансових можливостей для утримання кваліфікованих спеціалістів, які б могли виконувати роботи самі або на належному рівні організовувати та контролювати хід виконання робіт з монтажу електромереж, з їх періодичного випробування. Тому один із можливих шляхів вирішення проблеми вбачається у поєднанні зусиль таких суб’єктів господарювання. Приміром, керівники кількох розташованих поруч таких підприємств домовляються про утримання одного інженера-електрика чи дипломованого електрика. Можуть такі послуги їм надавати й спеціалізовані організації. Тепер кілька уточнень щодо іншого важливого аспекту електробезпеки – експертного обстеження електромереж побутового та виробничого призначення. Як відомо, проведення експертизи усіх цих об’єктів включає візуальний огляд на відповідність вимогам проекту, правил монтажу, Правил улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів тощо. Далі має здійснюватися відповідна діагностика. Нині таку експертизу проводять здебільшого експертно-технічні центри Держгірпромнагляду. В той же час в регіонах працює певна кількість достатньо підготовлених для надання таких послуг комерційних спеціалізованих організацій. Серед них і наше об’єднання підприємств, яке може вирішувати питання електробезпеки на всіх етапах, починаючи з проектування. Особливо ж у цьому зв’язку хочеться сказати про нашу випробувальну лабораторію, яка оснащена сучасними засобами інфрачервоної вимірювальної техніки (тепловізійний контроль та пірометрія). Рівень її вимірювального обладнання дозволяє проводити найскладніші випробування електроустановок як зі зняттям, так і без зняття напруги. – Як же переконати замовників, що тільки послуги кваліфікованих спеціалістів – єдино можливий шлях для вирішення цих питань? – Методів переконання існує багато, зупинюсь на найголовнішому. Керівники підприємств усіх форм власності, а також працівники, відповідальні за електробезпеку, повинні бути добре обізнаними з усіма можливими наслідками у разі застосування до них дій кримінального законодавства. Саме так має ставитися питання у суспільстві, адже у разі нехтування вимогами Закону «Про охорону праці» та чинними вимогами з електробезпеки саме керівники та спеціаwww.ohoronapraci.kiev.ua

лісти підприємств, де стаються нещасні випадки, несуть особисту відповідальність за допущені порушення. Зрозуміло, що інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо цього питання повинні здійснювати не тільки ЗМІ, але й представники уповноважених державою наглядових органів, які мають право застосовувати надані повноваження щодо профілактики порушень та покарання порушників. Коли ця робота буде вестися цілеспрямовано, то позитивний ефект, можу стверджувати, буде досягнутий. У цьому я мав нагоду переконатися особисто, коли працював позаштатним інспектором в інспекції охорони праці в енергетиці. Позаштатні інспектори виконували важливу функцію, адже держава й раніше не могла виділяти потрібних коштів на утримання працівників, що здійснювали нагляд за електробезпекою. Незрозуміло, чому цей інститут нині фактично скасований. Зараз в умовах подальшої оптимізації (скорочення) структури Держгірпромнагляду поновлення практики позаштатних інспекторів (а ними були, як правило, найбільш кваліфіковані спеціалісти галузі) могло б принести велику користь як державі, так і підприємцям. Насамкінець хочу висловити думку щодо доцільності розділення функцій між різними експертними організаціями. Їх, на мою думку, слід розподіляти не лише за територіальним принципом, як це має місце з державними ЕТЦ, а й за окремими галузями. Розділення експертної роботи за видами спеціалізації, вважаю, дасть можливість суттєво підвищити рівень кваліфікації та якість роботи експертів, які зможуть більш ефективно виконувати свої функції.

тім стається пожежа. Наявна з цього приводу статистика свідчить, що на виробництві та в побуті через різноманітні порушення правил монтажу і експлуатації електрообладнання стається кожна четверта пожежа. Нехтування правилами електробезпеки спричинює понад 6% від усіх електротравм та до 13% випадків смертельного ураження електрострумом. – Що повинні знати замовники монтажу електромереж? Які послуги в цій частині надають спеціалізовані організації? – Власникам або замовникам електричних мереж передусім слід чітко додержуватися чинних вимог з електро-

Безпека праці

, і н з і р и т у б ь т Думки можу А Н Д О И Д Ж В А З А Д В А Р П е л а Прошу слова

То можна чи не можна використовувати вібропрес моделі ПВ-001, під час роботи на якому загинув працівник ПП «Застава» Володимир Пігій (Львівська область)? Дискусія з цього питання, яка була розпочата головним державним інспектором Львівської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у соціальнокультурній сфері, агропромисловому комплексі, легкій та деревообробній промисловості Романом Тиранським («Охорона праці», № 5, 2011 р.), продовжується й досі. Свою думку висловила фахівець з охорони праці підприємства, на якому загинув працівник. Людмила Ісаєнко, заступник директора з охорони праці ПП «Застава» Фото І. Парфенюка

ро нещасний випадок на виробництві зі смертельним наслідком, який стався із вантажником нашого підприємства В. Пігієм, можна було б уже не писати, якби не публікація з цього приводу начальника відділу – головного страхового експерта з охорони праці відділу організації профілактики нещасних випадків та профзахворювань управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Львівській області Андрія Зуба («А думку представника Фонду не врахували», «Охорона праці» № 9, 2011 р.). Адже у завершенні своєї публікації він робить висновок, що через наявні вібрацію, шум, запиленість, управління пресом ненавченим і неатестованим оператором робота вібропреса моделі ПВ-001 підлягає забороні, але цього не було зроблено представниками держінспекції, «... тож подібні нещасні випадки можуть повторитися». А також посилається на п. 4.44.12 Правил охорони праці для працівників бетонних та залізобетонних заводів (НПАОП 26.6-1.02-00), що згаданий вібропрес необхідно встановлювати в звукоізольованих камерах тощо. Ці застереження посадовця такого рангу можуть викликати неабияке занепокоєння у власників вібропресів. Адже їх 40

уже виготовлено і змонтовано чимало. То чи насправді такий небезпечний цей вібропрес, як описав його А. Зуб? По-перше. Згідно з протоколом випробувань від 31.10.2008 р. № 07.10523.08С, складеним випробувальною лабораторією НТЦ «Станкосерт», результати замірів такі: рівень вібрації на робочому місці 64 дБА, при допустимому рівні 92 дБА. Рівень шуму при роботі на холостому ході 74 дБА, при роботі обладнання – 104 дБА. Допустимий рівень шуму 80 дБА. Крім того, виробником на обладнанні і в інструкції вказано, що під час роботи належить користуватися навушниками. Запиленість у зоні дихання оператора 1,7 мг/м 3 при гранично допустимій концентрації пилу 6,0 мг/м3. Але щоб бути більш впевненими у цих результатах, ми провели атестацію робочого місця оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок (протокол № 105 від 17.09.2010 р.). Рівень шумового навантаження на робочому місці дорівнює 86 дБА. Отже, незважаючи на незначну різницю в замірах, бачимо, що шкідливі фактори виробництва не перевищують встановлених допустимих норм (за винятком шуму). По-друге. Щодо управління пресом «ненавченим і не атестованим оператором». Вібропресом керував оператор Іван Богун, який пройшов навчання і стажування на підприємстві-виготівникові преса ТОВ «Неоліт», про що є відповідний документ. Думаю, зрозуміло, що саме виробник може якісно навчити експлуатувати своє

обладнання. Тим більше, що інших курсів і навчальних закладів з підготовки операторів вібропресів немає. Хочу додати також, що навчанню робітників на підприємстві приділяється велика увага. На сьогодні понад 30% з них пройшли навчання у ТОВ «Львівський НТК» та ДП «Західний експертно-технічний центр» Держгірпромнагляду у Львові. І по-третє. Щодо заборони експлуатації вібропреса до проведення експертизи стосовно відповідності його нормативно-правовим актам з охорони праці. Перед тим, як написати до редакції журналу, А. Зуб мав би поцікавитись долею цієї машини після нещасного випадку. Адже розпорядженням від 14.05.2010 р. № 187/4.2 за підписом тодішнього заступника начальника теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області Юрія Царика було призупинено експлуатацію цього вібропреса. Після чого ДП «Західний державний експертно-технічний центр» провів його технічну експертизу щодо відповідності вимогам нормативно-правових актів з охорони праці і спроможності суб’єкта господарювання почати його експлуатацію. Під час проведення експертизи жодних порушень не було виявлено, про що свідчить позитивний висновок експертизи від 15.06.2010 р. № 46.04.11.31 24.10/3757. На основі цього висновку теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області видало дозвіл № 188.10.46-52.46.0 на експлуа тацію преса ПВ-001 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека праці Фонду щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку з В. Пігієм. Отже, маємо всі підстави вважати, що все-таки основною причиною нещасного випадку була відсутність огородження небезпечної зони обладнання, на що виробник правильно зреагував. Адже, згідно з порядком розробки та впровадження нового обладнання, передбачено внесення змін, які сприяють покращанню техніко-економічних показників систем захисту та інших параметрів обладнання без змін існуючих конструктивно-технологічних схем. Цим правом користуються в усьому світі. Тому встановлення додаткових захисних екранів на попередньо виготовлених і наступних одиницях цього обладнання є правом розробника та виробника і не потребує додаткового погодження. Тож після прочитання публікації А. Зуба складається враження, що він не тільки не бачив цей вібропрес в експлуатації, але навіть не ознайомився із технічною документацією на це обладнання та матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку.

Отже, експлуатацію вібропреса у тому вигляді, як він змонтований, можна здійснювати і надалі. А думка представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Львівській області щодо встановлення цього преса в Вібропрес ПВ-001. звукоізольованоСтрілка вказує на місце травмування В. Пігія му приміщенні є необгрунтованою. за підписом тодішнього начальни- Адже перед тим, як посилатися на ка теруправління, а тепер першого за- п. 4.44.12 вищезазначених правил, ступника Голови Держгірпромнагляду треба було уважно прочитати п. 4.1 Віктора Шайтана. Крім експертного цих же Правил, у якому зазначено: висновку на обладнання, ми також «під час організації та ведення техотримали висновок ДП «Західний екс- нологічних процесів приготуванпертно-технічний центр» щодо проекту ня бетонних сумішей на агрегатах, «Пристосування власного комплексу машинах, механізмах.., при роботі розчинно-бетонного вузла під вста- яких виділяються шкідливі гази, новлення обладнання з виготовлення пил, пари, вони повинні бути гермебудівельних матеріалів та виробів...» тичними...» Згаданого вібропреса на відповідність приміщення, в якому ця вимога не стосується. встановлений прес (експертиза проІ останнє. Червоноградський ектної документації від 16.06.2010 р. міський суд своїм рішенням від№ 3133.10.46.45.21.1/3771). мовив у позові робочого органу

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Поради спеціаліста

Розслідування нещасних випадків

під час ПРОВЕДЕННЯ СПОРТИВНИХ ЗМАГАНЬ Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

ещасні випадки, пов’язані з проведенням спортивних змагань, можуть виникати в результаті неправильної організації та методики проведення занять, незадовільного стану місць занять або змагань, неякісного стану спортивного інвентаря та одягу, порушення правил змагань та незадовільної дисципліни спортсменів, хворобливого стану чи перенапруження організму спортсмена, несприятливих метеорологічних умов тощо. Травмуватися можуть не тільки особи, які безпосередньо беруть участь у спортивних змаганнях, але й обслуговуючий ці змагання персонал.

Нормативна база Законодавчими нормативними документами, що регламентують спортивну діяльність в Україні, є Закони України «Про фізичну культуру і спорт» (від 24.12.1993 р. № 3808-XII) та «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів» (від 08.07.2011 р. № 3673-VI). Серед нормативноправових актів з охорони праці, що стосуються проведення спортивних змагань, необхідно відзначити Інструкцію про організаційно-профілактичні заходи щодо забезпечення безпеки та зниження травматизму при здійсненні навчально-тренувального процесу і проведенні спортивних змагань (НПАОП 92.62-5.02-81) та Інструкцію з техніки безпеки при експлуатації спортивних споруд (НПАОП 92.61-5.01-81). Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів від 18.12.1998 р. № 2025, «Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурновидовищних заходів», «для кожної спортивної споруди з урахуванням місцевих умов і їх специфіки на підставі типових інструкцій і правил, за42

Травматизм під час проведення туристично-спортивних заходів є актуальною темою напередодні проведення в Україні Євро–2012. Як проводити розслідування таких нещасних випадків йтиметься у цьому матеріалі. тверджених Держкомспортом, власники спортивних споруд за участю органів внутрішніх справ розробляють відповідні інструкції та правила, в яких передбачається порядок організації та проведення заходів, підтримання громадського порядку, забезпечення безпеки учасників і глядачів, пожежної безпеки, надання медичної допомоги у разі настання нещасних випадків і порядок евакуації у разі виникнення надзвичайних ситуацій». На підставі цього існують відомчі розробки правил, наприклад, Правила спортивних змагань з автомобільного спорту; Правила проведення змагань туристичних спортивних походів тощо. Організацію надання медичної допомоги під час спортивно-масових заходів визначає Положення про медичне забезпечення спортивно-масових заходів (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.10.2008 р. № 614).

Страхування Відповідно до п. 5.1.5 Ліцензійних умов провадження фізкультурнооздоровчої та спортивної діяльності: організації та проведення спортивних

занять професіоналів та любителів спорту; діяльності з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні (наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 28.09.2009 р. № 3399), «ліцензіат інформує користувачів фізкультурно-оздоровчих послуг та спортсменів про можливість добровільного страхування від нещасних випадків під час проведення фізкультурнооздоровчих та спортивних занять». За страхування від нещасних випадків під час змагань несе відповідальність організація, за яку виступає учасник, або сам учасник, якщо він не є представником організації. Обов’язкове страхування спортсменів вищих категорій визначає Порядок та умови обов’язкового державного страхування спортсменів вищих категорій (постанова Кабінету Міністрів від 31.05.1995 р. № 378), відповідно до якого обов’язковому страхуванню від нещасних випадків підлягають спортсмени збірних команд України.

Розслідування нещасних випадків під час проведення спортивних змагань Нещасні випадки, що сталися під час участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях, підлягають розслідуванню згідно з п. 3, частина 6 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру (постановою Кабінету Міністрів від 22.03.2001 р. № 270). Нещасний випадок, що стався з особами, трудова діяльність яких пов’язана з проведенням спортивних змагань, розслідується згідно з Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (постанова Кабінету Міністрів від 30.11.2011 № 1232).

Розслідування нещасних випадків у навчальних закладах Організацію проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах визнаОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека праці чають Правила безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.06.2010 р. № 521), а розслідування та облік нещасних випадків з учнями під час навчально-виховного процесу проводяться відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 р. № 616). У навчальних закладах розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час проведення навчальних занять, у тому числі спортивних заходів відповідно до навчальних, виробничих і наукових планів; під час проведення спортивних змагань, тренувань, оздоровчих заходів, екскурсій, походів, експедицій, організованих навчальних закладом у встановленому порядку (п. 2.2). За результатами розслідування нещасного випадку під час навчально-виховного процесу складається акт за формою Н-Н (додаток 1). Відповідальність за правильне і своєчасне розслідування і облік нещасних випадків, складання акта за формою Н-Н, розроблення і виконання заходів щодо усунення причин нещасного випадку несе керівник навчального закладу. У випадках відмови адміністрації навчального закладу від складання акта за формою Н-Н, а також у разі незгоди потерпілого (його батьків або особи, яка представляє інтереси потерпілого) зі змістом акта за формою Н-Н конфлікт розглядає орган управління освітою вищого рівня у термін не більше десяти днів з моменту подання письмової заяви. Усі нещасні випадки, оформлені актами за формою Н-Н, реєструються органом управління освітою, навчальним закладом у Журналі реєстрації нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами (додаток 3). За результатами проведення спеціального розслідування складається акт спеціального розслідування (додаток 5). Таким чином, забезпечення безпеки учасників спортивних змагань та заходи, спрямовані на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, однозначно свідчать про рівень підготовки цих спортивних змагань. У повному обсязі статтю розміщено на сайті журналу. www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у грудні 2011 р. в Україні на виробництві загинуло 60 осіб – на 4 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 19 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 42 особи, у тому числі 11 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, були: дорожньо-транспортні пригоди – загинуло 23% від загальної кількості загиблих на виробництві; падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту тощо – загинуло 21%; дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються,– загинуло 17%; падіння потерпілих – загинуло 12% від загальної кількості загиблих на виробництві. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 02.12. м. КИЇВ. Під час роботи на токарному верстаті деталлю, що вирвалася з патрона, був смертельно травмований токар ДП «Управління баштових кранів ВАТ «Будмеханізація». 04.12. м. СЕВАСТОПОЛЬ. Прибиральниця ТОВ «Чисте місто-регіон» під час прибирання території була травмована у результаті наїзду на неї автомобіля. Від отриманих травм потерпіла померла на місці події. 05.12. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. У Білицькому професійному ліцеї (м. Добропілля) під час роботи у котельні слюсар упав з висоти 2,5 м на підлогу. Від отриманих травм потерпілий наступного дня помер у лікарні. 12.12. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. У Шупиківському навчально-виховному комплексі (Богуславський район) оператор, не зупинивши котел, включив підживлення води, внаслідок чого котел вибухнув. Оператор загинув, ще один робітник був травмований і наступного дня помер у лікарні. 17.12. м. ЧЕРКАСИ. На автошляху Золотоноша – Черкаси водій ТОВ «Компанія «ВЕК», повертаючись з відрядження, з технічних причин зупинився на дамбі. Для надання технічної допомоги із промбази було викликано інший автомобіль. Під час підготовки автомобіля для буксирування водії були смертельно травмовані автомобілем «Магнум», що проїжджав по трасі. 19.12. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. На людському похилому стволі ВП «Шахта імені Г. Г. Капустіна» ВАТ «Лисичанськвугілля» сталося обвалення породи покрівлі, внаслідок чого шматками породи був смертельно травмований працівник, що перебував на вагонетці. 21.12. ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. У Вижницькому держлісгоспі під час звалювання лісу падаючим деревом було травмовано робітника. 21.12. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. У Києво-Святошинському районі під час розкопування траншеї (для знаходження каналізаційної труби) стався зсув грунту, внаслідок чого загинув слюсар-сантехнік ТОВ «Інвестбуд-2005». Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Як це було

ЗАГИБЕЛЬ

у бункері

Змінний майстер пустив на самоплив роботу, яка виконувалась в особливо небезпечних і важких умовах. Усі її виконавці знехтували правилами безпеки. Як результат – загинула людина. Подібна ситуація відбувається під час більшості нещасних випадків. Хто і як зможе перебороти її на краще? Володимир Клименко, керівник прес-служби управління Держгірпромнагляду по Тернопільській області Фото з матеріалів розслідування

ей жахливий нещасний випадок стався 28.06.2011 р. о 6 год 50 хв ранку з 51-річним дробильником Полупанівської філії ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» (Дніпропетровськ) Тарасом Семчишиним. Полупанівське родовище вапняків з видобутку каменю розташоване в Підволочиському районі Тернопільської області. Розробка кар’єру, який розташований на відстані 30 м від дробильно-сортувальної установки, проводиться згідно з планом розвитку гірничих робіт. Породу завантажують екскаватором у кузов автосамоскидів КрАЗ і транспортують до дробильно-сортувальної установки на приймальний бункер. Поблизу бункера праворуч на металевій стійці змонтовано два світильники червоного та білого кольору, які включаються з пульта дробарки. На лівому боці бункера розміщена металева драбина. Нещасний випадок стався в бункері розміром 8,2 u 5,7 м. На його дні вмонтовано живильник (транспортер) шириною 0,8 і довжиною 5 м. Бункер з лівого та з протилежного боку від місця завантаження огороджений металевим огородженням. 27 червня поточного року майстер гірничого цеху Володимир Міхеєв з бригадою у складі восьми робітників

(двоє з них – водії) заступив на нічну зміну. Приблизно о 6 год 30 хв 28 червня дробильник Сергій Цар підчищав поблизу бункера відсів гірської породи. У цей час дробильник Тарас Семчишин повідомив його, що він драбиною спускається в бункер для того, щоб розклинити камінь, що застряв у задній частині бункера. Через деякий час С. Цар побачив, що в бункер, де перебував його напарник, засипається гірська порода. Тож він по сходах піднявся наверх, але кузов автомобіля КрАЗ уже був порожній. Т. Семчишин був засипаний породою. Робітники спустилися в бункер, звільнили потерпілого, але той уже був мертвий. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть потерпілого наступила від механічної асфікції (задушення). Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку, призначена наказом управління Держгірпромнагляду по Тернопільської області, з’ясувала його обставини і причини. За словами начальника відділу управління охороною праці, розслідування, обліку нещасних випадків, нагляду в АПК та невиробничій сфері Петра Гички, відповідальним за цей нещасний випадок є, насамперед, змінний майстер В. Міхеєв, який грубо порушив вимоги посадової інструкції (зокрема, не здійснював безпосереднього керівництва роботами, що виконуються в особливо небезпечних і важких умовах). При аварійній зупинці дробарки під «завалом» або заклиненні живильника гірською породою він повинен був включити червоне

світло світлової сигналізації, яка забороняє транспортним засобам розвантаження гірської маси в бункер живильника; закрити шлагбаум під’їзду до приймального бункера живильника; вжити заходів щодо відключення електричної схеми приводу дробарки; на пусковому приладі дробарки і живильника вивісити попереджувальний плакат «Не включати – працюють люди!»; при очищенні перебувати в такому місці, звідки б чітко було видно роботу з очищення ковша дробарки, а також ділянку бункера подавача; забезпечити очищення крайніх пластин живильника з боку ковша дробарки від гірської маси на довжину не менше одного метра; при спуску людини всередину дробарки або приймального бункера дробарки обов’язково застосувати запобіжний пояс і площадку, яка б закривала отвори дробарки та захищала від попадання сторонніх предметів на людину. Водій автомобіля КрАЗ Григорій Марків грубо порушив інструкцію з охорони праці водія вантажного автомобіля, а саме – вимоги безпеки руху, вказівок регулювальників, світлофорів та дорожньо-сигнальних знаків. Перед початком руху заднім ходом в умовах недостатнього огляду ззаду (у разі наявності вантажу в кузові, при виїзді із воріт тощо) водій повинен вимагати, а власник зобов’язаний виділити працівника для організації руху автомобіля. Потерпілий Т. Семчишин, а також С. Цар при аварійній зупинці дробарки під «завалом» або заклиненні живильника гірською масою повинні були відключити автомат живлення дробарки і про збій у роботі негайно повідомити змінного майстра. Крім того, потерпілий при спусканні в приймальний бункер не використав запобіжний пояс та страхувальний канат, порушивши інструкцію з охорони праці. Саме ці порушення вимог нормативних актів з охорони праці працівниками підприємства і призвели до трагічного наслідку. У заходах щодо усунення причин виникнення нещасного випадку начальника гірничого цеху Полупанівської філії ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» Тадея Яровіцького зобов’язано встановити на приймальному бункері типовий світлофор із звуковою сигналізацією. Директора підприємства Ігоря Штогрина зобов’язано терміново встановити на в’їзді до дільниці приймального бункера автоматичний шлагбаум, зблокувавши його спрацювання із заборонним світлом світлофора. Таким чином, недбалість одних і бездіяльність інших стали причиною загибелі на виробництві робітника. Та чи стане цей нещасний випадок уроком для учасників події? ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека праці Це непокоїть

Поки виконроб пішов у справах Немає кращого вчителя, ніж нещастя. Бенджамін Дізраелі

ещасний випадок стався на станції Брагинівка (ДП «Придніпровська залізниця») у Петропавлівському районі Дніпропетровської області. 19 травня 2011 р., приблизно о 13 год сюди на службовому автомобілі «Газель» прибули працівники ТОВ «Фірма «АЕК» – старший виконроб В. Пізар, бригадир Ю. Барташевич, електромонтери С. Бахчеванжі та А. Бурчак. Вони мали розвантажити три платформи з залізобетонними стійками для ремонту. Кинувши погляд на кріплення, бригадир Ю. Барташевич зрозумів, що для роз’єднання кріплення потрібний був рожковий ключ на 65 мм. Невдовзі його привіз електромонтажник М. Гостілов, якого теж включили до складу бригади. Провівши інструктаж з охорони праці та видавши наряддопуск, старший виконроб пішов на товарну станцію розкредитувати прибулий вантаж і попередив бригадира, щоб роботу без нього не починали. Пішов, залишивши членів бригади біля вантажу. Тут же, поряд, готувався до розвантаження й автокран. А далі настав момент, який наблизив до нещастя. Порадившись між собою, члени бригади, аби даремно не гаяти час, вирішили розпочати розкріплення вантажу. Утім, не було виконроба – особи, яка за своїми посадовими обов’язками зобов’язана керувати виконанням робіт і слідкувати за додержанням технологічної карти. Та робітники бригади були іншої думки, вважаючи, що нічого складного в процесі розкріплення вантажу немає. І вони розпочали роботу з наполовину завантажених залізничних платформ, де два верхніх яруси були розкріплені. При цьому троє робітників бригади зайнялися послабленням натяжних ланцюгів, а А. Бурчак знімав ланцюгові замки, розміщені на самих стійках. Впоравшись з трьома натяжними ланцюгами, робітники мали намір перейти до останнього, четвертого ланцюга, який був уже послаблений, але так і не дійшли... Електромонтажник М. Гостілов побачив, як почали падати два верхніх яруси елементів кріплення вантажу. Він прокричав про небезпеку і встиг відскочити. Але важкий ланцюг вдарив зненацька А. Бурчака... Терміново викликали бригаду швидкої допомоги, яка відвезла потерпілого до Петропавлівської центральної районної лікарні. На жаль, лікарі лише констатували його смерть. Про те, що сталося, потерпілий встиг розповісти сам. А сталося ось що. Намагаючись допомогти робітникам, він спробував піднятися на верхній ярус стійок. При цьому схопився за розкріплену ланцюгову розтяжку як за допоміжну опору і відчув удар... На перший погляд, основною причиною, яка призвела до нещасного випадку, було нехтування трудової дисципліни. Судмедексперти вказали на наявність у крові загиблого етилового спирту у кількості 0,44‰. Утім, спробуємо проаналізувати причини, які призвели до смерті людини. ТОВ «Фірма «АЕК» має ліцензію на виконання робіт підвищеної небезпеки. Здавалося, саме ця обставина вимагала створити серед працівників атмосферу особливої відповідальності та виваженої поведінки під час виконання виробничого завдання. Тим більше, що це підприємство виконує великий перелік робіт підвищеної небезпеки, а тому потребує превентивних заходів безпеки. Зрозуміло, що за www.ohoronapraci.kiev.ua

наслідками спецрозслідування нещасного випадку винні були притягнені до адміністративної відповідальності, був проведений повторний інструктаж. Головна ланка цієї роботи – підготовка, перепідготовка працівників, які зайняті на роботах підвищеної небезпеки. Адже статистика свідчить, що в середньому тільки дві третини виконавців знають, як запобігти небезпечним ситуаціям, з якими вони стикаються на робочому місці. З огляду на те, що у цьому випадку вся бригада знехтувала наказом старшого виконроба і вимогами інструкції з охорони праці, про додержання правил безпеки у ТОВ «Фірма «АЕК» годі говорити. Крім покарання, є чимало методів спонукання працівника до усвідомлення ним реальних виробничих небезпек: роз’яснення, практичні тренінги з підлеглими щодо закріплення безпечних прийомів праці чи дій у позаштатних ситуаціях, формування автоматичного рівня безпечної поведінки, постійне залучення виконавців до активного управління ризиками тощо. Втім, чи дотримуватись цих правил, повністю залежить від роботодавця. І хоча Україна приєдналась до конвенцій МОП з питань трудових відносин та охорони праці, це не завжди приводить до бажаного результату. Чи будуть захищені права працівників на гідну і безпечну працю, і чи будуть, зрештою, втілені в життя вимоги міжнародних документів,– питання лишається відкритим. А поки що у вітчизняному законодавстві не повинно бути прогалин, які дозволяють роботодавцеві робити вибір між «хочу» і «зобов’язаний».

Людмила Тимченко, завідувачка юридичного сектору теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області

Безпека праці Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі «Охорона праці» (№ 5, 2011 р.) була надрукована стаття Ганни Роговської «Під загрозою хімічного удару», в якій йшлося про серйозну техногенну небезпеку, що склалася у м. Горлівка (Донецька область) навколо колишнього хімічного заводу.

Як повідомив начальник Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації Володимир Ішков, на території ДП «Горлівський хімічний завод» зберігається 2,4 тис. т високотоксичних відходів виробництва мононітрохлорбензолу. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. № 267-р «Про виділення коштів для здійснення в 2011 р. невідкладних природоохоронних заходів щодо видалення, перевезення та утилізації небезпечних відходів мононітрохлорбензолу» виділено 60 млн. грн. Розпорядником цих коштів визначено Горлівську міськраду, яка 3 серпня 2011 р. провела тендер на виконання вищезазначених робіт. Переможцем конкурсу визнано «S.I. Gгоuр Соnsort LTD» (Ізраїль). 25 серпня минулого року Горлівською міськрадою укладено угоду з переможцем конкурсу на проведення робіт з утилізації відходів. Роботи вже розпочаті і за умовами тендеру повинні завершитись до 20.12.2011 р. Крім того, в обладнанні та комунікаціях заводу зали-

шилось близько 30 т тротилу та його напівпродуктів. Для проведення робіт з очищення обладнання та комунікацій від вибухівки на 2011 р. передбачено фінансування з Державного бюджету у сумі 6,6 млн. грн. Головним розпорядником цих коштів постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 р. № 320 визначено Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном (далі – Агентство). Однак, згідно з положенням про Агентство, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 451/2011, функції, пов’язані із заходами з питань оборонно-промислового комплексу, не належать до його компетенції. Враховуючи зазначене, Агентством були підготовлені і направлені до Кабінету Міністрів документи щодо передачі функцій розпорядника вищезгаданих коштів Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Кошти вже передані, але багато часу втрачено і до кінця 2011 р. роботи з утилізації вибухівки на заводі не розпочалися.

У журналі (№ 6, 2011 р.) була опублікована стаття начальника відділу Держгірпромнагляду В. Ткачова «Вибух дечому навчив. Але не всіх!», у якій йшлося про порушення під час використання медичного кисню у лікувально-профілактичних закладах України, виявлені перевірками державних інспекторів Держгірпромнагляду. Як повідомив заступник Міністра – керівник апарату Міністерства охорони здоров’я України Г. Каліщенко стосовно недоліків у роботі з охорони праці, виявлених інспекторами, у підпорядкованій міністерству дитячій лікарні «Охматдит» (м. Київ) ситуація така: більшість пунктів припису виконані, крім одного – не організовано знежирення трубопроводів кисню. Причина – відсутність коштів. З метою безпечного використання кисню та закису азоту, запобігання аваріям і нещасним випадкам, МОЗ видані відповідні накази, які направлені начальникам го-

ловних управлінь (управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій, МОЗ АР Крим, керівникам установ, закладів та підприємств, що належать до сфери управління МОЗ України. Керівників вищеназваних організацій зобов’язано у найкоротші терміни усунути недоліки та порушення з охорони праці, посилити відомчий контроль, вжити заходів щодо облаштування кисневих станцій і киснево-роздавальних пунктів для централізованої подачі медичного кисню до місць споживання та заміни балонів з киснем на більш безпечні технології.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека праці

За мить ДО БІДИ

Фотозвинувачення

Леонід Безуглий, власкор Фото автора

Небезпека підстерігає працюючу людину не лише на виробництві. У цьому переконують знімки кореспондента нашого видання, який зафіксував на вулицях населених пунктів Дніпропетровщини грубі порушення правил безпеки, що могли стати причиною травмування людей. У Дніпропетровську на перетині вулиць Ливарної та Набережної за допомогою автокрана, що належить ТОВ «Перспективінвестмент», будували каналізаційний колодязь. Залізобетонні кільця кранівник подавав через неізольовані проводи лінії електропередачі. Місце виконання робіт не огороджено (фото 1). На фото 2, 3 бачимо встановлення білбордів у Нікополі та Павлограді. І у першому, і у другому випадках керівники робіт не перешкодили випадковому перебуванню перехожих під стрілою автокрана. Так само не замислювався про можливі наслідки свого вчинку невідомий, який вивантажив демонтовані бордюри на вулиці Передовій у Дніпропетровську і звалив їх біля самісінької проїжджої частини з інтенсивним рухом автотранспорту (фото 4). Так і лежать вони ще з липня 2011 р. без огородження, без попереджувального знака, наражаючи на небезпеку водіїв, особливо у нічний час. Не пофарбований у жовтий колір «лежачий поліцейський» поблизу магазину АТБ на житловому масиві «Фрунзенський» у Дніпропетровську (фото 5) – прикра несподіванка для водія (порушення вимог ДСУ 4123, зокрема п. 3.4.1 «Пристрої примусового зниження швидкості»). Не вирішені у Дніпропетровську й проблеми з люками каналізаційних колодязів. Мова йде не тільки про кришки люків, викрадені заготівельниками металобрухту. У Дніпропетровську неприємності водіям гарантує зустріч ще й з невпорядкованими люками водостічної мережі. Скажімо, на вулиці Донецьке шосе (фото 6) до них ніяк не дійдуть руки працівників управління захисту інженерних комунікацій міської ради. 1

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Людина та її справа

ǹȬȒȖțȎ ȭȘȳȗ МОЖНА ДОВІРЯТИ Праця, яка подобається, перестає бути працею. В. Шекспір

Буває ж так: одна буденна зустріч майже раптово змінює плани, ділові розрахунки, зрештою, навіть твоє життя. Щось подібне трапилося і з Костянтином КОРОЛЬОВИМ, коли десять років тому він у справах прибув до Криворізького округу Держнаглядохоронпраці по Дніпропетровській області. Леонід Безуглий, власкор, Майя Бондарчук, прес-секретар ДП «Криворізький ЕТЦ»

Через кілька днів Костянтин уже прийшов на нове місце роботи. Адаптуватись на посаді інспектора йому навіть часу не дали. Закріпили за гоФото авторів ловним державним інспектором Анатолієм Кусковським. Той саме збиеонід Яценко, на той час за- рався на шахту «Більшовик» (ПАТ ступник начальника тер- «Кривбасзалізорудком»). управління, ніби між іншим Прибули на шахту. Переодяглися. ставив запитання 30-річно- Взагалі, спуститися у шахту – це вам му чоловіку. Той коротко, але змістов- не в метро кататися. А тут ще керівно відповідав. ник розпорядився заходити не у кліть, «Ви знаєте,– несподівано заува- а... на кліть (за графіком необхідно жив під час розмови Леонід Михай- було перевірити стан ствола). Сполович,– у нас є вакансія інспектора. чатку подумав, що його вирішили Вважайте, співбесіду вже пройшли. розіграти. Добре, що першими пішли На вашому місці я б, не відкладаючи, головний механік і прохідник шахти, подав документи». прикріпивши карабіни запобіжних поясів. Так і рушили до горизонту 1000 м. За особисті досягнення у вирішенні Минуло кілька мізавдань, спрямованих не реалізацію сяців. К. Корольов бадержавної політики в галузі охорони гато читав спеціальної праці, сумлінне та професійне літератури, переймав виконання службових обов’язків, досвід в інспекторів та постійне удосконалення своєї роботи, виробничників. Здавалося, найбільші труднаказом Держгірпромнагляду нощі вже позаду. Провід 31.03.2011 р. № 117-к те невдовзі відбулася Корольову Костянтину Валерійовичу розмова на рівні керівприсвоєно звання «Кращий ництва теруправлінпрацівник Держгірпромнагляду» ня, де його поставили перед фактом: «В обза підсумками роботи у 2010 році. ласті велика проблема з хвостосховищами Корольов навіть розгубився від гірничо-збагачувальних комбінатів. такої несподіваної пропозиції: «Як це, Фахівця серед інспекторського склавідразу в інспектори? У мене ж тільки ду немає. Але треба, щоб був. Якнайй досвіду, що служба в армії, робота швидше. Тому вже сьогодні починай після закінчення Криворізького гір- зі знайомого вже Північного ГЗК!» ничого інституту на Північному ГЗК У керівників теруправління інта у приватній фірмі». А Л. Яценко, шого варіанту справді не було. На ніби прочитавши його думки, продов- початку нового тисячоліття на Крижував переконувати: «Погоджуйте- воріжжі виникла загроза техногенся. Ви людина молода, тож попереду ної катастрофи. Справа у тому, що у вас – і досвід, і перспектива!» гідротехнічні споруди створювалися

разом з будівництвом того чи іншого гірничо-збагачувального комбінату і були найбільшими у Європі. Скажімо, дамби хвостосховища Північного ГЗК сягають висоти від 70 до 100 м, а природна ємкість, точніше – балка, може нагромаджувати 17 млн. м3 шламів. Страшно подумати, що може статися, якщо ця маса вийде з-під контролю… Власне, молодий інспектор відразу зрозумів, що між уявою про роботу і реальністю – величезна прірва. Вихід з обставин, що склалися, підказували такий: або негайно залишити роботу, або піти назустріч усім труднощам. Він обрав друге, знаючи, що все доведеться починати з нуля. Становище К. Корольова ускладнювалося тим, що радитися виявилося практично ні з ким. Тому збирав літературу де міг, сідав за книжки вдома після роботи, вивчав проекти споруд, засвоював нову спеціальність – гідротехніка. Невдовзі рівень компетентності К. Корольова вже не викликав сумнівів навіть у бувалих рудовидобувників. Крок за кроком стан гідротехнічних споруд гірничозбагачувальних комбінатів привели до необхідних параметрів. До думки головного державного інспектора вже прислухалися і на підприємствах, і у колективі. Настав час, коли можна було трохи перевести дух у вирі буденних справ. Але той, хто хоча б побіжно знайомий з роботою інспектора наглядового органу, знає, що тихого життя у нього не буває. Коли на державному рівні постало питання реєстрації технологічного транспорту, криворіжців воно торкнулося особливо. Адже лише у кар’єрах, на збагачувальних фабриках і шахтах працювало більше 7 тис. одиниць такої техніки. На той ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека праці час сама система державногірпромнагляду під керівго нагляду переживала черництвом К. Корольова. гову реорганізацію. Жодноїї У щоденних клопотах вільної людини. І погляди роки спливають швидкерівників теруправління ко. І вже К. Корольов знову зупинилися на канпридивляється до молодидатурі К. Корольова, д дих спеціалістів підприякий на той час обіймав поємств, які у справах присаду заступника начальних ходять до теруправління: х ка відділу організації дерхто найближчим часом жавного нагляду. На його прийде на зміну ветеракористь було те, що свого нам наглядової справи? часу не розгубився, оволоА знайти людину, для я діваючи новою справою, а якої посада державноу роботі чітко прослідковуго інспектора не була валася системність та виб певним перехідним важеність у прийнятті рімоментом виробничої шень. Одним словом, їхати біографії, виявляється, на нараду до Києва довелоскладно. Приміром, прося Костянтину. тягом тривалого часу О. Чередніченко з сім’єю дівчинки, якій допомогли Заглибившись у суть придбати слуховий апарат посаду начальника інмайбутнього завдання, предспекції, що здійснювала ставник Дніпропетровщини не побо- власні переконання. Скажімо, у ко- нагляд за станом охорони праці явся стати «білою вороною», коли у лективі вже ніхто не дивувався тому, при підземному видобутку копаприсутності колег заявив: «Провести що на урочисті та святкові зібрання лин, обіймав Віталій Рубан. Це реєстрацію технологічного транспор- працівників теруправління началь- фахівець з великої літери. Залиту – це лише півсправи. Більш важ- ник відділу організації державного шив посаду у 65 років! Знав у шахливим завданням є створення єдиної нагляду приходить разом з дружи- тах кожну виробку. Проте справжбази його реєстрації». Ідею прийняли ною Оленою, спеціалістом одного з ньої заміни йому знайти так і не гірничо-збагачувальних комбінатів. вдалося. Не тримаються на цій і запровадили. У долі К. Корольова той випадок І цілком природно сприймається те, посаді люди. Когось не влаштовує відіграв величезну роль. Бо відтепер що час від часу до батька на роботу зарплата, когось – ритм роботи. мав не лише знайомих колег в Укра- заходять його сини-близнюки – Де- Склалося так, що К. Корольову їні, а й багатьох однодумців, з якими нис та Дмитро – студенти Криво- довелося деякий час паралельно став часто спілкуватися, радитися й різького національного технічного керувати і роботою цієї інспекції, університету. прислухатися до їхньої думки. поки молоді спеціалісти прохоЧасто К. Корольова бачать на дять стажування під землею. Безконфліктність у стосунках з колегами, ділові якості, уміння знай- робочому місці задовго до початку 2011 рік приніс начальнику відти простір для маневру і при цьому роботи, адже протягом додаткових ділу державного нагляду чимало самовіддано працювати спонукали півтора-двох годин вдається багато громадських обов’язків. На минулих керівника новоствореного у 2004 р. зробити в плані організації роботи і виборах до місцевих рад начальниКриворізького гірничопромислово- відділу, і теруправління – те, чого не ка теруправління О. Чередніченка го теруправління Олега Чередні- встигаєш у вирі щоденних справ. Ін- криворіжці обрали депутатом місьченка поза всяких сумнівів запро- спектори, виробничники, представни- кої ради. Зрозуміло, що стосовно понувати кандидатуру К. Корольова ки дрібних і середніх підприємств – усі кандидатури помічника депутана посаду начальника відділу орга- йдуть зранку до вечора. Звісно, що від та варіантів не було: це мав бути нізації державного нагляду управ- людей не відгородитися визначеними К. Корольов! Адже він добре володіє ління охороною праці та гірничого годинами прийому. ситуацією у місті. До того ж особисНаприкінці 2010 р. у Кривому то знайомий з керівниками підпринагляду. На той час у штаті теруправлін- Розі готувалося виїзне розширене ємств та організацій. А це надзвиня перебувало 104 особи. Це склад засідання колегії Держгірпромна- чайно важливо. І перша зустріч з п’яти інспекцій, а також технічний гляду стосовно проблеми пустот, виборцями, запитання людей, що персонал. Саме на відділ організації утворених внаслідок видобування стосувалися їхніх повсякденних державного нагляду припадала ле- руди. Тут недостатньо було лише проблем, – усе продемонструвало, вова частка загального планування скласти списки запрошених, підго- що зайвого вони не просять. І для роботи, проведення навчання кадрів, тувати виступаючих, зібрати пропо- того, щоб допомогти людям, не запідготовки засідань ради теруправ- зиції. Засідання колегії мусило за- вжди потрібні великі кошти. Іноді ління, нарад за участю керівників початкувати заходи, спрямовані на достатньо лише підтримки. Саме Держгірпромнагляду, піднаглядових забезпечення безпеки населення по- так вдалося організувати лікування підприємств, виконавчих органів міс- близу районів підземних робіт, здій- онкохворої дитини. Ще для однієї цевої влади. К. Корольов зізнається, снити довгостроковий моніторинг за дівчинки придбали слуховий апарат. що перехід на посаду начальника від- станом пустот. Протягом 2011 р. до І треба було бачити вдячних батьділу був безболісним, адже він уже цієї теми поверталися кілька разів, ків, які ще зовсім недавно були у мав різноплановий досвід. Для цього причому за безпосередньої участі розпачі. довелося заглиблюватися у сутність Голови Служби О. Хохотви. І під час Герой нашої розповіді нічим не роботи кількох інспекцій. У всіх сво- кожної наради народжувалися про- відрізняється від більшості своїх земїх щоденних клопотах він найбільше позиції у виробничників, науковців, ляків-криворіжців, чесно працює остерігається виокремитися від ко- представників виконавчої влади. Їх задля спільної справи, а не заради лективу. Адже він – така ж сама лю- старанно систематизовувала група особистої слави і визнання. Це – людина, як і решта. Хоч, звичайно, має працівників теруправління Держ- дина, якій можна довіряти. www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе

Поліпшення не світить За даними Одеської облСЕС, в області зростає захворюваність на туберкульоз, гепатит, ВІЛ серед медичних працівників. З 2005 по 2010 рр. на туберкульоз захворіло 178 співробітників медичних закладів. 20 з них – працівники протитуберкульозних закладів, проте професійне захворювання зареєстровано лише у 7. За цей самий період 40 медпрацівників заразилися ВІЛ-інфекцією, 6 – гепатитом, який цілком можна трактувати як профзахворювання, проте жодному з медпрацівників, які захворіли, цю категорію не було присвоєно. Вирішення проблеми профзахворюваності медичних працівників могла б запропонувати Регіональна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в області. Та, на жаль, її досі не розробили.

Відбувся семінар лікарів Керч залишається лідером в АР Крим за кількістю профзахворювань органів дихання. Враховуючи цю обставину, 8 грудня на базі Керченської міської лікарні імені М. І. Пирогова відбувся республіканський семінар для терапевтів і сімейних лікарів на тему: «Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) у реальній клінічній практиці: визначення, класифікація, діагностика, покращання якості життя, профілактика ускладнень». На семінарі розглянуті актуальні питання діагностики і профілактики ХОЗЛ. «На сучасному етапі можливо ефективно лікувати і запобігати розвитку ХОЗЛ. Важливо своєчасно виявляти захворювання, надавати якомога раніше лікування, проводити реабілітаційні заходи. Люди, робота яких пов’язана зі шкідливими умовами, повинні звертатися до лікаря при найменших симптомах захворювання. Крім рентгенологічного обстеження, обов’язково необхідно проводити спірометрію – простий безболісний і швидкий тест для дослідження функції дихання»,– сказала головний пульмонолог МОЗ АР Крим Ірина Ульченко. 50

Слідами наших публікацій

ȃȠȜ ȟȠȎȐ

цапом-відбувайлом У журналі (№ 8, 2011р.) була надрукована стаття журналіста Василя Сопільняка «Замість милосердя – бездушність і крутійство», в якій йшлося про незахищеність працюючої людини від свавілля і бездушності роботодавця та чиновників. Працівниця ВАТ «Закупнянське хлібоприймальне підприємство» (Хмельницька область) Леоніда Федорівна Боровська отримала гостре отруєння на виробництві. Однак довести це виявилось дуже складно, оскільки всі причетні до цього випадку – і роботодавець, і керівництво лікувальнопрофілактичних закладів,– м’яко кажучи, перешкоджали встановленню істини або просто залишались байдужими до долі людини. Як виявилось, покарання за допущені порушення порядку розслідування цього нещасного випадку понесли тільки рядові працівники.

ішення управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області про те, що цей нещасний випадок таки пов’язаний з виробництвом, було підтверджено Хмельницьким окружним адміністративним судом більш ніж через рік після самої події – 22 листопада 2011 р. Ще до судового рішення, відразу після того, як вищезгаданий матеріал вийшов у світ, редакція журналу звернулась до прокуратури Хмельницької області з проханням вжити відповідних заходів щодо порушників працеохоронного законодавства та поінформувати про це наших читачів. Таку відповідь ми отримали 26 жовтня 2011 р. Як повідомив перший заступник прокурора Хмельницької області Валентин Твердохліб, зазначені в статті факти перевірялись органами прокуратури області. Перевіркою встановлено, що внаслідок погіршення стану здоров’я Л. Боровської 09.07.2010 р. під час вивантаження ячменю зі складів ВАТ «Закупнянське ХПП» її з місця роботи доставлено у Чемеровецьку центральну районну лікарню (ЦРЛ). Лікарня на порушення вимог п. 9 Порядку розслідування та ве-

дення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112 (далі – Порядок), про даний випадок не повідомила ВАТ «Закупнянське ХПП» та робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцезнаходженням підприємства. Повідомлення було направлено лише у Чемеровецьку райСЕС. На порушення п.10 Порядку керівництво ВАТ «Закупнянське ХПП» комісію з розслідування нещасного випадку створило лише 28.07.2010 р. Комісія не пов’язала нещасний випадок з Л. Боровською з виробництвом, склала акта за формою НПВ. Прокуратурою Чемеровецького району головному лікарю Чемеровецької ЦРЛ та голові правління ВАТ «Закупнянське XПП» внесено подання із вимогою усунення вказаних порушень, причин та умов, що їм сприяли, а також притягнення винних осіб до відповідальності. За результатами розгляду внесених документів прокурорського реагування до дисциплінарної відпоОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Медицина праці відальності притягнено інженера з охорони праці ВАТ «Закупнянське ХПП». Перевіркою законності дій медичних працівників Чемеровецької ЦРЛ, проведеною за дорученням прокуратури області управлінням охорони здоров’я Хмельницької облдержадміністрації, порушень при обстеженні, лікуванні та веденні медичної документації в Чемеровецькій лікарні не встановлено. Крім цього, згідно з протоколом від 17.05.2011 р. № 17/644 Центральної лікарсько-експертної комісії ДУ «Інститут медицини праці Академії медичних наук України», Л. Боровській встановлено діагноз: астено-невротичний синдром, вестибулярний синдром, вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх і нижніх кінцівок, що не пов’язані з умовами праці. Враховуючи викладене, чоловікові потерпілої Олександру Боровському роз’яснено, що, згідно з п. 74 Порядку, у спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці АМН України. У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням інституту щодо встановлення діагнозу і зв’язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку. Щодо неправомірних дій Чемеровецької райСЕС при складанні санітарно-гігієнічної характеристики умов праці Л. Боровської, то прокурором Чемеровецького району відносно лікаря по загальній гігієні Чемеровецької райСЕС порушено дисциплінарне провадження у зв’язку із неповнотою проведення перевірки та складанням санітарно-гігієнічної характеристики умов праці Л. Боровської. За допущені порушення посадовця притягнено до дисциплінарної відповідальності. Хмельницьким обласним центром медико-соціальної експертизи Л. Боровська визнана інвалідом III групи із загального захворювання. *** У своєму листі до редакції прокуратура області повідомляє, що після погіршення стану здоров’я, яке сталося під час вивантаження ячменю зі складів, Л. Боровську було доставлено у Чемеровецьку ЦРЛ. При цьому не згадується той факт, що зробили це син та чоловік потерпілої (інвалід www.ohoronapraci.kiev.ua

І групи), які де-юре в цей час знаходилися на стаціонарному лікуванні в ЦРЛ. Відповідно ж до п. 6 Порядку у разі настання нещасного випадку це мав би терміново організувати безпосередній керівник робіт, а не хворі родичі, які в цей час перебували за 15 км від підприємства. Що стосується екстреного повідомлення про звернення Л. Боровської в лікувально-профілактичний заклад з посиланням про нещасний випадок, то воно дійсно, як зазначено в листі обласної прокуратури, не було своєчасно надіслано ЦРЛ підприємству, де працювала потерпіла, та робочому органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд). І це дуже прикро, бо, за твердженням головного санітарного лікаря району В. Мазура (лист від 14.07.2010 р., вих. № 01/1039, головному лікарю ЦРЛ І. Лаврентьєву) це стало формальною причиною несвоєчасного розслідування даного нещасного випадку. Комісію з розслідування, як відомо, було створено лише через 19 днів після нещасного випадку. У листі прокуратури області зазначено, що за результатами розгляду внесених документів прокурорського реагування до дисциплінарної відповідальності притягнено інженера з охорони праці ВАТ «Закупнянське ХПП». Тут теж не все зрозуміло. Чому заручником в даній ситуації став інженер з охорони праці? Звичайно, у роботі цього фахівця допускалося чимало недоліків, адже на нього покладено завдання щодо організації проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням тощо. Але ж не з його вини підприємство та робочий орган Фонду не отримали екстреного повідомлення, не він мав би своєчасно створити комісію з розслідування нещасного випадку, а роботодавець. Повідомляючи про вжиті заходи прокурорського реагування, обласна прокуратура не згадує про те, що на письмове звернення потерпілої в серпні 2010 р. з приводу недолугого розслідування прокурор району В. Гурняк своїм листом від 16.09.2010 р. № 024-10, зокрема, повідомив, що будь-яких порушень з боку керівництва ВАТ не встановлено, а відтак, мовляв, підстав для прокурорського реагування він

не вбачає. Потім, врешті-решт, виявилося, що порушення все ж таки мали місце, але чому редакції не повідомлено, хто з працівників прокуратури району поніс покарання за поверхневий підхід до розгляду скарги потерпілої, за надання незаконних переваг одній із сторін конфлікту, що продовжується ось вже другий рік? Як видно із змісту листа вищого наглядового органу, ні прокуратура області, ні прокуратура району ніяк не відреагували на той факт, що на порушення п. 8 Порядку безпосередній керівник робіт не зберіг до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку. Саме це в подальшому завадило встановити, від якого саме отрутохімікату отримала гостре інгаляційне отруєння Л. Боровська. Прикро, але факт: органи прокуратури не встановили порушень, допущених при обстеженні, лікуванні та веденні медичної документації в Чемеровецькій ЦРЛ. Але чи означає це, що їх не було? Для того, аби з’ясувати це, необов’язково бути медичним працівником. Навіть школяр, який вивчав анатомію і фізіологію людини, знає, що для повноцінного лікування при отруєнні отрутохімікатами важливо знати, яка саме речовина спричинила його. Проте ЦРЛ і пальцем не поворухнула, аби встановити її. В той же час в Україні є відповідні заклади, які за допомогою аналізу крові та інших матеріалів, відібраних у потерпілих, роблять це. То ж хіба не можна було організувати доставку зразків крові в такий заклад? Один з таких аналізів був зроблений лише 25.02.2011 р., тобто через півроку після гострого отруєння. Але навіть у цьому випадку в крові Л. Боровської було виявлено залишки хімічних препаратів, що призначені для захисту зерна від шкідників. Можна припустити, що якби аналогічне отруєння отрутохімікатами сталося з можновладцем чи прокурором, то проведення такого аналізу було б організовано в той же день. Тепер що стосується лікування. Лише один факт. Як розповідалося в матеріалі, при виписуванні з ЦРЛ (23.07.2011 р.) тамтешні лікарі оцінили стан здоров’я потерпілої як задовільний. Виписавши хвору жінку, вони одночасно направили її і на роботу, і в обласну клінічну лікарню (ОКЛ) (як це можливо фізично? – Прим.

Медицина праці

що стався з Л. Боровською, та визнати його таким, що пов’язаний з виробництвом, про що скласти акт за формою Н-1. Даний припис підприємство оскаржило в Хмельницькому окружному адміністративному суді. Розглянувши позов ПрАТ «Закупнянське ХПП» про визнання припису місцевого органу з нагляду за охороною праці протиправним та його скасування, зазначений суд своєю постановою від 26.10.2011 р. відмовив у задоволенні даного позову, тобто залишив у силі виданий місцевим державним органом з нагляду за охороною праці припис. Цей «вердикт» суду набрав чинності 22.11.2011 р. Таким чином, точку зору автора статті «Замість милосердя – бездушність і крутійство» стосовно кваліфікації нещасного випадку, що стався з Л. Боровською, як пов’язаного з виробництвом, розділило дві державні установи, а саме – управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області та Хмельницький окружний адміністративний суд. Оскільки зміст листа обласної прокуратури ідентичний змісту відповіді, що була надіслана потерпілій стороні 05.08.2011 р. (№ 07-1254-11), тобто ще за два тижні до виходу номера журналу, в якому було опубліковано зазначену статтю, то це свідчить про формальний підхід до перевірки фактів, викладених у публікації. Це тим більш прикро, бо в цілому органами прокуратури області проводиться чимала робота щодо припинення порушень Закону «Про охорону праці», притягнення до відповідальності посадовців, які ігнорують його вимоги, про що розповідалося у матеріалі «Не хочеш мати проблем із законом – дотримуйся його», опублікованому в журналі «Охорона праці» № 11, 2011 р.

ред.). При поступленні того ж дня в ОКЛ стан здоров’я Л. Боровської був оцінений як середньої важкості. В зв’язку з поганим самопочуттям під час лікування потерпіла не могла пересуватись самостійно, тож її возили по кабінетах в інвалідному візку. Далі – більше. В ході обстеження фахівцями ОКЛ в Л. Боровської було виявлено ряд важких захворювань: дисциркуляторну енцефалопатію, метаболічну кардіоміопатію з синдромом ВСД, пневмофіброз, пневмосклероз, поодинокі дрібні вогнища дисемінації в нижніх долях обох легень та деякі інші хвороби, які чомусь «не помітили» в ЦРЛ. То ж чи можна після цього вважати, що порушень під час обстеження, лікування та ведення медичної документації в Чемеровецькій ЦРЛ не було? Як доказ того, що погіршення стану здоров’я Л. Боровської не має ніякого відношення до виробництва, обласна прокуратура повідомила редакцію про те, що Інститут медицини праці АМН України прийшов до висновку, що захворювання потерпілої не пов’язані з умовами праці. Але ж дана установа через відсутність у надісланих матеріалах акту за формою Н-1 навіть не могла розглядати цього питання, не те, що робити такий висновок. Крім того, роботодавець все зробив для того, аби приховати справжні умови праці. Він не зберіг обстановку місця нещасного випадку – зерно, яке навантажувала жінка, було вивезено. Лабораторні дослідження райСЕС були проведені лише 22.09.2010 р., тобто більш як через 70 днів після отруєння, причому зовсім в іншому місці, без визначення наявності в пилу, який, до речі, перевищував норму більш як в 7 разів, отруйних речовин. Вищий наглядовий орган області також повідомив редакцію про те, що в зв’язку з неповнотою проведення перевірки та складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці потерпілої прокурором району було порушено дисциплінарне провадження стосовно одного з лікарів райСЕС. Винуватця, мовляв, притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Цей факт викликає подив, якщо не сказати більше, адже, затвердивши зазначену характеристику, всю повноту відповідальності за її зміст взяв на себе головний санітарний лікар району. А якщо так, то саме він мав би понести покарання. Причому не за «неповноту проведення перевірки», а за те, що при складанні санітарно-гігієнічної характеристики були приховані результати проведених лабораторних досліджень параметрів виробничого середовища, факт підтоплення нижньої галереї складу № 6 та тривалість робочої зміни жінок під час заготівельної кампанії, яка становила 24(!) години на добу. З огляду на те, що «Закупнянське ХПП», райСЕС, ЦРЛ допускалися порушення законодавства про охорону праці, то районна держадміністрація мала би звернутися до власників підприємства та вищестоящих медичних закладів з поданням про притягнення призначених ними керівників до відповідальності, як це передбачено ст. 36 Закону «Про місцеві державні адміністрації». Оскільки державна виконавча влада району не використала наданого їй права, то цапами-відбувайлами були призначені стрілочники: в товаристві – інженер з охорони праці, в районній СЕС – рядовий лікар. Ще 29.08.2011 р. (тобто за два місяці до написання листа до редакції прокуратурою Хмельницької області) управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області в зв’язку з допущеними порушеннями Порядку своїм приписом зобов’язало приватне акціонерне товариство (ПрАТ) «Закупнянське ХПП» (таку назву носить зараз колишнє ВАТ «Закупнянське ХПП») провести повторне розслідування нещасного випадку,

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Медицина праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Cоціальний захист Коротко про важливе

Новорічна акція «добрих справ» Працівники Миколаївського глиноземного заводу компанії РУСАЛ провели новорічну акцію «Віримо в диво, творимо дива!». Акція спрямована на підтримку дітей з малозабезпечених сімей, дитячих будинків, а також надання допомоги школам, дитсадкам, некомерційним організаціям. Співробітники компанії об’єдналися в команди по 7–10 осіб і «творили добро». Вони виготовляли іграшки, листівки і новорічні костюми для дітей з дитбудинків і інтернатів, надавали також допомогу з прибирання території, проводили інші заходи для дітей.

Новорічні подарунки інвалідам праці На Миколаївщині 11 інвалідів внаслідок трудового каліцтва отримали новорічні подарунки. Голова облдержадміністрації Микола Круглов в урочистій обстановці вручив ключі від новеньких «ДЕУ СЕНС» інвалідам праці. Автомобілі придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Шість автомобілів інваліди отримали безкоштовно, а ще п’ять – за 7% від їх вартості. Всього протягом 2007–2011 рр. інваліди праці Миколаївщини отримали 93 автомобілі. Станом на 01.01.2012 р. в черзі на забезпечення автомобілями на пільгових умовах залишилося 8 осіб.

Відбувся прямий ефір В інформаційній програмі «Тема дня» Дніпропетровської обласної телерадіокомпанії взяли участь в. о. першого заступника начальника теруправління Держгірпромнагляду В. Маціяко та начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань в області Н. Братко. Під час прямого ефіру гості студії поінформували про ситуацію з безпекою праці та соціальним захистом потерпілих на виробництві на Дніпропетровщині, де на 111 тис. підприємств працюють 1,4 млн. осіб, та відповіли на численні запитання глядачів.

Продовжуємо тему

ІНДИВІДУАЛЬНІ ТАРИФИ:

перспектива впровадження

Впровадження диференційованих страхових тарифів у системі соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні – питання, яке впродовж кількох останніх років активно обговорюється на всіх рівнях управління охороною праці – від підприємства до профільних комітетів Верховної Ради. Та віз і досі там. Про це та про інші наболілі питання щодо діяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань – у роз’ясненні першого заступника директора виконавчої дирекції Фонду Сергія НЕСТЕРОВА. Про перегляд страхових тарифів Відповідно до норм чинного законодавства розмір страхового тарифу залежить від основного виду економічної діяльності підприємства. При цьому розміри страхових тарифів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, повинні переглядатись щорічно. Але страхові тарифи не переглядались з 2003 р., і тому в даний час на підприємствах існує невідповідність розмірів страхових тарифів і стану охорони праці та травматизму. На засіданні правління Фонду 20.07.2011 р. постановою № 35 було схвалено проекти нормативноправових документів, які мають на меті привести розміри страхових внесків роботодавців у відповідність до існуючого стану травматизму та профзахворюваності за видами економічної діяльності. На підставі аналізу співвідношення таких показників, як витрати Фонду на забезпечення потерпілих (членів їхніх сімей), які отримали травму або профзахворювання на виробництвах, віднесених до одного виду економічної діяльності, та витрати відповідних підприємств на оплату праці своїх працівників, було проведено групування видів економічної діяльності за кла-

сами професійного ризику та розраховано розміри страхових тарифів. Як наслідок, види економічної діяльності, в яких в останні роки найвищий рівень травматизму, було віднесено до більш високих класів професійного ризику, а види економічної діяльності, в яких рівень травматизму знизився, відповідно переведено до класів професійного ризику з меншим розміром страхових внесків. Зазначені проекти документів розроблено на підставі даних про страхову діяльність Фонду за минулі роки, що дозволяє більш справедливо визначати професійні ризики та економічно обгрунтовувати розміри страхових тарифів. Ці проекти документів в даний час знаходяться на розгляді в органах виконавчої влади. Крім цього, правлінням Фонду прийнято рішення щодо розгляду у І кварталі 2012 р. питання стосовно вдосконалення нормативно-правової бази з метою запровадження системи індивідуальних тарифів для підприємств, установ та організацій. Лише після внесення відповідних змін до законодавчих актів можна буде встановлювати для підприємств тарифи, в яких буде враховуватись не лише вид економічної діяльності, а й умови праці на підприємстві. Формування та витрачання страхових коштів Фондом здійснюються на солідарній основі. Тобто суми страхових виплат на відшкодування шкоди потерпілим не залежать від

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 /2012

Соціальний захист розміру сплачених роботодавцями страхових внесків. На даний час, згідно з рішенням сторін соціального партнерства, пропонується зберегти на 2012 р. розмір законодавчо встановлених тарифів для усіх видів загальнодержавного соціального страхування.

Як фінансуються Фондом профілактичні заходи з охорони праці Відповідно до чинного законодавства розробка державних програм поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища належить до повноважень центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій. Згідно зі статтями 33, 34 Закону «Про охорону праці», загальнодержавну програму розробляє уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці – Держгірпромнагляд. Галузеві програми розробляють міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Регіональні – формують місцеві державні адміністрації. З бюджету Фонду на 2011 р. за статтею «Профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань» станом на 01.10.2011 р. було виділено 2995,25 тис. грн. відповідно до зданих актів виконаних робіт. На прохання виконавців послуг частина заходів перенесена на 2012 рік. В проекті бюджету Фонду на 2012 р., згідно з п. 2.7 Порядку складання та виконання бюджету Фонду, затвердженого постановою правління Фонду від 03.10.2008 р. № 49 із змінами, видатки за ст. «Профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань» плануються в розмірі до 5% надходжень коштів наступного бюджетного періоду з врахуванням фінансових можливостей Фонду.

Як відшкодовується потерпілим вартість лікування Право громадян на соціальний захист закріплено ст. 46 Конституції України і гарантується за рахунок страхових внесків, зокрема, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Право громадян на безоплатну медичну допомогу, яка надається державними і комунальними закладами охорони здоров’я, визначено ст. 49 Конституції України. Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено право застрахованої особи у разі настання страхового випадку на забезпечення медичною допомогою в повному обсязі. Разом з цим в абзаці 7 ст. 13 Закону передбачено, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. У п. 5 ст. 21 Закону передбачений механізм забезпечення потерпілому, за призначенням лікарів, повного обсягу постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, що включає конкретні лікувальні заходи. Таким чином, Закон встановлює солідарну участь Фонду та закладів охорони здоров’я в реалізації права потерпілого на медичну допомогу. Відповідно до ст. 14 Закону «Про соціальні послуги» соціально-медичні послуги віднесено до соціальних послуг, визначено питання щодо форм та порядку їх надання, а також врегульовано питання їх фінансування, яке здійснюється, зокрема, за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та спеціальних фондів. Міністерством праці та соціальної політики наказом від 17.06.2002 р. № 293 затверджено Державний класифікатор соціальних стандартів і нормативів (далі – Класифікатор), що містить перелік соціальних послуг, опис їх змісту та якості. Метою встановлення цих стандартів і нормативів є визначення механізму реалізації соціальних прав і державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсах для їх реалізації, визначення та обґрунтування розмірів потреби в коштах державного та місцевих бюджетів, соціальних фондів на соціальний захист тощо. Підрозділ 5 Класифікатора містить положення щодо визначення

обсягів гарантованого рівня медичної допомоги, яка надається безоплатно всім без винятку громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров’я, та встановлює спрямованість державних соціальних нормативів, а саме на забезпечення якісною і ефективною медичною допомогою населення України, її доступності та рівноправності громадян при її отриманні. Крім того, зазначені нормативи визначають обсяги і види профілактичних, діагностичних, лікувальних заходів при наданні медичної допомоги населенню, критерії якості результатів лікування, а також рівень забезпеченості населення стаціонарними ліжками за профілями медичної допомоги та медикаментами в закладах охорони здоров’я. Крім цього, в п. 14 розділу ІІІ Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення (далі – Положення), затвердженого постановою правління Фонду від 09.06.2010 р. № 18, зареєстрованою в Міністерстві юстиції 08.07.2010 р. за № 489/17784, визначено, що фінансування витрат на лікування потерпілих у разі первинної госпіталізації розпочинається з моменту підписання актів, зазначених у п. 1 розділу ІІІ цього Положення. За умови наявності одного з таких актів відшкодування витрат на лікування здійснюється за весь період лікування, починаючи з першого дня. Таким чином, законодавство про державне соціальне страхування від нещасних випадків чітко встановлює зобов’язання Фонду та відповідних служб охорони здоров’я щодо надання потерпілому на виробництві необхідних медичних послуг, а також відшкодування витрат за весь період лікування, починаючи з першого дня, на підставі представлених необхідних документів.

Безпека життєдіяльності Коротко про важливе

Поради спеціаліста

Холера не за горами?

У Маріуполі тисячі людей живуть у небезпечній близькості від металургійних заводів. За даними головного санітарного лікаря Маріуполя Георгія Гусакова, в санітарній зоні комбінату «Азовсталь» у Кам’янському кар’єрі розташовано близько 30 житлових будинків. Там створились надзвичайні умови, що сприяють поширенню холери: немає води і каналізації, сміття не прибирається. Багато таких будинків є і в інших районах міста. «Відселення з санітарно-захисних зон промпідприємств потрібно виводити окремим рядком у програмі охорони навколишнього середовища»,– підкреслив Георгій Гусаков. Проте сьогодні законодавча база не дозволяє місцевим радам брати на себе такі зобов’язання. Необхідно звертатись до Верховної Ради України, просити розробити порядок визначення санітарно-захисних зон і порядок розселення людей. Без цього вирішити проблему санітарно-захисних зон практично неможливо.

Проблем стало менше На Вінниччині упродовж минулого року відбулось 85 засідань районних координаційних рад з питань безпечної життєдіяльності населення. За наслідками розгляду винесених питань видано близько 140 доручень, виконання яких сприяло підвищенню рівня охорони праці на виробництві та безпеки в побуті. Так, з підвальних приміщень шкіл Літинського та Тиврівського районів були винесені та встановлені в окремих будовах опалювальні котли, у навчальних закладах Муровано-Куриловецького, Немирівського, Погребищенського та Вінницького районів проведено їх технічне опосвідчення та ремонт. В с. Ольгопіль Чечельницького району ліквідовано несанкціонований пункт заправки балонів, вирішено ряд інших проблем безпечної життєдіяльності населення краю. 56

ǲȅȉȔȉȊȑȒ ȒȊȉȏȉȈȌȚȣ

Зима, що так довго не наступала, тепер у розпалі з усіма її ознаками: холоднечею, снігом, ожеледицею. Коли вулиці заметені снігом і обледенілі, кожна людина ризикує втратити рівновагу й упасти. Як же уникнути падінь, а якщо таке трапилось, то бодай мінімізувати їх наслідки для здоров’я? Олександр Корольков, заступник головного лікаря з експертизи Інституту патології хребта та суглобів імені професора М. Ситенка, канд. мед. наук Фото В.Кобця

Прикра статистика У структурі первинної інвалідності наслідки падінь посідають малопочесне третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Близько 20 тис. українців стають щороку інвалідами внаслідок саме таких випадків. Серед них 89% складають громадяни працездатного віку, причому 40% з них – це молоді люди у віці до 40 років. Травматологів турбує також і те, що показники дитячого травматизму в Україні збільшилися за останнє десятиліття майже на 20%. Близько половини всіх травм внаслідок падінь люди отримують на вулиці. Найбільш травмонебезпечним щодо ймовірності ускладнень після лікування є вік понад 50 років і більше. Найбільш небезпечною порою року є проміжок від початку січня до кінця березня, особливо тоді, коли відбувається різкий перехід від похолодання до відлиги. Якраз у цей період вуличний побутовий травматизм збільшується у 2–3 рази і становить приблизно 15% від загальної захворюваності працівників із тимчасовою втратою працездатності. Кожен п’ятий такий випадок стає, на жаль, причиною стійкої втрати працездатності (тобто призводить до інвалідності).

Чому і як ми падаємо? Проведений аналіз свідчить, що основною причиною падіння людей взимку є незадовільний стан доріг і тротуарів (неприбраний, притоптаний або прикатаний сніг на них), а також ожеледь, яка вкриває східці та похилі поверхні. Ще однією характерною причиною «зимового» травматизму є поспіх, адже багато людей просто не помічають припорошеного снігом льоду під ногами. Поспішаючи кудись, люди взагалі можуть ігнорувати навіть відкриті ділянки льоду. Найбільш тяжкими наслідками падінь є травмування голови та ушкодження хребта. Частіше всього потерпілі їх зазнають при падіннях на крижаних схилах та слизьких східцях. Спеціалістам добре відомо, що коли людина падає вперед, то часто встигає при цьому інстинктивно виставити руки, на які і припадає вся сила удару. Сумними наслідками такого необережного поводження можуть бути не тільки зламані кисті рук, але й ушкодження плечей, ліктьових суглобів. У залежності від сили отриманого під час падіння удару, положень кінцівок, а також віку потерпілого спостерігаються такі види ушкоджень тіла, як забиття, розтягнення зв’язок, розірвання сухожиль, вивихи або переломи.

Як падати правильно Для запобігання зимовому травматизму необхідно додержуватись наступних простих правил: носити взимку взуття бажано на рівній підошві або на низькому ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека життєдіяльності Тепер щодо переломів кісток. Переломи бувають закриквадратному каблуці з рифленою поверхнею; під час ожеледиці необхідно пересуватися по-особливому, неначе тими (без порушення поверхні шкіри) і відкритими (з поковзаючи на маленьких лижах; йти треба якомога повільніше, шкодженнями шкіри). Про перелом дає знати гостре відчуття пам’ятаючи, що чим швидшими є кроки, тим більшим є ризик болю в кінцівці, яка травмована, що посилюється при найменшій спробі поворушити нею. Зовні кінцівка часто має впасти. Літнім людям, які найбільш уразливі щодо падінь узим- неприродну форму за рахунок зміни її вісі та укорочення в ку, слід користуватися спеціальними накладками проти результаті зміщення кісток та скорочення м’язів. При відкритих переломах завжди є рана, в якій інколи можна поожеледиці, які прикріпляються до підошви взуття. І пам’ятати про те, що найкращою профілактикою зимових бачити поламану кістку. Надання першої допомоги травм є особиста обережність, полягає у забезпеченні фіксації та уважність та передбачливість. Коли людина все-таки відчуває, Щорічно в Україні зазнають травм спокою зламаної кінцівки. Пощо посковзнулась і падає, то найунаслідок падінь близько 2 млн. дорослих, терпілому (або тому, хто опинився поряд з ним) потрібно якомога перше, що їй треба зробити – це а також близько 300 тис. дітей. швидше виготовити імпровізовану спробувати присісти. Так зменшитьшину з того, що є під рукою: з пался висота падіння. Також слід при ки, дошки, великої гілки. За допомоцьому притиснути підборіддя до грудей, а руками охопити живіт. Із врахуванням присідання це гою хустини, шарфа або ременя потрібно прикріпити шину до сприятиме певному згрупуванню тіла, що й дозволить уник- кінцівки таким чином, щоби вона захопила два сусідніх суглоби. Наприклад, при переломі кісток гомілки накладають шинути серйозного ушкодження при падінні. У жодному разі при цьому не треба намагатися зберегти цілими у валізах та сум- ну і захоплюють колінний та голіностопний суглоби. Так вони ках речі, що можуть розбитися. Найцінніше – це здоров’я стануть нерухомими, при цьому і кісткові уламки не зможуть зміщуватися. Особливе значення шина має при пошкодженні людини. Фахівці застерігають: якщо хтось, втрачаючи рівновагу, стегна. Якщо поблизу нема нічого, що хоча б нагадувало починає падати – ніколи не треба приземлятись на імпровізовану шину, прив’яжіть (прибинтуйте) травмовану випрямлені руки. Найперше, що бажано зробити при цьо- ногу до здорової, а руку при переломі плечової кістки – до му – це згрупувати тіло та розвернутися так, щоб удар від тулуба. Тільки після цього потерпілого можна переносити до падіння прийшовся на бокову поверхню тіла. Тільки так мож- машини і відправляти в лікарню. Звісно, все це лише загальні принципи та правила нана убезпечити хребет, таз та кінцівки від перевантажень. Якщо хтось все ж таки відчуває, що падає на спину, то тут ще дання допомоги при травмах опорно-рухового апарату. раз можна нагадати: треба притиснути підборіддя до грудей, Більш кваліфіковану допомогу в кожному конкретному виа руки розкинути якомога ширше назад. Це допоможе уник- падку травмування можуть надати лише фахівцітравматологи, які після відповідного огляду можуть принути струсу мозку або тяжкої черепно-мозкової травми. У випадках падінь зі слизьких східців надзвичайно важли- значити лікування, врахувавши індивідуальні особливості во захистити обличчя й голову (їх необхідно прикрити доло- організму, а також особливості одержаної травми. І звичайно, бажаємо ніколи не потрапляти в подібні ситуації. нями). Падаючи, не намагайтеся зменшити швидкість падіння, розкидаючи руки і ноги. Це може тільки зашкодити Завжди будьте обережними та уважними. Цінуйте найдорожче – здоров’я! та збільшити кількість переломів кінцівок.

Як діяти, якщо травмувались

www.ohoronapraci.kiev.ua

Надання необхідної допомоги передусім залежить від виду травми. Якщо це забиття (найчастіший вид травм), то перша допомога при цьому має бути спрямована на зменшення припливу крові до травмованого місця та зняття болю. Для цього слід накласти пов’язку, що повинна здавлювати та охолоджувати ушкоджене місце (холодний компрес, волога серветка, лід). Забитій кінцівці слід забезпечити максимальний спокій (руку підвішують за допомогою хустинки за шию, суглоб фіксують 8-подібною пов’язкою або шиною; ногу кладуть на подушку на рівні голови або трохи вище). Щоб посиніння на місці забиття якомога швидше розсмокталося, його треба намазати гепароїдом або троксевазином. Непоганий ефект дає нанесення на шкіру сітки із 0,25–0,5% розчину йоду. Забиття голови, грудей та живота можуть супроводжуватися прихованими ушкодженнями, тому консультація у лікаря-травматолога при цьому обов’язкова. Струс мозку інколи нічим особливим себе не проявляє. Людина може ходити, всі органи та системи організму функціонують. Здавалося, її життю нічого не загрожує. Проте, травматологи й нейрохірурги наполягають не лікуватися вдома, а відразу звертатися за лікарською допомогою. Особливо треба бути уважними, коли непокоїть головний біль, або коли в момент падіння людина втратила свідомість. Отримана під час струсу мозку травма здатна з часом ускладнитися виникненням внутрішньої гематоми в голові, а це вкрай небезпечно! При вивихах (тобто при стійкому зміщенні кінців кісток, що входять до складу будь-якого суглоба) перша допомога має бути спрямована на те, щоб зменшити відчуття болю та затримати розвиток набряку. Для цього на травмований суглоб накладають лід і фіксують кінцівку (руку потерпілого підвішують за допомогою хустинки за шию, а ногу обкладають м’якими предметами та залишають в тому положенні, в якому вона опинилась після моменту травмування). Після цього необхідно негайно доставити потерпілого до травмпункту або в лікарню. У жодному разі не можна самостійно вправляти вивих, якщо у вас немає для цього необхідних знань та уміння.

Безпека життєдіяльності Актуальна тема

Як діяти в екстремальних ситуаціях – НАВЧАТЬ У ШКОЛІ Предмет «Безпека життєдіяльності» (БЖД), який сьогодні вивчають у школі в рамках інтегрованого курсу «Основи здоров’я», має бути узгодженим з відповідним напрямом вищої освіти. Такими є вимоги Болонського процесу, до якого приєдналась Україна. Щоб в учнів середньої школи сформувались необхідні базові знання, предмет БЖД необхідно розширити за п’ятьма напрямами, виділити його в окремий курс і викладати учням, починаючи з 1 по 11 клас.

Наталія Осипчук, член Національної спілки журналістів України Фото з сайта http://uchitelu.net/media/obzh

такою пропозицією виступила президент Міжнародної академії культури безпеки, екології та здоров’я, кандидат педагогічних наук Лариса Горяна. За її словами, аргументація на користь предмета «Безпека життєдіяльності» продиктована часом. Адже це – наука про збереження здоров’я, життя та безпеку у навколишньому середовищі. Виникнення та становлення БЖД викликані глобальними процесами, що в наш час переживає людство. Це і природнотехногенні катастрофи, й екологічні зміни, і військові конфлікти. Статистика свідчить, що з різних причин в Україні щорічно травмуються близько 2,5 млн. людей, у тому числі зі смертельними наслідками – понад 75 тис. осіб (або 250 осіб щодня). До речі, кількість смертельних випадків у нашій державі у 9–12 разів більша, ніж у розвинених країнах Європи! За оцінкою Інституту економіки НАН, щорічні витрати нашої економіки внаслідок травматизму складають майже 8,5 млрд. грн. (понад 4% ВВП).

Необізнаний, отже – незахищений ...Пригадаймо часи після Чорнобильської аварії, коли бракувало найнеобхіднішої інформації щодо небезпеки радіаційного опромінення. Ми не знали, як себе поводити: чи можна виходити на вулицю (кияни і досі пам’ятають «знамениту» першотравневу демонстрацію, якою влада хотіла «заспокоїти» населення), чи небезпечними є прогулянки у парку та у лісі, чи можна вживати ягоди, овочі, фрукти? Інформація, яку ми одержували, не тільки не розвіювала сумнівів, а лише породжувала нові запитання. У 1999 р. наказом Міністерства освіти і науки України було запроваджено новий обов’язковий для вивчення курс «Основи безпеки життєдіяльності», розроблено і

видано низку навчальних посібників для ВНЗ і підручників для середньої школи. І хоча 17 годин на рік в 5–11 класах було недостатньо, щоб навчити дітей захищатися від небезпеки, предмет все-таки виконав свою місію: змінив ставлення вчителів, батьків та дітей до викладання цього предмета. У 2004 р. Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, в яких визначено сім освітніх галузей, серед яких є напрям «Здоров’я і фізична культура». Починаючи з 2009/2010 навчального року всі учні 1–9 класів вивчають предмет «Основи здоров’я», який на практиці фактично замінив БЖД. У навчальних планах 10– 11 класів передбачено обов’язкове вивчення цього предмета, однак фактично він перебуває в одній графі з предметами «Фізичне виховання» та «Захист Вітчизни». І на всі ці предмети виділено 3 години на тиждень! Зрозуміло, що цього недостатньо, щоб користь від вивчення БЖД була справжньою, переконані вчителі-практики. «Так, у 1–4 класах, вивчаючи «Основи здоров’я», діти пізнають навколишній світ, одержують найпростіші знання про потенційні ризики. У 5–9 класах, поряд із інформацією про можливі небезпеки, учні починають усвідомлювати й накопичувати знання правового характеру, що дає можливість їм глибше оцінити й зрозуміти ймовірні ризики. Учні 10–11 класів вже здатні проаналізувати одержані знання. Саме в цей період потрібно більше навчального часу приділяти поясненню небезпек, причин їх виникнення та методів попередження»,– переконана викладач предмета Олена Єрмолова.

Коли бракує практичних навичок Навіть якщо ви дотримуєтесь усіх правил поведінки у навколишньому середовищі, це не гарантує цілковитої безпеки. Кожному з нас необхідно знати, як діяти в екстремальних ситуаціях, передбачати характер потенційної небезпеки, можливі ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

Безпека життєдіяльності варіанти розвитку подій. Не менш важливим є уміння надати допомогу потерпілим. Ці навички бажано формувати у людини зі школи. Педагоги вважають, що головним недоліком вітчизняної освіти є перевантаження учнів теоретичними знаннями. Натомість бракує практичних знань і умінь, які можна застосувати у повсякденному житті. Американські і японські школярі та студенти по кілька годин на тиждень вивчають предмети, подібні до БЖД. А ось в Університеті імені Джорджа Вашингтона (George Washington university) для студентів, які готуються стати менеджерами, пропонується більше 9 дисциплін, пов’язаних з безпекою. Зокрема, окремий курс, який навчає, як надати першу медичну допомогу людині, а також курси з питань особистої безпеки, оздоровчих технологій і навіть... протидії тероризму. «Можна вивчити хімічні формули і при цьому бути зовсім безпорадним у повсякденному житті, навіть не уявляти, наскільки небезпечними можуть бути хлорвінілові пляшки, миючі засоби, – речі, з якими ми весь час стикаємося у побуті»,– стверджує Лариса Горяна. Розхвалюючи їхні переваги, рекламодавці уникають подавати «незручну» інформацію. Приміром, хімічна речовина гіпохлорид натрію, який входить до складу одного з відбілювачів, спричиняє подразнення шкіри, слизистих оболонок і навіть викликає астматичну реакцію середньої тяжкості! Доволі небезпечними є кисневмісні відбілювачі, які викликають опіки шкіри, слизових оболонок очей та дихальних шляхів. Але особливо небезпечними є фосфати, які не нейтралізуються та не затримуються жодними очисними спорудами! Недаремно у розвинених країнах вже давно заборонено виробництво пральних порошків, які містять фосфати. «Мені неодноразово доводилося бути свідком ситуації, коли школярі не знали, як поводитися у небезпечних ситуаціях, які виникають в побуті,– говорить учителька Олена Сидоренко.– Приміром, одного разу діти розбили термометр і удали, ніби нічого не сталося. Лише один спритний школяр запропонував збирати ртуть... пилососом. Яким же було його здивування, коли він дізнався, що пилососити ртуть категорично заборонено. Ртуть – легкоплавкий метал, який здатний випаровуватися навіть при мінусовій температурі повітря. Чим вище піднімається стовпчик термометра, тим інтенсивніше відбувається цей процес. Тому категорично забороняється викидати розбитий градусник у сміттєпровід або вікно. Не можна також підмітати місце розливу ртуті, оскільки поверхня випаровування збільшується. При цьому ртуть ділиться на дрібні кульки, які буде складно зібрати. Оскільки ртуть у 13 разів важча за воду, її не можна спускати в каналізацію. Осідаючи в трубах, ртуть www.ohoronapraci.kiev.ua

продовжує свою отруйну дію». Ось таким хитрощам навчають школярів. Але головне правило, яке необхідно запам’ятати, є таким: негайно викликаймо оперативно-рятувальну службу для демеркуризації, тобто видалення ртуті із забруднених поверхонь. На одному з уроків учителька розповіла учням, як поводитися під час виникнення пожежі. Звісно, загальне уявлення про це діти мали, проте були

наркотична залежність, алкоголізм, участь у деструктивних організаціях. Предмет БЖД вчить розв’язувати міжособистісні конфлікти, допомагає налагодити дружні стосунки з однолітками та вчителями. Четвертим напрямом у викладанні предмета є інформаційна безпека, адже важливо навчити молодь розрізняти конструктивні та деструктивні впливи сучасних ЗМІ. Інформаційне поле сьо-

Концепція освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини» затверджена МОН 12.01.2001 р. Предмет «Безпека життєдіяльності» включено до галузевих стандартів підготовки бакалаврів і сьогодні викладається практично в усіх ВНЗ. Відповідно до наказу МОН від 06.02.2002 р. № 76 для всіх ВНЗ затверджено нові навчальні плани з дисциплін «Безпека життєдіяльності» та «Цивільна оборона». В Україні створено систему підвищення кваліфікації викладачів БЖД. Зокрема, курси підвищення кваліфікації працюють на базі Інституту післядипломної освіти НАУ, Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти, Харківського національного технічного університету «ХПІ», Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова.

здивовані, коли дізналися, що для кожної конкретної ситуації існують певні правила поведінки. Приміром, якщо пожежа виникла в помешканні над вашою оселею, необхідно вимкнути усі електроприлади, накрити меблі поліетиленовою плівкою або ковдрами. Для чого це робиться? Щоб у випадку залиття водою уникнути коротких замикань та хоча б якось уберегти своє майно. А ось у разі виникнення пожежі під оселею треба бути більш обережним. Перед тим, як вийти через двері, треба злегка прочинити їх і в жодному разі не відчиняти та не вибивати, бо миттєвий доступ кисню здатен призвести до потужного викиду полум’я. Нині склалася парадоксальна ситуація: комп’ютерне покоління почувається геть розгубленим, коли йдеться про звичайні побутові речі.

Як розширити предмет БЖД Якщо говорити про основні напрями вивчення предмета БЖД, то найпершим його завданням, на думку науковців, є формування у дітей і молоді відповідального ставлення до навколишнього середовища. По-друге, потрібно розповідати про демографічну безпеку і родинне виховання. Зокрема, наголошувати на важливості цієї проблеми, адже зменшення народонаселення України пов’язано, насамперед, із духовним фактором, втратою життєвих орієнтирів і справжніх цінностей. Наркоманія, алкоголізм, гепатит, СНІД – це не примарне майбутнє, а загрози повсякденного життя. Третій напрям предмета – безпека дитинства. Саме у рамках цієї освітньої галузі викладачі предмета можуть звернути увагу на ті проблеми, які зазвичай «оминають» вчителі на інших уроках. Адже саме на уроках БЖД відверто і грунтовно говорять на «незручні» теми:

годні є доволі агресивним, тому вміння правильно розставити акценти також є вимогою часу. П’ятий напрям – військова безпека. Яскравим прикладом безвідповідального ставлення цивілізації до себе є використання військових технологій, які спрямовані на знищення людей, а тому становлять реальну загрозу цивілізації загалом. Йдеться, зокрема, про утилізацію хімічної та ядерної зброї і навіть звичайних мін. Оскільки українська освітянська система приєдналася до Болонського процесу, то викладання навчальних дисциплін (в тому числі БЖД) потребує постійного удосконалення і нових підходів. Зокрема, запропоновано новий стандарт предмета з новою назвою «Безпека життєдіяльності та здоров’я» для загальноосвітньої школи. Науковці і вчителі-практики спільно працюють над удосконаленням навчально-методичного забезпечення, формують нові підходи до викладання БЖД. При цьому спираються як на вітчизняний досвід, так і на зарубіжний. До речі, в усьому світі добре зарекомендувала себе спеціалізація «Безпека людини». Причому якщо у Росії це суто технічний напрям, то у США готують фахівців із соціальної роботи («safety of human» – безпека людини). В Україні поки що цей предмет здебільшого викладають вчителі, яким... не вистачає годин. Деякі з них так і залишилися при своїй думці, що не обов’язково витрачати дорогоцінний час на такий «другорядний» предмет, як БЖД. Утім, можна прослухати багато теоретичних рекомендацій, прочитати інструкцію з техніки безпеки, але так нічому і не навчитися. Якщо підійти до БЖД творчо, користь буде неабиякою. Адже практичні навички, одержані на уроках, стануть у пригоді кожному.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ПАСПОРТ БЕЗПЕКИ ХІМІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДСТУ ГОСТ 30333:2009

З 01.01.2010 р. наказом Держспоживстандарту України від 15.10.2009 р. № 376 міждержавному стандарту ДСТУ ГОСТ 30333:2009 надано чинності національного стандарту України на заміну ГОСТ 30333–95. Паспорт безпеки є обов’язковою складовою частиною технічної документації на хімічну продукцію (речовину, суміш, матеріал, відходи промислового виробництва) та призначений для забезпечення споживача достовірною інформацією щодо безпечного промислового використання, зберігання, транспортування та утилізації хімічної продукції, а також її використання в побутових цілях. Організація (особа), відповідальна за розміщення хімічної продукції на ринку (виробник, постачальник, імпортер або продавець), зобов’язана забезпечити споживача паспортом безпеки. Державне підприємство «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» має досвід розробки паспортів безпеки хімічної продукції понад десяти років.

Для укладання договорів щодо розробки паспортів безпеки звертатися:

93400, Луганська обл., Тел./факс: (06452) 312-62 м. Сєверодонецьк, E-mail: itbchp@is.ua проспект Гвардійський, 34

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2012