02-2010ukr by Охрана труда

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Галач Андріан Андрійович – виконавчий директор асоціації «Укрексперт» Грядущий Юрій Борисович – заступник Міністра вугільної промисловості України Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці» Прохоров Володимир Володимирович – начальник управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду Севернюк Володимир Васильович – заступник Міністра промислової політики України Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України Шульга Юрій Іванович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України

558-74-11

247-31-06 558-36-03 592-64-61 594-65-50

256-72-98 253-39-00 559-60-63 289-04-95 246-31-57 296-05-69 278-88-24 254-33-46 440-11-88 425-22-92

Редакція журналу Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл. Безугла Надія Іванівна по Дніпропетровській та Полтавській обл. Безуглий Леонід Микитович по Сумській, Харківській та Чернігівській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано5Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558;74;11 296;05;69 559;60;63 558;36;03

(056) 761;00;43 (056) 761;00;43 (057) 397;16;77 (051) 632;23;29 (098) 498;66;72 (0382) 55;83;33 (048) 748;97;31 (062) 304;34;53 296-05-66 559;48;31, 558;74;27 296;05;65, 296;82;56 559;19;51 559;62;79, 296;05;68

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 11.02.2010. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 8 120. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 15 415 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ;100, вул. Попудренка, 10/1. mail@ohoronapraci.kiev.ua

www.ohoronapraci.kiev.ua

Слава захисникам Вітчизни! Шановні ветерани війни та військової служби! Шановні захисники Вітчизни! 23 лютого відзначається День захисника Вітчизни, встановлений Указом Президента України від 23.02.1999 р. № 202/1999. Він співпадає з черговою річницею створення Робітничо-Селянської Червоної Армії. Збройні Сили Радянської держави відіграли величезну роль у захисті її суверенітету і незалежності нашої Вітчизни. Саме Радянська Армія відіграла вирішальну роль у розгромі фашизму, заслуживши не тільки глибоку вдячність звільнених від фашистського ярма народів Європи, але й світове визнання. У цьому році День захисника Вітчизни відзначається напередодні 65-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні. У зв'язку з цим 2010 рік рішенням Ради глав країн СНД від 09.10.2009 р. оголошено Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Нині в Україні живе багато колишніх військовослужбовців, які пройшли радянську військову школу, для яких армійська та флотська служба стала школою мужності, зрілості, духовного виховання, фізичного загартування та професійної виучки. Тисячі кадрових військовослужбовців, вихованих на славних традиціях Радянської Армії та героїчного старшого покоління, продовжують службу у Збройних Силах України. Багато хто працює на підприємствах і в організаціях, своєю працею зміцнюючи обороноздатність країни. Тому у День захисника Вітчизни ми ще раз звертаємося зі словами вдячності до ветеранів Радянської Армії та Військово-Морського Флоту і шануємо їхню славну історію та героїчний ратний подвиг. Вітаю від Ради Організації ветеранів України ветеранів війни, праці та військової служби, усіх громадян України з Днем захисника Вітчизни. Наші слова глибокої вдячності насамперед вам, дорогі ветерани Великої Вітчизняної війни, які відстояли честь, свободу і незалежність Батьківщини у найжорстокішій і кровопролитній війні ХХ століття. Ми віддаємо данину поваги мужності та стійкості учасників бойових дій, які, додержуючись присяги, за велінням серця виконували інтернаціональний обов'язок у Афганістані, В'єтнамі, Єгипті і на території інших держав. Наші щирі вітання ветеранам військової служби Збройних Сил України, які брали безпосередню участь в їх організації в умовах складної політичної та економічної обстановки в країні. У цей день ми вітаємо весь особовий склад Збройних Сил України, інших військових формувань, які, незважаючи на скрутне становище, виконують свій військовий обов'язок щодо захисту держави. Сьогодні на зміну ветеранам Великої Вітчизняної війни і ветеранам військової служби прийшло нове поповнення захисників Вітчизни. Тому я звертаюсь до вас, представники молодого покоління незалежної України: будьте гідними продовжувачами славних традицій захисників Батьківщини старших поколінь. Зберегти пам'ять про їхню мужність, відвагу і героїзм – наш патріотичний обов'язок перед тими, хто загинув у боях за свободу і незалежність Батьківщини, хто з честю виконував інтернаціональний обов'язок, хто з гідністю проніс по життю горде звання Захисника Вітчизни. Зі святом вас, дорогі ветерани! Голова Ради Організації ветеранів України, народний депутат України

П. С. Цибенко

Заради безпеки № 2 (188) / 2010

ОХОРОНА ПРАЦІ

Застосування природоохоронної технології 22 на гірничодобувних підприємствах

Науково;виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Сергій Сліпко

Застосування природоохоронної технології на гірничодобувних підприємствах

УПРАВЛІННЯ ОХОРО НОЮ ПРАЦІ Дмитро Матвійчук

Заради безпеки

На здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки

Микола Федоренко

До порядку оформлення нарядів-допусків 4

Пропозиції спеціаліста – потрібен єдиний зразок документа

Підсумки роботи Держгірпромнагляду у 2009 р.

Серій Лизанчук

Для безпечної праці прикарпатців

Очікувані результати виконання Регіональної програми

Михайло Гудаков

Влада без влади

Костянтин Теличко 11

Проблеми, що потребують негайного вирішення

Василь Сопільняк

У тенетах бездушності та правового нігілізму

Коли буде покладено край судовим тяганинам?

Василь Живора

Романтика нагляду... Чи реально це?

Важка, але почесна справа держінспектора

Сергій Колесник

Керувати має компетентний керівник

Внаслідок вибуху у луганській лікарні загинуло 16 осіб

Наталія Чайковська

Мабуть, у сорочці народилися...

Чому життя та здоров'я працівників беруться до уваги в останню чергу?

Вадим Кобець

Що показала комплексна перевірка?

Н. Русич

Нещастя з подвійним дном

Вадим Кобець

Тривожні фактори виробничого травматизму

З досвіду роботи майстра дільниці

«Волинь-Кальвіс»: альтернатива газовій залежності

Трагедія у Луганську

Робота проводиться, але цього замало

Плідна діяльність Кримського центру

«Працюю за принципом: довіряй, але й перевіряй»

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Віра Туряниця

Що залишимо у спадок нащадкам?

Розплавлений метал, пролита вода...

Розробка мінеральних запасів потребує удосконалення

Трагедія у Луганську

Тетяна Акуленко

Проблеми контролю суцільності основного металу

Виготовлення і експлуатація котлів: історія та сучасність

Ефект системного підходу 38

Про виробництво котлів, що працюють на різних видах палива

Причини загибелі досвідченого працівника

Василь Сопільняк

Фотозвинувачення

Нормативні документи

Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів

Наші консультації

Порядок визначення розміру тарифу на проведення експертизи стану безпеки промислового виробництва

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Слідами наших публікацій

Інформація Міністерства освіти і науки

Георгій Присуха

Більше уваги медичним оглядам

Досвід роботи Христинівського відділення Фонду соціального страхування

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Геннадій Щуров

Коли власне реноме та обличчя міста не турбують

Дбати про безпеку праці – обов'язок кожного роботодавця

Євгенія Кіт

Ігор Парфенюк

Розплавлений метал, пролита вода...

Андрій Зуб

Усвідомити важливість охорони праці

Іван Куцій

«Волинь-Кальвіс»: альтернатива газовій залежності

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Думки спеціаліста з питань неруйнівного контролю

Надійність, безпека та економія

Мабуть, у сорочці народилися...

За листами читачів

Запитували? Відповідаємо!

Профілактика профзахворювань

Костянтин Теличко

Торкнутися проблеми – перший крок до її вирішення

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ Стан промислової безпеки та охорони праці в Україні у 2009 році

Системний огляд проблеми ризиків та профілактики туберкульозу на робочому місці

Підсумки акції

3 стор. обкладинки

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ Ю ПРАЦІ Коротко про важливе

У Держгірпромнагляді

У Донецьку відбувся міжнародний семінар на тему «Метод оцінки рівня гігієни та безпеки праці у підземних вугільних шахтах». За участі представників Мінвуглепрому, Держгірпромнагляду, науково-дослідних інститутів, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, українських і польських спеціалістів розглянуто широкий спектр питань, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов праці гірників. Мета семінару, що відбувся,– наблизити українські стандарти безпеки до європейських.

На Хмельниччині теруправління Держгірпромнагляду, головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в області, управління МНС обласної держадміністрації підписали тристоронню угоду про порядок взаємодії у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, нещасних випадків на виробництві. Угода передбачає обмін інформацією про такі події, що надходить з підприємств, установ та організацій, проведення спільних нарад, інших заходів.

В Одесі загострилась ситуація із станом ліфтів у будинках, що перебувають у комунальній власності. З більш як 4 тис. ліфтів понад тисячу відпрацювали нормативний термін експлуатації. У 2008 р. працівники теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області призупиняли роботу більш як 500 ліфтів, у 2009 р. було заборонено роботу майже 200 ліфтів і більш як 300 підйомників. 4

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Заради безпеки 29 січня відбулось засідання розширеної підсумкової колегії Держгірпромнагляду.

За матеріалами засідання підготував головний редактор

Дмитро Матвійчук

асідання мало високий представницький рівень. У засіданні колегії серед інших взяли участь представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, члени колегії Держгірпромнагляду, начальники управлінь і самостійних відділів центрального апарату, територіальних управлінь, гірничих округів, експертнотехнічних центрів та регіональних державних інспекцій. Учасники засідання проаналізували діяльність Держгірпромнагляду впродовж 2009 р. Керівники підрозділів Комітету акцентували увагу на найбільш вагомих змінах та виробили механізми, що в подальшому сприятимуть удосконаленню системи нагляду в сфері охорони праці та промислової безпеки. Діловий тон засіданню задав Голова Комітету Сергій Сторчак у своїй доповіді про підсумки роботи Держгірпромнагляду у 2009 р. та завдання щодо подальшого удосконалення наглядової діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці на 2010 рік. Привітавши присутніх, він зазначив, що вся країна пережила непростий кризовий рік. Наслідки фінансово-економічної кризи суттєво вплинули на всі сфери вітчизняної промисловості. Більшість небезпечних виробництв або зупиняли виробничий цикл, або переходили на зовсім інші темпи роботи. Економічний стан держави потребував вжиття абсолютно нестандартних заходів, у тому числі і з питань державного нагляду. Щоб підтримати підприємництво у період кризи, Кабінет Міністрів запровадив мораторій на проведення перевірок підприємств із низьким та середнім ступенем ризику та визначив періодичність здійснення перевірок відповідно до небезпечності виробництва. Ці регламентуючі постанови Уряду поставили перед працівниками центрального апарату та керівництвом територіальних управлінь зовсім нетрадиційні завдання. Якщо раніше з року в рік керівництво Комітету відповідно до Конвенцій Міжнародної організації праці вимагало постійного посилення нагляду, то

www.ohoronapraci.kiev.ua

вищезгадані постанови не тільки обмежили перевірки, а навіть їх заборонили. У той же час головним завданням Комітету було і залишається забезпечення найефективнішого впливу на стан безпеки виробництва в країні. Адже до функцій Держгірпромнагляду належить організація державного нагляду за додержанням вимог законодавства про охорону праці. Від керівників Держгірпромнагляду на всіх рівнях вимагалося в першу чергу розуміння актуальності поставлених завдань, нових ідей та рішень. Було створено Координаційну раду з визначення пріоритетних напрямів здійснення державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці. С. Сторчак подякував начальникам територіальних управлінь по Вінницькій, Харківській та Дніпропетровській областях, які активно підключалися до вирішення зазначених проблем. У регіонах були розмежовані структури Комітету на територіальні та обласні. Відтепер до завдань територіальних управлінь належить спеціалізація нагляду. До їх складу увійдуть інспекції, діяльність яких може поширюватися і за межі області. А головне завдання обласних управлінь одночасно з наглядом – посилення управління охороною праці. Адже ефективна система управління має значно більший вплив на стан промислової безпеки, ніж навіть сам нагляд. І якраз запроваджені структурні зміни дають більше можливостей начальникам регіональних управлінь для впливу на стан охорони праці не тільки шляхом здійснення державного нагляду, а й завдяки превентивним заходам. На початку 2009 р. у Донецькому та Львівському територіальних управліннях було реорганізовано структури нагляду у вугільній промисловості. Гірничі округи виділено як самостійні одиниці. З 15 інспекцій було створено 5, що дало змогу підвищити гнучкість управління наглядом при реструктуризації вугільної промисловості. Ця ж робота доручалася і начальнику територіального управління по Луганській області. Проте наказ Комітету у визначений строк не виконано. І в проекті рішення колегії є реакція на цей факт.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Одним із нових та дієвих методів управління стане принцип декларування стану промислової безпеки підприємствами із середнім та незначним ступенем ризику. Це дасть змогу посилити відповідальність власників та зменшити адміністративний тиск на бізнес. Таким шляхом йдуть Європа і Росія. Наголос робиться на наданні більшої самостійності роботодавцям у регулюванні питань охорони праці на своїх підприємствах шляхом розвитку ефективного управління ризиками. Запроваджуючи такі зміни, ми намагалися оптимізувати структуру таким чином, щоб зберегти найголовніше – наш кадровий потенціал та забезпечити здоровий психологічний клімат у колективах. Вважаю, що це нам вдалося, наголосив Голова Держгірпромнагляду. Будь-який новий процес повинен пройти шлях адаптації. Коли два роки тому ліквідовували інспекції, то в деяких регіонах теж спочатку зіткнулися з певним нерозумінням того, що відбувається. Сьогодні ж начальники теруправлінь у потужних промислових областях, таких як Харківська, самі вже затвердили нову структуру без інспекцій. Усім відомий один із законів діалектики – перехід кількості в якість. Зараз, якщо говорити відповідно до філософських категорій, завершено перший етап кількісних змін. Другий етап – це якість. Тобто надалі вже необхідно працювати над якісними перетвореннями в нагляді. Зокрема, цього року повинні бути розроблені Концепція та Положення про управління системою охорони праці на регіональному рівні, Порядок організації та здійснення державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. У 2010 р. буде продовжено роботу з удосконалення структури територіальних управлінь. 2010 рік стане визначальним у запровадженні нових підходів до управління охороною праці. Провідну роль у цьому питанні повинні відігравати територіальні органи, діяльність яких має відбуватися за такими основними напрямами: координація роботи органів місцевої виконавчої влади; співпраця з регіональними об’єднаннями соціальних партнерів; пропаганда серед населення питань охорони праці; контроль за виконанням цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; аналіз стану охорони праці, впровадження та функціонування системи управління на відповідній території. Реалізація цих завдань буде здійснюватись відповідними структурними підрозділами, які створені в територіальних управліннях. 6

У поточному році триватиме робота щодо супроводу та доопрацювання законопроектів, спрямованих на посилення відповідальності, а також економічної зацікавленості роботодавця у забезпеченні належного стану промислової безпеки. Зокрема, це участь Комітету у підготовці до другого читання у Верховній Раді Закону України «Про промислову безпеку», де ми запропонували здійснення державного нагляду за декларативним принципом. Це зміни до Закону України «Про соціальне страхування…», які передбачають обов’язкове диференціювання страхових тарифів підприємств залежно від стану безпеки. Законопроект уже розглянуто у Комітеті з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України та подано до тристоронньої ради при Президентові України. Опрацьовується новий законопроект про збільшення розміру адміністративних штрафів, яким підвищується відповідальність за приховування нещасного випадку. Актуальним у наступному році залишається питання надрокористування. Перевірка ВАТ «Укрнафта» виявила недосконалість організації нагляду за нафтогазовидобутком. Особливо це стосується контролю за обліком вуглеводнів і наявністю дозвільної та проектної документації на користування надрами. «Діяльність в цьому напрямі вбачаю абсолютно незадовільною,– наголосив С. Сторчак.– Ще навіть не створену до кінця міжрегіональну інспекцію доведеться скасувати. Передбачений на лютий розгляд планів розвитку підприємств нафтогазовидобувного комплексу необхідно робити вже згідно з новою структурою і повним розумінням визначених завдань». Повинно тривати проведення перевірок шляхом створення спільних груп із досвідчених фахівців, як це було зроблено під час перевірки ВАТ «Укрнафта». Цей досвід необхідно розвивати та удосконалювати. Потребує перегляду Методика організації нагляду за охороною надр. Її треба доповнити питаннями контролю за обліком корисних копалин, виконанням вимог щодо охорони надр під час дослідної розробки родовищ та повнотою видобування оцінених запасів. Взагалі більшість нормативних документів з охорони надр застаріла і не відповідає вимогам сьогодення. Суттєвих змін потребує Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду, яке розроблено та прийнято ще у 1995 р. Його треба привести у відповідність до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Не відповідають новим економічним умовам Єдині правила з охорони надр, інструкції з обліку корисних коОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

палин та визначення нормативних втрат. Тому відділу організації нагляду за охороною надр треба активізувати роботу з перегляду зазначених нормативних документів. Більш конкретно Голова Держгірпромнагляду зупинився на іншому пріоритеті державного нагляду – нагляді за використанням газу в побуті. Минулого року постраждало 220 осіб, із них загинуло 115. Це найбільший рівень травматизму за останні 10 років. До його зростання призвело неякісне обслуговування житла спеціалізованими підприємствами газового господарства, а також недостатній нагляд територіальних управлінь за виробничою діяльністю цієї групи підприємств. При виявленні навіть прямої загрози життю людей обладнання не відключалося від газопостачання, не вживалися екстрені заходи щодо запобігання трагедіям. Недбалість під час з’ясування причин аварій, безпринципність у визначенні винних осіб та їх безкарність призвели до зростання кількості смертельних випадків у Донецькій, Черкаській, Тернопільській, Херсонській, Вінницькій, Одеській областях та Автономній Республіці

Крим. І це при тому, що Комітет своїм наказом поклав на начальників теруправлінь персональну відповідальність за якість проведення технічних розслідувань. Питання здебільшого лежить у площині виконавчої дисципліни і фахової підготовки інспекторського складу. Так, навіть під час особливого режиму нагляду було допущено випадки зі смертельними наслідками в Херсонській, Черкаській та Київській областях. Трагедії сталися саме з абонентами, що несвоєчасно отримали інструктаж, обладнання яких не було обстежено. Крім того, деякі керівники теруправлінь намагаються ревізувати рішення Комітету стосовно створення пунктів обміну балонів скрапленого газу на автозаправних станціях. І знову закостенілість у сприйнятті нових підходів. Найбільший опір відчувався з боку Чернівецької, Волинської, Закарпатської областей та Автономної Республіки Крим. Голова Комітету попередив, що ставитися до цього питання потрібно з повною відповідальністю. Досвід Польщі свідчить, що саме такий крок підвищує рівень безпеки під час використання балонів скрапленого газу.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Соціально-культурна сфера та торгівля

Текстильна та легка

Виробництво деревини

Житлокомунгосп

Агропромисловий комплекс

Пошта, зв'язок

Газопостачання та газоспоживання

Транспорт, шляхбуд

Хімічна

Металургійна

Машинобудівна

Котлонагляд і підйомні споруди

Енергетика

Будівництво

Нафтогазовидобувна та геологорозвідка

Гірничорудна та нерудна

Вугільна та торф'яна

У 2009 р. значне зниження рівДинаміка смертельного травматизму по галузях за 2009 рік ня травматизму відбулося практичпорівняно з аналогічним періодом минулого року но в усіх галузях промислового виробництва. Загальна кількість нещасних випадків зменшилась на 24%, або майже на 4 тис. випадків (на підприємствах травмовано 12 370 осіб проти 16 211). Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками зменшилася на 33%, або на 338 випадків порівняно з аналогічним періодом минулого року (загинуло 675 осіб проти 1013). У металургії рівень смертельного травматизму знижено на 30%, у 2 рази – в будівництві, у 2,6 разу – під час експлуатації об’єктів котлонагляду, у 2,7 разу – в машинобудуванні, на 21% – в енергетиці та на 13% – у вугільній промисловості. Основним фактором, який призвів до зменшення травматизму, є значне (близько 22%) скорочення обсягів промислового виробництва 2008 рік 2009 рік в країні. На один мільйон скоротилася чисельність працюючих. Найбільше це торкнулося будівництва та машинобудування, де обсяги виробництва впали вдвічі. У легкій, хімічній, нафтохімічній галузях та в металургії скорочено виробництво на чверть. Абсолютно незадовільно спрацювала система державного нагляду за використанням газу в побуті. Ми збільшили кількість інспекторів у цій сфері на 12% і водночас допустили збільшення кількості нещасних випадків на 30%. Виходить парадокс: чим більше додаємо інспекторів, тим більше трапляється таких випадків. Для цього немає ніяких підстав.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ пейських країнах, та зможе застосовувати їх у своїх нормативних документах. Цього року вперше за роки незалежності України Держгірпромнагляд спільно з Міжнародною організацією праці розпочинає виконання проекту технічної співпраці «Поліпшення стану безпеки праці на робочих місцях». Проект спрямовано на розроблення національного плану дій з питань безпеки та гігієни праці. Його реалізація сприятиме впровадженню в Україні міжнародних підходів до безпеки праці. Друге десятиріччя триває співпраця з американськими колегами за програмою «Шахтна безпека в Україні». Ведеться розробка проектів на довгострокову перспективу. Вони спрямовані на співробітництво між науководослідними інститутами України і Сполучених Штатів Америки, проведення правових експертиз, спільних розслідувань аварій, створення нових програм з моделювання та обробки даних. Окремо С. Сторчак торкнувся пиГоловний редактор журналу «Охорона праці» Д. Матвійчук вручає Подяку тань подальшого удосконалення науначальнику теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області ково-технічної підтримки державноМ. Логвінову за активну участь у висвітленні на сторінках видання актуальних питань промислової безпеки та охорони праці го нагляду. і плідну співпрацю з редакцією журналу у 2009 році. Передавши Національному науПодяки також були вручені: ково-дослідному інституту промислоМ. Батаєву – начальнику теруправління по АР Крим, вої безпеки та охорони праці функції з В. Береславському – начальнику теруправління по Кіровоградській області, управління діяльністю експертноБ. Галушку – начальнику теруправління по Полтавській області, технічних центрів, Комітет у 2009 р. А. Кожушку – начальнику теруправління по Дніпропетровській області, Є. Омельченку – начальнику теруправління по Херсонській області. зміг зосередити свої зусилля на питаннях удосконалення державного нагляЄ питання також і до експертно-технічних центрів. ду, реорганізації наглядової системи. Але при цьому заМаємо випадки неякісного проведення експертизи готов- вдання щодо супроводження функцій управління ЕТЦ, які ності спеціалізованих підприємств газового господарства були покладені на інститут, не виконано. Більше того, на до обслуговування споживачів. У першу чергу це стосу- нашу думку, ще й погіршилася виконавча дисципліна кеється Подільського, Чорноморського експертних центрів рівників центрів. Маємо неодноразове невиконання вимог та державного підприємства «Промбезпека». контракту, Статуту підприємства та наказів і розпоряМинулого року значного розвитку набуло міжнародне джень Комітету, підкреслив Голова Держгірпромнагляду. співробітництво. Під час дії мораторію майже всі ЕТЦ, які були створені для Здійснено прорив у розширенні зв’язків та з обміну науково-технічної підтримки державного нагляду, фактичдосвідом з країнами європейської спільноти і ближнього но самоусунулися від проблеми обмеження наглядової дізарубіжжя. яльності. Жодної пропозиції щодо свого бачення ролі і Розпочато співпрацю з Польщею щодо організації на- місця експертних центрів у підвищенні рівня промислової гляду у гірничодобувній промисловості. Вже розроблено безпеки за таких умов Комітет не отримав. проект Угоди про співпрацю з Вищим гірничим управлінЛише Західний ЕТЦ спільно з територіальним управням. Також відбувся обмін знаннями з питань здійснення лінням запровадив дієвий механізм технічної підтримки нагляду у хімічній, нафтогазовій промисловості та будів- державного нагляду на об’єктах, які підпали під дію мораництві. В Окружному Інспектораті праці в Любліні фахів- торію. Експертний центр під час проведення експертизи ці Держгірпромнагляду ознайомилися з досвідом прове- підприємства охоплює більш широкий спектр питань, особдення технічних експертиз. Зараз розробляється договір- ливу увагу звертаючи на стан виробничого травматизму, ний документ про співпрацю з цим відомством. усунення роботодавцем порушень, що призвели до травЗавдяки участі у міжнародній конференції у Дюссель- ми, та визначає ризик повторення аналогічного нещасного дорфі (Німеччина) Держгірпромнагляд вперше налагодив випадку. Експертний центр надає рекомендації і в разі поспівробітництво з «Роструда». Таким чином, започаткова- треби допомагає у вирішенні виявлених проблемних пино вивчення досвіду з управління та побудови правової тань. Такий досвід корисно використати всім центрам та системи у сфері охорони праці. територіальним управлінням. Завдяки візиту до штаб-квартири Європейського Не проведено також і реформування самого Інституту. Агентства з безпеки та охорони здоров’я на робочих міс- Завдання, що були поставлені торік на колегії перед його цях (Більбао, Іспанія) започатковано діалог у сфері без- директором, не виконано. Інститут так і не став дійсно Напеки праці. Відтепер на основі отриманих домовленостей ціональним, спроможним виконувати всі завдання у галуДержгірпромнагляд матиме доступ до методик та нових зі наукових досліджень з охорони праці та промислової інструментів управління, які використовуються в усіх євро- безпеки. 8

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Щодо якості розслідувань нещасних випадків Голова Держгірпромнагляду зазначив, що впродовж року територіальними управліннями проведено понад 2,5 тис. розслідувань нещасних випадків на виробництві. При цьому було пов’язано з виробництвом лише кожен третій смертельний випадок. Така картина нас просто вражає. Дуже непокоїть безпідставне порушення термінів їх проведення, непрофесіоналізм голів комісій, а також якість матеріалів, які оформляються за результатами розслідувань. Це відбувається через недостатню відповідальність і підготовку фахівців, які очолюють комісії, а також через недостатній контроль керівниками теруправлінь. Ми повинні вийти на якісно новий рівень розслідувань. Основна мета нагляду – запобігання виникненню нещасних випадків та аварій на виробництві. А це неможливо без детального аналізу обставин їх настання, виявлення усіх причинно-наслідкових зв’язків, а саме головне – визначення дієвих профілактичних заходів. Необхідно розмежувати профілактику та розслідування нещасних випадків, тим самим зняти раз і назавжди питання щодо можливої упередженості закріплених інспекторів під час проведення спеціальних розслідувань. Крім того, вкрай важливо дати оцінку роботі інспектора на підприємстві – чи все він зробив для того, щоб трагедії не сталося. Для цього передбачено створити в нових структурах територіальних та обласних управлінь принципово нову структуру – службу розслідування. Фахівці цієї служби будуть займатися питаннями розслідування нещасних випадків та аварій, аналізом причин їх виникнення, оцінкою профілактичних заходів, а також підготовкою рекомендацій для подальшого планування наглядової роботи. Голова Держгірпромнагляду закликав усіх присутніх до конструктивної праці. «Чекаю від вас конкретних пропозицій з удосконалення роботи нашої наглядової системи»,– наголосив він наприкінці свого виступу. Зі співдоповідями виступили заступники Голови Комітету та начальники провідних управлінь центрального апарату. У своїх виступах вони більш детально зупинилися на окремих напрямах діяльності Держгірпромнагляду, окреслених Головою. Кожному керівнику територіального, обласного управління або експертно-технічного центру було надано можливість звітувати про виконану в регіоні роботу та розповісти про власне бачення перспектив подальшого поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці. Всі пропозиції після ретельного вивчення та узагальнення знайшли своє відображення в Рішенні колегії. За результатами обговорення питань порядку денного засідання розширеної підсумкової колегії було прийнято Рішення, в якому окреслено конкретні завдання для певних структурних підрозділів Комітету, зокрема: забезпечити неухильне виконання вимог постанов Кабінету Міністрів України від 28.04.2009 р. № 413 та від 21.05.2009 р. № 502 під час здійснення заходів державного нагляду; www.ohoronapraci.kiev.ua

організувати та забезпечити контроль за проведенням спеціальних розслідувань фахівцями відділів із спеціальних розслідувань територіальних управлінь та управлінь по областях; продовжити практику обміну досвідом з питань організації державного нагляду у вугільній промисловості, удосконалення методики підвищення кваліфікації державних гірничотехнічних інспекторів у рамках подальшої реалізації програм американо-українського та польськоукраїнського співробітництва щодо підвищення рівня безпеки у вугільних шахтах; забезпечити контроль за впровадженням у 2010 р. на вугледобувних підприємствах уніфікованої телекомунікаційної системи диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами (УТАС); посилити контроль за виконанням Планів заходів, спрямованих на запобігання корупційним і злочинним проявам, на 2008–2010 рр.; забезпечити вивчення антикорупційного законодавства працівниками інспекторського складу, удосконалити систему підвищення кваліфікації шляхом самоосвіти і проведення в територіальних управліннях семінарів та нарад. Головні пріоритети діяльності Держгірпромнагляду на 2010 р.: удосконалення управління охороною праці та методології державного нагляду; науковий, юридичний та технічний супровід законопроектів, що розробляються; закінчення побудови Єдиної системи наукової та експертно-технічної підтримки державного нагляду; організація на якісно новому рівні нагляду у вугільній галузі, за охороною надр та у газовій промисловості, зокрема, за використанням газу в побуті.

Наради за напрямами діяльності тривали у Держгірпромнагляді також наступного дня. С. Сторчак окремо зустрівся з керівниками територіальних, обласних управлінь та експертно-технічних центрів. Також відбулась особиста бесіда з керівниками пресслужб. Під час зустрічей посадовці отримали вичерпну інформацію, яка дасть змогу в подальшому успішно виконувати поставлені перед Держгірпромнаглядом завдання у 2010 році.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Вісті з регіонів

Для безпечної праці прикарпатців

Голова Івано-Франківської облдержадміністрації затвердив Регіональну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2009–2012 рр. Прокоментувати і поділитися думками щодо шляхів виконання заходів програми, обсяги та джерела її фінансування, очікувані результати керівник прес-центру теруправління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області Сергій Лизанчук звернувся до заступника голови Івано-Франківської облдержадміністрації Т. Парфана і начальника теруправління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області З. Кулика. Тарас Парфан:

– На Івано-Франківщині діють десятки регіональних програм: економічних, соціальних, туристичних, спортивно-культурних тощо. Прийняття Регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища впроваджуватиметься послідовними етапами протягом чотирьох років. Вона спрямована на розв’язання низки проблем у галузі промислової безпеки та охорони праці, запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, зниження їх рівня, збереження здоров’я та життя працівників. На Прикарпатті внаслідок негативних наслідків фінансово-економічної кризи пригальмувала свою діяльність низка профільних галузей: нафтогазова і хімічна, будівельна, агропромислова, машинобудівна, які донедавна вважалися перспективними. Що стосується вищеназваної програми, вона працюватиме і дасть позитивні результати за наявності відповідних коштів. Обсяги фінансування заходів передбачено в розмірі 492,5 тис. грн., з них 277,5 тис. грн. за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, 215 тис. грн. виділить ВАТ «Івано-Франківськгаз». До реалізації програми це підприємство залучене з урахуванням вимог безпечного використання промислового і побутового газу. Сьогодні в області визнано кращими понад 30 підприємств, де промислова безпека і охорона праці на якісно вищому рівні, немає випадків виробничого травматизму. Серед них, зокрема, Калуська і Бурштинська ТЕС, ТОВ «Карпатнафтохім», «Ситра», ВАТ «Прикарпаттяобленерго», «Городенківський сирзавод», «Нафтохімік Прикарпаття», ПП «Електросвіт» тощо. Однак фактичний стан охорони праці на деяких підприємствах, де порушуються вимоги нормативно-правових актів, потребує втручання органів Держгірпромнагляду, місцевої влади, профспілкових організацій. Виконання заходів Регіональної програми на 2009– 2012 рр. повинно досягнути єдиної мети – забезпечити реалізацію конституційного права громадян на належні, безпечні і здорові умови праці. 10

Зіновій Кулик:

– Якщо проаналізувати показники за два попередніх роки, то слід зазначити, що порівняно з 2008 р. рівень загального травматизму в 2009 р. знизився вдвічі, смертельного – на 3 нещасних випадки. Протягом минулого року на виробництві постраждало 109 осіб, з них 17 отримали смертельні травми. Найбільше працівників травмовано у соціально-культурній сфері – 29 (проти 54), на підприємствах будівництва та промисловості будматеріалів – 14 (проти 39), з виробництва деревини та виробів з деревини – 14 (проти 18), у галузях сільського – 8 (проти 16) та лісового господарства 6 (проти 5), енергетиці – 5 (проти 14), у нафтогазодобувній промисловості та геологорозвідці – 5 (проти 7). Жодного нещасного випадку не сталося на підприємствах гірничорудної і нерудної та целюлозно-паперової промисловості, водопровідно-каналізаційного господарства, легкої, текстильної промисловості. Основними травмуючими факторами є падіння потерпілих, у тому числі з висоти, ураження електричним струмом, дія рухомих механізмів і предметів, дорожньотранспортні пригоди. Проблеми в питаннях промислової безпеки та охорони праці на Івано-Франківщині виникають через відсутність служб охорони праці в органах місцевого самоврядування. Вони мають передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань у здійсненні організаційних, санітарногігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя та здоров’я працюючих на малих та приватних підприємствах. Актуальними питаннями є також відпрацювання нормативних термінів газопроводів, які перебувають на балансі ВАТ «Івано-Франківськгаз» і ВАТ «Тисьменицягаз», незабезпечення повною мірою контролю технічного стану вентиляційних і димових каналів у будинках з боку житлово-експлуатаційних організацій і органів місцевого самоврядування. Протягом 2009 р. теруправління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області проводило перевірки щодо дотримання нормативно-правових актів з промислової ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ безпеки та охорони праці суб’єктами господарської діяльності по 27 галузях, направило 37 подань на їх керівниківпорушників для вжиття заходів прокурорського реагування. Хвилює травмонебезпечна ситуація на окремих підприємствах. Гинуть працівники у фермерському господарстві «Жуківська», ТОВ «Уніплит», «Екстім», «Карпаттехноцентр», «Західрембуд» та інших. Тут немає кваліфікованих спеціалістів з охорони праці, умови праці не відповідають санітарним нормам і правилам гігієни, працівники наражаються на дію шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, не застосовуючи при цьому колективних та індивідуальних засобів захисту. Основний акцент, який ставить програма,– відповідальність виконавців заходів. Все, що передбачене в документі, робитиметься не тільки територіальним управлінням, функції якого, у першу чергу,– нагляд, Карпатським ЕТЦ та Фондом, а й владою на місцях: райдержадміністраціями та міськвиконкомами спільно з керівниками підприємств та профспілковими організаціями. Незважаючи на кризові явища в економіці, обсяги будівництва в області не зменшуватимуться. Тож зберігатимуться і ризики травмування будівельників. Щоб уникнути їх, видавати ліцензії на будівництво слід тим підприємствам та організаціям, які отримали дозволи на виконання робіт та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки. Крім того, посилюватиметься увага до ведення робіт на будівельних об’єктах: оформлення трудових відносин між роботодавцями і працівниками в рамках чинного законодавства, підвищення якості експертної оцінки проектів і забезпечення засобами індивідуального захисту. Важливий аспект у низці заходів – проведення обстежень технічного стану і паспортизації будівель і споруд на об’єктах комунальної власності, які мають ознаки аварійності. Один із основних розділів програми – питання безпечного газопостачання та користування газом у побуті.

З огляду на актуальність проблеми головна роль відводиться ВАТ «Івано-Франківськгаз» зі створення та розвитку навчального центру з підготовки та підвищення кваліфікації персоналу, який виконує роботи на газорозподільних мережах, та відповідальних осіб за стан газового господарства. Також спрямовуватимуться зусилля на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових та громадських будинків, здійснення контролю за наявністю сигналізаторів газу. Більш ретельно перевірятимуться димові та вентиляційні канали, утримання в належному стані вводів інженерних комунікацій у житлових будинках. Це зменшить ризики, що можуть спричинити аварійні ситуації із загрозою здоров’ю та життю громадян. Здійснення програми, без сумніву, забезпечуватиметься інформаційно-пропагандистськими і роз’яснювальними заходами: випуск плакатів, листівок, брошур, аудіо- і відеороликів, розповсюдження методичних рекомендацій та розміщення на вулицях населених пунктів області щитів із соціальною рекламою з охорони праці, безпеки життєдіяльності населення, публікації в регіональних та центральних засобах масової інформації. Протягом терміну реалізації програми плануємо отримати позитивні результаті. По-перше, більш ефективно задіяти систему управління охороною праці на рівні районів, спрогнозувати ймовірні ризики на виробництві, сформувати свідоме та відповідальне ставлення роботодавців до питань промислової безпеки. По-друге, сприяти підвищенню фахового рівня посадових осіб, спеціалістів та працівників з питань охорони праці шляхом навчання, проведення семінарів, нарад, засідань круглих столів тощо. Сподіваюсь, що, незважаючи на можливі фінансові труднощі, спільно із соціальними партнерами, місцевою владою зуміємо покращити стан охорони праці в регіоні, адже працюємо заради збереження здоров’я та життя своїх земляків.

Прошу слова

Влада без влади Михайло Гудаков, начальник відділу праці та охорони праці Сакського міськвиконкому (АР Крим)

такій ситуації координувати певну роботу в місті можливо тільки спільно з теруправлінням Держгірпромнагляду по АР Крим та м. Севастополю, місцевим відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань (далі – Фонд), іншими наглядовими та контролюючими організаціями. Добре, що таке співробітництво, особливо з теруправлінням Держгірпромнагляду, дуже тісне. «Ватажком» у цій команді, звичайно ж, виступає Держгірпромнагляд, він і узяв на себе величезну ношу – нагляд, координація діяльності, видача дозволів, профілактика травматизму тощо. Сотні підприємств, кілька міст і районів припадають на одного інспектора теруправління,

www.ohoronapraci.kiev.ua

а можливості все це здійснити – немає. До того ж, сьогодні немає структурного зв'язку інспектора з адміністрацією району або міста. У кращому випадку інспектор може один раз на рік перевірити підприємство, а тримати на контролі усунення порушень, організацію безпечної роботи більше нікому. Держгірпромнагляд є наглядовим органом, а створити СУОП, налагодити роботу служб, підготувати спеціалістів, облаштувати міський кабінет охорони праці тощо повинні органи державної влади та місцевого самоврядування. Вони ближче за усіх до підприємства, організації, установи, спроможні тримати на постійному контролі та відслідковувати

Фото С. Колесника

Відділ праці та охорони праці Сакського міськвиконкому (АР Крим) де-факто реалізує державну політику в галузі охорони праці на підвідомчій території. Де-юре цю діяльність не узаконено. Про те, як працюється у таких умовах, розповідається у пропонованій статті.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Звичайно, оцінку рівня безпеки на виробництві треба проводити обов'язково, але для цього представники ЕТЦ повинні не просто хоча б побувати на підприємстві, а й провести детальну перевірку. А сьогоднішня експертиза на підставі наданих документів – це не експертиза. Обурює і те, що під час проведення повторної експертизи (через три роки) підприємство проходить той самий тернистий шлях. Багато ще є наболілих питань і побажань, про які хотілося б не просто сказати, але й щоб їх хтось почув. Це і робота профспілкових організацій, більшість яких відсторонилася від реалізації даних ним повноважень і не співробітничає з органами місцевої влади у питаннях охорони праці. Це і відсутність належних заходів впливу на керівника підприємства за порушення законодавства в галузі охорони праці, інші питання. Але для їх вирішення необхідно навести порядок на підприємствах, впровадити систему управління охороною праці на виробництві, збільшивши кількість спеціалістів, яких сьогодні явно не вистачає, тим більше за такої величезної кількості нормативних актів, що мають відношення до охорони праці. Необхідно активніше працювати з населенням, пропагувати охорону праці, спонукати кожного замислитися над питаннями збереження життя на виробництві. А сьогодні перед міським головою, райдержадміністрацією, органом місцевого самоврядування ніхто не ставить такого завдання, ніхто настійно не вимагає передбачення коштів у бюджетах на виконання заходів з охорони праці. Зрозуміло, у місцевої влади є багато життєво важливих проблем (житлово-комунальні питання, освіта, охорона здоров'я тощо), але питання охорони праці, від яких не в останню чергу залежить благополуччя людей, необхідно також вирішувати. Сьогодні на вказаному рівні вони мало кого хвилюють, принаймні, доти, поки нічого не сталося.

процеси формування і реалізації системи управління охороною праці на своїй території. Але, на жаль, на сьогодні законодавством не закріплено таку можливість, а отже, шансів змінити ситуацію на краще мало, хоча про це вже дуже багато написано і сказано. Так само, як і про диференціацію страхових внесків підприємств до Фонду. Нам зрозуміла відсутність зацікавленості це робити з боку роботодавців! Адже вирішення питання про диференціацію страхових внесків спізнюється з самого початку діяльності Фонду. Хоча, звичайно, величезну роль цієї організації заперечувати не можна. Дуже багато змінилося на краще у питаннях виплати компенсацій, реабілітації потерпілих на виробництві. Але законодавство передбачає основним завданням Фонду профілактику виробничого травматизму. Останнім часом про це також багато говорять, але далі розмов справа майже не просувається. Якщо в АР Крим є певні зрушення, то це знову зводиться до перевірок, складання протоколів, актів. Без наявності відповідної державної програми, а на її базі – регіональних, районних, міських, сільських програм, підкріплених фінансуванням з державного бюджету, говорити про профілактику (ту, якою вона повинна бути) немає сенсу. З цієї ж причини не працює в АР Крим і Програма покращання стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр. Хоча Республіканська рада з питань безпеки життєдіяльності населення, Міністерство праці та соціальної політики АР Крим намагаються тримати на контролі виконання заходів, передбачених цією програмою (міськвиконком м. Саки тісно з ними співпрацює), але без фінансування все зводиться тільки до друкування листів і відповідей. На жаль, і Закон «Про охорону праці» сьогодні недосконалий. Необхідно його привести у відповідність до міжнародних норм, переглянути нормативну базу охорони, гігієни праці та виробничого середовища. Для прикладу візьмемо ст. 14 Закону, яка працює не на повну силу, оскільки дуже розпливчаста (як і ст. 13). У Законі вказано, що відповідальність за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці лежить як на роботодавцеві (ст. 13), так і на виконавцеві робіт (ст. 14). Це питання вже переросло у справжню проблему, оскільки на практиці «буква Закону» інтерпретується як кому вигідно. Або інший приклад – роботодавець повинен створити на робочому місці у кожному структурному підрозділі нормальні умови, а також забезпечити додержання вимог законодавства про права працівників у галузі охорони праці. Працівники, згідно з Законом «Про охорону праці», підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, а на роботодавця покладається обов'язок організувати розслідування і вести облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій. Але навіщо брати на себе відповідальність, коли можна, користуючись недосконалістю чинного законодавства (тлумачачи його на свою користь), під час приймання на роботу укласти з громадянином договір підряду замість трудової угоди. Роботодавець дуже часто так і робить. Хотілося б звернути увагу і на таке питання. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1631 затверджено Порядок одержання дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Цей дозвіл суб'єкти господарської діяльності, які планують розпочати (продовжити) виконання вищезгаданих робіт, одержують тільки після експертизи, проведеної ЕТЦ. Але сьогодні цей процес нерідко зводиться лише до того, що підприємства по кілька разів возять всі необхідні документи до ЕТЦ. Це триває місяцями, іноді й роками, витрачаються час, чималі кошти на оплату послуг ЕТЦ. Всі ці витрати лягають на собівартість продукції або послуг.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Нотатки журналіста

У тенетах бездушності та правового нігілізму Понад два роки тому, а точніше, 6 листопада 2007 р., в одному із закритих акціонерних товариств Кременецького району, що на Тернопільщині, під час роботи на заточувальному верстаті отримав травму ока працівник М.

творена роботодавцем комісія, до складу якої, крім посадовців товариства, увійшов страховий експерт з охорони праці місцевого відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд), визнала цей нещасний випадок таким, що не пов’язаний з виробництвом. Тому потерпілий звернувся зі скаргою до теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області. Здавалось би, після цього пройде небагато часу і питання буде вирішено, як того вимагає Закон. Але воно навіть не зрушило з місця, хоча як не намагався це зробити місцевий орган з нагляду за охороною праці. А тепер перейдемо до перебігу подій після того моменту, як потерпілий звернувся до державної установи. Довідавшись про те, що наслідки отриманої працівником травми належать до тяжких і можуть призвести до інвалідності, начальник теруправління 21 грудня 2007 р. призначив спеціальне розслідування нещасного випадку. Проте керівник товариства не надала можливості членам комісії з’ясувати обставини та причини трагедії, натомість звернулася з позовною заявою до господарського суду Тернопільської області про визнання наказу теруправління про створення комісії не чинним і попросила скасувати його. На думку голови правління товариства, місцевий орган з нагляду за охороною праці в даному випадку не вправі був призначати спеціальне розслідування. Він мав лише видати обов’язковий для виконання роботодавцем припис за формою Н-9 щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку комісією підприємства, перегляду затверджених актів за формою Н-5 та Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом та ін., як це передбачено п. 38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок). У своєму запереченні на позовну заяву теруправління звернуло увагу суду на той факт, що роботодавець своєчасно не повідомила його (з використанням засобів зв’язку) про нещасний випадок з тяжким наслідком, як це передбачено п. 41 Порядку. Вона натомість, не будучи наділена відповідними повноваженнями, утворила комісію, яка провела розслідування обставин та причин травми з можливою інвалідністю. Тому керівництво державної установи попросило залишити в силі наказ про призна-

www.ohoronapraci.kiev.ua

чення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком. Крім того, за кілька днів до висловлення заперечень на позовну заяву теруправління направило подання прокурору Кременецького району, в якому повідомило про допущені роботодавцем порушення вимог Порядку та про те, що розслідування обставин і причини виробничої травми комісією підприємства проведено некваліфіковано. Зокрема, в акті за формою Н-5 не вказано дати проходження інструктажів і навчання з питань охорони праці, не дано характеристику місця події, не чітко описані обставини нещасного випадку, не відображено його організаційну причину, Ніякої підтримки з боку дерхоча вона чітко прожавної установи, яка є гаранглядається із змісту том додержання законодавства намічених заходів на відповідній території, повинщодо усунення прина стояти на захисті прав грочин трагедії. Забігамадян, які на ній проживають, ючи наперед, повідомлю, що направлене потерпілий не отримав. прокуратурі подання місцевого органу з нагляду за охороною праці аж ніяк не вплинуло на вирішення питання. Чи то через те, що вищий наглядовий орган району з якихось причин не захотів втручатися в справу, чи то для керівника товариства він виявився недостатньо впливовою правоохоронною структурою, сказати важко. У березні 2008 р., розглядаючи справу за позовом ЗАТ до теруправління, господарський суд, нарешті, дійшов висновку, що «...даний спір не підсудний господарським судам України та розгляду в порядку Кодексу адміністративного судочинства». (На той час на Тернопільщині функції адміністративного суду були покладені на господарський суд). Відтак суд роз’яснив сторонам, «що даний спір підсудний судам загальної юрисдикції відповідно до правил цивільного судочинства України». Зрозумівши, що вирішення справи затягується на невизначений час, потерпілий звернувся за допомогою до голови районної держадміністрації. У своєму листі М. поскаржився на голову правління товариства, яка допустила порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці під час проведення розслідування нещасного випадку, що з ним стався, на прокуратуру району, яка упродовж трьох місяців не спромоглася повідомити його про резуль-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ тати розгляду надісланого їй звернення. Проте ніякої підтримки з боку державної установи, яка є гарантом додержання законодавства на відповідній території, повинна стояти на захисті прав громадян, які на ній проживають, потерпілий не отримав. Тим часом керівництво ЗАТ звернулося до Львівського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Тернопільської області. Згідно з цією ухвалою, нагадаю, було закрито провадження у справі за позовом товариства в зв’язку з тим, що спір між ним та теруправлінням було визнано не підсудним даному суду. В апеляційній скарзі голова правління товариства попросила скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області та направити справу до цього ж суду для продовження її розгляду по суті. Своє прохання вона аргументувала тим, що ЗАТ оскаржує лише процедуру прийняття відповідачем наказу, межі повноважень теруправління при його прийнятті та відповідність законодавству України, а ці питання, мовляв, перебувають у компетенції саме адміністративних судів, функції якого на той час виконував господарський суд. Теруправління, в свою чергу, направило до апеляційної інстанції свої заперечення на апеляційну скаргу. Вважаючи наказ про призначення комісії зі спеціального розслідування таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, воно попросиДержавні мужі згаданих ло відмовити у задоструктур палець об палець не воленні апеляційної вдарили, щоб допомогти місце- скарги та залишити вому органу з нагляду за охоро- ухвалу господарсьною праці встановити істину і кого суду Тернопільцим самим захистити конститу- ської області в силі. Розглянувши в ційне право громадянина на охорону здоров’я та соціальний березні 2009 р., тобто рівно через рік, у захист. відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що в її задоволенні слід відмовити, оскільки «оскаржуваний наказ спрямований на організацію розслідування нещасного випадку на виробництві, який стався з працівником під час виконання ним трудових обов’язків, такий наказ не пов’язаний з реалізацією відповідачем владних управлінських функцій, що свідчить про відсутність між сторонами спору публічно-правового характеру». Не добившись задоволення своєї апеляційної скарги в апеляційній інстанції, ЗАТ звернулося з позовною заявою про визнання нечинним і скасування наказу теруправління до Тернопільського міськрайонного суду. Було б смішно, якби не було так сумно, бо, розглянувши її, в травні минулого року міськрайонний суд прийняв ухвалу про передачу даної справи, куди б Ви, шановні читачі, думали?.. На розгляд господарського суду Тернопільської області, який, виконуючи функції адміністративного, в березні 2008 р. закрив справу в зв’язку з тим, що дане питання було визнано не підсудним йому. За іронією долі справа лягла на стіл того самого судді. Як і слід було очікувати, господарський суд, розглянувши матеріали справи, і на цей раз дійшов висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки предмет спору зачіпає інтереси громадянина, який, перебуваючи в трудових відносинах з роботодавцем, отримав травму, що призвела до тяжких наслідків. Тому він претендує на призна14

чення пенсії в зв’язку з втратою працездатності (повної чи часткової). Своєю ухвалою суд зупинив провадження у справі. Ще не висохло чорнило, яким суддя поставив підпис під прийнятим ним вердиктом, як керівництво ЗАТ звернулося з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду про скасування ухвали господарського суду першої інстанції та направлення справи до цього ж суду для продовження її розгляду по суті. Розглянувши в листопаді 2008 р. дану скаргу на своєму засіданні, апеляційна інстанція відмовила в її задоволенні, залишивши ухвалу господарського суду Тернопільської області без змін. ЗАТ, у свою чергу, звернулося з відповідною касаційною скаргою до Вищого господарського суду. Як бачимо, судова тяганина триває, і ніхто не знає, скільки це буде продовжуватись. Як на мене, то такій бездушності, такому правовому нігілізму з боку районної державної адміністрації, вищого наглядового органу та правосуддя, я вже не кажу про роботодавця, немає ніякого виправдання. Керівництву теруправління та потерпілому треба мати залізні нерви, щоб при цьому не втратити самовладання. Незважаючи на те, що через відсутність коштів на оплату повноцінної медичної реабілітації потерпілий з кожним днем все більше і більше втрачає зір, державні мужі згаданих структур палець об палець не вдарили, щоб допомогти місцевому органу з нагляду за охороною праці встановити істину і цим самим захистити конституційне право громадянина на охорону здоров’я та соціальний захист, передбачений Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»! І це в краї, де вперше зародилася національна ідея, в державі, яка прагне приєднатися до європейської спільноти! Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки, чимала частка яких йде на утримання органів державного управління та правоохоронної системи, які покликані дбати про дотримання в нашій державі законів, створення здорових і безпечних умов праці тощо. Але чи завжди працівники, які утримуються за рахунок тих, хто створює матеріальні блага: сіє хліб, добуває вугілля, виплавляє сталь, стоїть біля верстата, добросовісно виконують покладені на них функції щодо захисту законних прав своїх, скажемо так, годувальників? Наведені вище факти свідчать, що ні, хоча що стосується судів, то з їхнього боку, на перший погляд, нібито все робилося правильно: розглядалися позовні заяви та апеляційні скарги, приймалися відповідні ухвали. Але якщо розібратися по суті, то вирішення справи упродовж року не просунулося ні на крок, натомість розпочався новий виток судової тяганини. Тим часом ті, хто повинен був їй запобігти, але не зробили цього, справно отримували пристойну зарплату, користувалися повагою в суспільстві, мали відповідні гарантії з боку держави тощо. Це тим більш прикро, бо однією із сторін у спорі, який правосуддя мало б вирішити, є державна установа. А що вже говорити про ті випадки, коли простий робітник сам тягається з амбіційним роботодавцем? До речі, багато хто з перших керівників дуже добре вивчили стиль роботи нашого правосуддя, а тому знають, що при допомозі суду можна занапастити будь-яку справу, навіть коли закон на боці опонента. Головне в таких випадках – своєчасно, в установлені терміни писати апеляційні скарги та якомога більше заплутувати справу. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

Комісія, яка проводила розслідування, не дала принципової оцінки організації на підприємстві роботи з охорони праці, хоча з усього видно, що система управління охороною праці тут не була опрацьована, не вівся належний оперативний контроль за станом охорони праці на робочих місцях тощо. Нашим суддям створено всі умови для того, щоб вони мали змогу чесно і добросовісно виконувати свої обов’язки. Відповідно до Конституції вони є незалежними і підкоряються лише закону. Служителі Феміди є недоторканними. Вони не можуть без згоди Верховної Ради бути затриманими чи заарештованими до винесення обвинувального вироку. Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду та суддів, які призначаються на посаду вперше. Держава забезпечує безбідне життя служителям Феміди, дбає про їхню особисту безпеку та безпеку членів їхніх сімей. Чому ж за всіх цих гарантій і мотивацій рішення, які вони інколи приймають, нічого, крім справедливого обурення, не викликають, змушують своїх співвітчизників тривалий час поневірятися в пошуках правди? Зараз з високих трибун часто лунають заклики про необхідність проведення судової реформи. Звичайно, така необхідність вже давно назріла, але якщо і після реформування судової гілки влади суддівські мантії продовжуватимуть носити черстві, бездушні та некомпетентні правовики, які не здатні розібратися, якому суду яка справа підсудна, приймати рішення, навіть не вникнувши в суть тієї чи іншої справи, то ми так, як і раніше, будемо свідками тривалої, нічим не виправданої судової тяганини, яка підриватиме в простих людей віру в закон і справедливість у нашій державі.

Василь Сопільняк,

член Національної спілки журналістів України

Якщо йдеться про цивільну справу, то тут можна йти на свідоме перекручення фактів, адже законодавство не передбачає ніякої відповідальності, навіть якщо неправда спливе на поверхню. Звісно, що сам особисто роботодавець такими нечистими справами не займається. Для виконання такої неблагородної місії він утримує правовика, який, як зараз кажуть, є людиною без зайвих комплексів, а тому ніколи не відчуває докорів совісті, коли доводиться, як мовиться, тулити горбатого до плота. Навпаки – дуже пишається, коли в такий спосіб йому вдається добитися прийняття на користь свого керівництва неправосудного за своєю суттю рішення і цим самим пошити в дурні опонента. Я вже не веду мову про ті випадки, коли справу розглядає суддя, з яким можна полюбовно домовитися, а такі, як ми знаємо із засобів масової інформації, на жаль, ще не перевелися в нашому суспільстві. Описуючи судову тяганину навколо того, як правосуддя Тернопільщини та Львівщини розводять тяганину зі справою, пов’язаною з оскарженням наказу теруправління ДержгіпромКомісія, яка проводила роз- нагляду по Тернопільслідування, не дала принципової ській області про оцінки організації на підприєм- призначення комісії стві роботи з охорони праці. зі спеціального розслідування, автору пригадався аналогічний спір одного з підприємств Хмельниччини з місцевим органом з нагляду за охороною праці. Тоді при розгляді позовної заяви роботодавця в Хмельницькому окружному адміністративному суді не виникало ніяких питань щодо підсудності справи. (До речі, під час повторного витка судової тяганини на Тернопільщині аналогічний суд теж був створений, але йому на розгляд ця справа не направлялась). Навпаки, дивує оперативність, з якою вона була розглянута Хмельницьким окружним адміністративним судом. Щоправда, тут теж не обійшлося без курйозу. Задовольняючи позов про скасування наказу місцевого органу з нагляду за охороною праці про створення комісії з повторного розслідування нещасного випадку, суд, не вникаючи в суть справи, визнав результати попереднього розслідування дійсними. Це тим більш незрозуміло, бо за висновком керівництва Держгіпромнагляду, який є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці, попереднє розслідування нещасного випадку, що стався на згаданому підприємстві, було проведено некваліфіковано: в складених актах за формою Н-5 та НПВ не зазначено, що потерпілий був допущений до роботи без проходження передбаченого законом медогляду і не мав медичної довідки на право керувати автомобілем, що, перебуваючи в нетверезому стані, не був відсторонений від роботи. Крім того, як пізніше з’ясувалося, під час проведення розслідування було приховано той факт, що медпрацівник, який здійснював останній передрейсовий медичний огляд водія, не проходив попереднього навчання у філії Українського центру безпеки дорожнього руху (з видачею відповідного свідоцтва на право проведення передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів). Він пройшов його лише після нещасного випадку. В актах за формою Н-5 та НПВ, які визнані Хмельницьким окружним адміністративним судом дійсними, не було зазначено, що робота, яку виконував водій, була йому протипоказана за станом здоров’я, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці він перебував під дією шкідливих виробничих факторів.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Трибуна держінспектора

Романтика нагляду...

Чи реально це?

Як сьогодні працюється державному інспектору? Що допомагає і що заважає подальшому удосконаленню його діяльності? Василь Живора, головний державний інспектор охоро-

ни праці Ізмаїльського відділу промислової безпеки та охорони праці теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області

Фото К. Цвігун

гадуючи свій прихід на роботу в інспекцію АПК у жовтні 1999 р., я з вдячністю відмічаю добрий рівень методичної роботи в управлінні, що допомогло мені порівняно швидко відчути себе рівноправним членом колективу. До цього я, закінчивши Одеський політехнічний інститут, усі роки був пов'язаний з технікою: працював механіком, інженером на підприємствах м. Ізмаїла, багато років викладав у СПТУ, потім у технікумі механізації та електрифікації сільського господарства. Але охорона праці – справа, як кажуть, тонка. Тому згадую свою розгубленість, коли на початку моєї інспекторської кар'єри надійшло розпорядження провести цільові перевірки паливозаправних пунктів сільськогосподарських підприємств. Мої пізнання щодо безпечного провадження робіт під час приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів мало чим відрізнялися від знань, як зараз говорять, «пересічного громадянина». На допомогу прийшли колеги. Хтось запропонував мені ознайомитися з Методичною пам'яткою з проведення цільових перевірок складів нафтопродуктів і автозаправних станцій підприємств, розробленою в ті роки інспекцією охорони праці у промисловості та ЖКГ теруправління. Один вечір уважного читання – і я вже мав такі знання, наче навчався кілька років на одному з факультетів нафтохімічного інституту. Багато хто з нас пам'ятає методичний посібник, який жартома ми називаємо «Методичка імені Лиховида». Його для нас написав заступник начальника теруправління Ф. Лиховид, який, курируючи стан безпеки в агропромисловому комплексі, добре орієнтувався у законодавстві про охорону праці, розумів і міг вирішувати багато проблем і, підкреслюю, любив допомагати інспекторам у роботі, особливо нам, початківцям. На той час ця методичка була джерелом знань для початківця-інспектора. За окремими позиціями вона не втратила свою значущість і в наш час. Я навів ці два приклади, щоб ще раз підкреслити давно відому істину про важливість використання у своїй професійній діяльності знань і досвіду колег по ремеслу. Особливо якщо ці знання даються у плановому порядку, у доброзичливій манері і, що є немаловажним, безплатно. Ця особливість нашого колективу – вчитися самому і допомогти здобувати знання іншим – дуже характерна для нас, її не втрачено й сьогодні. Придивляючись до роботи наших колег з АПК інших областей, я дійшов висновку, що спеціалісти теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області за багатьма позиціями вигідно відрізняються від інспекторів АПК інших управлінь. Нині багато інспекторів АПК і СКС використовують у своїй роботі комп'ютерну техніку. Для деяких стало прави-

лом приходити на підприємство з ноутбуком для написання актів і приписів. І не тільки для цього. Наявність ноутбука дає змогу надавати методичну допомогу спеціалістам служб охорони праці підприємств. Якщо на підприємстві є оргтехніка й інженер охорони праці має до неї доступ, то необхідні нормативні документи за допомогою флешки перекидаються у комп'ютер підприємства. Проте, на жаль, не всі інспектори, особливо молоді, мають таку можливість. Було б дуже доречним, щоб їм така допомога прийшла з боку Держгірпромнагляду. Державний інспектор в АПК і СКС, як ніхто інший, зобов'язаний володіти знаннями з охорони праці у найрізноманітніших напрямах. Шкода, що немає навчального закладу, який давав би такі знання одночасно по всіх галузях господарської діяльності підприємств АПК. Тому сьогодні це може зробити колектив однодумців, людей, яким небайдуже, наскільки професійно виглядатиме їхній колега, який прийшов з перевіркою на те чи інше підприємство. Загальновідомо, що з авторитету одного складається авторитет і повага до всього колективу. Обмінюючись думками зі своїми колегами, дійшов висновку, що найвищою оцінкою діяльності інспектора, поряд з думкою коОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

2. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

ось, відтоді кількість перевірок зросла вдвічі, штрафів – утричі. Кількість звітних показників з 24 збільшилася до 67. Безумовно, будь-які цифрові показники можна виконати, але я наполягаю на якості роботи. З 20 робочих днів на місяць 4 дні інспектор має бути у відділі чи інспекції для приймання представників підприємств. І це зовсім не день відпочинку в тиші кабінету. Іноді голову підняти ніколи від напливу відвідувачів і проблем, що виникли. За 16 днів, що залишилися, необхідно провести 10 оперативних перевірок на 10 підприємствах. Це при тому, що деякі з них інспектор має відвідати тричі, а то й 4 рази: перший раз – сама перевірка і вручення акта з приписом, другий – вручення рішення про заборону експлуатації, третій – контрольна перевірка усунення порушення з оформленням «Акта» і четвертий – вручення дозволу на експлуатацію. Якщо інспектору вдалося на чотирьох підприємствах з десяти попрацювати, як кажуть, по повній програмі, то помножте 4 на 4 і... про останні шість підприємств можна забути. Якщо, звичайно, вам це дозволять. Суб'єкти господарювання агропромислового напряму з'являються і зникають на економічній карті досить часто, іноді змінюється власник або, на момент перевірки, з об'єктивних причин не використовується наймана праця. Не говорю вже про банальне небажання керівництва бачити інспектора у себе на об'єкті. Враховуючи і те, й інше, до кінця звітного періоду побувати на запланованих об'єктах виходить далеко не завжди. У той же час виконання планових показників є невід'ємним обов'язком інспектора. І як у такій ситуації не «покликати на допомогу» банальну формальність для досягнення планових показників? Впевнений, більшості моїх колег це не до душі, і робити нам цього не хочеться. Але, як стверджують деякі християнські віровчення, якщо тебе примушують до гріха, то це не твій гріх. Хоча це мало тішить. Нам хочеться працювати професійно, з душею. Звідси висновок: розробка різних методик без використання досвіду практиків наглядової роботи навряд чи убереже нас від досягнення планових показників будь-якими способами. Ще одна наболіла проблема – використання особистого транспорту під час проведення різних перевірок. Більшість з нас у роботі використовує особистий автомобіль. Нерідко доводиться виїжджати рано вранці і повертатися пізно вночі. При цьому ми відчуваємо ті ж самі стресові навантаження, що й професійні водії, формально не будучи такими. Розраховувати на маршрутний транспорт не доводиться. В окремі населені пункти автобуси ходять раз на добу, як правило, транзитом. Що заважає нам укласти з управлінням договір про оренду транспортного засобу? При цьому обов'язком управління можуть бути лише рекомендації з технічного догляду за ним. Але зате, перебуваючи за кермом особистого автомобіля і за наявності посвідчення про відрядження, інспектор – під час виконання службових обов'язків.

лективу, є запрошення інспектора окремими керівниками для проведення перевірок на їхніх підприємствах. Або, як зараз стало модно говорити, «провести аудит стану охорони праці». Коли один керівник просить професійної допомоги і хоче побачити підприємство очима інспектора, а інший говорить просто: «Допоможіть, у мене вже не вистачає сил». Це висока честь – бути одночасно суворим і справедливим наставником і вимогливим представником держави. Це те, що я називаю романтикою нагляду. На жаль, так виходить далеко не завжди. Іноді через суб'єктивні причини. Але є й об'єктивні. Частину цих причин було привнесено Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і, відповідно, Положенням про порядок організації державного нагляду за промисловою безпекою, охороною праці та гірничим наглядом у системі Держгірпромнагляду. Ось тут і виникає багато проблем. За старих часів інспектор міг самостійно приймати рішення про заборону експлуатації того чи іншого устаткування на підприємстві з встановленням пломби. При цьому відповідальність за збереження й цілісність пломби покладалася на посадову особу підприємства під розписку. Після перевірки усунення порушень інспектор міг також самостійно приймати рішення про подальшу експлуатацію цього устаткування. Що відбувається зараз, усім відомо. Виявивши серйозне порушення, інспектор повертається у відділ або інспекцію, готує рішення про заборону на експлуатацію, відправляє його електронною поштою в управління, одержує підпис керівника, і тільки після цього з «Рішенням про заборону» повертається на підприємство для встановлення пломби на устаткуванні дільниці, цеху, об'єкта тощо. І байдуже, що об'єкт цей розташований за 70, а то й 100 кілометрів від Державний інспектор в АПК інспекції. Як правичерез часові факі СКС, як ніхто інший, зобов’я- ло, тори, вручення «Різаний володіти знаннями з охо- шення про заборони праці у найрізноманітні- рону» відбувається наступного дня пісших напрямах. ля перевірки підприємства. Якою є ідея такого нововведення? Продемонструвати поважне ставлення інспектора до керівництва управління? Покласти на керівництво управління додаткове навантаження й відповідальність? При цьому практично відсутні правові гарантії для інспектора. Давайте програємо сценарій: що буде, якщо станеться нещастя у період між першим приходом інспектора на підприємство і повторним для встановлення ним пломби на обладнанні? А таке може статися. Деякі інспектори мають сумний досвід, коли представники підприємств указують на інспектора, як на основного винуватця нещасного випадку і, на жаль, не тільки в усній формі. В історії нагляду були випадки, коли на лаві підсудних опинялися інспектори, які не видали вчасно письмової заборони на експлуатацію устаткування. А що буде, якщо прокуратура прийме сторону роботодавця? Кому потрібні тоді будуть твердження інспектора про усну заборону на експлуатацію устаткування? Хто їх підтвердить? І коли інспектор залишиться сам на сам із слідчим прокуратури, де будуть ініціатори цього нововведення? Відповіді можна знайти тільки тоді, коли система державного нагляду в особі керівників усіх рангів довірятиме й віритиме у професіоналізм державного інспектора під час виконання ним функцій держави. Важлива складова нашої роботи – цифрові показники. У Ільфа та Петрова є оповідання, де герою на першій сторінці нотного зошита пропонують грати «швидко», на другій «швидше», на третій «якомога швидше», перегортаючи наступну сторінку, музикант читає – «ще швидше». Мій виробничий стаж в управлінні почався в 1999 р. Так

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ І останнє. Нині серйозно обговорюється можливість збільшення штрафних санкцій за порушення вимог безпеки на виробництві. Проте потрібно тисячу разів подумати, перш ніж застосовувати це до працівника сільського господарства. У селах криза триває вже майже 17 років. На місці багатьох багатотисячних тваринницьких і птахоферм – руїни. Виробництво м'яса, молока, яєць, овочів, фруктів, вовни та іншого для багатьох виробників у селі – лише в спогадах. Натуроплата й надання послуг з її доставки замінила велику частину грошової винагороди за працю на селі. Стало невигідно займатися виробництвом сільськогосподарської продукції. Та й нікому. Працездатна молодь у масі своїй залишила сільську місцевість у пошуках можливості ви-

жити. Багато добротних будинків пустують або в них залишилися самі старі люди. Тому якщо збільшення штрафних санкцій і є прийнятним, то тільки до «продвинутих» галузей народного господарства, але ні в якому разі не до сільськогосподарської. Майбутні зміни в суспільстві потребують змін і в професійній діяльності працівників державного нагляду. Інспектор, який стоїть біля порога підприємства з пломбиратором в одній руці та моральним кодексом у другій, ніколи не вичерпає покладених на нього суспільством завдань бути на сторожі безпечного провадження робіт. Проблема в іншому: треба, щоб власник підприємства хотів бачити спеціаліста в галузі охорони праці у себе на території. Мені здається, у перспективі це може бути аудитор з охорони праці, який

йде на підприємство разом із страховим експертом з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Поки провадитимуться незначні відрахування до Фонду і власник матеріально не буде зацікавлений у зниженні цих відрахувань, поки над ним не висітиме, як дамоклів меч, обов'язок відшкодувати державі витрати з відшкодування витрат, які виникли внаслідок низького рівня умов праці, навряд чи варто розраховувати на взаємну та плідну роботу. Але коли ситуація зміниться на краще, грамотний спеціаліст, людина з високою професійною совістю завжди буде затребуваним суспільством. Думаю, тоді ми прийдемо до справжньої романтики нагляду.

Повідомляють власкори

Керувати має

компетентний керівник

Кримський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій успішно навчає, як реалізовувати конституційні права працівників на охорону їхнього життя та здоров'я у процесі трудової діяльності. Сергій Колесник, наш власкор

начна кількість порушень чинного законодавства про охорону праці відбувається через некомпетентність керівників. Необхідною умовою успішного вирішення всього комплексу проблем охорони праці має бути високий рівень знань з цих питань керівників, їхніх заступників і спеціалістів. Основне завдання Кримського центру при Раді міністрів Автономної Республіки Крим (далі – Кримський центр) – не тільки навчити слухачів володіти інформацією, але й координувати, контролювати, управляти процесами безпеки життєдіяльності громадян відповідно до Закону «Про охорону праці». За час діяльності накопичено великий досвід, склалася система роботи. Міністерство праці та соціальної політики АР Крим, з яким тісно співпрацює центр, щороку збирає заявки від держустанов і організацій місцевого самоврядування та готує заявку, в якій ви-

значається категорія держслужбовців і спеціалістів, тематика занять. На підставі поданих заявок Кримський центр складає план-графік підвищення кваліфікації, який затверджується Радою міністрів АР Крим, виділяються необхідні кошти, здійснюється забезпечення навчальнометодичними матеріалами, комп'ютерними програмами, вирішуються кадрові питання та визначається місце проведення занять. Директор Кримського центру М. Жидков говорить: «Ми працюємо з багатьма міністерствами автономії, але дуже багато для удосконалення форм навчання слухачів зробило Мінпраці». Семінари проводяться там, де добре налагоджено роботу з охорони праці в органах управління, на підприємствах і робочих місцях. На заняття запрошуються представники підрозділів, які працюють у галузі охорони праці, де вони можуть поділитися досвідом, послухати й поставити запитання представникам центральних органів республіки та України. Семінари з питань охорони

праці організовують і органи влади на місцях. У процесі навчання використовуються такі організаційні форми, як лекції з елементами практичних занять, ділові ігри, засідання круглих столів, обмін досвідом роботи. З метою вивчення сучасних методів, форм, моделей управління охороною праці проводять виїзні практичні заняття. Слухачі центру мають можливість ознайомитися з усією наявною законодавчою базою. Для цього у навчальному процесі використовують новітні комп'ютерні технології, ліцензійні навчальні та контролюючі програми НВП «ПРОТЕК». Слухачам надається можливість вивчити нормативні акти, користуючись комп'ютерною базою, Інтернетом, наявною нормативною літературою. Для постійного оновлення нормативної бази ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

Фото автора

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Начальник Кримського центру М. Жидков (ліворуч) і заступник начальника відділу охорони праці та Державної експертизи умов праці Міністерства праці та соціальної політики АР Крим О. Долгих погоджують план проведення тематичного семінару з охорони праці центр уклав договори з видавництвами, які друкують нормативно-правові акти з охорони праці та зміни до них. Для проведення занять запрошують досвідчених спеціалістів, вчених, представників наглядових органів. У ході занять застосовуються мультимедійні засоби навчання для демонстрації навчальних фільмів і презентацій. З метою підвищення ефективності навчання слухачів готуються навчально-методичні та інформаційні матеріали для самостійного вивчення. Слухачам після проходження навчання безплатно видають комп'ютерні диски «Пошукова система для роботи з базою даних нормативно-довідкових матеріалів». У центрі навчають слухачів підвищувати вимогливість з боку керівництва рай-

Рівень знань державних службовців, інших посадових осіб органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці ще потребує удосконалення. держадміністрацій, селищних і сільських рад до керівників підприємств і організацій усіх форм власності щодо суворого додержання вимог Законів «Про охорону праці» і «Про об'єкти підвищеної небезпеки». Відповідно до рекомендацій Головного управління державної служби України з метою визначення рівня знань державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування регулярно проводиться тестування з виявлення загальних знань, необхідних слухачам, а також з питань, пов'язаних із специфікою їхньої роботи. Як свідчать результати тестування, а www.ohoronapraci.kiev.ua

також дані експертних оцінок, рівень знань державних службовців, інших посадових осіб органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці ще потребує удосконалення. Слухачі Кримського центру з великим задоволенням ставляться до всіх видів підвищення своєї кваліфікації, 95% слухачів задоволені змістом програм навчання. За 9 років роботи Кримського центру тут підвищили кваліфікацію понад 900 працівників органів влади та місцевого самоврядування АР Крим. Сьогодні у Кримському центрі намічено перспективи та плани удосконалення навчального процесу. Недавно придбано електронний навчальноконсультативний центр. Це система з 30 ноутбуками, яку завантажують необхідними програмами та матеріалами і виділяють на семінари для користування слухачами. Тестування слухачів планується проводити не тільки після закінчення занять, але й до їх початку. На підставі результатів тестування здійснюватиметься аналіз заходів, що проводяться, і за необхідності – їх удосконалення. Друге дуже важливе нововведення – придбання устаткування, за допомогою якого можливе проведення веб-конференцій. Вже проведено близько 30 таких заходів, коли в роботі конференції, наради, курсів, що проводяться в одному районі Криму, беруть участь представники інших районів або міст, які на великому екрані монітора спостерігають за тим, що відбувається, можуть поставити запитання та брати участь в обговоренні усього навчального процесу. Сьогодні планується проведення таких заходів, у яких братимуть участь спеціалісти органів влади і місцевого само-

врядування п'яти областей України. Зрозуміло, що у даному випадку набагато ефективніше будуть відпрацьовані загальні завдання, дано рекомендації. Проблеми швидше почують профільні міністерства, Кабінет Міністрів України, Держгірпромнагляд тощо. Крім того, Кримський центр планує найближчим часом випуск спеціального журналу, де висвітлюватимуться новини, питання, що вирішуються, проблеми тощо. Важливість підготовки компетентних кадрів у республіці, особливо тих, які забезпечують безаварійне виробництво та безпечну життєдіяльність населення, розуміють у Раді міністрів АР Крим, у Верховній Раді республіки. Для цього завжди виділяються необхідні кошти, надається всіляка допомога. Прикро, що згідно з вимогами п. 5.2 діючого Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, керівники підприємств з чисельністю працівників понад 1 тис. осіб,

Потенціал таких установ, як Кримський центр, цілком достатній для того, щоб проводити навчання всіх категорій слухачів. керівники та спеціалісти служб охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці цих підприємств повинні проходити навчання та перевірку знань тільки у Головному навчально-методичному центрі Держгірпромнагляду. Думається, що такий монополізм не виправданий. Він значно ускладнює організацію та проведення навчання спеціалістів відповідних категорій. На сьогодні потенціал таких установ, як Кримський центр, цілком достатній для того, щоб проводити навчання всіх категорій слухачів. «Звичайно, не все у нас виходить, як задумуємо. Проведені спільні з центром заходи показали величезну необхідність доведення до широкого кола керівників, посадових осіб органів виконавчої влади розуміння основ завдань управління охороною праці. Над цим ми зараз працюємо спільно з центром. Центр для нас став соціальним партнером у вирішенні завдань охорони праці»,– говорить заступник голови Республіканської ради з питань безпечної життєдіяльності населення при Раді міністрів АР Крим, заступник Міністра праці та соціальної політики АР Крим С. Сиротенко.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Наші інтерв’ю

«Працюю за принципом:

довіряй, але й перевіряй»

– Владиславе Олександровичу, як мені повідомили у службі охорони праці, за час роботи на посаді старшого майстра на вашій дільниці не сталося жодного нещасного випадку. Розкажіть про роль ремонтної служби у питаннях забезпечення безаварійної роботи вашого підприємства. – Хімічне виробництво має свою специфіку. І пов'язана вона, насамперед, з підвищеною небезпекою, з вірогідністю ураження великої кількості обслуговуючого персоналу та навколишнього середовища у разі аварії. Тому значення ремонтної служби, що забезпечує технічне обслуговування і планово-запобіжні ремонти працюючого в агресивних середовищах обладнання, на таких підприємствах було і залишається дуже високим. Сьогодні у ВАТ «Сумихімпром» працюють 12 основних цехів, кожен з них випускає певний вид хімічної продукції. Зрозуміло, що в кожному структурному підрозділі є свої особливості, пов'язані з експлуатацією технологічних ліній, систем транспортування сировини та готової продукції. До речі, на нашому хімкомбінаті розроблено та затверджено програму технічного переоснащення основних виробництв, розраховану на 2015 р. Вона передбачає суттєву реконструкцію потужностей з виробництва двоокису титану, мінеральних добрив, коагулянтів, сірчаної кислоти. Над виконанням завдань зі своєчасного ремонту технологічного обладнання, що перебуває в експлуатації, й працюють члени трудового колективу, яким мені доручено керувати. Загалом це 87 осіб, які входять до складу трьох дільниць: з ремонту обладнання, монтажної та вентиляційної. На кожній дільниці є свої змінні майстри та бригадири. Усі вони здатні гарантувати як якість виконуваних робіт, так і безпеку праці на робочих місцях. Звичайно, в окремих випадках – під час проведення найвідповідальніших і найскладніших ремонтних робіт, наприклад, з виробництва сірчаної кислоти, на складі аміаку, або ж на кислотопроводах і аміакопроводах – намагаюсь особисто контролювати всі операції, оскільки саме в цих випадках найдоречнішим є вислів: «Довіряй, але й перевіряй». Хімічне виробництво, мабуть, як ніяке інше не вибачає помилок. 20

Фото автора

Сумське ВАТ «Хімпром» – багатопрофільне підприємство вітчизняної хімічної промисловості. Підприємство продовжує утримувати провідні позиції з виробництва двоокису титану, сірчаної та фосфорної кислоти, залізоокисних пігментів, фосфорних і комплексних мінеральних добрив. Забезпечувати безперебійну, безаварійну роботу цього комплексу покликаний цех централізованого ремонтного обладнання. Більш як десять років пропрацював тут старшим майстром В. Жуков. З низкою питань до нього звернувся наш власний кореспондент Вадим Кобець.

В. Жуков (ліворуч) та М. Степаненко обговорюють питання стану охорони праці Про це й намагаюся щодня нагадувати робітникам на оперативці перед початком зміни, під час проведення інструктажів, ознайомлення членів бригад з умовами виконання робіт. Обов'язково вимагаю від підлеглих підвищеної уваги та обережності під час проведення робіт, особливо на висоті, газополуменевих робіт. Про особливі запобіжні заходи нагадую до і в ході заміни, монтажу великотоннажних теплотехнічних установок. – Усе це зрозуміло і цілком обгрунтовано. Але ж для того, щоб вимагати від підлеглих неухильного додержання вимог охорони праці, їх треба належним чином навчити безпечних методів роботи. Як справи у вашому цеху з навчанням робітників основних професій? – Питанням навчання професії, у тому числі й охорони праці, на підприємстві загалом приділяється велика увага. Що стосується безпосередньо нашого підрозділу, то більшість працюючих – справжні майстри, які мають відповідну атестацію та високі кваліфікаційні розряди. Проходячи навчання у центрі підготовки персоналу підприємства, багато хто з наших слюсарів одержали доОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

збавляють 25% премії. Такої самої частини премії позбавляється при цьому й майстер. Це у тому випадку, якщо таке порушення відмічається вперше. Якщо ж подібне відбувається повторно, то обох позбавляють 100% премії. Причому ніякого поблажливого ставлення ні до кого бути не може, чи то це невикористання робітниками захисних окулярів під час виконання робіт в агресивних середовищах, чи то невикористання захисних касок і запобіжних поясів під час роботи на висоті. Ніхто при цьому не шукає причин для виправдань, не сперечається. Авторитет служби охорони праці в структурних підрозділах високий. Приписи, що видаються після перевірок або ж у ході другого та третього ступенів адміністративно-громадського контролю, негайно беруться до виконання. За цим дуже суворо стежать не тільки у службі охорони праці, але й головні спеціалісти, сам перший керівник підприємства. Неусунених порушень у нашому підрозділі практично не буває. Усі питання, у тому числі й питання фінансування працеохоронних заходів, вирішуються невідкладно. Працівників забезпечено належною кількістю міцного та зручного спецодягу, спецвзуття, іншими випробуваними та надійними ЗІЗ. Щокварталу на кожній дільниці і в кожній бригаді доукомплектовуються медичні аптечки. З метою підвищення соціального захисту працівників, які потребують медичної допомоги, на підприємстві організовано медичне страхування. Усім, кому належить, видаються талони на спецхарчування, путівки на оздоровлення тощо. Що ж, залишається побажати «хірургам хімпрому», втім, як і всім іншим працівникам підприємства, міцного здоров'я, подальших успіхів у трудовій діяльності, благополуччя в особистому житті та впевненості у завтрашньому дні.

пуски на виконання найрізноманітніших видів робіт. У тому числі – на ремонт і монтаж кранів і кранового устаткування, котлів і посудин, що працюють під тиском, на виконання робіт у системах газопостачання тощо. Практично усі слюсарі-ремонтники мають другу спеціальність – газоелектрозварника. Тобто робітники постаралися оволодіти усіма необхідними навичками для того, щоб з найменшими витратами часу і сил виконувати поставлені їм завдання. Мабуть тому і закріпилася за нашим підрозділом назва – «хірурги хімпрому». Оцінка висока, і їй треба відповідати. Крім того, що всі слюсарі нашого підрозділу зобов'язані знати й виконувати вимоги більш як двадцяти інструкцій з охорони праці, усі вони також мають знати будову устаткування, що ремонтується, правила його регулювання, способи усунення дефектів у процесі ремонту, конструкцію універсальних і спеціальних пристроїв. Звичайно, іноді складно реально оцінити ступінь оволодіння робітниками вимог інструкцій, інших технічних тонкощів. Проте без них у нашій справі – нікуди! Але, як кажуть, не святі горшки ліплять. Новоприйнятих на роботу робітників допускають до самостійної роботи після проходження первинного інструктажу, після теоретичного та виробничого навчання відповідно до існуючих на підприємстві програм, а також після проходження стажування на робочому місці, яке іноді триває впродовж місяця. Чергова перевірка знань проводиться після навчання цеховою екзаменаційною комісією не рідше одного разу на рік із складанням протоколу. Повторні інструктажі проводяться один раз на три місяці. Велику роль тут відіграє те, наскільки робітник засвоїв теорію і наскільки свідомо виконує вимоги охорони праці. Безумовно, комусь навчання дається легше, комусь – важче, тому нерідко доводиться шукати особистий підхід до кожного, переконуючи у тому, що правила безпеки існують для того, щоб їх виконувати. – Яким чином роботу з навчання персоналу допомагає здійснювати Вам служба охорони праці підприємства? Якою є її роль у питаннях контролю за додержанням вимог безпеки на робочих місцях? – Уся діяльність зі створення безпечних умов праці має на підприємстві системний, планомірний характер. Комплексність під час вирішення поставлених завдань забезпечує діюча на підприємстві СУОП, одним з наріжних каменів якої є цілеспрямована робота служби охорони праці. Усіх її працівників ми добре знаємо, цінуємо та поважаємо. Організація ремонтних робіт у нас має такий вигляд. Перед початком робіт у тому чи іншому виробничому цеху я повинен спочатку організувати робочі місця. Що це означає? По-перше, у мене має бути оформлена вся документація на виконання робіт, з видачею усіх нарядівдопусків тощо. Перед початком робіт майстер діючого виробництва, наприклад, сірчанокислотного, має провести з моїми робітниками інструктаж, оскільки тільки він знає стан технологічного обладнання. Оформляються документи, узгоджуються з різними службами та посадовими особами підприємства, які потім розглядаються та узгоджуються з начальником служби охорони праці. Іноді підготовка до виконання робіт займає більше часу, ніж самі роботи. Але такі дії цілком виправдані, оскільки за цим – безпека праці працюючих, безаварійна робота устаткування, яку координує знов-таки служба охорони праці. Заступника директора з охорони праці, екології та цивільної оборони М. Степаненка мої робітники добре знають. Адже він і його підлеглі часто бувають присутніми під час виконання найбільш складних і небезпечних робіт у виробничих цехах. Працівники служби охорони праці можуть раптово відвідати робочі місця з метою виявлення порушень. Якщо такі факти фіксуються, то винного по-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Наука – виробництву

Застосування природоохоронної технології на гірничодобувних підприємствах Сергій Сліпко, начальник відділу

організації державного нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин Держгірпромнагляду України

Законі України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000– 2015 роки» зазначено: «Охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємні умови економічного та соціального розвитку України». В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь Україна провадить на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного довкілля, захист життя і здоров’я населення від шкідливого впливу наслідків забруднення природи.

водоймищ і річок кислими та лужними шахтними, рудниковими, кар’єрними водами; підтоплення територій, прилеглих до шахт, що закриваються; просідання земної поверхні та утворення провалів над шахтами і рудниками, що діють і закриваються; забруднення атмосфери продуктами згоряння породних відвалів. Причини, які спричинюють виникнення перерахованих вище факторів, такі: водоприпливи у виробки під час ведення прохідницьких і очисних робіт; наявність шламосховищ збагачувальних фабрик; обвалення порід покрівлі під час ведення гірничих робіт; відколювання породи від гірського масиву; породні відвали, що горять.

Для покращання умов праці та відпочинку, зменшення кількості захворювань і збільшення тривалості життя і періоду активної діяльності людини в Україні розроблено Технологію охорони навколишнього природного середовища від впливу гірничих робіт. Автори цієї Технології Спічак Ю. М., Кіпко Е. Я., Головчак В. Ф., Костів І. Ю., Кравець Р. В., Кіпко А. Е., Садовий Ю. В. (ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Антрацит-Плюс Лтд.»), Дєньгін А. П. (Держгірпромнагляд України), Офіцеров С. П. (Мінвуглепром України), Чорнокур І. Г. (Мінприроди України). Робота висувається на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.

Сучасні проблеми охорони навколишнього середовища Сьогодні основними завданнями охорони навколишнього середовища є: захист водних ресурсів від виснаження, охорона природи від забруднення відходами виробництва; охорона атмосфери від забруднення. Основні чинники, що супроводжують гірничі роботи і погіршують стан навколишнього природного середовища: виснаження підземних вод у результаті експлуатації гірничих підприємств з шахтним, рудниковим і кар’єрним водовідливом; забруднення 22

Застосування технології охорони навколишнього середовища від впливу гірничих робіт запобігає виникненню вищезгаданих причин у процесі відроблення родовищ корисних копалин підземним і відкритим способами.

Природоохоронна технологія Мета природоохоронної технології – забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, захист навколишнього середовища, життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого проведенням гір-

ничих робіт. Промислове застосування цієї технології спрямоване на захист: гідросфери – від виснаження підземних і грунтових вод за рахунок будівництва та експлуатації шахт, рудників, кар’єрів, тунелів з ізоляцією водоносних порід в’язкопластичними бентонітоцементними розчинами замість використання водозниження і водовідливу; від забруднення грунтових і підземних вод промисловими, побутовими, радіоактивними відходами та нафтопродуктами шляхом герметизації шламосховищ і полігонів відходів протифільтраційними бар’єрами з проектними розмірами, глибиною і формою; від забруднення поверхневих вод і водоймищ кислими та лужними шахтними, рудниковими і кар’єрними водами за рахунок локалізації їх припливів бентонітоцементними розчинами; літосфери – від просідання земної поверхні та утворення провалів у шахтарських містах і селищах шляхом гарантованого заповнення підземних пустот і відроблених гірничих виробок безусадочними розчинами, що твердіють, на основі відходів збагачувального виробництва; від підтоплення територій у зонах закриття шахт і рудників за рахунок водоізоляції погашених похилих виробок, які мають вихід на денну поверхню, протифільтраційними завісами; від зсувів грунтів на кар’єрних, породних і гірських схилах шляхом їх буроін’єкційного укріплення через похилі свердловини; атмосфери – від забруднення газами породних відвалів, що горять, за рахунок герметизації їх вогнищ горіння жаростійкими бентонітозольними розчинами; від забруднення продукОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

тами горіння вугільних пластів шляхом їх підземної герметизації жаростійкими розчинами і перекриття доступу до них кисню. Ця технологія використовується у промислових масштабах на об’єктах гірничодобувної галузі, у підземному транспортному будівництві, енергетиці і житлово-комунальному господарстві. Вона передбачає застосування наведених нижче технологічних схем у різних гідрогеологічних, геохімічних і сейсмічних умовах. Застосування вищезгаданої технології передбачає: спорудження і експлуатацію вертикальних стволів у сухих умовах замість використання стволового водовідливу впродовж усього терміну служби шахт і рудників за рахунок створення навколо стволів водоізоляційних завіс з проектними розмірами і глибиною через 3–4 вертикально спрямовані свердловини, пробурені з земної поверхні; проходку та експлуатацію підземних виробок через зони водоносних тріщинуватих порід, карстів, тектонічних порушень і слабостійких гірських масивів без водовідливу шляхом створення навколо цих виробок водоізоляційних завіс і зон укріплених порід з розрахунковими параметрами через 2–3 горизонтальні або похилі ін’єкційні свердловини, пробурені з вибою; створення навколо підтоплюваної ділянки кар’єру протифільтраційного бар’єра з розрахунковою глибиною, довжиною і товщиною через проектну кількість вертикальних або похилих свердловин, пробурених з берми кар’єру; водоізоляцію похилих погашених виробок, які мають вихід на земну поwww.ohoronapraci.kiev.ua

верхню, і тріщинуватих порід бентонітоцементними розчинами, що нагнітаються через вертикальні свердловини, пробурені з земної поверхні трасою виробки, що ліквідується, для запобігання підтопленню територій, прилеглих до шахт, які закриваються; водоізоляцію і закріплення проникних ділянок насипних дамб шламосховищ збагачувальних фабрик шахт через ін’єкційні свердловини, пробурені з гребеня дамби, для запобігання їх розмиванню та винесенню шламів у навколишнє середовище; створення навколо підземних сховищ хімічних відходів замкнених протифільтраційних бар’єрів з проектними параметрами через розрахункову кількість вертикальних свердловин, пробурених до підстилаючого водотривкого шару, для запобігання міграції зі сховищ хімічних відходів; спорудження навколо і під земляними сховищами кислих гудронів та інфільтратів протифільтраційних капсул з проектною глибиною, товщиною і формою через систему похилих свердловин для герметизації шкідливих відходів; гідроізоляцію і герметизацію основи діючих полігонів твердих побутових відходів через мережу вертикальних ін’єкційних свердловин, рівномірно пробурених з поверхні полігону через відходи та його основу до непроникних грунтів з подальшим створенням під полігоном протифільтраційного шару на контакті «тверді побутові відходи – підстилаючий грунт» для запобігання забрудненню земель і вод; попереднє спорудження підстилаючого сорбційного протифільтраційного шару з розрахунковою товщиною під полігоном твердих радіоактивних відходів, що будується, шляхом послідовного укладання бентонітозольного розчину ділянками з проектними розмірами по всій його площі; запобігання просіданню земної поверхні над шахтами і рудниками, що закриваються, за рахунок гарантованого заповнення підземних пустот, карстів, каверн, похилих і горизонтальних виробок, що ліквідуються, безусадочними розчинами на основі відходів збагачувального виробництва, які нагнітаються в підземні пустоти чи у виробки, що ліквідуються, через вертикальні свердловини, пробурені з денної поверхні; ліквідацію глибоких затоплених провалів над відробленими калійними рудниками шляхом закріплення і водоізоляції обвалених порід під дном провалів зміцнюючим розчином, який нагнітається через обсаджені перфорованими трубами похилі свердловини, рівномірно пробурені з земної поверхні навколо і під провалами, з од-

ночасним їх заповненням до земної поверхні породою, що укріплюється і водоізолюється, тверднучим бентонітоцементним розчином, який нагнітається через неї; запобігання просіданню земної поверхні над метрополітенами, що споруджуються на невеликих глибинах, шляхом зміцнення водонасичених слабких грунтів над перегінними тунелями бентонітоцементними розчинами через горизонтальні ін’єкційні свердловини з проектною довжиною, які пробурені над склепінням тунелів метрополітену; закріплення зсувних грунтів на кар’єрних і гірських схилах за рахунок їх буроін’єкційного зміцнення розрахунковим об’ємом бентонітоцементного розчину, який нагнітається у зсувні грунти і підстилаючі їх породи через мережу похилих, обсаджених перфорованими трубами свердловин з проектною глибиною, для створення під зсувним схилом на заданій глибині площадкової підземної конструкції «зміцнений грунт – закріплені породи».

Впровадження природоохоронної технології Нову природоохоронну технологію запроваджено впродовж 1994– 2009 рр. силами ТОВ «Наукововиробниче підприємство «АнтрацитПлюс Лтд.» та іншими підрядними організаціями за проектами, розробленими авторами цієї технології, на 32 різномасштабних об’єктах у Донбасі, на шахтах державних підприємств «Антрацит», «Ровенькиантрацит», «Свердловантрацит», на залізничних тунелях «Укрзалізниці», під час спорудження перегінних тунелів Донецького метрополітену, у Чорнобильській зоні відчуження на сховищі об’єкта «Вектор». Цю технологію також впроваджено у США для запобігання забрудненню навколишнього середовища відходами свинцево-цинкового рудника «Майк Хорс» у штаті Монтана і мідного рудника «Кеннекотт» у штаті Юта, у Тайвані під час ліквідації аварійних проривів підземних вод у автодорожній тунель Пін Лін завдовжки 12,9 км, залізничний тунель Ху Коу завдовжки 4,2 км, що будуються, і три вентиляційні стволи глибиною від 438 м до 501 м в умовах щоденної сейсмічної активності, дощів і тайфунів.

Рекомендації щодо застосування природоохоронної технології З огляду на тимчасові економічні та фінансові труднощі, доцільно у першу чергу застосувати природоохо-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ронну технологію на екологічно небезпечних родовищах калійної солі у містах Калуш (Івано-Франківська область) і Стебник (Львівська область); сірки у м. Яворів (Львівська область), кухонної солі у м. Солотвин (Закарпатська область), на яких практично припинено гірничі роботи. Сьогодні найбільш критична ситуація склалася на Домбровському кар’єрі, єдиному в Європі, де раніше видобували калійну сіль відкритим способом, і на хвостосховищі № 2 у м. Калуш (Івано-Франківська область). Домбровський калійний кар’єр останнім часом «з’їдає» кожного місяця до десятка метрів з 200 м, які відмежовують його від р. Сивка, притоки

Дністра. На насипному хвостосховищі № 2 сульфато-магнієвої збагачувальної фабрики державного підприємства «Калійний завод» через тіло дамби відбувається фільтрація ропи з вмістом солі 400 г/л, що розмиває цю дамбу заввишки 20 м. Площа хвостосховища – 48 га, загальний об’єм ропи, що міститься в ньому,– 9,7 млн. м3. Для припинення фільтрації вод р. Сивка у Домбровський калійний кар’єр і просочування ропи через дамбу хвостосховища № 2 у м. Калуші автори розробили проект комплексного захисту цього кар’єру за рахунок спорудження подвійного підземного протифільтраційного бар’єра на березі р. Сивка у зоні водопровід-

ного закарстованого підземного каналу між річкою та кар’єром і проект водоізоляції та зміцнення тіла й основи дамби хвостосховища № 2. Названі проекти планується реалізувати в 2010 р. Аналогічні проекти автори розробили для Стебниківського і Солотвинського родовищ солі, для захисту житлових будинків від підтоплення у м. Соледар (Донецька область), від просідання будівель і споруд у м. Горлівка, для ліквідації глибоких провалів поруч з житловими будинками у містах Калуш і Стебник. Доцільно використовувати розроблену природоохоронну технологію і в інших гірничодобувних районах України.

Повертаючись до надрукованого

До порядку оформлення нарядів-допусків Микола Федоренко, головний державний інспектор Київської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві

апевне, кожний фахівець з охорони праці, збираючи форми нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки, лаявся незлим тихим словом, згадуючи тенденцію «винаходу» все нових і нових форм наряду-допуску. В статтях «Потрібен єдиний зразок документа» («Охорона праці», № 4, 2005 р.) та «Про порядок оформлення нарядів-допусків» («Охорона праці», № 8, 2009 р., додаток «Безпека праці на виробництві. Практикум») порушувалося питання про необхідність єдиної форми наряду-допуску. В останній статті наведено таблицю з посиланням на 25 чинних видів форм нарядів-допусків*, на розгляд винесено проект єдиної форми Наряду-допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки та запропоновано відкрите обговорення фахівцями охорони праці розробленої форми наряду-допуску. На думку автора, у вирішенні цього питання в першу чергу повинні бути зацікавлені фахівці з охорони праці тих підприємств, які в процесі сво___________________

єї виробничої діяльності виконують значні обсяги різних видів робіт підвищеної небезпеки (роботи газонебезпечні, вогневі, на висоті, в електроустановках, в охоронних зонах інженерних комунікацій, у замкнутих просторах тощо). У даному випадку ініціатива знизу є оправданою, і напевно її результати допоможуть стимулювати розробку Держгірпромнаглядом Положення про порядок виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском, оскільки сьогоднішня діалектика розвитку промислової безпеки потребує переходу кількості форм нарядів-допусків на якісно новий рівень. До відома: один з читачів запропонував доповнити форму нарядудопуску пунктом, характерним для проведення газонебезпечних або вогневих робіт на вибухонебезпечних і пожежонебезпечних об'єктах, а саме: у розділі 2 після п. 2.1 «Цільовий інструктаж з питань охорони праці членів бригади (при первинному допуску)» додати новий пункт «Аналіз повітряного середовища» з відповідною таблицею; поняття «відповідальна особа діючого підприємства» доцільно замінити на більш універсальне – «відповідальна особа діючого об'єкта (підприємства, цеху, дільниці, відділення тощо)».

У разі надходження суттєвих зауважень і пропозицій щодо представленої єдиної універсальної форми нарядудопуску автор має на меті їх систематизувати та за результатами відкритого обговорення опублікувати проект форми наряду-допуску. Свої зауваження та пропозиції стосовно його форми можна надсилати на адресу редакції з поміткою в рубрику «За єдину форму наряду-допуску!» Спільними зусиллями зробимо організацію робіт підвищеної небезпеки більш дійовою та менш бюрократичною.

* До цього переліку можна добавити ще 3 форми: «Наряд-допуск на проведення газонебезпечних робіт» (додаток 2 до Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, НПАОП 0.00-5.11-85); «Наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки» (додаток 2 до Правил безпеки під час виконання робіт на об'єктах операторів поштового зв'язку, НПАОП 64.11-1.01-03); «Наряд-допуск на проведення робіт у газонебезпечних місцях» (додаток 2 до Правил безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв, НПАОП 27.1-1.10-07).

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Коротко про важливе

Інформація

Апеляційний суд АР Крим залишив чинним вирок Сімферопольського райсуду у справі про вибух у житловому будинку у м. Євпаторії, що стався 24.12.2008 р. Підтверджено версію Держгірпромнагляду про вибух балона з метилацетилен-аленовою фракцією. Винними визнано начальника, майстра та зварника КП «Житловик-1». Їх засуджено відповідно до 6, 7 і 8 років позбавлення волі.

За повідомленням прес-служби МНС, у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області 08.02.2010 р. у двоповерховому житловому будинку стався вибух побутового газу. Зруйновано 6 квартир. Пошуково-рятувальні роботи проводили підрозділи МНС. Врятовано 14 осіб, 6 з них звільнено з-під завалів. Загальну координацію дій з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації здійснював Міністр МНС В. Шандра. Причини вибуху встановлює слідство.

За повідомленням управління МНС України, на початок лютого 2010 р. у столиці сталося 35 пожеж, під час яких загинуло 11 осіб, ушкодження різного ступеня отримали 13 осіб. На пожежах врятовано 65 осіб, у тому числі – 5 дітей. Основними причинами пожеж є необережне поводження з вогнем, користування несправними побутовими приладами та куріння в нетверезому стані. Пам’ятайте! Ваша безпека залежить від Вас.

Т РА Г Е Д І Я у Луганську Внаслідок вибуху у луганській міській лікарні загинуло 16 осіб, з яких 6 – працівники лікарні, 10 – хворі та відвідувачі, які опинилися поряд з епіцентром вибуху. За основною версією трагедія сталася внаслідок порушення вимог безпечної експлуатації балонів з газом. За матеріалами прес-служб Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури, Держгірпромнагляду та МНС підготував заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Костянтин Теличко

лизько 9 год 18 січня у Луганську у п’ятиповерховій будівлі міської лікарні № 7 у відділенні реанімації вибухнули два кисневих балони. У результаті сталося руйнування несучих конструкцій перекриття 5, 4, 3 і 2-го поверхів на площі близько 50 м2. На момент вибуху в лікарні перебували 366 осіб (261 хворий і 105 працівників медперсоналу). З аварійної будівлі хворих було евакуйовано до інших лікувальних закладів. Бійці МНС, які оперативно прибули на місце трагедії, в результаті аварійно-рятувальних робіт з-під

завалів врятували 6 осіб. Роботи з пошуку і звільнення людей з-під завалів тривали безперервно у цілодобовому режимі. На ліквідації наслідків надзвичайної ситуації було задіяно 138 осіб особового складу МНС та 25 одиниць техніки. До розслідування причин аварії залучено фахівців Держгірпромнагляду, які є експертами у сфері посудин, що працюють під тиском, та у сфері будівництва. Вони провели опитування свідків і потерпілих для з’ясування обставин вибуху, вивчили документацію підприємств, які наповнювали та поставляли балони до цієї лікарні. Щойно довідавшись про трагедію, Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко скликала позачергове засідання Кабінету Міністрів, після чого терміново вилетіла до Луганська. Безпосередньо на місці події Юлія Тимошенко провела засідання Урядової комісії, яку очолив Міністр МНС ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Вся апаратура, що стикається з кисневим балоном, повинна бути знежиреною. Взаємодія з органічними речовинами, мастильними матеріалами призводить до різкого окислення і займання з можливим вибухом. Обличчя та одяг пацієнта і персоналу лікарень не повинні мати слідів крему, масла, мазі, помади тощо. Забороняється переливання з одного балона в інший та вводити додаткові гази або наркотики (для анестезії) у балони, що містять кисень. Ці операції можна проводити лише у спеціально обладнаних місцях навченим персоналом.

В. Шандра. До складу Урядової комісії, що розслідувала причини вибуху, увійшов представник від Держгірпромнагляду – заступник Голови Комітету С. Дунас, який є експертом у газовій галузі. Комісія з’ясувала, що причиною трагедії стали недбалість та непрофесійність при наповненні, транспортуванні та експлуатації балонів з киснем. «Я хочу висловити сум та жаль з приводу того, що недбалість технічного персоналу призвела до смерті та травмування людей через вибух балона з киснем»,– наголосила Юлія Тимошенко. Прем’єр-міністр поставила першочергове завдання: перевірити дотримання правил безпеки при транспортуванні та експлуатації балонів з киснем у всіх лікарнях країни. Вона повідомила, що на позачерговому засіданні Уряду було прийнято рішення про виділення 20 млн. грн. для проведення рятувальних робіт, закупівлі необхідного медичного обладнання і допомоги потерпілим. «Уряд виділить усі необхідні ресурси для відновлення роботи лікарні»,– запевнила Юлія Тимошенко. Прем’єр-міністр заявила також, що Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу. Як повідомили в прес-службі Генпрокуратури, за кримінальною справою, порушеною за фактом вибуху в Луганській міській багатопрофільній лікарні № 7, що призвело до загибелі людей, затримано начальника технічного відділення лікарні. Інженеру з охорони праці обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Вказані особи, які визнають допущені порушення законодавства про охорону праці та власних посадових інструкцій, підозрюються у здійсненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 Кримінального кодексу України. Вибух у луганській лікарні ще раз засвідчив, наскільки важливим є дотримання правил безпеки під час виконання робіт. Особливо це стосується підприємств та організацій, де у результаті виробничого недбальства можуть постраждати сторонні люди. І відповідати за такі аварії повинен насамперед роботодавець. Це безумовwww.ohoronapraci.kiev.ua

на вимога Закону України «Про охорону праці». Нормативно-правовими актами з охорони праці чітко визначено всі необхідні аспекти дотримання безпеки під час виконання робіт з газами та газовими балонами. Зокрема: газові балони повинні зберігатися в строго визначених місцях; усе супутнє обладнання та устаткування повинно бути технічно справним та своєчасно пройти повірку; персонал повинен бути навченим роботі з балонами та газом; усі роботи повинні здійснюватися строго у відповідності з діючими пра-

створення безпечних умов праці та дотримання вимог безпеки як керівник та головна посадова особа лікарні. З метою запобігання подібним трагедіям Держгірпромнагляд надіслав розпорядження до територіальних управлінь з вимогою терміново провести перевірки лікувальних закладів, які використовують балони з продуктами розділення повітря (кисень, азот). Також Держгірпромнагляд надіслав листа до Кабінету Міністрів, в якому йдеться про необхідність проведення місцевими держадміністраціями негайної перевірки лікувально-профілактичних закладів, у яких використовуються кисневі та інші балони з газом. Вже за перший тиждень роботи інспектори Держгірпромнагляду провели перевірки 464 лікувальних закладів. Виявлено 2762 порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, тимчасово призупи-

Заступник Голови Держгірпром-нагляду С. Дунас: Ми здійснюємо нагляд за дотриман-ням суб’єктами господарювання в частиніі виконання нормативно-правових актівв під час проведення робіт підвищеної не-м безпеки, у тому числі із застосуванням стиснених і зріджених газів. Трагедія у Луганську, вибух у поїздіі Чернівці – Київ, вибух двох балонів з пропан-бутаном у приватному автомобіліі в Хмельницькому – це події останніхх двох тижнів. Це для нас серйозний сиг-нал: не можна загравати із безпекою. (З виступу на засіданні колегії Держгірпромнагляду 29 січня 2010 р.)

вилами безпеки, технічними регламентами та інструкціями; в установі повинен бути організований постійний відомчий контроль за додержанням працівниками технологічних процесів з використання газу та балонів, правил поводження з газобалонним устаткуванням; підприємства, організації та установи, які в своїй діяльності використовують газ, кисневі та інші газові балони, згідно з чинним законодавством повинні одержати дозвіл в органах Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки. Специфічні вимоги щодо поводження з медичним кисневим обладнанням регламентовані галузевими нормативно-правовими актами. Дотримання всіх цих норм та правил є прямим обов’язком працівників медичних закладів і насамперед головного лікаря. Саме він несе основну відповідальність за

нено експлуатацію 985 одиниць обладнання, здебільшого – газових балонів. На вимогу державних інспекторів 217 балонів вилучено, бо вони розміщувалися у приміщеннях (таке ж саме грубе порушення призвело до трагедії у Луганську). Балони з газом повинні перебувати тільки за межами приміщень. До адміністративної відповідальності притягнено 307 працівників, з них 103 – керівники лікувальних закладів. До органів прокуратури надіслано 6 подань. Найчастіше інспектори Держгірпромнагляду виявляли такі порушення: газові балони зберігалися не у визначених місцях; персонал не навчений роботі з балонами та газами; у закладах не організовано постійного відомчого контролю за додержанням працівниками технологічних процесів з використання газу та балонів.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Як це було

Мабуть, у сорочці народилися... Так можна сказати про двох працівників комунального підприємства «Добробут», які були травмовані внаслідок падіння стріли автопідйомника 28 вересня 2009 р. у смт Люблінець Ковельського району на Волині. Наталія Чайковська (прес-служба

Держгірпромнагляду по Волинській області)

Фото з матеріалів розслідування

ерівництво комунального підприємства «Добробут» уклало договір оренди з Ковельським районним житловим комунальним підприємством (РЖКП) № 2 на користування підіймачем автомобільним гідравлічним ВС-22-01 (на базі автомобіля ЗІЛ-130) для зрізування дерев у смт Люблінець. Як свідчить механік автотранспорту РЖКП № 2, який відповідає за утримання підіймача у справному стані, механізм був технічно справний, про що є запис у вахтовому журналі. Начальник цеху зеленого господарства та благоустрою КП «Добробут» В. Зінчук, відповідальна за безпечне ведення робіт, провела інструктаж з питань охорони праці щодо безпечного виконання робіт з робочої платформи автопідйомника з робітниками Олегом П. та Віктором Ю., оформила наряддопуск на виконання робіт і прибула з ними на місце проведення робіт. Робітники огородили місце, де мали виконувати роботи, одягнули захисні шоломи, запобіжні пояси та приступили до зрізування дерев. Працювали спокійно, на біду не чекав ніхто. До обіду зрізали одне дерево, після обіду приступили до іншого. Водій автомобільного підйомника періодично опускав робочу платформу з робітниками для чергової дозаправки бензопили. Близько 15 год, дозаправивши бензопилу, машиніст почав підйом платформи. Аж раптом з висоти 6–7 м вона впала. Машиніст автопідйомника та начальник цеху зеленого господарства і благоустрою звільнили потерпілих від запобіжних поясів і захисних шоломів, викликали «швидку допомогу» та повідомили керівництво підприємства про нещасний випадок. У висновку технічної експертизи, проведеної фахівцями ДП «Волинський експертнотехнічний центр», вказано: «На підставі проведеного обстеження вузлів автомобільного гідравлічного підіймача ВС-22-01 (реєстр № 0064, зав. № 756), що належить ремонтному житлово-комунальному підприємству № 2 (РЖКП № 2) м. Ковель, вважаємо, що наведені дефекти, а саме: еліпсність гайки фіксації штока гідроциліндра, еліпсність корпуса гідроциліндра в районі різьби, механічне зношення різьби, еліпсність ущільнюючої втулки штока гідроциліндра стали основною причиною виходу штока з корпусу гідроциліндра. Виявлені дефекти еліпсності виникли внаслідок інтенсивної циклічної роботи, частого складання і розкладання стріли з вантажем та механічного навантаження на гідроциліндр в транспортному положенні, а дефекти зношення різьби – в результаті ре28

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ тацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки і на виконання робіт підвищеної небезпеки в органах Держгірпромнагляду. Посадові інструкції не відповідали вимогам довідника кваліфікаційних характеристик, закінчився термін перегляду інструкцій з охорони праці, які діють на підприємстві. За порушення законодавчих та нормативних актів з питань охорони праці до адміністративної відповідальності притягнено техніка-механіка, майстра з технічного обслуговування та ремонту ліфтів і машиніста автопідйомника Ковельського РЖКП № 2. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку, визначені комісією зі спеціального розслідування, стосуються лише Ковельського РЖКП № 2, і відповідальним за виконання всіх заходів, зазначених у акті спецрозслідування, є начальник підприємства І. Касянчук. Йому доручено: забезпечити своєчасне та якісне проведення всіх видів технічного обслуговування автомобільних підйомників з дотриманням вимог статичного і динамічного випробування; здійснювати систематичний контроль за правильним веденням вахтового журналу та паспорта автомобільного підйомника; заборонити експлуатацію автомобільного підйомника до приведення гідросистеми у відповідність до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників; провести позачергову перевірку знань особи, відповідальної за утримання підйомників у справному стані, та особи, відповідальної за здійснення нагляду за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників, а також машиніста автопідйомника. Нещасний випадок визнано пов’язаним з виробництвом, посадових осіб, винних у травмуванні двох працівників, притягнено до відповідальності. Але постають запитання: чому, доки не станеться біда, керівники підприємств безвідповідально ставляться до питань охорони праці? Чи життя та здоров’я простого працівника береться до уваги в останню чергу?

монтних робіт, а саме: заміни ущільнювачів і манжетів з метою усунення підтікання робочої рідини з гідроциліндра, що й ослабило нарізне з’єднання». Тобто автомобільний підіймач експлуатували з дефектами та порушеннями, які потрібно було усунути, а не закривати очі на їх наявність. Комісією зі спеціального розслідування визначено посадових осіб РЖКП № 2, дії яких призвели до травмування двох працівників і створили загрозу їхньому життю та здоров’ю. Технік-механік Ковельського РЖКП № 2 не забезпечив утримання підйомника у справному стані, не провів у встановленому порядку періодичне технічне обслуговування та ремонт. Крім того, він не здійснював систематичний контроль за правильним веденням вахтового журналу. Майстер з технічного обслуговування і ремонту ліфтів Ковельського РЖКП № 2 не проконтролював наявність і дотримання вимог інструкцій відповідальними за обслуговування та ремонт працівниками. Машиніст автопідйомника ВС-22-01 не провів перед початком роботи огляд механізму, на якому працював. Оскільки до нещасного випадку причетні два підприємства, то перевіряли як КП «Добробут», працівники якого були травмовані, так і РЖКП № 2, власністю якого був автопідйомник. З’ясувалося, що у КП «Добробут» не проведено позачергові технічні огляди автомобільного крана КС-2561 Д та підйомників АП-17 і ТВГ-15Н. Працівники, які виконують роботи на висоті, не пройшли психофізіологічну експертизу та попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці при роботі з бензопилою. У Ковельському РЖКП № 2 діє служба охорони праці, проте інженер з охорони праці залучається керівництвом до виконання функцій, не передбачених Законом «Про охорону праці» та Типовим положенням про службу охорони праці. Підприємство не отримало дозвіл на експлуа-

www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Перевірка показала

Робота проводиться,

АЛЕ ЦЬОГО ЗАМАЛО

Саме такий висновок зробили члени комісії з комплексної перевірки, що була проведена наприкінці жовтня 2009 р. на КП «Електроавтотранс» Сумської міської ради. Вадим Кобець, наш власкор Фото автора

опередня перевірка цього підприємства проводилась ще у 2002 р. Чимало змін відбулося відтоді. Однак починаючи з 2005 р. в трудовому колективі сумських електротранспортників сталося понад 20 випадків виробничого травматизму, було втрачено близько 500 робочих днів. Показник досить малоприємний для підприємства, де налічується трохи більше ніж 400 працівників. Утім, відразу слід зауважити, що показники виробничого травматизму в 2009 р. тут дещо знизилися в порівнянні з попередніми роками. Напевне, посприяло цьому й призначення місцевою владою нового керівника підприємства, такого важливого для життєзабезпечення міста, – В. Чалого, який ледь не з першого дня роботи на новій посаді почав активно вишукувати можливості для збільшення витрат на охорону праці, поліпшення соціального захисту працюючих. Наприклад, якщо за увесь 2008 р. на виконання комплексних заходів розділу «Охорона праці» колективного договору попереднім керівництвом підприємства було виділено близько 20 тис. грн., то за підсумками 2009 р. лише на придбання спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ витрачено в півтора разу більше. Загалом фінансування заходів, спрямованих на охорону праці, збільшилось більше ніж у чотири рази. Налаштованість нового енергійного керівника на досягнення позитивних результатів допомогла не тільки вгамувати невдоволеність трудового колективу низькою та нерегулярною виплатою заробітної платні, а й до певної міри налагодити роботу щодо забезпечення в структурних підрозділах додержання законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці. Зокрема, організувати на більш високому рівні навчання та перевірку знань посадових осіб і працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки. У 2009 р. навчання та перевірку знань з питань охорони праці пройшли 348 працівників 30

підприємства (45 керівників і спеціалістів, 303 робітники). У всіх структурних підрозділах на належному рівні почали вести необхідну поточну документацію. Служба охорони праці, яку очолює С. Бабченко, почала здійснювати більш дієве методичне керівництво роботою керівників підрозділів, поліпшився контроль за додержанням працівниками правил безпеки, за забезпеченням підрозділів правилами, положеннями, інструкціями та іншими нормативно-правовими актами. На необхідному рівні опрацьовано процедуру допуску до самостійної роботи не тільки майбутніх водіїв тролейбусів, а й усіх новоприйнятих працівників. Реорганізовано енергетичну службу, службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд, пожежну службу. Та все ж, як показала комплексна перевірка, цього замало. Виявлені численні порушення й недоліки не дають змоги стверджувати, що в цілому робота з організації охорони праці і профілактики виробничого травматизму на КП «Електроавтотранс» може вважатися достатньою. Більше того, є ще керівники, інші посадові особи підприємства, які часто-густо не додержують чинних нормативноправових актів з охорони праці, що, зрозуміло, є прямим свідченням неналежного функціонування СУОП. Низку порушень перевіряючі виявили у службі енергогосподарства підприємства. Чимала кількість електротехнічних працівників тривалий час не забезпечувалась випробуваними засобами захисту. Досить несподіваним видалося й те, що на службу енергогосподарства «навісили» й керівництво службами головного механіка та водогосподарства. Ще більше запитань з’явилось у перевіряючих після виявлення низки грубих порушень у приміщеннях ремонтних майстерень підприємства. Насамперед стосовно стану безпеки під час використання газу та експлуатації посудин, що працюють під тиском. Незважаючи на об’єктивну потребу (переважна більшість рухомого складу сумських тролейбусів відпрацювала нормативні строки експлуатації й постійно потребує латання дірок у кузовах) ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

Сумській області, на якому директор КП «Електроавтотранс» В. Чалий пообіцяв розробити план заходів щодо усунення виявлених порушень, забезпечити належне функціонування СУОП на підприємстві. Звичайно, добре, що керівництво комунального підприємства погодилося з висновками та пропозиціями співробітників наглядових органів. Непогано також і те, що більшість із виявлених порушень уже усунено або усуваються. Принаймні у цьому автора статті запевняв головний інженер підприємства М. Орищенко. Нічого неординарного, ніяких зривів у роботі електротранспортного підприємства не буде, додав він… Хоч і не виділяє місцева влада необхідних коштів для закупівлі нових тролейбусів. Із нині наявних 69 сумських тролейбусів тільки 14 ще не вичерпали свого ресурсу. Решту давно пора списувати... Та про які нові тролейбуси можуть мріяти сумські електротранспортники, коли їхній колектив протягом останнього часу знову скоротився більш як на 80 працівників! На найнеобхідніше – на білу фарбу, аби нанести розмітку на проїжджій частині території в депо та на кільцевих розворотах, немає у них необхідних коштів. На діагностику підйомників, на випробування засобів електрозахисту тощо. Так, власне, пояснює причини порушень головний інженер підприємства. Навряд чи будуть відрізнятися вони від пояснень і виправдань його колег з інших електротранспортних підприємств інших обласних центрів і міст України. Ситуація скрізь приблизно однакова. Щодо висновків, які напрошуються, то кожен їх мусить робити сам, хоча досвід розвинених європейських країн підказує – міський електротранспорт потрібно розвивати усіма засобами.

у використанні газорізального і газозварювального устаткування, газополуменеві роботи на підприємстві виконувалися «непостійно» чи то ж «частково сторонніми організаціями». …Але такі малозрозумілі пояснення лише підкреслили брак уваги до питань промислової безпеки у цьому важливому підрозділі. Аж 15 порушень було виявлено під час перевірки газового господарства ремонтної бази, яке випало з поля зору відповідних посадових осіб підприємства. А як розцінити те, що на підприємстві не розроблено Положення про газову службу, не призначено особу, відповідальну за безпечне виконання газополуменевих робіт, за зберігання і безпечну експлуатацію посудин (балонів), що працюють під тиском? То що й казати про тих працівників, які виконували такі роботи без необхідного навчання і без посвідчень! Під час відвідання підприємства автором цих рядків його працівники як на добру заслугу нового першого керівника вказали на ремонт покрівель боксів і ремонтних приміщень. Авжеж, це непогано, погодився я з людьми. Тепер їм більше не капає на голову, коли йде дощ, і не мокне техніка. Але ж, даруйте, чому в такому разі у технічних журналах для обліку робіт з обслуговування і поточного ремонту будівель не зроблено про це жодних записів? Чому взагалі цих журналів не виявлено ніде? Начебто й не таке вже важливе це питання порівняно з дахами, що протікали, але, як не крути, а без його вирішення теж ніяк не досягти бажаного порядку. Чимало нарікань у перевіряючих викликали порушення під час експлуатації вантажопідіймальних кранів та підйомників. Мало чи не щодня, буває, і по кілька разів виїжджають останні, аби ліквідовувати пориви та інші несправності на контактній мережі. І виявляється, що крани і підйомники (на яких посеред людних міських вулиць на завантажених транспортних перехрестях працюють, трапляється, що і за невідключеної напруги, працівники міськелектротрансу) такі ж старенькі, як і тролейбуси, і часто самі потребують ремонту. Зокрема, в акті комплексної перевірки чорним по білому зазначено, що на підприємстві відсутній наказ про порядок роботи підйомників і автокрана біля ліній електропередачі, не встановлено порядку проведення періодичного технічного обслуговування підйомників, не проведено їх повний техогляд спеціалізованою організацією. Не зареєстровані ці підйомні механізми, як того вимагають нормативні акти, й у місцевому органі нагляду за охороною праці. Тупикові оглядові канави у ремонтних приміщеннях не обладнано стаціонарними колесовідбійниками. Під час виконання електрозварювальних робіт працівники використовують саморобні електродоутримувачі. Порушується технологія монтажу й демонтажу коліс тролейбусів – при демонтажі не спускається повітря з камер. Не всі свердлильні верстати обладнано пристроями для утримання деталей. Біля рубильників пускового устаткування у місцях проведення електрозварювальних робіт відсутні гумові діелектричні килимки. На прохідній підприємства нема схеми руху по території підприємства. Підсумовуючи результати комплексної перевірки підприємства, слід зауважити, що тільки інспекторами Держгірпромнагляду було виявлено понад 50 порушень законодавчих і нормативних актів з охорони праці. Було заборонено експлуатацію 8 об’єктів та одиниць устаткування. Низку порушень виявили також і співробітники Державного пожежного та санітарно-епідеміологічного наглядів. Результати перевірки було обговорено на розширеному засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Це непокоїть

НЕЩАСТЯ з подвійним дном

Технічні причини виробничого травматизму серед іншого вражають своєю сталістю. Так, скажімо, у 2003 р. їх питома вага у сук упності всіх причин каліцтва та загибелі працюючих українців становила п’ят у частину. У 2004 р. цей показник знизився до 17%, а через три роки піднявся до 18% і обернувся 146 нещасними випадками зі смертельними наслідками. У 2008 р. кількість технічних причин виробничого травматизму збільшилась ще на 1% і прак тично досягла рівня шестирічної давності. Н. Русич

е витоки такої статистики? Передусім фахівці вбачають їх у зношеності обладнання, що часом сягає понад 70% його амортизаційного ресурсу. І з цим не посперечаєшся. Як не посперечаєшся і з тим, що за масою технічних причин виробничого травматизму ховається так званий людський фактор, в основі якого лежить недбалість, неуважність, непрофесіоналізм виконавців різного рангу, а також лінощі, байдужість і ще тьма не найкращих людських рис. Ось красномовний приклад. У передостанній день липня 2009 р. укладальницяпакувальниця цеху морозива ТОВ «Фірма «Мушкетер» (Дніпропетровська область) А. Фесенко отримала опіки пальців лівої руки, які згодом ампутували на рівні проксимальних фаланг. Або інакше кажучи, 21-річній жінці видалили пучки на трьох пальцях. Біда! Як вона сталася? Підійшовши до пакувальної машини «Течія-200», працівниця побачила, що зім’ялася фольга. Тоді вона стала лівою рукою поправляти пакувальний рукав, а правою – підтягувати до машини ящик з морозивом. Тим часом пакувальний рукав, а з ним і її ліва рука рухалися в отвір захисного огородження машини. Якась мить – і пучки пальців потрапили під термоножі, що обертаються і обрізують пакувальний матеріал... Комісія зі спецрозслідування основною причиною даного нещасного випадку визнала конструктивні недоліки, недостатню надійність засобів виробництва. Пізніше оперативна рада теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області доповнила цей висновок, визнавши роботу з охорони праці у ТОВ «Фірма «Мушкетер» незадовільною. Інженерна служба підприємства мала, на думку ради, побачити та усунути конструктивні недоліки пакувальної машини. Здавалось би, інцидент вичерпано, проте незрозуміло, яким чином начальник служби охорони праці підприємства О. Даукш, котрий тільки чотири роки тому успішно

обіймав посаду головного державного інспектора ДІОП на залізничному транспорті вищезгаданого теруправління, сьогодні отримав «двійку» від учорашніх колег? І мова тут не про «честь мундира» чи обивательську цікавість. Річ у тім, що на фірмі – багато об’єктів підвищеної небезпеки, діє складна система трубопроводів, інших комунікацій, а також є постійно в середньому до 3 т аміаку. Тут зайнято 474 працівники, з них 260 – жінки. Влітку чисельність працівників підприємства зростає ще десь на 600 і навіть більше осіб, адже тоді приходять «підробити» зовсім молоді люди, здебільшого – без певних трудових та професійних навичок. Тобто службі охорони праці не випадає, вибачте, ловити гав. – Саме на початку червня цього року я прийшов на фірму й очолив цю службу (де я один і є),– розповідає О. Даукш.– Практично увесь робочий час мусив витрачати на проведення вступних інструктажів із сезонними працівниками (по 15–20 осіб щодня). Як правило, це студенти інститутів, технікумів, учні училищ. З кожним вів розмову хоча б по 15–20 хв про охорону праці. Ось так і до детального аналізу стану працеохоронних справ на підприємстві в цілому просто не дійшли руки. Можливо, якби служба, виходячи з кількості працюючих, була доукомплектована ще 1–2 спеціалістами, то нещасного випадку не сталося б. Але він стався, і я з себе провини не знімаю. Мені дуже прикро. Намагаюся самотужки охопити якомога ширше коло питань, які у моїй компетенції. Неприємно себе почуває і керівництво підприємства: чому суворіше не питало з підлеглих? Сьогодні тут переопрацьовані всі посадові інструкції, розділ «Охорона праці» яких доповнено новою вимогою: безпосередньо перед робочою зміною керівник (начальник, майстер цеху) мусить під розписку провести додатковий інструктаж з працівниками, які обслуговують пакувальну машину. Всі інженерно-технічні працівники пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. З районною СЕС укладено договір щодо щоквартальних замірів вмісту аміаку у виробничих приміщеннях, рівнів шуму, вібрації, освітленості на робочих місцях. Посилила свою роботу бактеріологічна лабораторія фірми. Побільшало клопотів у механіків підприємства: і працівники, і керівники цехів, дільниць звертаються до них у разі найменшої підозри на несправність устаткування. Під посиленим контролем служби охорони праці та інженерів фірми – робота аміачних установок та безпека праці 14 машиністів, які їх обслуговують. Взагалі, директор підприємства М. Факторович на охорону праці грошей не жалкує: понад 0,5% від суми реалізованої продукції йде на закупівлю нових протигазів, покращання стану побутових приміщень, закупівлю обладнання для медпункту. Все, тобто, як у відомій приказці: «Доки грім не вдарить...» Що стосується власне конструктивних недоліків пакувальної машини, на яких загострила увагу комісія зі спецрозслідування, то ситуація така. – Пальці потерпілої потрапили між пластини обертових валів пакувальної машини,– розповідає технічний експерт ДП «Придніпровський ЕТЦ» Т. Снєгур,– бо розОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ міри отворів на її захисному огородженні, передбачені для проходження упакованого продукту, не перешкоджають доступу рук оператора до термоножів. Крім того, конструкцією машини не передбачений реверсний рух валів у разі аварійної зупинки. Багато важить, звичайно, й рівень професіоналізму інженера, що дбає про обслуговування «Течії-200». Але якщо цілеспрямовано досліджувати устаткування щодо його безпечної роботи, то не можна не звернути уваги на названі конструктивні недоліки. Після опломбування пакувальних машин технічний відділ фірми почав швиденько розробляти та узгоджувати нову конструкцію захисного огородження і надіслав рекламацію виробнику згаданої пакувальної машини стосовно недосконалості його продукції. До речі, лист з рекламацією повернувся до ТОВ «Фірма «Мушкетер», бо виробник пакувальних машин чи то змінив адресу, чи то самоліквідувався. Тепер його розшукують і фірма, й ЕТЦ, і теруправління, оскільки згаданими пакувальними машинами оснащені також інші переробні підприємства. І ще одне – безвідповідальність самої потерпілої стосовно власної безпеки. Перш ніж А. Фесенко стала до машини «Течія-200», її вчили поводження з нею, показували хід виконання операцій. Який з цього напрошується висновок? Хоч як би ми класифікували причини того чи іншого нещасного випадку, у переважній більшості за ними проглядається людський фактор. А отже, робота з людиною, її професійна підготовка, навчання безпечних методів праці посідають чільне місце. Однак практика свідчить, що цього замало. У працівника будьякого рангу потрібно виховати почуття високої відповідальності за своє і чуже життя. Тобто статті 13 і 14 Закону «Про охорону праці» повинні стати головною рушійною силою працеохоронних процесів, оскільки саме вони гарантують прямий і зворотний зв’язок між роботодавцем і виконавцем у галузі охорони праці, переслідуючи одну мету: видати якісну продукцію при повному збереженні людського ресурсу. Якщо ж повернутися до питання про технічні причини нещасних випадків, то треба вказати однозначно: адміністрація ВАТ «Фірма «Мушкетер» не забезпечила додержання ст. 13 Закону, яка, серед іншого, зобов’язує роботодавця організовувати проведення оцінки технічного стану виробничого устаткування на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці і за її підсумками вживати заходів для усунення небезпечних виробничих факторів. 3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

Г ірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у січні 2010 р. в Україні на виробництві загинуло 46 осіб – на 5 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 12 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 31 особу, у тому числі 7 – смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

04.01 на ДП «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» ДАК «Хліб України» (Сумська область) під час підкачування колеса тракторного причіпа розірвався диск. Тракторист отримав тяжку травму, від якої помер у лікарні. 07.01 на установці підготовки газу «Бистрівська» (м. Харків) робітник ВАТ «Укргазвидобування» (м. Київ) під час крадіжки газового конденсату впав у ємкість і втопився. 07.01 у с. Розважів Іванківського району Київської області машиніст котельні дільничної лікарні допустив зниження рівня води нижче нижнього допустимого рівня. Не зупинивши роботу котла, він подав до барабану холодну воду, що призвело до вибуху. Робітник отримав опіки, від яких через тиждень помер у лікарні. 14.01 у смт Першотравневе Овруцького району Житомирської області під час ліквідації наслідків стихійного лиха внаслідок падіння опори ЛЕП отримав смертельну травму робітник ВАТ «Гірничопереробне підприємство кварцитів «Товкачівський». 14.01 у ТОВ «Світанок» (Коростишівський район Житомирської області) сторож, чергуючи на тваринницькій фермі, приміщення для відпочинку обігрівав за допомогою електрообігрівача. Коли сторож спав, його верхній одяг загорівся. Від отриманих термічних опіків потерпілий помер. 15.01 у міському будинку культури (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) робітник управління культури та туризму міської ради виконував заміну електричних ламп. Стоячи на переносній драбині, він втратив рівновагу і впав з висоти. Помер у лікарні від черепно-мозкової травми. 17.01 на ПП «СК «Лагода» (м. Сімферополь, АР Крим) під час огляду комірки № 3 РП-292 КТП-964 робітник наблизився на недопустиму відстань до запобіжників ПК-10 кВ, що перебували під напругою, внаслідок чого був уражений електричним струмом. Потерпілий помер у лікарні через 5 днів. 20.01 у цеху з виробництва будматеріалів ТОВ «Інформ-Центр» (м. Чоп Закарпатської області) робітник, на порушення правил безпеки, увімкнув важіль управління фронтального автонавантажувача, який з піднятим кузовом був залишений водієм. Ківш опустився на робітника і завдав йому смертельної травми. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Надрокористування

Що залишимо у спадок НАЩАДКАМ? Ми вже усвідомили: найбагатші запаси надр здатні вичерпуватись. А оскільки й після нас на Землі житимуть покоління, що, як і ми, мають право успадкувати природні скарби, нам не завадить використовувати їх дбайливо.

ерой однієї з моїх журналістських розповідей, привівши мене на місце перепочинку в горах, бідкався, що нині зміліло або й зовсім завмерло джерело, з якого роками пили цілющу воду. Побивався усю зворотну дорогу, а я, як вміла, розраджувала: ніщо під місяцем не вічне, все колись з’являється, все колись зникає. А тих джерел у нас і на Свалявщині, і на Хустщині та й у інших куточках регіону вдосталь. – Не дбатимемо про них, і тих з часом не стане,– відповідав старий. Сьогодні достеменно знаючи, що робиться на наших «мінеральних ланах», часто згадую його слова і запитую себе: чи не ті саме люди, що мають доступ до лікувальної води, фактично живуть з неї в прямому й переносному сенсі, повинні першими турбуватися про дбайливе з нею поводження? – Теоретично воно, без сумніву, так,– погоджується начальник теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області М. Саварин. – Але практика наразі переконує в протилежному. Хоча серед багатьох видів корисних копалин, що залягають у надрах на території області, мінерально-лікувальні ресурси посідають одне з чільних місць як за різноманітністю й унікальністю, так і за кількістю запасів. Достатньо серйозні проблеми, що стосуються їх використання та розробки, здатні призвести навіть до втрат родовищ мінеральних вод... Сьогодні в Закарпатській області експлуатуються 17 родовищ із 26 розвіданих. Більшість з них використовуються вкрай нераціонально. У гонитві за прибутками їхні власники стають такими собі «каліфами на годину»: візьму по максимуму, а після мене – хоч потоп! Схотіли, до прикладу, розробити родовище – і працюють собі без загальної ідеології та єдиного координатора з питань розробки та охорони природних багатств. Якщо раніше відкрите родовище експлуатувалося одним користувачем, який ніс за нього повну відповідальність і регулярно проводив відповідні дослідження, то сьогодні ситуація кардинально змінилася: на одне родовище видається по тричотири, а то й більше ліцензій. Приміром, на родовище, що містить десять свердловин, може бути видано стільки ж ліцензій. Отже, воно отримує десять господарів, кожен з яких може вести лише йому вигідну політику користувача. Так, Голубинське родовище експлуатується чотирма різними за формою власності користувачами надр: ВАТ 34

«Свалявські мінеральні води», ЗАТ «Кришталеве джерело», ДП «Санаторій «Квітка полонини», ТОВ «Маргіт». Ще одна проблема – самовільна, без погодження з відповідними державними органами забудова в межах другої зони санітарної охорони. Реальних заходів можна вжити хіба що до забудовників, котрі не так давно почали будівництво. З рештою ж – а там уже десятки палаців виросли – намагаються домовитися бодай щодо більш-менш цивілізованого упорядкування згідно з вимогами: облаштування каналізації тощо. Проте зусилля наглядовців важко назвати ефективними. Тут і прокуратура з судами мало що вдіє… Майже така ж ситуація й на Шаянському родовищі мінеральних вод. Там на межі першої зони суворого режиму свердловини № 4-к також ведеться будівництво приватного будинку без погодження з відповідними державними органами. Грішать користувачі мінеральних надр й тим, що не отримують спеціальних дозволів на користування останніми, а, отже, здійснюють інтенсивну експлуатацію родовищ без належного гідрорежимного контролю. Це стосується ПП «Габор Н. М.» (с. Теребля на Тячівщині), санаторію «Теплиця», що у Виноградівському районі. Такий підхід до експлуатації родовищ загрожує їх втратою. – Змінити ситуацію на краще, врегулювати окреслені проблеми,– резюмує М. Саварин,– зміг би окремий закон про мінерально-лікувальні ресурси, який би чітко регламентував «правила гри» у використанні та розробці мінеральних запасів регіону. Ставити однакові вимоги до підприємств гірничорудної, нафтогазової і вугільної промисловості та до мінерально-лікувального комплексу – не можна. У останнього має бути особливий статус...

Віра Туряниця, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Проблеми та міркування

Проблеми контролю

СУЦІЛЬНОСТІ ОСНОВНОГО МЕТАЛУ У ж урналі (№ 11, 2009 р.) у же повідомлялося, що наприкінці жовтня відбувся Всеукраїнський семінар з питань неруйнівного контролю мате ріалів, організований ННДІПБОП. На ньому вист упило близько 30 осіб. Друк уємо один із вист упів. Тетяна Акуленко, заступник начальника відділу

технічного діагностування ДП «Чернігівський ЕТЦ»

ісля відпрацювання розрахункового терміну служби машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки проводиться їх експертне обстеження (технічне діагностування). Його метою є визначення технічного стану контрольованого об’єкта, умов і термінів їх подальшої експлуатації. Комплекс операцій діагностування включає дефектоскопічний контроль зварних з’єднань і основного металу, який має на меті виявлення дефектів, що утворилися в процесі експлуатації. Основні вимоги до діагностування та контролю стану технологічного устаткування хімічних, нафтохімічних, нафто-, газопереробних і суміжних виробництв, що працюють в агресивних, токсичних, вибухо- і пожежонебезпечних середовищах, регламентовано ДСТУ 4046-2001 «Устаткування технологічне нафтопереробних, нафтохімічних і хімічних виробництв. Технічне діагностування. Загальні технічні вимоги», введеним у дію наказом Держстандарту України від 27.07.2001 р. № 369. Згідно з його вимогами ультразвуковий контроль металу корпусу та швів зварних з’єднань проводять відповідно до вимог ГОСТ 14782–86 «Контроль неразрушающий. Соединения сварные. Методы ультразвуковые», ГОСТ 22727–88 «Прокат листовой. Методы ультразвукового контроля», ДСТУ 3-037-2003 «Посудини та апарати, що працюють під тиском. Методика ультразвукового контролю зварних з’єднань». Під час проведення неруйнівного контролю (НК) посудин, що працюють під тиском, виготовлених з вуглецевих низьколегованих сталей, було встановлено, що дефектами, які найчастіше виявляються, є порушення суцільності основного металу. ГОСТ 22727–88 встановлює методи ультразвукового контролю листового прокату з вуглецевої та легованої сталі, у тому числі двошарової, завтовшки від 0,5 до 200 мм. Суцільність листового прокату залежно від величин показників суцільності оцінюється за класами. Згідно з ГОСТ 22727–88 оцінка суцільності прокату проводиться за визначенням умовних і еквівалентних розмірів несуцільностей усіх типів, проте стандарт не встановлює методи ультразвукового контролю для розпізнавання типів, орієнтації та інших дійсних характеристик несуцільностей. Для їх визначення необхідне проведення додаткових досліджень, включаючи й руйнівні методи, що не завжди є технічно можливим і економічно доцільним. Оцінка якості основного металу за результатами НК проводиться відповідно до вимог п. 5.5.6 ДСТУ 4046-2001, згідно з яким порушення суцільності металу, www.ohoronapraci.kiev.ua

що перевищують норми для першого класу суцільності листа за ГОСТ 22727–88, є неприпустимими. Наприклад, під час виконання технічного діагностування посудини, що працює під внутрішнім надмірним тиском газу 5,5 МПа, з температурою робочого середовища (–20y+60)°С, виготовленого із сталі 09Г2С товщиною 45 мм, було виявлено зони несуцільності основного металу з середньою глибиною їх залягання 12y14 мм. Порушення суцільності металу перевищують норми для першого класу суцільності листа за ГОСТ 22727–88 і згідно з ДСТУ 4046-2001 є неприпустимими. Проте НПАОП 0.00-1.07-94 «Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском» і ОСТ 26-291-87 «Сосуды и аппараты стальные сварные. Общие технические условия», відповідно до вимог яких було виготовлено посудину, не передбачають для сталі 09Г2С при товщині 45 мм контроль суцільності металу. Згідно з п. 3.10 НПАОП 0.00-1.0794 і п. 2.2.4 ОСТ 26-291-87 листова сталь товщиною листа більш як 60 мм, призначена для посудин, що працюють під тиском понад 10 МПа (100 кгс/см2), повинна піддаватися на підприємстві-постачальнику металу контролю ультразвуковим або іншим рівноцінним методом, методи контролю повинні відповідати ГОСТ 22727–88, норми контролю – класу 1 за ГОСТ 22727–88. Для продукції, що поставляється на експорт, ультразвуковим або іншим рівноцінним методом контролю повинні контролюватися листи завтовшки понад 50 мм. ГОСТ 5520–79, який встановлює вимоги до листового прокату із сталі 09Г2С (пп. 3.20, 3.22) передбачає, що норми дефектності листів під час ультразвукового контролю встановлюють за погодженням із споживачем, а норми дефектів, що допускаються, під час проведення ультразвукового контролю листа погоджують з головною науково-дослідною організацією галузі

БЕЗПЕКА ПРАЦІ значень по товщині металу, а мінімальна виявлена товщина значно менша за розрахункову, наведену в паспорті. У цьому випадку устаткування не вводиться в експлуатацію до одержання висновку ЕТЦ або іншої спеціалізованої організації про причини виявленої невідповідності. Для визначення можливості його експлуатації зі встановленими заводом-виготівником параметрами потрібне проведення додаткового обстеження та оцінки якості металу контрольованого об’єкта. Проте під час виготовлення устаткування підвищеної небезпеки заводомвиготівником уже гарантовано його надійність, довговічність, безпеку і працездатність впродовж розрахункового терміну служби зі встановленими розрахунком на міцність параметрами відповідно до правильно обраними конструкцією, матеріалом і з урахуванням властивостей робочого середовища. Практика роботи ДП «Чернігівський ЕТЦ» свідчить, що підприємства, які закуповують нове устаткування, призначене для роботи під тиском агресивних, токсичних, вибухо- та пожежонебезпечних середовищ, приділяють, як правило, увагу тільки робочим параметрам (тиск і температура), але не враховують характерні можливі порушення суцільності прокату сталі, властивості робочого середовища та наслідки її впливу при необхідних параметрах на поставлений відповідної якості метал. У технічному завданні на виготовлення ними не обговорюються вимоги до матеріалів, з яких це устаткування має виготовлятися, зокрема, вимоги до суцільності основного металу. Але поки існують досить жорсткі вимоги п. 5.5.6 ДСТУ 4046-2001, згідно з якими порушення суцільності металу, що перевищують норми для 1 класу суцільності листа за ГОСТ 22727–88, є неприпустимими. Їх необхідно враховувати при заявці та закупівлі нового технологічного устаткування, на яке поширюється дія ДСТУ 4046-2001, щоб надалі уникнути невиправданих матеріальних і моральних витрат, забезпечити безпечну та надійну експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки.

машинобудування, тобто допускається несуцільність матеріалу за 1, 2, 3 класом ГОСТ 22727–88. Посудини, що працюють під тиском, виготовлені після 10.01.2000 р., повинні відповідати вимогам ДСТУ 3.-17191-2000 «Посудини і апарати сталеві зварні. Загальні технічні умови», який введено в дію замість ОСТ 26-291-87, що раніше діяв. Вимоги до контролю суцільності основного металу встановлено п. 4.3.2.4 ДСТУ 3-17-191-2000 і є абсолютно ідентичними вимогам п. 3.10 НПАОП 0.00-1.07-94 і п. 2.2.4 ОСТ 26-291-87. Відповідно до технічного завдання і чинних нормативних документів на виготовлення посудина виготовляється з матеріалу з несуцільністю листів 1, 2, 3 класу за ГОСТ 22727–88, і на стадії виготовлення це є допустимим з точки зору оцінки якості металу. Під час проведення ультразвукового контролю основного металу цієї посудини після відпрацювання нею розрахункового терміну служби ці ж несуцільності за нормами оцінки, закладеними в нормативних документах з технічного діагностування, є неприпустимими згідно з вимогами ДСТУ 4046-2001. Допустимі дефекти, закладені під час виготовлення посудини, в процесі експлуатації можуть як зберігати свої первинні форму та розміри, так і набувати подальшого зростання та розвитку з тенденцією до збільшення розмірів порівняно з первинними. Тому існуючі протиріччя у нормах оцінки допустимості дефектів під час проведення НК основного металу при виготовленні посудин і при їх технічному діагностуванні викликають певні труднощі під час проведення оцінки технічного стану устаткування і визначенні термінів та можливості його подальшої експлуатації після відпрацювання устаткуванням розрахункового терміну служби і потребують внесення певних змін до нормативних документів. Під час введення в експлуатацію нового устаткування непоодинокі випадки, коли при вхідному контролі устаткування, виготовленого з вуглецевої низьколегованої сталі за ГОСТ 5520–79, виявляється значна відмінність

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Є такий досвід

Провінційне місто колишньої Австро-Угорської імперії, а згодом Польщі Станіслав (нині Івано-Франківськ) з кожним роком докорінно змінювало свій вигляд. Розвивалась тут і промисловість. Перший паровий котел з робочим тиском 10 атм, виготовлений у 1916 р. у Відні, експлуатувався у механічній майстерні, яка виробляла деталі для бурових, у с. Ріпне Рожнятівського району. Сьогодні котла вже нем а є , з ал и ш и л и с я л и ш е його паспорт і сертифікат, який видав польський інспектор. Сертифікат як архівний документ зберігається у відділі експертизи об’єктів котлонагляду та технічного діагностування Карпатського ЕТЦ. Іван Куцій, експерт ДП «Карпатський ЕТЦ» Фото С. Лизанчука

сторія виготовлення котлів налічує більш як століття. Сертифікат на австрійський паровий котел 1916 р. випуску засвідчив, що його конструкція забезпечила довговічність і безпеку екс плуатації впродовж десятків років. Після встановлення котел оглянув і провів його випробування інженер з нагляду з

Надійність, безпека та економія Варшави. Внутрішні пристрої і його гідравлічна схема, які він оглядав, продемонстрували надійність охолодження стінок елементів, що перебували під тиском. Як згадують свідки, поляка зустрічали в Станіславі і везли кіньми до села. Починаючи з 1923 р. він приїжджав щороку. Цікавий запис зроблено у паспорті в 1924 р.: «Проведено перевірку і випробовування гідравліки з тиском 10 атм. Дозволено експлуатацію...» Зафіксовано також результати опосвідчення, зробленого в 1942 р. На цей раз – німецьким інспектором. Ще до недавнього часу в ІваноФранківську працювали 6 водогрійних котлів фірми «BLASKO» 1905 р. випуску. Три котли австрійського виробництва, випущені в 1934 р., експлуатуються донині. Зокрема, унікальним за терміном роботи – понад 60 років (1944 р. випуску) є паровозний котел, «прописаний» у Коломийському вагонному депо. За оцінками

Сертифікат і сторінка паспорта котла, виготовленого у Відні, із записом інспектора www.ohoronapraci.kiev.ua

фахівців, його ресурс ще не вичерпаний. Він встановлений на екскурсійному паровозі, що возить туристів по Івано-Франківщині. Зараз на Прикарпатті зареєстровано понад 2000 парових і водогрійних котлів різного типу та продуктивності, з них половина – з терміном експлуатації понад 20 років. Особливої уваги заслуговують ті, які починають використовувати альтернативні види палива, зокрема відходи деревини. Так, нещодавно введений в експлуатацію екологічно безпечний котел «Vyncke» моделі «INO-SUS» бельгійського виробництва у смт Вигода у ТОВ «Уніплит». Замість блакитного палива у ньому спалюють відходи деревини. Тепло, яке він дає, обігріває приміщення самого підприємства, використовується для виробництва його основної продукції – ДВП. Економія природного газу становить близько 1 млн. м3 на місяць. За робочого тиску котла 2 МПа паропродуктивність становить 18 т/год. А відходи деревини, які накопичувалися протягом років, нині привозять навіть із Закарпатської області. Зменшення обсягів використання газу дасть значну економію, вкладені кошти окупляться за три роки. Сучасний котел, виготовлений за новітньою технологією,– надійне та безпечне в експлуатації устаткування, відповідає високим екологічним стандартам. Шкідливих викидів в атмосферу він не продукує. Вважаю, що це надзвичайно вдалий і один з найкращих проектів щодо енергозбереження. В першу чергу тут досягається величезна економія газу, а, по-друге, тут присутня й складова міцності, надійності, яку підтверджено під час обстеження та технічного опосвідчення спеціалістами Карпатського ЕТЦ. Переконаний, що наведені приклади повинні бути взірцем для тих, хто зайнятий проектуванням, виготовленням, монтажем, технічним діагностування та експлуатацію котлів.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Зроблено в Україні

«Волинь-Кальвіс»:

альтернатива газовій залежності

Холодної зимової днини як ніколи цінуєш тепло та затишок – чи то вдома, чи на робочому місці. І добре, коли не виникає проблем у вигляді аварії системи централізованого опалення чи астрономічних рахунків за підігрів води та використання газу. А з останнім дедалі усе складніше… У таких умовах мимоволі починаєш заздрити власникам автономного опалення, а особливо якщо котел ще й працює на різних видах палива.

Ігор Парфенюк, наш власкор Фото автора

дним з провідних виробників широкого асортименту котлів, що працюють на альтернативних видах палива, є спільне українсько-литовське підприємство ТОВ «Волинь-Кальвіс», розташоване у м. Ковель, що на Волині. Підприємство існує п’ятий рік. За цей час тут освоїли виробництво близько 100 типів побутових і промислових опалювальних котлів. Колектив товариства налічує 90 осіб. У 70-тисячному місті зараз це одне з небагатьох підприємств, яке повноцінно працює і розвивається, своєчасно виплачує працівникам непогану зарплату і поповнює міський бюджет. Наприклад, у минулому році ТОВ «Волинь-Кальвіс» сплатило до місцевого бюджету 1,7 млн. грн. Задоволені підприємством і в теруправлінні Держгірпромнагляду по Волинській області, вважаючи його одним з кращих у питаннях охорони праці. До речі, на охорону праці торік підприємство витратило 243 тис. грн. Директор ТОВ «Волинь-Кальвіс» А. Понікарчук відомий в області та за її межами бізнесмен з великим досвідом роботи на різних посадах у сільськогосподарському машинобудуванні. Він є також директором ВАТ «Ковельсільмаш», головою правління Організації роботодавців підприємств сільськогосподарського машинобудування та головою правління Організації роботодавців Ковеля. А ще Анатолій Миронович – депутат Ковельської міськради. Уся продукція литовської фірми Kalvis сертифікована за стандартами ЄС. Вона добре відома споживачам Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Польщі, Німеччини, Латвії, Естонії, Білорусі, Хорватії та США. Продукція ТОВ «Волинь-Кальвіс» сертифікована і в Україні, а матеріали

Директор підприємства А. Понікарчук та комплектуючі до неї відповідають усім європейським екологічним нормам. Котлами підприємства можна опалювати окремі сільські або заміські будинки, багатоквартирні будинки, школи, лікарні, виробничі приміщення і навіть невеликі мікрорайони. Саме підприємство також опалюється власною продукцією – вже 4 роки тут використовується котел потужністю 250 кВт. Тож у «ВолиньКальвіс» уже вирішили проблему газової залежності, повністю відмовившись від споживання газу, і почувають себе цілком комфортно. Котел – досить складна установка, яка складається у середньому з 400–500 деталей. Заготівельне виробництво на підприємстві засноване на технології плазмового розкрою, яка забезпечує високу точність виготовлення, якість, оперативність та економічність. Комп’ютерна логістика розкрою забезпечує найменшу кількість відходів. Високоякісно виконуються й інші роботи, як, наприклад, зварювання елементів котлів, яке гарантує герметичність і безпечну роботу устаткування, що працює під тиском. «Серед пріоритетів у нашій роботі, як і у наших литовських колег,– виробнича безпека, охорона праці, екологія та якість», – розповідає А. Понікарчук. Одним з перших рішень керівництва підприємства при його заснуванні було створення належних виробничих і побутових умов для працівників відповідно до чинних норм. Побутові приміщення тут утеплені, є гаряча вода. Особливу увагу на підприємстві приділяють забезпеченню якісним спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. Виробничі приміщення підприємства опалюються, і навіть у великі морози температура тут не опускається нижче +15 °С. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

За минулий рік на території ТОВ «Волинь-Кальвіс» поклали 1600 м2 асфальту, улаштували дороги, обладнали криту стоянку для велосипедів та скутерів, якими значна частина працівників добирається на роботу, а також відкриту стоянку для автомобілів працівників та покупців. «Було додатково змонтовано чотири системи вентиляції у виробничому корпусі, закінчено реконструкцію першого поверху адміністративно-побутового корпусу з облаштуванням салону-магазину, кабінетів для працівників із заміною вікон і дверей», – додає інженер з охорони праці підприємства Г. Степанюк. Торік збудували нове побутове приміщення для робітників, придбали 10 зварювальних напівавтоматів. Цього року «Волинь-Кальвіс» планує розпочати будівництво складу готової продукції та виробничого корпусу. Найактуальніше зараз – поліпшити пиловловлювання на виробництві. Будуть також покращувати лінію фарбування, використовуючи екологічно чисті фарби. А ще тут планують розширяти штат працівників. Підприємство має кілька програм співпраці з місцевим центром зайнятості. Згідно з ними за два останніх роки тут прийняли на роботу чимало молоді. Випускники училищ за рік-півтора стали досить хорошими спеціалістами, добре себе почувають у колективі і мають гарантований заробіток. Підприємство сформувало чималу дилерську мережу в багатьох обласних центрах України. Його продукція проста, надійна, зручна в експлуатації та економічно ефективна. А контроль оптимальної температури у промислових котлах забезпечує автоматика, при використанні вугілля чи дров їхній ККД сягає 87%. У 2009 р. підприємство реалізувало 1030 котлів, з яких промислових – 124. Тут дають дворічну гарантію на свою продукцію, яка, утім, розрахована на довготривалу надійну роботу. За словами А. Понікарчука, їхні котли окуповують понесені витрати приблизно за один опалювальний сезон. За роки свого існування підприємство вже встигло отримати чимало відзнак. Таких, наприклад, як переможець конкурсу «Кращі товари та послуги Волині» (2009 р.), «Людина року Волинського краю–2008» у номінації «Товаровиробник року промислового комплексу» (А. Поніwww.ohoronapraci.kiev.ua

Упаковка котла перед відправкою

карчук), «Лідер галузі» 2007 та 2008 років у номінації «Виробництво радіаторів та котлів центрального опалення» Національного бізнес-рейтингу тощо. Підприємство є дійсним членом Волинської торгово-промислової палати та Торгово-промислової палати України. ТОВ «ВолиньКальвіс» неодноразово брало участь у різноманітних виставках: міжнародній спеціалізованій «АкваТерм» у 2007–2008 рр., Першій міжнародній виставці та конференції з альтернативної енергетики RENEXPO 2009 р., минулорічній загальнодержавній виставковій акції «Барвиста Україна» тощо. «Наша держава має достатньо природних відновлювальних ресурсів, щоб забезпечити себе теплом,– стверджує А. Понікарчук. – На мою думку, як інженера за фахом, газ слід застосовувати лише у тих технологічних процесах, де без нього неможливо обійтися. Напевно, у побуті і надалі переважно використовуватиметься газ, оскільки це більш зручно, особливо у багатоповерхівках. Але що стосується опалення у соціальній і комунальній сферах, технологічних процесів на виробництві, де потрібне тепло, я вважаю, можна повністю відмовитись від використання газу, ціна на який занадто висока». Розвиваючи альтернативну теплову енергетику, суспільство досягне значних результатів. Стане затребуваним ринок місцевого палива та його переробки, оскільки досі, наприклад, деревопереробні підприємства мають проблеми з утилізацією своїх відходів – гілок, тирси тощо. А їх можна спалювати у котлах з хорошим економічним ефектом. До того ж усе це дасть можливість створити додаткові робочі місця. Тому ентузіастам, які беруться за цю справу, бажаємо успіхів.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Що коїмо!

Розплавлений МЕТАЛ, пролита ВОДА… Хоч якими б ворожими одна до одної не були ці стихії, не вони спричинили загибель двох працівників металургійних підприємств Донецької області. Трагедії, що сталися, були результатом дуже грубих порушень правил безпеки. Геннадій Щуров, наш власкор Фото О. Щурової

ещасний випадок із шлакувальником ТОВ «Електросталь» А. Лущаком стався 13 липня 2009 р. Незважаючи на загальний 20-річний стаж роботи, за новою професією він пропрацював усього 10 днів. ТОВ «Електросталь» (м. Курахове) засноване в січні 2005 р., спеціалізується на переробці брухту чорних металів, виплавленні у дуговій електроплавильній печі сталі та розливанні її на машині безперервного лиття заготовок. Щоб запобігти швидкому зношенню вогнетривкої футеровки та прогару броні печі, використовуються водоохолоджувані контури (холодильники). Вода до них подається під тиском 0,6 Па через напірний гумотканинний рукав діаметром 200 мм, відводиться через два рукави такого самого діаметра, але з меншим тиском. Щоб уникнути прогарів холодильників і потрапляння води на рідку фазу металу і шлаку, після кожного випуску піч оглядають, перевіряють, чи немає витоків води з охолоджуваних елементів, чи ціла футерівка. Для видалення шлаку піч нахиляють, і шлак витікає через шлакову льотку у шлаковий карман під піч. З-під печі шлак видаляється навантажувачем (шлаковозом). Дозвіл на в’їзд навантажувача в шлакову яму дає сталевар за допомогою світлофора, яким управляють в ручному режимі з пульта. Того дня робітник А. Лущан, який стажувався за професією шлакувальника, і старший шлакувальник П. Кириченко виконували звичайну повсякденну роботу. О 9 год 42 хв стався витік води в системі охолодження кожуха печі, й А. Лущану було дору40

Начальник Донецької державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в металургії В. Полєтаєв (праворуч) розповідає автору статті про обставини нещасного випадку чено перепинити доступ води до розплавленого шлаку. Робітник привіз два ковші холодного шлаку з вулиці та висипав його, створюючи загороджувальний вал на шляху води, що підступала. За його діями спостерігав наставник – старший шлакувальник П. Кириченко. З незрозумілих причин, мабуть, бажаючи прискорити процес, А. Лущан поїхав за новою порцією шлаку не на вулицю, а під піч. Він не зреагував на заборонний сигнал світлофора і почав підривати гарячий шлак... У цей час вода, що просочилася, потрапила на розплавлений шлак, утворилася величезна кількість пари і відразу ж стався її викид. Скло в кабіні навантажувача розлетілося на дрібні скалки, а розпечена хвиля пари разом з битим склом і дрібним шлаком накрила А. Лущана з головою. Від одержаних опіків (98% поверхні тіла) потерпілий помер у лікарні. Комісія, що проводила спеціальне розслідування нещасного випадку, причиною трагедії визнала допуск до

самостійної роботи людини, яка не пройшла навчання та перевірку знань з питань охорони праці, а винним у тому, що сталося, – старшого майстра виробничої дільниці, який під час стажування А. Лущана не забезпечив належним чином його навчання професії і не здійснював належний контроль за додержанням інструкцій з охорони праці. Крім того, встановлено вину змінного майстра дільниці і старшого шлакувальника – офіційного наставника потерпілого, які не забезпечили безпечну роботу А. Лущана і не запобігли трагедії. 18 липня 2009 р. стався нещасний випадок з водопровідником доменної печі ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» В. Кононовим. О 7 год 55 хв він після випускання чавуну, за прийнятим порядком, доповів майстру про необхідність замінити ущільнювач на гнучкому газовому рукаві в місці підведення природного газу до фурми. Слюсар перекрив вентиль подачі газу на колекторі, підійшов до фурми, і, перебуваючи на ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Винен? Відповідай!

У січні 2010 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 270 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:

КА н

еПОШ

АНИ

КАВУН О. А. – директор ТОВ «АТБ-Маркет», м. Ялта, АР Крим; ДРАНЕНКО О. Л. – директор ТОВ «Доломіт», Сакський район, АР Крим; ЛИВУН Л. В. – голова правління СВК «Кашперівський», Козятинський район Вінницької області; ДОНЧУК П. П. – директор ТОВ «Вінбудіндустрія», м. Вінниця; МАКАРУК А. І. – голова СВК «Полісся», Любешівський район Волинської області; ВАСИЛЕНКО А. А. – директор ТОВ «Метан», м. Нікополь Дніпропетровської області; УКРАЇНЕЦЬ С. С. – директор ТОВ «Полімертехнологія», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ЮХИМЕНКО О. В. – директор ТОВ «Пріоритет Сервіс», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; КОЗАК Ю. А. – директор шахти «Новодонецька» ДП «Добропіллявугілля», Донецька область; КАБАЦЬКИЙ Г. М. – директор КП «Веста», м. Світлодарськ Донецької області; ТРЯКІН С. Л. – директор ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105», м. Селідове Донецької області; МЕЛЬНИК Є. Л. – директор ТОВ «Добробут-Плюс», м. Андрушівка Житомирської області; КНОБЛОХ О. С. – директор ТОВ «Агросервіс», м. Берегове Закарпатської області; МУРАХОВСЬКИЙ О. В. – директор ТОВ «Торговий дім «Альпіна», м. Запоріжжя; ВУЛЬЧИН І. А. – директор ТОВ «Свіча», м. Івано-Франківськ; КОРНІЙ М. І. – директор ТОВ «Ітеко», Тисменицький район Івано-Франківської області; ЛАВРИШКО О. М. – директор ТОВ «Реставратор», м. Київ; АРТЕМЮК А. А. – директор ТОВ «БровариМоторс», Київська область; ПЕРЕХРЕСТ М. П. – директор ТОВ «Будфактура», м. Кіровоград; ЦАРЬОВ В. В. – голова правління ВАТ «Сєверодонецький завод будівельної кераміки», Луганська область; ПРЯДКА В. А. – директор ТОВ «Етранс», м. Сєверодонецьк Луганської області; СОЛТИС В. М. – директор ТОВ «Мостнафта», м. Мостиська Львівської області; КОЛОДІЙ Ю. Б. – директор ВАТ «Галант», м. Львів; ЩЕРБАЧЕНКО Т. О. – директор ТОВ «Ольшанський водоканал», Миколаївська область; МИХАЙЛОВ В. Г. – директор ЗАТ «Ізмаїльський винзавод», Одеська область; БАЖКО С. П. – директор ТОВ «Міг-Плюс», м. Одеса; МИХАЙЛЕНКО В. З. – директор ТОВ «Сервіс», м. Кременчук Полтавської області; БІЛИК Ю. Я. – директор ТОВ «Лагуна-Ра», м. Рівне; ДАВИДЧУК П. В. – директор ТОВ «Мультиплекс-Холдинг», м. Рівне; КОРОЛЬ О. В. – директор ТОВ «КвантПлюс», м. Ромни Сумської області; МАКСИМИХІВ М. М. – директор ТОВ «Промснаб», м. Шостка Сумської області; ЛУГАНСЬКИЙ П. В. – генеральний директор ТОВ «Літа», м. Херсон; МАСЛОВСЬКИЙ В. В. – голова правління ЖБК «Верховина», м. Херсон; ПАНЧЕНКО В. М. – директор ТОВ «Хмельницькпожсервіс», м. Хмельницький; КОРЕЦЬКИЙ С. І. – директор ТОВ «Пробудження», м. Хмельницький; ЗІНЧЕНКО В. П. – директор ТОВ «Фунт», м. Городище Черкаської області; РУЖИЦЬКИЙ Ю. В. – директор ТОВ «Еней-Рось», м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області; НАЗІМ В. В. – директор СП «Чиріта», Чернівецька область; САВЦОВ В. В. – директор ТОВ «Ніжинтехплит», Чернігівська область; ЛИТОШЕНКО М. Ф. – директор ТОВ «Козелецький маслозавод», Чернігівська область.

ДОШ

площадці для обслуговування, розпочав заміну ущільнювача. Під час роз’єднання газопроводу з його відключеної ділянки вирвався газ, при цьому сталося його загоряння. В. Кононов, мабуть, намагаючись відвернутися від полум’я, втратив рівновагу і впав із площадки у головний жолоб льотки, в якому були продукти плавки. Спецодяг на працівнику відразу спалахнув. Працівники, які підбігли, витягли його з жолоба і зняли тліючі залишки одягу. Про те, що сталося, відразу повідомили керівництво, викликали «швидку допомогу». На жаль, врятувати потерпілого не вдалося. Наступного дня, перебуваючи у лікарні, він помер. У чому ж причина загибелі досвідченого працівника з майже 35-річним виробничим стажем? Потерпілий не нехтував правила безпеки. Він вчасно проходив навчання, одержував інструктажі, показував добрі результати під час перевірки професійних знань. І виконуючи своє останнє завдання, діяв за інструкцією. Біда, як установила комісія, що проводила спеціальне розслідування, підстерігала його (чи когось з його колег) протягом багатьох років. Виявляється, під час реконструкції доменної печі № 1 у 1970 р. згідно з документацією площадку для обслуговування повітряної фурми взагалі не було передбачено. Проте потреба у ній була, і в 1991 р. її виготовили за ескізом, виконаним на підприємстві власними силами. Площадка розташована над головним жолобом чавунної льотки, її розміри обмежені, а головне, на ній не було огородження. За висновком комісії, саме конструктивні недоліки площадки призвели до біди. Її було виготовлено похапцем, без проекту і розрахунків. І тому комісія винними у нещасті визнала керівників, які не забезпечили безпеку робіт на площадці для обслуговування. В акті розслідування вказано на необхідність розробки та запровадження на заводі площадок, виготовлених у точній відповідності до вимог Правил безпеки у доменному виробництві. До запровадження таких площадок роботи з обслуговування та ремонту фурмених приладів біля чавунних льоток дозволено робити тільки після зупинки доменної печі. Нині зазначені комісією порушення усунено. Проведено навчання працюючих, перевірено їхні знання. Тобто, як завжди у подібних випадках, зроблено усе для запобігання новим травмам. Нехай цьому сприятиме і наша публікація. www.ohoronapraci.kiev.ua

Підготувала головний спеціаліст Дежгірпромнагляду

Наталія Савенкова 41

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Фотозвинувачення

Коли власне реноме та обличчя міста не турбують Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

к відомо, більшість нинішніх власників, особливо приватних, як правило, вболівають за власне реноме, а тому завжди намагаються зробити все можливе, аби офісні приміщення, виробничі споруди та інші об’єкти приваблювали клієнтів та ділових партнерів своїм зовнішнім вигля-

дом, були надійними в експлуатації, прикрашали вулиці того чи іншого населеного пункту. І це зрозуміло, адже при ринковій економіці існує невпинна боротьба за імідж підприємства, за ринок збуту, за торгову марку. Винятком у цьому питанні є хіба що монополісти, яким байдуже власне реноме, оскільки незалежно від того, яким воно є, кількість споживачів не зменшується, а враховуючи підвищений попит на окремі види продукції, навіть збільшується. А якщо так, то навіщо тратити кошти на приведення до належного стану своїх виробничих основних фондів? Схоже, що саме так розмірковують власники повітряних ліній напругою 0,4 кВ та проводового мовлення в м. Хмельницькому (які теж є свого роду підприємствами-монополістами, оскільки на ринку надання послуг їх замінити поки що нікому). Якби це

було не так, то хіба б у такому занедбаному стані перебувала їхня спільна підвіска по вул. імені Вайсера та Кам’янецькій, в самісінькому центрі міста? Хіба допускали б вони під час проведення їх монтажу порушення вимог електробезпеки, які чітко видно на фотознімках навіть школярам? На думку автора, для того, щоб змусити таких горе-монополістів поважати закон та не допускати порушень, які можуть призвести до людських трагедій, потрібно застосовувати економічні важелі впливу, які б позбавляли їх частини прибутків, а звідси – преміальних виплат і цим самим істотно впливали на свідомість власників. Адже, як свідчить практика, мізерні штрафи наглядових органів не дають бажаного ефекту.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

За повідомленням Одеської міської санепідстанції, в 2009 р. з 1217 перевірених підприємств тільки на 314 організовано медогляди працівників. Основною причиною керівництво підприємств вважає відсутність коштів. Немає медпунктів у АТ «Комплекс», «Одеський завод поліграфічних машин», «Одеський завод радіальносвердлильних верстатів», «Пресмаш», «Силікат» та ін. Незадовільно вирішуються питання матеріально-технічного забезпечення пунктів охорони здоров'я в АТ «Краян», «Стальканат», «Червона гвардія».

Більше року у ВАТ «Львівобленерго» працює центр психофізіологічної експертизи. Центр проводить психофізіологічну експертизу, психологічну реабілітацію та тренінги. Працівники центру обслуговують відвідувачів не тільки у своєму офісі, але й, за потреби, виїжджають на місця в межах Львівщини. За минулий рік у центрі таким чином пройшли експертизу 2 тис. осіб. Найближчим часом тут планують розпочати обслуговування всіх бажаючих.

Напередодні 2010 р. херсонцям зробили подарунок – ввели в експлуатацію 4-поверховий радіологічний корпус обласного онкологічного диспансеру, який розрахований на роботу 5 апаратів гамма-терапії, а також рентгенологічного апарата. Тут можна буде проводити й радіонуклідну діагностику. Будівля відповідає сучасним санітарним вимогам, обладнана ліфтами. Створено також комфортні умови праці, що дуже важливо для успішного лікування хворих. На сьогодні подібного радіологічного корпусу на півдні України немає. 44

Актуальна тема

Більше уваги

медичним оглядам

Якість медичних оглядів напряму пов’язана з профілактикою та виявленням професійних захворювань працівників. І вирішувати ці проблеми в першу чергу доводиться робочим органам Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Георгій Присуха, заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Одеській області

урнал «Охорона праці» (№ 9, 2009 р.) порушив важливе питання, що стосується причин раптової смерті шахтарів на робочому місці. У чому воно полягає? Самопочуття, стан здоров’я працівника суттєво впливає на виконання трудових обов’язків, а також і на рівень безпеки на виробництві. Запобігання випадкам смерті на виробництві можливе тільки при якісному контролі за проведенням медичних оглядів, організувати які має роботодавець. Кількість нещасних випадків, що сталися внаслідок раптового погіршення здоров’я працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків, в останні три роки збільшилася не тільки у вугільній галузі. На підприємствах-страхувальниках Одеської області таких випадків у 2009 р. було допущено 44. Законодавчо цю проблему в країні вирішено. Ст. 5, 17 Закону «Про охорону праці», накази Держгірпромнагляду, Міністерства охорони здоров’я України передбачили, здавалось би, усе. Під час укладання трудового договору роботодавець зобов’язаний інформувати працівників під розписку про умови праці, про наявність шкідливих виробничих факторів, які ще не усунені, про пільги та компенсації за роботу в цих умовах згідно із законодавством і колективним договором. Це на підприємствах здійснюють інженери з охорони праці у ході проведення вступного інструктажу. Далі згідно зі ст. 17 Закону роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Перелік робіт підвищеної небезпеки затверджено наказом Держгірпромнагляду від 26.01.2005 р. № 15, а Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 р. № 246 і введено в дію з 23.08.2007 р. За результатами медичних оглядів за необхідності роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення відповідних заходів: усунути небезпечні та шкідливі виробничі фактори, вирішити питання надання пільг і компенсацій за роботу у таких умовах тощо. Законодавчу базу підведено, але на практиці законодавства додержують не скрізь. На підприємстві немає фінансування, відсутній інженер з охорони праці, не визначено перелік лікувальних закладів для проведення медоглядів, санепідслужби не одержують заявок від підприємств на розробку списків осіб, які підлягають медогляду. Причому в цій роботі мають брати участь первинні профспілкові організації, яких, виявляється, на багатьох підприємствах немає. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

Фото К. Ф К Ц Цвігун

Коротко про важливе

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

протиправними і визнав недійсним акт про нещасний випадок тільки тому, що докеру в 2006 р. не було проведено психофізіологічну експертизу. Як її проводити і хто її повинен робити, суд не цікавить. Порядок проведення такої експертизи був визначений МОЗ України тільки в 2007 р. А платити за рішення суду знову повинен Фонд. На мою думку, за такими рішеннями суду і за іншими справами, де грубо нехтується законодавство, треба здійснювати сплату за рахунок цих же судів. Тоді менше буде сумнівних рішень, що зобов’язують здійснювати одноразові виплати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Раптове погіршення здоров’я на виробництві, правильна кваліфікація цих випадків, віднесення їх до страхових або нестрахових – ці питання потребують чіткого та негайного вирішення, оскільки усе це може призвести до великих фінансових втрат, і страхувальники, які на солідарній основі підтримують Фонд, просто не зможуть витримати такого фінансового навантаження. Що стосується медичних оглядів, треба зазначити, що вони взаємопов’язані з професійною захворюваністю на виробництві. Тому робочі органи Фонду повинні впритул працювати з санепідслужбою, службами охорони праці підприємств, роботодавцями. Кожний страховий експерт з охорони праці Фонду має вимагати від страхувальника надання поіменного списку працівників, які підлягають медичним оглядам, мати висновок комісій, їхні акти за результатами цих оглядів. Таким чином буде легше контролювати проведення психофізіологічної експертизи, у тому числі і під час прийому людей на роботу. Роботодавцям, страховим експертам Фонду необхідно спільно з представниками Держгірпромнагляду, Міністерства охорони здоров’я посилити контроль за додержанням термінів проведення медичних оглядів на підприємствах.

На підставі списків санепідслужби підприємство складає свої списки у чотирьох примірниках, укладає договір з лікувальним закладом. А як проходять медогляд робітники, читачі журналу напевно знають, мабуть, багатьом доводилося самим проходити. От і помирають люди на робочих місцях. А якщо ще «вмілі» комісії знайдуть психофізіологічні фактори, то Фонду треба виплачувати чималі суми відшкодування шкоди, які зібрані на солідарній основі з усіх страхувальників країни. Хто сміливіший і нахабніший, той і виграє. Тут починає діяти п. 7 чинного Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який необхідно або відмінити, або виплати по ньому провадити за рахунок тих, хто допустив порушення у підготовці кадрів, під час проведення інструктажу або допуску працівника до роботи без відповідного медогляду. Наведу кілька прикладів. У серпні 2009 р. молодий керівник фірми прийшов у понеділок на роботу. Вранці скаржився на поганий стан здоров’я, але від пропозицій звернутися до лікарів відмовився: належало зробити звіт про стан екології. На засіданні колегії о 12 год 30 хв він втратив свідомість і машиною швидкої медичної допомоги був доставлений у лікарню. Під час операції помер. Випадок пов’язали з виробництвом, мотивуючи впливом психофізіологічного фактора у період звіту – емоційним перевантаженням. На іншому підприємстві робітник-сантехнік, прийшовши на роботу, відчув себе погано. Йому запропонували прилягти на лаві. Під час відпочинку він втратив свідомість, впав і одержав травму голови. Працівники підприємства доставили його в лікарню, де він помер через серцеву недостатність. Під час розслідування причин раптового погіршення стану здоров’я комісія не знайшла впливу шкідливих виробничих факторів, нещасний випадок було не пов’язано з виробництвом. Подібних прикладів можна навести багато, але чіткого вирішення по таких випадках не знайдено. Шкідливі виробничі фактори, у тому числі й психофізіологічні, впливають на багатьох працівників безперервно, і де та межа, на підставі якої треба прийняти однозначне рішення? На мій погляд, такі випадки необхідно кваліфікувати так, як і для тих, хто працює під землею. Для них у п. 15 Порядку записано: «під час перебування на підземних роботах». Тут усе ясно. Очевидно, треба у Порядку таку норму встановити і для працівників інших професій. У 2005 р. ст. 5 Закону «Про охорону праці» було доповнено такою вимогою: «До виконання робіт підвищеної небезпеки і тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи». В Одеській області це питання в першу чергу стосується докерів-механізаторів портів, перевантажувальних комплексів й інших спільних з іноземними інвесторами фірм, в яких велика кількість робітників займається вантажно-розвантажувальними роботами. В Одеському порту цю проблему вирішили просто: у їхній портовій поліклініці ввели посаду лікаря-психофізіолога, і всі працівники, яких приймають на такі роботи і які вже працюють, щороку проходять психофізіологічну експертизу. Хоча ця норма Закону поширюється тільки на тих працівників, яких було прийнято на роботу після її введення. «Цікаве» рішення у цьому плані прийняв суд Приморського району Одеси під час розгляду справи про нещасний випадок з докером-механізатором ДП «Портовик», що стався 05.04.2006 р. Суд визнав висновки комісії, призначеної наказом теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області, яка не пов’язала випадок з виробництвом (докер-механізатор був прийнятий на роботу в 1999 р.),

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Проект МОП

Торкнутися проблеми – перший крок до її вирішення Наприкінці 2009 р. відбулась презентація результатів дослідження «Системний огляд проблеми ризиків та профілактики туберкульозу на робочому місці», здійсненого державною установою «Інститут медицини праці АМН України» на замовлення Міжнародної організації праці (МОП).

За матеріалами конференції підготував заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Костянтин Теличко Фото автора

півпраця між МОП та Інститутом медицини праці АМН України уже стала системною. За три місяці до цього заходу було проведено презентацію дослідження з профілактики ВІЛ/СНІДу на робочому місці, про що журнал «Охорона праці» вже розповідав (№ 11, 2009 р.). Метою нового дослідження було визначити напрями наукових досліджень щодо проблеми ризиків та профілактики туберкульозу у сфері праці. Ця проблема тісно пов’язана із захворюваністю населення України на ВІЛ/СНІД, і пошук її вирішення є логічним продовженням багаторічної роботи фахівців інституту. У конференції взяли участь представники урядових структур – Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства економіки, Держгірпромнагляду; соціальних партнерів – профспілок та організацій роботодавців, фахівці наукових установ і організацій, що опікуються проблемою туберкульозу. Національний координатор МОП в Україні В. Костриця висловив слова вдячності науковцям за дослідження, які були проведені у дуже стислий термін. Він також зазначив, що професійний туберкульоз завжди перебував у центрі уваги МОП. Сьогодні ця проблема стає актуальною для багатьох країн світу і для України зокрема, тому що її наслідки тісно пов’язані з іншим завданням – збереженням людських ресурсів, трудового потенціалу. Робота виконувалась у рамках 46

Академік НАНУ та АМН України Ю. Кундієв, докт. мед. наук Г. Слабкий, докт. мед. наук А. Нагорна, Національний координатор МОП в Україні В. Костриця і докт. мед. наук Д. Варивончик під час роботи конференції одного з проектів, які входять до Програми співпраці між МОП та Україною на 2008–2011 рр.– «Забезпечення гідної праці в Україні». В цьому контексті нехтувати наявністю проблеми туберкульозу в сфері праці більше не можна. Не можна зволікати і з впровадженням у життя загальнодержавної стратегії комплексного вирішення проблем алкоголізму, наркоманії, туберкульозу, ВІЛ/СНІДу. Результати досліджень презентував докт. мед. наук Д. Варивончик. У 1993 р. туберкульоз визнано всесвітньою пандемією. Туберкульоз є хронічною інфекційною хворобою, що передається повітряно-крапельним шляхом, яку можливо запобігти і лікувати. Частіше за все у людини в наших широтах туберкульоз викликає мікобактерія людського типу (M. tuberculosis), рідше – бичачого (M. bovis) та африканського (M. africanum) типів. Інфікування відбувається, коли сприйнятлива людина вдихає кра-

пельки, що містять M. tuberculosіs, і залежить від концентрації інфекційних крапельок у повітрі й тривалості контакту. Люди, інфіковані бацилами мікобактерій туберкульозу (МБТ), можуть під час кашлю інфікувати 10–15 інших осіб на рік. Туберкульоз – це хвороба бідності, яка частіше уражає молодих людей. Переважна більшість випадків смертей від туберкульозу трапляється в країнах з низьким рівнем економічного розвитку. В європейському регіоні ВООЗ 23% усіх нових випадків захворювання припадає на країни Європейського Союзу (ЄС), 73% – на Казахстан, Румунію, Російську Федерацію, Туреччину, Україну й Узбекистан. Епідемія туберкульозу в Україні офіційно розпочалась з 1995 р. Захворюваність населення України на туберкульоз (2007 р. – 82,44 на 100 тис. населення) є однією з найвищих в європейському регіоні ВООЗ, ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ де середній рівень – 40,96, і займає восьме місце в структурі захворюваності після Казахстану (160,01), Республіки Молдова (135,79), Киргизстану (117,11), Румунії (104,89), Грузії (98,21), Таджикистану (94,25), Російської Федерації (89,74). Для боротьби з пандемією туберкульозу в 2006 р. прийнято стратегію ВООЗ «Зупинити туберкульоз» (2006–2015 рр.), яка спрямована на скорочення до 2015 р. поширеності туберкульозу і смертності від нього на 50% порівняно з показниками 1990 р. Щороку в Україні виявляється майже 50 тис. нових випадків туберкульозу, помирає від нього близько 6,5 тис. осіб. Рівні захворюваності населення на туберкульоз збільшились за період з 1990 по 2007 рр. в 2,5, а рівень смертності від нього – у 2,8 разу. Серед хворих переважають особи працездатного віку з тенденцією до збільшення їх частки (1998– 2008 рр.): чоловіки (18–60 років) – з 80,5 до 85,9%, жінки (18–55 років) – з 67,2 до 75,3%. У разі підозри у хворих на туберкульоз професійного характеру захворювання фтизіатрична служба та обласні (міські) спеціалізовані (фтизіопульмонологічні) медико-соціальні служби направляють їх до профпатологічної служби. Після встановлення професійного характеру туберкульозу хворих реєструють в Автоматизованій інформаційній системі (АІС) «Професійна захворюваність» МОЗ України. У 2008 р. професійний туберкульоз у структурі професійної захворюваності в Україні становив 0,95%. За період 1993–2008 рр. в Україні зареєстровано 880 нових випадків професійного туберкульозу (в середньому на рік 55,0 ± 24,6 випадки). Переважно це туберкульоз легень (99,5%). Оціночні рівні захворюваності окремих соціальних груп населення України свідчать, що найбільшими вони є серед: осіб без постійного місця мешкання (2900,0 на 100 тис. відповідного населення; у країні офіційно зареєстровано 23,0 тис. таких осіб), непрацюючих працездатного віку (безробітних) (1293,11; 1424,0 тис. осіб відповідно), засуджених, що відбувають покарання (726,30; 145,9 тис. осіб), осіб, які повернулися з місць позбавлення волі (588,25; 49,1 тис. осіб), медичних працівників протитуберкульозних закладів (521,81; 20,3 тис. осіб) та ін. працівників (107,71; 4748,0 тис. осіб). Підвищений рівень (вище фонових рівнів захворюваності до періоду початку епідемії – 31,8 на 100 тис. у 1990 р.) спостерігається серед працівників сільського господарства (74,50; 698,0 тис. осіб) та медичних працівників загальнолікарняної мережі (59,64; 809,9 тис. осіб відповідно). www.ohoronapraci.kiev.ua

Ю. Кундієв, акад. НАН та АМН України, директор Інституту медицини праці АМН України розповів, що інститут уже впродовж багатьох років співпрацює з МОП та Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Туберкульоз – це лихо, що спіткало Україну, і протягом останніх 15 років ця проблема лише загострюється. Академік закликав бути відвертими і визнати, що туберкульоз – це соціальна хвороба. Перш за все це хвороба бідних людей, а таких в Україні чимало, і тому впоратися з цією хворобою тільки медичними засобами неможливо. Потрібен широкий профілактичний підхід до її вирішення. Незважаючи на велику роботу, що проводиться в нашій державі, в цьому напрямі для подолання епідемії туберкульозу зроблено ще не все. Недостатньо уваги приділяється профілактиці туберкульозу в сфері праці. Проведені дослідження перш за все показали значимість проблеми, виявили необхідність приділяти більше уваги її вирішенню, ніж їй приділяється зараз. Щороку приблизно 800 медичних працівників захворюють на туберкульоз. Це професійне захворювання. Але реєструється як професійне це захворювання, можливо, у 0,1 частини захворілих. А в решти це вважається як загальне захворювання населення. Лікарі потрапляють у невизначене становище, вони як працівники не отримують належних їм пільг, які мають хворі на професійні захворювання. Кому вигідно приховувати справжній стан справ? Нікому ніколи ще не вдавалося вирішити проблему, коли її заганяють у глухий кут, підкреслив Ю. Кундієв, від цього вона стає ще небезпечнішою. Всі ми добре пам’ятаємо хвилювання, що виникли навколо пандемії грипу. А хто хоч слово мовив про туберкульоз? Проблема гостріша. Людей вмирає більше. Захворювання проходить не хвилею. Хто з політиків взяв на себе хоча б моральну відповідальність за те, що відбувається сьогодні? Хто з кандидатів у президенти взяв на себе зобов’язання виправити ситуацію? Проблема важка і складна. Її вирішення дійсно напряму пов’язано з ліквідацією бідності. Ми з надзвичайною відповідальністю поставилися до пропозиції МОП провести дослідження в цьому напрямі. Виконання роботи стало реальністю завдяки попередньому понад 40-річному досвіду вивчення інститутом проблеми професійної захворюваності. Ми ознайомилися зі станом захворюваності на туберкульоз в Україні, зі світовим досвідом. Сьогодні він для України дуже важливий, хоча в минулому саме наша система була зразком для наслідування у світі. І система DOTS не сприймалася нашими фтизіатрами, оскільки українська система профілактики була кращою. Але вона потребувала більших витрат. Стратегію DOTS розроблено для бідних країн. Сьогодні ми перебуваємо на такому рівні, що нам підходить і DOTS, адаптована до наших колишніх можливостей. У своїх дослідженнях ми лише торкнулися проблеми надзвичайної гостроти, досягнуто проміжного результату. Можливо, своє відображення він знайде найближчим часом у Генеральній угоді між профспілками, роботодавцями та урядом.

Динаміка рівнів захворюваності на всі форми туберкульозу (на 100 тис. населення): – Україна;

– Європа (середній показник)

МЕДИЦИНА ПРАЦІ О. Руднєв, голова Української федерації роботодавців охорони здоров’я зазначив, що ситуація із захворюваністю на туберкульоз є індикатором, що відображає соціально-економічну ситуацію в країні, де продовжується і поглиблюється розшарування суспільства за рівнем забезпеченості. Система охорони здоров’я вже має і продовжує накопичувати велику кількість проблем. Матеріальна база не додає потрібного оптимізму для їх вирішення. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 22 липня 2009 р. № 851-р «Про схвалення Концепції загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 року» цю Концепцію затверджено, створено тристоронню робочу групу, яка займеться розробкою програм збереження трудового потенціалу. Загальнодержавна програма була ініційована, зокрема, Інститутом медицини праці та федерацією роботодавців медичної сфери. В ній питання збереження трудового потенціалу вирішуватимуться шляхом збереження здоров’я працюючих людей, профілактики туберкульозу та інших соціально небезпечних хвороб. За загальносвітовими поняттями при оцінці трудового потенціалу враховується здоров’я та розвиток працездатного населення. Оцінюється не кількість працюючих, а якість підготовки кадрів, кваліфікація працівника в умовах механізації, автоматизації виробничого процесу, тобто розвиненість, і, безумовно, здоров’я. Це дві складові, які обов’язково розглядаються при вирішенні проблем розвитку, а в нашому випадку – збереження трудового потенціалу. Перспективи в умовах недофінансування та відсутності фінансування боротьби з туберкульозом доволі плачевні. Це треба враховувати при складанні програми зі збереження трудового потенціалу. Просто скласти програму без урахування соціально-економічних можливостей держави, які взагалі-то не дуже високі,– це буде чергове мертвонароджене дитя, як і близько 250 загальнодержавних програм Кабінету Міністрів, з яких лише невелика частина реалізується. Потрібен прогноз розвитку епідемії туберкульозу на 5–8 років серед працездатної частини населення, який ляже в основу програми зі збереження і розвитку трудового потенціалу. Такий прогноз, напевно, буде невтішний, і фінансування хоча б невідкладних заходів в умовах нашої крайньої бідності фінансування охорони здоров’я дасть можливість щось зробити для збереження трудового потенціалу країни.

До професійних груп з підвищеним ризиком інфікування мікобактеріями належать: медичні працівники; працівники клінічних (бактеріологічних і патолого-анатомічних) лабораторій; ритуальних служб; служби порятунку; правоохоронних органів та виправних установ; соціальних служб, системи освіти, комунальних послуг, державного управління; пасажирського транспорту; працівники сільського та лісового господарства, мисливці, працівники зоопарків та ветеринарної служби; працівники видобувної галузі; працівники, експоновані кристалічним діоксидом силіцію; робітники-мігранти; працівники сфери громадського харчування (повари); військовослужбовці. Найбільша кількість випадків за галузями народного господарства зареєстрована: професійного туберкульозу – охорона здоров’я (94,3% від усіх випадків). Найбільша кількість хворих за професійними групами – серед медичних сестер (40,6%), лікарів (23,9%), молодших медичних сестер (санітарок) (20,8%) та інших працівників лікувально-профілактичних 48

установ (лікарів-бактеріологів, лаборантів, дезінфекторів, прачок, препараторів та ін.) (14,7%); коніотуберкульозу – в добувній промисловості (видобуток вугілля) (70,8%), металургійне виробництво (12,3%), у виробництві машин та устаткування (8,3%). Факторами ризику, які підвищують ймовірність переходу латентної туберкульозної інфекції в активну, є: силікоз, робота в умовах впливу пилу кварцу та цементу. Вони підвищують ризик виникнення активного туберкульозу легень у 30 разів. Серед шахтарів та гірничих робітників спостерігається підвищення захворюваності на туберкульоз, викликаного M. tuberculosіs. Це пояснюється перш за все тим, що працівники перебувають тривалий час у замкнутому просторі з обмеженим обміном повітря, близьким контактом один з одним. Дослідженнями було встановлено, що фактором високого ризику виникнення вторинного туберкульозу на фоні наявного пневмоконіозу (силікозу) серед шахтарів була наявність у них прогресивного масивного фіброзу легень, викликаного впливом

пилу, який містить кристалічний діоксид силіцію більше ніж 30%. Рівень захворюваності на туберкульоз легень значно збільшується при професійній експозиції кристалічним діоксидом силіцію (кремнеземом) і у разі наявності у працівника пневмоконіозу (силікозу). Частка осіб, що захворіли на туберкульоз серед хворих на силікоз робітників, може перевищувати 20% (при широкому поширенні туберкульозу). Вважається, що виникнення вторинного туберкульозу у хворих на силікоз ймовірно пов’язане з токсичним впливом кремнезему на легеневі макрофаги. Найбільшого ризику зазнають працівники: видобувної галузі, при експонуванні пилом, який містить кремнезем (наземний та підземний видобуток каменю, руди, вугілля та ін. корисних копалин); будівельної галузі (внаслідок різання, свердління, вибухових робіт); ливарного виробництва (піскоструминники, обрубувачі, вибивальники, вогнетривники, тунельники), під час піскоструминної очистки металу, електрозварювальних та шліфувальних робіт. Працівники сільського господарства мають високі ризики професійного інфікування M. bovis (при розведенні великої рогатої худоби, свиней, коней, овець, кіз) та M. avium, M. balnei (при розведенні птахів). Високі ризики професійного інфікування M. bovis можуть також зазнавати працівники зоопарків під час догляду, дослідження та лікування хворих на туберкульоз тварин (коней, биків, буйволів, бізонів, яків, слонів, верблюдів, північних оленів, птахів, холоднокровних тварин). Також високі ризики інфікування туберкульозом від тварин зазнають і працівники ветеринарної служби під час дослідження та лікування хворих на це захворювання тварин, дослідження їхніх біологічних матеріалів у лабораторіях. В Україні недооцінюються ризики професійного інфікування інших груп працівників, професійна діяльність яких пов’язана з тривалими контактами з великою кількістю осіб, що можуть належати до соціальних груп ризику виникнення туберкульозу: працівники соціальних служб, пасажирського транспорту, комунальних послуг, державного управління, правоохоронних органів та виправних установ, служби порятунку тощо. У той же час робоче місце ідеально підходить для реалізації заходів щодо профілактики й контролю за туберкульозом за участю працівника та роботодавців. Працівник на робочому місці може отримати необхідну профілактичну інформацію, якісну діагностику й лікування туберкульозу, ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ З вітальним словом до учасників кон-ференції звернулася О. Степаненко, за-ступник Міністра праці та соціальної по-літики, член Національної ради з питаньь протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції// СНІДу при Кабінеті Міністрів України.. Вона відзначила значення проведених до-сліджень, а напрацьовані рекомендації,, на її думку, можуть бути використані На-ціональною координаційною радою і ля-жуть в основу плану дій з профілактики и захворюваності на туберкульоз. Заступ-ник міністра також розповіла про зусилляя з боку держави щодо співпраці з робото-давцями стосовно їх соціальної відпові-дальності у вирішенні цього питання. Безз свідомої позиції роботодавців і самих працівників неможливо вплинути на ситуацію із захворюваністю, яка склалася в державі.

а роботодавець – зберігати продуктивність свого підприємства, заощаджувати трудові та фінансові ресурси. При розгляді конкретних аспектів профілактики та боротьби з туберкульозом на робочому місці в Україні під час дослідження виявлено ряд проблемних та невирішених питань (відповідно до рекомендацій ВООЗ та МОП). Це, зокрема: оцінка умов, пов’язаних із ризиком передачі МБТ на робочому місці; створення і реалізація плану заходів щодо інфекційного контролю. Системне навчання профілактиці туберкульозу здійснюється лише в системі охорони здо ров’я, для інших професійних груп високого ризику такі заходи не передбачені. Раннє виявлення та діагностика хворих на туберкульоз за місцем роботи проводиться лише серед медичних працівників, працівників освіти, громадського харчування, торгівлі тощо. Основними принципами боротьби з туберкульозом на робочому місці залишаються: відмова від дискримінації, конфіденційність, забезпечення здорового виробничого середовища та турбота про працівника, громадський контроль. Реалізація програм профілактики туберкульозу на робочому місці повинна бути інтегрована з рекомендованою ВООЗ стратегією DOTS. З метою удосконалення системи профілактики інфікування туберкульозом на робочому місці та зниження захворюваності на професійний туберкульоз Інститут медицини праці рекомендує: 1. Розробити систему епідеміологічного моніторингу за захворюваністю на туберкульоз населення України з урахуванням галузей економічної діяльності (за класифікацією ООН – ISIC-2), професійних груп, зайнятості населення (ISCO). 2. Створити цільові програми профілактики туберкульозу для осіб, які належать до груп високого професій4. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

ного ризику виникнення туберкульозу (крім медичних працівників) – працівників служб зайнятості, соціальних служб та освіти, державного управління, громадського транспорту, служб порятунку тощо. 3. Забезпечити обмін персоніфікованою інформацією про хворих на туберкульоз між Автоматизованою інформаційною системою «Професійна захворюваність» та базою «Електронний реєстр хворих на туберкульоз» Всеукраїнського центру контролю за туберкульозом (МОЗ України). 4. Створити єдині науково обгрунтовані критерії та інструкцію щодо організації експертного встановлення діагнозу «професійний туберкульоз». Посилити роботу фтизіатричної служби та служби професійної патології щодо виявлення серед хворих на туберкульоз професійної патології. Профпатологічній службі посилити роботу щодо виявлення серед хворих на пневмоконіоз хворих на туберкульоз легень. Фтизіатричній та ветеринарній службі посилити роботу щодо виявлення туберкульозу серед пра-

цівників сільського господарства в епізоотичних вогнищах захворювання на туберкульоз. 5. Забезпечити в лікувальнопрофілактичних закладах: маркування приміщень, які становлять загрозу інфікування персоналу МБТ; максимально використовувати інженернотехнічні пристрої для захисту персоналу від аерозолів хворого (захисні екрани, скляні перегородки тощо); розділити потоки хворих (відокремивши хворих з підозрою на туберкульоз); забезпечити хворих, які кашляють, одноразовими серветками та масками; відновити функціонування систем вентиляції, посилити технічний контроль за роботою систем вентиляції та потужністю ультрафіолетових ламп; забезпечити працівників респіраторами з діаметром пор до 1,0 мкм; забезпечити протитуберкульозні заклади високоефективними сухими повітряними фільтрами (HEPA), респіраторами позитивного тиску (PAPR). 6. Провести наукові дослідження щодо доцільності заміни флюорографічного скринінгу на туберкульоз працюючого населення за рахунок використання клінічного скринінгу, серологічних (експрес) тестів та дослідження біологічних рідин на мікобактерії (мікроскопічне та ДНКдослідження). Науково обгрунтувати медичні протипоказання до допуску для виконання професійних обов’язків працівниками з професійних груп високого ризику інфікування туберкульозом. Завершуючи свій виступ, Д. Варивончик звернувся до учасників конференції: «Сьогодні ми лише торкнулися проблеми туберкульозу у сфері праці. Від того, чи відчинимо ми ці двері, чи відкриємо проблему, чи побачимо її, залежить, чи зможемо ми її вирішити».

ТУБЕРКУЛЬОЗ (від лат. tuberculum – горбик; застар.– бугорчатка, сухоти) – інфекційне захворювання людини і ряду тварин, яке уражає різні органи з утворенням специфічних запальних змін, що часто мають вигляд дрібних горбочків, переважно у легенях і лімфатичних вузлах, і зі схильністю до хронічного перебігу. Туберкульоз людини – предмет вивчення спеціальної медичної дисципліни – фтизіатрії. Описання ознак цього захворювання містяться ще в папірусах стародавніх єгиптян і манускриптах індусів, у творах Гіппократа та ін. лікарів, а також жерців, поетів античного світу. Сліди туберкульозу виявлено на єгипетських муміях (2–3 тис. років до н. е.). Широке розповсюдження туберкульозу відзначав Ібн Сіна. У ХVII–XVIII ст. смертність від цього захворювання у Лондоні досягла 700–870 людей на рік на 100 тис. жителів. Аналогічні показники були в Гамбурзі, Стокгольмі та ін. великих європейських містах, де у структурі загальної смертності на долю туберкульозу припадало близько 20–40%. У дореволюційній Росії смертність від туберкульозу в Москві становила 467, у Петербурзі – 607 осіб на 100 тис. жителів (1881). Особливо страждали від туберкульозу фабричні робітники («хвороба тих, хто живе у підвалах»). Смертність від нього серед робітників Петербурга у 1910–1916 рр. була у 3–5 разів вища, ніж серед більш забезпечених верств населення міста. Різке зростання захворюваності на туберкульоз і смертності від нього повсюдно відмічалося в періоди соціально-економічних криз і війн... Большая советская энциклопедия / Т. 26.– М.: Советская энциклопедия, 1977.– С. 278.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Коротко про важливе Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 р. № 1513-р «Про проведення переговорів щодо укладення Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями та галузевих і регіональних колективних угод на новий строк» затверджено склад групи повноважних представників Сторони власників та уповноважених ними органів, які об’єдналися для ведення переговорів щодо укладення Генеральної угоди і здійснення контролю за її виконанням. Повноважним представникам Сторони власників запропоновано розпочати з повноважними представниками Сторони профспілок консультації та переговори щодо підготовки проекту Генеральної угоди. До складу групи уповноважених представників Сторін увійшли 30 осіб, серед яких: Денісова Л. Л. – Міністр праці та соціальної політики (керівник групи); Дєньгін А. П. – перший заступник Голови Держгірпромнагляду; Надрага В. І. – генеральний директор Федерації роботодавців України. Міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади запропоновано розпочати аналогічну роботу для укладення галузевих і регіональних угод на новий строк.

Трибуна страхового експерта

Усвідомити важливість

ОХОРОНИ ПРАЦІ

Не кожен роботодавець Львівщини усвідомлює, що дбати про безпеку праці – його обов’язок. Андрій Зуб, начальник відділу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань у Львівській області

ьогодні найголовнішим завданням працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань є проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням, зумовленим умовами праці. Основна робота у питаннях профілактики виробничого травматизму покладається на страхових експертів з охорони праці. У Львівській області їх лише 22, тобто у 11 районних відділеннях посад страхових експертів з охорони праці не передбачено. Частково їхні функції доводиться виконувати начальникам відділень. Вони проводять роботу більше ніж на 70 тис. зареєстрованих в обласному управлінні виконавчої дирекції Фонду підприємствах, установах, організаціях та фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. У середньому на одного страхового експерта припадає більш як 3 тис. об’єктів, а у відділенні Львова – понад 8 тис. Незважаючи на таку завантаженість, ведеться активна робота щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Практика показує, що вжиті заходи не завжди дають бажаний результат. На жаль, не кожен роботодавець усвідомлює, що дбати про безпеку праці – його обов’язок. Частіше нещасні випадки є наслідком недоліків та огріхів у роботі відповідних посадових осіб. У 2009 р. було здійснено 1655 перевірок стану профілактичної роботи зі створення здорових та безпечних умов праці, під час яких виявлено 14 770 порушень законодавства про охорону праці. Внесено 1655 подань на усунення порушень. За невчасно подані повідомлення про нещасний випадок складено 26 протоколів та постанов про притягнення керівників підприємств до адміністративної від-

повідальності, 17 подань направлено до органів державного нагляду за охороною праці про притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення. Фонд іде назустріч роботодавцям. Страхові експерти та начальники відділень надають допомогу в розробці заходів, спрямованих на досягнення встановлених нормативів з охорони праці та вжиття профілактичних заходів і механізмів створення безпечних умов праці, контролюють функціонування системи управління охороною праці на підприємствах. Для привернення уваги роботодавців і працюючих до актуальних питань охорони праці, формування свідомого ставлення до цих питань активно використовуємо засоби пропаганди. Це і публікації в пресі, виступи на радіо та телебаченні, семінари, наради, розробка, виготовлення та розповсюдження серед суб’єктів господарювання плакатів, пам’яток, підручників, іншої спеціальної літератури. Так, у 2009 р. відділеннями Фонду у Львівській області розповсюджено серед підприємств, організацій, установ і фізичних осіб, які використовують найманих працівників, друковану продукцію з охорони праці в кількості 652,8 тис. примірників. Крім того, страхові експерти беруть участь у роботі комісій з перевірки знань з питань охорони праці у посадових осіб. Лише в 2009 р. відповідну перепідготовку пройшли 1875 спеціалістів з охорони праці підприємств. Але дбати про безпеку працівників має насамперед власник, роботодавець. Зрозуміло, що стовідсотково гарантувати безпечну працю неможливо. Та якщо ми вважаємо себе цивілізованим суспільством, то зобов’язані звести до мінімуму ступінь ризику, максимально гарантувати безпеку праці на виробництві. Керівники підприємств, установ та організацій повинні усвідомити важливість нашої спільної справи, спрямувати зусилля на виконання соціально важливого завдання – збереження життя та здоров’я людей праці. Працелюбність і високий професіоналізм кожного з нас буде запорукою подальшого розквіту держави, власного добробуту. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Досвід. Аналіз. Практика

ЕФЕКТ

СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ

В управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області Христинівське відділення називають одним із кращих. Особливо ефективно і змістовно тут ведуть профілактику виробничого травматизму.

Євгенія Кіт, начальник районного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м. Христинівці

наліз свідчить, що роботодавці стали вимогливіше ставитися до вирішення питань охорони праці, адже кількість виявлених порушень щорічно зменшується, як і кількість випадків виробничого травматизму. Скажімо, у 2009 р. зареєстровано 2 нещасних випадки, у 2008 р. – 3, у 2007 р. – 6, у 2002 р. – 18. Потрібно зазначити, що після виходу у світ постанови Кабінету Міністрів від 21.05.2008 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд) і його регіональні структури сьогодні чи не єдиний орган, який може оперативно впливати на стан охорони праці на підприємствах, вживати заходів впливу на роботодавця з тим, щоб запобігти виробничому травматизму і профзахворюванням. І цю можливість ми використовуємо сповна, у чому нам активно допомагають місцеві органи влади. Це, вважаю, дуже важливо для ефективної профілактичної роботи. Так, за 9 місяців 2009 р. наше відділення як самостійно, так і за участі представників райдержадміністрації, районної ради, органів місцевого самоврядування, а також теруправління Держгірпромнагляду по Черкаській області, районної прокуратури провело 99 перевірок організації роботодавцями району роботи з охорони праці та виконання профілактичних заходів. Виявлено 748 порушень чинного законодавства про охорону праці. Та здійснення перевірок не є самоціллю відділення. Адже згідно зі ст. 22 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд зобов’язаний сприяти страхувальникам у створенні та реалізації ними ефективної системи управління охороною праці. Тому працівники відділення надають необхідні консультації роботодавцям, допомагають їм розробляти нормативні документи з охорони праці, пропагують безпечні та нешкідливі умови праці, розповсюджують спеціальну літературу, плакати, пам’ятки тощо. У роботі вони дотримуються такого принципу: результатом перевірки повинно бути не покарання страхувальника за виявлені порушення, а, насамперед, зосередження його уваги на проблемних питаннях охорони праці та на усуненні недоліків. Позитивні результати дає співпраця з обласним теруправлінням Держгірпромнагляду, а також з управлінням праці та соціального захисту населення Христинівської райдержадміністрації. Спільно з представником теруправwww.ohoronapraci.kiev.ua

ління В. Карпусенком провели перевірки 14 страхувальників району. На жаль, невпинні реорганізації цього державного органу нагляду не дають змоги ефективніше вирішувати питання профілактики виробничого травматизму на місцях. Успіх профілактичної роботи залежить також і від наявності у страхувальників необхідної нормативно-правової бази, обізнаності їх з чинним законодавством. Тому щотижня за графіком, погодженим з райдержадміністрацією, у відділенні працює консультаційний пункт Результатом перевірки з охорони праці. За повинно бути не покарання 9 місяців надано 188 страхувальника за виявлені консультацій керівпорушення, а, насамперед, никам підприємств, спеціалістам з охо- зосередження його уваги на рони праці, приват- проблемних питаннях охоним підприємцям, рони праці та на усуненні які використовують недоліків. найману працю. З цією ж метою сформовано блок нормативно-правової документації в електронному вигляді, а виділена обласним управлінням Фонду друкована продукція дає змогу на безоплатній основі забезпечувати страхувальників необхідними нормативно-правовими документами. З початку року страхувальникам було роздано більш як 30 тис. одиниць нормативно-правових актів, тематичних плакатів, підручників, інструктивних матеріалів, попереджувальних знаків, пам’яток та іншої літератури. Не залишається поза увагою відділення і така форма профілактичної роботи, як проведення семінарів із спеціалістами з охорони праці, нарад у форматі круглого столу, інформування громадськості району про стан охорони праці в регіоні, заходи безпеки праці, законні права потерпілих на виробництві через місцеві засоби інформації. Особливою подією для населення району останнім часом стало відзначення Міжнародного дня охорони праці. За окремим планом спільно з Христинівською райдержадміністрацією було проведено низку заходів, приурочених до цієї дати. Так, 28 квітня спільно з роботодавцями публічно вшановуємо пам’ять загиблих на виробництві та відвідуємо їхні родини. Зазвичай на наше прохання роботодавці підприємств, де сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, виділяють матеріальну допомогу сім’ям потерпілих, допомагають їм продуктовими наборами. Разом з тим відзначаємо ті трудові колективи та їхніх керівників, де належним чином дбають про охорону праці працюючої людини. Тут не можна не сказати доброго слова про СТОВ «Верхнячка-Агро» (керівник Г. Грушовенко, інженер з охорони праці В. Полиця), СВК «Шельпахівське» (керівник М. Шелегон, інженер з охорони праці О. Приймак), ВАТ «Христинівський молокозавод» (директор Л. Куліш, інженер з охорони праці О. Шарандак), Христинівський РЕМ (керівник О. Базалєєв, інженер з охорони

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

стійна підтримка голови райдержадміністрації В. Пономаренка, голови районної ради К. Микитаса, районного прокурора В. Резніка, голів територіальних громад району, інших районних організацій. Я, як начальник відділення, постійно беру участь в апаратних нарадах у райдержадміністрації, в засіданнях колегій, зборах господарського активу, інформую присутніх про стан справ у відділенні і про проблемні питання, які необхідно вирішити за допомогою районної влади. Жоден значний захід, який проводиться відділенням Фонду, не відбувається без участі голови райдержадміністрації або його першого заступника В. Ковальського. Важливим у роботі зі страхувальниками є і моральний, і заохочувальний стимул. Зокрема, активно працюємо над підняттям іміджу спеціаліста з охорони праці. Двічі на рік проводиться відповідний конкурс – до Міжнародного дня охорони праці та до Дня працівників сільського господарства. І цього року відзнаку за перемогу в конкурсі було вручено на урочистих зборах працівників сільського господарства в районному Будинку культури за участі делегацій всіх підприємств агропромислового комплексу. А кращим платникам страхових внесків – локомотивному депо ст. Христинівка (керівник П. Кравченко) та Христинівському РЕМ (керівник О. Базалєєв) за належну організацію роботи з охорони праці на урочистостях з нагоди Дня незалежності та кращому приватному підприємцю О. Косар у день професійного свята вручено подяки відділення Фонду. Відділення активно співпрацює зі спілкою підприємців району. За методичної допомоги відділення спілкою випущено дві брошури: «Приватним підприємцям про соціальне страхування» (2004 р.) та «Шляхи співпраці» (2007 р.). У них розміщено інформацію про взаємовідносини приватних підприємців з Фондом. Брошури розповсюджено серед приватних підприємців і стали для них суттєвою підмогою в роботі.

праці А. Мартинюк). Є, звичайно, і ряд проблемних підприємств, з якими необхідно продовжувати працювати. Окремим рядком у наших виробничих планах є робота з потерпілими, яка не закінчується виплатою компенсацій. Розуміючи, що не хлібом єдиним живе людина, намагаємось долучити до суспільно-громадського життя інвалідів внаслідок трудового каліцтва. Для цього забезпечуємо їхню участь в обласних конкурсах на звання кращого садівника, городника, тваринника, народного умільця. Інваліди району неодноразово виходили призерами цих конкурсів. Відзначення переможців проводиться завжди гласно, запрошуються на нього голови територіальних громад, де проживають інваліди, районна преса. Особливу підтримку надає ХрисЧастина підприємств малого тинівський міський та середнього бізнесу все ж ви- голова М. Наконечний, який виділяє кокористовує тіньові методи ви- шти на преміювання. плати заробітної плати своїм Вся ця подія висвітна сторінках працівникам, що не лише впли- люється районної газети «Триває на дохідну частину Фонду, а буна хлібороба». Крім й позбавляє працівників соці- того, напередодні дня інального захисту від нещасного Міжнародного валідів проводяться випадку на виробництві та про- зустрічі потерпілих на виробництві з керівфесійного захворювання. никами обласного управління виконавчої дирекції Фонду, з керівниками району. У цьому заході також беруть участь голови територіальних громад, представники Пенсійного фонду України, громадських ветеранських організацій. Потерпілі на виробництві отримують відповіді не лише на свої запитання, а й інформацію про стан справ у Фонді, у нашому районі. Такі зустрічі вже стали традиційно щорічними. Не відчувають себе забутими й інваліди праці І групи, яких працівники відділення відвідують кожного кварталу за місцем їх проживання і надають допомогу у вирішенні нагальних проблем соціального характеру. Для забезпечення гарантованого відшкодування матеріальної шкоди потерпілим на виробництві, проведення профілактичних заходів працівники відділення працюють над наповненням бюджету Фонду. Так, станом на 01.10.2009 р. у відділенні зареєстровано 598 платників страхових внесків, у т. ч. 368 – юридичних, 230 –фізичних осіб, які застосовують найману працю. За 9 місяців 2009 р. від страхувальників надійшло страхових коштів на суму 853,97 тис. грн. Понад планове завдання зібрано 36,37 тис. грн. Робота зі страхувальниками щодо повноти та своєчасності сплати страхових внесків, погашення заборгованості по платежах до Фонду та недопущення недоїмки проводиться у відділенні згідно із затвердженими заходами. І переважна більшість страхувальників району своєчасно і в повному обсязі сплачує внески до Фонду. Про це свідчить відсутність боржників серед економічно активних підприємств району. Однак фінансово-економічна криза негативно впливає і на надходження страхових коштів. Бо маємо зменшення обсягів виробництва, скорочення чисельності працівників, перехід підприємств на роботу за скороченими графіками. Крім того, певна частина підприємств малого та середнього бізнесу все ж використовує тіньові методи виплати заробітної плати своїм працівникам, що не лише впливає на дохідну частину Фонду, а й позбавляє працівників соціального захисту від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Працівники відділення намагаються довести до відома роботодавців і громадян району інформацію про шкідливість таких методів, розповсюджуючи пам’ятки страхувальника, звернення до роботодавців, виступаючи в місцевій пресі та по місцевому радіо. Допомагає покращувати роботу тісна співпраця і по-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Коротко про важливе Федерація профспілок України розробила рекомендації щодо змісту розділу «Охорона праці» в колективних договорах і угодах. Рекомендації спрямовано на чітке й повне виконання власником підприємства чи уповноваженим ним органом вимог статей Закону «Про охорону праці». Вони містять перелік питань, які необхідно відобразити в колдоговорі та які стосуються створення безпечних і нешкідливих умов праці, конкретизації зобов’язань працівників з питань охорони праці та здоров'я, передбачають заходи щодо підвищення ролі та значення профспілкових організацій у вирішенні проблем охорони праці. Особливу увагу приділено якості розробки комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки та охорони праці, гігієни праці та виробничого середовища, а також питанням достатнього фінансування цих заходів. ФПУ особливо наголошує на необхідності внесення до колдоговору заходів, що стосуються організації роботи профспілкового активу, спрямованої на здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Передбачається, що профспілковий актив, адміністрація, служба охорони праці підприємств, організацій та установ використають ці рекомендації під час підготовки колдоговорів та угод на 2010 рік та наступні роки. Повний текст рекомендацій розміщено на сайті ФПУ (www.fpsu.org.ua), розділ «Напрями діяльності», рубрика «Охорона праці та здоров’я». 54

Нормативні документи

Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів Постанова Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. № 8 Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що додається. 2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 47 «Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів» (ЗП України, 1992 р., № 3, ст. 57; Офіційний вісник України, 2004 р., № 49, ст. 3212) та від 23 листопада 2006 р. № 1640 «Про затвердження Положення про Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду» (Офіційний вісник України, 2006 р., № 47, ст. 3133; 2007 р., № 90, ст. 3306) зміни, що додаються. 3. Державному комітетові з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, іншим центральним органам виконавчої влади привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з Порядком, затвердженим цією постановою. Прем’єр-міністр України

Ю. Тимошенко

ПОРЯДОК відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. № 8 Загальні положення 1. Цей Порядок визначає процедуру відомчої реєстрації (далі – реєстрація) та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування. 2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: 1) великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб (далі – технологічний транспортний засіб) – великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи грунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва; 2) дослідження ідентифікаційних номерів – проведення експертного обстеження з використанням фізичних методів контролю з метою встановлення ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів, якщо неможливо встановити їх під час візуального огляду; 3) матеріально-технічне забезпечення реєстраційних дій, взяття на облік та зняття з нього технологічних транспортних засобів (далі – матеріальнотехнічне забезпечення реєстрації) – закупівля бланків, що використовуються під час реєстрації, державних номерних знаків (далі – номерні знаки), канцелярського приладдя; 4) перереєстрація технологічного транспортного засобу – проведення реєстраційних дій у разі настання обставин, у зв’язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи; ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ 5) реєстраційні дії – дії, пов’язані з реєстрацією, перереєстрацією або тимчасовою реєстрацією технологічного транспортного засобу на певний строк; 6) реєстрація технологічного транспортного засобу – здійснення комплексу заходів, пов’язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою та за необхідності дослідженням ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків; 7) технічний огляд технологічного транспортного засобу – комплекс робіт з контролю технічного стану, що здійснюється як візуально, так і з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких встановлено нормативними документами, та з випробування технологічного транспортного засобу; 8) тимчасова реєстрація технологічного транспортного засобу – видача реєстраційних документів обмеженого строку дії на технологічний транспортний засіб у разі його тимчасового ввезення на територію України під зобов’язання про зворотне вивезення або довгострокової передачі транспортного засобу в оренду (лізинг). 3. Реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держгірпромнагляду. 4. Матеріально-технічне забезпечення реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації, взяття на облік, зняття з нього та технічний огляд технологічних транспортних засобів здійснюються експертно-технічними центрами, що належать до сфери управління Держгірпромнагляду (далі – експертно-технічні центри), у порядку, що встановлюється Держгірпромнаглядом. 5. Територіальні органи Держгірпромнагляду на підставі письмового запиту судів, органів прокуратури, СБУ, внутрішніх справ, державної податкової служби, державної виконавчої служби, митних органів, підрозділів Державтоінспекції МВС, інших територіальних органів Держгірпромнагляду, інспекцій державного технічного нагляду Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій видають довідки про проведені реєстраційні дії щодо зареєстрованих технологічних транспортних засобів і їх власників. Реєстрація технологічних транспортних засобів 6. Юридичні і фізичні особи, іноземні фізичні і юридичні особи, особи без громадянства (що перебувають в Україні на законних підставах), які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (далі – власники) зобов’язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України. У такий же строк власники зобов’язані перереєструвати технологічні транспортні засоби у разі настання обставин, у зв’язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи. 7. Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцезнаходженням органу управління юридичної особи, а той, що належить фізичній особі,– за місцем проживання або перебування фізичної особи. Допускається реєстрація технологічного транспортного засобу за місцем його експлуатації, у тому числі того, що перебуває у постійному користуванні або оренді юридичної чи фізичної особи. 8. Експлуатація незареєстрованих технологічних транспортних засобів забороняється. 9. Перед реєстрацією кожного технологічного транспортного засобу проводиться його державний технічний огляд (далі – технічний огляд), про що складається акт технічного огляду і видається талон, зразок якого затверджується Держгірпромнаглядом. Технічний огляд технологічних транспортних засобів проводиться щороку відповідно до порядку проведення www.ohoronapraci.kiev.ua

державного технічного огляду великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, який встановлюється Держгірпромнаглядом. На технічно несправні технологічні транспортні засоби талони про проходження технічного огляду не видаються. Видача талона про проходження технічного огляду може бути здійснена тільки після усунення несправностей і повторного проведення технічного огляду. 10. Реєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за зразком згідно з додатками 1 і 2, до якої додаються копії: свідоцтва про державну реєстрацію (для юридичної особи), паспорта (для повнолітньої фізичної особи та особи віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років); документів, що підтверджують правомірність придбання технологічного транспортного засобу; наказу про призначення посадової особи, відповідальної за безпечну експлуатацію та технічний стан технологічного транспортного засобу (для юридичної особи); експлуатаційної документації; документів, що підтверджують оплату вартості бланків, номерних знаків, виданих під час реєстрації, та послуг за проведення технічного огляду; сертифіката відповідності, свідоцтва про визнання відповідності, декларації про відповідність для технологічного транспортного засобу, на який розповсюджуються відповідні вимоги. До заяви додається також акт технічного огляду та позитивний висновок експертизи, проведеної фахівцями експертно-технічного центру, на відповідність технологічного транспортного засобу нормативно-правовим актам з охорони праці України (для технологічних транспортних засобів, виготовлених за межами України чи переобладнаних або самостійно зібраних). Якщо відповідно до законодавства копії документів, зазначених в абзацах другому–шостому цього пункту, не потребують нотаріального або іншого засвідчення, такі копії можуть бути виготовлені з оригіналів працівниками територіальних управлінь Держгірпромнагляду у порядку, встановленому Держгірпромнаглядом. 11. Правомірність придбання або використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, може бути підтверджена будь-якими з наведених документів: довідкою-рахунком, яка видана підприємствомвиготовлювачем або іншим суб’єктом господарювання, що реалізує технологічний транспортний засіб, за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» (Офіційний вісник України, 1998 р., № 36, ст. 1327); актом приймання-передачі, виданим підприємствомвиготовлювачем технологічного транспортного засобу чи його вузлів і агрегатів або в інших випадках, передбачених законодавством; договором купівлі-продажу, міни, дарування, лізингу, позички, застави, біржовою угодою, договором про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності; документами, що підтверджують реалізацію технологічного транспортного засобу на аукціоні; договором оренди майна із зазначенням у ньому домовленості між сторонами щодо реєстрації технологічного транспортного засобу за орендарем та доручення на право керування і використання цього транспортного засобу; вантажною митною декларацією на технологічний транспортний засіб, що ввозиться, або посвідченням митного органу про реєстрацію ввезених на митну територію України технологічних транспортних засобів, вузлів і агрегатів (на технологічний транспортний засіб, реалізований на митній території України одним суб’єктом господарювання іншому суб’єкту господарювання, вантажна митна

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ декларація для взяття на облік не надається); рішенням уповноваженого органу про відчуження технологічного транспортного засобу; виконавчим написом нотаріуса про витребування від боржника майна; рішенням суду про визначення права власності на технологічний транспортний засіб; договором про спільне володіння, користування у разі отримання технологічних транспортних засобів кількома громадянами в рахунок майнових паїв у зв’язку з виходом або виключенням їх із кооперативу, рішенням органу управління господарського товариства, засвідченим в установленому порядку, про повернення засновникові (учасникові) товариства у зв’язку з його виходом або виключенням з товариства технологічного транспортного засобу, переданого ним у власність або для користування; іншими документами, що встановлюють право власності або користування технологічним транспортним засобом. Відповідальність за достовірність поданих на реєстрацію документів або їх копій несе власник технологічного транспортного засобу згідно із законодавством. 12. Для реєстрації технологічного транспортного засобу, що тривалий час (більше п’яти років) експлуатується суб’єктом господарювання та на який відсутні документи, що встановлюють право власності або користування, та про попередню його реєстрацію, надається копія інвентарної картки обліку основних засобів або витяг з балансової відомості, у яких зазначається дата введення в експлуатацію технологічного транспортного засобу, скріплені підписом посадової особи суб’єкта господарювання та печаткою. 13. Для реєстрації технологічного транспортного засобу, що раніше експлуатувався і перебував на обліку, подається разом з документами, зазначеними у пункті 10 цього Порядку, свідоцтво про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу (далі – свідоцтво про реєстрацію) з позначкою про зняття з обліку. 14. Технологічний транспортний засіб, який належить кільком юридичним або фізичним особам на праві спільної власності, що підтверджується одним із документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, за письмовою згодою співвласників реєструється за одним із них. У графі «Особливі примітки» свідоцтва про реєстрацію щодо іншого співвласника робиться запис: «________________________________________ (найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи) є співвласником».

15. Технологічні транспортні засоби, отримані власником у разі злиття, приєднання, поділу, перетворення суб’єкта господарювання, реєструються за новим суб’єктом господарювання на підставі запису в статуті про правонаступництво та передавального акта (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільного балансу (у разі поділу). 16. Технологічний транспортний засіб, який належить малолітній або неповнолітній особі, реєструється за нею за заявою одного з батьків (усиновлювачів) або опікуна чи піклувальника. У реєстраційному документі такого технологічного транспортного засобу зазначаються прізвище, ім’я та по батькові батьків (усиновлювачів) малолітньої чи неповнолітньої особи або її опікуна чи піклувальника і робиться відмітка про заборону зняття з обліку технологічного транспортного засобу без їх згоди, погодженої з органами опіки і піклування. У графі «Особливі примітки» свідоцтва про реєстрацію робиться запис «Без права відчуження та керування без згоди батьків (усиновлювачів), опікуна чи піклувальника до досягнення повноліття». Після досягнення зазначеною особою 18-річного віку здійснюється перереєстрація технологічного транспортного засобу на підставі її заяви та надання відповідного свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу. 17. Реєстрація виготовлених за межами України, а також самостійно переобладнаних або зібраних технологічних транспортних засобів здійснюється за умови проведення фахівцями експертно-технічного центру експертизи 56

на відповідність технологічних транспортних засобів нормативно-правовим актам з охорони праці. 18. На зареєстрований технологічний транспортний засіб видаються свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка та номерний знак, що відповідає державному стандарту. Свідоцтво про реєстрацію має необмежений строк дії. Записи в реєстраційних документах здійснюються з використанням друкарських пристроїв, реєстраційні документи ламінуються. 19. Після реєстрації технологічних транспортних засобів заява про реєстрацію технологічного транспортного засобу (з відмітками на ній про видані свідоцтво про реєстрацію та номерний знак) і додані до заяви документи зберігаються територіальним органом Держгірпромнагляду протягом п’яти років. 20. Експлуатація технологічних транспортних засобів у разі втрати свідоцтва про реєстрацію, номерного знака, талона про проходження технічного огляду забороняється. 21. Технологічні транспортні засоби без ідентифікаційних номерів або з підробленими ідентифікаційними номерами вузлів і агрегатів не підлягають реєстрації, перереєстрації чи зняттю з обліку. В разі встановлення факту, що документи, які посвідчують особу власника чи підтверджують правомірність придбання транспортного засобу або право на користування та розпорядження ним, є підробленими, а також у разі підроблення ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів транспортного засобу реєстрація підлягає скасуванню. Експертне обстеження ідентифікаційних номерів у разі потреби проводиться фахівцями експертно-технічного центру. 22. Подання заяви про проведення реєстраційних дій, отримання свідоцтва про реєстрацію і номерного знака може здійснювати уповноважена власником технологічного транспортного засобу особа за його дорученням, посвідченим у встановленому порядку. 23. Номерний знак закріплюється на технологічному транспортному засобі у встановленому для цього місці. Якщо для закріплення номерного знака на технологічному транспортному засобі місце не передбачено, такий знак встановлюється: на технологічному транспортному засобі, що має жорстку кабіну,– на верхньому лівому боці задньої стінки кабіни (у межах верхнього габариту); на технологічному транспортному засобі з м’якою (знімною) кабіною або без неї – на задній частині крила лівого заднього колеса; на причепі, напівпричепі – на кронштейні, розміщеному під лівим боком заднього борту. В усіх випадках номерний знак повинен бути добре укріплений та освітлений таким чином, що дає змогу визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів. Перереєстрація технологічних транспортних засобів 24. Перереєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється у разі зміни найменування чи імені власника, форми власності, місця знаходження органу управління юридичної особи чи місця проживання або перебування фізичної особи – власника технологічного транспортного засобу; втрати або непридатності до подальшого використання свідоцтва про реєстрацію чи номерного знака; зміни вузлів та агрегатів, що мають ідентифікаційні номери; у разі переобладнання технологічного транспортного засобу за умови проведення фахівцями експертно-технічного центру експертизи на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та в інших випадках, передбачених цим Порядком. 25. Перереєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за зразком згідно з додатками 1 і 2, до якої додаються копії: свідоцтва про державну реєстрацію (для юридичних осіб), паспорта (для повнолітніх фізичних осіб та осіб віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років); документів, що підтверджують правомірність придбання чи використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, у тоОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ му числі довідки про встановлення вузла або агрегату з обмінного чи резервного фонду суб’єкта господарювання, скріпленої його печаткою; свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу; акта технічного огляду технологічного транспортного засобу; документів, що підтверджують оплату вартості бланків, номерних знаків, виданих під час перереєстрації, та послуг за проведення технічного огляду. Копії зазначених документів виготовляються у порядку, передбаченому абзацом 9 пункту 10 цього Порядку. 26. До перереєстрації технологічного транспортного засобу з метою звірки відповідності ідентифікаційних номерів обліковим даним і перевірки технічного стану проводиться його технічний огляд. 27. За результатами перереєстрації видається нове свідоцтво про реєстрацію. У розділі «Особливі примітки» нового свідоцтва зазначаються серія, номер попереднього свідоцтва про реєстрацію та найменування органу реєстрації, який його видавав. 28. В усіх випадках перереєстрації технологічного транспортного засобу його облікові дані вносяться до журналу реєстрації великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів. Тимчасова реєстрація технологічних транспортних засобів 29. Тимчасова реєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється у разі: тимчасового ввезення на територію України під зобов’язання про зворотне вивезення. При цьому реєстраційний документ і номерний знак на технологічний транспортний засіб, якщо він був зареєстрований за межами України, здаються до експертно-технічного центру, а замість них видаються свідоцтво про реєстрацію і номерний знак із зазначенням у розділі свідоцтва про реєстрацію «Особливі примітки» строку їх дії. Первинні реєстраційний документ і номерний знак повертаються власникові після закінчення строку тимчасової реєстрації; передачі технологічного транспортного засобу у довгострокову оренду (лізинг) та позичку. Тимчасове свідоцтво про реєстрацію видається із зазначенням у розділі свідоцтва про реєстрацію «Особливі примітки» строку його дії, що визначається строком дії договору оренди (лізингу) або позички. При цьому первинні свідоцтво про реєстрацію і номерний знак здаються до експертно-технічного центру, а після закінчення строку тимчасової реєстрації повертаються власникові. 30. Після закінчення строку тимчасової реєстрації технологічний транспортний засіб вважається незареєстрованим. Ведення обліку та зняття технологічних транспортних засобів з обліку 31. Відомості про зареєстрований або перереєстрований технологічний транспортний засіб та його власника вносяться до журналу реєстрації великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів за формою згідно з додатком 3, а також до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи Держгірпромнагляду. Порядок ведення обліку технологічних транспортних засобів визначається Держгірпромнаглядом. 32. Зняття технологічного транспортного засобу з обліку у зв’язку з його відчуженням здійснюється тільки після технічного огляду транспортного засобу з метою звірки відповідності агрегатів, що мають ідентифікаційні номери, обліковим даним. У цьому разі під час зняття з обліку технологічного транспортного засобу у свідоцтві про реєстрацію ставиться штамп «Знято з обліку» та зазначається дата зняття з обліку. 33. Зняття технологічного транспортного засобу з обліку у зв’язку з непридатністю до подальшого використання та його вибракуванням (списанням) здійснюється без технічного огляду транспортного засобу. Вибракування (списання) технологічного транспортного засобу, що наwww.ohoronapraci.kiev.ua

лежить юридичній особі, підтверджується актом на списання (ліквідацію) основних засобів, а фізичній особі – її заявою. При цьому свідоцтво про реєстрацію таких технологічних транспортних засобів здається територіальним управлінням Держгірпромнагляду. 34. Зняття технологічного транспортного засобу з обліку здійснюється на підставі письмової заяви власника, до якої додаються копії: свідоцтва про державну реєстрацію (для юридичних осіб), паспорта (для повнолітніх фізичних осіб та осіб віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років); свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу; акта технічного огляду технологічного транспортного засобу або акта на списання основних засобів, заяви — для фізичних осіб; акта ліквідації основних засобів; документів, що підтверджують оплату вартості послуг за проведення технічного огляду під час зняття з обліку. До заяви додається також номерний знак технологічного транспортного засобу, що знімається з обліку. Копії зазначених документів виготовляються у порядку, передбаченому абзацом 9 пункту 10 цього Порядку. У разі втрати свідоцтва про реєстрацію чи номерного знака на технологічні транспортні засоби, які непридатні до подальшого використання та вибраковуються (списуються), власник повинен подати до територіального органу Держгірпромнагляду посвідчені в установленому порядку документи, що підтверджують факт їх втрати. 35. Зняття з обліку технологічного транспортного засобу, що належить кільком юридичним або фізичним особам на праві спільної власності, здійснюється лише за умови наявності їх спільного рішення. 36. Технологічні транспортні засоби, що вивозяться за межі України, знімаються з обліку у порядку, передбаченому пунктами 32 і 34 цього Порядку. 37. Не допускається зняття з обліку технологічного транспортного засобу, на який накладено арешт чи заборону на зняття його з обліку, та в інших випадках, передбачених законодавством. 38. На зняті з обліку технологічні транспортні засоби, крім тих, що вибраковуються (списуються), видаються номерні знаки для разових поїздок (транзитні державні номерні знаки) строком дії 10 днів. 39. Номерні знаки, повернені до експертно-технічного центру після зняття технологічних транспортних засобів з обліку, знищуються, про що складається відповідний акт. 40. Документи, які подані для зняття технологічного транспортного засобу з обліку, зберігаються територіальним органом Держгірпромнагляду протягом п’яти років, а журнал реєстрації великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів – протягом 25 років з часу здійснення у ньому останнього запису. Виготовлення та облік номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію 41. Серії номерних знаків і свідоцтв про реєстрацію на технологічні транспортні засоби закріплюються за Автономною Республікою Крим і областями наказом Держгірпромнагляду. 42. Виготовлення номерних знаків та бланків свідоцтв про реєстрацію здійснюється на замовлення експертнотехнічного центру. Виготовлення номерних знаків здійснюється відповідно до державних стандартів. 43. Ведення обліку та проведення інвентаризації номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію, що зберігаються в експертно-технічних центрах, здійснюється в порядку, встановленому для обліку матеріальних цінностей згідно із законодавством. 44. Облік номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію ведеться експертно-технічними центрами. Дані про надходження та видачу номерних знаків і бланків свідоцтв про реєстрацію фіксуються у відповідному журналі, який зберігається в зазначених центрах.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Додаток 1 до Порядку _________________________________________________

Додаток 2 до Порядку _________________________________________________

ЗАЯВА Від _______________________________________

ЗАЯВА Від ______________________________________________

Місцезнаходження _______________________(юридична адреса) Керівник _______________ ___ Телефон _________ Адреса стоянки великотоннажного та іншого технологічного транспортного засобу_____________________________________ Просимо __________________________________________

Паспорт __________________________________________

(найменування органу, який здійснює реєстрацію великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів)

(повне найменування юридичної особи)

(викладається суть справи)

До заяви додаються такі документи: _______________________ (перелік документів)

(прізвище, ім’я та по батькові)

(серія, номер, ким і коли виданий)

Місце проживання ___________________________________ _______________________ Телефон _________________ Адреса стоянки великотоннажного та іншого технологічного транспортного засобу ____________________________________ Просимо __________________________________________ (викладається суть справи)

До заяви додаються такі документи: ________________________________________________ (перелік документів)

МП ___ _______________ 20__ р. Службові позначки Видано (здано):1. Номерний знак № ___________серія ________ 2. Свідоцтво про реєстрацію № ___________ серія __________ Посадова особа _______ ____________________

Дані про великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб: Тип ______________________________________________ Марка, модель ______________________________________ Рік випуску ________________________________________ Виробник (держава) __________________________________ Ідентифікаційні номери (заводський, шасі/рами) _________________________________________________ Номер двигуна* _____________________________________ Підпис _______ ___ _______________ 20__ р. Службові позначки Видано (здано): 1. Номерний знак № __________________ серія ___________ 2. Свідоцтво про реєстрацію № ____________ серія _________ Посадова особа _____________ _______________________

___ ______________ 20__ р. ___________

___ ________ 20__ р. ___________

(посада, прізвище, ім’я та по батькові)

підпис якого ___________________________ підтверджується. Керівник _________ _____________________ (підпис)

(ініціали та прізвище)

Головний бухгалтер _______

___________________

(підпис)

(ініціали та прізвище)

(посада, ініціали та прізвище)

* Також у дужках зазначається латинська літера «V», знак рівності та об’єм двигуна великотоннажного та іншого технологічного транспортного засобу.

(підпис)

(посада, ініціали та прізвище)

Додаток 3 до Порядку

ЖУРНАЛ реєстрації великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів Порядко- Власвий ник номер

Дані про великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб тип, марка, модель

рік випуску

ідентифікаційний номер

номер двигуна

Дата технічного огляду

Видано свідоцтво про реєстрацію дата серія номер видачі

Видано номерний знак серія

номер

дата видачі

Службові відмітки Підпис (дата зняття про з обліку та здаодер- вання номерного жання знака, свідоцтва про реєстрацію)

ЗМІНИ, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 47 та від 23 листопада 2006 р. № 1640 Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. № 8

1. Додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 47 доповнити зразком свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу: Свідоцтво про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу Лицьовий бік УКРАЇНА UA UKRAINE СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ВЕЛИКОТОННАЖНОГО ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ АБО ІНШОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

Тип Марка, модель Рік випуску Виробник Ідент. № Двигун № Присвоєно державний номерний знак: Серія і номер свідоцтва

Зворотний бік Серія і номер свідоцтва ВЛАСНИК Адреса стоянки ОСОБЛИВІ ПРИМІТКИ

Видано (найменування територіального органу) Посадова особа Держгірпромнагляду ______ _______________ (підпис) (ініціали та прізвище) МП « » р.

________ Примітки: 1. Бланки свідоцтва виготовляються розміром 145 х 110 міліметрів із цупкого світлого паперу з кольоровою сіткою. На лицьовому та зворотному боці розміщується зображення малого Державного Герба України. 2. Серія свідоцтва складається з двох великих літер українського алфавіту, які мають відповідники у латинському алфавіті. Номер свідоцтва шестизначний. 3. Серія і номер свідоцтва наносяться тисненням. Заповнене свідоцтво ламінується.

2. У підпункті 18 пункту 4 Положення про Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1640 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 47, ст. 3133), слова «проводить державну реєстрацію великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у» замінити словами «здійснює відомчу реєстрацію та веде облік великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на». 58

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Наші консультації

Мета – прозорість,

коректність і рівність прав З 04.12.2009 р. набув чинності затверджений Кабінетом Міністрів Порядок визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи стану безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання (надруковано у журналі «Охорона праці», № 1, 2010 р.). За роз’ясненнями з цього приводу редакція журналу звернулася до начальника управління науково-технічного забезпечення державного нагляду Держгірпромнагляду Ірини Перевозник.

– Ірино Олексіївно, що стало причиною розробки цього нормативного акта? – Правовою підставою для розробки зазначеного Порядку є Закон «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», а саме п. 6 ст. 4, яким передбачено, що розмір тарифів на проведення експертиз (експертних оцінок) суб’єктами господарювання, які є підставою для видачі документів дозвільного характеру, затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок розроблено з урахуванням досвіду нормування експертних робіт, які виконуються з метою технічної підтримки держнагляду за промисловою безпекою та охороною праці. Метою введення в дію цього документа є встановлення єдиного механізму визначення вартості робіт, запобігання випадкам некоректного розрахунку вартості перед видачею дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки. – Яким документом користувалися експертні організації під час розрахунку вартості послуг до набуття чинності Порядку? – Раніше діяли Міжгалузеві норми часу на проведення експертних робіт у сфері охорони праці та промислової безпеки, затверджені Мінпраці України 15.08.2003 р. Звичайно, в основу розробки граничних тарифів, передбачених Порядком, покладено узагальнення та аналіз фактичної вартості проведення експертизи, що розрахована експертними організаціями на підставі Міжгалузевих норм. У новому документі рівень витрат експертних організацій приведений до вартості людино-години спеціаліста експертної організації. – На яких принципах базується розрахунок вартості експертних робіт за новим документом? – Вартість робіт залежить від кількості заявлених працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки,

кількості таких робіт і кількості одиниць устаткування відповідно до затвердженого переліку машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки. Отже, Держгірпромнагляд запропонував формулу – чіткий механізм розрахунку тарифів, відповідно до якого беруться до уваги всі перераховані чинники. – Чому в цій формулі (в таблиці) гранична кількість працівників, що виконують роботи підвищеної небезпеки, обмежена 50 особами? – Серед суб’єктів господарювання, які сьогодні звертаються за отриманням дозволів, переважна більшість – малі підприємства, на яких навіть загальна кількість працівників не перевищує 50 осіб. Порядок і розрахований насамперед на впорядкування взаємовідносин між експертними організаціями і такими підприємствами. Що стосується середніх і великих підприємств, то формула вирішує і ці питання: тариф збільшується на величину, що становить 0,05 розміру мінімальної зарплати на кожного додатково заявленого працівника (понад 50 осіб). Зазначу також, що Порядок визначення граничного розміру тарифу встановлює єдині вимоги до визначення вартості робіт з експертизи під час оформлення документів дозвільного характеру, сприяє її прозорості, додержанню рівності прав суб’єктів господарювання під час отримання дозволів. Проект цього документа узгоджений зі Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні, враховано всі надані ним пропозиції. Інтерв’ю взяв спецкор журналу «Охорона праці»

Іван Зеленський

Інформація Комітет з питань соціальної політики та праці Верховної Ради на своєму засіданні 20 січня 2010 р. заслухав інформацію Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету для забезпечення діяльності Міністерства праці та соціальної політики України. Під час обговорення зазначеного питання народні депутати України – члени Комітету звернули увагу учасників засідання на неприпустимість нецільового використання коштів державного бюджету. За інформацією Рахункової палати, порушено Порядок використання коштів резервного фонду бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 29.03.2002 р. № 415. Зокрема, Урядом з резервного фонду було виділено 28,1 млн. грн. на забезпечення у 2009 р. діяльності новоутвореної державної установи «Соціальний контактний центр» зі штатною чисельністю 254 особи, призначення якої – здійснення автоматизованого прийому та обліку звернень заявників з питань, що належать до компетенції органів виконавчої влади, інформування і консультування заявників щодо норм законодавства із соціальних питань, координації діяльності органів виконавчої влади під час розгляду звернень заявників. При цьому забезпечення об’єктивного та вчасного розгляду звернень, перевірку викладених у них фактів покладено на органи виконавчої влади. За результатами обговорення Комітетом було прийнято рішення з відповідними рекомендаціями, яке, зокрема, було направлено до Генеральної прокуратури України з проханням перевірити викладені факти, при їх підтвердженні вжити заходів прокурорського реагування. www.ohoronapraci.kiev.ua

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналіі (№ 8 8, 2009 2009 р.)) було б надруковано статтю О О. Запорожця, З А. Русаловського, О. Цибульника «Як згортається навчання з охорони праці», в якій йшлося про негативну, на думку авторів, тенденцію скорочення Міністерством освіти і науки програм з вивчення дисциплін «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузях», що суперечить вимогам законодавства. Як повідомив заступник директора департаменту вищої освіти МОН Ю. Коровайченко, Міністерство освіти і науки приділяє особливу увагу підвищенню якості вивчення питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту. Ця діяльність здійснюється відповідно до діючих нормативно-правових документів. Враховуючи політику України щодо входження у європейський освітній простір та зважаючи на загальні тенденції країн Європейського Союзу у сфері освіти щодо автономії вищих навчальних закладів та вільно-

За листами читачів

го вибору студентом вивчення навчальних дисциплін, що розширює автономію вищих навчальних закладів та надає можливість особі реально впливати на зміст навчання, Міністерством освіти і науки видано наказ від 09.07.2009 р. № 642 «Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента». Ним передбачено вивчення дисцип ліни «Безпека життєдіяльності (безпека життєдіяльності, основи охорони праці)» в циклі нормативних дисциплін професійної та практичної підготовки в обсязі двох кредитів ECTS.

З азначеним наказом запропонозапропоно Зазначеним вано дисципліни «Безпека життєдіяльності» та «Основи охорони праці» внести до циклу фундаментальних дисциплін. Разом з тим вищі навчальні заклади мають право у межах кожного циклу у варіативній частині навчального плану, за необхідності, визначати і регулювати обсяги вивчення навчальних дисциплін. Таким чином, у нормативній частині (незмінній) встановлено сталу кількість годин на вивчення зазначених дисциплін, яка не може зменшуватися, а у варіативній частині навчального плану кількість годин може збільшуватися рішенням керівництва вищих навчальних закладів, враховуючи специфіку підготовки фахівців, навіть і в більших обсягах, ніж встановлено нормативними документами.

Підготував старший науковий редактор журналу «Охорона праці» Геннадій Суслов

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! З березня 1982 р. по жовтень 1983 р., а також з січня 1985 р. по липень 1987 р. я перебував у закордонному відрядженні від підприємства «ДЗМО» (зараз – ВАТ «Дніпроважмаш») у Сирії, а потім у Республіці Куба відповідно. Під час оформлення документів на отримання пенсії ці роки не увійшли в мій робочий стаж. Працівники Пенсійного фонду мотивують це тим, що потрібно підтвердження тих відомств і служб, які мене туди направляли. Чи праві вони, якщо в моїй трудовій книжці стоїть позначка про перебування в цих країнах, крім того, є довідка Міноборони СРСР про підтвердження роботи в Сирії і довідка Генерального Консульства СРСР у м. Сантьяго-де-Куба про перебування в Республіці Куба? А ті відомства і служби, котрі були при СРСР, сьогодні просто не існують. (Ю. Турянський, Дніпропетровська область) Згідно з частиною 4 ст. 24 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що зараховувались до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (01.01.2004 р.), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Правила про умови праці радянських працівників за кордоном були затверджені постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 25.12.74 р. за № 365. Відповідно до зазначених Правил на радянських працівників установ 60

СРСР за кордоном поширювалось законодавство Союзу РСР і союзних республік з особливостями, встановленими цими Правилами. Усі посадові призначення і переміщення працівників в установах СРСР за кордоном оформлялися наказами (розпорядженнями) міністерств (відомств), які здійснювали регулюючу або оперативну діяльність стосовно відповідних установ СРСР за кордоном незалежно від наказу по відповідній установі СРСР за кордоном. До трудових книжок спеціалістів, яких направляли на роботу за кордон, підприємство (установа, організація) вносило запис про відрядження їх в розпорядження міністерств

(відомств) для використання на роботі за кордоном. Трудові книжки спеціалістів зберігалися на підприємствах, в установах, організаціях, де вони працювали до виїзду за кордон. Записи до трудових книжок спеціалістів вносили після закінчення їхньої роботи за кордоном підприємства, установи, організації, в яких вони працювали до виїзду за кордон, на підставі довідок міністерств і відомств. У довідках вказувався час роботи за кордоном і займана посада, а також підстава їх видачі (номери і дати відповідних наказів). На підставі відомостей, що містяться в трудовій книжці, до Вашого страхового стажу зараховано період роботи за кордоном з 18.03.82 р. по 17.10.83 р. Оскільки у Вашій трудовій книжці відсутні відомості про роботу за кордоном за час з 02.01.85 р. по 20.07.87 р., то вказаний період роботи можна буде зарахувати до страхового стажу тільки у разі надання відповідної довідки міністерства або відомства, де Ви працювали.

В. Никитенко, заступник Голови правління Пенсійного фонду України ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Яким чином необхідно організувати навчання та перевірку знань безпечних методів і прийомів робіт у газовому господарстві працівників, зазначених в пп. 1.2.3, 1.2.6 Правил безпеки систем газопостачання України, перед початком і в період роботи на підприємстві, і чи достатньо членам комісії з перевірки знань з охорони праці підприємства пройти навчання з питань охорони праці, що визначено пп. 5.2, 5.3 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, для участі в роботі комісії з перевірки знань безпечних методів і прийомів робіт в газовому господарстві працівниками, зазначеними в пп. 1.2.3, 1.2.6 Правил безпеки систем газопостачання України? (К. Капустянський, начальник відділу охорони праці обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», Луганська область) Відповідно до вимог пп. 4.2 та 4.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12.05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. за № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 231/10511 (далі –

Типове положення), спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так й іншим суб’єктом господарювання, котрий в установленому Типовим положенням порядку проводить відповідне навчання. Спеціальне навчання з питань охорони праці проводиться роботодавцем на підприємстві за навчальними планами та програ-

Якими нормативними актами регулюється атестація робочих місць за умовами праці? Чи вправі роботодавець взагалі не проводити таку атестацію? (Із листів і телефонних запитів до редакції) Правовою основою для проведення атестації робочих місць за умовами праці є чинні законодавчі та нормативні акти, а саме: Закони України «Про охорону праці», «Про пенсійне забезпечення», «Про відпустки», Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36 (із змінами та доповненнями), Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. № 679 із змінами), Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 р. № 163, тощо. Згідно зі ст. 7 Закону «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого тижня, щорічну додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, доплати та інші пільги і www.ohoronapraci.kiev.ua

компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством. Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його нащадків. Віднесення робіт до категорії зі шкідливими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, Порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442. Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності і господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація проводиться згідно з цим Порядком та Методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Міністром праці України 01.09.92 р. (постанова № 41) та Головним державним санітарним лікарем України.

мами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов’язків працівників і затверджуються наказом. Згідно з п. 4.4 Типового положення перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання проводиться комісією підприємства. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб, які беруть участь у роботі комісії з перевірки знань безпечних методів і прийомів робіт в газовому господарстві працівниками, зазначеними в пунктах 1.2.3, 1.2.6 Правил безпеки систем газопостачання, регламентується вимогами розділу 5 Типового положення, зокрема пунктами 5.2, 5.3.

С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованими органами Держспоживстандарту і МОЗ, за списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарноепідеміологічних станцій. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації (п. 4 Порядку). Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах праці. Потрібно зазначити, що результати атестації використовуються підприємствами і організаціями для встановлення за колективним договором (угодою, трудовим договором) додаткових пільг і компенсацій, не передбачених законодавством, за рахунок підприємств і організацій. Атестація робочих місць передбачає не тільки виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів, причин їх виникнення та надання пільг і компенсацій працівникам, а також проведення заходів щодо поліпшення умов праці,

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ розроблення комплексу заходів з оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці та оздоровлення працівників. Отже, роботодавець, який дійсно дорожить репутацією свого підприєм-

ства, організації, має обов’язково і своєчасно провести атестацію, щоб не довелось працівникам, які дійсно втрачають своє здоров’я, виконуючи роботи, пов’язані зі шкідливими умовами, захищати свої права в судовому

У журналі «Охорона праці» № 3 за 2008 р. (додаток «Правові консультації», с. 4) надруковано: «...тривалість відпустки.., як і основних працівників, не може становити менше 28 календарних днів». Тривалість відпустки працівників училища (секретар-друкарка, інженер з охорони праці, інспектор відділу кадрів, електрик, сантехнік, прибиральниця, завідувач комори) встановлено 24 календарних дні. Незрозуміло, повинно бути 24 чи 28 календарних днів? Чи нараховуються додаткові дні до відпустки залежно від стажу роботи, і якщо так, то яким чином? (О. Кошелєв, інженер з охорони праці вищого професійного училища № 7, м. Кременчук, Полтавська область) Відповідно до ст. 6 Закону «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Отже, тривалість щорічної основної відпустки для секретаря-друкарки, інженера з охорони праці, інспектора відділу кадрів, електрика, сантехніка, прибиральниці, завідувача комори має становити 24 календарних дні. На умовах, визначених п. 2 частини першої ст. 8 Закону «Про відпустки», працівникам з ненормованим робочим днем може бути встановлена щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, в тому числі за ненормований робочий день, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Крім того, деяким категоріям працівників може бути встановлена що-

річна додаткова відпустка за особливий характер праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 2 у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 р. № 679). Згідно з поз. 60 розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затвердженого вищезазначеною постановою, прибиральники службових приміщень, зайняті прибиранням загальних убиралень та санвузлів, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4-х календарних днів. Отже, прибиральниця має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні та у випадку, коли до її обов’язків входить прибирання загальних убиралень та санвузлів,– на щорічну додаткову від-

У нашій зміні працює 12 осіб, які постійно проживають у м. Канів, що віднесено до 4 зони (посиленого радіологічного контролю) внаслідок Чорнобильської катастрофи. Всі мають відповідні посвідчення постраждалих 4-ї категорії. Кожного дня службовим транспортом їздимо на роботу на підприємство, яке розташоване майже за 20 км від місця постійного проживання – в так званій «чистій зоні». Чи мають право ці працівники на додаткову оплачувану щорічну відпустку згідно з Законом «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і якщо мають, то який термін цієї відпустки? (О. Зінченко, працівник ДП «Миронівська птахофабрика», м. Канів, Черкаська область) Відповідно до ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» працівникам, які працюють (перебувають у

відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу, зокрема, у зоні посилено-

порядку, а підприємству – відповідати за шкоду, заподіяну працівникові.

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України

пустку тривалістю до 4-х календарних днів залежно від часу зайнятості в цих умовах. Водночас слід зазначити, що конкретна тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах і надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Частиною першою ст. 10 Закону «Про відпустки» визначено, що щорічна додаткова відпустка, передбачена ст. 7 та пп. 1 і 2 частини першої ст. 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Наприклад, якщо прибиральниці, у коло обов’язків якої входить прибирання загальних убиралень та санвузлів, колективним договором встановлена щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день, то вона має право або на отримання щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день, або щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, передбаченої постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (в редакції від 13.05.2003 р. № 679). го радіоекологічного контролю – 30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних дні. Отже, зазначена відпустка надається лише працівникам, які працюють або перебувають у відрядженні на територіях радіоактивного забруднення. У наведеному у листі випадку працівники проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а працюють в чистій зоні, тому права на вищезазначену щорічну відпустку не мають.

О. Товстенко, директор Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики

Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Юрій Зубенко 62

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2010