02-2012-ukr by Охрана труда

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№2 /2012

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

www.ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – перший заступник МНС України, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державної інспекції ядерного регулювання України Костриця Василь Іванович – Національний координатор МБП в Україні

Шановний читачу! Другий номер журналу «Охорона праці» готувався до друку напередодні двох найбільш улюблених у нашому суспільстві свят: Дня захисника Вітчизни та Міжнародного жіночого дня. Тому бажаю двом половинкам людства завжди почуватися щасливими разом. Чоловікам зичу завзяття і мужності в усіх добрих справах, здійснення задуманих планів, а жінкам – любові, мудрості, бути берегинями свого роду. На сторінках цього номера журналу у рамках проекту «Охорона праці в галузі» ви знайдете чимало корисної інформації про стан справ у сільському господарстві. На жаль, за кількістю травмованих і загиблих на виробництві ця галузь посідає «почесне» друге місце після вугільної промисловості. Чому? На ці запитання шукали відповіді наші автори – журналісти та посадовці, причетні до питань охорони праці в агропромисловому комплексі. Нині можна стверджувати, що зусиллями лише органів державного нагляду суттєво поліпшити умови праці працівників сільського господарства неможливо. Адже кількість інспекторів теруправлінь, які перевіряють стан охорони праці на підприємствах АПК, незначна і становить від 2 до 8 осіб. А в областях, як правило, десятки районів, де зареєстровано сотні і навіть тисячі сільгосппідприємств. І навіть за таких умов наглядовці напружено працюють і спрямовують свої зусилля на вирішення питань безпеки праці. Наприклад, минулого року напередодні весняно-польових робіт теруправління у Житомирській області організувало виїзд інспекторів в усі райони, де проводили заняття з відповідальними за охорону праці фахівцями. У Черкаській області під час жнив наглядовці наполягли на тому, щоб перед виходом на роботу комбайнерів обов’язково оглядав медик. А на Київщині керівництво теруправління під час виїзних засідань провело бесіди з усіма керівниками райдержадміністрацій та підприємств АПК щодо додержання правил безпеки під час сільськогосподарських робіт. У Полтавській області минулого року всю роботу було спрямовано на організацію безпеки під час посівної та жнив. Її результатом стало зменшення кількості смертельно травмованих працівників порівняно з 2010 р. у два рази. І хоча нині штат інспекторів нагляду, які працюють у сільськогосподарській галузі, збільшено, тим не менше на селі рівень виробничого травматизму залишається високим. Саме тому своє вагоме слово має сказати профільне міністерство, затвердивши галузеву програму з охорони праці. Конче потрібно також організувати просвітницьку роботу, з тим, щоб допомогти керівникам підприємств, а також посилити відомчий нагляд. У цих питаннях неабиякі сподівання покладають на створену минулого року Державну сільськогосподарську інспекцію. І все ж, попри не дуже добрий стан справ з охороною праці в агропромисловому комплексі, журналістам редакції пощастило знайти деякий «позитив». Радісно усвідомлювати, що в Україні можуть не тільки успішно працювати у сільському господарстві, але й піклуватися про своїх працівників. Нашим читачам корисно ознайомитися з досвідом сільськогосподарського підприємства Дніпропетровська – ТОВ «Агро-Еліта». Сподіваємось, що весняно-польові роботи та жнива 2012 року будуть безпечними для задіяних у сільському господарстві працівників, принесуть добрий урожай Україні без людських втрат. Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ України Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Редакція журналу Приймальня 558-74-11 02100, КиївK100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама 296K05K65, 296K82K56 Відділ реалізації та маркетингу 559K19K51 Поліграфічні послуги 559K62K79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович (056) 761D00D43 по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович (057) 397D16D77 по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович (051) 632D23D29 по Волинській, Закарпатській, ІваноK Франківській, Львівській та Рівненській обл. Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498D66D72 по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович (0382) 55D83D33 по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович 559-97-32 по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна (048) 74897D31 Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.02.2012. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Наклад 8598. Зам. № Надруковано в друкарні ТОВ «Інтертехнологія Прінт». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 17 200 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377

Ні! Обмеженням нагляду за охороною праці № 2 (212) / 2012

ОХОРОНА ПРАЦІ

Соціальна відповідальність – вимога часу

НауковоDвиробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст Управління охороною праці Володимир Терещенко Ні! Обмеженням нагляду за охороною праці

Перипетії нормотворчості з питань охорони праці

Костянтин Теличко Соціальна відповідальність – вимога часу

ХІІІ Міжнародний науково-практичний симпозіум Бюро Верітас

Микола Тягай Шляхи удосконалення СУОП в АПК визначені

Стан охорони праці на підприємствах АПК

Сергій Колесник «Охорона праці! Відгукнись!»

Катерина Цвігун Що може колектив

Нодіра Карімова Охорона праці в Узбекистані

Робота Головного галузевого науково-навчальнометодичного центру з питань охорони праці Таврійського державного агротехнічного університету

Про здобутки в охороні праці НВП «Радій» (Кіровоград)

Організація державного нагляду з охорони праці в Республіці Узбекистан

Тетяна Герасимова Майбутнє ліфтового парку – за енергоефективністю та енергозбереженням

Тамара Таірова Ризик в охороні праці

ІХ Міжнародна конференція по ліфтах в Одесі

Досвід роботи щодо створення безпечних умов праці у ТОВ «Агро-Еліта» Дніпропетровської області

Майбутнє ліфтового парку – за енергоефективністю та енергозбереженням

Леонід Безуглий Так працюють професіонали

Безпека праці

Аналіз роботи з охорони праці в АПК Миколаївської області

Леонід Безуглий Гідні умови праці в «Агро-Еліті»

До питання впровадження СУОП у сільськогосподарському секторі економіки України

Матеріали засідання колегії Держгірпромнагляду

Василь Сопільняк Невиправдані сподівання

Валерій Дубровін, Олександр Войналович Поліпшення управління охороною праці на селі шляхом впровадження інформаційних технологій

Ризик – що це таке? Визначення терміну

Невикоренене зло, або Чи знайдеться управа на злісних порушників?

Гідні умови праці в «Агро-Еліті»

Юрій Сагань Любов до електрики

Кращий працівник Держгірпромнагляду Олена Стяжкіна

Медицина праці Євген Бєлобров, Катерина Цвігун Чи час спочивати на лаврах?

Актуальні питання щодо забезпечення безпеки праці при застосуванні отрутохімікатів у морських портах

Вадим Кобець Людина на своєму місці

Робота служби охорони праці Конотопської міської ради

Василь Сопільняк Невикоренене зло, або Чи знайдеться управа на злісних порушників?

Я. Куражинський Порушник закону в зеніті слави

Основні вимоги безпеки до організації та виконання робіт на покрівлях будинків

Охорона праці через об’єктив фотоапарата

В’ячеслав Ботвінніков Комбінат майбутнього: чи буде він? Чи буде майбутнє у Криворізького ГЗК окислених руд?

Володимир Пашинський Обережно! Бурульки! Правила поведінки населення в період утворення бурульок

На допомогу спеціалісту з охорони праці

Досвід роботи КП «Олександрія-водоканал» щодо профілактики травматизму

Геннадій Щуров Цунамі під маркою Євро–2012

Наталія Осипчук Фосфатний експеримент над... українцями 56 Проблеми, спричинені в Україні мийними засобами

Лідія Бережна «Капюшон» для безпечної роботи в колодязях

Про ситуацію, що склалася зі станом охорони праці в Запорізькій області

Безпека життєдіяльності

Про випадок заохочення порушника чинного законодавства про охорону праці Тернопільською облдержадміністрацією

Микола Федоренко Безпечне проведення покрівельних робіт на похилих покрівлях

Соціальний захист Микола Чос Прихований травматизм очима профспілок

Порушення чинного законодавства, що призвели до загибелі працівників у Ярмолинецькому хлібоприймальному пункті

Чи час спочивати на лаврах?

Що може колектив

Розслідування аварій, інцидентів, аварійних та інших надзвичайних ситуацій на виробництві

¾ Читайте у наступному номері: y «Плюси» та «мінуси» нового Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Фосфатний експеримент над... українцями

Управління охороною праці

6 мільйонів людей – під захист держави Найбільш актуальні питання соціально-економічного розвитку, регулювання трудових відносин, а також безпеки праці громадян обговорювалися на зустрічі Прем’єр-міністра України Миколи Азарова з активом всеукраїнських профспілок, яка відбулася 27 січня у Києві. У своєму виступі Прем’єр-міністр заявив, що в Україні мільйони українських громадян працюють без будь-якого профспілкового, правового та державного захисту. В країні нараховується 20 млн. активного працездатного населення, а платників пенсійних внесків – усього 14 млн. осіб. Це свідчить про те, що 6 млн. осіб працюють без будь-яких угод. Виникають запитання: як забезпечуватимуть охорону їхньої праці? І яким буде захист у разі втрати працездатності? А що таке 6 млн. людей? Це ж населення європейської країни! І цю проблему необхідно враховувати,– зазначив М. Азаров. К. Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Підбито підсумки Редакція журналу «Охорона праці» визначила кращих авторів матеріалів, надрукованих у журналі в 2011 р. Ними стали: Колесник Сергій – за цикл різнопланових статей, в яких висвітлені питання управління охороною праці, створення безпечних і здорових умов праці на виробництві; Моісеєнко Олег – за цикл статей про недоліки у нормативно-правовій базі з охорони праці; Луб’янова Інна та Тімошина Діана – за статті про запобігання професійним захворюванням; Сопільняк Василь – ініціатор створення рубрики «Фотозвинувачення», а також автор статей про соціальний захист працюючих на виробництві; Федоренко Микола – за цикл прикладних коментарів щодо організації безпеки праці на робочих місцях; Савельєва Наталія – за статті про міжнародний досвід організації нагляду за станом промислової безпеки та охорони праці; Мордик Тетяна – за інтерв’ю із заступником Голови Держгірпромнагляду С. Дунасом; Солодчук Людмила – за інтерв’ю з Юрієм Ященком «Поштовх для розвитку вугільної науки» та Михайлом Волинцем «В Україні за 20 років ще ніхто не відповідав за смерть чи каліцтво людини»; Парфенюк Ігор – за фотозвинувачення «Екстрим польвівськи». Редакція журналу

Хороші показники – не привід для заспокоєння Одним з найважливіших напрямів у роботі державних інспекторів є культура безпеки праці. Про це повідомив Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва під час підсумкової наради з працівниками теруправління в Одеській області. Він розповів, що працюючи директором шахти «Трудівська» у м. Донецьку, разом зі службою охорони праці організував конкурс дитячих малюнків з метою профілактики травматизму на підприємстві. За допомогою художніх образів діти доносили до батьків прохання бути уважнішими до свого здоров’я, берегти найдорожче, що у них є,– життя. І нагадували про те, що чекають їх вдома живими й здоровими. Ці малюнки були розміщені в автобусах, на стволах шахт, робочих місцях шахтарів. І результат перевищив усі очікування: на шахті впродовж 5 років не було смертельних нещасних випадків. А самі шахтарі стали ставитися до вимог безпеки більш серйозно й відповідально. Не забувати про позитив – ще один напрям, на який націлив інспекторський склад Олександр Хохотва, і підкреслив, що в галузі охорони праці є багато позитивного, і про це не варто забувати. Він назвав ряд підприємств України, керівники яких піклуються про своїх працівників. Серед них – ДП «Одеський припортовий завод», «Миколаївський глиноземний завод», «Кіровоградське ПАТ «Радій» та ін. Досвід цих підприємств заслуговує на уважне вивчення та поширення. Олександр Хохотва привітав колектив теруправління з добрими результатами роботи в 2011 р., повідомивши при цьому, що показники роботи теруправління навіть дещо кращі, ніж по Україні в цілому. Він подякував інспекторському складу за роботу, проте підкреслив, що високі показники – зовсім не привід для заспокоєння. Охорона праці – галузь, де проблеми є і будуть завжди. Це стосується перш за все АПК, вугільної, будівельної, морської галузей, підприємств ЖКГ і соціально-культурної сфери. Не варто забувати про те, що однією з найважливіших проблем є використання газу в побуті. Тож перед державними інспекторами стоять важливі завдання. К. Цвігун ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці

На Харківщині зібрали раду БЖД

31 січня у Харківському міськвиконкомі відбулося засідання міської ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Це перший захід, проведений у Харкові протягом останніх років. Головуюча на засіданні заступник міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Світлана Горбунова-Рубан окреслила перед керівниками департаментів виконкому міської ради та головами 9 райдержадміністрацій міста низку першочергових завдань, реалізація яких на місцевому рівні має сприяти здійсненню державної політики в галузі охорони праці. «Найперше, на що варто звернути увагу, то це на уникнення формального підходу до роботи,– наголосила Світлана Горбунова-Рубан.– Маємо подбати, насамперед, про інтереси людей праці, їхнє здоров’я та життя». Начальник відділу охорони праці об’єднання профспілок Харківщини Єлизавета Денисова закликала керівників місцевих органів влади активізувати роботу з тим, щоб посилити контроль за укладанням колективних угод між роботодавцями та трудовими колективами. На засіданні було запропоновано розробити додаткові заходи щодо поліпшення якості проведення атестації робочих місць за умовами праці, конкретних досліджень середовища робочих зон. Засідання міської ради з питань БЖД віднині проводитимуть щокварталу. З цією метою комісія затвердила річний план роботи з переліком заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, усунення ризиків виробництва. В. Кобець

На перевірку – без попередження Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроект, який дасть змогу інспекторам Держгірпромнагляду заходити на підприємство без попередження. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці було зареєстровано Верховною Радою України під № 8484 ще в травні минулого року. У ньому йдеться про недоцільність завчасного попередження керівників підприємств про перевірку. «Служба працювала і працює на профілактику виробничого травматизму. Припис інспектора вказує, що треба зробити, щоб не було аварії, щоб зберегти життя людей,– наголошує Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва.– Україна ратифікувала Конвенції Міжнародної організації праці № 81 та 129, в яких зазначено: державний інспектор має право заходити на підприємство з перевіркою тоді, коли вважає за потрібне, не попереджаючи про це заздалегідь». За інформацією ЗМІ www.ohoronapraci.kiev.ua

Стартує конкурс дитячого малюнка Держгірпромнагляд оголосив конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей». Конкурс проводиться на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 10.01.2012 № 375/1/1-12 з нагоди Дня охорони праці в Україні у рамках Всесвітнього дня охорони праці. Конкурс складається з двох етапів: перший етап триватиме впродовж січня–березня 2012 р. (відбіркові регіональні тури); другий етап – квітень 2012 р. (фінал та оголошення переможців). Учасниками конкурсу є учні, вихованці, слухачі середніх загальноосвітніх шкіл, позашкільних навчальних закладів, дитячих будинків, а також студенти професійно-технічних навчальних закладів трьох вікових груп: до першої групи входять автори робіт віком від 6 до 10 років; у другій групі – автори робіт віком від 11 до 14 років; третя група включатиме роботи авторів віком від 15 до 18 років. Конкурс проводиться за напрямом художньої творчості – малюнок. Конкурсні роботи мають бути виконані за тематикою охорони праці та промислової безпеки, а саме: безпечного проведення робіт у вугільній, деревообробній промисловості, сільському, лісовому та ліфтовому господарствах, медичній сфері, будівництві та на транспорті. Конкурсні роботи для підбиття підсумків конкурсу на регіональному рівні надсилаються учасниками до теруправлінь Держгірпромнагляду не пізніше 15 березня 2012 р. Прес-служба Держгірпромнагляду

Штрафи збільшать У січні Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці та охорону надр. Проектом (реєстр. № 9071) пропонується підвищити розміри адміністративних штрафів за порушення законодавства про охорону праці та охорону надр максимально до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сьогодні неоподатковуваний мінімум становить 17 грн.). Зокрема, передбачається внести відповідні зміни у частину другу ст. 41 та статті 47, 58, 93, 94, 188-4 до Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає максимальний розмір штрафу 1700 грн. Законопроектом також пропонується доповнити статтю 41 КУпАП новою частиною, якою встановити адміністративну відповідальність за факт, коли про нещасний випадок на виробництві не повідомлятимуть. Проектом передбаченоо нову редакцію частини другої ст. 231 КУпАП, в якій визначають повноваження посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення. Статті 267, 271, 272, 275 Кримінального кодексу України передбачають підвищення розміру покарання у вигляді штрафу. Сьогодні штраф становить 850 грн. (проектом передбачено його підвищення від 1700 до 3400 грн.). За матеріалами ЗМІ

Управління охороною праці Вітаємо

У Держгірпромнагляді

НІ! Обмеженням нагляду за охороною праці ПРИСУХА Георгій Павлович, заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Одеській області, 19 лютого 2012 р. відзначив своє 70-річчя. Трудову діяльність Георгій Павлович розпочав електромонтером у РЕУ «Одесаенерго», де продовжував працювати після закінчення Одеського політехнічного інституту інженером на різних посадах. У 1971 р. був обраний секретарем обласного комітету профспілки енергетиків, а з 1975 р. пов’язав своє життя з охороною праці. Працював начальником відділу охорони праці, головним технічним інспектором праці Одеської обласної ради профспілок. У 1993 р. був переведений до Чорноморського теруправління Держнаглядохоронпраці заступником начальника. З 2001 р. – заступник начальника теруправління, начальник Чорноморсько-Азовської міжрегіональної державної інспекції на морському та річковому транспорті. З 2002 р. Георгій Павлович – заступник начальника обласного управління виконавчої дирекції Фонду. Нагороджений трьома медалями та орденом «Знак Пошани». Георгій Павлович – активний автор нашого журналу. Його матеріали відрізняються злободенністю, прямолінійністю, вмінням вірно оцінити ситуацію, принциповою авторською позицією. Колектив редакції журналу «Охорона праці» вітає ювіляра з днем народження. Бажаємо Вам, Георгію Павловичу, міцного здоров’я, щастя, радості, благополуччя. А ще – легкого пера у написанні статей, цікавих для наших читачів, і успіхів у нашій спільній нелегкій справі – охороні праці. 6

Рівно рік тому під час підсумкового засідання колегії Держгірпромнагляду за 2010 р. Голова Олександр Хохотва поставив чітке завдання: пріоритет Служби у 2011 р. – це нормотворча діяльність в галузі охорони праці та промислової безпеки, від якої залежить формування та реалізація державної політики у цій сфері. лися їх положеннями, зокрема на об’єктах будівництва чемпіонату Євро–2012. Нарешті відбувся розгляд документів у комітетах Верховної Ради України. 10 січня цього року прийнято за основу законопроект, який передбачає зміни до кримінального і адміністративного кодексів (йдеться про збільшення розмірів штрафів за порушення законодавства про охорону праці і охорони надр відповідно 1700 і 3400 грн.). Внесено зміни до ст. 19 і 43 Закону України «Про охорону праці», що стосуються питань фіОлександр Хонансування охорони праці та хотва, Голова Держштрафних санкцій до юридичних гірпромнагляду: та фізичних осіб, посилено еконо«Ми не ставимо мічне стимулювання роботодавця перед собою таких за створення належних безпечних завдань – підписаі здорових умов праці. ти угоди з усіма облЗ урахуванням вимог чинного держадміністрацізаконодавства України і Конвенями. Ми це робимо цій Міжнародної організації праці там, де є проблеми, Службою було розроблено нове де керівники обласної ланки це розуміють та йдуть нам на зустріч. А взаПоложення про організацію та галі таку форму роботи нам запропоздійснення державного гірничого нував голова Дніпропетровської обнагляду, державного нагляду лдержадміністрації, який простягнув (контролю) у сфері промислової руку і сказав: «Давайте працювати безпеки та охорони праці в систеразом». мі Держгірпромнагляду України, яке набрало чинності 19 лютого. Хоча зазначеним Положенням механізму, щоб зацікавити власника у створенні нешкідливих та безпечних ще не вдалося привести систему умов праці, посилення кримінальної державного нагляду у сфері промиста адміністративної відповідальності лової безпеки та охорони праці у за порушення законодавства, а та- повну відповідність до міжнародних кож урегулювання порядку застосу- стандартів, вже знайдено необхідний правовий баланс між нормами вання штрафних санкцій. Торік ратифіковано три Конвен- законодавства України та конвенціції Міжнародної організації праці ями МОП, який дасть можливість (№ 174 про запобігання великим сьогодні ефективно використовувапромисловим аваріям; № 176 про ти надані їм права та повноваження, безпеку та гігієну праці в шахтах; аби завдання, покладені на Службу, № 155 про безпеку й гігієну праці виконувалися на належному рівні. Для більш якісного проведення та виробниче середовище). Попри те, що вони набудуть чинності розслідування нещасних випадків і тільки цього року, у 2011 р. дер- аварій на виробництві та визначення жавні інспектори вже скористува- причин їх виникнення, Держгірпром-

ас сплинув швидко і вже наприкінці січня 2012 р. зібралася колегія Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України для того, щоб підбивати підсумки про виконану роботу, затвердити плани на новий рік. А звітувати є про що. Низку нормативно-правових актів, підтриманих Президентом України, виконавчою і законодавчою владою, було опрацьовано Держгірпромнаглядом з метою створення

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці

наглядом було підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», прийнятий постановою Кабінету Міністрів України 30.11.2011 р. за № 1232. Сергій Українець, заступник Голови ФПУ: «Держгірпромнагляд – це не регулятор економічної чи господарської діяльності, хоча його і підвели під закон з такою назвою. Держгіпромнагляд – це правоохоронний орган, який стоїть на варті життя і здоров’я працюючих. І обмежувати його інспекційну роботу – це абсурд. Профспілки підставляють своє плече для збереження та посилення Служби. На першому місці і у нас, і у вас повинно бути життя і здоров’я працюючої людини». З метою комплексного розв’язання проблем у сфері охорони праці розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Концепцію Загальнодержавної цільової програми для поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 рр. Для її виконання розробляється проект відповідної Загальнодержавної цільової програми на 2012–2016 рр., що передбачає заходи, спрямовані на мінімізацію ризиків виробничого травматизму, професійної захворюваності та аварій на виробництві. За попередніми прогнозами, реалізація заходів програми дасть змогу до 2016 р. значно знизити коефіцієнти частоти загального виробничого травматизму, виробничого травматизму зі смертельними наслідками, забезпечить скорочення соціальних і економічних втрат від їх негативних наслідків, а також сприятиме невпинному зростанню національної економіки. www.ohoronapraci.kiev.ua

Окремий розділ Стратегії розвитку України «Реформування системи забезпечення безпеки праці в Україні» так само передбачає реалізацію наведених заходів. Минулого року Службі на 100% вдалося виконати Національний план дій на 2011 р. щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затверджений Указом Президента України. Зокрема, це стосується дерегуляції та спрощення дозвільних процедур. Так, з 01.06.2011 р. повноваження з видачі дозволів Держгірпромнагляд передав своїм територіальним органам. А постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107 затверджено новий Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, який суттєво спрощує роботу суб’єктів господарювання. Тому можна з упевненістю заявити, що 2011 р. став для Держгірпромнагляду періодом, який заклав законодавчий фундамент задля якісного поліпшення ситуації у сфері промислової безпеки та інших важливих проблем, що входять до повноважень Служби. В той же час, найбільше занепокоєння у Держгірпромнагляді викликає стан справ у вугільній галузі. Рівень травматизму зі смертельними наслідками у галузі зріс за рік майже на 25%. За статистикою, практично кожен четвертий загиблий – це шахтар. Проблеми вугільної галузі не залишилися без уваги Уряду та Президента України. 17 серпня 2011 р. на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України під головуванням Прем’єр-міністра України Миколи Азарова було розглянуто питання про стан охорони праці та промислової безпеки у вугільній галузі та запропоновано заходи щодо підвищення рівня промислової безпеки, які закріплено протоколом засідання Кабінету Міністрів України. Одним із головних за-

ходів є впровадження та модернізації на вугільних шахтах уніфікованих телекомунікаційних систем УТАС. У Державному бюджеті України на 2012 р. для Держгірпромнагляду передбачено видатки у сумі 220 млн. грн. на фінансування проектів, пов’язаних з підвищенням рівня безпеки шахт шляхом впровадження системи УТАС, а також модернізацію та надання функції керування тим системам, які вже встановлені на вугледобувних підприємствах. Ще 30 млн. грн. у Державному бюджеті передбачено на створення Єдиного Центру гірничої безпеки у Луганську, куди надходитиме інформація з усіх шахт, на яких впроваджена система УТАС. Держгірпромнагляду вдалося знайти порозуміння з Координаційною Радою щодо реформування центральних органів виконавчої влади при Президентові України. Саме завдяки конструктивній і неупередженій позиції цього органу Служба розв’язала одну з найбільш болючих проблем – Сергій Сіменко, головний технічний інспектор праці Конфедерації вільних профспілок України: «Бізнес повинен нести не тільки моральну, але й матеріальну відповідальність. Потрібно створити такі умови, щоб йому було вигідно вкладати кошти в охорону праці, чим виплачувати штрафні санкції». На думку Конфедерації,– найоптимальніша модель діяльності Служби була тоді, коли вона була у підпорядкуванні Кабінету Міністрів України, маючи і законодавчі, і контролюючи повноваження. повернула 20% чисельності інспекторського складу. Таким чином будуть повернуті всі скорочені раніше вакансії в гірничих округах і знову за кожною небезпечною шахтою закріплено інспектора . Держгірпромнагляд плідно співпрацював з міністерствами. Зокрема,

Управління охороною праці кількість потерпілих у сфері використання газу в побуті: упродовж 2011 р. зафіксовано 30-відсоткове зменшення кількості як травмованих, так і загиблих. Подання матеріалів розслідування нещасних випадків до прокуратури фахівцями Служби змусило вживати відповідних заходів реагування спеціалізованими газовими господарствами та ЖЕКами. А це вже суттєвий результат. Нещодавно під час спільного засідання колегії Держгірпромнагляду, Міненерговугілля і Мінрегіону було ухвалено низку важливих рішень, підписано спільний наказ, розроблено подальший план дій, який потрібно виконувати в регіонах.

під час засідання колегії Держлісгоспу обговорювалося питання щодо кількості травмованих у лісовій галузі. Проблеми з виробничим травматизмом у сільському господарстві обговорювали в Міністерстві продовольства та агропромислового розвитку. Шукали шляхи зменшення кількості травмованих у сфері житлово-комунального господарства на засіданні колегії Мінрегіону. Служба та міністерства підписали спільні накази, встановили контроль за виконанням ухвалених рішень, які мають принести відповідні результати вже найближчим часом. Вперше за три роки завдяки зусиллям Служби суттєво зменшилася

Ще один приклад: поліпшення безпеки функціонування атракціонної техніки. Якщо до 2005 р. на атракціонах гинули люди – щорічно до 13 осіб,– то сьогодні, завдяки системному підходу, взаємодії з місцевою владою і регулярним сезонним перевіркам з квітня по жовтень, вдалося позбутися цієї сумної традиції. Ще одним напрямом роботи Служби є співпраця з обласними державними адміністраціями. Держгірпромнагляд минулого року уклав угоду про співробітництво із Дніпропетровською, Луганською, Полтавською, Запорізькою облдержадміністраціями, якою передбачено шляхи і методи вирішення проблемних питань.

ОПЕРАТИВНІ ДАНІ про стан виробничого травматизму за 2011 р. порівняно з 2010 р. По регіонах, травмовано осіб 2011

2010

За напрямами нагляду, травмовано осіб +/–

2011

Административные единицы

У т. ч. У т. ч. У т. ч. Усього смер- Усього смер- Усього смертельно тельно тельно

Напрям нагляду

Україна

10 657

Вугільна промисловість

685 11 698

644

–1041

У т. ч. У т. ч. У т. ч. Усього смер- Усього смер- Усього смертельно тельно тельно 161

4888

131

–633

276

354

–78

–1

Енергетика

157

202

Будівництво

493

477

969

1010

–41

–4

520

628

–108

–6

Хімічна промисловість

219

252

–33

–6

Транспорт

580

586

–6

Зв’язок

–1

Газова промисловість

279

292

–13

123

1102

102

–36

131

–5

–2

1552

–102

685 11 698

644

–1041

239 55 288 225

18 8 21 10

276 40 223 252

25 6 13 12

–37 15 65 –27

–7 2 8 –2

636

649

–13

–5

Гірничорудна та нерудна промисловість Нафтогазовидобування та геологорозвідка

м. Кривий Ріг

200

249

–49

–4

3707

134

4305

126

–598

Житомирська область 192 Закарпатська область 62 Запорізька область 428 Івано-Франківська 106 область Київська область 180 м. Київ 399 Кіровоградська 148 область Луганська область 1588 Львівська область 288 Миколаївська область 124

12 16 25

217 63 427

16 11 20

–25 –1 1

–4 5 5

101

20 47

184 343

18 61

147

85 22 12

1735 356 145

67 28 8

–147 –68 –21

18 –6 4

–4 2 56 –14

Котлонагляд, підйомні споруди Машинобудування Металургійна промисловість

Одеська область

201

231

–30

–4

Житлокомунгосп

Полтавська область Рівненська область Сумська область Тернопільська область Харківська область Херсонська область Хмельницька область

251 143 177 77 307 145 153

23 13 7 17 28 10 19

267 142 215 92 318 150 182

23 10 12 12 22 9 15

–16 1 –38 –15 –11 –5 –29

0 3 –5 5 6 1 4

Агропромисловий 1066 комплекс Деревообробна 126 промисловість Легка та текстильна 40 промисловість

Черкаська область

135

179

–44

1450

Чернівецька область Чернігівська область

54 149

10 10

60 150

6 10

–6 –1

4 0

+/ –

4255

АР Крим м. Севастополь Вінницька область Волинська область Дніпропетровська область Донецька область

2010

Соціально-культурна сфера та торгівля Усього

10 657

–45 –10

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці У взаємодії з Запорізькою облдержадміністрацією вдалося суттєво вплинути на поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці у ПАТ «Дніпроспецсталь» завдяки тому, що було вжито дієвих заходів, спрямованих на вдосконалення технічного стану об’єктів підприємства. І це непоодинокі випадки такої взаємодії. Не можна оминути такої знакової події, як укладення минулого року угоди з профспілками, зокрема з Федерацією профспілок України та Профспілкою робітників вугільної промисловості. Нині співробітництво триває, і тому необхідно спрямувати всі зусилля на те, щоб ця інвестиція, вкладена в охорону праці, поліпшила ситуацію і принесла позитивний результат. Попри те, що державний нагляд минулого року здійснювався в умовах реформування, за наявності значного дефіциту кадрів та суттєвого обмеження можливості оперативного впливу на роботодавців через невідповідність норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до міжнародного законодавства, у звітному році значною мірою вдалося забезпечити розв’язання багатьох питань у галузі промислової безпеки.

За ініціативи Держгірпромнагляду минулого року було вперше проведено Всеукраїнську акцію «Охорона праці очима дітей». Вона допомогла привернути увагу суспільства до проблем, що існують у сфері охорони праці, а також прищепити молодому поколінню (як майбутнім роботодавцям та працівникам різних галузей економіки) навички культури безпечної праці на виробництві. На перший погляд, у тому, що дитина намалювала батька на будівництві, у шахті, за кермом автомобіля, немає нічого незвичайного, але, як засвідчив щорічний виставковий форум «Технології захисту/Пожтех-2011», довірливість та безпосередність дитини впливають на дорослих набагато більше, ніж найсуворіші інструкції. Про те, що акція досягла своєї мети, свідчить той факт, що цього року Кабінет Міністрів України доручив Держгірпромнагляду знову провести конкурс дитячого малюнка з цієї тематики. Сьогодні потрібно використати всі можливі ресурси для того, щоб конкурс було проведено на належному рівні і широко висвітлювався. Зазначимо, що конкурс вже стартував і триватиме до травня цього року.

Наразі завершилась реорганізація Держгірпромнагляду (його територіальні управління повністю перейшли у підпорядкування Служби). Як підкреслив перший заступник Голови Віктор Шайтан, основною вимогою до начальників теруправлінь та структурних підрозділів центрального апарату Служби сьогодні є термінове заповнення наявних вакансій. І хоча відшукати фахових і відповідальних працівників доволі складно, та все ж таки це можливо. І з цим необхідно впоратися. Як було зазначено на засіданні колегії, цього року за будь-яку ціну шахтарська праця має стати безпечною. І не лише праця шахтарів, а й будівельників, працівників сільського господарства. Необхідно спрямувати усі зусилля на виконання запланованих заходів та програм, щоб вийти, нарешті, з-під дії ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосовно обмеження діяльності державного інспектора. Адже для того, щоб досягти рівня цивілізованого світу, необхідно створити гідні умови праці для роботи українських інспекторів. Аби працювати, орієнтуючись на досвід розвинених країн. Матеріал і фото підготував Володимир Терещенко, власкор

Держгірпромнагляд повідомляє 5 лютого 2012 р. на 59 році передчасно обірвалося життя начальника управління нагляду за охороною надр та у гірничодобувній промисловості ЗАХАРЕНКОВА Євгена Івановича. Євген Іванович народився 16 листопада 1953 р. в с. Дегти Демидівського району Смоленської області. Після закінчення у 1976 р. Московського геологорозвідувального інституту працював на Билибинському гірничозбагачувальному комбінаті (Магаданська область). З 1984 по 2002 рр. працював на різних керівних посадах у Республіканському тресті «Нерудпром» та Українській кооперативно-державній корпорації «Украгропромбуд». З 2002 по 2011 рр. був заступником начальника управління, начальником відділу управління організації державного нагляду в гірничодобувній промисловості та за вибуховими роботами Держгірпромнагляду. З 2011 р. працював начальником управління організації державного нагляду за охороною надр та у гірничодобувній промисловості Держгірпромнагляду. Де б не працював Євген Іванович, скрізь виявив себе висококваліфікованим спеціалістом, здібним організатором, інтелігентною людиною. Завжди уважно і щиро ставився до людей, був принциповим і вимогливим до себе та співробітників. За трудові заслуги Євген Іванович нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною грамотою МНС України, нагрудним знаком Держгірпромнагляду «За доблесну службу» І–ІІ ступеня, знаком «Шахтарська слава» ІІІ ступеня.

6 лютого 2012 р. на 53 році життя передчасно перестало битися серце головного спеціаліста відділу нагляду у будівництві, за підйомними спорудами та котлонагляду управління нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду ЄРМІЛОВА Льва В’ячеславовича. Єрмілов Лев В’ячеславович народився 13 травня 1960 р. у місті Сизрань (Російська Федерація). Після закінчення у 1983 р. Пушкінського вищого військового інженерно-будівельного училища майже 20 років проходив військову службу в збройних силах. З 2000 по 2008 рр. працював у Міністерстві економіки України на посаді головного спеціаліста відділу економіки оборони та безпеки, департаменту економіки оборони та безпеки. У системі Держгірпромнагляду України почав працювати з грудня 2008 р. на посаді головного спеціаліста відділу нагляду у будівництві, за підйомними спорудами та котлонагляду управління нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду.

Світла пам’ять про Євгена Івановича Захаренкова та Льва В’ячеславовича Єрмілова назавжди збережеться в серцях людей, які працювали поряд з ними. Висловлюємо щирі співчуття близьким та рідним покійних. Колектив Держгірпромнагляду www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Нотатки журналіста

Невиправдані сподівання І день іде, і ніч іде.

У грудні минулого року І голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде Верховна Рада України вдруАпостол правди і науки?.. ге розглянула проект постаТ. Шевченко нови «Про Рекомендації парламентських слухань на тему «Про стан промислової безпеки та охорони праці». Але так і не прийняла її. За підсумками першого розгляду проект постанови ще у грудні 2010 р. було направлено на доопрацювання, за підсумками другого – взагалі відхилено та знято з розгляду. Про те, наскільки така «законотворчість» вищого законодавчого органу спрямована на вирішення наболілих у суспільстві питань, розмірковує журналіст Василь СОПІЛЬНЯК.

к відомо, 17 листопада 2010 р. на виконання доручення Президента України щодо аналізу існуючої системи управління охороною праці та підготовки пропозицій щодо її докорінного реформування відбулись парламентські слухання на тему: «Про стан промислової безпеки та охорони праці». У своїх виступах учасники слухань тоді відзначили недосконалість СУОП, яка функціонує нині, нормативної бази з охорони праці, низький рівень профілактичної роботи, незадовільні умови праці тощо. Для вирішення проблем охорони праці, що накопичилися упродовж останніх десятиліть, учасники парламентських слухань (серед яких було чимало фахівців та вчених) напрацювали низку слушних та логічних, на думку автора, пропозицій та рекомендацій на розгляд уряду. Серед них: прийняття Загальнодержавної цільової соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 рр.; поновлення роботи Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України; створення структурних підрозділів з охорони праці в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, як це передбачено ст. 34 та ст. 35 Закону «Про охорону праці». На розгляд Верховної Ради було внесено низку законопроектів: про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо виведення державного нагляду з промислової безпеки та охорони праці зі сфери дії закону; про ратифікацію окремих 10

Конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) з питань охорони праці. Прийняття постанов: про систему виявлення, оцінки та управління професійними ризиками; про визначення та статистичний облік показників ушкодження здоров’я працездатного населення у зв’язку з небезпечними та шкідливими умовами праці, виробничо обумовленої захворюваності, зниження імунітету, прискорення старіння та порушення репродуктивних функцій працівників. Центральним органам виконавчої влади у межах їх повноважень рекомендувалося: забезпечити поступовий перегляд та приведення нормативно-правових актів з питань охорони праці відповідно до сучасних вимог (з урахуванням адаптації національного законодавства у сфері охорони праці з європейським законодавством та міжнародними актами); розробити і внести на розгляд Кабінету Міністрів проекти державних цільових програм відновлення промислової медицини в Україні та профілактичних заходів щодо запобігання професійним захворюванням і професійним отруєнням у працівників, зайнятих на виробництвах із шкідливими умовами праці. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України пропонувалося: забезпечити участь у фінансуванні заходів, визначених загальнодержавною, галузевими і регіональними програмами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Розробити нормативно-правові акти щодо економічної зацікавленості страхувальників у створенні безпеч-

них та нешкідливих умов праці шляхом запровадження механізму віднесення підприємств до іншого класу професійного ризику з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємстві. Міністерству охорони здоров’я України спільно з соціальними партнерами пропонувалося підготувати проект наказу щодо затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу для відповідної оцінки умов праці працівників та атестації робочих місць; розробити проект наказу щодо порядку проведення в закладах охорони здоров’я обов’язкового обстеження потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві (отруєння) на наявність в організмі алкогольних, наркотичних чи токсичних речовин з використанням технічних засобів; 03.12.2010 р. Комітет з питань соціальної політики та праці подав на розгляд Верховної Ради проект постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан промислової безпеки та охорони праці». Під час поіменного голосування, яке відбулося 23 грудня, проект було повернуто на доопрацювання. Через рік, 20.12.2011 р., вищий законодавчий орган розглянув доопрацьований варіант цього проекту. Проте, як уже повідомлялося в першому номері журналу «Охорона праці» (2012 р.), за результатами голосування Верховна Рада відхилила його та зняла з розгляду. Але чому? Невже передбачені проектом постанови заходи, ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці спрямовані на поліпшення профілактики виробничого травматизму, втратили свою актуальність? Як свідчать факти, ні і ще раз ні! Упродовж минулого року внаслідок відсутності на державному та регіональних рівнях чіткої і дієвої системи управління охороною праці, під час виконання трудових обов’язків загинуло 685 працівників. І це дуже прикро, адже ці люди сподівалися, що обирають до парламенту найкращих представників нації, які дбатимуть про їхнє благополуччя, захищатимуть їхні права, зокрема, на безпечну працю! Але продовжимо сумну розповідь про відчайдушні спроби окремих парламентаріїв певним чином зарадити справі, домогтися хоча б якогось зрушення у питаннях охорони праці. У цьому зв’язку слід зазначити, що 5 липня минулого року (тобто за кілька місяців до того, як Верховна Рада відхилила проект постанови про Рекомендації парламентських слухань) на засіданні парламенту було відхилено законопроект (реєстраційний № 8485), яким його автори – народні депутати України Василь Хара та Тамара Єгоренко пропонували шляхом внесення змін до статей 87, 89, 90 Бюджетного кодексу України включити видатки на охорону праці до видатків Державного бюджету і видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, а також здійснюються з бюджетів Автономної Республіки Крим, обласних, районних, бюджетів міст республіканського і обласного значення. Ініціатором відхилення вищезазначеного законопроекту став Комітет Верховної Ради України з питань бюджету. До речі, внесення на розгляд Верховної Ради проекту постанови про Рекомендації парламентських слухань та законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо включення видатків з охорони праці до видатків державного бюджету – це не єдині спроби Комітету з питань соціальної політики та праці, окремих народних депутатів домогтися вирішення наболілих проблем охорони праці. Ще 07.10.2009 р. на засіданні зазначеного Комітету було обговорено питання про практику застосування законодавства про охорону праці Держгірпромнаглядом. Судячи зі змісту рекомендацій, висловлених за результатами обговорення цього питання на адресу Кабінету Міністрів, члени Комітету зрозуміли, що у вирішенні питань охорони праці далеко не все залежить від наwww.ohoronapraci.kiev.ua

глядового органу. Відтак констатували, зокрема, що на державному рівні не створено ефективної СУОП (у функціонуванні якої обов’язкову участь брали б місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування). Увагу урядовців, зокрема, звернули на відсутність відповідного фінансового, кадрового та організаційного забезпечення у вирішенні цього питання. Оскільки переважна більшість рекомендацій на адресу уряду, висловлених під час засідання Комітету з питань соціальної політики та праці (а також проектів документів, винесених на розгляд Верховної Ради), залишаються невиконаними, то, як кажуть, маємо те, що маємо. І це дуже прикро. Виходить, даремно точилися дискусії на засіданнях Комітету, на парламентських слуханнях; даремно вчені та фахівці намагалися переконати представників влади у необхідності прийняття доленосних для багатьох виборців рішень, спрямованих на підвищення рівня безпеки праці, усунення штучно створених перепон у здійсненні належного нагляду за проведенням робіт підвищеної небезпеки, функціонуванні системи управління охороною праці, реалізації регіональних програм тощо. Даремно всі, у кого болить душа за справу, сподівалися на те, що висловлені ними пропозиції будуть враховані під час реалізації державної політики в сфері охорони праці. Як на мене, зняття з розгляду Верховною Радою напрацьованих Рекомендацій парламентських слухань свідчить про те, що далеко не всі народні обранці як слід усвідомлюють їх актуальність та свою персональну відповідальність за долю тих, хто стоїть за верстатом, вирощує хліб, добуває вугілля. А ті, хто є фактичними власниками «заводов, газет, пароходов», не хочуть ускладнювати собі життя, адже змушені будуть витрача-

ти чимало коштів на підвищення рівня охорони праці, заміну застарілого обладнання, впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, а також здійснювати механізацію та автоматизацію технологічних процесів. Адже вони не розуміють, що вкладення коштів у охорону праці кінець кінцем приносить економію та прибутки. 6 липня 2011 р. на засіданні Комітету з питань соціальної політики та праці розглянуто законопроект про внесення змін до деяких нормативно-правових актів України щодо впорядкування здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та охорону праці (реєстраційний № 8484) та рекомендували Верховній Раді прийняти його за основу. Сьогодні зазначений законопроект уже ухвалено в першому читанні. Хочеться сподіватися, що під час його подальшого розгляду переможе здоровий глузд, адже в нашому парламенті ще не перевелися народні депутати, котрі вболівають за долю своїх ви борців. Серед них Голова Комітету з питань соціальної політики та праці В. Хара, його заступник О. Шевчук, члени Комітету та багато інших народних обранців (всього – 217), які проголосували за прийняття проекту постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан промислової безпеки та охорони праці» за основу. Той факт, що під час розгляду цього питання були присутні лише 330 народних обранців із 450, свідчить про те, що ще не все втрачено, адже невідомо, якою є позиція у питаннях охорони праці решти парламентаріїв. Тим більше, що багато хто з народних депутатів за час своєї каденції встиг неодноразово побувати в економічно розвинених країнах світу, і на власні очі побачити, як дбають про безпеку праці тамтешні роботодавці.

Управління охороною праці Передовий досвід

Екологія Якість ISО 14000 ISО 9000 Безпека OHSAS 18000

Соціальна відповідальність SA 8000

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – вимога часу

Наприкінці минулого року Європейська комісія прийняла чергову стратегію щодо корпоративної соціальної відповідальності на 2011–2014 рр. Соціальна відповідальність бізнесу стала головною темою Давоського та антиДавоського форумів у січні цього року. Поки що поволі, але наближає свою діяльність до світових стандартів у соціальній сфері й український бізнес.

априкінці 2011 р. відбувся ринку розповіли учасникам симпозіуXIII Міжнародний науково- му фахівці Бюро Верітас. практичний симпозіум БюРозвиток стандартів менеджменту ро Верітас «Сучасні систе- йде сьогодні у чотирьох основних нами менеджменту: розробка, впрова- прямах: якість, екологія, безпека дження, розвиток», який зібрав понад (праці, харчових продуктів, інформації 70 учасників. Представників підпри- та транспортування вантажів) і соціємств з світовим ім’ям і ще маловідомих альна відповідальність. Останній нафірм об’єднало прагнення до вдоско- прям усе голосніше заявляє про себе. налення бізнесу, до ведення його за сучасними світовими «Бізнесмени, роботостандартами. В рамках симподавці... усіх нас об’єднує одне – відповідальність зіуму прозвучали доповіді, за долю людей, яких ми присвячені практиці впронайняли на роботу». вадження систем менеджменДмитро Фірташ, готу в умовах різних вироблова Федерації роботоництв, а також методам підвидавців України щення результативності виробничих процесів. Ось уже протягом 10 років, завдя- Все частіше у флагманів цивілізованоки участі в симпозіумах, що прово- го бізнесу стандарти соціальної відподяться Бюро Верітас, представники відальності стають невід’ємною частипідприємств усіх галузей промисло- ною джентльменського набору – вості країн СНД одержують можли- стандартів серій ISO 9000, ISO 14000 вість навчання та обміну досвідом з і OHSAS 18000, а іноді й основою для колегами з питань удосконалення їх подальшого розвитку. управління своїм бізнесом. У той же час є тенденція до появи Останнім часом міжнародні стан- все більшої кількості системних галударти в області системи менеджменту зевих стандартів: ISO/TS 16949 – динамічно розвиваються. Про основ- автомобільної промисловості; IRIS – ні тенденції цього процесу, новинки залізничної промисловості (сьогодні

Організатори симпозіуму – дирекція Бюро Верітас

діє вже 2-га редакція стандарту, що вийшла в 2009 р.) тощо. Спеціалізація певною мірою торкнулася і напряму безпеки. Безпеку продуктів харчування визначають стандарти IFS, BRC, FAMI-QS, GlobalGAP, FSSC 22000, ISO 22000:2005 тощо. Окремо необхідно виділити Регулювання Ради Євросоюзу 834/2007, що встановлює вимоги до систем вирощування/виробництва «органічних продуктів харчування», попит на які щороку зростає. Безпеку інформаційних технологій визначає серія ISO/IEC 27000 з 11 стандартів, п’ять з яких було прийнято в 2011 р. Безпека логістичних ланок і вантажів – серія з п’яти стандартів ISO 28000 «Системи менеджменту безпеки ланок поставок», стандарти ТАРА (Асоціація захисту вантажів, що перевозяться) з безпеки вантажів, що перевозяться (FSR), і безпеки для вантажних автомобілів (TSR). Ці стандарти визначають мінімально допустимі вимоги й методи щодо безпеки товарів, що перевозяться, у мережі поставок. Названі стандарти (подібно до інших стандартів систем менеджменту

Доповідь представляє Віталій Цопа, директор з розвитку систем менеджменту Бюро Верітас

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці

Вручення сертифікатів ВАТ «Запоріжсталь»

ISO) побудовані на концепції постійного поліпшення та циклі ДемінгаШухарта «Плануй – Роби – Перевіряй – Дій», тому легко інтегруються в інші системи менеджменту. З одного боку, існує спеціалізація стандартів, з іншого – з’являються напрями, що стосуються усіх чотирьох вище названих напрямів.

25 січня, був присвячений соціальній версія) вже не один. З’явилися відповідальності бізнесу і став най- стандарти керівництва: масштабнішим в історії. Його головAA 1000:2008 «Соціальна відпона тема – «Велика трансформація: відальність» – стандарт верифікації формуючи нові моделі». звітів; Незважаючи на соціальну спрямоGRI (Global Reporting Initiative) – ваність Давоського форуму, його піке- Глобальна ініціатива звітності; тували активісти руху «Захопи УоллISO 26000:2010 «Керівництво з стріт», а днем раніше у бразильському соціальної відповідальності». місті Порту-Алегрі ISO 26000:2010 становить собою відкрився Всесвіткерівництво за принципами, що ле«Капіталізм у його нинішній формі вже ній соціальний фо- жать в основі соціальної відповідальне відповідає світові навколо нас. Ми не рум. Його часто ності та способом інтеграції соціальзмогли зробити висновки з фінансової називають «анти- но відповідальної поведінки в систему кризи 2009 року. Терміново необхідна глобальна трансформація, і вона повинна Давосом», оскіль- менеджменту компанії. розпочатися з відновлення почуття соціки він виник теж 11 Стандарт, що визначає соціальну альної відповідальності в усьому світі». років тому на про- відповідальність організації у плані Клаус Шваб, засновник і голова Всестивагу дискусійно- впливу її рішень і діяльності на сусвітнього економічного форуму му майданчику в пільство і навколишнє середовище Швейцарії. У день через прозору та етичну поведінку. Уже не можна сказати, що стан- початку роботи «анти-Давоса» близь- Така модель сприяє стійкому розвидарти ризик-менеджменту ISO ко 15 тис. демонстрантів пройшли ву- тку, включаючи здоров’я і добробут 31000, IEC/ISO 31010 стосуються лицями із закликами боротьби з капі- суспільства, враховує очікування тільки якоїсь вузької галузі (ці доку- талізмом як джерелом економічних зацікавлених сторін, відповідає заменти було детально розглянуто в до- криз, нерівності та екологічних проб- конодавству, що застосовується, і датку до журналу «Охорона праці» № 2/2011). Відбувається взаємодо20 лютого 2012 р. Україна вперше разом із світовою громадськістю відзнаповнення – впровадження систем чила День соціальної справедливості, встановлений у нашій країні Указом менеджменту якості, навколишнього Президента від 4 листопада 2011 р. № 1021/2011 за ініціативи Федерації середовища, охорони праці, харчової, профспілок. Напередодні уряд підтримав ініціативу профспілок оголосити нинішній рік – роком соціальної справедливості. Про це заявив Прем’єр-міністр інформаційної безпеки та соціальної Микола Азаров 12 січня під час зустрічі з головою Федерації профспілок відповідальності також є ефективним України Юрієм Куликом. засобом усунення невизначеності й зменшення ризиків. Практично всі організації стика- лем. На плакатах було написано: узгоджується з міжнародними нормаються з ризиками, які можуть пере- «99% жителів Землі – проти 1% ба- ми поведінки, інтегрована в діяльшкоджати досягненню поставлених гатіїв», «Сьогодні Греція – завтра ність усієї організації і застосовується цілей. Це і операційні ризики, і ризи- будь-яка країна планети!». в її взаєминах із споживачами і всіма ки, пов’язані з аваріями і нещасними Сьогодні світ вимагає соціальної зацікавленими сторонами (див. мавипадками на виробництві, забруд- відповідальності від політиків своїх люнок). ISO 26000:2010 також дає ненням навколишнього середовища, і країн. Характерно, що бізнес дій- визначення стійкому розвитку – це ризики втрати довіри клієнтів і репу- шов до такої думки набагато раніше. розвиток, який задовольняє потреби тації компанії, а також ризики полі- У 1997 р. було прийнято стандарт людей сьогодення, і найважливіше – тичного, економічного, фінансового SA 8000:1997 «Соціальна відпо- не ставить під сумнів можливості та звісно соціального характеру. відальність». В основу цього стан- майбутніх поколінь. І це зовсім не данина моді. Це ви- дарту було покладено декілька конмога часу, що дає змогу успішно вести венцій МОП, Конвенція ООН з Підготував Костянтин Теличко, бізнес. Не випадково Всесвітній еко- прав дитини і Всесвітня декларація заступник головного редактора номічний форум (World Economic прав людини. Сьогодні стандарт журналу «Охорона праці» Forum (WEF) у Давосі, що стартував SA 8000:2008 (переглянута третя Фото автора www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Шляхи удосконалення СУОП в АПК визначені Основним своїм завданням у питаннях охорони праці у сільському господарстві Міністерство аграрної політики та продовольства України вбачає посилення відомчого контролю з боку його підрозділів та державних адміністрацій на місцях. Микола Тягай, завідувач сектора охорони праці та пожежної безпеки Мінагрополітики України Фото С. Колесника

Стабільно високі ризики Стан умов і безпеки праці в сільськогосподарському виробництві продовжує залишатися незадовільним. Ризик отримати виробничу травму або професійне захворювання в аграрному секторі України в декілька разів вищий, ніж у розвинених країнах. Незважаючи на високий ризик травмування, кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками у цій галузі постійно зменшувалася протягом останніх років (2007 р. – 188 загиблих на виробництві, 2008 р. – 141, 2009 р. – 112, 2010 р. – 102). Проте у 2011 р. кількість смертельно травмованих працівників АПК збільшилася до 123 осіб. Серед підгалузей сільського господарства найбільш травмонебезпечними є рослинництво і тваринництво. Водночас в розрізі професій варто виділити професію тракториста-машиніста, оскільки в 2011 р. загинуло 24 особи, що на 5 осіб більше, ніж у 2010 р. Професія підсобного робітника є також однією з найбільш травмонебезпечних – у 2011 р. загинуло 19 осіб проти 14 у попередньому році. Сюди слід також віднести 14 водіїв, які загинули за аналогічний період часу (у 2010 р. – 13 осіб). Основними причинами травмування працівників галузі стали: порушення трудової та виробничої дисципліни, в тому числі – невиконання 14

вимог інструкцій з охорони праці, порушення правил дорожнього руху, порушення вимог безпеки праці під час експлуатації технічних засобів виробництва тощо. Але якщо кількість нещасних випадків внаслідок порушення ПДР має тенденцію до зменшення, то через невиконання вимог інструкцій, посадових обов’язків, неякісне навчання, навпаки людей гине більше. Велика кількість професійних ризиків в АПК пояснюється достатньо високим рівнем розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні, коли активне застосування високоенергетичної техніки і технологій, хімічних і біологічних речовин призводить до того, що практично всі сфери життєдіяльності працівників села перебувають у зоні ризику. За умов сучасного аграрного виробництва – складної системи, яка є доволі небезпечною, а у технологічному процесі бере людина з її емоційною, фізіологічною і психологічною слабкістю, завжди існує ризик нещасного випадку. Ресурс більшої кількості з наявної на сільськогосподарських підприємствах техніки практично вичерпано. Після 10-річного і більшого терміну експлуатації нині вона морально та фізично застаріла, машинотракторний парк зменшився кількісно, і не забезпечує своєчасного виконання механізованих робіт. А це призводить до збільшення професійних ризиків. Разом з тим традиційні підходи щодо підвищення надійності та довговічності машин та механізмів у агропромисловому комплексі не передбачають працівника як потенційного джерела небезпеки через його помилкові дії, незнан ня ним безпечних методів виконання робіт. На думку багатьох вчених в галузі

охорони праці, уникнути ризикових ситуацій у сільськогосподарському виробництві сьогодні неможливо. Проблема комплексного оцінювання ризику травмування на виробництві з урахуванням ймовірності нещасного випадку та тяжкості його наслідків у вартісному вираженні для АПК є новою і актуальною. Тому професійний ризик смертельного травмування на виробничих процесах у сільському господарстві стабільно залишається на досить високому рівні – у межах 1,1·10–4 – 1,4·10–4. Такий рівень смертельного ризику перевищує не лише задовільний (d5·10–5), але й допустимий (d10–4) рівні, які встановлено у країнах з розвиненою ринковою економікою. Проблема зниження професійного ризику в сільському господарстві є надзвичайно складною і нині способу її безумовного вирішення не знайдено. Підвищення ефективності працеохоронної роботи в агропромисловому виробництві потребує вирішення ряду організаційних завдань. Однією з основних причин високого рівня виробничого травматизму в галузі є недостатня навченість працівників з питань охорони праці через неякісне (формальне) проведення інструктажів та інших видів навчання з охорони праці. Поза увагою залишаються рівень подання навчального матеріалу та ступінь оновленості галузевих нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП). Більшість з них було підготовлено 10–20 років тому. Разом з тим протягом останнього часу суттєво змінилися ступінь ризику виконання окремих видів робіт, їх технічне оснащення, технологічні процеси отримання і перероблення продукції, асортимент застосовуваних агрохімікатів, номенклатура засобів індивідуального захисту тощо. У НПАОП не враховано, що не лише вітчизняні, але й зарубіжні сільськогосподарські машини та механізми є об’єктами підвищеної небезпеки, що потребує дотримання ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці особливих вимог безпеки та підготовки кваліфікованих працівників для їх обслуговування. Одним із напрямів роботи – є розроблення науково обгрунтованих засад функціонування систем контролю, відстеження потенційних небезпек та прогнозування стану охорони праці в АПК задля поліпшення управління охороною праці на всіх ступенях управління виробництвом.

Держсільгоспінспекція – як новий елемент СУОП

ня дослідно-конструкторської роботи «Розроблення комп’ютеризованого діагностичного комплексу для оперативного виявляння експлуатаційних дефектів техніки та обладнання сільськогосподарського призначення». Загальний обсяг фінансування цих заходів для агропромислового комплексу становить понад 3 млн. грн. Першочергово буде розроблено та переглянуто Правила охорони праці у тваринництві, Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві, Правила охорони праці на рибоводних підприємствах внутрішніх водойм, Правила охорони праці для виноробного виробництва. Крім цього, наше міністерство постійно надає методичну допомогу Міністерству аграрної політики та продовольства АР Крим та Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрацій щодо забезпечення належного відомчого контролю за станом охорони праці на підприємствах галузі. Зокрема, звертається увага керівників підприємств на недопущення до виконання робіт підвищеної небезпеки фізичних осіб за цивільно-правовими угодами, вживаються заходи щодо заборони експлуатації тракторів, які не обладнані електростартерним запуском двигуна та технічний стан яких не відповідає вимогам нормативних актів. На засіданнях колегій Мінагрополітики АР Крим, головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій постійно розглядаються питання про стан охорони праці в регіонах та заслуховуються керівники підприємств, на яких були допущені нещасні випадки зі смертельними наслідками.

Відсутність належного контролю за станом охорони праці на підприємствах, а також недостатній контроль з боку обласних і районних держадміністрацій, призвели до порушення цілісності структури системи управління охороною праці. Однак є сподівання, що заходи, які здійснюються на державному рівні останнім часом, поліпшать ситуацію в АПК. Насамперед,– створення (згідно з Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 459/2011) Державної інспекції сільського господарства України. Держсільгоспінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра аграрної політики та продовольства, при цьому забезпечуючи реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Відповідно до покладених на неї завдань, Держсільгоспінспекція бере участь у розробленні галузевих програм і оперативних заходів з питань охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху в галузях аг-

ропромислового виробництва. Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право забороняти експлуатацію машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу, якщо їх технічний стан не відповідає вимогам нормативних документів щодо показників якості, технологічності та безпечності, охорони праці та охорони навколишнього природного середовища, загрожують життю і здоров’ю працівників або створюють ймовірність виникнення аварії. Сьогодні відбувається процес становлення цієї інспекції. Зокрема, Урядом прийнята постанова від 12 грудня 2011 р. № 1300 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства», відповідно до якої територіальні органи Держсільгоспінспекції будуть утворені як юридичні особи публічного права. Після завершення їх формування можна буде ставити питання про включення Держсільгоспінспекції як важливого елемента СУОП галузі. У 2012 р. очікується затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 рр., якою передбачається здійснення на державному рівні низки заходів щодо профілактики виробничого травматизму в АПК. Ця Програма, розроблення і реалізація якої передбачені Законом «Про охорону праці», не приймалась з 2006 р. Проектом програми планується розроблення та перегляд понад 20 НПАОП, які необхідні в сучасному агропромисловому виробництві, а також виконан-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

«Охорона праці! ВІДГУКНИСЬ!» Сільськогосподарська галузь Миколаївської області – наочний приклад, який демонструє стан охорони праці на селі, і є типовим для всієї України. Куди не поглянь – скрізь суцільні проблеми: починаючи від організації СУОП на обласному рівні і закінчуючи ставленням роботодавців до безпеки праці працівників. Складається враження, що охорони праці на селі взагалі немає.

Сергій Колесник, власкор

иколаївщина – аграрний регіон країни. Сільське господарство – друга за обсягами і перша по зайнятості трудових ресурсів галузь області. На одного працівника, зайнятого в АПК, припадає понад 11 га орної землі. 20% нещасних випадків на виробництві в області також припадають на сільськогосподарську галузь. На агропромислових підприємствах області минулого року було зайнято 126 тис. працівників – майже третина осіб, що задіяні у галузях, представлених в регіоні – а це 424 тис. осіб. Майже 16 тис. із 34 тис. суб’єктів господарювання в області (46%), піднаглядових обласному теруправлінню Держгірпромнагляду, є сільськогосподарськими підприємствами, на яких експлуатується понад 17 тис. виробничих об’єктів. «Послаблення впливу держави не повинно бути там, де мова йде про життя та здоров’я людини праці»,– говорить Микола Єропунов, начальник теруправління Держгірпромнагляду в Миколаївській області. Після набуття чинності Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», запровадження мораторію на проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, які не належать до групи з високим ступенем ризику, а також скорочення кадрів, що відбулося у зв’язку з оптимізацією структури центральних органів влади, стало практично неможливо охопити наглядом аграрний сектор області, коли за ним закріплено лише чотири інспектори. Крім того, через скорочення посад спеціа-

лістів з охорони праці в районних управліннях агропромислового розвитку та райдержадміністраціях припинилася взаємодія органів місцевої влади з державним наглядовим органом. Раніше ці спеціалісти обов’язково брали участь у проведенні перевірок підприємств з питань охорони праці, тримали на контролі стан виконання заходів та приписів інспекцій, організовували навчання з питань охорони праці. Тож не дивно, що кількість перевірок, здійснених теруправлінням у 2011 р., значно зменшилась. Наприклад, якщо у 2010 р. здійснено 29 всебічних перевірок агропідприємств, то у 2011 р. – 8. У 2010 р. перевірено 196 об’єктів підвищеної небезпеки, а у 2011 р. – лише 6. Зменшилася також кількість перевірок виробничих сільськогосподарських об’єктів. Як не дивно, але якщо у 2011 р. інспектори виявили всього 27,3 тис. порушень законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці (що на 3 тис. менше, ніж у 2010 р.), то у сільському господарстві таких порушень виявлено 5,9 тис. (що майже на 1 тис. більше, ніж у попередньому році). Звичайно, переважну більшість порушень було усунено, але враховуючи мізерний відсоток перевірених об’єктів, можна тільки здогадуватись, на які ризики можуть наражатися працівники села. Аналіз актів перевірок сільськогосподарських підприємств свідчить, що переважна більшість підприємств області не одержують дозволи на виконання робіт та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки від органів Держгірпромнагляду, не додержують порядку проходження стажування робітників на робочих місцях, не переглядають інструкції з охорони праці та посадові інструкції спеціалістів, не мають на руках заключних актів проходження працівниками періодичних медоглядів.

Стан обладнання, механізмів у механізованих загонах, в автогаражах, ремонтних майстернях жахливий, елементи карданних передач обладнання не обладнані захисними кожухами та відповідними блокуючими пристроями, не закриті пасові та ланцюгові передачі. Працівники здебільшого працюють на них без засобів колективного та індивідуального захисту, перевірка знань з питань охорони праці не проводиться. Ще більше тривожить стан будівель і споруд, більшість з яких побудована в 50–60 роках минулого століття. Не проводиться їх паспортизація спеціалізованими організаціями, не ведеться документація з осінньовесняних оглядів, не створено комісії з нагляду за будівлями та спорудами. Незадовільний технічний стан об’єктів, що належать до соціальної сфери (сільські клуби, школи, дитячі садки, будинки культури). Не набагато кращою є ситуація з експлуатацією енергетичних об’єктів та енергогосподарств. Здебільшого на агропідприємствах відсутня необхідна кількість електротехнічних працівників для обслуговування електроустановок, а відповідальні за електрогосподарство часто не проходять чергові перевірки знань. Самі ж електроустановки допускаються до експлуатації без заземлення, не проводяться їх профілактичні випробування та наладка. Наведені приклади зайвий раз підтверджують, що система управління охороною праці функціонує не на всіх агропромислових підприємствах області. А основні її складові – планування, контроль і стимулювання – не працюють. Щомісячний аналіз стану охорони праці, як того вимагає СУОП, здебільшого не проводиться. Триступінчастий контроль за станом охорони праці, якщо і проводиться, то формально (в переважній більшості одноосібно керівником нижньої ланки). ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці падків за згодою представників профспілок або уповноважених трудових колективів необгрунтовано визнаються такими, що не пов’язані з виробництвом. Порушення трудової та виробничої дисципліни (невиконання вимог інструкцій і посадових обов’язків, пиятика, використання заради власних інтересів техніки тощо) посідає не останнє місце серед причин, що призвели до травмування. «За більше ніж 10-літній період існування управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Миколаївській області всього один працівник сільського господарства набув статусу професійно хворого. Це аж ніяк не свідчить про міцне здоров’я працівників села, які змушені працювати в шкідливих та небезпечних умовах, а швидше за все, про відсутність необхідного контролю за станом їхнього здоров’я, у першу чергу з боку роботодавців»,– стверджує Микола Серьогін, начальник управління виконавчої дирекції Фонду у Миколаївській області.

Тож не дивно, що у 2011 р. стан виробничого травматизму в АПК області порівняно з попереднім роком погіршився (24 нещасних випадки проти 19 у 2010 р.). Збільшення відсотків нещасних випадків, які сталися з організаційних причин (77,8% проти 62,5% у 2010 р.) свідчить про незадовільну організацію роботи з охорони праці на сільськогосподарських підприємствах. Збільшення суми коштів на відшкодування шкоди потерпілим (у 2011 р.– 4,08 млн. грн., у 2010 р.– 3,47 млн. грн.) – про зростання коефіцієнта тяжкості нещасних випадків. То чи варто говорити про цілісну та ефективну систему управління охороною праці в АПК області? Не налагоджена в області поки що система аудиторських перевірок стану охорони праці на сільськогосподарських підприємствах, за результатами яких мають створюватися належні безпечні та нешкідливі умови праці. На жаль, «не доросла» ще свідомість керівників багатьох сільгосппідприємств області, щоб дбати про безпечні умови праці, піклуватися про належні побутові умови для своїх працівників. Дехто «дозрів» тільки до того, щоб придбати собі дорогий автомобіль з усіма засобами безпеки... А ось про людей, які заробляють для них гроші, поки що забувають.

На переважній більшості підприємств АПК області відсутній громадський контроль за станом охорони праці. Лише 22 тис. членів профспілки працівників АПК області (350 первинних профорганізацій) можуть розраховувати, що їхні права на безпечну працю хоча б якось захищатимуться. Кількість членів профспілки працівників АПК в області постійно зменшується, хоча останніми роками цей процес уповільнився. «Сьогодні роботодавцю невигідно утворювати на підприємстві службу чи організацію, які б стояли на сторожі захисту працівників, вимагали фінансування відповідних заходів тощо. Органи державної влади майже не впливають на роботодавців, які не зацікавлені у створенні профспілкових організацій. Адже, крім профспілок, більше нікому захистити інтереси людей праці на селі. Отже, чим більше громадських організацій, тим активніше вони допомагатимуть реалізовувати державну політику у галузі охорони праці»,– говорить Антон Яковлєв, голова обкому профспілки працівників агропромислового комплексу Миколаївської області. Ніхто сьогодні і не здивується, що багато нещасних ви-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

ГІДНІ УМОВИ ПРАЦІ В «Агро-Еліті» Якщо їхати автодорогою з Дніпропетровська до міста козацької слави Нікополя, обов’язково – влітку чи взимку – звернете увагу на дбайливо доглянуті поля. Це землі ТОВ «Агро-Еліта», відомого в області потужного овочівницького господарства «Аврора». За 20 останніх років, коли більшість сільськогосподарських підприємств так і не змогла успішно реформуватися, нікопольці пішли уперед. І значним здобутком на цьому шляху стало впровадження сучасних методів управління виробництвом. Леонід Безуглий, власкор

органів місцевої влади України, яка, передусім, зумовила скорочення фахівців з охорони праці, це видавалося справді оптимістично. найомлячись зі спеціалістами «У нашому багатогалузевому тотовариства, звернув увагу на варистві маємо 17 виробничих підте, як представився один з розділів, 250 постійно працюючих присутніх – Анатолій Норов: людей. Вони обробляють 4800 га «Заступник директора з питань охо- землі, вирощують 15 тис. голів свирони праці». На тлі «оптимізації» чи- ней. Багато робіт підвищеної небезсельності управлінців господарств і пеки, складних технологій. Так що без чіткої організації роботи з охорони праці нам просто не можна,– говорить голова профспілкового комітету Наталія Кривонос.– У колективному договорі на 2012 рік є розділ «Охорона праці», в якому передбачені комплексні заходи. А що на сьогоднішній день вдалося зробити – побачите самі». …За кілька хвилин поїздки чистенькими сільськими вулицями зупинилися перед невисокими воротами. «Це господарство третьої тракторної бригади,– показує виставлену під навісами техЗа обговоренням робочого питання (зліва направо): заступник директора А. Норов, головний інженер ніку головний інженер ВолоВ. Ларіонов, головний агроном Т. Шевчук, а також димир Ларіонов.– Те, що тут головний державний інспектор Дніпропетровської зберігається, готове хоч сьоДІПБОП на підприємствах АПК, переробній годні-завтра вийти у поле!» промисловості та СКС теруправління ДержгірВідверто кажучи, побачепромнагляду в Дніпропетровській області С. Філіпков не не зовсім співставлялося з картиною, яку у зимовий період доводиться спостерігати на подвір’ях бригад деяких господарств: «роззуті» гусеничні трактори, навколо – розкидані агрегати. Адже традиційно період, вільний від основних сільгоспробіт, зазвичай використовували для ремонту техніки. Головний агроном Тарас Шевчук продовжив розповідь свого колеги: «Протягом останніх двох Свій комбікормовий завод років ми помітно технічно Фото автора та з архіву ТОВ «Агро-Еліта»

Директор ТОВ «Агро-Еліта», кавалер 13 державних нагород А. Помазанський

переоснастилися: придбали два трактори «John Deer» по 300 к. с. кожний, культиватор фірми «Case», дискову борону та широкозахоплюючу сівалку. Витратили 6,5 млн. грн. Техніка високопродуктивна і надійна. Вона докорінно змінила умови праці хліборобів, відразу піднісши професію механізатора до рівня престижних. І сьогодні немає потреби всі зимові місяці ремонтувати техніку. Тому саме у цей час механізатори, як правило, перебувають у щорічній відпустці. А вийдуть на роботу – тут на них чекають умови, якими можуть похвалитися не на кожному промисловому підприємстві: їдальня, роздягальня, душова, клас з охорони праці, кімнати спеціалістів, розташовані у будинку механізатора, що опалюється. Тільки на ремонт цих приміщень, витратили 167 тис. грн. «Господарства, де створено зразкові умови виробничого побуту, можна по пальцях перерахувати»,– розповідає головний державний інспектор з охорони праці Дніпропетровської державної інспекції промислової безпеки і охорони праці в АПК, переробній промисловості та соціально-культурній сфері теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області Сергій Філіпков. Тому і претензій до керівників «АгроЕліти» у нього найменше. Такі ж умови праці і побуту створено і у центральній ремонтній майстерні. Збудоване ще у 1985 р. величезне приміщення розміром 66 x 24 м може одночасно прийняти 6–8 комбайнів та 15–20 тракторів. Але й тут роботи розпочнуться вже у лютому, після того, як механізатори пройдуть щорічний медичний огляд та навчання з питань охорони праці. Протягом останнього року вдалося «підтягти» до необхідних стандартів і санпропускник на першій свинотоварній фермі. Зручні роздягальні, ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці їдальня, душові, кабінети спеціалістів – все це до послуг 42 робітників і фахівців, які обслуговують тварин. Хто знає, як би склалася доля ТОВ «Агро-Еліта», коли б біля його керма не стояла така особистість, як Андрій Помазанський. Власне, господарством він керує вже 42 роки. Величезний управлінський досвід допоміг Андрію Івановичу реформувати колективне сільгосппідприємство у товариство з обмеженою відповідальністю. А потрібно ж було розпаювати власності на 22 млн. грн.! Відшкодувати власникам паїв вартість по голів’я худоби, а також 700 тис. грн. за списану техніку. Та найголовніше – забезпечили розвиток господарства! Без жодної копійки інвестицій! «Я вам відкрию один секрет,– примружує очі Андрій Іванович.– Треба, перш за все,– бачити людину. Навколо «АгроЕліти» розташовані великі металургійні підприємства. А люди від нас не тікають. Більше того, у нас працюють 45 спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою. 33% штатних працівників товариства – більше 80 осіб – люди віком до 30 років. Не можна оминути і той факт, що на виробничій базі ТОВ «Агро-Еліта» 3 науковці захистили кандидатські, один – докторську дисертацію. Самому директору господарства присвоєно звання почесного професора Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України». Головне гасло в роботі А. Помазанського – «Людина прийшла на роботу здоровою, тому живою і здоровою повинна повернутися додому!» Починачи з 2003 р. у господарстві немає нещасних випадків. Певну роль тут відіграє перша, друга та третя ступінь адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці. А ще – достойна матеріальна винагорода за виконану роботу. Зарплата у товаристві виплачується без затримки, люди працюють і знають за що. Середньомісячна зарплата по господарству складає більше 2 тис. грн., механізаторів – 3,5 тис. Окремі робітники протягом року отримують 45–60 тис. грн. Саме за піклування Андрія Івановича у двох селах діють фельдшерсько-акушерські пункти, а «під боком» у дирекції – сучасний стоматологічний кабінет. І хоч перебувають вони на баланwww.ohoronapraci.kiev.ua

сі сільської ради та міської лікарні, існуванням своїм зобов’язані «Агро-Еліті». Крім того, у трьох їдальнях організовано гаряче харчування. З огляду на це стає зрозуміло, чому кожен робочий день у ТОВ «Агро-Еліта» розпочинається з питання про стан охорони праці. На вирішення питань охорони праці у 2011 р. витрачено 200 тис. грн. Це майже по 800 грн. на одного працюючого. Будемо відверті: далеко не на кожному металургійному підприємстві виділяються такі кошти. Та надзвичайно важливо, що вся ця робота проводиться планово, системно. У ТОВ «АгроЕліта» атестовано 63 робочі місця, бо дирекція чудово розуміє, що рано чи пізно людина, яка працює у шкідливих умовах, буде виходити на пенсію. І це буде враховано. Крім того, важливо володіти ситуацією, щоб чітко бачити перспективу роботи у напрямі покращання стану робочих місць. Не випадково у ТОВ «Агро-Еліта» навчання з питань охорони праці водіїв, механізаторів, зварювальників, електриків, операторів газового обладнання організовується без нагадування з боку державного наглядового органу. А головні спеціалісти обов’язково підвищують рівень знань у навчальних комбінатах чи експертно-технічному центрі Держгірпромнагляду. На 2012 рік директор ТОВ «Агро-Еліта» вже має чіткі плани. По-перше, необхідно оновити обладнання сушильного комплексу комбікормового заводу. Дві норії продуктивністю 20 т (замість 15 т) на годину вже замовлено. Вартість робіт – 80–85 тис. грн. Недешево. Але при цьому зменшуються рівні шуму на виробничій дільниці. Це та ланка, яка дасть можливість ще на 5 тис. збільшити поголів’я свиней – основу приросту продукції. А, отже, і покращити фінансовий стан господарства, яке серед інших вже багато десятиліть асоціюється з зіркою першої величини!

Технік штучного запліднення О. Пухаленко, завідуючий СТФ-1 В. Гукайло, технік штучного запліднення М. Агеєва та зоотехнік Л. Олійник (зліва направо) біля відгодівельного корпусу

Робітники О. Чередніченко та І. Самсоненко готують корми

У тракторній бригаді все готово до весьняних робіт

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Поліпшення управління охороною праці на селі шляхом

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Система управління охороною праці в аграрному секторі економіки повинна базуватися на сучасних інформаційних технологіях, а впроваджувати їх у практику виробничих відносин мають працівники, в яких сформовано працеохоронний світогляд, на що необхідно спрямувати зусилля аграрних закладів освіти. Валерій Дубровін, в. о. проректора з наукової та інноваційної діяльності, докт. техн. наук, професор, Олександр Войналович, в. о. завідувача кафедри охорони праці та інженерії середовища, канд. техн. наук, доцент (Національний університет біоресурсів і природокористування України)

Охорона праці на другому плані Протягом останнього десятиліття рівень виробничого травматизму (як загального, так і зі смертельними наслідками) у сільському господарстві постійно знижується. Однак офіційні статистичні дані не враховують значного скорочення чисельності працівників за цей період (близько 1 млн. осіб), а також те, що у сільському господарстві нині створено майже 42 тис. фермерських господарств, роботи виконують одноосібники, які не використовують найману працю. Значна частина працівників фермерських та інших малих підприємств фактично перебуває поза межами державного управління та громадського контролю з питань охорони праці. Після реформування аграрного сектора економіки питанням охорони праці почали приділяти набагато менше уваги. Причому це стосується як села, так і районів та областей. Чималі зусилля у галузі було спрямовано 20

на утримання техніко-технологічного ського господарства зазнають вплирівня аграрного виробництва, на ву багатьох небезпечних і шкідливих часткове оновлення машино-трак- чинників виробництва, що стає приторного парку великих сільськогос- чиною їх травмування (загибелі) або подарських підприємств. До того ж за призводить до суттєвого погіршення час реформування у багатьох ра- здоров’я. Як правило, належна реакйонних держадміністраціях було ція керівників підприємств щодо поліквідовано посади спеціалістів з ліпшення умов праці на робочих місохорони праці управлінь агропро- цях (і, зокрема, охорони праці у підмислового розвитку. Відновити на- розділах), спостерігається лише післежний контроль за безпекою вико- ля того, як внаслідок нещасного винання сільськогосподарських робіт не падку загинув або скалічився вдалося і нині, незважаючи на зусил- працівник, а його сім’я залишилася ля керівництва галузі. Дієвої кон- без годувальника. сультаційної та методичної допомоги з питань Нині перед керівниками галузі у сільському впровадження системи господарстві стоять важливі завдання – розробиуправління охороною ти і впровадити галузеву СУОП, підвищити ефекпраці керівники сільтивність працеохоронної роботи на підприємствах ськогосподарських підусіх видів власності, забезпечити їх нормативноприємств з боку державправовими актами з охорони праці, де враховано них наглядових органів сучасні вимоги безпеки праці, активізувати контта структурних підроздіроль за додержанням нормативів безпеки та умов лів Міністерства аграрпраці на робочих місцях, звернувши особливу уваної політики і продовольгу на технічні аспекти охорони праці тощо. ства України (далі – МАПП) не отримують. Потрібні сучасні Отже, сьогодні агропромисловий діагностичні комплекси комплекс (АПК) характеризується як один з найбільш травмонебезпечОсобливу увагу потрібно звернуних, поступаючись лише вугільній промисловості. Особливо високий ти на виявлення причин виникнення ризик травмування на механізованих аварій та нещасних випадків на мепроцесах у рослинницькій та тварин- ханізованих процесах сільськогосницькій галузях. Через застаріле об- подарського виробництва, досліладнання, низьку кваліфікацію, не- дження умов безпечного виконання професійний підхід до виконання робіт працівниками агропромислоробіт, інші причини працівники сіль- вої галузі. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці Численні аварії та нещасні випадки, які сталися на механізованих процесах у галузі, відсутність достовірних даних про технічний стан техніки сільськогосподарського призначення потребують розроблення методик і засобів діагностики для оперативного визначення технічного стану вузлів і агрегатів після тривалої експлуатації. Це необхідно для проведення технічного обслуговування та ремонту. На нашу думку, це мають бути сучасні діагностичні комп’ютеризовані комплекси, що дають можливість оперативно визначати ступінь зношеності деталей двигуна, гальмівної і ходової частини та інших важливих вузлів агрегатів, а також вчасно виявляти місця механічного пошкодження та дефекти у конструкційних елементах; прогнозувати аварійний стан конструкцій пневматичних вузлів, гідравлічних систем та систем охолодження; стан систем електропостачання із застосуванням методів неруйнівного контролю (зокрема – дефектоскопії). Нині такі діагностичні комплекси на підприємствах АПК практично не застосовують. Саме тому потрібно адаптувати розроблені в інших галузях прилади контролю на потреби АПК з урахуванням особливостей їх використання у ремонтних та сервісних підрозділах сільськогосподарських підприємств. Потрібно запропонувати стратегію управління безпекою складних технічних систем на базі системного аналізу, багатофакторного оцінення для того, щоб знизити ризики аварійних ситуацій за багатьма критеріями. Це дасть змогу підвищити безпеку праці сільськогосподарських працівників через своєчасне виявлення ситуацій, пов’язаних з ризиками, а також впровадити ефективну систему щодо запобігання їх наслідків.

Поліпшити медичне обслуговування працівників села До останнього часу як показники ризиків у сільськогосподарській галузі розглядали і аналізували лише коефіцієнти частоти та тяжкості виробничого травматизму. Відсутні показники ризику для основних професій АПК, зокрема, на механізованих виробничих процесах у рослинництві і тваринництві. Не розроблено також класифікатор професій за критеріями ризику травмування та професійної захворюваності. Зараз важливим для сільськогосподарського виробництва є завдання – www.ohoronapraci.kiev.ua

розробити засади соціально-гігієнічного моніторингу умов праці та стану здоров’я працівників АПК, які за умовами праці (а також за критеріями виконання робіт і відсутності засобів колективного та індивідуального захисту працівників села) є, мабуть, чи не найменш захищеними у державі. Статистика профзахворювань за останні роки свідчить: із загальної кількості працівників, які щорічно набувають статусу професійно хворих (близько 5–6 тис. осіб), лише приблизно 0,5% є працівниками сільськогосподарського виробництва. Тобто лише одномудвом працівникам села на рік вдається підтвердити статус професійно хворого та оформити належну пенсію. Ці цифри не можна визнати такими, що об’єктивно характеризують здоров’я сільських працівників з огляду на перелік шкідливих та небезпечних чинників виробничого довкілля у сільському господарстві. Втрачають своє здоров’я механізатори під час роботи на тракторах і комбайнах застарілих конструкцій; доярки та інші тваринники, коли переміщують вантажі; зварники, яких не забезпечили респіраторами, інші категорії працівників. З різних причин, зокрема через додаткову обтяженість власним господарством, вони не мають змоги своєчасно звернутися за належною медичною допомогою. Профілактика професійних захворювань у сільськогосподарській галузі неможлива без розгортання системи сільської медичної допомоги для раннього виявлення професійних захворювань цієї категорії працівників. МАПП України, галузева служба охорони праці повинні сприяти втіленню соціально-медичної допомоги на селі. Це можуть бути, зокрема, мобільні діагностичні комплекси, проведення профілактичних оглядів тощо.

Єдина комп’ютеризована інформаційна система – підприємствам АПК! Під час впровадження галузевої СУОП АПК України виникають запитання: чи зберегти традиційні підходи та форми працеохоронної роботи, чи розпочати впровадження сучасних інформаційних технологій? Чи дати працівнику інструкцію з охорони праці для ознайомлення або ж використати для інструктажу комп’ютерний екзаменатор (де ту саму інструкцію наочно проілюстровано, увагу акцентовано на ключових словах та визначено контрольні запитання)? До того ж персональний

комп’ютер без належних знань позитивну оцінку не виставить. У якому випадку навчання буде ефективнішим, а набуті знання міцнішими – цілком зрозуміло. Отже, інформаційний потік зі статистики виробничого травматизму в галузі чи виявлених негараздів щодо забезпечення безпеки праці під час комплексних перевірок підприємств АПК поки що перебуває на верхньому щаблі галузевої управлінської вертикалі. Зворотній інформаційний зв’язок між МАПП та сільськогосподарськими підприємствами з наданням останнім оперативних аналітичних матеріалів з питань охорони праці вкрай неефективний через інерційність. Тому без налагодження ефективної інформаційної політики у межах галузевої управлінської вертикалі всебічно аналізувати стан охорони праці, виявляти характерні причини виробничого травматизму та професійних хвороб, оперативно доносити до керівників аграрних підприємств (та осіб, що відповідають за стан охорони праці на місцях) рішення та застереження неможливо. Великі надії покладають на не так давно утворену Державну інспекцію сільського господарства, яка повинна здійснювати контрольно-інспекційні перевірки на підприємствах сільськогосподарського виробництва різних форм власності, сприяти підвищенню ефективності працеохоронного нагляду в галузі. Але поки що діяльність цього органу на регіональному рівні належним чином не організовано. Така інформаційна працеохоронна політика можлива на базі єдиної комп’ютеризованої системи відстеження потенційних небезпек на виробничих процесах у галузі. Визначальним елементом такої системи має бути концепція прийнятного ризику, в якій для основних професій працівників АПК за статистичними критеріями не лише встановлюють допустимі рівні небезпеки виробництва, але й оптимально їх відстежують. Впровадження такої системи дозволить охопити єдиним інформаційним полем на базі сучасних комп’ютерних технологій всі суб’єкти галузевої системи управління охороною праці. Актуальним для сільського господарства є також питання удосконалення підходів щодо організації навчання з питань охорони праці з тим, щоб підвищити його ефективність. До його реалізації повинні докласти також зусилля керівники підприємств районної і обласної ланок та інших організацій, причетних до питань управління охороною праці.

Управління охороною праці Знання – запорука безпеки

Так працюють

ПРОФЕСІОНАЛИ

Директор Центру В. Петров

Головний галузевий науково-навчально-методичний центр з питань охорони праці Таврійського державного агротехнічного університету (ТДАТУ) організовує навчання та підвищення кваліфікації з питань охорони праці з виїздом на підприємства. Мобільні не тільки викладачі, а й комісії, що приймають іспити. Сільські райони Запорізької області регулярно відвідують представники облдержадміністрації, Мінагрополітики, місцевого наглядового органу та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзах ворювань у Запорізькій області.

Колектив Центру з питань охорони праці ТДАТУ Леонід Безуглий, власкор Фото з архіву ТДАТУ і автора

ентр існує з 2001 р. Біля витоків його створення стояли співробітники кафедри безпеки життєдіяльності ТДАТУ Дмитро Бутко, Валерій Лущенков і Микола Лобанов. За 10 років роботи Центру навчання з питань охорони праці пройшло 11 435 осіб. З них 9148 – аграрії. Левову частку випускників Центру становили керівники підприємств (4320) та інженери з охорони праці (3982). У 2006 р. наказом Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Центр одержав статус головного галузевого. Співробітники Центру – професорсько-викладацький склад кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності університету, спеціалісти Головного управління агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації, державні інспектори теруправління Держгірпромнагляду в Запорізькій області, страхові експерти з охорони праці робочих орга-

нів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд). Співробітники Центру постійно підвищують свій професійний рівень, навчаючись у Головному навчально-методичному центрі Держгірпромнагляду. З Фондом Центр плідно співробітничає впродовж багатьох років. Спільно проводяться семінари за участю представників роботодавців, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, теруправління Держгірпромнагляду в Запорізькій області, профспілкових організацій, спілки промисловців і підприємців «Потенціал». Розвивається і методична складова роботи Центру. За численними проханнями слухачів на допомогу посадовим особам сільгосппідприємств області розроблено 26 методичних рекомендацій з різних напрямів охорони праці. Співробітниками Центру розроблено навчальні посібники «Організація навчання з питань охорони праці працівників АПК», «Методичні основи навчання та пропаганди з питань охорони праці» тощо.

Наукові працівники Центру надають керівникам сільськогосподарських підприємств практичні рекомендації щодо розробки, впровадження та вдосконалення системи управління охороною праці, рецензують інструкції, положення та інші документи з охорони праці, розроблені на підприємствах, а також здійснюють незалежний зовнішній аудит охорони праці. Одним із перспективних напрямів розвитку Центру є впровадження інноваційних форм навчання таких, як дистанційне навчання відпрацювання практичних навичок на макетахтренажерах і віртуальних тренажерних програмах, вивчення теоретичних питань за допомогою електронних навчальних посібників, перевірка знань із застосуванням контрольнотестових комп’ютерних програм, застосування методу «кейс-стаді» під час вивчення організаційно-управлінських питань охорони праці. У планах на 2012 р.– новий вид послуг: проведення атестації робочих місць за умовами праці. В цьому напрямі вже ведеться робота, пов’язана зі створенням акредитованої лабораторії. – Найбільшим нашим досягненням вважаю те,– говорить директор Центру Віктор Петров,– що вдалось створити згуртовану команду однодумців, які добре володіють питаннями охорони праці, постійно перебувають у пошуку нових форм викладання навчального матеріалу, відслідковують останні зміни у нормативній базі з охорони праці, обмінюються один з одним ідеями щодо підвищення ефективності навчання. І якщо завдяки нашій просвітницькій діяльності буде збережено хоча б одне життя – нам варто працювати і рухатись уперед. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці

ЦЕНТР ОЧИМА ПАРТНЕРІВ Михайло Зоря, старший викладач кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності, науковий співробітник Головного галузевого науково-навчально-методичного центру з питань охорони праці ТДАТУ: – Як і в будь-якій іншій сфері діяльності, у своїй роботі в Центрі найважливішим вважаю кінцевий результат. Він полягає у довірі, яку висловлюють працівникам Центру керівники та спеціалісти підприємств, організацій та установ області. Адже практично усі, хто вперше пройшов у нас навчання, у подальшому звертаються саме до нашого Центру. Вони знають, що зможуть отримати кваліфіковані поради з будь-яких питань охорони праці. У свою чергу, така ситуація спонукає викладачів Центру до самовдосконалення та професійного зростання. Робота зобов’язує нас бути у курсі усіх сучасних наукових досліджень в галузі охорони праці, вивчати досвід колег з інших навчальних закладів, опановувати новітні інформаційні технології, а також бути з’єднуючою ланкою між теорією та практикою. Пригадую, як у перші роки роботи доводилося мало не на пальцях пояснювати слухачам навчальний матеріал. Тепер маємо чимало наочних посібників, методичної літератури, технічних засобів навчання. Вбачаємо в цьому запоруку підвищення зацікавленості предметом навчання з боку слухачів. Василь Попюк, начальник відділу організації виробництва, агротехнічних послуг та охорони праці Управління агропромислового розвитку Чернігівської райдержадміністрації: – Між управлінням агропромислового розвитку Чернігівської РДА та Центром з охорони праці ТДАТУ налагоджені тісні контакти. Завдяки спільним зусиллям нам вдається переконувати керівників підприємств району в тому, що навчання є одним із найефективніших видів профілактики виробничого травматизму. Затрати на проведення навчання на порядок нижчі, ніж виплати потерпілим у разі травмування на виробництві. Варто зазначити, що роботодавці після того, як особисто отримають свідоцтва про www.ohoronapraci.kiev.ua

набуті знання, на цьому не зупиняються, а направляють до Центру керівників виробничих підрозділів своїх підприємств. Таким чином вдається уникнути формалізму, який має місце при навчанні спеціалістів безпосередньо на підприємствах. Микола Олійник, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Запорізькій області: – Профілактика виробничого травматизму включає багато аспектів. Та все ж таки одним з основних є навчання з питань охорони праці. Це питання завжди актуальне і знаходиться під контролем всіх структур Фонду і працівників управління виконавчої дирекції Фонду у Запорізькій області зокрема. Головний науково-навчально-методичний центр з питань охорони праці створено одночасно із Фондом у 2001 р. Навчальний процес тут організовано відповідно до сучасних вимог агропромислового комплексу України. Центр плідно співпрацює з робочими органами Фонду. Організовуються спільні семінари-наради за участю представників усіх соціальних партнерів. Страхові експерти з охорони праці та посадові особи робочих органів Фонду теж беруть участь у навчанні з питань охорони праці відповідних спеціалістів, яке проводиться Центром. Результатом спільних зусиль у цьому напрямі можна вважати суттєве зниження рівня виробничого травматизму на підприємствах Запорізької області. Це та мета, якої необхідно постійно прагнути. Микола Тягай, завідувач сектору охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху Міністерства аграрної політики та продовольства України: – Наше міністерство має змогу шляхом співробітництва з Головним галузевим науково-навчально-методичним центром з питань охорони праці ТДАТУ реалізовувати галузеву програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

На базі університету неодноразово проводилися наукові конференції та семінари-наради з проблемних питань охорони праці. Фахівці Центру беруть участь у розробці наукових підходів до управління охороною праці, які дозволять всебічно аналізувати виробничі ризики, виявляти характерні причини виробничого травматизму та професійних хвороб, оперативно доносити їх до керівників сільськогосподарських підприємств та осіб, що опікуються охороною праці, напрацьовувати необхідні профілактичні заходи. Олександр Коваль, керівник служби охорони праці, пожежної безпеки та дорожнього руху Головного управління агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації: – Аналіз причин травматизму в сільськогосподарському виробництві показує, що близько 80% нещасних випадків стаються з організаційних причин, у тому числі з причин незнання та нехтування правилами безпеки ведення робіт. Отже, найголовніше завдання сьогодення – змінити ставлення до цієї проблеми і працівників, і керівників підприємств. Звичайно, це не простий, довготривалий процес, втілити його можна, лише консолідуючи зусилля всього суспільства. Мені імпонує те, як співпрацюють управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій області і Центр з питань охорони праці ТДАТУ. Хочу відзначити високий рівень організації навчального процесу. Творчий підхід викладачів до подачі матеріалу зацікавлює усіх без винятку слухачів, які не дозволяють собі жодних пропусків занять. Індивідуальні консультації допомагають слухачам глибше розібратися в усіх тонкощах сучасного законодавства, яке постійно зазнає змін. Головним показником високої якості викладання стає перевірка знань. Як члену комісії з перевірки знань, мені приємно відзначити, що слухачі-випускники на екзаменах дають чіткі, кваліфіковані відповіді. Як людина, яка не одне десятиріччя працює в галузі охорони праці, вважаю, що знання правил безпеки на виробництві повинне закладатися з дитячого садка та шкільної парти, вони повинні стати внутрішньою потребою кожного. Бути, якщо хочете, громадянською позицією кожного працюючого.

Управління охороною праці Досвід. Аналіз. Практика

Що може колектив Підприємство, що займається підвищенням рівня безпеки атомних об’єктів, не може не турбуватися про безпеку своїх співробітників. Запобігання ризикам у ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Радій» – це повсякденна робота.

Катерина Цвігун, власкор Фото автора та з архіву підприємства

«Для нас нічого неможливого немає» Науково-виробниче підприємство «Радій» (Кіровоград), засноване в 1954 р., є розробником, виробником і постачальником високотехнологічної продукції у сфері автоматизованих систем управління та захисту об’єктів атомної енергетики. За роки роботи колектив підприємства зайняв лідируючі позиції серед виробників АСУ, завоював довіру споживачів. Не дивно, що питанням безпеки праці тут приділяють найпильнішу увагу. Начальник відділу охорони праці та пожежної безпеки Михайло Чіріба

вважає, що, якщо враховувати реальний стан справ та передумови, що формують травмонебезпечні ситуації, виробничі травми повністю виключити важко, а іноді й неможливо. «Але для нашого колективу нічого неможливого немає,– напівжартома говорить він.– Впродовж багатьох років ми навчились запобігати можливим ризикам». За цими словами – величезна праця усього колективу підприємства. Краще один раз побачити... Я згадала це прислів’я, побувавши на НВП «Радій». Тут наочно переконуєшся, що й для нас Європа не за горами. Чисті, доглянуті заводські майданчики, алеї з висадженими декоративними кущами та квітами, сучасні виробничі приміщення. Адміністративна будівля підприємства – представницький офіс. Робітнича їдальня обладнана за зразком сучасного кафе; медпункт – сучасний центр здоров’я. На «Радії» турбота про безпеку людини праці стала нормою. Генеральний директор Олександр Сіора вважає, що створення здорових і безпечних умов праці – основне за-

Генеральний директор НВП «Радій» О. Сіора, представник МакНДІ Г. Колчін, директор із загальних питань підприємства А. Остапенко (зліва направо) обговорюють питання безпечної роботи обладнання 24

вдання керівників усіх рівнів і ланок виробництва. На підприємстві ефективно функціонує система управління охороною праці. На оперативних нарадах, які проводить генеральний директор, питання охорони праці завжди на першому місці. Та й інакше не можна: роботи, що виконуються на НВП «Радій», в основному належать до робіт підвищеної небезпеки. Начальник відділу охорони праці та пожежної безпеки М. Чіріба доповідає про стан безпеки у підрозділах, про проведені службою охорони праці перевірки та зроблені зауваження, про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення вимог безпеки. З цих питань також звітують керівники служб і начальники цехів. Та й сам керівник підприємства А. Сіора регулярно буває на місцях і досконало знає стан справ. Він вважає, що навіть елементарне порушення не повинно пройти непоміченим і залишитися безкарним, і працівники підприємства ставляться до його вимог з розумінням. Кожний знає, що найменший коефіцієнт трудової участі одержить той з них, хто порушив вимоги

На дільниці верстатів з ЧПУ (зліва направо) заступник начальника цеху О. Пелехатий і начальник відділу охорони праці та пожежної безпеки М. Чіріба перевіряють роботу преса ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці правил безпеки. А ті, хто їх додержується, будуть заохочені. З особливою повагою до вимог правил охорони праці ставляться у механоскладальному, складально-монтажному та цеху покриттів, де начальниками відповідно є Олександр Яцентюк, Василь Гретченко та Ольга Бугаєва.

Працюємо за безпечною технологією На підприємстві впроваджуються прогресивні технології, засоби механізації та автоматизації виробництва. На дільниці верстатів з ЧПУ «Амада» здійснюється повний цикл обробки листового металу: розкрій, порізка, пробивання, формування, гнуття заготовок. На верстатах встановлено систему світлового захисту «SICK», що блокує верстат, якщо елементи захисту не встановлені в робочу позицію. Робітники тут забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ.

виключає з виробничого циклу пожежо- і вибухонебезпечні матеріали: рідкі емалі, розчинники. Ця технологія є безпечною і скорочує час нанесення фарби та сушіння деталей. Порошковий матеріал закріплюється на поверхні виробу під впливом електростатичного поля. Обплавлення фарби відбувається в печі при температурі 200–220 °С. Усі процеси автоматизовані, що забезпечує нормальні умови праці.

Відповідальні за безпеку Як прокоментував заступник директора НВП «Радій» Микола Симонов, на підприємстві до функціональних обов’язків керівника кожного підрозділу внесені питання охорони праці. Для оцінки роботи керівників підрозділів служба охорони праці розробила спеціальну методику, організовує спеціальні заняття, семінари за системою «запитання-відповідь» тощо. Аналогічно оцінюється і

Впродовж п’яти останніх років у ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Радій», на якому працює понад 1300 осіб, не зареєстровано жодного випадку виробничого травматизму та професійного захворювання.

На дільниці багато металевих виробів і заготовок, але всі вони складені на спеціальних стелажах, що виключає можливість травмування робітників. Перевантаження металу здійснюється за допомогою навантажувальних пристроїв. Начальник цеху покриттів Ольга Бугаєва – громадський інспектор з охорони праці. В цеху працюють за новою технологією нанесення порошкових фарб на готові деталі. Вона

Маляр Н.Чуйко та начальник цеху покриттів О. Бугаєва готують деталі до здавання у ВТК www.ohoronapraci.kiev.ua

робота кожного структурного підрозділу в цілому. Цей метод дає змогу об’єктивно визначати й контролювати стан охорони праці в кожному підрозділі підприємства. Незважаючи на економічні труднощі, на підприємстві збережено весь штат працівників, відповідальних за охорону праці у структурних підрозділах. Ці люди, як стверджують у службі охорони праці, і є тим ядром, яке впроваджує заходи, розроблені відповідно до СУОП на основі детального аналізу стану охорони праці у підрозділах. Контроль за їх виконанням активно здійснює служба охорони праці. Досить сказати, що в 2011 р. було проведено 161 перевірку, при цьому виявлено 215 порушень правил безпеки, видано 123 приписи. До дисциплінарної відповідальності притягнено 3 посадові особи. У суворо встановлені терміни на всіх виробничо-управлінських рівнях здійснюються заходи з оперативного контролю. Дирекція щомісяця проводить наради по селекторному зв’язку за участі керівників структурних підрозділів. На них підбиваються підсумки роботи за минулий місяць, заслуховуються звіти керівників підрозділів, у яких були допущені порушення, плануються завдання на черговий місяць.

Результати роботи з охорони праці щокварталу розглядаються і на раді дирекції. Керівництво підприємства виділило на охорону праці в 2010 р. 400 тис. грн., в 2011 р. – 500 тис. грн.

Курс – на ноу-хау Відповідальне ставлення кожного члена колективу до питань безпеки на НВП «Радій» дає змогу добитися в роботі високих результатів. Ще кілька років тому це кіровоградське підприємство здивувало весь технічний світ, а особливо галузь атомної енергетики, новими конструкторськими рішеннями систем, важливих для забезпечення безпеки АЕС. У травні 2010 р. у рекордні терміни було завершено модернізацію шести керуючих систем безпеки на енергоблоках № 5 і 6 атомної електроцентралі «Козлодуй» у Болгарії, а у жовтні того самого року було закінчено наступний етап цієї складної роботи, причому модернізацію двох каналів безпеки було виконано усього за 29 днів. Така швидкість реалізації подібних проектів є безпрецедентною у світових масштабах. Звичайно, для того, щоб добитися такого результату, було проведено значну підготовчу роботу. Впродовж шести місяців колектив НВП «Радій» спільно з болгарськими колегами випробовував програмно-технічні комплекси на полігонах підприємства. До речі, його випробна база дає змогу проводити випробування складних систем у режимах, максимально наближених до режимів роботи на атомних електростанціях. І проводити їх безпечно! Враховуючи важливість цієї теми, за реалізацією кіровоградського ноухау уважно стежили не тільки вчені профільних інститутів, а й представники українських інститутів, що займаються питаннями безпеки. З робочим візитом на підприємстві «Радій» в 2010 р. побував і Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва. Він ознайомився з технологічним процесом, в якому застосовуються принципово нові цифрові платформи, і потенційними можливостями підприємства у питаннях посилення промислової безпеки на АЕС в Україні і за її межами. Ось так працює колектив кіровоградського НВП «Радій». Тут звикли до цивілізованих відносин, коли робота будується на основі якісного, високопрофесійного виконання своїх обов’язків, особистої порядності й сумлінності. На чільному місці тут турбота про людей, про збереження їхнього життя та здоров’я.

Управління охороною праці У країнах співдружності

Охорона праці в Узбекистані Частину контрольних функцій інспекції, що здійснює нагляд за охороною праці в Республіці Узбекистан, передано безпосередньо суб’єктам підприємництва. Кожний з них розробляє своє положення про виробничий контроль з урахуванням профілю підприємства і регулярно звітує про стан безпеки перед контролюючим органом. Головне завдання наглядового органу – навчити і допомогти виправити помилки. Нодіра Карімова, заступник начальника Управління Державного нагляду ДІ «Саноатгеоконтехназорат» Фото С. Колесника

сторія формування наглядового органу в Узбекистані, як і Держгірпромнагляду в Україні, сповнена періодами перетворень. Створений у 1958 р. Державний Комітет з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Раді Міністрів Узбецької РСР, у 1996 р. було реформовано у Державний Комітет Держгіртехнагляд Республіки Узбекистан. У 2000 р. Комітет було перейменовано в Агентство «Саноатконтехназорат», а в 2004 р. орган став називатися Державною інспекцією. Після чергової реорганізації в 2010 р. державний наглядовий орган одержав додаткові повноваження і сьогоднішню назву Державна інспекція з нагляду за геологічним вивченням надр, безпечним веденням робіт у промисловості, гірничій справі та комунально-побутовому секторі. У результаті останньої реорганізації інспекції їй передано контроль за геологічним вивченням надр, додержанням законодавства під час ведення геологорозвідувальних робіт, геологомаркшейдерським забезпеченням гірничих робіт; поставлено за обов’язок проведення незалежних перевірок обсягу, якості та достовірності результатів геологорозвідувальних робіт із залученням спеціалістів Головного контрольно-ревізійного управління Мінфіну. Крім цього, Інспекція проводить попереднє обстеження ділянок надр, на користування якими видаються ліцензії, а також подальший нагляд за додержанням узгоджених обсягів видобування корисних копалин і порядком експлуатації родовищ. Державному наглядовому органу Узбекистану підвідомчі 12 галузевих і 16 регіональних інспекцій, госпрозрахункові науково-технічний центр, 26

Центр технічного сприяння та послуг, унітарне підприємство «Лабораторія» та воєнізована гірничорятувальна частина, яка утримується за рахунок коштів підприємств, що обслуговуються. ДІ «Саноатгеоконтехназорат» підпорядковується безпосередньо Кабінету Міністрів Республіки Узбекистан. Державна інспекція «Саноатгеоконтехназорат» у своїй діяльності керується десятьма законами Республіки Узбекистан, більш як 700 нормативно-правовими та нормативно-технічними документами. В 2006 р. прийнято Закон «О промышленной безопасности опасных произ водственных объектов», що регулює відносини в галузі промислової безпеки. У ньому визначено основні принципи, цілі й завдання промислової безпеки небезпечних виробничих об’єктів. Відповідно до постанови Уряду Республіки Узбекистан ДІ «Саноатгеоконтехназорат» здійснює державний нагляд у вугільній, гірничорудній і нерудній, хімічній, металургійній, нафтогазодобувній, нафтогазопереробній промисловості, у геологорозвідувальних організаціях, на магістральних нафто-, газо- і продуктопроводах, під час використання газу у виробничому циклі, на вибухо-, пожежонебезпечних об’єктах, щодо зберігання та переробки зерна, під час ведення підземного транспортного та гідротехнічного будівництва, на об’єктах підвищеної небезпеки, у будівництві та інших галузях, що мають вибухо- і пожежонебезпечні об’єкти. Основною метою ДІ «Саноатгеоконтехназорат» є не перевірка та покарання підприємців, піднаглядових інспекції, а організація їх навчання та самостійного виправлення помилок, яких вони припускаються під час проведення профілактичної роботи, виступів у ЗМІ, проведення

семінарів і розповсюдження відповідних посібників. Справа в тому, що відповідно до Закону «О промышленной безопасности опасных производственных объектов», організація, що експлуатує небезпечний виробничий об’єкт, зобов’язана сама організовувати і здійснювати контроль за додержанням встановлених нормативних вимог. Таким чином, частину контрольних функцій інспекції передано підприємству. Кожна експлуатуюча організація розробляє положення про виробничий контроль з урахуванням профілю виробничої діяльності. Контроль в експлуатуючій організації здійснюють призначені наказом керівника працівники або служба виробничого контролю. Працівники, відповідальні за здійснення виробничого контролю, наглядають за додержанням працівниками вимог промислової безпеки, проводять комплексні та цільові перевірки, виявляють небезпечні фактори на робочих місцях. Виробничий контроль є складовою частиною системи управління промисловою безпекою і здійснюється експлуатуючою організацією шляхом проведення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення безпечного функціонування об’єктів, а також на запобігання аваріям на цих об’єктах. Відомості про організацію виробничого контролю за додержанням вимог промислової безпеки надаються у ДІ «Саноатгеоконтехназорат». Державна політика Узбекистану спрямована на створення сприятливих умов діяльності суб’єктів підприємництва. З цією метою прийнято Закон «О Государственном контроле деятельности хозяйствующих субъектов», видано Указ Президента РесОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

публіки Узбекистан Іслама Карімова «Об упорядочении организации проверок хозяйствующих субъектов», затверджено Державну програму захисту прав і законних інтересів суб’єктів підприємництва у Республіці Узбекистан та інші підзаконні акти. Усі перевірки діяльності суб’єктів господарювання, незалежно від форм власності, що їх здійснюють контролюючі органи відповідно до прав, установлених законодавством, проводяться тільки за узгодженням з Республіканською Радою з координації діяльності контролюючих органів (далі – Радою) та її регіональними підрозділами. Визначено, що термін проведення будь-якої перевірки контролюючими органами не може перебільшувати 30 календарних днів. У виняткових випадках, за рішенням Ради, цей термін може бути подовжено. Рада координує план перевірок суб’єктів господарювання відповідними міністерствами та відомствами, маючи на увазі безумовне додержання періодичності і термінів їх проведення. З метою кардинального скорочення та удосконалення системи організації перевірок суб’єктів підприємництва, посилення відповідальності посадових осіб контролюючих органів за суворе додержання законодавства про державний контроль діяльності суб’єктів встановлено, що планові перевірки фінансово-господарської діяльності мікрофірм, малих підприємств і фермерських господарств здійснюються не частіше одного разу на 4 роки, інших суб’єктів – не частіше одного разу на 3 роки. Фінансово-господарська діяльність новостворених мікрофірм, малих підприємств і фермерських господарств не підлягає плановим перевіркам впродовж двох років з моменту їх державної реєстрації. До відома керівників міністерств, відомств і регіонів доведено вимогу, що посадові особи контролюючих органів за несанкціоновані перевірки та незаконне втручання у господарську діяльність суб’єктів підприємництва притягаються до відповідальності, аж до кримінальної, з відшкодуванням завданої економічної шкоди. Щороку виключаються з плану перевірок законослухняні суб’єкти нагляду, які не мають грубих порушень правил безпеки. У той же час, Державні інспекції з нагляду у вугільній, гірничорудній і нерудній промисловості та геолого-маркшейдерського контролю, у нафтогазовій промисловості, хімічній, металургійній і нафтогазопереробній промисловості, за веденням геологорозвідувальних робіт, за умовами перевезення небезпечних вантажів на залізничному транспорті можуть без додаткового узгодження з Радою здійснювати свої контрольні функції. Розслідування нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Республіці Узбекистан проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків та інших ушкоджень здоров’я працівників на виробництві. Згідно з цим Положенням, наприклад, якщо нещасний випадок на виробництві стається з вини адміністрації підприємства, одноразова допомога та відшкодування шкоди за заподіяне ушкодження здоров’я потерпілим виплачуються підприємством і більшою мірою різними страховими компаніями, з якими працівники самостійно укладають договори. Загальнодержавне обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві у республіці не передбачено. У разі загибелі працівника підприємство відшкодовує матеріальну шкоду особам, які мають на це право, а також виплачує їм одноразову допомогу в розмірі не менше шести середніх річних заробітків потерпілого.

Безпека праці

База даних надр

У теруправлінні Держгірпромнагляду у Полтавській області створено електронну інформаційну базу даних родовищ мінеральних та прісних підземних вод, у якій міститься перелік спеціальних дозволів на користування надрами, а також гірничих відводів та проектної документації. На кожну ліцензійну ділянку заведено окрему справу (зібрано всі дозвільні документи, узагальнено дані про родовища та підприємства-надрокористувачі). Нововведення дозволить покращити якість контролю за розробками родовищ та правильним використанням мінеральних і прісних підземних вод. За інформацією ЗМІ

Безпека електростанцій Наказом Міністра енергетики та вугільної промисловості від 30 грудня 2011 р. № 916 затверджено галузевий нормативний документ «Протипожежний захист машинних залів електростанцій. Правила проектування та експлуатації протипожежного устаткування» (НАПБ 05.030-2012). У ньому обгрунтована необхідність підвищення пожежної безпеки та захисту автоматичними системами водяного пожежогасіння машзалів електростанцій на об’єктах Міненерговугілля. Новий НАПБ буде використовуватись разом з чинними нормативними документами, конкретизуючи особливості пожежогасіння на підприємствах ПЕК та гасіння пожеж без залучення пересувної пожежної техніки. НАПБ вводиться в дію у 2012 році. Інформацію щодо його застосування можна отримати в Департаменті промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політики Міненерговугілля України за тел./факсом 206-33-92 (м. Київ). В. Косюк 28

Аварія на зразковому підприємстві Під час позапланової зупинки 21 січня ц. р. відбулась розгерметизація технологічної ємності об’ємом 10 м3 у цеху рафінації і дезодорації олії на приватному підприємстві «Оліяр» ТМ «Майола», що на Львівщині. Внаслідок викиду пари та залишків олії, спричинених надлишковим тиском на вакуумно-промивному апараті, семеро працівників були травмовані, шестеро з них отримали термічні опіки різного ступеня. Розслідуванням обставин і причин групового нещасного випадку займається спеціальна комісія. Хоча розслідування ще не закінчено, за попередніми даними, вірогідною причиною аварії стала недосконалість технологічного процесу. Приватне підприємство «Оліяр» ТМ «Майола» – сучасне високотехнологічне та екологічно чисте виробництво, яке постійно розвивається. Питанням охорони праці та безпеки виробництва тут приділяють особливу увагу. За весь період існування «Оліяра» тут не було зареєстровано жодного значного порушення вимог безпеки праці. Щоб остаточно усе з’ясувати, необхідне більш глибоке вивчення ситуації. Тому роботу комісії було продовжено. І. Парфенюк

Проведено семінари В управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Харківській області проведено низку заходів щодо вивчення можливостей використання у роботі нового Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві, який затверджений постановою Кабінету Міністрів від 30.11.2011 р. № 1232. Для обговорення Порядку страхові експерти з охорони праці районних відділень Фонду протягом грудня 2011 р. надсилали в обласне управління питання, які у них виникали під час опрацювання попереднього нормативного документа. Під час обміну думок, що їх на заключному засіданні висловили страхові експерти, були пропозицій щодо подальшого удосконалення окремих його положень. Нині працівники на практиці освоюють норми й положення нового Порядку. В. Кобець

Якість медоглядів – на контролі Впродовж останніх двох років на Хмельниччині почастішали випадки природної смерті працівників під час виконання трудових обов’язків. Минулого року в області зафіксовано 22 смертельних випадки працівників під час виконання своїх обов’язків, що становить 50% від усіх розслідуваних смертельних випадків. Аналіз засвідчив, що 21 з 22 померлих працівників пройшли у встановлені терміни медичні огляди, за результатами яких були допущені до виконання робіт. Це свідчить про низьку якість проведення медичних оглядів. Враховуючи, що в минулому році на території області зросла кількість випадків природної смерті працівників на виробництві, з управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації досягнуто домовленостей щодо включення до складу комісій зі спецрозслідування подібних випадків представника управління охорони здоров’я, який зможе дати належну оцінку якості проведення медичного огляду померлого працівника. Т. Жмуд ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека праці

Посилення нагляду за безпекою праці шахтарів Один державний інспектор на одну велику шахту, або на чотири невеликі – так розподілять свої сили інспектори, які наглядають за безпекою праці у вугільній галузі,– про це повідомив перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан на пресконференції, присвяченій питанням шахтної безпеки. Посилений контроль стане можливим завдяки збільшенню чисельності гірничотехнічних інспекторів на 150 осіб. Як повідомив заступник директора Департаменту Міністерства енергетики та вугільної промисловості Ігор Ященко, минулого року державні і приватні шахти збільшили видобуток палива в цілому на 8%. Зросли також інвестиції у вугільну галузь, зокрема у державному секторі,– на 130 млн. грн. і склали 1,7 млрд. Зокрема, понад 1,1 млрд. грн. виділено із державного бюджету на технічне переозброєння, придбання обладнання. Вперше за попередні два роки виділено 135 млн. грн. для оснащення підприємств новими засобами контролю газової обстановки, аерогазового контролю та встановлення комплексних систем протиаварійного захисту. Збільшились на 37% відрахування вугільних підприємств на охорону праці і склали 470 млн. грн. порівняно із 313 млн. грн. у 2010 р. Загалом, за словами Ігоря Ященка, вперше галузева

програма з охорони праці була ухвалена міністерством у 2003 р., наступна – у 2006 р., нинішня – у 2011 р. «Щороку ми впроваджуємо заходи, виконання яких вимірюється цілком якісними показниками,– говорить представник міністерства.– Зокрема, на 2011 р. ми закладали зниження рівня загального травматизму на 10%, смертельного – на 5%, профзахворювань – на 3%. В результаті, минулого року рівень загального травматизму було знижено на 12%, однак смертельний у державному секторі зріс на 2 випадки. І це пов’язано з аварією на шахті імені В. М. Бажанова, де загинуло 11 осіб. Що стосується професійних захворювань, то їх рівень (які і планувалось) знижено на 3%. Як повідомив Ігор Ященко, минулого року Президент України поставив перед керівництвом галузі завдання щодо посилення контролю за діяльністю малих приватних вугільних підприємств. Цим питанням була присвячена низка спільних заходів Міністерства та Держгірпромнагляду за участю облдержаадміністрацій вугільних регіонів. Як результат, кількість малих шахт, які взято на облік минулого року збільшилась. Сьогодні активно ведеться робота щодо приведення діяльності малих вугільних підприємств, які раніше не оформлялись у державних органах, відповідно до чинного законодавства. Л. Солодчук

В гостях у польських колег Делегація Львівського держуніверситету безпеки життєдіяльності МНС відвідала Варшавську Головну школу державної пожежної служби Польщі. Візит відбувся у рамках українсько-польського проекту «Ефективне управління – координація захисту цивільного населення в українській міській агломерації – безпечна евакуація». Польські колеги продемонстрували найсучасніший тренажер-симулятор для відпрацювання рятувальних операцій у межах міста. Українські рятувальники показали свою фаховість у віртуальній управлінській грі, спрямованій на практичне засвоєння елементів антикризового управління. Заходи передбачали, зокрема, сценарій розвитку пожежі у багатоквартирному житловому будинку, а також дорожньо-транспортну пригоду за участю танкерів, що перевозять зріджені гази під тиском. Тренажер було введено в експлуатацію за кілька днів до проведення заходу, тому українські гості стали першими, хто його випробував. І. Парфенюк

Бомби серед міста За ініціативи Держгірпромнагляду та за підтримки Київської міської держадміністрації розпочалися перевірки так званих автокав’ярень, які обладнані балонами скрапленого газу «пропан-бутан», щодо законності надання ними послуг. Влаштування газобалонних установок у кіосках та кав’ярнях на колесах чинними нормативними актами сьогодні не передбачено. Під час перевірки необхідних документів особами, які надають послуги населенню (зокрема, торгового патенту, висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, погодження на розміщення пересувних автокав’ярень), членам комісії не надано. В період з 28.12.2011 р. по 12.01.2012 р. було виявлено 31 пересувну автокав’ярню, що здійснювали www.ohoronapraci.kiev.ua

торгівлю кавою та чаєм без дозвільних документів. Власників автокав’ярень письмово попереджено про вчинення ними правопорушення та про їх можливі наслідки. На 10 з них складено протоколи про адміністративні порушення. Крім того, керівникам найбільших ринків міста направлено листа КМДА з пропозицією не допускати торгівлю зазначеними автокав’ярнями на підконтрольних їм територіях. Експлуатація перевірених автокав’ярень призупинена до усунення виявлених порушень. О. Касьян

Безпека праці Коротко про важливе

Продовжуємо тему

Покращується нормативна база Фахівці Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду за участю науковців Криворізького національного технічного університету взяли активну участь у розробці Інструкції з визначення кордонів небезпечних зон під час підготовки та проведення масових вибухів у підземних умовах. Вона буде введена в дію разом з Правилами безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Методичний посібник для АПК Василь Живора, який багато років пропрацював головним державним інспектором Ізмаїльського відділу промислової безпеки та охорони праці теруправління Держгірпромнагляду в Одеській області, підготував та видав методичний посібник «Охорона праці в сільськогосподарському виробництві». Посібник призначається для використання у роботі державними інспекторами, страховими експертами, працівниками служб охорони праці сільськогосподарських підприємств, іншими працівниками, які займаються питаннями охорони праці на виробництві.

Створено комісію За даними Південної міжрегіональної інспекції з нагляду у нафтогазовому комплексі, останнім часом у населених пунктах АР Крим збільшилась кількість порушень охоронних зон магістральних газопроводів та інших газових об’єктів. За ініціативи теруправління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі створено постійно діючу комісію з вирішення питань, пов’язаних з усуненням порушень охоронних зон. До складу комісії включені представники ПАТ «Чорноморнафтогаз», райдержадміністрацій, наглядових і контролюючих органів республіки. Очолив комісію начальник теруправління Олег Маєвський. 30

Під час роботи конференції

МАЙБУТНЄ ЛІФТОВОГО ПАРКУ – ЗА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЮ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ

В Одесі стартував пілотний українсько-німецький проект, мета якого – розробити прийнятну для України модель оновлення ліфтового парку. Йдеться про реконструкцію діючих ліфтів з урахуванням упровадження принципів енергозбереження. Тетяна Герасимова, головний редактор журналу «Підйомні споруди. Спеціальна техніка» (Одеса) Фото автора

середині грудня 2011 р. в Одесі пройшла ІХ міжнародна конференція по ліфтах, цього разу – у форматі семінару. Цей захід ось уже вісім років поспіль збирає спеціалістів з усієї України. До них охоче приєднуються колеги з Росії та інших країн. Причина такого інтересу одна: організатор одеських ліфтових конференцій, а це Науково-технічна асоціація «Підйомні споруди», що об’єднує спеціалістів підйомно-транспортної галузі з усієї країни,– завжди пропонує своїм гостям цікавий порядок денний. Ось і цього разу, крім традиційних дискусій про те, як же вирішити славнозвісну «ліфтову проблему», яка через хронічне недофінансування не вирішується роками, учасникам було запропоновано цікаві доповіді, що стосувалися різних новацій. Зокрема, йшлося про державно-приватне партнерство у сфері енергозбереження. Пілотний українсько-німецький проект, орієнтований на ліфтовий парк Одеси, почали здійснювати у Південній Пальмірі буквально наКерівник українськонімецького проекту передодні конференції. А доповідь-презентація з відновлення ліфтового керівника проекту, представника німецької компарку України Хартмут панії TUV Rheinland Хартмута Майєра-Ешріхта Майєр-Ешріхт стала на першому засіданні основною. Проект було ініційовано в 2010 р. Одеською міськрадою у рамках однієї з програм Федерального міністерства економічного співробітництва Німеччини. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека праці Основними завданнями проекту є: оцінка стану ліфтового парку в Одесі, розробка плану реконструкції ліфтів з урахуванням упровадження принципів енергозбереження та створення концепції фінансування діяльності ліфтового парку в Одесі. У рамках проекту передбачається провести показову модернізацію ліфта. Учасники проекту провели дослідну експлуатацію 10 ліфтів. Результати проведених вимірювань стануть основою проекту з енергозбереження. На пропозицію німецької сторони в Одеському національному політехнічному університеті відбулась дискусія з методології та результатів вимірювань. У ній взяли участь зацікавлені учасники конференції-семінару, зокрема, представники експертних центрів, НТА «Підйомні споруди», кафедри ПТГ і робототехніки Одеського національного політехнічного університету. Таким чином, визначено один із головних «трендів» розвитку українського ліфтового парку на найближчий час – енергоефективність та енергозбереження. Великих зусиль у цьому напрямі докладає відомий український виробник ліфтів – завод «Карат-Ліфткомплект» з Вишгорода (Київська обл.). Директор підприємства Сергій Горішний у своїй доповіді зупинився на основних проблемах ліфтового господарства, зазначивши, що основна з них – зношеність підйомників. Станом на 1 січня 2011 р. у жит-

Один із головних «трендів» розвитку українського ліфтового парку на найближчий час – енергоефективність та енергозбереження.

ловому фонді країни зареєстровано 92 100 ліфтів, якими обладнано майже 30 тис. будинків. Кількість ліфтів, що експлуатуються 25 і більше років, становить 41,7 одиниць (або 45,2% загальної кількості ліфтів у житловому фонді країни). Контролюючими органами у процесі планових перевірок призупинено роботу на невизначений термін 3,6 тис. ліфтів, з них 3 тис. не працюють уже більше року. А це означає, що їх уже просто неможливо відновити. І ще це означає, що близько 10 млн. громадян України не можуть впродовж тривалого часу користуватися ліфтами. Серед них – багато пенсіонерів та інвалідів, молодих батьків з немовлятами, для яких ліфт – це життєва необхідність. Ось чому державна й муніципальна підтримка галузі не тільки не повинна зніматися з порядку денного, а залишатися актуальною. Доповідач запропонував повернутися до практики складання регіональних програм щодо заміни, ремонту та модернізації ліфтового парку країни, адже виконання навіть не в повному обсязі цих програм допоможе зрушити проблему з мертвої точки. А вже постачальники – українські виробники ліфтів – не підведуть, оскільки вже сьогодні завдяки www.ohoronapraci.kiev.ua

своїм виробничим потужностям, досвіду роботи вони спроможні повністю задовольнити потребу України в недорогому і надійному обладнанні. Що ж до Одеси, то з 4457 ліфтів міста на 01.01.2012 р. нараховується 1400 ліфтів з перевищеним терміном експлуатації. Хоча багато з них ще цілком працездатні. Предметом дискусій на семінарі стали питання обгрунтованості нормативного терміну служби (25 років), винесення ліфтової послуги як окремого комунального ресурсу, обгрунтованості тарифу на обслуговування ліфту. Дискусійними були також питання лізингу ремонту ліфтів в умовах чинного сьогодні законодавства, коли для ліфтів не визначено лізингоодержувача. Обговорювали й управлінські рішення у сфері ліфтового господарства, пропоновані в Україні та Росії. Про російський досвід створення і роботи саморегульованих організацій у ліфтовій та будівельній сферах розповів гість конференції – віце-президент Національної спілки ліфтовиків Росії, член правління національного об’єднання будівельників Росії Іван Дьяков. Російський Віце-президент Націодосвід пропонує створення нальної Спілки ліфтовиків не тільки саморегульованих Росії Іван Дьяков організацій ліфтовиків, але й об’єднаних громадських організацій для розвитку ліфтової та комунальної інфраструктури. Для України важливим є не тільки визнання факту існування ліфтової інфраструктури, але й створення умов для спільних рішень ліфтовиків і комунальників. Важливим питанням є розвиток ремонтної бази для ліфтового господарства на непрофільних заводах. Тут важливу організуючу роль повинно відіграти управління економіки та промисловості міста. Цій проблемі також було присвячено дискусію у рамках семінару. Заступник Одеського міського голови Олександр Орлов відзначив важливість винесених на обговорення проблем, у тому числі нової та необхідної для міста, спрямованої на впровадження в експлуатацію спеціальних підйомників для паркування автомобілів. Компактність автоматизованих паркінгів (коли на площі 100–200 м2 можна розмістити від 36 до 50 автомобілів), безумовно, є значною перевагою перед традиційними автостоянками і парковками. Для Одеси таке рішення стане однією з форм реалізації стратегії розвитку міста, у тому числі в сфері безпеки та екології. За вирішення аналогічної проблеми взялись ліфтовики Росії, про що у своїй доповіді докладно розповів Іван Дьяков. У ході роботи семінару було підготовлено тристоронню угоду між Агентством програм розвитку Одеси, Російським Національним Комітетом сприяння розвитку механізованих парковок і НТА «Підйомні споруди» про співробітництво з метою сприяння розвитку та впровадженню інвестиційних проектів механізованих парковок у м. Одесі. Багатовекторність усіх зазначених проблем пояснює необхідність постійного пошуку оптимальних шляхів їх вирішення за участю як широкого кола спеціалістів, так і представників владних структур і депутатського корпусу.

Безпека праці Думка вченого

РИЗИК В ОХОРОНІ ПРАЦІ Профілактична робота щодо запобігання виробничому травматизму неможлива без оцінки ризиків, пов’язаних з виробничими процесами, і подальшого управління ними. В охороні праці існує щонайменше два трактування поняття ризику як кількісної міри небезпеки. Тамара Таірова, завідувач науково-дослідного сектору аналізу наглядової діяльності, канд. хім. наук Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці

изик є природною складовою життя, він супроводжує людину в усіх сферах діяльності. У побуті часто використовують слова «ризик для життя», «ризик втрати». В екологічній літературі широко використовують терміни «ризик аварії», «ризик катастрофи», «екологічний ризик». У літературі з охорони праці використовують терміни «ризик події», «ризик нещасного випадку», «ризик смерті», «виробничий ризик», «професійний ризик» тощо. Передумовами виникнення ризику є об’єктивна та суб’єктивна причини, а його походження може бути як природним (урагани, блискавки, повені), так і техногенним (тобто таким, що пов’язане з технологічними процесами у виробничому середовищі). У тлумачному словнику наводяться такі визначення поняття «ризик»: можлива небезпека, дія навмання в надії на щасливий кінець. Найчастіше поняття «ризик» ототожнюють з імовірністю катастрофічного явища, загибелі людей або ж з добутком імовірності на вартісний вираз збитків (середні збитки). Всі спроби визначення ризику зводяться до смислових категорій «ризик – це імовірність», «ризик – це збитки», «ризик – це добуток імовірності на збитки». Поняття ризику є одним з ключових в охороні праці, тому дуже важливо знати його значення і вміло його використовувати. Протягом минулих років в Україні було введено в дію ряд національних законів, розроблено та затверджено ряд нормативних документів, що стосуються проблем безпеки праці (а також тих, у яких наведено визначення терміну «ризик»). Однак аналіз цих документів показав, що поняття «ризик» тлумачиться в них не однаково. Зараз існує і використовується кілька його трактувань або значень. Відповідно до ДСТУ 2293-99 ризик – це імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості. Оскільки поняття імовірності і ризику неодмінно потребує доповнення (ризик чого), то говорити тільки про ризики некоректно. Це пов’язано з тим, що ризик як кількісну характеристику реалізації небезпек можна використовувати для оцінки стану умов праці, економічних збитків, що визначаються нещасним випадком або професійним захворюванням. Для цього використовується кількісна характеристика дії небезпек, які формуються під впливом на людину конкретної небезпеки. Тобто кількість 32

нещасних випадків, кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком, що виникають під впливом конкретної небезпеки на людину (електричний струм, дія предметів, що рухаються та обертаються тощо). Тому, коли використовують термін «ризик», необхідно додавати саме чого: «ризик аварії», «ризик смерті», «ризик втрати працездатності» тощо. Наприклад, ризик аварії визначається як добуток імовірності виникнення аварії на величину збитків, які можуть бути завдані цією аварією, виражені в загальних одиницях, наприклад, гривнях. Довільне трактування терміну «ризик» не шкодить лише до тих пір, допоки не ведеться про серйозні висновки та відповідальні рішення. Чіткість термінології лежить в основі як постановки наукових завдань, так і прийняття регулюючих рішень. Відсутність єдиної упорядкованої термінології часто призводить до того, що один і той самий термін має декілька значень і служить для вираження різних понять, або для визначення одного і того ж поняття використовують декілька різних термінів. Характерним прикладом такого довільного, невпорядкованого трактування є тлумачення поняття «ризик», що наведено в чинних нормативно-правових документах: «ризик» – ступінь імовірності певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об’єкта підвищеної небезпеки і/або за його межами (Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», «Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»); «ризик» – кількісна міра небезпеки, що враховує імовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них (Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»). З наведеного випливає, що в охороні праці існує щонайменше два трактування поняття ризику як кількісної міри небезпеки, а саме – ризик як імовірність виникнення певної негативної події (апріорне трактування) та ризик (R) як максимальні збитки, спричинені негативною подією (кількісна оцінка), що визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (п) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу (апостеріорне трактування). Крім того, ризик іноді інтерпретують як математичне очікування збитків, що виникають при аваріях, катастрофах тощо та визначають за формулою: , де RMO – рівень ризику, виражений через математичне очікування збитків. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека праці Крім терміну «ризик», у наукових публікаціях та нормативно-правових актах з охорони праці використовують терміни «виробничий ризик» та «професійний ризик». Тлумачення терміну «виробничий ризик» як iмовiрнiсть ушкодження здоров’я працiвника пiд час виконання ним трудових обов’язкiв, що обумовлена ступенем шкiдливостi і / або небезпечностi умов працi та науковотехнiчним станом виробництва, надано в ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення». Поняття «професійний ризик виробництва» виникло із прийняттям Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», однак Закон не дає тлумачення цього терміну. Визначення терміну «професійний ризик» як величини імовірності порушення (ушкодження) здоров’я з урахуванням тяжкості наслідків у результаті несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу наведено в Гігієнічній класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я від 27.12.2001 № 528 (далі – Гігієнічна класифікація праці). Для оцінки цих ризиків доцільно визначити принципові сфери застосування термінів «виробничий ризик» та «професійний ризик». Відповідно до наведеної в Гігієнічній класифікації праці методології оцінка професійного ризику проводиться з урахуванням величини експозиції небезпечних та шкідливих факторів, трудового процесу, показників стану здоров’я працівників і втрати ними працездатності. Небезпечний виробничий фактор визначений в цьому документі як фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров’я або смерті. Шкідливий виробничий фактор – фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я нащадків. Об’єктом вивчення професійних ризиків є робоче місце працюючого. Адже саме на робочому місці на нього можуть впливати з різною часткою імовірності фактори ризику хімічної, фізичної та біологічної природи, а також фактори ризику трудового процесу (тяжкість, інтенсивність та монотонність праці). Методологія оцінки професійного ризику дає можливість порівнювати та класифікувати різні шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища відповідно до їх впливу на здоров’я працюючих та за тяжкістю наслідків: смерті, незалежно від тривалості хвороби, якщо встановлений її зв’язок з професією; травми на виробництві; професійного захворювання, що виникає під впливом факторів виробничого середовища та трудового процесу, пов’язаного з трудовою діяльністю. Галузі економіки та види робіт диференціюються за класами професійного ризику. Клас професійного ризику виробництва для окремої галузі економіки визначається інтегральним показником професійного ризику виробництва, який для кожної галузі економіки визначається як відношення витрат у минулому календарному році у галузі економіки на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві до фактичних витрат на оплату праці. У рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я професійний ризик визначається як «очікувана www.ohoronapraci.kiev.ua

частота небажаних ефектів, що виникають від заданого впливу забруднювача». Відповідно до глосарію американського Агентства охорони навколишнього середовища (US EPA) ризик – це «імовірність пошкодження, захворювання або смерті при певних обставинах». Іншими словами, професійний ризик (у рамках цієї концепції) – це прогностична імовірність частоти та тяжкості несприятливих реакцій (професійних або професійно обумовлених захворювань) на вплив шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу. Що стосується власне визначення виробничих ризиків, то певної методології їх визначення немає. Однак, виходячи із визначення терміна виробничого ризику, його оцінка повинна передбачати не тільки урахування величини експозиції небезпечних та шкідливих факторів трудового процесу, показників стану здоров’я і втрати працездатності працівників, але і вичерпну оцінку робочого місця. Тобто характеристику стану обладнання, захищеності деталей, що рухаються та обертаються, характеру та розташування робочих поверхонь, використання електрообладнання тощо. Для оцінки виробничого ризику можна застосовувати методику визначення ризику виробничих травм, обумовлених ризиковою поведінкою працівників, технічним станом обладнання або недосконалою технологією виробництва. Відомо, що травма на виробництві – це результат дії сукупності причин, ланцюг випадкових подій, спричинених багатьма факторами технічного, організаційного, психофізіологічного характеру, що мають свою імовірність. Саме тому визначення виробничого ризику може ґрунтуватись на аналізі тих нещасних випадків, що сталися на підприємстві (цеху, ділянці) за певний період часу. Серед трактувань поняття ризику, що існують, заслуговує на увагу таке, що пов’язане з інформаційною концепцією ризику. Тобто поняття ризику пов’язується з інформацією про об’єкт. Зв’язок між безпекою та інформацією інтуїтивно прослідковувався вже давно. Наприклад, в техногенній сфері імовірність аварійних або несприятливих ситуацій визначалася не тільки надійністю та роботоспроможністю технологічних установок і апаратури, але і спостереженнями за ними. Спостереження – це одержання інформації. Тобто чим менше інформації про поточний стан об’єкта, тим більша імовірність аварії (несприятливого наслідку). Але в той же час надлишок інформації, тобто постійне накопичення одних і тих самих сигналів призводить до ефекту «звикання» до них та до несприйняття корисної інформації. Свого часу академік Валерій Легасов зауважив, що кожній аварії передує фаза накопичення будь-яких дефектів в обладнанні або відхилень від нормальних процедур ведення процесу. Накопичення відхилень від норми пов’язано або з недостатнім спостереженням за роботою елементів конструкції (через відсутність необхідних засобів діагностики), або із звиканням до таких відхилень. Саме тому відчуття небезпеки притуплюється, відновлення небезпеки призупиняється і процес продовжується в небезпечних умовах, що не сприймаються, як небезпечні. На наступній фазі відбувається, як правило, неочікувана та виняткова подія. У суб’єкта не залишається ані часу, ані засобів для ефективних дій, що призводить до аварійних ситуацій. З викладеного випливає, що причиною виникнення аварійних ситуацій є обмеження спостереження (за термінологією В. Легасова) об’єкта. Згідно з сучасною термінологією, відсутність інформації про стан об’єкта (тобто невизначеність величини його параметрів і недостатність методів обробки та аналізу сигналів) призводить до збільшення імовірності аварійних ситуацій, або інакше – до зниження рівня безпеки.

Безпека праці Людина та її справа

ǹȬȏȜȐ

до електрики

Праця – кращий вихователь практичного характеру. Вона дає вміння людині, вміння й здатність справлятися зі справами повсякденного життя. С. Смайлс

Вона вирішила для себе нескінченну суперечку між фізиками та ліриками і, залишаючись відданою розумному, доброму, світлому, поринула з головою в ампери і вольти, до цього часу анітрохи не пошкодувавши про це. Сьогодні Олена СТЯЖКІНА – заступник начальника державної інспекції промислової безпеки в енергетиці теруправління Держгірпромнагляду в Донецькій області. Тут вона – кращий працівник і просто приваблива жінка. Юрій Сагань, власкор Фото автора

Нещасний випадок

Було це давно, а запам’яталось на все життя. Випадок неординарний. Розпушували люди землю в теплиці та використовували для цього спеціальну машину – розпушувач з електроприводом. Справа проста, нехитра. Натиснув одну кнопку – вперед, натиснув другу – назад, а третя кнопка давала команду «стоп». Так і працювали: впередназад, вперед-назад. А коли настав час обідати, агрегат зупинили й залишили у теплиці, прямо на землі.

За особисті досягнення у вирішенні завдань, спрямованих на реалізацію державної політики в галузі охорони праці, сумлінне й високопрофесійне виконання службових обов’язків, постійне удосконалення організації своєї роботи наказом Держгірпромнагляду від 31.03.2011 р. № 117-к Стяжкіній Олені Борисівні присвоєно звання «Кращий працівник Держгірпромнагляду» за підсумками роботи в 2010 році. Волога, що накопичувалася на ланжеронах, осідала на кнопках, а пускова панель, зроблена спочатку з пластику, після ремонту машини була замінена на металеву. Земля у теплиці була вологою, а гумові рукавички не були передбачені. Тому коли пускач розпушувача опинився в руках одного з працівників, після натискання на кнопку, як пишеться в офіційному документі, він одержав травму, не сумісну з життям. Те, що сталося тоді, вразило молодого інспектора Олену Стяжкіну. Це тепер вона спокійно, із знанням справи, розмірковує про нещасні випадки, а тоді готова була й від посади відмовитись. 34

Олена Борисівна досі засмучується, коли стаються нещасні випадки під час поводження з електричним струмом напругою 220–380 В, а таке трапляється не так уже рідко.

Вибір У середині 70-х років перед Оленою Стяжкіною був відкритий увесь світ. Могла, наприклад, стати філологом за прикладом мами, яка викладала російську мову й літературу, та в філологіії, як їй здавалось, усе зрозуміло, давно вивчено. Інша справа – сповнена загадок електрика! Як розгадати загадковий електричний струм, який і виникає, здавалось би, з нічого? І в той же час здатний на багато що! Про подібні можливості людству півтора століття тому навіть і не снилося! І хоча сумніви брали гору, зрештою, вибір було зроблено. Пов’язавши своє життя з електрикою, Олена також наслідувала сімейну традицію, бо її батько – інженер-електрик. Шлях до пізнання загадок електрики пролягав через енергофак Донецького політехнічного інституту (сьогодні – Національний технічний університет). Спеціалізувалась Олена на електричних мережах і системах, і після закінчення інституту була направлена на Запорізьке підприємство електричних мереж. Але керівництво хотіло взяти на роботу юнака. Тож Олена, одержавши відкріплення, сама зайнялась улаштуванням свого життя. Так сталося, що працювала на підприємствах Ленінградської області, потім у Макіївці, а коли в 1994 р. була організована інспекція промислової безпеки в енергетиці, стала головним державним інспектором. Така, коротко кажучи, є трудова біографія Олени Борисівни, оскільки наступні 18 років життя вона присвятила роботі в інспекції. Тут вона – шанований керівник, людина, до думки якої прислухаються. Говорити про справу, якій вона служить, можна було б до нескінченності. Згадати, наприклад, що в інспекції, коли сюди перейшла на роботу Олена Стяжкіна, було 28 спеціалістів, потім їх стало 20. Сьогодні тут залишилось тільки 7 інспекторів, оператор комп’ютерного набору, начальник і його заступник в особі самої Олени Борисівни. Чи правильно це? Адже до 1994 р. державного нагляду за додержанням промислової безпеки в енергетиці юридично взагалі не існувало. Нагляд був, але тільки відомчий, який ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека праці

Фактори ризику Проте повністю виключити аварійні ситуації, на жаль, не виходить. Насамперед тому, що енергообладнання на промислових підприємствах, як, зрештою, і все інше, зношене. Потрібна заміна, а грошей на нове немає. Таке часто відбувається на підприємствах практично усіх галузей промисловості, добре ще, що при цьому смертельні випадки реєструються набагато рідше. На жаль, останнім часом ставлення до електрики викликає у співробітників інспекції занепокоєння. Чомусь власники приватизованих промислових підприємств (у тому числі й менеджери) вважають електротехнічні служби баластом. Справді, навіщо платити зарплату співробітникам цих служб і фінансувати якісь заходи, що здаються нікому не потрібними? Інша справа – передбачити у штатному розписі кілька спеціалістів (а часом і один впорається), без яких електроенергію на підприємство просто не подадуть. Ось так і виходить, що відповідальні за безпечну експлуатацію електроустановок є, а люди, які забезпечували б цю безпеку, відсутні. Інспектори, звичайно, вимагають наведення порядку, та що можуть зробити сім осіб у Донецькій області, де електроустановки різних типів обчислюються десятками тисяч? Соціально-економічні потрясіння призвели до розподілу майна, рейдерських захоплень, банкрутства підприємств, у результаті чого електроустановки, як говорять спеціалісти, залишились без інфраструктури. Наприклад, підприємство з тих або інших причин перестало існувати і колишнього власника електрообладнання де-юре немає, але трансформаторна підстанція залишається під напругою, тому що від неї живиться електрикою великий житловий мікрорайон чи невелике містечко. Зняти напругу не можна, бо знеструмляться школи, дитячі садочки, лікарні, житлові будинки. Таких підстанцій тільки в одній Макіївці близько 60. Теоретично проблеми ніби-то й не існує, просто місцева влада повинна передати підстанції на баланс «Донецькобленерго», там готові їх прийняти й обслуговувати, та чиновники непомірно довго зволікають з оформленням документів. У той же час підстанції експлуатуються персоналом електричних мереж, що категорично заборонено, тому що немає у спеціалістів такого рівня допуску для виконання робіт на цих установках. Але й залишати без обслуговування їх також не можна. Підстанції повинні постійно перебувати в експлуатаційному стані, а обленерго, не взявши їх на свій баланс, не має права навіть виділити кошти на їх ремонт. На Горлівському хімічному заводі склалась вкрай складна ситуація, оскільки підприємство практично не працює, а поки новий власник вирішує організаційні питання, високовольтна трансформаторна підстанція залишається під напругою. Відключити її не можна, оскільки вона забезпечує електрикою величезний житловий масив, і притягнути до відповідальності нікого, бо на території підприємства можна знайти тільки сторожа (у кращому випадку – бухгалтера). Зачароване коло виходить. Проблему, яку створили чиновники, не так вже й просто вирішити.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Синдром нерозуміння Обіймаючи посаду головного державного інспектора, О. Стяжкіна сама пройшла довгий і непростий шлях. Та це тільки посада так солідно називається, а насправді доводиться за будь-якої погоди добиратись на об’єкти, що обслуговуються. Автомобілів представницького класу ніхто для цього не виділяє, найчастіше доводиться добиратися на автобусі, що деренчить. А найголовніше починається тоді, коли потрапляєш на об’єкт. Там чи то нікого немає з відповідальних осіб, чи то взагалі інспекторові показують на двері. Така практика була поширена особливо в 90-х роках. І сьогодні трапляються такі випадки. Зараз усе-таки на підприємствах стали дбайливіше й відповідальніше ставитись до наявних електроустановок. Та при цьому багато хто ще думас, що інспектори тільки працювати заважають. Колективу треба продукцію випускати, а тут через якісь дрібниці погрожують електрику відключити – кому таке сподобається? Деякі керівники намагаються пил в очі пустити. Візьмуть, наприклад, для обслуговування електричної установки одного пенсіонера – нехай значиться. З такими доводиться подовгу працювати, переконувати, а часом і карати. Було б добре, якби керівники підприємств усе-таки дійшли до розуміння того, що надійна робота електроустановки є набагато вигіднішою за миттєву економію. День минає за днем. Відвідувачі, звіти інспекторів, акти перевірок. Сумно? Іноді хочеться усе покинути. Та за цією повсякденністю – безпека людей, які часто не розуміють, наскільки вони ризикують життям. І щоб виключити ризики чи зробити їх хоча б мінімальними, і потрібна ця робота. Тому Олена Стяжкіна, яка присвятила їй більше половини своєї трудової біографії, знову поспішає на робоче місце.

здійснювався підприємствами, що входили до структури міністерства енергетики. Був також нагляд за роботою на високовольтних установках на території вугільних підприємств. Охороною ж праці в металургійній, хімічній та багатьох інших галузях займались найчастіше від випадку до випадку. Конкретних спеціалістів з нагляду не було. Аварії й травми, часто-густо з летальним наслідком, ставалися тоді одна за одною. Після створення інспекції їх кількість почала поступово зменшуватись.

Безпека праці Жінка на виробництві

ЛЮДИНА НА СВОЄМУ МІСЦІ В нашому журналі не часто можна прочитати матеріал про добре налагоджену, цілеспрямовану роботу фахівців з охорони праці у місцевих органах влади. Не так вже й багато там ентузіастів, які працюють з повною віддачею. Керівник відділу охорони праці виконкому Конотопської міської ради Юлія МАЗОХА – приємний виняток із правил. Вадим Кобець, власкор Фото автора

підприємствах, а й у закладах соціально-культурної сфери: в лікарнях і поліклініках, у міських навчальних закладах, у закладах побутового та торговельного обслуговування населення. Під час відвідин підприємств, спілкування із роботодавцями Ю. Мазоха звертає особливу увагу на виконання раніше запланованих заходів щодо запобігання аварійності та виробничому травматизму. Неабияк допомагає їй у цьому отримана раніше техніч-

ереступаючи поріг адміністративної будівлі виконкому Конотопської міської ради, що на Сумщині, я у черговий раз побачив знайому картину «напруженої» канцелярської метушні, в якій щоденно звично потопають тисячі державних службовців. Як свідчить мій журналістський досвід, спеціалістів з охорони праці, котрі підпорядковані керівникам управлінь праці та соціального захисту населення місцевих органів влади, найчастіше залучають до виконання всіляких не пов’язаних з основним родом діяльності службових завдань. То й маємо те, що маємо. Тобто, дуже часто не маємо навіть натяків на застосування комплексних підходів до вирішення питань охороні праці, оскільки робота спеціалістів цього напряму районного та міського рівнів зводиться частогусто до ролі безпорадних статистів, які нічого не вирішують і ні на що не впливають. «Про наш міськвиконком цього не скажеш! – говорить начальник управління праці та соціального захисту населення виконкому Конотопської міськради Геннадій Толкачов. – ОсобГ. Толкачов, Ю. Мазоха, провідний держінспектор І. Біндрім, ливо зараз, коли у відділі охорони державний інспектор котлонагляду та підйомних споруд теруправління праці почала працювати Юлія МазоДержгірпромнагляду у Сумській області Ю. Хоменко (зліва направо) ха. Ви навіть не уявляєте, скільки дообговорюють нагальні питання з охорони праці даткових завдань та обов’язків узяла на свої тендітні плечі ця молода, енергійна і впевнена у своїх діях жінка!». на та педагогічна освіта. Перш ніж очолити міський Що ці слова похвали не розходяться з дійсністю, відділ охорони праці, Юлія Геннадіївна кілька років я переконався відразу після перших хвилин спілку- була викладачем дисциплін з електрогосподарства та вання із Юлією Геннадіївною, яка з притаманною електробезпеки в одному із конотопських коледжів. їй енергійністю почала розповідати про проблеми із Цілком зрозуміло, що питання підготовки набезпекою та умовами праці, що існують у чималому вчальних закладів міста до нового навчального року (майже зі стотисячним населенням) місті, та про різні чи до нового опалювального сезону вирішуються в підходи і заходи, які вживаються нею особисто, аби місті аж ніяк не формально, а саме так, як того вивимоги ст. 35 Закону «Про охорону праці» виконува- магають чинні правила безпеки. І саме завдяки цьому лись якомога повніше, а життєдіяльність її земляків- нині можна констатувати, що в усіх 36 конотопських конотопців була безпечною. навчальних та позашкільних закладах освіти система Ю. Мазоха не виконує малопривабливу роль ста- управління охороною праці функціонує на достаттиста, не обмежується у своїй роботі складанням зві- ньому рівні, розроблена та ведеться необхідна для тів – вона творчо ставиться до виконання дорученого цього документація; призначені посадові особи, відзавдання. Все її турбує в питаннях охорони праці, до повідальні за безпечну експлуатацію будівель і сповсього їй є справа. Постійний аналіз стану охорони та руд. На підтвердження співрозмовниця показала мені умов праці вона здійснює не тільки на промислових списки освітянських працівників, що несуть відпові-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

спеціалістів з охорони праці підприємств середнього й малого бізнесу. Два окремих семінари було проведено в Конотопі для директорів і спеціалістів навчальних закладів та дитячих оздоровчих таборів. Традиційно в місті проводяться заходи до Всесвітнього дня охорони праці. Відбуваються огляд-конкурс з охорони праці серед промислових підприємств, виставка дитячих малюнків на тему «В нових умовах зроби свою працю безпечнішою». Родзинкою минулорічного тижня охорони праці стала виставка спеціалізованої літератури з питань промислової безпеки, профілактики виробничого травматизму та охорони навколишнього середовища. А ще Ю. Мазоха – постійний дописувач газети «Конотопський край», бажаний гість місцевої телерадіокомпанії «Контакт», що постійно висвітлює питання створення безпечних умов праці. Як бачимо, напрямів докладання зусиль, аби повсякденні робота й умови проживання мешканців рідного міста, його підростаючого покоління ставали безпечнішими та якомога кращими, існує чимало. І всім їм намагається приділити свою увагу енергійна й наполеглива жінка. Таке завзяття та відданість справі підтверджуються відповідними показниками, адже кількість виробничих нещасних випадків на підприємствах та в установах міста в останні роки неухильно зменшується. Якщо три-чотири роки тому в Конотопі реєструвалося понад 20 нещасних випадків на виробництві (в 2007 р. навіть 26), то уже в 2009 р. їх було зареєстровано 9, в 2010 р.– 7, а в 2011 р. – 6. Нещасні випадки зі смертельними наслідками та професійні захворювання в останні роки в місті не реєструвалися. Напередодні Міжнародного жіночого дня хочеться привітати Юлію Геннадіївну із святом весни та побажати їй та її колегам всього найкращого в роботі та в особистому житті!

дальність за електрогосподарство, за безпечну експлуатацію будівель і споруд; відповідні акти обстеження будівель і споруд, виробничих майстерень, спортивних майданчиків і навіть спортивного інвентарю. Якщо з такою увагою, навіть прискіпливістю стосовно додержання чинних нормативно-правових актів з охорони праці Ю. Мазоха працює з бюджетними закладами соціально-культурної сфери, в яких, як відомо, обмаль для цього коштів, то напевне зайве пояснювати, з якою ретельністю перевіряються нею суб’єкти господарювання, що мають набагато кращі фінансові можливості. Протягом 2011 р. фахівці управління праці та соціального захисту населення виконкому Конотопської міської ради провели понад 80 перевірок 32 промислових підприємств. На жаль, лише 4 такі перевірки здійснювались спільно з інспекторами управління Держгірпромнагляду у Сумській області. Однак і цього було достатньо, щоб виявити та взяти на контроль усунення близько 400 порушень. Можна не сумніватися, що на сьогодні переважну більшість з них усунено. І все це не пусті слова. На всі виявлені випадки порушень місцеві роботодавці направляють їй відповідну інформацію. Перевірка достовірності такої інформації – іще один ключовий момент у роботі відділу охорони праці, яким керує Ю. Мазоха. Вимогливість і відповідальність службовця не може не приносити позитивних результатів. Нині на більшості конотопських підприємств розроблені та затверджені комплексні інженерно-технічні заходи щодо дотримання нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці. На підприємствах, в організаціях та установах міста організоване також медичне обстеження працівників, проводиться експертиза колективних договорів на відповідність чинному законодавству. Протягом 2011 р. було проведено 6 засідань міської ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Традиційно увага керівників міста приділялась профілактичним заходам щодо запобігання травмуванню громадян під час користування газом у побуті, стану підготовки підприємств до опалювального сезону, питанням виведення міських будівель і споруд з головного реєстру аварійно небезпечних об’єктів тощо. Все це, звісно, ні для кого з керівників місцевих органів влади не новина, але ці роботи у багатьох інших населених пунктах виконуються часто лише на папері. На розгляд ради з питань безпеки життєдіяльності населення постійно виносяться питання про стан виконання рішень виконавчого комітету міської ради щодо дотримання законодавства про охорону праці керівниками газопостачального підприємства та керівниками підприємств житлово-комунальної сфери. Так само це стосується і підприємств харчової та переробної промисловості, закладів торгівлі й побутового обслуговування, пунктів прийому металобрухту тощо. Цей досвід непогано було б взяти на озброєння й міським радам інших населених пунктів. Оскільки на відділ охорони праці управління праці та соціального захисту населення міськвиконкому покладено й обов’язки щодо профілактики невиробничого травматизму, саме Ю. Мазоха звітувала на засіданнях ради з питань безпеки життєдіяльності населення про свою роботу з приводу розслідування найбільш резонансних випадків невиробничого травматизму, про стан упорядкування дитячих ігрових прибудинкових майданчиків, підготовку місць колективного відпочинку городян до літнього оздоровчого сезону, приведення місць входів до приміщень підприємств торгівлі та громадського обслуговування у відповідність до вимог правил безпеки тощо. На особливу увагу заслуговує досвід Юлії Геннадіївни щодо навчання спеціалістів та проведення профілактично-пропагандистської роботи з питань охорони праці. Щороку вона організовує 5–6 семінарів для керівників і

Безпека праці Нотатки журналіста

НЕВИКОРЕНЕНЕ ЗЛО, або

Чи знайдеться управа на злісних порушників? Якби вищий наглядовий орган Ярмолинецького району Хмельницької області належним чином відреагував на подання управління Держгірпромнагляду про порушення закону у ТОВ «Хмельницькхлібопродукт», які призвели до смерті працівника, другому нещасному випадку можна було б запобіг ти. Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України Фото автора та з матеріалів розслідування

уде хліб – буде і пісня,– кажуть у народі. На превеликий жаль, як показує практика, ця приказка є слушною не скрізь і не завжди. В засіках Ярмолинецького хлібоприймального пункту (ХПП) ТОВ «Хмельницькхлібопродукт», наприклад, вирощеного селянами хліба завжди було достатньо, але, незважаючи на це, упродовж двох останніх років тут не до пісень. Натомість будні членів трудового колективу сповнені суму та жалю за двома загиблими на виробництві колегами. Рахунок жертвам – працівникам, які спочили в Бозі прямо на робочих місцях внаслідок нещасних випадків, було відкрито 1 лютого 2010 р. під час відвантаження збіжжя з одного складу в інший. Обставини трагедії настільки банальні, що, ознайомлюючись з ними, мимоволі починаєш обурюватися, чому під час здійснення зовсім не складної операції сталося таке нещастя. Чому ніхто з посадових осіб не здійснював контроль за додержанням працівниками елементарних вимог безпеки? Чому взагалі таке можливе на сучасному виробництві? Отримавши того фатального дня наряд на відгортання зерна від стіни

складу до приймального люка, через який збіжжя поступало на нижній конвеєр, двоє робітників, не чекаючи, поки воно по нахиленій підлозі самопливом зсунеться до отвору, після чого мав бути зупинений механізм, вилізли на зерно. При цьому один з них, 20-річний хлопець, незчувся, як основна маса збіжжя зсунулася, і він опинився на схилі настилу. Як тільки це сталося, неборака під власною вагою почав сповзати в бік люка. Помітивши, що потерпілий безпорадно борсається в зерні, напарник спробував був допомогти колезі. Проте коли зрозумів, що це йому зробити не вдасться, притьмом кинувся на пункт управління конвеєром, з тим, аби оператор його зупинила. Однак тієї на місці не виявилося. Робітник почав шукати вимикач, але через схвильованістьь та метушню не змігг його знайти (про те, що додаткова кнопка «стоп», призначена для аварійної зупинки конвеєра, знаходиться при вході в приміщення складу, де вони з напарником працювали, він не знав). Повертаючись на місце події, напарник, нарешті, уздрів оператора.

Небезпека швидше приходить, коли нею легковажать. Латинське прислів’я

Проте дії оператора, яка, довідавшись про біду, миттю вимкнула конвеєр, були вже запізнілими. Коли всі, хто почув про пригоду, кинулися в склад, сердешного вже не було видно з-під зерна… За висновком судмедекспертизи, потерпілий помер від механічної асфіксії внаслідок попадання в дихальні шляхи зерна та стискання грудної клітки і живота. Як потім з’ясувалося, трагедія стала логічним розвитком подій. Адже не тільки загиблий працівник та його напарник, а навіть майстер, котрий мав би здійснювати керівництво вантажо-розвантажувальними та складськими роботами, були допущені до роботи без відповідного на-

Загиблий робітник ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека праці вчання з питань охорони праці. За висновком комісії зі спеціального розслідування, відповідальність за настання цього нещасного випадку лежить на посадовцях підприємства, які не забезпечили додержання працівником елементарних вимог нормативно-правових актів з охорони праці, і перш за все норм, закладених у Типовому положенні про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці. Кожного разу, коли на підприємстві при виконанні трудових обов’язків стається нещасний випадок, роботодавець, за логікою, має зробити все необхідне, аби біда не повторилася. Задля цього, в першу чергу, вживаються заходи щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку, та інші заходи, спрямовані на запобігання виробничому травматизму. Проводяться повторні інструктажі та навчання з питань охорони праці, обставини та причини трагедії обговорюються на зборах трудового колективу, засіданнях профспілкового комітету, усуваються недоліки у функціонуванні системи управління охороною праці (СУОП), активізується діяльність громадських інспекторів з охорони праці тощо. Прикро, але всі ці та інші заходи виконуються далеко не скрізь і не завжди. Це повною мірою стосується Ярмолинецького ХПП, де, до речі, відсутня профспілкова організація. Після трагедії прокуратура Ярмолинецького району порушила кримінальну справу проти посадовців, які, на її думку, допустили порушення, що призвели до нещасного випадку. Проте один із них під час розгляду справи в суді не визнав інкримінованої йому вини і оскаржив висновки комісії зі спеціального розслідування. В зв’язку з цим місцевим органом Держгірпромнагляду було призначено повторне спеціальне розслідування. Але висновки комісії не влаштували прокуратуру. В неї виникли сумніви щодо їх повноти, об’єктивності та достовірності. З огляду на це прокуратура зажадала від місцевого наглядового органу призначення ще одного повторного (третього) розслідування нещасного випадку. В ході його проведення відповідальними за нещасний випадок було визнано генерального директора ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» Олександра Ловчикова, його заступника Юрія Бакуна та майстра, який мав здійснювати контроль за додержанням підлеглими вимог безпеки (прізвище не називаю, оскільки його вже немає серед живих). Проте суд, який розwww.ohoronapraci.kiev.ua

ході оперативної перевірки, створювали безпосередню загрозу життю та здоров’ю працівників, розпорядженням керівника місцевого органу Держгіпромнагляду від 2 червня 2011 р. № 295 було заборонено експлуатацію норії, стрічкових транспортерів зерносушарки, електрообладнання, будівництво та експлуатацію сушарноскладського комплексу, виконання вантажо-розвантажувальних та інших робіт підвищеної небезпеки. Крім того, посадових осіб, які не додержувалися законодавства про охорону праці і тим самим піддавали небезпеці здоров’я та життя Головний інженер В. Годованюк (ліворуч) людей, було притягнено до адмінізнайомиться зі змістом протоколу стративної відповідальності. Серед про адміністративне правопорушення, них – головний інженер товариякий 20.12.2011 р. склав начальник відділу ства В. Годованюк, заступник герозслідування управління Держгірпромнагляду В. Микитюк (праворуч) нерального директора С. Нижник, енергетик Ю. Крисюк. Забігаючи глядав справу, не знайшов підстав наперед, зазначу, що заступник генедля притягнення вказаних посадових рального директора С. Нижник через осіб до відповідальності. місяць був повторно оштрафоваНа превеликий жаль, загибель ний за невиконання розпорядження працівника, тривале досудове та су- керівника місцевого органу Держдове слідство, нервове напруження, гірпромнагляду, а точніше, за самов якому перебували підсудні під час вільний пуск в роботу обладнання, його проведення, не стали пересто- експлуатація якого була заборонена. рогою на майбутнє для посадовців Але продовжимо висвітлення поТОВ «Хмельницькхлібопродукт», дій у хронологічній послідовності з зокрема, його виробничого підроз- тим, аби читачі могли дати свою оцінділу – Ярмолинецького ХПП. Судя- ку діям чи бездіяльності деяких інстичи з фактів, виявлених під час про- туцій, які холоднокровно спостеріведеної державними інспекторами з гали за поєдинком місцевого органу 27 по 31 травня 2011 р. оперативної Держгірпромнагляду з роботодавцем перевірки, своє ставлення до питань та його представниками, замість того, додержання вимог нормативно- аби втрутитись у справу, тобто відправових актів з охорони праці тут реагувати відповідно до наданих заніхто переглядати і не думав. коном повноважень. Адже коли б це Як видно з матеріалів перевір- було зроблено, то вдалось би уникки, ряд посадових осіб (у тому числі нути повторної трагедії, яка сталася генеральний директор О. Ловчиков, на Ярмолинецькому ХПП вже пісйого заступник С. Нижник, технік- ля вжиття керівництвом управління технолог А. Онищук) не пройшли Держгіпромнагляду заборонних та навчання з питань охорони праці. штрафних санкцій. ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» Йдеться, перш за все, про проне отримало відповідного дозволу куратуру району. Після проведення на продовження виконання робіт, вищезазначеної перевірки місцевий експлуатацію машин, механізмів та орган Держгірпромнагляду відповідустаткування підвищеної небезпеки. но до вимог наказу від 27.02.2008 р. Незакінчений будівництвом сушар- № 37 вищестоящого органу зверно-складський комплекс, на який, до нувся з поданням до прокуратури речі, відсутня проектна документація, Ярмолинецького району, в якому, побув запущений в роботу без задоку- відомивши про виявлені порушення, ментованого прийняття в експлуата- звернув увагу прокурора на наявність цію, технологічний процес переробки ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. та обробки зерна виконувався не за 272 Кримінального кодексу, та позатвердженою для даного виду робіт просив прийняти рішення щодо порусхемою. Наказом по підприємству не шення кримінальної справи стосовбули призначені особи, відповідальні но посадовців, які ігнорують вимоги за безпечне виконання вантажо-роз- нормативно-правових актів з охорони ватажувальних, внутрішньо-склад- праці. Це було зроблено 20.06.2011 р. ських і транспортних робіт тощо. Поки в прокуратурі думали-гадаОскільки ці та інші порушення ли, яких заходів вживати, 27 червня, вимог нормативно-правових актів з тобто через тиждень після того, як охорони праці, що були виявлені в було надіслано зазначене подання,

Безпека праці під час завантаження залізничного вагону зерном кукурудзи загинув один з майстрів. Під час спроби ліквідувати пробку, що утворилася в отворі, через який проходило збіжжя, він був затягнутий у зерно. Аналізуючи обставини та причини нещасного випадку зі смертельним наслідком, комісія зі спеціального розслідування дійшла висновку, що причинами нещасного випадку стали: експлуатація сушарно-складського комплексу без відповідного дозволу наглядового органу, керівництво якого заборонило її без завершення робіт з автоматизації та встановлення приладів дистанційного управління технологічним процесом відвантаження зерна; відсутність належного контролю за додержанням працівниками правил поводження з механізмами та устаткуванням, а також допуск до виконання обов’язків заступника генерального директора з виробництва С. Нижника, майстра, на дільниці якого сталася трагедія, та обслуговуючого персоналу без проходження ними відповідного навчання з питань охорони праці. За результатами розслідування (вже вкотре) було заборонено експлуатацію комплексу та іншого устаткування, механізмів підвищеної небезпеки, а також допуск до керівництва роботами посадових осіб, які не пройшли спеціального навчання з питань охорони праці. Проте, як з’ясувалося 20.12.2011 р., не всі ви-

моги державних інспекторів були виконані. У цьому автор переконався, коли разом з наглядовцями побував на Ярмолинецькому ХПП. Зокрема, досі продовжує експлуатуватися сушарно-складський комплекс, на який так і не було розроблено проектної документації, не отримано і відповідного дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. У зв’язку з цим до адміністративної відповідальності було повторно притягнуто головного інженера В. Годованюка. Щодо заступника генерального директора з виробництва С. Нижника, то він за два дні до перевірки подав заяву на звільнення за власним бажанням і не вийшов на роботу. Що ж стосується прокуратури району, куди півроку тому було направлено подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб, які ігнорують вимоги безпеки і продовжують піддавати невиправданому ризику життя та здоров’я своїх підлеглих, злісно не виконують вимог місцевого органу Держгіпромнагляду, то вона продовжує зберігати олімпійський спокій. Виходить, існують якісь причини, через які правоохоронний орган не може захистити право працівників Ярмолинецького ХПП на безпечну працю. Або в неї є якісь справи, важливіші за життя та здоров’я своїх земляків, платників податків, за рахунок яких утримуються органи прокуратури.

Порушник закону в зеніті слави

матеріалі «У тенетах бездушності та правового нігілізму», опублікованому в журналі «Охорона праці» (№ 2, 2010 р.), йшлося про те, що 6 листопада 2007 р. у ТОВ «Кременецьке молоко» (Тернопільщина) під час роботи на заточувальному верстаті робітник отримав травму ока. Нагадаю читачам: оскільки створена роботодавцем комісія, до складу якої, крім працівників товариства, увійшов страховий експерт з охорони праці місцевого відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, визнала цей нещасний випадок як такий, що не пов’язаний з виробництвом, то потерпілий звернувся із відповідною скаргою до місцевого управління Держгірпромнагляду. Довідавшись про те, що наслідки отриманої потерпілим травми належать

до тяжких і можуть призвести до інвалідності, начальник управління призначив спеціальне розслідування нещасного випадку. Проте директор товариства Марія Задворна не допустила тоді членів створеної місцевим державним органом з нагляду за охороною праці комісії до з’ясування обставин та причин нещасного випадку, натомість розпочала тривалі судові позови. Справа передавалася з одного суду до іншого без найменшого сподівання на її можливе завершення. Стан здоров’я потерпілого тим часом погіршувався, оскільки йому не вистачало коштів на лікування. Ймовірно, що тяганина продовжувалася б і сьогодні, якби після публікації вищезгаданого матеріалу в журналі у справу не втрутився один із заступників прокурора області. Лише після цього комісію зі спеціального розслідування допустили на підприємство. Було встановлено, що цей нещасний випадок

Своє авторитетне слово мала б сказати виконавча влада, адже відповідно до ст. 34 Закону «Про охорону праці» вона повинна забезпечувати виконання законів, реалізацію державної політики в галузі охорони праці, здійснювати контроль за додержанням нормативно-правових актів з охорони праці тощо. Проте вона цього не зробила. Щоправда, в березні 2011 р. рада з питань безпечної життєдіяльності населення місцевої держадміністрації запросила на своє засідання роботодавця, аби обговорити обставини і причини нещасного випадку, що стався ще 01.02.2010 р. (тобто 14 місяців назад), але той замість себе направив одного з майстрів. Тож принципової розмови з роботодавцем, який відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» несе персональну відповідальність за додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці, так і не вийшло. Відповідно до ст. 36 Закону «Про місцеві державні адміністрації» виконавча влада району мала б звернутися до власника ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» з поданням про притягнення до відповідальності призначеного ним керівника за порушення законодавства про охорону праці, але вона цього не зробила. Невже питання охорони праці нікого в районі, крім місцевого органу Держгірпромнагляду, не турбують? Цікаво, а що думають з цього приводу в прокуратурі області та обласній державній адміністрації?

пов’язаний з виробництвом. Що стосується якості розслідування обставин та причин виробничої травми комісією підприємства, то воно було проведено некваліфіковано. У складеному акті за формою Н-5 не були вказані дати проходження інструктажів, навчання з питань охорони праці, нечітко описані характеристика місця події та обставини нещасного випадку, не відображена його організаційна причина, хоча вона чітко проглядалася із змісту намічених заходів, спрямованих на усунення причин нещасного випадку тощо. Незва жаючи на те, що директор упродовж тривалого часу порушувала законодавство, не забезпечила належного функціонування системи управління охороною праці, створювала перешкоди виконанню функцій членами комісії зі спеціального розслідування, Тернопільська облдержадміністрація нещодавно нагородила її відзнакою «Честь і слава Тернопільщини» ІІІ ступеня. На думку автора – це сумнівна слава. Я. Куражинський

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Поради спеціаліста

Я Н Н Е Д Е В О Р П Е Н Ч БЕЗПЕ х я л ів р к о п х и л и х о п а н іт б о покрівельних р Покрівельні роботи, як один з видів робіт на висоті, пов’язані з підвищеним ризиком. Автор розглядає основні вимоги до організації безпечної праці під час проведення покрівельних робіт на похилій покрівлі.

Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду в Київській області та м. Києві

окрівельні роботи як комплекс робіт з улаштування або приведення у робочий стан покрівельного покриття є одним із видів робіт на висоті. Особливо високим є ризик проведення робіт на дахах з похилою покрівлею*. Так, 04.05.2005 р. під час монтажу водостоку на похилій покрівлі стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з покрівельником Б., який був залучений на об’єкт будівництва. Під час переміщення покрівлею Б., не використовуючи запобіжного пояса, впав з висоти, прорвавши покрівельне покриття. 19.12.2011 р. стався нещасний випадок з покрівельником Б., який був залучений до виконання робіт з ремонту даху триповерхової будівлі корпусу дитячого будинку-інтернату. Б. під час пересування покрівлею без закріплення запобіжного пояса впав з висоти і отримав закриту черепномозкову травму та множинні переломи кісток з ушкодженням внутрішніх органів. Базові вимоги щодо улаштування дахів встановлює ДБН В.2.6-14-97 «Конструкції будівель і споруд. Покриття будинків і споруд». Вимоги щодо влаштування та безпечного відновлення покрівель з листової сталі, черепиці, кольорових металів, матеріалів, виготовлених із деревини покрівлі (дранка, гонт, тес), а також покрівель маківок, бань, шпилів та інших завершень споруд на пам’ятках архітектури визначає ДБН В.3.2-1-2004 «Рекон-

струкція, ремонт, реставрація об’єктів невиробничої сфери. Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам’ятках культурної спадщини». Вимоги безпеки праці під час проведення покрівельних робіт визначає більшість нормативних документів, пов’язаних з проведенням робіт на будівлях та спорудах, у тому числі Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07), Правила охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90), Правила безпечної експлуатації житлових і громадських будівель (НПАОП 45.211.04-79), а також ДСТУ Б.А.3.211:2009 «Роботи покрівельні та гідроізоляційні. Вимоги безпеки». До покрівельних робіт допускається особа, яка має відповідну професійну підготовку, пройшла навчання, перевірку знань та інструктажі з питань охорони праці та пожежної безпеки, медичний огляд з допуском до робіт на висоті. До початку робіт з небезпечними речовинами (бітумом, мастикою) та пов’язаними з ними засобами виробництва робітники повинні пройти відповідний інструктаж з охорони праці. У разі залучення до верхолазних робіт покрівельник повинен мати допуск до роботи з верхолазним спорядженням. Покрівельні роботи проводяться за нарядом-допуском. Вимоги до технологічного процесу проведення покрівельних робіт повинні бути викладені в проектно-технологічній документації (проекті виконання робіт, технологічній карті), з якою попере-

дньо ознайомлюють працюючих. Робітники допускаються на покрівлю за умови перевірки відповідальним керівником робіт технічного стану даху, визначення способів і місць закріплення засобів захисту під час роботи на висоті (запобіжного пояса, страхувальної мотузки або каната). Страхувальна мотузка повинна закріплюватись за надійні конструктивні елементи даху (монтажні петлі, скоби тощо). Роботи на покрівлі виконуються окремими захватками. У разі виконання робіт на покрівлі двома бригадами відстань між ними повинна бути не менше 10 м, при цьому проведення робіт по одній вертикалі забороняється. На час виконання робіт небезпечні зони біля будівлі огороджуються**. Покрівельні роботи проводяться у світлий час доби, а у разі необхідності проведення робіт у темний час доби робоча зона повинна мати відповідне освітлення. Роботи на відстані по висоті 1,3 м і більше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу і на відстані менше ніж 2 м від межі перепаду по висоті виконуються за наявності тимчасових або стаціонарних (парапетних) захисних огороджень. За відсутності цих огороджень на плоскій та незалежно від наявності огороджень на похилій покрівлі є обов’язковим використання засобів захисту при роботі на висоті. Під час робіт на покрівлі використовують взуття тільки

* Часто поняття «дах» і «покрівля» використовуються як синоніми, хоча поняття «дах» більш загальне, оскільки включає в себе покрівлю як один з конструктивних елементів. ** Наприклад, під час розбирання, улаштування, ремонту, монтажу та демонтажу будівельних конструкцій та іншого інженерного обладнання небезпечна зона, під якою розуміють відстань від зовнішнього периметру будівлі, становить: у разі проведення робіт на висоті до 6 м – 5 м; від 6 до 12 м – 6 м; від 12 до 20 м – 7 м; від 20 до 30 м – 8 м; понад 30 м – 10 м (пп. 3.5.32, 3.5.46 НПАОП 45.2-1.02-90).

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека праці на неслизькій підошві (п. 2.22 ДБН В.2.6-14-95). Для проходу по покриттю, не розрахованому на навантаження від працюючих (наприклад, по черепичних i азбоцементних покрівлях), та на всіх похилих покрівлях повинні застосовуватися переносні ходові трапи масою кожний до 30 кг (як виняток – дерев’яні драбинки), завширшки не менше 0,3 м з поперечними планками для упору ніг. Трапи мають бути надійно закріплені. Прорізи на покрівлі закривають надійними щитами або огороджують. Струмонесучі елементи, що знаходяться на покрівлі, розташовують таким чином, щоб унеможливити контакт з ними (підняти на безпечну висоту або ізолювати). Приймати матеріали на покрівлі з вантажопідйомного механізму дозволяється тільки на інвентарні, надійно закріплені площадки з перильним огородженням. Забороняється підтягувати матеріали, перехилившись через перила – для цього потрібно користуватися спеціальними гаками довжиною 1,5 – 2 м. Для безпечного зберігання матеріалів на покрівлі улаштовують спеціальні настили або користуються інвентарними підставками. Дрібні елементи і деталі покрівель повинні подаватися на покрівлю у спеціальній тарі (наприклад, контейнері). На робочих місцях запас матеріалів, що містять небезпечні речовини, не повинен перевищувати змінної потреби. Засоби виробництва та матеріали закріплюють або прибирають з покрівлі для запобігання скочуванню і здуванню вітром під час перерв у роботі. Забороняється скидати з покрівлі залишки матеріалів, інструмент, сміття тощо. Виправляння покрівельних матеріалів, їх обрізання та інші заготівельні операції повинні виконуватись у робочій зоні, де не діють небезпечні виробничі чинники (свердління отворів та відрізання доцільно виконувати заздалегідь). Покрівельник не повинен виконувати роботи, що потребують упору в конструкції споруд, на висоті з приставних драбин або стрем’янок. Покриття оголовків димоходів та улаштування зонтів вентиляційних каналів виконують із засобу підмощування, надійно прикріпленого до елементів покрівлі. Забороняється виконання покрівельних робіт під час ожеледі, туману, снігопаду, що виключає видимість у межах фронту робіт, грози та вітру швидкістю 15 м/с і більше.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у січні 2012 р. в Україні на виробництві загинуло 44 особи – на 3 більше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 12 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 34 особи, у тому числі 8 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками були: падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту тощо – загинуло 27% від загальної кількості загиблих на виробництві; дорожньо-транспортні пригоди та наїзд транспортних засобів: на дорогах загинуло 18%, на території підприємств – 9%; дія предметів і деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються,– загинуло 16% від загальної кількості загиблих на виробництві. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 03.01. ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ. На ДП «Славське лісове господарство» Сколівського району під час подачі колоди довжиною 6 м на круглопиляльному верстаті повздовжнього розкрою відкинутою дошкою був смертельно травмований робітник. 04.01. м. ВІННИЦЯ. На автодорозі Немирів – Вінниця торговий представник ТОВ «Рошен-Кондитер», повертаючись із відрядження на орендованому автомобілі, виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з іншим автомобілем. Внаслідок ДТП працівник загинув на місці події. 10.01. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. У сортопрокатному цеху ТОВ «Краматорський металопрокатний завод» під час огляду кранової естакади працівник упав з висоти і отримав травми, від яких помер у лікарні 27.01.2012 р. 18.01. м. СІМФЕРОПОЛЬ. У механічній майстерні кар’єру Агарниш КП «Кримське кар’єроуправління» під час переміщення перекинувся фрезерний верстат. Тяжкі травми отримав начальник кар’єру, від яких помер по дорозі до лікарні. 18.01. м. ХАРКІВ. У локомотивному депо Основа Південної залізниці під час розрізання локомотива на металобрухт його боковина впала на електрогазозварника. Потерпілий помер на місці події. 19.01. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ. На гірничо-збагачувальному комбінаті ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Інгулецький район) машиніст екскаватора ЕКГ-5А, встановивши ківш на механічну лопату, виконував зварювальні роботи. Під час роботи ківш зсунувся з лопати, його днище, закрившись, нанесло машиністу смертельну травму голови. 25.01. м. КИЇВ. На об’єкті «Реконструкція та розвиток комплексу споруд Центрального державного архіву України» (вул. Солом’янська) електромонтер ТОВ «БМК «Планета-Буд», перебуваючи на 11-му поверсі будівлі, впав у сходову клітку. Потерпілий одержав травми, не сумісні з життям. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Нам пишуть

©ǸȎȝȬȦȜțª

для безпечної роботи в колодязях Як підвищити безпеку праці працівників житлово-комунального господарства? Один із способів виконання робіт в каналізаційних колодязях пропонує провідний інженер з охорони праці комунального підприємства «Олександрія-водоканал» (Кіровоградська область) Лідія БЕРЕЖНА.

осаду керівника служби охорони праці нашого підприємства я обіймаю з 1980 р., після закінчення Вінницького будівельного технікуму. Журнал «Охорона праці» став моєю настільною книгою, підприємство передплачує його з 1998 р., зберігаю усі номери. Написати листа до редакції мене змусила стаття І. Зеленського (№ 10, 2011 р.) «Помилки нічому не вчать», в якій йшлося про те, як загинув у каналізаційному колодязі працівник комунального підприємства «Водоканал» (м. Радомишль Житомирської області). Вважаю своїм обов’язком поділитися інформацією про те, як у нас організовано виконання робіт у каналізаційних колодязях. Щоб уникнути нещасних випадків, необхідно виключити чи мінімізувати спуски працівників у колодязі – це зрозуміло усім. Тому у нас для ліквідації закупорювання в каналізаційному колекторі методом гідравлічного удару за допомогою асенізаційного автомобіля слюсар вводить напірний рукав автомобіля в колектор по лотку, не спускаючись у колодязь, за допомогою спеціального пристрою (Г-подібна труба діаметром 30–40 мм, довжиною до 4 м). Для запаковування у колекторі напірного рукава наші раціоналізатори придумали спеціальний пристрій «капюшон», який наповнюється водою від напірного рукава автомобіля, роздувається до розміру внутрішнього діаметра труби колектора і таким чином його запаковує. Після пробивання каналізації тиском води, що подається автомобілем, напірний рукав разом із «капюшоном» виймають і піднімають на поверхню, теж без спуску робітника в колодязь. «Капюшони» різних діаметрів ми виготовляємо з брезенту. Таким чином, приблизно 80% робіт у колекторах наші працівники виконують, не спускаючись у колодязі. Виняток становлять проблемні колодязі, але в них бригада працює за нарядом-допуском. У нас на КП «Олександрія-водоканал» зазначений пристрій і відповідна технологія ліквідації закупорки на каналізаційному колекторі застосовуються близько 10 років, і за цей час не було допущено жодного отруєння працюючих, утім, як і в попередні роки. Буду дуже рада, якщо цю інформацію прочитають спеціалісти, впровадять у себе на підприємствах описаний пристрій і тим самим зможуть запобігти нещасним випадкам, пов’язаним з роботою у каналізаційних колекторах. 44

Ві

да

вт

ом

об

ил

Пристрій для ліквідації закупорювання колектора:

1 – труба Г-подібна діаметром 30–40 мм, довжиною 4 м; 2 – напірний рукав; 3 – каналізаційний колодязь; 4 – «капюшон» брезентовий; 5 – металевий патрубок, труба діаметром 100 мм; 6 – каналізаційний колектор.

Від редакції Роботу державного інспектора чи страхового експерта з охорони праці належить оцінювати не за кількістю виданих приписів і списаного паперу, а за ефективністю запобігання нещасним випадкам на виробництві. Ми пропонуємо вам зняти кілька десятків копій з вищенаведеного листа і під час відвідання підприємств «Водоканалу» видавати їх керівникам з пропозицією впровадити досвід олександрійських колег. Упевнені, що таким чином ми доб’ємося реального результату. Номер мобільного телефону Лідії Петрівни: (068) 348-45-82. Малюнок пристрою для ліквідації закупорювання колектора за досвідом КП «Олександрія-водоканал» додаємо.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека праці

Цунамі пі д маркою ЄВРО–2012

Фотозвинувачення

Геннадій Щуров, власкор Фото автора

Гостям, які приїдуть влітку 2012 р. у Донецьк, – зручності й комфорт! І навіть кілька днів, проведених у нашій країні, залишать у них приємні спогади. Проте заради цього приноситься в жертву добробут і здоров’я наших земляків. Так, влітку 2011 р. у місті в рамках підготовки до проведення чемпіонату Євро–2012 за один день було знесено капітальну будівлю автовокзалу Путилівський, яка була зручно розташована та упорядкована. Тисячам пасажирів (багато з них приїжджають у Донецьк на роботу) запропоновано передислокуватися на автовокзал Західний, розташований за межею міста й абсолютно непристосований для користування у зимових умовах!

1 2 Ось так 10.11.2011 р. зустрічав новий автовокзал перший сніг (фото 1, 2). Тут вам пропонується відпочити перед поїздкою (фото 3), оскільки у тимчасовій споруді з дахом над головою яблуку ніде впасти (фото 4). Спеціальне місце відведено для курців (фото 5). За окрему плату можна скористатися комфортабельним туалетом (фото 6). Тут зручно присісти на підготований стільчик, привести себе у порядок, вимити руки... Шкода, вода замерзла (фото 7). Якщо розігрався апетит – до ваших послуг різноманітне меню (фото 8). А з чим ці балони, залишені на забутому будівництві без нагляду (фото 9)?

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці На правах реклами

«ВАЛТЕКС»:

10 років партнерства, інновацій, лідерства та пошуку

есять років тому, у лютому 2002 року, на основі Білоцерківської взуттєвої фабрики № 14 створено виробниче підприємство «Валтекс», продукція якого сьогодні займає лідируючі позиції на українському ринку і набуває все більшої популярності на ринках країн СНД і Євросоюзу. Розпочинати тоді новому керівництву підприємства довелося практично з нуля. Тут Генеральний директор нічого не «руйнували вщент», «Валтекс» Р. Жилко а намагалися зберегти історію, традиції і найбільший скарб – професійний колектив, який залишався вірним взуттєвому виробництву всупереч усім кризам. Очолив підприємство молодий і амбітний Руслан Жилко. Він добре розумів, що лише той, хто цінує минуле, здатен будувати майбутнє. У відродження підприємства було вкладено чимало і зусиль, і коштів, і нервів. Вивчивши ситуацію на ринку, нове керівництво перепрофілювало підприємство на виробництво засобів індивідуального захисту. На «Валтексі» стали виготовляти спецодяг і спецвзуття, зробивши акцент на охороні праці. Було вирішено не просто забезпечувати людей зручним робочим одягом та взуттям, а ще й дбати про його естетичність. «Валтекс» руйнував стереотипи. Сьогодні підприємство «Валтекс» знають не лише в Україні. Випускаючи щорічно більше 650 тисяч пар взуття та спецодягу на загальну суму понад 10 млн. доларів, «Валтекс» забезпечує провідні підприємства нафтогазо-

видобувної та хімічної промисловості, чорної та кольорової металургії, машинобудування і металообробки, транспорту та енергетики, будівництва і сільського господарства, працівників силових структур і охоронних відомств. Вивчаючи світовий досвід і відслідковуючи тенденції ринку, фахівці підприємства впроваджують сучасні технології виробництва і розробляють моделі із застосуванням сучасних матеріалів згідно з індивідуальними побажаннями замовників. Пошук нових ринків збуту та розширення асортименту продукції дають змогу підприємству стабільно зберігати динаміку зростання. Вся продукція ТМ «Валтекс» сертифікована і відповідає чинним стандартам. Дбаючи про безпеку праці, співробітники підприємства проводять науково-дослідну роботу, беруть участь у спеціалізованих виставках («А+А» м. Дюссельдорф, Німеччина, «Безопасность и охрана труда» м. Москва, Російська Федерація), надають кваліфіковані консультації та організовують семінари з використання продукції ТМ «Валтекс». Крім того, підприємство є членом Української науково-виробничої шкіряно-взуттєвої асоціації «АКО». Розвивається власна мережа збуту з регіональними бюро продажів у великих промислових центрах України – Запоріжжі, Києві, Сімферополі, Сумах, Харкові. Успішно працюють декілька представництв в Російській Федерації, а також в Білорусі, Казахстані, Німеччині. Звичайно, в Україні є чимало успішних підприємств, але якщо мова йде про легку промисловість, і особливо про виробників спецвзуття та спецодягу, то такі приклади можна порахувати на пальцях. Спілкуючись з керівниками підприємства напередодні ювілею, ми були приємно здивовані тим, що вони не акцентували уваги на показниках, натомість охоче розповідали про людей, завдяки яким ці високі показники були досягнуті. Люди – це справжній скарб підприємства, його золотий фонд. На підприємстві хороші умови праці та чудовий мікроклімат. Цей мікроклімат є логічним наслідком налагодженої роботи всіх ланок підприємства та впевненості працівників у майбутньому. Адже у легкій промисловості випадкових людей немає. У цю галузь якщо приходять, то залишаються на все життя. І свою роботу сприймають як важливу частину власної долі. Можливо, хтось із вас, шановні наші читачі, скаже, що десять років – не такий вже й ювілей. Так, десять років – невеликий проміжок часу для історії, але для людини це – ціла епоха. Для працівників підприємства «Валтекс» минуле десятиріччя – це епоха звершень та успіхів. Нехай наступні десятиліття будуть сповнені ними. Антоніна Ткач, редактор журналу «Діловий партнер»

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе

Нові лазери для клінічної лікарні Для вдосконалення діагностичної та лікувальної бази своєї клілікувал нічної лікарні Львівська залізниця придбала зал три лазерних апаратр тти, аналогів яким у регіоні немає. Один р ііз них призначений ддля Міждорожнього центру ендоурології, а це два інші – для відділенпластичної та естетичня пл хірургії. ної хірур При виборі лазерних апаратів брали до уваги і можливість доукомплектовувати їх різними змінними маніпуляторами, щоб значно розширити спектр надання послуг. Фахівці лікарні, які працюють з новою технікою, пройшли навчання за кордоном і мають належну підготовку. Особливо актуальним це є напередодні Євро– 2012, адже укомплектування лікарні новою апаратурою дасть змогу гідно підготуватися до надання медичної допомоги під час проведення у Львові матчів фінальної частини футбольного чемпіонату Європи. Це право заклад отримав за рішенням медекспертів УЕФА.

Дихайте глибше Головне управління статистики Херсонської області повідомило, що у 2011 р. у повітря області потрапило 4,4 тис. т забруднюючих речовин (без врахування вуглекислого газу). Якщо підрахувати щільність викидів тільки від стаціонарних забруднювачів, то у порівнянні з 2010 р. їх маса збільшилася з 121,5 до 153,1 кг на квадратний кілометр території області.

Актуальна тема

Чи час спочивати ǻǮ ǹǮǰǾǮȃ"

Є. Бєлобров (ліворуч) проводить заняття із слухачами курсів

Завдяки спеціальному навчанню персоналу, задіяного у знезаражуванні вантажів на суднах, за останні два роки в українських портах не було зафіксовано жодного випадку масового отруєння моряків. Проте проблему безпечного поводження з отрутохімікатами в торговельному флоті та в інших сферах, де вони використовуються, поки що не вирішено. Останнім часом на ринку України з’явились ємкості з отруйним фосфіном без попереджувальних знаків. Їх використання вже призвело до загибелі восьми осіб. Євген Бєлобров, докт. мед. наук, професор, командир медико-санітарного формування ГЕМР СПАС ДП «УкрНДІ медицини транспорту МОЗ України, Катерина Цвігун, власкор Фото авторів

Небезпечні вантажі – зміна акцентів

астосування отрутохімікатів у портах (зокрема, фумігантів) становить велику проблему у плані токсичності, а також кількості застосованих отрутохімікатів. У практиці світового мореплавства судна торговельного флоту раніше перебували у стані «під вітрилами», «під парами», «під навантаженням». А останнім часом з’явились судна, які стоять у порту під фумігацією, тобто «під отрутами». У журналі «Охорона праці» вже публікувались статті, присвячені цій проблемі, але не зайвим буде нагадати: терміни «фумігант», «отрутохімікат», «пестицид» передбачають одне поняття – «знезаражування» («pestis» латиною означає «чума»). Пестициди впливають на людей, наче епідемія чуми. Тому до використання, збереження та транспортування отруйних речовин треба ставитися з великою увагою та вмінням. Проблема використання фумігантів на водному транспорті виникла, коли Україна вийшла в число передових держав світу з експорту зерна. Збільшення до 10 і більше мільйонів експортного вантажопотоку зерна завжди пов’язано з його знезаражуванням по шляху слідування. Судно може бути завантажене не тільки зерном, але й сільгосппродуктами, деревиною тощо. Якщо брати до уваги, що для знезаражування одного кубометра зерна заОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Медицина праці стосовують від 3 до 5 г надзвичайно токсичного фуміганту – фосфористого водню (фосфіну), то загальна кількість отрути в технологічному обороті в портах під час знезаражування вантажів у трюмах суден досягає 50 т! Способи транспортування вантажів, що проходять через морські та річкові порти України, сьогодні дещо змінились. З одного боку, небезпечні вантажі, які раніше перевозились у трюмах у тарі та упаковці, тепер транспортують у контейнерах і відповідно стали безпечнішими. У Правилах морського перевезення небезпечних вантажів (МОПНВ-90) є понад 7 тис. найменувань таких вантажів. На цей період асортимент небезпечних вантажів, що перевантажуються у морських портах, зменшився у багато разів. Є вантажі, що перевантажуються навалом: вугілля, залізорудні котуни, зернові, рудні концентрати, феросплави тощо. Перевірка ЗІЗ перед фумігацією вантажу в Іллічівському морському торговельному порту Традиційні навалочні вантажі: вугілля, кокс, концентрати, глина переробляються в Маріуполь- Це стосується перш за все теплоходів «Одиск», «Белжиському, Південному, Іллічівському морських торговельних ли Беладерлер», «Роксолана-1», «Святой Стефан» тощо. У чому ж полягає причина такого явища? Відповідь портах. У Керченському порту практично такий самий набір поодиноких небезпечних вантажів, але додаються, на- проста: нерозуміння цими спеціалістами сутності такого приклад, сода, феросплави та наливні хімічні вантажі – небезпечного заходу на суднах, як специфічна фумігація сірчана кислота. В інших портах цей асортимент і того підкарантинних вантажів. Аналіз підготовки старшого менший. Аналіз, проведений на ДП «УкрНДІ медицини командного складу, а також моряків з питань навчання їх транспорту», показав, що за останні 20 років відзначено безпечного перевезення фумігованих вантажів, 18 суден, поодинокі випадки отруєння летючими компонентами і то що стояли під навантаженням і фумігацією (наприклад, у за рахунок фосфіну, що виділяється з навалочного феро- Бердянському порту в 2010–2011 рр.), показав, що присиліцію. Зафіксовано 10 потерпілих, з яких 2 одержали близно у 72% випадків офіцери штурманського складу взагалі цьому не навчались у морехідних училищах та смертельні отруєння. З іншого боку, зменшений перелік небезпечних академіях. У 20% випадків капітан і його помічники повантажів доповнили фуміговані вантажі – зерно, зер- казали погані знання з безпеки під час перевезення фунобобові, хлібні, сільськогосподарські та їх продукція, мігованих вантажів, і лише близько 5% членів екіпажу і що перевантажуються насипом, а також навалочні лі- командного складу виявили хороші знання завдяки самосові вантажі, які піддаються обов’язковому знезара- навчанню та накопиченню досвіду роботи з фумігаційнижуванню від карантинних шкідників. Перевезення екс- ми вантажами. З метою недопущення аварій, розвитку аварійних портних вітчизняних і закордонних зернових вантажів, що фумігуються надзвичайно токсичним фосфіном, ситуацій з фумігованими вантажами, запобігання годонедавна супроводжувалось масовим отруєнням стрим отруєнням в УкрНДІ медицини транспорту МОЗ українських моряків, які працювали на суднах під іно- України було розроблено спеціальну програму. Однією земним прапором. Наприклад, за 7 років роботи при- з її складових є одномоментне навчання всіх вищеназватних фумігаційних фірм і компаній, зайнятих знеза- ваних спеціалістів на спеціальних курсах з фумігації ражуванням вантажів, зафіксовано 9 випадків загибе- підкарантинних вантажів. Такі курси були створені в лі моряків і 37 випадків госпіталізації в реанімаційні 2009 р. на базі цього інституту (директор – професор відділення міськлікарень у Керчі, Ялті, Одесі та інших Анатолій Гоженко) та Інституту післядипломного навчання працівників морського та річкового транспорту портах. (ректор – професор Сергій Горб). Сьогодні курси успішно працюють. Майже за 2 роки навчання тут проПроблему можна вирішити йшли 78 спеціалістів фумігаційних загонів, які працюРетельне розслідування причин зазначених нещасних ють на суднах і в портах, 14 інспекторів портнагляду і випадків показало, що в технологічному процесі підготов- порт-стейт-контролю, 1 спеціаліст Центральної санки судна до фумігації підкарантинних вантажів була зай- епідстанції МОЗ України. Викладачі курсів під керівництвом професора Євгена нята велика кількість інспектуючих організацій (Мінагрополітики, Мінтранс, МОЗ та ін.) і самих виконавців Бєлоброва ввели в навчальний процес практичні елеменфумігаційних робіт на суднах: фумігаційні загони, інспек- ти викладання: показ фільмів з технології проведення футори портнагляду, інспектори порт-стейт-контролю мігації вантажів у специфічних умовах судна і по шляху (PSC), працівники портової СЕС, інспектори карантину слідування на балкерах «Маршал Гречко», «Алексей Данрослин. Під час цих розслідувань відкрилось дивне явище: ченко», «Чусовой» та ін. На заняттях демонструють робоусі висококваліфіковані спеціалісти зазначених організа- ту різних газоаналізаторів для вимірювання загазованості цій прагнуть до однієї мети – забезпечити безпеку моряків суднових приміщень та навчають поводженню з ними, випід час перевезення фумігаційних вантажів у рейсах, а в вчають також способи використання засобів індивідуальрезультаті стаються масові отруєння членів екіпажу, у то- ного захисту персоналом. Важливими темами у програмі навчання є питання саму числі – смертельні випадки. Ми розповідали про такі випадки в журналі «Охорона праці» № 6, 2008 р., № 5, нітарної та екологічної безпеки відходів металевої, пласт2010 р. та ін. Усі ці трагічні інциденти з українськими мо- масової та картонної тари з-під фосфінних препаратів, ряками сталися під час аварійних витоків отрутохімікатів і сучасних безводних технологій знешкодження тари, що потрапляння отруйного газу у житлові надбудови судна. розробляються в УкрНДІ медицини транспорту у співwww.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці

Використання отрут – під контроль! Здавалось би, проблему вичерпано і можна спочивати на лаврах? Проте ні. Останнім часом в арсеналі фумігаційних загонів з’явились фосфіновмісні отруйні препарати у ємкостях без обов’язкових знаків небезпеки у вигляді зображень черепа з перехрещеними кістками зі словами «Небезпечно! Отрута!». Більше того, ці ємкості з отруйним фосфіном потрапляють і у відкритий продаж. Саме відсутність знаків небезпеки й призвела в 2010 р. до загибелі 6 осіб (усієї сім’ї) у Миколаївській області. А в 2011 р. в одному з сіл Красноокнянського району Одеської області від фосфіновмісного препарату «Селфос» загинули два хлопчики, ще один потрапив в Одеську обласну лікарню. Хто винний у цих трагедіях, що сталися вже не на суднах, а на березі? Мабуть, винною є система закупівлі, транспортування в порти України та реалізація отрутохімікатів різними фірмами, а також злочинно небезпечне поводження з ними людей. Проте виникає запитання: а де були служби, які зобов’язані контролювати застосування отрутохімікатів на основі фосфіну в сільському господарстві, на елеваторах, на складах? Чому, наприклад, спеціаліст з охорони праці не поцікавився, яку отруту придбало його підприємство? Де позначення цієї отрути на ємкостях, і як вона використовується? Адже ще в пам’яті випадок отруєння 12 докерів у Севастопольському морському торговельному порту в 1996 р., коли для знезаражування 300 т борошна у портовому холодильнику з невідомих причин запросили фумігаційний загін із зовсім не «морського» міста Рівне! Спеціалісти з цього загону не тільки безграмотно обробили, але й отруїли зовсім непричетних до цієї справи докерів. А якби відповідний працівник у Севастопольському порту у той час поцікавився позначеннями смертельної небезпеки препарату, який принесли в порт, і провів би відповідну профілактичну роботу (заборонив фумігаційному загону, який не має документів, що підтверджують їх кваліфікацію, проведення фумігації у специфічних умовах порту та судна), усі б залишились живими. Тому працівникам (у тому числі з охорони праці) у будь-якій організації – наземній чи морській – необхідно обов’язково контролювати, що саме використовують фумігаційні загони для обробки вантажів на суднах. І якщо 50

на ємкості з отрутою відсутній знак смертельної небезпеки (черепа та кісток із словами «Небезпечно! Отрута!»), не допустити обробку вантажу такою отрутою.

Тару не виносити! Ще одна важлива проблема, що успішно вирішується у рамках виконання зазначеної вище програми, стосується поліпшення еколого-гігієнічної безпеки умов праці на суднах і в портах під час поводження з тарою з-під фумігаційних препаратів. Варто зазначити, що Україна кожного року експортує від 14 до 19 млн. т зерна, на знезаражування якого витрачаються десятки тонн фосфінних препаратів. У результаті утворюється близько 200 тис. т різної тари. Вона транспортується з портів усіма дорогами України. Але ж у самих ємкостях виявляється небезпечна концентрація фосфіну – порядку 1200–1700 мг/м3 (ГДК для повітря житлової зони – 0,01 мг/м3). Це мільйони небезпечних доз! В УкрНДІ медицини транспорту спільно з ТОВ «Укртранссервіс» (м. Іллічівськ) винайшли спосіб знешкодження тари (алюмінієві ємкості, пластмасові пробки та картонні ящики) з-під фосфіну безпосередньо на борту судна впродовж дуже короткого технологічного часу проведення фумігації вантажу у трюмах. Подібного способу ще не придумали ні в Росії, ні в інших країнах СНД. Його назва – «Очищення від фосфіну тари з-під фумігаційних препаратів на борту судна». У Держстандарті України одержано дозвіл на застосування цієї технології, дозвіл узгоджено у МОЗ України. Подано заявки на одержання патенту і свідоцтва на винахід. Цим самим безконтрольне транспортування небезпечних отрутохімікатів переривається в порту на кордоні «причал–судно», оскільки під час завершення фумігації вантажу в трюмах забороняється знімати з борту судна небезпечну, не знешкоджену тару. Таким чином, вчені ДП «УкрНДІ медицини транспорту» перебувають на вістрі вирішення проблем, пов’язаних з перевантаженням у портах і перевезенням на суднах небезпечних, у тому числі фумігованих вантажів. Сподіваємось, що до цієї проблеми підключаться спеціалісти різних виробництв і відомств, у яких застосовуються отрутохімікати, для забезпечення безпеки працівників, збереження їхнього життя та здоров’я.

Перевірка якості фумігації вантажу

дружності з морськими фумігаційними компаніями. Після закінчення навчання та успішного складання іспитів слухачам вручають свідоцтва встановленого зразка. Яка ж користь від цього навчання? Якщо до відкриття курсів майже кожний рік фіксувалося від 5 до 11 випадків отруєння моряків фумігованими вантажами, то впродовж 2010–2011 рр. у портах і на суднах не було зареєстровано жодного інциденту з фумігованими вантажами та випадків масового отруєння.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Медицина праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Cоціальний захист Коротко про важливе

Нагорода ректору Ректор Дніпропетровської державної медичної академії Георгій Дзяк широко відомий не тільки як вчений. Георгій Вікторович велику увагу приділяє вирішенню соціальних питань викладачів і студентів. Саме за цю діяльність невтомного ректора відзначено Федерацією профспілок України. Почесний знак ФПУ «За розвиток соціального партнерства» Г. Дзяку вручив голова Дніпропетровського облпрофоб’єднання В. Дубіль.

Ревізія колективних договорів Миколаївська облдержадміністрація, обласна організація роботодавців «Промисловці і підприємці Миколаївщини» та обласна рада профспілок звернулися через ЗМІ до підприємств, установ і організацій Миколаївської області всіх форм власності, які використовують найману працю, з пропозицією підбити підсумки виконання зобов’язань за колективними договорами у 2011 р. і укласти нові або продовжити дію укладених колективних договорів на 2012 р.

Де відпочивати гірнику? Трудовий колектив ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК» (Дніпропетровська область) втрачає бази відпочинку. Щодо двох із них є рішення судів про звільнення територій. Відповідно до вимог державної виконавчої служби базу відпочинку залізничного цеху вже почали ліквідовувати. Збудована ще у 1967 р., вона тільки влітку 2011 р. прийняла 5000 відпочивальників. Це були гірники та члени їхніх сімей із Орджонікідзе та Апостолового. В основі конфлікту лежать проблеми функціонування гірничо-збагачувального комбінату.

Охорона праці та профспілки

Прихований травматизм очима профспілок

Впровадження диференційованих відрахувань до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) для підприємств однієї галузі, але з різними умовами праці та рівнем травматизму, може викликати ефект, зворотний очікуваному. Добрі наміри зекономити кошти тих підприємств, які займаються охороною праці і де не травмуються працівники, призведуть до масового приховування нещасних випадків або переведення їх у категорію невиробничих на інших підприємствах. Микола Чос, головний технічний інспектор праці Запорізької обласної ради профспілок

оглиблений аналіз виробничого травматизму в Запорізькій області не дає підстав для оптимізму. За даними теруправління Держгірпромнагляду, за останні майже двадцять років рівень загального травматизму на виробництві знижено у 6 разів (1992 р. – травмовано 2600 осіб, 2010 р. – 478, 2011 р. – 428 осіб). Водночас час зріс коефіцієнт тяжкості травматизму – середня кількість робочих днів непрацездатності, що припадає на одного потерпілого (1992 р. – 24,5, 2010 р. – 34,1, 9 міс. 2011 р. – 35,1). А по окремим підприємствам області, наприклад ВАТ «ДСС», КП «ЗТМК», він перевищує 40 і більше днів. При цьому з року в рік зменшується загальна кількість нещасних випадків на виробництві у розрахунку на один смертельний випадок. У 2008 р. на кожний нещасний випадок зі смертельним наслідком припадало 28 випадків загального травматизму, в 2009 р. – 24 випадки, у 2010 р. – 22 випадки, в 2011 р. – 16 випадків. А в господарствах агропромислового комплексу на кожний смертельний випадок припадає 9 випадків загального травматизму. Наведені дані свідчать про те, що реальний травматизм продовжує залишатись у «тіні», приховується і в більшості випадків кваліфікується як невиробничий. Підтверджують це

і дані звернень потерпілих на виробництві за первинною медичною допомогою. Таких звернень у 2010 р. у Запорізькій області було 970, у той час як за офіційною звітністю статуправління за цей період було травмовано на виробництві вдвічі менше – 478 осіб. На державному рівні визнано, що в Україні існує таке негативне явище як приховування виробничого травматизму. Сьогодні посилено дебатується введення в дію механізму диференціювання тарифів страхових відрахувань підприємств до Фонду залежно від рівня травматизму на виробництві. Ми вважаємо, що це призведе тільки до збільшення масштабів приховування травматизму, оскільки у роботодавців з’явиться додатковий мотив кваліфікувати нещасні випадки як невиробничі. Маніпулювати травматизмом комісіям підприємств дає змогу чинний Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру. Нескладно припустити, що з потерпілими вважають за краще домовитися «по-доброму», щоб не псувати показники підприємства та імідж роботодавця. І тільки потім, багато років по тому, коли одержані травми даються взнаки різким погіршенням здоров’я, люди починають звертатися до різних інстанцій і доводити зв’язок погіршення здоров’я з травмою, одержаною на виробництві, щоб отримати компенсації та можливість повноцінного лікування. Сприяє цьому і ліквідація в 2007 р. служб охорони праці в структурах ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2012

Соціальний захист місцевих органів влади, які займались у тому числі розслідуванням і профілактикою невиробничого травматизму на підвідомчих територіях. Як наслідок, у Запорізькій області останніми роками спостерігається значне зростання рівня травматизму невиробничого характеру (2009 р. травмовано 78 813 осіб, 2010 р. – 84 354, 9 міс. 2011 р. – 6488 осіб). Аналіз стану охорони праці в області за результатами всебічних перевірок вказує на значне старіння виробничих фондів, збільшення виробничих ризиків завдання шкоди здоров’ю працюючих. Одна з причин такого стану справ – незадовільне фінансування заходів з охорони праці, відсутність зацікавленості та відповідальності роботодавців за повноту використання коштів на охорону праці. Так, із 22 підприємств, де проводилися всебічні перевірки в 2010 р., на 10 виявлено недофінансування. Особливо неблагополучний стан справ був на КП «ЗТМК», у ВАТ «ДСС», на КП «Запоріжелектротранс». Цьому сприяє і державна політика – внесення змін до ст. 19 Закону «Про охорону праці», що передбачають фінансування охорони праці на підприємствах не з розрахунку обсягів реалізації продукції, послуг, як це було раніше, а від фонду оплати праці. Таким чином, наприклад, у ВАТ «Запоріжсталь» у 2012 р. прогнозується зменшення обсягів фінансування заходів з охорони праці у 16 разів. Практично припинилося виділення коштів на охорону праці в бюджетних організаціях. Це змусило обласну раду профспілок виступити ініціатором дублювання ст. 19 Закону «Про охорону праці» в Регіональній угоді – територіальному колективному договорі, укладеному між облдержадміністрацією, облпрофрадою і обласною спілкою промисловців і підприємців на 2011– 2013 рр., що має підвищити відповідальність вищих організацій, які планують кошториси витрат бюджетних організацій.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Сьомий рік практично відсутнє фінансування обласної програми з охорони праці з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Не виконано заплановані роботи на суму близько 3 млн. грн. Недостатнє фінансування негативно позначається на санітарно-побутовому забезпеченні працюючих. Невідповідність вимогам санітарних норм у ході всебічних перевірок у 2011 р. виявлено у ТОВ «Співдружність Буд», ЗАТ «Запоріжкран», у ДП «Кремнійполімер», ДП «ІллічАгро Запоріжжя». Не сприяє поліпшенню стану охорони праці в області і чергова реорганізація Держгірпромнагляду. Якщо в 2010 р. нагляд за охороною праці здійснювали 39 інспекторів, то в 2011 р. – 31. Відповідно знизились і показники наглядової діяльності (див. таблицю).

взаємодопомогу та співробітництво. Організовано навчання один раз на три роки представників профспілок з питань охорони праці на профспілкових курсах. Механізмом, що регулює відносини між роботодавцем і найманим працівником у сфері реалізації прав останніх на здорові умови праці або на пільги та компенсації, є атестація робочих місць за умовами праці. Практика проведення атестації та використання її результатів свідчить про численні порушення прав працівників. Проте сьогодні відсутній ефективний державний орган, який здійснював би нагляд за якісним проведенням атестації. Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 386/2011 дані функції покладено на державну інспекцію праці, яка, перебуваючи у стадії реформування, поки що не виконує цю роботу. Відсутність підтримки з боку державного нагляду знижує ефектив-

Показники за 9 місяців

2011 р.

2010 р.

2600

3214

21 665

25 313

Призупинено машин, обладнання, робіт

3059

3999

Притягнено до відповідальності посадових осіб

2493

2920

Проведено оперативних перевірок Виявлено порушень

Громадський контроль за станом охорони праці на підприємствах і в організаціях області з боку профспілок також неефективний. З року в рік зменшується кількість розглянутих і вирішених позитивно звернень профспілок з питань охорони праці та соціального захисту працюючих. Сприяє цьому і чинне законодавство, яке позбавило прав нагляду і обов’язкового виконання вимог профспілок з питань охорони праці. Спостерігається зниження активності під час виконання своїх функцій і з боку обласних, міських, районних профспілкових організацій. З метою подолання цих негативних тенденцій облпрофрада виступила ініціатором підписання Угоди з обласним теруправлінням Держгірпромнагляду про

ність проведення акції профспілок «Атестацію робочих місць – під контроль профспілок». Ці та інші проблемні питання охорони праці було розглянуто в грудні 2011 р. на семінарі-нараді, організованому облпрофрадою та управлінням виконавчої дирекції Фонду за участі всіх зацікавлених сторін. Прийнято рішення, визначено відповідальних за виконання низки заходів, що сприяють вирішенню проблем у масштабах області. З низки питань, у т. ч. щодо відновлення служб охорони праці у місцевих органах влади та розробки нового Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, підготовлено звернення до Кабінету Міністрів.

Безпека життєдіяльності Коротко про важливе

Шахтні води очищуватимуть

На робочій зустрічі з представниками японської компанії «Марубені Корпорейшен» голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк обговорив питання реалізації проекту «Будівництво очисних споруд з очищення шахтних вод на шахті імені П. Л. Войкова, м. Свердловськ Луганської області». Цей проект є вкрай важливим для Луганщини, оскільки регіону не вистачає води. Область уже не перший рік шукає альтернативні шляхи водозабезпечення. Одним з них стало будівництво установок демінералізації шахтних вод. Реалізація проекту допоможе забезпечити водою населення Свердловська, а також збалансувати систему водопостачання південних регіонів області. Учасники зустрічі обговорили хід реалізації проекту та терміни його виконання.

Батарейку – на переробку З 23 по 31 січня у Львові пройшла всеукраїнська акція зі збору та утилізації використаних батарейок живлення, організована проектом «Екофан». Контейнери для використаних батарейок було встановлено у п’ятьох пунктах. Тут можна було дізнатися про правильну утилізацію елементів живлення. Адже вони містять такі небезпечні метали та сполуки, як ртуть, свинець, кадмій, цинк, марганець, нікель, кислоти, луги тощо. На сміттєзвалищі оболонки батарейок руйнуються і ці речовини потрапляють у грунтові води та річки. За словами фахівців, навіть одна «пальчикова» батарейка здатна забруднити близько 20 м2 грунту та 400 л води. Львів’яни активно відгукнулися на цю акцію, принісши тисячі використаних батарейок. Усі зібрані елементи живлення відвозять на львівське підприємство «Аргентум», яке має усі умови для повного циклу їх переробки. 54

Надрокористування

Комбінат майбутнього: ЧИ БУДЕ ВІН?

«Валіза без ручки» – так у вузьких колах фахівців охрестили один із найбільших довгобудів в Україні – Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд. Вирішення його подальшої долі сьогодні у руках вищих гілок влади, оскільки цей об’єкт належить державі. Свого часу рішення про його зведення було прийняте на міждержавному рівні. Однак питання добудови комбінату невиправдано довго затягується, а між тим мільйони тонн окислених руд, які можна було б успішно переробляти на концентрат залізної руди, десятиліттями складуються на чорноземних грунтах Криворіжжя, ускладнюючи і без того непросту еко логічну обстановку в регіоні. В’ячеслав Ботвінніков, головний збагачувач ТОВ «Востокруда»

априкінці березня 1979 р., відповідно до розпорядження тодішнього Голови Ради Міністрів УРСР О. Ляшка, спеціальна комісія за підтримки керівників 25 областей республіки прийняла рішення про спорудження на території Долинського району Кіровоградської області Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. У жовтні 1983 р. між країнами соціалістичного блоку – учасниками Ради економічної взаємодопомоги – було підписано угоду про спільне спорудження підприємства. Восени того ж року на Кіровоградщину прибули перші інтернаціональні бригади. Завершенню будівництва завадив розпад СРСР. Тож на сьогодні ми маємо недобудований, але структурований об’єкт. Можна говорити про повністю виконані зобов’язання з боку Румунії – споруджено фабрику огрудкування; великим є внесок Чехословаччини – дро-

бильна фабрика та магнітна сепарація. Загальна готовність об’єктів Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, за оцінками фахівців, становить близько 70%. Проектом передбачалося, що будівництво комбінату дасть можливість вирішити і екологічні проблеми Кривбасу. Йшлося про закриття фізично зношених та застарілих аглофабрик, що завдавали шкоду довкіллю. Однак зведення комбінату тільки додало проблем. Для розбудови його інфраструктури було задіяно тисячі гектарів орних земель у трьох областях України, а для підготовки виробничого майданчика для будівництва комбінату було знесено вісім сіл. Утім, сьогодні більш актуальним є інше питання: під відвалами окислених залізистих кварцитів, що накопичувалися як відходи при випрацьовуванні рудних покладів металургійними підприємствами Кривбасу, сьогодні перебуває близько 500 га чорноземних грунтів. Отже, переробка такої руди принесе подвійну вигоду. По-перше, ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека життєдіяльності дасть якісний і недорогий концентрат заліза для металургійних комбінатів (Криворізький гірничо-збагачувальний може переробляти 26 млн. т окислених кварцитів на рік та видавати на-гора від 10 до 13 млн. т залізорудного концентрату). По-друге, вивільнить землі сільськогосподарського призначення, що дасть можливість відновити екологічний баланс цього регіону. Завданням на проектування Криворізького гірничо-збагачувального комбінату визначалася умова отримання вмісту заліза із руди у концентраті на рівні 62–63%. Якщо у ті роки такий концентрат можна було вважати рентабельним, то зараз така мінеральна сировина попиту на ринку не матиме. Тобто, говорячи про розвиток комбінату, його добудову та подальше функціонування як підприємства зі збагачення саме окислених руд, уже зараз необхідно переглянути закладену у його проекті технологію. Іншими словами, у ході добудови комбінату його необхідно реконструювати. І що дуже важливо, мова має йти про переробку саме окислених руд, а не магнетитових, з якими сьогодні у переважній більшості працюють на гірничо-збагачувальних комбінатах України. Річ у тому, що поклади магнетитових кварцитів невічні, в той час як запаси окислених кварцитів в Україні на кілька порядків більші. Лише у Кривбасі їх розвідані запаси становлять близько 5 млрд. т. Отож основна цінність цього ГЗК навіть не в споруджених об’єктах, і не в тому, що вже видобуто і складовано близько 500 млн. т сировини, а це десятирічна робота всіх гірничих кар’єрів регіону. Цінність Криворізького гірничо-збагачувального комбінату – в унікальному профілі промислового об’єкта, який працюватиме саме з такою сировиною. Запаси окислених кварцитів продовжують нагромаджуватися і сьогодні – щорічно їхня кількість у місцях збереження збільшується на 10–12 млн. т. У світі практика збагачення окислених руд дуже поширена. За технологією, схожою на ту, що передбачалась у проекті будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, переробляли окислені руди у Сполучених Штатах Америки в 60-х роках минулого століття. А у країнах Африки та Південної Америки взагалі переробляють усю видобуту руду, незалежно від вмісту у ній заліза. www.ohoronapraci.kiev.ua

Довгий час однією з головних проблем добудови комбінату була збитковість технології переробки руд. В проект комбінату закладалася технологія магнітної сепарації. Однак, враховуючи низьку магнетизацію окисленої руди, запропонована технологія збагачення за допомогою високоградієнтних магнітних сепараторів із наступною стадією флотації (слід зауважити, із використанням канцерогенних речовин) явно призводила до великих збитків. Більш ніж скромний показник вмісту заліза в концентраті досягався колосальною витратою паливно-енергетичних ресурсів. Це було невигідно навіть за часів планової радянської економіки, з її майже дармовими енергоносіями. Однак початковий проект просто нічим було замінити: не існувало технології промислової переробки і збагачення окислених руд, котра забезпечує одержання конкурентоспроможного продукту. Сьогодні цю головну проблему, що гальмувала весь цей час запуск Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, знято. Технологія збагачення слабомагнітних окислених залізистих кварцитів із доведеною рентабельністю розроблена і запатентована групою українських учених і виробничників На ціонального науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці Держгірпромнагляду. Вони запропонували схему селективної флокуляції з глибоким знешламлюванням. Технічні деталі нам поки що невідомі, однак знаємо, що застосування такої технології дозволяє скоротити частину енергоємного обладнання підприємств (млини, сепаратори, насоси тощо) і за рахунок

цього зменшити собівартість продукту. Кінцевий концентрат для випуску котунів за цією схемою міститиме 66,3 % заліза, що відповідає кращим світовим показникам виробництва залізорудної продукції. Українськими розробками вже зацікавилася англійсько-російська інвесткомпанія «Аріком», що має намір освоювати нові залізорудні родовища Далекого Сходу. Нова технологія враховує особливості речовинного складу окислених кварцитів Кривбасу. Практично всі складовані руди можна успішно переробляти. Вже давно у вузьких колах Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд охрестили «валізою без ручки». Адже у держави грошей (за оцінками фахівців – близько 1,3 млрд. доларів США) на добудову немає. А спроби знайти комбінату господаря наштовхувалися на інтереси окремих фінансових груп. Пропонувалося навіть перевести комбінат на переробку інших копалин. Зокрема, використати потужності для переробки концентрату того ж Інгулецького ГЗК з метою отримання котунів. Однак навряд чи зміни в проекті будівництва та відмова від використання нагромаджених запасів окислених руд можуть відповідати самій ідеї будівництва комбінату та сприяти покращанню екологічного стану Кривбасу. Завдань, які можна поставити перед комбінатом, – технологічних, екологічних, важливих для життєзабезпечення регіону,– багато. І комбінат міг би їх вирішити. Необхідно просто розрубати цей Гордіїв вузол та визначитися з господарем. Хоч правильніше було б, аби ним залишалася держава.

Безпека життєдіяльності Це непокоїть

Колишня перша леді Польщі Йоланта Кваснєвська здобула популярність в результаті боротьби... з фосфатними порошками. Цим вона засвідчила, що турбота про здоров’я нації є для неї пріоритетом. Тим часом Україна перетворилась на звалище фосфатної продукції від виробників усього світу. Фосфати, хлор, сульфати, силікати не розкладаються і не розчиняються у воді, вони отруюють організм людини і знищують навколишнє середовище.

Вмирає Дніпро і Арал не воскрес. А може, Земля вже й не зірка? Ліна Костенко

Фосфатний експеримент над... ȗȎȔȄȪȑȚȣȐȌ

Наталія Осипчук, член Національної спілки журналістів України

В Україні не діють принципи «зеленої хімії» «За кордоном під час виробництва пральних засобів для внутрішнього ринку вже давно не використовують шкідливих фосфатів,– розповідає координатор напряму «Питна вода та санітарія» Всеукраїнської громадської організації «Мама-86» Ганна Цвєткова. – Натомість небезпечні для здоров’я порошки сьогодні масово завозяться в Україну. Крім того, на нашій території розміщують підприємства з виготовлення побутової хімії, які використовують шкідливі технології». Законів щодо обмежень ввозу та виробництва мийних засобів, що містять фосфати, в Україні немає. Хоча згідно з постановою Верховної Ради від 25 червня 2010 р. № 2395-VI «Про розроблення загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів», така програма мала б запрацювати вже у 2011 р. Сьогодні на українському ринку продають пральні порошки, які містять до 22% фосфатів. У країнах ЄС наявність фосфатів у складі мийних засобів жорстко регламентується на найвищому державному рівні. За даними фірми HENKEL, такі країни-виробники безфосфатної продукції, як Нідерланди, Норвегія, Німеччина,

Італія, Швейцарія, Австрія, Японія, Корея, Тайвань, Гонконг, Таїланд стовідсотково не користуються пральними порошками, що містять фосфати. Фінляндія, Швеція, Бельгія, Данія, США – до 85–90% населення. До боротьби із фосфатними порошками приєдналися Росія, Туреччина, Польща. Законодавчі обмеження щодо використання фосфатних порошків у країнах ЄС були застосовані, виходячи з принципів «зеленої хімії», яка є життєвою філософією багатьох країн. У чому її суть? Коли хімічна речовина, що її використовує людина, завдає збитків природі, а системи, що блокують її потрапляння до навколишнього середовища, відсутні, тоді діє принцип виведення технології з ужитку. У результаті заборони на використання фосфатних порошків у світі дещо знизилися темпи захворювання населення, а більшість річок, таких як Рейн, Сена, Міссісіпі, озеро Мічиган – відновили свій природний баланс. Питна вода почала відповідати нормам безпеки за не менше ніж 160 показниками у Європі і понад 300 показниками – у США. В акваторіях морів кількість риби помітно збільшилася, і вилов протягом останніх років став стабільним. Нині екологи Європи працюють над створенням ще більш безпечних пральних порошків, які не містять речовин, що розчиняються у воді. Координатором програм є німецька фірма HENKEL. Виявляється, в Україні також є власні технології з виготовлення безфосфатних пральних порошків, які запропону-

вали кримські фахівці. Розробка фірми «Дакос» за споживчими характеристиками збіглася з еталонним для Європи виробництвом такої продукції у Німеччині. Високу оцінку вітчизняному порошку дала норвезька фірма UNGER, відзначивши, що науковий та практичний рівень цієї розробки зробить честь будьякій країні! І це не дивно, адже у технології виробництва українського прального порошку застосовуються найбільш безпечні компоненти. Однак для запуску масового вітчизняного ноу-хау потрібні гроші, яких у авторів технології сьогодні немає. Натомість саме в Україні йде масове будівництво нових заводів з виробництва... небезпечної фосфатної продукції. А з екранів телевізорів споживачів продовжують «годувати» казками про «кришталеву чистоту, морозну свіжість та легкі хмаринки»...

Мертва чи жива вода? «Домашнім міні-Чорнобилем» охрестили люди фосфатні пральні порошки. Статистика не може не вражати: щоденно в світі у довкілля викидається 70–75 тис. т фосфатів, а безпосередньо до водойм потрапляє 60–65 тис. т сульфатів, 40–50 тис. т силікатів та інших отруйних речовин! Ці хімічні елементи сприяють біоакумуляції мікроорганізмів, зокрема, один грам триполіфосфату натрію, що входить до складу пральних порошків, стимулює розмноження синьозелених водоростей. Загалом цвітіння води притаманне для водойм усього світу. Щорічно реєОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека життєдіяльності струється 150 тис. повідомлень, що стосуються отруєнь людей при вживанні риби та інших морепродуктів. Але якщо за кордоном з цим явищем ведуть активну боротьбу, то в Україні цвітіння води загрожує вже екологічною катастрофою: синьо-зеленими водоростями уражені майже всі її великі й малі річки! Особливо гостро ця проблема постала у зв’язку з будівництвом каскаду водосховищ на Дніпрі. Щільний шар водоростей, що нагадують кашу або зелену масляну фарбу, вкриває поверхні Київського, Кременчуцького, Каховського водосховищ. Дослідження з проблем цвітіння води у болгарських та українських водах Чорного моря засвідчили, що з 30 видів водоростей найчастіше цвітіння води викликають Prorocentrum cordatum і Sceletonema costatum. Розрізняють два типи цвітіння води: закономірні (сезонні) та незакономірні (епізодичні). «На водосховищах Дніпра відзначаються два піки сезонних розмножень синьо-зелених водоростей – наприкінці весни – на початку літа,– розповідає Ганна Цвєткова,– а також епізодичні цвітіння через різкі зміни погоди (зниження температури води внаслідок тривалих дощів, а потім настання спекотної безвітряної погоди). Зокрема, такі явища спостерігаються вже кілька років на Кременчуцькому водосховищі». Синьо-зелені водорості небезпечні тим, що навіть після очищення води їхні токсини не зникають. Вони різко знижують рівень кисню у воді, накопичують отруйні речовини, а згодом, розкладаючись, віддають свої накопичення навколишньому середовищу. Тож рибу з Дніпра, інших річок і водойм у період інтенсивного цвітіння їсти не рекомендується. У цей час небезпечно не лише купатися у річці, а навіть перебувати на березі (особливо людям, схильним до алергії, та дітям). Особливу небезпеку для людей і тварин може становити початковий етап, коли розкладається біомаса синьо-зелених водоростей (тобто, коли живі клітини ще не втратили своєї здатності продукувати альготоксини, а відмерлі, що містять азот, починають розкладатися і виділяти токсичні речовини). Нині природна самоочисна біовідновлювальна спроможність прісноводних водойм України в результаті впливу фосфатних порошків катастрофічно знизилася, а подекуди й втрачена зовсім. Риба в українських річках тепер хворіє на рак, а колись повноводий Дніпро поступово перетворюється на стічну канаву. Вперше увагу на проблему, пов’язану із цвітінням води, було звернено на I Міжнародній конференції у 1974 р. (Бостон, США). Починаючи з 1987 р., Міжурядова океанографічна комісія активно досліджує цю проблему. Зрештою, зусилля вчених усього світу спрямовані на те, щоб зупинити масове розмноження зелених водоростей, які становлять серйозну загрозу довкіллю. Ця робота є вкрай важливою, адже відомі випадки масового отруєння домашніх тварин, які пили воду з водойм, укритих синьо-зеленими водоростями. Приміром, у США зареєстровані випадки, коли тисячі диких www.ohoronapraci.kiev.ua

гусей і качок загинули на «квітучих» водоймах. Нині у світі існують три міжнародних центри з проблем вивчення цвітіння води: у Копенгагені (створений у 1995 р., підтримується Датським агентством міжнародного розвитку); у Віго (створений у 1996 р., підтримується Міністерством закордонних справ Іспанії); у Токійському університеті. Поки екологи в усьому світі ламають голови над тим, як позбутися негативного впливу синьо-зелених водоростей, в Україні тим часом активно…забруднюють і Дніпро, і його береги. Схоже, принцип: після нас – хоч потоп,– став нормою сучасного життя. Влітку санепідслужба заборонила купатися і ловити рибу у Дніпрі. Були закриті пляжі «Дитячий» та «Венеція» у столичному Гідропарку. Фахівці Дніпровської СЕС виявили у Венеціанській затоці Дніпра… кишкову паличку. Якимсь дивом не спалахнула епідемія холери! Зрештою, якби лихо сталося, ніхто б не здивувався. Місцеві готелі та ресторани, розміщені на дебаркадерах, щедро «постачають» нечистоти, забруднюючи і без того мутну дніпровську водичку.

Не перетворюйте квартиру на хімічну лабораторію!

Утім, небезпека може чатувати на нас навіть вдома, коли, дбаючи про чистоту власних осель, ми використовуємо мийні засоби. Саме мийні засоби вщент «нашпиговані» хімічними речовинами, до складу яких входять нафтопродукти, жири, смоли, хлор, діоксин сірки, етиленгліколь, фенол, формальдегід, ацетон, аміак та різні ароматизатори. Чи варто говорити про те, наскільки небезпечною для людини і навколишнього середовища є синтетична речовина, якщо врахувати, що вона здатна знімати нальоти і видаляти іржу! Очищувальні складові мийних речовин називаються поверхнево активними речовинами (ПАР). Поступово накопичуючись в нашому організмі, ПАРи викликають алергії, дерматити, респіраторні захворювання. Поверхнево активні речовини руйнують у людини ліпідний (жировий) шар, який захищає організм від проникнення сторонніх мікроорганізмів, що призводить до зниження імунітету. Чим краще порошок пере речі, тим він... небезпечніший для нашого організму. Відмиваючи забруднення, активні речовини закарбовуються на поверхні тканини, і видалити їх доволі складно. ПАРи здатні викликати лущення і сухість шкіри, провокувати алергії, що особливо небезпечно для дітей. Після прання ополіскувати одяг і

білизну треба мінімум п’ять разів у гарячій і два рази – у холодній воді. Після миття хімічним засобом тарілку потрібно ополіскувати не менше 15 с у проточній воді. Потрібно враховувати, що після інтенсивного прибирання квартири з використанням великої кількості побутових мийних засобів повітря в квартирі насичується шкідливими компонентами, концентрація яких часом перевищує норму у кілька разів. Особливо небезпечними компонентами є ацетон, формальдегід, хлор. Не варто використовувати мийні засоби, які містять хлор. У з’єднанні з органічними речовинами, він може створювати хлорорганічі сполуки, які подразнюють слизові оболонки очей, дихальні шляхи, він також може викликати кашель, задуху. Особливо уважними треба бути, коли маєте намір поєднати між собою різні хімічні засоби. Це небезпечно, адже вступаючи в реакцію, мийні сполуки перетворюють квартиру на хімічну лабораторію. Отже, запам’ятаймо нескладні правила при використанні мийних засобів: віддавайте перевагу мийним засобам без сильно вираженого запаху; після їх застосування ополіскуйте посуд не менш ніж 15 с; ретельно прополіскуйте одяг і білизну після прання; ніколи не змішуйте між собою кілька мийних засобів; звертайте увагу на вміст шкідливих речовин у складі мийних засобів. Споживачам також варто знати назви найбільш небезпечних ПАРів, які найчастіше використовуються у шампунях та пральних порошках: лаурилсульфат амонію; лауретсульфат амонію; лаурилсульфат натрію; лауретсульфат натрію. Уважно читайте написи на етикетці: рH (лужний баланс) має бути в межах 5–10 одиниць. Часто виробники «забувають» вказати кількість ПАР на етикетці. Якщо кількість все-таки зазначено, то варто купувати мийні засоби з вмістом ПАР не більше 5%. Це правило поширюється також на фосфати (їх вміст також має становити не більше 5%). Чим менше фосфатів міститься у мийних засобах, тим краще. Шкідливий вплив мийних засобів на шкіру визначається не тільки рівнем pH, але й властивими йому знежирювальними властивостями. Чим краще засіб очищає жир на посуді, тим більш небезпечний він для шкіри. І хоча екологи радять господиням використовувати гумові рукавички, а потім змащувати руки живильним кремом, не кожна з них додержується цих порад. Потрібно також стежити за терміном придатності мийного засобу. Думка про те, що це – не продукт харчування, а тому можна сміливо використовувати прострочений засіб, є хибною. А взагалі, радить еколог Ганна Цвєткова, якби усі перейшли на використання господарського мила, наскільки б здоровішим відчув би себе кожен з нас. А що ж влада? Чи буде в Україні налагоджено виробництво безфосфатної мийної продукції? А може, для початку варто хоча б прибрати дебаркадери з ресторанами, які скидають усі нечистоти у воду? Поки що відповідей на запитання не чути…

Безпека життєдіяльності Поради специаліста

Обережно! БУРУЛЬКИ! Крижані брили та бурульки, що звисають з дахів, явище звичне – такий вже у нас клімат. Особливо небезпечні бурульки навесні, коли вдень настає відлига, з дахів біжать ручайки, а вночі, коли підмерзає, вони перетворюються на гострі крижані сталактити. Падіння бурульок з висоти для пішоходів часто обертається травмами, а іноді й великими трагедіями... Володимир Пашинський, член Національної спілки журналістів України

Україні у розпалі зима – випав сніг, ударив мороз, почались і характерні для такої погоди неприємності. Через перепади температур на покрівлях будівель міст і сіл утворились полії та бурульки. Перший випадок травмування від льоду, що впав згори, зафіксовано в Києві 23 січня – на голову 62-річної Раїси Кисельової, яка вийшла з під’їзду будинку № 34 по вул. Машинобудівній, упала крижана брила. Потерпілу відвезли до лікарні № 6, де їй наклали шви. Від подальшого лікування жінка відмовилась і стверджує, що нікого в тому, що сталося, не звинувачує і до суду звертатись не буде. «Такий випадок міг статися з кожним, від падіння бурульки ніхто не застрахований»,– сказала киянка. Через два дні в столиці бурулька впала на голову 21-річної студентки з Австралії Кетрін Роджерс, яка проходила поряд з будинком біля Києво-Печерської лаври. Туристка об’їздила всю Україну і наступного дня повинна була вилетіти до рідного Сіднею, а замість цього опинилась у лікарні. Лікар сказав пацієнтці, що вона народилась у сорочці. На нашу країну Кетрін не ображається, вона говорить, що приїде в Україну ще раз – влітку. «Я не збираюсь позиватись ані з власником будинку, ані з мерією,– стверджує потерпіла.– Ну, не пощастило мені. Та, сподіваюсь, вони вкладуть гроші в безпеку інших лю-

Громадяни, будьте обережними! Перш ніж припаркувати машину, подивіться вгору, чи немає загрози вам і вашому засобу пересування. Йдучи вулицею, дивіться не тільки під ноги, але й поглядайте вгору. Звертайте увагу на попереджувальні знаки й оминайте небезпечні зони. Пам’ятайте, що людина, яка одержала травму від падіння бурульки чи брили льоду, вправі вимагати компенсацію. Тому, перебуваючи у лікарні, зберігайте чеки, видані під час придбання ліків. Маючи на руках медичний висновок, ви можете звернутися до юриста, який складе необхідні документи й подасть позов до суду на балансоутримувачів. Якщо ж (не дай Боже!) станеться непоправне, то питання про компенсацію родичі можуть також вирішувати у судовому порядку.

дей і зіб’ють ті бурульки». Виявляється, такі як наша співвітчизниця люди є і на інших континентах! Та вся справа, мабуть, ще й у тому, що бабуся Кетрін – українка з ІваноФранківщини. За чинним законодавством, за утримання будинків і територій відповідають їх балансоутримувачі – міські (селищні) ради, управління житлово-комунального господарства, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків і ЖЕКи. А тому саме вони повинні очищати дахи й козирки від снігу та бурульок. Відповідно до Правил благоустрою Києва, наприклад, балансоутримувачі повинні не тільки організувати своєчасне прибирання снігу та льоду, очищення дахів і козирків, але й забезпечити заходи безпеки. Крижані нарости з дахів у Києві поки що збивають вибірково, у цілому ж це виконати складно – потрібно спеціальне спорядження. Рятувальники МНС заявляють, що їхні сили обмежені, але вони готові у разі чого виділити місту свій альпіністський підрозділ. Київська влада запевняє, що докладає усіх зусиль для боротьби з бурульками, проте висотників не вистачає, і доводиться замовляти послуги у приватних підприємців. «У нас замовлень багато,– розповів альпініст однієї з фірм Сергій Шевчук.– Наприклад, над рестораном на Хрещатику висіла велика бурулька, за неї ми взяли 500 гривень. А найбільшу бурульку, у два метри, зняли з будівлі МОЗ». Одними з важливих і доволі простих заходів щодо видалення бурульок є своєчасне їх збивання. Найсучасніший і перспективніший спосіб боротьби з утворенням бурульок і обледенінням – конструювання та будівництво дахів з підігрівом або використання ультразвуку. А найпростішим способом практично позбавитись бурульок є утримання не утеплених горищних приміщень у відповідному тепловому стані. Для цього необхідні: герметична (внутрішня) вентиляція будинку, достатньо теплоізоль ована верхня розводка опалення, відсутність інших джерел тепла, щільно закриті вхідні двері на горище, слухові вікна та інші продухи повинні провітрювати горище і бути прикритими лише гратками від осадів і птахів. Грамотно виконана теплоізоляція покрівлі також дуже важлива і для теплих горищних приміщень і мансард, проте під час усунення можливості утворення бурульок залишається і посилюється інша, хоча й не настільки небезпечна для покрівлі та перехожих небезпека – лавиноподібне сходження снігу. Аби запобігти падінню снігових мас, не варто забувати про своєчасне снігоприбирання.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2012

Безпека життєдіяльності

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2013

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2013

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2013

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№2 /2012

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377