Оценка опасностей на предприятиях малого и среднего бизнеса
Парадоксы нормативной базы
НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ
№ 2/2014
ОХРАНА ТРУДА
индекс 74378
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ ТРАНСПОРТ:
КОГДА ЖДАТЬ ИЗМЕНЕНИЙ В НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЙ БАЗЕ?
www.ohoronapraci.kiev.ua
ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ
oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD
Уважаемые читатели! Д
ревнегреческий философ Геродот (484–425 г. до н. э.) сформулировал первую (из семи наиболее известных на сегодня) концепцию циклического развития истории. Суть ее состоит в том, что история человечества движется по спирали, повторяя изначально предопределенные события, ход которых человек не в силах изменить. Ученые, работающие в области охраны труда, наверняка знакомились с историческими источниками, где описываются обстоятельства производственной трагедии, которая произошла весной 1911 г. в Нью-Йорке. Тогда пожар на швейной фабрике «Трайангл» унес жизни 146 работников, в основном женщин в возрасте 16–23 года. Пламя охватило восьмой этаж здания, при этом почти сразу после возгорания все двери помещения оказались заблокированными. Многие люди, спасаясь от огня, прыгали из окон и разбивались, другие оставались в горящем цеху. Пожарники хотя и приехали быстро, не могли им помочь: лестницы не доставали до окон восьмого этажа. Этот трагический случай стал толчком к кардинальному пересмотру законов, касающихся защиты прав трудящихся, созданию обществ по безопасности на производстве, появлению первых научных работ в области предупреждения производственного травматизма. Вспомнил об этой трагедии, находясь под впечатлением от событий 8 января в Харькове. На территории ГП «Хартрон» на четвертом этаже пятиэтажного здания, арендуемого Харьковской ювелирной фабрикой, произошел пожар IV категории сложности, вследствие которого погибли 8 и пострадали 7 человек. Не буду сейчас комментировать обстоятельства происшествия и ход спасательных работ: об этом после завершения расследования мы детально расскажем в журнале. Обращу ваше внимание лишь на одну настораживающую тенденцию: все повторяется через столетие. Причем ни динамические темпы технического и общественного развития, ни глобальные научные открытия, направленные на благо человека, ни все это вместе взятое абсолютно не влияет на реальную жизнь и производственные отношения. Вот в чем парадокс! Весь приобретенный за столетие опыт человечества в области профилактики производственного травматизма оказывается никому (кроме, наверное, ученых) не нужным. Как в 1911 г., так и сегодня в глазах многих работодателей читается лишь прибыль. Ювелирные магнаты не позаботились не то что о здоровых рабочих местах, но и об элементарной безопасности людей. Выделяя немалые средства на меры контроля, препятствующие разворовыванию ювелирных изделий, они ни гроша не израсходовали на пожарную безопасность, не подумав даже об аварийном выходе. Хотя именно эти и другие меры должны были приниматься во исполнение предписаний пожарных инспекторов, перед этим посетивших фабрику с проверкой. Что касается вопросов охраны труда, то инспекторов Госгорпромнадзора вообще не допустили в те производственные помещения, где осуществлялись наиболее опасные операции. Как выяснилось, эти подразделения зарегистрированы как отдельные предприятия, которые выполняли заказы ювелирной фабрики. К сожалению, сужение ради развития бизнеса полномочий надзорных служб (в том числе и Госгорпромнадзора) не побудило отдельных работодателей сделать ответный благородный шаг навстречу государству – вести свой бизнес с соблюдением норм законодательства. Кстати, столетие тому назад владельцев швейной фабрики судили за то, что двери во время пожара были закрыты. Понесут ли хоть какую-то ответственность за аналогичное преступление владельцы Харьковской ювелирной фабрики?.. Главный редактор журнала «Охрана труда» Дмитрий Матвийчук
Содержание
Управление охраной труда ТОП-10 личностей в сфере охраны труда за 2013 год
6
О людях, которые вносят важный вклад в развитие охраны труда в Украине
Александр Фандеев 2014 – год надзора на малых частных шахтах
12
Александр Фандеев Простые решения для сложных задач
14
Итоги работы Госгорпромнадзора за 2013 г. и основные задачи на 2014-й
Опыт функционирования европейской системы безопасности труда Ирина Чайка
16
В вагонном хозяйстве порядок
16
Юрий Сагань Формула безопасности Андрея Мацегоры
18
Олег Моисеенко Оценка опасностей на предприятиях малого и среднего бизнеса
21
Юрий Сагань Свет Надежды
24
Функционирование СУОТ в службе вагонного хозяйства Одесской железной дороги
Охрана труда в ПАО «Донецкий электротехнический завод»
Практические советы для специалистов по охране труда
О лучшем работнике Госгорпромнадзора Надежде Атрощенко
32
№ 2 (236)/2014
Научно%производственный ежемесячный журнал
Издается с июля 1994 г. Перерегистрирован 19.06.95 г. Свидетельство КВ № 1496 Учредители: Государственный комитет Украины по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору; трудовой коллектив редакции журнала «Охрана труда»
Редакционная коллегия Матвийчук Дмитрий Лаврентьевич – главный редактор журнала «Охрана труда» Акопян Валерий Григорьевич – директор исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины Бобер Юрий Григорьевич – начальник теруправления Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве Болотских Михаил Васильевич – Председатель Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям, генерал-полковник службы гражданской защиты
2
Дмитрий Михно Технологический транспорт: когда ждать изменений в нормативно-правовой базе?
28
Валентин Чепурной От экспертизы к аудиту
30
Сергей Колесник Почему все не так?
32
Предложения по обеспечению безопасной эксплуатации внутризаводского транспорта
ОХРАНА ТРУДА
Фото на первой странице обложки с сайта www.msk.trucks.dmir.ru
Безопасность труда
Аудит СУОТ как один из способов оценки состояния охраны труда на предприятии
Проблемы использования газовых баллонов на автотранспорте
Больман Георгий Александрович – заместитель исполнительного директора Ассоциации независимых экспертов Украины «Укрэксперт» Деньгин Анатолий Петрович – директор ННИИПБОТ, канд. техн. наук Зимина Елена Спиридоновна – Государственная инспекция ядерного регулирования Украины Кострица Василий Иванович – Национальный координатор (06.1996–02.2013) МОТ в Украине Лысюк Николай Александрович – заместитель директора по научной работе ННИИПБОТ, канд. техн. наук
Мирошниченко Алексей Валентинович – исполнительный вице-президент Конфедерации работодателей Украины Савчук Сергей Петрович – национальный координатор Международной организации труда в Украине Украинец Сергей Яковлевич – заместитель Председателя ФПУ Цопа Виталий Андреевич – доктор технических наук, профессор, международный эксперт и аудитор систем менеджмента ISO 9001, 14001, 50001 и OHSAS 18001 Чернюк Владимир Иванович – заместитель директора по научной работе Института медицины труда АМН Украины, докт. мед. наук Шайтан Виктор Анатольевич – первый заместитель Председателя Госгорпромнадзора
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Альфред Манилов, Павлина Чижик Устройство защитного отключения: способ расширения функций
35
Алексей Костромитинов Парадоксы нормативной базы
36
Метод улучшения работы УЗО
Анализ действующих Правил охраны труда во время выполнения работ на высоте
Николай Федоренко Знаки безопасности и знаки опасности. В чем разница?
Употребление терминов «знаки безопасности» и «знаки опасности» на примере ДБН А.3.2.-2:2009
Николай Федоренко На то коня и куют, чтобы не спотыкался
Особенности безопасного использования гужевого транспорта на предприятиях АПК
Юрий Сагань Охрана труда: даты, события, люди
Становление социальной защиты рабочих в конце XIX – начале XX в.
Лимара Таирова Два вида договоров: общее и разница
Сравнение трудового договора и договора подряда
Безопасность жизнедеятельности Сергей Стрижак Информационные технологии для промышленной безопасности
39
58
64
Состояние и перспективы информационных технологий в обеспечении промышленной безопасности
В помощь специалисту по охране труда 40
Физиология труда Правила охраны труда при холодной обработке металлов (НПАОП 0.00-1.68-13)
45 42
Медицина труда Александр Фандеев Вместо молока – витамины
45
Сергей Коливошко Держать джинна под контролем
46
Игорь Парфенюк Пока скорая в дороге
50
О преимуществах применения витаминноминеральных препаратов для уменьшения влияния на организм человека вредных факторов производства
Требования безопасности во время работы с едкими веществами
Первая помощь при поражении едкими веществами
Социальная защита Сергей Колесник Украинские моряки подают сигнал SOS
52
Юлия Колиснык Договор подряда: неоправданные риски
54
Об условиях труда украинских моряков и соответствующей нормативной базе
Раскрываем тему защищенности лиц, работающих по гражданско-правовому договору Редакция журнала Приемная 558-74-11 02100, КиевL100, ул. Попудренко, 10/1. ГП «Редакция журнала «Охрана труда» Солодчук Людмила Николаевна 558-74-18 заместитель главного редактора Теличко Константин Эдуардович 296-05-69 заместитель главного редактора, канд. техн. наук Дизайн Борецкая Анна, Турчанова Алла Реклама 296L05L65, 296L82L56 Отдел реализации и маркетинга 559L19L51 Полиграфические услуги 559L62L79 mail@ohoronapraci.kiev.ua; www.ohoronapraci.kiev.ua Собственные корреспонденты: Полтавская, Сумская и Харьковская обл. – Кобец Вадим Владимирович (057) 397L16L77
www.ohoronapraci.kiev.ua
Читайте в следующем номере: Экономические методы в охране труда Надзорная служба во Франции
Автономная Республика Крым, Николаевская, Кировоградская, Одесская и Херсонская обл. – Колесник Сергей Анатольевич (051) 632L23L29 Днепропетровская и Запорожская обл. – Моисеенко Олег Васильевич (097) 694-01-21 Волынская, Закарпатская, Ивано%Франковская, Львовская, Тернопольская и Черновецкая обл.– Парфенюк Игорь Юрьевич (098) 498L66L72 Донецкая и Луганская обл. – Сагань Юрий Павлович (050) 220-60-16 Житомирская, Киевская и г. Киев, Черкасская и Черниговская обл. – Терещенко Владимир Викторович (044) 559-97-32 Винницкая, Ровенская и Хмельницкая обл. – Фандеев Александр Иванович (044) 296-01-73
Ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, географических названий и прочих сведений несут авторы публикаций. Рукописи не рецензируются. За достоверность рекламы несет ответственность рекламодатель. Подписано к печати 11.02.2014. Формат 60х84/8. Бумага – мелованная глянцевая. Печать – офсетная. Усл. печ. л. – 14,02. Тираж 7664. Зак. № 24 Отпечатано в типографии ООО «Интерэкспресдрук». 03680, Киев, ул. Семьи Сосниных, 3. Журнал издается на украинском и русском языках. Общий тираж – 16 730 экз. Редакция журнала «Охрана труда» – коллективный член Европейской ассоциации по безопасности.
© ОХРАНА ТРУДА
Подписной индекс 74378 3
Новости
Управление рисками – в широкую практику
В
январе в Головном учебно-методическом центре Госгорпромнадзора состоялся первый семинар-практикум на тему «Усовершенствование систем менеджмента охраны труда и промышленной безопасности предприятий Украины за счет внедрения управления профессиональными рисками согласно требованиям международных стандартов». По словам заместителя Председателя Госгорпромнадзора Степана Дунаса, этот семинар открывает серию мероприятий, инициированных Службой, задача которых – привлечь внимание экспертов, работодателей, всех специалистов, занимающихся охраной труда, к вопросам оценки рисков на производстве и минимизации их влияния на работников. Как отметил С. Дунас, за последние 8–10 лет в Украине увеличилось количество не-
Первый шаг сделано
счастных случаев, связанных с неудовлетворительным состоянием производственного оборудования и сооружений, а также аварий техногенного и природного характера. Поэтому нужно переориентировать акценты надзорной деятельности на предупреждение опасных ситуаций путем широкого применения современных методик управления рисками. Участники семинара получили теоретические и практические знания. Под руководством аудиторов по стандартам OHSAS 18001 были отработаны задачи по идентификации опасностей, а также проведены оценки рисков на примерах конкретных предприятий. На семинаре представители ведущих отечественных предприятий рассказали о своем опыте внедрения стандарта BS OHSAS 18001:2007. Л. Солодчук
Охрану труда – на аутсорсинг В Республике Беларусь 25 января вступила в силу новая редакция Закона «Об охране труда». Одной из ее новаций является введение института аккредитации юридических лиц и индивидуальных предпринимателей, которые предоставляют услуги в области охраны труда. Речь идет о выполнении функций специалиста по охране труда и проведении аттестации рабочих мест по условиям труда. Постановлением правительства от 15.01.2014 № 28 утверждена Инструкция о порядке аккредитации юридических лиц (индивидуальных предпринимателей) на предоставление услуг в области охраны труда. Для информирования нанимателей на сайте Министерства труда и социальной защиты Республики Беларусь в разделе «Охрана труда» будут размещать реестр аккредитованных на предоставление услуг в области охраны труда субъектов предпринимательства. По материалам СМИ
Г
осгорпромнадзор создал комиссию по координации и реализации Общегосударственной социальной программы улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды на 2014–2018 годы, утвержденной Законом Украины от 4 апреля 2013 года № 178-VII. Первое заседание комиссии состоялось 16 января в Национальном научно-исследовательском институте промышленной безопасности и охраны труда (ННИИПБОТ). В заседании приняли участие заместитель Председателя Госгорпромнадзора Степан Дунас, замдиректора исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний (Фонд) Петр Сливкин, директор ННИИПБОТ Анатолий Деньгин, заместитель Председателя Федерации профсоюзов Украины Сергей Украинец, представители центральных органов исполнительной власти и других учреждений. Члены комиссии утвердили следующие решения: разработать положение о комиссии, план ее работы, подготовить рекомендации по оформлению документации, предоставляемой в Фонд, а также обеспечить оперативное предоставление материалов по мероприятиям Программы. К участию в работе комиссии планируется привлечь представителей научно-исследовательских учреждений. В. Терещенко, фото автора
4
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Новости
Преподаватели – ударная сила «Новатора»
У
чебный центр «Новатор» 16 января провел первое в 2014 г. методическое заседание с преподавателями. Как отметил директор «Новатора» Федор Овсянников, который подытожил результаты деятельности центра за прошедший год, преподаватели – его главная «ударная сила», потому что от них зависит качество обучения. Мастерство педагогов подтверждает тот факт, что по результатам Международного экономического рейтинга «Лига лучших» «Новатор» завоевал статус-награду «Предприятие года 2013». На педагогическом совете каждый преподаватель рассказал о выполненной работе, личных достижениях, пла-
нах, задачах и внес предложения на 2014 г. Педагоги, которые являются авторами новых учебных пособий, презентовали свои разработки коллегам. Большой интерес вызвали высту-
Качество обучения – в центре внимания
пления сотрудников центра, которые поделились своими впечатлениями от участия в разных выставках, семинарах, совещаниях. Ведь прошедший год запомнился «Новатору» такими значительными событиями: представители учебного центра приняли участие во второй международной выставке «OSH Ukraine/Охрана труда 2013», семинаре по риск-менеджменту, совещании Госгорпромнадзора и побывали на самой большой в странах Восточной Европы 17-й Международной специализированной выставке «Безопасность и охрана труда 2013». Заседание закончилось вручением премий лучшим преподавателям. А. Фандеев
Очередное соглашение на Полтавщине
К
риворожское горнопромышленное теруправление провело совещание с руководителями региональных учебных учреждений, которые занимаются обучением работников по вопросам охраны труда. Участников совещания информировали об основных требованиях нормативных документов, регламентирующих их работу. Были рассмотрены и вопросы улучшения качества учебного процесса, необходимости обучения должностных лиц предприятий в Головном учебно-методическом центре Госгорпромнадзора. В текущем году теруправление запланировало проконтролировать работу всех учебных центров и комбинатов региона, которые проводят обучение по вопросам охраны труда. Работники надзора проверят наличие учебных программ, соответствующего образования у преподавательского состава, а также фактическое посещение занятий слушателями. Пользуясь случаем, начальники инспекций, делегирующие специалистов в состав комиссий по проверке знаний, высказали свои замечания и предложения по урегулированию процесса проведения проверки знаний. Т. Желиховская
Т
еруправление Госгорпромнадзора в Полтавской области и Глобинская райгосадминистрация подписали соглашение о сотрудничестве. Полтавщина была четвертым регионом Украины, где подписано соглашение о сотрудничестве в сфере промышленной безопасности и охраны труда между Госгорпромнадзором и облгосадминистрацией. Следующий шаг – подписание соглашений между теруправлением и райгосадминистрациями, их на сегодняшний день заключили уже шесть. Последнее, с Глобинской, подписали в конце января. Стороны договорились о проведении согласованной политики по решению вопросов промышленной безопасности на объектах повышенной опасности и принятии общих мер по предупреждению аварий, несчастных случаев на предприятиях. «Отныне, обсуждая вопросы промышленной безопасности и охраны труда с районным руководством, мы ставим конкретные цели. Наше общее желание – задействовать механизмы, позволяющие избежать трагедий, работать на их предупреждение, а не на ликвидацию последствий», – подчеркнул начальник теруправления Сергей Щербак. Н. Зинченко
www.ohoronapraci.kiev.ua
5
Управление охраной труда
Человек и его дело В письме заинтересованным сторонам содержалась просьба ответить на два вопроса: 1) какая работа была проведена организацией в 2013 году и в чем заключается личный вклад претендента; 2) какие проблемы (замыслы) планируется решить (реализовать) в ближайшей перспективе при содействии претендента; его взгляды и пожелания как представителя своей организации по поводу ожидаемых изменений в сфере промышленной безопасности и охраны труда в Украине. Изучив присланные материалы, журнал «Охрана труда» предлагает вашему вниманию ТОП-10 личностей в сфере охраны труда за 2013 год.
Журнал «Охрана труда» продолжает проект по поиску и поощрению людей, вносящих свой посильный вклад в развитие охраны труда в Украине. На наш запрос руководству Госгорпромнадзора, социальным партнерам, Институту медицины труда НАН Украины, ГУ «Головной учебно-методический центр», государственным предприятиям и научному учреждению сферы Госгорпромнадзора в редакцию поступила информация о претендентах на звание лучших специалистов в сфере охраны труда.
ЛИЧНОСТЕЙ в сфере охраны труда за 2013 год 1
Дунас Степан Васильевич, заместитель Председателя Государственной службы горного надзора и промышленной безопасности Украины
Родился в 1960 г. После окончания в 1988 г. Киевского инженерностроительного института начал трудовую деятельность на предприятиях ПОГХ «Киевгаз» г. Киева, в 1993– 2001 гг. возглавлял управление по эксплуатации газового хозяйства № 1 ГКП «Киевгаз». В системе Госгорпромнадзора работает с 2001 г. на должностях заместителя начальника, начальника теруправления, с 2009 г. – заместитель Председателя Госгорпромнадзора.
6
В 2013 г. возглавлял комиссии Госгорпромнадзора по расследованию обстоятельств и причин двух резонансных групповых несчастных случаев, произошедших вследствие производственных аварий: • 29 марта в г. Светлодарск Донецкой области на втором энергоблоке Углегорской теплоэлектростанции ПАО «Центрэнерго» произошел пожар, вследствие чего пострадали 13 работников, один из которых умер; • 6 августа в г. Горловка Донецкой области в ПАО «Концерн Стирол» при выполнении капитального ремонта цеха № 1 по производству жидкого аммиака вследствие отравления парами аммиака пострадали 35 работников, шестеро из них умерли. Анализируя причины аварий, в частности в горловском «Концерне Стирол», Степан Дунас сделал акцент на необходимости создания информационно-аналитических систем контроля и учета объектов повышенной опасности, поскольку производственные объекты в Украине имеют до 84% технического износа. Еще одна очень важная новация, которую активно поддерживает Степан Дунас, – это широкое внедрение в системах управления охраной труда предприятий Украины наработанных в мире методик по оценке и управлению рисками. По словам Степана Васильевича, если бы на упомянутых выше предприятиях, где произошли резонансные аварии, действовали эти современные механизмы предупреждения производственных аварий, трагедий удалось бы избежать. По мнению заместителя Председателя Госгорпромнадзора, в условиях проводимой государством политики, направленной на уменьшение давления на бизнес, повышение прозрачности работы надзорных органов и оптимизацию их структуры, улучшить ситуацию в сфере охраны труда можно путем внедрения новых, современных инструментов предупреждения производственного травматизма одновременно с повышением ответственности работода-
телей за состояние производственного оборудования. Степан Дунас поддержал инициативу журнала «Охрана труда» относительно проведения ежегодной научно-практической конференции, посвященной вопросам обучения и распространения в Украине методик по оценке рисков и управлению ими. Первая такая конференция была проведена журналом совместно с Институтом медицины труда НАМН Украины в декабре прошлого года. Следующая запланирована на май текущего года. Нельзя не отметить активное участие заместителя Председателя Госгорпромнадзора в работе по подготовке новых нормативно-правовых актов по охране труда, в реализации инициатив Службы, направленных на упрощение порядка получения субъектами хозяйствования разрешений на выполнение работ повышенной опасности, сокращение количества разрешительных документов и т. п.
2
По словам Степана Дунаса, в 2014 г. Госгорпромнадзор имеет большие планы по дальнейшему усовершенствованию нормативно-правовой базы по охране труда. Неотложная задача – принятие законопроекта «Об основах промышленной безопасности в Украине». В нем должны быть урегулированы проблемные вопросы экспертной деятельности, в частности относительно ответственности экспертных организаций за качество предоставляемых ими услуг. Сюда нужно также внести раздел, касающийся управления рисками. Сегодня рабочей группой уже обобщаются предложения теруправлений по законопроекту, в ходе его подготовки учитывается и опыт стран СНГ в сфере промышленной безопасности. Также в 2014 году Служба будет работать над реализацией Общегосударственной социальной программы улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды на 2014–2018 годы.
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Управление охраной труда С 1948 г. работал в Киевском медицинском институте, где прошел путь от аспиранта до профессора. С 1972 г. – в Институте медицины труда НАМН Украины. Возглавляет коллектив токсикологов, разрабатывающих фундаментальные и прикладные проблемы предотвращения техногенных химических воздействий.
Трахтенберг Исаак Михайлович, академик Национальной академии медицинских наук Украины (1997), член-корреспондент НАН Украины (1992)
Исаак Трахтенберг известен своими научными работами в области профилактической медицины, токсикологии, медицинской экологии и как автор ряда мемуаров. В его научном багаже – 500 опубликованных работ, в частности «Хроматическое воздействие ртути на организм» (К., 1969), «Показатели нормы у лабораторных животных в токсикологическом эксперименте» (К., 1978), «Ртуть и ее соединения в окружающей среде» (К., 1990), «Книга про отрути та отруєння» (Тернополь, 2008). Он является лауреатом премии АМН Украины по профилактической медицине (1995, 2002, 2009), лауреатом Государ-
1
Теличко Константин Эдуардович, заместитель главного редактора ГП «Редакция журнала «Охрана труда»
Родился в 1965 г. Окончил Московский горный институт. Горный инженер, кандидат технических наук. Трудовой стаж 32 года, в сфере охраны труда – 27 лет. Из них 10 лет преподавал на кафедре охраны труда НТУУ «Киевский политехнический институт». Имеет звание доцента.
www.ohoronapraci.kiev.ua
В минувшем году Константин Эдуардович как представитель редакции журнала «Охрана труда» был организатором научно-практической конференции «Управление рисками в системах менеджмента охраны труда и промышленной безопасности на предприятиях Украины», ставшей логическим развитием темы риск-менеджмента, которая уже несколько лет подряд обсуждается на страницах нашего издания. Конференция продемонстрировала востребованность информации о принципах такого управления, особенно со стороны организаций, которые планируют внедрять стандарт BS OHSAS 18001:2007, а также готовность предприятий, уже прошедших определенный путь в этом направлении, делиться с коллегами накопленным опытом. Журнал «Охрана труда» выступил в роли посредника в налаживании коммуникативных связей между заинтересованными сторонами. По итогам конференции было решено проводить такие мероприятия регулярно – два раза в год, что отмечено в резолюции, опубликованной в приложении к журналу. Вселяет оптимизм тот факт, что ряд учебных центров уже подхватил инициативу конференции по изучению темы риск-менеджмента на своих семинарах. Чем больше внимания будет уделяться управлению рисками, тем быстрее будет найден общий подход к профилактике травматизма и профзаболеваний. Следовательно, мировые достижения в сфере менеджмента будут быстрее интегрированы в производственные процессы на предприятиях Украины.
ственной премии Украины (2002), лауреатом премии им. А. А. Богомольца (2009). Отмечен рядом правительственных наград, последнюю – медаль Леонардо да Винчи Европейской академии естественных наук – получил в прошлом году.
1
В 2013 году впервые в отечественной токсикологии под руководством Исаака Михайловича разрабатывались современные аспекты нанотоксикологии. В результате экспериментальных исследований были обоснованы методы, показатели и тесты, которые позволяют оценить меру опасности или безвредности нанотехнологий для работающих на производстве, в научной и технической сферах.
2
В этом году лаборатория, которую возглавляет Исаак Трахтенберг, будет продолжать многолетние исследования по позициям профилактической медицины, промышленной токсикологии и гигиены труда в сфере профилактики вредных влияний тяжелых металлов.
2
В перспективе, согласно рекомендациям конференции, для внедрения на предприятиях системного подхода к управлению рисками нужно разработать реестр профессиональных рисков на определенных рабочих местах или рабочих местах, объединенных единым технологическим процессом. Начинать следует с работ повышенной опасности и работ, при выполнении которых чаще всего происходят несчастные случаи (причем вне зависимости от профессии потерпевшего). Для этого нужно создать кодификатор рабочих мест, о котором говорилось в Порядке расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве в редакции 2004 г. Это позволит более рационально расходовать средства на мероприятия по профилактике травматизма и профзаболеваний. Реализация намеченных на 2014 г. планов требует от всего коллектива редакции еще большей активизации усилий. На 20 мая и 23 сентября текущего года запланировано проведение очередных конференций по риск-менеджменту в сфере охраны труда. Продолжается работа по усилению практической, прикладной составляющей публикуемых материалов. Редакция постоянно находится в поиске новых творческих и дизайнерских решений, о которых можно судить по первым номерам журнала за нынешний год. Приглашаем наших читателей к сотрудничеству: задавайте вопросы, которые вас волнуют, пишите нам о своих достижениях в сфере охраны труда. Редакция готова поддержать вас в раскрытии актуальных, интересных тем.
7
Управление охраной труда
1
Семко Александр Платонович, заместитель директора ГП «Головной учебнометодический центр» Госгорпромнадзора
Родился в 1956 г. В 1984 г. окончил Киевский политехнический институт, в 2002 г. – Академию государственной налоговой службы Украины. В 1990 –1993 гг. занимал должность технического инспектора труда, заведующего отделом, был главным техническим инспектором труда Киевского городского совета профсоюзов. В 2000 – 2006 гг. работал заместителем Председателя Госгорпромнадзора. На нынешней должности – с декабря 2006 г.
На базе ГП «ГУМЦ» ежегодно проходят обучение, переподготовку и повышают квалификацию около 10 тыс. слушателей: 7 тыс. – это должностные лица предприятий; 2 тыс. – эксперты технические по промышленной безопасности; 1 тыс. – государственные инспекторы системы Госгорпромнадзора. Александр Платонович ведет систематическую работу по усовершенствованию учебного процесса с целью повышения качества подготовки специалистов, работающих в сфере охраны труда и промышленной безопасности. В частности, в течение 2013 г. в ГУМЦ при его содействии было проведено 13 семинаров для экспертов технических, на которых рассматривались вопросы, касающиеся необходимости разработки единых подходов к оформлению экспертных заключений, повышения их качества, контроля за деятельностью экспертно-технических организаций, поднимались проблемы обследования объектов повышенной опасности и т. п.
2
С целью усовершенствования обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда должностных лиц и работников, выполняющих работы повышенной опасности, на базе ГУМЦ запланировано провести ряд семинаров для руководителей, методистов и специалистов предприятий и учебных заведений, осуществляющих обучение вышеуказанных лиц. К участию в них будут приглашены представители Министерства социальной политики, Госгор-
Родилась в 1946 г. В 1968 г. окончила Киевский политехнический институт. С 2004 г. работает в ГУ «ННИИПБОТ».
1
Таирова Тамара Николаевна, заведующая научноисследовательским сектором анализа надзорной деятельности ГУ «Национальный научноисследовательский институт промышленной безопасности и охраны труда»
8
В июне прошлого года в Киеве прошел Всеукраинский научно-практический семинар «Усовершенствование практики расследования несчастных случаев на производстве», участники которого получили разъяснения по практическому применению нового порядка расследования несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний, а также ответы на возникающие вопросы. Организацию и проведение мероприятия осуществляла научно-исследовательская лаборатория анализа производственного травматизма и надзорной деятельности института, в составе которой трудится Тамара Николаевна. Возглавляя секретариат семинара, она, в частности, обеспечивала подготовку к изданию тезисов докладов и других материалов, а также выступила с докладом «Анализ порядков расследования несчастных случаев на производстве в Украине и за рубежом».
промнадзора, Института инновационных технологий и содержания образования. Кроме того, Александр Семко отвечает за организацию и проведение запланированных на 2014 год мероприятий по актуальной тематике внедрения систем менеджмента охраны труда и методик управления профессиональными рисками на предприятиях Украины. На этих семинарах специалисты будут обмениваться опытом проведения идентификации производственных рисков с последующим составлением карты рисков. Планируется пригласить представителей Госгорпромнадзора, предприятий, экспертно-технических организаций и ННИИПБОТ. В Украине должен заработать механизм экономической заинтересованности работодателей в создании безопасных условий труда на предприятиях всех форм собственности. Работодатели должны на себе почувствовать, что инвестировать в создание безопасных условий труда гораздо выгоднее, чем нести в результате несчастного случая или аварии колоссальные материальные потери в виде штрафов, выплаты компенсаций потерпевшим и их семьям, восстановления разрушенных шахт, производственных и других помещений, ремонта поврежденной техники, оборудования и т.п. Следует усилить административную, материальную и персональную ответственность должностных лиц на предприятиях путем повышения размеров штрафных санкций в несколько раз.
Основная сфера деятельности Т. Таировой – научная работа по охране труда и промышленной безопасности. Тамара Николаевна – автор более 100 научных работ по этой тематике, ежегодно принимает участие в научных конференциях как в Украине, так и за рубежом. В частности, в минувшем году выступила с докладами на восьми конференциях и семинарах.
2
В 2014 г. планируется начать издание серии сборников «Оценка состояния и проблемы промышленной безопасности и охраны труда в рискоопасных отраслях экономики Украины», подготовленных по результатам проведенных лабораторией и лично Тамарой Таировой исследований по вопросам производственного травматизма. Есть надежда, что в 2014 г. на законодательном уровне будет решен вопрос обеспечения равных прав и социальных гарантий всех работающих в Украине по трудовым и гражданско-правовым договорам и, в частности, получения ими страховых выплат в случае наступления несчастного случая.
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Управление охраной труда Родился в 1960 г. Окончил Одесский политехнический институт, Международный институт менеджмента, Одесский региональный институт государственного управления. На занимаемой должности работает с 2012 г.
1
Таровик Сергей Владимирович, начальник управления организации профилактических мероприятий и страховых экспертиз исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины (далее – Фонд)
В прошлом году управлением под руководством Сергея Владимировича была внедрена система планирования работы страховых экспертов на уровне исполнительной дирекции Фонда. При этом были определены приоритетные направления их деятельности: проведение проверок состояния профилактической работы по охране труда на предприятиях, участие в проработке и внедрении СУОТ, информационно-разъяснительная работа и участие в комиссиях по проверке знаний работников по вопросам охраны труда. Учитывая, что в штате Фонда более 500 страховых экспертов по охране труда, первоочередная задача состоит в четком координировании их деятельности, с которой Сергей Таровик успешно справляется. С целью эффективного решения проблемных вопросов при определении профессиональных заболеваний управление активно сотрудничает с Институтом медицины труда НАМН Украины. Так, в течение 2013 г. совместно с институтом был отработан ряд важных вопросов сферы профпатологии, касающихся, в частности:
1
Юнацкий Александр Григорьевич, руководитель органа по сертификации персонала в области неразрушающего контроля – Ассоциация «Укрэксперт» (ОСП «Укрэксперт»)
Родился в 1967 г. Образование высшее техническое. Специалист по визуально-оптическому методу неразрушающего контроля III уровня квалификации. Трудовой стаж – 33 года, 13 лет – в области сертификации персонала по неразрушающему контролю.
www.ohoronapraci.kiev.ua
В прошлом году Госгорпромнадзор Украины при участии Ассоциации «Укрэксперт» разработал новый нормативно-правовой акт по охране труда НПАОП 0.00-1.63-13 «Правила сертификации специалистов по неразрушающему контролю», утвержденный приказом МЧС Украины от 10.12.2012 № 1387 и зарегистрированный в Министерстве юстиции Украины 02.01.13 за № 10/22542. Он решает ряд насущных вопросов, в частности: •закрепление на законодательном уровне требования, согласно которому неразрушающий контроль машин, механизмов, оборудования повышенной опасности имеют право осуществ лять исключительно специалисты по неразрушающему контролю, сертифицированные согласно требованиям НПАОП 0.00-1.63-13; • адаптация нормативно-правовых актов Украины по охране труда к требованиям стандартов Европейского союза, касающихся неразрушающего контроля; • установление четких квалификационных требований к специалистам, выполняющим работы по неразрушающему контролю машин, механизмов, оборудования повышенной опасности; установление требований к общей и специальной подготовке таких специалистов; процедурам их аттестации и переаттестации.
• создания Национального реестра профессиональных заболеваний; • отработки изменений в Порядок проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве; • формирования единых подходов к вопросам гигиены труда работников, занятых на работах с вредными условиями труда, и др.
2
В ближайшей перспективе перед управлением, которым руководит Сергей Таровик, стоят следующие задачи: • усовершенствование внедренной в 2013 г. системы планирования деятельности службы страховых экспертов; • повышение профессионального уровня страховых экспертов по охране труда и создание нормальных условий для их работы; • разработка действенных механизмов контроля за объективностью и своевременностью расследования несчастных случаев и профессиональных заболеваний; • реализация профилактических мероприятий, определенных для финансирования Фондом в рамках Общегосударственной социальной программы улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды на 2014– 2018 годы.
2
Сегодня в Украине есть неурегулированные вопросы, касающиеся квалификации специалистов, выполняющих работы по неразрушающему контролю, а именно: • требования к составу и структуре органа по сертификации персонала (далее – ОСП), который выполняет работы по неразрушающему контролю металла и сварных соединений при изготовлении, монтаже, эксплуатации, реконструкции, ремонте, экспертном обследовании и техническом осмотре машин, механизмов, оборудования повышенной опасности; • функции, права, обязанности и ответственность ОСП при проведении сертификации специалистов по неразрушающему контролю на І, ІІ и ІІІ уровень квалификации; • требования к уровню технической компетенции специалистов аттеста ционных центров по неразрушающему контролю; • процедура признания органом по сертификации аттестационных центров по неразрушающему контролю. Для разрешения указанных проблем разработаны новые нормативно-правовые акты по охране труда – «Требования к аттестационным центрам по неразрушающему контролю» и «Положение об органе по сертификации персонала».
9
Управление охраной труда
1
Кузовой Юрий Витальевич, директор департамента социальной политики Федерации работодателей Украины
Родился в 1977 г. В 2000 г. окончил Сумской государственный университет, в 2005 г. – Харьковский институт Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. В 2000–2003 гг. работал в одном из районных отделений Пенсионного фонда Украины. С 2005 г. – в Федерации работодателей Украины.
По мнению работодателей, можно сколько угодно взывать к чести, совести, достоинству, социальной ответственности собственников бизнеса, но, если наши реалии таковы, что каждый день, по сути, идет борьба за выживание предприятия, в таких условиях вопросы охраны труда отходят на задний план. И чтобы работодатель направил внимание на эту проблему, он должен иметь не только законодательную и моральную, но и экономическую мотивацию. В прошлом году ФРУ предложила именно такой механизм. Речь идет о законопроекте № 2531-а, который сегодня находится на рассмотрении в парламенте. Суть документа состоит в следующем: за тех, кто сегодня работает во вредных условиях, работодатель будет платить дополнительный взнос в Фонд социального страхования (+15% за профессии по Списку № 1 и 7% за профессии по Списку № 2). Но при этом с работодателей снимаются обязательства финансировать льготные пенсии. Сегодня это очень существенная нагрузка, иногда даже превышающая фонд оплаты труда предприятия. Таким образом, у работодателя появляется прямая заинтересованность в улучшении условий труда, поскольку после проведения аттестации рабочих мест по условиям труда и выполнения соответствующих мероприятий можно уменьшить затраты, связанные с уплатой повышенного взноса. Очевидна и другая обоюдная выгода: работники будут меньше
Родился в 1949 г. Окончил Харьковский машиностроительный техникум и Высшую школу профсоюзного движения ВЦСПС имени Н. М. Шверника. С 1986 по 2006 г. был заместителем председателя и председателем профсоюзного комитета Харьковского тракторного завода имени С. Орджоникидзе. Нынешнюю должность занимает с 2006 г.
1
Тесленко Сергей Анатолиевич, председатель Объединения профсоюзов Харьковской области
10
В новых условиях, когда профсоюзы уже не выполняют функцию государственного надзора за охраной труда, активисты Харьковщины сосредоточили свое внимание на заключении коллективных договоров и соглашений и контроле за их выполнением, проведении работодателями аттестации рабочих мест по условиям труда, финансировании мероприятий по охране труда и обучении профсоюзных активистов. Ныне в Харьковской области 98,5% работающих охвачено коллективными договорами, которые содержат конкретные комплексные мероприятия по достижению
болеть, травмироваться и гибнуть, соответственно – уменьшится количество больничных, простоев, аварий, выхода оборудования из строя и других негативных последствий.
2
В 2014 г. Федерация работодателей Украины сосредоточит усилия на подготовке законопроекта, предусматривающего внедрение механизма более рационального использования потенциала штрафных санкций, которые могут налагаться на субъектов хозяйствования за нарушение правил охраны труда. Понимая, что в нашей стране эффективность административных методов воздействия пробуксовывает из-за коррупции и других особенностей взаимодействия власти и бизнеса, ФРУ инициирует изменение механизма использования денег, поступающих от штрафных санкций. Сегодня эти средства бесцельно «исчезают» в общей корзине доходов государственного бюджета. Предлагается дать право работодателю, который был оштрафован за нарушение законодательства об охране труда, направить часть денег, принудительно изъятых у него в виде штрафа, целевым назначением на решение проблемных вопросов на своих предприятиях. Таким образом достигается одна из основных задач государственной политики, которая состоит отнюдь не в штрафах, а в способности решить проблему – улучшить условия труда работающего человека.
установленных нормативов безопасности, гигиены труда и производственной среды. На протяжении 2013 г. на выполнение свыше 27 тысяч запланированных на предприятиях Харьковщины мероприятий по охране труда было направлено около 168 млн грн. От 700 до 3000 грн в год на охрану труда одного работающего израсходовано на таких предприятиях, как ОАО «Турбоатом», ГП «Харьковский машиностроительный завод «ФЭД», ПАО «Завод «Южкабель», «Харьковгаз», ГНПП «Объединение «Коммунар», Змиевская ТЭС ПАТ «Центрэнерго», ПАТ «Харьковгоргаз» и других. По настоятельному требованию Объединения профсоюзов области в территориальные соглашения, которые заключаются между Харьковской облгосадминистрацией, Совместным представительским органом работодателей и профсоюзными объединениями Харьковской области, включаются вопросы охраны труда. В частности, облгосадминистрация обязалась финансировать охрану труда в бюджетных организациях в объеме не ниже чем 0,2% от фонда оплаты труда, обеспечивать
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Управление охраной труда Родился в 1957 г. Окончил Криворожский техникум горной механики. С 1994 г. – председатель цехового комитета профсоюза металлургов и горняков Украины Первомайского карьера, председатель рабочей группы по охране труда профкома.
1
Буртовой Борис Григорьевич, председатель цехового комитета профсоюза трудящихся металлургической и горнодобывающей промышленности Украины Первомайского карьера
На протяжении многих лет Борис Буртовой является руководителем рабочей группы профкома по контролю за выполнением раздела «Охрана труда» коллективного договора. Особое внимание уделяет контролю за выполнением комплексных мероприятий, направленных на профилактику несчастных случаев, профессиональных заболеваний и улучшение условий труда. Жизненный девиз Бориса Григорьевича: сделать все возможное для сохранения жизни и здоровья трудящихся предприятий горно-металлургического комплекса. Тесно сотрудничает с инспекторами Госгорпромнадзора в вопросах соблюдения требований законодательных и нормативных актов по охране труда. Борис Буртовой не остался в стороне в ситуации, возникшей в связи с внесением изменений в ст. 19 Закона Украины «Об охране труда», согласно которым обязательные затраты на охрану труда предприятия составляют не менее 0,5% от фонда оплаты труда за предыдущий год, а не от суммы реализованной продукции, как было раньше. Это в десятки раз уменьшает объемы финансирования профилактических мероприятий по охране труда на предприятиях горно-металлургического комплекса
бюджетников спецодеждой, спецобувью, спецпитанием, работников территориальных центров социального обслуживания – транспортными средствами (ведосипедами) и др. В аналогичном соглашении с Харьковским городским советом удалось договориться о том, что ассигнования на охрану труда выделяются в местном бюджете отдельной строкой, хотя изменениями, внесенными в ст. 19 Закона Украины «Об охране труда», действие этой нормы приостановлено. И это большая победа профсоюзов и лично Сергея Тесленко. По состоянию на 01.01.2013 из 41 803 рабочих мест, подлежащих аттестации, аттестовано 40 799, что составляет 97,6%. По результатам аттестации рабочих мест право на пенсию по Спискам № 1 и № 2 получили свыше 22 тыс. работающих, дополнительный отпуск – 55,4 тыс., сокращенное рабочее время – около 10 тыс., доплату к заработной плате – 47 тыс., спецпитание – около 30 тысяч.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Украины. Поэтому Борис Григорьевич стал инициатором обращения ЦК профсоюза трудящихся металлургической и горнодобывающей промышленности Украины ко всем депутатским фракциям Верховной Рады выступить с законодательной инициативой по внесению изменений в ст. 19 Закона «Об охране труда», увеличив размеры отчислений на охрану труда до уровня предыдущей нормы Закона. Это будет способствовать улучшению условий и охраны труда, снижению уровня производственного травматизма и профессиональных заболеваний, а также положительно повлияет на экономику предприятий и государства в целом. Данный законопроект находится на рассмотрении в комитетах Верховной Рады.
2
Среди задач, которые ставят перед собой Борис Буртовой и его коллеги – представители профсоюза металлургов и горняков Украины, есть следующие: • добиваться внесения в коллективные договоры нормы расходования средств на охрану труда в размере не менее 0,6% от суммы реализованной продукции в соответствии с п. 5.6 действующего Отраслевого соглашения; • при формировании раздела «Охрана труда» в колдоговорах предприятий, относительно работников, выведенных на условиях аутстаффинга и аутсорсинга, не допускать уменьшения достигнутых социальных гарантий, особенно для работников, условия труда которых не изменились.
Обучение должностных лиц, специалистов предприятий по вопросам охраны труда, представителей профсоюзов по охране труда проводилось на постоянно действующем семинаре областного объединения профсоюзов и отраслевых семинарах на базе «Харьковского социальноэкономического института» и Регионального учебно-методического центра охраны труда. Только в прошлом году обучение прошли свыше 3,5 тыс. лиц. За средства Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний в ІV квартале 2013 г. проведено обучение 265 представителей профсоюзов по вопросам охраны труда.
2
В конце прошлого года на Харьковщине был проведен круглый стол по вопросам проблем сохранения трудового потенциала региона. В рекомендациях этого мероприятия были отображены проблемные во-
просы, которые областное объединение профсоюзов будет решать в 2014- м и последующие годы. В частности, речь идет о необходимости введения обязательного страхования для лиц, работающих по гражданско-правовым договорам; внесении изменений в Порядок проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве; росте эффективности разделов коллективных договоров по вопросам охраны труда; активизации работы по выявлению и минимизации производственных рисков; повышении эффективности СУОТ на всех уровнях; стажировке на предприятиях студентов, которые учатся по специальности «специалист по охране труда»; применении мер по реализации Общегосударственной социальной программы улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды на 2014– 2018 годы и т. д.
11
Управление охраной труда
В Госгорпромнадзоре
2014 – год надзора на малых частных шахтах
О ПРОИЗВОДСТВЕННОМ ТРАВМАТИЗМЕ Участники заседания коллегии Госгорпромнадзора, которое состоялось 20.01.2014 г., подвели итоги работы Службы за 2013 г. и наметили главные задачи надзорной деятельности на 2014 г. В 2013 г. удалось достичь наибольшего снижения уровня производственного травматизма за все годы независимости Украины. Количество несчастных случаев, связанных с производством, по сравнению с предыдущим годом уменьшилось на 13%, а со смертельным исходом – на 14%. Наиболее существенные результаты достигнуты на предприятиях угольной промышленности, агропромышленного комплекса и социально-культурной сферы. Правда, радоваться успехам пока рано. Настораживает тенденция роста смертности горняков трудоспособного возраста вследствие сердечно-сосудистых заболеваний. Этот показатель составляет 20% от общего количества погибших на подземных работах, то есть каждый пятый шахтер. Именно поэтому первый заместитель Председателя Госгорпромнадзора Виктор Шайтан акцентировал внимание на необходимости жесткого контроля за своевременным проведением и качеством медицинских осмотров шахтеров, условиями труда, вредными факторами производства, обеспечением работающих СИЗ. По его словам, от 60 до 80% горняков погибают по организационным причинам – неэффективное функционирование системы управления производством и охраной труда. Некоторые несчастные случаи поражают своей нелепостью. Например, в декабре 2013 г. на частном предприятии «Техинновация» в Донецкой области шахтеры в присутствии начальника участка устроили перекур, в результате чего произошел взрыв метана. Погибли 4 горняка вместе с начальни-
12
ком, еще 14 получили травмы разной степени тяжести. Особо острой является проблема травматизма на малых частных шахтах, где травмированы 25% шахтеров от общего количества. В связи с этим Госгорпромнадзор объявил 2014-й годом надзора на малых частных шахтах. 2013 год был определен как год надзора в АПК. Повышенное внимание к отрасли сработало: уровень общего травматизма был снижен на 14%, смертельного – на 24%. Проблемой остается то, что госнадзор на предприятиях АПК осуществляют всего 127 инспекторов, из них 92 – в сельском хозяйстве. В результате на одного инспектора приходится в среднем 5 (!) сельскохозяйственных районов. Поэтому Госгорпромнадзор в декабре 2013 г. выдвинул конкретные предложения об усилении надзора за счет организации действенного ведомственного и отраслевого контроля. Будет продолжена также практика проведения семинаров-совещаний по вопросам безопасного выполнения весенне-полевых и зерноуборочных работ. Наряду с АПК и частными шахтами требует особого надзора и химическая отрасль. Ужасная авария, произошедшая в августе 2013 г. в ПАО «Концерн «Стирол» (погибли 6 человек, травмированы – 35), продемонстрировала: ситуация на предприятиях и производствах большой химии очень опасная. Уровень смертельного травматизма в 2013 г. здесь вырос почти в 2,4 раза. Причины «прединфарктного состояния» отрасли – износ основных фондов химических производств, в том числе производств взрывчатых веществ, применение потенциально опасных технологий, устаревшего оборудования и систем противоаварийной защиты. Все несчастные случаи или аварии в химической промышленности в течение пяти последних лет произошли по причинам нарушения нормативно-правовых ак-
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Управление охраной труда тов по охране труда. По информации теруправлений, системные нарушения требований безопасности выявлены на следующих предприятиях отрасли: ПАО «Азот», «Одесский припортовый завод», «Днепроазот», «Северодонецкий Азот», «Ровноазот». При этом в таких областях, как Винницкая, Запорожская, Ивано-Франковская, Днепропетровская, Николаевская, Ровенская, Сумская, Херсонская, Хмельницкая, Черновицкая и Черниговская, надзор в химической промышленности осуществляется лишь одним инспектором Госгорпромнадзора.
труда», который уже был рассмотрен на заседании Комитета по вопросам социальной политики и труда Верховной Рады, постановившим принять его за основу для дальнейшего рассмотрения парламентом в первом чтении.
О ПРИОРИТЕТАХ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СЛУЖБЫ В прошлом году существенно снижено административное давление на субъектов хозяйствования. По сравнению с первым кварталом 2013 г. в четвертом количество проверок субъектов хозяйствования и производственных объектов уменьшено почти на 25%. Большинство малых и средних предприятий относятся к субъектам хозяйствования со О РАБОТЕ ЭКСПЕРТНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ Серьезную обеспокоенность вызывает состояние технической средней и незначительной степенью риска, поэтому продиагностики оборудования и технологических трубопроводов верками они не обременены. Уменьшая количество проверок, Служба активизирует химических производств, от результатов которой зависит продление срока их эксплуатации. Выявлен ряд случаев, ког- профилактическую работу. Как отметил В. Шайтан, преда диагностика вообще не проводилась, но положительное вентивная деятельность даст эффект со временем, но она экспертное заключение было выдано. Известны факты про- того стоит, поскольку результатом являются квалифицироведения фиктивных технических осмотванные работники, соблюдающие ров, экспертных обследований, техниченормы по охране труда, и работодаПрофилактическая работа ского диагностирования оборудования. тели, создающие достойные услоТеруправления Госгорпромнадзора полувия труда для персонала. остается приоритетным чили на 2014 г. задание постоянно монитонаправлением деятельности рить деятельность ЭТЦ, уполномоченных О РЫНОЧНОМ НАДЗОРЕ Службы в 2014 г. и специализированных экспертных оргаИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЙ БАЗЕ А еще работники надзора низаций относительно достоверности Как все новое, сектор рыночного и полноты экспертных обследований (динадзора Госгорпромнадзора пеактивно будут обновлять режил сложный период становагностирований) оборудования повышенустаревшие НПАОП ления, но в 2013 г. стремительно ной опасности. ЭТЦ совместно со специаи способствовать принятию эволюционировал. Если в 2012 г. лизированными организациями обязаны дополнений в Закон работники рыночного надзора обеспечить качественное и своевременное Украины «Об охране труда» провели 54 проверки характериэкспертное обследование трубопроводов стик непищевой продукции, то для транспортирования химически опасотносительно в 2013 г. – 588. К продукции, не ных веществ. порядка применения отвечающей требованиям, были Конечно, без масштабной реконстштрафных санкций применены 86 ограничительных рукции предприятий большой химии сук юридическим лицам (корректирующих) мер, что почти щественно улучшить ситуацию не удаствтрое больше, чем в 2012 г. Нася. Для реализации мероприятий по морушители привлечены к админидернизации оборудования повышенной опасности разработана Единая информационно-аналитиче- стративной ответственности: оштрафованы 53 человека ская система учета оборудования повышенной опасности на сумму более 200 тыс. грн. Субъекты хозяйствования на предприятиях химического комплекса Украины. обжаловали в судебном порядке три решения о применеВ 2013 г. к ней были подключены все теруправления, нии ограничительных мер и девять постановлений о нало10 ЭТЦ и управление надзора на производствах и объектах жении штрафных санкций. На рассмотрении в судах разповышенной опасности Госгорпромнадзора. В базу данных ных инстанций находятся пять дел об отмене семи постановлений о наложении штрафных санкций. Следовательсистемы уже внесены 110 субъектов хозяйствования. но, уже сегодня необходимо усиливать роль юридических На заседании коллегии обращалось внимание также на низкое, в отдельных случаях, качество заключений экспер- служб теруправлений относительно государственного тиз для получения разрешений, особенно связанных с тех- рыночного надзора. В 2013 г. было пересмотрено и принято 48 нормативническим осмотром, диагностированием и экспертным обследованием машин, механизмов, оборудования повышен- но-правовых актов по охране труда, в план нормотворчесной опасности. В частности, речь шла о наличии в заклю- кой деятельности на 2014 г. включено 145 актов. В прошлом году Госгорпромнадзор разработал ряд важчениях экспертизы недостоверных сведений и, как следных законопроектов, среди которых проект закона Украины ствие, принятии безосновательных положительных решений. Так, в 2013 г. только центральный аппарат «О внесении дополнений в Закон Украины «Об охране труда» относительно порядка применения штрафных санкций Госгорпромнадзора выявил 166 экспертных заключений с недостоверными данными, выданными экспертными ор- к юридическим лицам». Сегодня законопроект, который ганизациями, в том числе и независимыми, что привело должен урегулировать вопрос о наложении штрафов на юридических лиц, использующих наемный труд, проходит к отказу в выдаче разрешений субъектам хозяйствования. Остро стоит проблема создания системы контроля за процедуру урегулирования расхождений на основании заработой экспертных организаций, внедрение механизма мечаний и предложений, полученных от заинтересованных лишения экспертов права на осуществление такой дея- ведомств. Не менее важным является проект закона Укрательности, а также определение, в случае некачественной ины «Об основах промышленной безопасности», цель которого – урегулирование правоотношений в сфере проработы, соответствия руководителей ЭТЦ занимаемым мышленной безопасности, определение прав и обязанносдолжностям. Мешает этому неурегулированность на тей субъектов данных правоотношений, основных принцизаконодательном уровне требований к экспертам и их отпов функционирования экспертной деятельности в соответственности за подготовку заключений экспертизы, ветствующей сфере. а также самой экспертной организации и контроля государства за их деятельностью. Устранить преграды должен Александр Фандеев, спецкор проект дополнений к ст. 21 Закона Украины «Об охране Фото автора
www.ohoronapraci.kiev.ua
13
Управление охраной труда
Заметки журналиста
Простые решения для сложных задач Александр Фандеев, собкор
Чтобы оценить состояние безопасности труда на производстве, небольшие предприятия Германии используют так называемые орган-чеки, которые содержат 15 вопросов. Анализ ответов на них позволяет руководителям выявить слабые места в системе охраны труда на предприятии и разработать соответствующие мероприятия. Интересно ли это Украине?
В
конце 2013 г. в Киеве под эгидой Международной организации труда (МОТ) был проведен тренинг для экспертов по вопросам управления охраной труда в горно-металлургическом комплексе Украины. Его участники получили возможность сравнить, как функционируют украинская и европейская системы безопасности труда, узнали о золотых правила безопасности гор-
14
ной промышленности, о том, как в странах Европы идентифицируют опасности и риски, какие там приоритеты, как составляют планы действий, определяют цели охраны труда, применяют безопасные и здоровые технологии, инвестируют в человеческий потенциал и т. п. Провели тренинг эксперты Бюро МОТ в Будапеште Кениче Хиросе (главный специалист по вопросам социального обеспечения), Овидиу Журка (главный специалист по вопросам деятельности работников), Драган Радич (главный специалист по вопросам деятельности работодателей) и эксперты Уставного органа страхования от несчастных случаев в сырьевой и химической промышленности (BG RCI) (Германия) Гельмут Энс (директор по вопросам профилактики BG RCI, генеральный директор ISSA Mining) и Матиас Штензель (главный инспектор труда BG RCI). Общее впечатление, которое сложилось от услышанного, – вся деятельность в сфере производственной безопасности и гигиены труда в Германии и других европейских странах главным образом направлена на профилактику травматизма, базируется на довольно простых, рациональных правилах и нормах, взвешенных подходах, носит системный характер и подчиняется логике и здравому смыслу. Опыт, о котором рассказали европейские эксперты, ценен еще и тем, что может быть полезен не только для горно-металлургической, но и других отраслей. Остановимся лишь на самых, казалось
бы, простых истинах, которые запомнились больше всего. О РИСКАХ Абсолютной безопасности не бывает. Полностью избежать рисков на производстве можно, только если не… работать. Вопрос в том, как снизить степень риска. Как это сделать, каждое предприятие, отрасль, страна решают сами. Цель всех превентивных мер – снизить риски до приемлемого уровня. Необходимо действовать на опережение. Для этого риски на рабочих местах нужно изучать. Потребность в их анализе есть всегда. Следует указать, какие меры надо принять, чтобы их проконтролировать и предотвратить травматизм. Это и является оценкой рисков. Важно также, чтобы люди сообщали об опасностях, которые заметили на производстве, поскольку знают о них лучше всего. Это позволяет объективно и своевременно оценивать состояние производственной среды и создавать действенную систему предупредительных мер. Чтобы работа с рисками была успешной, прежде всего необходимо, чтобы руководство обеспечило этому виду деятельности поддержку и весь коллектив принимал в данном процессе активное участие. Поэтому европейские эксперты советуют специалистам по охране труда начинать с верхов. То есть идти к работодателю и аргументированно, апеллируя цифрами и фактами, убеждать его в том, что приоритетом № 1 на предприятии должна быть
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Управление охраной труда близиться к нулевому уровню смертности вовсе не призрачна. О ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТИ ПРОСТЫХ РЕШЕНИЙ
охрана труда. Следующая задача – убедить в этом персонал. Лишь при условии, что эти меры будут действенными, можно говорить о формировании культуры безопасного труда. Это постепенный и длительный процесс изменения восприятия, мышления, поведения. О ПСИХОЛОГИИ РАБОТОДАТЕЛЕЙ Мировой опыт свидетельствует, что привлечь внимание работодателей к вопросам охраны труда очень непросто. Ведь как размышляет руководитель, у которого на производстве серьезных несчастных случаев еще не было: если все и так хорошо, зачем вкладывать деньги в безопасность?! Такая логика лишена смысла. Ведь безопасность на производстве напрямую связана с производительностью и качеством работы. Здоровые, обеспеченные средствами коллективной и индивидуальной защиты, непосредственно задействованные в системе управления охраной труда рабочие будут трудиться лучше и больше. Нужно, чтобы руководитель это понял и сознательно беспокоился об охране труда. Такой путь гораздо эффективнее, чем запугивание административной ответственностью. Да, инвестиции в охрану труда – дело затратное, однако экономически выгодное. Известно, что чем больше средств вкладывает предприятие в обучение работников и повышение их квалификации, тем выше его цена на фондовой бирже. Согласно исследованиям, которые провели эксперты ISSA Mining (Международная организация социального обеспечения) в 20 странах мира, 1 евро, вложенный в профилактические мероприятия по безопасности труда, возвращается в среднем в виде прибыли в 2,2 евро (в Германии – 1,6 евро). В большинстве промышленно развитых стран действует правило: чем меньше
www.ohoronapraci.kiev.ua
аварий и несчастных случаев, тем ниже страховые выплаты компании. Это побуждает предприятия снижать уровень рисков. Действенным стимулом также является положительный имидж работодателей, которые беспокоятся о безопасном производстве. О НУЛЕВОЙ СМЕРТНОСТИ Многие люди считают, что нулевая смертность на горном производстве – это иллюзия. Тем не менее в Германии в угольной промышленности за 50 лет удалось достичь впечатляющих резуль-
В Германии и других странах ЕС стараются найти простые решения относительно оценки состояния безопасности рабочих мест, не требующие больших затрат. Примером этого может быть BG RCI, которая разработала и распространила среди предприятий так называемые орган-чеки (наподобие известных в Украине чек-писем). Орган-чек состоит из 15 вопросов, размещенных на 3–4 страницах, ответив на которые предприятие (как правило, небольшое, поскольку крупные компании с современными системами управления охраной труда владеют соответствующими данными) делает для себя вывод о реальном положении дел в сфере охраны труда на производстве. Вопросы чека охватывают 95% организации процесса охраны труда, а ответы на них позволяют довольно оперативно и объективно выявлять производственные риски, диагностировать состояние охраны труда на предприятии, анализировать результаты такого экспресс-исследования и разрабатывать мероприятия по улучшению ситуации. Систему орган-чеков BG RCI распространяет на горнорудных предприятиях Германии на добровольной основе.
Справка Охрана труда в Германии – это дуальная система, первым компонентом которой является госнадзор за охраной труда федеральных земель, контролирующий соблюдение правовых предписаний. Кроме государственного законодательства об охране труда существует также и законодательство 16 федеральных земель. Второй компонент системы – организации страхования от несчастных случаев: профессиональные союзы и кассы страхования, ориентирующиеся на законодательство, контроль и профилактическую работу в своих отраслях. Они имеют автономное законодательство и разрабатывают правила безопасности с согласия государства и федеральных земель. Контролируют их соблюдение технические службы. татов. В 60-х годах прошлого века во время добычи угля ежегодно происходило более 400 несчастных случаев. Однако благодаря внедрению новых технологий, усовершенствованию организации труда, повышению квалификации работающих, привлечению к системе управления охраной труда всех сотрудников, от руководителя до рабочего, сегодня в отрасли, которая насчитывает 30 тыс. горняков, смертельных случаев нет. Следовательно, возможность при-
Работать с ней можно с помощью Интернета, планшета, смартфона и других доступных коммуникационных средств. Причем каждый может сравнить результаты такого анализа с результатами, полученными другими компаниями. Главная цель программы – улучшить систему охраны труда на производстве. Решение это не только простое, но и универсальное, поскольку воспользоваться им может предприятие любой отрасли. Фото автора
15
Управление охраной труда
Обмен опытом
В вагонном хозяйстве порядок Ирина Чайка, ведущий специалист по охране труда службы вагонного хозяйства Одесской железной дороги
Служба вагонного хозяйства Одесской железной дороги предложила своим коллегам новую конструкцию площадки для проведения работ на высоте. И это не все ноу-хау железнодорожников в области безопасного труда.
В
состав службы вагонного хозяйства Одесской железной дороги входят 7 вагонных депо, в которых функционируют 10 пунктов технического обслуживания поездов, 29 пунктов контрольно-технического обслуживания, 3 пункта межгосударственной передачи вагонов, 4 пункта подготовки вагонов под погрузку, 21 пункт текущего ремонта вагонов с отцепкой. Общее количество работающих в вагонном хозяйстве составляет около 3,3 тыс. человек.
16
Основные задачи службы – поддержание парка грузовых вагонов в исправном состоянии, их подготовка под погрузку, обслуживание вагонов на пути следования с соблюдением требований безопасности, а также создание безопасных и безвредных условий труда на рабочих местах. Благодаря постоянному проведению профилактической работы по предупреждению случаев травматизма и улучшению условий труда количество несчастных случаев на производстве удалось свести к минимуму. Если 20 лет тому назад этот показатель варьировался в пределах 5–7 случаев в год, то в 2010 г. не было зафиксировано ни одного случая травматизма, в 2011 г. – 3, в 2012 и 2013 гг. – по одному несчастному случаю. Главное, что способствует эффективности СУОТ на предприятии, – понимание и полная поддержка со стороны руководства Одесской железной дороги и службы вагонного хозяйства. Это позволяет успешно выполнять задачи по созданию безопасных условий труда, планировать соответствующие мероприятия и их финансирование, обеспечивать контроль за соблюдением требований безопасности и поощрять работников за надлежащее отношение к этим требованиям. Все производственные совеща-
ния всегда начинаются с рассмотрения вопросов охраны труда и безопасности движения. Перед началом каждого года все подразделения службы вагонного хозяйства подают свои предложения по улучшению условий труда (освещение, вентиляция, температурный режим, предупреждение случаев падения с высоты, обеспечение СИЗ, спецпитанием, оснащение кабинетов охраны труда, организация обучения по вопросам охраны труда, другие мероприятия). О проблемных местах и необходимых мерах сообщают и сами работники. На основании этих предложений разрабатываются мероприятия, планируется соответствующее финансирование. Его объемы всегда намного больше, чем предусмотренные ст. 19 Закона «Об охране труда». В течение года смета на их выполнение пересматривается, и при необходимости выделяются дополнительные средства. Например, в 2013 г. было освоено на 0,5 млн грн больше, чем предусматривалось колдоговором. Также планируются такие мероприятия, как обучение по вопросам охраны труда, проведение медосмотров, аттестация рабочих мест по условиям труда, пересмотр инструкций по охране труда, техосмотры и диагностика оборудования, машин и механизмов. Основой успешного функционирования СУОТ являются инициатива и высокий профессионализм работников на местах, достигаемый в ходе постоянного обучения и приобретения трудовых навыков и опыта, а также квалифицированный инструктаж по безопасному выполнению работ. В вагонных депо функционируют кабинеты охраны труды, оснащенные мебелью, оргтехникой, стендами, плакатами, необходимой нормативной документацией. В соответствии с планом, по утвержденным программам проводится обучение по вопросам охраны труда, електро- и пожарной безопасности, в том числе с использованием видеоматериалов. Смонтированы видеофильмы: «Первичный инструктаж для осмотрщика-ремонтника вагонов»; «Охрана труда при техническом обслуживании вагонов вагонного депо Херсон»; «Обучение осмотрщика-ремонтника вагонного депо Одесса-Застава 1»; «Техника без-
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Управление охраной труда опасности при выполнении сварочных работ»; «Охрана труда в вагонном депо Котовск»; «Случай травмирования в вагонном депо Шевченко». Кроме того, используются фильмы, отснятые другими предприятиями. В помощь мастерам, бригадирам, старшим осмотрщикам для проведения занятий по вопросам охраны труда, стажировки и инструктажей оформлены папки с набором необходимых документов. Результаты расследования показали, что основной причиной почти всех случаев производственного травматизма на предприятии является человеческий фактор. Поэтому главная задача инженера по охране труда, руководителей среднего звена, непосредственно контактирующих с рабочими, – постоянно акцентировать внимание на соблюдении правил безопасности труда. Вагонщиков ознакомляют с нормативными документами, информируют о несчастных случаях на производстве, их последствиях, решении конкретных вопросов социальной защиты работающих и т. д. Большое значение имеет стимулирование персонала соблюдать требования безопасности, привлечение их к соответствующей работе. Служба вагонного хозяйства регулярно организовывает тематические конкурсы по охране труда. Вопрос финансирования и установки современного оборудования всегда решается положительно. Внедрить новые технологии предлагается и другим подразделениям Одесской железной дороги. А разработанная на Донецкой железной дороге площадка – «островок безопасности», обеспечивающая безопасность труда при проведении работ на высоте, – есть не только в нашем, но и в других вагонных хозяйствах «Укрзалізниці». Каждое вагонное депо укомплектовано видео-, фото- и компьютерной техникой, обязательно с цветным принтером. Благодаря этому оперативно и более результативно проводятся вышеназванные конкурсы, проверки подразделений депо. Фото нарушителей требований безопасности вывешиваются на информационных досках, видеоинформация демонстрируется на оперативных совещаниях. В вагонном хозяйстве четко налажен трехступенчатый оперативный контроль за состоянием охраны труда, проводятся весенне-осенние осмотры, обследования пожарного состояния, целевые проверки объектов повышенной опасности, комплексные, перекрестные проверки специалистами служб охраны труда, когда
www.ohoronapraci.kiev.ua
После принятия в 1992 г. Закона «Об охране труда» в вагонном хозяйстве Одесской железной дороги была создана служба охраны труда. Ее возглавила Ирина Чайка, которая и сейчас работает на этом посту. В ее подчинении 12 специалистов по охране труда, возглавляющих соответствующие службы в подразделениях вагонного хозяйства, расположенных в шести областях Украины, по которым проходит Одесская железная дорога руководители служб охраны труда одних подразделений проводят проверку других. Во время проверок особое внимание уделяется безопасности в негабаритных местах (правильности окраски негабарита, обеспечению видимости знаков безопасности, освещению), соблюдению технологии безопасной подачи вагонов в вагоносборочные цеха (открывание ворот, выведение людей из опасной зоны, закрепление вагонов, установка сигналов ограждения и т. д.). Внимательно проверяются крановое хозяйство, станочное оборудование, технологические проезды, состояние санитарно-бытовых помещений, комнат для принятия пищи. К нарушителям применяются соответствующие меры
наказания (объявление выговоров, полное или частичное лишение премиального вознаграждения, аннулирование талонов-предупреждений, направление на повторное обучение и внеплановую проверку знаний по вопросам охраны труда). По результатам весеннего и осен него конкурсов-смотров, а также по итогам года служба охраны труда готовит предложения о материальном поощрении работников, показавших пример надлежащего отношения к безопасности труда, активно участвовавших в реализации мероприятий по профилактике производственного травматизма. Поощряются и потерпевшие на производстве, которые уже не нарушают требований безопасности. Снижению уровня травматизма способствуют также рост сознательности и культуры работников, знание компьютера и Интернета. А пользование благами цивилизации (современные душевые, комнаты отдыха, укомплектованные кондиционерами, холодильниками, микроволновыми печами, электрочайниками, удобной мебелью и т. д.), имеющимися на предприятии, обязывает рабочих еще более ответственно относиться к вопросам безопасности труда. Наша служба охраны труда тесно сотрудничает с теруправлением Госгорпромнадзора в Одесской области, областными управлениями Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний, службой охраны труда железной дороги, Главным управлением вагонного хозяйства «Укрзалізниці» и другими железными дорогами. При поступлении сообщения о несчастном случае на производстве или аварии на каком-либо предприятии «Укрзалізниці» обязательно готовится и направляется в подразделения хозяйства информация об этом, разрабатываются мероприятия по предупреждению подобных случаев, проводятся внеплановый инструктаж, обучение и проверка знаний, другие мероприятия. В рамках мероприятий по профилактике производственного травматизма служба вагонного хозяйства ежегодно организовывает тематические семинары, на которых корректируются планы соответствующих мероприятий, сметы на их выполнение, заслушиваются руководители и ответственные за охрану труда специалисты подразделений службы, рассматриваются другие вопросы безопасности на производстве. Фото из архива железной дороги
17
Управление охраной труда
Работодатель и охрана труда
Формула безопасности Андрея Мацегоры
Генеральный директор ПАО «Донецкий электротехнический завод» Андрей Мацегора сумел так эффективно организовать работу коллектива, что при регулярном расширении номенклатуры изделий и увеличении объемов производства на предприятии за последние 10 лет не произошло ни одного несчастного случая со смертельным исходом.
ЗАВОД НАЧИНАЕТСЯ С ХРАМА Храм на территории промышленного предприятия в наши дни, согласитесь, большая редкость, а для работников ПАО «Донецкий электротехнический завод» (ДЭТЗ) он стал неотъемлемой частью каждодневного бытия, духовной составляющей многогранной заботы руководства предприятия, и прежде всего его генерального директора, о здоровье и благополучии каждого члена коллектива. «Мы ставим перед собой задачу выпускать самую современную продукцию, пользующуюся спросом на рынке, – говорит Андрей Анатольевич, – но при этом нам вовсе не безразлично, какой ценой это делается. А поскольку в нашем производстве значительную часть составляют работы повышенной опасности, мы
18
заботимся о безопасности труда и сохранении здоровья своих работников». И в этом благородном деле, как считает Андрей Мацегора, духовная составляющая играет очень важную роль. Появился храм Святого великомученика и целителя Пантелеймона Троицкого благочиния г. Донецка на территории ПАО «ДЭТЗ» в 2008 г. Если учесть, что через два года предприятие отметит 100-летний юбилей, храм еще совсем молодой. Однако за это время заводчане стали активными членами Свято-Пантелеймоновской православной общины, где исповедуют такие моральные ценности, как добросовестность в труде, добропорядочность в коллективе и семье, милосердие. Сегодняшние будни коллектива – логичное продолжение его богатой, насыщенной событиями истории. А начиналось все с небольших ремонтных мастерских, расположившихся на окраине Донецка, в поселке Алексеевка. Позже это компактное производство превратилось в Центральные электромеханические мастерские производственного объединения «Донецкуголь», а новую жизнь предприятие обрело на рубеже двух столетий. Сегодня это вполне современное и хорошо оснащенное производство, выпускающее большой ассортимент электротехнического и горно-шахтного оборудования во взрывозащищенном исполнении. И входит это предприятие в состав ПрАО «Донецксталь» – металлургический завод» в качестве одного из структурных подразделений.
ФОРМУЛА БЕЗОПАСНОСТИ В ПрАО «Донецксталь» – металлургический завод» и ПАО «ДЭТЗ» хорошо усвоили одну истину, не новую, но уже давно подзабытую: подбор и расстановка кадров решают все! Молодой и перспективный руководитель А. Мацегора, прежде чем прийти на завод, получил одно за другим три высших образования, окончив сначала Донецкий коммерческий институт по специальности инженер-технолог, затем Национальную юридическую академию имени Ярослава Мудрого в Харькове (здесь ему присвоили квалификацию юриста), и в довершение Донецкий государственный университет экономики и торговли имени М. Туган-Барановского, где стал специалистом по экономике предприятия. Столь широкий образовательный спектр как раз и помог генеральному директору не только наладить выпуск асинхронных взрывозащищенных двигателей, электропусковой аппаратуры, взрывозащищенных и искробезопасных пускателей, автоматических выключателей, пусковых шахтных агрегатов, которые пользуются сегодня большим спросом, но и создать коллектив единомышленников, способный решать самые сложные задачи. Помог в этом деле опыт предыдущей организационной и руководящей работы. «Я всегда старался понять каждого человека, с которым приходилось работать, – говорит А. Мацегора, – найти в нем некую изюминку. Человек должен раскрыться перед тобой – тогда и дело будет ладиться». Эту философию руководитель пронес через всю жизнь, и именно она помогла ему стать столь успешным организатором производства. Но вопрос даже не в успешности, а в том, что А. Мацегора строит отношения с коллективом на взаимном доверии и уважении, заботясь о том, чтобы каждый его член мог наиболее полно реализовать свое право на безопасный труд и достойную жизнь. Работают на предприятии около 700 человек. Причем практически треть из них – молодые люди в возрасте до 21 года. Уже этот факт свидетельствует о том, что здесь думают о перспективе, воспитании будущей трудовой смены, заботятся о повышении уровня профессиональных знаний
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Управление охраной труда
В цехах предприятия
и для этого широко используют такую форму обучения, как наставничество, много внимания уделяют обучению и проверке знаний по вопросам охраны труда работающих. Только в 2013 г. были обучены 131 стропальщик с правом управления грузоподъемными механизмами, 70 сварщиков, 10 наладчиков холодно-штамповочного оборудования, 22 слесаря-ремонтника, 10 кузнецов и 16 слесарей-электриков. Вместе с профессиональным обучением, которое само по себе способствует выполнению работ на высоком профессиональном уровне, непременно проводится и курс по усвоению необходимых знаний по вопросам охраны труда. Для этого на предприятии утверждено Положение о порядке проведения обучения и проверки знаний работников по вопросам охраны труда, приказом назначена постоянно действующая комиссия по их проверке, созданы программы обучения по всем видам работ и профессиям, на каждый год составляется план-график обучения. И те, кто не сдал экзамены по вопросам охраны труда, к производственной деятельности не допускаются. Руководство предприятия справедливо считает, что безопасность труда прежде всего должен обеспечить высокий уровень знаний.
и выдачи. А на производственных участках оборудованы стенды с краткими инструкциями, хорошо налажена система инструктажей. Повторные инструктажи при работах повышенной опасности проводятся не реже одного раза в три месяца, а вводный – с теми, кого принимают на постоянную или временную работу. Впрочем, есть еще первичный, внеплановый и целевой инструктаж. В ПАО «ДЭТЗ» утверждено Положение о системе управления охраной труда. СУОТ здесь – часть общей системы управления производством, ее функционирование направлено на вовлечение всего коллектива в работу по созданию здоровых и безопасных условий труда, осуществление контроля за соблюдением правил безопасности на каждом рабочем месте, оценку дея-
Только в 2013 г. были обучены 131 стропальщик с правом управления грузоподъемными механизмами, 70 сварщиков, 10 наладчиков холодноштамповочного оборудования, 22 слесаряремонтника, 10 кузнецов и 16 слесарей-электриков
СУОТ – ЗАСЛОН ТРАВМАТИЗМУ Все действия персонала предприятия четко регламентированы. Из опыта работы А. Мацегора хорошо усвоил очень важное правило: каждый, кто берется за выполнение того или иного задания, должен быть предупрежден о возможных рисках и иметь четкое представление о том, какие нужно предпринимать меры при возникновении нештатной ситуации. С этой целью на заводе разработаны и утверждены 148 инструкций по охране труда (они есть на каждом рабочем месте), заведены журналы их регистрации
www.ohoronapraci.kiev.ua
тельности всех подразделений и каждого сотрудника в отдельности по результатам работы по охране труда. Вся работа строится на основании положений об обучении и проверке знаний по вопросам охраны труда, о службе охраны труда, контроле за состоянием охраны труда, нарядной системе, обязанностях в вопросах охраны труда. Разработано Положение о регулярном медицинском осмотре персонала, которое неукоснительно выполняется, а также Положение об общественном инспекторе по охране труда. Кстати,
это очень важная деталь в организации безопасного труда заводчан – опираться на общественность. А. Мацегора уверен, что такой подход в любом деле дает положительный результат. Общественными инспекторами по охране труда здесь назначают наиболее подготовленных и, что крайне важно, принципиальных работников, которые четко знают все требования и умеют отстоять свое мнение. А если работник получил пусть даже незначительную травму, то за дело берется комиссия по охране труда, которая руководствуется соответствующим положением. Она проводит расследование согласно действующему Порядку проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве и определяет профилактические меры. ФИНАНСОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ Понятно, что никакая система управления, как бы умело она не была выстроена, не сможет действовать эффективно, если не будет подкреплена необходимыми для ее функционирования денежными средствами. Это правило А. Мацегора тоже хорошо усвоил из предыдущего опыта руководителя. Так что деньги на эти цели в ПАО «ДЭТЗ» выделяются немалые. В 2011 г. на охрану труда было направлено почти 1 млн грн, а в 2012 г. – около 370 тыс. грн. Связано это с уменьшением расходов в результате проведеннных в прошлом году работ по улучшению условий труда. В 2013 г. сумма, выделенная на решение воп росов охраны труда, осталась на том же уровне, но ее оказалось вполне достаточно, чтобы профинансировать все намеченные мероприятия. А расходуются денежные средства помимо прочего и на проведение ставших уже традиционными смотров по охране труда.
19
Управление охраной труда ТРАВМАТИЗМ ОТСТУПАЕТ О том, что проводимая работа по охране труда действительно эффективна, свидетельствует хотя бы тот факт, что за последние десять лет на предприятии не зафиксировано ни одного несчастного случая со смертельным исходом. Да и уровень общего травматизма составил в 2010 г. лишь 2 несчастных случая, в 2011 г. – 9, зато в 2012 г. – только 6, а в 2013 г. – всего 1 несчастный случай. По словам начальника отдела охраны труда и гражданской защиты Аллы Ситниковой, такие несчастные случаи обычно не имеют тяжелых последствий, и человек быстро восстанавливает трудоспособность. Но генеральный директор ПАО «ДЭТЗ» считает, что и столь малое количество несчастных случаев недопустимо. Поэтому все они тщательно анализируются как в ходе проводимых расследований, так и в конце каждого календарного года. К сожалению, констатируется один и тот же неизменный факт: в основном несчастные случаи происходят по организационным причинам. В 2011 г. таких случаев было 7, в 2012 г. – 3, а в 2013 г. – все тот же один несчастный случай. По мнению А. Мацегоры, система управления охраной труда действует еще недоста-
точно эффективно. Необходимо усилить контроль за выполнением работ со стороны инженерно-технического персонала, повысить ответственность за соблюдение требований охраны труда самих работников, научить, убедить их заботиться о личной безопасности и здоровье, а также о безопасности и здоровье окружающих их людей в процессе выполнения работ или во время пребывания на территории предприятия, как того требует ст. 14 Закона «Об охране труда». Говорят, что совершенству нет предела, подразумевая под этими словами: сколько бы ни улучшал положение дел, все равно идеал недостижим. Но А. Мацегора уверен, что подобная формула к вопросам охраны труда неприменима. Там, где речь идет о здоровье и благополучии работника, нельзя останавливаться на достигнутом. Для улучшения условий труда, снижения уровня производственного травматизма и профзаболеваний используется отечественный и зарубежный опыт. А в перспективе у руководства ПАО «ДЭТЗ» – поиск новых возможностей снижения уровня производственного травматизма. А что касается профзаболеваний, то их на предприятии просто нет. Юрий Сагань, собкор Фото из архива ПАО «ДЭТЗ»
Ɋɟɤɥɚɦɚ
С обеспечением средствами индивидуальной защиты здесь тоже никаких проблем не возникает. Выдаются они на основании действующих норм бесплатной выдачи спецодежды, спецобуви и других средств индивидуальной защиты, а также соответствующего раздела колдоговора. В частности, в 2013 г. было приобретено 503 комплекта спецодежды, 312 пар спецобуви, 8 предохранительных поясов, 230 респираторов, 36 защитных касок, а также диэлектрические рукавицы и наушники. Денежные средства расходуются также на улучшение условий труда. Благодаря этому каждый член коллектива четко представляет себе, на какие льготы или поощрения он может рассчитывать при выполнении взятых на себя обязательств. И это еще одно правило, которого генеральный директор придерживается неукоснительно. Коллективным договором пре дусмотрено и регулярное проведение лабораторных исследований воздуха рабочей зоны. Их проводит санитарноэпидемиологическая станция Пролетарского района Донецка. Впрочем, согласно анализу многолетних показателей, наличие вредных веществ в рабочей зоне остается в пределах допустимых норм.
20
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Управление охраной труда
Школа охраны труда
Оценка опасностей Рис. Ю. Судака
на предприятиях малого и среднего бизнеса Олег Моисеенко, собкор
Уберечь работника от травмирования нередко могут простые и, главное, своевременные меры, не требующие особых затрат. Скажем, пролитое на пол масло нужно сразу же вытереть. В этой статье мы рассмотрим методику, позволяющую правильно оценить состояние безопасности на рабочих местах небольшого предприятия.
Е
диновременно устранить все опасности и риски, существующие на производстве, вы, конечно, не сможете – это нужно делать постепенно. Ниже приведены советы, которые помогут не только успешно справиться с этой задачей, но и достичь максимального эффекта при минимальных затратах времени и усилий. В сравнении с другими способами борьбы с опасностями, применение которых дает реальный результат, предлагаемая методика является наиболее доступной для предприятий с небольшой численностью работающих. МЕТОДИКА «ПЯТЬ ШАГОВ К БЕЗОПАСНОСТИ» Риск – относительно новое для нашей страны, но широко используемое в мире понятие, которое позволяет количественно оценить меру опасности (меру безопасности) в каждом конкретном случае. В широком смысле слова риск – это возможность появления обстоятельств, обусловливающих
www.ohoronapraci.kiev.ua
неоднозначность или невозможность получения ожидаемых результатов. В узком понимании научной мысли и практики – это оценка или вероятность (безразмерная величина от 0 до 1) возникновения отрицательных событий (воздействия вредных и опасных производственных факторов), приводящих к убыткам или потере выгоды. Под определением рисков понимают не только тщательное изучение всех существующих на вашем предприятии факторов, которые могут причинить вред работникам или посторонним людям, но и возможность установить, все ли меры предосторожности приняты или необходимы дополнительные шаги для предотвращения опасности. Согласно требованиям ст. 6 Закона Украины «Об охране труда» (далее – Закон), работники имеют право на охрану труда во время работы. А ст. 13 Закона гласит: «Работодатель обязан создать на рабочем месте в каждом структурном подразделении условия труда в соответствии с нормативно-правовыми актами, а также обеспечить соб людение требований законодательства о правах работников в области охраны труда». Несчастные случаи на производстве или профессиональные заболевания могут испортить жизнь не только самим потерпевшим, но и работодателю, а также привести к частичной или полной остановке производства, что поставит крест на бизнесе. Чтобы этого не произошло, необходимо определить риски на рабочих местах предпри-
ятия с помощью методики под условным названием «Пять шагов к безопасности». Тезисно она выглядит таким образом: 1 – установите существующие опасности; 2 – выясните, кому, каким образом и какой именно вред могут причинить выявленные опасности; 3 – выполните полуколичественное определение рисков (незначительные, значительные) и примите решение о необходимых мерах и средствах защиты; 4 – ведите записи всех своих действий и выводов по созданию безопасных условий труда; 5 – оцените достигнутые результаты и в случае необходимости примите дополнительные меры. НЕСКОЛЬКО ПРАКТИЧЕСКИХ СОВЕТОВ Перед тем как более подробно рассмотреть каждый из пяти шагов, хотим дать практический совет: не усложняйте процесс. Как правило, на большинстве предприятий существующие опасности (риски) хорошо известны, а контроль и меры по их устранению достаточно просты: использование средств малой механизации – подъемников, конвейеров, грузовых тележек и т. д., что позволяет предотвратить травмирование опорно-двигательного аппарата грузчиков при выполнении погрузочно-
21
Управление охраной труда разгрузочных работ; надежная, качественная спецодежда и средства защиты рук от порезов, уколов и ушибов; установка дополнительного освещения в местах изменения (перепада) уровня пола или высоких порогов во избежание падения работников при передвижении. На малом предприятии с несложной технологией производства существующие опасности определить легче. Но, если технология достаточно сложная и вы сомневаетесь в своих знаниях по вопросам безопасности, необходимо привлечь специалистов по охране труда на договорных условиях, обратиться к действующим нормативно-правовым актам или специализированным сайтам. Возьмите себе за правило ответственно относиться к вопросам производственной безопасности. Вы должны быть уверены, что определение рисков на вашем предприятии выполнено правильно, тщательно и в полном объеме, так как именно вы несете ответственность перед людьми и законом. Перед тем как проводить определение рисков, нужно четко видеть разницу между понятиями «опасность» и «риск» и научиться правильно ими оперировать. Опасность – это ситуация (в природе или техносфере), при которой возможно возникновение явлений или процессов, способных травмировать людей, наносить материальный ущерб, разрушительно действовать на окружающую среду. В свою очередь риск – это понятие, позволяющее оценить меру этой опасности или ее вероятность в конкретных условиях. Для решения поставленной задачи следует вероятность нанесения ущерба в результате существующей опасности, или, другими словами, риски, разделить на две категории: незначительные и значительные. Естественно, в первую очередь предстоит устранить или предупредить проявления наиболее вероятных опасностей, то есть значительных рисков. Сведения об основных опасностях, существующих на производстве, можно почерпнуть из ГОСТ 12.0.003 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация». Перечислим наиболее часто встречающиеся: •движущиеся машины и механизмы; • подвижные части произ водст венного оборудования; • передвигающиеся изделия, заготовки, материалы; • повышенная запыленность воз духа рабочей зоны; •повышенная или пониженная температура воздуха рабочей зоны; • повышенный уровень шума на рабочем месте; •повышенный уровень вибрации; • повышенное значение напря жения в электрической сети, замыкание которой может произойти через тело человека; • недостаточная освещенность рабочей зоны; •острые кромки, заусенцы и шероховатость на поверхностях заготовок, инструментов и оборудования; • расположение рабочего места на значительной высоте относительно поверхности земли (пола) и т. д. С учетом вышеизложенных сведений более детально рассмотрим каждый шаг методики.
22
1
Установите существующие шаг шаг опасности
Кроме выявления опасностей, существующих на определенном рабочем месте, следует также разобраться, кому или чему может угрожать или нанести ущерб каждая из них: непосредственно самому работнику на данном рабочем месте, группе работников, посторонним людям, оборудованию, всему участку и т. д. За решением повседневных производственных проблем вы можете упустить из виду некоторые из существующих опасностей. Чтобы этого не произошло, примите к сведению следующие советы.
.
Обойдите вокруг рабочего места и внимательно присмотритесь, что в его оснащении, оборудовании и технологии таит в себе потенциальную опасность и может причинить вред.
.
Задайте эти вопросы работающим на данном рабочем месте и рядом с ним. Непосредственные исполнители могут замечать вещи, которые для вас не являются очевидными.
2
шаг шаг
.
Полезные сведения также можно почерпнуть из актов расследования несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве.
.
Стремитесь оценить вероятность не только травмирования, но и возникновения профессионального заболевания у работающего на данном рабочем месте вследствие существующих на нем опасных и вредных производственных факторов (повышенный уровень шума, вибрации, наличие вредных веществ).
Выясните, кому, каким образом и какой именно вред могут причинить выявленные опасности
Определите, кому конкретно грозит каждая из выявленных вами опасностей. Причем нет необходимости записывать фамилии работающих, достаточно указать профессию, участок, рабочее место, принадлежность к определенной группе или категории (скажем, «электрогазосварщик», «слесари-ремонтники», «работники кладовой», «прохожие» и т. п.). В любом из таких случаев нужно установить, какой вред может быть причинен каждому из работников, то есть к какой травме или заболеванию может привести конкретная опасность (например, «травмирование головы падающими предметами», «защемление кистей рук при выполнении погрузочно-разгрузочных работ», «травмирование лица и глаз отлетающей стружкой», «заболевание органов слуха вследствие повышенного уровня шума» и т. д.). Информацию об особенностях влияния опасных и вредных производственных факторов на работника можно найти в справочнике «Вредные вещества в промышленности» (Ленинградское отделение, «Химия», 1977), соответствующих отраслевых санитарных правилах и аналогичной литературе. В процессе оценки рисков обязательно нужно учитывать следующее: согласно требованиям законодательства о труде женщины, несовершеннолетние и инвалиды имеют определенные привилегии в вопросе создания для них условий труда
.
.
Поищите необходимую информацию в Интернете, эксплуатационной документации на используемое оборудование, применяемые материалы и химикаты, обратитесь к протоколам аттестации данного рабочего места по условиям труда (если таковая проводилась), отраслевым нормативным актам по охране труда. Имеется множество источников информации об опасностях, существующих на вашем или аналогичных производствах.
и нуждаются в особо бережном отношении, что требует от работодателя принятия дополнительных мер безопасности; выявленные опасности могут воздействовать не только на ваших работников, но и на посетителей, подрядчиков, рабочих других фирм и т. д., временно пребывающих на территории предприятия. Обеспечение безопасности этих людей требует повышенного внимания, особых мер и подходов; некоторые категории работников могут выполнять порученное им задание за пределами предприятия (курьеры, ремонтный персонал, специалисты и т. д.), при этом на них могут воздействовать другие опасные и вредные производственные факторы, отсутствующие на родном предприятии, но которые также необходимо учитывать; вследствие производственной деятельности подрядной организации на территории вашего предприятия на конкретном рабочем месте могут возникнуть не свойственные данному рабочему месту опасные и вредные производственные факторы, которые будут воздействовать на ваших работников, – следует это учесть и обеспечить им необходимую защиту; с результатами наблюдений и выводов следует ознакомить рабочих и специалистов – возможно, они укажут на те опасности, которые вы упустили из виду.
.
.
.
.
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Управление охраной труда
3
шаг шаг
Выполните полуколичественное определение рисков и примите решение о необходимых мерах и средствах защиты
После выявления всех существующих опасностей и вредных производственных факторов необходимо решить, как их устранить, уменьшить их влияние или защититься от них, – все это входит в обязанности работодателя. Конечно, можно попытаться сделать это самостоятельно, но гораздо надежнее и эффективнее ознакомиться с уже существующим опытом решения аналогичных вопросов на других предприятиях, а также с требованиями и рекомендациями отраслевых и межотраслевых нормативно-правовых актов, эксплуатационной документации и с материалами на специализированных сайтах. Проведите сравнительный анализ данных по предприятию с информацией из указанных источников и определите, что еще нужно сделать, какие корректирующие действия предпринять, чтобы условия труда как на конкретном рабочем месте, так и на всем предприятии соответствовали предъявляемым требованиям безопасности.
4
шаг
Следует стремиться полностью избавиться от каждой конкретной опасности. Если сделать это не представляется возможным, то подумайте, что и как нужно изменить в условиях труда, чтобы свести к минимуму риск проявления каждой выявленной опасности. Для эффективного управления безопасностью труда на предприятии предлагаем использовать нижеприведенные практические рекомендации в указанной последовательности: выберите наиболее безопасный вариант (например, применение менее вредных химических веществ, безопасной технологии, более качественного средства коллективной или индивидуальной защиты и т. д.); ограничьте или запретите доступ работников к месту проявления возможной опасности (скажем, с помощью надежного ограждения или охраны); организуйте работу таким образом, чтобы снизить вероятность воздействия опасности
. . .
Ведите записи всех своих действий и выводов по созданию безопасных условий труда
Заведите отдельный блокнот и вносите в него все, что планируете и делаете. Необязательно оформлять эти записи в виде специальных протоколов или распорядительных документов – пусть это будут обычные рабочие заметки, но они здорово помогут вам в дальнейшем: скажем, когда придется тесно общаться с представителями надзорных органов и предоставлять подтверждающие записи о проделанной работе по улучшению условий и охраны труда. Они пригодятся и в случаях, если произойдут серьезные изменения в структуре, технологии или объемах производства предприятия, а также при обмене опытом с представителями других предприятий. В вашем блокноте должны быть указаны дата и первоначальная причина появления каждой записи, выявленная опасность, предпринятые шаги по ее устранению. Это может выглядеть, например, так: «Дата. Споткнулся о кучу мусора на проходе. Расставить контейнеры для мусора и отходов производства. Организовать ежедневную уборку мусора и контроль за качеством ее выполнения» или «Дата. Сварочная кабина. Не работает вытяжная вентиляция. Немедленный ремонт. Службе механика обеспечить постоянный контроль за функционированием». Никто не будет проверять ваши записи на грамотность и научность. Но они должны вестись регулярно, отображать суть проблемы и заканчиваться сведениями о соответствующих корректирующих действиях. Из вашего дневника должно быть четко видно, что: вы часто и регулярно проводите обходы, в результате которых были выявлены такие-то опасности; вами установлено, для кого именно эти опасности представляют угрозу; выявлены все опасности, имеющие значительный риск возникновения на конкретном рабочем месте;
. . .
www.ohoronapraci.kiev.ua
.
корректирующие действия (меры безопасности) для устра нения опасностей со значительным риском возникновения были разумными и достаточными, а вероятность возникновения других опасностей – незначительной; вы системно и постоянно занимаетесь вопросами охраны труда и безопасности работников предприятия. Чтобы не тратить лишнее время непосредственно на рабочем месте, подлежащем обследованию, имеет смысл заранее приготовить соответствующие бланки или разграфленную таблицу в вашем рабочем блокноте для таких наблюдений в соответствии с приведенными рекомендациями. Если выявленных нарушений в области охраны труда окажется довольно много, не стремитесь ликвидировать все сразу. Составьте план действий по их устранению, начиная с наиболее важных, то есть самых опасных для жизни и здоровья людей. Усилия в нужном направлении по достоинству оценят и работники предприятия, и представители надзорных органов. Правильно составленный план может включать как простые и легкие для осуществления, так и серьезные, долгосрочные мероприятия, требующие тщательной проработки и дополнительных вложений. В обязательном порядке нужно предусмотреть обучение работников, с одной стороны, методам и приемам безопасного выполнения порученной работы в условиях тех реальных опасностей, устранить которые на данном этапе не представляется возможным, и с другой – тому, как эти опасности контролировать. План должен предусматривать регулярные проверки эффективности его реализации и определять конкретных лиц, отвечающих за выполнение его пунктов. По мере их воплощения делайте в плане соответствующие отметки с указанием даты.
.
(например, путем ограждения временного рабочего места электрогазосварщика переносными защитными экранами, ширмами и другими защитными средствами); обеспечьте работающих спецодеждой, спецобувью и другими СИЗ согласно установленным нормам и с учетом особенностей конкретного производства; обеспечьте работников санитарно-гигиеническими и бытовыми помещениями и условиями на уровне требований отраслевых санитарно-гигиенических нормативов. Как показывает практика, затраты на повышение уровня безопасности производства, обеспечение условий труда в соответствии с нормативно-правовыми актами в большинстве случаев незначительны. А вот нежелание придерживаться этих простых мер может привести к несоизмеримо большим финансовым потерям в случае аварии и травмирования людей на производстве.
. .
5
Оцените достигнутые
шаг результаты и в случае
необходимости примите дополнительные меры
Регулярно пересматривайте значения установленных рисков на соответствие реальным условиям труда. Рано или поздно на вашем производстве произойдут изменения – за счет внедрения более современных технологий и оборудования, что, в свою очередь, может привести к появлению на прежних рабочих местах новых опасностей и переоценке вероятностей (рисков) старых. Поэтому представляется разумным регулярно, один-два раза в год, пересматривать позици предприятия в области охраны труда. Необходимо постоянно быть уверенным в том, что процесс улучшения состояния охраны труда продолжается, вы двигаетесь вперед, а не топчетесь на месте или, еще хуже, не опустились ниже того уровня, который занимали ранее. Сформулируем несколько вопросов, которые вы систематически должны себе задавать. Произошли ли в сфере охраны труда изменения в лучшую сторону? Что еще следует предпринять для повышения безопасности? Возможно, подчиненные заметили новую проблему, которая ускользнула от вашего внимания? Чем расследование несчастного случая способствовало вашему пониманию проблем? Только объективно и системно отвечая на эти и подобные вопросы и анализируя получаемую информацию, вы будете уверены, что ваши оценки существующих опасностей остаются актуальными. Чтобы за мелкими и крупными повседневными проблемами не забывать о регулярном определении рисков, следует намечать конкретную дату следующей проверки и указывать ее в своем дневнике сразу после окончания текущей. Но если на предприятии произошли существенные изменения, не тяните время, а сразу пересматривайте сделанные ранее вероятностные оценки существующих опасностей. Помните, что вопросам охраны труда и безопасности необходимо уделять постоянное и достаточное внимание. Это ваш долг и обязанность!
Использованы материалы Службы охраны труда и здоровья (HSE) Великобритании
23
Управление охраной труда
Человек и его дело
Свет Надежды
Главный государственный инспектор государственной инспекции надзора в АПК, ЖКХ и СКС теруправления Госгорпромнадзора в Донецкой области Надежда Атрощенко стала одним из победителей конкурса «Лучший работник Госгорпромнадзора». НАЙТИ СЕБЯ
Она стояла у школьной доски – растерянная и утратившая дар речи. Испуганно смотрела на замерший в ожидании класс, а тридцать с лишним пар глаз пристально наблюдали за ней, пытаясь понять, что принесла им эта почти еще девчонка, которая сама, поди, только вчера встала из-за парты. Время шло, а Надежда все молчала, не в силах начать урок…
24
Получая диплом об окончании филологического факультета Донецкого национального университета по специальности «преподаватель украинского языка и литературы», Надежда Атрощенко уже знала, что с учительством у нее ничего не получится. Да она никогда и не мечтала о преподавательской карьере. Просто ей нравился украинский язык, и она хотела изучить его и свободно им владеть, а о том, что придется еще и детей учить, она всерьез просто не задумывалась. Теперь, спустя годы, она понимает, что отказавшись в свое время от педагогики, поступила правильно. А в школах, как и в детских садах и высших учебных заведениях, ей все же приходится бывать с неизменным постоянством, потому что Надежда Владимировна работает главным государственным инспектором надзора в агропромышленном комплексе, жилищно-коммунальном хозяйстве и социально-культурной сфере, а именно в последнюю и входит система образования. Она единственный специалист, работающий в Донецкой области в этом направлении надзора. Читатель может усомниться: неужели одна молодая и, следует заметить, обаятельная женщина может справиться с таким большим объемом работы? Нет, конечно. Часто приходится привлекать специалистов из региональных инспекций. Особенно в период массовых проверок летом, в основном в августе, когда учебные заведения готовятся к приему учащихся и количество предписаний по устранению нарушений увеличивается. Чаще всего нарушения выявляются при проверке состояния готовности школьных котельных к работе в осенне-зимний период. Этому вопросу приходится уделять самое пристальное внимание, потому что нередко выясняется, что нет разрешения теруправления Госгорпромнадзора на эксплуатацию котлов или не проведено их техническое освидетельствование. Согласно существующим требованиям, в таких случаях необходимо запрещать эксплуатацию котлов, но ведь и в положение учебного заведения надо войти. Директор за голову хватается: денег на приобретение и монтаж нового котла нет, а учебный год уже на пороге да и отопительный сезон не за горами – как быть? Решение подобных вопросов для главного инспектора – дело обычное. Иногда, правда, находятся меценаты, готовые выделить средства на приобретение нового котла, но зачастую приходится настаивать на проведении очередного капитального ремонта старого с устранением всех выявленных нарушений.
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Управление охраной труда
Что касается несчастных случаев со смертельным исходом, к счастью, в системе образования они происходят редко. Относительно несчастных случаев, связанных с производством, то их фиксируется в среднем до 60 в год. В основном люди травмируются во время движения. Порой возникают и более серьезные нештатные ситуации. Например, в результате взрыва паяльной лампы в одной из школ два человека получили сильные ожоги. «Во время расследования произошедшего – вспоминает Надежда Владимировна, – необходимо было опросить потерпевших, находящихся в ожоговом центре. И хотя я видела, как люди страдают, и всей душой сочувствовала им, тем не менее была вынуждена задавать явно неприятные для них вопросы». Такая уж работа у инспектора Госгорпромнадзора. Жалость и сочувствие здесь вполне уместны, но они не должны подменять главного: необходимости выявления истинных обстоятельств и установления причин произошедшего. Ведь это важно не только для потерпевших, но и может пригодиться при расследовании подобных несчастных случаев в будущем. Поэтому инспектор должен дойти до сути случившегося, порой вскрывая пласты даже многолетней давности и, как в зеркале, рассматривая отражение минувшего в современных реалиях. Дух исследователя – вот что, пожалуй, больше всего привлекает Надежду Владимировну в профессии. Ей приходится работать с большим количеством документов, запрашивать справки и результаты экспертиз для установления истины, благодаря которой и потерпевшему будет оказана необходимая помощь, и виновный понесет наказание. Несомненно, важно расставить все точки над «і» в произошедшем, но намного важнее сделать все возможное для предотвращения несчастных случаев в будущем. А для этого необходимо неоднократно проанализировать нештатные ситуации, идентифицировать их, найти схожие проявления и различия, а затем ознакомить с результатами работы всех заинтересованных лиц. Но для этого недостаточно просто прийти в школу или высшее учебное заведение и поделиться сделанными выводами с учащимися и преподавательским составом. Нужно еще сделать так, чтобы руководители учебных заведений, чиновники многочисленных управлений и отделов образования осознали необходимость предотвращения несчастных случаев. Ведь что греха таить: если бы руководители не допускали небрежного отношения к делу, принимали вовремя соответствующие меры, то и многих трагедий удалось бы избежать. Поэтому Надежде Владимировне часто приходится ездить по районам области, организовывать семинары для руководителей учебных заведений, убеждать чиновников образовательных ведомств в необходимости оказывать финансовую помощь учебным заведениям с целью укрепления их материально-технической базы (особенно это касается школ, расположенных в сельских районах, где в учебных мастерских станочный парк изношен настолько, что и ремонту уже не подлежит). Как бы там ни было, а чиновники такое отношение главного инспектора к своему делу приветствуют. Безусловно, хлопот Надежда Владимировна им прибавляет, но в итоге с ней приходится согласиться. Отметим, что за весомый вклад в дело повышения промышленной безопасности и охраны труда Надежда Атрощенко получила благодарность от городского головы г. Донецка Александра Лукьянченко. Впрочем, грамоты и благодарности, которых у Надежды Владимировны немало, не только радуют, но и обязывают ее подходить к выбранному делу с еще большей скрупулезностью. «Вот так и работа-
www.ohoronapraci.kiev.ua
ем, – говорит Надежда Владимировна. – Ждать манны небесной не приходится, поэтому стараемся сделать все, что от нас зависит». Из года в год несчастных случаев в системе образования области фиксируется все меньше. В этом, разумеется, есть заслуга и Надежды Владимировны. Однако цифрами снижения уровня травматизма она хвастаться не любит. Да и не отражают они истинного положения дел. Скажем, от того, что количество несчастных случаев уменьшилось на 3%, новых отопительных котлов в сельских школах не прибавится, а следовательно, и угроза травматизма по-прежнему будет довлеть и над педагогическими коллективами, и над учащимися, и над ней – главным инспектором. Потому что она чувствует свою причастность к любой беде – даже к той, которая еще только может случиться. Юрий Сагань, собкор
Коллектив редакции журнала «Охрана труда» поздравляет Надежду Атрощенко и всех женщин с наступающим праздником весны – днем 8 Марта! Желаем всем крепкого здоровья, счастья и благополучия!
Реклама
ПРОВЕРИТЬ И ПОМОЧЬ
25
Новости Безопасность труда
В ровенских лифтах поселился ужас В
Ровно состоялось совместное заседание постоянных комиссий по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций и городского совета по вопросам безопасной жизнедеятельности населения, на котором рассматривался вопрос состояния лифтового хозяйства региона. Начальник теруправления Госгорпромнадзора в Ровенской области Олег Козоровский отметил, что на протяжении последних пяти лет в области произошло три смертельных несчастных случая, связанных с эксплуатацией лифтов. С учетом 68 лифтов, нормативный срок эксплуатации которых закончился в 2013 г., общее количество лифтов жилищного фонда г. Ровно, нуждающихся в экспертном обследовании, капитальном ремонте (модернизации) и внеочередном техническом осмотре, составляет 164 единицы. На сегодня проведено экспертное обследование лишь 15 лифтов. В крайне неудовлетворительном состоянии диспетчеризация лифтов. Все диспетчерские системы города отработали нормативный срок, морально и физически устарели, нуждаются в модернизации или полной замене. По состоянию на 01.10.2013 г. почти 40% (около 400) от общего количества лифтов не оборудованы двусторонней связью с диспетчерскими пунктами или пунктами размещения обслуживающего персонала. Еще в апреле 2013 г. Ровенский городской совет принял решение об обращении к Президенту Украины и Председателю Верховной Рады относительно обеспечения прав местного самоуправления. В нем, в частности, говорится, что городская власть практически лишена рычагов влияния на вопросы строительства, архитектурного контроля за реконструкцией зданий и т. п. В бюджетах, которые получают органы местного самоуправления, 96–98% расходов на делегированные полномочия представляют заработная плата и коммунальные услуги. Неудивительно, что кризис жилищно-коммунального хозяйства обостряется. Поэтому вопросы безопасной эксплуатации лифтов находятся на постоянном контроле областного теруправления Госгорпромнадзора. В январе началась очередная проверка состояния лифтов г. Ровно.
УТАС: новый шаг
Н
а шахте «Шахтерская-Глубокая» (Донецкая область) государст венная комиссия, возглавляемая Председателем Госгорпромнадзора Александром Хохотвой, приняла в эксплуатацию модернизированную унифицированную телекоммуникационную систему дис-
Поздравляем!
Г
осударственному предприятию «Кировоградский ЭТЦ», в котором работают 37 высококвалифицированных специалистов с многолетним опытом, – 20 лет. Центру есть чем гордиться: это и лаборатории, оснащенные современными приборами и приспособлениями для электрических, диагностических испытаний оборудования повышенной опасности; и учебно-методический центр с учебными классами; и программный тестовый комплекс для профессионального психофизиологического отбора специалистов, которые выполняют работы повышенной опасности; и лаборатория
петчерского контроля и автоматизированного управления горными машинами и технологическими комплексами (УТАС). Напомним, что УТАС дает возможность распознавать, прогнозировать и реагировать на возникновение предаварийных и аварийных ситуаций на
для аттестации рабочих мест по условиям труда; и научно-техническая библиотека нормативно-правовых документов по охране труда, в которой насчитывается свыше 1000 экземпляров. ГП «Кировоградский ЭТЦ» неоднократно (2011, 2012, 2013 гг.) входило в список лидеров Международного экономического рейтинга «Лига лучших», «Предприятие года» в своей сфере деятельности. Редакция журнала «Охрана труда» поздравляет коллектив ГП «Кировоградский ЭТЦ» с юбилеем. Желаем дальнейших успехов в работе, творческого вдохновения, крепкого здоровья, благополучия и всего наилучшего. С. Колесник
А. Фандеев
26
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Новости Безопасность труда
Награды Госгорпромнадзора
предприятии. В частности, функционируя на «Шахтерской-Глубокой» только в информационном режиме, эта система позволила предотвратить в 2013 г. 12 аварийных ситуаций. Теперь, после модернизации, возможности УТАС расширились. Работая уже в управляющем режиме, в случае возникновения опасности она способна отключать электроэнергию и останавливать технологический процесс по добыче угля. УТАС уже внедрена на 36 угледобывающих предприятиях страны. В планах на ближайшее будущее – установить датчики этой системы и подключить их к Центру обеспечения комплексной безопасности предприятий угольной промышленности на всех угольных шахтах Украины независимо от их форм собственности.
риказом Министерства энергетики и угольной промышленности Украины от 25.11.2013 № 863 утверждено Положение о ведомственных поощрительных знаках отличия Государственной службы горного надзора и промышленной безопасности Украины. Положением, в частности, предусмотрено, что Госгорпромнадзор имеет такие ведомственные поощрительные знаки отличия: «Подяка Державної служби гірничого нагляду і промислової безпеки України»; «Грамота Державної служби гірничого нагляду і промислової безпеки України»; «Почесна грамота Державної служби гірничого нагляду і промислової безпеки України»; нагрудный знак «Знак Пошани» Державної служби гірничого нагляду і промислової безпеки України». Благодарностью, Грамотой и Почетной грамотой награждаются работники Госгорпромнадзора, предприятий, учреждений и организаций, которые относятся к сфере управления Службы, за добросовестный труд, ответственное отношение к выполнению служебных обязанностей, трудовые и другие достижения. Нагрудным знаком награждаются работники Госгорпромнадзора за личные достижения в осуществлении задач, направленных на реализацию государственной политики в сфере промышленной безопасности и охраны труда, добросовестный труд и особые заслуги при исполнении служебных обязанностей. Положением также установлены требования к лицам, которых представляют к награждению, порядок представления к награждению, порядок вручения, ношения и хранения ведомственных наград, предельное количество ведомственных наград, которыми могут быть отмечены работники в течение календарного года.
Ю. Сагань
Собственная информация
П
ОПЕРАТИВНЫЕ ДАННЫЕ о состоянии производственного травматизма за 2013 г. по сравнению с 2012 г. По регионам, травмировано человек 2013 Административная единица
2012
По направлениям надзора, травмировано человек 2013
+/–
Всего В т.ч. Всего В т.ч. Всего смерсмертельно тельно
В т.ч. смертельно
2012
+/–
Направление надзора
Всего В т. ч. Всего В т. ч. Всего В т. ч. смерсмерсмертельно тельно тельно
Украина
8568
538
9816
623
–1248
–85
Угольная промышленность
3147
100
3650
121
–503
–21
АР Крым г. Севастополь Винницкая область Волынская область Днепропетровская область Донецкая область Житомирская область Закарпатская область Запорожская область Ивано-Франковская область Киевская область г. Киев Кировоградская область Луганская область Львовская область Николаевская область Одесская область Полтавская область Ровенская область Сумская область Тернопольская область Харьковская область Херсонская область Хмельницкая область Черкасская область Черновицкая область Черниговская область
187 42 220 167 783 2916 138 35 356 92 180 386 83 1093 257 87 180 223 120 147 82 270 106 140 113 35 130
14 3 16 6 49 128 12 5 17 8 26 39 11 46 21 10 22 18 7 12 5 19 10 13 12 3 6
256 43 230 192 842 3499 166 60 388 124 190 365 126 1204 287 89 223 244 130 172 72 316 131 154 120 54 139
13 4 20 9 56 138 13 8 25 11 28 38 15 58 20 8 19 17 16 15 9 26 10 16 17 6 8
–69 –1 –10 –25 –59 –583 –28 –25 –32 –32 –10 21 –43 –111 –30 –2 –43 –21 –10 –25 10 –46 –25 –14 –7 –19 –9
1 –1 –4 –3 –7 –10 –1 –3 –8 –3 –2 1 –4 –12 1 2 3 1 –9 –3 –4 –7 0 –3 –5 –3 –2
Горнорудная и нерудная промышленность
286
22
303
22
–17
0
Нефтегазодобыча и геологоразведка
25
0
30
3
–5
–3
Энергетика
171
20
154
23
17
–3
Строительство
346
58
446
58
–100
0
Котлонадзор, подъемные сооружения
34
8
35
11
–1
–3
Машиностроение
688
29
881
27
–193
2
Металлургическая промышленность
427
21
509
31
–82
–10
Химическая промышленность 198
19
231
8
–33
11
Транспорт
496
70
566
74
–70
–4
Связь
90
5
67
2
23
3
Газовая промышленность
51
4
58
9
–7
–5
Жилкоммунхоз Агропромышленный комплекс Деревообрабатывающая промышленность
248
27
250
31
–2
–4
846
88
978
116
–132
–28
104
5
119
8
–15
–3
Легкая и текстильная промышленность
38
2
62
3
–24
–1
Социально-культурная сфера и торговля
1373
60
1477
76
–104
–16
Всего
8568
538
9816
623
–1248
–85
www.ohoronapraci.kiev.ua
27
Безопасность труда
Школа инженера по охране труда
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ ТРАНСПОРТ:
КОГДА ЖДАТЬ ИЗМЕНЕНИЙ В НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЙ БАЗЕ? Дмитрий Михно, главный государственный инспектор теруправления Госгорпромнадзора в Харьковской области
Широкая номенклатура технологических транспортных средств, используемых сегодня на предприятиях, подталкивает к необходимости создать единый универсальный НПАОП по их безопасной эксплуатации.
У
Фото с сайта atlet.com
деляя серьезное внимание обновлению и модернизации производственных процессов, предприятия закупают много внутризаводской техники. Однако действующая нормативно-правовая база значительно отстает в этом вопросе, и специалисты-практики часто сталкиваются с проблемой отсутствия нормативных докумен-
Комплектовщик заказов с высоких уровней Ergo OPC
28
тов, касающихся надлежащего технического обслуживания такого транспорта, закрепления его за должностными лицами, которые обязаны нести ответственность за его исправность, своевременное прохождение технического осмотра, безопасное выполнение работ и т. п. По словам специалистов, проблема усугубляется еще и тем, что на предприятиях применяется все больше новой техники, в основном зарубежного производства: разных асфальтомоечных, мусоро- и снегоуборочных машин, экскаваторов, трубоукладчиков, бульдозеров, тракторов и др., не подлежащих эксплуатации в улично-дорожной сети общего пользования. Она вообще не подпадает под действующие отечественные нормативно-правовые акты по охране труда. Следовательно, и перед производственниками, и перед государственными надзорными органами встает вопрос разработки четких критериев и регламентов порядка ее безопасной эксплуатации. Речь идет прежде всего об устаревших НПАОП 63.12-1.05-79 «Правила техники безопасности при эксплуатации внутризаводского транспорта». Понятно, что разработанные еще в 1979 г. Правила ссылаются на более ранние СНиПы и ДБН. Еще одним недостатком этих Правил является то, что они распространяются только на электрокары, электротягачи, электропогрузчики, электроштабелеры, ручные тележки-штабелеры, грузовые и такелажные тележки. А как же быть с безопасной эксплуатацией на предприятиях технологического транспорта, который нельзя отнести ни к электрокарам, упомянутым в данных Правилах, ни к погрузчикам (правила эксплуатации которых изложены в соответствующем НПАОП), никто не может дать четкого ответа. И это притом что речь идет о таких технологических транспортных средствах (объектах повышенной опасности), как самоходная дорожно-строительная техника, спецмашины, прицепные устройства, машины на специальном самоходном шасси, экскаваторы колесные и гусеничные, тракторы, коперы, дорожные фрезы и т. п. Как ни досадно констатировать, единые современные требования к порядку организации безопасной эксплуатации на предприятиях всего этого широкого спектра различного технологического транспорта отсутствуют. Что касается наиболее распространенного вида внутризаводских технологических транспортных средств – погрузчиков, то здесь, на первый взгляд, особых вопросов вроде бы возникать не должно. В 2008 г. в Украине был утвержден межотраслевой НПАОП 0.00-1.22-08 «Правила устройства и безопасной эксплуатации погрузчиков». Впрочем, появление этого документа поставило должностных лиц предприятий перед необходимостью согласовывать его с устаревшим НПАОП 63.12-1.05-79. А это задача не из легких. Прежде всего потому, что упомянутые Правила не распространяются на тележки грузовые с подъемным устройством; фронтальные, полуповоротные, перекидные одноковшовые, вилочные и грейферные погрузчики, оснащенные рычажной системой; снегопогрузчики; многоковшовые погрузчики и погрузчики с нагребающими лапами, а также вилочные фронтальные
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Безопасность труда
Фото с сайта msk.trucks.dmir.ru
комления с этим документом постигнуть и понять, какие риски его окружают, как эффективно ими управлять. Бесспорно, что для этого нужно проводить обучение и должностных лиц, и водителей, и машинистов технологических транспортных средств. Но отсутствие единого нормативно-правового акта создает препятствия. Знание каких НПАОП должны подтверждать работники при прохождении обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда? И если с электрокарами и погрузчиками все понятно, то с другой внутризаводской техникой, которая не подпадает под уже упомянутые действующие нормативные акты, НПАОП 01.0-1.01-12 «Правила охраны труда в сельскохозяйственном производстве» и НПАОП 0.00-1.62-12 «ПраМногофункциональная машина Holder C240 для всесезонного содержания дорог вила охраны труда на автомобильном транспорте», возникает много вопросов. стреловые погрузчики (с телескопиУлучшить ситуацию можно На сегодня это одна из главных проческой стрелой). блем, которую нужно решить на уровне Расхождения между этими двумя путем разработки не только предприятий, учреждений, орправилами заключаются еще и внедрения единого ганизаций, но и государства. Причем вои в том, что для содержания в исрегулирующего документа прос должен решаться комплексно правном состоянии и безопасной по безопасной в разрезе усовершенствования функциоэксплуатации транспорта админиэксплуатации нирования СУОТ, в частности относистрация предприятия обязана натехнологических тельно повышения внимания со стороны значить работника, который будет технических служб и должностных лиц осуществлять технический надзор за транспортных средств к вопросам безопасной эксплуатации его безопасной эксплуатацией. транспортных средств, обеспечения А Правила устройства и безопасной эксплуатации погрузчиков этого требования не содержат, в полном объеме функционирования планово-предупредив соответствии с ними достаточно назначить ответствен- тельной системы технического обслуживания и ремонта ного за техническое состояние и безопасное ведение ра- такой техники. Чтобы привести функционирование СУОП к единому бот погрузчиками. То есть возникает вопрос: нужен ли ведомственный надзор за этой нередко очень сложной знаменателю, на одном из крупных машиностроительных предприятий Харькова пошли именно таким путем. и травмоопасной техникой на предприятии? Понятно, что в этих условиях государство в лице сво- Здесь в 2009 г. переутвердили собственный нормативих уполномоченных органов должно обеспечить разра- но-правовой документ – Положение о порядке безопасботку таких нормативных актов или методических реко- ной эксплуатации технологических транспортных мендаций, которые помогут ввести единые подходы отно- средств предприятия. В нем четко указано, какие именсительно организации безопасной эксплуатации всех но технологические транспортные средства принадлетехнологических транспортных средств, которые не экс- жат к транспортным средствам предприятия, рассмаплуатируются на улично-дорожной сети общего пользо- триваются особенности организации их безопасной эксвания, а работают только на территории предприятий, плуатации и обслуживания, указаны требования к территориям, предназначенным для эксплуатации технолокарьеров и т. п. По мнению ветерана охраны труда В. Райко, много лет гических транспортных средств, приведены образцы возглавлявшего Харьковскую государственную инспекцию сопутствующих документов. охраны труда в машиностроении, улучшить ситуацию можВ приложении к этому номеру журнала приводится но путем разработки и внедрения единого регулирующего документа по безопасной эксплуатации технологических образец Положения об организации безопасной эксплуатации технологических транспортных средств, эксплуатранспортных средств. И это действительно рациональное предложение. Ведь тируемых на территории предприятия. Эта разработка невозможно рядом с каждым работником, использующим является попыткой создать унифицированный шаблон внутризаводской технологический транспорт, поставить го- документа, который при применении требует учета сударственного инспектора. Каждый работник и каждое специфики определенной отрасли, и призвана помочь должностное лицо, которое несет ответственность за безо- предприятиям организовать безопасную эксплуатацию пасную эксплуатацию такой техники, должен после озна- внутризаводского транспорта.
www.ohoronapraci.kiev.ua
29
Безопасность труда
Проблемы и суждения
От ЭКСПЕРТИЗЫ к АУДИТУ Валентин Чепурной, начальник ГП «Крымский ЭТЦ»
На ГП «Крымский ЭТЦ» поставили четкую цель – освоить аудит СУОТ и завоевать рынок этих услуг в АР Крым.
С
татья 13 Закона «Об охране труда» обязывает работодателей организовывать аудит охраны труда на предприятии, то есть проведение обследования, оценку состояния условий и безопасности труда на соответствие их действующим законодательным и нормативно-правовым актам по охране труда с составлением соответствующего акта. В развитых европейских странах аудит СУОТ – стандартная процедура. Это направление отделено от других видов экспертной деятельности. Аудит помогает предприятиям соблюдать требования стандартов, правил и других нормативных актов по охране труда. Это своего рода методическая помощь работодателям. Положительное аудиторское заключение – это повышение рейтинга предприятия, его конкурентоспособности. Экспертиза состояния охраны труда и промышленной безопасности на предприятиях сегодня применяется в Украине более широко, чем аудит.
30
Хотя и этим видом деятельности занимаются далеко не все экспертные организации, включая членов ассоциации «Укрэксперт». Аудит СУОТ – это уже более совершенное понятие, соответствующее европейским и международным стандартам. Состояние производства большинства предприятий Крыма пока что не позволяет им выходить со своей продукцией на международные рынки, поэтому и спрос на проведение внешнего аудита незначительный. Но страна взяла курс на евроинтеграцию, совершенствование производства и качества выпускаемой продукции, поэтому аудит как новый, более качественный процесс оценки безопасности труда – это то, к чему, конечно же, нужно стремиться. Сегодня в Украине немного учебных центров, готовящих аудиторов – лиц, имеющих соответствующую квалификацию для проведения аудита, что подтверждается лицензией и сертификатом (удостоверением об обучении и проверке знаний). Проектом закона «Об аудите по промышленной безопасности и охране труда», который в свое время отклонила Верховная Рада, были предусмотрены высокие требования к этим специалистам. В нем, в частности, указывалось, что они должны иметь инженерное образование и солидный опыт работы на должности инженера по охране труда соответствующей отрасли, или государственного инспектора либо преподавателя курса охраны труда учебного заведения, а также знать технику и технологию исследуемого предприятия, требования законодательных
Пока что о совершенствовании рынка экспертных услуг, повышении их качества и гарантий говорится очень много, но делается, к сожалению, недостаточно и нормативно-правовых актов по охране труда, систему управления охраной труда, процедуры и методы аудита. В Крымском ЭТЦ четыре эксперта уже прошли обучение и получили удостоверения по основным направлениям аудита, востребованным в Крыму. Еще четверо проходят соответствующую подготовку. Однако, на мой взгляд, существующая система подготовки аудиторов требует усовершенствования. На территории Крыма соответствующих учебных центров нет. Аудиторов можно готовить, к примеру, в Одессе или Киеве. Но программа обучения включает только теоретический курс. Практика для будущего аудитора не предусмотрена, и даже не даются рекомендации, где можно ее пройти. Поэтому должна быть разработана и утверждена единая четкая программа обучения аудиторов. Иначе отечественные аудиторские организации не смогут конкурировать со своими европейскими коллегами, которые уже начали осваивать этот рынок услуг в Украине. Пока что о совершенствовании рынка экспертных услуг, повышении их качества и гарантий говорится очень много, но делается, к сожалению, недостаточно. Кроме вышеупомянутой статьи Закона «Об охране труда», в Украине нет других законодательных и нормативно-правовых актов, которые бы охватывали весь спектр вопросов аудита, ме-
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Безопасность труда тодику его проведения, процедуры и периодичность, требования к аудиторским организациям, аудиторам, ответственность за некачественный аудит и т. д. Сегодня главной задачей в области охраны труда, на мой взгляд, является совершенствование профилактической работы, направленной в первую очередь на улучшение производственной дисциплины, изучение рабочими элементарных правил безопасности, а работодателями – требований законодательства. Профилактика травматизма не является прямой функцией ЭТЦ. Но качественная экспертная услуга заставляет работодателя более серьезно подходить к данному вопросу. Формальное же проведение обследований и экспертиз, характерное для некоторых частных экспертных организаций Крыма, наоборот, способствует снижению внимания к теме профилактики. Крымский ЭТЦ принимает все возможные меры по улучшению качества своих услуг. Для расширения сферы влияния открыты филиалы в Керчи, Феодосии, проводится определенная работа по созданию подразде-
Сегодня главной задачей в области охраны труда является совершенствование профилактической работы, направленной в первую очередь на улучшение производственной дисциплины, изучение рабочими элементарных правил безопасности, а работодателями – требований законодательства
ления в Севастополе, в перспективе – Евпатория. Вместе с этим сегодня появляется все больше предприятий, на которых СУОТ разработана с учетом международных стандартов, в частности OНSAS. Эти стандарты предусматривают четкие требования к системе оценки промышленной безопасности, профессиональных рисков, которые не подменяют, а дополняют национальные нормативы в области охраны труда, являются
www.ohoronapraci.kiev.ua
прямыми и обязательными условиями для выхода продукции или услуг на международный рынок. Внедрение на наших предприятиях OНSAS подтверждается международными аудиторскими компаниями, которые на основании положительных заключений выдают сертификат соответствия, что, безусловно, повышает имидж предприятий. Поэтому аудит – дело перспективное. И Крымский ЭТЦ держит руку на пульсе событий. Для повышения квалификации своих аудиторов заключен договор с ГП «Донецкий ЭТЦ», где аудит организован раньше и проводится ныне на высоком уровне. В Крымский ЭТЦ направляют консультанта по вопросам аудита, который периодически проводит разъяснительную работу, помогает аудиторам готовить необходимую документацию. Бесспорно, проведение аудита охраны труда на предприятии, а потом, если понадобится , выполнение соответствующих корректирующих действий дает много преимуществ. Это и выход на качественно новый уровень в управлении рисками, что ведет к уменьшению количества несчастных случаев, и доступ к более широкому кругу потребителей и партнеров, и повышение производительности труда. Есть ошибочное мнение, что аудит СУОТ (а это недешевая услуга, если она оказывается качественно и с гарантией) вполне может заменить проверка предприятия теруправлением Госгорпромнадзора. Необходимо понимать, что аудит, как и проверка Службы, нацелен на оценку качества и эффективности функционирования СУОТ, поиск конкретных нарушений. Да, инспектор проверяет соблюдение технологических требований и порядок выполнения работ, но он не в состоянии точно определить техническое состояние оборудования и материалов, их износ и несущую способность, качество сварных швов, надежность электрических устройств и др. Нарушения, выявленные при проверке, позволяют лишь найти несоответствия в системе или в процессе ее организации. Как раз для этого и нужен аудит, результаты которого не только покажут выявленные несоответствия объекта требованиям законодательства об охране труда, но и предложат рекомендации по выполнению мероприятий, необходимых для устранения этих несоответствий. Причем не с последующим
Необходимо понимать, что аудит, как и проверка Службы, нацелен на оценку качества и эффективности функционирования СУОТ, поиск конкретных нарушений контролем за их выполнением, а с оказанием консультаций и помощи по просьбе заказчика аудита. Для этого аудиторские организации и аудиторы должны быть высокопрофессиональными. Многие частные экспертные организации сегодня вряд ли могут позволить себе подготовку таких специалистов и проведение подобной работы. Поэтому ГП «Крымский ЭТЦ» пока что имеет в этом преимущество. Как и на другие услуги, на проведенный аудит ЭТЦ дает годичную гарантию качества выполненных работ и страхует свои экспертные заключения на случай, если по вине эксперта на предприятии произойдет авария. Для совершенствования своей деятельности Крымский ЭТЦ приобрел современные приборы и оборудование. Поэтому стоимость его услуг иногда выше, чем у тех же частных организаций. Но уважающий себя руководитель понимает, что дешевое экспертное заключение очень редко бывает качественным, и чтобы не потерять больше, нужно сотрудничать с теми партнерами, которым ты доверяешь. С учетом того, что изношенность основных средств производства в Украине очень высокая, а их обновление – вопрос не одного года, экспертиза оборудования еще долго будет нашим самым актуальным видом услуг. Но по мере наработки опыта мы сможем постепенно перейти к аудиту СУОТ, оценке соответствия продукции техническим регламентам, к другим экспертизам, связанным с рыночным надзором, как к основным видам деятельности.
31
Безопасность труда
Фото с сайта rusdtp.ru
Что творим!
ПОЧЕМУ ВСЕ НЕ ТАК? Взрывы запрещенных к эксплуатации в Украине газовых баллонов только в Крыму забрали жизнь одного человека и искалечили двоих. Как же попадают баллоны на рынок и почему на них есть вполне законные паспорта и справки об освидетельствовании? Сергей Колесник, собкор
спользование метана в качестве топлива вместо бензина позволяет чуть ли не в два раза экономить на стоимости эксплуатации автотранспорта. Сегодня в Украине десятки тысяч автомобилей работают на этом виде топлива. Однако ряд резонансных несчастных случаев на газонаполнительных заправочных станциях Крыма свидетельствуют о том, что здесь не все гладко. Во время заправки метаном на автомобильной газонаполнительной компрессорной станции (АГНКС)
И
32
в с. Фонтаны Симферопольского района АР Крым 4 сентября 2013 г. взорвался газовый баллон легкового автомобиля марки «Дэу Нексия». Последний был полностью разрушен, водителю оторвало конечности, и он скончался до приезда скорой. Аналогичный случай произошел 14 мая 2012 г. на АГНС в Керчи. Тогда пострадал автомобиль «Дэу Сенс», а в больницу с тяжелыми травмами были доставлены водитель и пассажир. Восемнадцатого августа 2012 г. на газовой заправочной станции в районе Давыдовки (г. Симферополь) взрыв баллона уничтожил автомобиль «Фольксваген». Благодаря счастливому стечению обстоятельств все остались живы. Во всех этих случаях для наполнения газом использовались металлопластиковые газовые баллоны. Это специальные облегченные емкости, внутренняя часть которых сделана из цельного стального корпуса – лейнера. Снаружи на емкость нанесен армирующий композиционный слой из стеклопластика. Такие баллоны легче и гораздо дешевле стальных аналогов и, согласно паспортам, не уступают их прочностным качествам. Однако сразу
отмечу, что в Украине их не выпускают. Кроме того, у нас отсутствуют нормативные документы относительно обеспечения безопасной эксплуатации такого вида баллонов и их освидетельствования. В одном из приведенных выше случаев баллон был производства ОАЭ, в последнем – российского ОАО «Орский машиностроительный завод». Отмена обязательного техосмотра в 2011 г. привела к тому, что часть автотранспорта, в том числе предназначенного для пассажирских перевозок, выпала из-под контроля. Если на автопредприятиях требований безопасности к оборудованию транспортных средств (НПАОП 0.00-1.6212 «Правила охраны труда на автомобильном транспорте»), двигатели которых работают на газовом топливе, еще придерживаются, то физические лица – предприниматели, другие владельцы автомобилей – могут «чудить», не думая о последствиях. А недобросовестные установщики газобаллонного оборудования (ГБО) сегодня предлагают узлы и агрегаты различных марок, типов и производителей. Металлопластиковые баллоны размещают не только в багажниках,
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Безопасность труда
www.ohoronapraci.kiev.ua
дукцию? На использование емкостей данного производителя до сих пор отсутствует разрешение Госгорпромнадзора. И даже в Интернете члены комиссии не нашли официальной информации о требованиях к безопасной эксплуатации этих баллонов. В мае 2010 г. физическое лицо – предприниматель (далее – ФЛП) Дулепов Сергей Павлович установил баллоны на автомобиль. Здесь возникает еще больше вопросов. Где они находились с 2005 по 2010 гг.? Ведь согласно техническому регламенту баллоны должны каждые три года со дня выпуска проходить техническое освидетельствование. Как ФЛП мог устанавливать их, если в выданном ему разрешении на начало выполнения работ повышенной опасности не указаны ни марка такого автомобиля, ни тип установленных баллонов? Почему ФЛП не внес соответствующую запись в паспорта на баллоны завода-изготовителя, что входит в его обязанность? На основании липового акта приемки выполненных работ органы МВД выдали водителю свидетельство о регистрации транспортно-
го средства с соответствующей отметкой о переоборудовании автомобиля. Только в марте 2012 г. частная фирма «Креоген» (г. Симферополь) провела освидетельствование и гидроиспытание ГБО. И здесь опять возникает вопрос. Почему в справке, выданной ею, не указан тип баллона? Испытание, как сказано в документе, проводилось согласно ГОСТ для стальных баллонов иного назначения и конструкции, поскольку испытывать металлопластиковые баллоны фирме не разрешено. Кроме выдачи справки об освидетельствовании ударным способом было нанесено клеймо с указанием следующего срока испытания (март 2014 г.). В дальнейшем эта справка-сертификат явилась основанием для выдачи предприятием ООО «Бест Газ 2011» паспортов на баллоны. И здесь напрашивается еще один вопрос. Каким нормативно-правовым документом Украины предусмотрена выдача данным субъектом хозяйствования паспортов на баллоны? Никаким. Паспорта выписаны без даты, номера, в них не указаны обязательные тех-
СПРАВКА Установку газобаллонного оборудования на автомобиль... производил ФЛП Дулепов Сергей Павлович на основании разрешения на начало выполнения работ повышенной опасности № 374.09.43.50.20.0, выданного 16 октября 2009 г. со сроком действия до 16 октября 2012 г. При этом в п. 4 указанного разрешения не были предусмотрены монтаж и наладка баллонов производства ОАО «Орский машиностроительный завод». Данное разрешение распространяется только на стальные баллоны малой и средней емкости для метана на Рр< 19.6 МПа (200 кгс/см2), изготовленные по ДСТ 949-73. Основанием для выдачи субъекту хозяйствования указанного разрешения на начало выполнения работ повышенной опасности является экспертное заключение от 12 октября 2009 г. № 01.04.05.3813.09, выданное ГП «Крымский экспертно-технический центр», в третьем разделе которого сказано, что на предприятии разработана технологическая карта монтажа газобаллонного оборудования исключительно на автомобили марок ЗиЛ-130, ГАЗ-53, «ГАЗель», ВАЗ-2141 «Нива» и их модификации, оборудованные газобаллонной аппаратурой.
Фото с сайта kerch.fm
но и под машинами или на крыше. Да где угодно, лишь бы сохранить пространство салона и багажника. Хотя требования, указанные в паспортах заводов-изготовителей таких баллонов, предусматривают их установку только обученным персоналом и в специально отведенных местах автомобилей. Они должны быть защищены от механичес ких воздействий (ударов, трения и др.), попадания прямых солнечных лучей и атмосферных осадков. При обнаружении повреждений баллон нужно немедленно проверить на прочность и в случае необходимости выбраковать. Представители ОАО «Орский машиностроительный завод», принимавшие участие в расследовании несчастного случая в с. Фонтаны, предоставили комиссии все необходимые документы, подтверждающие соответствие их продукции требованиям государственных стандартов РФ. Хотя следует отметить, что в России в 2013 г. также было зафиксировано три взрыва баллонов этого производителя (в феврале и июне – в Якутске, в мае – в Москве). Человеческих жертв, к счастью, избежать удалось, однако автобусы и здания от взрывов пострадали, несколько человек были травмированы. Прочностные показатели баллонов орского завода отличные. Они хорошо держат давление, стойкие к коррозии, легкие. Но, как отмечают водители и установщики, к ним много претензий. Повреждения внутреннего каркаса, если они есть, невозможно выявить. Наружный слой при установке, транспортировке и эксплуатации требует аккуратного обращения. При заметном повреждении (перетирании хомутом, механическом ударе и др.) необходимо немедленно проверять баллон на прочность. Кстати, на автомобиле в с. Фонтаны было установлено 2 баллона, из которых взорвался только один. Во время их осмотра комиссия обнаружила следы надрывов измененного цвета, предположительно от более ранних повреждений, что, вероятно, могло стать причиной разрыва емкости. Но давайте вернемся к истории. Согласно имеющейся маркировке, баллоны изготовлены в России в июне 2005 г. В июле–ноябре этого же года баллоны данной партии отгружены ООО «Укрмашкомплект» (г. Краматорск, Украина). Сразу возникает вопрос: зачем покупают несертифицированную в Украине про-
33
Фото с сайта cit.ua
Безопасность труда
фицированного обслуживания и освидетельствования баллона, которое позволило бы выявить нарушения целостности его стеклопластиковой оболочки. Иными словами, причина – человеческий фактор и отсутствие жесткого контроля за качеством предоставляемых услуг. Почему, не задумываясь, кто-то разрешил, кто-то установил, кто-то выписал документ, кто-то заправил. На совести всех этих «кто-то» – жизнь человека, которому через месяц должно было исполниться 54 года. Он хотел жить, работать, кормить семью, но умер в муках. «Почему все не так, вроде все как всегда… только он не вернулся…» – приходят на память слова из попу-
Реклама
нические нормативы, правила безопасности, отсутствуют сведения об эксплуатации баллонов и их освидетельствовании (все это предусмотрено в паспорте завода-изготовителя). Да и на той же АГНКС в с. Фонтаны, как показали материалы расследования, были грубо нарушены требования безопасности: водитель самостоятельно подключил свое ГБО к заправочной колонке, оператор, не убедившись в надежности подключения, включил подачу газа в то время, когда водитель находился в боксе, что запрещено правилами безопасности. Сколько вопросов, на которые нет ответов. Комиссия по расследованию несчастного случая пришла к выводу, что причиной взрыва стало отсутствие своевременного, квали-
лярной песни Владимира Высоцкого. Но войны ведь нет! Материалы расследования трагедии находятся в органах прокуратуры. Возможно, кто-то из этих «кто-то» и понесет наказание. Но легче от этого никому не станет. Ведь что стоило в свое время заводу-изготовителю баллонов или украинским поставщикам в установленном законодательством порядке получить разрешение в Госгорпромнадзоре на эксплуатацию оборудования повышенной опасности, обеспечить размещение в Интернете информации о требованиях к эксплуатации, хранению, транспортировке и освидетельствованию баллонов. А субъектам хозяйствования в Украине, изучив эти материалы и придерживаясь действующих стандартов, регламентов, технических условий и других нормативных документов, выполнять работы по монтажу и испытанию таких емкостей. Если бы кто-то хотя бы один в той цепочке нарушений соблюдал законные требования, возможно, трагедий удалось бы избежать. На государственном уровне правила безопасной эксплуатации подобного оборудования пока не унифицированы, Госгорпромнадзор рекомендует водителям и руководителям автопредприятий использовать стальные газовые баллоны, прошедшие проверку на заводе-изготовителе и сертифицированные в Украине. Доверять установку нужно только профессионалам, при этом лично проверять качество выполняемых работ, не пренебрегать требованиями безопасности и не рисковать своей жизнью.
34
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Безопасность труда
Предлагают специалисты
Устройство защитного отключения:
cпособ расширения функций Жила N-проводника
Оболочка Альфред Манилов, ООО «Метрополия»
Павлина Чижик, ООО «КиевПромЭлектроПроект»
С
Изоляция N-проводника Жила фазного проводника Изоляция фазного проводника Оболочка алюминиевая или медная
уществующие устройства защитного отключения (УЗО), применяемые в сетях напряжением до 1000 В с системой заземления ТТ и ТN, действуют только при замыкании на открытую проводимую часть (корпус). При замыкании на нейтральный проводник УЗО не срабатывает, так как дифференциальный ток в нем равен нулю. Отключение поврежденной линии при замыкании на нейтральный проводник должно осуществляться защитным аппаратом (автоматическим выключателем или предохранителем) за время не более 0,4 с в системе заземления ТN и за 0,2 с – в системе заземления ТТ. Для срабатывания защитных аппаратов с указанными выдержками времени, как правило, необходимо увеличивать сечение проводника, а следовательно, ток однофазного короткого замыкания. Однако после увеличения сечения проводника может возникнуть проблема его присоединения к зажимам электроприемника. При подключении нейтрального проводника к отдельному УЗО защита может не сработать с необходимой выдержкой времени 0,4 с (0,2 с) в системе заземления ТN (ТТ) при повреждении в конце линии, поскольку ток срабатывания должен быть отстроен от пускового, тока самозапуска, тока третьей гармоники и кратных ей в нейтральном проводнике. Для отключения повреждения при нарушении изоляции целесообразно применять двухжильный (рис. 1) или четырехжильный (рис. 2) кабель напряжением до 1000 В переменного тока с нанесенными на изоляцию жил алюминиевыми или медными оболочками, которые используются как защитные заземляющие проводники. При повреждении изоляции проводника кабеля возникает дифференциальный ток, который вызывает срабатывание УЗО (рис. 3). Таким образом, УЗО действует при повреждении изоляции любой фазы или нейтрального проводника до его перехода в междуфазное короткое замыкание.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Оболочка алюминиевая или медная
Рис. 1. Двухжильный кабель с оболочками
Жила фазы С
Оболочка
Изоляция фазы С
Жила фазы В
Оболочка алюминиевая или медная
Изоляция фазы В
Жила фазы А
Оболочка алюминиевая или медная
Изоляция фазы А Жила N-проводника Изоляция N-проводника Рис. 2. Четырехжильный кабель с оболочками
УЗО
К электроприемнику Рис. 3. Схема УЗО
35
Безопасность труда
ПАРАДОКСЫ нормативной базы Правила охраны труда при выполнении работ на высоте нужно менять.
Алексей Костромитинов, ТМ «КРОК»
ПРАВИЛА КАК ПРИМЕР ПРОТИВОРЕЧИЙ Пожалуй, единственным документом, регламентирующим порядок выполнения работ на высоте (в том числе верхолазных работ в опорном и безопорном пространстве) на территории Украины, являются Правила охраны труда при выполнении работ на высоте (НПАОП 0.00-1.15-07) (далее – Правила), утвержденные приказом Государственного комитета Украины по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору от 27.03.2007 № 62 и зарегистрированные в Министерстве юстиции 04.06.2007 г. под № 573/13840. Необходимость пересмотра этих Правил возникла практически одновременно с их опубликованием, поскольку другого такого противоречивого нормативного документа, наверное, нет в правовом поле Украины. Ярким примером имеющихся в нем противоречий является неупорядоченность требований относительно проведения периодических испытаний, установленных этими Правилами. Разумеется, для выполнения высотно-верхолазных и грузоподъемных работ методом промышленного альпинизма используется специальное снаряжение и оборудование, требующее, соответственно, специальной периодической проверки на прочность. Но как, когда и кем? КЕМ? С ответом на этот вопрос все болееменее понятно. Единственное упоми-
36
нание о периодических испытаниях содержится в п. 4.1.5 Правил: «Эксплуатация средств коллективной и индивидуальной защиты разрешается при условии: …своевременного проведения необходимых эксплуатационных испытаний, если это требуется нормативно-технической документацией производителя...» То есть Правила вначале четко делегируют право устанавливать необходимость испытаний производителю спецснаряжения. Кстати, обращаю внимание пользователей, что ни в Правилах, ни в любом другом правоустанавливающем документе нет требования об обязательности такой проверки именно в специализированной организации или в сертифицированной лаборатории. Получается, создавайте комиссию и испытывайте сами. Если же люди ленятся или не готовы брать на себя ответственность, или не хотят покупать устройства для испытаний, они пользуются услугами спецлабораторий. Казалось бы, все понятно: следуйте указаниям производителя снаряжения, ведь кому как не ему знать свойства своего продукта. Но нет же! Вот тут-то и начинается настоящая путаница в требованиях в связи с отсутствием в Правилах единого методологического подхода к поверке спецснаряжения. КАК И КОГДА? Мы специально объединили рассмотрение этих двух вопросов в один подраздел, поскольку в Журнале учета и хранения средств защиты (дополнение 4 к Правилам) нужно указывать: дату испытания, дату следующего и периодического испытания и результат последнего. А вот что касается сроков и способов – в Правилах то указываются сроки и требования поверок, то ссылаются на производителя, то вообще ничего об этом не упоминается. Дальше представлен исчерпывающий перечень средств коллективной и ндивидуальной защиты, требования к которым приведены в Правилах:
Фото с сайта artterm-m.ru
Прошу слова
4.2. Требования к поясам предохранительным Парадокс состоит в том, что в Украине действует и ГОСТ, и ДСТУ ЕN на пояса предохранительные. Но требования к прочности, изложенные в ГОСТе, гораздо ниже и соответствуют разрывной нагрузке в 700 кг против 1500 кг (вверх головой) и 1000 кг (вниз головой) в ДСТУ ЕN. 4.2.5. Амортизаторы, использующиеся как элементы страховочных систем, перед вводом в эксплуатацию, а также при их эксплуатации каждые 6 месяцев проходят испытания статической нагрузкой 1470 Н в течение 60 с. После испытания не должно быть разрывов нитей, швов и волокон. Зачем проверять нагрузкой в 147 кг то, что работает в цепи с возможной нагрузкой в 1500 кг? Можно возразить, мол, компенсатор проверяют на «начало амортизации». Ну а как проверить «на конец»? Ответ очевиден: никак. А как известно, прочность цепи определяется ее самым слабым звеном. 4.2.10. При эксплуатации предохранительные пояса и принадлежности к ним проходят один раз в 6 месяцев статические испытания нагрузкой 4000 Н в течение 5 минут по методике, приведенной в документах по эксплуатации производителей. Следовательно, методику отдали на усмотрение производителю привязей. А вот как смогли принять требование к испытаниям нагрузкой в 400 кг? Ведь требования к прочности привязей составляют: в ГОСТе – 700 кг, в ДСТУ ЕN – 1500 кг! При жестком падении груза массой в 100 кг на глубину 1 м на привязь будет действовать десятикратная нагрузка! 4.3. Требования к каскам защитным промышленным 4.3.1. …следует использовать кас ки защитные, отвечающие требованиям ГОСТ 12.4.128-83,
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Безопасность труда ГОСТ 12.4.087-84, ГОСТ 12.4.09180… Кто будет проверять каски, соответствующие ДСТУ ЕN, на соответствие ГОСТам? 4.3.2. Внутренняя оснастка и подбородочный ремень должны быть съемными и иметь устройство для крепления к корпусу каски. Подбородочный ремень должен регулироваться по длине, а способ его крепления должен обеспечивать возможность его быстрого отсоединения. Составителям не угодили несъемные оснастка и ремень? Хорошо хоть есть требование наличия подбородного ремня. Вместе с тем не требуется его обязательное применение, как и поверка его прочности. 4.4. Требования к страховочным стальным канатам На самом деле это требования к горизонтальным и вертикальным анкерным линиям, изготовленным с использованием стальных канатов. 4.4.2. Общие технические требования к канатам определяются ГОСТ 12.4.107-82. Это замечательный стандарт, но речь в нем идет о требованиях к горизонтально расположенным тросам. О вертикальных – ни единого слова. 4.4.8. Перед началом эксплуатации, а также не реже 1 раза в 6 месяцев во время эксплуатации установленный в рабочее положение канат необходимо испытывать статической нагрузкой внутри пролета грузом массой 4000 Н, используя для испытания гибкие канаты (капроновые или стальные) или стальной стержень. Требования позаимствованы из вышеупомянутого ГОСТа. А в нем четко указано, что 400 кг прикладываются в середине пролета и к правильно провисающим канатам. В Правилах же это требование опущено. И опять пресловутые 400 кг! Нагрузка априори будет выше при аварийном срыве. Так зачем тогда вообще поверка заниженной нагрузкой?! 4.5. Требования к предохранительным верхолазным устройствам Неясно, что имели в виду составители Правил, поскольку отсутствует определение упомянутого в п. 4.5 термина. Предполагаю, что согласно ДСТУ EN 360:2006 (EN 360:2002, IDT) – это «системы для остановки падения втягивающего типа». 4.5.6. После каждого случая срабатывания, а также через каждые
www.ohoronapraci.kiev.ua
12 месяцев в процессе эксплуатации проводится испытание предохранительного верхол азного устройства по методике, приведенной в документах по эксплуатации производителя. Сроки указаны, а методика проведения испытаний – за производителем. 4.6. Требования к ловителям с вертикально установленными страховочными канатами 4.6.4. Вертикальные страховочные канаты с ловителями должны выдерживать статическую нагрузку 7000 Н и динамическую нагрузку, возникающую при падении груза массой 100 кг, прикрепленного к амортизатору предохранительного пояса, с высоты 0,8 м. То есть вертикально установленные канаты (и стальные, и синтетические) должны всегда (и при испытаниях в том числе) выдерживать «ничтожные» 700 кг по сравнению с паспортными 2,2–5 т! 4.7. Требования к верхолазному снаряжению 4.7.1. Требования к опорным, страховочным и вспомогательным канатам 4.7.1.7. Страховочные, опорные и вспомогательные канаты в процессе эксплуатации проходят периодические испытания не реже одного раза в 6 месяцев по методике, изложенной в документах по эксплуатации изготовителей. Сроки проведения испытаний указаны, а методика – за произво-
дителями. При этом последние не упоминают, как испытывать их изделия в эксплутационный период! Во всяком случае автор такого не встречал. 4.7.1.8. В процессе эксплуатации канаты подлежат отбраковке при наличии дефектов... Далее идет такой перечень дефектов, что любой канат, бывший в употреблении, можно забраковать. 4.7.2. Требования к предохранительным стропам 4.7.2.5. Испытания стропов, используемых в работе, должны проводиться перед началом эксплуатации, а также не реже одного раза в 6 месяцев – в процессе эксплуатации согласно документам по эксплуатации изготовителей. Опять сроки указаны, а методику испытаний оставили за производителем. 4.7.3. Требования к карабинам 4.7.3.1. Прочность карабинов должна быть не менее 22 кН в продольном направлении, а для карабинов типа «проушина», кроме того, не менее 7 кН – в поперечном направлении. Карабин с открытым замком должен выдерживать в продольном направлении усилие не менее 9 кН. 4.7.3.2. Карабины должны соответствовать требованиям ДСТУ ЕN 362-2001 и эксплуатироваться в соответствии с документами по эксплуатации изготовителя. Эти два абзаца – взаимоисключающие, ведь в ДСТУ ЕN 362-2001 прочностные требования иные. В приведенных выше пунктах нет ни едино-
Рисунок Ю. Судака
37
Безопасность труда ВЫВОДЫ го слова о сроках и периодических испытаниях карабинов. Остается надеяться на ежедневный визуальный осмотр: 4.7.3.5. В процессе эксплуатации при ежедневном визуальном контроле карабины подлежат отбраковке при наличии дефектов... 4.7.4. Требования к устройствам для спуска по опорному канату 4.7.4.7. Устройства при эксплуатации проходят периодические испытания в сроки и по методике, изложенной в технических условиях, документах по эксплуатации изготовителя. Сроки и методика испытаний – за производителем. 4.7.5. Требования к устройствам для подъема по опорному канату 4.7.5.6. Зажимы должны не реже одного раза в 6 месяцев проходить периодические эксплуатационные испытания по методике, изложенной в технических условиях, документах по эксплуатации изготовителя. Сроки поверок установлены, а методика испытаний оставлена за производителем. 4.7.6. Требования к зацепам и петлям
4.7.6.2. Зацепы должны соответствовать требованиям ДСТУ ЕN 362-2001... Ссылка не на тот стандарт, ведь в ДСТУ EN 362-2001 речь идет о карабинах. И опять-таки ни единого слова о поверке. 4.7.7. Требования к рабочим сиденьям Сразу отмечу, что попытка зарегулировать толщину и размеры сиденья, указанные в п. 4.7.7.1 Правил, вступают в противоречие с материаловедением и эргономикой. 4.7.7.5. При эксплуатации рабочие сиденья подвергаются периодическим статическим испытаниям по методике, изложенной в технических условиях, документах по эксплуатации изготовителей. О необходимости проведения испытаний упоминается, а их методика оставлена за производителем. Но зачем проверять то, что не является средством защиты? Следующий, пятый раздел Правил посвящен требованиям безопасности при выполнении работ на высоте средствами малой механизации, устройствами и инструментами. Но это тема для отдельной публикации.
Правила охраны труда при выполнении работ на высоте необходимо срочно пересматривать. Термины и определения, которые употребляются в этих Правилах, требуют уточнений. В Правилах слишком много внимания уделяется теме выбраковки изделий. При этом не учитывается разнообразие форм изделий, отвечающих требованиям одного раздела. Критерии выбраковки должны указываться производителем в сопроводительной документации. Редко упоминается о каких-либо стандартах. При этом стандарты с обозначением EN во многом противоречат ГОСТам. В Правилах отсутствует единый методологический подход к периодической поверке спецснаряжения. В некоторых случаях методика поверки делегируются производителю. Иногда указываются сроки, но они составляют то 6, то 12 месяцев. А способы предлагаемых поверок выходят за грани разумного. Очень часто правила поверки подменяются дублированием только требований стандартов к прочностным характеристикам изделий, но не указываются нормы поверки. Сроки поверки и ее способы должен определять производитель, если, конечно, они не определены в стандартах! Прочность цепи определяется ее самым слабым звеном. Поэтому при проверке составляющих страховочной цепи исключений быть не должно. Так, и привязь, и соединительный карабин, и компенсатор рывка, и строп, и веревку необходимо проверять и нагружать при поверке определенной минимальной нагрузкой. Поэтому предлагаю ввести единый порог в 1200 кг как двойную величину безопасной перегрузки для тела человека.
На форум журнала «Охрана труда» поступил вопрос: – В последнее время появились слухи об отмене ЕПБ 1992 года в связи с утверждением новых правил. Кто-то имеет об этом информацию?
Ирина Калиновская, начальник управления нормативно-правового и юридического обеспечения Госгорпромнадзора
П
риказом Минэнергоугля от 12 июня 2013 г. № 355, зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины 5 июля 2013 г. за № 1127/23659, утверждены Правила безопасности при обращении со взрывчатыми материалами промышленного назначения. Приказ вступил в силу 13 августа 2013 г. Приказом Госгорпромнадзора от 15 октября 2013 г. № 140 Единые
38
правила безопасности при взрывных работах, утвержденные Госгортехнадзором Украины 25 марта 1992 г., были признаны не применяющимися на территории Украины. Позднее приказом Госгорпромнадзора от 29 ноября 2013 г. № 176 соответствующая норма была отменена. Тем не менее старые ЕПБ уже не применяются в связи с принятием новых Правил. Приказом Госгорпромнадзора от 15.10.2013 г. № 140 были упразднены такие акты: Инструкция по организации и проведению массовых взрывов на предприятиях с подземным способом разработки, утвержденная Госнадзорохрантруда Украины 22 февраля 1993 г.;
Инструкция по безопасному проведению взрывных работ на металлургических предприятиях Министерства промышленности Украины, утвержденная приказом Госнадзорохрантруда Украины от 19 апреля 1996 г. № 62; Требования безопасности к зарядному, доставочному и смесительному оборудованию, утвержденные приказом Госнадзорохрантруда Украины от 1 августа 1997 г. № 171. И просто к сведению: приказом Минэнергоугля от 18 июля 2013 г. № 469, зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины 5 августа 2013 г. за № 1320/23852, утверждены Технические правила ведения взрывных работ на дневной поверхности.
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Безопасность труда
Терминологическая азбука
ЗНАКИ БЕЗОПАСНОСТИ и ЗНАКИ ОПАСНОСТИ.
В ЧЕМ РАЗНИЦА?
Предыдущие выпуски рубрики «Терминологическая азбука» см. в № 9/2013 – 1/2014
Николай Федоренко, главный государственный инспектор теруправления Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве
Рассмотрим употребление терминов «знаки безопасности» и «знаки опасности» на примере ДБН А.3.2-2:2009 «Охрана труда и промышленная безопасность в строительстве. Основные положения». ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЗНАКОВ
Знаки безопасности – знаки, которыми с помощью графических символов, цветов, световых или звуковых сигналов, словесных или сигналов, поданных с помощью рук, устанавливается запрет на совершение опасных действий или действий, которые могут стать причиной опасности, либо дается указание по осуществлению мероприятий безопасности на рабочем месте (п. 7 Технического регламента знаков безопасности и защиты здоровья работников, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 25.11.2009 № 1262). Знаки безопасности могут быть запрещающими, предупреждающими, предписывающими, а также информационными (указывающими места расположения спасательных средств, а также первой помощи и противопожарной защиты). Форма и цвет знаков безопасности должны отвечать требованиям Технического регламента, а их оформление – ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графические символы. Цвета и знаки безопасности. Часть 1. Принципы проектирования знаков безопасности для рабочих мест и мест общественного назначения». Так, запрещающие знаки имеют красный фон, предупреждающие – желтый, синий сигнальный цвет применяется для предписывающих знаков, а зеленый – для световых табло, эвакуационных выходов, сигнальных ламп, которые извещают о нормальном режиме работы средств производства.
Обратите внимание! Что касается ДБН А.3.2-2:2009, то для определения опасных зон на территории строительной площадки, зон с уровнем звукового давления выше 80 дБА и зон пневматических испытаний трубопроводов вместо термина «знаки опасности» следовало бы использовать термин «знаки безопасности». Кроме того, знаки опасности не могут быть сигнальными, а использование термина «плакаты по безопасности труда» не является нормативным.
www.ohoronapraci.kiev.ua
БЕЗОПАСНОСТИ:
ОПАСНОСТИ:
зона монтажа (демон- • опасные • тажа) строительной ма- необходимо шины должна быть ограж дена или обозначена знаками безопасности и предупреждающими надписями (п. 7.1.13); на постоянных мес• тах электросварочных и газопламенных работ должны быть установлены защитные ограждения и знаки безопасности согласно ГОСТ 23407, ГОСТ ССБТ 12.2.062, ГОСТ 12.4.026 (п. 9.3.2); зона электроподогре• ва грунта должна быть ограждена, установлены знаки безопасности (п. 10.4.2); места расположения • опор стояков опалубки перекрытий должны быть ограждены и обозначены запрещающими знаками безопасности с поясняющими надписями (п. 13.2.3); при обустройстве фа• садных систем производственные участки должны быть обеспечены знаками безопасности согласно ДСТУ ISO 6309 и ГОСТ 12.4.026 (п. 15.3.29).
зоны обозначать на территории строительной площадки знаками опасности и предупреждающими надписями (п. 4.17); • зоны с уровнем звукового давления выше 80 дБА необходимо обозначить знаками опасности согласно ГОСТ 12.4.026 (п. 6.6.14); • опасные зоны, которые могут возникнуть при эксплуатации машин, должны быть обозначены на территории строительной площадки знаками опасности и предупреждающими надписями (п. 7.2.5); • опасные зоны (при пневматических испытаниях трубопроводов) необходимо оградить и ли обозначи ть сигнальными знаками опасности (п. 20.2.8).
Знак опасности – маркировочный знак (пиктограмма), наносимый на грузовые единицы согласно виду(ам) опасности груза и предупреждающий об угрозе для человека и окружающей среды. Знак-табло опасности – маркировочный знак (пиктограмма), наносимый на транспортные средства согласно виду(ам) опасности груза, предупреждающий об угрозе для человека и окружающей среды и отвечающий знаку опасности, установленному для определенного класса опасного груза, по форме, цвету, символу (п. 1.10 Правил перевозки опасных грузов, утвержденных приказом Министерства транспорта и связи Украины от 25.11.2008 № 1430, зарегистрированных в Министерстве юстиции Украины 26.02.2009 под № 180/16196). Порядок использования знаков опасности при транспортировке грузов определяют нормативные документы в зависимости от вида транспортного средства, например: • на автомобильном транспорте – Правила охраны труда на автомобильном транспорте (НПАОП 0.00-1.62-12) и др.; • на железнодорожном транспорте – Правила перевозок пассажиров, багажа, грузобагажа и почты железнодорожным транспортом Украины и др.
ГП «Редакция журнала «Охрана труда» изготавливает и реализует знаки безопасности и знаки опасности,
отвечающие Техническому регламенту (постановление КМ Украины от 25.11.2009 № 1262), ДСТУ ISO 6309:2007 и ДСТУ ISO 3864-1:2005, на самоклеящейся основе
Телефоны для заказов: (044) 559-19-51, 558-74-27
39
Безопасность труда
Профилактика травматизма
Николай Федоренко, главный государственный инспектор теруправления Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве
Фото с сайта gnatyuk.livejournal.com
Об особенностях безопасного использования гужевого транспорта на предприятиях агропромышленного комплекса.
КАК ЭТО БЫЛО На территории машинно-тракторного двора одного из предприятий агропромышленного комплекса Киевской области 19.11.2013 г. с фуражиром Д. произошел несчастный случай с тяжелыми последствиями. Дело было так. Работник приехал гужевым транспортом для проведения ремонтносварочных работ, распряг коней и привязал их к полуразобранному тракторному прицепу типа ПТС-4. Неожиданно кони дернулись, и тракторный прицеп упал на фуражира. Как результат – у работника закрытый перелом костей таза, левой лопатки (акромиального конца), внутритазовая гематома. Главная причина несчастного случая заключается в том, что коней не привязали к надежным опорам, что исключило бы вероятность падения или самовольного передвижения последних. НОРМАТИВНАЯ БАЗА Требования по безопасному проведению работ с использованием гужевого транспорта определяются Правилами дорожного движения, утвержденными постановлением Кабинета Министров Украины от 10.10.2001 № 1306 (далее – Правила № 1306); Правилами охраны труда для работников лесного хозяйства и лесной промышленности (раздел 14), утвержденными приказом Гос надзорохрантруда Украины от 13.07.2005 № 119 и зарегистрированными в Минюсте Украины 22.09.2005 под № 1084/11364 (НПАОП 02.0-1.04-05); Правилами охраны труда в сельскохозяйственном производстве (раздел VII), утвержденными приказом МЧС Украины от 26.11.2012 № 1353 и зарегистрированными в Минюсте Украины 14.12.2012 под № 2075/22387 (НПАОП 01.0-1.01-12).
40
На то коня и куют, чтобы не спотыкался ТРЕБОВАНИЯ К ПЕРСОНАЛУ Управлять гужевым транспортом, перевозить людей и грузы разрешается лицам мужского пола, достигшим 18-летнего возраста (п. 14.2 НПАОП 02.0-1.04-05; п. 7.2 раздела VII НПАОП 01.0-1.01-12), хотя согласно п. 1 раздела 7.7 Правил № 1306 управлять гужевым транспортом разрешается лицам по достижении ими 14 лет. Работники, занятые на таких работах (далее – возчики), должны быть ознакомлены с поведением животных и их повадками, иметь хотя бы элементарное представление о работе в сложных условиях, знать транспортные маршруты и объездные пути опасных зон, а также обязательно выполнять требования, касающиеся водителей и пешеходов (п. 14.4 НПАОП 02.0-1.04-05). Работодатель должен предупредить обслуживающий персонал о каждом норовистом коне (п. 14.7 НПАОП 02.0-1.04-05). ОРГАНИЗАЦИЯ ГУЖЕВЫХ ПЕРЕВОЗОК Коней и рабочий инвентарь закрепляют за определенными работниками. На каждого коня выделяется правильно подогнанный комплект сбруи. Кони должны быть подкованы на все ноги, осмотрены ветеринаром, а возы (сани) – исправны, c координатной защитой и тормозными устройствами.
Гужевой транспорт, использующийся в горной местности, должен оснащаться дополнительным тормозным устройством (п. 7.1 раздела VII НПАОП 01.0-1.01-12). Требования к конской упряжи, согласно Правилам охраны труда в животноводстве. Коневодство (п. 1.11 раздела ІІІ), утвержденным приказом МЧС Украины от 26.11.2012 № 1350, зарегистрированным в Минюсте Украи ны 14 декабря 2012 г. под № 2072/22384 (НПАОП 01.2-1.11-12), являются такими: «прочность и легкость, эластичность и удобство для коня, легкость замены деталей при их повреждении, простота и доступность конструкции и легкость объединения ее деталей в упряжку, простота пригонки к коню, скорость и простота впрягания и распрягания». Перевозить людей гужевым транспортом разрешается при наличии специальных мест для сидения, установленных таким образом, чтобы исключить выпадение пассажиров из транспортного средства, свисание их ног за боковые или задние габариты воза (саней). Кроме того, нужно предупредить нанесение удара возчику задней ногой коня. Для движения в темное время суток и в условиях недостаточной видимости воз (сани) должен
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Горькая статистика Безопасность труда
быть оборудован светоотражающими устройствами (световозвращателями) и фонарями: спереди – белого цвета, сзади – красного, которые устанавливаются с левой стороны воза (саней). В случае выезда на дорогу с близлежащей территории или с второстепенной дороги в местах с ограниченной обзорностью возчик должен вести животное под уздцы или за повод (п. 4 раздела 7.7 Правил № 1306). БЕЗОПАСНАЯ ГУЖЕВАЯ ПЕРЕВОЗКА Во время использования гужевого транспорта запрещается: • осуществлять гужевую перевозку на незанузданных и пугливых конях без наглазников и тормозных устройств; • перемещаться по автомагистралям или дорогам для автомобилей, если рядом есть другие дороги; • переезжать через железнодорожные пути и дороги с усовершенствованным покрытием вне специально отведенных мест; • оставлять на полосе отвода дороги животных без присмотра, а также выпасать там коней; • загружать и разгружать воз (сани), если конь не выпряжен или не привязан; • в темное время суток и в условиях недостаточной видимости использовать транспорт, не оборудованный светоотражающими устройствами и фонарями. При погрузке и разгрузке гужевого транспорта коней нужно привязывать (п. 7.6 раздела VII НПАОП 01.0-1.01-12). Во время движения на ровных дорогах расстояние между возами должно быть не менее 2 м, на ледовых дорогах – не менее 5 м, на спусках – на всю длину спуска. Не следует вести коней в одной упряжке или привязанными друг к другу на узких горных тропах, крутых склонах, старых гатях, во время переправы вброд. Спускаясь со склона, нельзя садиться и становиться на воз (сани), поддерживать или подпирать его руками, наматывать вожжи на руку или туловище. Максимальная глубина брода для конной телеги не должна превышать 1/2 диаметра колеса. Соблюдение вышеперечисленных правил обеспечит безопасное выполнение работ с применением гужевого транспорта, что будет способствовать снижению уровня производственного травматизма на предприятиях АПК и в других отраслях экономики. На то коня и куют, чтобы не спотыкался.
www.ohoronapraci.kiev.ua
ЭТОГО
МОГЛО НЕ СЛУЧИТЬСЯ
По оперативным данным, в январе 2014 г. в Украине на производстве погиб 31 человек – на 18 меньше, чем за такой же период прошлого года; произошло 6 групповых несчастных случаев, во время которых травмированы 27 человек, в том числе 13 – смертельно. Основными видами происшествий, во время которых произошли несчастные случаи со смертельным исходом, связанные с производством, были: – 32% от общего количества погибших; • пожар падение предметов, материалов, обрушение породы, грунта и т. п. – 20%; • действие двигающихся, вращающихся предметов и деталей оборудо• вания – 16%; • ДТП, наезд транспортных средств, происшествия на других видах транспорта – 12%. Коротко об обстоятельствах некоторых несчастных случаев. 06.01. Донецкая обл. При включении привода скребкового конвейера на перегрузочном пункте транспортировочного ходка пл. h3 «Ремовский» в ТО «Шахта «Ударник» ГП «Снежноеантрацит» произошло смещение приводной станции, вследствие чего стойкой крепления прижало к деревянной клети мастера. Потерпевший получил травмы, несовместимые с жизнью. 06.01. Киев. Будучи в командировке, инженер ООО «Техносервис ХХІ» во время поездки на завод на микроавтобусе предприятия погиб в результате ДТП, которое произошло на автобане Герлик–Бурса (Турция). 08.01. Харьков. Вследствие пожара в ООО «Харьковская ювелирная фабрика» (модельный участок), расположенном на территории ПАО «Хартрон», погибли 8 работников фабрики. 13.01. Луганская обл. Во время уборки породы и наращивания рельсовой колеи в ООО «Ремавтоматика» (Краснодонский район) в шахте отслоилась глыба угля и с высоты 4,5 м упала на голову проходчика, который в это время держал в руках возле подбородка лом острым концом кверху. Лом пробил потерпевшему подбородок, смертельно травмировав рабочего. 21.01. Закарпатская обл. Разворачиваясь на складе черновых мебельных заготовок ( г. Мукачево), автопогрузчик ударился о бетонную колонну, которая подпирала потолок, вследствие чего работник ООО «Перспектива» выпал из транспортного средства и попал под правое заднее колесо автопогрузчика. В результате наезда потерпевший получил смертельную травму. 24.01. Донецкая обл. При выполнении работ по доставке материалов в выработку восьмого восточного конвейерного штрека пл. l7 в ПАО АП «Шахта «Ждановская» (г. Ждановка) была зафиксирована загазованность с признаками газодинамического явления. Вследствие этого 5 горняков отравились рудничными газами, один из них умер. Подготовила главный специалист Госгорпромнадзора Галина Мельник
41
Безопасность труда
Страницы истории
ОХРАНА ТРУДА: ДАТЫ, Становление социальной защиты Продолжение. Начало в № 1/2014
ru.wikipedia.org
Начиная со второй половины ХIX в. вопросу защиты прав наемных работников стали уделять больше внимания. Вызвано это было как развитием промышленности, так и осознанием «работными людьми» своих прав. Разумеется, в то время понятия «социальная защита» еще не существовало, но определенные шаги в этом направлении уже предпринимались. Штат фабричной инспекции Нижегородской губернии (кон. XIX – нач. XX в.)
ИНСТИТУТ ФАБРИЧНЫХ ИНСПЕКТОРОВ Знаковым в деле защиты прав рабочих стал 1882 г., когда был принят Закон «О малолетних, работающих на заводах, фабриках и мануфактурах», запрещающий труд детей, не достигших 12 лет. Согласно закону детям 12– 15 лет время работы ограничивалось 8 часами в день, при этом запрещалось работать в ночное время и в воскресенье. Устанавливался также запрет на применение детского труда во вредных производствах. С целью контроля за соблюдением требований закона при Министерстве финансов был создан институт фабричной инспекции, назначены главный и два окружных (в Москве и Владимире) инспектора. Со временем состав инспекции был увеличен до девяти окружных с девятью помощниками – на них возлагались обязанности по надзору за предприятиями в 58 губерниях России. Вначале своей деятельности фабричные инспекции были обязаны контролировать предоставление собственниками возможности получать начальное образование малолетними рабочими, составлять протоколы о нарушениях закона, отсылать их в судебные органы и представлять обвинение в суде. С принятием фабричного закона от 3 июня 1886 г. на них возлага-
42
лись дополнительные функции: контролирующая – следить за выполнением новых положений закона, примирительная – рассматривать жалобы и принимать меры по недопущению споров между работодателями и рабочими, административная – составлять протоколы о нарушениях правил и распорядительная – рассматривать и утверждать таксы (харчевые расценки), табели, расписания и правила внутреннего трудового распорядка. Многие из инспекторов стали запрещать выдачу зарплаты продтоварами, вводили ежемесячное утверждение цен в фабричных лавках, сокращали до самых необходимых список продуктов, отпускаемых в кредит. В круг задач фабричной инспекции входил также сбор и анализ статистических данных по распределению рабочего времени, участию детей и женщин в промышленном производстве, условиям труда и уровню заработной платы. С 1894 г. фабричным инспекторам были переданы и функции контроля за техническим состоянием паровых котлов. С принятием закона от 1886 г. права фабричной инспекции расширялись – были созданы коллегиальные губернские присутствия по фабричным делам, которые осуществляли общий надзор за фабрично-заводской жизнью и возглавлялись губернато-
ЦИТАТНИК «При нравственном авторитете разумный совет фабричного инспектора, его разумное указание сделают больше, нежели применение кары за нарушение законов». Министр финансов С. Витте. Из обращения к фабричным инспекторам
ром. В состав присутствия входили вице-губернатор, прокурор, начальник губернского жандармского управления, старший фабричный инспектор и окружной горный инженер, а также четыре представителя местных заводов и фабрик. Присутствие должно было издавать местные обязательные постановления «о мерах, которые должны быть соблюдены для охранения жизни, здоровья и нравственности рабочих во время работы», инструктировать инспекторов, составлять дополнительные правила для рабочих, разбирать жалобы на действия фабричных инспекторов и т. д. ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО 1880–1890-х ГОДОВ В 1885 г. был принят Закон «О воспрещении ночной работы несовершеннолетним и женщинам на фабриках, заводах и мануфактурах», налагающий запрет на ночную работу подростков в возрасте до 17 лет, а также женщин, работающих на текстиль-
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Безопасность труда
СОБЫТИЯ,ЛЮДИ ных предприятиях. Этот период совпал с промышленным кризисом, а поскольку законодательством порядок отношений между собственниками и рабочими не устанавливался, этот кризис особенно тяжело отразился на последних. Поэтому законом 1886 г. регулировался целый ряд производственных отношений между работодателями и наемными работниками на предприятиях. Вводились четкие правила взаимоотношений между ними, определялись обязанности сторон, регламентировался процесс наложения штрафов. Указывалось, в частности, что взыскать штраф с рабочих можно только за прогул, нарушение порядка и т. д. Определялись максимальные размеры штрафов, которые не могли превышать трети зарплаты. Суммы штрафов составляли специальный фонд, средства которого использовались на нужды рабочих. Устанавливалась ответственность работодателей за нарушение правил (штрафы или судебное разбирательство). При этом на фабричную инспекцию возлагались задачи контроля за соблюдением всех правил, касающихся трудовых отношений, рассмотрение жалоб рабочих и урегулирование конфликтов. Были приняты новые правила для фабричной инспекции, а ее штат с каждым
годом увеличивался – так, по состоянию на 1897 г. он составлял около 170 человек. Что касается развития горного дела, то 24 июня и 2 июля 1888 г. были утверждены, соответственно, Инструкция по проведению маркшейдерских работ и Инструкция по надзору за производством горных работ. Они, в частности, содержали наставления относительно крепления выработок, закладки выработанных пространств пустой породой, сигналов, выходов из рудников, спуска и подъема рабочих и материалов, использования взрывчатых веществ, паровых котлов и машин, защиты людей и животных от падения, предотвращения пожаров и вредного воздействия скопляющихся в рудниках газов и воды, вентиляции и т. п. В марте 1892 г. была учреждена особая горнозаводская инспекция, выполняющая функции надзора за безопасностью ведения горных работ. В этом же году на горные заводы и промыслы были распространены правила, регулирующие время и продолжительность работы, а также нормы закона 1886 г. В 1897 г. наконец-то был принят Закон «О продолжительности и распределении рабочего времени в заведениях фабрично-заводской промышленности», вводивший ограничение рабочего времени для всех без исключения наемных работников, – с этого момента оно составляло 11,5 ч, а в случае работы в ночное время, в субботу и перед праздниками – 10 ч. Работы в воскресенье запрещались. Важным этапом в развитии надзора за условиями и безопасностью труда стало принятие закона от 7 июня 1899 г., который передал право издания «инструкций и правил по всем предметам надзора, ...общих правил по охране жизни, здоровья и нравственности рабочих» новообразованному Главному по фабричным и горнозаводским делам присутствию. Таким образом, необходимость обеспечения безопасного ведения работ утверждалась законодательно. СТАНОВЛЕНИЕ КОТЛОНАДЗОРА С появлением паровых машин аварии на производстве стали происходить чаще, и, как следствие, начало увеличи-
www.ohoronapraci.kiev.ua
1.
2.
3.
4.
Знаки инспекции паровых котлов Харьковской (1), Херсонской (2) губерний и обл. Войска Донского (3). Знак фабричного инспектора Олонецкой губернии (4).
43
Безопасность труда
Рабочие на сахарном заводе (кон. XIX в.)
ваться количество травмированных рабочих, в том числе и со смертельным исходом. Поэтому возникла необходимость установить надзор за содержанием и правильной эксплуатацией котлов. Так появился специальный вид надзора – котлонадзор. Он берет свое начало 8 февраля 1843 г., когда постановлением правительства Российской империи в Устав о промышленности фабричной и заводской было впервые внесено требование о соблюдении приложенных к Уставу особых правил предосторожности при обращении
В 1897 г. был принят закон, вводивший ограничение рабочего времени для всех без исключения наемных работников с паровыми котлами. В декабре того же года в Устав была включена статья, возлагающая обязанности по освидетельствованию паровых котлов на губернских механиков. Одновременно были разработаны и правила эксплуатации котлов, включающие всего 10 пунктов, требования которых не потеряли своей актуальности по сей день. В частности, правила регламентировали максимальное давление в котле; материалы и конструкции котлов; необходимость установки указателей уровня воды, манометров и предохранительных клапанов; требования к устройству помещения для котла и обслуживающему персоналу. Хотелось бы отметить, что в Англии, например,
44
подобные правила, разработанные Манчестерским обществом владельцев паровых котлов, появились только в 1857 г. Первые правила с незначительными изменениями действовали 50 лет, и только в 1893 г. вступили в силу новые Правила относительно устройства, установки и содержания паровых котлов, а также порядка освидетельствования оных. Эти правила были более подробными и состояли из 10 глав, содержащих требования к конструкции котлов, арматуре, помещениям для котлов; определяли периодичность и порядок их освидетельствования, порядок получения разрешений на установку паровых котлов. В это же время должности губернских механиков были упразднены, и обязанности по надзору за котлами возложили на фабричные инспекции, состоявшие в ведении Министерства торговли и промышленности. В 1911 г. вступили в силу новые правила, а контроль за их соблюдением возлагался на министерства, к которым относились предприятия, эксплуатирующие котлы. Кроме того, Министерству торговли и промышленности предоставлялось право утверждать уставы обществ и союзов, куда входили владельцы паровых котлов, и разрешать этим обществам проводить освидетельствование котлов. После революции 1917 г. в соответствии с Декретом Совнаркома от 17 мая 1918 г. надзор за паровыми котлами был возложен на инспекцию котлонадзора Наркомтруда. Первые советские Правила устройства, содержания и освиде-
тельствования паровых котлов, утвержденные Наркомтруда, вступили в силу в 1920 г. Их технические требования в основном соответствовали требованиям 1911 г. Впоследствии правила переиздавались в 1923 и в 1929 годах – с развитием техники они пополнялись новыми нормами. В связи с объединением Наркомтруда и ВЦСПС в 1933 г. инспекцию котлонадзора передали в ведение ВЦСПС. К этому времени она контролировала не только паровые котлы, но и сосуды, работающие под давлением, баллоны, трубопроводы пара и горячей воды, а также подъемные сооружения. Но постановлением Совнаркома от 22 апреля 1937 г. контроль за объектами котлонадзора был возложен на наркоматы, а разработка единых правил и норм по котлонадзору поручалась Наркомтяжпрому. Тогда же впервые был создан экспертный совет для проведения экспертиз и консультаций по вопросам котлонадзора. К своей работе он широко привлекал специалистов научно-исследовательских институтов, проектных организаций, крупных промышленных предприятий и электростанций. Очередные изменения произошли в 1939 г., когда при Наркомате электростанций и электропромышленности СССР была учреждена Главная государственная инспекция котлонадзора, которая должна была осуществлять надзор за котельным хозяйством 20 наркоматов. Следующим этапом формирования органов котлонадзора стало создание Комитета по надзору за безопасным ведением работ в промышленности и горному надзору при Совете Министров СССР (Госгортехнадзор СССР). Впрочем, в апреле 1958 г. этот орган ликвидировали – вместо него появились республиканские комитеты по надзору за безопасным ведением работ в промышленности и горному надзору. Только через 10 лет Госгортехнадзор был возрожден, и в дальнейшем эта структура претерпевала ряд изменений по мере того как происходила реорганизация органов власти. Подготовил Ю. Сагань, собкор Продолжение следует
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Медицина трудаа
Есть вопрос
Вместо молока – витамины Ученые-медики рассматривают возможность выдавать работникам, занятым на работах с тяжелыми и вредными условиями труда, вместо молока витаминно-минеральные препараты. Александр Фандеев, спецкор Фото автора
К
ак известно, ст. 7 Закона «Об охране труда», согласно которой работодатель обязан обеспечить бесплатным молоком работников, занятых на работах с тяжелыми и вредными условиями труда, никто не отменял. И нынче в Украине еще действует постановление Госкомтруда и Президиума ВЦСПС от 16.12.1987 № 731/П-13 «О порядке бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда» (Постановление № 731). Разумеется, во времена СССР вопрос о том, целесообразно ли поголовно оздоравливать молоком рабочий класс и служащих, не обсуждался. Сегодня же специалисты по медицине труда убеждены, что такое «оздоровление» не только неэффективно, но зачастую и вредно. Доводы просты и убедительны: «белый витамин» полезен далеко не всем. Он противопоказан людям с заболеваниями желудочно-кишечного тракта, дефицитом лактазы и аллергикам, да и пользы от сегодняшнего псевдомолока немного. Кроме того, в каждой отрасли вредные условия труда имеют свою специфику и по-разному влияют на здоровье работника, поэтому и подходы к выдаче пищевых продуктов должны разниться. Существует много других продуктов и препаратов (например, белково-витаминный напиток, разработанный Институтом медицины труда АМН Украины, витаминно- минеральные комплексы), которые способны с гораздо большей эффективностью уменьшать влияние вредных факторов производства на организм человека. О целесообразности употребления таких препаратов работающими в тяжелых и вредных условиях шла речь во время встречи ученых Института медицины труда АМН Украины со специалистами представительства американской корпорации «Юнифарм инк». Сотрудники компании рассказали о составе, свойствах, направленности, показаниях к применению производимых ими витаминно-минеральных комплексов, а также о практике их использова-
www.ohoronapraci.kiev.ua
СПРАВКА Выдавать рабочим бесплатно латноо молоко распорядился ЛЛенин. еннин. В 1918 г. та подписал декрет, согласно которому вождь мирового пролетариата голодающие рабочие Путиловского ского завода в Петрограде должны получать молоко. Через год так называемые спецжиры в виде молока, масла, животных жиров для поддержания физических сил голодных пролетариев стали выдавать на многих промышленных предприятиях. В 1937 г. было решено, что молоко положено и труженикам предприятий, на которых используются химические вещества. В 1968 г. Минздрав СССР разрешил заменять молоко «другими равноценными пищевыми продуктами». Согласно постановлению № 731 на смену независимо от ее продолжительности полагается 0,5 литра молока. Не допускается выдача молока за одну или несколько смен вперед, равно как и за прошедшие смены, а также его отпуск на дом. Не разрешается оплата молока деньгами, исключая случаи разъездного характера работы на условиях коллективного договора. Работники, которые заняты на производстве и переработке антибиотиков, вместо свежего получают кислое молоко или приготовленный на основе цельного молока колибактерин. Замена молока сметаной не допускается. Интересно, что в Украине заменители, равноценные молоку, не установлены, а замена молока другими равноценными продуктами разрешается только при условии его отсутствия в торговой сети. Для сравнения. В США санитарные правила по работе с различными вредными веществами не предусматривают выдачу рабочим молока. Зато регулируют выполнение комплекса мероприятий, предотвращающих попадание вредного вещества в организм рабочего, всеми возможными способами: это проведение биомониторинга (измерение содержания вредных веществ в крови, моче и т. д), а также дезинтоксикации организма с помощью антидотов. ния в профилактической и лечебной медицине. Задача наших ученых – объективно оценить предоставленные данные для того, чтобы в дальнейшем провести научные исследования и наработать доказательную базу, на основании которой можно было бы рекомендовать такие препараты для профилактики здоровья работников определенных профессий. По словам директора института, академика НАН и АМН Украины Юрия Кундиева, витаминно-минеральные комплексы уже сегодня востребованы предприятиями угольной и металлургической промышленности страны, особенно нуждаются в них те, кто работает в «горячих цехах». По мнению Ю. Кундиева, производители витаминно-минеральных комплексов могут стать партнерами ученых в разработке принципиально нового подхода к профилактике профессиональных заболеваний. Он состоит из совокупности мер: рациональный режим труда и отдыха, витаминопрофилактика и т. д.
45
Медицина труда
Опасности и «вредности»
Держать джинна под контролем Работа с едкими веществами требует профессионализма, в частности хорошего знания свойств опасных химикатов, осторожности, соблюдения требований нормативных документов и умения правильно действовать в экстремальных ситуациях. Итак, какие они, эти опасные друзья человека?
Сергей Коливошко, заместитель начальника государственной инспекции надзора в газовом хозяйстве и химической промышленности теруправления Госгорпромнадзора во Львовской области
ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА Кислоты – химические соединения, в состав которых входят один или несколько катионов водорода (Н+) и анионы (так называемые кислотные остатки). Они характеризуются водородным показателем (рН) в диапазоне от 1 до 7. Кислоты подразделяют на сильные (1 d рН < 3), средней силы (3 d рН < 5) и слабые (5 d рН < 7), а их химическая активность зависит от концентрации в водном растворе. Чаще всего в промышленности используется концентрированная серная кислота (или олеум – раствор серного ангидрида в серной кислоте), водный раствор хлороводорода (соляная кислота), уксусная, ортофосфорная, азотная кислоты и т. п. Промышленная серная (сульфурная) кислота (H2SO4) имеет концентрацию до 96%. Это густая, маслянистая, прозрачная, бесцветная или светло-желтая жидкость со слабо выраженным кислотным запахом, практически нелетучая. Плотность – до 1,86 кг/см3 (почти вдвое тяжелее воды). Смешивается с водой в любых соотношениях, выделяя много тепла. Попадая на органику (дерево, картон, текстильные изделия, сахар и т. п.), обугливает ее вплоть до возгорания (за исключением синтетических полимеров и волокон). При контакте с одеждой прожигает ткань. Служит причиной химических ожогов кожи, которые плохо заживают. Чуть ли не мгновенно разрушает зубы, слизистую оболочку полости рта и желудочно-кишечного тракта. Все растворы H2SO4 (кроме очень разбавленных) – сильные кислоты. Как и другие, эта кислота поставляется на предприятия в специальных железнодорожных или автомобильных цистернах, а в лаборатории – в стеклянных бутылях или пластмассовых контейнерах. Подобные характеристики имеет и олеум – 22–28%-й раствор серного газа в серной кислоте (H2SO4•SO3). Хлористоводородная (хлорная, соляная) кислота (HСl) – раствор хлороводорода в воде, имеет концентрацию 33–40% масс. Это прозрачная, бесцветная (или желтовато-зеленоватая) жидкость с резким удушливым кислотным запахом. Ее еще называют дымной кислотой: при открытии емкости с ней выделяется белый дым. Плотность – до 1,34 кг/см3 (на треть тяжелее воды). Смешивается с водой в любых пропорциях, выделяя тепло. Может вызывать хими-
46
ческие ожоги кожи, при попадании в организм (в зависимости от количества и концентрации) повреждает слизистую полости рта и желудочно-кишечного тракта, поражает внутренние органы. Пары кислоты сильно раздражают глаза, а при вдыхании – слизистые оболочки верхних дыхательных путей, разрушают зубную эмаль. Слабо концентрированная HСl входит в состав желудочного сока (фермент пепсин). HСl взаимодействует с активными металлами (с благородными – в присутствии концентрированной серной или азотной кислоты) с выделением водорода. Растворяет также оксиды металлов, разрушает карбонаты и бетон с выделением углекислоты, образует соли – хлориды. Уксусная кислота (CH3COOH) известна как: винный, или яблочный уксус (содержание CH3COOH, как правило, не превышает 12%); уксусная эссенция (содержимое CH3COOH обычно не превышает 30%); синтетическая, или ледяная кислота (содержание CH3COOH до 99,9%, при температуре ниже +13 °С кристаллизуется в лед). Прозрачная, бесцветная жидкость с резким уксусным запахом (чем выше концентрация, тем сильнее запах), малолетучая. Плотность – до 1 кг/см3 (синтетическая CH3COOH легче воды – плотность до 0,8 кг/см3). Смешивается с водой в любых соотношениях, выделяя тепло. Синтетическая кислота может стать причиной химических ожогов кожи. При попадании в организм (в зависимости от количества и концентрации) разрушает слизистые оболочки полости рта и желудочно-кишечного тракта, зубную эмаль, поражает внутренние органы. Активность CH3COOH сильно зависит от концентрации, но, как и все органические кислоты, она медленно растворяет активные металлы с выделением водорода, быстрее взаимодействует с оксидами металлов, разрушает карбонаты и бетон с выделением углекислоты, образовывает соли – ацетаты. Фосфорная (ортофосфорная) кислота (Н3РО4) широко используется в технике. Входит в состав ингибиторов коррозии и преобразователей ржавчины. Промышленная Н3РО4 имеет концентрацию 94–96% масс. Это густая, вязкая, прозрачная, бесцветная жидкость со слабо выраженным кислотным запахом, почти вдвое тяжелее воды, практически нелетучая. Смешивается с водой в любых пропор-
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Медицина труда циях, выделяя тепло. Может вызывать химические ожоги кожи при наличии на ней повреждений или продолжительной экспозиции. В случае попадания в организм разрушает желудочно-кишечный тракт. Активно изменяет поверхностное натяжение воды, обладает моющими свойствами. Н3РО4 растворяет все активные металлы с выделением водорода (разбавленная кислота) и фосфорного (Р2О5) или фосфористого (Р2О3) ангидрида, свободного фосфора (Р) или фосфина (РН3) – в зависимости от активности металла и концентрации кислоты. Н3РО4 любой концентрации взаимодействует с оксидами металлов, разрушает карбонаты и бетон с выделением углекислоты, образует соли – фосфаты. Азотная кислота HNO3 широко используется в металлургии, особенно цветной, как мощный окислитель (основной компонент окислителя ракетного топлива «меланж»). Слабая кислота применяется для производства минеральных азотных удобрений (селитры натриевой, калийной, аммиачной), концентрированная – для процессов нитрирования органических соединений (производства бездымного пороха, динамита и т. п.). Тяжелая жидкость (плотность, в зависимости от концентрации, достигает 1,51 г/см3) от светло-желтого до бурого цвета, со специфическим кислотным запахом. Летучая, пары раздражают глаза, а при вдыхании – слизистые оболочки верхних дыхательных путей, разрушают зубную эмаль. Может служить причиной химических ожогов кожи. Растворяет все без исключения металлы (благородные – в присутствии соляной кислоты, с которой образует «царскую водку») с выделением водорода, а также, в зависимости от концентрации кислоты и активности металла, оксидов NO2, NO или свободного азота N2. При работе с кислотами нужно обязательно пользоваться спецодеждой (дополнительно надевать прорезиненный фартук), спецобувью (прошитой синтетическими нитками), а также СИЗ открытых участков кожи и глаз. Готовить водные растворы кислот в лаборатории можно только в посуде из термостойкого стекла или полимерных материалов (полиэтилена, полипропилена, полиэтилентерефталата (ПЭТ)), металлических с эмалированным (стеклянным) покрытием. При этом кислоту следует лить в воду, а не наоборот. Добавлять кислоту к водному раствору нужно малыми порциями в большое количество воды (раствора), перемешивая раствор стеклянной палочкой. Щелочи – химические соединения, в состав которых входят катионы щелочных (литий, натрий, калий) или щелочно-земельных (кальций, магний) металлов и один (для ионов щелочных металлов) или два (для ионов щелочно-земельных металлов) аниона (или гидроксильные группы (ОН-)). Они характеризуются водородным показателем (рН) в диапазоне от 7 до 14 и делятся на крепкие щелочи (12 < рН d 14), средней силы (9 < рН d 12) и слабые (7 < рН d 9). В промышленности применяют едкий натр (NaOH ), едкое кали (или каустик КОН), известь (Са(ОН)2), нашатырь (водный раствор аммиака NН4OH), в быту – известь и нашатырный спирт, реже – каустик. В безводном состоянии щелочи – твердые кристаллические вещества (за исключением нашатыря – водного раствора аммиака), очень гигроскопические (быстро вбирают влагу из воздуха). С ростом водородного показателя рН с 7 до 14 раствор щелочи окрашивает индикатор фенолфталеин в фиолетовый цвет – от нежно-сиреневого до насыщенного свекольного. Щелочи широко используются для реакций омыления жирных кислот с целью обезжиривания поверхностей и получения мыла, для химического травления изделий из алюминия и сплавов на его основе, а также для нейтрализации кислот. Растворы щелочей выщелачивают неорганическое стекло, вызывая его помутнение, взаимодействуют с амфотерными металлами (железом, алюминием, хромом) с выделением водорода и их оксидами.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Едкий натр (NaОН) – твердое, кристаллическое, очень гигроскопическое белое вещество, которое промышленность выпускает в виде каплеподобных гранул. Чаще всего в производстве используется нелетучий 44–46%-й водный раствор едкого натра (плотность – 1,44 кг/см3). Растворяется в воде в любых соотношениях, выделяя тепло. Может вызывать химические ожоги кожи. При попадании в организм разрушает слизистую оболочку полости рта и желудочно-кишечного тракта, поражает внутренние органы. Прочность NaОН зависит от его концентрации. Он омыливает натуральные и синтетические жирные кислоты (жиры) с образованием твердого мыла. Предназначен, среди прочего, для переработки отходов производства растительных масел и предприятий общественного питания (пережаренных жиров), а также отходов животноводства для получения твердого натурального мыла. Поставляется как в специальных железнодорожных и автомобильных цистернах (раствор), так и расфасованным в бумажные мешки (твердый). В лабораториях используется гранулированный NaОН. Едкое кали (КOH) – твердое, кристаллическое, очень гигроскопическое белое вещество, которое промышленность выпускает в виде каплеподобных гранул. Растворяется в воде в любых пропорциях, выделяя тепло. Может вызывать химические ожоги кожи, а при попадании внутрь организма разрушает слизистые оболочки полости рта и желудочно-кишечного тракта, поражает внутренние органы. Крепость щелочи зависит от ее концентрации. Она омыливает натуральные и синтетические жирные кислоты (жиры) с образованием жидкого мыла. Поставляется на предприятия железнодорожным и автотранспортом, обычно в бумажных мешках. Известь (Са(ОН)2) (пастоподобный гидроксид кальция) – широко используется в строительстве, производстве вяжущих материалов, в быту и садоводстве. Известна также как известковая мука (тонкомолотый безводный оксид кальция СаО), пушонка (суспензия тонкомолотого оксида-гидроксида кальция в воде), известковое молоко (водный раствор извести). Имеет антисептические и декоративные свойства. В промышленности оксид кальция получают путем обжига карбоната кальция (известняка СаСО3). Все растворы извести – средней и слабой силы.
При работе с кислотами нужно обязательно пользоваться спецодеждой (дополнительно надевать прорезиненный фартук), спецобувью (прошитой синтетическими нитками), а также СИЗ открытых участков кожи и глаз Нашатырь (водный раствор аммиака NН4OH) – летучая жидкость с резким запахом аммиака. Распространен в быту и медицине. Ранее 20%-й NН4OH применялся в копировальной технике (машины наподобие «ЭРА» и «РЭМ») и как средство для мытья стеклянных и зеркальных поверхностей. Сейчас он также входит в состав моющих средств для стекла. А 1,5–2%-й NН4OH (нашатырный спирт) используется в медицине для приведения человека в чувство и нейтрализации кислот, попавших на открытые участки глаз и кожи. Имеет резкий запах аммиака, который при высокой концентрации и/или продолжительной экспозиции может вызвать раздражение глаз и слизистых оболочек верхних дыхательных путей. Должен быть во всех аптечках. Дополнительные меры безопасности при продолжительной работе с нашатырем – надеть фильтрующие СИЗ органов дыхания с коробками марки «КД» (серого цвета). Работать со щелочами необходимо в спецодежде и спецобуви, имеющих повышенную стойкость к действию щело-
47
Медицина труда чей, пользуясь СИЗ глаз и кожи. Водные растворы щелочей в лаборатории нельзя готовить в металлической посуде из сталей (кроме нержавеющих), алюминия и сплавов на его основе. Средства дезинфекции – широкий спектр химических соединений и их смесей (как неорганического, так и органического происхождения). В зависимости от назначения они могут быть кислотные и щелочные. Наличие кислой или щелочной среды в растворах определяется приборами (например, аналоговыми или цифровыми рН-метрами) или экспресс-методом с помощью индикаторов (например, спиртовых растворов метилового оранжевого (метилоранжа) или метилового красного (метилрота) – для кислой среды (рН < 7); метилового красного или фенолфталеина – для щелочной среды (рН > 7) или лакмусовой бумажки (в кислой среде она краснеет, в щелочной – синеет). Средства дезинфекции на производстве – это, как правило, хлорсодержащие неорганические соединения, из которых легко мигрируют ионы (атомы) активного хлора. Простейшими и наиболее распространенными из них являются хлорная известь (СаОНCl), гипохлориты натрия (NaClО 2) и калия (КClО 2), феноляты натрия (С6Н5ОNa) и калия (С6Н5ОК) и средства на них основе. В медицине используются перекись водорода, растворы йода (реже – брома), широкая гамма натуральных и синтетических соединений. При попадании в организм вызывают отравление. Хлорная известь (СаОНCl), или «хлорка», – твердое кристаллическое вещество со специфическим запахом, легко растворяется в воде. Наиболее распространенное дезинфицирующее и обеззараживающее средство, используется для обеззараживания питьевой воды, бытовых и промышленных стоков, дезинфекции помещений и производственного оборудования. Едкое вещество. Гипохлориты натрия (NaClО2) и калия (КClО2) – вязкие, тяжелые, едкие жидкости с концентрацией основного вещества до 70 %, с характерным запахом хлора, легко растворяются в воде. Также являются распространенным средством дезинфекции и обеззараживания питьевой воды, бытовых и промышленных стоков, помещений и производственного оборудования. В текстильной промышленности используются как отбеливающие вещества (30%-й раствор гипохлорита натрия известен как «Белизна»). Феноляты натрия (С6Н5ОNa) и калия (С6Н5ОК) – твердые кристаллические вещества с характерным сладковато-тошнотворным запахом. Растворяются в воде в любых соотношениях. Растворы малоедкие. Широко используются в санузлах железнодорожных вагонов. Пероксид (перекись) водорода (Н2О2) – тяжелая маслянистая жидкость практически без запаха. Растворяется в воде в любых пропорциях. Растворы едкие, имеют ярко выраженные отбеливающие свойства (30%-й раствор Н2О2 известен как «Пергидроль»). А 2–3%-й раствор Н2О2 – обязательный препарат в аптечках. Формальдегид – муравьиный альдегид (СН2О). В медицине и химлабораториях применяется 40%-й водный раствор формальдегида – формалин: прозрачная бесцветная жидкость (возможен белый кристаллический осадок) со специфическим резким запахом. Борная кислота (Н3ВО3) – сухое кристаллическое вещество белого цвета. Используется в быту для уничтожения насекомых. В медицинских аптечках есть 3%-й водный раствор Н3ВО3 (для нейтрализации химических ожогов щелочами). Щавелевая (оксалатная) кислота (С2Н4(СООН)2) – сухое кристаллическое вещество белого цвета. Распространенное бытовое средство для выведения пятен; пасечники с его помощью уничтожают насекомых – паразитов пчел.
48
СИЗ И ТРЕБОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ Вся безопасная работа с едкими веществами основывается на таких принципах: z использование знаков безопасности согласно Техническому регламенту знаков безопасности и защиты здоровья работников, утвержденному постановлением Кабинета Министров от 25.11.2009 № 1262; z знание свойств едких веществ и их действия на организм человека, что обеспечивается соответствующим образованием, обучением и проверкой знаний, своевременными и качественными инструктажами; z жесткое соблюдение правил внутреннего распорядка, высокая личная дисциплина и ответственность за выполнение правил промышленной безопасности и охраны труда (забота о личной безопасности и безопасности окружающих); z оснащение рабочих мест с едкими веществами другими средствами коллективной защиты (речь идет прежде всего о соблюдении требований по изоляции, вентиляции, электроснабжению и заземлению рабочих мест, наличии и исправности средств противоаварийной защиты, в частности индикации и сигнализации при превышении предельно допустимых концентраций опасных веществ в воздухе рабочих зон и т. п.), необходимым запасом нейтрализующих веществ и средствами их нанесения (смыва), оборудованием для нейтрализации вредных стоков; z обеспечение СИЗ согласно действующим отраслевым нормам для работников, занятых на работах с едкими веществами, а также перманентный контроль за состоянием и исправностью таких средств. Типичные нормы бесплатной выдачи спецодежды, спецобуви и прочих средств защиты работникам отдельных отраслей народного хозяйства предусматривают обеспечение персонала хлопчатобумажными костюмами (халатами), хлопчатобумажными головными уборами, кожаной (резиновой) обувью, резиновыми перчатками (нарукавниками), специальными фартуками, защитными очками, фильтрующими газовыми (или газопылезащитными) СИЗ органов дыхания (в случае использования промышленных СИЗОД со шлем-маской очки не нужны). Требования к обуви – стойкость подошвы к продолжительному воздействию кислот и щелочей. Фильтрующие СИЗОД при работе с кислотными испарениями обеспечиваются коробкой марки В желтого (или желтого с белой полосой) цвета или коробкой марки КД серого (или серого с белой полосой) цвета. Кроме того, для проведения аварийных работ необходимо использовать костюмы типа Л-1 (прорезиненные куртка и штаны, резиновые сапоги) или общевойсковой защитный комплект, изолирующие противогазы. Помещения, где выполняются работы с кислотами (щелочами), должны быть оснащены медицинскими аптечками (со списком имеющихся в них медикаментов). Основными опасными и вредными производственными факторами, воздействующими на персонал, являются: z травмирование острыми кромками при разрушении стеклянного оборудования и тары; z опасное значение напряжения в электрической цепи, замыкание которой может произойти через тело человека; z повышенная или пониженная температура и подвижность воздуха рабочей зоны; z недостаточная освещенность рабочей зоны; z химические ожоги, токсичное и раздражающее воздействие веществ на организм человека – кожу, слизистые оболочки, органы дыхания. Сохранять пищевые продукты, принимать пищу, курить разрешается только в специально отведенных местах.
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Медицина труда Пол и стены в помещениях, где проводятся работы с едкими веществами, должны быть покрыты стойкими к воздействию агрессивной среды материалами. Канализационная система в таких помещениях локальная, воды из нее отводятся в общезаводскую канализацию только после их нейтрализации. Обязательно наличие трапа для канализации для приема разливов едких веществ и продуктов их нейтрализации. В помещении устанавливается пожарный кран, оснащенный рукавом и стволом (для быстрого смывания разливов едких веществ и продуктов их нейтрализации). ТРЕБОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ПЕРЕД НАЧАЛОМ, ВО ВРЕМЯ И ПОСЛЕ ОКОНЧАНИЯ РАБОТЫ Перед началом работы необходимо: z проверить и надеть спецодежду, спецобувь и другие СИЗ; z проверить наличие и комплектность аптечки; z проверить исправность приборов и оборудования, наличие заземления (зануления) электрооборудования; z включить общеобменную приливно-вытяжную вентиляцию за 15–20 мин до начала работы; z о выявленных неисправностях оборудования и средств коллективной защиты доложить руководителю работ (ответственному за проведение данной работы) и не приступать к их выполнению до устранения неполадок. Во время работы все операции, связанные с применением или возможным образованием и выделением отравляющих, едких, взрывоопасных веществ, имеющих неприятный запах, необходимо выполнять только в вытяжном шкафу при включенной общеобменной вентиляции с применением СИЗ – халата и резинового фартука, резиновых перчаток, защитных очков и т. п. Смешивание или разведение химических веществ, которое сопровождается выделением тепла, выполняют в термостойкой или фарфоровой посуде. При нагревании химических жидкостей в пробирке ее направляют вбок от себя и людей, находящихся рядом, а при взбалтывании раствора в колбах и пробирках их закрывают только пробками. Нельзя оставлять включенные горелки и другие нагревательные приборы без надзора. Не разрешается хранить вещества неизвестного происхождения без надписи и этикеток. Отходы кислот, щелочей и другие едкие вещества отдельно собирают в специально предназначенную посуду и сливают в канализацию только после нейтрализации. Разлитые кислоты или щелочи немедленно засыпают песком и нейтрализуют, после чего убирают. Щелочи, кислоты и другие едкие и ядовитые вещества набирают в пипетку исключительно с помощью резиновой груши, недопустимо засасывать их в пипетку ртом. Концентрированная щелочь, кислоты и другие едкие вещества должны храниться в толстостенных стеклянных емкостях, помещенных в металлические или деревянные ящики с крышками, стенки и дно которых выложены негорючим материалом. При приготовлении растворов из концентрированных кислот кислоту вливают в воду тонкой струйкой, непрерывно перемешивая. Растворение концентрированной кислоты (особенно сульфатной) в воде сопровождается сильным нагревом и разбрызгиванием жидкости, которое может вызвать ожоги. Большие куски едкой щелочи сначала измельчают в специально отведенном месте, предварительно накрыв плотной тканью (бельтингом) или бумагой. Рекомендуется вместо монолитных кусков щелочи применять чешуйчатые. Растворяют твердую щелочь в фарфоровой посуде путем медленного добавления небольших кусков вещества в воду при непрерывном перемешивании. Куски щелочи можно брать только пинцетом или щипцами. При выявлении неисправностей на рабочем месте, в оборудовании или средствах коллективной защиты работу немедленно останавливают, выключают оборудование и приборы. Сообщают об этом руководителю и без его указания работу не возобновляют.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Переносят и поднимают бутыли с кислотами и едкими веществами только вдвоем. Также вдвоем переливают кислоты и щелочи из бутылей в более мелкую тару с помощью сифона и лишь под местной вытяжной вентиляцией. Горизонтальная транспортировка едких веществ производится на специальных тележках. Стеклянные бутыли перед транспортировкой обязательно проверяют на отсутствие сколов и трещин. Вертикальная транспортировка едких веществ производится исключительно в грузовом лифте. Совместное хранение кислот и едких веществ осуществляется только согласно правилам пожарной безопасности. Стеклянные сосуды объемом более чем 5 л с реактивами переносят в плетеных корзинах, ящиках или другой таре, гарантирующей безопасную транспортировку. Не разрешается переносить или поднимать за шейку стеклянные сосуды с агрессивными реактивами. Доставленные в лабораторию реактивы размещают в отведенных для них местах. Важно соблюдать также правила пользования вытяжным шкафом. В частности, его включают не позже чем за 15 мин до начала работы, створки во время работы должны быть максимально закрыты (опущены с небольшим зазором для тяги). Открывать их разрешается только на время эксплуатации установленных в шкафу приборов (или в случае другой нужды) на высоту, удобную для работы, но не большую, чем половина высоты отверстия. Поднятые створки на время работы в вытяжном шкафу закрепляют с помощью специальных устройств. Если шкаф имеет несколько створок, то те, которыми не пользуются, должны быть закрыты. При нарушении этого правила снижается эффективность вентиляции. Чтобы предотвратить проникновение вредных газов и пара из вытяжного шкафа в помещение, вентиляцию нужно отрегулировать так, чтобы в шкафу создавалось небольшое разрежение.
Потенциальная опасность едких веществ значительно снижается, если с ними работают профессионалы. А значит, необходимо постоянно повышать свою квалификацию и соблюдать производственную и трудовую дисциплину По окончании работы оборудование выключают. Едкие вещества убирают в отведенное для них место, соблюдая правила хранения. Убирают рабочее место. Снимают спецодежду, спецобувь, другие СИЗ, приводят их в порядок и складывают в определенное место. Моют лицо и руки теплой водой с мылом, по возможности принимают душ. Обо всех недостатках, выявленных в ходе работы, докладывают руководителю работ. ТРЕБОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ В АВАРИЙНЫХ СИТУАЦИЯХ К аварийным ситуациям относятся разгерметизация технологических трубопроводов, оборудования и тары с выбросом продукта или его паров в производственную и внешнюю среду. Отключение электроснабжения, питающего средства коллективной защиты, обрыв и короткое замыкание электрокоммуникаций, электрооборудования. Химические ожоги, ранения, токсическое и раздражающее воздействие химикатов на организм человека. При возникновении аварийной ситуации следует немедленно огородить опасную зону и не допускать в нее посторонних. Сообщить о случившемся руководителю работ. Если есть пострадавшие, оказать им первую помощь. При необходимости вызвать скорую. Впрочем, потенциальная опасность едких веществ значительно снижается, если с ними работают профессионалы. А значит, нужно постоянно повышать свою квалификацию и соблюдать производственную и трудовую дисциплину.
49
Медицина труда
Знание – залог успеха
Пока скорая в дороге Едкие вещества, в частности кислоты, щелочи или средства дезинфекции, требуют большой осторожности при работе с ними. Но полностью избежать несчастных случаев, к сожалению, невозможно. Уменьшить негативные последствия поражения позволит своевременно оказанная первая помощь. ОПЕРАТИВНО, ОБДУМАННО, ОСТОРОЖНО Вследствие действия на дыхательные пути, кожу и слизистую оболочку концентрированных неорганических и органических кислот, щелочей и других едких веществ у потерпевшего возникают химические ожоги, а во время загорания или взрывов химических веществ – термохимические ожоги. В зависимости от глубины поражения кожи и тканей тела различают четыре степени ожогов: I степень (легкая) – покраснение и отек кожи; II степень (средней тяжести) – большой отек и образование волдырей; III степень (тяжелая) – омертвение всей толщины кожи; IV степень (очень тяжелая) – обугливание тканей тела. При больших (более 10–15% поверхности тела) ожогах II–III степени возникает тяжелое общее поражение организма – ожоговая болезнь, которая нередко осложняется ожоговым шоком. Особенность последнего – его продолжительность (24–72 ч). Ожоговая болезнь характеризуется острой интоксикацией, нарушением в организме водно-солевого обмена. Все это часто приводит к воспалению легких, поражению печени, почек и острым язвам желудочно-кишечного тракта. Ожоги кислотами обычно очень глубокие, и на их месте образуется сухой струп. При ожоге щелочами ткани остаются влажными, поэтому такие раны заживают тяжелее и более проблемны. КИСЛОТЫ ПРОТИВ ЩЕЛОЧЕЙ Люди, неожиданно получившие химические ожоги, не всегда реагируют адекватно и порой прибегают к традиционным методам, применяемым при термических ожогах, чем наносят себе
50
еще больший вред. Первая помощь при ожогах кожи кислотами и щелочами заключается в тщательном промывании поврежденных участков струей воды в течение 15–20 мин. При этом нужно следить, чтобы отработанная вода не попала на другие участки тела или на человека, оказывающего первую помощь. После этого поврежденную кислотой поверхность следует обработать 5%-ным раствором питьевой соды, а обожженную щелочью – 3%-ным раствором борной или раствором уксусной кислоты. Карболовую кислоту можно нейтрализовать глицерином или известковым молоком. То есть необходимо устранить химические остатки, нейтрализуя кислоты щелочными растворами, а едкие щелочи – кислыми.
Люди, неожиданно получившие химические ожоги, не всегда реагируют адекватно и порой прибегают к традиционным методам, применяемым при термических ожогах, чем наносят себе еще больший вред Углублению и распространению ожога способствует одежда, пропитанная агрессивным веществом. Поэтому, чтобы уменьшить его концентрацию и время действия, важно как можно быстрее снять одежду с потерпевшего (при необходимости – разрезать), а потом механически удалить вещества, попавшие на кожу, и энергично смыть их струей воды в течение 10–15 мин, пока не исчезнет специфический запах. При попадании кислоты или щелочи на слизистую оболочку глаз их надо
тщательно промыть струей воды в течение 15–20 мин, оттягивая веки. После этого, если попала кислота, промыть 3%-ным раствором питьевой соды, а при поражении щелочью – 2%-ным раствором борной кислоты. Глаза тереть нельзя. При ожогах полости рта и горла щелочью необходимо полоскание 3%-ным раствором уксусной или борной кислоты, а при ожогах кислотой – 5%-ным раствором питьевой соды. Если в дыхательные пути попала кислота, следует дышать распыленным при помощи пульверизатора 10%-ным раствором питьевой соды, если щелочь – распыленным 3%-ным раствором уксусной кислоты. Когда же человек случайно проглотил едкое вещество, кроме сильной боли во всем желудочно-кишечном тракте он испытывает недостаток воздуха из-за поражения гортани. Возможна рвота с примесью крови. В этом случае потерпевшему нужно срочно промыть желудок большим количеством жидкости: раствором пищевой соды или слабым раствором уксусной кислоты (в зависимости от вида отравления). При попадании на кожу кислоты или щелочи в твердом состоянии нужно удалить их сухой ватой и промыть поврежденный участок водой. При химическом ожоге полностью смыть реактивы водой невозможно, поэтому обожженный участок кожи необходимо просушить и наложить стерильную повязку. Если сразу смыть химикат не удалось, то потом время промывания увеличивают в 2–3 раза. Если же промывание не сняло сильную боль, то его рекомендуется продолжать еще некоторое время. ПРАВИЛЬНО НАЛОЖИТЬ ПОВЯЗКУ Иногда для протирания пораженных химикатами мест используют тампоны
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Медицина труда том положении, наложить на рану сложенный в несколько слоев перевязочный материал (из пакета), слегка прижать и подержать в течение 4–5 мин. Если кровотечение остановилось, поверх перевязочного материала нужно наложить еще одну подушечку из другого пакета или вату и забинтовать травмированное место (с некоторым нажимом). При сильном кровотечении, которое невозможно остановить повязкой, необходимо сдавить кровеносные сосуды, питающие поврежденный участок тела (согнуть конечности в суставах, прижать сосуд пальцами, наложить жгут или скрутку). При оказании первой помощи недопустимо: касаться обожженного места чем-либо, кроме стерильных салфеток; отрывать приставшую к месту ожога одежду; прокалывать волдыри; пытаться самостоятельно нейтрализовать химические вещества, вызвавшие ожог; оставлять потерпевшего на холоде; обрабатывать места ожога жиром, спиртом или мазями. Если поражение едкими веществами сопровождалось переломами и вывихами конечностей, необходимо поврежденную конечность зафиксировать шиной, пластинкой из фанеры, палкой, картоном или другим подобным предметом. Поврежденную руку надо также подвесить при помощи по-
вязки или платка к шее или прибинтовать к туловищу. При переломе черепа (бессознательное состояние после удара головы, кровотечение из ушей или рта) необходимо приложить к голове холодный предмет (грелку со льдом или снегом, или с холодной водой) или сделать холодную примочку. При подозрении на перелом позвоночника потерпевшего следует положить на доску, не поднимая его, или повернуть на живот лицом вниз, наблюдая при этом, чтобы туловище не перегибалось, во избежание повреждения спинного мозга. Если во время инцидента возник пожар, следует начать его тушить имеющимися средствами. При необходимости вызвать пожарную команду. Нужно также выполнять все указания руководителя работ по устранению аварийной ситуации. Согласно статистике серьезные несчастные случаи с едкими веществами происходят нечасто, и оказать первую помощь потерпевшему обычно не так уж и сложно, если быть готовым к этому. После оказания первой помощи на месте происшествия потерпевшего следует отправить в медучреждение для дальнейшего обследования и лечения специалистами – медицинскими работниками. Подготовил Игорь ПАРФЕНЮК
Ɋɟɤɥɚɦɚ
или салфетки, смоченные водой. Так делать не следует, поскольку это способствует проникновению едкого вещества в кожу (водный раствор быстрее всасывается, а втирание интенсифицирует процесс). Нельзя смывать химические соединения, которые загораются или взрываются при контакте с водой. Если неизвестно, какое химическое вещество вызвало ожог, и нет средства для его нейтрализации, на место ожога надо просто наложить чистую сухую повязку. На пораженные участки кожи обычно накладывается повязка с нейтрализующим обеззараживающим средством или чистая сухая повязка. После ее наложения потерпевшему необходимо дать обезболивающее средство. Если у человека, оказывающего первую помощь, есть индивидуальный перевязочный пакет, его нужно вскрыть и наложить на рану, а если нет – можно использовать для перевязки чистый носовой платок, полотняную ткань и т. д. Участок ткани, который будет непосредственно соприкасаться с раной, желательно предварительно смочить для дезинфекции настойкой йода. Для загрязненных же ран такая процедура обязательна. Если травма сопровождается кровотечением, необходимо зафиксировать поврежденную часть тела в приподня-
www.ohoronapraci.kiev.ua
51
Социальная защита
Актуальная тема
Украинские моряки подают сигнал SОS Большинство наших моряков работают на украинских судах в условиях, далеких от нормативов безопасности и производственной санитарии. Вместе с тем Украина не спешит присоединяться к Конвенции МОТ № 2006, которая может защитить моряков от непорядочных работодателей.
Море кого любит, а кого губит.
Фото с сайта torgachkin.ru
Пословица
Сергей Колесник, собкор
ПОД «УДОБНЫМ» ФЛАГОМ Под так называемым удобным флагом ходят суда, зарегистрированные в стране, гражданином которой их собственник не является. Небольшая плата за регистрацию, низкие налоги и дешевая рабочая сила вынуждают некоторых судовладельцев регистрировать свои суда в странах «удобного» флага – Панаме, Камбодже, на Кипре, Мальте, в Сент-Винсенте и т. д. Моряки, работающие на таких судах, часто не состоят в профсоюзе, в связи с чем лишены гарантированного права на достойный труд и отдых. Этим пользуются непорядочные судовладельцы, сокращая затраты на создание нормальных условий труда и жизни. Среди моряков много украинцев, а наша страна не может защитить своих граждан, поскольку на борту действуют законы государства, где судно зарегистрировано. Чтобы понять причины, по которым наши моряки вынуждены наниматься на суда под чужими флагами, надо принять во внимание ситуацию, сложившуюся с Черноморским морским пароходством (далее – ЧМП). Мощная организация со 180-летней историей еще в 1992 г. насчитывала 255 судов. В том же году 28 из них списали, а часть впоследствии передали офшорным компаниям по всему миру. С 1995 по 1997 г. компания ЧМП потеряла еще 171 судно. В 2004 г. их осталось только 6, поскольку со временем и другие суда нашли своего владельца. Сейчас осталось одно судно. Поэтому неудиви-
52
тельно, что наши моряки, одни из лучших в мире, стойкие, способные быстро принимать решения в нестандартных ситуациях и готовые к любым испытаниям, разъехались в поисках работы. Украина входит в четверку стран – лидеров по поставке кадров мировому торговому флоту. Около 75 тыс. украинских моряков работают на судах под иностранными флагами. Каждый пятый моряк, побывавший в плену сомалийских пиратов, – украинец. Эти факты убедительно говорят сами за себя. Однако большинство украинцев-моряков продолжают бороздить воды родного Черного моря.
По данным Международной федерации транспортных работников (далее – МФТ), в Черном море курсируют около 2,4 тыс. судов, которым уже свыше 20 лет, а примерно 800 – 30 и более лет. Старые суда используют в основном для транспортировки дешевых товаров. Их эксплуатация часто сопровождается авариями, несчастными случаями, нарушениями условий труда и безопасности моряков
По данным Международной федерации транспортных работников (далее – МФТ), в Черном море курсируют около 2,4 тыс. судов, которым уже свыше 20 лет, а примерно 800 – 30 и более лет. Старые суда используют в основном для транспортировки дешевых товаров. Их эксплуатация часто сопровождается авариями, несчастными случаями, нарушениями условий труда и безопасности моряков. В конце мая 2013 г. агентство УНН сообщило, что Россия и Украина попали в «позорный список» из-за плохих условий труда моряков. Вывод сделали на основании доклада «Черное море позора», подготовленного специалистами МФТ по итогам Недели действий против «удобных» флагов. С просьбой предоставить информацию, какие именно условия труда и требования безопасности нарушаются на судах в Черном море и какие меры принимаются для улучшения ситуации, редакция обратилась в Профсоюз работников морского транспорта Украины. Председатель этой общественной организации Михаил Киреев сообщил: «Украина ни в какой «позорный список» не попала…», но в своем ответе редакции ни единого слова не сказал об условиях или безопасности труда украинских моряков. В докладе МФТ отмечается, что в Черном море во время эксплуатации судов торгового флота существуют серьезные риски их гибели, особенно в зимний период. Среди членов экипа-
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Социальная защита жей достаточно высокий уровень травматизма, в том числе со смертельным исходом. Одна из причин такого состояния – износ судов. Владельцы старых и малорентабельных судов экономят на техническом обслуживании, а ведь эти суда перевозят значительные объемы грузов, которые зачастую превышают максимально допустимые нормы. Недоукомплектованные экипажи работают сверхурочно, что значительно повышает риски травмирования и даже гибели. Особенно это касается судов под «удобными» флагами, поскольку большое количество норм безопасности на них не распространяется, бездействует система социального страхования в случае получения травмы или гибели членов экипажа. Часто украинские моряки вынуждены работать на таких судах без заключения трудового договора. Им могут задержать или вообще не выплатить заработную плату, владелец может отказаться от судна и оставить команду на произвол судьбы во время его ареста или аварии. Встречаются и другие нарушения условий труда моряков. КОНКРЕТНЕЕ ОБ УСЛОВИЯХ ТРУДА Санитарно-гигиенические исследования, которые проводил УкрНИИ медицины транспорта (Одесса) на судах, заходящих в порты Украины, показали: имеют место существенные отклонения от нормативов безопасности труда. Уровни шума в производственных помещениях превышали гранично допустимые нормы (ДСН 3.3.6.03799) на 11–12 дБА, показатели виброскорости выше предельно допустимых уровней на 2–3 дБА (ДСП 7.7.4-0572000). На грузовых палубах во время проведения погрузочно-разгрузочных работ обнаружили формальдегид, оксид углерода и другие вредные вещества в концентрациях, превышающих гранично допустимые нормы в 1,5– 2 раза (ГОСТ 12.1.005–88). Ниже регламентированной была освещенность на судах в ночное время, выше нормы – уровень инфракрасного излучения (ДСП 7.7.4-057-2000). Также не соответствовали санитарным требованиям уровни напряженности электромагнитного излучения, температура и влажность воздуха в помещениях судов, другие показатели. Оценка тяжести и напряженности труда показала, что у операторов палубной команды отмечались напряженные условия с продолжительностью сосредоточенного наблюдения 39–44% времени вахты, плотность сигналов информации – до 130–132 в чаc. Тридцать–пятьдесят процентов рабочего времени им приходилось выполнять вынужденные наклоны корпуса свыше 30° и перемещать грузы массой 15–30 кг. Во время плавания наблюдалось последовательное снижение уровня
www.ohoronapraci.kiev.ua
трудоспособности в среднем на 25%, максимального потребления кислорода – на 18,3%. Соответственно снижались мышечная сила и статическая выносливость, скорость переработки информации в зрительном анализаторе, показатели внимания и его переключения. Все это привело к накоплению усталости у моряков.
Конвенция МОТ 1996 г. № 180 о продолжительности рабочего времени моряков и комплектовании судов экипажами, а также Директива совета № 1999/63/ЕС от 21 июня 1999 г. о Соглашении об организации рабочего времени моряков, заключенном между Ассоциацией судовладельцев европейского сообщества (АСЕС) и Федерацией транспортных профсоюзов европейского сообщества (ФТП), позволяют морякам работать до 72 ч в неделю Конвенция МОТ 1996 г. № 180 о продолжительности рабочего времени моряков и комплектовании судов экипажами, а также Директива совета № 1999/63/ЕС от 21 июня 1999 г. о Соглашении об организации рабочего времени моряков, заключенном между Ассоциацией судовладельцев европейского сообщества (АСЕС) и Федерацией транспортных профсоюзов европейского сообщества (ФТП), позволяют морякам работать до 72 ч в неделю. Фактически же больше трети из них работают свыше этого максимального срока, к тому же без выходных. А в вахтенных журналах, как правило, указываются не соответствующие действительности данные о продолжительности труда. Усталость членов команды часто становится причиной аварий и несчастных случаев на судах. В основном моряки травмируются вследствие падения, а около 30% получают переломы, вывихи конечностей, растяжение связок, ушибы. Но большинство травм скрывается, учет не ведется. Моряки боятся что-либо говорить о нарушении своих прав, поскольку информация о тех, кто жалуется, распространяется среди судовладельцев, и недовольным потом отказывают в трудоустройстве. О КОНВЕНЦИИ Большие надежды на улучшение условий труда моряков возлагаются на
Конвенцию МОТ № 2006 о труде в морском судоходстве, которая вступила в силу 20 августа прошлого года. В этом документе сведено свыше 70 нормативно-правовых актов в отрасли морского торгового судоходства, соблюдать которые должны все судовладельцы и правительства стран – членов МОТ. Для того чтобы Конвенция вступила в силу, ее должны ратифицировать не менее 30 членов МОТ с общей долей в мировом тоннаже судов не ниже 33%. Сегодня Конвенцию ратифицировала 51 страна с общим тоннажем флота 76,2% от мирового объема, в том числе соседние Российская Федерация и Болгария. Украина в этот список не вошла, хотя уже разработан соответствующий законопроект, к тому же создана межведомственная рабочая группа для приведения украинского законодательства в соответствие с данной Конвенцией. Ее ратификация, без сомнения, поможет защитить украинских моряков от недобросовестных работодателей, улучшит условия их труда, а также даст гарантированное право на отдых, медицинское обслуживание, получение зарплаты, повысит ответственность компаний, занимающихся наймом и трудоустройством моряков. Документ предусматривает механизм контроля за соблюдением и обеспечением его выполнения государствами флага и государствами порта. Согласно документу все суда, которые ходят под флагом страны – члена МОТ, должны иметь и регулярно подтверждать Свидетельство о соответствии трудовым нормам в морском судоходстве, а также Декларацию о соблюдении трудовых норм в морском судоходстве. Введение этих правил позволит вывести с рынка крюинговые компании (частные фирмы, обеспечивающие посредничество между судовладельцем и моряком. – Прим. ред.), которые не хотят или не могут работать в соответствии с жесткими требованиями Конвенции. Как отметил заместитель Председателя Федерации профсоюзов Украины Сергей Украинец, страна запаздывает с ратификацией Конвенции МОТ № 2006. В результате наши моряки имеют проблемы с трудоустройством и во время захода украинских судов в иностранные порты. Итак, надо ускорить процесс, поскольку ратификация Конвенции обеспечит необходимый уровень конкурентоспособности отечественного флота в секторе международного морского бизнеса, что отвечает внешнеэкономическим приоритетам нашего государства. Ответы на кроссворд «Знаки безопасности» По горизонтали: 4. Численность. 5. Протоколами. 6. Верхолазные. 8. Руководитель. 14. Переутомление. 17. Электробезопасный. 21. Распределитель. По вертикали: 1. Достаточная. 2. Запрещающий. 3. Предприятие. 5. Производитель. 7. Температура. 9. Удостоверение. 10. Универсальные. 11. Электробур. 12. Коммутационный. 13. Выписка. 14. Предписывающий. 15. Управляемость. 16. Инвентаризация. 18. Талькоз. 19. Специальность. 20. Электрическое. 22. Психотерапия.
53
Социальная защита
Актуальная тема
Договор подряда: неоправданные риски Как защитить работников, получивших травму во время выполнения работ на условиях договора подряда? В большинстве случаев пострадавшие обращаются в суд. Но последний далеко не всегда становится на их сторону. Проблему можно решить только путем внесения изменений в действующее законодательство.
Юлия Колиснык, юрист
ДОГОВОР ДОГОВОРУ РОЗНЬ Сегодня при осуществлении своей деятельности предприятия, а также некоторые учреждения и организации практикуют выполнение работ на основании не только трудового договора (контракта), но и на других юридических основаниях, в частности по гражданско-правовому договору (договору подряда). Согласно ст. 837 Гражданского кодекса Украины (далее – ГК Украины), по договору подряда одна сторона (подрядчик) обязуется на свой риск выполнить определенную работу по заданию другой стороны (заказчика), а заказчик обязуется принять и оплатить выполненную работу. В свою очередь в ст. 21 Кодекса законов о труде Украины (КЗоТ) сказано, что трудовой договор – это соглашение между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом, или физическим лицом, по которому работник обязуется выполнять работу, определенную этим соглашением, с подчинением внутреннему трудовому распорядку, а собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицо
54
обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон. Приведенные выше определения трудового договора и договора подряда свидетельствуют, что между нормами, регулирующими отношения работодателя и работника в этих договорах, существует значительное отличие. Оно заключается в том, что при предоставлении услуг и выполнении работ на основании трудового договора работники соблюдают требования трудового законодательства. Если речь идет о выполнении работ по гражданско-правовому договору, следует руководствоваться гражданским законодательством.
Работники могут получить право на социальные выплаты в том случае, если они самостоятельно зарегистрировались в рабочем органе исполнительной дирекции соответствующего фонда и платят страховые взносы Учитывая разъяснения Министерства труда и социальной политики Украины от 11.03.2002 № 06/24/42 и от 26.12.2003 № 067/14/2008, основным признаком, отличающим гражданско-правовые отношения от трудовых, является то, что трудовым законодательством регулируется процесс трудовой деятельности, ее организация, а по гражданско-правовому договору процесс организации трудовой деятельности остается за его пределами и не регламентируется. Это значит, что работник не зачисляется в штат организации, приказ о его принятии на работу не издается, не вносится запись в трудовую книжку, на него не распространяются правила внутреннего тру-
дового распорядка. Следовательно, в юридическом понимании трудовые отношения между сторонами при заключении договора подряда не возникают. Разумеется, при таких взаимоотношениях не может быть и речи о каких-либо установленных трудовым законодательством социальных и других льготах (оплате листков нетрудоспособности, оплачиваемых отпусках и т. п.), а также о гарантиях и компенсациях (размер минимальной зарплаты, доплаты за работу в выходные и праздничные дни, за сверхурочные работы и т. п.). Лица, работающие по договору подряда, не подлежат обязательному государственному социальному страхованию, а следовательно, не получают помощи в связи с временной нетрудоспособностью; несчастным случаем на производстве и профзаболеванием; беременностью и родами и по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста; в случае расходов на погребение; выхода на пенсию, поскольку время работы по договору подряда не включается в трудовой стаж. ГК Украины, регламентирующий договор подряда, не устанавливает каких-либо требований к заказчику относительно создания безопасных и безвредных условий труда исполнителя. Подрядчик выполняет работу на свой риск, поэтому ГК содержит определенные ограничения относительно лиц, имеющих право заключать такие договоры. На несчастный случай, произошедший с работником, с которым заключен договор подряда, не распространяется действие Порядка проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 30.11.2011 № 1232 (далее – Порядок расследования). Такой несчастный случай считается не связанным с производством, на него составляется акт произвольной формы, и он не берется на учет в рабочем органе исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины (далее – Фонд).
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Социальная защита
Рис. Ю. Судака
СПРАВКА В 2013 г. с лицами, выполняющими работы на производстве на условиях договора подряда, произошло 112 несчастных случаев, из которых 65 – со смертельным исходом. При этом только 15 несчастных случаев (в том числе 6 – со смертельным исходом) по результатам расследования были связаны с производством. Больше всего таких случаев произошло в строительной отрасли – 68 (из которых 40 – со смертельным исходом). Только 12 из них (включая 5 – со смертельным исходом) были признаны связанными с производством. В АПК зафиксировано 16 несчастных случаев с работниками, с которыми были заключены договоры подряда, в СКС – 9, на транспорте – 5, в деревообрабатывающей отрасли – 4.
Вместе с тем заключение договора подряда между предприятием и работником на выполнение определенных работ на этом предприятии не освобождает последнее от обязательства создавать надлежащие, безопасные и здоровые условия труда и соблюдать другие требования законодательства об охране труда. Это подтверждается, в частности, ст. 43 Конституции Украины и ст. 2 Закона «Об охране труда» и позволяет пострадавшим получить возмещение в случае травмирования, но уже через суд. ДОБРОВОЛЬНОЕ СТРАХОВАНИЕ Действие Закона «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального забо-
www.ohoronapraci.kiev.ua
левания, повлекших потерю трудоспособности» от 23.09.1999 № 1105-XIV (далее – Закон № 1105-XIV) распространяется на лиц, работающих на условиях трудового договора (контракта) на предприятиях, в учреждениях, организациях, независимо от их форм собственности и хозяйствования, у физических лиц, на лиц, обеспечивающих себя работой самостоятельно, и граждан – субъектов предпринимательской деятельности. Ст. 8 Закона № 1105-XIV определяет и другие группы лиц, подлежащих обязательному страхованию от несчастного случая: • ученики и студенты учебных заведений, клинические ординаторы, аспиранты, докторанты, привлеченные к любым работам во время, перед или
после занятий; во время занятий, когда они приобретают профессиональные навыки; в период прохождения производственной практики (стажировки), выполнения работ на предприятиях; • лица, содержащиеся в исправительных, лечебно-трудовых, воспитательно-трудовых учреждениях и привлекающиеся к трудовой деятельности на производстве этих учреждений или на других предприятиях по специальным договорам. На лиц, работающих на условиях гражданско-правового договора, коим является договор подряда, действие Закона № 1105-XIV не распространяется. Впрочем, такие лица имеют право на страховые выплаты в случае, если они застрахованы Фондом, то есть если принимают участие в общеобязательном государственном социальном страховании на добровольных началах. Закон «О страховании» от 07.03.1996 № 85/96-ВР определяет, что страхование может быть добровольным или обязательным. Застрахованным лицом, в соответствии со ст. 1 Закона «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 № 2464-VI (далее – Закон № 2464-VI), является физическое лицо, которое, согласно законодательству, подлежит общеобязательному государственному страхованию и платит (платило) и/или за которое платится или платился в установленном порядке единый взнос. Добровольно от р несчастного случая могут застрахон ваться: в • лица, обеспечивающие себя работой самостоятельно, – занимаются адвокатской, нотариальной, творческой и другой деятельностью, связанной с получением дохода непосредн ственно от этой деятельности, члены фермерского хозяйства, личного крестьянского хозяйства, если они не являются наемными работниками; л • граждане – субъекты предпринимательской деятельности. Указанные лица принимают добровольное участие в общеобязательном государственном социальном страховании в течение срока, определенного в соответствующем договоре, но не меньше одного года. Они подают в орган доходов и сборов по месту жительства заявление в порядке и по форме, установленным центральным органом исполнительной власти по согласованию с Пенсионным фондом и фондами социального страхования. С лицом, подавшим заявление, органом доходов и сборов в срок не позже чем 30 календарных дней со дня получения заявления составляется договор о добровольном участии в системе общеобязательного государственного социального страхования.
55
Социальная защита В нем указывается порядок уплаты единого взноса и счета, на которые он должен поступать. Единый взнос устанавливается в размере, определенном п. 11 ст. 8 Закона № 2464-VI, а его сумма распределяется согласно п. 23 ст. 8 этого же Закона. То есть такие работники могут получить право на социальные выплаты в том случае, если они самостоятельно зарегистрировались в рабочем органе исполнительной дирекции соответствующего фонда и платят страховые взносы. Следовательно, при наступлении несчастного случая на производстве или профзаболевания добровольно застрахованное лицо получает от Фонда страховые выплаты и другие социальные услуги, определенные ст. 21, 28–29, 34 Закона № 1105XIV: помощь в связи с временной нетрудоспособностью, единовременное пособие в случае стойкой потери профессиональной трудоспособности, ежемесячные денежные суммы в случае частичной или полной потери трудоспособности, пенсию по инвалидности вследствие несчастного случая на производстве или профзаболевания, пенсию в связи с потерей кормильца, умершего в результате несчастного случая на производстве или профзаболевания, медицинскую и социальную помощь (санаторно-курортное лечение, протезирование, приобретение лечебных средств и т. п.). СТРАХОВАНИЕ ИЛИ ЗАЩИТА ПРАВ В СУДЕ? Госгорпромнадзор настаивает на том, чтобы лиц, выполняющих работы по договору подряда, комиссия по расследованию относила к лицам, которые фактически допущены к работе, и вместе с тем к лицам, имеющим право на страховые выплаты от Фонда. Однако сам Фонд с этим не соглашается. Такая его позиция объясняется тем, что лицо, выполняющее работы по договору подряда, не лишено защиты своих прав в порядке гражданского судопроизводства. Действующее законодательство Украины включает нормы, позволяющие такому пострадавшему защитить свои права в суде и взыскать нанесенный ему ущерб с виновного лица. Поэтому квалификация несчастного случая как связанного с производством не должна автоматически означать, что
По мнению специалистов Госгорпромнадзора, в действующие нормативно-правовые акты должны быть внесены изменения, направленные на исключение возможности добровольного социального страхования – то есть оно должно стать обязательным для всех к любому пострадавшему применяется система общеобязательного государственного социального страхования от несчастного случая на производстве и профзаболевания. Законодательством предусмотрено два способа возмещения ущерба, нанесенного вследствие трудового увечья, а именно: страховой и гражданско-правовой. Страховой способ применяется только к застрахованному лицу, за которое работодатель платил взносы в систему общеобязательного государственного социального страхования. Гражданско-правовой – это возмещение ущерба в порядке, определенном ГК Украины (ст. 1195– 1198, 1200–1205, 1208). Последний применяется к случаям нанесения ущерба лицам, не являющимся застрахованными и имеющим право получить возмещение за счет лица, которое несет ответственность за создание безопасных и безвредных условий труда, то есть работодателя. Этот способ защиты следует использовать лицам, выполняющим работы на условиях договора подряда, и в случае, если за таких лиц не платился единый социальный взнос. В контексте правоотношений, возникающих между работодателем и лицом, фактически допущенным к работе, нужно учитывать то обстоятельство, что обязанность работника соблюдать требования нормативных актов по охране труда (ст. 139 КЗоТ) соотносится с обязанностью собственника или уполномоченного им органа неуклонно соблюдать законодательство о труде
СПРАВКА С 01.01.2011 г. по 10.08.2013 г. согласно Закону «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» Пенсионный фонд Украины был уполномочен вести учет плательщиков единого взноса, обеспечивать сбор и ведение учета страховых средств, контролировать полноту и своевременность их уплаты, вести Государственный реестр общеобязательного государственного социального страхования и выполнять другие функции, предусмотренные этим Законом. С 11.08.2013 г. указанные выше функции переданы Министерству доходов и сборов Украины.
56
и правила охраны труда, внимательно относиться к нуждам и запросам работников, улучшать условия их труда и быта (ст. 141 КЗоТ) и с обязанностью работодателя обеспечить безопасные и безвредные условия труда для работника (ст. 153 КЗоТ). В случае, когда работодателем не выполнена эта обязанность, лицом, несущим ответственность за нанесение ущерба работнику, является именно работодатель. КАК ЗАЩИТИТЬ РАБОТНИКА По мнению специалистов Фонда, изза признания несчастных случаев, по которым составлены и утверждены акты расследования, страховыми, даже при наличии отдельного мнения страхового эксперта, складывается ситуация, когда Фонд вынужден по решению суда осуществлять страховые выплаты даже незастрахованным лицам. Наличие солидарной системы страхования создает условия, при которых за счет страхователя, который платит страховые взносы за своего работника, возмещаются убытки, нанесенные другим страхователем работнику, за которого страховые выплаты в систему общеобязательного государственного социального страхования не осуществлялись. Обычно работодатель, допускающий к работе лицо, с которым не заключен письменный трудовой договор и за которое не выплачивались страховые взносы, фактически самоустраняется от проблем, связанных с организацией безопасных и безвредных условий труда. Такая же ситуация и с лицами, работающими на условиях договора подряда. При этом работодатель не несет никакой ответственности за использование нелегального труда, лишение работника социальных гарантий, а в случае осуществления страховых выплат Фондом по решению суда – за причинение убытков Фонду. Поэтому специалисты Фонда считают, что во избежание спорных вопросов следует на законодательном уровне четко определить, что ответственность за возмещение убытков незастрахованным лицам несет работодатель, не обеспечивший безопасных и безвредных условий труда нанимаемому лицу, особенно когда последнее было допущено к работе без заключения письменного трудового договора или работало на условиях договора подряда. Вместе с тем, по мнению специалистов Госгорпромнадзора, если уж вопрос социальной защиты работников возникает на законодательном уровне, то в действующие нормативно-правовые акты должны быть внесены изменения, направленные, прежде всего, на исключение возможности добровольного социального страхования – то есть оно должно стать обязательным для всех.
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Социальная защита
www.ohoronapraci.kiev.ua
57
Социальная защита Как разграничить договоры – гражданско-правовой и трудовой? Прежде всего необходимо выяснить, кто руководил работами. Лимара Таирова, заместитель начальника управления, начальник юридического отдела управления нормативно-правового и юридического обеспечения Госгорпромнадзора
Юридическая практика
Два вида договоров:
общее и разница Д
оговор подряда является одним из видов договорных правоотношений, основанных на гарантированных правах и юридическом равенстве, свободном волеизъявлении, имущественной самостоятельности участников гражданских отношений, который регулируется нормами Гражданского кодекса Украины (далее – ГК). Основываясь на указанных принципах и гарантированных правах субъектов гражданских правоотношений, сравнительный анализ мы провели в аспекте трудового и гражданско-правового договоров, не ограничиваясь только договором подряда.
Трудовой договор
Гражданско-правовой договор
Основной (базовый) законодательный акт, регулирующий правоотношения в соответствующей сфере Законодательство о труде состоит из Кодекса законов о труде Украины (далее – КЗоТ) и других актов законодательства Украины, принятых согласно ему. Право граждан Украины на труд, то есть получение работы с оплатой не ниже установленного государством минимального размера, включая право на свободный выбор профессии, рода занятий и работы, обеспечивается государством. Работники реализуют право на труд путем заключения трудового договора о работе на предприятии, в учреждении, организации или с физическим лицом. Работники имеют право на отдых в соответствии с законами об ограничении рабочего дня и рабочей недели и о ежегодных оплачиваемых отпусках, на здоровые и безопасные условия труда, объединение в профессиональные союзы и решение коллективных трудовых конфликтов (споров) в установленном законом порядке, на участие в управлении предприятием, учреждением, организацией, материальное обеспечение в порядке социального страхования в старости, а также в случае болезни, полной или частичной потери трудоспособности, на материальную помощь в случае безработицы, право обращения в суд для разрешения трудовых споров независимо от характера выполняемой работы или занимаемой должности (кроме случаев, предусмотренных законодательством) и другие права, установленные законодательством.
Гражданским законодательством регулируются личные неимущественные и имущественные отношения (гражданские), основанные на юридическом равенстве, свободном волеизъявлении, имущественной самостоятельности их участников (ст. 1 ГК). Общими принципами гражданского законодательства являются: •недопустимость своевольного вмешательства в сферу личной жизни человека; •недопустимость лишения права собственности, кроме случаев, установленных Конституцией Украины и законом; договора; •свобода свобода предпринимательской деятельности, не запре• щенной законом; защита гражданского права и интереса; •судебная справедливость, добросовестность и разумность. • Гражданские права и обязанности возникают из действий лиц, предусмотренных актами гражданского законодательства, а также действий лиц, не предусмотренных этими актами, но по аналогии порождают гражданские права и обязанности. Основаниями для возникновения гражданских прав и обязанностей, в частности, являются: и другие договорные правоотношения; •договоры создание литературных, художественных произведений, • изобретений и другие результаты интеллектуальной, творческой деятельности; •нанесение имущественного (материального) и морального вреда другому лицу и иные юридические факты.
Понятие договора Трудовой договор (ст. 21 КЗоТ) — это соглашение между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным органом или физическим лицом, по которому работник обязуется выполнять работу, определенную этим соглашением, подчиняясь внутреннему трудовому распорядку, а собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицо обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон.
58
Согласно ст. 626 ГК договор – это договоренность двух или более сторон, направленная на установление, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей. Договор является двусторонним, если правами и обязанностями наделены обе стороны. Пример Договор подряда По договору подряда одна сторона (подрядчик) обязуется на свой риск выполнить определенную работу по заданию другой стороны (заказчика), а заказчик обязуется принять и оплатить выполненную работу (ст. 837 ГК). Договор подряда может заключаться на изготовление, обработку, переработку, ремонт вещи или выполнение другой работы с передачей ее результата заказчику. Для выполнения отдельных видов работ, установленных законом, подрядчик (субподрядчик) обязан получить специальное разрешение. Договор о предоставлении услуг По договору о предоставлении услуг одна сторона (исполнитель) обязуется по заданию другой стороны (заказчика) предоставить услугу, которая реализуется в процессе совершения определенного действия или осуществления определенной деятельности, а заказчик обязуется оплатить исполнителю указанную услугу, если другое не установлено договором (ст. 901 ГК).
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Социальная защита Статус лица (субъекта) по заключенному договору Согласно трудовому договору лицо (субъект) получает статус работника, а его трудовые отношения регулирует законодательство о труде. Он имеет право на отдых, в соответствии с законами об ограничении трудового дня и рабочей недели и о ежегодных оплачиваемых отпусках, здоровые и безопасные условия труда, на участие в управлении предприятием, учреждением, организацией, материальное обеспечение в порядке социального страхования в старости, а также в случае болезни, полной или частичной потери трудоспособности, на право обращения в суд для решения трудового спора, независимо от характера выполняемой работы или занимаемой должности (кроме случаев, предусмотренных законодательством), и другие права, установленные законодательством.
Лицо (субъект) по договору подряда / о предоставлении услуг получает статус подрядчика (о предоставлении услуг – исполнителя) и является участником гражданских отношений, основанных на юридическом равенстве, свободном волеизъявлении, регулирующихся гражданским законодательством. В отдельных случаях стороны в договоре могут отступить от положений актов гражданского законодательства и урегулировать свои отношения по собственному усмотрению.
Предмет и цель договора Предметом трудового договора является процесс работы, а именно: выполнение работы по определенной специальности, квалификации, должности, то есть выполнение работником определенной трудовой функции. При этом трудовая функция работника, как правило, не предусматривает какого-нибудь конечного результата, за исключением срочных трудовых договоров, заключающихся с лицами для выполнения определенной работы в случаях, когда трудовые отношения не могут быть установлены на неопределенный срок (ст. 23 КЗоТ).
По договору подряда его предметом является конечный результат, то есть выполнение подрядчиком/исполнителем обусловленной работы, направленной на достижение конечного результата. В данном случае главное – результат работы, а не способ его достижения.
Срок действия договора Трудовой договор может быть (ст. 23 КЗоТ): •бессрочным, заключающимся на неопределенный срок; •на определенный срок, установленный по согласованию сторон; •заключающимся на время выполнения определенной работы. Срочный трудовой договор заключается в случаях, когда трудовые отношения не могут быть установлены на неопределенный срок, с учетом характера следующей работы или условий ее выполнения или интересов работника, и в других случаях, предусмотренных законодательными актами. .
В договоре подряда / о предоставлении услуг устанавливаются сроки выполнения работы или ее отдельных этапов. Если же они не установлены, подрядчик должен выполнить работу, а заказчик имеет право требовать ее выполнения в приемлемые сроки, отвечающие сути обязательства, характеру и объемам работы и практике деловых отношений (ст. 846 ГК). Срок договора о предоставлении услуг устанавливается по договоренности сторон, если иное не определено законом или другими нормативно-правовыми актами (ст. 904 ГК). В обоих случаях договор вступает в силу с момента его заключения (ст. 631 ГК). Договор подряда / о предоставлении услуг не может быть заключен на неопределенный срок (выполнение конкретной работы обуславливается определенным временем ее выполнения).
Основные условия (содержание) договора В трудовой договор включается следующее. 1.Основные условия (без наличия какого-либо из условий договор не может быть заключен): •место работы (объект, участок, цех, структурное подразделение); •трудовые функции (определяются должностной или рабочей инструкцией); •оплата труда (устанавливается согласно утвержденной на предприятии, в учреждении, организации системы оплаты труда). 2. Дополнительные условия (могут устанавливаться как по инициативе собственника или уполномоченного им органа, так и по инициативе гражданина, с которым заключается договор); •испытание; •установление индивидуального режима работы; •заключение договора о полной материальной ответственности и др. Условия договоров о труде, ухудшающих положение работников по сравнению с законодательством Украины о труде, являются недействительными.
Содержание договора подряда / о предоставлении услуг согласно ст. 628 ГК содержит условия, определенные соглашением сторон, и условия, являющиеся обязательными в соответствии с актами гражданского законодательства. Во время заключения договора заказчик и подрядчик должны: •определить конкретный вид работы (характер услуги), подлежащей выполнению; •предусмотреть точные цены (размер оплаты предоставленной услуги) или обусловить порядок их (его) определения; •установить срок выполнения работы или услуги. Конечный результат работы или предоставленной услуги определяется в двустороннем акте приема-сдачи работы (услуги).
Условия выполнения договора Работник должен выполнять порученную ему работу лично и не имеет права передоверять ее выполнение другому лицу, за исключением случаев, предусмотренных законодательством. Работник обязан выполнять обязанности (работу) не только по должностной (рабочей) инструкции, а и по правилам внутреннего трудового распорядка, положениям и инструкциям по охране труда, технике безопасности, производственной санитарии, противопожарной безопасности. Условия для выполнения работником возложенных на него обязанностей (ст. 141 КЗоТ) должен обеспечить собственник или уполномоченный им орган путем правильной организации труда работника, создания условий для роста производительности труда, обеспечения трудовой и производственной дисциплины, неуклонного соблюдения законодательства о труде и правил охраны труда, внимательного отношения к потребностям и запросам работника, улучшения условий труда и быта.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Подрядчик выполняет по заданию заказчика определенную работу на свой риск. Он, согласно ст. 838 ЦК Украины, имеет право, если иное не установлено договором, привлекать к выполнению работы других лиц (субподрядчиков), оставаясь ответственным перед заказчиком за результат их работы. В этом случае подрядчик выступает перед заказчиком как генеральный подрядчик, а перед субподрядчиком — как заказчик. Подрядчик обязан выполнить работу, определенную договором, со своего материала и своими средствами, если иное не установлено договором. По договору подряда работа может выполняться частично или в полном объеме с материала заказчика. В этом случае в договоре должны быть установлены нормы расходов материала, сроки возвращения его остатков и основных отходов, а также ответственность подрядчика за невыполнение или ненадлежащее выполнение своих обязанностей. По договору о предоставлении услуг исполнитель должен предоставить услугу лично. В случаях, установленных договором, исполнитель имеет право возложить выполнение договора на другое лицо, оставаясь ответственным перед заказчиком в полном объеме за нарушение договора (ст. 902 ГК).
59
Социальная защита Режим труда и отдыха Характерный признак трудового договора – подчинение правилам внутреннего трудового распорядка (как нормативный акт, обязательный для работника и собственника или уполномоченного им органа). Правилами с учетом требований действующего законодательства определяются: трудовой распорядок на предприятии, в учреждении, организации; время отдыха, порядок предоставления отпусков; другие составляющие, регулирующие трудовые отношения.
Подрядчик/исполнитель не обязан выполнять требования правил внутреннего трудового распорядка заказчика. Заказчик имеет право в любое время проверять только ход и качество работы, не вмешиваясь в деятельность подрядчика. Кроме того, заказчик не решает вопросов быта и отдыха подрядчика.
Оплата труда (работы), цена работы Оплата труда осуществляется на основании действующего положения об оплате труда (системе оплаты труда), разработанного с учетом действующего законодательства и утвержденного трудовым коллективом (обязательное приложение к коллективному договору). Для предприятий, учреждений, организаций всех форм собственности являются обязательными нормы и гарантии оплаты труда, определенные законодательством. В частности, по минимальному размеру заработной платы, нормам оплаты: за работу в сверхурочное время, праздничные и нерабочие дни, ночное время; за время простоя не по вине работника и т. д, а также по гарантиям для работников на оплату отпусков, за время выполнения государственных обязанностей, для тех, кто направляется на медосмотры в медицинские учреждения и в других случаях, предусмотренных законодательством. Оплата труда гарантирована. Заработная плата согласно ст. 115 КЗоТ выплачивается регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней.
В договоре подряда, согласно ст. 843 и 844 ГК, определяется цена работы или способы ее определения. Если в договоре не установлена цена работы или способы ее определения, она устанавливается по решению суда на основе цен, обычно устанавливаемых за аналогичные работы с учетом необходимых расходов, определенных сторонами. Цена работы в договоре включает возмещение расходов подрядчика и плату за выполненную работу и может быть определена в смете. Если работа выполняется согласно составленной подрядчиком смете, она вступает в силу и становится частью договора с момента подтверждения ее заказчиком. Если договором подряда не предусмотрена предварительная оплата выполненной работы или отдельных ее этапов, заказчик обязан уплатить подрядчику обусловленную цену после окончательной сдачи работы при условии, что она выполнена надлежащим образом и в оговоренный срок, или, по согласию заказчика, досрочно (ст. 854 ГК) По договору о предоставлении услуг, если он предусматривает предоставление услуг за плату, заказчик обязан оплатить предоставленную ему услугу в размере, в сроки и в порядке, которые установлены договором. В случае невзможности выполнить договор не по вине исполнителя, заказчик обязан выплатить исполнителю приемлемую для обоих плату. Если невозможность выполнить договор возникла по вине заказчика, он обязан выплатить исполнителю плату в полном объеме, если иное не установлено договором или законом (ст. 903 ГК).
Охрана труда На предприятиях, в учреждениях, организациях всех форм собственности согласно действующему законодательству должны быть созданы безопасные и безвредные условия труда. Согласно Закону Украины «Об охране труда» условия трудового договора не могут содержать положений, противоречащих законам и другим нормативно-правовым актам по охране труда. Во время заключения трудового договора работодатель должен проинформировать работника под расписку об условиях труда и наличии на его рабочем месте не устраненных опасных и вредных производственных факторов, возможных последствиях их влияния на здоровье и о правах работника на льготы и компенсации за работу в таких условиях согласно законодательству и коллективному договору. Работнику нельзя предлагать работу, которая, согласно медицинскому заключению, противопоказана ему по состоянию здоровья. К выполнению работ повышенной опасности и тех, которые требуют профессионального отбора, допускаются лица, имеющие заключение психофизиологической экспертизы. Согласно закону все работники подлежат общеобязательному государственному социальному страхованию от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, что послужили причиной потери трудоспособности. Важно то, что именно работодатель обязан создать на рабочем месте в каждом структурном подразделении условия труда согласно нормативно-правовым актам, а также обеспечить соблюдение требований законодательства по правам работников в области охраны труда.
60
По договору подряда стороны являются равноправными, поэтому заказчик не обязан обеспечивать подрядчику надлежащие и безопасные условия труда. ГК не устанавливает каких-нибудь требований к заказчику по созданию безопасных и безвредных условий труда исполнителя. Подрядчик/исполнитель выполняет работу на свой риск, поэтому в ГК есть предостережения по лицам, имеющим право заключать договоры подряда или договоры о предоставлении услуг. Согласно ст. 1196 ГК подлежит возмещению только ущерб, причиненный увечьем, иным повреждением здоровья или смертью подрядчика во время выполнения им договорных обязательств. Возмещение осуществляется на основаниях, установленных ст. 1166 и 1187 ГК. Однако есть определенные требования относительно гражданской дееспособности физического и/или юридического лица.
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Социальная защита ставление определенного результата работы, но при этом виде договора не возникает трудовых отношений, на которые распространяется трудовое законодательство. Среди признаков, по которым один вид договора отличают от другого, можно выделить следующие. По договору подряда, заключенному между владельцем и физическим лицом, последнее обязуется за вознаграждение выполнять для предприятия индивидуально определенную работу. Основной признак, по которому отличают подрядные отношения от трудовых – трудовым законодательством регулируются процесс трудовой деятельности и ее организация. По гражданско-правовому договору процесс организации трудовой деятельности остается за его пределами, целью договора является получение определенного материального результата. Подрядчик, в отличие от работника, не подчиняется правилам внутреннего
трудового распорядка. Он сам организовывает работу и выполняет ее на собственный риск. По трудовому договору работника принимают на работу или должность, включенную в штат предприятия, для выполнения определенной работы (определенных функций): по конкретной квалификации, профессии, должности. Работнику гарантируются заработная плата, установленные трудовым законодательством гарантии, льготы, компенсации и т. д. По договору подряда оплачивается не процесс работы, а ее результат. Его определяют после окончания работы и оформляют актами сдачи-приемки выполненных работ (предоставленных услуг), на основании которых производится их оплата. Договор также может предусматривать предварительную или поэтапную оплату. Запись о приеме на работу по гражданско-правовым договорам в трудовой книжке не делается.
Журнал выступил –
бината М. Осмоловским в конце февраля 2013 г. Как сообщил председатель правления ПАО «Полонский горный комбинат» О. Мирончук, администрацией предприятия был принят ряд мер, направленных на недопустимость таких случаев в дальнейшем. В июле прошлого года введена отдельная должность «заместитель председателя правления по охране труда» вместо должности «заместитель председателя правления по охране труда и экологической безопасности». Согласно требованиям нормативных актов по охране труда проведено обучение рабочих по производственным специальностям с привлечением представителей учебных заведений. Инженерно-технические работники и другие специалисты прошли обучение и сдали экзамены в областном учебном центре. Неоднократные проверки контролирующих органов выявили определенные нарушения и недостатки в деятельности предприятия, которые устранены согласно выданным предписаниям. Все подвижные части оборудования в цехах отремонтированы и ограждены, систематически проводится зачистка оборудования от просыпов. Руководящий состав цеха, где произошел несчастный случай, полностью обновлен, специалист службы охраны труда и главный энергетик, работавшие на момент несчастного случая, уволены. Избран новый председатель правления.
Как свидетельствует судебная практика, разграничение гражданско-правовых и трудовых договоров по критерию их предмета (объекта) состоит в том, что если физическое лицо взяло на себя обязательство выполнить работу, передать заказчику результат работы – это договор подряда или другой гражданско-правовой договор. Если же гражданин выполняет работу под руководством другой стороны, принявшей на себя обязанность организовывать работу и получившей право давать указания по последовательности проведения работ – это трудовой договор. Гражданско-правовой договор – это соглашение между физический лицом и организацией, предприятием и т. д., то есть субъектами гражданских отношений, на выполнение первым определенной работы (а именно: договор подряда, договор предоставления услуг, доверенность и т. д.), предметом которого является предоПО СЛЕДАМ НАШИХ ПУБЛИКАЦИЙ
ЧТО СДЕЛАНО? В журнале «Охрана труда» (№ 2, 2013 г.) была напечатана статья «Наряд-допуск – это бумажка для галочки?», в которой речь шла о несчастном случае со смертельным исходом, произошедшем в августе 2012 г. в Черниговских городских электрических сетях с мастером Ю. Бойко. Как сообщил директор технический ПАО «Черниговоблэнерго» В. Рубанка, за невыполнение должностных обязанностей, что привело к несчастному случаю со смертельным исходом, были уволены с занимаемых должностей главный инженер Черниговских ГЭС И. Головач и дежурный диспетчер ОДС Черниговских ГЭС М. Подольский, еще четверым должностным лицам объявлены выговоры, 296 работников прошли внеплановую проверку знаний по вопросам охраны труда в комиссиях разных уровней. С целью предотвращения производственного травматизма в дальнейшем в обществе принимаются такие меры: наряды-допуски на все виды работ (кроме аварийных) выдаются накануне дня выполнения работ, что позволяет более тщательно проверить воз-
www.ohoronapraci.kiev.ua
можность безопасного их выполнения и достаточность предусмотренных нарядом мер безопасности; • при проведении ежемесячных дней охраны труда значительное внимание уделяется вопросам организации и безопасного выполнения работ в действующих электроустановках; • кроме оперативных проверок рабочих мест проводятся аудиты состояния охраны труда в обособленных подразделениях (одно подразделение в месяц); • обучение работников по общим вопросам охраны труда, правилам охраны труда при выполнении специальных видов работ проводится как в учебно-курсовом комбинате общества на основании декларации соответствия, так и на ГП «Черниговский ЭТЦ». В журнале «Охрана труда» (№ 11, 2013 г.) была напечатана статья «Ошибка ценою в жизнь», в которой речь шла о несчастном случае со смертельным исходом, произошедшем с машинистом конвейера дробильно-сортировочного цеха № 2 Полонского горного ком-
61
Социальная защита Релаксация
На протяжении нескольких веков британское горное законодательство в обязательном порядке предписывало брать в шахту канареек в клетках. Дело в том, что эти птицы очень чувствительны к газам, в том числе метану и угарному газу. Если канарейка беззаботно пела – шахтеры спокойно работали, если она начинала проявлять признаки беспокойства, переставала петь или падала, люди спешно покидали выработку. Птиц использовали в такой роли до 1986 года, а соответствующая статья оставалась в правилах безопасности при проведении горных работ вплоть до 1995 года. При этом канарейки необязательно погибали. Вынесенные на свежий воздух, они приходили в себя, и их использовали повторно. Позже стали применять специальные безопасные клетки. При обнаружении газа они герметично закрывались, а внутрь пускался кислород, что позволяло канарейке выжить. Даже в наши дни пока не изобрели прибора, который так же тонко и быстро реагировал бы на наличие газа, как организм канарейки.
ЧТО НАПИСАНО ПЕРОМ… Ограждение — это техническое средство защиты, при котором человек, прежде чем прикоснуться к токоведущим частям, натыкается на ограждение, что обеспечивает безопасность его жизни и здоровья.
••• Из инструкции по ока-
занию первой помощи: «Для отделения пострадавшего от земли или токоведущих частей, находящихся под напряжением выше 1000 В, следует надеть диэлектрические
62
ü òđĂþĈ
НЕЛЕПЫЕ ТРАВМЫ В СПОРТЕ
Неудачный наклон В 2008 году Михаэль Ренсинг, вратарь мюнхенского футбольного клуба «Бавария», потянул мышцы спины, неудачно наклонившись, чтобы завязать шнурки на бутсах. Тренер Отмар Хитцфельд был просто в ярости от глупой ситуации и пообещал поско-
Из Книги рекордов Гиннесса Каскадер Денни Дастерхофт из Германии называет себя человеком-факелом. Житель Гамбурга отважился на самый длинный пылающий «марафон» в мире, пробежав 120 метров в горящем костюме и умудрившись при этом даже не надеть кислородную маску. На последних метрах дистанции Дастерхофт едва не потерял сознание от полученных ожогов. Этот путь смельчак проделал специально для того, чтобы попасть в Книгу рекордов Гиннесса.
перчатки и боты и действовать штангой или клещами».
имеют право лица, имеющие право работы на нем».
– Есть ли на рабочем месте атмосферное давление? Студент: – Атмосферного давления на рабочем месте нет. Ну а если есть, то незначительное.
«Мероприятия по устранению замечаний, выявленных в ходе осеннего осмотра начальника дороги...»
••• Преподаватель:
•••
Инструкция по охране труда при пользовании инструкцией.
•••
Плакат над станком: «Работать на станке
рее «найти кого-нибудь, кто будет делать за него эту работу», то есть завязывать шнурки Михаэлю. Самое интересное, что тренер сдержал свое слово и действительно нанял специальных «завязывальщиков» шнурков, чтобы поберечь спины своих голкиперов. Кстати, аналогичное растяжение получил голкипер «Пари Сен-Жермена» Лионель Летизи, нагнувшийся, чтобы поднять упавшую карточку от настольной игры.
••• Название документа:
•••
Выдержка из Положения о контроле за состоянием охраны труда на предприятии: «…после проведенной проверки проверяющий должен оставить свой след в журнале ступенчатого контроля подразделения…»
АНЕКДОТЫ Жена подходит к мужу, сидящему за компьютером: – Дай мне тоже поиграть! – Дорогая, имей совесть! Я хоть раз просил у тебя тряпку, когда ты полы моешь?!
•••
В семье спор, кто пойдет за сыном в детсад. Муж: – Я тебе шубу подарил? Жена: – Подарил. – Зимние сапоги подарил? – Подарил. – Ну вот ты и иди! – А почему не ты?! – В чем? В носках и с пеной для бритья?
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Социальная Релаксация защита ШАХТЕРСКИЕ БАЙКИ
Не руби сплеча Машинист электровоза подходит к молодому и неискушенному еще забойщику: – У тебя, – говорит, – топор тупой, как ты им стойки рубить будешь? У того, естественно, грудь колесом. – У меня? Да у меня топор!.. Да я им!.. – Ты им даже рукавицу не перерубишь. – Клади! Сейчас посмотрим. Машинист незаметно прячет в рукавицу ключ от электровоза (железяка толщиной 5 мм): – Руби! В общем, пришлось забойщику покупать новый топор, потому как рубанул он от всей души.
КРОССВОРД «ЗНАКИ БЕЗОПАСНОСТИ» По горизонтали: 4. Количество работников какого-либо предприятия, учреждения, организации. 5. Этими документами оформляются результаты проверки знаний по вопросам охраны труда руководителей и специалистов предприятий. 6. Работы, которые выполняются на высоте пять и более метров от поверхности земли. 8. Человек, который проводит первичный инструктаж
Журнал «Охрана труда» продолжает конкурс
«ОБЪЕКТИВНЫЙ ФОТООБЪЕКТИВ» Условия конкурса таковы: в течение года в каждом номере журнала будет размещаться смешная или необычная фотография, к которой нужно придумать интересную подпись. Особенно ценятся юмор, актуальность, лаконичность. Результаты конкурса будут опубликованы в № 1, 2015 г. Победители получат призы: I место – смартфон; II – мобильный телефон; III – годовая подписка на журнал «Охрана труда». Присылайте на электронную почту редакции свой вариант подписи к фото с пометкой в теме письма: КОНКУРС. Обязательно указывайте Ф.И.О., точный адрес места проживания, род занятий, контактный телефон или свою электронную почту.
работника до того, как тот приступит к самостоятельной деятельности. 14. Состояние организма работника, вызванное неправильной организацией труда и отдыха. 17. Любой инструмент для работы под напряжением, обеспечивающий защиту от поражения током. 21. Электрическое коммутационное устройство, переключающее последовательно во времени электрические цепи.
Если при сборке электрической схемы все заработало с первого раза, вырубай быстрее и ищи ошибку!
•••
Чтобы узнать, сколько человек зарабатывает, необязательно знать, где он работает. Надо спросить, где он отдыхает.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Эта милая девушка работает водителем трамвая в городе Барнаул (РФ). Глядя на нее, понимаешь: без охраны труда – никуда, какую спецодежду выдали, в той и работай!
ДЕМОТИВАТОР МЕСЯЦА
Редакция также готова размещать авторские снимки и истории от наших читателей, связанные с охраной труда. Присылайте их на электронную почту журнала, указывая в теме письма: СМЕХ И СЛЕЗЫ. Разрешение фотографий: не менее 2500×2500 пикселей. Присланные тексты могут подвергаться редактированию.
АФОРИЗМЫ
Ответы на кроссворд на с. 53
ВНИМАНИЕ! КОНКУРС!
ЦИТАТА ДНЯ: ПРАВДУ В ГЛАЗА ЛУЧШЕ ГОВОРИТЬ ПО ТЕЛЕФОНУ.
По вертикали: 1. Такая площадь в зоне рабочего места исключает возможность производственных травм, обеспечивает подход к оборудованию при его эксплуатации и ремонте. 2. Знак безопасности, накладывающий табу на выполнение персоналом определенных действий. 3. Производственная единица или объединение нескольких таких единиц. 5. Компания или лицо, изготавливающие товары, продукцию, а также оказывающие услуги. 7. Один из важнейших санитарно-гигиенических факторов, формирующих условия труда. 9. Документ, выдаваемый лицам, прошедшим проверку знаний по вопросам охраны труда. 10. Рабочие места, преобладающие на средних и малых предприятиях и оснащенные многофункциональным оборудованием. 11. Забойная буровая машина c погружным электродвигателем, предназначенная для бурения глубоких скважин.12. Аппарат, с помощью которого замыкается и размыкается цепь электрического тока. 13. Выдержка из документа, прилагаемая к материалам расследования несчастного случая. 14. Знак безопасности для указания конкретных требований по обеспечению безопасности труда (например, обязательное применение определенных средств защиты работающими). 15. Способность подчиняться управлению (о машинах, механизмах). 16. Проверка наличия и состояния имущества путем подсчета и составления его описи. 18. Профзаболевание, обусловленное длительным вдыханием пыли, содержащей тальк. 19. Профессия, основная квалификация. 20. Поле вокруг электрически заряженного тела. 22. Лечение профзаболевания посредством психического воздействия на потерпевшего.
63
Безопасность жизнедеятельности
Прошу слова
Информационные технологии для промышленной безопасности Сергей Стрижак, эксперт технический по промышленной безопасности ООО СП «Общество технического надзора ДИЭКС» (Днепропетровск)
Человечеством накоплен колоссальный опыт в промышленной сфере. Тем не менее это не позволяет эффективно предотвращать или хотя бы своевременно предвидеть возможные аварии и катастрофы. Ситуацию можно изменить, поставив информационные технологии на службу промышленной безопасности.
www.migom.by
РАБОТА, КОТОРАЯ СТОИТ ДОРОГО Сегодня существует множество подходов к решению проблем производственной безопасности, причем для каждого производства предусматривается свой, специфический перечень мероприятий, обусловленных конкретными технологическими процессами, видами
оборудования, сырья, местом расположения объекта и рядом других факторов. Предпринимаются попытки унифицировать подходы к повышению безопасности производственных предприятий – в особенности тех, на которых обращаются большие количества опасных веществ. Так, 9 декабря 1996 г. в Европейском Союзе была принята ныне действующая Директива 96/82/EC (известная как Seveso II) о контроле за угрозами возникновения крупных аварий, связанных с опасными веществами, которая направлена на повышение безопасности производственных объектов, содержащих большие количества опасных веществ. До принятия это документа действовала Директива 82/501/ЕЭС (Seveso I), а с 1 июня 2015 г. Seveso II заменит Директива Seveso III (2012/18EU). В Российской Федерации в 2010 г. были приняты и введены в действие пять стандартов (номера по порядку от ГОСТ Р 54141-2010 до ГОСТ Р 541452010) под общим названием «Менеджмент рисков. Руководство по применению организационных мер безопасности и оценки рисков»: 54141 – «Эталонные сценарии инцидентов»; 54142 – «Методология построения универсального дерева событий»;
64
+ Плюсы внедрения ИТ
Грамотный подход к решению проблем производственной безопасности путем внедрения информационных технологий позволит: • уменьшить издержки на обеспечение безопасного функционирования оборудования повышенной опасности как со стороны владельца, так и со стороны надзорных органов; • в целом снизить риск возникновения крупных техногенных катастроф; • повысить эффективность и оперативность оповещения населения об аварии и, как следствие, минимизировать или вообще избежать жертв среди гражданского населения.
54143 – «Промышленные инциденты»; 54144 – «Идентификация инцидентов»; 54145 – «Общая методология». (Четыре из пяти документов, кроме ГОСТ Р 54143-2010, сейчас находятся в открытом доступе в Интернете.) Ознакомившись с указанными стандартами, могу резюмировать: да, безусловно, это полезные документы, и их нужно брать на вооружение. Но не в первую и даже не во вторую очередь! Ведь для правильной оценки риска аварий на предприятии сначала следует провести чуть ли не научно-исследовательскую работу: • правильно построить дерево отказов и дерево событий для каждой опасной технологической цепочки; • учесть при этом вероятности отказа каждой единицы оборудования и каждого контрольно-измерительного прибора в каждой технологической цепочке; • принять в расчет влияние возможной аварии на одном участке на другие участки и еще множество других нюансов. Сегодня провести такую работу под силу лишь специалистам высокого класса, и, соответственно, оценивается она очень дорого. Далеко не у всех отечественных предприятий найдутся на это средства. Более того, в Украине до сих пор существуют такие, которые являются потенциально опасными объектами или объектами повышенной опасности, но не внесены в государственные реестры. Если их руководители «экономят» на безопасности в простых вопросах, можно себе пред-
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Безопасность жизнедеятельности ставить, как они будут противиться проведению полноценного исследования рисков на возглавляемых ими объектах, тем более зная о стоимости такой работы. Не хочу, чтобы сложилось ошибочное мнение: мол, надзорные органы плохо работают. Напротив, работают на совесть, выявляя подобные предприятия. Об этом свидетельствует хотя бы тот факт, что владельцы таких «неидентифицированных» объектов периодически обращаются в нашу организацию с просьбой провести работы, предусмотренные Законом Украины «Об объектах повышенной опасности» (от 18.01.2001 № 2245-III). ПОЛЕЗНО, КОГДА «ВСЕ ВСЁ ЗНАЮТ» Что касается оценки рисков крупных техногенных аварий, считаю, что для снижения вероятности их возникновения нужно, в первую очередь, вплотную заняться оборудованием повышенной опасности – навести порядок в этом вопросе. Такого оборудования в Украине много, поэтому качественно провести его учет, оценить техническое состояние, сроки эксплуатации, наличие экспертного обследования довольно сложно. Вот тут и должны прийти на помощь информационные технологии. Мое мнение таково: на законодательном уровне необходимо предусмотреть, разработать и ввести в действие единую обще национальную информационно-аналитическую систему (далее – ИАС), куда будут поступать сведения об оборудовании повышенной опасности на предприятиях Украины. Тогда станет намного проще вести учет, контролировать состояние такого оборудования и свое временность проведения мероприятий, направленных на обеспечение его безотказной и безопасной работы. Сегодня информацию о надежности той или иной техники приходится искать в Интернете или запрашивать у производителя. В то время как внедрение общенациональной ИАС позволит накапливать и анализировать статистические данные по вероятности отказов тех или иных машин и механизмов, на основе чего можно будет прогнозировать отказы аналогичного оборудования и осуществлять мероприятия, направленные на повышение безопасности его эксплуатации. А при неоправданно высоком риске вообще менять такое оборудование. Все поступающие в ИАС данные по отказам будут храниться в общенациональной базе, доступной для каждого желающего. В перспективе это позволит точнее, быстрее и, что немаловажно, дешевле проводить теоретическую оценку рисков.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Справка Директива Seveso I была разработана и принята после специфической аварии в одноименном итальянском городе Севезо, произошедшей 10 июля 1976 г. Ее специфичность заключалась в том, что, во-первых, в атмосферу попало одно из наиболее токсичных для человека соединений – 2,3,7,8-тетрахлордибензо-пара-диоксин (далее – ТХДД), а во-вторых, руководство предприятия даже не подозревало о наличии в выбросной смеси высоких концентраций ТХДД. Считалось, что произошел выброс основного продукта – 2,4,5-трихлорфенола, тоже очень токсичного вещества. И лишь спустя пять дней в швейцарской химической лаборатории было установлено, что вместе с основным веществом в воздух поступило большое количество ТХДД. Как выяснилось, при высокой температуре, образовавшейся в аварийном реакторе, некоторая часть трихлорфенола трансформировалась в ТХДД. При нормальном течении реакции концентрация примеси ТХДД в основном продукте находится на уровне 1 ppm. При перегреве реактора она достигает как минимум 100 ppm. Чтобы проиллюстрировать огромную опасность ТХДД, сравним его ПДК с ПДК фосгена. Для фосгена ПДК составляет 0,5 мг/м3, а для ТХДД – 0,5 пг/м3, или 0,0000000005 мг/м3. Иными словами, ПДК ТХДД в миллиард раз меньше ПДК боевого отравляющего вещества. Кстати, в Украине до сих пор при оценке уровня опасности потенциально опасного объекта учитываются только те опасные вещества, которые производятся, перерабатываются, хранятся или транспортируются на объекте (постановление Кабинета Министров «Об идентификации и декларировании безопасности объектов повышенной опасности» от 11.07.2002 № 956). То есть – по аналогии с вышеописанной аварией – без учета опасных веществ, которые могут образоваться при нарушении технологического процесса или иных аварийных ситуациях.
При помощи информационноаналитической системы можно будет устранить или минимизировать еще один неприятный нюанс, который в целом повышает риск возникновения аварии. Представим ситуацию, что на предприятии эксплуатируется оборудование повышенной опасности с истекшим сроком службы. Об этом факте знают владелец и, скорее всего, инспектор. По какимто причинам такое оборудование продолжает работать после окончания установленного срока. Впоследствии происходит авария. Теперь представим, что это оборудование внесено в общенациональный реестр – информационно-аналитическую систему. В этом случае, когда подойдет к концу срок его безопасной эксплуатации, ИАС заблаговременно в автоматическом режиме известит об этом собственника, напомнив также о возможности выполнения тех или иных действий с целью продления сроков безопасной эксплуатации оборудования или его замены. Одновременно такую же информацию получит инспектор, курирующий объект, начальник инспекции и центральный аппарат надзорного органа. В ситуации, когда «все всё знают», согласитесь, «забыть» о таком оборудовании намного сложнее. Это позволит своевременно и эффективно предупреждать потенциальные аварии. Таким образом, очевидно, что сбор статистических данных об авариях, дальнейший анализ и принятие по его результатам соответствующих решений будут способствовать повышению уровня промышленной безопасности
Молекула одного из самых токсичных для человека соединений – 2,3,7,8-тетрахлордибензо-пара-диоксина
на предприятиях Украины. При этом накопленной информацией можно и нужно обмениваться с другими странами, в частности входящими в Европейский Союз. В ст. 19 упоминавшейся выше Директивы 96/82/EC предусматривается обмен такими сведениями и полученным опытом по предотвращению серьезных аварий и уменьшению их последствий, с обязательным анализом причин аварии, изложением сделанных выводов и мер, которые необходимо предпринять во избежание подобного в будущем. СМС + ИНТЕРНЕТ Улучшение качества учета и контроля за состоянием оборудования повышенной опасности все равно не может полностью исключить вероятность аварий и их негативных последствий. Вот здесь и приходят на помощь современные информационные технологии, необходимые для внедрения и качественного эксплуатационно-технического обслуживания автоматизированных систем оповещения населения, особенно в ситуации, если произошла авария и существует угроза жизни и здоровью граждан (предусмотрено п. 26 «Положения об организации оповещения
65
Безопасность жизнедеятельности и связи в чрезвычайных ситуациях», утвержденного постановлением КМУ от 15.02.1999 № 192). Еще в 2004 г. распоряжением Кабинета Министров была утверждена Комплексная программа развития системы связи, оповещения и информатизации МЧС Украины, предусматривающая переход на современные каналы связи и автоматизацию оповещения. Как сообщалось в СМИ, в мае 2013 г. в городе Перещепино Новомосковского района Днепропетровской области внедрили пилотный проект системы оповещения населения, который предусматривает передачу СМС-сообщений по телекоммуникационным каналам одного из мобильных операторов связи. Идея заслуживает особого внимания – ведь сегодня мобильный телефон есть практически у каждого украинского граждани на. Огорчает лишь то, что проект до сих пор остается пилотным, несмотря на всеобщую телефонную «мобилизацию». С целью своевременного и эффективного оповещения населения можно и нужно использовать ресурсы Интернета. Причем вариантов здесь масса. Приведу один, «созревший» по ходу написания этой статьи. Под каждое предприятие, где существует вероятность крупных аварий, заблаговременно создаются «аварийные страницы» с описанием типовых чрезвычайных происшествий, возможных на объекте, опасных факторов и действий населения. Вся необходимая для
этой страницы информация содержится в плане локализации и ликвидации аварий, который согласно ст. 11 Закона «Об объектах повышенной опасности» должен быть разработан для всех объектов повышенной опасности. Для этих страниц должна быть предусмотрена возможность корректировки описания чрезвычайной ситуации и уточнения рекомендаций для населения по мере поступления оперативной информации о ЧП на объекте. Дальнейшая схема в случае аварии, последствия которой угрожают конкретному региону, такова. При попытке пользователя с IP-адресом, зарегистрированным в определенной зоне (ее границы зависят от масштабов аварии), перейти на любой электронный ресурс интернет-провайдеры будут перенаправлять его на «аварийную страницу». Не постоянно, а, скажем, через раз. Полностью блокировать доступ к остальным ресурсам Интернета нельзя, поскольку человек может искать дополнительную информацию об аварии или оповещать родных, близких, знакомых, в частности, через социальные сети. Это просто идея, которая демонстрирует потенциальные возможности современных технологий связи по оповещению населения о чрезвычайном происшествии. Безусловно, разрабатывать и внедрять такие алгоритмы должны специалисты. Подобные схемы с интернет-страницами нужны даже тогда, когда будет действовать СМС-оповещение.
Перспективы Современная ситуация такова, что для удовлетворения потребностей растущего населения Земли в продуктах питания естественных ресурсов плодородных земель уже мало. Они или истощаются, или их физически не хватает. Обе проблемы решаются в том числе внесением минеральных удобрений в почвы, непригодные для ведения сельского хозяйства. Следовательно, в долгосрочной перспективе объемы производства химической продукции для нужд сельского хозяйства будут расти, а одновременно будут повышаться риски наступления крупных техногенных катастроф, подобных тем, что произошли в городах Бхопал, Севезо, Йонава и других. В связи с этим со временем вопросы защиты населения и территорий от возможных аварий и их последствий будут становиться все острее.
Ведь на телекоммуникационных каналах мобильных операторов возможны перегрузки, приводящие к проблемам с доставкой СМС, а Интернетом среднестатистический украинец пользуется все чаще – это увеличивает процент населения, которое своевременно будет оповещено об аварии. Возвращаясь к теме единой общенациональной информационно-аналитической системы, добавлю, что сведения, накопленные и проана ли зированные благодаря ей, позволят точнее прогнозировать развитие аварий и, следовательно, давать более четкие указания населению по действиям, необходимым для минимизации последствий чрезвычайных происшествий.
Конкурс на замещение должностей Теруправление Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве объявляет конкурс на замещение вакантных должностей: 1. Заместителя начальника территориального управления. Требования к кандидату: – высшее образование соответствующего профессионального направления образовательноквалификационного уровня специалист или магистр; – стаж работы по специальности на государственной службе не менее трех лет или стаж работы по специальности на руководящих должностях в других сферах не менее пяти лет.
Ɋɟɤɥɚɦɚ
2. Главного специалиста отдела юридическо-правовой работы и персонала. Требования к кандидату: – высшее юридическое образование образовательноквалификационного уровня специалист или магистр; – стаж работы по специальности на государственной службе не менее одного года или стаж работы по специальности в других сферах не менее трех лет.
66
Документы на конкурс принимаются в течение 30 календарных дней со дня опубликования объявления о проведении конкурса по адресу: г. Киев, ул. Вавиловых, 10. Дополнительная информация предоставляется по телефону (044) 481-50-34.
ОХРАНА ТРУДА 2 /2014
Реклама
www.ohoronapraci.kiev.ua
67
Реклама
68
ОХРАНА ТРУД А 2/2014
Реклама
www.ohoronapraci.kiev.ua
69
Реклама
70
ОХРАНА ТРУД А 2/2014
Реклама
www.ohoronapraci.kiev.ua
71
Реклама
72
ОХРАНА ТРУД А 2/2014
Оценка опасностей на предприятиях малого и среднего бизнеса
Парадоксы нормативной базы
НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ
№ 2/2014
ОХРАНА ТРУДА
индекс 74378
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ ТРАНСПОРТ:
КОГДА ЖДАТЬ ИЗМЕНЕНИЙ В НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЙ БАЗЕ?
www.ohoronapraci.kiev.ua
Đ?Đ?ĐŁĐ&#x161;Đ&#x17E;Đ&#x2019;Đ&#x17E;-Đ&#x2019;Đ&#x2DC;Đ Đ&#x17E;Đ&#x2018;Đ?Đ&#x2DC;ЧĐ&#x2DC;Đ&#x2122; Đ&#x2013;ĐŁĐ Đ?Đ?Đ&#x203A;
Đ&#x17E;ĐĽĐ&#x17E;Đ Đ&#x17E;Đ?Đ? Đ&#x;Đ Đ?ĐŚĐ&#x2020;
â&#x201E;&#x2013; 2 /2014
Đ?Đ? Đ&#x201D;Đ&#x17E;Đ&#x;Đ&#x17E;Đ&#x153;Đ&#x17E;Đ&#x201C;ĐŁ ĐĄĐ&#x;Đ&#x2022;ĐŚĐ&#x2020;Đ?Đ&#x203A;Đ&#x2020;ХТУ Đ&#x2014; Đ&#x17E;ĐĽĐ&#x17E;Đ Đ&#x17E;Đ?Đ&#x2DC; Đ&#x;Đ Đ?ĐŚĐ&#x2020;
É&#x17D;ɿɥɿɨɼɨÉ?ɿɚ ÉŠÉŞÉ&#x161;É°Éż É&#x2030;ÉŞÉ&#x161;É&#x153;ɢɼÉ&#x161; ɨɯɨɪɨɧɢ ÉŠÉŞÉ&#x161;É°Éż ÉŠÉżÉ&#x17E; ÉąÉ&#x161;ÉŤ ɯɨɼɨÉ&#x17E;ɧɨÉ?ɨ ɨÉ&#x203A;ɪɨÉ&#x203A;ÉĽÉ&#x;ɧɧɚ ÉŚÉ&#x;ÉŹÉ&#x161;ÉĽÉżÉ&#x153; É&#x2021;É&#x2030;ČşÉ&#x2C6;É&#x2030; www.ohoronapraci.kiev.ua
КУДА СТУПАЕШЬ
Đ&#x2014;Đ&#x153;Đ&#x2020;ХТ Đ&#x17E;ĐťĐľĐşŃ Đ°Đ˝Đ´Ń&#x20AC; Đ?аСаŃ&#x20AC;онкО
É&#x2021;ɨÉ&#x153;ɢɧɢ ÉĄÉ&#x161;ɤɨɧɨÉ&#x17E;É&#x161;É&#x153;ÉŤÉŹÉ&#x153;É&#x161;
É&#x2030;ɨɍɏÉ&#x161;ɧɨÉ&#x153;É&#x161; ŠÉ&#x2030;ɪɨ ÉĄÉ&#x161;ÉŹÉ&#x153;É&#x;ÉŞÉ&#x17E;É É&#x;ɧɧɚ ÉŠÉ&#x;ÉŞÉ&#x;ÉĽÉżÉ¤É É¨É&#x203A;œɽɤɏɿÉ&#x153; ɳɨ ɧÉ&#x161;ÉĽÉ&#x;É É&#x161;ÉŹÉś ÉŤÉÉ&#x203A;œɽɤɏÉ&#x161;ÉŚ É?ɨɍɊɨÉ&#x17E;É&#x161;ɪɸÉ&#x153;É&#x161;ɧɧɚ ɊɪɨÉ&#x;ɤɏÉÉ&#x153;É&#x161;ɧɧɚ ɚɤɢɯ ÉĄÉ&#x17E;ɿɣɍɧɸɽɏɜɍɚ ÉĄ ÉÉŞÉ&#x161;ÉŻÉÉ&#x153;É&#x161;ɧɧɚɌ É&#x153;ɢɌɨÉ? ÉżÉ§É É&#x;ɧÉ&#x;ɪɧɨ ÉŹÉ&#x;ɯɧɿɹɧɢɯ ÉĄÉ&#x161;ɯɨÉ&#x17E;ÉżÉ&#x153; ɰɢÉ&#x153;ɿɼɜɧɨÉ?ɨ ÉĄÉ&#x161;ɯɢɍɏÉÂŞ
ȹɧɎɨɪɌÉ&#x161;ɰɿɣɧɿ ɊɨÉ&#x153;ÉżÉ&#x17E;ɨɌɼÉ&#x;ɧɧɚ
É&#x2030;ÉŞÉ&#x161;É&#x153;ɢɼÉ&#x161; ɨɯɨɪɨɧɢ ÉŠÉŞÉ&#x161;É°Éż ÉŠÉżÉ&#x17E; ÉąÉ&#x161;ÉŤ ɯɨɼɨÉ&#x17E;ɧɨÉ?ɨ ɨÉ&#x203A;ɪɨÉ&#x203A;ÉĽÉ&#x;ɧɧɚ ÉŚÉ&#x;ÉŹÉ&#x161;ÉĽÉżÉ&#x153; É&#x2021;É&#x2030;ČşÉ&#x2C6;É&#x2030;
Đ&#x17E;Ног Đ&#x153;ĐžĐ¸Ń ĐľĐľĐ˝ĐşĐž
É&#x17D;ɢɥɢɨɼɨÉ?ɢɚ ÉŹÉŞÉÉ&#x17E;É&#x161;
É&#x2030;É¨ÉĽÉ¨É É&#x;ɧɧɚ Ɋɪɨ ɨɪÉ?É&#x161;ɧɿɥÉ&#x161;ɰɿɸ É&#x203A;É&#x;ÉĄÉŠÉ&#x;ɹɧɨĘ&#x20AC; É&#x;ɤɍɊɼÉÉ&#x161;ÉŹÉ&#x161;É°ÉżĘ&#x20AC; ÉŹÉ&#x;ɯɧɨɼɨÉ?ɿɹɧɢɯ ÉŹÉŞÉ&#x161;ɧɍɊɨɪɏɧɢɯ ÉĄÉ&#x161;ɍɨÉ&#x203A;ÉżÉ&#x153; ɳɨ É&#x;ɤɍɊɼÉÉ&#x161;ÉŹÉɸɏɜɍɚ ɧÉ&#x161; ÉŹÉ&#x;ɪɢɏɨɪɿĘ&#x20AC; ÉŠÉżÉ&#x17E;ɊɪɢɽɌɍɏÉ&#x153;É&#x161;
Đ&#x153;икОНа ФодОŃ&#x20AC;онкО
É&#x2122;ɤɳɨ É&#x203A;É&#x;ÉĄ É&#x17E;ÉŞÉ&#x161;É&#x203A;ɢɧɢ ɧÉ&#x; ɨÉ&#x203A;ɿɣɏɢɍɚ
É É&#x161;ɊɢɏÉÉ&#x153;É&#x161;ɼɢ" ȟɿÉ&#x17E;ɊɨÉ&#x153;ÉżÉ&#x17E;É&#x161;ɽɌɨ
Đ?Đ?ĐŁĐ&#x161;Đ&#x17E;Đ&#x2019;Đ&#x17E;-Đ&#x2019;Đ&#x2DC;Đ Đ&#x17E;Đ&#x2018;Đ?Đ&#x2DC;ЧĐ&#x2DC;Đ&#x2122; Đ&#x2013;ĐŁĐ Đ?Đ? Đ&#x203A;
Đ&#x17E;ĐĽĐ&#x17E;Đ Đ&#x17E;Đ?Đ? Đ&#x;Đ Đ?ĐŚĐ&#x2020; Đ?Đ? Đ&#x201D;Đ&#x17E;Đ&#x;Đ&#x17E;Đ&#x153;Đ&#x17E;Đ&#x201C;ĐŁ ĐĄĐ&#x;Đ&#x2022;ĐŚĐ&#x2020;Đ?Đ&#x203A;Đ&#x2020;ХТУ Đ&#x2014; Đ&#x17E;ĐĽĐ&#x17E;Đ Đ&#x17E;Đ?Đ&#x2DC; Đ&#x;Đ Đ?ĐŚĐ&#x2020; â&#x201E;&#x2013; 2 /2014 Đ?Đ´Ń&#x20AC;ĐľŃ Đ° Ń&#x20AC;одакŃ&#x2020;Ń&#x2013;Ń&#x2014; 02100, Đ&#x161;иŃ&#x2014;вL100, вŃ&#x192;Đť. Đ&#x;ОпŃ&#x192;Đ´Ń&#x20AC;онка, 10/1 ТоН./Ń&#x201E;Đ°ĐşŃ (044) 558-74-11 ELmail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua
Đ&#x201C;ОНОвниК Ń&#x20AC;одакŃ&#x201A;ĐžŃ&#x20AC; Đ&#x201D;ПиŃ&#x201A;Ń&#x20AC;Đž Đ&#x153;Đ?ТĐ&#x2019;Đ&#x2020;Đ&#x2122;ЧУĐ&#x161; ТоН. 558-74-11 Đ&#x161;ОПпâ&#x20AC;&#x2122;Ń&#x17D;Ń&#x201A;ĐľŃ&#x20AC;на воŃ&#x20AC;Ń Ń&#x201A;ка Đ&#x17E;ĐťĐľĐşŃ Đ°Đ˝Đ´Ń&#x20AC; Đ?Đ˝Ń&#x201A;ОнонкО
РокНаПа ТоН.: 296L05L65, 296L82L56 Đ&#x2019;Ń&#x2013;Đ´Đ´Ń&#x2013;Đť Ń&#x20AC;оаНŃ&#x2013;СаŃ&#x2020;Ń&#x2013;Ń&#x2014; Ń&#x201A;Đ° ПаŃ&#x20AC;коŃ&#x201A;ингŃ&#x192; ТоН.: 559L19L51, 558-74-27 Đ&#x;ОНŃ&#x2013;ĐłŃ&#x20AC;Đ°Ń&#x201E;Ń&#x2013;Ń&#x2021;Đ˝Ń&#x2013; ĐżĐžŃ ĐťŃ&#x192;ги ТоН. 559L62L79
Đ&#x201D;Ń&#x20AC;Ń&#x192;ĐşŃ&#x192;Ń&#x201D;Ń&#x201A;Ń&#x152;Ń Ń? ПОвОŃ&#x17D; ĐžŃ&#x20AC;игŃ&#x2013;наНŃ&#x192; Đ&#x2014;Đ° Đ´ĐžŃ Ń&#x201A;ОвŃ&#x2013;Ń&#x20AC;Đ˝Ń&#x2013;Ń Ń&#x201A;Ń&#x152; Ń&#x20AC;окНаПи Đ˝ĐľŃ Đľ вŃ&#x2013;дпОвŃ&#x2013;Đ´Đ°ĐťŃ&#x152;Đ˝Ń&#x2013;Ń Ń&#x201A;Ń&#x152; Ń&#x20AC;окНаПОдавоŃ&#x2020;Ń&#x152; Đ?Đ°Đ´Ń&#x20AC;Ń&#x192;кОванО в Đ´Ń&#x20AC;Ń&#x192;каŃ&#x20AC;Đ˝Ń&#x2013; Đ&#x201D;Đ&#x; РодакŃ&#x2020;Ń&#x2013;Ń? ĐśŃ&#x192;Ń&#x20AC;наНŃ&#x192; ÂŤĐ&#x17E;Ń&#x2026;ĐžŃ&#x20AC;Она ĐżŃ&#x20AC;Đ°Ń&#x2020;Ń&#x2013;Âť. 02100, Đ&#x161;иŃ&#x2014;вL100, вŃ&#x192;Đť. Đ&#x;ОпŃ&#x192;Đ´Ń&#x20AC;онка, 10/1
Š Đ&#x17E;ĐĽĐ&#x17E;Đ Đ&#x17E;Đ?Đ? Đ&#x;Đ Đ?ĐŚĐ&#x2020;
Đ?Đ? Đ&#x201D;Đ&#x17E;Đ&#x;Đ&#x17E;Đ&#x153;Đ&#x17E;Đ&#x201C;ĐŁ ĐĄĐ&#x;Đ&#x2022;ĐŚĐ&#x2020;Đ?Đ&#x203A;Đ&#x2020;ХТУ Đ&#x2014; Đ&#x17E;ĐĽĐ&#x17E;Đ Đ&#x17E;Đ?Đ&#x2DC; Đ&#x;Đ Đ?ĐŚĐ&#x2020; 2/2014
1
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Підготував Олександр Назаренко, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці» ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Закон України «Про внесення змін до Гірничого закону України щодо забезпечення вугіллям або торф’яними брикетами» від 21 листопада 2013 р. № 711-VII. Відповідно до внесених змін особи, які мають право на безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби і працюють (пропрацювали) на підприємствах з видобутку (переробки) бурого вугілля, можуть забезпечуватися замість вугілля, за умови пристосованості системи опалення, торф’яними брикетами. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу»» від 19 грудня 2013 р. № 714-VII. Дату набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 17.11.2011 № 4050-VI перенесено з 1 січня 2014 р. на 1 січня 2015 р. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Постанова від 24 липня 2013 р. № 926 «Про затвердження Порядку участі стивідорних компаній, власників (користувачів) морських терміналів у розробленні плану локалізації та ліквідації аварій (катастроф), придбанні, утриманні обладнання, пристроїв та механізмів, відшкодуванні витрат на ліквідацію аварій на території та в акваторії морського порту». Порядок визначає умови та обсяг участі стивідорних компаній, власників (користувачів) морських терміналів, діяльність яких пов’язана з обробкою та зберіганням вантажів, обслуговуванням суден на території та в акваторії морського порту, у розробленні плану локалізації та ліквідації аварій (катастроф), придбанні, утриманні обладнання, пристроїв та механізмів, відшкодуванні витрат на ліквідацію аварій на території та в акваторії морського порту. План визначає обсяг та умови дій (взаємодії) суб’єктів господарювання у морському порту з метою запобігання виникненню аварії, локалізації, ліквідації та мінімізації її наслідків, у порядку негайного реагування на аварію або загрозу її виникнення та передбачає комплекс заходів із зупинення її розвитку та повної ліквідації наслідків аварії (катастрофи), а також перелік суден, обладнання, пристроїв та механізмів, необхідних для локалізації та ліквідації аварій. Постанова від 1 серпня 2013 р. № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив». Технічний регламент встановлює вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров’я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів. Технічний регламент розроблений з урахуванням Директиви 98/70/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня 1998 р. і Директиви 2005/33/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 6 липня 2005 р. Постанова набирає чинності через шість місяців з дня опублікування. Постанова від 17 жовтня 2013 р. № 948 «Про затвердження Програми модернізації систем теплопостачання на 2014–2015 роки». Метою Програми є підвищення економічної та енергетичної ефективності і надійності функціонування системи теплопостачання, мінімізація витрат паливно-енергетичних ресурсів, зокрема зменшення на 49,6 відсотка базового обсягу споживання природного газу шляхом його економії (25,4 відсотка) та заміщення альтернативними видами палива (24,2 відсотка). Постанова від 18 грудня 2013 р. № 925 «Деякі питання забезпечення стабілізації роботи електрометалургійних підприємств у 2014 році». 2
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
БЕЗПЕКА ПРАЦІ Установлено, що закупівля електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України для задоволення технологічних потреб металургійного виробництва здійснюється з 1 січня до 31 грудня 2014 р. електрометалургійними підприємствами, в яких середньомісячне споживання електричної енергії за підсумками роботи у 2011 та/або 2012 р., та/або за шість місяців 2013 р. становило понад 60 млн. кВт.год та питома вага електричної енергії у складі виробничої собівартості металургійного виробництва становила не менше ніж 30 відсотків, за оптовою ринковою ціною без урахування обсягу дотації для компенсації втрат, пов’язаних з постачанням електричної енергії за регульованим тарифом. Постановою також схвалено проект Меморандуму про порозуміння між Кабінетом Міністрів України та електрометалургійними підприємствами на 2014 рік. Постанова від 18 грудня 2013 р. № 947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання». Порядок встановлює механізм надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання. Постанова від 25 грудня 2013 р. № 957 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 р. № 178». Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 р. № 178 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в галузі племінної справи у тваринництві та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)». Критерії викладено у новій редакції. Постанова від 25 грудня 2013 р. № 958 «Про затвердження Положення про Державну інформаційну систему електронних звернень громадян». Положення визначає загальні засади створення, впровадження та забезпечення функціонування Державної інформаційної системи електронних звернень громадян. Постанова від 25 грудня 2013 р. № 967 «Про затвердження профілів професійної компетентності деяких посад державної служби». Постанова набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 17 листопада 2011 р. № 4050-VI «Про державну службу». Постанова від 25 грудня 2013 р. № 973 «Про затвердження Порядку прийняття комісією органу доходів і зборів рішення про виплату одноразової допомоги у разі заподіяння його посадовій особі під час виконання службових обов’язків тілесних ушкоджень або її загибелі». Порядок визначає механізм прийняття комісією органу доходів і зборів рішення про виплату за рахунок коштів державного бюджету одноразової допомоги посадовій особі органу доходів і зборів, якій заподіяно тілесні ушкодження під час виконання нею службових обов’язків, або сім’ї посадової особи такого органу, яка загинула у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків, а за її відсутності – особам, які перебували на утриманні особи, яка загинула. Постанова від 30 грудня 2013 р. № 951 «Про зниження ціни на природний газ». Постановою встановлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ для окремих категорій споживачів, який буде застосовуватись з 1 січня 2014 р. Постанова від 9 січня 2014 р. № 6 «Про затвердження переліку об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту»* Перелік затверджено відповідно до частини п’ятої ст. 34 Кодексу цивільного захисту України, якою визначено: «Об’єкти, що належать суб’єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначаються Кабінетом Міністрів України».
* Постанову надруковано в цьому додатку, с. 6
Розпорядження від 25 грудня 2013 р. № 1048-р «Про утворення бюджетної установи «Центр комплексної безпеки підприємств вугільної промисловості». З метою підвищення рівня безпеки робіт на шахтах вугледобувних підприємств шляхом здійснення централізованого контролю за станом рудникового повітря та гірничошахтного обладнання (устатковання), запобігання виникненню небезпечних ситуацій шляхом автоматизованого прогнозування НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
3
БЕЗПЕКА ПРАЦІ утворено бюджетну установу «Центр комплексної безпеки підприємств вугільної промисловості» з віднесенням її до сфери управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки. МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
Наказ від 16.10.2013 № 748 «Про затвердження Порядку надання звітності підприємствами, внесеними до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості». Порядком встановлюються перелік, зразки форм звітності, що складається підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які внесені до реєстру, строки і способи її подання. Наказ від 25.11.2013 № 863 «Про затвердження Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України». Наказ від 26.11.2013 № 865 «Про затвердження Правил охорони праці під час фарбувальних робіт». Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виконання фарбувальних робіт та поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність, пов’язану з виконанням фарбувальних робіт. Наказ від 02.12.2013 № 890 «Про затвердження Правил охорони праці на підприємствах з виробництва шин та гумових виробів». Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності й організаційно-правової форми, діяльність яких пов’язана з виробництвом шин та гумових виробів і встановлюють вимоги щодо охорони праці, які є обов’язковими для роботодавців і працівників. Наказ від 02.12.2013 № 891 «Про затвердження Правил охорони праці для виробництв лакофарбової промисловості». Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виконання робіт з виробництва фарб, лаків, емалей. Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують зазначені роботи. Наказ від 02.12.2013 № 892 «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок». Правила поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють монтаж, налагодження, ремонт, реконструкцію та експлуатацію теплосилового, механічного, паливного і водопідготовчого обладнання, неелектричних пристроїв теплової автоматики і теплотехнічних вимірювань паливно-транспортних, котлотурбінних і хімічних цехів електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів, тепловикористовувальних установок та опалювальних котелень. Наказ від 03.12.2013 № 138 «Про затвердження Переліку джерел іонізуючого випромінювання, діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування». МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
Наказ від 05.12.2013 № 982 «Про внесення змін до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 12 травня 2006 року № 463». Внесено зміни до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 12 травня 2006 р. № 463 «Про затвердження Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за промірними роботами на акваторіях і підхідних каналах до портів, суднобудівних і судноремонтних заводів та судноплавних шляхах України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 травня 2006 р. за № 619/12493. Наказ від 05.12.2013 № 983 «Про затвердження Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні». МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Наказ від 19.09.2013 № 904 «Про затвердження Змін до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів». ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ
Наказ від 28.11.2013 № 136 «Про затвердження Порядку звільнення майданчиків атомних електростанцій від регулюючого контролю після завершення робіт із зняття з експлуатації». 4
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
БЕЗПЕКА ПРАЦІ Порядок встановлює критерії, вимоги та порядок звільнення майданчиків атомних електростанцій від регулюючого контролю після завершення робіт, що передбачені проектом зняття з експлуатації атомних електростанцій, а також вимоги до видів та обсягів регулюючого контролю під час планування, реалізації та завершення робіт, пов’язаних зі звільненням майданчиків АЕС від регулюючого контролю. НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Постанова від 29.11.2013 № 253 «Про затвердження Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення». Процедура застосовується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при встановленні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення і поширюється на всіх суб’єктів господарської діяльності, які отримали у встановленому законодавством порядку ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення. ПРАВЛІННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Постанова від 08.10.2013 № 47 «Про затвердження Порядку обробки персональних даних у базах персональних даних Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності». ПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
Постанова від 21.11.2013 № 22-1 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року № 4-4». Внесено зміни до постанови правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 р. № 4-4 «Про затвердження Порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за № 146/14837. Постанова від 03.12.2013 № 25-1 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-1». Визнати такою, що втратила чинність, постанову правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 р. № 21-1 «Про затвердження Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за № 955/18250. Постанова від 03.12.2013 № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-2». Визнано такою, що втратила чинність, постанову правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 р. № 22-2 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1014/18309. Постановою установлено, що облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за періоди до 1 січня 2011 р. ведуться відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 р. № 7-6 «Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 р. за № 1000/9599, та постанови правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 р. № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р. за № 1136/17152. Відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 1 січня 2011 р. подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника.
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
5
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ОБ’ЄКТІВ, ЩО НАЛЕЖАТЬ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ПРОЕКТУВАННЯ ЯКИХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 6
Відповідно до частини п’ятої статті 34 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити перелік об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, згідно з додатком. Прем’єр-міністр України
М. Азаров
Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 6
ПЕРЕЛІК ОБ’ЄКТІВ, ЩО НАЛЕЖАТЬ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ПРОЕКТУВАННЯ ЯКИХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
«Об’єкти, що належать суб’єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначаються Кабінетом Міністрів України». Частина п’ята ст. 34 Кодекс цивільного захисту України
6
1. Об’єкти, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій: 1) об’єкти, які за результатами ідентифікації та декларування безпеки визначено об’єктами підвищеної небезпеки; 2) хімічно небезпечні об’єкти, віднесені до V категорії складності об’єктів будівництва; 3) склади хімічно небезпечних речовин; 4) магістральні аміакопроводи; 5) об’єкти біохімічного, біологічного і фармацевтичного виробництва; 6) станції знезараження, підготовки та очищення питної води і каналізаційних стоків у системах очисних споруд; 7) об’єкти збирання, оброблення, зберігання, захоронення, знешкодження та утилізації токсичних відходів; 8) ядерні установки, віднесені до V категорії складності об’єктів будівництва; 9) пожежовибухонебезпечні об’єкти, віднесені до IV і V категорії складності об’єктів будівництва: об’єкти видобування нафти, нафтохімії і нафтопереробки, нафтобази, склади нафтопродуктів, магістральні нафтопродуктопроводи, резервуарні парки та наливні станції нафтопродуктів, товарно-сировинні парки нафтопереробних заводів, сировинні парки нафтохімічних підприємств; об’єкти видобування, зберігання, переробки і транспортування природного, зрідженого газу, магістральні газопроводи, інші продуктопроводи, за допомогою яких транспортуються небезпечні речовини; станції розподілення повітря (у разі, коли вони належать до вибухонебезпечної категорії); автозаправні та газозаправні (з використанням зрідженого газу) комплекси; газонаповнювальні станції та пункти, склади газу і газопродуктів; вибухонебезпечні об’єкти зберігання, утилізації та знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин, ракет і ракетного палива; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ 10) гідротехнічні споруди, віднесені до III–V категорії складності об’єктів будівництва; 11) будівлі заввишки понад 100 метрів, віднесені до V категорії складності об’єктів будівництва. 2. Об’єкти, що забезпечують стале функціонування держави в умовах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і в особливий період: 1) пункти управління, утворені в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання; 2) об’єкти газопостачання, віднесені до IV і V категорії складності об’єктів будівництва: об’єкти видобування, зберігання (газосховища), переробки, транспортування та розподілу природного, скрапленого газу, зокрема газозаправні (з використанням зрідженого газу) комплекси; газонаповнювальні станції та пункти; склади газу та газопродуктів; 3) об’єкти водопостачання та водовідведення, віднесені до IV і V категорії складності об’єктів будівництва, – об’єкти знезараження, підготовки, очищення, зберігання питної води та знезараження і очищення каналізаційних стоків у системах очисних споруд; 4) об’єкти виробництва та передачі електричної енергії магістральними електричними мережами та місцевими (локальними) електричними мережами напругою понад 110 кВ; 5) об’єкти електрозв’язку, проводового та радіомовлення і телебачення; 6) об’єкти повітряного транспорту, віднесені до IV і V категорії складності об’єктів будівництва: аеропорти та аеродроми; центри управління повітряним рухом; 7) об’єкти морського та річкового транспорту, віднесені до IV і V категорії складності об’єктів будівництва: порти; судноремонтні заводи та бази; об’єкти роботи з вантажами морського та річкового транспорту; пункти управління рухом морського та річкового транспорту; 8) об’єкти залізничного транспорту: вокзали з пасажиропотоком 1500 і більше осіб на добу; пункти управління залізничним рухом; залізничні тунелі; 9) об’єкти метрополітену (лінійні ділянки, депо та станції, пункти управління рухом); 10) об’єкти автомобільного транспорту: автовокзали з пасажиропотоком 1500 і більше осіб на добу; автомобільні заправні станції та комплекси; 11) інші об’єкти, що належать суб’єктам господарювання, які віднесені або підлягають віднесенню до відповідної категорії цивільного захисту згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 227. 3. Споруди підземного простору населених пунктів, що планується використовувати для укриття населення: підземні переходи між станціями; склади; споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини). 4. Об’єкти, будівництво яких планується на території таких небезпечних зон (згідно з ДБН В.1.2-4-2006): зони можливого сильного радіоактивного забруднення; зони можливого хімічного забруднення; зони можливого катастрофічного затоплення.
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
Про проблеми експертизи проектів, пов’язані із набуттям чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-IV, і Порядку затвердження проектів будівництва та проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, ви могли прочитати в статті Н. Кузьменко «Бомба уповільненої дії» в №12 за 2013 р.
7
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ВІДЗНАЧАЄМО У БЕРЕЗНІ
8 березня 16 березня 18 березня 25 березня 26 березня
– Міжнародний жіночий день День землевпорядника – День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення – День працівника податкової та митної справи України – День служби безпеки України – День внутрішніх військ МВС України
ПРО РЕКОМЕНДАЦІЇ УЧАСНИКІВ СЛУХАНЬ У КОМІТЕТІ НА ТЕМУ «ПРО ХІД ВИКОНАННЯ В УКРАЇНІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ХАРТІЇ (переглянутої)» Рішення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці до протоколу № 21 від 18 грудня 2013 р.
Відповідно до статей 24, 42, 49 та 50 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та плану роботи Комітету на ІІІ сесію Верховної Ради України сьомого скликання, Комітет вирішив: 1. Схвалити рекомендації учасників слухань у Комітеті на тему: «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)» (додаються). 2. Направити зазначені рекомендації Верховному Суду України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним державним адміністраціям, фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування, спільним представницьким органам сторони роботодавців і репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні для врахування в роботі та вжиття відповідних заходів. 3. Опублікувати рекомендації учасників слухань у Комітеті на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)» в засобах масової інформації. Голова Комітету з питань соціальної політики та праці
П. Цибенко
РЕКОМЕНДАЦІЇ
УЧАСНИКІВ СЛУХАНЬ У КОМІТЕТІ НА ТЕМУ «ПРО ХІД ВИКОНАННЯ В УКРАЇНІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ХАРТІЇ (переглянутої)» Схвалено рішенням Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці 18 грудня 2013 р., протокол № 21
«Усі працівники мають право на безпечні та здорові умови праці». Ст. 3 Європейської соціальної хартії (переглянутої) ETS № 163
8
У
часники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)», що відбулися 20 листопада 2013 р., зазначили, що 14 вересня 2006 р. Верховна Рада України ратифікувала один з двох основних документів Ради Європи в галузі прав людини – Європейську соціальну хартію (переглянуту). Ратифікація Європейської соціальної хартії (переглянутої) обумовлена обов’язками, взятими на себе Україною при вступі до Ради Європи, а також при підписанні цієї Хартії 7 травня 1999 р. Учасники слухань вважають, що приєднання України до Європейської соціальної хартії (переглянутої) дасть можливість підтвердити європейський вибір України, забезпечить надійні передумови реалізації прав та свобод громадян у всіх їх виявах. Ратифікація цієї Хартії сприяє розвитку національної політики у сфері соціального забезпечення відповідно до європейських норм та стандартів. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
БЕЗПЕКА ПРАЦІ Зазначалось, що з 98 пунктів Хартії Україна приєдналася до 74 пунктів. Україна не приєдналася при ратифікації до пункту 3 статті 2 «Право на справедливі умови праці», пункту 1 статті 4 «Право на справедливу винагороду», пунктів 1–4 статті 12 «Право на соціальне забезпечення», пунктів 1–4 статті 13 «Право на соціальну та медичну допомогу», пунктів 1–12 статті 19 «Право трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей на захист і допомогу», пункту 3 статті 31 «Право на житло», а також до статті 25 «Право працівників на захист їхніх прав у разі банкрутства їхнього роботодавця». З моменту ратифікації Європейської соціальної хартії (переглянутої) стан її виконання знаходився під постійним парламентським і комітетським контролем. Так, 6 червня 2008 р. з ініціативи Комітету відбулися парламентські слухання на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)». За результатами розгляду на парламентських слуханнях цього питання 18 грудня 2008 р. було прийнято постанову Верховної Ради України «Про рекомендації парламентських слухань на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)». Рекомендаціями було затверджено конкретні заходи щодо виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої). 18 листопада 2009 р. Комітет заслухав на своєму засіданні стан виконання зазначених рекомендацій і роботу Кабінету Міністрів України з їх виконання визнав незадовільною. Було також вирішено заслухати звіт Кабінету Міністрів України про стан виконання рекомендацій парламентських слухань на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)» у липні 2010 року. 7 липня 2010 р. Комітет ще раз розглянув питання про стан виконання рекомендацій парламентських слухань на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)». Кабінету Міністрів України було рекомендовано з метою повної реалізації в Україні положень Європейської соціальної хартії розробити та подати в 2010 р. на розгляд Верховної Ради України законодавчі пропозиції, зокрема щодо ратифікації в цілому Європейської соціальної хартії, Європейського кодексу соціального забезпечення, конвенцій Міжнародної організації праці № 102, 117, 118, 130, 157 у сфері соціального забезпечення та про медичну допомогу, а також положення Додаткового протоколу до Європейської соціальної хартії, який передбачає систему колективного оскарження. 20 березня 2013 р. на засіданні Комітету було розглянуто питання про стан виконання рекомендацій парламентських слухань на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)». Проаналізувавши виконання рекомендацій, Комітет зазначив, що на розгляд Верховної Ради України не внесено проекти законів, зокрема, про створення в Україні гарантійного Фонду для забезпечення захисту грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця, про внесення змін до деяких законів України щодо посилення економічної відповідальності роботодавців за затримку виплати заробітної плати, відповідальності посадових осіб суб’єктів господарювання за несвоєчасну виплату заробітної плати. Було визнано за доцільне провести у листопаді 2013 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці слухання на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)». Проте ситуація з реалізацією в Україні положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) залишається складною. На слуханнях було наголошено на тому, що ратифікація Хартії та особливо дотримання її норм і стандартів є однією з умов успішної реалізації європейських прагнень України і вимагає конструктивного співробітництва Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади та сторін соціального діалогу. Учасники слухань відзначили, що у зв’язку з ратифікацією Європейської соціальної хартії (переглянутої) постають питання про: необхідність ефективної підготовки Україною доповідей щодо виконання положень Хартії, до яких Україна приєдналась; подальше вдосконалення національного законодавства відносно статей та пунктів Хартії, до яких Україна не приєдналась при ратифікації, з метою ратифікації документа в повному обсязі. Європейська соціальна хартія (переглянута) передбачає створення контрольного механізму для спостереження за дотриманням державами зобов’язань, які вони взяли на себе при ратифікації. У своїй основі цей механізм спирається на процедуру розгляду національних доповідей відповідно до міжнародної правової практики. Протягом 2008 – 2012 рр. Урядом України подано п’ять національних доповідей щодо дотримання статей Європейської соціальної хартії (переглянутої), здійснюється підготовка шостої національної доповіді. Україною отримано Заключні висновки Європейського комітету з соціальних прав щодо відповідності національного законодавства та ситуації положенням Хартії за чотирма національними доповідями, які охоплюють повний цикл звітування за чотирма тематичними групами: 1) зайнятість, професійне навчання та рівні можливості; 2) охорона здоров’я, соціальне забезпечення та соціальний захист; 3) трудові права; 4) діти, сім’я, мігранти. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
Про парламентські слухання, які відбулися 6 червня 2008 р., журнал розповів у № 7 за 2008 р.
Рішення Комітету від 20 березня 2013 р. надруковано у журналі в № 6 за 2013 р.
9
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
З рекомендованих Кабінету Міністрів України для виконання завдань щодо реалізації в Україні положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) виконано в повному обсязі лише 11, частково виконано дві, виконується в постійному режимі дві, 19 позицій не виконано
10
Проаналізувавши надану інформацію за всіма ратифікованими Україною статтями Хартії, Європейський комітет із соціальних прав визнав, що ситуація в Україні відповідає нормам Хартії за 19,2% пунктів, не відповідає за 10 пунктами (13,7%). Національна ситуація відповідає положенням Хартії лише за двома пунктами (18,2%) за тематичною групою «Охорона здоров’я, соціальне забезпечення та соціальний захист», п’ятьма пунктами (25%) за тематичною групою «Трудові права», сімома пунктами (30,4%) за тематичною групою «Діти, сім’я, мігранти». Невідповідність положенням Хартії встановлено за одним пунктом (9,1%) за тематичною групою «Охорона здоров’я, соціальне забезпечення та соціальний захист», чотирма пунктами (20%) за тематичною групою «Трудові права», п’ятьма пунктами (21,7%) за тематичною групою «Діти, сім’я, мігранти». За 67,1 % ратифікованих положень Хартії Європейський комітет із соціальних прав не визначився та запросив додаткову інформацію. Привертає увагу той факт, що за тематичною групою «Зайнятість, професійне навчання та рівні можливості» за жодним із 19 проаналізованих пунктів не надано ані висновків щодо відповідності, ані висновків щодо невідповідності, та зроблено запит щодо надання додаткової інформації, що свідчить як про повноту та якість підготовки національних доповідей, так і про розуміння центральними органами державної виконавчої влади, що вони реалізують державну політику за відповідними напрямами та залучені до підготовки відповідної інформації, положень Хартії та європейських стандартів у сфері забезпечення соціальних прав людини. Крім того, Європейський комітет із соціальних прав вважає, що національна ситуація не відповідає статті 23 Хартії через те, що рівень мінімальної пенсії за віком (як за рахунок внесків, так і соціальної) очевидно незадовільний; пункту 7 статті 2 на підставі того, що в законодавстві відсутнє положення про обов’язкове медичне обстеження осіб, які працюють у нічний час; пункту 4 статті 4 на підставі того, що двохмісячний термін попередження про звільнення з роботи є неприйнятним для працівників, які мають стаж десять або більше років; пункту 5 статті 4 на основі того, що відрахування із заробітної плати є необгрунтованими і можуть позбавити працівників та їхніх утриманців їх вкрай обмежених засобів до існування; пункту 4 статті 6 на підставі того, що державним службовцям відмовлено у праві на страйк; пункту 1 статті 7 на підставі того, що визначення «легка» робота, на якій дозволяється робота дітям молодше 15 років, не є достатньо чітким, оскільки немає визначення типів робіт, які можна вважати «легкими», або списку тих, які такими не є; пункту 10 статті 7 на підставі того, що всі діти віком до 18 років неефективно захищені від дитячої проституції і дитячої порнографії, просте збереження або виробництво дитячої порнографії не є кримінальним злочином, а заходи, що вживаються для вирішення проблеми безпритульних дітей, є недостатніми і невідповідними даним обставинам; статті 16, оскільки заходи, що спрямовані на подолання насильства в сім’ї, були недостатніми; пункту 1 статті 31, оскільки не встановлено, що право на доступне житло ефективно гарантовано, та з боку держави вжито недостатньо заходів, спрямованих на покращення житлових умов багатьох ромів та кримських татар; пункту 2 статті 31 на підставі того, що право на притулок не гарантується особам, які незаконно перебувають в Україні, включаючи дітей, до тих пір, доки вони підлягають її юрисдикції. Учасники слухань зазначили, що недостатньо уваги приділяється ґрунтовному аналізу отриманих висновків, а також не визначаються конкретні заходи щодо приведення ситуації в Україні у відповідність до положень Європейської соціальної хартії (переглянутої), зокрема щодо неналежного виконання рекомендацій парламентських слухань на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)». Так, як свідчать інформаційно-аналітичні матеріали про стан виконання Рекомендацій парламентських слухань на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)», які надані Міністерством соціальної політики України, з рекомендованих Кабінету Міністрів України для виконання завдань щодо реалізації в Україні положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) виконано в повному обсязі лише 11, частково виконано дві, виконується в постійному режимі дві, 19 позицій не виконано. Зокрема, ще й досі на розгляд Верховної Ради України не внесено проекти законів: - про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) у повному обсязі та приєднання до Протоколу розгляду колективних скарг; - про створення в Україні гарантійного Фонду для забезпечення захисту грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця; - про внесення змін до деяких законів України щодо посилення економічної відповідальності роботодавців за затримку виплати заробітної плати, відповідальності посадових осіб суб’єктів господарювання за несвоєчасну виплату заробітної плати; - про Концепцію реформування оплати праці; - про ратифікацію Конвенції № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця (частина ІІІ) та Конвенції № 88 про організацію служби зайнятості; - про промислову безпеку. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
БЕЗПЕКА ПРАЦІ Крім того, при підготовці нормативно-правових актів не завжди проводиться їх експертиза на відповідність положенням Хартії за участі представників соціального діалогу, а також існують проблеми із залученням сторін соціального діалогу до підготовки та узгодження національних доповідей Уряду щодо реалізації положень Хартії, хоча в цьому році вперше в підготовці проекту доповіді беруть участь представники Спільного представницького органу об’єднань профспілок. Європейський комітет із соціальних прав при розгляді національних доповідей у деяких випадках запитує думку сторін соціального діалогу і в першу чергу профспілок, але інколи позиції сторін соціального діалогу не співпадають. Зокрема, на думку учасників слухань, значного коригування потребує розмір прожиткового мінімуму. Адже Законом України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що набори продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для визначення прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення необхідно переглядати не рідше одного разу на п’ять років. Проте на даний час для визначення прожиткового мінімуму продовжують діяти набори, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 № 656. Не менш важливим є те, що величина прожиткового мінімуму не враховує низку життєво необхідних витрат: на будівництво (купівлю, оренду) житла, освіту, оздоровлення, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, на платні медичні послуги тощо. Крім цього, актуальною проблемою залишається ручне управління соціальними виплатами для малозабезпечених сімей на основі показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» та, як наслідок, штучно занижений рівень державної допомоги таким особам. Вже тривалий час із метою дотримання конституційного права на достатній життєвий рівень для малозабезпечених сімей та сімей з дітьми профспілки домагаються від Уряду ліквідації такого ганебного показника, як «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» при визначенні права на надання та розмірів державної соціальної допомоги і забезпечення надалі використання базового державного соціального стандарту – прожиткового мінімуму. У той же час учасники слухань констатують, що починаючи з 1 січня 2004 р. в податковому законодавстві неоподатковуваний мінімум доходів громадян не застосовується. Замість нього введено податкову соціальну пільгу, яка на відміну від неоподатковуваного мінімуму застосовується лише для певного кола громадян України (доходи яких у 2013 р. не перевищують 1610 грн на місяць). Однією з найбільш гострих проблем залишається повернення боргів і своєчасність виплати заробітної плати. За даними Державної служби статистики України, станом на 1 жовтня 2013 р. заборгованість із заробітної плати становила 1024,540 млн грн, де 56,7% – це борги економічно активних підприємств, 38,6% – підприємств-банкрутів та 4,7% – економічно неактивних підприємств. Понад третину усієї заборгованості становлять борги державних та комунальних підприємств. Така ситуація вимагає суттєвого вдосконалення функцій державного нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства і законодавства про охорону праці у співробітництві з профспілковими та іншими громадськими організаціями. Необхідно забезпечити виконання функцій державного нагляду в цій сфері в повній відповідності до ратифікованих Україною конвенцій МОП № 81 і № 129 про інспекції праці у промисловості, торгівлі та в сільському господарстві. Учасники слухань виступають за відновлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Адже неповноцінна реалізація принципу справедливого оподаткування призвела, зокрема, до того, що бідні громадяни сплачують більше податків, ніж багаті (за даними Національного університету державної податкової служби України). Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який здійснює постійний контроль за дотриманням прав громадян, передбачених Європейською соціальною хартією (переглянутою), засвідчує про системні проблеми та масові порушення конституційних соціально-економічних і гуманітарних прав людини й громадянина та, відповідно, норм Європейської соціальної хартії (переглянутої), невиконання в повному обсязі Рекомендацій парламентських слухань. На думку учасників слухань, політика держави, всупереч вимогам Конвенції МОП № 131, спрямована на стримування росту мінімальної заробітної плати. Ставлення держави й бізнесу до визначення мінімальної зарплати є безвідповідальним і несправедливим, а також неадекватним її значимості. На жаль, дешева робоча сила сприймається роботодавцями як конкурентна перевага. Однак робоча сила не може бути дешевою, вона може бути лише недооціненою. Як і раніше, мінімальна заробітна плата не відіграє ролі соціального стандарту оплати праці, а залишається технічним нормативом для розрахунку зарплати в бюджетній сфері відповідно до можливостей видаткової частини бюджету. Більше того, розмір базового тарифного розряду Єдиної тарифної сітки (ЄТС) на 25,7% менший за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2013 року. Така тенденція зберігається ще з 2008 року. З часу прийняття Конституції жодний уряд не виконував соціальних зобов’язань, посилаючись на об’єктивні труднощі процесу стабілізації економіки. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
Необхідно забезпечити виконання функцій державного нагляду в цій сфері в повній відповідності до ратифікованих Україною конвенцій МОП № 81 і № 129 про інспекції праці у промисловості, торгівлі та в сільському господарстві
11
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Практика проведення атестації робочих місць свідчить про численні порушення пенсійних прав працівників. На багатьох підприємствах атестація не проведена, на інших – проводиться несвоєчасно (не раз на 5 років, а раз на 7–10 років). Це призводить до того, що до пільгового стажу для призначення пенсій зараховується лише п’ятирічний період роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, а подальший період на цих роботах до проведення чергової атестації до пільгового стажу не зараховується
12
Ситуація на українському ринку праці свідчить про поглиблення негативних тенденцій до скорочення легальної зайнятості, зменшення робочих місць у сфері виробництва, зниження професійної конкуренції працівників, поглиблення якісного дисбалансу трудової внутрішньої і зовнішньої міграції. Особливої уваги держави потребує питання молодіжної зайнятості, оскільки саме молодь до 24 років є найбільш незахищеною групою населення. Водночас зростає кількість тих, хто взагалі відмовляється від ідеї знайти роботу та яких називають «втраченим поколінням». Поряд з цим поширення «тіньової» зайнятості зумовлює широке використання соціального демпінгу (занижена зарплата, занижені або відсутні витрати на охорону праці, несплата соціальних внесків і податків), що призводить до значного підриву економічної ефективності легальних робочих місць. Водночас сучасний ринок праці загрозливими темпами перепрофільовується на нестандартні форми зайнятості (аутсорсинг, аутстаффінг, лізинг персоналу, надомна праця, дистанційна зайнятість), що ставить під загрозу забезпечення працівникам навіть мінімальних державних гарантій. Крім того, несуть фінансові втрати бюджети всіх рівнів і система соціального страхування. Внаслідок інтеграційних процесів між Україною та ЄС існують загрози структурних зрушень у сфері зайнятості, зокрема зростання структурного та часткового безробіття. З іншого боку, поступове розширення можливостей доступу до зайнятості для українських працівників у країнах ЄС і пов’язане з цим виникнення зон експорту праці може призвести до підвищення ризику формування незбалансованої структури населення. За даними профспілок, сьогодні в Україні більшість домогосподарств, у складі яких є безробітні, перебувають за межею бідності. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що містить право на їх забезпечення в разі безробіття з незалежних від них обставин. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. На думку учасників слухань, на порушення норм статті 22 Конституції України, якою визначено, що конституційні права та свободи гарантуються й не можуть бути скасовані, а в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, норми Закону України «Про зайнятість населення», який втратив чинність, стосовно визначення допомоги по безробіттю в розмірі прожиткового мінімуму були вилучені разом із прийняттям нового Закону України «Про зайнятість населення». Сьогодні близько 70 тис. осіб, постраждалих на виробництві ще до створення Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, отримують страхові виплати, що значно менші за розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи в перерахунку на 100% втрати працездатності. Це порушує Конституцію України та є причиною бідності серед зазначеної категорії населення. Практика проведення атестації робочих місць свідчить про чисельні порушення пенсійних прав працівників. На багатьох підприємствах атестація не проведена, на інших – проводиться несвоєчасно (не раз на 5 років, а раз на 7–10 років), це призводить до того, що до пільгового стажу для призначення пенсій зараховується лише п’ятирічний період роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, а подальший період на цих роботах до проведення чергової атестації до пільгового стажу не зараховується. У результаті страждають працівники, які продовжують працювати в тих же шкідливих чи важких умовах праці, але не можуть реалізувати своє право на пенсійне забезпечення. Для поновлення порушених прав працівники змушені звертатися до різних органів та відомств, а також відстоювати свої пенсійні права в судовому порядку. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівників підприємства, організації, але практично ніякої відповідальності вони не несуть. Залишається невизначеним запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, яке має забезпечувати відшкодування витрат на основні види медичної допомоги та медичні послуги додатково до обсягу безоплатної медичної допомоги, що має надаватися відповідно до статті 49 Конституції України в обсязі соціальних гарантій держави. Враховуючи наведене, учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)» вирішили: 1. Інформацію Міністерства соціальної політики України щодо виконання рекомендацій парламентських слухань на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)» взяти до відома. 2. Рекомендувати Верховній Раді України прискорити прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» та інших актів законодавства, спрямованих на адаптацію законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
БЕЗПЕКА ПРАЦІ 3. Рекомендувати Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, здійснюючи парламентський контроль за дотриманням прав і свобод людини, акцентувати увагу на правах, передбачених Європейською соціальною хартією (переглянутою). 4. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці: 4.1. Звернутися до Верховного Суду України щодо узагальнення судової практики застосування положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) при розгляді судами справ з питань соціально-економічних прав людини; 4.2. Щорічно, починаючи з 2014 року, проводити круглі столи щодо виконання вимог Європейської соціальної хартії (переглянутої) за тематичними групами, за якими Україна звітуватиме. 5. Рекомендувати Кабінету Міністрів України: 5.1. Проаналізувати заключні висновки Європейського комітету з соціальних прав щодо відповідності ситуації в Україні із забезпеченням соціальних прав людини положенням Європейської соціальної хартії (переглянутої) та визначити конкретні заходи щодо приведення національного законодавства до вимог Хартії; 5.2. Створити міжвідомчу робочу групу за участі представників центральних органів виконавчої влади, а також, за згодою, соціальних партнерів, судових та правоохоронних органів, громадських організацій, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для опрацювання та підготовки пропозицій щодо конкретних заходів для приведення національної ситуації у відповідність із положеннями Хартії; 5.3. Запровадити просвітницькі заходи для державних службовців за відповідними напрямами роботи, судових органів, представників органів місцевого самоврядування з питань розуміння та забезпечення виконання норм Європейської соціальної хартії (переглянутої); 5.4. Вжити заходів з метою прискорення приєднання до Європейської соціальної хартії (переглянутої) у повному обсязі та Протоколу розгляду колективних скарг; 5.5. Вжити дієвих заходів для усунення розриву у розмірах пенсій, призначених у різні роки; 5.6. Вжити невідкладних заходів з метою недопущення зростання та суттєвого зменшення грошового розриву між розміром базового тарифу ЄТС та мінімальною заробітною платою з метою досягнення розміру посадового окладу (ставки) працівника І тарифного розряду ЄТС законодавчо гарантованого рівня; 5.7. Розглянути та надати висновки відносно пропозицій Федерації профспілок України щодо забезпечення конституційного права громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю, які були надіслані разом із рішенням Комітету від 23 жовтня 2013 р. (протокол № 19) про практику застосування Законів України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»; 5.8. Підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України законодавчі пропозиції щодо: ратифікації Європейського кодексу соціального забезпечення; відміни показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» при визначенні права на надання та розмірів соціальної допомоги; змін до Податкового кодексу України щодо припинення дискримінації в оподаткуванні трудових доходів у вигляді заробітної плати, передбачивши відновлення дії неоподатковуваного мінімуму при оподаткуванні доходів громадян для всіх фізичних осіб; змін до порядку індексації грошових доходів населення, передбачивши індексування заробітної плати в межах двох прожиткових мінімумів для працездатної особи; ратифікації в Україні конвенцій Міжнародної організації праці: № 88 про організацію служби зайнятості; № 97 про працівників-мігрантів; № 181 про приватні агентства зайнятості; № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення; № 157 про збереження прав у галузі соціального забезпечення; № 171 про нічну працю; № 173 про захист вимог працівників у разі неплатоспроможності роботодавця (третьої частини); № 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці; № 189 про працю домашніх працівників; ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок і насильству в сім’ї; Концепції реформування оплати праці до 2020 р.; внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо приведення у відповідність із Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
Підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України законодавчі пропозиції щодо... ратифікації в Україні Конвенції Міжнародної організації праці... № 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці
13
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Рекомендувати Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання розробити та в установленому порядку запровадити механізм економічної заінтересованості роботодавців у забезпеченні промислової безпеки шляхом диференціації страхових внесків залежно від стану безпеки праці, рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності
14
внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо гарантування мінімального розміру щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого від нещасного випадку на виробництві – у розмірі не менше прожиткового мінімуму для працездатної особи в перерахунку на 100% втрати працездатності; внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо вдосконалення методології визначення прожиткового мінімуму; внесення змін до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» щодо створення тристоронніх соціально-економічних рад на рівні міст та районів; 5.9. Ініціювати зміни до чинного законодавства щодо: пенсійного забезпечення з метою приєднання до Європейської соціальної хартії (переглянутої) у повному обсязі та приведення його у відповідність із положеннями Хартії; посиленого механізму нарахування компенсації за затримку виплати заробітної плати (у розмірі подвійної ставки Національного банку в розрахунку на рік за кожний день затримки); запровадження покарання у вигляді позбавлення винних посадових осіб права обіймати керівні посади протягом певного терміну за повторне порушення трудового законодавства щодо своєчасності та повноти виплати заробітної плати; забезпечення безумовної першочерговості виплати заборгованої заробітної плати при банкрутстві підприємства; забезпечення захисту грошових вимог працівників при неплатоспроможності роботодавця за допомогою гарантійних установ (відповідно до розділу ІІІ Конвенції № 173 Міжнародної організації праці); посилення відповідальності: - керівників органів виконавчої влади за бездіяльність та недбале ставлення до вирішення проблеми погашення заборгованості із заробітної плати; - роботодавців за несвоєчасне проведення атестації робочих місць; впровадження систем упередження виникнення нещасних випадків та профзахворювань на виробництві, які базуватимуться на ризикоорієнтованому підході: виявленні, оцінці та мінімізації причин виникнення ризиків та можливих наслідків для життя та здоров’я працюючих; вдосконалення законодавства у сфері колективно-договірного регулювання та відновлення права на страйк; 5.10. Забезпечити повною мірою: спрямування діяльності відповідних органів виконавчої влади на виконання заходів щодо забезпечення виконання положень Хартії; сприяння вивченню міжнародного досвіду з питань виконання положень Хартії; проведення експертизи проектів нормативно-правових актів на їх відповідність положенням Хартії із залученням представників соціального діалогу; залучення сторін соціального діалогу до підготовки та узгодження національних доповідей Уряду щодо реалізації положень Хартії; перегляд не рідше одного разу на п’ять років наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для визначення прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення; проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення щодо трудових прав та засобів їх захисту, а також переваг легальної зайнятості; 5.11. Ухвалити постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення». 6. Рекомендувати Міністерству соціальної політики України оприлюднити заключні висновки Європейського комітету з соціальних прав щодо виконання Україною норм Європейської соціальної хартії (переглянутої) протягом двох місяців з моменту їх отримання. Забезпечити широке обговорення зі сторонами соціального діалогу, громадськістю, експертним середовищем стану виконання Хартії та заходів з усунення невідповідності ситуації в Україні її нормам. 7. Рекомендувати Фонду соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання розробити та в установленому порядку запровадити механізм економічної заінтересованості роботодавців у забезпеченні промислової безпеки шляхом диференціації страхових внесків залежно від стану безпеки праці, рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності. 8. Рекомендувати сторонам соціального діалогу включати положення щодо забезпечення виконання норм Хартії до Генеральної, галузевих (міжгалузевих) та територіальних угод, а також до колективних договорів.
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО НАДАННЯ ЩОРІЧНОЇ ДОДАТКОВОЇ ВІДПУСТКИ ЗА НЕНОРМОВАНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ Лист Міністерства соціальної політики України від 08.11.2013 № 480/18/116-13
В
ідповідно до пункту 2 статті 8 Закону України «Про відпустки» працівникам із ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт і професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором. Визначення терміна «ненормований робочий день» міститься в Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10.10.1997 № 7. Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці в даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків та обсягом виконаних робіт (навантаженням). Відповідно до пункту 6 Рекомендацій міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням із відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій та посад працівників із ненормованим робочим днем. Отже, керуючись орієнтовним переліком (якщо такий є), на підприємстві, в установі, організації як додаток до колективного договору затверджується Список професій, посад працівників із ненормованим робочим днем із зазначенням конкретної тривалості відпустки в межах її семиденної тривалості, до якого може бути внесено професії, посади, не передбачені орієнтовним переліком. Разом із тим розділом II «Позашкільні навчальні заклади» додатка до Порядку надання працівникам щорічної основної відпустки тривалістю 56 календарних днів керівникам, працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам і науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 (із змінами та доповненнями), всім педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів встановлено тривалість щорічної основної відпустки 42 календарних дні. З огляду на зазначене не вбачається підстав надавати педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів понад щорічну основну відпустку тривалістю 42 календарних дні щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день. Водночас зазначаємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний характер. Директор Департаменту заробітної плати та умов праці
О. Товстенко
Наказом Держгірпромнагляду України від 15.10.2013 № 142 анульовано дозволи на початок експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки від 14.01.2011 № 149.11.30-74.20.2 та від 13.04.2011 № 1366.11.30-74.20.2, видані Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду ТОВ «ПДНК СЕЙВ ВЕЛ» (код платника податків згідно з ЄДРПОУ 36324629).
Слід зазначити, що також існує таке поняття, як особливий характер праці, під яким розуміють роботу, що пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, а також з ненормованим робочим днем. Так, працівникам, які працюють не менше половини тривалості робочого дня на електронно-обчислювальних машинах, до яких належить і персональний комп’ютер, надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (п. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки») тривалістю до 4-х календарних днів згідно зі Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників.., затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 17.11.1997 № 1290
Наказом територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області від 16.12.2013 № 1209 анульовано дозвіл на застосування устатковання підвищеної небезпеки від 02.12.2013 № 3456.13.14, виданий ПАТ «Науково-дослідний інститут гірничої механіки імені М. М. Федорова» (код ЄДРПОУ 00174094, юридична адреса: 83001, м. Донецьк, пр-т Театральний).
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
15
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
РЕЗОЛЮЦІЯ I НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В СИСТЕМАХ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ»
Матеріали конференції надруковано в №1 за 2014 р.
Д
ля профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності, удосконалення й розвитку організації охорони та гігієни праці на підприємствах України необхідно розробити і впровадити системний підхід до управління ризиками на підприємствах, безпосередньо на робочих місцях, у робочих зонах або сукупності робочих місць, об’єднаних технологічним процесом, взявши за основу кращі світові практики, міжнародні стандарти й рекомендації, а також досвід вітчизняних підприємств. Щоб забезпечити широке впровадження зазначеного підходу, необхідно ухвалити наведені нижче інноваційні рішення. I. Конференцію з питань, що стосуються ризик-менеджменту й систем менеджменту охорони праці, проводити двічі на рік, надавши їй статус національної. II. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 182, спрямувати об’єднані зусилля спеціалістів з охорони та гігієни праці на забезпечення соціально-гігієнічного моніторингу показників здоров’я працюючих на основі ризик-орієнтованого підходу, що базується на моніторингу показників втрати працездатності працюючих, пов’язаних з роботою в шкідливих і небезпечних умовах праці. III. При запровадженні стратегії дослідження професійних ризиків завдання шкоди здоров’ю працюючих у практику діяльності промислової медицини та охорони праці на підприємствах брати до уваги такі ключові позиції: 1) ефективна система оцінки небезпеки дає можливість отримати прогноз кількісних показників впливу несприятливих умов праці на здоров’я набагато раніше, ніж небезпека реалізується у хворобі чи травмі, а на підставі достовірних оцінок необхідно розробити ефективні заходи управління ризиком з метою довести ймовірність його негативних наслідків до соціально прийнятного рівня; 2) на знанні об’єктивних кількісних критеріїв професійних ризиків повинна базуватися стратегія стосунків (юридичних, економічних) між роботодавцем і працівником, стратегія державного соціального страхування працівників від нещасних випадків та професійних захворювань і вся система страхової медицини, а також система надання пільг і компенсацій працюючим у шкідливих та небезпечних умовах праці; 3) прийняття концепції ризику означає зміну парадигми гігієнічного регламентування факторів виробничого середовища з визначенням шкідливості умов праці за категорією «прийнятного ризику»; 4) ідентифікація та знання реальних ризиків для здоров’я на конкретних робочих місцях у конкретних виробництвах надають широкі можливості для застосування засобів захисту, а також «захисту часом» працівників «ризикових професій»; 5) підходи й результати ризик-менеджменту в охороні праці на виробництві можна використовувати для обґрунтування організації проведення профілактичних медичних оглядів і встановлення зв’язку захворювання з умовами праці.
Нагадуємо, що II Національна науковопрактична конференція «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки» відбудеться 20 травня 2014 р. у Києві
16
IV. Звернутися до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України й Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці з пропозиціями: 1) ініціювати внесення доповнення щодо управління ризиками до Закону України «Про охорону праці», зокрема до ст. 13 «Управління охороною праці та обов’язки роботодавця»; 2) ініціювати внесення аналогічних доповнень до проекту Трудового кодексу України, зокрема до ст. 271 «Обов’язки роботодавця щодо охорони праці» (гл. 9 «Охорона праці»); 3) під час опрацювання проекту Закону України «Про основні засади промислової безпеки» врахувати ризик-орієнтовані принципи безпеки праці; 4) сприяти впровадженню в рамках законодавства інспекційного нагляду за експертною діяльністю в галузі охорони праці й промислової безпеки, зорієнтованого на систему оцінки професійних ризиків та їх мінімізацію; 5) налагодити партнерські стосунки з Європейським агентством з безпеки та гігієни праці з метою організації навчання й гармонізації роботи українських фахівців із застосування європейського досвіду управління ризиками в галузі охорони праці. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
БЕЗПЕКА ПРАЦІ V. Установам, що проводять форуми, конференції й семінари, ширше висвітлювати досвід щодо розробки і впровадження методик ризик-менеджменту та вимог до систем менеджменту з охороні праці відповідно до національного стандарту України ДСТУ ОНSАS 18001:2010. VI. Установам, що проводять навчання з питань охорони праці рекомендувати: 1) розробити навчальну програму МБА із впровадження методик ризик-менеджменту та вимог до систем менеджменту з охорони праці для керівників вищої ланки (міністерств, держкомітетів, холдингів, великих підприємств тощо); 2) розробити й затвердити програми навчальних курсів «Управління ризиками у галузі охорони праці» за напрямами «Основи та принципи ризик-менеджменту», «Системи менеджменту охорони праці», «Методи управління ризиками» (обсягом від 8 до 24 годин). Для цього використовувати методичні розробки міжнародних організацій і національних інститутів медицини та гігієни праці з оцінки й управління професійними ризиками (Київського, Донецького, Криворізького); 3) розпочати навчання за програмою навчального курсу «Управління ризиками у галузі охорони праці»; 4) розробити й затвердити навчальні курси з вивчення вимог національного стандарту України ДСТУ ОНSАS 18001:2010, а саме: • Основи систем менеджменту охорони праці на основі вимог стандарту ДСТУ ОНSАS 18001:2010. Розробка, впровадження та функціонування; • Курс внутрішніх аудиторів з перевірки систем менеджменту охорони праці на основі стандарту ДСТУ ОНSАS 18001:2010; • Курс провідних аудиторів систем менеджменту охорони праці на основі стандарту ДСТУ ОНSАS 18001:2010.
МБА (МВА – Master of Business Administration) – магістр бізнесадміністрування, магістр економічного управління
VII. Академічним і галузевим науково-дослідним інститутам, діяльність яких стосується питань охорони праці, розглянути можливість розробки практичних методик з оцінки і зменшення ризиків для різних галузей промисловості та виконання таких робіт: • уточнення термінів і визначень з ризик-менеджменту в законодавчих та нормативних документах України; • розробка методів оцінки ризиків та обґрунтування їх вибору залежно від видів економічної діяльності; • дослідження об’єктів оцінки й формування бази даних за основними факторами ризику, у тому числі з урахуванням мотиваційних аспектів і залученням спеціалістів зі знанням психології у галузі охорони праці; • розробка типових нормативних документів з ризик-менеджменту щодо організації проведення робіт (рекомендації, положення, програми, інструкції тощо); • розробка методик з оцінки результативності управління ризиками. VIII. Рекомендувати спеціалізованим виданням більш глибоко і всебічно вивчати та висвітлювати досвід передових українських підприємств із впровадження методик у сфері ризик-менеджменту та систем менеджменту з охорони праці. IХ. Створити робочу групу (за згодою учасників) для: • координації подальших дій щодо поширення підходів ризик-менеджменту в економіці України; • супроводу ініціатив, покладених в основу цієї Резолюції; • організації II Національної науково-практичної конференції «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки». Х. Заснувати премії-визнання «За поліпшення систем менеджменту охорони праці» у номінаціях: «Краще підприємство з охорони праці»; «Кращий керівник служби з охорони праці»; «Кращий спеціаліст з охорони праці» та «Кращий науковець (експерт) з охорони праці» (за кращі статті, монографії, підручники тощо), які урочисто вручати за підсумками року на конференції. Досвід номінантів широко популяризувати та висвітлювати в ЗМІ. Організаційний комітет конференції
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
17
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
КАЛЕНДАРЬ ВЫСТАВОК И КОНФЕРЕНЦИЙ ПО ТЕХНОЛОГИЯМ БЕЗОПАСНОСТИ В 2014 ГОДУ март
11
март
12–14
март
13
март
18–19
март
18–20
март
19–20
март
19–21
март
19–21
март
25–27
апрель
1–4
18
Международная выставка-конгресс по технике безопасности на производстве (Германия, Штутгарт).
Х Ежегодная международная конференция «Уголь СНГ – 2014» (Украина, Крым, Алушта).
Второй всероссийский форум «Техногенные катастрофы: технологии предупреждения и ликвидации» (Россия, Москва).
Международная выставка и конференция по технологиям безопасности (США, Финикс).
VI Специализированная промышленная выставка «Спецодежда. Охрана труда – 2014» (Россия, Уфа). Международная выставка правил техники безопасности обращения с промышленными материалами (Австралия, Дарвин).
Международная выставка-конференция технологий безопасности (Бразилия, Сан-Паулу). Международная выставка и конференция по вопросам информационной безопасности, противопожарных технологий и охраны труда (Тайвань, Тайбэй). IV Международная выставка «UzSecureExpo – технологии безопасности, противопожарная защита». Состоится в рамках VI Международного промышленного форума Узбекистана. Международная выставка и конференция по безопасности (США, Лас-Вегас).
апрель
3–6
апрель
9–11
апрель
10–12
апрель
14–17
апрель
22–23
апрель
24–25
май
20
май
27–30
Международная специализированная выставка «Неразрушающий контроль и техническая диагностика» (Украина, Киев, ВЦ «КиевЭкспоПлаза»). Международная выставка охраны труда, противопожарного и спасательного оборудования (Польша, Познань). 12-я Специализированная выставка «Спецовка. Охрана труда – 2014» (Россия, Ставрополь ВК «Прогресс»).
Московская международная выставка «Охрана, безопасность, противопожарная защита» (Россия, Москва).
Квинслендская выставка по технике безопасности и охране труда (Австралия, Брисбен).
Казахстанская международная конференция и выставка по охране труда и промышленной безопасности (Казахстан, Астана). II Национальная научно-практическая конференция «Управление рисками в системах менеджмента охраны труда и промышленной безопасности» (Украина, Киев). XII Международный промышленный форум по промышленной безопасности (Россия, Санкт-Петербург).
июнь
4–6
июнь
12–14
Выставка-конференция по безопасности (Австралия, Мельбурн).
Международная выставка противопожарной и спасательной техники (Польша, Кельце).
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
БЕЗПЕКА ПРАЦІ июнь
17–18
июнь
17–19
июнь
17–19
июнь
24–25
июль
3–5
август
24–27
август
25–28
сентябрь
2
сентябрь
23
сентябрь
23–25
сентябрь
23–25
сентябрь
Международная горная выставка (Турция, Стамбул).
Международная выставка и конференция по вопросам охраны труда и здоровья Safety&Health Expo 2014 (Великобритания, Лондон).
Выставка и конференция по вопросам охраны труда и техники безопасности (Франция, Марсель).
III Международная конференция и выставка по охране и гигиене труда (Испания, Валенсия).
Международная выставка безопасности, охраны и противопожарной защиты (Таиланд, Бангкок).
XX Всемирный конгресс по безопасности и гигиене труда (Германия, Фрункфурт-на-Майне).
Конференция и выставка охраны труда и персональных средств защиты (Германия, Аугсбург). Международная научно-техническая конференция «Промышленная безопасность и охрана труда – 2014. Проблемы и перспективы» (Украина, Крым, Ялта). III Национальная научно-практическая конференция «Управление рисками в системах менеджмента охраны труда и промышленной безопасности» (Украина, Киев). XII Международный форум «Топливно-энергетический комплекс Украины: настоящее и будущее» (Украина, Киев, МВЦ). XII Международная специализированная выставка «Энергетика в промышленности – 2014» (Украина, Киев, МВЦ).
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
23–25
сентябрь
23–26
сентябрь
24–26
сентябрь
24–26
сентябрь
24–27
октябрь
14–16
октябрь
14–17
октябрь
22–24
ноябрь
18–21
ноябрь
25–27
декабрь
9–12
XIII Международный выставочный форум «Технологии защиты – 2014» (Украина, Киев, МВЦ).
Международная выставка «T-REX. Технологии. Оборудование. Материалы» (Украина, Киев, ВЦ «КиевЭкспоПлаза»).
XXIII Международная выставка «Охрана и пожарная безопасность» (Россия, Новосибирск, Экспоцентр).
XIV Всероссийская специализированная выставка «ПромЭКСПО» (Россия, Волгоград).
XI Международная специализированная выставка «Оружие и безопасность – 2014» (Украина, Киев, МВЦ). Международная специализированная выставка средств индивидуальной защиты Nordic Safety Expo 2014 (Швеция, Стокгольм).
Международная выставка и конференция «OSH/Охрана труда» (Украина, Киев, ВЦ «КиевЭкспоПлаза»).
Международная выставка по соблюдению санитарно-гигиенических норм и технике безопасности на производстве (Италия, Болонья).
VIII Международный промышленный форум – 2014 (Украина, Киев, МВЦ).
Специализированная выставка «Охрана труда». (Россия, Екатеринбург).
XVIII Международная специализированная выставка «Безопасность и охрана труда – 2014». (Россия, Москва, ГАО ВВЦ).
19
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНІ ЦЕНТРИ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ УКРАЇНИ 27 січня 1993 року Кабінет Міністрів України постановою № 62 «Про питання нагляду за охороною праці» надав дозвіл Держгірпромнагляду України створювати госпрозрахункові підрозділи для проведення діагностики устаткування, експертизи проектів, ліцензування і сертифікації виробів, надання послуг, навчання та атестації спеціалістів
З детальною інформацією про послуги та виконувані види робіт, що надають експертні центри, можна ознайомитися на сайтах цих підприємств
20
Найменування підприємства
Адреса
Контакти
ДП «Вінницький експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
21020 м. Вінниця, пров. Цегельний,12
(0432) 52-46-14 E-mail: vinetc@svitonlin.com; www.vinetc.org.ua
ДП «Волинський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
4302, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в
(0332) 23-98-97 E-mail: vetc@vetc.lutsk.ua www.vetc.lutsk.ua
ДП «Донецький експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 27
(062) 345-01-30; (062) 345-01-31 (факс) E-mail: office@detc.dn.ua www.detc.dn.ua
ДП «Житомирський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
10002, м. Житомир, 2-й провулок Госпітальний, 15
(0412) 41-83-76; (0412) 41-83-75 (факс) E-mail: zhetc@actis.net.ua www.etc.zt.ua
ДП «Закарпатський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
88000, м. Ужгород, вул. Лесі Українки, 13
(0312) 61-36-64 E-mail: office@zakarpat-etc.com.ua www.zakarpat-etc.com.ua
ДП «Запорізький експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, 25
(061) 213-21-95 E-mail: info@op.zp.ua www.etc.zp.ua
ДП «Західний експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
79063, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 233а
(032) 293-12-01 E-mail: office@zetc.lviv.ua www.zetc.lviv.ua
ДП «Карпатський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
76007, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15
(0342) 26-98-93 E-mail: etc@ivf.ukrpaсk.net www.ketc.if.ua
ДП «Київський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
04073, м. Київ, вул. Ливарська, 1а
ДП «Кіровоградський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України»
25006, м. Кіровоград, вул. Леніна, 24
(0522) 24-45-36 (факс); (0522) 24-86-36 E-mail: bureau@etc.kr.ua www.etc.kr.ua
ДП «Криворізький експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
50063, м. Кривий Ріг, вул. Коротченко, 1к
(056) 404-19-50; (056) 404-18-63 E-mail: kr_etc@cabletv.dp.ua www.etc.dp.ua
ДП «Кримський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
95000, м. Сімферополь, вул. Набережна, 71
(0652) 55-15-00 (факс); E-mail: ofis_cretc@ukr.net www.cretc.com.ua
(044) 468-0-27; (044) 468-31-64 (факс) E-mail: wr@ketc.kiev.ua www.ketc.kiev.ua
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ДП «Луганський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
91055, м. Луганськ, вул. Луначарського, 122
(0642) 58-53-73 E-mail: office@lugetc.lg.ua www.lugetc.lg.ua
54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34
(0512) 58-34-17; (0512) 58-34-16 E-mail: netc@ukr.net www.netc.org.ua
73026, м. Херсон, вул. Робоча, 82а
(0552)38-13-88; (0552)38-12-32 E-mail: xfnetc@ukr.net
ДП «Подільський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
29000, м. Хмельницький, вул. І.Франка, 2
(0382) 79-73-83; (0382) 72-05-12 E-mail: podoletc@rp.km.ua www.petc.km.ua
ДП «Придніпровський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України»
49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 3
ДП «Рівненський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, 7
(0362) 26-58-90 E-mail: office@dnop.rovno.ua www.retc.rovno.ua
ДП «Сумський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
40002, м. Суми, вул. Косівщинська, 18
(0542) 61-14-51, 61-14-67; моб. (050) 327-92-53 E-mail: etc@etc.sumy.ua www.etc.sumy.ua
ДП «Східний експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 72
(057) 700-54-13; (057) 719-40-27 (факс) E-mail: vostetc@gmail.com www.vostetc.kharkov.ua
ДП «Тернопільський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
46008, м. Тернопіль, вул. Шпитальна, 7
(0352) 52-29-61 (факс); (0352) 52-29-45, 23-59-63, 25-77-37 E-mail: teretc@ukrpost.ua www.tetc.te.ua
ДП «Черкаський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
18009, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 23a
(0472) 45-63-50 E-mail: ch-etc@ck.ukrpack.net www.chetc.ck.ua
ДП «Чернівецький експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
58003, м. Чернівці, вул. Зелена, 3
(0372) 52-22-63 E-mail: etcchv@gmail.com www.chetc.cv.ua
ДП «Чернігівський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
14026, м. Чернігів, вул. Красносільського, 89
(0462) 62-68-01 E-mail: office@chetc.cn.ua www.chetc.org.ua
ДП «Чорноморський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
65045, м. Одеса, вул. Тираспольська, 12
(0482) 32-12-06 (факс); (0482) 34-48-47, 34-47-79 E-mail: chetc@te.net.ua www.chetc-od.com.ua
ДП «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду України»
49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 68, корп. 9, оф. 423
(056) 778-09-30, 778-09-25, 779-32-23 E-mail: office@cs048.org.ua www.cs048.org.ua
ДП «Миколаївський експертнотехнічний центр Держгірпромнагляду України»
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
(056) 790-10-11; (0562) 32-41-14, 46-02-91 E-mail: dpetc1@gmail.com www.dnepr-etc.com.ua
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 № 1000-р «Про віднесення цілісних майнових комплексів державних підприємств та установ до сфери управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки» ці експертні центри належать до сфери управління Держгірпромнагляду України
21
НПАОП 0.00-1.68-13
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРАВИЛ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ХОЛОДНОГО ОБРОБЛЕННЯ МЕТАЛІВ Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 16.10.2013 № 749 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 листопада 2013 р. за № 1871/24403
Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці» та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» наказую: 1. Затвердити Правила охорони праці під час холодного оброблення металів, що додаються. 2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила охорони праці при холодній обробці металів, затверджені наказом Міністерства оборонної промисловості СРСР від 27 листопада 1991 року (НПАОП 0.00-1.48-91), Правила безпеки при обробці металів різанням, затверджені наказом Міністерства авіаційної промисловості СРСР від 27 грудня 1990 року № ЦП-678 (НПАОП 28.5-1.34-90). 3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О. І.) у встановленому порядку: 1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України; 2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці. 4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Міністр
Е. Ставицький
ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ХОЛОДНОГО ОБРОБЛЕННЯ МЕТАЛІВ НПАОП 0.00-1.68-13 Затверджено наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 16.10.2013 № 749 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 листопада 2013 р. за № 1871/24403 І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Вважати такими, що не застосовуються на території України: • Правила охорони праці при холодній обробці металів, затверджені наказом Міністерства оборонної промисловості СРСР від 27 листопада 1991 р. (НПАОП 0.00-1.48-91); • Правила безпеки при обробці металів різанням, затверджені наказом Міністерства авіаційної промисловості СРСР від 27 грудня 1990 р. № ЦП-678 (НПАОП 28.5-1.34-90)
22
1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких пов’язана з обробленням металів та нанесенням покриттів на метали, а також механічним обробленням металевих виробів. 1.2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час холодного оброблення металів, а саме: оброблення металів різанням (точіння, фрезерування, свердління, стругання); згинання, волочіння, пресування металів; холодне штампування металів; шліфування металів. 1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи з холодного оброблення металів. ІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
2.1. Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04). 2.2. Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-4.12-05). 2.3. Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554. 2.4. Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
НПАОП 0.00-1.68-13 2.5. Роботодавець повинен забезпечити проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05). 2.6. Працівники, які виконують поряд з основними обов’язками підіймально-транспортні роботи, повинні дотримуватися вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 року за № 372/908 (НПАОП 0.00-5.04-95). 2.7. Забороняється застосування праці жінок на роботах, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260. Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194. 2.8. Забороняється застосування праці неповнолітніх на роботах, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за №176/385. Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208. 2.9. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердження нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93). 2.10. Роботодавець повинен організувати розроблення і перегляд інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98). 2.11. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232. 2.12. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442. 2.13. Роботодавець повинен забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі – НАПБ А.01.001-2004). 2.14. Роботодавець повинен забезпечити безпечну експлуатацію електроустаткування відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 6 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі – НПАОП 40.1-1.01-97), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 9 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91). 2.15. Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря приміщень повинні відповідати вимогам чинного законодавства. 2.16. Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
23
НПАОП 0.00-1.68-13 працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08). 2.17. Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 травня 2009 року за № 424/16440 (НПАОП 0.00-3.07-09). 2.18. Застосовувані засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761. 2.19. Вибір засобів індивідуального захисту органів дихання повинен здійснюватися відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 квітня 2008 року за № 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07). ІІІ. ВИМОГИ ДО РОБОЧИХ МІСЦЬ
Нагадаємо, що ГОСТ 12.2.032–78 та ГОСТ 12.2.033–78 було надруковано в № 9 за 2010 р.
24
3.1. Робочі місця повинні відповідати Загальним вимогам стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12). 3.2. Роботодавець повинен забезпечити встановлення знаків безпеки і захисту здоров’я працівників відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262. 3.3. Організація робочих місць повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032–78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», ГОСТ 12.2.033–78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования» та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам». 3.4. Параметри мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень, підприємств, закладів, установ повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042–99). 3.5. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99). 3.6. Загальні вимоги безпеки щодо захисту від шуму на робочих місцях, шумових характеристик машин та механізмів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.107–85 «ССБТ. Шум. Станки металлорежущие. Допустимые шумовые характеристики». 3.7. Роботодавець повинен здійснювати контроль рівня шуму відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050–86 «ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах» та ДСТУ 2867-94 «Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги». 3.8. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 39, та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования». 3.9. У робочій зоні виробничих приміщень вміст шкідливих речовин не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій, встановлених вимогами ГОСТ 12.1.005–88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны». 3.10. Системи керування устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 9146-79 «Станки. Органы управления. Направление действия», ДСТУ 7248:2011 «Дизайн і ергономіка. Маховики і штурвали керування. Загальні вимоги ергономіки», ДСТУ 7249:2011 «Дизайн і ергономіка. Важелі керування. Загальні вимоги ергономіки», ГОСТ 22269–76 «Система «человек-машина». Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места. Общие эргономические требования», ГОСТ 22613–77 «Система «человек-машина». Выключатели и переключатели поворотные. Общие эргономические требования», ГОСТ 22614–77 «Система «человек-машина». Выключатели и переключатели клавишные и кнопочные. Общие эргономические требования», ГОСТ 22615–77 «Система «человек-машина». Выключатели и переключатели типа «Тумблер». Общие эргономичеНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
НПАОП 0.00-1.68-13 ские требования», ГОСТ 12.4.026–76, ГОСТ 12.4.040–78 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Обозначения». 3.11. Майданчики для обслуговування, сходи та елементи їх конструкцій повинні відповідати вимогам чинного законодавства. 3.12. Оброблення виробів з титану, магнію і їх сплавів необхідно виконувати в окремих приміщеннях, обладнаних загальнообмінною вентиляцією. Транспортування заготовок і деталей повинно здійснюватися в індивідуальній тарі з відповідними написами. 3.13. У приміщеннях, де виконуються роботи з берилієм і його сплавами, повинно проводитися регулярне вологе прибирання. ІV. ВИМОГИ ДО ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ 1. Загальні вимоги до технологічних процесів
1.1. Роботодавець повинен забезпечити організацію і проведення робіт згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002–75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности». 1.2. Роботодавець забезпечує виконання вимог Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62, ГОСТ 12.2.003–91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.009–80 «ССБТ. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.109–89 «ССБТ. Штампы для листовой штамповки. Общие требования безопасности», ДСТУ ГОСТ 12.2.113:2007 «Преси кривошипні. Вимоги щодо безпеки» (ГОСТ 12.2.113–2006, IDT), ГОСТ 12.2.114–86 «ССБТ. Прессы винтовые. Требования безопасности», ДСТУ ГОСТ 12.2.116:2007 «Машини листозгинальні три- та чотиривалкові. Вимоги щодо безпеки», ДСТУ ГОСТ 12.2.118:2007 «Ножиці. Вимоги щодо безпеки» (ГОСТ 12.2.118–2006, IDT), ДСТУ 3738–98 (ГОСТ 12.2.072–98) «Роботи промислові. Роботизовані технологічні комплекси. Вимоги безпеки та методи випробувань», ГОСТ 12.2.119–88 «ССБТ. Линии автоматические роторные и роторно-конвейерные. Общие требования безопасности», ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки», ГОСТ 12.2.062–81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные», ГОСТ 12.2.064–81 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности». 1.3. Пристосування, застосовувані під час холодного оброблення металів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.029–88 «ССБТ. Приспособления станочные. Требования безопасности». 1.4. Температура зовнішніх поверхонь основного та допоміжного устаткувань повинна відповідати вимогам ДСТУ EN 563–2001 «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь» (EN 563:1994, IDT). 1.5. Пневматичні і гідравлічні системи устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.040–79 «ССБТ. Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требования безопасности конструкции», ГОСТ 12.2.086–83 «ССБТ. Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации», ГОСТ 12.2.101–84 «ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к конструкции». 1.6. Завантаження, розвантаження, транспортування вихідних матеріалів, готової продукції повинні виконуватися з дотриманням вимог ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.022–80 «ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.3.009–76 «ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности», Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 9 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00–1.03–07), та ГОСТ 12.3.010–82 «ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации». 1.7. Працівники під час виконання робіт з холодного оброблення металів повинні дотримуватися вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року № 254, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 липня 2001 року за № 616/5807. 1.8. Установлення і знімання заготовок з матеріалів, що мають виражені токсичні властивості (берилій, магнієві сплави), необхідно виконувати із застосуванням автоматичних маніпуляторів або роботів промислових. 1.9. Під час оброблення дрібних деталей повинні застосовуватися механічні пристрої (бункери, механічні руки). Верхні краї бункерів автоматів під час завантаження в них заготовок вручну повинні знаходитися не вище 1300 мм від рівня підлоги. При розташуванні країв бункерів на більшій висоті повинні передбачатися стаціонарні підставки або майданчики. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
25
НПАОП 0.00-1.68-13 1.10. Зберігання і транспортування мастильно-охолоджувальних рідин повинні відповідати вимогам ДСТУ 4454:2005 «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання». 1.11. Приготування мастильно-охолоджувальних рідин необхідно виконувати централізовано в окремому приміщенні, обладнаному витяжною вентиляцією. 1.12. Очищення мастильно-охолоджувальних рідин від механічних домішок необхідно виконувати із застосовуванням пристроїв (фільтри, магніти) для уловлювання дрібної стружки, абразиву, пилу та іншого бруду. 1.13. Для збирання мастильно-охолоджувальних рідин та запобігання розливу їх на підлогу необхідно застосовувати піддони. 1.14. Видалення стружки з поверхонь верстатів вручну необхідно виконувати на зупиненому устаткуванні за допомогою щіток і гачків у захисних окулярах згідно з вимогами ГОСТ 12.4.013–85 «ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия». 2. Вимоги до охорони праці під час оброблення металів різанням
2.1. Оброблення заготовок діаметром до 630 мм включно на універсальних верстатах токарної групи необхідно виконувати із застосуванням захисного огородження зони оброблення. З протилежного робочому місцю боку зона оброблення повинна мати екран. 2.2. Під час установлення і знімання заготовок на універсальних токарних і токарно-револьверних верстатах огородження їх затискних патронів повинні легко відводитися та не обмежувати технологічні можливості верстатів. 2.3. В універсальних токарних, токарно-револьверних і карусельних верстатах час гальмування шпинделя після його вимикання при всіх частотах обертання не повинен перевищувати: у токарних верстатах для оброблення деталей діаметром до 500 мм – 5 секунд; у токарних верстатах для оброблення деталей діаметром до 630 мм – 10 секунд; у карусельних верстатах для оброблення деталей діаметром до 1000 мм – 10 секунд. Для токарних і карусельних верстатів, призначених для оброблення більших за розмірами деталей, час гальмування не встановлюється. 2.4. Під час виконання робіт на токарних верстатах з механізованим переміщенням пінолі задньої бабки необхідно застосовувати пристрій (планшайбу) для регулювання і контролю осьового зусилля притискання центра пінолі до заготовки. У токарно-карусельних верстатах планшайба повинна мати огородження, яке не перешкоджає обслуговуванню верстата. 2.5. Оброблювані заготовки (прутки) на пруткових токарних автоматах і пруткових револьверних верстатах повинні мати огородження по всій довжині, обладнане шумопоглинальним пристроєм. У разі застосування огородження у вигляді напрямних труб, що обертаються разом із заготовкою (прутком) або коли заготовка (пруток) із задньої сторони виступає за межі огородження, прутковий магазин повинен мати кругове огородження по всій довжині. 2.6. Під час оброблення довгомірних заготовок (прутків) на універсальних верстатах пруток повинен обгороджуватися захисним пристроєм з боку заднього кінця шпинделя. 2.7. Під час точіння деталей (валів, осей) довжиною понад дванадцять діаметрів, а також під час швидкісного або силового точіння деталей довжиною понад вісім діаметрів необхідно застосовувати додаткові опори (люнети). 2.8. Різальний інструмент необхідно встановлювати з мінімальним вильотом. Для установлення різального інструмента по висоті необхідно використовувати набір підкладок різної товщини, довжина і ширина яких повинні бути не меншими опорної частини різця. Закріплення різця повинно здійснюватися не менше ніж двома болтами по всій площині різця. 2.9. Під час оброблення ламких матеріалів і при утворенні дрібної сталевої стружки необхідно використовувати пристрої для видалення стружки. 2.10. Під час свердління отворів у деталях необхідно використовувати стаціонарні або ручні затискні пристосування (затискні пристрої, упори, напрямні елементи, кондуктори). Не дозволяється утримувати деталь руками. 2.11. Пристосування (кондуктори) для свердління та оброблення отворів діаметром до 6 мм, які не закріплені стаціонарно, повинні мати рукоятки, скоби для утримання їх рукою. Для уникнення повороту пристосування або відривання його від столу необхідно застосовувати упори, притискні пристрої. 2.12. Оброблення заготовок діаметром до 1250 мм на верстатах зубооброблювальної групи необхідно виконувати із захистом зони оброблення пристроями з оглядовими вікнами з органічного скла. 2.13. Після закінчення циклу оброблення заготовки на верстатах зупинка інструмента повинна відбуватися протягом інтервалів часу, але не більше: 6 секунд – для зубофрезерних і зубодовбальних верстатів, призначених для оброблення деталей діаметром до 1000 мм; 10 секунд – для зубофрезерних і зубодовбальних верстатів, призначених для оброблення деталей діаметром понад 1000 мм; 5 секунд – для зубошевінгувальних, зубохонінгувальних і зубонакатних верстатів; 26
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
НПАОП 0.00-1.68-13 30 секунд – для зубошліфувальних верстатів, що працюють з конусним, профільним абразивними кругами; 40 секунд – для зубошліфувальних верстатів, що працюють з черв’ячним кругом. 2.14. Нарізання конічних зубчастих коліс із круговим зубом необхідно виконувати на верстатах з блокуванням включення руху інструмента від електропривода при користуванні ручним приводом інструмента під час вивірення різців зуборізної головки. 2.15. Оброблення конічних коліс із круговим зубом діаметром 500 мм і більше необхідно виконувати із застосуванням захоплювального пристрою (ременем з буртами) з міцного матеріалу (брезенту), оснащеного рукоятками для захоплення підіймальним пристроєм. 2.16. Під час різання металів неробоча ділянка пилки відрізного круглопилкового верстата повинна бути огороджена. Відрізні круглопилкові верстати повинні з передньої сторони оснащуватися відкидним убік або знімним захисним екраном. 2.17. Не дозволяється використовувати пильні диски з діаметром отвору, що перевищує діаметр вала (шпинделя), а також застосовувати вставні кільця (втулки) для зменшення діаметра отвору. 2.18. Відрізані заготовки необхідно передавати в тару за допомогою конвеєрів, жолобів. 2.19. Подавання матеріалу під час його розрізання стрічковими або дисковими пилками необхідно виконувати за допомогою спеціальних пристосувань, що забезпечують стійке положення матеріалу. 2.20. Під час роботи верстата не дозволяється стояти в площині обертання дискової пилки або абразивного відрізного круга, виштовхувати стружку із сегментів диска під час його обертання, а також підтримувати кінець заготовки, що відрізається. 2.21. Для охолодження зони різання під час оброблення виробів з магнію необхідно застосовувати мастильно-охолоджувальні рідини на основі мінеральних і рослинних масел, що не містять кислот і води. 2.22. Стружку і пил магнієвих сплавів необхідно зберігати в закритій металевій тарі. 3. Вимоги до охорони праці під час згинання, волочіння, пресування металів
3.1. Під час згинання металу на згинальних і профілезгинальних верстатах необхідно застосовувати приймальні пристрої (столи) із запобіжними огородженнями. 3.2. Подавання і направлення листів у вальці листоправильних багатовалкових верстатів необхідно виконувати за допомогою механізованого пристрою для подавання і приймання листів на столи (рольганги) та відключення верстата при неправильному подаванні листа. 3.3. Під час згинання профілів на роликових верстатах необхідно застосовувати захисні пристрої для запобігання потраплянню пальців рук працівника між роликом та заготовкою. 3.4. Не дозволяється працювати на згинальному верстаті у разі: випередження одного кінця або нерівномірного (ривками) переміщення траверси; невідповідності ходу траверси (верхнього вала) показанням індикатора; значного провисання верхнього вальця і прогину верхньої поверхні балки верстата (постелі) під час прокатування. 3.5. Під час прокатування металевих листів на згинальному верстаті із застосуванням полотнини або паперу не дозволяється розправляти складки, що утворилися на полотнині або папері. Не дозволяється протирати опорні ролики і валки під час їх обертання. 3.6. Під час роботи на профілезгинальному верстаті не дозволяється перебування працівників на відстані менше 1 м від профілю. 3.7. Жолоби двовалкових правильно-полірувальних і багатовалкових трубоправильних і сортоправильних верстатів повинні бути оснащені накладками (з поліуретану, гуми) для зниження рівня шуму. У місці вивантаження жолоби повинні мати пристрій для уникнення викидання заготовки за його межі. 4. Вимоги до охорони праці під час холодного штампування металів
4.1. Під час штампування дрібних деталей невеликими партіями подавання заготовок у штамп необхідно виконувати із застосуванням засобів малої механізації (лотків, шиберів). 4.2. Подавання заготовок у штамп і видалення відштампованих деталей і відходів зі штампа вручну дозволяється за наявності на пресі ефективних захисних пристроїв (дворуке включення, фотоелементний захист, огородження небезпечної зони преса) або при застосуванні штампів безпечної конструкції, висувних або відкидних матриць, зблокованих із увімкненням преса. 4.3. На невеликих штампах, застосовуваних на пресах з малим ходом повзуна, необхідно передбачати зазори безпеки між рухомими і нерухомими їх частинами: не більше 8 мм – між верхнім рухомим знімачем і матрицею, між нерухомим нижнім знімачем і пуансоном при перебуванні повзуна у верхньому положенні; не менше 20 мм – між нижнім знімачем і притиском та пуансонотримачем, між втулками (у штампах з напрямними колонками) і знімачем під час перебування повзуна в нижньому положенні. 4.4. На пресах з великим ходом повзуна зазначений зазор безпеки 20 мм повинен бути збільшений з таким розрахунком, щоб кисть руки працівника не була притиснута в нижньому положенні повзуна. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
27
НПАОП 0.00-1.68-13 Якщо за умовами роботи (установка штампа на пресі з нерегульованим великим ходом повзуна) неможливо дотримати зазори безпеки між рухомими і нерухомими частинами, небезпечні зони повинні бути обгороджені. 4.5. У штампах з напрямними колонками повинно блокуватися сходження напрямних втулок з колонок під час підйому повзуна. 4.6. Противіджимні пристрої не повинні виходити з напрямного отвору під час роботи преса або вони повинні розташовуватися на штампі відповідно до вимог технологічної документації, затвердженої роботодавцем. 4.7. Застосування випадкових шайб і прокладок під час кріплення штампів не дозволяється. 4.8. Під час штампування з рулону, крім основних рулонниць, необхідно застосовувати пристрої для змотування відходів у вигляді стрічки або ножі для розрізання стрічки при виході її зі штампа. 4.9. Під час закріплення верхньої частини штампа за допомогою хвостовика розміри його повинні відповідати отворові в повзуні преса. За потреби повинні використовуватися інші наявні в повзуні преса елементи кріплення (різьбові, наскрізні отвори). 4.10. Застосовувати на хвостовиках штампів перехідні втулки дозволяється у випадках, коли хвостовик призначений тільки для центрування. 4.11. Під час закріплення верхньої частини штампа до повзуна преса тільки хвостовиком, а також при застосуванні кулькових напрямних елементів сходження напрямних втулок зі стовпчиків під час роботи штампа не дозволяється. 4.12. Установлення декількох пружин у штампах в наборі по висоті без центрувальних елементів, які запобігають зсуванню пружин, не дозволяється. 4.13. Штампи із твердосплавними робочими деталями установлювати на підкладні бруси не дозволяється. 4.14. Видалення застряглих у штампі деталей і відходів необхідно виконувати відповідними пристроями (гачками, щітками) при вимкненому пресі. 4.15. Змащування штампів необхідно виконувати за допомогою спеціальних пристосувань (ручних розбризкувачів або стаціонарних пристроїв для змазування) для запобігання потраплянню рук працівника у небезпечну зону. 4.16. Під час роботи на пресах необхідно систематично перевіряти кріплення штампів до преса, кріплення деталей штампів, стан захисних пристроїв, прочищати канали для змащення і виходу повітря. 5. Вимоги до охорони праці під час шліфування металів
Доречно згадати Правила охорони праці під час роботи з абразивним інструментом (НПАОП 28.0-1.30-12), що були надруковані в № 12 за 2012 р.
28
5.1. Зону оброблення та абразивні круги шліфувальних верстатів необхідно відгороджувати захисним екраном згідно з вимогами ГОСТ 12.3.028–82 «ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности» (далі – ГОСТ 12.3.028–82). В оглядових вікнах дозволяється використовувати органічне скло. Дозволяється не встановлювати захисні пристрої: на верстатах, у яких сам виріб виконує функції захисного пристрою (внутрішньошліфувальні верстати); на оптичних профілешліфувальних верстатах і універсально-заточувальних верстатах під час роботи без мастильно-охолоджувальних рідин та за наявності пиловідсмоктувального пристрою. 5.2. Зона оброблення заготовок на круглошліфувальних верстатах, які працюють зі швидкістю круга 60 м/с і вище, повинна повністю огороджуватися з боку, де перебуває працівник. 5.3. Абразивні круги на заточувальних, обдирних і шліфувальних верстатах (за винятком внутрішньошліфувальних) повинні відгороджуватися захисними пристроями згідно з вимогами ГОСТ 12.3.028–82. Дозволяється не застосовувати захисний кожух шліфувального круга на автоматах і напівавтоматах для оброблення жолобів кілець упорних підшипників за наявності загального захисного пристрою зони оброблення з автоматичним блокуванням. 5.4. При змінюваній частоті обертання шліфувального круга необхідно використовувати пристрій, який блокує роботу верстата зі швидкістю понад допустиму швидкість для встановленого круга. 5.5. Під час абразивного оброблення заготовок використовувані мастильно-охолоджувальні рідини не повинні знижувати механічну міцність круга. 5.6. На торцях шліфувальних і відрізних кругів (крім ельборових) діаметром 250 мм і більше, а також на шліфувальних кругах, призначених для роботи на ручних шліфувальних машинах, повинні бути нанесені маркування згідно з вимогами ГОСТ 12.3.028–82. 5.7. При зменшенні діаметра круга внаслідок його спрацьовування число обертів шпинделя може бути збільшено, але не більше допустимого для даного типу круга. 5.8. Перед установленням на верстат шліфувальний круг необхідно оглянути для виявлення видимих дефектів. Для виявлення внутрішніх дефектів просушений та очищений від пакувального матеріалу круг вільно надягають на металевий або дерев’яний стрижень і простукують по торцевій поверхні дерев’яним молотком масою 200–300 г. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
НПАОП 0.00-1.68-13 5.9. Не дозволяється встановлювати на верстати круги, що не мають позначення про випробування на механічну міцність, із простроченим терміном зберігання та які видають при простукуванні деренчливий звук, а також круги з виявленими на них тріщинами, вибоями або з відшаровуванням шару, що містить ельбор. 5.10. Під час установлення шліфувальних кругів на шпиндель верстата між торцевими поверхнями круга і фланців необхідно прокладати кільця з картону, гуми, шкіри або алюмінію товщиною 0,5– 1,5 мм і зовнішнім діаметром на 4–6 мм більше діаметра фланця. 5.11. Не дозволяється використовувати для роботи бічні (торцеві) поверхні круга, якщо вони не призначені для цього виду робіт. 5.12. Під час установлення на одному шпинделі верстата двох кругів їх діаметри не повинні відрізнятися більше ніж на 10%. 5.13. Шліфувальні круги діаметром понад 125 мм перед установленням на верстат повинні пройти балансування. Виправлення кругів необхідно виконувати виправлювальним інструментом. 5.14. Ручне полірування і шліфування дрібних деталей на полірувальних і шліфувальних верстатах необхідно виконувати із застосуванням спеціальних пристосувань і оправок. Утримувати деталі в руках не дозволяється. Обдирання, шліфування і полірування великих деталей необхідно виконувати з використанням відповідних засобів індивідуального захисту. 5.15. Чищення приймачів пилу заточувальних і обдирних верстатів та видалення з них випадкових дрібних деталей дозволяється виконувати тільки після повної зупинки круга. 5.16. Не дозволяється використовувати абразивний і ельборовий інструменти, призначені для роботи з мастильно-охолоджувальними рідинами, без застосування цих рідин. Необертовий шліфувальний круг не повинен знаходитися в мастильно-охолоджувальній рідині. Мастильно-охолоджувальна рідина не повинна затримуватися в нижній частині захисних кожухів абразивних кругів після вимикання приводу шліфувального круга і насоса для подавання мастильно-охолоджувальної рідини. 5.17. Під час роботи на стрічково-шліфувальних верстатах абразивну полотнину необхідно відгороджувати кожухом по всій довжині полотнини, за винятком зони контакту із заготовкою. 5.18. Під час оброблення заготовок вручну і без підведення мастильно-охолоджувальних рідин на точильно-шліфувальних (стаціонарного виконання, на тумбі і настільні) та обдирно-шліфувальних верстатах необхідно застосовувати тверді допоміжні пристосування (столики, підпори) та екрани з оглядовими вікнами з безосколкового скла для захисту очей. 5.19. Під час установлення допоміжних пристосувань необхідно, щоб верхня точка дотику виробу і шліфувального круга знаходилася вище горизонтальної площини, що проходить через центр круга, не більше ніж на 10 мм. Зазор між допоміжним пристосуванням і кругом повинен становити не більше половини товщини оброблюваного виробу. Краї допоміжних пристосувань з боку шліфувального круга не повинні мати дефектів. 5.20. Захисний екран відносно круга необхідно розташовувати симетрично. У разі неможливості використання стаціонарного захисного екрана необхідно застосовувати відповідні засоби індивідуального захисту. 5.21. У круглошліфувальних верстатах кожух повинен закриватися з торця кришкою, що прикріплюється на петлях. Знімні кришки дозволяється використовувати лише в обґрунтованих випадках (недостатньо місця для відкривання кришки у зв’язку з її конструктивними особливостями). 5.22. Деталі довжиною понад вісім діаметрів на круглошліфувальних верстатах повинні оброблятись із застосуванням додаткових опор (люнетів). 5.23. Під час оброблення заготовок на внутрішньошліфувальних верстатах патрони для закріплення заготовок необхідно відгороджувати регульованими по їх довжині захисними кожухами з буртами біля переднього і заднього торців. 5.24. Оброблення заготовок на внутрішньошліфувальних верстатах, які працюють із швидкістю обертання абразивного круга понад 45 м/с, необхідно виконувати із загальним огородженням зони оброблення, пристосуванням для виправлення круга та абразивного круга в його крайніх положеннях. 5.25. Для шліфування і полірування деталей з магнієвих сплавів необхідно використовувати абразивні матеріали, які не містять іскроутворювальних елементів. 5.26. Не дозволяється заточувати інструмент і обробляти деталі з чорних металів на шліфувально-заточувальних, шліфувальних і полірувальних верстатах, призначених для оброблення виробів з магнієвих сплавів. 5.27. Не дозволяється обробляти вироби і деталі з титану і титаномагнієвих сплавів на обдирно-шліфувальних верстатах. 5.28. Шліфування виробів з берилію і його сплавів необхідно виконувати із застосуванням відповідних мастильно-охолоджувальних рідин. Директор Департаменту промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політики НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
О. Онищенко 29
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
ФИЗИОЛОГИЯ ТРУДА По материалам Интернет-ресурсов подготовил Олег Моисеенко
ВМЕСТО ПРЕДИСЛОВИЯ
Физиология труда – это раздел науки физиологии, изучающий закономерности протекания физиологических процессов и особенности их регуляции во время трудовой деятельности человека, то есть трудовой процесс в его физиологических проявлениях
30
Совершенно привычный для специалистов и читателей журнала термин «охрана труда», приевшийся и «затертый до дыр» от многотысячного употребления. Помните, как у Владимира Маяковского: «Слова у нас до важного самого в привычку входят, ветшают, как платье». В очередной раз увидя знакомый термин, всегда ли мы осознаем его смысл и значение? Задумываемся ли над тем, какой именно труд охраняет охрана труда? Какой он вообще бывает, этот труд? Как классифицируется, какие у него формы, чем характеризуется, от чего зависит? По каким критериям выделяются тяжелые работы, о которых речь идет в статьях 7 и 17 Закона «Об охране труда»? Можно ли эти критерии измерить? Насколько тяжелый труд тяжелее легкого? Как человеческий организм реагирует на труд, от чего и при каких условиях устает? Усталость и утомление – это одно и то же или нет? От каких условий зависит работоспособность человека и безопасность его труда, какие меры и мероприятия помогают их повысить? Ответы на эти и многие другие вопросы дает интересная наука физиология труда. Автор предлагает восстановить в памяти подзабытые, но не утратившие от этого своей актуальности некоторые термины, определения и сведения из этой области. ТРУД И ЕГО ФИЗИОЛОГИЯ
Труд человека в современном автоматизированном и механизированном производстве представляет собой процесс взаимодействия человека, производственной среды (среды обитания) и совокупности технических средств, используемых человеком в процессе производственной деятельности. Он всегда требует от человека умственного или физического напряжения, а иногда и того и другого. Неправильно организованный труд не только имеет низкую производительность, но и отнимает здоровье человека, а иногда и жизнь, а в некоторых случаях может привести к чрезвычайной ситуации. Все виды работ, выполняемые человеком, совершаются при участии определенных групп мышц, которые, сокращаясь, производят ту или иную работу в физическом понимании этого слова. Для ее выполнения мышцы затрачивают определенное количество энергии, связанное с расходованием накопленных питательных веществ, изменением структуры
мышечных волокон, уменьшением содержания в них солей натрия, калия, кальция, появлением в крови недоокисленных продуктов обмена веществ. Кровоток обеспечивает пополнение работающих мышц гликогеном, который окисляется, то есть соединяется с кислородом, также поступающим в кровь. Этим же кровотоком уносятся отработанные вещества – продукты окисления. Физиология труда, являющаяся составной частью гигиены труда, решает две основные задачи: 1. Определяет физиологически обоснованные оптимальные характеристики рабочего процесса, его принципы, нормы и средства организации, позволяющие достигнуть высокой производительности и эффективности труда. 2. Разрабатывает мероприятия, предохраняющие человека от неблагоприятного влияния некоторых факторов. Исходя из этих задач, она: • обосновывает режимы труда и отдыха в зависимости от интенсивности, экстенсивности, сложности и значимости трудовой деятельности; • выясняет оптимальные и предельные возможности человека по приему, переработке и выдаче информации; • определяет наиболее экономичные и наименее утомляющие виды рабочих движений; • разрабатывает рекомендации по организации рабочих мест; • определяет, оценивает и прогнозирует функциональное состояние организма человека до, во время и после трудовой деятельности; • предполагает определенные временные границы сохранения работоспособности; • предлагает способы снижения усталости на производстве и методы сохранения работоспособности; • разрабатывает способы и режимы тренировки и обучения; • обосновывает мероприятия по рационализации труда, ведущие к повышению работоспособности человека и сохранению его здоровья. Физиология труда дает представление об особенностях восприятия человеком цвета, музыки, шума, температуры и других показателей окружающей среды, что позволяет организовывать безопасность труда более эффективным способом. Таким образом, физиология труда ищет рациональную с физической точки зрения организацию труда, при которой снижается утомляемость человека, повышается работоспособность, производиНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ тельность и безопасность труда. Улучшение условий труда и его безопасности приводит к снижению производственного травматизма, профессиональных заболеваний, что сохраняет здоровье работников и одновременно приводит к уменьшению затрат на оплату льгот и компенсаций за работу в неблагоприятных условиях труда, на оплату последствий такой работы (временной и постоянной нетрудоспособности), на лечение, переподготовку работников производства в связи с текучестью кадров по причинам, связанным с условиями труда. ТЯЖЕСТЬ И НАПРЯЖЕННОСТЬ ТРУДА
Труд принято характеризовать тяжестью и напряженностью. Тяжесть и напряженность труда характеризуются степенью функционального напряжения организма. Исторически сложившееся деление на физический и умственный труд с физиологической точки зрения условно. Различие трудовых процессов при их осуществлении проявляется лишь в преобладании деятельности мышечной или центральной нервной системы. Уже сейчас, в связи с механизацией и автоматизацией производственных процессов, физическое напряжение в трудовой деятельности играет все меньшую роль, значительно же возрастает роль высшей нервной деятельности. При умственном труде основная нагрузка приходится на высший отдел нервной системы – на кору больших полушарий головного мозга. При выполнении физического труда большую работу выполняет нервно-мышечный аппарат, сердечно-сосудистая, дыхательная и терморегуляционная системы. Отсюда и первоначальные критерии оценки физического и умственного труда. Тяжесть труда – характеристика трудового процесса, отражающая преимущественную нагрузку на опорно-двигательный аппарат и функциональные системы организма (сердечно-сосудистую, дыхательную и др.), обеспечивающие его деятельность, и требующая соответствующего энергетического обеспечения. Тяжесть труда характеризуется физической динамической нагрузкой, массой поднимаемого и перемещаемого груза, общим числом стереотипных рабочих движений, величиной статической нагрузки, количеством стереотипных рабочих движений, характером рабочей позы (свободная, неудобная, фиксированная и вынужденная) и длительностью пребывания в ней, глубиной и частотой наклона корпуса, перемещениями в пространстве. Напряженность труда – характеристика трудового процесса, отражающая нагрузку преимущественно на центральную нервную систему, органы чувств, эмоциональную сферу работника при получении и переработке информации. К факторам, характеризующим НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
напряженность труда, относятся нагрузки (интеллектуальные, сенсорные, эмоциональные), степень их монотонности и режим работы. Для характеристики напряженности умственного труда с физиологической точки зрения не выработаны достаточно объективные критерии. Ее можно характеризовать объемом информации, подлежащей запоминанию и (или) анализу, а также скоростью поступления информации и принятия решений, мерой ответственности за возможные ошибки при принятии решений и др. Это характерно для таких профессий, как диспетчеры, операторы центральных пультов управления сложными объектами, руководители трудовых коллективов. ФИЗИЧЕСКИЙ ТРУД И ЕГО КЛАССИФИКАЦИЯ
Уровень энергозатрат может служить критерием тяжести выполняемой работы, имеющим важное значение для оптимизации условий труда и его рациональной организации. Этот уровень определяют методом полного газового анализа (учитывается объем потребления кислорода и выделенного углекислого газа). В состоянии покоя для работы мышц и внутренних органов человек в среднем потребляет 200–250 см3/мин кислорода. Это называется основным обменом. При выполнении какой-либо физической работы увеличивается количество расходуемой энергии, процессы окисления углеводов, жиров и белков в организме усиливаются за счет включения в работу дополнительных групп мышц и систем организма, а потребление кислорода может возрасти в 10–15 раз. По потреблению кислорода в единицу времени можно судить о тяжести выполняемой физической работы. На уровне потребления кислорода, как одного из доступных для измерения и объективных показателей энергетических затрат, основано условное деление физических работ на три группы по степени их тяжести. К числу легких относятся такие работы, при которых потребление кислорода не превышает 0,5 л/мин (энергозатраты до 2,5 ккал/мин), то есть не более чем в 2–2,5 раза выше основного обмена. При работах средней тяжести потребление кислорода – от 0,5 до 1,0 л/мин (2,5–5,0 ккал/мин), то есть в 2–4 раза выше основного обмена. Тяжелые работы требуют потребления кислорода более 1,0 л/мин (более 5 ккал/мин). Кроме того, при классификации труда по тяжести учитывается вид нагрузки (статическая или динамическая) нагружаемых мышц и сочетание рабочих операций. Статическая работа связана с сокращением мышц для фиксации орудий и предметов труда в неподвижном состоянии, а также для придания человеку рабочей позы, то есть для фиксации тела в пространстве. Работа, требующая
Согласно ГОСТ 12.0.003–74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация», описываемые в статье нервнопсихические перегрузки относятся к психофизиологическим опасным и вредным производственным факторам
Функциональное напряжение организма может быть энергетическим, зависящим от мощности работы, – при физическом труде, и эмоциональным – при умственном труде, когда имеет место информационная перегрузка
31
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ нахождения работающего в статической позе 10–25% рабочего времени, характеризуется как работа средней тяжести, а 50% и более – тяжелая работа. Динамическая работа – процесс сокращения мышц, приводящий к перемещению груза, а также самого тела человека или его частей в пространстве. При этом энергия расходуется как на поддержание определенного напряжения в мышцах, так и на механический эффект работы. Если максимальная масса поднимаемых вручную грузов не превышает 5 кг для женщин и 15 кг для мужчин, работа характеризуется как легкая; 5–10 кг для женщин и 15–30 кг для мужчин – средней тяжести; более 10 кг для женщин или 30 кг для мужчин – тяжелая. К категории легких относятся, например, работы, выполняемые сидя, стоя или связанные с ходьбой, но не требующие систематического физического напряжения или поднятия и переноски тяжестей (основные процессы швейного производства, точного приборостроения и машиностроения, полиграфической промышленности, работы контролеров, работников связи и т. д.). К категории средней тяжести относятся работы, связанные с постоянной ходьбой, переноской небольших тяжестей (до 10 кг) и выполняемые стоя (основные процессы в прядильно-ткацком производстве, в механосборочных цехах, в механизированных мартеновских, прокатных, литейных, кузнечных, термических цехах и т. д.). К категории тяжелых относятся работы, связанные с систематическим физическим напряжением, а также с постоянными передвижениями и переноской значительных (более 10 кг) тяжестей (цехи кузнечные с ручной ковкой, литейные с ручной набивкой и заливкой опок и т. д.). Затраты энергии меняются и в зависимости от рабочей позы, речь о чем пойдет ниже. ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РЕАКЦИИ ОРГАНИЗМА НА ФИЗИЧЕСКУЮ РАБОТУ
Категория работ определяется согласно ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» и ГОСТ 12.1.005–88 «Общие санитарногигиенические требования к воздуху рабочей зоны»
32
Для увеличения доставки кислорода и других питательных веществ, а также для удаления быстро накапливающейся молочной кислоты в работающих мышцах сердечно-сосудистая система увеличивает кровоток. Этот процесс идет в двух направлениях: учащение числа сердечных сокращений за единицу времени (пульса) и увеличение объема каждого сердечного сокращения. В нормальных условиях сердце взрослого здорового человека проталкивает около 70 см3 крови за каждое сокращение (ударный объем) и делает за 1 минуту 60– 70 таких сокращений. При тяжелой работе количество крови, проталкиваемой сердцем за одно его сокращение, может увеличиться до 130–150 см3, а частота сокращений – до 150–170 ударов в минуту и более. Увеличение количества крови, проталкиваемой сердцем через всю сосудистую систему за единицу
времени, вызывает повышение кровяного давления в этих сосудах. При тяжелых работах максимальное кровяное давление иногда повышается до 170–180 мм рт. ст., в то время как норма для здорового человека средних лет составляет 120–140 мм. Несмотря на мобилизацию столь больших резервов сердечно-сосудистой системы, поддержание нормальной мышечной работы на должном уровне сколь-нибудь длительное время не может быть обеспечено, так как вскоре снижается насыщение крови кислородом и в мышцах ощущается его недостаток. Пополнение кислорода в подобных случаях осуществляется посредством учащения дыхания и увеличения его глубины. Так, в нормальном состоянии у взрослого человека бывает 16–20 дыханий в минуту, при этом через легкие проходит 6–8 л воздуха (легочная вентиляция). При тяжелых работах частота дыханий может увеличиться до 30–40 и более дыханий в минуту, а легочная вентиляция – до 40–60 л/мин. В результате усиленной работы мышц молочная кислота и другие продукты биохимических процессов постепенно накапливаются в крови и тем самым изменяют ее состав. Поскольку процессы окисления в работающих мышцах сопровождаются дополнительной внутренней теплопродукцией, организм перегревается. Для поддержания постоянной температуры тела увеличивается теплоотдача во внешнюю среду главным образом путем усиления потовыделения. Испарение пота охлаждает поверхность тела. Усиленное потоотделение, в свою очередь, ведет к увеличению выделения влаги из организма, что при особо тяжелых и длительных работах может привести к нарушению его водного баланса. Для пополнения влагопотерь рабочие, выполняющие тяжелые физические работы, обычно выпивают большее количество жидкости, чем при легких работах (до 4–5 л за смену). Если при продолжительной тяжелой работе и при мобилизации всех ресурсов организма доставка необходимого количества кислорода и питательных веществ не обеспечивается, наступает утомление мышц. Таким образом, основными физиологическими реакциями организма на физическую работу являются учащение пульса и повышение кровяного давления, учащение дыхания и повышение легочной вентиляции, изменение состава крови, увеличение потоотделения. Степень изменения этих функций находится в зависимости от тяжести работы, ее продолжительности и интенсивности. Изменения постепенно нарастают, доходя до определенного уровня, при котором усиленная работа органов и систем как бы уравновешивается с потребностями организма. После прекращения работы наступает восстановительный период, НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ когда измененные функции постепенно приходят к исходному состоянию – к норме. Продолжительность восстановления различных функций неодинакова: некоторые из них (пульс, кровяное давление, частота дыхания, легочная вентиляция) восстанавливаются в первые 10–15 минут отдыха, другие (состав крови и др.) – в течение 45–50 минут и более. Некоторое запаздывание восстановления измененных функций по сравнению с окончанием работы объясняется тем, что во время мобилизации внутренних ресурсов для выполнения задания происходит обеднение кислородом и другими энергетическими продуктами неработающих тканей и органов, а также поглощение внутренних запасов самих мышечных клеток, которые за счет этих внутренних запасов какое-то время могут функционировать без потребления кислорода. В мышечных клетках накапливается неокисленная молочная кислота. Для того чтобы пополнить все эти ресурсы и окислить оставшуюся молочную кислоту, организм даже после прекращения работы продолжает потреблять большее количество кислорода и заставляет более интенсивно трудиться соответствующие органы и системы. УМСТВЕННЫЙ ТРУД, ЕГО ОСОБЕННОСТИ И КЛАССИФИКАЦИЯ
Умственный труд охватывает весьма широкий диапазон различных по характеру и содержанию видов деятельности, связанных с приемом и переработкой большого объема различной информации, требующей преимущественного напряжения сенсорного аппарата, внимания, памяти, а также активизации процессов мышления, эмоциональной сферы. Как следствие таких условий – возможность наличия частых стрессовых ситуаций, а мышечные нагрузки, как правило, незначительны. Такой труд отражает познавательно-рациональную сторону мыслительных процессов человека, т. е. систему умственных операций, связанных с решением задач по эффективным подходам к ситуации, требующей быстрой познавательной активности и действий в соответствии с заданной целью. Предметом и продуктом умственного труда чаще всего является информация. При интенсивной интеллектуальной работе потребность мозга в энергии составляет 15–20% общего обмена в организме, хотя масса мозга составляет всего 2% от массы тела. Повышение суммарных энергетических затрат при умственной работе определяется степенью нервно-эмоциональной напряженности. Так, при чтении вслух сидя расход энергии увеличивается на 48%, при выступлении с публичной лекцией – на 94 %, у операторов вычислительных машин – на 60–100%. Критериями напряженности умственного труда являются: НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
• интеллектуальная нагрузка, требующая использования внимания, памяти и зависящая от степени сложности задания и характера выполняемой работы; • сенсорная нагрузка, определяемая числом производственных объектов, за которыми нужно одновременно наблюдать, длительностью сосредоточенного наблюдения и количеством поступающих сигналов; • нагрузка на зрительный анализатор, характеризующаяся напряжением органа зрения; • нагрузка на слуховой анализатор, связанная с необходимостью понимания речи и звуковых сигналов при наличии шумовых помех; • эмоциональные нагрузки, обусловленные необходимостью решения сложных задач в условиях дефицита времени и информации, степенью производственной опасности, значимостью ошибки, ответственностью за безопасность других лиц; • объем оперативной памяти; • режим работы, определяемый количеством смен и фактической продолжительностью работы; • монотонность работы, обусловленная наличием слишком упрощенных рабочих операций, количество которых не превышает 6–9. Напряженность труда также зависит и от индивидуальных особенностей работающего. Труд одинаковой тяжести может вызвать у разных людей различную степень напряженности. Для оценки степени эмоционального напряжения, характерного для ряда профессий, наиболее точными являются методы оценки показателей вегетативных функций (пульс, дыхание, артериальное давление и др.). Кроме того, при оценке степени напряженности учитывают эргономические показатели: сменность труда, позу, число движений и т. п. Если плотность воспринимаемых сигналов не превышает 75 в час, то работа характеризуется как легкая; 75–175 – средней тяжести; более 176 – тяжелая работа. В соответствии с гигиенической классификацией труда условия труда подразделяются на четыре класса: 1 – оптимальные; 2 – допустимые; 3 – вредные; 4 – опасные (экстремальные). Существуют несколько классификаций умственной деятельности, которые довольно тесно переплетаются между собой. С позиции сферы деятельности умственный труд можно разделить на относящийся к сфере материального производства (конструкторы, инженеры, мастера, техники, диспетчеры, операторы и др.) и вне его (врачи, учителя, научные работники, переводчики, писатели, артисты и др.). По своему содержанию и характеру умственный труд делится на творческий и нетворческий. В зависимости от вида и спо-
В отличие от физической работы при умственной происходит сужение сосудов конечностей и расширение сосудов внутренних органов
33
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
Если при умственной работе требуется нервно-эмоциональное напряжение, то при этом возможны значительные изменения кровяного давления, пульса, повышение уровня сахара в крови
34
соба преобразования информации и выработки решения различают репродуктивные и продуктивные виды умственного (интеллектуального) труда. При репродуктивной умственной деятельности, воспроизводящей действующую практику, и характерной для нетворческого труда, используются известные заранее требования с фиксированными алгоритмами операций и действий (например, счетные операции, сравнение, идентификация, декодирование сигналов и др.). К представителям таких профессий могут быть отнесены контролеры, сортировщики, телефонисты, радисты, операторы слежения, некоторые инженерно-технические работники, экономисты и т. д. При продуктивных творческих видах умственного труда алгоритмы вообще неизвестны или даны в неясном виде. Акцент деятельности направлен на инициативное и ответственное решение различного рода задач (инженерно-технических, организационных, управленческих, воспитательных, проектных и т. п.). Творческий труд характеризует продуктивную деятельность, т. е. деятельность, изменяющую существующую практику. Таким трудом является труд писателей, композиторов и других представителей искусства, а также труд ученых, изобретателей. Элементы творчества включает в себя и труд инженера. Напряженность творческого труда с точки зрения физиологии объективно оценить еще более трудно, поэтому соответствующих критериев в настоящее время не существует. По видам умственный труд подразделяют на исполнительский, операторский, управленческий, творческий труд, труд медицинских работников, труд преподавателей, учащихся и студентов. Отличаются они по организации трудового процесса, равномерности нагрузки, степени эмоционального напряжения. Исполнительский труд. Выполнение этого вида труда сопровождается несложными установочными сигналами и распоряжениями при достаточном объеме поступающей информации, низкой плотности сигналов и сообщений. Реализация принятого решения работником осуществляется через заведомо известные стереотипные действия и не сопровождается дефицитом времени. К такому труду относится деятельность лаборантов, медицинских сестер и др. Операторский труд – связан с управлением и контролем работы технологических линий, машин, станков, различных автоматизированных и механизированных линий и систем, процессов товародвижения и обслуживания покупателей (диспетчер оптовой базы или главный администратор супермаркета) и т. д. Для этого вида деятельности характерно наличие системы «человек–машина». В зависимости от функциональных обязанностей операторской деятельности можно условно выделить группы операторов-исполнителей,
операторов-наблюдателей и операторов-руководителей. Уровень сложности операторской деятельности зависит от: • значимости и объема поступающей и обрабатываемой информации; • числа одновременно наблюдаемых и управляемых объектов; • наличия дистанционного или непосредственного управления производственным процессом; • длительности сосредоточенного наблюдения и т. п. Этот труд связан с переработкой большого объема информации за короткое время и повышенной нервно-эмоциональной напряженностью. Основной чертой операторской деятельности является монотонность обстановки и работы на фоне низкой физической активности. Например, труд таких работников как телеграфисты и телефонисты осуществляется в навязанном темпе и ритме работы, с многократным повторением стереотипных и однообразных действий. Менее выражены эти качества труда при высоком уровне автоматизации, например у авиадиспетчеров, но при этом у них ведущими являются наблюдение, контроль и управление. Характерны временная неопределенность появления информации о рассогласовании в управляемой системе, необходимость постоянно поддерживать готовность к срочному действию и принятию многоходовых решений. Управленческий труд – это труд руководителей и специалистов учреждений, предприятий. Решения, которые они принимают в ходе своей деятельности, оказывают значительное влияние на результат работы всей организации или предприятия. Специфической чертой этого труда является руководство трудовыми коллективами. В зависимости от характера, особенностей и уровня управленческой деятельности нервно-психическое напряжение здесь обусловлено целым рядом причин: периодическим возникновением конфликтных ситуаций; необходимостью решать различные по степени сложности задачи, анализировать поступающую информацию и давать заключительную оценку, распределять задания и проводить контроль их выполнения; наличием многочисленных коммуникационных связей и т. д. Для данной деятельности характерна высокая степень ответственности за принятое решение, причем чаще всего это происходит на фоне дефицита времени, в условиях чрезмерного увеличения количества информации или ее недостаточности. Творческий труд – наиболее сложная деятельность человека, требующая предварительной подготовки, значительного объема долговременной и оперативной памяти, высокой квалификации, постоянного интеллектуального напряжения и сосредоточенного внимания НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ на объекте деятельности. Для него характерны, в первую очередь, решение сложных задач при отсутствии известных алгоритмов, а также необходимость проведения анализа различной степени сложности и комплексных оценок полученных результатов и данных. К группе творческого труда относятся научные работники, педагоги, программисты, дизайнеры, писатели, композиторы, артисты, художники, архитекторы, конструкторы и др. Труд преподавателей, торговых и медицинских работников, работников всех сфер услуг отличается от других видов постоянными контактами с людьми, повышенной ответственностью, дефицитом времени и информации для принятия правильного решения, что обуславливает высокую степень нервно-эмоционального напряжения. Труд учащихся и студентов требует напряжения основных психических функций: памяти, внимания (особенно ее концентрации и устойчивости), восприятия. Кроме того, учебный процесс часто сопровождается стрессовыми ситуациями (экзамены, зачеты). Существуют профессии, в которых внимание играет ведущую роль (водитель, контролер, диспетчер и т. д.). Внимание – это направленность психики на определенные объекты и ее сосредоточенность. Под направленностью понимается избирательный характер протекания познавательной деятельности, произвольный или непроизвольный выбор ее объектов. Сосредоточенность предполагает отвлечение от всего, что не относится к данной деятельности, и торможение реакции на побочную, конкурирующую деятельность. В таких случаях говорят о тех или иных характеристиках внимания как о профессионально важных качествах. Внимание непосредственно связано с вопросами качества и безопасности труда. Практика показывает, что чаще всего несчастные случаи происходят из-за «невнимания» и вследствие того, что «не хватило внимания». Поэтому характеристики внимания необходимо учитывать как при профессиональном отборе, так и при расстановке кадров. Труд интеллектуальный, умственный, в котором основной движущей силой являются знания, не поддается количественному измерению. Эту деятельность нельзя измерить по произведенным затратам. Интеллектуальная деятельность определяется по ее результатам. Приведенные классификации умственного труда недостаточно совершенны, так как существует много промежуточных типов деятельности, имеющих черты тех или иных групп. ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РЕАКЦИИ ОРГАНИЗМА НА УМСТВЕННЫЙ ТРУД
Этот труд характеризуется значительным снижением двигательной активности (гипоНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
кинезия, являющаяся неблагоприятным производственным фактором), что может приводить к сердечно-сосудистой патологии. Длительная умственная нагрузка приводит к ухудшению реактивности организма, угнетает психику, ухудшает функции внимания, памяти и восприятия. Основной показатель умственного труда – напряженность, отражающая нагрузку на центральную нервную систему. Напряжение внимания связано с числом производственно-важных объектов наблюдения, длительностью сосредоточенного наблюдения в процентах от общего времени смены, средней плотностью сигналов или сообщений за 1 час. В процессе умственной деятельности возникают отклонения от тонуса гладких мышц внутренних органов, кровеносных сосудов, в особенности сосудов головного мозга и сердца; активизируются различные отделы коры головного мозга, в которых возрастает кровоток и потребление кислорода. Умственный труд обычно вызывает замедление пульса и лишь иногда при увеличении степени умственного или эмоционального напряжения наблюдается его учащение за счет уменьшения диастолы, повышение артериального давления, возрастание интенсивности обменных процессов. Отмечено, что при интенсивной умственной деятельности (в отличие от физической работы) газообмен или совсем не изменяется или изменяется незначительно.
Низкий уровень обмена при умственной работе не является показателем малой интенсивности обменных процессов. Потребление кислорода мозгом увеличивается в 15–20 раз при умственной работе. Однако на общем фоне обмена организма это не заметно, так как на мозг приходится 1/40 доля массы человека
РАБОТОСПОСОБНОСТЬ. СТАДИИ РАБОТЫ
Работоспособность – это возможность индивида выполнять определенный объем работы за определенный отрезок времени на определенном уровне эффективности и активного включения в трудовой процесс. Существенным фактором, влияющим на уровень и динамику работоспособности, являются специфические особенности каждой конкретной деятельности. Состояние работоспособности оценивается по физиологическим показателям функционального состояния центральной нервной системы, нервно-мышечного аппарата, сердечно-сосудистой, дыхательной и других систем, обеспечивающих данную конкретную деятельность. Работоспособность зависит от состояния здоровья работника, от его темперамента, физических, умственных и психологических особенностей, квалификации, профессиональной заинтересованности и подготовленности. Также она во многом зависит от внешних условий труда: уровня организации, тяжести, напряженности, наличия вредных и опасных факторов, степени риска травматизма и т. д. Во время трудовой деятельности работоспособность организма изменяется во времени. В соответствии с этими изменениями физиологи выделяют несколько стадий в процессе работы. 35
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
Трудовая деятельность человека связана не только с активностью мышечного аппарта и органов чувств (анализаторов), подчиняющихся сознательному управлению человеком, но и с сердечнососудистой, пищеварительной, выделительной, эндокринной и др. системами, которые не находятся под контролем человека и выдерживают суточный ритм активности
36
1. Предрабочее состояние (фаза мобилизации), которое субъективно выражается в обдумывании предстоящей работы и вызывает определенные рабочие сдвиги в нервно-мышечной системе, соответствующие характеру предстоящей нагрузки. 2. Врабатываемость или стадия нарастающей работоспособности. Работник акцентирует свое внимание на рабочих действиях, тщательно выполняет последовательность рабочих движений. На этой стадии еще отсутствуют монотонность труда и утомление работника. В этот период совершается переход от состояния покоя к рабочему, повышается лабильность (неустойчивость) физиологических систем, ускоряется и увеличивается объем физиологических процессов. Уровень работоспособности постепенно повышается по сравнению с исходным. Это выражается в улучшении психофизиологических показателей и результатов труда. Часто на фазе врабатывания количественные и качественные показатели работы то улучшаются, то ухудшаются, прежде чем каждый из них достигнет своего оптимума. Подобные колебания – поиск организмом наиболее экономичного для работы уровня. В зависимости от характера труда и индивидуальных особенностей человека, этот период длится от нескольких минут до 1,5 часа, а при умственном творческом труде – до 2–2,5 часа. 3. Фаза устойчивой работоспособности. Для нее характерно сочетание высоких трудовых показателей с относительной стабильностью или даже некоторым снижением напряженности физиологических функций (устанавливается оптимальный режим работы систем организма). Продолжительность фазы устойчивой работоспособности может быть 2–2,5 часа и более в зависимости от степени нервно-эмоционального напряжения, физической тяжести и гигиенических условий труда. Период устойчивой работоспособности служит важнейшим показателем выносливости человека при данном виде работы и заданном уровне интенсивности. 4. Фаза снижения работоспособности характеризуется уменьшением функциональных возможностей основных работающих органов человека и сопровождается чувством усталости. На этой стадии происходит снижение продуктивности, замедляется скорость реакции, появляются ошибочные и несвоевременные действия, физиологическая усталость, поэтому возрастает вероятность несчастного случая или аварии. Утомление может быть мышечным (физическим) и умственным (психическим). Утомление – временное снижение работоспособности из-за истощения энергетических ресурсов организма. Если человек продолжает работать, то наступает стадия «второго дыхания» – человек единым волевым
усилием собирает силы и продолжает трудиться на достаточно высоких показателях, но затем наступает гиперутомление. Продолжительность каждой из этих фаз зависит от индивидуальных особенностей центральной нервной системы; условий среды, в которых совершается работа; вида и характера деятельности, эмоционального и физического состояния организма. В качестве критериев физической работоспособности используются многие показатели: • максимальное потребление кислорода, достигнутое при возрастающей интенсивности нагрузки; • величина физической нагрузки, достигнутая при значении частоты сердечных сокращений в 170, 150 или 130 уд/мин; • показатель интенсивности физической нагрузки, при которой в механизмы энергообеспечения мышечной деятельности вовлекается анаэробный обмен и происходит массивный выброс в кровь молочной кислоты. Эти показатели работоспособности в процессе труда начинают снижаться задолго до ухудшения прямых количественных и качественных показателей работоспособности, что дает основание использовать различные физиологические методики для прогнозирования работоспособности человека, а также для выяснения механизмов адаптации к конкретной профессиональной деятельности, оценки развития утомления и анализа других функциональных состояний. На рисунке представлен примерный график изменения работоспособности на протяжении рабочей смены. В течение суток работоспособность также меняется определенным образом. С 6 до 15 часов – первый интервал, во время которого работоспособность постепенно повышается. Она достигает своего максимума к 10–12 часам, а затем постепенно начинает снижаться. Во втором интервале (15–22 час) работоспособность повышается, достигая максимума к 18 часам, а затем уменьшаться до 22 часов. Третий интервал (22–6 час) характеризуется тем, что работоспособность существенно снижается и достигает минимума около 3 часов утра, затем начинает возрастать, оставаясь при этом, однако, ниже среднего уровня. Работоспособность изменяется также и по дням недели. Врабатывание приходится на понедельник, высокая работоспособность – на вторник, среду и четверг, а развивающееся утомление – на пятницу и, особенно, на субботу. РОЛЬ ЦЕНТРАЛЬНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ И ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ МЕХАНИЗМ ВРАБАТЫВАНИЯ
Весьма важна роль центральной нервной системы в подготовке соответствующих органов, систем и предварительной мобилизации НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
На состояние нервной системы влияет социальный и моральный климат в трудовом коллективе, а также психологическая совместимость его членов
Примерный график работоспособности на протяжении рабочей смены
ресурсов к предстоящему выполнению задания. Так, например, исследования газообмена у человека до начала смены и на протяжении всего рабочего времени показали, что увеличение потребления кислорода начинается уже тогда, когда рабочий только вошел в цех. Следовательно, рабочая обстановка воспринята центральной нервной системой и ею посланы импульсы, подготавливающие соответствующие органы и системы к выполнению сменного задания. В начальном периоде деятельности функциональные системы и организм в целом, несмотря на предрабочие сдвиги, не достигают состояния, необходимого для успешного функционирования. Начало работы не дает возможности сразу достигнуть нужного рабочего состояния. Для этого необходимо некоторое время. Прежде всего, наличие данного переходного состояния обусловлено тем, что всякая система, находящаяся в определенном состоянии, проявляет свойство инертности, то есть стремление сохранить это состояние. Нужны дополнительные силы, способные противоборствовать силам инерции, чтобы перевести интенсивность функционирования систем, обеспечивающих деятельность, на более высокий уровень. Например, интенсивность обмена веществ в работающей мышце в несколько сот раз выше, чем в мышце, находящейся в состоянии покоя. Естественно трудно надеяться, что одномоментно с началом работы интенсивность обменных процессов установится на нужном уровне. Ведь для этого, прежде всего, нужно «раскачать» сердечно-сосудистую и дыхательную системы. Другой важный фактор, обуславливающий необходимость периода врабатывания, – налаживание координационных связей между нервными центрами и работающими системами. В результате повышается коэффициент полезного действия затрачиваемых усилий – энергетические затраты на единицу работы по мере врабатывания становятся все меньше и меньше. На начальном периоде раНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
боты наблюдается разновременность в мобилизации различных функций организма. Мобилизация вегетативных функций происходит медленнее, чем двигательных или сенсорных, поэтому длительность периода врабатывания часто определяется вегетативными системами. В качестве средства, помогающего ускорить процесс врабатывания, является разминка (физическая или интеллектуальная). Не менее важна роль центральной нервной системы в способности организма выполнять в течение длительного времени работу на определенном не снижающемся уровне, то есть в работоспособности человека. От того, насколько хорошо подготовлен организм, насколько полно и рационально мобилизуются внутренние энергетические ресурсы, зависит способность человека к труду той или иной тяжести и продолжительности. Исследования показывают, что работоспособность человека зависит от общей приспособленности физиологических функций к трудовой деятельности, от тренированности организма в целом и от упражнений в данном виде работ, от эмоционального состояния человека и от состояния внешней обстановки, то есть окружающей среды. Особого внимания заслуживают три последних фактора: тренированность, эмоциональное состояние и состояние внешней среды, то есть те, которые подвластны человеку, и он может на них влиять, изменять и развивать их. Одновременно с созданием благоприятных условий, с тренировкой организма создаются благоприятные условия для развития и общей приспособленности физиологических функций к выполнению физической работы. Следовательно, работоспособность – это не врожденное и не неизменное качество человека, а приобретенное в процессе труда, выработанное самим человеком. УТОМЛЕНИЕ, ПЕРЕУТОМЛЕНИЕ И БОЛЕЗНИ
Утомление – это функциональное состоние организма, связанное с изменениями его 37
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
Различают: • быстро развивающееся утомление – в результате значительных физических усилий или напряжения; • медленно развивающееся утомление – в результате привычной, но длительной или монотонной работы
38
физиологического состояния и проявляющееся во временном снижении работоспособности, в ухудшении количественных и качественных показателей работы, в неспецифических изменениях физиологических функций человека, обусловленных чувством усталости в результате выполнения интенсивной или длительной работы. Утомление прекращается после отдыха. Падение работоспособности указывает на предел эффективной работы и является сигналом к ее прекращению. Ухудшается функциональное состояние центральной нервной системы: развивается охранительное торможение, которое внешне проявляется в вялости, сонливости, потери интереса к работе и отказе ее продолжать. На развитие утомления сильно влияют опасные производственные факторы, а также нарушение режима труда и отдыха. Существует ряд теорий, его объясняющих. Одни рассматривают утомление как следствие «истощения» энергетических ресурсов мышцы; другие – как результат недостаточного снабжения кислородом и нарушения окислительных процессов (теория «задушения»); третьи – как следствие засорения тканей продуктами обмена (теория «отравления»). Чрезвычайно высока биологическая роль утомления. Оно несет защитную функцию, предохраняя организм от истощения при слишком длительной или очень напряженной работе. В развитии утомления различают скрытое, преодолеваемое утомление, при котором сохраняется высокая работоспособность, поддерживаемая волевым усилием. Это так называемое компенсированное утомление. Работоспособность при этом обеспечивается значительными энергозатратами. Дальнейшее выполнение работы вызывает развитие некомпенсированного, явного утомления, главным признаком которого является снижение работоспособности. Как уже отмечалось, утомление проявляется субъективным чувством усталости. Чаще всего утомление и усталость развиваются параллельно, однако это происходит не всегда. Так, если человек занят любимым, важным для него делом, он может работать достаточно долго, не чувствуя усталости, хотя признаки утомления налицо. Необходимо дозировать деятельность человека таким образом, чтобы возникающее в ее результате утомление исчезало за время отдыха. Утомление в основном обусловлено влиянием двух групп факторов: развитием тормозных процессов в центральной нервной системе и нарушением обменных процессов. Независимо от трудовой деятельности, на нервную систему оказывается огромная нагрузка, связанная с переработкой потоков возбуждения. Кроме того, утомление может
наступить после чрезмерной и интенсивной работы. Это может привести к сбоям в организме, ухудшению физико-химических свойств крови, уменьшению количества сахара. Все это непременно сказывается на трудоспособности центральной нервной системы. При физической работе утомление характеризуется следующими нарушениями: • автоматичности движений – если в начале работы человек может выполнять и побочную работу (разговор и т. д.), то по мере утомления побочные действия наносят вред основной работе; •двигательной координации – при утомлении работа организма становится менее экономной, нарушается координация движений, что приводит к снижению производительности труда, увеличению брака и к несчастным случаям; • вегетативных реакций – компонент движения, обильное потоотделение, учащение пульса и т. п. В умственной работе утомление появляется после сдвигов в вегетативной системе. При развитии утомления наступает парадоксальная фаза нервной деятельности, когда человек на важные для него явления почти не реагирует, а малозначительные явления, напротив, могут вызвать у него повышенную реакцию (раздражение). Для восстановления работоспособности после этой фазы требуется более продолжительное время отдыха. При длительном воздействии на организм вредных факторов производственной среды, при систематическом нарушении режима труда и отдыха может развиться переутомление, называемое иногда хроническим утомлением, когда ночной отдых полностью не восстанавливает снизившуюся за день работоспособность. Оно выражается в понижении работоспособности уже в начале рабочей смены. Основанием для возникновения переутомления служит постоянное несоответствие продолжительности и тяжести работы, времени отдыха. Его развитию могут способствовать неудовлетворительная обстановка труда, неблагоприятные бытовые условия, плохое питание. Симптомы переутомления – различные нарушения со стороны нервнопсихической сферы, например ослабление внимания и памяти. Наряду с этим у переутомленных людей часто наблюдаются головные боли, расстройства сна (бессонница) ухудшение аппетита и повышенная раздражительность. Кроме того, хроническое переутомление обычно вызывает ослабление организма, снижение его сопротивляемости внешним воздействиям, что выражается в повышении заболеваемости и травматизме. Довольно часто это состояние предрасполагает к развитию неврастении и истерии. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ В отличие от утомления, которое характеризуется как временное снижение работоспособности в результате предшествующей работы и оценивается как физиологическое состояние, переутомление – это уже длительное и глубокое снижение работоспособности, сопровождающееся нарушением деятельности систем жизнеобеспечения и требующее для своего устранения длительного отдыха. Переутомление – патологическое состояние, которое не исчезает после обычного отдыха и требует специального лечения. Оно возникает с появлением ультрапарадоксальной фазы в нервной деятельности. При этом человек реагирует отрицательно на то, что вызывало у него в обычном состоянии положительную реакцию и наоборот. Кроме физиологических изменений в виде утомления, различные виды физического напряжения могут вызвать и некоторые патологические явления в организме, т. е. заболевания, например: • длительная работа в неудобном положении может привести к искривлению позвоночника вбок (сколиоз), или вперед (кифоз); • при длительном стоянии или хождении под нагрузкой – плоскостопие или варикозное расширение вен нижних конечностей; • постоянное статическое напряжение или однообразные движения при тяжелой интенсивной работе приводят к нервно-мышечным заболеваниям (воспаление сухожилий, неврозы, люмбаго и др.); • частые и длительные напряжения одних и тех же групп мышц живота – грыжи, напряжение органов зрения – близорукость. Особенно чувствителен к неблагоприятным воздействиям различных вредных факторов женский организм. В частности, при физической нагрузке более 15 кг наблюдается опущение тела матки. Постоянная статическая и динамическая нагрузки на позвоночник и но ги у женщин может привести к нарушению формы и функции стоп, изменениям крестцово-тазового угла. У женщин, условия труда которых связаны с вибрацией, могут происходить самопроизвольные аборты, преждевременные роды, токсикозы первой и второй половин беременности. По данным исследований Международной организации труда, развитие производственных и информационных технологий, всемирная глобализация ведут не только к повышению производительности труда и конкурентоспособности, но и к увеличению числа депрессий и других подобных заболеваний. Лечение только одних депрессий обходится США ежегодно в 40 млрд долларов. В эквиваленте работоспособности это составляет примерно 200 млн потерянных рабочих дней в год. Страны, входящие в Евросоюз, расходуют на лечение нервных расстройств сумму, НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
равную 4% совокупного ВВП всей Европы в целом. Основной причиной подобных заболеваний является переутомление на работе, связанное с повышенными требованиями и постоянно растущей производительностью труда. Потери работоспособности от психических и неврологических расстройств скоро обгонят потери от дорожных происшествий и СПИДа. Воистину теперь компаниям придется задуматься о том, что дешевле: платить за лечение своих измученных сотрудников или давать им больше выходных.
Как отдельный фактор следует рассматривать перенапряжение анализаторов, которое может привести к стрессу
ФОРМЫ ТРУДА
В соответствии с принятой физиологической классификацией трудовой деятельности в настоящее время различают следующие формы труда. Формы труда, требующие значительных затрат мышечной энергии. Этот вид трудовых операций применяется при отсутствии механизированных средств и требует повышенных энергетических затрат от 17 до 25 МДж (4000–6000 ккал) и более в сутки. Развивая мышечную систему и стимулируя обменные процессы, напряженный физический труд имеет и ряд недостатков. Прежде всего это его неэффективность, связанная с низкой производительностью и необходимостью длительных перерывов (до 50% рабочего времени) на восстановление физических сил. Механизированные формы труда. При этих формах труда энергетические затраты рабочих колеблются в пределах 12,5–17 МДж (3000–4000 ккал) в сутки. Эти формы труда изменяют характер мышечных нагрузок и усложняют программы действий. Профессии механизированного труда нередко требуют специальных знаний и навыков. В условиях механизированного производства наблюдается уменьшение объема мышечной деятельности, в работу вовлекаются мелкие мышцы дистальных отделов конечностей, которые должны обеспечить большую скорость и точность движений, необходимых при управлении механизмами. Однообразие простых и большей частью локальных действий, однообразие и малый объем воспринимаемой в труде информации приводят к монотонности труда. Формы труда, связанные с частично автоматизированным производством. Полуавтоматическое производство исключает человека из процесса непосредственной обработки предмета труда, который целиком выполняют механизмы. Его задача ограничивается обслуживанием автоматизированных линий и управлением электронной техникой. Характерные черты этого вида работ – монотонность, повышенный темп и ритм работы, нервная напряженность. Физиологическая особенность автоматизированных форм труда – это постоянная готовность работника 39
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
При конвейерной организации труда переменный ритм работы конвейера предпочтительнее непрерывного
40
к действию и быстрота реакции по устранению возникающих неполадок. Такое функциональное состояние «оперативного ожидания» может приводить к утомляемости разной степени в зависимости от отношения к работе, срочности необходимого действия, ответственности предстоящей работы и т. д. Групповые формы труда – конвейер. Особенность этой формы заключается в разделении общего процесса на конкретные операции, строгой последовательности их выполнения, автоматической подаче деталей к каждому рабочему месту при помощи движущейся ленты конвейера. Конвейерная форма труда требует синхронной работы участников в соответствии с заданным ритмом и темпом. При этом, чем меньше времени тратит работник на операцию, тем монотонней работа и проще ее содержание. Монотонность – одно из отрицательных последствий конвейерного труда, приводящая к преждевременной усталости и быстрому нервному истощению. В основе этого специфического явления лежит преобладание процесса торможения в коре больших полушарий, развивающегося при действии однообразных повторяющихся раздражителей, что снижает возбудимость анализаторов, рассеивает внимание, уменьшает скорость реакции, и как следствие – быстро наступает утомление. Формы труда, связанные с управлением производственными процессами и механизмами. Человек включен в систему управления как необходимое оперативное звено – чем меньше автоматизирован процесс управления, тем больше участие человека. С физиологической точки зрения различают две основные формы управления производственным процессом: в одних случаях пульты управления требуют частых активных действий человека, а в других – редких. В первом случае непрерывное внимание работника получает разрядку в многочисленных движениях и речедвигательных актах, во втором – работник находится главным образом в состоянии готовности к действию, его реакции малочисленны. Формы интеллектуального труда (о которых более подробно было сказано выше) характеризуются, как правило, необходимостью переработки большого объема информации с мобилизацией памяти, внимания, частотой стрессовых ситуаций. Суточные энергозатраты составляют 2000–2400 ккал. Сопровождается гипокинезией – снижением двигательной активности человека, приводящей к ухудшению реактивности организма и повышению эмоционального напряжения. В основе любого трудового действия лежит целевая установка, на базе которой в центральной нервной системе создается определенная программа, реализующаяся в поведенческом акте. Такие запрограммированные
действия называются динамическими стереотипами. Сущность динамического стереотипа заключается в том, что в центральной нервной системе формируются длительно текущие нервные процессы, соответствующие особенностям воздействия на организм внешних и внутренних раздражителей. При этом обеспечивается точность и своевременность реакции организма на привычные раздражители, что особенно важно в формировании трудовых навыков. Наличие динамического стереотипа исключает излишние действия в процессе выполнения работы, «экономит» энергию и отдаляет наступление утомления. Кроме того, динамический стереотип обеспечивает приспособление организма к меняющимся условиям трудовой деятельности. В процессе выполнения трудовых операций в центральную нервную систему поступает информация о ходе выполнения программы, на основании которой возможны текущие поправки к действиям. Точность и успешность выполнения программы зависят от опыта и количества предшествующих повторений этого действия, то есть автоматизма. Таким образом, автоматизм в действиях работающего возникает по мере закрепления динамического стереотипа. УСЛОВИЯ ТРУДА
Условия труда подразделяются на 4 класса. 1 класс – оптимальные условия труда – это такие условия, при которых сохраняется не только здоровье работающих, но и создаются предпосылки для поддержания высокого уровня трудоспособности, обеспечивающего максимальную производительность труда и минимальную напряженность организма человека. Оптимальные нормативы производственных факторов установлены для микроклимата и факторов трудового процесса. Для других факторов за оптимальные условно принимаются такие условия труда, при которых неблагоприятные факторы производственной среды не превышают принятых за безопасные для населения. 2 класс – допустимые условия труда. Характеризуются такими уровнями факторов производственной среды и трудового процесса, которые не превышают установленных гигиенических нормативов, а возможные изменения функционального состояния организма восстанавливаются во время регламентированного отдыха или к началу следующей смены, они не оказывают неблагоприятного влияния на состояние здоровья работающих и их потомство в ближайшем и отдаленном периодах. Оптимальный и допустимый классы соответствуют безопасным условиям труда. 3 класс – вредные условия труда – характеризуются такими уровнями вредных проНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ изводственных факторов, которые превышают гигиенические нормативы и способны оказывать неблагоприятное влияние на организм работающего и (или) его потомство. Вредные условия труда по степени превышения гигиенических нормативов и выраженности возможных изменений в организме работающих делятся на 4 степени: 1 степень (3.1) – условия труда характеризуются такими уровнями вредных факторов производственной среды и трудового процесса, которые, как правило, вызывают функциональные изменения, выходящие за пределы физиологических колебаний (последние восстанавливаются при более длительном, чем до начала следующей смены, перерыве контакта с вредными факторами) и увеличивают риск ухудшения здоровья; 2 степень (3.2) – условия труда характеризуются такими уровнями вредных факторов производственной среды и трудового процесса, которые способны вызывать стойкие функциональные нарушения, приводящие в большинстве случаев к росту производственно-обусловленной заболеваемости, появлению отдельных признаков или легких форм профессиональной патологии (как правило, без потери профессиональной трудоспособности), возникающих после продолжительной экспозиции (10 лет и более); 3 степень (3.3) – условия труда характеризуются такими уровнями вредных факторов производственной среды и трудового процесса, которые приводят, кроме роста производственно-обусловленной заболеваемости, к развитию профессиональных заболеваний, как правило, легкой и средней степени тяжести (с потерей профессиональной трудоспособности в период трудовой деятельности); 4 степень (3.4) – условия труда характеризуются такими уровнями вредных факторов производственной среды и трудового процесса, которые способны приводить к значительному росту хронической патологии и уровней заболеваемости с временной утратой трудоспособности, а также к развитию тяжелых форм профессиональных заболеваний (с утратой общей трудоспособности); 4 класс – опасные (экстремальные) условия труда – характеризуются такими уровнями вредных факторов производственной среды и трудового процесса, влияние которых на протяжении рабочей смены (или ее части) создает угрозу для жизни, высокий риск возникновения тяжелых форм острых профессиональных поражений. Для таких производств разработаны льготная сетка оплаты труда, особая система профессионального отбора, медицинских комиссий и обучающих процессов, что вызвано, в первую очередь, соображениями безопасности труда. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ПРОФИЛАКТИКА УТОМЛЕНИЯ
Профилактика утомления, перенапряжения и сохранения здоровья работников физического труда должна включать комплекс мероприятий. Наиболее радикальным средством в профилактике физического перенапряжения является совершенствование техники и технологии, направленное на соответствие конструктивных особенностей оборудования, ручного инструмента и других средств труда, а также организации рабочих мест современным требованиям эргономики. Иными словами, оборудование и рабочие места, предназначенные для работников различных профессий, должны соответствовать антропометрическим данным, физиологическим и психологическим особенностям человека и отвечать требованиям ГОСТ на работы, выполняемые в положении сидя или стоя. Большое значение в профилактике мышечных напряжений имеет своевременная проверка величин прилагаемых усилий на различные органы управления (рычаги, маховики и т. д.) и ручные инструменты (гайковерты, перфораторы, отбойные молотки и др.), которые должны отвечать соответствующей нормативно-технической документации. Основа профилактики физических перегрузок и последствий, вызванных ими, – оптимизация условий труда рабочих и устранение неблагоприятных производственных факторов. Основные факторы трудового процесса, характерные для работ, связанных с физическими (мышечными) нагрузками, а также факторы производственной среды (вибрация, микроклимат и др.), усугубляющие состояние функционального перенапряжения опорно-двигательного аппарата, должны находиться в пределах оптимальных, реже – допустимых величин, установленных в соответствии с нормативными документами. При выполнении работ, связанных с частыми подъемами и перемещениями тяжестей вручную (труд подсобных рабочих, штукатуров, фрезеровщиков, токарей и многих других), масса перемещаемого груза не должна превышать 15 кг для мужчин и 7 кг для женщин. Правильное расположение и компоновка рабочего места, обеспечение удобной позы и свободы трудовых движений, использование оборудования, отвечающего требованиям эргономики и инженерной психологии, обеспечивают наиболее эффективный трудовой процесс, уменьшают утомляемость и предотвращают опасность возникновения профессиональных заболеваний. Важной мерой профилактики утомления, а вместе с ним и травматизма, является обоснование и внедрение в производственную деятельность наиболее целесообразного режима труда и отдыха, т. е. рациональной системы
Первая степень переутомления характеризуется быстрым падением работоспособности в течение рабочего дня. Вторая степень – снижение работоспособности в первый час работы. Хроническое переутомление – ощущение утомления еще до начала работы, повышенная раздражительность, снижение аппетита, нарушение сна
41
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
Сонливость как психофизиологический производственный фактор может возникнуть вследствие утомления, а также при работе в ночную смену. В это время труд протекает на фоне снижения функционального состояния центральной нервной системы. Сонливость, как правило, является следствием несоблюдения суточной нормы сна
42
чередования периодов работы и перерывов между ними, когда высокая производительность труда сочетается с высокой и устойчивой работоспособностью человека без признаков чрезмерного утомления на протяжении длительного периода. В течение суток организм по-разному реагирует на физическую и нервно-психическую нагрузку. В соответствии с суточным циклом организма наивысшая работоспособность отмечается в утренние (с 8 до 12) и дневные (с 14 до 17) часы. Вечером работоспособность снижается и достигает минимума ночью. В дневное время наименьшая работоспособность, как правило, отмечается в период между 12 и 14 часами, а в ночное время – с 3 до 4 часов, достигая своего минимума. С учетом этих закономерностей определяют сменность работы предприятий, начало и окончание работы в сменах, перерывы на отдых и сон. Особенно важен полноценный отдых между сменами для лиц физического труда, связанных с непрерывным производственным процессом и имеющих сменный график работы. Различают две формы чередования периодов труда и отдыха на производстве: введение обеденного перерыва в середине рабочего дня и кратковременных регламентированных перерывов. Оптимальную длительность обеденного перерыва устанавливают с учетом удаленности от рабочих мест санитарно-бытовых помещений, столовых, организации раздачи пищи. Продолжительность и число кратковременных перерывов определяют на основании наблюдений за динамикой работоспособности, учета тяжести и напряженности труда. Чем тяжелее работа, тем раньше после начала смены должны быть введены регламентированные перерывы, а продолжительность их должна быть больше. Регламентированные перерывы входят в длительность рабочего дня. При работах, требующих большого нервного напряжения и внимания, быстрых и точных движений рук целесообразны более частые, но короткие перерывы (5–10 мин). При работах, требующих значительных усилий и участия крепких мышц, рекомендуются более редкие, но продолжительные перерывы (10–12 мин). При выполнении особо тяжелых работ следует сочетать работу в течении 15–20 минут с отдыхом такой же продолжительности. Регламентированные перерывы следует заполнять производственной гимнастикой, направленной на расслабление основных работающих мышц, проведением самомассажа, гидромассажа рук (ног) или пассивным отдыхом. Кроме регламентированных перерывов существуют микропаузы – перерывы в работе, возникающие самопроизвольно между операциями, когда работник находится на рабочем месте, но производит легкую работу с мини-
мальным участием мышечных групп. Такие непродолжительные микропаузы следует считать весьма полезными, так как они положительно влияют на работоспособность и существенно отдаляют утомление. Они обеспечивают поддержание оптимального темпа работы и высокого уровня работоспособности. В зависимости от характера и тяжести работы микропаузы составляют 9–10% рабочего времени. Чередование периодов труда и отдыха в течение недели должно регулироваться с учетом динамики работоспособности. Наивысшая работоспособность приходится на 2–3–4-й дни работы, в последующие дни недели она снижается, падая до минимума в последний день работы. В понедельник работоспособность относительно снижена в связи с врабатываемостью. Элементами рационального режима труда и отдыха являются производственная гимнастика и комплекс мер по психофизиологической разгрузке, в том числе функциональная музыка. В основе производственной гимнастики лежит феномен активного отдыха, описанный И. М. Сеченовым – утомленные мышцы быстрее восстанавливают свою работоспособность не при полном покое, а при работе других мышечных групп. В результате производственной гимнастики увеличивается жизненная емкость легких, улучшается деятельность сердечно-сосудистой системы, повышается функциональная возможность анализаторных систем, увеличивается мышечная сила и выносливость. Кабинеты релаксации, комнаты психофизиологической разгрузки представляют собой специально оборудованные помещения с эстетически оформленным интерьером и удобной мебелью, позволяющей находиться в расслабленной позе. В этих кабинетах в отведенное для этого время в течение смены проводят сеансы по снятию усталости и нервно-психического напряжения. Эффект психоэмоциональной разгрузки достигается за счет эстетического оформления интерьера, трансляции специальных музыкальных произведений, насыщения воздуха отрицательными ионами, приема тонизирующих напитков, имитации естественно-природного окружения и аутогенной тренировки. Последняя основана на комплексе взаимосвязанных приемов психической саморегуляции и несложных физических упражнений со словесным самовнушением. Этот метод позволяет нормализовать психическую деятельность, эмоциональную сферу и вегетативные функции. Как показывает опыт, пребывание рабочих в комнатах психологической разгрузки способствует снижению утомляемости, появлению бодрости, хорошего настроения и улучшению самочувствия. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ Одним из наиболее важных элементов повышения эффективности трудовой деятельности человека является совершенствование умений и навыков в результате трудового обучения. С психофизиологической точки зрения процесс приобретения и совершенствования навыков протекает по типу образования условных рефлексов, а производственное обучение представляет собой процесс приспособления и соответствующего изменения физиологических функций организма человека для наиболее эффективного выполнения конкретной работы. В результате оптимизации и многократного повторения (тренажа), доведения до автоматизма рабочих движений при трудовом обучении увеличивается мышечная сила и выносливость, повышается точность и скорость рабочих движений, быстрее восстанавливаются физиологические функции после окончания работы. Таким образом, достигается преодоление утомления и снижения работоспособности за счет перестройки на более совершенную организацию деятельности. Упражнение, тренировка лежат в основе выработки трудовых навыков. РАБОЧИЕ ПОЗЫ
Выполнение любой работы осуществляется в определенной позе, которая также является элементом трудовой (рабочей) нагрузки. Поза человека – это положение тела, конечностей и головы в пространстве и относительно друг друга, создающееся сложным комплексом врожденных и приобретенных рефлексов. Рабочая поза – это то же самое, но обеспечивающее выполнение определенного трудового задания. Все многообразие рабочих поз в различных профессиональных группах, как правило, сводится к двум основным позам: стоя и сидя. Поддержание основных рабочих поз связано как с наличием общих анатомо-физиологических и биомеханических закономерностей, так и с рядом специфических, различных для каждой из рабочих поз особенностей. Положение сидя характеризуется наличием дополнительной опоры, при этом улучшаются биомеханические условия – увеличивается площадь опоры, опускается общий центр тяжести тела, что делает позу более устойчивой. Кроме того, уменьшается гидростатическое давление крови, уменьшается нагрузка на сердечно-сосудистую систему, снижается напряжение мышц. В положении сидя обеспечивается возможность выполнять работу, требующую точности движений. Однако при длительной работе сидя наблюдается статическое напряжение мышц шеи, плечевого пояса, спины, могут возникать застойные явления в органах таза, затруднение работы органов кровообращения и дыхания. Как и всякая мышечная активность статического типа, каждая поза проявляется опНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ределенными изменениями со стороны кровообращения и дыхания. При выполнении работы в позе стоя увеличивается нагрузка на мышцы нижних конечностей (вследствие высокого расположения центра тяжести над площадью опоры и малой ее величины) и органы кровообращения (увеличение гидростатического давления). Работать стоя целесообразнее при необходимости постоянных передвижений, связанных с настройкой и наладкой оборудования. Эта поза создает максимальные возможности для обзора и свободных движений. Но даже удобное положение стоя требует, по сравнению с позой сидя, повышения энергетических затрат организма на 8–15% и увеличения частоты сердечных сокращений на 10–15 уд/мин. В естественных условиях жизни поддержание позы является частным случаем статического режима двигательной активности. Незначительные изменения в той или иной позе влекут за собой изменения позной активности мышц. Величина напряжения нервно-мышечной системы как в шейно-грудинном, так и в пояснично-крестцовом сочленениях находится в прямой зависимости от глубины наклона головы и корпуса. Наклон головы на 15° или наклон корпуса на 10° не вызывает повышенных напряжений в структурах опорнодвигательного аппарата, и в этих пределах (при отсутствии каких-либо других неблагоприятных моментов, например, рук вытянутых вперед или поднятых вверх, выше плеч) рабочая поза может квалифицироваться как свободная. В трудовой деятельности человека встречаются более сложные положения тела, для поддержания которых требуется более значительное напряжение мышц, чем при свободной, комфортной позе (неудобная, фиксированная, вынужденная позы). Неудобная поза – это поза с большим наклоном или поворотом туловища, неудобным размещением конечностей, с поднятыми вверх руками и др. Фиксированная рабочая поза характеризуется невозможностью изменения взаимного положения различных частей тела относительно друг друга. Подобные позы чаще всего можно наблюдать при выполнении работ, связанных с необходимостью в процессе деятельности различать мелкие объекты. Наиболее жестко фиксированные рабочие позы встречаются у представителей тех профессий, которым приходится выполнять свои основные производственные операции с использованием оптических увеличительных приборов – луп и микроскопов. В производственных условиях встречаются сложные позы – на коленях, на корточках, лежа, работа с сильным наклоном туловища и т. п. Такие позы относятся к вынужденным. Вынужденная рабочая поза, создающая значитель-
При проектировании рабочего места необходимо стремиться, чтобы рабочая поза была как можно ближе к естественной позе человека. Естественные позы «стоя» и «сидя», являясь основными позами человека, как и поза «лежа на спине», характеризуются наименьшими энергетическими затратами
43
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
Монотонность вызывает у водителей транспорта состояние, называемое «дорожным гипнозом»
44
ную мышечную нагрузку, приводит к более выраженным изменениям физиологических функций и ускорению развития утомления. Следовательно, возможность развития перенапряжения опорно-двигательного аппарата вследствие поддержания рабочей позы зависит от степени ее нерациональности (неудобная, фиксированная, вынужденная) и времени пребывания в ней. При рабочей позе сидя затраты энергии превышают на 5–10% уровень основного обмена; при рабочей позе стоя – на 10–25%, при вынужденной неудобной позе – на 40– 50%. Оптимальная поза человека в процессе трудовой деятельности обеспечивает высокую работоспособность и производительность труда. Неправильное положение тела на рабочем месте приводит к быстрому возникновению статической усталости, снижению качества и скорости выполняемой работы, а также к снижению реакции на опасность. Нормальной рабочей позой следует считать такую, при которой работнику не требуется наклоняться вперед больше чем на 10–15°. Наклоны назад и в стороны нежелательны, а основное требование к такой позе – прямая осанка. Выбор рабочей позы зависит от мышечных усилий во время работы, точности и скорости движений, а также от характера выполняемой работы. При усилиях не более 50 Н можно выполнять работу сидя; при 50–100 Н – с одинаковым физиологическим эффектом как стоя, так и сидя; более 100 Н – желательно работать стоя. Смена позы приводит к перераспределению нагрузки на группы мышц, улучшению условий кровообращения, ограничивает монотонность. Поэтому там, где это совместимо с технологией и условиями производства, необходимо предусматривать выполнение работы как стоя, так и сидя для того, чтобы рабочие по своему усмотрению могли изменять положение тела. При организации производственного процесса следует учитывать антропометрические и психофизиологические особенности человека, его возможности в отношении величины усилий, темпа и ритма выполняемых операций, а также анатомо-физиологические различия между мужчинами и женщинами. При организации рабочего места нужно учитывать, что рост мужчин и женщин в среднем отличается на 11,1 см, длина вытянутой руки в сторону – на 6,2 см, длина вытянутой вперед руки – на 5,7 см, длина ноги – на 6 см, высота глаз над уровнем пола – на 10,1 см. При конструировании рабочего места в позе сидя и его гигиенической оценке учитывают, что в среднем тело мужчины в этой позе на 9,8 см длиннее, чем у женщины, а высота глаз над сиденьем соответственно отличается на 4 см.
Оптимальная поза работающего обеспечивается конструкцией сиденья, которое должно поддерживать тело и не допускать его неправильного положения. Рациональная организация рабочего места – существенная мера повышения работоспособности и снижения утомления. МОНОТОННОСТЬ
В настоящее время на предприятиях особое внимание стали уделять такому вредному фактору производственного процесса, как монотонность. Монотонность – это однообразно повторяющийся процесс. В наибольшей степени монотонность труда характерна для поточно-конвейерного производства, которое находит широкое применение в таких отраслях экономики, как машиностроение, приборостроение, радиоэлектронная, легкая, пищевая и других. Следовательно, монотонный труд – это однообразный труд, требующий от человека либо длительного выполнения простых однотипных операций в заданном или свободном темпах, либо непрерывной концентрации внимания в условиях малого объема поступающей информации. Следует различать такие понятия, как монотонность труда и состояние монотонии. Монотонность труда – однообразие трудовых операций или производственной обстановки, т. е. объективных внешних факторов трудовой деятельности. Монотония – комплекс психологических и физиологических изменений в организме человека, возникающих при монотонной работе, т. е. ответная реакция человека на монотонный труд. Различают два основных вида монотонной работы: 1. Монотонность действия, при которой состояние монотонии возникает в связи с выполнением однообразных, часто повторяющихся рабочих действий. Примером такого вида монотонного труда являются все поточно-конвейерные линии и многочисленные разновидности станочных, штамповочных и других работ. При таком виде монотонных работ степень выраженности состояния монотонии («моторная» монотония) зависит от таких факторов трудового процесса, как количество однообразно повторяющихся действий за единицу времени, продолжительность отдельных рабочих операций, степень сложности выполняемых операций, принудительный темп работы и др. При этом чем меньше количество элементов в рабочем цикле и чем короче время их выполнения, тем монотоннее труд. 2. Монотонность обстановки, при которой состояние монотонии («сенсорная монотония») возникает в связи с дефицитом поступающей информации, а также при пассивном контроле и наблюдении за ходом технологического процесса. Этот вид монотонности НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ труда характерен для многочисленных разновидностей операторского труда. При этом чем меньше информации получает оператор за единицу времени и чем менее она содержательна, а также чем продолжительнее интервалы ее ожидания и меньше число объектов наблюдения, тем скорее развивается состояние монотонии. Обычно монотонный по внешним признакам труд в производственных условиях сочетается с другими факторами профессиональной деятельности. Одни из них усиливают развитие состояния монотонии (гипокинезия, низкая ответственность, постоянный фоновый шум, недостаточная освещенность рабочих мест и т. д.), другие препятствуют развитию этого состояния (физическая тяжесть, нервная напряженность труда, высокая степень ответственности, сложность перерабатываемой информации и др.). Влияние монотонного труда на организм работающего весьма сложно и многообразно. Монотонность самым неблагоприятным образом сказывается на работоспособности. При монотонной работе наблюдается более раннее появление и объективных, и субъективных признаков ее снижения. Наряду с изменением физиологических функций при монотонной работе часто отмечаются изменения, характеризующие психологический статус работающих, их субъективные ощущения и переживания, к которым относятся скука, апатия, невнимательность, искаженное чувство времени («время тянется очень долго»), сонливость, неудовлетворенность работой, а иногда – появление раздражительности. Состояние монотонии характеризуется также ухудшением рабочих действий, замедлением их и увеличением ошибок в работе. Однако степень проявления этих ощущений зависит от индивидуальной переносимости фактора монотонности. В одних и тех же условиях не все люди одинаково устойчивы к влиянию этого фактора, среди них существуют монотофилы и монотофобы. Для монотофилов, отличающихся большей устойчивостью к монотонности, характерен определенный типологический комплекс: это слабый тип нервной системы относительно процесса возбуждения, низкая тревожность, инертность нервных процессов, замкнутость характера (в своем большинстве люди, легко переносящие монотонность, являются интравертами). Состояние монотонии может переходить в состояние «психического пресыщения», которое характеризуется отвращением к однообразной деятельности, раздражительностью, эмоциональной неустойчивостью, развитием невротических и сосудистых нарушений. Фактор монотонности в сочетании со сниженным уровнем двигательной активности может вызывать ослабление
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
защитных свойств организма, что приводит к росту общей заболеваемости работающих. Монотонность, как вредный производственный фактор, изменяет ее структуру: увеличивается частота невротических и психосоматических расстройств, процент которых возрастает с увеличением стажа работы. Формирующееся в процессе монотонной работы состояние монотонии – своеобразная форма нервно-психического напряжения, которое в дальнейшем проявляется в различных нарушениях здоровья работающих. Кроме снижения работоспособности, производительности труда и ухудшения качества продукции, последствиями монотонного труда являются производственный травматизм и повышенная заболеваемость. Борьба с монотонией включает широкий круг мероприятий, направленных на снижение ее отрицательных последствий для здоровья и работоспособности человека. Разрабатываемые мероприятия должны быть направлены на: • повышение уровня активности центральной нервной системы и увеличение мотивации данного вида труда; • обеспечение оптимальной информационной и двигательной нагрузок; • устранение объективных факторов монотонного труда. Среди мероприятий, направленных на профилактику отрицательного влияния монотонии на организм работающих, важное значение имеют: • автоматизация однообразного ручного труда; • оптимизация содержания трудовой деятельности, темпа и ритма работы; • совмещение профессий и чередование операций; • внедрение рациональных режимов труда и отдыха с введением 5-минутных регламентированных перерывов через каждый час работы; • рациональная организация рабочего места; • введение в режим рабочего дня комплексов производственной гимнастики, прослушивание функциональной музыки, организация отдыха в специальных комнатах психологической разгрузки. Ни одно из вышеперечисленных мероприятий само по себе не может радикально решить всевозможные вопросы повышения работоспособности, предупреждения утомляемости, травмирования и профессиональных заболеваний, вызванных работой. Эти мероприятия должны проводиться комплексно и систематически, они дополняют друг друга и действуют не сразу, а в течение какого-то времени.
При конвейерной организации труда рекомендуется объединять малосодержательные операции в более сложные. Длительность операции должна быть не менее 30 с. Операция должна состоять из элементов, позволяющих чередовать нагрузки на различные органы чувств и части тела оператора. Число элементов операции должно быть не менее пяти
Функциональная музыка – одно из направлений деятельности по научной организации труда, использующее музыку как существенный эмоциональный стимул трудовой деятельности с учетом особенностей производства
45
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ
Це Положення є локальним нормативним документом підприємства та не є обов’язковим згідно з вимогами чинного законодавства про охорону праці, але його наявність дасть можливість підвищити ефективність експлуатації ТТЗ, врахувати специфіку виробничої діяльності
Загальні вимоги щодо вантажно-розвантажувальних робіт встановлюють ГОСТ 12.3.009–76 «Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности» та ГОСТ 12.3.02–80 «Процессы перемещения грузов на предприятиях»
* Див.статтю Д. Міхна «Технологічний транспорт: коли чекати на зміни у нормативноправовій базі?»
46
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ЩО ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ НА ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА* (У редакції Миколи Федоренка, головного державного інспектора теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві)
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Технологічний транспорт – транспортні засоби переривчастої та безперервної дії, які є елементом технологічної системи і використовуються для переміщення сировини (матеріалу), що обробляється, або продуктів переробки (напівфабрикатів, готової продукції) та відходів виробництва. 1.2. До технологічних транспортних засобів, що експлуатуються на території підприємства (виробничого об’єкта) (далі – ТТЗ) та використовуються під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт, належить долішній безрейковий транспорт, а саме: електро- або автонавантажувачі, електрокари, електровізки. Цей вид ТТЗ підлягає державній реєстрації як засіб виробництва підвищеної небезпеки. Суб’єкт господарювання повинен отримати документ дозвільного характеру від Держгірпромнагляду на експлуатацію ТТЗ, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду, а також дозвіл на монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкцію ТТЗ. 1.3. До ТТЗ (долішнього безрейкового транспорту) належать засоби малої механізації (наприклад, ручні візки), які призначені для переміщення вантажів на невеликі відстані. Цей вид ТТЗ не підлягає державній реєстрації. 1.4. Вимоги до будови, виготовлення, реконструкції, модернізації, ремонту й експлуатації ТТЗ та їх обладнання встановлюють Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів (НПАОП 0.00-1.22-08); розділ 14 Правил техніки безпеки і практичних вказівок з використання машин долішнього транспорту ДСТУ ГОСТ 30871:2006 «Транспорт долішній безрейковий. Вимоги безпеки»; ДСТУ EN 60204-1:2004 «Безпечність машин. Електрообладнання машин. Частина 1. Загальні вимоги»; ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання»; ГОСТ 16215–80 «Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия»; ГОСТ 24366–80 «Автои электропогрузчики вилочные общего назначения. Грузозахватные приспособления. Общие технические условия». Залежно від умов використання навантажувачі можуть бути: сільськогосподарські (ГОСТ 28099–89 «Погрузчики сельскохозяйственные универсальные. Типы и основные параметры»), землерийні (ГОСТ 28635–90 «Машины землеройные. Номинальная грузоподъемность гусенечных и колесных погрузчиков»), будівельні фронтальні одноковшові (ГОСТ 16391–80 «Погрузчики строительные фронтальные одноковшовые. Правила приемки и методы испытаний») або лопати-навантажувачі (ДСТУ 3932-2000 «Машини землерийні. Гiдравлiчнi екскаватори i зворотні лопати-навантажувачi. Пристрій обмеження швидкості опускання стріли. Технiчнi вимоги i методи випробувань»), для роботи в контейнерних та критих залізничних вагонах (ГОСТ 27270–87 «Машины напольного транспорта. Электро- и автопогрузчики для работы в контейнерах и крытых железнодорожных вагонах. Основные параметры и технические требования») та навантажувачі спеціального призначення. 1.5. Вимоги щодо випробування елементів навантажувачів визначають: ГОСТ 29249–91 «Погрузчики с высоким подъемом, управляемые водителем. Защитные навесы. Техническая характеристика и испытания»; ДСТУ ГОСТ 31203:2006 «Машини долішнього транспорту. Штабелеукладачі та навантажувачі з платформою з великою висотою підіймання. Методи випробування на стійкість»; ДСТУ ГОСТ 30867:2006 «Транспорт долішній безрейковий. НаванНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ тажувачі та штабелеукладачі, які працюють з нахиленим вперед вантажопідіймачем. Додаткові випробування на стійкість», а навантажувача як колісного транспортного засобу на пневматичних шинах – ДСТУ 3649:2010. 1.6. Вимоги щодо безпечної експлуатації ручних гідравлічних візків визначає ОСТ 22-1457-81 «Візки з піднімальними вилами. Вимоги безпеки при експлуатації», затверджений Мінбудшляхкомунмаш СРСР у 1981 р. (НПАОП 63.1-7.21-81), та ОСТ 22 1422-80 «Візки-штабелери долішні. Вимоги безпеки при експлуатації», затверджений Мінбудшляхкомунмаш СРСР у 1980 р. (НПАОП 63.1-7.09-80). 1.7. На ТТЗ поширюються вимоги додатка 3 «Додаткові вимоги щодо запобігання специфічним небезпекам, пов’язаним з рухом машин» Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 62, а на ТТЗ, забезпечені підіймальними механізмами, – вимоги додатка 4 «Додаткові вимоги щодо запобігання специфічним небезпекам, які виникають під час піднімальних робіт» цього Технічного регламенту. 1.8. Експлуатаційна документація ТТЗ повинна відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 «Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи», ремонтна документація – вимогам ГОСТ 2.602–95 «Единая система конструкторской документации. Ремонтные документы». 1.9. Порядок державної реєстрації ТТЗ визначає Порядок ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 06.12.2004 № 270, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2004 за № 1604/10203, а відомчої – Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8 (далі – Порядок № 8). Перед реєстрацією, перереєстрацією, тимчасовою реєстрацією, зняттям з обліку ТТЗ (крім випадків зняття з обліку у зв’язку з непридатністю, вибракуванням та списанням) проводиться державний технічний огляд (п. 4 Порядку проведення державного технічного огляду великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затверджений наказом Держгірпромнагляду від 27.01.2010 № 9, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.02.2010 за № 163/17458). Реєстрація технологічних транспортних засобів – здійснення комплексу заходів, пов’язаних з перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою та, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків (частина 6 п. 2 Порядку № 8). Тимчасова реєстрація технологічних транспортних засобів – видача реєстраційних документів обмеженого строку дії на ТТЗ у разі його тимчасового ввезення на територію України під зобов’язання про зворотне вивезення або довгострокової передачі транспортного засобу в оренду (лізинг) (частина 8 п. 2 Порядку № 8). 1.10. Технічний огляд та реєстрації ТТЗ сільськогосподарського призначення проводиться Держсільгоспінспекцією України відповідно до вимог Порядку здійсненна обов’язкового технічного контролю тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1201, а також нормативні документи Міністерства аграрної політики України, наприклад: Про затвердження Вимог до технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики від 06.05.2009 № 316, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 травня 2009 р. за № 462/16478; Порядку роботи, пов’язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 22.11.2011 № 644; Порядок здійснення державного контролю за дотриманням уповноваженими суб’єктами господарювання вимог до проведення обов’язкового технічного контролю тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики від 22.11.2011 № 643, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 12. 2011 за № 1435/20173; Про затвердження форм документів, які використовуються інспекціями державного технічного нагляду Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при виконанні покладених на них завдань, затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 16.07.2009 № 504, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31. 08. 2009 за № 811/16827. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
Перелік підконтрольних Держгірпромнагляду типів ТТЗ наведено у додатку 1 Правил державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.07.2004 № 163, який втратив чинність на підставі наказу Держгірпромнагляду від 27.01.2010 №9
Існують Правила техніки безпеки при експлуатації внутрішньозаводського транспорту (НПАОП 63.12-1.05-79)
47
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЦЬ РУХУ ТТЗ
Вимоги до медичного огляду водіїв визначають Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затверджене спільним наказом Міністерства охорони здоров’я та Міністерства внутрішніх справ України від 31.03.2013 № 65/80, та Перелік захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.12.1999 № 299
Вимоги до посвідчень водіїв визначає Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340
48
2.1. Територія, призначена для руху ТТЗ, повинна мати тверде рівне покриття, що забезпечує безпеку руху. Дороги повинні бути вільними. Не допускається стоянка інших транспортних засобів та захаращування у місцях руху. 2.2. ТТЗ на території підприємства повинні зберігатись у спеціально призначених для цього приміщеннях. Підлога в приміщеннях для зберігання ТТЗ має бути твердою, рівною, без вибоїн. 2.3. Транспортні шляхи потрібно утримувати у справному стані, очищати від снігу, льоду, сміття, а в зимовий час – посипати піском, шлаком або іншими відповідними матеріалами. 2.4. Перетин доріг з пішохідними доріжками позначається дорожніми знаками, а також розміткою у вигляді широких суцільних ліній, нанесених на проїжджу частину паралельно її осі, відповідно до схеми руху транспортних засобів. 2.5. Габарити проїздів і проходів всередині цехів повинні бути чітко позначені суцільними білими лініями шириною не менше 50 мм; обмежувальні лінії не повинні наближатися до обладнання та стін приміщень менш ніж на 0,5 м. 2.6. Стаціонарні вантажно-розвантажувальні майданчики повинні бути розміщені збоку від головного потоку руху, повинні бути з твердим покриттям, достатніми для забезпечення безпечних радіусів повороту, зупинки та роз’їзду ТТЗ. 2.6. Роботи на стаціонарних вантажно-розвантажувальних майданчиках проводяться відповідно до організаційно-технологічної документації (проекту виконання робіт, технологічної карти, технологічної схеми, карти-схеми розміщення вантажів тощо), де визначаються вимоги до території проведення робіт, схеми руху, місця розташування вантажно-розвантажувальних майданчиків, місця зберігання і технічного обслуговування ТТЗ тощо). 2.7. Місця стоянки ТТЗ визначаються за допомогою розмітки у вигляді спеціальних смуг, нанесених суцільними білими лініями. Розмітка повинна бути виконана незмивною фарбою або іншим способом, що забезпечує довговічність покриття. 2.8. Відповідальність за безпечне утримання внутрішніх доріг, проїздів і проходів, місць стоянки ТТЗ покладається на начальників структурних підрозділів. 2.9. У разі проведення робіт на проїжджій частині ділянки, де проводяться роботи, повинні огороджуватись (наприклад, відповідно до ДСТУ 7168:2010 «Безпека дорожнього руху. Огородження дорожні тимчасові. Загальні технічні умови»), а також обладнуватись технічними засобами (наприклад, відповідно до ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування»). Дорожні тимчасові огородження являють собою щити огороджувальні, бар’єри огороджувальні та поперечні, віхи і конуси напрямні, стрічки та шнури сигнальні. У темний час доби або в умовах недостатньої видимості зони проведення дорожніх робіт повинні бути освітлені. 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТТЗ
3.1. Приймання ТТЗ в експлуатацію здійснюється комісією підприємства, яка оцінює наявність сертифікатів відповідності, комплектність і технічний стан ТТЗ як за експлуатаційною документацією, так і за результатами зовнішнього огляду, випробування на холостому ходу та під навантаженням. Зовнішнім оглядом визначається загальний стан ТТЗ і встановлюється наявність видимих дефектів. Випробуванням на холостому ходу перевіряється справність усіх вузлів ТТЗ (наприклад, для механізованих ТТЗ двигуна, гальмівних систем, приладів освітлення та сигналізації тощо). Випробуванням під навантаженням визначається відповідність фактичних параметрів ТТЗ їх технічним характеристикам. Результатом роботи комісії є Акт перевірки технічного стану та комплектності машини (див. додаток 1), на підставі якого приймається рішення про можливість використання ТТЗ за призначенням. До експлуатації допускаються ТТЗ, які прийняті комісією суб’єкта господарювання, поставлені на облік в установленому порядку, а ті, що підлягають державній реєстрації, – які пройшли державний технічний огляд та мають державну реєстрацію). ТТЗ, які експлуатуються на виробництві, присвоюється індивідуальний номер. 3.2. ТТЗ вводяться в експлуатацію наказом суб’єкта господарювання, де визначаються відповідальні особи, експлуатаційний та ремонтний персонал. Структура осіб, відповідальних за експлуатацію ТТЗ, є триступеневою. Це: •особа, відповідальна за організацію експлуатації ТТЗ (наприклад, головний механік, начальники структурних підрозділів); •особа, відповідальна за технічний стан ТТЗ (наприклад, лінійний механік, слюсар-ремонтник, акумуляторник, слюсар паливної апаратури); •особа, відповідальна за безпечну експлуатацію ТТЗ (водій). Розподіл функціональних обов’язків щодо експлуатації ТТЗ, у тому числі визначення їх відповідальності, визначають положення про структурні підрозділи та посадові інструкції. 3.3. Номер і дата наказу про призначення особи, відповідальної за технічний стан ТТЗ, посада, прізвище, ім’я, по батькові та підпис, а також відомості про закріпленого водія ТТЗ заносяться у паспорт (формуляр) ТТЗ. Форму Акта про закріплення машини за машиністом (водієм) див.у додатку 2. 3.4. Керування ТТЗ належить до робіт підвищеної небезпеки. Працівники, які організовують НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ експлуатацію, обслуговують та експлуатують ТТЗ, повинні мати відповідну фахову (спеціальну) підготовку. 3.5. До керування навантажувачем допускається особа, яка пройшла в установленому порядку медичний огляд, інструктаж, спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці, а також має посвідчення на право керування цією машиною. Водій ТТЗ допускається до перевезення небезпечних вантажів після проходження спеціального навчання. 3.6. Водій електронавантажувача повинен мати кваліфікаційну групу І з електробезпеки. У разі залучення до виконання робіт з обслуговування акумуляторних батарей водій ТТЗ повинен мати кваліфікаційну групу ІІІ з електробезпеки та пройти додаткове спеціальне навчання. 3.7. Водій ТТЗ забезпечується робочим інвентарем та засобами захисту відповідно до експлуатаційної та організаційно-технологічної документації. З метою уникнення несанкціонованого керування пульт керування ТТЗ може обладнуватись індивідуальним контактним замком з ключем (ключем-маркою) або іншим пристроєм (наприклад, який вмикається введенням пін-коду). 3.8. За наявності у робочій зоні освітленості нижче 32 лк ТТЗ повинні забезпечуватись додатковим освітленням. 3.9. ТТЗ з двигуном внутрішнього згоряння, призначені для переміщення балонів з газом, нафтопродуктів та інших легкозаймистих рідин, обладнуються іскрогасником на вихлопній трубі та засобом пожежогасіння. 3.10. Роботи підвищеної небезпеки повинні проводитись за нарядом-допуском. Спільне використання ТТЗ можливе тільки під наглядом особи, відповідальної за організацію експлуатації ТТЗ, та після проходження їх водіями цільового інструктажу. 3.11. Заправлення паливом ТТЗ з автодвигуном та заряджання акумуляторних батарей ТТЗ з електродвигуном здійснюється у спеціально призначених для цього місцях. ТТЗ повинні зберігатись у спеціально відведеному для стоянки місці. Очищення та миття ТТЗ проводиться на спеціально обладнаних майданчиках або в приміщеннях. 3.12. Для забезпечення безпечного проведення роботи ТТЗ у нічний час протягом світлового періоду доби потрібно вжити таких організаційних заходів: •провести підготовку робочої зони; •улаштувати освітлення робочої зони, позначити ліхтарями з червоним світлом наявні на ділянці перешкоди, які неможливо усунути, а також місця різких поворотів; •розробити світлову сигналізацію для зв’язку водіїв з безпосереднім керівником робіт; •укомплектувати необхідною кількістю світильників і засобів сигналізації. 3.13. ТТЗ, що використовуються в холодну пору року з температурою повітря нижче мінус 5 °С, повинні забезпечуватись: стоянкою в опалюваному приміщенні; засобом для підігріву мастила та води. Допускається стоянка ТТЗ в неопалюваному приміщені або на відкритому майданчику за наявності передпускового розігрівання основних агрегатів машини. Для забезпечення роботи ТТЗ в осінньо-зимовий період потрібно вжити таких організаційно-технічних заходів: •провести сезонне технічне обслуговування; •утеплити кабіну, забезпечити двигун утеплювальним чохлом, перевірити справність опалювального пристрою; •замінити літнє змащення в агрегатах і вузлах на зимове; •заправити систему охолодження двигуна низькозамерзаючою рідиною (антифризом), а за її відсутності – водою з умовою щоденного зливання після закінчення роботи; •довести щільність електроліту в акумуляторних батареях до величини, що відповідає умовам зимової експлуатації акумуляторів; •перевірити справність склоочисників; •підготувати добавки до палива або інші засоби, що забезпечують легкий запуск двигунів внутрішнього згоряння. 4. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ МЕХАНІЗОВАНИХ ТТЗ
4.1. Роботи на стаціонарних вантажно-розвантажувальних майданчиках проводяться відповідно до організаційно-технологічної документації (проекту виконання робіт, технологічної карти, технологічної схеми, карти-схеми розміщення вантажів тощо), де визначаються вимоги до території проведення робіт, схеми руху, місця розташування вантажно-розвантажувальних майданчиків, зберігання і технічного обслуговування ТТЗ тощо). 4.2. Під час руху з місця або заднім ходом у місцях скупчення або проходів людей водій повинен подавати звуковий сигнал. У робочій зоні навантажувача не повинні перебувати сторонні особи. Швидкість руху ТТЗ територією підприємства повинна бути не більше 10 км/год; у приміщеннях – не більше 5 км/год; на поворотах, під час в’їзду або виїзду з воріт, під час виїзду із-за рогу будинку (споруди), під час переїзду через залізничні колії, на перехресті шляхів, у місцях інтенсивного руху людей, під час руху заднім ходом – не більше 3 км/год. Швидкість руху в конкретних умовах має вибиратися водієм залежно від інтенсивності руху транспортних засобів, присутності людей у робочій зоні, розмірів території, оглядовості, стану поверхні дорожнього покриття, ширини, профілю НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
Навантажувач – машина циклічної дії, що належить до безрейкового долішнього транспорту, обладнана підіймальним механізмом (вантажопідіймачем) і вилами (платформою) або одним із змінних вантажозахоплювальних пристроїв для забезпечення підіймання, транспортування, навантаження і розвантаження, штабелювання та укладання вантажів (п. 2.1.24 НПАОП 0.00-1.22-08)
Навантажувач підлягає обов’язковій державній сертифікації у порядку, визначеному Правилами обов’язкової сертифікації підіймальних споруд, затвердженими наказом Держстандарту України від 24.01.1997 №37
49
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ
Технічний огляд ТТЗ – комплекс робіт з контролю технічного стану, що здійснюється як візуально, так і з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких встановлено нормативними документами, та з випробування технологічного транспортного засобу (п. 2 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8)
Органолептичні методи – це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові та суцільні спостереження, технологічний і хіміко-технологічний контроль, експертизи, службові розслідування, експеримент
50
шляхів руху та проїздів, типу ТТЗ і вантажу, що переміщується. За всіх обставин рух ТТЗ повинен здійснюватись на відстані та зі швидкістю, що дає можливість безпечно зупинити навантажувач. 4.3. Рух ТТЗ на вантажно-розвантажувальних майданчиках повинен здійснюватись у межах транспортних смуг, що мають тверде і рівне покриття. Мінімальна відстань проїзду між стінами споруд, устаткованням та штабелями – не менше 0,8 м. Допускається виконання робіт на краю ухилу або платформи на відстані не менше ширини колеса ТТЗ. Рух ТТЗ з вантажем на похилих поверхнях (пандусах) здійснюється так: з’їзд – заднім ходом, заїзд – переднім ходом. Максимальний поздовжній уклон шляху руху не повинен перевищувати кут нахилу рами вантажопідйомника ТТЗ. За наявності на постійних проїздах кута нахилу підйомів понад 10 % або інших небезпечних місць (наприклад, обмежень по висоті) повинні улаштовуватись на видному місці попереджувальні написи. 4.4. Водій ТТЗ повинен запобігати створенню додаткових динамічних навантажень шляхом різкого перемикання органів керування ТТЗ та використовувати інвентарні вантажозахоплювальні пристрої. Максимально допустимий шлях гальмування ТТЗ визначається експлуатаційною документацією. Стоянкова гальмівна система без допомоги водія не менше 5 хв повинна утримувати ТТЗ у напрямку вперед або назад на найбільшому ухилі, зазначеному у настанові з експлуатації. 4.5. Маса переміщуваного вантажу не повинна перевищувати допустиму вантажопідіймальність для даного типу ТТЗ. Для вилкових ТТЗ установка ширини вантажних вил повинна здійснюватись залежно від ширини вантажу при знаходженні вил на відстані 0,3 м від кінця вил до штабеля (вантажу). Вантаж повинен розміщуватись рівномірно на вантажних вилах впритул до вертикальної рами вантажопідйомника, не допускаючи звисання вантажу більше ніж на 1/3 довжини вил. З метою запобігання перекиданню ТТЗ нахил вил з піднятим вантажем проводиться за наявності опори під вилами. Під час руху вила повинні перебувати на висоті від рівня шляхового покриття: для ТТЗ на вантажошинах – не менше 0,25 м, на пневматичних шинах – не менше 0,5 м. Під’їзд до місця навантаження (розвантаження) здійснюється на найнижчій передачі. Тарно-штучні вантажі повинні перевозитись на піддонах або іншій спеціальній тарі, що унеможливлює випадання або висипання вантажу під час його переміщення. Під час виконання робіт із штабелювання вантажів на висоті, з високими та штучними вантажами ТТЗ повинен мати захисний навіс над головою водія та захисну рамку на плиті вантажопідйомника. Допускається кантувати вантаж спеціальним кантувачем, що навішується на каретку вантажопідйомника. 4.6. Для перевезення великогабаритних вантажів використовуються надійно фіксовані спеціальні подовжувачі стандартних вилкових захватів; для перевезення вантажів циліндричної форми – спеціальні захвати (наприклад, для вантажів з наскрізним отвором – штирові захвати); для вантажів з нестійкими опорами – підкладки або спеціальні рамки для упирання вантажу під час переміщення. Довгомірний вантаж переміщується попередньо ув’язаним у пакет. Рух ТТЗ з великогабаритним вантажем, що зменшує видимість, здійснюється заднім ходом. Допускається рух ТТЗ переднім ходом тільки за наявності особи, яка супроводжує рух ТТЗ. 4.7. Під час проведення робіт на рампі слід дотримуватись таких вимог безпеки: висота вантажно-розвантажувальної площадки (рампи) для автотранспорту повинна бути 1,2 м від поверхні руху, для залізничного транспорту – 1,4 м від рівня головки рейок; рампа з боку під’їзду автомобіля повинна бути обладнана відбійним брусом, що обмежує задній хід автомобіля, і відкидним (знімним) колесовідбійним брусом, що запобігає падінню ТТЗ на ділянках рампи, вільних від транспорту, при цьому розмір (переріз) колесовідбійного бруса на рампі повинен бути 150 × 150 мм; за наявності різниці рівнів по вертикалі проїзної частини (наприклад, між рампою та залізничним вагоном) для переміщення ТТЗ повинен використовуватись спеціальний пересувний місток (настил) відповідної міцності, надійного закріплення та з поверхнею, що виключає можливість ковзання коліс ТТЗ; спеціальний місток повинен мати ручки або інші ефективні засоби для його безпечного переміщення, забезпечуватись бортиками, що запобігають виходу ТТЗ за межі містка. 4.8. При перервах у роботі та після роботи вантаж, що розміщений на вантажопідйомнику, повинен опускатись та вживатись заходи щодо випадкового або несанкціонованого переміщення ТТЗ (навантажувач фіксується стоянковим гальмом, під колеса підкладають упорні колодки). 4.9. Під час експлуатації ТТЗ заборонено: •залучати до керування сторонніх осіб; •використовувати ТТЗ не за призначенням; •використовувати відкритий вогонь для передпускового розігрівання двигуна; •піднімати вантаж під час руху, а також за відсутності під ним просвіту для вільного проходу вантажних вил; •переміщувати вантаж волоком або штовханням; •укладати вантаж вантажопідіймальним механізмом безпосередньо на вила; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ •перебування людей під піднятим вантажем; •збільшувати масу противаги ТТЗ за рахунок іншого вантажу або людей; •покидати ТТЗ при піднятому вантажі; •вносити у конструкцію ТТЗ будь-які доповнення та зміни, а також використовувати навантажувач за наявності несправностей, здатних вплинути на безпеку праці. 5. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ РУЧНИХ ВІЗКІВ
5.1. Ручні візки повинні використовуватись на горизонтальних площадках з твердим покриттям. Під час переміщення вантажу вниз похилою підлогою працівник повинен перебувати позаду візка. Швидкість переміщення ручних візків не повинна перевищувати 5 км/год. 5.2. Візки з піднімальними вилами потрібно улаштовувати таким чином, щоб унеможливити їх випадкове пошкодження під час використання, наїзду транспортних механізмів та дії інших рухомих засобів виробництва. 5.3. Перед укладанням вантажів на підйомну площадку гідравлічного візка необхідно перевірити справність гідравлічного насоса холостим підніманням та опусканням площадки візка. Розміщення вантажу на візку повинно бути таким, щоб запобігати зміщенню і падінню вантажу під час його переміщення. Дрібні та сипкі вантажі переміщують у тарі не вище її рівня. Висота переміщуваних вантажів візками вантажопідіймальністю 250 кг не повинна перевищувати 0,9 м, а для візків вантажопідіймальністю до 1250 кг – 1,2 м. 5.4. Газові балони переміщуються на спеціальних візках, конструкція яких захищає балони від можливих струсів і ударів.
Переміщення вантажів у технологічному процесі масою понад 20 кг або на відстань понад 25 м повинно бути механізовано та виконуватись за допомогою підіймальнотранспортних механізмів або засобів механізації (пп. 3.3.2, 3.3.3 ГОСТ 12.3.020–80)
6. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ МЕХАНІЗОВАНИХ ТТЗ
6.1. Технічне обслуговування та ремонт (далі – ТОР) проводяться з метою підтримання ТТЗ у технічно справному стані, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху, екологічної безпеки та належного зовнішнього вигляду під час його експлуатації. Перелік і зміст документації щодо організації ТОР, забезпечення запасними частинами та матеріалами розробляються особою, відповідальною за організацію експлуатації ТТЗ. За кожним ТТЗ ведеться облік тривалості використання (фактичного напрацювання), яка визначається за даними лічильника роботи двигуна або змінного часу. Відомості про напрацювання заносяться щоквартально у паспорт (формуляр) ТТЗ. 6.2. Технічне обслуговування ТТЗ може бути щоденним (щозмінним), періодичним, сезонним, під час зберігання, а ремонт – поточним, капітальним i неплановим. ТОР проводиться за планом, який складається особою, відповідальною за організацію експлуатації ТТЗ, щороку (за місяць до початку планованого року) (див. додаток 3). Періодичність технічного обслуговування та обсяги робіт залежать від типу ТТЗ, напрацювання та умов їх експлуатації. Залежно від обсягу робіт і послідовності їх виконання кожному періодичному технічному обслуговуванню надається порядковий номер (ТО-1, ТО-2, ТО-3). До обсягу робіт технічного обслуговування з більш високим порядковим номером включаються роботи, які передбачені технічним обслуговуванням з більш низьким порядковим номером. Періодичність, примірний перелік операцій та нормативи трудомісткості визначаються експлуатаційною документацією ТТЗ. 6.3. Щозмінне технічне обслуговування здійснюється ремонтним персоналом після повернення ТТЗ на місце постійної стоянки. Щозмінне технічне обслуговування повинно проводитись водієм протягом усієї робочої зміни шляхом контролю технічного стану основних складових частин машини: гальмового обладнання, ходової частини, органів керування, сигналізації, двигуна; усунення виявлених несправностей та неполадок; заправлення експлуатаційними рідинами; підтримання належного зовнішнього вигляду та санітарного стану ТТЗ. Результати щоденного обслуговування записуються особою, відповідальною за технічний стан ТТЗ, у Журнал обліку технічного обслуговування і ремонтів машин (див. додаток 4), де мають бути зафіксовані дані про стан ТТЗ, несправності та неполадки, що порушують його працездатність; заходи, які були вжиті щодо усунення несправностей та неполадок. 6.4. Періодичне технічне обслуговування проводиться з метою зниження інтенсивності спрацювання деталей і складових частин, визначення їх залишкового ресурсу, усунення виявлених несправностей. Сезонне технічне обслуговування здійснюється двічі на рік (весною та восени). Результати періодичного технічного обслуговування записуються у відповідний розділ паспорта (формуляра) ТТЗ особою, відповідальною за технічний стан ТТЗ. 6.5. Поточний ремонт призначений для забезпечення (відновлення) працездатності ТТЗ та виконується за наявності несправностей або за результатами діагностування технічного стану ТТЗ. До поточного ремонту належать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова та рами). Будь-який ремонт агрегатів належить до поточного ремонту. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
51
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ 6.6. Капітальний ремонт призначений для продовження строку експлуатації ТТЗ та виконується за результатами діагностики технічного стану ТТЗ. До капітального ремонту відносять роботи, пов’язані із заміною кузова (рами) або одночасною заміною не менше трьох базових агрегатів. 6.7. Операції із заміни на ТТЗ шин та акумуляторних батарей не належать до технічного обслуговування. Порядок експлуатації акумуляторних батарей визначають Правила нагляду та підтримання в робочому стані стартерних і свинцево-кислотних акумуляторних батарей, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 08.12.1997 № 417. Технічне обслуговування шин здійснюється з урахуванням Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісні шасі, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.05.2006 № 488. 6.8. Приймання ТТЗ після ТОР здійснюється особою, відповідальною за технічний стан ТТЗ. 6.9. Після проведення реконструкції, модернізації або технічного переозброєння передбачено проведення спеціалізованою організацією експертного обстеження ТТЗ з технічним оглядом. Технічний огляд та експертне обстеження (технічне діагностування) здійснюються за організаційно-методичними документами, розробленими відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687. 7. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ РУЧНИХ ВІЗКІВ
7.1. Ручні візки з підіймальними вилами підлягають періодичному огляду 1 раз на рік, який повинна здійснювати особа, відповідальна за утримання візків у справному стані. 7.2. Результати огляду реєструються в Журналі періодичних оглядів візків з підіймальними вилами (див. додаток 5). У разі виявлення несправностей, які не забезпечують безпеку праці, ручний візок повинен вилучатись з експлуатації. 7.3. Перевірка технічного стану (технічне опосвідчення) ручного візка з підіймальними вилами із статичним та динамічним випробуванням проводиться після його виготовлення або капітального ремонту із записом результатів у паспорт візка. 8. ЗБЕРІГАННЯ ТТЗ
8.1. Умови зберігання, підготовки та постановки ТТЗ на тривале зберігання визначаються експлуатаційною документацією. ТТЗ, які не використовувались за призначенням понад 10 днів, ставляться на короткочасне зберігання, а понад 2 місяці – на тривале зберігання (консервацію). Короткочасне зберігання ТТЗ може здійснюватись на місцях їх використання, а тривале – на спеціально відведених майданчиках або в приміщеннях. Постановка ТТЗ на тривале зберігання та зняття ТТЗ із зберігання здійснюється з оформленням відомостей про технічний стан та комплектність ТТЗ записом у Журнал обліку постановки машин на зберігання і приймання їх в експлуатацію (див. додаток 6). 8.2. Перевірка комплектності ТТЗ проводиться з періодичністю 1 раз на 2 місяці у разі зберігання їх у приміщенні і з періодичністю 1 раз на місяць – у разі зберігання ТТЗ на відкритому майданчику або під навісом. Результати перевірки записуються у Журнал обліку постановки машин на зберігання і приймання їх в експлуатацію. ТТЗ, зняті з тривалого зберігання, підлягають позаплановому технічному обслуговуванню. 8.3. Порядок технічного обслуговування ТТЗ під час їх зберігання у законсервованому стані визначається експлуатаційною документацією ТТЗ. 9. ЗНЯТТЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ АБО УТИЛІЗАЦІЯ ТТЗ
Під час технічного огляду візка з підіймальними вилами перевіряють цілісність і надійність різьбових з’єднань, щільність гідросистеми, регулювання тяг тощо (пп. 8.2, 8.3 НПАОП 63.1-7.21-81)
52
9.1. Зняття ТТЗ з обліку у зв’язку з непридатністю до подальшого використання та їх вибракування (списання) здійснюється без технічного огляду за рішенням власника ТТЗ. Вибракування (списання) ТТЗ підтверджується актом на списання (ліквідацію) основних засобів. Складальні одиниці та деталі із списаних ТТЗ, придатних до використання, можуть бути поставлені на облік з метою поповнення оборотного фонду. 9.2. Зняття ТТЗ з обліку у зв’язку з їх відчуженням здійснюється тільки після технічного огляду з метою звірки відповідності агрегатів, що мають ідентифікаційні номери, обліковим даним. Не допускається зняття з обліку ТТЗ, на які накладено арешт або заборону на зняття їх з обліку, та в інших випадках, передбачених законодавством. 9.3. Зняття з обліку ТТЗ здійснюється відповідно до вимог Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8. 9.4. Граничний строк експлуатації ТТЗ може бути подовжений за висновком експертного обстеження.
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ Додаток 1
«____» _________ 20__ р.
АКТ перевiрки технiчного стану та комплектностi машини
Комiсiя в складi ____________________________________________________________________ (посади, прiзвище, iм’я, по батьковi)
________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________ здiйснила оцiнку технiчного стану та комплектності ___________________________________________ ________________________________________________________________________________ (найменування машини, рiк випуску, заводський номер)
Виробництва ____________________________________________________ (завод-виготівник)
При зовнiшньому оглядi, випробуваннi на холостому ходу, під навантаженням i зiставленнi результатiв показникiв огляду i випробувань з технiчною документацiєю встановлено: 1. Машина нова або була в експлуатацiї (непотрiбне закреслити), напрацювала _________ машино-год; пробiг ___________ км 2. Вiд попереднього поточного (капiтального) ремонту машина напрацювала (пройшла) _________ машино-год (км)
Форма Акта перевірки технічного стану та комплектності машини наведена у додатку А ДБН В.2.8-9-98 «Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Експлуатація будівельних машин. Загальні вимоги»
3. Висновок комiсiї:___________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________ Надано iнвентарний номер ______________ Голова комiсiї ______________________ __________________________ (підпис)
(ПІБ)
Члени комiсiї ______________________
__________________________
(підпис)
(ПІБ)
Додаток 2 ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник (головний інженер) ______________ (підпис)
«____» _________ 20__р.
АКТ про закріплення машини за машиністом (водієм) Ми, що нижче підписалися _______________________________________ , з однієї сторони, машиніст (водій) (ПІБ)
________________________________________________________________________ , з іншої сторони, (ПІБ)
склали цей акт у тому, що перші здали, другий прийняв до експлуатації машину ____________________________ _____________________________________________________________________________________
Форма Акта про закріплення машини за машиністом (водієм) наведена у додатку 17 ВСН 36-90 «Указания по эксплуатации дорожно-строительных машин»
(найменування машини)
Марка _____________________________ інвентарний № _______________________________________ шасі № ___________________________ двигун № ____________________________________________ На момент здавання ________________________________________________ __________відпрацьовано (має пробіг) машино-годин (км) з початку експлуатації_________________________ і перебуває в такому стані: _____________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________ Машиніст (водій), який прийняв до експлуатації машину ____________________________________________ (ПІБ)
Зобов’язаний зберігати надану йому власність, дотримуватись правил технічної і безпечної експлуатації. Здав _____________________ (підпис)
Прийняв ______________ (підпис)
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
53
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ Додаток 3
ПЛАН технічного обслуговування та ремонту на 20___ р. Найменування підприємства і його відомча належність Форма Плану технічного обслуговування та ремонту наведена у додатку 8 ДБН В.2.8-3-95 «Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Технічна експлуатація будівельних машин»
Кількість технічних обслуговувань і ремонтів у плановому році
Найменування і марка (індекс) машини
Заводський та інвентарний номер машини
кількість
місяць проведення
Т і ТО-3
ТО-2
ТО-1
СО
1
2
3
4
5
6
7
8
К (капремонт)
Додаток 4
ЖУРНАЛ обліку технічного обслуговування і ремонтів машин Відповідальний за ведення журналу ________ ___________________________ ____________________________ (посада, прізвище, ім’я, по батькові)
за 20___ рік Форма Журналу обліку технічного обслуговування і ремонтів будівельних машин наведена у додатку 11 ДБН В.2.8-3-95
Форма Журналу періодичних оглядів візків з підіймальними вилами наведена у додатку НПАОП 63.1-7.21-81
№ з/п
Дата проведення ТО або ремонту
Найменування або марка машини
Заводський та інвентарний номер
Фактичне напрацювання після останнього однойменного ТО або ремонту, машиногод
Вид технічного обслуговування і ремонту, машиногод
Трудомісткість виконання робіт, людиногод
Тривалість виконання робіт, год
Перелік робіт під час виконання технічного обслуговування або ремонту. Замінені збірні елементи або деталі
Прізвище, ім’я, по батькові особи, відповідальної за проведення технічного обслуговування і ремонту
Прізвище, ім’я, по батькові особи, яка прийняла машину після технічного обслуговування і ремонту
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
Додаток 5
ЖУРНАЛ періодичних оглядів візків з підіймальними вилами Дата огляду
Позначення візка
1
Інвентарний номер
2
Результати огляду
3
Підпис особи, яка проводила огляд
4
5
Додаток 6
Форма Журналу перевірок технічного стану машин у період зберігання наведена у додатку Г ДБН В.2.8-14-00 «Будівельна техніка. Правила зберігання будівельних машин»
54
ЖУРНАЛ перевірок технічного стану машин у період зберігання Дата перевірки 1
Найменування, марка машини 2
Інвентарний номер 3
Помічені недоліки і прийняті заходи щодо їх усунення 4
Підписи виконав технічне обслуговування (посада, ПІБ) 5
перевірив відповідальний за зберігання 6
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДРАБИН
ЯКЩО БЕЗ ДРАБИНИ НЕ ОБІЙТИСЯ
Основні вимоги щодо експлуатації приставних драбин (крім пожежних) у різних галузях господарювання та нормативні документи, що визначають умови безпечної експлуатації приставних драбин.
Драбина – «конструкція, призначена для переміщення людей на висоті і створення тимчасових робочих місць» (додаток 1 ГОСТ 24258–88 «Средства подмащивания. Общие технические условия»)
Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м.Києві
08.10.2012 в одному з цехів Бориспільської філії ТОВ «ПГУ» під час використання робочої підставки-драбини стався нещасний випадок з тяжким наслідком з техніком М. Для заміни рулону з паперовою стрічкою (загальною масою 10 кг) на верхній розмотувальний пристрій технологічної лінії технік М. встановив робочу підставку-драбину (з висотою робочої площадки 96 см) і не зафіксував фіксатором упорні колеса. Піднімаючись східцями по драбині з рулоном, втратив рівновагу та впав, отримавши осколковий перелом нижньої частини правої гомілки зі зміщенням . 22.03.2013 у Києві на дільниці пресування цеху керамічних виробів ТОВ «Р» стався нещасний випадок з електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування Х., який упав з драбини-стрем’янки під час заміни лампи електричного світильника, розташованого на висоті 3 м, і отримав тяжку відкриту черепно-мозкову травму (при дослідженні в крові потерпілого було виявлено етиловий спирт у концентрації 1,1 ‰).
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
09.04.2013 у м. Бровари Київської області стався нещасний випадок зі слюсарем з ремонту устаткування теплових мереж ТОВ «ІТТ» С., який упав з приставної драбини на металеву огорожу під час відрізання гілки, що закривала сонячне світло виноградній лозі біля альтанки поруч з котельнею. Падіння сталося за відсутності працівника, який мав підстраховувати знизу драбини. У результаті падіння С. отримав тяжку черепно-мозкову травму, внаслідок якої помер. Слід зазначити, що вимоги безпеки стаціонарних засобів доступу до промислових машин та механізмів, у тому числі й тих драбин або сходів, які на машині не зафіксовані, а можуть усуватись або відводитись убік під час виконання робіт, визначають державні стандарти – ДСТУ ISO 14122 «Безпечність машин. Стаціонарні засоби доступу до машин»: ДСТУ ISO 14122-1:2004 «Частина 1. Вибір фіксованих засобів доступу між двома рівнями»; ДСТУ ISO 14122-2:2006 «Частина 2. Платформи робочі й проходи»; ДСТУ ISO 14122-3:2004 «Частина 3. Сходи, драбини зі східцями й перила»; ДСТУ ISO 14122-4:2006 «Частина 4. Драбини зафіксовані». У місцях машин та механізмів, де існує можливість падіння з висоти більше ніж 500 мм або зона проходу межує з поверхнями, не спро-
Драбини класифікуються: за способом улаштування – на стаціонарні, переносні; за матеріалом виготовлення – на дерев’яні, металеві, мотузкові; за конструктивним виконанням – на приставні (одноколінні, багатоколінні – розсувні, розбірні), навісні, стрем’янки
55
ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДРАБИН можними нести навантаження (наприклад, зі скла або синтетичних матеріалів), встановлюються перила чи інші рівноцінні засоби, спроможні захистити людину від падіння з висоти. При цьому перила повинні мати принаймні одну проміжну перекладину (п. 4.2.3 ДСТУ ISO 14122-2:2006; п. 7.1.2 ДСТУ ISO 141223:2006; п. 4.7.1 ДСТУ ISO 14122-4:2006). ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ З ПРИСТАВНИХ ДРАБИН
Відповідно до розділу 3 ДСТУ ISO 14122-1:2004 «Безпечність машин. Стаціонарні засоби доступу до машин Частина 1. Вибір фіксованих засобів доступу між двома рівнями»: • драбина – зафіксований засіб доступу з кутом нахилу понад 75° до 90°, горизонтальними елементами якого є щаблі; • драбина зі східцями – зафіксований засіб доступу з кутом нахилу понад 45° до 75°, горизонтальними елементами якого є східці; • сходи – зафіксований засіб доступу з кутом нахилу понад 20° до 45°, горизонтальними елементами якого є східці
56
Використання драбин як робочих місць може бути допущено лише за обставин, коли використання інших безпечних засобів недоцільне через незначність ризику, короткочасність використання або особливості конструкцій, які неможливо змінити (п. 4.2 розділу VI Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці, затверджених наказом МНС України від 25.01.2012 № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 р. за № 226/20539, далі – Наказ № 67). Драбини необхідно встановлювати так, щоб забезпечити їх стійкість під час користування ними. Опори переносних драбин потрібно встановлювати на стабільній, твердій і нерухомій основі достатніх розмірів таким чином, щоб сходинки були горизонтальними. Для запобігання зсуванню опор переносних драбин під час використання їхні верхні або нижні кінці закріплюються спеціальними пристроями. Драбина, призначена для піднімання на робоче місце, встановлюється так, щоб її верхня частина виступала над поверхнею робочого місця на достатню відстань, якщо відсутні інші пристрої для надійного закріплення. Під час користування драбинами, що складаються з кількох частин, або розсувними драбинами необхідно, щоб їхні складові частини були нерухомо з’єднані між собою. Драбини на колесах перед їх використанням мають бути надійно застопорені. Їх слід встановлювати так, щоб працівник у будь-який момент міг на них безпечно стояти (пп. 5.1 – 5.3 Наказу № 67). Кожна драбина повинна бути міцною, надійно закріпленою та мати достатню довжину, щоб забезпечувати надійну опору для рук і ніг працівників у будь-якому робочому положенні. У разі виконання робіт на висоті 3 м і більше з драбин, які неможливо закріпити за конструктивні елементи будівель чи споруд, застосовують бокові відтяжки, зачеплені за верхній щабель драбини (технологічні отвори у її верхній частині). Відтяжки розташовують паралельно до площини споруди, під кутом не менше 45° відносно осі тятиви драбини та кріплять знизу до природних (штучних) опор. Перед установленням драбини у робоче положення за її верхній щабель кріпиться страхувальний канат і відтяжки. При підйомі та виконанні роботи з драбини працівник забезпечує власну безпеку (самострахування) за допомогою за-
тискача (вузла, що самозатягується), закріпленого через карабін до страхувального вузла зачеплення запобіжного пояса або за допомогою страхувального каната, що утримується іншим працівником (пп. 3.7, 7.4.6, 7.10.6.3.7 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 червня 2007 р. за № 573/13840, НПАОП 0.00-1.15-07). Драбини та рухомі площадки повинні зберігатись у певному місці закріпленими до стінки або колони (п. 8.8.9 Правил безпеки для олійно-жирового виробництва, НПАОП 15.4-1.06-97; п. 5.9 Правил безпеки для кондитерських виробів, НПАОП 15.8-1.14-97; п. 8.8.9 Правил безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв, НПАОП 15.9-1.13-97). Приставна драбина і стрем’янка повинні бути обладнані пристроєм, що запобігає перекиданню та самочинному розсуванню їх під час виконання робіт. На нижніх кінцях приставних драбин та стрем’янок повинні бути оковки з гострими наконечниками у тому разі, якщо вони встановлюються на землі, а у разі використання драбин на гладких поверхнях (паркеті, металі, плитці, бетоні) на них повинні надягатись башмаки з гуми або іншого нековзкого матеріалу. Верхні кінці драбин, якщо їх приставляють до труб або проводів, повинні бути обладнані спеціальними гаками-захватами для запобігання падінню драбин від дії вітру або випадкових поштовхів. Допускається зрощувати не більше двох дерев’яних приставних драбин шляхом міцного з’єднання їх металевими хомутами, накладками з болтами тощо з обов’язковим проведенням наступного випробування. Приставна драбина повинна встановлюватись під кутом нахилу до горизонтальної площини не менше 45° і не більше 60°; у разі встановлення драбини під кутом нахилу менше 60° додаткове закріплення верхньої частини драбини не вимагається. Нахил стрем’янок повинен бути не більше 1 : 3. Під час виконання робіт з приставної драбини в місцях з пожвавленим рухом транспортних засобів або людей для запобігання падінню її від випадкових поштовхів (незалежно від наявності або відсутності на кінцях драбини наконечників) місце її встановлення необхідно обгородити або оберігати драбину від падіння. У тому разі, коли під час установлення драбини на гладкій плитковій підлозі її неможливо закріпити, тоді біля її основи повинен стояти працівник у захисній касці та утримувати її в стійкому положенні. В інших випадках підтримувати драбину знизу руками забороняється. Перед початком виконання робіт із застосуванням приставної драбини необхідно забезпечити НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДРАБИН стійкість драбини, переконавшись оглядом та випробуванням у тому, що вона не може зісковзнути з місця або випадково зсунутись. У разі встановлення приставної драбини за умов, коли її верхній кінець може зміститись, його необхідно надійно закріпити за стійкі конструкції так, щоб виключити можливість її зміщування. Під час виконання робіт з підвісних, приставних та з розсувних драбин на висоті більше 1,3 м потрібно застосовувати запобіжний пояс, який повинен закріплюватись за конструкцію будівлі або за драбину – за умови надійного закріплення драбини до конструкції (пп. 7.1.14 – 7.1.26 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 252, НПАОП 0.00-1.30-01). Заборонено: •працювати з приставної драбини, стоячи на щаблі, розташованому на відстані менше 1 м від верхнього кінця драбини; •у разі недостатньої довжини драбини створювати додаткові опорні споруди з ящиків, бочок тощо; •встановлювати драбину на східці маршів сходової клітки (слід застосовувати спеціальні засоби підмощування, наприклад, поміст); •виконувати роботу з двох верхніх щаблів драбини, які не мають поручнів або упорів; •притуляти приставні драбини до скла та віконної рами; •перебувати на щаблях приставної драбини або стрем’янки двох і більше працівників; •піднімати або опускати вантаж по приставній драбині та залишати на ній інструмент; •працювати з драбин біля працюючих машин, транспортерів, інших обертових механізмів та над ними; •виконувати роботу із застосуванням електричного та пневматичного інструменту, будівельно-монтажних пістолетів; •виконувати газо- та електрозварювальні роботи; •натягувати проводи та підтримувати на висоті важкі деталі (слід застосовувати риштовання або драбини-стрем’янки з верхніми площадками, обгородженими поручнями). ОСОБЛИВОСТІ ВИМОГ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ВИДІВ РОБІТ
Вимоги безпечної експлуатації приставних драбин визначають більшість галузевих нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема: НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
•ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-12); •Правила охорони праці при ремонті і реконструкції об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90); •Правила охорони праці в міському зеленому господарстві (НПАОП 02.0-1.07-00); •Правила охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті (НПАОП 60.1-1.01-04); •Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі (НПАОП 51.0-1.03-96); •Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98); •Правила охорони праці при роботі щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури (НПАОП 52.72-1.09-97); •Правила безпеки під час робіт на станціях проводового мовлення (НПАОП 64.2-1.03-98); •Правила безпеки при роботах на телефонних і телеграфних станціях (НПАОП 64.2-1.08-96); •Правила охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії (НПАОП 27.1-1.06-08); •Правила охорони праці у прокатному виробництві підприємств металургійного комплексу (НПАОП 27.1-1.04-09). Безпосередні вимоги щодо конструкцій драбин визначають державні стандарти: РСТ УССР 1735-87 «Лестницы деревянные и металлические. Общие технические условия»; ДСТУ Б.В.2.8-44:2011 «Майданчики та драбини для будівельно-монтажних робіт. Технічні умови» (на заміну ГОСТ 26887–88). Будівельно-монтажні роботи. Довжина приставних дерев’яних драбин повинна бути не більше ніж 5 м. Драбини без робочих площадок дозволяється використовувати тільки для переходу між окремими ярусами будівлі, що будується, і для виконання робіт, що не потребують від виконавця упору в конструкції будівлі. Драбини повинні забезпечуватись засобами, що запобігають їх зсуванню та перекиданню під час роботи. На нижніх кінцях драбин повинні бути оковки з гострими наконечниками для встановлення на ґрунті, а під час використання драбин на гладких поверхнях (паркет, метал, плитка, бетон тощо) на них повинні бути башмаки з нековзкого матеріалу. Драбини повинні бути встановлені у робоче положення під кутом не більше 70–75° до горизонтальної площини. Розміри драбин повинні забезпечувати працівникові можливість виконувати роботу стоячи на сходинці, що знаходиться на відстані не менше ніж 1 м від верхнього кінця сходів. Під час роботи з драбин на висоті більше ніж 1,3 м необхідно використовувати запобіжний пояс, що прикріплюється до конструкції спо-
Кожна приставна драбина, що експлуатується, повинна мати напис про інвентарний номер, приналежність підрозділу та дату проведення чергового випробування. На дерев’яних і металевих драбинах написи наносяться на тятивах (п. 7.1.2 НПАОП 0.00-1.30-01)
Вимоги до драбин, що використовуються під час проведення робіт з ліквідації пожеж, визначає ГОСТ 8556–72 (1985) «Лестницы пожарные ручные деревянные». Для ліквідації пожеж, як правило, використовують спеціальні автомеханічні драбини
57
ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДРАБИН руди або до драбин за умови їх закріплення до будівельної конструкції. Місця встановлення приставних драбин на дільницях руху транспортних засобів або людей на час виконання робіт необхідно огороджувати або охороняти (п. 7.3.25, пп. 7.3.28 – 7.3.31, п. 17.3.3 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»). Застосовувати замість сходових клітин (мається на увазі використовувати драбини для проходу замість сходових клітин) дерев’яні драбини дозволяється лише в будівлях не вище двох поверхів (п. 8.4.23 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р. за № 1410/10009).
Конструкція технологічного обладнання може передбачати драбини, які є конструктивним елементом обладнання та забезпечують безпечний доступ до робочих місць. Параметри таких драбин визначаються відповідними нормативними документами, наприклад, розділом 2 ОСТ 45.27-84 «Металлические мачты и башни радиопредприятий. Общие требования безопасности» (НПАОП 45.21-7.04-84), розділом 5.14 «Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки» (НПАОП 92.7-1.01-06)
58
На об’єктах будівництва з приставних драбин заборонено виконувати такі роботи: •поблизу і над працюючими машинами, деталі яких обертаються, транспортерами; •з використанням ручних машин; •з використанням порохового інструменту; •газо- та електрозварювальні; •натягувати дроти та підтримувати на висоті важкі деталі; •встановлювати (підвішувати) готові водостоки, жолоби, ринви, ковпаки та зонти на димових і вентиляційних трубах, покривати парапети тощо; •переносити бачки з гарячим бітумом. Стропальні роботи. Допускається встановлення вантажозахоплювальних пристосувань і з’єднувальних елементів щитів опалубки з драбин (п. 13.4.16 ДБН А.3.2-2-2009). При обв’язці та зачіплюванні великих стінових блоків та інших високих вантажів стропальнику забороняється використовувати приставні драбини (в цих випадках слід застосовувати переносні площадки) (п. 3.3 Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 25.09.1995 № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 р. за № 372/908, НПАОП 0.00-5.04-95). Допускається використовувати переносні драбини під час стропування вантажів на залізничному транспорті (наприклад, стропування у напіввагонах лісо- або пиломатеріалів; контейнерів) (пп. 2.2.5, 2.4.6 Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.12.2007 № 311, НПАОП 63.21-1.22-07).
Підприємства чорної металургії. Заборонено виконувати роботи з приставних драбин під час демонтажу (монтажу) трубопроводів і металоконструкцій (п. 2 підрозділу 8 розділу III) та розбирання цегляної кладки (п. 8 підрозділу 4 розділу IV Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 20.08.2008 № 183, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 вересня 2008 р. за № 863/15554, НПАОП 27.1-1.06-08). Об’єкти оптової торгівлі. Вимоги безпечної експлуатації драбин на об’єктах оптової торгівлі аналогічні загальним вимогам. Під час виконання складських робіт з одночасним підтримуванням товарів повинні застосовуватися драбини-стрем’янки («сходи-драбини») з верхніми площадками, огородженими з трьох сторін поручнями висотою не менше 1 м із суцільним зашиттям їх знизу на висоту не менше 0,15 м (п. 10.5.2 НПАОП 51.0-1.03-96). Для обладнання, що не потребує постійного обслуговування, виконання операцій з відбирання товарів допускається з використанням драбин-стрем’янок довжиною не більше 5 м (п. 7.2.24.8 НПАОП 51.0-1.03-96). Сільськогосподарське виробництво. Під час скиртування для піднімання та опускання працівників зі скирти потрібно застосовувати приставні або мотузяні драбини, які у верхній частині необхідно закріплювати страхувальними мотузками, з’єднаними з металевим стрижнем, уведеним горизонтально в нижню частину скирти зі зворотного боку на глибину не менше 1 м (п. 5.6 Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджених наказом МНС України від 26.11.2012 № 1353, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2012 р. за № 2075/22387, далі – Правила № 1353). Застосовувати приставні драбини під час ремонту й обслуговування машин сільськогосподарського призначення забороняється (повинні застосовуватись драбини-стрем’янки із шириною сходинок не менше 150 мм та довжиною не більше 5 м); на дільницях фарбування великогабаритних виробів допускається застосовувати спеціальні драбини з площадками, огороджені перилами висотою не менш ніж 1 м (пп. 7.3.3, 7.15.23, 7.20.11 Правил охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва, затверджених наказом Мінпраці України від 30.11.2001 № 512, НПАОП 01.41-1.01-01). Догляд за зеленими насадженнями. Під час обрізування дерев повинні використовуватись технічно справні драбини-приступки з надійно скріпленими гаками (стяжками). Верхні кінці драбини повинні бути обладнані огородженою робочою площадкою (з перилами висотою не НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДРАБИН менше 1,0 м). Під час роботи на висоті не більше 3 м в основі біля драбини повинен перебувати працівник для підтримування її від переміщення. Під час виконання робіт на драбині повинен перебувати тільки один працівник. Під час обрізування дерев з драбини ножівка повинна бути прив’язана до запобіжного пояса працюючого. Спилювати гілки необхідно на висоті грудей працюючого. Для обрізування дерев, що ростуть поруч з проїзною частиною, драбини розміщують поза проїзною частиною (у разі необхідності зона проведення робіт огороджується; для страхування біля драбини повинен перебувати інший працівник) (пп. 7.7 – 7.12, 7.14, 7.16, 7.17 Правил охорони праці в міському зеленому господарстві, затверджених наказом Мінпраці від 06.10.2000 № 270, НПАОП 02.0-1.07-00; пп. 6.1 – 6.3, 7.3, 7.4 Правил охорони праці під час проведення робіт з видалення дерев і пеньків у населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 30.11.1995 № 51; пп. 9.11– 9.14 Правил № 1353). Під час догляду зелених насаджень заборонено: •використовувати драбини без неогородженої робочої площадки у її верхній частині; •ставити драбини на загорожі та малі архітектурні форми; •перебувати двом працівникам на одній драбині; •переходити з драбини на дерево та назад (під час їх обрізування або спилювання); •стояти однією ногою на драбині, а іншою – на дереві; •приставляти драбину безпосередньо до стовбурів та гілок дерева; •підкладати під нижні кінці драбини каміння, дерев’яні оцупки, обрубки дерев та інші сторонні предмети. Експлуатація електроустановок (напругою не вище 220 кВ). У разі встановлення приставних драбин на підкранових балках, елементах металевих та інших конструкцій необхідно на конструкціях надійно закріпити верх та низ драбини. Драбини повинні верхнім кінцем надійно спиратися на міцну опору. За необхідності обіперти драбину на провід вона має бути обладнана гачками у верхній частині. Опорна частина драбин, що встановлюються на гладких поверхнях, має бути оббита гумою, а на опорних частинах драбин, що встановлюються на землі, мають бути гострі металеві наконечники. Роботу із застосуванням драбин виконують два працівники, один з яких перебуває знизу. Заміну ламп і чищення арматури світильників, встаНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
новлених нижче фазних проводів на дерев’яних опорах без заземлювальних спусків, допускається проводити з приставної драбини, виготовленої з ізоляційних матеріалів, керівником робіт з одним або кількома членами бригади, що мають групу ІІ з електробезпеки. Замінювання ламп і чищення арматури світильників, встановлених на дерев’яних опорах із заземлювальними спусками, на залізобетонних та металевих опорах і на кронштейнах, допускається проводити з приставної драбини з ізоляційних матеріалів за нарядом зі зняттям напруги з усіх підвішених на опорі проводів і обов’язковим їх заземленням (підніматися до світильників під час виконання робіт дозволяється тільки керівникові робіт або члену бригади з групою ІІІ з електробезпеки) (пп. 2.3.11, 6.1.79, 6.1.80 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 р. за № 93/2533, НПАОП 40.1-1.21-98; пп. 15.4.2, 15.5.2, 20.13 Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.10.1997 № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 р. за № 11/2451, НПАОП 40.1-1.01-97).
Існують приставні драбини із страхувальною системою під час підіймання-спускання працівника типу ДСС-1, що призначена для забезпечення безпеки під час підіймання-спускання на залізобетонні опори ліній електропередачі з циліндричними та конічними вертикальними стояками діаметром від 0,3 до 0,65 м на висоту до 22,75 м
Під час роботи в електроустановках заборонено: •застосовувати зв’язані драбини; •застосовувати під час обслуговування та ремонту електроустановок переносні металеві та прирівняні до них драбини (відповідно до п. 7.1.31 НПАОП 0.00-1.30-01 неметалеві драбини з металевим армуванням уздовж тятиви вважаються металевими); •виконувати роботи стоячи на ящиках та інших сторонніх предметах; •працювати електроінструментом з приставних драбин; •виконувати вимірювання на повітряній лінії електропередачі, стоячи на драбині; •переносити гарячі суміші по драбинах; •піднімати, кріпити та рихтувати кабель, маса 1 м якого більше ніж 1 кг, з приставних драбин та драбин-стрем’янок (п. 15.5.2 НПАОП 40.1-1.01-97). Обслуговування побутової радіоелектронної апаратури. Якщо драбини, що використовуються для роботи, установлюють на сходових клітках, у коридорах, на кухнях, на цементній (плитковій) підлозі, а також якщо робота проводиться на висоті більше ніж 3 м, то драбини повинні підтримувати спеціально виділені для цього працівники. При встановленні на ґрунті на нижніх кінцях приставних драбин (дерев’яних і металевих) необхідні упори у вигляді гострих металевих шипів, при встановленні на 59
ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДРАБИН підлозі, асфальті тощо – гумові наконечники (башмаки); верхні кінці необхідно опирати на міцні конструкції. Загальна довжина (висота) приставної драбини повинна забезпечувати можливість виконання робіт стоячи на щаблі, що знаходиться на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини. Довжина драбини у всіх випадках не повинна перевищувати 5 м. Розсувні драбини повинні бути обладнані пристроями, що виключають можливість їх самочинного розсування (пп. 5.1.2 – 5.1.11 Правил охорони праці при роботі щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури, НПАОП 52.72-1.09-97).
На думку автора, доцільно проводити технічне випробовування тільки драбин не заводського виготовлення; тих, що не мають сертифіката відповідності; у разі перевищення гранично допустимого терміну експлуатації драбин або недотримання оптимальних умов їх експлуатації (наприклад, експлуатація в умовах агресивного середовища). Оскільки технічно несправну драбину можна легко виявити візуально, то проведення випробування такої драбини не є доцільним, її необхідно вилучати (утилізувати)
60
Під час обслуговування побутової радіоелектронної апаратури заборонено: •застосовувати драбини, збиті цвяхами, без урізки щаблів в тятиви, зі зв’язаними або тріснутими брусами, надломленими щаблями; •підйом і спуск по драбинах з вантажем; •працювати на дахах будинків з приставних драбин; •використовувати металеві драбини без гумових башмаків у зоні проведення робіт біля установок, елементи яких можуть опинитися під напругою вище 36 В; •установлювати драбину на табуретки, ящики, бочки тощо або поблизу дверей та вікон, що відчиняються; •працювати вдвох на одній драбині, а також провадити роботи з монтажу розподільної мережі одночасно двом радіомонтерам на різних висотах на одній ділянці роботи. ВИСНОВКИ
1. Робочі площадки і проходи промислових машин та механізмів, розташовані на висоті понад 0,5 м та обладнані драбинами або сходами, повинні мати перильне огородження, спроможне захистити людину від падіння з висоти. 2. Приставну драбину слід використовувати на робочих місцях у разі коли використання інших (стаціонарних) засобів недоцільне через незначність ризику або короткочасність використання. На об’єктах будівництва та оптової торгівлі, а також обслуговування побутової радіоелектронної апаратури довжина приставної драбини обмежена 5 м (5 м – це межа верхолазних робіт). 3. На об’єктах будівництва з приставних драбини допускається проведення тільки тих робіт, що не потребують від виконавця упору в конструкції будівлі. Роботи, що потребують від виконавця упору в конструкції будівлі (газо- та електрозварювальні роботи; монтажно-демонтажні роботи з використанням ручного інструменту; роботи з прокладання проводів; перемі-
щення вантажів тощо) слід виконувати на засобах підмощування або з драбин-стрем’янок, що мають у верхній частині робочу площадку з перильним огородженням. При стропуванні вантажів (окрім великогабаритних) допускається використовувати приставні драбини. 4. Під час проведення робіт на драбинах повинні вживатись організаційно-технічні заходи щодо запобігання зсуванню або розсування їх опор (на кінцях драбини використовують гачки, наконечники, стопори та інші спеціальні пристрої; біля основи драбини має перебувати інша особа – страхувальник). 5. Допускається проведення робіт з догляду зелених насаджень та обслуговування побутової радіоелектронної апаратури з драбин, при цьому під час проведення робіт на висоті понад 3 м для страхування (підтримування) драбини повинен залучатись інший працівник. НПАОП 0.00-1.30-01 та НПАОП 51.0-1.03-96 допускають у разі неможливості закріплення драбини на підлозі проведення робіт з драбини із перебуванням біля її основи страхувальника у захисній касці, а якщо роботи проводяться з драбин на висоті більше 1,3 м, то вимагається застосування запобіжного пояса, надійно закріплюваного за конструктивні елементи будівлі чи драбини. Під час обрізування дерев з драбини до запобіжного пояса працюючого повинна кріпитись також ножівка. У разі виконання робіт на висоті 3 м і більше з приставних драбин, які неможливо закріпити за елементи конструкцій, НПАОП 0.00-1.15-07 вимагає застосування бокових відтяжок. 6. У разі проведення робіт з драбини у місцях руху людей чи транспорту місце її встановлення слід обгородити або поставити страхувальника, який утримуватиме драбину від падіння. 7. Приставні драбини слід встановлювати таким чином, щоб забезпечити їх стійкість під час користування. Приставна драбина улаштовується під кутом нахилу до горизонтальної площини не більше 60°, при цьому додаткове закріплення верхньої частини драбини не вимагається; нахил стрем’янок – не більше 1:3 (кут нахилу драбини до горизонтальної площини – не більше 72°). 8. Приставна драбина розрахована на одночасне перебування на ній однієї особи, при чому на відстані не менше ніж 1 м від верхнього її кінця. 9. Під час роботи в приміщеннях з електроустановками, відкриті частини яких перебувають під напругою, не повинні використовуватись приставні металеві та прирівняні до них драбини. 10. Драбини повинні бути технічно справними, інвентарними та зберігатись у призначеному місці. 11. На підприємстві необхідно організувати облік драбин та періодично проводити перевірку їх технічного стану. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
Для забезпечення споживачів водою та водовідведенням наше підприємство має власну мережу водопостачання та каналізації. Мережа водопостачання включає в себе водоводи питної води та водоводи води замкнутого циклу для технологічних операцій на підприємстві. Питну воду підприємство отримує від зовнішнього постачальника КП «Кривбасводоканал». Каналізаційні стоки з мереж передаються в міську каналізаційну мережу КП «Кривбасводоканал». Наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30 затверджено Правила технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України. Правила є обов’язковими для всіх виробничих підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, комбінатів комунальних підприємств або інших організацій, що експлуатують системи водопостачання та каналізації населених пунктів України, незалежно від їх відомчої належності та форми власності. Проте вказані Правила поширюються тільки на підприємства та організації, що експлуатують системи і споруди водопостачання і каналізації міст та інших населених пунктів України. У зв’язку з цим прошу роз’яснити, якими нормативними документами необхідно керуватися під час технічної експлуатації власної системи водопостачання та каналізації? В. Дождіков, в. о. директора з охорони праці, промислової та екологічної безпеки ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Дніпропетровська область
На сьогодні чинним є НПАОП 41.0-1.01-70 «Правила техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць», затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу РРФСР від 04.10.1977 № 407, якими слід користуватись під час експлуатації комунальних систем водопостачання та водовідведення місць та селищ незалежно від їх відомчої належності. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду
Просимо роз’яснити порядок надання додаткової відпустки за роботу у шкідливих умовах праці відповідно до чинного законодавства України.
За зверненнями читачів журналу
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (із змінами). При цьому відповідне право визначається у суворій відповідності з вказаним вище Списком. Конкретна тривалість такої відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Слід зазначити, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку (ст. 7 цього Закону), зараховуються: час фактичної роботи із шкідливими і важкими умовами праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади; час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці; час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів. Виходячи з вимог цієї статті Закону та Порядку застосування зазначеного вище Списку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 № 16 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.1998 за № 58/2498 (із змінами) щорічна НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
До нормативних документів, пов’язаних з проектуванням та монтажем систем водопостачання та каналізації, також можна віднести ДСТУ Н Б В.2.5-40:2009; ДСТУ Б А.2.4-32:2008; ДБН В.2.5-64:2012; ДСанПіН 383-96. Крім того, кожен технічний засіб повинен мати експлуатаційні документи, вимоги до яких визначає ДСТУ ГОСТ 2.601:2006. Оскільки відповідно до останнього технічна документація повинна містити розділ «Заходи безпеки»
ПІЛЬГИ ТА КОМПЕНСАЦІЇ
61
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
Режим роботи машиніста насосних установок, як правило, у вигляді чергування, тривалість якого може бути від 7 годин до 24 годин (цілодобове чергування). Режим роботи відноситься до чинників, що характеризують напруженість праці. Відповідно до п. 5.1 табл. 4.11.8 Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої наказом МОЗ України від 27.01.2001 № 528, тривалість робочої зміни понад 10 годин відноситься до шкідливих умов праці і оцінюється 3 класом 1 ступеня, а тривалість робочої зміни понад 12 годин відноситься до шкідливих умов праці і оцінюється 3 класом 2 ступеня. Тобто до уваги має братись також чинник напруженості праці
ПІЛЬГИ ТА КОМПЕНСАЦІЇ
додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв цехів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом. О. Товстенко, директор Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України
Просимо роз’яснити, чи відноситься професія машиніста насосних установок до переліку професій із шкідливими і важкими умовами праці, та які пільги й компенсації передбачені законодавством для працівників цієї професії? За зверненнями читачів журналу
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочену тривалість робочого часу, щорічну додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що даються в порядку, визначеному законодавством. З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» віднесення робіт до категорії із шкідливими і важкими умовами праці та визначення права працівників на пільги і компенсації за роботу в цих умовах, здійснюється на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці. Згідно із п. 4 зазначеного вище Порядку атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. При цьому відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Отже, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах за вказаний у зверненні працівника період роботи машиністом насосних установок слід керуватися Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162. Професія «машиніст насосних установок» передбачена розділами І «Гірничі роботи» як Списку № 1, так і Списку № 2. Передбачена ця професія і відповідними розділами чинних Списків № 1 і № 2, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36. Тобто залежно від характеру та умов праці вказана професія відноситься і до категорії із шкідливими і важкими (Список № 2) або з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці (Список № 1). За нормами чинного законодавства працівники вказаної професії також користуються правом на щорічні додаткові відпустки за роботи із шкідливими і важкими умовами праці та особливий характер праці (Списки виробництв, робіт, професій і посад працівників, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та особливий характер праці, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1290), скорочену тривалість робочого тижня (Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 163) тощо. При цьому в кожному конкретному випадку право працівника на вказані пільги та компенсації за роботу із шкідливими і важкими умовами праці визначається на підставі атестації робочих місць за умовами праці. О. Товстенко, директор Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України
62
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Просимо надати роз’яснення щодо обов’язковості проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» та п. 6.2.3 Додатка 4 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. № 246. Чи поширюються вимоги вказаних нормативних документів на працівників, які в роботі використовують рідкокристалічні відеотермінали електронно-обчислювальних машин? І чи потрібно проводити у такому разі атестацію робочих місць?
МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ
За зверненнями читачів журналу
Керівники державних органів, підприємств, організацій та установ незалежно від форми власності й підпорядкування в порядку забезпечення контролю зобов’язані впорядкувати робочі місця користувачів ЕОМ та ПЕОМ з ВДТ відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2.007-98), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7, та Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 № 65 (далі – Правила охорони праці). Згідно з роз’ясненням заступника Головного державного санітарного лікаря України від 20.01.2006 № 05.01.01-18-58/21 щодо проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працюючих з ПЕОМ на підставі вимог розділу 6 Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, зазначений нормативний документ поширюється на візуальні дисплейні термінали усіх типів вітчизняного та зарубіжного виробництва на основі електронно-променевих трубок. Проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працюючих з рідкокристалічними відеотерміналами електронно-обчислювальних машин не вимагається. Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться лише на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Отже, за умови дотримання вимог зазначених вище Державних санітарних правил і норм та Правил охорони праці проводити вказану атестацію робочих місць користувачів ПЕОМ немає необхідності. О. Товстенко, директор Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України
Я працюю в обласному дитячому протитуберкульозному санаторії бібліотекарем. Прошу роз’яснити, чи маю я право на скорочену тривалість робочого часу відповідно до законодавства? За зверненнями читачів журналу
Скорочена тривалість робочого тижня за роботу із шкідливими умовами праці встановлюється працівникам згідно з Переліком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 163. Відповідно до підрозділу «Інфекційні, туберкульозні (протитуберкульозні) лікувально-профілактичні установи та заклади, відділення, палати, кабінети; санаторно-лісові школи та школи-інтернати, дитячі будинки, дитячі садки (групи), ясла-садки (групи), дитячі ясла (групи) та будинки дитини (групи) для дітей, хворих на туберкульоз; будинки інвалідів (відділення) для хворих на туберкульоз; навчальні заклади для інвалідів, хворих на туберкульоз» розділу 32 «Охорона здоров’я, соціальна допомога» зазначеного вище Переліку правом на скорочену тривалість робочого часу (36 годин на тиждень) користуються лише бібліотекарі закладів освіти та соціального захисту населення. При цьому відповідна тривалість робочого часу поширюється на працівників, які безпосередньо обслуговують хворих у цих установах та підрозділах. Бібліотекарі закладів охорони здоров’я відповідним правом не користуються. О. Товстенко, директор Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
Відповідно до «Положення про медичний огляд працівників...» зорово-напружені роботи, що пов’язані з безперервним стеженням за екраном дисплеїв, передбачають щорічний медичний огляд офтальмологом та невропатологом. Роботи, пов’язані з необхідністю фіксації зору на сліпучих об’єктах розрізнення протягом 6 годин, відносять до класу 3.1, а протягом 8 годин – до класу 3.2 за шкідливими умовами праці (п. 4.8.4 Гігієнічної класифікації праці.., затвердженої наказом МОЗ України від 27.12.2001 № 528). На жаль, вплив сучасних ЕОМ на організм людини не знайшов аргументованного відображення в нормативних документах
ПІЛЬГИ ТА КОМПЕНСАЦІЇ
63
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ
Відповідно до частини 1 п. 4 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011, контроль за додержанням законодавства про працю з питань проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій, дотримання режимів праці та інших норм законодавства належить до компетенції Державної інспекції України з питань праці. Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 № 408/2011, не містить вимог щодо контролю проведення обов’язкових медичних оглядів працівників, хоча Закон України «Про охорону праці», на якому базується діяльність Держгірпромнагляду України, містить ст. 17 «Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій»
64
Профілактичні медичні огляди працівників певних категорій проводяться відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». Проте цим наказом не передбачено проведення медичних оглядів працівників промислового залізничного транспорту. Вони повинні проходити медичний огляд згідно з наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 29.04.2010 № 240 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України». У зв’язку з тим, що цей документ не є нормативним актом Міністерства охорони здоров’я України, медичні установи відмовляються проводити профілактичні медичні огляди для даної категорії працівників. Прошу роз’яснити, якими нормативними документами необхідно керуватися лікувально-профілактичним установам Міністерства охорони здоров’я України під час проведення попереднього (при прийомі на роботу) і періодичних (у ході трудової діяльності) медичних оглядів працівників промислового залізничного транспорту, та чи є наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 29.04.2010 № 240 обов’язковим для виконання медичними установами? Ю. Малишко, заступник голови правління з охорони праці ПАТ «Стаханівський завод феросплавів», Луганська область
Медичні установи Міністерства охорони здоров’я України проводять медичні огляди працівників певних категорій відповідно до наказу МОЗ України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113. Згідно з наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 29.04.2010 № 240 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.07.2010 за № 537/17832, визначено порядок проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту загального користування, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту. Відповідно до п. 2.23 цього наказу контроль за організацією та якістю проведення попереднього та періодичних медичних оглядів покладається на медичні служби залізниць, заклади державної санітарно-епідеміологічної служби на залізничному транспорті, Головне управління медичних закладів Укрзалізниці, які проводять вибіркову експертну оцінку медичних оглядів працівників залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту. Відповідно до п. 2.7 попередній (періодичні) медичний огляд працівників залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту здійснюється лікарською експертною комісією з проведення медичних оглядів лікувально-профілактичних закладів Укрзалізниці. М. Хобзей, директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України
Шановні читачі! Просимо надсилати запитання до редакції у зручний для вас спосіб за вказаною нижче адресою. Ваші запитання будуть розглянуті компетентними фахівцями, а їхні відповіді опубліковані на сторінках додатка. Адреса для письмової кореспонденції: ДП «Редакція журналу «Охорона праці», вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100. Електронна пошта: mail@ohoronapraci.kiev.ua
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2014
Пан АБО ПРОПАВ...