02-2015-rus by Охрана труда

Травматизм в машиностроении

Проект Международного стандарта ISO 45001

НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ

№ 2/2015

ОХРАНА ТРУДА

индекс 74378

www.ohoronapraci.kiev.ua

Уважаемые коллеги! фера охраны труда в Украине пребывает в состоянии глобального реформирования. Еще не получила логического завершения начатая полгода назад реорганизация надзорных органов, занимавшихся вопросами трудовых отношений, условий и охраны труда (путем создания Государственной службы Украины по вопросам труда), как уже запущена новая реформа. В настоящее время в стадии слияния находятся два фонда социального страхования – от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний и от временной утраты трудоспособности. Настоятельная необходимость экономить государственные и страховые средства в условиях ведения боевых действий на Донбассе буквально заставила власть воплотить в жизнь давний замысел по объединению социальных фондов. Ведь по сути обе организации выполняли одну общую задачу: выплачивали средства по листам нетрудоспособности. Только первая – в случае травмирования либо профзаболевания, а вторая – при болезни работника. Конечно, каждый из этих фондов имел еще и другие, индивидуальные функции. Однако только ими тяжело оправдать тот факт, что предприятия за счет собственных средств должны были содержать две достаточно разветвленные сети отделений этих организаций (один только фонд социального страхования от несчастных случаев на производстве имеет около 400 отделений). Теперь в Украине создается единый Фонд социального страхования (далее – Фонд), который будет действовать на основании обновленного Закона «Об общеобязательном государственном социальном страховании» (опубликован в приложении к журналу). В документе сохранены все существующие на сегодняшний день функции, касающиеся вопросов охраны труда. Так, статьи относительно профилактики травматизма и работы страховых экспертов почти не изменились. Единственное новшество: финансировать государственные и региональные программы улучшения условий труда будет не Фонд, а государственный и местные бюджеты соответственно. Исходя из этого, становится очевидным, что Общегосударственная социальная программа улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды на 2014–2018 годы, на финансирование которой в минувшем году не нашлось средств ни у государства, ни у Фонда, так и останется мертворожденным ребенком. Однако главная новация – это уменьшение суммы одноразовой выплаты застрахованным лицам в случае устойчивой утраты трудоспособности, установления инвалидности, гибели работника. Местами такие выплаты могли достигать миллиона гривен – например, если на производстве погибал шахтер, на содержании которого находилась большая семья. В борьбе за этот лакомый кусок разрабатывались и внедрялись грязные коррупционные схемы – в частности, когда устанавливалось наличие у работника фальшивого профессионального заболевания. Специалисты неоднократно указывали на нелогичность такой одноразовой выплаты, поскольку Фонд брал на себя фактически все затраты по лечению и дальнейшему содержанию потерпевших (кроме лечения, им компенсировались реабилитация, уход и утраченный заработок, за средства Фонда покупались санаторно-курортные путевки и автомобили). Не углубляясь в особенности начисления страховых выплат, заметим, что теперь в случае устойчивой утраты трудоспособности максимальный размер выплаты будет составлять более 88 000 грн, а в случае гибели работника – 121 800 грн. Какой будет новая модель трудоохранной системы после реформы, покажет время. Журнал держит руку на пульсе событий. Со дня на день мы ожидаем принятия Положения о Государственной службе Украины по вопросам труда. О том, каким образом в нем трансформируются функции ликвидированных надзорных органов, – в следующем номере журнала.

Дмитрий Матвийчук, главный редактор журнала «Охрана труда»

Новости

Травмирование на производстве в зоне АТО

На пути решения проблемы Государственной санитарно-эпидемиологической службе состоялось рабочее совещание по проблемным вопросам расследования причин профессиональных заболеваний у работников, которые выехали за пределы зоны АТО, при участии специалистов Министерства здравоохранения, ГУ «Институт медицины труда НАМН Украины», Фонда социального страхования, ФПУ и др. Участники совещания решили разработать рекомендации по проведению расследования, установлению связи профессионального заболевания с условиями труда с учетом требований законодательства. Речь идет, в частности, о составлении санитарно-гигиенической характеристики по месту работы больного профессиональным заболеванием, предоставлении информационной справки об условиях труда, участии представителей работодателя в проведении расследования причин возникновения профессиональных заболеваний у работников, перечне документов, необходимых и достаточных для установления профессионального заболевания, перечне лечебно-профилактических учреждений, учреждений Госсанэпидслужбы в регионах, которые имеют полномочия проводить расследования случаев профессиональных заболеваний. Планируется, что разработанные рекомендации будут утверждены Госсанэпидслужбой по согласованию с Фондом социального страхования.

2014 г. зарегистрировано 76 групповых и смертельных несчастных случаев с гражданскими работниками, произошедших вследствие ведения боевых действий, во время выполнения ими трудовых обязанностей на временно оккупированной территории или в районах проведения антитеррористической операции. Были ранены 169 работников (в т. ч. 63 – смертельно), которые не принимали участия в боевых действиях. В частности, в угольной промышленности ранены 49 работников, в т. ч. 13 – смертельно; в энергетике – ранены 12, в т. ч. 5 – смертельно; в металлургии – ранены 22, в т. ч. 10 – смертельно; в машиностроении – 2 смертельно; в газовой и строительной отрасли – по одному случаю со смертельным исходом; на предприятиях транспорта – ранены

22, в т. ч. 7 – смертельно; в жилищно-коммунальном хозяйстве – ранены 9, в т. ч. 3 – смертельно; в агропромышленном комплексе – ранен 21, в т. ч. 8 – смертельно; в социально-культурной сфере – ранены 34, в т. ч. 12 – смертельно; в связи – 1 смертельно. Несчастные случаи и уничтожение имущества, которое является собственностью частных лиц и государства, других общественных учреждений или социальных либо кооперативных организаций, произошли вследствие артиллерийских обстрелов и взрывов снарядов во время ведения боевых действий. Эти факты являются нарушением требований Конвенции ООН № 995 «О защите гражданского населения во время войны», которая вступила в силу 21.10.1950 г. Информационный центр Госгорпромнадзора

По материалам СМИ

Восстановить оздоровление работников

едерация профсоюзов Украины инициировала внесение изменений в Закон № 77-VIII, принятый Верховной Радой в конце прошлого года, которым было ликвидировано право работников на санаторно-курортное лечение и детское оздоровление. Этим правом пользовались все без исключения категории работников в Украине, единое условие для этого – быть застрахованным лицом, а также наличие у человека медицинских показаний, свидетельствующих о необходимости лечения.

Сейчас вся эта система разрушается, уничтожается материальная база предоставления санаторно-курортных услуг, а это несколько сотен санаторно-курортных заведений Украины. Трудовые коллективы сейчас в отчаянии, потому что никаких угроз относительно отмены системы лечения предварительно не существовало, из-за этого люди оказались не подготовлены к такому развитию событий. Ныне, по данным экспертов, до 16 тыс. работников этой сферы останутся без работы.

Санаторно-курортная отрасль всегда работала легально, давала тысячам специалистов работу, в бюджет перечислялись налоги. Только в прошлом году общая сумма налогов составила почти 500 млн грн. Кабинетом Министров до 15 февраля должны быть предоставлены предложения о внесении изменений в принятый Закон о Государственном бюджете на 2015 год, а также в ряд других законов. Позиция абсолютно четкая и понятная: восстановить санаторно-курортное лечение и детское оздоровление. Информационно-аналитический центр ФПУ

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Новости

Проверок не будет

огласно Закону Украины «О внесении изменений и признании такими, что утратили силу, некоторых законодательных актов Украины» от 31.12.2014 № 76-VIII проверки предприятий, учреждений и организаций, физических лиц-предпринимателей контролирующими органами (кроме Государственной фискальной службы Украины и Государственной финансовой инспекции Украины) осуществляются на протяжении января–июня 2015 г. исключительно с разрешения Кабинета Министров Украины или по заявке субъекта хозяйствования о его проверке. Информационный центр Госгорпромнадзора

ФПУ против оследние законодательные инициативы правительства, Принятые Верховной Радой Украины, касающиеся охраны труда и здоровья работников, в подавляющем большинстве направлены на ухудшение обеспечения их трудовых прав, условий труда. Так, Заключительными положениями Законов Украины «О Государственном бюджете Украины на 2015 год» и «О внесении изменений в Бюджетный кодекс Украины (о реформе межбюджетных отношений)» ликвидированы законодательные гарантии относительно обязательного финансирования в размере не менее 0,2% от фонда оплаты труда реализации комплексных мероприятий по охране труда на предприятиях, в учреждениях и организациях бюджетной сферы (часть четвертая ст. 19 Закона Украины «Об охране труда»), направление на охрану здоровья не менее 10% национального дохода (ст. 12 Основ законодательства Украины об охране здоровья). Кроме этого, указанными законами предусмотрено, что Кабинет Министров Украины единолично будет определять размер социальных гарантий и льгот для работников горных предприятий, которые раньше устанавливались отраслевым и коллективными соглашениями или прямыми нормами ст. 43 Горного закона Украины. К ним, в частности, относятся: – размер помощи на оздоровление и питание, дополнительное пенсионное обеспечение за счет аккумулированных в отраслевом пенсионном фонде средств горных предприятий, а также размер отчислений горными предприятиями средств на эти нужды (определялись отраслевым соглашением); – оплата за счет собственника прохождения работниками, занятыми на работах с вредными и тяжелыми условиями труда, послесменной реабилитации и периодической (не реже чем один раз в два года) медицинской диспансеризации, а также лечение при заболеваниях, обусловленных указанными работами. Ликвидация указанных законодательных гарантий неизбежно приведет к дальнейшему ухудшению условий и безопасности труда, здоровья работников, увеличению затрат на их лечение.

НАЗНАЧЕНИЯ абинет Министров назначил Романа Тарасовича Чернегу Председателем Государственной службы Украины по вопросам труда. Соответствующее распоряжение № 27-р от 21 января опубликовано на сайте правительства. Напомним, что постановлением КМУ от 10 сентября 2014 г. № 442 «Об оптимизации системы центральных органов исполнительной власти» в результате реорганизации путем слияния Государственной инспекции по вопросам труда и Государственной службы горного надзора и промышленной безопасности создана Государственная служба Украины по вопросам труда, на которую возложены функции по реализации государственной политики, ранее выполнявшиеся органами, прекращающими свою деятельность (кроме функций по реализации государственной политики в сфере охраны недр). На новую Службу возложены также функции по реализации государственной политики в сфере гигиены труда и функции по осуществлению дозиметрического контроля рабочих мест и доз облучения работников. Справка: Чернега Роман Тарасович (родился 1 ноября 1979 г., г. Галич, Ивано-Франковская область) – общественный и государственный деятель, кандидат юридических наук, народный депутат Украины VII созыва.

Роман Чернега – Председатель Госслужбы по вопросам труда

Ю. Андриевский, руководитель департамента охраны труда ФПУ

Уважаемые подписчики! В связи со значительным повышением цен на бумагу и полиграфические услуги, чтобы не увеличивать цену подписки журнала «Охрана труда», редакция вынуждена вернуться к предыдущему объему издания – 64 страницы – и печатать приложение к журналу с черно-белой обложкой. Надеемся, что такая мера будет временной. Благодарим за понимание.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Содержание

Управление охраной труда Людмила Солодчук Жизнь в эпоху перемен

Украина радикально меняет правила игры в сфере технического регулирования. Готовы ли к этому экспертные организации?

Сергей Колесник Ученье – свет

Организация обучения по вопросам охраны труда в ПАО «Черкассыоблэнерго»

Вадим Кобец Работа на результат

Об опыте проведения общезаводских дней охраны труда на харьковском ГП «Электротяжмаш»

Олеся Цибульская По-новому об известном, или Читая Закон… 12

В статье рассмотрена ст. 4 Закона Украины «Об охране труда», устанавливающая концептуальные положения по вопросам охраны труда

Александр Лысенко OHSAS 18001: шаг за шагом

В продолжении цикла статей читайте о требованиях стандарта OHSAS 18001 к работе с подрядными организациями

Виталий Цопа Новый стандарт ISO 45001 по управлению охраной труда

Рассмотрена структура и содержание новых требований проекта стандарта ISO/CD 45001, а также осуществлено его сравнение со стандартом BS OHSAS 18001:2007

Наталия Чумакова Обзор НПАОП в машиностроении 27

№ 2 (248)/2015

Безопасность труда

ОХРАНА ТРУДА

Олег Малыхин, Тамара Таирова На машину надейся, а сам не плошай

Научно#производственный ежемесячный журнал Издается с июля 1994 г. Перерегистрирован 19.06.95 г. Свидетельство КВ № 1496 Учредители: Государственный комитет Украины по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору; трудовой коллектив редакции журнала «Охрана труда» На первой странице обложки коллаж Александра Антоненко

Алексей Савченко Недостатки расследований

О смертельном травматизме на предприятиях Киевского региона и результатах его расследования

Деньгин Анатолий Петрович – директор ННИИПБОТ, канд. техн. наук

Матвийчук Дмитрий Лаврентьевич – главный редактор журнала «Охрана труда»

Зимина Елена Спиридоновна – Государственная инспекция ядерного регулирования Украины

Больман Георгий Александрович – заместитель исполнительного директора Ассоциации независимых экспертов Украины «Укрэксперт»

Статистический анализ производственного травматизма в машиностроении

Редакционная коллегия

Акопян Валерий Григорьевич – директор исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины

О необходимости в специализации и унификации НПАОП машиностроительной отрасли

Кострица Василий Иванович – Национальный координатор (06.1996–02.2013) МОТ в Украине Лысюк Николай Александрович – заместитель директора по научной работе ННИИПБОТ, канд. техн. наук Мирошниченко Алексей Валентинович – исполнительный вице-президент Конфедерации работодателей Украины

Савчук Сергей Петрович – национальный координатор Международной организации труда в Украине Украинец Сергей Яковлевич – заместитель Председателя ФПУ Цопа Виталий Андреевич – докт. техн. наук, профессор, международный эксперт и аудитор систем менеджмента ISO 9001, 14001, 50001 и OHSAS 18001 Чернюк Владимир Иванович – заместитель директора по научной работе Института медицины труда АМН Украины, докт. мед. наук

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Владимир Потебешко Найди причину несчастного случая

В новой рубрике публикуем примеры расследования несчастных случаев на производстве, оказываем методологическую помощь по установлению причин их наступления и приводим мероприятия по их предотвращению

Виктория Постова Инвестиции в безопасность труда Опыт работы по созданию безопасных условий труда в Кролевецком лесоохотничьем хозяйстве, находящемся на Сумщине

В статье рассмотрено, каким требованиям должны отвечать СИЗ органов зрения и на что необходимо обращать внимание при выборе защитных очков

Олег Моисеенко Знакомьтесь: Криворожский ЭТЦ

О дополнительных мерах по обеспечению безопасности объектов газоснабжения в ПАО «Черкассыгаз»

Александр Фандеев Смотри в оба

Безопасность жизнедеятельности Сергей Колесник Усилено внимание к безопасности

Владимир Терещенко Слушать и услышать

Состоялся международный круглый стол по вопросам аварийной готовности и реагированию в сфере атомной энергетики

В помощь специалисту по охране труда Закон Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» Методические рекомендации по проведению расследования и ведению учета несчастных случаев

Особенности организации обучения по вопросам охраны труда и профессиональной подготовки в Криворожском ЭТЦ

Медицина труда Светлана Начинова Хорошо работаем – комфортно отдыхаем

Обзор-конкурс на лучшее санитарно-бытовое помещение среди предприятий жилищно-коммунального хозяйства

Сергей Колесник В чистом теле чистый дух

О планировании и обустройстве санитарно-бытовых помещений согласно ДБН и гигиеническим нормативам

Николай Федоренко Да здравствует мыло душистое!

Использование средств для очищения помещений и предметов от загрязнений, вредно влияющих на здоровье человека

Социальная защита Олег Моисеенко Договор: трудовой или гражданский? Игра слов или существенная разница?

Редакция журнала Приемная 558-74-11 02100, КиевQ100, ул. Попудренко, 10/1. ГП «Редакция журнала «Охрана труда» 296-05-69 Теличко Константин Эдуардович первый заместитель главного редактора, канд. техн. наук 558-74-18 Солодчук Людмила Николаевна заместитель главного редактора Дизайн Борецкая Анна, Турчанова Алла, Антоненко Александр Реклама 296Q05Q65, 296Q82Q56 Отдел реализации и маркетинга 559Q19Q51 Полиграфические услуги 559Q62Q79 mail@ohoronapraci.kiev.ua; www.ohoronapraci.kiev.ua Собственные корреспонденты: Сумская, Харьковская и Черниговская обл. – Кобец Вадим Владимирович (057) 397Q16Q77

www.ohoronapraci.kiev.ua

Об отличиях гражданско-правового договора от трудового рассказывает начальник отдела организации госнадзора и управления ОТ теруправления Госгорпромнадзора в Запорожской области А. Никонов

Читайте в следующем номере: Аттестация рабочих мест на соответствие НПАОП Охрана труда в фермерских хозяйствах

Автономная Республика Крым, Николаевская, Кировоградская, Одесская и Херсонская обл. – Колесник Сергей Анатольевич (051) 632Q23Q29 Днепропетровская и Запорожская обл. – Моисеенко Олег Васильевич (097) 694-01-21 Волынская, Закарпатская, Ивано#Франковская, Львовская, Тернопольская и Черновецкая обл.– Парфенюк Игорь Юрьевич (098) 498Q66Q72 Донецкая и Луганская обл. – Сагань Юрий Павлович (050) 220-60-16 Житомирская, Киевская и г. Киев, Полтавская и Черкасская обл. – Терещенко Владимир Викторович (044) 559-97-32 Винницкая, Ровенская и Хмельницкая обл. – Фандеев Александр Иванович (044) 296-01-73

Точка зрения редакции не всегда совпадает с мнением авторов материалов. Ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, географических названий и прочих сведений несут авторы публикаций. Рукописи не рецензируются. За достоверность рекламы несет ответственность рекламодатель. Подписано к печати 10.02.2015. Формат 60х84/8. Бумага – мелованная глянцевая. Печать – офсетная. Усл. печ. л. – 14,02. Тираж 2476. Зак. № 15-018 Отпечатано в типографии ООО «Интерэкспресдрук». 03680, Киев, ул. Семьи Сосниных, 3. Журнал издается на украинском и русском языках. Общий тираж – 8 003 экз. Редакция журнала «Охрана труда» – коллективный член Европейской ассоциации по безопасности.

Подписной индекс 74378 Подписная цена – 57 грн 85 коп.

Управление охраной труда

Актуальная тема

ЖИЗНЬ В ЭПОХУ ПЕРЕМЕН Людмила Солодчук, заместитель главного редактора журнала «Охрана труда»

В рамках выполнения экономической части Соглашения об ассоциации с ЕС, которая должна вступить в действие с начала следующего года, Украина радикально меняет правила игры в сфере технического регулирования. И дата 1 января 2016 года станет началом нового этапа для экспертных организаций, которые сегодня осуществляют свою деятельность, в частности, в сфере научно-технической поддержки государственного надзора за охраной труда. Готовы ли к этому экспертные организации и кто выживет в новых, более жестких рыночных условиях? овая законодательная база в сфере технического регулирования (об этом журнал писал в № 9/2014) фактически уже сформирована. Последний из группы основных законов в этой сфере – Закон Украины «О технических регламентах и оценке соответствия» – принят в первом и окончательном чтении 15 января текущего года. Этот закон, по прогнозам авторов, должен создать благоприятные условия для разработки, принятия и применения технических регламентов и предусмотренных ими процедур оценки соответствия продукции с целью дальнейшей адаптации национального законодательства в сфере технического регулирования к законодательству Европейского союза. Кроме этого, закон обеспечит выполнение Соглашения с ЕС об оценке соответствия и приемлемости промышленных товаров (Agreement on conformity assessment and acceptance of industrial products –

ное обновление нормативно-правовой базы (директив, устанавливающих минимальные требования к безопасности продукции), обеспечение функционирования всех институтов технического регулирования (в сфере аккредитации, сертификации, нотификации, метрологии и т. п.), создание благоприятных условий и установление равных правил игры для всех участников рынка, а главное – органы государственной власти должны обеспечить полноценное функционирование рыночного надзора как простого, прозрачного и эффективного механизма вывода из обращения опасной продукции. Итак, вопрос контроля за безопасностью новой, введенной в обращение отечественной или импортированной продукции будет решаться в рамках создаваемой в Украине системы технического регулирования. Стать полноценными участниками этой системы имеют возможность и экспертные организации, аккредитовавшись в Национальном аккредитационном агентстве Интеграция Украины в Евросоюз Украины (далее – НААУ) по послужит причиной изменения стандартам, входящим в их всего законодательства, включая компетенцию, в том числе и нормативно-правовую базу, и как органы по оценке соотдействующую в сфере охраны труда ветствия. Впрочем, нерешенным остается вопрос, как быть с тем оборудоватируются такими предприятия- нием, машинами, механизмами, коми) и созданы в соответствии торые уже работают на предприятис требованиями Закона Украины «Об ях? Как контролировать их безопасохране труда»? Дело в том, что интег- ную эксплуатацию? В адаптированрация Украины в Евросоюз в свою ной к европейским нормам отечеочередь послужит причиной измене- ственной нормативно-правовой базе ния всего законодательства, включая уже не будет места для привычных нам регулирующих инструментов, в части нормативно-правовую базу, действующую в сфере охраны труда ности, для технического контроля за машинами, механизмами и оборудоваи промышленной безопасности. Не упоминая в данной статье вопрос со- нием повышенной опасности. Соотхранения здоровья работников и ор- ветственно, возможно, что частично ганизации безопасных рабочих мест, исчезнет потребность и в услугах выотметим, что в ЕС вся ответствен- ращенной в постсоветском обществе ность за безопасное изготовление армии экспертных организаций... Но что придет на замену? Неужели индуи эксплуатацию потенциально опасной, в нашем случае – непищевой стриальному обществу не нужны унипродукции (машины, механизмы, кальные специалисты, имеющие глуоборудование повышенной опаснос- бокие познания в экспертизе опасных ти) возлагается на производителя. промышленных факторов и т. п.? Тем А контролируют ее безопасное обра- более в условиях, когда износ основщение вполне рыночные механизмы. ных фондов в стране достигает свыше Участие государства в этом процессе 86%, и все это в большинстве своем есть, но оно принципиально отлича- «опасное железо» может не только ется от постсоветской системы стать причиной производственных управления, которой присущ домини- травм, но и представлять угрозу безорующий надзорный акцент. На его пасности жизнедеятельности всего наплечах – формирование и оператив- селения! соглашение АССА). Что, в свою очередь, обеспечит беспрепятственный выход производителей из Украины на европейский рынок. Эти изменения происходят в соответствии с Соглашением об ассоциации, которая была ратифицирована Верховной Радой 16 сентября 2014 г. К чему здесь, спросите, деятельность экспертных организаций, ведь они являются важным винтиком в функционировании «разрешительной» системы в государстве (проводят экспертизу состояния охраны труда и безопасности промышленного производства предприятий при выполнении ими работ повышенной опасности для дальнейшего получения документов разрешительного характера, а также технический обзор, экспертное обследование, техническое диагностирование машин, механизмов, оборудования повышенной опасности, которые эксплуа-

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда ГОТОВИМСЯ К НОВЫМ ПОДХОДАМ – Интересует судьба экспертно-технических центров (далее – ЭТЦ). Руководители ЭТЦ не знают, что делать с опытными специалистами, которые работают 15 и более лет. Начались увольнения. Просьба уточнить перспективы экспертных организаций. – В связи с переходом с 01.01.2016 на технические регламенты просьба организовать обучение экспертов, а самое главное – проведение стажировки кандидатов в аудиторы в тех экспертных организациях, которые уже работают (аккредитованы в НААУ. – Авт.). – Останутся ли ЭТЦ государственными, будут ли осуществлять научно-техническую поддержку? Все эти вопросы со стороны начальников отделов экспертизы экспертных организаций были адресованы через журнал новому руководителю Государственной службы Украины по вопросам труда Роману Чернеге уже на второй день после его назначения на должность – 22 января текущего года. Так случилось, что это событие совпало по времени с проведением Главным учебно-методическим центром Госгорпромнадзора (далее – ГУМЦ) обучающего семинара по теме: «Актуальные вопросы организации экспертной деятельности и усовершенствование экспертных заключений». Мероприятие показало, что экспертные организации, входящие в сферу управления Службы, растеряны, ждут от нее определения ориентиров и помощи, как им дальше организовывать свою деятельность в указанной сфере. Воспользовавшись возможностью, представители экспертных организаций озвучивали наболевшие проблемы, делились опытом, как в условиях недостаточного методического обеспечения оформлять заключения экспертизы, рассказывали, как их предприятия осваивают новые услуги, ищут новые сферы применения умений и навыков своих работников. Следует отдать должное ГУМЦ: организация одной из первых в системе Госгорпромнадзора начала бить тревогу, обращать внимание экспертных организаций на необходимость перестраивать свою работу. Уже пятый год подряд тема технического регулирования присутствует в планах обучения экспертов технических наряду с не менее актуальными вопросами, касающимися улучшения организации экспертной работы, качества экспертных заключений и т. п. Перспективы развития экспертной деятельности в сфере промышленной безопасности и охраны труда обозна-

www.ohoronapraci.kiev.ua

чил присутствовавший на семинаре заместитель председателя Госгорпромнадзора Степан Дунас. Он отметил, что созданная в свое время разрешительная система и экспертная деятельность как ее составляющая сыграли очень важную, положительную роль в обеспечении вопросов промышленной безопасности в стране. Специалисты технической экспертизы взяли на себя часть прежних функций государственных инспекторов по обследованию машин, механизмов, оборудования повышенной опасности. Другой вопрос, насколько эффективно и качественно была организована эта деятельность и какая нормативно-правовая база легла в ее основу. «Система, которая была организована, на то время нас удовлетворяла и выполнила свою задачу. Но сегодня мы сознаем, что, находясь в таком состоянии, как сейчас, дальше двигаться не можем. Мы должны кардинально изменить подходы, пересмотреть их в части организации экспертной деятельности в государстве», – обратился к экспертам Степан Дунас. Далее он остановился на качестве работы экспертов, отметив, что это направление требует улучшения, а организация самой экспертной деятельности – дальнейшего законодательного урегулирования. В сфере предоставления экспертных услуг, по словам заместителя Госгорпромнадзора, создается критическая ситуация, когда центральный аппарат Службы уже не желает работать по-старому, а экспертные организации не могут работать по-новому, поскольку для этого нет надлежащей законодательной основы. Проявление этого конфликта интересов – судебные дела, связанные с проведением некачественной экспертизы состояния охраны труда и безопасности промышленного производства, что в отдельных случаях приводило к травмированию и гибели людей. Заместитель Госгорпромнадзора отметил: «Если еще 5–6 лет назад технические причины несчастных случаев составляли

6–8–12%, то сейчас этот показатель возрос до 23–24%. Это понятно, ведь основные фонды стареют. Но при таких условиях мы должны были бы активизироваться, поднять на более высокий уровень экспертную деятельность, особенно в части обеспечения качества, своевременности работ, одновременно обеспечивая действенный и эффективный контроль этого направления деятельности со стороны Службы. Но, к огромному сожалению, мы видим все больше и больше недостатков в работе экспертных организаций, которые потом бумерангом возвращаются к нам через трагедии, гибель людей, аварийные ситуации». Приоритетным направлением нормативной деятельности Степан Дунас назвал разработку новых нормативных актов, которые обеспечили бы формирование и регламентирование законодательного поля в сфере промышленной безопасности, охраны труда и горного надзора именно в части осуществления экспертной деятельнос ти. В первую очередь это внесение изменений в Закон Украины «Об охране труда», которые установят определенные требования как к экспертным организациям, экспертам техническим, так и к контролю вообще за экспертной деятельностью в государстве. Очень важно, чтобы была прописана их обоюдная ответственность за результаты своей работы, за некачественное проведение экспертных работ и предоставление недостоверных сведений и данных по результатам технической экспертизы. Например, в других странах мира, отметил докладчик, законодательством предусмотрена личная ответственность экспертов. Этот вопрос должен быть отражен и в правовом поле Украины: «Мы сейчас должны отработать правила игры, при которых будут уравновешены интересы государства, субъектов хозяй-

Управление охраной труда ствования и тех, кто работает на рынке каем их специалистов и к расследовапредоставления экспертных услуг. ниям, и к проведению экспертизы, И только при таких условиях мы можем поэтому можно наладить сотрудничесрассчитывать на последовательное по- тво и по вопросам подготовки экспертов технических. Это даст положиложительное развитие этого рынка». Что касается подзаконных актов, тельный результат. Со своей стороны мы, аттестав частности нормативно-правовых актов, имеющих отношение к обследова- ционная комиссия Госгорпромнадзонию машин, механизмов, оборудования ра, принимающая экзамены у спеповышенной опасности, порядку атте- циалистов и экспертов технических, стации экспертов технических, требо- должны более принципиально подхованиям к квалификации и порядку сер- дить к оценке их знаний. Более притификации специалистов по неразру- дирчиво рассматривать заключения шающему контролю, направлениям экспертиз. Мы сегодня отслеживаем деятельности экспертов технических, работу экспертов технических, пиопределению уполномоченных органи- шем письма руководителям ЭТЦ, заций и т. п., то сегодня сложилась си- информируя их о выявленных недотуация, при которой все эти норматив- статках. А в случае если ситуация но-правовые документы должны быть с оформлением заключений эксперпересмотрены. И перед Службой сто- тизы не изменится в течение опреит задача сделать это в течение ны- деленного времени, будем принимать решение относительно руковонешнего года. Ошибки при проведении экспер- дителей таких организаций и экстиз состояния охраны труда и безопас- пертов технических. ности промышленного производства, которые Ошибки при проведении экспертиз прямо или косвенно становятся причиной аварий состояния охраны труда и безопасности и несчастных случаев на промышленного производства допускаются производстве, по словам из-за ненадлежащей квалификации заместителя председатеэкспертов технических и недостаточного ля Службы, допускаются контроля за их работой со стороны преимущественно из-за ненадлежащей квалифируководства экспертных организаций кации экспертов технических и недостаточного Аппарат Службы не всесильный, контроля за их работой со стороны руководства экспертных организаций, но мы должны выстроить правовую надзорных органов. «Много недостат- систему контроля в сфере экспертной ков мы выявляем при рассмотрении деятельности. И когда этот контроль ваших материалов (заключений экс- будет работать – начиная от обучения пертизы. – Авт.). Это свидетельству- экспертов и заканчивая контролем кает о том, что необходимо поднять на чества выполнения работ, и все это более высокий уровень и качество об- будет урегулировано на законодательучения экспертов технических. Каким ном уровне, – мы действительно наобразом? Путем улучшения учебных ведем порядок в сфере экспертно-техпрограмм, привлечения к обучению нической деятельности. Какими бы лекторов соответствующей квалифи- критическими не были условия, мы кации, в первую очередь научных ра- должны обеспечить качественное и своевременное проведение соответботников, преподавателей высших учебных заведений, имеющих отноше- ствующей экспертизы, чтобы создать ние к экспертной деятельности по во- условия для безаварийной работы просам охраны труда и промышленной промышленности, безопасной эксплубезопасности и ее организации, а так- атации машин, механизмов и оборудоже законодателей. При подготовке вания повышенной опасности», – отэкспертов технических необходимо метил Степан Дунас. Что касается пересмотра подходов использовать опыт экспертных организаций, которые сегодня успешно в организации экспертной деятельносработают на рынке экспертных услуг. ти в свете Соглашения об ассоциации, которую Украина подписала с ЕвроСреди значительного количества организаций есть, можно сказать, «об- союзом. По словам заместителя предразцовые», в том числе частные экс- седателя Госгорпромнадзора, приняпертные организации с соответствую- тый в прошлом году закон о стандартищим материально-техническим обе- зации и ряд других законодательных спечением, внутренней нормативной актов выдвигают новые требования базой, которые помогают Службе и прописывают иной порядок правоотв расследовании резонансных аварий, ношений в сфере технического регулив частности аварий на «Стироле» рования. Экспертные организации, и АЗС «БРСМ-Нафта». Мы привле- стремящиеся освоить рынок предо-

ставления услуг по оценке соответствия продукции техническим регламентам в сфере инспектирования или работать как испытательные лаборатории, должны пройти определенные процедуры аккредитации, нотификации, сертификации. Это совсем другие подходы, и те, кто начал эту работу раньше, безусловно, в выигрыше. Досадно, отметил Степан Дунас, что таких экспертных организаций, работающих в сфере Госгорпромнадзора и аккредитованных в НААУ по каким-либо из направлений, очень мало. «Если взять весь рынок, то не более пяти таких организаций мы наберем. Но есть еще целый год, чтобы изменить свою деятельность, поскольку с 2016-го должны перейти на другую нормативную базу. Мы за то, чтобы отечественное законодательство было современным и отвечало европейским требованиям. Поэтому прошу готовиться к новым подходам». Начальник управления нормативно-правового и юридического обеспечения Госгорпромнадзора Ирина Калиновская в развитие темы относительно недостаточного законодательного обеспечения экспертной деятельности отметила, что такая ситуация сложилась в связи с кардинальными изменениями в системе реализации государственной политики, произошедшими в Украине в 2010 г. Предыдущие подходы относительно нормотворчества позволяли регулировать рынок предоставления экспертных услуг на уровне постановлений Кабинета Министров и приказов центральных органов исполнительной власти. И необходимости отображать такого рода правоотношения в законодательных актах не было. Теперь в связи с упомянутыми изменениями (снова-таки в свете евроинтеграции) вне правового поля остается фактически вся деятельность, не прописанная в законах. «Что мы имеем в качестве законодательной основы в деятельности экспертных организаций? Есть ст. 4 Закона Украины «Об охране труда», в которой речь идет об обеспечении сплошного технического контроля, но сама процедура, сам процесс осуществления такого контроля ни одним нормативным актом не предусмотрен. Есть ст. 6 того же закона, где указывается, что машины, механизмы, технологические процессы должны отвечать требованиям законодательства. И есть ст. 21, которая говорит об организации экспертной деятельности, но только тогда, когда субъектам предпринимательской деятельности нужно получить разрешение на выполнение работ повышенной опасности, эксплуатацию/применение обору-

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда дования повышенной опасности. Все – больше экспертная деятельность как таковая ни одним законодательным актом не предусмотрена». Сегодня же, по словам Ирины Калиновской, в сфере имплементации европейского законодательства в законодательство Украины происходят стремительные события. А Евросоюз работает совершенно в ином ключе – там нет разрешительных документов на выполнение работ повышенной опасности и эксплуатацию оборудования повышенной опаснос ти. Работодатель должен подать лишь декларацию, которая удостоверяет факт наличия у него такого оборудования, – и все. И услуги экспертных организаций ему уже не нужны. Чтобы урегулировать на законодательном уровне вопросы, как удержать под контролем арсенал изношенного оборудования в Украине, понадобятся совместные действия и Госгорпромнадзора, и участников рынка экспертных услуг. «Это проблема не только самой Службы, но и тех организаций, которые хотят в дальнейшем работать на рынке, предоставлять услуги. Без вас, вашей поддержки, понимания ситуации мы ничего не сделаем», – обратилась Ирина Калиновская к экспертам техническим. Опытом аккредитации предприятия в НААУ поделился со слушателями генеральный директор ООО СП «Общество технического надзора ДИЭКС» Вадим Гудошник. По его словам, для экспертных организаций актуально аккредитоваться в НААУ в первую очередь по двум стандартам – ISO 17025 (испытательные лаборатории) и ISO 17020 (инспекционный орган). Инспекционный орган – это та же уполномоченная организация. В Украине перечень таких организаций определен приказом Госгорпромнадзора от 28.07.2004 № 179 «Об определении уполномоченных организаций», и они осуществляют свои функции во исполнение требований постановления КМУ от 26.05.2004 № 687 «Об утверждении Порядка проведения осмотра, испытания и экспертного обследования (технического диагностирования) машин, механизмов, оборудования повышенной опасности». А именно, уполномоченные организации проводят: первичный технический осмотр оборудования перед его введением в эксплуатацию; внеочередной технический осмотр в случае истечения предельного срока эксплуатации, ава-

www.ohoronapraci.kiev.ua

предоставлять свои услуги не только в пределах Украины. Что касается честных правил игры на рынке этих услуг – то этот вопрос урегулирован исключительно рыночными механизмами, заложенными в процедуру аккредитации в НААУ. Во-первых, в комиссию НААУ, создаваемую для аккредитации той или иной организации по тому или иному стандарту, включается представитель органа государственной власти, в сфере компетенции которого будет осуществлять деятельность субъект хозяйствования. Это тот рычаг, с помощью которого Служба сможет контролировать рынок экспертных услуг. Во-вторых, в течение периода действия сертификата аккредитации НААУ проводит ежегодные аудиты аккредитованной организации. Если в ней выявляются незначительные несоответствия, оформляется чек-письмо несоответствий и дается время на их устранение. Если несоответствия серьезные – аттестат по аккредитации организации может быть изъят. «В системе Госгорпромнадзорра, – отметил В. Гудошник, – еще ни одну экспертную организацию не лишили права осуществлять свою деятельность из-за предоставления некачественных услуг. Вместе с тем в НААУ только за прошлый год было отозвано несколько аттестатов аккредитации. Это и есть рынок, но, чтобы успешно на В Евросоюзе нет разрешительных нем работать, нужны воля, документов на выполнение работ желание учиться и читать повышенной опасности стандарты. Однако сегодня и эксплуатацию оборудования в Украине крайне мало специповышенной опасности. алистов, владеющих этими вопросами». Работодатель должен подать лишь Впрочем, время перестродекларацию, которая удостоверяет ить свою работу у экспертных факт наличия у него такого организаций есть. Важно макоборудования, – и все симально эффективно им воспользоваться. Тем более что отечественные производители По словам Вадима Гудошника, на сейчас активно выходят на рынки стран сегодня НААУ подписало ряд согла- ЕС. Исходя из того что к продукции они шений с мировой и европейской ассо- должны прилагать протоколы ее испыциациями органов по аккредитации таний, работы у испытательных лабоо том, что результаты таких сертифи- раторий будет достаточно. Кроме этоцированных в НААУ организаций, как го, в Украине работает большое колиорганы по сертификации персонала чество устаревшего оборудования, маи оценке соответствия, испытатель- шин, механизмов, и оценка безопасносные лаборатории и инспекционные ти их состояния будет актуальной еще органы, признаются всеми странами, довольно долго. А это означает, что чьи органы по аккредитации относятся и испытательные лаборатории, и инк этим двум ассоциациям. То есть спекционные органы, которые принифактически в наличии все инстру- мают решение о дальнейшей возможменты для работы экспертных орга- ности эксплуатации такого оборудованизаций в новых условиях техничес- ния, будут востребованы на рынке кого регулирования с возможностью технической экспертизы. рии или повреждения, обусловленного чрезвычайной ситуацией природного или техногенного характера; учет данных о техническом состоянии оборудования. Предприятия, работающие на этом рынке, и в дальнейшем будут иметь право на выполнение таких работ, аккредитовавшись по ISO 17020. При этом, по словам Вадима Гудошника, важно четко обозначить отрасль аккредитации с учетом специфики развития той или другой экспертной организации. Это может быть горно-металлургическая отрасль, сельское хозяйство, легкая, перерабатывающая или пищевая промышленность. Перечень организаций, которые уже аккредитованы по данному стандарту, можно найти на сайте НААУ. Другой шаг – выход с предоставлением услуг на мировой рынок. В Европе создана информационная база NANDO, в которую включены нотифицированные органы (уполномоченные организации). Она открыта для всех стран ЕС и его ассоциированных членов. Любой производитель, намеревающийся провести инспекцию или испытание продукции, может выбрать, в какой организации какого государства это сделать. Результаты инспекции организации, нотифицированной по тем или иным стандартам, признаются на территории всех стран, подписавших соглашение об участии в этой базе данных.

Управление охраной труда

Знание – залог безопасности

УЧЕНЬЕ – СВЕТ Сергей Колесник, собкор

Известное выражение «Ученье – свет, а неученье – тьма» в ПАО «Черкассыоблэнерго» воспринимают как в переносном, так и в прямом значении. Здесь уверены, что повышение уровня знаний и квалификации работников содействует не только надежности снабжения электроэнергии потребителям, но и снижению уровня травматизма. стория энергетики Черкасчины ведет начало от 1913 г., когда в Черкассах, на нынешней территории ПАО «Черкассыоблэнерго» за средства жителей города была построена дизельная электростанция и проложено 28 верст электросетей к первым в городе электродуговым фонарям. Ныне в состав электроэнергетики Черкасчины входят 10 гидроэлектростанций, около 30 тыс. км воздушных линий электропередачи напряжением 154– 0,4 кВ, около 2 тыс. км кабельных линий, 38 подстанций напряжением 110– 154 кВ, 136 – напряжением 35 кВ и почти 9 тыс. подстанций напряжением 10/0,4 кВ. В 23 структурных подраз-

В главном диспетчерском пункте

делениях общества работает почти 4 тыс. человек, подавляющее большинство из которых выполняет работы повышенной опасности. Организационно-методическую работу по охране труда в ПАО «Черкассыоблэнерго» осуществляет служба охраны труда, в состав которой входят шесть специалистов под руководством директора по охране труда и пожарной безопасности Виталия Горбаля. В каждом структурном подразделении введена в штат должность инженера по охране труда, который непосредственно на рабочих местах организовывает и координирует работу по вопросам охраны труда. По словам председателя правления Александра Шевченко, согласно требованиям действующего законодательства у них выделяются необходимые средства для обеспечения надлежащего функционирования системы управления охраной труда, выполнения комплексных мероприятий по достижению установленных нормативов безопасности, гигиены труда и производственной среды, повышения существующего уровня охраны труда, предотвращения случаев производственного травматизма и профзаболеваний. Здесь считают, что качественное обучение и повышение квалификации персонала, в том числе по вопросам охраны труда, во время которых у работников формируется культура охраны труда, сознательное отношение к личной безопасности и безопасности окружающих является эффективным вложением средств. В обществе действует Положение об обучении работников по вопросам охраны труда, пожарной безопасности и технической эксплуатации, которое направлено на реализацию системы беспрерывного обучения работников в процессе трудовой деятельности, устанавливает порядок и виды обуче-

ния, а также формы проверки знаний по вопросам охраны труда, пожарной безопасности, технической эксплуатации и правил безопасности при выполнении специальных видов работ. Процесс обучения включает:

профессиональную подготовку в учебных заведениях; вводный и первичный инструктажи; специальную подготовку; стажировку; проверку знаний по вопросам охраны труда, пожарной безопасности, технической эксплуатации и правил безопасности при выполнении специальных видов работ; дублирование; допуск к самостоятельной работе; тренажерную подготовку; проведение повторных, внеплановых, целевых инструктажей; противоаварийную и противопожарную тренировки; обучение по программе пожарно-технического минимума; ежегодное производственное (техническое) обучение; повышение квалификации; периодическое обучение в специализированных учебных заведениях.

Ежегодно проверка знаний проводится согласно приказу «О проверке знаний персонала ПАО «Черкассыоблэнерго», которым определен состав членов комиссии по проверке знаний, сроки и порядок сдачи экзаменов персоналом общества и т.п. Все это заканчивается проверкой знаний, результаты которой вносятся в протокол и в удостоверения работников. Специалисты службы охраны труда общества также принимают участие в подготовке и повышении квалификации работников структурных подразделений, которые проходят обучение

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда в учебно-курсовом комбинате (далее – УКК) ПАО Черкассыоблэнерго», Черкасском государственном технологическом университете и Черкасском политехническом техникуме. УКК создан в 2003 г. Он является учебным заведением системы образования по профессиональному обучению рабочих кадров на производстве. Направления его деятельности:

подготовка рабочих начального уровня квалификации (разряда, класса, категории); переподготовка, обучение рабочих другим (смежным) профессиям; повышение квалификации рабочих согласно требованиям научного, культурного, технологического прогресса и рыночной экономики; методическая помощь предприятиям, организациям, фирмам в осуществлении профессионально-ориентационной работы и организации обучения рабочих на производстве.

Согласно полученной лицензии Министерства образования и науки Украины УКК проводит подготовку, переподготовку и повышение квалификации работников по 13 профессиям. Ежегодно здесь проходят обучение почти 400 работников. Профессиональная подготовка осуществляется путем курсового или индивидуального обучения. На выполнение требований Положения о специальной подготовке и обучении по вопросам технической эксплуатации объектов электроэнергетики, утвержденного приказом Министерства энергетики Украины от 09.02.2004 № 75, и Положения о профессиональном обучении кадров на производстве, утвержденного общим приказом Минсоцполитики и Минобразования Украины от 26.03.2001 №127/51, в УКК с работниками при принятии на работу и в процессе работы проводится профессиональное обучение, обучение по вопросам охраны труда, в т. ч. правилам предоставления домедицинской помощи потерпевшим от несчастных случаев и поведения в случае возникновения аварий.

В каждом структурном подразделении общества есть учебно-тренировочный полигон, который в полном объеме используется для повышения квалификации персонала. Все полигоны находятся в удовлетворительном состоянии. На них проводятся: занятия с электротехническим персоналом, обслуживающим воздушные линии электропередачи, по освобождению потерпевшего от действия электрического тока на ПЛ-10 кВ и по предоставлению домедицинской помощи; практические занятия на действующем оборудовании с электротехническим персоналом по проверке наличия напряжения в электроустановках указателями всех типов; практические занятия с оперативными и оперативно-производственными работниками по порядку установления и снятия переносного заземления в электроустановках со стационарными заземляющими ножами и без них; практические занятия по порядку подготовки рабочего места и допуск к выполнению работ по нарядам и распоряжениям и оформление целевых инструктажей при допуске, который проводится допускающим и руководителем работ по нарядам и распоряжениям.

На базе Черкасского политехнического техникума оборудован учебный полигон, используемый также для обучения студентов и работников общества. На учебно-тренировочных полигонах структурных подразделений проводятся профессиональные смотры-конкурсы.

Начальник учебно-курсового комбината Николай Гнетков (слева) в кабинете охраны труда

www.ohoronapraci.kiev.ua

Все оборудование полигонов считается условно действующим. Смотры-конкурсы бригад проводятся в три этапа: первый –в каждом РЭС – на выявление лучшей бригады; второй – по трем регионам с выявлением лучших команд; третий итоговый – среди бригад-победителей региональных смотров. Содействуют предприятию в организации обучения областное управление исполнительной дирекции Фонда социального страхования и теруправление Госгорпромнадзора. При содействии теруправления проводятся общие противоаварийные тренировки оперативного персонала РЭС и электротехнического персонала предприятий области. Вместе с представителями теруправления проводятся общие мероприятия на базах структурных подразделений, а именно: занятия с лицами, ответственными за электрохозяйство, на тему: «Организация безопасного выполнения работ в электроустановках и оказание домедицинской помощи потерпевшим вследствие несчастного случая при обслуживании энергетического оборудования». Конечно, в обществе принимаются и другие меры, направленные на создание безопасных условий труда. Ежемесячно в подразделениях проводятся дни охраны труда, селекторные совещания. Работники, занятые на работах с вредными условиями труда, согласно коллективному договору обеспечиваются лечебно-профилактическим питанием, им предоставляются дополнительные отпуска, установлена доплата за работу в этих условиях. Они обеспечиваются необходимыми СИЗ. Подтверждением правильной направленности планомерной работы по охране труда в ПАО «Черкассыоблэнерго» является показатель производственного травматизма. В 2012 г. здесь произошло 6 несчастных случаев на производстве, в 2013 г. – 5, в 2014 г. – 1 несчастный случай. И это при том, что за этот период фактически не уменьшались ни количество персонала, ни объемы работ. Фото автора и из сайта cherkasyoblenergo.com

Управление охраной труда

Есть такой опыт

РАБОТА НА РЕЗУЛЬТАТ Вадим Кобец, собкор

Об опыте проведения общезаводских дней охраны труда на харьковском ГП «Электротяжмаш». о словам начальника управления охраны труда, пожарной безопасности, экологии и гражданской обороны (далее – ГО) предприятия Арсения Леонова, практика проведения общезаводских дней охраны труда, в основу которой легли «дни техники безопасности», некогда очень популярные в СССР, применяется уже несколько десятилетий. Когда стало понятно, что сугубо технические подходы к решению вопросов охраны труда не гарантируют необходимой безопасности производства, на «Электротяжмаше» с середи-

ны 90-х годов прошлого столетия, согласно распоряжению тогдашнего отраслевого министерства, было решено ввести общезаводские дни охраны труда. С того времени и до сих пор, в соответствии с действующим Положением о СУОТ и трехступенчатой системой административно-общественного контроля за состоянием охраны труда, на предприятии в середине каждого месяца проводится общезаводской день охраны труда. В п. 11. 6 СУОТ предприятия сказано, что «руководители производственных подразделений на днях охраны труда, которые проводятся ежемесячно под председательством главного инженера или начальника управления охраны труда, пожарной безопасности, экологии и ГО, отчитываются о проделанной профилактической работе». Обязательное участие в мероприятии берут главный механик, главный энергетик, главный архитектор и начальники структурных подразделений, отдельные руководители среднего звена, ответственные за безопасную эксплуатацию оборудования повышенной опасности, и т. п. Повестка дня каждого такого мероприятия формируется,

как правило, исходя из текущей ситуации, сложившейся в цехах относительно вопросов обеспечения действующих требований законодательства по промышленной безопасности, охране и гигиене труда. Иногда затрагиваются разные вопросы экологического характера, поддержания на территории надлежащей чистоты и т. д. Понятно, что в осенне-зимний период речь идет об утеплении помещений производственных цехов, борьбе со снеговыми заносами и очистке от снега и льда дорог на территории предприятия. Непременно в центре внимания – анализ состояния производственного травматизма и профессиональной заболеваемости в разрезе цехов. Так, давая развернутую информацию по этой теме, А. Леонов сделал акцент на конкретных случаях производственного травматизма, произошедших на предприятии, а также упомянул тех должностных лиц, которые имеют к этому отношение. Еще на данном мероприятии оглашаются результаты проверок соблюдения требований нормативно-правовых актов по охране труда, проведенных работниками службы охраны труда на протяжении прошлого месяца, последнего квартала и с начала текущего года.

СПРАВКА Начиная с 2007 г. на предприятии внедрена общезаводская система контроля за выполнением поручений руководства. После каждого дня охраны труда за подписью главного инженера протокольно фиксируется перечень обязательных к осуществлению мероприятий по реализации НПАОП в структурных подразделениях завода. (Обычно это 120–150 пунктов). По каждому пункту оформляется отдельная карточка, на которой указываются сроки и ответственный за выполнение. Если задание не было реализовано вовремя – ответственное должностное лицо обязано назвать конкретную причину и новый срок его выполнения.

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда Например, в сентябре 2014 г. инженерами по охране труда предприятия было оформлено 44 предписания, зафиксировавших 220 нарушений. По состоянию на 01.10.2014 г. руководителями структурных подразделений выдано 443 предписания, в которых отмечено 2270 нарушений нормативно-правовых актов по охране труда. С начала года на заводе запрещено использовать 206 единиц оборудования, поскольку они эксплуатировались с нарушениями требований нормативно-правовых актов. Вследствие реализации мер, направленных на устранение выявленных нарушений, был снят запрет со 181 единицы оборудования. Параллельно с этим работниками службы охраны труда совместно с представителями профсоюзного комитета и главными специалистами осуществляются целевые проверки цехов и отделов с оформлением соответствующих актов. Значительная часть выявленных недостатков и нарушений документируется не только в журналах оперативного контроля, но и фиксируется с помощью фотокамер. В результате во время проведения дней охраны труда у участников появляется замечательная возможность ознакомиться с наиболее распространенными нарушениями-фотообвинениями, которые демонстрируются на плазменных экранах, установленных в конференц-зале предприятия, где проходит мероприятие. Проведение дня охраны труда, по мнению начальника службы охраны труда завода Ю. Грачева, – это всегда важный итог работы всего трудового коллектива. А еще Юрий Константинович считает, что деятельность работников вверенного ему отдела в вопросах, связанных с подготовкой проведения этого мероприятия, и есть тем механизмом оценки и управления производственными рисками, о котором так много говорят в последнее время. На предприятии стараются найти оптимальный путь внедрения международной системы менеджмента профессиональной безопасности и здоровья ОНSAS 18001. Речь идет об эффективном внесении необходимых изменений и недопущении накопления в «канцеляриях» завода залежей мертвой, никому не нужной документации. Любое предприятие выбирает наилучший для себя вариант применения передового мирового опыта в этих вопросах. Например, на «Электротяжмаше» каждый инженер службы охраны труда закреплен за теми или иными структурными подразделениями или группами производственного оборудования. Стало быть, почему именно их не сделать лидерами групп по оценке производственных рисков?

www.ohoronapraci.kiev.ua

СПРАВКА К тем работникам, которые без уважительной причины не выполняют мероприятий дня охраны труда и нарушили требования законодательства об охране труда и внутренний трудовой распорядок, руководство применяет санкции. Все сведения и решения по этому поводу опять-таки обнародуются на дне охраны труда. Так, например, в сентябре 2014 г. за несоблюдение требований НПАОП и несвоевременное устранение нарушений, указанных в предписаниях работников службы охраны труда, балансовой комиссии были переданы материалы для дифференциации размера премии троим руководителям структурных подразделений. Всего за 9 месяцев 2014 р балансовой комиссией рассматривался вопрос о дифференциации размера премий 29 руководителям подразделений. Кроме этого, приказами директора не начислялась премия работникам завода, которые во время выполнения работ не пользовались спецодеждой, спецобувью и другими СИЗ. Ежемесячно это около 15–20 человек. За год свыше 150. Вся соответствующая информация (приказы, инструкции, протоколы, фото нарушений и даже аудиозапись самих дней охраны труда) доступна каждому работнику на специальном файловом сервере предприятия.

Какой смысл привлекать к этой деятельности сторонних лиц из иностранных компаний и подгонять все под условные теоретические схемы? Но это пока что в планах. Что же касается сегодняшнего дня, то во время проведения дней охраны труда присутствующих знакомят с обстоятельствами смертельного травмирования работников на родственных предприятиях. Происходит это опять-таки с помощью фотофиксации мест наступления несчастного случая и конкретных нарушений, приведших к трагедии. Все документы и фотоматериалы демонстрируются с соответствующими комментариями А. Леонова, который принимал участие в расследовании ряда этих происшествий,

с объяснениями и, что особенно важно, сравнениями относительно наличия или отсутствия аналогичных условий на собственном предприятии. Такая новая форма профилактической работы собственно и должна выявлять слабые места производственных участков, указывать на нарушение. Говорить об этом с каждым руководителем отдельно, конечно же, не представляется возможным. А вот день охраны труда может быть в этом отношении эффективным. Вот почему уже столько времени участие в подобных мероприятиях берут страховые эксперты по охране труда местного отделения исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев и профессиональных заболеваний. Приведенная во время таких собраний информация страховщиков по производственному травматизму в районе и регионе, их советы и видение – также немалая помощь в преодолении проблем безопасности труда на рабочих местах. Подводя итоги собрания, главный инженер ГП «Электротяжмаш» Александр Тулупов подчеркнул, что предлагаемые в протоколе мероприятия вовсе не являются чем-то экстраординарным. Все эти требования предусмотрены в рамках текущей деятельности структурных подразделений предприятия. «Все мы, – подчеркнул он, – от директора до подсобного работника или уборщика – приходим на предприятие, чтобы зарабатывать деньги и кормить свои семьи, а не чтобы травмироваться, калечиться и гибнуть! Следовательно, у каждого, кто работает на заводе, есть только один возможный вариант исполнительского поведения: быть максимально осторожным и аккуратным, четко и неуклонно выполнять требования правил безопасности». Фото автора

Управление охраной труда

Школа охраны труда

ПО-НОВОМУ ОБ ИЗВЕСТНОМ, или Читая Закон…

Продолжение. Начало в № 12/2014 и № 1/2015

Олеся Цибульская, заведующая научно-исследовательской лабораторией анализа систем управления охраной труда ГУ «ННИИПБОТ»

В очередной публикации цикла статей, посвященных комплексной оценке Закона Украины «Об охране труда», рассмотрена статья 4 «Государственная политика в области охраны труда». Особое внимание уделено использованию экономических методов управления охраной труда.

Государственная политика в области охраны труда определяется согласно Конституции Украины Верховной Радой Украины и направлена на создание надлежащих, безопасных и здоровых условий труда, предотвращение несчастных случаев и профессиональных заболеваний.

Статья 4. Государственная политика в области охраны труда Комментируемая статья устанавливает принципы государственной политики в области охраны труда, то есть отношение государства (органов государственной власти) к вопросам охраны труда. В первой редакции Закона Украины «Об охране труда» (далее – Закон) таких принципов было восемь, с 2002 г. – десять. Итак, рассмотрим детальнее каждый принцип: его реализацию через отдельные положения Закона и других нормативно-правовых актов в этой сфере. Приоритет жизни и здоровья работников, полная ответственность работодателя за создание надлежащих, безопасных и здоровых условий труда

В соответствии со ст. 3 Конституции Украины «человек, его жизнь и здоровье, честь и достоинство, неприкосно-

Статья 4. Государственная политика в области охраны труда

венность и безопасность признаются в Украине наивысшей социальной ценностью…». В свою очередь, Закон Украины «Об охране труда» подразумевает приоритет жизни и здоровья работников над результатами производственной деятельности предприятия. В подтверждение этого положения Законом предусмотрено предварительное ознакомление работника с условиями труда на рабочем месте при заключении трудового договора (ст. 5), а также право работника отказаться от порученной работы или расторгнуть трудовой договор по собственному желанию, если работодатель не выполняет законодательства об охране труда (ст. 6). Работодатель несет полную ответственность за создание и поддержание надлежащих, безопасных и здоровых условий труда на каждом рабочем месте и в каждом структурном подразделении предприятия. Для выполнения указанного требования Закона работодатель обеспечивает функционирование системы управления охраной труда на предприятии: создает службу охраны труда, обеспечивает выполнение необходимых профилактических мероприятий согласно изменяющимся обстоятельствам, организовывает проведение аудита охраны труда, аттестаций рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда1, принимает меры по устранению опасных и вредных для здоровья производственных факторов и т. п2. Повышение уровня промышленной безопасности путем обеспечения сплошного технического контроля за состоянием производств, технологий и продукции, а также содействие предприятиям в создании безопасных и безвредных условий труда ______________________ 1 Следует отметить, что для аттестации рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда законодательством до сих пор не определены ни порядок, ни сроки. В свою очередь для аттестации рабочих мест по условиям труда необходимые нормативно-правовые акты существуют, хотя и они несовершенны (детальнее об этом – в статье А. Дутчака «Страна разногласий», опубликованной в № 1/2015). 2 Подробнее об этом – в следующих публикациях, посвященных статьям 13 и 15 Закона Украины «Об охране труда».

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда Это новый принцип, который появился во второй редакции Закона от 2002 г. Вероятно, предпосылкой для этого принципа могла послужить Концепция управления охраной труда, утвержденная приказом Министерства труда и социальной политики от 22.10.2001 № 432 (документ не юстирован), которая акцентирует внимание на необходимости снижения рисков, обусловленных производственным оборудованием, технологическими процессами, зданиями и сооружениями. Более детально этот принцип получил развитие в ст. 21 Закона. На уровне предприятия указанный принцип государственной политики в сфере охраны труда реализуется в виде обязательных требований к работодателю, за выполнение которых он несет непосредственную ответственность (ст. 13 Закона): ☑ реализация комплексных мероприятий для достижения установленных нормативов и повышения существующего уровня охраны труда; ☑ внедрение прогрессивных технологий, достижений науки и техники, средств механизации и автоматизации производства, требований эргономики, положительного опыта по охране труда и т. п.; ☑ обеспечение надлежащего содержания зданий и сооружений, производственного оборудования, мониторинг их технического состояния; ☑ организация оценки технического состояния производственного оборудования; ☑ осуществление контроля за соблюдением работником технологических процессов, правил обращения с машинами, механизмами, оборудованием и другими средствами производства, использованием средств коллективной и индивидуальной защиты, выполнением работ согласно требованиям по охране труда. Комплексное решение задач охраны труда на основе общегосударственной, отраслевых, региональных программ по этому вопросу и с учетом других направлений экономической и социальной политики, достижений в области науки и техники и охраны окружающей среды

Примером комплексного решения задач охраны труда можно считать Общегосударственную социальную программу улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды на 2014–2018 годы (далее – Программа), утвержденную Законом Украины от 04.04.2013 № 178-VII. В ней воплощены общие направления и ориентиры государственной политики в сфере охраны труда.

Целью Программы является комплексное решение проблем в сфере охраны труда, формирование современной безопасной и здоровой производственной среды, минимизация рисков производственного травматизма, профессиональных заболеваний и аварий на производстве, что будет способствовать постоянному экономическому развитию и социальной направленности, сохранению и развитию трудового потенциала Украины. Ст. 4 Закона Украины «Об охране труда» устанавливает концептуальные положения по вопросам охраны труда, которые должны учитываться при подготовке и реализации общегосударственных программ в этой сфере.

Эта Программа насчитывает 18 путей решения проблем в сфере охраны труда, основные из которых (по мнению автора) приведены на с.15. Социальная защита работников, полное возмещение ущерба лицам, пострадавшим от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний

Этот принцип государственной политики реализуется посредством положений статей 5–7, 9, 20, 26 Закона и Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.1999 № 1105XIV. Установление единых требований по охране труда для всех предприятий и субъектов предпринимательской деятельности независимо от форм собственности и видов деятельности

Согласно этому принципу все лица, работающие или привлеченные к работе на предприятии, в том числе иностранцы и лица без гражданства, находящиеся в Украине на законных основаниях, имеют одинаковые права на охрану труда3, определенные в разделе ІІ «Гарантии прав на охрану труда» (ст. 5–12) Закона. Адаптация трудовых процессов к возможностям работника с учетом его здоровья и психологического состояния

В 2002 г. в Законе Украины «Об охране труда» появился новый принцип государственной политики в сфере охраны труда, а в Министерстве здравоохранения Украины – новое направление работы – адаптация

______________________ 3 Детальнее – в статье О. Цибульской «По-новому об известном, или Читая Закон…» (комментарий к ст. 2 Закона Украины «Об охране труда»), опубликованной в № 12/2014.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОСНОВНЫЕ ПУТИ РЕШЕНИЯ ПРОБЛЕМ В СФЕРЕ ОХРАНЫ ТРУДА: Повышение эффективности государственного управления охраной труда, в частности путем приведения нормативно-правовой базы в сфере охраны труда в соответствие с современными требованиями и законодательством ЕС. Усовершенствование государственного управления охраной труда посредством реформирования государственных органов управления охраной труда. Проведение мониторинга разработки, внедрения и функционирования СУОТ на государственном, отраслевом и региональном уровне, в частности путем применения принципов управления профессиональными и производственными рисками. Дерегуляция предпринимательской деятельности путем упрощения разрешительной системы в сфере охраны труда и внедрение декларативного принципа надзора за состоянием охраны труда и промышленной безопасности на предприятиях. Разработка и внедрение механизма экономического стимулирования работодателей в зависимости от уровня безопасности, травматизма, профессиональной заболеваемости и фактического состояния охраны труда. Повышение уровня ответственности работодателей за создание безопасных и здоровых условий труда, своевременность предоставления достоверной информации о состоянии охраны труда на предприятиях. Усовершенствование механизма выявления фактов сокрытия случаев травматизма на производстве и профессиональных заболеваний. Восстановление и модернизация медицинских служб на производстве, в том числе с тяжелыми, вредными и опасными условиями труда, обеспечение развития системы медико-санитарной помощи работникам, разработка и усовершенствование методов диагностики, профилактики и лечения профессиональных заболеваний. Разработка государственных требований к системе подготовки, переподготовки и повышения квалификации кадров по вопросам охраны труда. Повышение культуры безопасности труда путем пропаганды безопасности труда и способов предотвращения возникновения рисков производственного травматизма, профессиональных заболеваний и аварий на производстве, формирование ответственного отношения работников к личной безопасности и безопасности окружающих, а также к производственной среде и окружающей природной среде. Повышение уровня научных и научно-технических исследований состояния охраны труда, решение проблем профилактики производственного травматизма и профессиональных заболеваний, координации научно-технической деятельности в этой сфере и обеспечение внедрения в практику положительных результатов такой деятельности.

Управление охраной труда трудовых процессов к возможностям работника с учетом его здоровья и психологического состояния. Этот принцип нашел свое отражение в положениях части третьей ст. 5, части пятой ст. 6, части третьей ст. 9, статей 10–12 Закона. Использование экономических методов управления охраной труда, участие государства в финансировании мероприятий по охране труда, привлечение добровольных взносов и других поступлений на эти цели, получение которых не противоречит законодательству

Для решения проблем, существующих в сфере управления охраной труда, применяются соответствующие механизмы, среди которых ведущее место занимают экономические методы управления. В отличие от правовых и административных методов управления, регламентирующих выполнение тех или иных требований охраны труда, а следовательно, нуждающихся в жестком контроле за их выполнением, экономические методы более либеральные, поскольку базируются не столько на наказании, сколько на экономических выгодах того лица, к которому применяются. То есть экономические методы управления охраной труда – это инструмент, с помощью которого государство как гарант прав наемных работников должно формировать такие условия хозяйствования, чтобы работодателям было выгоднее направлять свои экономические ресурсы на предупреждение травматизма, профессиональной заболеваемости и улучшение состояния условий и охраны труда, чем на компенсации потерпевшим и ликвидацию других последствий ненадлежащего состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды. С целью реализации этого принципа Законом Украины «Об охране труда» предусмотрено: ☑ создание государственного, отраслевых и региональных фондов охраны труда, средства которых расходуются исключительно на решение проблем охраны труда (ст. 21 первой редакции Закона). В 2001 г. эти фонды были ликвидированы, а их правопреемником стал Фонд социального страхования от несчастных случаев на

производстве и профессиональных заболеваний Украины4. В свою очередь, в 2015 г. он будет реорганизован путем слияния с Фондом социального страхования по временной утрате трудоспособности5 в Фонд социального страхования Украины (далее – Фонд). Следовательно, отныне профилактика несчастных случаев занимает третье (не первое!) место в перечне основных задач Фонда, а ее финансирование будет осуществляться в рамках бюджета Фонда, утвержденного Кабинетом Министров Украины; ☑ сохранение среднего заработка за работником за период простоя по причинам, возникшим не по его вине (ст. 6 Закона); ☑ выплата выходного пособия при расторжении трудового договора по собственному желанию, если работодатель не выполняет требований законодательства или условий коллективного договора по охране труда (ст. 6 Закона);

☑ общеобязательное государственное социальное страхование всех работников от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности (ст. 5 Закона и Закон Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании»); ☑ бесплатное обеспечение лечебно-профилактическим питанием и другие льготы и компенсации работникам, занятым на работах с тяжелыми и вредными условиями труда (ст. 7 Закона); ☑ возмещение Фондом и работодателем (согласно коллективному или трудовому договору) ущерба, причиненного работнику вследствие повреждения его здоровья или в случае его смерти (ст. 9 Закона и § 2 главы 82 Гражданского кодекса Украины от 16.01.2003 № 435-IV);

__________________________ 4 Согласно части шестой п. 3 Заключительных положений первой редакции Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.1999 № 1105-XIV. 5 Является правопреемником Фонда социального страхования Украинской ССР, созданного согласно постановлению Совета Министров Украинской ССР и Совета Федерации независимых профсоюзов Украины «Об управлении социальным страхованием в Украинской ССР» от 11.02.1991 № 25. 6 Суммы расходов на охрану труда, которые относятся к валовым расходам юридического или физического лица, использующего согласно законодательству наемный труд, определяются в соответствии с Перечнем мероприятий и средств по охране труда, расходы на осуществление и приобретение которых включаются в затраты, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 27.06.2003 № 994.

☑ возмещение работодателем ущерба, причиненного нарушением требований по охране труда другим юридическим, физическим лицам и государству, на общих основаниях, предусмотренных законом (ст. 26 Закона); ☑ привлечение юридических и физических лиц, которые согласно законодательству используют наемный труд, к уплате штрафа за нарушение законодательства об охране труда и невыполнение предписаний (распоряжений) должностных лиц органов исполнительной власти по надзору за охраной труда. Уплата штрафа не освобождает от устранения выявленных нарушений в определенные сроки (ст. 43 Закона); ☑ применение системы скидок к размеру страхового взноса для каждого предприятия за достижение надлежащего состояния охраны труда и снижение уровня травматизма или надбавок – за рост уровня травматизма и профессиональной заболеваемости и ненадлежащее состояние охраны труда (часть вторая ст. 25 Закона). Этот механизм экономического стимулирования на практике не реализуется. Согласно части третьей ст. 25 Закона «…расчет размера страхового взноса с применением скидок и надбавок для каждого предприятия, предусмотренных частью второй этой статьи, осуществляется согласно законодательству об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности». В свою очередь, действие части ст. 47 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности» относительно установления скидок и надбавок к размеру страхового взноса трижды останавливалось, а с 01.01.2011 г. ее вообще исключили из текста этого закона; ☑ отнесение расходов на мероприятия по охране труда к валовым расходам производства6 (ст. 19 Закона), что определенным образом стимулирует финансирование нужд охраны труда за счет себестоимости (уменьшает базу налогообложения). Государство финансирует мероприятия по охране труда. Это средства на финансирование важных научных исследований по охране труда, предусмотренных общегосударственной и другими программами по этим вопросам (ст. 37 Закона), на содержание сети органов государственного

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда надзора за охраной труда (ст. 38 Закона), на подготовку специалистов в учебных заведениях Министерства образования и науки Украины (далее – МОН Украины) (ст. 18 Закона). Что касается финансирования общегосударственных (национальных) и других программ по вопросам охраны труда, следует отметить, что в течение 1994–1996 гг. для частичного финансирования мероприятий, предусмотренных Национальной программой улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды (на 1994–1995 гг. и на 1996– 2000 гг.), средства выделялись отдельной строкой расходов государственного бюджета. Согласно п. 38 Заключительных и переходных положений Закона Украины от 28.12.2014 № 77-VIIІ финансирование мероприятий Общегосударственной социальной программы улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды на 2014–2018 годы осуществляется в пределах расходов, предусмотренных в государственном бюджете главным распорядителям бюджетных средств, ответственным за выполнение соответствующих задач и мероприятий этой Программы (далее – исполнители), и за счет средств других источников. Отныне Фонд социального страхования Украины не будет принимать участия в финансовом обеспечении мероприятий Программы. Кроме этого из раздела «Объемы и источники финансирования» Программы была исключена часть вторая, касающаяся прогнозного объема финансирования

Ст. 52 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.1999 № 1105-XІV предусматривает лишь один механизм экономического влияния на работодателя: «…4. В случае систематического нарушения нормативно-правовых актов по охране труда, вследствие чего повышается риск наступления несчастных случаев и профессиональных заболеваний, а также в случае непроведения аттестации рабочих мест по условиям труда согласно законодательству предприятие в любое время по решению территориального органа Фонда может быть отнесено на основе соответствующего представления страхового эксперта, который обслуживает это предприятие, к другому, высшему классу профессионального риска производства. Такая мера может иметь и обратное действие с начала финансового года, в частности в случае проведения аттестации и утверждения мероприятий по улучшению условий труда».

и его распределения по источникам. Следовательно, учитывая реформу контролирующих органов и размер бюджетного финансирования основных исполнителей Программы, можно сделать вывод, что реализация мероприятий Программы государственным бюджетом Украины на 2015 г. не предусмотрена. Информирование населения, проведение обучения, профессиональной подготовки и повышения квалификации работников по вопросам охраны труда

Законом Украины «Об охране труда» предусматривается изучение основ охраны труда во всех учебных заведениях, профессиональная подготовка по охране труда в виде инструктажей при приеме на работу и периодически в процессе работы, предварительное специальное обучение и ежегодная проверка знаний соответствующих нормативно-правовых актов по охране труда работников, занятых на работах с повышенной опасностью, а также на таких работах,

где существует необходимость в профессиональном отборе7 (ст. 18 Закона). А также информирование населения Украины органами государственного управления охраной труда о реализации государственной политики в области охраны труда, выполнение общегосударственной, отраслевых или региональных программ по этим вопросам, об уровне и причинах аварийности, производственного травматизма и профессиональных заболеваний, о выполнении своих решений по охране жизни и здоровья работников (ст. 23 Закона). С этой целью в 1994 г. был создан научно-практический ежемесячный журнал «Охрана труда». Кроме этого действует целая сеть региональных пресс-служб при территориальных управлениях Госгорпромнадзора и государственных экспертно-технических центрах, а на официальном веб-сайте Госгорпромнадзора представлена открытая информация по травматизму. Обеспечение координации деятельности органов государственной власти, учреждений, организаций, объединений граждан, решающих проблемы охраны здоровья, гигиены и безопасности труда, а также сотрудничества и проведения консультаций между работодателями и работниками (их представителями), между всеми социальными группами при принятии решений по охране труда на местном и государственном уровнях

В 2008 г. перечень специальностей МОН Украины пополнился специальностью «охрана труда». Увеличение количества высших учебных заведений, осуществляющих подготовку специалистов по охране труда (см. диаграмму), в том числе и по государственному заказу, свидетельствует, хоть и косвенно, о повышении престижа работы в службе охраны труда.

Динамика роста количества вузов, осуществляющих подготовку специалистов по охране труда в Украине

Количество ВУЗов

Центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную политику в сфере охраны труда, осуществляя комплексное управление охраной труда на государственном уровне, координирует работу органов государственной власти, предприятий, других субъектов предпринимательской деятельности, а также ассоциаций, обществ, фондов и других добровольных объединений граждан в сфере безопасности, гигиены труда и производственной среды (ст. 33 и 24 Закона). Бакалавр (6.170202 «охрана труда») Специалист (7.17020201 «охрана труда (по отраслям)») Магистр (8.17020201 «охрана труда (по отраслям)») Диаграмма построена согласно данным информационной системы «Конкурс» (vstup.info)

www.ohoronapraci.kiev.ua

______________ 7

Порядок проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда и Перечень работ с повышенной опасностью утверждены приказом Госнадзорохрантруда от 26.01.2005 № 15 (НПАОП 0.00-4.12-05 и НПАОП 0.00-2.01-05).

Управление охраной труда Законом предусмотрено обеспечение делового сотрудничества и проведения консультаций между работодателем и работником или их представителями по вопросам организации безопасных и здоровых условий труда, а также сотрудничество между всеми социальными группами при принятии решений по вопросам охраны труда на местном и государственном уровнях. Использование мирового опыта организации работы по улучшению условий и повышению безопасности труда на основе международного сотрудничества

Международное сотрудничество в сфере охраны труда может заключаться в: ☑ изучении, обобщении и внедрении мирового опыта по организации охраны труда, улучшению условий и безопасности труда; ☑ выполнении международных договоров и соглашений по охране труда; ☑ проведении и участии в научных или научно-практических конференциях и семинарах по вопросам охраны труда; ☑ других видах международного сотрудничества. Страны Европейского Союза начиная с 1994 г. по программе TACIS

охране труда, специалистов по вопросам медицинской реабилитации, страховых взносов и выплат. Целью проекта ЕС TACIS «Программа поддержки угольного сектора Украины» (2008–2011 гг.) было существенно ускорить развитие и реструктуризацию угольной промышленности на принципах социальной ответственности и экономической эффективности. Составляющей этого проекта был компонент D «Улучшение безопасности труда», посвященный вопросам разработки и усовершенствования систем управления охраной труда на основе BS OHSAS 18001. В контексте обмена опытом в сфере охраны труда нельзя не вспомнить о глобальном проекте Международной организации труда ЕС-МБТ «Улучшение состояния безопасности и гигиены труда на рабочих местах путем обеспечения условий достойного труда» (2010–2012 гг.), основной целью которого была разработка и внедрение Национального плана действий по безопасности труда, реализация которого в дальнейшем позволит повысить уровень безопасности на производстве и уменьшить количество несчастных случаев.

предоставляли помощь Украине в построении системы общеобязательного государственного социального страхования. С их помощью были разработаны проекты Концепции социального обеспечения населения и «Основ законодательства Украины об общеобязательном государственном социальном страховании». При содействии Министерства труда и социальной защиты Германии по программе «ТРАНСФОРМ» Государственным комитетом по надзору за охраной труда был разработан проект Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности», принятый Верховной Радой Украины в сентябре 1999 г. В ходе реализации проекта TACIS «Содействие развитию системы страхования от несчастных случаев в Украине» (2004–2006 гг.) было предложено ряд изменений к законодательной базе, созданы учебно-информационные центры в Донецке и Хмельницком для обучения работников Фонда и разработаны учебные Модули профессиональных знаний и навыков для страховых экспертов по

Продолжение следует

Фабрика делится опытом тобы овладеть самыми прогрессивными мировыми практиками и подходами в сфере охраны труда и производственной безопасности, специалисты предприятий едут не за границу, а в Киев, на АО «Империал Тобакко Продакшн Украина». Это табачное производство стало своеобразным университетом для инженеров по охране труда, где они знакомятся с практикой внедрения стандартов безопасности мирового уровня. Инициатор учебных туров – Государственная служба горного надзора

и промышленной безопасности Украины. На фабрике уже побывали представители нефтегазодобывающей и металлургической отраслей. В последней группе посетителей, которые приезжали сюда в январе, были сотрудники экспертно-технических центров Госгорпромнадзора Житомирщины, Запорожья, Хмельнитчины, специалисты по охране труда Приднепровской железной дороги, Ровенской АЭС, Никопольского ремонтного завода. Ольга Богданова – менеджер по производственной безопасности труда

и охране окружающей среды – рассказала гостям об особенностях организации СУОТ на предприятии и вместе со своим коллегой Сергеем Елисеевым провела экскурсионно-учебный тур непосредственно на территории фабрики. Василий Насыпайко, начальник службы охраны труда Кировоградского завода «Червона зирка», крупнейшего в отрасли производителя сельскохозяйственной техники, отметил: «Я неоднократно слышал о фабрике «Империал Тобакко» и уже давно хотел здесь побывать. Конечно, я поражен – глаза разбегаются от такого количества оборудования и объемов выпускаемой продукции. Наибольшее впечатление на меня произвело то, как вы тщательно и качественно обустроили опасные участки, для того чтобы создать для людей безопасные условия труда и сохранить жизнь. Желаю вашему предприятию дальнейших успехов, а я, со своей стороны, буду перенимать лучшее – я многое взял себе на заметку, у вас действительно есть чему поучиться». Собственная информация

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Школа охраны труда

OHSAS 18001: шаг за шагом

Александр Лысенко, ведущий эксперт НААУ, ведущий преподаватель IRCA, ведущий аудитор «Бюро Веритас», технический директор учебно-научного центра «Бережливое производство»

В очередном материале этого цикла – требования OHSAS 18001 к работе с подрядными организациями.

ШАГ 8 УПРАВЛЕНИЕ ПРОЦЕССАМИ ПО АУТСОРСИНГУ Как показывают результаты внутренних и внешних аудитов, примерно 80% аварийных ситуаций на предприятиях возникает вследствие потери управления процессами по аутсорсингу. Процесс, выполняемый по аутсорсингу, определяется как необходимый в рамках системы менеджмента организации процесс, для осуществления которого привлекаются сторонние по отношению к организации исполнители (необходимость управления такими процессами предусмотрена п. 4.4.6.c OHSAS 18001). Аутсорсинг заключается в том, что часть малоэффективных процессов или видов деятельности одной организации передается для выполнения другой, которая имеет лучшие показатели качества и эффективности по данному процессу (наличие технологий, компетентный персонал, возможность выполнить работы в требуемом объеме и в заданные сроки). Например, реконструкция зданий, изготовление оснастки, ремонт оборудования, перевозка продукции и др. В последние годы в большинстве крупных компаний наблюдается стремительный переход от «натурального» хозяйства к аутсорсингу, что приводит к необходимости налаживания работы с подрядными организациями. Нужно определить и последовательно воплощать в жизнь мероприятия, гарантирующие, что требования организации по охране труда или, по крайней мере, их эквивалент, выполняются подрядчиками и их работниками. 20

Продолжение. Начало в № 8–12/2014

Мероприятия в отношении подрядчиков, работающих на площадке организации, должны: а) учитывать критерии оценки и выбора подрядных организаций, включая показатели охраны труда; б) обеспечивать эффективную связь и координацию между соответствующими уровнями управления организации и подрядчиком до начала работы; в) обеспечивать сбор и анализ информации об опасностях, рисках, инцидентах, имевших место при выполнении работ на других объектах; г) предусматривать действия по предупреждению и ограничению воздействия опасных факторов; д) обеспечивать оперативное уведомление о травмах и инцидентах; е) предусматривать ознакомление с опасностями смежных рабочих мест; ж) контролировать соблюдение требований охраны труда подрядчиками как на площадке организации, так и за ее пределами (при необходимости); з) включать обучение и контроль знаний, обеспечивать выполнение подрядчиками требований СМПБиЗ организации.

Следует отметить, что у большинства подрядчиков примерно один и тот же (далекий от требуемого) уровень культуры и охраны труда. Для реализации требований охраны труда все подрядчики, ведущие работы на промышленной площадке и объектах организации, должны в обязательном порядке приводить свою документацию и организацию работ по охране труда в соответствие с требованиями OHSAS. Договор на выполнение подрядных работ должен определять ответственность подрядчика и организации за

Пункты OHSAS 18001, предусматривающие наличие: ☑ программ – п. 4.3.3; ☑ мероприятий – п. 4.3.3.b; ☑ процедур – в частности, п.п. 4.3.1, 4.3.2, 4.4.6.d, 4.4.7, 4.5.1, 4.5.2.1, 4.5.2.2, 4.5.3.1, 4.5.3.2, 4.5.4, 4.5.5

согласованные действия по безопасному ведению работ. Работники подрядчика, занятые на промышленной площадке и объектах организации, должны иметь удостоверения о проверке знаний по охране труда и об аттестации на право проведения работ (например, для сварщиков – в сосудах, работающих под давлением), а также допуск на производственный объект*. Контроль безопасности осуществления подрядных работ следует возлагать на руководителя структурного подразделения, на объектах которого работает подрядчик, и на службу охраны труда организации. Системный подход предусматривает выявление, понимание и менеджмент взаимосвязанных процессов на производстве. Именно восприятие их Пример содержания в качестве единой сиспроцедуры: темы обеспечивает результативность и эффек☑ разработка; тивность организации ☑ согласование; при достижении ее целей ☑ утверждение; ☑ ввод в действие; (ISO 9000). При этом ☑ регистрация; желаемый результат до☑ тиражирование; стигается эффективнее, ☑ учет; когда деятельностью ☑ рассылка; и соответствующими ре☑ ознакомление; сурсами управляют как ☑ хранение; отдельным процессом. ☑ изменение; Каждый процесс опи☑ пересмотр; сывается процедурой. ☑ отмена; Процедура – это своего ☑ изъятие; рода внутренний стандарт ☑ уничтожение предприятия. Существу-

__________________ * Более подробно о законодательных требованиях и документальном оформлении допуска подрядчика для выполнения работ на территории заказчика – в журнале «Охрана труда» № 12/2014

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда ют определенные правила создания документированных процедур: ☑ документацию должны разрабатывать те люди, которые в дальнейшем будут ею пользоваться; ☑ в разработке документации обязательно должен участвовать представитель руководства; ☑ необходимо ориентироваться на текст стандарта OHSAS, а не на различные его толкования; ☑ бессмысленно пытаться адаптировать документацию других фирм; ☑ копирование стандартов других фирм может привести к технологическим сбоям и даже к возникновению аварийных ситуаций. Поскольку в этой главе речь идет о взаимоотношениях с подрядчиками, организациям следует внедрить соответствующие процедуры, отражающие этот процесс.

Рациональный комплекс мероприятий, направленных на улучшение условий труда, может обеспечить прирост производительности труда от 6 до 25% и более. Солнечное освещение увеличивает производительность труда на 10%, рациональное искусственное освещение – на 6–13%, при этом в некоторых производствах происходит сокращение брака, достигающее 25%. Правильная организация рабочего места увеличивает производительность труда до 20%, продуманное использование музыки – на 12–14%, рациональная окраска помещений – на 25% Производственный шум, превышающий допустимые уровни, может снизить производительность труда на 20%. Если работоспособность при температуре 18–20 °С принять за 100%, то при 30 °С она составит всего 60%.

меры по предупреждению и ограничению их воздействия; в) включать уведомления о травмах, случаях ухудшения здоровья, болезнях и инцидентах с работниками подрядчика при выполнении работ для организации, в том числе оценку рисков, связанную с работой подрядчика; г) ознакомлять с опасностями рабочих мест для обеспечения безопасности и охраны здоровья и проводить соответствующую подготовку для подрядчиков или их работников перед началом или в ходе работы (при необходимости);

д) методично отслеживать соблюдение требований охраны труда в деятельности подрядчика на площадке организации; е) гарантировать, что требуемые процедуры и мероприятия по охране труда на площадке организации будут выполнены подрядчиками; ж) давать возможность контролировать доступ персонала подрядчиков на территорию предприятия; з) обеспечивать готовность реагировать в аварийных ситуациях. В Приложении к этому номеру журнала опубликован пример процедуры «Управление подрядными организациями», действующей в системе менеджмента охраны здоровья и обеспечения безопасности труда одного из отечественных предприятий. Однако следует понимать, что каждая процедура уникальна. Она учитывает: ☑ условия выполнения работ; ☑ человеческие ресурсы; ☑ оборудование; ☑ местное законодательство; ☑ льготы; ☑ лицензии и т.д. А значит, бездумно заимствованная процедура пользы не принесет.

Продолжение следует

Процедуры Организации для подрядчиков, работающих на площадке организации, должны: а) включать критерии охраны труда в процедуры оценки и выбора подрядчиков; б) устанавливать эффективную текущую связь и координацию между соответствующими уровнями управления организации и подрядчиком до начала работы. При этом следует обеспечить условия для информирования об опасностях и принять

СПРАВКА

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Международные стандарты безопасности труда

НОВЫЙ СТАНДАРТ ISO 45001 по управлению охраной труда

В 2016 г. британский стандарт BS OHSAS 18001:2007 «Системы менеджмента гигиены и безопасности труда. Требования» планируется заменить международным стандартом ISO 45001. В статье рассмотрим структуру и содержание новых требований стандарта ISO 45001 в его первой редакции.

В проекте стандарта ISO/CD 45001 прослеживается более четкая направленность на: ☑ «контекст» организации – введен новый раздел; ☑ более активную роль высшего менеджмента и руководства – введен новый раздел; ☑ управление не только рисками снижения результативности системы менеджмента гигиены и безопасности труда (далее – ГиБТ), но и управление возможностями ее повышения. Согласно новому стандарту организация должна обраазработкой международного стандарта ISO 45001 щать внимание и на то, что выходит за пределы проблем занимается проектный комитет ISO/PC 283. Его охраны здоровья и безопасности персонала и учитывать, первое заседание, в котором приняло участие чего от нее ожидают заинтересованные стороны. Также ор83 делегата из 27 организаций – членов ISO и 5 членов ганизация обязана позаботиться о безопасности своих подвзаимодействия, состоялось в октябре 2013 г. в Лондоне. рядчиков и поставщиков, а также учесть то, как, например, Тогда же был создан план подготовки проекта и публикаее деятельность может повлиять на местные сообщества. ции стандарта ISO 45001: I этап – ISO/CD 45001 (первый проект комитета) Эти требования гораздо шире по сравнению с теми, что представлены в BS OHSAS 18001:2007. То есть необходиопубликован в середине 2014 г.; мо не просто направить все внимание на соII этап – ISO/DIS 45001 (первый Согласно статистике МОТ, опубблюдение условий гигиены и безопасности проект международного стандарта) буликованной в 2013 г., в результате труда, но и учесть, что организация не может дет опубликован в начале 2015 г.; инцидентов или заболеваний, свяIII этап – ISO/FDIS 45001 (окон- занных с выполнением трудовых заключать контракты, если существует высокий риск возникновения инцидентов, чательный проект международного обязанностей, умерло около 2,3 млн которые могут привести к потере здоровья стандарта) будет опубликован в начачеловек. Однако практика внедреи жизни не только своих работников, но ле 2016 г.; ния британского стандарта BS IV этап – итоговый стандарт ISO OHSAS 18001:2007 показала, что и подрядчиков, а также проживающих рядом людей. 45001 будет опубликован в конце применение системы менеджмента В проекте стандарта ISO/CD 45001 уста2016 г. гигиены и безопасности труда помоновлены требования, заключающиеся в том, В июле 2014 г. проектный комитет гает организациям уменьшить количто аспекты здоровья и безопасности должны ISO/PC 283 представил проект станчество несчастных случаев и забобыть включены в общую систему менеджмендарта ISO 45001. Данный этап работы леваний, избежать дорогостоящих та организации, и при этом необходима более судебных исков, снизить расходы на комитета определяется как стадия CD существенная поддержка со стороны топ-местрахование, а также создать благо(Committee Draft – проект комитета). неджмента и руководства организации. Станприятный климат в коллективе. Проект стандарта ISO 45001 раз45001 требует, чтобы упомянутые дарт ISO 450 рабатывается на основе BS OHSAS HSAS аспекты стали органичной частью общей системы менед18001:2007 «Системы менеджмента нта гигиены и бездополнением к ней, как было со стандаржмента, а не просто дополне опасности труда. Требования», подготовленного том BS OHSAS 18001. Британским институтом стандартов тов (BSI) в 1999 г. организаций уже используют ряд стандарБольшинство организац В Украине действует ДСТУ OHSAS HSAS 18001:2010, менеджмента ISO (ISO 9001, ISO 14001, тов на системы менеджмен который идентичен второму изданию данию BS ISO IS 5000 и другие), так что требоOHSAS 18001:2007. вания к гигиене и безопасности в Общая цель стандарта ISO O труда могут быть легко интегрит 45001 остается такой же. Он по соорованы в общую систему менеджр держанию и сути практически повтоомента. В частности, проектный ме ряет BS OHSAS 18001:2007. Однако ко комитет комит выбрал первоначальную инстандарт ISO 45001 имеет новую структуру и форму, теграцию с ISO 14001, поскольку во многих орга1 которая в полной мере учитывает ет новые правила низациях, особенно малого и среднего бизнеса, один челоразработки стандартов на системы ы менеджмента совек отвечает как за вопросы безопасности, так и за вопросы гласно приложению SL «ISO/IEC C Directives, Part 1, экологии, что характерно для дл зарубежных компаний. Consolidated ISO Supplement, 2014». 14». Виталий Цопа, доктор техн. наук, профессор Международного института менеджмента (МИМ-Киев), международный эксперт и аудитор по системам менеджмента ISO 9001, 14001, 50001 и OHSAS 18001

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда В таблице на с. 24 представлено сравнение содержания стандартов BS OHSAS 18001:2007 и ISO/CD 45001, которое показало, что: ☑ содержание нового стандарта осталось практически прежним; ☑ существенно изменилась его структура; ☑ новыми элементами проекта стандарта ISO/CD 45001 стали разделы «Контекст организации», «Лидерство» и подразделы «Управление изменениями», «Аутсорсинг» и «Постоянное улучшение»; ☑ проект стандарта ISO/CD 45001 пополнился новыми терминами и определениями, текстовой частью требований, которые являются общими для всех стандартов на системы менеджмента. Рассмотрим основные изменения, внесенные в проект стандарта ISO/CD 45001, а также предлагаемые требования и формулировки комитета ISO/PC 283. Как видно на рис. 2, в проекте нового стандарта изменилась модель системы менеджмента гигиены и безопасности труда, хотя осталась ее основа – цикл Деминга – Шухарта. Следует отметить, что данная модель становится универсальной для всех стандартов систем менеджмента качества, экологии, энергосбережения, информационной безопасности и других. Также необходимо отметить, что в этой модели появились новые элементы: «контекст организации», включающий определение внешних и внутренних проблем организации, а также потребностей и ожиданий заинтересованных сторон в вопросах гигиены и безопасности труда; «лидерство»; учет не только рисков снижения результативности системы менеджмента ГиБТ, но и возможностей ее повышения; менеджмент изменений; аутсорсинг.

ПОСТОЯННОЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ

Анализ со стороны руководства

Проверки и корректирующие действия

Политика в области гигиены и безопасности труда Планирование

Внедрение и функционирование

Рис.1. Модель системы менеджмента гигиены и безопасности труда согласно стандарту BS OHSAS 18001:2007

Требования проекта стандарта ISO/CD 45001, касающиеся подразделов 4.3 «Определение области применения системы менеджмента ГиБТ» и 4.4 «Система менеджмента ГиБТ», практически идентичны требованиям BS OHSAS 18001:2007. ЛИДЕРСТВО В СИСТЕМЕ МЕНЕДЖМЕНТА ГиБТ В стандарт ISO 45001 вводится раздел 5 «Лидерство» со следующими подразделами: ➢ лидерство и ответственность; ➢ политика; ➢ роли, обязанности, ответственность и полномочия в организации.

КОНТЕКСТ ОРГАНИЗАЦИИ Новый раздел 4 под названием «Контекст организации» состоит из таких подразделов: ➢ понимание организации и ее контекста; ➢ понимание потребностей и ожиКонтекст Область применения системы менеджмента гигиены даний заинтересованных сторон; организации и безопасности труда (ГиБТ), подразделы 4.3 и 4.4 (раздел 4) ➢ определение области применения системы менеджмента ГиБТ; ➢ система менеджмента ГиБТ. Поддержка Итак, в подразделе 4.1 «Понии Операции мание организации и ее контек(разделы ста» предлагается изложить тре7 и 8) бование, согласно которому оргаВнутренние Результаты и внешние низация должна определить внешсистемы проблемы ние и внутренние проблемы, имеменеджмента (подраздел 4.1) Оценка ющие отношение к ее целям ГиБТ Планирование Лидерство выполнения (раздел 6) (раздел 5) и задачам и влияющие на способ(раздел 9) ность к достижению желаемых результатов системы менеджмента ГиБТ. В подразделе 4.2 «Понимание потребностей и ожиданий заинтересованных сторон» предлагается Потребности определить: и ожидания Улучшение ➢ заинтересованные стороны, заинтересо(раздел 10) имеющие отношение к системе меванных сторон неджмента ГиБТ; (подраздел 4.2) ➢ требования этих заинтересованных сторон и указать, какие из них организация обязалась выполРис. 2. Модель системы менеджмента гигиены и безопасности труда нить. согласно международному стандарту ISO 45001

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда В подразделе 5.1 «Лидерство и ответственность» предлагается указать, что высшее руководство должно демонстрировать лидерство и приверженность системе менеджмента ГиБТ в части: ➢ обеспечения того, чтобы в системе менеджмента ГиБТ учитывался контекст организации, а также потенциальные риски в сфере гигиены и безопасности труда;

➢ обеспечения того, чтобы на рабочем месте систематически осуществлялась идентификация опасностей, оценивались риски, определялись приоритеты и принимались меры для повышения результативности ГиБТ; ➢ обеспечения того, чтобы политика в сфере гигиены и безопасности труда и соответствующие цели ГиБТ сов-

Сравнение содержания стандартов ISO/CD 45001 и BS OHSAS 18001:2007 ISO/CD 45001

! ! ! ! ! !

Системы менеджмента гигиены и безопасности труда. Требования и руководство по применению Предисловие Введение 0.1. Предпосылки 0.2. Цель стандарта 0.3. Факторы успеха внедрения стандарта 0.4. Цикл «Планируй – делай – проверяй – корректируй» является подходом к этой редакции стандарта 0.5. Содержание этой редакции стандарта 1. Область применения 2. Нормативные ссылки 3. Термины и определения 3.01. Организация 3.02. Заинтересованная сторона 3.02. a) работник 3.03. Требование 3.03. a) законодательное требование 3.04. Система менеджмента 3.04. а) система менеджмента ГиБТ 3.05. Топ-менеджмент 3.06. Результативность 3.07. Политика 3.07. a) политика ГиБТ 3.08. Цель 3.08. a) цель ГиБТ 3.09. Риск 3.09. a) риск ГиБТ

3.09. b) опасность ! 3.10. Компетентность 3.11. Документированная информация ! 3.12. Процесс 3.12. a) процедура 3.13. Результативность 3.13. a) результативность ГиБТ

! 3.14. Аутсорсинг ! 3.15. Мониторинг ! 3.16. Измерение 3.17. Аудит ! 3.18. Соответствие 3.19. Несоответствие 3.19. a) инцидент 3.20. Коррекция 3.21. Корректирующие действия 3.22. Постоянное улучшение 3.23. Рабочее место – – – – – 4. Контекст организации 4.1. Понимание организации и ее контекста 4.2. Понимание потребностей и ожиданий заинтересованных сторон 4.3. Определение области применения системы менеджмента ГиБТ 4.4. Система менеджмента ГиБТ

BS OHSAS 18001:2007 Системы менеджмента гигиены и безопасности труда. Требования Предисловие

Введение

1. Область применения 2. Ссылки 3. Термины и определения 3.17. Организация 3.10. Заинтересованная сторона – – – 3.13. Система менеджмента гигиены и безопасности труда – – 3.16. Политика в области гигиены и безопасности труда – 3.14. Цели в области гигиены и безопасности труда – 3.21. Риск 3.1. Приемлемый риск 3.6. Опасность –

ISO/CD 45001 ! 5. Лидерство ! 5.1. Лидерство и ответственность 5.2. Политика ! 5.3. Роли, обязанности, ответственность и полномочия в организации 6. Планирование 6.1. Действия по реагированию на риски и возможности 6.1.1. Общие требования 6.1.2. Идентификация опасности 6.1.3. Определение законодательных и других требований 6.1.4. Оценка рисков ГиБТ

! 6.1.5. Планирование изменений 6.1.6. Планирование для осуществления действий 6.2. Цели ГиБТ и планирование их достижения 6.2.1. Цели ГиБТ 6.2.2. Планирование для достижения целей ГиБТ 7. Поддержка (обеспечение) 7.1. Ресурсы

–

7.2. Компетентность 7.3. Осведомленность 7.4. Информация, коммуникация, участие и консультации 7.4.1. Информация и коммуникация 7.4.2. Участие, консультации и представительство 7.5. Документированная информация 7.5.1. Общие требования 7.5.2. Создание и обновление 7.5.3. Управление документированной информацией 8. Операции 8.1. Оперативное планирование и контроль 8.1.1. Общие требования 8.1.2. Иерархия управления ! 8.2. Управление изменениями ! 8.3. Аутсорсинг 8.4. Закупки 8.5. Подрядчики 8.6. Готовность к аварийным ситуациям и реагирование на них 9. Оценка выполнения 9.1. Мониторинг, измерение, анализ и оценка 9.1.1. Общие требования 9.1.2. Оценка соответствия 9.2. Внутренний аудит 9.2.1. Цели внутреннего аудита 9.2.2. Процесс внутреннего аудита 9.3. Анализ со стороны руководства 10. Улучшение

–

10.1. Инцидент, несоответствие и корректирующие действия

3.5. Документ; 3.20. Записи – 3.19. Процедура – 3.15. Результативность в сфере гигиены и безопасности труда – – – 3.2. Аудит – 3.1.1 Несоответствие 3.9. Инцидент – 3.4. Корректирующее действие 3.3. Постоянное улучшение 3.23. Рабочее место 3.7. Идентификация опасности 3.8. Ухудшение здоровья 3.12. Гигиена и безопасность труда 3.18. Предупреждающее действие 3.22. Оценка риска 4. Требования к системе менеджмента гигиены и безопасности труда

4.1. Общие требования

! 10.2. Постоянное улучшение Приложение (справочное). Руководство по применению настоящего стандарта

BS OHSAS 18001:2007 – – 4.2. Политика в области гигиены и безопасности труда – 4.3. Планирование 4.3.1. Идентификация опасностей, оценка рисков и определение мер управления 4.3.2. Законодательные и другие требования 4.3.1. Идентификация опасностей, оценка рисков и определение мер управления – 4.3.1. Идентификация опасностей, оценка рисков и определение мер управления 4.3.3. Цели и программа(ы) 4.4. Внедрение и функционирование 4.4.1. Ресурсы, функции, ответственность и полномочия 4.4.2. Компетентность, обучение, осведомленность 4.4.3. Коммуникация, участие и консультирование 4.4.3.1. Коммуникация 4.4.3.2. Участие и консультирование 4.4.4. Документация 4.4.5. Управление документами 4.5.4. Управление записями 4.4.6. Управление операциями

– – 4.4.6. b) управление операциями 4.4.6. c) управление операциями 4.4.7. Готовность к аварийным ситуациям и реагирование на них 4.5. Проверки 4.5.1. Измерение и мониторинг результативности 4.5.2. Оценка соответствия 4.5.5. Внутренний аудит 4.6. Анализ со стороны руководства 4.5.3. Расследование инцидентов, несоответствий, корректирующие и предупреждающие действия – BS OHSAS 18002:2008 «Системы менеджмента гигиены и безопасности труда. Руководство по применению OHSAS 18001:2007» (отдельный стандарт)

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда падали со стратегическими направлениями развития организации; ➢ принятия во внимание результативности ГиБТ при стратегическом планировании; ➢ обеспечения интеграции требований системы менеджмента ГиБТ с бизнес-процессами организации; ➢ доступности соответствующих финансовых, человеческих и организационных ресурсов, необходимых для разработки, внедрения, поддержания и постоянного улучшения системы менеджмента ГиБТ; ➢ обеспечения возможностей проведения организацией консультаций и активного участия работников (при необходимости – представителей работников) в разработке, реализации, поддержании и постоянном улучшении системы менеджмента ГиБТ; ➢ информирования о важности результативного управления в сфере гигиены и безопасности труда в соответствии с требованиями системы менеджмента ГиБТ; ➢ обеспечения того, чтобы система менеджмента ГиБТ позволяла достигать намеченных результатов; ➢ руководства и поддержки лиц с целью обеспечения результативности системы менеджмента ГиБТ на всех уровнях управления; ➢ содействия постоянному улучшению; ➢ поощрения и повышения организационной культуры работников в плане улучшения системы менеджмента ГиБТ; ➢ обеспечения того, чтобы лица, работающие в организации, были ознакомлены со своими обязанностями в рамках системы менеджмента ГиБТ и потенциальными последствиями своих действий или бездействия на рабочем месте. Содержание подраздела 5.2 «Политика» проекта стандарта ISO/CD 45001 в основном соответствует подразделу 4.2 «Политика в области гигиены и безопасности труда» стандарта BS OHSAS 18001:2007. В подразделе 5.3 «Роли, обязанности, ответственность и полномочия в организации» предлагается, чтобы высшее руководство определило одно или нескольких лиц, на которых возлагалась бы ответственность за политику организации и функционирование системы менеджмента ГиБТ. Оно должно также обеспечить, чтобы ответственность и полномочия лиц, имеющих прямое отношение к системе менеджмента ГиБТ, устанавливались на всех уровнях управления. При этом высшее руководство должно определить ответственность и полномочия с целью: ➢ обеспечения того, чтобы система менеджмента ГиБТ соответствовала требованиям нового стандарта; ➢ предоставления отчетов о результативности системы менеджмента ГиБТ. УПРАВЛЕНИЕ РИСКАМИ И ВОЗМОЖНОСТЯМИ В проекте нового стандарта вводится понятие «возможности». Так, в общих требованиях подраздела 6.1 «Действия по реагированию на риски и возможности» раздела 6 «Планирование» предлагается установить требования не только к идентификации и управлению рисками, но и к возможностям. Так, при планировании системы менеджмента ГиБТ организация должна рассмотреть вопросы, упомянутые в контексте, требования заинтересованных сторон и системы менеджмента ГиБТ, а также определить риски и возможности. Последние должны быть направлены на:

www.ohoronapraci.kiev.ua

➢ повышение уверенности в том, что с помощью системы менеджмента ГиБТ можно достичь желаемого результата; ➢ предотвращение или уменьшение нежелательных действий; ➢ обеспечение непрерывного повышения результативности системы менеджмента ГиБТ. При идентификации рисков и возможностей организация также должна рассмотреть следующие вопросы: ➢ риски и возможности, связанные с работой системы менеджмента ГиБТ, которые могут повлиять на достижение намеченных результатов; ➢ ГиБТ-риски, связанные с опасностями. ПЛАНИРОВАНИЕ И УПРАВЛЕНИЕ ИЗМЕНЕНИЯМИ В подразделе 6.1.5 «Планирование изменений» раздела 6 «Планирование» предлагается установить следующие требования. Так, организация должна идентифицировать опасности и оценивать риски и возможности ГиБТ, связанные с изменениями в организации, ее процессов или системы менеджмента ГиБТ, а в случае планируемых изменений, постоянных или временных, эта оценка должна быть проведена до их реализации. При этом организация должна сохранять соответствующую документированную информацию о планируемых изменениях, в том числе связанных с оценками риска ГиБТ. В подразделе 8.2 «Управление изменениями» раздела 8 «Операции» указаны следующие требования. Так, организация должна планировать и управлять изменениями, как временными, так и постоянными, в системе менеджмента ГиБТ, чтобы убедиться, что они не приводят к снижению результативности ГиБТ, в том числе при: ➢ инцидентах и несоответствиях; ➢ проектировании или доработке новых продуктов, процессов или услуг; ➢ изменениях в знаниях или информировании о факторах опасности; ➢ изменениях рабочих процессов, процедур, оборудования, организационной структуры, штатного расписания, товаров, услуг, подрядчиков или поставщиков; ➢ развитии технологий и знаний; ➢ изменениях законодательных и иных требований. Организация также должна осуществлять процесс реализации и контроля за планируемыми изменениями, определить ответственность и полномочия лиц для управления изменениями и связанными с ними рисками

Управление охраной труда ГиБТ, а также рассматривать последствия непреднамеренных изменений с принятием мер по минимизации любых негативных последствий. АУТСОРСИНГ В подразделе 8.3 «Аутсорсинг» раздела 8 «Операции» предлагается установить требование относительно того, что организация должна гарантировать, что те процессы, которые она передала на аутсорсинг и которые влияют на систему менеджмента ГиБТ, находятся под ее контролем. ПОСТОЯННОЕ УЛУЧШЕНИЕ В подразделе 10.2 «Постоянное улучшение» раздела 10 «Улучшение» предлагается ввести более конкретные требования к непрерывному улучшению системы менеджмента ГиБТ. Так, организация должна постоянно повышать пригодность, адекватность и результативность системы менеджмента ГиБТ и при этом: ➢ предотвращать возникновение возможных инцидентов и несоответствий; ➢ способствовать повышению результативности ГиБТ. При этом организация должна разработать, внедрить и поддерживать непрерывный процесс улучшения, предусматривающий мероприятия, описанные в требованиях: ➢ раздела 4 «Контекст организации»; ➢ подраздела 6.1 «Действия по реагированию на риски и возможности»; ➢ подраздела 6.2 «Цели ГиБТ и планирование их достижения»;

➢ подраздела 7.4 «Информация, коммуникация, участие и консультации»; ➢ подраздела 9.1 «Мониторинг, измерение, анализ и оценка»; ➢ подраздела 9.3 «Анализ со стороны руководства». Организация также должна сохранять задокументированную информацию в качестве доказательства результатов постоянного улучшения. ВЫВОДЫ

1. Уже сегодня можно сказать, что первая редакция международного стандарта ISO 45001 по своей сути и содержанию является стандартом BS OНSAS 18001:2007, но имеет новую форму – структуру, которая обеспечивает интеграцию данного стандарта с общей системой менеджмента, а также интеграцию с другими стандартами на системы менеджмента, такими как ISO 9001, ISO 14001, ISO 50001 и т. п. 2. Существенными изменениями в первой редакции международного стандарта ISO 45001 в отличие от британского стандарта BS OНSAS 18001:2007 являются: ➢ новый раздел требований «Контекст организации»; ➢ новый раздел требований «Лидерство»; ➢ требования к менеджменту изменений; ➢ требования к аутсорсингу; ➢ уточнение требований к постоянному улучшению.

3. В проекте стандарта ISO/CD 45001 предлагается определить не только риски ухудшения системы менеджмента ГиБТ, но и возможности ее улучшения, которые должны быть направлены на: ➢ повышение уверенности в том, что благодаря системе менеджмента ГиБТ можно достичь желаемого результата; ➢ предотвращение или сокращение нежелательных действий; ➢ обеспечение непрерывного улучшения.

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда

Нормотворчество

Обзор НПАОП в машиностроении Наталия Чумакова, заведующая лабораторией нормативно-правовых актов ГУ «ННИИПБОТ»

Важным шагом в разработке НПАОП машиностроительной отрасли должна стать их дальнейшая специализация: автомобилестроение, станкостроение, производство подъемного и погрузочноразгрузочного оборудования, машин и оборудования для металлургии и т. д. Это позволило бы унифицировать и консолидировать указанные НПАОП, что, в свою очередь, будет содействовать их эффективному применению.

ашиностроение занимает одно из ключевых мест в развитии экономики государства. Машиностроительный комплекс Украины многоотраслевой и по обыкновению делится на четыре основные группы:

группа тяжелого машиностроения (согласно ДК 009:2010 включает виды экономической деятельности по кодам КВЭД 28.11, 28.22, 28.91, 28.92); группа общего машиностроения (коды КВЭД 28.11, 28.12, 28.13, 28.14, 28.15, 28.21, 28.23, 28.30, 28.99, 30.1, 30.20, 30.30, 30.40, 30.9); группа среднего машиностроения (коды КВЭД 28.24, 28.30, 28.41, 28.49, 28.93, 28.94, 28.95, 28.96, 29.10, 29.20, 29.3); производство точных машин и механизмов, приборов и инструментов (коды КВЭД 25.73, 26.1, 26.20, 26.30, 26.40, 26.5, 26.60, 26.70, 26.80, 27.1, 27.20, 27.3, 27.40, 27.5, 27.90). К тому же к машиностроительному комплексу можно отнести и родственные отрасли, такие как обработка металла (коды КВЭД 25.50, 25.61, 25.62) и так называемая малая металлургия (коды КВЭД 24.20, 24.3). В соответствии с Положением о Государственном реестре нормативно-правовых актов по охране труда, данные об утверждении и вступлении в силу НПАОП оформляются в виде Указателя нормативно-правовых актов по охране труда (далее – Указатель), система кодирования (обозна-

www.ohoronapraci.kiev.ua

чения) которого построена с учетом кодов видов экономической деятельности, установленных еще согласно ДК 009-96. На сегодня в системе национальных статистических классификаций действующим является ДК 009:2010, имеющий существенные отличия от предыдущих. Для того чтобы сориентироваться в большом массиве нормативно-правовых актов, которые регулируют отношения в сфере охраны труда в машиностроении, проанализируем перечни НПАОП, включенные в разделы «Металлургия», «Обработка металла», «Производство машин и оборудования», «Производство электрических машин и аппаратуры», «Производство оборудования для радио, телевидения и связи», «Производство медицинских, измерительных, оптических приборов и инструментов», «Производство транспортного оборудования» Указателя. В общем в эти разделы входят 135 НПАОП, однако лишь 57 НПАОП (42 %) касаются непосредственно машиностроения, а 78 НПАОП (58 %)

Управление охраной труда Таблица 1. Перечень НПАОП, которые подлежат актуализации № з/п

Обозначение нормативного акта

Название нормативного акта

Дата

Утверждение Организация

ГРУППА ТЯЖЕЛОГО МАШИНОСТРОЕНИЯ 1

НПАОП 28.0-1.29-89

Правила по охране труда при проведении котельных работ и изготовлении металлоконструкций

14.12.1989

НПАОП 28.4-1.31-89

Правила по охране труда на кузнечно-прессовом производстве

14.12.1989

Минтяжмаш СССР Минтяжмаш СССР

НПАОП 28.5-1.35-69

Правила по охране труда при производстве металлопокрытий

1990

Минтяжмаш СССР

НПАОП 28.52-1.30-89

Правила по охране труда в сварочном производстве

14.12.1989

Минтяжмаш СССР

НПАОП 31.4-1.32-66

Правила техники безопасности при производстве щелочных аккумуляторов

1966

Минтяжмаш СССР

Правила техники безопасности и производственной санитарии при выполнении котельных работ и металлоконструкций

29.08.1961

ЦК профсоюза рабочих машиностроения

ГРУППА ОБЩЕГО МАШИНОСТРОЕНИЯ 6

НПАОП 28.0-1.25-61

НПАОП 28.4-1.39-91

Правила безопасности труда при заготовительно-штамповочных работах

9.01.1991

Минавиапром СССР

НПАОП 28.5-1.06-69

Правила техники безопасности и промышленной санитарии при электроэрозионной обработке металлов и их сплавов

20.08.1969

ЦК профсоюза рабочих авиаоборонпрома

НПАОП 28.5-1.11-73

Правила техники безопасности и производственной санитарии при газоэлектрическом резании

1973

ЦК профсоюза рабочих судостроения

НПАОП 28.5-1.19-76

Правила безопасности труда при электронно-лучевой сварке

25.08.1976

ЦК профсоюза рабочих авиаоборонпрома

НПАОП 28.5-1.22-71

Правила по технике безопасности и промышленной санитарии при клепально-сборочных работах

17.03.1971

ЦК профсоюза рабочих авиаоборонпрома

НПАОП 28.51-1.07-83

Правила техники безопасности и производственной санитарии при электроэрозионной обработке металлов

1983

Минсудпром МВД СССР

НПАОП 28.51-1.10-73

Правила техники безопасности и производственной санитарии при плазменной резке

1973

ЦК профсоюза рабочих судостроения

НПАОП 28.51-1.37-90

Правила по безопасности труда при детонационном напылении покрытий

10.10.1990

Минавиапром СССР

НПАОП 28.51-1.38-91

Правила по безопасности труда при вакуумном ионно-плазменном напылении покрытий

23.01.1991

Минавиапром СССР

НПАОП 28.51-1.41-89

Правила по безопасности труда при очистке деталей механическим способом

25.12.1989

Минавиапром СССР

НПАОП 28.51-1.47-78

Временные правила безопасности при плазменном напылении

10.05.1978

ЦК профсоюза рабочих авиаоборонпрома

НПАОП 29.2-1.01-58

Общие правила техники безопасности и производственной санитарии для предприятий и организаций машиностроения

29.09.1958

ЦК профсоюза работников машиностроения

НПАОП 29.11-1.03-71

Правила по технике безопасности и промышленной санитарии во время испытаний дизельных двигателей и их агрегатов

24.11.1971

ЦК профсоюза рабочих авиаоборонпрома

НПАОП 33.4-1.12-62

Правила по технике безопасности при механической обработке оптических деталей

12.06.1962

ЦК профсоюза рабочих авиаоборонпрома

НПАОП 35.1-5.04-80

Обеспечение безопасности при окрашивании аппаратурой безвоздушного распыления судовых конструкций, сложных насыщенных поверхностей внутри судовых помещений, а также в замкнутых объемах и труднодоступных местах. Инструкция

1980

Минсудпром СССР

НПАОП 35.11-1.09-82

Временные правила по технике безопасности, пожарной охране и промышленной санитарии при выполнении покрасочных работ в окрасочных цехах (участках) машиностроительных заводов и на судах флота рыбной промышленности

01.08.1982

Минрыбхоз СССР

НПАОП 35.3-1.36-91

Правила по безопасности труда при герметизации изделий космической техники

04.02.1991

Минавиапром СССР

НПАОП 35.3-1.48-75

Временные правила по технике безопасности и производственной санитарии в цехах окончательной сборки летательных аппаратов

12.02.1975

Минавиапром СССР

НПАОП 35.3-7.05-91

Требования безопасности при работе с лакокрасочными материалами

13.12.1991

Министерство гражданской авиации СССР

НПАОП 28.51-1.03-87

Правила техники безопасности и производственной санитарии при термической обработке металлов

25.12.1987

Минавтопром СССР

ГРУППА СРЕДНЕГО МАШИНОСТРОЕНИЯ

ПРОИЗВОДСТВО ТОЧНЫХ МАШИН И МЕХАНИЗМОВ, ПРИБОРОВ И ИНСТРУМЕНТОВ 27

НПАОП 32.1-1.01-72

Правила техники безопасности и промышленной санитарии в электронной промышленности

26.04.1972

Минэлектронпром СССР

НПАОП 32.1-1.02-77

Правила техники безопасности и производственной санитарии в электронной промышленности (дополнение). Раздел 3. Производство конденсаторов

23.11.1977

Президиум ЦК профсоюза работников радиоэлектронной промышленности

НПАОП 32.1-5.03-73

Инструкция по технике безопасности и промсанитарии при изготовлении изделий электронной техники, содержащих керамику, из окиси бериллия

21.05.1973

Минэлектронпром СССР

НПАОП 32.1-5.16-80

Инструкция при работе с сильнодействующими ядовитыми веществами на предприятиях и в организациях Минрадиопрома СССР

14.01.1980

Минрадиопром СССР

НПАОП 27.1-5.01-81

Типовая инструкция по безопасности труда для рабочих прокатного производства

1981

Минчермет СССР

НПАОП 28.0-1.01-90

Отраслевые правила по технике безопасности и производственной санитарии при холодной обработке металлов на металлорежущих станках

1990

Минсельхозмаш СССР

НПАОП 28.0-1.02-83

Правила техники безопасности и производственной санитарии при холодной обработке металлов

05.07.1983

Минхиммаш СССР

НПАОП 28.5-1.01-84

Правила по технике безопасности и производственной санитарии при нанесении металлопокрытий

15.10.1984

Минхиммаш СССР

НПАОП 28.51-1.14-85

Правила техники безопасности при очистке деталей гидропескоструйным и дробеструйным способами

30.12.1985

Миноборонпром СССР

НПАОП 28.51-1.19-62

Правила безопасности при эксплуатации электротермических установок повышенной и высокой частоты

14.11.1962

ЦК профсоюза рабочих машиностроения

ОБРАБОТКА МЕТАЛЛА, МАЛАЯ МЕТАЛЛУРГИЯ

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Управление охраной труда Таблица 2. Перечень НПАОП, которые не нуждаются в актуализации № Обозначение з/п нормативного акта 1

НПАОП 29.0-3.02-06

Название нормативного акта

Дата

Нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты работникам машиностроения и металлообрабатывающей промыш- 21.02.2006 ленности

Утверждение Организация МЧС Украины

НПАОП 35.3-1.02-06

Правила охраны труда в цехах окончательной сборки летательных аппаратов

16.03.2006

МЧС Украины

НПАОП 28.5-1.02-07

Правила охраны труда при термической обработке металлов

18.12.2007

Госгорпромнадзор

НПАОП 28.7-1.01-07

Правила охраны труда для предприятий по производству кабельной продукции

18.12.2007

Госгорпромнадзор

НПАОП 31.5-1.01-07

Правила охраны труда в производстве источников света и светотехнического оборудования 18.12.2007

Госгорпромнадзор

НПАОП 32.1-3.01-07

Нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств инди11.12.2007 видуальной защиты работникам радиоэлектронной промышленности

Госгорпромнадзор

НПАОП 35.1-3.15-07

Нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств инди29.03.2007 видуальной защиты работникам судостроительной промышленности

Госгорпромнадзор

НПАОП 28.0-1.03-08

Правила охраны труда в метизном производстве

29.12.2008

Госгорпромнадзор

НПАОП 31.0-3.01-08

Нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств инди29.12.2008 видуальной защиты работникам электротехнической промышленности

Госгорпромнадзор

НПАОП 31.6-1.01-08

Правила охраны труда для производств электроизоляционных материалов

12.05.2008

Госгорпромнадзор

НПАОП 27.2-1.01-09

Правила охраны труда в трубном производстве

15.10.2009

Госгорпромнадзор

НПАОП 28.0-1.30-12

Правила охраны труда при работе с абразивным инструментом

22.10.2012

МЧС Украины

НПАОП 28.0-1.32-13

Правила охраны труда во время покрасочных работ

26.11.2013

Минэнергоуголь Украины

НПАОП 28.0-1.33-13

Правила охраны труда во время кузнечно-прессовых работ

19.12.2013

Минэнергоуголь Украины

15 НПАОП 28.52-1.31-13 Правила охраны труда во время сварки металлов

14.12.2012

МЧС Украины

НПАОП 32.0-1.01-13

Правила охраны труда во время производства печатных плат

23.10.2013

Минэнергоуголь Украины

НПАОП 28.0-1.34-14

Правила охраны труда во время электрохимической обработки металлов

13.02.2014

Минэнергоуголь Украины

НПАОП 28.0-1.35-14

Правила охраны труда во время газоэлектрического, контактного, кислородного и плазмен06.02.2014 ного резания металлов

Минэнергоуголь Украины

НПАОП 28.0-1.37-14

Правила охраны труда при нанесении металлопокрытий

20.08.2014

Минэнергоуголь Украины

20 НПАОП 28.52-1.32-14 Правила охраны труда во время паяльных работ

06.02.2014

Минэнергоуголь Украины

20.08.2014

Минэнергоуголь Украины

НПАОП 32.0-1.02-14

Правила охраны труда во время производства радио- и электронной аппаратуры

регулируют отношения охраны труда в других видах экономической деятельности. Количественное распределение НПАОП приведено на рис.1. Впрочем, решить проблему нормативно-правового обеспечения охраны труда в машиностроении лишь путем аналитических исследований количественного распределения НПАОП невозможно. Довольно существенным остается определение актуальности этих актов, их соответствия требованиям действующего законодательства об охране труда, положениям acquis communautaire, уровню развития науки и техники. Так, на сегодня из 57 НПАОП в пересмотре и актуализации нуждаются 36 нормативно-правовых актов, принятых еще во времена СССР (см. табл. 1). Важной проблемой нормативно-правового обеспечения охраны труда в машиностроении является то, что имеющиеся НПАОП распространяются на отдельные виды работ, то есть разбиты по стадиям технологического процесса (заготовка, механическая обработка и сборка). В законодательной базе отсутствуют НПАОП,

www.ohoronapraci.kiev.ua

12,6

группа тяжелого машиностроения (5 НПАОП)

57,8

группа общего машиностроения (22 НПАОП)

8,9

группа среднего машиностроения (1 НПАОП)

0,7

производство точных машин и механизмов, приборов и инструментов (12 НПАОП)

16,3

обработка металла, малая металлургия (17 НПАОП) 3,7 Рис.1 Количественное распределение НПАОП, которые регулируют отношения охраны труда в машиностроительном комплексе

которые охватывали бы отдельные виды экономической деятельности, например автомобилестроение, станкостроение, производство подъемного и погрузочно-разгрузочного оборудования, машин и оборудования для металлургии и т. д. Разработка таких ак-

другие виды экономической деятельности (78 НПАОП)

тов позволила бы унифицировать и консолидировать по видам экономической деятельности нормативную базу в машиностроении, что, в свою очередь, предоставило бы возможность обеспечить ее эффективное правоприменение на практике.

Безопасность труда

Анализируем травматизм

На машину надейся, А САМ НЕ ПЛОШАЙ

ашиностроение в структуре украинской экономики является наиболее трудоемким производством. Традиционно оно делится на тяжелое, общее, среднее и точное. Машиностроительную промышленность от других отраслей отличает ряд специфических особенностей: наукоемкость (показатель, характеризующий уро1 вень интеграции предприятий с отраслевыми НИИ и конструкторскими бюро); трудоемкость (для изготовления единицы продукции 2 требуются высококвалифицированные кадры, большие затраты труда и рабочего времени); металлоемкость (отрасль потребляет значительные 3 объемы черных и цветных металлов).

ОБЩАЯ СТАТИСТИКА Несмотря на тенденцию к снижению уровня травматизма в целом по стране (в сравнении с предыдущими годами), в машиностроительной отрасли этот показатель остается высоким. В 2013 г. в Украине зарегистрирован 9221 несчастный случай, из них на машиностроение приходится примерно 7,5% (690 случаев). Тенденции производственного травматизма в отрасли за последние 12 лет можно разделить на два периода: до экономического кризиса 2008–2009 гг. и после него. В течение первого периода, начиная с 2002 г., на фоне роста объемов продукции машиностроения фиксировалось повышение уровня как общего, так и смертельного травматизма: за 2002–2005 гг. эти показатели по отрасли возросли на 10% и более чем 40% соответственно.

Индекс объемов продукции машиностроения (проценты относительно 2001 г.)

Статистический анализ производственного травматизма в машиностроении, представленный в статье, проведен по материалам специального расследования несчастных случаев, произошедших в отрасли в течение 2001–2013 гг. На его основе специалистам по охране труда даны рекомендации по организации контроля за соблюдением НПАОП на машиностроительных предприятиях.

2500

2000

1500

1000

500

Годы Индекс продукции машиностроения

Травмировано, чел.

2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012

2013

Индекс объемов продукции машиностроения (проценты относительно 2001 г.)

ГУ «ННИИПБОТ»

Количество травмированных, чел.

Тамара Таирова, заведующая сектором

Количество погибших, чел.

Олег Малыхин, заведующий лабораторией

В 2009 г. объемы производства сократились на 58%. Особенно ощутимо негативные последствия мирового экономического кризиса сказались на отраслях, имеющих наибольший удельный вес в общей структуре машиностроительной промышленности: автомобилестроении, тяжелом и транспортном машиностроении. Закономерно снизился и уровень производственного травматизма: в 2009 г. по сравнению с предыдущим годом количество погибших и травмированных уменьшилось более чем в два раза. На протяжении второго периода, после мирового кризиса, уровень производственного травматизма в машиностроении, несмотря на оживление экономики, не имел четко выраженной тенденции к возрастанию: в течение 2009– 2013 гг. количество травмированных на производстве сократилось почти на 30%, но в то же время на 59% увеличилось количество погибших (рис. 1).

Годы Погибло, чел.

Индекс продукции машиностроения

б Рис. 1. Динамика общего (а) и смертельного (б) травматизма и индекса объемов продукции машиностроения

По результатам изучения особенностей годового распределения уровня производственного травматизма в машиностроении можно сделать вывод: существует тенденция к ежеквартальному возрастанию количества потерпевших. Как правило, пик производственного травматизма в отрасли приходится на IV квартал (рис. 2).

ОХРАНА ТРУДА 2 / 2015

Количество погибших, чел.

Количество травмированных, чел.

Безопасность труда

I Общ. травм. в 2012 г.

III

Кварталы

Общ. травм. в 2013 г.

Смерт. травм. в 2012 г.

IV Смерт. травм. в 2013 г.

Рис. 2. Поквартальная динамика производственного травматизма в машиностроении

ПОКВАРТАЛЬНОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ Статистический анализ смертельного травматизма в машиностроительной отрасли свидетельствует, что в 90% несчастных случаев со смертельным исходом к гибели работников приводят следующие виды событий: падение потерпевшего; падение, обрушение, обвал предметов, материалов, породы, грунта и т. п.; происшествия на транспорте; воздействие двигающихся, разлетающихся, вращающихся предметов и деталей; поражение электрическим током (табл. 1).

Чаще всего в машиностроительной отрасли работники погибают вследствие падения – ежеквартально количество таких потерпевших составляет 20...36%, а пик приходится на II квартал. Воздействие двигающихся, разлетающихся, вращающихся предметов и деталей чаще всего является причиной смертельного травмирования в IV квартале. В I квартале регистрируется наибольшее количество погибших вследствие происшествий на транспорте, а также падения, обрушения, обвала предметов, материалов, породы, грунта. Пик смертельных случаев вследствие поражения электрическим током приходится на III квартал. Более двух третей работников отрасли, погибших на производстве, получили смертельные травмы вследствие несчастных случаев, произошедших по организационным причинам. В III квартале этот показатель самый высокий (почти 78%), самый низкий – во II квартале (57,6%). Более одной трети всех организационных причин приходится на нарушение трудовой и производственной дисциплины. Технические причины наступления несчастных случаев чаще всего регистрируются во II и IV кварталах (33...38%), причем во II квартале из технических причин наибольший удельный вес имеет неудовлетворительное техническое состояние, а в IV – некачественное выполнение работ. Несчастные случаи, обусловленные психофизиологическими причинами, чаще всего происходят в I и IV кварталах (табл. 2). Все другие причины имеют незначительный удельный вес и в таблице не отражены. Таблица 1

Поквартальное распределение смертельно травмированных работников в машиностроении по видам событий (2006–2012 гг.) Удельный вес потерпевших, % Кварталы

Вид события I

III

В среднем

Происшествия на транспорте

25,4

14,1

14,6

13,7

16,95

Падение потерпевшего

25,4

36,0

20,8

26,1

27,08

Падение, обрушение, обвал предметов, материалов, породы, грунта и т. п.

11,9

11,5

6,1

6,9

9,10

Воздействие двигающихся, разлетающихся, вращающихся предметов и деталей

16,4

15,6

19,5

30,1

20,40

Поражение электрическим током

6,0

7,7

14,6

9,6

9,48

Другие

14,9

15,1

24,4

13,6

17,00

Всего

100

Поквартальное распределение смертельно травмированных работников в машиностроении по основным причинам несчастных случаев (2006–2012 гг.)

Таблица 2

Удельный вес потерпевших, % Причины несчастных случаев

Кварталы

В среднем

III

Конструктивные недостатки, несовершенство, недостаточная надежность средств производства

7,6

1,3

3,8

4,1

4,20

Некачественное выполнение строительных работ

1,5

–

12,4

3,48

Технические, из них:

Несовершенство технологического процесса, его несоответствие требованиям безопасности

3,0

3,8

5,8

4,1

4,18

Неудовлетворительное техническое состояние

4,5

10,3

5,8

6,8

6,85

Все другие технические причины

4,6

23,1

4,8

5,6

9,5

Всего технические

21,2

38,5

20,0

33,0

28,22

Организационные, из них: –

1,3

6,3

4,1

2,93

Нарушение технологического процесса

Недостатки при обучении безопасным приемам труда

6,1

6,4

5,0

1,4

4,73

Нарушение требований безопасности при эксплуатации оборудования, машин, механизмов и т. п.

6,1

6,4

15,0

4,1

7,90

Нарушение правил безопасности движения

19,7

14,1

8,8

11,0

13,40

–

5,0

1,4

1,60 29,58

Неприменение средств индивидуальной защиты (в случае их наличия) Нарушение трудовой и производственной дисциплины

34,8

21,8

28,8

32,9

Все другие организационные причины

7,5

7,6

8,7

6,4

7,55

Всего организационные

74,2

57,6

77,5

61,3

67,65

Всего психофизиологические

4,5

3,9

2,5

5,5

4,10

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность труда Подавляющее количество работников, получивших смертельную травму на производстве, относились к одной из следующих групп профессий и специальностей: руководители, сварщики, слесари, водители, токари и низкоквалифицированные рабочие. По статистике, наиболее травмоопасна профессия слесаря – удельный вес таких потерпевших составляет в среднем за год более 16%. На втором месте по количеству смертельно травмированных – руководители (в среднем более 13%). В первой группе наибольшее количество несчастных случаев регистрируется в I квартале, во второй – во II квартале. Ниже приведен перечень групп профессий и специальностей, представители которых погибают чаще всего на протяжении определенного квартала (за период 2006– 2012 гг.): ☑ монтажники – IV квартал (15,1%); ☑ сварщики – III квартал (12,2%); ☑ низкоквалифицированные рабочие – IV квартал (8,3%); ☑ электромонтеры – III квартал (7,3%); ☑ водители – III квартал (7,3%); ☑ токари – II квартал (6,5%); ☑ стропальщики – I квартал (6%); ☑ электрослесари – IV квартал (2,8%); ☑ штамповщики – III квартал (2,4%). В этом перечне нужно выделить группы профессий и специальностей, представители которых пострадали вследствие несчастных случаев со смертельным исходом лишь на протяжении какого-то одного квартала: менеджеры – I квартал (6%); плавильщики – III квартал (3,6%). Доля представителей других групп профессий и специальностей, получивших смертельные травмы, составляет в среднем в течение года 25,2%. Что касается статистических данных по смертельно травмированным работникам, которые в момент несчастного случая находились в состоянии алкогольного опьянения, то исследования показали, что на протяжении 2006–2012 гг. в I, II и IV кварталах удельный вес таких потерпевших почти не менялся (15,4...17,9%). Но в III квартале наблюдался всплеск несчастных случаев, причиной которых было пребывание погибших в состоянии алкогольного опьянения (23,5%). Ежеквартально в машиностроительной отрасли удельный вес работников, смертельно травмированных вследствие несчастных случаев, произошедших при эксплуатации

оборудования, машин, механизмов, составляет 60...71%. Перечень видов наиболее травмоопасного оборудования приведен в первых четырех строках табл. 3. Если рассматривать периоды получения работниками смертельных травм, то для автомобилей наибольший удельный вес смертельного травматизма приходится на I и II кварталы, для кранов – на II квартал, для станков металлорежущих – на II квартал, для оборудования кислородного, криогенного, компрессорного, холодильного – на III квартал. ВНЕСЕЗОННЫЕ ОСОБЕННОСТИ Обратимся к некоторым аспектам производственного травматизма в машиностроительной промышленности, рассматривать которые нужно вне зависимости от поквартального распределения. По возрастным категориям удельный вес тяжело и смертельно травмированных работников распределяется следующим образом: до 19 лет – 1,46%; от 20 до 29 лет – 19,36%; от 30 до 39 лет – 19,5%; от 40 до 49 лет – 24,14%; от 50 до 59 лет – 27,45%; более 60 лет – 8,09%. Относительно общего трудового стажа и стажа работы по профессии статистические данные свидетельствуют: общий стаж работы более 20 лет имели 53% смертельно травмированных работников, от 10 до 20 лет – 17% (рис. 3); в то же время стаж работы по профессии более 20 лет имели лишь 17% потерпевших, до двух лет – 31%, от 2 до 5 лет – 20%. Таким образом, можно утверждать, что большинство погибших в машиностроительной отрасли – это люди с большим трудовым и жизненным опытом, но вместе с тем значительное количество смертельно травмированных имели непродолжительный стаж по специальности, по которой они работали на момент наступления несчастного случая, то есть были недостаточно опытными в своей профессии (рис. 4). Вызывают обеспокоенность результаты исследований за 2006–2012 гг., свидетельствующие о недостаточно ответственном отношении к проведению обучения и инструктажей, а также проверки знаний по вопросам охраны труда как по основным профессиям, так и по видам работ, при выполнении которых произошли несчастные случаи. По статистике, в среднем по отрасли среди смертельно травмированных работников не прошли обучение 24%, проверку знаний – более 27%, один из видов инструктажей – почти 20%.

Поквартальное распределение смертельно травмированных работников в машиностроении по видам оборудования, эксплуатация которого привела к несчастному случаю (2006–2012 гг.)

Таблица 3

Удельный вес потерпевших, % Вид оборудования

Кварталы

В среднем

III

Автомобили

32,5

25,6

16,3

23,10

Оборудование подъемно-транспортное (краны)

14,0

18,6

7,3

12,47

Станки металлорежущие

11,7

16,3

7,2

11,80

Оборудование кислородное, криогенное, компрессорное, холодильное, для газопламенной обработки металлов, насосы, агрегаты вакуумные и высоковакуумные, комплектные технологические линии, установки и агрегаты

7,0

2,3

12,7

–

5,50

Оборудование энергетическое

2,3

9,3

1,8

4,85

Автомобили специализированные, автопоезда, автомобили-тягачи, кузова-фургоны

4,6

–

5,5

3,03

Машины кузнечно-прессовые (без машин с ручным и ножным приводом)

2,3

–

1,8

3,03

Оборудование технологическое для литейного производства

4,7

2,3

–

1,75

Другое

20,9

25,6

47,4

34,47

Всего

100

ОХРАНА ТРУДА 2 / 2015

Безопасность труда 4% – до 2 лет

13% – от 2 до 5 лет

53% –

17% – 20 и более лет

31% – до 2 лет

20% –

20 и более лет

13% –

от 10 до 20 лет

от 5 до 10 лет

17% – от 10 до 20 лет Рис. 3. Распределение смертельно травмированных работников в машиностроении по общему стажу (2006–2012 гг.)

Не лучше обстоит ситуация с прохождением медицинских осмотров. Так, чуть менее 24% погибших не прошли предварительный медицинский осмотр, более 43% – периодический медосмотр. По результатам исследований становится ясно, что большинство несчастных случаев в машиностроительной отрасли происходит из-за нарушения требований законодательства об охране труда лицами, которые сами не пострадали. Более 41% погибших получили смертельную травму на производстве вследствие несчастных случаев, в которых ответственными за нарушения были признаны другие лица. Непосредственно потерпевшие признанные нарушителями в 9% случаев (рис. 5).

5% – 45% – другой работник и потерпевший

не выявлено

9% –

12% – от 5 до 10 лет

20% – от 2 до 5 лет

Рис. 4. Распределение смертельно травмированных работников в машиностроении с учетом стажа по профессии (2006–2012 гг.)

На основе проведенного статистического анализа уровня производственного травматизма в машиностроительной отрасли руководителям технических служб и производств и инженерам по охране труда особое внимание в своей работе нужно уделять следующим вопросам: безопасное выполнение работ на высоте; техническое состояние производственных объектов, средств производства; работа представителей таких групп профессий и специальностей, как слесари, сварщики, электрослесари, монтажники, водители; безопасная эксплуатация оборудования, машин и механизмов; соблюдение требований нормативно-правовых актов по охране труда и промышленной безопасности.

потерпевший

41% – другой работник

НПАОП в машиностроении, нарушение требований которых привело к случаям тяжелого или смертельного травмирования работников Отраслевые правила по технике безопасности и производственной санитарии при холодной обработке металлов на металлорежущих станках (НПАОП 28.0-1.01-90)

Рис. 5. Распределение смертельно травмированных работников в машиностроении по лицам, допустившим нарушения требований законодательства об охране труда

Основной проблемой машиностроительной промышленности является несоответствие состояния и уровня ее технологической базы современным требованиям к качеству производства. Сегодня затраты предприятий отрасли на внедрение новейших технологий и развитие технологической базы приближаются к нулю. Из-за отсутствия государственной системы учета и расчетов невозможно точно определить реальный уровень технологических процессов и автоматизации производства. По экспертным оценкам отраслевых НИИ, в сравнении с 1990 г. этот показатель снизился почти в два раза, а уровень автоматизации и комплексной механизации – в три раза. К тому же второй показатель поддерживается в большей мере за счет механизации, а не автоматизации работ. Степень износа производственных фондов в машиностроении значительно повысилась и составляет в среднем по отрасли от 70% до 75% (в сравнении с 41,6% в 1990 г.), а средний возраст оборудования, машин и механизмов увеличился с 14 до 30 лет. Неудивительно, что до сих пор многие предприятия машиностроения работают по технологиям 1970–1980-х годов, поскольку это соответствует фактическому возрасту оборудования.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Правила по технике безопасности и производственной санитарии при холодной обработке металлов (НПАОП 28.0-1.02-83) Правила техники безопасности и производственной санитарии в кузнечно-прессовом и листоштамповочном производстве (НПАОП 28.4-1.02-90) Правила безопасной эксплуатации электроустановок (НПАОП 40.1-1.01-97) Правила эксплуатации электрозащитных средств (НПАОП 40.1-1.07-01) Правила безопасной эксплуатации электроустановок потребителей (НПАОП 40.1-1.21-98) Правила устройства электроустановок. Электрооборудование специальных установок (НПАОП 40.1-1.32-01) Правила обследования, оценки технического состояния и паспортизации производственных зданий и сооружений (НПАОП 45.2-1.01-98) Положение о безопасной и надежной эксплуатации производственных зданий и сооружений (НПАОП 45.2-4.01-98) Правила охраны труда на автомобильном транспорте (НПАОП 60.2-1.28-97) Правила техники безопасности при эксплуатации внутризаводского транспорта (НПАОП 63.12-1.05-79)

Безопасность труда

Проблемы и суждения

Недостатки расследований Алексей Савченко, начальник отдела по расследованию несчастных случаев и учету травматизма теруправления Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве

О смертельном травматизме на предприятиях Киевского региона и результатах его расследования. а конец 2014 г. в теруправлении Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве зарегистрировано 205 полученных от работодателей сообщений о несчастных случаях, которые произошли на предприятиях подведомственного региона. Речь идет о несчастных случаях, подлежащих специальному расследованию: групповые случаи, случаи со смертельным и тяжелым исходом и случаи смерти работников на производстве. Из общего количества пострадавших 178 человек были смертельно травмированы, и это лишь на протяжении одного года (т. е. каждых два рабочих дня на предприятии погибал один работник). Из них 34% (60 человек) пострадали вследствие несчастных случаев, связанных с производством. Только на такие отрасли, как строительство и социально-культурная сфера, приходится половина всех смертельно травмированных в регионе. Количество несчастных случаев со смертельным исходом возросло по сравнению с 2013-м на 36% в социально-культурной сфере и на 7% в строительстве. По видам событий несчастные случаи со смертельным исходом распределяются таким образом: 40% (24 случая) произошли вследствие ДТП, 25% (15) – падения потерпевших, 13% (8) – падения, обрушения предметов, материалов, грунта. Почти все несчастные случаи, которые произошли во время ДТП, связаны с нарушением правил безопасности движения лицами, допущенными к управлению транспортными средствами. При этом неудовлетворительное техническое состояние транспортных средств почти не сказывается на безопасности движения. Вместе с тем немаловажное значение имеет так называемый человеческий фактор. Тенденция возникновения вызванных им не-

счастных случаев остается стабильно неудовлетворительной, поскольку на них приходится наибольшее количество погибших – как в 2014 г., когда погибло 24 работника, так и в предыдущие годы: по 20 человек на протяжении 2013-го и 2012 г. Беспокоит и то, что долгое время остается высоким количество смертельно травмированных вследствие такого вида события, как падение потерпевшего. В отчетном году их было 15, в 2013-м – 17, 2012-м – 11. Половина всех смертельно травмированных работников зарегистрирована на предприятиях с высокой степенью риска и продолжается тенденция к росту, в частности, на 30% в прошлом году по сравнению с предыдущим. Еще 40% погибло на предприятиях с незначительной степенью риска. Следует обратить внимание на травматизм, не связанный с производством. На него приходится 66% несчастных случаев со смертельным исходом, или 118 потерпевших. Получается, что более чем две трети всех смертей на производстве – это несчастные случаи, по результатам расследования которых не составляется акт по форме Н-1 и не возмещается ущерб семьям и иждивенцам в связи с потерей кормильца. Настораживает и то, что 74% всех несчастных случаев, не связанных с производством, произошли вследствие ухудшения состояния здоровья. По этой причине на производстве умер 91 работник. Преимущественно это касается таких отраслей, как социально-культурная сфера, торговля и транспорт. На них в целом приходится свыше 50% таких случаев. Высокий показатель травматизма со смертельным исходом в социально-культурной сфере и торговле обусловлен в том числе большим количеством (1,5 млн) работающих в указанных отраслях. По среднеучетному количеству работников эти отрасли в Киевском регионе занимают первое место. Еще 21% несчастных случаев, в которых погибло 29 человек, произошли в ходе работ, исполнители которых были оформлены по гражданско-правовым договорам. Такие несчастные случаи не признаются связанными с производством, на них не распространяется действующий Поря-

док проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве (далее – Порядок). Количество таких несчастных случаев в 2014 г. возросло в 2,6 раза по сравнению с предыдущим годом. Большинство из них произошло в строительстве, где погибло 19 человек (66%). Динамика смертельного травматизма, не связанного с производством, не дает оснований успокаиваться, поскольку количество таких случаев в 2014 г. оставалось высоким – 123, как и в предыдущие годы: 2013-й – 128, 2012-й – 167. Что касается качества специальных расследований, то комиссии, которые их проводят, как и ранее, допускают ряд типичных нарушений. В случае смерти работника на предприятии по причине неудовлетворительного состояния здоровья (код 29 Классификатора) и непризнания несчастного случая связанным с производством (пп. 6 п. 16 Порядка) не изучается первичная медицинская документация по организации и проведению медицинских осмотров работников, имеющаяся как в лечебно-профилактических учреждениях, так и в соответствующих службах предприятий. И это необходимо делать не только для принятия решения относительно квалификации несчастного случая как связанного или не связанного с производством, но и для определения качества мониторинга состояния здоровья работников, выявления нарушений и допускающих их лиц, предоставления соответствующих предложений по их устранению. Это обязанность комиссии по спецрасследованию, указанная в п. 42 Порядка. По разным причинам своевременно не обследуется место, где произошел несчастный случай, при этом непосредственное участие председателя специальной комиссии – представителя Госгорпромнадзора – должно быть обязательным. Несоблюдение этих требований приводит к появлению необъективной первичной информации (некачественной, неполной, скрытой, искаженной). Некачественно проводится опрос свидетелей несчастного случая и причастных к нему лиц: не готовятся заранее вопросы, которые должны быть сформулированы по результатам анализа собранной информации; вопросы

ОХРАНА ТРУДА 2 / 2015

Безопасность труда задаются не по сути или второстепенные. Неправильно поставленный вопрос не дает возможности получить адекватный ответ. Нечетко формулируются запросы в органы Государственной инспекции труда по поводу подтверждения в установленном порядке факта пребывания пострадавшего в трудовых отношениях с работодателем. При этом не предоставляется или предоставляется в недостаточном объеме сопроводительная документация. Нет непосредственного контакта председателя комиссии со следователем правоохранительного органа, в производстве которого находится зарегистрированное уголовное дело по факту наступления несчастного случая. Не анализируется документация, касающаяся профессиональной подготовки потерпевшего, стажа его работы, прохождения обучения, проверки знаний, инструктажей по вопросам охраны труда и не дается ей соответствующая оценка с учетом требований нормативно-правовых актов. В акте по форме Н-5 описание характеристик объекта, участка и места перед наступлением несчастного случая не содержит вывода об их соответствии нормативным требованиям; в перечне обстоятельств, при которых произошел несчастный случай, не указываются опасные и вредные производственные факторы, влиявшие на потерпевшего. Не всегда даются конкретные предложения комиссии по привлечению к ответственности лиц, действие или бездеятельность которых привели к наступлению несчастного случая. В актах специального расследования меры по устранению причин наступления несчастного случая и недопущению их в дальнейшем не всегда обоснованны и целесообразны, поскольку и сами причины порой сформулированы нечетко. Эти и другие нарушения, допущенные в ходе специального расследования несчастных случаев, влияют на своевременность и объективность его проведения, качество документального оформления. В теруправлении в течение 2014 г. по разным причинам дополнительному (повторному) специальному расследованию подлежало 7% несчастных случаев. Принятие во внимание допущенных ошибок, их анализ и правильно сделанный вывод – один из путей улучшения ситуации с травматизмом на производстве. Методические рекомендации автора по проведению расследования и учету несчастных случаев читайте в приложении к журналу.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Горькая статистика

ЭТОГО

МОГЛО НЕ СЛУЧИТЬСЯ По оперативным данным, в январе 2015 г. в Украине на производстве погибли 29 человек – на 8 меньше, чем за такой же период прошлого года; произошло 6 групповых несчастных случаев, во время которых травмированы 19 человек, в том числе 11 – смертельно. Основными видами происшествий, во время которых произошли несчастные случаи со смертельным исходом, связанные с производством, были: • ДТП, наезд транспортных средств – погибли 57%; • падение предметов, материалов, обрушение породы, грунта и т.п. – погибли 14%; • пожар –14%; • падение потерпевших – погибли 9%. Коротко об обстоятельствах некоторых несчастных случаев: 03.01. Запорожье Во время движения поезда вагонами вперед на станции Южная на стрелочном переводе произошел наезд на работницу ОАО «Запорожсталь», в результате чего ей отрезало обе ноги. Потерпевшая умерла на месте происшествия. 08.01. Донецкая область При запуске двигателя автобуса водитель Славянского РПУ КП «Компания «Вода Донбасса» не убедился, что не отключена коробка передач. Автобус начал движение назад и придавил его к стене гаража. Потерпевший получил травмы, несовместимые с жизнью. 11.01. Киев При выполнении земляных работ на территории аглофабрики ПАО «Мариупольский металлургический комбинат имени Ильича» вследствие обвала грунта на кабину экскаватора погиб экскаваторщик ООО «Укр-Новая».

14.01. Винницкая область На автодороге Немиров – Брацлав пятеро работников ООО «Кондитер-С» попали в ДТП, вследствие чего один из них получил тяжелую травму, а четверо погибли. 17.01. Харьков Спускаясь после смены с грузоподъемного крана на стройплощадке жилого дома в Киевском районе города, машинист АО «Южспецатомэнергомонтаж» оступился и упал с высоты. От полученных травм потерпевший умер в больнице. 18.01. Винница В комнате охраны объекта в Оболонском районе г. Киева вследствие пожара погибли двое охранников ООО «Александр-ГАРАНТ-ГРУПП». 24.01. Донецкая область Во время артиллерийского обстрела террористами г. Мариуполя один из снарядов попал в здание отделения почтовой связи. Двое работниц Центра почтовой связи № 5 Донецкой дирекции УГППС «Укрпочта» получили травмы, одна из них – смертельную. 24.01. Закарпатская область Во время валки дерева в урочище «Рафайлово» Мукачевского лесничества отломавшейся веткой был смертельно травмирован лесоруб ГП «Мукачевское лесное хозяйство».

Подготовила главный специалист Госгорпромнадзора Галина Мельник

Безопасность труда

Школа расследования несчастных случаев

Найди причину

несчастного случая ОТВЕТ НА ЗАДАНИЕ № 1 1. Краткие обстоятельства несчастного случая. При проведении ремонтных работ в подвальном помещении жилого дома, после отрезания с помощью газосварочного аппарата части теплопроводной металлической трубы, газосварщик, когда он дотронулся до трубопровода, то был смертельно поражен электрическим током. Как выяснилось, жилец дома присоединил фазный электропровод к распределительному электрощиту, а нулевой электропровод – к теплопроводному трубопроводу, при прохождении тока через который и был поражен работник. Вид события: поражение электрическим током (код 05). Основная причина: неприменение средств индивидуальной защиты из-за необеспеченности ними; электрозащиты (диэлектрических рукавиц) при проведении работ в условиях повышенной опасности (в подвальном помещении с повышенной электроопасностью, код 15). Нормативная ссылка: «спецодежду и средства индивидуальной защиты выбирают в зависимости от методов сварки, наличия опасных и вредных производственных факторов, а также условий труда» (п. 6.7.63 Правил охраны труда при строительстве и ремонте объектов жилищно-коммунального хозяйства, НПАОП 45.2-1.02-90). «Допуск к работе производится после проверки технических мероприятий по подготовке рабочего места. В этом случае допускающий должен (…) доказать бригаде, что напряжение отсутствует – показом установленных заземлений и проверкой отсутствия напряжения, если заземления не видно с рабочего места» (п. 3.5.6 Правил безопасной эксплуатации электроустановок потребителей, НПАОП 40.11.08-98); «при работе в электроустановках напряжением до 1000 В без снятия напряжения на токоведущих частях или вблизи от них необходимо: работать в диэлектрической обуви или стоя на изолирующей подставке либо диэлектрическом коврике; применять инструмент с изолирующими ручками (у отверток, кроме того, должен быть изолированный стержень); при отсутствии такого инструмента нужно пользоваться диэлектрическими рукавицами» (п. 2.3.6 НПАОП 40.1-1.08-98). ПОРЯДОК ВЕДЕНИЯ РУБРИКИ 1. Читатели ознакамливаются с обстоятельствами наступления несчастного случая, которых достаточно для определения основной его причины. 2. К десятому числу месяца, следующего после получения текущего номера журнала, необходимо прислать в редакцию (до выхода следующего номера) свои варианты определения основной причины несчастного случая и мероприятий по ее предупреждению. Например, можно вписать в ксерокопию формы задания свои ответы. 3. Редакция проводит анализ полученных от читателей вариантов ответов и публикует его. 4. Наряду с вариантами ответов читателей мы будем публиковать наиболее объективный вариант причин наступления несчастного случая и мероприятий по их предупреждению. 5. В дальнейших планах редакции – обсуждение на страницах журнала проблем, возникающих во время расследования подобных несчастных случаев.

КОММЕНТАРИЙ 1. Может возникнуть вопрос по определению кода «вид события»: код 05 «поражение электрическим током» или код 05.1 «в случае прикосновения к линиям электропередачи и оборванным проводам», или код 05.2 «в случае приближения на недопустимое расстояние к токопроводящим частям, находящимся под напряжением»? 2. На первый взгляд причина связана с необходимостью использования индикатора напряжения, предназначенного для определения наличия напряжения в рабочей зоне, но в реальности металлические трубопроводные домовые сети связаны с сетью заземления. На вводе в строение, а также в помещениях, где применяют такие меры защиты как автоматическое выключение питания или защитное заземление, нужно выполнять защитное выравнивание потенциалов путем объединения токопроводящих частей, в том числе металлических труб стационарных коммуникаций всех назначений (водоснабжения, канализации, теплоснабжения и т. д.) (пп. 1.7.78, 1.7.84 главы 1.7 «Заземление и защитные меры электробезопасности» Правил устройства электроустановок, утвержденных приказом Министерства топлива и энергетики от 20.06.2014 № 469; п. 2.8.19 Правил устройства электроустановок. Электрооборудование специальных установок, утвержденных приказом Министерства труда и социальной политики от 21.06.2001 № 272, НПАОП 40.1-1.32-01). В данном случае вследствие отрезания части металлической трубы домовой инженерной сети была разорвана целостность сети системы выравнивания потенциалов, вследствие чего появился опасный потенциал на трубопроводе. 3. Электросварочные и газосварочные работы внутри емкостей или пустот конструкций в замкнутых и труднодоступных пространствах, в том числе сварочные работы на временных рабочих местах и в помещениях с повышенной электроопасностью, должны проводиться по наряду-допуску. Спецодежда и средства индивидуальной защиты выбираются в зависимости от методов сварки, наличия опасных и вредных производственных факторов, а также условий труда (пп. 6.7.31, 6.7.63 Правил охраны труда при строительстве и ремонте объектов жилищно-коммунального хозяйства, НПАОП 45.2-1.02-90). 4. Допуск к работе проводится после проверки технических мероприятий по подготовке рабочего места, при этом допускающий в том числе должен доказать бригаде, что напряжение отсутствует – показом установленных заземлений и проверкой отсутствия напряжения, если заземления не видно с рабочего места. Во время работы в электроустановках напряжением до 1000 В без снятия напряжения на токопроводящих частях либо вблизи них нужно работать в диэлектрической обуви или стоять на изолирующей подставке либо диэлектрическом коврике; применять инструмент с изолирующими ручками (у отверток, кроме того, должен быть изолированный стержень); при отсутствии такого инструмента нужно пользоваться диэлектрическими рукавицами (пп. 3.5.6, 2.3.6 Правил безопасной эксплуатации электроустановок потребителей, НПАОП 40.1-1.08-98). 5. При отсутствии стационарных заземляющих устройств для защиты работающих на отключенных токопроводящих

ОХРАНА ТРУДА 2 / 2015

Безопасность труда час тях электроустановок от ошибочно подаваемого или при веденного напряжения используется переносное заземление (п. 14.1.1 Правил эксплуатации электрозащитных средств, утвержденных приказом Министерства труда и социальной политики от 05.06.2001 № 253, НПАОП 40.11.07-01). 6. Таким образом, для подготовки рабочего места газосварщика перед отрезанием трубопровода прежде всего нужно установить переносное заземление перед местом проведения работ (даже в случае невыявления напряжения на трубопроводе в зоне проведения работ – в жилом доме – потенциал на трубопроводе может появиться неожиданно). Пос кольку при установке этого заземления нужно использовать средства индивидуальной электрозащиты, переносное заземление не может быть признано основной причиной несчастного случая. Использование сварщиком средств индивидуальной защиты (диэлектрических рукавиц) могло бы предотвратить наступление несчастного случая, поэтому основная причина связана именно с неиспользованием средств индивидуальной защиты. Сопутствующие причины связаны с неудовлетворительной организацией сварочных работ на временных рабочих местах и в помещении с повышенной электроопасностью (проведение работ без подготовки рабочего места; проверки отсутствия напряжения на трубопроводе; наряда-допуска и разработки соответствующих организационно-технических мероприятий по безопасности, в том числе без использования переносного заземления и т. д.). 7. В реальности основной причиной несчастного случая признали «травмирование вследствие противоправных действий других лиц». ОТВЕТ НА ЗАДАНИЕ № 2 2. Краткие обстоятельства несчастного случая. В производственном цехе работник обслуживал оборудование технологической линии европейского производителя по рабочему настилу площадки, выполненному из рифленого металла, и без перильного ограждения, расположенного на уровне 0,7 м от поверхности пола. Во время проведения работ работник оступился и упал с площадки на пол, получив «осколочный перелом обеих костей правой голени со смещением осколков». Вид события: падение (код 02) Основная причина: неприменение средств коллективной защиты (в случае их наличия): перильного ограждения настила рабочей площадки, расположенной на высоте более 0,5 м (код 23). Нормативная ссылка: «в местах машин и механизмов, где существует возможность падения с высоты боле е 500 мм, устанавливаются перила или другие равноценные средства, способные защитить человека от падения с высоты, при этом перила должны иметь по крайней мере одну промежуточную перекладину» (п. 4.2.3 ДСТУ ISO 14122-2:2006 «Безопасность машин. Стационарные средства доступа к машинам. Часть 2. Платформы рабочие и проходы»). КОММЕНТАРИЙ 1. Может возникнуть вопрос по определению кода «вид события»: код 02 «падение» или 02.2 «падение с высоты»? В первую очередь это связано с неоднозначностью определения понятия «работы на высоте». Например, «работы на высоте – это работы, которые выполняются на высоте 1,3 м и более от поверхности грунта, перекрытия или рабочего настила, во время выполнения которых работник находится на расстоянии менее 2 м от границы неогражденных перепадов по высоте» (прило-

www.ohoronapraci.kiev.ua

жение Б ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартов безопасности труда. Охрана труда и промышленная безопасность в строительстве. Основные положения», НПАОП 45.2-7.02-09). Согласно примечанию к п. 1 таблицы приложения 5 Положения о медицинском осмотре работников определенных категорий, утвержденного приказом Министерства здравоохранения от 21.05.2007 № 246, граница, разграничивающая работы и работы на высоте – 1,5 м. Если бы вид события в Классификаторе («Причины наступления несчастного случая») приложения 4 к Порядку определили не «падение с высоты», а «падение при наличии перепадов по вертикали», то никаких вопросов не возникало бы. Следует отметить, что в европейских стандартах по безопасности труда конкретная величина границы работы на высоте вообще не определена. 2. Ограждение – часть машины, используемая для обеспечения защиты с помощью физической преграды (п. 3.1 ДСТУ EN 953-2003 «Безопасность машин. Ограждения. Общие требования к разработке и конструированию неподвижных и подвижных ограждений»). Согласно п. 2 ГОСТ 12.4.125– 83 «ССБТ. Средства коллективной защиты работающих от воздействия механических факторов. Классификация» ограждения относятся к средствам коллективной защиты. 3. Учитывая то, что технологическая линия – европейского производителя, основными причинами могут быть признаны: конструктивный недостаток средств производства (отсутствие перильного ограждения настила рабочей площадки, расположенной на высоте более 0,5 м, код 01) – когда перильное ограждение рабочей площадки не было предусмотрено организацией рабочего места оператора (проектно-технологической документацией); неприменение средств коллективной защиты (в случае их наличия, код 23) – когда перильное ограждение рабочей площадки предполагалось организацией рабочего места оператора (проектно-технологической документацией), но было снято; 4. Перила должны выдерживать горизонтальную сосредоточенную нагрузку, которая является эквивалентом рабочей нагрузки и прикладывается к верхнему концу стояка, а потом к самой неблагоприятной точке вдоль поручня. В обоих случаях максимальный прогиб под нагрузкой не должен превышать 30 мм. Минимальная рабочая нагрузка равняется величине 300 Н/м, умноженной на максимальное расстояние в метрах между осями двух соседних стояков. После снятия рабочей нагрузки деформация перил является недопустимой (п. 7.3 ДСТУ ISO 14122-3:2004 «Безопасность машин. Стационарные средства доступа к машинам. Часть 3. Лестницы, ступени, перильные ограждения»). 5. Средства коллективной защиты от падения должны быть сплошными на протяжении всего пути к рабочему месту, за исключением мест входа на марши или лестницу (п. 4.6 раздела VI Общих требований по обеспечению работодателями охраны труда работников, утвержденных приказом МЧС от 25.01.2012 № 67, НПАОП 0.00-7.11-12).

Редакция «Охраны труда» будет публиковать примеры расследования несчастных случаев на производстве, присланные вами, уважаемые читатели, а также оказывать методологическую (практическую) помощь по установлению объектив ных причин несчастных случаев и мероприятий по их предупреждению. Присылайте материалы на редакционный e-mail: dnopop@gmail.com или по почте, но обязательно с пометкой «Школа расследования несчастных случаев». (Более детальную информацию см. в №1/2015).

Безопасность труда ПОМНИТЕ! Расследование н. с. нужно рассматривать не как простую формальность, а как составление документа, от объективности которого зависят материальное благополучие пострадавшего и его семьи, а также интересы трудового коллектива предприятия. Следует отметить, что большинство н. с. и аварий происходит не вследствие неосторожной работы, а в связи с несовершенством системы контроля, ответственность за которую несут работодатели. ЗАДАНИЕ: Установить вид события по обстоятельствам несчастного случая с определением кода по Классификатору «Вид происшествия, приведшего к несчастному случаю» приложения 4 Порядка проведения расследования и ведение учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве, утвержденного постановлением Кабмина от 30.11.2011 № 1232 (далее – Порядка). Установить основную причину наступления несчастного случая с определением кода по Классификатору «Причины наступления несчастного случая» приложения 4 Порядка и со ссылкой на нормы и правила охраны труда. Примеры несчастных случаев: 3. Краткие обстоятельства несчастного случая. Зимой, передвигаясь по тротуару перед входом в административное здание на территории предприятия, работник поскользнулся на льду, упал и получил перелом руки. Характеристика места падения: расчетное количество пешеходов в рабочее время – до 150 лиц в час; тротуар имеет усовершенствованное покрытие; ширина тротуара = 1,5 м; тротуар не убирали после снегопада более 2 суток; за последние 2 дня средняя температура воздуха составляла – 5 оС. Вид происшествия (+ код по Классификатору «Вид происшествия, приведшего к несчастному случаю») _______________________________________________________________ Основная причина (+ код по Классификатору «Причины наступления несчастного случая») ________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Нормативная ссылка ___________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Краткие обстоятельства несчастного случая. Работник спускался по металлическим ступенькам с бытового помещения, расположенного на 2-м этаже внутри производственного здания. Спускаясь, он оступился и упал из промежуточной площадки ступенек вперед на бетонный пол, вследствие чего получил черепно-мозговую травму с переломом костей свода и основания черепа. Характеристика лестничного марша: предназначен для постоянного доступа в бытовое помещение, рассчитанное на 50 лиц. Ступеньки – угол наклона 60°, двухмаршевые, открытые, с промежуточной площадкой размером 2х1,5 м, в каждом марше длиной 3 м по 13 ступенек одинаковой формы. Ширина лестничного марша – 0,9 м, высота поручня – 1 м. Ширина каждой проступи – 0,2 м. Высота каждого подступенка – 0,2 м (кроме первой ступеньки вниз от промежуточной площадки, где высота подступенка = 0,3 м). Лестничный марш изготовлен из каркаса и ступенек из металлопрокатных профилей (швеллер, угольник). Настил ступенек выполнен из рифленого металлического листа. Вид происшествия (+ код по Классификатору «Вид происшествия, приведшего к несчастному случаю) ________________________________________________________________ Основная причина (+ код по Классификатору «Причины наступления несчастного случая») _________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Нормативная ссылка ___________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ждем от вас ответов и предложений!

В. Потебешко, эксперт

ОПЕРАТИВНЫЕ ДАННЫЕ о состоянии производственного травматизма за 2014 г. по сравнению с 2013 г. По регионам, травмировано человек 2014 Административная единица

Украина

2014

+/–

Всего В т.ч. Всего В т.ч. Всего В т.ч. смерсмерсмертельно тельно тельно 6318

548

8568

АР Крым

187

–136

–11

г. Севастополь

–24

–3

Винницкая область

216

220

–4

Волынская область

137

167

–30

Днепропетровская область

538 –2250

767

783

–16

1850

125

2916

128

–1066

–3

Житомирская область

115

138

–23

Закарпатская область

Запорожская область

304

356

–52

–3

–13

Киевская область

154

180

–26

г. Киев

334

386

–52

–5

–10

–6

578

1093

–515

Донецкая область

Ивано-Франковская область

Кировоградская область Луганская область Львовская область

Направление надзора

Всего

2013

+/–

В т.ч. Всего В т.ч. Всего В т.ч. смерсмерсмертельно тельно тельно

Угольная промышленность

2034

3147

100

–1113

–1

Горнорудная и нерудная промышленность

220

286

–66

–10

Нефтегазодобыча и геологоразведка

–6

Энергетика

135

171

–36

Строительство

263

346

–83

–10

–14

–2

Котлонадзор, подъемные сооружения Машиностроение

507

688

–181

–6

Металлургическая промышленность

340

427

–87

Химическая промышленность

132

198

–66

–4

Транспорт

423

496

–73

Связь

–16

Газовая промышленность

241

257

–16

–8

–3

117

180

–63

–4

Полтавская область

217

223

–6

Жилкоммунхоз

171

248

–77

–18

Ровенская область

116

120

–4

Сумская область

121

147

–26

Агропромышленный комплекс

691

846

–155

Деревообрабатывающая промышленность

104

–28

Легкая и текстильная промышленность

–13

–2

Социально-культурная сфера и торговля

1137

1373

–236

Всего

6318

548

8568

538

–2250

Николаевская область Одесская область

Тернопольская область Харьковская область Херсонская область Хмельницкая область Черкасская область

2013

По направлениям надзора, травмировано человек

–2

208

270

–62

106

–23

122

140

–18

–3

113

–40

–3

Черновицкая область

Черниговская область

100

130

–30

ОХРАНА ТРУДА 2 / 2015

Безопасность труда

Техника и технологии Виктория Постовая, пресс-служба лесхоза

В течение двух лет на нижнем складе Кролевецкого лесоохотничьего хозяйства Сумского областного управления лесного и охотничьего хозяйства работает современный мощный перегрузчик. За это время он успел не только оправдать себя с экономической точки зрения, но и стать образцом безопасности труда и комфорта рабочего места оператора. одернизация предприятия, техническое переоснащение, внедрение в производство современной техники и технологий играют ключевую роль как в повышении производительности труда, так и в создании комфортных, а главное – безопасных условий труда. В этом убеждены директор Кролевецкого лесоохотничьего хозяйства Александр Посошенко и коллектив предприятия. Именно поэтому кролевецкие лесоводы при запуске в эксплуатацию нового нижнего склада отдали предпочтение не консольно-козловому крану, который обычно используется в лесной промышленности Украины на этом участке производства, а новейшей технике – перегрузчику Caterpillar. И ничуть об этом не пожалели. Кролевецкое хозяйство известно не только на Сумщине, но и далеко за ее пределами. Оно издавна считается флагманом деревообработки области, а изготовленные здесь индустриальные паркетные ламели сегодня пользуются спросом во многих странах Европы. По словам директора, предприятие каждый год перерабатывает более 17 тыс. м3 дерева и ежемесячно выпускает около 4,5 тыс. м3 ламели паркетной и паркета. Технологический процесс деревообработки осуществляется в Кролевце с использованием современных технологий и новейшего оборудования. Вся продукция соответствует международным стандартам. Как следствие, спрос на продукцию кролевецких деревообделочников высокий и постоянно растет как на внутреннем, так и на внешнем рынках сбыта. Именно это и побудило предприятие принять экономически взвешенное решение о строительстве собственного нижнего склада. Здесь также заработал пока что единственный среди родственных предприятий

www.ohoronapraci.kiev.ua

ИНВЕСТИЦИИ

в безопасность труда Украины колесный перегрузчик. Конечно, за него пришлось заплатить немалую сумму. Однако израсходованные на строительство склада и приобретение техники средства здесь рассчитывали вернуть уже за 3–3,5 года – и не ошиблись. Раньше, по словам Александра Посошенко, хозяйство арендовало площадки для отгрузки лесопродукции на других предприятиях, что приводило к дополнительным затратам. Поэтому и решили построить собственный нижний склад. Инвестиции в собственное производство полностью себя оправдывают. Почему отказались от традиционного для нижних складов консольно-козлового крана? Ответ простой: Caterpillar продемонстрировал полнейшее преимущество по всем показателям экономической целесообразности и заслуживает отличной оценки с точки зрения безопасности труда и предотвращения производственного травматизма. Судите сами. Техника имеет высокую производительность погрузки (до 8 железнодорожных вагонов за смену), работает на колесном ходу и в любых погодных условиях, не зависит от электроснабжения. Она легко маневрирует, поэтому может работать на любой площадке, обеспечивает штабелирование лесопродукции в карманы-накопители и формирование вагонов и платформ без помощи стропальщиков. А эта профессия, между прочим, считается в лесной промышленности одной из наиболее травмоопасных. Кабина перегрузчика оснащена камерой видеонаблюдения, что помогает оператору выполнять погрузоч-

но-разгрузочные работы. Благодаря этому предприятие, как говорится, убило одним выстрелом двух зайцев. Во-первых, при укомплектовании на новом складе штата работников не пришлось вводить должность стропальщика, потому что перегрузчик, в отличие от крана, обслуживается одним оператором. Во-вторых, рабочее место оператора перегрузчика настолько комфортное, эргономичное и безопасное, что и офисные работники могут позавидовать. Оператор кролевецкого перегрузчика Сергей Прокопенко удовлетворен условиями труда на все 100%. Техника, по его словам, с этой точки зрения просто безупречная: безопасная, надежная, с просторной светлой кабиной, которая усилена решетками для защиты в случае возникновения опасной ситуации, например, падения на кабину лесоматериалов. Удобное сиденье, шумоизоляция, кондиционер. И зимой не холодно, и летом не жарко. Единственное, чего требует современный перегрузчик, это повышенного внимания, ведь взгляд постоянно прикован к камере видеонаблюдения. Положительный опыт кролевецкого предприятия получил одобрительную оценку руководства областного и государственного уровня. Ведь в любом деле экономический подход – это залог прибыльности предприятия, что является главным критерием в оценке его деятельности. Вместе с тем очень важно умение эффективно организовать работу коллектива, руководствуясь при этом таким приоритетом, как создание безопасных условий труда. «Ничто не может сравниться с ценой жизни, – убежден Александр Посошенко. – Это аксиома. Поэтому экономить на здоровье работников не следует. Наоборот, чтобы предотвратить производственный травматизм, лучше инвестировать средства в создание безопасных условий труда, а не тратить их на лечение». Фото автора

Безопасность труда

ОХРАНА ТРУДА 2 / 2015

Безопасность труда

Выбираем СИЗ

СМОТРИ В ОБА Александр Фандеев, спецкор

Травмирования глаз на производстве можно избежать в 90% случаев, если пользоваться средствами индивидуальной защиты органов зрения. Рассмотрим, каким требованиям должны соответствовать эти изделия и на что необходимо обращать внимание при выборе защитных очков.

вредных и опасных для зрения производственных факторах не знают, наверное, только те, кому наплевать на собственное здоровье. Тем не менее во многих случаях обе стороны – как работодатели, так и наемные работники – недооценивают значение средств защиты органов зрения. Как результат – травмы глаз, ухудшение зрения, профессиональные заболевания, инвалидность. Основным средством защиты органов зрения, как известно, являются очки. Современные защитные очки благодаря применению инновационных технологий отличаются удобством и функциональностью, снижают утомляемость глаз, делают возможным установку линз для коррекции зрения и повышают имидж работодателя. Следует различать требования к бытовым очкам (корригирующим – для коррекции зрения и солнцезащитным) и очкам, которые используются на производстве как защитные. Для регламентации требований к защитным очкам разработан ряд стандартов. В Украине действуют следующие: ДСТУ EN 166-2001 «Засоби індивідуального захисту очей. Технічні умови»; ДСТУ EN 169-2001 «Засоби індивідуального захисту очей. Фільтри під час виконання зварювання та споріднених процесів. Вимоги до пропускання та рекомендації щодо ви-

www.ohoronapraci.kiev.ua

користання»; ДСТУ EN 170-2001 «Засоби індивідуального захисту очей. Фільтри для захисту від ультрафіолетового випромінювання. Вимоги до пропускання та рекомендації щодо використання»; ДСТУ EN 171-2001 «Засоби індивідуального захисту очей. Фільтри для захисту від інфрачервоного випромінювання. Вимоги до пропускання та рекомендації щодо використання»; ДСТУ EN 172:2005 «Засоби індивідуального захисту очей. Противідблискові фільтри промислового призначення»; ДСТУ EN 175-2001 «Засоби індивідуального захисту очей та обличчя під час зварювальних та споріднених процесів». Указанные документы гармонизированы с европейскими стандартами. Это свидетельствует о том, что требования к защитным очкам в Украине соответствуют аналогичным требованиям в странах ЕС. ОЧКИ ОТКРЫТЫЕ, ЗАКРЫТЫЕ И ТАКИЕ РАЗНЫЕ… Защитные очки – надежный барьер от воздействия твердых механических частиц, пыли, ветра, газов и мелкодисперсных аэрозолей, воды, брызг жидкостей (в том числе агрессивных), различных излучений (инфракрасного, лазерного, ультрафиолетового и других), а также от одновременного воздействия нескольких вредных и опасных факторов производства. По конструкции защитные очки делятся на очки открытого и закрытого типа. Очки открытого типа обеспечивают защиту от воздействия механических частиц и излучений, удобное прилегание линзы к лицу, имеют боковую защиту и отличаются максимальной легкостью (22–29 г). Очки закрытого типа бывают вентилируемыми

Очки без маркировки запрещено использовать как защитные и невентилируемыми (герметичными), обеспечивают защиту от воздействия механических частиц и – в зависимости от модели – от излучений, капель и брызг жидкостей, аэрозолей, газов, паров, дымов, раскаленных частиц, брызг расплавленного металла. Некоторые модели обеспечивают защиту при экстремальных температурах до +177 °С. Современные закрытые защитные очки несколько тяжелее открытых (57 г и более), но тоже сравнительно легкие. В БИТВЕ МАТЕРИАЛОВ ДЛЯ ЛИНЗ ПОБЕЖДАЕТ ПОЛИКАРБОНАТ Линзы в защитных очках должны быть прочными и обеспечивать защиту от воздействия механических частиц с низкой

К сведению потребителей Защитные характеристики очков отображаются в маркировке линзы и оправы. Рассмотрим два примера. Маркировка линзы: 2C – 1.2 X 1 FT KN CE, где 2С – идентификационный код линзы, информирующий о защите от излучений; 1.2 – степень затемнения линзы; X – производитель; 1 – оптический класс; F – механическая прочность; T – работа в условиях экстремальных температур от –5 °С до +55 °С; K – защита от образования царапин; N – защита от запотевания; CE – наличие сертификата ЕС. Маркировка оправы: Х ЕN 166 3 4 9 В 0063 CE, где X – производитель; ЕN 166 – соответствие стандарту; 3 – защита от брызг и капель жидкостей; 4 – защита от механических частиц более 5 микрон; 9 – защита от брызг расплавленного металла и раскаленных частиц; В – механическая прочность; 0063 – код органа сертификации; CE – наличие сертификата ЕС.

Безопасность труда энергией и скоростью до 45 м/с (в маркировке символ F) как в открытых, так и в закрытых очках, а также от воздействия механических частиц со средней энергией и скоростью до 120 м/с (символ В) – в закрытых очках. По оптическому классу линзы для защитных очков подразделяются следующим образом: класс 1 (не имеют искажения) – предназначены для постоянного ношения, класс 2 – для кратковременного ношения, класс 3 – применяются только в чрезвычайных случаях. В Украине линзы класса 2 и 3 практически не используются, поскольку имеют искажения, что может вызывать усталость, приводить к ухудшению зрения, головокружению, потере сознания и, как следствие, к травме. Оптический класс обязательно отображается в маркировке линзы. Линзы могут изготавливаться из минерального стекла, минерального стекла триплекс, поликарбоната или ацетата – это зависит от сферы применения защитных очков, которая указывается в маркировке линзы. В настоящее время наибольшее распространение получили линзы из поликарбоната. Благодаря современным технологиям они производятся различной конфигурации и отвечают самым высоким оптическим и защитным характеристикам. К достоинствам поликарбоната следует отнести небольшую массу и высокую механическую прочность. Даже если при попадании в линзу механических частиц произойдет ее деформирование, осколков не образуется, что снижает риск получения травмы. Для предотвращения появления царапин и запотевания на линзы как в открытых, так и в закрытых очках наносится специальное покрытие. Причем чем эффективнее покрытие, тем, соответственно, выше его стоимость. Также от запотевания могут применяться специальные жидкости и каран-

ВНИМАНИЕ Запрещено использовать защитные очки с повреждениями оправы или линз, самостоятельно ремонтировать и модифицировать конструкцию таких СИЗ. Во избежание повреждений очков во внерабочее время их необходимо хранить в специальном жестком или мягком тканевом футляре. На складах эти изделия должны храниться в заводской упаковке в сухих помещениях, где отсутствуют органические испарения, вдали от нагревательных приборов и прямых солнечных лучей при температуре от +5 °С до +40 °С. Для увеличения срока эксплуатации линз необходимо очищать их только специальными салфетками (из микрофибры или влажными бумажными) либо в специальных установках. Защитные очки обязательно должны иметь сертификат проверки типа и декларацию соответствия с указанием производителя.

даши. Однако подобная защита имеет свои недостатки: срок действия таких покрытий ограничен, нанести их равномерно по толщине на плоскость линзы невозможно, а это может привести к оптическим искажениям. Ацетат обладает высокой стойкостью к воздействию агрессивных химических веществ и применяется в очках закрытого типа. На ацетат можно наносить покрытия против запотевания линз, а вот против образования царапин – нет. Правда, В маркировке линзы обязательно ацетат сам по себе матеуказывается идентификационный код, риал достаточно твердый информирующий о защите от излучений и устойчивый к образоваи степени ее затемнения нию царапин. Минеральное стекло отличается низкой цеНе меньшее значение имеет опраной, обладает высокой стойкостью к образованию царапин и воздействию ва очков. В современных оправах отагрессивных химических веществ, но крытых очков есть боковая защита, в большей степени, чем описанные а также возможность регулировать выше материалы, подвержено запоте- дужки по углу наклона и длине. Иннованию. К его недостаткам относят так- вационные конструкции обеспечиже значительную массу и возможное вают минимальное давление дужек на голову и отличную фиксацию очков. образование осколков при разрушеОправы закрытых очков тоже отнии стекла, что может нанести работличаются по конструкции (для фиксанику тяжелую травму. По этой причине во многих отечественных компа- ции на голове используется либо регуниях отказались от применения на лируемый эластичный ремень, либо производстве защитных очков с лин- дужки, как у открытых очков) и дизайну, обеспечивают максимальное призами из минерального стекла. Этот материал может быть заменен легание к лицу и комфорт. Возможно минеральным стеклом триплекс – применение защитных очков с крепв этом случае при попадании меха- лением на каску (что удобно, напринических частиц в линзу осколков не мер, для сталеваров). Защитные хаобразуется. Но такие защитные очки рактеристики оправы обязательно не получили широкого распростране- отражаются в маркировке. Конструкция некоторых моделей ния из-за большой массы и высокой открытых и закрытых защитных очков стоимости. Линзы защитных очков в зависимо- позволяет использовать их одноврести от сферы применения могут быть менно с бытовыми корригирующими прозрачными, затемненными, желты- очками. Существуют модели закрытых ми, зеркальными, цвета «синий ко- очков, внутри которых можно устанавбальт» и др. Так, желтые линзы приме- ливать специальную оправу без дужек няются при недостаточной освещенно- с бытовыми корригирующими линзами. сти, коричневые – в условиях солнеч- Изготавливаются также специальные ного и яркого света, поскольку обеспе- персональные открытые очки с корричивают точную цветопередачу, поэтому гирующими линзами из поликарбоната, рекомендованы для водителей авто- обеспечивающие защиту в соответствии с ДСТУ EN 166-2001. Однако транспорта. Зеркальные хорошо подходят для работы в условиях «помеще- они недешево стоят, и, кроме того, для ние / открытый воздух», например для заказа на их изготовление необходимо водителей электрокаров на складских предоставить рецепт окулиста. комплексах. Защитные очки как открытые, так и закрытые с прозрачными линзами ВЫБОР, ХРАНЕНИЕ И УХОД могут комплектоваться дополнитель- Чтобы правильно выбрать защитные ными откидными линзами для защиты очки, прежде всего необходимо определить возможные риски на рабочем от излучений (для сварочных работ). В очках, предназначенных для ис- месте, где будут применяться эти СИЗ. пользования в экстремальных условиях, Исходя из этого, подбираются модель применяются сдвоенные линзы в ком- и тип очков, способных по своим хабинации «поликарбонат/поликарбо- рактеристикам обеспечить защиту от возможных рисков (все необходимые нат» или «поликарбонат/ацетат».

ОХРАНА ТРУДА 2 / 2015

Безопасность труда сведения содержатся в маркировке линз и оправы). Очки следует надеть, чтобы убедиться, что они достаточно комфортны и надежно фиксируются на голове, а в случае с закрытыми очками они должны плотно и удобно прилегать к лицу. Если необходимо, их проверяют на совместимость с другими СИЗ, например респираторами. Часто бывает, что производитель заявляет о наличии защитного покрытия на линзах, а в маркировке эта информация не отражается. Это означает, что такие покрытия не обеспечивают защиту линзы от образования царапин и запотевания на уровне требований стандарта. Следует отметить, что работник, который первый раз воспользовался новыми защитными очками, даже если они полностью соответствуют требованиям стандарта, иногда ощущает дискомфорт и повышенную утомляемость глаз. Это связано с «привыканием» организма. Поэтому не спешите отказываться от защитных очков – через несколько дней проблемы постепенно исчезнут. НЕМНОГО ИСТОРИИ Считается, что очки как инструмент для улучшения зрения изобрели в Италии. Первые документальные свидетельства существования очков относятся к 1289 году. По одной из версий, автор изобретения – Алессандро Спина, монах и ученый из Пизы. В действительности очки были изобретены ранее неизвестным мастером, а Спина самостоятельно, руководствуясь лишь общим описанием, воссоздал метод их изготовления. Примерно тогда же, в конце XIII века, очки «придумали» в Китае. Как возникла идея использовать очки для защиты глаз, история умалчивает. Но один из таких сюжетов связывают с железной дорогой, действовавшей в США в XIX веке. Пассажиры стали жаловаться, что через открытые окна вагонов им в глаза попадает сажа из паровозной трубы. Тогда представители железнодорожной компании изготовили специальные защитные очки, которые полагалось надевать во время поездок. Идею подхватили промышленные предприятия, руководствуясь теми соображениями, что любая производственная деятельность в большей или меньшей степени связана с риском для глаз. Интересно, что защитные очки использует не только человек. Например, природа создала бобров с уже «встроенными» защитными очками, в качестве которых им служат прозрачные веки. Прирожденные строители и водолазы, они отлично видят в воде с закрытыми глазами, что предохраняет их органы зрения от раздражения и попадания различных веществ.

www.ohoronapraci.kiev.ua

КОММЕНТАРИИ Кирилл Чернышук, технический специалист отдела СИЗ компании «3М Украина»

ервое, на что необходимо обращать внимание при выборе модели очков, это соответствие их защитных свойств тем факторам риска и опасностям, которые выявлены на определенном рабочем месте. Обязательно нужно проверить наличие маркировки и национального знака соответствия («трилистника»). Отсутствие знака дает повод усомниться в том, что данное СИЗ сертифицировано в Украине и что защитные свойства и другие характеристики, указанные на упаковке или самом изделии, соответствуют действительности. Представители промышленных предприятий, как правило, интересуются наличием маркировки и сопроводительной документации, а физические лица зачастую не придают этому должного значения.

Игорь Терешкович, коммерческий директор ООО Фирма «АВ Центр»

сновными игроками на рынке защитных очков (до 100%) в Украине являются иностранные компании-производители. Украинские практически отсутствуют. Это связано с тем, что для разработки, сертификации и производства очков необходимо располагать высокотехнологическим оборудованием, которого у нас нет. Ассортимент отечественной продукции очень ограничен – это конструктивно простые изделия, как правило, низкого качества. СИЗ органов зрения условно можно разделить на две категории: бюджетные мо-

Сергей Пугин, заместитель директора ООО «Восток-Сервис»

азвитие рынка СИЗ тормозят, с одной стороны, устаревшие стандарты и нормы, принятые зачастую еще во времена СССР, а с другой – двойные стандарты, когда нужно одновременно выполнять требования и гармонизированных европейских норм, и устаревших советских стандартов. Сегодня для многих потребителей главным критерием выбора СИЗ остается цена. Хотя, как доказано на практике, более качественные СИЗ служат гораздо дольше, что позволяет не только сохранять здоровье работников, но и экономить средства работодателей. Поэтому нужно принимать новые европейские стандарты,

При выборе защитных очков для конкретного человека следует убедиться, что данная модель подходит для его формы лица (охват дужек, достаточное прилегание в области глазных яблок). Обязательно нужно провести инструктаж для пользователей и объяснить, почему при работе необходимо надевать защитные очки, как это делать правильно, ознакомить с правилами ухода за ними. К сожалению, многие не понимают даже такой простой истины, что защитные очки теряют свои свойства и даже могут ухудшить зрение, если носить их в кармане без чехла (а часто даже вместе с ключами) или протирать линзы рукавом спецодежды. Чтобы поднять культуру пользования СИЗ, нужно проводить на предприятиях не только инструктажи, но и обучающие тренинги. Что касается тенденций на рынке СИЗ органов зрения, то в связи с резким ростом цен отмечается повышение спроса на бюджетные модели защитных очков. Основные покупатели таких СИЗ – предприятия крупного бизнеса, в частности металлургические, горно-обогатительные комбинаты, предприятия энергетики, машиностроения.

дели простой конструкции, часто невысокого качества, и современные высококачественные модели. Первые производятся преимущественно в Российской Федерации и некоторых странах Европы, вторые, в основном, в ЕС и США. Наибольшим спросом на данный момент пользуются открытые защитные очки с прозрачными линзами. Очевидно, это объясняется большим количеством рабочих мест, на которых присутствуют профессиональные риски, требующие применения именно таких СИЗ. Защитные очки востребованы на предприятиях и крупного, и среднего, и мелкого бизнеса во всех отраслях экономики Украины. По нашим наблюдениям, наиболее ответственно и профессионально к выбору, закупке и использованию СИЗ органов зрения подходят крупные холдинги и компании с иностранными инвестициями. отменять устаревшие ГОСТы и нормы и повышать требования к качеству СИЗ. На украинском рынке представлены СИЗ органов зрения производства как стран ЕС (Германии, Великобритании, Италии, Польши, Франции), так и Китая, Малайзии, Таиланда, Тайваня, причем последние пользуются большим спросом, поскольку более доступны по цене. Однако в последнее время наблюдается плавная тенденция к увеличению спроса на продукцию повышенного качества. При выборе СИЗ органов зрения в первую очередь нужно обращать внимание на такие характеристики изделий, как защита от механических и химических воздействий, УФ-излучения, а уже потом – на комфорт. На мой взгляд, одна из главных ошибок заказчиков СИЗ состоит в том, что они уделяют недостаточно внимания изучению условий труда на конкретных рабочих местах. А ведь именно индивидуальный подход при выборе СИЗ напрямую влияет на улучшение условий и производительность труда.

Безопасность труда

ОХРАНА ТРУДА 2 / 2015

Безопасность труда

Профилактика травматизма

ЗНАКОМЬТЕСЬ:

КРИВОРОЖСКИЙ ЭТЦ Об особенностях организации обучения по вопросам охраны труда и профессиональной подготовки в Криворожском ЭТЦ.

Олег Чередниченко, начальник ГП «Криворожский ЭТЦ»

КОРОТКО ОБ ЭТЦ Свою деятельность центр начал в январе 2001 г. В структуре предприятия 6 производственных отделов: 1) технической экспертизы со строительной лабораторией; 2) диагностики с испытательной лабораторией; 3) электротехнический с электротехнической лабораторией; 4) технических осмотров технологических транспортных средств; 5) обучения; 6) психофизиологической экспертизы. Экспертную деятельность в ГП «Криворожский ЭТЦ» осуществляют 52 технических эксперта, 15 из которых работают в двух и более направлениях экспертной деятельности, а также 8 ведущих инженеров и инженеров первой категории. Техническая компетенция ЭТЦ подтверждена наличием разрешения на начало работы предприятия, шести разрешений и трех лицензий на право проведения отдельных видов работ, а также свидетельств об аттестации лаборатории неразрушающего контроля и электротехнической лаборатории. В 2006 г. Криворожским ЭТЦ была получена лицензия на проектирование и обследование объектов строительства и аккредитована строительная лаборатория, которая получила право на проведение обследования и паспортизации зданий и сооружений. Качество выполняемых предприятием работ подтверждено сертификатами на систему управления качеством, систему управления безопасно-

www.ohoronapraci.kiev.ua

стью и гигиеной труда и соответствует требованиям ДСТУ ISO 9001:2009 и ДСТУ OHSAS 18001:2010. С самого начала своего существования Криворожский ЭТЦ проводит работу по технической диагностике и техническому осмотру шахтных подъемников и главных вентиляционных установок, грузоподъемных механизмов, котлов и паропроводов, воздухозаборников и сосудов, работающих под давлением, и т. д. Криворожский ЭТЦ освоил такое направление деятельности, как техническое диагностирование и технический осмотр оборудования в металлургической, литейной и коксохимической отраслях промышленности. Он в полном объеме выполняет работы по техническому диагностированию и осмотру горно-шахтного оборудования и оборудования для добычи, транспортировки, дробления, сортировки, обогащения полезных ископаемых и окомкования руд и концентратов. Вместе с тем Криворожский ЭТЦ – это базовый Центр по подготовке специалистов взрывного дела для предприятий Украины. С этой целью при нем организована отвечающая современным требованиям учебная база. Наш ЭТЦ одним из первых получил право на проведение психофизиологической экспертизы работников, деятельность которых связана с объектами повышенной опасности. Техническое диагнос тирование горного и горнотранспортного обо-

рудования предприятий возможно только благодаря совместной работе отделов диагностики, электротехнического и технического осмотра технологических транспортных средств. Результатом такой работы является экспертное заключение, в котором отражено техническое состояние всех узлов и механизмов оборудования, прошедшего экспертное обследование.

Оксана Савенко, начальник отдела обучения

ВИДЫ И ПРОГРАММЫ ОБУЧЕНИЯ Программы обучения, по которым работает наш отдел, можно разделить на три больших блока. Первые два – это обучение и проверка знаний по вопросам охраны труда, третий – профессиональное техническое обучение (присвоение/повышение квалификации). ПЕРВЫЙ БЛОК – это обучение и проверка знания должностными лицами и специалистами тех нормативно-правовых актов по охране труда, соблюдение которых входит в их функциональные обязанности, а также членов комиссии предприятия по проверке знаний. Каждая из трех десятков программ этого блока посвящена изучению какого-то одного нормативно-правового акта по охране труда.

Безопасность труда БЛОК 1

Содержание программ обучения и проверки знания отдельных нормативно-правовых актов по охране труда должностными лицами, специалистами и членами комиссии предприятия по проверке знаний: Правила охраны труда:

при эксплуатации большегрузных автомобилей и других технологических транспортных средств при разработке рудных и нерудных месторождений открытым способом; на автомобильном транспорте; при выполнении работ на высоте; при работе с инструментами и приспособлениями; в газовом хозяйстве предприятий черной металлургии; при разработке месторождений полезных ископаемых открытым способом; при дроблении и сортировке, обогащении полезных ископаемых и окомковании руд и концентратов; при эксплуатации электрооборудования и электросетей на открытых горных работах; Правила технической эксплуатации:

электроустановок потребителей; железнодорожного транспорта промышленных предприятий;

установок очистки газа; Правила устройства и безопасной эксплуатации: сосудов, работающих под давлением; трубопроводов пара и горячей воды; паровых и водогрейных котлов; грузоподъемных кранов; аттракционной техники; погрузчиков; подъемников; лифтов; Правила безопасности:

систем газоснабжения Украины; при эксплуатации хвостовых и шламовых хозяйств горнорудных и нерудных предприятий; при проектировании и эксплуатации объектов циклично-поточной технологии открытых горных работ; Единые правила безопасности при разработке рудных, нерудных и рассыпных месторождений полезных ископаемых подземным способом; Правила устройства, изготовления, монтажа, ремонта и безопасной эксплуатации взрывозащищенных вентиляторов.

Каждая из комплексных программ обучения и проверки знаний, образующих ВТОРОЙ БЛОК, включает в себя требования сразу нескольких НПАОП, а также охватывает актуальные вопросы обслуживания и эксплуатации оборудования, изучение технологических процессов, способов их механизации и автоматизации, изучение технической документации. Эти программы разработаны для должностных лиц и специалистов предприятий, занимающихся обслуживанием и эксплуатацией оборудования, проектированием, подготовкой и выполнением буровзрывных работ, обследованием и эксплуатацией производственных зданий и сооружений горнорудных предприятий, и т. д. ТРЕТИЙ БЛОК – это профессиональная подготовка, переподготовка и повышение квалификации по профессиям «взрывник» и «раздатчик взрывчатых материалов». В соответствии с существующими требованиями в данные программы обучения также включены разделы предмета «Охрана труда». Организация любого обучения подчиняется определенному алгоритму: подача заявки – формирование группы – подбор преподавателя (он должен иметь соответствующую аттестацию и определенные практические навыки) – проведение обучения (на базе ЭТЦ или заказчика – по желанию) – экзамен – выдача документа установленного образца. Качество обучения определяется двумя основными факторами: качеством разработки его программы и подбором преподавателя. Программы обучения в нашем отделе разрабатываются и пересматриваются преподавателями кафедры рудничной аэрологии и охраны труда, горного факультета открытой и подземной разработки ГВУЗ «Криворожский национальный университет», техническими экспертами, специалистами ведущих предприятий отрасли. После разработки они корректируются и адаптируются к условиям конкретных предприятий, например, ПАО «Евраз Сухая Балка», «Криворожский железорудный комбинат», «АрселорМиттал Кривой Рог», ЧАО «Запорожский железорудный комбинат»,

Содержание комплексных программ обучения и проверки знания нескольких НПАОП:

общий курс «Охраны труда»; обучение по вопросам обследования, паспортизации, безопасной

и надежной эксплуатации производственных зданий и со оружений; обучение должностных лиц и специалистов Правилам безопасности при обращении с взрывчатыми материалами промышленного назначения и другим нормативным документам взрывного дела (на право руководства взрывными работами); безопасная эксплуатация вертикальных и наклонных стволов шахт, приствольного оборудования и подъемных установок; безопасное выполнение технологических производственных про-

предприятий группы «Метинвест» ПАО «Северный ГОК», «Центральный ГОК», «Ингулецкий ГОК», «Южный ГОК» и др. Недавно была закончена разработка новой программы «Обучение должностных лиц и специалистов предприятий по вопросам охраны труда и правил безопасности при эксплуатации, обслуживании, производстве ремонтных работ машин и механизмов дробильно-бункерных комплексов шахт». Она предназначена для получения главными специалистами шахт, а также специалистами технического надзора участков, обслуживающих эти комплексы, специальных глубоких знаний по безопасному производству работ на этом оборудовании, установленном в выработках шахт. В настоящее время данная программа проходит рецензирование должностными лицами Криворожского горнопромышленного теруправления и специалистами предприятий. Также ведется разработка еще двух новых программ: ☑ «Безопасная эксплуатация, обслуживание и организация ремонтных работ оборудования внутришахтного транспорта»; ☑ «Монтаж, ремонт, техническое обслуживание электроустановок и электрооборудования в подземных условиях». В качестве преподавателей ГП «Криворожский ЭТЦ» привлекает специалистов научно-исследовательских институтов и преподавателей ГВУЗ «Криворожский национальный университет» (кандидатов технических наук, доцентов, профессоров горного факультета, кафедры рудничной аэрологии и охраны труда), собственных технических экспертов, должностных лиц Криворожского горнопромышленного теруправления и наи лучших специалистов-практиков, которые прошли обучение и аттестацию в Главном учебно-методи ческом центре Госгорпромнадзора в Киеве. Все преподаватели имеют высшее профильное образование и прошли обучение при Криворожском национальном университете по программе «Основы психолого-педагогического минимума». БЛОК 2

цессов при проведении шахтных вертикальных и наклонных горных выработок; обучение должностных лиц и специалистов, связанных с проектированием, подготовкой и выполнением буровзрывных работ; обучение по вопросам охраны труда и электробезопасности на обогатительных комплексах; обучение по вопросам охраны труда и электробезопасности при разработке месторождений полезных ископаемых открытым способом; обучение по вопросам охраны труда и электробезопасности при разработке рудных, нерудных и рассыпных месторождений полезных ископаемых подземным способом.

ОХРАНА ТРУДА 2 / 2015

Безопасность труда В общей сложности за 2014 г. обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда в отделе обучения Криворожского ЭТЦ прошли 4 417 руководителей и специалистов предприятий (против 6 396 в 2013 г.). Так как наш Центр является базовым по подготовке специалистов взрывного дела для предприятий Украины, то именно здесь один раз в три года должностные лица проходят обучение на право руководства взрывными работами. В связи с принятием летом 2013 г. Правил безопасности при обращении со взрывчатыми материалами промышленного назначения (вместо Единых правил безопасности при взрывных работах) до конца года по новым правилам обучение прошли 485 человек, а за 2014 г. – 1 107. В сентябре 2003 г. отдел обучения по вопросам охраны труда и по взрывному делу в г. Кривой Рог на базе ГП «Криворожский ЭТЦ» получил свою первую лицензию Министерства образования и науки Украины на предоставление образовательных услуг в сфере профессионального обучения по профессиям «взрывник» (КП 7112) и «раздатчик взрывчатых материалов» (КП 9311). Аналогичные лицензии были получены в 2006, 2010, 2013 и 2014 гг. Подготовка/переподготовка данных работников включает теоретическое и производственное обучение и сдачу экзамена квалификационной комиссии. Слушателям, успешно прошедшим обучение, выдается свидетельство о присвоении/повышении квалификации и единая книжка взрывника, где указываются виды работ, к которым он допущен (на открытых горных разработках; в подземных выработках и на поверхности

СПРАВКА Взрывные работы в регионе ведут 26 предприятий, которые эксплуатируют 26 базисных и раздаточных складов взрывчатых материалов, а также 13 пунктов по производству простейших взрывчатых веществ. В число этих предприятий входят 14 горно-обогатительных комбинатов, 15 шахт и 49 рудных и нерудных карьеров. В общей сложности доступ к взрывчатым материалам имеет более 3 тыс. человек. В 2013 г. в регионе было использовано 139 тыс. т взрывчатых материалов. Область применения взрывных работ достаточно обширна. Наибольших объемов они достигают в горном деле. В металлургической промышленности с их помощью проводят обработку материалов (резка, сварка, укрепление и т. д.). В строительстве взрывные работы применяют для планировки строительных площадок, обрушения сооружений, дробления фундаментов, разрыхления мерзлых грунтов. В сельском, лесном и водном хозяйствах – для корчевания пней, валки леса, рыхления смерзшихся дров, ликвидации заторов при лесосплаве, борьбы с лесными пожарами, взрывания льда.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Обучение профессионалов взрывного дела

БЛОК 3

В ходе обучения значительное внимание уделяется изучению приоритетных направлений развития взрывного дела, таких как: механизация заряжания взрывчатыми веществами шпуров и скважин; внедрение бестротиловых взрывчатых веществ; использование неэлектрических систем инициирования зарядов отечественного производства; повышение уровня экологической безопасности при ведении взрывных работ и т. д. При проведении обучения используются различные формы занятий: лекции, практикумы, семинары. На практических занятиях широко применяется групповое обсуждение различных ситуационных задач, в котором обучающиеся играют активную роль, а преподаватель направляет и контролирует процесс. Специфика ситуационной задачи заключается в том, что она носит ярко выраженный практико-ориентированный характер, но для ее решения необходимы определенные предметные знания. Решение ситуационных задач позволяет слушателю ближе познакомиться с обстоятельствами конкретных производственных ситуаций, овладеть умением оценивать сложившуюся ситуацию, а также развивает навыки анализа и принятия решений, разработки стратегии и тактики самостоятельных действий. Кроме того, слушатели пишут рефераты, которые защищают на практических занятиях. Особенно эффективно проходят семинары, на которых слушатели обсуждают такие актуальные темы, как: совершенствование производства наливных и патронированных эмульсионных взрывчатых веществ; неэлектрические системы инициирования; подготовка и проведение массовых взрывов и специальных видов взрывных работ; технические средства обеспечения проведения взрывных работ; инновации по устройству взрывных скважин и т. д. Преподаватели рассказывают об использовании передовых технологий и техники на специализированных предприятиях Украины по производству взрывных работ: ЧАО «Интервзрывпром», ПАО «ППП «Кривбассвзрывпром», «Шосткинский казенный завод «Импульс», ГП «НПО «Павлоградский химический завод», ОАО «Полтавский ГОК», ГП НПК «Зоря-Машпроект» и др. И конечно же, значительное внимание уделяется зарубежным технологиям. Обычно интерес будущих взрывников вызывают неэлектрические методы инициирования, например такие, как разработанная в Швеции система «Нонель». Эта система является универсальной для инициирования зарядов взрывчатых веществ с требуемыми интервалами замедления при ведении взрывных работ в любых горных условиях.

рудников, не опасных по газу и пыли; специальные виды взрывных работ). Криворожский ЭТЦ имеет современную материально-техническую базу, что позволяет проводить занятия на высоком уровне и полностью удовлетворять потребности горнодобывающих предприятий региона в квалифицированных рабочих кадрах. Учебные классы отдела оборудованы необходимыми стендами и плакатами. Имеется два компьютерных класса на 15 мест каждый. Приобретено необходимое оборудование, оснащение (мультимедийные проекторы, флипчарты, стационарные и переносные экраны, телевизоры и видеомагнитофоны) и наглядные пособия (макеты, муляжи, образцы приборов и оборудования для взрывного дела, учебные видеофильмы). В учебных видеофильмах нашли отражение все аспекты технологического процесса добычи полезных ископаемых на открытых и подземных горных разработках. Показана современная техника для бурения шпуров, скважин и зарядки в них взрывчатых материалов, для транспортировки последних, а также взрывные работы при добыче железной руды и строительных материалов. Кроме того, показана технология специальных взрывных работ по укреплению грунтов, металлов и их свариванию, по дроблению металлических слябов и т. д. Имеются видеофильмы по правилам применения индивидуальных

изолирующих самоспасателей, порошковых огнетушителей, химического газоанализатора, по предоставлению первой доврачебной помощи потерпевшим при несчастных случаях. В качестве наглядных пособий на практических занятиях используются типовые паспорта буровзрывных работ по проходке горных выработок, типовые проекты массовых взрывов при отбойке горной массы, технические условия и инструкции по безопасному использованию взрывчатых материалов, применяемых в шахтах и карьерах. Учебно-методическое обеспечение процесса обучения и повышения квалификации по профессиям «взрывник», «раздатчик взрывчатых материалов» включает учебно-информационные и учебно-методические материалы, учебники, пособия, справочники, рекомендации, нормативно-правовые акты, инструкции, положения, электронную библиотеку, периодические издания и т. д. Выпускниками данных профессиональных курсов являются практически все работники предприятий и организаций Украины, которые занимаются проведением взрывных работ, разработкой, производством и испытанием взрывчатых материалов. Подготовил О. Моисеенко, собкор Продолжение следует

Медицина труда

Вести из регионов егионов

– м е а т о б а р о ш о р Хо

М Е А Х Ы Д Т О О Н Т Р О Ф КОМ Николаевская областная организация профсоюза работников жилищнокоммунального хозяйства, местной промышленности, бытового обслуживания населения ежегодно проводит смотр-конкурс на лучшее санитарнобытовое помещение среди предприятий упомянутых сфер хозяйствования. Не стал исключением и 2014 год. Светлана Начинова, председатель Николаевской областной организации профсоюза работников ЖКХ, местной промышленности, бытового обслуживания населения

чередной смотр-конкурс, в котором в 2014 г. приняли участие 13 предприятий, уже традиционно проходил в конце года и состоял из двух этапов. На первом определялись лучшие производственные подразделения, а на втором, заключительном этапе – лучшие предприятия. Последние разделялись в зависимости от численности работников и категории:

предприятия коммунального и жилищного хозяйства, бытового обслуживания населения и специализированные предприятия. Конкурсная комиссия, которую возглавляла председатель областной организации профсоюза, состояла из специалистов департамента ЖКХ Николаевского горсовета, управления ЖКХ Николаевской облгосадминистрации, специалистов по охране труда и председателей профсоюзных комитетов предприятий отрасли (на фото в центре). Итоги конкурса подводились по трем основным критериям: j обеспечение бытовыми помещениями в соответствии с санитарно-гигиеническими нормами (наличие гардеробных, душевых, санузлов, комнат отдыха, приема пищи и т. п.); j оборудование бытовых помещений (наличие мебели, холодильника, посуды и т. д., их состояние); j соблюдение температурного режима, что является существенным фактором, особенно в холодное время года. Итак, среди предприятий коммунального хозяйства с численностью работающих свыше 300 человек за победу боролись три самых крупных предприятия отрасли. Одним из них является КП «Николаевэлектротранс», где для работников вагоноремонтных мастерских в 2014 г. было оборудовано просторное бытовое помещение, рассчитанное на 28 человек. Там установлены индивидуальные шкафчики для одежды,

в душевых и санузле проведен ремонт, установлены системы вентиляции, есть все необходимое для приема пищи. Улучшают санитарно-бытовые условия для своих работников и в ОКП «Николаевоблтеплоэнерго». В частности, комиссия побывала в цехе централизованного ремонта, где бытовые помещения, рассчитанные на 18 человек, представляют собой целый комплекс. Это и раздевалка, где каждый работник имеет индивидуальные шкафчики для чистой и рабочей одежды, и душевая, и санузлы, и комната для сушки одежды, и комнаты отдыха и приема пищи, оборудованные всем необходимым. Ничем не уступают и бытовые помещения КП «Николаевводоканал». В частности, для работников водопроводной сети Корабельного района города созданы условия, предусматривающие наличие и раздевалок, и санузлов, и душевых, и комнаты отдыха, приема пищи, комнаты для сушки спецодежды. Во всех бытовых помещениях много комнатных растений, поддерживается необходимый температурный режим. В итоге комиссия приняла решение разделить І место в данной категории между тремя упомянутыми КП. Среди коммунальных предприятий с численностью работающих от 100 до 300 человек на победу претендовали также три предприятия. Так, для работников аварийной службы КП «Николаевлифт» (І место) оборудовано бытовое помещение со всем необходимым. Даже несмотря

ОХРАНА ТРУДА 2/2015

Медицина труда на непростое финансовое положение предприятие выделило средства и закупило новую мебель, оборудовало комнату приема пищи, провело ремонт санузлов. На КП «Первомайский городской водоканал» (II место) комиссии были представлены бытовые условия машинистов, работающих на насосной станции. Особо следует отметить, что порядок царил как в бытовых помещениях, так и в производственном зале насосной станции. КП «Служба коммунального хозяйства» г. Южноукраинска (III место), недавно вошедшее в состав отраслевого профсоюза, впервые приняло участие в подобном конкурсе. Тем не менее для работников автотранспортного участка (водителей и трактористов) оборудовано хорошо отапливаемое санитарно-бытовое помещение, где есть возможность переодеться, отдохнуть и принять пищу. В категории предприятий коммунального хозяйства с численностью работающих до 100 человек в конкурсе приняли участие два предприятия, которые и заняли второе и третье место (первое место в этой категории комиссия решила не присуждать). Итак, ІІ место заняло КП «Тепло» (г. Первомайск). Бытовые помещения для операторов и слесарей котельной

www.ohoronapraci.kiev.ua

этого предприятия оборудованы всем необходимым, в них тепло и уютно. А работники котельной поддерживают там порядок и чистоту. КП «Очаковводоканал», которому комиссия присудила III место, в состав областной организации профсоюза вошло в мае 2012 г. На то время для работников предприятия не были созданы надлежащие бытовые условия. Сегодня же, несмотря на тяжелое финансовое положение, предприятие смогло оборудовать специальное бытовое помещение, где могут комфортно разместиться для отдыха 20 рабочих. Не стали неожиданностью для членов комиссии и итоги конкурса среди предприятий жилищного хозяйства. В частности, призовые места заняли ЖКП «Південь» (г. Николаев), ООО «Центральный-1» (г. Николаев) и КП «ЖЭО» (г. Южноукраинск). Среди специализированных предприятий (с рабочими местами для людей с ограниченными возможностями) в конкурсе приняло участие Вознесенское учебно-производственное предприятие УТОС. На его балансе находится общежитие для работников с проблемами зрения, где проживают как работники предприятия, так и инвалиды по зрению, являющиеся членами Украинского общества слепых. В здании общежития установлены теплосберегающие окна,

надлежащим образом оборудована кухня, проведен ремонт душевых. Члены комиссии по достоинству оценили условия проживания в специализированном общежитии и присудили Вознесенскому УПП УТОС І место. Среди предприятий бытового обслуживания населения участие в конкурсе приняло Высшее профессиональное училище технологий и дизайна (г. Николаев), которое готовит специалистов для сферы быта: портных, парикмахеров, мастеров маникюра, фотографов и т. д. Училище особое внимание уделяет созданию надлежащих санитарно-бытовых условий для преподавательского состава. В частности, комната отдыха для преподавателей и мастеров производственного обучения оборудована всем необходимым: установлена удобная мебель, есть телевизор, холодильник, микроволновая печь и посуда. Поэтому члены комиссии единогласно присудили І место этому учебному заведению. В завершение хотелось бы отметить, что всех участников смотра-конкурса поблагодарили за работу по созданию надлежащих санитарно-бытовых условий для работников, а победителям были вручены почетные грамоты и подарки. Фото предоставлены автором

Медицина труда

В чистом теле

ЧИСТЫЙ ДУХ В нынешних условиях значительного ограничения функций государственного надзора в сфере хозяйственной деятельности одним из показателей порядочности и заботы работодателя о наемных работниках является состояние санитарно-бытовых помещений на предприятии. Так как же правильно их обустроить? Сергей Колесник, собкор

статье 6 Закона «Об охране труда» сказано: «Условия труда на рабочем месте, безопасность технологических процессов, машин, механизмов, оборудования и других средств производства... а также санитарно-бытовые условия должны отвечать требованиям законодательства». Благоустройство территории предприятий, размещение на ней зданий и сооружений, в том числе тех, которые обеспечивают надлежащие условия труда, должны быть предусмотрены еще на стадии проектирования в соответствии с действующими государственными санитарными и строительными нормами. В нынешнее время, когда проекты объектов І–ІІІ категории сложности не подвергаются экспертизе, а это около 90% всех объектов, проектируемых в Украине, когда предупредительный государственный санитарно-эпидемиологический надзор практически отсутствует, санитарно-бытовые условия создаются фактически по усмотрению работодателя. К тому же ситуация на рынке часто заставляет предпринимателей менять направления производственной деятельности: при этом проводится реконструкция, техническое переоснащение производств, что приводит к изменениям санитарных характеристик производственных процессов. Все это делается преимущественно без изготовления проектной документации,

Забота о человеке

в которой рассчитывался бы состав санитарно-бытовых помещений в зависимости от групп производственных процессов. Поэтому на большинстве предприятий не созданы надлежащие санитарно-бытовые условия. Наихудшая ситуация сохраняется в агропромышленном комплексе. Хотя, как сообщил заместитель начальника государственной инспекции надзора в АПК, СКС и горного надзора теруправления Госгорпромнадзора в Николаевской области Владимир Мирян, некоторые мощные предприятия АПК области могут служить образцом в обеспечении санитарно-бытовых условий. Это прежде всего ЧАО «Лакталис-Николаев», Николаевское отделение ПАО «САН ИнБев Украина», ООО «Сандора», ООО СП «Нибулон». За время работы инженером-проектировщиком, руководителем проектного подразделения, архитектором автору статьи не раз приходилось проектировать и согласовывать десятки производственных объектов. Проектирование санитарно-бытовых помещений велось в соответствии с действующими на то время СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания». Согласно приказу МЧС Украины от 25.01 2012 № 67 «Об утверждении общих требований по обеспечению работодателями охраны труда работников» (п. 4.1) размеры и обустройство непроизводственных помещений должны соответствовать требованиям настоящего нормативного акта. Но с 1 октября 2011 г. действуют ДБН В.2.2-28:2010 «Здания административного и бытового назначения», с принятием которых СНиП 2.09.04-87 утратили силу в Украине. Требования относительно размещения, размеров и других параметров санитарно-бытовых помещений несколько отличаются от предусмотренных в действующем до этого документе. Так, согласно ДБН В.2.2-28:2010 в состав санитарно-бытовых помещений входят: гардеробные, душевые, умывальные, туалеты, помещения для курения, места для размещения полудушей, устройств питьевого водоснабжения, помещения для обогрева и охлаждения, обработки, хранения и выдачи спецодежды. (В соответствии с ведомственными нормативными документами, в дополнение допускается предусматривать и другие санитарно-бытовые помещения и оборудование). Состав санитарно-бытовых помещений, в зависимости от группы производственных процессов, норма их площади на человека, расчетное число обслуживаемых работающих на единицу оборудования в санитарно-бытовых помещениях рассчитываются согласно табл. 3–5 ДБН В.2.2-28:2010. Планирование и оборудование бытовых помещений осуществляются в соответствии с гигиеническими нормативами в зависимости от санитарной характеристики производственных процессов. Исходя из количества работающих и вида технологического процесса или по решению работодателя на предприятии предусматриваются и такие бытовые помещения, как помещение для приема пищи, охраны здоровья, личной гигиены женщин, психологической разгрузки и другие. Но их площади и оборудование также рассчитываются согласно действующим строительным и санитарным нормам. Как правило, санитарно-бытовые помещения объединяют в блоки, отдельные для мужчин и женщин. Рекомендуется стены и перегородки таких блоков облицовывать влагостойкими материалами светлых тонов (для облегчения их мытья и дезинфекции). При этом стены и перегородки душевых, преддушевых, гардеробных, умывальных, туалетов, помещений для хранения спецодежды нужно облицовывать на высоту не ниже 2 м. Гардеробные для уличной и домашней одежды, помещения для отдыха, обогрева или охлаждения можно покрывать и другими материалами. ГАРДЕРОБНЫЕ Количество мест для хранения одежды должно отвечать количеству работающих в наиболее многочисленной смене.

ОХРАНА ТРУДА 2/2015

Медицина труда Тип гардеробных, количество отделений шкафов на одного человека определяются согласно требованиям табл. 4 ДБН В.2.2-28:2010. При небольших количествах предметов одежды она может храниться на открытых вешалках, при больших – в открытых шкафах. Если выполнение работ требует использования спецодежды, в гардеробных следует предусматривать помещения для переодевания (отдельно для женщин и мужчин). Они должны иметь достаточные размеры, обогреваться и быть легкодоступными. Места хранения чистой и грязной спецодежды необходимо разделить перегородками. Помещения, где переодеваются работники, нужно оборудовать местами для сидения. Это могут быть скамьи шириной 0,3 м в расчете 0,8 м длины на одно место. Возле этих мест должны лежать напольные коврики. Если одежда хранится в шкафах для каждого отдельного работника, то эти шкафы должны закрываться.

ны, для работников обустраиваются места для умывания проточной водой (при необходимости – теплой) вблизи от рабочих мест и помещений для переодевания. УМЫВАЛЬНЫЕ Умывальные должны размещаться рядом с гардеробными. Количество умывальников, как и душевых, определяется согласно табл. 4 ДБН В.2.2-28:2010 в зависимости от количества людей в наиболее многочисленную смену или часть смены, которые одновременно заканчивают работу, и группы производственных процессов (от 7 до 20 человек на один кран). Обязательное расстояние между кранами – не менее 0,65 м. В умывальных должны быть крючки для полотенец и одежды, посуда для жидкого или полки для кускового мыла. Также умывальник должен быть оборудован смесителем горячей и холодной воды. Наличие мыла, полотенца или электрической сушилки обязательно. Водообеспечение умывальных надо планировать из расчета 180– 200 л воды на один кран в час. Качество воды должно отвечать требованиям ГОСТа.

ДУШЕВЫЕ ПОМЕЩЕНИЯ Душевые обычно размещают смежно с гардеробными. В противном случае необходимо обеспечить их удобное соединение. Для мужчин и женщин предусматриваются отдельные душевые или их раздельное использование. В душевых должны быть преддушевые комнаты для вытирания ТУАЛЕТЫ Туалеты для мужчин и женщин должны быть отдельные. мокрого тела и места для переодевания. Преддушевые оборудуются скамьями из расчета 3 места Устройство общего туалета допускается при количестве рана каждую душевую сетку. Душевые и преддушевые не ре- ботающих в смену до 15 человек. Расстояние от рабочих комендуется размещать около внешних стен. Душевые ка- мест до туалета не должно превышать 50 м, а при наличии бины проектируются открытыми 0,9 х 0,9 м в плане с одно- или двухрядным расположением. Допускается предуБЛАГОУСТРОЙСТВО ТЕРРИТОРИИ ПРЕДПРИЯТИЙ, РАЗМЕЩЕНИЕ сматривать до 20% кабин закрытыми НА НЕЙ ЗДАНИЙ И СООРУЖЕНИЙ, В ТОМ ЧИСЛЕ ТЕХ, КОТОРЫЕ 1,8 х 0,9 м в плане (в том числе для инОБЕСПЕЧИВАЮТ НАДЛЕЖАЩИЕ УСЛОВИЯ ТРУДА, ДОЛЖНЫ БЫТЬ валидов на колясках и слепых) и отделять их друг от друга влагостойкими ПРЕДУСМОТРЕНЫ ЕЩЕ НА СТАДИИ ПРОЕКТИРОВАНИЯ перегородками высотой не ниже 1,8 м В СООТВЕТСТВИИ С ДЕЙСТВУЮЩИМИ ГОСУДАРСТВЕННЫМИ и выше пола на 0,2 м. Количество дуСАНИТАРНЫМИ И СТРОИТЕЛЬНЫМИ НОРМАМИ шевых сеток также рассчитывается в зависимости от количества работников в наиболее многочисленную смену, и группы производственных процессов и составляет от 3 до работников с ограниченными физическими возможностями 15 человек на одну сетку. Душевые оборудуются смесителя- или слепых – не более 25 м. Расстояние от рабочих мест на ми горячей и холодной воды, полочками для банных средств, территории предприятия – не более 150 м. В многоэтажподножками или скамьями для мытья ног и деревянными ных производственных зданиях туалеты должны быть на каждом этаже. При невозможности устройства туалетов настилами. Расходы воды в душевых планируются из расчета 500 л в помещениях следует оборудовать дворовые уборные с вына одну душевую сетку за час. Если, исходя из характера гребными ямами на расстоянии не ближе 25 м и не дальше работы или требований гигиены, душевые не предусмотре- 150 м от помещений.

Умывальные в цехе в ЧАО «Лакталис-Николаев»

www.ohoronapraci.kiev.ua

Помещение для принятия пищи ПАО «САН ИнБев Украина»

Медицина труда

...ПРЕДУСМАТРИВАЮТСЯ ПОМЕЩЕНИЯ ДЛЯ СУШКИ РАБОЧЕЙ ОДЕЖДЫ, ЕЕ ОБЕСПЫЛИВАНИЯ И ОБЕЗЗАРАЖИВАНИЯ, ПОМЕЩЕНИЯ ДЛЯ ЧИСТКИ ОБУВИ, СТИРКИ СПЕЦОДЕЖДЫ И ДРУГИЕ ПОМЕЩЕНИЯ ДЛЯ РАБОТЫ С СИЗ Гардеробная и помещение для сушки спецодежды и спецобуви в Николаевском отделении ПАО «САН ИнБев Украина»

КУРИТЕЛЬНЫЕ КОМНАТЫ Курить на предприятии разрешается только в специально отведенных местах, обозначенных соответствующими знаками. Курительные комнаты обычно размещают смежно с туалетами или помещениями для обогрева работников. Расстояние до них от рабочих мест не должно превышать 50 м, а при наличии инвалидов с нарушением работы опорно-двигательного аппарата или слепых – до 25 м, от рабочих мест на площадке предприятия – до 150 м. Курительные комнаты обязательно укомплектовываются урнами и емкостями с водой для окурков, вытяжной вентиляцией. ПОМЕЩЕНИЯ ДЛЯ ОБОГРЕВА ИЛИ ОХЛАЖДЕНИЯ Для работников, выполняющих работу на открытом воздухе или в неотапливаемых помещениях, когда температура, влажность и скорость движения воздуха в рабочей зоне выходит за пределы оптимальных условий, предусмотренных ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», необходимо оборудовать специальные помещения для обогрева или охлаждения. Площадь таких помещений вычисляется из расчета 0,1 м2 на одного работника в наиболее многочисленную смену, но не менее 12 м2, расстояние от рабочей зоны принимается такое же, как и к умывальным или туалетам. Они должны быть оснащены системами отопления, кондиционирования, водоснабжения, обеспечены местами для сидения, столами, умывальниками, емкостями для горячей и холодной питьевой воды. МЕСТА ДЛЯ РАЗМЕЩЕНИЯ ПОЛУДУШЕЙ Полудуши – специальные установки переносного типа размером не менее 0,9 х 0,9 м в плане, выполненные из облегченных конструкций, поддона со стоком и душевого рожка или сетки. Подведение воды и отведение стоков в канализацию может осуществляться при помощи резиновых шлангов. Эти устройства предназначены для проведения гидропроцедур в горячих цехах, во время выполнения работ с выделением большого количества пыли и вредных химических веществ или с напряженным физическим трудом и устанавливаются непосредственно в цехе или в комнатах для отдыха. Количество полудушей определяется из расчета 1 устройство на каждых 15 человек, которые им пользуются в наиболее многочисленную смену. Сами же комнаты отдыха должны иметь площадь из расчета 0,2 м2 на одного работника в наиболее многочисленную смену, но не менее 18 м2. Комнаты отдыха изолируются от мест для курения, оборудуются столами, местами для сидения со спинками, умы-

вальником с холодной и горячей водой. Если потребление сырой воды в качестве питьевой запрещено органами санэпиднадзора, то в помещениях должны устанавливаться бачки для питьевой воды. Если это многоразовые емкости, то их следует ежедневно промывать и дезинфицировать. Автоматы с газированной водой, фонтанчики, закрытые бачки с фонтанирующими насадками могут размещаться не только в комнатах отдыха, но и у проходных производственных помещений, в вестибюлях, на рабочих площадках вне зданий. Главное – чтобы расстояние от рабочих мест до мест нахождения питьевой воды не превышало 75 м. ПОМЕЩЕНИЯ ДЛЯ ОБРАБОТКИ, ХРАНЕНИЯ И ВЫДАЧИ СПЕЦОДЕЖДЫ Для групп производственных процессов, связанных с выделением большого количества пыли и вредных химических веществ, другими вредными условиями, напряженным физическим трудом, контактом с ядовитыми веществами, предусматриваются помещения для сушки рабочей одежды, ее обеспыливания и обеззараживания, помещения для чистки обуви, стирки спецодежды и другие помещения для работы с СИЗ. Эти комнаты оборудуются эффективной системой вентиляции. Рекомендуется обустроить помещения для ремонта спецодежды и спецобуви. Площади помещений для хранения, сушки, обеспыливания, обеззараживания, чистки обуви, выдачи спецодежды, включая кабины для примерки и другие помещения, рассчитываются согласно табл. 5 ДБН В.2.2-28:2010. В начале статьи речь шла о том, что хуже всего обеспечены санитарно-бытовыми помещениями работники аграрного сектора. Особенно это касается механизаторов, животноводов и обслуживающего персонала в мехотрядах, тракторных и овощных бригадах, летних лагерях для животных. Для таких работников следует устраивать полевые станы. Санитарно-бытовые помещения полевых станов также должны отвечать действующим санитарно-гигиеническим нормам и обеспечиваться необходимым оборудованием и средствами. Здесь как минимум должны быть баня или душевые, раздевалки со шкафами для спецодежды и спецобуви, помещения для приготовления и принятия пищи, умывальные, дворовые уборные. Все эти помещения следует содержать в надлежащем санитарном и исправном состоянии. Территория полевых станов должна быть чистой, ухоженной, а отходы и мусор нужно регулярно вывозить за ее пределы на свалку. Фото из архива ЧАО «Лакталис-Николаев» и Николаевского отделения ПАО «САН ИнБев Украина»

ОХРАНА ТРУДА 2/2015

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина труда

Терминологическая азбука

Да здравствует

МЫЛО ДУШИСТОЕ! Об использовании средств для очистки помещений и предметов от загрязнений, оказывающих вредное воздействие на здоровье человека. Николай Федоренко, главный государственный инспектор теруправления Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве

а годы независимости Украины в значительной степени изменились технические требования к организации и технологии производства – по этой причине многие действующие стандарты и нормативы нуждаются в доработке. Однако этот процесс требует больших усилий и времени, поэтому во многих отраслях и сферах человеческой жизни продолжают действовать стандарты и нормативы бывшего СССР. В частности, это касается нормативных требований, связанных с обеспечением работников предприятий, учреждений и организаций моющими и чистящими средствами, которые относятся к СИЗ.

МОЮЩИЕ, ОБЕЗВРЕЖИВАЮЩИЕ И ЧИСТЯЩИЕ СРЕДСТВА Бесплатная выдача согласно установленным нормам мыла (на работах, связанных с загрязнением) и моющих и обезвреживающих средств (на работах, где возможно воздействие на кожу человека вредных веществ) предусмотрена действующим Кодексом законов о труде от 10.12.1971 № 322-VIII (ст. 165) и Законом Украины «Об охране труда» от 14.10.1992 № 2694-XII (ст. 8). Профессии и виды работ, которые дают право на бесплатное получение мыла и обезвреживающих средств, устанавливаются коллективным договором предприятия (по согласованию с профсоюзной организацией на основании п. 14а Положения о правах профсоюзного комитета предприятия, учреждения, организации, утвержденного Указом Президиума Верховного Совета СССР от 27.09.1971 № 2151-VIII).

ВЫДЕРЖКА ИЗ ТЕХНИЧЕСКОГО РЕГЛАМЕНТА На основе п. 3 Технического регламента моющих средств, утвержденного постановлением КМУ от 20.08.2008 № 717 (в редакции постановления КМУ от 12.06.2013 № 408, далее – Технический регламент), и п. 1.1 ДСТУ 3126-95 «Средства моющие синтетические. Термины и определения», можно сформулировать следующее определение: моющее средство – любое вещество или препарат, которые содержат мыло и/или другие поверхностно-активные вещества, предназначенные для стирки или очистки и использования в быту и промышленности, в форме жидкости, порошка, пасты, бруска, плитки, таблетки, а также в нетрадиционной форме (чешуек, вермишели и т. д.). В свою очередь чистящие средства – это изделия бытовой химии, которые предназначены для очистки поверхности вещей и предметов и могут изготавливаться в жидкой, порошкообразной, аэрозольной и других формах. Условия использования и требования к безопасности моющих средств определяются государственными санитарными нормами (например, ДСанПіН 2.2.9.027-99 «Санитарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості») и письмами Министерства здравоохранения Украины (Письмо от 14.10.2011 № 01.03/3093 «Относительно нормативно-правовых принципов предоставления бесплатного мыла, моющих и обезвреживающих средств работникам»; Письмо от 27.11.2006 № 05.01.03-Д-1/19/2330 «Относительно нормативно-правовых принципов предоставления бесплатного мыла, моющих и обезвреживающих средств работникам, которые трудятся в условиях фактического загрязнения кожи загрязняющими веществами»). Среди нормативных документов, регулирующих нормы расходования моющих средств на одного человека, можно выделить: j действующие в Украине документы времен СССР: Список категорий рабочих и служащих, которым должно выдаваться спецмыло домой, утвержденный постановлением Народного комиссариата труда СССР от 20.09.1923 № 80, и Инструкцию по санитарному содержанию помещений и оборудования производственных пред-

Пункт 3: «мыло твердое – продукт, произведенный из жирового сырья животного и растительного происхождения, гидрированных жиров или их смесей и синтетических жирных кислот методом щелочного омыления; поверхностно-активное вещество – любое органическое вещество и/или препарат, используемые в моющих средствах, имеющие поверхностно-активные свойства и состоящие из одной или более гидрофильных групп и одной или более гидрофобных групп такого характера и размера, которые могут снизить уровень поверхностного натяжения воды, сформировать распространяющиеся или адсорбирующиеся мономолекулярные слои на границе между водой и воздухом, эмульсии и/или микроэмульсии и/или мицеллы, а также могут адсорбироваться на границе между водой и твердой поверхностью». Требования Технического регламента не распространяются на мыло твердое, косметические средства, поверхностно-активные вещества, имеющие дезинфекционные свойства, а также моющие средства, содержащие не более 0,2% поверхностно-активных веществ.

приятий, утвержденную Министерством здравоохранения СССР от 31.12.1966 № 658-66; j постановление КМУ от 28.10.2004 № 1444 «О вещевом обеспечении военнослужащих Вооруженных Сил и других воинских формирований в мирное время»; j приказ Государственного комитета молодежной политики, спорта и туризма Украины от 22.01.2001 № 120 «О минимальных нормах обеспечения воспитанников приютов для детей одеждой, нижним бельем, обувью и предметами личной гигиены». ДЕЗИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА Согласно ст. 1 Закона Украины «О защите населения от инфекционных болезней» от 06.04.2000 № 1645-III (далее – Закон № 1645), дезинфекционные мероприятия (дезинфекция, дезинсекция, дератизация) – это «мероприятия по уничтожению в среде жизнедеятельно-

ОХРАНА ТРУДА 2/2015

Медицина труда сти человека возбудителей инфекционных болезней (дезинфекция) и их переносчиков – насекомых (дезинсекция) и грызунов (дератизация)». Статья 33 этого закона подразделяет дезинфекционные мероприятия на профилактические, текущие и заключительные. Профилактические и заключительные дезинфекционные мероприятия проводятся органами государственной санитарноэпидемиологической службы либо специализированными субъектами предпринимательской деятельности. Пунктом 37 НПАОП 0.00-8.24-05 «Перечень работ с повышенной опасностью» определено, что работы по дезактивации, дезинсекции, дератизации и дезинфекции помещений относятся к работам повышенной опасности. Согласно ст. 34 Закона № 1645 «химические вещества, биологические факторы и средства медицинского назначения, которые применяются для проведения дезинфекционных мероприятий, подлежат гигиенической регламентации и государственной регистрации» в соответствии с Порядком государственной регистрации (перерегистрации) дезинфекционных средств, утвержденным постановлением КМУ от 03.07.2006 № 908, и Порядком проведения государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы материалов на дезинфекционные средства, утвержденным приказом Министерства здравоохранения Украины от 06.11.2006 № 740. АНТИСЕПТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА К основным антисептикам относятся спирты и фенолы, альдегиды, кислоты и их производные, галогены и галогеносодержащие соединения, окислители, детергенты, соединения тяжелых металлов, антибактериальные препараты природного происхождения и т. п. Антисептическими, как известно, являются средства, которые сдерживают развитие микроорганизмов благодаря созданию высокой концентрации действующего вещества, что оказывает губительное воздействие на вирусы, микробы и даже грибки. Например, для медиков наиболее распространенным и доступным антисептическим средством для обработки рук является спирт. В состав медицинских аптечек обязательно должны входить антисептические средства. Так, согласно п. 2 Перечня лекарственных средств, которые должны быть в медицинских аптечках первой медицинской помощи для пассажирских транспортных средств с количеством пассажиров более 9 лиц, утвержденного приказом Минздрава Украины от 07.07.1998 № 187, в качестве антисептического средства предусмотрен раствор йода спиртовой 5%.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ДЕРМАТОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА К дерматологическим средствам (средствам защиты кожи), согласно ДСТУ 7239:2011 «Средства индивидуальной защиты. Общие требования и классификация», относятся: защитные средства (кремы, мази, гели); очистители кожи; репаративные средства. Защитными являются дерматологические средства, которые применяются на производстве для защиты кожи от воздействия вредных и опасных производственных факторов. Они

ками (п. 6.4 ДСТУ Б А.3.2-3:2009 «Работы по приготовлению цементобетонных смесей. Требования безопасности» и п. 10.3 ДСТУ Б А.3.2-5:2009 «Работы по приготовлению органических вяжущих материалов с добавками. Требования безопасности»); – для защиты кожи рук от воздействия смазочно-охлаждающих жидкостей, пыли и при обработке токсичных металлов (п. 2.7 раздела ІІ НПАОП 28.0-1.30-12 «Правила охраны труда при работе с абразивным инструментом»).

НА ЗАМЕТКУ СПЕЦИАЛИСТУ ИЗ ПЕРЕЧНЯ ПРОДУКЦИИ, ПОДЛЕЖАЩЕЙ ОБЯЗАТЕЛЬНОЙ СЕРТИФИКАЦИИ В УКРАИНЕ (СОГЛАСНО ПРИКАЗУ МИНИСТЕРСТВА ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ И ТОРГОВЛИ УКРАИНЫ ОТ 25.10.2011 № 162), ИСКЛЮЧЕНЫ ПОЗИЦИИ «СРЕДСТВА МОЮЩИЕ ПОРОШКООБРАЗНЫЕ», «СРЕДСТВА МОЮЩИЕ ЖИДКИЕ» И «СРЕДСТВА ЧИСТЯЩИЕ РАЗЛИЧНЫХ ТОВАРНЫХ ФОРМ». предотвращают контакт кожи с вредными веществами (пылью, растворами щелочей и кислот, органическими растворителями), образуя на ее поверхности непроницаемый защитный слой. Очистители кожи – дерматологические средства, предназначенные для удаления с кожи интенсивных и стойких производственных загрязнений (масел, красок, клеев, пыли и т.п.). Дерматологические репаративные средства применяются по окончании работы и служат для увлажнения, смягчения кожи, содействуя ее регенерации. Дерматологические средства, защищающие кожу рук и лица, должны использоваться при выполнении следующих работ: – при нанесении материалов для покрытия (грунтовок, красок и т. д.) и дублении (п. 8 приложения 3 к НПАОП 0.00-4.01-08 «Положение о порядке обеспечения работников специальной одеждой, специальной обувью и другими средствами индивидуальной защиты»); – при приготовлении цементобетонных смесей и органических вяжущих материалов с химическими добав-

Кроме дерматологических средств на производстве должны также использоваться средства нейтрализации вредных веществ: растворы соды – при поражении кожи кислотой; растворы уксусной или борной кислоты – при поражении кожи щелочью и т. д. (п. 16 раздела ІІ НПАОП 28.0-1.34-14 «Правила охраны труда при электрохимической обработке металлов»). КОНТРОЛЬ ЗА ОБЕСПЕЧЕНИЕМ СРЕДСТВАМИ ГИГИЕНЫ Как предусматривается частью 7 п. 3.14 Положения о службе охраны труда (НПАОП 0.00-4.35-04), контроль за обеспечением работников моющими и обезвреживающими средствами возложен на руководителя службы охраны труда. Вместе с тем следует обратить внимание, что НПАОП 0.00-7.11.-12 «Общие требования по обеспечению работодателями охраны труда работников» не содержит никаких положений, обязывающих обеспечивать работников на производстве моющими, обезвреживающими, дерматологическими и другими средствами гигиены.

ГОВОРИМО ТА ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО На численні звернення читачів започатковуємо рубрику «Говоримо та пишемо правильно». Удосконалювати культуру українського мовлення та викорінювати суржик необхідно не лише спеціалістам з охорони праці, але й представникам органів влади та управлінцям.

Неправильно (не рекомендується)

Правильно

Áåçïå÷íå â³äíîøåííÿ äî… Á³ëüøà ïîëîâèíà ðîá³òíèê³â Á³ëüøå âñüîãî

Íåäáàëå ñòàâëåííÿ äî… Á³ëüøà ÷àñòèíà ðîá³òíèê³â Á³ëüø çà âñå Á³ëüø ÿê (àáî ïîíàä) Á³ëüøå ÷îòèðüîõ ðîê³â ÷îòèðè ðîêè Á³ëüø³ñòü ÷àñó ï³øëî íà ùîñü... Áàãàòî ÷àñó ï³øëî íà ùîñü… Òðàïèëàñü àâàð³ÿ Ñòàëàñü àâàð³ÿ Ðîáîòè ïðîäîâæóþòüñÿ Ðîáîòè òðèâàþòü

Социальная защита

Школа инженера по охране труда

ДОГОВОР: ТРУДОВОЙ ИЛИ ГРАЖДАНСКИЙ? Игра слов или существенная разница? О коренных отличиях гражданскоправового договора от трудового, в том числе и с позиций охраны труда, а также о том, в каких случаях суд признает правовой договор трудовым, рассказывает начальник отдела организации государственного надзора и управления охраной труда теруправления Госгорпромнадзора в Запорожской области Александр Никонов. – Александр Николаевич, как часто инспекторам Госгорпромнадзора приходится сталкиваться с выполнением работ повышенной опасности по гражданско-правовым договорам (договорам подряда)? – Перед тем как ответить на этот вопрос, рассмотрим, что же такое гражданско-правовой договор (договор подряда) и какими нормативно-правовыми документами он регламентируется. Личные неимущественные и имущественные отношения (гражданские отношения) в соответствии со ст. 1 Гражданского кодекса Украины (далее – ГКУ) регулируются гражданским законодательством. Согласно ст. 4 ГКУ основным актом гражданского законодательства Украины является Гражданский кодекс Украины. Выполнение работы за вознаграждение одним лицом в пользу другого лица в гражданском законодательстве традиционно считается договором подряда, механизм оформления, выполнения и расторжения которого оговорен в статьях главы 61 ГКУ. Кроме того, могут заключаться и другие виды гражданских договоров, например договор о предоставлении услуг, определяемый статьями главы 63 ГКУ. Предметом договора подряда является конкретный результат труда подрядчика, приобретающий ту или иную материальную форму, поскольку работа выполняется из материалов сторон договора и сдается в пригодном для измерения и оценивания виде. По договору о предоставлении

услуг исполнитель обязуется совершить определенные действия или осуществить определенную деятельность, которые в основном не имеют материального выражения, и польза от них реализуется исполнителем и потребляется заказчиком, как правило, в процессе этих действий или деятельности. На данные виды договоров распространяются общие положения исполнения гражданских обязательств. В частности, согласно ст. 14 ГКУ гражданские обязанности выполняются в пределах, установленных договором или актом гражданского законодательства, Перечень актов гражданского законодательства Украины определен ст. 4 ГКУ. В соответствии со ст. 9 ГКУ положения этого нормативно-правового акта применяются к урегулированию трудовых отношений лишь в случае, если они не урегулированы другими актами законодательства. Таким образом, для урегулирования правоотношений, аналогичных тем, которые возникают между работником и работодателем, необходимо в первую очередь руководствоваться законодательством о труде. Если оно не регламентирует определенные фактические правоотношения, должны применяться нормы гражданского законодательства. Согласно ст. 837 ГКУ по договору подряда одна сторона (подрядчик) обязуется на свой риск выполнить определенную работу по заданию второй стороны (заказчика), а заказчик

Рис. Ю. Судака

обязуется принять и оплатить работу. Договор подряда может заключаться на изготовление, обработку, переработку, ремонт или выполнение другой работы с передачей ее результата заказчику. Должностным лицам Госгорпромнадзора не очень часто приходится сталкиваться с гражданско-правовыми договорами (договорами подряда). Однако такие случаи бывают: при рассмотрении обращений граждан в соответствии с Законом Украины «Об обращении граждан»; при проведении расследований несчастных случаев на производстве согласно пп. 2 и 13 «Порядка проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве», утвержденного постановлением Кабинета Министров от 30.11.2011 №1232 (далее – Порядок). Так, проведение расследования несчастного случая, произошедшего с лицом, которое обеспечивает себя работой самостоятельно (в соответствии с п. 2 Порядка – лицо, работающее по договору, заключенному согласно законодательству) и не застраховано в Пенсионном фонде Украины в качестве плательщика единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, организует территориальный орган Госгорпромнадзора. В 2012–2013 гг. таких расследований было 5 в год, а за 9 месяцев 2014 г. – 3.

ОХРАНА ТРУДА 2 / 2015

Социальная защита – Распространяется ли действие Закона «Об охране труда» на граждан Украины, выполняющих работы по гражданско-правовым договорам, в такой же степени, как и на наемных работников? – Закон Украины «Об охране труда» (далее – Закон) определяет основные положения по реализации конституционного права работников на охрану жизни и здоровья в процессе трудовой деятельности, на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, регулирует при участии соответствующих органов государственной власти отношения между работодателем и работником по вопросам безопасности, гигиены труда и производственной среды и устанавливает единый порядок организации охраны труда в Украине. Согласно ст. 1. «Определение понятий и терминов» Закона: работодатель – владелец предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган, независимо от форм собственности, вида деятельности, хозяйствования, и физическое лицо, использующее наемный труд; работник – лицо, работающее на предприятии, в организации, учреждении и исполняющее обязанности или функции согласно трудовому договору (контракту). Статья 2 Закона устанавливает, что его действие распространяется на всех юридических и физических лиц, которые в соответствии с законодательством используют наемный труд, и на всех работающих. В то же время согласно ст. 43 Конституции Украины каждый гражданин имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно избирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда. Свои права каждый гражданин может реализовать путем заключения трудового договора или договора гражданско-правового характера (договор подряда, договор об оказании услуг, иные договоры, предусмотренные ГКУ). Следовательно, понятие «работающий» Законом не определено, и многим гражданам не ясно, что имеет в виду законодатель под этим понятием. Учитывая вышесказанное, действие Закона не распространяется на юридических и физических лиц, которые в соответствии с законодательством не используют наемный труд; и лиц, не выполняющих обязанности или функции согласно трудовому договору (контракту).

www.ohoronapraci.kiev.ua

– Так в чем различие между наемными работниками и работниками, которые выполняют работы по гражданско-правовым договорам, с позиций охраны труда? Какими организационными особенностями, условиями выполнения работ отличается труд в рамках гражданско-правового договора от обычного труда наемного работника? – В соответствии со статьями ГКУ гражданско-правовой договор подряда отличается от других видов договоров следующим: установление сторонами договора подряда конкретного объема работы в определенных единицах измерения, которые бы позволили после ее выполнения оценить ее количество и качество; выполнение работы ее исполнителем, то есть подрядчиком, на свой риск. Таким образом заказчик лишается права вмешиваться в организацию процесса выполнения работы, определенной договором подряда; обязательное принятие заказчиком у подрядчика результата выполненной работы и составление соответствующих документов; отсутствие ограничений со стороны гражданского законодательства относительно возможности физических лиц (граждан) выступать в качестве любой из сторон договора подряда, кроме случаев, когда для выполнения определенных видов работ, установленных законом, необходимо иметь специальное разрешение (лицензию). В трудовом законодательстве основные условия выполнения работы одним лицом в пользу другого лица определены ст. 21 Кодекса законов о труде Украины (далее – КЗоТ). Согласно этой законодательной норме, трудовым договором считается соглашение между гражданином, который именуется «работник», и владельцем предприятия, учреждения, организации (дальше – предприятие) или уполномоченным им органом или физическим лицом, выполняющим функции «работодателя». В связи с этим соглашением работник обязуется выполнять оговоренную работу с соблюдением правил внутреннего трудового распорядка, а работодатель – выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон. В соответствии с положениями КЗоТ, к основным признакам трудового договора, благодаря которым его мож-

но отличить от других видов договоров, относятся следующие: обеспечение работодателем условий труда, необходимых для выполнения определенной в трудовом договоре работы (в виде и объеме, предусмотренных законодательством), за выполнение которой он должен выплачивать работнику заработную плату, предусмотренную нормативно-правовыми актами. Так как законодательством условия труда (в том числе и размер заработной платы) устанавливаются для отдельных конкретных профессий, специальностей, квалификаций, должностей, то, соответственно, в трудовом договоре объем выполняемой работником работы должен определяться именно исходя из профессии, квалификации, должности, без указания конкретных единиц измерения результата этой работы; обязательство работника выполнять предусмотренную трудовым договором работу во время, установленное правилами внутреннего трудового распорядка, утвержденными трудовым коллективом по представлению работодателя и выборного органа первичной профсоюзной организации (профсоюзного представителя) предприятия (ст. 142 КЗоТ); Вместе с тем договор гражданско-правового характера при определенных обстоятельствах может быть признан трудовым. Соответственно, и отношения, возникающие вследствие заключения такого договора, – трудовыми. Однако это возможно только по взаимному согласию сторон или в судебном порядке. В последнее время в судах довольно часто рассматриваются дела по искам граждан о признании договоров гражданско-правового характера, по которым они привлекались к работе, трудовыми. Как показывает судебная практика, суды обычно признают договоры гражданско-правового характера, заключенные с физическими лицами, трудовыми в определенных случаях. Давайте рассмотрим наиболее типичные случаи. 1. Несоблюдение письменной формы договора гражданско-правового характера. Как известно, основной причиной возникновения трудовых правоотношений является факт заключения трудового договора. Общий порядок его оформления установлен ст. 24 КЗоТ, которая предусматривает это, как правило, в письменной форме. В то же время данная норма не запрещает заключать его в устной форме, кроме случаев,

Социальная защита когда соблюдение письменной формы обязательно. В соответствии с ч. 3 ст. 24 КЗоТ, заключение трудового договора оформляется приказом или распоряжением работодателя о приеме работника на работу. Трудовой договор считается заключенным и тогда, когда приказ или распоряжение не изданы, но работник фактически допущен к работе, так как пленум Верховного Суда Украины в п. 7 постановления «О практике рассмотрения судами трудовых споров» от 06.11.1992 № 9 разъяснил, что фактический допуск к работе расценивается как заключение трудового договора независимо от того, был ли прием на работу надлежащим образом оформлен, если работа проводилась по распоряжению или с ведома работодателя или уполномоченного им органа. Привлечение физических лиц к труду (кроме оформления трудового договора) возможно также путем заключения с ними договоров гражданско-правового характера. Обычно это договор подряда на выполнение определенной работы или договор о предоставлении услуг. Согласно п. 2 ч. 1 ст. 208 ГКУ такие договоры между физическим и юридическим лицом должны заключаться в письменной форме. Отношения, возникающие при их подписании, являются гражданско-правовыми и регулируются нормами гражданского права. Таким образом, в случае предоставления физическим лицом услуг по договору гражданско-правового характера, заключенному в устной форме, суд будет иметь основания полагать, что физическое лицо фактически было допущено к работе, а значит, с ним заключен трудовой договор в устной форме, хотя приказа или распоряжения издано не было. 2. Продолжение предоставления услуг физическим лицом после окончания срока гражданско-правового договора, заключенного в письменной форме. Если после окончания срока действия гражданско-правового договора о предоставлении услуг, заключенного в письменной форме, он не был перезаключен или его действие не было продлено в порядке, установленном гражданским законодательством, а физическое лицо продолжало с согласия заказчика предоставлять услуги, оговоренные в этом договоре, суд может считать период предоставления услуг после окончания срока договора гражданско-правового характера работой по трудовому договору, поскольку при этом не было соблюдено требование о его оформлении в письменной форме.

3. Характер и объем услуг соответствуют трудовой функции по вакантной должности. Если на предприятии, в учреждении, организации есть вакантная штатная должность, для которой определены соответствующие квалификационные требования и функциональные обязанности, и на это предприятие принимают на работу некое физическое лицо по гражданско-правовому договору о предоставлении услуг, в котором как услуги указаны трудовые функции (должность (профессия), специальность, квалификация), и это лицо фактически выполняет функциональные обязанности по вакантной штатной должности (профессии), то этот договор является не гражданско-правовым, а трудовым. Довольно часто на практике такое оформление правоотношений применяется с целью проверки соответствия лица работе, которая ему поручается, без заключения трудового договора с установлением испытания согласно ст. 26 КЗоТ. 4. Порядок оформления договора гражданско-правового характера фактически соответствует порядку оформления трудового договора. Если издан приказ или распоряжение о приеме на работу, работник под расписку перед тем, как приступить к работе, ознакомлен с правилами внутреннего трудового распорядка, коллективным договором, с ним проведен инструктаж по вопросам охраны труда, заключен дополнительный договор о полной материальной ответственности и т. д., то порядок оформления договора гражданско-правового характера фактически будет соответствовать порядку оформления трудового договора. 5. Название договора гражданско-правового характера зафиксировано как трудовое соглашение, а его содержание соответствует порядку выполнения трудового договора. В этом случае существенные условия гражданско-правового договора отвечают обязательным условиям трудового договора, а права и обязанности сторон этого договора – правам и обязанностям работника и работодателя. 6. Порядок выполнения договора гражданско-правового харак-

Рис. Ю. Судака

тера фактически соответствует порядку выполнения трудового договора. Речь идет о соблюдении требований внутреннего трудового распорядка, росписи в книге регистрации выхода работника на работу, ведении табеля учета использования рабочего времени, выплате заработной платы, привлечении к дисциплинарной ответственности и т. п. Недостаточно корректной является формулировка, содержащаяся в п. 177.8 ст. 177 Налогового кодекса Украины (далее – НКУ), о том, что стороны гражданско-правового договора могут быть приравнены к работнику или работодателю в соответствии с подпунктами 14.1.195 и 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 этого Кодекса. Возможно, законодатель имел в виду, что в случае признания гражданско-правового договора трудовым его стороны приобретают правовой статус работника и работодателя как сторон трудового договора. Отношения, возникающие в результате такого договора, должны регулироваться нормами уже не гражданского, а трудового права, и на работника будут распространяться льготы и гарантии, предусмотренные трудовым законодательством (в том числе и гарантии прекращения договора, право на ежегодный отпуск или компенсацию в случае его неиспользования и т. д.). В соответствии со ст. 9 КЗоТ, условия трудового договора, ухудшающие положение работников по сравнению с законодательством Украины о труде, являются недействительными. Неформализованный трудовой договор стал одним из основных средств существования теневой экономики, которая в последние годы приобрела в Украине глобальный характер и превратилась в стихийное бедствие. Экономическое принуждение, юридическая безграмотность на-

ОХРАНА ТРУДА 2 / 2015

Социальная защита селения, низкий социальный авторитет судебной власти, формальный характер деятельности профсоюзов как основных представителей и защитников интересов работников создают условия для процветания теневой экономики. А ее главный «исполнитель» – наемный работник – остается беззащитным в условиях рыночной стихии. – Если с таким работником произойдет несчастный случай, то он будет связан с производством? – Если несчастный случай произошел с лицом, которое обеспечивает себя работой самостоятельно, то он расследуется в соответствии с Порядком. Решение о том, связан или не связан этот несчастный случай с производством, принимает комиссия по его расследованию.

вреда, причиненного работнику при исполнении трудовых обязанностей, на охрану труда и безопасность в трудовых отношениях, на трудовой стаж). Работник, в отличие от исполнителя как стороны договора гражданско-правового характера, подлежит всем видам общеобязательного государственного социального страхования, в том числе и пенсионному страхованию. Работодатель в соответствии с подпунктом 14.1.222 п. 4.1 ст. 14 НКУ, несет обязанности по уплате работнику заработной платы (согласно требованиям законодательства об оплате труда), а также начислению, удержанию и уплате налога на доходы физических лиц в бюджет, начислений на фонд оплаты труда, другие обязанности, предусмотренные законами. Кроме того, он должен начислять, удерживать и уплачивать единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование. – Таким образом, под действие Порядка попадают все граждане, фактически задействованные в производстве? – Как уже указывалось выше, трудовые и гражданско-правовые отношения регулируются разными законодательными актами. Так, согласно пп. 4 п. 2 Порядка, его действие распространяется и на лиц, работающих по договору, заключенному в соответствии с законодательством, то есть и на лиц, обеспечивающих себя работой самостоятельно, в том числе по ГПД согласно гражданскому законодательству (ГКУ). Беседу вел Олег Моисеенко, собкор

– Что выигрывают и проигрывают работодатель (заказчик) и работник (исполнитель) в случае оформления гражданско-правового договора подряда? Исходя из каких соображений подобные договоры в последние годы получили достаточно широкое распространение на производстве? – Предприниматели довольно часто привлекают к выполнению определенных видов работ или предоставлению услуг физических лиц, для чего заключают с ними гражданско-правовые договоры. Правовое регулирование гражданско-правовых и трудовых договоров, заключенных с наемными работниками предприятия, абсолютно разное, и налогообложение выплат по таким договорам существенно отличается.

Предприниматель, который заключает с физическим лицом гражданско-правовой договор (далее – ГПД): 1) не регистрирует этот договор в центре занятости, так как согласно ст. 241 КЗоТ регистрации подлежит только трудовой договор между предпринимателем и наемным работником; 2) не вносит соответствующих записей о выполнении работ, предоставлении услуг в трудовую книжку исполнителя договора; 3) не осуществляет доплату 50% единого налога за лицо, которое выполняет работу по ГПД, и не должен получать на него справку о трудовых отношениях из налоговой инспекции, поскольку данное лицо, как отмечалось выше, не находится в таковых с предпринимателем. Если ГПД заключен с наемным работником дополнительно к трудовому договору, то тогда на работника должна быть получена справка о трудовых отношениях. Кроме того, лицо, которое работает по ГПД, не учитывается: при соблюдении ограничений, установленных для работы на едином налоге, по количеству наемных работников (10 человек); при определении среднесписочной численности штатных работников для целей трудоустройства инвалидов (8 и более). Также лица, подписавшие гражданско-правовой договор, лишены всех социальных гарантий, предусмотренных законодательством (права на ежегодный отпуск, социальные и учебные отпуска, на выплату социальной помощи в случае временной нетрудоспособности, на возмещение

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность жизнедеятельности

Актуально

УСИЛЕНО ВНИМАНИЕ К БЕЗОПАСНОСТИ Сергей Колесник, собкор

В условиях угрозы террористических актов, особенно в отопительный сезон, обеспечение бесперебойного и безаварийного газоснабжения требует от предприятий по газоснабжению и газификации принятия дополнительных мер безопасности.

читывая наличие в стране дестабилизирующих факторов, ПАО «Черкаcсыгаз» приняло дополнительные меры по обеспечению безопасности объектов газоснабжения, не уменьшив при этом внимания к охране труда. С целью бесперебойного функционирования объектов жизнеобеспечения населения области, своевременного выявления аварийных ситуаций и их предупреждения, а также противодействия террористическим актам или диверсионным проявлениям, эффективной локализации и ликвидации их последствий, сотрудниками СБУ осуществлен инструктаж по идентификации признаков ведения террористической или диверсионной деятельности. Работникам общества раздали Памятки о первоочередных действиях в случае выявления или применения взрывных устройств. Проведены инструктажи, обучение сотрудников управлений по эксплуатации газового хозяйства в зоне деятельности ПАО «Черкассыгаз». В выходные и праздничные дни организовано круглосуточное дежурство ответственных работников. С целью устранения нестандартных и непредусмотренных ситуаций, гарантированного обеспечения потребителей природным газом, особенно в отопительный период 2014– 2015 гг., предоставления им надлежащих и своевременных разъяснений по всем неотложным вопросам, на предприятии созданы антикризисные энергетические штабы быстрого реагирования. Усилено охрану и пропускной режим на производственные объекты и в административное здание. Ради оперативного контроля за режимом газоснабжения газорегуляторных пунктов (ГРП), моментального реагирования на изменения давления газа в системе газоснабжения во избежание аварийных ситуаций и несанкционированного доступа внедрена система мониторинга на 308 ГРП. С ее помощью работники предприятия круглосуточно наблюдают и контролируют давление в системе газоснабжения, положение предохранительно-запорных и предохранительно-сбросных клапанов, загазованность и температуру воздуха в помещении ГРП, наличие электроэнергии. Также одной из функций телеметрии является возможность следить за охранной сигнализацией (открывание дверей в ГРП). Все это позволяет избежать аварий на газораспределительных пунктах и в системе газоснабжения в целом. Безусловно, дополнительные мероприятия требуют и дополнительных средств, что особенно ощущается в условиях значительного сокращения объемов га-

зоснабжения и объективных трудностей в стране. Но, несмотря на это, финансирование основных мероприятий по охране труда остается приоритетной задачей для предприятия. Не сокращен объем средств на реализацию Комплексных мероприятий по достижению установленных норм безопасности, гигиене труда и производственной среды, повышению существующего уровня охраны труда, предотвращению несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий в ПАТ «Черкассыгаз». Так, на эти цели: в 2012 г. было выделено 819 тыс. грн в 2013 г. – 917,2 тыс. грн в 2014 г. – 1 млн 403 тыс. грн в том числе спецодежды, спецобуви и других СИЗ приобретено: в 2012 г. – на 272,6 тыс. грн в 2013 г. – на 406,1 тыс. грн в 2014 г. – на 763, 9 тыс. грн Такая же положительная тенденция с финансированием прослеживается и в отношении проведения обучения по вопросам охраны труда, предоставления работникам, занятым на работах с вредными условиями труда, специального питания, молока или равноценных пищевых продуктов, прохождения периодических медосмотров работниками, занятыми на работах с опасными или вредными условиями труда либо на таких, где есть потребность в профессиональном отборе, а также проведение до- и послерейсових медосмотров водителей транспортных средств. «Несмотря на сложную экономическую и политическую ситуацию в стране, временное отсутствие контроля со стороны государственных надзорных органов, предприятие не снижает внимания к вопросам охраны труда. Как всегда, мы регулярно проводим учебные семинары, тренировки, совещания и общие собрания инженеров по охране труда всех филиалов ПАО «Черкассыгаз», на которых детально анализируем состояние охраны труда, рассматриваем предписания, выданные контролирующими органами и службой охраны труда акционерного общества, итоги аттестации рабочих мест и другие вопросы», – заверил исполняющий обязанности главы правления предприятия Сергей Буян.

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

Актуально

Безопасность жизнедеятельности

Слушать и услышать з-за вооруженного конфликта на востоке страны очень актуальным для населения является вопрос аварийной готовности и своевременного оповещения в случае инцидентов на атомных электростанциях Украины. А потому именно этой теме и был посвящен Международный круглый стол по вопросам аварийной готовности и реагирования в сфере атомной энергетики, который прошел в Киеве 26 января. Среди участников круглого стола были представители Верховной Рады, центральных органов исполнительной власти, научно-исследовательских институтов, иностранные и отечественные общественные организации, СМИ. Председатель Госатом регулирования Сергей Божко в своем выступлении, а также отвечая на вопросы участников круглого стола, особо подчеркнул, что оснований для беспокойства нет. Все объекты атомной энергетики сейчас усилены средствами противовоздушной обороны, а охрану станций осуществляют подразделения Нацгвардии. Что же касается слухов о якобы серьезной аварии, происшедшей в конце прошлого года на Запорожской АЭС, это всего лишь попытка некоторых недобросовестных интернет-изданий создать панику среди населения. Все показатели радиоактивного фона на украинских АЭС можно когда угодно найти на официальных сайтах станций, а также на сайтах «Энергоатома», ГСЧС и Госатомрегулирования Украины. В свою очередь заместитель директора Департамента по вопросам аварийной готовности и реагирования НАЭК «Энергоатом» Олег Крикливец обратил внимание участников мероприятия на тот факт, что компания берет на себя полную ответственность за безопасность атомных электростанций на всех этапах их жизненного цикла и устанавливает безусловный приоритет обеспечения безопасности над другими целями. На сегодняшний день первоочередными задачами компании являются организация контроля и применение эффективных защитных мер против радиоактивного воздействия на персонал станций, население и окружающую среду. Исходя из требований и норм ядерной и радиационной безопасности, а также современной международной практики и опыта эксплуатации, «Энергоатом» постоянно повышает уровень безопасности АЭС. Представитель института проблем математических машин и систем НАНУ Марк Железняк отметил, что если сравнивать экологические последствия аварий на Чернобыльской АЭС и АЭС «Фукусима», то украинские нормативы защиты населения от радиационного заражения являются более эффективными чем японские. А вот доверия у граждан Страны восходящего солнца к своему правительству по части оповещения населения и ликвидации результатов аварии значительно больше, чем у украинцев.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Фото из сайта mama-86.org.ua

– В Украине отличная нормативно-правовая база в вопросах аварийной готовности и реагирования в атомной энергетике, – пояснила участникам круглого стола Светлана Чуприна, эксперт Государственного научно-технического центра по ядерной и радиационной безопасности. Но когда доходит до конкретных мероприятий, обо всех законах и положениях вроде как забывают. И трудно с ней не согласиться. Две последние аварии на АЭС – прямое тому подтверждение. Умалчивание, недоверие, некомпетентность руководителей, озвучивающих проблему, порождают слухи и вызывают недоверие у населения к любым видам официальных извещений. С этим нужно бороться! – Как отмечалось в ходе работы международного круглого стола, подобное мероприятие – уже третье. Однако как отреагировали органы власти на замечания и предложения, высказанные на двух предыдущих круглых столах, – неизвестно», – подчеркнул представитель Донецкой областной общественной организации «Народный контроль» Вадим Алтухов. А Василий Бегун, который представлял Институт проблем математических машин и систем НАНУ, высказал мнение, что пора внести изменения в соответствующий закон, как в некоторых странах Евросоюза, чтобы предложения общественных организаций по наиболее важным вопросам воспринимались властью не только как рекомендательные, но и как обязательные к выполнению. Представители власти все это внимательно слушали. А услышали?

Владимир Терещенко, собкор

Учбовий центр

ǙǚǎǌǞǚǜ Організовує навчання в м. Києві та регіонах України за бажанням замовника без відриву від виробництва

Ліцензія № 285936 від 23.01.2014, Ліцензія №041277 від 26.06.2012, Свідоцтво № 80.1-1.16-045.09 від 22.04.2009

03148, Україна, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 7, офіс 144 e-mail: novator_n@ukr.net www.ucnovator.kiev.ua Навчання з питань охорони праці Навчання з питань пожежної безпеки Навчання з електробезпеки ( II, III, IV, V група допуску) Навчання посадових осіб та спеціалістів за Правилами (понад 100 видів НПАОП) Спеціальне навчання з питань охорони праці робітників Професійно-технічне навчання робітничим професіям

Дистанційне навчання www.do.ucnovator.kiev.ua Лабораторія з атестації робочих місць за умовами праці

Бухгалтерія +38(044) 407-10-17 +38(067) 500-97-12 novator_n@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія

Відділ маркетингу (продажів) + 38(044) 403-83-55 + 38(044) 407-04-57 + 38(044) 403-83-56

Випробувальна механічна лабораторія

Лабораторія зварювання + 38(044) 407-00-91 + 38(097) 019-64-37

Лабораторія зварювання (атестація зварників)

Відділ комп’ютерного навчання +38(044) 403-84-27 + 38(095) 807-47-21

ТРЕНІНГИ • Надання першої долікарської допомоги потерпілим у разі нещасного випадку з НАВЧАННЯ використанням тренажерів «Фантом-П», • 3 охорони праці під час виконання робіт «Гоша-06», «Гаврюша» та автоматичних на висоті (висотно-верхолазні роботи) зовнішніх дефібриляторів (АЗД) • За законодавчими і державними • Гасіння осередку пожежі первинними нормативними актами та галузевими засобами пожежогасіння інструкціями з технічної та безпечної • Організація евакуації людей при експлуатації конструкцій, будівель і споруд виникненні надзвичайної ситуації • 3 антикригової обробки повітряних • Надзвичайний стан: допоможи собі суден сам Послуги з підготовки необхідної документації для одержання дозволів Держгірпромнагляду на роботи підвищеної небезпеки та свідоцтв про атестацію вимірювальних електротехнічних лабораторій 62

Методичний відділ + 38(044) 407-11-00 + 38(044) 407-11-09 + 38(067) 231-79-13 + 38(050) 409-55-10 novator_metod@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія +38 (044) 407-10-17 + 38 (067) 767-51-65 Випробувальна механічна лабораторія + 38 (044) 592-53-01 + 38 (099) 257-00-79 Лабораторія з атестації робочих місць +38(044) 466-91-62 Інтернет-магазин індивідуальних страхувальних засобів (ІСЗ) для висотників і верхолазів www.vysotnyk.com.ua Філіал у м. Харків + 38(067) 504-30-74 + 38(050) 409-54-05 novator_sv@ukr.net Філіал у м. Донецьк +38(067) 504-28-85 + 38(050) 409-55-75 novator_donetsk@ukr.net

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХРАНА ТРУДА 2 /2015

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ

№ 2 /2015

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Ɂɚɤɨɧ ɍɤɪɚʀɧɢ «ɉɪɨ ɡɚɝɚɥɶɧɨɨɛɨɜ’ɹɡɤɨɜɟ ɞɟɪɠɚɜɧɟ ɫɨɰɿɚɥɶɧɟ ɫɬɪɚɯɭɜɚɧɧɹ» Ɇɟɬɨɞɢɱɧɿ ɪɟɤɨɦɟɧɞɚɰɿʀ ɳɨɞɨ ɩɪɨɜɟɞɟɧɧɹ ɪɨɡɫɥɿɞɭɜɚɧɧɹ ɬɚ ɜɟɞɟɧɧɹ ɨɛɥɿɤɭ ɧɟɳɚɫɧɢɯ ɜɢɩɚɞɤɿɜ www.ohoronapraci.kiev.ua

ЗМІСТ Тетяна Бреус

Новини законодавства

Тетяна Бреус

Інформаційні повідомлення

Александр Лысенко

Управление подрядными организациями

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Розділ I. Загальні положення Розділ ІІ. Фонд соціального страхування України Розділ ІІІ. Права, обов’язки та відповідальність роботодавця як страхувальника і застрахованих осіб Розділ ІV. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Розділ V. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності Розділ VI. Контроль та нагляд у сфері соціального страхування Розділ VIІ. Прикінцеві та перехідні положення

20 21

33 40 41

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

26 27

Олексій Савченко, Микола Федоренко

Методичні рекомендації щодо проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків

Запитували – відповідаємо

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНА Л

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 2 /2015 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел. 558-74-11 Комп’ютерна верстка Олександр Антоненко

Реклама Тел.: 296-05-65, 296-82-56 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: 559-19-51, 558-74-27 Поліграфічні послуги Тел. 559-62-79

Друкується мовою оригіналу Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII. Внесені цим Законом зміни сприятимуть покращенню умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України у міжнародних рейтингах, а також підвищення ефективності використання ресурсів економіки, зокрема: зменшення витрат підприємств на визначення податкових зобов’язань і складання податкової звітності та держави – на адміністрування податків; усунення недоліків чинного законодавства, які дають змогу великим платникам отримувати податкові вигоди; спрощення виконання податкового обов’язку малим бізнесом, зменшення податкового навантаження на малий бізнес. Законом пропонується скорочення кількості податків та зборів з 22 до 9. Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 р. № 76-VIII. Зазначеним Законом внесено зміни до величини податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб; легалізації фонду оплати праці; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; спрощеної системи оподаткування, а також до інших не менш важливих на сьогодні питань. Закон набув чинності з 1 січня 2015 року. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 р. № 77-VIII. Метою прийняття цього Закону є внесення змін до деяких законодавчих актів з метою створення умов для стабілізації фінансового стану держави, зниження навантаження на фонд оплати праці та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих законів України. Так, з 1 січня 2015 р передбачається створити Фонд соціального страхування України, об’єднавши Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Запропоновано внести зміни до ряду відповідних законів, замінивши норми про страхування працівників за рахунок коштів державного бюджету нормами про те, що вказані особи підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; а норми про виплати у разі загибелі або втрати працездатності за рахунок бюджету – нормами про вказані виплати за рахунок Фонду соціального страхування України.

Про створення Фонду соціального страхування України див. Закон у цьому номері додатка на с. 20

Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 р. № 80-VIII. Згідно з цим Законом установлено: прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2015 р. – 1176 грн, з 1 грудня – 1330 грн; для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 р. – 1032 грн, з 1 грудня – 1167 грн; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 р. – 1286 грн, з 1 грудня – 1455 грн; працездатних осіб: з 1 січня 2015 р. – 1218 грн, з 1 грудня – 1378 грн; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 р. – 949 грн, з 1 грудня – 1074 грн. У 2015 р установлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня – 1218 грн, з 1 грудня – 1378 грн; у погодинному розмірі: з 1 січня – 7,29 грн, з 1 грудня – 8,25 грн. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ Указ від 03 листопада 2014 р. № 844/2014 «Про орден Героїв Небесної Сотні». В Україні затверджено Статут ордена Героїв Небесної Сотні та малюнок знака ордена. Орден Героїв Небесної Сотні встановлено для відзначення осіб за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції гідності (листопад 2013 р. – лютий 2014 р.), інших подій, пов’язаних із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Указ від 13 листопада 2014 р. № 871/2014 «Про День Соборності України». Запроваджено відзначати щорічно 22 січня – у день проголошення в 1919 р. Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки – День Соборності України. Указ від 13 листопада 2014 р. № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи». Установлено відзначення в Україні Дня Гідності та Свободи щорічно 21 листопада. Указ від 01 грудня 2014 р. № 902/2014 «Про Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю». Установлено, що здійснення Президентом України конституційних повноважень щодо забезпечення додержання прав і законних інтересів людей з інвалідністю забезпечується Уповноваженим Президента України з прав людей з інвалідністю, в тому числі тих, які отримали інвалідність у зоні проведення антитерористичної операції, інвалідів війни. Також цим Указом затверджено Положення про Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, в якому передбачено його основні завдання. Указ набирає чинності з дня його опублікування. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Постанова від 05 грудня 2014 р. № 697 «Про визначення питань, що належать до компетенції Першого віце-прем’єр-міністра України та віце-прем’єр-міністрів України». Так, наприклад, до компетенції Віце-прем’єр-міністра України – Міністра культури Кириленка В. А. належать питання: державної мовної політики; освіти і науки; охорони здоров’я; надання соціальних послуг; загальнообов’язкового державного соціального страхування; соціального діалогу; охорони праці та промислової безпеки; інші питання у відповідних напрямах діяльності. Постанова від 09 грудня 2014 р. № 695 «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України». Визначено основні цілі діяльності Кабінету Міністрів України.

Головою новоствореної Державної регуляторної служби України відповідно до постанови КМУ від 09.01.2015 № 1-р призначено Ксенію Ляпіну

Постанова від 24 грудня 2014 р. № 724 «Деякі питання Державної регуляторної служби України». Утворено Державну регуляторну службу України, реорганізувавши шляхом перетворення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва; затверджено Положення про зазначену службу, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і яка реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. Постанова від 29 грудня 2014 р. № 714 «Про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 406». Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України про «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі». Зокрема, п. 4 викладено в іншій редакції (про забезпечення Держгеонадра України та Держгірпромнаглядом України видачі відповідним підприємствам документів дозвільного характеру та видачі актів гірничих відводів). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

БЕЗПЕКА ПРАЦІ МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Наказ від 20.11.2014 № 819 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 16 березня 1994 року № 19», зареєстрований у Мін’юсті 08.12.2014 за № 1574/26351. З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність із законодавством України визнано таким, що втратив чинність, наказ Держнаглядохоронпраці від 16 березня 1994 р. № 19 «Про затвердження Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці», зареєстрований у Мін’юсті України 12 травня 1994 р. за № 94/303. Наказ від 21.11.2014 № 823 «Про затвердження форми висновку за результатами оцінювання технічного стану та організації експлуатації силового трансформатора на відповідність вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів», зареєстрований у Мін’юсті 08.12.2014 за № 1570/26347. Форму висновку затверджено відповідно до ст. 7 Закону України «Про електроенергетику» та Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ Наказ від 02.10.2014 № 143 «Про затвердження Порядку проведення навчання і перевірки знань з питань радіаційної безпеки у персоналу і посадових осіб суб’єктів окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії», зареєстрований у Мін’юсті 02.12.2014 за № 1549/26346. Станом на 21.01.2015 наказ набирає чинності. Затверджений Порядок встановлює вимоги до проведення навчання і перевірки знань з питань радіаційної безпеки у персоналу і посадових осіб, які забезпечують радіаційну безпеку, суб’єктів діяльності з виробництва, використання джерел іонізуючого випромінювання, переробки уранових руд, перевезення радіоактивних матеріалів. Цей Порядок є обов’язковим для суб’єктів діяльності, інших суб’єктів, що проводять навчання і перевірку знань з питань радіаційної безпеки, органів державного управління у сфері використання ядерної енергії, Держатомрегулювання та його територіальних органів – державних інспекцій з ядерної та радіаційної безпеки. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ Наказ від 18.08.2014 № 242 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження зі статистики травматизму на виробництві № 7-тнв (річна) «Звіт про травматизм на виробництві у 20__ році». Форму № 7-тнв (річна) введено в дію, починаючи зі звіту за 2014 рік.

НАГАДУЄМО, що звіт за новою формою необхідно здати не пізніше 28 лютого

ВІДЗНАЧАЄМО У БЕРЕЗНІ

1 березня – Всесвітній день цивільної оборони 8 березня – Міжнародний жіночий день 15 березня – Всесвітній день захисту прав споживачів 15 березня – День працівників ЖКГ і побутового обслуговування населення 18 березня – День працівника податкової і митної служби України 21 березня – Міжнародний день лісів 21 березня – Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації 22 березня – Всесвітній день водних ресурсів 23 березня – Всесвітній метеорологічний день 24 березня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз 25 березня – День Служби безпеки України 26 березня – День Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України 27 березня – Міжнародний день театру

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

НАГАДУЄМО! 29 березня – перехід на літній час

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРО ТРУДОВІ ДОГОВОРИ 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 р. № 77-VIII. Зокрема, частину третю ст. 24 Кодексу законів про працю України щодо укладення трудового договору викладено у такій редакції: «Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». ЛИСТ МІНІСТЕРСТВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІД 27.06.2014 № 6875/0/14-14/021 Державна служба зайнятості здійснює реєстрацію трудових договорів між працівником та фізичною особою відповідно до вимог, встановлених статтею 241 Кодексу законів про працю України. Реєстрація зазначених трудових договорів здійснюється відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260. Відповідно до вимог законодавства реєстрація трудових договорів здійснюється фізичною особою за місцем свого проживання. Повідомлення про закінчення терміну або припинення дії трудового договору, а також зняття трудового договору з реєстрації здійснюється в центрі зайнятості, який зареєстрував трудовий договір. Таким чином, трудові договори у випадках, зазначених в інформаційному запиті газети «Приватний підприємець», залишаються в силі. Трудові договори можуть бути зняті з реєстрації за ініціативою сторін (сторони) або на підставі рішення суду, у разі визнання їх недійсними. В. Ярошенко

Заступник Міністра

ЛИСТ МІНІСТЕРСТВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІД 25.01.2014 № 16/06/186-14 Відповідно до статті 23 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за угодою сторін; 3) укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Такі договори можуть укладатися як при прийомі на роботу, так і надалі, якщо є підстави для укладення (переукладення) строкового трудового договору. При укладенні трудового договору на певний строк цей строк встановлюється за згодою сторін і може визначатися як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності та пологах та догляду за дитиною). Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженим наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2001 р. за № 5745 (пункти 8, 9), передбачено, що при закінченні строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП, про що сторони сповіщають центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір. 6

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів. Зняття з реєстрації трудового договору при його розірванні за ініціативи фізичної особи у випадках, визначених КЗпП, за відсутності працівника, проводиться у вищевказаний термін за умови подання фізичною особою (або за нотаріальним дорученням уповноваженою їй особою): примірника трудового договору; заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору. Згідно з пунктом 2.21-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.08.93 р. за № 110 (із змінами), трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няні, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників. Зазначені фізичні особи роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, зареєстрованих в установленому порядку в державній службі зайнятості. Так, при звільненні працівника в трудову книжку вноситься запис: «Звільнений з роботи» (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП, при цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер) знятий з реєстрації (дата)». Внесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і засвідчуються його печаткою. Одночасно інформуємо, що листи міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний і необов’язковий характер і не повинні встановлювати нових правових норм. Начальник Юридичного управління

Е. Туліна

ЛИСТ МІНІСТЕРСТВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ВІД 26.12.2013 № 14909/0/14-13/06 (витяг) Норми, визначені статтею 39 Закону України «Про зайнятість населення», поширюються на правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця. Коло таких суб’єктів господарювання визначається виходячи з установчих документів суб’єкта господарювання і згідно з видами економічної діяльності. Для реалізації статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. № 359 затверджено Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (далі – Порядок). У пункті 3 Порядку зазначено, що діяльність суб’єкта господарювання – роботодавця за наймом працівників для застосування їхньої праці іншим роботодавцем вказується їм у реєстраційній картці, що підтверджує проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, як один з основних видів діяльності і здійснюється тільки на підставі дозволу, виданого Державною службою зайнятості. Серед видів економічної діяльності, визначених Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457, кодами КВЕД, які відповідають пункту 3 Порядку, є КВЕД: 78.10 Діяльність агентств працевлаштування, 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування, 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами. Отже, з урахуванням викладеного вище, якщо у суб’єкта господарювання види економічної діяльності за КВЕД 78.30 ,78.20 ,78.10 відсутні або не віднесені до основних, дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця Державною службою зайнятості не видається. Обов’язковою вимогою статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» є укладення відповідного договору про застосування праці працівника між суб’єктом господарювання – роботодавцем, що наймає працівника, та іншим роботодавцем, який буде застосовувати працю працівника. Одночасно повідомляємо, що листи міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний і необов’язковий характер. Заступник Міністра – керівник апарату

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

В. Коломієць 7

ПРОЦЕДУРА

УПРАВЛЕНИЕ ПОДРЯДНЫМИ ОРГАНИЗАЦИЯМИ* УТВЕРЖДЕНО Генеральный директор ООО «***» А.Н. Петренко приказ №___ 10 ноября 2014 г.

ɋɂɋɌȿɆȺ ɆȿɇȿȾɀɆȿɇɌȺ ɈɏɊȺɇɕ ɁȾɈɊɈȼɖə ɂ ɈȻȿɋɉȿɑȿɇɂə ȻȿɁɈɉȺɋɇɈɋɌɂ ɌɊɍȾȺ ɉɊɈɐȿȾɍɊȺ ɉɊ-4.4.6-2

ɍɉɊȺȼɅȿɇɂȿ ɉɈȾɊəȾɇɕɆɂ ɈɊȽȺɇɂɁȺɐɂəɆɂ

СОДЕРЖАНИЕ

1. Назначение процедуры 2. Цель процедуры 3. Область применения 4. Определения и принятые сокращения 5. Описание процедуры 6. Ответственность за выполнение процедуры 7. Приложения Приложение 1 Сведения о работниках Подрядчика Приложение 2 Форма Акта-допуска Приложение 3 Образец заполнения Акта-допуска Приложение 4 Лист проверки Приложение 5 Журнал проверок Подрядчика Лист регистрации изменений зменений Лист ознакомления

Ɋɚɡɪɚɛɨɬɚɧɨ ɇɚɱɚɥɶɧɢɤ ɫɥɭɠɛɵ ɈɌ ȼ.ɉ. Ⱦɟɦɱɟɧɤɨ 05.11.2014 ɝ.

1. НАЗНАЧЕНИЕ ПРОЦЕДУРЫ 1.1.Настоящая процедура устанавливает порядок и ответственность при выборе исполнителей (подрядчиков и поставщиков услуг) для выполнения работ и оказания услуг в интересах ООО «***», а также определяет принципы и правила взаимодействия с ними в процессе выполнения работ и оказания услуг. 2. ЦЕЛЬ ПРОЦЕДУРЫ 2.1. Целью настоящей процедуры является обеспечение безопасного выполнения работ и оказания услуг исполнителями (подрядчиками и поставщиками услуг) на объектах ООО «***». 2.2. Настоящая процедура разработана в соответствии с п. 4.4.6 OHSAS 18001:2007. 3. ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ 3.1. Процедура распространяется на все структурные подразделения Предприятия. 4. ОПРЕДЕЛЕНИЯ И ПРИНЯТЫЕ СОКРАЩЕНИЯ 4.1. В настоящей процедуре приняты следующие определения: Уполномоченный представитель – должностное лицо Подрядчика или Заказчика нормативно наделенное соответствующими компетенциями, правами и обязанностями. Квалификационный отбор (К. О.) – процедура проверки соответствия Подрядчика квалификационным требованиям. К. О. предшествует другим конкурсным процедурам. Проект производства работ – документ, определяющий способы, методы и условия выполнения работ, оказания услуг с учетом требований законодательства и Заказчика. Техническое задание – документ, содержащий требования Заказчика к результату выполняемых работ (в том числе их описание). ----------------------------------------------------------------------------------------*До статті О. Лисенка «OHSAS 18001: крок за кроком», надрукованої в цьому номері журналу 8

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ПРОЦЕДУРА Политика в области ОЗиОБТ – общие намерения и линия поведения организации по отношению к своим показателям деятельности в области ОЗиОБТ, официально выраженные высшим руководством. 4.2. В настоящей процедуре приняты следующие сокращения: Предприятие – ООО «***» ДП – документированная процедура СМОЗиОБТ – система менеджмента охраны здоровья и обеспечения безопасности труда ОЗиОБТ – охрана здоровья и обеспечение безопасности труда СОТ – служба охраны труда СП – структурное подразделение Начальник СП – начальник структурного подразделения, службы Руководство Предприятия – руководство предприятия, генеральный директор Подрядчик – подрядная организация Куратор – лицо, ответственное за безопасное производство работ по заданию Предприятия – лицо, ответственное за безопасное производство работ Подрядчика Ответстсвенное лицо ИТР – инженерно-технические работники структурных подразделений Предприятия 5. ОПИСАНИЕ ПРОЦЕДУРЫ Выбор подрядной организации (квалификационный отбор) 5.1. Выбор исполнителей (подрядчиков и поставщиков услуг) и заключение договоров осуществляется в соответствии с: • Процедурой по закупкам ПР 7.4-1; • Порядком согласования и заключения договоров (контрактов, соглашений) в ООО «Гамма», дальнейшим мониторингом цен по данным договорам. • При выборе Подрядной организации на конкурсной основе приоритет отдается тем организациям, которые, при других равных условиях, удовлетворяют следующим требованиям: • наличие в организации Политики в области охраны труда, подписанной действующим руководителем Подрядчика не позднее чем два года назад; • достаточное (подтвержденное документально) для качественного выполнения в установленные сроки работ количество квалифицированных работников, аттестованных по соответствующим правилам охраны труда, промышленной и пожарной безопасности (допуски по охране труда); • наличие специалиста (ответственного) по охране труда или наличие договора на оказание услуг в области охраны труда; • наличие спецодежды, средств индивидуальной и коллективной защиты, соответствующих выполняемой по договору работе; • наличие исправного оборудования, инструмента и приспособлений, соответствующих требованиям безопасности (документальное подтверждение); • минимальное количество несчастных случаев в организации за последние три года. 5.2. Данная информация представляется участниками тендеров Кураторам (по их обязательному запросу). Порядок предоставления сведений о работниках подрядной организации 5.3. До начала проведения работ (минимум за 5 рабочих дней), после заключения договора с Подрядчиком, Куратор запрашивает у Подрядчика сведения о персонале подрядных организаций, выполняющих работы (оказывающих услуги) на территории Предприятия («Сведения») по установленной форме (Приложение 1), содержащие следующую информацию: • список работников, участвующих в процессе оказания услуг (проведения работ) по заключенному договору с указанием полностью фамилий, имен, отчеств, профессий или должностей, года рождения; • приказ по Подрядной (субподрядной) организации о назначении лиц, ответственных за соблюдение требований охраны труда и безопасное производство работ, за пожарную безопасность на выделенных Предприятием Подрядчику объектах; • копии документов, подтверждающих профессию (основную и совмещаемую) и квалификацию, указанных в списке работников (электрогазосварщики, стропальщики, электрики, монтажники и др.); НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ПРОЦЕДУРА • копии документов, подтверждающих своевременное проведение инструктажей и проверок знаний по охране труда по основной и совмещаемым профессиям (должностям), а также по видам работ, в том числе повышенной опасности, которые предстоит выполнять в рамках действующего договора на территории или объектах предприятия (удостоверения и (или) копии протоколов проверок знаний); • копии документов, подтверждающих в случаях, предусмотренных трудовым законодательством, прохождение работниками Подрядчика обязательных медицинских осмотров (дата прохождения медосмотра при поступлении на работу, дата прохождения периодического медосмотра, личные медицинские книжки и др.); • при выполнении работ на опасных производственных объектах, а также в других необходимых случаях, копии документов (удостоверений или протоколов обучения), подтверждающих обучение специалистов в области охраны труда (промышленной безопасности), связанную с характером предстоящих работ; • для субподрядной организации – документ, подтверждающий наличие договорных отношений с генеральным подрядчиком (подрядчиком), соответствующие лицензии, разрешения, допуски по охране труда и т.д. 5.4. Куратор дополнительно запрашивает у Подрядчика копии документов, подтверждающие наличие у работников необходимых средств индивидуальной защиты. 5.5. Куратор проверяет указанные в пп. 5.3, 5.4 сведения, предоставленные Подрядчиком. Право допуска работников Подрядчика к выполнению по договору работе подтверждается подписью Куратора в «Сведениях» (Приложение 1). 5.6. В случае непредоставления или неполного предоставления необходимой информации работники Подрядчика не допускаются для выполнения работ по заключенному договору на территории Предприятия. 5.7. После проверки предоставленных Подрядчиком сведений Куратор передает «Сведения» в СОТ для прохождения работниками Подрядчика вводного инструктажа, информирует об опасностях и рисках на территории Предприятия, организует оформление пропусков для допуска на территорию Предприятия работников Подрядчика в установленном на Предприятии порядке – Инструкции о внутриобъектовом и пропускном режимах. 5.8. Ответственность за своевременность и полноту предоставления информации о Подрядчике возлагается на Куратора договора. Прохождение вводного инструктажа работниками Подрядчика 5.9. Куратор обеспечивает направление работников Подрядчика и привлеченных субподрядных организаций в СОТ для прохождения вводного инструктажа. 5.10. СОТ проводит вводный инструктаж работникам Подрядчика с записью в Журнале регистрации вводного инструктажа. 5.11. После проведения инструктажей работник СОТ делает отметку в форме «Сведения» о прохождении инструктажей и возвращает ее Куратору. 5.12. Оригинал «Сведений» хранится у Куратора до окончания срока действия договора. Оценка рисков 5.13. Куратор совместно с представителем Подрядчика (при необходимости привлекает представителя по СМОЗиОБТ в СП, СОТ, главных специалистов) до начала выполнения Подрядчиком работ в соответствии с процедурой «Управление рисками ПР-4.3.1-01» проводит оценку рисков, которые могут возникнуть от деятельности Подрядчика для работников Предприятия. 5.14. Копии протоколов оценки рисков (Приложение 1 к ПР-4.3.1-01) и разработки мероприятий по управлению рисками (Приложение 8 к ПР-4.3.1-01) до начала работ передаются Подрядчику, оригиналы хранятся в подразделении Куратора 1 год после окончания работ. 5.15. Мероприятия по управлению рисками вносятся Куратором в акт-допуск, соответствующий раздел ППР и наряд-допуск. Порядок допуска Подрядчика к производству работ на выделенном участке (оформление Актов-допусков) 5.16. Для выделения Подрядчику участка для производства работ на объекте Предприятия, Куратор совместно с начальником СП, в чьем ведении находится данный объект, оформляет Акт-допуск, форма Акта-допуска (Приложение 2) и образец заполнения Акта-допуска (Приложение 3). 5.17. Акт-допуск дополняется схемой с указанием координат (размеров) выделяемого участка, с указанием опасных зон (при их наличии), мест расположения коммуникаций и оборудования, путей движения работников к выделенному участку работ и других необходимых сведений. 10

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ПРОЦЕДУРА 5.18. Акт-допуск согласовывается с главными специалистами и начальниками СП, чья сфера деятельности затрагивается на выделенном участке работ Предприятия (начальник цеха, главный энергетик, главный механик, мастер транспортной службы и т.д.), и со службой СОТ. Акт-допуск утверждается техническим директором Предприятия. 5.19. Акт-допуск оформляется в двух экземплярах на срок, необходимый для производства работ, один экземпляр передается лицу, ответственному за безопасное производство работ Подрядчика, другой остается у Куратора и хранится в делах подразделения в течение одного года после окончания работ. Копия Акта-допуска передается в СОТ и руководителю подразделения, на территории которого проводятся работы Подрядчиком. В случаях, если работы не были завершены в указанный срок, изменились условия технологического процесса или производимые работы влияют на безопасность их проведения, а также при замене лица, ответственного за безопасное производство работ Подрядчика, Акт-допуск оформляется вновь. 5.20. Ответственность за оформление Акта-допуска и контроль выполнения мероприятий по безопасности и охране труда несет Куратор, если иное не оговорено приказом по Предприятию. После оформления Акта-допуска ответственность за выполнение мероприятий по безопасности и охране труда при проведении работ работниками Подрядчика на выделенной территории возлагается на ответственное должностное лицо Подрядчика. 5.21. Подрядчик и Заказчик в своей работе руководствуются ДБН А.3.2-2-2009. «Основные положения. Система стандартов безопасности труда». Порядок согласования Проекта производства работ 5.22. При выполнении работ, требующих в соответствии с нормативными правовыми актами разработки проекта производства работ (ППР), Подрядчик до начала проведения работ обязан разработать ППР. Ответственность за своевременное предоставление Подрядчику необходимой для разработки ППР информации несет Куратор. 5.23. Разработанный и утвержденный техническим руководителем Подрядчика ППР проверяется Куратором на: • соответствие ППР предмету договора на оказание услуг (работ); • правильность технологии производства работ, требований к качеству и приемке работ, предусмотренных в ППР; • наличие в ППР конкретных решений по безопасности труда, определяющих технические средства и методы работ, обеспечивающих выполнение нормативных требований охраны труда. 5.24. После проверки ППР Куратор представляет его на согласование: • главному механику предприятия; • главному энергетику предприятия; • инженеру-конструктору; • начальникам СП • руководителю СОТ; • мастеру транспортной службы; • другим службам, отделам, специалистам и другим лицам согласно приказу об ответственности. 5.25. Руководители и специалисты, указанные в п. 5.24, в двухдневный срок осуществляют проверку ППР по соответствующим направлениям деятельности на наличие мероприятий, предусматривающих: • главный механик – безопасные технологии монтажа, ремонта и эксплуатации оборудования, включая подъемники (вышки), грузоподъемные краны, сосуды, работающие под давлением, и т.д., согласно приказу об ответственности; • главный энергетик – безопасную эксплуатацию энергетического оборудования и энергосистем (электроэнергия, пар, газ, вода, сжатый воздух и другие виды энергии), включая определение мест подключения к энергосетям предприятия, сосуды, работающие под давлением, и т.д., согласно приказу об ответственности; • инженер-конструктор – соответствие выполнения строительно-монтажных работ строительным нормам и правилам; • руководитель СОТ – соответствие выполнения работ требованиям охраны труда, промышленной безопасности; • мастер транспортной службы – безопасные маршруты автомобильного и пешеходного движения работников Подрядчика к местам производства работ; • специалист предприятия, ответственный за пожарную безопасность – соответствие выполнения работ требованиям пожарной безопасности. 5.26. Руководители и специалисты, указанные в п. 5.24, оформляют свои замечания к ППР или делают отметку об их отсутствии в отдельном Листе проверки (Приложение 4) и передают их КураНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ПРОЦЕДУРА тору, который доводит данные замечания до Подрядчика для их устранения. Листы проверки хранятся у Куратора до окончания срока выполнения работ по договору. 5.27. После проверки ППР и устранения Подрядчиком замечаний к ППР (при их наличии) Куратор направляет его на согласование директору Предприятия (с предъявлением утвержденного техническим руководителем Подрядчика ППР и с листом проверки ППР со стороны главных специалистов Заказчика). После согласования ППР техническим директором Заказчика Куратор обеспечивает оформление Акта-допуска на производство работ Подрядчиком в соответствии с требованиями настоящей процедуры. 5.28. Куратор проверяет соблюдение ППР в период ведения работ Подрядчиком, с регистрацией замечаний в Журнале проверок подрядных организаций (Приложение 4) и несет ответственность за контроль своевременного устранения выявленных замечаний. Порядок проведения совместных работ Подрядчиком и работниками Заказчика 5.29. Перед началом производства совместных работ на одном производственном участке (объекте) Куратор и руководитель работ со стороны Подрядчика в соответствии с процедурой «Управление рисками ПР-4.3.1-01» проводят оценку рисков взаимного влияния, устанавливают меры контроля рисков и обеспечивают их выполнение. 5.30. Ответственность за контроль выполнения установленных мер безопасности при проведении совместных работ Подрядчиком и работниками Предприятия несет Куратор. Порядок допуска работников Подрядчика к производству работ повышенной опасности (оформление нарядов-допусков) 5.31. Для проведения Подрядчиком работ повышенной опасности (огневых работ, газоопасных работ, работ вблизи линии ЛЭП, строительно-монтажных работ и др.) на территории Предприятия Подрядчиком должен быть оформлен наряд-допуск на выполнение работ повышенной опасности согласно действующему законодательству. 5.32. Ответственность за выполнение подготовительных мероприятий на выполнение работ повышенной опасности возлагается на начальника СП, на объекте которого будут производиться работы. 5.33. Ответственность за безопасное проведение работ по наряду-допуску несет ответственный руководитель со стороны Подрядчика, который должен иметь соответствующие допуски как лицо, ответственное за безопасное выполнение данного вида работы. Порядок контроля за соблюдением требований безопасности труда Подрядчиками на территории Предприятия 5.34. В договоре с Подрядчиком должны быть указаны требования о том, что невыполнение работниками Подрядчика, а также работниками привлеченных Подрядчиком субподрядчиков требований производственной безопасности, установленных Заказчиком на своих объектах, равно как и невыполнение ими требований действующего законодательства Украины в области охраны труда, промышленной, пожарной и экологической безопасности, влечет за собой наступление материальной ответственности, а также аннулирование пропусков нарушителей для доступа на территорию Предприятия. 5.35. Куратор обязан: • обеспечить подготовку проекта приказа (или же внести в Акт-допуск) о назначении ответственных лиц (на период проведения работ) по договору с Подрядчиком в части оперативного контроля за выполнением требований безопасности по характеру и виду предстоящих работ; • обеспечить проведение инженерно-техническими работниками подчиненного структурного подразделения оперативных проверок выполнения Подрядчиком требований безопасности труда с регистрацией результатов проверки в Журнале проверок подрядных организаций (Приложение 5); • представлять Журнал проверок подрядных организаций Генеральному директору Предприятия, директору и работникам СОТ по их требованию. 5.36. ИТР структурных подразделений Предприятия, в которых Подрядчик выполняет различные виды работ (оказывает услуги), обязаны: • проводить ежедневный контроль соблюдения работниками Подрядчика требований безопасности и выполнения мероприятий по охране труда при выполнении работ на территории Предприятия с регистрацией результатов проверок в Журнале проверок подрядных организаций (Приложение 5); • обеспечивать личный постоянный контроль за наличием, применением и правильным использованием средств индивидуальной защиты работниками Подрядчика. 12

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ПРОЦЕДУРА 5.37. Руководитель СОТ осуществляет систематический контроль соблюдения требований безопасности труда и выполнения мероприятий по охране труда Подрядчиком в соответствии с заключенными договорами, а также контроль ведения Журналов проверок подрядных организаций согласно пп. 5.35, 5.36. 5.38. Каждый работник Предприятия при выявлении нарушений Подрядчиком требований безопасности труда обязан сообщить об этом своему непосредственному руководителю или в СОТ. 5.39. В случае выявления уполномоченными должностными лицами Заказчика нарушений работниками Подрядчика (субподрядчика) норм и правил охраны труда, промышленной, пожарной и экологической безопасности ответственному должностному лицу Подрядчика выдается предписание на устранение выявленных нарушений. В случае выявления угрозы для жизни и здоровью людей, возможности возникновения аварийной ситуации или нанесения вреда окружающей среде – работы останавливаются до устранения выявленного нарушения. 6. ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ВЫПОЛНЕНИЕ ПРОЦЕДУРЫ 6.1. Генеральный директор предприятия: • несет ответственность за реализацию настоящей документированной процедуры; • обеспечивает деятельность по контролю выполнения подрядными организациями требований ОЗиОБТ; • обеспечивает привлечение подрядных организаций за нарушение требований ОЗиОБТ к материальной ответственности в соответствии с условиями договоров. 6.2. Директор предприятия: • утверждает техническое задание на выполняемые работы, услуги; • утверждает проект производства работ; • организует контроль выполнения подрядными организациями требований ОЗиОБТ. 6.3. Юрист предприятия: • обеспечивает соответствие договора с подрядной организацией требованиям законодательства, внесение в него обязательств подрядной организации по обеспечению безопасных условий труда и штрафных санкций за их нарушение. 6.4. Руководитель СОТ: • согласовывает проект производства работ, дает предложения по его составу в части мероприятий по ОЗиОБТ; • проводит вводный инструктаж по охране труда сотрудников Подрядчика; • контролирует соблюдение Подрядчиком требований ППР, правил и норм охраны труда; • участвует в приемке места производства работ Подрядчиком; • консультирует руководителей структурных подразделений, уполномоченных представителей Подрядчика по вопросам охраны труда. 6.5. Главные специалисты, начальники СП/Куратор: • готовят проект технического задания на предполагаемые к выполнению Подрядчиком работы; • оформляют Акт-допуск; • оформляют Наряд-допуск; • несут ответственность за выполнение требований законодательства в рамках своих должностных обязанностей; • согласовывают проект производства работ; • участвуют в оценке рисков взаимного влияния; • контролируют соблюдение Подрядчиком требований ППР, норм и правил охраны труда, промышленной, пожарной и экологической безопасности; • осуществляют приемку места производства работ у Подрядчика.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ПРОЦЕДУРА Приложение 1 СВЕДЕНИЯ О РАБОТНИКАХ ПОДРЯДЧИКА, ВЫПОЛНЯЮЩИХ РАБОТЫ (ОКАЗЫВАЮЩИХ УСЛУГИ) В ООО «***» Наименование организации ___________________________________________________ Наименование работ, услуг ___________________________________________________ ________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________ Договор №________ от «_____» _________________ 20__ г. Срок действия договора с _______________ по __________________ Дата и время начала и окончания работ по договору с _______________ по _______________ Ответственное лицо со стороны Подрядчика за соблюдение требований охраны труда и безопасное производство работ, выполняемых по договору ____________________________________ ______________________________________________________________________ ______________________________________________________________________ (должность, Ф.И.О., № и дата приказа о назначении ответственного, дата проверки знаний по вопросам охраны труда*, контактный телефон)

№ п/п

Фамилия, имя, отчество работника, год рождения

Должность (профессия), включая совмещаемые

Дата проведения последнего инструктажа по охране труда**

Дата проверки знаний по вопросам охраны труда*

Наличие действующего обучения по Правилам безопасности *** (при необходимости)

Дата проведения медосмотра и допуск к работе по медицинским показаниям****

* С предоставлением копии удостоверения о проверке знаний по вопросам охраны труда ** С предоставлением Журнала инструктажа на рабочем месте *** С предоставлением удостоверений или копий протоколов обучения ****С предоставлением копий медицинских заключений и личных медицинских книжек (при необходимости)

___________________________________ (должность руководителя организации/предприятия)

_____________________________________

_________________________

(Ф.И.О., дата)

(подпись)

М.П. Сведения проверил: _____________________________ (должность Куратора )

Вводный инструктаж проведен: _____________________________ (должность)

_____________________________ (должность )

________________ (подпись)

_______________ (Ф.И.О., дата)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ПРОЦЕДУРА Приложение 2 Форма акта-допуску на виконання робіт на території підприємства (цеху, дільниці) АКТ-ДОПУСК НА ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ТЕРИТОРІЇ ДІЮЧОГО ПІДПРИЄМСТВА (ЦЕХУ, ДІЛЬНИЦІ) м.__________ ___________«____»_______________20_____р. ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ (назва підприємства (цех, дільниця)

1. Ми, що нижче підписалися, начальник цеху (дільниці) _______________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові, посада)

________________________________________________________________________ і представник підрядника, відповідальний за виконання робіт _________________________________ __________________________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові, посада)

склали цей акт про таке: 2. Підприємство надає ділянку, обмежену координатами _______________________________ (назва осей, позначок, № креслень)

для виконання на ній _________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ (назва робіт)

під керівництвом технічного персоналу – представника підрядника на такий строк: 3. Початок «_____ »__________ закінчення «____ »___________ . 4. До початку робіт необхідно вжити таких заходів із забезпечення безпеки робіт № з/п 1

Назва заходу

Строк виконання

Виконавець (прізвище, ініціали, посада) 4

Відповідальний представник Підприємства (Куратор) _________________________________ (прізвище, ініціали, підпис)

Відповідальний представник Підрядника __________________________________________ (прізвище, ініціали, підпис)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ПРОЦЕДУРА

Приложение 3 Образец заполнения акта-допуска ТОВ «***» ТОВ «***» АКТ-ДОПУСК 23-10/2013 НА ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ НА ТЕРИТОРІЇ ДІЮЧОГО ПІДПРИЄМСТВА (ЦЕХУ, ДІЛЬНИЦІ) м. Київ

26 жовтня 2013 р.

ТОВ «***» Структурні підрозділи та територія підприємства ________________________________________________________________________ (назва підприємства (цех, дільниця)

1. Ми, що нижче підписалися, начальник цеху (дільниці) Горленко Віктор Петрович, адміністратор системи __________________________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові, посада)

і представник Виконавця ТОВ «***», та ПП «***» (п. 3.10 Договору 23-10/2013 від 02.10.2013 р.) відповідальні за виконання робіт, Сергієнко Василь Петрович, керівник комерційного відділу, __________________________________________________________________________________________ Кравченко Олексій Сергійович, головний інженер __________________________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові, посада)

склали цей акт про таке: впровадження Автоматизованої системи раннього виялення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (АСРВО). 2. Підприємство надає ділянку, обмежену координатами Структурні підрозділи та територія підприємства ________________________________________________________________________ (назва осей, позначок, № креслень)

для виконання на ній: Здійснити монтажні та пусконалагоджувальні роботи із впровадження АСРВО __________________________________________________________________________________________ (назва робіт)

під керівництвом технічного персоналу – представника ПП «***» на такий строк: 3. Початок 26 жовтня 2013 р. Закінчення 20 травня 2014 р. 4. До початку робіт необхідно вжити таких заходів із забезпечення безпеки робіт № з/п

Назва заходу

Строк виконання

Пройти вступний інструктаж з питань охорони праці

Необхідно надати: а) ліцензії генпідрядних та субпідрядних організацій на виконання робіт за видами відповідно; б) документи про перевірку знань з безпеки праці інженерно-технічного персоналу; в) документи працівників, що підтверджують право на виконання робіт підвищеної небезпеки; д) дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки

До початку виконання робіт До початку виконання робіт

Виконавець (прізвище, ініціали, посада) Гайдар Н.В. Горленко В.П. Сергієнко В.П. Кравченко О.С.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ПРОЦЕДУРА 3

Забезпечити працівників згідно зі ст. 8 Закону «Про охорону праці» спеціальним До початку одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно виконання робіт до НПАОП 0.00-4.01, НПАОП 45.2-3.01 Призначити наказом відповідальних осіб: До початку а) за дотримання вимог безпеки під час експлуатації машин, електро- та виконання робіт пневмоінструменту, а також технологічного оснащення; б) за технічний стан машин, механізмів, устатковання, інструменту, технологічного оснащення включно із засобами захисту; в) за безпечне виконання робіт. Наказ надати Замовнику Виконавець зобов’язаний: До початку а) здійснювати допуск до виконання робіт лише тих субпідрядників (підрядників), виконання робіт які мають дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки; та в процесі б) спільно з субпідрядниками (підрядниками), які залучаються до виконання робіт, виконання робіт розробити графік виконання сумісних робіт, заходи безпечного виконання робіт; в) перед початком робіт визначити небезпечні зони на місці проведення робіт та позначити їх відповідними знаками; г) координувати дотримання виконавцями вимог з охорони праці; д) контролювати дотримання працівниками субпідрядних організацій рішень з питань охорони праці; э) забезпечити унеможливлення допуску в зону робіт сторонніх осіб Призначити працівників, відповідальних за організацію і безпечне виконання робіт До початку на висоті та верхолазних робіт. виконання робіт Наказ надати Замовнику Працівники Замовника (субпідрядника) зобов’язані: В процесі а) дбати про особисту безпеку, а також про безпеку оточуючих людей під час виконання робіт виконання будь-яких робіт; б) виконувати роботи із застосуванням касок, запобіжних поясів, інших засобів індивідуального та колективного захисту Перед початком робіт Замовник (субпідрядник, підрядник) повинен визначити Перед початком небезпечні для людей зони, в яких існує постійний вплив або може існувати виконання робіт потенційний вплив небезпечних факторів, що пов’язані чи не пов’язані з характером робіт, що виконуються До виконання робіт підвищеної небезпеки в умовах дії небезпечних і/або шкідливих На період дії виробничих факторів допускати осіб, які не мають медичних протипоказань, договору пройшли попередні та періодичні медичні огляди відповідно і визнані придатними до виконання даного виду робіт; пройшли спеціальне навчання безпечних методів і прийомів праці, інструктаж з безпеки праці, стажування на робочому місці, перевірку знань з безпеки праці і мають відповідну професійну підготовку До самостійного виконання верхолазних робіт (згідно з НПАОП 0.00-1.15) допускати На період дії осіб не молодше 18 років, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони договору праці, медичний огляд, визнані придатними до виконання даного виду робіт, мають стаж верхолазних робіт не менше одного року і тарифний розряд не нижче 3-го. Робітники, що допускаються вперше до верхолазних робіт, протягом одного року повинні працювати під безпосереднім наглядом досвідчених робітників, призначених наказом керівника організації Перед початком виконання робіт у місцях, де діють або можуть виникати небезпечні На період дії виробничі фактори, не пов’язані з характером виконуваної роботи, відповідальний договору виконавець робіт повинен видати наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки з реєстрацією у журналі обліку нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки Затвердити наказом Перелік робіт, на виконання яких необхідно видавати нарядПеред початком допуск, з урахуванням умов і особливостей роботи у Замовника. Наряд-допуск робіт, на виконання затверджується особою, яка уповноважена Підрядником, і видається керівникові яких необхідно робіт (виконробу, майстру тощо). Під час виконання робіт на території діючого видавати нарядпідприємства наряд-допуск повинен бути підписаний посадовою особою діючого допуск підприємства. Роботи, не передбачені цим переліком, виконуються за розпорядженнями осіб, яким надано право видачі нарядів (розпоряджень). Наказ надати Замовнику Перед початком робіт за нарядом-допуском керівник робіт зобов’язаний Перед початком ознайомити працівників із заходами з безпечного виконання робіт і провести виконання робіт цільовий інструктаж Наряд-допуск видається на строк, необхідний для виконання запланованого обсягу Перед початком робіт. У разі виникнення в процесі виконання робіт небезпечних або шкідливих виконання робіт виробничих факторів, не передбачених нарядом-допуском, роботи необхідно припинити, наряд-допуск анулювати і поновити роботи тільки після видачі нового наряду-допуску. Особа, яка видала наряд-допуск, зобов’язана здійснювати контроль за виконанням передбачених у ньому заходів із забезпечення безпеки виконання робіт Забезпечити безпечне пересування працівників по території Замовника, структурних На час дії договору підрозділах, відповідно до Схеми пересування. Не ходити по інших цехах (дільницях), території, не позначеній на Схемі пересування

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

Сергієнко В.П. Кравченко О.С. Сергієнко В.П. Кравченко О.С.

Сергієнко В.П. Кравченко О.С.

Сергієнко В.П. Кравченко О.С. Кравченко О.С.

Кравченко О.С. Горленко В.П.

Сергієнко В.П. Кравченко О.С.

Кравченко О.С.

Кравченко О.С. Горленко В.П.

Кравченко О.С.

ПРОЦЕДУРА 16

21 22 23

24 25 26 27 28

Усі особи, що перебувають у зоні проведення робіт, зобов’язані користуватия ЗІЗ, захисними касками, сигнальними жилетами та іншими необхідними засобами захисту тощо. Працівники та інженерно-технічні робітники без захисних касок та інших необхідних засобів індивідуального захисту до виконання робіт не допускаються Особи, що перебувають на території підприємства (Замовника), у виробничих приміщеннях, на робочих місцях і дільницях робіт зобов’язані виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку Замовника. Відповідальними за виконання цих вимог є керівники робіт (майстри, виконроби) Допуск сторонніх осіб або працівників, які не зайняті на роботах у зоні проведення робіт на виділеній території, у виробничих цехах чи структурних підрозділах, а також осіб, що перебувають у стані алкогольного, токсичного або наркотичного сп’яніння, категорично забороняється Виконавець несе відповідальність за пожежну безпеку та зобов’язаний призначити особу, відповідальну за виконання працівниками правил пожежної безпеки в зоні виконання робіт. Наказ надати Замовнику до початку виконання робіт Організація і виконання робіт повинні відповідати вимогам: - законодавства України про охорону праці (далі – законодавство); - природоохоронного законодавства; - нормативно-правових актів, що містять вимоги з охорони праці; - державних стандартів системи стандартів безпеки праці (ССБП); - державних будівельних норм (ДБН); - правил безпечного зведення та безпечної експлуатації будинків і споруд; - галузевих правил і типових інструкцій з охорони праці, що затверджені у визначеному порядку; - гігієнічних нормативів, санітарних правил і норм, затверджених Міністерством охорони здоров’я України Правила пожежної безпеки України Закон України «Про охорону праці» Безпечна експлуатація вантажопідіймальних машин здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01, НПАОП 0.00-1.02, НПАОП 0.00-1.36, НПАОП 0.00-5.03, НПАОП 0.00-5.04, НПАОП 0.00-5.05, НПАОП 0.00-5.06, НПАОП 0.00-5.07, НПАОП 0.00-5.18, НПАОП 0.00-5.19, НПАОП 0.00-5.20, НПАОП 45.25-7.01, ДСТУ 3150 ДБН А.3.2-2-2009 Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07) ПТЕЕС, ПКЕЕ, ПУЕ, ПБЕЕС Правила безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98) Правила безпеки і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.9-87)

На час дії договору

Кравченко О.С.

На час дії договору

Кравченко О.С.

На час дії договору

Кравченко О.С. Горленко В.П.

На час дії договору

Сергієнко В.П. Кравченко О.С.

Відповідальний представник Замовника/Куратор Aдміністратор системи

В.П. Горленко

Відповідальний представник Виконавця Керівник комерційного відділу

В.П. Сергієнко

Головний інженер

О.С. Кравченко

Ознайомлені: Нач. цеху ГКП

В.А. Залісний

Нач. цеху гіпсу

В.І. Коваль

Інженер-енергетик

В.А. Войтенко

Гол. механік

М.І. Вовк

Нач. охорони

О.О. Савченко

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ПРОЦЕДУРА

Приложение 4

ЛИСТ ПРОВЕРКИ ПРОЕКТА ПРОИЗВОДСТВА РАБОТ (ППР) ______________________________________________________________________ ______________________________________________________________________ (наименование Подрядной организации, вид работ, № и дата договора)

______________________________________________________________________ Наличие замечаний (да, нет, не требуются*)

Содержание замечаний

Ф.И.О., должность руководителя или специалиста, проверявшего ППР, дата, подпись

Отметка об устранении замечаний (устранено/не устранено, Ф.И.О., должность руководителя или специалиста, проверявшего ППР, дата, подпись) 4

*Ответственные лица за мероприятия, указанные в п. 6.4 стандарта, в случае отсутствия необходимости их наличия в ППР заполняют лист проверки ППР в следующем порядке: в столбце 1 делается запись «не требуются», столбец 3 заполняется полностью, в столбцах 2, 4 ставится прочерк. Приложение 5 ЖУРНАЛ ПРОВЕРОК ПОДРЯДНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ № п/п

Дата проведения проверки

Перечень работ, выполняемых во время проведения проверки, замечания по безопасности

Ф.И.О., должность лица, производившего проверку, подпись

Ответственное лицо Подрядчика, ознакомленное с выявленными замечаниями

Ф.И.О., должность лица Подрядчика, ознакомленного с выявленными замечаниями, подпись

Сроки устранения замечаний

Отметка об устранении замечаний

ЛИСТ РЕГИСТРАЦИИ ИЗМЕНЕНИЙ Номера листов (страниц) № п/п

Основание для внесения изменения (№ и дата приказа или распоряжения)

измененных

замененных

новых

аннулированных

Всего листов (страниц) в документе

Дата

Подпись ответственного за ведение документацией

ЛИСТ ОЗНАКОМЛЕНИЯ Дата ознакомления 1

должность 2

Лицо, ознакомившееся с документом фамилия 3

подпись 4

Лицо, ответственное за ознакомление __________________________________________ НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО РЕФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ Верховна Рада України постановляє: I. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 1. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 46–47, ст. 403 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

«ЗАКОН УКРАЇНИ

ПРО ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ Цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я. Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення термінів 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 1) види соціального страхування: – у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; – від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі – страхування від нещасного випадку); – медичне; 2) електронний реєстр листків непрацездатності – система накопичення, зберігання та використання інформації про видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності; 3) загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – соціальне страхування) – система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України; 4) мінімальний страховий внесок – сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімаль20

ного розміру заробітної плати і розміру єдиного внеску на соціальне страхування, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід); 5) нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть; 6) об’єкт соціального страхування – страховий ризик та страховий випадок, із настанням яких у застрахованих осіб (членів їх сімей, інших осіб) виникає право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону залежно від видів соціального страхування; 7) професійне захворювання – захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою; 8) страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає соціальному страхуванню відповідно до видів соціального страхування; 9) страховик – Фонд соціального страхування України (далі – Фонд); 10) страхові випадки: за соціальним страхуванням від нещасних випадків – нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці; за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім’ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг; 11) страхові внески – кошти відрахувань на окремі види загальнообов’язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 12) страхові кошти – акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом; 13) страхові ризики: за соціальним страхуванням від нещасного випадку – обставини, внаслідок яких може статися нещасний випадок або професійне захворювання; за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім’ї можуть тимчасово втратити засоби існування та потребувати матеріального забезпечення або надання соціальних послуг згідно з цим Законом; 14) суб’єкти соціального страхування – застрахована особа, члени її сім’ї або інша особа у випадках, передбачених цим Законом, страхувальник та страховик. 2. Терміни «застрахована особа», «страхувальники» та «роботодавці» вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Стаття 2. Законодавство України про соціальне страхування 1. Законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів. 2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про соціальне страхування, застосовуються норми міжнародного договору. Стаття 3. Принципи соціального страхування 1. Соціальне страхування здійснюється за принципами: НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов’язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов’язковості фінансування Фондом витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб’єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом. Розділ ІІ. ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ Стаття 4. Фонд соціального страхування України 1. Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. 2. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. 3. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов’язані з цією діяльністю. 4. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України. 5. Бюджет Фонду затверджує Кабінет Міністрів України. 6. Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм най21

ЗАКОН УКРАЇНИ менуванням, символіку, яка затверджується його правлінням. Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації (легалізації) статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Стаття 5. Управління Фондом соціального страхування України 1. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. 2. Безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. Стаття 6. Правління Фонду соціального страхування України 1. До складу правління Фонду входять по сім представників держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов’язки на громадських засадах. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, а представники роботодавців – репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно. 2. Строк повноважень членів правління Фонду становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління. 3. Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на два роки почергово від представників кожної сторони. Обраним головою вважається член правління, за якого проголосувало більше половини членів правління від кожної сторони. Голова правління має двох заступників, які разом з головою представляють три сторони. 4. Засідання правління Фонду проводяться відповідно до затвердженого ним плану, але не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання правління Фонду можуть проводитися за ініціативою його голови або за пропозицією однієї з трьох представницьких сторін правління чи на вимогу однієї третини членів правління Фонду. 5. Правління правомочне приймати рішення за наявності на засіданні більшості складу кожної представницької сторони. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління від кожної сторони. У разі рівного розподілу голосів голос голови правління є вирішальним. У разі якщо під час прийняття рішення однією із трьох представницьких сторін оголошено про відмову брати участь в голосуванні, дане питання переноситься на наступне засідання правління. У період між засіданнями правління це питання обговорюється представ22

ницькими сторонами шляхом проведення консультацій та переговорів з метою врегулювання проблеми. Якщо при розгляді цього питання на наступному засіданні та сама сторона повторно відмовляється брати участь у голосуванні, рішення приймається більшістю складу правління. 6. Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов’язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління Фонду оформляється постановою. Постанови правління Фонду підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Фонду протягом 20 робочих днів після їх прийняття. 7. Рішення правління Фонду, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Стаття 7. Повноваження правління Фонду соціального страхування України 1. Правління Фонду: 1) обирає із своїх членів строком на два роки голову правління Фонду та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове представництво на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін; 2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність; 3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії Фонду за напрямами роботи; 4) подає на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, для внесення на затвердження Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення розміру внесків за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування; 5) щорічно готує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо розмірів страхових тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві за видами економічної діяльності; 6) призначає та звільняє директора виконавчої дирекції Фонду в порядку, визначеному цим Законом; 7) за поданням директора виконавчої дирекції Фонду призначає та звільняє його заступників; 8) затверджує: – статут Фонду; – регламент роботи правління Фонду; – регламент роботи постійних та тимчасових комісій Фонду; звіти про виконання бюджетів (постатейно за доходами і видатками, визначеними законом), порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ Положення про виконавчу дирекцію Фонду; – структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення); – річні програми робіт та звіти про їх виконання; – Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; – Положення про порядок використання коштів лікувально-профілактичними, навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги, та контроль за їх цільовим використанням; – Положення про навчально-інформаційні центри; – Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат; – Порядок розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитних рахунках банківських установ (за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення); – інші нормативно-правові акти та документи, що регламентують діяльність Фонду з виконання його статутних завдань; 9) встановлює розмір допомоги на поховання; 10) схвалює проект річного бюджету Фонду (постатейно за доходами і видатками, визначеними законом) та подає його в установленому порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, для внесення на затвердження Кабінету Міністрів України; 11) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду; 12) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування; 13) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду; 14) здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання; 15) вирішує питання формування та використання резерву коштів для забезпечення фінансової стабільності Фонду в сумі, необхідній для фінансування матеріального забезпечення в розрахунку не менш як на п’ять календарних днів; 16) представляє Фонд у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян з питань соціального захисту громадян, а також органами соціального страхування зарубіжних країн, міжнародними організаціями, НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

діяльність яких пов’язана із захистом соціальних прав людини; 17) здійснює інші функції, передбачені статутом Фонду. Стаття 8. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України 1. Виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. 2. Виконавчу дирекцію очолює директор, який призначається та звільняється правлінням Фонду, а в разі неприйняття правлінням Фонду рішення про призначення директора виконавчої дирекції протягом двох місяців таку кандидатуру для затвердження Кабінетом Міністрів України вносить керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого відносяться питання загальнообов’язкового державного соціального страхування. Директор виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу. 3. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та в порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду, що затверджується його правлінням, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду. 4. Керівників управлінь і відділень Фонду призначає директор виконавчої дирекції Фонду за погодженням з правлінням Фонду. 5. Виконавча дирекція Фонду здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи правління Фонду. Стаття 9. Основні завдання і функції Фонду соціального страхування України та його робочих органів 1. Основними завданнями Фонду та його робочих органів є: 1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; 23

ЗАКОН УКРАЇНИ 2) надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; 3) профілактика нещасних випадків; 4) віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; 5) проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; 6) здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності; 7) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду; 8) аналіз та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного внеску. 2. Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: 1) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; 2) проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; 3) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків; 4) забезпечують функціонування інформаційноаналітичних систем; 5) здійснюють обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом України для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України; 6) здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи; 7) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань соціального страхування населення, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм соціального страхування, виступають замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення; 8) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв’язання проблем та обміну досвідом у сфері соціального страхування; 9) здійснюють інші функції, передбачені статутом Фонду. 24

Стаття 10. Права, обов’язки та відповідальність Фонду соціального страхування України 1. Фонд має право: 1) користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, даними електронного реєстру листків непрацездатності, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; 2) одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів; 3) перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; 4) отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; 5) накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; 6) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування; 7) порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері соціального страхування, вимагати надання інформації про вжиті заходи; 8) утворювати підприємства, установи, організації для виконання своїх статутних завдань. 2. Фонд зобов’язаний: 1) забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; 2) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; 3) вживати заходів щодо раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду; 4) контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування; 5) стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку; 6) вести облік і звітність щодо страхових коштів; 7) надавати безоплатно застрахованим особам і страхувальникам консультації з питань застосування законодавства про соціальне страхування; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ 8) вести облік показників для визначення класу професійного ризику виробництва; 9) щорічно складати звіт про результати своєї діяльності та після його затвердження правлінням Фонду подавати Кабінету Міністрів України і оприлюднювати; 10) інформувати страхувальників та застрахованих осіб про результати своєї роботи через засоби масової інформації; 11) укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві, а також угоди із санаторно-курортними закладами для обслуговування застрахованих осіб, що направляються безпосередньо із стаціонару лікувального закладу до реабілітаційних відділень. 3. Фонд несе відповідальність згідно із законом за шкоду, заподіяну з його вини застрахованим особам внаслідок несвоєчасної або неповної виплати матеріального забезпечення, страхових виплат, ненадання або несвоєчасне надання соціальних послуг, передбачених цим Законом. 4. Працівники Фонду за порушення законодавства про соціальне страхування несуть відповідальність згідно із законом. Стаття 11. Формування та використання коштів Фонду соціального страхування України 1. Джерелами формування коштів Фонду є: 1) страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; 2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону, інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, штрафів за недотримання законодавства про соціальне страхування, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; 3) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням; 4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду; 5) капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 6) доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду; 7) добровільні внески та інші надходження відповідно до закону. 2. Кошти Фонду використовуються на: 1) виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом; 2) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

3) формування резерву коштів Фонду. 3. З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів. Порядок формування та використання резерву коштів Фонду затверджується правлінням Фонду. 4. Закупівля товарів, робіт і послуг (крім послуг з реабілітації застрахованих осіб) за рахунок коштів Фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Стаття 12. Страхові внески 1. Кошти, що надходять до Фонду від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати: 1) виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 2) створення резерву коштів Фонду в розмірі суми, необхідної для виплати всіх видів матеріального забезпечення, страхових виплат, передбачених цим Законом, в розрахунку не менш як на п’ять календарних днів; 3) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення його працівників; розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду; 4) фінансування заходів з профілактики страхових випадків. 2. На відносини у сфері здійснення контролю за своєчасністю подання та достовірністю поданих роботодавцем відомостей щодо отримання коштів Фонду та дотримання порядку їх використання не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Стаття 13. Майно та матеріально-технічне забезпечення Фонду соціального страхування України 1. Джерелами формування майна, яке перебуває у власності Фонду, є майно, придбане за рахунок коштів соціального страхування, а також майно, передане йому у власність іншими власниками. Майно, що передається Фонду для провадження страхової діяльності, використовується ним у порядку, встановленому законодавством України. 2. Матеріально-технічне забезпечення Фонду, включаючи будівництво, реконструкцію або придбання службових та виробничих приміщень, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Стаття 14. Відносини з органами виконавчої влади 1. Фонд та його робочі органи з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону та інших законів України, взаємодіють з цен25

ЗАКОН УКРАЇНИ тральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування шляхом обміну відповідною інформацією, проведення інших заходів з виконання цього Закону. Розділ ІІІ. ПРАВА, ОБОВ’ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦЯ ЯК СТРАХУВАЛЬНИКА І ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ Стаття 15. Права, обов’язки та відповідальність роботодавця як страхувальника 1. Роботодавець як страхувальник має право на: 1) безоплатне отримання в органах Фонду інформації про порядок використання коштів Фонду; 2) отримання інформації про результати проведення перевірки використання коштів Фонду; 3) судовий захист своїх прав. 2. Роботодавець зобов’язаний: 1) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; 2) вести облік коштів соціального страхування і своєчасно надавати Фонду встановлену звітність щодо цих коштів; 3) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки; 4) подавати в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників; річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами в порядку, встановленому правлінням Фонду; 5) інформувати про: – кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; – зміну виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику; 6) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду; 7) повідомляти працівникам підприємства про адреси та номери телефонів Фонду, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з Фондом обслуговують підприємство; 8) подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду; 9) повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків. 26

3. Достовірність зазначених у документах даних перевіряється Фондом. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду. 4. Роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім’ї реалізувати своє право на матеріальне забезпечення та отримання соціальних послуг відповідно до цього Закону. 5. Роботодавець несе відповідальність за: 1) порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; 2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; 3) подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду; 4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків, визначених цим Законом. 6. У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. 7. Своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом. 8. Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають директор виконавчої дирекції Фонду та його заступники, керівники робочих органів Фонду та їх заступники. Стаття 16. Права, обов’язки та відповідальність застрахованих осіб 1. Застраховані особи мають право на: 1) безоплатне отримання інформації про порядок витрачання страхових коштів Фонду та роз’яснення з питань соціального страхування; 2) отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі за участі представника профспілкового органу або своєї довіреної особи; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ 4) послуги медичної реабілітації; 5) послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років; 6) відшкодування витрат під час проходження медичної і професійної реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує; 7) послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства; 8) оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг; 9) судовий захист своїх прав. 2. Застраховані особи зобов’язані: 1) надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону; 2) своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг; 3) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації; 4) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання: лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або в медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування; – дотримуватися правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують; – не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності; 5) дотримуватися режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності; 6) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом. 3. Застрахована особа несе відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням. Стаття 17. Вирішення спорів 1. Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

2. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується. 3. Спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії Фонду. До складу цієї комісії на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників. Такі самі комісії на тих самих засадах створюються при робочих органах Фонду із залученням представників місцевих органів виконавчої влади, застрахованих осіб і страхувальників. Положення про діяльність цих комісій затверджується правлінням Фонду. 4. Рішення комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду може бути оскаржено до комісії, створеної при виконавчій дирекції цього Фонду, а рішення останньої – до його правління. Розділ ІV. ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ Стаття 18. Особи, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності 1. Страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах. Стаття 19. Право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності 1. Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом. 2. Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами 27

ЗАКОН УКРАЇНИ України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. 3. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом. 4. Застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку; 2) допомога по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку. Стаття 20. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності 1. За страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); 2) допомога по вагітності та пологах; 3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); 4) оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм. Стаття 21. Обчислення страхового стажу 1. Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), вклю28

чається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. 2. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. 3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою: ТП = Св: В, де ТП – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях; Св – сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць; В – мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць. 4. До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Стаття 22. Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати 1. Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: 1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві; 2) необхідності догляду за хворою дитиною; 3) необхідності догляду за хворим членом сім’ї; 4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; 5) карантину, накладеного органами санітарноепідеміологічної служби; 6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; 7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; 8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм. 2. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року. У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом. 3. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною. Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, у разі здійснення догляду за хворою дитиною віком до 14 років допомога по тимчасовій непрацездатності призначається і виплачується в порядку та розмірах, передбачених абзацом четвертим частини другої цієї статті та статтею 25 цього Закону. 4. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

кості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, – не більш як за сім календарних днів. 5. Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених цим Законом. 6. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці. 7. Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини. 8. У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу цій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення. 9. Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування в цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад. 10. Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Застрахованій особі, яка направляється на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування у санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) у розмірах, встановлених цим Законом. Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зво29

ЗАКОН УКРАЇНИ ротному напрямку) за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за нею. 11. У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом. Стаття 23. Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності 1. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням. 2. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності. Стаття 24. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності 1. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: 1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років; 2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років; 3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років; 4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років; 5) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1–4 ка30

тегорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів». 2. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду. Стаття 25. Умови надання і тривалість виплати допомоги по вагітності та пологах 1. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей – 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 – до пологів та 90 – після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. 2. Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів – для жінок, віднесених до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи). 3. У разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період її тимчасової непрацездатності листок непрацездатності по тимчасовій непрацездатності закривається і з дня настання цієї відпустки видається інший листок непрацездатності. Кожен із зазначених листків оплачується за відповідними нормами цього Закону. У разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. За період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Стаття 26. Розмір допомоги по вагітності та пологах 1. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. 2. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Стаття 27. Право на допомогу на поховання 1. Допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні: 1) дружини (чоловіка); 2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання – до 23 років; 3) батька, матері; 4) діда та баби за прямою лінією спорідненості. 2. Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо). 3. Допомога надається застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання. Стаття 28. Розмір допомоги на поховання 1. Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Стаття 29. Лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів 1. Для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа має право на лікування в реабілітаційних НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм за рахунок коштів Фонду. Стаття 30. Призначення та виплата матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності 1. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника – робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника. Застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов’язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у зв’язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, призначення та виплата матеріального забезпечення здійснюються робочим органом Фонду за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлінням Фонду. 2. Добровільно застрахованим особам призначення та виплата матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються робочим органом Фонду за місцем здійснення їх обліку як страхувальників. 3. Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, 31

ЗАКОН УКРАЇНИ приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду. Стаття 31. Документи, необхідні для призначення матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності 1. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом. 2. Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в абзаці шостому частини першої статті 25 цього Закону, додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу. 3. Допомога на поховання застрахованої особи призначається сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради. 4. Допомога на поховання члена сім’ї застрахованої особи призначається застрахованій особі на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи. Стаття 32. Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності 1. Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах 32

розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після винесення відповідного рішення. 2. Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується: 1) застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), – у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати; 2) добровільно застрахованим особам – протягом десяти днів після призначення допомоги. 3. Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до цього Закону. 4. Призначене, але не одержане у зв’язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачується членам сім’ї, які проживали разом з нею, або спадкоємцям. Призначене, але не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачується за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку. Суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, виплачуються застрахованій особі за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення. Надміру виплачені суми матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з них у судовому порядку. 5. Матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні. Стаття 33. Порядок розрахунку середньої заробітної плати (доходу) для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах 1. При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. 2. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ Стаття 34. Порядок фінансування Фондом соціального страхування України страхувальників 1. Фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів. 2. Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону. Розділ V. ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ ВТРАТУ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ Стаття 35. Особи, які підлягають страхуванню від нещасного випадку 1. Страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами. 2. Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв’язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою і до 18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення нею 23 років, їй надається допомога Фонду. Усі особи, перелічені у частині першій цієї статті, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків. 3. Добровільно від нещасного випадку можуть застрахуватися: 1) особи, які забезпечують себе роботою самостійно, – займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками; 2) громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності. Стаття 36. Страхові виплати 1. Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. 2. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». 3. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. 4. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України. 5. В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд може: 1) визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених відповідним переліком; 2) визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних захворювань, якщо на момент прийняття рішення медична наука має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання професійним. 6. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов’язань перед потерпілим. 33

ЗАКОН УКРАЇНИ 7. Страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі – щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу. 8. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України. Стаття 37. Перерахування розміру страхових виплат 1. Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться в разі: 1) зміни ступеня втрати професійної працездатності; 2) зміни складу сім’ї померлого. 2. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Стаття 38. Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим 1. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги. 2. Огляд потерпілого, складання та корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний 34

характер захворювання, направлення лікувальнопрофілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду, суду чи прокуратури. 3. Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпілого, страховика чи інших заінтересованих осіб, суду чи прокуратури. Стаття 39. Тимчасове переведення потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу 1. За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. 2. Стійкою втратою професійної працездатності вважається будь–яка втрата професійної працездатності, визначена МСЕК. 3. Необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її тривалість та характер установлюються ЛКК або МСЕК. 4. За згодою потерпілого роботодавець зобов’язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявності відповідних вакансій. 5. Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, Фонд сплачує потерпілому страхову виплату в розмірі його середньомісячного заробітку. 6. Середньомісячний заробіток, передбачений частинами першою та п’ятою цієї статті, обчислюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Стаття 40. Страхові виплати потерпілому під час його професійної реабілітації 1. Потерпілому, який проходить професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року), Фонд провадить щомісячні страхові виплати в розмірі середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації. 2. Фонд оплачує вартість придбаних потерпілим інструментів, протезів та інших пристосувань, відшкодовує потерпілому інші необхідні витрати, пов’язані з його професійною підготовкою. 3. Середньомісячний заробіток, передбачений частиною першою цієї статті, обчислюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Стаття 41. Право на страхові виплати в разі смерті потерпілого 1. У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. 2. Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють; 3) інваліди – члени сім’ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. 3. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку. Стаття 42. Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди 1. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Щомісячна страхова виплата не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. У разі якщо потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають. 2. У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату. У разі якщо при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, йому провадиться одноразова виплата, розмір якої визначається відповідно до відсотка, на який збільшено ступінь втрати працездатності, щодо попередНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

нього обстеження МСЕК, виходячи з розрахунку 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не лише з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків. 3. Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого. Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд фінансує всі витрати на його лікування. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Допомога по тимчасовій непрацездатності, страхова виплата у разі переведення потерпілого на легшу нижчеоплачувану роботу, відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг надаються в порядку, встановленому правлінням Фонду. Додаткове харчування призначається на конкретно визначений строк за раціоном, який складає дієтолог чи лікар, який лікує, та затверджує МСЕК. Неможливість забезпечення потерпілого додатковим харчуванням у лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі підтверджується довідкою за підписом головного лікаря (директора) цього закладу. У цьому разі компенсація витрат на додаткове харчування здійснюється Фондом на підставі інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, про середні ціни на продукти харчування у торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали. Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість. 35

ЗАКОН УКРАЇНИ Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) за: 1) розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); 2) половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на постійний сторонній догляд; 3) чверть розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом незалежно від того, ким вони здійснюються. Потребу потерпілих у спеціальному медичному, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні визначає МСЕК. Якщо МСЕК встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата проводиться за кожним її видом окремо. 4. Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду. Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує потерпілого до місця лікування і назад (крім санаторно-курортного лікування), Фонд компенсує за наявності підтверджуючих документів (оригіналів) витрати на проїзд і житло за розмірами згідно із законодавством про службові відрядження. Особу, яка супроводжує на санаторно-курортне лікування інваліда, якому за висновком МСЕК або індивідуальною програмою реабілітації інваліда визначено потребу в супроводі, Фонд забезпечує путівкою без лікування (лише проживання та харчування) або компенсує такі витрати у разі самостійного придбання путівки. Потерпілому, який став інвалідом та використав щорічну відпустку до одержання путівки у санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) із збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров’я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого). Щомісячні страхові виплати потерпілому протягом цього часу провадяться на загальних підставах. 5. За наявності медичних показань для одержання автомобіля і наявності або відсутності протипоказань до керування ним Фонд забезпечує потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організовує та оплачує навчання водінню автомобіля, а також виплачує компенсацію на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. 36

У разі самостійного придбання потерпілим автомобіля його вартість компенсує Фонд у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Згідно з висновком МСЕК Фонд може відшкодовувати також інші витрати. 6. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім’ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. 7. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. 8. У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати. У разі якщо смерть потерпілого, який одержував щомісячні страхові виплати, настала внаслідок ушкодження здоров’я від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, розмір щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право, встановлюється виходячи з розміру щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого. Причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. Одноразова допомога сім’ї та особам, які перебували на утриманні, у цьому випадку не виплачується. Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб. Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку: 1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом; 2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом. У разі якщо право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ Установлена зазначеним особам сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого, у порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту. Страхові виплати особам, які втратили годувальника, з урахуванням призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. 9. Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв’язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. 10. Під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. 11. У разі повторного ушкодження здоров’я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров’я. Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров’я. Якщо повторне ушкодження здоров’я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах. 12. Якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров’я не збереглися, сума страхової виплати визначається за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати. Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою роботодавця або відповідного архіву. 13. У разі ушкодження здоров’я в період виробничого навчання (практики) сума страхової виплати визначається за діючою на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій навчався потерпілий, але не нижче найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії. Якщо у період навчання (практики) потерпілий одержував заробіток, сума страхової виплати визначається, за його згодою, із середньомісячного заробітку за цей період. За бажанням потерпілого сума страхової виплати може бути визначена із середньомісячного заробітку до початку виробничого навчання (практики). 14. Неповнолітній особі, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання матері під час її вагітності, НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

або особам, які стали інвалідами під час зазначених у пункті 2 частини першої статті 36 цього Закону відповідних занять або робіт, Фонд провадить щомісячні страхові виплати як інвалідам дитинства, а після досягнення ними 18 років – у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території області (міста) проживання цих осіб, але не менше середньомісячного заробітку в країні на день виплати. 15. Індексація суми страхової виплати провадиться відповідно до законодавства. 16. У разі якщо ступінь втрати працездатності є невеликим, за бажанням потерпілого на виробництві щомісячна страхова виплата може бути замінена робочим органом Фонду виплатою одноразової допомоги. Умови та порядок заміни щомісячної страхової виплати одноразовою визначаються правлінням Фонду. Стаття 43. Документи для розгляду справ про страхові виплати 1. Для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги. 2. Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: 1) копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; 2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності – довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім’ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду; 3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності – виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім’ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку; 4) довідки навчального закладу про те, що член сім’ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; 5) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім’ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу. 3. Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку. 4. Якщо застрахований або члени його сім’ї за станом здоров’я чи з інших причин не спроможні самі 37

ЗАКОН УКРАЇНИ одержати зазначені вище документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду. Стаття 44. Розгляд справ про страхові виплати 1. Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. 2. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім’ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів. 3. Фонд може затримати страхові виплати до з’ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог. Стаття 45. Відмова у страхових виплатах і наданні соціальних послуг 1. Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку. 2. Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов’язаним з виробництвом. Стаття 46. Припинення страхових виплат і надання соціальних послуг 1. Страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з’ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов’язаних 38

з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством. 2. Якщо на утриманні потерпілого перебувають члени сім’ї, які проживають на території України, виплати у випадках, передбачених пунктами 1 і 5 цієї статті, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25 відсотків усієї суми виплат. Стаття 47. Строки проведення страхових виплат 1. Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому – з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв’язку зі смертю годувальника, – з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати. 2. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого – у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право. 3. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення. 4. Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. 5. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв’язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом – протягом строку, на який визначено потребу в них. 6. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв’язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров’я. 7. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв’язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці». НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ 8. Страхові виплати за поточний місяць провадяться протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, провадяться за рахунок Фонду. За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку. 9. Суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат. 10. Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності – включаються до складу спадщини. Стаття 48. Страхові виплати у разі перебування особи, яка їх одержує, в особливих умовах 1. Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою страхової виплати та вартістю утримання в них, але не менш як 25 відсотків призначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку). 2. Якщо на утриманні потерпілого, який проживає у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонаті для ветеранів війни та праці, є непрацездатні члени сім’ї, сума страхової виплати сплачується в такому порядку: на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманні, – чверть, на двох – третина, на трьох і більше – половина суми страхової виплати. Частина суми страхової виплати, що залишається після відрахування вартості утримання в цих установах, але не менш як 25 відсотків, виплачується потерпілому. 3. Суми страхових виплат, нараховані особі, яка їх одержує в період її перебування в дитячому будинку, закладі інтернатного типу, перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їй після закінчення навчання у цьому закладі. 4. У разі відбування потерпілим покарання у вигляді позбавлення волі належні йому суми страхових виплат перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються йому після звільнення з місця позбавлення волі, а особи, які перебувають на утриманні потерпілого, одержують виплати в установленому порядку. 5. У разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України визначені на зазначені цілі суми переказуються Фондом на їх адресу в порядку, передбаченому міждержавними угодами. Стаття 49. Зберігання справ про страхові виплати 1. Справи про страхові виплати потерпілих на виробництві та заінтересованих осіб з усіма необхідними НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

документами зберігаються в територіальних органах Фонду протягом 75 років після зняття застрахованої особи з обліку. Після закінчення строку зберігання справи про страхові виплати підлягають знищенню в установленому законодавством порядку. Стаття 50. Профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 1. Фонд здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці, у тому числі: 1) вивчає стан умов, безпеки, охорони праці та профілактичної роботи на підприємствах, у фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, з метою надання страхувальникам необхідних консультацій у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці; 2) бере участь: у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці; у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці; 3) перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, бере участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, а також професійних захворювань; 4) веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видає та розповсюджує нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам’ятки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці; 5) бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці; 6) вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та нешкідливих умов виробництва; 7) виконує інші профілактичні роботи. Стаття 51. Страхові експерти з охорони праці 1. Виконання статутних функцій та обов’язків Фонду щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці. 2. Страховими експертами з охорони праці можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення, яке видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. 3. Страхові експерти з охорони праці мають право: 1) безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань; 2) у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств; 39

ЗАКОН УКРАЇНИ 3) одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, у тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці та види здійснюваної діяльності; 4) брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств та у комісіях з перевірки знань з питань охорони праці; 5) вносити роботодавцям обов’язкові для виконання подання про порушення законодавства про охорону праці, а центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, – подання про застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров’ю або життю працівників; 6) складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) брати участь як незалежні експерти в роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію виробничих об’єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю. 4. Страхові експерти з охорони праці провадять свою діяльність відповідно до Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Стаття 52. Порядок визначення класу професійного ризику 1. Визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 2. Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності. 3. У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року. 4. У разі систематичного порушення нормативно-правових актів з охорони праці, внаслідок чого підвищується ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, а також у разі непроведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до законодавства підприємство у будь-який час за рішенням територіального органу Фонду може бути віднесено на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, до іншого, вищого класу професійного ризику вироб40

ництва. Такий захід може мати і зворотну дію з початку фінансового року, зокрема у разі проведення атестації та затвердження заходів щодо поліпшення умов праці. Розділ VI. КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ Стаття 53. Контроль за діяльністю Фонду соціального страхування України 1. Метою контролю є забезпечення виконання Фондом його статутних завдань і цільового використання коштів цього Фонду. 2. Контроль за діяльністю Фонду здійснює Громадська рада Фонду, що утворюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Стаття 54. Державний нагляд у сфері соціального страхування 1. Державний нагляд у сфері соціального страхування здійснює уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади та інші органи, визначені законом. 2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення: 1) здійснює державний нагляд у сфері соціального страхування від нещасного випадку та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у частині забезпечення відповідності законодавству рішень правління Фонду; 2) спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, подає на затвердження Кабінету Міністрів України проект бюджету Фонду на бездефіцитній основі, у тому числі у разі схвалення правлінням Фонду незбалансованого проекту бюджету Фонду; 3) у разі невиконання директором виконавчої дирекції Фонду завдань і функцій, визначених цим Законом, порушень законодавства, вносить пропозиції органу, який його призначив, щодо його звільнення. 3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з охорони праці: 1) опрацьовує за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і професійних спілок проекти загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання, бере участь у розробленні та виконанні інших державних і галузевих програм; 2) проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; 3) проводить технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті; 4) здійснює контроль за своєчасністю та об’єктивністю розслідування нещасних випадків на виробниНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ цтві, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків; 5) бере участь у розслідуванні обставин і причин аварій, розкрадання та втрат вибухових матеріалів, приймає за матеріалами зазначеного розслідування у межах своєї компетенції відповідні рішення, спільно з представниками інших органів виконавчої влади бере участь у комісіях з розслідування нещасних випадків на виробництві. 4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю за додержанням законодавства про соціальне страхування від нещасного випадку та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, безперешкодно здійснює перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчої дирекції Фонду з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених цим Законом, має право з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від Фонду необхідні для виконання своїх повноважень копії або витяги з документів. 5. Метою нагляду є контроль за додержанням страхувальниками та Фондом законодавства про соціальне страхування. 6. Якщо Фондом прийнято рішення з порушенням законодавства про соціальне страхування або страхувальник не виконує вимог цього Закону, органи державного нагляду, зазначені у частині першій цієї статті, вказують на допущені порушення та встановлюють строк для їх усунення. Якщо у строк, установлений органами державного нагляду, Фонд або страхувальник не усуне порушення, органи державного нагляду скасовують незаконне рішення з наступним відшкодуванням збитків за рахунок Фонду або страхувальника. Невиконання цієї вимоги тягне за собою встановлену законодавством відповідальність посадових осіб Фонду або страхувальника з подальшим виконанням вимог органів державного нагляду. У двотижневий строк Фонд або страхувальник може оскаржити рішення органів державного нагляду в суді. 7. У разі потреби органи державного нагляду мають право вимагати скликання позачергового засідання правління Фонду. Якщо цю вимогу не буде виконано, органи державного нагляду мають право самі скликати та провести засідання правління Фонду. За рішенням органу державного нагляду члени правління Фонду в разі невиконання своїх обов’язків можуть бути позбавлені своїх повноважень. З ініціативи органу державного нагляду може призначатися проведення аудиторської перевірки діяльності Фонду та органів його управління. Фонд та страхувальники зобов’язані подавати органам державного нагляду або їх уповноваженим усі документи та довідки, необхідні для виконання ними функцій контролю у сфері соціального страхування. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

Розділ VIІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року, крім статті 44 цього Закону, яка набирає чинності з 1 липня 2015 року. 2. Установити, що дія абзацу третього частини першої статті 30 цього Закону щодо виплати матеріального забезпечення територіальними органами Фонду поширюється на застрахованих осіб за фактами невиплати їм страхувальниками матеріального забезпечення за страховими випадками, які настали до дня набрання чинності цим Законом. 3. Особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України. 4. Утворити Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Утворити робочі органи виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши шляхом злиття відповідних робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень. 5. Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції та управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення – Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення. 6. До завершення заходів, пов’язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. 7. Фонду соціального страхування України після завершення в установленому законом порядку 41

ЗАКОН УКРАЇНИ реєстрації та відкриття рахунку в органах казначейства забезпечити: 1) фінансування видатків на утримання та забезпечення діяльності виконавчих дирекцій та робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (до завершення заходів з їх ліквідації); 2) вжиття заходів з раціонального та ефективного використання майна, що перебувало на балансі виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочих органів, реалізацію надлишкового майна, яке не використовується Фондом та його робочими органами. 8. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. 9. Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом. 10. Установити, що у разі, якщо потерпілому на виробництві до набрання чинності цим Законом одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Визначені до 1 квітня 2001 року суми щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають. 11. Зупинити з 1 січня 2015 року до стабілізації фінансово-економічного становища держави перерахунок сум щомісячних страхових виплат, який проводиться з 1 березня наступного року у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Відновлення такого перерахунку визначається законом. 12. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом: 1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом; 2) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування; 3) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; 4) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; 5) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх 42

нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; 6) вжити заходів щодо запровадження електронного реєстру листків непрацездатності; 7) вжити заходів щодо формування правління Фонду соціального страхування України за участю репрезентативних на національному рівні всеукраїнських об’єднань профспілок та організацій роботодавців; 8) затвердити схвалений правлінням Фонду соціального страхування України та внесений в установленому порядку бюджет Фонду на 2015 рік. 13. До приведення законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у відповідність із цим Законом, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України». 2. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375): 1) у статті 24: частину третю викласти в такій редакції: «Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»; частину четверту виключити; 2) статтю 241 виключити; 3) у статті 48: частину другу доповнити словами «студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації»; частину третю доповнити другим реченням такого змісту: «Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після початку проходження стажування»; 4) частини третю і четверту статті 492 викласти в такій редакції: «Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільненНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ ня є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності – здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства»; 5) статтю 196 викласти в такій редакції: «Стаття 196. Додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню Для працевлаштування молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і вперше приймається на роботу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу, а також інших категорій осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, підприємствам, установам та організаціям встановлюється квота відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»; 6) частину першу статті 232 доповнити пунктом 6 такого змісту: «6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи»; 7) у статті 235: назву викласти в такій редакції: «Стаття 235. Поновлення на роботі, зміна формулювання причин звільнення, оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи»; після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту: «При винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи». НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

У зв’язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою; 8) частину першу статті 259 викласти в такій редакції: «Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України»; 9) статтю 265 викласти в такій редакції: «Стаття 265. Відповідальність за порушення законодавства про працю Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – четвертим частини другої цієї статті – у розмірі мінімальної заробітної плати. Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 43

ЗАКОН УКРАЇНИ Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації. Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на Державну виконавчу службу. Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю». 3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122): 1) статтю 41 викласти в такій редакції: «Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами – підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи – підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформ44

лення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, крім порушення, передбаченого частиною шостою цієї статті, – тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»; 2) у статті 1651: в абзаці другому частини першої слова «посадових осіб від двадцяти до тридцяти» замінити словами «посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока»; в абзаці другому частини другої слова «посадових осіб від тридцяти до сорока» замінити словами «посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти»; в абзаці другому частини третьої слова «посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти» замінити словами «посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти»; в абзаці другому частини четвертої слова «посадових осіб від п’ятдесяти до ста» замінити словами НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ «посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти»; в абзаці другому частини п’ятої слова «посадових осіб від ста» замінити словами «посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти»; 3) в абзаці першому частини першої статті 1654 слова «від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та «від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань» виключити; 4) у статті 1655: у назві слова «та витратами, зумовленими похованням» виключити; в абзаці першому частини першої слова «у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виключити; 5) у частині першій статті 18823 слова «Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» замінити словами «Фонду соціального страхування України»; 6) у статті 221 слова та цифри «частиною першою статті 41» замінити словами та цифрами «частинами першою – четвертою статті 41»; 7) у статті 231: у частині першій слова та цифри «частини друга (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і третя статті 41» замінити словами та цифрами «частини п’ята (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шоста статті 41»; в абзаці першому пункту 1 частини другої слова та цифри «частинами другою (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і третьою статті 41» замінити словами та цифрами «частинами п’ятою (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шостою статті 41»; 8) у частині першій та пункті 2 частини другої статті 236 слова та цифри «частиною другою статті 41» замінити словами та цифрами «частиною п’ятою статті 41»; 9) статтю 24410 викласти в такій редакції: «Стаття 24410. Органи Фонду соціального страхування України Органи Фонду соціального страхування України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (стаття 1654), про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (стаття 1655), а також перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду соНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ціального страхування України у здійсненні перевірок (стаття 18823). Від імені Фонду соціального страхування України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх заступники»; 10) статтю 24411 виключити; 11) в абзаці «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (частина перша статті 41, статті 411–413, 1881)» пункту 1 частини першої статті 255 слова «частина перша» замінити словами «частини перша – четверта». 4. У статті 92 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170): 1) частину другу викласти в такій редакції: «Посадові особи державної лісової охорони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; 2) частини третю, шосту – восьму та десяту виключити; 3) у частині одинадцятій слова «виплати допомоги у разі загибелі чи отриманні тілесних ушкоджень» виключити. 5. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25–26, ст. 131): 1) статтю 172 викласти в такій редакції: «Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю 1. Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю – караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців»; 2) у статті 2121: в абзаці другому частини першої слова «від п’ятисот до тисячі п’ятисот» замінити словами «від однієї тисячі до двох тисяч»; в абзаці другому частини другої слова «від тисячі п’ятисот» замінити словами «від двох тисяч»; 45

ЗАКОН УКРАЇНИ в абзаці другому частини третьої слова «від десяти тисяч» замінити словами «від п’ятнадцяти тисяч». 6. У частині другій статті 28 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 25, ст. 283; Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 13, ст. 66; 2003 р., № 10–11, ст. 87) слова «Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» замінити словами «Фонду соціального страхування України». 7. У статті 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546; 2013 р., № 46, ст. 640): частину четверту викласти в такій редакції: «Посадові особи спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; частини п’яту – сьому виключити. 8. У статті 50 Закону України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793 із наступними змінами): частину четверту викласти в такій редакції: «Працівники прокуратури підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; частину п’яту виключити. 9. У тексті Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 32–33, ст. 413 із наступними змінами) слова «Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» та «Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» у всіх відмінках замінити словами «Фонд соціального страхування України» у відповідному відмінку. 10. У статті 17 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110 із наступними змінами): частини першу – третю та восьму виключити; частину сьому викласти в такій редакції: «Службові особи органу державного фінансового контролю підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 11. Частину третю статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» (Відомості Верховної Ради 46

України, 1993 р., № 36, ст. 361) доповнити словами «зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо». 12. У статті 29 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 50, ст. 472 із наступними змінами): частину другу викласти в такій редакції: «Працівники Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, службові обов’язки яких полягають у безпосередньому виконанні функцій, визначених статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; частини третю та п’яту виключити. 13. У статті 32 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84; 2014 р., № 4, ст. 61): частину другу викласти в такій редакції: «2. Службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; абзац другий частини третьої виключити. 14. У Законі України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 4, ст. 18; 2006 р., № 22, ст. 199): 1) частину першу статті 11 після слів «цільовими програмами» доповнити словами «територіальними та місцевими програмами»; 2) у статті 16: частину третю викласти в такій редакції: «Громадяни похилого віку, які зберегли працездатність і бажають працювати, у разі звернення до державної служби зайнятості мають право на соціальні послуги з пошуку підходящої роботи, професійної переорієнтації, інформаційні та консультаційні послуги з питань зайнятості населення та соціального страхування. Працівники похилого віку мають право на профілактичні заходи та допомогу по частковому безробіттю відповідно до закону»; доповнити частиною четвертою такого змісту: «Громадяни похилого віку, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги на випадок безробіття за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття». НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ 15. Частину третю статті 38 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218) викласти в такій редакції: «Працівники державної санітарно-епідеміологічної служби підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 16. У статті 35 Закону України «Про оплату праці» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121 із наступними змінами): частину першу викласти в такій редакції: «Контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; органи доходів і зборів»; доповнити частиною шостою такого змісту: «Громадський контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють професійні спілки та їх об’єднання». 17. Частину третю статті 16 Закону України «Про лікарські засоби» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 22, ст. 86 із наступними змінами) викласти в такій редакції: «Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 18. У статті 33 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 37, ст. 449): частину другу викласти в такій редакції: «2. Державні інспектори підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; абзац перший частини четвертої виключити. 19. Частину п’яту статті 20 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 20, ст. 99) викласти в такій редакції: «Уповноважений і його представники, які працюють на постійній основі, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 20. В Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121 із наступними змінами): 1) частину третю статті 2 викласти в такій редакції: «Завданням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які маНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ють право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, необхідності догляду за дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї, смерті громадянина та членів його сім’ї тощо»; 2) у статті 4: абзац третій частини першої викласти в такій редакції: «страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності»; у частині другій слово «окремими» виключити; 3) абзац п’ятий статті 5 викласти в такій редакції: «обов’язковості фінансування страховими фондами витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; 4) частину п’яту статті 6 викласти в такій редакції: «Страховиками є цільові страхові фонди з: пенсійного страхування; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування; страхування на випадок безробіття»; 5) у частині другій статті 7 слова «з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «за видами»; 6) друге речення частини першої статті 9 викласти в такій редакції: «Особливості обчислення страхового стажу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються законом»; 7) у частині другій статті 11 слова «з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; 8) у статті 14: у частині першій слово «окремими» замінити словами «за визначеними законом»; у частині сьомій слова «з окремих видів» замінити словами «за видами»; 9) у статті 15: у частинах другій і п’ятій слова «з окремих видів» замінити словами «за видами»; у частині четвертій: абзац шостий викласти в такій редакції: «призначає та звільняє директора виконавчої дирекції фонду, погоджує кандидатури його заступників у порядку, визначеному законами України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування»; абзац восьмий виключити; 10) у частині третій статті 16 слова «з окремих видів» замінити словами «за видами»; 11) статтю 17 викласти в такій редакції: «Стаття 17. Нагляд у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування Державний нагляд у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснює 47

ЗАКОН УКРАЇНИ уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади (далі – центральний орган виконавчої влади) та інші органи, визначені законом»; 12) у другому реченні статті 20 слова «відповідними законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «законами про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; 13) у статті 22 слова «з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; 14) у статті 25: у частині першій: пункт 1 доповнити абзацами шостим і сьомим такого змісту: «пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання»; пункт 3 викласти в такій редакції: «3) страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах»; абзаци шостий та сьомий пункту 4 виключити; абзац п’ятий пункту 5 викласти в такій редакції: «дотація роботодавцю для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце»; у частині другій слова «з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; у частині третій слова «з окремих видів» замінити словами «за видами»; 15) у статті 26: абзац третій частини першої викласти в такій редакції: «вагітність та пологи»; у частині другій слова «з окремих видів» замінити словами «за видами»; частину четверту виключити; 16) у статті 31 слова «в законах України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «в законах про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 21. У статті 16 Закону України «Про державну виконавчу службу» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 36–37, ст. 243): частину першу викласти в такій редакції: «Державні виконавці підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; частини другу, третю та п’яту виключити. 48

22. У статті 20 Закону України «Про захист рослин» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 50–51, ст. 310): частину другу викласти в такій редакції: «Спеціалісти із захисту рослин підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; частину третю виключити. 23. Частину третю статті 11 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 16, ст. 95) викласти в такій редакції: «Працівники національної гідрометеорологічної служби підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 24. У статті 40 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 18, ст. 132 із наступними змінами): частину першу викласти в такій редакції: «Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи та єгері користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; частини другу – четверту виключити. 25. У статті 39 Закону України «Про дипломатичну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 5, ст. 29; 2011 р., № 31, ст. 296): частину першу викласти в такій редакції: «Працівники дипломатичної служби підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; частини третю – шосту виключити. 26. У статті 60 Закону України «Про тваринний світ» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 14, ст. 97 із наступними змінами): частину п’яту викласти в такій редакції: «Державні інспектори спеціальних підрозділів підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; частину шосту виключити. 27. У Законі України «Про охорону праці» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10): частину четверту статті 19 викласти в такій редакції: «На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації»; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ у тексті Закону слова «Фонд соціального страхування від нещасних випадків» у всіх відмінках замінити словами «Фонд соціального страхування України» у відповідному відмінку. 28. Абзац шістнадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31–32, ст. 263 із наступними змінами) викласти в такій редакції: «фонди соціального страхування – Фонд соціального страхування України та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття». 29. У статті 13 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 350): частину третю викласти в такій редакції: «Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; частини четверту – сьому виключити. 30. Частину другу статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389; 2014 р., № 36, ст. 1186) доповнити словами «державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення». 31. Статтю 24 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 45, ст. 313; 2009 р., № 41, ст. 597) доповнити частиною третьою такого змісту: «Оздоровлення дітей інших категорій, в тому числі дітей працюючих осіб, здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ та організацій (відповідно до колективних договорів і угод), професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел». 32. У Законі України «Про фізичну культуру і спорт» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 7, ст. 50; 2014 р., № 2–3, ст. 41): 1) у частині шостій статті 10 слова «Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» виключити; 2) абзац другий частини другої статті 47 виключити. 33. У Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2–3, ст. 11 із наступними змінами): 1) у частині першій статті 1: у пункті 2 слова «та членів їхніх сімей» виключити; доповнити пунктом 12 такого змісту: «12) основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового догоНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

вору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу»; 2) у частині першій статті 4: у пункті 4 слова «та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності» виключити; пункт 5 викласти в такій редакції: «5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності»; 3) пункт 4 частини другої статті 6 після слів «подавати звітність» доповнити словами «та сплачувати»; 4) у частині першій статті 7: у пункті 1: абзац перший після слова «нарахованої» доповнити словами «кожній застрахованій особі»; абзац другий після слів «грошового забезпечення» доповнити словами «кожної застрахованої особи»; пункти 2 і 3 викласти в такій редакції: «2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; 3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску»; 5) у статті 8: частину п’яту доповнити абзацами такого змісту: «У разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. 49

ЗАКОН УКРАЇНИ При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування»; частину шосту доповнити абзацом такого змісту: «У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника»; частину одинадцяту доповнити абзацом шостим такого змісту: «У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника»; 6) в абзаці третьому частини восьмої статті 9 слова «та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності» виключити; 7) у статті 10: друге речення абзацу першого частини п’ятої доповнити словами «(крім осіб, зазначених в абзацах другому – четвертому частини першої цієї статті)»; абзац четвертий замінити шістьма абзацами такого змісту: «єдиний внесок для осіб, зазначених в абзацах третьому – п’ятому частини першої цієї статті, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов’язкового державного соціального страхування, єдиний внесок до частини бази нарахування єдиного внеску, що не перевищує двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць нарахування, встановлюється у розмірі: у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні та загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,8 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску; у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття та загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,5 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску; 50

у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,41 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску; у разі якщо зазначені особи виявили бажання бути застрахованими за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску для випадків, зазначених у цій частині, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та обраної ставки єдиного внеску»; 8) у частині одинадцятій статті 25: у пункті 2 цифри «10» замінити цифрами «20»; у пункті 3 цифру і слово «5 відсотків» замінити цифрами і словом «10 відсотків»; доповнити пунктом 7 такого змісту: «7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом». 34. У пункті 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87) слова «Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» замінити словами «Фонду соціального страхування України». 35. У пункті 7 частини першої статті 31 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 2–3, ст. 3) слова «Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ЗАКОН УКРАЇНИ захворювань України» замінити словами «Фонду соціального страхування України». 36. Абзац другий частини першої статті 3 Закону України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 49, ст. 558) викласти в такій редакції: «органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства, законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість та працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати матеріального забезпечення страхових виплат, надання соціальних послуг». 37. У частині першій статті 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 413) слова «Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – соціальні фонди)» замінити словами «Фонду соціального страхування України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – фонди соціального страхування)». 38. У розділі «Обсяги та джерела фінансування» Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014–2018 роки, затвердженої Законом України «Про затвердження Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014–2018 роки» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 10, ст. 112): у частині першій слова «Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» виключити; частину другу виключити. 39. У назві та тексті Закону України «Про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 220) слова «Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» у всіх відмінках замінити словами «Фонд НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

соціального страхування України» у відповідному відмінку. 40. У частині другій статті 7 Закону України «Про утилізацію транспортних засобів» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 20–21, ст. 719) слова «управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» замінити словами «робочим органом Фонду соціального страхування України». 41. У статті 22 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст. 2051): частину другу доповнити абзацом другим такого змісту: «Особи начальницького складу та працівники Національного бюро підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; частини четверту та п’яту виключити. 42. У статті 15 Закону України «Про запобігання корупції» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056): частину першу викласти в такій редакції: «1. Члени та працівники апарату Національного агентства підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; частину третю виключити. 43. Частину першу статті 84 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII викласти в такій редакції: «1. Прокурор підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 44. Статтю 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII доповнити частиною десятою такого змісту: «10. Внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування. Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності – за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України. 51

ЗАКОН УКРАЇНИ У разі відсутності в зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання». ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року, крім підпунктів 3, 5, 9 та 10 пункту 3 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 квітня 2015 року. 2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 14, ст. 71 із наступними змінами). 3. Установити, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім виключень, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови: 1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 разу або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 разу, або більше загаль-

м. Київ 28 грудня 2014 року № 77-VIII

ну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4); 2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік; 3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень; 4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат. З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,6. 4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: 1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; 2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; 3) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; 4) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ* Запропоновані Методичні рекомендації можуть бути корисними для працівників територіальних управлінь Держгірпромнагляду як практичний посібник з питань організації проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасних випадків на виробництві. 1. Ці Методичні рекомендації є посібником з розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі – підприємства), відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок). 2. Методичні рекомендації спрямовані на оптимізацію процедури проведення розслідування і ведення обліку нещасних випадків, надання практичної допомоги з цих питань працівникам територіальних органів Держгірпромнагляду України (далі – територіальне управління). 3. Методичні рекомендації містять роз’яснення (коментарі) окремих вимог Порядку, які надавались Держгірпромнаглядом України. 4. Відповідно до вимог пп. 36, 38 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією, утвореною територіальним управлінням. Такому розслідуванню підлягають: z нещасні випадки зі смертельними наслідками; z групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм; z випадки смерті працівників на підприємстві; z випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків; z нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням територіального управління щодо спеціального розслідування). 5. Про кожний вищезазначений випадок роботодавець зобов’язаний надати територіальному управлінню письмове повідомлення про нещасний випадок (далі – Повідомлення) протягом трьох годин з часу його одержання від безпосереднього керівника робіт на робочому місці, де стався випадок. ----------------------------------------------------------------------------------------*До статті О. Савченка «Недоліки розслідувань», надрукованої у цьому номері журналу НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

Причину несвоєчасної передачі інформації щодо настання нещасного випадку роботодавець зобов’язаний зазначити в п. 12 Повідомлення (додаток 2 до Порядку). У разі несвоєчасного надання територіальному управлінню Повідомлення, відсутності пояснення щодо причини несвоєчасної передачі інформації в п. 12 Повідомлення, необґрунтованої причини затримки надання Повідомлення, відсутності вжитих заходів до безпосереднього керівника робіт у разі, якщо він не виконав вимоги Порядку, територіальне управління в установленому порядку приймає рішення щодо притягнення роботодавця до відповідальності. Постанова про притягнення роботодавця до адміністративної відповідальності приймається начальником відділу розслідування за ст. 41, ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). 6. У разі якщо за результатами спеціального розслідування встановлено, що нещасний випадок не підпадає під дію Порядку, комісія складає тільки акт за формою Н-5. У розділі 6 «Висновок комісії» спеціальна комісія робить відповідний висновок та надає пропозиції щодо проведення розслідування згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270. 7. Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, проводиться за рішенням територіального управління, прийнятим залежно від характеру і ступеня тяжкості травми (п. 36 Порядку). Рішення приймається протягом доби з часу реєстрації Повідомлення в територіальному управлінні. Повідомлення (письмове звернення роботодавця щодо прийняття рішення) реєструється у відділі персоналу, юридичного забезпечення та діловодства і після розгляду начальником територіального управління або його заступником з відповідною резолюцією одразу ж спрямовується до відділу розслідування нещасних випадків та обліку травматизму (далі – відділ розслідування) для виконання. Рішення приймається начальником територіального управління або його заступником за погодженням з начальником відділу розслідування або начальником відповідної державної інспекції нагляду. У разі відсутності висновку лікувально-профілактичного закладу про ступінь тяжкості травми рішення щодо розслідування (спеціального розслідування) такого випадку приймається територіальним управлінням на підставі характеру травми, зазначеного в п. 6 Повідомлення про нещасний випадок, і наявності її в Класифікаторі 53

РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ розподілу травм, затвердженого наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370. Після утворення комісії (спеціальної комісії) голова направляє до лікувально-профілактичного закладу, де перебуває потерпілий, письмовий запит з проханням надати висновок про ступінь тяжкості травми із зазначенням коду діагнозу згідно з МКХ-10 (пп. 9, 44 Порядку). У разі прийняття рішення щодо розслідування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки, комісією, утвореною роботодавцем, роботодавцеві надається письмова відповідь протягом доби з часу реєстрації в територіальному управлінні повідомлення про нещасний випадок (письмового звернення). Відповідь готується відділом розслідування і надається на підпис начальнику територіального управління або його заступнику (за відповідним напрямом) після погодження з начальником відділу розслідування. Підписана відповідь з рішенням територіального управління реєструється у відділі персоналу, юридичного забезпечення та діловодства і надсилається роботодавцю поштою або видається йому чи уповноваженому представнику під підпис у відділі розслідування. Відділ розслідування веде облік виданих роботодавцям рішень щодо розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, здійснює контроль за своєчасністю та об’єктивністю їх розслідування, підготовкою матеріалів, вжиттям заходів щодо усунення причин настання нещасних випадків. 8. Нещасні випадки, що підлягають спеціальному розслідуванню і які сталися з представниками підприємств, їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів під час виконання трудових обов’язків, у т. ч. за межами області, де суб’єкт господарювання пройшов державну реєстрацію як юридична особа, розслідуються територіальним управлінням за місцем їх настання (крім нещасних випадків, що сталися внаслідок катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті, а також під час перебування працівника у відрядженні за кордоном). Повідомлення про зазначені нещасні випадки надає по програмі ІС «Повідомлення» (розробник – ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці») та бере на облік (у разі коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом) територіальне управління за місцем їх настання. Відділом розслідування протягом доби після отримання від роботодавця за встановленою формою повідомлення про нещасний випадок надсилається до відповідного територіального управління. 9. Відділ розслідування організовує проведення розслідування нещасного випадку: z який стався з фізичною особою–підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою са54

мостійно і не застрахована у Пенсійному фонді України як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 13 Порядку); z якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду (п. 23 Порядку). Посадові особи відділу розслідування очолюють комісію з розслідування вказаних нещасних випадків. Розслідування проводиться протягом трьох робочих днів з моменту її утворення (п. 14 Порядку). 10. Звернення роботодавця стосовно надання територіальним управлінням письмового погодження на продовження терміну розслідування нещасного випадку (п. 14 Порядку) реєструються у відділі персоналу, юридичного забезпечення та діловодства і після розгляду начальником територіального управління або його заступником з відповідною резолюцією одразу ж спрямовується до відділу розслідування для виконання. Підставою для надання роботодавцеві письмового погодження на продовження терміну розслідування є: z виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку; z відсутність відомостей про обставини і причини катастрофи, аварії чи події (пригоди) на транспорті, що призвела до настання нещасного випадку, а також осіб, які допустили порушення. Письмова відповідь роботодавцеві надається протягом доби з часу реєстрації звернення в територіальному управлінні. Територіальне управління може надати письмове погодження на продовження строку розслідування і з інших підстав у разі необхідності з’ясування об’єктивних обставин та причин настання нещасного випадку. Територіальне управління за результатами розгляду звернення роботодавця може погодити продовження строку розслідування (до усунення підстав, з яких було погоджено його продовження). Відповідь готується відділом розслідування та реєструється у відділі персоналу, юридичного забезпечення та діловодства і надсилається роботодавцеві поштою або видається йому чи уповноваженому представникові під підпис у відділі розслідування. Відділ розслідування веде облік виданих роботодавцям письмових погоджень або відмов на продовження терміну розслідування нещасного випадку. 11. Після надходження до територіального управління від лікувально-профілактичного закладу на паперовому носії екстреного повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві за формою згідно з додатком 1 до Порядку або від НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ станції швидкої медичної допомоги письмового повідомлення про нещасний випадок на виробництві вони реєструються у спеціальному журналі, який знаходиться у відділі розслідування, та спрямовуються до відповідних державних інспекцій за напрямом нагляду для здійснення ними контролю за своєчасністю та об’єктивністю проведення роботодавцем розслідування нещасного випадку, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків (п. 33 Порядку). У разі якщо до територіального управління не надійшли від роботодавця протягом п’яти робочих днів з часу настання нещасного випадку матеріали розслідування (акти за формою Н-5 та Н-1 у разі визнання випадку таким, що пов’язаний з виробництвом) або повідомлення (про випадки, що підлягають спеціальному розслідуванню), такі нещасні випадки можна розглядати як приховані. Згідно з п. 34 Порядку посадові особи державних інспекцій нагляду у разі приховування факту настання нещасного випадку приймають рішення щодо видачі роботодавцеві припису за формою Н-9 згідно із зразком (додаток 10 до Порядку), а також розглядають питання щодо притягнення роботодавця до адміністративної відповідальності (ч. 3 ст. 41 КУпАП). 12. Примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1, надіслані роботодавцем до територіального управління (п. 19 Порядку), реєструються у відділі персоналу, юридичного забезпечення та діловодства і з відповідною резолюцією начальника територіального управління або його заступника спрямовуються безпосередньо або через відділ розслідування до державних інспекцій за напрямом нагляду для здійснення ними контролю за своєчасністю та об’єктивністю проведення розслідування, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків (п. 33 Порядку). Акти підлягають обліку в державних інспекціях у журналі (додаток 7 до Порядку). 13. Посадові особи державних інспекцій нагляду перевіряють затверджені роботодавцем акти за формою Н-5 і Н-1 і, у разі незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку, приймають рішення щодо видачі роботодавцеві припису за формою Н-9. 14. Реєстрація приписів за формою Н-9 здійснюється у відділі розслідування. Після складання припису та перед видачею його роботодавцеві текст припису надається на погодження начальнику відділу розслідування. Посадова особа територіального управління, яка видала припис за формою Н-9, здійснює контроль за видачею роботодавцем у п’ятиденний строк наказу про НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

вжиття зазначених у приписі заходів та притягненням до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. 15. Посадові особи територіального управління в установленому порядку притягують до адміністративної відповідальності роботодавців за: z несвоєчасність та необ’єктивність проведення розслідування нещасних випадків, невжиття заходів до усунення причин їх настання (п. 33 Порядку, ч. 2 ст. 41 КУпАП); z невиконання у встановлений термін приписів за формою Н-9 (п. 33 Порядку). СПЕЦІАЛЬНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ 1. Оригінал повідомлення про нещасний випадок зі смертельним наслідком з резолюцією начальника територіального управління або його заступника залишається у відділі розслідування для формування електронного повідомлення і його подальшої передачі до Держгірпромнагляду України (п. 37 Порядку) та організації спеціального розслідування нещасного випадку. 2. Підготовку проекту наказу з утворення спеціальної комісії виконує відповідна державна інспекція нагляду, посадовій особі якої доручається очолити комісію з розслідування нещасного випадку. Кандидатура голови спеціальної комісії вноситься до наказу за погодженням з начальником відділу розслідування або за його пропозицією. 3. Спеціальна комісія повинна бути утворена протягом доби з часу надходження повідомлення про нещасний випадок від роботодавця і отримання погодження (письмового підтвердження) з органів, представники яких повинні входити до її складу згідно з п. 38 Порядку. До зазначених органів направляються факсом і поштою звернення територіального управління щодо надання письмового підтвердження участі у спеціальному розслідуванні, із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, посади та місця роботи члена комісії. 4. Склад комісії, залежно від того, який випадок розслідується, визначено Порядком: z п. 13 – випадок, що стався з фізичною особою–підприємцем чи особою, яка забезпечує себе роботою самостійно та не застрахована у Пенсійному фонді України; z п. 23 – факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду; z п. 36 – нещасні випадки зі смертельними наслідками, групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, випадки смерті працівників на підприємстві, випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків, нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого. 55

РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ 5. Накази про утворення спеціальної комісії, про подовження строку спеціального розслідування, про внесення змін до складу комісії після погодження надаються на підпис начальнику територіального управління (п. 38 Порядку). Підписані начальником територіального управління накази реєструються у відділі розслідування, де зберігається примірник з підписами посадових осіб, які його погоджували. 6. Голова спеціальної комісії письмово інформує потерпілого, членів його сім’ї або уповноважену особу, яка представляє його інтереси, про їхні права і запрошує до співпраці (п. 38 Порядку). 7. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений наказом начальника територіального управління. Наказ видається на підставі службової записки голови комісії, в якій має бути викладено обґрунтування необхідності такого продовження (п. 41 Порядку). Наказ про продовження має бути зареєстрований і підписаний наступним днем після останнього дня дії попереднього наказу. 8. Спеціальна комісія зобов’язана виконати заходи, що зазначені у п. 42 Порядку. 9. На вимогу потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої особи, яка представляє його інтереси, голова спеціальної комісії зобов’язаний ознайомити їх з матеріалами спеціального розслідування (п. 47 Порядку). Зустріч із зазначеними особами має бути оформлена протоколом. Протокол зустрічі долучається до матеріалів спеціального розслідування (п. 50 Порядку). 10. Акти за формою Н-5 і Н-1 складаються з урахуванням вимог відповідно до додатків 3 і 4 до Порядку. 11. Голова комісії зобов’язаний забезпечити наявність у матеріалах спеціального розслідування документів та їх копій, перелік яких зазначений у пп. 50, 51 Порядку (додаток 16). 12. Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п’яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування, перелік яких зазначений у пп. 50, 51 Порядку. 13. Керівник територіального управління, який утворив спеціальну комісію, розглядає і затверджує акти за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування (п. 49 Порядку). 14. Матеріали спеціального розслідування надаються на затвердження після їх погодження начальником державної інспекції нагляду, посадовими особами відділу розслідування, відділу персоналу, юридичного забезпечення та діловодства, заступником начальника територіального управління відповідно до розподілу обов’язків. 56

До зброшурованої, пронумерованої і скріпленої печаткою роботодавця справи з матеріалами розслідування додається титульний лист територіального управління. Узагальнений перелік матеріалів спеціального розслідування наведено у Додатку. 15. Відділ розслідування здійснює контроль за виконанням роботодавцем п. 52 Порядку, а саме: z надсиланням у п’ятиденний строк після затвердження акта за формою Н-5 копій матеріалів спеціального розслідування до органів досудового розслідування і прокуратури за місцем нещасного випадку та до інших органів, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні, а також надсиланням примірника затвердженого акта за формою Н-5 разом з примірником затвердженого акта за формою Н-1 (у разі коли нещасний випадок буде визнаним таким, що пов’язаний з виробництвом) потерпілому, членам його сім’ї або уповноваженій особі, яка за довіреністю представляє його інтереси; z видачею наказу про вжиття запропонованих спеціальною комісією заходів (роботодавець повідомляє у письмовій формі про виконання заходів), а також притягненням згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових інструкцій, інших актів підприємства з цих питань та наданням наказу до матеріалів спеціального розслідування; z наданням органам, які брали участь у проведенні розслідування, у письмовій формі повідомлення про вжиття запропонованих заходів. У разі невиконання роботодавцем вищезазначених вимог територіальне управління в установленому порядку приймає рішення щодо притягнення його до відповідальності. 16. За результатом аналізу матеріалів спеціального розслідування відділ розслідування надає до відділу організації державного нагляду пропозиції щодо включення до графіка планових перевірок підприємств тих, де мали місце нещасні випадки зі смертельними наслідками, групові, тяжкі, а також пропозиції до плану роботи територіального управління. 17. Відділ розслідування на підставі висновку спеціальної комісії, зазначеного в акті за формою Н-5, готує і направляє подання до прокуратури та (або) роботодавця щодо притягнення до відповідальності осіб, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку. 18. Посадові особи відділу розслідування надають державним інспекціям нагляду територіального управління консультативно-методичну допомогу під час проведення спеціального розслідування нещасних випадків. Підготовлено О. Савченком НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ ДОДАТОК

МАТЕРІАЛИ СПЕЦІАЛЬНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І АВАРІЙ НА ВИРОБНИЦТВІ, ЗАТВЕРДЖЕНОГО ПОСТАНОВОЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 30.11.2011 № 1232 1. Інформаційні дані щодо роботи комісії 1.1. Первинні 1.1.1. Повідомлення до територіального органу Держгірпромнагляду про нещасний випадок (додаток 2 до Порядку); довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) суб’єкта господарювання, який залучив потерпілого. 1.1.2. Наказ територіального органу Держгірпромнагляду про утворення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку; наказ про продовження розслідування (за наявності). 1.1.3. Лист-запит до лікарняного закладу про отримання медичного висновку про характер і ступінь тяжкості травм (до підрозділу ГУМВС України – висновку судово-медичної експертизи про причину смерті) та наявність алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння потерпілого. 1.2. Проміжні 1.2.1. Протоколи рішення комісії про розподіл функцій між членами комісії, протокол зустрічі голови комісії (члена комісії) з уповноваженим членом сім’ї або уповноваженою особою, яка представляє інтереси потерпілого (лист про співпрацю членам сім’ї потерпілого). 1.2.2. Лист-запит про отримання висновків або матеріалів від компетентних органів; матеріали попередніх розслідувань (у разі якщо смерть потерпілого не настала одразу або повторне розслідування); матеріали щодо утворення та висновки експертної комісії (за наявності). 1.2.3. Установчі документи підприємства, працівником якого є потерпілий (свідоцтва про реєстрацію, в тому числі у Фонді; ліцензії, дозволи, пов’язані з виконуваними видами робіт тощо). 1.3. Заключні 1.3.1. Акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 3); окрема (особиста) думка члена комісії (за наявності). 1.3.2. Акт за формою Н-1 (додаток 4) – у разі нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, додатково акт за формою Т-1 (додаток 9) – тільки для особи, яка здійснювала керування транспортним засобом у разі події на транспорті. 1.3.3. Перелік матеріалів спеціального розслідування; лист на розсилку матеріалів: копії матеріалів надсилаються підрозділу ГУ МВС України (прокуратурі) (за місцем настання нещасного випадку); Держгірпромнагляду та Фондові (за місцезнаходженням підприємства), а також іншим органам, представники яких брали участь у розслідуванні, акти за формою Н-5 (Н-1) потерпілому або особі, яка за довіреністю представляє його інтереси; інформація про порушення кримінальної справи у зв’язку із нещасним випадком (за наявності). 2. Інформаційні дані про об’єкт нещасного випадку 2.1. Первинні 2.1.1. Підстава для виконання робіт на об’єкті, де стався нещасний випадок: договір; наказ або розпорядження; наряд-допуск, дозвільні документи на виконувані види робіт (акт, акт-допуск, ордер, дозвіл, згода тощо); накази щодо організації робіт та визначення відповідальних осіб на об’єкті, де стався нещасний випадок; проектно-технологічна, експлуатаційна або інша документація, що стосується організації виробництва на об’єкті, де стався нещасний випадок. 2.1.2. Дані про режим роботи на об’єкті, де стався нещасний випадок (наказ, розпорядження, витяг з правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або внутрішньоб’єктового режиму). 2.1.3. Дані про перевірку технічного стану засобів виробництва та засобів захисту, причетних до нещасного випадку (технічний звіт; акти або протоколи; паспорт або формуляр; журнали; картки тощо). 2.2. Проміжні 2.2.1. Документи про перевірку (акт, припис, розпорядження) та протоколи про адміністративне правопорушення, видані посадовими особами контролюючих органів до настання нещасного випадку (за наявності). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ 2.2.2. Документи про перевірку (акт, припис тощо) та протоколи про адміністративне правопорушення, видані роботодавцеві посадовими особами Держгірпромнагляду під час розслідування нещасного випадку (за наявності). 2.2.3. Витяг із нормативно-правових актів з охорони праці, експлуатаційних, проектно-технологічних та інших документів, вимоги яких були порушені; наказ роботодавця про притягнення до відповідальності працівників, які допустили порушення нормативних документів (за наявності). 2.3. Заключні 2.3.1. Протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 11). 2.3.2. Ескіз місця, де стався нещасний випадок (додаток 12); плани, схеми, фотознімки місця події та засобів виробництва, причетних до нещасного випадку. 2.3.3. Висновки компетентних органів (експертної комісії) щодо умов та засобів виробництва, причетних до нещасного випадку (див. п.1.2.2); відомості про збитки, заподіяні аварією, що сталася (додаток 19) або матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок настання нещасного випадку (за наявності). 3. Інформаційні дані про кожний суб’єкт нещасного випадку (потерпілого) 3.1. Первинні 3.1.1. Документи, що вказують на трудові відносини між роботодавцем та потерпілим (трудовий договір, контракт, трудова угода тощо); наказ про прийняття на роботу; особиста картка; довідка про сімейний стан; дані (наприклад, посвідчення) про первинне професійне (фахове) навчання; витяг з трудової книжки тощо. 3.1.2. Витяг з Журналів реєстрації вступного інструктажу та інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (вступний; первинний, цільовий або останній повторний інструктажі). 3.1.3. Протокол про перевірку знань з питань охорони праці щодо безпечного ведення робіт або експлуатації засобів виробництва з підвищеною небезпекою, причетних до події. 3.2. Проміжні 3.2.1. Пояснювальні записки, протоколи опитування потерпілої особи, свідків та осіб, причетних до нещасного випадку (додаток 13). 3.2.2. Матеріали, що надані контролюючим органом (наприклад, слідчим відділом підрозділу ГУ МВС України) (див. п.1.2.2). 3.2.3. Довідка про надання потерпілому або його сім’ї матеріальної допомоги. 3.3. Заключні 3.3.1. Медичний висновок лікарняного закладу про характер і ступінь тяжкості травм (висновку судово-медичної експертизи про причину смерті) та наявність алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння потерпілого (див. п.1.1.3); акт гістологічних досліджень трупа потерпілого (за потреби). 3.3.2. Первинна медична документація; дані (заключний акт, медична довідка) про проходження первинного та останнього періодичного медичного огляду потерпілого (для працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки). 3.3.3. Медичний висновок щодо встановлення зв’язку погіршення стану здоров’я працівника з впливом на нього небезпечних, шкідливих виробничих чинників, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров’я виконувати роботу (видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування або обстеження потерпілого у формі рішення лікарсько-експертної комісії); медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) у нього професійного захворювання (додаток 16); результати вимірів санітарно-гігієнічних досліджень чинників виробничого середовища і трудового процесу (результати атестації робочого місця за умовами праці) (за потреби). Підготовлено М. Федоренком

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України 28 грудня 2014 р. Закону «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України надіслано лист від 05.01.2015 № 18/0/5-10/6/15 начальникам теруправлінь Держгірпромнагляду про надання роз’яснення в частині проведення перевірок. Надаємо витяг з листа. Верховною Радою України 28 грудня 2014 року прийнято Закон № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі – Закон), який підписано Президентом України та офіційно опубліковано у спеціальному випуску газети «Голос України» № 254 від 31 грудня 2014 р. Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня–червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки. Враховуючи викладене, пропоную начальникам територіальних управлінь терміново вжити необхідних заходів щодо забезпечення безумовного виконання зазначених обмежень та скасування планів проведення перевірок суб’єктів господарювання (виробничих об’єктів) територіальними управліннями на І квартал 2015 року, а також розміщення відповідної інформації на офіційних веб-сайтах у розділах, де розміщено дані плани.

ІНФОРМАЦІЯ

С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Згідно із штатним розписом на підприємстві працює електромонтер IV розряду. Крім того, наказом керівника призначено особу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства. Підприємство має відповідні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію електрообладнання, призначеного для експлуатації у вибухонебезпечних зонах. На нашому підприємстві оперативно-технічне обслуговування електрообладнання, зокрема діючих електроустановок, а також виконання оперативних перемикань, організація і виконання ремонтних робіт здійснюється згідно з договором сторонньою організацією, яка має відповідний дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки. Роз’ясніть, будь-ласка, хто і коли має проводити інструктаж з охорони праці працівникам сторонньої організації, які саме інструктажі та за інструкціями якого підприємства?

ІНСТРУКТАЖ

Н. Власіка, інженер з охорони праці ТОВ «Прилуцький нафтоналив», Чернігівська область

Відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого у Мін’юсті України 15.02.2005 за № 231/10511, за характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі – інструктаж) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю. Відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4, зареєстрованих у Мін’юсті України 10.02.1998 за № 93/2533, керівник підприємства повинен призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

Порядок допуску підрядника (працівників сторонніх організацій) на територію діючого підприємства (замовника) визначається укладеним між ними договором. Іншим організаційним заходом щодо допуску працівників сторонніх організацій на територію діючого підприємства є розробка заходів з безпеки праці, які можуть оформлюватися, наприклад, у вигляді акта-допуску

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку. До відряджених працівників належать працівники, які направляються для виконання робіт у діючих електроустановках інших підприємств і не перебувають в їхніх штатах. Інструктаж відряджених працівників повинен проводити працівник з групою V зі складу адміністративно-технічних працівників або з групою IV зі складу оперативних або оперативно-ремонтних працівників підприємства, на яке вони відряджені. Зміст інструктажу визначається працівником, призначеним відповідальним за електрогосподарство, залежно від характеру і складності роботи, схеми і особливостей електроустановки. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

РОБОТИ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

В аварійній ситуації при пошкодженні запірної апаратури газових балонів або газових рукавів під час виконання електрогазозварником напівавтоматичного електродугового зварювання в середовищі захисних газів або газополуменевих робіт, а також при неправильній підготовці до роботи і транспортуванні газових балонів можливий витік газів. Чи є згідно з п. 15 НПАОП 0.00-2.01-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою» напівавтоматичне електродугове зварювання, газополуменеві, наплавочні і паяльні роботи, а також транспортування балонів із стисненими, зрідженими, вибухонебезпечними та інертними газами газонебезпечними роботами? За зверненнями читачів журналу

Балони належать до устатковання підвищеної небезпеки. Транспортування балонів, контейнерів, ємностей із стисненими, зрідженими, отруйними, вибухонебезпечними та інертними газами, їх заповнення та ремонт належать до робіт з підвищеною небезпекою (п. 12 НПАОП 0.00-2.01-05) Вимоги щодо експлуатації газових рукавів визначають ГОСТ 9356–75 «Рукава для сварки», ДСТУ ISO 14113:2010 «Устатковання для газополуменевого зварювання. Рукави гумові та пластмасові та їх з’єднання для промислових газів, стиснених до робочого тиску не більше ніж 450 бар (45 МПа)», а також європейські стандарти EN 559:2003 «Оборудование для газовой сварки. Резиновые шланги для сварки, резки и связанных с ними процессов» та EN 1256:2006 «Оборудование для газовой сварки. Технические условия на рукава в сборе для оборудования для сварки, резки и аналогичных процессов»

Відповідно до п. 1.5 «Типовой инструкции по организации безопасного проведения газоопасных работ», затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 р. (далі – НПАОП 0.00-5.11-85), «к газоопасным относятся работы, связанные с осмотром, чисткой, ремонтом, разгерметизацией технологического оборудования, коммуникаций, в том числе работы внутри емкостей (аппараты, сушильные барабаны, печи сушильные, реакторы, резервуары, цистерны и другое аналогичное оборудование, а также коллекторы, тоннели, колодцы, приямки и другие аналогичные места), при проведении которых имеется или не исключена возможность выделения в рабочую зону, определяемую в соответствии с ГОСТ 12.1.005–76, взрыво- и пожароопасных или вредных паров, газов и других веществ, способных вызвать взрыв, загорание, оказать вредное воздействие на организм человека, а также работы при недостаточном содержании кислорода (объемная доля ниже 20%)». Вимоги НПАОП 0.00-5.11-85 поширюються на усі галузі, за винятком чорної та кольорової металургії. Що стосується проведення газонебезпечних робіт на металургійних підприємствах, то відповідно до вимог п. 1.22 глави 1 розділу ІІІ Правил охорони праці в металургійній промисловості, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 22.12.2008 № 289, зареєстрованих у Мін’юсті України 29.01.2009 за № 87/16103 (НПАОП 27.0-1.01-08), на підприємстві в кожному цеху повинен бути перелік газонебезпечних місць і газонебезпечних робіт, затверджений роботодавцем. Вимоги безпеки під час виконання газонебезпечних робіт на металургійних підприємствах визначені у Правилах охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 29.12.2009 № 218, зареєстрованих у Мін’юсті України 29.01.2010 за № 104/17399 (далі – НПАОП 27.1-1.09-09), та Правилах безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 № 61, зареєстрованих у Мін’юсті України 28.04.2007 за № 441/13708 (далі – НПАОП 27.1-1.10-07). Отже, якщо напівавтоматичне електродугове зварювання, газополуменеві, наплавочні та паяльні роботи, а також транспортування балонів із стисненими, зрідженими, вибухонебезпечними та інертними газами здійснюються в умовах, що визначені у НПАОП 0.00-5.11-85, НПАОП 27.1-1.09-09 та НПАОП 27.1-1.10-07 газонебезпечними роботами, то вони належать до п. 15 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого у Мін’юсті України 15.02.2005 за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05). Одночасно інформуємо, що листи Держгірпромнагляду України не встановлюють норм права і мають інформаційний характер. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Прошу роз’яснити, чи вважається нещасний випадок виробничим, якщо він стався в робочий час і на робочому місці, але причиною стало, наприклад, підвищений артеріальний тиск або ще які-небудь фактори захворювання? За зверненнями читачів журналу

Відповідно до вимог п. 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок), розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, який призвів до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків. Отже, у разі раптового погіршенням стану здоров’я працівника під час виконання ним трудових обов’язків, яке призвело до втрати працездатності на один робочий день чи більше, що підтверджено медичними документами (листок непрацездатності та/або довідка лікувально-профілактичного закладу), роботодавцем проводиться розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених п. 36 Порядку) відповідно до вимог Порядку. Обставини, за яких нещасний випадок визнається або не визнається пов’язаним з виробництвом, зазначені у пп. 15 та 16 Порядку. Зокрема, підпунктом 18 п. 15 Порядку визначено, що випадки раптового погіршення стану здоров’я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов’язків визнаються пов’язаними з виробництвом, якщо погіршення стану здоров’я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан здоров’я. Зважаючи на зазначене, випадки раптового погіршення стану здоров’я потерпілого під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків підлягають обов’язковому розслідуванню згідно з вимогами Порядку. Рішення щодо зв’язку такого нещасного випадку з виробництвом приймається комісією з розслідування з урахуванням висновку закладу охорони здоров’я про наявність або відсутність причинно-наслідкового зв’язку захворювання або смерті потерпілого з впливом факторів, зазначених у підпункті 18 п. 15 Порядку.

РОЗСЛІДУВАННЯ

Відповідно до частини 6 п.16 постанови КМУ від 30.11.2011 № 1232 обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, є «природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у п. 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження»

С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Чи мають право на безоплатне одержання лікувально-профілактичного харчування працівники відділу технічного контролю, які здійснюють контроль електроапаратури на робочих місцях, що перебувають у зоні впливу електромагнітних полів надвисоких частот? Під час атестації цих робочих місць за умовами праці було встановлено, що працівники, які в зоні впливу шкідливого випромінювання зазнають дії електромагнітних полів надвисоких частот, перебувають не всю робочу зміну, а протягом двох-трьох годин. За зверненнями читачів журналу

ЛІКУВАЛЬНОПРОФІЛАКТИЧНЕ ХАРЧУВАННЯ

Відповідно до ст. 166 КЗпП України та ст. 7 Закону України «Про охорону праці» на роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безоплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування. Безоплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням працівників на підприємствах та в організаціях здійснюється у строгій відповідності з Переліком виробництв, професій та посад, зайнятість в яких дає право на безоплатне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці, та Правилами безоплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, затвердженими постановою Держкомпраці СРСР та Президії ВЦРПС від 07.01.1977 № 4/П-1. Підрозділом 1 «Виробництво газорозрядних приладів, що наповнюються ртуттю, та ртутних випрямлячів» розділу ІІІ «Електротехнічні та радіотехнічні виробництва» вказаного НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

Відповідно до ст. 16 Кодексу законів про працю України лікувально-профілактичне харчування має цільове призначення і повинно бути надане працівникові

Переліку передбачені контролери деталей та приладів електронної техніки, зайняті контролем електровакуумних приладів. Підставою для визначення права працівників на лікувально-профілактичне харчування є атестація робочих місць за умовами праці, що проводиться згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442. Отже, згідно з вказаною позицією Переліку відповідним правом користуються працівники за професією «контролер деталей та приладів електронної техніки», зайняті на роботах з контролю електровакуумних приладів, та за умови віднесення відповідного робочого місця до категорії з особливо шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць. При цьому віднесення умов праці до того чи іншого класу шкідливості та небезпечності здійснюється за показниками та критеріями, передбаченими Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248, зареєстрованим у Мін’юсті 06.05.2014 за № 472/25249. О. Товстенко, директор Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення є порушенням ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягнуть за собою накладення штрафу на роботодавця від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров’ю працівникові, роботодавець може бути притягнутий до кримінальної відповідальності згідно зі ст. 271 Кримінального кодексу України

Яким внутрішнім нормативним актом на підприємстві регламентуються терміни і строк проведення атестації робочих місць за умовами праці? У яких випадках може проводитися позачергова атестація робочих місць за умовами праці? Що мається на увазі під фотографією робочого часу, для чого і який порядок підготовки цього документа? За зверненнями читачів журналу

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442, та за Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 р. № 41. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Для організації роботи щодо проведення атестації керівник підприємства видає наказ, яким затверджується склад постійно діючої атестаційної комісії, визначаються підстави та завдання атестації, а також строки та графіки проведення відповідних робіт. Дата і строк проведення чергової атестації визначається з урахуванням того, що вона має бути завершена до закінчення строку дії попередньої атестації. Позачергово атестація робочих місць за умовами праці проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу. Атестація робочих місць за умовами праці передбачає комплексну оцінку всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності. Оцінка факторів виробничого середовища проводиться з урахуванням часу їх впливу протягом робочого часу. Структура робочого часу, час дії шкідливих факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу та зайнятість працівника в цих умовах визначається на підставі результатів фотографії робочого часу. Фотографія робочого часу – це послідовне фіксування часу, що витрачається працівником протягом робочого дня (зміни) на виконання визначених технологічним процесом операцій, а також перерви в роботі. Фотографії робочого часу виконуються роботодавцем і оформляються у довільній формі. О. Товстенко, директор Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Я працюю консультантом у банку. Вікна мого офісу орієнтовані на південь, і літом тут буває висока температура повітря, яка негативно впливає на працездатність, особливо – після обіду. На мої зауваження керівник відділу ніяк не реагує. Яка температура повітря має бути на моєму робочому місці і як покращити мої умови праці? За зверненнями читачів журналу

Вимоги щодо норм температури повітря, як і інших параметрів мікроклімату на робочому місці (відносна вологість та швидкість руху повітря, а також інтенсивність інфрачервоного випромінювання) регламентовані нормативним актом ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні правила мікроклімату виробничих приміщень» (далі – ДСН 3.3.6.042-99). Температура повітря на робочому місці залежить від виду і важкості робіт, які виконує працівник, а також періоду року. Згідно з ДСН 3.3.6.042-99 за важкістю види робіт поділяються на такі п’ять категорій: Легкі фізичні роботи (категорія I) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії становить 105–140 Вт (90–120 ккал/год) – категорія Iа та 141–175 Вт (121–150 ккал/ год) – категорія Iб. До категорії Iа належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження. До категорії Iб належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням. Фізичні роботи середньої важкості (категорія II) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії становить 176–232 Вт (151–200 ккал/год) – категорія IIа та 233 – 290 Вт (201–250 ккал/год) – категорія IIб. До категорії IIа належать роботи, пов’язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження. До категорії IIб належать роботи, що виконуються стоячи, пов’язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням. Важкі фізичні роботи (категорія III) охоплюють види діяльності, при яких витрати енергії становлять 291–349 Вт (251–300 ккал/год). До категорії III належать роботи, пов’язані з постійним переміщенням, перенесенням великих (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль. Таким чином, вашу роботу можна віднести до категорії Іб. Згідно з даними табл. 1 ДСН 3.3.6.042-99 у холодний період року (температура зовнішнього повітря + 10 оС) і нижче оптимальна температура повітря на вашому робочому місці повинна становити + 21 – 23 оС, а у теплий період року (температура зовнішнього повітря + 10 оС і вище) – + 22 – 24 оС. Звертаємо вашу увагу, що параметри температури повітря на робочому місці згідно з ДСН 3.3.6.042-99 нормуються з точність до 1–2 оС! Оскільки ваше робоче місце відноситься до постійних, згідно з даними табл. 2 ДСН 3.3.042-99 допустимими рівнями температури повітря у холодний період року є не вище + 24 оС і не нижче + 20 оС, у теплий період року – не вище +28 оС і не нижче +15 оС. Якщо на вашому робочому місці будуть встановлені інші параметри температури повітря, ніж зазначені у табл.2 ДСН 3.3.6.042-99, це робоче місце слід віднести до робочих місць зі шкідливими умовами праці. Для приведення температури повітря на вашому робочому місці у відповідність до зазначених норм можна запропонувати ініціювати внесення відповідних пунктів до колективного договору підприємства. Такими заходами можуть бути: влаштування сонцезахисту або кондиціювання повітря. А. Стовбун, головний спеціаліст – довірений лікар відділу охорони здоров’я департаменту охорони праці ФПУ, канд. мед. наук

УМОВИ ПРАЦІ

З 01.01.2014 є чинний ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», відповідно до таблиці Д.1 додатка Д якого умови мікроклімату поділяються на підвищені оптимальні; оптимальні; допустимі та обмежено допустимі. За даними таблиць додатка Д та додатка Х ДБН В.2.5-67:2013 визначають допустимі умови мікроклімату приміщень, у т. ч. приміщень офісного призначення

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Просимо надсилати запитання до редакції у зручний для вас спосіб за вказаною нижче адресою. Ваші запитання будуть розглянуті компетентними фахівцями, а їхні відповіді опубліковані на сторінках додатка. Адреса для письмової кореспонденції: ДП «Редакція журналу «Охорона праці», вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100. Електронна пошта: dnopop@ gmail.com

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2/2015