03-2010ukr

Page 1



УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Коротко про важливе Указом Президента України від 22 січня 2010 р. № 55/201 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 жовтня 2009 р. «Про розбудову і модернізацію інфраструктурних систем економіки і систем життєзабезпечення». Серед завдань, що покладаються на Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, міністерства та відомства, місцеві державні адміністрації, Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, зокрема, доручено підготувати та подати в шестимісячний термін у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення системи забезпечення кваліфікованими фахівцями служб охорони праці підприємств, установ та організацій усіх форм власності, органів державного нагляду і громадського контролю всіх рівнів.

За результатами перевірок підприємств, які використовують небезпечні речовини – хлор та аміак, державні інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області в січні виявили близько 300 порушень нормативноправових актів з охорони праці та промислової безпеки, заборонили експлуатацію 43 одиниць обладнання та виконання 18 робіт підвищеної небезпеки. У зв’язку з тим, що порушення створювали безпосередню загрозу життю та здоров’ю людей, до адміністративної відповідальності притягнено 23 посадовців та 3 робітників. Крім того, направлено подання в органи прокуратури області для притягнення окремих роботодавців до кримінальної відповідальності. 4

Міжнародні зв’язки

Проекту бути В Україні стартує глобальний проект Міжнародної організації праці (МОП) «Поліпшення стану безпеки та здоров’я на робочих місцях в контексті програми гідної праці» (далі – Проект) за фінансової підтримки Європейської Комісії. Основна мета Проекту – розробка та впровадження Національного плану дій з безпеки праці, реалізація якого дасть змогу підвищити рівень безпеки на виробництві та зменшити кількість нещасних випадків. Костянтин Теличко,

заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото автора

Ц

я програма стартує у шести країнах світу. Організатори глобального Проекту передбачають оцінити можливості його впровадження на різних континентах, у різних країнах, які мають різні системи і методи в сфері безпеки праці та здоров’я і потребують допомоги МОП. У Східній Європі це – Україна і Молдова, у Африці – Замбія і Малаві, у Центральній Америці – Гондурас і Нікарагуа (або Коста-Ріка). З приводу підготовки та впровадження Проекту в Держгірпромнагляді 2 березня відбулась тристороння нарада, в якій взяли участь пред-

У привітальному зверненні Голова Держгірпромнагляду Сергій Сторчак подякував представникам МОП за роботу з підготовки Проекту. Голова Комітету наголосив на його своєчасності з огляду на реформування системи державного нагляду, що триває сьогодні. Сергій Сторчак ознайомив іноземну делегацію зі структурою Комітету та його функціями. «Держгірпромнагляд постійно вдосконалює свою структуру і систему нагляду, а також законодавство з охорони праці відповідно до Конвенцій МОП і європейських норм»,– зазначив він. Під час перемовин йшлося про те, що багаторічний досвід з реалізації міжнародних проектів переконливо свідчить: українська сторона впевнена в успішності втілення разом із МОП поставлених завдань. У промові-відповіді Анні Райз зауважила, що для неї надзвичайно приємно зустрітися одразу з усіма

За даними МОП, рівень травматизму в Україні є одним із самих високих у Європі. Так, у країнах північного регіону Європи (включаючи Великобританію та Німеччину) на 100 тис. працюючих у середньому стається 1,7 нещасного випадку. У Центральній Європі (включаючи Францію та Австрію) – 4. На Півдні Європи та у країнах Середземномор’я – 5,1. У Східній Європі (включаючи Україну і Росію) – 10,7. В Україні ця цифра дещо нижча за середню у цьому регіоні – 9,3. Такі показники у пострадянських країнах зумовлені, головним чином, небажанням власників інвестувати гроші в охорону праці.

ставники Комітету, МОП, Федерації роботодавців, Конфедерації роботодавців України, Всеукраїнської Асоціації роботодавців і Федерації профспілок України. Делегацію МОП представляли Анні Райз (старший спеціаліст) і Манал Аззі (спеціаліст) з департаменту безпеки праці та здоров’я Міжнародного Бюро праці (Женева), а також Національний координатор МОП в Україні Василь Костриця.

представниками ключових сторін у сфері безпеки праці – уряду, профспілок, роботодавців. І з урахуванням того, що склад колегії Держгірпромнагляду має також тристоронню структуру, представник МОП висловила переконання у позитивному розвитку справи охорони праці і здоров'я на виробництві у нашій державі. Вона підкреслила, що документ, над імплементацією якого сторони будуть працювати, повинен містити розробку ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

певних механізмів, які б могли запроваджуватись у тій чи іншій країні. З цього приводу Манал Аззі зазначила, що мета і заходи Проекту досить широко сформульовані. Це дає можливість соціальним партнерам визначати певні пріоритети. Проект буде реалізовано як на національному, так і на місцевому рівні та на рівні підприємств. Одним із завдань Проекту є сприяння ратифікації базових Конвенцій МОП у сфері охорони праці. Анні Райз була приємно вражена, що питання, які лише планувалося включити до Проекту, Держгірпромнагляд вже опрацьовує в Україні. Гостя продемонструвала обізнаність щодо низки указів нового Президента України. І тому зараз, на її думку, є чудова можливість інкорпорувати питання безпеки праці та здоров'я на виробництві до контексту економічних реформ, нової політики зайнятості, програми подолання бідності. Адже всі ці проблеми входять до поняття гідної праці, яка фігурує у назві Проекту. Цей Проект повинен бути спрямований на підтримку зусиль Держгірпромнагляду, які запроваджуються на системній основі. Більшість країн, які включені до глобального Проекту, не мають тієї структури, системи статистичної звітності, яка є в Україні. Анні Райз запевнила, що співпраця з Держгірпромнаглядом та українською стороною загалом для Міжнародної організації праці дуже важлива. «Мільйони людей щодня ідуть на роботу і тисяча з них не повертається www.ohoronapraci.kiev.ua

На нараді Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко зазначив, що роботодавці вважають профілактику найдієвішим інструментом у боротьбі з нещасними випадками на виробництві, тому доцільно врахувати в Проекті роль Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Він наголосив на важливій ролі економічної зацікавленості роботодавців у створенні безпечних умов праці та спрощенні ведення бізнесу і підтримав позицію Держгірпромнагляду щодо впровадження декларативного методу нагляду. Також доповідач висловив побажання, аби після реалізації Проекту змінилося ставлення до власної безпеки і найманих працівників. «Я абсолютний реаліст і розумію, що наш Проект – а я, сподіваюсь, маю право вважати його і нашим,– наголосив Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців,– не вирішить усіх проблем. Але що він значно покращить ситуацію в Україні з охороною праці – це напевно».

додому – це еквівалентно загибелі чотирьох літаків (ми вчора прилетіли літаком десь на 250 пасажирів). Чотири літаки – щодня! Якби такі чотири катастрофи відбувались кожного дня, уявіть, як реагували б ЗМІ. Але ніхто нічого не говорить про окремі випадки загибелі робітників на різних підприємствах у різних країнах. Тому в рамках Проекту буде спроба сформулювати методологію і підхід, що відобразило б реальну кількість потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. А паралельно до цього, якщо країна володіє реальними цифрами, з'являється можливість для розробки надійного інструменту оцінки економічних втрат у національній економіці.

Роботодавці дуже часто розглядають тільки свої витрати на інвестиції у безпеку праці, забуваючи про другу цифру – втрати від нещасних випадків. Так, за оцінкою МОП, у глобальному розумінні у докризовий період світовий приріст ВВП становив 4,3%, а економічні втрати від аварій та нещасних випадків – 4%. Тобто майже весь економічний приріст країн у глобальному розумінні нівелюється, наголосила Анні Райз. У ході зустрічі учасники обговорювали механізми втілення в Україні міжнародної програми. Проект включає ряд заходів: Розробка та впровадження Національного плану дій з питань безпеки та гігієни праці з урахуванням ви-

5


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ явлених у країні слабких місць у системі охорони праці та промислової безпеки. Розробка та впровадження методології точного обліку кількості нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Застосування моделі оцінки економічних втрат роботодавців, яких вони зазнають у випадку нестворення належних умов праці на підприємстві. Підготовка інструкторів у галузі оцінки ризиків і управління безпекою та гігієною праці. Навчання інспекторів для проведення більш ефективних і дієвих перевірок умов праці на робочих місцях. Організація і проведення глобальної конференції щодо поширення принципів національної програми з безпеки та гігієни праці, обміну передовим досвідом. Сторони дійшли висновку, що проект можна буде розпочати вже з травня 2010 р. До цього часу треба визначитись з пріоритетами для України, зі складом Національного тристороннього Наглядового комітету та призначенням спільного координатора проекту для України і Молдови. Наприкінці зустрічі Держгірпромнагляд надав на розгляд представників МОП проект меморандуму, у якому викладено пропозиції Комітету щодо умов співпраці. 3 березня представники МОП взяли участь у засіданні Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України (Комітет ВР), на якому серед інших питань було

Заступник Голови Федерації профспілок України (ФПУ) Сергій Українець зазначив, що час для початку реалізації проекту – вдалий. Є шанс дуже серйозно вплинути на переформатування системи управління охороною праці. Виконати, так би мовити, «перезавантаження». Якщо уявити систему управління як єдиний ланцюг, то сьогодні з цього ланцюга випадають цілі ланки. Як сказав Голова Комітету, сьогодні зовсім не визначена в цій системі роль місцевих виконавчих органів влади, муніципальних органів влади, галузевих міністерств, міністерства економіки. Є можливість напрацювати в цьому Проекті пропозиції з профілактики виробничого травматизму. Сергій Українець сказав, що ФПУ готова допомагати у впровадженні принципу диференційованих відрахувань до Фонду. Дуже важливо переорієнтувати роботодавця з практики негативної економії на заходах з охорони праці на позитивну економію за рахунок диференційованих тарифів залежно від стану охорони праці на підприємстві. Заступник Голови ФПУ висловив побажання усім зацікавленим організаціям попрацювати у рамках Проекту над об’єднанням державного нагляду і громадського контролю профспілок і внутрішнього корпоративного контролю самого бізнесу.

розглянуто законопроект «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище». У своїх виступах депутати зазначили, що ратифікація Конвенції сприятиме підвищенню політичного іміджу України на міжнародній арені як країни, яка послідовно дотримується взятих на себе зобов’язань у створенні безпечних і нешкідливих умов праці. Україна стане 57-ю країною світу, яка приєднається до виконання положень Конвенції МОП № 155. Євроінтеграційні устремління України підтверджують позитивні рішення, прийняті Комітетом ВР на попередньому засіданні щодо проекту Закону України про ратифікацію

Конвенції МОП № 162 1986 року про охорону праці під час використання азбесту. Сергій Сторчак, презентуючи законопроект «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище», повідомив, що його було розроблено Держгірпромнаглядом на виконання Плану заходів щодо реалізації положень Генеральної Угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008–2009 роки. Зазначеною Конвенцією передбачається, що незалежно від статі, національності, професії або виду за-

Зустріч з фахівцями Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці 6

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Засідання Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України йнятості на підприємстві повинні бути забезпечені здорові і безпечні умови праці для усіх працівників. Конституцією України таке право закріплено у ст. 43 і визначено як пріоритетне право на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. На думку Голови Держгірпромнагляду, прийняття законопроекту: дасть змогу забезпечити національний системний підхід до питань управління охороною праці; створить умови для поступового формування культури безпеки та профілактики; приверне увагу суспільства до власної безпеки працюючих на виробництві. Ратифікація Конвенції сприятиме ратифікації іншої, вкрай важливої Конвенції, ухваленої МОП у 2006 р.,– № 187: про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці. Завдяки цьому законодавство України ще більше наблизиться до європейських норм у виробничій безпеці. На засіданні Комітету ВР Анні Райз подякувала народним депутатам за надану можливість взяти участь у засіданні, на якому вирішується доля однієї з Конвенцій МОП. «Я брала участь у розробці, обговоренні самих Конвенцій, але вперше у своєму житті я беру участь у обговоренні питання щодо ратифікації конвенції на національному рівні. МОП бере на себе зобов’язання підтримати Україну в організації заходів щодо забезпечення системи охорони праці в рамках Проекту, який ми розпочинаємо»,– зазначила гостя. www.ohoronapraci.kiev.ua

Анні Райз впродовж останніх 10 років багато разів відвідувала Україну з різними візитами. Проте цього разу, за її словами, вона була приємно вражена інфраструктурою організацій, що працюють у сфері безпеки праці і здоров’я в Україні. У першу чергу йдеться про Держгірпромнагляд, а також про всі ті різноманітні інституції й органи, які діють у рамках державного Комітету,– науково-дослідний інститут, навчально-методичний центр. Зокрема, це наявні експертні ресурси у сфері безпеки праці і здоров’я, оскільки це є доволі сильною мотивацією як у цілому для України, так і для запровадження Проекту, а також надає можливості для соціального діалогу в Україні з питань праці і здоров’я. Саме сфера охорони праці – це та сфера, де люди з різних організацій можуть співпрацювати і при цьому всі сторони діалогу мають спільну мету – збереження людського життя, і в цій сфері існує багато спільних платформ для діалогу між державним Комітетом, профспілками і роботодавцями.

На цьому ж засіданні депутати висловились за підтримку проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», внесеного народним депутатом України Світланою Шмельовою. У законопроекті запропоновано внести зміни до Бюджетного кодексу України, зокрема, доповнити перелік видатків, що здійснюються з державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів і бюджетів міст Автономної Республіки Крим і міст обласного значення, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, видатками на виконання заходів з охорони праці та промислової безпеки. На думку депутатів, внесення відповідних доповнень створить передумови (під час складання бюджетів на відповідний бюджетний період) для

того, аби передбачити видатки на фінансування заходів з охорони праці в складі бюджетних категорій видатків за певними кодами бюджетної класифікації, тобто окремим рядком відповідно до їх предметних ознак. Крім того, запропоновані зміни дадуть змогу простежити обсяги бюджетних коштів, запланованих на відповідні видатки, та здійснити контроль за виконанням відповідних видатків після затвердження державного та місцевих бюджетів. Делегація МОП перебувала у Києві до 4 березня. Гості провели зустрічі з фахівцями Національного науководослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, Головного навчально-методичного центру, Інституту медицини праці АМН України, а також з керівниками всеукраїнських об’єднань роботодавців і профспілок.

7


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У Держгірпромнагляді

На часі – вдосконалення

організації державного нагляду Виступ на розширеному засіданні колегії Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Володимир Прохоров, директор

Департаменту організації державного нагляду Держгірпромнагляду

С

тратегічним завданням Держгірпромнагляду залишається вдосконалення управління промисловою безпекою та охороною праці в державі. На це спрямовуються запропоновані Комітетом зміни до чинного законодавства, у структурі Комітету та його територіальних органів, зміни у методології організації державного нагляду. Управлінням Держгірпромнагляду в областях належить у цьому питанні ключова роль. Саме вони повинні координувати дії органів виконавчої влади та органів самоврядування з питань охорони праці. В чому бачиться завдання цих органів? Вони – базовий щабель державної системи управління охороною праці. Саме тому Комітет наполягає на відновленні окремих підрозділів з охорони праці у цих структурах. Тільки за таких умов вони зможуть за участі керівників підприємств відповідного регіону розглядати нагальні питання поліпшення стану безпеки на цих підприємствах, впроваджувати позитивний досвід, аналізувати і узагальнювати звіти про розробку систем управління охороною праці та рівень промислової безпеки на виробництві. Саме в цьому полягають основні контрольні функції таких органів, а не в проведенні перевірок, тобто дублюванні функцій державного нагляду за охороною праці, що здійснює Комітет. Ми працюємо над вдосконаленням форм обов’язкової статистичної звітності – форма УБ-1 давно застаріла і не надає повної інформації, необхідної для аналізу і розробки профілактичних заходів. Ця робота стане нам у нагоді під час подальшого впровадження та вдосконалення декларативного методу здійснення державного нагляду. Звичайно, без участі со8

ціальних партнерів удосконалення управління охороною праці у регіоні неможливе. Не тільки тому, що впровадження СУОП – законодавчо окреслений обов’язок роботодавця, а перед профспілками стоїть завдання громадського контролю за безпекою праці, а й тому, що лише завдяки взаємоузгодженим діям можна досягти позитивного результату за мінімальних витрат матеріальних ресурсів та часу. Комітет має намір розпочати пілотний проект щодо впровадження декларативного принципу здійснення державного нагляду на підприємствах з низьким та середнім ступенем ризику. Вже розроблено Порядок декларування, проведені перші консультації з представниками роботодавців і профспілок. Хочу нагадати, що декларативний принцип сьогодні не має законодавчого підгрунтя, хоча ми і ввели його до законопроекту «Про промислову безпеку», підготовленого до другого читання. Тому вищезгаданий пілотний проект може бути розпочато тільки за взаємної згоди усіх соціальних партнерів. Не може залишитися поза увагою розробка цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також програм соціальноекономічного і культурного розвитку регіонів в частині охорони праці – саме в них повинні бути закладені ресурси, які дадуть змогу вдосконалювати управління охороною праці, здійснювати пропаганду охорони праці в регіоні, допомагати суб’єктам господарювання у впровадженні СУОП на виробництві. Зміни, що відбуваються у структурі Комітету та його територіальних органів, спричинені необхідністю впровадження сучасних підходів у методології державного нагляду. Вимога Закону «Про охорону праці» щодо обов’язкового впровадження СУОП на виробництві не повинна бути поза увагою інспек-

торського складу під час здійснення перевірок суб’єктів господарювання. Хочу звернути увагу, що ст. 13 Закону – вельми застаріла, і ми запланували в цьому році внести зміни не тільки до неї, а й до деяких інших статей Закону, ця стаття вже сьогодні вимагає від роботодавця забезпечення усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування причин. Підкреслюю – не розслідування нещасного випадку, а розслідування причин, що можуть призвести до нього. Власне, це ідентифікація ризиків, що здійснюється експертним методом, тобто комісійно, та подальше управління ризиками виникнення нещасного випадку на виробництві шляхом профілактичних заходів. Саме цей, наріжний елемент СУОП, повинен стати першочерговим предметом уваги наших інспекторів. Відомо, що державне управління промисловою безпекою та охороною праці розділяється на дві гілки – регіональне та галузеве. Це цілком співпадає з Рекомендаціями Міжнародної організації праці, але міністерства та інші центральні органи виконавчої влади сьогодні ще недостатньо реалізують свої повноваження в галузі охорони праці, особливо щодо розробки галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. І цьому питанню у 2010 р. ми також будемо приділяти особливу увагу. ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У Держгірпромнагляді

Завдання – поліпшити правову роботу Виступ на розширеному засіданні колегії Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Ірина Калиновська, начальник управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду

Я

к уже не раз зазначалось, цього року одним із ключових і визначальних завдань нашої роботи є удосконалення управління охороною праці. Успіх такої роботи багато в чому залежить від якості та своєчасності опрацювання нормативної бази. Крім уже названих Законів «Про промислову безпеку» та «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності», триватиме робота щодо опрацювання таких нормативних актів. По-перше, це законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», в якому пропонується передбачити у державному та місцевому бюджетах окремим рядком видатки на фінансування профілактичних заходів з охорони праці. Це дасть змогу під час формування бюджетної програми центральним і місцевим органам виконавчої влади передбачати фінансування заходів з охорони праці, визначених галузевими і регіональними програмами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Проект вже схвалений бюджетним Комітетом Верховної Ради України. По-друге, це Перелік заходів з охорони праці, реалізація яких може здійснюватися за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Його передбачається затвердити постановою Кабінету Міністрів України і зараз він проходить процедуру погодження. По-третє, це Порядок організації та здійснення контролю за діяльністю центральних, місцевих www.ohoronapraci.kiev.ua

органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у галузі охорони праці, який буде затверджено наказом Комітету і який дасть можливість систематизувати питання проведення перевірок. У цьому році за результатами аналізу роботи та з урахуванням сучасних реалій планується розробити, крім уже зазначених Концепції та Положення, Методику оцінки ризиків на робочому місці, Положення про участь суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику у пілотному проекті «Декларування діяльності підприємства щодо реалізації прав працівників на безпечні, здорові та належні умови праці». І оскільки зазначене потребує обов’язкового правового супроводу, кілька слів про цей напрям роботи.

Більше ніж у 166 тис. випадків посадові особи призупиняли експлуатацію об’єктів та виконання робіт, оскільки це загрожувало життю працівників, але до органів прокуратури надіслано лише 2350 матеріалів. У 2009 р. на засіданні колегії розглядалось питання про організацію правової роботи у системі Держгірпромнагляду, було видано наказ про усунення недоліків. Однак звіти про виконання наказу, які надходять від теруправлінь і ЕТЦ, є формальними відписками. Особливо це стосується ЕТЦ, де правова робота здійснюється не на постійній основі, а в разі юридичної необхідності – за договорами з працівниками компаній. Потрібно зазначити, що відповідно до Загального положення про юридичну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1040, до обов’язків та повноважень юриста державного підприємства належать: юридична експертиза наказів; організація роботи з укла-

дення договорів та здійснення контролю за їх виконанням; розроблення заходів, усунення порушень, зазначених у документах прокурорського реагування, документах правоохоронних і контролюючих органів, у судових рішеннях; підготовка висновків щодо правомірності списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, непродуктивних витрат. Ця робота є систематичною, і вона не може бути забезпечена юридичними компаніями. А низький рівень правової роботи прямо впливає на низький рівень документів, які готують органи або підприємство. Ще одне проблемне питання стосується територіальних органів – це недостатнє направлення до органів прокуратури подань у випадках виявлення порушень. Більше ніж у 166 тис. випадків посадовими особами призупинялась експлуатація об’єктів та виконання робіт. Це майже стовідсотково пов’язано з грубими порушеннями, які підпадають під ознаки злочину, оскільки загрожують життю працівників. Але ж до органів прокуратури надіслано лише 2350 матеріалів. Тобто на кожні 70 випадків виявлених грубих порушень лише один раз надсилаються документи до прокуратури. Очевидно, що починаючи з 2010 р. потрібно запровадити порядок направлення матеріалів до органів прокуратури під контролем юридичної служби. Начальникам ЕТЦ необхідно передбачити у штаті підприємств посаду юрисконсульта.

9


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Наглядова практика

Підприємствам – високий рівень

державного нагляду

Микола Штанько, начальник тер-

управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області

П

итання налагодження взаємодії між співробітниками теруправління та працівниками прокуратури області постійно були в полі зору керівництва обох структур. Значно активізувалися наші спільні дії після проведення у жовтні 2009 р. спеціального засідання колегії Генеральної прокуратури України, на якому за участі Голови Держгірпромнагляду, представників роботодавців розглядалися найбільш актуальні питання прокурорського нагляду за виявленням і належним розслідуванням порушень законодавства про охорону праці. Виходячи з поставлених на засіданні колегії Генпрокуратури спільних завдань у теруправлінні було обрано пріоритетні напрями роботи щодо підвищення ефективності державного нагляду в сфері промислової безпеки та охорони праці. Йдеться тут насамперед про ті промислові підприємства регіону, де є потенційно небезпечні та шкідливі виробничі фактори, експлуатується велика кількість обладнання, машин і механізмів підвищеної небезпеки. Відразу хочу зазначити, що роботи з моніторингу підприємств на Чернігівщині розпочалися відразу після набрання чинності постанов Кабінету Міністрів від 28.04.2009 р. № 413 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)» та від 21.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (конт10

ролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року». На виконання зазначених постанов силами інспекторського складу теруправління було проведено грунтовний аналіз, складено перелік усіх виробничих об’єктів області. Так, згідно з цим переліком промислове виробництво здійснюють близько 3,5 тис. підприємств із високим ступенем ризику, понад 10,2 тис. – з середнім та ще близько 3,5 тис. з незначним ступенем ризику. Зрозуміло, що якраз підприємства із високим ступенем ризику й потребують уваги та зусиль наших співробітників. Насамперед це стосується підприємств паливно-енергетичного комплексу, де працює понад 20 тис. працівників, оскільки всі вони віднесені до високого ступеня ризику. Одним із великих підприємств паливно-енергетичної галузі в регіоні є нафтогазовидобувне управління (НГВУ) «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта». На початок 2010 р. на балансі цієї структури перебувало 842 свердловини, з яких 289 експлуатуються. Всього ж у промисловій розробці 16 родовищ вуглеводнів, з них 9 нафтових – Прилуцьке, Малодівицьке, Щурівське, Бережівське, Софіївське, Тростянецьке, Монастирищенське, Ярошівське, Північно-Ярошівське, 6 нафтогазоконденсатних – Леляківське, Гнідинцівське, Скороходівське, Богданівське, Мільківське, Петрушівське та 1 газоконденсатне – Талалаївське. У ІІІ кварталі 2009 р. співробітники теруправління провели комплексну перевірку НГВУ «Чернігівнафтогаз». Серед питань, які вивчалися, були й такі, що стосувалися відповідності реальних обсягів видобутку вуглеводнів тим, що відображені у статистичній звітності. Матеріали перевірки були проаналізовані й узагальнені керівництвом теруправління. Згодом у вигляді вичерпної достовір-

Фото В. Кобця

Саме таким гаслом керуються на Чернігівщині представники різних державних наглядових органів, які взаємодіють у питаннях забезпечення державної політики в галузі охорони праці.

ної інформації їх було надіслано до органів прокуратури та інших правоохоронних органів. Наступний важливий напрям у здійсненні наглядової діяльності – це перевірки підприємств газо- та теплопостачання. Найбільше, що непокоїть, – це експлуатація підприємствами, передусім житлово-комунальної галузі, великої кількості застарілого і морально зношеного устаткування, аварії на якому можуть призвести до масового травмування і загибелі людей. Довжина теплових мереж житлово-комунального господарства регіону з терміном експлуатації більш як 25 років становить понад 73 тис. км, або 31% від їх загальної довжини. Із 1894 парових і водогрійних котлів 1104 (58%) відпрацювали встановлений термін. Приблизно така ж сама ситуація на підприємствах ЖКГ і з посудинами, що працюють під тиском. Протягом 2009 р. було проведено понад 300 перевірок підприємств паливно-енергетичного комплексу, під час яких заборонялась експлуатація більше ніж 400 одиниць устаткування, машин і механізмів. До адміністративної відповідальності було притягнено 250 працівників галузі. Саме тут ще раз хотілося б наголосити на тому позитиві в роботі, який дає нам спільна з органами прокуратури діяльність за багатьма із вищезгаданих питань. Багато з них, зрозуміло, є проблемними, тож і не можуть бути вирішеними в короткі терміни. Однак справа в тому й полягає, що економічне становище, в якому зараз перебуОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ На основі рішень міжвідомчих нарад при першому заступникові прокурора області починаючи з IV кварталу 2009 р. майже всі важливі питання (як на обласному, так і на районному рівні) з точки зору забезпечення законодавства про охорону праці вирішуються відтепер за допомогою заходів не тільки нашого, а й відповідного прокурорського реагування. Ось такі, зокрема, питання стояли на порядку денному цих нарад і були успішно вирішені: «Про хід підготовки ВАТ «Чернігівгаз» до роботи в осінньо-зимовий період», «Про стан підготовки ВАТ «Облтеплокомуненерго» до роботи в осінньо-зимовий період», «Про стан безпеки та умови праці в ТОВ «Ніжинтепломережі». Всього ж упродовж минулого року до органів прокуратури за результатами перевірок підприємств регіону було надіслано 29 матеріалів. Звісно, увага зверталася в першу чергу на грубі порушення роботодавцями вимог законодавства про охорону праці. З усіх розглянутих питань заслуховувались звіти перших керівників підприємств, приймались відповідні рішення, що перебували на контролі у теруправлінні та в місцевих органах прокуратури. Тобто прикладів успішної взаємодії чима-

ло. Вважаю, що відповідним чином це позначилось на показниках виробничого травматизму. Так, впродовж 2009 р. в області на виробництві було травмовано 160 працівників (на 40 осіб менше порівняно з 2008 р.). Майже вдвічі (з 19 до 10) зменшилась і кількість смертельно травмованих. Зупиняючись на досягнутому, хотілося разом з тим звернути увагу й на деякі труднощі, що зустрічаються в нашій співпраці з органами прокурорського нагляду. В першу чергу – це надання зворотної інформації представниками прокуратури щодо тих чи інших порушених кримінальних справ (або з приводу невмотивованих рішень про відмову у порушенні кримінальних справ чи їх закриття), матеріали для розслідування яких збирали й надавали саме наші працівники. Таких випадків, якщо ми говоримо про плідні партнерські взаємовідносини, бути не повинно. Бажано, щоб окремі негативні моменти у багаторічній практиці взаємодії двох наглядових органів були подолані, що в свою чергу дасть змогу забезпечити високий рівень державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці на території Чернігівської області.

Реклама

вають підприємства паливно-енергетичного комплексу, потребує концентрації зусиль не тільки в плані пошуків виходу зі скрути, а й стосовно удосконалення форм і методів здійснення державного нагляду. Хтось може заперечити: мовляв, багатьом роботодавцям у нинішній ситуації – лише б зберегти наявний потенціал підприємства, хіба тут до вирішення питань забезпечення безпечних умов праці? Але погоджуватися з цим дуже небезпечно. Всім відомо, до чого призводять у кінцевому підсумку вседозволеність, безкарність роботодавців, перших керівників і посадових осіб підприємств – до неминучого й систематичного порушення правил безпеки, до нехтування елементарними вимогами охорони праці з боку рядових виконавців. За якими – нові аварії та вибухи у шахтах і житлових будинках! Цього ми хочемо? Отже, в нинішніх умовах значно більша відповідальність лягає саме на ті державні наглядові органи, що за будь-яких умов повинні впливати на роботодавців, робити усе можливе для того, аби стан безпеки на виробництві в країні не погіршувався. Тому потрібно розпочати пошук нових форм взаємодії інспекторів Держгірпромнагляду та співробітників прокуратури.

www.ohoronapraci.kiev.ua

11


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Промислова безпека

Перспективні технології

концерну «Укрросметал» Саме у новітніх технологіях, спрямованих на підвищення рівня безпеки виробництва та енергозбереження, бачиться майбутнє української промисловості. І хоча нині вітчизняне виробництво за цими показниками значно поступається розвиненим європейським країнам, держава має потенціал для виправлення ситуації. Чималий досвід з виготовлення сучасних зразків такої техніки набуто на підприємствах, що входять до концерну «Укрросметал». Вадим Кобець, наш власкор Фото автора

Т

рудовий колектив сумського ВАТ «НПАО ВНДІкомпресормаш» (своєрідного мозкового центру концерну) у 2008 р. відзначив 45-річний ювілей. Незважаючи на труднощі, які переживала економіка молодої української держави на початку 90-х років минулого століття, унікальний науковий та виробничий потенціал цього підприємства було збережено. Більше того, чималі надбання було примножено протягом останнього десятиліття, що й дає змогу сумським компресоробудівникам впевнено дивитись у майбутнє. Тут розробляють новітні зразки техніки, безпечної в експлуатації, які за рівнем енергоспоживання відповідають кращим зарубіжним аналогам. Компресорна техніка широко застосовується не тільки в базових галузях промислового виробництва: важко уявити будь-яке промислове виробництво, де обходяться без використання стисненого повітря або стиснених технологічних газів. Можна стверджувати, що сучасне підприємство просто не буде функціонувати без надійної роботи пневмоприводів. Чітке усвідомлення цієї обставини ще наприкінці 90-х років минулого століття спонукало керівництво концерну «Укрросметал» до проектування, освоєння та виробництва нового покоління стаціонарних і пересувних гвинтових компресорних установок на базі типових блоків, що тоді тільки-но почали використовувати у розвинених країнах Заходу. Йшлося насамперед про наземні (на залізничному транспорті, на бурових установках й у відкритих рудних кар’єрах) та ті, що застосовуються у підземних виробках вугільних шахт, компресорних станціях. 12

За словами головного конструктора ВАТ «НПАО ВНДІкомпресормаш» В. Білозерова, за минуле десятиліття підприємство розробило та почало серійно виготовляти типорозмірний ряд шахтних гвинтових компресорних установок потужністю від 4 до 20 м3 за хвилину і тиском нагнітання 6–7 кгс/см. Усі ці установки мають набагато вищі за попередні зразки показники ефективності – як за потужністю, так і за споживанням електроенергії, набагато більші надійність та ресурс роботи. Останнє неабияк сприяє безпеці виробництва, адже значно скорочується час на ремонт та обслуговування такої техніки, особливо у порівнянні зі старими поршневими компресорами. Оскільки подібне обладнання застосовується у вугледобувних шахтах, то зрозуміло, скільки зусиль довелося докласти фахівцям підприємства, аби проектована та виготовлювана ними техніка відповідала жорстким вимогам Правил безпеки у вугільних шахтах. Деталі, що обертаються, та вузли компресорів нового покоління виготовлені з матеріалів, які не дають іскор під час дотикання до інших частин. Покриття мають підвищену стійкість до впливу агресивного середовища. Також використано матеріали без токсичних виділень в робочу зону у разі горіння. Допуск устаткування і матеріалів до застосування в умовах вугільних шахт здійснюється за наявними правилами та нормативами органами державного нагляду на підставі висновків профільних науково-дослідницьких центрів галузі –МакНДІ та інших. Сьогодні на українських шахтах працюють понад 1500 компресорів різних модифікацій. Одні з них подають стиснене повітря до пневматичних приводів різних гірничих інструментів та механізмів, інші наповнюють глибокі вугільні лави свіжими струменями повітря. Подбали свого часу сумські компресоробудівники і про забезпеченість спеціалізованих гірничорятувальних ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ частин надійною технікою для гасіння підземних пожеж, які, на жаль, час від часу усе ще трапляються. Ще 8–9 років тому доводилось звертатися за допомогою до іноземних спеціалістів, аби ті надали високоефективну, але зрозуміло, дуже дорогу техніку. Не тільки перед вуглевидобувниками, а й перед усією економікою держави постала тоді потреба створення вітчизняної пересувної азотно-мембранної станції, яка б продукувала азот із повітря. Це завдання успішно виконано сумськими компресоробудівниками. Вже на початку 2004 р. із застосуванням дослідних зразків станцій АМВП-15/07 загасили пожежі на шахтах імені Ф. Е. Дзержинського (Луганська область) та «Краснолиманська» (Донеччина). Застосування цих станцій дало змогу врятувати життя десяткам гірників, зберегти значні матеріальні цінності. Сьогодні на підприємстві освоєно серійний випуск АМВП-15/07. Усі 9 зібраних тут азотно-мембранних Головний конструктор гвинтових компресорних станцій, які здатні працювати із ВАТ «НПАО ВНДІкомпресормаш» В. Білозеров застосуванням нових технологій розділення повітря спеціальними мембранами, доставлено замовникам. До речі, ця технологія дає можливість не тільки гасити дальність кожного: від простого робітника до першого кезагоряння кам’яного вугілля під землею, а й стане в при- рівника. Сприяє цьому значною мірою і налагоджена сисгоді селянам під час зберігання зерна і продуктів його пе- тема триступінчастого оперативного контролю за охорореробки, іншої сільськогосподарської продукції, а також ною праці. Задіяно тут систему стимулювання працівників за дотам, де необхідне інертне газове середовище. Нині трудовий колектив підприємства працює над уті- держання норм і правил охорони праці. Оцінка роботи ленням в життя нових перспективних енергозберігаючих структурних підрозділів здійснюється комісійно, згідно із технологій для нафтогазової та хімічної промисловості. розробленим положенням, за досягнутими коефіцієнтами Наприклад, для заміни застарілого компресорного облад- рівня безпеки. Проводиться атестація робочих місць за умовами пранання у ВАТ «НПАО ВНДІкомпресормаш» розроблено компресорний агрегат ГВ-50/7У2. Ця розробка призна- ці. За її підсумками розробляються та реалізуються заходи чена для стиснення супутніх технологічних газів у проце- щодо поліпшення умов праці, усунення впливу шкідливих сах гарячої або вакуумної сепарації нафти й природного виробничих факторів. Усі працівники своєчасно забезпегазу. Вона є базовою – надалі планується її модернізація. чуються ЗІЗ. Певним категоріям безплатно видається Як зазначила завідувачка відділу газового технологічного спеціальне харчування. Чимало уваги приділяється облашобладнання конструкторського бюро І. Левша, при про- туванню санітарно-побутових приміщень, оздоровленню ектуванні ГВ-50/7У2 передусім було враховано вимоги членів трудового колективу. Кожне з цих питань детально щодо надійності та безпеки під час експлуатації. Для цього прописане у колективному договорі. Усі ці заходи дають компресор обладнано регуляторами потужностей, а їх ді- конкретний позитивний результат – випадків виробничого травматизму на підприємстві практично нема. євість забезпечує електронна система управління. Що ж, такі підходи до вирішення питань безпеки на Подібна техніка найближчим часом має з’явитися на більшості вітчизняних родовищ вуглеводнів, на вугільних флагмані вітчизняного компресоробудування не можуть шахтах, де під час дегазації вугільних пластів і видобутку не втішати. Залишається побажати трудовому колективу підприємства, де не на словах, а на ділі вирішуються пиметану є потреба у надійних і безпечних компресорах. Підприємство продовжує розробляти та виготовляти тання технічного переозброєння вітчизняного промислокомпресорні установки для постачання стисненого пові- вого виробництва,– так тримати! Бо інакше зараз просто тря до бурових установок, для очищення нафтових й газо- не можна. вих свердловин від продуктів буріння та для охолодження бурових розчинів, стаціонарні компресорні установки для вироблення стисненого повітря й постачання його до пневмомереж промислових підприємств, приводів пневмоінструменту і різноманітних механізмів; пересувні компресорні станції для будівельно-монтажних, дорожніх робіт тощо. Постійно задовольняючи запити виробничників, дбаючи про підвищення рівня безпеки нових зразків техніки, не забувають сумські компресоробудівники і про питання власного технічного переоснащення, про підвищення рівня охорони праці у своїх структурних підрозділах. Наприклад, нещодавно технічна база основного виробництва підприємства поновилася комплексом новітніх верстатів з ЧПУ корейської фірми «DTMG». Це дало змогу в кілька разів підвищити рівень продуктивності праці, а ризик травмування токарів тепер практично відсутній. Діюча на підприємстві СУОП, розповідає інІнженер відділу охорони праці Т. Горбаньова (праворуч) женер відділу охорони праці Т. Горбаньова, виі майстер механоскладального цеху С. Ананченко значає комплексне вирішення питань безпеки перевіряють стан охорони праці у підрозділі виробництва, конкретизує обов’язки й відповіwww.ohoronapraci.kiev.ua

13


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Охорона праці та місцева влада

Дбаючи про безпеку праці своїх виборців

Нещодавно виконком Хмельницької міської ради розглянув на своєму розширеному засіданні питання «Про хід реалізації державної політики в галузі охорони праці та соціального захисту працюючого населення міста». Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

14

Фото автора

О

бговорення такого питання на засіданні виконавчого органу міської ради свідчить про те, що керівництво міста над Бугом в особі мера С. Мельника, його заступників є не байдужим до того, наскільки безпечною є праця тих, хто довірив їм владу, хто своєю працею вносить вагомий внесок у бюджет міста та країни. На зібранні відмічалося, що в плані виконання передбачених Законами «Про місцеве самоврядування», «Про охорону праці», іншими нормативно-правовими актами повноважень відділом експертизи умов праці та охорони праці, який входить до структурного підрозділу виконавчого комітету – управління праці та соціального захисту населення, в минулому році було здійснено 433 перевірки стану умов та охорони праці. Ними було охоплено 287 підприємств, установ та організацій. Результати засвідчили, що на 156 з них впроваджена і успішно функціонує система управління охороною праці. Прикладом створення належних умов праці служать комунальні підприємства «Хмельницькводоканал» і санітарної очистки міста, житлово-експлуатаційна контора № 1, міська лікарня, поліклініка № 1 та деякі інші, які періодично посідають призові місця при підбитті підсумків щорічних конкурсів з охорони праці. Разом з тим перевірки показали, що ще далеко не всі роботодавці дотримуються встановлених законодавством вимог щодо створення здорових і безпечних умов праці, забезпечують функціонування СУОТ, усунення причин, що призводять до нещасних випадків і професійних захворювань, якісно проводять атестацію робочих місць за умовами праці тощо. Для виправлення становища посадовцями

У центрі президії – міський голова С. Мельник відділу експертизи умов праці та охорони праці торік було внесено 154 приписи на усунення виявлених порушень. Крім того, видано 142 висновки з приводу якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці, надано відповідну методичну допомогу 273 роботодавцям. Спеціалісти відділу експертизи умов праці та охорони праці здійснюють належний контроль за своєчасним проходженням керівниками та фахівцями підприємств, установ та організацій навчання з питань охорони праці. Минулого року навчання пройшли 1748 осіб. Примітно, що перевірка знань цієї категорії працівників проводилася за участю фахівців з охорони праці виконкому міської ради (вони входять до складу екзаменаційної комісії). Незважаючи на проведену профілактичну роботу (а вона в багатьох випадках проводилася спільно з державними наглядовими органами, відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещас-

них випадків на виробництві та професійних захворювань, профспілками), деякі роботодавці на момент засідання виконавчого комітету так і не повернулися обличчям до охорони праці, не забезпечили дотримання на робочих місцях вимог нормативноправових актів з охорони праці. В першу чергу це стосується шляховобудівельного управління № 56, міського комунального підприємства «Електротранс» та деяких інших підприємств, де під час виконання трудових обов’язків загинули та отримали каліцтво працівники. Оскільки причини кожної такої трагедії були свого часу обговорені на розширених засіданнях ради з питань безпечної життєдіяльності населення, то логічно було б сподіватися, що на підприємствах, керівники яких брали в них участь, зроблять усе необхідне, щоб убезпечити працю своїх підлеглих. Але цього, на превеликий жаль, не сталося. Окремі роботодавці, як мовиться, продовжували гратися з вогнем, піддаючи невиправданоОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ му ризику життя та здоров’я працівників. Це, зокрема, стосується управління житлово-комунального господарства, де на момент засідання виконавчого комітету не було забезпечено відомчого контролю за веденням робіт підвищеної небезпеки, у виробничих підрозділах не створені здорові та безпечні умови праці, не було обладнано кабінет охорони праці та ін. Продовжує турбувати стан профілактики виробничого травматизму в навчальних закладах міста. Із 40 перевірених лише в трьох з них впроваджена і успішно функціонує СУОП. У переважній більшості навчальних закладів відсутня єдина політика щодо

створення здорових і безпечних умов праці, здійснення соціального захисту працівників, робота яких пов’язана з шкідливими умовами праці. Керівники шкіл не передбачали виділення коштів на охорону праці. На комунальному аварійно-технічному підприємстві, у житлово-експлуатаційних конторах № 3, 6 не проведено атестацію робочих місць за умовами праці, хоча відділом експертизи умов та охорони праці це завдання перед роботодавцями ставилося неодноразово. З огляду на ці та інші недоліки в реалізації державної політики в галузі охорони праці виконавчий комітет міської ради намітив ряд заходів,

спрямованих на запобігання нещасним випадкам на виробництві, своєчасне проведення атестації робочих місць, підвищення відповідальності роботодавців за дотримання вимог законодавства про охорону праці. Оскільки керівництво виконавчого комітету послідовно і наполегливо здійснює передбачені законодавством повноваження в галузі охорони праці, про що, до речі, не раз йшлося на сторінках журналу «Охорона праці», то є всі підстави сподіватися, що воно неодмінно змусить недобросовісних роботодавців повернутись обличчям до охорони праці, а це, в свою чергу, сприятиме зниженню рівня виробничого травматизму.

Інформація

ОНSAS 18001:2007 –

здоров’я, безпека та успішний бізнес У Києві відбулася офіційна церемонія вручення Атестата акредитації Бюро Верітас Сертифікейшн Україна на право проведення сертифікації за OHSAS 18001:2007. Іван Зеленський, спецкор журналу

І

з вступом України до СОТ, з огляду на перспективу створення зони вільної торгівлі з учасниками ЄС, одним з найбільш пріоритетних напрямів для більшості великих вітчизняних підприємств стало приведення систем менеджменту якості (СМЯ) у відповідність до міжнародних стандартів. Аби громадяни іншої держави більш активно купували нашу продукцію, вони мають бути впевнені в її якості, безпеці, відповідності тим стандартам, до яких вони звикли. Однією з компаній, яка надає послуги з сертифікації на ринку України, є Бюро Верітас Сертифікейшн Україна. Воно стало першим міжнародним органом, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ) на право проведення сертифікації СМЯ в Україні на відповідність ДСТУ ISO 9001 (2004 р.). У 2005 р. компанія також була акредитована на право провеwww.ohoronapraci.kiev.ua

Заступник голови НААУ В. Горицький (ліворуч) вручає Атестат акредитації технічному директору Бюро О. Адаменку дення аудитів систем екологічного менеджменту за ДСТУ ISO 14001. 1 лютого у прес-центрі інформаційного агентства УНІАН заступник голови НААУ В. Горицький вручив технічному директору Бюро О. Адаменку Атестат акредитації на право проведення сертифікації за OHSAS 18001:2007 «Система менеджменту гігієни та безпеки праці». OHSAS 18001:2007 – міжнародний стандарт, що встановлює вимоги до системи управління безпекою та гігієною праці. Стандарт становить собою системну основу менеджменту промислової безпеки на підприємстві. Його вимоги спрямовані на за-

побігання аваріям, нещасним випадкам на виробництві та профзахворюванням, створення здорових і безпечних умов праці. В основу стандарту закладено превентивний підхід, який передбачає запобігання, а не усунення негативних наслідків. Вихідними даними для розробки, впровадження та функціонування системи менеджменту є початкова ідентифікація небезпек і оцінка існуючих ризиків. Впровадження OHSAS 18001:2007 дасть змогу підприємствам України працювати стабільно, успішно розвивати бізнес в умовах фінансової кризи.

15

Фото Ф ото автора автора р

«Охорона праці»


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Є такий досвід

Порушив закон –

отримай і розпишись

У ТОВ «Сандора» працює система управління професійною безпекою та охороною здоров’я згідно з OHSAS 18001:1999. Крім того, однією з особливостей СУОП на підприємстві є використання попереджувальних талонів, що дає змогу впливати на порушників правил і норм охорони праці. Сергій Колесник, наш власкор Фото автора та з архіву підприємства

Ж

урнал «Охорона праці» вже знайомив своїх читачів з ТОВ «Сандора» (№ 1, 2009 р., Додаток 3, де розповідалось про роботу кабінету охорони праці як одного з кращих на півдні України). Але це далеко не єдине, чим може похвалитися сучасне підприємство з більш як 3 тис. працюючих, виробничі потужності якого розміщено на території Миколаївської, Херсонської областей і в Криму. Компанію «Сандора» створено в 1995 р., і ось уже 15 років вона є беззмінним лідером на соковому ринку України. Тут виробляють понад 280 видів соків, сокових напоїв, безалкогольних газованих напоїв, холодного чаю, вина тощо. За результатами 2009 р. «Сандора» ушосте стала переможцем Міжнародного фестивалю-конкурсу «Вибір року», входить у ТОП-10 найшанованіших компаній України. Два роки тому це успішне підприємство придбала американська компанія PepsiCo. Очолив її новий генеральний директор Ніл Старрок. Маючи величезний досвід роботи керівником у США, Росії, Іспанії, він зазначає, що у «Сандорі» підібрано чудовий колектив професіоналів, які вміють цінувати якість, дисципліну та власну безпеку. «Тут робота для мене стала практично хоббі»,– говорить Н. Старрок. Одним з головних принципів нинішнього

16

успішного менеджменту на підприємстві є надання генеральним директором можливості самостійно приймати відповідальні виробничі рішення керівниками заводів компанії, її структурних підрозділів, у т. ч. і службою охорони праці. І якщо ми часто чуємо та читаємо, що якесь питання «перебуває на контролі» і розуміємо, що у більшості випадків на контролі може бути тільки термін відписки з цього питання, то у відділі охорони праці ТОВ «Сандора» на контролі – значить на контролі. Усі знають, що один з найефективніших важелів впливу на порушника правил охорони праці є позбавлення премії та інших заохочувальних доплат, так би мовити «удар по кишені». Проте в компанії «Сандора» матеріальну відповідальність за порушення правил безпеки не передбачено. Служба охорони праці розробила спеціальний попереджувальний талон, який начальник відділу охорони праці видає усім працівникам виробничого комплексу незалежно від займаної посади у випадку, якщо вони не додержують умов вимог нормативно-правових актів з охорони праці або з їхньої вини створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя людей чи навколишнього середовища. Талон має порядковий номер, реєструється у спеціальному журналі та складається з двох частин, перша з яких видається порушникові, друга з його підписом зберігається у відділі охорони праці. Положення про попереджувальний талон затверджене заступником генерального директора

Заступник генерального директора С. Єремець підприємства С. Єремцем, до функцій якого входять і питання охорони праці на підприємстві. Особливо важливим є те, що талон видається порушникові тільки один раз на рік. Працівника попереджають, що якщо впродовж цього терміну він повторно порушить правила безпеки, то обов’язково буде проведено переатестацію його з питань охорони праці, без чого він не має права працювати. Крім того, ці особи можуть бути переведені на нижчеоплачуваний вид робіт або притягнені до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної чи кримінальної відповідальності згідно зі ст. 44 Закону «Про охорону праці». Одержавши такий талон, порушник зобов’язаний доповісти своєму керівникові та пояснити, за яке порушення він його одержав. Видачу попереджувального талона інженером охорони ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

праці може відмінити лише заступник генерального директора підприємства, але поки таких випадків на підприємстві не було. Ця система дисциплінує усіх працівників щодо додержання вимог інструкцій з охорони праці та інших заходів безпеки. Це, в свою чергу, веде до підвищення продуктивності праці, зменшення кількості нещасних випадків, поломок обладнання і нештатних ситуацій, тобто підвищує ефективність виробництва, а отже, в цьому має бути зацікавлений кожний працівник. «Я вважаю,– говорить начальник відділу охорони праці Т. Потапенко,– якщо робітник не надів захисні окуляри, коли це вимагається, якщо він працює з електропроводкою, не відключивши напругу, якщо дуже швидко мчить на навантажувачі у місцях перетину пішохідних потоків, не подаючи звуковий сигнал, покарання має бути невідворотним». ЗРАЗОК

Від вчасно проведеної профілактики залежить ефективність роботи усього підприємства. Величезне значення має система відеоспостереження, камери якої встановлено в усіх підрозділах компанії, у тому числі й на прилеглій території. Так що сховатися і залишитися непоміченим на момент порушення законодавства про охорону праці дуже складно. Будь-яке порушення, аварія, нещасний випадок не залишаються без уваги. Відділ охорони праці аналізує всі зафіксовані ситуації, потім результати аналізу доводяться до відома кожного керівника та всіх працівників, щоб виправити ситуацію та запобігти можливості її повторення. У 2009 р. відділом охорони праці видано 23 попереджувальних талони, розглянуто 165 знімків відеоспостереження, видано приписи, в яких відмічено і поставлено на контроль 305 порушень. Проведено переатестацію

Служба охорони праці

Ф-262

ТОВ «Сандора» Попереджувальний талон №____ Шанов.________________________________________________ Під час виконання ___________________________________робіт Ви порушили вимоги Закону України «Про охорону праці» (розділ III, стаття 14, «Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативноправових актів з охорони праці»). На підставі вищевикладеного при повторному порушенні до Вас буде застосовано статтю 44 розділу VIII Закону України «Про охорону праці»: «За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом». «____»_________20___р. Час призупинення роботи __________________________. Начальник відділу охорони праці ____________Т. В. Потапенко 2. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

за видами робіт підвищеної небезпеки серед інженерно-технічних працівників – 109 осіб, робітників – 397 осіб, з курсу «охорона праці» – 559 працівників підприємства. На підприємствах України використовуються різні способи здійснення контролю за станом безпеки та виробничою дисципліною. Використання попереджувальних талонів – не догма, головне, щоб кожен керівник, кожен працівник усвідомлював, що його життя та здоров’я є найвищою цінністю, що є служби, які тримають на суворому контролі всі ці питання і якщо треба, підкажуть, спрямують у потрібне русло, а якщо буде незрозуміло, знайдуть спосіб дохідливо роз’яснити. Незважаючи на економічну кризу, ТОВ «Сандора» не зменшило кількість продукції, що випускається, не скоротило витрат на виконання заходів з охорони праці і не порушило умов колективного договору. Нещодавно запущено у роботу дві нові виробничі лінії з випуску газованих напоїв. Плануються роботи з оновлення обладнання, покращання умов праці. А це значить, що споживачі України і ще 20 країн світу, куди експортується продукція компанії, продовжуватимуть насолоджуватися смачною та безпечною продукцією, зробленою руками професіоналів.

17


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Сторінка інженера з охорони праці

Робота, у якій все головне За підсумками огляду-конкурсу з охорони праці серед підрозділів «Укрзалізниці» у 2008 р. Ужгородський залізничний вокзал посів 2-ге місце. Світлана Ковтун, провідний інженер з охорони праці Ужгородського залізничного вокзалу

Фото О. Гершуненка та з архіву Львівської залізниці

З

алізничний вокзал Ужгорода – це комплекс, який складається з двох будівель оригінальної архітектури – вокзалів далекого та приміського сполучення, споруди багажного відділення, котельні, упорядкованої привокзальної території та двох автостоянок. Середньооблікова чисельність працівників становить 188 осіб. Як інженерові з охорони праці, мені багато дечого ще треба навчитися, але те, що наше підприємство вибороло почесне місце у галузевому змаганні, свідчить: увесь колектив відповідально ставиться до вимог безпеки праці. Велика заслуга у цьому начальника вокзалу Ю. Товта. Взагалі, я глибоко переконана, що стан охорони праці на підприємстві у першу чергу залежить від ставлення до цих питань першого керівника. Нещодавно я ознайомилася зі статистикою виробничого травматизму по «Укрзалізниці» за 1992– 2007 рр. Якщо у 1992 р. тут було зафіксовано 1167 нещасних випадків, у тому числі 82 – зі смертельними наслідками, то у 2007 р. їх кількість зменшилася до 239 випадків (з них 24 – смертельних). У 2009 р. мали 122 випадки, 10 з яких – зі смертельними наслідками. На нашому 18

підприємстві з 2004 р. не було зафіксовано жодного нещасного випадку. Тобто, безумовно, ситуація поступово змінювалась на краще, але вона потребує глибокого осмислення. На мою думку, головна передумова відсутності травматизму на нашому підприємстві – це системна робота з людьми. У 2005 р., коли вокзал став самостійним підрозділом, у наш трудовий колектив влилося 150 нових працівників. Тому інженеру з охорони праці треба бути ще й психологом, працюючи з людьми. З часом приходить досвід, а з ним – уміння зрозуміти людину вже на першому інструктажі, передбачити, чи буде вона сумлінно працювати, чи створюватиме лише проблеми. Велику увагу ми приділяємо навчанню. Кожен працівник, який буде виконувати роботи чи обслуговувати устаткування підвищеної небезпеки, під час прийняття на роботу проходить вступний інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, первинний інструктаж та стажування на робочому місці. Раз на рік проводиться навчання, після якого складається екзамен. Зрідка трапляється, що працівник прослухав курс навчання, проте екзамену скласти не зміг. Але після додаткових занять і більш ретельного вивчення документів зазвичай екзамен вдається успішно скласти. Адже всі розуміють, що працівник, який не склав такого екзамену, не може бути допущений до виконання робіт підвищеної небезпеки. До таких робіт у нас належать роботи в діючих електроустановках, об-

слуговування газових котлів, роботи на висоті, на залізничних коліях, вантажно-розвантажувальні роботи, обхід і технічний огляд водопровідноканалізаційних мереж. Наша котельня забезпечує теплом і гарячою водою не тільки вокзал, а й лінійний відділ міліції, станцію Ужгород, дистанцію водопостачання та майстерні колійників. Будівля вокзалу обладнана чотирма гідравлічними пасажирськими ліфтами вантажопідйомністю 1000 та 630 кг. Для виконання робіт на висоті використовується пасажирський підйомник з електрогідравлічним приводом. Усі об’єкти підвищеної небезпеки вчасно проходять експертно-технічне обстеження та техогляд. Специфіка нашого підприємства така, що ми повинні забезпечити не тільки охорону праці для працівниОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ На підприємстві проведено атестацію робочих місць за умовами праці (16), на яких працює 101 особа. За її результатами робочі місця визнано такими, що відповідають вимогам нормативних документів, з картами умов праці колектив ознайомлений під розписку. А цього року буде проведено атестацію ще трьох робочих місць. Працівники підприємства забезпечені усіма засобами захисту – спецодягом, спецвзуттям, захисними касками, респіраторами, запобіжними поясами для роботи на висоті, діелектричними рукавицями, ботами та іншими ЗІЗ. У Мукачевому є сертифікована лабораторія, де ми перевіряємо усі ці засоби згідно з діючими нормами. Є у роботі інженера з охорони праці й свої проблеми. Маємо дуже багато мороки з проведенням тендерів і тендерними закупівлями, які узгоджуються в управлінні залізниці. Нещодавно нашому підприємству нарешті вдалося укласти ряд угод. У нас централізоване забезпечення спецодягом, і з цим поки що проблем немає, а ось з інструментом і поповненням медичних аптечок, придбанням спецодягу для цеху харчування ще не все гаразд. Тож усім нам ще є над чим працювати, щоб підтримувати високий рівень охорони праці, щоб колектив виправдовував довіру керівництва «Укрзалізниці».

Реклама

ків вокзалу, а й нормальні умови для громадян, які користуються нашими послугами. Тому великого значення надаємо, крім утримання у належному стані обладнання, інженерних мереж, й людському фактору, адже відсутність досвіду, навичок і дисципліни може призвести до травматизму. Багато нещасних випадків якраз і стається через недотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку та відсутність дисципліни. Одним із ме-

тодів запобігання таким порушенням є проведення раптових перевірок. Керівники цехів, дільниць, ІТП та члени профкому перевіряють додержання працівниками безпечних прийомів праці, технології виконання робіт та інструкцій з охорони праці. Все це проводиться у межах триступінчастого адміністративногромадського контролю, який діє в нас регулярно. Якщо говорити про підсумки нашої роботи, то ми в повному обсязі виконали розділ «Охорона праці» колективного договору і комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворювань та аварій. У 2009 р. навчання та перевірку знань пройшли 137 працівників. На приведення у відповідність до вимог охорони праці основних фондів було витрачено понад 72,7 тис. грн., на усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях – 18,8 тис. грн., на проведення медичних оглядів – понад 20 тис. грн. Усього на охорону праці у 2009 р. було витрачено 131,3 тис. грн. У Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві торік наше підприємство перерахувало 57,6 тис. грн.

www.ohoronapraci.kiev.ua

19


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Людина та її справа

Вочевидь, немає тепер таких галузей виробництва, де б не працювали жінки. Не виняток і підприємства залізничного транспорту, де представниці слабкої статі нарівні з чоловіками вирішують важливі питання забезпечення життєдіяльності цього стратегічно важливого об’єкта.

Ними пишається Південна залізниця

Вадим Кобець, наш власкор Фото автора

В

ажко уявити нормальне життя нашої держави без її головної транспортної артерії – «Укрзалізниці». Разом з тим залізниця – це величезний об’єкт підвищеної небезпеки, на якому тільки за умови чіткої взаємодії всіх ланок управління, безпомилкових дій кожного залізничника може забезпечуватися надійний і безпечний рух. Харківське електровозне депо «Жовтень» Південної залізниці – одне з найстаріших в Україні. Його історія бере початок у травні 1869 р., коли до Харкова прибув перший потяг. Сьогодні 150 локомотивних бригад депо обслуговують пасажирські (більшість з яких транзитні) перевезення у межах чотирьох доріг України та Росії на 12 тягових плечах. Більш як 25 років працює в електровозному депо Л. Мірошник. Останні п’ятнадцять успішно очолює службу охорони праці цього підприємства. А починала свою трудову біографію Лариса Євгенівна в 1978 р. (закінчивши Харківський інститут інженерів залізничного транспорту) техніком у вагонному депо «Основа». Чимало усіляких конфліктів виникало в молодого спеціаліста у ті роки з... представниками сильної статі, які інколи крізь пальці дивилися на вимоги 20

Л. Волоховська (ліворуч) і Л. Мірошник – служба охорони праці депо «Жовтень» правил безпеки. Утім, ніякі посилання на «об’єктивні» труднощі не могли подіяти на тендітну жінку, яка на посаді інструктора з безпечних методів праці електровозного депо «Жовтень» лише з більшою наполегливістю вимагала від працівників додержання правил охорони праці. Добросовісне ставлення до виконання службових обов’язків, безкомпромісність у ставленні до порушників трудової дисципліни були належно оцінені тодішнім керівником депо, нинішнім начальником Півден-

ної залізниці В. Остапчуком. Саме він запропонував Ларисі Євгенівні очолити службу охорони праці депо. Починаючи з 1995 р. вона почала діяти у межах своїх нинішніх повноважень. У чому ж вони полягають? Електровозне депо – чи не найважливіша ланка в забезпеченні безперебійного, надійного руху на залізниці. Бо саме від технічного стану локомотивів, від ступеня навченості членів локомотивних бригад залежать ці безперебійність і надійність. Це, так би мовити, з одного боку. А з іншого, слід ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

розуміти, що справність і надійність локомотивів забезпечуються не деінде, а саме в тому ж таки депо його ремонтниками, які незважаючи на будь-які погодні умови, цілодобово на пункті технічного обслуговування повинні помічати найменші відхилення в роботі механізмів тягового рухомого складу, якісно й кваліфіковано проводити його ремонти. Тому, як «Отче наш», машиністи локомотивів і їхні помічники, усі ремонтники повинні знати вимоги інструкцій з охорони праці. І саме цього вимагає Л. Мірошник від керівників дільниць, постійно націлює всіх на неухильне додержання вимог безпеки під час приймання-передачі електровоза від однієї бригади іншій, проходження технічного обслуговування (ТО-1 і ТО-2) електровозів. Значно більшої уваги потребує виконання в ремонтних цехах депо процедур ТО-3, ТР-2 та ТР-3, тобто складних ремонтних робіт із зняттям та лагодженням колісних пар, різних вузлів електричного устаткування, зокрема, потужних електроприводів локомотивів. Для цього в депо є відповідна матеріально-технічна база, розосереджена у 25 виробничих підрозділах, серед яких найважливіші – токарний і ковальський цехи, цехи колісних пар і електричних машин. У кожному з цих підрозділів Л. Мірошник добре знають, адже свій робочий день вона починає зі спілкування з керівниками виробничих дільниць та спеціалістами. Як правило,– на щоденних планірках у начальника депо, де аналізується ситуація, що склалася в підрозділах наприкінці попереднього робоwww.ohoronapraci.kiev.ua

чого дня. Ніщо не випадає з поля зору прискіпливого начальника служби охорони праці та її помічниці Л. Волоховської: чи то це несправні ключі й молотки, невипробувані робочі інструменти в ремонтних майстернях, чи то наявність стружки й плям мастила біля токарних верстатів. Ніяких дрібниць у цих питаннях бути не може, вважає Лариса Євгенівна, тому й вимагає на кожному робочому місці належного порядку та чистоти. Загалом понад 230 перевірок стану охорони праці здійснила вона разом із Л. Волоховською протягом минулого року, під час яких було виявлено 561 порушення вимог норма-

тивних актів з охорони праці. Переважна більшість приписів усувалася в максимально короткі терміни. Якість їх виконання також питання номер один для відповідальних працівниць працеохоронної служби. Навчанню та перевірці знань з питань охорони праці працівників депо приділяється велика увага. Навчають за спеціальними програмами. Успішно функціонують в депо навчальний клас та кілька технічних кабінетів, де за допомогою сучасних наочних засобів, спеціально відзнятих відеофільмів працівники залізниці підвищують свій професійний рівень. Лариса Євгенівна впевнена: аби теоретичні знання краще засвоювалися, потрібно навчання максимально наблизити до практики. Свого часу за її ініціативи у кабінетах було змонтовано електричні й пневматичні апарати, що експлуатуються на електровозах серій ЧС2 та ЧС7. Однією з особливостей технічного кабінету електровоза серії ЧС7 є функціонування тренажера на базі поєднання діючої схеми електровоза зі спеціальним програмноапаратним комплексом. Тож тепер перевірка знань з питань охорони праці у машиністів відбувається в умовах, максимально наближених до таких, що можуть виникнути в реальності. Тренування на цьому тренажері також дає змогу відпрацьовувати і обирати оптимальні режими швидкості потягу за умови додержання графіка руху та оптимального витрачання електроенергії. Як надійний годинниковий механізм, діє в депо триступінчаста система адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці. Підбиття підсумків за третім ступе-

Працівники відділу охорони праці управління Південної залізниці: начальник відділу О. Татлієва, інженер Т. Шраменко та інженер з охорони праці служби колії залізниці С. Житникова (зліва направо)

21


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В електровозному депо проводиться планомірна робота з атестації робочих місць за умовами праці. Щороку тут атестують близько 50 робочих місць. У цілодобовому режимі функціонує медпункт, де члени локомотивних бригад і водії автотранспортних засобів проходять передрейсові медичні огляди. Для зменшення рівня психоемоційного навантаження та відновлення працездатності членів локомотивних бригад на пункті технічного огляду у кімнаті психоемоційного розвантаження проводяться сеанси ароматерапії та різноманітні психо фізіологічні обстеження. Усе це – також об’єкти докладання зусиль Л. Мірошник і Л. Волоховської. *** Розповідаючи про позитивний досвід роботи з охорони праці одного зі структурних підрозділів Південної залізниці, потрібно мати на увазі, що досягнуті в депо «Жовтень» результати грунтуються на міцній і надійній основі: на цілеспрямованій злагодженій діяльності всього трудового колективу залізниці, у тому числі – діяльності служб охорони праці в усіх її структурних підрозділах, яких тут налічується 127. Причому зі 198 працівників служб охорони праці 123 – жінки. Оперативно-методичне керів-

ництво працівниками здійснює відділ охорони праці, який очолює досвідчений спеціаліст О. Татлієва. Як повідомив начальник служби охорони праці Південної залізниці В. Шевченко, спільними зусиллями його підлеглих протягом 2009 р. проведено майже 13,7 тис. перевірок, під час яких було виявлено 42 тис. порушень нормативних актів з охорони праці. За допущені порушення до відповідальності притягалися 464 працівники, а 6 порушників було звільнено. В управлінні Південної залізниці повідомили, що серед її структурних підрозділів є такі, де впродовж 10 і навіть більше років не було жодного випадку виробничого травматизму. Немаловажно те, що служби охорони праці тут очолюють саме жінки. Для прикладу можна назвати О. Донченко, яка опікується охороною праці на Люботинській дистанції колії, її колег О. Самбурову зі станції «Основа», С. Веселовську з Куп’янського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, Н. Копчак з локомотивного депо «Полтава». Колектив редакції журналу «Охорона праці» вітає жінок зі святом 8 Березня. Бажаємо подальших успіхів у роботі з охорони праці, а ще, безумовно, жіночого щастя та благополуччя.

Реклама

нем проводиться в середині місяця під керівництвом начальника депо О. Бартновського. Керівники виробничих дільниць, машиністи-інструктори, майстри й бригадири пояснюють причини, через які на дільницях депо були допущені порушення вимог охорони праці. У разі виявлення грубих порушень на засіданні приймається рішення про притягнення винних до відповідальності. Результати роботи з охорони праці, досягнуті трудовим колективом (за останні 10 років у депо не було допущено жодного випадку виробничого травматизму), повністю підтверджують правильність обраних тут підходів. Утім, це зовсім не означає, що досягнуті успіхи й виправдані механізми контролю за охороною праці в структурному підрозділі перетворили наполегливу жінку в акумулятор одних і тих самих методів роботи. Удосконалення обслуговування електровозів у ремонтних майстернях, модернізація самого ремонтного обладнання потребують від служби охорони праці роботи на випередження. І полягає вона, наприклад, у перегляді інструкцій з охорони праці. З більше ніж 160 діючих в депо інструкцій за професіями та видами робіт тільки протягом 2009 р. понад третину було переглянуто, розроблено 15 нових інструкцій.

22

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Повідомляють собкори

Просто і надійно

П

оважна людина говорити так має всі підстави. У 1972 р. після закінчення Криворізького гірничорудного інституту він прийшов працювати майстром 2-ої збагачувальної фабрики на Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК). З цим підприємством він пов’язав усе своє життя. Через рік уже підмінював начальника зміни. Але те, що молодий спеціаліст «з характером», помітило багато керівників. С. Фоменко завжди робив так, як цього вимагала інструкція. З часом йому запропонували перейти у відділ техніки безпеки. Невдовзі він очолив відділ і вже разом з начальником Криворізького гірничого округу А. Дроботом, директором підприємства О. Станковим «відшліфовували» систему управління охороною праці ГЗК (СУОП), а в 1986 р. відстоювали право на життя цієї системи у Комітеті. Так з’явилися на підприємстві триступінчастий контроль за станом безпеки праці, щомісячна атестація одного з цехів. У своїй діяльності Сергій Олексійович дотримується жорсткого правила: виявлені порушення не повинні залишатися без уваги! Як профілактичні заходи було запроваджено талонну систему контролю за додержанням вимог техніки безпеки. Виходило просто і надійно. Не випадково, що саме С. Фоменку запропонували бути представником Криворізького гірничого округу на Інгулецькому ГЗК. Тому всі 37 років своєї трудової біографії він живе духом десятитисячного колективу. Сказати, що головний державний інспектор знає на комбінаті керівників, сотні робітників, особливості машин і механізмів, виробничі об’єкти,– не сказати нічого. Для нього кожен день перебування на території ВАТ – це постійний контроль виконання вимог Закону «Про охорону праці» та положення про СУОП, які є механізмом забезпечення промислової безпеки. Не випадково, що в усіх складних моментах, які стосуються питань стану охорони праці та виробничого середовища, генеральний директор комбінату В. Півень не вважає зайвим проконсультуватися з представником теруправління Держгірпромнагляду. «Секрет» авторитету С. Фоменка розкриває начальник Дніпропетровської державної гірничотехнічної інспекції Криворізького гірничопромислового територіального управління Б. Останков: «Фоменко не просто інспектує. Він знає всі тонкощі виробничого процесу. У своїй роботі обов’язково спирається на положення про СУОП. Більше того, це положення періодично корегується за пропозиціями державного гірничотехнічного інспектора. Бо він не відділяє себе від підприємства, де розпочиналася його трудова стежка…» Виробництво є виробництво. Завдання інспектора – зробити все можливе, щоб запобігти біді. І все ж коли вона

www.ohoronapraci.kiev.ua

трапляється, С. Фоменко намагається максимально осмислити причини випадку, узагальнити обставини аварії. Дивлячись на офіційний показник – 80% нещасних випадків трапляються з організаційних причин – головний державний інспектор приходить до думки: основне, що шкодить безпеці праці,– невміла, неправильна організація праці, виконання робіт недостатньою кількістю працівників, неузгодженість дій робітників. Це також погане навчання робітників і бригадирів та слабка трудова дисципліна, відсутність необхідних пристосувань, інструментів, захисних засобів та їх незастосування. А ще – це штучна двозначність у ставленні роботодавців до питань охорони праці. Подібні питання лягають в основу обговорень проблеми на рівні керівників виробничих підрозділів, служби охорони праці ВАТ «Інгулецький ГЗК», на нарадах в самому теруправлінні. Це означає, що пульс життя на комбінаті не слабне, будуть нові пошуки істини. Заради людини!

Реклама

Леонід Безуглий, наш власкор

Фото автора

Так повинно бути в організації охорони праці на підприємстві. У цьому глибоко переконаний головний державний гірничотехнічний інспектор Дніпропетровської державної гірничотехнічної інспекції Криворізького гірничопромислового теруправління С. Фоменко.

23


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Охорона праці та профспілки

Ой, кризо, кризо,

що ти наробила?

Федерація профспілок України (ФПУ) скоротила 26 посад головних спеціалістів – технічних інспекторів праці, які базувалися в територіальних профспілкових об’єднаннях.

Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

У

на виробництвах, де працюють рядові члени профспілки, вже немає проблем чи вирішено усі питання охорони праці? Там не потрібне пильне око ФПУ? Але якщо вже фінансова криза докотилася до ФПУ, то, може, варто вирішити питання щодо фінансування витрат, пов’язаних з утриманням вищезгаданих посад або принаймні посад головних спеціалістів – технічних інспекторів праці, за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань? Адже перед вищезгаданими посадовцями Федерації та робочими органами Фонду за великим рахунком стоять одні і ті ж завдання – здійснення заходів, спрямованих на збереження життя і здоров’я наших співвітчизників у процесі їх трудової діяльності, соціальний захист потерпілих та їхніх сімей.

Реклама

зв’язку з нестачею коштів, необхідних для утримання посад працівників свого апарату, ФПУ запропонувала територіальним профспілковим об’єднанням в обласних центрах розглянути питання про можливість збереження вивільнених вна с лі док скорочення чисельності працівників центрального апарату посад головних спеціалістів – технічних інспекторів праці у своїх штатах. Передбачити фінансування їх утримання за рахунок Федерації лише у разі нагальної необхідності. Приблизно така ж доля наприкінці 2009 р. спіткала 27 головних спеціалістів ФПУ з питань колдоговірної роботи в територіальних

профспілкових об’єднаннях з тією лише різницею, що утримання цих посад у штаті апарату Федерації не передбачено навіть у разі нагальної необхідності. Отже, як бачимо, у профспілках теж фінансова криза. Проте мені як члену профспілки і як журналісту незрозуміло, чому вона торкнулася посадовців, завдяки яким керівництво ФПУ мало змогу знати реальний стан охорони праці та колдоговірної роботи на підприємствах, в установах та організаціях кожного регіону, а отже, могло спрямовувати зусилля своїх підлеглих на вирішення конкретних завдань, які стоять перед профспілками? Чому навіть у ФПУ фінансування посад спеціалістів, які відають питаннями охорони праці, проводиться за залишковим принципом? У нас що:

24

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


Реклама

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

25


БЕЗПЕКА ПРАЦІ Коротко про важливе Працівники ДП «Зоря» – «Машпроект» (Миколаїв) переодягнулися у новий спецодяг. Рішення про зміну постачальника спецодягу було прийнято адміністрацією підприємства ще в серпні 2009 р. Після випробування на зносостійкість, усадку, захисні властивості та інші показники переможцем серед постачальників спецодягу стала українська філія компанії «Восток-Сервис», послугами якої користується багато відомих підприємств України. Замовлено також спецвзуття нового зразка, зокрема для жінок-працівниць.

Створення нормальних умов праці – запорука здоров’я працівників, їхньої безпеки та ефективності виробничої діяльності. Цим правилом керуються на підприємствах ЗАТ «Макіївкокс» і ВАТ «Макіївський коксохімічний завод». Тут у повному обсязі відремонтовано системи опалення, проведено ревізію і ремонт опалювальних котлів, димососів і вентиляційних пристроїв, замінено віконні блоки з урахуванням покращання освітлення та теплоізоляції. Крім того, у ЗАТ «Макіївкокс» змонтовано автономну систему опалення дробильнодозувального цеху, виконано парота теплоізоляцію трубопроводів.

У Держгірпромнагляді

Пріоритет – ОХОРОНІ НАДР За матеріалами виступу на розширеному засіданні колегії Держгірпромнагляду заступника Голови Держгірпромнагляду

Олега Румежака

В

продовж 2009 р. у країні вдалося утримати тенденцію до зниження рівня травматизму на шахтах. При зменшенні обсягів видобутку вугілля майже на 8% зниження рівня загального травматизму становило 19%, у тому числі зі смертельними наслідками – 13%, хоча його рівень залишається невиправдано високим. Крім того, минулого року сталося 26 аварій і групових нещасних випадків, під час яких травмовано 178 осіб, з них 43 – смертельно. Динаміка та основні показники травматизму наведено на графіках. Прийняття Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» змусило переглянути ідеологію наглядової діяльності у вугільній промисловості. Тому на початку 2009 р. у територіальних управліннях Донецької і пізніше Львівської областей

гірничі округи було виділено як самостійні одиниці та створено регіональні інспекції. Аналізуючи роботу цих гірничих округів, серед позитивних моментів можна відзначити, що: вдалося зменшити удвічі кількість ступенів вертикалі управління від начальника теруправління до інспектора; створено більш оперативну модель наглядової діяльності, що дає можливість привести її до єдиних умов і вимог; регіональні інспекції бу-

Протягом 2009 р. на підприємствах машинобудування Харківської області, де працює близько 130 тис. осіб, зафіксовано 125 випадків виробничого травматизму. Двоє працівників отримали травми, несумісні з життям. У попередньому році в регіоні на підприємствах машинобудування травмовано 223 працівники, загинуло чотири. 26

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Динаміка видобутку вугілля та виробничого травматизму на шахтах державної форми власності 350

25000 303

300

20000

15000

234

229

19255

250 197

15243

10000 9110 5000

0

76,0

79,0

2000

2001

71,4

2002

6469

68,1 2003

Загальний травматизм, осіб

200

173

11840

117 5728

95

100

4888

4655

120 5893

109 4820

150 100 50

50,7

46,1

46,4

42,2

45,4

38,4

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Смертельний травматизм, осіб

0

Видобуток, млн. т

Динаміка видобутку вугілля та виробничого травматизму на шахтах недержавної форми власності 200

180 168

160 140

150

120 100

100

80

70

15 0

54

43

50

12,6 2004

42

28,7

29,0

26,8

32,2

33,7

2005

2006

2007

2008

2009

Смертельний травматизм, осіб

дують свою роботу за єдиною схемою; практично усі питання щодо перевірок об’єктів, їх призупинення та відновлення робіт вирішуються у регіонах; введення до структури регіональних інспекцій юридичного забезпечення дало змогу підвищити якість документів, що готувалися, і справ, що розглядалися. Проте питання контролю за роботою інспекторів з боку гірничого округу повністю не вирішено, що призвело до низької якості обстеження об'єктів. Адже це найдієвіший спосіб утримати ситуацію під контролем при зменшенні кількості перевірок. Є у їхній роботі недоробки та упущення. Це стосується, зокрема, таких гірничих округів, як Донецький (наwww.ohoronapraci.kiev.ua

60 40 20 0

Видобуток, млн. т

чальник В. І. Король), Луганський (В. М. Чистоклєтов), Львівський (Ю. В. Царик). Там не було організовано більш ретельних обстежень за маршрутами. Це при тому, що на допомогу інспекторам було розроблено методичні рекомендації з перевірки об'єктів вугільних підприємств. Не приділялася належна увага технічному навчанню та вивченню нормативно-правової бази, не проводилася робота з кожним інспектором з роз'яснення реальних завдань у нових умовах. Тому аналіз наглядової діяльності гірничих округів показав не тільки зменшення кількості оперативних обстежень, але й зниження якісного показника ефективності роботи одного інспектора. Так, показник кількості

виявлених гірничотехнічним інспектором порушень на одне обстеження до прийняття вищезазначеного Закону і після знизився відповідно з 14 до 12 по Комітету, а по Донецькому гірничому округу він становив усього 10 не дуже значних порушень на одне обстеження. З такою роботою ми можемо втратити позиції нагляду у вугільній галузі.

Аналіз наглядової діяльності гірничих округів показав не тільки зменшення кількості оперативних обстежень, але й зниження якісного показника ефективності роботи одного інспектора. Варто задуматися і не бути осторонь начальникам територіальних управлінь – Донецького (К. В. Дорофєєву), Львівського (В. А. Шайтану) від питань покращання якості наглядової діяльності та методологічної підготовки інспектора. У той же час треба зазначити, що важливе значення під час обстеження має відповідність проектної документації діючим нормам і правилам і, як наслідок, реалізація проектних рішень. А позитивна незалежна експертиза проектів – це гарантія її відповідності законодавству та нормативним документам з охорони праці. Перевірка окремих експертиз, виданих Донецьким експертно-технічним центром, говорить про їх низьку якість. Складається враження, що експертний центр почав працювати за принципом галузевих інститутів, тобто за гроші можуть видати будьякий висновок, навіть такий, що суперечить нормативним документам. Прикладів цього достатньо. А це вже відповідними органами може кваліфікуватися як елементи корупційної діяльності на підставі законодавства України. У разі виявлення у подальшому згаданих фактів до винних застосовуватимуться жорсткі санкції, аж до звільнення і передачі матеріалів до правоохоронних органів. Тому начальнику Донецького експертного центру М. В. Малєєву, а також іншим керівникам експертних центрів варто задуматися про неприпустимість такого безпринципного ставлення технічних експертів до своєї роботи. А

27


БЕЗПЕКА ПРАЦІ директору Національного науководослідного інституту промислової безпеки та охорони праці Ю. І. Шульзі теж необхідно зробити певні висновки стосовно керівників відділів ЕТЦ. Також звертаю увагу начальників гірничих округів і гірничотехнічних інспекцій на необхідність підвищення вимогливості до якості розробки проектної документації. У разі виявлення невідповідності проектної документації та експертиз нормативним актам з охорони праці не слід погоджувати ведення робіт, а вживати відповідних заходів щодо усунення цих порушень. Основними пріоритетами наглядової діяльності у вугільній промисловості на 2010 р. залишаються: удосконалення нових форм і методів державного нагляду у вугільній галузі; створення і вдосконалення нормативно-правової бази; запобігання вибухам газу та вугільного пилу; запровадження широкомасштабної комплексної дегазації вугільних пластів; ефективне функціонування системи управління охороною праці та нарядної системи. Для виконання поставлених завдань у нас є всі можливості й відповідні фахівці, тому керівникам територіальних управлінь вугільних регіонів потрібно усунути недоліки, про які йдеться, і мобілізувати зусилля для вирішення усіх проблемних питань щодо підвищення рівня безпеки у вугільній галузі. На сьогодні в країні актуальним залишається питання надрокористування. Минулий 2009 р. у питанні організації нагляду за охороною надр можна назвати провальним. Треба визнати, що стратегію організації цього нагляду за всі роки незалежності України так і не було визначено. Хоча майже третина функцій, покладених на Комітет,– це функції, пов'язані з питаннями охорони та раціонального використання надр, і тому «вигадувати велосипед» не потрібно, а їх просто треба чітко виконувати. Проаналізувавши проблеми і знайшовши шляхи їх вирішення, можна чітко визначити ідеологію нагляду за охороною надр. 28

Одна з важливих проблем, яку виявила перевірка ВАТ «Укрнафта», проведена минулого року за завданням Кабінету Міністрів і на яку було звернено увагу Рахункової палати України,– це недостатній нагляд за додержанням встановленого порядку обліку запасів корисних копалин та обсягів видобутої сировини. Фактично це питання на рівні Комітету жодного разу не порушувалося. Було намічено ряд заходів щодо посилення нагляду в цій сфері. Насамперед – це розробка інструкції обліку обсягу погашених і видобутих запасів та їх втрат, а також інструкції з розгляду планів розвитку робіт за усіма видами корисних копалин, взаємодія з органами податкової служби, зокрема проведення спільних засідань колегій. Крім того, назріла необхідність чіткого розмежування повноважень між органами, які контролюють охорону надр, між Комітетом, Мінприроди, геологічною та екологічною інспекціями. Необхідно переглянути і затвердити спільний наказ. Ще однією проблемою є недосконалість нормативної бази з охорони надр. Особливу увагу слід приділити підготовці нової редакції Кодексу України про надра. Комітет разом з іншими органами виконавчої влади бере участь у розробці цього документа і починаючи з 2002 р. постійно надає свої пропозиції та зауваження, проте, на жаль цей дуже потрібний документ до цього часу не прийнято. Крім того, багато нормативних документів з охорони надр застаріли і не відповідають новим економічним умовам. Наприклад, облік руху запасів і нормування втрат корисних копалин регламентуються документами, розробленими ще в 70-ті роки минулого століття, коли були тільки підприємства державної форми власності. Нові нормативні документи, на розробку яких зараз необхідно направити основні сили, зобов’язані відповідати економічним, екологічним та іншим інтересам держави, враховувати сучасний рівень технологій з видобування та переробки мінеральної сировини, стимулювати власників підприємств проводити модернізацію виробництва відповідно до світових стандартів.

Для вирішення цього питання назріла необхідність створення міжвідомчої ради по надрах при Комітеті з введенням до її складу представників галузевих міністерств та інститутів, що дасть змогу спільними зусиллями визначити програму з перегляду нормативної бази і планомірно працювати у цьому напрямі. Турбує стан нагляду за розробкою гідромінеральної сировини. Особливо це стосується родовищ прісних і мінеральних вод. Треба сказати, що на сьогодні склалася несприятлива ситуація з експлуатацією підземних вод в Україні. Усього по Україні виявлено 278 осередків забруднення, з них 13 ділянок підземних вод фактично втрачено через неправильну їх експлуатацію. Крім того, у період з 1992 р. по 2009 р. катастрофічно зменшилася кількість спостережних свердловин – з 8140 до 1032. Для вирішення цього питання у перспективі необхідно внести зміни до постанови Кабінету Міністрів від 28.04.2009 р. № 413 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від ведення господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці...» і виділити окремим критерієм нагляд за охороною надр. Розгляд планів відбору води великими надрокористувачами на рівні Комітету, як це робиться під час розгляду річних планів розвитку підприємств вугільної і нафтогазовидобувної промисловості та підприємств, які ведуть роботи з видобутку руди, дасть змогу посилити нагляд у цьому напрямі. Сьогодні у зв’язку з реформуванням загальної структури нагляду назріла необхідність удосконалення нагляду за охороною надр, а саме: створення п'яти спеціалізованих міжрегіональних інспекцій з охорони надр при гірничих округах і Київському теруправлінні (Донецької, Криворізької, Луганської, Львівської та Київської). На 2010 р. поставлено багато завдань щодо посилення нагляду за охороною надр, його можна з упевненістю назвати Роком охорони надр. Тому начальникам територіальних і обласних управлінь необхідно з усією відповідальністю поставитися до цього пріоритетного напряму роботи на поточний рік. ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


БЕЗПЕКА ПРАЦІ Нові технології

Якщо не витримує

С ТА ЛЬ

Газ, особливо у невмілих руках, перетворюється на небезпечну вибухову речовину, що приносить незліченні біди. А оскільки у Донбасі над гірничими виробками постійно просідають породи і частими є пошкодження інженерних комунікацій і мереж, кожну мить може статися аварія. Микола Масс, голова правління ВАТ «Донецькоблгаз», кандидат наук державного управління Фото Г. Щурова та з архіву підприємства

М

инулого року ВАТ «Донецькоблгаз» відзначило піввіковий ювілей, і вінцем його став, незважаючи на величезні фінансові труднощі, пуск першого у нашій країні експериментального поліетиленового газопроводу високого тиску. ВАТ «Донецькоблгаз» – одна з найпотужніших обласних газорозподільних структур України. До його складу входять 17 міських управлінь з газопостачання та газифікації, ремонтно-будівельне управління «Газ-сервіс», Донецька газонаповнювальна станція. Більш як 4,5 тис. співробітників компанії забезпечують безперебійне і безаварійне постачання багатьох десятків міст і сільських населених пунктів області. Завдання це – виняткової складності, тому для його вирішення знадобилося проведення масштабних наукових досліджень, інженерно-конструкторські розробки, які здійснюються у взаємодії не тільки з вітчизняними, а й зарубіжними дослідницькими організаціями та фірмами. Для наукового та інженерно-технічного супроводу роботи у нас створено 5 спеціалізованих лабораторій: хімікоаналітична, технічної діагностики, електровимірювальна, технічного опосвідчення вантажопідйомних машин і механізмів, сервісний центр з ремонту та перевірки газових лічильників. Розроблено, запатентовано та впроваджено систему одноступінчастого редукування газу, при якій його тиск www.ohoronapraci.kiev.ua

знижується з середнього до номінального за допомогою індивідуального регулятора, що встановлюється безпосередньо перед газовою апаратурою абонента. За нашим технічним завданням італійська фірма «МАДАС» розробила та поставляє комбіновані регулятори тиску, які спрацьовують як під час зниження, так і під час підвищення тиску відносно його номінального значення. Таке редукування дає змогу підтримувати стабільний тиск газу на обладнанні споживача за низьких температур зовнішнього повітря, незалежно від пікових навантажень на розподільну мережу та її довжини. Саме з такими температурами ми мали справу нинішнього року. При цьому аварій і технологічних перебоїв допущено не було. Компанія «Донецькоблгаз» перша серед обласних газопостачальних організацій України взяла на озброєння системний підхід під час вирішення поточних і стратегічних проблем. Остання з них – Програма інтенсифікації виробництва ВАТ «Донецькоблгаз» на 2006–2011 роки – сьогодні успішно виконується. Прогнозуючи наступне підвищення ціни на природний

29


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Будівництво поліетиленового газопроводу газ, ми ще 6 років тому розпочали масове оснащення житлових будинків побутовими газовими лічильниками нового покоління, і на сьогодні їх встановлено близько 250 тис. Уже впродовж останніх двох років для визначення сумарних об'ємів газу, витраченого мешканцями багатоквартирних будинків, ми встановлюємо сучасні наукоємні лічильники «КУРС». Водночас розглядаємо можливість переходу на якісно нові технології організації внутрішньобудинкового газового господарства – застосування металополімерних труб для монтажу внутрішньобудинкових газопроводів без застосування традиційного газозварювання та обладнання індивідуального житла лічильниками газу з кредитною чіп-картою. До останнього часу в Донецькій області природний газ споживали майже 800 промислових підприємств, бюджетних організацій і підприємств «Теплокомуненерго», а також більш як 2,2 тис. об'єктів комунальної сфери. Проте через економічну кризу споживання газу скоротилося більше ніж на 70%. Наше суспільство опинилося у критичному фінансовому стані, неминучими наслідками якого стали скорочений робочий тиждень, зниження середньої заробітної плати, плинність кадрів. Та незважаючи на ці обставини, газовики області на межі своїх можливостей продовжують забезпечувати абонентам стабільне і безаварійне постачання природного газу – з додержанням усіх вимог, передбачених чинними нормативами безпечної експлуатації газових мереж. Забезпеченню безпеки ми приділяємо особливу увагу. Донецька область стала новатором у багатьох починаннях, пов'язаних з цією проблемою. Зокрема, спільно з облдержадміністрацією нами свого часу було 30

ухвалено рішення про розміщення балонів зрідженого газу у шафах поза приміщеннями. Це гарантує запобігання аваріям. Враховуючи виняткову важливість безпечного постачання газу в умовах підробки земної поверхні, було розроблено Інструкцію з проектування захисту, будівництва та експлуатації газопроводів на території вугільних басейнів України (РДИ 204 УССР 025-91). Під час будівництва нових газопроводів ВАТ «Донецькоблгаз» зайняло жорстку позицію – переведення виробництва на інноваційні технології із застосуванням полімерних матеріалів і наукоємного обладнання. З огляду на те, що майже половина з експлуатованих газопроводів – підземні, особлива увага приділяється активному захисту їх від електрохімічної корозії, підвищенню його ефективності. ВАТ «Донецькоблгаз» у своїх структурних підрозділах почало застосовувати у системах катодного захисту комбіновані титанові металооксидні анодні заземлювачі типу ТДМ, які розроблені та випускаються підприємством «ECMA-Tex» (м. Київ). Застосування цих

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ріях. Адже за п'ять років роботи газопроводу на ньому не сталося жодного пориву або розгерметизації. Експериментальний поліетиленовий газопровід високого тиску довжиною 16 км, розрахований на тиск газу до 1,0 МПа, що став до ладу в 2009 р. – ще один крок вперед. Нова лінія з'єднала газорозподільну станцію на магістральному газопроводі компанії «Укртрансгаз» у с. Ново-Миколаївка з ГРП у с. Богородичне (Слов'янський район). З часом природний газ подаватиметься звідси у Святогорськ і багато прилеглих до цієї траси населених пунктів, будинки відпочинку, санаторії, дитячі табори і пансіонати. Хочеться вірити, що цей газопровід стане ще одним переконливим аргументом для створення національної нормативно-правової бази будівництва газорозподільних мереж високого тиску з поліетиленових труб замість сталевих. Це відкрило б перспективу широкомасштабного переведення усієї системи газопостачання і газифікації України на інноваційні енерго- і ресурсозберігаючі технології, що втілюють найбільш передові досягнення світової науки і практики. І, крім усього іншого, забезпечило б більшу безпеку під час транспортування газу територіями, де традиційні сталеві трубопроводи не можуть протистояти зсуву грунтів. Там, де не витримує сталь, запобігти аварії може поліетилен – це вже доведено на практиці.

Реклама

заземлювачів є більш ефективним порівняно з масивними анодними заземлювачами на основі сталі, чавуну та залізокремнієвих сплавів, що застосовувалися раніше. З 2003 р. нами реалізується програма з реконструкції та технічного переоснащення парку автотранспорту аварійно-диспетчерської служби. Для цих цілей було придбано та переобладнано 23 автомобілі «Газель». Ще кілька років тому для запобігання аварійним ситуаціям у системах газопостачання, деформації та розривам газових мереж, що пролягають на підроблюваних територіях (довжина магістралей, прокладених у таких критичних місцях, перевищує 1,4 тис. км), ми почали встановлювати гумотканинні компенсатори, розроблені «Донецькоблгазом» спільно з Донецьким заводом гумотехнічних виробів. Це дало змогу забезпечити безпечну експлуатацію газових мереж, що проходять над гірничими виробками. Проте традиційний шлях боротьби з механічними деформаціями сталевих труб, зокрема, встановлення на газопроводах гумотканинних компенсаторів, вже перебуває на межі наших технічних і фінансових можливостей. Адже таких компенсаторів у нас діє більш як 1470. Це дуже дорогий і енергоємний захід, оскільки для встановлення кожного з них (вартістю близько 9 тис. грн.) необхідно будувати ще й окремий газовий колодязь. Тому нашим головним стратегічним напрямом інноваційної політики під час будівництва та реновації газопроводів є поступова заміна сталевих труб на поліетиленові. Проблема стала особливо гострою у середині 90-х років минулого століття, а загрозливих масштабів набула внаслідок масового закриття шахт у режимі «мокрої консервації». Супутнє цьому підвищення рівня підземних вод веде до підтоплення газових мереж і до ще більших зсувів грунту, особливо у гірничих виробках з крутим падінням пластів. Начебто все ясно – необхідно орієнтуватися на поліетиленові труби. Проте річ у тому, що вітчизняні будівельні норми забороняють не тільки подібну заміну, але й будівництво поліетиленових газопроводів, розрахованих на тиск вищий за 0,6 МПа. «Донецькоблгаз» впродовж останніх п'яти років неодноразово вносив до Держбуду України та інших інстанцій аргументовані пропозиції, які обгрунтовують безпідставність подібних заборон. Свою правоту ми, здавалося б, успішно доводимо вже тим фактом, що ще кілька років тому нам вдалося добитися дозволу і побудувати на підроблюваній території одного з районів Макіївки експериментальний поліетиленовий газопровід середнього тиску довжиною 4,54 км. Виходячи з результатів експлуатації та інструментального дослідження його стану, Український державний науководослідний та проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України рекомендував застосування поліетиленових труб під час будівництва газових мереж на підроблених терито-

31


БЕЗПЕКА ПРАЦІ Рекомендують професіонали

Застосування ЗІЗ – необхідна умова

безпеки

Серед основних факторів, що забезпечують безпечні умови праці, найважливіше місце займають засоби індивідуального захисту. Якість, правильність вибору, правильне використання ЗІЗ – далеко не повний перелік питань, що потребують вирішення для досягнення ефективності та безпеки праці. Не секрет, що технологічна безпека на багатьох виробничих підприємствах поки що недостатня. Це – результат зношеності обладнання, використання застарілих технологій, зниження витрат на забезпечення безпеки через кризові явища в економіці країни. У той же час сучасні технології передбачають використання ЗІЗ, що відповідають таким самим сучасним вимогам. У цих умовах ЗІЗ нерідко стають єдиним бар’єром між шкідливими факторами виробничого середовища і здоров’ям людини. Особливе значення цього питання підкреслює і той факт, що одним з перших технічних регламентів, що набрав чинності в Україні, став Технічний регламент засобів індивідуального захисту, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 27.08.2008 р. № 761. Враховуючи актуальність цієї тематики, на сторінках журналу «Охорона праці» планується інформувати читачів про ЗІЗ як складову промислової безпеки. Спільно з фахівцями Групи компаній «ПромСИЗ» – найбільшого національного виробника і постачальника ЗІЗ – пропонуємо цикл матеріалів, присвячених засобам індивідуального захисту. Сергій Демченко, керівник відділу розробок Групи компаній «ПромСИЗ», Михайло Дубенчук, головний інженер ТОВ «Фільтр Інжиніринг»

В

продовж усього життя людина здійснює близько 700 млн. вдихів і видихів, і приблизно третина з них – на роботі. Від того, наскільки чистим і безпечним є повітря у виробничому приміщенні, залежить здоров’я, а часто й життя персоналу. Інгаляційний шлях надходження шкідливих речовин для людини є найбільш небезпечним, оскільки її легені мають досить велику поверхню, що дорівнює 140–150 м2, яка приблизно в 50 разів більша, ніж шкірні покриви, і в 10 разів більша, ніж поверхня шлунково-кишкового тракту. Через дуже тонку «перегородку» (що становить 2–3 клітини), яка розділяє альвеолярний простір легенів і просвіт кровоносних капілярів, що оточують кожну альвеолу, вдихувані шкідливі речовини за законами дифузії швидко проникають безпосередньо у кров і розносяться по всьому організму. Шкідливі речовини можуть перебувати в повітрі у вигляді двох основних фазових станів: у вигляді аерозолів (твердих або рідких) або у вигляді пари і газів (див. малюнок). Висока концентрація аерозолів спостерігається безпосередньо біля технологічного устаткування, на виробничих дільницях, пов’язаних з видобутком, переробкою, обробкою, одержанням, пакуванням, використанням або транспортуванням речовин, здатних переходити у завислий стан. Цьому також сприяє велика кількість повітря, що надходить в організм під час дихання. Так, за 8-годинну робочу зміну людина вдихає від 10 до 25 м3 повітря, а при більш інтенсивних навантаженнях – до 50 м3 і більше.

32

Від ступеня дисперсності залежить загальний відсоток затримки пилових частинок в органах дихання, а також рівень, на якому вони осідають у дихальних шляхах. Частинки діаметром більш як 10 мкм практично не надходять в органи дихання, частинки від 10 до 3 мкм осідають у гортані, трахеї та бронхах на слизових оболонках. Найбільш проникними у глибокі відділи легенів є частинки розміром менш як 5 мкм. Від ступеня дисперсності залежать також місце пилу в організмі, процеси його виведення з легенів. Так, великі частинки, що осідають ближче до початку дихальних шляхів, швидше виводяться з організму з повітрям, що видихається, під час кашлю і чхання. Дрібніші частинки розміром 0,1–0,4 мкм практично не осідають у дихальних шляхах, тривалий час залишаються завислими в альвеолярному повітрі та під час чергового видиху видаляються назовні. Встановлено також, що від ступеня дисперсності залежить фіброгенність кварцового пилу. В цьому відношенні найбільш агресивними є частинки розміром 1–2 мкм, у той час як дрібніші й більші частинки виявляються порівняно менш фіброгенними. Пилові частинки, що є радіоактивними, особливо важкорозчинні радіоактивні ізотопи, довго затримуються у легенях і лімфатичних вузлах, опромінюючи їх тканини, тоді як легкорозчинні – абсорбуються у крові й стають джерелом опромінювання інших органів і тканин. Особливо небезпечними є довгоіснуючі ізотопи, що потрапили в організм і які впродовж усього життя людини можуть бути джерелом іонізуючого опромінювання. Потрапивши через органи дихання в організм людини, добре розчинні гази і пари затримуються і всмоктуються у дихальних шляхах, а погано розчинні – проникають з пові-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


БЕЗПЕКА ПРАЦІ дивідуального захисту для профілактики професійних захворювань. Зокрема, у книзі Агріколи, що вийшла в 1556 р., вказано, що працюючі в сухих копальнях «повинні носити вільну вуаль перед особою, тоді пил не тільки не затягуватиметься у їхнє дихальне горло і легені, але й не ушкоджуватиме очі. Подібно до цього серед римлян виготівники ртуті вживали заходи проти вдихання цього згубного пилу». Численні вказівки про розробки ЗІЗОД з’являються у літературі наприкінці XIX – початку XX століття. Проте відсутність наукових даних про гігієнічні властивості аерозолів, газів і пилу, про характеристики фільтруючих матеріалів призводило до хаотичної розробки кустарних малоефективних респіраторів, що затруд0,01 0,1 1,0 няли дихання. Розміри аерозольних частинок, мкм Сьогодні в світі існує безліч всіДисперсність найбільш поширених аерозолів ляких високоефективних ЗІЗОД різних конструкцій і призначення. Всі трям, що вдихається, у легені. Подальша дія шкідливих ре- вони за принципом дії поділяються на фільтруючі та ізолюючі. човин на організм залежить від їх фізико-хімічних властиФільтруючі очищують повітря, що вдихається, від востей. Деякі, наприклад, органічні речовини, швидко ви- шкідливих речовин за допомогою фільтрів, сорбентів і поводяться з організму, інші – надовго затримуються, цирку- глиначів, що входять в конструкцію цього ЗІЗОД. Такі люють в організмі, відкладаються у печінці та кістках. Ба- пристрої залежно від конструктивних особливостей назигато речовин зазнають в організмі різних метаболічних ваються промисловими респіраторами і протигазами. змін, у результаті яких вони стають більш розчинними у воЗа допомогою ізолюючих засобів органи дихання люді і, отже, легше виводяться нирками. Зазвичай вони ста- дини ізолюються від навколишнього середовища, а повітють менш токсичними. Проте іноді у процесі цих перетво- ря для дихання надходить з джерела дихальної суміші, що рень утворюються більш токсичні речовини, наприклад, є складовою частиною ЗІЗОД. Ізолюючі ЗІЗОД прийнято метиловий спирт, бензол, фтор- і фосфорорганічні сполуки. називати дихальними апаратами. Вони можуть бути двох Метаболізм здійснюється у результаті окислення, рідше типів: шлангові та автономні. відновлення, метилування або ряду синтетичних процесів, Залежно від призначення фільтруючі ЗІЗОД бувають: що відбуваються у клітинах печінки під впливом певних протиаерозольні – для захисту від різних аерозолів ферментативних систем. Ці захисні реакції організму ефек- (диму, туману, пилу); тивні у випадках надходження в організм невеликих кільпротигазові – призначені для захисту від паро-, газокостей шкідливих речовин. Проте залежно від фізико- подібних речовин; механічних властивостей шкідливих речовин, ступеня їх газопилозахисні (комбіновані) – для застосування в токсичності, дози або кількості речовини, що надійшла і ад- умовах одночасного вмісту в повітрі газів, пари та аерозосорбована організмом, у людини можуть виникати профе- лів різних речовин. сійні захворювання (отруєння). Для запобігання гострим Більш детальний опис конструкцій існуючих фільтруюотруєнням і професійним захворюванням і призначені засо- чих ЗІЗОД, принципи їх підбору, правила експлуатації, би індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД). зберігання і догляду наведено у НПАОП.0.00-1.04-07 Необхідність застосування засобів захисту органів ди- «Правила вибору і застосування засобів індивідуального хання виникла на самих ранніх етапах розвитку людства. захисту органів дихання (ЗІЗОД)». Висловлювалися припущення про застосування пристроїв для захисту від пилу у глибокій старовині, зокрема у Стародавньому Римі, у зв’язку з виконанням великих обсягів робіт з видобутку гіпсу, вапна, будівельного каменю, свинцю. У літературі наводяться дані про те, що давньоримський учений Пліній, який жив у I столітті н. е., писав про пристосування у вигляді міхурів з пергаменту для захисту органів дихання під час роботи з кіновар’ю і сіркою. В епоху середньовіччя видатні мислителі й лікарі Георг Агрікола (1494–1555 рр.) і Бернандіно Рамаццині (1633–1714 рр.) у своїх працях рекомендували використовувати засоби ін-

Реклама

Пилок рослин Спори Пил цементу Літаючий попіл Пил вугілля Природний туман Колосниковий пил Молочний порошок Бактерії Туман H2SO4 Пил барвників Лужні тумани Пил кремнію Перегонка заліза Аерозолі хімічних процесів Сажа Дими амонієвих солей Смоляний туман Конверторні перегони Масляний туман Перегони мартенівських печей Атмосферний пил Радіоактивні аерозолі Віруси 10,0 100,0

3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

33


Реклама

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

34

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


БЕЗПЕКА ПРАЦІ Актуально

смерть В. Котика настала від отруєння алкоголем. Впливу на нього небезпечних або шкідливих виробничих факторів не було. У стані крайнього ступеня сп’яніння (5,3‰) перебував і охоронник Одеського комунального підприємства «Облтрансбуд» В. Гук. Він охороняв склад небезпечних отрутохімікатів, який перебував на балансі підприємства і був розташований неподалік від залізничної станції Затишок. 20 грудня 2008 р. його було знайдено у коридорі караульного приміщення без ознак життя. І тут причина смерті – отруєння алкоголем. Після трагедії комісією зі спеціального розслідування було виявлено, що на підприємстві не проводяться інструктажі з охорони праці на Пияцтво – справа суб’єктивна. Напився – винен у робочому місці, не ведеться належцьому сам. Отже, потерпілий, який отримав травму ний контроль за правильним заповненна виробництві у стані сп’яніння, теж сам винен? А чи ням журналів реєстрації інструктажів. Не проводяться інструктажі з складається при цьому акт за формою Н-1 і чи проелектробезпеки з присвоєнням відповадяться виплати з відшкодування шкоди? відної групи допуску. На постах охорони використовуються нестандартні нагрівальні прилади з відкритими нагрівальними елементами і струмоведучими частинами. Катерина Цвігун, наш власкор Підприємство недостатньо забезпечене нормативною ліФото автора тературою з охорони праці. Тут не проводяться регулярні навчання та перевірка знань працівників, попередні та а сільськогосподарському підприємстві ТОВ АФ щорічні медогляди. Потерпілий В. Гук, що пропрацював «Основа», розташованому у кількох селах Бере- на підприємстві 9 місяців, не пройшов навчання та перезівського району Одеської області, проблеми вірку знань з питань охорони праці, медичний огляд. безпеки праці, на перший погляд, вирішувались досить прийнятно. На підприємстві розроблено положення про навчання з питань охорони праці, положення про службу охорони праці, програму вступного інструктажу, посадові інструкції, інструкції з охорони праці на види виконуваних робіт, складено перелік робіт підвищеної небезпеки, проводяться обстеження виробничих дільниць. Люди, що працюють на підприємстві,– механізатори, працівники рільничих бригад, молочнотоварних і свинарських ферм – своєчасно проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці та всі види інструктажів з питань безпеки. З часу створення підприємства (з 2004 р.) тут нещасних випадків не було, тому всі були приголомшені тим, що сталося у телятнику № 1 молочнотоварної ферми № 2, розташованої в с. Степанівка на відстані 6 км від центральної садиби. Умови праці на молочнотоварній фермі не зовсім відповідають нормативним вимогам з охорони праці: телефонний зв’язок відсутній, виробнича дільниця погано освітлена. Як потім встановила комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку, посадові особи підприємства не здійснювали необхідного контролю за додержанням безпеки роботи підлеглих. 9 січня 2009 р. різнороб В. Котик весь день перебував на фермі і виконував роботи з обслуговування великої рогатої худоби. Перед кінцем робочого дня, приблизно о 17 год, телятник С. Куцак знайшов В. Котика, який лежав на підлозі телятника № 1 у стані алкогольного сп’яніння. Він повідомив про це завідувачку ферми Г. Ткачук, вона, у свою чергу,– директора агрофірми С. Домущі, який викликав швидку допомогу з м. Березівки. Медичні працівники, що приїхали на місце нещасного випадку, констатували смерть потерпілого. Згідно з висновком судовомедичної експертизи, смерть робітника настала від отруєння етиловим спиртом. Його концентрація у крові потерпілого становила 4,4‰. Комісія, провівши огляд місця пригоди, розглянувши пояснення свідків, інші матеріали, дійшла висновку, що

«Третя ознака» виробничої травми

www.ohoronapraci.kiev.ua

35

Реклама

Н


Реклама

БЕЗПЕКА ПРАЦІ бисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці...» тощо. Положення Закону стосуються і керівника, і працівника. Перед Законом всі рівні, і за порушення вимог безпеки повинні відповідати однаково. Можна покарати посадових осіб за втрату контролю за роботою людей на робочих місцях. Але як проконтролювати людину, котра п’є на роботі? Тільки пообіцяє, що все буде у порядку, відвернешся – а вона дістає приховану пляшку... Думка голови комісії зі спеціального розслідування, головного інспектора теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області А. Поляка: – Якщо людина помирає на робочому місці внаслідок отруєння алкогоГоловний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду лем – це не вважається виробничою по Одеській області А. Поляк (праворуч) веде прийом спеціалістів травмою. Адже що таке виробнича з охорони праці підприємств травма? Згідно із збірником державних стандартів України «Терміни та визнаОбидва нещасних випадки були визнані не пов’язаними чення основних понять» (ДСТУ 22-93-99), «виробнича з виробництвом. І можна пояснити, чому. травма – травма, що сталася внаслідок впливу виробниУ ході розслідування були виявлені порушення потер- чих факторів». П. 18 дає визначення виробничого фактопілими трудової дисципліни. Звичайно, як основну при- ра: «Це виробничий фактор, вплив якого на працюючого чину подібних випадків завжди можна назвати порушен- в певних умовах призводить до травми, гострого отруєння ня дисципліни, а у відсутності постійного контролю за чи іншого раптового погіршення здоров’я або смерті». додержанням дисципліни звинуватити адміністрацію підВипадки з працівниками, про які говориться у матеприємства. А чому саме адміністрацію? Для прикладу ріалі, свідчать, що потерпілі протягом робочого дня звернемося до Закону «Про охорону праці». У ст. 14 чітко вживали спиртні напої у дозах, несумісних із життям, і зазначається: «Працівник зобов’язаний дбати про осо- через це гинули. Хіба це можна назвати виробничою травмою? Адже ці люди загинули не від дії небезпечного виробничого фактора, а з причини порушення трудової та виробничої дисципліни. Отже, травми ці невиробничі, і вони не повинні розслідуватися згідно з чинним Положенням про порядок розслідування і ведення обліку нещасних випадків. У журналі «Охорона праці» ( № 7, 2003 р.) було опубліковано статтю «П’яні» травми», автором якої був нинішній головний інженер Чорноморського ЕТЦ П. Чернега. У минулому він багато років пропрацював технічним інспектором праці профспілки. Порушуючи проблему пияцтва на робочих місцях, він, зокрема, пропонував у цьому випадку взяти на озброєння досвід колишніх технічних інспекторів праці профспілок, які працювали ще за часів Радянського Союзу. Якщо людина тоді потрапляла у лікарню з травмою, отриманою у стані алкогольного сп’яніння, то листок непрацездатності йому не оформляли до того часу, поки технічний інспектор праці не давав висновок про те, що сп’яніння не було причиною травми. Чому б цей досвід не використовувати і зараз? Добре було б мати документ, що давав би змогу відсторонювати від роботи людей, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння. Але такий документ поки що не розроблено, і труднощів з наведення порядку у боротьбі з порушниками дисципліни достатньо. Спеціалістам з охорони праці відомі три ознаки, що характеризують поняття виробничої травми: територія підприємства, робочий час і дії за завданням керівництва підприємства. У цих нещасних випадках є дві перші ознаки. А пияцтво – це хіба дії за завданням адміністрації? Чи в інтересах виробництва? Пияцтво на виробництві – проблема, що давно наболіла і назріла. І вирішувати її потрібно на державному рівні. Простими розмовами справі не допоможеш. «Третю ознаку» виробничої травми треба викорінювати рішуче. 36

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


Реклама

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

37


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

У ТОПЛЕНА БАЙДУЖІСТЮ

Це непокоїть

Двадцятип’ятирічною дужою жінкою прийшла Ольга Піган у ВАТ «Оржицький цукровий завод», де успішно відпрацювала майже три десятки років, з них дванадцять – транспортувальником складу безтарного зберігання цукру. Знала свою професію, як кажуть, «назубок». То чому ж одного літнього дня 2009 р. вона вже не вийшла за ворота рідного підприємства?

В

Юрій Гололобов, заступник начальника відділу організації державного нагляду та обліку травматизму теруправління Держгірпромнагляду по Полтавській області Фото Л. Безуглого

ранці 2 серпня 2009 р. завідувачка складу Л. Хоменко дала бригаді з чотирьох працівниць завдання очистити кілька бункерів від залишків цукру на стінах на одному зі складів силосного типу. Робота хоч і проста, але фізично нелегка для слабкої статі. Невдовзі після обіду працівниці вирішили перепочити на свіжому повітрі. О. Піган не стала виходити, залишилася на своєму робочому місці. Незабаром туди повернулася і бригада, але Ольги не знайшли. Лише в сусідньому бункері № 29, який за завданням не передбачалося чистити, робітниця Ю. Патьоха на купі цукру побачила її лопату. Жінки погукали робітницю, однак вона не озвалася. Вирішили, що подруга, користуючись нагодою, побігла провідати хвору матір. І спокійно продовжили роботу. Ли-

ше через півтори години, вже зібравшись додому, працівниця бригади Л. Кавун таки повідомила про тривалу відсутність О. Піган завідувачці складу, а та – начальнику цеху готової продукції Т. Шевченку і старшому майстру цього ж цеху В. Іванюті. Вивантаживши цукор з бункера, побачили О. Піган без ознак життя. Оскільки очевидців нещастя не було, комісія зі спецрозслідування дійшла такого висновку: О. Піган, швидше за все, замість відпочинку продовжила чистити «козирьок» бункера від залишків цукру. Причому вона, як й інші члени бригади, робила це не з дерев’яного настилу, а сидячи на ребрах бункера. Напевне, якоїсь миті жінка втратила рівновагу, зірвалася з ребра і впала донизу – у сухий цукор, який і засмоктав її як сипучий пісок.

Реклама

, , Ɍ

38

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


БЕЗПЕКА ПРАЦІ Комісія вказала і на основні причини нещастя – організаційні. Зокрема, на неякісно розроблену начальником цеху інструкцію з охорони праці для транспортувальника складу безтарного зберігання цукру та на відсутність належного контролю за безпечним веденням робіт з боку завідувачки складу. Та є ще одна не згадана, але важлива організаційна причина цього нещасного випадку: це стан трудової та виконавської дисципліни. Так, «озброєні» інструктажем з охорони праці, робітниці легко відкидають убік виданий дерев’яний настил і замість того, аби ставати на нього, не ховаючись від різнорангових керівників цеху, сідають на ребра величезного бункера і розмахують на всі боки лопатами, ризикуючи ненароком упасти у солодку, але в даному випадку смертельно небезпечну продукцію. Очевидно, така практика виконання завдань настільки усталена в цеху, що на неї вже давно ніхто не звертає уваги. Незважаючи на ці ризики, бригада працює автономно – без призначеного старшого працівника. Обід, перерва на відпочинок, визначення його місця, відлучки з роботи, її початок і закінчення тощо – справа самих працівниць. Тож годі шукати порядку й дисципліни! Так, не захотіла О. Піган відпочивати разом з бригадою, залишилася одна – нехай! Немає її на робочому місці майже дві години – дарма! Члени бригади ні на йоту не стривожились навіть тоді, коли наткнулися у зовсім іншому бункері на лопату зненацька зниклої подруги. І тільки через тривалий час щось-таки насторожило товаришок потерпілої… Раніше це називали нездоровим моральним кліматом у колективі, били на сполох. Чи стануть вникати у такі тонкі матерії цукровики? Голова комісії зі спецрозслідування нещасного випадку В. Шумейко вказав на це керівникам підприємства. А ще на те, що тут не проводиться системна робота з людьми, спрямована на профілактику виробничого травматизму. У противному разі спеціаліст з охорони праці, проводячи інструктаж, зокрема, у даній бригаді, розповів би не про один нещасний випадок, пов’язаний з ігноруванням вимог безпеки. Наприклад, як кілька років тому у ТОВ «Бетонна компанія «Титан», що у Черкаській області, за аналогічних обставин у бункері з цементом утопився робітник. До речі, про цей та інші подібні нещасні випадки спеціаліст з охорони праці й керівники підприємства могли дізнатися з журналу «Охорона праці», який би мусили передплачувати і читати як посібник. Але... Отак і маємо формальні інструктажі з охорони праці і таке ж формальне їх додержання працюючими, неякісно розроблені інструкції з охорони праці не тільки для професії транспортувальника, що не відповідають вимогам чинних нормативно-правових документів. Така ж ціна і навчанню з охорони праці посадових осіб підприємства, котрі ніяк не дійдуть до створення ефективної СУОП. Хіба що загибель О. Піган змусить посадовців поважати вимоги законодавства. www.ohoronapraci.kiev.ua

Г ірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у лютому 2010 р. в Україні на виробництві загинуло 59 осіб – на 10 більше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 8 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 28 осіб, у тому числі 14 – смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 2 . 0 2 у ТОВ «МК «Ріал» (Нововодолазький район Харківської області) під час обробки свинячих туш стався вибух балона з пропаном. П’ятеро робітників отримали опіки, двоє з них померли в Харківському опіковому центрі. 04.02

на шахті імені Орджонікідзе ВАТ «Центральний ГЗК» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) під час виїзду на поверхню сталося деформування та обрив однієї половинки дверей верхнього поверху кліті. Один з робітників упав у ствол і загинув.

0 7 . 0 2 на території АЗС ТОВ «Континент Нафто Трейд» (м. Луцьк) внаслідок розбійного нападу, вчиненого невідомими особами, від вогнепального поранення загинув помічник оператора. Оператор отримав травму середнього ступеня тяжкості. 1 1 . 0 2 у токарному відділенні заготівельного цеху ВАТ «Дизельний завод» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) спецодяг токаря був захоплений кулачком патрона токарно-гвинторізного верстата, внаслідок чого робітник отримав травму голови, несумісну з життям. 1 4 . 0 2 на складі зерна ДП «Снігурівський КХП» (Миколаївська область) обвалилася покрівля. Загинула робітниця. 1 6 . 0 2 у ВАТ «Житомирголовпостач» (м. Житомир), піднімаючись на дах будівлі, робітник зірвався з металевої опори вуличного освітлення і впав з висоти. Від отриманих травм потерпілий помер на місці події. 2 0 . 0 2 в цеху синтетичних мийних засобів ЗАТ «Вінницяпобутхім» (м. Вінниця) апаратник під час керування підйомником був зачеплений площадкою і впав у шахту з висоти 6 м. Потерпілий помер на місці події. 2 4 . 0 2 у ЗАТ «Золоте руно» (м. Донецьк) майстер, перевіряючи хід виконання робіт у горищному приміщенні споруди, став на лист оцинкованого заліза, яким робітники закрили отвір демонтованого стельового світильника, і впав з висоти 6 м. Потерпілий одержав травми, несумісні з життям. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду

Наталія Савенкова 39


БЕЗПЕКА ПРАЦІ Перевірка показала

Травмі легше запобігти Про необхідність посилення профілактичної роботи щодо запобігання виробничому травматизму написано багато. Проте аналіз причин нещасних випадків свідчить, що сьогодні далеко не все робиться для того, аби його викорінити. Як не парадоксально, але це повною мірою стосується лікувально-профілактичних закладів, де надається перша допомога, проводиться медична реабілітація потерпілих, де не з чуток знають, до чого можуть призвести грубі порушення вимог безпеки. Володимир Мельник, начальник відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Хмельницькій області

У

вальні знаки безпеки, не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони праці заземлювальні пристрої тощо. У Хмельницькому патолого-анатомічному центрі в неробочому стані була вентиляція, що створювало загрозу здоров’ю обслуговуючому персоналу, оскільки наявні в повітрі шкідливі речовини могли стати причиною професійних захворювань. Грубі порушення вимог безпеки виявлено в Богданівській та Ружичанській амбулаторіях Хмельницької центральної лікарні. Тут порушувалися вимоги безпечної експлуатації котелень, був відсутній персонал, який здійснював би обслуговування та нагляд за їх роботою.

Реклама

продовж 2008 р. під час виконання трудових обов’язків у лікувально-профілактичних закладах Хмельницької області через недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці було травмовано 16 працівників, жертвами нещасних випадків на виробництві упродовж 2009 р. став

21 працівник. Тож прискіплива увага з боку робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань до дотримання вимог безпеки в медичній галузі є цілком закономірною. Результати здійснених у ряді лікувально-профілактичних закладів області перевірок показали, що в питаннях створення здорових і безпечних умов праці тут, м’яко кажучи, не все гаразд. Скажімо, в Антонінській дільничній лікарні Красилівського району з грубими порушеннями вимог безпеки експлуатувалося електрообладнання, не проводилися обслуговування і ремонт електроустановок, не були встановлені попереджу-

40

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


БЕЗПЕКА ПРАЦІ Винен? Відповідай!

У лютому 2010 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 580 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:

КА н еП

ОША

НИ

ЛИТОВЧЕНКО Г. І. – директор ТОВ «Фортуна», Сакський район, АР Крим; НАЗАРЕНКО Є. Є. – директор ВАТ «Райагрохім», м. Севастополь; ДІДОШИК Н. М. – директор ТОВ «Вінницька цукерка», м. Вінниця; ОКСЕНЮК В. С. – директор ТОВ «Будова», м. Ковель Волинської області; ГЛАДКИЙ С. В. – директор КП «Трамвай», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області; АРТЕМОВ В. О. – директор ТОВ «Віккон», м. Дніпропетровськ; ЗАКРЕВСЬКИЙ В. І. – директор ТОВ «Гідрогеосервіс», м. Павлоград Дніпропетровської області; БУРСАКОВ А. В. – директор ТОВ «Стиролбіофарм», м. Горлівка Донецької області; СИТНИК О. С. – генеральний директор ТОВ «Новотех», м. Краматорськ Донецької області; ВАСИЛЬКІВСЬКА В. М. – директор ТОВ «Габро», м. Житомир; ШЕВЧУК Л. С. – директор ТОВ «Промтехмонтаж», м. Бердичів Житомирської області; БІРАК І. І. – директор ТОВ «Поляна-2000», Свалявський район Закарпатської області; НАДТОЧИЙ А. О. – директор ТОВ «Паркування», м. Запоріжжя; ЛАВРЕНТЬЄВ О. Б. – директор ТОВ «Велич», м. Енергодар Запорізької області; МАРКЕЛОВ В. П. – директор ТОВ «Травел», м. Коломия ІваноФранківської області; УС В. О. – директор ТОВ «Воднополімер», м. Бориспіль Київської області; ГЕРАСИМЕНКО В. В. – директор ВАТ «Аграртехнобуд», м. Київ; ШПИТАЛЬНИЙ В. Г. – генеральний директор ВАТ «Олександрійська фірма «Віра Сервіс», Кіровоградська область; ХАЛІН О. М. – директор ФОП «Халін О. М.», м. Алчевськ Луганської області; КРА ВЕЦЬ Л. С. – директор ТОВ «Бобятин», Сокальський район Львівської області; ПАВЛЕНКО Т. П. – директор ТОВ «Техноторг-Авто», м. Миколаїв; ВАЩУК А. А. – директор ЗАТ «Моторист», м. Первомайськ Миколаївської області; ГАБЕР Ю. В. – директор ТОВ «Кіта», м. Одеса; БОЙКО В. О. – директор ТОВ «Альянс плюс», м. Одеса; ГРІБАНОВ О. С. – директор ТОВ «Полтавапромтех», м. Полтава; ТИВОНЮК С. О. – директор ТОВ «Еллін», м. Рівне; МУРЗА Л. А. – директор ТОВ «Вімпей», м. Суми; МАРУНЧАК І. Г. – директор ТОВ «Газпром», м. Суми; ПОХИЛКО Р. Б. – директор ТОВ «Піраміда», м. Кременець Тернопільської області; АРУТЮНОВ М. Ю. – голова правління ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод», Херсонська область; БЕЛЬХОВСЬКИЙ В. І. – директор ЗАТ «Втормет», м. Хмельницький; КОШОВИЙ О. І. – директор ТОВ «Меотіда», м. Шпола Черкаської області; ЛЕВКОВСЬКИЙ М. В. – директор ЗАТ «Агропромбуд», м. Борзна Чернігівської області; ПРИМАК Л. В. – директор ЗАТ «Побутсервіс», смт Козелець Чернігівської області.

ДОШ

У ряді лікувально-профілактичних закладів області до роботи допускалися працівники, які не пройшли інструктаж з питань охорони праці, спеціального навчання та перевірку знань, не були забезпечені спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Прикро, але факт: в окремих закладах нехтування вимог безпеки інколи мало місце навіть після проведеної державним інспектором перевірки та видачі за її результатами припису. Це, як правило, призводило до сумних наслідків. У грудні 2008 р. теруправлінням Держгірпромнагляду по Хмельницькій області було здійснено перевірку щодо дотримання вимог нормативноправових актів з охорони праці в Полонській центральній районній лікарні. За її результатами роботодавцю було видано припис. Оскільки адміністрація не подбала як слід про усунення порушень, то через кілька місяців після цього, а точніше – у квітні 2009 р. під час виконання робіт підвищеної небезпеки отримав тяжкі травми підсобний робітник. Внаслідок тілесних ушкоджень потерпілий став інвалідом I групи із стовідсотковою втратою працездатності. Не дбали про створення здорових і безпечних умов праці в Білогірській центральній районній, Староушицькій дільничній лікарнях, МайданОлександрівській амбулаторії сімейної медицини Віньковецького району та в деяких інших лікувально-профілактичних закладах області. За результатами проведених робочими органами Фонду перевірок роботодавцям було направлено 138 подань, в яких запропоновано усунути 1377 порушень вимог нормативноправових актів з охорони праці. З метою підвищення відповідальності за створення здорових і безпечних умов праці в лікувально-профілактичних закладах управлінню охорони здоров’я облдержадміністрації надіслано листа з пропозиціями щодо підвищення рівня охорони праці. Хочеться сподіватися, що державна установа та роботодавці від медицини з розумінням поставляться до запропонованих нами заходів щодо убезпечення своїх працівників і цим самим подадуть хороший приклад дбайливого ставлення до людей праці роботодавцям інших галузей. Хтохто, а медичні працівники краще за всіх розуміють, що травму легше попередити, ніж боротися з її наслідками. Що стосується робочих органів Фонду Хмельниччини, то вони завжди стояли і будуть стояти на сторожі захисту прав працюючих на безпечну працю. www.ohoronapraci.kiev.ua

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду

Наталія Савенкова 41


БЕЗПЕКА ПРАЦІ Думка спеціаліста Вадим Заобурний, заступник начальника управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Херсонській області, підполковник служби цивільного захисту Фото автора та з архіву установи

О

станнім часом в Україні почастішали випадки пожеж на ринках. Слов’янський ринок у Дніпропетровську, ринок «Юність» у Києві, Краківський ринок у Львові, ринок «Нива-2» у Чернівцях, Барабашово у Харкові, Криваліївський ринок у Черкасах – далеко не повний перелік недавніх подій, коли, загрожуючи життю та здоров’ю працюючих на ринку та тим, хто просто опинився поруч, полум’я нищило легкозаймисті опоряджувальні матеріали, торговельні павільйони і все, що в них було. Не стали винятком і ринки Херсонщини – у 2008 р. на двох з них рятівники підрозділів МНС приборкували полум’я. На території області зареєстровано 63 ринки. Усіх їх, крім стихійних, один раз на рік перевіряють підрозділи ГУ МНС щодо додержання протипожежних вимог. Крім того, такі перевірки були здійснені на виконання доручень Кабінету Міністрів, облдержадміністрації, рішення колегії МНС. У ході перевірок встановлено, що адміністрації ринків не повною мірою виконують вимоги Закону «Про пожежну безпеку» та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, не приділяють належної уваги виконанню протипожежних заходів з усунення недоліків, запропонованих органами Держпожнагляду. Словом, ринки області експлуатуються в не за до віль ному протипожежному стані. Основними порушеннями залишаються: розміщення на території ринків кіосків, павільйонів та палаток всупереч узгодженому з Головним управлінням МНС області безпечному плану-схемі; відсутність безпечної відстані між торговельними точками; звуження пожежних проїздів, через що спеціальна рятувальна і пожежна техніка не може проїхати; заблокованість в’їздів торговельними рядами чи торговельними палатками; на території ринків не передбачені протипожежні розриви між кіосками, павільйонами та палатками; групи кіосків, які розташовані на території ринків, не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією; пожежні гідранти сховані під торговельними палатками і не мають встановлених на видному місці покажчиків. Перевірки засвідчили: якщо станеться диво і пожежникам вдасться протиснутися поміж торговельних рядів всередину ринку, покладаючись на власну інтуїцію, знайти пожежні гідранти, то навіть тоді шансів впоратися із вогняною стихією у них буде не так багато, бо тиск води в пожежних гід42

ЧОМУ ГОРЯТЬ

РИНКИ? Про нинішній протипожежний стан ринків Херсонської області та заходи, яких вживають з метою недопущення пожеж рантах на більшості ринків настільки малий, що його для гасіння пожеж елементарно не вистачить. Якщо у неробочі дні, скажімо, по понеділках, пожежна машина ще може проїхати вуличками ринкового містечка і здійснити гасіння, то у розпал торговельного дня – аж ніяк. Вздовж стін стаціонарних бутиків та крамничок, як гриби після дощу, виростають численні ятки та столи. Дехто з продавців розташовує крам на розкладачках, дехто розвішує на мотузках, протягнених впоперек вулички, тремпелі з одягом. Якщо почнеться пожежа в такий час, ситуація складеться вкрай непроста не тільки для проїзду техніки й забезпечення пожежогасіння, а й для евакуації численного натовпу. Крім того, не скрізь є чотириметровий майданчик для розворотів у тупиках. Найбільш проблемними, тобто такими, де виявили найбільше порушень, є ринки Дніпровський, «Кіміс», Комунальний у Херсоні, а також ринки «Паритет» і «Приморський» в с. Залізний Порт, «Гарант» у Каховці, «Новокаховський» та «Сокіл» у Новій Каховці та ін. Взагалі без дозволу на початок роботи від органів Держпожнагляду працюють 27 ринків. На 42 ринках сигнал від приймально-контрольного при-

ладу автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого пожежного спостереження. На 13 ринках не розроблено та не узгоджено з органами Держпожнагляду схему розміщення торговельних рядів, кіосків, палаток, будівництво проводиться з порушенням вимог нормативних актів з питань пожежної безпеки. Особливе занепокоєння викликає протипожежний стан торговельних містечок ТОВ «Кіміс», яке здійснює діяльність на ринках МКП «Херсонський комунальний ринок». Торговельні споруди по вул. Кримській розташовані під високовольтною лінією електропередачі, самовільно побудований розворотний ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

А пожежній машині проїхати ніде

майданчик унеможливлює маневрування пожежної техніки під час проведення пожежно-рятувальних робіт. Органами Держпожнагляду неодноразово вживались відповідні заходи реагування. Винесено постанови про заборону експлуатації ринків «Кіміс», «Паритет», «Приморський», «Хортиця». На інших ринках області призупинено експлуатацію 18 будівель, 77 дільниць електромереж, які перебували в пожежонебезпечному стані. За порушення вимог пожежної безпеки складено 59 адміністративних протоколів на керівників ринків та посадових осіб. Про незадовільний протипо-

Такі порушення зустрічаються часто www.ohoronapraci.kiev.ua

жежний стан ринків ГУ МНС інформувало міськвиконкоми та райдержадміністрації, органи прокуратури, це питання розглядали на засіданнях обласних комісій з питань безпечної життєдіяльності населення. Адміністрації ринків спільно з пожежно-рятувальними підрозділами ГУ МНС провели пожежно-тактичні навчання з евакуації людей та гасіння умовної пожежі, а також семінаринаради з суб’єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність на ринках. Багато уваги приділено страхуванню орендованого і власного майна на випадок пожежі. Це сприяло збільшенню кількості укладених договорів на обладнання ринків пожежною сигналізацією, ремонт внутрішніх і зовнішніх мереж протипожежного водопостачання, здійснення протипожежних розривів між торговельними точками, проїздів для пожежної машини та шляхів евакуації. Але виключно зусиллями працівників підрозділів МНС нині забезпечити гідний протипожежний стан ринків неможливо. Чинним законодавством передбачено, що цільову перевірку ринку можна здійснювати не частіше одного разу на рік. А за рік на ринках виростають десятки нових павільйонів, реконструюються існуючі капітальні об’єкти, і більшість, на жаль, з численними порушеннями вимог пожежної безпеки. Корінь проблеми в тому, що адміністрації ринків і, як не прикро, органи місцевого самоврядування дають дозволи на такі протизаконні й небезпечні дії. Хоча всі вони знають про існування Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених Кабінетом Міністрів, де вказано, що всі ці об’єкти розташовуються на ринках тільки згідно з проектом ринку. Як знають і про існування регіональних правил забудови, затверджених сесіями

обласних та районних рад, де чітко визначено порядок будівництва і погодження необхідної документації. Не кажучи вже про те, що вони не виконують основний для них Закон «Про місцеве самоврядування», де в ст. 30, 31 визначено повноваження в галузях будівництва, житлово-комунального господарства, торговельного обслуговування і т. п. А там чітко вказано, що вони контролюють додержання містобудівного та іншого законодавства, належну експлуатацію й організацію обслуговування, технічний стан, використання та утримання об’єктів нерухомого майна усіх форм власності. Вони повинні приймати рішення про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об’єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства. Натомість органи місцевого самоврядування видають дозволи на відкриття торговельних точок, навіть не порадившись з органами Держпожнагляду, в т. ч. і об’єктів швидкого приготування їжі, де явно використовуватимуться балони зі скрапленим газом. Така позиція «бути добрим дядечком» (мовляв, ми дозволимо, а наглядові органи нехай собі забороняють, якщо є потреба) просто неприпустима! Адже за безпеку життя і здоров’я оточуючих та їхнє майно повинні турбуватися усі. А для її забезпечення нарад і засідань, де заслуховують директорів ринків, замало. Не лякають посадових осіб і протоколи про адміністративні правопорушення, які складають інспектори підрозділів МНС. Їм набагато простіше сплатити один раз на рік штраф від 34 до 170 грн., ніж вжити необхідних протипожежних заходів. Не хотілося б, щоб цей протокол був для когось обтяжуючим при розгляді в суді справи про відшкодування збитків, або ще гірше – про заподіяння шкоди здоров’ю чи життю людини.

43


БЕЗПЕКА ПРАЦІ Продовжуємо тему

Систему навчання

необхідно удосконалювати!

Немає сили більш могутньої, ніж знання. Людина, озброєна знаннями, непереможна. М. Горький

Стаття А. Романчука «Кого, чого і як навчати в охороні праці?», опублікована у нашому журналі (№ 4 і № 5, 2009 р.), становить великий інтерес і заслуговує такої ж уваги. До запитання, винесеного у заголовок, можна додати ще й слова «...кому і чого навчати?», оскільки від наявності якісних програм і матеріалів навчання, кваліфікації і знань тих, хто навчає, багато в чому залежить рівень знань тих, кого навчають. Василь Пальна, провідний інженер відділу охорони праці ТОВ «Луганськвода»

Н

авчання становить собою процес передачі та засвоєння знань, умінь, навичок діяльності та є основним засобом підготовки людини до життя та праці, здійснюється як у навчальних закладах, так і на виробництві та в побуті. Велике значення має й самоосвіта. Зміст і характер навчання визначаються рівнем матеріального й культурного розвитку суспільства. Впродовж всієї своєї історії воно прагнуло розширювати знання та удосконалювати технічні засоби. У процесі дослідів і експериментів травмувалися і навіть гинули дослідники й вчені. Безпека набувала все більшого значення, з часом почали розробляти правила безпеки й створювати систему навчання з охорони праці, яка нині в Україні визначається Типовим положенням про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (далі – Типове положення). Із запропонованими А. Романчуком модульною технологією та модульними принципами навчання з охорони праці можна сперечатися. Безумовно, для визначення кого, чого і як навчати з охорони праці, варто намітити цілі, яких необхідно досягти у процесі навчання. Проте знання з охорони праці необхідні тут і зараз, а пропоноване поетапне триступінчасте навчання ускладнює та подовжує сам процес. 44

Після закінчення навчальних закладів різних рівнів на виробництво приходять спеціалісти і робітники, які мають достатню підготовку не тільки за спеціальністю та професією, але й з безпеки. Тому на виробництві їх необхідно навчати в основному міжгалузевих і галузевих правил безпеки та практичних навичок безпечної організації та безпечного виконання робіт. А теоретичне навчання з охорони праці необхідно удосконалювати та розширювати у навчальних закладах усіх рівнів, а не скорочувати (побоювання з цього приводу висловлено у статті «Як згортається навчання з питань охорони праці» – автори О. Запорожець, А. Русаловський та О. Цибульник, журнал «Охорона праці» № 8, 2009 р., с. 14–16). Модульну технологію та модульні принципи навчання, у т. ч. з охорони праці, варто було б залишити для навчальних закладів усіх рівнів. Працівників, які виконують роботи безпосередньо, необхідно навчати тільки на підприємствах, оскільки тільки на них є кваліфіковані спеціалісти та необхідна навчально-виробнича база. Посадовим особам і спеціалістам, які є керівниками підприємств і членами комісій з перевірки знань з питань охорони праці, варто було б дозволити вивчати відповідні нормативні акти самостійно та проходити перевірку знань у галузевих державних інспекціях з нагляду за промисловою безпекою та охороною праці (теруправліннях Держгірпромнагляду). Усі випускники вищих навчальних закладів мають достатню освітню підготовку для такого вивчення.

На підприємстві, в організації система навчання з охорони праці створюється відповідно до діючого Типового положення. На мій погляд, для побудови якісної системи навчання з охорони праці необхідно насамперед визначитися з однозначними базовими термінами для уникнення їх неоднозначного тлумачення. Почнемо з самої назви: слова «...порядок проведення... і перевірки знань з питань...» є зайвими, достатньо було б: «Типове положення про навчання з охорони праці», зміст від цього не змінюється. У положенні наведено не тільки порядок навчання та перевірки знань, але й сферу його дії, поняття й терміни тощо, але ж будь-яке навчання завжди закінчується перевіркою знань. Відсутність слів «...з питань...» також не змінить змісту назви – питання не треба перевіряти, перевіряти необхідно знання. Відповідно до п. 3.1 Типового положення всі працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії. А хіба надання першої допомоги потерпілим і поведінка під час аварій не входить у поняття «охорона праці»? ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


БЕЗПЕКА ПРАЦІ Ці слова є зайвими і викликають неоднозначне тлумачення вимог до працівників. На перший погляд, вимоги цієї норми стосуються всіх працівників. Проте пп. 5.1–5.6 визначається коло посадових осіб і спеціалістів, які повинні проходити навчання з охорони праці, та обмежують його тільки тими, хто бере участь в організації безпечного ведення робіт з підвищеною небезпекою, керівниками підприємств, спеціалістами служб охорони праці та членами комісій з перевірки знань, про що говориться у додатку 3. Інших посадових осіб і спеціалістів (економістів, бухгалтерів, інженерів відділів, посадових осіб, не зайнятих організацією робіт з підвищеною небезпекою тощо) навчати начебто не треба, досить вступного інструктажу. Як же тоді виконувати норму, зазначену у п. 3.1? Але головне, як допускати їх до роботи без будь-якого навчання з охорони праці? Очевидно, необхідно визначитися з етапами навчання, які можуть бути такими: вступний інструктаж, інструктаж на робочому місці, теоретичне навчання, перевірка теоретичних знань, стажування та допуск до самостійної роботи. Крім того, розділом 4 Типового положення передбачається спеціальне навчання працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою чи потребують професійного добору, яке проводиться за нормативно-правовими актами з охорони праці, тобто за правилами безпеки під час виконання окремих видів робіт з підвищеною небезпекою чи таких, що потребують професійного добору. Під час складання навчально-тематичних планів і програм для спеціального навчання зазначених працівників виникають труднощі, пов’язані з відсутністю міжгалузевих або галузевих нормативних актів з охорони праці (правил безпеки) на окремі види робіт і на обладнання, що експлуатується. Цей розділ є зайвим, оскільки навчання провадиться відповідно до програм, що розробляються на підприємстві для працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою. До цих програм входять всі теми. На виробництві будь-яке навчання є спеціальним. Тому виникає запитання: «У чому полягає різниця між навчанням, передбаченим п. 3.1 і п. 4.1 Типового положення?» При цьому п. 3.1 Типового положення передбачені «...інструктажі, навчання та перевірка знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії». Але ж усе це входить у поняття «охорона праці», тому немає необхідності виділяти зазначені теми окремо. У п. 3.4 Типового www.ohoronapraci.kiev.ua

положення передбачено, що матеріально-технічне забезпечення, формування навчальних програм, розробка навчально-тематичних планів і програм, форм навчальної документації та порядок їх ведення здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства, проте не зазначено якого, а в п. 4.3 зазначено: спеціальне навчання проводиться за програмами, які розробляються та затверджуються на підприємстві наказом, що не зовсім поєднується з вимогами п. 3.4. Слід було б залишити у Типовому положенні тільки вимоги п. 4.3. Потребує уточнення також поняття «робота з підвищеною небезпекою». У ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» включено тільки термін «категорія робіт», який визначається як «розмежування робіт за важкістю праці, напруженістю, ступенем про-

навчання з питань охорони праці на виробництві. Необхідно передбачити такий порядок і процедуру проведення цього навчання, які неможливо було б порушити. Кожен етап навчання з питань охорони праці повинен оформлятися підписом відповідного керівника чи спеціаліста і без попередніх підписів не повинно бути оформлення наступного. Особливого вивчення та аналізу заслуговує періодичність навчання та перевірки знань. Під час виконання службових обов’язків і видів робіт усі працівники хоч-не-хоч підвищують рівень своїх знань. У кожної посадової особи та спеціаліста, які поважають себе і своє робоче місце, завжди є під рукою нормативні акти, а у робітників – експлуатаційні інструкції та інструкції з охорони праці, вимоги яких вони зобов’язані виконувати. Тому встановлена Типовим положенням пе-

У Держгірпромнагляді На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 09.11.2009 р. № 6898/10/1-09 Держгірпромнагляд пропонує Міносвіти, зокрема: S вжити заходів щодо недопущення об’єднання нормативних дисциплін з охорони праці з іншими дисциплінами, зменшення загальної кількості годин для їх вивчення у вищих навчальних закладах (скасувати пункт 1.5 наказу МОН від 09.07.2009 р. № 642 як такий, що порушує вимоги ст. 18 Закону «Про охорону праці», нормативно-правових актів з охорони праці, а саме: розділу 2 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, зареєстрованого Мін’юстом 15.02.2005 р. за № 231/10511, та пунктів 1.2, 1.6 наказу Міносвіти від 02.12.98 р. № 420 «Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України», зареєстрованого Мін’юстом 03.02.99 р. за № 59/3352); S опрацювати остаточну редакцію спільного наказу «Про організацію та вдосконалення навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України», яким закріпити за навчальними дисциплінами «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі» статус нормативних дисциплін, передбачити проведення обов’язкових заходів державної атестації студентів з питань охорони праці на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні підготовки фахівців; S привести у відповідність до законодавства затверджені державні та галузеві стандарти освіти за погодженням з Держгірпромнаглядом, передбачивши у них вимоги до викладання нормативних дисциплін з питань охорони праці як обов’язкових частин стандартів із статусом технічних регламентів.

фесійної небезпеки (шкідливістю)». Проте таке розмежування нормативними актами не передбачено. Мабуть, роботи варто було б розподілити на: роботи безпечні, роботи небезпечні та роботи з підвищеною небезпекою. Тоді можна було б передбачити для безпечних робіт тільки вступний інструктаж з питань охорони праці, для небезпечних робіт – усі види інструктажів з питань охорони праці, для робіт з підвищеною небезпекою – усі види інструктажів, навчання та перевірку знань з питань охорони праці та стажування чи дублювання. При цьому треба уніфікувати розкриття суті терміну «стажування» (у п. 1.7 розділу 1) з викладенням цілей власне стажування у розділі 7 Типового положення. Дуже важливо удосконалювати Типове положення у напрямі створення простої та зрозумілої системи

ріодичність навчання та перевірки знань для посадових осіб і спеціалістів (три роки) і для працівників, які виконують роботи безпосередньо (один рік), не є безперечною. На мій погляд, достатньо було б встановити періодичність навчання за необхідності, тобто у разі введення нових нормативних актів або змін до них, у разі застосування нових технологій і матеріалів, нового обладнання тощо. І ще з одним у статті А. Романчука поки що не можна погодитися. Це застосування термінів «менеджмент», «менеджер», «топ-менеджер», «адекватна ідеологія» тощо, які у діючих в Україні міжгалузевих і галузевих нормативних актах поки що не вживаються. Не варто у вітчизняних нормативних актах вживати запозичені іноземні слова. Українська мова досить різноманітна і в ній не бракує будь-якої тер-

45


БЕЗПЕКА ПРАЦІ мінології. Орієнтуватися на світовий досвід необхідно, але разом з тим варто ставитися з повагою до рідної мови, і за відсутності якихось технічних термінів треба пропонувати нові, виходячи з норм Українського словника. На підставі викладеного можна запропонувати для обговорення таке: продовжити обговорення пропозицій А. Романчука; під час перегляду Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці внести категорії робіт: «безпечні», «небезпечні» і «з підвищеною небезпекою»; встановити для працівників наступні види навчання з охорони праці:

які виконують безпечні роботи – вступний інструктаж; виконують небезпечні роботи – вступний інструктаж, інструктаж на робочому місці і допуск до самостійної роботи; виконують роботи з підвищеною небезпекою – вступний інструктаж, інструктаж на робочому місці, теоретичне навчання, перевірку теоретичних знань, стажування і допуск до самостійної роботи; для посадових осіб і спеціалістів, які є керівниками підприємств і членами комісій з перевірки знань з питань охорони праці, встановити попереднє самостійне навчання та перевірку знань з питань охорони праці у місцевих органах Держгірпромнагляду і періодично, за необхідності (у ра-

зі введення нових нормативних актів з охорони праці чи змін до них в обсязі нових нормативних актів або змін до них) – для інших працівників також, але з перевіркою знань безпосередньо на підприємстві; для працівників, які виконують небезпечні роботи безпосередньо, встановити періодичність інструктажу з охорони праці за необхідності (у разі перегляду інструкцій з охорони праці), для працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою,– періодичність навчання та перевірки знань за необхідності (у разі введення нових правил безпеки чи змін у діючих, перегляду інструкцій з охорони праці тощо).

Проблеми та міркування

Щодо атестації

РОБОЧИХ МІСЦЬ Закони, які стосуються правових відносин між роботодавцем і працівником («Про охорону праці», «Про пенсійне забезпечення», «Про відпустки» та ряд інших), до певної міри спираються на фактичний стан умов праці на тому чи іншому робочому місці. Петро Романюк, лікар з гігієни праці Нововолинської СЕС (Волинська область)

С

ьогодні основою для документального (юридичного) відображення стану умов праці на конкретному робочому місці є дані атестації робочого місця за умовами праці. На виконання ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.92 р. за № 442. Проте, як свідчить практика, єдиний підхід до проведення вказаної атестації на підприємствах різних галузей відсутній. Згідно з п. 2 Порядку «Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах». Проте на підприємствах атестація, в т. ч. проведення контролю за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони, в більшості випадків проводиться лише за одним критерієм – «пільгове пенсійне забезпечення». У повному обсязі «реалізація прав на здорові й безпечні умови праці...», надання «пільг та компенсацій за роботу у несприятливих умовах праці» здебільшого не проводяться. Практично атестація на значній частині підприємств проводиться на робочих місцях працюючих, професії 46

яких включені до Списку пільгового пенсійного забезпечення. Документи за результатами такої атестації передаються до Пенсійного фонду. І взагалі атестація господарюючими суб’єктами здебільшого розглядається лише як проведення лабораторно-інструментальних замірів наявності шкідливих та небезпечних факторів виробництва. На мою думку, причиною цього є нечітке трактування самого порядку проведення атестації за умовами праці у постанові «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (пп. 2 та 3), особливо де йдеться саме про пільгове пенсійне забезпечення, що практично й було взято за основу при проведенні атестації робочих місць на більшості підприємств. Однак трудові відносини потребують більш широкого використання даних атестації. Тому сьогодні для юридичної ясності щодо проведення атестації доцільно внести зміни до чинної постанови «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» такого характеру: атестації підлягають усі робочі місця підприємств, установ, організацій незалежно від форми їх власності; лабораторно-інструментальні заміри на робочому місці (груповому робочому місці) проводяться на тих робочих місцях, де є потенційні джерела шкідливих, небезпечних виробничих факторів, що встановлюється атестаційною комісією (за необхідності – із залученням спеціалістів компетентних служб, відомств); з даними атестації свого робочого місця та відповідним висновком атестаційної комісії під розписку – «згідний» – має бути ознайомлений кожний працівник. Таким чином, кожний працівник буде мати, так би мовити, узгоджений (підписаний ним) паспорт стану свого робочого місця щодо умов праці, а не лише працівник на тому робочому місці, яке визначає атестаційна комісія, що ми маємо сьогодні. Маю надію, що саме такий підхід до проведення атестації робочих місць за умовами праці зніме всі нез’ясовані питання щодо того, які робочі місця підлягають атестації, дасть змогу виявити всі наявні робочі місця, де умови праці не відповідають нормативам охорони праці, а це стане підгрунтям для розроблення заходів щодо поліпшення умов праці. ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


Реклама

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

47


МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Напередодні 2010 р. на центральній площі Сімферополя Голова Верховної Ради АР Крим А. Гриценко вручив ключі від 10 реанімобілів головним лікарям ряду міських лікарень автономії. Акцію проведено у рамках Республіканської програми «Здоров’я кримчан». У 2009 р. на виконання цієї та інших республіканських програм медичного профілю одержано 10 машин «швидкої допомоги» для медустанов сільських районів, за рахунок коштів з бюджету республіки придбано обладнання для радіологічного відділення онкодиспансеру, за 2 млн. грн. придбано апарат штучного кровообігу. Всі райони забезпечено пересувними рентгенівськими апаратами та електрокардіографами.

У березні цього року виповнилося 70 років постійному автору журналу «Охорона праці» Євгену Петровичу Бєлоброву.

Проблеми та міркування

Cтан професійної захворюваності в Україні

Діана Тімошина (Комітет з питань

гігієнічного регламентування МОЗ України), Інна Лубянова, Анжела Басанець, Тетяна Харченко (ДУ «Інститут медицини праці Академії медичних наук України», м. Київ)

З

Колектив редакції журналу «Охорона праці» 48

Абсолютна кількість хворих

Є. Бєлобров – доктор медичних наук, керівник ГЕМР СПАС Українського НДІ медицини транспорту МОЗ України. Він – постійний учасник рятувальних операцій на суднах, що потрапили в аварію. Його статті, опубліковані у журналі, присвячені охороні праці під час перевезення небезпечних вантажів на суднах, використанню отруйних речовин під час обробки зернових продуктів, що перевозяться, правильному призначенню засобів індивідуального захисту тощо. Євген Петрович – активний пропагандист, патріот нашої спільної справи – охорони праці. Вітаємо ювіляра, бажаємо міцного здоров’я, активного довголіття і нових творчих успіхів на обраній ним ниві.

доров’я працюючого населення є однією з пріоритетних проблем у розвинутих країнах світу та найважливішою складовою трудового потенціалу. Воно значною мірою визначає економічний та соціальний розвиток будь-якого суспільства і розглядається як фактор, що безпосередньо впливає на виробничий процес і якість продукції. Питання, які стосуються стану здоров’я працівників, залишаються в центрі уваги багатьох країн світу. Проблемі вивчення та аналізу професійної захворюваності в Україні присвячено багато досліджень

(Ю. І. Кундієв, М. О. Єршова, А. М. Нагорна, О. П. Краснюк, А. В. Басанець, І. П. Лубянова, Д. П. Тімошина та інші). Так, аналіз епідеміологічних досліджень стану професійної захворюваності за 25–30 років представлено в монографії Ю. І. Кундієва та А. М. Нагорної «Професійне здоров’я в Україні» (Київ, 2007). Окремі дослідження і публікації стосуються як провідних галузей виробництва, так і найбільш поширених видів патології. Міністерством охорони здоров’я за участю Академії медичних наук (ДУ «Інститут медицини праці АМН України») щорічно видається інформаційний листок про стан професійної захворюваності в Україні. Проблема стану професійної захворюваності в Україні є актуальною та потребує наукової дискусії і пошуку нових механізмів впливу на фактори та умови виникнення професійних захворювань.

18000 16000

8

14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000

6

0

7 5 4 3 2 1 1990 1992

1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008

На 10 тис. населення

Коротко про важливе

0

Роки Абсолютна кількість хворих

На 10 тис. працюючих

Рис. 1. Абсолютна кількість хворих та рівень професійної захворюваності в Україні на 10 тис. працюючих (1990–2008 рр.). ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


МЕДИЦИНА ПРАЦІ Ситуація, що склалася в Україні з професійною патологією, не може задовольняти як лікарів, так і роботодавців, працівників, органи державного управління та суспільство в цілому. Тому серед найбільш актуальних питань треба виділити такі: усвідомлення суспільством оцінки ризику розвитку професійної захворюваності; оцінка динаміки професійної захворюваності в Україні; зменшення ризиків негативного впливу виробництва на стан професійної захворюваності; визначення ступеня відповідальності роботодавців у запобіганні шкідливого впливу небезпечних факторів на стан здоров’я працівників; підвищення ефективності медикосоціального захисту працівників; удосконалення правових механізмів взаємовідносин між підприємствами, медичними закладами, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд). Щоб вплинути на вирішення поставлених завдань, необхідно чітко уявляти масштаби поширення професійних захворювань та умови їх виникнення. Останніми роками кількість зареєстрованих професійних захворювань в Україні становить 6–7 тис. На 10 тис. працюючих рівень професійної захворюваності у різні роки становив від 4,63 до 5,38 випадків (рис. 1). Зростання рівня професійної захворюваності у 2008 р., на наш погляд, пов’язано з покращанням виявлення професійних захворювань при проведенні медичних оглядів, оскільки цьому значною мірою сприяло запровадження наказу МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». Звертає на себе увагу різниця у виявленні професійних захворювань по регіонах України (рис. 2). Протягом багатьох років сформувалися регіони, де постійно реєструються випадки професійних захворювань на високому рівні (Дніпропетровська, Донецька, Лугансь ка та Львівська області). В окремих областях (Закарпатська, Київська, Полтавська, Хмельницька, Чернігівська, Чернівецька) професійна патологія майже не реєструється. Стабільно незначними залишаються показники у Запорізькій, Миколаївській, Черкаській областях та у м. Києві. У 2008 р. зросла питома вага професійних захворювань у Волинській, Луганській і Сумській областях (рис. 3). 4. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

Волинська

Рівненська

Чернігівська

Житомирська

Львівська Тернопільська

Закарпатська

Полтавська

Київська

Хмельницька

ІваноФранківська

Сумська

м. Київ

Вінницька

Луганська

Черкаська Кіровоградська

Чернівецька

Дніпропетровська

Миколаївська

Донецька

Запорізька

Одеська

Висока (> 200,0 осіб на рік) Середня (50,0–200,0 осіб на рік) Низька (<50,0 осіб на рік)

Харківська

Херсонська

АР Крим

Рис. 2. Середньорічна кількість професійних захворювань працівників в Україні (2004–2008 рр.).

8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0 2004

2005

2006

Волинська Донецька Львівська Сумська Всього в Україні

2007

2008

Дніпропетровська Кіровоградська Луганська Харківська

Рис. 3. Кількість профзахворювань та профотруєнь у деяких областях України (2004–2008 рр.).

8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0 2004 В Україні, всього Машинобудування Інші галузі

2005

2006

Вугільна Промбудматеріалів

2007

2008

Металургійна Сільське господарство

Рис. 4. Розподіл професійних захворювань та профотруєнь за галузями виробництва України (2004–2008 рр.).

49


МЕДИЦИНА ПРАЦІ 8000

7232

7153

7000

6964

6000 5000 4000

4034 2583

3000

0

6050

5664

5940

4834

4341

4665

4641

2857

2000 1000

5887

6700

6197

5962

1551 2000

2001

2002

2003

2004

2005

Всього в Україні

2006

2007

2008

Вугільна промисловість

Рис. 5. Кількість професійних захворювань у працівників вугільної промисловості (2000–2008 рр.).

0,8

0,76

0,72

0,75

0,71

0,7

0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0

0

0 2003

2004

0,02

0,006 2006

2007

0,027 2008

Гострі професійні захворювання та отруєння Хронічні професійні захворювання та отруєння

Рис. 6. Рівень професійної захворюваності серед медичних працівників в Україні (2003–2008 рр.).

8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0

2004

2005

2006

2007

2008

По Україні

Пневмоконіоз

Хронічний бронхіт

Вібраційна хвороба

Нейросенсорна приглухуватість

Захворювання опорно-рухового апарату

Захворювання хімічного генезу

Всі інші форми

Рис. 7. Розподіл професійної патології за основними діагнозами.

50

Є відмінності також у кількості зареєстрованих профзахворювань по різних галузях виробництва. Основними галузями, що формують професійну патологію, залишаються вугільна, металургійна, машинобудівна (рис. 4). Найбільша кількість випадків профзахворювань та профотруєнь припадає на вугільну промисловість, у різні роки її частка становить від 69,3% до 81,3% (рис. 5). Останніми роками абсолютна кількість випадків у цій галузі дещо зменшилась за рахунок скорочення штату працюючих. У металургійній промисловості кількість випадків професійних захворювань коливається від 355 до 560. Останнім часом у сільському господарстві спостерігається значне скорочення кількості випадків (до 33–39 на рік). Зменшується питома вага професійної патології у хімічній галузі (до 11–13 випадків) та легкій промисловості (до 25 випадків). Особливе занепокоєння викликає професійна захворюваність у медичних працівників. ЇЇ показники значно нижчі (0,71 на 10 тис. працюючого населення) порівняно з іншими країнами: США – 21,6, ФРН – 14,4, Болгарія – 11,8, Польща – 8,2. Розподіл професійної патології за діагнозами наведено на рис. 7. Як і в попередні роки, найбільша кількість хвороб спричинена впливом пилу (в різні роки – від 57,0 до 63,0%). Майже всі вони реєструються у вугільній промисловості. Кількість випадків вібраційної хвороби у 2008 р. зменшилась порівняно з минулими роками майже в 2 рази. Така ж тенденція спостерігається стосовно нейросенсорної приглухуватості. Серед професійної патології бронхо-легеневої системи хронічний бронхіт за частотою виявлення випереджає пневмоконіоз. Слід звернути увагу, що виникають певні складнощі з реєстрацією діагнозу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), оскільки до цього часу захворювання не внесено до Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. № 1662 «Про затвердження Переліку професійних захворювань», хоча кожного року спостерігається зростання захворюваності на ХОЗЛ у тих, хто працює в умовах впливу пилу та подразнюючих речовин. Особливу стурбованість викликає захворюваність на туберкульоз, епідемія якого оголошена ВООЗ в Україні з 1997 р. В структурі захворюваності на туберкульоз Україна займає восьме місце серед інших країн Європейського регіону ВООЗ. У 1993– 2008 рр. в Україні зареєстровано 880 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


www.ohoronapraci.kiev.ua

45000

100

40000

90

35000

80 70

30000

60

25000

50

20000

40

15000

30

10000

20

5000 0

10 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

0

Кількість хворих на професійний туберкульоз

нових випадків професійного туберкульозу, серед них 94,3% становлять захворювання у працівників системи охорони здоров’я (рис. 8). Відомо, що рівень захворюваності на туберкульоз легень значно зростає за наявності контакту хворого з пилом, особливо у разі високого вмісту в ньому кристалічного діоксиду силіцію. Розвиток туберкульозної інфекції легень на фоні наявного у пацієнта пневмоконіозу призводить до розвитку коніотуберкульозу. Найбільшого ризику розвитку захворювання зазнають працівники видобувної, будівельної галузі, ливарного виробництва, електрозварники, шліфувальники тощо. Разом з тим недооцінюються ризики професійного інфікування інших груп працівників, професійна діяльність яких пов’язана з контактом з особами, що належать до соціальних груп ризику виникнення туберкульозу: працівники соціальних служб, пасажирського транспорту, надання комунальних послуг, виправних установ, служби порятунку тощо (табл. 1). Залишається досить високим процент захворюваності на коніотуберкульоз, що становить 5,0% серед хворих на пневмоконіоз і є вдвічі більшим, ніж захворюваність на туберкульоз легень професійного генезу. Випадки коніотуберкульозу зареєстровані у видобувній промисловості (здебільшого видобуток вугілля) – 70,8%, металургійному виробництві – 12,3%, виробництві машин та устаткування – 8,3%. Останнім часом реєструються важкі форми хронічних професійних захворювань, що призводить до тривалої втрати працездатності працюючих. Наслідком погіршення стану здоров’я працівників є підвищення рівня інвалідності. В умовах фінансово-економічної кризи хворі пізно звертаються за медичною допомогою, продовжують контактувати зі шкідливими чинниками виробництва, що погіршує стан здоров’я працівників і призводить до інвалідизації пацієнтів. Аналіз розподілу хворих за групами інвалідності свідчить, що у 2008 р. зросла кількість хворих, визнаних інвалідами ІІІ групи. Така ситуація є надзвичайно серйозним проявом соціального неблагополуччя країни, оскільки інваліди внаслідок професійного захворювання, як правило, є особами працездатного віку. Соціально-економічне відшкодування шкоди, завданої їхньому здоров’ю, потребує значних економічних витрат. На жаль, слід констатувати, що сьогодні суспільство продовжує недооцінювати проблему професійних захворювань. Частота виявлення професійних захворювань залишається нижчою за очікувані рівні і не відображає її реальних масштабів. Напри-

Кількість хворих на туберкульоз

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Професійний туберкульоз серед медичних працівників Туберкульоз в популяції

Рис. 8. Динаміка випадків захворювання на туберкульоз та професійний туберкульоз в Україні.

Таблиця 1 Середньорічна захворюваність на професійний туберкульоз (на 100 тис. працюючих) Галузь

Туберкульоз легень

Туберкульоз шкіри

Кількість випадків (1993–2008 рр.)

876

4

1. Сільське господарство 2. Добувна промисловість: Видобуток вугілля Хімічна промисловість Металургійна промисловість Виробництво машин та устаткування 4. Будівництво

0,08

0,00

0,06 0,00 0,77 0,21 0,01

0,00 0,00 0,00 0,00 0,00

5. Охорона здоров’я Інші В середньому по Україні

6,40 0,02 0,48

0,03 0,00 0,002

52 51 50 49 48 47 46 45

1991

1993

1995

1997

1999

2001

2003

2005

2007

Рис. 9. Динаміка чисельності населення України 1991–2007 рр. (млн. осіб).

51


МЕДИЦИНА ПРАЦІ Таблиця 2 Характеристика промислових підприємств за ступенем ризику 2007 рік

2008 рік

Кількість Кількість Кількість Кількість промислових промислових об’єктів промислових промислових об’єктів 3 групи ризику 3 групи ризику об’єктів об’єктів (найнебезпечніші) (найнебезпечніші)

Форми власності

Усього

80305

19238

80758

20444

Державні підприємства

20870

5148

20315

5205

Недержавні підприємства

59435

14090

60443

15239

Таблиця 3

Стан умов праці працівників окремих видів економічної діяльності (2008 р.) Кількість осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам

Галузь

З них працюють під впливом перевищення, %

Шуму, По відношен- Шкідливих Пилу, інфразвуВсього, ню до обліко- хімічних речо- переважно ку, тис. вої кількості вин 1–2 та Вібрації ультраосіб штатних пра- 3–4 класу фіброгенної дії звуку цівників, % небезпеки

Всього

1598,5

27,5

9,0

10,0

3,1

13,0

Сільське господарство

80,5

8,7

2,0

1,0

2,0

2,5

Видобувна промисловість (вугільна промисловість, видобування неенергетичних матеріалів)

1220,4

35,5

12,5

15,1

3,4

18,4

Обробна промисловість (хімічна, металургійна, 695,9 виробництво машин тощо)

29,3

13,7

10,2

2,2

15,9

Будівництво

90,1

19,9

73,3

6,4

2,8

6,9

Транспорт та зв’язок

7,5

20,6

4,5

2,6

2,9

7,6

Таблиця 4 Обставини виникнення різних форм професійної патології в Україні (2004–2008 рр., %)

Форми патології

Відсутність, Відсутність, Порушення Недосконалість несправність, недосконаправил ТБ, технологій, неефективність лість, режимів праці машин санітарнонесправність, та відпочинку, та механізмів технічних невикористан- недосконалість установок ня ЗІЗ робочих місць

Інші

Всього по Україні, у тому числі

67,3

2,8

25,5

3,7

0,7

Пневмоконіоз

69,1

2,1

28,3

0,4

0,1

Хронічний бронхіт

64,1

6,4

26,6

2,4

0,5

Вібраційна хвороба

60,2

0,8

31,5

7,1

0,4

Нейросенсорна приглухуватість

63,7

1,8

31,4

2,8

0,3

Хвороби опорнорухового апарату

67,4

0,5

15,6

15,5

1,0

Захворювання хімічного генезу

30,9

11,3

18,4

17,1

22,2

52

клад, у США щорічно реєструється від 125 до 350 тис. професійних захворювань, у Канаді – від 77 до 112 тис. випадків, у цих країнах хворі професійними захворюваннями займають більше 10% ліжкового фонду. Ситуація з професійною патологією ускладнюється демографічною і соціально-економічною кризами. Показники захворюваності та смертності не мають тенденції до покращання впродовж усіх років незалежності України. Динаміка чисельності населення України представлена на рис. 9. Громадяни України живуть в середньому на 14–15 років менше, ніж у європейських країнах. Щомісячно населення скорочується на 70–80 тис., при цьому третину померлих в Україні становлять люди працездатного віку. В Україні більше ніж 40% юнаків 16–18 років не мають шансів дожити до 60 років. Чисельність населення України, зайнятого у виробництві, постійно зменшується, у порівнянні з 1995 р. вона скоротилась майже на 2,3 млн. осіб. Особливо несприятливим є те, що на фоні зростання питомої ваги осіб, які старші працездатного віку (на 2,2%), зменшилась питома вага осіб, молодших працездатного віку (на 3,34%). Така ситуація загрожує скороченням трудового потенціалу країни у найближчі роки. За останні роки чисельність працюючих у промисловості зменшилась, тоді як збільшилась кількість зайнятих у сфері обслуговування, на малих, середніх і приватних підприємствах. Як свідчать дані табл. 2, у 2008 р. в Україні спостерігається збільшення кількості об’єктів, що віднесені до найнебезпечніших за ризиком для здоров’я працюючих. Зберігається тенденція до погіршення умов праці майже в усіх галузях виробництва. Лідерами серед підприємств з незадовільними умовами праці є підприємства Мінвуглепрому, машинобудування, гірничодобувної промисловості, Мінагрополітики, в тому числі – підприємства недержавної форми власності. Звертає на себе увагу значний відсоток високотоксичних забруднювачів повітря робочої зони (1–2 клас небезпеки), особливо на підприємствах кольорової металургії, важкого машинобудування. Занепокоєння викликає стан справ на підприємствах малого бізнесу, який стикається з серйозними проблемами політичного, економічного, правового характеру. За деякими даними, дві третини працівників працюють без юридично оформлених стосунків із власниками малих підприємств. Отже, власники мають можливість приховувати від обліку таких працівників та ухилятися від ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


МЕДИЦИНА ПРАЦІ будь-якої відповідальності перед Законом у разі порушення прав працюючої людини. Слід вказати на різке зниження профілактичної роботи на рівні підприємства. Немає економічної зацікавленості роботодавців у проведенні профілактичних заходів, вони не відповідають за порушення санітарного законодавства. Обставини виникнення різних форм професійної патології в Україні у 2004–2008 рр. представлені в табл. 4. Наслідком професійних захворювань є великі витрати для підприємств, адже вони вражають переважно осіб працездатного віку. Це призводить не тільки до погіршення якості життя пацієнта, але й знижує продуктивність праці, а також породжує велику кількість скарг як з боку працівників, так і роботодавців. У значній кількості випадків вирішення проблемних питань, пов’язаних з діагностикою, реєстрацією та виплатою коштів хворим на професійні захворювання, відбувається в судовому порядку. Так, у 2009 р. Центральною лікарською експертною комісією (ЦЛЕК) ДУ «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» було розглянуто 167 судових справ. Більшість з них стосувалась позовів хворих безпосередньо до Інституту щодо визнання неправомірними чи скасування висновків про зв’язок захворювання з умовами праці, тобто про встановлення діагнозу професійного захворювання, а також позовів хворих, роботодавців і Фонду соціального страхування від нещасних випадків про визнання недійсними санітарно-гігієнічних характеристик умов праці пацієнтів, актів розслідування професійних захворювань, повідомлень про вперше встановлене професійне захворювання тощо. Судові позови розглядались судами як у цивільному, так і адміністративному судочинстві, оскільки єдиної судової практики з розгляду даної категорії справ в Україні немає. Певна частина позовів пред’являлась виконавчими дирекціями Фонду щодо скасування чи визнання недійсними висновків ЦЛЕК. Така практика не відповідає вимогам п. 74 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112), яким визначено, що у разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту воно може бути оскаржене у судовому порядку. Незаконно пред’явлені позови створюють зайву роботу як для судових органів, так і для ДУ «Інститут медицини праці Академії медичних наук України». www.ohoronapraci.kiev.ua

5000 4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0

3926 3005

1202

1569 981

2003

2031 1156

2004

2371 1905

2862

2436

1462

2005

2006

2007

2008

Рис. 10. Динаміка надходження страхових внесків та сум виплат потерпілим.

Політика щодо служби медицини праці в Україні має проводитись у напрямі профілактичної роботи, оскільки профілактичні заходи коштують суспільству дешевше, ніж лікування. Крім того, це дасть змогу не тільки економити фінансові ресурси, але, що надзвичайно важливо, й не допускати значних непоправних людських втрат. Міжнародний, європейський та національний досвід застосування профілактичних програм і використання профілактичних технологій свідчать про їх високу ефективність. Проте, незважаючи на доведене неперевершене значення профілактики для запобігання розладів здоров’я, вона, на жаль, не стала пріоритетом діяльності керівників промислових підприємств України. Чинна на сьогодні модель встановлення страхових внесків (тарифів) базується тільки на страхових випадках та фактичних виплатах постраждалим без урахування умов праці. З позицій медицини праці такий методичний підхід себе не виправдовує, оскільки він орієнтований на очікування розвитку професійних захворювань, а не на їх профілактику. З урахуванням умов праці та статистики страхових випадків, накопиченої у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, МОЗ, Мінпраці доцільно перейти на створення методики розрахунків страхових тарифів, яка була б заснована на іншому принципі – диференціації страхувальників за класами професійного ризику. Динаміка надходження страхових внесків та сум виплат потерпілим Фондом у 2003–2008 рр. представлена на рис. 10. Стратегія збереження здоров’я працівників повинна цікавити не тільки медичних працівників, але й спонукати органи соціального страхування, роботодавців, профспілкові комітети до субсидування профілактичного напряму.

Отже, професійну захворюваність в Україні слід розглядати не тільки як медичну, але й як соціальноекономічну проблему, подолати яку можна, лише застосувавши консолідований міжвідомчий та міждисциплінарний підходи. Дуже важливою у даному випадку є координація дій міністерств та відомств, місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій у напрямі збереження здоров’я працездатного населення України з обов’язковою соціальною відповідальністю бізнесу. На підприємствах, де існує ризик розвитку професійних захворювань, роботодавці повинні нести відповідальність за впровадження конкретних заходів щодо запобігання негативного впливу шкідливих факторів виробничого середовища на стан здоров’я людини. Надзвичайно важливою складовою профілактичної діяльності є її підтримка на рівні громадських організацій – профспілок та Федерації роботодавців. На наше переконання, саме Федерація роботодавців повинна відігравати вирішальну роль у втіленні в життя профілактичних заходів на підприємствах. Саме профілактика, що реалізується в рамках національних стратегій на основі міжсекторального підходу, є реальним механізмом вирішення глобальних проблем у сфері збереження та зміцнення здоров’я працюючого населення України. Комплексну стратегію зміцнення здоров’я проголошено визначальними документами міжнародного рівня (МОП, Євросоюзу, ISO тощо). Необхідними складовими профілактичної діяльності має стати широка інформаційно-роз’яснювальна робота, підтримка на рівні громадських організацій. Недотримання перелічених тенденцій в кінцевому підсумку може призвести до порушення конституційного права людини на реалізацію свого потенціалу вести здорове, активне, повноцінне життя.

53


СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Коротко про важливе 3 лютого під стінами міськради м. Горлівки Донецької області кількасот гірників, що потерпіли на виробництві, від імені 13 800 потерпілих, яких об’єднує міська асоціація шахтарів-інвалідів внаслідок трудового каліцтва, провели акцію протесту. Вони обурені призупиненням відрахувань до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Працюючим гірникам без таких відрахувань не заліковується страховий стаж, не провадиться перерахунок пенсій. Більшість потерпілих – шахтарі, які одержали інвалідність на виробництві. Вони лише наприкінці січня цього року одержали компенсаційні виплати... за листопад минулого року.

За 5 останніх років відділ охорони праці об’єднання профспілок Харківської області направив керівникам підприємств та установ 424 подання з приводу необгрунтованої відмови в складанні актів за формою Н-1 і П-4. Як правило, відмови були через безпідставні звинувачення в настанні нещасного випадку самих потерпілих, відмови в направленні потерпілих на обстеження в МСЕК для встановлення ступеня стійкої втрати працездатності. За участі працівників відділу за цей період було розглянуто 186 судових справ, з яких 173 були вирішені в інтересах потерпілих на виробництві.

2 березня 2010 р. на засіданні правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України переобрано заступника голови правління Фонду від сторони роботодавців. Ним став генеральний директор Федерації роботодавців України В. Надрага. 54

Повертаючись до надрукованого

Шкідливі фактори нарешті встановлено.

АЛЕ ЯКОЮ ЦІНОЮ!

Відповідно до чинного законодавства кожен працівник має право на відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров’я, отриманого під час виконання трудових обов’язків. Прикро, але іноді на шляху до реалізації цього права працюючій людині створюється стільки шт учних перепон, що може не вистачити життя, аби добитися документального підтвердження справжніх умов своєї праці.

Василь Сопільняк,

член Національної спілки журналістів України

Фото автора Хто відмовляє в допомозі слабкому або відштовхує знедоленого, той прирікає на вічні муки не тільки себе, а й увесь свій рід. Народна мудрість

У

публікаціях журналу «Охорона праці» «Солодка каторга, або Звідки береться байдужість до людей» (№ 5, 2004 р.), «Повторний розгляд скарги вважаю недоцільним» (№ 8, 2004 р.), «Словоблудство, або Коли милосердя не в пошані» (№ 4, 2005 р.), «Кругова порука» (№ 3, 2006 р.), «Буде світло в кінці тунелю!» (№ 9, 2006 р.), «Поєдинок між правосуддям та санепідслужбою триває» (№ 9, 2007 р.) йшлося про незадовільні умови праці у ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл», бюрократичну тяганину з боку міської, обласної та Центральної санітарно-епідеміологічних станцій, інших інституцій Міністерства охорони здоров’я при складанні та проведенні експертизи санітарногігієнічної характеристики умов праці колишньої робітниці цього товариства, ветерана праці, інваліда II групи В. Євтушенко. Тим, хто упродовж останніх років регулярно передплачував журнал «Охорона праці» та уважно слідкував за розвитком подій за вищезгаданими публікаціями, мабуть, цікаво знати, чим же завершилися багаторічні поневіряння бідолашної жінки? Чи вдалося їй врешті добитися відображення в санітарно-гігієнічній характеристиці справжніх умов своєї праці? Як уже повідомлялося, 09.12.2005 р. Хмельницький міськрайонний суд

врешті-решт визнав санітарно-гігієнічну характеристику, складену головним державним санітарним лікарем міста, такою, що не відповідає фактичним умовам праці, і зобов’язав міську СЕС у місячний термін провести додаткову перевірку умов праці В. Євтушенко в частині обсягу навантажень, яких вона зазнавала, та з урахуванням результатів цієї перевірки внести відповідні зміни. Забігаючи наперед, зазначу, що звернення відповідача до апеляційного суду, де міська СЕС спробувала оскаржити рішення суду першої інстанції, нічого їй не дало. Апеляційний суд залишив скаргу без задоволення. Отримавши відмову в задоволенні апеляційної скарги, міська СЕС звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У своєму посланні її керівник – головний санітарний лікар м. Хмельницького О. Рибак – поскаржився на те, що постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду винесені з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Одним із доводів при цьому було те, що позивачка пропустила термін оскарження санітарно-гігієнічної характеристики. У зв’язку з тривалим зволіканням виконання постанови міського суду В. Євтушенко звернулась за допомогою до державної виконавчої служби. 4 червня 2007 р. за невиконання вимоги суду головний державний виконавець виніс постанову про накладення на міську СЕС адміністративного стягнення. Оскільки і після цього вимога суду залишилася невиконаною, цією ж установою було накладено повторний штраф, який за розміром був удвічі більший, ніж попередній. Крім того, державна виконавча служба винесла постанову про притягнення до адміністративної відповідальності головного санітарного лікаря міста О. Рибака. Однак 16.07.2007 р. після ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ того, як він оскаржив дії державного виконавця в міському суді, провадження у справі було припинено. Згодом відбулась ще одна подія, яка аж ніяк не наблизила справедливе вирішення справи В. Євтушенко. У даному випадку мова йде про наслідки розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги міської СЕС про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій. Взявши до уваги доводи відповідача, зокрема про нібито пропущений термін оскарження санітарно-гігієнічної характеристики, висока судова інстанція 27.03.2008 р. скасувала рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направила справу на новий судовий розгляд у міський суд. На думку автора, такий поворот у справі був дуже дивним. Справа в тому, що з ухвали цієї поважної судової інстанції випливає, що, звертаючись у листопаді 2005 р. до суду першої інстанції з позовом до міської СЕС, В. Євтушенко пропустила встановлений Кодексом адміністративного судочинства України річний термін звернення до суду. Проте насправді позивачка вперше звернулась до суду в червні 2004 р. І не її в тому вина, що через судову тяганину та крутійство відповідача вона ніяк не могла добитись розгляду своєї справи по суті. Це зробив лише третій чи четвертий за підрахунком суддя, але вже аж 09.12.2005 р. На той час відповідно до Цивільного кодексу України перебіг позовної давності становив 3 роки. Що стосується Кодексу адміністративного судочинства, то він набрав чинності з 01.09.2005 р. Будучи не згодною з винесеною ухвалою, жінка 25.04.2008 р. звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду України про її скасування (за винятковими обставинами), оскільки, мовляв, ухвала Вищого адміністративного суду є такою, що винесена всупереч обставинам справи. Невдовзі з Верховного Суду В.Євтушенко надійшла копія ухвали колегії суддів Судової палати в адміністративних справах, якою їй було відмовлено в допуску справи до провадження в зв’язку з тим, що більшість суддів названої колегії не дійшла висновку про необхідність цього. (З приводу причин відмови в ухвалі не було сказано ні слова). Тоді з листом, в якому були описані поневіряння бідолашної жінки, до Верховного Суду як член всеукраїнського професійного творчого об’єднання журналістів звернувся автор цього матеріалу. Невдовзі йому було повідомлено про прийняту стосовно касаційної скарги В. Євтушенко ухвалу Судової палати в адміністративних www.ohoronapraci.kiev.ua

справах, а також роз’яснено, що рішення української Феміди може бути оскаржено «з мотивів визнання судових рішень міжнародною судовою установою (юрисдикція якої визнана Україною) такими, що порушують міжнародні зобов’язання України». Тож виходить, що жінці необхідно шукати правду за кордоном, тобто в Європейському суді з прав людини, або починати все спочатку, тобто знову доводити у суді першої інстанції те, що вже було ним доведено, а саме: що складена головним санітарним лікарем м. Хмельницького санітарногігієнічна характеристика її умов праці не відповідає фактичним обставинам праці. В. Євтушенко вибрала друге, але в неї вже не було коштів для того, аби оплатити послуги адвоката. На щастя, саме в цей час у м. Хмельницькому перебував народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці, голова Федерації профспілок України В. Хара. Коли після зустрічі з профспілковим активом області політик проводив з журналістами прес-конференцію, автор цих рядків передав йому матеріал, в якому було описано багаторічні поневіряння бідолашної жінки. Ознайомившись з ним, Василь Георгійович невдовзі дав офіційний хід справі. Відтак представником інтересів скривдженої жінки в суді на безоплатній основі виступила ФПУ в особі її головного спеціаліста –

технічного інспектора праці О. Сковородникова. Будучи за освітою фахівцем з охорони праці та правовиком (О. Сковородников закінчив два вищі навчальні заклади, при цьому є дуже чуйною і порядною людиною), представник ФПУ упродовж короткого терміну часу добув переконливі докази того, що умови праці В. Євтушенко були далеко не такими ідеальними, як це стверджував у виданій санітарно-гігієнічній характеристиці головний лікар міста О. Рибак. Відтак, змінивши позовні вимоги, він добився від Хмельницького міськрайонного суду прийняття рішення, яким було встановлено факт наявності на робочому місці колишньої працівниці ЗАТ «ХКФ «Кондфіл» аж семи шкідливих факторів! (Суд відбувся в грудні 2009 р., якраз у день святої Великомучениці Катерини, що, на думку автора, є знаковим фактом, оскільки ця свята жінка в своєму житті теж багато натерпілася від недоброзичливців). Доречно зазначити, що доводи О. Сковородникова були настільки аргументованими та переконливими, що міська СЕС навіть не стала оскаржувати прийняте судом першої інстанції рішення. Що стосується робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, який був залучений до участі у справі як третя особа, то він, потріб-

Головний спеціаліст – технічний інспектор праці ФПУ О. Сковородников (ліворуч) ознайомлює В. Євтушенко з рішенням суду

55


СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Ось у такий спосіб понад 20 років В. Євтушенко щозміни переносила від стола до транспортера по 140–160 ящиків з продукцією, маса кожного з яких становила 15–20 кг. Оскільки механізм, на який жінка ставила ящики, був висотою 50 см, то їй кожного разу, тобто 140–160 разів упродовж зміни, доводилося робити вимушені нахили корпуса вперед при допустимій нормі 100 нахилів. Що стосується граничних норм переміщення важких речей жінками, то відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці з 1982 по 1993 рр. маса одного ящика при постійних переміщеннях упродовж зміни повинна була становити 10 кг, а з 1993 р. – 7 кг. Прикро, але всі ці та інші шкідливі фактори, дії яких зазнавала В. Євтушенко упродовж тривалого часу, не були помічені ні міською, ні обласною СЕС. но віддати належне, при вирішенні спору повністю поклався на думку суду. Описана в шести номерах журналу «Охорона праці» тяганина свідчить про те, як нелегко в наш час простій людині добитися правди. Особливо дивуватися цьому не доводиться, адже чимало чиновників давно відгородилися від неї стіною байдужості. І окремі працівники санепіднагляду не є в цьому питанні винятком. Відповідаючи на скарги В. Євтушенко, з якими вона куди тільки не зверталася, міська СЕС упродовж тривалого часу повідомляла про відсутність даних, які б засвідчували, що жінка під час виконання трудових обов’язків піддавалася дії шкідливих факторів. Оскільки судом було встановлено, що на робочому місці В. Євтушенко такі фактори все-таки були, то, виходить, що міська СЕС або не здійснювала належного нагляду за дотриманням у ЗАТ «ХКФ «Кондфіл» вимог санітарного законодавства, не проводила відповідних досліджень напруженості та важкості праці і т. п., або ж здійснювала такий нагляд, проводила такі дослідження, знала, в яких умовах працювала жінка, але не вимагала від роботодавця їх поліпшення та свідомо не вказала їх у санітарно-гігієнічній характеристиці. В обох випадках це не робить честі міській СЕС і головному санітарному лікарю міста О. Рибаку зокрема, оскільки він, відповідно до 56

покладених на нього обов’язків, мав би слідкувати за створенням на підприємствах здорових умов праці, вживати заходів щодо їх поліпшення, відображати у відповідних документах справжній стан речей. Якщо взяти до уваги, що задля захисту честі мундира Олександр Анатолійович найняв правовика, який упродовж шести років представляв його інтереси в суді, то видно, як далеко він зайшов у своїх амбіціях. До речі, цікаво було б довідатися, а за чий рахунок проводилася оплата послуг юриста? Чи, бува, не за рахунок платників податків, тобто – бюджету, з якого фінансується міська СЕС? Якщо це дійсно так, то чи не є це підставою для відповідних висновків? Часто з радіоприймачів, екранів телевізорів, шпальт газет ми дізнаємося про те, як місцева влада «турбується» про людей праці: «дбає про їхнє благополуччя, в тому числі про умови праці», «захищає їхнє право на соціальний захист» і таке інше. Проте коли виникла потреба зробити це в конкретному випадку по відношенню до конкретної людини, ветерана праці, інваліда II групи, ніхто з можновладців не подбав про надання хворій жінці юридичної допомоги, хоча знали з публікацій журналу «Охорона праці» про те, як упродовж 9 років міська, обласна, Центральна СЕС та інші інституції Міністерства охорони здоров’я водили бідолашну

по колу, називаючи її в своїх листахвідповідях то Валентином Петровичем, то Іваном Івановичем! Господи! Спаси і сохрани нас усіх від таких порядків, від мізантропів та фарисеїв, що позаймали хлібні місця і переймаються лише власним благополуччям! Дай нашим чиновникам хоч трохи людяності, визволи їх від лукавого, низпошли їм просвітління Своє! *** В останні роки в країні склалася традиція нагороджувати державними та церковними нагородами представників шоу-бізнесу, спортсменів та інших за високі досягнення у своїй галузі. А хто ж і коли по достоїнству оцінить заслуги перед українським народом і державою В. Євтушенко, десятки-сотні таких, як вона, жінок-великомучениць, які все життя гнули спини на важких роботах, а коли втратили здоров’я, то стали не потрібними ні роботодавцям, ні державі і тепер ледве зводять кінці з кінцями? Хто і коли вручить їм ордени та інші відзнаки за самовіддану працю, за те, що незважаючи на нестерпні умови праці, приниження, несправедливість і пов’язані з цим душевні страждання, вони не втратили теплоти своїх сердець, натомість завжди залишаються ангелами-хранителями своїх сімей, добрими дружинами, дбайливими мамами, чуйними бабусями, чарівними жінками? Хто і коли, нарешті, змусить чиновників поважати їх за все це? ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Актуальна тема

Зроблено чимало, але до вирішення проблеми

ЩЕ ДАЛЕКО

Стверджувати сьогодні, що висловлена на адресу роботодавців Тернопільщини критика з приводу незадовільного вирішення ними питань, пов’язаних зі створенням здорових і безпечних умов праці, подіяла, не доводиться. Олександр Чернов, головний

страховий експерт з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Тернопільській області

Я

кщо проаналізувати динаміку професійних захворювань упродовж тривалого часу, то видно, що збільшення їх кількості співпадає з активізацією індустріального розвитку краю, саме коли були введені в дію такі виробничі гіганти, як комбайновий завод та бавовняний комбінат, де велика кількість робочих місць характеризувалася шкідливими умовами праці. На комбайновому заводі в таких умовах були зайняті працівники 15-го та 16-го цехів, в яких проводилися зварювальні роботи, а на бавовняному комбінаті (нині відкрите акціонерне товариство «Текстерно») – дільниці, де встановлені ткацькі верстати. Характерно, що після того, як через економічні негаразди роботодавці перестали здійснювати передбачені законодавством відшкодування, пов’язані з втратою працездатності, кількість виявлених професійних захворювань почала різко зменшуватися. Після того, як цю місію взяв на себе новостворений Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд), крива професійних захворювань знову різко поповзла вгору. В першу чергу це стосується ВАТ «Текстерно». Якщо в 2001 р. тут було зареєстровано три випадки професійних захворювань, то вже в 2004 р. – 56, а в 2005 р. – 191. Найбільше перевищення санітарних норм, зокрема допустимого рівня виробничого шуму, на цьому підприєм-

www.ohoronapraci.kiev.ua

стві було зафіксовано в 70–80-х роках. Основний контингент потерпілих – ткалі, що обслуговували ткацькі верстати. З приводу виявлення в товаристві великої кількості професійних захворювань управління виконавчої дирекції Фонду в Тернопільській області неодноразово било тривогу. Були направлені відповідні звернення в органи санепіднагляду, управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації, прокуратуру, Всеукраїнську асоціацію «Укрлегтекст» та ряд інших інституцій з метою вжиття заходів впливу до роботодавця, який не дбав про усунення шкідливих факторів, що призводили до професійних захворювань, зокрема підвищеного рівня виробничого шуму, створюваного ткацькими верстатами. Завдяки наполегливості робочого органу Фонду у ВАТ «Текстерно» було проведено реконструкцію підприємства, в ході якої замінено старе обладнання на сучасне, підвищено рівень механізації та автоматизації виробництва, що дало можливість скоротити чисельність обслуговуючого персоналу, зайнятого в шкідливих умовах праці. Роботодавець змінив на краще ставлення до вирішення поточних питань охорони праці. Сьогодні умови праці в товаристві набагато кращі, ніж були раніше, але довести їх до встановлених нормативів не вдалося. Тож на даний момент рівень шуму, який створюють ткацькі верстати, хоча і набагато менший, але все-таки перевищує допустимий, а це негативно позначається на здоров’ї працівників, що їх обслуговують, є причиною розвитку в них професійної патології. Якщо раніше професійні захворювання виявляли в працівників передпенсійного та пенсійного віку, то сьогодні – в тих, кому ледве виповнилося сорок років, яким потрібно було б

ще працювати та й працювати, а не сидіти на шиї у страхувальників. Запобігти ушкодженню здоров’я людей певною мірою могли б засоби захисту органів слуху, але, по-перше, вони є недосконалими, а по-друге, працівники, що піддаються дії підвищеного рівня шуму, не завжди користуються ними, бо вони, мовляв, заважають їм у роботі. Оскільки нині роботодавець не несе ніякої відповідальності за професійні захворювання, які виникають через допущені ним порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а відшкодування, пов’язані з втратою найманими працівниками працездатності, здійснює Фонд, то сподіватися, що керівництво ВАТ найближчим часом доведе справу щодо створення здорових та безпечних умов праці до кінця, не доводиться. Це потребує від усіх інституцій, які повинні перейматися профілактикою професійних захворювань, спрямування своїх зусиль на те, аби змусити роботодавця поважати Закон, довести рівень охорони праці на робочих місцях до встановлених нормативів. Докорінного поліпшення потребує порядок розслідування та документального оформлення професійних захворювань. Адже на сьогодні запис у трудовій книжці про те, що людина працювала за професією, яка передбачає виконання робіт з шкідливими умовами праці, автоматично відкриває шлях до визнання виявленої в неї патології як пов’язаної з виробництвом. А це шкодить справі та суперечить здоровому глузду.

57


ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Коротко про важливе

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

оголошує конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців: головний спеціаліст у газовій промисловості; головний спеціаліст у нафтогазовому комплексі; головний спеціаліст з роботи з Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики. Вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного спрямування, стаж роботи за фахом на державних підприємствах (бажано на державній службі) не менш як три роки, досконале володіння державною мовою, вміння працювати на комп’ютері. Під час проведення конкурсу кандидати складають іспит та проходять співбесіду. Додаткову інформацію про основні функціональні обов’язки та умови оплати праці надає підрозділ по роботі з персоналом (тел. 289-03-32). 58

Офіційно

Про невідкладні заходи з подолання бідності Указ Президента України від 26 лютого 2010 р. № 274/2010

Виходячи з нагальної потреби в якнайшвидшому подоланні бідності – однієї з найболючіших проблем суспільства, від якої страждає значна частина населення України, насамперед сім’ї з дітьми, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безробітні, інваліди, пенсіонери, бездомні громадяни, безпритульні діти, та яка суттєво обмежує можливості людського розвитку, породжує масштабні соціальні конфлікти, становить загрозу єдності суспільства та національній безпеці України, відповідно до частини другої статті 102, пункту 1 частини першої статті 106 Конституції України постановляю: 1. Визначити подолання бідності, перш за все її найгостріших проявів, найважливішим пріоритетом у здійсненні реформ в Україні – соціальній державі, яка має на меті впровадження європейських стандартів життя. 2. Комітету з економічних реформ: 1) проаналізувати із залученням провідних учених та фахівців стан бідності в Україні та внести пропозиції щодо підвищення ефективності державної політики, шляхів прискорення розв’язання проблем у цій сфері; 2) розробити та внести пропозиції щодо концептуальних положень законів України, актів Президента України, інших актів законодавства, які необхідно ухвалити для забезпечення прискореного подолання та запобігання бідності в державі. 3. Кабінету Міністрів України: 1) забезпечити безумовне виконання Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»; 2) розробити за участю Національної академії наук України, провідних наукових центрів, соціальних партнерів, громадських організацій з урахуванням вітчизняного та іноземного досвіду, документів міжнародних організацій, зокрема Глобального пакту про робочі місця Міжнародної організації праці, та внести в установленому порядку у тримісячний строк проект загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності в Україні на 2010–2015 роки, у якому, зокрема, передбачити заходи щодо: запровадження нових механізмів відновлення виробництва, стимулювання економічного зростання та соціального прогресу, зокрема, забезпечення ефективної зайнятості населення шляхом створення життєспроможних підприємств; створення умов для гідної праці, в тому числі забезпечення поваги та дотримання прав людини у сфері праці, продуктивної, вільно обраної зайнятості та соціального захисту, а також розвитку та активізації соціального діалогу на всіх рівнях; реалізації в кризових умовах короткострокових заходів з надання невідкладної допомоги найбільш вразливим верствам населення, подолання хронічної бідності, бідності серед працюючих; забезпечення реформування систем оплати праці, соціального захисту, пенсійного страхування, надання медичної допомоги, медичного обслуговування; запровадження дієвого механізму надання молоді, насамперед випускникам вищих навчальних закладів, першого робочого місця; розширення можливостей для працевлаштування людей з особливими потребами, зайнятості людей похилого віку; упровадження системи надання дієвої адресної соціальної допомоги. 4. Запропонувати Генеральній прокуратурі України вжити в установленому порядку заходів нагляду за додержанням соціально-економічних прав людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, їх посадовими особами, зокрема Кабінетом Міністрів України, його посадовими особами Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати». 5. Адміністрації Президента України забезпечити систематичне інформування громадськості про хід виконання цього Указу. 6. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування. Президент України

Віктор Янукович ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 10, 2009 р.) було надруковано статтю С. Дорошенка і В. Кобця «Обіцянки повинні виконуватися», в якій йшлося про результати комплексної перевірки стану охорони праці на підприємствах Ніжинського району Чернігівської області. Як повідомив виконуючий обов’язки заступника голови райдержадміністрації С. Микула, в управлінні АПР на виконання пропозицій комісії, що вказані в акті комплексної перевірки з питань охорони праці від 29 травня 2009 року, з керівним складом сільгосппідприємств детально розглянуто недоліки, виявлені комплексною перевіркою, після чого було розроблено та затверджено план заходів щодо приведення стану безпеки та умов праці у відповідність до діючих нормативних актів та чинного законодавства. Копії плану розіслано на сільгосппідприємства району. Планом заходів передбачено посилити відомчий контроль за станом охорони праці на сільгосппідприємствах району. Виявлені недоліки, які не потребували додаткових коштів, усунені у встановлені планом терміни. Так, інструкції з охорони праці та посадові інструкції переглянуто, приведено у відповідність до вимог законодавства та вивішено на робочих місцях, розроблено маршрути безпечного руху сільгосптехніки. Перед

випуском на лінію проводяться технічний контроль транспортних засобів і передрейсові медичні огляди трактористів-машиністів і водіїв автомобілів. Недоліки усунено і в господарствах, де механізми експлуатувались без захисних огороджень. Вантажопідйомні механізми і пристрої пройшли технічний огляд та випробування. Призначені особи, відповідальні за технічно справний стан, безпечну експлуатацію вантажопідіймальних кранів, котлів та посудин, що працюють під тиском, з попереднім навчанням та перевіркою знань відповідних державних законодавчих і нормативних актів з охорони праці. Проведено чергові лабораторні випробування, виміри заземлюючих пристроїв та опосвідчення безпечного стану електроустановок. Електричні щити пофарбовані, надійно замикаються. На підприємствах сільськогосподарського виробництва розроблені та впроваджені СУОП, налагоджено порядок планування роботи спеціалістів з охорони праці, проводиться моніторинг за технічним станом машин, ме-

У журналі (№ 10, 2009 р.) було надруковано статтю С. Колесника «Захищаючи рослини – захисти людину», в якій йшлося (на прикладі Миколаївської області) про умови зберігання та застосування агроотрутохімікатів і як при цьому здійснюється контроль за умовами праці. З проханням про надання інформації з цього питання загалом по країні редакція звернулась до Мінагрополітики, яке переадресувало запит до головної державної інспекції захисту рослин «Головдержзахист». Як повідомив начальник «Головдержзахисту» С. Довгань, здійснення державного нагляду за зберіганням пестицидів належить до компетенції установ державної санітарноепідеміологічної служби. Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин у межах їх компетенції здійснюють державний

контроль за додержанням технологій та регламентів застосування засобів захисту рослин, за наявністю засобів індивідуального захисту тощо. Державний контроль здійснюється відповідно до квартальних планів, постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяль-

ханізмів, устаткування, виробничих будівель і споруд. Необхідно зазначити, що за підсумками 2009 р. у сільгосппідприємствах району витрати на заходи з охорони праці перебувають у межах, встановлених Законом «Про охорону праці». На жаль, сьогодні службу охорони праці у складі райдержадміністрації створити неможливо у зв’язку з тим, що структура місцевих державних адміністрацій формується згідно з Рекомендаціями щодо переліку управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2007 р. № 996. У цьому документі структурного підрозділу з охорони праці в райдержадміністрації не передбачено. Крім того, структура місцевих державних адміністрацій утворюється в межах фонду заробітної плати райдержадміністрації, який затверджується облдержадміністрацією. Робоче місце служби охорони праці заплановано забезпечити належною оргтехнікою впродовж 2010 р. За результатами комплексної перевірки на всі приписи та розпорядження, видані окремими видами нагляду в сфері промислової безпеки, направлено інформації про їх виконання.

ності у сфері захисту рослин та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)», «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року». У 2009 р. державні інспекції захисту рослин АР Крим, областей та районів планові перевірки здійснювали чотири рази щомісячно. За результатами перевірок у разі виявлення порушень вимог законодавства про захист рослин головний державний інспектор рослин складав припис про усунення порушень, виявлених під час перевірки, чи накладав адміністративне стягнення.

Підготував старший науковий редактор журналу «Охорона праці» Геннадій Суслов www.ohoronapraci.kiev.ua

59


ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ За листами читачів

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! На нашому підприємстві є вантажопідіймальні крани різних видів. Для їх ремонту у деяких випадках необхідно використовувати зварювальні роботи. Проте дозволу на виконання цих робіт підвищеної небезпеки завод не має. Що потрібно для одержання цього дозволу і який примірний перелік документів, необхідних для оформлення експертного висновку про здатність суб’єкта господарської діяльності виконувати роботи підвищеної небезпеки (ремонт вантажопідіймальних кранів з використанням зварювання)? (А. Богомолов, начальник технічного нагляду суднобудівного заводу «Залив», АР Крим) Відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від

15.10.2003 р. № 1631 (далі – Порядок) для одержання дозволу на початок (продовження) виконання робіт підвищеної небезпеки (згідно з додатком 1 до Порядку) суб’єкт господар-

Чи потрібно залучати спеціалізовані або експертні організації для проведення часткового, повного технічного огляду, технічної діагностики вантажопідіймальних кранів, що не підлягають реєстрації в територіальних органах (мостовий однобалковий кран вантажопідйомністю 3,2 т, консольний вантажопідйомністю 0,5 т)? Чи можна проводити частковий, повний технічний огляд, технічну діагностику комісією підприємства? (І. Границький, м. Київ) Згідно з Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.05.2004 р. № 687

експертному обстеженню та технічним оглядам підлягають вантажопідіймальні крани та машини, на які поширюються вимоги Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07). Експертні обстеження

Наше підприємство виконує роботи з монтажу (демонтажу) технологічного устаткування, металевих конструкцій, трубопроводів на Лисичанському нафтопереробному підприємстві ЗАТ «ЛИНИК», у тому числі із застосуванням стрілових самохідних гусеничних кранів. На виконання вказаних робіт власними силами підприємства і з залученням спеціалізованих організацій розробляються проекти виконання робіт (ПВР). Перед пуском у роботу вантажопідіймальних кранів головний державний інспектор територіального управління Держгірпромнагляду, посилаючись на ст. 21 Закону «Про охорону праці», вимагає проведення експертизи ПВР в уповноважених організаціях. Згідно з НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» (п. 7.5.28) експертизі в установленому порядку підлягають тільки ПВР на підйом працівників вантажопідіймальними кранами з використанням спеціальних колисок. Чи правомірною є вимога головного інспектора про проведення експертизи ПВР у випадках, коли підйом працівників вантажопідіймальними кранами у них не передбачено? (В. Бєліков, начальник виробничо-технічного відділу ДП «Лисичанське спеціалізоване управління № 10», Луганська область) Відповідно до ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» будівництво, розширення, реконструкція та технічне переозброєння (далі – будівництво) об’єктів будьякого призначення повинно здійсню60

ватись на основі попередньо розроблених рішень з організації будівництва і технології виконання робіт, які повинні бути відображені в проектнотехнологічній документації. Ця документація є невід’ємною складовою

ської діяльності подає заяву (за зразком згідно з додатком 3 до Порядку), до якої додається висновок експертизи щодо спроможності суб’єкта господарської діяльності забезпечити додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявленої роботи. З питання отримання переліку документів, необхідних для оформлення висновку експертизи суб’єкта господарської діяльності, необхідно звернутися до однієї з експертних організацій. та періодичні технічні огляди мають проводитися експертними та спеціалізованими організаціями, позачергові технічні огляди – уповноваженими організаціями. Відповідно до листа від 06.04.2009 р. № 01/03-10-08/2097 Держгірпромнаглядом прийнято рішення про те, що після закінчення граничного терміну експлуатації устаткування його періодичні (чергові) технічні огляди може проводити спеціалізована організація за регламентом технічних оглядів на продовжуваний термін безпечної експлуатації, розробленим уповноваженою організацією, яка проводила позачерговий технічний огляд. частиною документації на будівництво. До її складу входить проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР). Постановою Кабінету Міністрів від 23.06.94 р. № 431 затверджено Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, яке визначає порядок проведення державної експертизи проектної документації на будівництво виробничих об’єктів. Зважаючи на те, що проект виконання робіт є невід’ємною складовою частиною документації на будівництво, він підлягає експертизі з питань охорони праці.

П. Пошкурлат, начальник відділу нагляду у будівництві, за підйомними спорудами та котлонагляду Держгірпромнагляду ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Першим і другим абзацами п. 6 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 22 березня 2001 р. № 270 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 19 серпня 2009 р. № 885), визначено, що лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ) протягом доби надсилають до райдержадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті влади) письмове повідомлення про нещасні випадки за встановленою формою. Як практично це може здійснити ЛПЗ, якщо у місті з чисельністю населення 350–400 тис. осіб за добу трапляється до 100 нещасних випадків невиробничого характеру і який підрозділ виконавчої влади повинен брати на облік ці нещасні випадки і організовувати розслідування? І ще: до 2005 р. діяла Національна програма профілактики травматизму невиробничого характеру на 2004–2005 рр., такі ж програми були в регіонах, містах. Після 2005 р. це питання залишається відкритим. Що передбачається в подальшому у цьому напрямі? (І. Малачевська, заступник начальника Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради) Відповідно до ст. 32, 54 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи міських рад здійснюють управління закладами охорони здоров’я, організацію їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; міська рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міських рад. Пунктом 15 постанови Кабінету Міністрів від 22 березня 2001 р. № 270 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» ви-

значено, що облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні державні адміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) на підставі звітів про нещасні випадки за встановленою формою (додаток 8), які щомісяця надсилаються лікувально-профі лактичними закладами. Згідно з додатком 8 таку звітність надають лікувальнопрофілактичні заклади, місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Разом з тим слід зазначити, що з метою об’єднання зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у

У Класифікаторі професій ДК 003-95 не вказано найменування окремих професій та їх коди, пов’язані з видами діяльності, наприклад, виготовлення деталей і вузлів для систем вентиляції та їх установлення, виготовлення металопластикових і алюмінієвих конструкцій та їх встановлення, підключення на дому нової електропобутової техніки. Мої пропозиції з найменування цих професій: 1. Слюсар з виготовлення деталей та вузлів систем вентиляції, кондиціювання та аспірації повітря. 1.1. Монтажник систем вентиляції, кондиціонерів та аспірації повітря. 2. Слюсар з виготовлення металопластикових і алюмінівих конструкцій. 2.1. Монтажник метлопластикових і алюмінієвих конструкцій. 3. Сервіс-менеджер з встановлення електропобутової техніки. Якщо розробники Класифікатора погодяться з моєю пропозицією, то нехай доповнять Класифікатор. (В. Бєлік, інженер з охорони праці ТОВ «Комфорт-Сервіс, м. Суми) Національний класифікатор України ДК 003:2005 «Класифікатор професій» (далі – КП) уже містить такі основні професійні назви робіт, що безпосередньо або опосередковано пов’язані з видами діяльності, про які йдеться у листі: 1.1. Виготовлення та встановлення деталей та вузлів систем вентиляції: 7233.2 Монтажник компресорів, насосів та вентиляторів 7233.2 Монтажник систем вентиляції, кондиціювання повітря, пневмотранспорту й аспірації 7233.2 Слюсар з ремонту та обслуговування систем вентиляції та кондиціювання www.ohoronapraci.kiev.ua

7233.2 Слюсар з виготовлення деталей та вузлів систем вентиляції, кондиціювання повітря, пневмотранспорту й аспірації 1.2. Виготовлення та встановлення металопластикових та алюмінієвих конструкцій: 3112 Технік-технолог (виробництво будівельних виробів і конструкцій) 7214.2 Слюсар із складання металевих конструкцій 7221.2 Різальник металу на ножицях і пресах 7324.1 Модельник склопластиків 7120 Монтажник будівельний 8232.1 Оператор установок виготовлення склопластикових конструкцій

сфері профілактики травматизму невиробничого характеру та на виконання п. 8 Плану першочергових заходів з профілактики травматизму невиробничого характеру, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів від 8 листопада 2007 р. № 980-р, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – МНС) розроблено Концепцію державної програми профілактики травматизму невиробничого характеру на період до 2015 року. Також для удосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення, створення ефективної системи профілактики травматизму невиробничого характеру на всіх рівнях виконавчої влади та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів від 10 червня 2009 р. № 632-р МНС розробило проект Закону «Про основні засади державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру», який листом від 17.11.2009 р. № 06-14806/304 було направлено заінтересованим органам на погодження, в тому числі і Вінницькій міській раді.

М. Болотських, заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

8232.1 Формувальник склопластикових виробів 8232.2 Випробувач скловолокнистих матеріалів та склопластиків 8232.2 Контролер виробництва скловолокна та склопластиків 8232.2 Контурувальник склопластикових виробів 8232.2 Налагоджувальник устаткування у виробництві скловолокна та склопластиків 8232.3 Фарбувальник виробів із склопластиків 8284.2 Складальник виробів із склопластиків 8284.2 Складальник-клеїльник конструкцій 8290.2 Складальник теплоізоляційних конструкцій 9322 Різальник скловолокнистих та склопластикових матеріалів 9322 Клеїльник виробів з металу 9321 Монтажник 1.3. Підключення електропобутової техніки: 7137.2 Електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж 7241.1 Електромонтажник силових мереж та електроустаткування 7241.1 Електромонтажник-налагоджувальник 7241.1 Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування

61


ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ 7241.2 Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування 7242.1 Монтажник радіоелектронної апаратури та приладів. Згідно з Положенням про ведення Державного класифікатора ДК 003 «Класифікатор професій» (ДСТУ 3739-98) користувачі подають пропозиції щодо внесення змін та доповнень до КП через орган виконавчої влади або національне об’єднання підприємців, до якого вони належать за своїм видом економічної діяльності. При цьому такі

пропозиції мають бути належним чином обгрунтовані, в тому числі шляхом подання проекту кваліфікаційної характеристики нової професії (роботи), яку пропонується внести до КП. Крім того, у разі подання пропозиції щодо внесення до КП нової професійної назви роботи її слід порівняти із уже наявними у КП подібними професіями щодо передбачених для цих професій завдань та обов’язків, та оформити результати такого порівняльного аналізу у вигляді спеціаль-

Чи зараховується до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, час проходження строкової військової служби (перебував на ній у 1983–1986 рр., до цього два роки працював майстром на будівництві. Після армії деякий час знову працював майстром, але в трудовій книжці запису про це немає, тому що мене було переведено на іншу роботу), і чи мають право на пільгову пенсію за віком працівники, які працювали майстрами на будівництві ще в 1980-ті роки. Якими нормативними документами це передбачено? (В. Бугайчук, м. Біла Церква, Київська область) Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць. Тобто підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, насамперед, наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження відповідних умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня (не менше ніж 80%), встановленого для даного виробництва, робіт, професій та посад. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на таку пенсію. Підпунктом 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону «Про пенсійне за-

безпечення», пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Відповідно до розділу ХХІХ «Будівництво будинків та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв’язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будинків і споруд шахт, рудників та комунікацій» чинного на той час Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими і важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.09.56 р. № 1173, право на таку пенсію мали майстри і виконроби, які були зайняті на будівництві перелічених вище об’єктів. Підставою для підтвердження стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, є уточнююча довідка підприємства, яка надається відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.08.93 р. № 637.

ної таблиці згідно з додатком А до Положення. Це необхідно для того, щоб можна було зробити коректний висновок щодо суттєвості відмінностей нової професії від уже наявної у КП і, відповідно, щодо доцільності внесення до КП нової професії (роботи).

С. Мельник, канд. екон. наук, директор Державної установи «Науководослідний інститут соціально-трудових відносин Міністерства праці та соціальної політики України»

Відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійнотехнічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або до введення в дію Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (спільний лист від 17.11.2006 р. Міністерства праці та соціальної політики № 7686/0/14-06/039 та Пенсійного фонду України № 15072/02-20). Згідно з п. 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів запис про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на того, хто проходить службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби.

Т. Хоромська, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Юрій Зубенко

Пам'яті товариша

26 лютого на 53-му році пішов з життя начальник відділу організації державного нагляду та управління охороною праці теруправління Держгірпромнагляду по Житомирській області Римарчук Михайло Михайлович. Михайло Михайлович користувався великим авторитетом серед колег і керівників підприємств, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, профспілок. Був наставником молодих інспекторів. Неодноразово нагороджувався Почесними грамотами та Подяками. Колективи теруправління Держгірпромнагляду по Житомирській області та центрального апарату Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду глибоко сумують з приводу трагічної загибелі співробітника і висловлюють співчуття його рідним і близьким. 62

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2010


Реклама

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

www.ohoronapraci.kiev.ua

63


Реклама




Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.